Повідомлення

Перейти до розділу
15 вересня 09:36
Проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік за реєстр. №8000 від 14.09.2022 посилання...
16 грудня 13:53
Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" посилання...
27 серпня 15:12
Бюджетна декларація на 2022-2024 роки /схвалена Кабінетом Міністрів України у 2021 році та подана з відповідними матеріалами/ та Постанова ВРУ від 15.07.2021 №1652-IX «Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки» докладніше
30 вересня 15:39
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії за реєстр. № 8027 докладніше
30 вересня 15:37
Щодо оформлення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (проект якого за реєстр. № 7669), прийнятого Верховною Радою України 21 вересня 2022 рок докладніше
22 вересня 10:03
У Верховній Раді відбулося представлення законопроекту про Державний бюджет України на 2023 рік докладніше
20 вересня 17:23
Щодо представлення законопроекту про державний бюджет на 2023 рік докладніше
20 вересня 17:19
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
19 вересня 18:28
Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо використання коштів державного дорожнього фонду (реєстр. № 7669) докладніше
13 вересня 15:04
Юрій Арістов: Вже зовсім скоро побачимо проект бюджету на наступний рік докладніше
06 вересня 09:51
Комітет з питань бюджету інформує про поточний стан виконання державного бюджету за січень-серпень 2022 року докладніше
26 квітня 2022, 10:33

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №122 від 20.04.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №122 від 20 квітня 2022 року

 

 

 

14  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 26 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Трухін О.М., Борт В.П., Дунаєв С.В., Заремський М.В., Лунченко В.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

________________________________

*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету про те, що на його звернення від 18 квітня 2022 року більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 20 квітня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7299 від 19.04.2022 р.), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Лабою М.М. та іншими.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо надання пільг окремим категоріям громадян України" (реєстр. № 7068 від 18.02.2022, народні депутати України Рущишин Я.І., Камельчук Ю.О., Мазурашу Г.Г., Бобровська С.А., Піпа Н.Р., Цабаль В.В. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статей 6 та 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (щодо недопущення звуження гарантій діяльності профспілок)" (реєстр. № 7030 від 08.02.2022, народні депутати України Івченко В.Є., Пузійчук А.В., Волинець М.Я. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про саморегулівні організації" (реєстр. № 7025 від 04.02.2022, народні депутати України Клочко А.А., Арсенюк О.О., Негулевський І.П. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони виїзду за кордон деяким категоріям осіб на період воєнного стану" (реєстр. № 7055-1 від 17.02.2022 народні депутати України Железняк Я.І., Скороход А.К. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони виїзду за кордон деяким категоріям осіб на період воєнного стану" (реєстр. № 7055 від 15.02.2022, народні депутати України Арахамія Д.Г., Стефанчук Р.О. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безперешкодної реалізації Антимонопольним комітетом України повноважень у сфері захисту економічної конкуренції та захисту від недобросовісної конкуренції" (реєстр. № 6565 від 28.01.2022, народні депутати України Маслов Д.В., Потураєв М.Р., Санченко О.В., Грищенко Т.М., Яременко Б.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про міжнародні договори України" щодо перекладу двосторонніх міжнародних договорів" (реєстр. № 6572 від 31.01.2022, народні депутати України Климпуш-Цинцадзе І.О., Галайчук В.С. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо порядку внесення та розгляду депутатських запитів" (реєстр. № 7004 від 02.02.2022, народні депутати України Качура О.А., Санченко О.В., Мазурашу Г.Г., Любота Д.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо вдосконалення процедури внесення та оголошення депутатських запитів" (реєстр. № 7004-1 від 16.02.2022, народні депутати України Івченко В.Є., Бондаренко О.В., Наливайченко В.О. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо посилення гарантій адвокатської діяльності" (реєстр. № 7056 від 16.02.2022, народні депутати України Ватрас В.А., Костін А.Є. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення гарантій адвокатської діяльності" (реєстр. № 7057 від 16.02.2022, народні депутати України Ватрас В.А., Іонушас С.К., Костін А.Є. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо уточнення підстав перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами у справах про встановлення дієздатності особи" (реєстр. № 7021 від 04.02.2022, народні депутати України Павліш П.В., Горенюк О.О., Брагар Є.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України "Про державне бюро військової юстиції"" (реєстр. № 6570 від 28.01.2022, народний депутат України Дануца О.А.);

1.1.14. Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо кримінальної відповідальності осіб під час особливого періоду та в умовах надзвичайного стану) (реєстр. № 7156 від 13.03.2022, народний депутат України Бакумов О.С.);

1.1.15. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний Гімн України" (реєстр. № 7162 від 14.03.2022, народний депутат України Буймістер Л.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги" (реєстр. № 6576 від 31.01.2022, народні депутати України Калаур І.Р., Стефанчук М.О., Ватрас В.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення похоронної справи в Україні (реєстр. № 7020 від 04.02.2022), внесений народними депутатами України Стріхарським А.П., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується до 01.01.2027 р. звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів надавачами ритуальних послуг усіх форм власності (чинною нормою передбачено таке звільнення виключно для державних та комунальних служб), а також доповнити перелік зазначених послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, такими послугами, як ресомація, кріомація або інші методи підготовки тіла померлого для біопоховання.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація законопроекту дозволить створити здорове конкурентне середовище серед суб’єктів господарської діяльності, що надають ритуальні послуги, та сприяти розвитку галузі шляхом тимчасового (до 01.01.2027 р.) зменшення податкового навантаження на суб’єктів господарської діяльності, що надають ритуальні послуги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття запропонованих змін щодо розширення кола платників, що будуть здійснювати звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції у сфері ритуальних послуг, призведе до втрат загального фонду державного бюджету, проте здійснити розрахунки таких ймовірних втрат бюджету неможливо у зв’язку із відсутністю інформації щодо обсягів постачання ритуальних послуг та постачання ритуальних товарів платниками податку на додану вартість, що не є державними та комунальними підприємствами. При цьому, Мінфіном повідомлено, що за даними Державної податкової служби України обсяг пільг з податку на додану вартість від звільнення від оподаткування операцій з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами за 2020 рік становив 72,6 млн грн, за 2021 рік – 99,2 млн грн (прогнозна сума втрат бюджету у 2021 р.). Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення похоронної справи в Україні (реєстр. № 7020 від 04.02.2022), внесений народними депутатами України Стріхарським А.П., Клочком А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння забезпеченню автомобілями осіб з інвалідністю, сімей з дітьми з інвалідністю, багатодітних і прийомних сімей та деяких інших категорій осіб (реєстр. № 6533-1 від 07.02.2022), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати Фонду соціального страхування України функції з отримання легкових автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою, для подальшого передання їх особам з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання автомобілів;

звільнити з 1 січня 2023 року від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування осіб з інвалідністю, сімей з дітьми з інвалідністю, багатодітних сімей, опікунів, піклувальників, які мають на вихованні більше трьох дітей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу під час набуття ними права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, разом з тим, може призвести до незначного зменшення доходів загального фонду державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, а визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння забезпеченню автомобілями осіб з інвалідністю, сімей з дітьми з інвалідністю, багатодітних і прийомних сімей та деяких інших категорій осіб (реєстр. № 6533-1 від 07.02.2022), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо спрощення адміністрування податків, зборів та інших платежів для державної підтримки малого та середнього бізнесу» (реєстр. № 6561-3 доопрац. від 01.02.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про ціни і ціноутворення», відповідно до яких пропонується, зокрема:

