ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №75 від 27.01.2021

Опубліковано 03 лютого 2021, о 13:32

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №75 від 27 січня 2021 року

15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П., Гончаренко О.О., Забуранна Л.В., Задорожній М.М.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

Кава О.С. – заступник Міністра фінансів України;

Гливка А.О. – радник Міністра фінансів України;

Котик Є.Д. – перший заступник Міністра соціальної політики України;

Іващенко І.А. – заступник Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції;

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

1) Міністерству соціальної політики для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 20);

2) Міністерству охорони здоров’я на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 23).

3. Про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році (постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 № 47) /додатково включено до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

4. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

5. Різне

Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

/При цьому, за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М. до порядку денного не включено питання, попередньо передбачене у проекті порядку денного, а саме: про погодження спрямування у 2021 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 21.01.2021 № 04-15/08-2021/14798), на звернення представників відповідних розпорядників коштів з метою підготовки додаткових матеріалів./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо приведення положень у відповідність до рішення Конституційного Суду України)" (реєстр. № 4437-1 від 01.12.2020, народні депутати України Ткаченко О.М., Мамка Г.М. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України"" (реєстр. № 4437-2 від 07.12.2020, народний депутат України Поляков А.Е.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аграрні розписки" та деяких інших законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок" (реєстр. № 2805-д від 19.11.2020, народний депутат України Ніколаєнко А.І. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами" (реєстр. № 4259 від 23.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо забезпечення безпеки атомних енергоблоків)" (реєстр. № 4216 від 13.10.2020, народний депутат України Нагорняк С.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"" (реєстр. № 4332 від 05.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"" (реєстр. № 4483 від 10.12.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України"" (реєстр. № 4437 від 27.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України" (реєстр. № 4437-3 від 14.12.2020, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації"" (реєстр. № 4274 від 26.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі»" (реєстр. № 4485 від 10.12.20200, народні депутати України Копитін І.В., Верещук І.А., Здебський Ю.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України" (реєстр. № 4544 від 24.12.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 173 Кримінального процесуального кодексу України щодо недопущення арешту коштів на кореспондентських рахунках банків" (реєстр. № 4373 від 13.11.2020, народні депутати України Гетманцев Д.О., Кінзбурська В.О., Ковальов О.І.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого Кодексу України щодо присутності народних депутатів України на засіданнях виборчих комісій" (реєстр. № 4473 від 08.12.2020, народний депутат України Шуфрич Н.І.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо науково-консультативного забезпечення у кримінальному провадженні та провадженні в справах про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 4295 від 30.10.2020, народні депутати України Фріс І.П., Совгиря О.В., Стефанчук М.О. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення деяких процедур закупівлі" (реєстр. № 4497 від 15.12.2020, народні депутати України Білозір Л.М., Камельчук Ю.О., Вацак Г.А., Кучер М.І. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу національного та ефективного управління закладами освіти і державним майном" (реєстр. № 4486 від 10.12.2020, народні депутати України Стефанчук Р.О., Бабак С.В. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання постанов про накладення штрафу за порушення митних правил" (реєстр. № 4532 від 21.12.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо термінів встановлення лічильників споживачам природного газу" (реєстр. № 4248 від 22.10.2020, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу)" (реєстр. № 4248-1 від 05.11.2020, народний депутат України Шахов С.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" змін щодо порядку та терміну укладання договорів про надання комунальних послуг" (реєстр. № 4383 від 16.11.2020, народний депутат України Гриб В.О. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (щодо забезпечення діяльності професійних спілок)" (реєстр. № 4390 від 17.11.2020, народні депутати України Рудик С.Я., Івченко В.Є.);

1.1.23. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»" (реєстр. № 4492 від 14.12.2020, народний депутат України Лозинський Р.М.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації"" (реєстр. № 4290 від 30.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права громадян на доступ до державної реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з укрупненням територіальних громад" (реєстр. № 4382 від 16.11.2020, народні депутати України Білозір Л.М., Крейденко В.В., Вацак Г.А., Мінько С.А. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення прозорості та відкритості місцевих рад шляхом визначення відповідальних осіб за оприлюднення результатів поіменних голосувань" (реєстр. № 4256 від 23.10.2020, народні депутати України Цабаль В.В., Лозинський Р.М.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (щодо граничного віку перебування на службі)" (реєстр. № 4276 від 27.10.2020, народний депутат України Колихаєв І.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо утворення та ліквідації районних державних адміністрацій у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів" (реєстр. № 3975 від 10.08.2020, народні депутати України Безгін В.Ю., Батенко Т.І., Іванов В.І., Урбанський А.І. та інші);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обрання старост населених пунктів, що увійшли до складу сільських та селищних об’єднаних територіальних громад" (реєстр. № 4198 від 08.10.2020, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку відкликання депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних та міських голів за народною ініціативою" (реєстр. № 4208 від 12.10.2020, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост" (реєстр. № 4535 від 22.12.2020, народний депутат України Безгін В.Ю. та інші);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України" (реєстр. № 4440 від 30.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)" щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань" (реєстр. № 4414 від 23.11.2020, народні депутати України Клочко А.А., Гурін Д.О., Безгін В.Ю. та інші);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ" щодо порядку призначення голови Київської міської державної адміністрації" (реєстр. № 4089 від 14.09.2020, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.35. Проект Закону України "Про введення тимчасової заборони (мораторію) на видачу дозволів на виконання будівельних робіт по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в місті Києві" (реєстр. № 4235 від 20.10.2020, народний депутат України Буймістер Л.А.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів" (реєстр. № 4457 від 03.12.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (щодо усунення суперечності стосовно порядку формування Уповноваженого органу)" (реєстр. № 4351-1 від 17.11.2020, народні депутати України Дубінський О.А., Холодов А.І. та інші);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до технічних умов та їх оприлюднення" (реєстр. № 4524 від 18.12.2020, народні депутати України Плачкова Т.М., Мінько С.А., Бужанський М.А. та інші);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР щодо приведення тексту преамбули кодексу до вимог закону про декомунізацію" (реєстр. № 4591 від 14.01.2021, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо оснащення будівель вузлами комерційного обліку за рахунок оператора зовнішніх мереж" (реєстр. № 4508 від 17.12.2020, народний депутат України Ляшенко А.О.);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони водопостачання по Північно-Кримському каналу до тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" (реєстр. № 4526 від 18.12.2020, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності" (реєстр. № 4521 від 18.12.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення відомостей про зареєстроване місце проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" (реєстр. № 4564 від 31.12.2020, народні депутати України Лубінець Д.В., Яковлєва Н.І. та інші);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення та підвищення прозорості ефективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (реєстр. № 4537 від 24.12.2020, народні депутати України Підласа Р.А., Іонушас С.К. та інші);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (щодо забезпечення перевірки актуальності даних та інформації про клієнта)" (реєстр. № 4469 від 07.12.2020, народні депутати України ГрибВ.О., Магера С.В. та інші);

1.1.46. Проект Закону України "Про вихід України з Угоди про Спільний аграрний ринок держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0084 від 23.12.2020, Президент України);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 45 Кримінального кодексу України (щодо доповнення винятків при дійовому каятті)" (реєстр. № 4552 від 28.12.2020, народні депутати України Осадчук А.П., Макаров О.А., Юрчишин Я.Р. та інші);

1.1.48. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про основні напрями співробітництва держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі захисту прав споживачів"" (реєстр. № 0085 від 28.12.2020, Кабінет Міністрів України.);

1.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень приватних виконавців" (реєстр. № 4331 від 05.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 128 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача" (реєстр. № 4547 від 24.12.2020, народні депутати України Гетманцев Д.О., Аллахвердієва І.В., Кінзбурська В.О.);

1.1.51. Проект Закону України "Про вихід України з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0064 від 13.08.2020, Президент України);

1.1.52. Проект Закону України "Про вихід України з Рішень про створення та діяльність Антитерористичного центру держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0065 від 13.08.2020, Президент України);

1.1.53. Проект Закону України "Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом стосовно конфіденційності та забезпечення збереження інформації" (реєстр. № 0075 від 28.10.2020, Президент України);

1.1.54. Проект Закону України "Про ратифікацію Додатків до прикордонних документів, складених за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії державного кордону між Україною і Угорщиною, проведеної в період 1997 - 2003 років, та Заключного протоколу спільної перевірки державного кордону між Україною і Угорщиною, проведеної в період 2009 - 2016 років" (реєстр. № 0082 від 27.11.2020, Президент України);

1.1.55. Проект Закону України "Про внесення змін до законів України стосовно повноважень Президента України при призначенні Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань задля приведення у відповідність до Конституції України" (реєстр. № 4211 від 12.10.2020, народні депутати України Осадчук А.П., Юрчишин Я.Р., Васильченко Г.І. та інші);

1.1.56. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців" (реєстр. № 4330 від 05.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень" (реєстр. № 4360 від 11.11.2020, народні депутати України Стефанчук М.О., Шпенов Д.Ю., Ватрас В.А., Клочко А.А. та інші);

1.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо оптимізації судоустрою)" (реєстр. № 4419 від 24.11.2020, народні депутати України Тарасенко Т.П., Любота Д.В., Швець С.Ф. та інші);

1.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо удосконалення процедури виборів керівника закладу вищої освіти" (реєстр. № 4489 від 11.12.2020, народний депутат України Шпак Л.О.);

1.1.60. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення процедури обрання керівника закладу вищої освіти" (реєстр. № 4489-1 від 23.12.2020, народні депутати України Бабак С.В., Безугла М.В. та інші);

1.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" (щодо обрання та призначення керівника закладу вищої освіти)" (реєстр. № 4489-2 від 24.12.2020, народні депутати України Мовчан О.В., Драбовський А.Г. та інші);

1.1.62. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки"" (реєстр. № 4538 від 24.12.2020, народні депутати України Бабак С.В., Коваль О.В., Лис О.Г., Колюх В.В., Горобець О.С. та інші);

1.1.63. Проект Закону України "Про ратифікацію Меморандуму між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Австрія про взаємний доступ на ринки праці членів сімей працівників дипломатичних представництв та консульських установ" (реєстр. № 0081 від 27.11.2020, Кабінет Міністрів України).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 27 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо організації фінансування діяльності Державної прикордонної служби України (реєстр. № 4545 від 24.12.2020), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом передбачається доповнити статтю 27 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» новою нормою щодо визначення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, – головним розпорядником бюджетних коштів, що виділяються для фінансування діяльності Державної прикордонної служби України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, у експертному висновку Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зауважило, що згідно із статтею 22 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) головні розпорядники бюджетних коштів визначаються виключно цим Кодексом та затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Поряд з цим, згідно з Положенням про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 533 (зі змінами) Адміністрацію Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) визначено центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Так, з урахуванням вищезазначеного, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Адміністрацію Держприкордонслужби визначено відповідальним виконавцем бюджетних програм в системі Міністерства внутрішніх справ України, як головного розпорядника коштів державного бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу – головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, – установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, національні академії наук, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

Загалом, у експертному висновку Мінфіну положення поданого законопроекту не підтримуються. При цьому, Мінфін зазначило, що реалізація положення законопроекту щодо визначення Адміністрації Держприкордонслужби головним розпорядником бюджетних коштів, не вплине на показники державного бюджету в цілому, але потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Поряд з цим зауважується, що положення законопроекту не відповідають вимогам статті 22 Кодексу щодо визначення головних розпорядників коштів державного бюджету, а порушене у законопроекті питання може бути вирішено у Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у разі його погодження Міністром внутрішніх справ України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 27 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо організації фінансування діяльності Державної прикордонної служби України (реєстр. № 4545 від 24.12.2020), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Безуглою М.В. та іншими:

1) не вплине на показники державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність дотримання вимог пункту 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України щодо визначення головних розпорядників коштів державного бюджету, врахувавши те, що спрямування та координація діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснюється Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві) (реєстр. № 3750 від 26.06.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, перенесення термінів:

застосування коригувань при розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії щодо звітних періодів, що розпочинаються після 1 січня 2023 року /згідно з чинною нормою – після 1 січня 2022 року/;

незастосування штрафних санкції та пені за порушення вимог Податкового кодексу України під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років /згідно з чинною нормою – за результатами 2021–2022 звітних (податкових) років/;

незастосування до платника податків та/або його посадових осіб за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років адміністративної та кримінальної відповідальності за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм Податкового кодексу України щодо контрольованих іноземних компаній /згідно з чинною нормою – за результатами 2021–2022 звітних (податкових) років/.

Крім того, законопроектом передбачено внесення змін до Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» щодо ознак володіння контрольованої іноземної компанії, обрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, подання звітності та податкового контролю.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що застосування його положень після прийняття забезпечить додаткові надходження до державного бюджету за рахунок підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання, забезпечить запобігання використання агресивних схем податкового планування, сприятиме запровадженню зрозумілих міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної ринку, а також вдосконалить процедуру адміністрування податків та зборів, і сприятиме формуванню позитивного інвестиційного клімату в державі та дотриманню принципу справедливості оподаткування.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів (може призвести до втрат бюджету внаслідок виключення запобіжників, передбачених податковим законодавством, та утворення схем ухилення від оподаткування). Зокрема, зазначено, що реалізація законопроекту призведе до виключення запобіжників, передбачених податковим законодавством, направлених на унеможливлення необґрунтованого заниження об’єкта оподаткування при визначенні прибутку контрольованих іноземних компаній, встановлення контролю за повнотою декларування результатів їх діяльності, що ускладнить адміністрування податку на прибуток підприємств та унеможливить ефективне виконання покладених на контролюючі органи функцій. Крім того, Мінфін зауважує, що зміна умов порядку визначення оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та декларування доходу при отриманні таким платником податку прибутку (чистого прибутку) контрольованих іноземних компаній призведе до виникнення схем ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб шляхом виплати фізичним особам доходів у вигляді частини прибутку контрольованої іноземної компанії за період більший? ніж встановлений строк позовної давності, та фактично унеможливить проведення перевірки з правильності нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб із зазначених видів доходів. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві) (реєстр. № 3750 від 26.06.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інформаційних технологій (реєстр. № 3933 доопрац. від 25.08.2020), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Тарутою С.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, відповідно до яких визначаються особливості оподаткування суб’єктів індустрії інформаційних технологій, зокрема, передбачається:

встановити, що суб’єктом індустрії інформаційних технологій вважається суб'єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно та одночасно відповідає таким критеріям:

- питома вага доходів суб’єкта від здійснення видів економічної діяльності (видання комп’ютерних ігор та іншого програмного забезпечення; комп’ютерне програмування; консультування з питань інформатизації; діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем) дорівнює або перевищує 90% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

- питома вага витрат на оплату праці в собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг дорівнює або перевищує 50%;

- у суб’єкта відсутній податковий борг;

- щодо суб’єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом;

тимчасово, до 31 грудня 2030 року встановити ставки з:

- податку на прибуток підприємств з коефіціієнтом 0,5 (тобто у розмірі 9%) до доходів суб’єкта індустрії інформаційних технологій;

- податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% до доходів у вигляді заробітної плати, які нараховуються (виплачуються, надаються) суб'єктом індустрії інформаційних технологій фізичним особам у зв’язку з трудовими відносинами на умовах трудового договору (контракту), та звільнити такі доходи від оподаткування військовим збором. При цьому пропонується встановити, що розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з суб'єктом індустрії інформаційних технологій у трудових відносинах на умовах трудового договору (контракту), не може бути меншим ніж п’ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, що встановлено законом на 1 січня звітного податкового року, у разі якщо розмір нарахованої заробітної плати (доходу) є меншим зазначеного, вона підлягає оподаткуванню на загальних підставах;

встановити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 200% суми нарахованого податкового зобов’язання за порушення суб’єктом індустрії інформаційних технологій вимог щодо особливостей оподаткування.

Законопроектом також передбачено доповнити Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» положенням, яким встановлюється для платників – суб’єктів індустрії інформаційних технологій на період до 31 грудня 2030 року ставка єдиного внеску в розмірі 5% до визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), без обмеження бази нарахування єдиного внеску, при цьому страховий внесок за зазначених працівників не може бути меншим за п’ятикратний розмір мінімального страхового внеску, нарахованого за ставкою 22%, та більшим за розмір страхового внеску, розрахованого для максимальної бази нарахування єдиного внеску, визначеного за ставкою 22%.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів, при цьому, за рахунок зростання кількості офіційно зайнятих спеціалістів в індустрії інформаційних технологій планується збільшення сум сплачених компаніями податків і внесків.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів всіх рівнів та доходи бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування (зокрема, втрати надходжень (в умовах 2019 року) становитимуть: військового збору – понад 0,3 млрд грн на рік, податку на прибуток підприємств – більше ніж 0,5 млрд грн на рік; податку на доходи фізичних осіб – розрахунково у розмірі близько 1,2 млрд грн на рік). Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інформаційних технологій (реєстр. № 3933 доопрац. від 25.08.2020), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Тарутою С.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і податку на прибуток підприємств та надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків - фізичної особи) (реєстр. № 4029 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року встановити, що суми податку на доходи фізичних осіб на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період сплачуються (перераховуються) до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу з наступним зарахуванням до відповідного бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цього ж автора «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків-фізичної особи)» (реєстр. № 4028), яким пропонується змінити механізм зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів, зокрема: 50% обсягу податку на доходи фізичних осіб, сплаченого податковим агентом, зараховувати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) податкового агента, а інші 50% такого податку зараховувати до відповідного бюджету за податковою адресою фізичної особи, якій виплачуються доходи. Відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою забезпечення справедливого спрямування податку на доходи фізичних осіб надавачам послуг (а саме відповідним бюджетам територіальних громад) та збалансування дохідної і видаткової частин місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини місцевих бюджетів в частині податку на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, застосування положень законопроекту разом з системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 4029 призведе до перерозподілу надходжень податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами (збільшення доходів одних місцевих бюджетів та одночасне зменшення доходів інших місцевих бюджетів).

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2021 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків - фізичної особи) (реєстр. № 4029 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів виходячи з розгляду і прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4028). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції)» (реєстр. № 4300 від 02.11.2020), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою його розробки є забезпечення належної інституційно-правової основи для здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції повноважень у сфері протидії корупції.

Серед іншого законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про запобігання корупції» новою статтею 52-2 щодо особливостей здійснення заходів фінансового контролю стосовно суддів, суддів Конституційного Суду України, якою встановлено, що контроль і моніторинг за виконання суддями, суддями Конституційного Суду України, вимог законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у їх діяльності, а також контроль та перевірку декларацій суддів, суддів Конституційного Суду України, як суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування здійснює: для суддів – Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а для суддів Конституційного Суду – Рада доброчесності суддів Конституційного Суду України. Водночас пунктом 2 розділу ІІ законопроекту передбачено, що до початку функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Ради доброчесності суддів Конституційного Суду України повноваження щодо здійснення зазначених заходів фінансового контролю стосовно суддів, суддів Конституційного Суду України покладаються на Вищу раду правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не вимагає додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту щодо утворення Ради доброчесності суддів Конституційного Суду та здійснення цією Радою і Вищою кваліфікаційною комісією суддів України заходів фінансового контролю стосовно суддів, суддів Конституційного Суду України може потребувати додаткових бюджетних коштів та додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету у поточному році та у наступних роках. При цьому зауважено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції)» (реєстр. № 4300 від 02.11.2020), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Княжицьким М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Ради доброчесності суддів Конституційного Суду України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для виконання передбачених законопроектом повноважень з питань фінансового контролю). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3335-1-д від 03.12.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань антикорупційної політики Янченко Г.І., Мошенець О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» з питань діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Агенство).

Серед іншого законопроектом передбачається, зокрема:

уточнення процедури прийняття активів в управління Агентства та запровадження можливості їх реалізації ним;

забезпечення участі уповноваженої особи органу виявлення, розшуку та управління активами у процесі судового провадження;

надання Агентству повноважень з метою виконання своїх функцій щодо безоплатного прямого (безпосереднього) доступу з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань (у порядку та обсязі, визначених спільним наказом Офісу Генерального прокурора та Національного агентства), автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, у тому числі відомості яких містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи державного управління, державні і комунальні підприємства, установи, організації або органи місцевого самоврядування, а також до іншої інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, органів державного управління чи органів місцевого самоврядування;

доповнення положенням, згідно з яким усі дії, пов’язані з реалізацією активів на електронних торгах (аукціонах), відбуваються в електронній торговій системі (далі – ЕТС), що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного бюджету, зокрема, внаслідок: надання Агентству повноважень прямого (безпосереднього) доступу з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, у тому числі відомості яких містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи державного управління, державні і комунальні підприємства, установи й організації або органи місцевого самоврядування; здійснення всіх дій, пов’язаних з реалізацією активів на електронних торгах (аукціонах), в ЕТС, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність ЕТС. При цьому відмічено, що через відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін не має можливості визначити орієнтовані обсяги потреби в додаткових видатках.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3335-1-д від 03.12.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань антикорупційної політики Янченко Г.І., Мошенець О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Агентства щодо реалізації заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)» (реєстр. № 3933-1 від 10.08.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Гетманцевим Д.О. та Ковальчуком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, відповідно до яких визначаються особливості оподаткування суб’єктів ІТ індустрії, зокрема, передбачається:

ввести нові терміни «реєстр ІТ індустрії», «суб’єкт ІТ індустрії», «працівники ІТ індустрії»;

встановити, що податком на прибуток підприємств оподатковується лише дохід суб’єктів ІТ індустрії, отриманий від визначених операцій;

тимчасово, на період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2022 року, надати право платникам податку на прибуток підприємств – суб’єктам ІТ індустрії під час визначення об’єкта оподаткування не враховувати операції з отримання послуг інформаційного характеру, наданих суб’єктами господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, якщо загальна вартість таких операцій не перевищує 5% об’єкта оподаткування за результатами податкового (звітного) року;

встановити ставку з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% до доходів працівника ІТ індустрії у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.

Законопроектом також передбачено доповнити Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» положенням, яким встановлюється для платників – суб’єктів ІТ індустрії ставка єдиного внеску в розмірі 5% до визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працівників ІТ індустрії, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні» (реєстр. № 3979), яким визначаються організаційні, правові та фінансові засади запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3933-1 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3979.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів (зокрема, можливі втрати бюджету в частині надходжень до бюджетів від податку на прибуток підприємств).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)» (реєстр. № 3933-1 від 10.08.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Гетманцевим Д.О. та Ковальчуком О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і податку на прибуток підприємств та надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3979). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності (реєстр. № 4093 від 14.09.2020), внесений народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується визначити організаційні та правові засади виділення громадянам України земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності. Зокрема, передбачено забезпечити передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності, у межах норм, установлених цим Законом (даною законодавчою ініціативою).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) вважає, що передача у власність громадянам України усіх земель сільськогосподарського призначення державної власності позбавляє можливості надання земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності в оренду, в тому числі на конкурентних засадах (земельних торгах), що в свою чергу призведе до ненадходження до місцевих бюджетів коштів за використання земельних ділянок

Поряд з тим, статтею 7 законопроекту передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації зобов’язані безоплатно надавати в установленому законодавством порядку землевпорядним організаціям, які уклали договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення, що перебуває у державної власності у натурі (на місцевості), наявні у них геодезичні та картографічні матеріали і документи, необхідні для виконання цих робіт.

