Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

 

13 листопада 2019 року

 

 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося?

 

ЦАБАЛЬ В.В. 22.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Прошу Секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Шановні колеги! Щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є пропозиції? Так, прошу.

 

САЛАМАХА О.І. Юрію Юрійовичу! Шановні колеги! Гості! Додатково пропонується включити до порядку денного таке питання. Про погодження уточненого переліку об'єктів щодо автомобільних доріг в Івано-Франківській області, що здійснюється в 2019 році за рахунок відповідної субвенції. У разі підтримання такого рішення прошу розглянути як перше питання.

Дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Додаткове.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре.

Шановні колеги! Прошу визначатися щодо запропонованого проекту порядку денного та  проголосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято. 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Перше питання. Щодо підготовки до другого читання законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу, 2144.

Слово надається голові підкомітету Кузбиту Юрію Михайловичу.

 

КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Юрію Юрійовичу. Доброго вечора всім присутнім. Шановні народні депутати! При підготовці законопроекту до другого читання до комітету у встановлені строки надійшло багато пропозицій народних депутатів, які згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 258 пропозицій.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті за участю представників Мінфіну і Рахункової палати в остаточній редакції законопроекту, викладеній у розданій порівняльній таблиці, пропонується зокрема врегулювати питання, окреслені під час розгляду законопроекту в першому читанні у висновку комітету.

Насамперед. виключити зміни щодо зменшення обсягу ДФРР, суперечливі положення щодо залишків коштів спеціального фонду бюджету, закріплення на постійній основі з зарахуванням до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг із спрямуванням на забезпечення діяльності НКРЕКП.

Уточнити і деталізувати форми місячної та річної звітності щодо галузевих фондів у спеціальному фонді державного бюджету та доповнити річний звіт про виконання державного бюджету пояснювальною запискою.

Внести зміни до профільних законів щодо державних соціальних допомог для їх узгодження з нормами кодексу у зв'язку із зміною порядку здійснення відповідних видатків безпосередньо з державного бюджету замість місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Удосконалити положення щодо порядку формування, визначення і уточнення програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, що пов'язано з визначенням бюджетних програм.

Унормувати урядові ініціативи, передбачені законопроектом № 2104 щодо запровадження агентської моделі управління боргом і законопроектом № 2242 щодо розподілу між бюджетами рентної плати за користування надрами для видобування бурштину.

Встановити автоматичний розподіл понадпланових надходжень державного дорожнього фонду за напрямами і в пропорціях, встановлених статтею 24-2 Бюджетного кодексу.

Уточнити запропоновані зміни до кодексу щодо видатків бюджетів на освіту, зокрема в частині переліків закладів освіти та викладу деяких положень.

Передати до державного бюджету видаткові повноваження на здійснення виплат соціальних допомог, пов’язаних з утриманням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які раніше надавались з місцевих бюджетів, за рахунок субвенції з державного бюджету, що узгоджується з показниками проекту державного бюджету на 2020 рік, доопрацьованого урядом до другого читання.

Внести зміни до Закону "Про Рахункову палату", насамперед щодо збільшення кількості членів Рахункової палати з 9 до 13, та надати доручення комітету разом з Апаратом Верховної Ради провести конкурс для допризначення відповідних членів Рахункової палати.

Внести необхідні техніко-юридичні і редакційні правки для узгодження з іншими положеннями законопроекту та нормами кодексу.

Загалом, колеги, пропонується комітету врахувати 84 пропозиції, з них 7 – в іншій редакції, 29 – частково і відхилити 174 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді законопроект 2144 прийняти в другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, з врахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Слово надається Міністру фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, дякую дуже за слово. По-перше, хочу подякувати і комітету, і підкомітету за дуже активну роботу над кодексом. Дійсно, було дуже багато внесено таких необхідних змін, які приводять наш Бюджетний кодекс у відповідність до багатьох реформ, які ми розпочали, і в цьому році вже проголосовані ряд законів, в той же час ми уточнили деякі норми в зв’язку з тим, що нам треба було врахувати і нові ініціативи, і розподіли між спецфондами і загальним фондом.

Дякую також, що нам вдалось інкорпорувати в цей закон додаткові зміни, які ми подавали щодо переходу, завершення реформи саме агенції управління боргом, при цьому зберегти повністю всі функції нагляду за даною функцією і з боку парламенту, і з боку Міністерства фінансів, але водночас деполітизувати і зробити її більш професійною.

Тому Міністерство фінансів підтримує ті зміни, які напрацьовані в редакції саме робочої групи. Сподіваємось, що сьогодні бюджетний комітет їх також підтримає і ми зможемо завтра просити вже широкої підтримки в залі для того, щоб ухвалити цей кодекс до того, як ми будемо ухвалювати державний бюджет на 2020 рік.

Дякую і дуже прошу підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Чи є зауваження у Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Юрію Юрійовичу, сьогоднішній проект Бюджетного кодексу дійсно є доопрацьованим,  Рахункова палата так само брала активну участь. Наше завдання - щоб він був максимально збалансованим і відповідав бюджету країни. Станом на сьогодні, якщо будуть внесені такі правки, в нас зауважень немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ПУРТОВА А.А. Юрію Юрійовичу, колеги, прошу повернутись до пропозиції 187. Знайдено компроміс по поправці, що передбачає утримання ПТУ з обласних бюджетів на "пілотному проекту". Вона вам роздана. Прошу підтримати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пропозиція – окремо проголосувати, якщо можна, це.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Окремо проголосувати?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) …………………….. в окремих областях. Через те йдеться про спільне фінансування.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Пропозиція роздається. Поки що позиція Мінфіну по цій пропозиції.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, ця пропозиція напрацьована профільним Комітетом з освіти і підтримується головним розпорядником – Міністерством освіти і науки. Міністерство фінансів також підтримує включення даної пропозиції у вигляді експерименту до Бюджетного кодексу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Позиція Рахункової палати.

 

ПАЦКАН В.В. Рахункова палата підтримує у зв'язку з тим, що склалася ситуація по профтехосвіті уже два або три роки. Можливо, це дасть вихід із тієї ситуації, яка склалася, і Рахункова палата не заперечує проти включення цієї правки в редакції, яка запропонована комітетом.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Давайте проголосуємо в цій редакції цю пропозицію 187. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Ви ж не член комітету, так? Одноголосно. Рішення прийнято.

Прохання не членам комітету не голосувати, не піднімати руку.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Збиваєте.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Юрію Юрійовичу, шановні члени комітету, запрошені, прошу повернутися до правок номер 37-38, вони є ідентичні за змістом, щодо Державного фонду розвитку водного господарства і проблематику, з вашого дозволу, доповісти виконувачу обов'язки голови Держводагентства Хорєву Михайлу Юрійовичу. Ми розглядали на підкомітеті його, на робочій групі вчора.

 

КУЗБИТ Ю.М. Вчора не підтримали.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Яке рішення підкомітету?

 

КІССЕ А.І. Хорєву дайте слово сказати.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Винести на комітет вирішили.

 

ХОРЄВ М.Ю. Я прошу вибачення, шановні члени комітету, але я все рівно озвучу, незважаючи на те, що у вас є позиція, наче, відхилити ці правки. Але зрозумійте, галузь водного господарства – це складна галузь, 26 тисяч людей. 26 тисяч людей щодня борються зі шкідливою дією води, а борються вони з цим голими руками. Ми ліквідовуємо паводки без матеріалів, ми ліквідовуємо паводки без техніки. На ваші всі запити – ті, які ви даєте, ваші виборці до вас звертаються, просто громадяни України, ми їм пишемо: "Шановні, звісно, колись ми до вас прийдемо і вам допоможемо, як будуть гроші".

Весь світ користується механізованою роботою, ми косимо косою. До сих пір в ХХІ сторіччі ми косимо косою. Далі. Відповідно все робиться на сьогоднішній день руками. Мені нагадує це ситуацію, коли в 1941 році ми своїх солдат посилали на війну, не даючи їм гвинтівку. Оце те саме: армія в 26 тисяч людей не має можливості робити якісно свою роботу через те, що не мають матеріалів.

Мінфін нам завжди говорить: подайте збалансовані пропозиції. Ми пропрацювали з нашими колегами, з нашими людьми і з нашими керівниками на місцях. Вони сказали: "Окей, ми готові нести подвійне навантаження, але дайте нам можливість, чим це робити".

Пропозиція до шановних народних депутатів дуже проста: зменшити нашу потребу по загальному фонду і збільшити по спеціальному. Бо по загальному фонду це виключно заробітна плата. Це просто заробітна плата людей в бюджеті. А спеціальний фонд дозволить купити їм різні механізми, дозволить тим самим водолазам в холодну воду лізти не в рваних костюмах.

Я вас дуже прошу! Мене немає, мабуть, аргументів, які вас переконають, але я вас прошу підтримати ці правки.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

КІССЕ А.І. Спасибо, Юрий Юрьевич.

Я хочу присоединиться к тем словам, которые были высказаны исполняющим обязанности Укрводхоза Михаилом Юрьевичем. Чтобы много времени не занимать, хочу, чтобы мы вместе поддержали предложение, которое высказали, потому что достаточно поехать по объектам данного предприятия и убедиться, что необходимо идти навстречу и поддерживать. Мало того, сегодня ситуация с финансированием заставила их в последние годы катастрофически уменьшить количество простых работающих. Руководящего состава там осталось по 1-2 человека. Если мы намереваемся еще сохранить такую мощную структуру, которая занимается обеспечением водой, мелиорацией, берегоукреплением, спасением – так мы должны их поддержать.

И, безусловно, надо на перспективу думать, что с этим предприятием делать, потому что оно вялотекуще гибнет. Если уж оно государственное, ему необходима поддержка: в первую очередь, финансирование и кадровое обеспечение. Если есть у правительства какие-то другие предложения, их надо вносить, чтобы в течение следующего года мы их отрабатывали и принимали соответствующие решения и решали, каким образом, какая форма собственности, но мы должны помнить, что они занимаются очень важным делом: орошением, берегоукреплением и многими теми вопросами, и сельским водообеспечением.

Спасибо. Прошу поддержать.

 

ХОРЄВ М.Ю. Колеги, я ще раз. Вибачте, що я так себе поводжу у вас на комітеті, але ще раз, щоб всі почули. Ми не просимо додаткових коштів, ми просимо перерозподілити те, що написано в Державному бюджеті на 2020 рік. Тільки перерозподіл, ні копійки більше.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Просимо прокоментувати цю пропозицію Міністерство фінансів.

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую, колеги.

Я прокоментую з точки зору, по-перше, по суті цієї правки. А по-друге, з точки зору форми і бюджетного процесу.

Щодо суті цієї правки. Шкода, що вона з'являється сьогодні в останній день, коли вже робоча група все закінчила, коли Кабінет Міністрів подав свої все, і коли у нас останній день обговорення на комітеті. Те, що стосується суті, ми чуємо зараз, що ця правка нібито балансова, і ми просто заберемо з загального фонду і передамо на спеціальний фонд. Насправді, якщо це дійсно так, то тоді ви вводите в оману депутатів, що у вас не вистачає грошей, тому що гроші залишаться такі самі, а якщо це не так, то насправді ви просто хочете "розщепити" рентну плату таким чином, щоб в спеціальний фонд йшло більше коштів, тоді вона не балансова. Тому ви визначтеся, будь ласка, ви балансову чи не балансову правку вносите. Це перше питання.

Друге питання. Як ви знаєте, головний розпорядник по цій програмі – це Міністерство енергетики і екології. Як побудований бюджетний процес? Ми подали як Кабінет Міністрів бюджет до другого читання 4 листопада. І це якраз позиція Кабінету Міністрів, в тому числі ваша і вашого головного розпорядника. Ми готові до цієї дискусії, давайте обговорювати. Ну, на жаль, ми не почули. Це і правильно було би по відношенню в першу чергу до бюджетного комітету і до депутатів - всі наші правки подати разом тоді, коли ми їх подавали, до 4-го числа, і внести це в бюджет.

Тепер щодо по суті ще самого… Ну, ми ж вами розуміємо, ми всі дуже підтримуємо децентралізацію, ми підтримуємо передачу повноважень і передачу ресурсу на місця, ми підтримуємо спецфонди там, де дійсно треба деполітизувати, де є окремі органи, такі, як, наприклад, там, я не знаю, Антикорупційний суд чи, наприклад, є певні органи, які живуть за рахунок своїх зібраних ресурсів і їх робота від цього залежить. Всі решта державних органів повинні працювати на загальному фонді. Ми повинні з вами прозоро і чітко говорити, скільки їм треба коштів. Тому якщо на якусь державну функцію, в даному випадку на "Водагентство", я абсолютно не ставлю це під питання, треба більше коштів, це повинна бути прозора і чесна дискусія на рівні, в першу чергу, з розпорядником, потім з Кабінетом Міністрів, для того щоб на цю функцію виділити більше коштів.

Тому ми цю правку в такому варіанті зараз, як вона є, ні по формі, ні по суті, на жаль, підтримати не можемо, але закликаємо колег продовжити цю дискусію далі, і ми можемо, ви ж знаєте, що у нас в державному бюджеті безпосередньо, не в Кодексі, а в державному бюджеті, у нас буде ряд доручень, які стосуються, в тому числі, нових ОТГ, які будуть, в тому числі нам доведеться виходити з деякими адміністративними технічними змінами до бюджету, на початку, може, навіть наступного року, коли у нас створиться більше, наприклад, спроможних громад.

Якщо головний розпорядник буде вважати за потрібне або перекинути кошти з одної програми на іншу в межах своїх коштів, це можна взагалі зробити без змін до бюджету. Рішення Кабміну за погодженням з бюджетним комітетом – будь ласка, якщо на "Водагентство" треба саме більше виділити, або якщо це буде вимагати навіть змін до Бюджетного кодексу в майбутньому, тому що це насправді дуже серйозна дискусія. Чи це дійсно задача спеціального фонду і чи дійсно саме ваше агентство відповідає за збір, наприклад, рентної плати. Ні. Тобто ви відповідаєте за виконання певних функцій, які стосуються… Тому неправильно прив'язувати по спецфонду до збору ресурсу, за який ваша агенція, в принципі, не має вплив на його збір. Це такий розширений коментар.

