СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
20 вересня 2022 року
АРІСТОВ Ю.Ю. Шановні народні депутати та запрошені, вітаю вас!
Володимире Володимировичу, підтвердьте, будь ласка, наявність кворуму.
ЦАБАЛЬ В.В. Присутні більше половини від наявного складу Комітету, кворум є.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Засідання оголошую відкритим.
Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.
Проект порядку денного у вас є.
Чи є пропозиції до проекту порядку денного?
Якщо немає, прошу підтримати запропонований проект порядку денного.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утримались? Всі за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Перше питання – про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради і Бюджетним кодексом.
Доповідає заступник голови Комітету Копанчук Олена Євгенівна. Прошу.
КОПАНЧУК О.Є. Дякую, Юрію Юрійовичу.
За підсумками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 22 законопроекти. З них пропонується визнати такими, що не мають впливу на показники бюджету, – чотири та такими, що впливають на показники бюджету, – 18.
Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Переходимо до прийняття рішення.
Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету?
Володимире Володимировичу, рахуйте, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? 19 – за. 1 – не голосував. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? 1 – проти. Решта за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Друге питання – про представлення законопроекту про державний бюджет на 2023 рік.
Відповідно до Конституції і Бюджетного кодексу Кабінет Міністрів 14 вересня подав до Верховної Ради законопроект про державний бюджет на 2023 рік та завтра, 21 вересня, передбачається його представлення на засіданні Верховної Ради.
Відповідно до статті 154 Регламенту під час представлення законопроекту передбачено виступ від Комітету щодо його відповідності вимогам Бюджетного кодексу.
У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект у частині його відповідності зазначеним вимогам, що відображено у наданому проекті рішення.
Слід звернути увагу, що Регламентом не передбачено голосування за підсумками представлення законопроекту.
Сьогодні ми, як головний комітет щодо розгляду законопроекту, маємо можливість попередньо заслухати презентацію такого документу та отримати відповіді від Міністерства фінансів на найбільш актуальні питання.
Пропонується розглянути дане питання в межах 45 хвилин, з них для доповіді Міністра фінансів надати 10 хвилин, а решту часу використати на запитання та відповіді.
Якщо немає заперечень, слово надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати, дуже радий в цьому колі представляти бюджет на 2023 рік. Я вважаю, що, незважаючи на ті виклики, які всі ми з вами переживаємо, ми маємо виконувати свої зобов'язання як органи державної влади, а особливо ті, які чітко зазначені в Конституції нашої країни. І відповідно до 15 вересня, як це і передбачено Конституцією, Уряд розробив і подав на розгляд Верховної Ради проект державного бюджету на 2023 рік.
Хочу зазначити, що цей проект бюджету – це щось нове в бюджетотворенні, тому що ми проходимо ті етапи, які раніше ми не проходили, в надзвичайно жорсткі терміни, з обмеженою можливістю доступу до інформації. Зокрема, у нас аналіз статистичних даних абсолютно затруднений, ви знаєте, що зараз статистика засекречена, не здається. Макропоказники, які були сформовані на основі статистики, також передбачають певний ступінь невизначеності, але незважаючи на це, відповідні органи, які відповідають за макропрогнозування, зробили якісно свою роботу і ми отримали макропрогноз на 2023 рік, який дозволив нам, Міністерству фінансів, сформувати власні показники доходів, видатків, які ми зараз готові вам презентувати.
Коротко зупинюсь на основних макроекономічних показниках. Передбачається, що валовий внутрішній продукт наступного року буде складати 6 трильйонів і майже 400 мільярдів гривень, зросте на 4,6 відсотка. Індекс споживчих цін очікується в середньому 30,6 відсотків. Заробітна плата середньомісячна – 18,5 тисяч гривень. Середньорічний обмінний курс – 42,2 гривні. Ріст експорту передбачатиметься на рівні 9,1 відсотка, імпорту – 1 відсоток.
