СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
9 серпня 2023 року
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги і запрошені, всім доброго дня. Пропоную розпочинати роботу.
На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету в режимі відеоконференції.
Отже сьогоднішнє засідання ми проводимо в Zoom.
Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Я буду оголошувати за списком прізвище члена Комітету, який відповідно має підтвердити свою присутність.
І прошу усіх, хто в залі присутній, говорити в мікрофон, щоб вас було видно і чути на нашому відео і аудіозаписі.
Підласа присутня.
Крулько Іван Іванович.
Гевко Володимир Леонідович.
ГЕВКО В.Л. Доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Копанчук Олена Євгенівна. В мікрофон.
КОПАНЧУК О.Є. Доброго дня. Присутня.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Лопушанський Андрій Ярославович.
Цабаль Володимир Володимирович.
ЦАБАЛЬ В.В. Доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.
БАКУНЕЦЬ П.А. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Батенко Тарас Іванович.
БАТЕНКО Т.І. Добрий день. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Тарасе Івановичу.
Борт Віталій Петрович.
Герман Денис Вадимович.
Гнатенко Валерій Сергійович.
ГНАТЕНКО В.С. Доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.
ГЕРМАН Д.В. Колеги, вибачаюсь, Герман присутній. Проблеми були з підключенням до інтернету.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Денисе Вадимовичу.
Драбовський Анатолій Григорович.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.
Забуранна Леся Валентинівна.
Задорожній Микола Миколайович.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Доброго дня. Заремський присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович.
КАПТЄЛОВ Р.В. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.
Кіссе Антон Іванович.
КІССЕ А.І. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кузбит Юрій Михайлович.
КУЗБИТ Ю.М. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.
КУНАЄВ А.Ю. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Лаба Михайло Михайлович.
ЛАБА М.М. Присутній. Доброго дня.
ПІДЛАСА Р.А. Лунченко Валерій Валерійович.
Люшняк Микола Володимирович.
Молоток Ігор Федорович.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пасічний Олександр Станіславович.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.
Пузійчук Андрій Вікторович.
Пуртова Анна Анатоліївна.
Саламаха Орест Ігорович.
САЛАМАХА О.І. Колеги, доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.
Тістик Ростислав Ярославович.
ТІСТИК Р.Я. Доброго дня, присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Урбанський Анатолій Ігорович.
Фролов Павло Валерійович.
ФРОЛОВ П.В. Доброго дня. Фролов присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Шпак Любов Олександрівна.
ШПАК Л.О. Доброго дня. Шпак присутня.
ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Єдине уточнення: Гнатенка Валерія Сергійовича я не почув.
ПОЛЯК В.М. Доброго дня, колеги. Поляка зареєструйте.
ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко теж присутній.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, дякую.
КРУЛЬКО І.І. І, будь ласка, Крулька зареєструйте. Теж присутній Крулько.
ЦАБАЛЬ В.В. 24 зареєструвалося. Кворум є.
КРУЛЬКО І.І. Крулько зареєстрували?
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Дякую вам дуже.
ПІДЛАСА Р.А. Тоді засідання оголошую відкритим.
І щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Він був вам наданий, а також відповідні матеріали було надіслано в СЕДО і на електронну пошту у Верховній Раді.
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.
Володимире Володимировичу, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа Роксолана.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько Іван Іванович. Іване Івановичу! На цьому голосуванні відсутній, від'єднався.
Гевко Володимир Леонідович.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. Бакунець – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Герман – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна. Відсутня.
Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. За. Підтримую.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за порядок денний голосує. Зареєструйте. Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Іване Івановичу.
Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний.
КАЧНИЙ О.С. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе. Антоне Івановичу.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.
ЛАБА М.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.
Люшняк. Відсутній.
Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.
Пуртова. Відсутня.
Саламаха.
САЛАМАХА О.І. Саламаха – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
Северин.
СЕВЕРИН С.С. Підтримую. Зареєструйте.
ЦАБАЛЬ В.В. Зареєстрували.
Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.
Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. За – 26. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Переходимо до розгляду питань порядку денного.
Перше питання – про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 4 серпня 2023 року за номером 823).
Наскільки мені відомо, мова йде про 5 пілотних проектів комплексної відбудови.
У нас сьогодні присутній Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа-Масі Найєм. І я сподіваюся, що пан Мустафа нам розповість більше про пілотні проекти, можливо, про те, чому саме в цих містах буде відбуватися комплексне відновлення, а не в якихось інших.
НАЙЄМ М. Добрий день, шановні колеги! Дякую, по-перше, за запрошення. Дякую за те, що розглядаєте цю постанову.
Одразу почну з самого кінця: чому там саме оці населені пункти? Рішення щодо визначення певних пунктів приймалося Урядом. Ми як Агентство просто імплементуємо це рішення. Наскільки я розумію, воно було прийнято за результатом поїздки Президента України по цих містах, а також Прем'єр-міністра, таким чином виникли ці населені пункти.
В цій постанові ми першу засилку зробили по переліку об'єктів. Ми пропонуємо направити ці кошти в першу чергу на будівництво житла для населених пунктів Посад-Покровське Херсонської області, Ягідне Чернігівської області, а також міст Бородянка, Циркуни та Мощун. В тому числі туди окрім житлових приміщень буде входити будівництво соціальної інфраструктури, це стосується шкіл, лікарень, а також частково будуть центри безпеки і дитячі садочки. Ці переліки, вони є в додатках до цієї постанови, в тому числі частково це будуть проектні роботи, проектування, але здебільшого це стосується капітальних ремонтів, та нове будівництво.
На даний момент пропонується виділити гроші в розмірі 3,35 мільярда гривень із фонду ліквідації наслідків збройної агресії за бюджетною програмою.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Я на правах модератора хотіла би задати питання про об'єкти безпосередні, які є в цих населених пунктах. Їх вибирало Агентство чи хто їх вибирав? Ну тому що, наприклад, в селі Циркуни перший об'єкт – це будівля Циркунівської сільської ради. Я не знаю, але чи це є найбільш пріоритетною будівлею для відновлення в населеному пункті, який там фактично наполовину є зруйнований?
НАЙЄМ М. Дивіться, переліки об'єктів нам надають ОМС (органи місцевого самоврядування). Що стосується Циркунів. В Циркунах, я так розумію, що остаточно буде прийнято рішення щодо того, щоб виділити компенсацію тим людям, які втратили житло, але соціальну інфраструктуру треба відбудовувати. Оскільки об'єкт сам, тобто населений пункт потрапив в постанову, попросили надати місцеві органи самоврядування перелік тих об'єктів, які вони хочуть відбудувати. І за результатами ми отримали цей перелік. Перелік був переданий в подальшому на розгляд Уряду, який затвердив в тому числі і його. Сільська рада, наскільки я розумію, це є об'єктом, адміністративним будинком, який потрібно відбудовувати.