Тому ще раз, ми готові далі продовжувати цю дискусію, але зараз в Бюджетний кодекс ми точно не готові вносити цю правку.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу прокоментувати Рахункову.

 

ПАЦКАН В.В.  Шановні колеги, я би хотів звернутись до Державного водного агентства. Ми цілком підтримуємо, що вам треба розширятись, що вам треба заохочувати людей, але перегляньте аудит Рахункової палати за минулий рік і ви побачите, що найбільша проблема Державного водного агентства – це планування. Тобто ми кажемо, що ми пропонуємо одні кошти, потім пропонуємо перекидки. Наша позиція підтримки, але ваша проблема лише в плануванні.

Рахункова палата зараз вас просить прийти в комітет і, наприклад, у нас буде І квартал, де, можливо, буде коригування, доказати, що ця позиція вам необхідна і по підсумках І кварталу, можливо, це можна буде переглянути.

Шановні колеги, галузь потрібно підтримувати, галузь потрібно розвивати. Вода, ви знаєте, що це одне з найбільших надбань, багатств, яке у нас є, але, будь ласка, займіться правильним плануванням і безпосередньо наведіть у себе порядок у відомстві. Я сподіваюся, що ви, новий керівник, маєте  саме такі наміри для того, щоб навести порядок у відомстві.

Якщо необхідна наша допомога, Рахункової палати, ми вам покажемо звіт, покажемо вам, де проблематика, і допоможемо вам у вирішенні цього питання. Перший квартал, пропозиція Рахункової палати, якщо буде необхідно, корегування.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. У вас по цій правці?

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Прошу комітет визначитися з цією правкою.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Хто за те, щоб підтримати цю правку? Хто проти?

А, 1 - за. Так?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви - за?

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Ще раз, хто за те, щоб підтримати правку? Двоє - за. Хто проти? Двоє - проти. Хто утримався? Решта. 20 утримались.

Рішення не прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще зауваження? Прошу.

 

ЛАБА М.М. Є 209 поправка, якщо можна, прокоментувати Мінфіну, який буде запобіжник із її повернення? Ну компенсація, в принципі, тут я би надав слово народному депутату. Зіновію.

 

(Загальна дискусія без мікрофону)

 

ГЕРМАН Д.В. Колеги, звертаюся до керівництва комітету та до Міністерства фінансів, до пані Оксани Маркарової та прошу повернутися до розгляду правки під номером 42. Коротко про цю правку. Ця правка стосується 30-кілометрової зони спостереження. Суть цієї правки - змінити положення кодексу, котре приймається починаючи з 2014-15 року, згідно якого збір на компенсацію соціально-економічної підтримки направляється до загального фонду бюджету замість того, щоб направлятися до спеціального фонду бюджету.

Як обґрунтовуємо цю правку? Є в нас Бюджетний кодекс, є стаття 13 Бюджетного кодексу, згідно пункту 1 якої визначено, що доходами бюджету, спеціального фонду бюджету, є доходи, які мають цільове призначення. Відкриваємо Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", розділ 2 визначає, стаття 12: "Населення має право на соціально-економічну компенсацію та пільги з оплати електричної енергії у 30-кілометровій зоні". Також там визначено, що ці кошти, як 1 відсоток від доходів атомних електростанцій, ідуть до спеціального фонду. Тобто кодексом визначені доходи, яким чином оформляються у спеціальному фонді, та законом визначено.

Чому ми самі суперечимо нашому законодавству та приймаємо рішення щодо того, що ці кошти направляються до загального фонду, а не до спеціального фонду? І чому якщо вони направляються до загального фонду, лише третина цих коштів розподіляється до місцевих бюджетів?

От такі питання.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Оксано Сергіївно, прошу прокоментувати.

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую. Шановні, ми пропонуємо в 2020 році вперше, не вперше, а останній уже раз призупинити цю норму і виділити на окрему програму для захисту 30-кілометрової зони кошти, які зараз в проекті бюджету уже є.

Якщо ми проаналізуємо використання по цій програмі раніше, то кожен рік по цій програмі кошти не вибиралися. І ми проаналізували також і готові надати цю інформацію, кошти по ній, на жаль, не використовувалися якраз на радіаційну безпеку і так далі, на що вони, мабуть, повинні в першу чергу йти. Але це питання більше до головного розпорядника.

Що ми пропонуємо у 2020 році? Перше. Ми передаємо цю програму від Міністерства розвитку громад саме до Міністерства енергетики та екології.

Друге. Розподіл по цій програмі буде здійснюватися у відповідності і за погодженням з бюджетним комітетом. Пропонуємо у 2020 році, як мінімум, перші півроку, по-перше, загальний фонд – це гарантовані кошти, які будуть, тому що спеціальний фонд буде залежати від наповнення.

 

ГЕРМАН Д.В. У якому обсязі?

 

МАРКАРОВА О.С. 137 мільйонів зараз закладено у цій програмі.

Пропонуємо всім долучитися до саме моніторингу за цією програмою, куди будуть розподілені ці кошти, як вони будуть використані, ми, в свою чергу, готові ці кошти в бюджетному розписі також відобразити, як це потрібно для того, щоб і вибрати, які саме програми ви будете тут допомогти в плані використання саме на потреби населення, яке проживає в цих зонах. І далі з 2021 року це вже буде спеціальний фонд, але в 2020 році активно попрацювати з цією програмою. Якщо будемо бачити, що у нас буде перевиконання чи будуть по інших програмах кошти, ми завжди зможемо сюди перерозподілити.

 

ГЕРМАН Д.В. Оксано Сергіївно, у мене 2 питання до вас. Навіщо ми кожного разу "изобретаем велосипед", коли в законі вже все чітко визначено, як працювати з цим питанням? Це перше питання.

Друге питання. Я подивився там публічну звітність"Енергоатому". За 9 місяців 2018 року (це те, що доступно в Інтернеті) 38 мільярдів доходу НАК "Енергоатом" від продажу електричної енергії. Тобто 1 відсоток – це 318 мільйонів, що повинні надійти як субвенція до місцевих бюджетів. Зараз ми кажемо про 135 чи про 150 мільйонів, котрі будуть там розпорядником, Міністерством енергетики… Тобто ми втричі зменшуємо суму, яка повинна бути доступна громадам. По-друге, ми видумуємо щось нове, коли в законодавстві чітко визначено, як ми повинні працювати з цим питанням.

Дайте відповідь, будь ласка.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановний колего, я розумію, але просто ще раз. У нас всі роки були менші суми, ніж ці 137, які ми виділяємо, і навіть вони не використовувалися. Тому питання яке? Ми ж вами розуміємо, у нас всіх пропозицій набагато більше, ми всі хотіли б на інші програми: нам і на зарплати вчителів і на інше треба більше. Давайте ми покажемо, можливо, цей раз, ви будете активно працювати з розпорядником, бюджетний комітет буде брати участь, ви покажете, що дійсно ці кошти… За рік не вибиралася сума в 130 мільйонів жодного разу. За рік не вибиралась! Тобто якщо ми зараз, наприклад, не будемо призупиняти, дамо туди 300 мільйонів, із цих 300 мільйонів знову буде використано 120 чи 100, який сенс відволікати цей ресурс від того, що може бути використано на освіту, соціалку, медицину чи ще щось? Я впевнена, що бюджетний комітет…

 

ГЕРМАН Д.В. Ми ж можемо окремим рішенням переглянути і…

 

МАРКАРОВА О.С. Я впевнена, що бюджетний комітет радо повернеться і Кабінет Міністрів до цього питання, якщо ми побачимо, що ця програма нарешті запрацює і що на неї для захисту населення треба буде більше коштів. Але зараз пропонуємо залишити це в такій редакції, останній раз призупинити для того, щоб ця програма запрацювала на те, на що вона повинна працювати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

КОПАНЧУК О.Є. Шановні колеги, я теж обиралася в окрузі, де находиться атомна станція, де понад 100 тисяч людей тільки на моєму окрузі залежать від цього збору. На сьогоднішній день, так, є така компенсація ризику населенню, які знаходяться в 30-кілометровій зоні спостереження тих атомних станцій. Голос народу, і з передвиборчою програмою, з якою ми ішли, ми обіцяли, що ми повернемо ті кошти, які належали їм.

Весь час ці кошти були в спецфонді, але в 2008 році була якась криза, потім ще щось і з спеціального фонду по необхідності забрали в загальний фонд і почали робити в ручному режимі: сьогодні ми даємо 20 відсотків, завтра – 30 відсотків. В минулому році це було 31,2 відсотка, цього року пропонують 32 відсотки. Де діваються ще 70 відсотків? Люди з тієї спостережної зони вимагають цих коштів, тому що немає ні доріг евакуації, немає всіх належних умов для тих людей, для того населення, які знають, що ці кошти і цей збір саме ішли для цих людей.

Тому прошу уважно звернути на це увагу, бо це не тільки моїх понад 100 тисяч населення одної атомної станції, це стосується всіх атомних станцій. Тому прошу надати людям те, що вони мали по праву, для чого приймався і дух закону оцього, оцієї компенсації, був саме на те, щоб надати людям ці кошти.

Щодо використання цих коштів. 95 відсотків, а то майже і 100, були використані ті, що передавали місцевим бюджетам.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую колегу.

 

КОПАНЧУК О.Є. Ще раз ми говоримо, що по цьому збору має переходити понад 318 мільйонів. Оскільки в нас це в  ручному режимі відбувається, то Мінфін дає кожного року стільки, скільки йому дозволяє там чи по бажанню, а повинно переходити всі 100 відсотків. Тобто ми хочемо, якщо іде загальному фонду 318, вони повинні бути в спеціальний фонд, а не частково кожного року в ручному режимі.

 

ГЕРМАН Д.В. Так у нас є законом визначені доходи. Один відсоток від доходів атомної енергетики повинен направлятись до спеціального фонду.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Оксано Сергіївно, прошу.

 

МАРКАРОВА О.С. Якщо можна. Пані Олено, ви абсолютно правильно кажете, але давайте говорити об’єктивно. Від того, чи це буде 137 чи це буде 318, ми не зможемо, як ви кажете, вирішити всі проблеми. Однак в цьому бюджеті, ми з вами говорили, що ми для кожної програми, вони всі зв’язані одна з одною, тому коли ми говоримо про людей, які проживають в цій зоні, ми не говоримо виключно про ці кошти, ми говоримо про дорожній фонд, в якому є кошти і на місцеві дороги, і на центральні дороги. Відповідно цей пріоритет, просто він з дорожнього фонду повинен бути, і ті дороги, які повинні там бути побудовані, в нас є ресурс в дорожньому фонді, щоб будувати. В нас є субвенції регіональні, ДФРР, соцеконом, ОТГ. Вони теж повністю доступні, в тому числі на ці території.

Тому ми абсолютно не пропонуємо міняти цю норму повністю на майбутнє. Ми пропонуємо вперше в цьому році ще раз залишити, вже з цим бюджетним комітетом призупинену цю норму, показати, що дійсно ця програма може запрацювати, тому що тут не Мінфін виділяв, а в бюджеті визначалась ця цифра і вона ніколи не вибиралась, навіть ця цифра не вибиралась. Ми відкривали асигнування на всю суму відповідно до розпису. Є звіт казначейства, ми вам готові надати.

Але для того, щоб дійсно вона була максимально прив’язана до потреб, ми її передаємо з Міністерства громад в Міністерство екології та енергетики, там де саме відповідний буде закріплений і заступник міністра, і департамент, який відповідає за це, і давайте ви разом з ними попрацюєте, то ці кошти будуть з січня місяця відкриті повністю, асигнування доступні, буде програма, по цій програмі зроблено, і я закликаю бюджетний комітет активно в цьому брати участь. Якщо ми побачимо, що нам раніше в наступному році треба буде чи збільшити суму, чи треба буде внести зміни в кодекс для того, щоб перейти, але зробити це теж збалансовано, розуміючи, звідки ми заберемо ці кошти, ми  готові до цієї дискусії. Просто це так само, як у нас є цілий ряд програм, на які ми завжди в бюджетному процесі, як би депутатський корпус б'ється, щоб виділили більше коштів, а ми потім дивимось звіти казначейства з використання, а там ще залишки 2018, 2017 року повністю не використані.

Просто ми не заперечуємо проти необхідності цієї програми, ми розуміємо, що вона важлива, ми передали її, Кабмін визначив, передали міністерству, яке відповідно за цю політику відповідає, і пропонуємо зараз, у зв'язку з тим, що інакше це буде незбалансована правка, і не зрозуміло, чи ці кошти будуть вибрані…

 

ГЕРМАН Д.В. Оксана Сергеевна, так есть альтернативное предложение, максимально разумное, еще раз повторюсь, не изобретать каждый раз велосипед и в этом году не повторять  вот эту там нехорошую практику, а действовать в рамках, визначених законным путем: деньги направить в полном объеме в спецфонд, потом сделать согласно там установленных норм закона ревизию этого спецфонда, посмотреть, какие проекты были поданы громадами, какие деньги освоены. И если что-то не освоено, значит, внести соответствующую правку, которой, например, принять, что остаток цих коштів повинен бути направлений до загального фонду до кінця там відповідного року. Ну тобто 2020.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановний колего! Ну ви ж знаєте, ми вже пройшли зміни до бюджету 2019 року, ніколи залишки невикористані не повертаються, немає ініціатив від народних депутатів повернути ці залишки в бюджет як невикористані. Є тільки пропозиції зробити їх перехідними, залишити їх на місцях навіть якщо вони не використані.

Тому пропоную по результатах першого кварталу, по результатах першого кварталу повернутись до цього. Ми готові в розписі поставити кошти ці раніше для того, щоб ви в січні, в лютому, в березні активно їх використовували.