Таке положення законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів, оскільки відповідно до статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр» за надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, а відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 і пункту 36 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг зараховується до загального фонду відповідних бюджетів.

Крім того, пунктом 4 прикінцевих положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом (даної законодавчої ініціативи) провести повну інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності; розробити та затвердити методику розподілу земельних ділянок між всіма громадянами України; розробити рекомендації щодо проведення обміну такими земельними ділянками.

З цього приводу в експертному висновку Мінфіну до законопроекту зазначається, що відповідно до інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у 2013 році та у 2018–2019 роках проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1,6 млн га та 1,79 млн га відповідно, а відомості про такі земельні ділянки внесено до Державного земельного кадастру.

Слід також зазначити, що у державному бюджеті на 2021 рік Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру за бюджетною програмою 1202620 «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» бюджетні призначення визначено у обсязі 237,8 млн грн.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та відмічає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у разі завершення у 2020 році інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (орієнтовною площею 0,2 млн га), але прийняття законопроекту може впливати на показники місцевих бюджетів в частині недонадходження у разі передачі у власність усіх земель сільськогосподарського призначення державної власності без можливості надання земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності в оренду, в тому числі на конкурентних засадах (земельних торгах).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності (реєстр. № 4093 від 14.09.2020), внесений народним депутатом України Шуфричем Н.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків та зборів, що пов’язані із здійсненням ринкових операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій (реєстр. № 4147 від 23.09.2020), поданий народними депутатами України Коваль О.В., Третьяковою Г.М., Колебошиним С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці», «Про освіту», «Про зайнятість населення» в частині визначення термінів повної та часткової професійної кваліфікації, встановлення пріоритетності професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками, окремих питань розроблення, затвердження та введення в дію професійних стандартів, створення та ведення Реєстру видів занять (професій) та кваліфікацій, діяльності Галузевих рад з розроблення професійних стандартів, пов’язаних із цим окремих положень законодавства про функції колегіального органу у сфері кваліфікацій та інших пов’язаних питань.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового бюджетного фінансування на розширення повноважень Національного агенства кваліфікацій, створення та фукціонування галузевих рад з розроблення професійних стандартів, кваліфікаційних центрів, Реєстру видів занять (професій) та кваліфікацій тощо, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій (реєстр. № 4147 від 23.09.2020), поданий народними депутатами України Коваль О.В., Третьяковою Г.М., Колебошиним С.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій (реєстр. № 4147-1 від 09.10.2020), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Камельчуком Ю.О., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці», «Про освіту», «Про зайнятість населення» в частині визначення термінів «професія», «повна та часткова кваліфікація», «трудова функція», встановлення вимог до професійних стандартів, окремих питань розроблення, затвердження та введення в дію професійних стандартів, створення та ведення реєстру професій, діяльності рад з розвитку професійних кваліфікацій, окремих положень законодавства про формування колегіального органу у сфері кваліфікацій (Національного агенства кваліфікацій) та інших пов’язаних питань.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового бюджетного фінансування на розширення повноважень Національного агенства кваліфікацій та кваліфікаційних центрів, створення та функціонування рад з розвитку професійних кваліфікацій, кваліфікаційних центрів, Реєстру професій тощо, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій (реєстр. № 4147-1 від 09.10.2020), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Камельчуком Ю.О., Люботою Д.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оприлюднення персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (реєстр. № 4094 від 14.09.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень Регламенту Верховної Ради України щодо порядку утворення, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, оприлюднення та оновлення станом на поточний час інформації щодо персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді у відповідному розділі на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що проект Закону не потребує додаткових видатків з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас, згідно із вимогами частини другої статті 63 нової глави 12 визначається, що інформаційне та технічне забезпечення роботи коаліції здійснюється секретаріатом коаліції, що створюється на період її діяльності у порядку, встановленому для створення секретаріатів депутатських фракцій.

Слід відмітити, що згідно з пунктом 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України від 07.12.2020 року № 899-к «Про затвердження Положення про секретаріат депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України» чисельність працівників секретаріату депутатських фракцій визначається в розрахунку не більше одного працівника для забезпечення діяльності кожних п’яти членів депутатських фракцій (депутатської групи), але не більше 30 працівників секретаріату депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України. Тому, створення секретаріату коаліції може зумовити необхідність у додатковій чисельності Апарату Верховної Ради України, а відтак може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оприлюднення персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (реєстр. № 4094 від 14.09.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності збільшення чисельності Апарату Верховної Ради України. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації» (реєстр. № 4369 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Цабалем В.В., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2022 року встановити, що суми податку на доходи фізичних осіб на доходи, нараховані податковими агентами на користь фізичних осіб, що відповідно до Бюджетного кодексу України належить до доходів місцевих бюджетів, перераховуються до відповідного місцевого бюджету за місцем податкової адреси таких фізичних осіб.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації» (реєстр. № 4370), яким пропонується зарахування податку на доходи фізичних осіб, що належить до доходів місцевих бюджетів, до відповідного бюджету за місцем податкової адреси фізичних осіб – платників податку. Відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою вдосконалення порядку сплати основного місцевого бюджетоутворювального податку – податку на доходи фізичних осіб та усунення диспропорції у наявності джерел для розвитку територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до розбалансування бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів здійснити неможливо в зв’язку із відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфін зауважує, що переходу на застосування запропонованого механізму перерахування податку на доходи фізичних осіб за місцем проживання платника податку (фізичної особи) має передувати здійснення відповідних економічних розрахунків і перегляд усіх параметрів механізму формування місцевих бюджетів, при цьому існує ймовірність утворення невідповідності доходів і видатків бюджету територіальної громади, на території якої платник зареєстрований, але фактично не проживає. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується в запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації» (реєстр. № 4369 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Цабалем В.В., Железняком Я.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб (збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів) з урахуванням розгляду і прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4370). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХІ Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на товари легкої промисловості (реєстр. № 4410 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається уніфікувати ставки ввізного мита на окремі товари легкої промисловості (товарні групи 50 – 59 згідно з УКТЗЕД). Зокрема, пропонується встановити:

пільгові ставки ввізного мита у розмірі 0 відсотків на сировину, що не виробляється в Україні /пряжа, волокна, нитки групи 50 – 53 згідно з УКТ ЗЕД/;

пільгові ставки ввізного мита в розмірі від 1% до 8% на готову продукцію /тканини, фетр і повсть, сітки плетені, шпагат та канати/;

підвищення повних ставок ввізного мита до 10% на товари легкої промисловості за тими товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, де такі ставки менші 10%.

У пояснювальній записці до законопроекту та в експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак перегляд ставок ввізного мита у сторону зменшення матиме наслідком зменшення надходжень ввізного мита до бюджету в сумі близько 85 млн грн на рік. Разом з тим, відмічено, що за інформацією Української асоціації підприємств легкої промисловості, такий перегляд (уніфікація) ставок ввізного мита сприятиме зростанню обсягів ввезення на митну територію України текстильної сировини і матеріалів для переробки, що в свою чергу сприятиме збільшенню надходжень податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів, а також збільшенню внутрішніх податків, за рахунок чого можливо компенсувати втрати надходжень ввізного мита.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХІ Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на товари легкої промисловості (реєстр. № 4410 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести у найближчій перспективі до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів, а у подальшому – до збільшення доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи» (реєстр. № 4238 від 20.10.2020), поданий народним депутатом України Стріхарським А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

термін «відокремлені підрозділи» викласти у новій редакції /зокрема передбачається встановити, що до відокремлених підрозділів належать філії, представництва, виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо), функціональні структурні підрозділи апарату управління (управління, відділи, бюро, служби тощо) та інші підрозділи юридичної особи, які розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи та отримали погодження про їхнє розміщення у відповідних органів місцевого самоврядування в порядку, встановленому чинним законодавством/;

визначити, що податковою адресою відокремленого підрозділу є його місцезнаходження;

поширити дію порядку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету юридичними особами та відокремленими підрозділами, зокрема, на виробничі структурні підрозділи, функціональні структурні підрозділи апарату управління.

Крім того, законопроектом передбачається уточнити положення статті 127 Податкового кодексу України, встановивши відповідальність за перерахування податку на доходи фізичних осіб з невиконанням чи порушенням вимог пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України щодо порядку сплати (перерахування) цього податку до бюджету шляхом накладення штрафу.

З цього приводу слід зазначити, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами, внесеними Законом України від 17.12.2020 р. № 1117-IX) статтю 127 Податкового кодексу України виключено та доповнено цей Кодекс статтею 125-1, якою передбачено відповідальність податкового агента за ненарахування, неутримання, несплату (неперерахування), та/або нарахування, сплату (перерахування) не в повному обсязі податків, і визначено набрання чинності відповідних норм з 1 січня 2021 року.

Слід також зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цього ж автора «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи» (реєстр. № 4239), яким, зокрема, пропонується віднести виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо) та функціональні структурні підрозділи апарату управління (управління, відділи, бюро, служби тощо) до відокремлених підрозділів юридичної особи та встановити, що відомості про відокремлені підрозділи (філії, представництва, виробничі структурні підрозділи та функціональні структурні підрозділи апарату управління) включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відтак практика застосування таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Відповідно до пояснювальної записки основною метою законопроекту є збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок податку на доходи фізичних осіб, який нараховується працівникам відповідного функціонального структурного підрозділу апарату управління юридичної особи та виробничого структурного підрозділу юридичної особи за його фактичним місцезнаходженням, а також рівномірний та справедливий розподіл такого податку в залежності від кількості функціональних та виробничих структурних підрозділів юридичної особи у відповідному регіоні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи місцевих бюджетів за місцезнаходженням виробничих/функціональних структурних підрозділів, що не уповноважені нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи, а вартісну величину впливу розрахувати неможливо через відсутність вихідних даних щодо суми фонду заробітної плати працівників таких підрозділів. При цьому відмічено, що законопроект підтримується Мінфіном, оскільки сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджетів територіальних громад за місцем розташування виробничих структурних підрозділів підприємства сприятиме реалізації соціального розвитку територіальних громад, на території яких знаходяться такі підрозділи підприємств.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи» (реєстр. № 4238 від 20.10.2020), поданий народним депутатом України Стріхарським А.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб /збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів/ з урахуванням розгляду і прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4239). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи» (реєстр. № 4239 від 20.10.2020), поданий народним депутатом України Стріхарським А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якими, зокрема, пропонується віднести виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо) та функціональні структурні підрозділи апарату управління (управління, відділи, бюро, служби тощо) до відокремлених підрозділів юридичної особи та встановити, що відомості про відокремлені підрозділи (філії, представництва, виробничі структурні підрозділи та функціональні структурні підрозділи апарату управління) включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є системно пов‘язаним з іншим законопроектом цього ж автора «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи» (реєстр. № 4238), яким, зокрема, пропонується зобов’язати юридичних осіб нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за свої функціональні структурні підрозділи апарату управління та виробничі структурні підрозділи за їх місцезнаходженням. Відтак практика застосування таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та може призвести до перерозподілу обсягів податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами, що впливатиме на обсяги дотації вирівнювання та реверсної дотації в результаті здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів. При цьому відмічено, що Мінфін в межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи» (реєстр. № 4239 від 20.10.2020), поданий народним депутатом України Стріхарським А.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб /збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів/ з урахуванням розгляду і прийняття пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4238). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» (реєстр. № 4546 від 24.12.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та Кінзбурською В.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є ефективне проведення заходів щодо виведення банку з ринку, шляхом удосконалення механізмів збереження активів банку, запобігання втрати майна банку, задоволення якомога більшої кількості кредиторів банків, що виводяться з ринку.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити правові підстави для відшкодування шкоди (збитків) особою, якою заподіяно шкоду банку та кредиторам банку, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду;

врегулювати питання роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) із забезпеченими кредиторами, банків, які виводяться з ринку;

удосконалити механізм правового захисту працівників Фонду та членів його адміністративної ради;

врегулювати питання подання цивільного позову в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку, положення щодо набуття Фондом статусу позивача у справі в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку у господарському процесі;

запровадити положення, що дозволить Фонду ініціювати цивільні, адміністративні, кримінальні чи арбітражні провадження про стягнення шкоди (збитків), заподіяної банку внаслідок націоналізації, експропріації майна, реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень.

Поряд з тим, законопроектом передбачається звільнити від:

сплати судового збору – Фонд за подання позовів, предметом яких є стягнення шкоди (збитків) та відшкодування понесених витрат, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банків в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів – Фонд та неплатоспроможний банк або банк, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що виводиться з ринку або ліквідується Фондом;

сплати державного мита – Фонд та банк, щодо якого Фондом здійснюється тимчасова адміністрація або ліквідація.

Слід звернути увагу, що відповідно до норм Бюджетного кодексу України:

судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади /пункт 5 частини третьої статті 29 і пункт 5 частини четвертої статті 30/;

адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань належить до доходів загального фонду державного чи місцевих бюджетів залежно від органу, який здійснює відповідну реєстрацію /пункт 25-1 частини другої статті 29, пункт 36-2 частини першої статті 64 та пункт 10 частини першої статті 64-1/;

державне мито належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування /пункт 15 частини першої статті 64/.

Отже, реалізація таких положень законопроекту призведе до зменшення доходів відповідних бюджетів від судового збору, адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державного мита.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту, яким пропонується звільнити від сплати судового збору Фонд за подання позовів, предметом яких є стягнення шкоди (збитків) та відшкодування понесених витрат, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації, призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи. Водночас, Мінфін зауважує, що звільнення від сплати судового збору окремих категорій може призвести до зловживань своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів, зокрема у справах, які можуть бути вирішені без втручання суду, та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на безкоштовність таких звернень, а також матиме дискримінаційний характер щодо інших органів і може мати ознаки надання таким органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, які сплачують судовий збір на загальних підставах, чим порушуватиметься принцип рівності учасників судового процесу, встановлений статтею 129 Конституції України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» (реєстр. № 4546 від 24.12.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та Кінзбурською В.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору і відповідно недоотримання коштів на функціонування судової влади та зменшення доходів загального фонду державного чи місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання (реєстр. № 3912 від 21.07.2020), поданий народними депутатами України Семінським О.В., Пивоваровим Є.П., Горобцем О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про теплопостачання», «Про виконавче провадження», пропонується серед іншого:

уточнити повноваження Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади у сфері теплопостачання, зокрема, уповноваживши центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства здійснювати розрахунок середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, а також інших споживачів, її транспортування та постачання відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

надати право суб’єкту господарювання у разі, коли розрахований згідно з вимогами законодавства розмір тарифів на теплову енергію, її виробництво не відповідає рівню економічно обґрунтованих витрат, понесених на виробництво теплової енергії, сформувати такі тарифи відповідно до порядків (методик) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затверджених Кабінетом Міністрів України або національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Слід відмітити, що реалізація положень законопроекту, що дозволяють збільшити тариф на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії порівняно із тарифом на теплову енергію, вироблену із газовою складовою, може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на утримання бюджетних установ та надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, про що також зауважує Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до даного законопроекту, зазначаючи, що ненадання розробниками законопроекту прогнозу щодо збільшення тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, та розрахунку обсягу внесків на регулювання, що сплачуються суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, унеможливило здійснення розрахунку вартісної величини його впливу на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання (реєстр. № 3912 від 21.07.2020), поданий народними депутатами України Семінським О.В., Пивоваровим Є.П., Горобцем О.С. та іншими, матиме вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може потребувати додаткових видатків на забезпечення функціонування бюджетних установ та надання пільг і житлових субсидій населенню). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та збільшення для них пільг за користування комунальними послугами (реєстр. № 4012 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується розшити соціальні гарантії дітям війни, а саме:

надати право на 50-відсоткову (замість чинної на даний час
25-відсоткової) знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах середніх норм споживання (одночасно збільшивши розмір доходу, який дає право на отримання пільг з одного до трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність);

встановити підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, але не менше 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг (підпункт «и») та компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (підпункт «ж») здійснюються з державного бюджету, реалізація законопроекту потребує вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими в експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у сумі 5,3 млрд грн на рік.

Згідно із Прикінцевими положеннями до законопроекту Кабінету Міністрів України доручається затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту дітей війни (розробниками у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що при вжитті необхідних заходів можливе збільшення додаткових надходжень до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році у сумі понад 500 млрд грн).

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та збільшення для них пільг за користування комунальними послугами (реєстр. № 4012 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 4012-1 від 21.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком С.В. та Морозом В.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується розшити соціальні гарантії дітям війни, а саме:

надати право на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання, а також на
50-відсоткову (замість чинної на даний час 25-відсоткової) знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах середніх норм споживання;

встановити підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (на даний час таке підвищення передбачається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України).

Враховуючи, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг (підпункт «и») та компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (підпункт «ж») здійснюються з державного бюджету, а видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян – з місцевих бюджетів (згідно з підпунктом «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України), реалізація законопроекту потребує вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у сумі 5,4 млрд грн на рік.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових витрат у майбутньому. Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 4012-1 від 21.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком С.В. та Морозом В.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення виплати пенсій та соціальної допомоги (реєстр. № 4014 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується надати право особам, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, одержувати пенсійні виплати та соціальні допомоги, які призначені відповідно до законодавства України, у поштових відділеннях АТ «Укрпошта» та у державних банках України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Довідково: на даний час питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам регулюються постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якими, зокрема, визначено, що виплата довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення та пенсій, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 4 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються, зокрема, на оплату послуг з виплати та доставки пенсій.

Враховуючи, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення, у тому числі на здійснення окремих видів пенсійних виплат, (підпункт «а»), а також видатки на компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються з державного бюджету (підпункт «ж»), які, зокрема, включають видатки на оплату витрат, пов’язаних з виплатою деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплатою послуг окремим категоріям населення виплатними об’єктами АТ «Укрпошта», розширення кола осіб, які будуть отримувати відповідні виплати у виплатних об’єктах АТ «Укрпошта», потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету на відшкодування витрат АТ «Укрпошта» за надання послуг, пов’язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат та соціальних допомог внутрішньо переміщеним особам.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, зазначаючи, що реалізація відповідного закону у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами, обсяг яких неможливо визначити у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення виплати пенсій та соціальної допомоги (реєстр. № 4014 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (реєстр. № 4215 від 13.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно із пояснювальною запискою законопроект розроблено Міністерством розвитку громад та територій України на виконання завдання, визначеного підпунктом 8.5 «Житлово-комунальне господарство» пункту 8 Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 471, щодо створення умов для безперебійної та беззбиткової діяльності підприємств, що надають комунальні послуги (враховуючи ситуацію на підприємствах тепло-, водопостачання та водовідведення: зростання обсягів збитків, кредиторської заборгованості та дебіторської заборгованості, а також не досягнення самоокупної діяльності суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках за допомогою регулювання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП)).

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про теплопостачання», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги» (визнавши таким, що втратив чинність Закон України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг») та передбачити серед іншого:

передачу повноважень від НКРЕКП з ліцензування господарської діяльності в сферах тепло-, водопостачання і водовідведення до Кабінету Міністрів України (в частині затвердження відповідних ліцензійних умов), Мінрегіону (в частині розроблення таких ліцензійних умов), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (в частині здійснення контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов);

віднесення до повноважень органів місцевого самоврядування встановлення тарифів на теплову енергію (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках, які встановлюються НКЕРКП), тарифів на послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення;

норми щодо включення прибутку від надання послуг до ціни (тарифу) на комунальні послуги.

Згідно з фінансово-економічними розрахунками, що наведені у додатку до пояснювальної записки, реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового фінансування з державного чи місцевих бюджетів, а навпаки починаючи з 2021 року дозволить зменшити видатки спеціального фонду державного бюджету щонайменше на 68,7 млн грн (лише на виплату заробітної плати 111 працівникам НКРЕКП, а також видатки, пов’язані із забезпеченням діяльності її відповідних підрозділів).

Про такий вплив на показники державного бюджету (за бюджетною програмою за КПВКВ 6341010 «Керівництво та управління у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг») також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту та відмічено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та є джерелом фінансування НКРЕКП (бюджетна програма за КПВКВ 6341010 «Керівництво та управління у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг»).

Зважаючи на наведене та беручи до уваги положення Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду державного бюджету, слід зауважити, що внаслідок запровадження такої законодавчої ініціативи будуть зменшені не лише видатки, а й відповідні надходження до спеціального фонду державного бюджету від сплати внесків суб’єктами, що здійснюють свою діяльність у сфері комунальних послуг.

При цьому відповідних розрахунків щодо запланованих обсягів надходжень та загального обсягу витрат спеціального фонду державного бюджету розробником не наведено.

Поряд з тим, у пояснювальній записці зазначається, що відповідно до законопроекту передбачається передати на місцевий рівень регулювання 27 підприємств теплопостачання та 53 підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, що може потребувати додаткових видатків з місцевих бюджетів на створення умов для забезпечення самоокупної діяльності таких підприємств.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (реєстр. № 4215 від 13.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення надходжень та витрат спеціального фонду державного бюджету та може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасового звільнення населення від оплати житлово-комунальних послуг на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4385 від 16.11.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

У законопроекті пропонується на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни встановити заборону на нарахування та стягнення з населення платежів за спожиті житлово-комунальні послуги (поряд із чинною нормою щодо заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги).

Запровадження такої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємств, що надають житлово-комунальні послуги населенню, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до даного законопроекту про його вплив на видаткову частину державного бюджету, звертає увагу, що:

реалізація законопроекту призведе до розбалансування видатків та доходів державного бюджету, порушуючи принцип збалансованості бюджетної системи, визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України;

заборона нарахування та стягнення з населення платежів за природний газ та електричну енергію може призвести до розширення підстав для звернень суб’єктів ринку природного газу та ринку електроенергії, на яких покладено спеціальні обов’язки, стосовно компенсації витрат за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії»;

запровадження заборони нарахування та стягнення з населення платежів, погіршить фінансово-економічний стан підприємств, що надають житлово-комунальні послуги (відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені відповідними договорами).

