Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №139 від 20 вересня 2022 року

16  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Герман Д.В., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 25 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Трухін О.М., Батенко Т.І., Борт В.П., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Каптєлов Р.В., Молоток І.Ф., Саламаха О.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стасовська Г.М., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – т.в.о. Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки;

Кравченко Т.Г. – начальник відділу відносин з державними органами та громадськістю Управління інформаційної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст відділу відносин з державними органами та громадськістю Управління інформаційної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 14.09.2022), поданого Кабінетом Міністрів України.

3. Про проект Постанови Верховної Ради України про особливі процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000-П від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г. і Мотовиловцем А.В. /за пропозицією Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. питання знято з розгляду/.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про приєднання України до Марракеського договору про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями з причин інвалідності сприймати друковану інформацію до опублікованих творів" (реєстр. № 0159 від 08.07.2022, Президент України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" (щодо забезпечення умов для розвитку та відновлення електронних комунікаційних мереж)" (реєстр. № 7544 від 08.07.2022, народні депутати України Федієнко О.П., Нікітіна М.В., Васильєв І.С., Костюх А.В., Зуєв М.С. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність" (реєстр. № 7647 від 08.08.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 30 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо надання додаткових повноважень правлінню об'єднання під час воєнного стану в Україні в частині зміни розмірів внесків і платежів співвласників в сторону зменшення" (реєстр. № 7676 від 16.08.2022, народний депутат України Гривко С.Д.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1 /на час голосування на засіданні Комітету були присутні 20 народних депутатів України – членів Комітету/.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України (реєстр. № 7466-2 від 01.07.2022), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кривошеєвим І.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його метою є: зміна існуючої системи оподаткування легкових автомобілів шляхом впровадження нової формули розмитнення транспортного засобу, відповідно до якої не буде братися до уваги вартість транспортного засобу; ліквідація існуючих корупційних схем під час розмитнення транспортних засобів.

Законопроектом пропонуються зміни до:

– Податкового кодексу України, зокрема, щодо:

звільнення на постійній основі від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), що класифікуються в товарній підпозицїї 8701 20 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 90 00 00 згідно з УКТЗЕД (у т.ч. вироблених в Україні) /згідно з чинною нормою таке звільнення передбачено тимчасово, до 01.01.2026/;

встановлення нульової ставки акцизного податку щодо вищезгаданих транспортних засобів /згідно з чинною нормою ставка – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора та 100 євро за 1 штуку щодо відповідних транспортних засобів/;

визначення суми податку на додану вартість та акцизного податку для легкових автомобілів за новою формулою залежно від віку автомобіля;

– Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо скасування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачується під час набуття права власності на легкові автомобілі.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація забезпечить удосконалення та спрощення наявної на сьогодні процедури оподаткування при розмитненні транспортного засобу, аналіз нової моделі оподаткування матиме позитивний вплив на економіку України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження до бюджету податку на додану вартість, акцизного податку, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а оцінити вартісну величину такого впливу на показники бюджету немає змоги, оскільки неможливо спрогнозувати кон’юнктуру імпорту транспортних засобів у наступних періодах. Серед іншого також зауважено, що запропонована законопроектом зміна підходу в частині оподаткування акцизним податком стимулює ввезення в Україну саме автомобілів, які були у вжитку, у віковому сегменті 5 – 10 років (зважаючи на запропоновані коефіцієнти), що суперечить екологічній політиці держави, у тому числі зобов’язанням у сфері співробітництва з питань транспорту, визначеним статтею 368 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України (реєстр. № 7466-2 від 01.07.2022), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кривошеєвим І.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також може призвести до зміни доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо забезпечення рівного виборчого права партіям та кандидатам у народні депутати  України в частині фінансування виборчої кампанії (реєстр. № 7682 від 18.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

змінити механізм фінансового забезпечення виборчої кампанії в частині коштів виборчих фондів партій суб’єктів виборчого процесу та коштів власних виборчих фондів кандидатів у народні депутати, що включені до списків партій суб’єктів виборчого процесу;

проводити витрати на виборчу компанію за рахунок коштів виборчого фонду партії (виключена можливість кандидатам у народні депутати України здійснювати фінансування  виборчої компанії за рахунок коштів своїх виборчих фондів), отриманих з накопичувального рахунка Центральної виборчої комісії;

розширити повноваження Центральної виборчої комісії, зобов’язавши її відкрити і забезпечувати функціонування єдиного накопичувального рахунку для надходжень коштів партій, кандидатів у депутати та добровільних внесків, здійснювати пропорційний розподіл таких коштів між виборчими фондами партій;

зняти обмеження максимального розміру виборчого фонду партії;

заборонити арешт коштів, які залучаються та використовуються під час проведення виборчої кампанії, тощо.

Міністерство фінансів України у експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту (у разі його прийняття) потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії внаслідок необхідності збільшення чисельності працівників Секретаріату ЦВК, які будуть виконувати додаткові повноваження щодо відкриття накопичувального рахунку для надходження власних коштів партій, кандидатів у депутати, включених до виборчих фондів партій – суб’єктів виборчого процесу та добровільних внесків, розподілу зазначених коштів між виборчими фондами партій, а також здійснення контролю за їх використанням. Проте, відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та пропозицій щодо джерел покриття додаткових витрат бюджету унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники державного бюджету.

Слід зауважити, що надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо забезпечення рівного виборчого права партіям та кандидатам у народні депутати України в частині фінансування виборчої кампанії (реєстр. № 7682 від 18.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., може призвести до збільшення видатків державного бюджету (у разі необхідності збільшення штатної чисельності працівників секретаріату Центральної виборчої комісії). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо пролонгації особливостей оподаткування програмної продукції) (реєстр. № 7611 від 28.07.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Устіновою О.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України пропонується продовжити дію звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції до 1 січня 2028 року (згідно з чинною нормою така податкова пільга діє до 01.01.2023).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту дозволить зберегти рівень конкурентоспроможності сфери інформаційних технологій на рівні найбільш сприятливої у світі, а також у перспективі збільшити дохідну частину місцевих бюджетів та соціальних фондів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету, а саме до недонадходження податку на додану вартість до бюджету (зокрема, за даними звіту ДПС обсяг відповідних пільг з податку на додану вартість за кодом 14060495 становить за 2019 рік 3,3 млрд грн, за 2020 рік – 3,4 млрд грн, за 2021 рік – 4,6 млрд грн);

у зв’язку із набуттям Україною статусу кандидата на членство в ЄС важливим кроком є адаптація українського законодавства до законодавства ЄС, зокрема, до Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість, але звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції не відповідає цій директиві;

законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо пролонгації особливостей оподаткування програмної продукції) (реєстр. № 7611 від 28.07.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Устіновою О.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо посилення соціальних гарантій захисників України та інших категорій громадян (реєстр. № 7653 від 10.08.2022), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Бакумовим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення соціальних гарантій захисників України та інших категорій громадян» звільнити від оподаткування ввізним митом ввезені на митну територію України:

учасниками бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, або у випадку їх загибелі одним з членів сім’ї першого ступеня споріднення – автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, з розрахунку один транспортний засіб на одну особу;

фізичними особами – власниками транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку, – транспортні засоби, що відповідають кількості та виду транспортних засобів, що перебували у власності такої особи на момент початку дії воєнного стану та у подальшому визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку;

особами з інвалідністю, отриманою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, – автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, з розрахунку один транспортний засіб на одну особу.

