Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №10 від 30 жовтня 2019 року

 

 

 

15⁰⁰ година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8

Засідання фактично розпочалося о 16 год. 00 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Василенко Л.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гончаренко О.О., Лаба М.М., Люшняк М.В., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Качан Т.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Вакарчук С.І. – народний депутат України, член депутатської фракції Політичної Партії «ГОЛОС» у Верховній Раді України дев’ятого скликання;

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – Міністр;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків гуманітарної сфери;

 

Діденко С.О. – директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Мачульна О.І. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів – начальник управління планування місцевих бюджетів;

Рожкова Л.О. – директор Департаменту видатків бюджету органів влади;

Ярова П.О. – директор Департаменту боргової політики;

від Міністерства юстиції України

Ліщина І.Ю. – заступник Міністра;

Кравченко Л.М. – в.о. Державного секретаря, директор Департаменту публічного права;

Данилов О.О. – директор Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Касіяник А.В. – т.в.о. Державного секретаря;

Топіха О.Ю. – заступник начальника відділу східних регіонів Департаменту провадження пріоритетних проектів регіонального розвитку;

від Міністерства енергетики та захисту довкілля України

Томахін М.Л. – в.о. Державного секретаря;

Ярова Є.В. – радник Міністра;

Пержинська С.Л. – директор Департаменту бухгалтерського обліку Міністерства енергетики і вугільної промисловості;

від Міністерства інфраструктури України

Галущак А.Е. – Державний секретар;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кондратенко М.Ю. – заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів;

від Чернігівської обласної державної адміністрації

Тишина А.О. – начальник Управління капітального будівництва;

від Київської міської державної адміністрації

Кличко В.В. – Київський міський голова, Голова Київської міської адміністрації;

Поворозник М.Ю. – перший заступник Голови;

Густєлєв О.О. – генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор»;

Шпильовий І.Ф. – перший заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу;

Мороз О.С. – заступник директора Департаменту – начальник Управління фінансів транспорту, зв’язку та сфери послуг виконавчого органу;

від Донецької обласної державної адміністрації

Троянченко Я.В. – головний спеціаліст Департаменту розвитку базових галузей промисловості;

від Хмельницької обласної державної адміністрації

Ткачук С.П. – т.в.о. заступника Голови;

Дуда С.В. – директор державного підприємства «Служба місцевих автодоріг»;

від Харківської обласної державної адміністрації

Турченко І.В. – директор державного підприємства «Дороги Харківщини»;

Литвинець С.А. – перший заступник директора державного підприємства «Дороги Харківщини»;

від Вінницької обласної державної адміністрації

Бабій О.В. – начальник Управління дорожнього господарства;

від Кіровоградської обласної державної адміністрації

Зорькін А.О. – директор державного підприємства «Агентство місцевих автомобільних доріг»;

від Черкаської обласної державної адміністрації

Чубань С.В. – директор Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт;

Акредитовані при Верховній Раді України засоби масової інформації

Телеканал «НАШ.МАКСІ-ТВ»; український інтернет-канал «Громадське телебачення».

 

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 2283).

3. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Чернігівській області (згідно з листами Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.09.2019 р. № 02-02/5036 та № 02-02/5037);

2) у м. Києві (згідно з листами Київської міської державної адміністрації від 17.09.2019 р. № 008-1631 та від 15.10.2019 р. № 005-1317);

3) у Донецькій області (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації від 25.09.2019 р. № 0.1/12/1837/0/2-19);

4) у Хмельницькій області (згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р. № 55/38-20-4616/2019);

5) у Харківській області (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р. № 01-35/7647);

6) у Вінницькій області (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 07.10.2019 р. № 01.01-23/5826);

7) у Кіровоградській області (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 11.10.2019 р. № 01-12/133/0.4);

8) у Черкаській області (згідно з листами Черкаської обласної державної адміністрації від 29.10.2019 р. № 16765/01/01-57 та № 16766/01/01-57).

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 983-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 991-р).

5. Про погодження змін до розподілу коштів за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2019 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 935-р).

6. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Лопушанського А.Я. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки" (реєстр. № 2068 від 05.09.2019, народний депутат України Савчук О.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо забезпечення прав працівників на особисте та сімейне життя)" (реєстр. № 1148 від 29.08.2019, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції та іншим ветеранам війни" (реєстр. № 2017 від 03.09.2019, народні депутати України Цимбалюк М.М., Волинець М.Я. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (щодо відновлення права громадян на отримання паспорта, що не містить безконтактного електронного носія та у формі книжечки" (реєстр. № 1105 від 29.08.2019, народні депутати України Новинський В.В., Магера С.В. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення питань керівництва територіальною обороною" (реєстр. № 1226 від 02.09.2019, народні депутати України Верещук І.А., Мисягін Ю.М. та інші.);

1.1.6. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (реєстр. № 1102 від 29.08.2019, народні депутати України Новинський В.В., Шпенов Д.Ю., Магера С.В., Гриб В.О.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення скасування мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, без прийняття спеціального закону" (реєстр. № 1156 від 29.08.2019, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових інструментів банків" (реєстр. № 1112 від 29.08.2019, народний депутат України Гетманцев Д.О.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA)" (реєстр. № 2102 від 09.09.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA)" (реєстр. № 0001 від 09.09.2019, Кабінет Міністрів України) /у зв’язку з тим, що Верховною Радою 29.10.2019 законопроект за реєстр. № 0001 прийнято як Закон, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати/;

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України "Про споживче кредитування" (реєстр. № 1109 від 29.08.2019, народний депутат України Гетманцев Д.О.);

1.1.12. Проект Закону України "Про прийняття заходів щодо відновлення функціонування банківської системи та грошових переказів в окремих районах Донецької та Луганської областей" (реєстр. № 1092 від 29.08.2019, народні депутати України Новинський В.В., Магомедов М.С., Шпенов Д.Ю., Магера С.В., Гриб В.О.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградства в Україні" (реєстр. № 2064 від 05.09.2019, народні депутати України Івченко В.Є., Мейдич О.Л. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження спільної роботи близьких осіб" (реєстр. № 2203 від 03.10.2019, народні депутати України Сюмар В.П., Фріз І.В., Геращенко І.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації процедур фінансового контролю в сфері запобігання корупції)" (реєстр. № 2105 від 10.09.2019, народний депутат України Шахов С.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України)" (реєстр. № 2120 від 11.09.2019, народні депутати України Лабазюк С.П., Молоток І.Ф. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення законодавчого процесу)" (реєстр. № 2060 від 04.09.2019, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо приведення у відповідність із Конституцією України" (реєстр. № 1045-1 від 06.09.2019, народні депутати України Гринчук О.А., Марченко Л.І.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів України" (реєстр. № 1040-2 від 06.09.2019, народні депутати України Гринчук О.А., Марченко Л.І.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" (щодо усунення законодавчих колізій та прогалин)" (реєстр. № 1220 від 02.09.2019, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку винесення окремих ухвал суду" (реєстр. № 2154 від 18.09.2019, народний депутат України Поляков А.Е.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (щодо удосконалення норм чинного законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність)" (реєстр. № 1137 від 29.08.2019, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (щодо заборони на продаж єдиного житла боржника)" (реєстр. № 1139 від 29.08.2019, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів" (реєстр. № 1193 (доопрац.) від 06.09.2019, народні депутати України Величкович М.Р., Луценко І.С.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутат України" (щодо доступу до інформації з обмеженим доступом)" (реєстр. № 2061 від 04.09.2019, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу ІІ "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 р. № 2617-VІІІ" (щодо відтермінування часу вступу в дію)" (реєстр. № 2155 від 18.09.2019, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо приведення Закону України "Про статус народного депутата України" у відповідність із Конституцією України)" (реєстр. № 1038-1 від 06.09.2019, народний депутат України Шкрум А.І.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення ефективності боротьби із корупцією шляхом встановлення єдиного тривалого строку давності для корупційних злочинів)" (реєстр. № 2106 від 10.09.2019, народний депутат України Шахов С.В., Вельможний С.А., Сухов О.С.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення доповнення до статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (щодо мешканців тимчасово окупованих територій)" (реєстр. № 2015 від 03.09.2019, народні депутати України Цимбалюк М.М., Волинець М.Я., Пузійчук А.В., Кабаченко В.В. та інші.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 1101-2 від 29.08.2019, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.31. Проект Закону України "Про надання допомоги в окремих районах Донецької та Луганської областей" (реєстр. № 1091 від 29.08.2019, народні депутати України Новинський В.В., Магера С.В., Шпенов Д.Ю., Магомедов М.С., Гриб В.О.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 66 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права свідка на правову допомогу у кримінальному провадженні)" (реєстр. № 1164 від 29.08.2019, народний депутат України Шпенов Д.Ю.) /у зв’язку з тим, що Верховною Радою 29.10.2019 законопроект за реєстр. № 1164 відхилено, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати/;

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду Генерального прокурора" (реєстр. № 1144 від 29.08.2019, н.д. України Шпенов Д.Ю.) /у зв’язку з тим, що Верховною Радою 29.10.2019 законопроект за реєстр. № 1144 відхилено, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати/;

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо уточнення вимог до кандидатів, які претендують на посаду Генерального прокурора України" (реєстр. № 1144-1 від 03.09.2019, народний депутат України Шкрум А.І.) /у зв’язку з тим, що Верховною Радою 29.10.2019 законопроект за реєстр. № 1144-1 відхилено, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати/.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені за затримку виплат заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати, (реєстр. № 1133 від 29.08.2019) поданий народним депутатом України Шпеновим Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про вищу освіту» та «Про професійно-технічну освіту» пропонується встановити, що у разі порушення строків виплати заробітної плати, стипендії, пенсії громадянам сплачується пеня у розмірі 0,5% від неотриманої суми заборгованості за кожен день затримки такої виплати та компенсація частини втрати вищезгаданих виплат.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законодавчої ініціативи не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України та місцевих бюджетів, однак наведені дані про суми заборгованості із виплати заробітної плати не містять інформації за яким видом економічної діяльності та типом установ (закладів) вона склалася.

Тому, у разі порушення строків виплати заробітної плати працівникам установ, фінансове забезпечення яких здійснюється з державного чи місцевих бюджетів, та несвоєчасної виплати стипендії, що також забезпечується за рахунок бюджетних коштів, належні компенсаційні виплати та пеня будуть проводитися з відповідних бюджетів. Поряд з тим, беручи до уваги дефіцит Пенсійного фонду України, компенсація втрат частини пенсії та пеня за її невиплату чи затримку (якщо таке відбулося з вини фонду), може здійснюватися із залученням коштів державного бюджету.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення видатків і потребу у вишукуванні додаткових коштів для їх проведення з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до даного законопроекту, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на виплату пені, зауважує, що чинним законодавством врегульовано питання нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату чи інших виплат з урахуванням індексу інфляції у період невиплати доходу, та не підтримує прийняття законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На час розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені за затримку виплат заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати (реєстр. № 1133 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.О., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оприлюднення персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (реєстр. № 1126 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України в частині утворення, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, оприлюднення та оновлення станом на поточний час інформації щодо персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді у відповідному розділі на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що проект Закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас, у законопроекті запроваджуються вимоги щодо інформаційного та технічного забезпечення роботи коаліції, яке здійснюється секретаріатом коаліції, що створюється на період її діяльності у порядку, встановленому для створення секретаріатів депутатських фракцій.

Слід відмітити, що згідно з положенням про секретаріат депутатських фракцій працівники секретаріату є державними службовцями і працюють за строковим трудовим договором, чисельність, структуру та штатний розпис секретаріату депутатських фракцій затверджує в установленому порядку Голова Верховної Ради України. Згідно з пунктом 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України від 22.02.2008 року № 304 чисельність працівників секретаріату депутатських фракцій визначається в розрахунку не більше одного працівника на п’ять членів депутатської фракції, але не більше 30 осіб. Тому, створення секретаріату коаліції може зумовити необхідність у додатковій чисельності Апарату Верховної Ради України, а відтак може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради .

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оприлюднення персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (реєстр. № 1126 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності збільшення чисельності Апарату Верховної Ради України. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо відповідальності за затримку розрахунку при звільненні) (реєстр. № 1147 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 117 Кодексу законів про працю України пропонується встановити, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, роботодавець зобов’язаний виплатити заробітну плату з урахуванням неустойки (пені) у розмірі 2% від невиплаченої суми від заробітної плати за кожен день прострочення, штраф в розмірі 50% від невиплаченої заробітної плати незалежно від часу прострочення, а також сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений трудовим договором.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація проекту акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Однак, у разі настання такого випадку в установах, фінансове забезпечення яких здійснюється з державного чи місцевих бюджетів, неустойки (пеня), штраф, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений трудовим договором, будуть проводитися з відповідних бюджетів. Тому, реалізація положень законопроекту зумовить необхідність збільшення видатків і потребу у вишукуванні додаткових коштів для їх проведення з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зауважує, що чинним законодавством вже передбачено виплату працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку під час звільнення, та не підтримує прийняття законопроекту, враховуючи, що його реалізація може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На час розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо відповідальності за затримку розрахунку при звільненні) (реєстр. № 1147 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.О. має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру та перерахунку раніше призначених пенсій» (реєстр. № 2086 від 06.09.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується з 1 січня 2020 року:

- збільшити максимальний розмір пенсії за вислугу років для військовослужбовців, з 70 до 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення;

- відновити діючий до 2017 року порядок та встановити, що усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вищевказаним Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством (за чинною редакцією Закону перерахунок пенсій відбувається на умовах та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки бюджету на реалізацію поданого законопроекту складатимуть близько 1,4 млрд грн на рік, і з огляду на це реалізація цього законопроекту не буде забезпечена фінансовими ресурсами, відтак законопроект не підтримується.

При цьому зауважується, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків, повинно здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру та перерахунку раніше призначених пенсій» (реєстр. № 2086 від 06.09.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій)» (реєстр. № 1197 доопрац. від 06.09.2019), внесений народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати з 1 січня 2020 року статус учасника бойових дій для членів екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, інших осіб, які перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.

Зважаючи на перелік пільг учасникам бойових дій та особам прирівняним до них, який визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та розподіл видаткових повноважень між державним та місцевими бюджетами відповідно до статей 87-91 Бюджетного Кодексу України, реалізація законопроекту у зв’язку із розширенням кола пільгових категорій громадян призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. У свою чергу, Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту зазначило про вплив законодавчої ініціативи на показники державного бюджету, а також про не визначення авторами законопроекту реальних джерел покриття додаткових видатків державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій)» (реєстр. № 1197 доопрац. від 06.09.2019), внесений народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мови в Україні (реєстр. № 1103 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, проект закону має на меті регулювання діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної мови, вільного розвитку, використання і захисту мов меншин, в тому числі мов національних меншин та інших мов, а також щодо сприяння вивченню мов міжнародного спілкування. Також, пропонується у контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин до мов меншин України, до яких застосовуватимуться заходи, передбачені у цьому Законі, віднести мови: білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, грецька, єврейська (ідиш), кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, ромська, російська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька.

Законопроектом передбачено створення відповідних умов для вільного розвитку, використання і захисту мов меншин у всіх сферах, зокрема: в роботі місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, в державних і комунальних навчальних закладах, дошкільних закладах, забезпечення перекладу виступів під час засідань Верховної Ради України, її комітетів і комісій, погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп), під час виборчого процесу, проведенні референдумів, в судочинстві та в досудових розслідуваннях, а також у сферах науки, культури, інформації і зв’язку тощо.

Зважаючи на вказане, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу і Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мови в Україні (реєстр. № 1103 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» (реєстр. № 2103 від 09.09.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є виконання внутрішніх державних процедур, необхідних для внесення змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у зв’язку з ратифікацією міжурядової українсько-американської Угоди щодо застосування положень FATCA.

Законопроектом пропонуються, насамперед, зміни до Кодексу в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів. Законопроектом також передбачено положення, згідно з яким якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором встановлені інші правила визначення підзвітного рахунка, положення Кодексу застосовуються з урахуванням правил міжнародного договору, а перелік таких міжнародних договорів оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У пояснювальній записці до законопроекту (розробником якого в Уряді є Міністерство фінансів України) зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткового бюджетного фінансування у поточному році. Разом з тим, Мінфін у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на видаткову частину бюджету, а саме за розрахунками Державної податкової служби потребуватиме додаткового бюджетного фінансування у сумі 1037,5 тис. гривень. При цьому, у висновку Мінфіну не наведено застережень відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо необхідності відтермінування введення в дію відповідного закону.

Крім того, законопроектом пропонується доповнення до статті 118 Кодексу, згідно з яким запроваджується відповідальність за неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не у повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 Кодексу шляхом накладення штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Вказане положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» (реєстр. № 2103 від 09.09.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування контролюючих органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» (реєстр. № 1093 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про нафту і газ», «Про трубопровідний транспорт» та «Про ринок природного газу», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

виключити норми щодо можливості передачі в оренду державного майна у складі магістральних газопроводів та підземних сховищ газу, що входять до Єдиної газотранспортної системи України, підприємству або підприємствам на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та/або оператора підземного сховища газу з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства»;

встановити, що оператором газотранспортної системи, що перебуває в державній власності і не підлягає приватизації, може бути виключно суб’єкт господарювання, власником корпоративних прав якого є виключно держава чи суб’єкт господарювання, 100% корпоративних прав якого належать державі.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме підвищенню рівня захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України, а реалізація його положень після прийняття не впливатиме на видаткову частину місцевих та державного бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Третього енергетичного пакету, яким передбачено подальший розподіл продавців енергоресурсів і компаній, які займаються їх транспортуванням, з вимогами Закону України «Про ринок природного газу» щодо відокремлення і незалежності газотранспортної системи, а також положеннями Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства». Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Законопроектом, зокрема, пропонується створити терміном на 10 повних років вільну економічну зону «Донбас» (далі – ВЕЗ) та запровадити спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, в яких проводиться (проводилась) антитерористична операція.

На території ВЕЗ передбачається створення вільної митної зони, а також звільнення протягом трьох років новостворених підприємств від оподаткування прибутку підприємств, у разі дотримання ними певних критеріїв (розміри доходу та заробітної плати, середньооблікова кількість працюючих, види діяльності), податку на додану вартість, звільнення платників податків від сплати військового збору. Поряд з цим, передбачається не здійснювати протягом трьох років перевірки контролюючими органами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців на предмет дотримання ними вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Крім того, шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується на період функціонування ВЕЗ звільнити платників податків від сплати єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування.

У цьому зв’язку слід відмітити, що реалізація таких законодавчих ініціатив (у разі визначення податкових пільг у Податковому та Митному кодексах України) призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податкових та митних платежів, а також єдиного внеску на обов‘язкове державне соціальне страхування.

