Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №17 від 11 грудня 2019 року

 

 

 

15⁰⁰ година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 27 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Забуранна Л.В., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Северин С.С., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Грищук Р.П. – народний депутат України;

Сушкевич В.М. – Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України;

від Міністерства фінансів України

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків гуманітарної сфери;

Макацарія С.М. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів;

 

 

від Вищого антикорупційного суду

Крук Є.В. – в.о. Голови;

Крикливенко Б.В. – керівник апарату;

Чорненька Д.С. – Голова Апеляційної палати;

від Міністерства освіти і науки України

Полюхович Ю.Ю. – перший заступник Міністра;

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

Чеберкус Д.В. – генеральний директор директорату науки;

Дикий Є.О. – директор Національного антарктичного наукового центру;

Денисенко В.П. – головний бухгалтер Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

від Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій
 та внутрішньо переміщених осіб України

Колумбет А.С. – перший заступник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Семиволос А.В. – перший заступник Міністра;

Верета Л.В. – директор Департаменту з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності;

від Міністерства культури, молоді та спорту України

Музика Ю.Л. – голова комісії з проведення ліквідації Мінмолодьспорту, директор Департаменту економіки та фінансів Мінмолодьспорту;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кондратенко М.Ю. – заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів;

від Чернігівської обласної державної адміністрації

Тишина А.О. – начальник управління капітального будівництва;

від Вінницької обласної державної адміністрації

Бабій О.В. – начальник управління дорожнього господарства;

від Хмельницької обласної державної адміністрації

Бригадир В.І. – начальник управління регіонального розвитку та будівництва;

Дуда С.В. – директор Державного підприємства «Служба місцевих доріг»;

від Херсонської обласної державної адміністрації

Козир С.В. – заступник голови;

від Львівської обласної державної адміністрації

Кокотайло Р.О. – т.в.о. директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку;

від Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Сазонов А.В. – директор Державного підприємства «ДОРОГИ ПРИКАРПАТТЯ»;

 

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Чернігівській області (згідно з листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 03.12.2019 р. № 02-02/6586);

2) у Вінницькій області (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 27.11.2019 р. № 01.01-23/7004);

3) у Хмельницькій області (згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.12.2019 р. № 55/38-13-6016/2019);

4) у Херсонській області (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 05.12.2019 р. № 22-9598/0/19/314);

5) у Львівській області (згідно з листом Львівської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р. № 5/2-8156/0/2-19/5-13);

6) у Івано-Франківській області (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р. № 1513/0/2-19/01-025);

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1197-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1189-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1188-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 № 1105-р);

5) зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019
№ 1190-р);

6) розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1234-р);

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1006) /включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Голови Комітету Крулька І.І./;

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (розпорядження КМУ від 11.12.2019
№ 1231-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Голови Комітету Крулька І.І./.

4. Різне.

Про проект листа Комітету з питань бюджету до Прем’єр-міністра України щодо ризиків виконання окремих доходів державного бюджету при реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Лопушанського А.Я. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів" (реєстр. № 2271 від 16.10.2019, народний депутат України Поляков А.Е.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування" (реєстр. № 2164 від 20.09.2019, народний депутат України Неклюдов В.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо удосконалення окремих питань організації адвокатської діяльності" (реєстр. № 2303 від 23.10.2019, народні депутати України Вельможний С.А., Сухов О.С.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 130 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (реєстр. № 2309 від 24.10.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку визначення репрезентативності організацій профспілок та роботодавців в органах соціального діалогу" (реєстр. № 2332 від 29.10.2019, народні депутати України Третьякова Г.М., Струневич В.О., Арсенюк О.О. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель" (реєстр. № 2280 від 17.10.2019, народні депутати України Чорноморов А.О., Нагаєвський А.С. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов'язковості будівництва об'єктів громадського обслуговування населення соціальної сфери" (реєстр. № 2363 від 31.10.2019, народні депутати України Констанкевич І.М., Палиця І.П. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 93 Регламенту Верховної Ради України (щодо надання права уповноваженим народними депутатами особам представляти законопроекти під час їх розгляду у комітетах Верховної Ради України)" (реєстр. № 2396 від 07.11.2019, народний депутат України Рабінович В.З.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 2411 від 11.11.2019, Кабінет Міністрів України).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,
 але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстр. № 2284 від 17.10.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроект передбачає регулювання відносин, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладення і виконання деривативних контрактів та правочинів на ринках капіталу, а також під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та провадження професійної діяльності операторами регульованих товарних ринків. У зв’язку з цим, законопроектом вносяться зміни до 54 законодавчих актів, а також викладаються у новій редакції закони України «Про товарну біржу» і «Про цінні папери та фондовий ринок» (із зміною назви останнього – «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету поточного бюджетного періоду та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з подальшим врахуванням вказаних у висновку зауважень і пропозицій.

Окремо слід зауважити, що Верховною Радою України 14 листопада 2019 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», яким з 1 січня 2020 року передбачено, зокрема, що:

створюється Боргове агентство України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом /нова стаття 15-1 Кодексу/;

право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень належить державі в особі Голови Боргового агентства України за дорученням Міністра фінансів України /зміни до статті 16 Кодексу/;

право на розміщення державних деривативів належить державі в особі Голови Боргового агентства України за погодженням з Міністром фінансів України /зміни до пункту 35 розділу VI Кодексу/;

внесені зміни до окремих статей Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо перерозподілу повноважень між Міністерством фінансів України і Борговим агентством України /підпункт 8 пункту 2 розділу ІІ прийнятого 14.11.2019 року Закону/.

Таким чином, при подальшому доопрацюванні законопроекту необхідно внести зміни до його положень в частині визначення повноважень Міністерства фінансів України і Боргового агентства України щодо здійснення операцій з державними цінними паперами для узгодження з відповідними нормами Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстр. № 2284 від 17.10.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Кінзбурською В.О. та іншими:

1) не матиме прямого впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту узгодити його окремі положення, пов’язані з повноваженнями Міністерства фінансів України щодо операцій з державними цінними паперами, з відповідними нормами Бюджетного кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 14.11.2019 р.).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики,

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо повернення до сплати єдиного соціального внеску в залежності від наявності доходу суб’єктів малого і середнього підприємництва та запобігання їх масовому припиненню (реєстр. № 1142 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

надати право для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) самостійно визначити базу нарахування (якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу), але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом, а сума єдиного внеску не може бути меншою розміру 0,5 мінімального страхового внеску з зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу;

встановити, що при визначенні бази оподаткування єдиним внеском встановлюється її нижня гранична межа у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у чинній редакції – у розмірі мінімальної заробітної плати).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту містить ризики негативного впливу на збалансованість бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок зменшення надходжень від розподілу єдиного внеску (що потребуватиме визначення джерел компенсації додаткових витрат державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України), а оцінити сумарну величину впливу законопроекту на бюджет неможливо за відсутності відповідних фінансово-економічних розрахунків.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема: на 2019 рік – 167,5 млрд грн, на 2020 рік – 172,6 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2019 р. – 52,8 млрд грн, а на 01.12.2019 р. – 58,3 млрд грн).

Таким чином, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів Пенсійного фонду України та відповідного збільшення його дефіциту, що може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо повернення до сплати єдиного соціального внеску в залежності від наявності доходу суб’єктів малого і середнього підприємництва та запобігання їх масовому припиненню (реєстр. № 1142 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання статусу учасника бойових дій медичним працівникам (реєстр. № 2341 від 29.10.2019), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із поданим проектом закону шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується надати статус учасника бойових дій із відповідним наданням гарантій і пільг, передбачених для цієї категорії осіб, медичним працівникам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вищевказаних медичних працівників  відповідними гарантіями і пільгами, передбаченими для учасників бойових дій (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, а також пенсійним забезпеченням тощо), зважаючи на те, що згідно з підпунктом б пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України кошти для надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачаються у місцевих бюджетах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту. Крім того, надання зазначеній категорії осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків бюджету і не буде забезпечена фінансовими ресурсами. При цьому відмічено, що у зв’язку з тим, що розробником законопроекту не подано вихідних даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю обсяг додаткових витрат, необхідних для реалізації проекту закону.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання статусу учасника бойових дій медичним працівникам (реєстр. № 2341 від 29.10.2019), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М., має вплив на показники бюджетів (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон (реєстр. № 1185 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Павленком Р.М., Синюткою О.М. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

на заміну податку на прибуток підприємств запровадити з 1 січня 2021 року податок на виведений капітал;

імплементувати основні заходи Плану дій ВЕРS, які спрямовані на підвищення ефективності протидії шкідливим податковим практикам.

При цьому передбачено доручення Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів закону про Державний бюджет України на 2021 рік та наступні роки враховувати запровадження з 1 січня 2021 року податку на виведений капітал, забезпечуючи дотримання визначеного Кабінетом Міністрів України у стратегії управління державним боргом рівня граничного обсягу дефіциту Державного бюджету України на відповідний рік, зокрема, шляхом упровадження заходів з економії витрат, реалізація яких узгоджується з пріоритетними напрямами державної політики

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме імплементації в Україні Плану дій BEPS, спрощенню ведення бізнесу та податкового адміністрування, зменшенню адміністративного тиску на платників податків з боку контролюючих органів, спрямуванню прибутку підприємств на розвиток і техніко-технологічне оновлення вітчизняного виробництва, створенню умов для детінізації економіки та стимулів до нарощування інвестиційної активності, що в цілому забезпечить оздоровлення та посилення конкурентоспроможності економіки України.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники виконання бюджету поточного року, проте вплине на дохідну частину бюджету, починаючи з 2021 року, зокрема, призведе до значних втрат бюджету у короткостроковій перспективі (у перші роки запровадження податку на виведений капітал). Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон (реєстр. № 1185 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Павленком Р.М., Синюткою О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів у перші роки запровадження податку на виведений капітал). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння працевлаштуванню молодих спеціалістів та внутрішньо переміщених осіб, зупиненню відтоку українських спеціалістів за кордон (реєстр. № 2250-1 від 24.10.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2020 року пропонується, зокрема:

звільнити від оподаткування прибуток підприємств та організацій /крім прибутку, отриманого від продажу (постачання) підакцизних товарів та у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів/ і від сплати єдиного податку платників другої - четвертої груп, у яких протягом звітного (податкового) періоду кількість внутрішньо переміщених осіб та/або осіб, які не досягли
27-річного віку і які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу (для третьої та четвертої груп платників єдиного податку не менше 5 осіб) за умови, що фонд оплати праці таких осіб становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці;

встановити нульову ставку податку на доходи фізичних осіб, який утримується з доходу у вигляді заробітної плати та інших винагород і виплат, пов’язаних з оплатою праці, для платників податку, які не досягли 27-річного віку;

встановити, що для платників єдиного податку другої - четвертої груп, у яких протягом звітного (податкового) періоду кількість внутрішньо переміщених осіб та/або осіб, які не досягли 27-річного віку і які мають там основне місце роботи, становить не менш як 25% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу (для третьої та четвертої груп платників єдиного податку не менше 3 осіб), ставки податку застосовуються у половинному розмірі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що пільгове оподаткування суб’єктів господарювання, що пропонується проектом, може мати вплив на доходну частину зведеного бюджету в частині перерозподілу джерел надходжень від податків з 2020 року. При цьому відмічено, що зменшення надходжень від податку на прибуток підприємств та єдиного податку буде компенсоване податком на доходи фізичних осіб, який зросте у зв’язку з легалізацією зайнятості та працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб, а також зростуть надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, що відповідно матиме наслідком скорочення видатків державного бюджету на покриття його дефіциту.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та військового збору. При цьому, Мінфін інформує, що за даними Державної податкової служби на підставі показників податкового розрахунку за формою 1 ДФ за ознакою доходу «101» – «Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)» у 2018 році доходи отримали 1,3 млн осіб у віці від 16 до 26 років, а сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб становить 12,4 млрд грн.

