СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

18 листопада 2024 року

ПІДЛАСА Р.А. Шановні народні депутати і запрошені, усім доброго дня!

Пропоную розпочинати нашу роботу. На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист – згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету в режимі відеоконференції. Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

Передусім вітаю наших колег голів підкомітетів Молотка Ігоря Федоровича, Пуртову Анну Анатоліївну і Забуранну Лесю Валентинівну з обранням їх заступниками Голови Комітету. А також прошу привітати народного депутата Тараріна Миколу Олександровича, якого обрано членом нашого Комітету. Миколо Олександровичу, ви з нами сьогодні? Новий у нас член Комітету. А можна йому подзвонити? Подзвоніть, будь ласка. А то якось так негарно перший Комітет пропускати.

Тепер у складі Комітету 37 народних депутатів. Володимире Володимировичу, прошу враховувати це при підрахунку результатів голосування.

Колеги, а можна перестати говорити, коли я говорю?

Отже відповідні зміни відображено у списку членів Комітету для реєстрації і голосування. І трохи змінився порядок, за яким я буду називати членів Комітету. Сподіваюся, секретарю Комітету теж передали новий список.

Буду оголошувати за списком прізвища і ви маєте відповідно підтвердити свою присутність.

Підласа Роксолана Андріївна присутня.

Крулько Іван Іванович.

Знайдіть, будь ласка, Івана Івановича, він зі мною в ліфті їхав.

Гевко Володимир Леонідович.

 

ГЕВКО В.Л. Доброго ранку, колеги. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Забуранна Леся Валентинівна.

Копанчук Олена Євгенівна.

 

КОПАНЧУК О.Є. Доброго дня. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лопушанський Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Молоток Ігор Федорович.

 

МОЛОТОК І.Ф. Присутній Молоток.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пуртова Анна Анатоліївна.

Цабаль Володимир Володимирович. Володимир Володимирович!

 

ЦАБАЛЬ В.В. Присутній, Роксолано Андріївно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.

Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. Присутній. Доброго ранку.

 

ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.

Герман Денис Вадимович.

Бакунець Павло Андрійович, прошу підтвердити свою присутність у мікрофон.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. В мікрофон.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Доброго ранку. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.

Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.

Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній присутній. Всім доброго ранку.

 

ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Добрий ранок. Заремський присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Добрий ранок. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.

Кіссе Антон Іванович.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Присутній. Доброго ранку.

 

ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. Доброго ранку. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лаба Михайло Михайлович.

Лунченко Валерій Валерійович.

Люшняк Микола Володимирович.

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго ранку. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.

 

ПОЛЯК В.М. Доброго ранку. Поляк присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пузійчук Андрій Вікторович.

Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Доброго ранку.

 

ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.

Тарарін Микола Олександрович.

 

ТАРАРІН М.О. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Вітаємо Вас, Миколо Олександровичу, на нашому Комітеті.

 

ТАРАРІН М.О. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тістик Ростислав Ярославович.

Урбанський Анатолій Ігорович.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Доброго ранку. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. 21 член Комітету підтвердили свою присутність. 21.

Володимире Володимировичу, прошу Вас теж відзначити, скільки Ви зареєстрували членів Комітету.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кворум є.

 

ПІДЛАСА Р.А. Кворум є. Дякую. Засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного і відповідні матеріали вам було надіслано в СЕДО, а також в чат і на електронну пошту у Верховній Раді.

Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.

Володимире Володимировичу, прошу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Вибачте. Секретаріат, мені колеги народні депутати пишуть, що їх досі не пустили на засідання Комітету. Я просто десятки смс зараз одержую.

 

ВАТУЛЬОВ А.В. Є декілька айфонів просто без назв і ми не розуміємо, хто це.

 

ПІДЛАСА Р.А. Я знаю, що айфон 87 – це Михайло Радуцький. Пустіть його. Пустіть всі айфони.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, добре. Тоді продовжуємо, поки айфони пускають.

Підласа сказала за.

Крулько Іван Іванович. Відсутній.

Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Андрій Ярославович!

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Присутній.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ми голосуємо.

Денисе Вадимовичу, ви за, проти чи утримались?

 

ГЕРМАН Д.В. А яке питання?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Порядок денний.

 

ГЕРМАН Д.В. За, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Добрий ранок. За що ми голосуємо?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Порядок денний.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній. Микола Миколайович! Відсутній.

Заремський.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Вибачаюся.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній – за.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський також за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Доброго ранку!

Пузійчук – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. Доброго ранку. Прошу зареєструвати. Тістик – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, 27 – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Перепрошую, колеги. Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання порядку денного. Перше питання, проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік (№ 12000), підготовлений Кабінетом Міністрів до другого читання.

Шановні колеги. Денисе Валерійовичу, Ви можете не говорити одночасно зі мною? Ні. А чую я тільки Вас чомусь. (сміх)

Шановні колеги, на нашому засіданні…

 

КРУЛЬКО І.І. (нечутно)…

 

ПІДЛАСА Р.А. Я просто, знаєте, ніколи не хотілося бути вчителькою в школі, але мені інколи здається, що … (сміх)

Шановні колеги, на нашому засіданні, як ви вже зрозуміли, присутні представники Міністерства фінансів: Міністр Марченко Сергій Михайлович, перший заступник Улютін Денис Валерійович і уповноважені представники Мінфіну і Рахункової палати, а також заступник Керівника Апарату Верховної Ради пан Ханік. Раді вас бачити.

Пропоную такий регламент розгляду питання. Але Ви не на державний бюджет, Ви на кошторис – це друге питання. Пропоную регламент розгляду питання по бюджету. Для доповіді від Міністерства фінансів до 5 хвилин. Ну одна хвилина це теж до п'яти. Для співдоповіді від Комітету до 2 хвилин. І 20 хвилин на обговорення. Немає заперечень?

Тоді пропоную надати слово Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, шановна головуюча Роксолана Андріївна, дякую за можливість бути присутнім на Бюджетному комітеті.

Я вважаю, що в останній період часу була досить конструктивна співпраця між Урядом і Парламентом. Уряд у зжаті строки допрацював проект бюджету на 2025 рік і подав його до Парламенту. Ми врахували більшість пропозицій і правок у Бюджетних висновках та пропозиціях і я вважаю, що зараз бюджет з врахуванням незначних правок готовий до розгляду в другому читанні та для того, щоб прийняти його в другому читанні і в цілому з врахуванням пропозицій Бюджетного комітету. Які зміни зараз основні передбачаються, які ми не врахували, зокрема там є зміни, які стосуються підготовки до опалювального сезону, є питання реверсної дотації, які ми частково враховуємо, є питання, які стосуються інших важливих напрямків, зокрема оплата праці ... категорії, які ми не врахували.

Я думаю, що я детально не буду ...

 

ЮЖАНІНА Н.П. Нечутно, нечутно по оплаті праці.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги в залі, ті, хто онлайн.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ми не чуємо. І якщо можна, Ви кажете щось врахували, то скажіть, що конкретно ви врахували, бо якісь загальні слова, якщо можна конкретику. Реверсна дотація, кому що врахували, скажіть з деталями.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Ми нічого не чуємо в Zoom.

 

МАРЧЕНКО С.М. А зараз чутно?

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми нічого не кажемо поки що.

 

МАРЧЕНКО С.М. А зараз чутно?

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Так, чути.

 

КРУЛЬКО І.І. Вот воно як.

 

ПІДЛАСА Р.А. І спочатку.

 

МАРЧЕНКО С.М. Спочатку? Я можу спочатку почати. Досить продуктивна співпраця з Бюджетним комітетом. Я вважаю, що ми знайшли багато точок дотику, компромісу.

Хочу зазначити, що цей тиждень в Києві знаходиться місія Міжнародного валютного фонду і вони очікують на прийняття бюджету. Це буде скоріше за все попередній захист, без якого не може бути винесення на борд рішення про шостий перегляд програми МВФ. Тому я закликаю народних депутатів також враховувати необхідність виваженого рішення саме зараз і саме у цей період часу, тому що фактично ми всі очікуємо на підтримку з боку наших партнерів, особливо зараз, враховуючи те, що ситуація змінюється і нам потрібно мати відповідно підтримку. Показники бюджету погоджені з Міжнародним валютним фондом, всі параметри узгоджені, бюджет збалансований і ми бачимо всі можливості його виконання, якщо Парламент підтримає його в цій редакції.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, звісно. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до Міністерства фінансів.

Спочатку Фролов. Потім прошу в Zoom також піднімати руку. Але я не бачу, тому, секретаріат, прошу мені казати, хто підняв руку.

Шановний секретаріат, хтось підняв руку в Zoom? Дякую.

 

ФРОЛОВ П.В. Пане міністре, по-перше, дякуємо за те, що знайшли хоча б 1 мільярд додати на допомогу на проживання ВПО, 4 мільярди на єВідновлення. Це дуже важливо для захисту тих українців, які потерпають від війни.

У мене питання по зовнішньому фінансуванню. На перше читання було зазначено Вами, що 38 мільярдів доларів нам потрібно на наступний рік. Скільки зараз вже є підтвердження і чи дійсно ми на друге читання виходимо на зменшення бюджетного дефіциту, як було перед першим читанням Вами озвучено, з 24-х до 19,5 відсотків дефіциту?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, народний депутат, за Ваше запитання.

Дійсно ми підтверджуємо, що цифри зовнішнього фінансування залишаються незмінними, 38,4 мільярда доларів США ми сподіваємося залучити на 2025 рік. В основному іде мова про проект, який ми реалізуємо з Європейським Союзом, це Ukraine Facility, а також макрофінансова підтримка. Цей проєкт зараз вже на фінальній стадії. І зокрема ця макрофінансова підтримка Ukraine Facility вже, ви знаєте, давно працює. І Міжнародний валютний фонд це ті основні джерела, якими ми збираємось покривати бюджет 2025 року. Також на фінальній стадії перемовини про отримання підтримки з боку Японії, Канади та Сполучених Штатів Америки.

Дефіцит. Так, дійсно, дефіцит підтверджую, залишається на рівні, який ми подали на перше читання, 19,4 відсотка від ВВП.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, що справедливо спочатку надати слово депутатам Бюджетного комітету, а потім депутатам з інших комітетів. Чи хтось хоче з депутатів Бюджетного комітету також задати питання Міністерству фінансів? Бакунець, потім Крулько. Чи хтось підняв руку в Zoom? Секретаріат, скажіть мені, будь ласка. Добре. Дякую.

Тоді, Павле Андрійовичу, прошу.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, шановний пане Міністре. Звичайно, як Ви вже зазначили, в добрій співпраці з профільним Комітетом і, я думаю, з добрим тиском місцевого самоврядування все ж таки вдалося хоча б якусь справедливість відновити. Іде мова про те, що, звичайно, приймаючи державний бюджет, ми мусимо не забувати про місцеве самоврядування, їм також якось жити і треба, щоб і в їхній кошик щось трішки попадало.

Тому спершу я звичайно дякую, що хоча б залишили на рівні 2024 року 2025  рік ПДФО на місцях. Звичайно було би краще, якби це ПДФО ще було і від силовиків. Одначе ми бачимо у висновку про те, що реверсна дотація на 2025 рік не забирається лише з певних громад, перелік яких додається якимось новим переліком Кабміну. Прошу це пояснити, будь ласка. Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Питання розподілу ресурсів між центральним бюджетом і місцевим самоврядуванням завжди складне, кожного року виникають незрозумілі, на наш погляд, дискусії, які не мають мати місце. Звичайно, для того щоб знайти баланс, ми йдемо на компроміс постійно. Я хочу нагадати, що саме Уряд передбачив 4 відсотка додатково для місцевих бюджетів. Я хочу сказати, що саме Уряд передбачив ті заходи додаткової дотації, які ми маємо в цьому році, які зберігаємо на наступний рік для бюджетів тих громад, які не можуть самостійно себе утримувати. Але в цілому ми вважаємо, що формула розподілу ресурсів між місцевими бюджетами має бути змінена, тому що вона на сьогоднішній момент є несправедливою у першу чергу для центрального бюджету, несправедливою в частині розподілу ресурсів між регіонами. Це має бути збалансована в цілому система, яка не потребуватиме виділення додаткових ресурсів з центрального бюджету місцевим бюджетам. І тому це, звичайно, питання на післявоєнний час – визначення цієї справедливості. Зараз, звичайно, ми в пошуку компромісу намагаємося надати максимум той ресурс, який ми в цих умовах можемо надати місцевим бюджетам. По-перше, це дійсно ми залишаємо ці 4 відсотка ПДФО і сподіваємося, що мова більше не буде йти про різницю у тарифах, ці питання будуть зняті. Друге, ми вважаємо, що додаткова дотація покриває всі потреби депресивних територій, територій, які поряд із зоною бойових дій, окуповані там частково, тобто ці території, які дійсно потребуватимуть підтримки держави, досить суттєвий ресурс передбачений.

Щодо реверсу, знайдено компромісне рішення, яке передбачає, що реверс не вилучається з тих громад, які також знаходяться, наближені до зони бойових дій. І ми також вважаємо це справедливим.