Щодо доходів. Доходи на 2023 рік передбачено у загальному фонді у сумі 1 трильйон 146,6 мільярда гривень, що нижче показника планового 2022 року на 64,3 мільярда гривень. Це пояснюється тим, що у нас економіка зазнає суттєвих шоків. В цьому році очікується падіння макроекономічної динаміки на 33 відсотки. І в результаті ми втрачаємо і в доходах. Але разом з тим до очікуваних доходів, які ми очікуємо на цей момент 2022 року, у нас передбачається ріст 138 мільярдів.
По податках, які найбільше зазнали падіння. Це частина чистого прибутку та дивіденди – 41 мільярд мінус, податок на прибуток – мінус 26,4 мільярда гривень. Це також має логічне пояснення: бізнес згортає свою діяльність, багато бізнесу не працює і в тому числі державних підприємств. Ми не бачимо змоги передбачати показники, які не можна буде виконати в 2023 році, тому показники чистої частини прибутку та дивідендів суттєво скорочені порівняно з 2022 роком.
Які показники зростуть? В першу чергу це податок внутрішній – ПДВ – податок на додану вартість – зросте на 49 мільярдів гривень. Це пояснюється як і відновленням споживання, ми сподіваємося, що динаміка буде висхідною і міграція буде мати зворотний характер, більшість громадян повернеться в Україну, як ми бачимо цей тренд зараз. Більш того, адаптація до умов воєнного часу бізнесу відбувається. Це дозволить нам збирати більше податків в частині споживання.
Щодо видатків. На наступний рік передбачається видатків 2 трильйони 268,5 мільярда гривень, що на 273 мільярди гривень нижче за планові показники 2022 року. Тут я зупинюся дещо детальніше.
Оскільки ми живемо в умовах, коли нам потрібно забезпечити зовнішнє фінансування, це основне джерело балансування бюджету, для того щоб продемонструвати, що всередині проводиться також робота щодо наближення доходів і видатків, Урядом прийнято рішення про скорочення, подальше скорочення видатків по всіх секторах і галузях і по всіх міністерствах і відомствах. Якщо в цьому році, ви знаєте, ми на 10 відсотків скоротили поточні видатки, на 2023 рік таке скорочення продовжується по всім міністерствам і відомствам без винятку, крім тих, які мають якісь там критичні потреби, критичні проблеми, ми забезпечили 10-відсоткове скорочення.
Звичайно, це змушувало нас проводити відповідну організаційну комунікаційну роботу всередині Уряду, але наші колеги нас підтримали, і це дозволить, зокрема, на утримання центральних органів виконавчої влади зменшити видатки на 11,6 мільярда гривень. Це стосується всіх апаратів, Секретаріат Кабінету Міністрів, Офіс Президента України, це стосується також Секретаріату Верховної Ради України. Всі видатки всіх органів влади скорочені. Це той виклик, який ми маємо прожити і достойно вийти з цієї ситуації.
Єдиний сектор, який не зазнав скорочення, це сектор безпеки та оборони. Зупинюсь детально на пріоритеті основному, який на сьогоднішній момент є і може бути в цих умовах, тому що все інше – це вторинне. Якщо ви згадаєте, я вам дуже вдячний, ці зміни, які ви підтримували практично кожні два місяці, зміни до бюджету 2022 року, це були збільшення видатків на сектор безпеки і оборони.
В наступному році сектор безпеки і оборони матиме безпрецедентні видатки в обсязі 1 трильйон 6 мільярдів гривень, а в цілому по загальному і спеціальному фонду – 1 трильйон 141 мільярд гривень. Це суттєво більше, ніж в цьому році, і це дозволить нам, як це і передбачено в макропрогнозі, забезпечувати утримання необхідного обсягу видатків для того, щоб сектор безпеки і оборони міг продовжувати свою роботу. Тобто передбачається, що в 2023 році ми не надягаємо рожеві окуляри, ми сподіваємося, що наша перемога буде чимшвидше, але закладаємо ресурс, необхідний для того, щоб військова кампанія продовжувалась весь 2023 рік.