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

Зважаючи, що законопроект зумовлює збільшення видатків бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасового звільнення населення від оплати житлово-комунальних послуг на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4385 від 16.11.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо списання заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, що утворилась у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4386 від 16.11.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

У законопроекті пропонується списати заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги, що утворилась у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за рахунок коштів державного бюджету. При цьому у прикінцевих положеннях законопроекту передбачається доручити Кабінету Міністрів України передбачити в державному бюджеті на 2021 рік видатки, необхідні для фінансування заходів із списання заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, що утворилась у зазначений період.

Запровадження такої законодавчої ініціативи потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету для покриття заборгованості населення за спожиті комунальні послуги, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

реалізація законопроекту призведе до розбалансування видатків та доходів державного бюджету у 2021 році, порушуючи принцип збалансованості бюджетної системи, визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України;

списання заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги може призвести до різкого погіршення платіжної дисципліни населення з оплати цих послуг і подальшого збільшення заборгованості населення, що в свою чергу потребуватиме видатків з державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо списання заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, що утворилась у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4386 від 16.11.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3-1Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення рівня трудових доходів громадян, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (реєстр. № 4350 від 09.11.2020), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Кривошеєвим І.С., Лабою М.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, починаючи з 1 січня 2022 року, розширити перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, доповнивши статтю 3-1 Закону України «Про оплату праці» нормою щодо неврахування підвищення посадових окладів за роботу на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських.

При цьому у пояснювальній записці зазначається, що законопроект потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у сумі 180,6 млн грн (з огляду на встановлений мінімальний розмір заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021»).

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту потребує додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів виходячи з встановлених на виконання частини першої статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» умов оплати праці осіб, які працюють у гірських районах (відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1995 р. № 648 на підприємствах, в установах, організаціях, територіальних органах, територіальних підрозділах та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків). При цьому підвищення рівня оплати праці працівників може зумовити збільшення відповідних надходжень до державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України законопроект визнається таким, що матиме вплив на дохідну та видаткову частини бюджетів усіх рівнів.

Загалом, на виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, статтею 27 Бюджетного кодексу України передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення рівня трудових доходів громадян, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (реєстр. № 4350 від 09.11.2020), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Кривошеєвим І.С., Лабою М.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери у населених пунктах, яким надано статус гірських, і відповідно, надходжень таких бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо підтримки малого бізнесу у період пандемії COVID-19 (реєстр. № 4432 від 26.11.2020), поданий народним депутатом України Скориком М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, згідно з яким передбачається:

тимчасово, на період дії надзвичайної ситуації та/чи карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, наслідком якого є заборона на приймання відвідувачів суб’єктами господарювання та ведення господарської діяльності, звільнити фізичних осіб - підприємців від сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску;

звільнити від оподаткування доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), у сумі фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, в цінах грудня попереднього року.

Насамперед необхідно відмітити, що положення законопроекту щодо звільнення фізичних осіб - підприємців від сплати єдиного соціального внеску є предметом регулювання не Податкового кодексу України, а Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Також слід звернути увагу, що деякі з порушених законопроектом питань певним чином унормовуються у Законі України від 04.12.2020
№ 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що зменшення доходів місцевих та державного бюджетів в результаті впровадження законопроекту має компенсуватися за рахунок: збільшення надходжень до бюджетів від податків з реалізації товарів та послуг і зменшення витрат на державну підтримку малозабезпеченим (зокрема на субсидії), у зв’язку із збільшенням доходів населення; секвестру відповідних бюджетів; стабілізаційного фонду.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів та бюджетів Пенсійного фонду та соціальних страхових фондів (зокрема, звільнення від оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, нарахованих платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), у сумі фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі близько 90 млрд грн на рік. Крім того відмічено, що вартісну величину впливу на показники бюджетів щодо звільнення від оподаткування фізичних осіб - підприємців від сплати єдиного податку та єдиного внеску здійснити неможливо в зв’язку із відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 місцеві податки та збори (які включають єдиний податок) належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо підтримки малого бізнесу у період пандемії COVID-19 (реєстр. № 4432 від 26.11.2020), поданий народним депутатом України Скориком М.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від військового збору, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів, а також може призвести до зменшення надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України у разі унормування питання звільнення від сплати єдиного внеску у відповідному законі). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку (реєстр. № 3704-1 від 03.07.2020), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Семінським О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити ставку акцизного податку для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння у розмірі 0,1 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна таких транспортних засобів (діюча ставка обраховується за формулою, яка залежить від базової ставки, об’єма двигуна/ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів, віку автомобіля);

змінити ставки ввізного мита на легкові автомобілі з діючих ставок у розмірі 5-12% від митної вартості автомобіля на ставки у розмірі 0,75 євро за 1 куб. см об’єму двигуна.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття запровадить спрощену систему оподаткування транспортних засобів товарної позиції 8703, створить правові та економічні умови для реєстрації раніше ввезених на митну територію України автомобілів на іноземній реєстрації, та як наслідок знизить рівень соціальної напруги щодо цього питання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходження до бюджету сум акцизного податку і ввізного мита внаслідок зменшення розміру ставок: у разі збереження тенденції 2019 року втрати бюджету від акцизного податку становитимуть 6,2 млрд грн за рік та від ввізного мита – 0,4 млрд грн за рік. Крім того, Мінфіном зауважено, що встановлення ставки акцизного податку, яка не враховує вік транспортного засобу, не призведе до стимулювання придбання нових транспортних засобів, а, навпаки, призведе до збільшення обсягів ввезення в Україну та легалізації вже ввезених вживаних транспортних засобів, переважно тих, які були у використанні близько 10 років, що матиме негативний вплив на навколишнє природне середовище та на рівень безпеки дорожнього руху.

Необхідно зауважити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% акцизного податку з транспортних засобів та ввізного мита на транспортні засоби зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через 10 днів з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку (реєстр. № 3704-1 від 03.07.2020), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Семінським О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку та ввізного мита в частині надходжень державного дорожнього фонду, а отже буде недоотримано кошти для здійснення витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству (реєстр. № 3774 від 02.07.2020), внесений народними депутатами України Янченко Г.І., Костіним А.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Відповідно до пояснювальної записки метою прийняття законопроекту є запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників з метою запобігання протиправному захопленню підприємств та незаконному заволодінню нерухомим майном.

Законопроектом пропонується, зокрема:

зобов’язати органи державної влади, підприємства, установи та організації не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора, безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі, а також визначити, що особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність;

надати можливість проведення фізичною особою щодо себе, керівником юридичної особи чи засновниками (учасниками) юридичної особи (у разі необхідності прийняття такими учасниками (засновниками) рішення) щодо відповідної юридичної особи в режимі реального часу через портал електронних сервісів таких реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі без справляння адміністративного збору:

1) державна реєстрація фізичної особи підприємцем;

2) державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;

3) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, крім випадку державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або визнанням її безвісно відсутньою;

4) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що не потребує рішення уповноваженого органу управління юридичної особи;

5) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, зокрема перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту (у разі одностайного прийняття рішення уповноваженим органом управління юридичної особи, що підтверджується кваліфікованими електронними підписами усіх засновників (учасників) такої юридичної особи);

виключити положення, згідно з яким у випадку надсилання виписки з Єдиного державного реєстру певним особам, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;

передбачити, що адміністративний збір не справляється, якщо протягом місяця з дня прийняття рішення про відмову заявником подано повторно документи для відповідної державної реєстрації.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів від адміністративного збору.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що у частині третій нової статті 25-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначається, що під час проведення самостійної державної реєстрації в режимі реального часу програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру встановлюється наявність (відсутність) заборони вчинення реєстраційних дій та/або відомостей в Єдиному державному реєстрі про таку фізичну особу - підприємця (у разі державної реєстрації фізичної особи підприємцем), у разі наявності відповідних відомостей в Єдиному державному реєстрі фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи інформуються про це та отримують рекомендації у форматі «запитання – відповідь» щодо вчинення ними подальших дій. Зауважено, що така можливість наразі відсутня, а тому запровадження вказаного порядку потребуватиме розроблення відповідного програмного забезпечення та налагодження процесів, які забезпечуватимуть ці процедури, що вимагатиме здійснення витрат з державного бюджету для реалізації відповідних положень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству (реєстр. № 3774 від 02.07.2020), внесений народними депутатами України Янченко Г.І., Костіним А.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від адміністративного збору та збільшення видатків державного бюджету на розроблення відповідного програмного забезпечення для здійснення передбачених законопроектом процедур державної реєстрації). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвесторів за угодами про розподіл продукції (реєстр. № 3791 від 03.07.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Жмеренецьким О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед визначити, що фінансовий результат до оподаткування платника податку, що є інвестором за угодою про розподіл продукції, у тому числі постійного представництва нерезидента, який є інвестором за угодою про розподіл продукції:

зменшується на суму доходів платника податку, що визнаються (нараховуються) у зв’язку з виконанням, продовженням чи припиненням дії, розірванням угоди про розподіл продукції, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у тому числі доходів від продажу або іншого відчуження компенсаційної та/або прибуткової продукції, доходів від розподілу видобутої продукції та/або її грошового еквівалента, доходів у сумі коштів та/або вартості майна, отриманих постійним представництвом нерезидента, який є інвестором за угодою про розподіл продукції, від такого нерезидента для фінансування та забезпечення діяльності за угодою про розподіл продукції, виконання зобов’язань, визначених нею, а також доходів від курсових різниць та від операцій з купівлі, обміну, продажу іноземної валюти;

збільшується на суму витрат платника податку, що визнаються (нараховуються) у зв’язку з виконанням, продовженням чи припиненням дії, розірванням угоди про розподіл продукції, на яку зменшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у тому числі витрат від курсових різниць та від операцій з купівлі, обміну, продажу іноземної валюти.

Поряд з тим, законопроектом передбачається встановити, що господарські операції, які здійснюються інвестором, у тому числі постійним представництвом нерезидента, який є інвестором за угодою про розподіл продукції, у зв’язку з укладенням, виконанням, продовженням чи припиненням дії, розірванням угоди про розподіл продукції, у тому числі операції з отримання постійним представництвом нерезидента, який є інвестором за угодою про розподіл продукції, від такого нерезидента коштів та/або іншого майна для фінансування та забезпечення діяльності за угодою про розподіл продукції та виконання визначених нею зобов’язань, операції з продажу або іншого відчуження компенсаційної та/або прибуткової продукції, та інші, не вважаються контрольованими операціями для цілей статті 39 цього Кодексу

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його прийняття сприятиме здійсненню інвестицій у видобуток корисних копалин в Україні на умовах угод про розподіл продукції та залученню іноземних інвесторів до розробки надр.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів. Зокрема, звернуто увагу, що прийняття запропонованих змін призведе до викривлення об’єкта оподаткування з податку на прибуток та, як наслідок, виникнення непорозумінь між контролюючим органом та платниками податку, оскільки не узгоджується з вимогами розділу XVIII Податкового кодексу України, яким встановлено особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції. Крім того, Мінфін зауважує, що пропозиція стосовно непоширення правил трансфертного ціноутворення на операції, що здійснюються інвестором, у тому числі постійним представництвом нерезидента, який є інвестором за угодою про розподіл продукції, призведе до використання схем ухилення від оподаткування при здійсненні такої діяльності. Загалом Мінфіном не підтримується законопроект.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвесторів за угодами про розподіл продукції (реєстр. № 3791 від 03.07.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Жмеренецьким О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (реєстр. № 3896 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується для учасників процедури погашення (списання) заборгованості на умовах, визначених Розділом VI-1 Закону України «Про ринок природного газу», передбачити такі особливості оподаткування:

податок на додану вартість, попередньо віднесений його платниками до складу податкового кредиту та/або податкових зобов’язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов’язань та/або податкового кредиту на суми списання заборгованості згідно з Розділом VI-1 Закону України «Про ринок природного газу»;

зменшується фінансовий результат до оподаткування на суму списання кредиторської заборгованості згідно з Розділом VI-1 Закону України «Про ринок природного газу», на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

суми списання згідно з Розділом VI-1 Закону України «Про ринок природного газу» не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором;

норми статей 135, 159, 192 та пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Розділом VІ-1Закону України «Про ринок природного газу».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття надасть можливість покращити фінансово-економічну ситуацію у сфері теплопостачання, газопостачання та виробництві тепла, а також дозволить створити умови для належного функціонування сфери газопостачання, теплопостачання та позитивно вплине на зниження соціальної напруги, спричиненої неефективним регулюванням діяльності підприємств теплової та газової галузей.

Насамперед слід відмітити, що законопроект є системно повязаним із поданим тими ж розробниками законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (реєстр. № 3800-1 від 12.07.2020) та є похідним від нього, яким серед іншого Закон України «Про ринок природного газу» доповнюється Розділом VІ-1. Отже, практика застосування законопроекту за реєстр. № 3896 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3800-1. З цього приводу Міністерство фінансів України вважає розгляд законопроекту за реєстр. № 3896 передчасним.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (призведе до втрат бюджетів з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб і військового збору). При цьому звернуто увагу, що у зв’язку з відсутністю даних щодо обсягів сум заборгованості, яка підлягає списанню відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», визначити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо. Водночас зауважено, що пропозиції щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сум прощеного, анульованого боргу, носять дискримінаційний характер по відношенню до інших побутових споживачів (населення), що споживають природний газ, які своєчасно та в повному обсязі сплачують рахунки за спожитий газ та послуги з його розподілу, що суперечить принципу податкової рівності усіх платників перед законом, що полягає в запровадженні однакового підходу в оподаткуванні незалежно від їх статусу, професії, розміру та місця походження оподатковуваних доходів. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (реєстр. № 3896 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від відповідно податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору після прийняття базового законопроекту за
реєстр. № 3800-1). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) (реєстр. № 4278 від 28.10.2020), поданий народними депутатами України Совою О.Г., Ковальчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема,

збільшити з 100 євро до 150 євро сумарну фактурну вартість товарів, операції з ввезення яких на митну територію України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;

звузити базу оподаткування податку на додану вартість шляхом оподаткування лише частини митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців) або частини сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб) товарів при ввезенні на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що перевищує еквівалент 150 євро (тобто еквівалент, який не буде оподатковуватися податком на додану вартість), та визначатиметься без урахування акцизного податку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить спрощення адміністрування та удосконалення системи оподаткування, що надасть змогу запровадити більш зручну систему сплати податків при ввезенні товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, впровадження простих і прозорих механізмів декларування та сплати податків сприятиме створенню комфортних умов у цій сфері як для перевізників, так і для відправників та одержувачів, а також матиме наслідком безумовне збільшення обсягу імпорту таких товарів, що позитивно вплине на доходи бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість до бюджету (орієнтовні прогнозовані втрати можуть становити від 50 млн грн щорічно) та неможлива без внесення відповідних змін до Митного кодексу України, оскільки до предмета регулювання податкового законодавства не входять питання декларування товарів для митних цілей та порядку виконання митних формальностей щодо таких товарів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 01 січня 2021 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) (реєстр. № 4278 від 28.10.2020), поданий народними депутатами України Совою О.Г., Ковальчуком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації економіки та справедливого застосування фізичними особами - підприємцями (ФОП) реєстраторів розрахункових операцій та Книги обліку доходів (реєстр. № 4468 від 07.12.2020), поданий народними депутатами України Шевченком Є.В., Загороднім Ю.І., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

збільшити граничні обсяги доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку: першої групи – з 167 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – МЗП); другої групи – з 834 до 1000 розмірів МЗП; третьої групи – з 1167 до 1400 розмірів МЗП;

встановити, що:

- фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у Книзі обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, або у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;

- у разі реєстрації Книги обліку доходів у встановленому порядку такими фізичними особами - підприємцями та ведення її шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, записи в Книзі обліку доходів є первинним обліком результатів роботи і достатньою підставою для формування показників податкової звітності;

надати можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку першої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) при здійсненні продажу товару або послуги, ціна яких становить не більше 3 розмірів МЗП, та збільшити до 500 розмірів МЗП для таких фізичних осіб - підприємців (незалежно від обраного виду діяльності) граничний обсяг доходу, при перевищенні якого виникає обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів усіх рівнів, зокрема, за розрахунками Мінфіну, у разі збільшення обсягу доходів платників спрощеної системи оподаткування першої групи з 167 до 200 МЗП (у 2021 році – з 1 до 1,2 млн грн) приблизні втрати складатимуть 66,1 млн грн (перехід платників з ІІ на І групу єдиного податку) та другої групи з 834 до 1000 МЗП (у 2021 році – з 5 до 6 млн грн) – 98,5 млн грн (перехід платників з ІІІ на ІІ групу). При цьому відмічено, що оцінити втрати доходів у разі переходу платників із загальної системи оподаткування в спрощену систему оподаткування (третю групу), а також зміни порогу доходу для обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій неможливо, оскільки відсутні відповідні дані для розрахунку. Крім того Мінфін зауважує, що підвищення граничних обсягів доходу разом з наданням можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування більшій кількості суб’єктів господарювання призведе до поширення схем ухилення від оподаткування та відповідно зменшення надходжень до бюджетів. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації економіки та справедливого застосування фізичними особами-підприємцями (ФОП) реєстраторів розрахункових операцій та Книги обліку доходів (реєстр. № 4468 від 07.12.2020), поданий народними депутатами України Шевченком Є.В., Загороднім Ю.І., Камельчуком Ю.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Податкового кодексу України та інших законів України з метою детінізації економіки та справедливого застосування фізичними особами-підприємцями (ФОП) реєстраторів розрахункових операцій» (реєстр. № 4468-1 від 21.12.2020), поданий народним депутатом України Дирдіним М.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку першої групи у разі продажу товарів або послуг, ціна яких більше 3 розмірів МЗП.

Також законопроектом передбачається збільшити загальну площу земельних ділянок з 0,2 до 1 гектара та нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин з 300 до 400 квадратних метрів, які можуть бути здані в оренду фізичними особами - підприємцями, в межах яких надається право бути платником єдиного податку першої - третьої груп. З цього приводу слід зазначити, що Законом України від 17.12.2020 р. № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» площу нежитлових приміщень, яка може здаватися в оренду платниками єдиного податку, збільшено до 900 квадратних метрів.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» /встановивши, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за товари, ціна яких не перевищує 3 розмірів МЗП/ та «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» /доповнивши терміном «банківська система дистанційного обслуговування»/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів усіх рівнів, зокрема, за розрахунками Мінфіну, у разі збільшення обсягу доходів платників спрощеної системи оподаткування першої групи з 167 до 200 МЗП (у 2021 році – з 1 до 1,2 млн грн) приблизні втрати складатимуть 66,1 млн грн (перехід платників з ІІ на І групу єдиного податку) та другої групи з 834 до 1000 МЗП (у 2021 році – з 5 до 6 млн грн) – 98,5 млн грн (перехід платників з ІІІ на ІІ групу). При цьому відмічено, що втрати доходів у разі переходу платників із загальної системи оподаткування в спрощену систему оподаткування (третю групу) оцінити неможливо, оскільки відсутні відповідні дані для розрахунку. Крім того Мінфін зауважує, що підвищення граничних обсягів доходу разом з наданням можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування більшій кількості суб’єктів господарювання призведе до поширення схем ухилення від оподаткування та, відповідно, зменшення надходжень до бюджетів. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Податкового кодексу України та інших законів України з метою детінізації економіки та справедливого застосування фізичними особами - підприємцями (ФОП) реєстраторів розрахункових операцій» (реєстр. № 4468-1 від 21.12.2020), поданий народним депутатом України Дирдіним М.Є., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на підтримку сільського населення щодо подолання негативних наслідків, пов’язаних з COVID-19 (реєстр. № 4223 від 16.10.2020), поданий народним депутатом України Грищенко Т.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про особисте селянське господарство», «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про загальнообов’язкове державне на випадок безробіття» пропонується надати право членам особистого селянського господарства на:

реєстрацію в державній службі зайнятості та отримання статусу безробітного, у разі необхідності. При цьому реєстрація в державній службі зайнятості не передбачає виходу особи з членів особистого селянського господарства та втрату права власності на земельну ділянку, пай (чинна норма статті 11 Закону України «Про особисте селянське господарство» – у разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств);

допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та оплату лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм у разі, якщо член особистого селянського господарства є юридичною особою, або є найманим працівником у такої особи, або на добровільних засадах сплачує страхові внески;

матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги, крім випадків, коли член особистого селянського господарства є юридичною особою на момент настання страхового випадку або фізичною особою - підприємцем.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Однак, запровадження такої законодавчої ініціативи зумовить потребу у додаткових видатках з бюджетів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України в частині фінансової допомоги членам особистих селянських господарств матеріального забезпечення зокрема на випадок безробіття, проведення їх безкоштовної перекваліфікації з метою подальшого працевлаштування, на надання послуг з пошуку роботи та виплат за соціальним страхуванням у разі, якщо члени особистого селянського господарства не беруть участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на добровільних засадах, реальні джерела покриття яких суб’єктом права законодавчої ініціативи не запропоновано.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, звертає увагу на таке:

- реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та соціального страхування України. Однак відсутність розрахунків та обґрунтувань унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на видаткову частину державного бюджету;

- згідно з чиним законодавством, право на забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни, тобто особи, які сплачують (сплачували) та/або за яких сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових коштів з бюджетів фондів соціального страхування, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на них функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей фондів.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на підтримку сільського населення щодо подолання негативних наслідків, пов’язаних з COVID-19 (реєстр. № 4223 від 16.10.2020), поданий народним депутатом України Грищенко Т.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на надання фінансової підтримки фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та соціального страхування України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо джерел забезпечення державних гарантій здобувачам освіти (реєстр. № 4340 від 06.11.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до Законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про освіту» та «Про дошкільну освіту» пропонується з 1 січня 2021 року забезпечувати харчуванням дітей з числа внутрішньо переміщених осіб чи дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, виключно за рахунок державного бюджету.

Реалізація законодавчої ініціативи зумовить потребу у додаткових коштах з Державного бюджету України. Відповідний висновок зроблено також суб’єктами права законодавчої ініціативи, однак всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що конкретний обсяг додаткових видатків визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку на законопроект також зауважує, що прийняття вказаної пропозиції знаходиться виключно у площині фінансової спроможності держави забезпечити вказані витрати у повному обсязі, та наголошує на необхідності дотримання зазначених вище вимог Бюджетного кодексу України і Регламенту Верховної Ради України в частині фінансово-економічного обґрунтування.

Міністерство фінансів України у експортному висновку до законопроекту звертає увагу на таке:

за орієнтовними розрахунками додаткова потреба для забезпечення 192 тисяч дітей харчуванням становить 645,1 млн грн з державного бюджету (192 тис. дітей на 20 грн на 8 міс. на 21 день);

фінансове забезпечення безкоштовного харчування дітей з числа внутрішньо переміщених осіб чи дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, має здійснюватися органами місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства.

