ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №126 від 17.06.2022

Опубліковано 23 червня 2022, о 11:52

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №126 від 17 червня 2022 року

10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Северин С.С., Тістик Р.Я.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стасовська Г.М., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Колісник М.О. – заступник Міністра енергетики України;

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу макроекономіки Рахункової палати.

________________________________

*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету про те, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 17 червня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення) за реєстр. № 7429 від 01.06.2022, поданий Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про вихід України з Конвенції про транснаціональні корпорації" (реєстр. № 0148 від 10.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року" (реєстр. № 0151 від 16.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про підтримку і розвиток малого підприємництва в державах – учасницях СНД" (реєстр. № 0147 від 10.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до Цивільного кодексу України щодо захисту майна громадян в умовах воєнного або надзвичайного стану" (реєстр. № 7377 від 16.05.2022, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Федієнко О.П., Безугла М.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади від проросійських політичних партій" (реєстр. № 7318-1 від 06.05.2022, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І., Палиця І.П. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо транскордонного переміщення російського рубля)" (реєстр. № 7335 від 29.04.2022, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Кабаченко В.В., Пузійчук А.В., Кучеренко О.Ю. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання праці деяких категорій працівників" (реєстр. № 6392-1 від 22.12.2021, народні депутати України Абрамович І.О., Королевська Н.Ю., Плачкова Т.М., Солод Ю.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" щодо засудження та заборони рашизму в Україні" (реєстр. № 7338 від 02.05.2022, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для потреб оборони України"" (реєстр. № 7109 від 23.02.2022, народні депутати України Підласа Р.А., Завітневич О.М. та інші);

1.1.10. Проект Закону України про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» щодо процедури розгляду скарг (реєстр. № 7328 від 28.04.2022, народний депутат України Підласа Р.А.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері розвитку водного господарства" (реєстр. № 7346 від 03.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призупинення здійснення повноважень членами (депутатами) представницьких органів влади і обраними посадовими особами місцевого самоврядування в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7362 від 10.05.2022, народні депутати України Батенко Т.І., Палиця І.П., Балога В.І., Лубінець Д.В., Кузьміних С.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо спрощення умов трансформації освітньої мережі" (реєстр. № 7046 від 14.02.2022, народні депутати України Білозір Л.М., Мінько С.А. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо участі народних депутатів України в роботі штабів зон (районів) територіальної оборони" (реєстр. № 7344 від 03.05.2022, народні депутати України Кузьміних С.В., Мінько С.А. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про науково-технічне співробітництво" (реєстр. № 0149 від 11.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування" (реєстр. № 7283 від 13.04.2022, народні депутати України Білозір Л.М., Лозинський Р.М., Безгін В.Ю., Літвінов О.М. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" щодо звільнення від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності у період дії воєнного стану або стану війни" (реєстр. № 7378 від 16.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп’яніння в умовах воєнного часу" (реєстр. № 7382 від 17.05.2022, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Безугла М.В., Федієнко О.П.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо присвоєння спеціальних звань поліцейським, відрядженим до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання)" (реєстр. № 7387 (доопрац.) від 18.05.2022, народні депутати України Арешонков В.Ю., Іонушас С.К. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності спільних слідчих груп" (реєстр. № 7330 від 29.04.2022, народні депутати України Іонушас С.К., Неклюдов В.М., Бакумов О.С. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про очищення влади" щодо розширення переліку критеріїв здійснення очищення влади (люстрації)" (реєстр. № 7391 від 18.05.2022, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо удосконалення порядку відрядження поліцейських до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання та присвоєння їм спеціальних звань" (реєстр. № 7387-1 від 02.06.2022, народні депутати України Неклюдов В.М., Іонушас С.К., Медяник В.А., Павлюк М.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України стосовно окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7370-1 від 22.05.2022, народний депутат України Демченко С.О.).

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та звільнення керівників державних та комунальних закладів культури" (реєстр. № 7423 від 31.05.2022, народні депутати України Потураєв М.Р., Скрипка Т.В., Богуцька Є.П.);

1.1.25. Проект Закону України "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства" (реєстр. № 6369-1 від 10.12.2021, народні депутати України Дунда О.А., Поляк В.М.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку прийняття та припинення громадянства України" (реєстр. № 6368-2 від 17.12.2021, народний депутат України Княжицький М.Л.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення судочинства в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7404 від 24.05.2022, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Іонушас С.К., Осадчук А.П., Бабій Р.В., Мазурашу Г.Г., Медяник В.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора» (реєстр. № 7273-1 від 20.04.2022), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Ткаченком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про культуру», «Про телебачення і радіомовлення», «Про гастрольні заходи в Україні» та «Про Український культурний фонд» пропонується:

- визначити термін «національний музичний продукт» як результат творчої діяльності та інші культурні блага та культурні цінності в музичній сфері створені (вироблені, надані) вітчизняними суб’єктами діяльності у музичній сфері, що популяризують духовні, культурні надбання українського народу;

- запровадити програми державної підтримки національного музичного продукту, в тому числі за допомогою механізмів грантування через Український культурний Фонд;

- заборонити на території України публічне виконання, публічний показ та демонстрацію, публічне сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів, що містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою) – громадянином Російської Федерації та/або вироблені фізичною або юридичною особою – резидентом Російської Федерації, крім випадків, визначених законом;

- формування Переліку виконавців музичних недраматичних творів із текстом (пісень), учасників гастрольних заходів, які відкрито та публічно у засобах масової інформації та/або в рамках своєї творчої діяльності засудили збройну агресію Російської Федерації проти України та тимчасову окупацію територій України Російською Федерацією та/або підписали відповідну заяву за формою та змістом, яка має затверджується Міністерством культури та інформаційної політики України та не входять до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України;

- заборонити організацію та проведення гастрольних заходів учасниками яких є громадяни держави-агресора, окрім учасників, які включені до Переліку музичних виконавців держави-агресора, які засуджують російську агресію.

Реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, оскільки здійснення заходів державної підтримки національного музичного продукту потребуватиме залучення додаткових бюджетних коштів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфіну пропонує розгляд цього законопроекту Верховною Радою України після врахування зауважень по суті і надання фінансово-економічних розрахунків до нього та пропозицій джерел здійснення додаткових видатків.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання таких вимог також зазначено Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора» (реєстр. № 7273-1 від 20.04.2022), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Ткаченком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів для здійснення заходів державної підтримки національного музичного продукту). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань (реєстр. № 7322 від 27.04.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Бобровською С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується надати статус учасника бойових дій особам, які з 24 лютого по 24 квітня 2022 року добровільно забезпечували у складі добровольчих формувань і у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України або іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями чи правоохоронними органами, брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Такий чином пропонується розширити коло осіб (їх сімей), на яких поширюються пільги, встановлені статтею 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зокрема, пільги на оплату житлово-комунальних послуг, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням і одержання ліків та компенсаційні виплати за пільговий проїзд), що у свою чергу зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів на реалізацію положень законопроекту.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність вихідних параметрів (а саме кількість осіб, які набудуть відповідних статусів) не дозволила обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань (реєстр. № 7322 від 27.04.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Бобровською С.А. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів та науково-технічного супроводу об’єктів, удосконалення процедури обстеження об’єктів, прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку (реєстр. № 6383 від 03.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, підготовлений з метою запровадження будівельного інформаційного моделювання (BIM-технологій) та науково-технічного супроводу на всіх етапах життєвого циклу об’єктів будівництва, удосконалення процедури обстеження об’єктів, прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Для її реалізації пропонуються зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про будівельні норми», зокрема щодо:

- врахування життєвого циклу об’єктів при здійсненні містобудівної діяльності з метою переходу від звичайного (традиційного) проектування та будівництва об’єктів до розрахунку вартості всього життєвого циклу об’єктів будівництва;

- оцінювання вартості життєвого циклу об’єктів на вимогу замовника. При цьому, обов’язковим є проведення розрахунку вартості життєвого циклу об’єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії;

- запровадження науково-технічного супроводу на всіх етапах життєвого циклу, порядок визначення вартості виконання якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Слід відмітити, що виконання встановлених законопроектом вимог зумовить потребу у додаткових коштах з державного та/або місцевих бюджетів, насамперед, на проведення оцінювання вартості життєвого циклу та науково-технічного супроводу на всіх його етапах об’єктів, будівництво яких буде здійснюватися за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. При цьому реалізація окремих положень буде здійснюватися у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування державних органів на відповідний рік. Зазначаючи про таке у експертному висновку на законопроект, Міністерство фінансів України зауважує, що відсутність необхідних фінансово-економічних розрахунків до законопроекту унеможливила надання оцінки вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

Враховуючи наведене, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2023 року), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів та науково-технічного супроводу об’єктів, удосконалення процедури обстеження об'єктів, прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку (реєстр. № 6383 від 03.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 6504 від 05.01.2022), внесений Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

З огляду на положення статті 3 законопроекту ним регулюються відносини, що виникають у зв’язку із вступом громадян України на службу в органи місцевого самоврядування, її проходженням та припиненням, визначаються правовий статус службовців місцевого самоврядування, особливості служби виборних посадових осіб місцевого самоврядування, а також трудові відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням патронатної служби. При цьому встановлюються види і категорії посад службовців місцевого самоврядування, умови їх оплати праці, заохочення і надання соціальних гарантій.

На відміну від чинного закону, згідно з яким умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України, у законопроекті пропонуються загальні вимоги до встановлення умов оплати праці, мінімальних розмірів посадових окладів службовців місцевого самоврядування, міжкатегорійних співвідношень окладів службовців місцевого самоврядування та передбачається, що сільські, селищні, міські, районні у місті (у разі створення), районні, обласні ради встановлюють умови оплати праці службовців місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов та можливостей відповідних місцевих бюджетів, виходячи з необхідності забезпечення добору та збереження висококваліфікованих службовців місцевого самоврядування. Водночас, визначається, що заробітна плата службовця місцевого самоврядування складається з посадового окладу, надбавок за вислугу років, за ранг службовця місцевого самоврядування, премій та компенсації за додаткове навантаження, допомог до щорічної основної відпустки і для вирішення соціально-побутових питань та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, передбачених цим та іншими законами.

Поряд з тим, місцевим радам надається право затверджувати схеми посадових окладів службовців місцевого самоврядування та розміри посадових окладів виборних посадових осіб місцевого самоврядування, виходячи з такого:

мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії «ІІІ», – від двох до восьми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, і максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії «І», – не більш як у п’ять разів перевищує мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії «ІІІ»;

мінімальний розмір посадового окладу виборної посадової особи не може бути меншим за максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії «І», і максимальний розмір посадового окладу виборної посадової особи не може більш як у шість разів перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії «ІІІ».

Загалом у розділі VI законопроекту визначено, що фінансове забезпечення діяльності виборних посадових осіб місцевого самоврядування, службовців місцевого самоврядування та інших працівників в органах місцевого самоврядування здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів, адже з метою упередження ризиків необґрунтованих витрат з місцевого бюджету, проектом закону не передбачено надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важкої роботи; за почесне звання «заслужений»; доплати за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268, а мінімальні посадові оклади службовців місцевого самоврядування співвідносні з посадовими окладами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 783. Проте такі висновки не обґрунтовані та не підтверджені належними розрахунками, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку на законопроект звертає увагу на таке:

– реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з місцевих бюджетів для забезпечення умов оплати праці службовців місцевого самоврядування та виборних посадових осіб місцевого самоврядування;

– згідно з положеннями законопроекту мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування становитиме від двох до восьми, а максимальний – від десяти до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб; мінімальний розмір посадового окладу виборної посадової особи – від десяти до сорока, а максимальний – від дванадцяти до сорока восьми прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Запропоновані положення не забезпечують єдиних підходів в оплаті праці службовців та виборних посадових осіб місцевого самоврядування одного рівня, що може призвести до значних диспропорцій у розмірах оплати праці службовців та виборних посадових осіб місцевого самоврядування, наділених однаковими повноваженнями щодо виконання завдань і функцій місцевого самоврядування. Крім того, відсутня диференціація в оплаті праці службовців та виборних посадових осіб місцевого самоврядування різних рівнів (сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної рад);

– Міністерство не підтримує пропозицію щодо законодавчого закріплення таких суттєвих диспропорцій в оплаті праці та пропонує передбачити відповідні положення про запобіжні заходи для недопущення зловживань та неефективного використання коштів місцевих бюджетів. Зокрема, враховуючи, що близько 75 відсотків місцевих бюджетів є дотаційними, пропонується встановити мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування від двох до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через шість місяців з дня його опублікування), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 6504 від 05.01.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання (реєстр. № 7018 від 04.02.2022), поданий народними депутатами України Стріхарським А.П., Клочком А.А. та іншими,

Відмітили:

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про поховання та похоронну справу», метою розроблення якого згідно з пояснювальною запискою є дерегуляція підприємницької діяльності в сфері ритуальних послуг, створення здорового конкурентного середовища серед суб’єктів господарської діяльності, що надають ритуальні послуги розвиток кремації та інших альтернативних видів поховання у відповідності до європейського досвіду; забезпечення можливості отримати якісні ритуальні послуги за економічно обґрунтованими цінами; запровадження сучасного підходу до вирішення питання обліку місць поховання в електронному вигляду в умовах створення «цифрової держави». При цьому передбачається ряд положень, що зумовлюють збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, серед яких врегулювання питань щодо:

– розвитку альтернативних видів поховань – біопоховання (кремації, ресомації, кріомації та інша переробка тіла померлого на продукти розкладу або на матеріали, які розкладаються протягом п’яти років) тощо;

– створення та функціонування похоронних домів для комплексного надання ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності суб'єктами господарської діяльності, впорядкування місць поховання, можливість створення віросповідальних кладовищ;

– створення та забезпечити функціонування електронних баз даних, що містять інформацію про надавачів ритуальних послуг (Єдиного реєстру надавачів ритуальних послуг) та про місця для поховання (Єдиного реєстру поховань), держателем та відповідальним за створення і адміністрування яких визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. При цьому органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи уповноважені забезпечити оприлюднення реєстру надавачів ритуальних послуг, які провадять свою діяльність на відповідній території, а також внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру надавачів ритуальних послуг та забезпечити внесення до Єдиного реєстру поховань інформації про місця поховання та місця для поховання на відповідній території;

– відшкодування витрат за проведене поховання осіб з інвалідністю внаслідок війни за рахунок коштів місцевих бюджетів.