Належить зауважити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

При цьому слід відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 1096) та «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 1097), а відтак практична реалізація законопроекту за реєстр. № 1093 залежить від прийняття законопроектів за реєстр. № 1096 і № 1097.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація запропонованих законопроектом змін поставить платників податків у нерівні умови через запровадження податкових пільг, що негативно вплине на дохідну частину бюджетів та надходження до Пенсійного фонду, а також відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів, у разі прийняття законопроекту, буде залежати від кількості фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, на яких поширюватиметься його дія, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів заробітної плати тощо.

Крім того, Мінфін зауважує, що досвід функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні засвідчив, що надання податкових пільг окремим суб’єктам інвестиційної діяльності не призвело до певних позитивних зрушень у залученні інвестицій, тому пільговий режим оподаткування таких територій з 31 березня 2005 року було скасовано через суттєву бюджетну неефективність, викривлення конкуренції на внутрішньому ринку, певні зловживання.

Згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку у разі його унормування у Податковому кодексі України призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, зважаючи на наявність протягом останніх років значного дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок державного бюджету, недонадходження власних коштів цього фонду стане додатковим навантаженням на державний бюджет.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» (реєстр. № 1093 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України, а також може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, військового збору, митних платежів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі унормування відповідних податкових пільг у Податковому та Митному кодексах України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 1096 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, згідно з якими на період функціонування вільної економічної зони «Донбас» (далі – ВЕЗ) новостворені суб’єкти ВЕЗ протягом трьох років, наступних за роком створення ВЕЗ, звільняються від оподаткування прибутку підприємств (у разі дотримання певних умов), а також звільняються від сплати військового збору фізичні особи, які отримують оподатковуваний дохід на території ВЕЗ.

Слід зазначити, що даний законопроект є похідним від поданого цими ж авторами законопроекту «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» за реєстр. № 1093. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 1096 залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. №1093.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація запропонованих законопроектом змін поставить платників податків у нерівні умови оподаткування через запровадження податкових пільг, що негативно вплине на дохідну частину бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів у разі прийняття законопроекту буде залежати від кількості платників податків, на яких поширюватиметься його дія, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів заробітної плати тощо.

Згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 1096 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих від надання в оренду житла внутрішньо переміщеній особі, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) (реєстр. № 2069 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А. та Суховим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані у вигляді плати за надання в оренду (в користування) житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці) внутрішньо переміщеній особі або/та особі, адреса зареєстрованого місця проживання якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, або на території населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або на території населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас, Мінфін, погоджуючись з необхідністю підтримки внутрішньо переміщених осіб, вважає, що виходячи з конституційного принципу рівності всіх перед законами, в тому числі податковими, питання соціальної підтримки з боку держави такої категорії громадян має вирішуватися не за рахунок надання преференцій в оподаткуванні контрагентів таких осіб, а шляхом розширення державної фінансової підтримки переміщених осіб та заміни податкових пільг адресними грошовими компенсаціями.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих від надання в оренду житла внутрішньо переміщеній особі, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) (реєстр. № 2069 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А. та Суховим О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо надання пільг по сплаті податку за землю для юридичних осіб – санітарно-курортних та оздоровчих закладів, що знаходяться у власності профспілкових організацій всіх форм власності)» (реєстр. № 2111 від 10.09.2019), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року звільнити від сплати земельного податку санаторно-курортні та оздоровчі заклади профспілкових організацій усіх форм власності, в статутній діяльності та відповідних нормативно-правових документах яких передбачені засади та напрямки соціального спрямування їх діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебувають у власності санаторно-курортних та оздоровчих закладів профспілкових організацій і які пропонується звільнити від оподаткування земельним податком. Проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо надання пільг по сплаті податку за землю для юридичних осіб  – санітарно-курортних та оздоровчих закладів, що знаходяться у власності профспілкових організацій всіх форм власності)» (реєстр. № 2111 від 10.09.2019), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування військовим збором осіб, які проживають на лінії зіткнення) (реєстр. № 2118 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Новинським В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування військовим збором доходи, отримані фізичними особами, які мають податкову адресу на території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного бюджету, а розрахунок вартісної величини впливу здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування військовим збором осіб, які проживають на лінії зіткнення) (реєстр. № 2118 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Новинським В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами у сфері послуг (реєстр. № 2150 від 17.09.2019), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Шкрум А.І., Цимбалюком М.М. та Лабунською А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, передбачається новостворених самозайнятих фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані безробітними, та мають намір здійснювати підприємницьку діяльність у сфері послуг, звільнити строком на три роки від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, обов‘язку ведення обліку доходів і витрат, подання податкової звітності, а також пропонується змінити порядок взяття на облік таких осіб.

Крім того, законопроектом визначається, що такі особи не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг (однак такого збору з 2015 року немає у чинному податковому законодавстві, а відтак відповідна законодавча пропозиція не матиме практичного застосування).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у 2017-2019 роках щорічно реєструється близько 260 тисяч підприємців. У 2019 році підприємцями, які отримували дохід, в середньому сплачено всіх податків і зборів у сумі 2,4 тис. грн на місяць. Таким чином, за оцінкою Мінфіну, якщо половина новостворених підприємців скористаються запропонованим звільненням від оподаткування, недонадходження до бюджетів може становити близько 3,7 млрд грн на рік, отже реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та він не підтримується.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами у сфері послуг (реєстр. № 2150 від 17.09.2019), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Шкрум А.І., Цимбалюком М.М. та Лабунською А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» (реєстр. № 2133 від 12.09.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Ніколаєнком А.І., Тарутою С.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити загальні організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері здійснення колекторської діяльності та внести пов’язані зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» і «Про страхування».

Статтею 3 законопроекту пропонується визначити органами державного регулювання у сфері колекторської діяльності Кабінет Міністрів України, а також центральний орган виконавчої влади у сфері колекторської діяльності з встановленням такому органу відповідних повноважень.

Реалізація такого положення законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади у сфері колекторської діяльності, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Законопроектом пропонується запровадити ліцензування колекторської діяльності шляхом внесення змін до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Згідно з статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності зараховується до державного бюджету чи місцевих бюджетів залежно від органу, який здійснює відповідне ліцензування.

Таким чином, реалізація зазначеного положення законопроекту має призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за ліцензії на здійснення колекторської діяльності.

Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 164-17, згідно з якою встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, а саме передбачається:

за здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості щодо зобов’язань, які виникли внаслідок надання житлово-комунальних послуг та інших похідних послуг, – накладення адміністративного штрафу у розмірі від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за такі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, – накладення штрафу від 20000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Крім того, законопроектом шляхом внесення змін до статті 7 Закону України «Про страхування» пропонується встановити новий вид обов’язкового страхування – страхування цивільно-правової відповідальності суб’єкта колекторської діяльності. Запровадження такого нового виду страхування може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» (реєстр. № 2133 від 12.09.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Ніколаєнком А.І., Тарутою С.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади у сфері колекторської діяльності, призведе до збільшення доходів бюджетів від плати за ліцензії на здійснення колекторської діяльності, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування природного газу вітчизняного видобутку на потреби населення у повному обсязі)» (реєстр. № 1177 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується законодавчо встановити, що весь обсяг природного газу, який видобутий в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони державними газодобувними підприємствами, у тому числі їх дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств, а також учасниками договорів про спільну діяльність та/або особами, уповноваженими договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, має спрямовуватись на потреби захищених споживачів (населення і бюджетна сфера) у повному обсязі за цінами та у порядку, що визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

У пояснювальній записці до законопроекту, зазначено, що реалізація положень законопроекту не призведе до додаткових видатків державного бюджету. Проте, слід зауважити про неоднозначність такого твердження, оскільки прикінцевими положеннями законопроекту пропонується обмежити рентабельність газодобувних підприємств, товарна продукція яких спрямовуватиметься на потреби населення, на рівні 30%, а можливі інвестиційні програми таких газодобувних підприємств покривати за рахунок позикових коштів державних банків з подальшою компенсацією відсоткових платежів за рахунок коштів державного бюджету. При цьому, у законопроекті та супровідних матеріалах до нього джерела такої компенсації не визначено. Крім того, така пропозиція без визначення складу витрат суб’єкта ринку природного газу та порядку визначення таких витрат може призвести до завищення їх вартості та зростання роздрібних цін на природний газ для населення.

Аналогічну думку висловлює Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку. Поряд з тим, Мінфін з огляду на вимоги статей 12 та 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» відмічає, що у разі встановлення Регулятором (НКРЕКП) закупівельних цін на природний газ власного видобутку в розмірі, нижчому від економічного обґрунтування розміру, може виникнути потреба у видатках державного бюджету на компенсацію різниці між цінами. При цьому, у Державному бюджеті України на 2019 рік бюджетна програма для компенсації таких видатків не передбачена.

За висновком Мінфіну запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються із Меморандумом з Міжнародним валютним фондом, яким передбачено зобов’язання України щодо забезпечення поступового переходу до ринкових цін на природний газ для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Положення про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, із подальшим скасуванням постачання газу за спеціальними обов’язками до травня 2020 року.

Водночас, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін, звертаючи увагу, зокрема на відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтування щодо обсягів різниці між цінами та впливу законопроекту на розмір цін на природний газ для населення, а також на обсяги видатків державного бюджету на пільги та субсидії для населення на оплату природного газу. Відсутність таких розрахунків унеможливлює надання висновку щодо відповідності законопроекту частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України. Загалом Мінфіном висловлено позицію про непідтримку цього законопроекту.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування природного газу вітчизняного видобутку на потреби населення у повному обсязі)» (реєстр. № 1177 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування отримання податкових пільг підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю (реєстр. № 2022 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується:

змінити діючу процедуру надання пільг підприємствам і організаціям, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та щодо сплати земельного податку, зокрема, передбачивши надання такого права лише на підставі повідомлення центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, про реалізацію права на пільги (згідно з чинною нормою – за наявності дозволу на право користування пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»);

продовжити до 1 січня 2025 року дію оподатковування за нульовою ставкою податком на додану вартість постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів (згідно з чинною нормою така ставка діє до 1 січня 2020 року).

Належить зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджету. При цьому Мінфін відмічає, що запропоновані законопроектом зміни не містять критеріїв та вимог щодо змісту повідомлення про реалізацію права на пільги, на підставі якого центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, буде приймати рішення стосовно набуття такими організаціями і підприємствами права користування пільгами з оподаткування або підстав для відмови у видачі таких рішень, що в свою чергу може створити непрозорі та корупційні схеми видачі таких повідомлень і відповідно отримання пільг.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування отримання податкових пільг підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю (реєстр. № 2022 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість у зв’язку з ініціативою продовження дії нульової ставки цього податку, а також може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і земельного податку у разі збільшення кількості відповідних пільговиків внаслідок застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування постачання міжнародних електронних комунікаційних послуг та послуг міжнародного роумінгу, які надають оператори електронних комунікацій України на користь іноземних операторів електронних комунікацій) (реєстр. № 2041 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, оподатковувати за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі – ПДВ) операції з постачання міжнародних електронних комунікаційних послуг та послуг міжнародного роумінгу, які надають оператори електронних комунікацій України на користь іноземних операторів електронних комунікацій.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що втрати державного бюджету складуть 172 млн грн, а загальний компенсаторний ефект для бюджету від прийняття законопроекту становитиме 247 млн грн за рахунок додаткових інвестицій операторів у розвиток мережі, покращення якості надаваних послуг та відповідно збільшення доходів операторів електронних комунікацій, а також додаткового доходу від міжнародних електронних комунікаційних послуг у зв’язку з розвитком транзиту міжнародного трафіку.

Однак у наведеному у пояснювальній записці фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту не надано розрахунків, які вимагаються Бюджетним кодексом України (частина перша статті 27) та Регламентом Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку звертає увагу, що у разі перевищення сум ПДВ, сплаченого у ціні товару/послуги, які беруть участь у формуванні податкових зобов’язань (податковий кредит), над сумою ПДВ, який сплачується покупцями у ціні товару/послуги (податкові зобов’язання), сума перевищення такого податку підлягає відшкодуванню з бюджету. Тобто застосування нульової ставки ПДВ до вказаних у законопроекті операцій призведе до зменшення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету платниками, які постачають електронні комунікаційні послуги, або до декларування відшкодування ПДВ з бюджету.

Загалом Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування, але визначити вартісну величину впливу на дохідну та/або видаткову частину бюджету та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді неможливо через відсутність статистичних даних щодо відповідних операцій.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування постачання міжнародних електронних комунікаційних послуг та послуг міжнародного роумінгу, які надають оператори електронних комунікацій України на користь іноземних операторів електронних комунікацій) (реєстр. № 2041 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок збільшення бюджетного відшкодування цього податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо унормування і створення умов розвитку мереж зарядних станцій для електричних транспортних засобів) (реєстр. № 2054 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Куницьким О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, зокрема, пропонується до 31 грудня 2024 року звільнити від:

ліцензування з перепродажу електричної енергії трейдерів, які у своїй господарській діяльності з продажу електричної енергії виключно надають послуги заряджання тягових акумуляторних батарей (конденсаторів) транспортних засобів, які здійснюють рух за рахунок електродвигуна (одного чи декількох);

сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на набуття права власності на легкові автомобілі, які здійснюють рух виключно за рахунок електродвигуна (одного чи декількох), живлення яких здійснюється за рахунок пристроїв - накопичувачів електричної енергії (акумуляторні батареї, конденсатори) та/або за рахунок пристроїв, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел (сонячні панелі, водневі генератори).

Серед іншого, законопроектом пропонується надати доручення Кабінету Міністрів України розглянути можливість розробки та введення в дію Державної Програми «По стимулюванню попиту на екологічні види транспорту до 2025 року», в якій передбачити фінансування пільгового кредитування (за ставкою 0% по кредиту) на придбання транспортних засобів, які здійснюють рух виключно за рахунок електродвигуна (одного чи декількох), живлення яких здійснюється за рахунок пристроїв - накопичувачів електричної енергії (акумуляторні батареї, конденсатори) та/або за рахунок пристроїв, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел (сонячні панелі, водневі генератори).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа сьомого місяця після дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо унормування і створення умов розвитку мереж зарядних станцій для електричних транспортних засобів) (реєстр. № 2054 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Куницьким О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії та збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування в межах формування ціни на природний газ для потреб населення (реєстр. № 2126 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання природного газу, що використовується для потреб населення. Крім того, проектом закону передбачається, що до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належить обсяг природного газу, видобутого газовидобувними компаніями на території України, що використовуватиметься для потреб населення.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація призведе до мінімум двократного зниження ціни на газ для населення, а також тарифів на опалення та гаряче водопостачання для населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що втрати зведеного бюджету від скасування справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за природний газ, видобутий газовидобувними компаніями на території України, що використовуватиметься для потреб населення, становитимуть близько 31 млрд грн на рік. При цьому, Мінфін зауважує, що запропоноване законопроектом скасування рентної плати не впливатиме на рівень цін на природний газ, який реалізується для потреб населення, оскільки у 2015 році вступив в дію Закон України «Про ринок природного газу», яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, що передбачає відміну законодавчого регулювання напрямів реалізації видобутого газу

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також відмітити, що згідно з підпунктом 5-1 частини другої статті 29, підпунктами 4-1 і 4-2 частини першої статті 64, підпунктом 4-1 частини першої статті 66 та підпунктом 3-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховуються у відповідних пропорціях до загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування в межах формування ціни на природний газ для потреб населення (реєстр. № 2126 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та до зменшення доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної РадиУкраїни з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення періоду відпустки у зв’язку з пологами та збільшення розміру допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (реєстр. № 2032 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується збільшити період відпустки після пологів з 56 до 70 днів календарних днів, а у разі ускладнення пологів або народження двох і більше дітей з 70 до 90 календарних днів, а також встановити мінімальний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі не менше 100 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць /чинна норма – 25 відсотків/. Такі норми пропонується запровадити з 1 січня 2020 р.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту додаткові видатки на зазначену мету у 2020 році повинні бути передбачені у державному бюджеті та можуть бути здійснені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 1,6 млрд. грн на рік, що не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, адже розробником не визначені реальні джерела проведення таких видатків, про що зазначається у його експертному висновку до даного законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення періоду відпустки у зв’язку з пологами та збільшення розміру допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (реєстр. № 2032 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 2084 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонуються додаткові соціальні гарантії, компенсації та пільги дітям, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів, зокрема передбачається встановити:

- дітям, які не отримали інвалідність:

одноразову компенсацію у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

одноразове проходження безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад.

- дітям з інвалідністю:

повне державне забезпечення до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині з інвалідністю та особі, яка супроводжує таку дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів);

виплату державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, у підвищеному на 50 процентів розмірі від розміру, передбаченого абзацом п’ятим частини першої статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;

допомогу по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною з інвалідністю – у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює.

одноразову компенсацію у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 100 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

щорічну допомогу на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи, що відповідно до чинних положень Бюджетного кодексу України видатки на державні програми соціального захисту та соціального забезпечення, освіту та охорону здоров’я здійснюються з державного та місцевих бюджетів, прийняття законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з відповідних бюджетів на здійснення запропонованих заходів.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків та необхідних обґрунтувань унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 2084 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про освіту» (реєстр. №1121 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Метою законопроекту є визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII /Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти/.

За висновком Міністерства фінансів України до зазначеного законопроекту реалізація його положень впливатиме на видаткову частини державного та місцевих бюджетів, водночас, визначити вартісну величину його впливу на показники бюджетів не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Загалом, Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується з огляду на необхідність продовження започаткованих у сфері освіти реформ, зокрема, забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про освіту» (реєстр. № 1121 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (оцінка впливу на показники витрат державного та місцевих бюджетів визначатиметься в залежності від системи правового регулювання відносин у сфері освіти, яке буде встановлено у подальшому на законодавчому рівні), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до деяких законів України щодо створення умов для якісного законотворчого процесу та професійного парламентаризму (реєстр. № 2034 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Лозинським Р.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом, пропонується внести зміни до окремих положень Регламенту Верховної Ради України, законів України «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України» з метою удосконалення роботи парламенту.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що проект Закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас у статті 63 законопроекту запроваджуються вимоги щодо інформаційного та технічного забезпечення роботи коаліції, яке здійснюється секретаріатом коаліції, що створюється на період її діяльності у порядку, встановленому для створення секретаріатів депутатських фракцій.

Слід відмітити, що згідно з положенням про секретаріат депутатських фракцій працівники секретаріату є державними службовцями і працюють за строковим трудовим договором, чисельність, структуру та штатний розпис секретаріату депутатських фракцій затверджує в установленому порядку Голова Верховної Ради України. Згідно з пунктом 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України від 22.02.2008 року № 304 чисельність працівників секретаріату депутатських фракцій визначається в розрахунку не більше одного працівника на п’ять членів депутатської фракції, але не більше 30 осіб. Тому, створення секретаріату коаліції може зумовити необхідність у додатковій чисельності Апарату Верховної Ради України, а відтак може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради .

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до деяких законів України щодо створення умов для якісного законотворчого процесу та професійного парламентаризму (реєстр. № 2034 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Лозинським Р.М. та іншими, може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності збільшення чисельності Апарату Верховної Ради України. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення правового статусу осіб, що в складі добровольчих формувань самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у відповідність із Додатковими протоколами до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року» (реєстр. № 2021 від 03.09.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується надавати статус учасника бойових дій особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, не застосовуючи умови про включення таких формувань до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до складу офіційних військових формувань та правоохоронних органів.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення категорії громадян, яким надано статус учасника бойових дій, а відтак призведе до збільшення чисельності одержувачів соціальних гарантій та пільг, надання яких передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи, що покриття витрат на надання відповідних соціальних гарантій та пільг згідно з чинним законодавством здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету. Крім того, учасники війни та інваліди війни мають право на пільговий проїзд, компенсаційні виплати за який відповідно до підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України на надання учасникам бойових дій пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в умовах поточного року необхідно близько 29,1 тис. грн на одну особу на рік, про що зазначається у його висновку до даного законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення правового статусу осіб, що в складі добровольчих формувань самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у відповідність із Додатковими протоколами до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року» (реєстр. № 2021 від 03.09.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини (реєстр. № 1173 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити нові розміри допомоги при народженні дитини (при народженні першої дитини – 50 000 грн; другої дитини – 100 000 грн; третьої і кожної наступної дитини – 150 000 грн) та проводити її виплати таким чином: одноразово у розмірі 15 000 грн, а решта суми допомоги на першу дитину виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців, на другу дитину – 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (чинна норма – розмір допомоги при народженні дитини встановлено у сумі 41280 грн, виплата якої здійснюється одноразово у сумі 10320 грн, решта  рівними частинами протягом наступних 36 місяців).

У Прикінцевих положеннях законопроекту передбачено набрання чинності законом з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, а також надано доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на його реалізацію у 2019 році в місяць необхідно 362 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах.

Однак, за розрахунками Міністерства фінансів України така законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 7,8 млрд грн на рік, що не буде забезпечено належними фінансовими ресурсами, адже розробником не визначені реальні джерела проведення таких видатків.

Крім того, Мінфін у експертному висновку до законопроекту висловив ряд застережень щодо реалізації законодавчої ініціативи посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011, згідно з яким розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави, а також зауважив про необхідність врахування вимог статті 52 Бюджетного кодексу України, згідно з якою визначені виключні випадки внесення змін до закону про державний бюджет.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини (реєстр. № 1173 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини, відновлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, збільшення розміру державної соціальної допомоги на дитину (реєстр. № 1173-1 від 16.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу та законів України «Про державну допомогу соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» пропонується, зокрема:

1) встановити тимчасову державну допомогу на дітей з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, на рівні не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

2) зняти обмеження щодо розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та підвищити розмір обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї, зокрема: віком до 13 років з 250 грн до 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину віком від 13 до 18 років з 500 грн до 40% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

3) нараховувати допомогу при народженні дитини в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та виплачувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на момент здійснення виплат допомоги, і надавати у її такому розмірі: на першу дитину – 50 розмірів прожиткового мінімуму, на другу дитину – 70 розмірів прожиткового мінімуму, на третю та кожну наступну дитину – 120 розмірів прожиткового мінімуму (чинна норма – розмір допомоги при народженні дитини встановлено у сумі 41280 грн, виплата якої здійснюється одноразово у сумі 10320 грн, решта рівними частинами протягом наступних 36 місяців).

При цьому передбачається виплату допомоги здійснювати  одноразово: при народженні першої дитини – у розмірі 15 прожиткових мінімумів, при народженні другої дитини – у розмірі 25 прожиткових мінімумів, при народженні третьої та наступної дитини – у розмірі 40 прожиткових мінімумів. Решту суми допомоги виплачувати протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

3) відновити право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплачувати її у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

4) встановити допомогу на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таку законодавчу ініціативу запропоновано реалізовувати з 1 січня 2020 року. При цьому, суб’єкт права законодавчої ініціативи, визначаючи, що законопроект потребує значних додаткових видатків з державного бюджету, пропонує передбачити відповідні видатки у законі про державний бюджет на 2020 рік.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що для його реалізації у частині збільшення розмірів допомоги при народженні (усиновленні) дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової допомоги дітям, обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї, зняття обмеження щодо розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, необхідно вишукати майже 27,1 млрд грн додаткових бюджетних коштів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів, не підтримуючи прийняття законопроекту, звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини, відновлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, збільшення розміру державної соціальної допомоги на дитину (реєстр. № 1173-1 від 16.09.2019), має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної  політики.

 

 

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 18-7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги для дітей із тяжкими хворобами (реєстр. № 2024 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується підвищити з одного до двох прожиткових мінімумів розмір допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

За розрахунками суб’єкта права законодавчої ініціативи, що наведені у пояснювальній записці до законопроекту, видатки на 1 місяць у 2019 році складуть майже 155 тис. грн, що можуть бути проведені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах. Зважаючи, що такі пропозиції не містять реальних джерел для здійснення запропонованих видатків, у прикінцевих положеннях законопроекту надається доручення Уряду передбачити у Законі України «Про Державний бюджеті на 2019 рік» кошти для забезпечення зазначених вище заходів.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 333,8 млн грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, про що зазначається у його експертному висновку до даного законопроекту. Крім того, Мінфін зауважив про необхідність врахування вимог статті 52 Бюджетного кодексу України, згідно з якою визначені виключні випадки внесення змін до закону про державний бюджет.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Слід зауважити, що термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 18-7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги для дітей із тяжкими хворобами (реєстр. № 2024 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної  політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України
№ 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (реєстр. № 2046 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Зінкевич Я.В., Геращенко І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та Іоновою М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується відновити для осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема такі пільги: безоплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, а також морським та річковим транспортом приміського сполучення; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, морським і річковим (крім приміського сполучення) транспортом; безоплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, залізничним транспортом; право на отримання компенсації вартості проїзду до санаторно-куротного закладу і назад а також виключити норму, яка передбачає надання окремих пільг учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною залежно від сукупного доходу сім’ї.

Враховуючи, що згідно із статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» проведення видатків на надання відповідних соціальних гарантій та пільг, здійснюється за рахунок бюджетних коштів, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення соціальних гарантій та пільг для зазначеного кола осіб і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Міністерство фінансів не підтримує прийняття зазначеного законопроекту, зазначаючи серед іншого, що надання соціальних гарантій громадянам має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України
№ 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (реєстр. № 2046 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Зінкевич Я.В., Геращенко І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та Іоновою М.М., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 стосовно соціального захисту ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членів іхніх сімей (реєстр. № 2046-1 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, відновити, зокрема, такі пільги: безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту, безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, а також виключити норму, яка передбачає надання окремих пільг учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною залежно від сукупного доходу сім’ї.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту визнано, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та надано у прикінцевих положеннях доручення Уряду внести пропозиції до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» щодо фінансового забезпечення зазначених вище заходів.

Загалом, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення соціальних гарантій та пільг для зазначеного кола осіб і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів не лише з державного бюджету, а й з місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Поряд з тим, Мінфіном звернуто увагу на необхідність врахування вимог статті 52 Бюджетного кодексу України, згідно з якою визначені виключні випадки внесення змін до закону про державний бюджет та наголошено, що надання соціальних гарантій має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 стосовно соціального захисту ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членів іхніх сімей (реєстр. № 2046-1 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки (реєстр. № 2038 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Рубльовим В.В., Ткаченком О.В., та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» пропонується визнати примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 рр. з місць їх постійного проживання на території Польської Народної Республіки на підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки, депортацією, а таких осіб – депортованими з відшкодуванням їм моральних матеріальних збитків та надання соціальних пільг.

Зокрема, передбачається в якості засобу компенсації збитків, завданих депортованим особам, щорічну разову матеріальну допомогу.

Крім того, на депортованих осіб поширюються пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як для учасників війни, а на членів сімей депортованих осіб – пільги, передбачені зазначеним Законом для членів сімей учасників війни. Таке поширення пропонується здійснити незалежно від дати народження депортованої особи, оскільки внаслідок депортації більшість переселенців втратила документи, які підтверджують їх перебування на території Польщі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація його положень у разі прийняття буде мати вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, однак відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника унеможливила проведення оцінки вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважує, що відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує соціальний захист виселеним з території Польщі етнічним українцям та членам їх сімей шляхом надання пільг, а витрати на надання встановлених пільг передбачаються у державному та місцевих бюджетах.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки (реєстр. № 2038 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Рубльовим В.В., Ткаченком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів, збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 1101 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Згідно із законопроектом пропонується:

встановити заборону на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств та купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, до проведення та встановлення результатів всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення;

надати у цей період можливість викупу державою (в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу) земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників за їх зверненням за ринковою вартістю, визначеною з урахуванням цін на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у державах Європейського Союзу відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики;

доручити Кабінету Міністрів України:

- забезпечити до 1 січня 2023 року проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності та внесення отриманих за підсумками інвентаризації відомостей про такі земельні ділянки до Державного земельного кадастру;

- щороку передбачити у проектах законів України про Державний бюджет України на відповідний рік видатки, необхідні для реалізації цього Закону.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету (на проведення всеукраїнського референдуму, на заходи з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, викупу державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення), про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки величини такого впливу на показники державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 1101 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 1101-1 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується встановити заборону на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств та купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до проведення та встановлення результатів всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

З приводу такої пропозиції слід відмітити, що відповідно до статті 59 Закону України «Про всеукраїнський референдум» фінансове забезпечення підготовки на проведення всеукраїнського референдуму (крім витрат на збирання підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму), здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, реалізація положень законопроекту пов’язана з необхідністю здійснення додаткових видатків з державного бюджету на проведення всеукраїнського референдуму, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

При цьому, до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що є порушенням вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 1101-1 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо збільшення пільг для дітей із багатодітних сімей (реєстр. № 2014 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Волинцем М.Я. та іншими.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається підвищити рівень соціального захисту багатодітних сімей шляхом:

- збільшення з 50 до 70 відсотків розміру пільгової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу та послуг телефонного зв’язку;

- надання права на першочергове лікування за кордоном;

- надання дітям з багатодітних сімей права на безоплатне відвідування закладів культури та спорту державної та комунальної форм власності;

- виключення норми щодо на дання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг телефонного зв’язку, одержання ліків та зубопротезування без  урахування від рівня доходу сім’ї пільговика.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що додаткові видатки на забезпечення такої законодавчої ініціативи у 2020році повинні бути передбачені у державному бюджеті та проведені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах.

У експертному висновку Міністерство фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, що не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, оскільки реальні джерела їх проведення розробниками не визначені.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення  збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо збільшення пільг для дітей із багатодітних сімей (реєстр. № 2014 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Волинцем М.Я. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію України» щодо встановлення пільг за користування житлом та житлово-комунальні послуги (реєстр. № 2018 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Мейдичем О.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про Національну поліцію України» новою статтею, надавши право на 50% знижку плати за користування житлом та житлово-комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, працівникам поліції (включаючи працівників поліції, звільнених зі служби за віком, хворобою або вислугою років) та членам їх сімей, дітям працівника поліції, який загинув або помер у зв’язку з виконанням службових обов’язків, до досягнення ними повноліття, а також за непрацездатними членами сім’ї, які перебували на його утриманні.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту на момент внесення проект не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, а з метою фінансування передбачених законопроектом заходів у майбутньому у проекті надано відповідні доручення Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень призведе до додаткових видатків державного бюджету, джерел покриття яких не встановлено, при цьому відмічено, що питання надання соціальних гарантій працівникам поліції та членам їх сімей має вирішуватись комплексно, виходячи з єдиних принципів та норм, шляхом призначення житлових субсидій.

Необхідно звернути увагу, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію України» щодо встановлення пільг за користування житлом та житлово-комунальні послуги (реєстр. №2018 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Мейдичем О.Л. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд (реєстр. № 2031 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом передбачається збільшити розмір надбавки на догляд за особами з інвалідністю з дитинства, віднесеними до підгрупи А І групи, – з 75 до 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до підгрупи Б І групи – з 50 до 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким особами з інвалідністю з дитинства ІІ і ІІІ груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, – з 15 до 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У пояснювальній записці до проекту закону зазначається, шо додаткові видатки у 2020 році на його реалізацію повинні бути передбачені у державному бюджету та проведені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 1,9 млрд грн на рік та не буде забезпечена фінансовими ресурсами, оскільки розробниками не визначені реальні джерела покриття таких видатків.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд (реєстр. № 2031 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету, збільшуючи витрати державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 2005 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Волинцем М.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати статус учасника війни військовослужбовцям, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, починаючи з 2014 року, а також передбачається підвищити рівень соціального захисту ветеранів війни, шляхом:

позачергового забезпечення лікування за кордоном, у випадках коли медична допомога не може бути надана у закладах охорони здоров’я України, з відшкодуванням за рахунок державного бюджету вартості проїзду до країни лікування;

збільшення розмірів пільгової знижки за житлово-комунальні послуги, газ та побутове пічне паливо та пенсійних виплат;

збільшення загальної площі на яку ветеранам війни надаються пільги;

збільшення кількості пільгових поїздок ветеранів війни у громадському та міжміському транспорті;

надання права на отримання земельної ділянки чи компенсації за належну земельну ділянку.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що додаткові видатки на його реалізацію повинні бути передбачені у державному бюджеті на 2020 рік за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій та збільшення розмірів пільг, передбачених законами України для учасників війни.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також вказує на його вплив на показники бюджетів, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами держави, та не підтримує прийняття законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення  збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 2005 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Волинцем М.Я. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до окремих законів України щодо безоплатного та пільгового проїзду пенсіонерів, ветеранів праці, учасників антитерористичної операції та інших ветеранів війни, осіб з інвалідністю, учнів, вихованців, студентів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із неповних, багатодітних та малозабезпечених сімей (реєстр. № 2009 від 03.09.2019), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується відновити право на безплатний та пільговий проїзд пенсіонерів, ветеранів праці, учасників антитерористичної операції та інших ветеранів війни, осіб з інвалідністю, учнів, вихованців, студентів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із неповних, багатодітних та малозабезпечених сімей усіма видами міського та приміського громадського транспорту (крім таксі).

Реалізація такої законодавчої ініціативи зумовить значне збільшення обсягу коштів з державного та місцевих бюджетів на компенсацію зазначених пільг. Зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що додаткові видатки на його виконання мають бути передбачені у державному бюджеті на 2020 рік, суб’єкт законодавчої ініціативи не визначає джерел для проведення таких видатків.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначаючи, що реалізація його положень призведе до додаткових видатків, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, наголошує, що питання надання соціальних гарантій має вирішуватись комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до окремих законів України щодо безоплатного та пільгового проїзду пенсіонерів, ветеранів праці, учасників антитерористичної операції та інших ветеранів війни, осіб з інвалідністю, учнів, вихованців, студентів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із неповних, багатодітних та малозабезпечених сімей (реєстр. № 2009 від 11.09.2019), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати (реєстр. № 1136 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформації політики.

Законопроектом пропонується нараховувати допомогу при народженні дитини в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та виплачувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на момент здійснення виплат допомоги, і надавати у її такому розмірі: на першу дитину – 52 розміри прожиткового мінімуму, на другу дитину – 70 розмірів прожиткового мінімуму, на третю та кожну наступну дитину – 120 розмірів прожиткового мінімуму (чинна норма – допомогу при народженні дитини встановлено у сумі 41280 гривень, що виплачується одноразово у сумі 10320 гривень, решта протягом наступних 36 місяців рівними частинами.)

При цьому передбачається виплату допомоги здійснювати  одноразово: при народженні першої дитини – у розмірі 15 прожиткових мінімумів, при народженні другої дитини – у розмірі 25 прожиткових мінімумів, при народженні третьої та наступної дитини – у розмірі 40 прожиткових мінімумів.

Решту суми допомоги виплачувати протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та щомісячний розмір виплати допомоги не може бути меншим від розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років встановленого на момент здійснення виплат.

Зважаючи на вимоги статті 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно з якими покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, застосування зазначених положень потребуватиме залучення значних додаткових коштів з державного бюджету.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. На таке також звернуто увагу у висновку Головного науково–експертного управління Апарату Верховної Ради України до даного законопроекту.

За розрахунками Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 12,9 млрд грн на рік, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами.

Міністерство фінансів України, не підтримуючи прийняття законопроекту, серед іншого зазначає, що розміри соціальних виплат і допомоги мають встановлюватися з урахуванням фінансових можливостей держави.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати (реєстр. № 1136 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю, призведе до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформації політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму (реєстр. № 2178-1 від 27.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення не допускається:

- купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

- купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Крім того, до проведення референдуму забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

Також законопроектом передбачається забезпечити Кабінету Міністрів України:

- проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності та внесення отриманих за підсумками інвентаризації відомостей про такі земельні ділянки до Державного земельного кадастру;

- щороку передбачати у проекті закону України про Державний бюджет України на відповідний рік видатки, необхідні для реалізації цього Закону.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету (на проведення всеукраїнського референдуму, на заходи з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, викупу державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення), про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту зауважує, що видатки на проведення всеукраїнського референдуму у державному бюджеті на 2019 рік не передбачені.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки величини такого впливу на показники державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму (реєстр. № 2178-1 від 27.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту) (реєстр. № 2077 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» в частині покладання повноважень щодо фізкультурно-спортивної спрямованості учнів та студентів на дві громадські організації – Спортивну студентську спілку України та Українську федерацію учнівського спорту (далі – Спілка та Федерація) /чинна редакція Закону не визначає конкретних громадських організацій у сфері фізичної культури та спорту, а визначає завдання та принципи діяльності громадських організацій у цій сфері/. У законопроекті запропоновано визначити основні завдання таких Спілки та Федерації, передбачивши надання їм фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету та їх відокремленим підрозділам – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Щорічно у державному бюджеті Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді» передбачаються видатки на організацію та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів загальнодержавного та міжнародного рівня серед учнівської та студентської молоді, забезпечення підготовки та участі учнівських та студентських збірних команд у Всесвітніх універсіадах, Всесвітніх гімназіадах, чемпіонатах світу та Європи серед учнівської та студентської молоді, виконання яких забезпечується Комітетом фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України. Положеннями законодавчої ініціативи передбачається, що Спілка та Федерація також будуть здійснювати вищезазначені заходи та отримувати на їх виконання фінансову підтримку за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що призведе до дублювання відповідних функцій та розпорошення бюджетних коштів, про що також зауважено Міністерством фінансів України.