Слід відмітити, що у пояснювальній записці до законопроекту пропонується розширити напрями використання освітньої субвенції, встановивши, що за її рахунок має бути обов’язково забезпечено організацію харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій і збройних конфліктів. Зазначене не відповідає вимогам статті 103-2 Бюджетного кодексу України, згідно з якою освітня субвенція спрямовується виключно на виплату заробітної плати з нарахуваннями педагогічних працівників у визначених нею типів закладів освіти.

Зважаючи, що законопроект зумовлює вплив на показники державного бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо джерел забезпечення державних гарантій здобувачам освіти (реєстр. № 4340 від 06.11.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розширення освітніх пільг для дітей медичних працівників, які померли внаслідок захворювання короновірусною хворобою (COVID-19) під час виконання професійних обов’язків (реєстр. № 4374 від 13.11.2020), внесений народними депутатами України Батенком Т.І., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та статті 43 Закону України «Про фахову передвищу освіту» пропонується розширити категорію здобувачів освіти, яким буде надаватися державна цільова підтримка (але не більш як до досягнення ними 23 років) для здобуття вищої та фахової передвищої освіти, передбачивши включення до такого переліку дітей медичних працівників закладів охорони здоров’я, наукових установ та залучених до боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19) закладами охорони здоров’я студентів-медиків старших курсів (5 і 6 курс) та інтернів, допущених до роботи відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, один із батьків яких помер (або обоє батьків яких померли) внаслідок захворювання короновірусною хворобою (COVID-19) під час виконання професійних обов’язків.

Слід відмітити, що державна цільова підтримка деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, здійснюється згідно з відповідними Порядком та умовами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2019 № 686), у вигляді:

повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням;

часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

соціальної стипендії – для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;

безоплатного забезпечення підручниками – за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;

безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;

безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою – для осіб, які навчаються за денною формою навчання.

З огляду на зазначене, прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. Про таке також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту та звернуто увагу, що його прийняття вплине на виконання Закону України про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, зважаючи на запропонований термін набрання чинності законом. При цьому, відсутність вихідних даних (щодо кількості здобувачів освіти, яким буде надаватися державна цільова підтримка для здобуття вищої та фахової передвищої освіти) унеможливила визначення Міністерством фінансів України обсягу додаткових видатків на реалізацію законодавчої ініціативи.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект на момент внесення не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, в подальшому на його реалізацію можуть бути спрямовані кошти з Державного бюджету України на відповідний рік, отримані від частини прибутку Національного банку України, яка зараховується до державного бюджету, а також від частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучатиметься до державного бюджету. Натомість зауважити, що таке пояснення не узгоджується з положеннями частини другої статті 13 Бюджетного кодексу України, згідно з якою видатки загального фонду бюджету здійснюються за рахунок надходжень загального фонду (тобто без визначення цільового спрямування тих чи інших надходжень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розширення освітніх пільг для дітей медичних працівників, які померли внаслідок захворювання короновірусною хворобою (COVID-19) під час виконання професійних обов’язків (реєстр. № 4374 від 13.11.2020), внесений народними депутатами України Батенком Т.І., Міньком С.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання дітям медичних працівників державної цільової підтримки для здобуття фахової передвищої та вищої освіти»
(реєстр. № 4374-1 від 17.11.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Слід відмітити, що державна цільова підтримка деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти здійснюється згідно з відповідними Порядком та умовами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2019 № 686), у вигляді:

безоплатного забезпечення підручниками – за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;

безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;

Відтак, в супереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання дітям медичних працівників державної цільової підтримки для здобуття фахової передвищої освіти (реєстр. № 4374-1 від 17.11.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (реєстр. № 4351-2 від 26.11.2020), внесений народними депутатами України Галайчуком В.С., Пушкаренком А.М., Масловим Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, виключити із Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»:

частину третю статті 7, згідно з якою організацію та проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду Голови і членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей здійснює Конкурсна комісія при Кабінеті Міністрів України, до складу якої входить п’ять осіб за поданням відповідного профільного комітету Верховної Ради України;

положення, згідно з яким до дня введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу щорічна рівна частина плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, а також щорічна плата за гральний автомат сплачуються у потрійному розмірі.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету;

виключення положення щодо сплати щорічної рівної частини плати за ліцензію на ведення окремих видів діяльності щодо організації та проведення азартних ігор у потрійному розмірі до моменту введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу не повинно призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки дозволить залучити більшу кількість операторів на український ринок;

забезпечення ефективного контролю за фінансовими результатами організаторів азартних ігор потенційно призведе до збільшення надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків. Водночас Мінфін не підтримує виключення вищезазначеного положення щодо сплати у потрійному розмірі відповідної плати за ліцензії, оскільки це призведе до втрат надходжень державного бюджету від вказаних ліцензійних платежів, що в свою чергу стане причиною недофінансування з державного бюджету соціально орієнтованих напрямів видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (реєстр. № 4351-2 від 26.11.2020), внесений народними депутатами України Галайчуком В.С., Пушкаренком А.М., Масловим Д.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощення реєстрації новостворених суб’єктів платниками єдиного податку та податку на додану вартість) (реєстр. № 4244 від 21.10.2020), поданий народними депутатами України Галайчуком В.С., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки, метою законопроекту є пришвидшення і здешевлення процедур започаткування підприємницької діяльності і відкриття бізнесу за рахунок спрощення та узгодження і максимальної синхронізації процедур реєстрації новостворених суб’єктів господарювання та їх реєстрації в якості платників єдиного податку та податку на додану вартість.

Законопроектом, серед іншого, пропонується звільнити фізичних осіб - підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного податку за ставками, встановленими для першої і другої груп, за місяць, у якому відбулася державна реєстрація, при цьому такі зареєстровані особи вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження єдиного податку до місцевих бюджетів від фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп в місяцях, у яких відбуватиметься державна реєстрація таких осіб, а вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості таких фізичних осіб - підприємців та розміру ставки єдиного податку на день такої державної реєстрації. Водночас Мінфін зауважує, що зазначене може бути використано несумлінними платниками в схемах мінімізації податкових зобов’язань внаслідок можливості платників податків реєструватися платниками єдиного податку на початку місяця та припиняти діяльність наприкінці місяця, не сплачуючи єдиний податок.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також відмітити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори (у складі яких є єдиний податок) належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Окремо слід звернути увагу, що Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено норму, згідно з якою органам місцевого самоврядування надано право у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощення реєстрації новостворених суб’єктів платниками єдиного податку та податку на додану вартість) (реєстр. № 4244 від 21.10.2020), поданий народними депутатами України Галайчуком В.С., Лічман Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо додаткової підтримки бізнесу у зв’язку із посиленням карантинних заходів (реєстр. № 4423 від 25.11.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребує збільшення видатків державного бюджету та дозволить пом’якшити для бізнесу негативні наслідки від запровадження посилених карантинних заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень призведе до втрат Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у сумі 2,9 млрд грн, внаслідок чого виникне необхідність у додатковому фінансуванні з державного бюджету видатків таких фондів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що його реалізація може призвести до зменшення надходжень до Пенсійного фонду України та, як наслідок, до необхідності фінансування його дефіциту.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2021 рік – 195,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.01.2021 р. – 62,1 млрд грн).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо додаткової підтримки бізнесу у зв’язку із посиленням карантинних заходів (реєстр. № 4423 від 25.11.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Васильченко Г.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
пункту 9-15 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо продовження списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки (реєстр. № 4435 від 27.11.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується продовжити термін за період з 1 січня 2017 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (згідно з чинною нормою – до 1 грудня 2020 року), в якому підлягають списанню за заявою платника суми недоїмки, штрафи та пеня з єдиного внеску, нараховані фізичним особам - підприємцям (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови подання державному реєстратору заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та подання до податкового органу звітності і заяви щодо зняття з обліку як платника єдиного внеску.

Поряд з тим, законопроектом передбачено уточнено положення, згідно з яким податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (згідно з чинною нормою – до 1 грудня 2020 року).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття забезпечить гарантування прав і законних інтересів суб’єктів малого і середнього підприємництва, усуне несправедливу сплату єдиного соціального внеску самозайнятими особами та знизить рівень соціальної напруги в українському суспільстві.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень призведе до втрат бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, а вартісну величину впливу на показники бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування здійснити неможливо в зв’язку із відсутністю вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 9-15 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо продовження списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки (реєстр. № 4435 від 27.11.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства (реєстр. № 4403 від 19.11.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Пивоваровим Є.П., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про відходи», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про поховання та похоронну справу», «Про теплопостачання», «Про благоустрій населених пунктів», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» пропонується серед іншого:

доповнити перелік центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль (нагляд) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства (Державною житлово-комунальною інспекцією) та його територіальними органами;

віднести до повноважень Державної житлово-комунальної інспекції зокрема, здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням суб’єктами правових відносин (у сферах поводження з відходами, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, питного водопостачання та водовідведення, поховання, теплопостачання (крім суб’єктів господарювання, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках), благоустрою населених пунктів, надання та споживання житлово-комунальних послуг) законодавства, нормативів, норм, порядків і правил, формування, встановлення та застосування цін/тарифів на відповідні послуги.

Враховуючи, що відповідно до положень підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виконавчу владу здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, запровадження такої законодавчої ініціативи потребує вишукання додаткових витрат з державного бюджету на створення та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань житлово-комунального господарства (Державної житлово-комунальної інспекції) та його територіальних органів.

Згідно з фінансово-економічними розрахунками, що наведені у додатку до пояснювальної записки, реалізація законопроекту потребуватиме видатків з державного бюджету на утримання Державної житлово-комунальної інспекції та її територіальних органів (170 штатних одиниць) орієнтовно у сумі 43 270,6 тис. грн, з них на оплату праці 36 804,96 тис. грн та 364,27 тис. грн – на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, які необхідно передбачити у Державному бюджеті України на 2021 рік шляхом перерозподілу коштів, встановлених для утримання та забезпечення діяльності частини апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Департаменту із регулювання відносин у сфері теплопостачання (71 штатної одиниці) і Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення (40 штатних одиниць).

Про такий вплив на показники державного бюджету також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту та відмічено, що авторами законодавчої ініціативи не вказані джерела покриття додаткових бюджетних витрат на утримання 59 штатних одиниць такої Інспекції (із загальної кількості 170 одиниць).

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства (реєстр. № 4403 від 19.11.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О. Ю., Пивоваровим Є. П., Шуляк О. О. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності нового центрального органу виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння господарській діяльності фізичної особи - підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) та збереження права на використання Книги обліку доходів» (реєстр. № 4490 від 11.12.2020), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Медведчуком В.В., Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

збільшити граничні обсяги доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку: першої групи – до 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – ПМ) (у 2021 році – з 1 до 1,7 млн грн); другої групи – до 3000 розмірів ПМ (у 2021 році – з 5 до 6,81 млн грн); третьої групи – до 7000 розмірів ПМ (у 2021 році – з 7 до 15,89 млн грн);

встановити, що:

реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) /обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує визначених граничних обсягів доходів для відповідних груп платників єдиного податку/ незалежно від обраного виду діяльності, при цьому, у разі перевищення визначеного обсягу доходу застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим і починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення;

платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, або здійснюють облік доходів в документі довільної форми, складеному в паперовому та/або електронному вигляді, у разі реєстрації Книги обліку доходів у встановленому порядку такими фізичними особами - підприємцями та ведення її шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, записи в Книзі обліку доходів є первинним обліком результатів роботи і достатньою підставою для формування показників податкової звітності.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими передбачається встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні оплати за допомогою платіжної системи, включеної до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння господарській діяльності фізичної особи-підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) та збереження права на використання Книги обліку доходів» (реєстр. № 4490 від 11.12.2020), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Медведчуком В.В., Королевською Н.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів щодо створення економічних стимулів розвитку туристичної галузі (реєстр. № 4162-1 від 15.10.2020), поданий народними депутатами України Клименко Ю.Л., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується, серед іншого:

визначити повноваження в галузі туризму Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів, органів місцевого самоврядування;

створити туристичний реєстр – загальнодоступну інформаційну автоматизовану систему, призначену для збирання, обліку, зберігання, захисту, накопичення, користування, обробки, аналізу, надання інформації про суб’єктів туристичної діяльності та об’єктів туристичної інфраструктури, адміністратором цього реєстру визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів;

надати право Кабінету Міністрів України щодо відкриття за межами України туристичних представництв;

виключити з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, туроператорську діяльність;

включити до Єдиного державного реєстру окремі відомості про суб’єкта туристичної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, прийняття законопроекту сприятиме ефективному розвитку туристичної інфраструктури, розвитку малого та середнього бізнесу в туризмі, забезпечить регулювання відносин, що виникають при реалізації прав громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства на відпочинок, свободу пересування, безпеку та охорону здоров’я та інших прав при здійсненні туристичних подорожей.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, зокрема, залучення бюджетних коштів потребуватимуть такі заходи, а саме: реалізація державних цільових, місцевих та інших програм, фондів розвитку туризму; створення туристичного реєстру, надання грантів суб’єктам туристичної діяльності, у тому числі грантів на підтримку та розвиток проектів у сфері внутрішнього та в’їзного туризму; облаштування транспортних магістралей об’єктами туристичної інфраструктури; забезпечення реалізації маркетингових заходів з промоції України у світі; відкриття за межами України туристичних представництв, створення інформаційних центрів у сфері туристичної діяльності тощо. Також зауважено, що у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін не має можливості визначити орієнтовні обсяги потреби в додаткових видатках державного та місцевих бюджетів, при цьому прийняття законопроекту не вплине на виконання закону про державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, оскільки набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дванадцять місяців з дня його опублікування.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зауважує, що відповідно до статті 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади, а кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в законі про державний бюджет. Натомість, з приписів законопроекту чітко не випливає, якими ресурсами має бути забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування передбачених законопроектом повноважень у галузі туризму, наприклад: здійснюють виконавчі та організаційно-розпорядчі функції щодо організації і розвитку курортно-рекреаційної сфери і туризму; вживають заходів щодо виконання місцевих програм, фондів розвитку туризму; розробляють і впроваджують заходи для захисту місцевих туристичних ресурсів; здійснюють соціальну рекламу туристичних ресурсів, утворюють відповідні інформаційні центри тощо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів щодо створення економічних стимулів розвитку туристичної галузі (реєстр. № 4162-1 від 15.10.2020), поданий народними депутатами України Клименко Ю.Л., Васильченко Г.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від плати за ліцензії, потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію відповідних положень законопроекту, зокрема, на створення, функціонування, адміністрування Туристичного реєстру, фінансове забезпечення розвитку туризму). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки бізнесу у зв’язку із посиленням карантинних заходів (реєстр. № 4423-1 від 10.12.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, серед іншого, тимчасово звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за себе в періоди з 1 по 31 грудня 2020 року та з 1 по 31 січня 2021 року, при цьому такі періоди включаються до страхового стажу таких осіб та вважати, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребує збільшення видатків державного бюджету та дозволить пом'якшити для бізнесу негативні наслідки від запровадження посилених карантинних заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень призведе до зменшення надходжень до Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що в свою чергу може мати вплив на показники державного бюджету у зв’язку із необхідністю компенсації втрат фондів, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки бізнесу у зв’язку із посиленням карантинних заходів (реєстр. № 4423-1 від 10.12.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо додаткової підтримки бізнесу та самозайнятих осіб у зв’язку із посиленням карантинних заходів (реєстр. № 4423-2 від 10.12.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, серед іншого, тимчасово звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за себе в періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня 2021 року та з 1 по 28 лютого 2021 року, при цьому такі періоди обліковуються у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як періоди, за які сплачено єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що внаслідок прийняття проекту буде забезпечено: створення умов для підтримки суб’єктів господарювання та самозайнятих осіб на період продовження і посилення карантинних заходів шляхом звільнення від сплати єдиного соціального внеску та можливого (за рішенням органів місцевого самоврядування) зниження ставок деяких податків; вирішення питання зарахування до страхового стажу періодів, за які підприємці та самозайняті особи звільняються від сплати єдиного соціального внеску.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень законопроекту призведе до втрат бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, внаслідок чого виникне необхідність у додатковому фінансуванні з державного бюджету видатків таких фондів, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо додаткової підтримки бізнесу та самозайнятих осіб у зв’язку із посиленням карантинних заходів (реєстр. № 4423-2 від 10.12.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України
№ 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (реєстр. № 3222 (доопрац.) від 22.10.2020), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон) пропонується з 1 січня 2022 року відновити такі пільги:

для учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону, –безоплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, а також залізничним, морським та річковим транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі, безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, морським, річковим (крім приміського сполучення), повітряним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад; безоплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, морським та річковим транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, залізничним транспортом приміського сполучення, автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі, безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до закладу і назад;

виключити положення, згідно з яким передбачається надання окремих пільг учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, залежно від сукупного доходу сім’ї.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи (з посиланням на проведені Міністерством соціальної політики України розрахунки) зазначається, що реалізація його положень потребуватиме видатків з державного та місцевих бюджетів, зокрема, на надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг за рахунок державного бюджету – 674,3 млн грн та для покриття витрат на проїзд залізничним та повітряним транспортом з місцевих бюджетів 288 млн грн та 2,5 млрд грн відповідно. Приблизний обсяг витрат з державного та місцевих бюджетів становитиме 3 609,2 млрд гривень.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту звернуто увагу, що реалізація його положень не буде забезпечена фінансовими ресурсами державного та місцевих бюджетів у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (реєстр. № 3222 (доопрац.) від 22.10.2020), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та допомоги на дітей одиноким матерям (реєстр. № 4078 від 10.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» пропонується:

- встановити розмір допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім?ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- збільшити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для кожної дитини (крім дитини з інвалідністю), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї на 10 відсотків, а для кожної дитини з інвалідністю, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є особами з інвалідністю I або II групи, ? на 20 відсотків;

- підвищити розмір державної соціальної допомоги на дітей з малозабезпеченої сім’ї на кожну дитину: віком до 13 років на 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, віком від 13 до 18 років на 40% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

виключити положення, згідно з яким призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи, що згідно з підпунктом «і» пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України виплати таких допомог здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, для реалізації положень законопроекту необхідно вишукати додаткові кошти з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками та висновком Міністерства фінансів України виконання законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі щонайменше 9 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді. При цьому Мінфіном звернуто увагу на Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, згідно з яким одним з визначених елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та допомоги на дітей одиноким матерям (реєстр. № 4078 від 10.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 4283 від 29.10.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.Ю., Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що з 1 січня 2021 року розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, надається у порядку та розмірах визначених Кабінетом Міністрів України, але при цьому розмір компенсації не може бути меншим від мінімальної заробітної плати /відповідно до чинного законодавства розмір зазначеної компенсації розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги, який визначається виходячи із доходів сім’ї/.

Зважаючи на положення підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 89 та підпункту «д» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з якими компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги, здійснюється з місцевих бюджетів, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів.

Про таке також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зауважено про відсутність пропозицій щодо реальних джерел покриття таких видатків.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на реалізацію законопроекту у 2020 році в місяць необхідно 1 813,9 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, та надається відповідне доручення Кабінету Міністрів у законопроекті.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 4283 від 29.10.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.Ю., Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 4283-1 від 13.11.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року збільшити розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності, встановивши його для осіб, які надають послуги на:

непрофесійній основі – в розмірі не нижчому за фактичний розмір прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, який визначається відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» /чинна норма – розраховується, як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги/;

професійній основі – в розрахунку 100 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою (чинна норма – 70 відсотків).

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткові видатки лише на реалізацію норми щодо підвищення розміру компенсації на догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги, з 70 до 100 відсотків мінімальної заробітної плати становитимуть 1 628,1 млн грн на рік, однак суб’єктом права законодавчої ініціативи реальні джерела покриття таких видатків не визначено.

Натомість, у пункті 2 розділу ІІ законопроекту Кабінету Міністрів України доручено врахувати у державному бюджеті на 2021 рік видатки на реалізацію цього Закону.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 4283-1 від 13.11.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо реформування системи пасажирських перевезень з урахуванням досвіду країн-членів Європейського Союзу (реєстр. № 3870 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою забезпечення комплексного підходу до надання соціально значущих послуг з перевезень пасажирів автомобільними маршрутами загального користування, для реалізації якої серед іншого передбачається система отримання фінансового відшкодування, що виплачується автомобільним перевізникам, які надають соціально значущі послуги.

При цьому змінами до статті 11 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлюється, що перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування під час надання суспільно важливих послуг здійснюють автомобільні перевізники за умови передбачення у відповідному бюджеті видатків на оплату таких послуг визначеними організаторами перевезень (органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що забезпечують організацію пасажирських перевезень).

З приводу реалізації такої законодавчої ініціативи слід відмітити таке:

-відповідно до пункту 3 статті 91 Бюджетного кодексу України компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян може здійснюватися з усіх місцевих бюджетів;

- зважаючи на визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України принцип самостійності бюджетної системи, органи місцевого самоврядування самостійно визначають напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства з дотриманням збалансованості відповідних бюджетів, тобто у межах фінансових можливостей.

Тому, зобов’язання здійснювати оплату перевізникам за надані суспільно важливі послуги, що визначено у пункті 4 законопроекту, може зумовити необхідність вишукання додаткових коштів з відповідних місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається про вплив його положень на видаткову частину місцевих бюджетів для виконання обов’язкової вимоги щодо оплати наданих послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо реформування системи пасажирських перевезень з урахуванням досвіду країн-членів Європейського Союзу (реєстр. № 3870 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.50.; 1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо рівних прав на здобуття якісної освіти, за реєстр. № 4477 від 10.12.2020, поданий народними депутатами України Совсун І.В., Бабаком С.В. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення наукового і методичного забезпечення освітнього процесу, за реєстр. № 4477-1 від 24.12.2020, поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом за реєстр. № 4477, як і альтернативним до нього законопроектом за реєстр. № 4477-1, пропонується внести зміни до Закону України «Про освіту», якими, зокрема, запровадити визначення навчальної літератури та критеріїв, яким вона має відповідати, удосконалити розподіл повноважень щодо наукового та методичного забезпечення освіти, визначити підходи до забезпечення якості навчальної літератури шляхом проведення експертизи такої літератури.