У експертних висновках на законопроект Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України також зазначено, що реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, зокрема на впровадження та використання сучасних технологій у сфері поховання, запровадження запропонованих реєстрів поховань та надавачів ритуальних послуг, у тому числі проведення конкурсів програмного забезпечення, розроблення техніко-економічних показників, залучення технічних фахівців з відповідними спеціалізованими знаннями та навиками системного адміністрування, програмування, управління системами керування баз даних, їх подальша експлуатація та утримання.

Проте у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат. Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його офіційного опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання (реєстр. № 7018 від 04.02.2022), поданий народними депутатами України Стріхарським А.П., Клочком А.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до частини першої статті 208 Земельного кодексу України (щодо сприяння будівництву аеропортів) (реєстр. № 6187 від 19.10.2021), поданий народними депутатами України Тищенком М.М., Лабою М.М. та Негулевським І.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У законопроекті пропонується звільнити від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва громадян та юридичних осіб у разі використання земельних ділянок для будівництва і розміщення аеропортів та об’єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів та аеродромних об’єктів.

При цьому у пункті 5 пояснювальної записки до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України та місцевих бюджетів, навпаки сприятиме розвитку авіаційної галузі в Україні, залученню інвестицій, створенню нових робочих місць.

Водночас, варто звернути увагу, що відповідно до статті 209 Земельного кодексу України:

втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України;

кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі.

Зважаючи на зазначене, згідно з Бюджетним кодексом України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів (пункт 2 частини першої статті 69-1) і з урахуванням вимог частини другої статті 70 спрямовуються за рішенням відповідної місцевої ради на заходи, передбачені частиною другою статті 209 Земельного кодексу України.

Тому прийняття законопроекту зумовить зменшення доходів та відповідно видатків спеціального фонду місцевих бюджетів. За таких умов може виникнути потреба у вишуканні додаткових коштів загального фонду місцевих бюджетів на забезпечення зазначених вище заходів, насамперед на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив на показники місцевих бюджетів, однак відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків унеможливила проведення ним оцінки вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

З урахуванням зазначеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Про недотримання вказаних вимог Бюджетного кодексу України зазначається у висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до частини першої статті 208 Земельного кодексу України (щодо сприяння будівництву аеропортів) (реєстр. № 6187 від 19.10.2021), поданий народними депутатами України Тищенком М.М., Лабою М.М. та Негулевським І.П., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до зменшення доходів і видатків спеціального фонду та може зумовити збільшення видатків загального фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо сприяння розвитку промисловості та аеропортової інфраструктури (реєстр. № 7036 від 09.02.2022), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Тищенком М.М., Зубом В.О. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до частини першої статті 208 Земельного кодексу України серед іншого пропонується звільнити від відшкодування втрат:

сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва громадян та юридичних осіб у разі використання земельних ділянок для будівництва аеропортів та об’єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів та аеродромних об’єктів;

сільськогосподарського виробництва фізичних та юридичних осіб у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з віднесенням їх до земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель промисловості (крім зміни цільового призначення для розміщення об’єктів, що пов’язані з користуванням надрами), земель транспорту (крім зміни цільового призначення для розміщення об’єктів дорожнього сервісу).

З приводу реалізації законодавчої ініціативи варто звернути увагу на таке.

Відповідно до статті 209 Земельного кодексу України:

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив на показники бюджетів, однак відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків унеможливила проведення ним оцінки вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо сприяння розвитку промисловості та аеропортової інфраструктури (реєстр. 7036 від 09.02.2022), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Тищенком М.М., Зубом В.О. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до зменшення доходів і видатків спеціального фонду та може зумовити збільшення видатків загального фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реєстр. № 7310 від 21.04.2022), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Совгирею О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті пропонується викласти в новій редакції статтю 317 Цивільного процесуального кодексу України передбачивши особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан та вимоги щодо негайного виконання відповідних судових рішень.

Водночас, згідно із змінами до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із дією воєнного чи надзвичайного стану.

У зв’язку із передбаченими пільгами зі сплати судового збору варто звернути увагу, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 і пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. З огляду на зазначене, реалізація законодавчої ініціативи в частині встановлення пільг щодо сплати судового збору зумовить зменшення доходів та видатків спеціального фонду державного бюджету. За таких умов може виникнути необхідність у збільшенні видатків з загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на зменшення доходної частини державного бюджету, зауважує, що відсутність необхідних для розрахунків даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Зважаючи на наведене, до законопроекту відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (на наступний день після його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реєстр. № 7310 від 21.04.2022), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Совгирею О.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду та збільшення видатків загального фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ринок природного газу» щодо належності мешканців гуртожитків та відомчого житла до категорії побутових споживачів (реєстр. № 7008 від 03.02.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон), зокрема, пропонується:

віднести мешканців гуртожитків та відомчого житла до категорії побутових споживачів;

передбачити, що договір постачання природного газу побутовим споживачам, які мешкають у житлових приміщеннях гуртожитків або відомчому житлі укладається між постачальником і власником відповідного гуртожитку або відомчого житла, а оплата постачання природного газу входитиме в оплату з проживання в гуртожитку або відомчому житлі.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається про таке:

відповідно до частини другої статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених Законом;

згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів;

розширення кола категорії «побутові споживачі» може призвести до звернення постачальників природного газу за компенсацією витрат за рахунок державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо належності мешканців гуртожитків та відомчого житла до категорії побутових споживачів (реєстр. № 7008 від 03.02.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Міньком С.А. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ринок природного газу» щодо належності мешканців гуртожитків та відомчого житла до категорії побутових споживачів, посилення захисту споживачів природного газу (реєстр. № 7008-1 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

На відміну від законопроекту за реєстр. № 7008 альтернативним законопроектом № 7008-1 крім положення про віднесення мешканців гуртожитків та відомчого житла до категорії побутових споживачів, зокрема, пропонується:

здійснювати спрямування природного газу, накопиченого у газових сховищах під час неопалювального періоду, та вітчизняного видобутку державними підприємствами на потреби населення, відповідно до якої природний газ, що видобувається на території України державними газодобувними підприємствами має бути спрямований на потреби захищеним споживачам з обмеженням рентабельності 30 відсотками;

обмежити рентабельність газодобувних підприємств, товарна продукція яких спрямовуватиметься на потреби населення, на рівні 30 відсотків, а можливі інвестиційні програми таких газодобувних підприємств покривати за рахунок позикових коштів державних банків з подальшою компенсацією відсоткових платежів за рахунок коштів державного бюджету;

уповноважити Кабінет Міністрів України на прийняття рішення про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу, при цьому визначивши максимальну ціну, за якою здійснюється постачання природного газу та граничний рівень торговельної надбавки (націнки) для захищених споживачів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що відповідно до положень:

частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон) суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого кабінетом Міністрів України;

частини другої статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених Законом;

частини першої статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У зв’язку з цим, Мінфін звертає увагу, що розширення кола категорії «побутові споживачі» та встановлення закупівельних цін на природний газ власного видобутку у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, яких стосуються спецобов’язки, покладені на суб’єктів ринку природного газу, може призвести до звернення суб’єктів господарювання за компенсацією витрат за рахунок державного бюджету.

Крім того, додаткових коштів з державного бюджету потребуватиме реалізація положення про компенсацію відсотків газовидобувних підприємств перед державними банками.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо належності мешканців гуртожитків та відомчого житла до категорії побутових споживачів, посилення захисту споживачів природного газу (реєстр. № 7008-1 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону «Про підвищення державної підтримки та соціального захисту осіб, які постійно проживають на території населених пунктів Луганської та Донецької областей, що розташовані на лінії зіткнення» (реєстр. № 7103 від 23.02.2022), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Згідно з преамбулою законопроект визначає основні правові та організаційні засади здійснення додаткової державної підтримки та соціального захисту окремої категорії осіб, які постійно проживають на території населених пунктів Луганської та Донецької областей, що розташовані на лінії зіткнення, шляхом впровадження виплат грошової компенсації такій категорії осіб за особливі умови проживання у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, пов’язані з триваючим (постійним) підвищеним ризиком порушення конституційних прав цих людей на недоторканність та безпеку життя, здоров’я, честь і гідність людини, що визнаються найвищою соціальною цінністю в державі.

Крім того, законопроектом визначаються засади та правові механізми здійснення відшкодування збитків фізичним особам за зруйновані (знищені) або пошкоджені індивідуальні житлові будинки, квартири, жилі приміщення в гуртожитках під час проведення бойових дій на території населених пунктів Луганської та Донецької областей, що розташовані на лінії зіткнення.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів видатків, необхідних для додаткової державної підтримки та відшкодування збитків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується здійснити реалізацію його положень шляхом зменшення видатків Державного бюджету України на оплату праці народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, заступників міністрів, керівників та заступників керівників державних органів, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств. А також у Прикінцевих положеннях законопроекту надається доручення Уряду внести пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, згідно з яким серед іншого встановлюється вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про підвищення державної підтримки та соціального захисту осіб, які постійно проживають на території населених пунктів Луганської та Донецької областей, що розташовані на лінії зіткнення» (реєстр. № 7103 від 23.02.2022), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо встановлення мораторію на підвищення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану) (реєстр. № 7375 від 16.05.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Вімітили:

У законопроекті пропонується встановити мораторій на підвищення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги для населення на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та протягом шести місяців з моменту його припинення чи скасування.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, що передбачає укладення договору про надання житлово-комунальних послуг (відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами), істотними умовами яких визначено ціну послуги, порядок оплати послуги, права та обов’язки сторін, порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги, строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання, відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору тощо.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку до законопроекту про потребу у додаткових видатках з державного та місцевих бюджетів на виконання його положень, звертає увагу, що реалізація законопроекту зумовить розбалансування видатків та доходів бюджету, порушуючи цим визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджетної системи.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

Водночас, Мінфін повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану» рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення, та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо встановлення мораторію на підвищення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану) (реєстр. № 7375 від 16.05.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо приведення положень Закону у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 року № 1-р(II)/2022 та забезпечення права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (реєстр. № 7392 від 18.05.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Мазурашем Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом запропоновано доповнити новим пунктом 4-1 статтю 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого у разі якщо військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Так, Рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022
№ 1-р(II)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втрачає чинність з дня ухвалення цього Рішення, пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким передбачено право військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, яким під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (з урахуванням раніше виплаченої суми) лише протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту дозволить здійснювати виплату одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності, незалежно від терміну встановлення таких змін, що відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, а саме може потребувати додаткових видатків державного бюджету для виплати одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, якщо військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, обсяг яких розробник не обрахував.

Водночас Мінфіном зауважено, що за відсутності вихідних даних щодо кількості можливих випадків, коли під час повторних оглядів осіб військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту буде встановлено відповідно вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, обрахувати додаткові витрати державного бюджету не вбачається можливим.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо приведення положень Закону у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 року № 1-р(II)/2022 та забезпечення права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (реєстр. № 7392 від 18.05.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Мазурашем Г.Г. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (реєстр. № 7043 від 14.02.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», зокрема, передбачається уточнити перелік державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, беруть участь у такій боротьбі та сприяють боротьбі з організованою злочинністю.

При цьому, державним органом, основним завданням якого є боротьба з організованою злочинністю, запропоновано визначити спеціально уповноважений підрозділ Національної поліції України.

Як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, його реалізація не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Водночас слід зауважити, що згідно з чинною редакцією Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» функціонування державного органу, як спеціально уповноваженого підрозділу у складі Національної поліції України не передбачено.

У зв’язку із цим, Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку зазначається, що розширення статусу структурного підрозділу Національної поліції України може призвести до збільшення чисельності Національної поліції України та додаткових видатків державного бюджету на забезпечення її діяльності, у тому числі на 2022 рік.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

З огляду на вказані положення законопроекту його реалізація може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Національної поліції України на функціонування спеціально уповноваженого підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю.

