ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №166 від 04.09.2023

Опубліковано 12 вересня 2023, о 16:18

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №166 від 04 вересня 2023 року

15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Дунаєв С.В., Качний О.С., Лунченко В.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Кузькін Є.Ю. – заступник Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Бутенко О.О. – заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Ващенко К.О. – державний секретар Міністерства оборони України;

Майснер А.В. – т.в.п. Голови Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 4 вересня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:

1) Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 902);

2) Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 732-р).

2. Про результати проведених заходів конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

4. Про заміщення вакантної посади головного консультанта у секретаріаті Комітету з питань бюджету.

5. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /щодо затвердження відповідного звіту/.

1. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

1.1 СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Кузькіна Є.Ю. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 902).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ від 28.08.2023 № 2472/1/08-01/04 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 902 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2023 р. № 566» /далі – постанова КМУ № 902/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

кошти, отримані у зв'язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8.811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17.000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-липня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61.868,7 млн грн (з урахуванням обсягу коштів, отриманого від курсової різниці, у сумі 8,6 млн грн).

Разом з цим, у звітності Казначейства України за підсумками січня-липня 2023 року за бюджетною програмою 3121430 відповідно до внесених змін до розпису державного бюджету на 2023 рік уточнений річний план за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3121430 визначено у обсязі 38.970,7 млн грн (тобто, без врахування надходжень, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», надходжень від курсової різниці та із врахуванням змін, внесених до розпису державного бюджету відповідно до постанови Уряду від 16.05.2023 № 493, від 06.06.2023 № 566, від 19.06.2023 № 617 та розпоряджень Уряду від 16.06.2023 № 534-р, від 24.06.2023 № 557-р).

2. Станом на 29 серпня п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації вже передбачено виділити 43.053,3 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 18.815,4 млн грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

III. Щодо положень постанови КМУ № 902.

Постановою КМУ № 902 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2023 р. № 566 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції» /далі – постанова КМУ № 566/, відповідно до яких, зокрема:

1) У назві, тексті постанови КМУ № 566 та Порядку, затвердженому постановою КМУ № 566, редакційно уточнено виклад напряму використання коштів, виділених Агентству відновлення, без зміни їх цільового спрямування (виключено перелік власних назв населених пунктів та об’єктів, на території яких здійснюється будівництво магістральних водогонів в рамках реалізації експериментального проекту) /підпункт 1 пункту 1 та підпункт 1 пункту 2 Змін, що вносяться до постанови КМУ № 566, затверджених постановою КМУ № 902 (далі – Зміни, затверджені постановою КМУ № 902)/.

2) Доповнено перелік ініціаторів пропозиції щодо реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів – Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією (у постанові КМУ № 566 такими ініціаторами є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України і Агентство відновлення), а також уточнено термін реалізації цього проекту – 2023 рік (було протягом двох років) /підпункт 2 пункту 1 Змін, затверджених постановою КМУ № 902/.

3) Викладено у новій редакції абзац перший пункту 4 постанови КМУ № 566 та визначено виділити Агентству відновлення з фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, та залишків коштів фонду ліквідації станом на 1 січня 2023 р. на безповоротній основі 8.500.000 тис. гривень (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проекту /підпункт 3 пункту 1 Змін, затверджених постановою КМУ № 902/.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 постанови КМУ № 566 (із змінами, внесеними підпунктом 3 пункту 1 Змін, затверджених постановою КМУ № 902):

- змінено обсяг коштів, виділених з фонду ліквідації для реалізації експериментального проекту, а саме збільшено до 8,5 млрд грн (з 1,5 млрд грн);

- зазначено два види джерела формування коштів фонду ліквідації, за рахунок яких виділено кошти для реалізації експериментального проекту, а саме: крім коштів, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України, як це було передбачено постановою КМУ № 566, джерелом на таку мету також визначено і залишки коштів цього фонду станом на 1 січня 2023 р.

З огляду на сутність зазначених вище змін, що, серед іншого, пов’язані із зміною обсягу коштів, виділених з фонду ліквідації Агентству відновлення, враховуючи вимоги бюджетного законодавства щодо планування і використання коштів бюджету та вимоги частини другої статті 29 Закону, пункт 4 постанови КМУ № 566 (із змінами, внесеними підпунктом 3 пункту 1 Змін, затверджених постановою КМУ № 902) потребує погодження з Комітетом.

4) Внесено зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів /далі – Порядок/, затвердженого постановою КМУ № 566 /пункт 2 Змін, затверджених постановою КМУ № 902/, згідно з якими:

викладено у новій редакції пункти 6 і 7 Порядку, які встановлюють, що:

- перелік об’єктів з будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення визначаються згідно з додатком до Порядку;

- обласними військовими адміністраціями надається Агентству відновлення інформація про наявність виділених в установленому порядку земельних ділянок для будівництва магістральних водогонів;

пункт 8 Порядку доповнено новим абзацом, згідно з яким у разі виникнення потреби у вирубуванні дерев і чагарників на земельних ділянках лісогосподарського призначення, що використовуються для цілей, визначених Порядком, спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами за зверненням замовника робіт (послуг) з будівництва магістральних водогонів за умови погодження, наданого відповідно до абзацу другого цього пункту;

пункт 9 Порядку доповнено новими абзацами, згідно з якими:

- попередня оплата головним розпорядником, одержувачем бюджетних коштів здійснюється шляхом спрямування цих коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім’я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Казначейства для здійснення платежів;

- строк здійснення попередньої оплати робіт (послуг) не може перевищувати двох місяців;

Порядок доповнено додатком, який визначає Перелік об’єктів з будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення на загальну суму 8.500.000 тис. грн, а саме:

- нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область – 3.607.106,4 тис. грн;

- нове будівництво магістрального водогону Марганець - Нікополь - Покров у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область – 1.340.080,6 тис. грн;

- нове будівництво магістрального водогону Хортиця (ДВС2) - Томаківка - Марганець у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Запорізька та Дніпропетровська області – 3.552.813 тис. гривень.

ІV. Звернення Агентства відновлення, що надійшло до Комітету, окрім посилання на постанову КМУ № 902, не містить пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо виділеного з фонду ліквідації обсягу коштів (8,5 млрд грн) та напрямів використання таких коштів.

У зв’язку з цим, від Комітету направлено звернення Агентству відновлення (лист від 30.08.2023 № 04-13/12-2023/189627, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) про надання відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо розподілу коштів, передбаченого постановою КМУ № 902.

У відповідь Агентством відновлення листом від 31.08.2023
№ 3546/1/08-01/04-102/02-23 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) направило Комітету відповідні матеріали, в яких зазначено, зокрема таке:

загальна очікувана вартість будівництва магістральних водогонів орієнтовно складає 13.196.173 тис. грн та їх протяжність – 144,5 км, у тому числі:

- нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець – Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область – 5.600.000 тис. грн, протяжність – 26,9 км (16,3 км – трубопровід, 10,6 км – розчищення каналу) /4 нитки трубопроводу діаметром 1 000 мм; кількість насосів – 12 шт. (4200 м³/год – 10 шт., 2000 м³/год – 2 шт.); загальна потужність – 400 000 м³на добу/;

- нове будівництво магістрального водогону Марганець – Нікополь – Покров у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область – 2.080.463 тис. грн, протяжність – 40,9 км /81,8 км в одну нитку: 16,4 км в одну нитку трубопроводу діаметром 700 мм, 14 км в одну нитку трубопроводу діаметром 630 мм, 51,4 км в одну нитку трубопроводу діаметром 250 мм; кількість насосів – 12 шт. (2200 м³/год – 3 шт., 260 м³/год – 9 шт.); загальна потужність – 102 000 м³ на добу/;

- нове будівництво магістрального водогону Хортиця (ДВС2) – Томаківка-Марганець у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Запорізька та Дніпропетровська області – 5.515.710 тис. грн, протяжність – 76,7 км /153,4 км в одну нитку: 100 км в одну нитку трубопроводу діаметром 800 мм, 33,4 км в одну нитку трубопроводу діаметром 700 мм, 20 км в одну нитку трубопроводу діаметром 500 мм; кількість насосів – 22 шт. (3250 м³/год – 12 шт., 3000 м³/год – 8 шт., 2000 м³/год – 2 шт.); загальна потужність – 150 000 м³ на добу/;

остаточна вартість будівництва буде визначена на основі кошторисної частини розробленої проектної документації після отримання звіту за результатами проведення експертизи проекту, погодження Міндовкілля і Держводагентством та затвердження Замовником.

Слід також звернути увагу, що передбачене постановою КМУ № 566 виділення коштів з фонду ліквідації Агентству відновлення у сумі 1,5 млрд грн для реалізації відповідного експериментального проекту погоджено Комітетом 8 червня 2023 року (протокол № 157). Згідно із звітністю Казначейства України за січень – липень 2023 року з урахуванням відповідних змін до розпису державного бюджету за спеціальним фондом державного бюджету передбачено план за новою бюджетною програмою 3111340 «Реалізація експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка» у сумі 1,5 млрд грн, за звітний період передбачені видатки ще не проводилися, а за оперативними даними такі видатки у серпні поточного року здійснені у сумі 1,28 млрд грн, або 85,3 відсотка.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Забуранна Л.В., Каптєлов Р.В., Задорожній М.М., Герман Д.В., Цабаль В.В., Гончаренко О.О., Фролов П.В., заступник Голови Агентства відновлення Кузькін Є.Ю., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Бутенко О.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Заступник Голови Агентства відновлення Кузькін Є.Ю. доповів про виділення коштів з фонду ліквідації згідно з постановою КМУ № 902 та за участі заступників Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкуракова В.О. і Бутенка О.О. відповів на запитання народних депутатів України – членів Комітету з даного питання.

При цьому голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд даного питання у підкомітеті та надання Агентством відновлення за підсумками такого розгляду розрахунків і обґрунтувань щодо розподілу коштів, передбаченого постановою КМУ № 902, водночас зауважила щодо ризиків спроможності використання до завершення п.р. збільшення обсягу коштів на відповідну мету.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. повідомив, що у Міністерства фінансів України немає зауважень з даного питання.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до пункту 4 постанови КМУ № 566 (із змінами, внесеними постановою КМУ № 902) виділення з фонду ліквідації Агентству відновлення 8,5 млрд грн на безповоротній основі на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 902) виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», та залишків коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії станом на 1 січня 2023 р. Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України на безповоротній основі у сумі 8.500.000 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1 (на час голосування на засіданні були присутні 30 народних депутатів України – членів Комітету).

1.2 СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства оборони України Ващенка К.О. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 732-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ від 29.08.2023 № 220/10216 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройного агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 732-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – розпорядження КМУ № 732-р/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8.811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не визначений);

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не визначений);

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17 000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-липня 2023 року надходження до фонду ліквідації становлять 61.868,7 млн грн (з урахуванням обсягу коштів, отриманого від курсової різниці, у сумі 8,6 млн грн).

Разом з цим, у звітності Казначейства України за підсумками січня-липня 2023 року за бюджетною програмою 3121430 відповідно до внесених змін до розпису державного бюджету на 2023 рік уточнений річний план за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3121430 визначено у обсязі 38.970,7 млн грн (тобто, без врахування надходжень, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», надходжень від курсової різниці та з врахуванням змін, внесених до розпису державного бюджету відповідно до постанов Уряду від 16.05.2023 № 493, від 06.06.2023 № 566, від 19.06.2023 № 617 і розпоряджень Уряду від 16.06.2023 № 534-р, від 24.06.2023 № 557-р).

III. Розпорядженням КМУ № 732-р передбачено:

1) виділити Мінобороні з фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, на безповоротній основі 275.000 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» для реалізації у 2023 році таких проектів /пункт 1 розпорядження КМУ № 732-р/:

«Реконструкція будівель навчального корпусу, їдальні та дитячого садочку під влаштування навчального корпусу з їдальнею та медичним пунктом Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Червоноград, Львівська обл., військове містечко № 81, вул. Івасюка, 4. Коригування» – 136.875,569 тис. грн;

«Реконструкція будівлі спального корпусу на 300 чоловік за адресою Львівська обл., м. Червоноград, вул. Івасюка, 4, військове містечко № 81. Коригування» – 87.986,266 тис. грн;

«Реконструкція майстерні під навчально-тренувальний комплекс та реконструкція існуючих господарських будівель пральні і гаражів за адресою Львівська обл., м. Червоноград, вул. Івасюка, 4, військове містечко № 81. Коригування» – 50.138,165 тис. грн.

2) забезпечити /пункт 2 розпорядження КМУ № 732-р/:

Міноборони – погодження з Комітетом виділення бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 розпорядження КМУ № 732-р;

Мінфіну – внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.

IV. Звернення Міноборони, що надійшло до Комітету, окрім посилання на розпорядження КМУ № 732-р, не містить пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо виділеного з фонду ліквідації обсягу коштів (275 млн грн) та напрямів використання таких коштів.

У зв’язку з цим, від Комітету направлено звернення до Міноборони (лист від 30.08.2023 № 04-13/12-2023/189624, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) про надання відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо розподілу коштів, передбаченого розпорядженням КМУ № 732-р.

У відповідь Міноборони листом від 01.09.2023 № 220/10428 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) направило Комітету відповідні матеріали, в яких зазначено, зокрема таке:

на виконання рішень Уряду Міноборони було видано наказ від 03.08.2018 № 392 «Про створення Військового ліцею Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного» та спільну директиву Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 29.08.2018 № Д-322/1/14 ДСК, якими сплановано організаційний захід щодо формування Військового ліцею Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного для навчання 400 ліцеїстів, які представлятимуть регіони України, при цьому перевага для вступу буде надаватися дітям загиблих батьків у роботі з російською агресією та з тимчасово окупованих територій;

наказом Міноборони від 03.08.2018 № 392 «Про створення Військового ліцею Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного» Національну академію визначено замовником будівництва;

Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України підтримано ініціативу начальника Львівської обласної військової адміністрації щодо завершення відновлення фондів та початку навчального процесу у Військовому ліцеї Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного у м. Червоноград з 01.09.2023;

впродовж 2018-2020 років на виконання заходів реконструкції та відновлення фондів цього Військового ліцею використано 54.432,323 тис. грн;

згідно з укладеними договорами підряду, авторського та технічного наглядів залишкова вартість реконструкцій у 2023 склала 311.627,337 тис. гривень, з них:

– реконструкція будівель навчального корпусу, їдальні та дитячого садочку під влаштування навчального корпусу з їдальнею та медичним пунктом Військового ліцею – 159.835,251 тис. грн;

– реконструкція будівлі спального корпусу на 300 чоловік – 101.610,259 тис. грн;

– реконструкція майстерні під навчально-тренувальний комплекс та реконструкція існуючих господарських будівель пральні і гаражів – 50.181,827 тис. гривень;

фінансове забезпечення заходів реконструкції передбачено за рахунок субвенцій місцевих бюджетів (36.627,337 тис. грн) та коштів фонду ліквідації (275.000 тис. грн);

на даний час виконано робіт на 36.627,337 тис. грн, які оплачені за рахунок коштів місцевого бюджету, а також надано актів та прийнято виконаних робіт на 58.940,14 тис. грн, які заплановано до оплати за рахунок коштів фонду ліквідації.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Забуранна Л.В., Тістик Р.Я., Крулько І.І., Саламаха О.І., Молоток І.Ф., Бакунець П.А., державний секретар Міноборони Ващенко К.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд даного питання у підкомітеті та надання Міноборони на вимогу підкомітету розрахунків і обґрунтувань щодо виділених коштів, відповідно до розпорядження КМУ № 732-р.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. повідомили, що у Міністерства фінансів України і Рахункової палати немає заперечень з даного питання відповідно.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до розпорядження КМУ № 732-р виділення з фонду ліквідації Міноборони 275 млн грн на безповоротній основі на бюджетну програму 2101020 для реалізації проектів щодо реконструкції будівель у військовому містечку № 81 (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 732-р виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Міністерству оборони України на безповоротній основі у сумі 275.000 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» для реалізації проектів щодо реконструкції будівель у військовому містечку № 81 /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).

2. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про результати проведених заходів конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

Відмітили:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет).

Законом України від 14.11.2019 № 293-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесені зміни до Закону, згідно з якими зокрема збільшено склад Рахункової палати з дев’яти до тринадцяти членів Рахункової палати /зміни до частини першої статті 17 Закону/ та Комітету разом з Апаратом Верховної Ради України доручено забезпечити проведення конкурсу для допризначення чотирьох членів Рахункової палати і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні матеріали /новий пункт 4-2 розділу VIII Закону/.

У зв’язку із зазначеним та керуючись вимогами Закону і статті 208-2 Регламенту, Комітетом у січні 2020 року оголошено конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати (далі – конкурс).

Зокрема, Комітет на своєму засіданні 15.01.2020 (протокол № 23) затвердив Оголошення про умови та строки проведення конкурсу (далі – Оголошення), яке було опубліковано в газеті «Голос України» від 21.01.2020 № 11, а також розміщено на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету (з кінцевою датою подання документів 10 лютого 2020 р.).

Разом з тим, до Комітету надійшло звернення народних депутатів України щодо продовження на тиждень строків подання документів кандидатами для участі в конкурсі. Враховуючи зазначене, Комітетом на своєму засіданні від 10.02.2020 (протокол № 25) прийнято рішення: продовжити до 17 лютого 2020 р. (включно) строки подання документів для участі у конкурсі та відповідно з метою забезпечення рівних умов для кандидатів розмістити інформацію про всіх кандидатів на офіційних веб-сайтах Верховної Ради і Комітету 24 лютого 2020 р. Відповідне Оголошення про продовження строків подання документів для участі у конкурсі було опубліковано в газеті «Голос України» від 11.02.2020 № 26 та розміщено на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету.

В Оголошенні, серед іншого, вказано:

перелік документів, що мають бути подані до Комітету особою, яка бажає взяти участь у конкурсі /з урахуванням вимог статті 20 Закону та статті 57 Закону України «Про запобігання корупції»/;

вимоги до члена Рахункової палати /відповідно до статті 19 Закону/, зокрема:

– членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший 30 років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію;

– не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла 65-річного віку; 2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; 3) яка за станом здоров'я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати; 4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість; 5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; 6) яка має громадянство чи підданство іншої держави; 7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»; 8) яка не подала декларацію, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

Своєчасно та з дотриманням вимог Оголошення до Комітету подали документи 40 кандидатів на вакантні посади членів Рахункової палати (далі – кандидати).

Керуючись вимогами абзацу четвертого частини другої статті 208-2 Регламенту та враховуючи рішення Комітету від 10.02.2020, Комітетом разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечено з 24 лютого 2020 р. оприлюднення на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України та Комітету інформації про кандидатів, які подали документи для участі у конкурсі. На виконання цієї норми у Комітеті попередньо було проведено роботу з підготовки в електронному вигляді таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копії дипломів про вищу освіту (без додатків); декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік (роздрукована після подання з Єдиного державного реєстру відповідних декларацій); копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності); копії сертифікатів чи інших документів про володіння державною мовою, однією з офіційних мов Ради Європи (за наявності). При цьому відомості, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти приховано.

Зазначена інформація про кандидатів буде відображатися на вказаних веб-сайтах до завершення конкурсу.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 19 Закону на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції». Частинами другою та третьою статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, зокрема, що:

рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави, приймається після проведення спеціальної перевірки;

у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, орган, який здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду;

документи, що були подані особою, яка претендувала на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки, у разі призначення її на посаду передаються для зберігання в особовій справі, а в разі відмови у призначенні на посаду повертаються цій особі під розписку, крім випадків, коли встановлено неправдивість цих документів, та інших випадків, передбачених законом.

У зв’язку з цим та відповідно до рішення Комітету від 15.01.2020 необхідні документи всіх кандидатів Апаратом Верховної Ради України були направлені в установленому порядку для проведення спеціальної перевірки. Загалом заходи такої перевірки тривали орієнтовно чотири місяці. За результатами спеціальної перевірки стосовно 39 кандидатів інформації, що перешкоджає зайняттю ними посади, не виявлено, разом з тим, стосовно 1 кандидата (Куян І.А.) виявлено розбіжності у відомостях, зазначених у декларації, з приводу чого таким кандидатом не надані пояснення, що не дає можливості встановити достовірності інформації.

Кандидатів відповідно до наданої ними інформації можна охарактеризувати за такими критеріями:

гендерна складова: 23 кандидати (або 57,5%) – чоловіки; 17 кандидатів (або 42,5%) – жінки;

вікова структура: 30-39 років (5 кандидатів, або 12,5%), 40-49 років (19 кандидатів, або 47,5%), 50-59 років (11 кандидатів, або 27,5%), 60 років і старше (5 кандидатів, або 12,5%);

трудова діяльність:

– державна служба /на час подання документів/: мають стаж державної служби 29 кандидатів, або 72,5% (зокрема, 11 кандидатів є працівниками Рахункової палати /Горбач М.Л., Крячкова Т.В., Куненко В.П., Мазярчук В.М., Олійниченко С.В., Погорелов Ю.С., Пукір Ю.Г., Радіонов Ю.Д., Ставська Л.С., Толстанов М.К., Угрин І.Б./ та 4 кандидати у минулому працювали в Рахунковій палаті /Гриценко О.І., Лемішовський В.І., Мамишев А.В., Шулежко М.Я./, 7 кандидатів працюють / працювали в органах державного фінансового контролю /Ганущак В.Ю., Дмитренко Г.В., Замлинський Р.Т., Ключка С.С., Мамишев А.В., Нетреба Н.П., Рубан Н.І./); 3 кандидати мають стаж в органах місцевого самоврядування /Замлинський Р.Т., Іванов Д.В., Канцурак В.В/;

– незалежна аудиторська діяльність: 4 кандидата є сертифікованими аудиторами /Бойко Р.В., Лемішовський В.І, Нетреба Н.П., Чумакова І.Ю./;

– наукова діяльність: мають наукові ступені 23 кандидати, або 57,5%, з яких 10 кандидатів також мають вчені звання;

участь в інших конкурсах на зайняття посад членів Рахункової палати, оголошених Комітетом:

– у конкурсах, що проводилися у 2015-2016 рр. та у 2017-2018 рр., брали участь 9 кандидатів (або 22,5%) /Горбач М.Л., Наумова О.О., Пукір Ю.Г., Радіонов Ю.Д., Толстанов М.К., Угрин І.Б., Христофоров Д.І., Чумакова І.Ю., Шулежко М.Я./;

– у конкурсі, що проводився у 2020-2022 рр., брали участь 6 кандидатів /Клименко К.О., Куненко В.П., Мазярчук В.М., Наумова О.О., Ставська Л.С., Чугунов І.Я./;

– у конкурсі, що проводився у грудні 2022 р., брали участь 2 кандидати /Ганущак В.Ю., Мазярчук В.М./;

– у конкурсі, оголошеному у квітні 2023 р., брали участь 3 кандидати /Дмитренко Г.Д., Клименко К.О., Ключка С.С./.

Для об’єктивної оцінки кандидатів та зваженого прийняття рішення щодо них у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) протягом трьох днів (18 червня, 2 і 3 липня 2020 року) проведено співбесіди з кандидатами, в яких взяли участь 38 кандидатів. При цьому під час співбесід усі кандидати (які взяли участь у співбесідах) розмовляли і висловлювалися державною мовою, що свідчить про володіння нею /частина друга статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з якою рівень володіння державною мовою відповідними особами засвідчується державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови, набрала чинності у липні 2021 р., тобто така норма не діяла на час оголошення конкурсу і проведення відповідних заходів/.

Однак 2 кандидата /Куненко В.П. і Рубан Н.І./ не з’явилися на зазначені співбесіди та звернулися до Комітету з проханням виключити їх із списку кандидатів у зв’язку з відмовою від подальшої участі у конкурсі.

У зв’язку з цим, у подальших заходах конкурсу приймають участь 38 кандидатів.

Враховуючи вимогу до члена Рахункової палати, встановлену частиною першою статті 19 Закону, щодо володіння однією з офіційних мов Ради Європи, під час співбесід проводилося тестування на знання англійської або французької мови. За зверненням голови підкомітету Молотка І.Ф. до Українського державного університету залізничного транспорту таке тестування здійснювалося кандидатом філологічних наук, доцентом, завідувачем кафедри іноземних мов цього Університету Нешко С.І., яка надала зазначеному голові підкомітету результати тестування. Зокрема, тест був розрахований на осіб з середнім рівнем володіння англійською або французькою мовою /рівень Intermediate (B1)/ та складався з питань, що потребують розгорнутої відповіді. За результатами тестування з 38 кандидатів 7 кандидатів (Ворона В.О., Дмитренко Г.В., Куян І.А., Лемішовський В.І., Пукір Ю.Г., Чумакова І.Ю., Чуприна Л.М.) набрали менше половини балів. Разом з тим, з часу проведення такого тестування минуло вже більше 3 років і на даний час рівень володіння відповідною мовою у зазначених кандидатів може бути іншим. Отже, виникає питання щодо відповідності зазначених кандидатів вищевказаній вимозі щодо володіння відповідною мовою.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Закону не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа, яка досягла 65-річного віку, при цьому пунктом 3-1 частини сьомої статті 20 Закону встановлено, що Голова та інший член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень звільняється з посади Верховною Радою України у разі досягнення 65 років. На даний час 2 кандидати (Острович С.Е. і Шулежко М.Я.) досягли 65-річного віку, відтак вже не відповідають вищевказаній вимозі щодо вікового обмеження.

Необхідно зазначити, що відповідно до частин третьої та п’ятої статті 19 Закону перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також член Рахункової палати не може належати до політичної партії. Тому після призначення нові члени Рахункової палати мають забезпечити у встановленому порядку здійснення відповідних заходів для дотримання вказаних вимог Закону.

Щодо подальших заходів з призначення на посаду члена Рахункової палати частинами третьою-п’ятою статті 208-2 Регламенту визначено, що:

Комітет розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Рахункової палати, і попередньо обговорює кандидатів щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом, та подає на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата;

рішення Комітету та відомості про кандидатів (частина друга статті 205 Регламенту) надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання;

обговорення кандидатів на посади членів Рахункової палати проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 205 цього Регламенту;

відбір на посади членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо;

Верховна Рада призначає членів Рахункової палати списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;

якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, оголошується повторний конкурс.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., Крулько І.І. та т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Доповідаючи дане питання, голова підкомітету Молоток І.Ф. зазначив, що проект рішення з детальною інформацією щодо проведених заходів конкурсу надано народним депутатам України – членам Комітету, та запропонував ухвалити рішення Комітету згідно з наданими проектом рішення і проектом ухвали, зокрема:

1) затвердити висновки Комітету щодо кожного з 38 кандидатів на вакантні посади членів Рахункової палати, а також орієнтовний регламент розгляду Верховною Радою питання щодо порядку призначення на вакантні посади членів Рахункової палати;

2) направити Верховній Раді України зазначене рішення Комітету, включаючи висновки щодо кандидатів, при цьому не додавати відомості про кандидатів, визначені у статті 205 Регламенту, оскільки копії відповідних документів розміщені на сайтах Верховної Ради України та Комітету;

3) доручити голові підкомітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету за підсумками розгляду Верховною Радою України даного питання забезпечити проведення необхідних організаційних заходів щодо передачі та/або повернення відповідних документів кандидатів.

Проект рішення (з проектом ухвали), проекти висновків Комітету щодо кожного з 38 кандидатів та проект орієнтовного регламенту розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на вакантні посади членів Рахункової палати надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо ухвалення рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити:

висновки Комітету щодо кожного з 38 кандидатів на вакантні посади членів Рахункової палати;

орієнтовний регламент розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на вакантні посади членів Рахункової палати.

2. Направити Верховній Раді України зазначене рішення Комітету, включаючи відповідні висновки Комітету щодо кандидатів. При цьому не додавати відомості про кандидатів на посади членів Рахункової палати (частина друга статті 205 Регламенту Верховної Ради України), оскільки копії відповідних документів (крім персональних даних про фізичну особу, визначених Законом України «Про захист персональних даних», та відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом) розміщені на офіційних сайтах Верховної Ради України та Комітету.

3. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету за підсумками розгляду Верховною Радою України питання щодо призначення на вакантні посади членів Рахункової палати забезпечити:

передачу Управлінню кадрів Апарату Верховної Ради України оригіналів документів кандидатів, яких буде призначено членами Рахункової палати;

повернення кандидатам, яких не буде призначено членами Рахункової палати, поданих ними на конкурс документів для спеціальної перевірки, з дотриманням вимог частини третьої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції».

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про прикордонний контроль" щодо врегулювання деяких питань перетину державного кордону у разі в’їзду в Україну іноземцями та особами без громадянства в період воєнного стану" (реєстр. № 9418 від 26.06.2023, народні депутати України Дубнов А.В., Кузьміних С.В., Вінтоняк О.В., Зуб В.О., Дубневич Я.В. та інші);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в Україну для відбування покарання, а також щодо яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до відповідальності або виконання вироку" (реєстр. № 9451 від 03.07.2023, народні депутати України Маслов Д.В., Фріс І.П. та інші);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей провадження у справах за зверненнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр" (реєстр. № 9372 від 08.06.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" щодо стратегічних основ інтегрованого управління кордонами" (реєстр. № 9490 від 13.07.2023, народний депутат України Веніславський Ф.В.);

3.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення права благодійних організацій бути замовником будівництва об’єктів на користь бенефіціарів, у тому числі для відновлення таких об’єктів шляхом нового будівництва або будівництва нових об’єктів замість тих, що зазнали пошкоджень або зруйновані внаслідок війни" (реєстр. № 9414 від 23.06.2023, народні депутати України Лукашев О.А., Бурміч А.П.);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо договорів керованого доступу" (реєстр. № 9428 від 27.06.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо удосконалення патентного законодавства" (реєстр. № 9383 від 13.06.2023, народні депутати України Радуцький М.Б., Наталуха Д.А., Безугла М.В. та інші);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо удосконалення патентного законодавства" (реєстр. № 9383-1 від 27.06.2023, народні депутати України Климпуш-Цинцадзе І.О., Геращенко І.В., Фріз І.В. та інші);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо удосконалення деяких антикорупційних механізмів"" (реєстр. № 9458 від 04.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення положень та процедур стосовно застосування адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією" (реєстр. № 9459 від 04.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів запобігання корупції, зокрема у приватній сфері" (реєстр. № 9505 від 17.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів запобігання корупції, зокрема у приватній сфері"" (реєстр. № 9506 від 17.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання оподаткування новоствореного фермерського господарства у разі заміни землекористувача земельної ділянки" (реєстр. № 9393 від 16.06.2023, народний депутат України Мороз В.В.);

3.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності"" (реєстр. № 9435 від 28.06.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності роботи податкових органів" (реєстр. № 9471 від 10.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення питань з охорони та використання тваринного і рослинного світу" (реєстр. № 9470 від 10.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.17. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про металобрухт"" (реєстр. № 9484 від 12.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" щодо строків надання відповіді на депутатське звернення" (реєстр. № 9496 від 14.07.2023, народний депутат України Лаба М.М.);

3.1.19 Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та протидії домашньому насильству в частині узгодження термінології з положеннями Стамбульської конвенції" (реєстр. № 9502 від 17.07.2023, народні депутати України Дмитрук А.Г., Гнатенко В.С.);

3.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та зарахування до стажу державної служби часу роботи на деяких посадах у військових адміністраціях" (реєстр. № 9478 від 10.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до інформації, необхідної для надання адміністративних послуг у сфері дорожнього руху" (реєстр. № 9504 від 17.07.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про оренду землі" щодо забезпечення права орендаря земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на збір врожаю" (реєстр. № 9603 від 11.08.2023, народні депутати України Мороз В.В., Лукашев О.А., Яковенко Є.Г.);

3.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 35 Закону України "Про оренду землі" щодо договору оренди землі" (реєстр. № 9604 від 11.08.2023, народні депутати України Мороз В.В., Лукашев О.А., Яковенко Є.Г.);

3.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 115 Закону України "Про електронні комунікації" (щодо сприяння у забезпеченні сталого функціонування електронних комунікаційних мереж та надання електронних комунікаційних послуг, а також заборони демонтажу електронних комунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану)" (реєстр. № 9593 від 09.08.2023, народні депутати України Федієнко О.П., Зуб В.О., Дануца О.А. та інші);

3.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо прав депутата у виборчому окрузі" (реєстр. № 9465-1 від 14.07.2023, народні депутати України Мороз В.В., Юрченко О.М., Бурміч А.П. та інші);

3.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради" (реєстр. № 9520 від 24.07.2023, народні депутати України Гнатенко В.С., Юрченко О.М.);

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо гарантій для прокурорів, які здійснюють повноваження у кримінальних провадженнях у районах ведення воєнних (бойових) дій (реєстр. № 9380 від 12.06.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про прокуратуру» положеннями, відповідно до яких передбачити додатково для прокурорів виплати:

надбавки у розмірі до 50% посадового окладу за безпосереднє проведення або участь у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій у кримінальних провадженнях у районах ведення воєнних (бойових) дій, що здійснюється у межах бюджетних призначень пропорційно часу перебування у таких районах у порядку, визначеному Генеральним прокурором /виходячи із розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, що становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня календарного року та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури – 1 600 грн, розмір надбавки становитиме від 20 000 грн/;

одноразової грошової допомоги (починаючи із 24.02.2022 року) у разі загибелі (смерті), інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності прокурора внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), який здійснює (здійснював) повноваження у кримінальному провадженні у районі ведення воєнних (бойових) дій (далі – одноразова грошова допомога), у таких розмірах: у разі загибелі (смерті) – у розмірі
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум), у разі встановлення: I групи інвалідності – у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, II групи – 300-кратного прожиткового мінімуму, III групи – 250-кратного прожиткового мінімуму), у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності – у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму /виходячи із розміру прожиткового мінімуму на 1 січня 2023 року – 2 684 грн, розміри одноразової грошової допомоги становитимуть від 187 880 грн до 2 013 000 грн залежно від ступеня втрати працездатності/. При цьому визначається, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги матимуть члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) прокурора, які визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

У експертному висновку до законопроекту Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) щодо оцінки впливу на показники бюджету зауважено, що у разі продовження воєнного стану реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків на наступні бюджетні періоди у разі збільшення величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

Водночас відмічається, що за фінансово-економічними розрахунками Офісу Генерального прокурора потреба у коштах на реалізацію законопроекту у 2023 році становить 38,2 млн грн (у тому числі: 4,6 млн грн на виплату надбавки прокурорам із розрахунку на червень-грудень (у середньому для 148 прокурорів щомісячно); 33,6 млн грн на виплату одноразової грошової допомоги для 34 прокурорів), та про те, що така потреба буде забезпечена за рахунок перерозподілу видатків у межах бюджетних призначень Офісу Генерального прокурора на 2023 рік за бюджетною програмою 0901010 «Здійснення прокурорської діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури» (13,2 млрд гривень).

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Загалом у висновку Мінфін зазначає, що законопроект у запропонованій редакції не підтримує та пропонує його доопрацювати з урахуванням такого:

1. З огляду на положення Бюджетної декларації на 2022–2024 роки, якою передбачено, що Уряд спрямовує зусилля на зміну підходів до формування фондів оплати праці, зокрема, шляхом «відв’язки» розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пропонується доповнити законопроект змінами до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та визначити розмір посадового окладу прокурора окружної прокуратури, ураховуючи розмір мінімального посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

2. Запропоновані законопроектом виплати для прокурорів надбавки та одноразової грошової допомоги будуть здійснюватися у період дії воєнного стану і матимуть тимчасовий характер. З огляду на зазначене, передбачені законопроектом зміни до статей 81 і 84 Закону України «Про прокуратуру» можуть бути запроваджені на період дії воєнного стану в Україні (введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX) та згідно з правилами законодавчої техніки мають бути предметом перехідних положень відповідного законодавчого акта.

3. Із законопроекту необхідно виключити пункт 2 розділу ІІ законопроекту щодо виплати одноразової грошової допомоги, починаючи із 24.02.2022 р., як такий, що не узгоджується зі статтею 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування, при цьому виплату одноразової грошової допомоги здійснювати починаючи із 24.02.2022 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо гарантій для прокурорів, які здійснюють повноваження у кримінальних провадженнях у районах ведення воєнних (бойових) дій (реєстр. № 9380 від 12.06.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшити видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Офісу Генерального прокурора, починаючи з 2024 року). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо системи охорони психічного здоров’я та послуг у сфері психічного здоров’я (реєстр. № 9433 від 28.06.2023), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Змінами до законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про психіатричну допомогу» і «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» пропонується, зокрема, визначити термінологію з питань психічного здоров’я, що застосовуватиметься у законодавстві про охорону здоров’я; правові вимоги до охорони психічного здоров’я (напрями такої допомоги, вимоги стосовно інформування населення щодо психічного здоров’я (психоосвіти)), форми надання психологічної допомоги (такі, як психотерапія, психологічне консультування, перша психологічна допомога, кризове психологічне консультування, психологічне втручання низької інтенсивності, психологічна допомога в реабілітації у сфері охорони здоров’я, суб’єкти надання такої допомоги) та порядок її надання, обмеження у сфері охорони психічного здоров’я тощо.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту виконання окремих його положень може потребувати додаткових бюджетних коштів, зокрема, в частині необхідності проведення психоосвіти, яка має розроблятися за участю фахівців у сфері психічного здоров’я, та на додаткове навчання психологів.

Також, з огляду на те, що видатки на надання освітніх послуг з підготовки фахівців на умовах регіонального замовлення можуть здійснюватися у закладах вищої освіти комунальної власності, а забезпечення діяльності комунальних закладів охорони здоров’я (за винятком видатків на оплату послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення), віднесено до видаткових повноважень місцевих бюджетів, то реалізація положень цього законопроекту потребуватиме також додаткових коштів місцевих бюджетів.

Водночас, Мінфіном зауважено, що вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів здійснити неможливо через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються, не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із законодавчою пропозицією, набрання чинності відповідним законом пропонується з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік після набрання ним чинності.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання з огляду на викладені у висновку зауваження та зазначається, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством охорони здоров’я України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо системи охорони психічного здоров’я та послуг у сфері психічного здоров’я (реєстр. № 9433 від 28.06.2023), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Негулевським І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на надання освітніх та медичних послуг щодо охорони психічного здоров’я). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури (реєстр. № 9452 від 03.07.2023), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про прокуратуру» положеннями, відповідно до яких передбачити присвоєння прокурорам класних чинів. Так, прокурорам присвоюватимуться класні чини державного радника юстиції України та державного радника юстиції 1, 2, 3 класів Президентом України за поданням Генерального прокурора, а інші класні чини Генеральним прокурором відповідно до Положення про класні чини працівників органів прокуратури, яке затверджуватиме Генеральний прокурор.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається про те, що у запропонованій редакції законопроект не підтримується, висловлюються окремі зауваження та пропонується його доопрацювати. При цьому, щодо оцінки впливу на показники бюджету зауважено, що у разі ініціювання у подальшому питання встановлення прокурорам стимулюючих виплат за класний чин, реалізація таких законодавчих пропозицій може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Офісу Генерального прокурора, оскільки до скасування Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» положення щодо присвоєння прокурорам класних чинів та надбавки за класні чини, прокурорам виплачувалася щомісячна надбавка до посадового окладу за класний чин у розмірах від 1400 до 3200 гривень.

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через три місяці з дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури (реєстр. № 9452 від 03.07.2023), поданий народним депутатом України Власенком С.В., має вплив на показники бюджету (може зумовити необхідність збільшити видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Офісу Генерального прокурора у разі передбачення стимулюючих виплат прокурорам за класні чини). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (реєстр. № 6227 від 27.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, його розроблено з метою актуалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (далі – Програма), затвердженої Законом України від 21 квітня 2011 року № 3268-VI, а саме передбачається:

концентрація геологорозвідувальних робіт на пріоритетних напрямах розвитку мінерально-сировинної бази;

зосередження державного фінансування дослідження надр виключно на пошукових та пошуково оцінювальних роботах з метою виявлення інвестиційно привабливих об’єктів;

проведення робіт з розвідки родовищ корисних копалин не здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету і має фінансуватись надрокористувачами на умовах інвестиційного ризику;

науково-інформаційне забезпечення усіх стадій робіт /зокрема, запровадження державної системи моніторингу надрокористування/, у тому числі через постійний моніторинг тенденцій розвитку світового та українського ринку мінеральної сировини;

фінансове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету на період 2011-2030 років у обсязі 8,2 млрд грн /чинна редакція передбачає 26,1 млрд грн/, у тому числі на період 2021-2030 років – 6,3 млрд грн (в середньому 628,5 млн грн щорічно);

значну частину витрачених на реалізацію Програми коштів передбачається компенсувати ще під час її реалізації за рахунок надходжень від продажу спеціальних дозволів на користування надрами у межах конкретних ділянок, на виділені під час виконання Програми ділянки, а також від продажу геологічної інформації, створеної при виконанні Програми.

Довідково:

- у Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» видатки за бюджетною програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази» (код 2704020) не передбачено /у 2020 році видатки за такою програмою було фактично проведено у обсязі 40 млн грн (100% планових показників), у 2021 році – 100 млн грн (100%), у 2022 році видатки не здійснювались/;

- пунктом 28 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів належать до доходів загального фонду державного бюджету;

- надходження збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів (код 22012100) до державного бюджету /загальний фонд/ у 2022 році склали 468,9 млн грн (річні планові надходження такого збору у 2023 році встановлені у розмірі 400 млн грн).

Слід звернути увагу, що на відміну від коштів спеціального фонду, які мають цільове спрямування, кошти загального фонду призначені для забезпечення загальносуспільних потреб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект фінансово не забезпечений та потребує доопрацювання, а його реалізація спричинить необхідність збільшення видатків державного бюджету за бюджетною програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази» й може призвести до розбалансування показників державного бюджету.

Необхідно відмітити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, а також до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до проекту акта відповідна інформація надана не в повній мірі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (реєстр. № 6227 від 27.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (потребуватиме коштів державного бюджету на розвиток мінерально-сировинної бази). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (реєстр. № 9319 від 23.05.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О. та Ковальчуком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і «Про освіту», згідно з якими передбачається , зокрема:

не поширювати на платників – резидентів Дія Сіті до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, вимоги щодо середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів не менше дев’яти осіб, що дає право податковому агенту – резиденту Дія Сіті: оподатковувати податком на доходи фізичних осіб доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, які виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті, за ставкою податку 5%; нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску для платника – резидента Дія Сіті, що сплачується за працівників та гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті;

уточнити особливості звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті та розгляду такої заяви;

встановити, що створення та функціонування реєстру Дія Сіті здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та/або безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій та інших не заборонених законом джерел;

надати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, повноваження в частині надання роз’яснень щодо практичного застосування законодавства у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті і визначення пріоритетних напрямів розширення видів діяльності, здійснення яких стимулюється, а також вносення відповідних проектів актів до Кабінету Міністрів України;

визначити додаткові особливості щодо неможливості набуття резидентства Дія Сіті юридичними особами, прямим або опосередкованим власником часток яких є резидент держави-агресора;

встановити, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють чи виконують роботи та/або надають послуги за гіг-контрактом;

надати можливість гіг-спеціалістам під час виконання робіт та/або надання послуг за гіг-контрактом здобувати освіту, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

запропоноване виключення вимоги щодо середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів не менше дев’яти осіб із обов’язкових вимог для оподаткування за пільговою ставкою податку на доходи фізичних осіб доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті та нарахування єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску може призвести до зменшення надходжень до бюджетів податку на доходи фізичних осіб, а також надходжень єдиного внеску до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

вартісну величину впливу законопроекту в частині податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на показники бюджетів розрахувати неможливо, оскільки вона буде залежати від кількості спеціалістів резидентів Дія Сіті, на яких поширюватиметься пільговий режим оподаткування, та суми заробітної плати, яку буде виплачено зазначеній категорії фізичних осіб;

в межах видатків державного бюджету за бюджетними програмами коштів на створення та функціонування реєстру Дія Сіті не передбачено.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (реєстр. № 9319 від 23.05.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О. та Ковальчуком О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, зменшення доходів Пенсійного фонду України від єдиного внеску та у зв’язку з цим може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування допомоги, отриманої на лікування онкологічних захворювань дитини, платника податків або членів його сім’ї (реєстр. № 9486 від 12.07.2023), поданий народним депутатом України Вороньком О.Є., Яковенком Є.Г. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується викласти підпункт 165.1.19 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, в новій редакції, згідно з якою передбачається не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як цільова безповоротна допомога, доповнивши перелік надавачів та отримувачів такої допомоги, зокрема, резидентами або нерезидентами – юридичними або фізичними особами на лікування, медичне обслуговування та реабілітацію онкологічних захворювань дитини платника податку, у тому числі усиновленої або яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат на лікування, медичне обслуговування та реабілітацію, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

може вплинути на показники державного та місцевих бюджетів із податку на доходи фізичних осіб та державного бюджету з військового збору, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості отримувачів і суми коштів або майна (послуг), що будуть надаватися як цільова безповоротна допомога для онкохворих дітей;

дозволить зменшити податкове навантаження на сім’ї, у яких є онкохворі діти, та сприятиме створенню умов для надання допомоги та здійснення благодійної діяльності, спрямованої на вирішення потреб із забезпечення лікування онкологічних захворювань дітей платника податків або членів його сім’ї.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування допомоги, отриманої на лікування онкологічних захворювань дитини, платника податків або членів його сім’ї (реєстр. № 9486 від 12.07.2023), поданий народним депутатом України Вороньком О.Є., Яковенком Є.Г. та Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальних органів від сплати судового збору (реєстр. № 9474 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» доповнити новим пунктом 29, передбачивши звільнення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю /далі – Фонд/ та його територіальних органів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту матиме такі позитивні наслідки:

сприятиме ефективній роботі Фонду та його територіальних органів в частині забезпечення дотримання трудових прав осіб з інвалідністю та забезпечення виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

сприятиме наповненню державного бюджету (забезпечить спрощення ведення Фондом претензійно-позовної роботи в судах різних інстанцій, а також сприятиме оперативному та ефективному стягненню з порушників вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарських санкцій та пені);

надасть опосередковану фінансову підтримку структурам Фонду (витрати Фонду та його територіальних органів, пов’язані із сплатою судового збору, будуть ліквідовані, що надасть змогу спрямувати грошові кошти на виконання інших завдань Фонду, пов’язаних безпосередньо із захистом та підтримкою осіб з інвалідністю);

оптимізує бюджетний процес в частині ліквідації зайвих рухів грошових коштів між розпорядниками бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване розширення переліку пільг зі сплати судового збору призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади шляхом визначення окремого порядку фінансового забезпечення судів та забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, передбаченого статтями 146, 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів вищезазначених органів, з якими вони будуть звертатись до судів, проте оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

судовий збір виконує не лише фіскальну, а й регулюючу функцію і є певним видом стимулювання належного виконання учасниками правовідносин своїх прав та обов’язків, тому звільнення від сплати судового збору окремих категорій платників може призвести до зловживань своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів, зокрема у справах, які можуть бути вирішені без втручання суду, та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на безкоштовність таких звернень.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку щодо законопроекту звертає увагу, що у поданих до законопроекту документах взагалі не береться до уваги питання зменшення надходжень від судового збору, що буде наслідком прийняття законопроекту, насамперед, у поточному бюджетному періоді, та не містяться пропозиції щодо компенсації зазначених втрат, а також зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» видатки на утримання судів у державному бюджеті не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Державна судова адміністрація України /у своєму листі від 31.07.2023 № 10-9105/23/ щодо законопроекту зазначає, що:

у разі прийняття запропонованих змін спеціальний фонд державного бюджету недоотримає кошти, що матиме негативний вплив на фінансове забезпечення судової системи;

внаслідок збройної агресії РФ проти України катастрофічно зменшилися надходження до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору (за 2022 р. судова система недоотримала 261 млн грн), аналіз положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» свідчить, що рівень задоволення загальної потреби системи правосуддя в грошових коштах на 2023 рік становить 51,4%, при цьому передбачені бюджетні призначення на 2023 р. із джерел загального фонду покривають 43,2% від потреб, а план надходжень до спеціального фонду державного бюджету на 2023 р. визначено на рівні 2022 р. і становить 2.750 млн грн.

Загалом ДСА України заперечує щодо запропонованих законопроектом змін до Закону України «Про судовий збір» та вважає, що їх прийняття суперечитиме європейським принципам та конституційним гарантіям незалежності функціонування судової системи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальних органів від сплати судового збору (реєстр. № 9474 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, водночас призведе до економії видатків державного бюджету на функціонування Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток операцій з безоплатної передачі нематеріальних активів (реєстр. № 9578 від 07.08.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України положенням, яким передбачається встановити, що норма цього підпункту щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, не застосовується до операцій з безоплатної передачі суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, нематеріальних активів, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

на сьогоднішній день здійснення передачі створених, модернізованих та придбаних нематеріальних активів за період 2020-2021 роки від ДП «ДІЯ» до Міністерства цифрової трансформації України спонукає до виникнення зобов’язань щодо сплати податку на прибуток у розмірі 17 352 300,63 грн;

реалізація законопроекту надасть можливість суб’єктам господарювання державного сектору економіки передавати органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать, нематеріальні активи, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування, та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, без нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію положень законопроекту, а також від кількості та суми операцій з безоплатної передачі нематеріальних активів, що є об’єктами права інтелектуальної власності.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток операцій з безоплатної передачі нематеріальних активів (реєстр. № 9578 від 07.08.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють банківську діяльність, щодо унормування механізму відновлення за участю держави діяльності банків, які обумовлюють стабільність роботи підприємств стратегічного значення під час воєнного стану» (реєстр. № 9464 від 07.07.2023), внесений народними депутатами України Пивоваровим Є.П., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків»:

встановити, що на період дії воєнного стану держава в особі Кабінету Міністрів України приймає рішення про участь у відновленні банку, щодо якого Національним банком України в період з 24.02.2022 прийнято рішення за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банків (крім банків, які перебувають під контролем держави-агресора), що відповідають таким критеріям:

– мають зобов’язання перед підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та входять до відповідного переліку таких підприємств, затвердженого вищим органом у системі органів виконавчої влади, у розмірі, більшому ніж 90 000 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на відповідну дату;

– рішення про виведення/ліквідацію яких прийнято в період дії воєнного стану в Україні;

– власники істотної участі в яких не є особами, до яких застосовано санкції у встановленому законом порядку;

визначити, що суб’єктом реорганізації може бути банк, що виводиться/ліквідується, ліквідаційну процедуру в якому здійснює Фонд, а також банк, щодо якого здійснюється процедура відновлення діяльності банку за участю держави за рішенням Кабінету Міністрів України;

продовжити строк дії механізму спрощеної процедури капіталізації та реорганізації банків до 31.12.2025 /згідно з чинною нормою – до 01.08.2024/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є запобігання негативного впливу кризових явищ у банківській системі держави на стабільність роботи підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України та входять до відповідного переліку таких підприємств, затвердженого вищим органом у системі органів виконавчої влади, в період дії воєнного стану;

введення в дію зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів. Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,56 млрд грн. При цьому, у 2017-2022 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2021 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 16,2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

у разі запровадження положень законопроекту можуть виникнути непередбачувані витрати державного бюджету, пов’язані з діяльністю банку, щодо якого Кабінет Міністрів України приймає рішення про участь у відновленні, після закінчення пільгового періоду (щодо невиконання вимог Національного банку стосовно обов’язкових нормативів, лімітів валютної позиції) у подальшій його діяльності, а також щодо фінансової підтримки Фонду в межах відшкодованих гарантованих вкладів фізичним особам до отримання компенсації від держави-агресора;

запропоновані законопроектом зміни створюють ризик неплатоспроможності Фонду до отримання зазначеної компенсації від держави-агресора, що потребуватиме державної фінансової підтримки Фонду за рахунок державного бюджету.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють банківську діяльність, щодо унормування механізму відновлення за участю держави діяльності банків, які обумовлюють стабільність роботи підприємств стратегічного значення під час воєнного стану» (реєстр.№ 9464 від 07.07.2023), внесений народними депутатами України Пивоваровим Є.П., Люботою Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи надання Фонду фінансової підтримки, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану банківської системи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням норм пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Опосередкований:

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо захисту прав платників податків (реєстр. № 9394 від 16.06.2023), поданий народними депутатами України Вороньком О.Є., Яковенком Є.Г. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається внести зміни до пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» /далі – Закон/, згідно з якими пропонується тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, звільнити суб’єктів господарювання від відповідальності за порушення вимог Закону, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів, проте звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій не сприятиме дотриманню платниками встановлених вимог та може призвести до заниження/приховування реальних обсягів доходів, що отримуються суб’єктами господарювання від продажу товарів (надання послуг), що зі свого боку негативно вплине на надходження до бюджетів усіх рівнів, при цьому оцінити опосередкований вплив законопроекту неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Таким чином, реалізація законопроекту може призвести до недонадходження доходів бюджетів від податків і зборів.

Разом з тим, Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» зазначений пункт, до якого законопроектом вносяться зміни, викладено в новій редакції /зокрема визначено, що суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор/. Отже, порушене у законопроекті питання законодавчо врегульовано в дещо інший спосіб.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо захисту прав платників податків (реєстр. № 9394 від 16.06.2023), поданий народними депутатами України Вороньком О.Є., Яковенком Є.Г. та Бурмічем А.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження доходів бюджетів від податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо приведення термінології у відповідність із міжнародними стандартами» (реєстр. № 9269 від 03.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дасть змогу забезпечити відповідність норм Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF) та вимогам Директиви ЄС 2015/849 з одночасним забезпеченням суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу застосування щодо політично значущих осіб додаткових заходів належної перевірки на основі ризик-орієнтованого підходу, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, Єврокомісії та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів. Водночас, Мінфін звертає увагу, що згідно із затвердженою програмою розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду (Меморандум про економічну та фінансову політику від 24.03.2023) для отримання Україною фінансової допомоги від МВФ у розмірі 15,6 млрд дол. США однією з умов є прийняття законопроекту, що передбачає внесення подальших змін до Закону № 361 для відновлення зобов’язань фінансових установ щодо впровадження посилених заходів належної перевірки (due diligence) політично значущих осіб на основі ризик-орієнтованого підходу відповідно до стандартів FATF.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо приведення термінології у відповідність із міжнародними стандартами» (реєстр. № 9269 від 03.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти отриманню Україною фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо ризик орієнтовного підходу при здійсненні первинного фінансового моніторингу» (реєстр. № 9269-1 від 17.05.2023), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить відповідність норм Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та вимогам Директиви ЄС 2015/849 з одночасним забезпеченням суб’єктами первинного та державного фінансового моніторингу застосування щодо політично значущих осіб додаткових заходів належної перевірки на основі ризик-орієнтованого підходу, а також забезпечить визнання певних публічно значущих осіб такими, що не несуть ризику, притаманного політично значущим особам, що дозволить суб’єктам первинного фінансового моніторингу менше часу витрачати на здійснення моніторингу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів. Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що згідно із затвердженою програмою розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду (Меморандум про економічну та фінансову політику від 24.03.2023) для отримання Україною фінансової допомоги від МВФ у розмірі 15,6 млрд дол. США однією з умов є внесення подальших змін до Закону № 361 для відновлення зобов’язань фінансових установ щодо впровадження посилених заходів належної перевірки політично значущих осіб на основі ризик-орієнтованого підходу відповідно до стандартів FATF, однак запропонована редакція законопроекту на відповідає вимогам FATF та Директиви ЄС 2015/849, тому його прийняття може мати ризики щодо подальших рішень про надання фінансової підтримки України, яку визначено зазначеною програмою МВФ. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо ризик орієнтовного підходу при здійсненні первинного фінансового моніторингу» (реєстр. № 9269-1 від 17.05.2023), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання Україною фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення деяких антикорупційних механізмів» (реєстр. № 9457 від 04.07.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є забезпечення однозначного розуміння антикорупційних норм, уточнення переліку суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), переліків посад/службових осіб, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, відомостей, що зазначаються у декларації, повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, забезпечення підвищення ефективності превентивних механізмів щодо обмеження сумісництва, суміщення, конфлікту інтересів, уточнення деяких положень щодо проведення антикорупційної експертизи

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, законопроектом пропонується включити до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) виявлення ознак незаконного збагачення та необґрунтованості активів (зміни до пункту 7-1 частини першої статті 11 Закону), а також уточнити перелік суб’єктів, на яких поширюється дія Закону, та перелік службових осіб, які займають відповідальне становище та особливо відповідальне становище (зміни до статті 3, приміток до статей 51-3 і 56 Закону), за перевірку декларацій яких та проведення моніторингу їх способу життя відповідає НАЗК. Такі положення можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування НАЗК залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Окремо належить звернути увагу, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту зміни до приміток до статей 51-3 і 56 Закону, які визначають переліки службових осіб/посад, які займають відповідальне та/або особливо відповідальне становище, кореспондують з переліком суб’єктів, визначених у статті 3 Закону. У зв’язку цим слід зауважити, що серед осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на яких поширюється дія Закону, є Голова та інші члени Рахункової палати (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 3 Закону), однак вказаних осіб немає в переліку службових осіб, які займають відповідальне становище та особливо відповідальне становище (примітки до статей 53-1 і 56 Закону). Отже, зазначене питання доцільно опрацювати при подальшому розгляді законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення деяких антикорупційних механізмів» (реєстр. № 9457 від 04.07.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування НАЗК залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до абзацу п’ятого частини четвертої статті 380 Митного кодексу України щодо збільшення строку для тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування для громадян-резидентів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном (реєстр. № 9473 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до статті 380 Митного кодексу України, згідно з якими громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк до одного року, без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів /згідно з чинною нормою такий строк не повинен перевищувати 60 днів протягом одного календарного року/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету в частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних;

відповідно до пп. 3 п. 9-12 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених цим Кодексом, крім тих, перебіг яких зупинено пп. 2 цього пункту;

враховуючи викладене, а також попередній негативний досвід ввезення громадянами для тимчасового ввезення та транзиту транспортних засобів особистого користування та використання їх на території України без сплати митних платежів, Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до абзацу п’ятого частини четвертої статті 380 Митного кодексу України щодо збільшення строку для тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування для громадян-резидентів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном (реєстр. № 9473 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстр. № 9549 від 01.08.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Земельного кодексу України та законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про доступ до публічної інформації», «Про регулювання містобудівної діяльності» і «Про електронні комунікації» пропонується, зокрема:

доповнити перелік видів земельного сервітуту правом на розгортання та експлуатацію електронних комунікаційних мереж та/або їх інфраструктури і визначити, що такий сервітут може бути встановлений строком не менше ніж на 5 років, але не більшим за строк, на який земельна ділянка передана у користування;

скоротити строки розгляду клопотань постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, передачі їх в оренду, розробки та затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, прийняття рішень за результатами розгляду таких клопотань, а також оприлюднення проектів таких рішень;

встановити, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі будівництва, обслуговування об’єктів електронних комунікаційних мереж.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою спрощення процедури отримання постачальниками електронних комунікаційних послуг та/або мереж права на користування земельними ділянками для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури для забезпечення покриття населення України зв’язком четвертого покоління та мобільним високошвидкісним Інтернетом;

реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету та місцевих бюджетів, водночас сприятиме додатковому надходженню коштів до місцевих бюджетів.

призведе до збільшення дохідної частини місцевих бюджетів за рахунок оплати за користування земельними ділянками на праві сервітуту (орієнтовно в сумі 73,2 тис. грн у 2023 році, 80,5 тис. грн у 2024 році та 88,6 тис. грн у 2025 році);

може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів у разі продажу вказаних земельних ділянок або прав на них не на земельних торгах, проте такі недонадходження може бути компенсовано за рахунок діяльності постачальників електронних комунікаційних послуг.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстр. № 9549 від 01.08.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень законодавства у сфері електронних комунікацій (реєстр. № 9463 від 06.07.2023), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Швачком А.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту з його прийняттям буде створено умови для покращення якості мобільного зв'язку на всій території України (якості голосового зв’язку та передачі даних), а також суттєво покращиться покриття мобільним зв’язком у сільській місцевості, що призведе до зменшення цифрового розриву та збільшить можливість використання державних послуг онлайн в сільській місцевості.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

передбачити проведення регуляторним органом під час проведення позапланових перевірок вимірювання параметрів якості електронних комунікаційних послуг (що визначається як процес технічного дослідження та кількісної оцінки стану якості електронних комунікаційних з’єднань/викликів/передачі даних за допомогою спеціальних тестових інформаційних пакетів або активних технічних пристроїв (датчиків, інженерних пристроїв);

запровадити адміністративно-господарські санкції за невиконання рішень Ради національної безпеки і оборони України, які набрали чинності в установленому законом порядку, про застосування санкцій щодо обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж, інших санкцій у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра у вигляді штрафу у розмірі 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом календарного року такого порушення – 4 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки законопроектом запропоновано встановити адміністративну відповідальність за невиконання певних рішень за невиконання рішень РНБО, а відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, при цьому оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів у частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних;

реалізація положень законопроекту щодо вимірювання регуляторним органом параметрів якості електронних комунікаційних послуг за допомогою спеціальних тестових інформаційних пакетів або активних технічних пристроїв (датчиків, інженерних пристроїв) під час проведення позапланових перевірок) може потребувати додаткових бюджетних коштів, проте необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень законодавства у сфері електронних комунікацій (реєстр. № 9463 від 06.07.2023), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Швачком А.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування регуляторного органу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів таким органом). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про заміщення посади головного консультанта у секретаріаті Комітету з питань бюджету.

Відмітили:

У секретаріаті Комітету з питань бюджету є вакантною посада головного консультанта, до посадових обов’язків за якою належить організаційно-інформаційне, консультативно-правове, експертно-аналітичне та методичне забезпечення діяльності Комітету в частині питань взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами (зокрема, трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам у сферах регіонального розвитку, соціально-економічного розвитку територій, реалізації проектів з відновлення України та інші трансферти відповідно до закону про державний бюджет за окремим переліком, а також загальні питання регулювання міжбюджетних відносин). На цю посаду пропонується призначити Філіпченко Тетяну Олександрівну, яка на даний час є директором Департаменту фінансів Міністерства культури та інформаційної політики.

Філіпченко Тетяна Олександрівна, громадянка України, 1969 року народження, освіта повна вища – у 1994 році закінчила Український державний університет харчових технологій за спеціальністю «Економіка і управління в галузях АПК», кваліфікація «інженер - економіст».

Починаючи з грудня 1994 року і по лютий 2017 року працювала у Департаменті фінансів Київської обласної державної адміністрації, пройшовши шлях від економіста першої категорії до заступника директора Департаменту – начальника управління. Затим у лютому 2017 року була переведена на роботу до Міністерства фінансів України на посаду начальника відділу Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, де працювала до серпня 2020 року. У серпні 2020 року призначена на посаду начальника відділу департаменту економічного розвитку і фінансів Міністерства культури та інформаційної політики, у квітні 2021 року очолила Департамент фінансів цього міністерства, де працює по теперішній час.

Філіпченко Т.О. має високий рівень професійних знань, вміння та досвід роботи з нормативно-правовими актами, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє українською мовою, впевнений користувач персонального комп’ютера.

При цьому слід взяти до уваги вимоги законодавства щодо призначення на посади державної служби, зокрема:

статтю 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з якою у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, а граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено у цей період, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;

статтю 35 Закону України «Про державну службу», де йдеться про випробування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді;

статтю 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», згідно з якою працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись положеннями статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 35 Закону України «Про державну службу» та статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Філіпченко Тетяну Олександрівну до дня визначення переможця конкурсу на цю посаду відповідно до законодавства, але на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, із встановленням випробування строком шість місяців.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народних депутатів України – членів Комітету).

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /щодо затвердження відповідного звіту/.

Відмітили:

Частиною другою статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» визначено, що наприкінці кожної сесії Верховної Ради України комітет розглядає питання про виконання плану роботи комітету та іншу діяльність у період цієї сесії і затверджує шляхом прийняття рішення письмовий звіт про підсумки своєї роботи.

Відповідно до цієї норми у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /проект звіту надано народним депутатам України – членам Комітету/. У проекті звіту відображено інформацію щодо виконання заходів, визначених планом роботи Комітету на період дев’ятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету від 07.02.2023, протокол № 148), та здійснення іншої діяльності Комітету у звітний період. При цьому до проекту звіту включено питання, передбачені для розгляду на даному засіданні Комітету, за підсумками якого відповідну інформацію може бути уточнено.

Зокрема, в рамках законопроектної роботи Комітетом забезпечено підготовку до розгляду Верховною Радою України 12 законопроектів (з них 5 законопроектів – про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», 4 законопроекти – про внесення змін до Бюджетного кодексу України), в результаті Верховною Радою України прийнято 6 відповідних законів і 1 постанову, а також підготовлено висновки до 522 законопроектів (за якими Комітет не є головним) щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Щодо контрольної функції Комітетом забезпечено, насамперед, розгляд звітів про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», звіту Рахункової палати за 2022 рік, висновків Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету, а також погодження 12 рішень Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

В частині організаційної функції у Комітеті передусім проведено заходи двох конкурсів на зайняття посад членів Рахункової палати відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про Рахункову палату».

Завершуючи доповідь з даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме: затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період дев’ятої сесії. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання:

«Звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету
у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання

Протягом дев’ятої сесії (з 07.02.2023 по 04.09.2023) відбулося 19 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 579 питань. При цьому засідання Комітету переважно проводилися у режимі відеоконференції (відповідно до пункту 4 розділу VIII Закону України «Про комітети Верховної Ради України»).

Верховною Радою під час звітного періоду прийнято 6 законів та постанову, попередній розгляд проектів яких здійснював Комітет, а саме:

4 закони щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /від 24.02.2023 № 2953-ІХ, від 21.03.2023 № 2992-ІХ, від 29.06.2023 № 3166-ІХ, від 13.07.2023 № 3225-ІХ (який повернуто з пропозиціями Президента України)/;

2 закони про внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) /від 11.04.2023 № 3035-ІХ, від 27.07.2023 № 3278-ІХ/;

постанову про висловлення недовіри Пацкану В.В. /від 10.04.2023 № 3014-IX/.

За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 12 законопроектів (включаючи проекти постанов), за якими Комітет визначено головним та переважна більшість яких прийнята Верховною Радою, у т.ч.:

5 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /за реєстр. №№ 8399, 9105, 9105-1, 9165, 9437/, з них 2 законопроекти /за реєстр. №№ 8399 і 9165/ підготовлено також до розгляду у ІІ читанні, крім того, щодо 1 законопроекту /за реєстр. № 9006/ зазначено про втрату його актуальності у зв’язку з врегулюванням відповідного питання в іншому законопроекті;

4 законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу /за реєстр. №№ 8433, 9346, 9346-1, 9387/, з них 3 законопроекти /за реєстр. №№ 8433, 9346-1, 9387/ підготовлено також до розгляду у ІІ читанні, крім того, щодо 3 законопроектів /за реєстр. №№ 5529, 7294, 9026/ зазначено про втрату їх актуальності у зв’язку з врегулюванням відповідних питань в інших законопроектах;

3 проекти постанов: про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /за реєстр. № 9369/, про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /за реєстр. № 9370/, про висловлення недовіри Пацкану В.В. /за реєстр. № 8297/.

Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.

При цьому в рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час звітного періоду виконано значний обсяг трудомісткої роботи при підготовці до другого читання 5 законопроектів, за якими Комітет визначений головним (у т.ч.: 2 – щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», 3 – щодо змін до Бюджетного кодексу), передусім в частині розгляду значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів. Зокрема Комітетом опрацьовано: 751 пропозицію до законопроекту за реєстр. № 8399; 455 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 9165; 298 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 9346-1; 125 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 9387; 75 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 8433.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) Комітетом протягом дев’ятої сесії здійснено експертизу 522 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 21 законопроекту надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо здійснення контрольної і організаційної функцій Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 61 Бюджетного кодексу (з урахуванням пункту 22 розділуVI Бюджетного кодексу) та частини п’ятої статті 161 Регламенту Кабінет Міністрів наприкінці квітня п.р. подав до Верховної Ради звіти про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту, за результатами опрацювання звітів і поданих до них документів з урахуванням висновків та інших матеріалів Рахункової палати у Комітеті підготовлено проекти постанов Верховної Ради про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», в яких запропоновано зазначені звіти взяти до відома та надати Уряду відповідні доручення щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2023 році та при формуванні проекту бюджету на 2024 рік. Ці проекти постанов схвалено Комітетом та подано на розгляд Верховної Ради (реєстр. № 9369 і № 9370 від 08.06.2023), а також Комітет направив Кабінету Міністрів у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у зазначених проектах постанов.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своєму засіданні 12 липня 2023 р. розглянув висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. За підсумками розгляду такого питання Комітет направив Уряду рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету.

У звітний період Комітет співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 01.09.2023 – 36 листів). Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати, її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у засіданнях Комітету і його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» Рахунковою палатою наприкінці квітня 2023 р. подано до Верховної Ради звіт Рахункової палати за 2022 рік. Керуючись статтею 232-2 Регламенту, за підсумками розгляду такого питання Комітетом цей звіт взято до відома, надано рекомендації Рахунковій палаті щодо підвищення ефективності її діяльності та поінформовано Верховну Раду.

Поряд з тим, у квітні п.р. Комітетом розглянуто проект постанови Верховної Ради України про висловлення недовіри Пацкану В.В. /за реєстр. № 8297/ та надано Верховній Раді відповідний висновок. За результатами розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховною Радою 10 квітня 2023 р. висловлено недовіру та звільнено з посади члена Рахункової палати Пацкана В.В. – Голову Рахункової палати.

Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту та Закону України «Про Рахункову палату» у Комітеті під час дев’ятої сесії проведено заходи двох конкурсів на зайняття посад членів Рахункової палати:

узагальнено результати конкурсу, оголошеного у січні 2020 р., та 4 вересня 2023 р. ухвалено рішення Комітету з висновками щодо кожного з 38 кандидатів на 4 вакантні посади, яке подано на розгляд Верховної Ради;

з 25 квітня 2022 р. оголошено конкурс (у зв’язку із звільненням Пацкана В.В.), проведено попередні заходи щодо нього (включаючи співбесіди з кандидатами на посаду), узагальнено результати конкурсу та 22 червня 2023 р. ухвалено рішення Комітету з висновками щодо кожного з 9 кандидатів на посаду, яке подано на розгляд Верховної Ради.

У звітний період відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Комітетом погоджено 12 рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Бюджетного кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі законодавчі норми щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів, зокрема: стаття 23 Бюджетного кодексу про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень; частина шоста статті 108 Бюджетного кодексу про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами; відповідні норми закону про державний бюджет (у п.р. йдеться про норми статей 4 і 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»). Тому протягом дев’ятої сесії (в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022) прийняті Кабінетом Міністрів рішення з відповідних питань не потребували погодження з Комітетом.

Щодо міжнародного співробітництва слід відмітити активізацію у звітному періоді співпраці Комітету з профільними комітетами Європейського парламенту, в рамках якої 25 травня 2023 року відбулася онлайн-зустріч членів Комітету з членами Комітету контролю бюджету Європарламенту, а 31 серпня 2023 року – онлайн-зустріч членів Комітету з членами Бюджетного комітету Європарламенту. На цих зустрічах обговорювалися, серед іншого, питання щодо надання Україні фінансової допомоги від Європейського Союзу та контролю за використанням таких коштів, покриття дефіциту державного бюджету і підвищення ефективності Рахункової палати. Загалом такі зустрічі сприяють побудові належних міжкомітетських відносин, які базуються на довірі, прозорості і підзвітності, що важливо з огляду на необхідність подальшої підтримки від ЄС та кандидатський статус України на членство в ЄС.

У звітному періоді забезпечувалося висвітлення діяльності Комітету шляхом регулярного оновлення інформації на офіційному сайті Комітету, а також на сторінці Комітету у мережі Фейсбук . Крім того, за звітний період у Комітеті підготовлено інформативні-аналітичні матеріали, які додатково розміщено на офіційному сайті Верховної Ради /станом на 01.09.2023 – 56 матеріалів/.

У Комітеті регулярно здійснювалося опрацювання звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.».

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету               Володимир ЦАБАЛЬ

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

01 листопада 2024 14:27

Комітет Верховної Ради України