Зокрема, законопроектом за реєстр. № 4477 встановлюється, що навчальна література, що виготовляється (придбається) за кошти державного бюджету, відбирається за конкурсом у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та має отримати позитивний висновок експертизи, а навчальна література, що виготовляється (придбається) за кошти місцевих бюджетів, юридичних та фізичних осіб, може проходити експертизу за ініціативи авторів (авторських колективів), розробників, видавців або на підставі звернення фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Альтернативним законопроектом за реєстр. № 4477-1 визначається, що навчальна література для безоплатного забезпечення нею здобувачів дошкільної, повної загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти і педагогічних працівників, що виготовляється (придбається) за кошти державного бюджету, відбирається на конкурсних засадах у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, а навчальна література, що виготовляється (закуповується) за кошти юридичних та фізичних осіб, може проходити експертизу за ініціативи видавців чи замовників, або на підставі звернення фізичних та юридичних осіб у тому ж порядку.

Реалізація положень законопроектів може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на проведення ініціативної експертизи навчальної літератури, що виготовляється (придбається, закуповується) за кошти місцевих бюджетів, юридичних та фізичних осіб за ініціативи авторів (авторських колективів), розробників, видавців чи замовників, або на підставі звернення фізичних та юридичних осіб, зважаючи на те, що у державному бюджеті передбачаються видатки лише на проведення експертизи навчальної літератури, що виготовляється за кошти державного бюджету, про що також зауважено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Слід зауважити, що у законопроектах не врегульовано питання фінансового забезпечення проведення експертизи навчальної літератури, зокрема, залежно від суб’єкта, який виготовляє (придбаває) таку літературу.

Також, у висновках Мінфіну зауважується, що визначити вартісну величину впливу законопроектів на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних, при цьому, зазначається, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованих законодавчих ініціатив має вирішуватися Міністерством освіти і науки України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчих ініціатив не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроектах термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо рівних прав на здобуття якісної освіти, за реєстр. № 4477 від 10.12.2020, поданий народними депутатами України Совсун І.В., Бабаком С.В. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення наукового і методичного забезпечення освітнього процесу, за реєстр. № 4477-1 від 24.12.2020, поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Люботою Д.В. та іншими, матимуть вплив на показники бюджету (можуть потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення навчальною літературою закладів освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України щодо вимог до кваліфікації членів екіпажу» (реєстр. № 3944 від 29.07.2020), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Ткаченком О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктами законодавчої ініціативи вказано, що законопроект розроблено з метою приведення національного законодавства України у відповідність до вимог Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року в частині визначення умов порядку присвоєння звань особам командного складу морських суден, проходження ними обов’язкової підготовки для занять певних посад на судні або для виконання окремих обов’язків на судні, а також визначення умов для повторного підтвердження компетентності для роботи на морських суднах.

Слід відмітити, що з 22 листопада 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 739, якою перекладено функцію підготовки, оцінки компетенції та дипломування моряків з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на Державну службу морського та річкового транспорту України (далі – Морська адміністрація). На сьогодні процедура присвоєння звань особам командного складу морських суден здійснюється Державною кваліфікаційною комісією, яка діє відповідно до статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України у порядку, визначеному Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) відповідно до Положення про звання осіб командного складу морських суден та у порядку присвоєння, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 07.08.2013 № 567 (зі змінами).

Натомість у законопроекті, серед іншого, пропонується обов’язок затвердження вказаного положенням та порядку покласти на Кабінет Міністрів України.

Загалом, ураховуючи зазначене, можна стверджувати, що здебільшого запропоновані законопроектом зміни до Кодексу торговельного мореплавства України закріплюють положення, що вже врегульовані у чинних підзаконних нормативно-правових актах, що застосовуються у сфері морського і річкового транспорту.

Проте, що стосується повторного підтвердження диплому моряків у Державній кваліфікаційній комісії, слід зазначити наступне. Суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується повторне підтвердження диплома без складання іспитів здійснювати також, зокрема, за наявності підтвердженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику на морському та річковому транспорті, стажу роботи на суднах з одночасним виконанням функцій, що відповідають диплому.

Таким чином, реалізація запропонованого вище положення законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику на морському та річковому транспорті, зокрема Морської адміністрації, діяльність якої координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури /відповідно до Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095 (зі змінами)/. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту, відмітивши, що за браком вихідних даних щодо витрат на реалізацію вказаних положень законопроекту відсутня можливість визначити орієнтовний обсяг потреби у додаткових видатках держаного бюджету.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання цього законопроекту з поданням суб’єктами права законодавчої ініціативи фінансово-економічних обґрунтувань з відповідними розрахунками.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України щодо вимог до кваліфікації членів екіпажу» (реєстр. № 3944 від 29.07.2020), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Ткаченком О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (може збільшувати видатки державного бюджету Міністерства інфраструктури України залежно від практичної реалізації положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» (реєстр. № 4516 від 18.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України», передбачивши збільшення загальної чисельності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Держспецзв’язку) в особливий період з урахуванням кількості особового складу, призваного на військову службу до Держспецзв’язку на виконання указів Президента України про мобілізацію.

Як зазначається автором у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету, та здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Держспецзв’язку в умовах особливого періоду.

Слід зазначити, що реалізація положення щодо збільшення загальної чисельності Держспецзв’язку в особливий період потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утримання додаткової чисельності військовослужбовців Держспецзв’язку у разі оголошення мобілізації у встановленому порядку, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до поданого законопроекту.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Загалом, у експертному висновку Міністерства фінансів України у межах компетенції не заперечується щодо подальшого розгляду законопроекту, при цьому, зауважено, що визначити обсяг додаткової потреби в коштах на зазначену мету не вбачається можливим через відсутність у законопроекті показників чисельності Держспецзв’язку в особливий період.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» (реєстр. № 4516 від 18.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (збільшує витрати державного бюджету для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в особливий період). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру заробітної плати та з метою розширення соціально-економічних гарантій, наданих працівникам бюджетного сектору економіки, іншім найманим працівникам, малому та середньому бізнесу, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державній бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3998 від 20.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом вносяться зміни до ряду законодавчих актів України, згідно з якими передбачається встановити, зокрема, що:

мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за діючий розмір мінімальної заробітної плати (згідно з чинною нормою – у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб);

розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 1 січня 2021 року (згідно з чинною нормою – не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Кабінет Міністрів України забезпечує: установлення розміру посадового окладу (тарифної ставки) першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери: з 1 вересня 2020 року – на рівні 75 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, з 1 січня 2021 року – на рівні 100 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати; починаючи з 1 січня 2021 року збільшення посадових окладів (тарифних ставок) за кожним наступним тарифним розрядом не менш як на 10 відсотків від попереднього, з відповідним корегуванням умов надання додаткових виплат (премій) працівникам бюджетних установ у відсотковому відношенні до їх посадових окладів; до закінчення дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), розмір мінімальної заробітної плати, який враховується при визначенні податкових зобов’язань фізичних осіб - підприємців, що підпадають під визначення другої групи платників єдиного податку згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, встановлюється на рівні, діючому станом на 1 січня 2020 року.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів, зокрема, в частині оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, на підвищення розміру посадового окладу працівників І тарифного розряду ЄТС, мінімального посадового окладу на державній службі тощо. Зокрема, за орієнтовними розрахунками Мінфіну, у разі встановлення з 01 вересня 2020 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 75% від розміру мінімальної заробітної плати додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть близько 37 млрд грн, у 2021 році такі додаткові видатки становитимуть понад 350 млрд грн, а застосовування під час визначення податкових зобов’язань розміру мінімальної заробітної плати у розмірі 4723 грн призведе до втрат місцевих бюджетів (єдиний податок) і Пенсійного фонду та фондів соціального страхування (єдиний внесок) у сумі 114,1 млн грн щомісячно, окрім того, додатковий ресурс державного сектору становитиме 13,1 млрд грн та 132,4 млрд грн відповідно. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується, так як його положення розбалансовують показники державного бюджету і не відповідають бюджетному та іншому законодавству.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного оприлюднення) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Окремі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством, насамперед йдеться про:

доповнення частини першої статті 10 Закону України «Про оплату праці», положенням, згідно з яким у межах середньострокового бюджетного планування розміри мінімальної заробітної плати та/або правила їх перегляду можуть також встановлюватися у законі про Державний бюджет України на відповідний рік та поширюватись на наступні бюджетні роки (періоди), але не більше трьох. Таке положення не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, на що також звертає увагу Мінфін, зокрема: частині першій статті 3 (згідно з якою бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року); пункту 8 частини першої статті 40 (згідно з яким законом про Державний бюджет України визначається розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період); пункту 5 частини дев’ятої статті 33 (згідно з яким Бюджетна декларація містить положення щодо розміру мінімальної заробітної плати на середньостроковий період);

пункт 2 і підпункт «в» пункту 3 розділу ІІ законопроекту, якими передбачається, що дія Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» призупиняється щодо зобов’язань України за державними деривативами
(20-річними інструментами відновлення вартості) до завершення їх реструктуризації, а також доручається Кабінету Міністрів України забезпечити протягом 90 днів реструктуризацію 20-річних інструментів відновлення вартості (державних деривативів), яка передбачатиме списання та/або розстрочення основної суми боргу України та нарахованих процентів не менш як на 40 відсотків, при цьому до закінчення реструктуризації за такими умовами будь-яке придбання державних деривативів не дозволяється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а зобов’язання за раніше викупленими Мінфіном державними деривативами підлягають погашенню в рахунок здійснення зарахування взаємних зобов’язань (однорідних зустрічних вимог) та не підлягають подальшому перепродажу. Такі положення не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України, зокрема, пунктами 34 і 35 розділу VI (згідно з якими унормовано здійснення відповідних платежів та розміщення державних деривативів).

Крім того, слід звернути увагу, що законопроект є системно пов’язаним з поданим цими ж розробниками законопроектом про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати) (реєстр. № 3963-2 від 19.08.2020), який 25.08.2020 р. Верховною Радою України заслухано і знято з розгляду у зв’язку з прийняттям в цілому законопроекту за реєстр. № 3963 (Закон від 25.08.2020 р. № 822-ІХ).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру заробітної плати та з метою розширення соціально-економічних гарантій, наданих працівникам бюджетного сектору економіки, іншім найманим працівникам, малому та середньому бізнесу, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державній бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3998 від 20.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (насамперед, потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери, може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів від єдиного податку та до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення (а саме передбачені пунктом 1 розділу І законопроекту зміни до частини першої статті 10 Закону України «Про оплату праці», пункт 2 і підпункт «в» пункту 3 розділу ІІ законопроекту у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, до статей 3, 33 і 40 та пунктів 34 і 35 розділу VI).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку громад (реєстр. № 4115 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Аліксійчуком О.В., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року встановити, що суми податку на доходи фізичних осіб на доходи, нараховані податковими агентами на користь фізичних осіб, що відповідно до Бюджетного кодексу України належить до доходів місцевих бюджетів, перераховуються до відповідного місцевого бюджету за зареєстрованим місцем проживання (податкової адреси) таких фізичних осіб.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект враховує інтереси держави і громад, оскільки створює умови для подальшого розвитку окремих регіонів за рахунок справедливого розподілу надходжень від податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до розбалансування бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів здійснити неможливо в зв’язку із відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфін зауважує, що переходу на застосування запропонованого механізму перерахування податку на доходи фізичних осіб за місцем проживання платника податку (фізичної особи) має передувати здійснення відповідних економічних розрахунків і перегляд усіх параметрів механізму формування місцевих бюджетів, при цьому існує ймовірність утворення невідповідності доходів і видатків бюджету територіальної громади, на території якої платник зареєстрований, але фактично не проживає. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується в запропонованій редакції.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2021 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, питання зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм, на що також звертає увагу Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку громад (реєстр. № 4115 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Аліксійчуком О.В., Шуляк О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про програми надзвичайних економічних заходів з протидії негативному впливу пандемії коронавірусу COVID-19 на економіку України» (реєстр. № 4008 від 01.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Тарутою С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань з питань економічного розвитку.

Законопроектом передбачається визначити програми надзвичайних економічних заходів (далі – НЕЗ) з протидії послабленню ділової активності, у тому числі у сфері міжнародної торгівлі, а також падінню рівня зайнятості та споживання громадян України внаслідок пандемії коронавірусної хвороби COVID-19.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроектом пропонується, зокрема:

поділити програми НЕЗ на універсальні та секторальні: універсальні НЕЗ встановлюються Національним банком України і Кабінетом Міністрів України та поширюються на всю територію України, а секторальні НЕЗ встановлюються КМУ та органами місцевої влади для окремої галузі та/або окремої частини території України;

синергетично поєднати універсальні програми НБУ з емісійної та боргової політики, підтримки стійкості фінансового ринку та підтримки позичальників з універсальними програмами КМУ з випуску антикризових облігацій, надання антикризових гарантій та кредитних дотацій, підтримки позичальників у межах споживчого кредитування та іпотечного житлового кредитування, збільшивши ефект їх застосування секторальними програмами для визначених галузей економіки;

внести зміни до низки законів України, зокрема до Бюджетного, Податкового та Митного кодексів України, норми яких забороняють внесення змін до них іншими законами, доповнивши такі «забороняючі норми» положенням, що заборона не поширюється на випадки оголошення надзвичайного стану або надзвичайної екологічної ситуації, для усунення можливих колізій юридичних норм.

Щодо фінансово-економічного обґрунтування у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у зв’язку з тим, що законопроект пропонує інваріантність застосування різних форм НЕЗ з боку НБУ, КМУ та органів місцевого самоврядування, розмір видатків, понесених ними, залежить від прийнятих ними рішень, крім того, від таких рішень залежать доходи, отримані бюджетами від збільшення трудової зайнятості та економії на виплату субсидій (допомог по безробіттю).

Разом з тим, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект у разі його прийняття не буде фінансово забезпеченим у зв’язку з відсутністю реальних джерел покриття додаткових видатків, реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету та призвести до зменшення його дохідної частини і збільшення його видаткової частини, а саме йдеться про положення щодо:

1) покриття за рахунок коштів державного бюджету до 20 відсотків суми заборгованості за простроченими гарантованими кредитами (підпункт «б» пункту 8.5.4 статті 8 законопроекту);

2) надання кредитної дотації та компенсації втрат (збитків) місцевих бюджетів від запровадження заходів економічної підтримки фізичних осіб, осіб - підприємців за рахунок коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками, а в разі недостатності коштів – за рахунок загального фонду Державного бюджету України (пункт 9.3.1 статті 9, пункт 12.3.1 статті 12 законопроекту);

3) економічної підтримки фізичних осіб у межах секторальних програм через надання, зокрема, бюджетної дотації та скасування або відстрочення податкових зобов’язань тощо (пункт 12.2.1 статті 12 законопроекту);

4) податкової та митної підтримки юридичних осіб (стаття 13 законопроекту);

5) здійснення видатків Національним банком також за рахунок коштів державного бюджету (підпункт 8 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту).

Загалом Мінфіном надано суттєві зауваження до законопроекту та не підтримується законопроект.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету).

Слід звернути увагу, що порушені законопроектом питання певним чином вже законодавчо врегульовані, на що також звертає увагу Мінфін. Насамперед, Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» у складі державного бюджету на 2020 рік було створено Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд боротьби з COVID-19), визначено напрями спрямування коштів Фонду боротьби з COVID-19 (стаття 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»), відповідно встановлено бюджетні призначення (із змінами) за бюджетною програмою «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 72,25 млрд грн (у тому числі за загальним фондом – 63,35 млрд грн, за спеціальним фондом – 8,9 млрд грн). За інформацією Мінфіну за 2020 рік здійснено витрати державного бюджету за цією програмою загалом у сумі 66,49 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 63,7 млрд грн, за спеціальним фондом – 2,79 млрд грн.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Фонд боротьби з COVID-19 не передбачено, натомість за спеціальним фондом державного бюджету передбачено здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів (пункт 9 статті 11, пункт 9 статті 12 і пункт 24 статті 14 цього Закону).

Поряд з тим, на законодавчому рівні унормовано можливість надання державних гарантій на портфельній основі для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків – кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України. Йдеться про Закон України від 03.09.2020 р. № 873-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» (передбачено можливість надання таких гарантій у 2020 році в обсязі до 5 млрд грн), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (у 2021 р. – відповідно в обсязі до 10 млрд грн) та Закон України від 15.12.2020 р. № 1081-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (врегульовано на постійній основі особливості надання таких гарантій).

Окремі положення законопроекту не відповідають вимогам бюджетного законодавства, про що також зауважує Мінфін, зокрема:

1) підпункт 2 пункту 2 розділу ІV законопроекту щодо внесення змін до Кодексу суперечить частині п’ятій статті 4 Кодексу (згідно з якою зміни до Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Кодексу);

2) передбачені цим підпунктом зміни до частини п’ятої статті 4 Кодексу (згідно з якими надається юридична перевага над нормами Кодексу норм законів, які спрямовані на ліквідацію підстав для запровадження режимів воєнного стану та/або надзвичайної екологічної ситуації та/або усунення негативних соціально-економічних наслідків, спричинених ними протягом дії таких режимів) та частини десятої статті 23 Кодексу (згідно з якими надається можливість прийняття рішень про зміну розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень також на підставі інших законів, які спрямовані на ліквідацію підстав для запровадження режимів воєнного стану або надзвичайної екологічної ситуації та/або усунення негативних соціально-економічних наслідків, спричинених ними) не узгоджується з нормами частин другої і третьої статті 95 Конституції України (згідно з якими виключно законом про державний бюджет виключно законом визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, держава прагне до збалансованості бюджету України) та нормами Кодексу, насамперед: частиною другою статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу), частиною другою статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет);

3) підпункт 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 і підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 законопроекту щодо здійснення відповідних витрат за рахунок коштів Фонду боротьби з COVID-19, а у разі недостатності коштів – за рахунок загального фонду державного бюджету не узгоджується з вищезазначеними нормами Кодексу, а також з частиною п’ятою статті 13 Кодексу (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет), крім того, Фонд боротьби з COVID-19 було створено у складі державного бюджету на 2020 рік і не передбачено на 2021 рік, отже відповідні положення законопроекту суперечать Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;

4) стаття 8 законопроекту щодо надання Кабінетом Міністрів України «антикризових» державних гарантій не відповідає нормам статті 17 Кодексу (якою регулюється питання надання державних гарантій) та статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (згідно з якою визначено граничний обсяг надання державних гарантій на 2021 рік та їх напрями). Отже, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про програми надзвичайних економічних заходів з протидії негативному впливу пандемії коронавірусу COVID-19 на економіку України» (реєстр. № 4008 від 01.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Тарутою С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків і зборів у зв’язку запропонованими законопроектом податковими пільгами та потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами бюджетного законодавства, зокрема: виключити підпункт 2 пункту 2 розділу ІV (як такий, що не узгоджується з статтею 95 Конституції України, статтям 4 і 23 Бюджетного кодексу України); у пункті 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 і підпункті 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 слова і цифри «Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, а в разі недостатності коштів – за рахунок загального фонду» виключити (для узгодження із статтями 4, 13 і 23 Бюджетного кодексу України і Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»), статтю 8 виключити (як таку, що не узгоджується із статтею 17 Бюджетного кодексу України і статтею 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», при цьому відповідне питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму (реєстр. № 4162 від 29.09.2020), поданий народними депутатами України Нальотовим Д.О., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується, серед іншого:

створити Єдиний туристичний реєстр, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері туризму та курортів, а технічним адміністратором – визначене таким органом влади унітарне підприємство, віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, доопрацювання, супроводження програмного забезпечення Єдиного туристичного реєстру, а також відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться в ньому;

створити місцеві фонди розвитку туризму у складі місцевих бюджетів за рахунок, зокрема, туристичного збору;

з переліку видів обов’язкового страхування виключити страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;

передбачити адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства у сфері організації туристичної діяльності у розмірі від 1 до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із зарахуванням таких штрафів до державного чи місцевих бюджетів залежно від виду порушення і органу стягнення;

включити до Єдиного державного реєстру окремі відомості про суб’єкта туристичної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття забезпечить створення умов для залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури, інформаційне обслуговування суб’єктів туристичної діяльності та спрощення доступу до адміністративних послуг, захисту прав споживачів туристичних послуг, підвищить сталий розвиток галузі, що в підсумку приведе до створення нових робочих місць, збільшення надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову та дохідну частини державного та місцевих бюджетів, зокрема, залучення бюджетних коштів потребуватиме реалізація державних, регіональних та місцевих цільових програм розвитку туризму, відкриття за межами України туристичних представництв, створення неприбуткових організацій у сфері туристичної діяльності тощо. Крім того, потребуватимуть додаткового фінансового ресурсу положення законопроекту щодо: надання грантів суб’єктам туристичної діяльності, у тому числі грантів на підтримку та розвиток проектів у сфері внутрішнього та в’їзного туризму; створення Єдиного державного туристичного реєстру з використанням програмного забезпечення; відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; забезпечення реалізації маркетингових заходів з промоції України у світі тощо. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується, оскільки реалізація його положень потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Окремо належить зауважити, що статтею 12 законопроекту передбачено утворення виконавчими органами місцевого самоврядування місцевих фондів розвитку туризму за рахунок туристичного збору, цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян, а також визначено, що кошти таких фондів можуть використовуватися виключно для реалізації пріоритетів країни в галузі туризму відповідно до затверджених в установленому порядку місцевих програм розвитку туризму.

Таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема:

пункту 19 частини першої статті 64 /згідно з яким місцеві податки та збори (у складі яких є туристичний збір) належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад/;

частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/;

статті 69-1 /якою визначено вичерпний перелік надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку зауважує, що така законодавча пропозиція потребує належного обґрунтування, зокрема, щодо: її впливу на зменшення дохідної бази загального фонду місцевих бюджетів та у зв’язку з цим на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень; обсягу планової потреби коштів на реалізацію заходів, які передбачається фінансувати за рахунок місцевих фондів розвитку туризму, у тому числі їх достатності для досягнення цілей створення таких фондів тощо.

Поряд з тим, ГНЕУ звертає увагу, що юридично некоректними є застосування у статті 11 законопроекту формулювання «бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети», оскільки бюджет Автономної Республіки Крим відповідно до статті 5 Бюджетного кодексу України належить до місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму (реєстр. № 4162 від 29.09.2020), поданий народними депутатами України Нальотовим Д.О., Кравчук Є.М. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від плати за ліцензії та зменшення доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування від туристичного збору, потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію відповідних положень законопроекту, зокрема, на створення, функціонування, адміністрування Єдиного туристичного реєстру, фінансове забезпечення розвитку туризму, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від адміністративно-господарських штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 5, 13, 64, 69-1), зокрема: виключити статтю 12 та у статті 11 слова «бюджету Автономної Республіки Крим та».