Належить зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, єдиний податок зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств зараховуються до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2020 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння працевлаштуванню молодих спеціалістів та внутрішньо переміщених осіб, зупиненню відтоку українських спеціалістів за кордон (реєстр. № 2250-1 від 24.10.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору, доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань» (реєстр. № 2330 від 29.10.2019), поданий народними депутатами України Ткаченком М.М., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не вважати додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб та не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суму, прощену (анульовану) кредитором у зв’язку із перерахунком, проведеним кредитором відповідно до статті 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань» (реєстр. № 2329). Таким чином, імплементація законопроекту за реєстр. № 2330 залежатиме від прийняття та практики застосування системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 2329.

Також необхідно відмітити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину державного і місцевих бюджетів в частині надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а розрахунок вартісної величини впливу законопроекту здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін зауважує, що пропозиція щодо звільнення від оподаткування доходу, отриманого внутрішньо переміщеною особою у вигляді суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором, призведе до ускладнення адміністрування податку на доходи фізичних осіб, містить ризики виникнення схем ухилення від оподаткування за участю внутрішньо переміщених осіб, є дискримінаційною по відношенню до інших платників податків, які своєчасно і в повному обсязі сплачували відповідні податки і збори з доходів у вигляді сум прощеного (анульованого) боргу, а також порушує один із принципів податкового законодавства (рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу).

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань» (реєстр. № 2330 від 29.10.2019), поданий народними депутатами України Ткаченком М.М., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про удосконалення державної системи правової охорони інтелектуальної власності(реєстр. № 2255-1 від 29.10.2019), внесеного народним депутатом України Тарасенком Т.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом визначаються правові, організаційні й фінансові засади функціонування і розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, а також її суб’єктів.

Зокрема, законопроектом пропонується запровадження дворівневої державної системи охорони інтелектуальної власності, за якої Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, та створюється Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – як державна організація, визначена Кабінетом Міністрів України, що матиме право здійснювати повноваження у сфері інтелектуальної власності та представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

При цьому, передбачається встановити, що діяльність НОІВ фінансується за рахунок коштів, отриманих від зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, коштів, отриманих від надання платних послуг, а також від вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів та інших джерел, не заборонених законом. Поряд з тим, Кабінету Міністрів України доручено визначити організацією, що виконує функції НОІВ, державну організацію, утворену шляхом реорганізації державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до статті 2 Закону України «Про адміністративні послуги», відповідно до яких передбачається не поширювати норми цього Закону на відносини щодо здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування напівпровідникових виробів, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення (зазначення походження товарів), об’єкти авторського права і суміжних прав, реєстрація та акредитація організацій колективного управління).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевого бюджетів. Водночас, звернуто увагу, що внесення запропонованих змін до відповідних законів України, в тому числі до Закону України «Про адміністративні послуги», жодним чином не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки заявники продовжуватимуть сплачувати встановлене законодавством України мито за видачу охоронного документу. Також відмічено, що наразі збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, зараховуються до закладу експертизи – державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на показники державного бюджету. Мінфін вважає, що реалізація положень законопроекту щодо непоширення норм Закону України «Про адміністративні послуги» на відносини щодо здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, може призвести до втрат доходів державного бюджету, а створення НОІВ може потребувати додаткових видатків бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про удосконалення державної системи правової охорони інтелектуальної власності (реєстр. №2255-1 від 29.10.2019), внесений народним депутатом України Тарасенком Т.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за надання адміністративних послуг та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування НОІВ залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про окремі питання по запровадженню ринку землі та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо викупу державою земельних часток (паїв), недопущення знищення парків та спортивних об’єктів» (реєстр. № 2109 від 10.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Мейдичем О.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

1) встановити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до виконання базових передумов та наведених у законопроекті кроків до 1 січня 2023 року;

2) прийняти закон про обіг земель сільськогосподарського призначення передбачивши серед іншого запровадження єдиного податку для фермерів за 1 га, державну підтримку фермерів на селі;

3) заборонити до 1 січня 2023 року внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств та купівлю-продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок, а також зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

4) надати можливість до 1 січня 2023 року органам місцевого самоврядування чи державі в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу за заявою громадян або клопотанням юридичних осіб, які мають у власності відповідні земельні ділянки, земельні частки (паї), здійснювати викуп належних їм таких земельних ділянок. При цьому передбачається запровадити облік громадян та юридичних осіб, які подали заяву (клопотання) щодо викупу належних їм земельних ділянок, земельних часток (паїв), шляхом ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відкритого і публічного Державного реєстру викупу сільськогосподарських земель, забезпечивши його цілодобове і безоплатне функціонування на своєму веб-сайті;

5) доручити Кабінету Міністрів України:

до 1 січня 2020 року забезпечити проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності та інших земельних ділянок, а також внести за підсумками інвентаризації відомості про такі земельні ділянки до Державного земельного кадастру;

щороку передбачати у проектах законів про Державний бюджет України на відповідний рік видатки, необхідні для реалізації відповідного закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме щорічне передбачення видатків державного бюджету на проведення інвентаризації земель, на ведення Державного реєстру викупу сільськогосподарських земель, а також можливо на викуп державою земель сільськогосподарського призначення, проте на сьогодні відсутні фінансово-економічні розрахунки, які б дозволили визначити вплив законопроекту на видаткову частину бюджетів. При цьому Мінфін відмічає, що за інформацією Держгеокадастру, у державній власності перебуває 10,5 млн га земель сільськогосподарського призначення, середні витрати на проведення інвентаризації земель за 1 га становлять 95,5 грн. Крім того, за бюджетною програмою «Проведення земельної реформи» (код 1202020) на 2019 рік передбачено кошти у сумі 243,3 млн грн, з них 105,1 млн грн – на проведення інвентаризації земель державної власності, однак, на думку Мінфіну, за рахунок коштів цієї програми неможливо здійснити передбачені законопроектом заходи в повному обсязі.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про окремі питання по запровадженню ринку землі та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо викупу державою земельних часток (паїв), недопущення знищення парків та спортивних об’єктів» (реєстр. № 2109 від 10.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Мейдичем О.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо удосконалення діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання (реєстр. № 2349 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Кінзбурською В.О. та іншими.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, пропонується:

- надати статус поліцейського громадянам України, які зараховані до закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських на посаду курсанта, слухача денної форми навчання, або є відрядженим для проходження служби у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання;

- дозволити відряджати поліцейських до підприємств, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання (згідно із чинною редакцією статті 71 цього Закону, передбачається відрядження до органів державної влади, установ, організацій) із збереженням за поліцейськими та членами їхніх сімей всіх гарантій та пільг, визначених законом для такої категорії осіб;

- затверджувати перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими та граничних спеціальних звань за цими посадами: Кабінетом Міністрів України – в державних органах, підприємствах, установах, організаціях, Міністерством внутрішніх справ України - у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (відповідно до чинної редакції статті 71 цього Закону перелік посад та граничних спеціальних звань за цими посадами затверджує Президент України).

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та буде здійснюватися в межах кошторисних призначень, передбачених Міністерству внутрішніх справ на відповідний рік.

У висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту (копія висновку додається) зазначено, що на даний час чисельність курсантів, слухачів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та відряджених поліцейських не входить до чисельності поліції, відтак,  запропоновані законопроектом зміни призведуть до збільшення чисельності поліцейських і відповідно потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на утримання поліцейських. Загалом за висновком Міністерства фінансів України проект закону потребує доопрацювання.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо удосконалення діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання (реєстр. № 2349 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Кінзбурською В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у зв’язку із збільшенням чисельності поліцейських та необхідністю забезпечення надання їм пільг та гарантій, передбачених законодавством). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності (реєстр. № 1124 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується визначити організаційні та правові засади виділення громадянам України земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності. Зокрема, передбачено забезпечити передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності у межах  норм, установлених цим Законом.

Слід зазначити, що передача громадянам України у приватну власність земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності унеможливить здійснення ринкових операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, а відтак і отримання бюджетами відповідних платежів, пов’язаних з обігом таких земель.

Поряд з цим, статтею 7 законопроекту передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації зобов'язані безоплатно надавати в установленому законодавством порядку землевпорядним організаціям, які уклали договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення, що перебуває у державної власності у натурі (на місцевості), наявні у них геодезичні та картографічні матеріали і документи, необхідні для виконання цих робіт.

За висновком Міністерства фінансів України положення законопроекту щодо безоплатного надання відомостей з Державного земельного кадастру матимуть вплив на дохідну частину бюджету та спричинять недонадходження до державного бюджету, оскільки, відповідно до статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» за надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, а відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг зараховується до загального фонду державного бюджету.

Разом з цим, прикінцевими положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом доручається, зокрема: провести повну інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності; розробити та затвердити методику розподілу земельних ділянок між всіма громадянами України; розробити рекомендації щодо проведення обміну такими земельними ділянками.

Слід зазначити, що здійснення заходів із проведення повної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. При цьому, як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, на даний час у державній власності за інформацією Держгеокадастру перебуває 10,5 млн га земель сільськогосподарського призначення, а середні витрати на проведення інвентаризації земель за 1 га становлять 95,5 гривні.

При цьому, у державному бюджеті на 2020 рік Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру за бюджетною програмою 1202620 «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» бюджетні призначення визначено у обсязі 430,6 млн гривень, які спрямовуються в тому числі на проведення інвентаризації земель.

Водночас, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначено Міністерством фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності (реєстр. № 1124 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., має вплив на показники бюджету (унеможливить отримання до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням ринкових операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на проведення повної інвентаризації таких земель). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення інституційного механізму здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування (реєстр. № 2282 від 17.10.2019), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Безгіним В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Завданнями законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є закріплення на законодавчому рівні інституту громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування та законністю (конституційністю) прийнятих ними в інтересах територіальної громади рішень, для досягнення яких пропонується внести зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Поряд з тим, змінами до Закону України «Про судовий збір» передбачається, що суд своєю ухвалою за клопотанням позивача може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо предметом позову є захист інтересів територіальної громади під час оскарження актів органів та (або) посадових осіб місцевого самоврядування.

Слід відмітити, що згідно із пунктом 5 частини третьої статті 29 та пунктом 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Відповідно, запровадження вищезазначеного положення законопроекту може зумовити зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету та викликати необхідність збільшення видатків загального фонду державного бюджету на здійснення таких видатків.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також відмічає про ймовірні втрати державного та місцевих бюджетів, зауважуючи, що відсутність показників для оцінки відповідних положень законопроекту унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення інституційного механізму здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування (реєстр. № 2282 від 17.10.2019), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Безгіним В.Ю. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду та збільшення витрат загального фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розмірів допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним, резервістам та членам їх сімей» (реєстр. № 2016 від 03.09.2019), внесений народними депутатами України Цимбалюком М.М., Волинцем М.Я та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пропонується з 1 січня 2020 року:

-          для військовослужбовців, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надавати 50-відсоткову знижку на плату за користування житлом (квартирної плати) та плату за комунальні послуги за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу у розмірі двох мінімальних заробітних плат (замість величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільг, як це визначено діючою редакцією Закону);

-          визначати розмір одноразової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, отримання ними інвалідності, поранення контузії, каліцтва, захворювання, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць загибелі  (смерті) або встановлення інвалідності (замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як це визначено діючою редакцію Закону).