Що стосується відсоткового співвідношення. Якщо у плановому 2022 році сектор безпеки і оборони (ми всі цим пишалися) був 6 відсотків валового внутрішнього продукту, то вже в 2023 році цей показник складатиме 17,8 відсотка валового внутрішнього продукту. Зростання по загальному фонду 752 мільярда гривень.
Які ще пріоритети ми бачимо за можливе профінансувати в бюджеті на наступний рік? Це, звичайно, захист найменш незахищених категорій громадян, це пенсійне забезпечення та соціальний захист. Ми вважаємо, що на соціальний захист і пенсійне забезпечення в бюджеті закладений достатній ресурс для того, щоб зазначена сфера повністю виконувала взяті на себе функції. Зокрема, на трансферт на виплату пенсій передбачено 233 мільярда гривень. На підтримку малозабезпечених сімей – 72,9 мільярда гривень. На соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, – 66,6 мільярда гривень. На соціальний захист дітей і сім'ї – 27,3 мільярда. Соціальний захист осіб з інвалідністю, зокрема протезування, – 3,7 мільярда гривень. Хочу зазначити окремо, що для внутрішньо переміщених осіб також в цих видатках передбачено 37 мільярдів гривень.
Ще одним пріоритетом є підтримка ветеранів війни. На підтримку ветеранів війни передбачено 6,8 мільярда гривень. Це і на житло, і на психологічну реабілітацію, і професійну адаптацію, санаторно-курортне лікування, на виплату грошової допомоги у разі загибелі, на Український ветеранський фонд, на будівництво та утримання Національного військового меморіального кладовища.
Сфери "освіта та медицина". Будуть збережені основні гарантії, тобто заробітні плати в сферах освіти і медицини будуть збережені в обсягах, які передбачені основними нормативними документами. Як і в цьому році, всі видатки для забезпечення достойної заробітної плати вчителів і лікарів будуть забезпечені. Крім того, достатні виплати коштів передбачені на виплати стипендій.
Окремо передбачені видатки на облаштування бомбосховищ – півтора мільярда гривень, та забезпечення безпечних умов для учнів та вчителів.
Відновлено програму парку шкільних автобусів.
Передбачені кошти на придбання підручників та відновлення пошкоджених або зруйнованих закладів освіти.
В медицині будуть передбачені видатки на розвиток реабілітаційних послуг та послуг психологічної підтримки. Збережено основні медичні послуги.
Також серед пріоритетів на наступний рік є відновлення. Як ви вже знаєте, передбачено створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії в обсязі не менше 19 мільярдів гривень. В резервному фонді – 17,3 мільярда гривень. На компенсацію відсоткових ставок за програмою 5-7-9 – 16 мільярдів гривень. Окремо передбачені кошти на надання гарантій та мікрогарантій для малого та мікробізнесу – 1 мільярд 370 мільйонів гривень.
Загалом окрема тематика – це ресурс місцевих бюджетів. Додатковий ресурс місцевих бюджетів буде в наступному році 94,4 мільярда гривень при цьому, що базова дотація буде 29 мільярдів, військовий ПДФО через надзвичайно високі виплати військовим склали додатково 58 мільярдів.
24 мільярда буде окремо дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів у зв'язку з агресією Російської Федерації. Тобто на фінансування деокупованих територій передбачено два напрямки: це фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 мільярдів і додаткова дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів – 24 мільярда гривень.