 

ГЕРМАН Д.В. От дивіться, ну я повернусь до свого округу, таким чином Олена повернеться до свого округу, люди будуть питати про ці кошти, що ми як народні депутати зробили, як ми представляли інтереси громад, як ми представляли інтереси людей. Що, я буду переказувати ваші речення, що ми повернемося до цього там через півроку чи коли? Ну тобто що відповідати людям?

 

ТРУХІН О.М. Шановні народні депутати! Є пропозиція перейти до голосування по цій пропозиції і або підтримати, або не підтримати. Якщо підтримує голова…

 

ГЕРМАН Д.В. Я прошу підтримати, тому що ми не вимагаємо чогось того, що не відповідає законам, законам України. Зрозумійте, ми просимо, щоб працювали закони.

 

КОПАНЧУК О.Є. Це фактично міста-супутники, які, в принципі, працюють тільки на атомні станції, і вони залежать, коли робилося будівництво, їм обіцялися ці кошти, що 1 відсоток від виробленої електроенергії, здійснюваної підприємством, буде надходити їхнім громадам, і вони на це дуже розраховують.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Колеги, прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за те, щоб підтримати врахування цієї правки?

9 - за. Хто проти того, щоб врахувати цю правку? 3 - проти. Хто утримався? 11 - утрималися.

9 - за. 3 - проти. 11 - утрималися. Рішення не прийнято, правка не врахована.

 

МАРКАРОВА О.С. В той же час я хочу ще раз наголосити, що ми готові в розписі ці кошти поставити на перші півроку і вони будуть доступні швидше. Якщо дійсно ця програма запрацює, ми готові повернутися до його перегляду.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є зауваження? Прошу.

 

ЛАБА М.М. 209-а правка, якщо можна, Оксано Сергіївно. Тут представництво асоціацій хотіло би заслухати, якщо можна.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Шановні колеги, народний депутат Андрійович, 87-й округ, Прикарпаття. Шановний пане голово, шановні народні депутати, колеги, шановні очільники територіальних громад, шановні засоби масової інформації! 209-а поправка, я думаю, що одна з тих поправок, яка сьогодні турбує все місцеве самоврядування. Ви знаєте, що в 2015 році в рамках реалізації реформи міжбюджетних відносин з 75 відсотків, зменшивши до 60 відсотків ПДФО, місцевим громадам давали місцеві субвенції.

В 2015 році акцизний збір був місцевим податком. В 2017 році місцевим органам самоврядування саме через субвенцію, через певний коефіцієнт, який затверджував Кабінет Міністрів, надавали саме ці кошти для розбудови транспортної інфраструктури.

Я подав закон 2231, який говорить: на 2020 рік, коли буде завершальний етап децентралізації, ми могли б продовжити цих 13,44  проценти від реалізації нафтопродуктів скрапленого газу. Я подав декілька поправок. Одна з них 209-а, яка говорить, щоб дійсно ми, розуміючи про те, що всі місцеві органи самоврядування усвідомлюють, що державний дорожній фонд, який у 2018 році працював на 50 відсотків, в 2019-му – на 75 відсотків, в 2020 році має працювати на сто відсотків, у зв'язку з тим, що ми дійсно завершуємо етапи децентралізації.

Мовою цифр. У 2019 році акцизний збір 13,44 займає від 10 до 60 відсотків зведеного бюджету місцевих громад. Це означає: в містах районного значення, якщо бюджет складає 30 мільйонів, від 10-и і більше мільйонів складають саме кошти акцизного збору. В рамках децентралізації дивує позиція Міністерства фінансів, для якого децентралізація заключається в тому акумулюванні коштів вільних залишків на рахунку. Я, як міський голова, який працював 15 років, все робив для того, щоб прозорий механізм адміністрування даного податку йшов виключно на кошти розбудови транспортної інфраструктури.

Тому побажання – залишити на 2020 рік, зробити їх цільовим спецфондом і вже з 1 січня 2021 року працювати над наповненням саме дорожнього фонду. Скажу, що сьогодні ситуація, яка говорить про місцеве самоврядування, нагадує орган місцевого самоврядування, який бореться за самовиживання. Є всьому межа. І в слідуючому році, коли забирають індексацію землі, коли зменшують кошти інфраструктурної субвенції, коли є зменшення коштів на пайову участь, я вважаю, що місцеве самоврядування має також отримати належну підтримку. А ні – завтра Прем'єр-міністру і Міністру фінансів сказати: "Так, ми – уряд, який завершив фінансову децентралізацію і вирішуйте питання самі на місці".

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу прокоментувати, Оксано Сергіївно, позицію Мінфіну.

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.

Шановні колеги, ми, уряд, і я, Міністр фінансів, які не тільки підтримуємо децентралізацію, а й багато робимо для децентралізації. Для інформації колег, бюджет на 2020 рік, який поданий, збільшує місцеві бюджети з 286 мільярдів в цьому році до 331. Їх доля в зведеному бюджеті теж збільшується, в цьому році 21 відсоток складають місцеві бюджети, у наступному році – 23 відсотки.

Рішення, про яке ви говорите, Міністерство фінансів до нього не тільки не мало відношення, ми в 2017 році виступали проти і тоді були об'єктом критики, коли приймався Закон про дорожній фонд. Тому що ми завжди з точки зору бюджетної політики виступаємо проти того, щоб в спеціальні фонди відправляти кошти. Але в 2017 році було ухвалено Закон про дорожній фонд, в якому ще тоді, 3 роки тому, було визначено для того, щоб місцеві бюджети всі встигли підготуватися, що перший рік 50 відсотків, як ви правильно сказали, буде іти в дорожній фонд, другий рік – 75, і третій рік буде йти 100 відсотків. Не тільки місцеві бюджети від цього втрачають. Загальний фонд державного бюджету також втрачає цей ресурс – всі 100 відсотків ідуть в дорожній фонд.

Тому насправді ваша пропозиція, яку ви говорите, це не пропозиція, яка не дає нам щось в загальний фонд, це пропозиція… Якщо ми залишаємо цю правку ще на 2020 рік, це значить, що просто менше коштів буде в дорожньому фонді, тому це питання пріоритетів, які вибирати.

Плюс, за ці 3 роки, чому давалися тоді 3 роки на підготовку. 3 роки давалися на підготовку для того, щоб місцеві спроможні громади, які починали уже створюватися, з одного боку, об'єднувалися би швидше; з іншого боку, призначали активно ті податки, які є саме місцевими податками: податок на землю, податок на нерухомість; активно залучали бізнес-інвесторів на свої території для того, щоб ПДФО і податок на прибуток збільшувалися – якраз ці 3 роки мали стати перехідним  періодом, за який громади мали б до цього підготуватися.

Тому, ще раз, ми ніяких спеціальних змін не вносили. Більш того, це закон, який 3 роки тому почав працювати, і ми просто в державному бюджеті відобразили те, що є в законі про те, що 100 відсотків іде до дорожнього фонду. Для того, щоб це врахувати, якщо дійсно є політична воля, якщо дороги не пріоритет, чи там не такий великий пріоритет, треба вносити в спеціальний закон, в основний зміни і говорити, що ми не будемо відправляти 100 відсотків на дороги.

Але, ще раз, для нас ця правка, вона відхилена не тому, що вона впливає на загальний фонд бюджету, а саме тому, що є Закон про дорожній фонд, який існує, є пріоритет фінансування доріг, який визначений, в тому числі, Верховною Радою, тому ми цю правку не підтримали.

Однак, це теж на розсуд народних депутатів, тому що це питання вибору між дорожнім фондом…

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Колеги, тут є присутні міські голови. Будь ласка, надайте їм слово.

 

ТРУХІН О.М. Я прошу вибачення, дайте мені як народному депутату, як члену комітету теж висловити свою позицію.

Я прошу вибачення, колего, ми з вами зустрічалися на робочій групі, ви знаєте нашу позицію. І якщо ви уважно передивилися зміни до кодексу, котрі ідуть у нас в паралелі до бюджету, то там є така зміна, котра полягає у наступному: що до 60 відсотків від суми дорожнього фонду, котрі розподіляються на місцях, тобто це 35 відсотків розщеплення суми дорожнього фонду, може бути використано, ще раз повторююсь, може бути використано до 60 процентів. Не до 20, як було написано, а до 60 на дороги, в тому числі комунальної власності. Тому це вже на розсуд, як ви кажете правильно, громад, представників  на місцях, вашої особистої, я бачу, дуже правильної позиції як народного депутата далі відстоювати, приходити з проектами, і ці гроші дійсно підуть на дороги і на дорожню інфраструктуру. Вони не підуть нецільовим використанням.

Я знаю вас, я знаю ваш дуже правильний приклад як дуже правильної людини, котра очолювала сільську раду і ОТГ, мала відношення до місцевого самоврядування. І ви як людина показали дуже правильний приклад, як правильно треба розвивати територію. Я знаю, що ви дуже багато розказували про те, що гроші не витрачаються не по призначенню. Але, з іншого боку, ми маємо дуже багато прикладів, коли таке є. І ви теж знаєте ці приклади. Тому якщо є можливість і кодекс не суперечить вашій позиції, чому завтра у нас має виникати з цього якась проблема? Від позиції народного депутата  та представників на місцях - ви можете фінансувати навіть більше, ніж воно могло фінансуватися учора, але дійсно – чітко на дороги.

Дякую.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Пане Олександре, я дам тлумачення. Ця ідея виникла дійсно в четвер, коли після жвавого обговорення питання компенсаторів акцизного збору, який дуже важко відіб'ється на місцевих бюджетах. Скажу так, що той процес, який триває в акцизному зборі і ті перехідні положення, які пропонує Міністерство фінансів чи той підхід, який був задекларований минулим урядом у 2017 році, говорить про наступне: з 1 січня 2020 року голови ОДА в ручному режимі будуть розподіляти окремим містам на рівні 20 відсотків, політично вмотивовані в ручному режимі, а іншим містам – 0 відсотків. Я вважаю, оте, що ми запропонували, буде в подібному режимі, тільки буде більше фінансування. Можливо, ті громади, які на рівні, наприклад, акцизного збору 2019 року зможуть отримувати, можливо, трохи більше, а інші громади будуть ущемлені.

Тому я пропоную: за справедливий розподіл, без ручних впливів губернаторів областей, які до цього часу просто все робили і знущалися над місцевим самоврядуванням. Тому 2020 рік як перехідний рік, завершальний, ми би пропонували 13,44 залишити, а з 1 січня 2021 року – те, що ви говорите, добра ініціатива – втілити в життя.

Дякую.

 

ТРУХІН О.М. Дякую, колего.

Ви розумієте, якщо не вистачило 3 роки, ви самі теж прекрасно розумієте, є люди, котрі ще за 3 або 4 роки не прийдуть до вашої правильної позиції. Тому дякуємо.

Є пропозиція до голови: поставити на голосування.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Прохання. Дайте слово міським головам, які спеціально приїхали здалеку.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, міські голови, говоріть.

 

АТРОШЕНКО В.А. Атрошенко Владислав, Чернігівський міський голова.

Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати, шановні колеги, журналісти! По-перше, я хотів зазначити нашу повагу до шановного депутатського корпусу, до якого і я у свій час відносився, два терміни пропрацювавши членом бюджетного комітету. Я змушений трошки без образ зауважити шановному Міністру в такій маніпуляції стосовно збільшення відсотка в перерозподілі загальнодержавних коштів, відсотка місцевих бюджетів. Насправді фінансування самоврядних функцій наших в бюджеті  2020 року, виходячи з бюджету 2020 року, по наших прогнозах, у нас, я беру місто Чернігів, якщо ми виконаємо всі, профінансуємо всі делеговані вами повноваження в частині сплати заробітних плат, у нас по відношенню до 2019 року, в 2019 році ми мали як місто 650 мільйонів гривень бюджету розвитку, прогноз ми маємо – нуль бюджету розвитку на 2020 рік. А як розраховувати дохідну і видаткову частину, важко коментувати, розумієте.

Те, що стосується безпосередньо, я повністю підтримую колегу шановного народного депутата, який зазначив, що на сьогоднішній день треба  дивитись на баланс. Ми реально втрачаємо кошти. Я не знаю, які у вас розрахунки, якими цифрами ви оперуєте, в нас менше коштів на здійснення самоврядних функцій на 2020 рік.

Ми поділяємо стурбованість вашу стосовно необхідності фінансування Пенсійного фонду, армії, зовнішніх запозичень, але ми говоримо про те, що міста, вибачте, і Україна – це не тільки ці проблеми, а це ще проблеми інфраструктури, і ми на межі сьогодні стоїмо, практично на межі екологічної катастрофи. В нас на сьогоднішній день на ці функції немає коштів. Я готовий до більш детальної дискусії на робочому, на будь-якому рівні, але ви не праві в тому, що в нас більше грошей. У нас перший постулат – у нас суттєво скорочуються вільні кошти на здійснення своїх повноважень самоврядних. Це важливо є, розумієте.

Тому ми боремось так за цей акциз, тому що ми дивимось на баланс. Немає питань. Якщо ви забираєте акциз, можна там виписати його більш чітко розподіл через обласні бюджети, але в балансі ми втрачаємо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую, шановний мер.

Оксано Сергіївно, прошу прокоментувати.

 

МАРКАРОВА О.С. Я дуже дякую. Я не буду, в мене по Чернігову теж є цифри, не буду зараз їх називати, але питання ж не в цьому. Я просто не зовсім розумію цю апеляцію до Міністерства фінансів. Є таке враження, що… Питання стоїть, чи в дорожній фонд відправляти, причому тут Пенсійний фонд. Ми не з загального фонду, ми від цього закону в загальному фонді державного бюджету теж втрачаємо. Не стоїть питання, що ці кошти потрібні для загального фонду державного бюджету.