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей (у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, отримання ними інвалідності, поранення, контузії каліцтва, захворювання) у збільшених розмірах, а також компенсацію 50-відсоткової знижки плати за користуванням житлом та за комунальні послуги військовослужбовцям та членам їх сімей у зв’язку з розширенням кола осіб, що матимуть право на цю пільгу, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, Міністерство фінансів України також зазначає, що Міністерством оборони України у бюджетному запиті на 2020 рік заявлено додаткову потребу в коштів на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця згідно з нормами діючого законодавства у сумі 2199,8 млн гривень.

Загалом  Міністерство фінансів України даний законопроект не підтримує, оскільки є потреба фінансового забезпечення реалізації уже прийнятих рішень щодо розмірів та категорій отримувачів одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті  військовослужбовців (закони України від 06.04.2017 № 2004-VIII та від 06.09.2018 № 2522-VIII), інших пільг та соціальних гарантій  військовослужбовцям, що встановлені діючим, а також висловлює ряд зауважень по суті окремих положень законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

У пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що додаткові видатки можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження  до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі 18,2 млрд грн, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розмірів допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним, резервістам та членам їх сімей» (реєстр. № 2016 від 03.09.2019), внесений народними депутатами України Цимбалюком М.М., Волинцем М.Я та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.12.; 1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо перерахунку пенсій державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та іншим) (реєстр. № 2257 від 11.10.2019), поданий народними депутатами України Шенцевим Д.О. та Шпеновим Д.Ю., а також «Про внесення змін до деяких законів України щодо перерахунку пенсій науковим працівникам, державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та журналістам» (реєстр. № 2257-1 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектами за реєстр. № 2257 та № 2257-1 пропонується внести зміни до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими пропонується здійснити перерахунок пенсій для державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, наукових працівників, журналістів на тих підставах, які діяли на час виходу таких осіб на пенсію, в тому числі й у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим відповідним працівникам за посадою, з якої була призначена пенсія.

Міністерством фінансів України в експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 2257 та № 2257-1 зазначено, що реалізація їх положень потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, а згідно поданої інформації Мінфіну за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки складуть 8,8 млрд грн на рік, відповідно реалізація положень цих законопроектів, у разі їх прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Також Міністерство фінансів України звертає увагу, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, що потребує додаткових видатків повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Визначений у законопроектах за реєстр. № 2257 та № 2257-1 термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо перерахунку пенсій державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та іншим) (реєстр. № 2257 від 11.10.2019), поданий народними депутатами України Шенцевим Д.О. та Шпеновим Д.Ю., а також «Про внесення змін до деяких законів України щодо перерахунку пенсій науковим працівникам, державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та журналістам» (реєстр. № 2257-1 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матимуть вплив на показники державного бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні» (реєстр. № 2062 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачається конкретизувати процедуру участі присяжних в судових процесах та зокрема:

розширити перелік судових проваджень, у розгляді яких можуть брати участь присяжні, провадженнями щодо злочинів, за які передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або злочинів, за які передбачено позбавлення волі на строк понад десять років (на даний час суд присяжних може здійснювати судовий розгляд щодо злочинів, за які передбачено довічне позбавлення волі);

збільшити кількість основного та запасного складу суду присяжних: основних – з трьох до дванадцяти присяжних, запасних – з двох до дванадцяти присяжних;

встановити, що у випадках резонансних справ на час судового провадження суддя присяжний може проживати в спеціально відведеному місці без засобів зв’язку.

Зважаючи на те, що згідно із законодавчою пропозицією збільшиться перелік судових проваджень, у розгляді яких можуть брати участь присяжні, та зросте кількість присяжних, що братимуть участь у судовому засіданні, та беручи до уваги, що за час виконання своїх обов’язків присяжні отримуватимуть виногороду (розраховану виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу) та їм відшкодовуватимуться витрати на проїзд, наймання житла та добові, реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення обсягу видатків на забезпечення діяльності органів правосуддя, про що також зазначено у експертниму висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні» (реєстр. № 2062 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Власенком С.В., матиме вплив на показники державного бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на здійснення правосуддя). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо встановлення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 1175-2 від 16.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, законопроект спрямований на удосконалення процедури встановлення та затвердження прожиткового мінімуму з метою досягнення його фактичного рівня, підвищення державних соціальних стандартів в Україні та стимулювання зростання заробітних плат і соціальних платежів.

Зокрема, згідно із проектом закону:

щороку Кабінетом Міністрів України затверджуватимуться набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг (за чинною редакцією – не рідше одного разу на п’ять років);

розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму;

у разі перевищення розміру фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців затвердженого розміру прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін.

При цьому, законопроектом передбачено доручення Кабінету Міністрів України щодо врахування відповідних положень цього законопроекту у державному бюджеті на 2019 та 2020 роки.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується, зокрема для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

Також звертаємо увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Крім того, пропозиція щодо внесення змін до закону про державний бюджет на відповідний рік у разі, коли розмір фактичного  прожиткового мінімуму протягом двох місяців перевищує затверджений розмір прожиткового мінімуму, потребує узгодження із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно з якими зміни до закону про Державний бюджет України вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15%. Аналогічні зауваження також відмічені у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо встановлення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 1175-2 від 16.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статей 7, 52, 53 Бюджетного кодексу України (у частині положень щодо порядку складання проекту Державного бюджету України та термінів внесення змін до нього) із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.16. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо опублікування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та розміщення окремої інформації в електронному вигляді (реєстр. № 2307 від 24.10.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується внести зміни до двадцяти законів України, виключивши вимоги щодо необхідності опублікування офіційної інформації в газеті «Урядовий кур’єр», залишивши їх друк в газеті «Голос України», «Офіційному віснику України» або інших друкованих офіційних виданнях, а також передбачається можливість розміщення відповідної інформації на власних офіційних веб-сайтах. Водночас, передбачається оприлюднення актів Уряду, нормативно-правових актів міністерств (наказів) та рішень НКРЕКП на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при цьому офіційним опублікуванням постанови Кабінету Міністрів України вважається серед іншого розміщення її повного тексту на такому веб-порталі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного чи місцевого бюджетів. Крім того, відмічено, що законопроект розроблено для реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України 4 жовтня 2019 р., в частині виконання завдання “Зменшення витрат на функціонування органів державної виконавчої влади шляхом зменшення адміністративних витрат державного апарату, оцифруванням процесів та інформації, відмови від паперового документообігу.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не потребуватиме витрат з державного бюджету.

Слід відмітити, що згідно із Статутом редакції газети «Урядовий кур’єр», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 569, газета «Урядовий кур’єр» є офіційною газетою органів державної виконавчої влади України (засновник – Кабінет Міністрів України), завданням якої є, зокрема опублікування законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України, проектів нормативно-правових актів, зокрема таких, що потребують всенародного обговорення, інформування читачів про діяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, надання різноманітної інформації для задоволення інтересів і потреб суспільства.

Щорічно у державному бюджеті передбачаються кошти на фінансову підтримку газети «Урядовий кур’єр». Зокрема, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою «Фінансова підтримка газети «Урядовий кур’єр» (код 0411070) затверджені видатки у сумі 13461,1 тис. грн, шляхом перерозподілу такі видатки збільшені до 29761,1 тис. грн, або в 2,2 раза. При цьому у прийнятому Верховною Радою України 14 листопада 2019 року Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за цією бюджетною програмою затверджені видатки у сумі 12115,1 тис. грн, що на 10% менше бюджетних призначень на 2019 рік та в 2,5 раза менше уточненого плану на 2019 рік.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо опублікування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та розміщення окремої інформації в електронному вигляді, внесений Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 2307 від 24.10.2019), матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення видатків державного бюджету в частині фінансової підтримки газети «Урядовий кур’єр»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні (реєстр. № 2360 від 31.10.2019), поданий народним депутатом України Литвиненком С.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити ліцензування на підприємницьку діяльність з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин з метою виробництва хутра;

з 1 січня 2025 року:

-                     ввести заборону на здійснення підприємницької діяльності з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин з метою виробництва хутра;

-                     запровадити кримінальну відповідальність за підприємницьку діяльність з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин (у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 10 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного бюджету та може мати вплив на дохідну частину бюджетів за рахунок збільшення надходжень від ліцензування підприємницької діяльності з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин з метою виробництва хутра, однак на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету.

Необхідно також відмітити, що у зв’язку із забороною з 2025 року здійснення такої підприємницької діяльності може виникнути необхідність збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також можуть зменшитися доходи бюджету щодо платежів відповідних суб’єктів господарювання залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні (реєстр. № 2360 від 31.10.2019), поданий народним депутатом України Литвиненком С.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету до 2025 року від плати за ліцензії; з 2025 року може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року (реєстр. № 1232 від 02.09.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом визначаються особливості застосування спеціального декларування фізичними особами, які передбачають, зокрема:

звільнення платників податків від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце впродовж будь-якого одного або декількох податкових періодів до 31 грудня 2018 року включно, за умови подальшої сплати податкових зобов’язань відповідно до порядку та умов спеціального декларування;

подання до контролюючого органу до 31 березня 2020 року включно фізичними особами – резидентами, в тому числі самозайнятими особами, а також фізичними особами, що не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування, спеціальної декларації із зазначенням бази оподаткування та суми податкових зобов’язань;

ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

– 2,5% у разі придбання облігацій внутрішньої державної позики;

– 5% щодо незадекларованих доходів, валютних цінностей, розміщених на рахунках у банківських або інших фінансових установах України терміном не менше 365 днів, та інших активів;

– 10% щодо валютних цінностей не розміщених на рахунках у банківських або інших фінансових установах України;

порядок проведення контролюючим органом перевірок сум податкових зобов’язань, визначених у спеціальній декларації;

певні державні гарантії для суб’єктів спеціального декларування (насамперед, звільнення від юридичної відповідальності за порушення податкового та іншого законодавства).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація збільшить дохідну частину бюджету, полегшить правила ведення господарської діяльності платниками податків в Україні, зменшить витрати часу посадових осіб контролюючих органів на перевірку та оскарження прихованих доходів платників податків, створить умови для повернення капіталу, який був переміщений резидентами України в низько оподатковувані юрисдикції, що у свою чергу зменшить рівень залежності держави від зовнішніх кредиторів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект підтримується за умови його доопрацювання з урахуванням наведених у висновку зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року (реєстр. № 1232 від 02.09.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

 

 

Опосередкований:

1.2.19. Слухали

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо обробки та оприлюднення персональних даних (реєстр. № 2333 від 29.10.2019), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити:

Статтю 6 Закону України «Про захист персональних даних» положенням, згідно з яким фізичними особами, які відповідно до закону, звернулися до суб’єкта владних повноважень з приводу призначення, зміни чи припинення соціальних виплат, що здійснюються за рахунок публічних фінансів, а також при здійсненні верифікації та моніторингу таких виплат, згода суб’єкта персональних даних на обробку персональних даних надається автоматично, що засвідчується фактом такого звернення або фактом отримання зазначених виплат;

статтю 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» положенням, згідно з яким підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних інформація про осіб, які отримують соціальні виплати, що здійснюються за рахунок публічних фінансів (за виключенням пенсії за віком).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дасть можливість здійснювати більш ретельну перевірку осіб, які звертаються за наданням соціальних виплат, виявляти тих осіб, які не мають достатніх правових підстав для отримання відповідних соціальних виплат та надати право особам, за рахунок яких, в тому числі здійснюються такі виплати (платники податків та інших обов’язкових платежів), мати доступ до реєстрів таких осіб. Відповідно у разі виявлення порушень це також дасть змогу здійснити економію коштів, що виплачуються за рахунок публічних фінансів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, а також вважає, що реалізація законопроекту може позитивно вплинути на показники бюджету. Однак вартісну величину впливу законопроекту неможливо визначити через відсутність вихідних даних, а також неможливість визначення кількості ймовірних порушень, що можуть бути виявлені під час здійснення перевірки осіб, які звертаються за наданням соціальних виплат. Загалом Мінфін підтримує законопроект.