При цьому передбачається не застосовувати таке звільнення щодо: транспортних засобів, ввезених у митному режимі імпорту, які походять з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом; транспортних засобів, середня ринкова вартість яких становитиме понад 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Крім того, законопроектом визначено, що транспортний засіб, який був звільнений від оподаткування ввізним митом, не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації, у разі відчуження такого транспортного засобу протягом трьох років з моменту державної реєстрації транспортного засобу та/або передачі у володіння, користування або розпоряджання третім особам сума несплаченого мита підлягає сплаті за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні транспортного засобу на митну територію України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум ввізного мита та податку на додану вартість з нього, що мають бути сплачені під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів, але наразі оцінити неможливо вартісну величину впливу законопроекту на надходження до державного бюджету за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів, які відповідатимуть умовам звільнення від оподаткування. Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення соціальних гарантій захисників України та інших категорій громадян») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Крім того, потрібно зазначити, що згаданого у законопроекті закону щодо змін до Податкового кодексу України немає в чинному законодавстві, натомість тими ж авторами подано системно пов’язаний законопроект з ідентичною назвою («Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення соціальних гарантій захисників України та інших категорій громадян») за реєстр. № 7652 від 10.08.2022. Тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7653 залежить від розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 7652.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо посилення соціальних гарантій захисників України та інших категорій громадян (реєстр. № 7653 від 10.08.2022), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Бакумовим О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість після прийняття законопроекту за реєстр. № 7653). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на безоплатне отримання комунальних послуг та безоплатне тимчасове проживання у період дії воєнного стану (реєстр. № 7507 від 30.06.2022), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Ткаченком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті, основною метою якого згідно з пояснювальною запискою є державна підтримка внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), передбачається, що у період дії воєнного стану ВПО мають право на безоплатне тимчасове проживання у місцях їх компактного поселення (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) без встановлення такого обмежень щодо терміну такого проживання у зазначених місцях, безоплатне надання житлово-комунальних послуг у місцях компактного поселення ВПО.

Крім того, встановлюється, що порядок надання компенсації власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення ВПО, на оплату житлово-комунальних послуг у період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку до законопроекту про потребу у видатках з державного бюджету на надання компенсації власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо перемішених осіб, на оплату житлово-комунальних послуг у період воєнного стану, звертає увагу, що реалізація законопроекту зумовить розбалансування видатків та доходів бюджету, порушуючи цим визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджетної системи.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребуватиме значних витрат з державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на безоплатне отримання комунальних послуг та безоплатне тимчасове проживання у період дії воєнного стану (реєстр. № 7507 від 30.06.2022), має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відкликання народного депутата України з ініціативи виборців (реєстр. № 7672 від 15.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус народного депутата України» та «Про Регламент Верховної Ради України», якими визначаються підстави для ініціювання, порядок організації та процедура відкликання народного депутата з ініціативи виборців.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи у експертному висновку до нього про таке:

- реалізація акта у разі прийняття потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України на організацію та проведення заходів, пов’язаних з відкликанням народного депутата України, зокрема на забезпечення діяльності комісій з підготовки і проведення голосування про відкликання народного депутата України, виготовлення бюлетенів для голосування, проведення агітації за і проти відкликання народного депутата України тощо;

- зважаючи, що розширюється коло підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата України, виділення додаткових коштів з державного бюджету потребуватиме також проведення проміжних виборів народного депутата на відповідному виборчому окрузі;

- у разі прийняття законопроекту його положення будуть діяти лише у разі припинення або скасування воєнного стану до початку п’ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація запропонованого проекту Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про відкликання народного депутата України з ініціативи виборців (реєстр. № 7672 від 15.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності проведення заходів, пов’язаних з відкликанням народного депутата України та проведення проміжних виборів народного депутата на відповідному виборчому окрузі. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо встановлення народним депутатам України мінімальної заробітної плати та скасування необґрунтованих пільг та привілеїв на період дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7637 від 05.08.2022), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується у період дії воєнного стану в Україні нараховувати місячну заробітну плату народному депутату в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, скасувавши усі надбавки, а також не відшкодовувати вартість проїзду, оренду житла та витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.

У пояснювальній записці до законопроекту (підготовленій суб'єктом права законодавчої ініціативи) зазначено, що реалізація положень законопроекту призведе до економії коштів, які виділяються на забезпечення діяльності народних депутатів, які в результаті можуть бути спрямовані на потреби національної безпеки та оборони. У зв’язку з цим у законопроекті передбачено доручити Кабінету Міністрів України підготувати у встановленому порядку проект Закону України про внесення змін до Державного бюджету України на 2022 рік і перерозподілити видатки державного бюджету на фінансування забезпечення діяльності Збройних Сил України та реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави за рахунок зменшення заробітної плати народних депутатів України та фінансування видатків, пов’язаних з депутатською діяльністю (пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, однак не потребуватиме додаткових бюджетних витрат.

Слід відмітити, що положення законопроекту щодо доручення Уряду про підготовку змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» не враховує вимоги пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно з яким врегульовані окремі питання виконання державного і місцевих бюджетів у період воєнного стану та визначені повноваження Кабінету Міністрів у бюджетному процесі у такий період.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо встановлення народним депутатам України мінімальної заробітної плати та скасування необґрунтованих пільг та привілеїв на період дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7637 від 05.08.2022), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до перерозподілу видатків між розпорядниками коштів державного бюджету та за бюджетними програмами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо встановлення народним депутатам України мінімальної заробітної плати та скасування необґрунтованих пільг та привілеїв на період дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7637-1 від 10.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті, що є альтернативним до законопроекту реєстр. № 7637, пропонується тимчасово, на період дії воєнного стану або стану війни  в Україні, за особистою заявою народного депутата (яка підлягає оприлюдненню на офіційному сайті Верховної Ради та відображенню на сторінці народного депутата на відповідному сайті) встановити йому місячну заробітну плату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без нарахування надбавок та не відшкодовувати вартості проїзду, оренди житла і витрати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень. За особистою заявою народного депутата дія таких положень може продовжуватись і після завершення періоду дії воєнного стану, або стану війни в Україні.

