ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №209 від 13.12.2024

Опубліковано 23 грудня 2024, о 14:11

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №209 від 13 грудня 2024 року

11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Фролов П.В.

Всього присутніх – 28 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Забуранна Л.В., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Борт В.П., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Новацька О.В. Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

Народний депутат України Кучеренко О.Ю.;

від Міністерства фінансів України:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Бєлєєнко Н.М. – начальник Управління нормативного забезпечення бюджетного процесу;

Ташута Я.С. – завідувач сектору з питань управління публічними інвестиціями;

від Державної аудиторської служби України:

Басалаєва А.В. – Голова;

Солянік Ю.В. – заступник Голови;

від Рахункової палати:

Піщанська О.С. – Голова;

Клименко К.О. – член Рахункової палати;

Ларіонова О.В. – директор Департаменту правового забезпечення;

від Асоціації міст України:

Слобожан О.В – виконавчий директор;

Палійчук Тетяна – експерт.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 13 грудня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас у зв’язку з відсутністю секретаря Комітету Цабаля В.В. уповноважила голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбита Ю.М. здійснювати підрахунок голосів під час голосування щодо рішень Комітету.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 12245 від 25.11.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію члена підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Задорожнього М.М. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону "Про внесення змін до статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо врегулювання деяких питань виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера" (реєстр. № 11529 від 28.08.2024, народний депутат України Мороз В.В.);

1.1.2. Проект Закону "Про внесення змін до деяких актів законодавства щодо вдосконалення механізмів виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера" (реєстр. № 11529-1 від 09.09.2024, народний депутат України Третьякова Г.М.);

1.1.3. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмежень при зайнятті окремих посад на військовій службі" (реєстр. № 12097 від 07.10.2024, народні депутати України Бобровська С.А., Федієнко О.П., Завітневич О.М., та інші);

1.1.4. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо підвищення ефективності службової діяльності поліції" (реєстр. № 12159 від 28.10.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відкритості військово-облікових даних окремих категорій осіб" (реєстр. № 12197 від 11.11.2024, народний депутат України Бужанський М.А.);

1.1.6. Проект Закону "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про електронні комунікації" щодо вдосконалення правових засад протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держав" (реєстр. № 11380 від 24.06.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.7 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" щодо удосконалення окремих положень та забезпечення безперебійності надання електронних довірчих послуг" (реєстр. №12174 від 01.11.2024, народні депутати України Крячко М.В., Подгорна В.В., Рудик К.О. та інші);

1.1.8 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності Бюро економічної безпеки України" (реєстр. №12200 від 13.11.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.9 Проект Закону "Про внесення змін до статті 49 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо уточнення вимог до фахівців, які мають право здійснювати тренерську діяльність" (реєстри. № 11470 від 09.08.2024, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Костюх А.В., Остапенко А.Д., та інші);

1.1.10 Проект Закону "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо посилення контрольних повноважень Громадської ради" (реєстр. №11397 від 08.07.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.11 Проект Закону "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо закріплення на законодавчому рівні визначення терміну "виробництво"" (реєстр. №11501 від 19.08.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.12 Проект Закону "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо уточнення віндикаційних та негаторних вимог" (реєстр. №11502 від 19.08.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.13 Проект Закону "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо удосконалення договірного регулювання споживчих відносин" (реєстр. №12021 від 06.09.2024, народні депутати України Калаур І.Р., Мазурашу Г.Г., Ватрас В.А., та інші);

1.1.14 Проект Закону "Про внесення змін Цивільного кодексу України щодо уточнення деяких положень, пов’язаних із прострочення виконання зобов’язання з повернення безпідставно набутого майна" (реєстр. №12156 від 28.10.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.15 Проект Закону "Про внесення змін до Цивільного кодексу України" (реєстр. №12175 від 01.11.2024, народні депутати України Стефанчук М.О., Калаур І.Р., Негулевський І.П. та інші);

1.1.16 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" щодо подання інформації про державну допомогу суб’єктам господарювання та відповідальності за порушення вимог законодавства про державну допомогу суб’єктам господарювання" (реєстр. №12181 від 05.11.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.17 Проект Закону "Про внесення змін до розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про лобіювання"" (реєстр. №12120 від 15.10.2024, народний депутат України Стефанчук М.О.);

1.1.18 Проект Закону "Про внесення змін до розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про лобіювання"" (реєстр. №12120-1 від 29.10.2024, народний депутат України Павліш П.В.);

1.1.19 Проект Закону "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо уточнення деяких видів інформації, яка відноситься до службової" (рестр. №12169 від 30.10.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);

1.1.20 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини" (реєстр. №11508 від 21.08.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.21 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (щодо Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)" (реєстр. №11471 від 12.08.2024, народний депутат України Камельчук Ю.О.);

1.1.22 Проект Закону "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо уточнення деяких питань здійснення адвокатської діяльності" (реєстр. №12116 від 14.10.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.23 Проект Закону "Про внесення змін до статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України щодо поновлення судом пропущеного строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами" (реєстр. №12072 від 27.09.2024, народні депутати України Бурміч А.П., Ковальов О.І., Яковенко Є.Г.);

1.1.24 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прав позафракційних народних депутатів України" (реєстр. №12199 від 13.11.2024, народні депутати України Гриб В.О., Безугла М.В., Разумков Д.О., та інші);

1.1.25 Проект Закону "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо формування порядку денного засідань Верховної Ради України з урахуванням пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп)" (реєстр. №12166-1 від 14.11.2024, народні депутати України Славицька А.К., Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);

1.1.26 Проект Закону "Про внесення змін до статті 46 Кодексу законів про працю України щодо недопущення відсторонення роботодавцем від роботи працівника, який є свідком у кримінальному провадженні" (реєстр. №12135 від 18.10.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

1.1.27 Проект Закону "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо встановлення додаткових обов’язків сторін за договором транспортного експедирування" (реєстр. №12134 від 18.10.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

1.1.28 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо заборони використання програмних продуктів та доступу до електронних інформаційних ресурсів" (реєстр. №11492 від 19.08.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.29 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо заборони використання програмних продуктів (програмного забезпечення)" (реєстр. №11492-1 від 30.08.2024, народні депутати України Федієнко О.П., Мезенцева-Федоренко М.С., Безугла М.В., та інші);

1.1.30 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення безперервності страхового стажу особи, поновленої на роботі після незаконного звільнення" (реєстр. №11488-1 від 04.09.2024, народний депутат України Третьякова Г.М.);

1.1.31 Проект Закону "Про внесення змін до статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді" (реєстр. №12139 від 21.10.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.32 Проект Закону "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо роз’яснення судових рішень" (реєстр. № 12155 від 28.10.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.33 Проект Закону "Про внесення змін до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення неможливості відмови пенсійного органу у призначенні пенсії на підставі невідповідності заяви затвердженій формі" (реєстр. №11524-1 від 06.09.2024, народний депутат України Третьякова Г.М.);

1.1.34 Проект Закону "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо надання права на розірвання шлюбу протягом одного року після народження дитини за умови якщо подружжя не проживає спільно та коли той із подружжя, що проживає окремо, не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї, ухиляється від участі в утриманні дитини" (реєстр. №12137 від 18.10.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

1.1.35 Проект Закону "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо запровадження моделі спільної батьківської опіки батьків над дитиною після розлучень як основної" (реєстр. №12132 від 17.10.2024, народні депутати України Бондар М.Л., Княжицький М.Л., Гриб В.О., Величкович М.Р., та інші);

1.1.36 Проект Закону "Про внесення змін до статті 157 Сімейного кодексу України щодо укладення договорів про здійснення батьківських прав та виконання обов’язків" (реєстр. №12231 від 22.11.2024, народні депутати України Приходько Н.І., Ковальов О.І., Бурміч А.П.);

1.1.37 Проект Закону "Про внесення змін до статті 162 Сімейного кодексу України щодо права на подання позову про відібрання дитини" (реєстр. №12168 від 30.10.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);

1.1.38 Проект Закону "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо взаємної обізнаності наречених про притягнення до адміністративної та/або кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства" (реєстр. №12240 від 25.11.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.39 Проект Закону "Про внесення змін до статті 165 Сімейного кодексу України щодо вирішення спорів про позбавлення батьківських прав" (реєстр. №12241 від 25.11.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.40 Проект Закону "Про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо уточнення відповідальності за втручання у відеофіксацію (відеозапис) пленарного засідання сесії органів місцевого самоврядування, незберігання та неоприлюднення відповідного відеозапису" (реєстр. №12185 від 07.11.2024, народні депутати України Дирдін М.Є., Мезенцева-Федоренко М.С., Заремський М.В., Фролов П.В., та інші);

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння меценатській діяльності у сфері спорту" (реєстр. № 11522 від 26.08.2024), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств збільшується на суму коштів або вартості майна, перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року в якості меценатської допомоги відповідно до вимог Закону України "Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні" відповідним суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, у розмірі, що не перевищує 0,75% від суми загального доходу такого звітного року;

надати право платникам єдиного податку не включати до складу доходу та при визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, суми коштів, надані (передані) особою в якості меценатської допомоги відповідно до вимог Закону України "Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні" неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 5% суми загального доходу за звітний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які скористаються правом здійснити підтримку суб’єктів сфери фізичної культури і спорту у вигляді меценатської допомоги, та суми коштів, вартості товарів, обсягів і вартості виконаних робіт та наданих послуг, безоплатно перерахованих (наданих) платниками податків у вигляді меценатської допомоги набувачам меценатської допомоги та кінцевим бенефіціарам меценатської допомоги;

запропоновані законопроектом зміни в частині податку на прибуток підприємств разом з вже чинними нормами Податкового кодексу України призведуть до можливості подвійного зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат з надання меценатської допомоги одним і тим самим набувачам такої допомоги або одним і тим самим її кінцевим бенефіціарам;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 17.06.2024, укладеного з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів, та зауважує, що при встановленні такого податкового стимулювання слід виходити з наявної фінансової спроможності бюджетної системи щодо реалізації цілей державного управління та природи меценатства, яке апріорі є добровільним та безкорисливим, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану та необхідності першочергово спрямування бюджетних ресурсів на потреби національної безпеки та оборони.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо податку на прибуток підприємств та єдиного податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння меценатській діяльності у сфері спорту" (реєстр. № 11522 від 26.08.2024), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств і єдиного податку, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення потреб територіальних громад у пасажирських перевезеннях в умовах воєнного стану (реєстр. № 12177 від 04.11.2024), поданий народними депутатами України Козаком В.В., Разумковим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити, що в період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування:

набувачами гуманітарної допомоги для задоволення потреб населення в перевезеннях є комунальні підприємства, які є автомобільними перевізниками, та/або перевізниками міського електричного транспорту;

визнаються гуманітарною допомогою автобуси, які відповідають екологічним нормам не нижче рівня "ЄВРО-3", електробуси, трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену, які надаються набувачам гуманітарної допомоги з метою використання у господарській діяльності з перевезення пасажирів та багажу;

гуманітарна допомога не може бути відчужена або передана у користування набувачами гуманітарної допомоги іншим фізичним або юридичним особам за будь-якими правочинами, крім безоплатного відчуження або передачі у користування іншому набувачу гуманітарної допомоги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, адже товари, визнані гуманітарною допомогою, що ввозяться на митну територію України, звільняються від оподаткування митними платежами.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення потреб територіальних громад у пасажирських перевезеннях в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12177 від 04.11.2024), поданий народними депутатами України Козаком В.В., Разумковим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо задоволення потреб населення у перевезеннях в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12177-1 від 15.11.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що в період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування:

визнаються гуманітарною допомогою автобуси, які відповідають екологічним нормам не нижче рівня "ЄВРО-3", електробуси, трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену, які надаються набувачам гуманітарної допомоги, з метою використання у господарській діяльності з перевезення пасажирів та багажу;

отримувачі гуманітарної допомоги для задоволення потреб населення в перевезеннях за погодженням із центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, забезпечують передачу гуманітарної допомоги безпосередньо її набувачам;

порядок передачі гуманітарної допомоги для задоволення потреб населення в перевезеннях встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту та доданих до неї фінансово-економічних розрахунках вказано, що:

в результаті реалізації відповідних заходів у 2025 році буде створено нові робочі місця з фондом оплати праці 415.011,6 тис. грн, що генеруватиме додаткові надходження до державного бюджету 91.302,5 тис. грн, а також підприємства додатково виплатять податок на прибуток до державного бюджету;

за рахунок зменшення відсотку зносу наявного громадського транспорту шляхом залучення переданого через гуманітарну допомогу громадського транспорту виникне можливість отримати дохід у розмірі 216.277,9 тис. грн;

схвалення законопроекту дасть можливість зменшити негативний вплив на клімат викидів CO2 для рухомого складу та інфраструктури, що є наслідком прихильності екологічної позиції Європейського Союзу до скорочення викидів CO2 та інших забруднюючих речовин (вартість вигоди від зменшення викидів CO2 відповідно до європейської практики складає 38 євро за тонну) і буде визначено на рівні вигоди в обсязі 677,8 тис. гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення та не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету, водночас сума податкових пільг, що будуть надані під час ввезення на митну територію України товарів як гуманітарної допомоги, за попередньою оцінкою може становити майже 30 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо задоволення потреб населення у перевезеннях в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12177-1 від 15.11.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091-2 від 17.10.2024), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" і "Про рекламу", якими передбачається, зокрема:

доповнити новим терміном "кисет" /одинична пачка тютюну для самокруток у формі прямокутного мішечка з клапаном, що покриває отвір, або у формі кисета мішечка зі стійким дном/;

доповнити повноваження центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів /далі – Держпродспоживслужба/, деякими новими повноваженнями, зокрема, щодо надання суб'єктам господарювання обов'язкових для виконання приписів про припинення порушень законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення та відбирання у суб’єктів господарювання зразків тютюнових виробів, електронних сигарет та трав’яних виробів для куріння для перевірки на місці відповідності вимогам законодавства внутрішнього вмісту їх упакування;

заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт сигарил, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах, таких як фільтр, папір, упаковка, капсула або мають будь-які технічні характеристики, що дозволяють змінювати запах чи смак таких виробів (за виключенням запаху чи смаку ментолу, м’яти, цитрусу, розмарину, деревини, імбиру, чаю або їхніх комбінацій) або інтенсивність диму, а також з характерним запахом та/або смаком аерозолю (за виключенням характерного запаху та/або смаку ментолу, м’яти, цитрусу, розмарину, деревини, імбиру, чаю або їхніх комбінацій);

запровадити медичне попередження споживачів на тютюні для самокруток, що реалізується у кисетах;

заборонити розміщення тютюнових виробів для куріння, їх упаковок та макетів у місцях роздрібної торгівлі таким чином, щоб вони були видимі поза межами місця роздрібної торгівлі або споживачам всередині місця роздрібної торгівлі, за виключенням показу продавцем конкретного виробу окремому споживачу віком від 18 років на його вимогу;

надати право суб’єктам господарювання відводити спеціальні місця для вживання, використання бездимних тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння за умови розташування таких місць в приміщеннях, які не мають потреби відвідувати люди, що не курять, не вживають, не використовують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а також надання доступу до приміщення виключно для споживачів нікотиновмісної продукції, які досягли 18 років;

заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів для куріння, нюхання, смоктання або жування;

запровадити відповідальність суб'єктів господарювання за створення перешкод службовим особам Держпродспоживслужби до здійснення заходів відповідного державного нагляду (контролю) та за невиконання або несвоєчасне виконання припису цих осіб (про усунення порушень) шляхом застосування фінансових санкцій у розмірі 50 тис. грн;

доручити Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) забезпечити створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування електронної системи інгредієнтів та викидів тютюнових виробів, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є впровадження комплексної сталої системи заходів контролю над тютюном для захисту населення, яка відповідатиме цілям захисту громадського здоров’я та Європейської інтеграції України;

реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат державного бюджету, більше того, сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе знизити витрати державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням і передчасною втратою працездатності внаслідок хвороб, викликаних курінням.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

впровадження положень законопроекту, що передбачають заборону викладки тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також заборону на виробництво та реалізацію тютюнових виробів з характерним смаком і ароматом, може опосередковано вплинути на надходження акцизного податку до бюджетів;

вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника.

Водночас реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, зважаючи, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091-2 від 17.10.2024), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку та до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень Держпродспоживслужби). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 78 Цивільного кодексу України щодо встановлення можливості подачі заяви про реєстрацію помічника для дієздатних фізичних осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, в електронній формі (реєстр. № 11206 від 25.04.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнення частини першої статті 78 Цивільного кодексу України положенням, згідно з яким дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки /далі – особа, яка потребує допомоги/, може подати до органу опіки та піклування заяву про обрання собі помічника в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /наразі така заява може бути подана особисто або шляхом відправлення документів поштою/. У пояснювальній записці вказано, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету і може потребувати додаткових витрат з нього на подання відповідної заяви особою, яка потребує допомоги, в паперовій або електронній формі засобами Порталу Дія, при цьому визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо у зв'язку з відсутністю вихідних даних і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника. Водночас Мінфіном зазначено, що доцільність/недоцільність прийняття законопроекту має вирішувати Міністерство цифрової трансформації України (як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, цифрової економіки та цифрових інновацій).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 78 Цивільного кодексу України щодо встановлення можливості подачі заяви про реєстрацію помічника для дієздатних фізичних осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, в електронній формі (реєстр. № 11206 від 25.04.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на вжиття заходів з подання і опрацювання відповідних заяв в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення заходів, спрямованих на зменшення споживання тютюнових та інших виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення (реєстр. № 12091-4 від 21.10.2024), поданий народними депутатами України Клочком А.А., Федієнком О.П. та Зубом В.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про рекламу" і "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", якими передбачається, зокрема:

доповнити новими термінами: "вироби безтютюнові нікотиновмісні для орального використання" /вироби, що містять нікотин або солі нікотину, не містять тютюну, призначені для орального використання та можуть випускатися окремими порціями в оболонці у формі пакетика чи подушечки/ та «кисет» /одинична пачка тютюну для самокруток у формі прямокутного мішечка з клапаном, що покриває отвір, або у формі стоячого мішечка/;

заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання, вміст нікотину в одиничній дозі (порції) при одноразовому використанні яких перевищує 20 міліграмів;

встановити вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;

запровадити медичні попередження споживачів на: упакуванні пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; тютюні для самокруток, що реалізується у кисетах; упакуванні виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;

визначити вимоги до упакування виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;

заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

запровадити відповідальність суб'єктів господарювання за порушення визначених законопроектом вимог щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання та їх упакуванням, шляхом застосування фінансових санкцій у розмірі 20 тис. грн та у разі повторного протягом року порушення таких вимог – у розмірі 50 тис. грн;

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект спрямований на вдосконалення державної політики у сфері захисту здоров’я громадян від шкідливого впливу тютюнових та інших виробів, поступового приведення законодавства України у даній сфері до положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також імплементацію відповідних актів законодавства ЄС;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація окремих положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення, модернізацію та розвиток, адміністрування й забезпечення функціонування відповідної електронної системи, але вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення заходів, спрямованих на зменшення споживання тютюнових та інших виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення (реєстр. № 12091-4 від 21.10.2024), поданий народними депутатами України Клочком А.А., Федієнком О.П. та Зубом В.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення і забезпечення функціонування відповідної електронної системи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та інших виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091-1 від 17.10.2024), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту визначено Комітет Верїовної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

виключити термін "замінники тютюну";

запровадити детальне регулювання такої категорії нікотиновмісних продуктів як "нікотиновмісні подушечки";

доповнити новими термінами: "кисет" /одинична пачка тютюну для самокруток у формі прямокутного мішечка з клапаном, що покриває отвір, або у формі кисета мішечка зі стійким дном/, "нікотиновмісна подушечка" /продукт в оболонці, який містить нікотин, інші інгредієнти та добавки, але який не містить тютюну, призначений виключно для перорального використання і для споживання нікотину через слизову оболонку ротової порожнини без згоряння або вдихання, та не є лікарським засобом/, "оболонка" /захисне покриття, виготовлене із нетканого або іншого матеріалу, стійкого до руйнування, для розміщення порції нікотиновмісної подушечки/ та «порція нікотиновмісної подушечки» /вміст нікотиновмісної подушечки, поміщений в оболонку і призначений для разового використання/;

доповнити повноваження центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення /далі – Держпродспоживслужба/, деякими новими повноваженнями, зокрема, щодо відбирання у суб’єктів господарювання зразків тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних подушечок та трав’яних виробів для куріння для проведення незалежної експертизи (дослідження) у відповідних організаціях (лабораторіях), перевірки на місці відповідності вимогам законодавства внутрішнього вмісту упакування таких виробів;

заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт новітніх тютюнових виробів з характерним запахом та/або смаком диму (за виключенням характерного запаху та/або смаку ментолу, м’яти, та/або їхніх комбінацій) та новітніх тютюнових виробів, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах, таких як фільтр, папір, упаковка, капсула або мають будь-які технічні характеристики, що дозволяють змінювати запах чи смак таких виробів (за виключенням запаху чи смаку ментолу, м’яти, та/або їхніх комбінацій) або інтенсивність диму;

запровадити медичне попередження споживачів щодо нікотиновмісних подушечок;

заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство нікотиновмісних подушечок;

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат державного бюджету, більше того, сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе знизити витрати державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням і передчасною втратою працездатності внаслідок хвороб, викликаних курінням.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація окремих положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних коштів на: здійснення контролю за дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах і рідинах, що використовуються в електронних сигаретах; проведення незалежної експертизи зразків тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та трав’яних виробів для куріння у відповідних організаціях (лабораторіях); створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування електронної системи;

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також звернути увагу, що абзацом 7 підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту частина третя статті 7 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" доповнюється новими положеннями, згідно з якими, серед іншого, оплата вартості зразків, їх транспортування, а також проведення незалежної експертизи (дослідження) здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання Держпродспоживслужби.

З цього приводу Мінфін зауважує, що згідно з Бюджетним кодексом України (стаття 4) виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету, у зв’язку з цим положення щодо визначення видатків державного бюджету не можуть бути нормою цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та інших виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091-1 від 17.10.2024), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень Держпродспоживслужби та на створення і забезпечення функціонування електронної системи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту привести його положення (передбачене в абзаці 7 підпункту 2 пункту 1 розділу І) у відповідність до норм статті 4 Бюджетного кодексу України.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та інших виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091-3 від 21.10.2024), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Вінтоняк О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачається, зокрема:

доповнити повноваження центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення /далі – Держпродспоживслужба/, деякими новими повноваженнями, зокрема, щодо надання суб'єктам господарювання обов'язкових для виконання приписів про припинення порушень законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення та відбирання у суб’єктів господарювання зразків тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та трав’яних виробів для куріння для проведення незалежної експертизи (дослідження) у відповідних організаціях (лабораторіях), перевірки на місці відповідності вимогам законодавства внутрішнього вмісту упакування таких виробів;

заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт тютюнових виробів з характерним смаком та/або запахом;

запровадити медичне попередження споживачів на тютюні для самокруток, що реалізується у кисетах;

заборонити розміщення тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, їх упаковок та макетів у місцях роздрібної торгівлі на торговельному обладнанні та оформленні місць торгівлі таким чином, щоб вони були видимі поза межами місця роздрібної торгівлі або споживачам всередині місця роздрібної торгівлі, за виключенням показу продавцем конкретного виробу окремому споживачу віком від 18 років на його вимогу, при цьому передбачається, що зазначене обмеження не поширюється на місця роздрібної торгівлі у разі виконання принаймні однієї з визначених умов;

заборонити розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, з використанням мультимедійних пристроїв, діагональ яких перевищує 40 сантиметрів (15,6 дюймів);

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є побудова комплексної сталої системи заходів контролю над тютюном для захисту населення, особливо дітей та молоді, від вживання тютюнових і нікотинових виробів;

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація окремих положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних коштів на: створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування електронної системи інгредієнтів та викидів тютюнових виробів, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах; розширення повноважень Держпродспоживслужби;

впровадження положень законопроекту, що передбачають обмеження у розміщенні тютюнових виробів у місцях роздрібної торгівлі, а також заборону на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю окремими тютюновими виробами, може опосередковано вплинути на надходження акцизного податку до бюджетів;

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також звернути увагу, що абзацом 7 пункту 2 розділу І законопроекту частина третя статті 7 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" доповнюється новими положеннями, згідно з якими, серед іншого, оплата вартості зразків, їх транспортування, а також проведення незалежної експертизи (дослідження) здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання Держпродспоживслужби.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та інших виробів у місцях роздрібної торгівлі (реєстр. № 12091-3 від 21.10.2024), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Вінтоняк О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень Держпродспоживслужби). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту привести його положення (передбачене в абзаці 7 пункту 2 розділу І) у відповідність до норм статті 4 Бюджетного кодексу України.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері електронних комунікацій щодо врегулювання окремих питань користування радіочастотним спектром, загальної авторизації та процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (реєстр. № 12112 від 11.10.2024), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Козирем С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про електронні комунікації" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку" пропонується серед іншого:

уточнити механізм виключення суб’єктів господарювання з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг;

встановити вимогу щодо ведення окремого бухгалтерського обліку діяльності, пов’язаної з наданням електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

вдосконалити особливості ліцензування користування радіочастотним спектром та надання дозволів на користування ресурсом нумерації в умовах воєнного стану, встановивши, що:

ліцензії на користування радіочастотним спектром та дозволи на користування ресурсом нумерації, строк дії яких було автоматично продовжено на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування, є такими, строк дії яких продовжено на 5 років починаючи з дати, коли їх строк дії підлягав автоматичному продовженню;

за продовження строку дії таких ліцензій справляється плата в порядку, визначеному частиною дванадцятою статті 51 Закону України "Про електронні комунікації", у разі невнесення цієї плати така ліцензія є анульованою;

за продовження строку дії таких дозволів справляється плата в порядку, визначеному частиною четвертою статті 77 Закону України "Про електронні комунікації", у разі невнесення цієї плати такий дозвіл є недійсним.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що наслідком впровадження запропонованих змін очікується: вдосконалення процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг; поповнення надходжень до державного бюджету (за кодом 22011400 "Плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (та видачу дублікатів таких ліцензій"); дотримання принципів регуляторної передбачуваності; відновлення встановленого законом обов’язку операторів електронних комунікацій дотримуватися умов ліцензій на користування радіочастотним спектром; спрощення ведення та адміністрування відповідних електронних реєстрів ліцензій та дозволів. При цьому зазначено, що реалізація законопроекту дозволить залучити до державного бюджету близько 200 млн грн за продовження ліцензій, закінчення строку дії яких передбачено у 2022–2025 роках, а також близько 1,5 млн грн і 0,49 млн грн за продовження дозволів на користування ресурсами нумерації, строк дії яких закінчився у 2022–2024 роках і строк дії яких завершиться у 2025 році.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники доходів бюджету та не потребуватиме додаткових втрат з державного та місцевих бюджетів. Загалом Мінфін підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сфері електронних комунікацій щодо врегулювання окремих питань користування радіочастотним спектром, загальної авторизації та процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг" (реєстр. № 12112 від 11.10.2024), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Козирем С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати щодо відповідних ліцензій і дозволів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо уточнення порядку притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог законодавства щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування (реєстр. № 12046 від 20.09.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, шляхом внесення змін до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" /далі – Закон/, зокрема, пропонується:

проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, позапланових перевірок виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю /у разі виявлення інформації, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України/, за результатами яких складається припис про усунення виявлених порушень (якщо такі порушення були виявлені);

запровадження адміністративно-господарських санкцій для підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не виконали припис про усунення виявлених порушень за результатами перевірки, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Зважаючи на те, що відповідно до статті 20 Закону суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів, а відповідно до Бюджетного кодексу України надходження цього Фонду є складовою доходів спеціального фонду державного бюджету і, відповідно, є видатками державного бюджету на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до закону (пункт 13² частини третьої статті 29 та пункт 20 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України), положення законопроекту можуть зумовити збільшення надходжень та відповідно витрат за спеціальним фондом державного бюджету Фонду соціального захисту інвалідів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до зазначеного законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, зокрема, не потребуватиме додаткових бюджетних коштів, та відмічає про відсутність зауважень до нього.

УХВАЛИЛИ:

Проект закону про внесення змін до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо уточнення порядку притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог законодавства щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування (реєстр. № 12046 від 20.09.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення надходжень та витрат за спеціальним фондом державного бюджету Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій" (реєстр. № 12150 від 25.10.2024), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Подгорною В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою наближення законодавства України до acquis ЄС відповідно до переліку і умов, визначених у Доповненні XVII-3 (Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг) Додатку XVII "Нормативно-правове наближення" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом /далі – ЄС/, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також виконання заходів, пов’язаних з реалізацією стратегії інтеграції України до ЄС, зокрема поступової інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС, отримання Україною режиму внутрішнього ринку з ЄС в частині послуг роумінгу шляхом приєднання до єдиної роумінгової зони ЄС "Роумінг як вдома" ("Roam-Like-At-Homе"/RLAH). Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про електронні комунікації" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку" пропонується, серед іншого:

встановити, що постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) ЄС, який звертається до постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) України щодо доступу та взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж, не зобов’язаний проходити процедуру загальної авторизації у сфері електронних комунікацій за умови, що такий постачальник (оператор) не надає електронних комунікаційних послуг та не здійснює управління мережею на території Україні;

розширити повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку /далі – НКЕК/, в частині регулювання взаємодії постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг при доступі та взаємоз’єднанні мереж шляхом накладення своїм рішенням зобов’язань, пов’язаних із доступом та взаємоз’єднанням мереж, з метою сприяння та у разі доцільності забезпечення належного доступу та взаємоз’єднання, а також сумісності послуг відповідно до Закону України "Про електронні комунікації".

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку з передбаченими законопроектом додатковими повноваженнями НКЕК, а оцінити вплив запропонованих змін на показники державного бюджету неможливо з огляду на відсутність фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій" (реєстр. № 12150 від 25.10.2024), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Подгорною В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень НКЕК залежно від вжиття цим державним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12148 від 24.10.2024), поданий народними депутатами України Павлішем П.В., Гайду О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується встановити особливості кредитування та фінансового лізингу в період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, зокрема передбачивши, що:

позичальник або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора із заявою про призупинення нарахування і сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договором кредиту (позики), за одночасної відповідності визначеним у законопроекті умовам, у разі їх дотримання позичальник звільняється від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором кредиту (позики) (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення нарахування та сплати грошового зобов’язання, та від відповідальності за невиконання такого обов’язку, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви про призупинення нарахування та сплати грошового зобов’язання з підтвердними документами, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом одного року з дня його припинення або скасування;

лізингоодержувач (особа, до якої перейшли права та обов’язки лізингоодержувача) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до лізингодавця (особи, до якої перейшли права та обов’язки такого лізингодавця) із заявою про призупинення нарахування і сплати лізингових та інших платежів (заборгованості по них, неустойки, штрафу, пені) за відповідності визначеним у законопроекті умовам, у разі їх дотримання лізингоодержувач звільняється від обов’язку повернення об'єкта фінансового лізингу, сплати лізингових та інших платежів за договором фінансового лізингу, у тому числі нарахованих, але не сплачених до дня отримання лізингодавцем заяви про призупинення нарахування та сплати лізингових платежів, та від відповідальності за невиконання такого обов’язку, з робочого дня, наступного за днем отримання лізингодавцем заяви про призупинення нарахування та сплати лізингових платежів з підтвердними документами, на період дії воєнного стану, введеного 24.02.2022, та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є захист інтересів підприємців, в першу чергу аграріїв, які через збройну агресію РФ та пов'язану втрату заставленого майна втратили можливість вести відповідну господарську діяльність, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов'язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами та перед лізингодавцями за договорами фінансового лізингу;

законопроект не передбачає збільшення загального обсягу видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв'язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін не має зауважень до законопроекту.

При цьому практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан позичальників, лізингоодержувачів, кредиторів і лізингодавців та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом. Зокрема, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що питання щодо звільнення від сплати кредиту на один рік після припинення або скасування воєнного стану в Україні є дискусійним у концептуальному відношенні через різнонаправленість учасників кредитних відносин: з одного боку – це необхідність захисту позичальників, які постраждали від війни, з іншого – стабільність банківської системи, зокрема у цьому випадку збільшуються ризики неповернення позичальниками отриманих кредитів, крім того, річний строк звільнення від сплати кредиту без додаткових компенсаційних механізмів з боку держави може призвести до значних фінансових втрат для банківських установ, що може негативно вплинути на їхню ліквідність і стабільність.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12148 від 24.10.2024), поданий народними депутатами України Павлішем П.В., Гайду О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків позичальниками, лізингоодержувачами, кредиторами і лізингодавцями залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12148-1 від 01.11.2024), поданий народними депутатами України Кириченком М.О., Тимофійчуком В.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

позичальник, який є суб'єктом мікропідприємництва, малого або середнього підприємництва, або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договором кредиту (позики), за одночасної відповідності визначеним у законопроекті умовам, у разі їх дотримання кредитор звільняє позичальника від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором кредиту (позики) (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви з підтвердними документами, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом одного року з дня його припинення або скасування, а також не вчиняє будь-які дії щодо стягнення заборгованості за договором кредиту (позики);

лізингоодержувач, який є суб'єктом мікропідприємництва, малого або середнього підприємництва, або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до лізингодавця (особи, до якої перейшли права та обов’язки такого лізингодавця) із заявою про призупинення сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу за одночасного виконання визначених у законопроекті умов, у разі їх дотримання лізингодавець не може вимагати від лізингоодержувача повернення об'єкта фінансового лізингу та сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу, у тому числі нарахованих, але не сплачених до дня отримання лізингодавцем заяви про призупинення сплати лізингових платежів, з робочого дня, наступного за днем отримання лізингодавцем заяви, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом одного року з дня його припинення або скасування, а також у цей період лізингодавцю забороняється вчиняти дії щодо стягнення з лізингоодержувача лізингових платежів та заборгованості за ними.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект не передбачає збільшення загального обсягу видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

пояснювальна записка до законопроекту не містить інформації, зокрема, щодо частки кредитів та зобов'язань за договорами фінансового лізингу, які відповідають умовам, визначеним законопроектом, у загальному обсягу кредитного портфеля, що унеможливлює оцінити вплив законопроекту на економіку;

законопроект, з огляду на необхідність збереження стійкості фінансової системи та сталого розвитку економіки, потребує дослідження Національним банком України як регулятором банків та небанківських фінансових установ на предмет оцінки частки кредитів, які відповідають умовам, визначеним законопроектом, у загальному обсягу кредитного портфеля, а також висновків щодо впливу запропонованих положень на банківський сектор і фінансову стабільність для проведення фінансово-економічних розрахунків;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12148-1 від 01.11.2024), поданий народними депутатами України Кириченком М.О., Тимофійчуком В.Я. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків позичальниками, лізингоодержувачами, кредиторами і лізингодавцями залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про державну допомогу суб'єктам господарювання (реєстр. № 12179 від 05.11.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про державну допомогу суб'єктам господарювання шляхом накладання штрафів, а саме:

неподання Уповноваженому органу (Антимонопольному комітету України) надавачами державної допомоги повідомлення про нову державну допомогу та про внесення змін до умов чинної державної допомоги, що призвело до надання незаконної державної допомоги на підставі прийнятих цими надавачами державної допомоги нормативно-правових та/або розпорядчих актів, та/або інших документів, якими надається право на отримання державної допомоги, крім державної допомоги, що надається з метою відшкодування збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, і щодо якої Уповноважений орган прийняв відповідне рішення, та державної допомоги, недопустимої для конкуренції, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівників, інших посадових осіб надавачів державної допомоги в розмірі від 125 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому вчинення таких самих дій протягом року після відповідних правопорушень – тягнуть за собою накладення штрафу від 250 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

надання державної допомоги, недопустимої для конкуренції, надавачами державної допомоги на підставі прийнятих цими надавачами державної допомоги нормативно-правових та/або розпорядчих актів, та/або інших документів, якими надається право на отримання державної допомоги, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівників, інших посадових осіб надавачів державної допомоги в розмірі від 250 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому вчинення таких самих дій протягом року після відповідних правопорушень – тягне за собою накладення штрафу від 400 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

неподання надавачами державної допомоги інформації, подання інформації в неповному обсязі Уповноваженому органу у строки, встановлені нормативно-правовими актами або Уповноваженим органом, подання недостовірної інформації Уповноваженому органу, подання якої передбачено Законом України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", порядком, формами та вимогами щодо надання інформації про державну допомогу, та необхідної для здійснення моніторингу державної допомоги, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівників, інших посадових осіб надавачів державної допомоги в розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому вчинення таких самих дій протягом року після відповідних правопорушень – тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного чи місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, але її оцінити неможливо у зв'язку відсутність відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Окремо слід відмітити, що законопроект є системно пов'язаним з іншим урядовим законопроектом за реєстр. № 12181 (в якому Закон України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" доповнюється новим розділом щодо встановлення відповідальності керівників, інших посадових осіб надавачів державної допомоги за порушення вимог законодавства про державну допомогу суб'єктам господарювання) та похідним від нього, а також передбачено одночасне набрання чинності відповідними законами. Тому практика реалізації законопроекту за реєстр. № 12179 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12181.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про державну допомогу суб'єктам господарювання (реєстр. № 12179 від 05.11.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і кількості та накладених стягнень після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12181). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (реєстр. № 12110 від 10.10.2024), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" /далі – Закон/, доповнивши перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі у разі закупівлі акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" товарів, робіт, послуг для виробництва аудіовізуального продукту (програм, фільмів, аудіовізуальних творів) спільно з українськими та/або іноземними виробниками (копродукцію).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливатиме на надходження та витрати державного і місцевих бюджетів та не потребуватиме додаткових бюджетних коштів. Разом з тим, Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що метою Закону є забезпечення здійснення ефективних та прозорих закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, однак запровадження особливих умов для вказаного товариства щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для виробництва аудіовізуального продукту, суперечить принципам єдиних підходів щодо посилення боротьби з корупцією, здійснення прозорих та конкурентних закупівель за бюджетні кошти та забезпечення цільового і економного їх витрачання. При цьому звернуто увагу, що в поданих до законопроекту матеріалах немає обґрунтування щодо неможливості здійснення конкурентного визначення переможця торгів для відповідних закупівель згідно із установленими Законом процедурами.

Отже, у разі прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат державного бюджету на відповідні закупівлі.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (реєстр. № 12110 від 10.10.2024), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розголошення конфіденційної інформації про померлу особу (реєстр. № 12190 від 08.11.2024), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне розголошення конфіденційної інформації про померлу особу, близьких осіб померлої особи або виконавця волевиявлення померлого особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 68 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону про внесення змін Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розголошення конфіденційної інформації про померлу особу (реєстр. № 12190 від 08.11.2024), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Лічман Г.В. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 114- 1 Розділу І Особливої частини Кримінального Кодексу України щодо відповідальності за знищення або пошкодження майна, що використовується в діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, структурних підрозділів або окремих військовослужбовців, шляхом підпалу, підриву або іншими суспільно небезпечними способами (реєстр.№ 12042 від 18.09.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, якщо такі діяння виражаються в умисному знищенні або пошкодженні майна, що використовується в діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, структурних підрозділів або окремих військовослужбовців, шляхом підпалу, підриву або іншими суспільно небезпечними способами або спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 114-1 Розділу І Особливої частини Кримінального Кодексу України щодо відповідальності за знищення або пошкодження майна, що використовується в діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, структурних підрозділів або окремих військовослужбовців, шляхом підпалу, підриву або іншими суспільно небезпечними способами (реєстр. № 12042 від 18.09.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання проїзду автомобілів пожежної охорони, оперативно-рятувальних та інших аварійних служб або доступу до спеціальних пристроїв для забезпечення відбирання води з водопровідної мережі для гасіння пожеж (реєстр. № 11496 від 19.08.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 152-2, встановивши адміністративну відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, що спричинило перешкоджання виконанню службових завдань аварійно-рятувальними службами, – у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 1 700 гривень/.

Крім того, згідно із змінами до статей 222 та 255 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати органам Національної поліції за протоколами, складеними цими ж органами.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання проїзду автомобілів пожежної охорони, оперативно-рятувальних та інших аварійних служб або доступу до спеціальних пристроїв для забезпечення відбирання води з водопровідної мережі для гасіння пожеж (реєстр. № 11496 від 19.08.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за пропаганду символіки російської імперської політики в Україні (реєстр. № 12062 від 24.09.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом, передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України та встановити:

адміністративну відповідальність за виготовлення, використання та пропаганду символіки російської імперської політики в Україні – у вигляді штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 6 800 000 гривень/ або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією предметів, що містять її зображення;

кримінальну відповідальність за виготовлення, поширення та пропаганду символіки російської імперської політики в Україні – у вигляді обмеження /позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за пропаганду символіки російської імперської політики в Україні (реєстр. № 12062 від 24.09.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за пошкодження майна, яке використовуються для волонтерської діяльності, гуманітарної допомоги або підтримки Збройних Сил України, інших військових формувань (реєстр. № 12122 від 15.10.2024), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Богданцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, серед іншого, доповнити статтю 194 Кримінального кодексу України новою частиною третьою, встановивши кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження шляхом підпалу транспортних засобів, що використовуються для волонтерської діяльності, гуманітарної допомоги або підтримки Збройних Сил України, інших військових формувань, в умовах воєнного стану або надзвичайного стану – у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, змінами до статті 22 цього Кодексу передбачається можливість притягнення до кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження шляхом підпалу транспортних засобів, що використовуються для волонтерської діяльності, гуманітарної допомоги або підтримки Збройних Сил України, інших військових формувань, в умовах воєнного стану або надзвичайного стану, осіб, віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за пошкодження майна, яке використовуються для волонтерської діяльності, гуманітарної допомоги або підтримки Збройних Сил України, інших військових формувань (реєстр. № 12122 від 15.10.2024), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Богданцем А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 241 Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за порушення вимог щодо охорони атмосферного повітря (реєстр. №12145 від 22.10.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується встановити додаткові заходи із захисту довкілля та екологічних прав громадян шляхом удосконалення відповідальності за невиконання встановлених законом вимог щодо охорони атмосферного повітря. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за невиконання передбачених законодавством обов’язків щодо здійснення практичних заходів із відновлення стану атмосферного повітря – у вигляді накладення штрафу від тридцяти тисяч до сорока п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 510 000 до 765 000 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів, порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ, недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд, порушення правил недопущення та запобігання витокам і викидам озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах – шляхом збільшення розмірів штрафів з п’яти – двохсот до ста – сорока п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 85–3 400 гривень до 1 700–765 000 гривень/.

2) змінами до Кримінального кодексу України передбачається посилити кримінальну відповідальність за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля шляхом збільшення розмірів штрафів з однієї тисячі восьмисот – трьох тисяч до сорока п’яти тисяч – шістдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 1 800 – 3 600 гривень до 765 000 – 1 020 000 гривень/, а також застосування нової санкції у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів /розмір штрафу може становити 1 020 000 гривень/ за такі самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 241 Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за порушення вимог щодо охорони атмосферного повітря (реєстр. № 12145 від 22.10.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: "за" – 26, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 12245 від 25.11.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень за реєстр. № 12245 від 25.11.2024 (далі – законопроект № 12245) пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі – Закон про ДФК), зокрема:

1) передбачити, забезпечуючи, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту № 12245, виконання пункту 39 Меморандуму з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику від 04.10.2024 (далі – Меморандум з МВФ), низку положень в частині запровадження у бюджетному процесі процедур щодо планування, підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій (включаючи вимоги щодо оцінки, пріоритезації та відбору таких проектів і програм) із застосуванням нової термінології "публічні інвестиції", "публічний інвестиційний проект", "програма публічних інвестицій", "середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій", "єдиний портфель здійснення публічних інвестицій" та щодо моніторингу, контролю і звітування про стан підготовки й реалізації відповідних проектів і програм, а також уточнення пов’язаних з такими змінами інших норм Кодексу, зокрема щодо повноважень учасників бюджетного процесу при виконанні відповідних положень /зміни до ст. 2, 15, 16, 17, 20, 22, 23, 24-1–24-6, 26, 28, 30, 33, 33-1, 35, 38, 40, 48, 61, 71, 74, 75-1, 75-2, 76, 97, 101, 105, 110, 113, п. 28 і 62 р. VI Кодексу/. При цьому, серед іншого, пропонується таке:

– планування публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідно до цілей та завдань, визначених відповідними документами стратегічного планування;

– пріоритетні галузі для публічного інвестування, основні напрями публічного інвестування в розрізі сфер державної політики, регіонів (територіальних громад) і відповідний орієнтовний розподіл бюджетних коштів за рахунок всіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій, який після схвалення Стратегічною інвестиційною радою (місцевою інвестиційною радою) затверджується у складі Бюджетної декларації (одночасно з прогнозом відповідного місцевого бюджету);

– на основі середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій формується єдиний проектний портфель здійснення публічних інвестицій (з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами) у вигляді пріоритезованого в рамках секторів переліку публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій за результатами їх оцінки, пріоритезації та відбору у встановленому порядку;

– виключно ті публічні інвестиційні проекти та програми публічних інвестицій, що включені до єдиного проектного портфеля здійснення публічних інвестицій, можуть мати доступ до фінансового забезпечення заходів з їх підготовки та реалізації за рахунок коштів державного бюджету та з наданням державної підтримки (за рахунок коштів місцевого бюджету та з наданням місцевої гарантії);

– розподіл коштів державного (місцевого) бюджету на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій здійснюється Міжвідомчою (місцевою) комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації, здійсненої під час включення відповідного публічного інвестиційного проекту або програми публічних інвестицій до єдиного проектного портфеля здійснення публічних інвестицій, та ступеня їхньої готовності до реалізації;

– за результатами такого розподілу публічні інвестиції на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій включаються до проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет).

Поряд з тим, запропоновано нові положення щодо формування та розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР), згідно з якими визначено, що ДФРР створюється у складі державного бюджету, як програма публічних інвестицій, та передбачено нові підходи до розподілу коштів ДФРР з урахуванням їх спрямування на реалізацію середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій регіонів і територіальних громад, що мають на меті розвиток регіонів, відповідають пріоритетам, цілям, завданням та заходам, які визначені Державною стратегією регіонального розвитку, регіональними стратегіями розвитку, стратегіями розвитку територіальних громад (включаючи пропорції та критерії розподілу коштів ДФРР відповідно до цілей та між регіонами);

2) уточнити норми щодо фінансового контролю та аудиту у бюджетному процесі, що пояснюється необхідністю забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України, а саме:

– узгодити норми Кодексу з положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України" від 30.10.2024 № 4042-ІХ (йдеться про прийнятий ВРУ законопроект за реєстр. № 10044-д, який містить положення, пов'язані з виконанням міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції) в частині посилення фінансової незалежності і розширення повноважень Рахункової палати (далі – РП) /зміни до ч. 3 ст. 23, ч. 2 і 3 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 109 і ч. 1 ст. 110 Кодексу та доповнення ч. 1 ст. 38 новим п. 11-2/, передбачивши передусім, що:

пропозиції про зменшення бюджетних призначень на утримання РП мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) з РП;

КМУ подає РП законопроект про державний бюджет: до схвалення – лише по статтях, пов’язаних із забезпеченням функціонування РП, а також після схвалення – повністю з супровідними матеріалами не пізніше 15 вересня року, що передує плановому (як це визначено чинною нормою для Верховної Ради і Президента України);

разом із законопроектом про державний бюджет у складі відповідних матеріалів подається інформація щодо врахування пропозицій РП щодо її фінансового забезпечення (з вмотивованими обґрунтуваннями);

до повноважень РП належить контроль за надходженням та використанням коштів місцевих бюджетів (згідно з чинною нормою – за надходженням закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки та за використанням коштів місцевих бюджетів у частині видатків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 82 Кодексу, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономної Республіки Крим та місцевому самоврядуванню);

– переглянути норми щодо внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту /зміни до ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 26 і ч. 1 ст. 113 Кодексу та доповнення ч. 1 ст. 2 Кодексу новим п. 49-2/, зокрема:

уточнити визначення понять "внутрішній контроль" і "внутрішній аудит", а також запровадити новий термін "управлінська відповідальність та підзвітність" (відповідальність та підзвітність розпорядників бюджетних коштів за досягнуті цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, функціонування внутрішнього контролю, управління бюджетними коштами, об’єктами державної (комунальної) власності та іншими ресурсами, включаючи свої рішення, дії, виконання повноважень, у т.ч. делегованих), що має забезпечуватися на всіх стадіях бюджетного процесу;

запровадити необхідність утворення головним розпорядником коштів державного бюджету аудиторського комітету як консультативно-дорадчого органу для надання фахових консультацій та розгляду питань, пов’язаних з організацією та функціонуванням внутрішнього контролю та провадженням діяльності з внутрішнього аудиту;

упорядкувати контрольні повноваження Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) за станом внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, встановивши, що Мінфін здійснює аналіз стану функціонування внутрішнього контролю та оцінку функціонування систем внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, а органи державного фінансового контролю (далі – орган ДФК) – контроль за станом внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів (виключивши здійснення органом ДФК контролю за станом внутрішнього аудиту);

– встановити особливості щодо статусу посадових осіб органу ДФК та умов їх оплати праці /п. 2, 3 і 4 р. ІІ законопроекту № 12245/, насамперед: утворити в органі ДФК посади, що передбачають спеціальні звання, на яких не поширюється законодавство про державну службу, з віднесенням до таких посад також керівника органу ДФК та його заступників, водночас визначивши, що інші посадові особи органу ДФК є державними службовцями; присвоїти посадовим особам на таких посадах спеціальні звання "державний контролер" (з І по VI ранг) та визначити умови оплати праці посадових осіб на таких посадах (детальніше зазначено нижче).

3) уточнити окремі норми щодо доходів державного і місцевих бюджетів, зокрема:

– привести у відповідність до оновлених законодавчих норм назви деяких видів доходів (уточнивши їх редакцію), а саме:

рентна плата за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України" від 21.05.2024 № 3721–IX) /зміни до п. 16 ч. 2 ст. 29 Кодексу/;

адміністративний збір, що справляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації відповідно до цього Закону, а також плата за одержання інформації з державних реєстрів, держателем яких є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, уточнивши також найменування держателя таких реєстрів в іншій нормі Кодексу (відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави" від 14.07.2023 № 3257–IX, введеного в дію 03.09.2024, з урахуванням постанови КМУ від 13.04.2024 № 421 "Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави") /зміни до п. 24-2, 24-4, 25-1 ч. 2 і п. 7-1 ч. 3 ст. 29, п. 6-1 ч. 4 ст. 30, п. 26, 36-2 і 36-3 ч. 1 ст. 64, п. 10 і 11 ч. 1 ст. 64-1 та п. 23 ч. 1 ст. 66 Кодексу/;

збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (у зв'язку з виключенням збору при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків" від 21.11.2023 № 3474–IX) /зміни до п. 51 ч. 2 ст. 29 Кодексу/;

плата за ліцензії на право виробництва, оптової і роздрібної торгівлі щодо спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 № 3817–ІХ) /зміни до п. 25 ч. 2 ст. 29, п. 23, 24, 26 –28, 28-1, 37-1 ч. 1 ст. 64, п. 20, 21, 24, 25 і 25-1 ч. 1 ст. 66 Кодексу та доповнення ч. 1 ст. 64 Кодексу новим п. 24-1 і ч. 1 ст. 66 Кодексу новим п. 21-1/;

– включити до складу доходів загального фонду державного бюджету такі види доходів, а саме:

плату за видачу інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього), передбачивши введення в дію відповідного положення одночасно з набранням чинності Законом України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" від 16.07.2024 № 3855–IX (справляння цієї плати визначено ч. 6 ст. 3 цього Закону у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява про отримання такого дозволу (внесення змін до нього) подається до дозвільного органу) /доповнення ч. 2 ст. 29 Кодексу новим п. 25-3/;

кошти від продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави, у випадку, передбаченому абзацом 2 частини 4 статті 145 Земельного кодексу України, крім коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" та Закону України "Про санкції", передбачивши введення в дію відповідного положення одночасно з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави" (наразі немає цього Закону у законодавстві і згаданого положення у Земельному кодексі, при цьому КМУ подано на розгляд Верховної Ради законопроект з ідентичною назвою за реєстр. № 11463 від 05.08.2024, в якому міститься згадане положення) /доповнення ч. 2 ст. 29 Кодексу новим п. 56-1/;

адміністративний збір за проставлення апостиля (така послуга надається відповідно до постанови КМУ від 18.01.2003 № 61 "Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів") /доповнення ч. 2 ст. 29 Кодексу новим п. 24-5/;

плату (збір) за вторинну (оброблену) геологічну інформацію при оформленні спеціального дозволу на користування надрами, справляння якої унормовано постановою КМУ від 10.12.2008 № 1075 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету", у т.ч. визначено її розмір (6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), або розміру плати (збору) під час надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів)), та яка до 2025 р. належить до власних надходжень бюджетних установ і зараховується до спеціального фонду державного бюджету /доповнення ч. 2 ст. 29 Кодексу новим п. 28-1/;

– унормувати на постійній основі в Кодексі окремі джерела надходжень спеціального фонду державного бюджету та їх цільове спрямування, відповідні норми щодо яких протягом останніх років регулярно встановлюються в законах про державний бюджет (наприклад п. 2 і 4 ст. 11 та п. 2 і 4 ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі – Закон-2025)) /доповнення ч. 3 ст. 29 Кодексу новими п. 13-12 і 13-13 та ч. 4 ст. 30 Кодексу новими п. 28 і 29/, а саме:

30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у т.ч. замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", із спрямуванням відповідних коштів на розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та функціонування розпорядника зазначеного Реєстру та його територіальних органів;

плату за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг відповідно до законів України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", "Про дорожній рух", "Про перевезення небезпечних вантажів", із спрямуванням відповідних коштів на закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання адміністративних послуг відповідно до вказаних законів;

4) збільшити строки для затвердження КМУ Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, передбачивши її затвердження у місячний строк з дня схвалення КМУ Бюджетної декларації, тобто виходячи з вимог частини 7 статті 33 Кодексу – не пізніше 1 липня року, що передує плановому (згідно з чинною нормою – не пізніше 1 червня року, що передує плановому), водночас установити, що у 2025 р. Мінфін розробляє Стратегію управління державним боргом на 2026-2028 роки до 01.12.2025 та КМУ її затверджує до 31.12.2025 /зміни до ч. 10 ст. 16 Кодексу і доповнення р. IV Кодексу новим п. 3-11/;

5) змінити форму оприлюднення інформації про бюджети, передбачивши оприлюднення інформації про виконання державного бюджету на офіційних сайтах КМУ і Мінфіну, місцевих бюджетів – на офіційних сайтах Верховної Ради Автономної Республіки Крим (далі-АРК), Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних місцевих рад, або в інший спосіб відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", при цьому виключивши обов'язок публікації такої інформації у відповідних газетах /зміни до ч. 4 і 5 ст. 28 Кодексу/;

6) унормувати питання застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі, передбачивши уточнення терміну "програмно-цільовий метод у бюджетному процесі", принципу ефективності та результативності бюджетної системи України і вимогу щодо врахування головними розпорядниками бюджетних коштів й іншими учасниками бюджетного процесу гендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм /зміни до п. 42 ч. 1 ст. 2, п. 6 ч.1 ст. 7 Кодексу та доповнення ст.20 Кодексу новою ч. 10/;

7) врегулювати питання фінансового забезпечення середньострокових державних контрактів (договорів) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів, запровадивши у бюджетному процесі термін "середньострокове зобов’язання за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів" (зобов’язання розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, за укладеними трирічними державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом поточного бюджетного періоду та/або середньострокового періоду) та вимоги щодо планування і виконання відповідних бюджетних програм /доповнення ч. 1 ст. 2 Кодексу новим п.47-4 і зміни до п.47 ч.1 ст.2, ст. 23, ч. 9 ст. 33, ст. 35, ч. 1 і 2 ст. 48 Кодексу/;

8) упорядкувати питання фінансового забезпечення діяльності державних органів не лише у разі їх утворення у поточному бюджетному періоді, а й у разі зміни їх найменування у відповідному бюджетному періоді (діяльність таких органів у цьому періоді здійснюватиметься в межах видатків, передбачених державним органам, які змінюють найменування або ліквідуються, реорганізуються у зв'язку з утворенням таких нових державних органів) /зміни до абз. 1 ч. 10 ст. 51 Кодексу/;

9) вилучити з переліку видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з державного бюджету, видатки на державні програми та заходи у сфері охорони здоров’я, що здійснюються державними установами, державними науковими установами охорони здоров’я, які належать відповідно до сфери управління Національної академії наук, Національної академії медичних наук, Державного управління справами, державними закладами охорони здоров’я, які належать до сфери управління МОЗ та Мінсоцполітики, що пояснюється долученням з 1 січня 2025 року таких закладів до програми державних гарантій медичного обслуговування населення /виключення пп. "з" п. 8 ч. 1 ст. 87 Кодексу/;

10) уточнити повноваження Казначейства України в частині покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів шляхом залучення на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунка, виключивши положення про погодження таких операцій з Мінфіном /зміни до ч. 4 ст. 43 Кодексу/;

11) уточнити вимоги щодо затвердження тимчасового розпису місцевого бюджету на відповідний бюджетний період (якщо до 1 січня планового бюджетного періоду не затверджений розпис місцевого бюджету) /зміни до ч. 3 ст. 78 Кодексу/;

12) передбачити, що порядок погашення заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, яка перебуває на обліку в Казначействі України, визначається КМУ з урахуванням певних особливостей (зокрема, на погашення відповідної заборгованості спрямовуються кошти місцевого бюджету, за яким обліковується така заборгованість, в обсязі, не менше 1% планових доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) /доповнення р. VI Кодексу новим п. 21-1/;

13) змінити порядок розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, передбачивши визначення такого порядку КМУ замість чинної умови про визначення порядку обласними державними адміністраціями відповідно до кількості осіб з особливими освітніми потребами /зміни до ст. 103-3 Кодексу/;

14) доповнити перелік законів України, окремі норми яких застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, нормами законів України, згідно з якими визначаються, переважно, пільги за користування житлово - комунальними послугами для військовослужбовців та членів їх сімей, реабілітованих громадян, що потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, ветеранів військової служби і ветеранів правоохоронних та інших спеціальних органів /зміни до п.26 р. VI Кодексу/, а також установити, що:

передбачені законами України пільги (переважно за користування житлово - комунальними послугами) для реабілітованих громадян, що потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців та членів їх сімей, ветеранів військової служби і ветеранів правоохоронних та інших спеціальних органів, колишніх малолітніх та неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, депортованих осіб за національною ознакою, надаватимуться за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ /доповнення р. VI Кодексу новим п. 26-1/;

діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуватимуться безкоштовним харчуванням у порядку та на умовах, встановлених КМУ /доповнення р. VI Кодекс новим п. 61/.

У пояснювальній записці до законопроекту № 12245 необхідність його прийняття обґрунтовується потребою актуалізації положень з урахуванням положень законопроекту про Державний бюджет України на 2025 рік і прийнятих змін до галузевих законів та забезпечення виконання певних вимог (включаючи міжнародні зобов'язання України), про що вище частково зазначено.

ІІ. Законопроект № 12245 безпосередньо не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3561-IX), але він певним чином пов’язаний з реалізацією пунктів 27 і 31 цього Плану, в яких йдеться про законопроекти про внесення змін до Кодексу (які розробляються Мінфіном і подаються КМУ) щодо унормування питань, пов’язаних з реалізацією програмних документів економічного та соціального розвитку, залежно від стану впровадження запланованих цілей у різних сферах суспільного життя та необхідності законодавчого регулювання їх фінансового забезпечення, а також з підготовкою законопроекту про державний бюджет на 2025 рік та приведенням норм Кодексу у відповідність із змінами до законів, що регулюють бюджетні відносини.

Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 12245 до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 12245 у першому читанні.

У встановлений Регламентом термін до законопроекту № 12245 не подано альтернативних законопроектів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 12245 /лист від 05.12.2024 № 16/03-2024/273036 (1736833)/ вважає за доцільне висловити щодо його окремих положень деякі міркування, зауваження та пропозиції.

Зважаючи, що розробником законопроекту № 12245 в КМУ є Мінфін (про що свідчать супровідні матеріали до нього), немає необхідності в отриманні окремого висновку Мінфіну до законопроекту № 12245.

Водночас, керуючись частиною 3 статті 103 Регламенту, на запит від Комітету отримано експертний висновок РП /лист від 02.12.2024 №10-3997/, в якому висловлено окремі зауваження і пропозиції до законопроекту № 12245. Крім того, до Комітету надійшло звернення Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба) /лист від 11.12.2024 № 002200-11/15543 з проханням підтримати законопроект № 12245, зокрема в частині положень щодо оплати праці органу ДФК.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту № 12245.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 12245 зазначено, що він:

не містить положень, що мають ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією;

містить положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, а саме зазначених у статті 347 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678–VII (далі – Угода про асоціацію з ЄС), а також його реалізація матиме позитивний вплив на шляху до європейської інтеграції України відповідно до вимог Європейського Союзу (далі – ЄС) до країн-учасниць.

Поряд з тим, Офісом підтримки адаптації законодавства України до положень права ЄС (acquis ЄС), створеним у Верховній Раді України, за результатами попереднього аналізу законопроектів зазначено, що у законопроекті № 12245 наявні положення, які стосуються міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та права ЄС (ЄІ складової).

ІІІ. У Комітеті опрацьовано законопроект № 12245, проаналізовано отримані висновки і звернуто увагу на таке.

1. Щодо запропонованих положень в частині управління публічними інвестиціями.

З метою дотримання задекларованих у пункті 39 Меморандуму з МВФ намірів в частині посилення управління публічними інвестиціями КМУ розроблено Дорожню карту з реформування управління публічними інвестиціями (далі – Дорожня карта) та затверджено план заходів з її реалізації на 2024- 2028 роки /згідно з розпорядженням КМУ від 18.06.2024 № 588-р/.

Визначивши метою Дорожньої карти формування основних принципів та напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної системи управління публічними інвестиціями, яка забезпечує планування інвестиційних проектів на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної рамки, здійснення їх відбору відповідно до уніфікованих та прозорих процедур і чітких критеріїв та реалізацію в межах запланованих строків та фінансування, на першому етапі (2024-2025 роки) її реалізації КМУ заплановано створення передумов для переходу до нової моделі управління публічними інвестиціями та запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, включаючи законодавче унормування уніфікованих процедур управління публічними інвестиціями. Наразі (в рамках перехідної моделі) КМУ у 2024 році прийнято окремі рішення з таких питань:

утворено Стратегічну інвестиційну раду (як тимчасовий консультативно-дорадчий орган КМУ), серед основних завдань якої визначено сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань узгодження стратегічних пріоритетів здійснення публічних інвестицій, підготовку пропозицій щодо єдиного проектного портфеля здійснення публічних інвестицій, підготовку пропозицій щодо удосконалення законодавства з питань здійснення публічних інвестицій /згідно з постановою КМУ від 14.05.2024 № 549/;

затверджено Порядок, яким визначаються особливості підготовки, подання, оцінки та пріоритезації концепцій публічних інвестиційних проектів для подання на розгляд Стратегічної інвестиційної ради пропозицій стосовно єдиного проектного портфеля здійснення публічних інвестицій (переліку пріоритетних публічних інвестиційних проектів) на 2025 рік у рамках реалізації перехідної моделі управління публічними інвестиціями під час підготовки проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /згідно з постановою КМУ від 09.08.2024 № 903/.

За результатами здійснення відповідних заходів (згідно з рішенням Стратегічної інвестиційної ради) у державному бюджеті на 2025 рік за загальним фондом передбачено 20 нових бюджетних програм на реалізацію публічних інвестиційних проектів у сумі 36,4 млрд гривень.

Наступним кроком в реалізації завдань Дорожньої карти визначено ухвалення відповідних змін до Кодексу (йдеться про законопроект № 12245). При цьому пунктом 39 Меморандуму з МВФ зазначено, що такі законодавчі зміни мають бути введені до кінця січня 2025 року в рамках реформування системи управління публічними інвестиціями (УПІ) з метою: (i) інтеграції УПІ в бюджетний процес, забезпечивши включення до бюджету лише тих проектів, які пройшли оцінку та були відібрані в установленому порядку; (ii) визначення функцій учасників процесу УПІ; (iii) запровадження середньострокового планування державних інвестицій, включаючи визначення пріоритетності поточних проектів; (iv) встановлення обов'язкового використання об’єднаної ІТ-платформи (DREAM, ІТ системи Мінфіну та Мінекономіки); Кодекс із зазначеними змінами надасть Мінфіну чіткий мандат перевіряти і звітувати у щорічних бюджетних документах, що всі проекти, які фінансуються з бюджету (а також всі державні приватні партнерства та проекти, забезпечені гарантіями), були оцінені та відібрані у встановленому порядку; до кінця лютого 2025 року КМУ має затвердити підзаконні акти, необхідні для імплементації змін до Кодексу, надалі після прийняття вищезгаданих змін до Кодексу КМУ має затвердити методологічну базу, що лежить в основі процесу УПІ, включаючи процедури та критерії відповідно до плану заходів з реалізації Дорожньої карти.

Разом з тим, запропоновані законопроектом № 12245 положення щодо встановлення уніфікованих термінів і процедур управління публічними інвестиціями та інтеграції їх в бюджетний процес не у повній мірі узгоджуються з бюджетними процедурами, між собою та з іншим законодавством. На таке також звертає увагу ГНЕУ, зазначаючи у своєму висновку, передусім, про те, що:

1) пропонований законопроектом № 12245 підхід у частині державного та місцевого інвестування порушує існуючу наразі логіку співвідношення базового спеціального законодавства (йдеться, зокрема, про закони України "Про інвестиційну діяльність" та "Про засади державної регіональної політики"), яке визначає основні засади державної інвестиційної та регіональної політики, інструментарій реалізації відповідних заходів, та бюджетного законодавства (у даному випадку Кодексу), яке врегульовує питання фінансового забезпечення останніх в межах визначеного такими спеціальними законами інструментарію, та свідчить, по суті, про перебирання Кодексом на себе невластивої йому функції визначення основних засад державної інвестиційної та регіональної політики шляхом зміни в односторонньому порядку (без відповідного узгодження з базовими законами) інструментарію реалізації відповідних заходів, відмінних за змістом та обсягами від визначених вказаними законами, тим самим створюючи невизначеність для останніх стосовно їх ролі у встановленні параметрів державного та місцевого інвестування (відповідні зміни до зазначених законів з метою узгодження їх положень з пропонованими положеннями Кодексу не вносяться).

За чинного на сьогоднішній день базового Закону України «Про інвестиційну діяльність» виникають питання щодо співвідношення базових понять "інвестиції", "інвестиційний проект" та відповідно "публічні інвестиції", "публічний інвестиційний проект" (зокрема, чи останні є різновидами перших, чи вони повною мірою замінюють чинні); віднесення/невіднесення власних коштів відповідних підприємств, установ, товариств, організацій до публічних інвестицій; обґрунтованості виключення з Кодексу терміну "державні капітальні вкладення" у контексті пропонованого визначення терміну "публічні інвестиції"; об’єкта інвестування, зокрема, чи передбачається його звуження виключно до "створення (придбання), реконструкції, технічного переоснащення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, очікуваний строк корисної експлуатації яких перевищує один рік". Крім того, має місце неузгодженість між визначеннями понять "публічні інвестиції" та "публічний інвестиційний проект", зокрема, через відмінність у підходах до визначення об’єкта інвестування за договорами, укладеними в рамках державно-приватного партнерства;

2) вживання одного й того ж терміну "середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій" для різних видів планів, які діятимуть на загальнодержавному та місцевому рівнях, не корелюється з принципом правової визначеності та вимагає уточнення (згідно із законопроектом № 12245 до повноважень Стратегічної інвестиційної ради та місцевих інвестиційних рад належить схвалення середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій, які діятимуть на загальнодержавному та місцевих рівнях, розроблятимуться та схвалюватимуться різними органами);

3) незрозумілою виглядає логіка додаткового уточнення і виокремлення виразу "у тому числі бюджетної програми, яка забезпечує реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій", оскільки він не несе додаткового змістовного нормативного навантаження, у змінах до положень Кодексу, де йдеться про результативні показники бюджетної програми (ч. 5 ст. 20 Кодексу) та про контроль за дотриманням бюджетного законодавства, який серед іншого забезпечує оцінку управління бюджетними коштами (п. 1 ч. 1 ст. 26 Кодексу);

4) виникає питання, чому "кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на реалізацію середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій …" (ч. 2 оновленої ст. 24-1 Кодексу), тоді як кошти державного дорожнього фонду, державного фонду поводження з радіоактивними відходами, державного фонду розвитку водного господарства, державного фонду внутрішніх водних шляхів, державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації – на фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів (відповідно ч. 3 оновленої ст. 24-2 , ч. 3 оновленої ст. 24-3 , ч. 3 оновленої ст. 24-4 , ч. 2 оновленої ст. 24-5 , ч. ч. 2, 3 оновленої ст. 24-6 Кодексу).

2. Щодо запропонованих положень в частині фінансового контролю та аудиту у бюджетному процесі слід відмітити таке.

1) Законопроект № 12245 спрямовано на виконання зобов'язань України, передбачених:

Угодою про асоціацію з ЄС, якою, серед іншого, передбачено, що: співробітництво в галузі управління державними фінансами спрямовується на забезпечення розвитку бюджетної політики і надійних систем внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту, що базуються на міжнародних стандартах, а також відповідають основоположним принципам підзвітності, прозорості, економності, ефективності та результативності /стаття 346 Глави 3 Розділу V/; Сторони обмінюються інформацією, досвідом, найкращою практикою та здійснюють інші заходи, зокрема: у галузі зовнішнього аудиту щодо імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), обміну найкращими практиками ЄС у галузі зовнішнього контролю та аудиту державних фінансів з особливим акцентом на незалежності відповідних органів Сторін; у галузі державного внутрішнього фінансового контролю щодо подальшого розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю шляхом гармонізації з міжнародно визнаними стандартами (Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), INTOSAI) та методологіями, а також найкращою практикою ЄС щодо внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах /частини друга і третя статті 347 Глави 3 Розділу V/;

главою 32 "Фінансовий контроль" Звіту Європейської Комісії про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року (08.11.2023) (далі – звіт Єврокомісії від 08.11.2023), в якій зауважено, що Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері запровадження фінансового контролю і протягом звітного періоду досягла незначного прогресу, затвердивши методологію фінансового аудиту для зовнішнього аудиту та створивши аудиторські комітети в центральних органах влади, та вказано, що Україна має зосередитися на виконанні таких рекомендацій: забезпечити тісніший зв’язок між реформою державного внутрішнього фінансового контролю (далі – ДВФК) та Центральним підрозділом гармонізації (далі – ЦПГ), а також посилити роль ЦПГ у забезпеченні делегованої управлінської підзвітності; посилити незалежність РП, її повноваження та аудиторську діяльність на основі Міжнародних стандартів вищих аудиторських установ шляхом ухвалення нового закону про РП, а також вирішити проблему нестачі внутрішніх аудиторів; посилити співпрацю між РП та Парламентом з метою посилення контролю за державним бюджетом та його виконанням. При цьому в частині ДВФК, зокрема звернуто увагу, що: управлінська підзвітність ще не повністю впроваджена в законодавство та адміністративну практику, КМУ ухвалив основні засади здійснення внутрішнього фінансового контролю, які застосовуються до розпорядників бюджетних коштів усіх рівнів, але зазначені засади не містять детальних положень щодо діяльності керівництва та працівників нижчих рівнів; Кодекс містить вимогу щодо запровадження практики внутрішнього аудиту, створення підрозділів внутрішнього аудиту є обов’язковим у міністерствах, центральних органах виконавчої влади та інших основних розпорядниках бюджетних коштів на центральному та регіональному рівнях, проте в органах місцевого самоврядування лише рекомендоване; у 2023 р. набула чинності законодавча вимога щодо створення аудиторських комітетів у центральних органах державної влади, на заваді дієвому проведенню внутрішнього аудиту стоїть нестача внутрішніх аудиторів та висока плинність кадрів;

пунктом 67 Меморандуму з МВФ, в якому вказано, що для посилення інституційної незалежності та ефективності ключових аудиторських інституцій з метою забезпечення використання державних коштів (зокрема на відбудову та відновлення) за цільовим призначенням, запобігання та виявлення будь-яких зловживань до кінця грудня 2024 р. має набути чинності закон, який посилить незалежність (організаційну, функціональну та фінансову), повноваження та ефективність РП для виконання її конституційної функції нагляду за державними видатками відповідно до стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю, а також для проведення аудиту всіх державних коштів (включаючи кошти або бюджети органів місцевого самоврядування, державних підприємств та позабюджетних фондів). При цьому зазначено, що такий закон, зокрема, забезпечить самостійне визначення РП своїх основних завдань і потреб у фінансуванні та подання РП своїх бюджетних пропозицій до Мінфіну під час підготовки Бюджетної декларації та проекту державного бюджету, передбачається, що у разі виникнення розбіжностей, які не зможе врегулювати КМУ, РП і Мінфін подаватимуть інформацію (у т.ч. належні обґрунтування і розрахунки) до проекту державного бюджету до Верховної Ради України, де приймається остаточне рішення.

2) На думку РП, у законопроекті № 12245 не повною мірою унормовуються питання фінансової незалежності РП, тому при його доопрацюванні пропонується доповнити частини 3, 5 і 9 статті 33 Кодексу новими положеннями, передбачивши, що: при складанні Бюджетної декларації РП до 1 березня року, що передує плановому, подає КМУ пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення РП та її незалежності; орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період для потреб РП формуються відповідно до пропозицій щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення РП та її незалежності; Бюджетна декларація містить положення щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення реалізації державної політики у різних сферах діяльності, в т.ч. включаючи фінансове забезпечення РП та її незалежності.

Крім того, РП зауважує, що у запропонованих законопроектом № 12245 змінах до частини 1 статті 110 Кодексу не охоплюється сфера повноважень РП (розширених законом від 30.10.2024 № 4042-ІХ), та вважає доцільним передбачити, що РП здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства згідно із Законом України "Про Рахункову палату", а також пропонує актуалізувати відповідні норми статті 26 Кодексу, включаючи вилучення поняття "проведення державного фінансового аудиту" (застосування якого у відповідному контексті не відповідає зобов'язанням України у галузі зовнішнього аудиту).

Натомість ГНЕУ зауважує, що оновлена законопроектом № 12245 частина 1 статті 110 Кодексу (згідно з якою до повноважень РП віднесено здійснення контролю за надходженням та використанням коштів місцевих бюджетів) виглядає вразливою в аспекті конституційно-правового статусу РП, на яку статтею 98 Конституції України покладається лише контроль від імені Верховної Ради за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням, і звертає увагу на правову позицію Конституційного Суду України (викладену у рішенні від 23.12.1997 № 7-зп), згідно з якою в законах та підзаконних актах не може допускатися розширене тлумачення цієї статті і відповідно розширення кола повноважень РП. Разом з тим, Законом України від 19.09.2013 № 586-VII "Про внесення змін до статті 98 Конституції України" зазначену статтю доповнено частиною 2, згідно з якою організація, повноваження і порядок діяльності РП визначаються законом, тобто такої конституційної норми не було на час ухвалення КСУ вищезгаданого рішення.

3) Законопроектом № 12245 запроваджується нове термінологічне поняття "управлінська відповідальність та підзвітність", яке по суті є принципом внутрішнього контролю /згідно з пунктом 3 Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджених постановою КМУ від 12.12.2018 № 1062 (із змінами)/, на що ГНЕУ теж звертає увагу та зауважує, що з тексту не є достатньо зрозумілим, в чому власне полягає змістовне навантаження та механізм дії цього принципу. Зважаючи на зазначене і міжнародну практику, управлінська відповідальність та підзвітність не може розглядатися відокремлено від системи внутрішнього контролю, тому дане питання має унормовуватися у частині 3 статті 26 Кодексу (а не у статтях 2 і 19 Кодексу, як передбачено законопроектом № 12245).

Поряд з тим, щодо оновленого визначення поняття "внутрішній аудит" ГНЕУ, погоджуючись з необхідністю підвищення якості функції внутрішнього аудиту, вважає некоректним застосований у законопроекті № 12245 підхід щодо перенесення у національне законодавство відповідної термінології міжнародних документів /йдеться про Global Internal Audit Standards/, по суті, без її належної адаптації, зокрема, до предмету регулювання Кодексу, зважаючи, що йдеться про вміщення оновленої правової дефініції.

Крім того, у главі 32 звіту Єврокомісії від 08.11.2023 зауважено, що хоча РП звітує про результати державного внутрішнього фінансового контролю та внутрішнього аудиту перед Мінфіном, слід розглянути можливість запровадження винятків для збереження її автономії, що може бути реалізовано шляхом уточнення редакції частини 3 статті 26 Кодексу.

4) Пунктом 2 розділу ІІ законопроекту № 12245 передбачається доповнення Закону про ДФК новими статтями 6-1 і 6-2, якими встановлюються особливості щодо статусу посадових осіб органу ДФК та умов їх оплати праці /йдеться про посадових осіб Держаудитслужби/.

Зокрема, пропонується визначити, що керівник органу ДФК, його заступники та посадові особи на посадах, що передбачають спеціальні звання, є посадовими особами, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу". Це не узгоджується з вимогами законів України "Про державну службу", "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади" і "Про запобігання корупції", які є основоположними з питань державної служби і діяльності органів виконавчої влади, та порушить цілісність відповідного законодавства. ГНЕУ теж звертає увагу на таку неузгодженість та вважає, що зазначена ініціатива викликає сумніви, зокрема запропоноване вибіркове виключення із сфери регулювання законодавства про державну службу окремих посадових осіб може призвести до розбалансування засад ефективного функціонування органів державної влади в цілому.

Водночас для вказаних посадових осіб органу ДФК пропонується запровадити нову систему оплати праці, подібну до системи оплати праці працівників РП (хоча РП є вищим органом фінансового контролю (аудиту)), передбачивши, що зарплата складається з: посадового окладу, розмір якого встановлюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наприклад: керівника органу ДФК – 55 /в умовах 2024 і 2025 рр. – 115,61 тис. грн/, його заступника – 50 /відповідно – 105,1 тис. грн/, директора (керівника) департаменту, начальника міжрегіонального територіального підрозділу – 35 /73,57 тис. грн/, начальника (керівника) управління – 30 /63,06 тис. грн/, державного аудитора / інспектора – 20 /42,04 тис. грн/), а для посадових осіб з місцезнаходженням у м. Києві – ще з коефіцієнтом 1,2 (при цьому таке положення не застосовуватиметься з 01.01.2025 по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений з 24.02.2022); доплати за спеціальне звання (від 20% до 80% посадового окладу державного аудитора / інспектора); доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (10% і 20% посадового окладу); премії (не більше 30% посадового окладу). Також пропонується унормувати надання відпустки для вказаних посадових осіб органу ДФК (зокрема, керівнику органу ДФК і його заступникам – тривалістю 45 календарних днів, посадовим особам на посадах, що передбачають спеціальні звання, – тривалістю 30 календарних днів) з виплатою грошової допомоги в розмірі середньомісячної зарплати. Крім того, передбачається встановити, що у разі звільнення державного службовця органу ДФК у зв’язку із скороченням його посади державної служби та наступним його призначенням на відповідні посади в органі ДФК таким працівникам не виплачується вихідна допомога /пункт 3 розділу ІІ законопроекту № 12245/.

Такі положення щодо оплати праці не узгоджуються із статтею 8 Закону України "Про оплату праці" та статтею 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", згідно з якими КМУ визначає умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

З 2024 р. реформування системи оплати праці державних службовців, що передбачає її визначення на основі класифікації посад, унормовано Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" і Законом України "Про Державний бюджет на 2025 рік" (далі- Закон про ДБУ на 2025 р.) до законодавчого врегулювання цього питання в урядовому законопроекті про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад за реєстр. № 8222 (прийнятому за основу 28.07.2023) та спрямовано на забезпечення прозорого і справедливого підходу у визначенні зарплати працівників державних органів. Згідно з інформацією щодо оплати праці працівників державних органів у розрізі посад (наведеною на офіційному сайті Мінфіну) за жовтень 2024 р. в Мінфіні та Держаудитслужбі (діяльність якої спрямовується і координується через Мінфін) середні зарплати були відповідно такими: керівництво – 112,4 тис. грн та 118,4 тис. грн (з них середній оклад – 66,2 тис. грн та 43,2 тис. грн); керівники структурних підрозділів (керівний рівень) – 85,4 тис. грн та 116,7 тис. грн (з них середній оклад – 50,1 тис. грн та 25,3 тис. грн); спеціалісти (фаховий рівень) – 44,8 тис. грн та 65,8 тис. грн (з них середній оклад – 26,6 тис. грн та 18,4 тис. грн).

У Законі-2025 видатки загального фонду для Держаудитслужби за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері фінансового контролю" (код 3505010) визначено у сумі 1.898,2 млн грн (з них на оплату праці – 1.402,1 млн грн), що більше бюджетних призначень на 2024 р. відповідно на 212,2 млн грн і 208 млн грн. Оскільки до законопроекту № 12245 не надано фінансово-економічних розрахунків щодо зазначених положень законопроекту № 12245, неможливо оцінити вплив їх реалізації на показники державного бюджету на 2025 р. в частині необхідності додаткових видатків на функціонування Держаудитслужби.

ГНЕУ загалом зауважує, що:

продовження практики встановлення різних окладів посадовим особам в окремих державних органах несе ризик нівелювання таким способом намірів держави у процесі реформування оплати праці державного сектору, у законопроекті № 12245 немає єдиного та системного підходу і концептуального бачення щодо визначення посадових окладів працівників державного сектору, що, як наслідок, формує неадекватне сприйняття як окремими працівниками, так і суспільством в цілому державної політики стосовно довільного формування рівня оплати праці;

запропонована законодавча ініціатива продовжує негативну тенденцію останніх років щодо неузгодженості підходів при визначенні оплати праці працівників різних державних органів та установ, яка призводить до значних диспропорцій у зарплатах у межах державного сектору щодо відомств одного типу, що є негативним та демотивуючим фактором;

у супровідних документах до законопроекту № 12245 не міститься обґрунтування необхідності перегляду правового статусу посадових осіб органу ДФК та суттєвого підвищення розміру їх оплати праці.

Натомість Держаудитслужба аргументує необхідність відповідних положень законопроекту № 12245, серед іншого, таким чином:

Держаудитслужба відповідальна за фінансовий контроль в рамках міжнародних зобов'язань, взятих Україною за міжнародними договорами, та є головним відповідальним за підрозділ "захист фінансових інтересів" розділу "Фінансовий контроль" фундаментального кластеру переговорного процесу про вступ України до ЄС;

реалізація завдань і функцій Держаудитслужби має забезпечуватися висококваліфікованими кадрами з відповідними знаннями бюджетного законодавства України, актів європейського права, англійської мови та з досвідом роботи у відповідних сферах (будівництво, ІТ, міжнародне право), залученню таких фахівців сприятиме належний рівень оплати праці;

наразі Держаудитслужба має значний відтік кваліфікованих кадрів до РП, міністерств, в яких рівень оплати праці є суттєво більшим, що негативно впливає на діяльність Держаудитслужби в цілому та стає причиною високих корупційних ризиків, зумовлює низький рівень мотивації, при цьому рівень оплати праці працівників РП, встановлений прийнятим Верховною Радою законопроектом за реєстр. № 4042-ІХ, може значно погіршити цю ситуацію.

3. З приводу передбачених законопроектом № 12245 окремих доповнень складу доходів загального фонду державного бюджету потрібно зазначити, що:

1) включення коштів від продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави, у випадку, передбаченому абзацом 2 частини 4 статті 145 Земельного кодексу України, не матиме практичної реалізації та є передчасним, оскільки (як вище зазначено) такої норми немає у Земельному кодексі, а відповідне посилання міститься в законопроекті за реєстр. № 11463 (йдеться про земельні ділянки, колишніми власниками яких є фізичні особи, які мають громадянство держави, що здійснює збройну агресію проти України, чи юридичні особи, учасниками або кінцевими бенефіціарними власниками яких є такі фізичні особи, чи держава, що здійснює збройну агресію проти України), який Верховною Радою України ще не розглядався у першому читанні, відтак виникне неузгодженість законодавчих норм;

2) введення в дію положення щодо плати за видачу інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) одночасно з набранням чинності Законом України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" від 16.07.2024 № 3855–IX (тобто з 08.08.2025) виглядає зайвим, оскільки Кодексом регулюється лише питання щодо належності такої плати до доходів загального фонду державного бюджету, а не питання її запровадження і справляння, тим більше цей Закон вже є у законодавстві України;

3) включення плати (збору) за вторинну (оброблену) геологічну інформацію при оформленні спеціального дозволу на користування надрами (що передбачає її автоматичне вилучення з власних надходжень Держгеонадра) вбачається обґрунтованим, зважаючи, що значну частину залишків коштів від цієї плати протягом 2 останніх років перераховано на потреби безпеки і оборони (у 2023 р. – 339,2 млн грн відповідно до статті 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та розпорядження КМУ від 26.12.2023 № 1200-р, у 2024 р. – 54,4 млн грн відповідно до статті 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та розпорядження КМУ від 30.05.2024 № 480-р) та цю плату включено до загального фонду державного бюджету на 2025 р. згідно з абзацом 2 статті 10 Закону про ДБУ на 2025 р.;

4) виникає питання щодо коректності застосування формулювання "адміністративний збір за проставлення апостиля". Зокрема, згідно з частинами 1 і 3 статті 11 Закону України "Про адміністративні послуги" при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір), при цьому розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Однак справляння плати за проставлення апостиля та її розмір регулюються різними підзаконними нормативно-правовими актами залежно від державного органу, якому надано повноваження на проставлення апостиля (МВС, МОН, Мін'юст, Державна міграційна служба, ДПС, МЗС), в яких в основному йдеться про плату за надання послуг з проставлення апостиля на відповідних документах (наприклад, в наказах Мін'юсту від 18.12.2003 № 161/5, МВС від 27.12.2022 № 860, Мінфіну від 01.02.2023 № 54), водночас плата за проставлення апостиля підрозділами МЗС вважається консульським збором (наказ МЗС від 23.04.2018 № 1852);

5) згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 12245 реалізація його положень сприятиме збільшенню доходів загального фонду державного бюджету за рахунок плати за видачу інтегрованого довкіллєвого дозволу (близько 317,94 млн грн), плати (збору) за вторинну (оброблену) геологічну інформацію при оформленні спеціального дозволу на користування надрами та коштів від продажу на земельних торгах відповідних земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави (40,47 млн грн), але не надано відповідних розрахунків та оцінки впливу включення до складу таких доходів адміністративного збору за проставлення апостиля в розрізі відповідних бюджетів, на що також звертає увагу ГНЕУ.

4. У пояснювальній записці до законопроекту № 12245 не наведено аргументації щодо передбаченого збільшення строків для затвердження КМУ Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період (на місяць) та одночасно запропонованого винятку щодо додаткового значного збільшення строків для затвердження Стратегії управління державним боргом на 2026-2028 роки (ще на півроку). Тому необхідність відповідних положень законопроекту № 12245 є незрозумілою, тим більше, що з 2024 р. відновлено середньострокове бюджетне планування та Стратегія управління державним боргом має формуватися з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією.

Наразі є чинною Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2024–2026 роки (затверджена постановою КМУ від 27.10.2023 № 1117), але немає офіційної інформації щодо схвалення КМУ Стратегії управління державним боргом на 2025–2027 роки.

5. У зв'язку з передбаченою законопроектом № 12245 зміною форми оприлюднення інформації про бюджети, визначеної у частинах 4 і 5 статті 28 Кодексу (на офіційних сайтах відповідних органів замість публікації у відповідних газетах) доцільно подібні зміни внести до частини 2 цієї статті щодо оприлюднення законопроекту про державний бюджет на офіційних сайтах КМУ і Мінфіну замість публікації зазначеного законопроекту в газеті "Урядовий кур'єр".

6. З приводу застосування гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі ГНЕУ вбачає дискусійним запропонований спосіб його реалізації, зокрема, якщо йдеться про оновлене визначення принципу ефективності та результативності, згідно з яким "при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг, у тому числі з урахуванням гендерних аспектів, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів", то такі гендерні аспекти слід розглядати лише як одну з "цілей, запланованих на основі національної системи цінностей".

7. Запропоноване запровадження у бюджетному законодавстві середньострокового зобов’язання за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів обумовлене Законом України від 17.07.2020 № 808-IX "Про оборонні закупівлі", згідно з яким передбачено можливість укладання державними замовниками у сфері оборони державних контрактів (договорів) на закупівлю озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів строком не більш як на три бюджетні періоди (на підставі обґрунтованих пропозицій виконавця щодо розроблення новітніх (складних) зразків озброєння та військової техніки, їх закупівлі з урахуванням виробничого циклу за рішенням державного замовника).

Однак запровадження таких середньострокових зобов’язань не у повній мірі відповідає законодавчо визначеним концептуальним засадам бюджетного процесу. Передусім йдеться про норми статті 96 Конституції України і частини 1 статті 3 Кодексу (щодо визначення бюджетного періоду з 1 січня кожного року по 31 грудня того ж року), частин 2 і 3 статті 95 Конституції України (згідно з якими виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та держава прагне до збалансованості бюджету України), частин 1 і 2 статті 23 Кодексу (щодо здійснення будь-яких бюджетних зобов’язань та платежів з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет), а також про визначені пунктами 1 і 2 частини 1 статтею 7 Кодексу принципи збалансованості і єдності бюджетної системи (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період, а єдність забезпечується, серед іншого, єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності).

Зважаючи на вищезазначені бюджетні вимоги, запропоноване законопроектом № 12245 правове регулювання застосування відповідних середньострокових зобов’язань містить ризики щодо збереження збалансованості державного бюджету у наступних бюджетних періодах, оскільки не враховує реальних фінансових можливостей держави у довгостроковій перспективі. Водночас до Кодексу вже імплементовано норми щодо окремих середньострокових і довгострокових зобов’язань (визначених пунктами 21-1, 21-2, 47-1, 47-2 і 47-3 частини 1 статті 2 Кодексу), подібні положенням законопроекту № 12245 за способом їх реалізації. Проте, на відміну від чинних норм у законопроекті № 12245 не передбачено положення щодо належного контролю за взяттям відповідних середньострокових зобов’язань (не запропоновано внесення відповідних доповнень до частини 1 статті 113 Кодексу щодо повноважень органів ДФК).

8. Щодо вилучення з переліку видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з державного бюджету, видатків на державні програми і заходи, які реалізуються окремими загальнодержавними закладами охорони здоров’я, у зв’язку із долученням таких закладів, починаючи з 1 січня 2025 року, до програми медичних гарантій, слід звернути увагу, що у Законі про ДБУ на 2025 р. за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) встановлені видатки у сумі 175,5 млрд грн, у якій вже враховано долучення до такої програми відповідних закладів охорони здоров’я МОЗ, Національної академії медичних наук, Національної академії наук, Державного управління справами. Поряд з тим, абзацом 5 пункту 30 розділу "Прикінцеві положення" Закону про ДБУ на 2025 р. доручено КМУ вжити заходів щодо врахування під час розроблення програми державних гарантій медичного обслуговування населення на 2025 рік окремого пакету послуг із додаткового фінансового забезпечення на перехідний період 2025 року державних закладів охорони здоров’я, які будуть долучені до програми медичних гарантій з 2025 року. Отже, запропоновані зміни обумовлені необхідністю актуалізації положень Кодексу з урахуванням норм Законі про ДБУ на 2025 р. для забезпечення узгодженості правових норм.

9. ГНЕУ вбачає ризики несправедливого та непрозорого розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами коштів, оскільки чинну умову розподілу субвенції "відповідно до кількості осіб з особливими освітніми потребами" замінено порядком, визначеним КМУ.

10. Положення законопроекту № 12245 про порядок погашення заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, яка перебуває на обліку в Казначействі України (новий п. 21-1 розділу VI Кодексу), що згідно з пояснювальною запискою запропоноване на виконання статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", не відповідає вимогам цієї статті, згідно з якими КМУ належить розробити механізм та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо врегулювання питання списання відповідної заборгованості.

11. Зміни до розділу VI Кодексу, згідно з якими пропонується обмежити надання певних пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям осіб, на яких поширюються закони України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", передбачивши їх застосування у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, на думку ГНЕУ, не відповідають принципу юридичної визначеності, під яким слід розуміти чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).

Водночас, варто зазначити, що пунктами 6 і 7 розділу "Прикінцеві положення" Закону про ДБУ на 2025 р. визначено особливості застосування окремих норм законів України щодо надання у 2025 році соціальних гарантій (переважно пільг на користування житлово-комунальними послугами) для деяких категорій громадян, що законопроектом № 12245 передбачається унормувати на постійній основі шляхом внесення змін до пункту 26 розділу VI Кодексу та доповнення цього розділу новим пунктом 26-1.

12. Окремі положення законопроекту № 12245 потребують техніко-юридичного та редакційного коригування для узгодження з бюджетною методологією, між собою та приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки. Зокрема, згідно з висновком ГНЕУ потребує уточнення назва законопроекту, а також термін набрання чинності законом, проект якого розглядається, виходячи із запропонованих доручень КМУ. Загалом, виходячи із зауважень і пропозицій (наведених у висновках ГНЕУ, РП та/або зазначених вище), законопроект № 12245 після прийняття за основу потребує подальшого доопрацювання.

ІV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Крулько І.І., Пуртова А.А., Копанчук О.Є., Кузбит Ю.М., Задорожній М.М., Люшняк М.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., народний депутат України Кучеренко О.Ю., Голова РП Піщанська О.С. та Голова Держаудитслужби України Баласаєва А.В. Зокрема:

перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., представивши основні положення законопроекту № 12245, вказав на важливість його прийняття, зокрема, для забезпечення виконання міжнародних зобов’язань Уряду, та висловив прохання підтримати законопроект № 12245 у першому читанні;

Голова Комітету Підласа Р.А. на підставі висновку ГНЕУ в частині змін до Закону про ДФК щодо виведення з державної служби працівників Держаудитслужби (зокрема, її Голови та заступників Голови) внесла пропозицію: при прийнятті законопроекту № 12245 у першому читанні виключити положення щодо непоширення на керівника органу ДФК та його заступників законодавства про державну службу і щодо встановлення їм заробітної плати у Законі про ДФК, що знайшло відображення в уточненому проекті ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/;

Голова Держаудитслужби Баласаєва А.В., звернувши увагу на основні напрями діяльності Держаудитслужби, підкреслила її роль у здійсненні фінансового контролю в рамках виконання міжнародних зобов’язань Уряду та підтримала пропозицію Голови Комітету Підласої Р.А.;

Голова РП Піщанська О.С. надала оцінку положень законопроекту № 12245, пов’язаних з реалізацією Закону від 30.10.2024 № 4042-ІХ, підкресливши невідповідність норм законодавства в частині унормування питань фінансової незалежності РП та розширених її повноважень і застосування відповідної термінології в частині фінансового контролю й аудиту, та погодилася з пропозицією Голови Комітету Підласої Р.А. до другого читання законопроекту № 12245 сформулювати узгоджені пропозиції, провівши на базі підкомітету додаткове обговорення пропозицій РП;

народні депутати України Копанчук О.Є., Крулько І.І. та Люшняк М.В. порушили питання доцільності встановлення у законопроекті № 12245 вимог щодо надання пільг за користування житлово-комунальними послугами для військовослужбовців та членів їх сімей залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу, чим практично знівельовано можливість таких осіб отримати зазначені пільги, висловившись за виключення відповідних положень із законопроекту № 12245. Зваживши на проведене обговорення даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала визначитися щодо виключення запропонованих змін в частині застосування окремих норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вже до першого читання законопроекту № 12245 і поставила на голосування пропозицію: виключити у підпунктах 3 і 4 пункту 48 розділу I законопроекту № 12245 зміни, пов’язані із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". За результатами поіменного голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету /на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету/;

заступник Голови Комітету, голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів Комітету Пуртова А.А. доповіла про попередній розгляд законопроекту № 12245 у підкомітеті, за підсумками якого пропонувалося рекомендувати Верховній Раді законопроект № 12245 включити до порядку денного дванадцятої сесії і за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, водночас, врахувуючи ініційовані Головою Комітету Підласою Р.А. пропозицій щодо змін до Закону про ДФК в частині виключення положень щодо непоширення на Голову Держаудитслужби та його заступників законодавства про державну службу та щодо встановлення таким посадовим особам заробітної плати у цьому законі, запропонувала підтримати наданий уточнений проект ухвали з даного питання, зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 12245 включити до порядку денного сесії та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням пропозицій Комітету, що наведені в уточненому проекті ухвали, і з урахуванням додатково підтриманої на засіданні Комітету пропозиції, а також доручити Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи і внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету, головою підкомітету Пуртовою А.А. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з уточненим проектом ухвали та з урахуванням проголосованої на засіданні Комітету пропозиції. За результатами голосування таке рішення було підтримано усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 12245 від 25.11.2024), поданий Кабінетом Міністрів України:

включити до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу з урахуванням таких пропозицій Комітету:

1) абзац другий підпункту 3 пункту 48 розділу І виключити;

2) в абзаці другому підпункту 4 пункту 48 розділу І слова і цифри "абзацами першим і другим пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами)" виключити;

3) у підпункті 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення":

– абзац третій виключити;

– в абзацах четвертому і сьомому цифри "2" і "3" замінити відповідно цифрами "1" і "2";

– в абзаці дев'ятому цифру і слова "4. Керівнику органу державного фінансового контролю, його заступникам, іншим посадовим особам" замінити цифрою і словами "3. Посадовим особам";

4) у підпункті 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення":

– в абзаці третьому слова "керівника органу державного фінансового контролю, його заступників, інших посадових осіб" і "частини другої" замінити відповідно словами "посадових осіб" і "частини першої";

– в абзаці восьмому слова "керівнику органу державного фінансового контролю, його заступникам, іншим посадовим особам на посади" і "частини другої" замінити відповідно словами "посадовим особам на посадах" і "частини першої";

– абзаци дев'ятий і десятий виключити;

– в абзацах одинадцятому, дванадцятому, тринадцятому, чотирнадцятому, п'ятнадцятому, шістнадцятому і сімнадцятому цифри "3", "4", "5", "6", "7", "8" і "9" замінити відповідно цифрами "1", "2", "3", "4", "5", "6" і "7";

– в абзаці дев'ятнадцятому слова і цифри "Керівнику органу державного фінансового контролю, його заступникам, іншим посадовим особам", "частини другої статті 6^-1" і "пунктом 9" замінити відповідно словами і цифрами "Посадовим особам", "частини першої статті 6^-1" і "пунктом 7";

– в абзаці двадцятому слова "Керівнику органу державного фінансового контролю, його заступникам, іншим посадовим особам" і "частини другої" замінити відповідно словами "Посадовим особам" і "частини першої";

– абзац двадцять третій виключити;

5) у пункті 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" слова "посади керівника органу державного фінансового контролю, заступників керівника органу державного фінансового контролю, інших посадових осіб органу державного фінансового контролю на посадах, що передбачають спеціальні звання" замінити словами "посаду, що передбачає спеціальне звання";

6) у пункті 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" слова "абзацу вісімнадцятого" замінити словами "абзацу шістнадцятого";

доручити Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: "за" – 23, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

Голова підкомітету з питань

бюджетної політики та удосконалення

положень Бюджетного кодексу України Юрій КУЗБИТ

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

20 травня 2025 09:24