Розумію, що зараз через ті події, які відбуваються в Циркунах, це достатньо важко, але взагалі в загальному Циркуни зараз, я думаю, що роботи не почнуться, а будуть проводитися ще проектні роботи. Чому? Тому що на даний момент Циркуни все ще часто знаходяться під обстрілами. Туди і підрядник не поїде. Але знову ж таки, оскільки населений пункт був визначений і входив у перелік цих населених пунктів, які підпадають під експеримент, ми випросили. Тобто не випросили, а визначили разом з органами місцевого самоврядування саме ці об'єкти.
ЦАБАЛЬ В.В. Якщо можна...
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Почекайте. У нас тут спочатку був Микола Задорожній, потім Артем Кунаєв, потім Володимир Цабаль, а якщо хтось на Zoom хоче також висловитися, піднімайте, будь ласка, руку онлайн.
ПУРТОВА А.А. Можна на Zoom Пуртову зареєструвати, будь ласка? Я трошки запізнилася. Вибачте.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртову зареєстрували.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
ЗАДОРОЖНІІЙ М.М. Добрий день, шановні колеги!
Шановний пане Мустафо, у мене питання стосовно одного з міст, які увійшли в цей експеримент, місто Тростянець, яке входить до мого округу. Дійсно досить багато було питань за останні три місяці навколо цього проекту, досить довго доводилося зустрічатися, домовлятися з приватними власниками приміщень на Привокзальній площі, яка в принципі входить у цю реконструкцію. На сьогоднішній день там організаційні питання і консенсус знайдено.
У мене одне питання, яке напевно задасть суспільство. Є площа, дійсно там стояла рашистська артилерія, наші під час звільнення їх там добре підсмажили, в результаті дійсно пошкоджено було саму площу. Питання в тому, що із 663 мільйонів, які виділяються Агентству для реконструкції площі, я дивлюся, 235 мільйонів на дороги. У мене питання, які це дороги і наскільки вони входять взагалі в ту площу, якщо дорога Н-12 через площу йде менше кілометра. Наскільки актуальність доріг на сьогодні, враховуючи суспільний запит на справедливість і те, що відбувається, я думаю, що те, що подають органи місцевого самоврядування, воно виглядає дещо просто "отмазкой", вибачте за такий сленг.
Чому саме так і які саме там дороги? Я був буквально позавчора в Тростянці. Дійсно там ведуться якісь роботи. Питання, ну, навіщо і скільки це доріг на 235 мільйонів в самому Тростянці?
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Пане Мустафа.
НАЙЄМ М. Дякую.
Дивіться, з самого початку, щоб було зрозуміло, з чого почалося. Ніхто не збирався там навіть щось робити. Там є залізничний вокзал, який стоїть прямо по центру площі, який ми хотіли просто відновити, тому що це було перше звільнене місто. Після того нам сказали: "Ні, одного вокзалу мало, робіть всю площу". Добре. Ми почали робити всю площу. Але ви знаєте, що в кінці цієї площі, вона прилягає, я там був декілька разів, там розв'язка, розв'язка, радіус якої не дозволяє доїхати до фабрики, єдиної фабрики, яка є містоутворюючою в місті Тростянець. Ця розв'язка, весь час там пробки, і те, що до нас звернулися і фабрика сама, і мешканці. І ця дорога, про яку ви кажете, це не просто ділянка дороги, на яку ми витратили 230 мільйонів гривень, це ділянка дороги разом з розв'язкою, там досить складна розв'язка, там буде кругова розв'язка. І разом з ремонтом, якщо ви бачите, по кілометрах, тобто ви бачите, що це не просто маленька ділянка, це не просто капітальний ремонт.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Є. Так, 2 км, 3 км.
НАЙЄМ М. Так. Тепер, дивіться, якщо у вас є підозри щодо того, що вартість, щось не так, вся проектно-кошторисна документація разом з експертизою буде оприлюднена. Ми можемо не робити дорогу. Якщо нам місцева влада каже: "Зробіть площу, а розв'язку не робіть, не треба її робити" – немає проблем, ми викидаємо з тієї історії. Але коли там був Президент, ви знаєте, йому було презентовано цю площу. Після цієї площі нам нав'язали спочатку кіоски, ви про це теж знаєте. Теж скажіть, будь ласка, тоді всім, що нам нав'язали кіоски, які треба зараз там якось руйнувати, будувати з нуля комерційну нерухомість. Ну ми ж теж цього не просили робити. І я не знаю, наскільки актуально зараз це робити. Але місто вирішило нав'язати. Після цього ми отримали цей перелік. Знову ж таки, перелік, коли я отримую від ОМС, я не можу втрутитись, бо в нас децентралізація, в нас воля громад і всі ці проекти ми передаємо. Проект, який буде створений, він буде комплексним, це відновлення залізничного вокзалу і відновлення площі 40-ї Армії разом з капітальним ремонтом прилеглих двох будинків, комерційної нерухомості і розв'язки, яка там є, і там дійсно є частина доріг.
ЗАДОРОЖНІІЙ М.М. Якщо дозволите, я хотів би колегам пояснити, що дорогу через місто Тростянець, так, вона там частково зруйнована, було зроблено буквально в рік перед вторгненням, в 2021 році, і дорога Н-12 через фабрику, про яку ви говорите, не йде. Вона йде, відхиляється.
НАЙЄМ М. Ще раз, вибачте, будь ласка, ну слухайте, як може дорога йти через фабрику? Навіщо ви це кажете?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. В мене є...
ПІДЛАСА Р.А. Чекайте, пане Мустафа, давайте по одному, тому що ніхто не чує нікого.
НАЙЄМ М. Ну слухайте.
ПІДЛАСА Р.А. Давайте договорить народний депутат.
МОЛОТОК І.Ф. Шановна Роксолано Андріївно, я хотів би теж питання по цьому задати, якщо можна.
ПІДЛАСА Р.А. Давайте дамо можливість договорити пану Миколі Задорожньому. Він завершить і тоді всі зможуть прокоментувати.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. І в мене є одна ремарка, пане Мустафа, не тільки органи місцевого самоврядування є визначальними в нашій країні.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Пане Мустафа, прошу, ваш коментар, а потім, якщо з цього самого приводу, то пан Молоток, а потім переходимо до інших коментарів від народних депутатів.
НАЙЄМ М. Дивіться, так виглядає, що наче я виправдовуюсь. Я хочу ще раз підкреслити, якщо Комітет прийме рішення, що йому не треба робити дорогу і пан Задорожній може на себе відповідальність взяти і вийти на округ та пояснити органам місцевого самоврядування, що дорога там зараз не потрібна, розв’язка не потрібна, ми, звісно, як центральний орган виконавчої влади, якому доручили виконувати, не будемо це робити, будемо щасливі, що в нас буде менше роботи.
