ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №167 від 14.09.2023

Опубліковано 22 вересня 2023, о 15:39

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №167 від 14 вересня 2023 року

11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 34 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Качний О.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

від Державного агентства відновлення та розвитку
інфраструктури України

Кузькін Є.Ю. – заступник Голови;

Ховайко Є.О. – заступник директора Департаменту – начальник Управління критичної інфраструктури Департаменту відновлення та розвитку;

від Міністерства енергетики України

Гринчук С.В. – заступник Міністра;

Вольська А.О. – керівник експертної групи з інвестиційної політики;

від Національної енергетичної компанії «Укренерго»

Скрипник О.І. – член правління;

Павленко О.Ю. – директор інвестицій;

Юрков М.О. – директор з правових питань;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – т.в.п. Голови Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 14 вересня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати» (реєстр. № 9663 від 01.09.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Германом Д.В. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молотка І.Ф. і розглянуто першим/.

2. Про оголошення конкурсів на зайняття посад членів Рахункової палати.

3. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:

1) Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 951);

2) Міністерству енергетики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 771-р).

4. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

5. Про заміщення вакантної посади головного консультанта у секретаріаті Комітету з питань бюджету.

6. Щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати (реєстр. № 9663 від 01.09.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Германом Д.В. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молотка І.Ф. і розглянуто першим/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати за реєстр. № 9663 від 01.09.2023 /далі – проект постанови № 9663/.

Проектом постанови пропонується відповідно до пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України та статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» /далі – Закон/ звільнити Огня Цезаря Григоровича з посади члена Рахункової палати у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років.

У пояснювальній записці до проекту постанови № 9663 зазначено, що Постановою Верховної Ради України від 15.03.2018 № 2345-VІІІ «Про призначення на посади членів Рахункової палати» Огня Ц.Г. призначено членом Рахункової палати, однак 16 серпня 2022 року Огонь Ц.Г. досяг 65-річного віку, що є підставою для його звільнення з посади члена Рахункової палати до закінчення строку йог повноважень.

Частиною п’ятою статті 20 Закону визначено, що строк повноважень членів Рахункової палати становить 6 років. Отже, строк повноважень члена Рахункової палати Огня Ц.Г. (призначеного на посаду 15.03.2018) має закінчитися 15 березня 2024 року.

Законом України від 14.11.2019 № 293-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесені зміни до Закону (які набрали чинності з 13.12.2019), зокрема, частину сьому статті 20 Закону доповнено новим пунктом 3-1, згідно з яким член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень звільняється з посади Верховною Радою України у разі досягнення шістдесяти п’яти років.

Відповідно до пункту 16 статті 85 Конституції України звільнення з посад членів Рахункової палати належить до повноважень Верховної Ради України. Згідно з частинами шостою і восьмою статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ звільнення з посад членів Рахункової палати здійснюється відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України за наявності рішення Комітету, при цьому рішення щодо звільнення з посади члена Рахункової палати оформляється відповідною постановою Верховної Ради України.

Зважаючи на вищезазначені законодавчі норми, на виконання рішення Рахункової палати від 17.12.2019 № 37-12 «Про інформування Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету» листом Рахункової палати від 17.12.2019 № 10-3401 Комітету надано інформацію про вік членів Рахункової палати станом на 17 грудня 2019 року з наведенням дати їх народження. Зокрема, виходячи з цієї інформації, Огонь Цезар Григорович (дата народження: 16 серпня 1957 року) досягнув шістдесяти п’яти років 16 серпня 2022 року.

Комітет на своєму засіданні від 26.08.2022 (протокол № 136) розглянув аналогічний за змістом до проекту постанови № 9663 проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати (реєстр. № 7677 від 16.08.2022), поданий народними депутатами України Германом Д.В., Горенюком О.О. та іншими /далі – проект постанови № 7677/, та рекомендував Верховній Раді України проект постанови № 7677 за результатами розгляду прийняти /лист-висновок Комітету від 26.08.2022 № 04-13/3-2022/141552 (991411)/. Разом з тим, відповідно до статті 104 Регламенту народним депутатом України Германом Д.В. за згодою з іншими ініціаторами внесення відкликано проект постанови № 7677 у зв’язку з його доопрацюванням /лист від 31.08.2023 № 250д9/2-2023/190538 (1302101)/, внаслідок чого 01.09.2023 проект постанови № 7677 знято з розгляду.

Частиною другою статті 208-2 Регламенту передбачено, що не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.

Довідково: на 01.09.2023 фактичний склад Рахункової палати становить 8 членів Рахункової палати, при тому що згідно з частиною першою статті 17 Закону (із змінами, внесеними законом від 14.11.2019 № 293-IX) Рахункова палата складається з 13 членів Рахункової палати (до внесення таких змін було визначено, що Рахункова палата складається з 9 членів Рахункової палати).

Загалом в обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф. та т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф зазначив, що за результатами розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету ухвалити таке рішення /проект якого надано народним депутатам України – членам Комітету/: рекомендувати Верховній Раді України, враховуючи положення пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України, статті 20 Закону і статті 208-2 Регламенту, проект постанови № 9663 за результатами розгляду прийняти в цілому.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію голови підкомітету Молотка І.Ф. щодо рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України, враховуючи положення пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 3-1 частини сьомої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» і частини шостої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати (реєстр. № 9663 від 01.09.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Германом Д.В. та іншими, за результатами розгляду прийняти в цілому.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 31 народний депутат України – член Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про оголошення конкурсів на зайняття посад членів Рахункової палати.

Відмітили:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет).

Згідно з частиною п’ятою статті 20 Закону та частиною другою статті 208-2 Регламенту конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати оголошується не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень. 15 березня 2024 року закінчується шестирічний строк повноважень 7 членів Рахункової палати, призначених Верховною Радою України згідно з Постановою Верховної Ради України від 15.03.2018
№ 2345-VIII, а саме: Богуна В.П., Дідика А.М., Іванової І.М., Майснера А.В., Невідомого В.І., Огня Ц.Г., Яремчука І.М.

Верховною Радою України на пленарному засіданні 6 вересня 2023 року розглядалося питання про призначення членів Рахункової палати за результатами конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати, оголошеного Комітетом у січні 2020 року на виконання норм Закону України від 14.11.2019 № 293-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», яким внесено зміни до Закону, зокрема щодо збільшення складу Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати /зміни до частини першої статті 17 Закону/ та доручення Комітету разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечити проведення конкурсу для допризначення 4 членів Рахункової палати /новий пункт 4-2 розділу VIII Закону/. Однак за результатами голосування Верховною Радою України не було призначено членів Рахункової палати. Згідно з абзацом третім частини п’ятої статті 208-2 Регламенту, якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів України, оголошується повторний конкурс, який проводиться відповідно до процедури, визначеної цією статтею. Керуючись такою нормою, по завершенню розгляду даного питання головуючий на цьому пленарному засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Корнієнко О.С. доручив Комітету оголосити повторний конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

Таким чином, Комітету належить оголосити два конкурси на зайняття посад членів Рахункової палати, а саме:

конкурс на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року (далі – конкурс);

повторний конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати (далі – повторний конкурс).

Керуючись статтею 20 Закону та статтею 208-2 Регламенту, враховуючи практику проведення попередніх конкурсів, у Комітеті передбачається поетапне здійснення таких заходів конкурсу і повторного конкурсу:

– ухвалення Комітетом рішень про оголошення конкурсу і про оголошення повторного конкурсу;

– забезпечення опублікування в газеті «Голос України» та оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету оголошення щодо конкурсу і оголошення щодо повторного конкурсу;

– приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, повторному конкурсі;

– забезпечення оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України інформації про кандидатів на посади членів Рахункової палати, які подали документи на конкурс, повторний конкурс (далі – кандидати), на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету;

– забезпечення проведення разом з Апаратом Верховної Ради України спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– попередній розгляд поданих документів кандидатів на відповідність встановлених Законом вимог та опрацювання отриманих результатів спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– проведення співбесід з кандидатами;

– розгляд Комітетом результатів здійснених заходів конкурсу і повторного конкурсу та ухвалення відповідних рішень Комітету з висновками щодо кожного кандидата, а також надання таких матеріалів для розгляду Верховній Раді України та забезпечення оприлюднення рішень Комітету.

Зважаючи на зазначене, у Комітеті підготовлено:

проект Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року;

проект Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

У зазначених проектах оголошень з огляду на практику проведення попередніх конкурсів наведено вимоги до члена Рахункової палати (визначені статтею 19 Закону та статтями 9 і 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»), деталізовано перелік документів та конкретизовано вимоги щодо їх змісту і форми (з урахуванням внесених до них змін та відповідних роз’яснень). При цьому пропонується встановити такі строки подання документів: для участі в конкурсі – з 15 вересня по 15 листопада 2023 року (тобто протягом двох місяців); для участі у повторному конкурсі – з 15 вересня по 16 жовтня 2023 року (тобто протягом одного місяця).