Я хочу нагадати суть реверсу. Суть реверсу – це не центральний бюджет забирає у когось, це місцеві бюджети між собою розподіляють той ресурс, який в них є, для того щоб бідні громади отримали необхідну допомогу. Це про це треба говорити, це не ми вилучаємо реверс, ще раз підкреслюю, це якщо ми не вилучаємо реверс, це значить, що богаті громади отримують свій ресурс, а бідні громади не отримують. Поскільки в нас є різні можливості і різні громади, є громади, які можуть і спроможні заробляти, а є громади, які не спроможні заробляти по різним причинам, тому що вони маленькі, тому що вони знаходяться не на тих територіях, де потрібно. Формула розподілу якраз передбачала, що реверс дає можливість за рахунок 50 відсотків перевиконання фінансувати ті громади не у повній мірі, які цього потребують. І воно так працювало, я хочу нагадати, що ця система була запроваджена ще в 2016 році, ми почали гратись з реверсом, намагаючись визначити якусь політичну складову тільки під час війни, так я хочу зрозуміти, а що трапилось, в нас що, в центральному бюджеті немає проблем, які ми маємо вирішувати? Чому ми зараз починаємо вирішувати проблеми всіх місцевих бюджетів? Це більш складне питання ніж просто розподіл повноважень між гілками влади. Тому для нас зараз принципово профінансувати ті території, які вразливі, на яких немає бізнесу, які не можуть себе забезпечити, але там є люди, там є люди, там є діти, які ходять в школи, там є необхідність забезпечення їх програмою медичних гарантій, соціальним захистом. Якщо ви вважаєте, що ми маємо залишити для територій, в яких активно розвивається реверс, тому що вони щось зробили для цього, так я хочу сказати, що можемо і про це подискутувати, що саме було зроблено на тих територіях, які мають суттєве перевиконання своїх ресурсів.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, пане Міністре. Звичайно, що я хочу зараз заявити для всього місцевого самоврядування і для вас, виходить, що громада, яка притягнула завод, створила робочі місця, отримує гроші в бюджет, облікувала свої землі, підняла податки, знову отримає гроші в бюджет, мусить ділитись з іншою громадою десь в іншій області, бо вони нічого цього зробити не можуть. Якщо не можуть зробити, їх слід об’єднувати з іншими, якщо їм не вистачає ресурсу для життя. Але забирати цей реверс… Його потрібно філософськи переглянути в наступний рік, поговорити про нього, тому що громади не зацікавлені працювати будуть.

 

УЛЮТІН Д.В. Я з точки зору предметності. Дивіться, те, що ви назвали, земля, власні податки місцевих бюджетів – вони не беруться в розрахунок бази реверсу. Все.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. ПДФО.

 

УЛЮТІН Д.В. А ПДФО – це не місцевий податок. Перестаньте гратись з ПДФО. ПДФО виключно було на делеговані повноваження. Ніколи не може бути такого, що ми залишаємо ПДФО для того, щоби громади за ці кошти виконували якісь капітальні видатки, будівництво доріг, освітлення вулиць. Це власні повноваження, беріть робіть за власні доходи. Те, що ви зараз говорите, це те, що на державному рівні, говориться, перерозподіл між територіальними громадами, для того щоб всі люди в першу чергу отримували однаково якісні послуги. А те, що ви хочете зробити, це те, щоби громади, у яких більше ПДФО по тій чи іншій причині, наприклад, релокація бізнесу, до вас приїхав бізнес, який мав би бути в іншому місці, і ви отримали ПДФО за це, і ви кажете: так ті громади – холера з ними, з тими громадами, треба ж, щоб у мене було краще, бо це про ПДФО, про філософський підхід, про якісь інші речі. Ні, вирівнювання – це про те, що Україна, вона як єдина країна і всі мають отримувати єдині якісні послуги, а не робити сегрегацію між районами, між областями, між територіальними громадами. Давайте перестанемо в це грати. Ми так до хорошого не доведемо.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Давайте все ж таки переглядати філософію.

 

ПІДЛАСА Р.А. Павле Андрійовичу, можна щоб ми це скоротили не з діалогу, а до окремих виступів.

Тоді Іван Іванович Крулько, а потім ви хотіли? Потім Молоток Ігор Федорович.

 

КРУЛЬКО І.І. Я власне хотів би тут єдину річ уточнити в контексті цієї дискусії, яка щойно була. Наскільки я розумію, по ПДФО для місцевих бюджетів лишається 64, але 4 виключно на різницю в тарифах, правильно, як в цьому році, да?

І друге питання з приводу реверсу. Питання чому виникає. От дивіться, у нас є якийсь перелік громад, для яких реверс буде застосований, перелік громад, для яких реверс не буде застосований. Але давайте звернемо увагу, що зараз по суті кожна громада в Україні, яка потерпає від ракетних ударів, зокрема те, що було з суботи на неділю, тут вже зараз немає різниці, багата громада, бідна громада, очевидно, що мають бути у громад їхні кошти для того, щоб вони могли оперативно реагувати на такі ситуації, як ми бачимо з обстрілами з боку Росії території України, коли треба швидко відновлювати, швидко витрачати кошти, мати відповідний ресурс. Тому я хотів би, щоб ми дійсно, наприклад, якщо ми подивимося на той перелік, який затверджений у контексті реверсу, то, наприклад, ні Харків, ні Запоріжжя в нього не попадають.

 

ПІДЛАСА Р.А. Запоріжжя попадає, а Харків, по-моєму, не перераховує реверс.

 

КРУЛЬКО І.І. Харків не попадає.

 

(загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Так, якщо можна.

Дивіться, те саме місто Суми, якщо…

 

ПІДЛАСА Р.А. Суми попадають. Запоріжжя попадає. Харків не перераховує реверс.

 

УЛЮТІН Д.В. Харків дотаційний, я хочу сказати, на наступний рік.

 

КРУЛЬКО І.І. Роксолано Андріївно, я хотів би, щоб ми для початку зрозуміли, які області. Оце мені дали зараз, так? Донецька область, бюджет Покровської міської ради. Запорізька область, бюджет Запорізької міської, є. Миколаївська область, бюджет Галицинівської сільської територіальної громади. Сумська область, бюджет Сумської міської. Харківська, бюджет Донецької селищної територіальної громади. І Чернігівська область, бюджет Корюківської міської територіальної громади. Все.

 

ПІДЛАСА Р.А. Іване Івановичу, це ті громади, які є одночасно і прифронтовими, і мали би перераховувати реверс у 2025 році. Величезна кількість прифронтових громад просто не перераховує реверс, як, наприклад, місто Харків, тому що він є дотаційним, в них по формулі вирівнювання вони не зобов'язані перераховувати реверс.

Ігор Федорович Молоток, прошу.

Давайте пропозиції щодо поправок, можливо, в кінці? Зараз поки що запитання до Мінфіну, що вони врахували, як вони врахували і так далі.

 

МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня, шановні колеги!

Є, скажемо так, бізнес, який, наприклад, на Сумщині переїжджає в іншу частину нашої держави і, скажемо так, моє здивування, що деякі колеги кажуть, що ну от приїхали, це наше придбання. Ні, це наше з вами все, це Україна. І ми повинні підтримувати ті громади, які дійсно зараз потерпають від того, що від них виїжджає бізнес. Це просто риторично.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, чи є ще запитання до Міністерства фінансів? Правки пропоную, якщо хтось пропонує щось проголосувати, це в кінці.

 

ЮЖАНІНА Н.П. У мене є запитання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Почекайте, Ніно Петрівно. Почекайте.

Тоді якщо у депутатів Бюджетного комітету немає більше запитань, то ми переходимо до питань від інших народних депутатів. І перша рука була у Ярослава Івановича Железняка. А потім Ви, Ніно Петрівно. Добре?

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Да, колеги, доброго ранку!

У мене питання все ж таки напевно до Міністерства фінансів, хоча, можливо, і до Бюджетного комітету теж. Їх два, коротко.

Перше. Наскільки я пам'ятаю, у нас два prior action буде по МВФ. І один із них це підписання чи не підписання, ну хоч якась визначеність з податковими змінами, які в бюджеті закладені, я так розумію, в обсязі не менше ніж 120 мільярдів, і який ми хочемо проголосувати без наявності ресурсу. Можливо хтось із присутніх, зазначених мною, знає, яка доля, тому що 35 днів там у нас ручку не можуть знайти, я не знаю, чи справляються в Офісі Президента з законами, але голосувати бюджет без ресурсу – це трошки дивно і зазвичай практика погана.

І друге запитання, воно максимально коротке, а хтось може сказати, скільки конкретно закладено на цю популістичну програму від Президента чи когось там не дуже толкового з Уряду, щоб роздати тисячу гривень? Тому що я цю строчку конкретно в бюджеті не знаходжу, орієнтуюсь поки тільки на інтерв'ю шановної пані Голови Бюджетного комітету.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ярославе Івановичу, дякую за Ваше запитання.

Я не знаю, звичайно, звідки у Вас інформація про prior action, мені дуже дивно, що Ви про це кажете, це ще така чутлива досить інформація, тому прохання, якщо можна, цю інформацію не піднімати.

З приводу підписання, звичайно, ми робимо все можливе, щоб законопроект, Податковий кодекс був підписаний. І у нас є переконання, що це буде зроблено. Але, звичайно, дякую Вам за запитання. Ми сподіваємося, що законопроект буде підписаний найближчим часом.

З приводу коштів на програму "Національний кешбек" і тисячу гривень, кошти на сьогоднішній момент є, ці кошти є у програмах спеціального фонду Міністерства економіки. Залишки цих коштів, невикористані кошти можуть бути спрямовані саме на цю програму. І я сподіваюся, що це повністю вирішить ці питання.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Ніна Петрівна Южаніна, прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А було ж питання ще про тисячу гривень. Я щось не почув відповіді на це.

 

ПІДЛАСА Р.А. Сергію Михайловичу, можете повторити?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Про тисячу гривень повторіть, будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я ж відповів на питання. У мене просто питання тисячі гривень, це питання, яке пов'язане з підтримкою національного споживання, програмою "Національний кешбек". Я хочу сказати, що кошти на цю програму у бюджеті на 2024 рік є, це кошти за спеціальним фондом програм Міністерства економіки, які були передбачені на інші цілі, і зараз вони спрямовуються саме на цю мету.

Дякую.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Якщо можна. Доброго дня всім. Я хотіла, щоб Ви все-таки завершили цю відповідь, Сергію Михайловичу. Тому що назвіть, будь ласка, програму, як вона у Мінекономіки називається, і де такий ресурс 30 мільярдів. Ну навіщо Ви лукавите? Без голосування в залі такого ресурсу, без змін до державного бюджету на 24-й рік такого ресурсу немає. Тому те, що оголошена зимова єПідтримка, як її зараз назвали, і з 1 грудня можна отримати одну тисячу без голосування в залі, значить ви підробляєте цифри в державному бюджеті, ви перетасовуєте цифри, ви їх перекидаєте. Поясніть, будь ласка, бо це буде велика проблема для всього суспільства, коли ми почнемо пояснювати, що ви маніпулюєте цифрами в державному бюджеті.

Моє питання стосується все ж таки Державного дорожнього фонду.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, ми дамо можливість відповісти Міністру, а потім далі Ви будете окремо, щоб кожне питання було завершене.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Добре, давайте.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ніно Петрівно, Ви як досвідчений законодавець і можете зрозуміти, що іноді в текстових нормах передбачені ті положення, про які я зазначив. Зокрема стаття 37 бюджету, чинного бюджету передбачає, чинний чи на 2025 рік, на 25-й рік, і так само така стаття є і в бюджеті на 24-й рік, в чинному бюджеті, яка передбачає, що надходження визначені розподіляються за рішенням Уряду, там визначені статтями попередніми до спеціального фонду, розподіляються Урядом в разі потребі на нові бюджетні програми Міністерства економіки України, спрямовуються на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, державне стимулювання створення індустріальних парків, забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, компенсацію витрат на гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги. От я особливо хочу це підкреслити. Тобто це діючі норми чинного Закону про бюджет і норми, які передбачатимуться на 2025 рік. Це кошти спеціального фонду, які будуть зараховані і будуть розподілятись в залежності від надходжень на відповідні програми. Залишки коштів, які були сформовані в цьому році, є достатніми для того, щоб забезпечити виконання цієї програми. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Уточніть, будь ласка, джерело наповнення цього спеціального фонду. Це гроші партнерів, звідки ці гроші 30 мільярдів? У нас ніде немає залишків.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ніно Петрівно, дивіться, не йде мова про 30 мільярдів. Я не впевнений, що взагалі, що до кінця цього року ця програма буде реалізована там, що це потребуватиме більше 10 мільярдів, тому що ми на сьогоднішній момент залишки маємо близько 10 мільярдів. Це залишки, які сформовані були у 2023 році Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. І це стаття 37 чинного Закону про бюджету. В рамках цієї статті у Вас же не виникало питання, яким чином ми фінансуємо гуманітарне розмінування земель, вибачте мене, або купівля, компенсація техніки сільськогосподарського призначення. Ви ж розуміли, як ці програми фінансуються? Чому у Вас немає зараз, чому задаєте питання щодо підтримки внутрішнього попиту вітчизняних товарів та послуг? Це законодавча норма, яка нам дозволяє це робити.

Дякую.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я задам питання щодо того, звідки ви фінансуєте всі ці інші програми? Тому що, мені здається, що це кошти наших партнерів. І мене дуже дивує, що вони не бачать, як ви в нецільовий спосіб їх витрачаєте. Немає жодних власних надходжень, які би були вільними і могли б розподілятися на ці програми. А 9,7 мільярда це ж не покриє 30, про що говорила пані Роксолана.

 

ПІДЛАСА Р.А. Я не говорила про 30. Я говорила навпаки, що 30 мільярдів, я думаю, що не буде потребувати ця програма. Але менше з тим, Ніно Петрівно, у нас же ж формат не допит Міністра фінансів, а відповіді на запитання. Давайте наступне запитання.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Пані Роксолано, просто хочеться почути відповідь до кінця. Якщо її немає, то виникає подальше запитання, от і все. Я прошу просто відповідати більш конкретно.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ніно Петрівно, це не кошти партнерів.

 

ЮЖАНІНА Н.П. А чиї?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я ж вам сказав...