Знову ж таки, я кажу, що те, що ми побачили, нам здається, це потрібно. Дорога не йде через фабрику, але радіус тієї розв’язки, яка там є, не дозволяє там їхати великим фурам, а вони проїжджають через місто. Так, дійсно, потрібно робити об’їзну, ми це теж знаємо, треба закладати ці гроші, але вони не були закладені не з нашої вини.
Тому, знову ж таки, якщо Комітет прийме рішення і пан Задорожній готовий виступити з запереченням щодо того, що не треба робити цю дорогу, ми, звісно, погодимось і не будемо робити цю дорогу.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Для того, щоб робити заперечення, поділіться, будь ласка, самим проектом і баченням, тому що та інформація, яка в мене є, це тільки проведені чи проводяться тендерні закупівлі. Будь ласка, поділіться інформацією, щоб я це міг прокомунікувати з жителями Тростянецької громади і міста Тростянця зокрема.
Дякую.
НАЙЄМ М. Тобто правильно я розумію, що на даний момент я зупиняю всі роботи, правильно, щоб ми розуміли, тендерні процедури і роботи зупиняємо на цій ділянці і ділимось документами, чи як?
ПІДЛАСА Р.А. Пане Мустафа, давайте перейдемо до обговорення наступних питань. Давайте не будемо зараз сваритися на Комітеті.
МОЛОТОК І.Ф. Роксолано Андріївно, я хотів би прокоментувати стосовно цього.
ПІДЛАСА Р.А. Так, прошу.
МОЛОТОК І.Ф. Шановна Роксолано Андріївно, шановні колеги! Молоток Ігор, депутат від Сумщини. Я просто не розумію відношення депутата, як він каже, значить, Миколи Миколайовича, від того регіону, який відмовляється від грошей від держави. Ну це просто мене обурює. І я не розумію, що ваші особисті відносини, які ви маєте з мером Тростянця, ви виносите на загал. Це перше.
І друге. Я підтримую Мустафу, що якщо робити ту площу, я сам був там неодноразово, сам дивився, як ця площа була зруйнована, і якщо її робити красиво і так, щоб потім люди, які, проїжджаючи повз місто, повз ту площу, дивилися нам в очі і не сварилися на нас, то потрібно робити і ту розв'язку, про яку ми кажемо. І там ще йде мова про другу дорогу, яка йде до фабрики, там буквально метрів 500, про яку каже місто і яку теж потрібно робити.
А я хотів би, щоб депутати вболівали за свій округ і давали можливість, і молилися на міністерство, яке допомагає відновлювати той округ.
Дякую.
ЗАДОРОЖНІІЙ М.М. Якщо можна, хвилинку. Ви знаєте, особисті відносини, щось ви таке говорите, шановний Ігорю, це важливо або неважливо. Я хотів би відзначити те, що буде комунікація, коли буде оприлюднена дана постанова або вже оприлюднена, будуть питання. І у мене особисто як у депутата є питання, я задаю їх замовнику, кому зараз ми надаємо ці кошти: навіщо і яка аргументація? Одна із аргументацій, яку я особисто почув із посиланням на органи місцевого самоврядування, то, мабуть, давайте тоді запрошувати на Комітет органи місцевого самоврядування і до того, як буде формуватись та чи інша постанова. І це було б справедливо, щоб ми на округах могли комунікувати.
Стосовно ваших слів про молитися і відношення до округів, я думаю, що до мене точно немає зауважень у жителів округа стосовно вболівання за кожну громаду, незалежно від стосунків з органами місцевого самоврядування.
Дякую.
МОЛОТОК І.Ф. У вас напряму запитують: ви відмовляєтеся від грошей? А ви…
ПІДЛАСА Р.А. Ігорю Федоровичу, будь ласка.
ЗАДОРОЖНІІЙ М.М. Не треба ставити ультиматуми. Я не відмовляюся від грошей.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги! Репліки на репліку в парламенті немає! У нас ще пан Артем Кунаєв 20 хвилин чекає можливості висловитися.
Артеме, прошу.
КУНАЄВ А.Ю. Доброго дня, колеги! У мене до пана Мустафи є теж запитання. Тут є перелік населених пунктів, зрозуміло, що коли мова йде про відновлення житлових будівель або медичних закладів, то жодних питань немає. Але я так розумію, що це все йде в рамках програми по відновленню, по 118 постанові. І от, наприклад, теж саме село Циркуни Харківської області, як ми рахуємо, чи є там потрібна відстань від лінії фронту, від кордону? Тому що, наскільки я розумію, воно там знаходиться вже дуже близько до кордону з Росією. Чи взагалі ми маємо право там щось зараз виконувати? Це перше питання.
Друге питання. Тут справді дуже багато різних об'єктів. Хто на себе візьме відповідальність перед виборцями, перед народом України за те, що саме ці об'єкти були обрані? Тобто ми маємо казати, що це всі об'єкти, які подавалися органами місцевого самоврядування, і в усьому посилатися на них. Я вірно розумію принцип?
ПІДЛАСА Р.А. Пане Мустафа.
НАЙЄМ М. Дивіться, по Циркунах. Дійсно, воно знаходиться, мені здається, там 27 кілометрів, 30 кілометрів від лінії фронту. Ми теж говорили про те, що достатньо близько, але знову ж таки тут я не буду коментувати, оскільки це рішення Уряду – включити це в експериментальну постанову. І дійсно там поки що роботи не ведуться з огляду на те, що бувають і обстріли, будуть поки що проектні роботи.
Що стосується переліку об'єктів. Знову ж таки, не скидаючи з себе ніякої відповідальності, несучи повністю відповідальність за всю нашу роботу, за все, що робимо. Так, дійсно, так прописана 118 постанова, яку ви бачили, фонд ліквідації наслідків російської агресії, що об'єкти подаються на відновлення балансоутримувачем, лише балансоутримувач або орган місцевого самоврядування приймає рішення. Тобто я не можу, наприклад, тут в себе в Агентстві сказати, що ми будемо будувати там, відбудовувати, я не знаю, дитячий садочок або адміністративний будинок, або приватну площу, приватне приміщення, якщо у мене немає відповідного звернення від балансоутримувачів або від органів місцевого самоврядування. Єдине, що я можу, це якщо приватний власник до мене звернеться напряму, і то, якщо він тільки в експериментальному проекті. Тому, звісно, що всі ті об'єкти, які є в тій постанові, вони всі надані офіційно органами місцевого самоврядування. І я сподіваюся, що саме вони будуть нести відповідальність. І ми саме із цього виходили, що вони знають, що їм краще, вони знають, як вони будуть комунікувати з людьми і визначають ті об’єкти. Те, ось те, що є.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Володимир Цабаль.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
В мене таке більш загальне питання, що стосується того, що Артем задав. У нас взагалі є якась політика по відновленню чи підхід, який регулює, ну умовно там, де, в яких зонах ми можемо розпочинати, в яких не можемо? Ну умовно там, Циркуни, там 30 кілометрів від кордону, там Тростянець, і знову ж таки, Ігорю Федоровичу, я не пропоную там нічого не робити, просто приклад, 40 кілометрів від кордону з РФ. Тобто просто хотілось би зрозуміти, який підхід в цьому напрямку, чи він існує, чи це більше робиться на такому, на експертному рівні, коли приймаються рішення.
Дякую.
НАЙЄМ М. Дивіться, наскільки я знаю, і це прописано в постанові, в Міністерстві інфраструктури та регіональної політики в нас є комісія Міжвідомча, до складу якої входять представники міністерств та центральних органів виконавчої влади, які відповідають за державну політику в сфері відбудови, та тих ЦОВВ, в яких є свої власні об’єкти на балансі, там школи або госпіталі і так далі. Ця Комісія отримує повністю всі звернення від органів місцевого самоврядування і вона приймає рішення, яким чином і що саме має відбудовуватись і хто саме. Це може робити Агентство або орган місцевого самоврядування самостійно. Після цього цей перелік об’єктів іде на Уряд і Уряд визначає, чи підтверджує цей перелік і лише після цього він потрапляє до вас. Тому як би процедура прописана. Комісія, яка є, вона повністю уповноважена і там є дійсно представники, наприклад, Міністерства освіти, вони знають по школах, які треба, які не треба. Медичні заклади, так само і Міністерство охорони здоров’я, яке визначає, що потрібно, що не потрібно. Так само й інші центральні органи виконавчої влади, на балансі яких є ті чи інші об’єкти. Тому я думаю, що по такій процедурі воно іде і, звісно, що вони виходять з якихось пріоритетів.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Денис Герман, прошу.
ГЕРМАН Д.В. Колеги, ну я хотів би сказати декілька речей коротенько. Перше. Мені здається, що була гарна пропозиція від Крулька Івана на минулому засіданні Комітету, щоб долучити депутатів до Комісії чи з правом дорадчого голосу, чи якимось іншим чином. І було би добре зрозуміти, чи рухаємось ми в цьому напрямку, чи ні.
По-друге, нагадаю, що на минулому також засіданні було багато конкретних питань від Володимира Цабаля, також від колег щодо об'єктів, які подаються на відновлення, і що часто там були питання, дуже конкретні питання до того, що подають органи місцевого самоврядування. Мені видається, що коли ми приймаємо рішення на Комітеті, то ми несемо також певну відповідальність, в тому числі і політичну, за ті рішення, які ми приймаємо. Тому якщо мені там було потрібно вибрати варіант рішення, чи підтримувати, чи не підтримувати, то мені скоріше здається, що я буду більше довіряти позиції свого колеги Миколи Задорожнього, який був на місці, там, у Тростянці, і задає певні питання щодо сенсу того, чи потрібно робити там дорогу, чи не потрібно.
Але в цілому, коли ми приймаємо рішення, ми бачимо лише кошторис і бачимо загальний опис того, що буде робитися. Але як можна прийняти рішення про виділення коштів, коли ми не бачимо теперішній стан цієї історії і те, що пропонується зробити як проект цього рішення, тобто що фактично буде по факту реалізації проекту, коли ми виділяємо кошти. Тому я пропоную, щоб ми на майбутнє розглянули питання того, що депутати повинні входити до складу Комісії, вони повинні бачити об'єкти, не лише як кошторис та якийсь коротенький загальний опис, а як візуалізацію та розуміння того, що буде робитися. І тоді нам буде значно легше приймати ці рішення і ми будемо впевнені, що коли ми кажемо "так", то ми відповідаємо за те, що ми робимо гарні речі за державні кошти.
Дякую.
КОПАНЧУК О.Є. Можна?
ПІДЛАСА Р.А. Так, можна. Потім Артем Кунаєв.
КОПАНЧУК О.Є. Дякую.
Шановні колеги, хвилинку уваги, одна ремарка. Денис Герман правильно зауважив, дійсно ми несемо політичну відповідальність. І нам говорять, що якщо ми не приймемо рішення, від Уряду звучить така інформація, значить не будуть виділятися ті чи інші кошти. І друге питання, коли ми задаємо питання, нам говорять, що ми не можемо дати повністю відповідальність, тому що за все несуть відповідальність органи самоврядування. Тобто ми повинні розуміти, що Уряд повинен підготувати повністю матеріали і надавати нам на Комітеті всі відповіді на наші питання. Це ми би хотіли почути, тому що ми приймаємо сьогодні рішення. Тому краще все ж таки більше готуватися, надавати до голосування в Комітеті повну інформацію для того, щоб ми могли спокійно, виважено перевірити, зрозуміти, проконсультуватись на місцях, і в тих регіонах, де є депутати, могли перевірити наявність попередню до винесення на Комітет.
Дуже дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Пане Артеме, прошу.
КУНАЄВ А.Ю. Дякую.
В мене ще одне питання. От по цих всіх селах, населених пунктах, окрім Бородянки, чи можете ви назвати населення в цих населених пунктах до початку війни? Я маю на увазі кількість населення.
Дякую.
НАЙЄМ М. Кількість населення в яких містах? Ну, по-перше, такої інформації в мене під рукою немає. Я знаю про Посад-Покровське, в якому до війни жило 3 тисячі людей, зараз живе там близько 600-700 людей, під час війни жило 20 людей. Це точно знаю. По інших містах в мене оперативної інформації під рукою немає.
КУНАЄВ А.Ю. Просто наскільки мені відомо, то, наприклад, в селі Ягідне Чернігівської області, там населення 399 людей було до війни. Тобто, чи має сенс там будувати бібліотеку за 60 мільйонів для 400 людей? Ну якась логіка потрібна.
НАЙЄМ М. Дивіться, ну, знову ж таки, не можу знати, чи потрібно це, чи не потрібно. Воно повністю згорівше. Там 337 людей проживало, всі були закатовані в цій школі. Ну можна, в принципі, і школу не відбудовувати, ну там таке є. Там дійсно найбільше, то це потрібно зараз робити швидко капітальні ремонти цих будинків. Що стосується школи, школи там не буде, тому що школа буде перенесена в сусіднє місто, там буде опорна школа, ця школа буде перетворена в музей і меморіал. А що стосується клубу, в нас є знову ж таки від ОТГ прохання, яке вони надали на область, область на нас про те, що це треба відновити.
Більше того, там, наскільки я знаю, проект є, чилійський проект, який робили інші люди за свої кошти, тобто там окремо буде вже коригування проекту. Тобто це не історія, знову ж таки, що ми приїхали, подивились і кажемо, що давайте зробимо вам клуб або школу.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Пане Миколо, прошу.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, хотів би нагадати всім, що даний експеримент був оголошений досить давно. Дійсно, немає сумнівів стосовно того, що ці міста, які постраждали від окупації рашистами, і село Ягідне невелике, і той самий Тростянець. Питання, яке я задаю, доцільності тих чи інших видатків, зокрема, повторюсь, немає питань до перших двох пунктів: реконструкція вокзалу і реконструкція Привокзальної площі. Це те, що в принципі було оголошено Президентом під час візиту в місто Тростянець. Я думаю, що по інших проектах також.
Крім того, підтримую ініціативу із минулого засідання (і це засідання, те, що Денис Герман говорив) стосовно того, що більше інформації для опрацювання, розуміння до того, як ми вже приходимо в Комітет, крім просто назви проекту і цифри. Я думаю, багатьом колегам це було б цікаво.
І більше ремарка і коментар. Пане Мустафо, з повагою до вас і тієї важкої роботи, яку вам треба виконувати, за яку ви взялися, говорити ультиматумами і говорити те, що там органи місцевого самоврядування вирішили так чи інакше, я вважаю, некоректно.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Денис Герман, прошу.
ГЕРМАН Д.В. Колеги, я пропоную для того, щоб ми якось рухались по прийнятих рішеннях, якщо буде підтримка, дати Кабміну від Комітету протокольне доручення про те, що депутатів Бюджетного комітету необхідно долучити до Комісії, яка визначає об'єкти, які потім ми розглядаємо на відновлення.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Можемо поставити на голосування таку пропозицію. Єдине, що я думаю, що не доручити, а доручити розглянути таку пропозицію, тому що ми не можемо, мабуть, Комітету…
ГЕРМАН Д.В. Роксолано Андріївно, я підтримую. Ну процедурно, мабуть, ви більш коректно кажете, ніж я.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги! Чи є в когось ще запитання чи коментарі?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Є. Гончаренко. Я підняв руку. Вітаю.
ПІДЛАСА Р.А. Так, прошу, Олексію Олексійовичу.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
А в мене таке питання, я перепрошую, я просто підключався, була технічна проблема, мене вибивало, потім щось там від'єднувало. В мене таке питання, от ці кошти, до пана Мустафи, я так розумію, 3 мільярди 350 мільйонів гривень, це планується їхнє освоєння саме цього року? Чи правильно я це зрозумів?
І питання номер два. Ці кошти – це якісь є грантові кошти цільові, які нам виділені безпосередньо саме на відбудову, чи це просто загальні кошти, які ми плануємо направити саме на оці цілі, які перелічені в цій постанові?
Я вам дякую.
НАЙЄМ М. Колеги, вибачте, будь ласка, відволікли просто. Дивіться, що стосується по цих 3,35 мільярда. Ми будемо робити все, щоб використати ці кошти в цьому році. Єдине, що наголошу, на самому початку на ці об'єкти мало би виділятися 5 мільярдів, потім Прем'єр-міністр наполягав на тому, щоб ми скоротили список об'єктів. Ми їх скоротили максимально, те, що можна було, і те, що ми бачимо, можна витратити. Але знову таки, наскільки я пам'ятаю, пан Денис мене може поправити, що це переходящі гроші, тобто якщо не будуть використані, ми зможемо їх використати в подальшому. Це перше.
І друге. Знову ж таки, що стосується використання в цьому році, будемо робити все, тому що це реально об'єкт, який треба відновити.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Пане Мустафа, я поставив два запитання. Ви відповіли на одне. А друге запитання, я нагадаю, було: це кошти, якісь цільові кошти, які виділені нам саме тільки виключно на відбудову, чи це просто кошти, які ми направляємо безпосередньо, тому що вважаємо, що це важливо?
НАЙЄМ М. Це кошти з фонду ліквідації наслідків російської агресії. Фонд створений законом і по закону є порядок використання цих грошей і тих напрямків, які можуть бути використані. Тобто вони чітко прописані, вони не можуть бути використані ні на що інше, ніж на те, що прописано в порядку і в законі. І це стосується… Є ціла низка проектів, це відбудова, це проектно-кошторисні роботи, що стосується адміністративних будівель або комунальних будівель державної влади, що стосується будівництва і відновлення об'єктів цивільного захисту тощо. Тобто це не якісь загальні кошти, це кошти, які можна використовувати лише на це.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую, пане Мустафа.
ПІДЛАСА Р.А. Пане Мустафа, скажіть, будь ласка, як називається ця робоча група Міжвідомча чи при Міністерстві відновлення, яка ухвалює рішення про виділення на об'єкти?
НАЙЄМ М. Пані Роксолано, я точну назву не можу сказати, вона довга, я можу сказати, що її робота і саме створення її визначена Порядком 118 постанови.
ПІДЛАСА Р.А. Ні, мені просто потрібна… Пане Мустафа! Просто була пропозиція від Дениса Вадимовича Германа щодо протокольного доручення. Ми маємо за неї проголосувати. Я би хотіла коректно сформулювати цю пропозицію. Можете надіслати зараз в чат, як називається ця робоча група?
НАЄМ М. 118 постанова Кабінету Міністрів. Ну її в мене зараз під рукою немає. Можу знайти, звісно. Ну давайте пошукаю, скопіюю, вам відправлю, не проблема.
ШПАК Л.О. Можна питання, поки йде пошук?
Я просто хотіла погодження Роксолани Андріївни. Роксолано!
ПІДЛАСА Р.А. Мікрофон не працює. Ми вас чуємо. Можна.
ШПАК Л.О. Все. Дякую.
Я задавала попередньо питання. Підтримую всіх своїх колег, що сьогодні задають питання, але, от наприклад, пояснення не почула щодо 30‑кілометрової зони – теж задавав питання Микола Задорожній.
І наступне питання, яке турбує напевно всіх, Бородянка і Буча. Там є тимчасові будиночки, де проживає населення, яке втратило своє житло. На сьогоднішній день житло не відновлене, не планується відновлювати. Там такі пошкодження, що, я так розумію, відновленню не підлягає. Але чи будуть вони забезпечені все ж таки хоч якимось житлом, тому що ті будиночки тимчасові, там взимку неможливо проживати, там іній намерзає на стінах. Це одне з основних питань.
І все ж таки, от визначається 30-кілометрова зона, де ви говорите про те, що не можна там відновлювати, щось будувати. Але ви все одно її враховуєте. В принципі, я за врахування, але як це визначається? Тому що я знаю, наприклад, Запоріжжя, вони часто звертаються, їм є відмова. Ви, наприклад, враховуєте їхні питання. Як це визначається і відбувається? От два питання.
Дякую.
НАЙЄМ М. Дивіться, я зможу відповісти. Єдине, що я прошу пані Роксолану і всіх членів Комітету. Дивіться, ми можемо дискутувати довго. Просто тому що це все ж таки завдання Комітету, давайте вивчимо порядок погодження таких речей. Агентство не приймає рішення, що записувати в завдання Уряду. Агентство виконує завдання Уряду. Ми реалізовуємо політику у сфері відбудови.
Щодо визначення пріоритетів, щодо визначення переліку об'єктів, чому той чи інший населений пункт потрапляє в постанову, чому той чи інший об'єкт потрапляє у відновлення – це рішення приймає Уряд разом з органами місцевого самоврядування. Мені надійшов наказ, от ми зараз від вас отримаємо це погодження і я піду працювати, будувати те, що мені скажуть. Я не впливаю на визначення цих пріоритетів. Це було визначено Урядом.
ШПАК Л.О. Я вірю в щирість ваших дій, рішень і вірю у вас, і розумію...
НАЙЄМ М. Я просто до того, що, дивіться, я просто до того, що я хочу скидати з себе відповідальність. Я теж частина Уряду, ми всі там в одній команді працюємо разом, але, чесно, щиро – не знаю, не можу вам відповісти зараз чому в експериментальний проект включені Циркуни, Бородянка, Посад-Покровське, Ягідне і Тростянець. Тому що так вирішив Уряд.
ШПАК Л.О. Просто душа болить, тому що розумієш, що люди там залишаються без житла. Просто це до цього йде. І ми говоримо про те, щоб це зробити більш якісне і найкраще для населення нашої країни і постраждалих.
Дякую.
МАЙСНЕР А.В. Роксолано Андріївно, можна Рахунковій одну ремарку по робочій групі? Ви питали і народні депутати.
ПІДЛАСА Р.А. Почекайте. У нас ще не всі народні депутати висловились.
Пані Олено Копанчук, прошу.
КОПАНЧУК О.Є. Було би доцільно ще заслухати, звісно, Рахункову палату, бо, я так розумію, є ремарка якась до коментарів представників Уряду, які сьогодні дають матеріали. Тому прошу, пані голово, спочатку послухати ремарку від Рахункової палати і потім я обов'язково виступлю щодо певної пропозиції.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Пане Андрію Васильовичу, прошу.
МАЙСНЕР А.В. Дякую, пані Роксолано.
Шановні народні депутати, учасники засідання Бюджетного комітету! Звучало запитання конкретне до представників Уряду, до керівника Агентства, чим передбачено відповідну робочу групу, як вона найменується і так далі. В пункті дев'ятому відповідної 118 постанови, на яку посилається Мустафа Найєм, зазначено про те, що утворюється робоча група, склад її і положення затверджується Кабінетом Міністрів. Тому 118-а сама по собі не регулює ні назви, ні порядку діяльності цієї робочої групи. Вона посилається на новий документ, який треба було згенерувати Кабінету Міністрів. Тому саме там ми маємо шукати відповідь. 118-а на це відповіді не дає. Це для розуміння ситуації по цій робочій групі. Це перше.
І друге, якщо дозволите, Рахунковій палаті. Нещодавно Бюджетний комітет ухвалював низку рішень також по цьому фонду, мова йшла про відновлення житла. І у нас є також цифрові вже інструменти єВідновлення, з елементами по суті громадського бюджету, коли самі громадяни подають заявки. І там було понад 30 тисяч, здається, заявок, коли почався перший моніторинг на відновлення житла.
І оці питання, коли народні депутати, скажемо так, занепокоєні тим, що громада, можливо, має іншу думку, іншу позицію, ніж місцеві чиновники, керівники органів місцевого самоврядування, громадянам може бути незрозуміла сама методика відбору таких об'єктів. Я думаю, що поки ми не перейдемо до елементів громадського бюджету, грубо кажучи, до голосування з залученням цифрових інструментів, у нас, слава богу, одне з найпрогресивніших міністерств взагалі, мабуть, не тільки в Європі з цих питань, підтвердження цьому Дія і багато інших уже прикладних продуктів, оця дискусія буде точитися постійно. Тому ризики все одно будуть залишатися, що громада буде не почута і її думка не буде врахована. І тому зараз чиновники вимушені діяти так, як прописано в їхніх порядках.
Але я поділяю занепокоєння народних депутатів, я тільки що зазначив, що може вирішити ці проблеми: профільне міністерство, цифрові інструменти, елементи громадського бюджету. І це не новела для України. Ви пам'ятаєте всі, що це таке і що це за механізм. В демократичній країні це дуже класна була би фішка в бюджетному процесі і вона працююча може бути.
Що стосується фонду, задавалося питання народними депутатами, зокрема Олексієм Гончаренком, звідки ті гроші, на що вони йдуть і так далі. Все це дійсно прописано у відповідній постанові Кабінету Міністрів. До звіту Казначейства відповідно на початок року там у нас було 17 мільярдів гривень залишків цього профільного фонду, цільового. До фонду ліквідації наслідків збройної агресії в січні-червні 2023 року надійшло 44,9 мільярда гривень, або 100,3 відсотка плану на рік. Тому саме з цього фонду от з цими фінансовими спроможностями ідуть ці кошти.
Готовий відповідати, якщо будуть запитання народних депутатів додатково.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Прошу, пані Олено.
КОПАНЧУК О.Є. Дякую, пані голово.
Сьогодні на Комітеті дуже багато було невдоволених запитань і не було відповідей на запитання, поставлені народними депутатами. Крім того, в матеріалах справи не міститься жодних розрахунків, окрім певних коротких вижимок назв об'єктів з величезними сумами. І так як ми розуміємо, що ми не бачимо ні порядку, ні механізму робочої групи, я би попросила шановних колег підтримати пропозицію перенести розгляд даної справи, даного питання, отримати від Уряду всі належні документи, надати також документи членам Бюджетного комітету щодо належної роботи, відповідно яких документів діє Комісія, яка розглядає. І, звісно, потрібно поставити на голосування також друге питання – пропозиції пана Германа.
І у зв'язку з цим, у зв'язку з відсутністю, прошу проголосувати щодо перенесення, не приймати рішення.
ПІДЛАСА Р.А. Не приймати рішення на цьому засіданні. О'кей.
Володимир Володимирович Цабаль скинув в наш робочий чат Бюджетного комітету постанову про утворення Міжвідомчої робочої групи з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії від 25 квітня номер 412. Тут є і Положення про Міжвідомчу робочу групу і склад цієї Міжвідомчої робочої групи.
Але відповідно я пропоную поставити на голосування пропозицію в порядку надходження. Протокольне доручення Кабінету Міністрів розглянути можливість долучити народних депутатів – членів Бюджетного комітету до Міжвідомчої робочої групи з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Крапка.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько Іван Іванович. Іван Іванович відсутній.
Гевко.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Відсутній.
Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко. Валерію Сергійовичу! Відсутній.
Гончаренко. Гончаренко не голосував, оскільки брав участь в обговоренні.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна. Відсутня.
Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.
КРУЛЬКО І.І. Я перепрошую. Будь ласка, зареєструйте. Крулько – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Іване Івановичу.
Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Михайле Михайловичу! Відсутній.
Лунченко. Відсутній.
Люшняк. Відсутній.
Молоток Ігор Федорович.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.
Пуртова.
ПУРТОВА А.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.
Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. 23 – за. 1 – не голосував. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Дякую.
Тоді ставлю на голосування пропозицію Олени Євгенівни Копанчук не ухвалювати рішення щодо першого питання порядку денного і перенести його розгляд на наступне засідання.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Іване Івановичу!
Гевко.
ГЕВКО В.Л. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Іване Івановичу.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук – за.
Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – за.
Бакунець. Павле Андрійовичу! Відсутній.
Батенко. Тарасе Івановичу! Відсутній.
Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко Валерій Сергійович. Відсутній.
Гончаренко. Не голосував.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна. Відсутня.
Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.
Лунченко. Відсутній.
Люшняк. Відсутній.
Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток, голосую проти. Якщо ми хочемо в цьому році допомогти людям, то кожен день у нас буде це не допомога людям, а зворотний зв’язок.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк. Владіславе Миколайовичу!
ПОЛЯК В.М. Поляк – за. Вибачаюсь.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.
Пуртова.
ПУРТОВА А.А. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Вибачте, утримались чи підтримуєте? Я не почув, Анно Анатоліївно.
ПУРТОВА А.А. За, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.
Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. 21 – за. 1 – не голосував. 1 – проти. Рішення прийнято.
БАКУНЕЦЬ П.А. Бакунець – за.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Олено Євгенівно, у вас був коментар.
КОПАНЧУК О.Є. Ми переносимо дане питання. Як тільки буде надано весь перелік документів для ознайомлення всім депутатам, в найкоротші терміни Бюджетний комітет збереться для прийняття рішення.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Можна?
ПІДЛАСА Р.А. Прошу.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, дійсно хотів би ще прокоментувати те, що ніхто з виконавчої гілки влади не має говорити з народними депутатами мовою ультиматумів. І народним депутатам також не треба говорити з колегами мовою ультиматумів. Ніхто не хоче робити шкоду людям, але політичну відповідальність, як говорила Олена Євгенівна, несемо з вами ми, обрані людьми народні депутати. Тому дійсно нам треба, оскільки у колег виявилося досить багато питань, я просив би Голову Комітету на наступне засідання, коли будемо розглядати повторно дане питання, запросити, можливо, офлайн і Голову Агенції, відповідного Міністерства заступника, хто готував дане питання – експеримент, щоб надали нам більш детальну інформацію, тому що є дуже багато питань. І не тільки мені в окрузі говорити з жителями Тростянця, а є ще інші громади, які попали в цей експериментальний список. Важливо, і я впевнений, що встигнемо, Агенція у нас добре працює і встигне все реалізувати.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Переходимо до наступного питання – це доповідь тимчасово виконуючого повноваження Голови Рахункової палати про здійснення Рахунковою палатою в 2023 році аудитів ефективності щодо надання Україні фінансової (бюджетної) підтримки від Сполучених Штатів Америки.
Прошу, Андрію Васильовичу.
МАЙСНЕР А.В Дякую вам, шановна Роксолано Андріївно. Дякую, шановні народні депутати. Я дуже стисло, для того щоб не займати ваш час, доповім вам інформацію, яка, на мою думку і нашої команди Рахункової палати, може бути важлива для вас при здійсненні, зокрема, функцій парламентського контролю, який також має зміцнюватися і Рахунковою палатою в межах повноважень шляхом надання вам важливої інформації за результатами наших контрольних заходів і про основні тенденції держфінконтролю в Україні.
Безумовно, що в умовах війни міжнародна фінансова підтримка, зокрема Direct Budget Support, в тому числі від наших американських партнерів, грає ключову роль. Дійсно, сьогодні дуже складний фінансовий стан держави. І ми маємо чітко контролювати питання щодо збереження і навіть зміцнення і зростання довіри наших американських партнерів до України в цілому, до Уряду і саме в частині використання коштів платників податків Сполучених Штатів Америки.
Рахункова палата як незалежний орган державний, зовнішній державний аудитор, який підзвітний Верховній Раді України і має Верховну Раду за основного партнера, а тим більше в особі профільного Комітету ВР з питань бюджету, і ми пишаємося такою дотичністю і співпрацею, Рахункова палата почала, активізувала значно свою роботу з американськими колегами за їх ініціативи. USAID, скажемо так, розпочав і зараз дуже активна стадія реалізації проекту міжнародної технічної підтримки для Рахункової палати з метою зміцнення спроможності Рахункової палати і зовнішнього аудиту в Україні. І в рамках цього проекту до нас звернулися наші колеги зі Сполучених Штатів Америки, ну, нашою мовою говорячи, Рахункова палата Сполучених Штатів Америки, Government Accountability Office, у неї є така інституція як Центр досконалого аудиту CAE. І 25 аудиторів Рахункової палати, левова частина з яких є англомовними прогресивними фахівцями, вже за новою проголосованою Рахунковою палатою, нещодавно, з 01.08 такою, що вступила в дію, новою методологією проведення аудитів ефективності, фінансового аудиту, аудиту відповідності, розробленої і такої, що повністю відповідає стандартам СAE, підготували цих 25 аудиторів разом з американськими колегами. Тобто з колегами з Рахункової палати Сполучених Штатів Америки.
Чому я сьогодні попросив вашої уваги? Я хотів би, щоб ви, перше, були поінформовані одними з перших в державі про те, що така робота відбувається. По-друге, я ще раз наголошую, що це ініціатива американських колег на рівні Рахункової палати Сполучених Штатів Америки. Є певна дискусія, в тому числі в Конгресі Сполучених Штатів Америки, щодо подальшої підтримки України, фінансової зокрема. І для нас дуже важливо, для Рахункової палати, для Верховної Ради, для Уряду, зокрема Міністерства фінансів, з яким у нас з першого дня, як тільки ми почали планувати ці аудити, два аудити, слава богу, є повне порозуміння, і Міністерство фінансів якраз як ніхто інший розуміє важливість цієї роботи для того, щоб зберегти і примножити довіру американських партнерів, зокрема американських платників податків.