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання у сфері транспортування нафти, нафтопродуктів, аміаку магістральними трубопроводами (реєстр. № 4405 від 19.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується покласти на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), повноваження щодо: ліцензування господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів, аміаку магістральними трубопроводами; розроблення і затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів, аміаку магістральними трубопроводами; розроблення і затвердження методології (порядку) формування тарифів на транспортування нафти, нафтопродуктів, аміаку магістральними трубопроводами для споживачів України; встановлення (зміни) тарифів на транспортування нафти, нафтопродуктів, аміаку магістральними трубопроводами; здійснення контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; розгляду справ про порушення ліцензійних умов і за результатами розгляду прийняття рішень у межах своїх повноважень; здійснення інших повноважень, передбачених законом. Законопроектом також передбачається доповнити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, транспортуванням аміаку магістральним трубопроводом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не призведе до додаткових видатків з бюджетів.

Разом з тим, запропоноване законопроектом розширення повноважень Регулятора може призвести до необхідності збільшення видатків державного бюджету на функціонування Регулятора залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів, а запровадження ліцензування транспортування аміаку магістральним трубопроводом може призвести до додаткових доходів державного бюджету від плати за ліцензії після унормування питання справляння відповідної плати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання у сфері транспортування нафти, нафтопродуктів, аміаку магістральними трубопроводами (реєстр. № 4405 від 19.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Регулятора залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо раціонального використання спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів» (реєстр. № 4484 від 10.12.2020), поданий народним депутатом України Євтушком С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати акцизним податком на загальних підставах спирт для виробництва лікарських засобів, які мають міжнародні непатентовані назви «Етанол» та «Глоду глікозиди» (на даний час такі лікарські засоби оподатковуються за нульовою ставкою акцизного податку за 1 літр 100-відсоткового спирту).

У пояснювальній записці вказано, що внаслідок реалізації законопроекту за рахунок скасування пільг по сплаті акцизного податку на спирт етиловий для виробництва спиртовмісних лікарських настойок, які містять у своєму складі «Глоду глікозиди», державний бюджет додатково отримає 760 млн грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків з державного та місцевих бюджетів і не забезпечить залучення додаткових надходжень бюджетів. Зокрема, Мінфін зауважує, що у разі запровадження ставки акцизу на спирт, який використовується для виробництва «Глоду настоянки», вартість 100 мл такої настоянки буде вищою за вартість 100 мл звичайної горілки, що стане причиною відмови певної категорії громадян від придбання такої настоянки, тобто, обсяги її реалізації значно зменшаться, і бюджет не отримає додаткових надходжень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо раціонального використання спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів» (реєстр. № 4484 від 10.12.2020), поданий народним депутатом України Євтушком С.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе де збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (реєстр. № 4482 від 10.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є створення сприятливого законодавчого поля, яке впорядкує правовий статус відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, сприятиме уніфікації, спрощенню та прискоренню процедур створення та припинення їх діяльності на території України.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

виключити положення щодо стягнення плати за реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави, пов’язаних з цією реєстрацією /зміни до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»/;

запровадити справляння адміністративного збору /зміни до статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»/ за:

– за державну реєстрацію відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової чи благодійної організації) – 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб;

– за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової чи благодійної організації – 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

– за державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової чи благодійної організації), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою – 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

– за державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової чи благодійної організації – 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, внаслідок практичного застосування зазначених положень законопроекту можуть відбуватися зміни показників доходів державного бюджету: зменшення щодо коштів за реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та збільшення щодо адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та його реалізація не впливає на показники державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (реєстр. № 4482 від 10.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни окремих показників доходів державного бюджету: зменшення щодо коштів за реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, збільшення щодо адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Опосередкований:

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (реєстр. № 4398 від 18.11.2020), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими передбачається, зокрема, що:

виключається зі складу ліквідаційної маси майно боржника житло, яке відповідає встановленим законопроектом параметрам та єдиним місцем проживання сім’ї боржника;

у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі або житловому будинку, що відповідають встановленим параметрам, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації;

Фонд гарантування вкладі фізичних осіб зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальнику погасити заборгованість за сумою, не меншою від оціночної вартості активу, шляхом направлення відповідного повідомлення або шляхом оприлюднення інформації.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття забезпечить захист прав людини, насамперед в контексті недопущення порушення права на житло, підвищення довіри громадян до держави та забезпечення практичної можливості реалізації прав людини на повагу до її житла та його недоторканість, а також значно знизить соціальну напруженість.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що мораторій, запроваджений Законом України від 03.07.2014 р. № 1304-VII (із змінами) «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (який втрачає чинність через 18 місяців з дня введення в дію Кодексу України з процедури банкрутства), діє вже більше шести років та фактично дозволяє деяким позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов’язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків та негативно позначається на їх ліквідності і платоспроможності, а отже на належному функціонуванні банківської системи України в цілому, при цьому кошти, отримані від погашення кредитів, є джерелом виконання банками зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (реєстр. № 4398 від 18.11.2020), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.62. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу
(реєстр. № 4274-1 від 11.11.2020), внесений народними депутатами України Нагорняком С.В. і Герусом А.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про теплопостачання», «Про енергозбереження» і «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» щодо удосконалення використання механізму енергосервісу, поширення застосування механізму енергосервісних договорів на об’єктах підприємств теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, а також узгодження положень Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» із новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що набула чинності з 19 квітня 2020 року.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття сприятиме реалізації цілеспрямованої інвестиційної політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення споживання енергоресурсів та енерговитрат бюджетних установ всіх рівнів, створить умови для залучення інвестицій, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності, розвитку української промисловості, що виробляє енергоефективне обладнання, і, відповідно, стабілізації та розвитку економіки України. Також відмічено, що впровадження законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення у разі його прийняття.

Разом з тим, впровадження положень законопроекту може призвести до економії видатків державного і місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу (реєстр. № 4274-1 від 11.11.2020), внесений народними депутатами України Нагорняком С.В. і Герусом А.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до економії видатків бюджетів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо приведення його норм у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року
№ 13-р/2020 (реєстр. № 4307 від 02.11.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 366-2, встановивши кримінальну відповідальність за умисне подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 42500 - 51000 грн/ або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, хоча Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, запровадження такої законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо приведення його норм у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 (реєстр. № 4307 від 02.11.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів і видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо криміналізації ухилення від декларування достовірної інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (реєстр. № 4301 від 02.11.2020), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 366-2, встановивши кримінальну відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 42500 - 51000 грн/ або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не вимагає додаткового фінансування з Державного бюджету України. Про таке також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Однак, запровадження такої законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо криміналізації ухилення від декларування достовірної інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (реєстр. № 4301 від 02.11.2020), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів і видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року
№ 13-р/2020 (реєстр. № 4310 від 03.11.2020), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Дануцою О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 366-2, встановивши кримінальну відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, у вигляді штрафу від трьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 000 – 102 000 гривень /або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 (реєстр. № 4310 від 03.11.2020), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Дануцою О.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за порушення вимог фінансового контролю (реєстр. № 4310-1 від 19.11.2020), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Монастирським Д.А., Костіним А.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 366-2, встановивши кримінальну відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, у вигляді штрафу від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 000 – 170 000 гривень/ або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно із змінами до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується збільшити майже у два рази розміри штрафних санкції за порушення окремих вимог фінансового контролю.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту прийняття та реалізація його положень не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України. Про таке також відмічає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за порушення вимог фінансового контролю (реєстр. № 4310-1 від 19.11.2020), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Монастирським Д.А., Костіним А.Є. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів і видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в галузі поштового зв’язку (реєстр. № 4354 від 10.11.2020), поданий народними депутатами України Зуєвим М.С., Кісєлем Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується:

- посилити адміністративну відповідальність за підроблення проїзних квитків та за підроблення та розповсюдження знаків поштової оплати шляхом збільшення розмірів штрафів з тридцяти – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до тридцяти – трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 510 – 5 100 грн/;

- встановити адміністративну відповідальність за невиконання окремих вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1700 – 5 100 грн/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів внаслідок виконання штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, зауважує, що загальний обсяг надходжень до бюджету залежатиме від стану дотримання норм законодавства у зазначеній сфері.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в галузі поштового зв’язку (реєстр. № 4354 від 10.11.2020), поданий народними депутатами України Зуєвим М.С., Кісєлем Ю.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції) (реєстр. № 4411 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та шляхом збільшення розмірів штрафів ( з 7 – 500 до 20 – 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 510 – 10 200 грн/ посилити відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, а також законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Поряд з тим, згідно із новою статтею 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидію нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, у вигляді штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 850 – 3 400 грн/.

При цьому право розглядати справи щодо таких правопорушень надається органам Державної прикордонної служби України, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), районним у містах, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними працівниками зазначених вище органів виконавчої влади.

Відтак, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції) (реєстр. № 4411 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи слова, права на інформацію (реєстр. № 4224 від 16.10.2020), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення та:

посилити адміністративну відповідальність за порушення права на інформацію та права на звернення шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі від сорока до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від двадцяти п’яти до вісімдесяти) /стаття 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення/;

посилити кримінальну відповідальність за:

перешкоджання законній професійній діяльності журналістів шляхом збільшення розмірів штрафів до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлення санкцій у вигляді позбавлення волі до чотирьох років (чинна норма – штраф до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та обмеження волі на строк до п’яти років) /стаття 171 Кримінального кодексу України/;

посягання на життя журналіста шляхом збільшення мінімального терміну позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі (чинна норма – від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі) /стаття 348-1 Кримінального кодексу України/;

захоплення журналіста як заручника шляхом збільшення мінімального терміну позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років (чинна норма – від восьми до п’ятнадцяти років) /стаття 349-1 Кримінального кодексу України/.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може зумовити збільшення надходжень від сплати штрафів або збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи слова, права на інформацію (реєстр. № 4224 від 16.10.2020), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Потураєвим М.Р. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.70. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення переліку порушень бюджетного законодавства (реєстр. № 4458 від 03.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши перелік порушень бюджетного законодавства такими правопорушеннями: порушення встановлених термінів та порядку подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, подання такої звітності у неповному обсязі. За вчинення таких порушень передбачається відповідальність у вигляді накладання штрафу на посадових осіб від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного вчинення таких же порушень протягом року – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, застосування відповідного положення законопроекту може зумовити збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення переліку порушень бюджетного законодавства (реєстр. № 4458 від 03.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.71. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення порядку та ступеню відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель (реєстр. № 4387 від 16.11.2020), внесений народним депутатом України Масловим Д.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема викласти в новій редакції статтю 164-14, якою встановлюється відповідальність за порушення законодавства про закупівлі. Запропонованими змінами до цієї статті розширюється перелік порушень у цій сфері та змінюється підхід у визначенні штрафів, а саме за деякі порушення законодавства у сфері публічних закупівель запропоновано встановити диференційований розмір штрафів, який буде залежати від очікуваної вартості (предмета) закупівлі, та мінімальний і максимальний розмір такого адміністративного стягнення. При цьому запропоновано збільшити строки для накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 164-14 цього Кодексу (зміни до статті 38 цього Кодексу).

Також законопроектом передбачається запровадити адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, ненадання інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації у відповідь на запит органу державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та інших нормативно-правових актів України шляхом накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне вчинення протягом року такого ж порушення особою в межах однієї процедури закупівлі – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (доповнення до статті 212-3 цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на надходження до державного бюджету від сплати штрафів, оскільки передбачає внесення змін до
статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення та зменшення розміру штрафів за деякі порушення законодавства про закупівлі, встановлені цією статтею, а також внесення доповнень до статті 212-3 цього Кодексу та встановлення штрафів за ненадання інформації на запит органу державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Зокрема, Мінфін звертає увагу, що законопроектом пропонується зменшити розміри штрафів, зокрема за невиконання рішень Антимонопольного комітету України (в 2 рази), за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (в 2 рази), що не сприятиме підвищенню рівня відповідальності замовників за порушення законодавства у сфері закупівель, при цьому у пояснювальній записці відсутнє обґрунтування щодо необхідності такого зниження.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання та має розглядатися в комплексі з проектом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників публічних закупівель» (реєстр. № 4394 від 17.11.2020).

Враховуючи наведене, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення або зменшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення порядку та ступеню відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель (реєстр. № 4387 від 16.11.2020), внесений народним депутатом України Масловим Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і способів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 4367-1 від 27.11.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є вдосконалення регулювання діяльності банків та банківських груп, зміцнення банківської системи України, усунення накопичених проблемних питань, а також приведення законодавства України до стандартів ЄС стосовно організації корпоративного управління та системи ризик-менеджменту в банках;

запропоновані законопроектом механізми та заходи, передбачені в рамках реформи корпоративного управління в банках, матимуть позитивний вплив на якість прийняття банком управлінських рішень та забезпечення системи внутрішнього контролю, що, у свою чергу, сприятиме ефективності нагляду з боку Національного банку, а також прозорості та стабільності як окремих банків, так і банківської системи в цілому;

вказані положення законопроекту спрямовані на створення правових засад для посилення інституційної, економічної, функціональної та фінансової незалежності Національного банку одночасно з посиленням ефективності діяльності його керівних органів.

Серед іншого, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими пропонується збільшити суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з 200 тис. грн до 600 тис. грн.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів. Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,56 млрд грн. При цьому, у 2017-2020 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2020 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 12,1 млрд грн. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у спеціальному фонді державного бюджету на поточний рік передбачено надходження від дострокового погашення векселів Фонду, що видані ним в обмін на ОВДП, у сумі 2 млрд грн з їх цільовим спрямуванням на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту щодо збільшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з 200 тис. грн до 600 тис. грн може вплинути на платоспроможність Фонду та потребуватиме відповідних бюджетних видатків. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект не може бути підтриманий.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що внесена пропозиція щодо збільшення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами потребує належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи розрахунки) на предмет: достатності ресурсів Фонду щодо фінансового забезпечення відшкодування у пропонованому розмірі; потреби у підвищенні розмірів зборів, які банки зобов’язані сплачувати до Фонду, та впливу такого підвищення на фінансовий стан банків; об’єктивної потреби у збільшенні розміру відшкодування, виходячи із структури вкладів за розміром та рівнем їх покриття коштами Фонду; ризиків для бюджету у разі виникнення потреби надання Фонду фінансової допомоги за рахунок державного бюджету тощо.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 4367-1 від 27.11.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від дострокового погашення векселів Фонду та/або потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на надання Фонду фінансової допомоги залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану банківської системи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо приватизації об’єктів великої приватизації» (реєстр. № 4543 від 24.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується виключити пункт 7-2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно з яким тимчасово, на період карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони з продажу об'єктів великої приватизації не проводяться.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на забезпечення проведення низки підготовчих, організаційних заходів і заходів, які передують проведенню безпосереднього продажу об’єктів великої приватизації на аукціонах, та проведення аукціонів з продажу таких об’єктів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати наслідком збільшення обсягу надходжень загального фонду державного бюджету в частині фінансування.

Слід також відмітити, що на 2020 рік у зв’язку з наявністю вищезазначеного пункту 7-2 (який законопроектом передбачається виключити) план надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету зменшено з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн. Фактично за 2020 рік до державного бюджету надійшло 2,25 млрд грн за рахунок продажу об’єктів малої приватизації. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» план таких надходжень на поточний рік визначено в сумі 12 млрд грн.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо приватизації об’єктів великої приватизації» (реєстр. № 4543 від 24.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (має сприяти виконанню плану надходжень загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна, а також може призвести до збільшення таких надходжень залежно від вжиття відповідних заходів з приватизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо урегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які підпадають під різні товарні підпозиції згідно з УКТЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу (реєстр. № 4517 від 18.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції статтю 267 та доповнити статтю 280 Митного кодексу України положеннями щодо спрощеного декларування партії товарів, які класифікуються в різних товарних підпозиціях УКТ ЗЕД (на рівні перших шести знаків), у межах однієї товарної позиції УКТ ЗЕД та застосування ставок мита у разі декларування такої партії товарів (зокрема, за найбільшою ставкою ставкою з товарної підпозиції у межах однієї товарної позиції).

У пояснювальній записці до законопроекту та в експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що за розрахунками Державної митної служби України з урахуванням фактичних показників імпорту у 2019 році реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень ввізного мита до державного бюджету на суму близько 150 млн гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо урегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які підпадають під різні товарні підпозиції згідно з УКТЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу (реєстр. № 4517 від 18.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від мита залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)» (реєстр. № 4475 від 09.12.2020), внесений народними депутатами України Кінзбурською В.О., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачено, зокрема:

поширити норми законопроекту на усі споживчі кредити, надані у іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання, виражені в іноземній валюті, повністю не погашено;

провести обов’язкову реструктуризацію на підставі закону, умови реструктуризації визначити законом; за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;

визначити виключний перелік зобов’язань, які покладаються на позичальника за результатами проведення реструктуризації;

встановити протягом трьох років заборону примусово звертати стягнення на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців, а також має на меті сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. Водночас відмічено, що прийняття законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також не потребуватиме збільшення витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін відмічає, що для забезпечення неможливості примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які отримали кредит в іноземній валюті, діє Закон України від 03.07.2014 р. № 1304-VII (із змінами) «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», положення якого втрачають чинність 21.04.2021 року. При цьому зауважено, що відповідний мораторій діє вже більше шести років та фактично дозволяє деяким позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов’язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків та негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності, а отже на належному функціонуванні банківської системи України в цілому.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан позичальників і кредиторів та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)» (реєстр. № 4475 від 09.12.2020), внесений народними депутатами України Кінзбурською В.О., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків позичальниками і кредиторами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо складу керівників і членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та розміру їх винагороди (реєстр. № 4427 від 26.11.2020), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про управління об’єктами державної власності» та «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», відповідно до яких передбачається:

встановити, що керівниками або членами наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (включаючи членів Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»), можуть бути виключно громадяни України;

визначити максимальний розмір місячної, річної та додаткової винагороди, а також компенсаційних виплат членам наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на надходження і витрати бюджету та не потребує додаткових бюджетних коштів. Водночас, відмічено, що під час практичного застосування даної законодавчої ініціативи існують ризики впливу на фінансово-економічний стан відповідних суб’єктів господарювання і відповідно на обсяг витрат, чистого прибутку, відрахування обов’язкових платежів до державного бюджету (зокрема, запропоновані законопроектом обмеження можуть стати перешкодою для залучення та утримання кваліфікованих членів наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що негативно відобразиться на діяльності цих суб’єктів господарювання). Крім того зауважено, що впровадження запропонованих положень несе репутаційні ризики держави. Загалом Мінфіном законопроект у запропонованій редакції не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо складу керівників і членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та розміру їх винагороди (реєстр. № 4427 від 26.11.2020), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частину майна залежно від фінансово-економічного стану відповідних суб’єктів господарювання внаслідок практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 191 та 196 Податкового кодексу України (щодо виключення часових обмежень) (реєстр. № 3733 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Бакунцем П.А., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити часові обмеження щодо менш ніж 24 годинного перебування фізичною особою за межами території України та заміни умови стосовно в’їзду в Україну частіше одного разу протягом 72 годин на 120 годин як умов для звільнення від нарахування податку на додану вартість на ввезення товарів такими особами.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме боротьбі з «сірим» імпортом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники надходжень до державного бюджету, та зауважує, що скасування часового обмеження 24/72 негативно вплине на динаміку надходжень митних платежів до бюджету і призведе до повернення такого явища, як черги в пунктах пропуску після завершення карантину. Крім того, звернуто увагу, що внесення відповідних змін до Податкового кодексу України повинно супроводжуватися одночасним внесенням змін до статті 374 Митного кодексу України, оскільки ввезення товарів понад встановлену законом норму передбачає сплату ввізного мита. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 191 та 196 Податкового кодексу України (щодо виключення часових обмежень) (реєстр. № 3733 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Бакунцем П.А., Васильченко Г.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пом’якшення умов ведення бізнесу в посткарантинний період (реєстр. № 3753 від 26.06.2020), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Марчуком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати право Кабінету Міністрів України на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), визначити перелік адміністративних та інших послуг, які будуть надаватися без зупинення строків їх надання;

установити, що результати надання адміністративних та інших послуг, строк дії яких закінчується в період карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом трьох місяців з дня закінчення карантину та обмежувальних заходів;

замінити мораторій, який запроваджений у період проведення антитерористичної операції, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, на запровадження тимчасової заборони на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Необхідно звернути увагу, що частина положень законопроекту на даний час вже врахована у положеннях Закону України від 04.12.2020 р. № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2», зокрема, щодо продовження дії: ліцензій закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, ліцензій та інших документів дозвільного характеру, термін дії яких закінчується під час дії в Україні карантину та обмежувальних заходів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не матиме наслідків для показників бюджету, оскільки його положення спрямовані на спрощення підприємницької діяльності та зменшення адміністративного тиску на бізнес, у тому числі у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та після їх закінчення, а також позитивно вплине на діяльність суб’єктів господарювання через зменшення адміністративного тиску на бізнес, у тому числі у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та після їх закінчення, і сприятиме відновленню економічної активності бізнесу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що використання після закінчення строку чинності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами закладами громадського харчування, невнесення чергових платежів за чинні ліцензії, відсутність відповідальності та зловживання недобросовісних суб’єктів господарювання можуть призвести до зменшення надходжень бюджету від неотримання плати за вказані ліцензії. Разом з тим, вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів обрахувати неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пом’якшення умов ведення бізнесу в посткарантинний період (реєстр. № 3753 від 26.06.2020), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Марчуком І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо ліцензування суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво спирту етилового) (реєстр. № 3906 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Халімоном П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, як зазначено у пояснювальній записці до нього, зокрема:

доповнити закон новими термінами: «цілодобова система відеоспостереження», «незаконне втручання в систему цілодобового відеоспостереження», «єдина державна автоматизована інформаційна система», «програмно-апаратні засоби»;

передбачити обов’язок встановлення цілодобової системи відеоспостереження, програмно-апаратних засобів, автоматичних засобів вимірювання та обліку спирту при отриманні ліцензій на виробництво спирту етилового;

заборонити здійснення на території акцизного складу інших видів діяльності;

розширити перелік документів, необхідних для подання на виробництво спирту етилового для отримання ліцензії;

розширити перелік підстав для призупинення ліцензії на виробництво спирту у разі незаконного втручання в систему цілодобового відеоспостереження чи виробництва спирту без використання витратомірів лічильників;

розширити перелік підстав для анулювання ліцензії рішенням суду про встановлення факту незаконного втручання в систему цілодобового відеоспостереження суб'єктом господарювання, або встановлення факту порушення мінімальної норми виробництва спирту етилового протягом двох кварталів поспіль, без застосування суб’єктом господарювання добровільної процедури пломбування виробничих потужностей, або про встановлення факту необґрунтованої невідповідності між обсягами фактично затрачених ресурсів на виробництво спирту етилового (у тому числі теплової і електроенергії, води) та фактичними задекларованими обсягами виробництва готової продукції;

посилити відповідальність за незаконне виготовлення спирту етилового, а саме збільшити розмір штрафу за виробництво спирту без наявності ліцензії до 3 млн грн, оптової торгівлі – до 1,5 млн грн, ввести нові види штрафних санкцій за незаконне втручання у систему відеоспостереження у розмірі 500 тис. грн, за виробництво спирту етилового без витратомірів-лічильників – 500 тис. грн.

