Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання №190 від 19 червня 2024 року

14  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

 

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Качний О.С., Пузійчук А.В., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Бондар Ю.М., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Філіпченко Т.О., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

від Рахункової палати

Піщанська О.С. – Голова;

Ключка С.С. – заступник Голови;

Сторожук Д.А. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора департаменту – начальник відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету;

Грицюта Л.М. – начальник відділу перевірки якості здійснення аудитів Департаменту стратегічного розвитку, контролю якості та міжнародної діяльності;

Профатило Н.В. – заступник начальника відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету;

Бережнюк О.В. – головний спеціаліст відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 19 червня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про звіт Рахункової палати за 2023 рік.

2. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Рахункової палати Піщанської О.С. про звіт Рахункової палати за 2023 рік.

Відмітили:

І. Відповідно до статті 30 Закону України "Про Рахункову палату" (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність та одночасно розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.

Статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) встановлена процедура розгляду Верховною Радою щорічного звіту про діяльність Рахункової палати, зокрема:

Верховна Рада щороку розглядає звіт про діяльність Рахункової палати /частина перша/; щорічний звіт про діяльність Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звіту здійснює попередню підготовку питання щодо розгляду звіту на пленарному засіданні Верховної Ради /частина друга/;

щорічний звіт розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статті 232-1 Регламенту (зокрема розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради звіту включає: 1) доповідь посадової особи, яка представляє звіт, – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; 2) виступ представника комітету, який здійснював попередню підготовку питання щодо розгляду звіту Верховною Радою, – до 10 хвилин; 3) у разі необхідності виступ запрошеного на пленарне засідання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – до 5 хвилин; 4) обговорення звіту) /частина третя/;

за підсумками обговорення щорічного звіту Верховна Рада може прийняти рішення про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або заходи яких, заплановані та вжиті у зв’язку з її рішеннями, визнані Рахунковою палатою неналежними /частина четверта/.

Законом України "Про комітети Верховної Ради України" встановлено, що при здійсненні контрольної функції комітети Верховної Ради щодо звітів, доповідей та інформації державних органів і посадових осіб, які у передбачених законом випадках подаються до Верховної Ради (далі – звітні матеріали):

мають право ухвалювати висновки і рекомендації, а також право виступу представника від комітету на пленарному засіданні при розгляді Верховною Радою питання щодо звітних матеріалів /пункт 7 частини першої статті 25/;

зобов’язані розглядати на своїх засіданнях або під час слухань у комітеті звітні матеріали, здійснювати попередню підготовку питань щодо розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради звітних матеріалів у порядку і строки, встановлені Регламентом /частина друга статті 25-2/.

За дорученням Голови Верховної Ради України до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 1 травня 2024 р. надійшов для розгляду звіт Рахункової палати за 2023 рік (далі – Звіт-2023) /наданий листом Голови Рахункової палати від 30.04.2024 № 19-1148/. Звіт також 30.04.2024 розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

ІІ. Керуючись частиною другою статті 232-2 Регламенту та статтями 25 і 25-2 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", у Комітеті попередньо опрацьовано Звіт-2023 і пов’язані з ним матеріали та звернуто увагу на таке.

Звіт-2023 містить інформацію, що вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. Водночас, Рахунковою палатою доповнено зміст річного звіту актуальною інформацією, наприклад у Звіті-2023 (на відміну від звітів за попередні роки) наведено інформацію про здійснені Рахунковою палатою у 2023 р. заходи щодо імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI), зокрема зазначено про прийняття 9 відповідних документів, що забезпечить поступове виконання взятих Україною зобов’язань на шляху до європейської інтеграції та завдань Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки /затвердженої відповідно до пункту 1 частини другої статті 25 Закону рішенням Рахункової палати від 29.07.2019 № 18-1 (далі – Стратегія)/.

При цьому в окремому розділі Звіту-2023 висвітлено оцінку показників виконання Стратегії, зокрема відмічено, що на кінець 2023 р. із 63 запланованих Стратегією завдань 21 виконано, 37 – виконано частково, 5 – не виконано, а також з 68 показників 30 (або 44%) досягли цільового значення. У Звіті-2023 вказано, що одним з чинників, що вплинув на виконання завдань Стратегії, є прийняття за підтримки міжнародних експертів нових методологій проведення аудитів, які відповідають вимогам Міжнародних стандартів вищих органів аудиту (ISSAI). На офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено Проміжний звіт про виконання Стратегії станом на 01.01.2024 (затверджений рішенням Рахункової палати від 26.03.2024 № 14-1), який містить оцінку стану виконання визначених Стратегією завдань та пропозиції щодо заходів, вжиття яких сприятиме їх виконанню й досягненню стратегічних цілей. Однак, незважаючи на рекомендацію, надану Комітетом за підсумками розгляду звіту Рахункової палати за 2022 рік (далі – Звіт-2022), проміжні звіти станом на 01.01.2022 і на 01.01.2023 (взяті до відома рішеннями Рахункової палати від 28.04.2022 № 10-3 і від 28.02.2023 № 4-8 відповідно) досі не оприлюднено.

Планом роботи Рахункової палати на 2023 рік /затвердженим рішенням Рахункової палати від 29.12.2022 № 29-1 із змінами, внесеними 35 рішеннями Рахункової палати/ передбачено розгляд на засіданнях Рахункової палати результатів 60 контрольних заходів (серед яких 28 аудитів ефективності, 16 аналізів (з них 6 – щодо виконання державного бюджету, 1 – щодо експертизи проекту державного бюджету), 8 фінансових аудитів, 1 аудит відповідності, 4 міжнародні заходи).

Рахунковою палатою у звітному періоді перевірено 399 об’єктів, за результатами чого затверджено 59 звітів / висновків (у 2022 р. – відповідно 355 об’єктів і 39 звітів / висновків) щодо проведених заходів, зокрема: звіти / висновки щодо 29 аудитів ефективності, 9 фінансових аудитів, 1 аудиту відповідності, 16 аналізів (включаючи 6 висновків щодо виконання державного бюджету, 1 висновок щодо експертизи проекту закону про державний бюджет) і 1 перевірки, а також 3 звіти про роботу аудиторських груп щодо міжнародних аудитів.

Разом з тим, у 2023 році Рахунковою палатою 6 звітам присвоєно гриф обмеженого доступу ("таємно" – 1, "цілком таємно" – 1, "для службового користування" – 4), у зв'язку з чим такі звіти і відповідні рішення Рахункової палати не оприлюднено, хоча не вся наведена у них інформація є інформацією з обмеженим доступом. Зазначене значно ускладнює доступ до таких звітів і відповідних рішень Рахункової палати, можливість їх належного розгляду у Верховній Раді та моніторингу врахування висновків і рекомендацій Рахункової палати (оскільки відповідні документи не дозволяється тиражувати та поширювати в електронному вигляді, у т.ч. для народних депутатів України). Однак, згідно з частиною восьмою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Відтак, Рахунковій палаті доцільно опрацювати питання щодо присвоєння грифу обмеженого доступу лише положенням, що містять інформацію з обмеженим доступом, у відповідних звітах і рішеннях, а не загалом зазначеним звітам і рішенням, з метою забезпечення відкритого доступу до інших положень таких рішень і звітів.

Обсяг перевірених Рахунковою палатою коштів у 2023 році становив 771,1 млрд грн (у 2022 р. – 351,3 млрд грн). Загалом у 2023 році виявлено порушень та недоліків на загальну суму 60,8 млрд грн (у 2022 р. – 58,6 млрд грн, 2021 р. – 179,9 млрд грн, у 2020 р. – 26,26 млрд грн), у т.ч.: порушення і недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету – 19,2 млрд грн, або 31,6% від загального обсягу (у 2022 р. – 45,9 млрд грн, або 78,3% від загального обсягу); порушення законодавства (включаючи нецільове використання коштів і порушення при плануванні) – 14,9 млрд грн, або 24,5% від загального обсягу (у 2022 р. – 4,5 млрд грн, або 7,7% від загального обсягу); неефективне управління коштами і майном, їх неефективне використання – 18,9 млрд грн, або 31,1% від загального обсягу (у 2022 р. – 7,2 млрд грн, або 12,3% від загального обсягу); порушення, допущені при плануванні публічних фінансів, – 7,7 млрд грн, або 12,7% від загального обсягу (у 2022 р. – 1 млрд грн, або 1,7% від загального обсяг); додаткові резерви доходів державного бюджету – 0,08 млрд грн, або 0,1% від загального обсягу. При цьому найбільше виявлено порушень та недоліків за такими напрямами: безпека та обороноздатність держави (16,5 млрд грн, або 27,1% від загального обсягу), доходи державного бюджету (12,4 млрд грн, або 20,4% від загального обсягу), соціальна сфера і охорона здоров'я (8,4 млрд грн, або 13,8% від загального обсягу), судова влада, юстиція та запобігання корупції (7,3 млрд грн, або 12% від загального обсягу), виконання повноважень державними органами (7 млрд грн, або 11,5% від загального обсягу).

Рахунковою палатою у 2023 році підготовлено та надіслано до державних органів, установ, організацій, підприємств 633 документи /звіти, рішення, інформація, акти, листи/ (у 2022 р. – 422), у т.ч.: Верховній Раді надіслано 120 документів (у 2022 р. – 73), Президенту України – 4 (у 2022 р. – 4), Раді національної безпеки і оборони – 11 (у 2022 р. – 4), Кабінету Міністрів – 55 (у 2022 р. – 34), правоохоронним органам – 20 (у 2022 р. – 16), органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам – 423 (у 2022 р. – 291).

Щодо аналізу реалізації наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (який має здійснюватися згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону) у Звіті-2023 вказано, що до кінця 2023 року повністю виконані або перебувають у процесі виконання 64,4% рекомендацій (виконано – 41,3%, у процесі виконання – 23,1%) і до 01.01.2024 не виконано 35,6% рекомендацій (до кінця 2022 р. повністю або частково виконано 70%). Водночас повідомлено, що пропозиції Рахункової палати за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) враховано у 4 законах (у 2022 р. – 2), 1 постанові Верховної Ради, 26 постановах Кабінету Міністрів (у 2022 р. – 8) і 5 розпорядженнях Кабінету Міністрів (у 2022 р. – 2).

Відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту, починаючи з 2021 р., Рахункова палата надсилає до Верховної Ради інформацію про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати (ця інформація має надсилатися протягом 45 днів з дня отримання інформації від об’єкта контролю). Така інформація Рахункової палати переважно включає відповіді, надані об’єктами контролю, не містить узагальненого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою чи її органами відповідних заходів у разі невиконання таких рекомендацій, що ускладнює застосування Верховною Радою відповідної інформації для належного реагування при здійсненні парламентського контролю. У зв’язку з цим Комітет за підсумками розгляду щорічних звітів про діяльність Рахункової палати за 2021 і 2022 роки рекомендував Рахунковій палаті удосконалити зміст такої інформації. Рахунковою палатою поінформовано, що рішенням Рахункової палати від 21.12.2023 № 31-10 затверджено Специфікацію та опис процесу "Моніторинг виконання рішень Рахункової палати за результатами розгляду заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)", якими передбачено удосконалення змісту інформації про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати, а також заплановано розроблення Рахунковою палатою нової форми подання Верховній Раді інформації про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати, яка буде погоджена з Комітетом. До речі, серед завдань Стратегії передбачено удосконалення системи моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати та інформування заінтересованих сторін про його результати для відповідного реагування, запровадження практики періодичного оцінювання стану та результатів виконання рекомендацій Рахункової палати, рівня їх імплементації для виявлення тенденцій та системних проблем у сфері управління публічними коштами та державним майном. У Проміжному звіті про виконання Стратегії станом на 01.01.2024 вказано, що такі завдання виконані лише частково і вони потребують продовження виконання.

Протягом звітного періоду представники Рахункової палати взяли участь у 72 засіданнях комітетів Верховної Ради і їх підкомітетів /на яких розглянуто 26 питань щодо здійснених Рахунковою палатою контрольних заходів/ (у 2022 р. – відповідно 56 засідань і 26 питань), 7 засіданнях робочих груп, 3 круглих столах та 4 засіданнях тимчасових слідчих комісій. При цьому найактивнішою була співпраця з Комітетом, зокрема представники Рахункової палати брали участь у 31 засіданні Комітету і 22 засіданнях його підкомітетів, на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати, а також матеріали Рахункової палати використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань. У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету мали можливість брати участь у засіданнях Рахункової палати.

У 2023 році Рахунковою палатою за результатами 14 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) направлено 20 повідомлень правоохоронним органам щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень (у 2022 р. –15 повідомлень), з яких до Офісу Генерального прокурора – 7, Національної поліції – 4, БЕБ – 3, НАБУ – 2, ДБР – 2, СБУ – 2, при цьому за результатами 8 контрольних заходів правоохоронними органами розпочато 9 досудових розслідувань у кримінальних провадженнях (у 2022 р. – 12 досудових розслідувань) та за результатами 2 контрольних заходів 3 повідомлення Рахункової палати долучено до кримінальних проваджень.

У Звіті-2023 зазначено, що впродовж 2023 року Рахункова палата здійснювала активну комунікацію з громадськістю, органами влади, партнерами та медіа для донесення до широкого загалу результатів своєї роботи щодо контролю державних видатків та важливості виконання наданих за результатами її аудитів рекомендацій. Загалом у 2023 році на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено 928 повідомлень (у 2022 р. – 908 повідомлень), включаючи 116 пресрелізів (з них за підсумками заходів державного зовнішнього контролю (аудиту) – 50). Як і у попередні роки, для охоплення більшої кількості громадян інформування про діяльність Рахункової палати відбувалося через її офіційні сторінки у соціальних мережах, зокрема опубліковано понад 460 дописів.

Згідно із Звітом-2023 протягом звітного періоду Рахунковою палатою забезпечено виконання заходів з підтримки сталої роботи ІТ-інфраструктури, інформаційно-телекомунікаційної системи Рахункової палати, сайту Рахункової палати та інших критичних складових систем. Слід зауважити, що Комітет вже декілька років поспіль рекомендував Рахунковій палаті розробити план розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки у Рахунковій палаті на середньострокову перспективу та забезпечити затвердження ІТ стратегії Рахункової палати, але на даний час зазначене питання залишається невирішеним. За інформацією Рахункової палати, розроблення ІТ стратегії Рахункової палати планується після проведення самооцінки ІТ системи в Рахунковій палаті та затвердження нової Стратегії розвитку Рахункової палати на 2025–2029 роки.

Міжнародне співробітництво Рахункової палати у звітному періоді, як і у попередні роки, здійснювалося за такими напрямами: участь у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту INTOSAI та EUROSAI; забезпечення діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф; розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва з вищими органами аудиту іноземних держав; співпраця з міжнародними організаціями та участь у проектах і програмах міжнародної технічної допомоги. Крім того, Рахункова палата активізувала міжнародну діяльність щодо реалізації заходів державної політики в сфері європейської інтеграції України.

Згідно із Звітом-2023 станом на 31.12.2023 фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 489 осіб, при цьому Постановою Верховної Ради України від 21.12.2023 № 3529-ІХ призначено 4 членів Рахункової палати (які приступили до виконання повноважень у січні 2024 року), отже укомплектованість Рахункової палати на кінець звітного періоду була 69% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 713 одиниць/ (станом на 31.12.2022 – 478 осіб, або 67% від штатної чисельності), у т.ч.: 12 – членів Рахункової палати, 427 – державних службовців, 21 – працівник патронатної служби, 33 – інші працівники. На кінець 2023 року вакантними були 220 посад, з них 1 посада члена Рахункової палати (відповідно до Закону склад Рахункової палати становить 13 членів Рахункової палати). Велика кількість вакантних посад у Рахунковій палаті мала місце також у попередніх роках /наприклад, на кінець 2020 і 2021 рр. – 226 посад, на кінець 2022 р. – 235 посад/.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону гранична чисельність апарату Рахункової палати затверджується Верховною Радою за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності, але досі дане питання залишається неврегульованим. Комітет за підсумками розгляду Звіту-2022, як і в попередні роки, рекомендував Рахунковій палаті подати на затвердження Верховної Ради пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки), однак такі пропозиції не подано. Разом з тим, створеною у Комітеті робочою групою з опрацювання законопроектів щодо реформування Рахункової палати (в рамках реалізації пункту 32 розділу ІІ Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3561-ІХ) розглядаються питання щодо внесення змін до Закону, серед яких зміна порядку затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати, розширення повноважень Рахункової палати, зміна кількісного складу Рахункової палати. Тому вбачається доцільним забезпечити затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати після внесення відповідних змін до Закону.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" бюджетні призначення Рахунковій палаті за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету" (код 6511010) за загальним фондом затверджено в сумі 369,02 млн грн (або на 8,6 млн грн більше проведених видатків за 2022 р.) лише в частині видатків споживання (з них на оплату праці – 251,3 млн грн), але Законом України від 06.10.2023 № 3415-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань" такі видатки зменшено до 346 млн грн (на 23,02 млн грн).

Загалом видатки Рахункової палати за 2023 рік проведені у сумі 335,5 млн грн, або на 24,9 млн грн менше, ніж у 2022 р. (довідково: у 2020 р. – 379,4 млн грн, у 2021 р. – 412,1 млн грн, у 2022 р. – 360,4 млн грн), що становить 97% бюджетних призначень. У структурі проведених видатків в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату праці: здійснено у сумі 251,3 млн грн, що становить майже 100% бюджетних призначень та 74,9% загального обсягу проведених видатків (у 2022 р. – 279,2 млн грн, або 90% бюджетних призначень і майже 100% уточненого плану та 77,5% загального обсягу проведених видатків).

Довідка про окремі показники діяльності Рахункової палати за 2018–2023 роки, підготовлена у секретаріаті Комітету, надана народним депутатам України – членам Комітету.

Відповідно до статті 42 Закону та Плану роботи Рахункової палати на 2023 рік у звітному періоді Рахунковою палатою проведено внутрішній аудит Рахункової палати за 2018–2022 роки, який згідно з рішенням Рахункової палати від 19.12.2023 № 30-7 взято до відома. Враховуючи зазначене та звернення окремих членів Рахункової палати у попередніх роках щодо проведення внутрішнього аудиту Рахункової палати, Комітет рекомендував за підсумками розгляду на засіданні Рахункової палати такого аудиту надати Комітету звіт про його результати, однак відповідний звіт не надано Комітету.

Загалом щодо рекомендацій, наданих Комітетом за підсумками розгляду Звіту-2022, потрібно зауважити, що Рахунковою палатою з 12 рекомендацій враховано – 3, враховано частково – 4, не враховано – 5, про що частково вже вище зазначалося. Більшість з таких рекомендацій залишаються актуальними.

Наприклад, Комітетом звернуто увагу на необхідність врахування зауважень з питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 "Фінансовий контроль" Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023). Рахункова палата поінформувала про відповідні заходи, що нею поступово вживаються, разом з тим, слід продовжити роботу щодо врегулювання зазначених у зауваженнях Європейської Комісії проблемних питань зовнішнього аудиту, вирішення яких залежить безпосередньо від Рахункової палати.

Довідка про стан врахування Рахунковою палатою рекомендацій, наданих Комітетом за результатами розгляду Звіту-2022, надана народним депутатам України – членам Комітету.

Таким чином, з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати ряд вищезазначених питань потребують її належної уваги та можуть бути направлені (окремі з них – повторно) Рахунковій палаті у вигляді рекомендацій Комітету.

ІІІ. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф. та Голова Рахункової палати Піщанська О.С.

Зокрема, Голова Рахункової палати Піщанська О.С. представила Звіт-2023, поінформувавши про основні результати діяльності Рахункової палати за 2023 рік.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. повідомив про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), а саме Звіт-2023 взяти до відома, надати Рахунковій палаті рекомендації, наведені у проекті ухвали, а також поінформувати Верховну Раду про розгляд Комітетом Звіту-2023.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Звіт Рахункової палати за 2023 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) продовжити роботу щодо врегулювання проблемних питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 "Фінансовий контроль" Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023), вирішення яких залежить безпосередньо від Рахункової палати;

2) надати Комітету з питань бюджету звіт про результати внутрішнього аудиту Рахункової палати за 2018-2022 роки та відповідне рішення Рахункової палати від 19 грудня 2023 року № 30-7;

3) розглянути можливість проведення незалежного оцінювання для підтвердження відповідності практики здійснення Рахунковою палатою фінансового аудиту, аудиту ефективності, аудиту відповідності та звітів Рахункової палати за результатами таких аудитів вимогам Міжнародних стандартів вищих органів аудиту (ISSAI);

4) опрацювати питання щодо присвоєння грифу обмеженого доступу лише положенням, що містять інформацію з обмеженим доступом, у звітах і рішеннях Рахункової палати за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а не загалом відповідним звітам і рішенням, з метою забезпечення відкритого доступу до інших положень таких звітів і рішень (з розміщенням на офіційному веб-сайті Рахункової палати) та відповідно їх належного розгляду;

5) здійснювати оприлюднення інформації щодо результатів моніторингу і аналізу стану виконання наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) на офіційному веб-сайті Рахункової палати;

6) інформувати Верховну Раду України про випадки неналежного виконання або невиконання наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

7) розглянути можливість здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо використання коштів, що надходять на рахунок Національного банку України для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України, а також на рахунки головних розпорядників коштів державного бюджету згідно з пунктом 56 розділу VI Бюджетного кодексу України;

8) забезпечити затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати після прийняття законопроекту щодо внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" (передбаченого пунктом 32 розділу ІІ Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 лютого 2024 року № 3561-ІХ);

9) до завершення 2024 року затвердити стратегію розвитку Рахункової палати на наступний середньостроковий період, врахувавши стан виконання Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019–2024 роки, необхідність імплементації стандартів і методик Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) та виконання інших відповідних зобов’язань на шляху до європейської інтеграції, при цьому розглянувши можливість включення до відповідної нової стратегії завдань щодо розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки у Рахунковій палаті;

10) за підсумками 2024 року здійснити комплексну оцінку виконання Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019–2024 роки та розмістити результати такої оцінки на офіційному веб-сайті Рахункової палати;

11) до 1 лютого 2025 року надати Комітету з питань бюджету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.

3. Поінформувати Верховну Раду України про розгляд Комітетом з питань бюджету Звіту Рахункової палати за 2023 рік.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

2. Слухали:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України звіт про виконання державного бюджету. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) та частиною третьою статті 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" річний звіт про виконання закону про державний бюджет має бути поданий Кабінетом Міністрів Верховній Раді України, Президенту України та Рахунковій палаті не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Разом з тим, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України. Згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі норми Кодексу, серед яких частина перша статті 61 в частині дотримання терміну подання річного звіту про виконання закону про державний бюджет.

Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів України листом від 24.04.2024 № 9753/0/2-24 подав Верховній Раді України звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі – Звіт), який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), а також надіслано іншим комітетам Верховної Ради України і народним депутатам України через СЕДО.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2024 № 341-р "Про схвалення звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" державний бюджет у 2023 р. виконано за доходами у сумі 2.672.481,2 млн грн, видатками – 4.014.812,9 млн грн, обсягом повернення кредитів – 14.799,6 млн грн, обсягом надання кредитів – 9.340,5 млн грн, з дефіцитом у сумі 1.336.872,6 млн грн.

Матеріали Звіту подані у повному обсязі відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Кодексу.

Рахункова палата відповідно до статті 62 Кодексу і статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" підготувала та подала Верховній Раді України листом від 08.05.2024 № 06-1224 Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі – Висновки РП), затверджені рішенням Рахункової палати від 07.05.2024 № 22-1. Висновки РП розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України через СЕДО. При цьому витяг з Висновків РП в частині висновків за результатами аналізу та пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету.

Згідно з частиною шостою статті 161 Регламенту Комітет після отримання відповідних висновків та пропозицій Рахункової палати має підготувати та подати на розгляд Верховної Ради проект постанови щодо річного звіту про виконання закону про державний бюджет.

У Комітеті опрацьовано вищевказані документи, інші матеріали Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2023 році та секретаріатом Комітету підготовлено інформаційно-аналітичну довідку про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" /яка додається/ та інші аналітичні матеріали (таблиці, графіки) /відповідні аналітичні матеріали надано народним депутатам України – членам Комітету та надіслано на їх електронні адреси у Верховній Раді України/.

При цьому проаналізовано надану Міністерством фінансів України інформацію щодо виконання рекомендацій Комітету за підсумками розгляду звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" /лист від 26.06.2023 № 04210-03/1-3/17350/ та зауважено, що деякі рекомендації залишаються актуальними надалі та їх доцільно врахувати у рекомендаціях, які будуть надані Кабінету Міністрів України за підсумками розгляду Звіту.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту, за результатами опрацювання Звіту, Висновків РП та іншої відповідної інформації у Комітеті підготовлено проект постанови Верховної Ради України "Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), в якому наведено узагальнений аналіз реалізації цього Закону, включаючи особливості звітного бюджетного періоду, та виявлені проблемні питання, а також запропоновано Звіт взяти до відома та надати Кабінету Міністрів України доручення, спрямовані на врегулювання виявлених проблемних питань та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання державного бюджету у 2024 році і при формуванні проекту державного бюджету на 2025 рік (включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати).

Статтею 162 Регламенту визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про державний бюджет у Верховній Раді України, зокрема, передбачено, що: розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті; звіт у Верховній Раді представляє Міністр фінансів України, із співдоповідями виступають голова Комітету та Голова Рахункової палати; за результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Цабаль В.В., Молоток І.Ф., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Піщанська О.С.

Зокрема, спочатку перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. представив Звіт та зазначив, що у Міністерства фінансів України немає зауважень до відповідного проекту постанови, підготовленого у Комітеті. Затим Голова Рахункової палати Піщанська О.С. виступила щодо Висновків РП та звернула увагу на окремі рекомендації Рахункової палати, які недостатньо виконуються Урядом.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: взяти до відома Звіт, схвалити підготовлений Комітетом проект постанови Верховної Ради України про Звіт та рекомендувати Верховній Раді України за результатами його розгляду прийняти зазначений проект постанови, а також направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у підготовленому Комітетом проекті постанови.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 2.672.481,2 млн гривень, видатками - 4.014.812,9 млн гривень, обсягом повернення кредитів - 14.799,6 млн гривень, обсягом надання кредитів - 9.340,5 млн гривень, з дефіцитом у сумі 1.336.872,6 млн гривень, схвалити підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови Верховної Ради України "Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду цього звіту прийняти зазначений проект Постанови Верховної Ради України.

2. Направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету з питань бюджету доручення, передбачені у проекті постанови Верховної Ради України "Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", підготовленому Комітетом з питань бюджету, а саме:

1) проаналізувати висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків, недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та щодо реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

2) вжити заходів щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості, обмеживши щорічні списання такого боргу і підвищивши дієвість податкового контролю за суб’єктами господарювання, які мають відповідну заборгованість;

3) удосконалити методику прогнозування надходжень податку на додану вартість, врахувавши зміни до податкового законодавства щодо цього податку, внесені після затвердження зазначеної методики, та опрацювавши можливість здійснення розрахунків за окремими групами товарів, для яких встановлено різні ставки цього податку, з метою належного моніторингу відповідних надходжень і забезпечення реалістичності відповідних планових показників;

4) здійснити інвентаризацію наявних податкових пільг, оцінивши їх ефективність і доцільність, розробити єдиний підхід до застосування податкових стимулів та за результатами внести відповідні пропозиції з метою запобігання необґрунтованих втрат доходів бюджету, а також забезпечити постійний моніторинг податкових преференцій та посилити контроль за правомірністю наданих пільг з податків і зборів;

5) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету здійснювати щомісячний моніторинг надходження і використання доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 25020000 "Інші джерела власних надходжень бюджетних установ", включаючи надходження, отримані у натуральній формі, в розрізі бюджетних програм і напрямів використання таких коштів, та враховувати результати зазначеного моніторингу при плануванні видатків загального фонду державного бюджету за відповідними бюджетними програмами;

6) проаналізувати доцільність значної кількості рахунків, відкритих у Національному банку України головним розпорядникам коштів державного бюджету відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу, зважаючи на малі обсяги коштів на окремих з таких рахунків та/або низький рівень використання відповідних коштів, розглянути можливість оптимізації таких рахунків, актуалізувавши напрями залучення коштів відповідно до суспільно резонансних потреб, а також спрощення процедур виділення відповідних коштів для їх оперативного і ефективного використання;

7) продовжити активну співпрацю з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими установами, урядами іноземних держав щодо залучення міжнародної фінансової допомоги передусім у вигляді грантів на бюджетну підтримку для мінімізації боргового навантаження на державний бюджет і зменшення його дефіциту;

8) вжити заходів за участю Національного банку України щодо ефективного здійснення державних запозичень, зокрема шляхом зменшення їх вартості та збільшення частки довгострокових боргових зобов’язань;

9) вжити заходів щодо поліпшення стану залучення та використання кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, включаючи посилення координації такого процесу і відповідальності виконавців зазначених проектів за несвоєчасну їх підготовку та реалізацію;

10) забезпечити виконання плану надходжень від приватизації державного майна у 2024 році та реалістичне планування відповідних надходжень на наступні бюджетні періоди;

11) вжити заходів щодо здійснення правочинів з державним боргом і державними деривативами з метою відтермінування виплат за зовнішніми борговими зобов'язаннями і державними деривативами на середньостроковий чи довгостроковий період та спрямування відповідних бюджетних коштів на пріоритетні загальносуспільні потреби;

12) проводити роботу з погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з обов’язковим застосуванням визначених статтею 17 Кодексу механізмів погашення (списання) такої заборгованості;

13) здійснювати постійний моніторинг єдиного казначейського рахунку та його коштів, залучених до загального фонду державного бюджету, забезпечувати їх послідовне повернення з дотриманням вимог бюджетного законодавства, а також застосовувати дієві інструменти щодо поліпшення ліквідності такого рахунку;

14) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету проаналізувати стан реалізації бюджетних програм за 2023 рік і в поточному році, оцінивши ефективність, результативність, економічну доцільність витрат державного бюджету, визначити заходи, які втратили актуальність чи є непершочерговими та непріоритетними, насамперед в період дії воєнного стану, та підготувати пропозиції щодо скорочення видатків для спрямування вивільнених ресурсів на національну безпеку і оборону, заходи з ліквідації наслідків збройної агресії, відновлення країни при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та підготовці проекту Державного бюджету України на 2025 рік;

15) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на обов’язковість дотримання встановлених строків затвердження порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм, продовживши здійснення Міністерством фінансів України і Державною казначейською службою України контролю за виконанням такої робити;

16) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету здійснювати на постійній основі моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, не допускаючи її нарощування та вживаючи заходи з погашення насамперед простроченої заборгованості, а також неухильний контроль за відповідною роботою розпорядників коштів нижчого рівня;

17) доручити Державній казначейській службі України спільно з головними розпорядниками коштів державного бюджету здійснити звірку наявної дебіторської та кредиторської заборгованості за видатками державного бюджету, звернувши особливу увагу на заборгованість за бюджетними програмами, за якими головні розпорядники коштів державного бюджету реорганізовані та/або впродовж тривалого часу не визначені бюджетні призначення, та надати пропозиції щодо шляхів врегулювання відповідної заборгованості;

18) доручити Міністерству соціальної політики України взяти до уваги необхідність подальшого погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України на поворотній основі за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, для покращення ресурсної забезпеченості цього рахунка;

19) доручити Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України проаналізувати доцільність збереження значних залишків коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами і державного фонду розвитку водного господарства, спроможність використання таких залишків за цільовим призначенням та надати пропозиції щодо ефективного використання зазначених коштів;

20) забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету відповідно до мети формування цього фонду, визначеної частиною першою статті 24 Кодексу, з дотриманням нормативно-правових вимог щодо порядку використання таких коштів;

21) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету за участю Міністерства фінансів України оптимізувати кількість результативних показників бюджетних програм, залишивши лише показники, що повною мірою характеризують ступінь досягнення поставленої мети і виконання завдань бюджетної програми (включаючи показники, що відображають застосування гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі);

22) продовжити роботу з упорядкування звітної інформації, передбаченої пунктом 15 частини другої статті 61 Кодексу, оптимізувавши її зміст для розширення можливостей практичного застосування такої інформації при здійсненні парламентського контролю;

23) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету за участю Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України здійснювати підготовку належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, забезпечувати ефективне, економне і цільове використання виділених коштів, а також постійний та дієвий контроль за використанням цих коштів розпорядниками коштів нижчого рівня і одержувачами бюджетних коштів;

24) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету проаналізувати чинники, які зумовлюють прийняття значної кількості рішень Кабінету Міністрів України про здійснення перерозподілу та/або передачі бюджетних призначень, та усунути системні прорахунки у плануванні відповідних видатків при підготовці пропозицій до проекту Державного бюджету України на 2025 рік, обмеживши підготовку проектів таких рішень лише за наявності об’єктивних підстав і економічної доцільності зміни бюджетних призначень на підставі деталізованих фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань;

25) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету забезпечити належний рівень використання коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету у рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (включаючи залишки таких коштів за попередні роки), з метою своєчасного виконання відповідних програм та передбачених ними заходів насамперед з відновлення України та ліквідації наслідків збройної агресії;

26) звернути увагу відповідних центральних органів виконавчої влади на необхідність своєчасного затвердження порядків і умов надання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, а також розподілу зазначених трансфертів між місцевими бюджетами (якщо у законі про Державний бюджет України такий розподіл не здійснено);

27) забезпечувати здійснення розподілу між місцевими бюджетами передбачених у проекті закону про Державний бюджет України трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам з метою дотримання вимог частини третьої статті 97 Кодексу;

28) посилити контроль за використанням субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, забезпечуючи моніторинг своєчасного і цільового використання таких коштів з місцевих бюджетів, мінімізацію накопичення залишків таких коштів на рахунках місцевих бюджетів та зменшення кількості незавершених проектів (програм, заходів), що реалізуються за рахунок відповідних субвенцій;

29) у тримісячний строк надати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо гуманізації порядку притягнення жінок до кримінальної відповідальності" (реєстр. № 11230-1 від 13.05.2024, народний депутат України Яценко А.В.);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо відповідальності за шкоду, завдану державі, Автономній Республіці Крим та територіальній громаді, та посилення захисту прав добросовісного набувача" (реєстр. № 11134 (доопрац.) від 19.04.2024, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І. та інші);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав власності добросовісного набувача" (реєстр. № 11233 від 06.05.2024, народні депутати України Салійчук О.В., Аліксійчук О.В., Драбовський А.Г. та інші);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей військового обліку осіб з інвалідністю (зокрема з дитинства) І та ІІ групи" (реєстр. № 11219 від 29.04.2024, народні депутати України Разумков Д.О., Саладуха О.В., Загоруйко А.Л., Дмитрієва О.О. та інші);

3.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо забезпечення рівних прав жінки та чоловіка на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, якщо обоє з подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років" (реєстр. № 11226 від 30.04.2024, народні депутати України Фріз І.В., Геращенко І.В., Бобровська С.А. та інші);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо публічного вибачення прокурора в разі закриття кримінального провадження" (реєстр. № 11114 від 25.03.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо окремих аспектів посилення захисту прав добросовісного набувача" (реєстр. № 11135 від 29.03.2024, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І., Скороход А.К. та інші);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подібних правовідносин" (реєстр. № 11177 від 15.04.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких процесуальних законодавчих актів щодо уточнення порядку вручення судового рішення" (реєстр. № 11193 від 22.04.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо врегулювання деяких питань виплати допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку) за відсутності підтверджуючих документів наявності страхового стажу у період дії воєнного стану в Україні" (реєстр. № 11129 від 26.03.2024, народні депутати України Лукашев О.А., Ковальов О.І.);

3.1.11. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про обмін та взаємну охорону інформації з обмеженим доступом" (реєстр. № 0269 від 13.05.2024, Президент України);

3.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Збройні Сили України" щодо передислокації військових частин під час дії воєнного стану" (реєстр. № 11257 від 13.05.2024, Кабінет Міністрів України);

3.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо юрисдикції спорів, стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство)" (реєстр. № 11128-1 від 10.04.2024, народний депутат України Тарасенко Т.П.);

3.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо ефективного здійснення повноважень Генерального прокурора" (реєстр. № 11175 від 12.04.2024, народні депутати України Неклюдов В.М., Павлюк М.В., Брагар Є.В., Дануца О.А. та інші);

3.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про нотаріат" щодо питань діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату" (реєстр. № 11182 від 16.04.2024, народний депутат України Гривко С.Д.);

3.1.16. Проект Закону України "Про вихід України з Протоколу до Угоди між державами – учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14 лютого 1992 року" (реєстр. № 0271 від 16.05.2024, Президент України);

3.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо удосконалення процедури перевірки документів військовозобов’язаних та сприяння призову громадян на військову службу під час мобілізації на добровільних засадах" (реєстр. № 11261 від 16.05.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

3.1.18. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ" (реєстр. № 0273 від 16.05.2024, Президент України);

3.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо уточнення деяких положень, пов’язаних з визначенням розміру орендної плати за землю" (реєстр. № 11287 від 24.05.2024, народний депутат України Мороз В.В.);

3.1.20. Проект Закону України "Про ратифікацію Поправок до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (реєстр. № 0272 від 16.05.2024, Президент України);

3.1.21. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав" (реєстр. № 0270 від 16.05.2024, Президент України);

3.1.22. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" щодо поновлення звітності у сфері державного експортного контролю" (реєстр. № 11278 від 20.05.2024, Кабінет Міністрів України);

3.1.23. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні" (реєстр. № 0274 від 16.05.2024, Президент України);

3.1.24. Проект Закону України "Про зупинення дії Угоди між Україною та Республікою Білорусь про реадмісію" (реєстр. № 0275 від 16.05.2024, Президент України);

3.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності приватних підприємств" (реєстр. № 11286 від 24.05.2024, народний депутат України Мороз В.В.);

3.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 185 Кримінального кодексу України щодо вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану" (реєстр. № 11295 від 27.05.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законів щодо усунення правової невизначеності окремих складів кримінальних правопорушень" (реєстр. № 11277 від 20.05.2024, народний депутат України Демченко С.О.);

3.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 186 Земельного кодексу України щодо уточнення підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою" реєстр. № 11211 від 26.04.2024, народний депутат України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

3.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 5 пункту 27 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо встановлення права в період дії воєнного стану на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність на виконання рішення суду, яке набрало законної сили" (реєстр. № 11213 від 26.04.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

3.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку волонтерства серед здобувачів освіти" (реєстр. № 11159 від 09.04.2024, народні депутати України Грищук Р.П., Горбенко Р.О. та інші);

3.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо передачі в управління культурних цінностей" (реєстр. № 11280 від 21.05.2024, народний депутат України Ткаченко О.М.);

3.1.32. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 43 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо впорядкування надання відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях" (реєстр. № 11178 від 15.04.2024, Кабінет Міністрів України);

3.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг" (реєстр. № 11232 від 03.05.2024, народні депутати України Крячко М.В., Штепа С.С. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань охорони навколишнього природного середовища Збройними Силами України та військовими формуваннями Державної спеціальної служби транспорту (реєстр. № 11136 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Криворучкіною О.В., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом шляхом внесення змін до низки законів України, зокрема, пропонується:

покласти на Міністерство оборони України (далі – Міноборони) повноваження у сфері охорони навколишнього природного середовища, які здійснюватимуться через спеціально уповноважений підрозділ Міноборони;

уточнити повноваження начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту бригади та встановити нову посаду – начальник служби екологічної безпеки бригади з визначеним переліком функцій та завдань у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту зазначено про те, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових витрат державного бюджету у 2024 році для Міноборони на виконання завдань з реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснення заходів з ліквідації наслідків шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у місцях безпосередньої діяльності Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, а також на утворення та функціонування спеціально уповноваженого структурного підрозділу Міноборони у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважив також Мінфін.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань охорони навколишнього природного середовища Збройними Силами України та військовими формуваннями Державної спеціальної служби транспорту (реєстр. № 11136 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Криворучкіною О.В., Бондаренком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо запровадження військової служби за короткостроковим контрактом під час дії воєнного стану для військовозобов’язаних, які заброньовані в установленому порядку або не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період з інших підстав (реєстр. № 11124 від 25.03.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (далі – Закон) пропонується запровадити як новий вид військової служби – військову службу за короткостроковим контрактом під час дії воєнного стану (для військовозобов’язаних, які заброньовані в установленому порядку або не підлягають призову на військову службу під час мобілізації в особливий період з інших підстав) та порядок проходження такої служби. Зокрема, положеннями законопроекту передбачається, що:

- на військову службу за короткостроковим контрактом прийматимуться виключно військовозобов’язані – громадяни України, які одночасно відповідають зокрема, таким критеріям: заброньовані або не підлягають призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час; раніше проходили військову службу або пройшли курс базової загальновійськової підготовки; у добровільному порядку подали заяву про вступ на військову службу за короткостроковим контрактом під час дії воєнного стану; визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я до військової служби;

- прийняття осіб на таку службу здійснюється з метою тимчасового доукомплектування військових посад, залучення військовозобов’язаних дефіцитних військово-облікових спеціальностей, виконання окремих бойових (спеціальних) завдань на строк, необхідний для досягнення цілей, але не менше ніж на чотирнадцять днів;

- проходження військової служби за короткостроковим контрактом під час дії воєнного стану регулюється нормами, які визначають загальний порядок проходження в Україні військової служби за контрактом, а військовослужбовці користуються усіма правами та пільгами, визначеними законодавством про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту зазначається, що:

- реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших державних органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями на утримання додаткової чисельності військовослужбовців. Таку ж позицію зазначило Міністерство оборони України у своєму висновку до цього законопроекту,

- поширювати на військовослужбовців, які укладають короткостроковий контракт, пільги і соціальні гарантії, що передбачені для військовослужбовців при укладенні звичайних контрактів на проходження військової служби, вважається необґрунтованим та пропонується відповідно уточнити редакцію абзацу 19 пункту 3 розділу І законопроекту (щодо пункту 4 нової статті 39-3 Закону).

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну. Крім того, Мінфіном зауважується, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних щодо чисельності осіб, яких буде прийнято на військову службу.

Загалом, у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту зазначено про те, що законопроект потребує доопрацювання, надання фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій щодо джерел покриття додаткових видатків. Крім того, з позиції Мінфіну вбачається за необхідне опрацювати положення зазначеного законопроекту з Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України з урахуванням наданих повноважень у сфері оборони держави, забезпечення мобілізаційної готовності, у тому числі заходів з мобілізації (демобілізації).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо запровадження військової служби за короткостроковим контрактом під час дії воєнного стану для військовозобов’язаних, які заброньовані в установленому порядку або не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період з інших підстав (реєстр. № 11124 від 25.03.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння вступу громадян на військову службу під час мобілізації на контрактних умовах, а також захисту прав військовослужбовців, осіб з інвалідністю та інших категорій громадян (реєстр. № 11152 від 08.04.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу», зокрема, пропонується:

встановити для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, строк військової служби не більше 24 місяців (за умови, що військовослужбовці протягом 12 місяців виконували бойові завдання у зоні бойових дій);

розширити підстави звільнення з військової служби, у тому числі під час воєнного стану, додатково передбачивши, зокрема такі:

у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у тому числі у розвідувальних органах України, Службі безпеки України (у разі неможливості їх використання на службі), звільненням з полону, обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, призначенням (обранням) на посаду судді, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

у зв’язку із закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) – у разі служби під час дії воєнного стану протягом 24 місяців (за умови, що військовослужбовець протягом 12 місяців виконував бойові завдання у зоні бойових дій та/або проходив лікування/відновлення у зв’язку з пораненням, отриманим під час виконання бойового завдання);

за станом здоров’я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців, а також за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

за власним бажанням у разі подання військовослужбовцем рапорту безпосередньому керівнику щодо порушення його прав як військовослужбовця і невирішення порушених у рапорті питань, які відповідають повноваженням командирів (військових посадовців), протягом 7 днів від зафіксованого дня подачі рапорту, або відсутності відповіді на рапорт.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається про те, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, передусім, аргументуючи таким:

- положеннями Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» вже врегульовано більшість питань, порушених у законопроекті,

- реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та розвідувальних органів на здійснення розрахунків зі звільненими військовослужбовцями, а також забезпечення призову та утримання військовослужбовців, яких необхідно додатково мобілізувати на військову службу на заміну звільнених військовослужбовців, оскільки законодавчою пропозицією запропоновано суттєво розширити коло осіб, які можуть звільнитися з військової служби під час дії воєнного стану,

- положення законопроекту можуть безпосередньо вплинути на обороноздатність держави, зокрема на укомплектованість Збройних Сил України та інших військових формувань, у зв’язку з чим, вважається за необхідне опрацювати положення зазначеного законопроекту з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України з урахуванням наданих повноважень у сфері оборони держави, забезпечення мобілізаційної готовності, у тому числі заходів з мобілізації (демобілізації).

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважив також Мінфін, при цьому зазначивши, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо джерел покриття додаткових витрат державного бюджету, водночас, за відсутності вихідних даних Мінфін обрахувати обсяг додаткових видатків не вбачає за можливе.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння вступу громадян на військову службу під час мобілізації на контрактних умовах, а також захисту прав військовослужбовців, осіб з інвалідністю та інших категорій громадян (реєстр. № 11152 від 08.04.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для сектору національної безпеки та оборони). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї шляхом забезпечення права на пенсію для таких осіб із зменшенням пенсійного віку (реєстр. № 11171 від 12.04.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується встановити, що особи, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, прирівнюються за правовим статусом до учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС відповідної категорії, та мають право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Слід відмітити, що відповідно до положень статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, мають учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету у поточному році, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. За узагальнюючим висновком законопроект за реєстр. № 11171 Мінфіном не підтримується.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї шляхом забезпечення права на пенсію для таких осіб із зменшенням пенсійного віку (реєстр. № 11171 від 12.04.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування» (реєстр. № 11258 від 15.05.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Мезенцевою М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 95 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пропонується розширити перелік операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість до припинення або скасування воєнного стану, введеного з 24.02.2022, доповнивши операціями з ввезення на митну територію України складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) машинокомплектів для виробництва машин механізованого розмінування, які ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування, що класифікуються у товарній підкатегорії 8479 50 00 00 згідно з УКТЗЕД («Промисловi роботи, в iншому мiсцi не зазначенi»).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття дозволить створити сприятливі умови для виробництва машин механізованого розмінування, які братимуть участь у гуманітарному розмінуванні території України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване законопроектом звільнення від оподаткування призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість до державного бюджету, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю інформації про обсяги ввезення суб’єктами господарювання на митну територію України складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) для виробництва машин механізованого розмінування, які заплановано виробляти на митній території України із складових, ввезених на пільгових умовах. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування» (реєстр. № 11259 від 15.05.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11258 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11259.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування» (реєстр. № 11258 від 15.05.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Мезенцевою М.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування» (реєстр. № 11259 від 15.05.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Мезенцевою М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 9-27 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України пропонується розширити перелік товарів, які до припинення або скасування воєнного стану, введеного з 24.02.2022, звільняються від оподаткування ввізним митом, доповнивши складовими (матеріалами, вузлами, агрегатами, устаткуванням та комплектувальними виробами) безпілотних систем, що класифікуються за кодом згідно з УКТЗЕД 8479 50 00 00 (машинокомплекти для виробництва машин механізованого розмінування).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, основним завданням його прийняття є створення сприятливих умов для виробництва машин механізованого розмінування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване звільнення від оподаткування призведе до зменшення надходжень державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість з нього, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення на митну територію України складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів, у т.ч. машинокомплектів) для виробництва машин механізованого розмінування, а також кількості машин механізованого розмінування, які планується виробляти на митній території України із складових, ввезених на пільгових умовах. Загалом Мінфін підтримує законопроект за умови його доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування» (реєстр. № 11258 від 15.05.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11259 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11258.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування» (реєстр. № 11259 від 15.05.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Мезенцевою М.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо відображення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України на Порталі Дія (реєстр. № 11176 від 15.04.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О. М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» положенням, відповідно до якого свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України в електронному вигляді відображаються у Єдиному державному вебпорталі електронних послуг (далі – Портал Дія), зокрема у мобільному додатку Порталу Дія. Разом з тим, передбачається, що технічна процедура інформаційної взаємодії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, цифрової економіки та цифрових інновацій разом із суб’єктами інформаційної взаємодії.

Варто зазначити, що у державному бюджеті Міністерству цифрової трансформації України, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, за бюджетною програмою 2901030 «Електронне урядування», серед іншого, передбачаються кошти на модернізацію, розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування Порталу Дія, у тому числі для забезпечення можливості формування засобами Порталу Дія електронних відображень інформації, що міститься в документах /Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за загальним фондом бюджетні призначення за бюджетною програмою 2901030 визначені у обсязі 749 337,4 тис. грн/.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що  реалізація його положень впливатиме на видаткову частину державного бюджету, може потребувати додаткових витрат на відображення в електронній формі у Порталі Дія, зокрема у мобільному додатку Порталу Дія, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України. Водночас, зазначається про те, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, то належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На недотриманні вказаних норм також наголосив Мінфін.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо відображення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України на Порталі Дія (реєстр. № 11176 від 15.04.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О. М., матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету для Міністерства цифрової трансформації України на модернізацію, розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування Єдиного державного вебпорталу електронних послуг). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захист прав клієнтів підсанкційних професійних учасників капіталу» (реєстр. № 11263 від 16.05.2024), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади проведення процедури врегулювання (яка включає сукупність заходів, що вживаються для забезпечення повернення клієнтам підсанкційних професійних учасників ринків капіталу (крім осіб, яким таке повернення заборонено законом) належних їм коштів, цінних паперів та/або інших фінансових інструментів), визначаються повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час проведення такої процедури з метою захисту і законних інтересів клієнтів професійних учасників ринків капіталу (крім банків), до яких були застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), передбачені пунктами 1, 5, 6, 9, 24-2 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

При цьому частиною першою статті 5 законопроекту запроваджується верифікація клієнтів підсанкційного професійного учасника ринків капіталу, яка передбачає перевірку у строк до шести місяців Службою безпеки України, розвідувальним органом Міністерства оборони України, Службою зовнішньої розвідки України, Міністерством юстиції України клієнтів підсанкційного професійного учасника ринків капіталу на предмет існування щодо таких клієнтів обставин, передбачених частиною другою цієї статті, що перешкоджають поверненню їм активів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою захисту прав клієнтів підсанкційних професійних учасників ринків капіталу на мирне володіння майном;

реалізація положень законопроекту у разі його прийняття не призведе до додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту щодо покладання на державні органи, визначені статтею 5 законопроекту, повноважень зі здійснення перевірки (верифікації) клієнтів підсанкційного професійного учасника ринків капіталу може потребувати додаткових бюджетних коштів на утримання відповідних державних органів;

необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозиції щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про захист прав клієнтів підсанкційних професійних учасників капіталу» (реєстр. № 11263 від 16.05.2024), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування державних органів, які будуть здійснювати відповідну верифікацію). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою вдосконалення механізму реагування на випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі стосовно громадян України за кордоном (реєстр. № 11270 від 17.05.2024), поданий народними депутатами України Бардіною М.О, Кондратюк О.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом внесяться зміни до законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», якими, зокрема, запропоновано включити закордонні дипломатичні установи України до переліку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі та визначити повноваження цих установ для забезпечення прав та інтересів громадян України, які перебувають за кордоном.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту, зауважує, що реалізація його положень здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті Міністерству закордонних справ України за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» /у державному бюджеті на 2024 рік бюджетні призначення за цією бюджетною програмою затверджено в обсязі 7 147,8 млн гривень/. Отже, виконання додаткових повноважень закордонними дипломатичними установами здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків /про що зазначено у пояснювальній записці до законопроекту та у висновку Мінфіну/.

За узагальнюючим висновком Мінфін у межах компетенції не має зауважень до запропонованого законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою вдосконалення механізму реагування на випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі стосовно громадян України за кордоном (реєстр. № 11270 від 17.05.2024), поданий народними депутатами України Бардіною М.О, Кондратюк О.К. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті Міністерству закордонних справ України на забезпечення функціонування закордонних дипломатичних установ України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності розпорядження майном соціальної сфери та вдосконалення законодавства в сфері оренди» (реєстр. № 11071 доопрац. від 19.04.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про освіту», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про оренду державного та комунального майна», «Про фахову передвищу освіту» та «Про повну загальну середню освіту», спрямовані (як вказано у пояснювальній записці до законопроекту) на спрощення окремих процедур з передачі державного та комунального майна в оренду та приватизації такого майна, уточнення окремих процесів, що дозволить підвищити ефективність оренди та приватизації.

При цьому реалізація окремих положень законопроекту може мати вплив на показники бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зокрема положення щодо:

можливості включення до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти, які більше трьох років не використовуються в освітній діяльності, – може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного і комунального майна у разі настання відповідних умов залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи;

визначення вартості об’єкта оренди у випадках передачі в оренду (продовження діючого договору оренди) для розміщення певних органів, установ і організацій (зокрема діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів) на рівні балансової вартості такого об’єкта оренди на останнє число місяця, який передує даті визначення орендної плати, – може призвести до зменшення доходів бюджетів від орендної плати;

непоширення дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на платні послуги щодо надання у погодинне користування спортивних споруд державної та комунальної форми власності, внесених до Електронного реєстру спортивних споруд, що не є орендою, – може призвести до зменшення доходів бюджетів від орендної плати;

доповнення переліку осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, переможцями процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з якими укладено відповідний договір, для здійснення діяльності в орендованих приміщеннях, які перебувають на балансі замовника, якщо умовами процедури закупівлі передбачено, що послуга (робота) повинна надаватися (виконуватися) із використанням приміщень замовника – на строк, необхідний для виконання договору про закупівлю, а також доповнення відповідного переліку закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності, особами з інвалідністю внаслідок війни та прирівняними до них особами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під гаражі та гаражі-стоянки для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо), – може призвести до неотримання потенційних додаткових доходів бюджетів від орендної плати;

запровадження визначення терміну «уповноважена особа (особи)» /службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником орендодавця, має відповідний рівень знань та умінь, і на підставі розпорядчого рішення орендодавця або трудового договору (контракту) визначена відповідальною за організацію та проведення процедур передачі в оренду державного та/або комунального майна на конкурентних засадах у формі аукціонів/, передбачивши, що така особа для здійснення своїх функцій підтверджує свій рівень знань та умінь шляхом проходження тестування, порядок та умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, – може потребувати додаткових видатків бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідними органами влади заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а відповідно до статті 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно з статтею 15 цього Кодексу джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації).

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності розпорядження майном соціальної сфери та вдосконалення законодавства в сфері оренди» (реєстр. № 11071 доопрац. від 19.04.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за користування державним і комунальним майном, до збільшення надходжень бюджетів від приватизації державного і комунального майна у разі настання певних умов, а також може потребувати додаткових видатків бюджетів на здійснення процедур передачі в оренду майна відповідними органами влади залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до частини шостої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо оплати праці державних службовців апаратів судів (реєстр. № 11158 від 08.04.2024), поданий народними депутатами України Масловим Д. В., Калауром І. Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини шостої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачити додаткове застосування до розмірів посадових окладів державних службовців апаратів судів, встановлених схемою посадових окладів, таких регіональних коефіцієнтів:

1,1 - якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

1,2 - якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п’ятсот тисяч осіб;

1,25 - якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Відповідно до пояснювальної записки та фінансово-економічних розрахунків до законопроекту запровадження регіонального коефіцієнта до посадових окладів 8066 державних службовців апаратів судів у 197 судах потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», починаючи з травня 2024 року у таких обсягах: 2024 рік – 270,7 млн грн /спеціальний фонд/, на 2025‒2027 роки по 406,1 млн грн /загальний фонд/ щороку. Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього пропонується здійснити покриття зазначених видатків у 2024 році за рахунок очікуваного збільшення понадпланових надходжень судового збору, а у 2025-2027 роках за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ за узагальнюючим висновком у межах компетенції не підтримує вказаний законопроект, висловлюючи ряд зауважень, які стосуються такого:

- фінансово-економічні обґрунтування, надані у матеріалах до законопроекту, не містять обсягу додаткових видатків на запровадження регіонального коефіцієнта до посадових окладів державних службовців апаратів Верховного Суду, Конституційного Суду України та Вищого антикорупційного суду, при цьому за розрахунками Мінфіну зазначені судові органи потребуватимуть додаткових видатків у 2024 році щонайменше – 134,2 млн грн, на 2025 ‒ 2027 роки – по 193,8 млн грн щороку;

- загалом реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2024 рік – 404,9 млн грн, на 2025‒2027 роки – по 599,9 млн грн щороку;

- Конституційний Суд України згідно із законодавством не має надходжень судового збору, відтак джерелом покриття додаткових видатків для цього суду та Верховного Суду можуть бути лише кошти загального фонду державного бюджету, фінансові можливості якого наразі суттєво обмежені;

- питання збільшення розмірів посадових окладів державних службовців апаратів судів має врегульовуватись комплексно з упорядкуванням умов оплати праці всіх державних службовців державних органів і з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.

Окремо варто наголосити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запроваджено нову модель оплати праці державних службовців на поточний рік, яка передбачає здійснення оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, з метою посилення ролі посадового окладу і зменшення варіативної складової оплати праці. Водночас у Верховній Раді України зареєстровано та прийнято за основу у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» (реєстр. № 8222 від 23.11.2022), метою якого є зміна системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби шляхом запровадження прозорої системи оплати праці на основі класифікації посад державної служби, посилення ролі посадового окладу, припинення надмірних необґрунтованих виплат і запровадження системи грейдів.

Слід зауважити, що авторами законопроекту не в повній мірі дотримані вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, то належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання у повному обсязі вказаних норм також зазначив Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до частини шостої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо оплати праці державних службовців апаратів судів (реєстр. № 11158 від 08.04.2024), поданий народними депутатами України Масловим Д. В., Калауром І. Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на оплату праці державних службовців апаратів судових органів у зв’язку із застосуванням регіонального коефіцієнта до посадових окладів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

 

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мораторію на організацію та проведення азартних ігор» (реєстр. № 11231 від 02.05.2024), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до розділу XI Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» пропонується на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, а також протягом одного року з дня його припинення чи скасування:

встановити мораторій на організацію та проведення азартних ігор;

зупинити дію ліцензій, виданих суб’єктам господарювання на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор;

з дати зупинення дії відповідних ліцензій заборонити суб’єктам господарювання здійснювати: організацію та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; організацію та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Законопроектом також передбачаються зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» , згідно з якими встановлюється можливість зупинення дії ліцензій у передбачених законом випадках.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблений з метою захисту потенційно вразливих категорій населення шляхом встановлення заборони на здійснення діяльності з організації і проведення азартних ігор;

прийняття законопроекту прямо не впливає на видатки державного бюджету, при цьому сприятиме підвищенню рівня соціального захисту громадян, забезпечить реальний захист прав і свобод людини, а також сприятиме захисту національної безпеки та зниження криміногенної ситуації.

Разом з тим, Бюджетним кодексом України /далі – Кодекс/ визначено, що:

плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (крім плати, визначеної пунктами 43-1 і 43-2 частини першої статті 64 Кодексу) належить до доходів спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про державний бюджет /пункт 5-1 частини третьої статті 29 і пункт 5-1 частини четвертої статті 30 Кодексу/;

частина розміру плати за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, яку встановлює Кабінет Міністрів України, а також 50% плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино і за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад /пункти 43-1 і 43-2 частини першої статті 64 Кодексу/.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» /стаття 27 і додатки № 1 і № 3/ передбачено, що у 2024 році кошти відповідної плати (плановий показник за кодом 22020000 – 1.047,5 млн грн) спрямовуються на: здійснення заходів у сфері освіти за бюджетною програмою "Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти" (код 2201140) /бюджетні призначення – 261,88 млн грн/; закупівлю обладнання для оснащення лабораторій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, закупівлю високовартісного медичного обладнання для закладів охорони здоров’я та лікарських засобів (у тому числі тих, що підлягають закупівлі відповідно до договорів керованого доступу) за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) /бюджетні призначення – 261,88 млн грн/; здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво» (код 3801280) /бюджетні призначення – 261,88 млн грн/; матеріально-технічне забезпечення та цифровізацію сфери фізичної культури і спорту за бюджетними програмами «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» (код 3401110) /бюджетні призначення – 27,81 млн грн/ та «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220) /бюджетні призначення – 234,07 млн грн/.

Поряд з тим, згідно з пунктом 136.4 статті 136 Податкового кодексу України під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, встановлюється ставка податку на дохід у розмірі: 10% від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; 18% від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Згідно із звітністю про виконання державного бюджету за січень-травень 2024 р. доходи загального фонду за кодом 11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)» становили 5.085,5 млн грн, доходи спеціального фонду за кодом 22020000 «Плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» – 283,82 млн грн.

Таким чином, прийняття законопроекту призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету і загального фонду місцевих бюджетів щодо плати за відповідні ліценції, доходів загального фонду державного бюджету щодо податку на прибуток підприємств, а також призведе до зменшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету та неможливості реалізації програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність (які здійснюються за рахунок плати за відповідні ліценції), про що також зазначено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримано і зауважено, що:

прийняття законопроекту призведе не лише до відповідних втрат державного та місцевих бюджетів, а також може вплинути на результати оцінки Комітету експертів з оцінки заходів протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), виконання Україною умов щодо набуття членства в Європейському Союзі і надалі на отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів;

Україна зіткнулася з наслідками заборони грального бізнесу (з травня 2009 р. по серпень 2020 р.), що призвело лише до стрімкого розвитку нелегального грального бізнесу, заборона проведення азартних ігор не є дієвим механізмом для захисту потенційно вразливих категорій населення;

положення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» (реєстр. № 9256-д), який Верховною Радою України 24.04.2024 прийнято за основу і Мінфіном підтримано, спрямовані на посилення боротьби з ігровою залежністю в українському суспільстві, зокрема серед військових.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту теж зауважено, що його прийняття негативно позначиться на надходженнях до державного бюджету, а заборона грального бізнесу призводить не лише до того, що держава не отримує відповідних надходжень до державного та місцевих бюджетів (зокрема, через оподаткування відповідної діяльності та виграшів, а також від платежів за ліцензії та фінансових санкцій (штрафів) на організаторів азартних ігор), а й матиме наслідком «тінізацію» відповідного бізнесу та збільшення кількості правопорушень (у т.ч. корупційних) у цій сфері.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Кодексу (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу частина третя статті 27 Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мораторію на організацію та проведення азартних ігор» (реєстр. № 11231 від 02.05.2024), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету і загального фонду місцевих бюджетів щодо плати за відповідні ліцензії, доходів загального фонду державного бюджету щодо податку на прибуток підприємств, а також призведе до зменшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету та неможливості реалізації відповідних програм та заходів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо вдосконалення діяльності спортивних федерацій та уточнення деяких положень)» (реєстр. № 9499 від 17.07.2023), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Саладухою О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з  питань молоді і спорту.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (далі – Закон), зокрема, пропонується:

-          визначити термін «національна збірна команда», включивши до її складу (окрім групи спортсменів, які показують високі спортивні результати, відібраних та організованих для підготовки і участі у міжнародних змаганнях, тренерів) осіб, що забезпечують організаційне супроводження їх участі;

-          покласти на організатора спортивних змагань, крім завдань щодо їх організаційно-методичного забезпечення, також фінансове забезпечення таких змагань;

-          доповнити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту, зокрема щодо: визначення рейтингу з олімпійських та неолімпійських видів спорту в Україні; участі у забезпеченні публічної безпеки і порядку під час масових спортивних заходів; визначення пріоритетності видів спорту, визнаних в Україні, за встановленими критеріями, враховуючи пріоритетність олімпійського та паралімпійського спорту, фізкультурно-оздоровчої діяльності; впровадження та адміністрування електронних інформаційно-аналітичних систем та сервісів, інформаційних ресурсів, електронних реєстрів та баз даних у сфері фізичної культури і спорту для зберігання та обробки даних та адміністрування процесів, а також уточнити повноваження щодо організації та проведення чемпіонатів України з видів спорту, визнаних в Україні передбачивши можливість створювати умови для організації та проведення таких чемпіонатів;

-          встановити, що центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки забезпечує фізичне виховання та розвиток спорту в системі освіти, взаємодіє з відповідними громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості;

-          законодавчо встановити, що засновниками закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання можуть бути органи державної влади, відповідна місцева рада, фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, при цьому безоплатно забезпечувати осіб, які здобувають спортивну освіту у таких закладах освіти, місцями у пансіонах, місцями у гуртожитках, харчуванням, спортивною формою, спортивним інвентарем та стипендіями згідно із законодавством (довідково: відповідно до статті 21 Закону України «Про освіту» особи, які здобувають спортивну освіту в закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями);

-          розширити повноваження національних спортивних федерацій (зокрема щодо затвердження правил спортивних змагань із видів спорту, визнаних в Україні; організації науково-методичного та медичного забезпечення підготовки спортсменів національних збірних команд; присвоєння кваліфікаційних категорій спортивним суддям та проведення атестації спортивних суддів; участі у комплектуванні щороку на конкурсній основі національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту; залучення до реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту), передбачивши можливість отримання фінансової підтримки з державного бюджету на проведення офіційних спортивних заходів державного і міжнародного рівня, підготовку та участь національних збірних команд у міжнародних змаганнях, з урахуванням їх пріоритетності, в порядк, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також можливість отримання відокремленими підрозділами (місцевими осередками) всеукраїнських спортивних федерацій, які мають статус національної спортивної федерації, з місцевих бюджетів фінансової підтримки на проведення спортивно-масових заходів, змагань з видів спорту, з урахуванням їх пріоритетності, в межах місцевих програм з розвитку фізичної культури і спорту;

-          визначити статус спортивних федерацій осіб з інвалідністю (як громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, які є членами міжнародних спортивних федерацій (організацій) та діють відповідно до їх статутів або Конституції Міжнародного паралімпійського комітету або Конституції Міжнародного спортивного комітету глухих) та їх повноваження (зокрема, щодо здійснення заходів з розвитку дитячо-юнацького спорту та спорту вищих досягнень серед осіб з інвалідністю; затвердження правил спортивних змагань із видів спорту осіб з інвалідністю; сприяння розвитку матеріально-технічного забезпечення спорту осіб з інвалідністю в Україні та залучення осіб з інвалідністю різних вікових груп до занять фізичною культурою, спортом та фізкультурно-спортивної реабілітації), а також передбачити сприяння державою діяльності спортивних федерацій осіб з інвалідністю та можливість отримання відокремленими підрозділами (місцевими осередками) всеукраїнських спортивних федерацій осіб з інвалідністю з місцевих бюджетів фінансової підтримки на здійснення спортивних заходів в межах місцевих програм з розвитку фізичної культури і спорту;

-          визначити статус Національного комітету спорту інвалідів (як громадського об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, яке є членом Міжнародного паралімпійського комітету та діє на підставі статуту, що відповідає Конституції Міжнародного паралімпійського комітету) та його повноваження (зокрема, щодо здійснення діяльності щодо розвитку спорту вищих досягнень та сприяння дитячо-юнацькому спорту серед осіб з інвалідністю; координації діяльності спортивних федерацій осіб з інвалідністю; здійснення громадського контролю за діяльністю закладів фізичної культури і спорту, заснованих органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, що стосується доступності фізичної культури і спорту для людей з інвалідністю, спортивної роботи зі спортсменами з інвалідністю; сприяння розвитку матеріально-технічного забезпечення спорту осіб з інвалідністю в Україні), а також передбачити підтримку органів державної влади (стосовно сприяння розвитку матеріально-технічної бази Національного комітету спорту інвалідів України та надання йому фінансової та організаційної допомоги щодо розвитку паралімійського і дефлімпійського руху і фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю) та органів місцевого самоврядування (щодо підтримки діяльності відокремлених підрозділів (місцевих осередків) Національного комітету спорту інвалідів України та надавання йому фінансової та організаційної підтримки на розвиток паралімпійського і дефлімпійського руху в регіонах);

-          встановити вимогу щодо заборони співпраці, у тому числі фінансової підтримки, в частині розвитку чи популяризації видів спорту, не визнаних в Україні, громадських об’єднань, які розвивають такі види спорту, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також заборони розвитку чи популяризації видів спорту, не визнаних в Україні, в закладах освіти та закладах фізичної культури і спорту державної і комунальної форми власності;

-          встановити норму, відповідно до якої при визначенні обсягів бюджетних асигнувань на відповідні напрями, фінансової та матеріально-технічної підтримки суб’єктам сфери фізичної культури і спорту враховується пріоритетність видів спорту.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація в частині положень щодо включення до складу національної збірної команди, крім спортсменів і тренерів, й осіб, які забезпечують організаційне супроводження їх участі, а також безоплатне забезпечення осіб, які здобувають спортивну освіту в закладах спортивного типу, місцями у пансіонах (довідково: відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 № 2061 «Про затвердження Положення про заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання» та від 26.08.2002 № 1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» передбачено безоплатне утримання в інтернатах (пансіонах) закладів спеціалізованої освіти вихованців із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»), потребуватиме виділення додаткових коштів із державного бюджету (обсяг яких неможливо спрогнозувати за відсутністю вихідних даних) і у разі його прийняття виконання такого законопроекту не буде забезпечено фінансовими ресурсами.

За узагальнюючим висновком Мінфіну цей законопроект потребує доопрацювання та висловлює окремі зауваження щодо редакції законопроекту.

Також слід зазначити, що положення законопроекту стосовно можливості отримання відокремленими підрозділами всеукраїнських спортивних федерацій та Національного комітету спорту інвалідів України з місцевих бюджетів фінансової підтримки потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо вдосконалення діяльності спортивних федерацій та уточнення деяких положень)» (реєстр. № 9499 від 17.07.2023), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Саладухою О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів для розвитку спорту вищих досягнень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Опосередкований:

3.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Національну установу розвитку» (реєстр. № 11238 від 07.05.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити правовий статус та засади діяльності Національної установи розвитку, передбачивши її як юридичну особу приватного права, неприбуткову установу з особливим статусом, яка виконує функції із забезпечення фінансової та іншої підтримки розвитку та відбудови економіки України. При цьому передбачається, що Національна установа розвитку створюється шляхом трансформації Фонду розвитку підприємництва та є правонаступником всіх прав та зобов’язань Фонду розвитку підприємництва.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту створення Національної установи розвитку, яка виконуватиме функції із забезпечення фінансової та іншої підтримки розвитку та відбудови економіки України шляхом підтримки цільових груп суб’єктів підприємництва, які мають потенціал розвитку, або вид їх економічної діяльності чи напрям їх підтримки є пріоритетним для економіки України, але через недосконалість або нерозвиненість роботи ринкових механізмів, кризу або інші обставини не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений, та фізичних осіб, які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений через недосконалість або нерозвиненість роботи ринкових механізмів, кризу або інші обставини;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має впливу на видаткову частину державного бюджету та не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді.

Разом з тим, частинами третьою – п’ятою статті 6 визначається, що:

розмір статутного капіталу Національної установи розвитку визначається у статуті і формується за рахунок коштів державного бюджету, облігацій внутрішньої державної позики, коштів інших учасників, ніж держава, та з інших джерел, не заборонених законом, у розмірі, необхідному для забезпечення виконання функцій Національної установи розвитку;

мінімальна частка держави у статутному капіталі Національної установи розвитку становить 51 відсоток, а також не підлягає приватизації, продажу та відчуженню у будь-який інших спосіб;

управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі Національної установи розвитку, здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважений ним орган управління, яким є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (йдеться про Міністерство фінансів України).

Крім того, пунктом 6 статті 12 законопроекту доручається Міністерству фінансів України до набрання чинності відповідним законом (йдеться про даний законопроект) здійснити заходи, необхідні для його реалізації.

Таким чином, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових витрат державного бюджету на формування статутного капіталу Національної установи розвитку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Національну установу розвитку» (реєстр. № 11238 від 07.05.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на формування статутного капіталу Національної установи розвитку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо кредитування на період дії воєнного стану» (реєстр. № 11180-1 від 02.05.2024), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Зубом В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 1056-1 та пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України пропонується передбачити, що:

денна процентна ставка за споживчим кредитом не може перевищувати максимального розміру, встановленого законом;

звільнення позичальників від відповідальності за затримку виконання зобов’язань за кредитними договорами (договорами позики) не поширюється на випадки укладення договорів про споживче кредитування;

на період дії воєнного стану зупиняється здійснення кредитодавцем (позикодавцем) або кредитором, якому продано/відступлено право вимоги за заборгованістю боржника, виробничі потужності яких станом на 24 лютого 2022 року було розміщено на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих РФ територіях України, будь-яких дій, спрямованих на стягнення заборгованості за договорами, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), з наданням державних гарантій на портфельній основі та/або за яким надавалася державна фінансова підтримка як часткова компенсація відсоткової ставки за кредитом (позикою), предметом забезпечення за яким є (було) нерухоме майно або інші активи, розміщені на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих РФ територіях України;

забороняється звернення кредитодавцем (позикодавцем) або кредитором, якому продано/відступлено право вимоги за заборгованістю боржника, стягнення на кошти або інше майно фізичних осіб, які виступили поручителями за вищезазначеними договорами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту сприятиме узгодженню норм цивільного законодавства та законодавства про споживче кредитування, а також дозволить бізнесу, який до 24 лютого 2022 року здійснював свою діяльність на тимчасово окупованих територіях, відновити свою господарську діяльність та у подальшому виконувати свої зобов’язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами;

прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

в умовах воєнного стану збільшуються ризики неповернення позичальниками отриманих під державні гарантії коштів і здійснення виплат за ними з державного бюджету;

у разі запровадження положень законопроекту, зокрема щодо встановлення заборони звернення кредитодавцем (позикодавцем) або кредитором, якому продано/відступлено право вимоги за заборгованістю боржника, стягнення на кошти або інше майно фізичних осіб, які виступили поручителями за договорами, банківські установи понесуть збитки під час здійснення своєї діяльності, що у свою чергу вплине на зменшення розміру податкових надходжень, повернення коштів до державного бюджету, пов’язаних з виконанням державою гарантійних зобов’язань.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Варто також зауважити, що станом на 01.01.2024 за наданими державними гарантіями на портфельній основі прострочену заборгованість перед державним бюджетом мають 9 банків (у загальній сумі 275 млн грн), з них найбільше: ПАТ АБ «Укргазбанк» (90,3 млн грн), АТ КБ «Приватбанк» (70,3 млн грн), АТ «Ощадбанк» (39,8 млн грн), АТ «Укрексімбанк» (26,2 млн грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо кредитування на період дії воєнного стану» (реєстр. № 11180-1 від 02.05.2024), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Зубом В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету, зокрема від повернення кредитів до державного бюджету, та збільшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Республіки Албанія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ» (реєстр. № 0257 від 15.04.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Республіки Албанія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ /далі – Угода/, вчинену в м. Тирана 28 лютого 2024 року, якою передбачається:

надання дозволу членам сім’ї працівників дипломатичних представництв і консульських установ на здійснення оплачуваної діяльності (на основі взаємності та відповідно до національного законодавства приймаючої держави);

відсутність імунітету від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої держави стосовно відповідної оплачуваної діяльності;

розгляд письмових запитів сторонами щодо відмови від імунітету від кримінальної юрисдикції приймаючої держави у разі обвинувачення члена сім’ї у злочині, пов’язаному із здійсненням оплачуваної діяльності на території держави перебування;

поширення на члена сім’ї, який здійснюватиме оплачувану діяльність, дії законодавства у сфері оподаткування та соціального забезпечення та охорони здоров’я з усіх питань, пов'язаних з його оплачуваною діяльністю на території приймаючої держави.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України /далі – МЗС/, та за висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ реалізація положень Угоди після набрання нею чинності не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та не матиме впливу на показники доходів бюджету.

Водночас, у висновку Мінфіну зазначається, що працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, зумовить економію коштів державного бюджету, зокрема, МЗС за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» та Головного управління розвідки Міністерства оборони України /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою 5961010 «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ (з розрахунку на одну особу на місяць 1,8 тис. грн, що становить 22 відсотки від суми мінімальної заробітної плати у розмірі 8000 гривень), оскільки єдиний внесок сплачується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 164 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника», за рахунок видатків МЗС та ГУР Міноборони.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Республіки Албанія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ» (реєстр. № 0257 від 15.04.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити економію видатків Міністерства закордонних справ України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування у Республіці Албанія іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки» (реєстр. № 0267 від 07.05.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки, укладену 3 лютого 2022 року у м. Києві /далі – Угода/. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою, яка сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Турецькою Республікою, дозволить вітчизняним товаровиробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів та послуг Турецької Республіки,  відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів та не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету.

Разом з тим, передбачені Угодою положення щодо зниження та/або скасування ставок ввізного мита до товарів, що імпортуються між країнами, можуть призвести до недоотримання потенційних доходів державного бюджету від митних платежів залежно від стану реалізації Угоди. Водночас, реалізація Угоди може сприяти розвитку українського бізнесу та, як наслідок, збільшенню податків і зборів до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки» (реєстр. № 0267 від 07.05.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від митних платежів та інших податків і зборів залежно від стану реалізації Угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

3.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Національної установи розвитку (реєстр. № 11239 від 07.05.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб та до складу доходу платника єдиного податку суми коштів, отриманих такими платниками податків на безповоротній основі від Національної установи розвитку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його внесення пов'язано із внесенням проекту Закону України «Про Національну установу розвитку».

Йдеться про поданий на розгляд Верховної Ради України законопроект «Про Національну установу розвитку» (реєстр. № 11238 від 07.05.2024), яким визначається правовий статус та засади діяльності Національної установи розвитку, що створюється шляхом трансформації Фонду розвитку підприємництва та є правонаступником всіх його прав та зобов’язань. Отже, законопроект за реєстр. № 11239 є похідним від законопроекту за реєстр. № 11238. Відтак, практичне застосування положень похідного законопроекту за реєстр. № 11239 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 11238.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи фізичних осіб, які є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є також об’єктом оподаткування військовим збором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

запропоновані законопроектом зміни матимуть вплив на показники державного бюджету, а вартісну величину впливу запропонованих змін у частині податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного податку на показники бюджетів розрахувати неможливо, оскільки вона буде залежати від кількості отримувачів сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Національної установи розвитку, та величини виплачених сум такої допомоги;

відповідно до чинних норм пункту 18 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва», а також відповідно до пункту 6-1 підрозділу 8 цього ж розділу не включаються до складу доходу платника єдиного податку першої – третьої груп суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках вищезазначеної бюджетної програми.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Національної установи розвитку (реєстр. № 11239 від 07.05.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного податку після прийняття базового законопроекту за реєстр. №11238 залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження заходів спрямованих на зменшення неправомірного тиску на бізнес в Україні в межах кримінального провадження» (реєстр. № 11276 від 20.05.2024), поданий народним депутатом України Демченком С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонуються зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу», якими передбачається, серед іншого:

перенести окремі злочини у сфері господарської діяльності з категорії особливо тяжких (із максимальним покаранням шляхом позбавлення волі на строк до 11 чи 12 років) до категорії тяжких злочинів (з максимальним покаранням шляхом позбавлення волі на строк до 10 років);

посилити кримінальну відповідальність за завідомо незаконне тримання під вартою (шляхом обмеження (позбавлення) волі на строк від 5 до 10 років /згідно з чинною нормою – від 3 до 10 років/) та за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (шляхом обмеження (позбавлення) волі на строк від 7 до 10 років /згідно з чинною нормою – від 5 до 10 років/);

обмежити випадки тримання під вартою особи, яка підозрюється або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передусім шляхом визначення переліку таких кримінальних правопорушень та встановлення, що тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується, якщо особою порушено умови інших запобіжних заходів, та за умови підтвердження розміру матеріальної шкоди (збитків) за результатом проведення судово-економічної експертизи;

встановити необхідність врахування висновку експерта під час вирішення питання обрання запобіжного заходу;

встановити граничний строк у чотирнадцять днів для перегляду ухвал про обрання, продовження або зміну запобіжного заходу;

встановити неможливість продовження запобіжного заходу у разі незавершення розгляду апеляційної скарги на попередню ухвалу про застосування запобіжного заходу;

зупинити дію ухвал про обрання, продовження або зміну запобіжного заходу у разі порушення встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України строків розгляду апеляційних скарг на відповідні ухвали;

встановити обмеження максимального розміру застави – не більше десяти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є підвищення гарантій додержання органами досудового розслідування загальних засад кримінального провадження та обмеження можливостей зловживанням службовим становищем під час досудового розслідування;

реалізація положень законопроекту не вимагає додаткових видатків з державного бюджету, при цьому сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджет на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із посиленням кримінальної відповідальності за відповідні злочини, а загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяги яких оцінити неможливо. Загалом Мінфін в межах компетенції не має зауважень до законопроекту.

Водночас, передбачене законопроектом обмеження випадків тримання під вартою підозрюваних осіб може призвести до економії відповідних видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження заходів спрямованих на зменшення неправомірного тиску на бізнес в Україні в межах кримінального провадження» (реєстр. № 11276 від 20.05.2024), поданий народним депутатом України Демченком С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджет на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від їх кількості і видів покарань та/або може призвести до економії видатків державного бюджету на тримання під вартою підозрюваних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо інформування споживачів про виробників або продавців, які провадять господарську діяльність на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом (реєстр. № 11183 від 17.04.2024), внесений народними депутатами України Крейденком В.В., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до окремих норм законів України «Про захист прав споживачів» і «Про рекламу», якими передбачається, зокрема:

визнати право споживачів на одержання достовірної інформації щодо виробників або продавців, які виконують роботи, надають послуги або реалізують товари на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом /далі – держава-агресор/, а також встановити вимоги до належного маркування зазначених продавців (виконавців) та їх продукції для донесення до споживачів відповідної інформації як під час безпосередньої реалізації товарів, робіт, послуг, так і під час рекламування;

запровадити адміністративну відповідальність у вигляді накладання штрафів у разі порушення відповідних прав споживачів, зокрема за:

– продаж без належного маркування товарів виробника, який провадить господарську діяльність на території держави-агресора, – у розмірі 200% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– відсутність належного маркування торгівельних (офісних приміщень) продавця (виконавця), який провадить господарську діяльність на території держави-агресора, – у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– відсутність належного маркування будь-якого візуального відтворення знаку для товарів і послуг, торговельної марки або комерційного найменування (фасадна вивіска, елемент інтер’єру, фірмовий одяг тощо) виробника (продавця, виконавця), який провадить господарську діяльність на території держави-агресора, – у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України забезпечити щомісячне інформування споживачів про виробників або продавців, які провадять будь-яку господарську діяльність на території держави-агресора, через розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України або на офіційному веб-сайті міністерства, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачі.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: інформування споживачів про продавців (виконавців), які провадять господарську діяльність на території держави-агресора, та їх продукцію дозволить громадянам уникати відповідної продукції і як наслідок припинити опосередковане фінансування збройної агресії проти України; реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема на утримання органів, які здійснюють контроль та накладають штрафи у сферах захисту прав споживачів та дотримання законодавства про рекламу, а також на забезпечення щомісячного інформування споживачів про виробників або продавців, які провадять будь-яку господарську діяльність на території держави-агресора, через розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті, водночас реалізація положень законопроекту щодо відповідальності може вплинути на бюджетні надходження (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону), при цьому відсутність фінансово-економічних розрахунків не дає можливості визначити вартісну величину впливу на дохідну та видаткову частини державного бюджету. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо інформування споживачів про виробників або продавців, які провадять господарську діяльність на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом (реєстр. № 11183 від 17.04.2024), внесений народними депутатами України Крейденком В.В., Кузьміних С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування державних органів, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про права споживачів та рекламу, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття такими органами заходів щодо економного і раціонального використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і кількості та накладених стягнень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 336 Кримінального кодексу України щодо встановлення не пов’язаних з позбавленням волі видів покарань (реєстр. № 11260 від 16.05.2024), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити нові види кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, передбачивши покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/або громадських робіт на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк від одного до двох років (замість чинного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Водночас скасування такого виду кримінальної відповідальності, як позбавлення волі за відповідний злочин, зумовить зменшення видатків державного бюджету, які належало б виділити на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, яке при цьому зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених порушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 336 Кримінального кодексу України щодо встановлення не пов’язаних з позбавленням волі видів покарань (реєстр. № 11260 від 16.05.2024), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення гарантій адвокатської діяльності (реєстр. № 11279 від 21.05.2024), поданий народними депутатами України Ватрасом В.А., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 185-16, встановивши адміністративну відповідальність за порушення заборони ототожнення адвоката і клієнта, – у вигляді накладення штрафів на громадян та посадових осіб у розмірі від ста до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 10 200 гривень/.

Крім того, згідно із змінами до статей 221 та 255 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними головами ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноваженими членами ради адвокатів.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення гарантій адвокатської діяльності (реєстр. № 11279 від 21.05.2024), поданий народними депутатами України Ватрасом В.А., Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні електронні реєстри» щодо отримання та використання реєстрової інформації під час дії правового режиму воєнного стану в Україні» (реєстр. № 11252 від 10.05.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні електронні реєстри» доповнити новим пунктом 2-1, яким зокрема передбачено установити, що протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні:

користувачі реалізують права щодо отримання та використання реєстрової інформації за допомогою програмно-апаратних засобів виключно шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, з обов’язковим збереженням в електронному інтерфейсі реєстрів інформації щодо отримання (використання) реєстрової інформації кожним користувачем;

користувачі, які надають послуги доступу до реєстрової інформації необмеженому колу осіб, зобов’язані надавати такий доступ виключно з обов’язковою авторизацією запитувача інформації шляхом використання кваліфікованого електронного підпису та з обов’язковим збереженням даних щодо отримання (використання) реєстрової інформації кожним запитувачем;

порядок отримання та використання реєстрової інформації за допомогою програмно-апаратних засобів під час дії правового режиму воєнного стану в Україні визначається Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат із державного бюджету та/або інших бюджетів;

прийняття законопроекту забезпечить додатковий захист критично важливої інформації, зменшить ризики несанкціонованого розголошення такої інформації та завдання негативних наслідків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

прийняття законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету на доопрацювання публічних електронних реєстрів їх держателями (або адміністраторами / технічними адміністраторами) для забезпечення приведення публічних електронних реєстрів у відповідність до вимог законопроекту, а саме запровадження механізму авторизації запитувача інформації шляхом використання кваліфікованого електронного підпису та забезпечення збереження даних щодо отримання (використання) реєстрової інформації кожним запитувачем;

визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки до нього не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, в т.ч. надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні електронні реєстри» щодо отримання та використання реєстрової інформації під час дії правового режиму воєнного стану в Україні» (реєстр. № 11252 від 10.05.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на доопрацювання публічних електронних реєстрів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету                                                      Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                   Володимир ЦАБАЛЬ