У пояснювальній записці до законопроекту (підготовленій суб’єктом права законодавчої ініціативи) також зазначено, що реалізація положень законопроекту призведе до економії коштів, які можуть бути спрямовані на потреби національної безпеки та оборони. У зв’язку з цим, у законопроекті передбачено доручити Кабінету Міністрів України підготувати у встановленому порядку проект Закону України про внесення змін до Державного бюджету України на 2022 рік, зробивши перерозподіл видатків державного бюджету на фінансування забезпечення діяльності Збройних Сил України та реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, за рахунок зменшення заробітної плати народних депутатів України та фінансування видатків, пов’язаних з депутатською діяльністю, аналогічного зменшення заробітної плати членів Кабінету Міністрів України, інших працівників установ і організацій, які отримують заробітню плату за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів або бюджетів органів місцевого самоврядування, керівників, заступників керівників (керівників, заступників керівників та членів наглядових рад) державних та комунальних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких становить більше 50 відсотків акцій (часток), а також інші проекти Законів України, необхідні для реалізації визначеного у цьому абзаці завдання.

Тому, до законопроекту необхідно було надати належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація  його положень буде мати вплив на показники державного бюджету та місцевих бюджетів, однак не потребуватиме додаткових витрат з таких бюджетів.

Слід відмітити, що положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту щодо доручення Уряду про підготовку змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» не враховує вимоги пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно з яким врегульовані окремі питання виконання державного і місцевих бюджетів у період воєнного стану та визначені повноваження Кабінету Міністрів у бюджетному процесі у такий період. Крім того, до цього пункту включені положення, що не є предметом регулювання закону про державний бюджет, а унормовуються рішеннями про місцевий бюджет, що є порушенням визначеного статтею 7 Бюджетного кодексу України принципу самостійності бюджетної системи.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо встановлення народним депутатам України мінімальної заробітної плати та скасування необґрунтованих пільг та привілеїв на період дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7637-1 від 10.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до перерозподілу видатків між розпорядниками бюджетних коштів та за бюджетними програмами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.9. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю» (реєстр. № 7569 від 19.07.2022), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити розділ XV Кримінального кодексу України новою статтею 351-3, встановивши кримінальну відповідальність за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, його посадових осіб, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації, шляхом покарання у вигляді штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є удосконалення кримінального законодавства в контексті посилення відповідальності за створення перешкод у діяльності органів державного фінансового контролю, створення належних правових засад для забезпечення ефективності, дієвості та результативності здійснення органами державного фінансового контролю та їх посадовими особами функцій і повноважень, передбачених чинним законодавством, зокрема заходів державного фінансового контролю, а також для нівелювання можливостей уникнення відповідальності керівниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання за наслідки незаконних управлінських рішень, дій (бездіяльності) щодо управління та використання публічних коштів та майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, водночас імовірне збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок стягнутих з винних осіб штрафів (від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), обсяг яких неможливо визначити через відсутність константних вихідних даних у зв’язку з неможливістю визначення кількості осіб, яких буде притягнуто до відповідальності.

Поряд з тим, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у разі виявлення відповідного правопорушення та застосування покарання у вигляді арешту чи обмеження волі.

Ухвалили:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю» (реєстр. № 7569 від 19.07.2022), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у разі виявлення відповідного правопорушення та залежно від видів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо тари для розливу коньяку та бренді (реєстр. № 7482 від 22.06.2022), поданий народними депутатами України Каптєловим Р.В., Федієнком О.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються встановити, що розлив коньяку, бренді здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями скляну тару, інший скляний, порцеляновий і фаянсовий сувенірний посуд, полімерні пляшки марки ПЕТФ, та інші види тари згідно з нормативно-правовими актами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що наслідком його прийняття є створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності в галузі виноробства, зокрема виробництва коньяків, бренді, збільшення внутрішніх інвестицій у галузь виноробства, стимулювання розвитку ринку ПЕТФ тари, зменшення собівартості алкогольних напоїв та усунення історичної монополії виробників склотари.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту безпосередньо не впливає на показники бюджетів, проте опосередковано може призвести до зменшення доходів бюджету за рахунок збільшення нелегального виробництва та обігу алкоголю в ПЕТФ тарі та упаковці типу «Tetra-Pak» і «Bag in box».

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо тари для розливу коньяку та бренді (реєстр. № 7482 від 22.06.2022), поданий народними депутатами України Каптєловим Р.В., Федієнком О.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету у разі збільшення нелегального виробництва та обігу алкоголю залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо тари для розливу коньяку та бренді (реєстр. № 7482-1 від 06.07.2022), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

заборонити виробництво, розлив, транспортування, зберігання та реалізацію алкогольної продукції (крім виноробної продукції) з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць у полімерній споживчій тарі (споживчій тарі або упаковці, повністю та/або з використанням виготовлених з поліетилену, полістиролу, поліетилентерефталату або іншого полімерного матеріалу та упаковки типу "Tetra-Pak" і "Bag in box");

встановити, що розлив коньяку, бренді здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями скляну тару, інший скляний, порцеляновий і фаянсовий сувенірний посуд, виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше;