 

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо обробки та оприлюднення персональних даних (реєстр. № 2333 від 29.10.2019), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного та/або місцевих бюджетів на соціальні виплати у разі виявлення порушень під час здійснення перевірки осіб, які звертаються за наданням соціальних виплат). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо стимулювання погашення недоїмки платниками єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, підконтрольній українській владі) (реєстр. № 2107 від 10.09.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що у разі погашення платниками єдиного внеску, визначеними абзацом першим пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, підконтрольній українській владі, протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом недоїмки, що виникла у період до 14 квітня 2014 року, заборгованість із сплати штрафних санкцій та пені підлягає списанню, при цьому до таких платників на період погашення сум недоїмки зупиняється застосування норм щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску в рахунок сплати штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття проекту закону дасть можливість у стислі строки погасити недоїмку із сплати єдиного внеску, яка виникла до 14.04.2014, що приведе до збільшення обсягу страхових коштів, які розподіляються за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та перераховуються за призначенням.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а вартісна величина впливу положень законопроекту на видаткову частину державного бюджету (щодо сум компенсації видатків Пенсійного фонду) залежатиме від сум погашеної недоїмки по єдиному внеску та сум списаних штрафів і пені, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Слід відмітити, що у державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема: на 2019 рік – 167,5 млрд грн, на 2020 рік – 172,6 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2019 р. – 52,8 млрд грн, а на 01.12.2019 р. – 58,3 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо стимулювання погашення недоїмки платниками єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, підконтрольній українській владі) (реєстр. № 2107 від 10.09.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів, новітніх виробів з тютюну та електронних сигарет (реєстр. № 2199-1 від 17.10.2019), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

визначити поняття «електронна сигарета», «заправний контейнер», «новітній виріб з тютюну», «тютюнові вироби для куріння», «бездимні вироби з тютюну», «тютюновмістний виріб для електричного нагрівання»;

встановити обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання новітніх виробів з тютюну і електронних сигарет;

передбачити (посилити) адміністративну відповідальність за:

-                     порушення правил торгівлі новітніми виробами з тютюну та електронними сигаретами шляхом накладення штрафу від 100 до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі;

-                     випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів, новітніх виробів з тютюну та електронних сигарет шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

куріння тютюнових виробів, вживання новітніх виробів з тютюну чи електронних сигарет у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, шляхом накладення штрафу від 20 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не потребує видатків з державного бюджету, однак законопроектом передбачено підвищення розмірів штрафних санкцій, що в свою чергу може підвищити надходження до бюджету, а обрахувати величину впливу на бюджет від збільшення штрафних санкцій неможливо, оскільки відсутні дані щодо можливої кількості адміністративних правопорушень. Водночас Мінфін зауважує, що існує ризик недонадходження зазначених штрафних санкцій, оскільки штрафні санкції за здійснення без ліцензії роздрібної або оптової торгівлі новітніми виробами з тютюну та електронними сигаретами встановлюються без запровадження ліцензування відповідної діяльності.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів, новітніх виробів з тютюну та електронних сигарет (реєстр. № 2199-1 від 17.10.2019), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон (реєстр. № 2365 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається, зокрема:

виключити посередництво у працевлаштуванні за кордоном з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

запровадити декларативний принцип провадження господарської діяльності в сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

ввести адміністративну відповідальність за порушення законодавства про діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, шляхом накладення штрафу від 17 тис. до 85 тис. грн (залежно від виду порушення).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що з його прийняттям поступова легалізація ринку міжнародного працевлаштування призведе до створення нормального конкурентного середовища та прозорої роботи бізнесу, що принесе державі гроші у вигляді податків та убезпечить українців від сплати грошей шахраям чи недоброчесним бізнесменам.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету.

Разом з тим, внаслідок запровадження положень законопроекту можуть змінитися показники доходів державного бюджету: збільшення від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, зменшення від плати за ліцензії та інші можливі зміни показників доходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон (реєстр. № 2365 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії та зміни інших показників доходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо скасування правової норми, яка передбачає відповідальність за самогоноваріння) (реєстр. № 2371 від 01.11.2019), поданий народним депутатом України Ватрасовим В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано скасувати статтю 176 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою передбачається накладення штрафу від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення.

Реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій за вчинення відповідного правопорушення.

Міністерство фінансів України зазначаючи про таке, зауважує, що:

прийняття відповідного законопроекту призведе до різнобічного трактування норм чинного законодавства, оскільки текст законопроекту не узгоджено з іншими нормативними актами, які регулюють виробництво, обіг та відповідальність за незаконне виробництво алкогольних напоїв;

відсутність розрахунків та обґрунтувань унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо скасування правової норми, яка передбачає відповідальність за самогоноваріння) (реєстр. № 2371 від 01.11.2019), поданий народним депутатом України Ватрасовим В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменьшення доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу) (реєстр. № 2339 від 29.10.2019), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Якименком П.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кримінального кодексу України, згідно з якими пропонується значно збільшити розміри штрафів за забруднення атмосферного повітря (з 100 - 200 до 1800 - 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (з 300 - 500 до 5 400 - 9 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Поряд з тим запропонованими змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення значно збільшуються розміри штрафів за порушення вимог пожежної безпеки в лісах (з 5 - 50 до 90 - 1 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та за самовільне випалювання рослинності або її залишків з 10 - 100 до 180 - 1 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає про таке, зауваживши, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених  правопорушень.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу) (реєстр. № 2339 від 29.10.2019), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Якименком П.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні  правопорушення та Кримінального Кодексу України (щодо збільшення розмірів штрафів за забруднення атмосферного повітря) (реєстр. № 2339-1 від 29.10.2019), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Матусевичем О.Б. та Овчинниковою О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується значно збільшити розміри штрафів за: самовільне випалювання рослинності або її залишків (з 10 - 100 до 170 - 1 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (з 5 - 8 до 5 000 - 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ (з 5 - 8 до 5 000 - 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (з 5 - 8 до 5 000 - 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення (з 20 - 100 до 1 000 - 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності (з 3 - 5 до 200 - 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); невиконання  приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів посадових осіб органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків з (9 - 45 до 100 - 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Згідно із змінами до Кримінального кодексу України пропонується посилити відповідальність за забруднення атмосферного повітря шляхом збільшення розміру штрафів з 15 - 50 до 300 - 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає про таке, зауваживши, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених  правопорушень.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні  правопорушення та Кримінального Кодексу України (щодо збільшення розмірів штрафів за забруднення атмосферного повітря) (реєстр. № 2339-1), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Матусевичем О.Б. та Овчинниковою О.О., матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) (реєстр. № 2351 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується привести у відповідність з вимогами міжнародних угод та директив ЄС у сфері охоронного тваринного світу такі законодавчі акти: закони України «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про природно-заповідний фонд України», Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в України», «Про Національну поліцію», «Про Червону книгу України», а також Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Лісовий кодекс України.

При цьому, згідно зі змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого встановлюються штрафні санкції за порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, що підлягають охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у розмірі від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу; порушення правил транспортування тварин, що не спричинили їм тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також збільшується розмір штрафів за порушення правил тримання собак і котів з 1 - 7 до 50 - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Змінами до Кримінального кодексу України встановлюється відповідальність за:

- переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю рідкісних видів тварин і рослин, і рослин, занесених до Червоної Книги України, Конвенції СІТЕС та Бернської Конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років;

- жорстоке поводження з тваринами з метою створення зображень, творів, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, що пропагують жорстоке поводження з тваринами у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років з конфіскацією тварин, а також конфіскацією вищезазначеної продукції;

- збут чи розповсюдження зображень, творів, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, що пропагують жорстоке поводження з тваринами у вигляді штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 5 років, з конфіскацією вищезазначеної продукції.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення та може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань позбавлених волі осіб.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначає, що реалізація його положень може мати вплив на дохідну частину бюджетів, вартісна величина якого буде залежати від кількості встановлених правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) (реєстр. № 2351 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації Тишини А.О. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернігівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 03.12.2019 р. № 2-02/6586).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Чернігівської обласної державної адміністрації від 03.12.2019 р. № 02-02/6586 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків - на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Чернігівської області передбачено субвенцію у сумі 531 758,9 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 20 березня та 30 жовтня 2019 року погодив затверджений та уточнений Чернігівською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 320 468,4 тис. грн.

Згідно з новим уточненим Переліком об’єктів (на суму 311 017,794 тис. грн), затвердженим Чернігівською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 03.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

будівництво та реконструкція вулиць і доріг комунальної власності – 2 209,997 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 22 033,408 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 40 424,595 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 198 457,238 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 46 392,556 тис. грн.

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (збільшено обсяг коштів по 1 об’єкту на суму 4 933,368 тис. грн);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 2 об’єктах на суму 691,905 тис. грн, які спрямовано на 1 об’єкт за таким самим напрямом у сумі 38 тис. грн та на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 653,905 тис. грн);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 28 об’єктах (у т.ч. 3 об’єкти вилучено) на суму 17 535,955 тис. грн, які спрямовано на 2 об’єкти за таким самим напрямом у сумі 3 949,782 тис. грн, 1 об’єкт капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення у сумі 4 933,368 тис. грн та на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 8 652,805 тис. грн);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 5 об’єктах на суму 143,871 тис. грн і спрямовано на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання).

Крім того, у надісланих Чернігівською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на: роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 38 933,408 тис. грн, або 7,3% загального обсягу субвенції; поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 220 741,106 тис. грн, або 41,5% загального обсягу субвенції.

За інформацією Чернігівської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 28.11.2019 р. № 6540/1/5.1-6-1347/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Чернігівською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 426 199,4 тис. грн, використано – у сумі 415 480 тис. грн, або 97,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 10 719,4 тис. грн;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської області перераховано субвенцію у сумі 459 152,9 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 346 784,9 тис. грн, або 75,5% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 123 087,4 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., начальник управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації Тишина А.О.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається, звернувши при цьому увагу на необхідність забезпечення якісного планування видатків.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Чернігівської області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Чернігівської облдержадміністрації від 3 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернігівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 311 017,794 тис. грн, поданий листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 03.12.2019 р. № 02-02/6586 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації Бабія О.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р. (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 27.11.2019 р. № 01.01-23/7004).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Вінницької обласної державної адміністрації від 27.11.2019 р. № 01.01-23/7004 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок залишку субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (залишок субвенції 2018 року) (далі – уточнений Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків - на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 11 530 865,2 тис. грн, з яких обласному бюджету Вінницької області передбачено 623 809,7 тис. гривень.

За звітними даними Казначейства у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 623 809,7 тис. грн, використано – у сумі 619 539,2 тис. грн, або 99,3%. Зважаючи на вимоги частини другої статті 57 Кодексу, згідно з якими на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, залишок коштів за субвенцією станом на 1 січня 2019 року, що збережений на рахунку спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області, становить 4 270,5 тис. гривень.

При цьому Комітет на засіданні 10 липня 2019 року погодив затверджений Вінницькою облдержадміністрацією розподіл залишку субвенції станом на 01.01.2019 року у сумі 4 270,5 тис. гривень.

Згідно з уточненим Переліком об’єктів за рахунок залишку субвенції (на таку ж суму), затвердженим Вінницькою облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 27.11.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 2 582 635,77 грн, або 60,4% залишку коштів (1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт майбутніх років);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 837 828 грн, або 19,6% залишку коштів (1 об’єкт);

поточний середній ремонт автомобільних доріг місцевого значення – 850 000 грн, або 20% залишку коштів (1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт майбутніх років).