Поряд з цим, з позиції Мінфіну зміни до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» доцільно розглядати комплексно щодо всіх державних органів, які здійснюють боротьбу/беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, після скасування воєнного стану в Україні та за результатами аналізу виконання ними функцій із забезпечення національної безпеки. Крім того, зауважується, що законопроект потребує попереднього опрацювання та погодження з Міністерством внутрішніх справ України і Національною поліцією України, а також надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (реєстр. № 7043 від 14.02.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Міньком С.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету для Національної поліції України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 20 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, яким на період дії воєнного стану оформлюється паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон (реєстр. № 7358 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом запропоновано внести зміни до статті 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та на період дії воєнного стану звільнити від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон військовослужбовців, які у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України направлені для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України, громадян України, які перебували у полоні, або громадян України, які в установленому законодавством порядку направлені на лікування за кордон.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що його реалізація потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету в частині відшкодування розміру вартості бланка документа та адміністративної послуги у сумі 2 688 тис. гривень. Зокрема, згідно із фінансово-економічними розрахунками, наведеними авторами законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету для Державної міграційної служби України в сумі 1 254 тис. грн на закупівлю 4 000 одиниць бланків паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також призведе до зменшення надходжень від адміністративних послуг у сумі 1 434 тис. гривень.

В свою чергу, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень вплине на показники бюджетів, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у 2022 році для Державної міграційної служби України та зменшить надходження від надання адміністративних послуг, а саме до спеціального фонду державного бюджету на 430,2 тис. грн, до загального фонду місцевих бюджетів – на 1 003,8 тис. гривень.

При цьому, Мінфіном зазначено, що надходження від надання адміністративних послуг на 2022 рік заплановано у сумі 1 648 945,3 тис. грн, у тому числі до загального фонду місцевих бюджетів – 1 154 261,7 тис. грн, до спеціального фонду державного бюджету – 494 683,6 тис. грн. Станом на 20.05.2022 до спеціального фонду Державної міграційної служби України фактично надійшло 161 108,6 тис. грн, або 85,2% плану на січень – травень поточного року (визначено в обсязі 189 004 тис. грн).

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Загалом у висновку Мінфіну зауважено, що законопроект може бути підтримано за умови забезпечення Міністерством внутрішніх справ України (Державною міграційною службою України) його реалізації у межах видатків, передбачених для них у Державному бюджеті України на 2022 рік, у тому числі шляхом перерозподілу асигнувань.

Слід зазначити, що враховуючи вимоги пункту 4 статті 11 та пункту 8 статті 14 закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», пункту 24 частини другої статті 29, пункту 36 частини першої статті 64 та пункту 14 частини першої статті 64-1 Бюджетного кодексу України, реалізація законопроекту зменшить надходження до державного та місцевих бюджетів у зв’язку із звільненням окремих осіб від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України та обмежить можливості виконання Державною міграційною службою відповідних заходів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 20 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, яким на період дії воєнного стану оформлюється паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон (реєстр. № 7358 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Підласою Р.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного і місцевих бюджетів, збільшуючи видатки державного бюджету для Державної міграційної служби України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо можливості для іноземних громадян укладати контракт про проходження служби у військовому резерві (реєстр. № 7230 від 30.03.2022), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом, запропоновано внести зміни до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про основи національного спротиву» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких надано можливість проходити військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях іноземцям, які на законних підставах перебувають в Україні, та унормовано питання порядку проходження такими особами військової служби.

Зокрема, змінами до статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено поширити дію цього закону на іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту, поширення дії всіх положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, може потребувати додаткових видатків державного бюджету і є недостатньо обґрунтованим.

При цьому Мінфіном зазначено, що на сьогодні Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» унормовано питання грошового забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (стаття 21-3 цього Закону) та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (стаття 21-4 цього Закону).

З урахуванням зазначеного Мінфін наголошує на необхідності доопрацювання законопроекту і пропонує виключити пункт 3 розділу І законопроекту, а у разі потреби питання посилення соціального захисту іноземців та осіб без громадянства, пов’язаного безпосередньо з виконанням ними контракту, вирішувати шляхом удосконалення окремих положень чинного законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо можливості для іноземних громадян укладати контракт про проходження служби у військовому резерві (реєстр. № 7230 від 30.03.2022), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Вацаком Г.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення деяких положень, пов’язаних з порядком призначення експертизи (реєстр. № 6285 від 05.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими пропонується:

передбачити можливість призначати (доручати) експертизу експертній установі або експерту, експертам стороною кримінального провадження або слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання;

зобов’язати забезпечити проведення експертизи дізнавачем, крім прокурора, слідчого;

конкретизувати підстави для проведення експертизи, якими може бути постанова прокурора, слідчого, дізнавача або ухвала слідчого судді у випадках, передбачених статтею 244 цього Кодексу, або договір з експертом (експертною установою), якщо експертиза проводиться на замовлення;

визначити, що у постанові прокурора, слідчого, дізнавача, ухвалі слідчого судді вказуються підстави призначення експертизи, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) експерта (експертів) або назва експертної установи, питання, які ставляться на вирішення експерту, перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи, а також дозвіл на можливе повне або часткове знищення таких об’єктів, зміну їх властивостей в ході дослідження.

Разом з тим, законопроект є системно пов’язаним і похідним від поданого Кабінетом Міністрів України проекту Закону України про судово-експертну діяльність (реєстр. № 6284 від 05.11.2021).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту реєстр. № 6284 зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, проте, не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів і буде здійснюватися в межах відповідних бюджетних програм.

У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 6285, підготовленою Міністерством юстиції України, зазначено, що реалізація положень не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів.

Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, при цьому, у разі його прийняття не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Загалом Мінфін в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення деяких положень, пов’язаних з порядком призначення експертизи (реєстр. № 6285 від 05.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах витрат державного та місцевих бюджетів на забезпечення діяльності судово-експертних установ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону «Про відновлення житла, втраченого в результаті здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України» (реєстр. № 7134 від 10.03.2022), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади відновлення житла, втраченого в результаті здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України, серед яких належить виокремити такі:

відновлення пошкоджених або будівництво нових житлових об’єктів для забезпечення житлом постраждалих осіб у найкоротші можливі строки після завершення збройної агресії Російської Федерації;

прозоре формування переліку постраждали осіб на основі достовірних даних, конкурентне визначення суб’єктів мостобудівної діяльності, що здійснюють відновлення та будівництво житлових об’єктів;

визначення основних повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для забезпечення реалізації процесу відновлення житла в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України;

об’єднання коштів місцевого, державного бюджетів, інвесторів та донорів для проведення інженерної підготовки, спорудження об’єктів соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, проведення благоустрою та озеленення прилеглих прибудинкових територій;

визначення джерел фінансового забезпечення заходів, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією та ремонтом житлових об’єктів, які були зруйновані або пошкоджені через війну: кошти державного бюджету, інвесторів, які беруть участь у реалізації проектів з відновлення житлових об’єктів та інших джерел, не заборонених законодавством України.

Для реалізації таких положень у статті 8 законопроекту пропонується створити у складі спеціального фонду державного бюджету Державний фонд відновлення житла. Слід зауважити, що така пропозиція має враховувати вимоги Бюджетного кодексу України в частині формування і використання коштів спеціального фонду бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів. Загалом, за висновком Мінфіну законопроект потребує суттєвого доопрацювання з огляду на ряд зауважень з приводу практичної реалізації його положень, зокрема щодо дієвості створення Державного фонду відновлення житла.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про відновлення житла, втраченого в результаті здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України» (реєстр. № 7134 від 10.03.2022), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо окремих питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги) (реєстр. № 7415 від 30.05.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення зміни до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон), зокрема, передбачено:

- виключити пункт 4 цієї статті Закону /з метою приведення норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)/2022/;

- доповнити новим пунктом 4-1, відповідно до якого у разі якщо військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час нового огляду, незалежно від строку, який пройшов з моменту встановлення їм інвалідності або ступеня втрати працездатності, буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше отриманої суми.

Варто зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втрачає чинність з дня ухвалення цього Рішення, пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким передбачено право військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, яким під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (з урахуванням раніше виплаченої суми) лише протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

З огляду на суть законодавчої пропозиції, її реалізація дозволить здійснювати виплату одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності, незалежно від терміну встановлення таких змін, що відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо окремих питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги) (реєстр. № 7415 від 30.05.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про судово-експертну діяльність (реєстр. № 6284 від 05.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон визначає правові та організаційні засади судово-експертної діяльності в Україні з метою забезпечення правосуддя незалежною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. При цьому, з моменту набрання чинності цим Законом (з дня, наступного за днем його опублікування) передбачена втрата чинності Закону України «Про судову експертизу».

Законопроектом пропонується, насамперед:

законодавчо закріпити визначення основних термінів, що використовуються у судово-експертній діяльності;

удосконалити державне регулювання судово-експертної діяльності, визначивши таке:

- Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) здійснюватиме формування загальних засад державної політики у сфері судово-експертної діяльності шляхом нормативно-правового регулювання суспільних відносин у цій сфері, які стосуються загальних питань діяльності всіх суб’єктів судово-експертної діяльності та визначення пріоритетних напрямів розвитку судової експертизи, а також нормативно-правового регулювання діяльності приватних судових експертів;

- органи державного регулювання в межах компетенції забезпечуватимуть відомче нормативно-правове регулювання діяльності державних судово-експертних установ, які належать до сфери їх управління;

визначити організаційно-управлінське та науково-методичне, інформаційне забезпечення судово-експертної діяльності (зокрема, передбачивши проведення відповідними органами державного регулювання здійснення планових і позапланових перевірок судово-експертних установ та судових експертів; утворення органами державного регулювання науково-консультативних, методичних, дорадчих та інших колегіальних органів з питань судово-експертної діяльності; ведення Реєстру методик проведення судових експертиз з наданням безоплатного доступу до змісту методик);

визначити правовий статус та межі повноважень суб’єктів судово-експертної діяльності (судових експертів, судово-експертних установ, керівників судово-експертних установ, органів державного регулювання, Координаційної ради з питань судової експертизи, органів Асоціації приватних судових експертів України) та суб’єктів проведення судової експертизи;

встановити вимоги професійної підготовки, присвоєння та підвищення кваліфікації судового експерта, зокрема, передбачивши:

- підготовку судового експерта суб’єктами, які мають відповідну ліцензію на здійснення освітньої діяльності та відповідають вимогам, визначеним порядком професійної підготовки судових експертів;

- стажування судово-експертною установою або приватним судовим експертом, який здійснює судово-експертну діяльність індивідуально, за умови відповідності вимогам, визначеним порядком професійної підготовки судових експертів;

- присвоєння кваліфікації рішенням Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів особі, яка пройшла професійну підготовку та успішно склала кваліфікаційний іспит шляхом автоматизованого тестування;

- постійне підвищення судовим експертом своєї кваліфікації, яка підтверджується кожні три роки, та зарахування цих відомостей Експертно-кваліфікаційною комісією судових експертів;

- визначення видів підвищення кваліфікації судового експерта (навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах з питань судово-експертної діяльності, а також науково-педагогічна, інша викладацька, наукова та науково-технічна діяльність у сфері судової експертизи);

унормувати види відповідальності судового експерта (цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність), засади дисциплінарної відповідальності працівника (співробітника) судово-експертної установи та приватного судового експерта, порядок утворення Дисциплінарної комісії судових експертів та її діяльності при органах державного регулювання, підстави притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень;

розширити повноваження Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів, зокрема: приймати рішення щодо видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дублікату, анулювання та переоформлення такого свідоцтва (за видачу свідоцтва, його дубліката або переоформленого свідоцтва справляється плата в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка спрямовується на покриття організаційних витрат, пов’язаних із видачею свідоцтва);

забезпечити ведення Реєстру судових експертів на офіційному веб-сайті держателя, яким є Мін’юст (держатель надає витяги з нього за зверненнями юридичних або фізичних осіб, за що справляється плата у розмірі 0,02 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, витяги за зверненням судових та правоохоронних органів надаються безоплатно);

передбачити рецензування висновків експертів з метою вдосконалення професійної майстерності судового експерта, поліпшення якості та обґрунтованості його висновків, для зарахування судовому експерту відомостей про підвищення ним кваліфікації;

визначити основні засади самоврядування приватних судових експертів, правовий статус та повноваження Асоціації приватних судових експертів України (юридична особа, що діє через органи самоврядування, та є некомерційною професійною організацією, що об’єднує на добровільних засадах приватних судових експертів, які включені до Реєстру судових експертів), фінансове забезпечення Асоціації (здійснюватиметься за рахунок сплати її членами членських внесків, а також надходжень від діяльності відповідно до установчих документів). Крім цього, визначено органи Асоціації, до яких пропонується віднести з’їзд Асоціації приватних судових експертів України, Раду приватних судових експертів України, ревізійну комісію Асоціації, інші органи, необхідні для виконання повноважень;

встановити порядок організації, підстави та строки проведення судової експертизи, перелік категорій судових експертиз (первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні) та особливості організації їх проведення, складові висновку експерта;

передбачити фінансове забезпечення судово-експертної діяльності залежно від виду судочинства, зокрема, здійснювати проведення:

- науково-методичних робіт з питань організації та проведення судових експертиз за рахунок державного бюджету;