посилити відповідальність за виробництво, розлив, транспортування, зберігання та реалізацію алкогольних напоїв на території України у тарі із матеріалів, яка не передбачена статтею 11 відповідного закону, шляхом накладення штрафу у розмірі 200 відсотків вартості виробленої та/або розлитої, та реалізованої продукції та/або продукції, яку транспортують та/або зберігають (за оптово-відпускними цінами), але не менше 250 тис. грн (згідно з чинною нормою – не менше 85 тис. грн).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що наслідком його прийняття є створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності в галузі виробництва склотари та виноробства, зокрема виробництва коньяків та бренді України, збільшення внутрішніх інвестицій у галузь виноробства, захисту чесного ринку вітчизняного коньячного напою від контрафактного низькоякісного продукту під виглядом коньяк, створення нових робочих місць в аграрному секторі економіки та підвищення якості життя сільського населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту безпосередньо не впливає на показники бюджетів, проте опосередковано може призвести до зростання доходів бюджету за рахунок збільшення розміру штрафів за виробництво, розлив, транспортування, зберігання та реалізацію алкогольних напоїв у тарі. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо тари для розливу коньяку та бренді (реєстр. № 7482-1 від 06.07.2022), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» (щодо забезпечення умов для розвитку та відновлення електронних комунікаційних мереж) (реєстр. № 7544-1 від 22.07.2022), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується, зокрема, установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 60 днів після його припинення або скасування, з метою забезпечення доступності електронних комунікаційних послуг для всіх без виключення фізичних та/або юридичних осіб, які мешкають та/або розташовані та/або зареєстровані на територіях, де тривають активні бойові дії, розмір щомісячної вартості послуг з доступу до Інтернету та/або послуг з передачі даних та/або електронних комунікаційних послуг та/або послуг широкосмугового доступу до мережі Інтернет не може перевищувати 10 гривень на місяць та не може включати будь-які додаткові платежі.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є упорядкування та створення доступних умов для доступу пересічних громадян до електронних комунікаційних послуг на територіях, де ведуться активні бойові дії.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не вплине на показники бюджету та не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що прийняття внесеної законодавчої пропозиції без відповідного компенсаторного механізму, який забезпечує суб’єктам господарювання відшкодування різниці між економічно обґрунтованим розміром цін (тарифів) на послуги електронних комунікацій, матиме своїм наслідком виникнення ризиків для постачальників електронних комунікаційних послуг в частині погіршення фінансових результатів їх діяльності, що може негативно позначитися на якості електронних комунікаційних послуг, та відповідно зменшення бюджетних надходжень внаслідок звуження податкової бази, при цьому зменшення бюджетних доходів в умовах війни негативно вплине на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» (щодо забезпечення умов для розвитку та відновлення електронних комунікаційних мереж) (реєстр. № 7544-1 від 22.07.2022), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету щодо сплати податків постачальниками електронних послуг залежно від їх фінансового стану та практики застосування даної законодавчої ініціативи) У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 5 частини другої статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (реєстр. № 7597 від 27.07.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується дозволити куріння, вживання та використання в спеціально відведених для цього місцях та/або на відкритих (літніх) майданчиках закладів ресторанного господарства електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та кальянів, а також куріння кальянів у приміщеннях закладів, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття надасть економічну підтримку суб’єктам господарювання в сфері ресторанного бізнесу, сприятиме збереженню існуючої мережі закладів ресторанного господарства, запобігатиме підвищенню рівня безробіття в Україні, а також сприятиме наповненню державного бюджету та місцевих бюджетів.

Зокрема, внаслідок запровадження законопроекту можуть збільшитися платежі до бюджету щодо тютюнової продукції (зокрема, надходження акцизного податку у разі збільшення споживання такої продукції, надходження від продажу ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів. Разом з тим, Мінфіном зауважено, що питання доцільності/недоцільності прийняття законопроекту має вирішувати Міністерство охорони здоров’я України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 5 частини другої статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (реєстр. № 7597 від 27.07.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від платежів щодо тютюнової продукції залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності працівників правоохоронних органів (реєстр. № 7657 від 10.08.2022), поданий народним депутатом України Кузьміним Р.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 365-4, згідно з якою встановлюється кримінальна відповідальність за бездіяльність працівника правоохоронного органу, який приймає участь у кримінальному провадженні, вчинення ним дій або прийняття процесуального рішення, які призвели до істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження/позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності працівників правоохоронних органів (реєстр. № 7657 від 10.08.2022), поданий народним депутатом України Кузьміним Р.Р., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 7646 від 08.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті пропонується визначити перелік видів діяльності та заходів, які можливо здійснювати на тимчасово окупованих територіях, якщо при цьому не вчиняється пособництво державі-агресору, а також наділити Кабінет Міністрів України, Національний банк України та незалежні регулятори повноваженнями визначати особливості та встановлювати обмеження здійснення суб’єктами господарювання визначеного переліку видів діяльності та заходів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів. Разом з тим, Мінфін зауважує, що встановлення обмежень на провадження діяльності суб’єктів господарювання на тимчасово окупованій території може призвести до зменшення доходів відповідних бюджетів, однак, відсутність вихідних параметрів не дозволила спрогнозувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 7646 від 08.08.2022), має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів у разі встановлення обмежень на впровадження діяльності суб’єктів господарювання на тимчасово окупованій території). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 481 Митного кодексу України (реєстр. № 7583 від 25.07.2022), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Люботою Д.В., Кузнєцовим О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується уточнити положення щодо відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, передбачивши за таке порушення накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо такий транспортний засіб був добровільно переданий на потреби Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (згідно з чинним законодавством – накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може мати вплив на показники бюджетів за рахунок суттєвого пом’якшення відповідальності за вчинене правопорушення, відсутності водночас визначеного способу підтвердження передачі транспортних засобів на потреби Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також невстановлення обмеження дії запропонованих законопроектом положень у часі. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає його розгляд недоцільним.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 481 Митного кодексу України (реєстр. № 7583 від 25.07.2022), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Люботою Д.В., Кузнєцовим О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив
на показники бюджету та потребують узгодження
з бюджетним законодавством

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансову реструктуризацію» щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації та в частині подовження термінів дії цього закону» (реєстр. № 7625 від 02.08.2022), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити такі терміни (з їх визначенням): «грошові зобов’язання класів А, Б, В, Г», визначаючи кожний клас за окремими критеріями (рівень загального знецінення боргу, розмір прострочення грошового зобов’язання, наявність та умови попередньої реструктуризації), «загальне знецінення боргу», «валова вартість», «чиста вартість», «електронний аукціон»;

передбачити особливості проведення державними банками та банками за участю держави фінансової реструктуризації заборгованості за грошовими зобов’язаннями класів А, Б, В і Г;

продовжити дію Закону України «Про фінансову реструктуризацію» до 1 січня 2030 року /згідно з чинною вимогою – цей Закон втрачає чинність 1 січня 2028 року/;

доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом за необхідності забезпечити фінансування секретаріату фінансової реструктуризації /абзац четвертий пункту 3 розділу ІІ законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект не потребує додаткових матеріальних та інших витрат і збільшення видатків з державного бюджету;

законопроект надає змогу ефективніше проводити процедуру добровільної фінансової реструктуризації боржника в умовах війни, встановлює особливості дій державних банків та банків за участю держави в залежності від виду грошового зобов’язання боржника, покращує прогнозованість банківської сфери України, сприяє поверненню виданих державними банками кредитів та встановлює умови для списання безнадійної заборгованості.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положення законопроекту, яким передбачено Кабінету Міністрів України за необхідності забезпечити фінансування секретаріату фінансової реструктуризації, може потребувати додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 15 Закону України «Про фінансову реструктуризацію» матеріально-технічне та організаційне забезпечення роботи секретаріату здійснюється за рахунок коштів, одержаних від суб’єктів господарювання (у тому числі нерезидентів), фізичних осіб, міжнародних фінансових організацій у вигляді безповоротної фінансової допомоги, грантів, дарунків, інших надходжень, які не передбачають повернення коштів. Мінфін також звертає увагу на цю норму та у зв’язку з цим пропонує виключити відповідне положення законопроекту.