 

ЮЖАНІНА Н.П. А чиї? Назвіть, будь ласка, конкретно.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, з усієї поваги, Ви ж не перебивайте мене, будь ласка. Я вам про це тільки що сказав за 3 хвилини до цього. Я ж чітко сказав, звідки ці кошти. Це кошти, залишки коштів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, які сформувалися у 2023 році. Що тут не зрозуміло?

 

ЮЖАНІНА Н.П. Зрозуміло. Дякую.

Це 9,7  мільярда. Побачимо, скільки ви розподілете.

У мене питання, моє конкретно, все ж таки повертаємося до злополучного дорожнього фонду. Як так сталося, що ви насправді джерела наповнення фонду перенесли у загальний фонд державного бюджету і у загальному фонді залишили всі видатки по дорогах, ті, які і планувалися із спеціального фонду, ще й збільшили на 1,2 мільярда гривень? Чому так відбулося? Це маніпуляція з вашої сторони, це точно. Якщо можна, поясніть, що сталося. Ви ж обіцяли, що ми приберемо взагалі дороги. Ми не приберемо просто спеціальний фонд, а витрати на ті всі видатки, які були заплановані, ми приберемо. Чому зараз до другого читання ви подали те ж саме?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ніно Петрівно, давайте так, давайте розмежуємо питання утримання дорожньої інфраструктури. І це постійно у нас є проблема, тому що до нас звертається зокрема Міністерство охорони здоров'я, яке постійно наголошує на тому, що дорожня інфраструктура, яка використовується медициною, вона створює умови, коли фактично ми знищуємо вітчизняну техніку, яка перевозить в тому числі важкохворих. Тому це питання, просто сказати, що давайте коштів не передбачати ми не можемо як відповідальний Уряд, але кошти передбачаємо лише на утримання і поточний ремонт тих доріг, які є критичними, критичними в тому числі для забезпечення виконання задач сектору безпеки і оборони. І я вважаю, що програма, яку ми передбачаємо, в достатній мірі покриває ці потреби. І якщо ви подивитеся на кошти, які ми спрямовували в цьому році на утримання, на 2023 рік, які були на утримання дорожньої інфраструктури, це кошти якраз саме для того, щоб, умовно кажучи, полагодити ями, засипати ці ями, засипати в зимовий період сіллю дороги, якщо це потрібно. Знову ж таки, якщо ці кошти ми не передбачимо, ми створимо великі проблеми не тільки для сектору безпеки і оборони, а й для цивільного сектору. Знову ж таки, підкреслюю, що у нас були довгі дискусії з Міністерством охорони здоров'я, який вважає, що ці кошти мають бути передбачені.

Дякую.

 

ЮЖАНІНА Н.П. А уточніть, будь ласка, про які ви кошти говорите? Про всі 40, зараз, у вас тепер стало 53 мільярди гривень. Це про які програми ви говорите? Дороги загального користування 12,6 чи наступна програма виконання...

 

МАРЧЕНКО С.М. Ніно Петрівно, у нас залишилася одна програма, обсяг її 12,4 мільярда гривень. Об'єктивно вона дозволить нам тільки забезпечити утримання доріг. Про жодні додаткові капітальні інвестиції у дорожні господарства не йдеться.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Тобто було 11,3, додали 1,2, стало 12,6. Я бачу в додатку № 3. А 24,4 мільярда погашення виконання боргових зобов'язань, а розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору – 7 мільярдів додатково. А там іще є додаткові кошти розподілені, це тоді що?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я не знаю, звідки ви це читаєте. Цього немає в бюджеті.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Є. Відкрийте, будь ласка, розпорядник Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, код 3111030.

 

МАРЧЕНКО  С.М. Подивіться уважно, це спеціальний фонд, Ніно Петрівно. Якщо це спеціальний фонд, це значить, що це конкретний...

 

ЮЖАНІНА Н.П. Загальний фонд. Подивіться, будь ласка, Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Загальний фонд по програмі утримання. Так...

 

ЮЖАНІНА Н.П. І погашення виконання боргових зобов'язань, загальний фонд.

 

МАРЧЕНКО С.М. Так, звичайно. А що ви пропонуєте, Ніно Петрівно? Ви пропонуєте, щоб ми не погашали борги?

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я пропоную, Сергію Михайловичу, щоб ви не маніпулювали...

 

МАРЧЕНКО С.М. Державний бюджет буде погашати ці борги. Ну, реально, подивіться, ви зараз кажете мені наступне: "Сергію Михайловичу, є борги Укравтодору". Так, вони сформувалися у попередній період часу. Їх що, не потрібно погашати? Так ми давайте положимо нашу банківську систему просто тому, що ви вирішили їх не погашати. А я проти категорично.

Заявіть це з трибуни Верховної Ради, що ви вважаєте, що банківську систему треба "положити", тому що, вибачте, це ж не дорожній фонд уже іде мова, це бюджет. Ми з бюджету дійсно маємо погасити ці борги. Я думаю, сумнівів тут не має бути. Ці борги ми не можемо реструктуризувати, тому що це означатиме, що ми маємо наступним кроком приходити до докапіталізації банків, які будуть збиткові.

Дякую.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Сергію Михайловичу, ви зараз…

 

ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, перепрошую!

 

ЮЖАНІНА Н.П. Пані Роксолано!

 

ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, секундочку! Я вас дуже прошу, давайте не перетворювати кожне питання в дискусію. Я пропоную дотримуватися формату: питання і відповідь. У нас ще буде час подискутувати в залі і заявити свої позиції.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я не буду задавати більше питань, але я хочу, пані Роксолано, щоб ви відстояли зараз свою поправку. Коли ви говорили, що не будуть витрачатися власні надходження на дороги, перенесли все те ж саме в загальний фонд державного бюджету і зараз пояснюєте те, що на голову не налазить. Як ви не можете 24,4 мільярда реструктуризувати або ж, я Вам підкажу, Сергію Михайловичу, говоріть тоді з розпорядником. 12,6 мільярда - можна було ремонтувати дороги за рахунок укладених договорів з приватним сектором економіки, а ви зараз робите це все з державного бюджету, навіть не думаючи над тим, як зекономити ці гроші. Це наші власні податки. От і все. Все, дякую. Я більше не буду задавати питань.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги члени Комітету з питань бюджету, пропоную переходити до поправок. Це не поправки вже, це ідеї, пропозиції, які ви пропонуєте зараз винести на голосування.

Я бачу підняту руку Цабаля, правильно?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Роксолано Андріївно. Але у мене ще одне питання, якщо можна.

 

ПІДЛАСА Р.А. Давайте питання, тоді зразу, якщо у вас є пропозиція, зразу пропозицію.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Добре. Дуже дякую. У мене питання наступне. Дивіться, ми завжди розказуємо, що ми повністю весь внутрішній ресурс використовуємо на сектор безпеки і оборони. І я зараз, от вивчаючи бюджет до другого читання, бачу, що у нас внутрішні доходи по загальному фонду 2 трильйони 195 мільярдів, ну якщо брати ще спеціальний, ну спеціальний я не буду дивитися, але зі спеціальним – це 2,339. У той же час фінансування сектору безпеки і оборони, ну в залежності від того, як його рахувати, але я зазвичай беру 9 розпорядників, значно нижче. Тобто за моїми розрахунками різниця більш ніж у 100 мільярдів гривень.

І питання до Міністерства фінансів. Перше. Може я неправильно рахую. Тобто яке у нас фінансування сектору безпеки і оборони? І друге. Якщо воно дійсно нижче, ніж внутрішній ресурс, чи це так спеціально зроблено, щоб у майбутньому мати резерв, чи ми вже відходимо від логіки, що весь внутрішній ресурс іде на сектор безпеки і оборони?

Знову ж таки, це не критика, я намагаюся зрозуміти для себе, тому що дуже багато питань на цю тему одержую, і щоб розуміти, яка взагалі в нас вже позиція як у держави.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Дивіться, коли ми презентували бюджет, у нас були чіткі розрахунки з відповідними презентаційними матеріалами, де чітко показано, яка потреба сектору безпеки і оборони. Ми спеціально не говорили про спецфонд, вибачте за тавтологію, тому що фактично загальний фонд показовий і він чітко сформований відповідно до ресурсу, який є, і потреби, які сформовані сектором безпеки і оборони. Так от на сьогоднішній момент потреби сектору складають 2 трильйона 43 мільярда гривень, а внутрішні ресурси на сьогоднішній момент є 2 трильйона 90 мільярдів гривень. З урахуванням того, що ми погодилися на рішення Верховної Ради і спрямували акцизний збір у загальний фонд, у нас фактично на 50 мільярдів виріс ресурс до другого читання, штучно, я вважаю, але по суті це означає наступне, що у нас на сьогоднішній момент внутрішні ресурси покривають повністю видатки сектору безпеки і оборони. Логіка ця зберігається. Логіка ця сформована тим, що ми самі маємо фінансувати сектор безпеки і оборони, і наші партнери, за великим винятком, як правило, це не роблять.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Я почув. Дякую.

У той же час я одержав підтвердження, що оця різниця, 53 у мене виходить, що ця різниця вона є, але там нібито є якась логіка, якщо я правильно почув, що це штучно перекинені з спеціального фонду у загальний фонд гроші.

 

ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, чи є у Вас ще питання і пропозиції?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Питань немає, є пропозиція.

 

ПІДЛАСА Р.А. Давайте.

 

ЦАБАЛЬ В.В. У мене є пропозиція, оскільки до першого читання Верховна Рада прийняла 797-у правку, і вона була врахована в Бюджетних висновках, не була врахована в проекті бюджету до другого читання, я пропоную абзац другий пункту 28 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту виключити згідно пункту 1.24 Бюджетних висновків.

 

ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, я зрозуміла, що Ви хочете зробити, але боюся, що не всі присутні у Zoom зрозуміли. Можете пояснити про що?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Давайте я поясню. У нас була дуже довга дискусія з приводу того, чи потрібно переводити на казначейські рахунки лікарні. У Міністерстві фінансів була дуже правильна аргументація, яка пояснювала про необхідність ліквідності ЄКР, чому потрібно саме лікарні перевести на обслуговування казначейських рахунків, при тому, що я повністю підтримую систему казначейства і вважаю, що це найпрозоріша система, я сам там наводив 20 прикладів, як я користуюся тим, що Казначейство дозволяє дивитися на все онлайн.

У той же час ми розуміємо, що проблема, яку намагається цією нормою Міністерство фінансів вирішити, вона трохи глибша. Проблема зв'язана з тим, що більше 80 відсотків всіх цих залишків генерують конкретно лікарні з 4 областей. Тобто проблема не в тому, що лікарні неефективно використовують кошти, а проблема в тому, що значна кількість лікарень була переведена і через те, що Міністерство охорони здоров'я не до кінця там переглядає нормативи, кого як, скільки фінансують, генеруються такі залишки. Тому я запропонував цю правку, яка, скажемо так, дозволяє не заховувати цю проблему, яка залишає фінансування лікарень на рівні через банки, але в той же час основна мотивація, щоб все-таки заставити, вибачте, наш Кабмін розібратися з суттю проблеми, тобто з коренем проблеми, а не заховати цю проблему тим, що перевести лікарні на казначейські рахунки.

Якщо можна, по цій правці там ще є колеги, які хочуть більш детальну аргументацію дати, тому що я насправді подав компромісну правку між тою, яку подавав профільний комітет, і позиції Мінфіну.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, ваша пропозиція вичерпно зрозуміла. Я пропоную надати слово Міністерству фінансів і переходити до голосування. Сергію Михайловичу, прошу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Володимире Володимировичу. По-перше, я хочу сказати, що дивна дискусія у нас виникає щодо цього питання. Дійсно, є питання довіри до всіх учасників цієї дискусії. Нам здається, що за цей період часу ми сформували певні підстави вважати, що наші кроки та дії досить раціональні і прагматичні. І якщо ми вийшли з цією ініціативою, у нас є певні підстави для такого кроку. Так, дійсно, він сформував певне, я б сказав, давно забуте турбулентне середовище охорони здоров'я. Я розумію їх страхи, я розумію, чого питання виникло. Знову ж таки хочу підкреслити, що наша ініціатива передбачена була тимчасово, на період воєнного стану, як заходи забезпечення ліквідності. Тому що, ну, вибачте, якщо десь є лишні 20 мільярдів, які мають чисто походження бюджетне, але вони не спрямовані, не формують нам ліквідність, а ми при цьому залучаємо від 15-и, там 17 відсотків річних запозичення, то це свідчить про те, що якісь кроки з нашого боку не є раціональними. І ми вважаємо, що цією пропозицією ми просто хотіли сформувати необхідну "подушку" ліквідності.

Знову ж таки всі ці аргументи про те, що в нас застаріла система казначейського обслуговування, що там хтось щось не робить, вони всі, по-перше, абсолютно не відповідають дійсності. І я хотів би підтримати нашу казначейську службу, яка зараз працює в досить складних умовах. І система, яка працює зараз, набагато якісніша і набагато відрізняється від тієї системи, яку можливо всі забули, яка була там ще 10 років тому. Зараз інша система. І всі ці міфи, які були сформовані про те, що кошти можуть бути списані, платежі не будуть проведені, десь хтось буде когось затримувати, хтось щось буде у когось вимагати, я вважаю, що це знову ж таки свідчення того, що люди вже ті, хто ці аргументи озвучують, вони, по-перше, не розуміють суті питання, по-друге, вони викликають у нас бажання це питання рухати якомога далі і якомога сильніше. Я так скажу. Можна я поясню? Тому що, підставивши під сумнів довіру казначейської системи обслуговування, ви заставили нас ще більше підтримати це питання переведення закладів в казначейські обслуговування. Тому що ми можемо підсвітити ті речі, які, можливо, буде комусь неприємно бачити, яким чином кошти, які мають бюджетне походження, використовуються не за призначенням в закладах. Тому є багато питань.