Питання, яке стоїть на 2020 рік, це виконання закону, ухваленого в 2017 році, про те, що 100 відсотків акцизу просто ідуть в дорожній фонд. Тому, якщо, шановні колеги народні депутати пропонують ці кошти не відправляти в дорожній фонд, а відправити їх, залишити, наприклад, таку модель як в цьому році, це питання для дискусії. Ми просто  повинні всім сказати, що замість того, щоб централізовано виділити до 60 відсотків, а не 20-и, на місцеві дороги і їх все одно побудувати таким чином, ми хочемо залишити ще на рік модель, коли 75 відсотків іде в дорожній фонд, а решта залишається на місцях. От в цьому якраз і питання.

Тому, ще раз, для мене залишення такої ситуації, як зараз, для державного бюджету, воно взагалі буде плюсом. Тут просто менше коштів піде на дороги і якісь кошти підуть на це. Але! Але на дороги - якраз в дорожньому фонді домовились на місцеві дороги виділяти більше коштів, і це буде спільна робота і "Автодору", і бюджетного комітету, і місцевих громад, для того щоб дороги при цьому не те, що постраждали, а навпаки більш системно будувались, в тому числі місцеві.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Колеги, Мінфін не проти. Прошу підтримати. Ну, на один рік. Прохання підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до голосування. Позиція Президента України – підтримати позицію Мінфіну.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Мінфін же не проти. Ми вчора Президенту передали законопроект 2231. Він сказав, що ми підтримуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Переходимо до голосування.

 

КРУЛЬКО І.І. Ні-ні, почекайте.

Шановні колеги, питання, яке піднімають Асоціація міст, яке піднімають міські голови, ми неодноразово обговорювали у нас на комітеті, в парламенті стосовно того, що під час децентралізації було обіцяно, але, до речі, не в цей час це відбувалося, ще і раніше, в попередні роки, коли спочатку наобіцяли громадам, значить, золоті гори, а врешті-решт почали добавляти їм відповідальність, а забирати їхні власні кошти – кошти, з яких повинні і здійснюватися видатки на розвиток міст, будуватися дорожні інфраструктури.

І коли поступово, з року в рік, спочатку почали з закладів освіти, медичних закладів, потім почали з профтехосвіти – все це покладалося на плечі місцевих бюджетів. Фактично ми прийшли до ситуації, коли місцеві бюджети залишилися з великою кількістю відповідальності, але з обмеженими доходами і ресурсами, які вони можуть витрачати, в тому числі на розвиток.

Зараз ми розглядаємо поправку, яка стосується акцизу, який ішов на будівництво доріг. Але я в той же час хотів би сказати таку річ: ми вчора і всі ці дні працювали в бюджетному комітеті над тим, щоб знайти можливість, щоб ресурс на будівництво місцевих доріг залишився для міст. І якщо порахувати ресурс, про який зараз іде мова, йде мова про ресурс 7,7 мільярда гривень по спецфонду, акцизу по всій країні, якщо подивитися кількість коштів, які підуть на місцеві бюджети для будівництва доріг, то він перекривається. Це так, для правдивості слів.

Але у той же час, якщо мене запитати як представника бюджетного комітету, я вважаю, що місцевим бюджетам треба було би додати кошти, додаткові кошти для того, щоб вони могли розвивати мережу місцевих і комунальних доріг. Це є надзвичайно важливо. Більше того, це самоврядні функції. І більше того, якщо ми говоримо про завершення історії з децентралізацією, то децентралізація полягає в тому, щоб якомога більше  ресурсів віддати на місця, щоб місцеві органи влади самі вирішували на що витрачати кошти, які стосуються розвитку міст.

Ось, власне, така моя позиція з цього приводу. Тому я вважаю, що нам потрібно буде як комітетом, я просто розумію ситуацію, але я вважаю, що нам потрібно буде комітетом дійсно знайти для місцевих бюджетів належні компенсатори для того, щоб можна було відбудовувати мережу місцевих доріг і щоб це могли робити органи місцевого самоврядування.

 

МАРКАРОВА О.С. Я просто, якщо можна, короткий коментар. Я просто пропоную бюджетному комітету разом з представниками місцевих громад і депутатів провести додатково, коли ви там визначитесь, на наступному тижні і так далі, окремі слухання про місцеві бюджети, тому що ще раз, я говорю не маніпуляції, я говорю факти, ми бачимо це по казначейських документах. Більшість наших місцевих бюджетів є профіцитними. Те, що вони зростають, те, що вони зростають у зведеному бюджеті, наш державний бюджет не зростає в 2020 році, так як зростають місцеві бюджети.

Так, у деяких бюджетів є проблеми і давайте проведемо конкретні слухання, покажемо. Ми візьмемо інформацію по цим всіх бюджетах, виберемо і подивимось, хто призначає податки і хто не призначає податки, яким чином вони адмініструються. Ми, до речі, з Асоціацією міст говорили і вже працюємо над розкриттям інформації, передачі інформації про ПДФО і про податок на прибуток місцевим саме громадам, щоб вони могли далі контролювати. Тобто є ще ряд речей, які ми разом з місцевими громадами можемо зробити для покращення.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Шановний пане голово, 209 поправка, тут іде відхилення. Ми говоримо, що завтра прийняття бюджету, іде її повністю відхилення, розумієте, те, що пан Олександр сказав, як компроміс.

 

ТРУХІН О.М. Компромисс есть.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Але тут 209-а, вона відхилена.

 

(Загальна дискусія без мікрофону)

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Пане Олександре, слово "можуть" по-різному можна декларувати і трансформувати.

 

(Загальна дискусія без мікрофону)

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, можна сказати два слова? Шановні колеги, в нас зараз написано: не більше 60 відсотків. Нуль - це теж не більше. Може, напишемо, що там не менше ніж стільки-то? І це зніме це питання?

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Не менше як 60 відсотків.

 

(Шум у залі)

 

ТРУХІН О.М. Вибачте, колеги. Смотрите, давайте тоже уважать время, допустим, которое было потрачено на решение этого вопроса. Вчора була зустріч, будь ласка, прокоментуйте.

 

ПЛІС Г.В. Вчора була зустріч Прем'єр-міністра з асоціаціями. Більшість тут присутня. Ви ж пам'ятаєте, про що домовились учора. Про те, що окремо зберемося і напрацюємо критерій розподілу цих коштів з місцевими бюджетами на дороги - як і що буде робитись. Це ж домовились учора.

 

ТРУХІН О.М. І по інформації, якою ми володіємо, по результатах цієї зустрічі, що Асоціація і всі представники, котрі були, підтримали таку позицію і дали компромісний механізм, про котрий ми зараз говоримо, він був повністю підтриманий. Домовились доопрацювати. Якщо залишаться питання - повернутись до них.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Вчора з Прем'єр-міністром ішла розмова, була Асоціація мерів, міських голів, ішла розмова про той підхід, який ми запропонували як компроміс у четвер на засіданні бюджетного підкомітету. Але конкретно про розподіл, сьогодні набагато конкретніше, на відміну від Прем'єр-міністра, який учора оголив цю проблему. Тому давайте чітко буквально декларативно пропишемо для того, щоб завтра були руки для голосування за бюджет-2020.

 

СЛОБОЖАН О.В. Якщо дозволите, прокоментую. Мова йшла насправді про нижню планку, про те, що Олексій Олексійович Гончаренко говорить. І другий момент: "За поданням органів місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів". Якщо є представник Міністерства інфраструктури, прохання прокоментувати. Тоді це чітка поправка, яка гарантує не менше 20 відсотків і не більше 60 відсотків за поданням органів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

 

КРУЛЬКО І.І. Значить, шановні колеги, дивіться, в чому полягає проблема? Кожна область і з точки зору мережі доріг, і  з точки зору того, які дороги відносяться до загальнодержавних, які до місцевих, а які до комунальних, дуже різна. Дуже різна. Ви пригадуєте, коли по місту Києву ми прописували спеціально комунальні дороги, тому що в Києві немає місцевих доріг, є тільки комунальні. Пригадуєте цю проблему? Така сама ситуація і в інших містах. Отут сидять мери. Ви ж знаєте, що в деяких містах всі дороги є місцевими, а через деякі міста проходять загальнодержавні дороги. І порядок фінансування цих доріг абсолютно інший. Це теж правда.

Чому ми написали саме формулу "не менше 60"? Для того, щоб дати можливість розширити до 60 відсотків з одного боку, і з другого боку врахувати особливості кожного міста.

Але я пропоную ще одну річ. Якраз користуючись тим, що тут є Асоціація міст, давайте з нами, з комітетом, з парламентом будемо уряд просити, щоб ми розробили прозорий механізм розподілу коштів всередині областей. Бо виникає ситуація, коли деякі губернатори вважають, що це їхні кошти, і вони самі вирішують, не обрані мери вирішують, які дороги треба робити, не громади вирішують, а губернатори вважають, що це їхнє. Так бути не може. Бо якщо ми, скажімо, на рівні держави, фонд регіонального розвитку, розподіляємо по формулі на всі області, то далі такого розподілу на рівні областей не існує.

Тому я пропоную, для того щоб вийти з цієї ситуації, щоб ми розробили порядок і, відповідно, комісію, яка буде вивчати необхідність ремонту і відбудови тих чи інших доріг по-справедливому, відповідно до ситуації, яка складається в області, а не по чиїхось "хотєлках". Я вважаю, що це було б правильно.

І я вважаю, що бюджетний комітет міг би підтримати таку логіку, і якщо буде така логіка, тоді я впевнений в тому, що ми більше ресурсів зможемо зосередити на відбудову доріг у містах і селищах та селах більше, ніж навіть ми маємо сьогодні. Ось така буде ситуація. Але для цього нам потрібно мати спільну позицію і над цим попрацювати одразу після прийняття цих змін.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Але можна прописати, можна ж прописати.

 

ТРУХІН О.М. Вибачте, ви підтримаєте, будете автором такого законопроекту?

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Я думаю, що варто прописати в цій поправці.

 

СЛОБОЖАН О.М. Зараз в цій поправці це можна прописати в порядку, визначеному Кабміном. Є представник Мінінфраструктури, будь ласка.

 

ГАЛУЩАК А.Е. Шановні колеги, доброго дня. Андрій Галущак, державний секретар Міністерства інфраструктури. Я хотів би сказати наступне. Якщо ми говоримо про загальний ресурс, і ми розуміємо, що кошти, які були в місцевих бюджетах, вони перейшли в сам ресурс дорожнього фонду, у нас збільшилась сума субвенцій місцевим бюджетам: із 14,6 мільярда, які ми мали цього року, до 20,2. І це позитив, тому що ми створили єдине джерело фінансування наших доріг.

Питання полягає в тому, що дійсно ви абсолютно правильно говорите, те, що розподіл місцевої субвенції, він здійснюється відповідно до рішення обласної державної адміністрації, яке погоджується з центральними органами виконавчої влади. І вчора на зустрічі з Прем’єр-міністром ми говорили про те, що мають бути критерії, і ці  критерії будуть визначені, спільно напрацьовані, і центральний орган виконавчої влади, що здійснює реалізацію політики, він матиме можливість затверджувати і погоджувати ці переліки відповідно до критеріїв, які спільно будуть напрацьовані.

Отже, абсолютно правильна сьогодні є пропозиція про те, що до 60 відсотків коштів, які мають піти на комунальні дороги, вони будуть враховані під час того, коли "Укравтодор" буде погоджувати розподіл, який пропонує місцева адміністрація, а знизу буде тиск від місцевих громад на голів місцевих адміністрацій, на "Укравтодор", і ми зможемо це питання нормально врегулювати. Ця поправка є коректною і просили би її повністю підтримати.

 

(Шум у залі)

 

АТРОШЕНКО В.А. Шановні колеги, лишається тільки одне питання в цьому всьому – ви забираєте гроші місцевих бюджетів і говорите про те, що ви робите добро. То де децентралізація і де місцеве самоврядування? Дайте відповідь на це питання. І ми говоримо про перенесення рішення, які дороги робити в містах, на рівень або спеціальної комісії в бюджетному комітеті, або ще затвердження  потрібно буде "Укравтодору". Чудова ідея.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, остання репліка.

 

САЛАМАХА О.І. Я дуже перепрошую, а в кого є статистика, скільки тих коштів дійсно використовувались на дороги, чітко спрямування на дороги? Це був експеримент для того, що покращити стан автомобільних доріг по Україні.

Шановні голови міст, скажіть мені, будь ласка, статистику, якщо є така можливість, і тоді ми….

 

АТРОШЕНКО В.А. Значно більше. Ми використовуємо…

 

САЛАМАХА О.І. Я перепрошую, я вас не перебивав, коли ви говорили. Як показує статистика, дуже мала кількість цих грошей використовувалась безпосередньо на ремонт доріг, решта коштів використовувалась на ті чи інші речі.

 

АТРОШЕНКО В.А. Вдвічі більше використовувалось коштів, аніж було надходжень зі збору акцизу, вдвічі. Це я кажу за місто Чернігів. Окремі, якщо ви аналізуєте загально по Україні, то це ж проблема бюджетів, це ж не через те, що міський голова сховав всі гроші, а через те, що у нього щось горіло інше під ногами.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

 

ФЕДОРУК А.П. Шановні колеги, голова Київського регіонального відділення, Бучанський міський голова. Дозволю уточнити собі одну таку річ. Дійсно, наші колеги і ви, шановні народні депутати, робили акцент на тому, що той відсоток акцизу, який лишався у місцевих бюджетах, пропозиція тих правок, ви його забираєте. А разом з тим запитання, яке щойно пролунало, отих 20 відсотків, не мало дотичності місцеве самоврядування села, селища, міста до розподілу, який робився обласною державною адміністрацією. І ми якраз пропонуємо, обстоюючи дану позицію, прибрати оцей ручний режим, дати можливість чіткого формульного розподілу, а найголовніше, не забирати цей акциз як четвертий податок з місцевих бюджетів…

 

ТРУХІН О.М. Я прошу вибачення.

Шановний Юрій Юрійовичу, 18-а година, ще секретаріату зводити всі документи та направляти, давайте трошки прискоримося. Якщо є можливість, давайте голосувати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Шановні мери, ваша позиція почута.