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції зменшено обсяг по 1 об’єкту капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 850 000 грн і спрямовано на заходи з проектно-вишукувальних робіт майбутніх років для проведення поточного середнього ремонту автомобільних доріг місцевого значення.

Крім того, облдержадміністрацією повідомляється, що на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення спрямовано 2 408,9 тис. грн такого залишку, або 56,4% такого залишку коштів (проектно-вишукувальні роботи майбутніх років).

Слід зауважити, що надані Вінницькою облдержадміністрацією до Комітету матеріали щодо формування уточненого Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції не містять належного фінансово-економічного обґрунтування.

За інформацією Вінницької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 28.11.2019 р. № 6520/1/5.1-6-1348/08 копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., начальник управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації Бабій О.В.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень щодо уточненого Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції, що розглядається, звернувши при цьому увагу на необхідність забезпечення якісного планування видатків.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Вінницькій області, що здійснюється за рахунок залишку субвенції станом на 1 січня 2019 року, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 27 листопада 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р., на суму 4 270 463,77 грн, поданий листом Вінницької обласної державної адміністрації від 27.11.2019 р. № 01.01-23/7004 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління регіонального розвитку та будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації Бригадир В.І. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Хмельницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.12.2019 р. № 55/38-13-6016/2019).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.12.2019 р. № 55/38-13-6016/2019 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків - на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Хмельницької області передбачено субвенцію у сумі 568 355,0 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 15 травня та 30 жовтня 2019 року погодив затверджений та уточнений Хмельницькою облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 381 787,7 тис. грн.

Згідно з новим уточненим Переліком об’єктів (на суму 380 539,662 тис. грн), затвердженим Хмельницькою облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 02.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів між об’єктами та визначено обсяги за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 7 640,7 тис. грн (виготовлення проектно-кошторисної документації);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 15 557,1 тис. грн (8 об’єктів);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 340 117,378 тис. грн (57 об’єктів);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 17 224,484 тис. грн (26 об’єктів).

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (збільшено обсяг коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації на суму 40,7 тис. грн);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму 589 679 тис. грн і спрямовано на 3 об’єкти за таким самим напрямом);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 2 об’єктах на суму 1 288,739 тис. грн і спрямовано на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 1 248,039 тис. грн).

Крім того, у надісланих Хмельницькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на: роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 28 417,750 тис. грн (поточний середній ремонт – 11 088,664 тис. грн, експлуатаційне утримання – 17 329,086 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції; поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 187 815,338 тис. грн, або 32,8% загального обсягу субвенції.

За інформацією Хмельницької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 28.11.2019 р. № 6532/1/5.1-6-1344/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Хмельницькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 456 533 тис грн, використано – у сумі 456533 тис. грн, або 99,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 0,5 тис. гривень;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області перераховано субвенцію у сумі 490 751,9 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 477 895,5 тис. грн, або 97,4% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 12 856,9 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., начальник управління регіонального розвитку та будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації Бригадир В.І.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається, зазначивши при цьому про необхідність здійснення Укравтодором контролю за використанням коштів субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Хмельницької області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Хмельницької облдержадміністрації від 2 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Хмельницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 380 539,662 тис. грн, поданий листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.12.2019 р. № 55/38-13-6016/2019 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації Козира С.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Херсонської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 05.12.2019 р.
№ 22-9598/0/19/314).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Херсонської обласної державної адміністрації від 05.12.2019 р. № 22-9598/0/19/314 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків - на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Херсонської області передбачено субвенцію у сумі 398 981,1 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданні 28 травня 2019 року погодив затверджений Херсонською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 283 952,6 тис. грн.

Згідно з уточненим Переліком об’єктів на суму 283 981,1 тис. грн, затвердженим Херсонською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 5.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

будівництво та реконструкції автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 2 109.3 тис. грн;

будівництво та реконструкції вулиць і доріг комунальної власності – 12 096,8 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 37 890,7 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 50 721,7 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 174 162,6 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 7 000  тис. грн.

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 1 заходу з проведення проектно-вишукувальних робіт майбутніх років на суму 1 340,7 тис. грн);

будівництво та реконструкція вулиць і доріг комунальної власності (вилучено 1 об’єкт на суму 15 000 тис. грн та збільшено обсяг по 1 об’єкту на суму 2 164,4 тис. грн);

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (збільшено обсяг по 1 об’єкту на суму 1 340,7 тис. грн);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 15 об’єктах (у т.ч. 1 об’єкт вилучено) на суму 8 238,3 тис. грн та збільшено обсяг по 8 об’єктах (у т.ч. 7 нових об’єктів) на суму 21 102,4 тис. грн);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 12 об’єктах (у т.ч. 1 об’єкт вилучено) на суму 16 986,75 тис. грн, які спрямовано на 2 об’єкти за таким самим напрямом);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності (зменшено обсяг по 6 об’єктах (у т.ч. 2 об’єкти вилучено) на суму 1 409,9 тис. грн, які спрямовано на 3 об’єкти за таким самим напрямом).

Крім того, у надісланих Херсонською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що: на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 25 140,7 тис. грн (капітальний ремонт – 19 890,7 тис. грн, експлуатаційне утримання – 5 250 тис. грн), або 6.3% загального обсягу субвенції; на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 115 000 тис грн, або 28,8% загального обсягу субвенції.

За інформацією Херсонської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 26.11.2019 р. № 6486/1/5.1-6-1337/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Херсонською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Херсонської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 319 779,4 тис. грн, використано – у сумі 250 925,7 тис. грн, або 78,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 68 853,7 тис. гривень;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Херсонської області перераховано субвенцію у сумі 344,504,5 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 290 055,1 тис. грн, або 84,2% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 123 303,1 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Козир С.В.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається, зазначивши при цьому про необхідність здійснення Укравтодором контролю за використанням коштів субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Херсонської області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Херсонської облдержадміністрації від 5 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Херсонської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 283 981,1 тис. грн, поданий листом Херсонської обласної державної адміністрації від 05.12.2019 р. № 22-9598/0/19/314 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію т.в.о. директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайла Р.О. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Львівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Львівської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р.
№ 5/2-8156/0/2-19/5-13).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Львівської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р. № 5/2-8156/0/2-19/5-13 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків - на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі - субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Львівської області передбачено субвенцію у сумі 729 026,6 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 24 квітня та 10 липня 2019 року погодив затверджений та уточнений Львівською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суми 303 974,4 тис. грн.

Згідно з уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму), затвердженим Львівською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 10.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів між об’єктами, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 115 973,75 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 28 000 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 150 000,65 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 10 000 тис. грн.

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 6 об’єктах на суму 5 848,3 тис. грн і спрямовано на 1 об’єкт за таким самим напрямом);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 9 об’єктах на суму 2 188,2 тис. грн і спрямовано на 1 об’єкт за таким самим напрямом).

Крім того, у надісланих Львівською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на: роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 63 025,9 тис. грн (капітальний ремонт – 24 150,3 тис. грн, поточний середній ремонт – 13 175,6 тис. грн, експлуатаційне утримання – 25 700 тис. грн), або 8,5% загального обсягу субвенції; поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 425 052,2 тис. грн, або 58,3% загального обсягу субвенції.

За інформацією Львівської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 09.12.2019 р. № 6733/1/5.1-6-1395/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Львівською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 583 215 тис. грн, використано – у сумі 575 616 тис. грн, або 98,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 7 599 тис. гривень;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області перераховано субвенцію у сумі 629 485,6 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 514 102,6 тис. грн, або 81,7% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 122 982 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., т.в.о. директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської облдержадміністрації Кокотайло Р.О.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається, зазначивши при цьому про необхідність моніторингу використання коштів та забезпечення якісного планування видатків.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Львівської області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Львівської облдержадміністрації від 10 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Львівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 303 974,4 тис. грн, поданий листом Львівської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р. № 5/2-8156/0/2-19/5-13 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Дороги Прикарпаття» Сазонова А.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Івано-Франківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р. № 1511/0/2-19/01-033).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р. № 1511/0/2-19/01-033 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків - на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Івано-Франківської області передбачено субвенцію у сумі 348 253,9 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 28 травня та 13 листопада 2019 року погодив затверджений та уточнений Івано-Франківською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 313 383,6 тис. гривень.

Згідно з новим уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму), затвердженим Івано-Франківською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 10.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 224 999,41 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 66 384,19 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 22 000 тис. грн.

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг по 18 об’єктах капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 61 252 тис. грн, які спрямовані на 10 об’єктів (у т.ч. 8 нових об’єктів) за таким самим напрямом у сумі 44 860 тис. грн та на 11 об’єктів (у т.ч. 9 нових об’єктів) капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у сумі 16 392 тис. грн.

Крім того, у надісланих Івано-Франківською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на: роботи щодо штучних споруд передбачено 17 412,7 тис. грн (капітальний ремонт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 4 941 тис. грн, капітальний ремонт на вулицях і дорогах комунальної власності у населених пунктах – 2 000 тис. грн, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання  на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 10 471,7 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції; на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 34 870,3 тис. грн, або 10% загального обсягу субвенції.

За інформацією Івано-Франківської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 11.12.2019 р. № 6783/1/5.1-6-1407/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Разом з тим, у листі-погодженні Укравтодору щодо уточненого Переліку об’єктів зазначається таке:

визначена велика кількість об’єктів (169), що створює ризики для замовника щодо забезпечення здійснення належного технічного нагляду та контролю якості;

передбачено 156 об’єктів капітального ремонту з вартістю робіт до 1 500 тис. грн, що може зумовити уникнення проведення відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

уточнений Перелік об’єктів погоджено за умови проведення відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема по об’єктах вартістю до 1 500 тис. гривень.

Слід зауважити, що матеріали, надані Івано-Франківською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Івано-Франківській області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 278 907,1 тис. грн , використано – у сумі 269 453,5 тис. грн, або 96,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 9 453,6 тис. грн;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Івано-Франківській області перераховано субвенцію у сумі 300 703,5 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 124 904,2 тис. грн, або 41,5% перерахованого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 185 252,9 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., директор Державного підприємства «Дороги Прикарпаття» Сазонов А.В.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається, звернувши при цьому увагу на необхідність якісного планування.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Івано-Франківській області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Івано-Франківської облдержадміністрації від 10 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Івано-Франківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 313 383,6 тис. грн, поданий листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 10.12.2019 р. № 1511/0/2-19/01-033 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. Голови Вищого антикорупційного суду Крука Є.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1197-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Вищого антикорупційного суду від 04.12.2019 № 02.8.2-26/36/2019 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до підпункту 2 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік» (зі змінами відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України  від 04.12.2019 № 1197-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Слід нагадати, що пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р було встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» на 36 600 тис. гривень (з них оплата праці – 30 000 тис. грн) та збільшення обсягу видатків розвитку на 36 600 тис. грн (підпункт 1 пункту 1 вказаного розпорядження Уряду);

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» на 7 930 тис. гривень (з них оплата праці – 6 500 тис. грн) та збільшення обсягу видатків розвитку на 7 930 тис. гривень (підпункт 2 пункту 1 вказаного розпорядження Уряду).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Загалом відповідно до розпорядження Уряду від 23.10.2019 № 988-р пропонувалося перерозподілити видатки за бюджетними програмами, закріпленими за Вищим антикорупційним судом, на суму 44 530 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

0851010 - у обсязі 62,4 млн грн, що становить 25,9% річного плану (241,2 млн грн.) та 41,6% плану на звітний період;

0851020 - у обсязі 23,5 млн грн, що становить 30,5% річного плану (76,9 млн  грн.) та 49,1% плану на звітний період.