- судових експертиз в державних судово-експертних установах у кримінальних провадженнях та у справах про адміністративні правопорушення на підставі процесуального документа про призначення судової експертизи, складеного уповноваженим органом (особою), – за рахунок та в обсягах коштів, які виділяються цим установам з державного бюджету;

- судових експертиз у кримінальних провадженнях в установах судово-медичних та судово-психіатричних експертиз – за рахунок коштів, які виділяються цим установам з державного чи місцевого бюджетів;

- судових експертиз в державних судово-експертних установах на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, потерпілого, законного представника, представника, – на договірних засадах;

- судових експертиз у цивільних, адміністративних, господарських справах та у виконавчому провадженні - відповідно до законодавства України;

- інших платних послуг державними судово-експертними установами – на договірних засадах відповідно до переліків платних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- судових експертиз приватними судовими експертами – на договірних засадах;

встановити засади оплати праці працівників державних судово-експертних установ, зокрема:

- заробітна плата працівників державних судово-експертних установ, які мають кваліфікацію судового експерта, складатиметься з посадового окладу, надбавок, премій та інших виплат, розмір і порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України;

- особливості встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, премій та інших виплат працівникам (співробітникам) державних судово-експертних установ, які мають кваліфікацію судового експерта та є військовослужбовцями або особами рядового і начальницького складу, визначатимуться законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу;

визначити особливості надання додаткових відпусток працівникам державних судово-експертних установ, зокрема:

- працівникам, які мають кваліфікацію судового експерта, за кожний рік роботи на посадах керівних працівників, судових експертів, наукових працівників цих установ, по досягненню п’ятирічного стажу роботи з урахуванням попереднього стажу роботи судовим експертом, а також стажу роботи на посадах наукових працівників судово-експертних установ, надаватиметься один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більше як п’ятнадцять календарних днів, крім того, таким працівникам надаватимуться додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток відповідно до закону, при цьому, працівники можуть бути відкликані із щорічної основної та щорічної додаткової відпустки з відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв’язку з таким відкликанням відповідно до законодавства;

- працівникам (співробітникам) державних судово-експертних установ, які мають кваліфікацію судового експерта та є військовослужбовцями або особами рядового і начальницького складу, такі відпустки визначаються законодавством про проходження служби військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Мін’юстом, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення державного чи місцевого бюджетів.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів. Водночас, зауважено про те, що реалізація законопроекту у разі його прийняття не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів і буде здійснюватися в межах бюджетних програм 3601070 «Проведення судової експертизи і розробка методики проведення судових експертиз», 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я», 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я», 1001050 «Реалізація державної політики у сфері внутрішніх справ, забезпечення діяльності органів, установ та закладів Міністерства внутрішніх справ України», 1002030 «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби», 1002030 «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби», 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни». Загалом Мінфін зазначає, що в межах компетенції не має зауважень до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про судово-експертну діяльність (реєстр. № 6284 від 05.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах витрат державного та місцевих бюджетів на забезпечення діяльності судово-експертних установ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків (реєстр. № 7065 від 17.02.2022), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Масловим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонуються взаємопов’язані зміни до 11 законодавчих актів України, серед таких змін є зміни до Цивільного кодексу України, зокрема якими передбачається, що:

сплата основної винагороди за виконання повноважень голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) та відшкодування йому витрат, пов’язаних з виконанням повноважень, здійснюється за рахунок коштів юридичної особи, що ліквідується, або коштів, отриманих в результаті реалізації її майна. У разі, якщо у юридичної особи, що ліквідується, відсутні кошти або будь-які активи, що можуть бути реалізовані, така винагорода сплачується за рахунок органу, до сфери управління якого належить юридична особа, що ліквідується, а за відсутності такого органу – за рахунок учасників юридичної особи, що ліквідується /доповнення статті 111 цього Кодексу новими частинами 16 і 17/;

кредитори юридичної особи, що ліквідується, можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат голови ліквідаційної комісії (ліквідатора), у разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, такий фонд може створювати орган, до сфери управління якого належить юридична особа, що ліквідується, при цьому використання коштів такого фонду здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України /доповнення статті 111 цього Кодексу новою частиною 18/.

Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими, серед іншого, передбачається: установити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, а також ліквідатора державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків /зміни до частини 2 статті 30 цього Кодексу/; право органу управління державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, при цьому витрати зазначеного фонду задовольняти позачергово /зміни до частини 5 статті 30 цього Кодексу/; уповноважити державний орган приватизації протягом одного місяця з дня визнання аукціону з продажу об’єкта «малої» приватизації таким, що не відбувся, за наявності підстав, визначених цим Кодексом, приймати рішення про припинення приватизації з наступним зверненням до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо такого об’єкта /доповнення статті 96 цього Кодексу новою частиною 15/; визначити порядок першочергового продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу майна державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків /доповнення статті 96 цього Кодексу новою частиною 16/.

Крім того, змінами до статті 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачається доповнити завдання Фонду державного майна України щодо управління об’єктами державної власності в частині відновлення платоспроможності та припинення діяльності товариств, утворених за участю цього Фонду.

У пояснювальній записці до законопроекту та фінансово-економічному обґрунтуванні до нього відмічено, що:

реалізація законопроекту вплине на державний бюджет, а саме: сприятиме збільшенню надходжень від реалізації майна в процедурі ліквідації державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, за рішенням власника, проте потребуватиме додаткових видатків в межах нової бюджетної програми (орієнтовно витрати у 2022 році становитимуть понад 2,5 млн грн), що подаватиметься для затвердження згідно з Бюджетним кодексом України для внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;

метою використання бюджетних коштів є створення фондів для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) в процедурі припинення юридичної особи за рішенням власника, фондів для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого для здійснення заходів, спрямованих на припинення державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків;

з метою часткового покриття бюджетних видатків законопроектом передбачено позачергове відшкодування витрат зазначених фондів за рахунок надходжень від реалізації майна в процедурі припинення/ліквідації державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребує додаткових витрат з державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання Фонду державного майна та інших органів управління, що є не припустимим під час дії воєнного стану). Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання й адаптації до вимог воєнного стану. Зокрема, зауважено, що у період дії воєнного стану бюджетні повноваження та наявні ресурси центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, насамперед, спрямовують на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, безперебійного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

До законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків (реєстр. № 7065 від 17.02.2022), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Масловим Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів відповідними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать юридичні особи, що будуть ліквідуватися). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розподілу видатків з утримання комунальних підприємств, установ та організацій, які обслуговують жителів двох і більше громад (реєстр. № 6159 від 08.10.2021), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 60 та 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачається, що:

територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах обов’язково мають укладати договір для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, які обслуговують або надають послуги жителям таких громад, та визначати розподіл видатків з місцевих бюджетів на утримання, в частині спільного фінансування (утримання);

місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, в тому числі договорів про співробітництво територіальних громад.

При цьому законопроект згідно з пояснювальною запискою до нього спрямований на розв’язання проблемного питання утримання закладів охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг та закладів іншого призначення для громад, які надають послуги жителям сусідніх населених пунктів.

З огляду поставлене завдання щодо законодавчої ініціативи належить зауважити, що порушені у законопроекті питання врегульовані Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс), про що серед іншого зазначено і авторами законопроекту, а саме:

сільські, селищні і міські територіальні громади можуть об’єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ з урахуванням статті 93 цього Кодексу /частина сьома статті 75/;

місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету, у тому числі якщо на території територіальної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання публічних послуг, визначених пунктом 2 частини першої статті 86 цього Кодексу. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. /стаття 93/.

Поряд з тим, розмежування видатків між бюджетами здійснено згідно з Кодексом у статтях 87, 89–91 (на підставі визначених у статтях 82 і 86 критеріїв). Тому у договорі ймовірно має йтися про частку коштів відповідних місцевих бюджетів на спільне утримання комунальних підприємств, установ та організацій, а не про «визначення розподілу видатків в частині спільного фінансування (утримання)». Відповідно, у назві законопроекту та у абзаці другому частини першої розділу I законопроекту недоцільно вживати вираз «визначення розподілу видатків з місцевих бюджетів», скоріше варто встановити вимоги щодо відповідальності органів місцевого самоврядування за спільне утримання зазначених закладів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту потребуватиме щорічно виділення коштів з місцевих бюджетів на спільне утримання комунальних підприємств, установ та організацій, які надають послуги жителям територіальних громад, однак спрогнозувати обсяг видатків з місцевих бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю показників для обрахунку відповідних положень законопроекту.

За таких умов суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розподілу видатків з утримання комунальних підприємств, установ та організацій, які обслуговують жителів двох і більше громад (реєстр. № 6159 від 08.10.2021), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П., Батенком Т.І. та іншими,є таким, що може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень з вимогами статей 75, 89–91, 93 Бюджетного кодексу України.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про реєстрацію доменних імен (реєстр. № 7357 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Штепою С.С., Крячком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом визначається правові та організаційні засади реєстрації, продовження реєстрації, перереєстрації, видалення доменних імен органами виконавчої влади, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування в домені GOV.UA, зокрема, пропонується визначити:

суб’єктів відносин з адміністрування, реєстрацій і користування доменними іменами в домені GOV.UA, а саме: Адміністратор (визначений Кабінетом Міністрів України орган державної влади, який здійснює адміністрування адресного простору в національному сегменті мережі Інтернет відповідно до національного законодавства у сфері реєстрації та користування доменними іменами органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування у домені GOV.UA, а також з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій); Технічний оператор (суб’єкт господарювання, який наділений повноваженнями та функціями забезпечення функціонування домену GOV.UA, технічного обслуговування, підтримки та забезпечення безперервного функціонування Реєстру, а також забезпечення доступу до Реєстру відповідно до закону); Реєстратор (суб’єкт господарювання, з яким Адміністратором укладено договір для реєстрації доменних імен Реєстрантів у домені GOV.UA та який надає послуги з реєстрації та супроводу доменного імені); Реєстранти (органи виконавчої влади, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, на ім’я яких або в інтересах яких реєструється доменне ім’я в домені GOV.UA, які замовляють чи користуються послугами, пов’язаними з реєстрацією доменних імен в домені GOV.UA);

повноваження Адміністратора, права і обов’язки Реєстратора, Технічного оператора, Реєтрантів;

порядок ведення Реєстру (інформаційно-комунікаційної системи обробки даних Технічного оператора, в якій розміщено інформацію про зареєстровані доменні імена Реєстрантів, включають в себе інформацію про осіб, відповідальних за ресурси, що використовують дане доменне ім’я (веб-сервер, email-сервер, файлові сховища і т. д.) та іншу визначену Адміністратором інформацію в домені GOV.UA).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту потребує додаткових витрат з державного бюджету на оплату праці працівника державного органу із забезпечення виконання функцій Адміністратора у сфері відносин з адміністрування, реєстрацій і користування доменними іменами органами виконавчої влади, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування в домені GOV.UA;

у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту пропонується встановити для Кабінету Міністрів України 8-ми місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом для визначення Адміністратора в домені GOV.UA та виконання інших дій, необхідних для реалізації цього закону, в т.ч. під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2023 рік та наступні роки врахувати видатки, необхідні для виконання повноважень (функцій) Адміністратора;

відтак, реалізація відповідного законопроекту буде розпочата у 2023 році, а, у 2022 році, в умовах необхідності економії бюджетних коштів, виконання певних функцій може бути забезпечено за рахунок економії витрат державного органу на інші видатки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у частині визначення Кабінетом Міністрів України органу державної влади Адміністратором в домені GOV.UA з покладенням на нього повноважень, зокрема, щодо укладення договорів з Реєстратором та Технічним оператором, забезпечення ведення Реєстру та оновлення актуальних даних про Реєстрантів, здійснення контролю за Реєстрантом щодо виконання вимог нормативно-правових актів у цій сфері, а також регулярним оновленням даних у Реєстрі, внесення припису про усунення порушень реєстрацій і користування доменними іменами в домені GOV.UA тощо, а також може потребувати додаткових бюджетних коштів реалізація положень законопроекту, згідно з якими функції Реєстратора може виконувати Адміністратор або його структурний підрозділ.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Окремо варто зауважити, що передбачене у підпункті 3 пункту 2 розділу ІІІ законопроекту доручення Кабінету Міністрів України під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2023 рік та наступні роки врахувати видатки, необхідні для виконання повноважень (функцій) Адміністратора, не узгоджуються з частиною другою статті 95 Конституції України /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/ та нормами Бюджетного кодексу України, насамперед, частиною другою статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/ та частиною другою статті 23 /згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про реєстрацію доменних імен (реєстр. № 7357 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Штепою С.С., Крячком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків на функціонування Адміністратора та здійснення інших передбачених законопроектом заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань цифрової трансформації при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 3 пункту 2 розділу ІІІ законопроекту, оскільки порушене у цьому підпункті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства /для забезпечення узгодженості з вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України (зокрема, статтями 4 і 23)/.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311 від 24.04.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Бондаренком О.В., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового і Митного кодексів України та законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими передбачається, зокрема:

не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів, для надання благодійної допомоги на користь: учасників бойових дій; працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання;

