Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання №185 від 18 квітня 2024 року

13 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

 

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Кіссе А.І., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондар Ю.М., Бурякова Т.С., Івашко Т.Ю., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Філіпченко Т.О., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Слобожан О.В. – автор електорнної петиції.

 

 

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 18 квітня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас у зв’язку з перебуванням секретаря Комітету Цабаля В.В. у відрядженні визначила для здійснення підрахунку голосів під час голосування щодо рішень Комітету голів підкомітетів Шпак Л.О. і Кузбита Ю.М.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд електронної петиції Слобожана О.В. щодо термінового прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування з місцевих бюджетів заходів, спрямованих на посилення обороноздатності і безпеки держави» (реєстр. № 9560-1 від 16.08.2023).

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про розгляд електронної петиції «Про термінове прийняття законопроекту № 9560-1».

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ за дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. (до вх. 38362С-1-04.2024/75454 від 05.04.2024) надійшла на розгляд електронна петиція, ініційована Слобожаном О.В., з пропозицією щодо необхідності термінового прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування з місцевих бюджетів заходів, спрямованих на посилення обороноздатності і безпеки держави», реєстр. № 9560-1 від 16.08.2023 /далі – законопроект № 9560-1/, включивши його до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, що набрала 25 010 підписів.

ІІ. Щодо процедури розгляду електронної петиції, адресованої Верховній Раді України.

Порядок подання та розгляду електронної петиції регламентований статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян», згідно з якою серед іншого передбачено:

громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями;

дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті відповідно Верховної Ради України є датою початку збору підписів на її підтримку;

електронна петиція розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції;

порядок розгляду електронної петиції, адресованої Верховній Раді України, визначається відповідно Верховною Радою України;

відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції.

На виконання вимог статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» Регламент Верховної Ради України доповнено главою 36-1 «Розгляд електронної петиції», стаття 223-1 якої містить положення щодо підготовки до розгляду електронної петиції, зокрема:

Голова Верховної Ради України не пізніше ніж через три робочі дні після отримання електронної петиції направляє її в комітет, який відповідно до предмета відання визначається головним з підготовки і попереднього розгляду електронної петиції;

головний комітет не пізніше ніж через десять робочих днів після отримання електронної петиції розглядає її на своєму засіданні (на таке засідання запрошується автор (ініціатор) електронної петиції, а в разі необхідності – представники Кабінету Міністрів України, міністерств, інших державних органів, об’єднань громадян, а також експерти, фахівці та інші особи);

за результатами розгляду головний комітет затверджує висновок про результати розгляду питань, що порушуються в електронній петиції.

З огляду на зазначене слід відмітити, що ініційована Слобожаном О.В. електронна петиція була оприлюднена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України 06 лютого 2024 року (що стало датою початку збору підписів на її підтримку). Відповідно датою завершення збору підписів було визначене 06 травня 2024 року. Водночас, станом на 05 квітня 2024 року така електронна петиція вже набрала 25 005 підписів (наразі електронна петиція має 25 010 підписів).

Відтак, початком розгляду електронної петиції стало 05 квітня 2024 року, про що зазначено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. При цьому Голова Верховної Ради України надав відповідне доручення Комітету про її розгляд (до вх. 38362С-1-04.2024/75454 від 05.04.2024).

ІІІ. Щодо порушених у електронній петиції питань варто відмітити таке.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект за реєстр. № 9560 та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. №№ 9560-1 і 9560-2 про внесення змін до Бюджетного кодексу України, що об’єднані однією метою – забезпечення заходів з підтримки сектору безпеки і оборони з місцевих бюджетів. Передусім належить зазначити, що за пропозицією Комітету Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3562-IX «Про порядок денний одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання» такі законопроекти вже включені до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Законопроектом № 9560-1 пропонується:

1) включити до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатки на заходи, спрямовані на посилення обороноздатності і безпеки держави (закупівлю товарів, робіт і послуг в інтересах військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, згідно пропозицій військового командування, погоджених відповідними головними розпорядниками коштів державного бюджету (міністерствами, службами, тощо); реалізацію місцевих програм посилення обороноздатності і безпеки держави та сприяння матеріально-технічному забезпеченню Збройних Сил України, військових формувань, зареєстрованих на відповідних територіях) /доповнення частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України новим пунктом 22/;

2) здійснювати видатки, не віднесені Кодексом до відповідних місцевих бюджетів, і видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів також шляхом реалізації місцевих програм посилення обороноздатності і безпеки держави /доповнення абзацу другого пункту 22-5 розділу VI Бюджетного кодексу України/;

3) надати можливість виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради територіальної громади, територія якої тимчасово окупована, приймати рішення щодо затвердження місцевого бюджету та внесення змін до нього; про затвердження цільових програм з питань місцевого самоврядування; про передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету без укладення договорів /доповнення розділу VI Бюджетного кодексу України новим пунктом 22-8/.

З приводу змісту законопроекту слід відзначити таке:

1. Насамперед, варто звернути увагу, що основне завдання Бюджетного кодексу України полягає в регламентації бюджетного процесу і міжбюджетних відносин. Положеннями Бюджетного кодексу України серед іншого унормовуються питання щодо формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування. При цьому з урахуванням повноважень цих органів на виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України, у Бюджетному кодексі України визначено види видатків бюджетів, джерела їх здійснення та проведене розмежування видатків між бюджетами.

Зважаючи на норми статті 17 Конституції України, законами України «Про національну безпеку України», «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України» визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, встановлюються вимоги щодо діяльності органів місцевого самоврядування у сфері оборони. При цьому повноваження щодо забезпечення функціонування Збройних Сил України, постачання озброєння та військової техніки, енергетичних, матеріально-технічних та інших ресурсів і майна, надання послуг та їх фінансування в обсягах, що необхідні для ефективного виконання Збройними Силами України їхніх завдань і функцій, покладаються на Кабінет Міністрів України і Міністерство оборони України.

Виходячи з таких положень та відповідно до статей 82 і 83 Бюджетного кодексу України, видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення), правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави, забезпечення функціонування установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Служби безпеки України, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності, згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України віднесено до видатків, що здійснюються з державного бюджету.

Разом з тим, в Україні наразі діє воєнний стан, що запроваджений відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Згідно з цим Законом на період дії воєнного стану відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування надаються повноваження, необхідні для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки.

Тому, для законодавчого врегулювання у бюджетному законодавстві питань щодо здійснення з місцевих бюджетів видатків на закупівлю товарів, робіт і послуг в інтересах військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, а також на виконання місцевих програм посилення обороноздатності і безпеки держави та сприяння матеріально-технічному забезпеченню Збройних Сил України, військових формувань, зареєстрованих на відповідних територіях, необхідно внести відповідні зміни щодо повноважень органів місцевого самоврядування у закон, предметом регулювання якого є питання національної безпеки та оборони (зокрема, Закон України «Про правовий режим воєнного стану»).

Таким чином, запропоноване у законопроекті № 9560-1 доповнення частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України новим пунктом 22 не може розв’язати порушену проблему без внесення додаткових змін до законів України.

2. Положення законопроекту про визначення окремих повноважень виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради територіальної громади, територія якої тимчасово окупована, на період дії воєнного стану не може бути предметом регулювання Бюджетного кодексу України з огляду на таке:

згідно із пунктами 22, 23 і 27 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, що вирішуються на їх пленарних засіданнях, належать питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану визначаються Законом України «Про правовий режим воєнного стану»;

на виконання підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.03.2022 № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану», визначивши особливості формування та виконання місцевих бюджетів, діяльності учасників бюджетного процесу на відповідних територіях в умовах воєнного стану.

Відповідно, порушене питання може бути врегульоване шляхом внесення змін до зазначених нормативно-правових актів.

Водночас, доцільно підкреслити, що Конституційний Суд України своїм рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнав, що Бюджетним кодексом України не можна встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Крім того, бюджетне законодавство вже містить положення про механізм залучення коштів місцевих бюджетів для реалізації заходів щодо національної безпеки і оборони. При цьому варто звернути увагу на положення пунктів 22-2 і 22-5 розділу VI Бюджетного кодексу України, згідно з якими в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України і забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації (у разі їх утворення) можуть приймати рішення про:

перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету з подальшим розподілом таких коштів Кабінетом Міністрів України /як приклад, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.02.2024 № 145-р «Про розподіл у 2024 році залишків коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких були надходження субвенції для підтримки обороноздатності держави» розподілені перераховані з місцевих бюджетів до державного бюджету кошти у сумі 1.396.570 тис. грн для Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України/;

про здійснення видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів Бюджетним кодексом України, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів (тобто включати до місцевих програм, крім заходів та робіт з територіальної оборони, також і заходи з підтримки інших підрозділів сил безпеки і оборони). Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету.

Водночас, законопроекти за реєстр. №№ 9560, 9560-1 і 9560-2 є системно пов’язаними із законопроектом про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України (реєстр. № 9559-д), поданим народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (за підсумками розгляду цим комітетом законопроектів за реєстр. №№ 9559, 9559-1 і 9559-2), окремі положення якого в частині внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за визначенням авторів, дозволять розширити можливості органів місцевого самоврядування з надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони за рахунок ресурсів територіальних громад (11.04.2024 року законопроект за реєстр. № 9559-д прийнятий Верховною Радою України за основу). Тому прийняття Верховною Радою України законопроекту за реєстр. № 9559-д в цілому має стати основою для розгляду законопроектів за реєстр. №№ 9560, 9560-1 і 9560-2.

Крім того, слід зазначити, що у разі визначення законом власних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері національної безпеки і оборони (зокрема, на період дії воєнного стану), чинне положення пункту 21 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з яким з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на інші програми, пов’язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом, створить додаткове правове підґрунтя для затвердження та виконання органами місцевого самоврядування місцевих програм з підтримки сектору безпеки і оборони.

З огляду на наведене та беручи до уваги основоположне призначення бюджету, як плану фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади і органами місцевого самоврядування, з метою створення належних правових підстав для практичного застосування ініційованих у законопроекті № 9560-1 положень розгляду і ухваленню цього законопроекту має передувати законодавче унормування питань щодо особливих повноважень органів місцевого самоврядування у сфері національної безпеки та оборони на період дії воєнного стану, серед іншого пов’язаних з матеріальним забезпеченням сил безпеки та оборони.

Відповідні матеріали надано народним депутатам України – членам Комітету.

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., автор електронної петиції Слобожан О.В.

На початку розгляду питання Голова Комітету Підласа Р.А., зазначивши, що дане питання винесено на порядок денний засідання Комітету вперше, поінформувала членів Комітету про порядок розгляду електронної петиції, визначений у статті 223-1 Регламенту Верховної Ради України.