Слід відмітити, що відповідно до діючої редакції статті 21 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, на конкурентних засадах у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку визначає всеукраїнську громадську організацію фізкультурно-спортивної спрямованості учнів, яка має право представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях та на Всесвітній гімназіаді, якщо інше не передбачено вимогами відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами України. Всеукраїнські громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості студентів відповідно до закону можуть мати свої осередки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які можуть об’єднувати спортивні клуби вищих навчальних закладів.

Зважаючи на вище викладене, реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи, у разі її прийняття, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до поданого законопроекту зазначено, що за інформацією Спілки для організації та проведення в Україні Всесвітньої Універсіади необхідно понад 10 млрд гривень.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Слід відмітити, що положення законопроекту щодо надання Спілці та Федерації фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету, а їх відокремленим структурним підрозділам – фінансової та організаційної допомоги за рахунок місцевих бюджетів для здійснення статутної діяльності в регіонах не узгоджуються із вимогами статей 87 та 89-90 Бюджетного кодексу України, якими не передбачено спрямування коштів державного та місцевих бюджетів на фінансову підтримку такої Спілки і Федерації та їх відокремлених підрозділів. Положеннями підпункту а) пункту 12 частини першої статті 87, пункту 6 частини першої статті 89, підпункту а) пункту 6 частини першої статті 90 передбачено спрямування коштів державного та місцевих бюджетів на фінансову підтримку всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування та їх місцевих осередків, проте положеннями законопроекту Спілці та Федерації не надається статус всеукраїнських.

Крім того, положення щодо надання відокремленим структурним підрозділам фінансової та організаційної допомоги за рахунок місцевих бюджетів для здійснення статутної діяльності в регіонах не відповідають також Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно із яким місцеві бюджети є самостійними, що забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається. Про вищезазначене також зауважено Міністерством фінансів України.

Варто також зауважити, що положення законопроекту, якими на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки покладено право надавати фінансову підтримку визначеним у законопроекті Спілці та Федерації, не узгоджується із законодавчими правилами бюджетування, оскільки виходячи із вимог статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, статті 40, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Відтак, для надання такої підтримки відповідний орган державної влади має отримати бюджетні призначення відповідного цільового спрямування.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, загалом зазначається, що законопроект потребує доопрацювання, а також висловлюються зауваження щодо невідповідності положень законопроекту Бюджетному кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та надаються пропозиції щодо нього.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту) (реєстр. № 2077 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Кожем’якіним А.А. та іншими:

 - матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів)і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань молоді і спорту при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.41.; 1.2.42. Слухали:

Інформацію про проекти законів України про парламентську опозицію за реєстр. № 1211 від 30.08.2019, внесений народними депутатами України Пузановим О.Г., Бойком Ю.А. та іншими, та за реєстр. № 1211-1 від 12.09.2019, внесений народним депутатом України Яценком А.В.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Ці законопроекти є подібними за ідеологією та змістом.

Законопроектами, зокрема, передбачається створення секретаріату парламентської опозиції, фінансове забезпечення діяльності якого здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, а також закріплення за парламентською опозицією права на використання засобів масової інформації будь-якої форми власності на договірній основі у встановленому законом порядку для поширення інформації про діяльність парламентської опозиції.

Реалізація таких положень законопроектів потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для забезпечення функціонування секретаріату парламентської опозиції та висвітлення діяльності парламентської опозиції у засобах масової інформації.

Однак, авторами законопроектів не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, належить зауважити, що окремі положення законопроектів не відповідають бюджетному та іншому законодавству, а саме:

– положення щодо подання Казначейством парламентській опозиції щомісячно та щоквартально узагальненої інформації (звіту) про виконання бюджету в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України, та щодо обов’язкового відображення в поданому звіті всіх одноразових платежів з бюджету, на письмову вимогу представників парламентської опозиції (частина третя статті 13 у законопроекті за реєстр. № 1211), не узгоджуються з вимогами статей 59 і 60 Бюджетного кодексу України, якими встановлено чіткий перелік місячного і квартального звіту про виконання державного бюджету, а також передбачено подання Казначейством таких звітів Верховній Раді України;

– закріплення за парламентською опозицією права виносити на розгляд Верховної Ради України питання щодо окремих бюджетних порушень (частини четверта і п’ята статті 13 у законопроекті за реєстр. № 1211) належить привести у відповідність до положень бюджетного та іншого законодавства. Насамперед, виходячи із повноважень органів державної влади щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства та застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Зокрема, Бюджетним кодексом України визначено повноваження Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства (стаття 109) та інших учасників бюджетного процесу (статті 110-115), перелік порушень бюджетного законодавства і заходи впливу щодо таких порушень (глава 18), крім того статтями 210 і 211 Кримінального кодексу України та статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Крім того, згідно з частиною сьомою статті 161 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про здійснення Рахунковою палатою позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за ініціативою не менш як однієї депутатської фракції (депутатської групи). Таке питання не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії Верховної Ради від однієї депутатської фракції (депутатської групи);

– запропоноване у частині другій статті 23 законопроекту за реєстр. № 1211 положення, згідно з яким секретаріат опозиції є розпорядником бюджетних коштів, не відповідає визначенню бюджетного терміну «розпорядник бюджетних коштів» (пункт 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України) та статті 22 цього Кодексу, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму висновку.

– запропоноване у законопроектах призначення Голови Рахункової палати за поданням парламентської опозиції порушуватиме один з основних принципів діяльності Рахункової палати, встановлений Законом України від 02.07.2015 № 576-VIII «Про Рахункову палату» (далі – Закон) – принцип незалежності.

Згідно із статтею 3 Закону незалежність Рахункової палати, зокрема, забезпечується встановленим Конституцією України і цим Законом порядком призначення на посади та звільнення з посад членів Рахункової палати, який передбачає призначення членів Рахункової палати на посади здійснюється на підставі конкурсу, Голови Рахункової палати – за поданням Голови Верховної Ради України одного із членів Рахункової палати (стаття 20 Закону та стаття 208-2 Регламенту Верховної Ради України). При цьому члени Рахункової палати не можуть належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках (частина п’ята статті 19 Закону), а припинення повноважень Верховної Ради не може бути підставою для припинення повноважень членів Рахункової палати (частина шоста статті 3 Закону).

Також Законом встановлено, що Рахункова палата під час здійснення своїх повноважень є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, а втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Рахункової палати забороняється (частини четверта і п’ята статті 3 Закону).

Водночас слід звернути увагу, що зазначене положення також не відповідає міжнародним стандартам вищих органів фінансового контролю, зокрема, у Лімській декларації керівних принципів аудиту державних фінансів визначено принцип незалежності вищих органів фінансового контролю, згідно з яким діяльність вищого органу фінансового контролю має здійснюватися винятково на засадах його незалежності та незалежності його членів від інших державних інституцій (законодавчої та виконавчої гілок влади тощо) і, насамперед, від політичних партій.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Ухвалили:

1. Проекти законів України про парламентську опозицію за реєстр. № 1211 від 30.08.2019, внесений народними депутатами України Пузановим О.Г., Бойком Ю.А. та іншими, та за реєстр. № 1211-1 від 12.09.2019, внесений народним депутатом України Яценком А.В., є такими, що мають вплив на показники бюджету (потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на функціонування парламентської опозиції). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2020 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття законів).

2. Рекомендувати Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України при доопрацюванні законопроектів привести їх положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, зокрема:

– виключити частини третю-п’яту статті 13 та частину першу статті 23 у законопроекті за реєстр. № 1211, як такі, що не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України;

– виключити положення щодо призначення Голови Рахункової палати за поданням парламентської опозиції (відповідні положення у статті 19 та підпункт 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень у законопроекті за реєстр. № 1211) та (відповідні положення у статті 19 та підпункт 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень у законопроекті за реєстр. № 1211-1) з метою дотримання основних принципів діяльності Рахункової палати, встановлених Законом України від 02.07.2015 № 576-VIII «Про Рахункову палату», а також міжнародних стандартів вищих органів фінансового контролю.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

 

 

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про фінансовий лізинг» (реєстр. № 1111 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються нова редакція Закону України «Про фінансовий лізинг» та відповідні зміни до Кримінального кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу України з процедури банкрутства, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та Закону України «Про дорожній рух». Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є створення необхідних передумов для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, отже і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету, а також забезпечення захисту прав споживачів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду. При цьому відмічено, що Мінфін підтримує законопроект.

Разом з тим, серед іншого законопроектом передбачені зміни до Кримінального кодексу України, якими встановлюється кримінальна відповідальність:

за надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою укладення договору фінансового лізингу шляхом накладання штрафу у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а за ці ж самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, – у розмірі від 3000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

за незаконні дії щодо майна, переданого у фінансовий лізинг особою, яка є лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, шляхом накладання штрафу у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або застосування виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, а за дії, вчинені щодо майна, яке підлягає конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, шляхом накладання штрафу у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Вказані положення законопроекту щодо запровадження кримінальної відповідальності у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від видів порушень та покарань.

Крім того, законопроектом пропонується зміна до підпункту «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», згідно з якою передбачено справляння державного мита за нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу, оренди (суборенди) транспортних засобів у розмірі 0,01% предмета фінансового лізингу, оренди (суборенди) транспортних засобів, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Застосування такого положення законопроекту щодо державного мита призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування щодо зазначеного платежу.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про фінансовий лізинг» (реєстр. № 1111 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від видів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту майнових прав осіб, які придбали квартири та нежитлові приміщення в об’єктах незавершеного будівництва» (реєстр. № 2139 від 12.09.2019), внесений народними депутатами України Івченком В.Є., Абдулліним О.Р., Лабунською А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджетів та не потребуватиме видатків бюджету.

Разом з тим, законопроектом, серед іншого, передбачено запровадити державну реєстрацію майнових прав на об’єкт будівництва шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 34 цього Закону унормовано справляння плати (адміністративного збору) за проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав. Згідно з статтями 29, 64 і 69 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до державного бюджету чи місцевих бюджетів залежно від органу, який здійснює відповідну реєстрацію.

Таким чином, реалізація відповідних положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів від адміністративного збору.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту майнових прав осіб, які придбали квартири та нежитлові приміщення в об’єктах незавершеного будівництва» (реєстр. № 2139 від 12.09.2019), внесений народними депутатами України Івченком В.Є., Абдулліним О.Р., Лабунською А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості) (реєстр. № 2047 від 04.09.2019), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до окремих положень Податкового кодексу України щодо порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна в частині здійснення оцінки майна, порядку ведення Фондом державного майна України Єдиної бази звітів про оцінку (далі – Єдина база), реєстрації в ній звітів про оцінку майна, розміщення, використання, зберігання, оприлюднення інформації про оцінку майна, а також встановлення плати для суб’єкта оціночної діяльності за реєстрацію звіту про оцінку та інформації з нього.

Зокрема, законопроектом пропонується:

виключити застосування і визначення терміну «авторизований електронний майданчик» та змінити порядок функціонування Єдиної бази;

встановити, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі (згідно з чинною нормою – не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку);

передбачити, що доступ до інформації з Єдиної бази, користування нею та завантаження такої інформації з відкритим, прямим, неавторизованим доступом є безоплатним, крім здійснення суб’єктом оціночної діяльності реєстрації звіту про оцінку та інформації з нього до Єдиної бази, за що запроваджується плата у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, і кошти за внесення вказаних відомостей до Єдиної бази спрямовуються до державного бюджету;

виключити пункт 51 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким встановлено, що положення законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції» не застосовуються до об’єктів права інтелектуальної власності та/або здійснення діяльності, пов’язаної з їх використанням, а також до правовідносин, що виникають у процесі будь-якого використання об’єктів права інтелектуальної власності /цей пункт запроваджено з 2019 року згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»/;

доручити Кабінету Міністрів України протягом десяти днів з дня опублікування відповідного закону забезпечити відключення Фондом державного майна України всіх авторизованих електронних майданчиків від Єдиної бази даних звітів про оцінку (Єдиної бази) та надання ним можливості прямого та безпосереднього внесення суб’єктами оціночної діяльності звітів про оцінку та інформації з них до Єдиної бази даних звітів по оцінку (Єдиної бази), а також перевірки нотаріусами факту реєстрації звітів в Єдиній базі даних звітів про оцінку (Єдиній базі).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у разі реалізації положень законопроекту можливі корупційні зловживання з боку платників податків та оцінювачів з метою заниження оціночної вартості об’єкта нерухомості та мінімізації податку на доходи фізичних осіб і військового збору, наслідком якого може бути зменшення надходжень до бюджетів. При цьому зазначено, що вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджетів залежатиме від суми оціночної вартості об’єкта нерухомості та суми заниження податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім того, Мінфін вважає, що запропонований неавторизований доступ до інформації з Єдиної бази, встановлення плати для суб’єкта оціночної діяльності за реєстрацію звіту про оцінку не змінять порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна фізичними особами, і як наслідок, не матимуть значного впливу на надходження до бюджетів податкових зобов’язань, що нараховуються на дохід, визначений виходячи з ринкової вартості, оскільки згідно з Порядком ведення Єдиної бази, базою оцінки є оціночна вартість, яка для цілей Порядку є ринковою вартістю.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості) (реєстр. № 2047 від 04.09.2019), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Підласою Р.А. та іншими, матиме на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за відповідну реєстрацію, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі заниження оціночної вартості об’єкта нерухомості). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.46. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування фінансування політичних партій з державного бюджету (реєстр. № 2080 від 05.09.2019), внесений народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про політичні партії в Україні» і Закону України «Про запобігання корупції» в частині скасування фінансування політичних партій з державного бюджету. При цьому в абзаці третьому пункту 2 Прикінцевих положень законопроекту передбачається доручити Кабінету Міністрів України підготувати проект закону про внесення змін до Державного бюджету України на рік, в якому буде прийнятий цей Закон, зробивши перерозподіл коштів державного бюджету на фінансування соціально значущих видатків за рахунок скасування фінансування політичних партій з державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а навпаки його запровадження надасть додаткові кошти для реалізації соціально значущих видатків.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) затверджені видатки у сумі 565 680,5 тис. грн, при цьому у законопроекті про Державний бюджет України на 2020 рік, поданому Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 2000 від 15.09.2019), за цією бюджетною програмою запропоновані видатки у сумі 567 061,8 тис. грн та за бюджетною програмою «Відшкодування витрат політичним партіям, пов’язаних із фінансуванням їх передвиборчої агітації на виборах народних депутатів України» (код 6731110) – 467 327,7 тис. грн.

Варто звернути увагу, що Законом України від 02.10.2019 № 140-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» вже суттєво обмежено фінансове забезпечення статутної діяльності політичних партій з державного бюджету, внаслідок чого мають бути зменшені відповідні видатки у проекті державного бюджету на 2020 рік.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не впливає на доходну частину бюджетів та у разі внесення відповідних змін до державного бюджету призведе до економії коштів, які виділяються на державне фінансування політичних партій.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування фінансування політичних партій з державного бюджету (реєстр. № 2080 від 05.09.2019), внесений народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення видатків державного бюджету в частині фінансового забезпечення політичних партій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. № 1179 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується, зокрема:

доповнити перелік загальнодержавних податків та зборів державним митом (у тому числі офшорним) та судовим збором;

змінити визначення бази оподаткування податком на додану вартість, зокрема визначати її виходячи із договірної (митної) вартості, збільшеної на суму непрямих податків, нарахованих на таку вартість;

доповнити перелік нерухомості, що не підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, за рахунок нежитлової нерухомості, непридатної для використання, а також до бази оподаткування таким податком для юридичних осіб відносити неамортизовану вартість об’єкта нерухомості;

запровадити обмеження щодо надання певних податкових пільг та особливих умов застосування відповідних податків (зокрема, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, податку на нерухоме майно) для тих платників податків, які отримують доходи від «офшорних компаній», виплачують доходи таким компаніям, є їх контрагентами, бенефіціарами, та нерезидентів, які мають статус «офшорних осіб»;

запровадити правило «податкової консолідації» з метою оподаткування доходів, отриманих за кордоном як резидентами України та і нерезидентами, які є підконтрольними резидентам України, чи здійснюють контроль над резидентом України;

зараховувати до державного бюджету суму призового фонду (у тому числі джекпоту), яка залишається невитрибовуваною гравцем у державну лотерею протягом 90 днів з дати проведення розіграшу у строки, встановлені для сплати податку з прибутку підприємств.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. № 1181 від 29.08.2019), в якому, серед іншого, пропонується запровадити офшорне мито. Таким чином, імплементація законопроекту за реєстр. № 1179 залежатиме від прийняття та практики застосування системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 1181.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що запропоновані зміни створять умови для збільшення надходжень зведеного бюджету та забезпечення його збалансованості, а також спрямовані на спрощення адміністрування податків. При цьому відмічено, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до зведеного бюджету (синергічно при одночасному прийнятті цього законопроекту та проекту Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» бюджетні доходи зростуть на 137 млрд грн за бюджетний період 2020 року).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету визначити неможливо, оскільки положення, що пропонуються, є адміністративними, при цьому реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує в запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), наявність якого вимагається частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. № 1179 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Наливайченком В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 1228 від 02.09.2019), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом визначаються загальні правові засади організації приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні. Серед іншого законопроектом пропонується:

уповноважити Міністерство юстиції України забезпечити ведення Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і їх персональний склад, про обрані суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності організаційні форми діяльності, а також внесення відомостей до цього Реєстру;

справляти разову плату за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, передбачивши зарахування таких коштів до Державного бюджету України;

уповноважити Міністерство внутрішніх справ України видавати заявнику свідоцтво про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю та посвідчення приватного детектива;

передбачити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації приватних детективів у порядку, затвердженому МВС.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити доходну частину бюджету внаслідок сплати детективами (об’єднаннями приватних детективів) податків від підприємницької діяльності та плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю. Крім того, реалізація проекту закону може призвести до збільшення видатків державного бюджету у зв’язку із видачею Міністерством внутрішніх справ України посвідчення приватного детектива, а також створення та введення Міністерством юстиції України Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 1228 від 02.09.2019), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України залежно від практики застосування законодавчої ініціативи та вжиття цими міністерствами  заходів щодо ефективного і економнного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178 від 25.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, визначає особливості правового регулювання обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення на основі ринкових механізмів переходу прав на земельні ділянки, для реалізації якого пропонується:

- скасувати з 1 жовтня 2020 року заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності;

- визначити суб’єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року);

- встановити мінімальну стартову ціну продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;

- встановити обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, й пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;

- забезпечити переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;

- забезпечити право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на правах постійного користування та довічного успадкованого володіння, із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що за даними Держгеокадастру в державній власності перебувають 10,4 млн га земель сільськогосподарського призначення, тому у разі продажу земельних ділянок за нормативною грошовою оцінкою, яка становить в середньому 27,5 тис. грн для ріллі (дані, розміщені на офіційному сайті Держгеокадастру), розрахункова сума надходжень орієнтовно становитиме 286 млрд гривень.