збільшити розмір військового збору з 1,5% до 3% від об’єкта оподаткування, при цьому тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, звільнити від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців і працівників військових формувань;

дозволити платникам акцизного податку використовувати для обліку спирту етилового масові витратоміри;

зобов’язати суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, та розпорядників акцизних складів погоджувати з контролюючим органом технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів;

тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану, дозволити суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, виробляти спирт етиловий денатурований та/або біоетанол на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, виробляти біоетанол;

відновити застосування ставок акцизного податку на бензини моторні, важкі дистиляти, скраплений газ та бутан, ізобутан;

скасувати запроваджену тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, ставку податку на додану вартість у розмірі 7% на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів і скрапленого газу, нафти або нафтопродуктів сирих;

тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, надати платникам податку на додану вартість право отримувати бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики строком обігу п’ять років;

встановити, що для фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, які не сплачували страхові внески в період дії воєнного стану, такий період включається до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів;

врегулювати окремі питання в частині адміністрування податків.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень дозволить, зокрема, збільшити надходження до державного бюджету митних платежів щонайменше на 2 млрд грн щомісячно виходячи з теперішніх темпів імпорту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту надасть можливість отримати у 2022 році додаткові надходження до бюджету сум податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита. Зокрема, за розрахунками Мінфіну, щомісячні надходження до зведеного бюджету становитимуть 7,99 млрд грн, з них до: державного бюджету – 7,84 млрд грн; місцевих бюджетів – 0,15 млрд грн.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311 від 24.04.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Бондаренком О.В., Бабаком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо справляння окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311-1 від 28.04.2022), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового і Митного кодексів України та законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими передбачається, зокрема:

дозволити платникам акцизного податку використовувати для обліку спирту етилового масові витратоміри;

врегулювати окремі питання в частині адміністрування податків;

встановити, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано такий стан, митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-3», крім транспортних засобів, які походять або ввозяться з Російської Федерації, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень сприятиме створенню умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових та митних платежів (зокрема, дозволить збільшити надходження до державного бюджету митних платежів щонайменше на 2 млрд грн щомісячно виходячи з теперішніх темпів імпорту).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту надасть можливість отримати у 2022 році додаткові надходження до бюджету сум податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита. Зокрема, за розрахунками Мінфіну, від прийняття законопроекту щомісячні надходження до зведеного бюджету становитимуть 5,81 млрд грн.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо справляння окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311-1 від 28.04.2022), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей справляння окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311-д від 01.05.2022), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О., Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового і Митного кодексів України та законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими передбачається, зокрема:

збільшити розмір військового збору з 1,5% до 3% від об’єкта оподаткування, передбачивши дію збільшеного розміру військового збору протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, при цьому тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, звільнити від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців і працівників військових формувань;

дозволити платникам акцизного податку використовувати для обліку спирту етилового масові витратоміри;

скасувати відповідне тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком і ввізним митом транспортних засобів та деяких інших товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами і фізичними особами, яке було запроваджено на період дії воєнного стану на території України. При цьому, пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком і ввізним митом лише повнопривідні автомобілі з кузовом типу «пікап» до 2017 року випуску (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), які ввозяться фізичними особами на митну територію України для вільного обігу;

врегулювати окремі питання в частині адміністрування податків;

установити, що податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, граничний строк виконання якого припадає на березень-травень 2022 року, платників податків, що знаходяться за межами тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації територій або територій, на яких ведуться бойові дії, зобов’язані виконати протягом одного місяця, а платники податків-фізичні особи – протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту надасть можливість отримати у 2022 році додаткові надходження до бюджету сум податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита. Зокрема, за розрахунками Мінфіну, від прийняття законопроекту щомісячні надходження до зведеного бюджету становитимуть 5,71 млрд грн.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей справляння окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311-д від 01.05.2022), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О., Кулінічем О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про імміграцію» (реєстр. № 6516 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про імміграцію», якими, зокрема, передбачається:

доповнити підстави надання дозволу на імміграцію та квоти імміграції, надавши, зокрема, можливість отримання дозволу на імміграцію для визначених законодавством осіб за умови безперервного проживання на законних підставах на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом останніх п’яти років;

уточнити повноваження Кабінету Міністрів України, Державної міграційної служби України (зокрема, додатково уповноваживши на організацію роботи з перевірки обставин, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію (факт укладання фіктивного шлюбу));

скоротити терміни розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства з одного року до шести місяців;

встановити адміністративний збір за надання дозволу на імміграцію в Україну іноземцям та особам без громадянства у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (виходячи із розміру, встановленого на 1 січня 2022 року у сумі 2481 грн, розмір збору становитиме 248,1 грн /згідно з чинним законодавством, а саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" розмір плати за надання послуги щодо оформлення іноземцям та особам без громадянства продовження строку перебування на території України встановлено у сумі 179,74 грн/).

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до поданого законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту впливатиме на показники місцевих бюджетів і, зокрема, може збільшити дохідну частину загального фонду місцевих бюджетів у зв’язку із збільшенням вартості послуги за надання дозволу на імміграцію в Україну іноземцям та особам без громадянства з 179,74 грн до 248,1 грн /виходячи із розміру прожиткового мінімуму на 01.01.2022 року/. При цьому зазначається, що за оперативною інформацією Державної міграційної служби України, додаткові надходження до загального фонду місцевих бюджетів становитимуть щонайменше 1 млн грн у розрахунку на рік.

Варто зазначити, що згідно із пунктом 36 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів зараховується плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про імміграцію» (реєстр. № 6516 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники місцевих бюджетів (може збільшити дохідну частину загального фонду місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов запровадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні (реєстр. № 7331 від 29.04.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», згідно з якими:

у період воєнного (надзвичайного) стану суб’єкти господарювання можуть набувати право на провадження окремих видів господарської діяльності на підставі безоплатного подання до відповідних дозвільних органів, органів ліцензування, суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, ліцензій або результатів надання публічних послуг, одержання яких передбачено законодавством;

порядок подання такої декларації, перелік відомостей, які до неї вносяться, та перелік видів господарської діяльності, які не можуть здійснюватися суб’єктами господарювання на підставі подання такої декларації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що законопроектом пропонується врегулювати питання доступу суб’єктів господарювання до запровадження видів господарської діяльності за спрощеною (декларативною) процедурою в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні, при цьому в зазначений період забезпечення спрощених умов набуття суб’єктами господарювання права на провадження господарської діяльності є одним із засобів підтримки та пришвидшення бізнесових процесів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, застосування положень законопроекту у разі його прийняття може вплинути на дохідну частину бюджету щодо платежів відповідних суб’єктів господарювання (зокрема, у частині збільшення податків та/або зменшення плати за ліцензії, плати за видачу дозволів) залежно від їх фінансово-економічного стану та практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов запровадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні (реєстр. № 7331 від 29.04.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо платежів відповідних суб’єктів господарювання залежно від їх фінансово-економічного стану та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про валюту та валютні операції» та інших законів України (щодо обігу російського рубля на території України) (реєстр. № 7334 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Пузійчуком А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема пропонується, на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента від 24.02.2022 № 64:

заборонити будь-яке використання російського рубля в межах України та для транскордонних переказів і переміщень;

примусово задепонувати активи, виражені в російських рублях, до кінця дії воєнного стану без нарахування будь-яких процентів, комісій;

вивести з цивільного обороту активи, виражені в російських рублях, які належать на праві власності резидентам Російської Федерації або резидентам України, які знаходяться під контролем резидентів Російської Федерації;

за зверненням Кабінету Міністрів України надати право Національному банку України поширювати зазначені обмеження на валюти інших країн, які сприяють агресії Російської Федерації проти України;

заборонити допуск до торгів фінансовими інструментами, вираженими (номінованими) в російських рублях, зокрема, але не виключно, як інструментами фондового, грошового та товарного ринків.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту забезпечить виведення з цивільного обороту російських рублів як валюти країни – агресора, отже послаблення її ліквідності та збільшення суми репарацій, які РФ буде сплачувати на користь України як держави та кожного постраждалого громадянина України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

згідно із статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, а також визначає особливості функціонування банківської системи України у разі введення воєнного стану чи особливого періоду;

згідно із пунктом 15 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (зі змінами) здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком операцій, встановлених цим пунктом, зупинено, а відповідно до підпункту 1 пункту 17 цієї постанови встановлено заборону уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції, зокрема, з використанням російських рублів та білоруських рублів;

таким чином Національним банком вже встановлені відповідні обмеження за валютними операціями;

законопроект потребує погодження з Національним банком з огляду на його функції, визначені Законом України «Про Національний банк України»;

реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну і видаткову частини державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету;

законопроект не може бути підтриманий у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про валюту та валютні операції» та інших законів України (щодо обігу російського рубля на території України) (реєстр. № 7334 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Пузійчуком А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення встановленого порядку поводження з іноземною валютою та території України» (реєстр. № 7336 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачається, зокрема:

запровадити кримінальну відповідальність за незаконне використання платіжних засобів, а саме за незаконну вимогу припинити використовувати гривню як платіжний засіб в Україні або окремих територіях України чи обмежити таке використання, рівно як вимога використовувати іноземну валюту або грошові сурогати передбачити покарання позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, а за ті ж самі дії, поєднані з вимогою використовувати як платіжний засіб в Україні або її окремих територіях іноземну валюту держави-агресора або грошові сурогати, – покарання позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна;

запровадити адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку поводження з іноземною валютою, задепонованою або виведеною з цивільного обороту на території України, та/або платіжними інструментами (борговими зобов’язаннями), вираженими в ній, – шляхом накладання штрафу на осіб, які здійснюють відповідні операції (від 1 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, які здійснюють відповідні операції (від 5 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), з конфіскацією такої іноземної валюти (платіжних інструментів, боргових зобов’язань), а також гривень (іншої іноземної валюти), які використовувалися для такого обміну або транскордонного переміщення, з конфіскацією такої іноземної валюти (платіжних інструментів); за такі ж саме дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано відповідному адміністративному стягненню, на осіб, які здійснюють такі операції – шляхом накладання штрафу (від 5 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, які здійснюють такі операції (від 10 тис. до 20 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), з конфіскацією такої іноземної валюти та гривень (іншої іноземної валюти), які використовувалися для такого обміну.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він є похідним від проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про валюту та валютні операції» та інших законів України (щодо обігу російського рубля на території України)» (йдеться про законопроект за реєстр. № 7334 від 29.04.2022). Відтак, практика застосування законопроекту за реєстр. № 7336 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7334.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

законопроект може вплинути на показники бюджету, а саме може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій (конфіскації майна) та призвести до збільшення видатків на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин;

загальний обсяг змін доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення встановленого порядку поводження з іноземною валютою та території України» (реєстр. № 7336 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів, кількості і типів покарань після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7334). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання держаного кордону України під час дії воєнного стану (реєстр. № 7268 від 08.04.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 332-3, встановивши кримінальну відповідальність за перетинання державного кордону України під час дії воєнного стану особою, яка згідно з законом приписана до призовної дільниці (призовником), військовослужбовцем та військовозобов’язаним, резервістом, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а також особами, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 85 000 до 170 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та до збільшення видатків на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання держаного кордону України під час дії воєнного стану (реєстр. № 7268 від 08.04.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Іонушасом С.К. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо перешкоджання волонтерській діяльності (реєстр. № 7258 від 05.04.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Остапенком А.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 170-1, встановивши кримінальну відповідальність за перешкоджання волонтерській діяльності, у вигляді виправних робіт на строк до двох років або позбавлення волі на строк до восьми років.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо перешкоджання волонтерській діяльності (реєстр. № 7258 від 05.04.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Остапенком А.Д. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (реєстр. № 7265 від 08.04.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується встановити окремі вимоги до забезпечення функціонування сил оборони України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

Поряд з тим, передбачається кримінальна відповідальність за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях особою, яка згідно з законом підлягає призову на військову службу під час мобілізації, іншої особи, яка відповідно до закону зобов’язана повернутись в Україну із-за кордону, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідне порушення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (реєстр. № 7265 від 08.04.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Іонушасом С.К. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо заборони символіки пропаганди військової агресії Російської Федерації проти України та уточнення окремих питань кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни (реєстр. № 7248 від 04.04.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Швецем С.Ф. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про інформаційні агентства», «Про місцеві державні адміністрації», «Про політичні партії в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про географічні назви», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформацію», «Про громадські об’єднання», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» пропонується встановити вимоги щодо заборони пропаганди та подальшого поширення символіки військової агресії Російської Федерації проти України.

При цьому, змінами до Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за:

виготовлення, поширення, публічне використання символіки пропаганди військової агресії Російської Федерації проти України, а також виконання у визначених випадках гімну Російської Федерації у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої;

використання цивільного населення та/або гуманітарних колон з біженцями (переміщеними особами) як (у якості) «живого щита» та якщо таке діяння поєднане з умисним вбивством, у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до обмеження волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфісковано майна. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг якого оцінити неможливо.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо заборони символіки пропаганди військової агресії Російської Федерації проти України та уточнення окремих питань кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни (реєстр. № 7248 від 04.04.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Швецем С.Ф. та Мазурашу Г.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, зокрема в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 7212-1 від 11.04.2022), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Задорожнім А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачено встановити кримінальну відповідальність за:

знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, якщо це спричинило загибель людини, масову загибель тварин або інші особливо тяжкі наслідки, чи вчинено в умовах воєнного або надзвичайного стану, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років /нова частина 3 статті 245/;

знищення або пошкодження лісу та/або лісових насаджень внаслідок порушення правил пожежної безпеки, у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від одного до семи років /нова стаття 245-1/.