Доповідаючи з даного питання, автор електронної петиції Слобожан О.В. погодився, що до розгляду законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. №№ 9560, 9560-1 і 9560-2 та реалізації задекларованої в них мети необхідні зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачені у законопроекті за реєстр. № 9559-д, та визнав більш коректним з точки зору бюджетної методології законопроект за реєстр. № 9560-2, висловивши при цьому прохання про врахування пропозиції законопроекту за реєстр. № 9560-1, згідно з якою на період дії воєнного стану встановлюються особливі повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради територіальної громади, територія якої тимчасово окупована.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбит Ю.М. поінформував членів Комітету про попередній розгляд порушених в електронній петиції питань та запропонував підтримати таке рішення: законопроект за реєстр. № 9560 та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 9560-1 і № 9560-2 підготувати до розгляду у першому читанні за підсумками прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 9559-д про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони, прийнятого Верховною Радою за основу 11 квітня 2024 року.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. представив позицію міністерства щодо порушених в електронній петиції питань, наголосивши, що зміни до Бюджетного кодексу України мають бути прийняті після внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування» і «Про правовий режим воєнного стану», якими належить врегулювати відповідні повноваження органів місцевого самоврядування.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію голови підкомітету Кузбита Ю.М. щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки органами місцевого самоврядування сектору безпеки та оборони (реєстр. № 9560 від 04.08.2023), поданий народним депутатом України Микишею Д.С. й іншими народними депутатами України, та альтернативні до нього проекти законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування з місцевих бюджетів заходів, спрямованих на посилення обороноздатності і безпеки держави (реєстр. № 9560-1 від 16.08.2023), поданий народним депутатом України Кисилевським Д.Д., і про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо здійснення заходів з підтримки сектору безпеки та оборони (реєстр. № 9560-2 від 21.08.2023), поданий народними депутатами України Тістиком Р.Я. і Кузбитом Ю.М., підготувати до розгляду у першому читанні за підсумками прийняття в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України за реєстр. № 9559-д, прийнятого Верховною Радою України за основу 11 квітня 2024 року.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету/.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" (реєстр. № 11057 від 04.03.2024, народні депутати України Радіна А.О., Корнієнко О.С., Наталуха Д.А. та інші);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” щодо адміністративної процедури" (реєстр. № 11059 від 04.03.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо проведення перевірок в частині вчинення мобінгу" (реєстр. № 11044 від 28.02.2024, народні депутати України Гришина Ю.М., Третьякова Г.М., Никорак І.П., Бондаренко О.В. та інші);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо встановлення заборони нарахування, стягнення штрафів та припинення надання житлово-комунальних послуг для соціально вразливих категорій осіб в період дії воєнного стану" (реєстр. № 11015 від 16.02.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"" (реєстр. № 11061 від 04.03.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Національного агентства" (реєстр. № 10451 від 31.01.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо зупинення строку анулювання реєстрації політичної партії за неучасть у виборах на період дії воєнного стану)" (реєстр. № 10463 від 05.02.2024, народні депутати України Славицька А.К., Бурміч А.П.);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо уточнення підстав несумісності з діяльністю адвоката" (реєстр. № 11014 від 15.02.2024, народні депутати України Ткаченко О.М., Славицька А.К.);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відповіді на адвокатський запит" (реєстр. № 10446 від 30.01.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо підвищення ефективності управління активами" (реєстр. № 11009 від 12.02.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.11. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків" (реєстр. № 0253 від 04.03.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.12. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0255 від 11.03.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні"" (реєстр. № 11055 від 01.03.2024, народні депутати України Яценко А.В., Мазурашу Г.Г.);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні"" (реєстр. № 11056 від 01.03.2024, народні депутати України Яценко А.В., Мазурашу Г.Г.);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні"" (реєстр. № 11056-1 від 01.03.2024, народні депутати України Яценко А.В., Мазурашу Г.Г.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах" (реєстр. № 11026 від 19.02.2024, народні депутати України Дирдін М.Є., Фролов П.В., Ватрас В.А. та інші);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зміни законодавчих критеріїв визнання судових справ малозначними у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України" (реєстр. № 11026-1 від 06.03.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" щодо обов’язку надавачів медичних послуг інформувати пацієнтів про програму медичних гарантій" (реєстр. № 11120 від 25.03.2024, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо обмеження площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності" (реєстр. № 10369 від 22.12.2023, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Пузійчук А.В., Власенко С.В. та інші);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо оперативності кримінального провадження з дотримання міжнародних стандартів та принципу верховенства права" (реєстр. № 11039 від 26.02.2024, народні депутати України Неклюдов В.М., Кравчук Є.М. та інші);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо підстав зупинення провадження у справі у зв’язку з перебуванням позивача у складі Збройних Сил України" (реєстр. № 11045 від 28.02.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення мотивації до проходження військової служби для громадян, які бажають працювати в державному секторі" (реєстр. № 11066 від 07.03.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження "розумних мереж"" (реєстр. № 11083 від 13.03.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо надсилання копій судових рішень у справах про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення" (реєстр. № 11060 від 04.03.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо приведення у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023" (реєстр. № 11053 від 29.02.2024, народний депутат України Павліш П.В.);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості передачі об’єктів комунальної власності з водопостачання і водовідведення в оренду в рамках вже укладених договорів оренди" (реєстр. № 11127 від 26.03.2024, народний депутат України Гончаренко О.О.);

2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1251 Цивільного кодексу України щодо посвідчення заповіту" (реєстр. № 11117 від 25.03.2024, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);

2.1.28. Проект Закону України "Про звернення" (реєстр. № 11082 від 13.03.2024, Кабінет Міністрів України).

2.1.29. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків" (реєстр. № 0256 від 18.03.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо військового обліку окремих категорій громадян" (реєстр. № 11096 від 20.03.2024, народні депутати України Третьякова Г.М., Безугла М.В.);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки" (реєстр. № 11092 від 19.03.2024, народні депутати України Грищук Р.П., Лозинський Р.М. та інші);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо встановлення пільгових умов орендної плати для окремих категорій" (реєстр. № 11070 (доопрац.) від 12.03.2024, народний депутат України Янченко Г.І. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо забезпечення гідних умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування (реєстр. № 11054 від 01.03.2024), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті запропоновано доповнити статтю 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» новими положеннями, встановивши, що:

мінімальний розмір посадового окладу посадової особи місцевого самоврядування не може бути меншим мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

рішення про встановлення премії, доплати за додаткове навантаження, інших грошових виплат посадової особи з їх обґрунтуванням оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідної ради не пізніше 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення.

Варто зазначити, що відповідно до статті 6 Закону України «Про оплату праці» мінімальний посадовий оклад встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи таке:

запропонована у законопроекті норма щодо встановлення мінімального розміру посадового окладу посадової особи місцевого самоврядування на рівні не менше мінімальної заробітної плати не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки згідно з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (з 1 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а також призведе до руйнування єдиних підходів щодо встановлення мінімальних окладів для працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з місцевих бюджетів для забезпечення умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила визначення обсягу таких видатків.

При цьому слід відмітити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 7.100 гривень, з 1 квітня – 8.000 гривень, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3.028 гривень.

З огляду на наведене законопроект надано без належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість, у пояснювальній записці вказано, що на момент внесення законопроект не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті / з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо термінів введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо забезпечення гідних умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування (реєстр. № 11054 від 01.03.2024), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Корнієнком О.С. та іншими, буде мати вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків для забезпечення оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування з урахуванням визначених у законопроекті умов). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо удосконалення механізмів, спрямованих на запобігання та протидію тероризму (реєстр. № 11030-1 від 07.03.2024), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Павлюком М.В. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується удосконалити функціонування загальнодержавної системи боротьби з тероризмом з урахуванням існуючих та потенційних терористичних загроз та забезпечити антитерористичну захищеність об’єктів можливих терористичних посягань. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого, передбачається адміністративна відповідальність за порушення Правил антитерористичної безпеки – у вигляді накладення штрафу на громадян, посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 3 400 до 6 800 гривень/.

Крім того, згідно із змінами до статті 235-2 цього Кодексу справи про таке правопорушення визначено розглядати центральному управлінню та регіональному органу Служби безпеки України.

Відтак, реалізація відповідного положення законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо;

2) змінами до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачається, зокрема:

визначити, що об’єктами можливих терористичних посягань є державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, ділянки місцевості або території, споруди або майнові комплекси, об’єкти транспортної інфраструктури, стосовно яких можуть вчинятися терористичні акти;

встановити, що вимоги щодо забезпечення антитерористичної захищеності таких об’єктів встановлюються Правилами антитерористичної безпеки, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;

наділити Службу безпеки України правом здійснювати контроль за ефективністю заходів із забезпечення антитерористичної захищеності об’єктів можливих терористичних посягань, погоджувати паспорти антитерористичної захищеності об’єктів можливих терористичних посягань.

Запровадження запропонованих змін може потребувати додаткових видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів, зокрема на виконання заходів із забезпечення антитерористичної захищеності об’єктів можливих терористичних посягань (якщо фінансове забезпечення функціонування таких об’єктів здійснюється з відповідних бюджетів).

З огляду на зазначене законопроект подано без належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що суперечить вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо удосконалення механізмів, спрямованих на запобігання та протидію тероризму (реєстр. № 11030-1 від 07.03.2024), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Павлюком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів із захисту об’єктів можливих терористичних посягань, а також може зумовити збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче впровадження» щодо виконання рішень судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (реєстр. № 10444 від 30.01.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано визначити, що виконання рішень судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюється державними виконавцями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок майна, вилученого відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі – Закон), а також за рахунок відповідних державних програм, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.

Cлід зазначити, що відповідно до статті 4 Закону примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді коштів мають інше цільове призначення, а саме: зараховуються до державного бюджету і спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії, при цьому, використання таких коштів здійснюється відповідно до Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами)/, який не містить запропонованого положеннями законопроекту напряму використання коштів. Таку ж позицію зазначило Міністерство юстиції України у своєму висновку до цього законопроекту /розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/storage/app/bills_documents/document-3889338.pdf/.

Поряд з цим, варто зауважити що положення пункту 2 розділу І законопроекту (щодо нової статті 62-1 Закону України «Про виконавче впровадження») не враховують вимог Бюджетного кодексу України щодо застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, зокрема щодо визначення бюджетних призначень у законі про державний бюджет за бюджетною класифікацією, а саме програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету, при цьому, слід відмітити, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не містить бюджетних програм, за рахунок коштів яких могла б бути здійснена реалізація положень цього законопроекту.