На завершення хочу сказати, що найбільш складна частина цього бюджету – це фінансування. В наступному році ми очікуємо і сподіваємося, що ми зможемо переконати наших партнерів знайти для фінансування бюджету 38 мільярдів доларів США. В цьому році ми постійно здійснюємо цю роботу, зараз це основний вектор діяльності Міністерства фінансів. Є сподівання, що нам вдасться переконати основних наших партнерів, для того щоб забезпечити фінансування дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету в наступному році складатиме 20 відсотків валового внутрішнього продукту. Тобто всі дискусії щодо можливих перерозподілів, розподілів і пошуку додаткових джерел для видатків я адресую на останній слайд. Тобто якщо цих коштів буде більше, всі ці кошти можна буде перерозподілити на інші напрямки. Але для початку нам потрібно знайти і гарантувати хоча б мінімум із цих коштів, які ми маємо на наступний рік як джерело фінансування.
38 мільярдів – це надзвичайно велика стаття, але я сподіваюсь, що оскільки в цьому році ми змогли знайти спосіб комунікації і фінансування 5 мільярдів щомісячно, то 3 – 3,5 мільярда щомісячно джерел фінансування на наступний рік – також є сподівання, що ми зможемо забезпечити. Але, знову ж таки, ця стаття на сьогоднішній момент, вона найбільш незахищена, м'яко кажучи. Тому у нас до вас і було прохання максимально пришвидшити і зробити ефективним бюджетний процес цього року з тією метою, щоб ми змогли чим раніше розпочати перемовини щодо пошуку джерел фінансування.
Дякую за увагу. Готовий відповісти на питання.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. У кого є питання до Мінфіну чи Міністра?
Так, Олександре, прошу.
ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго дня. Дякую, Сергію Михайловичу, дуже ґрунтовно і зрозуміло. Хотів би запитати по останньому пункту – фінансування деокупованих територій. Написано, що додаткова дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів у зв'язку з агресією – 24 мільярди. Я хотів би зазначити, це тільки для деокупованих територій? Тому що Миколаївщина, наприклад, зараз постраждала більше ніж поруч Херсонщина, тому що ми ж її не обстрілюємо, а нас постійно і зараз обстрілюють. Думаю, що і в інших містах також. Тобто оця додаткова дотація буде передбачена тільки для деокупованих територій, планується, чи для прифронтових територій також?
МАРЧЕНКО С.М. Звичайно, деокуповані території – пріоритет, але це стосуватиметься і, можливо, інших територій, які зазнали втрат. І в порядку використання коштів ми будемо зазначати, тому що це не тільки деокуповані території, які втратили доходи.
ПАСІЧНИЙ О.С. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу, Любове Олександрівно.
ШПАК Л.О. У мене є питання. Якщо ми говоримо про соціальну складову, говоримо про те, що все залишається на тому ж самому рівні, але ж ми знаємо рівень інфляції, який був у цьому році, і на наступний рік достатньо високий рівень інфляції закладається. Відповідно, чи буде індексація, чи враховано це в бюджеті?
МАРЧЕНКО С.М. Передбачається, що мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум буде встановлений на рівні, який 1 грудня 2022 року. Він збережений буде протягом усього 2023 року. Ми не можемо собі дозволити робити індексацію бюджетних виплат у тому обсязі, який ми б цього хотіли, але після закінчення війни, я думаю, що буде знайдений необхідний ресурс для компенсації втрат доходів найменш захищених категорій.
Що стосується пенсіонерів, ми будемо шукати можливості щодо здійснення індексації пенсій у наступному році. Але рішення про це буде прийматися пізніше – до 1 березня 2023 року.
ШПАК Л.О. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання є?
Так, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. У мене питання стосовно того, скільки в бюджеті передбачається коштів на повернення по боргах зовнішніх і внутрішніх у видатковій частині.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. На обслуговування боргу у нас у 2023 році прогнозується 326,3 мільярда гривень, у тому числі внутрішнього боргу 264 мільярди гривень і зовнішнього боргу 62 мільярди гривень. В частині погашення (зараз, декілька секунд, я вам скажу суму) ми зробили перенесення наших зовнішніх боргових зобов'язань на 2 роки, тому зараз у нас, якщо є борги, вони стосуються лише тільки внутрішнього боргу. Погашення в цілому боргу наступного року буде складати 415.