Поряд з тим, змінами до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується скасувати адміністративну відповідальність за деякі порушення вимог пожежної безпеки в лісах та в межах територій і об’єктів природно заповідного фонду, за які згідно з чинними нормами передбачається відповідальність у вигляді штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів /або від 4 590 до 30 600 гривень/.

У зв’язку із скасуванням адміністративних штрафів за відповідні правопорушення реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України. Водночас, настання кримінальної відповідальності за виявлені правопорушення зумовить збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення/обмеження волі за відповідний злочин.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, зокрема в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 7212-1 від 11.04.2022), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Задорожнім А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень та до зменшення доходів від адміністративних штрафів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення окремих повноважень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в умовах воєнного стану (реєстр. № 7345 від 03.05.2022), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», насамперед, щодо:

визначення особливостей процедури ліцензування Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення /далі – Національна рада/ в період дії воєнного стану;

визначення особливостей застосування санкцій за порушення вимог частини другої статті 6 та частини шостої статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» в період дії воєнного стану, зокрема врегулювання процедури розгляду Національною радою питань про можливе порушення ліцензіатом відповідних норм, прийняття рішень за результатами такого розгляду, вжиття заходів, пов’язаних з притягненням до відповідальності;

запровадження санкцій шляхом стягнення Національною радою штрафу (25% розміру ліцензійного збору) з телеорганізацій за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у т.ч. шляхом представлення такої агресії як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях Національної ради – за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття та реалізація законопроекту:

не потребуватиме фінансових витрат з державного бюджету;

дозволить Національній раді оперативно реагувати на порушення у сфері телебачення і радіомовлення та врегулювати окремі питання діяльності ліцензіатів, сприятиме ухваленню Національною радою швидких та ефективних рішень в питаннях здійснення регуляторних повноважень, передбачених законодавством України у сфері телерадіомовлення.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту:

може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування санкцій у вигляді стягнення штрафів, при цьому загальний обсяг доходів залежатиме від кількості сплачених штрафів за порушення вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення», обсяг яких оцінити неможливо;

може зменшити надходження до спеціального фонду державного бюджету від несплати судового збору Національною радою, що залежатиме від кількості позовів, поданих Національною радою, предметом яких є стягнення штрафу, обсяг яких оцінити неможливо;

може потребувати додаткових бюджетних коштів на утримання Національної ради (йдеться про положення законопроекту щодо здійснення Національною радою повноважень у період дії воєнного стану в частині ліцензування та застосування санкцій з урахуванням особливостей, визначених законопроектом), проте необхідних фінансово-економічних розрахунків таких витрат не надано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення окремих повноважень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в умовах воєнного стану (реєстр. № 7345 від 03.05.2022), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М., Потураєвим М.Р. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Національної ради у разі невжиття нею заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та порядку досудового розслідування злочинів проти основ національної безпеки України (реєстр. № 7329 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 111-1 Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність, встановивши додаткові санкції у вигляді штрафу в розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень /.

Відтак, реалізація положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та порядку досудового розслідування злочинів проти основ національної безпеки України (реєстр. № 7329 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів та порушення заборони торгівлі окремими видами товарів в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 7261 від 06.04.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Горбенком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність за незаконне придбання з метою збуту, незаконне виготовлення або зберігання з цією метою, збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів в умовах воєнного або надзвичайного стану у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.

Поряд з тим, встановлюється кримінальна відповідальність за торгівлю алкогольними напоями в умовах воєнного або надзвичайного стану у вигляді штрафу від однієї тисячі до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 136 000 гривень/ або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання в установах виконання покарань засуджених осіб, до яких застосовано санкції у вигляді позбавлення волі. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів та порушення заборони торгівлі окремими видами товарів в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 7261 від 06.04.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Горбенком Р.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за підпорядкування українських підрозділів міжнародних компаній регіональним офісам, які знаходяться на території держави-агресора (реєстр. № 7279 від 12.04.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І. Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 111-1 Кримінального кодексу України частиною п’ятою, встановивши кримінальну відповідальність за порушення обмежень в діяльності юридичної особи або представництва іноземного суб'єкта господарювання, що пов’язані з державою-агресором, вчинене особою, яка на законних підставах має право діяти від імені такої юридичної особи, у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 255 000 до 425 000 грн/.

Поряд з тим, згідно з приміткою 2 до цієї статті надаються пояснення про те, що слід розуміти під порушеннями обмежень в діяльності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, що пов’язані з державою-агресором.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів від сплати штрафів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про вплив законопроекту на показники дохідної частини державного бюджету, зауважує, що вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила здійснення відповідної оцінки розрахунку вартісної величини випливу законопроекту на показники бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за підпорядкування українських підрозділів міжнародних компаній регіональним офісам, які знаходяться на території держави-агресора (реєстр. № 7279 від 12.04.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І. Васильченко Г.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо вдосконалення окремих питань, пов’язаних із незаконним продажем гуманітарної допомоги) (реєстр. № 7321 від 27.04.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

у пункті 2 примітки до статті 201-2 Кримінального кодексу України «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги» зменшуються обсяги загальної вартості гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, що застосовується для визначення дій вчинених у значному, великому та особливо великому розмірах, з 350, 1 000, 3 000 до 80, 350, 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що може зумовити збільшення кількості випадків застосування санкцій за такі правопорушення);

встановити адміністративну відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у вигляді штрафу від вісімсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 13 600 до 34 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення його надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначає у висновку Міністерство фінансів України, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунків даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо вдосконалення окремих питань, пов’язаних із незаконним продажем гуманітарної допомоги) (реєстр. № 7321 від 27.04.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення судового контролю за виконанням судових рішень у господарському і цивільному судочинстві (реєстр. № 7042 від 11.02.2022), внесений народними депутатами України Масловим Д.В., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

забезпечить удосконалення судового контролю за виконанням судових рішень у господарському і цивільному судочинстві, а також дозволить зменшити кількість випадків, коли рішення суду залишається невиконаним;

є збалансованим та не потребує додаткових витрат бюджету.

Законопроектом пропонується внести зміни до розділу VI Господарського процесуального кодексу України та розділу VII Цивільного процесуального кодексу України, доповнивши їх новими статтями, згідно з якими:

суд, який ухвалив судове рішення, може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

за наслідками розгляду звіту боржника або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на боржника штраф: у господарській справі - у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 1 січня 2022 р. на одну особу – 2481 грн, розміри штрафів становитимуть від 49620 до 99240 грн); у цивільній справі – у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 1 січня 2022 р. на одну особу – 2481 грн, розміри штрафів становитимуть від 2481 до 24810 грн); при цьому, повторне невиконання рішення суду і неподання звіту про його виконання тягне за собою застосування наслідків, установлених цим законом, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою;

суми грошового стягнення за виконавчим документом (ухвалою суду про накладення штрафу) зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету та використовуються на фінансове забезпечення місцевих та апеляційних судів.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки суми штрафів, накладених судом за наслідками розгляду звіту боржника або в разі неподання такого звіту до суду, пропонується зараховувати до доходів спеціального фонду державного бюджету і використовувати на фінансове забезпечення місцевих та апеляційних судів. Водночас, зауважено про те, що вартісна величина впливу положень законопроекту щодо накладення на боржника штрафу за наслідками розгляду звіту боржника або в разі неподання такого звіту до суду залежатиме від кількості встановлених правопорушень та розмірів накладених штрафів, при цьому, оцінити вплив зазначеного положення законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на чому також наголошено Мінфіном.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання в частині надання відповідних фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення судового контролю за виконанням судових рішень у господарському і цивільному судочинстві (реєстр. № 7042 від 11.02.2022), внесений народними депутатами України Масловим Д.В., Потураєвим М.Р. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету і відповідно витрати державного бюджету (на забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів) у разі виявлення відповідних правопорушень та в залежності від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. Слухали:

Про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні діяння під час дії воєнного стану» (реєстр. № 7348 від 04.05.2022), внесений народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонуються зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачається:

до державної зради віднести у період дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування незаконне збагачення - набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи;

встановити кримінальну відповідальність за такі дії у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є значне посилення санкцій за корупційні діяння під час дії воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування конфіскації майна та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин, при цьому загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні діяння під час дії воєнного стану» (реєстр. № 7348 від 04.05.2022), внесений народним депутатом України Дундою О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від конфіскації майна та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у разі виявлення відповідного правопорушення та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7370 від 11.05.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується врегулювати окремі питання виконання органами досудового розслідування та прокурорами завдань кримінального провадження для забезпечення оперативного отримання та збереження доказів у кримінальному провадженні, передбачивши зокрема, що письмовий дозвіл на видачу трупа видається слідчим після проведення судовомедичної експертизи та встановлення причини смерті, здійснення освідування особи (за її згодою) дозволяється на підставі постанови дізнавача або слідчого (постанови прокурора), розгляд клопотання про обрання стосовно затриманої особи запобіжного заходу здійснюється із застосуванням технічних засобів (відео, аудіозв’язку) для забезпечення дистанційної участі затриманої особи.

Поряд з тим, передбачаються зміни щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особи до 120 діб (чинна норма не більше ніж два місяці), обраного слідчим суддею під час досудового розслідування, до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні.

Реалізація таких змін може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в слідчих ізоляторах осіб, до яких буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків залежатиме від кількості випадків застосування зазначеного продовження строку тримання під вартою особи.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7370 від 11.05.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Бужанським М.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від кількості випадків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2 /на час голосування зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні 27 народних депутатів України – членів Комітету/.

2. Слухали:

Інформацію заступника Міністра енергетики України Колісника М.О. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення) за реєстр. № 7429 від 01.06.2022, поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення) за реєстр. № 7429 /далі – законопроект № 7429/.

Законопроектом № 7429 пропонуються зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон-2022/, згідно з якими передбачено передусім:

1) включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету на 2022 рік нові джерела /доповнення статті 11 Закону-2022 новими пунктами 9–11/, а саме:

надходження від сплати дивідендів (доходу), що нараховуються на акції АТ «НАК «Нафтогаз України», що належать державі, за результатами фінансово-господарської діяльності цього товариства у 2022 р. /пункт 9/;

авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів згідно з пунктом 9 цієї статті /пункт 10/;

надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу /далі – ЄС/, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, яка надається з метою фінансування заходів, спрямованих на урегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання у період воєнного стану та подальшого відновлення /пункт 11/.

Відповідно запропоновано зміни до статті 1 і додатка № 1 до Закону-2022 щодо збільшення доходів державного бюджету (разом та за спеціальним фондом) на 264,3 млрд грн, у т.ч. щодо: податку на прибуток підприємств (код 11020000) – на 11.593.220,3 тис. грн; частини чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивідендів (дохід), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність (код 21010000) – на 64.406.779,7 тис. грн; надходжень в рамках програм допомоги урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (код 42030000) – на 188,3 млрд грн;

2) визначити цільове спрямування запропонованих нових джерел спеціального фонду державного бюджету на 2022 рік із збільшенням видатків державного бюджету (разом та за спеціальним фондом) на 264,3 млрд грн /доповнення статті 14 Закону-2022 новими пунктами 24–26, зміни до статті 1 та додатків № 3 і № 6 до Закону-2022/, а саме спрямувати такі джерела на:

фінансування заходів із урегулювання заборгованості, передбачених Законом України «Про заходи щодо подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» /далі – Закон № 1639-ІХ/ (за рахунок джерел, визначених пунктами 9–10 статті 11 Закону-2022) /пункт 24/. Відповідно передбачено видатки споживання Міністерству енергетики України /далі – Міненерго/ за новою бюджетною програмою з аналогічним найменуванням (код 2401180) у сумі 76 млрд грн;

компенсацію суб’єктам ринку природного газу, на яких Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, економічно обґрунтованих витрат, понесених ними в цілях виконання покладених на них спеціальних обов’язків, зменшених на обсяг грошових коштів, отриманих у процесі їх виконання в оплату природного газу, та з урахуванням допустимого рівня прибутку, що підлягає врегулюванню згідно із статтею 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» /далі – Закон щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану/ за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 11 Закону-2022) /пункт 25/. Відповідно передбачено видатки розвитку Міненерго за новою бюджетною програмою з аналогічним найменуванням (код 2401170) у сумі 150,1 млрд грн;

субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає відшкодуванню згідно із статтею 2 Закону щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану (за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 11 Закону-2022) /пункт 26/. Відповідно передбачено видатки споживання Міністерству розвитку громад та територій України /далі – Мінрегіон/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за новою бюджетною програмою з аналогічним найменуванням (код 2761510) у сумі 38,2 млрд грн;

3) визначити особливості проведення передбачених законопроектом № 7429 операцій за спеціальним фондом державного бюджету /доповнення Закону-2022 новою статтею 14-1/, зокрема, встановити, що:

проведення взаєморозрахунків в цілях фінансування видатків, передбачених пунктом 24 статті 14 Закону-2022, здійснюються за рахунок джерел, визначених пунктами 9–10 статті 11 Закону-2022, в межах фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету за результатами підтвердження заборгованості відповідно до Закону № 1639-ІХ, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням рахунків, відкритих в органах Казначейства України, на підставі договору про організацію розрахунків, що укладається між учасниками розрахунків та примірна форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України;

фінансування компенсації, передбаченої пунктом 25 статті 14 Закону-2022, здійснюється за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 11 Закону-2022, в межах фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в обсязі, розрахованому відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Порядку визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки;

відшкодування різниці в тарифах, передбаченої пунктом 26 статті 14 Закону-2022, здійснюється за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 11 Закону-2022, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в обсязі, розрахованому та підтвердженому відповідно до Закону щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану.