Відповідно до пояснювальної записки, реалізація законопроекту не матиме негативного впливу на дохідну та видаткову частини бюджету, навпаки, за рахунок детінізації спиртової галузі сприятиме у перспективі додатковим надходженням до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а вдосконалення контролю у сфері виробництва та реалізації спирту сприятиме зменшенню нелегального ринку спирту та алкогольних напоїв і опосередковано може вплинути на зростання доходів бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів обрахувати неможливо, проте надходження бюджету опосередковано можуть зрости від збільшення на ринку легального спирту та посилення відповідальності за незаконне виробництво спирту, порушення встановлених законом умов виготовлення та реалізації спирту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо ліцензування суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво спирту етилового) (реєстр. № 3906 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Халімоном П.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів від платежів суб’єктів господарювання спиртової галузі залежно від застосування даної законодавчої ініціативи, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства (реєстр. № 4404 від 19.11.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О. Ю., Пивоваровим Є. П., Шуляк О. О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект є взаємопов’язаним із законопроектом за реєстр. № 4403 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства», яким передбачено створення центрального органу виконавчої влади, що буде здійснювати реалізацію державної політики з контролю у сфері житлово-комунального господарства (Державної житлово-комунальної інспекції) та наділення його повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати штрафні санкції на суб’єктів відповідних правовідносин.

Відповідно у законопроекті пропонується шляхом внесення змін до статей 59, 60, 61, 150 і доповнення новими статтями 82-9, 154-1-154-6, 188-52 та новою частиною статті 103-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення посилити адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений поря док управління. Зокрема передбачається накладання штрафу на громадян та посадових осіб за:

порушення правил охорони водних ресурсів, режиму охорони, господарської чи іншої діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання, порушення правил водокористування, пошкодження водогосподарських (гідротехнічних) споруд і пристроїв, об’єктів і систем централізованого питного водопостачання, водовідведення, порушення правил їх експлуатації, порушення законодавства щодо користування та утримання приміщеннями житлових будинків і гуртожитків та прибудинкових територій, – у розмірі від 30 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на рівні 510 – 3400 гривень, виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян у 17 гривень) /чинна норма – від 1 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або від 17 до 136 гривень/;

порушення законодавства, порядків, правил, нормативів і норм у сфері житлово-комунальних послуг, у сфері поховання, – від 30 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 51000 гривень).

Враховуючи, що відповідно до положень пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, включаються до доходів загального фонду державного бюджету, застосування законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства (реєстр. № 4404 від 19.11.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О. Ю., Пивоваровим Є. П., Шуляк О. О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів залежно від санкцій, які будуть застосовані у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішенн надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби (реєстр. № 4531 від 21.12.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Безгіним В.Ю., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну службу», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в частині відміни додаткових підстав припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб’єкта призначення та щодо відновлення проведення конкурсів на посади державної служби.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, не матиме впливу на видаткову та дохідну частину державного та/або місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на відновлення проведення конкурсів на посади державної служби в частині забезпечення місць масового скупчення людей інформаційними матеріалами щодо індивідуальних заходів безпеки, проведення температурного скринінгу, забезпечення спиртовмісними антисептиками для обробки рук, дезінфекції поверхонь, із якими контактують кандидати на посаду, нанесення тимчасового маркування для забезпечення дистанції не менше 1,5 метра тощо, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Слід відмітити, що вжиті протягом 2020 року заходи боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками і встановлені головним розпорядникам коштів державного бюджету бюджетні призначення на 2021 рік, дозволяють державним органам забезпечувати дотримання визначених санітарних вимог на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби. Водночас, законопроект доцільно визнати таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету, оскільки обсяг коштів, що спрямовуються на організацію відповідних заходів, може залежати від досягнення розпорядником ефективності та результативності у використанні коштів за передбаченими йому бюджетними програмами, а також за необхідності здійснення додаткових заходів на період дії карантину.

Зважаючи на зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету, як це вимагається відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби (реєстр. № 4531 від 21.12.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Безгіним В.Ю., Шуляк О.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків за потреби вжиття додаткових заходів для дотримання належних вимог під час дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до кримінального законодавства щодо особливого порядку здійснення розслідування кримінальних правопорушень з метою забезпечення належних умов для розвитку цифрової економіки (реєстр.№ 4305 від 02.11.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України передбачається запровадження низки заходів, спрямованих на унеможливлення необґрунтованого втручання у діяльність юридичних осіб – резидентів Дія Сіті (їх посадових осіб, представників), що здійснюють діяльність у сфері цифрової економіки в Україні, серед яких:

встановлення кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень щодо резидента Дія Сіті, тобто вчинення працівником правоохоронного органу дій з проведення досудового розслідування щодо резидента Дія Сіті за завідомо недостовірними для нього обставинами у вигляді обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, відмічає, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг оцінити яких оцінити неможливо.

Відтак, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до кримінального законодавства щодо особливого порядку здійснення розслідування кримінальних правопорушень з метою забезпечення належних умов для розвитку цифрової економіки (реєстр. № 4305 від 02.11.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації» (реєстр. № 4548 від 24.12.2020), поданий народними депутатами України Юрчишиним Я.Р., Цабалем В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є виправлення законодавчих недоліків, що виникли після прийняття Верховною Радою України законопроекту № 4460-д, яким, зокрема, було повернуто кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Законопроектом серед іншого пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, виклавши у новій редакції статті 366-2 і
366-3, якими передбачено посилити кримінальну відповідальність за:

умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» /далі – декларація/, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб /далі – ПМ/ (згідно з чинною нормою – від 500 до 4000 ПМ), – шляхом покарання штрафом від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /далі – НМ/ (згідно з чинною нормою – від 2500 до 3000 НМ);

умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 ПМ (згідно з чинною нормою – понад 4000 ПМ), – шляхом покарання штрафом від 4000 до 5000 НМ (згідно з чинною нормою – від 3000 до 5000 НМ), або позбавлення волі на строк до 2 років (згідно з чинною нормою – обмеження волі на строк до 2 років);

умисне неподання суб’єктом декларування декларації - шляхом покарання штрафом від 3000 до 5000 НМ (згідно з чинною нормою – від 2500 до 3000 НМ), або позбавлення волі на строк до 2 років (згідно з чинною нормою не передбачено таке покарання).

Поряд з тим, законопроектом передбачається розширити перелік суб’єктів декларування, на яких поширюються вищезазначені норми Кримінального кодексу України.

Таким чином, реалізація законопроекту у разі виявлення таких порушень може вплинути на збільшення доходів державного бюджету в частині штрафів та видатки державного бюджету в частині утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та додаткового фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації» (реєстр. № 4548 від 24.12.2020), поданий народними депутатами України Юрчишиним Я.Р., Цабалем В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від виду порушень і способів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» (реєстр. № 4376 від 13.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

У законопроекті пропонується внести зміни до розподілу повноважень та функцій забезпечення організації пасажирських автомобільних перевезень, визначивши, що:

на автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території територіальної громади (внутрішньообласні маршрути), такі функції покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні державні адміністрації /чинна норма – районні державні адміністрації/;

на автобусних маршрутах загального користування, що проходять в межах території однієї територіальної громади (міські та/або приміські маршрути), – на виконавчий комітет місцевої ради територіальної громади /чинна норма – виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що такі зміни обумовлені реформуванням адміністративного устрою в державі та не потребуватимуть додаткових видатків з Державного бюджету України, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Водночас, слід зауважити, що розширення повноважень обласних державних адміністрацій може потребувати здійснення організаційних заходів для виконання відповідних функцій, включаючи кадрове забезпечення. Крім того, відповідно до статті 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» видатки на проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автомобільних маршрутах загального користування здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, внесених претендентами як плату за участь у конкурсі, а також за рахунок власних коштів.

Відтак, передача згідно із законопроектом функцій між органами виконавчої влади може потребувати додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення такої діяльності, включаючи у разі необхідності покриття витрат на проведення конкурсів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» (реєстр. № 4376 від 13.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків у разі необхідності забезпечення додатково переданих функцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо організації пасажирських перевезень (реєстр. № 4376-1 від 16.11.2020), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Савчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується з урахуванням змін у адміністративно-територіальному устрої визначити, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається:

на міських, приміських та міжміських маршрутах, що не виходять за межі однієї територіальної громади – на виконавчий орган ради, яка представляє інтереси відповідної територіальної громади;

на міжміських та приміських маршрутах, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області – на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи визначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо організації пасажирських перевезень (реєстр. № 4376-1 від 16.11.2020), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Савчуком О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків у разі необхідності забезпечення додатково переданих функцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив
на показники бюджету та потребують узгодження
з бюджетним законодавством

1.2.86. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фондах державного соціального страхування та Фонді соціального захисту інвалідів (реєстр.№ 4349 від 09.11.2020), внесений народними депутатами Третьяковою Г.М., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його розроблено з метою встановлення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування та Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: включити фонди державного соціального страхування та Фонд соціального захисту інвалідів до переліку підприємств, що становлять суспільний інтерес (зміни до абзацу дванадцятого статті 1 цього Закону); поширити цей Закон на фонди державного соціального страхування та Фонд соціального захисту інвалідів (доповнення статті 2 цього Закону частиною 4); встановити, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фондах державного соціального страхування, Фонді соціального захисту інвалідів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері бухгалтерського обліку (доповнення статті 6 цього Закону частиною 3-1); доручити Кабінету Міністрів України забезпечити переведення фондів державного соціального страхування, Фонду соціального захисту інвалідів на міжнародні стандарти фінансової звітності з 1 січня 2022 року та відпрацювати формат подання такої звітності (абзац другий пункту 2 Прикінцевих положень законопроекту).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття та реалізація не потребуватиме фінансових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету, при цьому оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків. Зокрема, відмічено, що включення фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та Фонду соціального захисту інвалідів до переліку підприємств, що становлять суспільний інтерес, із обов’язковим запровадженням міжнародних стандартів фінансової звітності передбачає зміну правових засад діяльності цих фондів та потребуватиме витрат на проведення обов’язкового незалежного аудиту фінансової звітності відповідно до вимог Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, Мінфін зауважує, що положення законопроекту не відповідають частині другій статті 56 та частині першій статті 58 Бюджетного кодексу України щодо ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та його не підтримує.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фондах державного соціального страхування та Фонді соціального захисту інвалідів (реєстр. № 4349 від 09.11.2020), внесений народними депутатами Третьяковою Г.М., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів залежно від практики застосування і вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту узгодити положення законопроекту з частиною другою статті 56 та частиною першою статті 58 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Котика Є.Д. про погодження спрямування Міністерству соціальної політики коштів для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 20).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 16.01.2021 № 703/0/2-21/44 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування бюджетних коштів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 20 «Питання завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, у 2021 році».

Постанову Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 20 (далі – Постанова КМУ № 20) прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон):

- пунктом 24 статті 14 Закону здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів передбачено за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та 9 статті 12 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

- пунктом 9 статті 11 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині доходів віднесено податок на прибуток підприємств і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 році Державною аудиторською службою України в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – НАК «Нафтогаз України») за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, НАК «Нафтогаз України» та господарськими товариствами, акціонером (засновником, учасником) яких є зазначене товариство;

- пунктом 9 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено надходження від залишку коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках/.

Слід нагадати, що у 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину.

Довідково: загальний обсяг коштів Фонду COVID-19 становив 80 913 767,82 тис. грн, у тому числі: по загальному фонду – 72 013 767,82 тис. грн, по спеціальному фонду – 8 900 000 тис. гривень.

Законом України від 17.11.2020 № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Фонду
COVID-19, окрім видатків за загальним фондом, було встановлено видатки за спеціальним фондом у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких було визначено: сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» та з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020 – 2021 роках /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/.

З урахуванням вимог частин другої та четвертої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1235 «Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів» (зі змінами, внесеними постановою Уряду від 23.12.2020 № 1305) було встановлено виділити Мінсоцполітики 8 279 464 тис. грн (видатки споживання) із Фонду COVID-19, у тому числі 3 242 251,29 тис. грн за загальним фондом та 5 037 212,71 тис. грн за спеціальним фондом державного бюджету, для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, передбаченої статтею 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року вказані вище кошти було використано в обсязі 3 606 864 тис. грн, що становить 43,6% уточненого річного плану, в тому числі: за загальним фондом – 809 192 тис. грн, або 25% уточненого річного плану; за спеціальним фондом – 2 797 672 тис. грн, або 55,5% уточненого річного плану /не використано 2 239 540,7 тис. грн, відповідні надходження було зараховано до спеціального фонду державного бюджету у запланованих обсягах/.

Варто нагадати про вимоги бюджетного законодавства щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом.

Так, відповідно до частини третьої статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

З огляду на вимоги Закону, пунктом 1 постанови КМУ № 20 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році в розмірі 201 008 тис. грн Мінсоцполітики для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, передбаченої статтею 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою Мінсоцполітики за рахунок залишку коштів спеціального фонду, який обліковується за Міністерством станом на 1 січня 2021 року.

Пунктом 3 постанови КМУ № 20 Мінсоцполітики разом з Пенсійним фондом України доручено погодити спрямування бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, з Комітетом, а Міністерству фінансів України доручено після зазначеного погодження забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

На виконання вимог частини сьомої статті 20 Кодексу, пунктом 2 постанови КМУ № 20 затверджено Порядок використання коштів для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів (далі – Порядок № 20).

Порядком № 20 встановлено таке:

- кошти, передбачені пунктом 1 постанови КМУ № 20, використовуються за бюджетною програмою «Надання Пенсійним фондом України одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів», головним розпорядником бюджетних коштів за якою визначено Мінсоцполітики;

- зазначені бюджетні кошти спрямовуються Пенсійному фонду України для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, передбаченої статтею 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2», відповідно до Порядку звернення та надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1233 (далі – Порядок № 1233);

- Пенсійний фонд не пізніше ніж 1 лютого 2021 р. надсилає Мінсоцполітики узагальнену заявку на перерахування коштів для завершення надання одноразової матеріальної допомоги за формою, встановленою Мінсоцполітики;

- спрямовані на зазначену мету та не використані Пенсійним фондом України на 1 березня поточного року бюджетні кошти підлягають перерахуванню до державного бюджету відповідно до законодавства, а відшкодовані (стягнуті в примусовому порядку або самостійно повернуті застрахованою особою) суми одноразової матеріальної допомоги підлягають перерахуванню до державного бюджету не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до Пенсійного фонду України.

Слід нагадати, що Порядок № 1233 передбачає таке:

одноразова матеріальна допомога надається застрахованим особам, які є найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів та фізичним особам – підприємцям, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів на підставі заяви, поданої у період до 31 грудня 2020 р. включно, через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія», у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія;

для перевірки інформації, повідомленої застрахованою особою у заяві, Пенсійний фонд України формує та передає Мінцифри інформацію про застрахованих осіб;

Пенсійний фонд України передає Мінсоцполітики заявку на перерахування коштів для виплати одноразової матеріальної допомоги не пізніше 5 січня 2021 року;

перерахування одноразової матеріальної допомоги проводиться АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок в банку, в якому відкрито рахунок, що зазначено у заяві застрахованої особи (за умови збігу інформації), а незараховані суми коштів одноразової матеріальної допомоги не пізніше ніж протягом наступного операційного дня після надходження коштів повертаються банками до АТ «Ощадбанк» для їх повернення Пенсійному фонду України протягом одного операційного дня після надходження коштів від банків;

у разі виявлення недостовірних відомостей, наданих застрахованою особою, сума одноразової матеріальної допомоги підлягає поверненню застрахованою особою.

Необхідно звернути увагу, що Законом України від 04.12.2020
№ 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2» розмір соціальної підтримки застрахованих осіб визначено у розмірі 8 тис. гривень.

Мінсоцполітики у зверненні, що надійшло до Комітету, надано пояснення, що обсяг коштів, необхідних для завершення надання одноразової матеріальної допомоги, визначено виходячи із орієнтовної кількості застрахованих осіб – 25 126 осіб та розміру такої допомоги у сумі 8 тис. гривень.

Слід зауважити, що звернення Мінсоцполітики до Комітету щодо виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, не містить достатніх фінансово-економічних пояснень та деталізованих розрахунків, зокрема, не надано інформації про стан реалізації ініціативи Президента України щодо надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи через карантин, а саме кількості осіб, які подали заявки, та тих, які отримали таку матеріальну допомогу, у розрізі відповідних видів економічної діяльності та регіонів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., член Рахункової палати Невідомий В.І., перший заступник Міністра соціальної політики України Котик Є.Д.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень і зауважень щодо спрямування відповідних коштів Мінсоцполітики.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання, керуючись положеннями пункту 24 статті 14 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ 13.01.2021 № 20 спрямування коштів Мінсоцполітики за спеціальним фондом державного бюджету у розмірі 201 008 тис. гривень для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, за рахунок залишку коштів спеціального фонду, які обліковуються за Мінсоцполітики станом на 1 січня 2021 року (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 20 спрямування Мінсоцполітики із спеціального фонду державного бюджету коштів у розмірі 201 008 тис. гривень для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, за рахунок залишку коштів спецфонду, який обліковується станом на 1 січня 2021 року. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 20 погодити спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у розмірі 201 008 тис. грн Міністерству соціальної політики для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, передбаченої статтею 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою Міністерства соціальної політики за рахунок залишку коштів спеціального фонду, який обліковується за Міністерством станом на 1 січня 2021 року.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Іващенка І.А. про погодження спрямування Міністерству охорони здоров’я коштів на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 23).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 16.01.2021 № 10.5-08/1109/2-21 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування коштів відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 23 «Питання фінансування здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постанову Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 23 (далі – Постанова КМУ № 23) прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон):

- пунктом 24 статті 14 Закону здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів передбачено за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок, джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та 9 статті 12 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

- пунктом 9 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено надходження від залишу коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках/.

Варто нагадати про таке.

У 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину.

Законом України від 17.11.2020 № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Фонду COVID-19, окрім видатків за загальним фондом, було встановлено видатки за спеціальним фондом у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких було визначено: сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» та з податок на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/.

З урахуванням вимог частин другої, четвертої та п’ятої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1305 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» серед іншого було встановлено виділити із Фонду COVID-19:

МОЗ за спеціальним фондом на безповоротній основі 1.376.695 тис. грн (видатки споживання) для забезпечення здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а саме на закупівлю вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановивши за спеціальним фондом обсяг видатків споживання за бюджетною програмою МОЗ 2301230 «Забезпечення готовності та реагування системи громадського здоров’я на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення засобами індивідуального захисту працівників закладів екстреної медичної допомоги та закладів охорони здоров’я першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року вказані вище кошти за спеціальним фондом не було використано, а відповідні надходження було зараховано до спеціального фонду державного бюджету у запланованих обсягах.

З урахуванням положень Закону підпунктом 1 пункту 2 Постанови КМУ № 23 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році в розмірі 1 376 695 тис. грн МОЗ на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2» за рахунок залишку коштів, який утворився за бюджетною програмою 2301230 «Забезпечення готовності та реагування системи громадського здоров’я на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення засобами індивідуального захисту працівників закладів екстреної медичної допомоги та закладів охорони здоров’я першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками» станом на 1 січня 2021 року.

Довідково: у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» МОЗ за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за загальним фондом встановлено бюджетні призначення у сумі 2,6 млрд гривень.

Поряд з цим, Постановою КМУ № 23 визначено таке:

спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлю вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, є Краун Ейджентс Лімітед (CROWN AGENTS LIMITED) /підпунктом 2 пункту 2/;

дія Порядку здійснення закупівель лікарських засобів, медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 538 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 622 і від 5 вересня 2018 р. № 707», не поширюється на закупівлю вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 /підпунктом 3 пункту 2/:

затвердити Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок № 23), та перелік лікарських засобів, що закуповуються для вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 /пункт 1/.

Згідно з Порядком № 23:

- за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» головним розпорядником коштів державного бюджету і відповідальним виконавцем бюджетної програми є МОЗ.

- бюджетні кошти спрямовуються на:

закупівлю вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

закупівлю товарів та послуг, пов’язаних з їх закупівлею, що надаються спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлю;

закупівлю послуг, пов’язаних з поставками у межах заходів, необхідних для проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

оплату банківських послуг (закупівлю коштів в іноземній валюті);

- закупівля вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, здійснюється відповідно до угоди із спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлю, згідно з правилами і процедурами, установленими такою організацією, попередня оплата проводиться з урахуванням положень бюджетного законодавства, при цьому, в угоді із спеціалізованою організацією може передбачатися попередня оплата на строк не більше дванадцяти місяців за кожну окрему партію вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на підставі затвердженого МОЗ кошторису;

- МОЗ забезпечує використання бюджетних коштів, складення та подання фінансової і бюджетної звітності про виконання бюджетної програми та використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку;

- порядок розподілу закупленої вакцини, проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в тому числі визначення категорій населення, яким проводиться вакцинація, обліку вакцинованих та моніторингу використання вакцин визначаються МОЗ.

Пунктом 3 Постанови КМУ № 23 надано доручення МОЗ погодити з Комітетом положення, передбачені підпунктом 1 пункту 2 зазначеної постанови.

У надісланих МОЗ матеріалах зазначається, що спрямування відповідних коштів за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» дозволить забезпечити вакцинацію проти COVID-19 громадян, у першу чергу осіб, які входять до груп ризику населення (медичні працівники, військовослужбовці Збройних Сил України, які беруть участь у Операції Об’єднаних Сил, працівники Національної поліції, прикордонної служби та структур, які забезпечують безпеку держави, працівники соціальної сфери, сфери освіти, особи, які перебувають у спеціалізованих закладах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо), персонал спеціалізованих закладів, люди з групи медичного ризику та інші).

Водночас, необхідно нагадати, що у матеріалах, які було надано МОЗ до погодження положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1305 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зазначалось, що закупівля вакцин за рахунок коштів, виділених із Фонду COVID-19 на безповоротній основі за спеціальним фондом у сумі 1.376,7 млн грн, буде здійснюватися державним підприємством «Медичні закупівлі України», що належить до сфери управління МОЗ.

Проте, постановою КМУ № 23, що розглядається, визначено іншу спеціалізовану організацію, що буде здійснювати закупівлю вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, при цьому, Міністерством не надано жодних пояснень та обґрунтувань щодо зміни надавача таких послуг.