Таке ж стосується продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать до комунальної власності, наслідком якого має стати збільшення надходжень відповідних місцевих бюджетів.

Водночас, у разі купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державою та/або територіальними громадами, що визнані суб’єктами набуття права власності на такі земельні ділянки, виникне необхідність залучення коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Відтак, враховуючи вимоги частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178 від 25.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення доходів таких бюджетів та може зумовити збільшення їх видатків залежно від здійснюваних операцій з купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення) У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (збільшують надходження та / або зменшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про податковий суверенітет України та офшорні компанії (реєстр. № 1181 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект має на меті:

визначати зміст податкового суверенітету України (як частини її політичного суверенітету), а також податкового суверенітету інших країн, з метою дотримання принципів міжнародного права щодо рівноваги суверенних прав сторін, зокрема при вирішенні спорів з податкових питань;

знизити привабливість використання офшорних компаній з метою ухилення від оподаткування чи для незаконної репатріації капіталів за кордон України або для відмивання коштів резидентами України.

У законопроекті пропонується, серед іншого, запровадити офшорне мито (стаття 22 законопроекту) як різновид державного мита, визначивши платників, ставки (від 10% до 100% від об’єкта оподаткування) та об’єкт (базу) оподаткування такого мита. При цьому, зазначається, що офшорне мито є внутрішнім обов’язковим платежем та не вважається платою за адміністративну послугу (адміністративним збором) у розумінні Закону України «Про адміністративні послуги», а також не може розцінюватися як податок, що підпадає під норми Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку чи під регулювання міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна (упередження ухиленням від сплати податків), а також як технічний бар’єр у торгівлі згідно з Договором Світової організації торгівлі «Про технічні бар’єри для торгівлі».

Крім того, підпунктом «г» пункту 22.1 статті 22 законопроекту визначено, що офшорне мито зараховується до складу доходів місцевих бюджетів за місцем реєстрації (місцезнаходження) платника або його майна (активів).

Слід зауважити, що питання зарахування доходів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Мінфін також звертає увагу на регулювання відповідного питання Бюджетним кодексом України.

З цього приводу належить звернути увагу, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 та пункту 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито  зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів. Отже, питання зарахування офшорного мита (як різновиду державного мита) вже врегульовано Бюджетним кодексом України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що при належному запровадженні його положень прогнозується зростання легального номінального ВВП України приблизно на 10 % (прогноз ВВП на 2020 рік прогнозується на рівні 4 552 млрд грн), а отже легальні доходи зведеного бюджету зростуть мінімум на 137 млрд гривень.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо, оскільки запропоновані положення є адміністративними, при цьому реалізація законопроекту не потребує видатків державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття у запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), наявність якого вимагається частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про податковий суверенітет України та офшорні компанії (реєстр. № 1181 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту підпункт «г» пункту 22.1 статті 22 розділу I законопроекту (щодо зарахування до складу місцевих бюджетів офшорного мита) виключити, оскільки порушене у зазначеному положенні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, а зарахування державного мита до бюджетів місцевого самоврядування вже врегульовано Бюджетним кодексом України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Опосередкований:

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки в лісах) (реєстр. № 1149 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посиливши відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісах у вигляді:

-          штрафу: для громадян – від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – накладення штрафу: для громадян – від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб – від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за порушення вимог пожежної безпеки в лісах;

-          штрафу: для громадян – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб – від 60 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – попередження або накладення штрафу на громадян – від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 35 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає про таке, зауваживши, що відсутність розрахунків та обґрунтувань унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки в лісах) (реєстр. № 1149 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів щодо неповнолітніх у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (реєстр. № 1153 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 307 Кримінального кодексу України передбачається поширити кримінальну відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна – за незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів неповнолітнім особам у залежності від конкретного виду правопорушення.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб та призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. Загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів щодо неповнолітніх у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (реєстр. № 1153 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 22 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності неповнолітніх за жорстоке поводження з тваринами (реєстр. № 1161 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань  правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено внести зміни до Кримінального кодексу України, поширивши кримінальну відповідальність на неповнолітніх осіб віком від 14 до 16 років у вигляді арешту на строк до 6 місяців, обмеження (позбавлення) волі на строк від 3 до 8 років за жорстоке поводження з тваринами.

У разі виявлення таких порушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. Загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 22 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності неповнолітніх за жорстоке поводження з тваринами (реєстр. № 1161 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за незаконне проведення абортів та примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи (реєстр. № 1154 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до статті 134 Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за незаконне проведення аборту або стерилізації, а саме:

- обмеження волі на строк до п’яти років /чинна редакція штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років/ – за проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти;

- позбавлення волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого /чинна редакція обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого/ – за примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи;

- обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого – за незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров’я;

 - позбавлення волі на строк від семи до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого – за незаконне проведення аборту, що спричинило безплідність або смерть потерпілої особи;

- позбавлення волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого /чинна редакція обмеження волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого/ – за примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи;

- позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого /чинна редакція обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого/ – за примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи та якщо це спричинило смерть потерпілої особи чи інші тяжкі наслідки.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб та може зменшити доходну частину державного бюджету у зв’язку із скасуванням штрафних санкцій за проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. Загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за незаконне проведення абортів та примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи (реєстр. №1154 від 29.08.2019) поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення  видатків та зменшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про незворотність покарання за злочини проти обороноздатності держави в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (незастосування строків давності) (реєстр. № 1174 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом передбачено доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 113-1, встановивши кримінальну відповідальність за підрив обороноздатності держави в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльність на строк від 5 до 10 років та з конфіскацією майна.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке, та відмічено, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про незворотність покарання за злочини проти обороноздатності держави в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (незастосування строків давності) (реєстр. № 1174 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо збереження родючості ґрунтів) (реєстр. № 1132 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом з метою збереження родючості ґрунтів, зокрема, передбачається внести зміни до:

- Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити відповідальність за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, порушення правил використання земель, встановивши у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 500 до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 8500 до 20400 грн/;

- Кримінального кодексу України та посилити відповідальність за забруднення або псування земель, безгосподарське використання земель, збільшивши розміри штрафів з 200-250 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно від 3400 до 34000 грн/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення/злочини у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на видаткову частину державного бюджету та сприятиме збільшенню доходів бюджету внаслідок збільшення розмірів штрафів з огляду на вимоги пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо збереження родючості ґрунтів) (реєстр. № 1132 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації (реєстр. № 2072 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», метою яких є уточнення окремих положень в частині покращення процедури розкриття та перевірки достовірності інформації про структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності та забезпечення фінансової прозорості.

Поряд з цим, встановлюється відповідальність за ненадання телерадіоорганізацією, невчасне надання, надання неповних або недостовірних даних в звіті про фінансову прозорість та ненадання, невчасне подання телерадіоорганізацією інформації та документів на запит уповноважених цим Законом осіб у встановлених цим Законом випадках у вигляді  штрафів у розмірі 10% або 25% загальної суми ліцензійного збору залежно від вчиненого порушення.

Реалізація вищевказаного положення законопроекту не потребуватиме додаткових видатків, натомість може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації (реєстр. № 2072 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Геращенко І.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0002 від 10.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати відповідні Угоду та Протокол до неї, вчинені 4 серпня 2016 року у м. Путраджая. Зокрема, Угодою передбачено, що її дія поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.

У пояснювальній записці зазначено, що:

внаслідок укладення зазначеної Угоди та Протоколу до неї підприємці обох країн отримають гарантії того, що прибутки, одержані від підприємницької діяльності на території іншої країни, а також з джерел у цій іншій країні у вигляді дивідендів, процентів та роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню;

Угода та Протокол до неї спрямовані на попередження ухилень від сплати податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, та звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно із статтею 28 Угоди її положення будуть застосовуватися в обох Державах для податкових періодів станом на або після першого січня календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинності.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0002 від 10.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Угоди та Протоколу до неї). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 30.10.2019 законопроект за реєстр. № 0002 прийнято як Закон, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва не надсилати.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (реєстр. № 0003 від 10.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, вчинений 11 грудня 2015 року в м. Києві (далі – Протокол). Зокрема, у Протоколі передбачається уточнення:

положень щодо оподаткування доходів від відчуження річкових суден;

порядку оподаткування доходів, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50% їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в іншій Договірній Державі.

Як зазначено у пояснювальній записці, від прийняття зазначеного законопроекту залежить внесення узгоджених в процесі переговорів із Кіпрською Стороною змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, та звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно із статтею 5 Протоколу його положення будуть застосовуватися в обох Державах для податкових періодів, починаючи з або після 1 січня 2019 року, або першого січня календарного року, наступного за роком набрання чинності цим Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (реєстр. № 0003 від 10.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування відповідної Конвенції). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 30.10.2019 законопроект за реєстр. № 0003 прийнято як Закон, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом не надсилати.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, вчиненої у Лондоні 10 лютого 1993 року (реєстр. № 0006 від 10.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі – Конвенція), згідно з яким, зокрема, передбачається уточнити:

податки, на які поширюється Конвенція, в Україні: податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств;

визначення термінів «Сполучене Королівство», «Україна», «особа», «компетентний орган»;

порядок оподаткування дивідендів, процентів, роялті;

порядок обміну інформацією.

Як зазначено у пояснювальній записці, необхідність укладання цього Протоколу пояснюється тим, що в процесі переговорів з Британською Стороною були узгоджені зміни, які необхідно внести до Конвенції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, та звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно із статтею 14 Протоколу його положення будуть застосовуватися в обох Державах для податкових періодів станом на або після першого дня січня року наступного за датою набрання чинності цим Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, вчиненої у Лондоні 10 лютого 1993 року (реєстр. № 0006 від 10.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Конвенції з урахуванням внесених Протоколом до неї змін). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 30.10.2019 законопроект за реєстр. № 0006 прийнято як Закон, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом не надсилати.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас»)» (реєстр. № 1097 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України новим положенням, відповідно до якого на період функціонування вільної економічної зони «Донбас» (далі – ВЕЗ) норми Митного кодексу України застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас».

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає вказаного закону, однак цими ж авторами подано законопроект з аналогічною назвою «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» (реєстр. № 1093), в якому, зокрема, пропонується створення на території ВЕЗ вільної митної зони. Відповідно до статті 130 Митного кодексу України вільна митна зона – це митний режим, відповідно до якого, зокрема, іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 1097 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 1093.

Оскільки законопроектом передбачено не особливості оподаткування митними платежами окремих товарів або суб’єктів господарювання, а лише вказано на особливості, визначені іншим законом, реалізація законопроекту безпосередньо не призведе до зміни показників доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники видаткової частини державного бюджету, однак інформації, необхідної для розрахунку вартісної величини впливу на показники бюджету (щодо необхідності створення додаткових підрозділів митниць у зоні діяльності яких створюється ВЕЗ, збільшення кількості посадових осіб цих митниць тощо), не надано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас»)» (реєстр. № 1097 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 1093). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України (реєстр. № 2019 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Кучеренком О.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про нафту і газ», «Про трубопровідний транспорт» та «Про ринок природного газу», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

виключити норми щодо можливості передачі в оренду державного майна у складі магістральних газопроводів та підземних сховищ газу, що входять до Єдиної газотранспортної системи України, підприємству або підприємствам на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та/або оператора підземного сховища газу з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства»;

встановити, що оператором газотранспортної системи, що перебуває в державній власності і не підлягає приватизації, може бути виключно суб’єкт господарювання, власником корпоративних прав якого є виключно держава чи суб’єкт господарювання, 100% корпоративних прав якого належать державі.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме підвищенню рівня захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України, а реалізація його положень після прийняття не впливатиме на видаткову частину місцевих та державного бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Третього енергетичного пакету, яким передбачено подальший розподіл продавців енергоресурсів і компаній, які займаються їх транспортуванням, з вимогами Закону України «Про ринок природного газу» щодо відокремлення і незалежності газотранспортної системи, а також положеннями Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства». Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України (реєстр. № 2019 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Кучеренком О.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від оренди державного майна залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права Європейського Союзу (реєстр. №2058 від 04.09.2019), поданого народними депутатами України Геращенко І.В., Луценко І.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом передбачено процедури здійснення оцінки законопроектів на відповідність міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС на всіх етапах їх розгляду. Відповідно встановлюється вимога щодо обов’язкового надання експертних висновків комітетом, до предмета відання якого належать зазначені питання, на етапах першого та другого читань законопроектів.

Запровадження запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити потребу у посиленні інституційної спроможності відповідного комітету Верховної Ради України (зокрема, секретаріату), що у свою чергу може призвести до додаткових видатків з державного бюджету на утримання апарату Верховної Ради України. У пояснювальній записці при цьому зазначається, що на момент внесення законопроект не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну частину бюджетів, проте розробником не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) щодо подальшої реалізації законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права Європейського Союзу (реєстр. №2058 від 04.09.2019), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Луценко І.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету за умови залучення додаткової чисельності працюючих). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях (реєстр. № 1168 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посиливши відповідальність за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях у вигляді: 

- штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – штраф від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради;

- штрафу від 40 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає про таке, зауваживши, що відсутність розрахунків та обґрунтувань унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях (реєстр. № 1168 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності кредитних спілок» (реєстр. № 1110 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу України та законів України «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», що як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, покликано забезпечити єдине розуміння підходів до принципів діяльності кредитної спілки, удосконалення і розширення напрямів її господарської діяльності, забезпечення прозорості та стабільності ринку взаємного кредитування.

Серед іншого законопроектом передбачено доповнити Закон України «Про кредитні спілки» новою статтею 9-6 (згідно з якою особливості ліквідації кредитної спілки, яка є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, встановлюється законом про систему гарантування), а також новою статтею 28 (згідно з якою особливості участі кредитних спілок в системі гарантування вкладів фізичних осіб визначаються цим Законом та Законом про систему гарантування вкладів фізичних осіб).

Однак, законопроектом не визначено будь-яких особливостей участі кредитної спілки у системі гарантування вкладів фізичних осіб, а також не передбачено відповідних змін безпосередньо до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не дасть можливості практичному застосуванню положень щодо гарантування вкладів у кредитних спілках.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
(далі – Фонду) у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2017-2019 рр. (станом на 01.10.2019 р.) такі операції не проводилися, а у 2016 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» здійснено такі операції на суму 7,9 млрд грн (за ставкою 10% річних на термін до 15 років), у 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» – на суму 41,5 млрд грн (за ставкою 12,5% річних на термін до 15 років), а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд грн (за ставкою 12% річних на термін до 20 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності кредитних спілок» (реєстр. № 1110 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на забезпечення дотримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб мінімального обсягу коштів після прийняття відповідних змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо гарантування вкладів у кредитних спілках та залежно від фінансово-економічного стану кредитних спілок). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва (реєстр. № 2140 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Деркачем А.Л., Молотком І.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є захист галузі бджільництва України, забезпечення законних прав та інтересів бджолярів, посилення кримінальної відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва особами, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин у період медозбору.

Для реалізації такої мети пропонується внести зміни до статті 247 Кримінального кодексу України та статей 30 і 37 Закону України «Про бджільництво», встановивши відповідальність у вигляді:

 - штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот годин – за застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин у період медозбору без повідомлення фізичним або юридичним особам, які займаються бджільництвом, та органу місцевого самоврядування, незважаючи на наявність можливості подати ці відомості;

- штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого – за ті самі дії, якщо вони створили небезпеку потрави (загибелі) бджолиних сімей та завдали істотної шкоди фізичним та юридичним особам, які займаються бджільництвом (істотною шкодою вважається матеріальна шкода (збитки), заподіяна фізичним та юридичним особам, які займаються бджільництвом, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана природному середовищу в галузі бджільництва).

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України також зазначає про можливість збільшення надходжень державного бюджету, вартісна величина якого залежатиме від дисципліни суб’єктів господарювання, на яких накладатиметься штраф.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва (реєстр. № 2140 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Деркачем А.Л., Молотком І.Ф., та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за незаконне видобування бурштину або переміщення його через митний кордон України (реєстр. № 2059 від 04.09.2019), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

контрабанду бурштину, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю бурштину, – шляхом позбавлення волі на строк від 3 до 7 років;

незаконне видобування бурштину – шляхом накладення штрафу від 700 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 1 до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк;

реалізацію, придбання, зберігання, передачу, пересилання, перевезення, переробку незаконно видобутого бурштину – шляхом накладення штрафу від 3000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 3 до 6 років, або позбавлення волі на той самий строк;

незаконне видобування бурштину, реалізацію, придбання, зберігання, передачу, пересилання, перевезення, переробку незаконно видобутого бурштину, які вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або у значних розмірах, – шляхом позбавлення волі на строк від 4 до 7 років;

незаконне видобування бурштину на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду – шляхом позбавлення волі на строк від 4 до 7 років.

У разі виявлення відповідних правопорушень практичне застосування такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від видів порушень та покарань.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту також зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити дохідну частину внаслідок застосування штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження (позбавлення) волі за відповідний злочин. При цьому, загальний обсяг доходів та видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), наявність якого вимагається Бюджетним кодексом України (частина перша статті 27) та Регламентом Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за незаконне видобування бурштину або переміщення його через митний кордон України (реєстр. № 2059 від 04.09.2019), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від кількості порушників, видів порушень і покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.68.СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України (реєстр. №2148 від 17.09.2019), поданий народним депутатом України Стефанчуком Р.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою встановлення кримінальної відповідальності за здійснення народним депутатом України будь-яким способом голосування на засіданні Верховної Ради України замість іншого народного депутата України.

Для реалізації зазначеної мети серед іншого пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 364-2 «Здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата України», згідно з якою за неособисте голосування народним депутатом України передбачається штраф від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на даний час від 51 000 до 85 000 гривень).

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафних санкцій, передбачених за відповідне правопорушення, проте відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки впливу законопроекту на показники державного бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України (реєстр. № 2148 від 17.09.2019), поданий народним депутатом України Стефанчуком Р.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів за умови виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

 

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад (реєстр. № 2050 від 04.09.2019), поданий народними депутатами України Шпеновим Д.Ю., Новинським В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України до 1 березня 2020 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про затвердження другого етапу Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на
2020-2021 роки, включивши до неї всі гуртожитки, на які поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не впливає на показники Державного бюджету України у поточному році, однак відповідно до підпункту 6 пункту 5 перехідних положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» Кабінет Міністрів України щороку має передбачити кошти, необхідні для реалізації положень Закону та державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Згідно із схваленою 22 серпня 2018 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 578-р Концепцію Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2019-2021 роки її фінансове забезпечення серед іншого має здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а обсяг відповідних видатків уточнюється під час розроблення проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту, що його реалізація не потребує фінансового забезпечення інформує, що у поданому до Верховної Ради України проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» видатки на здійснення Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад не передбачено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад (реєстр. № 2050 від 04.09.2019), поданий народними депутатами України Шпеновим Д.Ю., Новинським В.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів у разі затвердження такої програми). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державне регулювання у сфері мийних засобів (реєстр. № 1170 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити обмеження щодо виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України мийних засобів на основі фосфатів та/або поверхнево-активних речовин для мийних засобів, які не відповідають європейським стандартам;

стимулювати заходи щодо впровадження найбільш ефективних розробок у сфері мийних засобів на основі європейських стандартів, шляхом запровадження пільгової системи кредитування та надання податкових пільг;

передбачити, що державний нагляд (контроль) у сфері поводження з мийними засобами здійснюється центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та з питань охорони здоров’я;

створити передумови для запровадження екологічного збору для виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів роздрібної торгівлі, які ввозять, виробляють і реалізують на території України мийні засоби, що містять, фосфати та/або поверхнево-активні речовини для мийних засобів.