Крім того, пунктом 3 розділу ІІ законопроекту № 7429 пропонується установити, що до нормативно-правових актів, які приймаються на виконання відповідного закону (законопроекту № 7429 у разі його прийняття), не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно з пояснювальною запискою законопроект № 7429 розроблено з метою: забезпечення реалізації компенсаторних заходів, передбачених статтею 2 Закону щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану; створення умов для стабілізації діяльності підприємств стратегічних галузей, що докладають усіх можливих зусиль для забезпечення енергетичної безпеки держави та запобігання настанню гуманітарних криз і катастроф на усій території України, у період воєнного стану та післявоєнний період.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 7429 та опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 7429 до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 7429 у першому читанні.

До Комітету надійшло звернення від імені депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» (лист від 15.06.2022 № 04-01/05-2022/96806 (934063), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) з проханням невідкладно розглянути законопроект № 7429 на засіданні Комітету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 7429 (лист від 07.06.2022 № 16/03-2022/92080 (919067)) висловлює окремі зауваження до нього.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну. Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується у 2022 р. в умовах воєнного стану в Україні (введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) /відповідно до підпункту 1 пункту 22 і підпункту 1 пункту 22-1 розділу VI Кодексу/.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму висновку до законопроекту № 7429 (лист від 08.06.2022 № 47010-02-2/11788) зазначає, що законопроект № 7429 є збалансованим і не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

Вищезгадані експертні висновки (листи) щодо законопроекту № 7429 надано народним депутатам України – членам Комітету.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту № 7429.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 7429, проаналізовано отримані висновки до нього і звернуто увагу на таке.

1. Виходячи з положень законопроекту № 7429 та пояснювальної записки до нього, законопроект № 7429 розроблено на виконання Закону щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану. Однак у чинному законодавстві немає такого закону, натомість одночасно із законопроектом № 7429 Кабінетом Міністрів України подано системно пов’язаний законопроект з ідентичною назвою, а саме: проект Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» за реєстр. № 7427 від 01.06.2022 /далі – законопроект № 7427/.

Законопроектом № 7427, серед іншого, передбачено, що:

протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому його буде припинено: забороняється підвищувати тарифи на послуги розподілу природного газу, тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води; ціна на природний газ для побутових споживачів не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальником та побутовими споживачами на 24.02.2022 /частини перша і друга статті 1/;

суб’єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування та/або постачання теплової енергії, надають послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, компенсується різниця в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, у т.ч. з урахуванням додаткових витрат через різницю між фактичною ціною закупівлі природного газу та ціною, передбаченою в тарифі на відповідні послуги, та витрат та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрат від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг, а також зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 01.02.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено воєнний стан /частина перша статті 2/;

операторам газорозподільних систем компенсуються: заборгованість (грошові зобов’язання) на 01.03.2022, що підлягають врегулюванню згідно з Законом № 1639-ІХ; різниця в тарифах на послуги розподілу природного газу в обсягах перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності з урахуванням витрат та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкодженої інфраструктури, втрати від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг, а також зниження рівня розрахунків, над отриманою тарифною виручкою, що утворилася (утвориться) за період з 01.03.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено воєнний стан /частина друга статті 2/;

постачальникам природного газу компенсуються: заборгованість побутових споживачів, яка врегульовується згідно з Законом № 1639-ІХ; втрати, понесені внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться втрати від зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за період з 01.03.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено воєнний стан /частина третя статті 2/;

суб’єктам ринку природного газу, на яких відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладаються спеціальні обов’язки, щомісячно компенсуються економічно обґрунтовані витрати, здійснені такими суб’єктами, зменшені на обсяг грошових коштів, отриманих у процесі виконання покладених на них спеціальних обов’язків в оплату природного газу, та з урахуванням допустимого рівня прибутку /частина четверта статті 2/;

фінансове забезпечення таких компенсацій здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом-2022 /частина перша статті 3/;

кошти, отримані з державного бюджету на фінансове забезпечення компенсацій, передбачених частинами першою–третьою статті 2 законопроекту № 7427, за виключенням сум відшкодувань витрат, понесених суб’єктами ринку природного газу та у сфері теплопостачання внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій на ремонт пошкоджених виробничих потужностей та інфраструктури, використовуються виключно для розрахунків з АТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз», для подальшої закупівлі зазначеними суб’єктами природного газу для забезпечення потреб опалювального сезону 2022/2023 років та для розрахунків з АТ «НАК «Нафтогаз України» /частина друга статті 3/.

Поряд з тим, законопроектом № 7427 вносяться пов’язані зміни до деяких законів України, включаючи зміни до Закону № 1639-ІХ, якими серед іншого доповнено види заборгованості (грошових зобов’язань) суб’єктів ринку природного газу, що підлягають врегулюванню шляхом взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету.

Отже, законопроект № 7429 є похідним від законопроекту № 7427 (який є базовим з даного питання), на що також ГНЕУ звертає увагу та зауважує, що рішення щодо законопроекту № 7429 має прийматися виключно за результатами розгляду законопроекту № 7427. При цьому на даний час щодо законопроекту № 7427 немає інформації з приводу наявності відповідного висновку Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг (який визначено головним з розгляду законопроекту № 7427). У свою чергу Мінфін зазначає, що законопроект № 7429 є системно пов’язаним із законопроектом № 7427 та іншим урядовим законопроектом за реєстр. № 7428 від 01.06.2022 (про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення).

Законопроект № 7429 також спрямований на реалізацію статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», якою визначено, що: з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства /частина перша/; рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу має визначати, зокрема, джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті /пункт 7 частини четвертої/; суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України /частина сьома/. На виконання цієї законодавчої норми прийнято відповідні рішення Уряду, зокрема, постанови КМУ:

від 03.12.2020 № 1194 «Про затвердження Порядку визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки»;

від 06.03.2022 № 222 (із змінами) «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (набирає чинності з 01.03.2022 та діє протягом шести місяців після припинення воєнного стану), згідно з якою спеціальні обов’язки покладаються на: ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» – щодо забезпечення реалізації природного газу за договорами з постачальниками природного газу побутовим споживачам; ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» – щодо продажу природного газу операторам газорозподільних систем; суб’єкта господарювання, що здійснює функції постачальника “останньої надії”, – щодо забезпечення постачання природного газу окремим споживачам; АТ «НАК «Нафтогаз України» – щодо забезпечення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у т.ч. як постачальника “останньої надії”, ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання спеціальних обов’язків; АТ «Укргазвидобування» і ДАТ «Чорноморнафтогаз» – щодо продажу природного газу, а АТ «НАК «Нафтогаз України» – щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів і виробників теплової енергії шляхом придбання такого газу;

від 31.05.2022 № 637 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії» (набирає чинності з 01.06.2022 і діє до 31.07.2022), згідно з якою спеціальні обов’язки покладаються на: ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» – щодо забезпечення реалізації природного газу за договорами з виробниками теплової енергії; АТ «НАК «Нафтогаз України» - щодо забезпечення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання спеціальних обов’язків; з 01.06.2022 по 31.07.2022 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» реалізує природний газ виробникам теплової енергії, у т.ч. для ОСББ, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, управителів багатоквартирних будинків в обсягах, необхідних для надання послуг з гарячого водопостачання, за ціною 7420 грн з урахуванням ПДВ за 1 тис. куб. метрів газу, до якої додається тариф на послуги з транспортування природного газу та коефіцієнт, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед.

2. У пояснювальній записці до законопроекту № 7429 в частині фінансово-економічного обґрунтування зазначено, зокрема, що:

розрахунок додаткових доходів за кодами 11020000 і 2101000 ґрунтується на тому, що щодо заборгованості суб’єктів ринку природного газу перед АТ «НАК «Нафтогаз України» та підприємствами Групи (АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України») наразі створено резерв сумнівних боргів відповідно до чинного законодавства та міжнародних стандартів фінансової звітності, погашення такої заборгованості із застосуванням механізмів, передбачених Законом № 1639-ІХ, дозволить зменшити (сторнувати) резерви сумнівних боргів і покращити фінансові результати та надалі нарахувати і сплатити на користь держави дивіденди на державну частку в статутному капіталі АТ «НАК «Нафтогаз України», авансовий внесок з податку на прибуток. Зокрема, погашення заборгованості на 31.12.2021 постачальників природного газу і ОГРМ перед АТ «НАК «Нафтогаз України» дозволить зменшити (сторнувати) резерв сумнівних боргів на 20 млрд грн, погашення заборгованості ОГРМ перед АТ «Укртрансгаз» надалі дозволить зменшити (сторнувати) резерв сумнівних боргів на 13,5 млрд грн, це також стосується заборгованості постачальників природного газу перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (близько 12 млрд грн в резерві сумнівних боргів) і заборгованості ОГРМ перед ОГТСУ (12 млрд грн);

додаткові доходи за кодом 42030000 буде залучено в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та спрямовано насамперед на формування ресурсу природного газу для забезпечення сталого проходження опалювального періоду 2022/2023 р.;

щодо видатків за новою бюджетною програмою 2401170 – розрахунок компенсації суб’єктам ринку природного газу, на яких покладено спеціальні обов’язки, здійснено з дотриманням принципів її обчислення, закладених частиною сьомою статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», відповідно до Порядку визначення такої компенсації, затвердженого постановою КМУ № 194, з урахуванням підготовлених до нього змін (довідково: наразі до цієї постанови зміни не внесені);

щодо видатків за новою бюджетною програмою 2401180 – остаточне підтвердження обсягів заборгованості, що підлягатимуть урегулюванню згідно із Законом № 1639-ІХ, здійснюватиметься НКРЕКП на підставі висновків аудиторів з урахуванням змін, передбачених прикінцевими та перехідними положеннями Закону щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану (тобто законопроекту № 7427);

щодо видатків за новою бюджетною програмою 2401180 – розрахунок різниці в тарифах на теплову енергію, погашення якої передбачено статтею 2 Закону щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану (тобто законопроекту № 7427), здійснено з урахуванням передбаченого механізму: з урахуванням додаткових витрат через різницю між фактичною ціною закупівлі природного газу та ціною, передбаченою в тарифі на відповідні послуги, і витрат та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрат від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг, а також зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 01.02.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено воєнний стан.

Проте зазначена інформація є неповною з огляду на вимоги частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу ГНЕУ. Виникає питання щодо відповідності положень законопроекту № 7429 визначеному пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил).

Так, у супровідних матеріалах до законопроекту № 7429 не наведено розрахунків щодо запропонованих (у змінах до додатка № 1 до Закону) обсягів додаткових доходів спеціального фонду державного бюджету за їх видами та відповідних обґрунтувань, передусім в частині реалістичності таких додаткових надходжень, а також не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих (у змінах до додатка № 3 до Закону) обсягів видатків спеціального фонду державного бюджету за новими бюджетними програмами.

Наприклад, немає пояснень і розрахунків щодо надходжень в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ у сумі 188,3 млрд грн в розрізі конкретних надавачів такої допомоги, відповідних договорів тощо. Крім того, не зрозуміло, чи плануються такі надходження від ЄС (як зазначено у новому пункті 11 статті 11 Закону), оскільки ЄС не згадується у найменуванні показника таких надходжень за кодом 42030300 (у змінах до додатка № 1 до Закону). Таким чином, виникає питання щодо реалістичності отримання зазначених надходжень у запланованому обсязі, від чого безпосередньо залежить можливість здійснення видатків за новими бюджетними програмами (коди 2401170 і 2761510) з огляду на вимоги щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (визначені частинами третьою і восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 і частиною другою статті 57 Кодексу), зокрема щодо здійснення витрат спеціального фонду бюджету виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень цього фонду. У зв’язку з цим, від Комітету направлено звернення до Міненерго щодо надання пояснень і розрахунків стосовно зазначених надходжень, але на даний час відповідні матеріали до Комітету не надійшли.

ГНЕУ зауважує, що не надано інформації щодо: потреби у фінансовому забезпеченні передбачених законопроектом № 7429 заходів та взаєморозрахунків; параметрів (обсягів, структури) залучення додаткових коштів в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ; очікуваних витрат (з урахуванням обсягів, джерел та ціни придбання) на формування ресурсу природного газу для забезпечення сталого проходження опалювального періоду 2022/2023 р.