Таким чином, положення законопроекту, зважаючи на положення чинної редакції Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України, у запропонованій редакції не можуть бути реалізованими, таку ж позицію висловило Міністерство юстиції України у своєму висновку до цього законопроекту.

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Такі ж зауваження висловлюють у своїх експертних висновках до законопроекту Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче впровадження» щодо виконання рішень судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (реєстр. № 10444 від 30.01.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме передбачення додаткових коштів у державному бюджеті на виконання рішень судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та визначення реалістичних джерел їх покриття для забезпечення збалансованості показників державного бюджету та унеможливлення збільшення державного боргу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності розпорядження майном соціальної сфери та вдосконалення законодавства в сфері оренди» (реєстр. № 11071 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про освіту», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про оренду державного та комунального майна», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Основи законодавства України про охорону здоров’я», спрямовані (як вказано у пояснювальній записці до законопроекту) на спрощення окремих процедур з передачі державного та комунального майна в оренду та приватизації такого майна, уточнення окремих процесів, що дозволить підвищити ефективність оренди та приватизації.

При цьому реалізація окремих положень законопроекту може мати вплив на показники бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зокрема положення щодо:

можливості включення до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти, державних і комунальних закладів охорони здоров’я, які більше трьох років не використовуються відповідно в освітній діяльності та для надання медичної та/або реабілітаційної допомоги або послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг), – може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного і комунального майна у разі настання відповідних умов залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи;

визначення вартості об’єкта оренди у випадках передачі в оренду (продовження діючого договору оренди) для розміщення певних органів, установ і організацій (зокрема діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів) на рівні балансової вартості такого об’єкта оренди на останнє число місяця, який передує даті визначення орендної плати, – може призвести до зменшення доходів бюджетів від орендної плати;

непоширення дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на платні послуги щодо надання у погодинне користування спортивних споруд державної та комунальної форми власності, внесених до Електронного реєстру спортивних споруд, що не є орендою, – може призвести до зменшення доходів бюджетів від орендної плати;

доповнення переліку осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, переможцями процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з якими укладено відповідний договір, для здійснення діяльності в орендованих приміщеннях, які перебувають на балансі замовника, якщо умовами процедури закупівлі передбачено, що послуга (робота) повинна надаватися (виконуватися) із використанням приміщень замовника – на строк, необхідний для виконання договору про закупівлю, а також доповнення відповідного переліку закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності, особами з інвалідністю внаслідок війни та прирівняними до них особами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під гаражі та гаражі-стоянки для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо), – може призвести до неотримання потенційних додаткових доходів бюджетів від орендної плати;

запровадження визначення терміну «уповноважена особа (особи)» /службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником орендодавця, має відповідний рівень знань та умінь, і на підставі розпорядчого рішення орендодавця або трудового договору (контракту) визначена відповідальною за організацію та проведення процедур передачі в оренду державного та/або комунального майна на конкурентних засадах у формі аукціонів/, передбачивши, що така особа для здійснення своїх функцій підтверджує свій рівень знань та умінь шляхом проходження тестування, порядок та умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, – може потребувати додаткових видатків бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідними органами влади заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а відповідно до статті 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно з статтею 15 цього Кодексу джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації).

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності розпорядження майном соціальної сфери та вдосконалення законодавства в сфері оренди» (реєстр. № 11071 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Железняком Я.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за користування державним і комунальним майном, до збільшення надходжень бюджетів від приватизації державного і комунального майна у разі настання певних умов, а також може потребувати додаткових видатків бюджетів на здійснення процедур передачі в оренду майна відповідними органами влади залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування ввізним митом транспортних засобів для осіб залучених до захисту України» (реєстр. № 11080 від 13.03.2024), поданий народними депутатами України Костенком Р.В., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнити новим пунктом 9-33, яким установити, що оподаткування ввізним митом ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

особами, які належать або належали до складу сил безпеки і сил оборони України та під час дії воєнного стану починаючи з 24.02.2022 проходили службу не менше 36 місяців, – застосовується ставка ввізного мита у половинному розмірі встановленої ставки на такий товар;

особами, які належать або належали до складу сил безпеки і сил оборони України та під час дії воєнного стану починаючи з 24.02.2022 проходили службу не менше 24 місяців, з яких не менше 12 місяців виконуючи бойові накази (розпорядження), та/або особами, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України, які звільнені з полону (крім осіб, які здалися в полон добровільно), – звільняються від оподаткування ввізним митом.

При цьому законопроектом зазначається, що такі податкові пільги:

застосовуються до зазначених осіб один раз на п’ять років виключно щодо одного транспортного засобу на одну таку особу;

не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом, та/або визнаної державою- агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом, а також до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів середньоринкова вартість яких становить понад 2 млн гривень.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення податкових пільг на операції з ввезення транспортних засобів для осіб залучених до захисту України» (реєстр. № 11081 від 13.03.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11080 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11081.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, але оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування;

запропоноване звільнення від оподаткування може спричинити випадки використання відповідних транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування ввізним митом транспортних засобів для осіб залучених до захисту України» (реєстр. № 11080 від 13.03.2024), поданий народними депутатами України Костенком Р.В., Кузьміних С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення податкових пільг на операції з ввезення транспортних засобів для осіб залучених до захисту України» (реєстр. № 11081 від 13.03.2024), поданий народними депутатами України Костенком Р.В., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом 72, яким установити, що операції з ввезення транспортних засобів оподатковуються податком на додану вартість та акцизним податком з урахуванням таких особливостей:

особами, які належать або належали до складу сил безпеки і сил оборони України та під час дії воєнного стану починаючи з 24.02.2022 проходили службу не менше 36 місяців, – оподатковуються у половинному розмірі ставок, встановлених на такі операції згідно з цим Кодексом;

особами, які належать або належали до складу сил безпеки і сил оборони України та під час дії воєнного стану починаючи з 24.02.2022 проходили службу не менше 24 місяців, з яких не менше 12 місяців виконуючи бойові накази (розпорядження), та/або особами, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України, які звільнені з полону (крім осіб, які здалися в полон добровільно), – звільняються від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком.

При цьому законопроектом зазначається, що такі податкові пільги:

застосовуються до зазначених осіб один раз на п’ять років виключно щодо одного транспортного засобу на одну таку особу;

не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом, а також до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів, середньоринкова вартість яких становить понад 2 млн гривень.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування ввізним митом транспортних засобів для осіб залучених до захисту України» (реєстр. № 11080 від 13.03.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11081 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11080.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість та акцизного податку, але розрахувати втрати державного бюджету неможливо, оскільки не відомі кількість, моделі та технічні характеристики відповідних транспортних засобів, які можуть бути завезені на митну територію України;

запропоноване звільнення від оподаткування може спричинити випадки використання відповідних транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення податкових пільг на операції з ввезення транспортних засобів для осіб залучених до захисту України» (реєстр. № 11081 від 13.03.2024), поданий народними депутатами України Костенком Р.В., Кузьміних С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про врегулювання питань заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, з метою відновлення соціальних прав працівників енергетичної галузі (реєстр. № 10415 від 18.01.2024), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є сприяння погашенню заборгованості державних підприємств вугільної галузі зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ та зі сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму заборгованості зі сплати єдиного внеску, недопущення погіршення фінансового становища цих підприємств і забезпечення дотримання права застрахованих осіб на належний рівень соціального захисту. Зокрема, законопроектом пропонується встановити, що:

суми штрафів та пені, що нараховані на недоїмку зі сплати єдиного внеску і не сплачені або підлягають нарахуванню на день набрання чинності відповідним законом /даною законодавчою ініціативою/, підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

суми недоїмки, що виникли на день набрання чинності відповідним законом /даною законодавчою ініціативою/, за зверненням страхувальника можуть бути розстрочені на строк до 60 календарних місяців з дня укладення з територіальним органом Пенсійного фонду України відповідного договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

у період дії розстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску заходи впливу та стягнення, передбачені у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» /далі – Закон/, застосовуються виключно щодо суми поточних страхових внесків, що мають сплачуватися платником єдиного внеску.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його ухвалення не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та зніме соціальну напругу у трудових колективах та вугледобувних регіонах, покращить фінансово-економічний стан державних вугледобувних підприємств та забезпечить соціальний захист їхніх працівників.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

відповідно до Закону страхові кошти (формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до Закону) є основним джерелом доходів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тому недонадходження цих коштів (в разі їх списання) призведе до втрат доходів зазначених фондів, а також може потребувати додаткових бюджетних коштів на покриття дефіциту Пенсійного фонду України;

надання преференцій на списання фінансових санкцій (пені та штрафів) зі сплати єдиного внеску окремим платникам, зокрема, державним підприємствам енергетичної галузі не гарантує, що у майбутньому такі підприємства знову не будуть порушувати терміни сплати єдиного внеску;

за оперативними даними Міністерства енергетики України, станом на 01.01.2024 за державними вугледобувними підприємствами (11 підприємств: АТ «Лисичанськвугілля», ДП «ВК «Краснолиманська», ДП «Волиньвугілля», ДП «Добропіллявугілля-видобуток», ДП «Львіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Первомайськвугілля», ДП «Селидіввугілля», ДП «Торецьквугілля», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», ДП «Шахта ім. М.С. Сургая») обліковується прострочена заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 239,1 млн грн, прострочена заборгованість із штрафів та пені – 1 119,9 млн грн.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2024 рік видатки за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) визначено у сумі 271,9 млрд грн. При цьому обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, на 01.04.2024 становить 12,8 млрд грн.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про врегулювання питань заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, з метою відновлення соціальних прав працівників енергетичної галузі (реєстр. № 10415 від 18.01.2024), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Гриб В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податку на майно (реєстр. № 11067 від 08.03.2024), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Лозинським Р.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно з якими передбачається передусім:

поетапне передання органам місцевого самоврядування повноважень з адміністрування податку на майно:

з 1 січня 2025 року до 31 грудня 2026 року надати органам місцевого самоврядування повноваження в частині, зокрема: забезпечення достовірності та повноти обліку об’єктів оподаткування податком на майно; проведення звірки та диференціації платників податку на майно; збору податкової інформації з податку на майно та внесення її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику /далі – ДПС/; надсилання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень з плати за землю; визначення, уточнення в установлених випадках сум податкових зобов’язань платників податку на майно; інформування громадськості про порядок сплати  податку на майно;

з 1 січня 2027 року і на постійній основі: включити органи місцевого самоврядування (виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, фінансовий орган місцевого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в межах визначених законопроектом функцій) до контролюючих органів в частині дотримання законодавства з питань оподаткування податком на майно; встановити права органів місцевого самоврядування в частині адміністрування податку на майно; визначити ДПС контролюючим органом вищого рівня для органів місцевого самоврядування, що реалізують державну податкову політику з податку на майно; визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, разом з ДПС методологом та технічним адміністратором електронного кабінету;

