Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №207 від 26 листопада 2024 року
11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Забуранна Л.В., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Северин С.С., Тарарін М.О., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 29 народних депутатів України.
Відсутні:
Члени Комітету: Пуртова А.А., Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Люшняк М.В., Поляк В.М., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Новацька О.В. Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.
Запрошені та інші присутні на засіданні особи:
від Міністерства фінансів України:
Кава О.С. – заступник Міністра;
від Міністерства розвитку громад та територій України:
Рябикін О.В. – заступник Міністра;
від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України:
Сухомлин С.І. – Голова;
від Міністерства внутрішніх справ України:
Іванченко В.В. – директор Департаменту фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку;
від Державної служби України з надзвичайних ситуацій:
Демчук В.В. – заступник Голови;
від Запорізької обласної військової адміністрації:
Матвіїшина О.Є. – заступник Голови;
від Рахункової палати:
Ключка С.С. – заступник Голови;
Мироненко Ю.П. – директор Департаменту контролю державного бюджету.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 26 листопада п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:
1.1. Міністерству внутрішніх справ України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2024 № 1219;
1.2. Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1333;
1.3. Міністерству розвитку громад та територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 р. № 247 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1337.
2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).
3. Про заміщення вакантної посади головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету.
1. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
1.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Рябикіна О.В. та заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Демчука В.В. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2024 № 1219.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України /далі – Мінінфраструктури/ від 29.10.2024 № 13242/31/14-24 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2024 № 1219 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 р. № 247" /далі – постанова КМУ № 1219/.
I. Щодо формування та використання коштів фонду ліквідації.
1. Відповідно до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації, кошти якого передбачено спрямовувати на:
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);
будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;
нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;
закупівлю шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій;
компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);
відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинків дачних та садових) та громадського призначення;
нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
У виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.
При цьому визначено, що встановлені частиною десятою статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ обмеження (зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення) не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею.
2. Згідно з цією статтею Закону рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) за погодженням з Комітетом (як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу).
3. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 (із змінами) затверджено Порядок використання коштів фонду ліквідації /далі – Порядок № 118/, згідно з яким визначені механізм, напрями, порядок та умови використання коштів фонду ліквідації, а також встановлені вимоги щодо формування, розгляду та узагальнення пропозицій щодо виділення коштів з фонду ліквідації та підготовки проекту відповідного акта Кабінету Міністрів України, включаючи положення про забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження прийнятого рішення про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.
На виконання вимог абзацу другого пункту 9 Порядку № 118 постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412 утворено Міжвідомчу робочу групу з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації, визначено її склад та затверджено відповідне положення про діяльність такої робочої групи.
4. Згідно з пунктом 13 статті 14 Закону у 2024 році фонд ліквідації передбачається за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) "Фонд ліквідації наслідків збройної агресії" (код 3121430) (без визначення бюджетних призначень у додатку № 3 до Закону).
Джерелами формування коштів фонду ліквідації Законом визначені такі надходження спеціального фонду державного бюджету:
кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і Закону України "Про санкції" /пункт 8 статті 11 Закону/;
залишок коштів, джерелом формування яких у 2022-2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів") та пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України "Про санкції", і 50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України") /пункт 5 статті 12 Закону/.
5. Використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог Кодексу:
– відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;
– згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;
– відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
6. За інформацією Державної казначейської служби України /далі – Казначейство України/ про залишки коштів, що утворилися станом на 01 січня 2024 року, наданою листом від 25.01.2024 року № 14-01-01/1838, станом на 01 січня 2024 року залишки коштів фонду ліквідації, невикористаних у 2023 році, відповідно до пункту 5 статті 12 Закону становили 23.743.121,1 тис. гривень.
Довідково: у 2023 році за даними звіту Казначейства України про надходження та використання кошів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року до фонду ліквідації надійшло 61.860.083,1 тис. грн, виділено за рішеннями Кабінету Міністрів України – 56.600.343,2 тис. грн, використано за відповідними бюджетними програмами – 38.117.343,9 тис. грн (або 67,3% виділених коштів).
Згідно із звітом Казначейства України про виконання державного бюджету за січень – жовтень 2024 року, обсяг коштів фонду ліквідації станом на 01 листопада 2024 року становив 24.567.279,3 тис. грн, з яких:
надходження, отримані у зв'язку з виконанням Закону України "Про санкції", – 824.158,2 тис. гривень;
залишок коштів фонду ліквідації відповідно до пункту 5 статті 12 Закону – 23.743.121,1 тис. гривень.
7. Загалом, станом на 25 листопада п. р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду (від 05.03.2024 № 247, від 22.03.2024 № 321 і № 327, від 23.04.2024 № 360-р, від 26.04.2024 № 369-р і № 388-р, від 10.05.2024 № 528, від 17.05.2024 № 437-р, від 21.05.2024 № 588, від 28.06.2024 № 757, від 09.07.2024 № 637-р, від 25.07.2024 № 852, від 09.08.2024 № 908, від 13.08.2024 № 986, від 20.08.2024 № 943, від 04.10.2024 № 1140, від 25.10.2024 № 1218 і № 1219, від 12.11.2024 № 1292, від 22.11.2024 №1333, від 22.11.2024 № 1337) з фонду ліквідації передбачено виділити 23.782.201,2 тис. грн, нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 785.078,1 тис. гривень.
Довідково: за даними звітності Казначейства України використання коштів фонду ліквідації за січень-жовтень 2024 року становило 17.236.720 тис. грн або 70,2% коштів, що планувалося виділити згідно з рішеннями Уряду за такий період.
ІІ. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії" (із змінами) /далі – постанова КМУ № 247/ з фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 5 статті 12 Закону /залишок коштів, джерелом формування яких у 2022-2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"/ передбачено виділити:
1) Мінінфраструктури 7.768.132,897 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (далі – субвенція);
2) Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ 1.477.751,631 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд;
3) Міністерству у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) 45.065,423 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 1501040 "Заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації";
4) Міністерству оборони України (далі – Міноборони) 88.497,729 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2101020 "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни";
5) Міністерству внутрішніх справ України (далі – МВС) 33.983,422 тис. грн (видатки розвитку) (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) на бюджетну програму 1006280 "Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій".
Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 247 затверджено:
у додатку 1 до цієї постанови – перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції;
у додатку 2 до цієї постанови – перелік проектів (об’єктів, заходів), які фінансуються за рахунок коштів фонду ліквідації, виділених для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення.
III. Постановою КМУ № 1219 внесено зміни до постанови КМУ № 247, згідно з якими передбачено:
1) у підпункті 5 пункту 1 постанови КМУ № 247 виділити на безповоротній основі з фонду ліквідації:
МВС (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) 33.075,017 тис. грн за бюджетною програмою 1006280 "Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій", зменшивши обсяг коштів на 908,405 тис. грн. за таким проектом:
"Капітальний ремонт будівлі пожежного депо на 6 виїздів за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 190а з виділенням черговості: 1-ша черга - капітальний ремонт частини покрівлі, входів до підвалів; 2-га черга - утеплення фасадів" (відповідно цифри "8475,348" замінивши цифрами "7566,943");
2) у додатку 1 до постанови КМУ № 247 (згідно з яким затверджено перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції):
– провести в межах обсягів коштів, визначених у цьому додатку для бюджетів Запорізької, Київської, Рівненської та Харківської областей, перерозподіл коштів за окремими проектами (об’єктами, заходами) та уточнити назви окремих з них.
Загалом, внаслідок перерозподілу зменшено обсяг коштів на суму 387.540,304 тис. грн за 29 проектами (об’єктами, заходами) Запорізької, Київської та Харківської областей. При цьому, збільшено обсяги коштів на суму 245.227,697 тис грн для 33 проектів (об’єктів, заходів) у таких областях, а також передбачено кошти на реалізацію 6 нових проектів у сумі 142.312,608 тис. грн, а саме:
у Запорізькій області:
на реконструкцію лікувального корпусу КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" ЗМР (літера Е-7) по вул. Перемоги, 80 у м. Запоріжжя, пошкодженого внаслідок збройної агресії, у сумі 64.500 тис. гривень;
у Київській області на:
капітальний ремонт житлового будинку за адресою: вул. Миру, буд. 16, м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області у сумі 20.000 тис. гривень;
капітальний ремонт житлового будинку за адресою: вул. Северинівська, буд. 105-Н, м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області у сумі 20.000 тис. гривень;
капітальний ремонт житлового будинку за адресою: вул. Северинівська, буд. 105-О, м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області у сумі 20.000 тис. гривень;
капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Бориса Гмирі, 2, м. Буча, Бучанського району, Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді (Коригування) у сумі 5.000 тис. гривень;
капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Склозаводська, 7 м. Буча, Бучанського району, Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді у сумі 12.812,608 тис. гривень;
– привести у відповідність до підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ № 247 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 943 від 20.08.2024) обсяг коштів у підсумковому рядку "Усього" (замінивши цифри "7.781.638.19" цифрами "7.768.132.897").
В цілому запропоновані постановою КМУ № 1219 зміни призведуть до зменшення обсягу виділених відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 247 коштів з фонду ліквідації на 908,405 тис. гривень.