Крім того, фінансове забезпечення секретаріату фінансової реструктуризації не належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету та перелік яких визначено статтею 87 Бюджетного кодексу України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансову реструктуризацію» щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації та в частині подовження термінів дії цього закону» (реєстр. № 7625 від 02.08.2022), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Кравчук Є.М. та іншими матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацювати законопроекту виключити абзац четвертий пункту 3 розділу ІІ законопроекту (як такий, що не відповідає нормам статті 87 Бюджетного кодексу України та статті 15 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів, прискорення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та запровадження додаткових механізмів компенсації вартості відчуженого майна у період воєнного стану (реєстр. № 7591 від 26.07.2022), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Сюмар В.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до:

– Податкового кодексу України, зокрема щодо:

посилення відповідальності посадової (службової) особи контролюючого органу та безпосереднього керівника такої посадової (службової) особи за систематичне (три та більше разів протягом останніх дванадцяти місяців) скасування за рішенням суду (яке набрало законної сили) неправомірних рішень, якими визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків та які прийняті такими особами, шляхом звільнення таких осіб з роботи в контролюючому органі без права роботи протягом трьох років у будь-якому контролюючому органі;

запровадження мораторію на проведення документальних позапланових перевірок платників податків на їх звернення та/або у зв’язку з отриманою податковою інформацією, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

скорочення терміну проведення камеральних податкових перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди червень, липень 2022 року з 60 до 30 днів (із завершенням їх проведення не пізніше 20.09.2022) та скорочення терміну проведення документальних позапланових перевірок правомірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість з 60 до 30 днів;

виключення норми, згідно з якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години;

– Закону України «Про державну службу» щодо доповнення переліку дисциплінарних проступків іншими випадками, встановленими законом, та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби у разі вчинення відповідних проступків;

– Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», зокрема щодо:

надання права колишньому власнику примусово відчуженого в умовах правового режиму воєнного стану майна зменшити свої податкові зобов'язання із загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету, визначені за податкові періоди, що припадають на період дії правого режиму воєнного стану в Україні та 12 місяців після його припинення або скасування, на суму вартості такого майна, зазначену у документі, що містить висновок про вартість майна;

визначення Кабінетом Міністрів України порядку зменшення податкових зобов’язань на суму вартості такого майна;

можливості компенсації вартості примусово відчуженого в умовах правового режиму воєнного стану майна шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики, умови емісії та цільове призначення яких встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів, зменшення перевірок платників податків у період воєнного стану, прискорення бюджетного відшкодування податку на додану вартість для суб’єктів господарювання та запровадження додаткових механізмів компенсації вартості відчуженого майна у період воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване запровадження мораторію щодо проведення документальних позапланових перевірок платників податків, враховуючи існування такої категорії платників, як ризикові та недобросовісні, не дозволить податковим органам належним чином здійснювати контрольно-перевірочні заходи, що в свою чергу може негативно вплинути на надходження податків до бюджетів;

запропоноване скорочення термінів проведення камеральних та документальних позапланових перевірок з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість може призвести до неправомірного бюджетного відшкодування та відповідно до розбалансування бюджету;

встановлення превентивних заходів, направлених насамперед на запобігання неповернення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у повному обсязі та/або частково у законодавчо встановлений граничний строк валютної виручки від експорту продукції, а також товарів за імпортними операціями, має вагоме значення не лише для забезпечення збалансованого стану на валютному ринку України, а й для економіки в цілому та формування дохідної частини державного бюджету;

питання запропонованої компенсації вартості примусово відчуженого майна потребує комплексного опрацювання, фахової експертизи та проведення детальних фінансово-економічних розрахунків впливу на державний бюджет, відповідно такі зміни не можуть бути законодавчо закріплені в запропонованому вигляді;

при цьому реалізація запропонованого положення щодо можливості компенсації вартості примусово відчуженого майна шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики призведе не лише до збільшення державного боргу, а й до значного збільшення навантаження на державний бюджет за рахунок платежів з обслуговування такого боргу та його погашення у майбутньому, що не відповідає принципам збалансованості бюджету та фіскальної консолідації;

загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту щодо можливості компенсації вартості примусово відчуженого майна шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики та їх цільового призначення /абзац одинадцятий підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ законопроекту/ не відповідає вимогам Кодексу, насамперед:

статті 1 (згідно з якою Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, визначаються правові засади утворення та погашення державного боргу);

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет);

частині першій статті 16 (згідно з якою державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, Кабінет Міністрів України визначає основні умови здійснення державних запозичень, включаючи основні умови розміщення (емісії) державних цінних паперів);

частині дев’ятій статті 16 (згідно з якою умови розміщення (емісії) державних цінних паперів визначаються з урахуванням Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Крім того, статтею 15 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено, серед іншого, що:

емісія державних облігацій є частиною бюджетного процесу, регулюється Кодексом та законом про державний бюджет на відповідний рік, яким встановлюється граничний розмір державного боргу;

витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення та погашення державних облігацій здійснюються відповідно до умов розміщення державних облігацій за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на такі цілі у державному бюджеті на відповідний рік.

Таким чином, порушене зазначеним положенням законопроекту питання не належить до предмету регулювання Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та має унормовуватися виключно бюджетним законодавством, на що також звертає увагу Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів, прискорення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та запровадження додаткових механізмів компенсації вартості відчуженого майна у період воєнного стану (реєстр. № 7591 від 26.07.2022), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Сюмар В.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету, збільшення державного боргу і відповідно витрат на його обслуговування і погашення залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 1, 4, 13 і 16), зокрема виключити абзац одинадцятий підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ /щодо абзацу третього нової частини п’ятої статті 11 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»/.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

2. СЛУХАЛИ:

Доповідь Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 14.09.2022), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно з частиною другою статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Кабінет Міністрів 14 вересня 2022 р. подав до Верховної Ради проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000) /далі – законопроект/.

Частиною четвертою статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу розгляд та затвердження державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом. Йдеться про главу 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту. Зокрема, згідно з частиною першою статті 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання Кабінетом Міністрів проекту закону про державний бюджет на наступний рік має бути представлення такого проекту на пленарному засіданні Верховної Ради, при цьому від Комітету Верховної Ради України з питання бюджету /далі – Комітет/ передбачається доповідь щодо відповідності такого проекту вимогам Кодексу.