Мінфін вважає, що Верховній Раді України під час розгляду законопроекту № 7429 слід врахувати, що потребує підтвердження НКРЕКП щодо затвердження Комісією обсягів заборгованості (грошових зобов’язань), що підлягають врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ та законопроекту № 7427, а також потребує підтвердження потреба щодо сум видатків за напрямами використання бюджетних коштів, у т.ч. підтверджених аудитом Державної аудиторської служби України /далі – Держаудитслужба/, з наданням первинних документів, що підтверджують виникнення відповідних витрат, здійснених суб’єктами ринку природного газу. У зв’язку з цим, від Комітету направлено звернення до Міненерго, НКРЕКП і Держаудитслужби щодо надання відповідної інформації. У відповідь Держаудитслужбою повідомлено (лист від 15.06.2022 № 000500-11/4221-2022, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), що підтримуються зауваження і пропозиції Мінфіну, зокрема щодо потреби обов’язкового підтвердження Держаудитслужбою сум видатків за напрямами використання бюджетних коштів, з наданням первинних документів, що підтверджують виникнення відповідних витрат, здійснених суб’єктами ринку природного газу. Відповіді від Міненерго і НКРЕКП на даний час до Комітету не надійшли.

3. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 7429 реалізація запропонованих змін не спричинить негативного впливу на баланс державного бюджету, оскільки передбачені законопроектом № 7429 додаткові видатки спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення компенсаторних заходів, передбачених Законом щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану (тобто законопроектом № 7427), буде забезпечено додатковими надходженнями спеціального фонду державного бюджету, що не враховувалися під час планування державного бюджету на 2022 рік.

Однак законопроектом № 7429 передбачається зарахувати до спеціального фонду державного бюджету надходження від сплати дивідендів, що нараховуються на акції АТ «НАК «Нафтогаз України», що належать державі, за результатами фінансово-господарської діяльності цього товариства у 2022 р., та авансового внеску з податку на прибуток при виплаті зазначених дивідендів, хоча ці платежі згідно з пунктами 2 і 17 частини другої статті 29 Кодексу належать до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, реалізація положень законопроекту № 7429 може призвести до втрати потенційних доходів загального фонду державного бюджету щодо вказаних платежів, при тому що у зв’язку повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України ймовірним може бути невиконання таких доходів у 2022 р. та проблематично їх прогнозувати на 2023 р. Довідково: згідно із звітними даними доходи загального фонду державного бюджету за січень-травень 2022 р. надійшли загалом в обсязі 467,2 млрд грн або 99,8% уточненого плану на цей період (на 0,8 млрд грн менше), з них надходження податку на прибуток підприємств становили 61,5 млрд грн або 82,2% уточненого плану на цей період (на 13,4 млрд грн менше), частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності – 39,3 млрд грн або на 36,6 млрд грн більше уточненого плану на цей період (за рахунок переважно авансової сплати таких платежів у березні).

Виходячи з наведеного, у разі прийняття даної законодавчої ініціативи залежно від практики застосування відповідного закону, подальшого виконання державного бюджету у п.р. і формування бюджетних показників на наступний рік в умовах воєнного стану може виникнути ризик розбалансування показників загального фонду державного бюджету. У цьому зв’язку слід зазначити, що відповідно до законодавчих вимог держава прагне до збалансованості бюджету України /частина третя статті 95 Конституції України/ та бюджетна система України ґрунтується на принципі збалансованості /пункт 2 частини першої статті 7 Кодексу/.

Поряд з тим, положення нових пунктів 9 і 10 статті 11 Закону щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету надходжень від відповідних платежів не узгоджуються з пунктами 2 і 17 частини другої статті 29 Кодексу, згідно з якими відповідні платежі належать до доходів загального фонду державного бюджету. У зв’язку з цим, для усунення такої неузгодженості законопроектом № 7429 передбачена нова стаття 11-1 Закону, в якій пропонується зафіксувати унормування цього питання, як виняток з вищенаведених норм Кодексу.

4. Окремі положення законопроекту № 7429 не узгоджуються з нормами бюджетного законодавства чи положеннями законопроекту № 7427 та потребують внесення техніко-юридичних уточнень для узгодження правових норм і приведення до вимог нормопроектувальної техніки, зокрема:

1) у пункті 1 розділу І і додатку № 2 до законопроекту № 7429 /щодо змін до статті 1 і додатка № 3 до Закону/ підсумкові показники видатків державного бюджету належить привести у відповідність до чинної редакції Закону, врахувавши норми Закону України від 31.05.2022 № 2280-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (яким видатки державного бюджету /разом і за загальним фондом/ збільшено на 287.694.191,6 тис. грн), з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників, на що теж вказує Мінфін;

2) у назві і тексті законопроекту № 7429 (у новому пункті 11 статті 11, нових статтях 11-1 і 14-1 та новому пункті 24 статті 14 Закону) та додатку № 2 до нього (у найменуванні нової бюджетної програми за кодом 2401180) застосований термін «фінансування» не відповідає його значенню, наведеному у пункті 51 частини першої статті 2 Кодексу (а саме надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна, зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету). У зв’язку з цим, у законопроекті № 7429 слово «фінансування» необхідно замінити словами «фінансове забезпечення»;

3) у назві законопроекту № 7429 передбачається вираз «під час війни», проте у новому пункті 11 статті 11 Закону застосовується вираз «у період воєнного стану», а у назві і тексті законопроекту № 7427 (на який є посилання у законопроекті № 7429) передбачено вирази «протягом дії воєнного стану» і «протягом дії воєнного стану в Україні». Оскільки йдеться про один період часу, у законопроекті № 7429 зазначений вираз необхідно привести у відповідність до законопроекту № 7427 для уніфікації застосування зазначеної дефініції;

4) ГНЕУ вбачає некоректним з точки зору вимог законодавчої техніки посилання у нових пунктах 25 і 26 статті 14 Закону на конкретну статтю 2 Закону щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану (тобто законопроекту № 7427). Це зауваження також стосується аналогічного посилання у найменуваннях нових бюджетних програм за кодами 2401170 та 2761510;

5) у новій статті 11-1 Закону слова і цифри «(у частині дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність)» та «що спрямовуються на фінансування видатків, передбачених пунктом 24 статті 14 цього Закону» є зайвими і потребують виключення, оскільки: по-перше, у цій статті йдеться про зарахування надходжень, визначених новим пунктом 9 статті 11 Закону, до спеціального фонду державного бюджету як виняток з положень пункту 17 частини другої статті 29 Кодексу, а не про зупинення дії цього пункту (тоді потрібна була б деталізація, в якій саме частині зупиняється його дія); по-друге, цільове спрямування відповідних надходжень передбачається у новому пункті 24 статті 14 Закону, відтак не потребує дублювання у новій статті 11-1 Закону;

6) у новому пункті 24 статті 14 і новій статті 14-1 Закону та найменуванні нової бюджетної програми за кодом 2401180 у змінах до додатка № 3 до нього назва Закону № 1639-ІХ («Про заходи щодо подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу») не відповідає її чинній редакції («Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»);

7) у новому пункті 26 статті 14 і новій статті 14-1 Закону та найменуванні відповідної нової субвенції у змінах до додатків № 3 і № 6 до нього передбачається вираз «відшкодування різниці в тарифах» з посиланням на Закон щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану (тобто законопроект № 7427), хоча у ньому в цьому контексті слово «відшкодування» не застосовується, а передбачається компенсувати різницю в тарифах. Відтак, для уникнення юридичної колізії у законопроекті № 7429 слово «відшкодування» слід замінити словом «компенсація» у відповідному відмінку;

8) в абзацах другому і третьому нової статті 14-1 Закону слова «в межах фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету» є зайвими і потребують виключення, оскільки вони дублюють вищезгадані вимоги Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (передусім частину четверту статті 23);

9) у новій статті 14-1 Закону слова «Казначейства України» потрібно замінити словами «Державної казначейської служби України», оскільки застосування скороченої назви зазначеного державного органу законодавчо унормовано лише для тексту Кодексу;

10) вигляд додатків до законопроекту № 7429 слід привести у відповідність до правил законодавчої техніки щодо оформлення додатків до закону про внесення змін до закону про державний бюджет, наприклад, виключити рядок «Затверджено» у додатку № 1 і слова «субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на» у додатку № 3, на що теж звернув увагу Мінфін;

11) у законопроекті № 7429 міститься багато посилань на Закон щодо відносин на ринку газу та у сфері теплопостачання протягом воєнного стану (тобто законопроект № 7427), тому положення законопроекту № 7429 можуть потребувати уточнення у разі зміни назви і положень законопроекту № 7427 при його доопрацюванні. Свідченням цього є зауваження ГНЕУ до законопроекту № 7427 (наведені у відповідному висновку – лист від 14.06.2022 № 16/03-2022/95559 (922495)), включаючи зауваження до його назви. Зокрема, ГНЕУ зауважує, що назва законопроекту № 7427 не повною мірою відповідає його змісту (у назві йдеться про період дії воєнного стану та подальшого відновлення, а у тексті – про період дії воєнного стану та шести місяців після його припинення), період «подальшого відновлення» законодавчо не визначений, а отже часовий горизонт цього періоду невідомий.

Крім того, Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду законопроекту № 7429 залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту № 7429 можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь Голова Комітету Арістов Ю.Ю., заступник Міністра енергетики України Колісник М.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Яремчук І.М.

Зокрема, заступник Міністра енергетики України Колісник М.О. представив законопроект № 7429. Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, зокрема, що законопроект № 7429 є збалансованим, та зважаючи на його важливість, звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 7429. Член Рахункової палати Яремчук І.М. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень до законопроекту № 7429.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю., враховуючи необхідність термінового врегулювання даного питання, запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 7429 включити до порядку денного сьомої сесії, розглянути в першому читанні після прийняття законопроекту № 7427 та за результатами такого розгляду прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій (по суті техніко-юридичного змісту), наведених у проекті ухвали. За результатами голосування таке рішення Комітету підтримано більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення) за реєстр. № 7429 від 01.06.2022, поданий Кабінетом Міністрів України, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, розглянути в першому читанні після прийняття проекту Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (реєстр. № 7427) та за результатами такого розгляду законопроект за реєстр. № 7429 прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій Комітету:

у пункті 1 розділу І /щодо змін до статті 1 Закону/ і рядку «Всього:» додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ підсумкові показники видатків державного бюджету привести у відповідність до чинної редакції Закону, врахувавши норми Закону України від 31.05.2022 № 2280-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (яким видатки державного бюджету збільшено на 287.694.191,6 тис. грн);

у назві, розділі І та найменуванні нової бюджетної програми за кодом 2401180 у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ слово «фінансування» замінити словами «фінансове забезпечення»;

у назві слова «під час війни» та в абзаці четвертому пункту 2 розділу І /щодо нового пункту 11 статті 11 Закону/ слова «у період воєнного стану» замінити словами «протягом дії воєнного стану»;

в абзаці другому пункту 3 розділу І /щодо нової статті 11-1 Закону/ слова і цифри «(у частині дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність)» та «що спрямовуються на фінансування видатків, передбачених пунктом 24 статті 14 цього Закону» виключити;

в абзаці другому пункту 4 розділу І /щодо нового пункту 24 статті 14 Закону/, абзаці третьому пункту 5 розділу І /щодо абзацу другого нової статті 14-1 Закону/ та найменуванні нової бюджетної програми за кодом 2401180 у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ слова «заходи щодо подолання» замінити словами «заходи, спрямовані на подолання»;

в абзацах третьому і четвертому пункту 4 розділу І /щодо нових пунктів 25 і 26 статті 14 Закону/, найменуванні нових бюджетних програм за кодами 2401170 і 2761510 у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ та найменуванні нової субвенції у додатку № 3 /щодо змін до додатка № 6 до Закону/ слова і цифру «згідно із статтею 2 Закону» замінити словами «згідно із Законом»;

в абзаці четвертому пункту 4 розділу І /щодо нового пункту 26 статті 14 Закону/, найменуванні нової бюджетної програми за кодом 2761510 у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ та найменуванні нової субвенції у додатку № 3 /щодо змін до додатка № 6 до Закону/ слова «відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає відшкодуванню» замінити словами «компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», а в абзаці п’ятому пункту 5 розділу І /щодо абзацу четвертого нової статті 14-1 Закону/ слово «відшкодування» замінити словом «компенсація»;

в абзацах третьому і четвертому пункту 5 розділу І /щодо абзаців другого і третього нової статті 14-1 Закону/ слова «в межах фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету» виключити;

в абзаці третьому пункту 5 розділу І /щодо абзацу другого нової статті 14-1 Закону/ слова «Казначейства України» замінити словами «Державної казначейської служби України»;

у додатку № 1 /щодо змін до додатка № 1 до Закону/ слово «Затверджено» виключити;

у додатку № 3 /щодо змін до додатка № 6 до Закону/ слова «субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на» виключити;

внести необхідні редакційні і техніко-юридичні правки для узгодження правових норм (включаючи внесення відповідних уточнень до зазначеного законопроекту у разі внесення змін до назви і положень законопроекту за реєстр. № 7427, прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» до розгляду зазначеного законопроекту).

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 7429 Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України