встановити, що вимоги щодо обов’язку вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, не поширюються на фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та на платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість;

надати можливість фізичним особам - підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, вести облік доходів в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет, та здійснювати автоматичне заповнення податкової декларації у разі ведення такого обліку через електронний кабінет;

звільнити платників єдиного податку другої-четвертої груп від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких:

- не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з обов’язковим відображенням доходів від продажу таких товарів (наданих послуг) за підсумками робочого дня у типовій формі, за якою здійснюється облік доходів платника єдиного податку, та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків (операторів поштового зв'язку, національних операторів та небанківських установ) для зарахування (переказу) на банківські рахунки платника єдиного податку;

встановити, що вартість (ціна) РРО/ПРРО, а також програмного забезпечення до них, які придбані фізичними особами - підприємцями – платниками єдиного податку другої-четвертої груп починаючи з дня, наступного за днем офіційного опублікування Закону України від 30.11.2021 р. № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та закінчуючи 01.04.2022 р. (включно), зменшує суму податкових зобов’язань таких фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, нараховану за ставками єдиного податку згідно із статтею 293 Податкового кодексу України за наслідками податкового (звітного) періоду, в якому РРО/ПРРО (програмне забезпечення) були придбані, а також наступних податкових (звітних) періодів, до повного відшкодування їхньої вартості (ціни);

визначити, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг), розрахункові операції за якими здійснені в безготівковій формі за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) із застосуванням електронних платіжних засобів;

встановити, що тимчасово до фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, які до 1 січня 2022 року не мали обов’язку застосувати РРО/ПРРО та в яких з 1 січня 2022 року такий обов’язок виник, за умови, що такі фізичні особи - підприємці до 1 квітня 2022 року зареєстрували та почали використовувати РРО/ПРРО, за вчинення правопорушень, зазначених у статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

до 1 квітня 2022 року (включно) – фінансові санкції не застосовуються;

з 1 квітня 2022 року до 31 грудня 2022 року (включно) – фінансові санкції застосовуються у розмірі 10% від розміру, встановленого статтею 17 зазначеного Закону;

надати повноваження Кабінету Міністрів України запроваджувати державне регулювання цін (вартості) РРО/ПРРО, а також програмного забезпечення до них на період до 31 грудня 2022 року;

доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) подати до Верховної Ради України законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», яким передбачати надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покриття втрат податкових надходжень місцевих бюджетів при застосуванні компенсаційних механізмів придбання засобів РРО/ПРРО суб’єктами підприємницької діяльності, у тому числі шляхом зменшення податкових зобов’язань на суму придбання засобів РРО/ПРРО.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить створення умов для подальшого розвитку системи спрощеного оподаткування, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, фактичної детінізації економіки, створення нових робочих місць.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту щодо: зменшення суми податкових зобов’язань зі сплати єдиного податку фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, на вартість (ціну) РРО/ПРРО, а також програмного забезпечення до них, призведе до втрат місцевих бюджетів від єдиного податку; звільнення фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, від обов’язку ведення обліку доходів, витрат та інших показників, може призвести до тінізації доходів, мінімізації податкових зобов’язань, ухилення від сплати податків і зборів несумлінними платниками податків. При цьому, відмічено, що оцінити вплив законопроекту на показники місцевих бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, проте реалізація окремих положень законопроекту призведуть до втрат доходів місцевих бюджетів. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. У супровідних матеріалах до законопроекту немає пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо спрощення адміністрування податків, зборів та інших платежів для державної підтримки малого та середнього бізнесу» (реєстр. № 6561-3 доопрац. від 01.02.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення адміністрування податків, зборів та інших платежів для державної підтримки малого та середнього бізнесу (реєстр. № 6561-4 від 07.02.2022), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Євтушком С.М. та Крульком І.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про ціни і ціноутворення», відповідно до яких пропонується, зокрема:

встановити, що вимоги щодо обов’язку вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, не поширюються на фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та на платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість;

звільнити платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб - підприємців), які не є платниками податку на додану вартість, від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) незалежно від обраного виду діяльності, у разі продажу товарів (надання послуг) за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів);

встановити, що вартість (ціна) РРО/ПРРО, а також програмного забезпечення до них, які придбані фізичними особами - підприємцями – платниками єдиного податку другої-четвертої груп починаючи з дня, наступного за днем офіційного опублікування Закону України від 30.11.2021 р. № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та закінчуючи 01.04.2022 р. (включно), зменшує суму податкових зобов’язань таких фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, нараховану за ставками єдиного податку згідно із статтею 293 Податкового кодексу України за наслідками податкового (звітного) періоду, в якому РРО/ПРРО (програмне забезпечення) були придбані, а також наступних податкових (звітних) періодів, до повного відшкодування їхньої вартості (ціни);

визначити, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг), розрахункові операції за якими здійснені в безготівковій формі за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) із застосуванням електронних платіжних засобів;

встановити, що тимчасово до фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, які до 1 січня 2022 року не мали обов’язку застосувати РРО/ПРРО та в яких з 1 січня 2022 року такий обов’язок виник, за умови, що такі фізичні особи - підприємці до 1 квітня 2022 року зареєстрували та почали використовувати РРО/ПРРО, за вчинення правопорушень, зазначених у статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

до 1 квітня 2022 року (включно) – фінансові санкції не застосовуються;

з 1 квітня 2022 року до 31 грудня 2022 року (включно) – фінансові санкції застосовуються у розмірі 10% від розміру, встановленого статтею 17 зазначеного Закону;

надати повноваження Кабінету Міністрів України запроваджувати державне регулювання цін (вартості) РРО/ПРРО, а також програмного забезпечення до них на період до 31 грудня 2022 року;

доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) подати до Верховної Ради України законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», яким передбачати надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покриття втрат податкових надходжень місцевих бюджетів при застосуванні компенсаційних механізмів придбання засобів РРО/ПРРО суб’єктами підприємницької діяльності, у тому числі шляхом зменшення податкових зобов’язань на суму придбання засобів РРО/ПРРО.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить створення умов для подальшого розвитку системи спрощеного оподаткування, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, фактичної детінізації економіки, створення нових робочих місць.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту щодо: зменшення суми податкових зобов’язань зі сплати єдиного податку фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, на вартість (ціну) РРО/ПРРО, а також програмного забезпечення до них, призведе до втрат місцевих бюджетів від єдиного податку; звільнення фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, від обов’язку ведення обліку доходів, витрат та інших показників, може призвести до тінізації доходів, мінімізації податкових зобов’язань, ухилення від сплати податків і зборів несумлінними платниками податків. При цьому, відмічено, що оцінити вплив законопроекту на показники місцевих бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, проте реалізація окремих положень законопроекту призведуть до втрат доходів місцевих бюджетів. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. У супровідних матеріалах до законопроекту немає пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення адміністрування податків, зборів та інших платежів для державної підтримки малого та середнього бізнесу (реєстр. № 6561-4 від 07.02.2022), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Євтушком С.М. та Крульком І.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення пільгового оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення (реєстр. № 6530-2 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2027 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, що діяло до 1 січня 2022 року. Водночас, проектом закону пропонується запровадити нульову ставку податку на додану вартість у разі, якщо платник податків відмовляється або тимчасово припиняє дію зазначеної пільги – для постачання вугілля державним та комунальним закладам, установам та організаціям фізичним особам та фізичним особам - підприємцям.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття матиме наслідком посилення соціальної підтримки комунально-побутових споживачів вугілля та/або продуктів його перероблення, запобігання зростанню рівня бідності населення України, уникнення подальшого зростання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та недопущення проблем у постачанні державними підприємствами вугілля своїм контрагентам.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету. Зокрема, відмічено, що за даними Державної податкової служби України втрати доходів бюджету від звільнення до 1 січня 2022 року від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД складають: за 2019 рік – 2,8 млрд грн, за 2020 рік – 1,4 млрд грн, очікувані за 2021 рік – 1,4 млрд гривень. Мінфіном також зауважено, що пільга щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля діяла з 01.01.2016 до 01.01.2022, проте не сприяла вирішенню існуючих проблем державних вугледобувних підприємств. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення пільгового оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення (реєстр. № 6530-2 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості продуктів харчування та збереження конкурентоспроможності вітчизняного виробника (реєстр. № 7023 від 04.02.2022), внесений народними депутатами України Чайківським І.А., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України додатковими пунктами, відповідно до яких пропонується запровадити тимчасово, до 01.01.2023 р., оподаткування податком на додану вартість:

за нульовою ставкою операцій з постачання на митній території України продуктів харчування, вироблених на митній території України (крім зазначених у статті 197 цього Кодексу, які звільнені від оподаткування);

за ставкою у розмірі 7% послуг з постачання та розподілу природного газу (крім скрапленого), постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що короткострокове зменшення надходжень від оподаткування податком на додану вартість після прийняття та набуття чинності відповідним законом будуть у подальшому компенсовані надходженнями від податкових платежів українських виробників продуктів харчування, які внаслідок реалізації відповідного закону продовжать свою діяльність на ринку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджету, а саме призведе до недонадходження податку на додану вартість до бюджету. За наявною в Мінфіні інформацією, орієнтовні прогнозовані втрати державного бюджету в обсягах показників на рівні 2021 року при запровадженні нульової ставки на операції з постачання на митній території України продуктів харчування можуть становити 41,3 млрд грн та запровадженні ставки 7% на операції з постачання комунальних послуг становитимуть 19,5 млрд грн у розрахунку на рік, отже загальна сума мінімальних річних втрат бюджету у разі прийняття законопроекту сумарно може становити 60,8 млрд гривень. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості продуктів харчування та збереження конкурентоспроможності вітчизняного виробника (реєстр. № 7023 від 04.02.2022), внесений народними депутатами України Чайківським І.А., Батенком Т.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо збільшення допомоги при народженні (усиновленні) дитини) (реєстр. № 7044 від 14.02.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2023 року встановити державну соціальну допомогу при народженні першої дитини у розмірі 50 000 грн, другої дитини 100 000 грн, третьої і кожної наступної дитини – 150 000 грн з щорічним збільшенням на прогнозний показник зростання індексу споживчих цін (грудень порівняно до грудня попереднього року), який затверджується Кабінетом Міністрів України, та проводити її виплату таким чином: одноразово у розмірі 15 000 грн для першої дитини, 30 000 грн для другої дитини та 45 000 грн для третьої і кожної наступної дитини, а решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців /чинна норма – допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280 гривень та виплачується одноразово у сумі 10 320 грн, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 12,3 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, про що зазначається у його експертному висновку до даного законопроекту.

Водночас, Мінфін звертає увагу, що згідно з Рішенням Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо збільшення допомоги при народженні (усиновленні) дитини) (реєстр. № 7044 від 14.02.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні (усиновленні) дитини (реєстр. № 7044-1 від 25.02.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2023 року призначати допомогу при народженні дитини виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (при народженні першої дитини – 50 розмірів прожиткового мінімуму, другої дитини – 70 розмірів прожиткового мінімуму, третьої і кожної наступної дитини – 120 розмірів прожиткового мінімуму) та проводити її виплати таким чином: одноразово при народженні першої дитини у розмірі 15 прожиткових мінімумів, другої дитини – 25 прожиткових мінімумів, третьої і кожної наступної дитини – 40 прожиткових мінімумів, а решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /чинна норма – допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280 гривень та виплачується одноразово у сумі 10 320 грн, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 21 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, про що зазначається у його експертному висновку до даного законопроекту.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні (усиновленні) дитини (реєстр. № 7044-1 від 25.02.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання учасниками бойових дій медичних працівників, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (реєстр. № 7128 від 16.03.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується надати статус бойових дій медичним працівникам, які виконували свої службові та професійні обов’язки в районі бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції, та встановити для них відповідні пільги і соціальні гарантії.

Такий чином пропонується розширити коло осіб, на яких поширюються пільги, встановлені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зокрема, пільги на оплату житлово-комунальних послуг, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням і одержання ліків та компенсаційні виплати за пільговий проїзд), що у свою чергу зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів на реалізацію положень законопроекту.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність вихідних параметрів, а саме кількість медичних працівників не дозволила обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання учасниками бойових дій медичних працівників, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (реєстр. № 7128 від 16.03.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення невідворотності відповідальності водіїв за вчинення дорожньо-транспортних пригод у стані сп’яніння (реєстр. № 6558 від 27.01.2022), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується забезпечити неухильне та своєчасне проведення огляду водіїв на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) із заподіянням шкоди життю і здоров’ю іншим особам, а також зниження рівня дорожньо-транспортного травматизму в Україні. При цьому згідно із змінами до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається запровадити обов’язкове проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння в разі вчинення ними ДТП із заподіянням постраждалим тілесних ушкоджень;

Кримінального процесуального кодексу України встановити обов’язкове проведення медичного освідування на стан сп’яніння особи, яка вчинила ДТП із заподіянням потерпілому середніх, тяжких чи несумісних з життям ушкоджень, відповідальність за яку передбачена статтею 286-1 Кримінального кодексу України.

Крім того, змінами до статті 10 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (далі – Закон) встановлюється вимога щодо проведення медичного освідування та огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння у відділеннях екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільних лікарень.

Слід зазначити, що екстрена медична допомога включена до пакету послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення, фінансове забезпечення яких відповідно до пункту 8 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Крім того, з огляду на положення пункту 3 частини першої статей 89 та 90 Бюджетного кодексу України з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки понад обсяги, передбачені програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу на таке:

згідно із Законом екстрена медична допомога – медична допомога, що полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до Закону невідкладних організаційних, діагностичних і лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані і мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я;

проведення відділеннями екстреної (невідкладної) медичної допомоги медичного освідування, огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування їх під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не відповідає Закону у частині функцій таких відділень і потребуватиме додаткових коштів на введення додаткової штатної чисельності медичних працівників для здійснення цих функцій;

відсутність вихідних параметрів і необхідних обґрунтувань розробника унеможливила проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, суб’єктам права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на зазначене термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення невідворотності відповідальності водіїв за вчинення дорожньо-транспортних пригод у стані сп’яніння (реєстр. № 6558 від 27.01.2022), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Камельчуком Ю.О., та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2022 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 рокуне раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подовження терміну тимчасового звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації» (реєстр. № 6547 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Бондаренком О.В., Заблоцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

продовжити до 1 січня 2028 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції платників податку – боржника та/або поручителя з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом /згідно з чинною нормою – до 1 січня 2023 року/;

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств до 1 січня 2028 року зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих доходів, що виникають у результаті зменшення (припинення/ прощення) грошових зобов’язань відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, а всі грошові зобов’язання, розраховані відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, визнаються їх теперішньою вартістю.