Відповідно до пояснювальної записки прийняття законопроекту сприятиме поліпшенню стану навколишнього природного середовища, зокрема водних об’єктів через зменшення викидів небезпечних речовин у водні об’єкти, поліпшення якості питної води, а також мінімізації негативного впливу на здоров’я громадян через зменшення випадків порушення імунітету, розвитку алергійних хвороб, уражень внутрішніх органів та розвитку онкологічних захворювань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову та доходну частини державного бюджету. Зокрема, Мінфін звертає увагу, що:

прийняття законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних асигнувань, зокрема, на державну підтримку досліджень та наукових і практичних розробок у сфері мийних засобів та на фінансове забезпечення заходів щодо обмежень ввезення, виробництва і реалізації на території України мийних засобів, що містять фосфати;

передбачається збільшення дохідної частини бюджету за рахунок запровадження екологічного збору для виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів роздрібної торгівлі, які ввозять, виробляють і реалізують на території України мийні засоби на основі фосфатів;

запровадження пільгової системи кредитування та надання податкових пільг також матиме вплив на видаткову та доходну частини державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Окремо варто звернути увагу, що передбачене законопроектом надання податкових пільг по зменшенню податків (як стимулюючий захід щодо впровадження мийних засобів), запровадження екологічного збору для виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів роздрібної торгівлі, які ввозять, виробляють і реалізують на території України мийні засоби, що містять фосфати та/або поверхнево-активні речовини для мийних засобів, не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету, оскільки відповідні питання регулюються виключно Податковим кодексом України, а відтак зазначені положення законопроекту безпосередньо не матимуть практичної реалізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державне регулювання у сфері мийних засобів (реєстр. № 1170 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на здійснення заходів з державного нагляду (контролю) у сфері поводження з мийними засобами, включаючи забезпечення обмежень у такій сфері, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 29.10.2019 законопроект за реєстр. № 1170 відхилено, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування не надсилати.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування) (реєстр. № 1127 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Шуфричем Н.І., Німченком В.І., Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, доповнивши його новою статтею 351-3, що передбачає кримінальну відповідальність за неособисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України у вигляді:

- штрафу в тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, покарання у вигляді арешту на строк  до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту зазначає, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету, що можуть зрости, залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування) (реєстр. № 1127 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Шуфричем Н.І., Німченком В.І., Рабіновичем В.З., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 29.10.2019 законопроект за реєстр. № 1127 не прийнято, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності не надсилати.

 

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей (реєстр. № 1150 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 121 та 222 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», передбачивши серед іншого адміністративну відповідальність у вигляді штрафу на водія в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за порушення правил перевезення дітей) та в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за повторне протягом року вчинення порушення правил перевезення дітей), а також покласти на органи Національної поліції обов’язок розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо порушення правил перевезення дітей.

Реалізація таких положень може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій за вищезгадані правопорушення, про що зазначається також у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) для проведення Мінфіном вартісної оцінки величини впливу на дохідну частину бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей (реєстр. № 1150 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 29.10.2019 законопроект за реєстр. № 1150 прийнято як Закон, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності не надсилати.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

 

2. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету Забуранної Л.В. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 2283).

Відмітили:

Урядовий проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за реєстр. № 2283 від 17.10.2019 р. /далі – законопроект/ 18 жовтня 2019 року розглянуто Верховною Радою у першому читанні та прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект до другого читання, скоротивши строк подання зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи наполовину /згідно з Постановою Верховної Ради України від 18.10.2019 р. № 217-IX/.

Слід нагадати, що законопроектом пропонується внести зміни до статей 1, 4, 6, 11, 13, 14, 22, 27, 30 і 34 та пунктів 3, 18 і 19 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» /далі – Закон/, доповнити Закон новими статтями 36 і 37 і новим пунктом 24 Прикінцевих положень та внести зміни до додатків №№ 1, 2, 3, 4, 7 і 9 до Закону, тобто законопроект містить значний обсяг змін до положень і показників Закону.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 25 жовтня 2019 року/ до Комітету надійшло 59 пропозицій народних депутатів України, що узагальнені у відповідній порівняльній таблиці до законопроекту та попередньо опрацьовані підкомітетом з питань видатків державного бюджету Комітету 29 жовтня 2019 року за участю представників Міністерства фінансів і Рахункової палати /порівняльна таблиця з проектом висновків до поданих пропозицій роздана народним депутатам України – членам Комітету і додається/.

Належить звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту (який, як вище зазначено, є великим за обсягом щодо безпосередньо змін до більшості показників у додатках до Закону) через встановлений формалізовий вигляд такої таблиці технічно неможливо у ній відобразити:

у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» - у повному обсязі зміст додатків № 3, № 4 і № 5 до законопроекту /щодо змін до додатків № 3, № 4 і № 7 до Закону/, які мають велику кількість граф і показників;

у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» - остаточну редакцію всіх додатків до законопроекту за формами, затвердженими Законом.

Крім того, за підсумками розгляду законопроекту у другому читанні на основі підтриманих пропозицій щодо змін показників надходжень і витрат державного бюджету в остаточній редакції додатків до законопроекту необхідно відобразити підсумкові бюджетні показники разом і окремо за загальним та спеціальним фондом (насамперед, за узагальнюючими кодами доходів, узагальнюючими кодами головних розпорядників коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм), що відповідно потребує додаткового часу для оформлення остаточної редакції всіх додатків до законопроекту /з метою забезпечення збалансованості бюджетних показників і узгодження правових норм, а також для уникнення помилок і неточностей/.

Зважаючи на зазначене, пропонується Верховній Раді одночасно з прийняттям законопроекту у другому читанні та в цілому як закону доручити Комітету разом з Міністерством фінансів за участю Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням підтриманих пропозицій.

У зв’язку з цим, на даному етапі для забезпечення цілісного відображення всіх підтриманих пропозицій щодо змін до бюджетних показників у додатках до законопроекту пропонується їх додатково вказати у висновку Комітету /проект ухвали з викладом підтриманих підкомітетом пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані відповідно до порівняльної таблиці, роздано народним депутатам України – членам Комітету і додається/.

Загалом голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. зазначила, що при доопрацюванні законопроекту до другого читання пропонується врегулювати, зокрема, такі питання:

унормувати зарахування до спеціального фонду конфіскованих коштів, які на 1 жовтня п.р. надійшли в обсязі 1560,1 млн грн, але не передбачені у планових показниках доходів державного бюджету, із спрямуванням у сумі 524 млн грн Міноборони на облаштування військових комісаріатів та їх всебічне забезпечення (як передбачено у статті 35 Закону) та у сумі 1036,1 млн грн Укравтодору за пріоритетними напрямами розвитку доріг державного значення;

здійснити перерозподіл окремих видатків для вирішення нагальних питань виходячи з оцінки стану використання коштів до завершення року за деякими бюджетними програмами (йдеться про видатки Міністерства освіти і науки, Міністерства молоді та спорту, Національної академії медичних наук, Національної академії аграрних наук, Укравтодору, Апарату Верховної Ради, Генеральної прокуратури);

унормувати збереження на наступний рік залишків субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій;

внести техніко-юридичні уточнення у тексті і додатках до законопроекту, насамперед, спрямовані на узгодження з чинною редакцією Закону (з урахуванням змін від 2 жовтня п.р. щодо видатків Укравтодору), врахування зауважень ГНЕУ, виправлення неточностей.

Водночас, відмічено, що пропонується не підтримувати ряд пропозицій, якими збільшуються видатки за окремими бюджетними програмами, оскільки запропоновані джерела щодо збільшення доходів вбачаються нереалістичними.

Окремо варто відмітити, що на розгляді у Верховній Раді знаходиться ряд законопроектів щодо змін до Закону, якими пропонується врегулювати окремі питання, які вже певним чином передбачається унормувати законопроектом, або положення яких подані як пропозиції до законопроекту на друге читання та включені до відповідної порівняльної таблиці. Зокрема, мова йде про такі законопроекти:

реєстр. № 1138 від 29.08.2019 р. щодо збільшення видатків за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі»;

реєстр. № 2044 від 03.09.2019 р. щодо зміни назви бюджетної програми фінансової підтримки громадських об'єднань ветеранів.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту у другому читанні та в цілому як закону вищезазначені законопроекти втратять свою актуальність або можуть вважатися по суті розглянутими.

Підсумовуючи доповідь, голова підкомітету Забуранна Л.В. запропонувала підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді:

1) законопроект за реєстр. № 2283 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту, викладеного у розданій порівняльній таблиці, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані у розданому проекті ухвали;

2) доручити Комітету разом з Міністерством фінансів за участі Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 2283 забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням рішення Верховної Ради.

На завершення голова підкомітету Забуранна Л.В. звернула увагу, що до порівняльної таблиці до законопроекту не включено пропозиції, що були подані після встановленого строку /копії таких пропозицій роздані народним депутатам України – членам Комітету/, та запропонувала Комітету розглянути їх окремо та відповідно прийняти рішення щодо їх включення або ні до порівняльної таблиці та визначитися щодо можливості їх врахування чи відхилення.

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Трухін О.М., Пуртова А.А., Лопушанський А.Я., Урбанський А.І., Борт В.П., Дунаєв С.В., Міністр фінансів Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., державний секретар Міністерства інфраструктури Галущак А.Є., Київський міський голова – голова Київської міськдержадміністрації Кличко В.В., перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Поворозник М.Ю., директор департаменту бухгалтерського обліку Міністерства енергетики і вугільної промисловості Пержинська С.Л., начальник департаменту боргової політики Міністерства фінансів Ярова П.О.

Щодо додаткових пропозицій, які надійшли після встановленого строку, голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував Комітету визначитися щодо їх включення до порівняльної таблиці. Внаслідок голосування така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

Затим щодо врахування чи відхилення таких додаткових пропозицій Голова Комітету Арістов Ю.Ю. надав слово авторам пропозицій та поставив на голосування кожну пропозицію окремо, а саме:

– народний депутат України Трухін О.М. запропонував врахувати уточнену редакцію раніше поданої ним пропозиції щодо включення до спеціального фонду державного бюджету на 2019 рік конфіскованих коштів та їх розподілу (підготовлену з урахуванням звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 29.10.2019 р.). Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету;

– народний депутат України Пуртова А.А. запропонувала підтримати збільшення видатків споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції» (код 6331010) на 5.721,6 тис. грн (з них оплата праці - на 4.689,9 тис. грн) та передбачення видатків розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Бучі Київської області на будівництво дошкільного дитячого закладу» у сумі 10.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України за рахунок відповідного зменшення видатків споживання за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020). Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету;

– народний депутат України Трухін О.М. прокоментував пропозицію представників Комітету з питань цифрової трансформації, відповідно до якої пропонується збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» (код 2901010) на 2.100 тис. грн (збільшивши видатки на оплату праці на 3.306 тис. грн) та зменшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Електронне урядування» (код 2901030) на 2.100 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 100 тис. грн, видатки розвитку – на 2.000 тис. грн. Така пропозиція була відхилена більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

Поряд з тим, народний депутат України Забуранна Л.В. запропонувала повернутися до розгляду поданої нею пропозиції № 40 у порівняльній таблиці, що підкомітетом пропонується відхилити. Такою пропозицією передбачено збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики та захисту довкілля України» (код 2401010) на 18.300 тис. грн (з них оплата праці – на 15.000 тис. грн) та зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері енергетичного нагляду» (код 2403010) на 18.300 тис. грн (з них оплата праці – на 15.000 тис. грн). Для надання відповідних пояснень заслухано директора департаменту бухгалтерського обліку Міністерства енергетики і вугільної промисловості Пержинську С.Л., при цьому з огляду на позицію зазначеного Міністерства Міністром фінансів Маркаровою О.С. не висловлено заперечень щодо такої пропозиції. Внаслідок голосування пропозиція № 40 у порівняльній таблиці була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

На прохання народного депутата України Трухіна О.М. було заслухано державного секретаря Міністерства інфраструктури Галущака А.Є. щодо пропозиції цього Міністерства про уточнення найменування бюджетної програми «Проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» (код 3107030), доповнивши його словами «(шляхом поповнення статутного капіталу державного підприємства, що входить до сфери управління відповідального виконавця бюджетної програми Укрінфрапроект)» /пропозиція викладена у листі Міністерства від 28.10.2019 р. № 11886/09/10-19/. Декілька членів Комітету погодилися оформити письмово таку пропозицію /відповідна пропозиція оформлена народними депутатами України Молотком І.Ф., Лопушанським А.Я., Урбанським А.І., Германом Д.В. і Кіссе А.І./, яка внаслідок голосування була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

Крім того, на прохання Київського міського голови – голови Київської міськдержадміністрації Кличка В.В. було додатково розглянуто пропозиції №№ 7-11 у порівняльній таблиці (якими передбачено не виключати статтю 30 Закону), що підкомітетом пропонується відхилити. Міністр фінансів Маркарова О.С. поінформувала щодо непідтримки таких пропозицій та звернула увагу, що вони впливатимуть на бюджетні показники на 2020 рік (призведуть до зменшення надходжень державного бюджету). Внаслідок голосування пропозиції №№ 7-11 у порівняльній таблиці не були підтримані більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Забуранної Л.В. щодо підтримки підготовленого підкомітетом проекту ухвали з урахуванням вже проголосованих рішень щодо окремих пропозицій, та підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді:

1) законопроект за реєстр. № 2283 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту, викладеного у розданій порівняльній таблиці, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані у розданому проекті ухвали, з урахування вже проголосованих рішень щодо окремих пропозицій;

2) доручити Комітету разом з Міністерством фінансів за участю Головного юридичного управління у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 2283 забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням рішення Верховної Ради.

Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

 

 

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 2283) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту законопроекту, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані таким чином:

1) у додатку № 1 до законопроекту передбачити за спеціальним фондом доходи державного бюджету за кодом 50080100 «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення» у сумі 1.560.105,5 тис. грн (з відповідним уточненням підсумкових показників);

2) у додатку № 3 до законопроекту внести такі зміни щодо видатків державного бюджету (з відповідним уточненням підсумкових показників):

за бюджетною програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» (код 0111020) за загальним фондом зменшити видатки споживання на 585 тис. грн (збільшивши видатки на оплату праці на 12.143,4 тис. грн, зменшивши видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 11.115 тис. грн) та збільшити видатки розвитку на 585 тис. грн;

за бюджетною програмою «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» (код 0901010) за загальним фондом збільшити видатки споживання на 32.021 тис. грн (збільшивши видатки на оплату праці на 37.418,5 тис. грн) та зменшити видатки розвитку на 32.021 тис. грн, а також за цією бюджетною програмою збільшити за загальним фондом видатки споживання на 5.164,6 тис. грн (з них оплата праці – на 5.164,6 тис. грн) та зменшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів» (код 0901040) на 5.164,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 4.504 тис. грн (з них оплата праці – на 2.436,1 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 53 тис. грн), видатки розвитку – на 660,6 тис. грн;

у найменуванні бюджетної програми за кодом 1501030 слова «які мають статус всеукраїнських» замінити словами «на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів)»;

передбачити за спеціальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Облаштування військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) та їх всебічне забезпечення» для Міністерства оборони України у сумі 524.000 тис. грн;

збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) на 6.000 тис. грн та зменшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, забезпечення діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій» (код 2201170) на 6.000 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 2.000 тис. грн, видатки розвитку – на 4.000 тис. грн);

збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики та захисту довкілля України» (код 2401010) - на 18.300 тис. грн (з них оплата праці – на 15.000 тис. грн) та зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері енергетичного нагляду» (код 2403010) на 18.300 тис. грн (з них оплата праці – на 15.000 тис. грн);

доповнити новими рядками за кодами 2410000 та 2411000 з відображенням відповідних показників видатків державного бюджету за вказаними кодами відповідно до чинної редакції Закону та викладенням найменування у такій редакції: «Міністерство енергетики та захисту довкілля України (загальнодержавні видатки та кредитування)»;

найменування бюджетної програми «Проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» (код 3107030) доповнити словами «(шляхом поповнення статутного капіталу державного підприємства, що входить до сфери управління відповідального виконавця бюджетної програми Укрінфрапроект)»;

за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) врахувати норми Закону України від 02.10.2019 р. № 149-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо збільшення за спеціальним фондом видатків розвитку на 1.166.508,3 тис. грн /що не впливає на підсумкові показники видатків державного бюджету/;

передбачити за спеціальним фондом перерозподіл видатків розвитку Державного агентства автомобільних доріг України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 02.10.2019 р. № 149-IX): збільшити за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 193.651,8 тис. грн, зменшити за бюджетною програмою «Покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені» (код 3111170) на 72.297,3 тис. грн, зменшити за бюджетною програмою «Покращення стану автомобільної дороги Н-14 Олександрівка – Кропивницький – Миколаїв за маршрутом Кропивницький – Миколаїв» (код 3111200) на 121.354,5 тис. грн та у рядку «у тому числі в межах Миколаївської області» цифри «500.000,0» замінити цифрами «378.645,5»;

передбачити за спеціальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі (автомобільна дорога загального користування державного значення Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя (через м. Кременчук) – Маріуполь «Під’їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі)»)» для Державного агентства автомобільних доріг України у сумі 750.620,5 тис. грн;

збільшити за спеціальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 285.485 тис. грн;

збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою  «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220) на 18.200 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 15.600 тис. грн, видатки розвитку – на 2.600 тис. грн) та зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Підготовка і участь національних збірних команд в міжнародних змаганнях, що проводять Міжнародний, Європейський олімпійські комітети, включаючи Олімпійські ігри та Всесвітніх іграх» (код 3401320) на 18.200 тис. грн;

збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції» (код 6331010) на 5.721,6 тис. грн (з них оплата праці – на 4.689,9 тис. грн) та зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) на 5.721,6 тис. грн;

передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Бучі Київської області на будівництво дошкільного дитячого закладу по вул. Лесі Українки в м. Бучі Київської області» у сумі 10.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (з внесенням відповідних змін до додатка №5 до законопроекту) та зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) на 10.000 тис. грн;

передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та придбання обладнання для об'єктів, що відносяться до сфери управління Національної академії медичних наук України» (код 6561850) для Національної академії медичних наук України у сумі 2.215,4 тис. грн та зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Проведення виборів Президента України» (код 6731040) на 2.215,4 тис. грн;

збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері агропромислового комплексу, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ, розвитку наукової інфраструктури та об'єктів, що становлять національне надбання» (код 6591060) на 49.059,2 тис. грн та зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Проведення виборів Президента України» (код 6731040) на 49.059,2 тис. грн.