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 208-2 Регламенту інформація про кандидатів, які подали документи, розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради України протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку для подання документів. На виконання цієї норми у Комітеті має бути проведено роботу з підготовки в електронному вигляді для розміщення на веб-сайті таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копії дипломів про вищу освіту (без додатків); копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності); копія державного сертифіката про рівень володіння державною мовою; копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи. При цьому приховуються відомості, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти.

Слід також звернути увагу на окремі законодавчі норми щодо здійснення спеціальної перевірки:

згідно з пунктом 7 частини другої статті 19 Закону на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

частиною другою статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, зокрема, що: рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки (згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належать Голова та інші члени Рахункової палати); у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, орган, який здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду;

відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., Фролов П.В., Крулько І.І., а також т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Доповідаючи дане питання, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати (далі – голова підкомітету) Молоток І.Ф. зазначив, що детальна інформація щодо даного питання наведена у проекті рішенні та проектах оголошень, і запропонував Комітету прийняти рішення згідно з ухвалою, наведеною у наданому проекті рішення, конкретизувавши строки подання документів на конкурси, зокрема:

1) затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року, встановивши строки подання документів на цей конкурс з 15 вересня по 15 листопада 2023 року;

2) затвердити Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати, встановивши строки подання документів на цей конкурс з 15 вересня по 16 жовтня 2023 року;

3) доручити голові підкомітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету забезпечити оприлюднення цих оголошень у газеті «Голос України» та на сайтах Верховної Ради України і Комітету 15 вересня, а також організацію та проведення подальших заходів зазначених конкурсів.

Проект рішення, включаючи проект ухвали, та проекти зазначених оголошень надано народним депутатам України – членам Комітету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року, встановивши строки подання документів на цей конкурс з 15 вересня по 15 листопада 2023 року, а саме:

«Оголошення
про умови та строки проведення конкурсу
на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року

І. Загальні положення

Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» та частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України оголошується конкурс на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується 15 березня 2024 року (далі – конкурс).

ІІ. Вимоги до члена Рахункової палати

Статтею 19 Закону України «Про Рахункову палату» визначено такі вимоги до члена Рахункової палати:

1. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.

2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла шістдесятип'ятирічного віку;

2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) яка за станом здоров'я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;

7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

8) яка не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

3. Перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь членів Рахункової палати у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

4. На члена Рахункової палати поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

5. Член Рахункової палати не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках.

6. Член Рахункової палати під час здійснення своїх повноважень повинен додержуватися вимог Конституції і законів України, не вчиняти будь-яких дій, що компрометують посаду члена Рахункової палати і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Згідно з статтями 9 і 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» члени Рахункової палати та особи, які претендують на призначення на такі посади, зобов’язані володіти державною мовою, при цьому вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою зазначеними особами встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови. Відповідно до пункту 4 рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 24.06.2021 № 31 зазначені особи мають володіти державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня або на рівні вільного володіння другого ступеня.

Відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» строк повноважень члена Рахункової палати становить 6 років, одна і та сама особа не може обіймати таку посаду понад два строки, при цьому частиною сьомою цієї статті встановлено умови дострокового звільнення члена Рахункової палати з посади.

ІІІ. Перелік документів, які особа подає для участі у конкурсі

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у визначений у цьому оголошенні строк такі документи /з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про Рахункову палату», статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»/:

1) письмову заяву, адресовану Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, про участь у конкурсі /із зазначенням контактної інформації (номер телефону, адреса електронної пошти) для забезпечення зворотного зв’язку/;

2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним на посаду члена Рахункової палати (створений в електронній формі, роздрукований та підписаний власноруч) /друкований текст цього листа обсягом не більше трьох сторінок/;

3) автобіографію (створену в електронній формі, роздруковану та підписану власноруч), що містить, зокрема, відомості про:

прізвище, ім’я та по батькові, дату і місце народження, громадянство /включаючи за наявності громадянство (підданство) іноземної (іноземних) держави (держав), документи, які надають претенденту на посаду право на постійне проживання на території іноземних держав, а також факт подання документів, необхідних для оформлення громадянства (підданства) іноземної (іноземних) держави (держав)/;

освіту (назва закладу вищої освіти (іншого закладу освіти), рік вступу та закінчення такого закладу, реквізити диплому, здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень (ступінь освіти), спеціальність, кваліфікацію, науковий ступінь), а також інформацію про рівень володіння однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою мовою) згідно з рекомендаціями Ради Європи з мовної освіти (CEFR) /існує шість таких рівнів від А1 до С2/;

наявність допуску до державної таємниці, а також факти скасування раніше наданого допуску за порушення законодавства про державну таємницю (або відмови у його наданні);

відношення до виконання військового обов’язку (призовник, військовозобов’язаний, резервіст); проходження військової служби (у разі її проходження) та/або перебування на військовому обліку військовозобов’язаних;

трудову діяльність, включаючи останнє місце роботи (служби) та посаду;

4) копію паспорта громадянина України (у разі подання копії паспорта у формі картки необхідно також надати копію витягу з реєстру територіальної громади для підтвердження інформації про місце проживання (перебування));

5) копію трудової книжки (у разі її відсутності – відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування);

6) копію диплома про вищу освіту (з додатками) /за наявності декількох дипломів про вищу освіту, а також їх різного освітнього ступеню (бакалавра, спеціаліста, магістра), необхідно подати копії всіх таких дипломів/;

7) копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності);

8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за 2022 рік. Якщо особа, яка претендує на зайняття посади, відповідно до законодавства не подавала щорічну декларацію за 2022 рік, їй необхідно подати декларацію «кандидата на посаду». У декларації «кандидата на посаду» необхідно зазначати назву майбутнього місця роботи (Рахункова палата) і майбутньої посади (член Рахункової палати), тип посади, на яку особа претендує (посадова особа юридичної особи публічного права), та іншу інформацію згідно із затвердженою формою такої декларації;

9) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України, щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я /довідково: на дату розміщення цього оголошення таким документом є «Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № ____» (форма № 100-2/о, затверджена наказом МОЗ від 18.04.2022 № 651)/;

10) копію військово-облікового документа: для призовника –посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаного, резервіста – військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного; для військовослужбовця – військового квитка, посвідчення особи військовослужбовця;

11) довідку про наявність допуску до державної таємниці (у разі його наявності), складену за формою, визначеною законодавством про державну таємницю;

12) копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою /за формою, затвердженою рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 06.05.2021 № 16/;

13) копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи;

14) письмову згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

15) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» /за формою, встановленою додатком 1 до Порядку проведення спеціальної перевірки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959)/;

16) письмову заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (включаючи копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, яка додається до такої заяви), або копію довідки про результати такої перевірки /за формою, встановленою додатком 1 (для заяви) або додатком 5 (для довідки) до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 (із змінами)/.

Зразки форм документів, зазначених у пунктах 1, 14, 15 і 16 вищезазначеного переліку документів, розміщені на офіційному веб-сайті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (http://budget.rada.gov.ua) у рубриці «Рахункова палата»/«Призначення та звільнення членів Рахункової палати».

IV. Строки та форма подання документів для участі у конкурсі

Документи для участі у конкурсі приймаються з 15 вересня по 15 листопада 2023 року.

Документи необхідно подавати особисто в робочі дні тижня з 11:00 до 13:00 та з 14:00 до 16:00 за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 6-8, 6 під’їзд, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (при цьому для подання документів необхідно завчасно замовити перепустку за телефонами (044) 255 44 34, (044) 255 44 79 або (044) 255 44 38).

Усі документи подаються державною мовою і власноручно підписуються особою, яка бажає взяти участь у конкурсі /відповідно до вимог частини другої статті 205 і частини третьої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України/.

V. Інша інформація

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

Не допускаються до участі в конкурсі особи, які не дотрималися строків подання документів, а також особи, документи яких не відповідають вищезазначеному переліку документів.

Особи, які своєчасно подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на посади членів Рахункової палати.

Відповідно до вимог частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів на посади членів Рахункової палати буде розміщена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (крім відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про номер телефону і адресу електронної пошти).

Телефони для довідок: (044) 255 44 34, (044) 255 44 79, (044) 255 44 38».

2. Затвердити Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати, встановивши строки подання документів на цей конкурс з 15 вересня по 16 жовтня 2023 року, а саме:

«Оголошення
про умови та строки проведення повторного конкурсу
на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати

І. Загальні положення

Верховною Радою України 6 вересня 2023 року не було призначено членів Рахункової палати за результатами конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати, оголошеного Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у січні 2020 року відповідно до вимог пункту 4-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Рахункову палату». Зважаючи на зазначене та керуючись вимогами Закону України «Про Рахункову палату» і статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету оголошується повторний конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати (далі – повторний конкурс).