За наслідками розгляду звернень Вищого антикорупційного суду від 23.10.2019 № 02.8.2-26/22/2019, від 25.10.2019 № 02.8.1-03/9/2019, від 30.10.2019 № 02.8.1-11/18/2019 та від 01.11.2019 № 02.8.2-26/24/2019 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік» у зв’язку із відсутністю належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань Комітет на своєму засіданні 27 листопада 2019 року прийняв рішення перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р, направити на доопрацювання (лист Комітету до Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 04-13/10-620(229448), копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) .

Зважаючи на прийняте Комітетом рішення, Кабінетом Міністрів України схвалено розпорядження від 04.12.2019 № 1197-р «Про скасування підпункту 1 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 988» /скасовано підпункт 1 пункту 1 розпорядження Уряду від 23.10.2019 № 988-р, яким було встановлено здійснити перерозподіл  видатків за бюджетною програмою 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом»/.

Тобто, із урахуванням положень розпорядження Уряду від 04.12.2019 № 1197-р, належить у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду», здійснити перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 7 930 тис. гривень (з них оплата праці –  6 500 тис. грн) та збільшення обсягу видатків розвитку на 7 930 тис. гривень.

За поясненнями Вищого антикорупційного суду (лист від 04.12.2019 № 02.8.2-26/36/2019):

-  згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» суддя Вищого антикорупційного суду, не забезпечений житлом, забезпечується державою службовим житлом на час перебування на посаді, при цьому  не допускається виключення з числа службових та відчуження житлових приміщень, що надаються суддям Вищого антикорупційного суду на час перебування на посаді;

- за інформацією житлово-побутової комісії Вищого антикорупційного суду потребують забезпечення службовим житлом 11 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. При цьому, за бюджетною програмою 0851020 на придбання службових житлових приміщень передбачено 20 077,6 тис. гривень, що дасть можливість забезпечити службовим житлом лише 8 суддів /відповідно до паспорту бюджетної програми 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» на 2019 рік, затвердженого наказом Вищого антикорупційного суду від 15.10.2019 р. № 89 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), за цією програмою зазначені видатки передбачалося спрямувати на придбання службових житлових приміщень для суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для забезпечення 10 суддів (загальна чисельність – 12 суддів)/;

- основну кількість вакантних посад в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду заповнено у серпні – вересні, відтак до кінця поточного року очікується економія бюджетних коштів на оплату праці із нарахуваннями і кредиторська заборгованість за такими видатками на даний час відсутня і не утвориться до кінця року.

Тобто, із урахуванням перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження КМУ від 23.10.2019 № 988-р (зі змінами від 04.12.2019 № 1197-р) на придбання службового житла суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду буде спрямовано 28 007,6 тис. гривень.

Поряд з тим, слід зауважити, що відповідно до норм частини другої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді Вищого антикорупційного суду отримують суддівську винагороду, яка складається: з посадового окладу та доплат за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. При цьому, відповідно до вимог цього Закону у 2019 році базовий розмір посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду становить 40 прожиткових мінімумів, до якого для визначення посадового окладу судді Вищого антикорупційного суду застосовується регіональний коефіцієнт 1,25 /тобто становитиме 96 050 грн, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року у сумі 1 921 грн/, а з 1 січня 2020 року становитиме 50 прожиткових мінімумів /тобто, 131 375 грн, виходячи із  розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у сумі 2 102 грн/.

Слід зауважити, що звернення Вищого антикорупційного суду до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних фінансово-економічних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Трухін О.М., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., директор Департаменту видатків гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В., в.о. Голови Вищого антикорупційного суду Крук Є.В.

Директор Департаменту видатків гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень щодо зазначеного перерозподілу, звернувши при цьому увагу на необхідність дотримання єдиних підходів до придбання службового житла суддям Вищого антикорупційного суду.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. зазначив, що з огляду на вимоги Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» за результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 23 жовтня 2019 року № 988-р перерозподіл видатків державного бюджету із змінами відповідно до розпорядження Уряду від 4 грудня 2019 року № 1197-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду», здійснення перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 7 930 тис. гривень (з них оплата праці – 6 500 тис. грн) та збільшення обсягу видатків розвитку на 7 930 тис. гривень відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1197-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1189-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 04.12.2019 № 1/10-3135 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1189-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 2201280 «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 21 000 тис. грн та збільшення на таку суму видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2201280 фактично проведено у обсязі 820 611,1 тис. грн, що становить 75,9% річного плану (визначено у обсязі – 1 080 103,3 тис. грн) та 90,5% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОН, в якому зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється у зв’язку із забезпеченням проведення робіт з капітального ремонту та реставрації будівлі Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – Університет).

Відмічається, що у 2018 році Українським державним інститутом культурної спадщини на замовлення Університету було розроблено проектну документацію «Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 34) Університет св. Володимира – Головний навчальний корпус, вул. Володимирська, 60, м. Київ. Реставрація», визначено загальну кошторисну вартість робіт у сумі 88 838 тис. грн (довідково: у 2018 році було укладено договір на ремонтно-реставраційні роботи південного фасаду, антикригової системи та ремонту 50 відсотків покрівлі Головного навчального корпусу та виконано роботи на загальну вартість 12 520 тис. грн). На 2019 рік у кошторисі Університету для виконання робіт по східному фасаду будівлі, облаштування блискавкозахисту, освітлення та портику передбачено 10 000 тис. гривень.

При цьому зазначено, що є наявною економія фонду заробітної плати (листи тимчасової непрацездатності, оплата короткотермінових відпусток, вакантні посади) та стипендіального фонду (рух контингенту), відтак, з метою ефективного використання бюджетних коштів і необхідністю продовження виконання ремонтно-реставраційних робіт, існує можливість здійснити запропонований перерозподіл видатків державного бюджету.

Необхідно також зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягу такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Також, матеріали МОН не містять інформації щодо можливості освоєння таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду з дотриманням вимог законодавства про державні закупівлі.

Директор Департаменту видатків гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. за результатами опрацювання зазначеного питання звернув увагу на відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування у поданих до Комітету матеріалах, зауважив щодо ризиків використання додаткових коштів до кінця бюджетного періоду та вніс пропозицію: рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 4 грудня 2019 року № 1189-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, за бюджетною програмою 2201280 «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка», перерозподілу видатків у сумі 21 000 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1189-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію генерального директора директорату науки Міністерства освіти і науки України Чеберкуса Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 р. № 1188-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 05.12.2019 № 1/10-3153 /на заміну листа від 03.12.2019 № 1/10-3099/ та від 09.12.2019 № 1/10-3185 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 р. № 1188-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків  шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва» обсягу видатків споживання на 4 501,346 тис. грн;

зменшення за бюджетною програмою 2201390 «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» обсягу видатків розвитку на 100 000 тис. грн;

зменшення за бюджетною програмою 2201570 «Виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020"» обсягу видатків споживання на 33 697,859 тис. грн;

збільшення за бюджетною програмою 2201040 «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури, наукових об’єктів, що становлять національне надбання» обсягу видатків розвитку на 138 199,205 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201040 - у обсязі 527 163 тис. грн, що становить 71,9% річного плану (визначено у обсязі 733 254,8 тис. грн) та 86,1% плану на звітний період;

2201380 - у обсязі 46 031,2 тис. грн, що становить 72% річного плану (визначено у обсязі 63 957,1 тис. грн) та 83,2 плану на звітний період;

2201570 - у обсязі 220 107,9 тис. грн, що становить 86,4% річного плану (визначено у обсязі 254 745 тис. грн) та 86,5% плану на звітний період.

За зазначений період видатки за бюджетною програмою 2201390 не проводились (річний план визначено у обсязі 100 000 тис. грн) та з урахуванням запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету обсяг видатків передбачений за цією програмою буде повністю скасовано.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОН, в якому зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою закупівлі наукового обладнання для центрів колективного користування науковим обладнанням, що є одним із пріоритетних завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 849) в частині державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Відповідно до паспорту бюджетної програми, затвердженого наказом МОН від 26.02.2019 № 264 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), вже передбачено придбання наукоємного обладнання для виконання наукових робіт за загальним фондом у сумі 33 млн грн, проте у матеріалах МОН відсутні пояснення щодо використання таких коштів.

Слід відмітити, що постановою Кабінетом Міністрів України від 23.10.2019 р. № 930 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2014 р. № 117 і від 11 жовтня 2016 р. № 710» надано можливість здійснити попередню оплату товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, на строк не більше шести місяців щодо закупівлі наукових і науково-технічних робіт, послуг з проведення наукової, науково-технічної експертизи та товарів, робіт і послуг, пов’язаних із забезпеченням розвитку дослідницької інфраструктури, за рахунок коштів державного бюджету, а також встановлено, що відповідна поставка товарів, робіт та послуг може бути не здійснена у поточному році. Необхідно зауважити, що зазначене, у свою чергу, зумовить зростання рівня дебіторської заборгованості бюджетних установ, а також відтермінування на довготривалий період поставку і власне використання наукового обладнання відповідними Центрами.

Водночас зазначено, що фінансове забезпечення усіх наукових установ та ЗВО відповідно до законодавства має здійснюватися виключно за результатами наукової прозорої та об’єктивної державної атестації, проведення якої, за інформацією МОН, призупинено і відповідні заходи будуть виконуватись починаючи з 2020 року, у зв’язку з чим до кінця поточного року кошти за бюджетною програмою 2201390 у обсязі 100 млн грн не будуть використані.

Необхідно зазначити, що бюджетна програма 2201390 у державному бюджеті на 2019 рік передбачена вперше, відповідний порядок використання коштів за цією програмою затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 р. № 639, і якою також встановлено розпочати спрямування коштів на визначені заходи з 1 вересня поточного року. Проте, у матеріалах МОН не наведено детальних пояснень щодо невиконання нормативно-правових актів Уряду.

У матеріалах МОН також зазначено, що після сплати внесків до міжнародних організацій, членом яких є Україна, за рахунок зміцнення офіційного курсу гривні до іноземної валюти на момент сплати внесків виникла економія бюджетних коштів за  бюджетними програмами 2201380 та 2201570.

Необхідно також зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Так, матеріали МОН не містять детальної інформації щодо:

переліку наукового обладнання, яке передбачається придбати для центрів колективного користування науковим обладнанням, та обґрунтування обсягу  необхідних коштів, а також можливості освоєння таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду з дотриманням вимог законодавства про державні закупівлі;

ґрунтовних пояснень причин, з яких не надано можливість виконувати закладами вищої освіти наукових досліджень за пріоритетними напрямами.