2. Доручити Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України за участю Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 2283 в цілому як закону забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням рішення Верховної Ради України.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 5.

 

3. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації Тишини А.О. про погодження Переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернігівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та її залишку станом на 01.01.2019 р. (згідно з листами Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.09.2019 р. № 02-02/5036 та № 02-02/5037).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Чернігівської обласної державної адміністрації щодо погодження:

уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році згідно з листом від 16.09.2019 р. № 02-02/5036 (далі – уточнений Перелік об’єктів) /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/;

Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок залишку коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 (залишок 2018 року) згідно з листом від 16.09.2019 р. № 02-02/5037 (далі – Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції) /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Чернігівської області передбачено субвенцію у сумі 531 720,9 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданні 20 березня 2019 року погоджував затверджений Чернігівською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 371 720,9 тис. грн (70% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Чернігівською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 16.09.2019 року уточненим Переліком об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 320 468,375 тис. грн (60,3% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

будівництво та реконструкція вулиць і доріг комунальної власності – 2 209,997 тис. грн (1 об’єкт);

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 18 600,04 тис. грн (4 об’єкти та 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт майбутніх періодів);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 41 078,5 тис. грн (7 об’єктів);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 212 043,411 тис. грн (61 об’єкт);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 46 536,427 тис. грн (66 об’єктів).

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів, що спрямовуються на будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, із збільшенням обсягу коштів на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання шляхом внесення змін щодо:

будівництва та реконструкції вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – зменшено обсяг за 1 об’єктом на суму 2,103 тис. грн, що спрямовані на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання;

капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення – зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму 3 818,814 тис. грн, що спрямовані на 2 об’єкти (у т.ч. 1 новий об’єкт) на суму 1 918,854 тис. грн, а також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 1 899,96 тис. грн;

капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – зменшено обсяг по 4 об’єктах на суму 3 651,416 тис. грн, що спрямовані на 2 об’єкти (у т.ч. 1 новий) на суму 1 312,016 тис. грн, а також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 2 339,4 тис. грн;

поточного середнього ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – зменшено обсяг по 48 об’єктах (у т.ч. 2 вилучено) на суму 43 777,489 тис. грн, що спрямовані на 3 нових об’єкти на суму 4 600 тис. грн, а також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 39 177,489 тис. гривень;

поточного середнього ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – зменшено обсяг по 64 об’єктах (у т.ч. 4 вилучено) на суму 7 847,192 тис. грн, що спрямовані на 1 об’єкт на суму 13,619 тис. грн, а також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 7 833,573 тис. грн).

Крім того, у надісланих Чернігівською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (531 720,9 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 33 600,04 тис. грн, або 6,3% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 211 252,525 тис. грн, або 39,7% загального обсягу субвенції.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 426 199,4 тис. грн, використано – у сумі 415 480 тис. грн, або 97,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 10 719,4 тис. грн;

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівській області перераховано субвенцію у сумі 407 639,8 тис. грн, касові видатки за цей період становили 264 867,4 тис. грн, або 65% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 жовтня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 153 491,8 тис. гривень.

Відповідно Чернігівською облдержадміністрацією здійснено розподіл залишку субвенції, що утворився на 01.01.2019 р., та визначено 1 об’єкт капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення на суму 5 069,582 тис. гривень.

Крім того, облдержадміністрацією повідомляється, що на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення спрямовано решту коштів такого залишку – 5 649,841 тис. грн, у т.ч. на штучні споруди – 536 тис. грн (або 5% залишку).

Слід зауважити, що матеріали, надані Чернігівською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів та Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції.

За інформацією Чернігівської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів та Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції погоджено Укравтодором (копії листів-погодження від 12.09.2019 р. № 4873/1/5.1-6-972/08 та № 2247/1/5.1-6 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., начальник Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації Тишина А.О.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо Переліків об’єктів, що розглядаються.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Чернігівської області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, та Перелік об’єктів за рахунок її залишку на початок року, подані листами Чернігівської облдержадміністрації від 16 вересня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити (з урахуванням необхідності дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України):

1) уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернігівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 320 468,375 тис. грн, поданий листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.09.2019 р.
№ 02-02/5036;

2) Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернігівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р. на суму 5 069,582 тис. грн, поданий листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.09.2019 р. № 02-02/5037.

Голосували: «за» - 27, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника М.Ю. про погодження уточнених Переліків об’єктів будівництва, реконструкції та ремонту вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві, що здійснюється у 2019 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (згідно з листами Київської міської державної адміністрації від 17.09.2019 р. № 008-1631 та від 15.10.2019 р. №002-1317).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Київської міської державної адміністрації щодо погодження уточнених Переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році по м. Києву згідно з листами від 17.09.2019 р. № 008-1631 та від 15.10.2019 р. № 002-1317 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітет).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

10 відсотків загального обсягу субвенції надається бюджету міста Києва на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

обсяг субвенції який передбачений для бюджету м. Києва, спрямовується на фінансове забезпечення будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у м. Києві.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них бюджету міста Києва передбачено субвенцію у сумі 1 467 520,3 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 20 березня та 28 травня 2019 року погоджував затверджений та уточнений Київською міськдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 1 467 520,3 тис. грн /у повному обсязі/.

Згідно із затвердженим Київською міськдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 17.09.2019 року новим уточненим Переліком об’єктів  здійснено перерозподіл коштів між об’єктами у межах загального обсягу субвенції, що розподілений за такими напрямами:

будівництво та реконструкція вулиць та доріг комунальної власності – 508 848 тис. грн (19 об’єктів);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 958 672,3 тис. грн (62 об’єкти).

В уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів за 5 об’єктами будівництва та реконструкцій вулиць і доріг комунальної власності на суму 69 463,2 тис. грн та збільшено на таку суму обсяг коштів за 2 об’єктами капітального ремонту (у т.ч. 1 штучна споруда – 63 000 тис. грн).

Згідно із затвердженим Київською міськдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 15.10.2019 року новим уточненим Переліком об’єктів здійснено перерозподіл коштів між об’єктами у межах загального обсягу субвенції, що розподілений за такими напрямами:

будівництво та реконструкція вулиць та доріг комунальної власності – 539 589,1 тис. грн (19 об’єктів);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 927 931,2 тис. грн (62 об’єкти).

В уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів за 22 об’єктами капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності на суму 75 806,5 тис. грн та збільшено обсяг коштів за 1 об’єктом будівництва та реконструкцій вулиць і доріг комунальної власності на суму 30 741,1 тис. грн і 3 об’єктами капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності на суму 45 065,4 тис. грн.

Крім того, у загальному обсязі субвенції (1 467 520,3 тис. грн) на роботи щодо штучних споруд на вулицях і дорогах комунальної власності передбачено 563 635,2 тис. грн, або 38,4% загального обсягу субвенції (з них на будівництво та реконструкцію штучних споруд – 263 000 тис.  грн, на капітальний ремонт штучних споруд – 300 635,2 тис. грн).

За інформацією Київської міської державної адміністрації уточнені Переліки об’єктів погоджено Укравтодором (копії листів-погодження від 17.09.2019 р. № 4964/1/5.1-6-922/08 та від 09.10.2019 р. № 5426/7/5.1-6-3674/09 роздано народним депутатам України – членам Комітет).

Слід зауважити, що матеріали, надані Київською міською державною адміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточнених Переліків об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду бюджету міста Києва перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 1 153 086,5 тис. грн, використано – у сумі 1 151 573,2 тис. грн, або 99,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 1 513,3 тис. гривень.

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду бюджету міста Києва перераховано субвенцію у сумі 1 125 062,6 тис. грн, касові видатки за цей період становили 710 553,1 тис. грн, або 63,2% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 вересня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 416 022,8 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Поворозник М.Ю.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо уточнених Переліків об’єктів, що розглядаються.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнені Переліки об’єктів щодо вулиць і доріг у місті Києві, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, подані листами Київської міськдержадміністрації 17 вересня та 15 жовтня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнені Переліки об’єктів будівництва, реконструкції та ремонту вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві, що здійснюється у 2019 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, на суму 1 467 520,3 тис. грн, подані листами Київської міської державної адміністрації від 17.09.2019 р. № 008-1631 та від 15.10.2019 р. № 002-1317 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію головного спеціаліста Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації Троянченко Я.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Донецької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 25.09.2019 р. № 0.1/12/1837/0/2-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 25.09.2019 р. № 0.1/12/1837/0/2-19 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Донецької області передбачено субвенцію у сумі 693 687,9 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданні 15 травня 2019 року погодив затверджений Донецькою облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 514 295,3 тис. грн (74,1% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Донецькою облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 29.09.2019 року уточненим Переліком об’єктів (на суму 506 237,93 тис. грн) здійснено перерозподіл коштів між об’єктами, що розподілений за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 1 500 тис. грн (1 об’єкт);

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 20 855 тис. грн (2 об’єкти та 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 483 882,93 тис. грн (15 об’єктів).

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму 38 500 тис. грн) та збільшено обсяг на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання на суму 8 057,4 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму 10 248,9 тис. грн та збільшено обсяг по 2 об’єктах на суму 2 318,6 тис. грн);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 13 об’єктах на суму 56 848,1 тис. грн (у т.ч. 1 об’єкт на суму 10 963,7 тис. грн вилучено) та збільшено обсяг по 4 об’єктах на суму 97 539,6 тис. грн).

Крім того, у надісланих Донецькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (693 687,9 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 35 147,98 тис. грн (капітальний ремонт – 6 700 тис. грн, поточний середній ремонт – 22 674,78 тис. грн, експлуатаційне утримання – 5 773,2 тис. грн), або 7,4% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 187 449,97 тис. грн, або 27% загального обсягу субвенції.

За інформацією Донецької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 23.09.2019 р. № 4990/1/5.1-6-1065/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Донецькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 557 536,7 тис. грн, використано – у сумі 515 660 тис. грн, або 92,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 41 876,7 тис. гривень.

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Донецькій області перераховано субвенцію у сумі 531 810,4 тис. грн, касові видатки за цей період становили 126 053,3 тис. грн, або 23,7% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 жовтня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 447 633,8 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., головний спеціаліст Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації Троянченко Я.В.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Донецької області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 25 вересня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Донецької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 506 237,93 тис. грн, поданий листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 25.09.2019 р. № 0.1/12/1837/0/2-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію т.в.о. заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації Ткачука С.П. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Хмельницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р. № 55/38-20-4616/2019).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р. № 55/38-20-4616/2019 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Хмельницької області передбачено субвенцію у сумі 568 314,3 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданні 15 травня 2019 року погодив затверджений Хмельницькою облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 397 273,8 тис. грн (69,9% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Хмельницькою облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 04.10.2019 року уточненим Переліком об’єктів (на суму 381 787,701 тис. грн) здійснено перерозподіл коштів між об’єктами, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 7 600 тис. грн (виготовлення проектно-кошторисної документації);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 15 557,1 тис. грн (8 об’єктів);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 341 406,117 тис. грн (57 об’єктів);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 17 224,484 тис. грн (26 об’єктів).

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму 1 302,322 тис. грн і спрямовано на 3 об’єкти);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 22 об’єктах на суму 24 111,736 тис. грн (у т.ч. 3 об’єкти вилучено) і спрямовано на 5 об’єктів (у т.ч. 1 новий об’єкти) на суму 5 353,236 тис. грн та поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання на суму 15 486,073 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 17 об’єктах (у т.ч. 1 вилучено) на суму 812,887 тис. грн та збільшено по 6 об’єктах (у т.ч. 3 нових об’єкти) на суму 4 085,314 тис. грн).

Крім того, у надісланих Хмельницькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (568 314,3 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 28 415,715 тис. грн (поточний середній ремонт – 11 798,644 тис. грн, експлуатаційне утримання – 16 617,071 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 186 526,599 тис грн, або 32,8% загального обсягу субвенції.

За інформацією Хмельницької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 03.10.2019 р. № 5299/7/5.1-6-1086/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Хмельницькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 456 533 тис. грн, використано – у сумі 456533 тис. грн, або 99,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 0,5 тис. гривень.

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницькій області перераховано субвенцію у сумі 435 693,6 тис. грн, касові видатки за цей період становили 396 861,5 тис. грн, або 91,1% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 жовтня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 38 832,6 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., т.в.о. заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації Ткачук С.П.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Хмельницької області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Хмельницької облдержадміністрації від 4 жовтня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Хмельницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 381 787,701 тис. грн, поданий листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р. № 55/38-20-4616/2019 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Дороги Харківщини» Турченка І.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Харківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р.
№ 01-35/7647).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Харківської обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р. № 01-35/7647 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Харківської області передбачено субвенцію у сумі 818 648,2 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 27 лютого та 10 липня 2019 року погодив затверджений та уточнений Харківською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 498 500 тис. грн (60,9% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Харківською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 04.10.2019 року уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму) здійснено перерозподіл коштів між об’єктами, що розподілений за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 41 000 тис. грн (1 об’єкт);

будівництво та реконструкція вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 7 700 тис. грн (2 об’єкти);

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 39 290,021 тис. грн (5 об’єктів);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 59 014,979 тис. грн (9 об’єктів);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 351 495 тис. грн (88 об’єктів).

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму10 842 тис. грн);

будівництво та реконструкція вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (збільшено обсяг по 2 об’єктах на суму 1 900 тис. грн);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму 1 300 тис. грн та збільшено обсяг по 2 об’єктах (у т.ч. 1 новий об’єкт) на суму 10 242 тис. грн);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 22 об’єктах на суму 7 293,376 тис. грн (у т.ч. 1 об’єкт на суму 2 500 тис. грн вилучено) та збільшено по 1 об’єкту на суму 7 293,376 тис. грн).

Крім того, у надісланих Харківською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (818 648,2 тис. грн):

на роботи (капітальний ремонт) щодо штучних споруд передбачено 75 400,421 тис. грн (у т.ч. на: автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 39 290,021 тис. грн, вулицях і дорогах комунальної власності – 13 700 тис. грн, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання – 22.410,4 тис. грн), або 9,2% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 320 148,2 тис. грн, або 39,1% загального обсягу субвенції.

За інформацією Харківської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 08.10.2019 р. № 5363/7/5.1-6-1104/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Харківською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 656 185,2 тис. грн, використано – у сумі 645 975,3 тис. грн, або 98,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 10 209,9 тис. грн;

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Харківській області перераховано субвенцію у сумі 627 610,2 тис. грн, касові видатки за цей період становили 570 310,5 тис. грн, або 90,9% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 жовтня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 67 509,6 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., директор Державного підприємства «Дороги Харківщини» Турченко І.В.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Харківської області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Харківської облдержадміністрації від 4 жовтня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Харківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 498 500 тис. грн, поданий листом Харківської обласної державної адміністрації від 04.10.2019 р. № 01-35/7647 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації Бабія О.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та її залишку станом на 01.01.2019 р. (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 07.10.2019 р. № 01.01-23/5826).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Вінницької обласної державної адміністрації від 07.10.2019 р. № 01.01-23/5826 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження у новій редакції Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі - субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Вінницької області передбачено субвенцію у сумі 839 960,9 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 10 квітня та 10 липня 2019 року погоджував затверджений та уточнений Вінницькою облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 441 960,9 тис. грн (52,6% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Вінницькою облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 18.09.2019 року новим уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму) здійснено перерозподіл коштів між об’єктами, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 2 000 тис. грн (1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт майбутніх років);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 439 960,9 тис. грн (21 об’єкт) для 14 районів області.

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів за 3 об’єктами поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 1 169,112 тис. грн та збільшено на таку суму обсяг коштів на 3 об’єктами за таким самим напрямом.

Крім того, у надісланих Вінницькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (839 960,9 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 50 264,371 тис. грн (у т.ч. на поточний середній ремонт штучних споруд – 43 138,371 тис. грн, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання штучних споруд – 7 125,4 тис. грн), або 6% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 398 000 тис. грн, або 47,4% загального обсягу субвенції.

За інформацією Вінницької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 08.10.2019 р. № 5406/7/5.1-6-1103/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Вінницькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 623 809,7 тис. грн, використано – у сумі 619 539,2 тис. грн, або 99,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 4 270,5 тис. гривень;

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Вінницькій області перераховано субвенцію у сумі 643 949,5 тис. грн, касові видатки за цей період становили 501 707,9 тис. грн, або 77,9% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 жовтня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 146 512,1 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., начальник управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації Бабій О.В.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Вінницької області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 7 жовтня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 441 960,9 тис. грн, поданий листом Вінницької обласної державної адміністрації від 07.10.2019 р. № 01.01-23/5826 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Агентство місцевих автомобільних доріг» Кіровоградської області Зорькіна А.О. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Кіровоградської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 11.10.2019 р. № 01-12/133/0.4).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 11.10.2019 р. № 01-12/133/0.4 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Кіровоградської області передбачено субвенцію у сумі 476 138,3 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 10 квітня та 10 липня 2019 року погодив затверджений та уточнений Кіровоградською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 427 968,4 тис. грн (89,9% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Кіровоградською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 11.10.2019 року уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму) здійснено перерозподіл коштів між об’єктами, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 47 350,4 тис. грн (6 об’єктів);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 334 404,2 тис. грн (67 об’єктів);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 46 213,8 тис. грн (6 об’єктів).

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 42 об’єктах на суму 16 070,3 тис. грн, що спрямовані на 7 об’єктів за таким самим напрямом на суму 15 453,5 тис. грн та на 1 об’єкт поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності на суму 616,8 тис. грн);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 2 об’єктах на суму 1 683,2 тис. грн, що спрямовані на 1 об’єкт за таким самим напрямом.

Крім того, у надісланих Кіровоградською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (476 138,3 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 24 806,5 тис. грн (у т.ч. на: капітальний ремонт – 7 924,8 тис. грн, поточний середній ремонт штучних споруд – 15 961,7 тис. грн, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання штучних споруд – 920 тис. грн), або 5,2% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 48 169,9 тис. грн, або 10,1% загального обсягу субвенції.