Переходимо до голосування.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за те, щоб врахувати 209-у правку? (Шум у залі) За – 3. Хто проти? Хто утримався? Решта утрималися.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу далі.

 

ТРУХІН О.М. Дякую.

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Олексію.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, я по правці № 257, це вона у нас передостання. У мене спочатку уточнююче запитання. Там у нас є пункт, спочатку уточнення, частину 7 доповнити пунктом такого змісту: "досягнення 65 років". Про що йде мова? Що припиняється повноваження члена Рахункової палати при досягненні 65 років – це передбачає ця правка. Я хотів би уточнити: я правильно розумію, що це буде стосуватися тих, хто буде обраний після прийняття цього закону? Я під стенограму на засіданні комітету хотів би це уточнити. Тобто після того, як закон буде прийнятий, для тих членів Рахункової палати, які будуть після цього обрані, скільки це буде там скликань, воно буде працювати. Для тих, хто був обраний раніше, воно працювати не буде. Я правильно розумію?

 

ТРУХІН О.М. Нет. Вы понимаете неправильно.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я понимаю неправильно.

Тоді, шановні колеги, я прошу за це, будь ласка, проголосувати, щоб ми уточнили цю правку і зробили так, як я кажу. Бо в Рахунковій палаті є один член Рахункової палати діючий - пан Яременко (це трішки інший Яременко), він працює, це людина, до якої всі ставляться з повагою, він був обраний на 6 років, і його не можна просто взяти і викинути зі складу Рахункової палати, коли людина була обрана раніше на 6 років.

 

ТРУХІН О.М. Дякую.

Є пропозиція поставити на голосування.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Не заперечую. Прошу проголосувати цю правку.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Тільки що ми зараз голосуємо?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пропозиція врахована. Депутат Гончаренко хоче уточнити …

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Уточнення правки цієї, що це для наступних, тих, що буде обрано.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за те, щоб уточнити правку, що норма…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Що "непонятно"? Уточнити правку, що це стосується тих, хто буде обраний після прийняття цього закону.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за те, щоб уточнити? 3 - за. Хто проти? Хто утримався? Решта утримались. Рішення не прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу далі.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Анатолій Драбовський. Шановні колеги, шановний голово, шановні запрошені, прошу повернутись вас до правки 135. Чому я прошу? Я ініціював розгляд цієї правки на засіданні Комітету освіти, науки, інновацій 30 вересня 2019 року. На комітеті ця правка була підтримана, обговорена і підтримана. Тому я не розумію, чому ця правка: по-перше, від комітету не попала, по-друге, я наполягаю, я її, власне, вніс теж на наш бюджетний комітет. Можу коротко по суті сказати за цю правку, 135 правка.

Це стосується фінансування отримання загальної середньої освіти в технікумах і коледжах. Відбулась невідповідність, яку я хотів цією правкою, щоб вона була виправлена. Я коротко доповідаю, що такі закони як Закон "Про освіту", записано: держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти в приватному або в корпоративному закладі освіти. Стаття 68 Закону України "Про фахову передвищу освіту" також передбачає здійснення державного фінансування, здобуття особою повної загальної середньої освіти в приватному закладі фахової передвищої  освіти. Водночас при приведенні у відповідність до чинного Закону України "Про освіту", Бюджетного кодексу України та підзаконних нормативно-правових документів, а саме: постанов Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 6 "Деякі питання надання освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам" та від 27 грудня 2017 року 1088 "Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами" вищевказана норма закону була проігнорована в частині забезпечення видатків на здобуття особою повної загальної середньої освіти в приватних коледжах.

До сьогодні законодавчі та нормативні акти не узгоджені між собою щодо фінансування в приватних освітніх закладах і в законопроект 2144 від 2019 року "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" ці правки не внесені.

Скажу тепер простою мовою, що буде відбуватись в 2020 році для "непосвячених". 135 правка. Для "непосвячених" простою мовою людською. В законах внесено те, що норма Конституції про отримання безкоштовної середньої загальної освіти буде виконана в державних і в комунальних навчальних закладах, і навіть, якщо студенти будуть вчитись в них на контрактній формі навчання, вони не будуть платити за перший рік навчання, тому що це передбачається цією нормою закону. Я вважаю, що питання соціальної справедливості та Конституції України, яка регламентує рівні права всіх на набуття загальної середньої освіти, порушуються, тому прошу вас звернути увагу і цю правку врахувати в кодексі на 2020 рік.

 

ТРУХІН О.М. Дякуємо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу прокоментувати Міністра фінансів.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Дивіться, ми взагалі послідовно підтримували разом з Міністерством освіти вирівнювання правил гри. Тому, як ви знаєте, для шкіл у нас уже порахована освітня субвенція, дозволено, що саме в школах можна також, і уже зараз є компенсація як би для приватних в тому числі шкіл в певних межах таких же, в яких і для цих.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Це технікуми і коледжі, перепрошую.

 

МАРКАРОВА О.С. Я розумію, я знаю. Я тому й починаю, що в школах - так. Стосовно коледжів, ну, на жаль, як би зараз, якщо ми це підтримаємо, це буде ресурсна норма, тому що, наскільки я розумію, субвенція освітня, яка нам подана Міністерством освіти, вона не враховує цю правку. І я, чесно кажучи, не готова зараз навіть прокоментувати, скільки це буде коштувати, якщо ми включимо…

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Трохи більше 300 мільйонів. Вже порахували.

 

МАРКАРОВА О.С. Ну тоді якщо зараз, на даному етапі, вносити в Бюджетний кодекс цю правку, тоді в бюджеті треба також шукати для балансу…

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. На Комітеті з питань освіти воно розглядалося 30 вересня.

 

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, ще раз…

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Проголосовано - за, протокол у мене є.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановний колего, я можу коментувати тільки бюджет, який подано Кабінетом Міністрів, де в тому числі всі освітні субвенції там враховано, базуючись на позиції головного розпорядника, тобто Міністерства освіти. Тому на даний момент субвенція освітня розрахована, не включаючи цю норму, вона розрахована на той контингент шкіл для всіх форм власності, а коледжі - розраховано тільки на державні та комунальної власності. Тому на сьогоднішній день ця правка нами не підтримана, позиція була Міністерства фінансів тут саме, саме тому, що вона балансова, вона вимагає зняття там 300 чи… В мене немає навіть розрахунків зараз по цій сумі від головного розпорядника.

Водночас ми надалі готові над цим працювати, тому що стратегічно на майбутнє ми завжди розпорядника підтримуємо в тому, щоб вирівнювати правила гри для того, щоб у нас доступ до приватних і державних, до всіх форм власності був однаковий. Але це треба забезпечити відповідним ресурсом.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Так, але наслідки прийому 2020 року з 1 вересня будуть для цих коледжів катастрофічними, якщо школярі підуть на контрактну форму в одні навчальні заклади, знаючи, що в приватних вони перший рік мають оплачувати за навчання. От і так.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Прошу комітет визначатися по цій правці.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за те, щоб підтримати 135-у, щоб врахувати 135 правку?

2 - за. Хто проти? Хто утримався? Решта утримались. Правку не враховано.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.

Пропонується комітету підтримати підготовлене у підкомітеті і запропоноване головою підкомітету Кузбитом Юрієм Михайловичем рішення, зокрема, рекомендувати Верховній Раді законопроект 2144 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці  до законопроекту, з урахуванням внесених необхідних підтриманих пропозицій сьогодні та техніко-юридичних редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Голосуємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пропозицій, підтриманих сьогодні.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Усі пропозиції, які проголосовані сьогодні – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утрималися – 4.

Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Переходимо до додаткових питань. Про погодження уточнення переліку об'єктів щодо автомобільних доріг у Івано-Франківській області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.

Доповідає директор Державного підприємства "Дороги Прикарпаття" Сазонов Андрій Віталійович.

 

САЗОНОВ А.В. Шановні народні депутати, шановні члени Комітету з питань бюджету, шановний голово Комітету з питань бюджету, Івано-Франківською державною адміністрацією підготовлений та поданий на погодження Комітету з питань бюджету уточнений Перелік ремонту доріг, що фінансується за рахунок коштів відповідної субвенції. Просимо погодити.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику директора департаменту "Укравтодору" Кондратенку Михайлу Юрійовичу.

 

КОНДРАТЕНКО М.Ю. Доброго дня, шановний голово, шановна пані міністр, шановні члени бюджетного комітету та присутні! Державним агентством автомобільних доріг погоджений відповідний перелік відповідно до чинного законодавства. Просимо підтримати та погодити. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Міністерства фінансів?

 

МАРКАРОВА О.С. Немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу.

 

САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити уточнений Перелік об'єктів щодо автомобільних доріг Івано-Франківської області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом від облдержадміністрації 28 жовтня 2019 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду. Прошу підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначатися щодо озвученої головою підкомітету Саламахою Орестом Ігоровичем пропозиції погодити уточнений Перелік об'єктів щодо автомобільних доріг Івано-Франківської області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету. Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утрималися – 3. Решта – за.

Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Друге питання. Проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (№ 2000), підготовлений урядом до другого читання. Доповідає Міністр фінансів Маркарова Оксана Сергіївна.

Будь ласка, Оксано Сергіївно.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Дякую. Ми в цьому році, незважаючи на те, що і Верховна Рада, і уряд включились в роботу над бюджетом так зразу "з корабля на бал", досить організовано і швидко йдемо повністю по Бюджетному кодексу. І це дуже важливо, тому що для розгляду бюджету насправді результат такий же важливий, як і процес, тому що саме під час структурованого розгляду і обговорення всіх питань ми з вами можемо знайти найкращу форму і найкраще наповнення державного бюджету в інтересах наших громадян. Доопрацьований бюджет, який ми подали до 4 числа, включає ряд змін і врахування обговорення в тому числі бюджетних висновків, які комітетом були нам надані після першого читання.

Доходи проекту державного бюджету ми пропонуємо збільшити, враховуючи пропозиції в тому числі народних депутатів і комітету бюджетного у порівнянні з першим читанням на 14,2 мільярда, в тому числі по загальному фонду - на 11,9 і по спеціальному - на 2,3.

Хочу також зауважити, що це не тільки збільшення чи зменшення певних доходів конкретних постатейно, але це також врахування нового макропрогнозу, який було розроблено Міністерством економіки і ухвалено Кабміном між першим і другим читанням. Відповідно видатки у порівнянні з першим читанням у нас також збільшуються на 10,10 мільярда, в тому числі по загальному фонду на 7,8 і по спеціальному фонду на певну суму.

При цьому граничний обсяг дефіциту ми залишаємо незмінним, це 2,09 відсотка до ВВП. Це дуже важливо, тому що ми зменшуємо, в цьому році, як ви знаєте, у нас 3,2 відсотка, в наступному році буде… 2,3 відсотка. В наступному році буде 2 відсотка до ВВП. Тобто ми поступово наближаємося до бездефіцитного бюджету. Ми намагаємося при рості навіть економіки все-таки витрачати максимально те, що ми заробляємо, а не брати в борг для того, щоб профінансувати. І це дуже важливо, тому що ми з вами ставимо важливий для себе орієнтир - зменшити борг до ВВП в кінці наступного року.

Що саме ми врахували з бюджетних висновків і що знайшло відображення при поданні від Кабміну до Верховної Ради? Ну в першу чергу це "Спроможна школа для кращих результатів", це наші опорні школи. 3,5 мільярда - ми врахували як би ті пропозиції, які були подані і профільним комітетом, і бюджетним для того, щоб направити кошти на опорні школи. Цих коштів недостатньо.

Ми сподіваємося також, що буде у нас перевиконання від надходжень від грального бізнесу, де теж, сподіваємось, що Верховна Рада підтримає максимально ефективну модель цього запровадження, яка не тільки прибере з вулиць те, що відбувається зараз, але й організовано, у дуже такому контрольованому середовищі, дасть можливість на цьому чесно заробляти державному бюджету, а не тим, хто зараз собі в кишені кладе від нелегальної цієї всієї торгівлі.

Центральна закупівля ліків. 3,2 мільярда, які теж бюджетний комітет підтримав, профільний комітет підтримав і фактично по багатьох позиціях ми зможемо забезпечити наших громадян краще цілою низкою позицій по важливих ліках. Це також 400 мільйонів додаткових на лікування за кордоном. Ще раз, ми сподіваємося, що буде дуже активно розвиватися трансплантологія у нас в Україні, але поки це йде і ще лікування немає, ми повинні допомогти громадянам тим, які можуть тільки за кордоном отримати лікування. І ми також підтримали ваші пропозиції виділити додаткові на це кошти.

Субвенція на покращення соціального захисту деяких працівників, тобто наші вчителі - на 3,7 мільярда підвищення субвенцій в першу чергу для молодих вчителів, але також і субвенція загальна, тому що, ви знаєте, у нас контингент учнів  зростає, це дуже добре. Ми перед цим декілька років жили в ситуації, коли у нас кожен рік зменшувалася кількість учнів, зараз вона у нас збільшується. Тому якраз це збільшення дозволить нам повністю забезпечити збільшення учнів.

Також ряд на модернізацію багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування (ЛІЛи так звані) для того, щоб саме покращити ці перші пункти прийому. Тобто у нас насправді дуже висока по ряду ситуацій смертність саме тому, що ми або швидко не довозимо, або коли довозимо, не надаємо дуже швидко допомоги зразу.

Цілий ряд соціальних проектів. Це і виплата допомоги сім'ям з дітьми збільшена, і проект мобільності молоді, про який ви вже чули, міністр культури його дуже широко презентував, це 100 тисяч дітей, які зможуть у 2020 році по програмі обміну відвідати різні кутки України.

Це різноманітні дослідження, це акцент на сімейні форми виховання. І тут цілий ряд програм, на які збільшені кошти для того, щоб і допомогти сім'ям для того, щоб вони не віддавали дітей в дитячі будинки, і для того, щоб підтримати саме дитячі будинку сімейного типу.