ІІ. Вимоги до члена Рахункової палати

Статтею 19 Закону України «Про Рахункову палату» визначено такі вимоги до члена Рахункової палати:

2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла шістдесятип’ятирічного віку;

2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) яка за станом здоров’я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;

7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

ІІІ. Перелік документів, які особа подає для участі у повторному конкурсі

Особа, яка бажає взяти участь у повторному конкурсі, подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у визначений у цьому оголошенні строк такі документи /з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про Рахункову палату», статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»/:

1) письмову заяву, адресовану Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, про участь у повторному конкурсі /із зазначенням контактної інформації (номер телефону, адреса електронної пошти) для забезпечення зворотного зв’язку/;

трудову діяльність, включаючи останнє місце роботи (служби) та посаду;

7) копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності);

13) копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи;

IV. Строки та форма подання документів для участі у повторному конкурсі

Документи для участі у повторному конкурсі приймаються з 15 вересня по 16 жовтня 2023 року.

Усі документи подаються державною мовою і власноручно підписуються особою, яка бажає взяти участь у повторному конкурсі /відповідно до вимог частини другої статті 205 і частини третьої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України/.

V. Інша інформація

Особа, яка бажає взяти участь у повторному конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

Не допускаються до участі в повторному конкурсі особи, які не дотрималися строків подання документів, а також особи, документи яких не відповідають вищезазначеному переліку документів.

Особи, які своєчасно подали необхідні документи для участі у повторному конкурсі, є кандидатами на посади членів Рахункової палати.

Телефони для довідок: (044) 255 44 34, (044) 255 44 79, (044) 255 44 38».

3. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету забезпечити:

оприлюднення 15 вересня 2023 року Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року, та Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та опублікування в газеті «Голос України» /направлення від Комітету відповідних звернень до Апарату Верховної Ради України та газети «Голос України»/, а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету;

організацію та проведення подальших заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року, і повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

Голосували: «за» – 33, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 33 народні депутати України – члени Комітету).

3. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

На початку розгляду питань пункту 3 порядку денного Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що два рішення Уряду, які Комітет має розглянути, містять службову інформацію, а саме переліки об’єктів паливно-енергетичного комплексу, щодо яких виділяються кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для захисту від ракетних обстрілів. Цим перелікам присвоєно гриф «Для службового користування» і члени Комітету можуть особисто ознайомитися зі змістом цих документів і відповідних переліків об’єктів, один примірник яких є у розпорядженні Комітету, оскільки пересилати їх в чаті та за допомогою СЕДО заборонено законом.

Голова Комітету Підласа Р.А. наголосила на тому, що за законодавством для опрацювання документів з грифом «Для службового користування» встановлено особливі вимоги щодо їх обліку, збереження, передачі та оприлюднення, і звернулася до учасників засідання Комітету та запрошених дотримуватися вимог законодавства щодо роботи з документами з грифом «Для службового користування» та врахувати, що забороняється використовувати інформацію, що міститься в таких документах, для відкритих виступів або опубліковувати у засобах масової інформації, у тому числі в телеграм-каналах.

3.1 СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Кузькіна Є.Ю. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 951).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ від 11.09.2023 № 592ДСК (копія звернення надана народним депутатам України – членам Комітету без додатків, які визначені інформацією для службового користування) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 951 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 р. № 617» /далі – постанова КМУ № 951/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-серпень 2023 року (за оперативними даними) надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8.811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17.000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної оперативної інформації за підсумками січня-серпня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61.868,7 млн грн (з урахуванням обсягу коштів, отриманого від курсової різниці, у сумі 8,6 млн грн, як це було відображено у звітності за січень-липень п.р.).

2. Станом на 12 вересня п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації вже передбачено виділити 61 627,6 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 241,1 млн грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

III. Щодо положень постанови КМУ № 951.

1. Внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 617 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – постанова КМУ № 617/, відповідно до яких:

1) збільшений обсяг коштів, виділених згідно з постановою КМУ № 617 з фонду ліквідації Агентству відновлення для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, на 8 834 280,94 тис. грн та визначено у обсязі 18 875 280,94 тис. грн (тобто, збільшено з 10 041 000 тис грн до 18 875 280,94 тис. грн);

Довідково: свого часу на забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури згідно із постановою КМУ № 617 (без змін відповідно до постанови КМУ № 951) з фонду ліквідації Агентству відновлення було виділено 10 041 млн грн, які за оперативною звітністю Казначейства України за січень – серпень 2023 року за бюджетною програмою 3111350 «Будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» проведені у сумі 8 666,4 млн грн, або 86,3 відсотка уточненого річного плану;

2) встановлено додаткове джерело спрямування зазначених коштів, а саме: залишки коштів фонду ліквідації станом на 1 січня 2023 року (попередньо відповідно до постанови КМУ № 617 джерелом покриття виділених цією постановою Уряду коштів було встановлено кошти, визначені пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України/;

3) викладається у новій редакції перелік об’єктів будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів інфраструктури та обсяг бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення у додатку до цього нормативно-правового акту Уряду, якому присвоєно гриф «Для службового користування».

Довідково щодо вимог з опрацювання службової інформації:

- відповідно до Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 08.02.2021 р. № 19 «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах», робота з документами, що містять службову інформацію, у Верховній Раді України, органах Верховної Ради України, Апараті Верховної Ради України здійснюється з дотриманням вимог Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736 /далі – Типова інструкція № 736/, з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Положенням;

- Типовою інструкцією № 736, зокрема, встановлено такі вимоги:

забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв’язку;

документи з грифом «Для службового користування» видаються у тимчасове користування відповідно до визначеного в установленому порядку списку осіб;

забороняється використовувати службову інформацію, що міститься в документах з грифом «Для службового користування», для відкритих виступів або опублікування у засобах масової інформації та демонструвати такі документи на стендах, у вітринах на відкритих виставках або в інших громадських місцях;

документи і справи з грифом «Для службового користування» зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву, і у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб;

4) З огляду на сутність зазначених вище змін, що, серед іншого, пов’язані із зміною обсягу коштів, виділених з фонду ліквідації Агентству відновлення, враховуючи вимоги бюджетного законодавства щодо планування і використання коштів бюджету та вимоги частини другої статті 29 Закону, пункт 1 постанови КМУ № 617 (із змінами, внесеними постановою КМУ № 951) потребує погодження з Комітетом.

2. Кошти, виділені з фонду ліквідації відповідно до постанови КМУ № 951, належить використовувати, як це встановлено пунктом 4 постанови КМУ № 617, відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 р. № 1482 «Про реалізацію експериментального проекту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» /далі – Порядок № 1482/ /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1482-2022-%D0%BF#n16/, яким, зокрема, визначено таке:

експериментальний проект спрямований на забезпечення життєдіяльності населення України в умовах воєнного стану, координаторами якого визначено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ та Агентство відновлення;

учасниками такого проекту визначено Міненерго, Генеральний штаб Збройних Сил, ДСНС, оператори критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, Адміністрація Держспецзв’язку, обласні та Київська міська військові адміністрації, Агентство відновлення, служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях, проектні та будівельні організації (за згодою);

головним розпорядником бюджетних коштів для реалізації цього проекту визначено Агентство відновлення, а замовниками робіт (послуг) з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури є служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях та Агентство відновлення, а одержувачами бюджетних коштів – служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях;

оператори критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 60 днів з дня його припинення або скасування подають до Міненерго переліки об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, які підлягають будівництву, ремонту, а також на яких повинні бути здійснені інші інженерно-технічні заходи з їх захисту, та інформацію про місця їх розташування, після чого Міненерго протягом 10 робочих днів з дати отримання вказаної інформації надає Мінінфраструктури проект наказу щодо затвердження переліку об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, який затверджується спільним наказом Міненерго та Мінінфраструктури (протягом 10 робочих днів з дати отримання проекту) і надсилається Агентству відновлення та до відповідних обласних та Київської міської військових адміністрацій, а також Міненерго – до операторів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, об’єкти яких включені до переліку;

на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури здійснюються без відведення земельної ділянки, відповідності містобудівній документації, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, отримання експертного висновку щодо проектної документації та будівництво об’єктів, отримання права на виконання будівельних робіт, а також без використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та оформлення речових прав на земельні ділянки;

після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях балансоутримувачі вказаних об’єктів вживають заходів до оформлення речових прав на земельні ділянки відповідно до законодавства;

розмір та строк здійснення попередньої оплати робіт (послуг) встановлюються у договорах про закупівлю робіт (послуг) за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема реального стану поставки товару, виконання робіт, надання послуг, сезонності робіт, циклу виробництва.

IV. У своєму зверненні Агентство відновлення щодо погодження положень постанови КМУ № 951, зокрема, повідомило, що виділення додаткових коштів пов’язано із необхідністю виконання в найкоротші терміни будівельних робіт з протидронового захисту на об’єктах критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, у зв’язку з чим НЕК «Укренерго» підготувала перелік підстанцій та очікувану вартість будівництва укриттів ІІ-го ступеню захисту автотрансформаторів та відповідних будівель підстанцій НЕК «Укренерго».

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Забуранна Л.В., Фролов П.В., Цабаль В.В., Дунаєв С.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В., заступник керівника секретаріату Комітету Книшенко І.Ф.

Зокрема, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, зважаючи на важливість забезпечення і підтримання енергетичної безпеки країни, пропонується Комітету погодити відповідно до постанови КМУ № 951 виділення коштів з фонду ліквідації Агентству відновлення (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив зауважень щодо зазначеного виділення коштів.

Т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. також не висловив зауважень щодо виділення таких коштів, зазначивши при цьому про необхідність здійснення контролю за використанням виділених коштів, зокрема повідомивши про наміри Рахункової палати запланувати і провести відповідний аудит.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону про державний бюджет на 2023 рік, погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 617 (із змінами, внесеними постановою КМУ № 951), виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Агентству відновлення 18,8 млрд гривень на безповоротній основі для будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету).

За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 617 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 951) виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», та залишків коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії станом на 1 січня 2023 р. Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України на безповоротній основі у сумі 18 875 280,94 тис. грн (видатки розвитку) для будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).

3.2 СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики України Гринчук С.В. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству енергетики України /відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 771-р (зі змінами)/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства енергетики України /далі – Міненерго/ від 07.09.2023 № ВР/1.1-27.4-18219 та від 13.09.2023 № 1.1/27.4-454-ДСК (копію яких надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 771-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» (зі змінами) /далі – розпорядження КМУ № 771-р/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

III. Щодо положень розпорядження КМУ № 771-р.

1. Встановлено виділити Міненерго з фонду ліквідації за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) (далі – Закон) /кошти, отримані у зв’язку з виконанням законів України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і «Про санкції», та кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» відповідно/, та залишків коштів фонду ліквідації станом на 1 січня 2023 р. на безповоротній основі 9.740.000 тис. грн (видатки розвитку) для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (на нову бюджетну програму) /пункт 1 розпорядження КМУ № 771-р/.

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми визначено Міненерго, а одержувачем бюджетних коштів – приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», що виконує функції замовника робіт з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури.

Довідково: на забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури з фонду ліквідації кошти у сумі 18 875,28 млн грн вже були виділені Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 617 (зі змінами) (за оперативною звітністю Казначейства України за січень – серпень 2023 року за бюджетною програмою 3111350 «Будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» видатки проведені у сумі 8 666,4 млн грн, або 86,3 відсотка уточненого річного плану /10 041 млн грн/).

2. Затверджено перелік об’єктів будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів інфраструктури та обсяг бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення у додатку до цього нормативно-правового акту Уряду, якому присвоєно гриф «Для службового користування» /пункт 2 розпорядження КМУ № 771-р/.

Довідково щодо вимог з опрацювання службової інформації:

- Типовою інструкцією № 736, зокрема, встановлено такі вимоги:

забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв’язку;

3. Установлено, що /пункт 3 розпорядження КМУ № 771-р/:

1) використання вищезазначених коштів буде здійснюватися відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 р. № 1482 «Про реалізацію експериментального проекту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» /далі – Порядок № 1482/ /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1482-2022-%D0%BF#n16/, яким, зокрема, визначено таке:

2) під час реалізації цього розпорядження КМУ не застосовуються пункти 7 і 8 Порядку № 118, якими, зокрема встановлені порядок подання органами влади звернень про виділення коштів з фонду ліквідації і їх розгляду та вимоги щодо підготовки таких звернень.

При підготовці розпорядження КМУ № 771-р не враховано таке:

- згідно з пунктом 47 частини першої статті 2 Кодексу розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету, а абзацом третім пункту 1 цього розпорядження КМУ розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня встановлено визначити приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», проте таку неузгодженість врегульовано розпорядженням Уряду від 08.09.2023 № 785-р шляхом внесення відповідних змін до розпорядження КМУ № 771-р;

- відповідно до абзацу другого пункту 1 розпорядження КМУ № 771-р Міненерго визначено головним розпорядником бюджетних коштів, водночас у Порядку № 1482 (відповідно до якого належить використовувати виділені з фонду ліквідації кошти) головним розпорядником бюджетних коштів є Агентство відновлення і відповідно замовниками робіт (послуг) – служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях та Агентство відновлення, а одержувачами бюджетних коштів – служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях, проте за Порядком № 1482 Міненерго є лише учасником реалізації експериментального проекту;

- з урахуванням зазначеного у Порядку № 1482 на Агентство відновлення, як головного розпорядника бюджетних коштів, покладено ряд завдань, зокрема, щодо:

встановлення розмірів та строків здійснення попередньої оплати робіт (послуг) у договорах про закупівлю робіт (послуг);

затвердження (за погодженням з Мінекономіки, Міненерго та Мінінфраструктури) переліку витрат стосовно кожного з об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури для їх будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів з їх захисту, включених до переліку.

ІV. Звернення Міненерго, що надійшло до Комітету, окрім посилання на розпорядження КМУ № 771-р, не містить пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань щодо виділеного з фонду ліквідації обсягу коштів (9,74 млрд грн) та порядку використання таких коштів.

В той же час, додатково матеріали, пов’язані із розглядом питання щодо погодження розпорядження КМУ № 771-р, були надані Міненерго під час розгляду на засіданні Комітету цього питання на вимогу за результатами розгляду цього питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету.

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Забуранна Л.В., Цабаль В.В., Дунаєв С.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра енергетики Гринчук С.В., директор з правових питань Національної енергетичної компанії «Укренерго» Юрков М.О., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зазначила, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті та з урахуванням інформації, наданої Міненерго на вимогу підкомітету, пропонується Комітету погодити виділення коштів з фонду ліквідації Міненерго, а також поінформувала про наміри розглянути у підкомітеті питання про стан використання таких коштів наприкінці бюджетного періоду.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону про державний бюджет на 2023 рік, погодити відповідно до розпорядження КМУ № 771-р (зі змінами) виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міненерго 9 млрд 740 млн гривень на безповоротній основі на нову бюджетну програму для будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (із дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 771-р (зі змінами) виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», та залишків коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії станом на 1 січня 2023 р. Міністерству енергетики України на безповоротній основі у сумі 9 740 000 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

4.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

4.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю" (реєстр. № 9538 від 28.07.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"" (реєстр. № 9635 від 21.08.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення кваліфікуючих ознак, пов’язаних із воєнним або надзвичайним станом, деяких кримінальних правопорушень проти власності" (реєстр. № 9508 від 18.07.2023, народні депутати України Бурміч А.П., Юрченко О.М.);

4.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 8-1 частини другої статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо уточнення повноважень з’їзду суддів України" (реєстр. № 9582 від 07.08.2023, народний депутат України Маслов Д.В.);

4.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України" (реєстр. № 9585 від 07.08.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо удосконалення засад внутрішньої політики у сфері національної безпеки і оборони" (реєстр. № 9598 від 09.08.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо встановлення юридичної визначеності в переліку документів для здійснення вантажних перевезень" (реєстр. № 9436 від 28.06.2023, народні депутати України Вацак Г.А., Бакунець П.А., Приходько Б.В. та інші);

4.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо додаткових гарантій забезпечення прав осіб з інвалідністю" (реєстр. № 9388 від 15.06.2023, народні депутати України Гнатенко В.С., Бурміч А.П., Яковенко Є.Г., Мороз В.В.);

4.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке має дітей" (реєстр. № 9615 від 16.08.2023, народні депутати України Лукашев О.А., Яковенко Є.Г.);

4.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 161 Цивільного процесуального кодексу України (щодо розширення переліку вимог, які можуть розглядатися в порядку наказного провадження)" (реєстр. № 9557 від 02.08.2023, народний депутат України Штепа С.С.);

4.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо моменту виникнення права власності на транспортний засіб" (реєстр. № 9498 від 17.07.2023, народні депутати України Юрченко О.М., Бурміч А.П.);

4.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України" (реєстр. № 9480 від 11.07.2023, народні депутати України Скрипка Т.В., Кравчук Є.М., Абдуллін О.Р. та інші);

4.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо встановлення порядку захисту та поновлення прав осіб, потерпілих від шахрайських схем викрадення коштів" (реєстр. № 9595 від 09.08.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

4.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо оприлюднення депутатських звернень та скорочення строків надання відповіді на них" (реєстр. № 9496-1 від 02.08.2023, народний депутат України Юрченко О.М.);

4.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо можливості звільнення члена Кабінету Міністрів України за ініціативою народних депутатів" (реєстр. № 9589 від 08.08.2023, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

4.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішень про встановлення побачення з дитиною" (реєстр. № 9426 від 27.06.2023, народний депутат України Юрченко О.М.);

4.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів" (реєстр. № 9444 від 30.06.2023, народний депутат України Маслов Д.В. та інші);

4.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень" (реєстр. № 9445 від 30.06.2023, народні депутати України Маслов Д.В., Іонушас С.К., Калаур І.Р. та інші);

4.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку ухвалення та проголошення судових рішень" (реєстр. № 9446 від 30.06.2023, народні депутати України Маслов Д.В., Іонушас С.К., Стефанчук М.О. та інші);

4.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9439 від 29.06.2023, народні депутати України Маслов Д.В., Стефанчук М.О., Фріс І.П. та інші);

4.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України з метою забезпечення індивідуалізації юридичної відповідальності особи за вчинене митне правопорушення" (реєстр. № 9599 від 09.08.2023, народні депутати України Дирдін М.Є., Ватрас В.А., Вінтоняк О.В., Мазурашу Г.Г., Калаур І.Р. та інші);

4.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"" (реєстр. № 9613 від 14.08.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо приведення його у відповідність із Законом України "Про адміністративну процедуру"" (реєстр. № 9580 від 07.08.2023, Кабінет Міністрів України);

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

4.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

4.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо удосконалення норм використання символіки та знаків розрізнення в органах прокуратури (реєстр. № 9452-1 від 19.07.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про прокуратуру» положеннями, відповідно до яких передбачити, зокрема:

присвоєння прокурорам класних чинів, а саме: державного радника юстиції України та державного радника юстиції 1, 2, 3 класів – Президентом України за поданням Генерального прокурора, а інші класні чини – Генеральним прокурором відповідно до Положення про класні чини працівників органів прокуратури,

виплату прокурорам щомісячної надбавки за класний чин у порядку та розмірах, затверджених Кабінетом Міністрів України (починаючи з 01 січня року, наступного за роком припинення воєнного стану),

включення розміру щомісячної надбавки за класний чин в розмір заробітку при обчисленні пенсійного забезпечення працівників прокуратури,

забезпечення форменим одягом з відповідними знаками розрізнення для прокурорів, яким присвоєно класні чини (починаючи з 01 січня 2024 року);

встановлення емблеми та прапору Офісу Генерального прокурора.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначається про те, що реалізація положень законопроекту у разі його прийняття не вплине на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, водночас, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Офісу Генерального прокурора на забезпечення прокурорів форменим одягом (починаючи з 01 січня 2024 року) та виплату прокурорам щомісячної надбавки за класний чин (починаючи з 01 січня року, наступного за роком припинення воєнного стану), та на пенсійне забезпечення, у тому числі для перерахунку пенсій колишнім прокурорам у зв’язку з підвищенням заробітної плати внаслідок запровадження надбавки за класний чин.

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до законопроекту.

Загалом у своєму висновку Мінфін зазначає про те, що за результатами розгляду та оцінки впливу на бюджет не підтримує законопроект, водночас зазначає, що в умовах воєнного стану та оголошення загальної мобілізації першочергового фінансового забезпечення потребують видатки, пов’язані із відсіччю збройної агресії російської федерації проти України, а також зауважено про невідповідність положень законопроекту Меморандуму про економічну та фінансову політику.

Відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо удосконалення норм використання символіки та знаків розрізнення в органах прокуратури (реєстр. № 9452-1 від 19.07.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Павлюком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Офісу Генерального прокурора на забезпечення прокурорів форменим одягом (з 1 січня 2024 року) та на виплату прокурорам щомісячної надбавки за класні чини (з 1 січня року, наступного за роком припинення воєнного стану), а також для Пенсійного фонду України для перерахунку пенсій прокурорам у зв’язку із встановленням виплат за класні чини). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 169 Податкового кодексу України щодо включення учасників заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до категорій осіб, які мають право на податкову соціальну пільгу» (реєстр. № 9609 від 11.08.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік платників податку на доходи фізичних осіб, які мають право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, платниками податку, призваними на військову службу під час мобілізації, та учасниками АТО, ООС, інших заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (з 2014 року).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту передбачає вплив на показники бюджету в частині зменшення надходжень до бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 169 Податкового кодексу України щодо включення учасників заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до категорій осіб, які мають право на податкову соціальну пільгу» (реєстр. № 9609 від 11.08.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо залучення ветеранів війни до організації та здійснення підготовки громадян України до національного спротиву (реєстр. № 9421 від 26.06.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» пропонується унормувати питання залучення ветеранів війни до організації та здійснення завдань підготовки громадян України до національного спротиву з урахуванням отриманого ветеранами війни бойового досвіду, а також передбачається, що крім центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, та Міністерства оборони України, до здійснення початкової підготовки громадян також залучатимуться центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів), а також експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та буде здійснюватися в межах бюджетних призначень Мінветеранів за бюджетною програмою 1501030 «Здійснення заходів з підтримки ветеранів, розвитку ветеранського руху, героїзації та вшанування пам’яті захисників України, взаємодія з громадськими об'єднаннями ветеранів, створення та утримання Національного військового меморіального кладовища» (у державному бюджеті на 2023 рік визначені у сумі 82,9 млн грн). За підсумовуючим висновком Міністерства фінансів України даний законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо залучення ветеранів війни до організації та здійснення підготовки громадян України до національного спротиву (реєстр. № 9421 від 26.06.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з підтримки ветеранів та розвитку ветеранського руху). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

4.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо забезпечення процедури реалізації виконання контрактів (договорів) з державного оборонного замовлення у період дії в Україні воєнного стану» (реєстр. № 9602 від 11.08.2023), внесений народним депутатом України Веніславським Ф.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується у пункті 24 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уточнити, що зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) щодо позачергового перерахування коштів, які перераховані державним замовником у сфері оборони на рахунок виконавця державного контракту (договору) в неплатоспроможному банку, щодо якого Фондом здійснюються заходи щодо виведення його з ринку, або в банку, що ліквідується Фондом, на рахунок такого виконавця державного контракту (договору), стосується будь-яких вказаних коштів, а не лише тих, які перераховані після 24 лютого 2022 року державним замовником у сфері оборони, як це передбачено чинною нормою.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів. Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,56 млрд грн. При цьому, у 2017-2022 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2021 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 16,2 млрд грн.

Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що передбачене законопроектом розширення переліку коштів, на які поширюються відповідні зобов’язання Фонду щодо їх позачергового повернення, може вплинути на фінансові показники його діяльності та, як наслідок, обумовити необхідність кредитування Фонду та фінансування системи гарантування вкладів фізичних осіб державою на безповоротній основі, у зв’язку з цим, вбачається доцільним отримати висновок Уряду щодо означеного питання, в тому числі інформацію щодо: обсягу коштів, які перераховані до 24 лютого 2022 року державним замовником у сфері оборони за актуальними контрактами (договорами); впливу рішення на функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів відповідного банку; можливого впливу на показники бюджету у майбутньому.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2180-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» зобов’язання Фонду за векселями (в тому числі за нарахованими відсотками), виданими у 2015-2016 роках в обмін на облігації внутрішніх державних позик, держателем яких було Міністерство фінансів України, припинено в повному обсязі, номінальна вартість векселів Фонду, за якими припинено зобов’язання, становить 45 741 млн гривень;

після припинення зазначених зобов’язань подальше перерахування Фондом коштів за ними до державного бюджету здійснюється відповідно до пункту 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

запропоновані законопроектом зміни можуть вплинути на фінансові показники Фонду, що призведе до зменшення дохідної частини державного бюджету та, як, наслідок, обумовить необхідність кредитування Фонду за рахунок коштів державного бюджету;

зважаючи на зазначене, Мінфіном законопроект не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо забезпечення процедури реалізації виконання контрактів (договорів) з державного оборонного замовлення у період дії в Україні воєнного стану» (реєстр. № 9602 від 11.08.2023), внесений народним депутатом України Веніславським Ф.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб фінансової підтримки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану банківської системи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням норм пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів зміцнення морської безпеки держави та регулювання діяльності у сфері охорони життя та пошуку і рятування людей на морі (реєстр. № 9283-1 від 23.05.2023), поданий народним депутатом України Клименко Ю.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом, зокрема, пропонується покласти виконання додаткових повноважень на:

Міністерство оборони України та Збройні Сили України щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення та здійснення навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України відповідно (наразі такі повноваження виконуються Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, держаним підприємством «Укрводшлях», державною установою «Держгідрографія»);

Державну прикордонну службу України щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері пошуку і рятування людей на морі, а також безпосереднього здійснення організації і контролю здійснення пошуку та рятування людей, які зазнали лиха на морі, у морському пошуково-рятувальному районі України (наразі такі повноваження виконуються Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба»).

Впровадження запропонованих законодавчою ініціативою вищевказаних положень вимагатиме створення відповідних нових органів/підрозділів у складі Міністерства оборони України, Збройних Силах України та Державної прикордонної служби України, збільшення чисельності, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утримання додатково штату для виконання нових повноважень.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Аналогічні зауваження зазначає і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту. Так, відмічається, що до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування, а також інформації про можливість виконання вищезгаданими державними органами відповідних заходів (щодо необхідних видатків та джерел їх покриття, чисельності підрозділів, які будуть залучені до таких заходів).

Також Мінфін зазначає, що в законах про державний бюджет на відповідний рік видатки на фінансове забезпечення діяльності казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» та державної установи «Держгідрографія» не передбачалися, їх діяльність здійснюється за рахунок коштів, що надходять від портового збору.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних розрахунків.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів зміцнення морської безпеки держави та регулювання діяльності у сфері охорони життя та пошуку і рятування людей на морі (реєстр. № 9283-1 від 23.05.2023), поданий народним депутатом України Клименко Ю.Л. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Міністерства оборони України і Міністерства внутрішніх справ України для виконання повноважень у сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства та пошуку і рятування людей на морі). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

4.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива» (реєстр. № 9596 від 09.08.2023), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2025 року встановити ставку екологічного податку у розмірі нуль гривень за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення для двоокису вуглецю, що здійснюється установками, які внесено до реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація зумовить незначні скорочення дохідної частини державного бюджету в частині справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, проте, за прогнозами Міненерго, середньостроковий вплив на показники бюджету має бути позитивний за рахунок розвитку сфери біопалив та зростання кількості суб’єктів господарювання і відповідних виробничих та економічних показників діяльності, що зумовить у майбутньому зростання показників доходності та як наслідок збільшення відрахувань до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень екологічного податку до державного бюджету в частині екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 21 млн грн на рік, оскільки у загальнодержавних обсягах викидів парникових газів викиди від спалювання біопалива становлять близько 2,5%.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива» (реєстр. № 9596 від 09.08.2023), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України щодо надання фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування поворотної фінансової допомоги» (реєстр. № 9614 від 15.08.2023), поданий народними депутатами України Вороньком О.Є. та Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати право фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої – третьої груп здійснювати діяльність з надання поворотної фінансової допомоги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу розрахувати неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того Мінфін зауважує, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2023, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від будь-якої податкової політики та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень у 2023 році та надалі. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України щодо надання фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування поворотної фінансової допомоги» (реєстр. № 9614 від 15.08.2023), поданий народними депутатами України Вороньком О.Є. та Яковенком Є.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

4.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування механізму передачі в державну власність приватних підводних гідротехнічних споруд, розташованих в межах акваторій морських портів» (реєстр. № 9573 від 07.08.2023), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Безуглою М.В. та Клименко Ю.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується, зокрема:

доповнити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, в частині забезпечення прийняття у державну власність приватних підводних гідротехнічних споруд;

установити, що приватні підводні гідротехнічні споруди передаються у власність держави за ініціативою власника на компенсаційній основі на підставі договору;

передбачити, що компенсація вартості приватної підводної гідротехнічної споруди здійснюється в тому числі за рахунок портових зборів, отриманих власником підводної гідротехнічної споруди:

– якщо вартість такої споруди, визначена за результатами незалежної оцінки, менша ніж сума отриманого власником портового збору, різниця (сума виплати) перераховується власником гідротехнічної споруди на рахунок Адміністрації морських портів України у строк, що не перевищує 7 календарних днів з моменту укладення договору;

– якщо вартість такої споруди, визначена за результатами незалежної оцінки, перевищує суму отриманого власником портового збору, Адміністрація морських портів України компенсує власнику різницю (сума виплати) за рахунок портових зборів (крім адміністративного та маякового) та інших джерел, не заборонених законодавством, у строк, визначений договором, але не більше ніж 1 рік з моменту укладення договору;

доручити Кабінету Міністрів України організувати заходи, направлені на консолідацію у державній власності підводних гідротехнічних споруд, що розміщені в межах портових акваторій, шляхом укладення з власниками приватних підводних гідротехнічних споруд договорів про передачу таких споруд у власність держави в порядку, передбаченому Законом України «Про морські порти України».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є впорядкування відносин у сфері створення (фінансування і будівництва) підводних гідротехнічних споруд та запровадження механізму передачі таких споруд з приватної в державну власність;

прийняття законопроекту не вимагатиме додаткових видатків з державного бюджету, натомість реалізація запропонованого законопроектом механізму передачі в державну власність приватних підводних гідротехнічних споруд забезпечить збільшення доходів Адміністрації морських портів України та, як наслідок, збільшення розміру дивідендів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки реалізація механізму передачі приватних підводних гідротехнічних споруд у державну власність забезпечить збільшення доходів ДП «Адміністрація морських портів України» та, як наслідок, збільшення розміру дивідендів, проте до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо вказаного впливу. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування механізму передачі в державну власність приватних підводних гідротехнічних споруд, розташованих в межах акваторій морських портів» (реєстр. № 9573 від 07.08.2023), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Безуглою М.В. та Клименко Ю.Л., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів державного бюджету від дивідендів на державну частку майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та фінансового стану Адміністрації морських портів України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

4.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань розпорядження товарами і транспортними засобами комерційного призначення (реєстр. № 9511 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою підвищення ефективності розпорядження майном, що переходить у власність держави у визначених законодавством з митної справи випадках;

законопроектом пропонується уповноважити митні органи на самостійне розпорядження вилученим ними майном, щодо якого прийнято рішення суду про конфіскацію, удосконалити підходи до процедур знищення або утилізації майна, зокрема, покласти відповідне фінансове навантаження на власника/зберігача майна, а не на державу, визначити порядок використання коштів, отриманих від реалізації такого майна;

реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів та передбачає цільове використання коштів спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності Держмитслужби (очікуваний розмір надходжень до спеціального фонду державного бюджету, кошти якого спрямовуватимуться на забезпечення діяльності Держмитслужби за визначеними напрямами, становитиме у рік близько 126 161 тис. грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може мати певний позитивний вплив на показники видаткової частини державного бюджету за рахунок запровадження положення, згідно з яким відшкодування витрат, пов’язаних з дотриманням митного режиму знищення або руйнування, у разі неможливості списання (стягнення) таких витрат з власника відповідних товарів або уповноваженої ним особи здійснюється за рахунок утримувачів складів тимчасового зберігання, митних складів, організацій – отримувачів гуманітарної допомоги або портових операторів, які зберігають товари, що надійшли на суднах закордонного плавання /на сьогодні таке відшкодування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету/. Разом з тим, Мінфіном відмічено, що спрогнозувати величину впливу реалізації законопроекту на показники державного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Крім того, автором законопроекту подано системно пов’язані законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань реалізації товарів і транспортних засобів комерційного призначення» (реєстр. № 9512 від 19.07.2023) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо деяких питань джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України» (реєстр № 9513 від 19.07.2023), які є похідними від законопроекту за реєстр. № 9511. Тому практика застосування таких законодавчих ініціатив залежить від їх узгодженого розгляду і прийняття.

Окремо слід зауважити, що пунктом 10 розділу I законопроекту шляхом внесення доповнень до частин п’ятої і шостої статті 244 Митного кодексу України передбачається визначити, що:

кошти, одержані від реалізації товарів, транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду, а також товарів, поміщених у режим відмови на користь держави, і товарів, які були виявлені (знайдені) під час митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після відшкодування витрат, зазначених у частині першій цієї статті, перераховуються до державного бюджету і використовуються виключно на потреби, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України /у чинній нормі немає напрямів використання таких коштів/;

власник товарів, зазначених у частині першій цієї статті, або уповноважена ним особа може отримати з рахунку митного органу залишок коштів, одержаних від їх реалізації, протягом трьох років з дня реалізації товарів, а у випадках, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, – з дня набрання законної сили рішенням суду по справі. Кошти, не отримані протягом цього строку, перераховуються до державного бюджету і використовуються виключно на потреби, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України /у чинній нормі немає напрямів використання таких коштів/.

Такі положення законопроекту стосовно доповнень частин п’ятої і шостої статті 244 Митного кодексу України щодо цільового спрямування відповідних коштів не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, зокрема:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України/;

частині третій статті 29 /якою визначено джерела формування доходів спеціального фонду державного бюджету/;

частині четвертій статті 30 /якою визначено напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету/.

Відтак порушені у пункті 10 розділу I законопроекту питання щодо доповнень частин п’ятої і шостої статті 244 Митного кодексу України є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і можуть врегульовуватися шляхом розгляду похідного законопроекту за реєстр. № 9513 після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9511.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань розпорядження товарами і транспортними засобами комерційного призначення (реєстр. № 9511 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до економії видатків державного бюджету, а також може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету у разі прийняття похідного законопроекту за реєстр № 9513). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту у пункті 10 розділу I законопроекту виключити абзаци 4 і 5 щодо доповнень до частин п’ятої та шостої статті 244 Митного кодексу України як такі, що не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 4, 13, 29 і 30), а порушені у них питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Опосередкований:

4.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя (реєстр. № 9438-1 від 14.07.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

прийняття пропозиції, обіцянки або одержання суддею чи присяжним неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за прийняття чи неприйняття таким суддею, присяжним на користь того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи на користь третьої особи, судового рішення – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років;

пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років;

вплив на прийняття судового рішення суддею, присяжним – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, змінами до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлюється, що запропоновані законопроектом правопорушення підслідні Національному антикорупційному бюро України, якщо розмір предмета кримінального правопорушення у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя (реєстр. № 9438-1 від 14.07.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконний обіг в Україні лікарських засобів (реєстр. № 9500 від 17.07.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті передбачається встановити кримінальну відповідальність за незаконний обіг в Україні лікарських засобів у вигляді позбавлення волі на строк від одного до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, однак відсутність вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконний обіг в Україні лікарських засобів (реєстр. № 9500 від 17.07.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення деяких положень, які стосуються захисту малолітніх та неповнолітніх осіб від сексуальної експлуатації та насильства згідно з ратифікованою Україною Ланцаротською конвенцією (реєстр. № 9514 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується уточнити окремі положення Кримінального кодексу України, передбачивши, зокрема таке:

- розширити коло суб’єктів, які можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення дій сексуального характеру, – близькими родичами або членами сім’ї, особами на яких покладено обов’язки щодо виховання особи, яка не досягла чотирнадцяти років, або піклування про неї, що карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років;

- встановити кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, що спричинили тяжкі наслідки, – у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років;

- встановити кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітньої особи у діяльність з виробництва та обігу дитячої порнографії – у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, оскільки має організаційний характер. Однак реалізація зазначених вище положень законопроекту, враховуючи передбачені санкції (у разі прийняття відповідного закону), може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення деяких положень, які стосуються захисту малолітніх та неповнолітніх осіб від сексуальної експлуатації та насильства згідно з ратифікованою Україною Ланцаротською конвенцією (реєстр. № 9514 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 9519 від 24.07.2023), поданий народними депутатами України Фріс І.В., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті передбачається внести зміни до Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, встановивши кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої (чинна норма – позбавлення волі від трьох до дванадцяти років).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 9519 від 24.07.2023), поданий народними депутатами України Фріс І.В., Геращенко І.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 18 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» щодо встановлення адміністративної відповідальності за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення тимчасової слідчої комісії і тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, ненадання або надання неповної інформації на таке звернення (реєстр. № 9567 від 07.08.2023), поданий народними депутатами України Козирем С.В., Горбенком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити статтю 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення новими частинами, встановивши адміністративну відповідальність за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення тимчасової слідчої комісії і тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, ненадання або надання неповної інформації на таке звернення, а також за повторне вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від семисот до тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 11 900 до 20 400 гривень/.

Крім того, змінами до статті 18 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» передбачається встановити допустимі строки надання інформації на звернення тимчасової слідчої комісії і тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 18 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» щодо встановлення адміністративної відповідальності за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення тимчасової слідчої комісії і тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, ненадання або надання неповної інформації на таке звернення (реєстр. № 9567 від 07.08.2023), поданий народними депутатами України Козирем С.В., Горбенком Р.О. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства закладами торгівлі, громадського харчування та сфери послуг у сфері обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора (реєстр. № 9547 від 01.08.2023), поданий народними депутатам України Балогою В.І., Лозинським Р.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається встановити адміністративну відповідальність за публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію, публічне сповіщення (доведення до загального відома, в тому числі через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за її власним вибором) у закладах торгівлі, громадського харчування, сфери послуг музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів, їх елементів, інших творів, розповсюдження яких заборонено, а також за повторне вчинення таких дії особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж правопорушення, у вигляді штрафу від трьохсот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу може становити від 5 100 до 25 500 гривень/.

Слід відмітити, що відповідно до статей 218, 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати адміністративним комісіям, виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад, районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям), органам Національної поліції за протоколами, складеними органами Національної поліції, посадовими особами, або посадовими особами, уповноважених на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства закладами торгівлі, громадського харчування та сфери послуг у сфері обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора (реєстр. № 9547 від 01.08.2023), поданий народними депутатам України Балогою В.І., Лозинським Р.М. та іншими, є таким, що має опосередкований на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності у сфері простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них (реєстр. № 9546 від 31.07.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них у вигляді накладення на операторів простежуваності штрафу від ста до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією водних біоресурсів та продукції виробленої з них, щодо яких виявлено порушення законодавства у сфері простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 13 600 гривень/.

Довідково: згідно із законопроектом за реєстр. № 9545 (з яким системно пов’язаний законопроект за реєстр. № 9546) «простежувані водні біоресурси та/або продукція, вироблена з водних біоресурсів – водні біоресурси, право на які набуто під час здійснення операцій з об’єктами промислового рибальства, операцій з об’єктами аквакультури, імпортовані водні біоресурси та/або продукція, вироблена з водних біоресурсів».

При цьому згідно із змінами до статей 221, 240 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органам рибоохорони (за протоколами, складеними органом рибоохорони).

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу залежатиме від встановлених правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності у сфері простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них (реєстр. № 9546 від 31.07.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану (реєстр. № 9456 від 03.07.2023), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються доповнити статтю 232 Митного кодексу України (далі – Кодекс) частиною п’ятою, згідно з якою:

митний контроль та митне оформлення біометану, що переміщується трубопровідним транспортом через митний кордон України, за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) здійснюється у порядку, передбаченому для природного газу;

митне оформлення біометану здійснюється на підставі відомостей щодо обсягів біометану, який під час переміщення газотранспортною системою за своїми фізико-хімічними характеристиками може бути заміщений відповідним обсягом природного газу або його сумішшю, за кожним пунктом приймання-передачі газу окремо;

для обліку такого товару застосовуються значення об’єму в одиницях вимірювання, що базуються на одиницях енергії, на підставі даних в точках входу та в точках виходу, що розташовані на митній території України.

Поряд з тим законопроектом передбачається положення, згідно з яким допускається облік товару, зазначеного у частині п’ятій статті 232 Кодексу, в одиницях об’єму (метрах кубічних) до 1 травня, що настає за датою припинення або скасування воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що очікуваними результатами реалізації законопроекту є зменшення залежності від імпорту енергетичних ресурсів, розвиток сфери виробництва біометану, правова визначеність митного оформлення біометану, створення належних умов для розвитку та стимулювання виробництва біометану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту у разі його прийняття не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробник не надав фінансово-економічних розрахунків;

оскільки для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію (для визнання українських сертифікатів мають укладатися міжнародні угоди про визнання), під час підготовки запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення зловживань виробниками біометану, є доцільним розгляд питання запровадження механізму інформування оператором газотранспортної системи митного органу щодо виявлення невідповідностей такого газу показникам якості, механізмів заборони експорту для такого підприємства та розгляд питання позбавлення такого експортера відповідного сертифіката.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану (реєстр. № 9456 від 03.07.2023), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету, зокрема від сплати податків виробниками біометану, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.18.СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань реалізації товарів і транспортних засобів комерційного призначення (реєстр. № 9512 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни Податкового кодексу України /далі – Кодекс/, зокрема:

підпункт 3 пункту 180.1 статті 180 Кодексу доповнити положенням, згідно з яким для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є особа, яка придбала товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 Митного кодексу України /далі – МКУ/, і податок не був попередньо сплачений особою, що їх ввезла на митну територію України, водночас у підпункті 6 пункту 180.1 статті 180 Кодексу з числа платників податку на додану вартість виключити особу, що проводить операції з постачання таких товарів;

пункт 212.1 статті 212 Кодексу доповнити новим підпунктом щодо віднесення до числа платників акцизного податку особи, яка придбає підакцизні товари (продукцію), ввезені на митну територію України особами, зазначеними у підпунктах 212.1.2, 212.1.3 цього пункту, якщо такі товари (продукція) реалізуються відповідно до статті 243 МКУ, водночас у підпункті 212.1.4 пункту 212.1 Кодексу з категорії платників акцизного податку виключити особу, яка реалізує такі товари.

Крім того, законопроектом пропонується виключити з пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 07.12.2000 № 2134 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» положення, якими передбачено, що: продаж автомобілів, ввезених в Україну і конфіскованих (примусово вилучених), у тому числі в рахунок погашення боргу або інших зобов’язань за цивільно-правовими угодами, договорами, у випадках, передбачених законодавством, або визнаних безгосподарними, або знайдених, за якими протягом шести місяців не звернулися власники чи особи, які мають право вимагати їх повернення, здійснюється за цінами, визначеними згідно із законодавством України з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, а також з урахуванням норм Кодексу; при цьому особою, яка сплачує податки і збори до бюджету з продажу конфіскованих у встановленому законодавством порядку, є особа, уповноважена Кабінетом Міністрів України на реалізацію цих автомобілів.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект взаємопов’язаний з проектами законів України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення» (реєстр. № 9511 від 19.07.2023) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо деяких питань джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України» (реєстр. № 9513 від 19.07.2023) та розроблений з метою уніфікації законодавства в частині оподаткування операцій з реалізації майна, що переходить у власність держави у визначених митним законодавством випадках.

При цьому, законопроект за реєстр. № 9512 є похідним від законопроекту за реєстр. № 9511. Тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 9512 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9511.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація його положень не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів;

впровадження запропонованої законодавчої ініціативи може негативно вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки створить фіскальні ризики, пов’язані із зміною механізму сплати податкових зобов’язань при реалізації товарів, транспортних засобів відповідно до статті 243 МКУ;

запропоновані положення законопроекту можуть призвести до зловживань у сфері сплати митних платежів при реалізації товарів, транспортних засобів відповідно до статті 243 МКУ та відповідно до зменшення надходження митних платежів до бюджету, при цьому розрахувати такі податкові втрати неможливо, оскільки відсутні показники, необхідні для їх розрахунку, зокрема дані про кількість, обсяги та оціночну вартість конфіскованого майна різних найменувань, які можуть бути реалізовані на митних аукціонах.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань реалізації товарів і транспортних засобів комерційного призначення (реєстр. № 9512 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9511). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо невідворотності відповідальності за деякі кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (реєстр. № 9588 від 08.08.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А. Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, унеможлививши застосування пом’якшувальних обставин та звільнення від відбування покарання з випробуванням для суб’єктів, які вчинили кримінальне правопорушення за статтями 152 – 156, 156-1 (згідно з якими передбачено відповідальність за зґвалтування, сексуальне насильство, примушування до вступу в статевий зв’язок, вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, розбещення неповнолітніх, домагання дитини для сексуальних цілей).

У разі застосування таких вимог реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація законопроекту матиме вплив на видатки державного бюджету, вартісна величина якого залежатиме від кількості осіб, які будуть визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, виду та міри покарання, які застосовуватиме суд, та щодо яких унеможливиться застосування обставини, що пом’якшує покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо невідворотності відповідальності за деякі кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (реєстр. № 9588 від 08.08.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А. Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за визначені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання у сфері споживчого кредитування» (реєстр. № 9422-1 від 12.07.2023), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В., Ніколаєнком А.І. та Южаніною Н.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою удосконалення окремих процедур надання споживчих кредитів, посилення конкуренції у сфері мікрокредитів, збільшення захисту позичальників та стимулювання відповідального кредитування.

Законопроектом пропонуються відповідні зміни до законів України «Про споживче кредитування», «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Законопроектом, серед іншого, передбачається збільшити штрафи за порушення прав споживачів, пов’язані із споживчим кредитом, а також доповнити перелік таких порушень з визначенням розмірів відповідних штрафів /зміни до частини другої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»/.

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, оскільки згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовується відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що оцінити вплив положень законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання у сфері споживчого кредитування» (реєстр. № 9422-1 від 12.07.2023), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В., Ніколаєнком А.І. та Южаніною Н.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення податкового контролю (реєстр. № 9590 від 08.08.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 166-28, встановивши адміністративну відповідальність за порушення встановленого законодавством порядку здійснення податкового контролю, а саме за:

1) прийняття незаконного рішення, а так само вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності) посадовою (службовою) особою контролюючого органу, що призвели до безпідставної відмови в набутті, а так само до безпідставної втрати особою статусу платника податку або платника одного з податків, набуття та/або анулювання (втрата) якого відбувається за рішенням контролюючого органу; невнесення або несвоєчасне внесення посадовою (службовою) особою контролюючого органу даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, – перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування; прийняття посадовою (службовою) особою контролюючого органу рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, як джерела погашення грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків; перешкоджання посадовою (службовою) особою контролюючого органу звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання; незаконне застосування посадовою (службовою) особою контролюючого органу арешту майна або коштів на рахунках; безпідставне внесення посадовою (службовою) особою контролюючого органу даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення чи невнесення даних про відсутність податкового боргу платника податків; порушення посадовою (службовою) особою контролюючого органу встановлених законом строків проведення виїзних перевірок – у вигляді накладення штрафу на посадових (службових) осіб від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/;

2) зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування платника податку в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановленого Кабінетом Міністрів України порядку, а також протиправна відмова в реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді накладення штрафу на голову комісії регіонального або центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/;

3) вчинення вищезазначених дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених цією статтею, або дії які завдали платнику податків шкоди у великих розмірах у вигляді накладення штрафу на посадових (службових) осіб від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 85 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету. Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, висловлюючи ряд зауважень.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект ЗаконуУкраїни про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення податкового контролю (реєстр. № 9590 від 08.08.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про заміщення посади головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету.

Відмітили:

У секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) є вакантною посада головного консультанта, до посадових обов’язків за якою належить організаційно-інформаційне, консультативно-правове, експертно-аналітичне та методичне забезпечення діяльності Комітету з питань витрат державного бюджету (за виключенням загальнодержавних) на забезпечення діяльності органів судової влади та суддівського врядування, прокуратури, державних органів, що забезпечують формування та реалізацію державної правової політики у сфері архівної справи та в інших сферах за окремим переліком. На цю посаду пропонується призначити Сторожук Тетяну Борисівну, яка на даний час є заступником директора Департаменту фінансів Міністерства культури та інформаційної політики – начальником відділу.

Сторожук Тетяна Борисівна, громадянка України, 1987 року народження, освіта повна вища – у 2011 році закінчила Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю "Управління державними фінансами", кваліфікація "магістр з фінансів".

Починаючи з серпня 2010 року і по лютий 2017 року працювала у Департаменті фінансів Київської обласної державної адміністрації, пройшовши шлях від провідного економіста відділу до заступника начальника управління – начальника відділу. Затим у лютому 2017 року була переведена на роботу до Міністерства фінансів України на посаду головного спеціаліста Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, де працювала до серпня 2020 року. У серпні 2020 року призначена на посаду головного спеціаліста Департаменту фінансів Міністерства культури та інформаційної політики, з квітня 2021 року призначена на посаду заступника директора цього департаменту – начальника відділу, на якій працює по теперішній час.

Сторожук Т.Б. має достатній рівень професійних знань, вміння та досвід роботи з нормативно-правовими актами, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє українською мовою, впевнений користувач персонального комп’ютера.

При цьому слід взяти до уваги вимоги законодавства щодо призначення на посади державної служби, зокрема:

статтю 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з якою у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, а граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено у цей період, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;

статтю 35 Закону України «Про державну службу», де йдеться про випробовування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді;

статтю 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», згідно з якою працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись положеннями статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 35 Закону України «Про державну службу» та статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Сторожук Тетяну Борисівну до дня визначення переможця конкурсу на цю посаду відповідно до законодавства, але на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, із встановленням випробування строком шість місяців.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

У зв’язку з продовженням дії воєнного стану в Україні в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та з метою забезпечення умов для реалізації конституційних повноважень Верховної Ради України прийнято Постанову Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279-ІХ), якою визначено, зокрема, що:

– Верховна Рада України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

– Голова Верховної Ради України оголошує перерву у триваючому пленарному засіданні Верховної Ради України, визначає час і місце його продовження;

– для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання Верховною Радою України контрольної функції скликаються відповідно засідання комітетів Верховної Ради України, які проводяться невідкладно, у тому числі в режимі відеоконференції, під час перерви у пленарному засіданні Верховної Ради України.

При цьому основними завданнями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ під час десятої сесії згідно з главою 27 Регламенту Верховної Ради України та планом роботи Комітету на період десятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету 02.08.2023) є розгляд законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і до Бюджетного кодексу України, проектів законів відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України, законопроекту про Державний бюджет України на 2024 рік, а також питань щодо погодження рішень Кабінету Міністрів України з окремих питань (у період воєнного стану до таких повноважень, зокрема, віднесено погодження рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

Таким чином, у період десятої сесії засідання Комітету мають проводитися з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ (із змінами) та необхідності виконання повноважень Комітету (насамперед повноважень у бюджетному процесі), при цьому може виникнути потреба у скликанні термінових засідань Комітету для оперативного вирішення невідкладних питань.

Завершуючи доповідь з даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала Комітету прийняти рішення (проект якого надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету у період десятої сесії з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України № 2912-ІХ (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279-ІХ) та необхідності виконання повноважень Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету з питань бюджету у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279-ІХ) і необхідності виконання повноважень Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 19 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України