Слід зазначити, що за наслідками попереднього опрацювання зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 9 грудня поточного року МОН (лист від 09.12.2019 № 1/10-3185, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) надано додаткову інформацію стосовно нормативно-правової бази щодо створення 21 центру колективного користування науковим обладнанням в окремих закладах вищої освіти для проведення наукових досліджень різного наукового спрямування (накази МОН від 02.05.2018 № 444, від 12.04.2019 № 475, від 19.11.2019 № 1439) та перелік обладнання, яке планується додатково закупити у 2019 році.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба Л.М., Крулько І.І., Гончаренко О.О., Пушкаренко А.М., Урбанський А.І., Трухін О.М., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В., генеральний директор директорату науки Міністерства освіти і науки України Чеберкус Д.В.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився проти здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що у підкомітеті з питань видатків державного бюджету не визначилися щодо остаточного рішення по даному питанню, і зазначив, що за результатами опрацювання зазначеного питання з огляду на відсутність достатніх фінансово-економічних обґрунтувань пропонується рекомендувати Комітету направити перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Уряду від 15 листопада 2019 року № 1188-р, на доопрацювання.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, з огляду на невиконання вимог пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами), перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 р. № 1188-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік», направити на доопрацювання.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 5.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра освіти і науки України Полюховича Ю.Ю. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 р. № 1105-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 02.12.2019 № 1/10-3070 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 р. № 1105-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку на суму 252 036 тис. гривень за бюджетною програмою 2201300 «Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та Державного фонду фундаментальних досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок»;

збільшення обсягу видатків розвитку на суму 252 036 тис. гривень за бюджетною програмою 2201410 «Дослідження на антарктичній станції «Академік Вернадський», відповідальний виконавець програми – Державна установа Національний антарктичний науковий центр, напрям використання – набуття у власність науково-дослідного судна та організація його експлуатації, включно з організаційними заходами, оплатою послуг суднових брокерів (морських агентів), послуг портів для забезпечення океанографічних досліджень у Південному океані та інших регіонах Світового океану, логістичного забезпечення української антарктичної станції «Академік Вернадський» та українських антарктичних експедицій.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201300 - у обсязі 2 929 тис. грн, що становить 1,1% річного плану та плану на звітний період (визначено у обсязі 262 448 тис. грн);

2201410 - у обсязі 55 146,9 тис. грн, що становить 91,6% річного плану (визначено у обсязі 60 204,2 тис. грн) та 96% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОН, в якому зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою придбання науково-дослідного судна для антарктичної станції «Академік Вернадський».

При цьому відмічено, що утримання та експлуатація такого судна потребуватиме відповідних витрат, які є співставними із витратами на фрахт іноземного судна, що здійснюються щороку для забезпечення функціонування української антарктичної станції «Академік Вернадський», а витрати з утримання та експлуатації, які виникатимуть у подальшому, частково або повністю компенсуватимуться шляхом надання послуг із логістичного забезпечення антарктичних експедицій інших країн, які не мають власного науково-дослідного флоту в Антарктиці, а також здійснення морських досліджень та отримання наукових результатів.

У матеріалах МОН зазначено, що здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету сприятиме підвищенню ефективності використання бюджетних коштів при виконанні заходів Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки за напрямом «Організація та проведення антарктичних експедицій» та її наукових завдань, а також у перспективі – і в рамках нової Державної цільової науково-технічної програми проведення полярних досліджень на 2021-2030 рр., концепцію якої вже розроблено МОН.

При цьому, у матеріалах МОН зазначено, що через відсутність на даний момент нормативно-правової бази для здійснення Національним фондом досліджень своєї діяльності кошти у сумі 252 036 тис. грн, передбачені за бюджетною програмою 2201300, на даний час є нерозподіленими і відтак не будуть використані до кінця року.

Слід відмітити, що постановою Кабінетом Міністрів України від 23.10.2019 р. № 930 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2014 р. № 117 і від 11 жовтня 2016 р. № 710», надано можливість здійснити попередню оплату товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, на строк не більше шести місяців щодо закупівлі наукових і науково-технічних робіт, послуг з проведення наукової, науково-технічної експертизи та товарів, робіт і послуг, пов’язаних із забезпеченням розвитку дослідницької інфраструктури, за рахунок коштів державного бюджету, а також встановлено, що відповідна поставка товарів, робіт та послуг може бути не здійснена у поточному році.

Необхідно також зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Так, матеріали МОН не містять детальної інформації щодо:

розрахунків та обґрунтувань обсягу коштів на придбання науково-дослідного судна та можливості освоєння таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду з дотриманням вимог законодавства про державні закупівлі;

пояснень несвоєчасної підготовки нормативно-правової бази для забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, зважаючи на те, що створення Фонду передбачено Законом України від 26.11.2015 р
№ 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» та прийнято постанову Кабінетом Міністрів України від 04.07.2018 р. № 528 «Про Національний фонд досліджень України».

Слід зазначити, що за наслідками попереднього опрацювання зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 9 грудня поточного року, МОН було доручено додатково надати пояснення щодо:

фінансово-економічної доцільності придбання наукового судна (зокрема, порівняння витрат, пов’язаних з оплатою послуг з фрахту іноземного судна, та вартості придбання і утримання судна);

морехідних і експлуатаційних характеристик судна, його технічного стану, строку експлуатації та придатності до проведення наукових досліджень.

Проте, на час підготовки матеріалів, відповідної інформації від МОН не надійшло.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Кузбит Ю.М., Урбанський А.І., Трухін О.М., Цабаль В.В., народний депутат України Грищук Р.П., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра освіти і науки України Полюхович Ю.Ю., директор Національного антарктичного наукового центру Дикий Є.О.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що у підкомітеті з питань видатків державного бюджету не визначилися щодо остаточного рішення по даному питанню, і зазначив, що за результатами опрацювання зазначеного питання, з огляду на відсутність достатніх фінансово-економічних обґрунтувань, пропонується рекомендувати Комітету направити перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Уряду від 20 листопада 2019 року № 1105-р, на доопрацювання.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. За підсумками голосування така пропозиція більшістю присутніх на засіданні на час голосування членів Комітету була підтримана.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, з огляду на невиконання вимог пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами), перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 р. № 1105-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік», направити на доопрацювання.

Голосували: «за» - 11, «проти» - 0, «утрималися» - 8 (на час голосування були присутні 19 членів Комітету).

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів у 2019 році (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1190-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 04.12.2019 р. за № 1/10-3134 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження змін до розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів у 2019 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1190-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 493» (далі – розпорядження КМУ № 1190-р).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій. Зважаючи на зазначене у пункті  1 розпорядження КМУ № 1190-р належало зазначити посилання на вимоги частини шостої статті 108 Кодексу.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом вперше затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 2211240 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів» (далі – субвенція) у сумі 150 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до цього Закону.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.07.2019р. № 493-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів у 2019 році» здійснено розподіл субвенції між місцевими бюджетами 24 областей та за відповідними об’єктами.

Розпорядженням КМУ № 1190-р внесено зміни до здійсненого згідно з розпорядженням КМУ № 493-р розподілу між місцевими бюджетами субвенції шляхом заміни кодів і назв місцевих бюджетів та передачі встановлених обсягів відповідним місцевим бюджетам, а саме у позиціях:

Полтавська область: код і назву районного бюджету «16315200000 районний бюджет Новосанжарського району» замінено кодом і назвою бюджету відповідної об’єднаної територіальної громади «16530000000 бюджет Новосанжарської селищної об’єднаної територіальної громади» (із збереженням обсягу видатків у сумі 263,6 тис. грн за раніше визначеним об’єктом);

Тернопільська область: передано до районного бюджету Тернопільського району здійснення видатків за об’єктом «Капітальний ремонт спортзалу комунального закладу навчально-виховний комплекс «Великобірківська ЗОШ I-III ступенів – гімназія ім. Степана Балея» за адресою вул. Шкільна, 1 в смт Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області» у сумі 870 тис. грн, зменшивши їх обсяг для бюджету м. Бережани. При цьому код і назву «19203100000 бюджет м. Бережан» замінено кодом і назвою «19315200000 районний бюджет Тернопільського району»;

Чернівецька область: коди і назви районних бюджетів «24304200000 районний бюджет Застанівського району» і «24311200000 районний бюджет Хотинського району» замінено кодами і назвами бюджетів об’єднаних територіальних громад відповідно «24523000000 бюджет Вікнянської сільської об’єднаної територіальної громади» і «24531000000 бюджет Хотинської міської об’єднаної територіальної громади» (із збереженням обсягу видатків за раніше визначеними об’єктами у сумі 765,4 тис. грн та 1340 тис. грн відповідно).

Порівняльна таблиця щодо таких змін у розподілі субвенції роздана народним депутатам України – членам Комітету.

За наданою у листі до Комітету інформацією МОН проведення таких змін обумовлене:

у Полтавській області – передачею із спільної власності територіальних громад сіл, селищ Новосанжарського району у комунальну власність Новосанжарської селищної об’єднаної територіальної громади опорного закладу Новосанжарська загальноосвітня школа I-III ступенів;

у Тернопільській та Чернівецькій областях – виправленням помилок по зазначених вище позиціях, що були виявлені у процесі виконання місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що здійснення таких змін у розподілі субвенції між місцевими бюджетами наприкінці року створює ризики з виконання місцевих бюджетів за відповідними напрямами видатків.

Поряд з тим варто зазначити, що згідно з пунктом 8 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 376, зміни до розподілу субвенції між окремими місцевими бюджетами вносяться за поданням МОН на підставі пропозицій комісії, сформованих з урахуванням вимог, установлених пунктами 5 і 6 цих Порядку та умов, та належного обґрунтування щодо необхідності внесення таких змін, що надійшло від обласних держадміністрацій.

При цьому, МОН не наведено відповідних пояснень щодо дотримання таких вимог при внесенні змін до розподілу субвенції, а також не надано належних обґрунтувань щодо можливостей освоєння у повному обсязі таких коштів до завершення бюджетного періоду.

Довідково: За даним звіту Казначейства про надання та використання місцевими бюджетами дотацій, субвенцій, отриманих з державного бюджету на 2019 рік, субвенцію перераховано місцевим бюджетам у повному обсязі (150 000 тис. грн), її використання місцевими бюджетами за січень-жовтень забезпечене у сумі 41 774,4  тис. грн, що становить 27,8% до планових показників /інформація щодо надання та використання субвенції роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Крулько І.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо внесених змін до розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції згідно із розпорядженням КМУ № 1190-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів у 2019 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1190-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 493».

Голосували: «за» - одноголосно.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Колумбета А.С. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1234-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – Мінветеранів) від 11.12.2019 р. № 22/5.1-4553/19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1234-р «Про розподіл у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (далі – розпорядження Уряду № 1234-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – МТОТ) за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 1611020 (видатки розвитку) у сумі 34 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Слід відмітити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 р. № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Мінветеранів є правонаступником прав і обов’язків МТОТ.

Виходячи з вимог частини другої статті 97 Кодексу, постановою Уряду від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами) затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з якими серед іншого визначено, що:

субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, зокрема на: будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам, а також на придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік, у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;

пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;

виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Міністерства для погодження та підготовки і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Розподіл субвенції у обсязі 20 706,7 тис. грн здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. № 488-р та від 27.11.2019 р. № 1156-р, що погоджено Комітетом.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Уряду № 1234-р затверджено розподіл у 2019 році частини субвенції (37,3% загального обсягу) між місцевими бюджетами Донецької, Житомирської, Луганської, Львівської та Харківської областей згідно з додатком в обсязі 12 668,302 тис. грн.

Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 3 Кодексу бюджетний період становить один календарний рік і завершується 31 грудня. Розподіл субвенції наприкінці бюджетного періоду створює ризики невикористання коштів за призначенням та недосягнення мети надання субвенції. Відповідно до вимог частини першої статті 57 Кодексу не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Згідно з пунктом 9 Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2010 № 1132, обсяг субвенцій з державного бюджету, не використаний на кінець бюджетного періоду, перераховується в останній робочий день такого періоду органами Казначейства до державного бюджету, якщо інше не передбачено Кодексом та/або законом про Державний бюджет України.

Водночас, слід зауважити, що за результатами виконання державного і місцевих бюджетів за 2018 рік до державного бюджету повернуто 3 564,576 тис. грн (10,5% обсягу відповідної субвенції) як не використані, зважаючи, зокрема, на здійснений 5 грудня 2018 року розподіл між місцевими бюджетами такої ж частини субвенції.

Згідно з матеріалами Мінветеранів, наданими до Комітету, поінформовано про таке:

Мінветеранів створено комісію з розгляду переліків об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів субвенції;

одним з критеріїв відбору об’єктів є дотримання умов співфінансування заходів з місцевого бюджету у розмірі не менше 30% (водночас, зазначеною комісією бралися до уваги рішення окремих рад щодо прийняття/внесення змін до місцевих програм соціального захисту населення, хоча відповідно до частини другої статті 23 Кодексу бюджетні призначення встановлюються рішенням про місцевий бюджет, інформація про що відсутня. Крім того, окремі рішення місцевих рад прийняті після проведення відповідних засідань комісії);

засідання відповідної комісії Мінветеранів відбулися 14.11.2019, 21.11.2019 та 05.12.2019;

згідно з результатами відбору субвенція має бути спрямована за напрямами:

придбання у комунальну власність житла – 32 квартир (з них: 2 однокімнатних, 7 двокімнатних, 4 трикімнатних, 1 чотирикімнатної), а також житлового будинку для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг (для бюджету Олександрівської селищної об’єднаної територіальної громади та бюджету м.Костянтинівки Донецької області).

Однак такі матеріали Мінветеранів не містять відповідних розрахунків та пояснень щодо уникнення ризиків при використанні таких коштів місцевими бюджетами до завершення бюджетного періоду, а також з приводу неврахування окремих рішень комісії, що засвідчено у протоколі, але не знайшло відображення у додатку до розпорядження Уряду № 1234-р.

Таким чином, з урахуванням прийнятих Урядом розпоряджень від 05.07.2019 р. № 488-р, від 27.11.2019 р. № 1156-р і розпорядження Уряду № 1234-р нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2019 рік обсягом становить 625 тис. гривень.

Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року за бюджетною програмою 1611020 місцевим бюджетам перераховано субвенцію з державного бюджету у сумі 11 333,4 тис. грн, що становить 33,3% плану на рік. Касові видатки місцевих бюджетів становлять 6 554,2 тис. грн. За січень-листопад 2019 року місцевим бюджетам надано 15 111,2 тис. грн субвенції (44,4% плану на рік).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник директора Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Макацарія С.М., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Колумбет А.С.

Заступник директора Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Макацарія С.М. не висловив заперечень з приводу розподілу субвенції, що розглядається, наголосивши при цьому на незавершеному Мінветеранів розподілі субвенції.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також не висловив заперечень щодо розподілу субвенції, звернувши увагу Мінветеранів на низьку виконавську дисципліну, оскільки нерозподілені кошти можливо було спрямувати на забезпечення житлом ще 2-3 відповідних сімей в районах, та на необхідність опрацювання звіту Рахункової палати щодо аналізу використання субвенції для застосування у подальшій роботі.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням Уряду № 1234-р.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1234-р «Про розподіл у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України».

Голосували: «за» - одноголосно.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови комісії з проведення ліквідації Мінмолодьспорту, директора Департаменту економіки та фінансів Мінмолодьспорту Музики Ю.Л. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1006) /включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Голови Комітету Крулька І.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт) від 11.12.2019 р. № 1226/6.2/19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1006 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінмолодьспорту на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3401070 «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій», перерозподіл видатків у сумі 1 500 тис. грн. шляхом зменшення видатків споживання та встановлення видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 3401070 фактично проведено у обсязі 44 073,7 тис. грн, що становить 69,5% річного плану (визначено у обсязі 63 407,5 тис. грн) та 75,7% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінмолодьспорту, в якому відмічається, що його реалізація здійснюється з метою забезпечення діяльності новоствореної державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр» обладнанням довгострокового використання для роботи Центру.

Так, відповідно до поданих Мінмолодьспорту розрахунків пропонується придбати для діяльності Центру: сервери (48 тис. грн), машини для обробки даних (572 тис. грн), фотокопіювальне та поліграфічне обладнання для офсетного друку (111,7 тис. грн), світлове та фотографічне обладнання (206,1 тис. грн), апаратуру для запису аудіо- та відеоматеріалу (80,3 тис. грн), проекційне, телевізійне, аудіовізуальне обладнання (206 тис. грн), обладнання для телерадіомовлення (61,8 тис. грн), мікрофони та гучномовці (36,3 тис. грн), меблі, теплообмінники, кондиціонери, холодильне обладнання (177,8 тис. гривень).

Також постановою Уряду від 11.12.2019 р. № 1006 встановлено внести зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів державної політики з питань молоді та державної підтримки молодіжних та дитячих громадських організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 р. № 116 /в частині доповнення напрямів спрямування бюджетних коштів, зокрема, на придбання обладнання та інвентарю довгострокового використання/, та постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 148 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2016-2020 роки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» /щодо уточнення назви головного розпорядника бюджетних коштів (Міністерство молоді та спорту замінено на Міністерство культури, молоді та спорту), а також уточнення обсягів та джерел фінансового забезпечення програми "Молодь України"/.

Перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. запропонував прийняти таке рішення: погодити встановлений постановою Уряду від 11 грудня 2019 року № 1006 перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену першим заступником Голови Комітету Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх за засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3401070 «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій», здійснення перерозподілу видатків у сумі 1 500 тис. грн шляхом зменшення видатків споживання та встановлення видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1006.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 7.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, президента Національного комітету спорту інвалідів України Сушкевича В.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1231-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Голови Комітету Крулька І.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт) від 11.12.2019 р. № 1224/6.3/19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1231-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінмолодьспорту на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» обсягу видатків на 1 679,9 тис. грн (у тому числі зменшення видатків споживання на 30 127,9 тис. грн та збільшення видатків розвитку на 28 448 тис. гривень);

збільшення за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» обсягу видатків розвитку на 1 679,9 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

3401110 - у обсязі 544 651,1 тис. грн, що становить 72,4% річного плану (визначено у обсязі 752 505,5 тис. грн) та 81,2% плану на звітний період;

3401220 - у обсязі 1 323 229 тис. грн, що становить 74,9% річного плану (визначено у обсязі 1 766 035,3 тис. грн) та 88,1% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінмолодьспорту, в якому відмічається, що його реалізація здійснюється з метою подальшого створення та розвитку об’єктів спортивної інфраструктури, придбання спеціалізованого та спеціального обладнання та інвентарю для забезпечення обслуговування та облаштування території та діяльності баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, а також забезпечення проведення спортивно-реабілітаційних заходів для осіб з інвалідністю, у тому числі воїнів ООС, належної підготовки до ліцензійних та відбіркових міжнародних змагань національних збірних команд з олімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю до літніх XXXII Олімпійських та XVI Паралімпійських ігор.

За поясненнями Мінмолодьспорту економія коштів щодо видатків споживання за бюджетною програмою 3401110 утворилася, насамперед, в частині коштів, передбачених на виплату стипендій Президента України та грошових винагород спортсменам – чемпіонам.

Фінансово-економічні розрахунки щодо обсягів такого перерозподілу наведено у матеріалах Мінмолодьспорту, поданих до Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Лаба М.М., а також Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України Сушкевич В.М., директор Департаменту видатків гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. запропонував прийняти таке рішення: погодити встановлений розпорядженням Уряду від 11 грудня 2019 року № 1231-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Директор Департаменту видатків гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену першим заступником Голови Комітету Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми за засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1231-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» обсягу видатків на 1 679,9 тис. грн (у тому числі зменшення видатків споживання на 30 127,9 тис. грн та збільшення видатків розвитку на 28 448,0 тис. гривень);

збільшення за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» обсягу видатків розвитку на 1 679,9 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

 

4. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про проект листа до Прем’єр-міністра України щодо ризиків виконання окремих доходів державного бюджету при реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Відмітили:

У підготовленому проекті листа Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ до Прем’єр-міністра України Гончарука О.В. звернуто увагу на ризики виконання окремих доходів державного бюджету при реалізації Закону України від 14.11.2019 р.
№ 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /проект листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме на таке.

1. Під час розгляду у другому читанні законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 2144 та прийняття Верховною Радою України його в цілому як закону (Закон України від 14.11.2019 р. № 293-ІХ) проголосовано пропозицію про доповнення розділу VI цього Кодексу пунктом 43-2 щодо зарахування у 2020 році 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні пального та з ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування, яка попередньо Комітетом була відхилена та відповідно не врахована у показниках законопроекту про державний бюджет на 2020 рік, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання та прийнятого Верховною Радою України 14 листопада 2019 року.

У зв’язку з цим, у 2020 році ймовірним може бути недонадходження доходів спеціального фонду державного бюджету в частині джерел формування державного дорожнього фонду, оскільки такий акцизний податок з наступного року мав би у повному обсязі зараховуватися до державного дорожнього фонду.

Разом з тим, з огляду на значне перевиконання загального обсягу доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, за підсумками січня-жовтня 2019 року (на 3,97 млрд грн, або на 9,7%), а також необхідність вжиття заходів щодо покращення адміністрування податків і зборів (включаючи детінізацію економіки), відповідні втрати доходів мають будуть мінімізовані та вбачається можливим виконання у 2020 році планових показників витрат державного дорожнього фонду.

2. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено зарахування до спеціального фонду державного бюджету нового платежу – плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор з визначенням відповідного планового показника доходів /4411,3 млн грн/ та спрямуванням таких коштів на: субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» /2 млрд грн/; модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування /1 млрд грн/; першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням /150 млн грн/; реалізацію державного інвестиційного проекту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ-Суми-Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог» /400 млн грн/; реалізацію державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» /100 млн грн/; розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту /411,3 млн грн/; субвенцію місцевим бюджетам на будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових басейнів /200 млн грн/; субвенцію місцевим бюджетам на створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту /150 млн грн/.

Поряд з тим, цим Законом визначено спрямувати понадпланові надходження плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор на: субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів»; модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування; реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів; лікування громадян України за кордоном.

Загалом таке питання було ініційовано Урядом у підготовленому ним до другого читання законопроекті про державний бюджет на 2020 рік, а для законодавчого унормування справляння плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради України законопроект про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (реєстр. № 2285 від 17.10.2019 р.). Однак наразі Верховною Радою України ще не розглянуто зазначений законопроект (включаючи альтернативні законопроекти), а відтак існує ризик надходження у 2020 році відповідних доходів у необхідному обсязі та виконання бюджетних програм за рахунок таких коштів.

3. За ініціативою Кабінету Міністрів України у затвердженому Державному бюджеті України на 2020 рік також визначено додаткові надходження загального фонду державного бюджету, а саме плановий показник рентної плати за користування надрами для видобування бурштину у сумі 532,1 млн грн, який розраховано відповідно до поданих 08.10.2019 р. урядових законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину (реєстр. № 2240), про внесення зміни до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину (реєстр. № 2241) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу рентної плати за користування надрами для видобування бурштину (реєстр. № 2242). При цьому законопроект за реєстр. № 2240 прийнято за основу 12.11.2019 р., законопроект за реєстр. № 2242 проголосовано як поправку 14.11.2019 р. (у складі прийнятого законопроекту за реєстр. № 2144), а законопроект за реєстр. № 2241 ще не розглядався Парламентом. Таким чином, на даний час залишається ризик щодо виконання у 2020 році планового показника зазначеної рентної плати.

Враховуючи вищенаведене, з метою належної реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», доцільно Комітету поінформувати Прем’єр-міністра України з таких питань та просити його доручити уповноваженим центральним органам виконавчої влади вжити необхідних заходів щодо забезпечення виконання відповідних планових показників доходів державного бюджету на наступний рік, включаючи спільні дії Уряду і Парламенту щодо законодавчого врегулювання порушених питань.

Завершуючи доповідь, заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував Комітету схвалити направлення Прем’єр-міністру України відповідного листа, проект якого роздано.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Направити лист Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до Прем’єр-міністра України Гончарука О.В. щодо ризиків виконання окремих доходів державного бюджету при реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                        Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                     В.В. Цабаль