КРУЛЬКО І.І. Погашення боргу. Тобто 336 обслуговування і 400 погашення?
МАРЧЕНКО С.М. Так.
КРУЛЬКО І.І. Всього 736 мільярдів.
МАРЧЕНКО С.М. Ну видатки, йде мова про видатки 326,3 мільярда гривень. Знову ж таки, левова частина цього боргу – 264 мільярди – це внутрішній борг.
Якщо ви зараз подивитесь, звідки він береться, це в основному облігації військові, які ми успішно випускали до червня, потім у нас сталося маленьке непорозуміння, я назву це так, і єдиним покупцем наших облігацій зараз є Національний банк України.
Але, знову ж таки, цей борг, який ми мусимо і обслуговувати, і погашати, тому що це по суті єдиний борг, який держава не може дозволити собі ні списати, ні реструктуризувати. Таких прецедентів не було. Єдина країна, яка дозволила собі це зробити, я не буду називати її розумною, тому що ви прекрасно розумієте, про яку країну йдеться.
КРУЛЬКО І.І. А можна, я би хотів тут розібратися. От якщо єдиним покупцем є Нацбанк, так, він купляє ОВДП, які випускає держава, під 25 відсотків. Правильно я розумію?
МАРЧЕНКО С.М. Під облікову ставку.
КРУЛЬКО І.І. А облікова ставка у нас 25 відсотків. Так?
МАРЧЕНКО С.М. Так.
КРУЛЬКО І.І. Хороший бізнес. А потім Нацбанк, який викупляє це, він робить емісію. Чому ми не можемо тоді ці облігації продавати, як раніше це робилося на ринку, де могли громадяни купити військові облігації, і в такий спосіб підтримати армію?
МАРЧЕНКО С.М. Так без питань. Ми аукціони проводимо щовівторка. У нас є можливість для громадян придбавати облігації. 14 відсотків річних – це річний інструмент, 16 відсотків – рік і 3 місяці. Тобто проблем з доступом громадян до облігацій немає.
КРУЛЬКО І.І. А чому тоді Нацбанк – 25, а громадяни – 14 і 16?
МАРЧЕНКО С.М. Ну тому що такі умови виставив Національний банк України.
КРУЛЬКО І.І. Так Нацбанк все одно прибуток перераховує в бюджет.
МАРЧЕНКО С.М. Так. І плюс Національного банку – ми реалізуємо 15-річний інструмент. 15-річний інструмент. Так. Ну там є різні терміни, але в основному 15-річний.
КРУЛЬКО І.І. Тобто зараз уже фактично вичерпалися, я правильно розумію, будь-які механізми для додаткових якихось переговорів по проведенню реструктуризації боргу, щоб кошти зекономити і їх на щось там направити? Потрібно, наприклад, на індексацію соціальних виплат.
МАРЧЕНКО С.М. Зовнішні борги ми всі відтермінували і перед комерційними кредиторами, і перед державними-кредиторами, Паризький клуб, Лондонський клуб, це було зроблено ще в вересні і в серпні. Тобто єдині зовнішні зобов'язання, які у нас на сьогоднішній момент залишаються, це зобов'язання перед міжнародними фінансовими організаціями.
КРУЛЬКО І.І. Ще одне питання. Я от тут побачив в бюджеті, що планується субсидії виплачувати через інструмент Пенсійного фонду і їхнє зменшення. Чому зменшуються субсидії? Тобто менше людей, які зараз їх будуть отримувати? І чому зараз змінили підхід?
Не через Пенсійний?
МАРЧЕНКО С.М. Рівень субсидій не змінився. У нас зафіксовані ціни на комунальні послуги та енергоносії. І тому ми вважаємо, що, як і в цьому році, цього рівня буде достатньо для забезпечення. Більш того, ми зараз субсидуємо фактично енергогенеруючі компанії. Тому в даному випадку ми вбачаємо, що цих коштів буде більш ніж достатньо для компенсацій вразливим категоріям громадян.