Відповідно до статті 154 Регламенту після представлення законопроекту не передбачається прийняття Верховною Радою рішення щодо законопроекту (за винятком можливості прийняття рішення про відхилення законопроекту у разі невідповідності вимогам Кодексу /згідно з частиною четвертою цієї статті/).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, проаналізувавши законопроект, надало висновок (лист від 19.09.2022 № 16/03-2022/157435 (1008743), копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), в якому звернуто увагу, що йдеться про затвердження державного бюджету на 2023 рік в умовах воєнного стану в Україні та надано зауваження до окремих положень законопроекту.

У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу, попередньо опрацьовано висновок ГНЕУ та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних параметрів законопроекту

Виступаючи на засіданні Кабінету Міністрів України 13.09.2022 (на якому схвалено законопроект), Прем’єр-міністр України щодо проекту державного бюджету на 2023 рік зазначив, що:

бюджет 2023 року — це бюджет для перемоги;

ситуація з бюджетом, макропрогнозом, відновленням економіки напряму залежить від ситуації на фронті, макроекономічний прогноз і проект бюджету на 2023 рік розраховано за  консервативним середньо песимістичним сценарієм;

головний пріоритет проекту бюджету – оборона та безпека України (майже 50% всього бюджету буде спрямовано саме для сектору безпеки й оборони);

другий пріоритет проекту бюджету – соціальні програми /пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту/ (це ще 35% від всіх видатків у проекті бюджету);

всі інші видатки будуть скорочуватися (головна стаття економії –зменшення видатків на органи державної влади);

у проекті бюджету створюється фонд ліквідації наслідків збройної агресії та передбачається додаткова дотація для місцевих бюджетів на компенсацію витрат у зв’язку з війною;

враховуючи такі пріоритети й обмеженість ресурсів, слід відповідально підійти до питання ухвалення бюджету (наголосивши, що «війна – це дорого, і Україна зараз не може собі дозволити багатьох позитивних, але популістських ініціатив»).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

процес прогнозування здійснюється в режимі реального часу в умовах відсутності повної статистичної інформації, високого ступеня невизначеності та непередбачуваності у сфері безпеки щодо тривалості, інтенсивності і географії бойових дій та їх наслідків;

при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2023 рік використовувалися підготовлені Міністерством економіки основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2023 р. та окремі припущення на 2022–2023 рр.

Зокрема, на 2023 рік прогноз номінального ВВП становить 6399 млрд грн (факт за 2021 р. – 5459,6 млрд грн, затверджений прогноз на 2022 р. – 5368,7 млрд грн, очікуваний показник на п.р. – 4680,2 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 4,6% (факт за 2021 р. – зростання 3,4%, затверджений прогноз на 2022 р. – зростання на 3,8%, очікуваний показник на п.р. – на падіння 33,2%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 130% (факт за 2021 р. – 110%, затверджений прогноз на 2022 р. – 106,2%, очікуваний показник на п.р. – 130,1%), середньорічний прогнозний курс валюти – 42,2 грн/дол. США (факт за 2021 р. – 27,3 грн/дол. США, врахований прогноз на 2022 р. – 28,6 грн/дол. США, очікуваний показник на п.р. – 32,3 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2023 року – 50 грн/дол. США (факт на 31.12.2021 – 27,3 грн/дол. США, врахований прогноз на 31.12.2022 – 28,7 грн/дол. США, очікуваний показник на 31.12.2022 – 36,6 грн/дол. США).

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2023 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2021 рік та плановими на 2022 рік):

доходи – у сумі 1.279,17 млрд грн (менше факту за 2021 р. на 17,7 млрд грн, або на 1,4%, та затверджених із змінами на п.р. на 273,9 млрд грн, або на 17,6%);

видатки – у сумі 2.513,87 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 1.023,6 млрд грн, або на 68,7%, та менше затверджених із змінами на п.р. на 134,3 млрд грн, або на 5,1%);

повернення кредитів – у сумі 14,4 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 5,3 млрд грн, або на 58,4%, та затверджених із змінами на п.р. на 4,1 млрд грн, або на 40,4%);

надання кредитів – у сумі 59,5 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 45,9 млрд грн, або майже в 4,4 раза, та затверджених із змінами на п.р. на 36 млрд грн, або в 2,5 раза);

дефіцит (фінансування) – у сумі 1.279,8 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 1.081,86 млрд грн, або майже 6,5 раза, та затвердженого із змінами на п.р. на 171,4 млрд грн, або на 15,5%).

Статтею 5 законопроекту пропонується граничний обсяг державного боргу на 31.12.2023 визначити у сумі 6.406 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2021 на 4.043,5 млрд грн, або в 2,7 раза, та затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2022 на 2.761,1 млрд грн, або на 75,8%).

Відповідно до статті 7 законопроекту розміри прожиткового мінімуму у 2023 р. не змінюватимуться (будуть на рівні, встановленому з 01.12.2022), зокрема, прожитковий мінімум становитиме 2589 грн, для працездатних осіб – 2684 грн, для осіб, які втратили працездатність, – 2093 грн.

Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата також не змінюватиметься і з 1 січня 2023 р. у місячному розмірі становитиме 6700 грн /на рівні, встановленому з 01.10.2022/.

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

1. Частиною третьою статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту).

Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Кабінет Міністрів щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, має схвалювати Бюджетну декларацію та у триденний строк подавати її до Верховної Ради.

Однак згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються стаття 33 Кодексу та пов’язані з нею норми щодо Бюджетної декларації. У зв’язку з військовою агресією РФ проти України з 24 лютого 2022 р. в Україні введено воєнний стан /згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX/ та проводяться заходи загальної мобілізації /згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65 (із змінами), затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX/.

Тому у 2022 р. Кабінет Міністрів не схвалив Бюджетну декларацію на 2023-2025 роки і відповідно не подав її до Верховної Ради, відтак Верховна Рада не схвалювала відповідних рекомендацій щодо бюджетної політики.

2. Виходячи із супровідних матеріалів до законопроекту, проект державного бюджету на 2023 рік розроблено із застосуванням чинного бюджетного та податкового законодавства, а також пропозицій змін до норм Податкового кодексу України. Зокрема, показники доходів проекту державного бюджету на 2023 рік розроблені із застосуванням чинних ставок оподаткування, крім ставок акцизного податку на пальне, які застосовані відповідно до ставок, визначених законопроектом про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (реєстр. № 7668-д від 29.08.2022).