Я не буду перераховувати всі, ми дуже детально опрацьовували це не робочій групі, активно. Ще раз дякую всім депутатам за участь.

У нас є ряд питань щодо протоколу, який попередньо підготовлений робочою групою. Ми хотіли б ряд питань обговорити тут, і все-таки внести корективи в невелику кількість питань, але в більшості цей протокол ми також підтримуємо, тому просимо обговорити… Під час обговорення готові декілька питань обговорити і сподіваємося, що знайдемо порозуміння по певних формулюваннях, і підтримати уже бюджет до другого читання.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.

 

ТРУХІН О.М. Дякую.

Відповідно до доручення голови комітету робочою групою за участю керівництва Міністерства фінансів і Рахункової палати розглянуто питання щодо доопрацювання урядом законопроекту № 2000 до другого читання.

Насамперед стан врахування урядом бюджетних висновків Верховної Ради з поясненнями Міністерства фінансів щодо врахованих частково або не врахованих пропозицій, а саме: щодо частини першої бюджетних висновків з 73-х пропозицій враховано 30, враховано частково 12 і не врахована 31 пропозиція. Щодо частини другої бюджетних висновків з 83-х доручень враховано 15, враховано частково 12 і не враховано 56 доручень.

Також звернуто увагу, що положення і показники доопрацьованого законопроекту № 2000 пов'язані з законопроектом № 2144 – щодо змін до Бюджетного кодексу, підготовлених комітетом до другого читання.

Отже, для дотримання збалансованості бюджету необхідно спочатку прийняти в цілому законопроект № 2144, а потім затверджувати проект державного бюджету на 2020 рік, забезпечуючи узгодження відповідних положень.

За підсумками розгляду стану врахування бюджетних висновків і додатково поданих пропозицій робочою групою пропонується внести окремі зміни до законопроекту, погоджені з Міністерством фінансів. Зокрема, передбачити за спеціальним фондом державного бюджету видатки на забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням, на розвиток фізичної культури і спорту, на реалізацію нових державних інвестиційних проектів, що не були враховані урядом при доопрацюванні бюджету.

Для збалансування таких пропозицій пропонується за спеціальним фондом збільшити на 1,4 мільярда гривень прогноз надходження плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор.

Також є пропозиція збільшити доходи загального фонду щодо збору на видачі спеціальних дозволів на користування надрами на 500 мільйонів гривень з урахуванням значного перевищення такого показника за підсумками 9-и місяців поточного року та з урахуванням перерозподілу деяких видатків спрямувати додаткові кошти на ряд напрямів щодо освіти, медицини, культури, підтримки молоді і спорту, передбачених бюджетними висновками, але не врахованих урядом.

Унормувати збереження у спеціальному фонді на наступний рік залишків конфіскованих коштів, які надійшли у поточному році, з цільовим спрямуванням "Укравтодору" за пріоритетними напрямками розвитку доріг державного значення та Міністерству оборони на облаштування військових комісаріатів з урахуванням Закону від 31 жовтня щодо змін до державного бюджету на 2019 рік.

Також внести необхідні техніко-юридичні правки для усунення неточностей та узгодження правових норм, у тому числі з положеннями пов'язаного законопроекту 2144.

Таким чином, пропонується комітету підтримати запропоноване робочою групою рішення згідно з розданим проектом ухвали з урахуванням озвучених правок від Міністерства фінансів України та пропозиціями, котрі я зараз ще додатково зачитаю, а саме:

У пункті 11 доповнити словами "та голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій".

Друга пропозиція. У пункті 16.24 проекту ухвали слова "видатки розвитку" замінити на слова "видатки споживання", що дозволить здійснити закупівлю оклюдерів для лікування хворих з вадами серця у Національному інституті імені Амосова.

Пропозиція № 3. Найменування головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідального виконавця щодо Генеральної прокуратури України викласти у редакції "Офіс Генерального прокурора України".

Пропозиція № 4. Збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою "Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності", код 2406060 на 46 мільйонів 304,4 тисячі гривень та зменшити на таку суму за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою "Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля", код 2401270.

Пропозиція № 5. Збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою "Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення та радіомовлення", код 6441010 на 27547,3 тисячі гривень, у тому числі видатки споживання на 19 мільйонів 409,3 тисячі гривень, з них оплата праці – 15,9 мільйона гривень, видатки розвитку на 8,138 мільйона гривень, при цьому зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою "Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності", код 0951010 на 19 мільйонів 283,1 тисячі гривень, з них оплата праці на 16 мільйонів 982 тисячі гривень, комунальні послуги та енергоносії на 874,9 тисячі гривень. "Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності", код 0951020 на 8 мільйонів 264,2 тисячі гривень.

Отже, зачитавши всі ці пропозиції…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. … (не чути, без мікрофону)

 

ТРУХІН О.М. А, розкрити суму. Добре.

З них оплата праці на 7 мільйонів 279,9 тисячі гривень, комунальні послуги та енергоносії на 374,9 тисячі гривень.

Тому є пропозиція рекомендувати Верховній Раді України, перше, передбачити розгляд у другому читані законопроекту № 2000 після прийняття в цілому пов'язаного з ним законопроекту 2144; по-друге, доопрацьований законопроект № 2000 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету щодо змін до цього законопроекту, погоджених з  Міністерством фінансів.

Дякую.

 

САЛАМАХА О.І.  Я перепрошую. Можна я ще доповню Олександра? Збільшити за загальним фондом видатків розвитку за бюджетною програмою "Реалізація державної цільової екологічної програми енергоефективності", код 2406060 на 46 мільйонів 304 тисячі гривень…

 

ТРУХІН О.М. Я прошу вибачення, Оресте, я озвучив.

І у Анатолія Урбанського була технічна правка. Озвучте її.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Шановний головуючий, у зв'язку з уточненням технічної документації прошу змінити формулювання програми стосовно аеропорту "Ізмаїл" та викласти її наступним чином: "Субвенція з Державного бюджету обласному бюджету Одеської області на проведення реконструкції та будівництва будівель та споруд комунального підприємства аеропорт "Ізмаїл". Це пункт 16.11 проекту ухвали, який розданий. Ця правка є технічною, прошу врахувати. Це суттєва технічна правка.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Прошу, депутати.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Доброго вечора, шановні колеги! Прошу уваги! У мене є питання стосовно моєї правки. Можливо, це технічна помилка. Код 6381120 – це утилізація ракетного палива. Я подавав правку, доручення було на вас, на Кабінет Міністрів, на підтримку програми утилізації ракетного палива. Ця правка була відхилена. Вчора на робочій групі я отримав цю порівняльну таблицю, де було відхилено, і стан врахування – це зменшити за загальним фондом видатку розвитку на 3 мільйони 452 тисячі. А сьогодні я отримав проект, де по тій же самій правці – утилізація ракетного палива – зменшено на 130 мільйонів гривень цю програму. Я прошу підтримати, залишити те, що було в першому читанні – 160 мільйонів, тому що це 1800 тонн ракетного палива, це в моєму окрузі № 36, це зберігання небезпечної речовини, там радіус дії 7 тисяч квадратних метрів, і у мене є Павлоград, який поряд знаходиться, і це вкрай важливе питання. Прошу прокоментувати і колег підтримати, щоб залишити 160 мільйонів на утримання цього ракетного палива.

 

ТРУХІН О.М. Дивися, Романе, дана позиція щодо зняття  грошей з цієї програми - є позиція Комітету з оборони, котрий розглядав це питання, вони зазначили, що гроші використовуються не за цільовим призначенням, що програма є неефективною.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. А рішення є цього комітету? Де це рішення?

 

ТРУХІН О.М. Надходило до секретаріату?

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Доповню. Дивіться, я не настоюю на правці щодо 700 мільйонів. Я розумію, що у держави немає коштів, і це для мене зрозуміло. Я не можу зрозуміти, чому з тієї суми вирізають, наприклад, забезпечення пожежної безпеки, забезпечення охорони об'єктів. Це об'єкт, який був збудований американцями, це велика площа. Там зберігаються такі великі ступені ракет, які зберігаються при температурі, якій треба, і якщо там буде підвищена температура, це буде вибух, його ніяк не можна утилізувати. Його не можна випалювати…

 

ТРУХІН О.М. Романе, є пропозиція така. Зараз є інформація про те, що там дуже великі крадіжки, що там…

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Де ця інформація?

 

ТРУХІН О.М. Розглядалося на Комітеті з оборони.

 

КАПТЄЛОВ Р.В Дивіться, учора на робочій групі…

 

ТРУХІН О.М. Романе, моя пропозиція.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Я хочу, щоб ви мене почули. Можна, я договорю?  Вчора була позиція робочої групи, ми всі брали наші правки, і хто міг, той захищав. Я погодився з тим, що цю правку відхилили. Сьогодні я бачу, що, окрім цього, ще вирізали весь бюджет, залишили 30 мільйонів. На це ні зберігати, ні утилізувати ракетне паливо неможливо. Якщо є у вас застереження, що там є крадіжки, давайте відправимо в органи, нехай вони дивляться, але урізати…

 

ТРУХІН О.М. Може, нехай прокоментує Рахункова палата?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

 

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги! Давайте якщо там дійсно інформація, що навіть порушено деякі справи ДБР, я пропоную, щоб цю ситуацію що ви підняли, запитали у Міністерства оборони, якщо у них є такі питання, тоді давайте ми це відхилимо, ну не відхилимо, а відкладемо. Я розумію прекрасно вас, пане Романе, що це питання необхідно врегулювати. Якщо є інформація щодо неефективного використання коштів на цьому підприємстві, пропоную або спільне рішення, або спільну нараду з бюджетним комітетом та Комітетом з питань оборони, і потім вже прийняти відповідне рішення.

Я не заперечую, що це питання потрібно врегулювати, але давайте спочатку розберемося, тому що там є факти, що  порушені справи в ДБР, точно прокоментувати  цю інформацію не можу, але є така інформація.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Давайте, я прошу колег проголосувати, підтримати мою не правку, а оцю неточність, тому що якщо є якісь справи, нехай вони доводяться до кінця, хай цей бюджет залишиться в 2020 році, якщо є нецільове використання, ці справи доведуть до кінця, тоді ці гроші не будуть використовуватись. Ну якщо я зараз проголосую за те, що ці гроші вирізати з 2020 року з бюджету, то я приїду на округ, в мене люди, які  зараз там підписують петицію, які живуть там в кроковій доступності до цих сховищ, будуть казати, що я ніяк їх не захищаю, залишаю їх на самоті, це не іграшки,  це ракетне паливо. Якщо є якісь застереження щодо ефективного використання цих грошей, є органи, я з вами згоден, нехай вони доводять. І ми як  бюджетний комітет будемо з вами разом дивитися. Давайте залишимо ці 160 мільйонів на те, щоб зберігати ці ракети, ну без боєголовок, а паливо. А якщо буде неефективно використовуватися, то там будемо розбиратися.

Прошу колег підтримати. Хочу поставити на голосування до уточнення оцієї суми, що вирізається 3 мільйони, а не 130.

 

ТРУХІН О.М. Є пропозиція поставити на голосування.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Я це попросив. Так.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставимо на голосування на підтримання позиції в таблиці - видатки залишити 30.

 

(Загальна дискусія без мікрофону)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В ухвалі 130 мільйонів.

 

(Шум у залі)

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. А ми тоді розбалансуємо бюджет.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Дивіться, я прошу пробачення. У першому читанні ця сума була 160 мільйонів. Ми її не збільшуємо, нічого. Вона була закладена у першому читанні. Я до першого читання правку свою вніс. Причому ця правка не моя, а правка тих громадян, які мені на цій проблемі наголошували. Я прошу, щоб просто в першому читанні воно збереглося, як і є, не піднімати нічого - зберегти, як є.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Сформуйте позицію по голосуванню, за що ми голосуємо.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Прошу підтримати цю правку, не правку, цю статтю, 22034 - бюджетна програма "Утилізація ракетного палива" і залишити, як в першому читанні суму 160 мільйонів на зберігання цього палива.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Зрозуміло. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Тримайте руки.

11 - за. Хто проти? Хто утримався? 10 - утримались.

Так, хто не голосував? Давайте, щоб перевірити, підніміть руки. 20… Хтось один не голосував.

 

(Шум у залі)

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Ні-ні, 11 і 10.

 

(Шум у залі)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Секретаріат, ми можемо ще раз? Просто для уточнення голосування. Я пропоную для уточнення голосування: хто за, підніміть руки. І не опускайте, поки я не скажу.

11 - за. Хто проти? Хто утримався? 12 - утримались. Рішення не прийнято.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Дозвольте?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Вибачте, в мене таке питання: чи враховані прямі міжбюджетні відносини в громадах на 2020 рік, в тих, що пройдуть вибори в грудні 2019 року?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще раз прошу, не чутно було.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Чи враховані в бюджет на 2020 рік міжбюджетні прямі відносини громадам, в яких вибори будуть цього року в грудні?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністра фінансів прокоментувати.

 

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, в бюджеті, який ми подавали, враховані не були, тому що ми можемо ставити прямі вже перерахунки, тільки коли вже будуть повністю проведені вибори, визнані спроможними і проведені вибори. І в минулому році, як ви пам’ятаєте, в нас була така проблема, коли ми, готуючи бюджет на 2019 рік, врахували наперед, а потім довелося вносити терміново зміни.

Однак в цьому народні депутати запропонували, комітет, і Міністерство фінансів погодилось з цією редакцією. Є Прикінцеві положення, у вас в проекті протоколу це пункт 13, Прикінцеві положення доповнити новим пунктом такого змісту: "Кабінету Міністрів до 1 лютого подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін" і так далі, і так далі. Тобто всі в грудні, як тільки будуть проведені вибори, вони стануться, ми відразу готуємо зміни, подаємо їх не пізніше 1 лютого і повністю перерахуємо всіх, хто пройде цей процес, тому що в нас…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пані Міністр, скажіть, будь ласка, ….