Слід відмітити, що даний законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до Закону України «Про фінансову реструктуризацію» щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації та в частині подовження термінів дії цього закону (реєстр. № 6546). Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність статистичних даних. Водночас відмічено, що за даними зведеного звіту Державної податкової служби про інші податкові пільги у розрізі кодів пільг та видів платежів, обсяг пільг з податку на додану вартість від звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації для платника податку – боржника та/або поручителя, банків та інших фінансових установ за 2020 рік становив 31,9 млн гривень. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подовження терміну тимчасового звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації» (реєстр. № 6547 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Бондаренком О.В., Заблоцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження доходів бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з урахуванням прийняття законопроекту за реєстр. № 6546). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України (реєстр. № 6444 від 17.12.2021), поданий народними депутатами України Міньком С.А., Герегою О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є відтермінування зміни системи виборів народних депутатів України зі змішаної (пропорційно-мажоритарної) до виключно пропорційної до 2027 року шляхом тимчасового відновлення дії Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Для реалізації такої мети пропонується встановити, що положення Виборчого кодексу України щодо організації та проведення виборів народних депутатів України, а також заміщення народних депутатів України застосовуються з 1 січня 2027 року.

Відповідно до пояснювальної записки прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового фінансування з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу на таке:

фінансове забезпечення організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» видатки на проведення виборів народних депутатів України затверджено Центральній виборчій комісії за КПКВК 6731020 в обсязі 34 681,4 тис. гривень;

реалізація норм законопроекту потребуватиме і надалі після проведення наступних чергових (у 2023 році) або позачергових виборів народних депутатів України щорічного планування видатків державного бюджету на проведення виборів народних депутатів України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України (реєстр. № 6444 від 17.12.2021), поданий народними депутатами України Міньком С.А., Герегою О.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України (реєстр. № 6444-1 від 28.12.2021), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г. та Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2031 року, в рамках якого передбачено збереження змішаної (пропорційномажоритарної) системи виборів народних депутатів України та попередньої системи виборів депутатів місцевих рад (яка діяла до місцевих виборів 2020 року). Для реалізації задекларованого передбачається, що «положення Виборчого кодексу України щодо організації та проведення виборів народних депутатів України та виборів депутатів місцевих рад, а також заміщення народних депутатів України та депутатів місцевих рад застосовуються з 1 січня 2031 року, або після внесення до Виборчого кодексу України змін, які гарантуватимуть громадянам можливість балотуватися у депутати і в порядку самовисування, а також гарантуватимуть персоніфіковане представництво округів у радах, до яких відбуваються вибори». Крім того, пропонується відновити дію законів України «Про вибори народних депутатів України» та «Про місцеві вибори».

Відповідно до пояснювальної записки прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового фінансування з державного та місцевих бюджетів.

Водночас, Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу на таке:

фінансове забезпечення організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Центральній виборчій комісії затверджено видатки на проведення виборів народних депутатів України за КПКВК 6731020 в обсязі 34 681,4 тис. грн;

реалізація норм законопроекту потребуватиме і надалі після проведення наступних чергових (у 2023 році) або позачергових виборів народних депутатів України щорічного планування видатків державного бюджету на проведення виборів народних депутатів України.

Така ж позиція щодо фінансового забезпечення організації та проведення повторних проміжних, додаткових місцевих виборів і заміщення депутатів, обраних у багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Центральній виборчій комісії затверджено видатки на проведення місцевих виборів за КПКВК 6741020 у сумі 25 959,8 тис. гривень.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України (реєстр. № 6444-1 від 28.12.2021), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г. та Гривком С.Д., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань обмеження оплати праці керівників органів державної влади та державних підприємств, а також особливостей керівного складу таких підприємств (реєстр. № 6527 від 18.01.2022), внесений народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про управління об’єктами державної власності», «Про акціонерні товариства», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та «Про Кабінет Міністрів України», згідно з якими пропонується встановити обмеження на оплату праці, зокрема:

для членів наглядової ради державного банку, державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50% акцій (часток, паїв), максимальний місячний розмір основної заробітної плати не може перевищувати 15 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум) /відповідно у 2022 році – не більше 37.215 грн/, а розмір додаткової заробітної плати, у тому числі будь-яких надбавок, премій, заохочувальних виплат, встановлюватиметься від 15 до 60 розмірів прожиткового мінімуму залежно від розміру чистого місячного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), згідно із даними останньої річної фінансової звітності /відповідно у 2022 році – не більше 148.860 грн/;

для Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних органів максимальний розмір посадового окладу не може перевищувати 15 розмірів прожиткового мінімуму /відповідно у 2022 році – не більше 37.215 грн/, при цьому таким посадовим особам можуть виплачуватися надбавки, премії, заохочувальні виплати за результатами звіту про виконання завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України, умови та розмір яких встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є створення нормативного підґрунтя для врегулювання питань обмеження оплати праці керівників органів державної влади та державних підприємств, а також особливостей керівного складу таких підприємств;

врегулювання питань обмеження оплати праці керівників органів державної влади та державних підприємств, а також особливостей керівного складу таких підприємств сприятиме унеможливленню практики виплат неспівмірних розмірів оплати праці та зниженню соціальної напруги, пов’язаної із такими фактами;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету або місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що згідно з статтями 8 і 13 Закону України «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідно до пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», статей 53 і 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 26 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Кабінетом Міністрів України визначаються умови оплати праці Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних органів.

Зокрема, умови оплати праці відповідних осіб унормовані постановами Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу"» (із змінами) і від 19.05.1999 р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» (із змінами).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 304 (із змінами) розмір посадового окладу Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника, заступника міністра розраховується шляхом множення середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними на відповідний коефіцієнт співвідношення (коефіцієнти співвідношень для Прем’єр-міністра України і члена Кабінету Міністрів України становить 5, для першого заступника міністра і заступників міністра – 4,5) /відповідно середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності за ІV квартал 2021 р. у середньому по економіці становила 15.254 грн, тому посадовий оклад Прем’єр-міністр України і члена Кабінету Міністрів України розрахунково становить 76.270 грн, першого заступника міністра і заступників міністра – 68.643 грн/. При цьому пунктом 2-1 цієї постанови встановлено, що Прем’єр-міністру України, міністрам може виплачуватися премія за результатами звіту про виконання завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України, яка встановлюється щокварталу Прем’єр-міністром України, у розмірі до 100% посадового окладу, а першим заступникам міністрів і заступникам міністрів може виплачуватися премія за результатами звіту про виконання завдань плану пріоритетних дій Уряду на відповідний рік, яка встановлюється щомісяця відповідним міністром згідно з поданням керівника державної служби в державному органі, у розмірі до 35% посадового окладу.