Щодо передбачених постановою КМУ № 1219 змін обсягів виділених з фонду ліквідації коштів за окремими проектами (об’єктами, заходами) у зверненні Мінінфраструктури зазначається про таке:
зменшення обсягу коштів у підпункті 5 пункту 1 постанови КМУ № 247 за проектом "Капітальний ремонт будівлі пожежного депо на 6 виїздів за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 190а з виділенням черговості: 1-ша черга – капітальний ремонт частини покрівлі, входів до підвалів; 2-га черга – утеплення фасадів" на 908,405 тис. грн здійснено за пропозицією МВС (економія коштів, що склалася за результатами завершення проекту);
перерозподіл коштів за окремими проектами (об’єктами, заходами) та уточнення назв окремих з них у додатку 1 до постанови КМУ № 247 проведено також за пропозиціями областей (за аналізом стану реалізації проектів Запорізькою, Київською та Харківською областями запропоновано зменшення обсягів коштів у зв’язку з економією коштів за результатами проведення тендерних процедур та /або за результатами завершення реалізації проектів, а збільшення пов’язане із завершенням відповідних проектів у 2024 році). При цьому Київська та Запорізька області на виконання протокольних рішень Кабінету Міністрів України від 03.09.2024 і від 24.09.2024 надали пропозиції щодо нових проектів;
обсяг коштів, що відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 247 передбачено виділити Мінінфраструктури, не змінено постановою КМУ № 1219.
Інших обґрунтувань та пояснень (зокрема, щодо стану реалізації відповідних проектів (об’єктів, заходів), дотримання встановлених умов здійснення перерозподілу коштів) у зазначеному зверненні та супровідних матеріалах до нього Мінінфраструктури не наведено.
Довідково:
Згідно із звітністю Казначейства України про виконання державного бюджету та місцевих бюджетів за січень – жовтень 2024 року:
за бюджетною програмою МВС "Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій" (код 1006280) використання коштів становить 10.676,2 тис. грн, або 31,4% плану (33.983,4 тис. грн);
за бюджетною програмою Мінінфраструктури "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об'єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії" (код 3121450) перераховано кошти місцевим бюджетам у передбаченому на цей період обсязі (7.768.132,9 тис. грн), при цьому з місцевих бюджетів видатки за субвенцією фактично проведені у сумі 2.970.107,1 тис. грн, або 38,2% наданих коштів.
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Забуранна Л.В., Цабаль В.В, Шпак Л.О., Гевко В.Л., заступник Міністра розвитку громад та територій України Рябикін О.В., заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Демчук В.В., заступник Міністра фінансів України Кава О.С., заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С. та заступник Голови Запорізької ОВА Матвіїшина О.Є. При цьому:
заступник Міністра фінансів України Кава О.С. і заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С. не висловили зауважень щодо виділення коштів з фонду ліквідації згідно з постановою КМУ № 1219;
заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., поінформувавши про розгляд даного питання у підкомітеті, внесла пропозицію: рекомендувати Комітету погодити постанову КМУ № 1219.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію щодо прийняття рішення Комітету, зокрема: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону, погодити виділення коштів з фонду ліквідації, передбачене у пункті 1 постанови КМУ № 247 із змінами, внесеними до цього підпункту постановою КМУ № 1219 (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", погодити виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбачене у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 р. № 247 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії" із змінами, внесеними до цього пункту постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 р. № 1219 /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою і восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.
Голосували: "за" – 22, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).
1.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сухомлина С.І. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1333/.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі – Агентство відновлення) від 25.11.2024 № 3856/1/09-01/04 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1333 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії" /далі – постанова КМУ № 1333/.
I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:
1. Статтею 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2024 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:
– рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);
– рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;
– у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);
– звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті, Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;
– кошти фонду ліквідації спрямовуються на:
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);
будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;
нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;
закупівлю шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій;
компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);
відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинків дачних та садових) та громадського призначення;
нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
– у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.
2. Згідно з пунктом 13 статті 14 Закону у 2024 році фонд ліквідації передбачається за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) "Фонд ліквідації наслідків збройної агресії" (код 3121430), при цьому, у додатку 3 до Закону бюджетні призначення за цією програмою не визначено. Джерелами формування коштів фонду ліквідації є кошти спеціального фонду державного бюджету в частині таких надходжень:
кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України "Про санкції" (далі – примусово вилучені кошти) /пункт 8 статті 11 Закону/;
залишок коштів, джерелом формування яких у 2022 – 2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"), пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" та Закону України "Про санкції"; 50 % коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України") (далі – залишок коштів фонду) /пункт 5 статті 12 Закону/.
3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:
– відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;
– згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;
– відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ" (зі змінами) зокрема, встановлено, що видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін, а у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.
4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.
Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.
II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:
1. За інформацією Казначейської України про залишки коштів, що утворились станом на 01 січня 2024 року, наданою листом від 25.01.2024 року № 14-01-01/1838, станом на 01 січня 2024 року залишки коштів фонду ліквідації, невикористаних у 2023 році, відповідно до пункту 5 статті 12 Закону становили 23.743.121,1 тис. гривень.
Довідково: у 2023 році за даними звіту Казначейства України про надходження та використання коштів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року до фонду ліквідації надійшло 61.860,5 млн грн, виділено за рішеннями Кабінету Міністрів України – 56.600,3 млн гри, використано за відповідними бюджетними програмами – 38.117,3 млн грн (або 67,3% виділених коштів).
За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2024 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктом 8 статті 11 та пунктом 5 статті 12 Закону, фактично становили 24.567,3 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено), з яких:
примусово вилучені кошти – 824,2 млн грн;
залишок коштів фонду – 23.743,1 млн гривень.
2. Станом на 26 листопада п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду (від 05.03.2024 № 247, від 22.03.2024 № 321 і № 327, від 23.04.2024 № 360-р, від 26.04.2024 № 369-р і № 388-р, від 10.05.2024 № 528, від 17.05.2024 № 437-р, від 21.05.2024 № 588, від 28.06.2024 № 757, від 09.07.2024 № 637-р, від 25.07.2024 № 852, від 09.08.2024 № 908, від 13.08.2024 № 986, від 20.08.2024 № 943, від 04.10.2024 № 1140, від 25.10.2024 № 1218 і № 1219, від 12.11.2024 № 1292, від 22.11.2024 № 1333 і № 1337) з фонду ліквідації вже передбачено виділити 23.782,2 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 785,1 млн грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.
ІІІ. Щодо положень постанови КМУ № 1333, якою встановлено:
1) виділити Агентству відновлення з фонду ліквідації за рахунок примусово вилучених коштів та залишку коштів цього фонду на безповоротній основі 250.000 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 3111340 "Реалізація експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів"/пункт 1 постанови КМУ № 1333/;
2) кошти, що виділені згідно з пунктом 1 постанови КМУ № 1333, використовуються відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції" (зі змінами) (далі – Порядок № 566) (розміщено за інтернет-посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/566-2023-%D0%BF/print) /пункт 2 постанови КМУ № 1333/.
Порядком № 566, зокрема, встановлено таке:
експериментальний проект спрямований на мінімізацію наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із знищенням Каховської гідроелектростанції та забезпеченням життєдіяльності населення України в умовах критичного зниження рівня води у Каховському водосховищі;
координаторами експериментального проекту є Мінінфраструктури та Агентство відновлення;
учасниками експериментального проекту є Міндовкілля, Держводагентство, Генеральний штаб Збройних Сил, ДСНС, Криворізька міська рада (за згодою), Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська обласні військові адміністрації, Агентство відновлення, служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях, проектні та будівельні організації;
проектні рішення щодо будівництва магістральних водогонів узгоджуються з Міндовкіллям та Держводагенством;
одержувачами бюджетних коштів та замовниками робіт (послуг) з будівництва магістральних водогонів є служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській та Миколаївській областях;
обласними військовими адміністраціями надається Агентству відновлення інформація про наявність виділених в установленому порядку земельних ділянок для будівництва магістральних водогонів;
будівництво, пов’язане з реалізацією експериментального проекту, здійснюється без відведення земельної ділянки, відповідності містобудівній документації, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, отримання права на виконання будівельних робіт, а також без оформлення речових прав на земельні ділянки;
використання земельних ділянок (у тому числі лісогосподарського призначення) до моменту їх вилучення, викупу чи відведення в установленому законодавством порядку здійснюється за умови погодження такого використання з: власником земельної ділянки для земель приватної форми власності; відповідною обласною військовою адміністрацією для земель державної форми власності; відповідним органом місцевого самоврядування для земель комунальної форми власності;
у разі виникнення потреби у вирубуванні дерев і чагарників на земельних ділянках лісогосподарського призначення, що використовуються для цілей, визначених цим Порядком, спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами за зверненням замовника робіт (послуг) з будівництва магістральних водогонів за умови погодження, наданого відповідно до абзацу четвертого цього пункту;
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, передбачених експериментальним проектом, здійснюється з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва без публікації на порталі зазначеної системи на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації без зазначення відомостей про: державну реєстрацію прав на земельну ділянку; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; документи, що надають право на виконання будівельних робіт; результати контрольного геодезичного знімання;
розмір та строк здійснення попередньої оплати робіт (послуг) встановлюються у договорах про закупівлю робіт (послуг) за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, сезонності робіт, циклу виробництва;
до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, передбачених експериментальним проектом, Кабінет Міністрів України та Криворізька міська рада можуть визначати організацію (підприємство), яка (яке) забезпечує збереження та користування, в тому числі технічну експлуатацію, обслуговування комплексу об’єкта (матеріалів, обладнання, мережі, комунікації тощо), що передається для забезпечення стабільного та безперебійного водопостачання населення пунктів;
після прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, передбачених експериментальним проектом, Агентство відновлення має забезпечити передачу відповідних об’єктів Держводагентству та до комунальної власності м. Кривого Рогу для забезпечення їх експлуатації;
3) внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566 та у додаток до Порядку № 566, яким затверджено перелік об’єктів з будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення, виклавши його у новій редакції, /пункт 3 постанови КМУ № 1333/, за якою:
продовжено строки здійснення попередньої оплати робіт (послуг) та терміни реалізації об’єктів з будівництва магістральних водогонів - до 6 червня 2025 року (попередній термін було визначено – до 31 грудня 2024 року);
по Дніпропетровській області включено новий об’єкт – "Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область", який після прийняття в експлуатацію Агентством відновлення має передатися до комунальної власності територіальної громади м. Кривого Рогу для забезпечення його експлуатації.
Довідково варто нагадати, що Агентству відновлення для фінансового забезпечення будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2024 № 327 з фонду ліквідації на безповоротній основі було виділено 5.149.677,013 тис. грн (видатки розвитку), які відповідно до звітності Казначейства України за січень – жовтень 2024 року за бюджетною програмою 3111340 спрямовано у повному обсязі;
4) доручено забезпечити /пункт 4 постанови КМУ 1333/:
Агентству відновлення – погодження з Комітетом виділення коштів з фонду ліквідації, передбаченого пунктом 1 цієї постанови Уряду;
Мінфіну – внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.
ІV. Агентство відновлення у своєму зверненні, що надійшло до Комітету, щодо погодження положень пункту 1 постанови КМУ № 1333, зокрема, поінформувало про таке:
– з урахуванням результатів проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності на тему "Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи" /рішення від 27.08.2024 № 39-2/ Урядом надано доручення Мінінфраструктури спільно з Агентством відновлення опрацювати вказане рішення, вжити відповідних заходів, що потребують прийняття рішень Уряду, та подати пропозиції в установленому порядку;
– за наслідками опрацювання відповідного рішення визначена можливість здійснення заходів із перенесення скиду зворотних вод гірничорудних підприємств (балки Свистунова) нижче за течією від водозабору магістрального водогону р. Інгулець – Південне водосховище;
– за інформуванням Дніпропетровської обласної військової адміністрації:
критичний обсяг води у Південному водосховищі потребує постійної безперервної роботи магістрального водогону для його наповнення;
щорічно з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачі та уникнення аварій на об’єктах підвищеної техногенної небезпеки, запобігання затопленню шахт м. Кривого Рогу, недопущення низки інших надзвичайних ситуацій в міжвегетаційний період вище за течією скидаються надлишки зворотних вод зі ставка-накопичувача в балці Свистунова і щороку термін скидання таких вод становить майже 2,5 місяці /відбувається у період з січня до середини березня/;
припинення функціонування водозабору на будь-який період неприпустиме, оскільки призведе до зниження рівня та втрати обсягів води в Південному водосховищі, що унеможливить здійснення водозабезпечення населення м. Кривого Рогу та Криворізького району, міст Апостолове й Зеленодольськ, матиме негативний вплив на роботу теплопостачальних підприємств регіону в період початку та протягом опалювального періоду і призведе до зупинки роботи критично важливої інфраструктури регіону.
З огляду на викладене, запропоновано включити до переліку, визначеного у додатку до Порядку № 566, новий об’єкт, що дозволить забезпечити населення та об’єкти критичної інфраструктури м. Кривий Ріг та Криворізький район сталим централізованим водопостачанням.
Довідково: у рішенні Рахункової палати від 27.08.2024 № 39-2, зокрема, Агентству відновлення рекомендовано:
внести Мінінфраструктури для розгляду проект алгоритму проведення детального аналізу ринкових цін перед укладанням договорів на постачання матеріальних ресурсів та обладнання і забезпечити його обов’язкове виконання;
забезпечити регулярне оновлення даних про ринкові ціни та їх використання при складанні кошторисів;
впровадити систему контролю за відповідністю кошторисів ринковим цінам на матеріальні ресурси та послуги з метою уникнення їх завищення;
розглянути можливість перенесення скиду зворотних вод гірничорудних підприємств нижче за течією від водозабору магістрального водогону р. Інгулець – Південне водосховище та розчищення русла р. Інгулець у районі населеного пункту Звенигородка Кіровоградської області для підвищення пропускної спроможності каналу Дніпро – Інгулець;
активізувати залучення коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації проектів з водопостачання, зокрема для будівництва водозабору з р. Південний Буг, магістрального водогону та реконструкції Жовтневого водосховища для забезпечення надійного та безпечного водопостачання м. Миколаєва.
Водночас, варто відмітити, що у матеріалах Агентства відновлення не надано ґрунтовних фінансово-економічних розрахунків щодо виділення з фонду ліквідації коштів для реалізації вищевказаного об’єкту, а також відповідних пояснень щодо необхідності продовження реалізації експериментального проекту саме до 6 червня 2025 року.
V. Окремо слід звернути увагу, що до кінця поточного бюджетного періоду залишився лише один місяць, відтак існують ризики щодо спроможності використання у поточному році в повному обсязі та з дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі виділених коштів для реалізації проекту, визначеного постановою КМУ № 1333.
У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Голова Агентства відновлення Сухомлин С.І., заступник Міністра фінансів України Кава О.С., заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С.
Зокрема, Голова Агентства відновлення Сухомлин С.І., доповідаючи з даного питання, серед іншого, надав детальні пояснення щодо необхідності побудови нового трубопроводу для скидання надлишків зворотних вод чотирма великими підприємствами і виділенням на цю мету коштів з фонду ліквідації, термінів його побудови та відмітив про продовження термінів реалізації експериментального проекту.
Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну про підтримку виділення коштів відповідно до постанови КМУ № 1333.
Заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С. не висловив зауважень з питання, що розглядається, та поінформував, що у звіті Рахункової палати було зазначено про існуючу проблему із скиданням надлишків зворотних вод в балці Свистунова.
Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету рекомендується Комітету підтримати рішення щодо виділення коштів відповідно до постанови КМУ № 1333.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію щодо прийняття рішення Комітету, зокрема: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону, погодити передбачене пунктом 1 постанови КМУ № 1333 виділення з фонду ліквідації Агентству відновлення 250 000 тис. грн на безповоротній основі на бюджетну програму щодо реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", погодити передбачене у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1333 виділення Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 та пунктом 5 статті 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", на безповоротній основі у сумі 250.000 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 3111340 "Реалізація експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів" /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.
Голосували: "за" – 21, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету).
1.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Рябикіна О.В. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству розвитку громад та територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2024 р. № 247 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1337.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України /далі – Мінінфраструктури/ від 25.11.2024 № 14518/31/14-24 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1337 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 р. № 247" /далі – постанова КМУ № 1337/.
I. Щодо формування та використання коштів фонду ліквідації.
1. Відповідно до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації, кошти якого передбачено спрямовувати на:
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);
будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;
нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;
закупівлю шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій;
компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);
відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинків дачних та садових) та громадського призначення;
нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
У виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.
При цьому визначено, що встановлені частиною десятою статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ обмеження (зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення) не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею.
2. Згідно з цією статтею Закону рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) за погодженням з Комітетом (як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу).
3. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 (із змінами) затверджено Порядок використання коштів фонду ліквідації /далі – Порядок № 118/, згідно з яким визначені механізм, напрями, порядок та умови використання коштів фонду ліквідації, а також встановлені вимоги щодо формування, розгляду та узагальнення пропозицій щодо виділення коштів з фонду ліквідації та підготовки проекту відповідного акта Кабінету Міністрів України, включаючи положення про забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження прийнятого рішення про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.
На виконання вимог абзацу другого пункту 9 Порядку № 118 постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412 утворено Міжвідомчу робочу групу з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації, визначено її склад та затверджено відповідне положення про діяльність такої робочої групи.
4. Згідно з пунктом 13 статті 14 Закону у 2024 році фонд ліквідації передбачається за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) "Фонд ліквідації наслідків збройної агресії" (код 3121430) (без визначення бюджетних призначень у додатку № 3 до Закону).
Джерелами формування коштів фонду ліквідації Законом визначені такі надходження спеціального фонду державного бюджету:
кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і Закону України "Про санкції" /пункт 8 статті 11 Закону/;
залишок коштів, джерелом формування яких у 2022-2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів") та пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України "Про санкції», і 50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України") /пункт 5 статті 12 Закону/.
5. Використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог Кодексу:
– відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;
– згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;
– відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
6. За інформацією Державної казначейської служби України /далі -Казначейство України/ про залишки коштів, що утворилися станом на 01 січня 2024 року, наданою листом від 25.01.2024 року № 14-01-01/1838, станом на 01 січня 2024 року залишки коштів фонду ліквідації, невикористаних у 2023 році, відповідно до пункту 5 статті 12 Закону становили 23.743.121,1 тис. гривень.
Довідково: у 2023 році за даними звіту Казначейства України про надходження та використання кошів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року до фонду ліквідації надійшло 61.860.083,1 тис. грн, виділено за рішеннями Кабінету Міністрів України – 56.600.343,2 тис. грн, використано за відповідними бюджетними програмами – 38.117.343,9 тис. грн (або 67,3% виділених коштів).
Згідно із звітом Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2024 року, обсяг коштів фонду ліквідації станом на 01 листопада 2024 року становив 24.567.279,3 тис. грн, з яких:
надходження, отримані у зв'язку з виконанням Закону України "Про санкції", – 824.158,2 тис. гривень;
залишок коштів фонду ліквідації відповідно до пункту 5 статті 12 Закону – 23.743.121,1 тис. гривень.
7. Загалом, станом на 25 листопада п р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду (від 05.03.2024 № 247, від 22.03.2024 № 321 і № 327, від 23.04.2024 № 360-р, від 26.04.2024 № 369-р і № 388-р, від 10.05.2024 № 528, від 17.05.2024 № 437-р, від 21.05.2024 № 588, від 28.06.2024 № 757, від 09.07.2024 № 637-р, від 25.07.2024 № 852, від 09.08.2024 № 908, від 13.08.2024 № 986, від 20.08.2024 № 943, від 04.10.2024 № 1140, від 25.10.2024 № 1218 і № 1219, від 12.11.2024 № 1292, від 22.11.2024 №1333, від 22.11.2024 № 1337) з фонду ліквідації передбачено виділити 23.782.201,2 тис. грн, нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 785.078,1 тис. гривень.
Довідково: за даними звітності Казначейства України використання коштів фонду ліквідації за січень-жовтень 2024 року становило 17.236.720 тис. грн або 70,2% коштів, що планувалося виділити згідно з рішеннями Уряду за такий період.
ІІ. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії" (із змінами) /далі – постанова КМУ № 247/ з фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 5 статті 12 Закону /залишок коштів, джерелом формування яких у 2022-2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"/ передбачено виділити:
1) Мінінфраструктури 7.768.132,897 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (далі – субвенція);
2) Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України 1.477.751,631 тис. грн (видатки розвитку) на нову б юджетну програму для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд;
3) Міністерству у справах ветеранів України 45.065,423 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 1501040 " Заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації";
4) Міністерству оборони України 88.497,729 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2101020 "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни";
5) Міністерству внутрішніх справ України 33.075,017 тис. грн (видатки розвитку) (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) на бюджетну програму 1006280 " Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій"
Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 247 затверджено:
у додатку 1 до цієї постанови – перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції;
у додатку 2 до цієї постанови – перелік проектів (об’єктів, заходів), які фінансуються за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, виділених для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення.
III. Постановою КМУ № 1337 внесено зміни до постанови КМУ № 247, згідно з якими передбачено:
1. У підпункті 1 пункту 1 постанови КМУ № 247:
виділити з фонду ліквідації на безповоротній основі Мінінфраструктури 7.953.132,897 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції, збільшивши обсяг коштів на 185.000 тис. грн;
доповнити перелік джерел, за рахунок яких здійснюється виділення коштів з фонду ліквідації відповідно до постанови КМУ № 247, пунктом 8 статті 11 Закону (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і Закону України "Про санкції").
2. У додатку 1 до постанови КМУ № 247 (згідно з яким затверджено перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції) спрямувати такі кошти:
Донецькій області у сумі 70 млн грн для відновлення функціонування комплексу споруд Білянського водозабору, розташованого на території селища Біленьке Краматорської міської територіальної громади, зокрема виконання реконструкції Білянської насосної станції другого підйому та нове будівництво водоводу від неї до резервуару чистої води, розташованого на насосній станції третього підйому другого Донецького водопроводу /новий об’єкт/;
Запорізькій області у сумі 115 млн грн для:
реконструкції лікувального корпусу КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" ЗМР (літера Е-7) по вул. Перемоги, 80 в м. Запоріжжя пошкодженого внаслідок збройної агресії – 60 млн грн (довідково: постановою КМУ № 1219 на реалізацію такого проекту вже виділено 64,5 млн грн);
капітального ремонту житлового будинку по просп. Соборний, 44 в м. Запоріжжі з відновленням несучих конструкцій пошкоджених внаслідок ракетного попадання – 55 млн грн /новий об’єкт/;
– привести у відповідність до підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ № 247 (із змінами) обсяг коштів у підсумковому рядку "Усього" (замінивши цифри " 7.768.132.897" цифрами "7.953.132,897").
В цілому запропоновані постановою КМУ № 1337 зміни призведуть до збільшення обсягу виділених відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 247 коштів з фонду ліквідації на 185.000 тис. гривень.
У зверненні Мінінфраструктури з приводу проведених змін лише зазначається, що відповідне виділення коштів фонду ліквідації здійснено згідно з протокольними рішеннями Кабінету Міністрів України від 05.11.2024 № 111 (пункт 6.2) та від 25.10.2024 №108 (пункт 7.3) за пропозиціями Донецької та Запорізької обласних військових адміністрацій (довідково: відповідно до п.9-1 Порядку № 118 на підставі протокольного рішення КМУ, прийнятого згідно з пропозиціями центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської міської держадміністрацій, для термінового фінансування проектів (об’єктів, заходів), пов’язаних з ліквідацією наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або необхідності спрямування коштів фонду на забезпечення потреб оборони, на будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури, виділення коштів фонду можливе без застосування пунктів 6-9 такого Порядку, згідно з якими встановлені вимоги щодо процедур подання, розгляду, оцінки доцільності, ефективності, пріоритетності запропонованих проектів).
Інших обґрунтувань і пояснень у зазначеному зверненні та супровідних матеріалах до нього Мінінфраструктури не наведено.
Довідково:
Згідно із звітністю Казначейства України про виконання державного бюджету та місцевих бюджетів за січень – жовтень 2024 року:
за бюджетною програмою Мінінфраструктури "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об'єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії" (код 3121450) перераховано кошти місцевим бюджетам у передбаченому на цей період обсязі (7.768.132,9 тис. грн), при цьому з місцевих бюджетів видатки за субвенцією фактично проведені у сумі 2.970.107,1 тис. грн, або 38,2% наданих коштів.
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Забуранна Л.В., Шпак Л.О., Саламаха О.І., Кунаєв А.Ю., заступник Міністра розвитку громад та територій України Рябикін О. В., заступник Голови Запорізької ОВА Матвіїшина О.Є, заступник Міністра фінансів України Кава О.С. та заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С. При цьому:
заступник Міністра фінансів України Кава О.С. і заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С. не висловили зауважень щодо виділення коштів з фонду ліквідації згідно з постановою КМУ № 1337;
заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., поінформувавши про розгляд даного питання у підкомітеті, внесла пропозицію: рекомендувати Комітету погодити постанову КМУ № 1337.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію щодо прийняття рішення Комітету, зокрема: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону, погодити виділення коштів з фонду ліквідації, передбачене у пункті 1 постанови КМУ № 247 із змінами, внесеними до цього пункту постановою КМУ № 1337 (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", погодити виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбачене у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 р. № 247 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії" із змінами, внесеними до цього пункту постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 р. № 1337 /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою і восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.
Голосували: "за" – 19, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 1
(на час голосування на засіданні були присутні 20 народних депутатів України – членів Комітету).
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
2.1.1. Проект Закону "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України про надіслання роботодавцю судового рішення у справах про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи про визнання необґрунтованими активів" (реєстр. № 11293 від 27.05.2024, народний депутат України. Юрченко О.М.);
2.1.2. Проект Закону "Про внесення зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо приведення у відповідність з міжнародними стандартами відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних кримінальних правопорушень" (реєстр. № 11445 від 29.07.2024, народні депутати України Іонушас С.К., Наталуха Д.А.);
2.1.3. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності управителів фондів будівництва житла" (реєстр. № 12024 від 09.09.2024, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Мезенцева-Федоренко М.С.);
2.1.4. Проект Закону "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про управління об’єктами державної власності"" (реєстр. №11494 від 19.08.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.5. Проект Закону "Про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України "Про припинення справляння державного мита по грошових переказах, що надходять з-за кордону"" (реєстр. № 11541 від 02.09.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.6. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні" (реєстр. № 12044 від 19.09.2024, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Гетманцев Д.О., Сова О.Г., та інші.);
2.1.7. Проект Закону "Про внесення зміни до абзацу четвертого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення підстав звільнення з військової служби військовослужбовців – жінок, які мають дитину (дітей) віком до 18 років"(реєстр. № 11485 від 15.08.2024, народний депутат України Гривко С.Д.);
2.1.8 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав осіб з інвалідністю ІІІ групи та їх неповнолітніх дітей" (реєстр. № 12029 від 12.09.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);
2.1.9. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки" (реєстр. № 12076 від 27.09.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.10. Проект Закону "Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо визначення особливостей застосування антикорупційних обмежень та врегулювання конфлікту інтересів в умовах проходження військової служби" (реєстр. № 12022 від 09.09.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.11. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" щодо утворення Міжвідомчої координаційної комісії у сфері боротьби з організованою злочинністю (Національного координатора)" (реєстр. № 11532 від 28.08.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.12. Проект Закону "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо забезпечення гарантій захисту та прав військовослужбовців, які повідомили про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 12040 від 17.09.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.13. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов’язаних, які працюють у суб’єктів господарювання будь – якої організаційно-правової форми" (реєстр. № 11468 від 07.08.2024, народні депутати України Гончаренко О.О., Яцик Ю.Г., Мазурашу Г.Г.);
2.1.14. Проект Закону "Про вихід з Протоколу про внесення змін та доповнень до Угоди про міждержавний обмін відправленнями спеціального зв’язку від 23 грудня 1993 року та затвердженого нею Положення про міждержавний обмін відправленнями спеціального зв’язку" (реєстр. № 0289 від 04.09.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.15. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури підготовки проектів нормативно-правових актів" (реєстр. № 12028 від 11.09.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.16. Проект Закону "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо усунення корупційних ризиків та перешкод для волонтерської та економічної діяльності, пов’язаних з некоректними і неприпустимими для демократичної держави діями під час перевірки документів та вручення повісток про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також незаконним затриманням і позбавленням волі громадян під прикриттям мобілізаційної роботи" (реєстр. № 11480 від 14.08.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);
2.1.17. Проект Закону "Про внесення змін до статті 292 Цивільного процесуального кодексу України щодо стягнення необґрунтованих активів, набутих двома або більше особами" (реєстр. № 12063 від 24.09.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.18. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" щодо спрощення державної реєстрації змін до відомостей про громадські організації" (реєстр. № 12125 від 16.10.2024, народні депутати України Славицька А.К., Бурміч А.П. та інші.);
2.1.19. Проект Закону "Про внесення змін до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення неможливості відмови пенсійного органу у призначенні пенсії з підстави невідповідності заяви про її призначення затвердженій формі за наявності у ній необхідної інформації та наявності у заявника відповідних документів" (реєстр. № 11524 від 27.08.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.20 Проект Закону "Про внесення змін до статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо забезпечення отримання одноразових страхових виплат на сім’ю у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві" (реєстр. № 12075 від 27.09.2024, народні депутати України Лукашев О.А., Яковенко Є.Г., Гнатенко В.С.);
2.1.21 Проект Закону "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо деяких питань оформлення статусу учасника бойових дій" (реєстр. № 12049 від 20.09.2024, народні депутати України. Ковальов О.І., Славицька А.К., Гунько А.Г., Мороз В.В., та інші.);
2.1.22 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо врегулювання питань видачі, продовження та перевірок обґрунтованості видачі листків непрацездатності" (реєстр. № 11418 від 19.07.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.23 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо позбавлення статусів ветерана війни, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України" (реєстр. № 11479 від 14.08.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.24 Проект Закону "Про внесення змін до деяких актів законодавства щодо позбавлення статусу ветерана війни" (реєстр. № 11479 – 1 від 30.08.2024, народні депутати Украхїни Третьякова Г.М., Вельможний С.А., Зуб В.О., Фролов П.В., та інші.);
2.1.25 Проект Закону "Про внесення змін до статті 309 Кримінального процесуального кодексу України щодо оскарження в апеляційному порядку рішень слідчого судді під час досудового розслідування" (реєстр. № 11448 від 29.07.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.26 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення питання визначення меж прибережних захисних смуг у разі їх відсутності" (реєстр. № 11489 від 19.08.2024, народний депутат України Мороз В.В.);
2.1.27 Проект Закону "Про внесення змін до статті 193 Господарського процесуального кодексу України щодо правонаступництва під час виконання мирової угоди" (реєстр. № 11500 від 19.08.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.28 Проект Закону "Про внесення змін до Розділу XIIІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо приведення його окремих положень у відповідність до діючих норм чинного законодавства України" (реєстр. № 11499 від 19.08.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.29 Проект Закону "Про внесення змін до статті 219 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях у яких особі не повідомлено про підозру" (реєстр. № 12060 від 24.09.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.30 Проект Закону "Про внесення змін до статті 252 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про фіксацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій" (реєстр. № 12065 від 24.09.2024, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);
2.1.31 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" щодо удосконалення категорійно-понятійного апарату у сфері регулювання порядку та умов проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України" (реєстр. № 11156 від 08.04.2024, народний депутат України Гривко С.Д.);
2.1.32 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження цінної історичної забудови в населених пунктах" (реєстр. № 11481 від 15.08.2024, народні депутати України Бондар Г.В., Безгін В.Ю., Літвінов О.М., та інші.
2.1.33 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо несумісності статусу депутата місцевої ради з окремими посадами та видами діяльності" (реєстр № 12033 від 16.09.2024, народний депутат Укарїни Яценко А.В.);
2.1.34 Проект Закону "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо спільної опіки батьків над дітьми" (реєстр. № 12123 від 15.10.2024, народний депутат України Ватрас В.А.);
2.1.35 Проект Закону "Про внесення змін до статті 358 Кримінального кодексу України щодо кваліфікації дій особи, пов’язаних з використанням завідомо підробленого документа" (реєстр. № 12138 від 21.10.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.36 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)" (реєстр. № 10072 (доопрац.) від 30.08.2024, народний депутат України Гетьманцев Д.О.);
2.1.37 Проект Закону "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" щодо збору диференційованих статистичних даних про випадки насильства" (реєстр. № 12051 від 23.09.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);
2.1.38 Проект Закону "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" щодо заходів у сфері запобігання домашньому насильству" (реєстр. № 12052 від 23.09.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);
2.1.39 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо порядку розгляду звернень громадян" (реєстр. № 12059 від 24.09.2024, народні депутати України Фріс І.П., Третьякова Г.М., Батенко Т.І., Ватрас В.А., та інші.);
2.1.40 Проект Закону "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про відпустки" щодо врегулювання окремих питань надання відпустки для догляду за дитиною" (реєстр. № 12069 від 25.09.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.41 Проект Закону "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо посилення заходів захисту права на працю для жінок та чоловіків, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною" (реєстр. № 12074 від 27.09.2024, народні депутати України Лукашев О.А., Яковенко Є.Г., Гнатенко В.С.);
2.1.42 Проект Закону "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо відновлення права фракцій та груп, які не входять до складу більшості, на формування порядку денного" (реєстр. № 12166 від 29.10.2024, народний депутат України Бужанський М.А.);
2.1.43 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо деяких питань трудових відносин" (реєстр. № 12167 від 30.10.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.44 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до інформації, необхідної для надання адміністративних послуг у сфері дорожнього руху" (реєстр. № 9504 (доопрац.) від 23.09.2024, народні депутати України Кісєль Ю.Г. та інші.);
2.1.45 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо запровадження колізійних норм для фактичних шлюбних відносин та зареєстрованих партнерств" (реєстр. № 11523 від 26.08.2024, народні депутати України Макаров О.А., Копиленко О.Л., Осадчук А.П., та інші.);
2.1.46 Проект Закону "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Бельгія про технічне та фінансове співробітництво" (реєстр. № 0291 від 30.10.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.47 Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо позбавлення статусу ветерана війни" (реєстр. № 11535 від 30.08.2024, народні депутати України Третьякова Г.М., та інші.);
2.1.48 Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за пособництво державі-агресору" (реєстр. № 11525 від 28.08.2024, народні депутати України Величкович М.Р., Бондар М.Л., та інші.);
2.1.49 Проект Закону "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про Державний Гімн України" щодо синхронізації норм закону з реаліями та сталою практикою публічного застосування" (реєстр. № 11519 від 23.08.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);
2.1.50 Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо запобігання випадкам уникнення кримінальної відповідальності осіб, що вчинили кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України" (реєстр. № 11517 від 22.08.2024, народні депутати України Мезенцева-Федоренко М.С., та інші.);
2.1.51 Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку із прийняттям Закону України "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини"" (реєстр. № 11539 від 02.09.2024, народні дептати України Бакумов О.С., Осадчук А.П., Павлюк М.В., та інші.).
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.
2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
2.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 6 та статті 15 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (реєстр. № 12010 від 04.09.2024), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Драбовським А.Г. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом пропонується:
віднести до гуманітарної допомоги транспортні засоби громадських і благодійних організацій для здійснення статутної діяльності, пов’язаної з наданням гуманітарної допомоги, гуманітарною і медичною евакуацією, забезпеченням життєдіяльності підприємств, установ і організацій, які відносяться до критичної інфраструктури, і здійснення інших заходів, безпосередньо пов’язаних з захистом і підвищення обороноздатності;
визнати гуманітарною допомогою транспортні засоби, які ввозяться для виконання статутних цілей громадських об’єднань зі статусом юридичної особи, благодійних організацій та відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, акредитованих в Україні;
виключити 90 – денний строк з моменту перетину кордону для передачі відповідних товарів набувачам гуманітарної допомоги в період дії воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022, та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є забезпечення у період дії воєнного стану правових підстав для додаткового забезпечення транспортними засобами, які ввозяться для здійснення статутної діяльності, повʼязаної з наданням гуманітарної допомоги, гуманітарною і медичною евакуацією, забезпеченням життєдіяльності підприємств, установ і організацій, які відносяться до критичної інфраструктури, і здійснення інших заходів, безпосередньо повʼязаних з захистом і підвищенням обороноздатності.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів внаслідок розширення існуючих податкових пільг, але фінансово-економічних розрахунків та інформації, необхідної для оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів (зокрема, прогнозних обсягів ввезення транспортних засобів як гуманітарної допомоги), розробниками не надано. Загалом Мінфін вважає недоцільним розгляд законопроекту.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом ( з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 та статті 15 Закону України "Про гуманітарну допомогу"" (реєстр. № 12010 від 04.09.2024), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Драбовським А.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, щодо визначення місця роздрібної торгівлі" (реєстр. № 11504 від 20.08.2024), поданий народним депутатом України Немирею Г.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом передбачається викласти у новій редакції термін «місце роздрібної торгівлі», визначений пунктом 51 частини першої статті 1 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Зокрема, пропонується встановити, що торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту), має становити не менше 25 квадратних метрів /згідно з чинною нормою така площа має становити не менше 20 квадратних метрів /.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту потенційно матиме негативний вплив на показники місцевих бюджетів, а саме негативно вплине на господарську діяльність суб’єктів господарювання, які реалізують алкогольні напої у роздрібній торгівлі та мають на сьогодні розмір торговельної площі місць торгівлі менше ніж 25 квадратних метрів, що по суті призведе до припинення їх господарської діяльності у такій сфері та відповідно до зменшення надходжень місцевих бюджетів акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, щодо визначення місця роздрібної торгівлі" (реєстр. № 11504 від 20.08.2024), поданий народним депутатом України Немирею Г.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру судового збору у справах про колективні трудові спори (реєстр. № 12036 від 16.09.2024), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Вельможним С.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується:
виокремити юридичних осіб – сторін (представників сторін) колективного трудового спору та фізичних осіб-роботодавців – сторін колективного трудового спору в окрему категорію суб’єктів звернення до суду із встановленням для них ставок судового збору;
встановити ставки судового збору за подання до суду заяв про: визнання страйку/локауту незаконним, його припинення, обмеження, відміну; скасування рішення трудового арбітражу; видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення трудового арбітражу;
звільнити від сплати судового збору позивачів – сторін працівників колективного трудового спору (їх представників) у справах про погашення простроченої заборгованості із виплати заробітної плати в сумі, що складає не менше двох середньомісячних заробітних плат, якщо інше не передбачене у колективній угоді (договорі); усунення виробничої ситуації, небезпечної для їх життя чи здоров’я.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
передбачене виокремлення в окрему категорію суб’єктів звернення до суду сторін колективного трудового спору і встановлення для них більшого розміру ставок судового збору (порівняно з іншими позивачами) з позовних заяв немайнового характеру може забезпечити додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету;
запропоноване звільнення позивачів – сторін працівників колективного трудового спору (їх представників) у справах про погашення простроченої заборгованості із виплати зарплати від сплати судового збору може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету;
вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів вищезазначених категорій суб’єктів, з якими вони будуть звертатися до судів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.
Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру судового збору у справах про колективні трудові спори" (реєстр. № 12036 від 16.09.2024), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Вельможним С.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення або збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від кількості, ціни і видів відповідних позовів до суду та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 12103 від 08.10.2024), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Сушком П.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується на період дії воєнного стану та 12 місяців після його припинення чи скасування продовжити дію пільг (згідно із чинними нормами відповідні пільги діють до 01.01.2025), згідно з якими звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання:
національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини;
послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету, однак призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість до державного бюджету;
оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники доходів бюджету неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків /за даними Державної податкової служби України, втрати доходів бюджету становили за кодами податкових пільг: 14060463 за 2023 рік 86,9 млн грн, за 6 місяців 2024 року – 40,3 млн грн; 14060547 за 2023 рік 52,6 млн грн, за 6 місяців 2024 року – 112,7 млн грн/.
Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Головне науково – експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж вказує, що до нього не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, у тому числі, з урахуванням реального впливу вказаних податкових преференцій за період їх застосування на: розвиток виробництва та розповсюдження національних фільмів; конкурентність та фінансовий стан національних виробників; зайнятість у відповідній сфері; динаміку податкових надходжень тощо, що свідчило б про доцільність продовження їх дії в умовах обмеженості фінансового ресурсу держави у період воєнного стану та необхідності забезпечення пріоритетності спрямування останнього на потреби сектору безпеки та оборони (в тому числі, порівняно з іншими сферами суспільного життя, які також можуть потребувати державної підтримки в умовах воєнного стану).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні" (реєстр. № 12103 від 08.10.2024), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Сушком П.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо оподаткування за нульовою ставкою податку на додану вартість товарів та послуг, які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю (реєстр. № 12078 від 30.09.2024), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Войцехівським В.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2025 року продовжити оподаткування за нульовою ставкою податку на додану вартість /далі – ПДВ/ постачання товарів і послуг, що безпосередньо виготовляються визначеними підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, на період дії воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022, та включно до 31 грудня року, що слідує за роком, в якому його припинено або скасовано /згідно з чинною нормою відповідна податкова пільга діє до 01.01.2025/.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:
запропоноване продовження дії пільгового режиму оподаткування в подальшому буде призводити до відшкодування ПДВ з бюджету за операціями, які мають обкладатися ПДВ на загальних підставах, тобто доходна частина бюджету фактично, окрім недонадходження ПДВ, зменшиться за рахунок бюджетного відшкодування;
за інформацією з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за 2021 р. 1 млрд грн, за 2022 р. – 1,3 млрд грн, за 2023 р. – понад 1 млрд грн, за І півріччя 2024 р. – 0,4 млрд грн, водночас, неузгоджені суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, що оскаржуються, становили за 2021 р. – 4 % загальної суми, заявленої до відшкодування, за 2022 р. – 14 %, за 2023 р. –37 %, за І півріччя 2024 р. – 22 %;
існує ризик формування окремими платниками податку, які застосовують відповідну податкову норму, сумнівного податкового кредиту та відповідно неправомірно заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.
Загалом Мінфін законопроект не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2025 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо оподаткування за нульовою ставкою податку на додану вартість товарів та послуг, які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю" (реєстр. № 12078 від 30.09.2024), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Войцехівським В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету загалом від ПДВ). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) усім громадянам, загиблим під час участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії (реєстр. № 11509 від 21.08.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Законопроектом пропонується присвоювати звання Герой України (посмертно) кожному громадянину України, який загинув під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, в тому числі – участі у військовій операції Збройних Сил України на території Курської області Російської Федерації. Поряд з тим, згідно з пунктом 2 розділу II законопроекту Кабінету Міністрів України доручено передбачити у Державному бюджеті України на 2025 рік та наступні роки видатки для виплати одноразової грошової винагороди членам сімей осіб, яким присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно), та забезпечити виплату такої винагороди починаючи з 01.01.2025 року (довідково: така винагорода встановлена Статутом звання Герой України у 50-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому присвоєно звання).
Попри таке доручення Уряду законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Загалом, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету не лише на виплату одноразової грошової винагороди членам сімей осіб, яким буде присвоєно звання Герой України, а й на виготовлення нагрудних знаків і відповідних посвідчень, виплату державних соціальних гарантій і пільг, що передбачені Законом для такої категорії громадян.
За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України для виконання положень законопроекту додаткова потреба в коштах з державного бюджету становитиме у 2025 році понад 42 млрд. грн., у наступних роках щорічно майже 15,8 млрд. грн. (в умовах 2024 року). Міністерство фінансів висловлює ряд застережень та не підтримує прийняття законопроекту.
Щодо визначеного у законопроекті терміну набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування), то він має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету). Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) усім громадянам, загиблим під час участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії (реєстр. № 11509 від 21.08.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В. буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, зокрема на забезпечення одноразової грошової винагороди та соціальний захист відповідних категорій громадян). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функціонування публічних електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері" (реєстр. № 11398 від 10.07.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою приведення законодавчих актів у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері у відповідність до вимог Закону України "Про публічні електронні реєстри", а також з метою оптимізації реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері як частини єдиного транспарентного інформаційного середовища України. Зокрема, пропонується: об’єднати реєстр організаторів азартних ігор у гральних закладах казино, реєстр організаторів азартних ігор казино в мережі Інтернет, реєстр організаторів букмекерської діяльності, реєстр організаторів азартних ігор у залах гральних автоматів, реєстр організаторів гри в покер в мережі Інтернет в Єдиний реєстр у сфері організації та проведення азартних ігор, а єдиний реєстр державних лотерей, запроваджених в Україні, та ліцензійний реєстр у лотерейній сфері – в Єдиний реєстр у лотерейній сфері; уточнити термінологію, яка використовується у сфері організації азартних ігор та у лотерейній сфері; передбачити можливість подачі заяв у зазначеній сфері та отримання результатів їх розгляду засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
У пояснювальній записці і фінансово-економічних розрахунках до законопроекту вказано, що:
реалізація положень законопроекту потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету;
зокрема, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення інформаційно-комунікаційної системи реєстрів за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері регулювання азартних ігор і лотерей" (код 0418010) у 2025 році в обсязі 10.000 тис. грн, у 2026 році – в обсязі 3.650 тис. грн;
джерелом покриття витрат бюджету на оптимізацію наявних реєстрів та створення єдиного державного реєстру у сфері організації та проведення азартних ігор є доходи бюджету за кодом класифікації доходів "Штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор і у сфері лотерей" (код 21082500), за розрахунками прогнозних надходжень до зведеного бюджету очікувані надходження за цим кодом становитимуть у 2025 році 17.750 тис. грн, у 2026 році – 21.300 тис. грн.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, водночас не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у 2024 році.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функціонування публічних електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері" (реєстр. № 11398 від 10.07.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення інформаційно-комунікаційної системи відповідних реєстрів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
Законопроекти,
що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження
та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним
законодавством
2.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та інших виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091 від 04.10.2024), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Нікітіною М.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" і "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", якими передбачається, зокрема:
доповнити новим терміном "кисет" /одинична пачка тютюну для самокруток у формі прямокутного мішечка з клапаном, що покриває отвір, або у формі кисета мішечка зі стійким дном/;
термін "тютюнові вироби" викласти в новій редакції /вироби, які можуть бути використані для вживання та до складу яких, навіть частково, входить тютюн незалежно від того, чи є він генетично модифікований чи ні, або замінники тютюну/;
доповнити повноваження центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення /далі – Держпродспоживслужба/, деякими новими повноваженнями, зокрема, щодо відбирання у суб’єктів господарювання зразків тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та трав’яних виробів для куріння для проведення незалежної експертизи (дослідження) у відповідних організаціях (лабораторіях), перевірки на місці відповідності вимогам законодавства вмісту упакування таких виробів;
заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт тютюнових виробів з характерним смаком та/або запахом;
запровадити комбіноване медичне попередження (складається з текстового попередження та ілюстрації) на одиничних пачках та зовнішньому упакуванні пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
заборонити розміщення тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, їх упаковок та макетів у місцях роздрібної торгівлі таким чином, щоб вони були видимі поза межами місця роздрібної торгівлі або споживачам всередині місця роздрібної торгівлі, за виключенням показу продавцем конкретного виробу окремому споживачу віком від 18 років на його вимогу;
запровадити відповідальність суб'єктів господарювання за створення перешкод службовим особам Держпродспоживслужби до здійснення заходів відповідного державного нагляду (контролю) та за невиконання або несвоєчасне виконання припису цих осіб (про усунення порушень) шляхом застосування фінансових санкцій у розмірі 50 тис. грн;
доручити Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) забезпечити створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування електронної системи інгредієнтів та викидів тютюнових виробів, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є побудова комплексної сталої системи заходів контролю над тютюном для захисту населення, особливо дітей та молоді, від вживання тютюнових і нікотинових виробів;
реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат державного бюджету, більше того, сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе знизити витрати державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням і передчасною втратою працездатності внаслідок хвороб, викликаних курінням.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:
реалізація окремих положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних коштів на: здійснення контролю за дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах і рідинах, що використовуються в електронних сигаретах; проведення незалежної експертизи зразків тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та трав’яних виробів для куріння у відповідних організаціях (лабораторіях); створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування електронної системи;
впровадження положень законопроекту, що передбачають заборону викладки тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також заборону на виробництво та реалізацію тютюнових виробів з характерним смаком і ароматом, можуть спричинити ризики, пов’язані з втратою податкових надходжень акцизного податку внаслідок збільшення обсягів нелегального продажу тютюнових виробів;
вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника.
Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.
Водночас реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, зважаючи, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Слід також звернути увагу, що абзацом 6 підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту частина третя статті 7 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" доповнюється новими положеннями, згідно з якими, серед іншого, оплата вартості зразків, їх транспортування, а також проведення незалежної експертизи (дослідження) здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання Держпродспоживслужби.
З цього приводу Мінфін зауважує, що згідно з Бюджетним кодексом України (стаття 4) виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету, у зв’язку з цим положення щодо визначення видатків державного бюджету не можуть бути нормою цього законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та інших виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091 від 04.10.2024), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку та до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень Держпродспоживслужби). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2. Рекомендувати Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту привести його положення (передбачене в абзаці 6 підпункту 2 пункту 1 розділу І) у відповідність до норм статті 4 Бюджетного кодексу України.
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
2.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підпункту "б" підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України щодо сплати податку на доходи фізичних осіб від купівлі-продажу земельної ділянки до місцевого бюджету за місцем розташування такої ділянки (реєстр. № 12090 від 04.10.2024), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2025 року встановити, що в разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельної ділянки податок на доходи фізичних осіб зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки /згідно з чинною нормою – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв)/.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив у наступних бюджетних періодах на показники місцевих бюджетів внаслідок спрямування сум податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельної ділянки під час її купівлі-продажу замість зарахування податку до місцевих бюджетів за місцем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу такої ділянки, а вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.
Загалом Мінфіном підтримано законопроект, зважаючи, що його реалізація може сприяти розвитку місцевих громад, оскільки податок на доходи фізичних осіб від купівлі – продажу земельної ділянки буде зараховано до місцевого бюджету за місцем її розташування аналогічно зарахуванню податку за місцезнаходженням об’єктів оренди.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до підпункту "б" підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України щодо сплати податку на доходи фізичних осіб від купівлі-продажу земельної ділянки до місцевого бюджету за місцем розташування такої ділянки (реєстр. № 12090 від 04.10.2024), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
Опосередкований:
2.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 5 та 7 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (реєстр. № 11494-1 від 03.09.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про управління об’єктами державної власності» новими положеннями, якими передбачається:
встановити, що здійснюючи управління об’єктами державної власності, Кабінет Міністрів України затверджує типову форму контракту з керівником державного унітарного підприємства та головою виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать державі;
доповнити повноваження Фонду державного майна України деякими новими повноваженнями щодо управління майном, яке перебувало у віданні, володінні та/або користуванні загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу PCP.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він не передбачає додаткових витрат з державного бюджету, водночас щодо прямих фінансових наслідків відмічено, що:
вдосконалення контрактної системи та управлінських механізмів може знизити витрати держави на утримання державних підприємств через зменшення витрат на неефективні управлінські рішення та зловживання;
ефективне управління та більш прозорий контроль за діяльністю державних підприємств може підвищити їхню рентабельність та збільшити доходи державного бюджету від дивідендів та інших платежів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що покладення на Фонд державного майна України нових повноважень може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема на утримання цього органу.
Разом з тим, законопроектом не передбачаються системно пов’язані зміни до Закону України "Про Фонд державного майна України" в частині включення нових повноважень зазначеного державного органу та не визначається порядок реалізації таких повноважень (включаючи правовий статус відповідного майна та процедуру його інвентаризації).
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статей 5 та 7 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (реєстр. № 11494– 1 від 03.09.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення передбачених законопроектом нових повноважень Фонду державного майна України залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів" (реєстр. № 11533 від 29.08.2024), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Демченком С.О. та Ватрасом В.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом передбачаються зміни до Цивільного кодексу України та законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про Державний земельний кадастр", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів", "Про авторське право і суміжні права", якими, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, пропонуються обмеження можливості отримання вільного, безперешкодного доступу до відомостей реєстрів про оборонні підприємства, їхні види діяльності, місцезнаходження та тимчасове обмеження такого доступу до місцезнаходження об’єктів нерухомого майна, які належать таким підприємствам, і відомостей щодо об’єктів інтелектуальної власності, пов’язаних із сферами національної безпеки і оборони, забезпечивши цілісність функціонування таких реєстрів і мінімальні обмеження відомостей реєстрів для фізичних та юридичних осіб.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, водночас не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету. При цьому, Мінфіном висловлено зауваження щодо законопроекту, зокрема зауважено, що:
запропоновані законопроектом зміни позбавляють суб’єкта господарювання права обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, оскільки відсутність у реєстраційних даних видів економічної діяльності платника податків не дозволить контролюючому органу забезпечити дотримання вимог пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України щодо неможливості перебування платниками єдиного податку першої – третьої груп платників, що здійснюють визначені в цьому пункті види діяльності;
положення законопроекту щодо необов’язкового внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про певні види діяльності призведуть до неможливості повною мірою виконувати контролюючими органами свої функції в частині адміністрування податків, зборів, платежів.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів" (реєстр. № 11533 від 29.08.2024), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Демченком С.О. та Ватрасом В.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (реєстр. № 11223 від 29.04.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, та експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається таке:
– проект акта розроблено з метою удосконалення правового регулювання порядку здійснення міжнародного правового співробітництва у кримінальних справах, ґрунтуючись на практиці застосування відповідних міжнародних договорів, у першу чергу, з питань екстрадиції та передачі засуджених осіб;
– реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у державному бюджеті органам державної влади, які безпосередньо братимуть участь у реалізації запропонованих положень акта, зокрема:
здійснення функцій з виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах – у межах коштів державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері юстиції" (код 3601010) /бюджетні призначення на 2024 рік визначені у обсязі 6 225,8 млн грн/;
виконання функцій органів прокуратури – у межах коштів державного бюджету, передбачених Офісу Генерального прокурора за бюджетними програмами "Здійснення прокурорської діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури" (код 0901010) та "Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою" (код 0901030) /відповідно 14 384,8 млн грн та 203,3 млн грн/;
виконання функцій Національного антикорупційного бюро України – у межах коштів державного бюджету, передбачених за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України" (код 6321010) /відповідно 1 875,4 млн грн/;
виконання функцій Міністерства цифрової трансформації України – у межах коштів державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації" (код 2901010) /відповідно 223,4 млн грн/.
З урахуванням вищезазначеного реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів державної влади, які мають повноваження щодо здійснення заходів з міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
Разом з тим, слід зазначити, що законопроектом пропонується врегулювати питання розподілу конфіскованого майна або його грошового еквівалента та інших активів, конфіскованих за рішенням суду, як за запитом іноземної держави, так і за запитом компетентних органів України /може ініціювати суд, прокурор або слідчий/. Впровадження таких положень може впливати на обсяг надходжень до державного бюджету від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, залежно від кількості та суті запитів іноземних держав та уповноважених представників України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (реєстр. № 11223 від 29.04.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може впливати на обсяг надходжень до державного бюджету від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, і оцінка впливу визначатиметься залежно від кількості та суті запитів від іноземних держав та від уповноважених представників України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей застосування заходів забезпечення у корупційних і пов'язаних із корупцією кримінальних провадженнях у період воєнного стану" (реєстр. № 11466 від 07.08.2024), поданий народним депутатом України Наливайченком В.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема доповнити статтю 176 новою частиною дев'ятою, згідно з якою передбачається встановити, що під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених статтями 191 /щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем/, 206-2 /щодо протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації/, 209 /щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом/, 210 /щодо нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням/, 211 /щодо видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону/, 364 /щодо зловживання владою або службовим становищем/, 368 /щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою/, 368-5 /щодо незаконного збагачення/, 369 /щодо пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі/, 369-2 /щодо зловживання впливом/ Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, йдеться про тримання під вартою.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання підозрюваних в слідчих ізоляторах у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою за відповідні злочини, при цьому загальний обсяг таких видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання, обсяги яких оцінити неможливо. Загалом Мінфін в межах компетенції не має зауважень до законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей застосування заходів забезпечення у корупційних і пов'язаних із корупцією кримінальних провадженнях у період воєнного стану" (реєстр. № 11466 від 07.08.2024), поданий народним депутатом України Наливайченком В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання підозрюваних в слідчих ізоляторах у разі виявлення відповідних злочинів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 78 Податкового кодексу України щодо уточнення порядку проведення документальних позапланових перевірок" (реєстр. № 12055 від 23.09.2024), поданий народним депутатом України Вороньком О. Є.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом в абзаці першому пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України пропонується уточнити, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповіді платника податків на запит контролюючого органу за наявності підстав, визначених пунктом 78.1 цієї статті, або неотримання в установленому порядку відповіді від платника податків на запит контролюючого органу, при цьому таке рішення має містити виключний перелік підстав проведення зазначеної перевірки та має бути оформлено наказом.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку надає зауваження до законопроекту та зазначає, що:
встановлення будь-якого обмежуючого терміну щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки виключає можливість вжиття належних заходів щодо підготовки до перевірки, отримання додаткової інформації та документів з інших джерел (у тому числі іноземних державних органів), що може відобразитися на ефективності та результативності таких перевірок і, як наслідок, призвести до ймовірних втрат бюджету;
вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості прийнятих рішень про проведення документальної позапланової перевірки, проте оцінити таку величину впливу неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.
Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 78 Податкового кодексу України щодо уточнення порядку проведення документальних позапланових перевірок" (реєстр. № 12055 від 23.09.2024), поданий народним депутатом України Вороньком О. Є. матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" щодо онлайн доступу до матеріалів реєстраційної справи (реєстр. № 12126 від 16.10.2024), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гуньком А.Г., Бурмічем А.П.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується доповнити Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" положеннями щодо можливості ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи юридичної особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі, та можливості копіювання документів для керівників та учасників юридичних осіб, при цьому перелік документів, доступних для ознайомлення, та порядок їх копіювання встановлюються Міністерством юстиції України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету в поточному та наступних бюджетних періодах.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" щодо онлайн доступу до матеріалів реєстраційної справи (реєстр. № 12126 від 16.10.2024), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гуньком А.Г., Бурмічем А.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття цим державним органом заходів щодо економного і раціонального використання бюджетних коштів) У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу (реєстр. № 12077 від 30.09.2024), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Микишою Д.С. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, якими передбачається встановити, що:
рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп надсилається платнику податків разом актом перевірки протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення;
до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан в Україні, введений з 24.02.2022, рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп не приймається у разі виявлення контролюючим органом порушень платником єдиного податку вимог щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не більше двох раз протягом дії правового режиму воєнного стану і до 31 грудня року, в якому його буде припинено або скасовано.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою законопроекту є зменшення адміністративного тиску на платників податків, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме вартісного впливу в поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевих бюджетів. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.
Головне науково – експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту, cеред іншого, зауважує, що скасування відповідальності за порушення відповідних вимог суперечитиме визначальним засадам функціонування застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, що зокрема може призвести до зниження податкової дисципліни та, як наслідок, недоотримання бюджетних надходжень.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу (реєстр. № 12077 від 30.09.2024), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Микишою Д.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів від податків у разі погіршення фінансової дисципліни залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" щодо уточнення порядку розпорядження політичними партіями належними їм коштами та майном" (реєстр. № 11197 від 23.04.2024), поданий народними депутатами України Саврасовим М.В., Фріз І.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується встановити, зокрема, що:
політичні партії можуть здійснювати операції з облігаціями внутрішньої державної позики "Військові облігації", отримувати дохід за облігаціями внутрішньої державної позики "Військові облігації";
протягом строку дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, політичні партії мають право розпоряджатися (здійснювати витрати) коштами, отриманими з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності, а також іншими коштами та майном на цілі, пов’язані із забезпеченням оборони України та безпекою населення, при цьому можуть як безпосередньо здійснювати закупівлю товарів та послуг, так і надавати фінансову допомогу громадським організаціям для реалізації зазначених цілей.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є усунення правової невизначеності в частині регламентації права використання політичними партіями коштів на здійснення операцій з ОВДП "Військові облігації", а також витрачання коштів, отриманих з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності, а також інших коштів та майна політичних партій на цілі, пов’язані із забезпеченням оборони України та безпекою населення на період правового режиму воєнного стану.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники державного бюджету та не потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. Загалом Мінфін у межах компетенції зауважень до законопроекту не має.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що:
надання політичним партіям права розпоряджатися коштами у пропонований спосіб виглядає дискусійним у концептуальному відношенні, з огляду, насамперед, на природу таких коштів, адже кошти, які виділяються політичним партіям з державного бюджету мають цільове призначення, – фінансування статутної діяльності політичних партій;
за змістом пропонованого у законопроекті підходу кошти, виділені з державного бюджету на статутну діяльність політичних партій, фактично спрямовуватимуться до державного бюджету через інструмент державних запозичень і при цьому держава ще й виплачуватиме дохід за такими облігаціями;
означене виглядає дещо сумнівним з точки зору ефективності та раціональності використання бюджетних коштів, а тому повинно вирішуватися не шляхом розширення інструментів використання вільних грошових коштів політичними партіями, а шляхом перегляду, принаймні, на період воєнного стану, обсягу та механізму державного фінансування статутної діяльності політичних партій з метою безпосереднього спрямування вивільнених коштів на потреби в сфері національної безпеки та оборони.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" щодо уточнення порядку розпорядження політичними партіями належними їм коштами та майном" (реєстр. № 11197 від 23.04.2024), поданий народними депутатами України Саврасовим М.В., Фріз І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (у подальшому може потребувати додаткових витрат державного бюджету на обслуговування і погашення військових облігацій у разі їх придбання політичними партіями залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері електронних комунікацій (реєстр. № 12094 від 04.10.2024), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Штепою С.С. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою узгодження правових норм Закону України "Про електронні комунікації" із законодавством Європейського Союзу, покращення користувацького досвіду споживачів мобільного зв’язку, вдосконалення методів контролю за виконанням ліцензійних зобовʼязань мобільними операторами, удосконалення окремих положень цього Закону щодо доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій. Зокрема, законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про електронні комунікації", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку" та "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" пропонується, серед іншого:
розширити повноваження центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
передбачити за надання електронних комунікаційних послуг із порушенням встановлених законом чи договором рівнів показників якості електронних комунікаційних послуг адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі від 1 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен факт порушення.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку з передбаченими законопроектом додатковими повноваженнями відповідних центральних органів виконавчої влади, а оцінити вплив запропонованих змін на показники державного бюджету неможливо з огляду на відсутність фінансово-економічних розрахунків.
Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, зважаючи, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері електронних комунікацій (реєстр. № 12094 від 04.10.2024), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Штепою С.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення додаткових повноважень відповідних центральних органів виконавчої влади залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини" (реєстр. № 11538 від 02.09.2024), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Осадчуком А.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект згідно з пояснювальною запискою до нього має на меті приведення національного кримінального законодавства у повну відповідність до вимог Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Згідно із законопроєктом всі міжнародні злочини визнаються особливо тяжкими злочинами відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України. При цьому у законопроекті визначені види покарань, що можуть бути застосовані до особи, визнаної винною у вчиненні міжнародного злочину, а саме: позбавлення волі на строк до тридцяти років або довічне позбавлення волі, а також додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Тому, у разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань (у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення), а також до збільшення доходів державного бюджету за умови застосування додаткового покарання та реалізації конфіскованого майна.
Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до законопроекту про його вплив на показники державного бюджету, зауважує, що обсяг видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.
За таких умов до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини" (реєстр. № 11538 від 02.09.2024), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Осадчуком А.П. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Голосували: "за" – 21, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету).
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію керівника секретаріату Комітету з питань бюджету Ватульова А.В. про заміщення вакантної посади головного консультанта секретаріату.
Відмітили:
У секретаріаті Комітету (далі – Комітет) є вакантною посада головного консультанта (її метою є питання документального забезпечення роботи Комітету і його секретаріату), для заміщення якої пропонується призначити Клочкову Тетяну Володимирівну, яка на даний час працює на посаді старшого консультанта секретаріату Комітету.
Клочкова Тетяна Володимирівна, 1983 року народження, освіта вища – у 2011 році закінчила Державну академію житлово-комунального господарства за спеціальністю "економіка підприємства".
У секретаріаті Комітету працює з березня 2017 року на посаді старшого консультанта. До кола її обов’язків належить виконання завдань щодо організаційно-інформаційного та консультативно-правового забезпечення діяльності Комітету з питань документообігу і документального забезпечення роботи Комітету та його секретаріату, ведення діловодства в секретаріаті Комітету, зокрема, здійснення реєстрації, обліку та аналізу документів і матеріалів, іншої службової кореспонденції, у тому числі звернень громадян та запитів на інформацію, що надходять до Комітету, оформлення резолюцій на вхідних документах та доведення їх до виконавців, підготовка проекту номенклатури справ, ведення справ Комітету та архівних справ, підготовка відповідних інформаційно-аналітичних матеріалів, що стосуються законотворчої та контрольної діяльності Комітету, проектів відповідей на звернення громадян, участь в організації проведення засідань Комітету та у здійсненні документування таких засідань, забезпечуючи ведення стенограми та/або аудіозапису засідань, участь у здійсненні заходів із систематизації та узагальнення матеріалів для підготовки протоколів засідань Комітету, ведення і формування справ законів, справ законопроектів, систематизація пропозицій та зауважень суб’єктів законодавчої ініціативи, інших комітетів до законопроектів.
Поряд з тим, за дорученням керівника секретаріату
Комітету,
Клочкова Т.В. брала участь у опрацюванні відповідно до статті 93 Регламенту
Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України законопроектів,
забезпечуючи підготовку експертних висновків щодо їх впливу на показники
бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.
Оскільки метою вакантної посади головного консультанта є організаційно-інформаційне, консультативно-правове, експертно-аналітичне та методичне забезпечення діяльності Комітету з питань документального забезпечення роботи Комітету та його секретаріату, Клочкова Т.В. у разі відсутності такого головного консультанта постійно виконувала обов'язки за цією посадою, виявляючи високу фаховість, працездатність та наполегливість у роботі.
Загалом у період роботи в секретаріаті Комітету Клочкова Т.В. зарекомендувала себе відповідальним та ініціативним працівником, їй притаманні професійна компетентність, сумлінне ставлення до виконання обов’язків і завдань. У ставленні до колег виважена, толерантна, користується повагою в колективі.
При цьому взято до уваги вимоги
законодавства щодо
призначення на посади державної служби, зокрема: статтю 10 Закону України "Про
правовий режим воєнного стану", згідно з якою у період дії воєнного стану особи призначаються на посади
державної служби без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена
законом, а граничний
строк перебування особи на посаді, на яку її призначено у цей період, становить
12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану; статтю 35 Закону
України "Про державну
службу", де йдеться про випробування та встановлення відповідності
державного службовця
займаній посаді; статтю 55 Закону України "Про комітети
Верховної Ради України", згідно
з якою працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником
Апарату Верховної Ради України за поданням комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись
положеннями статті 55 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", статті 35 Закону України "Про державну службу"
та статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану",
рекомендувати для призначення на посаду головного
консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з
питань бюджету Клочкову Тетяну Володимирівну, яка працює на посаді старшого
консультанта цього секретаріату, до дня визначення переможця конкурсу на цю
посаду відповідно до законодавства, але на строк не
більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, із
встановленням випробування строком шість місяців.
Голосували: "за" – 23, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