Знову ж таки питання довіри в даному випадку вже не йдеться, рішення Верховної Ради ми будемо виконувати, яке б воно не було. І я вважаю, що просто на даному етапі я б завершив цю дискусію, тому що стіна непорозуміння виникла, тому що спочатку іде звинувачення, а потім намагаються розібратися, що дійсно не так працює в системі казначейського обслуговування. І нас ви, на жаль, вірніше ті, хто цю ідею пропаганує, не хочуть почути від слова "зовсім".

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Я так розумію, що у нас присутній на зв'язку з нами голова Комітету з питань охорони здоров'я Михайло Борисович Радуцький. Ви хочете взяти слово з цього питання?

 

РАДУЦЬКИЙ М.Б. Так. Дякую, пані Роксолано.

 

ПІДЛАСА Р.А. Михайле Борисовичу, а можна вас побачити?

 

РАДУЦЬКИЙ М.Б. На жаль, ні, я за кермом, щоб не казали, що я за кермом розмовляю по телефону, вибачте.

 

ПІДЛАСА Р.А. Так.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ви вже признались, вже пізно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Прошу, Михайле Борисовичу.

 

РАДУЦЬКИЙ М.Б. Але ж своїм зізнався.

Роксолано Андріївно, дивіться, ну, по-перше, хотів би подякувати Міністру фінансів за те, що під час війни система охорони здоров'я фінансується максимально добре. Що стосується правки пана Цабаля, я дуже прошу її підтримати. Це принципова позиція, це навіть політична історія, що у нас лікарні перестануть вірити в реформу, тим більше, що зараз заходить дуже велика кількість лікарень нових, які ніколи не були в системі Національної служби здоров'я України.

Що стосується центрального казначейства. Пане міністр, повністю з вами згоден, воно працює як годинник. Що стосується казначейства на місцях, вибачте, але випадків нам на комітет зайшло листів з підтвердженням, що робить казначейство на місцях, ну, не дуже гарно там все відбувається. Остання історія полтавського казначейства, я думаю, теж вам про щось має казати.

Тому прохання. Ми розуміємо підтримати ліквідність єдиного рахунку, але все ж таки давайте спробуємо не всіх під одну гребінку, а саме ті 20 відсотків, які дійсно тримають на рахунках зараз великі кошти і їх не використовують, це 4 області України, і тут повністю підтримую колегу з фракції "Голос", давайте спробуємо. Кінець кінцем, якщо буде важко, ми завжди зможемо внести зміни до бюджету.

 

МАРЧЕНКО С.М. Михайле Борисовичу, при всій повазі, дивіться, ми знову ж таки будемо слідувати букві закону. Як ви приймете рішення, так і буде. Але дивіться, ще раз, будь-які такого роду звинувачення, вони мають знайти відповідну реалізацію. Якщо Ви кажете, що десь є зловживання і у Вас є якісь відповідні листи…

 

РАДУЦЬКИЙ М.Б. Перекинемо вам всі звернення наших людей.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ще раз, по-перше, давайте нам ці листи, ми ретельно розберемося з цими конкретними випадками. По-друге, якщо Ви хочете проговорити про забезпечення органів казначейства, я Вам пропоную хоч раз відвідати центральний апарат Казначейської служби, подивитися в очі тим людям, які там працюють, і Ви все зрозумієте, у Вас назавжди відпадуть питання про Полтаву, про будь-які інші політичні маніпуляції. Ще раз кажу, Казначейська служба не має жодних можливостей для того, щоб забезпечувати будь-які незаконні збагачування.

Дякую.

 

СТЕФАНИШИНА О.А. Пані Роксолано, можна ще пару слів від охорони здоров'я?

 

ПІДЛАСА Р.А. Пані Ольго, давайте переходити до голосування, у нас ще дуже багато запитань з цього приводу. Ми ж це обговорювали дуже ґрунтовно на першому...

 

СТЕФАНИШИНА О.А. Просто хочу сказати, що лікарні також звітують, і це є в дашбордах Національної служби здоров'я, там можна подивитися, куди витрачаються насправді кошти, і це досить є прозоро.

І останнє, що хочу сказати, що всі лікарні зараз дуже сильно слідкують за цим голосуванням. І я дуже прошу всіх депутатів все-таки свідомо підходити до прийняття рішення.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, тоді ставлю на голосування пропозицію народного депутата Цабаля доповнити проект ухвали Комітету озвученою вище пропозицією, зокрема виключити абзац другий пункту 28 Прикінцевих положень проекту державного бюджету, який був поданий Урядом. Прошу голосувати.

Володимире Володимировичу, прошу провести голосування.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.

 

ПУРТОВА А.А. За. Є.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Добрий день!

Вибачте, Забуранна доєдналась. Зв'язок поганий. Прошу зареєструвати.

Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Забуранну зареєстрували.

Люшняка зареєстрували.

Забуранна утрималась.

Люшняк – за.

 

ДУНАЄВ С.В. Дунаєва зареєструйте, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєва зареєстрували.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха. Відсутній.

Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Шпак відсутня.

23 – за. 4 – утримались. 1 – не голосував. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Відповідний пункт буде включено до проекту ухвали Комітету, який вам був попередньо наданий.

Юрій Михайлович Кузбит, прошу.

 

КУЗБИТ Ю.М. Добрий день, шановні колеги! Дякую, Роксолано Андріївно.

У мене є наступна пропозиція. Я пропоную проект нашої ухвали доповнити пропозицією щодо виключення статті 49-ї законопроекту, якою надається можливість спрямовувати кошти, отримані політичними партіями з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності, на придбання "військових" облігацій (ОВДП). Вважаю зараз це рішення передчасним, не на часі, тому прошу підтримати.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Чи є позиція в Міністерства фінансів? Добре. Міністерство фінансів підтримує.

Ставлю на голосування пропозицію…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, я вибачаюсь, це Гончаренко.

 

ПІДЛАСА Р.А. Саме з цього питання коментар, Олексію Олексійовичу?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Саме з цього питання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я хотів би, щоб дав автор пропозиції обґрунтування, що не на часі.

 

КУЗБИТ Ю.М. Пане Олексію, дуже просто. Вважаю, що кошти, які виділяються політичним партіям, мають тратитися на їхню статутну діяльність, от і все. Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну тобто якщо кошти виділяються на партію, а при цьому йдуть на військові облігації для наших Збройних Сил, це неправильно. Тобто хай партія краще друкує газетки і роздає їх по вулицям чи ще щось, ніж витрачати кошти на військові облігації?

 

КУЗБИТ Ю.М. Ні-ні, пане Олексію, дивіться. Дозвольте відповісти. У мене дуже проста відповідь: гроші мають тратитися на те, на що вони передбачені законом. Якщо ми даємо можливість купляти військові ОВДП і партіям заробляти, я вважаю, що це неправильно. Тому от така пропозиція. Дякую. Тому що це дохідні цінні папери. Тому вважаю, що політичні партії не мають зараз, під час війни, займатися зароблянням грошей. Ці гроші мають тратитися партіями на їхню передбачену діяльність. Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Зрозумів. Просто колеги зараз будуть визначатися голосуванням, то я хочу сказати. Хто проголосує зараз за це, він говорить, що хай краще партії витрачають кошти на політичну агітацію, на рекламу, на друкування газет, інші якісь дії, ніж ті самі ж партії дають їх на Збройні Сили України. Про те, що це дохідна, не дохідна, так це ж держава створила інструмент. Хай буде він дохідний або не дохідний, це не має значення. Я за те…

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу! Колеги, прошу…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, слухайте, я взяв слово другий раз за Комітет взагалі. В чому проблема? Ви дали пропозицію, я пояснюю колегам, що вона означає, і даю свою думку щодо цієї пропозиції.

 

КУЗБИТ Ю.М. Дивіться, пане Олексію, дозвольте відреагувати.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я категорично і на цьому Комітеті, і в Раді вважаю, що все, що ми робимо, має бути на підтримку Збройних Сил України. Якщо якийсь крок від політичних партій, людей, держав закордонних, мені взагалі байдуже, допомагає Збройним Силам, то цей крок правильний. Якщо якийсь крок робиться, який не допомагає Збройним Силам, то цей крок неправильний. Отак вважаю я. Тому вважаю пропозицію абсолютно дивною навіть, я б так сформулював, пропоную колегам за неї, безумовно, не голосувати, якщо вони підтримують Збройні Сили України.

Дякую.

 

КУЗБИТ Ю.М. Пане Олексію, дозвольте відреагувати. Значить, дивіться, по-перше, ніхто не забороняє тим самим політичним партіям без купівлі ОВДП перераховувати гроші у тих розмірах, які вони вважають за потрібне, на потреби Збройних Сил України. Зокрема наша політична партія до 40 відсотків своїх коштів тратить на військові програми, зокрема на програму нашу військову по Стугні. Тому ми закликаємо всіх, хто має такі самі бажання і пріоритети, слідувати нашому прикладу. Отаке пояснення.

А решту коштів політична партія має витрачати не на друкування газет, а на утримання і оплату праці своїх офісів регіональних, на заходи, які проводяться політичними партіями, і на подібні речі, які передбачені законом.

Тому дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую дуже.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, пані Роксолано. Була пропозиція, була друга, але далі почали дискутувати зі мною. Так не буде, що хтось каже аргумент, а я тут сиджу мовчу. Якщо ми так продовжуємо, значить ми продовжуємо.

Щодо того, що я почув. Я не заходив взагалі у політичну площину, не згадував, та партія, ця партія, це Ви почали робити, наша партія. Я, знаєте, чую Вас, а в руках тримаю вашу газету, яку розповсюджують, надруковану цвітним таким друком. Пропоную все-таки дійсно допомагати Збройним Силам. А якщо Ви вже почали говорити, що куди йде, я тоді буду зараз ставити питання. У мене питання до Міністерства фінансів, кошти, які зібрані шляхом придбання, ну розміщення військових облігацій, вони йдуть на Збройні Сили України? У мене питання. Я поставив питання Міністерству фінансів. Будь-хто, хто може з них відповісти, я хотів би почути відповідь.

 

МАРЧЕНКО С.М. Так, звичайно, вони йдуть на Збройні Сили. Але знову ж таки, коли ви купуєте облігацію, ви отримуєте кошти назад, ще й з відсотками. І знову ж таки, якщо говорити по суті, якщо у Вас є бажання спрямувати ці кошти на Збройні Сили, чому би вам це не зробити безпосередньо, прийнявши таке рішення.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Тобто Ви самі, шановний пане Міністре, тобто я так Вас розумію, що Ви критично ставитеся до військових облігацій, вони не потрібні, Ви вважаєте? Я поставив питання. Ви сказали, що вони там повертаються, тобто вони там не потрібні, я правильно Вас розумію?

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, немає відповіді від Міністерства фінансів. Пропоную переходити до голосування. Ви вже відповіли Юрію Михайловичу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я відповів Юрію Михайловичу, потім Юрій Михайлович відповів мені ще раз. І так можна...

 

ПІДЛАСА Р.А. А ви потім ще раз відповіли. Тому пропоную...

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну, так і буде. Бо якщо буде так...

 

ПІДЛАСА Р.А. Ну, все, бачите, і більш ніхто не відповідає на Ваші запитання. Ви їх відлякали всіх.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Нічого страшного. Слухайте, все одно рано чи пізно всі за все відповідять.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. А мені здається, що ми дуже ґрунтовну дискусію з цього питання провели.

Тому ставиться на голосування пропозиція народного депутата Кузбита Юрія Михайловича доповнити проект ухвали Комітету такою пропозицією: виключити повністю статтю 49 з проекту Закону про державний бюджет, який був поданий Урядом на розгляд Верховної Ради. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Леся Валентинівна? Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Андрій Ярославович?

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Проти. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв.

 

ДУНАЄВ С.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.М. За.

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний.

 

КАЧНИЙ О.С. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, і зареєстрували.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха. Відсутній.

Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 19 – за, 9 – утрималось, 2 – проти. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, Олексію Олексійовичу, у Вас була піднята рука. У Вас є пропозиція якась?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Да. Вітаю!

У мене піднята рука і у мене є пропозиція, аж дві. Пропозиція номер 1.

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, одну секундочку. Тут у нас з'явилося якесь непорозуміння.

Володимире Володимировичу, скільки голосів "за" було на попередньому голосуванні?

 

ЦАБАЛЬ В.В. На попередньому голосуванні було 19 – за.

 

ПІДЛАСА Р.А. Скільки? Секретаріат погоджується?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 19.

 

ПІДЛАСА Р.А. 19 – за. Це більшість від, по-перше, присутніх і більшість від Комітету. Тому так, рішення прийнято.

 

ЦАБАЛЬ В.В. На голосуванні присутніх було 30 членів Комітету.

 

ПІДЛАСА Р.А. Це більшість від присутніх. Рішення прийнято. В ухвалі буде – стаття 49 виключена з бюджету.

Олексію Олексійовичу, Вам слово, прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО  О.О. Дякую.

У мене дві пропозиції. Як ми будемо, пані Роксолано, по одній чи одразу дві озвучувати?

 

ПІДЛАСА Р.А. Краще по одній.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Чудово. Пропозиція номер 1.

Ці кошти, які, як ми почули, Міністерство фінансів пропонує віддавати борги за ремонт доріг, прибрати це з загального фонду державного бюджету. На мою думку, не треба нам перекладати це все на борги, на банки, покласти систему. Взагалі я би хотів звернутися до пана Міністра, до якого я з повагою ставлюся, знаю його давно, утримуватися від політичних тут коментарів, бо якщо ми зараз підемо в політичні коментарі, хто що поклав, хто наклав, хто підготував і як, то ми далеко зайдемо. Тому більше по цьому.