 

КРУЛЬКО І.І. Вибачте, будь ласка, в нас так не працює, що будь-хто бере слово хто як хоче. Нехай Міністр доповість до кінця.

 

МАРКАРОВА О.С. Тому ця пропозиція бюджетного комітету, яка тут є, Міністерство фінансів її повністю погодило.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите, я хочу прокоментувати цю річ, тому що вчора під час робочої групи ми це обговорювали якраз тут, на комітеті. Дійсно, проблема є, і до мене також надходили численні звернення від ще не об’єднаних громад, але сіл і селищ, які будуть в цих об’єднаних громадах, про те, що вони на наступний рік залишаються без фактично прямих бюджетних відносин.

Тому, оскільки ми не могли одразу, бо вибори ще не проведені, це включити в бюджет прямо, ми включаємо в бюджет доручення Кабінету Міністрів, про яке сказала пані Міністр Маркарова, що до 1 лютого Кабінет Міністрів подасть на розгляд Верховної Ради відповідні пропозиції з урахуванням всіх обставин, які стосуються розподілу по формулі  освітньої субвенції по місцевих бюджетах, і парламент в першому кварталі встигне це прийняти. Таким чином проблеми з фінансуванням освітньої субвенції по нових ОТГ не буде. Отака ситуація, це єдиний був варіант, який дозволив нам вийти з цього питання.

Дякую.

 

КОВАЛЕНКО В.І. Пане головуючий, дозвольте, будь ласка.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

КОВАЛЕНКО В.І. Міський голова міста Нова Каховка, тепер вже об’єднана громада. Із сусіднього району через Дніпро приєднались (не за Законом про вибори, а доприєднання) дві громади. Сьогодні остаточний висновок обласна адміністрація підписала. Чи будуть такі населені пункти включені в фінансування вже на наступний рік: школи, ФАПи і так далі з Бериславського району до Нової Каховки по приєднанню, а не по виборах? Вже обласна адміністрація висновок підтвердила і направила на Мінрегіон.

 

ФЕДОРУК А.П. В Бучі така ж ситуація доприєднання.

 

КРУЛЬКО І.І. Навіть зараз, якщо вас не включили, а вас не включили, я так допускаю, то ви скористаєтесь цим самим пунктом 13 нашої ухвали  і це питання буде вирішено до 1 лютого 20-го року, відповідні пропозиції мають бути внесені до парламенту.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

 

ФЕДОРУК А.П. Шановні колеги, шановні народні депутати, Асоціація міст України провела двічі консультацію з профільними міністерствами. І наша позиція і прохання до вас базується на зверненні профільного міністерства на голову комітету, де є чіткий перелік громад, які об'єдналися шляхом виборів і ідуть на вибори, а які шляхом приєднання. І саме ця позиція нечітко в 13 пункті перехідних положень відображена, там "за особливою думкою", "за особливим статусом". Прохання врахувати позицію, яка базується на позиції Міністерства розвитку громад. Дякую.

13 позиція, кінець, останнє речення 13 пункту. Хто має визначити цю позицію? Коли вже довершена процедура і є висновки обласної державної адміністрації шляхом приєднання до об'єднаних громад і…

 

СЛОБОЖАН О.В. Там про вибори йдеться, а про приєднання не йдеться.

 

КРУЛЬКО І.І.  Шановні, послухайте уважно ситуацію. Особливо ви знаєте з об'єднаннями громад і місцевим самоврядування краще, ніж ми. Але зараз ми зі мною погодитесь. Після того, як  громада об'єднується, Кабінет Міністрів визначає її спроможність. Після того, як Кабінет Міністрів  визнав громаду спроможною, вона отримує прямі бюджетні відносини. Так це працює зараз. Нам може це подобатись – не подобатись. Саме тому, оскільки ті громади, до яких уже приєднуються, вони і так визнані спроможними, тому цей пункт буде до них діяти. А ті громади, які зараз об'єднувалися не по перспективному плану, а по бажанню, їх ще уряд має визнати спроможними, от коли їх визнають спроможними, тоді вони отримають прямі бюджетні відносини і будуть включені по цьому пункту на відповідне фінансування. Ось  в чому суть питання.

 

МАРКАРОВА О.С. Я просто вам ще доповню, цей пункт, так як він виписаний,  він стосується і нових і приєднання, рішення є про спроможність – ми включимо це повністю.

 

СЛОБОЖАН О.В. Оксано Сергіївно, можна уточнення? Оксано Сергіївно, перепрошую. Там правка подавалась написати: "і в яких відбулося приєднання в 19-му році", ми ж про це просимо уточнення технічне.

 

ТРУХІН О.М. Є пропозиція закінчити дискусію. Ми все обговорили. Іван Іванович хоче доказати і ставимо на голосування.

 

(Без мікрофону, не чути)

 

СЛОБОЖАН О.В. … там немає, там слово "тільки в тих, в яких відбулися вибори", а ми просимо  "і у тих, в яких відбулося приєднання".

 

ФЕДОРУК А.П. Іване Івановичу, термін лишайте "1 лютого", але пропишіть "міста обласного значення і міста, до яких приєдналися ОТГ".

 

КРУЛЬКО І.І.  Почекайте колеги, я думаю, що ми це можемо зробити, є правильна річ. Послухайте, дивіться, ми пишемо в поправці "у тих, у яких в 2019 році відбулися перші вибори депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідно сільського, селищного, міського голови та додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад", "або приєднання до існуючих об'єднаних територіальних громад".

От давайте, це під протокол, увага, секретаріат, чуєте? "Або приєднання до існуючих об'єднаних територіальних громад". Це ми маємо вставити після коми, тут, де "додаткові вибори депутатів сільських (селищних) рад, або приєднання до існуючих об'єднаних громад, забезпечивши за необхідне" і так далі. От з такою поправкою. Я пропоную, щоб ця поправка була врахована.

І якщо дозволите, я би хотів теж взяти слово з приводу бюджету. Шановні колеги члени бюджетного комітету! Безумовно, що ми уважно ознайомилися, я особисто детально ознайомився з проектом бюджету, який повернувся на друге читання до парламенту.

Хотів би сказати кілька речей, які, мені здається, є важливими для того, щоб ми зафіксували, на якому світі ми взагалі знаходимося. Я розумію, що Міністерство фінансів в цьому випадку виконало більше технічну функцію: як професіонали, вони звели те, що їм подали. Але все-таки ми всі сподівалися, що Кабінет Міністрів, який подавав так багато надій - новий, реформаторський, молодіжний - дійсно між першим і другим читанням реалізує те, про що ми чули. А ми чули про те, що ми побачимо новий прогноз макроекономічний, ми побачимо маркери для зростання економіки, ми побачимо реально можливості для соціально-економічного зростання країни, ми побачимо реальні можливості для того, щоб реалізувати і підвищувати соціальні стандарти, ми побачимо можливості для того, щоб вирішити проблему з тарифами і компенсаторами для людей. На жаль, ці всі голосні фрази, які ми чули під час презентації програми діяльності уряду, в бюджеті не відображені. Слова були, але в державному бюджеті цього не було.

Більше того, я вам хочу сказати, що мене дуже здивувало як члена бюджетного комітету, першого заступника і людину, яка працювала і в минулому складі парламенту? Коли два документи, які стосувалися бюджету, фактично були урядом проігноровані. Мова йде про Указ Президента від 20 вересня 2019 року, яким Президент визначив для уряду завдання по чотирьох позиціях зростання бюджету: стимулювання економічного зростання, підвищення соціальних стандартів, розвиток гірських територій українських Карпат і збільшення обсягу коштів Державного фонду регіонального розвитку. По всіх чотирьох позиціях ми побачили всю історію, єдине, що  з точністю до навпаки.

Наприклад, програма з розвитку Карпат, яку я маю в руках, на 2020-22 роки, вона прекрасна, я під нею підписуюся на сто відсотків. Але єдина є проблема, що жоден із пунктів цієї програми не забезпечений ресурсом. Жоден. Всі відсутні просто тотально.

Друге питання. Підвищення соціальних стандартів. Ну давайте будемо об'єктивними. Давайте будемо об'єктивними. На жаль, ідея з підвищенням соціальних стандартів не реалізована.

Наступне питання, яке є важливим, на мою думку: а як буде економіка зростати? І ми чули про дуже амбітні плани про те, що 40 відсотків ВВП за 5 років. Якщо закладається 3,7, це оптимістичний прогноз, то як за 5 років буде 40? Фонд регіонального розвитку це окрема болюча тема, на 2 мільярди скоротили. Так, я розумію, що програма соціально-економічного розвитку (субвенція), вона важлива, але вона не повинна була здійснюватись за рахунок фонду ДФРР. Треба було наповнювати і цю субвенцію на соціально-економічний розвиток окремих територій, але потрібно було і збільшувати те, про що говорив Президент, Фонд регіонального розвитку, тому що Фонд регіонального розвитку по формулі розподіляється між всією країною, і це якраз є тими можливостями, коли росте країна, росте економіка і здійснюються інфраструктурні об’єкти на місцях.

І ще один момент, мені здається, не менш важливий. Добре, що бюджетний комітет все-таки проявив свою позицію і ми зараз в бюджеті зуміли деякі речі виправити, але коли ми стикнулися з ситуацією, що постанова Верховної Ради, якою приймався бюджет в першому читанні, була проігнорована урядом… Не по всьому. Наприклад, по дохідній частині практично все враховано, але там, де парламент, навіть не комітет, а парламент, вказував уряду, куди потрібно спрямувати видатки, ці речі були викинуті з бюджету. Це стосувалося питань освіти, це стосувалося питань розвитку інфраструктурних об’єктів, це стосувалося питань підвищення соціальних стандартів. На жаль, ми цього не побачили.

Тому насправді я би хотів сказати: по-перше, те, що Мінфін своє завдання виконав, у мене тут сумнівів немає, тому що ми давно з цими людьми працюємо і ми знаємо, що там професійні люди, але філософія бюджету, яку повинен готувати уряд, і де є відповідні профільні міністерства, які відповідають прямо за ці напрямки, вони, на жаль, реалізовані не були: ні що стосується указу Президента, ні що стосується постанови Верховної Ради. Тому виникає питання: а перед ким уряд підзвітний і підконтрольний в Україні? Оце питання залишається відкритим і я вважаю, що це всім треба про це подумати - парламенту.

Дякую.

 

ТРУХІН О.М. Є коментар від Мінфіну? Так, і доручення. Будь ласка, Мінфін.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, дуже дякую. По-перше, коротка ремарка, бюджет до другого читання включає не тільки пріоритети програми уряду, які Верховна Рада схвалила, але також ті укази Президента, які було зазначено. Звичайно, ми всі знаємо, що для того, щоб побачити результати в бюджеті, треба було робити багато дій не за останні два місяці, коли, дякуємо парламенту, були зроблені та ухвалені дуже багато законопроектів, робити їх в попередні роки. Однак, і Закон про концесії, і Закон про приватизацію, Закон про економічні оператори, Закон про спільний режим транзиту, я можу ще тут перераховувати дуже багато з тих десятків законопроектів, які ви ухвалили, результат яких в наступному році буде швидке прискорення економічного зростання.

Ми побачили, що той макропрогноз, який був ухвалений, це не тільки макропрогноз уряду, він підтриманий Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і всіма міжнародними організаціями, які роблять свої альтернативні прогнози. Якщо в травні і уряд, і всі міжнародні організації очікували, що буде зростати на 3 відсотки всього, навіть менше, там деякі прогнози були – 2,5, 2,8, то зараз всі вони побачили, що як мінімум на 3,7 буде вже зростати.

Тому наша мета щодо 40-відсоткового зростання, вона складна, вона амбітна, але вона досяжна. Ми також бачимо, що бюджет, і ми всі це розуміємо, це консервативна річ, ми не можемо запланувати, очікуючи зростання, і потім сказати, що, вибачте, отут ми зараз не встигнемо щось виплатити. Ми впевнені, що цей бюджет має всі шанси бути перевиконаним саме тому, що дуже багато питань у ньому затверджено.

Тепер щодо змін до другого читання. Зміни внесені якраз відповідно  до пріоритетів і до указів Президента. Освіта - найбільше збільшення, медичне забезпечення, соціальні програми - хіба не це було вказано в указах Президента? Саме це. І також розвиток доріг, в тому числі в Карпатському регіоні, аеропорти і так далі. Тому це все вказано. Ну як же ж немає? Є. Вказані тут аеропорти. Тому відповідно до цих питань ці питання зазначено в межах бюджету, який можливий був, однак ми точно очікуємо його перевиконання і ми очікуємо, що зможемо виконати більш повно і направити додаткові ресурси.

Тепер щодо конкретно пропозицій Міністерства фінансів до нашого проекту протоколу. Перше. У мене прохання в пункті 5 протоколу залишити не "Державну митну службу", а залишити все-таки "центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну митну політику". Чому? Тому що ви знаєте, ще на сьогоднішній день в процесі трансформації через те, що було дуже довгий час затримано створення нової митної служби судами. У нас на сьогоднішній день іде активне створення митної служби. Однак функції на неї ще досі не передані. І тому для того, щоб у нас було більш гнучко, ми розуміємо, що з 1 січня уже будуть передані функції, але у нас ще буде ДФС, яка частково буде завершувати свою реалізацію, тому пропонуємо зазначити саме "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику", він буде включати і митну службу, і якщо необхідно, то ще залишки. Тобто пункт 5 пропонуємо  виключити.

Також пропонуємо виключити пункт 8 і пункт 9. Він стосується двох статей, 20-ї і 21-ї, яку ми добавили по двох програмах Європейського інвестиційного банку - надзвичайна кредитна програма і так званий кредит Agriapex. Ці кредити ми реалізуємо відповідно до конкретного проекту, конкретної угоди, підписаної урядом України між Європейським інвестиційним банком, і він уже, цей проект угоди, передбачає дуже чітко, яким чином там передбачається розподіл. Саме тому ми включили до бюджетних висновків 20 і 21 статтю - для того, щоб відобразити цей розподіл саме так, як він відбувається відповідно  до угоди.