З приводу адміністратора. Нам не важливо, чи це буде Пенсійний фонд, чи це буде якась інша організація. Головне питання, щоб це було ефективне здійснення. Нам важливо, щоб це була проведена верифікація, щоб отримали ті, хто має отримати. Бо зараз багато громадян, які не проживають у власних домівках і так далі. Багато питань, які ми вважаємо, що Пенсійний фонд або будь-яка інша організація, яку визначить Уряд, спроможна визначити.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є ще питання?
ЦАБАЛЬ В.В. Насправді, я дуже детально ознайомився з проектом бюджету. В цілому там позитивні враження. Я так розумію, що там складна в країні ситуація, що видатки треба зменшувати. Тому там в загальному, скажемо так, мої компліменти Міністерству фінансів.
Єдине таке уточнення. Тобто ми кажемо про те, що у нас дефіцит 20%, але в той же час у нас видатки на безпеку і оборону 17,8%. Тобто це означає, що навіть без видатків на безпеку і оборону все одно десь 2,5% ВВП у нас буде додатково, умовно, дефіцит без цих видатків все одно 2,5%. Тому ми заробляємо як країна більше, ніж тратимо на всі інші речі, які не зв'язані з безпекою і з обороною.
Відповідно питання до Міністерства фінансів: тобто ви впевнені на 100%, що це от максимальне зменшення видатків, яке можна? Чи там ще можна трохи, скажемо так, подивитись, щоб хоча би по видатках, які не зв'язані з безпекою і обороною, виходити на дохідну частину бюджету?
МАРЧЕНКО С.М. Ви знаєте, коли деякі наші колеги (ну, це не вас стосується) кажуть, що є можливість скорочення людей, скорочення видатків і так далі і треба тільки гарно пошукати напрямки, я скажу, що це не дуже вдячна справа, тому що за кожною гривнею видатків бюджету стоять конкретні люди, їх сім'ї. І тому, навіть скорочуючи видатки, ми розуміємо наслідки цих скорочень. Найбільш безболісно вдалося скоротити капітальні видатки цього року. Це ми зробили безболісно, це ми зробили, дякуючи вам за те, що дали нам таке право, спрямовуючи кошти в резервний фонд для підтримки армії. Скорочення поточних видатків також можна було на 10 відсотків "переварити" деяким міністерствам і відомствам.
Наступний етап скорочення – ще 10 відсотків – це 2023 рік. Я думаю, що це буде, це не пройде безболісно для багатьох міністерств і відомств, це призведе до скорочення державних службовців, до скорочення багатьох програм. І я не впевнений, що ми зараз не підійшли до критичної межі, де скорочення уже неможливе. Тобто не бачу я тих сфер, де ми могли б безболісно скоротити.
Якщо б ми, умовно кажучи, перемогли, то, звичайно, ми б перерозподілили видатки, які суттєві, з сектора безпеки і оборони на інші пріоритети. Але зараз це неможливо. Тому поки ми чекаємо на перемогу нашої армії, я думаю, що треба спокійно протриматися цей період часу.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую за відповідь.
Ще побажання. У нас всі минулі роки завжди, скажімо так, ті ГРБК, які займаються неефективним плануванням, завжди під кінець року проводили значну частину видатків, мені здається, що це тоді суттєвий потенціал скорочення, а скорочення означає, що більше можна на армію витратити, це суттєвий потенціал. Якщо, умовно, цього, наступного року ми від практики, коли ми пропускаємо як держава 50 відсотків платежів 2 останні місяці, що якщо ми від такої практики відмовимося, це теж може бути таким хорошим потенціалом.