Зазначене не у повній мірі узгоджується з визначеним пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Разом з тим, згідно з нормами Кодексу акцизний податок з пального належить до джерел формування спеціального  фонду державного бюджету (зокрема, державного дорожнього фонду), а витрати спеціального фонду бюджету проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень цього фонду. Відтак, прийняття чи неприйняття законопроекту за реєстр. № 7668-д не призведе до розбалансування показників загального фонду проекту державного бюджету на 2023 рік, натомість може потребувати змін показників спеціального фонду в частині надходжень і витрат державного дорожнього фонду. При цьому законопроект за реєстр. № 7668-д Верховною Радою 30.08.2022 прийнято за основу і наразі Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики підготовлено для розгляду у другому читанні.

Водночас, разом із законопроектом Кабінетом Міністрів подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035 від 14.09.2022), метою прийняття якого, як відмічено у пояснювальній записці, є врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою законопроекту про державний бюджет на 2023 рік, та актуалізація деяких положень Кодексу.

Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2023 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроектів за реєстр. № 7669-д і № 8035.

Крім того, щодо передбаченого законопроектом одного із джерел формування фонду ліквідації збройної агресії (а саме коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів») ГНЕУ звертає увагу, що безпосередньо цим Законом не передбачено спрямування відповідних коштів до державного бюджету, а такі зміни пропонуються у законопроекті про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027 від 13.09.2022). На даний час законопроект за реєстр. № 8027 опрацьовується у Комітеті для подальшого розгляду Верховною Радою.

3. Щодо окремих боргових параметрів на 2023 рік слід зауважити, що у законопроекті:

граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету розрахунково становить 20% прогнозного ВВП (факт за 2021 р. – 3,6%, прогноз на 2022 р. – 20,6%, уточнений прогноз на п.р. – 23,7% очікуваного ВВП);

граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 р. розрахунково становить 100,1% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2021 – 43,3%, прогноз на 31.12.2022 – 67,9%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 77,9% очікуваного ВВП);

не передбачено граничних обсягів надання державних гарантій у 2023 р. та гарантованого державною боргу на кінець 2023 р.

Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема, щодо:

визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП /абзаци другий і третій частини першої статті 14/;

визначення законом про державний бюджет граничного обсягу гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, який не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету /частина перша статті 18/;

обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП /частина друга статті 18/.

У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту запропоновано зупинити на 2023 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також зупинено на 2021-2022 рр. і не застосовувалися у 2020 р.).

Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини другої статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

4. Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій банків та обмін облігацій на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також обміном на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018-2022 рр. /станом на 01.09.2022/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.).

Поряд з тим, статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати понадпланові державні запозичення (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж. Аналогічна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020-2022 рр., при цьому зазначені операції здійснювалися у 2021 р.

Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

5. Частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2023 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик).

Таке положення не враховує вимоги частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)).

Протягом останніх років аналогічна норма передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету.

ГНЕУ загалом зауважує, що положення статей 4, 16-18 та абзаців 2-4 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту можуть призвести до порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі.

6. Статтею 19 законопроекту пропонується установити, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розподіл між місцевими бюджетами субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України здійснюється Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2023 рік зазначені субвенції передбачені у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону за спеціальним фондом /за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку/: код бюджетної програми 2761600 – у сумі 1.703,4 млн грн; код бюджетної програми 2761610 – у сумі 5.292 млн грн.

Аналогічно статтею 25 законопроекту передбачається здійснення Кабінетом Міністрів України розподілу між місцевими бюджетами додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною агресією Російської Федерації. У проекті державного бюджету на 2023 рік ця додаткова дотація передбачена у складі загальнодержавних витрат Мінфіну (код бюджетної програми 3511280) за загальним фондом у сумі 23.934 млн грн.

Такими статтями законопроекту не враховуються вимоги Кодексу, оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаних трансфертів місцевим бюджетам мав би бути передбачений у додатку № 6 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл має здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). При цьому слід звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовується частина шоста статті 108 Кодексу щодо обов’язковості погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України.

Крім того, законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами ще 12 трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі.

7. Відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони.

В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, відмічено, що до Мінфіну не надходили пропозиції від РНБО до законопроекту стосовно статей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а також вказано, що:

у законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 1.141,1 млрд грн, або 17,8% ВВП, з них:

видатки із загального фонду – 1.006,07 млрд грн (+ 751,5 млрд грн до первинного плану на 2022 р.);

видатки із спеціального фонду – 115,04 млрд грн (включаючи 99,45 млрд грн – за рахунок кредитних коштів, залучених державою від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії);

державні гарантії – до 20 млрд грн.

Підпунктом 1 пункту 1 рішення РНБО від 15.09.2022 «Про пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» (введеного в дію Указом Президента України від 15.09.2022 № 651) доручено Кабінету Міністрів України передбачити в законопроекті загальний фінансовий ресурс на забезпечення національної безпеки і оборони України в обсязі не менше 17,8% ВВП для сектору безпеки і оборони України, при цьому фінансове забезпечення потреб сектору безпеки і оборони України передбачити в обсязі не менше 1.141,1 млрд грн.

Таким чином, у законопроекті враховано зазначене рішення РНБО.

8. У законопроекті на 2023 рік не передбачено збільшення державних соціальних стандартів (про що вище зазначено), відповідно при визначенні показників прожиткового мінімуму не враховано його фактичний розмір. За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2022 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 4666 грн, а у законопроекті розмір такого мінімуму передбачено у сумі 2589 грн, що майже вдвічі менше вказаного фактичного розміру. Крім того, ГНЕУ висловило зауваження щодо передбаченого законопроектом зупинення на наступний рік дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У статті 7 законопроекту пропонується третій рік поспіль визначати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді та працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами /у розмірі 2102 грн/, прокурора окружної прокуратури /у розмірі 1600 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положення статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет. ГНЕУ щодо таких пропозицій законопроекту зазначає, що життєві потреби працівників в основному є подібними та навряд чи відрізняються залежно від державного органу та займаної посади, відтак прожитковий мінімум для працездатних осіб має бути єдиним, а градація зарплати повинна відбуватися через кратність розміру прожиткового мінімуму, що враховується при визначенні посадових окладів. Разом з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що відповідні положення законопроекту унормовують питання виплат зарплати (грошового забезпечення) для суддів, прокурорів, працівників ДБР, НАБУ в межах фінансових можливостей бюджету, виключення таких положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2023 рік щонайменше у сумі 5,8 млрд грн (для Офісу Генерального прокурора – 4,3 млрд грн, ДБР – 1,5 млрд грн).

Пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається установити, що у 2023 р. окремі норми законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів. Як зазначено у супровідних матеріалах до законопроекту, таким положенням надається право Кабінету Міністрів визначати порядок, умови та терміни індексації пенсій, страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві, перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, а також індексації пенсій державним службовцям, журналістам, чорнобильцям тощо виходячи з фінансових можливостей Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та державного бюджету.

З цього приводу належить відмітити, що згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

9. Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП.

Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2023 р. на охорону здоров’я становитиме 206,4 млрд грн, або 3,2% ВВП, а до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020-2022 рр., пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити дію абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо затвердження програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.

10. Згідно з частиною першою статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті не передбачено державного фонду регіонального розвитку, відтак пропонується зупинити на 2023 рік дію відповідних норм Кодексу та у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв’язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.

Відповідно до статті 33-1 Кодексу обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на середньостроковий період визначається Бюджетною декларацією в межах загальних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, відбір державних інвестиційних проектів  здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, державні капітальні вкладення включаються до проекту закону про державний бюджет за результатами розподілу. До законопроекту на 2023 р. не включено державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, що пояснюється у супровідних матеріалах до законопроекту зупиненням дії положень Кодексу щодо складання Бюджетної декларації та відсутністю рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів щодо відбору державних інвестиційних проектів.

11. Законопроект за своїм змістом і формою переважно узгоджується з вимогами статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет.

Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2023 рік щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання /йдеться передусім про пункти 6 і 8 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів).

ГНЕУ зауважує, що у статтях 19, 23-27, пунктах 3 і 4 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

12. У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу (довідку про стан виконання частини першої статті 38 і підпункту 1 пункту 14 розділу VI Кодексу щодо подання Кабінетом Міністрів матеріалів разом з законопроектом надано народним депутатам України – членам Комітету).

Зокрема, не надано інформації щодо:

врахування Бюджетної декларації і рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту) /підпункт «г» пункту 1/ – у зв’язку з відсутністю Бюджетної декларації на 2023-2025 роки з огляду на норми підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про що вище зазначено);

переліку державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм /пункт 4-1/ – у зв’язку з невключенням відповідних державних інвестиційних проектів до законопроекту (про що вище зазначено).

Поряд з тим, окрему інформацію /передбачену підпунктом «ж» пункту 1, пунктами 2-1, 6-2, 6-3, 11 і 12-2/ також не надано у зв’язку з її відсутністю з об’єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).

13. Враховуючи наведене, при підготовці законопроекту до першого читання необхідно додатково опрацювати вищезазначені питання передусім в частині узгодження правових норм.

Ґрунтовну оцінку законопроекту і показників проекту державного бюджету на 2023 рік передбачається здійснити після детального вивчення законопроекту та матеріалів до нього, опрацювання висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і Рахункової палати щодо законопроекту, додаткової інформації та розгляду законопроекту у Комітеті.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пасічний О.С., Шпак Л.О., Крулько І.І., Цабаль В.В., Кузбит Ю.М., Міністр фінансів України Марченко С.М.

На початку розгляду даного питання Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував щодо процедури представлення законопроекту та про здійснення у Комітеті попереднього аналізу законопроекту в частині його відповідності вимогам Кодексу (що відображено у проекті рішення, наданому народним депутатам України – членам Комітету).

Затим Міністр фінансів України Марченко С.М. представив законопроект (презентаційні матеріали щодо показників проекту державного бюджету на 2023 рік та деяких інших положень законопроекту, підготовлені Мінфіном у вигляді інфографіки, надано народним депутатам – членам Комітету). Зокрема, Міністр фінансів зазначив, що:

показники проекту державного бюджету на 2023 рік розраховані на макроекономічному прогнозі, підготовленому в умовах обмеженості у статистичній інформації та який має певний ступень невизначеності;

доходи загального фонду визначені у сумі 1146,6 млрд грн, що на 64,3 млрд грн менше планового показника 2022 р., при цьому найбільше зменшуються надходження частини чистого прибутку і дивідендів (на 41,3 млрд грн) та податку на прибуток підприємств (на 26,4 млрд грн), що пов’язано із згортанням або зменшенням економічної активності суб’єктів господарювання внаслідок збройної агресії РФ, водночас передбачається зростання надходжень внутрішнього ПДВ на 48,9 млрд грн у зв’язку з відновленням споживання;

видатки і надання кредитів за загальним фондом плануються в обсязі 2268,5 млрд грн;

основний пріоритет видатків – безпека та оборона, при цьому загальний ресурс на цю мету становить 1141,1 млрд грн, або 17,8% ВВП, що суттєво більше, ніж враховано при затвердженні державного бюджету на 2022 рік (6% ВВП);

наступний пріоритет видатків – пенсійне забезпечення та соціальний захист, зокрема, видатки на виплату пенсій передбачено у сумі 232,9 млрд грн, на підтримку малозабезпечених сімей – 72,9 млрд грн, соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, – 66,6 млрд грн, соціальний захист дітей і сім'ї – 27,3 млрд грн;

у сфері освіти і охорони здоров’я будуть збережені на відповідному рівні основні гарантії, зокрема заробітна плата педагогічних і медичних працівників;

серед пріоритетів видатків також є відновлення і підтримка деокупованих територій, насамперед, створюється фонд з ліквідації наслідків збройної агресії у сумі понад 19 млрд грн, в резервному фонді акумульовано 17,3 млрд грн, передбачено 16 млрд грн Фонду розвитку підприємництва (зокрема для реалізації програми "Доступні кредити 5-7-9"), а також додаткову дотацію на компенсацію втрат місцевих бюджетів у зв'язку з військовою агресією РФ у сумі 23,9 млрд грн;

передбачається продовжити оптимізацію видатків державного бюджету, а саме їх зменшити на 10% додатково до 10-відсоткового скорочення цього року, зокрема, заплановано скорочення на 11,6 млрд грн видатків на утримання органів влади;

дефіцит проекту державного бюджету прогнозується на рівні 20% ВВП і фінансування є найбільш складною частиною цього проекту, при цьому є сподівання залучити 38 млрд дол. США від міжнародних партнерів, у зв’язку з чим Уряд просить пришвидшити розгляд і прийняття законопроекту, щоб раніше розпочати перемовини з міжнародними партнерами щодо пошуку джерел фінансування.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту.

  УХВАЛИЛИ:

1. Доповідь Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 14.09.2022), поданого Кабінетом Міністрів України, взяти до відома.

2. Керуючись частиною другою статті 154 Регламенту Верховної Ради України, поінформувати Верховну Раду України щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 14.09.2022), поданого Кабінетом Міністрів України.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утримався» – 0, «не голосували» – 1.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль