Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №163 від 02 серпня 2023 року

17  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Задорожній М.М., Кунаєв А.Ю., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пунда О.Б., Симончук К.В., Шпак В.П., Клочкова Т.В., Рощенко С.В.

Запрошені:

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра фінансів України;

Кім В.О. – начальник Миколаївської обласної військової адміністрації;

Прокудін О.С. – начальник Херсонської обласної військової адміністрації;

Майснер А.В. – т. в. п. Голови Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 2 серпня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Херсонській та Миколаївській обласним державним адміністраціям (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 696).

2. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та пропозиції до проекту порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Кіма В.О. і начальника Херсонської обласної військової адміністрації Прокудіна О.С. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Херсонській та Миколаївській обласним державним адміністраціям (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 696).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Херсонської обласної військової адміністрації від 20.07.2023 № 01-01-22-5778/0/23/27 (копію надано народним депутатам України – членам Комітету) та Миколаївської обласної військової адміністрації від 31.07.2023 № 1971/20.13-05-22/4-23 (копію надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 696 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 609» /далі – постанова КМУ № 696/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації визначені /пункт 16 статті 14 Закону/ кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" та Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями  та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також, встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-червень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8 811,1 млн грн (у повному обсязі відповідно до уточненого річного плану);

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не затверджено);

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35 934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17 000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-червня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61 866,4 млн грн (з урахуванням обсягу коштів, отриманого від курсової різниці у сумі 6,3 млн грн).

Разом з цим, у звітності Казначейства України за підсумками січня-червня 2023 року за бюджетною програмою 3121430 відповідно до внесених змін до розпису державного бюджету на 2023 рік уточнений річний план за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3121430 визначено в обсязі 45 771,6 млн грн (тобто, без врахування надходжень, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», надходжень від курсової різниці та із врахуванням змін, внесених до розпису державного бюджету відповідно до постанов Уряду від 16.05.2023 № 493, від 06.06.2023 № 566 та від 19.06.2023 № 617).

2. Станом на 25 липня п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації (за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону) вже виділено 27,654 млрд грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 34,212 млрд грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

III. Щодо положень постанови КМУ № 696.

Постановою КМУ № 696 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 609 «Деякі питання ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, спричинених підривом греблі Каховської гідроелектростанції в Херсонській області» /далі – постанова КМУ № 609/, відповідно до яких, зокрема:

1) Викладений у новій редакції пункт 1 постанови КМУ № 609 та визначено виділити із фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) /далі – Херсонська ОДА/, на безповоротній основі 980 900 тис. гривень (видатки розвитку) для відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації за такі об’єкти (на нову бюджетну програму) /пункт 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 609, затверджених постановою КМУ № 696 (далі – Зміни, затверджені постановою КМУ № 696)/.

Відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 609 (із змінами, внесеними пунктом 2 Змін, затверджених постановою КМУ № 696):

- редакційно уточнений виклад напряму використання коштів, виділених Херсонській ОДА, без зміни їх цільового спрямування;

- не змінений обсяг коштів, виділених із фонду ліквідації Херсонській ОДА, проте змінено розподіл цих коштів за угрупуваннями відповідно Економічної класифікації видатків бюджету, а саме обсяг коштів у сумі 980 900 тис. грн визначено як видатки розвитку (попередньо був розподілений таким чином: видатки розвитку – 974 180 тис. грн, 6 720 тис. грн – видатки споживання),

- збережено визначення Херсонської ОДА головним розпорядником коштів державного бюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми.

З огляду на сутність зазначених вище змін, що власне, серед іншого, пов’язані із зміною складу обсягу коштів, виділених із фонду ліквідації Херсонській ОДА, за економічною ознакою видатків бюджету, і враховуючи вимоги бюджетного законодавства щодо планування та використання коштів бюджету, пункт 1 постанови КМУ № 609 (із змінами, внесеними пунктом 2 Змін, затверджених постановою КМУ № 696) потребує погодження з Комітетом відповідно до вимог частини другої статті 29 Закону.

2) Виділені кошти із фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, Миколаївській обласній державній адміністрації (для Миколаївської обласної військової адміністрації) /далі – Миколаївська ОДА/ на безповоротній основі 341 800 тис. грн (видатки розвитку) для відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації за такі об’єкти (на нову бюджетну програму). При цьому, визначивши Миколаївську ОДА головним розпорядником коштів державного бюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми /пункт 3 Змін, затверджених постановою КМУ № 696, щодо доповнення пунктом 1-1 постанови КМУ № 609/.

3) Уряд доручив забезпечити /пункт 6 Змін, затверджених постановою КМУ № 696, та пункт 4 постанови КМУ № 609/:

Херсонській та Миколаївській ОДА – погодження з Комітетом виділення коштів державного бюджету,

Мінфіну – визначення кодів та назв нових бюджетних програм і внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження Херсонською та Миколаївською ОДА;

4) В новій редакції /пункти 4 і 7 Змін, затверджених постановою КМУ № 696, щодо пункту 2 постанови КМУ № 609/ затверджений Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що спрямовуються на відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації за такі об’єкти /далі – Порядок № 696/, яким, зокрема, визначено таке:

кошти державного бюджету спрямовуються на:

- компенсацію за пошкоджені/зруйновані об’єкти нерухомого майна житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

- відновлення пошкоджених об’єктів нерухомого майна житлового призначення (у тому числі будинків дачних та садових);

- нове будівництво об’єктів нерухомого майна житлового призначення для осіб, які втратили житло, розроблення та проведення експертизи проектної документації на будівництво таких об’єктів, зокрема нових кварталів;

компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомого майна житлового призначення надається відповідно до пунктів 4, 7, абзаців першого - шостого, восьмого, дев’ятого пункту 8, пункту 9, абзаців першого - п’ятого пункту 10, абзаців першого - четвертого пункту 12, пунктів 12-1, 17, абзаців шостого - двадцять п’ятого пункту 20, пунктів 24 - 26, 29 Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 (зі змінами), розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/381-2023-%D0%BF#Text, /зокрема положеннями цих пунктів вказаного Порядку встановлено таке: отримувачем компенсації не можуть бути: особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”, особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень та спадкоємці цих осіб, у разі, коли належний спадкодавцю об’єкт нерухомого майна був пошкоджений за життя такого спадкодавця; для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами органів місцевого самоврядування утворюється комісія та визначаються її повноваження; порядок здійснення комісією розрахунку компенсації за пошкоджений об’єкт та щодо прийняття комісією рішення про надання/відмову у наданні компенсації; можливість повторного розгляду заяви; порядок відкриття банком спеціального рахунка отримувача компенсації; вимоги та порядок приєднання суб’єктів господарювання до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів та виконують роботи в рамках електронної публічної послуги “єВідновлення”; відповідальність розповсюджувачів товарів будівельної продукції; норми щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісії; щодо функціонування урядової гарячої лінії для надання консультативної підтримки заявникам; проведення групою підтримки єВідновлення моніторингу розгляду заяв на виплату компенсацій/;

з урахуванням таких особливостей:

- компенсація надається за пошкоджені внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС одноквартирні будинки, у тому числі відокремлені житлові будинки садибного типу, зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці, будинки садибного типу, дачні та садові, які можуть бути відновлені шляхом капітального ремонту, сума компенсації за якими (вартість відновлювальних робіт) становить більше ніж 200 тис. гривень;

- відомості про право власності на пошкоджений об’єкт нерухомого майна житлового призначення внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- сума компенсації перераховується її отримувачу на відкритий ним поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (за стандартом IBAN) в одному з банків, з яким Мінцифри укладено договір інформаційної взаємодії, для придбання будівельної продукції з метою виконання будівельних робіт самостійно отримувачем компенсації або замовлення виконання відповідних робіт та надання послуг;

- для отримання компенсації заявник (власник пошкодженого об’єкта нерухомого майна житлового призначення або його представник) подає у паперовій формі до комісії заяву про надання компенсації за встановленою формою;

- головний розпорядник коштів державного бюджету на підставі переліку отримувачів компенсації подає до Казначейства платіжні інструкції на перерахування коштів державного бюджету для виплати компенсації з небюджетного рахунка головного розпорядника коштів державного бюджету на рахунок для зарахування коштів державного бюджету для виплати компенсації АТ “Ощадбанк”, відкритий на підставі договору про виплату коштів компенсації, що укладається між головним розпорядником коштів державного бюджету та АТ “Ощадбанк”;

- АТ “Ощадбанк” в установленому порядку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання коштів державного бюджету для виплати компенсації перераховує їх на спеціальні рахунки отримувачів компенсації, відкриті в банках, банк в установленому порядку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання коштів державного бюджету для виплати компенсації зараховує їх на спеціальні рахунки отримувачів компенсації;

- незараховані суми коштів державного бюджету для виплати компенсації не пізніше ніж протягом трьох операційних днів після надходження повертаються банком на рахунок АТ “Ощадбанк”, з якого перераховані кошти державного бюджету для виплати компенсації, із зазначенням причин їх незарахування, а АТ “Ощадбанк” протягом п’яти операційних днів - на небюджетний рахунок головного розпорядника коштів державного бюджету;

- залишок невикористаних коштів державного бюджету для виплати компенсації із спеціального рахунка отримувача компенсації через 12 місяців з дня їх зарахування повертається банком протягом 20 календарних днів на рахунок АТ “Ощадбанк”, а АТ “Ощадбанк” – на небюджетний рахунок головного розпорядника коштів державного бюджету, при цьому спеціальний рахунок отримувача компенсації призначений для зарахування коштів державного бюджету та не підлягає поповненню в інший спосіб, забороняється зняття готівки із спеціального рахунка отримувача компенсації, залишок невикористаних коштів державного бюджету, зарахованих на спеціальний рахунок отримувача компенсації, у разі закриття рахунка за ініціативою отримувача компенсації повертається банком протягом трьох операційних днів на рахунок АТ “Ощадбанк”, з якого перераховані кошти державного бюджету, із зазначенням причин їх повернення, а АТ “Ощадбанк” протягом трьох операційних днів — на небюджетний рахунок головного розпорядника коштів державного бюджету;

компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна житлового призначення надається відповідно до пунктів 1 - 5, 7, 11 - 13, 15, 16, 26 - 29, 31 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 (розміщено за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-za-znyshcheni-obiekty-nerukhomoho-t300523), /зокрема положеннями цих пунктів вказаного Порядку встановлено таке: заява про надання компенсації є приєднанням отримувача компенсації до договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації; моментом переходу права вимоги від отримувача компенсації до держави/територіальної громади є факт зарахування грошових коштів на рахунок отримувача компенсації або на рахунок продавця об’єкта нерухомості; право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна припиняється у зв’язку з його знищенням і отримувачу необхідно  провести дії щодо державної реєстрації припинення такого права відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”; розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна розраховується Комісією, виходячи із показника вартості 1 кв. метра житла на вторинному ринку в цілому по Україні - 36 422,33 гривні для зруйнованих квартир, інших житлових приміщень в будівлі (а для будинку, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (далі — індивідуальний житловий будинок) – 22 197,14 гривні за 1 кв. метр) із врахуванням регіонального коефіцієнта (враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від розташування знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири), індивідуального житлового будинку),  коефіцієнта кількості кімнат у квартирі (враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від кількості кімнат знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири)), коефіцієнта забудови (який враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від року забудови знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири)) та  площі знищеного об’єкта нерухомого майна у кв. метрах; компенсація за знищений індивідуальний житловий будинок має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання будівельних робіт самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт; для забезпечення виконання робіт, надання послуг та/або продажу товарів суб’єкти господарювання, що виконують роботи та надають послуги з продажу за переліком груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації, подають заяву про приєднання до переліку суб’єктів господарювання в електронній формі засобами Порталу Дія; така заява засобами Порталу Дія вноситься до переліку; плата за розрахунково-інформаційне обслуговування під час оброблення електронних розрахункових документів з надання компенсації в системі електронних платежів Національного банку не справляється; щодня, крім вихідних, неробочих та святкових днів, банк подає за допомогою програмно-технічних засобів інформацію про перерахування коштів отримувачам компенсації, про повернення коштів компенсації, а також про суму витрачених коштів отримувачем компенсації в розрізі кодів категорії діяльності суб’єктів господарювання (Merchant Category Code) до Реєстру пошкодженого та знищеного майна/;

з урахуванням таких особливостей:

- для отримання компенсації заявник (власник знищеного об’єкта нерухомого майна житлового призначення або його представник) подає у паперовій формі до утвореної у встановленому порядку комісії заяву про надання компенсації;

- компенсація надається її отримувачам через АТ “Ощадбанк” у межах наявного обсягу коштів державного бюджету на небюджетному рахунку головного розпорядника коштів державного бюджету до закриття такого рахунка;

- комісія розраховує суму компенсації, приймає рішення про надання компенсації, у разі відновлення знищених об’єктів нерухомого майна житлового призначення сума компенсації перераховується головним розпорядником коштів державного бюджету отримувачу компенсації на спеціальний рахунок для придбання будівельної продукції з метою виконання будівельних робіт самостійно отримувачем компенсації або замовлення виконання відповідних робіт та надання послуг, у разі придбання об’єкта нерухомого майна житлового призначення замість знищеного об’єкта сума компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна житлового призначення перераховується головним розпорядником коштів державного бюджету на рахунок продавця такого об’єкта, зазначеного у договорі про придбання житла, та інформації щодо переходу права власності на житло;

- головний розпорядник коштів державного бюджету на підставі переліку отримувачів компенсації подає до Казначейства платіжні інструкції на перерахування коштів для виплати компенсації з небюджетного рахунка головного розпорядника коштів державного бюджету на рахунок для зарахувань коштів державного бюджету АТ “Ощадбанк”, відкритий на підставі договору про виплату коштів компенсації, що укладається між головним розпорядником коштів державного бюджету та АТ “Ощадбанк”;

- залишок невикористаних коштів державного бюджету для виплати компенсації із спеціального рахунка отримувача компенсації через 36 місяців з дня їх зарахування повертається банком протягом 20 календарних днів на рахунок АТ “Ощадбанк”, а АТ “Ощадбанк” – на небюджетний рахунок головного розпорядника коштів державного бюджету;

- у разі наміру отримувача компенсації придбати житло з використанням коштів державного бюджету отримувач компенсації після вибору житла, яке він має намір придбати, подає до комісії відповідне звернення;

- під час визначення вартості об’єкта нерухомого майна житлового призначення, яке придбавається з використанням коштів державного бюджету, не враховуються витрати, пов’язані із сплатою встановлених законом податків та обов’язкових платежів;

- пошук об’єкта нерухомого майна житлового призначення, узгодження його вартості з власником або замовником будівництва, проведення оцінки нерухомого майна незалежним суб’єктом оціночної діяльності, оплата за вчинення нотаріальних дій, адміністративний збір за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також умови придбання такого об’єкта, зокрема щодо часткового або повного фінансування його придбання з використанням коштів державного бюджету, здійснюються отримувачем компенсації самостійно;

- договір про придбання житла з використанням коштів державного бюджету підлягає нотаріальному посвідченню;

- головний розпорядник коштів державного бюджету контролює зарахування таких коштів на рахунок продавця об’єкта нерухомого майна житлового призначення;

Херсонська і Миколаївська ОДА та органи місцевого самоврядування здійснюють в установленому законодавством порядку заходи з відведення земельних ділянок (у разі потреби) для нового будівництва об’єктів нерухомого майна житлового призначення для забезпечення житлом осіб, які його втратили внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації;

розроблення проектної документації на будівництво об’єктів нерухомого майна житлового призначення здійснюється відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого Мінрегіоном;

затвердження проектної документації на будівництво об’єктів нерухомого майна житлового призначення та проведення її експертизи здійснюється відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/560-2011-%D0%BF#Text/;

прийняття в експлуатацію об’єктів нерухомого майна житлового призначення здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text/;

публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для виконання робіт з відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, здійснюються без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі»;

5) установлено /пункт 5 Змін, затверджених постановою КМУ № 696, щодо внесення змін до підпункту 4 пункту 3 постанови КМУ № 609/, що під час виконання Порядку № 696 не застосовуються пункти 3, 6-8, 15, 17 Порядку № 118 (якими, зокрема встановлені умови виділення коштів з фонду ліквідації, порядок подання органами влади звернень про виділення коштів з фонду ліквідації та їх розгляду).

IV. Відповідно до пункту 3 Порядку КМУ № 609 під час виконання Порядку № 696 не застосовуються положення:

- постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»;

- постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 р. № 835 «Про затвердження Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка»;

- постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

V. Звернення Миколаївської ОДА, що надійшло до Комітету, окрім посилання на постанову КМУ № 696, не містить будь-яких пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо виділеного із фонду ліквідації обсягу коштів та напрямів використання таких коштів. В свою чергу, Херсонською ОДА також не надано додаткових пояснень та обґрунтувань, зокрема, щодо необхідності зміни за економічною ознакою складу обсягу коштів, попередньо виділеного із фонду ліквідації відповідно до  постанови КМУ № 609 (крім попередньо наданих листом від 19.06.2023 №01-01-22-4551/0/23/27 при погоджені виділення коштів із фонду ліквідації відповідно до постанови КМУ № 609).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Лаба М.М., начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Кім В.О., начальник Херсонської обласної військової адміністрації Прокудін О.С., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., т. в. п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Т. в. п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. зазначив, що у Рахункової палати немає заперечень щодо такого погодження і звернув увагу, що Рахункова палата надасть свої висновки за наслідками відповідного аудиту.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. повідомив, що у Мінфіна немає заперечень щодо зазначеного виділення коштів.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до пунктів 2 та 3 Змін до постанови КМУ № 609, затверджених постановою КМУ № 696, виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів (видатків розвитку) на безповоротній основі для відновлення нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву Каховської ГЕС та надання компенсації за такі об’єкти (із дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету):

Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) – 980,9 млн грн /щодо визначення виділених коштів як видатків розвитку та редакційного уточнення напряму використання цих коштів/;

Миколаївській обласній державній адміністрації (для Миколаївської обласної військової адміністрації) – 341,8 млн грн.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пунктів 2 та 3 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 609, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 696, виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/:

Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) – на безповоротній основі у сумі 980 900 тис. гривень (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації за такі об’єкти /щодо визначення виділених коштів як видатків розвитку та редакційного уточнення напряму використання цих коштів/;

Миколаївській обласній державній адміністрації (для Миколаївської обласної військової адміністрації) – на безповоротній основі у сумі 341 800 тис. гривень (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації за такі об’єкти.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про план роботи Комітету з питань бюджету на період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та пропозиції до проекту порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/ (проект плану надано у матеріалах до засідання та додається) передбачає основні напрями його діяльності, насамперед, законопроектної. Основою законотворчої роботи Комітету в період десятої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати розгляд проекту закону про Державний бюджет України на 2024 рік і прийняття його Верховною Радою України. Поряд з тим, важливе місце належить опрацюванню проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та до Бюджетного кодексу України. При цьому, виокремлено законопроекти, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних (базових) законопроектів.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2023 році та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Поряд з тим на виконання доручення Голови Верховної Ради України від 20 липня 2023 року № 06/04-2023/157821 (1256423) підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до порядку денного десятої сесії. При цьому, рекомендується не включати до проекту порядку денного десятої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, а саме:

- проекти законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»:

реєстр. № 8364 (щодо використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії) і № 8364-1 (щодо використання коштів державного бюджету з метою ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України) – оскільки порушені у них питання певним чином врегульовані у Законі України від 24.02.2023 № 2953-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;

реєстр. № 8382 (щодо забезпечення індексації пенсійних виплат), що за висновками Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України є неактуальним, оскільки питання проведення індексації пенсії законодавчо врегульовано, а відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема, щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;

реєстр. № 8431 (щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати) та реєстр. № 8432 (щодо підвищення розмірів прожиткових мінімумів для соціальних і демографічних груп населення), врахувавши, що такі законодавчі ініціативи не узгоджуються з вимогами пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (яким Кабінету Міністрів України доручено опрацювати, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах, питання, зокрема, щодо збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік після припинення чи скасування воєнного стану в Україні), та беручи до уваги, що Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", прийнятим Верховною Радою України 27.07.2023 р. (за законопроектом реєстр. № 9532), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 15 листопада 2023 року. Крім того, Міністерство фінансів України не підтримує ці законопроекти, зазначаючи про значну потребу у коштах державного бюджету для їх реалізації (відповідно 30 млрд грн та 45 млрд грн без джерел покриття відповідних видатків);

реєстр. № 9006 (щодо збільшення видатків на закупівлю озброєння та військового обладнання), зважаючи на те, що з часу реєстрації такої законодавчої пропозиції у державному бюджеті на 2023 рік бюджетні призначення для суб’єктів сектору національної безпеки та оборони вже загалом збільшено на 520,4 млрд грн (закони про внесення змін до закону про державний бюджет на 2023 рік від 24.02.2023 № 2953-IX, від 21.03.2023 № 2992-IX та від 29.06.2023 № 3166-IX), відтак відповідно до правил законотворчості /щодо внесення змін до закону про державний бюджет/ чергове збільшення видатків для сектору національної безпеки та оборони має базуватися на попередньо внесених змінах. Крім того, позицію про непідтримку цього законопроекту висловили Міністерство фінансів України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, Державне бюро розслідувань, Міністерство культури та інформаційної політики України;

реєстр. № 9082 (щодо забезпечення ветеранів війни, членів сімей Захисників і Захисниць України, окремих категорій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України санаторно-курортним лікуванням), прийняття якого не підтримується Міністерством соціальної політики України, Міністерством оборони України і Міністерством фінансів України. Поряд з тим, за висновком Міністерства охорони здоров’я України значені у назві законопроекту категорії осіб передусім мають забезпечуватися належною реабілітаційною допомогою, кошти на надання якої передбачаються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;

реєстр. № 9159 (щодо збільшення видатків на виплати військовослужбовцям та їх сім’ям за рахунок застосування на час воєнного стану обмеження в частині нарахування заробітної плати в державному секторі), зважаючи на те, що Законом України від 28.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану питання» на законодавчому рівні врегульовано питання порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям під час дії воєнного стану. Крім того, позицію про непідтримку цього законопроекту висловили Міністерство фінансів України та Міністерство оборони України;

реєстр. № 9193 (щодо оздоровлення та відпочинку дітей), зважаючи на те, що положення законопроекту не узгоджуються із положеннями Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 462 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах державних підприємств “Міжнародний дитячий центр “Артек”, “Український дитячий центр “Молода гвардіяˮ і в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, що містяться в Державному реєстрі майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей та розташовані в карпатському регіоні, за принципом “гроші ходять за дитиною” визначено порядок проведення оздоровлення дітей у 2023 році. Поряд з тим, позицію про непідтримку цього законопроекту висловили Міністерство фінансів України та Міністерство соціальної політики України, оскільки у разі необхідності Кабінет Міністрів України в межах повноважень, встановлених частиною восьмою статті 23 Бюджетного кодексу України, може прийняти рішення про здійснення перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами Міністерства соціальної політики України, спрямованими на надання послуг з оздоровлення дітей;

- проекти законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 3136 (щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 стосовно захисту соціальних прав ветеранів війни) і реєстр. № 3136-1 (щодо забезпечення відновлення соціальних гарантій та пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, а також особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020), зважаючи на таке: 1) відповідно до пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації норми статті 55 цього Кодексу не застосовуються, а Кабінет Міністрів України наділений правом приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; 2) згідно з висновками Міністерства фінансів України прийняття таких законопроектів не підтримується з огляду на відсутність необхідного фінансового ресурсу для практичної реалізації відповідних законодавчих ініціатив;

реєстр. № 3920 (щодо підвищення фінансової спроможності територіальних громад) – як такий, що за висновком Міністерства фінансів України призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, джерело покриття яких не визначено, та до невідповідності між нормами бюджетного законодавства в частині зарахування екологічного податку до місцевих бюджетів і використання залишків коштів загального фонду державного бюджету. Крім того, за рішенням Комітету з питань екологічної політики та природокористування законопроект потребує доопрацювання;