МАРЧЕНКО С.М. Володимире Володимировичу, дякую за запитання. Ви знаєте, у нас ця практика "грудня-місяця" розпочалася у березні. У нас тепер кожен день березня, квітня, травня, червня, липня, серпня і вересня – це фактично як останні дні року, грудня, тому що питання пошуку ліквідності зараз найбільш ключове. І тому навіть планові цифри, які ви можете побачити в таблицях, планові цифри наступного року – це умовні цифри, я їх так називаю. Тому що якщо не буде підкріплення ліквідності, ці видатки не будуть проведені. І по пріоритетах, ви знаєте, є така 590-а Постанова Уряду, яка передбачає чіткі напрямки використання коштів. В першу чергу це військова кампанія, далі – пенсії, соціальний захист, лікарі, вчителі і 3-я, 4-а, 5-а черги. Тому, в принципі, ризиків того, що будуть якісь у грудні перерозподіли або напрямки, ну, просто немає сенсу в такого роду вправах, враховуючи брак ліквідності.
АРІСТОВ Ю.Ю. Сергію Михайловичу, ще таке питання. От сьогодні пан Корнієнко каже, що буде працювати Фонд регіонального розвитку, але по якийсь іншій архітектурі. Щось можете прокоментувати? Якісь комісії будуть? ДФРР. Немає його.
МАРЧЕНКО С.М. Поки що немає. У нас є Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. І я думаю, що кошти, які передбачені цьому фонду, це і від Національного банку, і від вилучених активів Російської Федерації, можуть бути спрямовані в тому числі на заходи, які традиційно закривав Фонд регіонального розвитку. Тобто зараз не йде мова про регіональний розвиток в принципі. Йде мова про збереження територій, які зазнали суттєвого впливу окупаційної влади.
АРІСТОВ Ю.Ю. А от ті проекти, які були початі чи розпочаті в минулому році і сьогодні те, що було реалізовано за рахунок соцеконому? Ну, незакінчене будівництво? Можливо, воно буде продовжено за рахунок цього фонду чи ні?
МАРЧЕНКО С.М. Ну, вчора це питання задавали на засіданні Погоджувальної ради фракцій. Можна розглянути питання продовження. Знову ж таки при наявності ліквідності і при спрямуванні цих коштів на заходи по безпеці і оборони, облаштування внутрішньо переміщених осіб, бомбосховищ, вони можуть бути більш швидко використані.
КУЗБИТ Ю.М. У зв’язку з цим, чи можуть бути додатковим джерелом ресурсів бюджету російські гроші, активи, які заблоковані чи заарештовані в інших країнах?
МАРЧЕНКО С.М. Може бути джерелом, але невідомо, коли. Тому що це відповідний тривалий процес. Оскільки це, як правило, або приватні, або державні кошти, то існує декілька етапів. Спочатку є політико-дипломатично-правовий етап, коли держави можуть прийняти рішення про вилучення цих активів. А далі необхідно все рівно пройти етап нормативно-правового врегулювання через суд, коли в судовому порядку на ці кошти може бути накладений арешт, або їх буде вилучено. Але не це потрібно довгий час і мати відповідні позитивні рішення.
КУЗБИТ Ю.М. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є ще питання?
Підсумовуючи розгляд даного питання, пропонується прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, зокрема:
доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту.
Прошу голосувати.
Володимире Володимировичу, будь ласка, рахуйте і оголосіть результати.
ЦАБАЛЬ В.В. Один не голосував, решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Шановні колеги! Третє питання порядку денного знімається з розгляду.
Відбулося обговорення цього проекту постанови окремими фракціями і вирішено йти за встановленою процедурою підготовки законопроекту до першого читання, тобто кінцевий термін подання пропозицій – 1 жовтня, відповідних документів Комітетом з питань бюджету – 15 жовтня.
Щодо питань порядку денного рішення Комітету прийняті.
Оголошую засідання Комітету закритим. Дякую всім за участь і бажаю успіхів.