Якщо ми будемо зараз їх звідси виключати, то вони попадуть під загальну статтю Бюджетного кодексу і відповідно нам доведеться переглядати ці кредитні угоди, які вже укладені. А це значить, що ми втратимо певний час на реалізацію, а це якраз там кредити для агросектору, для малих і середніх бізнесів і надзвичайна програма на Донбасі.

І також пов'язаний пункт 10. Пропонуємо, він зараз звучить як стаття 24 - "виключити", ми пропонуємо викласти його не "виключити", а "привести у відповідність з техніко-юридичним уточненням" для узгодження з відповідними змінами, які ви вже зробили в пунктах, статтях 11 і 14. Тому просто технічне уточнення для того, щоб ця стаття про перевиконання звучала правильно.

Так, ми погоджуємось з пропозицією по пункту 13, і в пункті 16.13 ми просимо уточнити цей пункт стосовно залишення головним розпорядником все-таки Мінрегіонбуду, і ви знаєте, що це була спільна позиція повністю і підтверджена Рахунковою палатою, що всі регіональні програми і субвенції повинні координуватися Міністерством розвитку громад, яке і є єдиним міністерством, яке здійснює повністю ці програми. Тому і субвенція на ОТГ, і Фонд регіонального розвитку, і субвенція на соцекономічний розвиток повинні регулюватись Міністерством розвитку громад. Тому от з цими зауваженнями просимо врахувати ці пропозиції і з цими пропозиціями ми підтримуємо пропозицію робочої групи.

Дякую.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Пане голово, чисто технічна.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Чисто  технічна правка, я хочу озвучити. В зв'язку з реорганізацією Податкової служби Ірпінська академія перейшла у відання Міністерства фінансів. "Підготовка кадрів", код 3501530 - перейшло в Міністерство фінансів, а "наукова і науково-технічна діяльність" залишились в Податковій службі. Просто прохання перенести з Податкової в Міністерство фінансів. Код 3501530. Чисто технічна правка.

 

МАРКАРОВА О.С. Прохання підтримати, шановні колеги.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.…нова програма 3501530.

 

ПАВЛІШ П.В. Дякую, колеги.

Павліш Павло, Комітет з правової політики, народний депутат України.

Дякую, пане Голово, що надали можливість виступити на засіданні вашого комітету. Виступити мене уповноважив Комітет з правової політики. 30 вересня на позачерговому засіданні комітету було розглянуто питання щодо значного недофінансування судової гілки влади у бюджеті на 2020 рік.

В поданому до другого читання проекті Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік" дефіцит бюджетних призначень на судову владу складає. Для забезпечення 7 тисяч всім суддям суддівської винагороди, передбаченого  Законом України "Про судоустрій і статус суддів", у сумі 1 мільярд 204 мільйони 713 тисяч гривень. Для оплати працівників 28 тисяч 28 працівників апаратів судів в сумі 3 мільярди 982 мільйони 699 тисяч гривень. Для видатків на нарахування на заробітку плату  в сумі 1 мільярд 44 мільйони 264 тисячі гривень. Для забезпечення здійснення судочинства в сумі 816 мільйонів 754 тисячі гривень. Для підтримання існуючих інформаційних систем судової влади і функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень, функціонування системи документообігу в судах та в установах системи правосуддя, відеоконференц-зв'язку судової статистики в сумі 252 мільйони 309 з половиною тисяч гривень. Не передбачено взагалі видатки і видатки розвитку для завершення будівництва, ремонту та реконструкції приміщень судів із ступенем готовності більше 80 відсотків.

Таким чином у пропонованому бюджеті на 2020 рік закладається дуже важлива така складова щодо недофінансування всієї судової системи.

Нагадаю вам також, що забезпечення діяльності судів передбачено Конституцією України. І я прошу Міністерство фінансів, прошу бюджетний комітет, це є звернення від Комітету з правової політики, щоб врахували ці пункти, які ми зазначили в даному зверненні. Дякую.

І також прошу міністра фінансів пояснити, чому саме проект бюджету подано без врахування цих видатків.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Це на судову владу. Оксано Сергіївно, прошу прокоментувати.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, ви розумієте, в нас є цілий ряд законів, якщо повністю виконати всі видатки, які нам треба врахувати на освіту, на медицину, є ще ряд соціальних, то нам треба три бюджети України. Ми, обговорюючи пріоритети, подавали в цьому році однакові підходи  повністю по всіх категоріях. Для органів влади ми подавали фонд оплати праці минулого року плюс інфляція, а до другого читання ми навіть скоротили по всіх органах влади, ми якраз в цьому плані  не скорочували, не було подання від судової адміністрації. І я думаю, якщо ми порівняємо зарплати і все інше, тобто ми дуже сильно саме по органах влади, як би скоротили на 10 відсотків апаратні програми по багатьох органах влади. Це не торкнулись  судів, але загальний підхід був – органи влади плюс інфляція, акцент робили: максимально все, що могли підвищити, відповідно до стандартів, для освітян, медиків і на соціальні програми, там у нас було як мінімум на 8 відсотків зростання, це була нижня межа, але по деяких, як по освіті і так далі, вдалось підвищити на 10, 15 відсотків, де змогли знайти додатковий ресурс.

Зрозуміло, ми розуміємо, що коли у вас буде реформа далі відбуватись, і будуть проходити конкурси, і нові судді будуть з’являтись, ми домовлялись точно так же як і по програмі безпеки і оборони, точно так же і по судовій програмі, точно так же і по інших, по результатах першого кварталу будемо дивитись, яким чином виконується бюджет і повертатись до цих питань.

На жаль, тобто зараз в цій ситуації, коли ми подавали, були однакові підходи, які в першу чергу забезпечували освітян, медиків і соціальні програми, державні всі органи, службовці в другу чергу, яким фонд оплати праці або як судові адміністрації і іншим не зменшувався, знову ж таки ми і соціальний фонд також судові адміністрації,  по органах державної влади ми собі зменшили до другого читання в тому числі для того, щоб вивільнити ресурс для медичних і освітніх працівників.

 

ПАВЛІШ П.В. Справа в тому, що тут стоїть питання щодо заробітної плати саме працівникам суду і помічникам суддів – 28 тисяч, які не отримають, і плюс це інформаційне забезпечення - це судові повістки і це все інше. Тобто таким самим чином паралізується просто робота всієї судової системи.

 

МАРКАРОВА О.С. Стосовно паралізується, то ви так, 3 мільярди є в спецфонді. В мене зараз немає під руками, як би, зарплати, які закладено, це тільки спецфонд, а загальна… Нагадайте цифру, будь ласка, загальну на 2020 рік.

 

ПАВЛІШ П.В. Забезпечення винагороди суддям – мільярд 204 мільйони, на працівників апарату суду, 28 тисяч працівників апарату суду  - це 3 мільярди 982 мільйони, для забезпечення інформаційних систем і здійснення судочинства близько мільярда.

Загальна сума недофінансування – 7 мільярдів 300 мільйонів 741 тисяча гривень.

 

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, загалом 11,6 мільярда у вас сума по загальному фонду на 2020 рік. Ще раз, ми готові, якщо у вас будуть швидше проходити реформи і набиратися…

 

ПАВЛІШ П.В. Це не стосується реформи. Це ще закон 1008, який президентський, який прийняли, так, і зараз буде збільшене фінансування. Ця сума без врахування, тобто це  недофінансування саме по цій ситуації, яка є на сьогоднішній день.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Я думаю, дивіться, зараз у нас розгляд уже в бюджетному комітеті, тобто ви пропонуєте збільшити на мільярд видатки суддям за рахунок якої програми, звідки знімати? Ну ми в даному випадку…

 

ПАВЛІШ П.В. Ця справа, звідки знімати, це ж я не компетентний, звідки знімати і куди. Ви Міністр фінансів, будь ласка, врахуйте дані вимоги, пропозиції нашого комітету. Це не мої саме, це всього комітету правової політики.

 

МАРКАРОВА О.С. Я розумію. Шановний колего, зараз бюджет уже розглядається в бюджетному комітеті. Ми до другого читання подали збільшення. Ми зменшили зарплати по державних службовцях і виключно відправили всі можливі збільшення на освіту, медицину, культуру і на інфраструктуру. Тобто на ті пріоритети, які були виділені. В даному випадку в цьому бюджеті для того, щоб залишитись в балансі, ми можемо тільки щось, бюджетний комітет зокрема, додавати і зняти з якоїсь програми. Тому всі правки на цьому етапі, вони повинні бути збалансованими.

 

ПАВЛІШ П.В. А які ваші пропозиції, пані Міністр?

 

МАРКАРОВА О.С. Всі пропозиції Кабінету Міністрів подані 4 листопада, коли ми подали до другого читання проект державного бюджету.

 

ПАВЛІШ П.В. І що ви пропонуєте робити з суддями?

 

(Загальна дискусія без мікрофону)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Всі зауваження почули?

 

(Загальна дискусія без мікрофону)

 

КРУЛЬКО І.І. Я скажу по суддях. Шановні колеги! Тут у нас було питання по судовій гілці влади. А ви знаєте, я хочу внести зараз протокольно пропозицію, враховуючи, що тут керівництво Міністерства фінансів і багато представників різних комітетів. А може, нам прийшов час в Україні мати єдиний закон про оплату праці? Бо виходить дуже дивна ситуація, коли в нас є окремі гілки влади, де заробітна плата непропорційна тим, які є по цілих галузях економіки - по бюджетниках, по вчителях, по лікарях, по державних службовцях. І всі вони виконують не менш важливу роботу, ніж творити правосуддя.

Тому, на мою думку, насправді ця ситуація, вона є з одного боку об'єктивною, але вона склалася у зв'язку з тим, що окремими законами, які приймалися Верховною Радою України в різні періоди, встановлювалися особливі умови праці для окремих категорій осіб. І в нас виходить така ситуація, що на сьогоднішній день суддя, наприклад, отримує вищу заробітну плату в рази, ніж, наприклад, Президент України. Таке може бути в країні будь-якій?

Тому я хочу сказати з цього приводу, що кожна робота, хто б яку не виконував, вона є не менш важливою, ніж будь-яка інша, ніж будь-яка інша. І для того, щоб привести все у відповідність, нам потрібно прийняти раз і назавжди один-єдиний Закон про оплату праці, де визначити, скільки має бути заробітна плата вчителя і яка має бути заробітна плата Президента, тоді не буде виникати ні в кого запитань, чому хто і скільки отримує, а буде справедливість якась в країні. Поки що такої справедливості, на жаль, у нас немає, в тому числі і в питанні оплати праці судової гілки влади. Там теж немає справедливості, тільки в одному випадку справедливості немає в мінус, а в іншому – справедливості немає в плюс. Ось в чому ситуація.

 

ТРУХІН О.М. У Мінфіну є ще якісь зауваження? Ні.

Є пропозиція тоді поставити на голосування.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Таким чином пропонується комітету підтримати запропоноване робочою групою рішення згідно з розданим проектом ухвали з урахуванням озвучених Міністром фінансів, депутатами Трухіним, Урбанським, Лопушанським та Крульком пропозицій рекомендувати Верховній Раді:

Перше. Передбачити розгляд у другому читанні законопроекту 2000 після прийняття в цілому пов’язаного з ним законопроекту 2144.

Друге. Доопрацьований законопроект 2000 прийняти в другому читанні та в цілому як закон з врахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету щодо змін до цього законопроекту, погоджених з Міністерством фінансів.

Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Раз, два, три, чотири. Рішення прийнято. 4  - утримались, 20 – за.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, у зв’язку з тим, що при прийнятті бюджету бюджетним комітетом були враховані окремі проекти додатково, у зв’язку з цим є таке протокольне доручення, я пропоную, щоб ми за нього проголосували, Мінекономрозвитку провести засідання міжвідомчої комісії щодо здійснення розподілу державних капітальних вкладень на реалізацію державних інвестпроектів додатково на суму 523 мільйони. Це для того, щоб ці всі проекти належним чином фінансувались в наступному році.

 

ТРУХІН О.М. Підтримуємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Прошу проголосувати протокольно.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю на голосування.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 3 - утримались. Рішення прийнято.

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Просять повторити, що там було.

 

КРУЛЬКО І.І. Хто просить повторити? Хто просить повторити? Ми вже проголосували. Я ж під стенограму все сказав.  А хто не почув, я поясню.

 

КЛИЧКО В.В. Шановні колеги, шановний головуючий, закінчили? Слово, будь ласка.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, так, слухаю вас.

 

КЛИЧКО В.В. Шановні депутати, шановні колеги, у мене прохання від Асоціації міст України, велике прохання повернутись до 209-ї поправки Бюджетного кодексу - акцизний… Шановний головуючий, прошу вашої уваги. Від Асоціації міст України прохання поставити на голосування повернення до поправки 209-ї Бюджетного кодексу України "Акцизний збір". Це питання вкрай важливе для місцевих громад. Якщо потрібно додатково надати інформацію, ми готові пояснити і аргументувати по кожному з пунктів цієї поправки.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. По питанню.

 

КРУЛЬКО І.І. Віталію Володимировичу, ми достатньо довго дискутували цю поправку, і я якраз підтримував позицію Асоціації міст, але, на жаль, це вже неможливо зробити, оскільки буквально щойно комітет проголосував за бюджет і відповідно за всі поправки. Тому ця поправка  - вже до неї повернутися технічно неможливо на комітеті, оскільки голосування вже відбулося по всіх поправках і по бюджету в тому числі.

Хоча я розумію ваші хвилювання з приводу органів місцевого  самоврядування, я їх поділяю.

 

КЛИЧКО В.В. Дякую за ваше хвилювання.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Шановні колеги, прошу через три години зібратись у мене в моєму кабінеті для належного дооформлення документів та їх подання у Верховну Раду. Через три години.

Оголошую засідання комітету закритим.

Дякую.