За інформацією Кіровоградської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копія листа-погодження від 08.10.2019 р. № 5405/7/5.1-6-1114/08 роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Кіровоградською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 381 647,3 тис. грн, використано – у сумі 284 076,4 тис. грн, або 74,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 97 570,9 тис. грн;

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградській області перераховано субвенцію у сумі 365 027,8 тис. грн, касові видатки за цей період становили 239 877,7 тис. грн, або 65,7% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 жовтня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 222 720,9 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., директор Державного підприємства «Агентство місцевих автомобільних доріг» у Кіровоградській області Зорькін А.О.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Кіровоградської області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Кіровоградської облдержадміністрації від 11 жовтня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Кіровоградської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 427 968,4 тис. грн, поданий листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 11.10.2019 р. № 01-12/133/0.4 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської обласної державної адміністрації Чубаня С.В. про погодження уточнених Переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та її залишку станом на 01.01.2019 р. (згідно з листами Черкаської обласної державної адміністрації від 29.10.2019 р. № 16765/01/01-57 та № 16766/01/01-57).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Черкаської обласної державної адміністрації щодо погодження:

уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році згідно з листом від 29.10.2019 р. № 16765/01/01-57 (далі – уточнений Перелік об’єктів) /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/;

уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок залишку коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2018 році згідно з листом від 29.10.2019 р. № 16766/01/01-57 (далі – уточнений Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції) /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України
(далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Черкаської області передбачено субвенцію у сумі 488 369,6 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 20 березня та 6 червня 2019 року погодив затверджений та уточнений Черкаською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 335 718,2 тис. грн (68,7% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Черкаською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 29.10.2019 року уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму) здійснено перерозподіл коштів між об’єктами, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 45 771,875 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 6 818,625,5 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 215 286,05 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 67 841,65 тис. грн.

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів внесено зміни щодо:

капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 8 об’єктах на суму 2 773,313 тис. грн та збільшено обсяг коштів на проведення проектно-вишукувальних робіт на суму 2 847,188 тис. грн;

капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (зменшено обсяг по 10 об’єктах на суму 73,875 тис. грн і спрямовано на проведення проектно-вишукувальних робіт;

поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 95 об’єктах на суму 16 802,549 тис. грн і спрямовано на 5 нових об’єктів на суму 17 297,599 тис. грн;

поточного середнього ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (зменшено обсяг по 101 об’єкту на суму 5 632,35 тис. грн і спрямовано на 10 нових об’єктів такого напряму спрямування на суму 5 137,3 тис. грн та на поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 495,05 тис. грн).

Крім того, у надісланих Черкаською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (488 369,6 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд передбачено 24 695,75 тис. грн (капітальний ремонт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 552 тис. грн, поточний середній ремонт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 12 728 тис. грн, поточний середній ремонт на вулицях і дорогах комунальної власності – 3 308 тис. грн, дрібний ремонт та експлуатаційне утримання на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 8 107,75 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання передбачено 152 651,4 тис. грн (на автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 131 746,8 тис. грн, на вулицях і дорогах комунальної власності у населених пунктах – 20 904,6 тис. грн), або 31,2% загального обсягу субвенції.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 391 451,3 тис. грн, використано – у сумі 350 811,7 тис. грн, або 89,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 40 639,6 тис. гривень;

- у січні-вересні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Черкаській області перераховано субвенцію у сумі 374 404,7 тис. грн, касові видатки за цей період становили 261 596,2 тис. грн, або 69,9% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 жовтня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 153 448,1 тис. гривень.

При цьому Черкаською облдержадміністрацією здійснено розподіл залишку субвенції станом на 01.01.2019 року, спрямування яких на поточний середній ремонт автомобільних доріг місцевого значення та вулиць і доріг комунальної власності у сумі 40 639,6 тис. грн, та погоджено Комітетом.

Згідно із поданим Черкаською облдержадміністрацією уточненим Переліком об’єктів за рахунок залишку субвенції (на таку ж суму) здійснено розподіл за такими напрямами:

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 33 167,4 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 7 472,2 тис. грн.

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції здійснено такі зміни: зменшено обсяг по 10 об’єктах поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 3 795,7 тис. грн та по 2 об’єктах поточного середнього ремонту вулиць і доріг комунальної власності на суму 127,79 тис. грн, які спрямовано на 1 новий об’єкт поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Крім того, на капітальний ремонт штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 2 100 тис. грн, або 5,4% залишку.

Слід зауважити, що матеріали, надані Черкаською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів та уточненого Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції.

За інформацією Черкаської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів та уточнений Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції погоджено Укравтодором (копії листів-погодження від 29.10.2019 р. № 5804/7/5.1-6-1202/08 та № 5805/7/5.1-6-1189/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., директор Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської обласної державної адміністрації Чубань С.В.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо уточнених Переліків об’єктів, що розглядаються.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Черкаської області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції та уточнений Перелік об’єктів за рахунок її залишку на початок року, подані листами Черкаської облдержадміністрації від 29 жовтня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету. (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити (з урахуванням необхідності дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України):

1) уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 335 718,2 тис. грн, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 29.10.2019 р. № 16765/01/01-57;

2) уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р. на суму 40 639,59 тис. грн, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 29.10.2019 р. № 16766/01/01-57.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра юстиції України Ліщини І.Ю. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 983-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства юстиції України
(далі – Мін’юст) від 24.10.2019 № 8996/16.3.1/2-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 983-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 33-1 Кодексу відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Положення про Міжвідомчу комісію з питань державних інвестиційних проектів та Порядок відбору державних інвестиційних проектів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 р № 571 «Деякі питання управління державними інвестиціями».

Керуючись положеннями вищезазначеного законодавства, за результатами моніторингу реалізації державних інвестиційних проектів Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів 9 липня 2019 року (копія протоколу засідання роздана народним депутатам України – членам Комітету) прийняла рішення підтримати пропозиції Мін’юсту щодо перерозподілу коштів між проектами та здійснити перерозподіл державних капітальних вкладень в межах їх загального обсягу, передбаченого у державному бюджеті на 2019 рік для державних інвестиційних проектів Мін’юсту, з урахуванням вартості проекту «Завершення будівництва системи водопостачання у державній установі «Коломийська виправна колонія (№ 41)», в Івано-Франківській обл. після проходження будівельної експертизи та отримання відповідного висновку (рішення до пункту 2.2 протоколу).

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до вимог частини п’ятої статті 33-1 Кодексу наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.10.2019 № 194 затверджено новий персональний склад Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 983-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мін’юсту у 2019 році, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

1) зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3601250 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення будівництва режимного корпусу для засуджених до довічного позбавлення волі у державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)», у Запорізькій області»» на 9 342,8 тис. гривень;

2) збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

3601260 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення будівництва системи водопостачання у державній установі «Коломийська виправна колонія (№ 41)», в Івано-Франківській обл.»» на 4 621 тис. гривень;

3601810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення реконструкції режимного корпусу для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у Полтавській установі виконання покарань № 23»» на 4 721,8 тис. грн.

Пунктом 2 зазначеного вище розпорядження Уряду Міністерству фінансів доручено після погодження Мін’юстом перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 1 зазначеного розпорядження, з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

3601250 – у обсязі 1 212,8 тис. грн, що становить 8,5% річного плану (14 257,1 тис. грн) та 40,9% плану на звітний період;

3601260 – у обсязі 361,3 тис. грн, що становить 13,8% річного плану (2 609,3 тис. грн) та 22,5% плану на звітний період;

3601810 – у обсязі 225,3 тис. грн, що становить 2,2% річного плану (10 019,5 тис. грн) та 3,4% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мін’юсту. Так, за поясненнями Мін’юсту, у зв’язку із зміною вихідних даних для проектування, удосконалення раніше прийнятих технічних рішень, зростанням вартості матеріально-технічних та трудових ресурсів за результатами проведеного коригування проектної документації вартість реалізації державних інвестиційних проектів «Завершення реконструкції режимного корпусу для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у Полтавській установі виконання покарань (№ 23)» та «Завершення будівництва системи водопостачання у державній установі «Коломийська виправна колонія (№ 41)» в Івано-Франківській області»» зросла на 4 721,8 тис. грн і 4 621,0 тис. грн відповідно, а по проекту «Завершення будівництва режимного корпусу для засуджених до довічного позбавлення волі у державній установі «Вільнянська установа покарань (№ 11)» у Запорізькій області»» будівельна готовність на даний час становить 20%.

Згідно з поясненнями Мін’юсту, реалізація цього розпорядження Уряду надасть можливість у 2019 році створити додатково 67 місць для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у державній установі «Полтавська установа виконання (№ 23)», а також завершити будівництво системи водопостачання у державній установі «Коломийська виправна колонія (№ 41)».

Слід зауважити, що звернення Мін’юсту до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних фінансово-економічних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Міністр фінансів України Маркарова О.С. не висловила заперечень щодо перерозподілу видатків, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зауважив, що розгляд питання про погодження перерозподілу видатків є наслідком неправильного планування використання бюджетних коштів, і звернув увагу головного розпорядника на необхідність покращення якості планування на наступний рік.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів Пуртова А.А. внесла пропозицію за результатами розгляду зазначеного питання рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 20 жовтня п.р. № 983-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Пуртовою А.А. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 983-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції України на 2019 рік, перерозподілу видатків розвитку загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3601250 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення будівництва режимного корпусу для засуджених до довічного позбавлення волі у державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)», у Запорізькій області»» на 9 342,8 тис. гривень;

 

збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

3601260 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення будівництва системи водопостачання у державній установі «Коломийська виправна колонія (№ 41)», в Івано-Франківській обл.»» на 4 621 тис. гривень;

3601810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення реконструкції режимного корпусу для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у Полтавській установі виконання покарань № 23»» на 4 721,8 тис. грн.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 р. № 991-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 24.10.2019 № 1/10-2735 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 р. № 991-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 2203010 «Керівництво та управління у сфері забезпечення якості освіти» (відповідальний виконавець бюджетних програм – Державна служба якості освіти) шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 3 318 тис. грн та встановлення у такому обсязі видатків розвитку /у державному бюджеті на 2019 рік за цією бюджетною програмою видатки розвитку не встановлено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2203010 фактично проведено у обсязі 20 370,1 тис. грн, що становить 22,5% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 90 360 тис. грн) та 34% плану на звітний період.

Слід одночасно зазначити, що у державному бюджеті Державній службі якості освіти бюджетні призначення за бюджетною програмою 2203010 було встановлено в обсязі 31 766,3 тис. грн, а уточнений річний план за цією бюджетною програмою визначено у обсязі 90 360 тис. грн з урахуванням передачі бюджетних призначень, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 165-р, а саме у сумі 58 593,7 тис. грн для забезпечення діяльності територіальних органів, за рахунок зменшення бюджетних призначень, передбачених в 2019 році обласним державним адміністраціям у загальному фонді державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОН, в якому зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється у зв’язку із збільшенням штатної чисельності працівників апарату Служби до 126 осіб (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 168 «Деякі питання Державної служби якості освіти України» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету)) для облаштування робочих місць працівників Служби, придбання сучасної комп’ютерної техніки для належного функціонування системи електронного документообігу, проведення капітального та поточного ремонту приміщень.

При цьому, у матеріалах Міністерства зазначено, що за видатками споживання виникла економія коштів, передбачених на відрядження працівників Служби для проведення сертифікації педагогічних працівників у зв’язку із тим, що відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. № 1190) експертами не можуть бути особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Необхідно також зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами). Так, не надано пояснень щодо неврахування Міністерством при плануванні відповідних видатків державного бюджету коштів для здійснення заходів капітального характеру, зокрема, на облаштування робочих місць, придбання комп’ютерної техніки, проведення капітального та поточного ремонту, хоча рішення про збільшення чисельності працівників Служби було прийнято у березні 2018 року, відтак у Міністерства була можливість передбачити відповідні видатки розвитку під час формування показників державного бюджету на 2019 рік.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. не висловила заперечень щодо перерозподілу видатків, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. наголосив на тому, що кошти, зазначені у розпорядженні Уряду № 991-р, мають бути використані у повному обсязі до кінця поточного року, і водночас звернув увагу головного розпорядника на необхідність якісного бюджетного планування на наступний рік.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. внесла пропозицію за результатами опрацювання зазначеного питання рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 23 жовтня п.р. № 991-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків за бюджетною програмою 2203010 «Керівництво та управління у сфері забезпечення якості освіти» шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 3 318 тис. грн та встановлення у такому обсязі видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 р. № 991-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію тимчасово виконуючого обов’язки Державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України Касіяника А.В. про погодження змін до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 935-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 11.09.2019 р. № 7/19.4/16022-19 /копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету/ про погодження змін до розподілу у 2019 році коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 935-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2019 року» (далі – розпорядження КМУ № 935-р).

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 2761070 «Державний фонд регіонального розвитку» в обсязі 7 670 млн грн, у т. ч. за загальним фондом державного бюджету – 6 670 млн грн, за спеціальним фондом – 1 000 млн грн. При цьому згідно з статтею 24 Закону, як виняток з положень пункту 1 частини третьої та частини п’ятої статті 24-2 Кодексу, джерелом здійснення видатків Фонду з спеціального фонду державного бюджету визначено кошти державного дорожнього фонду.

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Кодексу, Мінрегіон здійснив розподіл встановленого на 2019 рік обсягу коштів Фонду між областями та містом Києвом за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на підставі офіційних джерел Державної статистичної служби України з дотриманням таких критеріїв:

80% коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20% коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку здійснюється за наслідками оцінки та відбору таких програм і проектів, що проводиться утвореною Мінрегіоном міжвідомчою комісією, згідно з Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. № 196 (із змінами) «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку» на виконання положень статті 24-1 Кодексу.

 

Довідково: у Порядку серед іншого передбачається, що:

у відборі беруть участь подані в установленому законодавством порядку місцевими і центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та агенціями регіонального розвитку (за винятком проектів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) інвестиційні програми і проекти;

на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10% коштів Фонду, розподіленого для регіону, за кожним з таких напрямів;

інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід та максимальну енергоефективність від їх реалізації;

програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту;

основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям (для проектів будівництва – наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%, а для проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету» – співфінансування з місцевих бюджетів не менше 10%; спроможність забезпечувати утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів надалі; загальна кошторисна вартість проектів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) понад 5 млн грн, а для інших проектів – понад 1 млн грн);

за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2019 рік у сумі 6 962 790,848 тис. грн (у т. ч. за загальним фондом – 6 086 117,757 тис. грн, за спеціальним фондом – 876 673,091 тис. грн) здійснено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 р. № 351-р (із змінами, внесеними розпорядженням Уряду від 05.07.2019 р. № 492-р), що відповідно було погоджено Комітетом.

При цьому Мінрегіоном не надано інформації з приводу врахування при подальшому розподілі коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами вимоги статті 27 Закону щодо спрямування коштів Фонду у сумі 500 млн грн на фінансове забезпечення реалізації проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету», а також з питань реалізації статті 28 Закону щодо розподілу Урядом 50% коштів Фонду на реалізацію пріоритетів економічного зростання та підвищення рівня життя громадян.

Розпорядженням КМУ № 935-р внесено зміни до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів Фонду, згідно з якими зменшено обсяги коштів Фонду за Волинською, Донецькою, Житомирською, Закарпатською, Івано-Франківською, Київською, Луганською, Сумською, Харківською, Херсонською, Хмельницькою, Чернігівською областями та містом Києвом та за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на суму 224 000,178 тис. грн (у т. ч. за загальним фондом – 185 326,479 тис. грн, за спеціальним фондом – 38 673,699 тис. грн). До звернення Мінрегіону долучено порівняльну таблицю таких змін.

Щодо проведених змін у розподілі коштів Фонду у зверненні Мінрегіону серед іншого зазначається, що вони внесені:

за результатами здійсненого відповідно до доручення Прем’єр-міністра України від 11.09.2019 року Міністерством аналізу стану реалізації інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що реалізовуються у 2019 році за рахунок коштів Фонду;

за наслідками засідання 17.09.2019 р. Комісії з оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що реалізовуються за рахунок коштів Фонду, та відповідного доручення обласним та Київській міській державним адміністраціям додатково опрацювати переліки проектів з метою уникнення загрози невикористання коштів Фонду до кінця року;

за пропозиціями обласних та Київської міської держадміністрацій змінено обсяги по 26 проектах (виключено 16 проектів на суму 138 млн грн, згідно з якими зменшено обсяг коштів за 9 проектами на суму 106,1 млн грн, збільшено обсяг коштів за проектом Запорізької області на 20 млн грн).

Таким чином, станом на 10.10.2019 р. розподілено 6738790,67 тис. грн або 87,9% затвердженого Законом обсягу коштів Фонду на рік, нерозподілений залишок Фонду становить 931209,3 тис. грн (у т.ч. за загальним фондом – 769 208,7 тис. грн, за спеціальним фондом – 162 000,6 тис. грн), з яких 500 000 тис. грн належить спрямувати на фінансове забезпечення реалізації проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».

Слід зазначити, що згідно із проектом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 2283), прийнятим Верховною Радою України у І читанні, пропонується виключити статтю 27 Закону про спрямування у 2019 році 500 млн грн Фонду на фінансове забезпечення реалізації
проектів - переможців «Всеукраїнського громадського бюджету» та відповідно зменшити обсяг Фонду.

Крім того, належить наголосити, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2019 року за бюджетною програмою 2761070 здійснено видатки у сумі 1 277 697,8 тис. грн, що становить 27,8% плану на рік, у тому числі за загальним фондом – 1 218 112,9 тис. грн (18,3% плану на рік), за спеціальним фондом – 59 584,9 тис. грн (6% плану на рік).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Міністр фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., т.в.о. Державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України Касіяник А.В.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. не висловила заперечень щодо змін до розподілу коштів Фонду, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також не мав заперечень щодо зазначеного питання, водночас наголосивши на необхідності розподілу залишку коштів Фонду і посилення контролю Мінфіну за використанням коштів Фонду.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу коштів Фонду відповідно до розпорядження КМУ № 935-р з урахуванням дотриманням вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2019 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 р. № 935-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, в тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2019 року» (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

6. Різне.

По завершенні розгляду питань порядку денного засідання Комітету Голова Комітету Арістов Ю.Ю. надав слово народному депутату України, члену депутатської фракції Політичної Партії «ГОЛОС» у Верховній Раді України дев’ятого скликання Вакарчуку С.І.

У своєму виступі народний депутат Вакарчук С.І. порушив питання щодо умов праці освітян, в першу чергу вчителів, і звернувся до членів Комітету з питань бюджету розглянути пропозиції щодо підвищення мінімального базового окладу вчителя відповідно до Закону України «Про освіту».

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. висловився за підтримку зазначеної ініціативи, звернувши при цьому увагу, що у Бюджетних висновках Верховної Ради до законопроекту про державний бюджет на 2020 рік Уряду дано відповідне доручення.

Міністр фінансів України Маркарова О.С. запевнила, що порушене народним депутатом Вакарчуком С.І. питання буде одним із пріоритетів при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2020 рік до другого читання.

Голова Комітету                                                        Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                     В.В. Цабаль