В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 р. № 221 надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Отже, у разі прийняття законопроекту передусім можуть зменшитися видатки державного бюджету на функціонування державних органів в частині оплати праці і нарахування на зарплату та відповідно доходи бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту має вплив на видаткову частину бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету, при цьому визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зважаючи, що визначення в законах України умов оплати праці працівників державних органів, зокрема і максимального розміру зарплати, не відповідає статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо віднесення до основних положень Кабінету Міністрів України визначення умов оплати праці працівників закладів, установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань обмеження оплати праці керівників органів державної влади та державних підприємств, а також особливостей керівного складу таких підприємств (реєстр. № 6527 від 18.01.2022), внесений народним депутатом України Качурою О.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести передусім до зменшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів в частині оплати праці і нарахування на зарплату та відповідно доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань обмеження оплати праці керівників органів державної влади, державних підприємств та банків, а також вимоги до керівного складу таких підприємств, банків (реєстр. № 6527-1 від 28.01.2022), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що передумовою для його підготовки як альтернативного законопроекту до законопроекту за реєстр. № 6527 стала необхідність вирішення питань, пов’язаних з встановленням додаткових вимог щодо наявності для керівників державних банків, державних та комунальних підприємств лише громадянства України, а також встановлення певних обмежень щодо наявності активів керівників державних банків поза межами України.

Законопроектом вносяться зміни до Господарського кодексу України та законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про управління об’єктами державної власності», «Про акціонерні товариства», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», «Про Кабінет Міністрів України» та «Про державну службу», згідно з якими пропонується встановити додаткові обмеження, зокрема, на:

зайняття посад керівників і членів наглядових рад державного унітарного підприємства, державного комерційного підприємства, казенного підприємства, комунального унітарного підприємства, їх дочірніх підприємств, а також підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належать відповідним підприємствам, членів наглядової ради державного банку, незалежних членів наглядової ради та представника держави у наглядовій раді державного банку, членів наглядової ради, ради директорів, генерального директора та його заступників Державного концерну «Укроборонпром», керівників (перших заступників керівників, заступників керівників) державних підприємств оборонно-промислового комплексу;

оплату праці в державних банках, а саме максимальний місячний розмір винагороди членів наглядової ради не може перевищувати 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року (далі – прожитковий мінімум) /відповідно у 2022 році – не більше 124.050 грн/, розмір фіксованої винагороди голови правління не повинен перевищувати 30 прожиткових мінімумів, членів правління – не більше 20 прожиткових мінімумів /відповідно у 2022 році – не більше 74.430 грн і 49.620 грн/, загальний місячний розмір змінної винагороди голови та членів правління (без урахування компенсації витрат) встановлюватиметься від 15 до 60 розмірів прожиткового мінімуму залежно від розміру чистого місячного доходу /відповідно у 2022 році – не більше 148.860 грн/, а також відповідні обмеження встановлюються для голови та членів правління банку, в якому частка держави складає більше 75%;

оплату праці для членів наглядових рад державних унітарних підприємств, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, –максимальний місячний розмір основної заробітної плати не може перевищувати 15 розмірів прожиткового мінімуму /відповідно у 2022 році – не більше 37.215 грн/, розмір додаткової заробітної плати, у тому числі будь-яких надбавок, премій, заохочувальних виплат встановлюватиметься від 15 до 60 розмірів прожиткового мінімуму залежно від розміру чистого місячного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), згідно із даними останньої річної фінансової звітності /відповідно у 2022 році – не більше 148.860 грн/. При цьому визначено, що максимальний місячний розмір оплати послуг (враховуючи заробітну плату, будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати, компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням їхніх функцій) членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може перевищувати 50 прожиткових мінімумів /відповідно у 2022 році – не більше 124.050 грн/;

оплату праці для Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних органів – максимальний розмір посадового окладу не може перевищувати 15 розмірів прожиткового мінімуму /відповідно у 2022 році – не більше 37.215 грн/, при цьому таким посадовим особам можуть виплачуватися надбавки, премії, заохочувальні виплати за результатами звіту про виконання завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України, умови та розмір яких встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України.

Слід відмітити, що згідно з статтями 8 і 13 Закону України «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідно до пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», статей 53 і 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 26 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Кабінетом Міністрів України визначаються умови оплати праці Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних органів.

Зокрема, умови оплати праці відповідних осіб унормовані постановами Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу"» (із змінами) і від 19.05.1999 р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» (із змінами).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 304 (із змінами) розмір посадового окладу Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника, заступника міністра розраховується шляхом множення середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними на відповідний коефіцієнт співвідношення (коефіцієнти співвідношень для Прем’єр-міністра України і члена Кабінету Міністрів України становить 5, для першого заступника міністра і заступників міністра – 4,5) /відповідно середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності за ІV квартал 2021 р. у середньому по економіці становила 15.254 грн, тому посадовий оклад Прем’єр-міністр України і члена Кабінету Міністрів України розрахунково становить 76.270 грн, першого заступника міністра і заступників міністра – 68.643 грн/. При цьому пунктом 2-1 цієї постанови встановлено, що Прем’єр-міністру України, міністрам може виплачуватися премія за результатами звіту про виконання завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України, яка встановлюється щокварталу Прем’єр-міністром України, у розмірі до 100% посадового окладу, а першим заступникам міністрів і заступникам міністрів може виплачуватися премія за результатами звіту про виконання завдань плану пріоритетних дій Уряду на відповідний рік, яка встановлюється щомісяця відповідним міністром згідно з поданням керівника державної служби в державному органі, у розмірі до 35% посадового окладу.

В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 р. № 221 надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Отже, у разі прийняття законопроекту передусім можуть зменшитися видатки державного бюджету на функціонування державних органів в частині оплати праці і нарахування на зарплату та відповідно доходи бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту має вплив на видаткову частину бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету, при цьому визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зважаючи, що визначення в законах України умов оплати праці працівників державних органів, зокрема і максимального розміру зарплати, не відповідає статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо віднесення до основних положень Кабінету Міністрів України визначення умов оплати праці працівників закладів, установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань обмеження оплати праці керівників органів державної влади, державних підприємств та банків, а також вимоги до керівного складу таких підприємств, банків (реєстр. № 6527-1 від 28.01.2022), внесений народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести передусім до зменшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів в частині оплати праці і нарахування на зарплату та відповідно доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень розміру заробітної плати керівництва органів державної влади та державних підприємств (реєстр. № 6527-2 від 03.02.2022), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про державну службу», «Про управління об’єктами державної власності», якими визначається, що:

максимальний місячний розмір заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних депутатів України, керівників та заступників керівників державних органів, Голови Національного банку України та його заступників, членів Ради та Правління Національного банку України, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50% акцій (часток), обмежується 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року /відповідно у 2022 році – не більше 65.000 грн/;

тривалість щорічної оплачуваної відпустки членів Кабінету Міністрів України та народних депутатів України становитиме 24 календарні дні /на даний час для народних депутатів України – 45 календарних днів, для членів Кабінету Міністрів України – 30 календарних днів/.