реєстр. № 3941 (щодо збільшення обсягу видатків на забезпечення захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь), зважаючи на вимоги пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, якими встановлено особливості організації бюджетного процесу в умовах воєнного стану, та відповідно до положень підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України на виконання цього пункту Кодексу, насамперед, в частині пріоритетності та черговості проведення видатків в особливому режимі (постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (зі змінами));

реєстр. № 4433 (щодо створення стимулів для фінансового розвитку територіальних громад шляхом вдосконалення системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування), реєстр. № 5066 (щодо подальшого зміцнення фінансової спроможності громад), реєстр. № 5066-1 (щодо збільшення відсотку зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування), реєстр. № 5174 (щодо стимулювання соціально-економічного розвитку областей, що межують з Російською Федерацією), реєстр. № 6308 (щодо збільшення нормативу зарахування податку на доходи фізичних осіб до складу доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад), оскільки другий рік поспіль порушені у законопроектах питання регулюються законами України про державний бюджет (виходячи з положень пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, згідно з якими у період дії воєнного стану міжбюджетні відносини регулюються відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний період на засадах, що забезпечують виконання органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування покладених на них завдань і функцій у такий період). Так, згідно із відповідними законами на 2022 рік і на 2023 рік збільшено норматив зарахування до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджету м. Києва) податку на доходи фізичних осіб, встановлені вимоги щодо здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів, щодо розподілу та надання окремих трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам. Крім того, Міністерство фінансів України не підтримує прийняття таких законопроектів, беручи до уваги відсутність належних фінансово-економічних обґрунтувань та пропозицій щодо досягнення збалансованості бюджетів (насамперед, джерел для компенсації втрат державного бюджету та обласних бюджетів внаслідок перерозподілу надходжень податку на доходи фізичних осіб між бюджетами), а питання удосконалення механізму горизонтального вирівнювання належить розглядати з урахуванням оновлених повноважень місцевих органів влади на новій адміністративно-територіальній основі;

реєстр. № 5529 (щодо стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ) – оскільки порушені у ньому питання врегульовані у Законі України від 11.04.2023 № 3035-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

реєстр. № 7294 (щодо фінансування закладів професійної (професійної-технічної) освіти) і реєстр. № 9026 (щодо розміщення регіонального замовлення на підготовку фахових молодших бакалаврів у закладах професійної (професійної-технічної) освіти) – оскільки порушені у ньому питання врегульовані у Законі України від 27.07.2023 № 3278-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості»;

реєстр. № 8404 (у зв’язку з посиленням незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), що є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та деяких інших законів України щодо посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, реєстр. № 8402, що за висновком Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, як головного комітету з його розгляду, рекомендується Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні відхилити.

Крім того, пропонується зняти з розгляду законопроекти, які прийняті за основу, але втратили свою актуальність: реєстр. № 4692 (про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України) /Постанова Верховної Ради України від 01.07.2021 № 1602-IX/ – у зв’язку з тим, що порушені у ньому питання врегульовані у Законі України від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»; реєстр. № 5891-1 (про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо погашення заборгованості та виплати поточної заробітної плати працівникам державних вугледобувних вугільної підприємств)) /Постанова Верховної Ради України від 16.12.2021 № 1979-IX/ – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2021 року. Належні проекти постанов про зняття відповідно до частини другої статті 48, частини другої статті 95 Регламенту Верховної Ради України з розгляду таких законопроектів Комітетом подані до Верховної Ради України за реєстр. № 4692/П1 та реєстр. № 5891-1/П1.

Проект відповідного листа надано у матеріалах до засідання та додається.

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Цабаль В.В., Крулько І.І., Лаба М.М.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував Комітету затвердити план роботи Комітету на десяту сесію та схвалити переліки законопроектів, які пропонується включити та не включати до проекту порядку денного десятої сесії, згідно з наданими проектами документів.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування таку пропозицію секретаря Комітету Цабаля В.В., що була підтримана усіма народними депутатами України – членами Комітету, присутніми на засіданні на час голосування.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на десяту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Схвалити перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і переліки законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, та подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