ввести новий термін «посадова особа органу місцевого самоврядування, яка здійснює реалізацію державної податкової політики  з податку на майно» /особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження та функції посадової особи контролюючого органу і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету/;

встановити, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуватиметься питання прийняття рішень про наділення органу місцевого самоврядування окремими власними повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику з адміністрування податку на майно, функціями контролюючого органу на відповідній території;

доручити Кабінету Міністрів України, зокрема: до 1 лютого 2025 року, забезпечити надання доступу органам місцевого самоврядування для реалізації державної податкової політики з податку на майно до баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються ДПС; до 1 липня 2025 року забезпечити розробку, створення та впровадження програмного забезпечення з адміністрування податку на майно.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету (зокрема, на розробку програмного забезпечення, підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування, на яких будуть покладені посадові обов’язки з адміністрування податку на майно, забезпечення необхідним технічним обладнанням), водночас дозволить зменшити видатки державного бюджету на адміністрування податку на майно, які складають щонайменше 500 – 700 млн грн на рік;

наслідком прийняття законопроекту стане розширення податкових повноважень органів місцевого самоврядування, що дозволить збільшити надходження до бюджетів громад від податку на майно та, як наслідок, посилить спроможності громад реалізовувати більше інфраструктурних, освітніх, безпекових, соціальних проектів в умовах післявоєнного відновлення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних видатків, зокрема, на заробітну плату працівників (реалізація положень законопроекту призведе до збільшення чисельності працівників), навчання, підготовку спеціалістів, розробку відповідного програмного забезпечення, необхідного для реалізації органів місцевого самоврядування функцій адміністрування, забезпечення технічним обладнанням, тощо, але вартісну оцінку впливу законопроекту на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних;

за інформацією Асоціації міст України, повний обсяг процедур адміністрування місцевих податків і зборів можуть забезпечити лише 9,7% громад, отже існує ризик, що передача адміністрування майнових податків органам місцевого самоврядування не забезпечить виконання задекларованої мети щодо зменшення витрат державного бюджету на адміністрування майнових податків та збільшення надходжень до місцевих бюджетів, а навпаки може призвести до суттєвих витрат місцевих бюджетів на запровадження і налагодження такого процесу;

запропонований законопроектом підхід до адміністрування податку на майно призведе до паралельного функціонування двох органів з дублюючими функціями, що матиме наслідком подвійні витрати бюджетних коштів на утримання та забезпечення діяльності відповідних органів.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податку на майно (реєстр. № 11067 від 08.03.2024), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Лозинським Р.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання нових повноважень органами місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відомчої реєстрації суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (реєстр. № 11065 від 07.03.2024), поданий народним депутатом України Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (Державну службу України з надзвичайних ситуацій, далі – ДСНС) виконання додаткових повноважень щодо здійснення відомчої реєстрації суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

При цьому, проектом закону передбачено скасувати необхідність реєстрації суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у Державному судновому реєстрі України або Судовій книзі України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України «Про внутрішній водний транспорт» за реєстрацію суден в Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, виключення, внесення змін до них справляється адміністративний збір.

Згідно із пунктами 26 і 36 частини першої статті 64, пункту 14 частини першої статті 64-1 та пункту 23 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за державну реєстрацію (крім адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), плата за надання адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів. Зокрема, згідно із статтею 36 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» реєстраційний збір за реєстрацію судна у Судовій книзі України, а також виключення з неї встановлено у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (в умовах 2024 року – 1 514 грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація проекту закону призведе до зменшення надходжень у 2024 році до загального фонду місцевих бюджетів, обсяг яких не обраховано (у зв’язку з відсутністю інформації щодо кількості зареєстрованих/незареєстрованих суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту). За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України даний законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків щодо втрат надходжень місцевих бюджетів разом із пропозиціями про джерела їх покриття, а також інформації стосовно кількості зареєстрованих/незареєстрованих суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Також необхідно зазначити, що у законодавчій пропозиції не визначено порядку реєстрації суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, що позбавляє можливості оцінити можливі потреби ДСНС у кадрах та фінансовому ресурсі для виконання додаткових  повноважень. Натомість, так само не зрозуміло, яка чисельність працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, була задіяна у виконанні заходів з реєстрації таких суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Відтак, реалізація законопроекту окрім зменшення надходжень місцевих бюджетів від не сплати збору за реєстрацію суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, може зумовити необхідність уточнення чисельності працівників та видатків на забезпечення діяльності ДСНС та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відомчої реєстрації суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (реєстр. № 11065 від 07.03.2024), поданий народним депутатом України Бондаренком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження місцевих бюджетів через несплату збору за реєстрацію суден Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (реєстр. № 11107 від 22.03.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і державними гарантіями, установленими законодавством, не обмежується будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Слід відмітити, що встановлені у статті 233 Кодексу законів про працю України вимоги щодо можливості звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, спрямовані на уникнення зловживання трудовим правом.

Повернення до необмеженого строку для звернення працівника до суду з позовом про стягнення виплат може зумовити більш тривалий період до часу такого звернення, а відтак може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на здійснення виплат за рішенням суду.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи таке:

реалізація його положень може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на задоволення (у разі прийняття відповідного рішення суду) грошових вимог за минулі періоди, відшкодування роботодавцем моральної шкоди тощо, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів;

в умовах воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Враховуючи зазначене, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до нього не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

За таких умов, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (реєстр. № 11107 від 22.03.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В., буде мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків на виконання рішень суду за відповідними позовами у трудових спорах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 113 Кодексу законів про працю України щодо гарантування оплати часу простою під час воєнного чи надзвичайного стану на території України (реєстр. № 11109 від 22.03.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 113 Кодексу законів про працю України (далі – стаття 113) положеннями щодо оплати часу простою не з вини працівника на період воєнного чи надзвичайного стану на території України, встановивши, що такий час оплачується за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Передусім слід зазначити, що оплату праці здійснює роботодавець за рахунок власних доходів (якщо це госпрозрахункове підприємство) та за рахунок коштів бюджету (якщо це установа, що утримується з відповідного бюджету). Натомість, законопроектом пропонується всі виплати проводити за рахунок державного бюджету.

Отже, не дивлячись на вимогу статті 113, згідно з якою час простою оплачується роботодавцем з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на оплату часу простою не з вини працівника.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту відмічає:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів;

з огляду на обмеженість видаткової частини державного бюджету та врегулювання питання особливостей трудових відносин працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та виду діяльності у період дії воєнного стану згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», законопроект у межах компетенції не підтримується.

Враховуючи зазначене, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до нього не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 113 Кодексу законів про працю України щодо гарантування оплати часу простою під час воєнного чи надзвичайного стану на території України (реєстр. № 11109 від 22.03.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо особливостей відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (реєстр № 11064 від 04.03.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті створення правових передумов для відновлення та забезпечення стабільного функціонування органів державної влади України в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі та інтеграції зазначених суб’єктів адміністративно-територіального устрою України в систему публічного урядування України /підготовлений на виконання абзацу четвертого підпункту 2 пункту 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим» від 23.08.2023 № 3334-ІХ/.

Законопроектом встановлюються особливості функціонування органів державної влади, військових адміністрацій, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», або воєнного стану, введеного в Автономній Республіці Крим чи місті Севастополі, зокрема щодо:

утворення військових адміністрацій (Автономної Республіки Крим, Севастопольської міської, районних, населених пунктів) та призначення їх керівників, визначення основних повноважень і порядку здійснення діяльності з виконання функцій держави та місцевого самоврядування;

припинення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, інших органів виконавчої влади, державних органів, органів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та їх посадових осіб (звільнення з посад працівників цих органів) та правонаступництва у разі утворення районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів на територіях сформованих територіальних громад, районів, врегулювання питання майнових зобов’язань, майнових та немайнових прав.

При цьому у підпункті 14 нового пункту 2-4 розділу I законопроекту передбачено, що фінансування діяльності військової адміністрації Автономної Республіки Крим, військових адміністрацій населених пунктів і районних військових адміністрацій Автономної Республіки Крим, Севастопольської міської військової адміністрації із виконання повноважень з питань, що належать до відання Автономної Республіки Крим, та повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування до затвердження відповідних місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а у подальшому – за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, прийняття законопроекту зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності військових адміністрацій, що будуть утворені в Автономній Республіці Крим.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, проте відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту унеможливила спрогнозувати обсяг додаткових видатків з державного бюджету. Загалом Міністерством фінансів законопроект підтримано.

У пояснювальній записці до законопроекту також зазначено, що його реалізація потребує додаткових видатків з державного бюджету, однак всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з передбаченими у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогами щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо особливостей відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (реєстр № 11064 від 04.03.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності військових адміністрацій Автономної Республіки Крим). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про систему державного сприяння благодійній діяльності в Україні» (реєстр. № 10154 від 16.10.2023), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується визначити правові та економічні засади функціонування системи державного сприяння благодійній діяльності в Україні, спрямованої на задоволення суспільних потреб та оптимізацію відносин у сфері благодійної діяльності шляхом надання можливості бенефіціарам відкривати рахунки із спеціальним статусом у банківських установах України для ефективного збору благодійних пожертв та подальшого їх використання виключно на цілі, визначені Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Законопроектом передусім передбачено, що:

система державного сприяння благодійній діяльності в Україні включає сукупність відносин у сфері благодійної діяльності, суб’єктами яких є Всеукраїнський державний благодійний фонд (далі – Фонд), Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), бенефіціари, благодійники, банківські установи та інші особи /пункт 8 частини першої статті 1 законопроекту/;

бенефіціаром є юридична особа публічного права, метою діяльності якої не є отримання прибутку (військова частина, заклад освіти, заклад охорони здоров’я, наукова, культурна чи природоохоронна установа та інше), яка зареєстрована у системі державного сприяння благодійній діяльності в Україні та одержує допомогу у вигляді благодійної пожертви від одного чи декількох благодійників на банківські рахунки, які Фонд відкриває на ім’я бенефіціара. Бенефіціари мають право використовувати грошові кошти (благодійні пожертви) виключно на цілі, визначені Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а також тимчасово розміщувати частину грошових коштів (отриманих благодійних пожертв у рамках системи державного сприяння благодійній діяльності в Україні) на вкладному (депозитному) рахунку /пункти 1 і 2 частини першої статті 1 та частини четверта-шоста статті 8 законопроекту/;

Фонд – державна установа (юридична особа публічного права), що не має на меті отримання прибутку, виконує спеціальні функції, пов’язані з адмініструванням процесів у системі державного сприяння благодійній діяльності в Україні (зокрема, шляхом організації та забезпечення роботи електронного сервісу Фонду), засновником та органом управління якої є Мінфін, утримання та забезпечення діяльності такої установи здійснюється за рахунок державного бюджету /пункт 6 частини першої статті 1 та стаття 2 законопроекту/;

благодійні пожертви, отримані бенефіціарами у рамках системи державного сприяння благодійній діяльності в України, не підлягають оподаткуванню /частина третя статті 9 законопроекту/;

у випадку закриття банківського рахунку у системі державного сприяння благодійній діяльності в Україні невитрачені кошти з відповідного банківського рахунку (у разі їх наявності) перераховуються до державного бюджету /частина четверта статті 9 законопроекту/.

При цьому запропоновано набрання чинності відповідним законом з 1 січня 2025 року, крім пунктів 2-4 розділу VІІ «Прикінцеві положення» (що передбачають внесення змін до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та надання доручень Кабінету Міністрів України і Національному банку України), набрання чинності яких передбачено з дня, наступного за днем його опублікування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат із державного бюджету та/або інших бюджетів у поточному бюджетному році, а витрати на реалізацію законопроекту з 2025 року мають бути передбачені у порядку бюджетного планування під час складання проекту державного бюджету на 2025 рік та на подальші роки, з урахуванням всіх запланованих та детально розрахованих (розділених) актуальних показників витрат у відповідних періодах;

прийняття законопроекту забезпечить додаткове фінансування сил безпеки і оборони України, закладів освіти, охорони здоров’я, наукових, культурних та природоохоронних установ України, а також інших бенефіціарів з метою належного їх функціонування, розвитку та успішного виконання поставлених завдань, а також сприятиме відновленню України, матеріально-технічному забезпеченню найважливіших суспільних (громадських) проектів.

Зважаючи, що згідно із законопроектом бенефіціаром може бути переважно бюджетна установа, положення законопроекту потребують приведення у відповідність з Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс), зокрема:

благодійні внески, гранти та дарунки належать до власних надходжень бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 13 Кодексу/;

створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється, крім випадків, передбачених Кодексом /частина дев’ята статті 13 Кодексу/;

при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, що передбачає, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників (якими є бюджетні установи) і одержувачів бюджетних коштів, для цього в органах Казначейства України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку /частина перша статті 43 Кодексу/;

бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Мінфіном /частина друга статті 56 Кодексу/;

на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, а у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету /частина друга статті 57 Кодексу/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що за запропонованого законопроектом підходу до бенефіціарів фактично відноситимуться здебільшого бюджетні установи, та звертає увагу на відповідні норми Кодексу, включаючи частину дев’яту статті 13 щодо заборони відкриття позабюджетних рахунків. Загалом ГНЕУ зауважено, що пропонований механізм в цілому потребує належного обґрунтування, зважаючи, що в Україні запроваджене казначейське обслуговування бюджету і у разі потреби більш ефективним кроком було б відкриття з тією ж метою рахунків саме в органах Казначейства України, якими може бути забезпечено виконання контрольних функцій за благодійними коштами, а не створення, по суті, аналогічного механізму з утворенням Фонду.

Крім того, відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (який визначає загальні законодавчі засади благодійної діяльності в Україні) засновниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні та юридичні особи, крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права /частина перша статті 12 Закону/.

Разом з тим, варто відмітити, що порушене законопроектом питання певним чином унормовано у пункті 56 розділу VI Кодексу, яким, серед іншого, передбачено, що, як виняток з окремих положень Кодексу, під час дії воєнного стану та протягом одного року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан:

за рішенням Кабінету Міністрів України державним органам, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету, можуть відкриватися рахунки у Національному банку України з метою залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги;

такі кошти є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету, обліковуються окремо у складі доходів, визначених пунктом 3 частини третьої статті 9 Кодексу, розподіляються Кабінетом Міністрів України (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), якщо інше не передбачено порядками використання таких коштів;

головні розпорядники коштів державного бюджету щомісячно оприлюднюють на своїх офіційних сайтах інформацію про суму отриманих добровільних внесків (благодійних пожертв), перелік товарів, робіт і послуг, придбаних (наданих) за рахунок таких коштів протягом звітного періоду, загальну кількість зазначених товарів, робіт і послуг та загальну суму здійснених видатків за кожним видом зазначених товарів, робіт і послуг.

Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів на забезпечення діяльності Фонду, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо через відсутність недохідних для розрахунку даних. Загалом Мінфіном не підтримано законопроект, водночас надано суттєві зауваження до нього, зокрема щодо неузгодженості з нормами Кодексу.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про систему державного сприяння благодійній діяльності в Україні» (реєстр. № 10154 від 16.10.2023), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування Всеукраїнського державного благодійного фонду). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахування підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» (реєстр. № 10066 від 18.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно з преамбулою законопроекту його положеннями пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади у сфері управління упаковкою та відходами упаковки для забезпечення зменшення їх негативного впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

Відтак, законопроектом пропонується, зокрема, таке:

- визначити суб’єктів у сфері управління упаковкою та відходами упаковки, а також їх права та обов’язки;

- встановити основні вимоги до введення в обіг упаковки та товарів в упаковці, маркування упаковки; до управління упаковкою та відходами упаковки (приймання, збирання, зберігання, рециклінг, експорт та імпорт відходів упаковки тощо);

- окреслити вимоги до створення, реєстрації та діяльності організацій розширеної відповідальності виробника;

- визначити уповноважені органи виконавчої влади у сфері управління упаковкою та відходами упаковки /Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, органи ринкового нагляду/;

- покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами повноваження, зокрема щодо реєстрації виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності виробника, контролю за дотриманням законодавства та нагляду у сфері управління упаковкою та відходами упаковки;

- створити базу даних упаковки та відходів упаковки /як електронну базу даних, що є складовою частиною підсистеми звітності інформаційної системи управління відходами/, Реєстр виробників продукції, щодо якої встановлено розширену відповідальність виробника (далі – Реєстр виробників товарів в упаковці) та Реєстр організацій розширеної відповідальності виробника;

- для здійснення заходів з координації організацій розширеної відповідальності виробника передбачено створення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, комісії /для прийняття рішень про включення або відмову у включенні до Реєстру організацій розширеної відповідальності виробника заявника, який має намір отримати статус організації індивідуальної розширеної відповідальності виробника/, організаційне забезпечення якої здійснюватиме вказаний центральний орган влади та координаційний комітет, як консультативно-дорадчий орган;

- визначити види порушень законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки, встановивши відповідальність за їх вчинення у вигляді штрафів розміром від п’яти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри вказаних штрафів становитимуть від 85 тис. грн до 340 тис. грн/ та у розмірі подвійної плати за виконання організацією розширеної відповідальності виробника рециклінгу одиниці маси відходів упаковки відповідного виду пропорційно невиконаному обсягу рециклінгу відходів упаковки. Зарахувати такі штрафи пропонується до державного бюджету;

- внести зміни, зокрема до законів України:

«Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», визначивши повноваження місцевих органів влади у сфері управління відходами упаковки щодо затвердження місцевих (регіональних) планів управління відходами та вирішення питань управління побутовими відходами;

«Про управління відходами», якими встановлюється, що разова плата за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами справляється в розмірі семи прожиткових мінімумів виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, встановленого у розмірі 3 028 грн, плата за видачу ліцензії становитиме 21 196 грн/ (довідково: згідно із частиною першою статті 14 Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за ліцензування діяльності з управління небезпечними відходами справляється разова плата за видачу ліцензії в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом);

- передбачити, що Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводитиметься в дію з 1 січня року, наступного після завершення шестимісячного строку з дня набрання ним чинності, за винятком окремих положень.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, зазначається:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів в частині інформаційно-аналітичного забезпечення формування та ведення відповідних реєстрів і баз даних та здійснюватиметься у рамках функціонування інформаційної системи управління відходами, оскільки ведення бази даних упаковки та відходів упаковки, Реєстру виробників товарів в упаковці та Реєстру організацій розширеної відповідальності виробника є частиною підсистеми надання адміністративних послуг інформаційної системи управління відходами, яка є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема»;

видатки на оплату послуг з технічного та технологічного супроводження інформаційної системи управління відходами планується здійснювати за рахунок бюджетної програми 2701010 «Загальне керівництво та управління в сфері захисту довкілля та природних ресурсів», при цьому створення інформаційної системи управління відходами заплановано здійснювати за рахунок коштів проектів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством /бюджетні призначення за бюджетною програмою 2701010 на 2024 рік встановлено у обсязі 187 025 тис. грн, з них: за загальним фондом – 156 792 тис. грн; за спеціальним фондом – 30 233 тис. грн/;

функції контролю за дотриманням законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки і застосування адміністративно-господарських штрафів до виробників товарів в упаковці та рітейлерів за порушення законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки покладено на центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, такий орган здійснюватиме реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державна екологічна інспекція України, далі – Держекоінспекція);

Держекоінспекція не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а здійснюватиме свої повноваження у межах затвердженої граничної чисельності його працівників без збільшення обсягів фінансового забезпечення та за рахунок бюджетної програми 2705010 «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю» /бюджетні призначення на 2024 рік встановлено у обсязі 569 470,9 тис. грн (загальний фонд)/.

В експертному висновку до цього законопроекту Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначає, що реалізація положень акта впливатиме на показники бюджету, зокрема може потребувати додаткових видатків державного бюджету та висловлює зауваження до законопроекту.

Слід відмітити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на положення проекту акта та, беручи до уваги висновок Мінфіну, реалізація законопроекту матиме вплив на надходження державного бюджету у зв’язку із збільшенням плати за видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами /згідно із пунктом 25 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності зараховується до доходів загального фонду державного бюджету (крім плати, визначеної пунктом 5-1 частини третьої статті 29, пунктами 21-24, 27, 28, 28-1, 43-1 і 43-2 частини першої статті 64, пунктом 2 частини першої статті 64-1, пунктами 18-21, 24, 25 і 25-1 частини першої статті 66 цього Кодексу)/, а також може потребувати видатків державного та місцевих бюджетів для здійснення повноважень у сфері управління упаковкою та відходами упаковки центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. Крім того, опосередкований вплив на надходження державного бюджету матиме встановлення штрафів за порушення законодавства у сфері управління упаковкою і відходами упаковки та їх зарахування до державного бюджету /залежно від типу і кількості правопорушень /.

Щодо терміну набрання чинності законом, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» (реєстр. № 10066 від 18.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету від плати за видачу ліцензій та може збільшувати видатки державного та місцевих бюджетів для здійснення заходів у сфері управління упаковкою та відходами упаковки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» (реєстр. № 10066-1 від 29.09.2023), поданий народними депутатами України Янченко Г. І. та Швецем С. Ф.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно з преамбулою законопроекту його положеннями пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади у сфері управління упаковкою та відходами упаковки для забезпечення зменшення їх негативного впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

Відтак, законопроектом пропонується, зокрема, таке:

1) визначити суб’єктів у сфері управління упаковкою та відходами упаковки, а також їх завдання, функції, права та обов’язки;

2) встановити основні вимоги до: введення в обіг упаковки та товарів в упаковці, маркування упаковки; управління упаковкою та відходами упаковки (приймання, збирання, зберігання, рециклінг);

3) окреслити вимоги до створення, реєстрації та діяльності організацій розширеної відповідальності виробника (далі – ОРВВ), а також умови припинення діяльності таких організацій;

4) покласти на  центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами та  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, додаткові повноваження у сфері управління упаковкою та відходами упаковки, зокрема щодо реєстрації організацій розширеної відповідальності виробника, виробників товарів в упаковці, торговців та брокерів, які здійснюють операції з відходами, перевізників відходів упаковки, а також контролю за дотриманням законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки;

5) створити базу даних упаковки та відходів упаковки /як електронну базу даних, що є складовою частиною підсистеми звітності інформаційної системи управління відходами/; Реєстр виробників продукції, щодо якої встановлено розширену відповідальність виробника; Реєстр організацій розширеної відповідальності виробника; Реєстр брокерів та торговців; Реєстр перевізників відходів упаковки;

6) визначити види порушень законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки, встановивши відповідальність за їх вчинення залежно від категорії осіб, що винні в порушенні законодавства /юридичні та фізичні особи – підприємці; виробники товарів в упаковці; ОРВВ; голови міст, селищ, сіл та об’єднаних територіальних громад; торговці та брокери/, у вигляді штрафів розміром від однієї до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри вказаних штрафів становитимуть від 17 тис. грн до 170 тис. грн/ та у розмірі 200% від середнього внеску, що встановлена ОРВВ за тону, на всю кількість упаковки, що була введена в обіг. Зарахувати такі штрафи пропонується до державного бюджету;

7) внести зміни, зокрема до законів України:

- «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», визначивши повноваження місцевих органів влади у сфері управління відходами упаковки щодо затвердження місцевих (регіональних) планів управління відходами та вирішення питань управління побутовими відходами;

- «Про управління відходами», якими серед іншого:

виключаються положення про адміністратора послуг з управління побутовими відходами /відповідно до чинних норм Закону України «Про управління відходами» адміністратором послуг може бути виключно комунальне підприємство, яке визначається органом місцевого самоврядування для провадження діяльності з адміністрування послуги з управління побутовими відходами і, яке не може провадити іншу діяльність/;

встановлюється, що разова плата за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами справляється в розмірі десяти прожиткових мінімумів, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, встановленого у розмірі 3 028 грн, плата за видачу ліцензії становитиме 30 280 грн/ (довідково: згідно із частиною першою статті 14 Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за ліцензування діяльності з управління небезпечними відходами справляється разова плата за видачу ліцензії в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує фінансування з державного бюджету, а забезпечення фінансування виробниками товарів в упаковці роздільного збирання відходів упаковки та їх вивезення дозволить зняти фінансове навантаження з органів місцевого самоврядування та місцевих бюджетів і, відповідно, дозволить зменшити розмір плати за відповідний вид житлово-комунальних послуг, що сплачується населенням.

В експертному висновку до цього законопроекту Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначає, що реалізація положень акта може впливати на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема може потребувати додаткових бюджетних коштів реалізація таких положень:

покладання функцій з контролю за дотриманням законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів /Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів/, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища /Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України/, зокрема шляхом застосування адміністративно-господарських штрафів, для забезпечення діяльності цих органів;

функціонування реєстру торговців та брокерів, реєстру перевізників відходів упаковки (зокрема на створення та адміністрування);

видачі дозволу на введення об’єкта для попередньої обробки відходів упаковки в експлуатацію відповідним компетентним органом;

покладення на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів /Державна екологічна інспекція України/, додаткових повноважень щодо здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням заходів щодо рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації тощо.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання, висловлюючи ряд зауважень.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання зазначених вимог також наголошує Мінфін.

З огляду на положення проекту акта та, беручи до уваги висновок Мінфіну, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для здійснення повноважень у сфері управління упаковкою та відходами упаковки центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, а також на надходження державного бюджету у зв’язку зі збільшенням плати за видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами /згідно із пунктом 25 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності зараховується до доходів загального фонду державного бюджету (крім плати, визначеної пунктом 5-1 частини третьої статті 29, пунктами 21-24, 27, 28, 28-1, 43-1 і 43-2 частини першої статті 64, пунктом 2 частини першої статті 64-1, пунктами 18-21, 24, 25 і 25-1 частини першої статті 66 цього Кодексу)/. Крім того, опосередкований вплив на надходження державного бюджету матиме встановлення штрафів за порушення законодавства у сфері управління упаковкою і відходами упаковки та їх зарахування до державного бюджету /залежно від типу і кількості правопорушень/.

Щодо терміну набрання чинності законом, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» (реєстр. № 10066-1 від 29.09.2023), поданий народними депутатами України Янченко Г. І. та Швецем С. Ф., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету від плати за видачу ліцензій та може збільшувати видатки державного і місцевих бюджетів для здійснення заходів у сфері управління упаковкою та відходами упаковки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» (реєстр. № 10066-2 від 04.10.2023), поданий народними депутатами України Бондаренком О. В., Прощуком Е. П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно з преамбулою законопроекту його положеннями пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади у сфері управління упаковкою та відходами упаковки для забезпечення зменшення їх негативного впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

Відтак, законопроектом пропонується, зокрема, таке:

- визначити суб’єктів у сфері управління упаковкою та відходами упаковки, а також їх права та обов’язки;

- встановити основні вимоги до введення в обіг упаковки та товарів в упаковці, маркування упаковки; до управління упаковкою та відходами упаковки (приймання, збирання, зберігання, рециклінг, експорт та імпорт відходів упаковки тощо), в тому числі і упаковки пестицидів, агрохімікатів, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу;

- окреслити вимоги до створення, реєстрації та діяльності організацій розширеної відповідальності виробника;

- визначити уповноважені органи виконавчої влади у сфері управління упаковкою та відходами упаковки /Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, органи ринкового нагляду/;

- покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами повноваження, зокрема щодо реєстрації виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності виробника, контролю за дотриманням законодавства та нагляду у сфері управління упаковкою та відходами упаковки;

- створити базу даних упаковки та відходів упаковки /як електронну базу даних, що є складовою частиною підсистеми звітності інформаційної системи управління відходами/, Реєстр виробників продукції, щодо якої встановлено розширену відповідальність виробника (далі – Реєстр виробників товарів в упаковці) та Реєстр організацій розширеної відповідальності виробника;

- для здійснення заходів з координації організацій розширеної відповідальності виробника передбачено створення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, комісії /для прийняття рішень про включення або відмову у включенні до Реєстру організацій розширеної відповідальності виробника заявника, який має намір отримати статус організації індивідуальної розширеної відповідальності виробника/, організаційне забезпечення якої здійснюватиме вказаний центральний орган влади та координаційний комітет, як консультативно-дорадчий орган;

- визначити види порушень законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки, встановивши відповідальність за їх вчинення у вигляді штрафів розміром від десяти до тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри вказаних штрафів становитимуть від 170 тис. грн до 510 тис. грн/ та у розмірі потрійної плати за виконання організацією розширеної відповідальності виробника рециклінгу одиниці маси відходів упаковки відповідного виду пропорційно невиконаному обсягу рециклінгу відходів упаковки. Зарахувати такі штрафи пропонується до державного бюджету;

- внести зміни, зокрема до законів України:

«Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», визначивши повноваження місцевих органів влади у сфері управління відходами упаковки щодо затвердження місцевих (регіональних) планів управління відходами та вирішення питань управління побутовими відходами;

«Про управління відходами», якими встановлюється, що разова плата за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами справляється в розмірі семи прожиткових мінімумів виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, встановленого у розмірі 3 028 грн, плата за видачу ліцензії становитиме 21 196 грн/ (довідково: згідно із частиною першою статті 14 Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за ліцензування діяльності з управління небезпечними відходами справляється разова плата за видачу ліцензії в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом);

- передбачити, що Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводитиметься в дію з 1 січня року, наступного за спливом шести місяців з дня набрання ним чинності, за винятком окремих положень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів в частині інформаційно-аналітичного забезпечення формування та ведення відповідних реєстрів і баз даних та здійснюватиметься у рамках функціонування інформаційної системи управління відходами, оскільки ведення бази даних упаковки та відходів упаковки, Реєстру виробників товарів в упаковці та Реєстру організацій розширеної відповідальності виробника є частиною підсистеми надання адміністративних послуг інформаційної системи управління відходами, яка є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема»;

створення інформаційної системи управління відходами заплановано здійснювати за рахунок коштів проектів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством, а системи управління упаковкою та відходами упаковки має здійснюватись за рахунок коштів виробників продукції відповідно до принципу «polluter pays (забруднювач платить)», закладеному в Директиві 2004/35/ЕС Європарламенту та Законі України «Про управління відходами».

В експертному висновку до цього законопроекту Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначає, що реалізація положень акта впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для здійснення уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування нових повноважень, які на них покладатимуться у разі прийняття акту, та висловлює зауваження до законопроекту.

Довідково:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» центральним органам виконавчої влади, яким у законопроекті запропоновано надати додаткові повноваження, бюджетні призначення для забезпечення їх діяльності визначено:

Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління в сфері захисту довкілля та природних ресурсів» (код 2701010) – 187 025 тис. грн, з них: за загальним фондом – 156 792 тис. грн; за спеціальним фондом – 30 233 тис. грн;

Державній екологічній інспекції України за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю» (код 2705010) – 569 470,9 тис. грн (загальний фонд).

Слід відмітити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на положення проекту акта та, беручи до уваги висновок Мінфіну, реалізація законопроекту матиме вплив на надходження державного бюджету у зв’язку із збільшенням плати за видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами /згідно із пунктом 25 частини другої статті 29 Бюджетного  кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності зараховується до доходів загального фонду державного бюджету (крім плати, визначеної пунктом 5-1 частини третьої статті 29, пунктами 21-24, 27, 28, 28-1, 43-1 і 43-2 частини першої статті 64, пунктом 2 частини першої статті 64-1, пунктами 18-21, 24, 25 і 25-1 частини першої статті 66 цього Кодексу)/, а також може потребувати видатків державного та місцевих бюджетів для здійснення повноважень у сфері управління упаковкою та відходами упаковки центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. Крім того, опосередкований вплив на надходження державного бюджету матиме встановлення штрафів за порушення законодавства у сфері управління упаковкою і відходами упаковки та їх зарахування до державного бюджету /залежно від типу і кількості правопорушень/.

Щодо терміну набрання чинності законом, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» (реєстр. № 10066-2 від 04.10.2023), поданий народними депутатами України Бондаренком О. В., Прощуком Е. П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету від плати за видачу ліцензій та може збільшувати видатки державного та місцевих бюджетів для здійснення заходів у сфері управління упаковкою та відходами упаковки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090 від 18.03.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, забезпечує приведення податкового законодавства України в сфері акцизного оподаткування тютюнових виробів до норм законодавства Європейського Союзу задля виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині імплементації положень Директиви 2011/64/ЄС від 21.06.2011 щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби. Зокрема, законопроектом пропонується:

визначити особливості застосування валютних курсів при визначенні податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів, тютюнової сировини та тютюнових відходів;

встановити євро як грошову одиницю виміру специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби;

передбачити поступове, з 01.07.2024 по 31.12.2027, щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також встановити з 01.01.2028 нові збільшені розміри ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

встановити на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2024, послаблення обмежень щодо накопичення тютюнових виробів на складах перед підвищенням ставок акцизного податку шляхом збільшення граничного розміру середньомісячного обсягу продажу марок акцизного податку з 115% до 120% установленого розміру середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо визначення ставок акцизного податку на тютюнові вироби в іноземній валюті та їх зростання упродовж 2025–2028 років сприятиме збільшенню податкових надходжень акцизного податку до бюджету у 2025 році в сумі 612 млн грн, у 2026 році – 5 000 млн грн, у 2027 році – 9 379 млн грн, у 2028 році – 13 853 млн грн (розрахунки базуються на запланованих обсягах виробництва тютюнових виробів на 2024 рік /сигарет – 27 000 млн шт, ТВЕН – 6 000 млн шт, сигарил – 1,284 млн шт/, запропонованих в законопроекті ставках акцизного податку на тютюнові вироби на 2025–2028 роки та офіційному курсі гривні щодо євро, встановленому Національним банком України на 28.11.2023, – 39,66 грн за 1 євро).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), та інформації, зокрема, щодо:

обсягів збільшення доходів бюджету за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів з урахуванням зміни параметрів попиту (сукупного споживання) внаслідок зрушень в купівельній спроможності населення України в умовах війни, контингенті потенційних споживачів відповідної продукції внаслідок значного міграційного відтоку громадян за кордон;

впливу зростання цін на відповідну продукцію внаслідок підняття ставок акцизного податку на зміну співвідношення легального та «тіньового» сегментів ринку та відповідно на бюджетоутворюючий потенціал галузі;

впливу підвищення цін на тютюнові вироби на рівень їх реального (з урахуванням легального та «тіньового» сегментів) споживання;

заходів, які передбачається реалізувати з метою зменшення обсягів «тіньового» сегменту ринку тютюнових виробів в Україні, що підтверджувало б обґрунтованість пропонованих змін, тощо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090 від 18.03.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

Опосередкований:

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо можливості передачі під час дії правового режиму воєнного стану в Україні в оренду суб’єктам господарювання захисних споруд цивільного захисту, які не перебувають у постійній готовності до використання за призначенням (реєстр. № 11003 від 08.02.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

У законопроекті запропоновано унормувати питання щодо:

можливості передачі під час дії правового режиму воєнного стану в Україні в оренду суб’єктам господарювання для задоволення їх господарських потреб захисні споруди цивільного захисту (крім захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у постійній готовності до використання за призначенням) за наявності погодження місцевої державної адміністрації, на території якої розміщена відповідна захисна споруда, та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, зі збереженням цільового призначення таких споруд;

розірвання такого договору оренди в односторонньому порядку у разі порушення порядку використання захисної споруди цивільного захисту (її частини) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні для задоволення господарських потреб суб’єктів господарювання.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

Поряд з тим, належить відмітити, що згідно із Законом України «Про оренду державного та комунального майна» за здані в оренду об’єкти, що перебувають у державній або комунальній власності (в даному випадку захисні споруди цивільного захисту), має вноситися до відповідних бюджетів орендна плата, що у свою чергу може зумовити збільшення надходжень до таких бюджетів.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо можливості передачі під час дії правового режиму воєнного стану в Україні в оренду суб’єктам господарювання захисних споруд цивільного захисту, які не перебувають у постійній готовності до використання за призначенням (реєстр. № 11003 від 08.02.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може зумовити збільшення надходжень від орендної плати за умови передачі в оренду захисних споруд цивільного захисту державної або комунальної власності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 11043 від 28.02.2024), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи", "Про платіжні послуги", "Про страхування", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про кредитні спілки" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави", що, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, спрямовані на удосконалення окремих положень чинних законів України, що регулюють діяльність на ринках фінансових послуг та визначають повноваження Національного банку України у цій сфері, а також на виконання взятих Україною зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.

Законопроектом, серед іншого, шляхом внесення змін до пункту 2 частини першої статті 84 Закону України «Про платіжні послуги» передбачається збільшити розмір штрафу, який має право застосовувати Національний банк України у разі порушення об’єктом нагляду (крім банків) та/або оверсайта вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, та/або у разі недостатності заходів з управління ризиками, що вживаються для захисту інтересів споживачів платіжних послуг, встановивши такий штраф у розмірі: для об’єктів нагляду – до 5% обсягу операцій, проведених із порушеннями, або від 3 тис. до 100 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (за порушення інші, ніж операції, проведені з порушенням); для об’єктів оверсайта – від 3 тис. до 100 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян /згідно з чинною нормою штраф визначено в розмірі від 3 тис. до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян/.

Реалізація такого положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, оскільки згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовується відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету та не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді. При цьому, відмічено, що у Мінфіна немає зауважень та пропозицій до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 11043 від 28.02.2024), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення єдності норм в реалізації права на самозахист та декриміналізації виробництва зброї (реєстр. № 11073 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Шараськіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом викладу у новій редакції статті 190 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити кримінальну відповідальність за порушення громадянами порядку придбання, носіння, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної, пневматичної зброї, вибухових пристроїв та речовин, передбачивши збільшення штрафів з семи – п’ятнадцяти до п’ятдесяти – трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 – 5 100 гривень змість чинних від 119 – 255 гривень/ з конфіскаціє зброї або без такої.

При цьому скасовуються окремі види кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами та незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв за які передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років або накладення штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох до п’яти років.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України. При цьому Мінфін зазначає, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України  щодо забезпечення єдності норм в реалізації права на самозахист та декриміналізації виробництва зброї (реєстр. № 11073 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Шараськіним А.А. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна (реєстр. № 11068 від 08.03.2024), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті, серед іншого, передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вчинених в значному розмірі та за повторне протягом року вчинення такого правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді штрафу від п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 8 500 гривень/ або громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративного арешту на строк від п’яти до п’ятнадцяти діб;

посилити адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати та повторне протягом року вчинення такого правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, шляхом збільшення розмірів штрафів з десяти – п’ятдесяти до десяти – п’ятисот /розмір штрафу може збільшитися від 170 – 850 гривень до 170 – 8 500 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна (реєстр. № 11068 від 08.03.2024), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам, які мають на це право (реєстр. № 11111 від 22.03.2024), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується розширити сферу адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху, встановивши адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, зокрема транспортним засобам, що задіянні для перевезення груп дітей, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху (а також якщо такі дії спричинили або могли спричинити створення загрози життю та/або здоров’ю фізичних осіб) – у вигляді штрафу в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до десяти років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 5 100 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам, які мають на це право (реєстр. № 11111 від 22.03.2024), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Безуглою М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 307 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за збут неповнолітнім особам наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (реєстр. № 11113 від 25.03.2024), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Ковальовим О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів неповнолітній особі у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 307 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за збут неповнолітнім особам наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (реєстр. № 11113 від 25.03.2024), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Ковальовим О.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення та захисту прав військовослужбовців, посилення відповідальності командирів за явно злочинні накази, створення умов для соціальної реабілітації засуджених та ув’язнених (реєстр. № 11077 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується врегулювати питання розширення та захисту прав військовослужбовців, посилити відповідальність командирів за явно злочинні накази, створити умови для соціальної реабілітації засуджених та ув’язнених. При цьому згідно із змінами до:

1)                Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у Збройних Силах України, бригадах оперативного призначення Національної гвардії України засудженого, звільненого від покарання з випробуванням для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройних Силах України, бригадах оперативного призначення Національної гвардії України – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років;

самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин – у вигляді позбавлення волі на строк від одного до десяти років або штрафу від однієї тисячі до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 102 000 гривень/ або службового обмеження на строк до трьох років;

віддання явно злочинного наказу або розпорядження – у вигляді службового обмеження на строк до чотирьох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до десяти років;

втрата командиром понад 50 відсотків серед особового складу підрозділу (частини) при виконанні бойового наказу (розпорядження) – у вигляді службового обмеженням на строк до десяти років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років та/або позбавлення військового звання або пониження військовослужбовця в посаді або пониження військовослужбовця у військовому званні на один ступінь;

подання командиром (начальником) військової частини завідомо недостовірної інформації та/або відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем – у вигляді штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 1 700 до 17 000 грн/ або службового обмеження на строк до одного року або обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк;

невиплата військовослужбовцям грошового забезпечення чи інших установлених законодавством виплат і додаткових винагород – у вигляді штрафу від однієї тисячі до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 102 000 грн/ або службового обмеження на строк до трьох років або обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі дев’яти років;

2)                Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за неповідомлення про результати розгляду рапорту військовослужбовця – у вигляді накладення штрафу від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п’ятнадцяти діб /розмір штрафу може становити від 1 700 до 34 000 грн/;

3)                Кримінального процесуального кодексу України серед іншого пропонується запровадити призов на військову службу під час мобілізації засуджених та ув’язнених, які не вчинили тяжкі злочини проти життя і здоров’я особи, статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти основ національної безпеки України, в тому числі осіб, які перебувають під пробаційним наглядом. Такі особи призиваються для служби до Збройних сил України, бригад оперативного призначення Національної гвардії України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку на законопроект зазначає, що реалізація запропонованих змін може:

збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування штрафів за відповідний злочин та призвести до збільшення видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку зі встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин;

призвести до зменшення видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України на утримання засуджених та ув’язнених і збільшення видатків для Міністерства оборони України і Міністерства внутрішніх справ України (Національної гвардії України) у зв’язку з призовом зазначених осіб на військову службу під час мобілізації на особливий період;

при цьому загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання, а також від кількості

призваних на військову службу засуджених та ув’язнених осіб (обсяги якого оцінити неможливо).

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення та захисту прав військовослужбовців, посилення відповідальності командирів за явно злочинні накази, створення умов для соціальної реабілітації засуджених та ув’язнених (реєстр. № 11077 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Яцик Ю.Г. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів і зміни показників видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення та від кількості призваних на військову службу за рішенням суду осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення ефективності розпорядження державним та комунальним майном та процесів відновлення» (реєстр. № 11069 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить гармонізацію законів, що регулюють відносини з приватизації державного та комунального майна, спрощення та уточнення окремих процедур з приватизації такого майна, що дозволить підвищити ефективність приватизації, а також законопроект спрямовано на запровадження ефективних механізмів відновлення та відбудови без залучення бюджетних коштів.

Законопроектом, серед іншого, передбачається встановити, що:

гарантійний внесок не підлягає поверненню переможцю аукціону з продажу об’єктів державної та комунальної власності, такий гарантійний внесок (за вирахуванням винагороди оператора електронного майданчика) перераховується організатору аукціону у встановленому законодавством порядку /зміни до частини 1 статті 24-1 Господарського кодексу України/;

у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об’єкта приватизації у визначений строк гарантійний внесок йому не повертається та, за вирахуванням винагороди оператора електронного майданчика, підлягає перерахуванню до відповідного бюджету /зміни до частини 7 статті 15 та частин 13 і 14 статті 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"/.

Згідно з чинними нормами зазначений гарантійний внесок не повертається переможцю аукціону та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що запропоновані законопроектом вищезазначені зміни не підтримуються, оскільки їх реалізація призведе до недонадходження коштів від справляння гарантійних внесків до відповідного бюджету у випадках, встановлених законодавством.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення ефективності розпорядження державним та комунальним майном та процесів відновлення» (реєстр. № 11069 від 11.03.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень бюджетів, пов’язаних з процесом приватизації державного і комунального майна, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління майном вугледобувних підприємств, військовим майном та іншим державним майном» (реєстр. № 11089 від 18.03.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", "Про приватизацію державного і комунального майна" та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", зокрема, передбачається, що:

особливості регулювання приватизації пакетів акцій, що належать державі в статутних капіталах господарських товариств паливно-енергетичного комплексу України, визначаються Законом України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств";

відчуження військового майна здійснюється на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів у дворівневій електронній торговій системі (крім озброєння, виробів військового призначення, продуктів утилізації ракет і боєприпасів та відчуження майна на зовнішньому ринку, що передбачає міжнародну передачу товарів), при цьому стартова ціна такого майна визначається на рівні балансової вартості цього майна;

до об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності та пули, вартість активів яких перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року /згідно з чинною нормою – перевищує 250 млн грн/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою вдосконалення правового регулювання управління військовим майном, майном вугледобувних підприємств та іншим державним майном і встановлення прозорих та конкурентних механізмів реалізації такого майна;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України кошти від приватизації державного майна є джерелом фінансування державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що розповсюдження положень законопроекту /йдеться про Закон України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств"/ на пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах господарських товариств паливно-енергетичного комплексу України, може призвести до недонадходження коштів від їх приватизації до бюджету, обґрунтовуючи зазначене таким чином:

відповідно до цього Закону приватизація об’єктів, зазначених у статті 4 цього Закону, здійснюється, зокрема, шляхом продажу на інвестиційному конкурсі, який передбачає, окрім виконання встановлених зобов'язань, сплату переможцем за об’єкт однієї гривні до державного бюджету;

разом з тим, відповідно до рішень Уряду України об’єкти паливно-енергетичного комплексу включено до переліків об’єктів великої приватизації, які відповідно до приватизаційного законодавства продаються на аукціонах, переможцями яких визнаються покупці, які запропонували за них найвищу ціну.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління майном вугледобувних підприємств, військовим майном та іншим державним майном» (реєстр. № 11089 від 18.03.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від приватизації державного майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 111 Кримінального кодексу України щодо розтрати, привласнення військового майна чи бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство оборони України, або заволодіння ними під час дії воєнного стану (реєстр. № 11013 від 13.02.2024), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено внести зміни до статті 111 Кримінального кодексу України та віднести до державної зради розтрату у великому розмірі (понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становитиме від 1 514 000 грн /виходячи із розміру встановленого на рівні податкової соціальної пільги – 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податково року 1 514 грн/) військового майна чи бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство оборони України, або привласнення заволодіння такого майна чи таких бюджетних коштів, вчинені умисно під час дії воєнного стану шляхом зловживання службовим становищем.

За вчинення такого злочину запропоновано встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк п’ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, що може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, та збільшення надходжень державного бюджету у разі реалізації конфіскованого майна.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено про те, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування конфіскації майна за відповідний злочин та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням кількості таких засуджених, зауваживши, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяги яких оцінити неможливо.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 111 Кримінального кодексу України щодо розтрати, привласнення військового майна чи бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство оборони України, або заволодіння ними під час дії воєнного стану (реєстр. № 11013 від 13.02.2024), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення визначених законопроектом злочинів і залежно від покарань, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про право членів сімей працівників дипломатичних представництв і консульських установ здійснювати оплачувану діяльність (реєстр. № 0254 від 06.03.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про право членів сімей працівників дипломатичних представництв і консульських установ здійснювати оплачувану діяльність (далі – Угода), вчинену в м. Київ 24 листопада 2023 року, якою передбачається:

надання Міністерством закордонних справ приймаючої держави дозволу членам сім’ї працівників дипломатичних представництв і консульських установ на здійснення оплачуваної діяльності (за принципом взаємності та відповідно до національного законодавства приймаючої держави);

відмову від імунітету від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої держави стосовно відповідної оплачуваної діяльності;

розгляд письмових запитів сторонами щодо відмови від імунітету від кримінальної юрисдикції приймаючої держави відповідно до міжнародних договорів у разі обвинувачення члена сім’ї у злочині, пов’язаному із здійсненням оплачуваної діяльності на території держави перебування;

поширення на члена сім’ї, який здійснюватиме оплачувану діяльність, дії законодавства у сфері оподаткування та соціального забезпечення з усіх питань, пов’язаних з його оплачуваною діяльністю на території приймаючої держави.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України (далі – МЗС), та за висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень Угоди після набрання нею чинності не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та не матиме впливу на показники доходів бюджету.

Водночас, у висновку Мінфіну зазначається, що працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, зумовить економію коштів державного бюджету, зокрема, МЗС за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» та Головного управління розвідки Міністерства оборони України /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою 5961010 «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ (з розрахунку на одну особу на місяць 1,8 тис. грн, що становить 22 відсотки від суми мінімальної заробітної плати у розмірі 8000 гривень), оскільки єдиний внесок сплачується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 164 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника», за рахунок видатків МЗС та ГУР Міноборони.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про право членів сімей працівників дипломатичних представництв і консульських установ здійснювати оплачувану діяльність (реєстр. № 0254 від 06.03.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити економію видатків Міністерства закордонних справ України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування у Литовській Республіці іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (реєстр. № 11084 від 13.03.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині:

розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміну «комплаєнс (управління податковими ризиками)»;

встановлення на період дії воєнного стану на території України, введеного з 24.02.2022 по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний, стан тимчасових положень щодо здійснення податкового адміністрування для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням особливостей, зокрема:

- запровадити перелік таких платників податків, до якого включатимуться юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, нарахування заробітної плати тощо);

- визначити переваги у податковому адмініструванні для таких платників податків, наприклад: мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;  скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (5 календарних днів); надання індивідуальних податкових консультацій протягом 5 календарних днів; закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким можливо взаємодіяти (зокрема, з використанням засобів дистанційного зв’язку).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень;

прийняття законопроекту сприятиме налагодженню партнерських відносин між платниками податків та контролюючим органом, а також забезпечить соціальну справедливість при врегулюванні податкових відносин.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів, зокрема положення щодо зменшення строку для камеральних та документальних перевірок для відповідних платників податків може призвести до втрат бюджету щонайменше у сумі понад 800 млн грн;

значні преференції щодо контролю за діяльністю відповідних платників податків та окремі взаємовідносини з контролюючим органом матимуть значні ризики, серед яких – втрати надходжень до бюджету за рахунок зменшення контролю за процесами оптимізації, мінімізації сплати податків, підтвердженням законності задекларованих до відшкодування з бюджету сум ПДВ;

враховуючи значні ризики насамперед щодо зменшення надходжень податків та зборів до бюджету, необхідно спільно з Державною податковою службою України провести комплексний аналіз щодо прогнозних фінансово-економічних наслідків від впровадження запропонованих законопроектом змін.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та у запропонованій редакції його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (реєстр. № 11084 від 13.03.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Бужанським М.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податкових платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація» (реєстр. № 11115 від 25.03.2024), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Павленком Р.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про медіа», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про банки і банківську діяльність» та «Про хмарні послуги», зокрема, пропонується:

-     виокремити, як окремий суб’єкт у сфері медіа, провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація (далі – провайдерів платформ спільного доступу до інформації) із встановленням вимог їх діяльності;

-     включити до повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) визначення (спільно з органом спільного регулювання) інструментів та механізмів реалізації встановлених вимог до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, та застосування заходів реагування;

-     встановити відповідальність провайдерів платформ спільного доступу до інформації за порушення вимог їх діяльності, надавши право Національній раді застосовувати заходи реагування, у вигляді штрафу у розмірі від 5 до 25 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на 1 квітня 2024 року – 8 тис. гривень, розмір штрафу може становити 40 - 200 тис. грн);

-     заборонити державним органам, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, а також банкам, надавачам інших фінансових послуг, використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів, або які діють з порушенням вимог, встановлених до провайдерів платформ спільного доступу до інформації;

-     передбачити обмеження, які застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених Кабінетом Міністрів України, на використання медіа для поширення масової інформації для державних органів і військових формувань, які входять до складу сектору безпеки і оборони відповідно до Закону України «Про національну безпеку України».

Реалізація законопроекту в частині встановлення відповідальності провайдерів платформ спільного доступу до інформації за порушення вимог їх діяльності у вигляді штрафу може мати наслідком збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі прийняття Національною радою рішення про застосування заходів реагування та залежно від визначеного обсягу штрафних санкцій.

Слід взяти до уваги, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, зокрема, не потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів, а також про відсутність зауважень до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація» (реєстр. № 11115 від 25.03.2024), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Павленком Р.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі прийняття Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення про застосування заходів реагування до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

Голосували: «за» – 18, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 9.

Голова Комітету                                                           Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                        Володимир ЦАБАЛЬ

Голова підкомітету з питань оцінки

законопроектів щодо впливу

на показники бюджету та відповідності

бюджетному законодавству                                          Любов ШПАК

Голова підкомітету з питань

бюджетної політики та удосконалення

положень Бюджетного кодексу України                      Юрій КУЗБИТ