При цьому у розділі II «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту пропонується встановити, що контракти з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, які передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж передбачено відповідним законом, вважаються розірваними з останнього числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності відповідним законом, якщо до них за згодою сторін не буде внесено зміни щодо оплати праці на умовах, визначених відповідним законом, а також надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити організацію конкурсного відбору на посади керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, з якими контракти буде розірвано відповідно до закону.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому прийняття законопроекту дозволить визначити економічно і логічно обґрунтований рівень оплати праці в державному секторі, що в свою чергу сприятиме економії коштів державного бюджету та державних компаній.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту має вплив на видаткову частину бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету, при цьому визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зважаючи, що визначення в законах України умов оплати праці працівників державних органів, зокрема і максимального розміру зарплати, не відповідає статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо віднесення до основних положень Кабінету Міністрів України визначення умов оплати праці працівників закладів, установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

Щодо запропонованої законодавчої ініціативи слід звернути увагу, на таке:

умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України (статті 8 і 13 Закону України «Про оплату праці»), відповідно прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств»;

Кабінетом Міністрів України визначаються умови оплати праці Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних органів (пункт 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», статті 53 і 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», стаття 26 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»), відповідно прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу"»;

Верховною Радою України встановлюється щомісячний посадовий оклад народному депутату та надбавки здійснюються до встановленого посадового окладу у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України (частини першої статті 33 Закону України «Про статус народного депутата»), відповідно прийнято Постанову Верховної Ради України від 17.02.2022 р. № 2068-IX «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України»;

заробітна плата Голови Національного банку та його заступників визначається відповідно до методики, затвердженої Радою Національного банку, а щомісячна винагорода члена Ради Національного банку становить 50% максимального розміру посадового окладу члена Правління Національного банку (статті 10 і 15 Закону України «Про Національний банк України»).

Отже, у разі прийняття законопроекту передусім можуть зменшитися видатки державного бюджету на функціонування державних органів в частині оплати праці і нарахування на зарплату та відповідно доходи бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень розміру заробітної плати керівництва органів державної влади та державних підприємств (реєстр. № 6527-2 від 03.02.2022), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф., матиме вплив на показники бюджету (може призвести передусім до зменшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів в частині оплати праці і нарахування на зарплату та відповідно доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання кредитних відносин в умовах воєнного та надзвичайного стану в Україні» (реєстр. № 7131 від 09.03.2022), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнення Цивільного кодексу України та законів України «Про правовий режим воєнного стану» і «Про правовий режим надзвичайного стану» положенням, згідно з яким в умовах воєнного або надзвичайного стану в Україні проценти за кредитами, виданими на території України банками та іншими фінансовими установами фізичним та юридичним особам (в тому числі на умовах комерційного кредиту), не нараховуються.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на фінансово-економічну та психологічну підтримку під час воєнного (надзвичайного) стану людей, які мають непогашені кредити у фінансових установах, з метою утвердження у них впевненості у майбутньому, запобігання зайвим хвилюванням відносно боргових зобов’язань та надання можливостей концентрації та спрямування зусиль на оборону країни та здобуття перемоги над агресором.

Слід звернути увагу, що Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» передбачено норми, спрямовані на полегшення ситуації для українців-позичальників на час війни та післявоєнного відновлення економіки, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має впливу на видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що банківська діяльність є специфічним видом діяльності та полягає у наданні кредитів позичальникам за рахунок коштів, залучених від кредиторів банку, відповідно кошти, що надані у тимчасове користування та повернуті позичальниками разом із процентами, є джерелом виконання власних зобов’язань банків перед вкладниками та іншими кредиторами, а злагоджена і безперебійна робота банків в умовах війни є важливішою, ніж у мирний час.

Загалом практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан позичальників і кредиторів та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання кредитних відносин в умовах воєнного та надзвичайного стану в Україні» (реєстр. № 7131 від 09.03.2022), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків позичальниками і кредиторами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування (реєстр. № 6537 від 21.01.2022), внесений народними депутатами України Приходьком Б.В., Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), доповнивши статтю 3 Закону новою частиною одинадцятою, згідно з якою застосовується спрощена закупівля у разі придбання замовником за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування товарів, робіт і послуг, визначених цією частиною /тобто товари, роботи і послуги для потреб функціонування установ та закладів охорони здоров’я, освіти та соціальної сфери/, вартість яких не перевищує 500 тис. грн, а також у зв’язку з цим уточнено термін «спрощена процедура».

Згідно з чинною редакцією Закону спрощена закупівля передбачає придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону (тобто для товару (товарів), послуги (послуг) – 200 тис. грн, для робіт – 1,5 млн грн), і може застосовуватися вказаною у законопроекті категорією замовників.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не потребує додаткових бюджетних коштів і не впливає на надходження та витрати державного бюджету, однак зауважує, що положення законопроекту не узгоджуються з основними принципами, на яких ґрунтується бюджетна система України (частина перша статті 7 Бюджетного кодексу України), зокрема єдності бюджетної системи України, ефективності та результативності, а також з принципами здійснення публічних закупівель, визначеними статтею 5 Закону, щодо добросовісної конкуренції серед учасників, їх недискримінації та рівного ставлення до них, і не сприятимуть економному та ефективному використанню бюджетних коштів.

Отже, зазначеною законодавчою ініціативою встановлюються особливості здійснення закупівель для окремої категорії замовників, що створює нерівні умови проведення закупівель і корупційні ризики, а відтак може потребувати збільшення видатків бюджетів місцевого самоврядування на відповідні закупівлі залежно від стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування (реєстр. № 6537 від 21.01.2022), внесений народними депутатами України Приходьком Б.В., Кулінічем О.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків бюджетів місцевого самоврядування на відповідні закупівлі залежно від стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо забезпечення захисту електронних інформаційних ресурсів в умовах надзвичайного стану (реєстр. № 7138 від 11.03.2022), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Грищенко Т.М., Ватрасом В.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є внесення змін до законів України «Про публічні закупівлі», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про оборонні закупівлі», спрямованих на нормативне забезпечення захищеності від кібератак державних електронних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Зокрема, у змінах до законів України «Про публічні закупівлі» і «Про оборонні закупівлі» пропонується не поширення дії цих законів, якщо предметом закупівлі є товари, роботи, послуги, необхідні для забезпечення функціонування (в тому числі захисту інформації та кіберзахисту) державних інформаційних ресурсів (єдині державні вебпортали, публічні електронні реєстри, національні електронні інформаційні ресурси), державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, Національної телекомунікаційної мережі.

Такі положення матимуть тимчасовий характер, оскільки згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається, що відповідний закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», але не раніше дня, наступного за днем його опублікування, та діє протягом шести місяців з дня набрання чинності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, у випадку прийняття законопроекту та введення надзвичайного стану в Україні придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення видатків бюджету на відповідні закупівлі залежно від стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо забезпечення захисту електронних інформаційних ресурсів в умовах надзвичайного стану (реєстр. № 7138 від 11.03.2022), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Грищенко Т.М., Ватрасом В.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у галузі похоронної справи (реєстр. № 7019 від 04.02.2022), поданий народними депутатами України Стріхарським А.П., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (далі – ККУ) пропонується посилити кримінальну відповідальність за наругу над могилою, колумбарною нішею, склепом, місцем біопоховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, над намогильною спорудою, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що містяться на (в) могилі, на намогильній споруді, на тілі (останках) померлого встановивши санкції лише у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років /чинна норма – штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк/.

Крім того, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

нецензурну лайку в місцях поховання (на території кладовищ, колумбаріїв) та біля місць для поховання (могил, склепів, колумбарних ніш) в присутності поховальної процесії та/або під час здійснення поховання померлого, образливе звернення до учасників поховальної процесії (виконавця волевиявлення померлого, родичів та/або знайомих померлого, інших осіб, що присутні при похованні) та/або до представників надавачів ритуальних послуг, інші подібні дії, що порушують громадський порядок та заважають здійсненню церемонії поховання померлого у вигляді штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 100 до 10 200 гривень/;

перешкоджання або недопущення потрапляння ритуальної процесії на місце для поховання у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за повторне протягом року вчинення такого порушення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 10 200 або 20 400 гривень/;

незаконне розголошення та використання інформації про померлого або виконавця волевиявлення померлого у вигляді штрафу в розмірі від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 5 100 до 10 200 гривень/;

порушення умов і правил перевезення предметів ритуальної належності, перевезення тіла померлого у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти або п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 510 або 850 гривень/.

У разі виявлення зазначених у змінах до КУпАП та ККУ правопорушень, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в ізоляторах тимчасового тримання та в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі/арешту за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, зауважує, що визначити вартісну величину такого впливу на дохідну частину бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у галузі похоронної справи (реєстр. № 7019 від 04.02.2022), поданий народними депутатами України Стріхарським А.П., Клочком А.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації (реєстр. № 6567 від 28.01.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується скасувати адміністративну відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, що передбачає накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації та на посадових осіб – від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації.

Крім того, передбачено викласти у новій редакції статтю 359 Кримінального кодексу України та залишити кримінальну відповідальність за незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації під час здійснення незаконної оперативно-розшукової діяльності, виключивши положення щодо кримінальної відповідальності за їх незаконні придбання та збут.

У зв’язку із скасуванням штрафів за відповідні правопорушення реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України. Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначило про такий його вплив на дохідну частину державного бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації (реєстр. № 6567 від 28.01.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Клочком А.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від надходження адміністративних штрафів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7299 від 19.04.2022 р.), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за реєстр. № 7299 від 19.04.2022 р. /далі – законопроект № 7299/.

Загалом законопроектом № 7299 пропонуються зміни до статей 1 і 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон/ та додатків № 2 і № 3 до Закону, згідно з якими збільшуються на 200 млрд грн фінансування і видатки державного бюджету, граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2022 рік (разом та за загальним фондом) та граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022 р.

Зокрема, законопроектом № 7299 передбачається за загальним фондом державного бюджету збільшити на 200 млрд грн видатки для Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030) та державні запозичення (у т.ч. внутрішні запозичення – на 100 млрд грн, зовнішні запозичення – на 100 млрд грн).

Крім того, у розділі ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту № 7299 пропонуються зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 15.02.2022 р. № 2042-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» щодо наближення з 1 січня 2023 року до 1 травня 2022 року запровадження нового механізму автоматичного зарахування до бюджетів місцевого самоврядування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

У пояснювальній записці до законопроекту № 7299 вказано, що:

законопроект № 7299 підготовлено за ініціативою Уряду і безпосередньо Мінфіну з метою здійснення невідкладних заходів протидії широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України;

реалізація положень законопроекту № 7299 дозволить накопичити кошти резервного фонду, які в оперативному порядку спрямовуватимуться на забезпечення потреб сектору оборони і безпеки для зупинення військової агресії Російської Федерації проти України та вирішення невідкладних питань, спричинених військовими діями проти України.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 7299 та опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 7299 до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 7299 у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 7299 (лист від 19.04.2022 р. № 16/03-2022/65847(871329)) зазначає, що не вбачає правових перешкод для прийняття законопроекту № 7299, одночасно надає окремі зауваження до нього.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, тоді він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону. Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується у 2022 р. в умовах воєнного стану в Україні (введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX) /відповідно до підпункту 1 пункту 22 і підпункту 1 пункту 22-1 розділу VI Кодексу/.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 7299 (лист від 19.04.2022 р. № 04110-02-2/7922) зазначає, що законопроект № 7299 є збалансованим та підтримується Мінфіном.

Вищезгадані експертні висновки (листи) щодо законопроекту № 7299 надано народним депутатам України – членам Комітету.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту № 7299.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного стислого часу попередньо опрацьовано законопроект № 7299, проаналізовано отримані висновки до нього і звернуто увагу на таке.

1. Згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду державного бюджету. Законом на 2022 рік видатки загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030) визначено у сумі 1,5 млрд грн, що становить 0,1% первинно затвердженого обсягу видатків загального фонду державного бюджету (1.345,9 млрд грн).

Разом з тим, відповідно до пунктів 22 і 22-1 розділу VI Кодексу у 2022 р. в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації частина третя статті 24 Кодексу не застосовується, натомість Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Належить звернути увагу, що відповідно до цих норм Кодексу Урядом з березня п.р. /станом на 18.04.2022 р./ прийнято відповідні рішення (йдеться про постанови КМУ від 03.03.2022 р. № 193, від 04.03.2022 р. № 199, від 08.03.2022 р. № 231, від 10.03.2022 р. № 245, від 20.03.2022 р. № 332, від 01.04.2022 р. № 401, від 12.04.2022 р. № 438 та розпорядження КМУ від 11.03.2022 р. № 211-р, від 21.03.2022 р. № 234-р, від 22.03.2022 р. № 238-р, від 29.03.2022 р. № 252-р, від 05.04.2022 р. № 267-р і № 270-р, від 10.04.2022 р. № 280-р, від 12.04.2022 р. № 282-р, № 283-р і № 292-р, від 15.04.2022 р.
№ 289-р)
про скорочення видатків і кредитування загального фонду державного бюджету на 2022 рік за багатьма бюджетними програмами загалом на 164,7 млрд грн (а з урахуванням розпорядження КМУ від 13.02.2022 № 145-р – на 181,3 млрд грн) із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету та подальшим виділенням із зазначеного фонду коштів у сумі майже 129,8 млрд грн, зокрема:

Міноборони у сумі 32,8 млрд грн для закупівлі і капітального ремонту озброєння та військової техніки, закупівлі речового майна, засобів індивідуального захисту та медичного майна, оперативного забезпечення Збройних Сил, у сумі 10 млрд грн на закупівлю озброєння та військової техніки для потреб Збройних Сил, у сумі 3,9 млрд грн для забезпечення харчування військовослужбовців ЗСУ;

МВС у сумі 25,8 млрд грн для здійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським, забезпечення належної оплати праці особовому складу та працівникам органів системи МВС, у сумі 1 млрд грн для забезпечення харчування військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби;

Мінекономіки – у сумі 21,45 млрд грн для надання у 2022 р. застрахованим особам одноразової матеріальної допомоги з державного бюджету у зв’язку із втратою частини зарплати (доходу), робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану, у сумі 1,26 млрд грн для забезпечення виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомоги по безробіттю, у сумі 0,2 млрд грн для надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні;

Мінінфраструктури – у сумі 18 млрд грн для здійснення Укрзалізницею заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану в частині закупівель палива та мастильних матеріалів, електроенергії, медикаментів, проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт, виплати зарплати та на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема на придбання необхідних продовольчих, медичних, санітарно-гігієнічних та промислових товарів;

Мінсоцполітики – у сумі 10 млрд грн на надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг;

Мінфіну – у сумі 2,3 млрд грн для надання фінансової державної підтримки з метою забезпечення функціонування економіки, підтримки підприємництва, в т.ч. фінансового забезпечення сільгосптоваровиробників для проведення сільськогосподарської діяльності в умовах воєнного стану;

СБУ – у сумі 1,45 млрд грн для здійснення належних виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Служби безпеки;

Житомирській, Київській, Сумській та Чернігівській облдержадміністраціям (для відповідних військових адміністрацій) – загалом у сумі 1 млрд грн з метою ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану;

Укравтодору – у сумі 0,49 млрд грн для здійснення заходів з розвитку мережі та утримання доріг загального користування, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, влаштування інженерних споруд для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань, заходів щодо влаштування тимчасових споруд для забезпечення транспортного та пішохідного сполучення, деяких інших заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням КМУ від 24.02.2022 р. № 181.

Крім того, за інформацією, розміщеною на Урядовому порталі, на засіданні Кабінету Міністрів України 19 квітня п.р. прийнято рішення про виділення ще понад 30 млрд грн на зміцнення оборони України, зокрема, майже 16 млрд грн для Міноборони (на виплати зарплат військовим, ремонт і модернізацію техніки, виплати родинам загиблих героїв) та 17 млрд грн для МВС (щодо забезпечення прикордонників, нацгвардійців, поліцейських, які є частиною сил оборони).

При цьому Урядом спрощено процедуру виділення коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану та зупинено до припинення чи скасування воєнного стану дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 р. № 415 /постанова КМУ від 01.03.2022 р. № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану»/.

Отже, враховуючи наведене, передбачене законопроектом № 7299 велике збільшення видатків державного бюджету для поповнення резервного фонду державного бюджету (на 200 млрд грн) наразі в умовах воєнного стану в Україні вбачається виправданим і доцільним.

Однак, на думку ГНЕУ, не заперечуючи необхідності забезпечення оперативності в управлінні бюджетними коштами (у т.ч. коштами резервного фонду) з метою задоволення потреб сектору оборони і безпеки та вирішення невідкладних питань, разом з тим, в умовах набуття ознак довготривалого характеру ситуації, що склалася в Україні, що до певної міри робить зрозумілим та прогнозованим характер видатків у період війни, вбачається доцільним розглянути можливість поступового переходу до проведення певних видатків у «плановому» порядку та посилення парламентського контролю за використанням бюджетних коштів, виходячи з вимоги забезпечення в умовах обмеженості бюджетних ресурсів результативності досягнення поставлених цілей, у першу чергу у сфері національної безпеки та оборони.

2. Законопроектом № 7299 збільшується граничний обсяг дефіциту державного бюджету на п.р. до 456,36 млрд грн (або в 1,8 раза до раніше збільшеного показника) та граничний обсяг державного боргу станом на 31.12.2022 р. до 2.992,89 млрд грн (або на 7,2% до раніше збільшеного показника).

Зокрема, Законом України від 15.03.2022 р. № 2135-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» вже збільшено відповідні граничні обсяги державного боргу і дефіциту державного бюджету на 67,6 млрд грн у зв’язку із передбаченим залученням у цій сумі за спеціальним фондом державного бюджету на 2022 р. позики від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних сил України», а також скасовано окремі обмеження щодо обсягу надання державних гарантій у п.р.

Таким чином, у разі прийняття законопроекту № 7299 уточнений плановий показник дефіциту державного бюджету на п.р. перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинено на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону. Поряд з тим, ймовірним може бути перевищення граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду, визначеної частиною другою статті 18 Кодексу (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом № 7299 пропонується збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 200 млрд грн за рахунок здійснення додаткових зовнішніх та внутрішніх запозичень.

Отже законопроект № 7299 є збалансованим, водночас призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до значного додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань, що теж відмічено у висновку Мінфіну.

Водночас, Мінфін зауважує, що збільшення плану державних запозичень у п.р. на 200 млрд грн збільшує ризики виконання плану державних запозичень, враховуючи поточну кон’юнктуру та спроможність внутрішнього та зовнішнього ринків капіталу, що пов’язані, насамперед, із розв’язаною Росією війною проти України, а також призведе до зростання державного боргу в найближчій перспективі, при цьому значні обсяги державного боргу посилюють вразливість національної економіки та можуть призвести до негативних наслідків для державного бюджету, економіки та держави.

Однак до законопроекту № 7299 не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також вказує ГНЕУ.

За звітними даними про виконання державного бюджету за січень- березень п.р. державні запозичення до загального фонду державного бюджету за І квартал 2022 р. становили 162,86 млрд грн, або 120,4% плану на цей період (на 27,5 млрд грн більше) та 29,9% річного плану. Зокрема, від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 66,17 млрд грн, з них за рахунок випуску військових облігацій – 47,7 млрд грн. Із зовнішніх джерел запозичення становили 96,69 млрд грн, з яких значні кошти отримано від: МВФ в рамках додаткового фінансування за програмою екстреної підтримки RFI (41,3 млрд грн /1,4 млрд дол. США/); ЄС в рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги (19,5 млрд грн /0,6 млрд євро/); ЄІБ в рамках проектів «Основний кредит для аграрної галузі» (12,6 млрд грн /382 млн євро/) і «Основний кредит для МСП та компаній з середнім рівнем капіталізації» отримання коштів позики ЄІБ (8,5 млрд грн /257 млн євро/); МБРР в рамках проектів «Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення» (10,3 млрд грн /0,3 млрд євро/) і «Друге додаткове фінансування проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні" (2,7 млрд грн /91,2 млн дол. США/).

Водночас, за І квартал п.р. доходи загального фонду державного бюджету надійшли у сумі 289,7 млрд грн, що становить 111% уточненого плану на цей період та 24% річного уточненого плану. Однак за інформацією Мінфіну, якщо у січні і лютому відбулося перевиконання місячного плану таких доходів (відповідно на 13,1% і 29,3%), то у березні місячний план не виконано на 7,1%, при цьому з об’єктивних причин відбулося зниження рівня виконання податкових і митних платежів, що частково вдалося компенсувати завдяки авансовій сплаті дивідендів державними банками і компаніями з державною часткою власності.

3. Щодо передбачених законопроектом № 7299 змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 15.02.2022 р. № 2042-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» потрібно зазначити, що цим Законом первинно передбачалося з 1 квітня 2022 року запровадити новий механізм автоматичного зарахування до бюджетів місцевого самоврядування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (у зв’язку із передбаченою одночасною зміною справляння такого 5-відсоткового акцизного податку, а саме його сплатою виробниками та імпортерами тютюнових виробів).

Однак відповідно до Закону України від 15.03.2022 р. № 2134-ІХ «Про внесення змін до розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» було відтерміновано запровадження відповідних норм на 1 січня 2023 року з дорученням Кабінету Міністрів України до 15 грудня 2022 року визначити порядок реалізації частини третьої статті 64 Кодексу.

Натомість законопроектом № 7299 пропонується наблизити дату введення відповідних положень до 1 травня 2022 року (тобто лише на місяць пізніше від первинно встановленої дати) з дорученням Уряду до 30 квітня п.р. затвердити порядок реалізації частини третьої статті 64 Кодексу.

З цього приводу Мінфін повідомляє, що підтримує запропоновані зміни та забезпечить своєчасне подання на розгляд Уряду проекту акту, необхідного для реалізації відповідних норм Кодексу, для його затвердження у встановлений законопроектом № 7299 строк.

IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Крулько І.І., Цабаль В.В. і Пасічний О.С., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, завершуючи доповідь щодо законопроекту № 7299 як його співавтор, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 7299 та рекомендувати Верховній Раді України його прийняти за основу і в цілому.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. пояснив важливість положень законопроекту № 7299 та зазначив про його підтримку. Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також повідомив про підтримку законопроекту № 7299.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував народним депутатам України – членам Комітету визначитися шляхом голосування щодо прийняття рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), а саме рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 7299 включити до порядку денного сьомої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними редакційними та техніко-юридичними правками. За результатами голосування таке рішення Комітету підтримано більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7299 від 19.04.2022 р.), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Лабою М.М. та іншими, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними редакційними та техніко-юридичними правками.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 7.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль