СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету
23 липня 2024 року
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, три людини не вистачає для кворуму, вже дві, вже одна. Давайте я поки скажу, як у нас буде все проходити. По першому питанню у нас є запис і буде стенограма. По другому питанню, яке ДСК, не буде стенограми і не буде запису. Але говоримо про Бюджетну декларацію відверто. Можемо починати. По-перше, хочу подякувати усім за те, що так оперативно зібралися. Як я вже писала в чаті…
Колеги, можна перестати говорити? Всі, хто є в залі, перестаньте, будь ласка, говорити.
Дякую, що оперативно зібралися. Як я вже сказала, ми отримали цей документ від Міністерства оборони, який для службового користування, сьогодні лише о 12:51, тому поки всі є, поки всі не відправилися працювати на округах, мусили сьогодні провести це засідання.
Одночасно було заплановано засідання по Бюджетній декларації, тому поєднуємо сьогодні і обговорюємо у великому дружньому колі плани на бюджет 2025 року.
Володимир Володимирович Цабаль. Володимир Володимирович Цабаль! Можна покликати Цабаля? Хтось може покликати Цабаля? Колеги, хтось може покликати і знайти?
Володимир Володимирович, прошу підтвердити наявність кворуму.
ЦАБАЛЬ В.В. Присутня більша половина від складу Комітету. Кворум є.
ПІДЛАСА Р.А. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.
Проект порядку денного у вас є.
Чи є пропозиції до порядку денного?
Якщо пропозицій немає, то прошу підтримати запропонований проект порядку денного.
Володимир Володимирович.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто – за? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Переходимо до розгляду питань порядку денного.
Перше питання – про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, схвалену Кабінетом Міністрів України.
Уряд схвалив Бюджетну декларацію 28 червня, до Верховної Ради такий документ надійшов 1 липня, що майже на місяць пізніше визначеного строку. Але про причини такої затримки Міністерство фінансів повідомляло Комітет з питань бюджету на початку червня.
Згідно зі статтею 152 Регламенту Комітет є відповідальним за підготовку даного питання до розгляду Верховної Ради.
Для представлення Бюджетної декларації слово надається першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу. Денис Валерійович, прошу в 5 хвилин вкластися.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Роксолано Андріївно, шановні народні депутати, перш ніж почати Бюджетну декларацію, я хочу всім вам подякувати за той закон, який був проголосований і дав можливість нам завершити питання реструктуризації. Зокрема на цьому тижні було оголошено про домовленість, і я дійсно дуже вдячний за те, що дали можливість нам це зробити.
Отже, Бюджетна декларація. Перш за все я хочу сказати, що Бюджетна декларація розроблена відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу. Дійсно в попередньому році ми подали, а ви підтримали відновлення середньострокового бюджетного планування, і саме Бюджетна декларація на 2025-2027 роки – це і є першим кроком відновлення середньострокового планування. Це дуже важливо в рамках і прогнозованості видатків бюджету, і прогнозованості доходів, і в принципі можливості прогнозованості політики, яка провадиться в бюджетній сфері і у сфері публічних фінансів.
Разом з тим всі ми розуміємо, що Бюджетна декларація складена в умовах надзвичайної невизначеності щодо подальшої реалізації безпекових ризиків та певних факторів, у тому числі і щодо зовнішньої фінансової підтримки. При розробці Бюджетної декларації ми брали до уваги другий сценарій макроекономічного розвитку від Міністерства економіки, який вказує на найбільш найгірші, трохи гірші…
ПІДЛАСА Р.А. Колеги, давайте послухаємо Міністерство фінансів. Тут же всі говорять і я навіть не чую, що Денис Валерійович каже.
Можете почати знову з другого сценарію?
УЛЮТІН Д.В. Так, Роксолано Андріївно. Дійсно, при розробці Бюджетної декларації Міністерство фінансів користувалося другим сценарієм макропрогнозу від Міністерства економіки, який вказує на більш гірший розвиток подій, зокрема це війна у 2025 році, продовження. Разом з тим відповідно до інформації, яка у нас є і від Міжнародного валютного фонду, і зокрема від наших міжнародних партнерів, перспективи зовнішньої підтримки, у нас поступове скорочення зовнішньої підтримки. Разом з тим з метою мінімізації втрат надходжень, а також необхідності забезпечення фінансування першочергових видатків, а також сектору безпеки і оборони Міністерством фінансів передбачено рівень роловеру із 100 відсотків на етапі 2025-2027 років, і що саме головне, рівень дефіциту на 2025-2027 роки зменшується і прогнозується на рівні від 18,2 відсотка ВВП до 6,7 відсотка ВВП відповідно у терміні 2025-2027 років.
Дохідна частина, яка розрахована на чинному податковому законодавстві та уточнених макропоказників, не дає змоги перекрити надходження від фінансування бюджету, і тому ми запропонували також певні податкові зміни, які будуть мати відношення і до 2025-2027 років. Зокрема Міністерство фінансів розробило, а Кабінет Міністрів подав податкові новації, які будуть також передбачені безпосередньо, в Бюджетній декларації вони заплановані і будуть передбачені в бюджеті 2025-2027 років. Також відповідно до необхідності інвестування буде поступове відновлення дорожнього фонду у спеціальному фонді і виконання стратегії доходів, яка була затверджена попереднього року. Таким чином дохідна частина враховує надходження від розробки цього пакету заходів, які ми подали в Раду, на 2025-2027 роки в обсязі не менше ніж 340 мільярдів гривень щорічно.
Отже, головними розпорядниками заявлено додаткова потреба при опрацюванні Бюджетної декларації, і ця додаткова потреба, зараз цифра, щоб всі розуміли, на 2025 рік ця додаткова потреба 9,4 трильйона гривень, на 2026-й – це 10,9 трильйона гривень, і на 2027 рік – це 12 трильйонів гривень додаткова потреба. Зрозуміло, що це більше ніж ВВП на цей період, і зрозуміло, що такі показники ми в принципі не могли би собі забезпечити.
Знову ж таки відповідно до сценарію макроекономічного розвитку, а також враховуючи значне збільшення соціальних стандартів у поточному році по відношенню до індексу споживчих цін, на період 2025-2027 років соціальні стандарти та соціальні гарантії не будуть переглядатися. Зокрема прожитковий мінімум буде становити, мінімальна заробітна плата буде становити на рівні 8 тисяч гривень і вся решта речей також буде забезпечена.
Ми також відповідно до реформи управління публічними інвестиціями маємо окремий розділ Бюджетної декларації, який стосується саме реалізації нової реформи і управління публічними інвестиціями.
І що найголовніше. У відповідності до загальних міжнародних практик Бюджетна декларація передбачає наявність фіскального простору на 2026-2027 роки. Видатки, які будуть під цей фіскальний простір, будуть розглядатися в рамках розробки і опрацювання пропозицій до Бюджетної декларації.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Я перепрошую. Шановні колеги, ми слухаємо уважно Дениса Анатолійовича.
УЛЮТІН Д.В. Валерійовича.
КРУЛЬКО І.І. Вирішується доля країни. Всі говорять і це просто збиває, дайте послухати, він говорить важливі речі. Вибачайте.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Отже, відповідно до міжнародних практик був забезпечений фіскальний простір, зокрема на 2026-2027 роки. В 2026 році цей фіскальний простір буде становити близько 380 мільярдів гривень і в 2027 році це близько 420 мільярдів гривень. Наразі, виходячи з тих політик, які заплановані на 2025-й рік, це той фіскальний простір, який може бути додатково розподілений між основними і найбільш важливими напрямками реалізації політик. На сьогодні вони не визначені. І загалом відповідно до міжнародних практик такий фіскальний простір передбачається в Бюджетній декларації для того, щоб мати можливість реалізовувати ті політики, які або починаються в 2026-2027 роках, або мають бути підсилені в 2026-2027 роках.
Отже, сама Бюджетна декларація, як ми говорили, подана дійсно з певною затримкою. Це було пов'язано з тим, що ми узгоджували основні параметри Бюджетної декларації з нашими міжнародними партнерами. І я дуже вдячний за всі ті пропозиції, які були надані. Я, як Міністерство фінансів, дуже вдячний, що ця дискусія є і що ця дискусія починається саме в Бюджетному комітеті, оскільки увага до Бюджетної декларації як етапу бюджетного процесу надзвичайно важлива, тому що саме в такій дискусії ми можемо визначити ті політики, які мають фінансуватися, ті речі, які не пріоритетні або навпаки пріоритетні і повинні фінансуватися в рамках трирічного бюджетного циклу.
Дякую за увагу.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Тоді пропоную переходити до коментарів, запитань і виступів. Пропоную це робити у такому регламенті: спочатку виступають народні депутати – члени Комітету з питань бюджету, потім інші народні депутати, а потім присутні, запрошені, якщо мають що сказати з приводу Бюджетної декларації. Я пропоную також встановити регламент, щоб на виступ народного депутата давалося 2 хвилини і на відповідь Міністерства фінансів – 1 хвилину.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Є питання.
ПІДЛАСА Р.А. Так, прошу, але спочатку Володимир Володимирович, він був перший з питанням.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Роксолана Андріївна. Я дуже коротко, у мене є коментар.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь…
ЦАБАЛЬ В.В. З процедури?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Щодо обговорення. Просто ви якось разом – питання, виступи – все в одне? Я пропоную, щоб ми мали можливість поставити питання Міністерству фінансів, як ми завжди робили, почути їхні відповіді, а потім дати свої коментарі.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Давайте зробимо так. Тоді пропоную інший регламент: спочатку блок запитань в такому ж форматі – спочатку члени Комітету, потім інші народні депутати, потім запрошені. Пропоную на питання до 1 хвилини, на відповідь до 1 хвилини. Після цього перейдемо на блок виступів, до 2 хвилин кожен виступ. І надамо в кінці можливість Міністерству фінансів відреагувати на всі виступи разом. Ну, так буде справедливо, я думаю.
Тоді давайте, переходимо до запитань.
В кого є запитання, прошу підняти руку, я запишу вас. Цабаль, бачу, Гончаренко, Лаба, Демченко. Хтось ще хоче запитання поставити? Крулько перед Демченко буде.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
ПІДЛАСА Р.А. І Молоток теж перед Демченко.
КРУЛЬКО І.І. Давайте Демченко, а потім я.
ПІДЛАСА Р.А. Добре, домовились. Люшняк, бачу. Тоді давайте почнемо з Цабаля. До 1 хвилини.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Денис Валерійович, за представлення. У мене коротка репліка і коротке питання. Насправді ми всі розуміємо, що ті параметри, які закладені на наступні три роки, що вони ну не те, що не реалістичні, що вони будуть залежати від дуже багатьох факторів і скоріше за все фінальні бюджети, які ми побачимо в 2025-му, 2026-му роках будуть зовсім інші. Але насправді я вітаю той факт, що нарешті ми відновили традицію, яка передбачена законом і не призупиняє норму про подачу Бюджетної декларації, я просто надіюсь, що ці попередні призупинки були востаннє. Мені здається, що це вдруге за 6 чи за 7 років подаємо, і є таке бажання, і надіюсь, що навіть незважаючи на такий скрутний час, ми її подали і це буде продовжуватися дальше.
А питання моє коротке, воно стосується параметрів 2025-го року. Наскільки ви вбачаєте як Міністерство фінансів, що принаймні 2025-й рік той бюджет, який ви подасте 15 вересня, буде відповідати хоч частково тим параметрам, які заклали?
УЛЮТІН Д.В. Ну перш за все хочу сказати, що для Міністерства фінансів важливо, щоб бюджет 2025-го року відповідав тим параметрам, які закладені в Бюджетній декларації. Перш за все ми будемо контролювати точку, яка визначає точку дефіциту, і що стосується саме частини фінансування дефіциту. Окрім того, ми точно маємо дивитися на показники видатків по 2025-му року на сектор безпеки і оборони як найважливішої частини в даному випадку саме бюджету 2025-го року, і решту показників ми будемо вже опрацьовувати, виходячи з того, яка ресурсна база у нас буде залишатися.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Олексію Олексійовичу, прошу.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. У мене наступне запитання, у мене два їх, тому прошу по черзі перше і друге. Ітак, перше моє запитання, воно стосується пропозиції вашої, Міністерства фінансів, заморозити всі соціальні виплати в нашій державі на 2025-й, 2026-й, 2027-й роки. Я цитую: "Встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025-2027 роки на рівні 2024 року, а саме: мінімальна зарплата – 8 тисяч гривень, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць – 2920, для дітей віком до 6 років – 2563 гривні".
До речі, хочу нагадати, що ми до сих пір сплачуємо 860 гривень на дитину на місяць, що є абсолютно недостатнім, і я не побачив в цій Бюджетній декларації напрямків вирішення цієї проблеми. Взагалі, наскільки ви вважаєте адекватним, я все розумію, складності, війна, у нас все непросто, але просто заморозити всі соціальні виплати в державі на три роки наперед при тому, що в нинішніх умовах очевидно і вже цього абсолютно не вистачає людям, а на три роки наперед, ну, це виглядає як просто якесь знущання і божевілля?
Ще раз, це Декларація, але навіть якщо ви декларуєте таке, без жодного напрямку збільшення соціальних видатків, не враховуючи, як будуть іти бойові дії, ще щось, як на мене, це є абсолютно неприпустимо. Я би просив внести відповідні зміни, пояснити, як ви розрахували і чому ви таке подали в такому вигляді. А далі у мене буде ще одне питання.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Прошу.
УЛЮТІН Д.В. Перш за все хочу сказати, що ми зараз говоримо не про соціальні видатки, ми говоримо про гарантований державою рівень соціальних стандартів, це трошки інші речі.
Що стосується показника...
ГОНЧАРЕНКО О.О. Вони пов'язані.
УЛЮТІН Д.В. Звісно, пов'язані.
Що стосується саме показника гарантованого соціального стандарту. При розробці бюджету 2024 року і встановленні граничних показників соціальних стандартів ми враховували прогноз індексу інфляції на рівні 17,2 відсотка. При індексації, ми зробили індексацію майже на 20 відсотків. По факту індекс інфляції склав всього лише 5 відсотків. Таким чином, виходячи із цих показників, ми вважаємо, що при тому рівні інфляції, який у нас зараз є, індексувати з від'ємним значенням не дуже добре. Тому ми зафіксували цей рівень на 2025-й, відповідно до макропрогнозу 2025-2027 роки.
Більше того, хочу сказати і ще раз звернути увагу. Бюджетна декларація передбачає розділ фіскальний простір. Якщо буде визначено, що саме соціальна політика для 2026-2027 років є надважлива, то саме ресурс, який передбачається в розділі фіскальний простір, може бути спрямований в тому числі і на вирішення цього питання. Тому в даному випадку по 2025 року, який є базовий для нас, наразі немає сенсу переглядати рівень гарантованого соціального стандарту, і я пояснив чому. А по 2026-у і 2027 роках я вдячний за ті пропозиції, які ми отримали. Якщо не помиляюся, пункт 11 пропозицій у Постанові говорить про те, щоб ми розглянули саме питання соціальних виплат і ми опрацюємо це питання.
Дякую.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
Я…
ПІДЛАСА Р.А. Дозвольте я підтверджу те, що сказав перший заступник Міністра. Ми в проекті рекомендацій Верховної Ради дійсно в пункті 11 говоримо, що Уряд має опрацювати можливість підвищення в 2025-2027 роках розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а також посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Це дуже правильно, пані Роксолано, і ми як парламент маємо на це відреагувати.
Не погоджуюсь з тою логікою, яка прозвучала. При всій повазі, бюджетний простір, фіскальний простір – це все чудово, але має держава поставити перед собою певні завдання. І Бюджетна декларація – це про завдання. Якщо держава собі навіть не буде ставити завдання посилювати соціальний захист людей, так не те, що посилювати, хоч підтримати його на якомусь прийнятному рівні, то звичайно ніколи і ніякого результату не буде.
І звідси друге питання знов-таки про завдання. Ми всі розуміємо, що найголовніший виклик, який є перед нами всіма, – це війна, це очевидно, російська агресія і це саме головне. Як тоді можна пояснити, що ми плануємо зменшувати видатки на національну безпеку і оборону? Причому зменшувати суттєво. 2025 рік – 2,2 мільярда гривень, 2026 рік – 1,6 мільярда гривень, 2027-й – 1,5 мільярда гривень, очевидно, що є ще інфляція. Тобто це є суттєве зменшення видатків на національну безпеку і оборону. Звичайно дуже би хотілося, щоб наш ворог зник просто з мапи Землі. Поки це не проглядається, в таких умовах Україна має жити в першу чергу безпекою.
Ще раз, я розумію, що у нас сьогодні дуже високі витрати, війна і так далі, але ж ми ставимо завдання перед собою. І мені здається, що навіть постановка завдання, що ми знижуємо видатки на нацбезпеку в нинішніх умовах, є абсолютно неправильною. Хочеться почути ваш коментар по цьому питанню теж.
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Тоді повторю ще раз. Ми розробляли Бюджетну декларацію, виходячи із другого сценарію макропрогнозу від Міністерства економіки. Відповідно до цього сценарію війна завершиться у 2025 році. Виходячи з цього і відповідний тренд на підтримку сектору безпеки і оборони. Хочу звернути увагу, що рівень зменшення у 2026-у і 2027 роках відповідає тим параметрам, які закладені в макропрогнозі. Бюджетна декларація основана в першу чергу не на лозунгах, вона в першу чергу основана на розрахунках. І це дуже важливо при подачі такого документа.
Більше того, давайте тоді вже, якщо ми обговорюємо це питання, то чітко визначимо, що для нас є пріоритетом – або соціальна політики, або все-таки військова політики. І це дві речі, які не можуть разом іти поруч, оскільки...
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так у вас ні того, ні того немає.
УЛЮТІН Д.В. ...ресурсу в державі все одно не буде достатньо.
Я також казав, коли говорив у виступі, про параметри дефіциту, які ми можемо собі дозволити. Тому що я впевнений, сьогодні у нас будуть тут запитання, що стосуються саме боргової політики і рівня запозичень на внутрішньому і зовнішньому ринку. І що найголовніше, Рахункова палата нам постійно вказує на рівень боргового навантаження, який значно перевищує 100 відсотків ВВП. Тому Бюджетна декларація – це більше про саме документ збалансованості і тих речей, які ми можемо собі дозволити в перспективі трирічного періоду.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Михайло Михайлович Лаба.
ЛАБА М.М. Доброго дня! Трохи ознайомився з матеріалами більш детально, тобто про податки хотів запитати, але є розписані, які саме напрямки ви плануєте.
Мене цікавить таке коротке питання: які є прогнози щодо урізання програм державного сектору, які є неефективними? Там аналітика чи проведена? Ваше бачення. І який ресурс очікується отримати бюджетом з малої та великої приватизації за ці роки?
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Отже, з метою урізання неефективних витрат відповідно Бюджетний кодекс передбачає такий механізм, як огляд витрат. Враховуючи, що ми, і я вдячний Бюджетному комітету, зібралися для того, щоб опрацювати саме безпосередньо Бюджетну декларацію, ми точно так же можемо і будемо, я сподіваюся, збиратися, коли ми будемо заслуховувати саме огляди витрат, які затверджуються Кабінетом Міністрів. Безпосередньо в рамках оглядів витрат ми можемо подивитися саме і на ефективність, і на неефективність, і на необхідність додаткового фінансування або, назворот, скорочення тих чи інших неефективних напрямків.
Що стосується фінансування від приватизації. Зараз я подивлюся цифри, суми там були не дуже великі, в межах 6 мільярдів гривень щорічно, але зараз точно скажу. Буквально мені треба пару секунд подивитися матеріали. Отже, надходження від приватизації державного майна, ну, цифра, яка йде безпосередньо від самого Фонду державного майна по роках: 3,2 мільярда гривень – план на 2025-й і 2 мільярди на 2026-й і 2027-й роки.
Дякую.
ЛАБА М.М. Якщо можна, тут колеги погодяться, це недопрацювання велике. Ми просимо вас ряд механізмів вчинити з Міністерством фінансів, Фондом державного майна, Міністерством інфраструктури. І там дуже великий список баластових підприємств, які також хочуть отримати громади на конкурсах ProZorro, і бізнес, і так далі. Там є деякі перепони. Будь ласка, попрацюйте над цими перепонами.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дозвольте я на правах модератора прокоментую. Михайло Михайлович, ми можемо написати хоч 50 мільярдів надходження від приватизації. Але якщо їх не буде, то це буде виглядати так, наче ми намагаємося ввести в оману наших міжнародних партнерів, в тому числі коли плануємо державний бюджет.
УЛЮТІН Д.В. Так це так і відбувається.
ПІДЛАСА Р.А. Тому не вартувало би таке робити. Краще ставити реалістичну цифру. Якщо прийде більше, то ми знайдемо, як їх витратити.
Іван Іванович.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
У мене кілька буде запитань. Перше запитання стосується пункту 11 наших рекомендацій. От я би хотів, щоб прокоментував Денис Валерійович про те, що можливості підвищення у 2025-2027 роках розміру прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, а також посадового окладу працівника першої тарифної сітки – і тут написано – виходячи із наявних фінансових ресурсів державного бюджету. Тобто це означає, що такого підвищення не буде. Але ми розуміємо рівень інфляції, ми розуміємо зростання споживчих цін, вплив відповідно на реальні доходи людей, які знижуються, тому у мене є така пропозиція – як ви на це дивитеся, якщо би ми в цьому пункті додали "не виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету", а "виходячи з фактичного розміру прожиткового мінімуму", тому що це є основою. Якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму відрізняється вдвічі від того, що написано, що закладено в державному бюджеті, то це означає, що людина отримає кошти тільки на половину місяця, а на іншу половину місяця вона навіть з того, що вираховується фактичний розмір прожиткового мінімуму, прожити неможна. Це одне запитання. Тобто я пропоную сюди додати відповідний пункт. Як ви це коментуєте?
І друге питання. Там, де у нас іде уже останній пункт, який стосується місцевих бюджетів. Все-таки у мене є пропозиція: ми пишемо у пункті 27 про 64 відсотки зарахування до загального фонду місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, ми пишемо: але не більше 64 відсотки. Треба навпаки написати: але не менше 64 відсотки. Тому що є зараз 64 відсотки, і є пропозиція не знімати 4 відсотки, тому що це була гарантія якраз місцевим бюджетам і компроміс, який досягався тут, у тому числі на Бюджетному комітеті, коли від місцевих бюджетів забирали ресурс у вигляди ПДФО, яке сплачувалося, військове ПДФО, яке йшло на місцевий бюджет. Це раз.
Друге, тепер що стосується військового ПДФО. Я все-таки пропоную, щоб ми в Бюджетній декларації повернули місцевим бюджетам військове ПДФО не військових, які є в Збройних Силах України, а хоча би тих працівників, які працюють в Службі безпеки, в поліції, ДСНС і так далі. Тобто це люди, які не є на фронті, які живуть у своїх громадах, їхні діти навчаються в школах, в садочках, іде навантаження на всю соціальну інфраструктуру. Тому він, оцей працівник, який працює в ДСНС чи в поліції, чи в СБУ, він є таким самим працівником, який працює в іншій якійсь сфері, і сплачується ПДФО до місцевого бюджету. Тому є пропозиція все-таки, щоб ми це повернули і прописали відповідно в Бюджетній декларації. Оце мої такі…
І що стосується реверсної дотації. Так само прохання зберегти реверсну дотацію, тому що це стосується якраз найбідніших наших територіальних громад, які якраз є сільськими і селищними.
Оці власне два блоки я просив би, щоб Денис Валерійович прокоментував ставлення Мінфіну.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Давайте трошки більше мені чим хвилину на відповідь, оскільки питань аж цілих 5.
Якщо бути чесним, все-таки про Бюджетну декларацію. Я, Міністерство фінансів, ми, мабуть, було б найкращим Міністерством фінансів, якби в даному випадку всім казали: "Окей. Давайте добавимо трохи грошей". А насправді все стосується балансу. Поїхали по соціалці. Ми вже як Міністерство фінансів не один рік просимо все-таки прийняти рішення і відв'язати зарплати від прожиткового мінімуму, і відв'язати деякі речі, які не мають бути прив'язані до прожиткового мінімуму, від прожиткового мінімуму.
Те, що ви пропонуєте, буде вартувати бюджету 900 мільярдів гривень на рік. На секундочку, цифра 900 мільярдів гривень на рік! Ми "со скрипом" прийняли закон про збільшення акцизів, приведення їх у відповідність, який вартував, ну по 2025-му нічого не вартувало, 2026-й, 2027-й вартував там якусь суму, 7-8 мільярдів гривень. 900 мільярдів гривень додаткової потреби.
Перше. Яке наше ставлення як Міністерства фінансів? Ми просто в захваті, нам це подобається. Але знайти такий ресурс неможливо. Економіка в будь-якому випадку має генерувати ці 900 мільярдів гривень, щоб забезпечити таку виплату.
Друге. 64 відсотки ПДФО. Є стандарт, на якому стандарті будувалась безпосередньо модель децентралізації. Ця модель децентралізації вказувала на 60 відсотках. Чотири відсотки були віддані цільово під певні енергоефективні проекти. Я не знаю стан реалізації тих енергоефективних проектів, я думаю, для цього потрібно окремо Бюджетний комітет зібрати, для того, щоб все-таки розуміти, наскільки ефективно були витрачені ці 4 відсотки, які ми віддали з державного бюджету і передали на територіальні громади саме для реалізації таких речей.
Знову ж таки в даному випаду ми розбалансовуємо бюджет і ми не зможемо до цих 900 мільярдів додати ще те, що ми маємо 4 відсотки ПДФО, віддати на місця. Я дуже негативно ставлюся до цього, оскільки наша давня історія в комунікації з органами місцевого самоврядування, з Асоціацією міст говорить про те, що необхідно порахувати дійсну вартість послуги і по цьому принципу тоді порахувати ресурс, і тоді вказати, який дійсно відсоток ресурсу має лишатися на територіальній громаді для того, щоб можна було забезпечити ці делеговані повноваження. В даному випадку ми навіть не можемо розділити такі поняття, як "делеговані" і "власні повноваження" у відповідності до закону. Навіть ці поняття у нас не розділені і ми таким чином навіть це порахувати не можемо.
Військове ПДФО. Ми віддаємо рівень 2021-го року на територіальні громади. Ми це зробили. Решта коштів відправляються саме на підтримку сектору безпеки і оборони, реалізацію програм, які в принципі визначені саме безпосередньо в законі. Вертати додатково військове ПДФО – це повернення знову ж таки до дискусії 2023-го року і в принципі тих перекосів, які це військове ПДФО створило. Ну, рік наче пройшов, певні зміни зафіксувались і, мені здається, територіальні громади поступово звикають до того, що цей надзвичайний ресурс, який був визначений не виходячи із роботи територіальної громади, а виключно через прийняття рішення центральною владою щодо значного збільшення грошового забезпечення, цей ресурс не повернеться. А реверсна дотація навпаки стосується виключно саме багатих територій. Ми дане питання, зрозуміло, спільно з органами місцевого самоврядування і територіальними громадами опрацюємо, але наше бачення таке, що реверсна дотація по тих територіях, які дійсно зазнають суттєвих втрат, які знаходяться дуже близько до лінії бойових дій, опрацювати можна. Все, що стосується територіальних громад, які знаходяться дуже далеко від фронту, які отримали, як би це не звучало, А+ від того, що відбулося – туди перемістився бізнес, там сплачуються високі податки, вони мають дійсно дуже високий бюджет і за рахунок цього мають віддавати частину реверсу знову ж таки в систему горизонтального вирівнювання для того, щоб решта громад, які постраждали від російської агресії, щоб мали ресурс для виконання своїх власних повноважень. Тому, в принципі, що стосується саме цього горизонтального вирівнювання, це питання дуже важке і для Міністерства фінансів, як я розумію, і в принципі для ОМС, але дискусія поки що продовжується.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Ігор Федорович Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня, шановні колеги, шановний Денисе Валерійовичу! Декларація написана. І у мене таке риторичне питання, яке, мені здається, хвилює суспільство. Там описано, що впродовж 2025 року будуть проходити активні бойові дії, по всіх показниках ми це бачимо. І ми не даємо, навіть читаючи суспільству Декларацію, не даємо надію, що а якщо активні бойові дії будуть закінчені, то можна задекларувати, що Міністерство фінансів спрямує ці доходи, які у нас збільшаться від використання на бойові потреби, на збільшення соціальних стандартів. От якщо б це було прописано, це було б суто політично. Це так, на мою думку.
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Ігор Федорович.
Знову ж таки, я розумію, що стосується соціальних стандартів і щодо реалізації соціальної політики, і в рамках пункту 11 те, що у нас є, ми це питання, звісно, опрацюємо. І дійсно слушне зауваження, ми його розглянемо.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Микола Люшняк, потім – Пасічний Олександр.
ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановна пані головуюча, шановні колеги народні депутати, присутні!
Скажемо так, на мою думку, таку Декларацію мав би представляти Прем'єр-міністр України, тому що тут задіяно дуже багато питань, фактично всі міністерства, які у нас є в Кабінеті Міністрів.
Три питання. Так, зменшуємо гроші на Міноборони. Пам'ятаю, в 2020 році ви в цьому кабінеті зменшували з трьох до п'яти відсотків ВВП на Міноборони. Сьогодні це вийшло в те, що ми не маємо частину країни. Якщо ми будемо зменшувати кошти на Міністерство оборони, то соціальні виплати, можливо, буде робити в 2028-2029 році інша країна нашим людям. Тому віднесіться до цього більш змістовно і не робіть таких речей. Ми є країна воююча і думаю, що надовго.
Друге. У нас тільки сьогодні в освіті, так, є стільки проблем особливо в тому, що стільки молоді і молодих людей іммігрувало в країни Європи і по цілому світу. А питання освіти, воно, в принципі, якесь таке, знаєте, дуже розмите. Ми щось вчимо, Нова українська школа, а про тих дітей, які вчаться за кордоном, ми сьогодні не дбаємо. До речі, хочу вам сказати, щоб сьогодні український вищий навчальний заклад взяв ліцензію в Європейському Союзі на свою філію, це неможливо зробити.
Третє. Екологія. Ви знаєте, перше, що мені кинулося в очі, це є збільшення природно-заповідного фонду. Ви знаєте, що Україна сьогодні по природно-заповідному фонду, по кількості земель є перша в Європейському Союзі? Таке просто писати, ну, у нас питання сьогодні – країна захаращується відходами, сміттям, ми розуміємо, що кількість важких металів при тій інтенсивності військових дій, а це питання навіть не піднімається, його просто тут немає, це "розмита водичка".
Третє. Аналітика по агропідприємствах. Ви виділяєте гранти на сади, коли у нас викорчовуються з 2002 року сади і виноградники. Це просто кричущі факти, які не треба взагалі… Коли хтось готує такі документи, вони мають пройти хоч би по всіх міністерствах, а то виходить, ми викорчовуємо сади і виноградники, так, є кісточкові, є горіхові, так, ми збільшуємо насадження, це потрібно, а по багатьох багаторічних ми зменшуємо з року в рік, а у нас гранти збільшують в подальшому. А ви кажете – у нас немає грошей. У нас є гроші, просто їх треба ефективно використовувати.
І останнє, головне питання. Ви для себе повинні забути, що у нас відновлення, відбудова і так далі. Ми будуємо нову країну. І в таких деклараціях, такої ваги, ми повинні будувати нову країну, а не щось відновлювати.
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Перш за все хочу звернути увагу, що Міністерство фінансів не доводить Декларацію по бюджетних програмах. Декларація робиться по політиках. Якщо Міністерство аграрної політики визначає, що необхідно викорчовувати сади, це питання не до Міністерства фінансів, це питання до Мінагрополітики, і Міністерство фінансів просто має проконтролювати ефективність витрачання цих коштів, якщо досягли результату чи не досягли.
ЛЮШНЯК М.В. Викорчували чи ні?
УЛЮТІН Д.В. Як би це не звучало.
ЛЮШНЯК М.В. …..сьогодні нам знайти кошти на Міністерство оборони і на сильну українську армію, інакше в нас буде інша країна давати соціальні виплати. Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Дякую. Хочу сказати, що обсяг видатків державного бюджету в середньостроковій перспективі на сектор безпеки і оборони визначено на 2025-й рік у розмірі 2,2 мільярда, дійсно з поступовим скороченням цього показника у 2026-му і 2027-му роках, виходячи саме з того, що відповідно до сценарію економічного розвитку активна фаза бойових дій закінчиться в 2025-му році, і тому поступове зменшення буде саме на сектор.
Знову ж таки звертаю увагу, що є на 2026-й, 2027-й рік в разі прийняття змін до податкового законодавства фіскальний простір, який дасть можливість забезпечити найбільш важливі напрямки у фінансуванні. Якщо це буде визначено для 2026-го і 2027-го року продовження на тому ж рівні фінансування сектору безпеки і оборони, то буде здійснено фінансування саме сектору безпеки і оборони.
Дякую.
ЛЮШНЯК М.В. По ваших словах, якщо ми закінчуємо в 2025-му році, то чому ви в 2027-му році, вертаючись до військового ПДФО, ви його забиваєте в бюджет? Наприклад, громада "А", в неї було 150 трактористів, всі пішли воювати, вони сплачували ПДФО на місцях, так? Ви зараз навіть не даєте дискусію, щоб це ПДФО поверталося в громади. ППД частин розміщено і на інших територіях. Тобто ви забираєте кошти фактично громад і ви вертаєтесь на 2021 рік. Але на 2021 рік військове ПДФО, ви візьміть підніміть мобілізованих, яких було мільйон, півтора мільйона гривень. Це чиїсь робочі місця, це люди, які працювали на місцях, вони сплачували ПДФО, ви від цього ПДФО. А ви тільки берете військове ПДФО. Це несправедливо.
Ми сьогодні забираємо фактично, ми фактично сьогодні хоронимо найкращу реформу, яка є за незалежності України. І це є несправедливе ПДФО. Ми сьогодні повинні вирахувати, скільки мобілізувалось людей працездатних, які сплачували ПДФО в Україні по громадах. І від цієї цифри, враховуючи інфляцію, підняття зарплат, прожитковий мінімум, повернути ці гроші, там 10 відсотків, 15 чи 20, але повернути їх в громаду. А ви їх забираєте в державний бюджет і говорите: "Військове ПДФО на 2021 рік".
Військові – це ті ж самі українці, їхні сім'ї проживають на територіях, їх треба обслуговувати, їм треба ремонтувати дахи, їм треба також ремонтувати каналізацію, водогони, їхні діти ходять в школу, а це є все місцеве ПДФО.
Тому я вважаю, до місцевого ПДФО, Роксолано Андріївно, нам треба більш змістовно вернутися і повністю його переглянути. Тому що це є неправильно!
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Денис Валерійович, прошу.
УЛЮТІН Д.В. Я повністю підтримую пропозицію щодо того, що ми маємо чітко переглянути фінансове забезпечення реформи децентралізації. І я про це якраз і говорив. Наразі та реформа децентралізації, яка пройшла у 2016 році і була заснована саме на фінансуванні за рахунок ПДФО, вона себе вже повністю витратила, оскільки ми чітко розуміємо, що пішли значні перекоси між територіальними громадами. Частина територіальних громад отримала додатковий бонус від того, що до них переїхав і бізнес, і переїхала велика кількість людей, які сплачують ПДФО у них. Великі території в результаті цього втратили і трудовий ресурс, і кількість населення. Ми знаємо, значне внутрішнє переміщення осіб, ми знаємо, по яким територіальним громадам найбільше навантаження за рахунок таких саме внутрішньо переміщених осіб. І це все має також лягати в реформу фінансового забезпечення децентралізації. Якщо ми просто будемо рахувати по принципах, по яких ми рахували до 2022 року, то ми здійснимо суттєві перекоси. У нас ті територіальні громади, які на прифронтових територіях, залишаться взагалі без фінансового ресурсу.
Тому я за те, щоб ми чітко пропрацювали нову модель, саме що стосується фінансового забезпечення територіальних громад.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Олександр Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго дня! Дякую.
В продовження цієї теми. У мене є звернення від двох громад: Очаківська громада, яка прифронтова і зараз знаходиться під обстрілами щоденними, і Миколаїв – одне із найбільш пошкоджених міст України.
В чому питання? Хотів би спитати про ресурс в 33 мільярди, які ми виділяли на вирівнювання бюджетів на рівень 2021 року, як він використовується і чи вистачає коштів на цей рік?
Друге. Чи планується і який бюджет планується на наступний рік?
І третє питання, в чому звернення цих громад. Вони вже звернулись до Міністра фінансів з цим питанням, до вас, до міністерства. Хотілось би окремо розглянути на прикладі цих прифронтових громад. Їм не вистачає коштів, які компенсація на 2021 рік, тому що у них значні пошкодження. В Миколаєві водогін, постійно рветься каналізація, водопровід ….. води і у них не вистачає, це одна із головних причин, не вистачає коштів рівня 2021 року. Очаків мав 49 відсотків ПДФО військових, це бюджет, практично 50 відсотків це був бюджет ПДФО військових. І зараз у них не вистачає практично вдвоє. Вони в цей рік виживуть за рахунок вільних залишків, а на наступний рік вони не знають, що робити. Таке питання, що їм робити? Як прогнозувати життя на наступний рік?
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. В рамках Бюджетної декларації у нас передбачений ресурс для вирішення саме таких питань, саме який буде механізм закладений, це буде вже визначатися на рівні Закону про бюджет. Загалом в самій Бюджетній декларації саме на такі цілі у нас передбачено більше 40 мільярдів гривень саме для вирішення саме таких можливих проблемних питань.
ПАСІЧНИЙ О.С. А про використання 33 мільярдів у цьому році можна щось?
УЛЮТІН Д.В. Так. На сьогодні було здійснено кілька розподілів. Зокрема, першим розподілом було забезпечено перерахування на територіальні громади рівень ресурсу 2021 року. Як ми і приймали в Законі про бюджет або порівняно фактичний ресурс 2021 року і фактичний ресурс 2023 року – різниця була передана.
Також поквартально, виходячи із показників виконання бюджету, також були здійснені перерахування. На сьогодні із цієї дотації було перераховано на територію близько 19 мільярдів гривень.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Ростислав Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Перепрошую. У мене якраз питання до Дениса Валерійовича. Саме якраз тут, у цій залі, якраз Бюджетним комітетом минулого року ми ухвалити рішення і передбачили на будівництво укриттів 1 мільярд гривень у медичних закладах. Ми нещодавно бачили цинічний обстріл Охматдиту в Києві і питання укриттів знову постало дуже гостро. На будівництво сховищ було виділено 1 мільярд гривень, а вже пройшло пів року. Хочу довести до відома всіх колег, які тут присутні, що, наскільки ми бачимо згідно Декларації, використано нуль гривень, хоча вже закладали на такий період часу близько 333 мільйона гривень. Як це збираються вони зреалізувати цю програму, хотілося б запитати саме у вас, і як ви взагалі моніторите і здійснюєте свою функцію нагляду та контролю? Дякую.
Хочу, до речі, добавити, що не тільки на укриття у медичних закладах, а також субвенція спрямовується на реконструкцію, реставрацію і капітальний ремонт протирадіаційних укриттів та споруд подвійного призначення. І проект, ще раз наголошую, розрахований до 31 грудня.
ПІДЛАСА Р.А. До вас. Ну, можливо, до Романа Володимировича, якщо він є на зв'язку.
УЛЮТІН Д.В. Дякую. Ми тут всі зібралися для того, щоб чесно проговорити Бюджетну декларацію, сам бюджетний процес. На розгляд Бюджетної декларації, і це є право відповідно до загалом і Бюджетного кодексу і самого Регламенту, можуть бути запрошені і ті міністри, які відповідальні за ті чи інші політики. Міністерство фінансів в даному випадку не може відповідати за всі міністерства і етапність виконання цих речей.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Знову ж таки у мене було анонсовано на 18-у, але ви вже засідаєте.
КРУЛЬКО І.І. Ото тобі й на.
УЛЮТІН Д.В. Дуже дякую за коментар. Да, ми продовжуємо засідати.
Отже, що стосується саме безпосередньо видатків на укриття. Це дуже важлива частина саме інвестування. Хочу звернути увагу, що в Бюджетній декларації ми передбачили і, що саме головне, хочу привернути увагу, розпочали новий етап – це управління публічними інвестиціями, реформа управління публічними інвестиціями. В рамках саме таких проектів публічних інвестицій має бути також і передбачено, і буде передбачатись, будівництво споруд, укриттів цивільного захисту. В будь-яких випадках, в публічних установах, які обслуговують велику кількість людей, мають бути передбачені такі речі.
Дякую.
ТІСТИК Р.Я. Я перепрошую, Денис Валерійович, а можна відповідь на моє питання?
ПІДЛАСА Р.А. Чому субвенція не використовується? Там затверджено порядок по цій субвенції?
ЛАБА М.М. Тут потрібна оцінка багатьох тих речей, що ми казали. Ми не бачимо виконання тих програм державних і міністерств, і відомств, які в цьому році реалізуються, і чому не реалізуються. Давайте окреме робоче засідання в Бюджетному комітеті з цього приводу.
Так, підтримую Ростислава, складати Бюджетну декларацію без цього моніторингу...
ПІДЛАСА Р.А. У мене є пропозиція запросити Міністра або відповідального за фінанси заступника з Міністерства охорони здоров'я і заслухати його про використання цієї субвенції.
ЛАБА М.М. Таке саме і в освіті, і в інших галузях.
ПІДЛАСА Р.А. Мені здається, це буде найбільш слушно.
ТІСТИК Р.Я. А чому їх сьогодні немає?
ПІДЛАСА Р.А. Слушне запитання. Ми їх окремо запросимо.
Колеги, чи є ще запитання у членів Комітету? Якщо члени Комітету вже отримали відповіді на запитання, то прошу пана Демченка.
ДЕМЧЕНКО С.О. Дякую, пані голово.
Всім добрий день! У мене до заступника Міністра фінансів такі запитання. Їх напевно буде три.
Перше. Скажіть, будь ласка, відповідно до Бюджетної декларації, яка була прийнята Урядом, Уряд пропонує до 2027 року заморозити на рівні 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу судді. Відповідно до діючих норм законодавства, Конституції України ця можливість відсутня на законодавчому рівні, вона протирічить нормам Конституції і законодавству. І це підтверджується рішеннями судів, яких безліч на сьогоднішній день, які стягують відповідну суму, виходячи не з розміру, який пропонує Уряд закласти в майбутніх бюджетах, а саме з Уряду, який є рівнем для усіх прожиткового мінімуму. Тобто спеціальний розмір не застосовується. Внаслідок цього ми маємо по суті відкладену заборгованість або відкладене зобов'язання держави в часі перед судовою владою. Тобто нібито Уряд фактично забезпечує фінансування судів, але це не так виявляється, тому що наприкінці року або трохи раніше виникає заборгованість, яку Уряд не помітив, таким чином і відклав цю заборгованість на майбутнє.
Наскільки, на вашу точку зору, саме Міністерства фінансів, яке готувало цю Декларацію насамперед, да, це є ефективним управлінням державними фінансами? Тобто відкладати зобов'язання зарплатного характеру по суті перед нашими громадянами на майбутні періоди і не передбачати це в деклараціях – їх погашення в майбутніх періодах. Це у мене перше питання. Будь ласка.
УЛЮТІН Д.В. Я просто не можу зараз швидко знайти, який мінімальний розмір…
ДЕМЧЕНКО С.О. Дивіться, в 11 абзаці…
УЛЮТІН Д.В. …у судді районного суду. Але мені здається, там значно більше ніж сума інших категорій.
Просто у мене питання: коли голосувався такий закон, яким чином ми прив'язували виплати судової системи саме до прожиткового мінімуму, роблячи і ризикуючи тим, що прожитковий мінімум не буде переглядатися після того взагалі? Ну це дискусійне питання. Що ми хочемо досягти в даному випадку: ми хочемо забезпечити стовідсоткове фінансування однієї гілки і при цьому перестати фінансувати всі інші?
Це питання дуже складне для Міністерства фінансів. Ми виходимо з наявності ресурсу, а не із бажання мати високу заробітну плату в окремо взятому секторі.
ДЕМЧЕНКО С.О. Я не почув відповідь на моє питання. Я перепрошую, ще раз кажу, уточнюю.
УЛЮТІН Д.В. Я просто не почув питання.
ДЕМЧЕНКО С.О. Я уточню тоді. Денис Валерійович, дивіться, є сума, яку має сплатити, мусить сплатити держава, її зобов'язання перед працівниками в державі. Ви своєю Декларацією передбачаєте норму, яка фактично відкладає сплату цієї суми до того моменту, коли особа звернеться до суду і стягне цю суму з держави. Тобто ви фактично в часі відкладаєте зобов'язання держави по заробітній платі перед працівниками, які працюють на державу. В чому, будь ласка, фінансово-економічний ефект, в чому ефективність? Це ваша фінансова політика і я хотів би зрозуміти, що це ефективно. Ви умисно відкладаєте сплату коштів на майбутнє, тому що у нас в майбутньому, там через 3 роки і поза цією Декларацією, тому що в цій Декларації ви це не передбачаєте, з'являться мільярди гривень чи доларів, чи євро, я не знаю, в чому там, і ви погасите цю заборгованість, плюс напевно проценти якісь, які отримають відповідні громадяни, які своєчасно не отримали сплату за свою працю. То в чому ефективність економічна цього кроку?
Якщо ви кажете про те, що у вас не вистачає ресурсу забезпечити в повному обсязі оплату, то може більш ефективним буде не відкладати на майбутнє борги, а скоротити ці витрати шляхом скорочення відповідного апарату, я не знаю. Якщо держава не може забезпечити таку кількість працівників, то давайте дивитися "правді в очі" чи "очами в правду", я не знаю вже як, щоб ми зрозуміли, що я кажу. Давайте тоді казати про те, що нам потрібна менша кількість працівників, яку ми можемо забезпечити. І це буде зрозуміло. Але ми не будемо на майбутнє відкладати, ще раз кажу, і формувати заборгованість.
Крім того, що у нас зовнішня заборгованість, ну, ми її зараз не торкаємося, я думаю, що колеги ще торкнуться її, але навіщо ми внутрішню заборгованість збільшуємо по заробітній платі фактично перед працівниками, що працюють на державу? В чому сенс, поясніть мені, такої позиції Міністерства фінансів? В чому економічний зміст?
ПІДЛАСА Р.А. Скажіть, ми збільшуємо заборгованість перед працівниками судової гілки влади? Можна у мікрофон сказати?
УЛЮТІН Д.В. У нас немає заборгованості по заробітній платі.
ДЕМЧЕНКО С.О. У вас немає заборгованості по заробітній платі. Суддівську винагороду ви відносите до заробітної плати?
УЛЮТІН Д.В. А, так ми таки про суддів?
ДЕМЧЕНКО С.О. Ну в тому числі і про суддів.
УЛЮТІН Д.В. Хорошо. Ну тоді я про суддів. Мінімальна заробітна плата у судді районного суду 100 тисяч гривень.
ДЕМЧЕНКО С.О. Брехня.
УЛЮТІН Д.В. Ви вважаєте, що це маленька заробітна плата?
ДЕМЧЕНКО С.О. Це брехня. По-перше, нема такої мінімальної заробітної плати для суддів районного суду, я вам відверто кажу. І якщо ви хочете пересвідчитися, візьміть Закон "Про судоустрій і статус суддів", там чітко визначений розмір суддівської винагороди. Вона менше ніж 100 тисяч гривень, гораздо, там в два рази. Це по-перше.
По-друге, я ще раз кажу, колеги, я звертаю увагу, я це питання буду просити підтримати, коли будемо зміни до Декларації. Ми просто відкладаємо на майбутнє борги, задля чого? І Міністерство фінансів не визнає цю ситуацію, теж не розумію задля чого. Якщо немає коштів, ще раз кажу, то ми маємо скоротити тоді відповідні витрати, а не накопичувати заборгованість.
У мене друге питання до Міністерства фінансів. Скажіть, будь ласка, у нас є офіційна заборгованість перед працівниками Служби судової охорони, про яку я казав рік тому, півтора роки, два роки вже тому, вона сягає вже 2 мільярди гривень. 2 мільярди гривень ця заборгованість, це без процентів. І ця заборгованість, жодним чином не передбачається її погашення відповідно у вашій Декларації. Ви як Міністерство фінансів передбачаєте, що у ці 3 роки немає необхідності її погашати чи ви використовуєте інший інструмент? Яка логіка, що не передбачається в Декларації вирішення цієї проблеми у найближчі 3 роки?
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Що стосується виплат по рішеннях судів, то щорічно, хочу звернути увагу, передбачається бюджетна програма виконання рішень судів. У рамках цієї програми і виконуються всі рішення судів.
Дякую.
ДЕМЧЕНКО С.О. Будь ласка, який саме ресурс передбачений, тоді скажіть, у вашій Декларації? Який це пункт, що це передбачено на ці виплати?
УЛЮТІН Д.В. Якщо у вас є пропозиції до Бюджетної декларації, що стосується саме таких речей, ви можете їх подати.
Дякую.
ДЕМЧЕНКО С.О. Дякую.
Колеги, у мене буде така пропозиція. Я проситиму підтримати її, оскільки вона відсутня, вирішення цієї проблеми, в Декларації.
І у мене ще є питання. Відповідно до, скажімо так, наших правил під час війни, те, що ми вирішили, що люди в нашій країні, які працюють на території активних бойових дій або можливих бойових дій, вони отримують доплати, всім це відомо, державні службовці і так далі, всі категорії, отримують або доплату як правоохоронні органи там по відповідній постанові 168 напевно, якщо не помиляюся, або отримують, відповідно просто кратно до заробітної плати перемножується зарплата. Це зрозуміло, справедливо.
На жаль, одна категорія державних працівників у нас не потрапила до цих виплат безпричинно. Це категорія працівників Служби судової охорони. Вони, працюючи на відповідних територіях, не отримують жодних доплат ні по 168 постанові, ні по 391-й. В Декларації жодним чином ця проблема не вирішується, не пропонується найближчі 3 роки. Я хотів би зрозуміти, по якій причині? Можливо, ви бачите закінчення війни з 1 січня і всі ці виплати всім перестануть сплачуватися. Або ви вважаєте цю категорію осіб...
Денисе Валерійовичу, я перепрошую, я для вас задаю питання, не для себе ж…
ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу, прошу.
ДЕМЧЕНКО С.О. …Я намагаюся з вами коректно розмовляти як людина з людиною. В чому питання? Вас щось не влаштовує, що я задаю питання, не подобається? Будь ласка, давайте з повагою.
Ще раз кажу, або ви вважаєте цю категорію осіб такою, що вона виключна якась, що вона "лиса", я не знаю, в порівнянні з іншими категоріями осіб у нашій країні, вона не має отримувати такі доплати, які отримують всі. Будь ласка, я хотів би зрозуміти позицію.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Сергію Олексійовичу.
Дивіться, ще раз зверну увагу, що таке Бюджетна декларація. Бюджетна декларація – це документ, який вказує на політики у сферах. Ми не можемо брати окремо взяту проблему і висвічувати її в Декларації. Оскільки проблема судової охорони або заробітної плати всіма любимих суддів є одне із питань, яке має вирішуватися в рамках політики судової адміністрації. Точно також і всі решта речей визначається в рамках політик. Ми доводимо ресурс по політиках. Якщо судова адміністрація визначить це важливою частиною своєї політики, то вони при розрахунку бюджету нададуть нам бюджетну програму саме з такими параметрами, як ви назвали.
Зараз те, що ви говорите, для мене як Міністерства фінансів в рамках Бюджетної декларації не має великого значення, оскільки ми не вирішуємо Декларацію як окремо штучні проблеми. Ми говоримо про фінансування секторів і політик в рамках цих секторів. Далі це робота відповідно головних розпорядників. Слава богу, їх у нас багато і вони дуже розумні і у взаємодії з народними депутатами зможуть визначити, які саме больові точки їм потрібно вирішити.
Дякую.
ДЕМЧЕНКО С.О. Тоді уточню. Є відповідні звернення від Державної судової адміністрації в тому числі до Міністерства фінансів, де ця проблема зазначена при підготовці Бюджетної декларації. Але вона не врахована жодним чином, враховуючи ваші пояснення в Декларації. Чому саме?
УЛЮТІН Д.В. Бюджетна декларація – документ, який не направлений на вирішення точкових питань. Бюджетна декларація – це декларація фінансування і того, як буде поводитися з публічними фінансами держава в середньостроковому бюджетному процесі, в середньостроковому періоді. Якщо Державна судова адміністрація надає звернення або іншими моментами, то вона може це визначити в рамках бюджетного запиту до Закону про бюджет.
Бюджетний запит заповнюється на трирічній основі і там є якісні і кількісні показники. Все це вони можуть опрацювати і при підготовці бюджету на 2025-й рік, все, що ви сказали, вирішити в рамках ресурсу, який їм доведено.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Денисе Валерійовичу.
ДЕМЧЕНКО С.О. У мене останнє питання.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Регламент.
ПІДЛАСА Р.А. Сергій Олексійович, ми тут вже 1 годину 15 хвилин тільки питання задаємо, а зараз ще будуть виступи народних депутатів. Можливо, перейдемо до виступів і ви тоді теж візьмете слово і виступите?
ДЕМЧЕНКО С.О. Ви керівник Комітету і вам вирішувати.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні колеги, хто може бажає виступити? Гончаренко, Демченко. Хто ще? Гончаренко, Демченко і Слобожан після усіх депутатів. Колеги, нагадую, 2 хвилини на виступ і потім в кінці попросимо прокоментувати.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Можу? Дякую. Ну ви знаєте, 2 хвилини… Я завжди в регламенті і зараз буду в регламенті. Хочу сказати одну річ. З одного боку, дуже добре, бо бюджетні декларації мали з'явитися раніше, роками їх відкладали, щось розповідали, чому, там був COVID, там ще щось було, а потім війна. Врешті-решт вирішили зробити. Начебто добре, а, чесно кажучи, я нічого доброго не бачу. Тому що ви говорите про політики. Я погоджуюся з вами – мова йде саме про політики. Так яку політику ми демонструємо цією Бюджетною декларацією українському суспільству? Соціальні виплати заморожуємо, соціальні стандарти заморожуємо. Ну, складна ситуація, війна – зрозуміло. Одночасно скорочуємо видатки на національну безпеку і оборону. Цікаво. З чого, як, куди нам скорочувати в умовах, яких ми маємо, і очевидно, що російська імперія, на жаль, поки що нікуди не зникла і нікуди не зникне. Це означає, що ми можемо жити тільки в режимі фортеці, тому що в будь-якому іншому режимі нас просто не стане. Цього теж немає. Я читаю, що було там написано, на чому воно зроблено: "Пріоритетними напрямами є концентрація обмежених фінансових ресурсів. Український щит. Соціальний перехід".
Соціальний перехід куди? У повній відсутності соціальної підтримки? Український щит – це коли ми забираємо гроші? Нова ветеранська політика. В чому вона проявилася тут? Де ми бачимо взагалі тут вирішення питання ветеранів? Це окреме колосальне питання, його просто не існує. Де демографічна політика? Де наші виплати? Що ми будемо робити? У нас людей все менше і менше в державі? У нас такими темпами, якщо ми зараз не змінимо наші підходи, у нас не буде через 10 років у державі половини тих, хто є сьогодні. Ну, якщо ми і далі збираємося платити по 860 гривень на дитину, інші речі, ну, у нас нічого не буде.
Виглядає це все наступним чином. Як діє сьогоднішній наш Уряд? Я нагадаю, Уряд до сих пір діє без Програми діяльності, затвердженої Верховною Радою. Це найдовший Уряд в історії України! І єдиний Уряд, у якого взагалі немає ніякої програми, затвердженої Радою. Що ми тут, хто ми тут, навіщо ми знаходимося? 5 років цей Уряд працює без програми дій, затверджених парламентом. Немає програми дій, немає економічної політики, і тому у нас кожен день якась новація – то у нас податок на солодку воду, то на газовану воду, завтра на повітря. Військовий податок півтора, ні, 5, ні, завтра буде 10 чи 25 – вже ніхто не знає. Будь-яких розрахунків ні під що немає. Під цю Декларацію теж. Ну якщо б так просто можна було би помножити податки в 10 разів і зібрати в 10 разів більше грошей, то напевно весь світ би жив інакше. Да ми цю корову зараз обдеремо один раз і залишаться рога та копита, вже про доїти і мови немає.
Ну я розумію і вітаю факт, що ви спробували зробити середньострокову Декларацію, але те, що зроблено більше виглядає як фільм жахів. Ну це жахливо! Ти дивишся на це і думаєш, а що ж буде з Україною до кінця 2027 року? І чи взагалі вона буде? Тому, на мою думку…
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, регламент.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я завершую. Я не буду вказувати, скільки колега от, наприклад, наш один виступав і задавав питання. Я завершую.
У такому вигляді, я вважаю, це абсолютно неприйнятно. Я розумію, ви роками відкладали Бюджетну декларацію. Хочеться побачити реальну економічну політику нашого Уряду. Хочеться затвердити у Верховній Раді України програму дій Уряду, в тому числі економічну політику. З цього виходячи, зробити Бюджетну декларацію. І хоча б, ви знаєте, давайте людям хоч надію. Ви навіть цією Декларацією забираєте надію, що щось колись буде інакше. Це дуже неправильно.
Я дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Олексій Олексійович.
Сергій Олексійович Демченко.
ДЕМЧЕНКО С.О. Дякую.
Колеги, я, до речі, майже повністю погоджуюсь з тим, що сказав попередній колега наш. Головне, на що він звернув увагу, що ми з вами, зараз у наших руках вирішити, яка буде політика фінансова на майбутні 3 роки. І ми ні на кого не зможемо з вами звернути потім, що це Уряд чи не Уряд, тому що Уряд буде казати: "А у нас Декларація так зазначена. Тому відповідно до Декларації ми розробляємо відповідний державний бюджет на кожен рік". І ми з вами будемо винні, якщо не врахуємо ті проблеми, які дійсно існують, в своїх рекомендаціях. Прямо передбачимо як у зобов'язанні для Уряду, щоб він їх врахував при розробці державних бюджетів.
Про які я хотів би окремо зауваження, щоб включити в рекомендації і просив би вас підтримати це і поставити на голосування, пані голово.
Перше. Я просив би в рекомендаціях зазначити, що треба розробляти бюджети з урахуванням, що передбачити видатки на виплати заборгованості за рішеннями судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя. Заборгованість вже майже 2 мільярди гривень і вона збільшується. Якщо ми не будемо передбачати протягом цих трьох років кошти, ми цю заборгованість тільки будемо отримувати на майбутнє наше покоління. Я не думаю, що це фінансово правильно і якась економіка в цьому є розумна.
Друге питання, я просив би також в рекомендаціях передбачити, щоб бюджет розраховувався з урахуванням видатків на здійснення доплат співробітникам Служби судової охорони, які несуть службу на територіях активних бойових дій та території можливих бойових дій. Я ще раз підкреслюю, це єдина категорія осіб на державній службі, яка у нас на сьогоднішній день на державу працює і яка не отримує цих доплат. Ну це взагалі, я не знаю, як це пояснити, колеги.
Третій момент. Передбачити видатки для реформування системи оплати праці працівників органів судової влади, спрямованої на забезпечення незалежності судової влади і від рішень виконавчої влади, та встановлення справедливого рівня оплати праці в судах, в інших органах та установах судової влади у спосіб, запропонований проектом Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів.
Про що йде мова? Ми не один рік з вами бодаємося і всі фракції це підтримують.
ПІДЛАСА Р.А. Сергій Олексійович, регламент, прошу.
ДЕМЧЕНКО С.О. Закінчую.
Підтримують прийняти умови, щоб заробітні плати в судовій владі були незалежні від рішень виконавчої влади. Щоб Уряд сьогодні хотів би сплатити одне, а завтра інше, щоб не було таке. Інакше у нас судова влада несамостійна і ми отримуватимемо несправедливі рішення.
Останнє, це розмір прожиткового мінімуму. Припинити визначення в законах про державний бюджет окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовуються для визначення базового розміру посадового окладу судді. Тому що це фактично перекладання заборгованості на майбутні періоди.
Якщо це правильна політика, колеги, то ми з вами маємо визнати. Але Мінфін це не визнає відповідно до відповіді. І я не думаю, що це правильна політика.
Ще раз кажу, це загальні речі, але ми з вами зможемо…
ПІДЛАСА Р.А. Сергій Олексійович, давайте я…
ДЕМЧЕНКО С.О. …дивитися в очі громадянам, коли відповідні речі будуть відповідно в наших документах і Уряд не зможе казати, що ми це не прийняли.
ПІДЛАСА Р.А. Сергій Олексійович, регламент.
ДЕМЧЕНКО С.О. Перепрошую. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую вам. Дякую.
Колеги, одразу, щоб ніхто не забув, про що йде мова, ставлю на голосування пропозицію щодо суддівської винагороди та оплати Державної служби судової охорони, яку щойно озвучив народний депутат Демченко Сергій Олексійович.
Володимир Володимирович, прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто – за, колеги? Проти? Утримались? 2 – за. 1 – не голосував. Решта утримались. Рішення не прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Слобожан Олександр Володимирович, запрошую до слова.
ДЕМЧЕНКО С.О. Щодо працівника Служби судової охорони на територіях бойових дій, які знаходяться, доплати.
ПІДЛАСА Р.А. Сергій Олексійович, ми ж почули. Ви це дуже довго обговорювали.
ДЕМЧЕНКО С.О. Це ж окремі чотири питання, які голосуються.
ПІДЛАСА Р.А. Ні. Я всі ваші питання поставила одним голосуванням. Соррі, ми не можемо…
ДЕМЧЕНКО С.О. Тобто працівники Служби судової охорони не мають отримувати доплати, які працюють на територіях? Правильно?
ПІДЛАСА Р.А. Сергій Олексійович, давайте продовжимо цю…
ДЕМЧЕНКО С.О. Вони не отримують, ніхто не отримує!
ПІДЛАСА Р.А. Колеги, прошу. Колеги, прошу надати слово для виступу Олександру Володимировичу Слобожану. І запросіть колег до зали, я думаю, вже будемо переходити до голосування рекомендацій.
СЛОБОЖАН О.В. Доброго дня, шановна Роксолана Андріївна, шановні колеги! В першу чергу хочу звернути увагу, що той проект, який був поданий Урядом, він не відповідає інтересам місцевого самоврядування. І другий момент, на який я хочу наголосити, той проект, який підготовлений в Бюджетному комітеті, це пункти з 27-го по 31-й, більш менш виправляє цю ситуацію.
Але хотів би звернути увагу і продовжити те, що говорив Крулько Іван Іванович, що стосується формулювання 64 відсотків. Там закладено не більше, що дозволяє все-таки залишити 60 відсотків, тому просили би уточнити в рекомендаціях, які пропонуються вам до голосування, не менше 64 відсотків. 4 відсотки, наголошую на тому, з'явилися як меморандум між центральною і місцевою владою насправді для питань, один з компонентів, енергетичної стійкості. Обсяг цих 4 відсотків складає 11 мільярдів гривень. По витраченим коштам, які витрачають без компенсації різниці в тарифах підприємства, більше 30 мільярдів гривень.
Другий момент. І тут просили би уточнити, це є в рекомендаціях, що стосується компенсації різниці в тарифах по підприємствам теплопостачання і централізованого водопостачання. Якщо є можливість додати по водопостачанню і альтернативним джерелам, це дозволить забезпечити енергетичну стійкість, тому що Декларація фактично розробляється на три роки і у нас дуже зруйнована енергетична система.
І наступний момент. По призупиненню реверсної дотації. Озвучу цифри, які відомі Мінфіну, і пан Крулько на них наголошував. Реверсна дотація стосується не тільки великих міст, це міф, який вам розповідають. 247 громад, і в першу чергу це б'є по маленьким громадам. Якщо держава вийняла великий відсоток військового ПДФО, то як вона може вилучати з цих громад ще додатковий ресурс?
І тепер що стосується розмежування військового і силового ПДФО. Правильно були зроблені акценти паном Крулько і паном Люшняком, це абсолютно різні речі, і насправді в Декларації треба закласти цей момент, принаймні, як розглянути питання щодо забезпечення місцевих бюджетів. Тому що де-факто зараз ми даємо сигнал про те, що до 1 січня 2028 року громади взагалі не будуть мати фінансового ресурсу і ці перекоси будуть поглиблюватися.
І відповідно на завершення, пан Пасічний робив на цьому акцент, якщо це можливо, пунктом в Декларації або окремим дорученням. Насправді, ми дуже вдячні членам Бюджетного комітету і тим парламентарям, які підтримали поправку, і пан Улютін про це говорив, певної компенсації. Але давайте здійснимо функції бюджетного парламентського контролю і подивимося, як порядок, затверджений Урядом, компенсовує громадам на рівні 2021-го року. І там насправді, ви запросите по своїм округам, от Очаків тут називали, компенсації не відбувається. Тому це треба теж чітко прописати в документи.
Дякую за увагу і сподіваюсь на підтримку. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні колеги, чи ще хтось хоче виступити, чи будемо переходити до голосування?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Переходимо до голосування.
КРУЛЬКО І.І. Якщо можна?
ПІДЛАСА Р.А. Давайте, Іван Іванович.
КРУЛЬКО І.І. Колеги і коліжанки, я що хотів би? Все-таки давайте ми з вами зрозуміємо, що Бюджетна декларація і наші висновки, які невідомо, чи будуть голосуватися в залі, але будуть висновки Бюджетного комітету, принаймні нами проголосовані, я би просто хотів, щоб… Бюджетна декларація це не бюджет. І є така вірогідність, що будь-який наступний бюджет, який буде голосуватися, він не зовсім буде відповідати Бюджетній декларації. Це певна філософія. Але я би хотів, щоб ми в філософії писали якісь речі прогресивні, те, що ми бачимо, як має виглядати з точки зору підходів до витрачання бюджетних коштів, на які напрямки і куди держава рухається.
Тут має бути кілька складових. Перше. Це питання соціальної держави. Я не хочу, щоб ми боялися писати, що прожитковий мінімум для людини, який встановлюється державою, він повинен відповідати по філософії фактичному розміру, тобто тому, за що людина має прожити. Ну хіба не наше завдання у філософському документі казати, що "біле має бути біле", а "чорне має бути чорнем?
Якщо ми говоримо про те, що наша має бути країна з оборонної точки зору такою сильною, щоб на неї боялися нападати в майбутньому, то давайте писати в Бюджетній декларації, що питання фінансування Збройних Сил України, незалежно від того, війна закінчиться чи не закінчиться, не буде зменшуватись, а посилюватись. Тому що кількість ресурсу, який ми вкладемо в розвиток наших Збройних Сил, буде означати нашу спроможність на будь-який випадок життя оборонити свою державу і не бути біля "розбитого корита" тоді, коли ворог на наших кордонах.
Питання місцевих бюджетів. Ми ж місцевим бюджетам колись розповіли, що, шановні друзі, ми на вас навалимо всю соціальну інфраструктуру, ви будете утримувати школи тепер, садочки, лікарні – це все стане вашим "головняком", і для того, щоб ви це витримали, ми вам дамо ресурс. "Головняк" лишили, ресурс забрали. Ну так же ж не буває. Ну ми ж маємо бути якимось чином чесними між ними. І я вважаю, що має бути навпаки, шановні друзі, не так, що ми тут в центрі, в Києві, рішаємо, що їм дать, а що від них забрать, а філософія має полягати в тому, що те, що заробляється на місці, там мусить залишатися. Вони більш ефективно цим ресурсом будуть розпоряджатися. От про що має йти. І ми як Комітет повинні ж показувати якусь філософію. Я розумію, що бюджет може цьому не відповідати потім, так в житті буває. Але ж давайте принаймні в таких філософських документах вказувати правильні речі.
Саме через це я і пропонував би, щоб ми все-таки в пункті 11, хоча би як компроміс уже, прибрали "виходячи із наявного фінансового ресурсу". Ну смішно цю історію писати.
ПІДЛАСА Р.А. Давайте ставити на голосування.
КРУЛЬКО І.І. Дивіться, перше, пункт 11 я пропоную як компроміс, якщо вже не писати "виходячи з фактичного прожиткового мінімуму", те, що я говорив, але залишити можливість підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, "виходячи з наявного фінансового ресурсу" просто прибрати.
ПІДЛАСА Р.А. Окей. Добре, давай.
Колеги, ставимо…
КРУЛЬКО І.І. Слова "виходячи з наявного фінансового ресурсу" прибрати.
ПІДЛАСА Р.А. Та я зрозуміла. Ставлю на голосування пропозицію, озвучену Іваном Івановичем Крулько. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто – за?
КРУЛЬКО І.І. Вилучити слова в 11 пункті "виходячи з наявного фінансового ресурсу".
ЦАБАЛЬ В.В. Я рахую. 12 – за.
Проти? Утримались?
12 – за. 6 – утримались. Решта не голосували. При 22 людях. Рішення прийнято.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Прийнято?
ЦАБАЛЬ В.В. Да, прийнято. 22.
КРУЛЬКО І.І. Прийнято.
Тепер наступне. Я пропоную…
ПІДЛАСА Р.А. Іван Іванович, давайте формулюйте пропозицію.
КРУЛЬКО І.І. Формулюю пропозицію. У мене пропозиція до пункту номер 27. До пункту номер 27 я пропоную все-таки, щоб ми ті пропозиції, які висловила Асоціація міст України і про які я вже говорив, прописали, тобто тут, де йде 64 відсотки по ПДФО, щоб ми залишили, отут написано "але не більше 64 відсотків". Але не більше. Це має бути "але не менше". Тому знову ж таки як компроміс я пропоную норматив залишити 64 відсотки, збереження 64 відсотків. Тобто "не більше" – це означає може бути…
ПІДЛАСА Р.А. Ми зрозуміли, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Це у мене пропозиція.
Далі. Пропозиція залишення, щоб ми рекомендували все-таки залишити реверс.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він тут є…
ПІДЛАСА Р.А. Є реверс. Продовження і зупинення дії статей 98 і 99 Бюджетного кодексу.
КРУЛЬКО І.І. По реверсу?
ПІДЛАСА Р.А. Є по реверсу.
КРУЛЬКО І.І. Все. Прошу лише тоді виправити слово "але не більше 64". Просто "у розмірі 64 відсотки", да. От пропозиція так залишити. Все.
ПІДЛАСА Р.А. Колеги, прошу голосувати за пропозицію Івана Івановича Крулька.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто – за? Проти? Утримались?
14 – за. 5 – утримались. Решта не голосували. 22 присутніх. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Запрошую до співдоповіді голову підкомітету Кузбита Юрія Михайловича. Прошу дуже швидко, Юрій Михайлович.
КУЗБИТ Ю.М. Якщо коротко, то давайте коротко. Колеги, відбувся підкомітет за участю представників Міністерства фінансів і Рахункової палати, розглянули питання про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, схвалену Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, за підсумками розгляду даного питання пропонується Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема:
перше – взяти до відома Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, схвалену постановою Кабінету Міністрів від 28 червня № 751;
друге – схвалити підготовлений у Комітеті проект Постанови Верховної Ради про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки;
третє – рекомендувати Верховній Раді взяти до відома Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки та схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики шляхом прийняття підготовленого Комітетом відповідного проекту Постанови;
четверте – направити Кабінету Міністрів у вигляді рекомендацій Комітету рекомендації, передбачені у підготовленому Комітетом відповідному проекті Постанови;
п'яте – направити Кабінету Міністрів для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про Держбюджет на 2025 рік і складанні Бюджетної декларації на 2026-2028 роки пропозиції народних депутатів і комітетів Верховної Ради та інші звернення з даного питання, подані до Комітету;
і останнє, шосте – доручити Кабінету Міністрів не пізніше 15 вересня надати Комітету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій Комітету, а також інформацію щодо опрацювання та врахування пропозицій народних депутатів і комітетів Верховної Ради та інших звернень з даного питання, поданих до Комітету.
Дякую за увагу.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, ставиться на голосування…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дозвольте питання.
ПІДЛАСА Р.А. Прошу. Прошу.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую дуже.
Питання у мене наступне. Для розуміння. Якщо ми не приймемо це до 11 серпня, то це все, що ми зараз обговорювали, це просто було так, розмова? Бо я так розумію, чи буде засідання Верховної Ради до 11 серпня, ми не знаємо. Відповідь можна, пані голово? Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, відповідаю на ваше запитання. Ми як Комітет свою роботу зробили, зробимо через кілька хвилин. Спрямовуємо на розгляд Верховної Ради проект Постанови з рекомендаціями Верховної Ради, які ми тільки що обговорювали.
Щойно з'явилася заява Голови Верховної Ради Стефанчука, він сказав, що Рада знову збереться на пленарне засідання щойно з'явиться фінальний варіант законопроекту про заборону Української православної церкви Московського патріархату. Це я читаю цитату. Я хочу сказати, що я буду як голова Комітету подавати його на пленарне засідання до розгляду. Якщо воно відбудеться раніше 11 серпня, я думаю, що всі фракції будуть наполягати на тому, щоб Верховна Рада розглянула першочергово цю Постанову, якщо засідання не відбудеться до 11 серпня, то відповідно до Закону наші рекомендації вже не потребують розгляду і Декларація буде, залишиться схваленою, вона і зараз є схвалена Урядом, але до неї не будуть долучені наші рекомендації.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дуже зручно. Це дуже зручно все виходить. Ну добре.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Кузбитом Юрієм Михайловичем пропозиція прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали з урахуванням рішень, які прийняв Комітет на цьому засіданні щодо зміни по тексту рекомендацій. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто – за, колеги? Проти? Утрималися?
1 – утримався. 2 – проти. Решта – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Денисе Валерійовичу, прошу, ви хотіли репліку.
УЛЮТІН Д.В. Так. Дякую, Роксолано Андріївно.
Олексію Олексійовичу, я хотів подякувати. Я хотів подякувати Бюджетному комітету, Роксолані Андріївні і всім народним депутатам, які сьогодні висловили своє бачення по Бюджетній декларації. Це надзвичайно важливо, оскільки дійсно дискусія по Бюджетній декларації – це не дискусія Міністерства фінансів і Бюджетного комітету, це загалом дискусія країни щодо того, яким чином буде фінансуватися і як будуть функціонувати публічні фінанси. Тому дійсно дуже вдячний за те, що ми цей процес розпочали. Я думаю, з кожним роком у нас буде більше досвіду щодо того, як цей процес має йти і більше будуть збалансовані саме наші фінанси.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Денисе Валерійовичу.
Переходимо до розгляду другого питання – Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству оборони.
Я нагадую, що розпорядженню Уряду 637-р, яке ми зараз будемо розглядати, присвоєно гриф "ДСК".
Шановні колеги, можна перестати ходити по залу і розмовляти? Дякую.
Тому я прошу зупинити всі онлайн-трансляції, текстові або відеотрансляції.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А Zoom?
ПІДЛАСА Р.А. І Zoom прошу відключити також. Також я прошу зупинити стенограму і запис засідання.
………….
ПІДЛАСА Р.А. Ставиться на голосування пропозиція прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону про державний бюджет на 2024 рік, погодити виділення Міністерству оборони України коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбачене розпорядженням Уряду від 9 липня 2024 року за номером 637-р "ДСК" (з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету).
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто – за, колеги? Проти? Утрималися?
Одноголосно – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, останнє питання. Дуже швидко. Номер 3.
Дякуємо заступнику Міністра оборони за те, що прийшли до нас, взяли участь в обговоренні Бюджетної декларації, це важливо.
Третє питання, "Різне". Про звернення громадянина Голодницького щодо надання роз'яснення стосовно застосування пункту 10 розділу ІІ Закону номер 553 про внесення змін до Закону про державний бюджет на 2020 рік. Це продовження розгляду цього питання з попереднього засідання.
До Комітету надійшло таке звернення, яке надано членам Комітету разом з проектами рішення та листа-відповіді з даного питання.
На минулому засіданні, 18 липня, питання було заслухано, але був відсутній кворум, тому пропонується Комітету ухвалити рішення щодо направлення громадянину Голодницькому листа-відповіді на його звернення згідно з наданими проектами рішення і листа.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто – за, колеги? Проти? Утрималися?
Одноголосно – за. Рішення прийнято.
КРУЛЬКО І.І. Прошу зафіксувати для протоколу, що це вперше Комітет голосує за відповідь громадянину.
ПІДЛАСА Р.А. Ні, неправда. Це роз'яснення. Я як голова Комітету не маю права підписувати роз'яснення, а Комітет має повноваження надавати роз'яснення, тому так.