Два аудити буде, шановні колеги. Сьогодні були представлені контрольні групи: одна – в Міністерстві фінансів – попереднє вивчення, і друга – в НСЗУ. Чому так? Тому що перший аудит – пряма бюджетна підтримка Уряду США для забезпечення життєво важливих потреб населення України в умовах війни. У вас у матеріалах, розданих до засідання, йдеться про те, що це стосується виплат заробітної плати вчителям в умовах війни, працівникам вищих навчальних закладів, допомоги внутрішньо переміщеним особам, підтримки підприємців, які втратили дохід, та житлових субсидій домогосподарствам. Тобто ціла низка, ціла когорта різноманітних одержувачів коштів, різних головних розпорядників і бюджетних програм.
Ми все це верифікували разом з нашими партнерами зі Сполучених Штатів Америки – і методологію, і підходи – і сьогодні розпочали цю роботу у Міністерстві фінансів. Далі підемо безпосередньо до головних розпорядників і на місця, де використовуються ці кошти.
Другий аудит – фінансова підтримка Сполучених Штатів для стресостійкості української системи медичних послуг у період повномасштабного російського військового вторгнення. Цей аудит спрямований на дослідження здійснення за рахунок прямої бюджетної підтримки виплат заробітної плати медичним працівникам по програмі медичних гарантій.
Я хотів би одразу звернути вашу увагу, що ми чудово в Рахунковій палаті усвідомлюємо важку місію, пов'язану з проведенням цих двох аудитів. З одного боку, ми на основі міжнародних стандартів аудиту (ISAІ), нових наших методологій, які повністю відповідають цим стандартам, маємо провести об'єктивно, неупереджено і фахово два аудити і видати об'єктивний стан речей на-гора. Зокрема відповідні матеріали англійською мовою також надійдуть нашим колегам, зокрема дійдуть і до Конгресу Сполучених Штатів Америки, що нам неодноразово в перемовинах підкреслювали наші колеги з Рахункової палати Сполучених Штатів Америки.
З іншого боку, наша держава сильно потребує ресурсів, допомоги і ми чудово розуміємо, що нам не можна допустити несприйняття цих результатів аудиту або сприйняття як критичних, таких, що можуть завадити подальшій підтримці України. І для того, щоб це виконати, ми вже почали завдяки, в тому числі розумінню Міністерства фінансів, сьогодні діалог, поки що тільки з Міністерством фінансів. Я маю намір звернутися офіційно до Прем'єр‑міністра з цього приводу найближчими днями щодо того, що по цих двох аудитах головні розпорядники, уповноважені співробітники і керівництво відповідних міністерств і відомств крок за кроком йшли за нашими аудиторами, це нормальна співпраця, вона допускається і повністю пропагується міжнародними стандартами на всіх етапах і стадіях, повна відкритість і синергія, і виправляли виявлені, ідентифіковані цими двома аудитами одразу проблеми, якісь прорахунки управлінські і так далі.
Ми, слава богу, знайшли порозуміння ще до початку цих двох аудитів з Американською рахунковою і тими, хто очікує цих матеріалів від нас там, про те, що їх не цікавить порушення, види порушень, суми самі по собі, їх цікавить: були ідентифіковані ризики, встановлені проблеми і вони під час аудитів усунені. Україна – надійний партнер. І треба продовжувати підтримку надалі і вона не має бути меншою чи менш ритмічною і таке інше.
Оцю інформацію я хотів би людською мовою сьогодні до вас донести, щоб ви були в курсі всіх останніх подій як діяльності Рахункової палати, так і співпраці з міжнародними колегами і співпраці з Міністерством фінансів.
Я готовий відповідати на будь-які запитання, якщо вони у вас виникли, шановні народні депутати.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні народні депутати, чи є запитання до тимчасово виконуючого повноваження Голови Рахункової палати? Чи є на Zoom? Тому що я не бачу, перепрошую. Чи є в когось?
ФРОЛОВ П.В. Роксолано Андріївно, в мене є, якщо можна, бо важко зараз підняти руку.
ПІДЛАСА Р.А. Павле Валерійовичу, прошу.
ФРОЛОВ П.В. Дякую, Андрію Васильовичу. Дійсно, питання дуже важливе. І дуже важливо, що ви акцентуєте увагу саме не на тому, які будуть знайдені порушення чи невідповідність законодавству, а саме на тому, як ми забезпечимо впровадження тих рекомендацій для того, щоб унеможливити ці порушення, якщо вони будуть виявлені в майбутньому.
В мене питання. Скажіть, будь ласка, щодо формування контрольних груп, який був підхід? І все-таки, яка роль американських колег в цьому, тобто це був тренінг, зрозуміло, але яка їх буде участь саме в проведенні аудитів: вони будуть консультувати, радити саме при проведенні аудиту і цих державних контрольних заходів?
Дякую.
МАЙСНЕР А.В. Дякую вам, пане Павле, за запитання. Буду намагатись максимально стисло. Контрольні групи сформувались з тих людей, яких ми відібрали тут за результатами їхньої роботи в різноманітних аудитах, за різними напрямками, тобто результати роботи, досвід конкретний, продуктивність цієї роботи аудиторів. Також географічна складова була взята до уваги, тому що в нас є територіальні управління і ми безумовно мусимо піти в регіони, зробити достатню аудиторську вибірку в рамках цих аудитів, тому найкращих аудиторів ми залучили з наших територіальних управлінь. І отаким чином ми сформували дві потужні групи для двох аудитів.
Роль наших американських партнерів з Рахункової палати Сполучених Штатів Америки не зводиться лише до тих робочо-навчальних сесій, які вже відбулися. Мова йде також про те, що або раз на тиждень, або два рази на тиждень ми будемо з ними консультуватися з питань методології проведення, з якихось проблемних питань, але знову-таки більше методологічного характеру, методологічного змісту. Але ця робота буде проводитися Рахунковою палатою незалежно на всіх стадіях перемовин, підготовки аудиторів, про це було неодноразово зазначено нашим американським партнерам. Вони з розумінням підходять до цієї оголошеної їм позиції і, як би, безумовно підкреслюють незалежність Рахункової палати як всередині держави Україна, так і, тим більше, ззовні. Але є повага, довіра, проект технічної допомоги, і ми зараз користуємося цими новими спроможностями Рахункової палати, для того щоб разом з Урядом, а перш за все з Міністерством фінансів, провести цю важливу моніторингову аудиторську роботу таким чином, щоб не завалити питання допомоги для України, але водночас ідентифікувати ризики, виявити якісь проблемні питання, прорахунки, можливо, управлінські і виправити їх.
Здається, тривога.
ПІДЛАСА Р.А. Абсолютно точно, тривога. Тому пропоную завершувати сьогоднішнє засідання. Дякую всім за участь.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко. Прохання відмітити, що я був присутній. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Так, ви були присутні.
МАЙСНЕР А.В. Колеги, дякую вам за увагу.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
До зустрічі. Оголошую засідання Комітету закритим.