Це була позиція зали Верховної Ради, позиція голови Комітету, до речі, тоді підтримувала, ну може щось змінилося, це така історія, що ми не маємо витрачати кошти на ремонт доріг під час того, коли у нас, ну, маємо те, що маємо, пояснювати не треба нікому. І в тому числі на питання боргів, покриття боргів, будемо розбиратися з боргами пізніше. У нас багато боргів, ми вже винні всьому світу. Нічого. І якось з цим живемо, розуміючи, що саме головне нам втримати державу і безпосередньо перемогти.

Тому пропозиція: прибрати ці кошти в державному бюджеті. Замість цього ці кошти є куди направляти: Збройні Сили України, соціальна підтримка. Тому це пропозиція номер 1. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, Вам треба сформулювати текст для ухвалення…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А я прошу, пані Роксолано, допомогу секретаріату сформулювати це точно, бо зараз не знаходжусь, на жаль, тому що у нас на п'ятницю планували, потім переносили на понеділок. В п'ятницю от був в Києві, а в понеділок вже нема мене. Тому прошу допомогти її озвучити. Цифри прозвучали, була сьогодні дискусія на цю тему і там чітко прозвучала цифра. Тому прошу це поставити на голосування.

 

ПІДЛАСА Р.А. Я можу поставити це як ідею на голосування. Тоді, якщо вона пройде, будемо голосувати, але…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Підходить. Давайте як ідею. Якщо ідея проходить, то далі ми сформулюємо це точно, яким чином текстово це буде.

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексій Олексійович просить не платити гарантовані державою борги колишнього Укравтодору або/і нинішнього Агентства з відновлення. Ставлю на голосування таку пропозицію. Володимире Володимировичу, прошу провести голосування.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко –  утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – утримався.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко. Валерій Сергійович? Відсутній.

Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв.

 

ДУНАЄВ С.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний.

 

КАЧНИЙ О.С. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Артем Юрійович? Відсутній.

Лаба.

 

ЛАБА М.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба – утримався.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Любов Олександрівна? Відсутня на голосуванні.

2 – за, 24 – утримались, 4 – проти. Рішення не прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Олексію Олексійовичу, наступна пропозиція.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Наступна пропозиція стосується теж, ми вже сьогодні мали певну дискусію щодо цього, тому треба вже перейти власне до голосування і голосуванням визначатися.

Мова йде про збереження реверсу для всіх громад. Я думаю, що це буде правильно. Ми всі бачимо, наскільки це важливо і потрібно. Ми бачимо, який ресурс у громад вже забраний, тому думаю, що його необхідно...

Тому в пункті 2 проекту ухвали пропоную прописати, що залишаємо кошти реверсу всім громадам з відповідними змінами в редакції.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, а її треба збалансувати, тому що якщо ми залишаємо реверс для всіх громад, то виймаємо з доходів державного бюджету 12,4 мільярда гривень. Звідки їх... Дивіться, треба або скоротити видатки на 12,4 мільярда гривень, або інакше якось збільшити доходи. Тому прошу Вас...

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я пропоную піти наступним чином, щоб ми тут не ламали списи навколо того, що може не треба буде ламати.

Я пропоную поставити мою пропозицію на голосування. Якщо вона набирає відповідну кількість голосів, я запропоную, може інші колеги запропонують, джерело, яким чином ми збалансуємо це рішення.

 

ПІДЛАСА Р.А. Добре. Тоді поки що голосуємо як ідею, а не як частину ухвали.

У нас ще є з нами на зв'язку представник Асоціації міст – виконавчий директор Асоціації міст пан Слобожан Олександр Володимирович.

Олександре Володимировичу, ви хочете взяти слово зараз чи в кінці?

 

СЛОБОЖАН О.В. Якщо можна, Роксолано Андріївно, зараз.

 

ПІДЛАСА Р.А. Прошу, до 2 хвилин.

 

СЛОБОЖАН О.В. Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати. Я хочу звернути увагу, що ті 4 відсотки, які залишаються, вони не у повній мірі покривають різницю у тарифах, тому що різниця у тарифах 64 мільярди гривень. Ми дякуємо за підтримку комітетам, Міністерству фінансів пропозиції щодо 64 відсотків. Але хотіли би звернути увагу на кошти реверсної дотації. Проблема в тому, що найбільші підприємства якраз таки тепло- і водопостачання знаходяться у реверсних громадах. Другий момент, це будівництво житла, соціального житла. Третій момент, це внутрішньо переміщені особи. І для цих всіх громад відповідно кошти реверсної дотації, вони є критичними.

Я звернув увагу, що в Київській області 35 громад із 69-и є реверсними. По Україні частка реверсу в сільських, селищних громад є дуже значною – до 30 відсотків. І відповідно це для них критично. Вони просто не зможуть виживати.

У зв'язку з тим, що 28 лютого 2022 року Урядом було прийнято абсолютно правильне рішення заморозити реверс, і у зв'язку з тим, що ми презентували як Уряд ці пропозиції в Лугано про зміну формули, поки немає нової формули вирівнювання, абсолютно логічним є залишити кошти реверсної дотації у бюджетах громад.

Жахливий приклад останніх вихідних показав, що у нас немає бідних і багатих громад, у нас немає захищених і незахищених громад і ці кошти необхідні громадам, у тому числі і Західної України, для швидкого реагування на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації. Тому ми би просили всіх народних депутатів підтримати 189 територіальних громад і залишити кошти реверсної дотації.

Дякую за увагу.

У місцевих бюджетах кошти реверсної дотації.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Можна позицію Міністерства фінансів? І будемо переходити до голосування.

Сергію Михайловичу, велике прохання не звертатися ні до кого особисто по імені, тому що репліки ми будемо слухати до вечора.

 

МАРЧЕНКО С.М. Олександре Володимировичу, дякую Вам за постійне відстоювання інтересів місцевих громад. Не всіх, але відстоювання. Ми вам вдячні за вашу постійну пропозицію, яким чином сформувати достатній ресурс місцевих громад. Але, на жаль, Міністерство фінансів не готове це підтримати з міркувань, які я озвучив в попередній період часу, тому що ми дбаємо не тільки про ті громади, які достатньо мають можливостей, а і про всі інші. Треба дивитися на картинку в цілому. Якщо Ви готові, ми готові з вами спільно сісти, Міністерство фінансів, розкласти всі можливості і домовитися про перспективну нову реформу вирівнювання місцевих бюджетів.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Володимире Володимировичу, у Вас по цьому питанню був коментар?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Да, у мене дуже короткий коментар насправді, Роксолано Андріївно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Прошу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Всі знають, що я є великий прихильник того, щоб спроможним громадам залишати більше коштів. Більше того, мною і моїм колегою Ярославом Железняком був 4 роки тому зареєстрований законопроект, який пропонував збільшити коефіцієнт, з якого реверс починає діяти, з 1,1 до 1,2, і зменшити відрахування спроможних громад з 0,5 до 0,3. Тобто це так, щоб всі розуміли, що я не голослівний, що я дійсно підтримую те, щоб збільшити мотивацію спроможних громад заробляти більше.

 

МАРЧЕНКО С.М. Володимире Володимировичу, у мене право на репліку є. Можна я Вас…

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, я закінчу, а потім…

 

МАРЧЕНКО С.М. Да, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тобто я такий законопроект зареєстрував, я це підтримую. Але в той же час я розумію, що не можна питання залишення реверсу залишати без питання дотацій. Тобто якщо ми зараз кажемо, що ми забираємо реверс, то ми маємо відповісти всім іншим. Ми кажемо про 189 чи скільки там громад. А що іншим більше ніж тисячі громад казати, які за рахунок цього реверсу одержують дотації? Тому це питання завжди треба розглядати в комплексі і просто казати, що давайте залишимо реверс, не чіпаючи питання дотування тих громад, яким ресурс цього реверсу потрібен, це трохи неправильно. Я згоден, що це питання треба піднімати, треба повністю переглядати систему горизонтального вирівнювання, але треба переглядати з двох сторін, щоб мотивувати як спроможні громади заробляти ще більше, так і неспроможні громади заробляти, тому що зараз неспроможні громади теж не дуже мотивовані заробляти, тому що у них 80 відсотків різниці між 0,9 і їх коефіцієнтом спроможності держава доплачує. Тому я в такому вигляді цю правку не підтримую, але те, що це питання треба вирішити і збільшити мотивацію спроможних громад, я повністю підтримую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Я так розумію, що у Сергія Михайловича є коментар з цього приводу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Маленький коментар. Дивіться, коли Ви... Дякую за вашу пропозицію.

Але, знову ж таки, я хочу, щоб це була досить професійна дискусія. Я пам'ятаю, і Олександр Володимирович Слобожан, я хочу сказати, що добре пам'ятає 2016 рік, коли було запроваджено цю реформу, і коли були дискусії, яким чином має працювати система вирівнювання. На той час ця система вирівнювання передбачала збалансований підхід, коли з державного бюджету ми незначну лише суму додавали. Якщо я не помиляюся, у перший і другий роки запровадження цієї реформи йшла мова про додаткові 2 мільярди гривень з державного бюджету для того, щоб система вирівнювання працювала. Зараз ми кажемо про 20-30 мільярдів гривень додатково з державного бюджету місцевим бюджетам, які не спроможні виконувати функції. У нас війна і у нас інші проблеми, але ж, знову ж таки, це не означає, що ми не маємо говорити про те, що ми не вилучаємо.

Знову таки, це не ми вилучаємо, це система вирівнювання так працює, коли кошти розподіляються справедливо між багатими і бідними громадами, тому що, вибачте, люди на території України мають отримувати послуги однаково, незалежно від того, чи він живе на території, на якій немає ПДФО, вибачте, тобто немає бізнесу, немає можливостей, тому що по різних причинах, сотні причин є, чому так є, або там, де бізнес є, де ще працюють і так далі. Тому це не ми вилучаємо реверс, це ви забираєте у бідних громад і ставите нас у ситуацію, коли ми вимушені шукати додатковий ресурс.

Це про це треба говорити і це об'єктивна реальність. І ми кажем, що ми готові говорити про формулу вирівнювання після війни. Закінчиться війна, будемо сідати і думати, яким чином зробити так, щоб система була справедливою знову ж таки.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Роксолано Андріївно, можна одну репліку і коментар?

 

ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, я вас дуже прошу, давайте. 30 секунд.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дуже швидко.

Сергій Михайлович дуже правильні речі говорить. Більше того, коли в 20-у році зареєструвавши законопроект 4433, в кінці 20-го ми це питання обговорювали на Мінфіні, ми всі погодились, що це питання треба вирішувати і що систему треба вдосконалити. І Мінфін тоді пообіцяв, і в тому числі я відмовився від, скажімо так, адвокації мого законопроекту, що у 21-у році ця система буде переглянута.

Тоді ще не було повномасштабного вторгнення, і система не була переглянута. І у мене просто одне прохання зараз, будь ласка, не забудьте про це, перегляньте нарешті цю систему! Тому що її дійсно треба переглядати. А кожен рік казати, що ми це не чіпаємо, тому що треба більш системно, ну це неправильно. Дійсно, треба більш системно, але це треба зробити.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко. У мене теж 30 секунд репліка.

Шановні колеги, просто для розуміння, бо тут якось трішки плутають вас. Ніхто не пропонує забрати кошти у бідних громад. Абсолютно ніхто. Пропозиція, яку я надав, дійсно це стимул тим громадам, які працюють, шукають кошти, реалізують проєкти. І коли після всього цього у них все це забирають, просто знищуємо мотивацію. Тому пропозиція ця означає залишити активним громадам те, що вони змогли зібрати, а бідним громадам, так, має допомагати держава. Це є функція держави, і для цього наша держава і існує. Тому тут не треба абсолютно плутати людей і перекладати з одної голови на іншу. Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Бачу паузу. Я можу її закрити, паузу, і дати можливість вам поспілкуватися без мікрофону…

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні, ні. Дякую.

Ставимо на голосування. Олексію Олексійовичу, прошу.

Ставлю на голосування вашу ідею залишити реверс в усіх громадах.

Якщо пройде така ідея, будемо якось формулювати пропозицію. Поки що ідея. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – утримався.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Ідея гарна, але я утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний. Олександр Станіславович? Відсутній.

Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За. Пузійчук – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Любов Олександрівна? Відсутня.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 11 – за, 15 – утримались, 3 – проти. Рішення не прийнято.

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Чи є ще пропозиції у народних депутатів бюджетного комітету щодо врахування.

Молоток Ігор Федорович, прошу.

 

МОЛОТОК І.Ф. Дякую, Роксолано Андріївно.

Шановні колеги, пропозиція, яка узгоджена з Мінфіном, це пропозиція Міністерства спорту і молоді. Пропонується проект ухвали доповнити такими положеннями: за загальним фондом збільшити видатки споживання бюджетної програми "Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації" (код 3401110) на суму 5047,3 тисячі гривень, з них оплата праці – на 1442,8 тисяч гривень, та зменшити видатки за бюджетною програмою "Підготовка і участь національних збірних команд у Паралімпійських і Дефлімпійських іграх" (код 3401120) на таку ж суму – 5047,3 тисячі гривень.

Дякую, колеги. Прохання підтримати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Чи є позиція Міністерства фінансів?

 

УЛЮТІН Д.В. Не заперечуємо.

 

ПІДЛАСА Р.А. Добре.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна?

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я просив би, це не ресурсна поправка, тому що по суті воно в межах одного розпорядника, прохання з однієї на іншу програму перекинути. Це пропозиція від Валерія Сушкевича, який керує власне відповідним Комітетом інвалідів і багато робить для того, щоб інваспорт розвивався в Україні. Тому я пропоную, щоб ми підтримали цю пропозицію, тим більше вона не впливає на баланс бюджету.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція народного депутата Ігоря Федоровича Молотка доповнити проект ухвали Комітету, як було озвучено: за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою "Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації" на 5047,3 тисячі гривень, та зменшити видатки за бюджетною програмою "Підготовка і участь національних збірних команд у Паралімпійських і Дефлімпійських іграх" на таку ж суму. Прошу провести голосування.

Володимире Володимировичу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. Утрималась.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Лопушанський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток голосує за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Анна Анатоліївна? Відсутня.

Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній. Відсутній.

Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Відсутня.

24 – за, 3 – утримались. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Вітаю, Ігорю Федоровичу.

Іван Іванович Крулько, у Вас є пропозиція чи немає? Тоді можемо переходити до голосування?

 

ЛЮШНЯК М.В. Роксолано Андріївно, Люшняк Микола. Прошу слова вже 10 хвилин.

 

ПІДЛАСА Р.А. 10 хвилин слова?

 

ЛЮШНЯК М.В. Так. Тримаю руку, ніхто її не бачить.

 

ПІДЛАСА Р.А. А, Ви маєте на увазі, що вже 10 хвилин просите. Я думала, Ви хотіли 10 хвилин виступати. Прошу.

 

ЛЮШНЯК М.В. Всім добрий день! Не хотів нічого говорити, але сьогодні вже раз так Міністерство фінансів наше шановане має стільки аргументів, хочу йому нагадати. 2016 рік, реформа децентралізації, пане Денисе, тільки розпочалася, і це був перший етап. І реверс, на тодішній час, це був один з варіантів вирівнювання.

Друге. Реформа децентралізації закінчилася у 2020 році. Відповідальним є за неї Міністерство фінансів, тому що він давав всі показники. Тому прошу Вас дуже не маніпулювати 2016 роком, тому що ви несете, так само як і ми, повноту відповідальності за те, що сьогодні громади є малоспроможні і потребують цього реверсу. Тому що це, знаєте, така думка – у 2016 році не було навіть створено 50 відсотків громад, це була добровільна децентралізація. У 2020 році вона закінчилася, і після цього треба було переглядати Бюджетний кодекс і реверс.

Я розумію, що сьогодні не вистачає грошей у бюджеті, але, будь ласка, не маніпулюйте цими рішеннями, тому що вони є застарілими і неактуальними. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, чи є хтось із членів Бюджетного комітету, хто також хоче висловитися? З членів не Бюджетного комітету?

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я тримаю руку достатньо давно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Добре. Якщо можна, дуже коротко, Ярославе Івановичу.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я максимально коротко, думаю, що секунд 30.

У мене була 33 правка. Вона була врахована за дорученням Уряду. 33 правка говорить про те, щоб у статті про перехідні кошти фонду соцстраху прибрати строку, яка дозволяє фінансувати, пробачте за суб'єктивну оцінку, абсолютно ідіотську популістичну ідею з кешбеком, і, я так розумію, 1000 гривень. Ця правка не врахована. Ми почули, що це не кошти партнерів. Я підтверджую це, тому що коли Мінекономіки пішло шукати гроші партнерів, їх благополучно відправили, коротше, їх благополучно відправили. Тому це наші кошти, які ми можемо використовувати на армію.

Просте питання до представників Уряду, хто сьогодні представлений: чому моя правка не врахована, чому ми все ж таки вирішили залишити цей популізм в тексті бюджету на наступний рік?

 

ПІДЛАСА Р.А. Чи є відповідь якась від Міністерства фінансів?

 

УЛЮТІН Д.В. Міністерство фінансів подало законопроект повністю з усіма пропозиціями на Кабмін. Кабмін ці пропозиції прийняв і подав на Верховну Раду. Це наша позиція.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ні, колеги, sorry, це не відповідь. Можна мені більш детально?

 

ПІДЛАСА Р.А. Кабмін не хоче більш детально відповідати.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я впевнений, що Мінфін в душі абсолютно згоден ... суб'єктивними оцінками. Просто хочу почути, хто залишив цю норму. Якщо це Мінекономіки, то чудово, я б хотів, щоб це прозвучало офіційно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ну, я думаю, що вони хочуть сказати, що Уряд несе колективну відповідальність за всі рішення, тому і відповідь така.

Ярославе Івановичу, я пропоную повторити це запитання в залі.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я не буду вас затримувати, колеги, не буду ставити на підтвердження.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, дякую.

Шановні колеги, тоді переходимо до голосування.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Пані Роксолано, я тримала руку.

 

ПІДЛАСА Р.А. Я прошу, Ніно Петрівно, дуже швидко. Дуже-дуже швидко.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Дуже швидко. У мене питання: чому не виконав Уряд перегляд норми щодо перерозподілу "військового" ПДФО? Мені здається, там було дуже багато поправок з цього приводу, і зараз головне питання (після аналізу використання "військового" ПДФО в 24-му році ви залишаєте його таким же), що сталося? Чому військові підрозділи знову залишилися з 10 відсотками при тому, що ефективність і швидкість витрачання ними набагато кращі, ніж тими двома розпорядниками, на які не пішли кошти.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Буде відповідь від Міністерства фінансів?

 

УЛЮТІН Д.В. Міністерство фінансів опрацювало пропозиції і надало свій проект документу до Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів його схвалив і подав на Верховну Раду.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Переходимо до прийняття рішення. Пропонується Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали та з урахуванням результатів голосування за окремими пропозиціями, зокрема рекомендувати Верховній Раді підготовлений Урядом до другого читання законопроект 12000 прийняти у другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету щодо змін до цього законопроекту, погоджених з Міністерством фінансів. Прошу голосувати.

Володимире Володимировичу, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Андрію Вікторовичу.

Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Відсутня.

24 – за, 5 – утримались, 1 – проти. Рішення прийнято.

 

МАРЧЕНКО С.М. Роксолано Андріївно, можна я подякую народним депутатам?

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, звісно.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, дякую вам за співпрацю і за підтримку бюджету. І сподіваюсь на результативне голосування в залі Верховної Ради. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякуємо Вам за те, що прийшли до нас на Комітет. Приходьте частіше.

Прошу Івана Івановича Крулька продовжити ведення засідання.

Окей, не може Іван Іванович.

Володимир Леонідович Гевко, прошу продовжити ведення засідання.

 

ГЕВКО В.Л. Так. Добре. Продовжуємо.

Друге питання про проект кошторису Верховної Ради на 2025 рік, підготовлений Управлінням справами Апарату Верховної Ради України. Відповідно до статті 7 Регламенту Верховної Ради до повноважень комітету віднесено підготовку висновку щодо кошторису Верховної Ради на наступний рік. Кошторис  Верховної Ради поданий на розгляд Управлінням справами Апарату Верховної Ради з відповідними матеріалами, поясненнями та обґрунтуваннями.

До доповіді з даного питання слово надається заступнику Керівника Апарату Верховної Ради – керівнику Управління справами Ханіку Юрію Петровичу. Юрію Петровичу, будь ласка.

 

ХАНІК Ю.П. Добрий день, народні депутати України, шановні присутні!

Проект кошторису Верховної Ради на 2025 рік розроблено відповідно до обсягу бюджетних призначень державного бюджету і передбачено проектом Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік.

Проектом закону, як ви знаєте, у нас є видатки по трьом програмам, а саме – це здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України, це 20-а програма "Обслуговування та організаційне інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України" та програма 90 "Висвітлення діяльності Верховної Ради України суб'єктом у сфері парламентського мовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України". На чому хочу наголосити? Наголосити, що показники або видатки на наступний рік у нас залишаються майже на рівні 24-го року. Виключенням є саме заробітна плата помічників народних депутатів. Як ви знаєте, вона збільшилась у нас на 25-й рік на 26,2 відсотка. І також комунальні платежі у нас на 20-у програму збільшені. І також до 1 квітня відповідно до проекту бюджету на 25-й рік ми зобов'язані провести класифікацію – класифікацію посад державної служби, яка проведена вже багатьма органами.

Дякую. Це все.

 

ГЕВКО В.Л. Добре, дякую.

Слово надається голові підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранній Лесі Валентинівні. Леся Валентинівна, будь ласка.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Доброго дня. У нас не було підкомітету з приводу цього питання, тому я прокоментувати, на жаль, нічого не зможу.

 

ФРОЛОВ П.В. Володимире Леонідовичу, можна слово? Фролов Павло.

 

ГЕВКО В.Л. Так, будь ласка.

 

ФРОЛОВ П.В. Так, дійсно, підкомітет з порушеного питання не відбувся. Відтак пропонується винести на розгляд Комітету таке рішення: Комітет дійшов висновку, що загальні показники за бюджетними програмами Управління справами Апарату Верховної Ради у проекті кошторису на 25-й рік відповідають показникам, передбаченим у додатку № 3 до доопрацьованого законопроекту про державний бюджет на 25-й рік, та рекомендує Верховній Раді розглянути питання щодо проекту кошторису Верховної Ради на 25-й рік під час прийняття зазначеного законопроекту в другому читанні.

Прошу підтримати.

 

ГЕВКО В.Л. Дякую, Павле Валерійовичу. Ми вас почули.

Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає зауважень, я так розумію, так? Тоді я пропоную перейти до прийняття рішення. Отож ставиться на голосування озвучена Павлом Валерійовичем…

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги!

 

ГЕВКО В.Л. Так.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Зачекайте. Я підняв руку.

 

ГЕВКО В.Л. Перепрошую, Ярославе, не бачив.

 

КРУЛЬКО І.І. Володимир Гевко, я вже повернувся, давайте я буду далі вести, тому що я бачу, хто піднімає руку, а ви не бачите.

 

ГЕВКО В.Л. Добре, Іване Івановичу. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. У нас є двоє записаних, у нас є Железняк і Южаніна.

Я хотів би спочатку запитати, чи є у колег членів Бюджетного комітету з цього питання запитання, зауваження або пропозиції? Будь ласка. Немає.

Тоді, будь ласка, слово надаю Ярославу Железняку.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дякую.

Колеги, у мене точно є запитання, більше того я не буду давати можливість пропустити в цілому цей кошторис, поки у нас закладені гроші на телеканал "Рада". Я, чесно говорячи, слабо розумію, яка у нас відповідь на те, що 3 роки поспіль ми "злили" більше ніж 300 мільйонів гривень через неконкурентну закупівлю, яка проведена на конкурсі, на гроші, які були закладені на телеканал "Рада", на так звану компанію "Кінокіт". Хто не знає, це компанія ручна Міндіча. І зараз ми продовжуємо цю практику, закладаємо 70 мільйонів на телеканал "Рада", а у мене питання: а небагато, може там 270 закладемо, 370? Я категорично проти. Поки у нас така ситуація з каналом "Рада", я вважаю, єдина сума, на яку вони заслуговують, це сума нуль. І, ще раз, я буду категорично проти кошторису. Я не буду давати можливість його пропускати в цілому і використаю всі регламентні процедури для того, щоб збити цю норму. Ще раз, телеканал "Рада"…

 

КРУЛЬКО І.І. Пане Ярославе, ми вас почули.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Я прошу, щоб прокоментував це питання Юрій Петрович, заступник Керівника Апарату Верховної Ради – керівник Управління справами.

 

ХАНІК Ю.П. Доброго дня. У кошторисі Верховної Ради на 2025 рік видатки на телемарафон відсутні. Виключно є сума на утримання телеканалу "Рада" – 58 мільйонів.

Дякую.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. У вас гарно зі слухом?

 

КРУЛЬКО І.І. Пане Ярославе, я вам дякую. Дивіться, ведення Комітету. Давайте, от ви задали питання, є відповідь. Я зараз прокоментую.

По-перше, Бюджетний комітет Верховної Ради України не розглядає проект кошторису Верховної Ради, а тільки визначає передбаченим показникам у додатку № 3 до доопрацьованого законопроекту про державний бюджет чи відповідають показники кошторису на 2025 рік. Все. Вони відповідають.

Головним комітетом з приводу кошторису Верховної Ради є Регламентний комітет Верховної Ради, а не бюджетний. Це так, просто для інформації.

І третє. Я вас розстрою, що постанови Верховної Ради не приймаються за основу, вони приймаються одним голосуванням. Тому я дякую.

Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка, вам слово.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я, по-перше, пане Іване, не зрозуміла, чому ви говорите, що фінансування телеканалу "Рада" це не той же "марафон". Він же є в слоті телемарафону і не працює, як окремий телеканал...

 

КРУЛЬКО І.І. Ніно Петрівно, я взагалі телеканал "Рада" не вживав під час моєї відповіді.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Тоді я продовжую це запитання. У нас телеканал "Рада" не виконує ті функції, які передбачені відповідно до його початкового функціоналу. Він працює в слоті телемарафону, тому ми його називаємо "телемарафон", бо він не висвітлює роботу виключно Верховної Ради і депутатів. От і все. Тому я не розумію, про що ви зараз говорите, що якась колізія, це не телемарафон. Це телемарафон.

І друге питання. По відрядженнях, по оплаті відряджень. Чи можна почути все ж таки і отримати хоча б один раз відповідь на питання, на звернення народних депутатів щодо розподілу коштів по відрядженнях. Які відрядження оплачуються? Чому виключно вони? Чому переважна більшість відряджень, наприклад, 90 відсотків відряджень нашої фракції здійснюється за власний рахунок? Який пріоритет по розподілу оплати за відрядження?

 

КРУЛЬКО І.І. Будь ласка, Юрію Петровичу, дивіться, дайте відповідь на два запитання. По-перше, прокоментуйте питання, яке рішення прийняв Регламентний комітет, який є головним Комітетом з розгляду кошторису Верховної Ради. Раз.

Друге питання, яке задали чітке, чи є в кошторисі Верховної Ради видатки на телеканал "Рада", який працює в телемарафоні? І третє питання, яке стосується відряджень народних депутатів. Поясніть, будь ласка, нашій колезі, яким чином оплачуються відрядження Верховної Ради і який для цього критерій.

Дякую.

 

ХАНІК Ю.П. Дякую за запитання. Почну з першого,  стосовно телеканалу "Рада". На 25-й рік… Вірніше, не так. Перше питання стосовно Регламенту. Регламентний комітет підтримав кошторис Верховної Ради на 25- й рік, засідання відбулося о 10-й годині.

Щодо фінансування телеканалу "Рада". В порівнянні з 24-м, на 25-й рік зменшено фінансування телеканалу "Рада" на 120 мільйонів і закладені видатки виключно на утримання телеканалу.

Третє питання стосовно відряджень. (Шум у залі) Дозвольте я продовжу. Стосовно відряджень. За кодом 2250 на наступний рік передбачено 15 мільйонів гривень. Це більше в порівнянні з попереднім роком на 5 мільйонів.

Дякую за увагу.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, можна запитання заступнику Апарату? Роксолано Андріївно, Іване Івановичу?

 

КРУЛЬКО І.І. Пане Ярославе, давайте ще запитання заступнику Керівника Апарату, але я ще раз хочу просто наголосити, що головним Комітетом з розгляду кошторису Верховної Ради є Регламентний комітет, який уже розглянув цей проект і прийняв рішення.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я вас почув, колеги, але тим не менше моє питання все ж таки більше про гроші і в даному випадку воно пов'язано з кошторисом. Дивіться, пане заступнику, наша проблема з телеканалом "Рада" в тому, що ми його в попередні роки і не фінансували. Ми фінансували приватну компанію під назвою "Кінокіт", створену помічником чи помічницею такого дєятеля, як Тимур Міндіч, відомого в Офісі, і на який ми "злили" по неконкурентній, а я вважаю і в порушення закону, закупівлі до 300 мільйонів гривень. Моє запитання зараз до вас, як я сказав, не пов'язане прямо з проектом кошторису, в 2025 році ви плануєте продовжувати цю закупівлю для того, щоб передати функції каналу "Рада" в приватну компанію відповідно під назвою "Кінокіт". Просте ж запитання?

 

ХАНІК Ю.П. Пане Ярославе, я повторюсь ще раз, що фінансування або видатки проектом Закону про Державний бюджет на 2025 рік передбачено в розмірі 58 мільйонів, які складають менше ніж 120 мільйонів в порівнянні з 2024 роком. Дякую.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ні. Дивіться, не дякую. Ви або не чуєте моє запитання як народного депутата або не хочете відповідати. Я вам в третій раз задаю одне і те ж саме запитання. Запишіть його на листочку, якщо не можете запам'ятати, тому що я вам його задам в четвертий, в п'ятий і в шостий раз. Ще раз в 2025 році ви плануєте, Апарат, продовжувати закупівлю по передачі функцій створенню контенту і трансляції від телеканалу "Рада" на приватні компанії, зокрема "Кінокіт".

 

КРУЛЬКО І.І. Пане Ярославе, я хотів би припинити цю дискусію. Дивіться, ми не можемо по десять раз ходити по кругу. Я вам ще раз кажу, ми не можемо зараз. Як Бюджетний комітет…

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ну забезпечте, щоб мені дали відповідь…

 

КРУЛЬКО І.І. Пане Ярославе! Ми вас зараз просто відключимо і все з комітету.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Відключайте.

 

КРУЛЬКО І.І. Дивіться, або ми працюємо як нормальні народні депутати, або ми хочемо просто десять разів по колу ходити.

Я ще раз вам кажу…

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Іване Івановичу, вам не цікаво?

 

КРУЛЬКО І.І. …якби ми могли втрутитись в текст кошторису Верховної Ради, ми би втрутилися в текст кошторису Верховної Ради. Ми це зробити не можемо. У нас єдине питання до Бюджетного комітету як не головного комітету з цього питання це визначити, чи відповідають показники кошторису Апарату Верховної Ради на 2025 рік передбаченому додатку № 3 до доопрацьованого законопроекту про державний бюджет? Все. Ось наше завдання. Ми на це маємо дати відповідь як Комітет.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Чудово, Іване Івановичу, як і я буду відмічати, сподіваюся, разом з колегами позицію нашої фракції по бюджету і третьому додатку, пов'язаному з кошторисом. І для мене питання важливе…

 

КРУЛЬКО І.І. І я вас в цьому підтримаю.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дякую.

Тепер можна передати слово все ж таки шановному заступнику? Я сподіваюсь, що він за цей час не забув моє запитання. І дати мені відповідь від нього, якщо вона з'явилася.

 

КРУЛЬКО І.І. Юрію Петровичу, будь ласка, до однієї хвилини.

 

ХАНІК Ю.П. Пане Ярославе, я повторюю в третій або в четвертий раз щодо фінансування або видатків телеканалу "Рада".

У порівнянні з 2024 роком вони зменшилися на 120 мільйонів. Фінансування марафону у кошторисі, у проекті кошторису Верховної Ради на 2025 рік, воно відсутнє. Виключно передбачено фінансування на утримання телеканалу "Рада". Основна маса – це заробітна плата.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. Будь ласка. Звичайно.

У нас ще є запитання від членів комітету. Правильно? Є.

Павло Андрійович Бакунець, будь ласка.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, Іване Івановичу.

Звичайно, що у кошторисі Верховної Ради України на кожний рік найважливіше є також закладено, для суспільства вічно болісне питання, це заробітна плата народних обранців. Тому я звертаюся до вас перед тим, як ми будемо голосувати, щоб ви спростували або запевнили, якщо прожитковий мінімум на наступний рік не змінюється порівняно з цим роком, то, надіюся, не змінюється і заробітна плата народних депутатів.

 

ХАНІК Ю.П. Дякую за запитання.

Так, дійсно, у зв'язку з не підвищенням прожиткового мінімуму у 2025 році заробітна плата народних депутатів так і працівників Апарату не збільшується у 2025 році.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Ідемо далі. Слово надається голові підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранній Лесі Валентинівні.

 

ФРОЛОВ П.В. Іване Івановичу, я ж запропонував вже рішення під стенограму...

 

КРУЛЬКО І.І. Ми обговорили відповідний проект. Прошу народних депутатів проголосувати.

Володимир Володимирович Цабаль, ви є на зв'язку?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаля немає, але є Цабаль.

 

КРУЛЬКО І.І. Добре.

Володимире Володимировичу, будь ласка, в особі Цабаля порахуйте.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Іване Івановичу.

Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Анна Анатоліївна!

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – утримався.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Тарас Іванович! Відсутній.

Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко. Відсутній.

Гончаренко. Відсутній.

Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.М. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.

 

КУЗБИТ Ю.М. Я перепрошую, Володю, я не зрозумів. Прошу записати голос "за". За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Кузбит – за.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.

Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик. Відсутній.

Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Любов Олександрівна! Відсутня.

21 – за, 2 – утрималися. Рішення прийнято.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Ідемо далі. У нас залишилося ще одне питання – щодо презентації результатів досліджень оцінки потреб народних депутатів під час роботи з державним бюджетом та оцінки перспектив створення Парламентського бюджетного офісу, проведених експертами Вестмінстерської фундації за демократію за підтримки Програми USAID "РАДА: наступне покоління".

Слово надається нашому колезі члену Комітету, голові відповідної робочої групи Фролову Павлу Валерійовичу. Будь ласка.

 

ФРОЛОВ П.В. Дякую, Іване Івановичу.

Шановні колеги, я би просив не розходитися зараз, щоб одразу проголосувати невеличкий проект рішення стосовно доручення робочій групі розробити модель ПБО організаційну та підготувати необхідні законодавчі акти.

Я дуже коротко. У 2023 році ми вже зробили перший крок до появи Парламентського бюджетного офісу, створили робочу групу. Нещодавно було проведено дослідження, про яке Іван Іванович вже сказав, за результатами якого ми побачили, що ПБО це не просто наша ініціатива або лише необхідна складова євроінтеграційного процесу, це реальна нагальна потреба всіх наших колег. Незалежно від партійної приналежності, кожен з нас розуміє, що якісна аналітика дає можливість більш ґрунтовно бачити, що відбувається з державними фінансами, не покладаючись на висновки Уряду. Утворюючи ПБО, ми посилюємо Верховну Раду, сприяємо її незалежності від виконавчої влади і забезпечуємо ефективне управління державними фінансами на благо кожного українця.

Тому прошу, Іване Івановичу, зараз підтримати рішення Комітету доручити робочій групі розробити функціональну і організаційно-правову модель ПБО та всі необхідні законопроекти для його запуску. А потім, хто матиме змогу, послухає цю презентацію експертів Вестмінстерської фундації.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Павле Валерійовичу, в мене є до вас пропозиція. По-перше, ми би хотіли, щоб ми на Комітеті почули цю презентацію, а не десь там кулуарно.

 

ФРОЛОВ П.В. Зараз вже якраз … (нерозбірливо) презентація.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо можна, давайте послухаємо презентацію, потім обговоримо це питання.

Дякую. Будь ласка.

 

ФРОЛОВ П.В. Презентація вся роздана. От експерт на зв'язку.

 

КРУЛЬКО І.І. (Не чутно)

 

ФРОЛОВ П.В. Добре, Іване Івановичу.

Тоді, шановні колеги, прошу не розходитися у Zoom, щоб ми змогли прийняти рішення.

 

Дубровик – Рохова А. Добрий день, шановні колеги! Я так розумію, що я вже можу презентувати. Єдине, аби я попросила, щоб мені дозволити поширювати екран, для того щоб могли бачити слайди.

 

КРУЛЬКО І.І. Так, будь ласка, звичайно, ми дозволяємо вам поширювати екран.

 

Дубровик – Рохова А. Наразі обмеження стоїть на моєму акаунті. Все, дуже дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Будь ласка.

 

ФРОЛОВ П.В. Так не чутно.

 

КРУЛЬКО І.І. А можна, будь ласка, щоб ми чули, що зараз відбувається. Ми бачимо картинки, але не чуємо звуку. Давайте, будь ласка, презентацію, у нас же час іде.

 

Дубровик – Рохова А. Скажіть, тепер чути?

 

КРУЛЬКО І.І. Тепер чути. Будь ласка.

 

Дубровик-Рохова А. Добрий день, шановні народні депутати! Я буду максимально коротко. Знаю, що вже була надіслана і презентація, і матеріали аналітичного звіту для ознайомлення. Я буквально у трьох хвилинах постараюся основні акценти зробити, які були досягнуті в результаті дослідження.

Дослідження було проведено влітку цього року за підтримки Вестмінстерської фундації за демократію, експертами Вестмінстерської фундації за демократію за підтримки Програми USAID "РАДА: наступне покоління".

Метою дослідження було оцінити рівень задоволеності членів Парламенту, їхньою участю в бюджетному процесі, з'ясувати якої інформації не вистачає народним депутатам і чи є інформація, пов'язана з державним бюджетом, проектом державного бюджету, зрозумілою чи незрозумілою в процесі роботи з нею. А також визначити рівень запиту українського Парламенту на створення Парламентського бюджетного офісу.

Наразі я презентую кількісне дослідження. Воно було проведено не репрезентативним методом, онлайнове анкетування. І це не репрезентативне, я прошу наголосити, дослідження, тому що було розіслано онлайн-анкету 117 – ти народним депутатам, це в основному Голови та заступники Голів комітетів Верховної Ради, а також члени Бюджетного комітету в повному складі, а також члени Комітету з питань фінансів податкової та митної політики у повному складі.

У результаті участь у дослідженні взяли близько 60 – ти народних  депутатів, от ви бачите в основному, як виглядала вибірка. Більшість це представники фракції Політичної партії "Слуга народу", три представники були з Всеукраїнського об'єднання "Батьківщини", а також депутатської групи партії "За майбутнє", депутатська група "Довіра" в кількості 5 осіб взяла участь в опитуванні. Не буду далі зупинятися на фракційному розрізі учасників опитування.

На чому ми би хотіли зараз наголосити? Рівень задоволеності залученням до бюджетного процесу як члена, членкині Парламенту станом на зараз. В принципі респонденти розділилися: майже 50 відсотків задоволені або скоріше задоволені і так само майже 50 відсотків це ті, хто незадоволені або більше незадоволені.

Але є ще один слайд, на який я би просила народних депутатів особливу звернути увагу. Це те, що народні депутати, відповідаючи на запитання, чи погоджуються вони з думкою, що інструменти, які є наразі у Верховній Раді, не дозволяють їм всеохопно здійснювати конституційні повноваження у бюджетній сфері, так от більшість, 65 відсотків опитаних, сказали, що вони скоріше погоджуються ніж не погоджуються з такою тезою. І ще 14 відсотків сказали, лише 14 відсотків сказали, що не погоджується.

І стосовно Парламентського бюджетного офісу, то народні депутати вказали, що вони за замовчуванням, 53 відсотки опитаних сказали, що вони за замовчуванням підтримують створення Парламентського бюджетного офісу в Україні.

Яких же продуктів очікують народні депутати від Парламентського бюджетного офісу? 40 відсотків опитаних сказали, що чекали б, їм би було потрібно, аби ця структура готувала аналіз, моніторинг та оцінку державного боргу і його стійкості. Ще 20 відсотків мають потребу в аналізі, моніторингу, оцінки поточного стану фіскальної політики та державного бюджету. І 16 відсотків опитаних вказали на те, що мають інші, які в принципі, там була можливість вказати свій варіант відповіді, і більшість респондентів говорили про те, що вони мають потребу в аналізі, як називали народні депутати, непотрібних видатків. Це в принципі третій варіант, коли народні депутати самі вказували на те, що їм не потрібно.

Ми ще також запитували про те, яку організаційно-правову форму бачать народні депутати, мав би мати Парламентський бюджетний офіс для того, щоб бути незалежним, щоб їхні продукти, їхня експертиза мала довіру народних депутатів. Так от, народні депутати – 35,9 відсотка сказали, що це має бути окремо створена Парламентом бюджетна установа, і так само третина сказала, що це може бути частина Апарату Верховної Ради України на базі Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Повторююсь, що це не лише народні депутати члени Бюджетного комітету відповідали, але відповідали всі решта Голови фракцій.

І ось два слова. Висновок. Те, що я наголосила, що майже половина народних депутатів сказали про те, що вони не задоволені участю і відповідно ефективністю участі Парламенту в бюджетному процесі і вважають, що їм така установа, як Парламентський бюджетний офіс, дуже потрібна для того, щоб підвищити якість роботи Парламенту в бюджетному процесі і відповідно підвищити ефективність рішень народних депутатів, пов'язаних з ефективністю видатків і погодженням з публічними фінансами в Україні.

Дуже дякую, народні депутати, за увагу. Якщо є запитання, готові відповісти.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. Чи є в колег народних депутатів запитання?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Іване Івановичу, можна тільки попросити, щоб скинули презентацію. Я знаю, що вона у нас всіх є в СЕДО. Просто з чату Комітету зручніше.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо можна, скиньте презентацію в чат Комітету.

 

ФРОЛОВ П.В. Я скину, але, шановні колеги, її вже рази чотири скидували, цю презентацію.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна ще раз, п’ятий раз? Будь ласка, дуже важливо.

 

ФРОЛОВ П.В. Зараз скину.

 

КРУЛЬКО І.І. Павле Валерійовичу, дякую вам.

У кого ще є запитання з приводу цієї презентації? Немає запитань.

У мене є запитання. У мене є запитання наступного характеру до авторів цієї ідеї. Скажіть, будь ласка, що нам робити з нашим секретаріатом? Може ми зараз говоримо про те, що у нас спеціалісти не дуже фахові, не справляються з роботою впродовж останніх 30 років по підготовці бюджету? Кваліфікації недостатньо? Чи як це буде? Чи вони зараз перейдуть в Бюджетний офіс працювати? Чи наш Комітет почнуть називати Бюджетним офісом? Просто поясність ідею, щоб я просто зрозумів. У нас багато важливих ідей, просто я хотів би зрозуміти, що ми як народні депутати, члени Бюджетного комітету і не тільки, яку ми можемо отримати додаткову надвелику аналітику від тої, яку ми отримуємо під час розгляду документів на засіданні Бюджетного комітету і підготовки нашими фахівцями. Тому що я вам хочу відповісти, зразу вам скажу, що я вважаю, що наші фахівці, які працюють у секретаріаті Комітету з питань бюджету, це найбільш фахові люди, яких навіть не вистачає, я думаю, в деяких міністерствах, у виконавчої гілки влади. І вони свою роботу роблять на найвищому рівні. І коли ми задаємо питання по бюджету, то вони відкривають от так от на ходу і відразу дають будь-яку аналітику, яку потрібно.

Просто я б хотів, щоб ми коли робимо такі речі, щоб ми просто розуміли: є у нас проблеми реальні чи ця проблема надумана. Розумієте? Тому що це іде мова про використання коштів. Це додаткове навантаження на Апарат Верховної Ради. І я хотів би просто дійсно знати, в чому, наприклад, я як народний депутат отримаю додаткову допомогу від роботи бюджетного офісу і що це взагалі таке? Поясніть мені. Як воно буде працювати? Як воно буде кореспондуватися з тим, що ми маємо структуру Апарату Верховної Ради, наших дорадчих і рекомендаційних служб, які нам готують документи. Як це буде кореспондуватися? Рішення Бюджетного офісу, вони будуть мати який характер? От поясніть мені ці речі, бо це дуже важливо зрозуміти.

 

Дубровик – Рохова А. Іване Івановичу, я думаю, що Павло як автор запиту і ініціативи проведення дослідження детальніше відповість...

 

КРУЛЬКО І.І. Це всі запитання до колеги Павла. Я вам дуже дякую.

Я знаю, що до вас прийшов запит. Ви зробили свою роботу, ви опитали народних депутатів. Народні депутати дали відповідь так, як вони вміли їх дати, але мені просто треба зрозуміти, у чому полягає потреба. Тому що я її, наприклад, от я друге скликання працюю у Бюджетному комітеті, я не бачу от такої потреби. От я не бачу. Так само як я не бачу потреби у внесенні закону про зміни до Рахункової палати. І ми "кончили" орган, єдиний орган фінансового контролю. Я не розумію, для чого це робити? Але це зробили.

 

(загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Іще й витратили кошти наших міжнародних партнерів на це.

 

ФРОЛОВ П.В. Іване Івановичу, ну Ви вже переходите на особисте. До чого тут взагалі Рахункова палата? Я з вами абсолютно згоден стосовно того, наскільки у нас потужний професійний фаховий секретаріат. Секретаріат абсолютно ніяк не пов'язаний з цим питанням. У нас є Директива Європейського Союзу № 85 від 2011 року, яка вимагає від усіх членів Європейського Союзу мати independent fiscal council (незалежну фіскальну раду), яка робить, обов'язково має робити оцінку макропрогнозу, яка має оцінювати наскільки обґрунтований бюджетний дефіцит, і яка має бути політично незалежним органом.

Ви просто, дивіться, от до нас прийшов бюджет у двох томах, ви бачили, там тисяча сторінок. У цьому бюджеті я, як голова парламентської ТСК захисту прав ВПО, не зміг знайти цифру, скільки передбачено коштів на виплати допомоги переселенцям, наскільки важливі речі. Ні на мої дзвінки, до Міністра ніхто не відповідав. Тому...

 

ПІДЛАСА Р.А. Дозвольте я Вам відповім. Одна коротка ремарка. Бюджетний офіс цю цифру теж не знайде, якщо Міністерство фінансів не захоче йому сказати.

 

ФРОЛОВ П.В. Він знайде, цей офіс, якщо ми на законодавчому рівні  приймемо такий закон, який буде, зобов'яже Міністерство фінансів, головних розпорядників давати відповідну інформацію і посилювати Парламент. Якщо ви не хочете посилювати Парламент, це просто ну трохи дивно.

Іване Івановичу, не треба переходити на персоналії.

Наш секретаріат Комітету не може давати оцінку впливу законопроектів на видаткову та дохідну частину бюджету. Не може. Відповідно до законів це тільки може робити Міністерство фінансів і частково Рахункова палата. Ці функції має Парламент. Якщо Ви не знаєте, у нас є співпраця в рамках INTER PARES, це програма підтримки національних парламентів Європейського Союзу. У нас половина парламентів на нашу заявку, національних парламентів ЄС, хочуть нам допомагати в цьому, тому що всі бачать, наскільки у нас Парламент залежний тотально від Міністерства фінансів.

І якщо ми не посилимо Парламент, то буде завжди ця історія, що ми отримуємо бюджет, і там ми не можемо в ньому розібратися. Це аналітична підтримка, це функції абсолютно ніяк не пов'язані з функціями секретаріату Комітету. Це відповідно до Директиви номер 85 Євросоюзу і Регламенту № 473 Європейського Союзу. Ми в Європейський Союз ідемо чи куди?

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Павле Валерійовичу. Дуже корисні поради.

Я просто хотів би не в порядку зараз ведучого, а в порядку члена Комітету, у мене просто є свої думки з цього приводу. Перше, я хотів би сказати, що наш парламент тотально залежний від монобільшості, а не від відсутності Бюджетного офісу.  Це по-перше.

По-друге, я уважно читаю те, що написано в рішенні Директиви Ради Європи, точніше директиви Ради і ЄС номер 85 від 8 листопада 2011 року про вимоги до бюджетних рамок держав-членів, якою встановлено, що моніторинг відповідності числовим фіскальним правилам держави повинен підтримуватися на національному рівні незалежними органами або органами, наділеними функціями національної автономії, та договором про стабільність,  координацію та управління в економічному і валютному союзі, також відомий як фіскальний пакт.

Так от, дам Вам відповідь, що Бюджетний офіс, він не підпадає під цю директиву, тому що Бюджетний офіс це в кращому випадку дорадчий орган. А те про що тут ідеться, це ідеться про те, що кожна країна мусить у себе створити прообраз нормальної Рахункової палати. Не такої,  як у нас зараз зробили, а нормальної, яка буде національними органами створена. Національними органами! Розумієте? От тоді це буде фіскальний орган наділений автономією, який буде за цим слідкувати, що написано в цій Директиві Ради і ЄС. Це я так вам кажу, просто як людина, яка читає документи.

Тому не треба перекладати.

 

ФРОЛОВ П.В.  Іване Івановичу, ну Ви хоча би… робочу групу.

 

КРУЛЬКО І.І. Не перебивайте мене. Я не перебивав нікого.

 

ФРОЛОВ П.В. Ви зараз кажете непрофесійні речі. Непрофесійні речі. В Італії створений Парламентський бюджетний офіс, який абсолютно відповідає всім вимогам Директиви 85.

 

КРУЛЬКО І.І. Я завершив.

 

ПІДЛАСА Р.А. От ви ще тут поговорите і кворуму взагалі не буде на це голосування.

 

ФРОЛОВ П.В. Іван Іванович штучно затягує просто, щоб зірвати голосування.

 

КРУЛЬКО І.І. Абсолютно.

 

ФРОЛОВ П.В. Ми це все прекрасно бачимо.

 

КРУЛЬКО І.І. Абсолютно.

Тому я пропоную переходити до голосування, щоб штучно не створювати цих умов. Будь ласка, Володимире Володимировичу, можете провести голосування з цього приводу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, колеги, вибачте.

Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Пішов, так? Він був у залі. Відсутній.

Молоток. Відсутній.

Пуртова. Відсутня.

Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко. Відсутній.

Гончаренко. Відсутній.

Драбовський. Відсутній.

Дунаєв. Відсутній.

Задорожній. Відсутній.

Заремський.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній – за.

Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов. Відсутній.

Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. За, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Відсутній.

Лаба. Відсутній.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба – за.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк. Відсутній.

Пузійчук. Відсутній.

Саламаха. Відсутній.

Северин. Відсутній.

Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик. Відсутній.

Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Так, Шпак відсутня.

Хто у нас? Іване Івановичу, Роксолано Андріївно, хто в нас веде? У нас поки 16 людей. Чекаємо?

 

КРУЛЬКО І.І. Чекаємо. Давайте почекаємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Давайте я пройдуть по тим, хто.

 

КРУЛЬКО І.І. Давайте, у мене є пропозиція з цього приводу. У нас є створена робоча група. Ми робочу групу створили і наділили відповідними повноваженнями. Ніхто не може зупинити ідею, час якої настав. Тому  давайте, нехай робоча група напрацює те, що вона планує зробити. І вона це може робити, що з рішенням нашого Комітету, дорученням, що без доручення, вона це просто може робити, тому що народний депутат має право законодавчої ініціативи і робити все, що йому заманеться,  що дуже часто депутати і роблять.

Тому я пропоную інформацію, по-перше, подякувати Вестмінстерській фундації за демократію, що вони відгукуються на пропозиції народних депутатів і зробили чудову презентацію з точки зору того, що депутати відчувають глибоко в душі з приводу цього питання. Ми цю інформацію беремо до відома. Просимо презентацію розіслали ще раз народним депутатам, щоб вони могли ознайомитися.

І давайте перейдемо до розгляду тих нормативних актів, які робоча група напрацює. Я пропоную на цьому завершити нашу роботу.

 

ФРОЛОВ П.В. Іване Івановичу, ну будь ласка, є колеги, ну давайте дві хвилини почекаємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Хто є? Якщо є колеги.

 

ФРОЛОВ П.В. Пройдіться ще по списку. Є колеги.

 

КРУЛЬКО І.І. Я вже пройшовся двічі по списку.

 

ЛАБА М.М. Хвилинку. Зв'язок. Дайте розуміння, що там виключають світло, там wifi немає. Секунду.

 

КРУЛЬКО І.І. Це Лаба говорить? Лаба вже голосував, ми ваш голос врахували.

 

ЛАБА М.М. Іване Івановичу, я за інших в поїзді переживаю.

 

КРУЛЬКО І.І. За кого? За кого переживаєте?

 

ЛАБА М.М. За колег в поїзді.

 

КРУЛЬКО І.І. Та ні-ні, не переживайте, з ними в порядку все.

 

ЛАБА М.М. Дайте їм шанс проголосувати.

 

ЛЮШНЯК М.В. А ви мене врахували, Іване Івановичу? Люшняк.

 

КРУЛЬКО І.І. Так, звичайно.

 

ТІСТИК Р.Я. Іване Івановичу, Ростислав Тістик.

 

КРУЛЬКО І.І. А! Люшняк?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Іване Івановичу, я пропоную, оскільки по всіх попередніх голосуваннях ми завжди давали… Давайте я ще раз пройдуся по тих, хто не голосував, і далі ми вже будемо рахувати.

 

КРУЛЬКО І.І. Так, звичайно. Ми ж власне це і пропонуємо.

Будь ласка.

 

ТІСТИК Р.Я. Володимире Володимировичу, Ростислав Тістик – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик – за.

 

ТІСТИК Р.Я. Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Молоток. Пуртова. Борт. Гнатенко. Гончаренко. Драбовський. Дунаєв. Каптєлов. Качний. Кіссе. Кунаєв. Лунченко. Люшняк. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк – за. Поляк – за.

Пузійчук. Саламаха. Северин. Урбанський. Шпак.

18 – за, 1 – утримався. Рішення прийнято.

Іване Івановичу, у вас інша цифра вийшла?

 

КРУЛЬКО І.І. … (не чутно) секретаріат, який перераховував. Кворум є? Кворум є.

18. Кворум є. Рішення прийнято.

Дякую, колеги. Ми вичерпали всі питання порядку денного. Всього найкращого. До побачення.