Крім того, слід зазначити, що подані матеріали не містять належних пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань, зокрема, щодо:

кількості доз вакцин, що будуть закуповуватись, вартості та виробника (-ів) вакцин;

орієнтовного розподілу вакцин між групами ризику населення, у тому числі за регіонами;

конкретних (орієнтовних) термінів та умов постачання вакцини на територію України, а також термінів, в які планується розпочати вакцинацію населення.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Іващенко І.А.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки спрямування відповідних коштів МОЗ.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. також висловився за підтримку зазначеного спрямування коштів МОЗ, але наголосив на необхідності вжиття заходів щодо недопущення відволікання коштів у довготривалу дебіторську заборгованість.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання, керуючись положенням пункту 24 статті 14 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови КМУ від 13.01.2021 № 23 спрямування МОЗ за спеціальним фондом державного бюджету коштів у розмірі 1 376 695 тис. гривень для вакцинації населення за рахунок залишків коштів, які утворились станом на 1 січня 2021 року (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 23 погодити:

спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у розмірі 1 376 695 тис. грн Міністерству охорони здоров’я на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за рахунок залишку коштів, який утворився станом на 1 січня 2021 року за бюджетною програмою 2301230 «Забезпечення готовності та реагування системи громадського здоров’я на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення засобами індивідуального захисту працівників закладів екстреної медичної допомоги та закладів охорони здоров’я першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Іващенка І.А. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47) /додатково включено до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 26.01.2021 р. № 10-12/2395/2-21 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених МОЗ на 2021 рік, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України 26.01.2021 р. № 47 «Деякі питання надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (далі – постанова КМУ № 47).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами);

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОЗ за загальним фондом державного бюджету (видатки споживання за бюджетною програмою 2311500) другий рік поспіль передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я (далі – субвенція) у сумі 2 942 887,3 тис.грн, розподіл якої між місцевими бюджетами затверджено згідно з додатком № 6 до Закону.

З огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу пунктом 1 постанови КМУ № 47 затверджено Порядок та умови надання у 2021 році субвенції, відповідно до яких:

1) субвенція спрямовується на:

оплату поточних видатків закладів у системі охорони здоров’я, визначених підпунктом «є» пункту 3 частини першої статті 90 Кодексу;

фінансове забезпечення діяльності, пов’язаної з проведенням судово-психіатричної експертизи;

оплату поточних видатків патолого-анатомічних бюро;

оплату поточних видатків спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, визначених Переліком спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, затвердженим МОЗ, на застосування примусових заходів медичного характеру;

забезпечення лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином у період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2021 року;

оплату поточних видатків на здійснення центрами громадського здоров’я (обласними, м. Києва) заходів, спрямованих на дотримання здорового способу життя, та координації закладів охорони здоров’я щодо дотримання єдиної системи збору, обробки, зберігання та передачі медико-статистичної інформації;

фінансування оглядів водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

підтримку окремих закладів охорони здоров’я, які зазначені в додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і станом на 1 січня 2021 року перебувають у процесі передачі, з метою недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам цих закладів та нарахувань на неї;

2) відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату визначених вище видатків, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів, узятих на облік в органах Казначейства;

3) не допускається спрямування субвенції на:

оплату комунальних послуг, енергоносіїв та капітальних видатків (крім оплати комунальних послуг та енергоносіїв окремих закладів охорони здоров’я, які зазначені в додатку 10 до Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та додатку 10 до Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і станом на 1 січня 2021 року перебувають у процесі передачі);

закупівлю товарів, робіт і послуг, які безпосередньо не пов’язані з оплатою видатків, зазначених у пункті 3 цього Порядку та умов;

здійснення заходів, метою яких є отримання прибутку.

Слід відмітити, що напрями використання субвенції збережено такими, як і у минулому році, що певною мірою свідчить про зволікання з належним впровадженням програми державних гарантій медичного обслуговування населення Національною службою здоров’я України (зокрема, в частині забезпечення ліками хворих на цукровий та нецукровий діабет, відтерміновуючи його до 1 липня 2021 року) та інших заходів в умовах реформування системи охорони здоров’я, а також про досить тривалий термін процесу передачі закладів охорони здоров’я з державної у комунальну власність.

Крім того, за звітними даними Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за січень - грудень 2020 року перерахована з державного бюджету місцевим бюджетам субвенція використана у обсязі 3 549 249,89 тис. грн, або 98,4% уточненого плану на рік (уточнений план становив 3 606 689,1 тис. грн). Зважаючи на такий стан виконання субвенції, забезпечення передбачених на 2021 рік напрямів використання субвенції може потребувати збільшення затвердженого обсягу коштів.

Постановою КМУ № 47 відповідно до вимог частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Кодексу згідно з пунктами 2 та 3 здійснено:

1) у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 131.384,7 тис. гривень шляхом:

– зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» у сумі 28.050,4 тис. гривень (у тому числі на оплату праці – 21.813,8 тис. гривень, на комунальні послуги та енергоносії – 367,6 тис. гривень);

2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» у сумі 103.334,3 тис. гривень (у тому числі на оплату праці – 84.700,3 тис. гривень);

– збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» у сумі 131.384,7 тис. гривень;

2) розподіл між обласними бюджетами та бюджетом м. Києва збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 3 074 272 тис. гривень згідно з додатком до цієї постанови /при цьому виокремлено такі напрями використання коштів: лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином, проведення судово-психіатричної експертизи, центри громадського здоров’я /обласні, м. Києва/.

Водночас згідно з пунктом 4 постанови КМУ № 47 обласним та Київській міській державним адміністраціям доручається:

у разі потреби вжити заходів до планування та здійснення з місцевих бюджетів починаючи з 1 січня 2021 року оплати поточних видатків закладів охорони здоров’я, які не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я;

здійснити у разі потреби розподіл видатків на лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць відповідної області;

здійснити протягом двох днів розподіл видатків на підтримку окремих закладів охорони здоров’я, які зазначені в додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і станом на 1 січня 2021 року перебувають у процесі передачі, між обласним бюджетом та відповідними бюджетами адміністративно-територіальних одиниць області з метою недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам цих закладів та нарахувань на неї.

У зверненні МОЗ до Комітету з приводу прийнятого рішення Уряду зазначається, зокрема про таке:

1) щодо забезпечення проведення судово-психіатричної експертизи:

в Україні на сьогодні налічується 150 судових експертів (116 судових експертів-психіатрів та 34 судових експертів-психологів), атестованих відповідно до Порядку проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-психіатричних експертів, затвердженого наказом МОЗ від 02.08.2017 № 889, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 р. за № 1060/30928, та внесених до Державного реєстру атестованих судових експертів. Враховуючи, що переведення (прийняття) вищезазначених експертів та інших працівників комунальних закладів охорони здоров’я до штату Центру не здійснено (зараховано до Центру 11 експертів з м. Києва, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської та Сумської областей), існують ризики щодо належного проведення у 2021 році судово-психіатричної експертизи.

З метою забезпечення у 2021 році діяльності, пов’язаної з проведенням судово-психіатричних експертиз, та недопущення її руйнування передбачено зменшити бюджетні призначення за бюджетною програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» Державній установі «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України» на суму 28 050,4 тис. грн /такі кошти були передбачені на 2021 рік для філій цього Центру у областях, з них: КЕКВ 2111 «Заробітна плата» – 21 813,8 тис. грн, КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» – 4 799,0 тис. грн, КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» – 700,0 тис. грн, КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» – 300,0 тис. грн, КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження» – 50,0 тис. грн, КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» – 367,6 тис. грн, КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» – 20,0 тис гривень та відповідно збільшити обсяг субвенції для здійснення у такій сумі видатків на проведення судово-психіатричної експертизи;

2) щодо утримання регіональних центрів громадського здоров’я:

у зв’язку з тим, що термін реформування регіональних центрів громадського здоров’я продовжено до 1 липня 2021 року, передбачено зменшити на 50% (103 334,3 тис. грн) бюджетні призначення за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» (з них: КЕКВ 2111 «Заробітна плата» – 84 700,3 тис. грн, КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» – 18 364,0 тис. гривень) та відповідно збільшити обсяг субвенції для оплати на таку суму поточних видатків на здійснення центрами громадського здоров’я (обласних, м. Києва) заходів, спрямованих на дотримання здорового способу життя, та координації закладів охорони здоров’я щодо дотримання єдиної системи збору, обробки, зберігання та передачі медико-статистичної інформації у період з 1 січня 2021 р. по 30 червня 2021 року;

3) розподіл вищезазначених видатків за двома напрямами між регіонами було здійснено пропорційно чисельності наявного населення України.

Інших розрахунків і обґрунтувань, зокрема щодо реалістичності обсягу видатків, які запропоновано скоротити, та забезпеченості регіонів фінансовими ресурсами для належного проведення судово-психіатричних експертиз і ефективної діяльності регіональних центрів громадського здоров’я, критеріїв розподілу коштів на забезпечення лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином у період з 01.01.2021 р по 30.06.2021 р та їх достатності за кожним з регіонів, а також аналітичної інформації з оцінкою ефективності та результативності використання у минулому році субвенції за відповідними напрямами до Комітету не надано.

Крім того, відповідно до частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Кодексу запропонований перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, однак у постанові КМУ № 47 таке положення не передбачено.

Довідково: з урахуванням проведеного згідно з постановою КМУ № 47 перерозподілу видатків планові показники на 2021 рік за відповідними бюджетними програмами МОЗ становлять:

2301350 – 115.787 тис. грн (з них оплата праці – 41.784,6 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 1.104,5 тис. грн);

2301040 – 2.017.698,5 тис. грн (з них оплата праці – 1.407 973,3 тис. грн;

2311500 – 3.074 272 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Іващенко І.А.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень і зауважень щодо здійсненого перерозподілу видатків та розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за підсумками опрацювання питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл деяких видатків, передбачених МОЗ на 2021 рік, та розподіл збільшеного обсягу субвенції між місцевими бюджетами відповідно до постанови КМУ № 47 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з пунктами 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47 здійснення:

1) перерозподілу видатків споживання у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, у сумі 131 384,7 тис. гривень, шляхом:

– зменшення їх обсягу за бюджетними програмами:

2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» у сумі 28 050,4 тис. гривень (з них на оплату праці – 21 813,8 тис. гривень, на комунальні послуги та енергоносії – 367,6 тис. гривень);

2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» у сумі 103 334,3 тис. гривень (з них на оплату праці - 84 700,3 тис. гривень);

– збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» у сумі 131 384.7 тис. гривень;

2) розподілу у 2021 році між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я згідно з додатком до цієї постанови.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на п’яту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2021 року).

Відмітили:

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

У Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ підготовлено проект плану роботи Комітету на п’яту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2021 року) /далі – проект плану роботи/, що передбачає основні напрями діяльності Комітету, насамперед, законопроектної.

Основою законотворчої роботи Комітету в період п’ятої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд питань щодо Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», щорічного звіту про діяльність Рахункової палати.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2021 році (зокрема, шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Проект плану роботи роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

Поряд з тим, на виконання доручення Голови Верховної Ради України від 21 грудня 2020 року № 01/04–2020/246338 підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до порядку денного п’ятої сесії (як такі, що втратили актуальність /48 проектів/, потребують доопрацювання /10 проектів/, системно пов’язані та похідні від інших законопроектів /23 проекти/, з інших причин /5 проектів/ з відповідними поясненнями). Проект листа з відповідними переліками законопроектів роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував Комітету затвердити план роботи Комітету на п’яту сесію і схвалити відповідні переліки законопроектів.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію секретаря Комітету Цабаля В.В., що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на п’яту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Схвалити перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, а також подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» – одноголосно.

5. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2020 року – січень 2021 року).

Відмітили:

У Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» підготовлено інформацію про основні підсумки роботи Комітету у період четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2020 року – січень 2021 року) /таку інформацію роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував таку інформацію взяти до відома, при цьому звернув увагу, що за підсумками зазначеного засідання Комітету така інформація може бути уточнена /у нижченаведеній інформації враховано усі питання, розглянуті на зазначеному засіданні Комітету/.

Про основні підсумки роботи Комітету у період четвертої сесії
Верховної Ради України дев’ятого скликання
(вересень 2020 року – січень 2021 року)

Протягом четвертої сесії відбулося 23 засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 813 питань (з урахуванням позачергових сесій 21 липня і 25 серпня 2020 р. – відповідно 25 засідань і 822 питання). При цьому 4 засідання Комітету проведено у режимі відеоконференції, зважаючи на норми пункту 4 розділу VIII Закону України «Про комітети Верховної Ради України» /щодо особливостей організації роботи комітетів впродовж карантину/.

За звітний період (з урахуванням позачергових сесій 21 липня і 25 серпня 2020 р.) Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 20 законопроектів (проектів інших актів), за якими Комітет визначений головним (крім того, щодо 17 проектів зазначено про недоцільність їх окремого розгляду у зв’язку з врахуванням їх положень в інших законопроектах та відповідно втратою актуальності), у т.ч.:

14 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /за реєстр. №№ 3659, 3963, 3963-1, 3963-2, 3659-д, 3960, 3991, 3004а, 3040а, 4119, 4119-1, 4119-2, 4119 доопр., 4431/, з них 3 законопроекти /за реєстр. №№ 3659-д, 3991, 4119 доопр./ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, крім того, щодо 4 законопроектів /за реєстр. №№ 3482, 3482-1, 3973, 4280/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

1 законопроект про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /за реєстр. № 3692/, який підготовлено до розгляду у ІІ читанні, крім того, щодо 4 законопроектів /за реєстр. №№ 3032а, 3032а-1, 3840, 3840-1/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

2 законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу /за реєстр. №№ 4100, 4100-д/, з яких 1 законопроект /за реєстр. № 4100-д/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, крім того, щодо 8 законопроектів /за реєстр. №№ 2413, 3446, 3598, 3967, 3081, 3198, 3983, 4372/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

1 законопроект про Державний бюджет України на 2021 рік /за реєстр. № 4000/, який підготовлено до представлення, розгляду у І і ІІ читаннях за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 Регламенту Верховної Ради України;

2 проекти постанов щодо окремих питань /за реєстр. №№ 3814, 4000-П/, крім того, щодо 1 проекту постанови /за реєстр. № 4180/ зазначено про недоцільність його окремого розгляду.

Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.

Верховною Радою під час звітного періоду (з урахуванням позачергових сесій 21 липня і 25 серпня 2020 р.) /станом на 25.01.2021 р./ прийнято 11 законів та 2 постанови, попередній розгляд проектів яких здійснював Комітет, а саме:

7 законів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від 25.08.2020 р. № 822-IХ, від 01.09.2020 р. № 829-IХ, від 03.09.2020 р. № 873-IХ, від 17.09.2020 р. № 909-IХ, від 03.11.2020 р. № 946-IХ, від 17.11.2020 р. № 1006-IХ та від 04.12.2020 р. № 1073-ІХ/;

1 закон щодо змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від 03.11.2020 р. № 941-IХ/;

2 закони про внесення змін до Бюджетного кодексу /від 17.09.2020 р. № 907-IХ та від 15.12.2020 р. № 1081-IХ/;

1 постанову про звільнення Яременка О.С. з посади члена Рахункової палати /від 03.09.2020 р. № 865-IХ/;

1 постанову про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік /від 05.11.2020 р. № 980-IХ/;

1 закон про Державний бюджет України на 2021 рік /від 15.12.2020 р. № 1082-IХ/.

Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету під час четвертої сесії було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про державний бюджет на 2021 рік (далі – законопроект № 4000) і 17 вересня 2020 р. на засіданні Комітету відбулося його представлення. Після представлення Урядом законопроекту № 4000 на пленарному засіданні Верховної Ради (18.09.2020 р.) протягом 23-25 вересня 2020 р. у відповідних підкомітетах Комітету за участю Міністерства фінансів, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ попередньо розглянуто законопроект за такими напрямами: доходи і фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань у відповідних підкомітетах отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2021 рік. Водночас, при опрацюванні показників видатків та кредитування заслухано 35 головних розпорядників коштів державного бюджету, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. За підсумками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які були включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 4000.

З метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту № 4000 у Комітеті у форматі заходів робочої групи за участю керівництва Міністерства фінансів і Рахункової палати опрацьовано пропозиції народних депутатів і комітетів Верховної Ради до законопроекту № 4000 та висновки Рахункової палати. При цьому такі пропозиції, згруповані у кількості 2451, включено до відповідної таблиці пропозицій з висновками Комітету щодо кожної з них. За результатами проведеної роботи Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік» (реєстр. № 4000-П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 4000. Верховною Радою 5 листопада 2020 року прийнято зазначений проект Постанови за реєстр. № 4000-П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – постанова № 980–IХ), що вважається прийняттям законопроекту № 4000 у першому читанні.

На виконання цього рішення Уряд 26.11.2020 р. подав доопрацьований до другого читання законопроект № 4000 (зареєстровано 27.11.2020 р.). За підсумками опрацювання поданого Урядом доопрацьованого до другого читання законопроекту № 4000, включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді: передбачити розгляд у другому читанні доопрацьованого законопроекту № 4000 після прийняття в цілому пов’язаного з ним законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 4100-д); прийняти доопрацьований законопроект № 4000 у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Міністерством фінансів.

Верховна Рада 15 грудня 2020 року прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Зазначеному передувало прийняття Верховною Радою того ж дня Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», при цьому під час підготовки відповідного законопроекту за реєстр. № 4100-д до розгляду у ІІ читанні Комітет опрацював 450 згрупованих пропозицій народних депутатів, а також численні звернення державних та місцевих органів влади.

В рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті виконано значний обсяг роботи при опрацюванні законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», серед яких варто виділити законопроекти за реєстр. № 3991 і № 4119 доопр., при підготовці до розгляду у ІІ читанні яких Комітет опрацював відповідно 552 і 203 згруповані пропозиції народних депутатів.

Слід зазначити, що у звітний період Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 25.01.2021 р. – 27 листів).

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своїх засіданнях у вересні і грудні 2020 р. розглядав висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік відповідно у першому півріччі та у січні-вересні разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. Під час розгляду таких питань за участю Рахункової палати та Міністерства фінансів було звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету у 2020 році, у зв’язку з чим Комітет направляв Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету.

Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати та її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у майже всіх засіданнях Комітету і більшості засідань його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Зважаючи на прийняття Верховною Радою 3 вересня 2020 р. постанови про звільнення Яременка О.С. з посади члена Рахункової палати у зв’язку з досягненням 65 років (проект якої Комітетом попередньо розглянуто), відповідно до статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» Комітет оголосив конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати /рішення від 16.09.2020 р./. Відповідно до цього рішення у Комітеті за участю Апарату Верховної Ради проведено ряд заходів конкурсу, зокрема забезпечено: 18.09.2020 р. оприлюднення оголошення щодо конкурсу, з 08.10.2020 р. оприлюднення на офіційних веб-сайтах Верховної Ради та Комітету інформації про кандидатів, які подали документи для участі у конкурсі (попередньо у Комітеті проведено роботу з підготовки таких документів кандидатів в електронному вигляді). Також відповідно до пункту 7 частини другої статті 19 Закону України «Про Рахункову палату» Апаратом Верховної Ради за участю Комітету забезпечено проведення спеціальної перевірки кандидатів.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітетом здійснено експертизу 668 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 26 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо погодження Комітетом рішень Кабінету Міністрів та інших органів влади у звітний період (з урахуванням позачергових сесій 21 липня і 25 серпня 2020 р.) належить зазначити, що відповідно до:

1) частин шостої, восьмої і п’ятнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу – Комітетом опрацьовано звернення головних розпорядників коштів державного бюджету щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, в результаті чого Комітетом погоджено 71 рішення Кабінету Міністрів (включаючи 11 рішень, які переважно передбачають розподіл/перерозподіл міжбюджетних трансфертів та/або виділення коштів з Фонду боротьби з СОVID-19 згідно з частиною шостою статті 108 Бюджетного кодексу чи виділення коштів з Фонду боротьби з СОVID-19 згідно з статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»);

2) частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу – Комітет розглядав питання щодо розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам і загалом погодив 23 рішення Кабінету Міністрів (включаючи 7 рішень, які переважно передбачають перерозподіл видатків державного бюджету згідно з частиною восьмою статті 23 Бюджетного кодексу та/або виділення коштів з Фонду боротьби з СОVID-19 згідно з статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»);

3) частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу – Комітет погодив 2 рішення Кабінету Міністрів щодо змін до розподілу державного фонду регіонального розвитку на 2020 рік за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку;

4) частини другої статті 103-1 Бюджетного кодексу – Комітет погодив обсяг та напрям використання коштів за рахунок місцевого запозичення Полтавської обласної ради у 2020 р. (згідно з листом Полтавської облдержадміністрації);

5) частин другої і п’ятої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» – Комітетом погоджено 26 рішень Кабінету Міністрів, пов’язаних з виділенням коштів з Фонду боротьби з COVID-19 (включаючи перерозподіл таких коштів та скорочення інших витрат державного бюджету з їх спрямуванням до цього Фонду);

6) частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» – Комітет погодив 4 рішення Кабінету Міністрів щодо перерозподілу витрат державного бюджету, передбачених для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій (включаючи 2 рішення, які передбачають перерозподіл таких витрат згідно з частиною восьмою статті 23 Бюджетного кодексу);

7) пункту 1 статті 6 і статті 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» – Комітетом погоджено 8 рішень Кабінету Міністрів щодо надання державних гарантій за кредитами (позиками);

8) пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» – Комітет погодив 2 рішення Кабінету Міністрів щодо спрямування коштів, визначених пунктом 9 статті 12 цього Закону, на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками.

Забезпечуючи погодження вище перелічених рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу, законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» чи «Про Державний бюджет України на 2021 рік», проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат (з урахуванням позиції Міністерства фінансів і Рахункової палати) спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання, затим на своїх засіданнях. При цьому за підсумками розгляду ряду таких питань Комітетом надавалися Уряду відповідні рекомендації для забезпечення дотримання бюджетного законодавства та ефективного використання бюджетних коштів.

Щодо представництва членів Комітету у комісіях слід відмітити, що у звітний період народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (передбаченої статтею 33-1 Бюджетного кодексу), комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу), а також комісії для розгляду пропозицій та підготовки рекомендацій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами та за об’єктами (заходами) (передбаченої постановою КМУ від 06.02.2012 р. № 106 (із змінами)), комісії для проведення перевірки поданих документів та формування пропозицій щодо погодження проектів за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (передбаченої постановою КМУ від 12.02.2020 р. № 100).

УХВАЛИЛИ:

Інформацію про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2020 року – січень 2021 року) взяти до відома.

Голосували: «за» – одноголосно.

(До цієї інформації включено питання, заплановані і розглянуті на засіданні Комітету 27.01.2021. Після завершення четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання відомості про деякі питання роботи Комітету за звітний період будуть подані Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.)

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

20 травня 2025 09:24