Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №23 від 15 січня 2020 року

 

 

 

1600 година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 31 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Люшняк М.В., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Стасовська Г.М., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших осіб, присутніх на засіданні:

від Міністерства фінансів України

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – заступник Голови;

Іванова І.М. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Дергунов С.Г. – радник заступника Голови;

Старченко О.М. – головний спеціаліст відділу відносин з органами державної влади та громадськістю Управління інформаційної політики;

 

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кубраков О.М. – Голова;

Кузькін Є.Ю. – керівник Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності;

Безуглий А.О. – директор ДП "ДерждорНДІ".

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

3. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

4. Різне.

4.1. Про скасування рішення Комітету з питань бюджету від 18 грудня 2019 року про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1280-р.

4.2. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період першої і другої сесій Верховної Ради України дев’ятого скликання.

4.3. Про продовження роботи Комітету з питань бюджету після закінчення другої сесії Верховної Ради України.

Після перерви (18-15)

5. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2661 від 20.12.2019 р.), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Кісєлєм Ю.Г., Клочком А.А. та іншими. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М./

6. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2660 від 20.12.2019 р.), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А., Маріковським О.В. та іншими. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М./

 

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з прийняттям Закону України "Про розвідку" (реєстр. № 2415 від 11.11.2019, Президент України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів" (реєстр. № 2456 від 15.11.2019, народні депутати України Яцик Ю.Г., Бакумов О.С., Галушко М.Л., Мельник П.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові"( реєстр. № 2450 від 15.11.2019, народні депутати України Ватрас В.А., Божик В.І., Павліш П.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" щодо заборони участі України у розподілі мігрантів, який відбувається в країнах-членах Європейського Союзу" (реєстр. № 2397 від 07.11.2019, народний депутат України Рабінович В.З.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (щодо зміни порядку обліку тварин, які віднесені до державного мисливського фонду)" (реєстр. № 2448 від 14.11.2019, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції" (реєстр. № 2500 від 27.11.2019, народний депутат України Лічман Г.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я" (реєстр. № 2429 від 13.11.2019, народні депутати України та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо сприяння виконанню Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків" (реєстр. № 2459 від 15.11.2019, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"" (реєстр. № 2483 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"" (реєстр. № 2484 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо кількісного складу суддів Великої Палати Верховного Суду" (реєстр. № 2462 від 18.11.2019, народний депутат України Бабій Р.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА" (реєстр. № 0010 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії"" (реєстр. № 2236 від 07.10.2019, народні депутати України Бондар М.Л., Павленко Р.М., Геращенко І.В., Величкович М.Р., Гончаренко О.О.);

1.1.14. Проект Закону України "Про до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності лікарських засобів для громадян" (реєстр. № 2089 (доопрац.) від 29.10.2019, народні депутати України Стефанишина О.А., Устінова О.Ю.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо зменшення терміну оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування" (реєстр. № 2228 (доопрац.) від 21.11.2019, народний депутат України Микиша Д.С.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо зміни строків накладення адміністративних стягнень за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції" (реєстр. № 2455 від 15.11.2019, народні депутати України Павліш П.В., Новіков М.М., Герман Д.В., Торохтій Б.Г.);

1.1.17. Проект Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо приведення у відповідність до Конституції України)" (реєстр. № 2472 від 19.11.2019, народний депутат України Совгиря О.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо умов розгляду звернень" (реєстр. № 2480 від 21.11.2019, народні депутати України Третьякова Г.М., Безгін В.Ю., Струневич В.О., Арсенюк О.О., Гривко С.Д.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо ефективного парламентського контролю, підготовки, доопрацювання проектів законодавчих актів Верховної Ради України та забезпечення членства народного депутата України у трьох Тимчасових спеціальних комісіях і Тимчасових слідчих комісіях Верховної Ради України)" (реєстр. № 2447 від 14.11.2019, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відпустки при народженні дитини" (реєстр. № 2436 від 14.11.2019, народні депутати України Чорний Д.С., Поляков А.Е., Нестеренко К.О.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до  Регламенту Верховної Ради України щодо підстав для відсутності народного депутата на пленарних засіданнях Верховної Ради України або засіданнях комітетів Верховної Ради України" (реєстр. № 2328 (доопрац.) від 12.11.2019, народні депутати України Шуфрич Н.І., Качура О.А.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кваліфікації, як фактору адаптації та мобільності українця" (реєстр. № 2481 від 21.11.2019, народні депутати України Третьякова Г.М., Бабак С.В. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадські об’єднання"" (реєстр. № 2442 від 14.11.2019, народний депутат України Шахов С.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" щодо подання іноземцями та особами без громадянства біометричних даних для оформлення віз" (реєстр. № 2478 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 46 Житлового кодексу Української РСР щодо позачергового забезпечення житлом осіб, які взяті ні облік до 01 січня 1993 року та проживають у житлі тимчасового призначення" (реєстр. № 2443 від 14.11.2019, народні депутати України Літвінов О.М., Здебський Ю.В. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" (реєстр. № 2458 від 15.11.2019, народні депутати України Пивоваров Є.П., Герус А.М. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо спрощення процедури державної реєстрації змін до відомостей про структурні утворення політичної партії" (реєстр. № 2449 від 15.11.2019, народні депутати України Соболєв С.В., Князевич Р.П., Геращенко І.В. та інші);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо надання інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги" (реєстр. № 2479 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо спрощення державної реєстрації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку" (реєстр. № 2504 від 27.11.2019, народні депутати України Мінько С.А., Мезенцева М.С.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"" (реєстр. № 2485 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"" (реєстр. № 2486 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні щодо терміну набрання чинності окремими положеннями" (реєстр. № 2470 від 19.11.2019, народні депутати України Іонушас С.К., Гетманцев Д.О., Василевська-Смаглюк О.М.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію"" (реєстр. № 2477 від 21.11.2019, народні депутати України Герега О.В., Мінько С.А., Колихаєв І.В. та інші).

Законопроекти, які не мають вплив на показники бюджету,
 але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (реєстр. № 2491 від 22.11.2019), поданий народними депутатами України Медведчуком В.В., Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Льовочкіним С.В., Шуфричем Н.І., Козаком Т.Р., Німченком В.І., Загороднім Ю.І, Колтуновичем О.С.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується, зокрема, затвердити інший строк особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України, встановлений статтею 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (до 31 грудня 2019 року), запровадивши такий строк з 20.00 за місцевим часом в день голосування на місцевих виборах в окремих районах Донецької і Луганської областей.

При цьому, із законопроекту виключено положення про необхідність призначення позачергових місцевих виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей. Водночас, згідно з частиною другою пункту 4 законопроекту (щодо викладення у новій редакції пункту 2 статті 10 Закону) доручається Кабінету Міністрів України в межах повноважень вжити невідкладних заходів щодо забезпечення фінансування позачергових виборів за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Необхідно зауважити, що таке положення не відповідає вимогам частини другої статті 4, частини першої статті 24, а також пункту 20 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України;

резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету;

видатки на проведення виборів, передбачених законом, здійснюються за рахунок державного бюджету.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація закону (у разі його прийняття) не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Слід зазначити, що позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України (пункт 30 статті 85 Конституції України, частина третя статті 14 Закону України «Про місцеві вибори»). Відповідно до частини другої статті 69 Закону України «Про місцеві вибори» у законі про Державний бюджет України передбачається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам для підготовки і проведення позачергових, додаткових та перших місцевих виборів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (реєстр. № 2491 від 22.11.2019), поданий народними депутатами України Медведчуком В.В., Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Льовочкіним С.В., Шуфричем Н.І., Козаком Т.Р., Німченком В.І., Загороднім Ю.І, Колтуновичем О.С., не має прямого впливу на показники державного бюджету, оскільки фінансове забезпечення такої законодавчої ініціативи (в частині проведення позачергових місцевих виборів) може здійснюватися в межах коштів, які визначаються законом про Державний бюджет на відповідну мету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами частини другої статті 4, частини першої статті 24, а також пункту 20 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію» (реєстр. № 2083-д від 26.11.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Цимбалюком М.М., Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», які передбачають, зокрема:

здійснення виплат сум пенсій, які не були нараховані та/або виплачені з моменту припинення фінансування органів Пенсійного фонду України у зв’язку зі збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, повсюдними проявами насильства, порушеннями прав людини та надзвичайними ситуаціями воєнного, природного чи техногенного характеру за минулий час без обмеження будь-яким строком (сума невиплаченої пенсії, більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми – щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії), при цьому такі виплати пенсій можуть здійснюватися в тому числі спадкоємцям померлих пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які проживали на тимчасово окупованих територіях, або населених пунктах, на території яких органи влади тимчасово не здійснювали свої повноваження;

спрощення процедури отримання пенсій (без підтверджуючих документів, необхідних для призначення/перерахунку пенсії) для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях;

визначення особливого порядку отримання пенсій особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях України та не перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи;

надання можливості докупівлі страхового стажу без застосування подвоєння суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особам, які не мали змоги сплатити страхові внески у зв’язку внутрішнім переміщенням, тимчасовою окупацією частини території України.

Слід відмітити, що відповідно до підпунктів «а» і «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів державного бюджету здійснюється виплата пенсій окремим категоріям осіб, покриття різниці між розмірами пенсій та компенсація дефіциту коштів Пенсійного фонду України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація його положень потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету (за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України обсяг таких коштів становить 115,4 млрд грн на рік), джерел покриття яких не визначено, а зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, видатки на реалізацію законопроекту стануть додатковим навантаженням на державний бюджет.

Крім того, Міністерство фінансів у своєму експертному висновку висловило застереження до положень вказаного законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію» (реєстр.  2083-д від 26.11.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Цимбалюком М.М., Королевською Н.Ю. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше січня 2021 року, а після 15 липня 2020 рокуне раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.2. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки України» (реєстр. № 1184 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Южаніною Н.П., Фріз І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується створення та функціонування нового органу – Національного бюро фінансової безпеки України (далі – НБФБ) як державного правоохоронного органу, на який на основі кримінального аналізу та аналізу ризиків покладається усунення загроз фінансовій безпеці держави, у тому числі шляхом запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його підслідності, які завдають шкоди публічним фінансам, та запобігання їх вчиненню у майбутньому. При цьому зазначається, що НБФБ є підзвітним Верховній Раді України та суспільству.

Зазначений законопроект визначає правову основу, принципи, завдання та повноваження НБФБ, контроль за його діяльністю, загальну структуру і чисельність, обов'язки та відповідальність працівників, правовий та соціальний захист працівників, фінансове та матеріально-технічне забезпечення НБФБ, його взаємодію з державними органами та іншими органами, міжнародне співробітництво.

Щодо структури та фінансового забезпечення НБФБ, а також соціального захисту його працівників у законопроекті пропонується, зокрема: систему НБФБ складає центральний апарат, підпорядковані йому територіальні органи (7 таких органів) та Тренінговий центр, при цьому загальна чисельність працівників не може перевищувати 4000 осіб (статті 9 і 10); фінансове забезпечення НБФБ передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, включаючи діяльність Тренінгового центру (частина десята статті 33 і стаття 48); закріплено право на отримання одноразової  грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності працівника НБФБ (статті 72-76), виплату грошової допомоги у розмірі 50% місячного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за кожний повний календарний рік служби при звільненні з роботи або зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або з реорганізаційними заходами (частина друга статті 71).

Поряд з тим, у підпункті 1 пункту 5 Прикінцевих положень законопроекту доручено Кабінету Міністрів протягом місяця з дня набрання чинності відповідним законом внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для створення та діяльності НБФБ, зокрема видатків для забезпечення НБФБ та його органів адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв'язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів та підрозділів оперативного документування, озброєнням, спеціальними засобами захисту, іншим майном та інформаційною базою. У пояснювальній записці до законопроекту з цього приводу зазначено, що його прийняття та реалізація потребує виділення коштів з державного бюджету, перерозподіл яких повинен бути здійснений внаслідок ліквідації податкової міліції (наразі штатна чисельність працівників податкової міліції становить 4701 особа), окремих підрозділів захисту економіки Національної поліції МВС, підрозділів СБУ, що опікуються боротьбою з економічними злочинами, при цьому Державна фіскальна служба позбавляється невластивої їй правоохоронної функції, а Національна поліція МВС та СБУ при подальшому їх реформуванні отримують можливість скоротити штатну чисельність працівників, таким чином прийняття законопроекту дозволить скоротити чисельність правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері економіки.

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв'язку із створенням та функціонуванням НБФБ.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, слід відмітити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Міністерству фінансів України встановлені бюджетні призначення за загальним фондом на функціонування Бюро фінансових розслідувань у сумі 1 288 141,4 тис. грн. Зазначені кошти передбачені на створення і забезпечення діяльності такого органу, запровадження якого визначено законопроектом за реєстр. № 1208-2 «Про Бюро фінансових розслідувань» (прийнятий Верховною Радою України за основу 2 жовтня 2019 року).

Крім того, законопроект передбачає внесення низки змін до ряду кодексів та законів України. Зокрема, змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу пропонується встановити відповідальність у вигляді накладання штрафу, конфіскації майна або позбавлення волі за: невиконання законних вимог посадових осіб НБФБ; посягання на життя Директора НБФБ; привласнення, розтрата або заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем; шахрайство з податком на додану вартість; незаконний вплив у будь-якій формі на Директора НБФБ.

Такі положення матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень).

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що за інформацією розробника законопроекту його реалізація потребує виділення коштів з державного бюджету і звертає увагу на відсутність фінансово-економічних розрахунків щодо впливу законопроекту на показники бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки України» (реєстр. № 1184 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Южаніною Н.П., Фріз І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування НБФБ /при цьому видатки на створення і функціонування Бюро фінансових розслідувань передбачені у державному бюджеті на 2020 рік/, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і способів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 5 і 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо пільг та соціальної підтримки (реєстр. № 2430 від 13.11.2019), внесений народними депутатами України Пушкаренком А.М. та Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати державні соціальні гарантії та пільги для дітей війни, військових конфліктів, антитерористичної операції, зокрема, передбачивши:

- безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;

- підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення значного кола осіб, які отримають соціальних гарантії та пільги, що зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових і матеріальних витрат із Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що за попередніми розрахунками лише на виплату підвищень до пенсій додаткові видатки з державного бюджету становитимуть понад 4,5 млрд грн на рік, та звертає увагу, що такі пропозиції мають вноситися з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та Пенсійного фонду України.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення  збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 5 і 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо пільг та соціальної підтримки (реєстр. № 2430 від 13.11.2019), має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про парламентський контроль за дотриманням вимог Конституції та законів України щодо забезпечення національної безпеки в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів (реєстр. № 1204 (доопрац.) від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту закону є створення Комітету Верховної Ради України з питань парламентського контролю за спеціальними службами (далі – Комітет). При цьому, положеннями законопроекту пропонується визначити: правові основи здійснення парламентського контролю у секторі безпеки і оборони; принципи, основні задання та предмет контролю; зазначаються суб’єкти забезпечення здійснення контролю (Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Служба зовнішньої розвідки України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України та розвідувальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби України), порядок створення та функціонування цього Комітету.

Зокрема, положеннями законопроекту передбачено, що:

- Комітет створюється Верховною Радою України відповідно до Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про комітети Верховної Ради України» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом,

- персональний склад Комітету формується з дотриманням вимог Регламенту Верховної Ради України,

- роботу Комітету забезпечує його секретаріат, штат якого формується відповідно до законодавства про державну службу,

- члени Комітету, працівники секретаріату Комітету у своїй діяльності повинні мати допуск до державної таємниці найвищого ступеня секретності.

Слід зазначити, що положеннями статей 14, 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» встановлено повноваження комітетів Верховної Ради України, при цьому, предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання, визначено Постановою Верховної Ради України від 29.08.2019 № 19-IX, де, зокрема, зазначено відповідні контрольні повноваження у сфері діяльності спеціальних служб (Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Комітет з питань правоохоронної діяльності).

Як зазначено авторами у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме видатків державного бюджету, передбачених на утримання Верховної Ради України, у сумі 500 000 грн, для матеріально-технічного забезпечення діяльності новоствореного комітету Верховної Ради України та його секретаріату. При цьому зазначено, що чисельність Комітету та його секретаріату забезпечується за рахунок чисельності депутатського корпусу та чисельності працівників Апарату Верховної Ради України.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація вищезазначених положень законопроекту не впливає на дохідну частину бюджетів та призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету для матеріально-технічного забезпечення діяльності новоствореного комітету Верховної Ради України та його секретаріату, проте джерел покриття додаткових видатків державного бюджету не передбачено.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити, при цьому, наведено низку зауважень і застережень щодо відповідності положень законопроекту Конституції та законам України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про парламентський контроль за дотриманням вимог Конституції та законів України щодо забезпечення національної безпеки в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів (реєстр. № 1204 (доопрац.) від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну інвентаризацію (аудит) земель (реєстр. № 2405 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується визначити поняття та завдання, об’єкти, суб’єктів державної інвентаризації (аудиту) земель та органи, що здійснюватимуть регулювання у сфері державної інвентаризації (аудиту) земель.

Так, у статті 8 законопроекту передбачено проведення державної інвентаризації (аудиту) земель на підставі рішення Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених законами. Зокрема, в рішенні зазначається мета, обсяг, об’єкти та строк проведення державної інвентаризації (аудиту) земель (початок проведення робіт та їх закінчення), джерела фінансування робіт та інше. При цьому, частиною п’ятою цієї статті зазначено, що фінансування робіт з проведення державної інвентаризації (аудиту) земель здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством.

Варто зазначити, що у статті 14 законопроекту Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом доручено забезпечити проведення та фінансування заходів із державної інвентаризації (аудиту) земель протягом  двох років з дня набрання чинності цим Законом; а також передбачити фінансування заходів із державної інвентаризації (аудиту) земель за рахунок коштів державного бюджету у цьому та наступних роках.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Водночас, як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, та зазначається, що за інформацією Держгеокадастру додаткова потреба щодо фінансового забезпечення проведення інвентаризації усіх земель державної власності становить 1 918,8 млн гривень.

При цьому, у державному бюджеті на 2020 рік Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру за бюджетною програмою 1202620 «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» бюджетні призначення визначено у обсязі 430,6 млн гривень, які спрямовуються в тому числі на проведення інвентаризації земель.

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для здійснення робіт з проведення державної інвентаризації (аудиту) земель, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту.

Разом з тим, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Крім того, у статті 14 законопроекту міститься положення, відповідно до якого до закінчення проведення державної інвентаризації (аудиту) всіх земель, але не раніше 1 січня 2025 року, забороняється: внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок.

Варто зазначити, що встановлення заборони застосування ринкових умов обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності до закінчення проведення державної інвентаризації (аудиту) всіх земель, але не раніше 1 січня 2025 року, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну інвентаризацію (аудит) земель (реєстр. № 2405 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету та обмежуватиме надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів (реєстр. № 2379 від 05.11.2019), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Андрійовичем З.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни і доповнення до Лісового кодексу України та запровадити проведення національної інвентаризації лісів, визначаються цілі проведення такої інвентаризації та повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства на проведення національної інвентаризації лісів.

При цьому передбачено, що національна інвентаризація лісів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Як зазначено авторами у пояснювальній записці до законопроекту, обсяг бюджетних коштів, необхідний для проведення національної інвентаризації лісів, становить близько 9 млн грн щорічно, в тому числі 2 млн грн на утримання постійного персоналу державної спеціалізованої організації, та 3 млн грн на оплату праці тимчасових працівників, що проводитимуть обстеження лісів, водночас, розрахунковий рівень таких витрат змінюється від 7,7 млн грн до 12,6 млн грн в окремі роки, що обумовлено потребою придбання програмного забезпечення, приладів, обладнання та автомобільної техніки.

Водночас, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначено Міністерством фінансів України.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, джерел покриття яких не запропоновано. При цьому, як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, у державному бюджеті на 2020 рік кошти на проведення національної інвентаризації лісів не передбачені, відтак, реалізація законопроекту, у разі його прийняття, призведе до розбалансування показників державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів (реєстр. № 2379 від 05.11.2019), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Андрійовичем З.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо об’єктів державного (комунального) майна, право на володіння, розпорядження або користування якими не може бути відчужене з мотивів суспільної необхідності» (реєстр. № 2384 від 06.11.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Власенком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його завданням є захист ключових об’єктів державної власності та недопущення негативних наслідків прийняття Закону України від 20.10.2019 року № 145-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Земельного кодексу України, законів України «Про концесію», «Про державно-приватне партнерство», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про управління об’єктами державної власності», «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», «Про оренду державного і комунального майна», «Про іпотеку», «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про фінансову реструктуризацію», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про ринок електричної енергії», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про холдингові компанії в Україні».

Зокрема, законопроектом частину п’яту статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» доповнено положенням, згідно з яким приватизації також не підлягає майно, включене до єдиних майнових комплексів державних (комунальних) підприємств згідно з Додатком № 1 «Перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та Додатком № 2 «Перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані», які є невід’ємною частиною цього Закону.

Частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) є джерелом фінансування державного бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» надходження від приватизації державного майна до державного бюджету заплановані в обсязі 12 млрд грн, що становить 70,2% плану на 2019 рік /17,1 млрд грн/ (при цьому, факт за 2018 р. становить 268,8 млн грн, факт за січень-листопад 2019 р. – 531,2 млн грн).

Отже, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень від приватизації державного майна.

Поряд з тим, законопроектом доповнено частину другу статті 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» положенням, згідно з яким дія цього Закону не поширюється на об’єкти державної (комунальної) власності, які не підлягають приватизації згідно із законом.

З цього приводу слід зауважити, що статтями 11 і 11-1 визначено зобов’язання державних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачувати до державного бюджету частину чистого прибутку та дивідендів, нарахованих на державну частку.

Згідно з пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Таким чином, внаслідок запровадження даної законодавчої ініціативи можуть зменшитися надходження до державного бюджету такого платежу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, однак прийняття законопроекту може призвести до недоотримання частини чистого прибутку та дивідендів тощо від об’єктів державної (комунальної) власності, які не підлягають приватизації.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо об’єктів державного (комунального) майна, право на володіння, розпорядження або користування якими не може бути відчужене з мотивів суспільної необхідності» (реєстр. № 2384 від 06.11.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Власенком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету щодо надходжень від приватизації державного майна та частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 

 

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» (реєстр. № 2438 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Проектом закону пропонується внести зміни до частини другої Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)», згідно з якими Україною будуть взяті зобов’язання щодо визнання права працівників на справедливу винагороду, яка забезпечує їм i їхнім сім’ям достатній життєвий рівень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація такої законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків державного бюджету на підвищення соціальних гарантій в оплаті праці (мінімальної заробітної плати, мінімального посадового окладу в бюджетній сфері).

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про невиконання вказаних вимог відмітило також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Проектом закону не визначається термін введення в дію відповідного закону, проте слід нагадати, що згідно із частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» (реєстр. № 2438 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про українську жестову мову (реєстр. № 2340 від 29.10.2019), поданий народним депутатом України Борзовою І.Н.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається визначення статусу, засад та порядок застосування української жестової мови в Україні, створення необхідних умов, які дають жестомовним особам можливість нарівні з іншими реалізовувати всі права й основоположні свободи людини і громадянина у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-якій іншій сфері.

Так, законодавчою ініціативою визначаються відповідні засади та вимоги щодо застосування української жестової мови у різних сферах, зокрема: організації і здійсненні влади України (забезпечення у доступній формі інформації, послуг шляхом надання послуг перекладу українською жестовою мовою в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях), у реалізації політичних і виборчих прав (здійснення перекладу українською жестовою мовою та/або субтитрування офіційних виступів і заяв, передвиборчої агітації тощо), освіти (створення в комунальних закладах освіти спеціальних класів (груп) з бімодально-білінгвальним навчанням або інклюзивних класів (груп) із послугами перекладу українською жестовою мовою, здійснення підготовки та підвищення кваліфікації перекладачів), культури (забезпечення перекладом театральних постановок, словесного мовлення про музейні предмети), фізичної культури і спорту (забезпечення доступності фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів для жестомовних осіб шляхом їх супроводу перекладом українською жестовою мовою та/або субтитруванням, та/або шляхом розумного пристосування), охорони здоров’я, екстреної допомоги населенню (переклад спілкування із медичним працівником), судочинства, кримінального провадження, нотаріаті (забезпечення послугами перекладача), телекомунікаційних послугах  (забезпечення доступу до інформації), науці.

Відповідно до положень законопроекту:

надання послуг перекладу українською жестовою мовою здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, суб’єктів господарювання, фізичних осіб, які мають потребу в отриманні послуг перекладу українською жестовою мовою, інших джерел, не заборонених законодавством;

фінансове забезпечення наукових досліджень української жестової мови здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб.

За проектом закону запроваджуватиметься створення та ведення громадськими об’єднаннями осіб з порушенням слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом, або громадськими об’єднаннями перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад перекладачів української жестової мови.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових витрат, розвиток української жестової мови здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах.

При цьому, у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що його реалізація може вплинути на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, однак визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних. Також, Мінфіном надані зауваження щодо суті законопроекту, а також щодо доцільності/недоцільності його прийняття з огляду на вимоги чинного законодавства щодо регулювання питань застосування жестової мови та захисту прав осіб з інвалідністю (копія висновку додається).

Водночас, законопроектом доповнюється Закон України «Про телебачення і радіомовлення» новою нормою щодо встановлення відповідальності за недотримання телерадіоорганізаціями законодавчих вимог та/або ліцензійних умов щодо недотримання частки загального обсягу телевізійного добового мовлення та якості/достовірності перекладу на українську жестову мову та/або субтитрування загального обсягу телевізійного добового мовлення у вигляді штрафу у розмірі 5% від розміру ліцензійного збору. Реалізація такої норми може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про українську жестову мову (реєстр. № 2340 від 29.10.2019), поданий народним депутатом України Борзовою І.Н., матиме вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів і може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 2382 від 06.11.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту пропонується внести зміни до законів України «Про режим іноземного інвестування» і «Про імміграцію» в частині виключення норм щодо здійснення державної реєстрації відповідних договорів (контрактів).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за даними обласних державних адміністрацій у період 2015-2017 років надійшло 32 звернення щодо державної реєстрації договорів (контрактів) або додатків до договорів (зокрема, звернення надійшли у 10 областях та місті Києві), з них: 24 договори було зареєстровано та надано 8 відмов. Отже, за 3 роки до місцевих бюджетів за результатами здійснення реєстрації надійшло 3264 грн, що в середньому складає 1088 грн на рік. Тому, недонадходження таких сум до бюджету не вплине негативно на фінансовий стан регіонів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, проте матиме незначний вплив на дохідну частину місцевих бюджетів.

Водночас, Мінфін звертає увагу, що скасування державної реєстрації договорів (контрактів) скоротить часові витрати іноземного інвестора для здійснення інвестицій на підставі договорів (контрактів) та зменшить навантаження в органах державної реєстрації, загалом прийняття законопроекту сприятиме спрощення регуляторних процедур, покращить умови інвестиційної діяльності в Україні та сприятиме збільшенню надходження іноземних інвестицій в економіку України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 2382 від 06.11.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до незначного зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за державну реєстрацію, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від податків у разі поліпшення розвитку економіки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо щомісячної адресної допомоги» (реєстр. № 2297 від 22.10.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується надати право внутрішньо переміщеним особам на отримання у визначеному Кабінету Міністрів України порядку щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та встановити розміри таких виплат:

для працездатних осіб, для осіб, які втратили працездатність, дітей (в тому числі дітей, які після досягнення повноліття продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) – прожитковий мінімум для відповідних соціальних і демографічних груп населення;

для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю II групи 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю III групи прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку з підвищенням розміру грошової допомоги до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для осіб, які втратили працездатність, дітей (у тому числі дітей, які після досягнення повноліття продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом, оскільки реальні джерела покриття таких видатків розробником не визначені. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на момент внесення проект не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету, що у свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки впливу законопроекту на показники бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо щомісячної адресної  допомоги» (реєстр. № 2297 від 22.10.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 2494 від 25.11.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про зайнятість населення» запропоновано підвищити соціальні гарантії для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, в тому числі для дітей з інвалідністю, уніфікацію принципів надання допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім’ям, а також запровадження державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та потребують постійного стороннього догляду.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою 2501030 «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» враховані додаткові видатки у сумі 1 384 144,9 тис. грн для реалізації запропонованих ініціатив.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 2494 від 25.11.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на видаткову частину державного бюджету, однак його положення будуть реалізовуватися у межах бюджетних призначень, встановлених на відповідний бюджетний період законом про державний бюджет. У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на
2020 – 2021 роки (реєстр. № 2418 від 11.11.2019), внесений Кабінетом Міністрів України

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Проектом Закону пропонується затвердити Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на
2020– 2021 роки (далі – Програма), прийняття якої, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, врегулює питання передачі у власність територіальних громад гуртожитків, у тому числі гуртожитків, що були включені до статутних капіталів (фондів) господарських товариств та інших організацій, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств (організацій), у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, сприятиме реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.

Згідно з проектом Програми фінансове забезпечення реалізації відповідних заходів здійснюється серед іншого за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а саме:

з місцевих бюджетів здійснюються видатки, пов’язані з відновленням документації на гуртожитки (їх житлові комплекси та/або їх частини), що передаються у власність територіальних громад, та з визначенням їх прибудинкових територій, а також видатки, пов’язані з капітальним ремонтом гуртожитків (їх житлових комплексів та/або їх частин), що передаються у власність територіальних громад, а також з благоустроєм їх прибудинкових територій. Водночас визначено, що загальна потреба в коштах місцевих бюджетів на реалізацію таких заходів становить 1 026 931,5 тис. грн, у т.ч. у 2020 році – 522 124,2 тис. грн;

з державного бюджету здійснюються видатки, пов’язані з передачею гуртожитків у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі (відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»). Обсяг коштів для надання компенсації з державного бюджету визначено у сумі 244 732,5 тис. грн, у т.ч. у 2020 році – 160 920,0 тис. грн.

Відтак, виконання заходів Програми буде безпосередньо залежати від обсягу коштів, що мають передбачатися у державному бюджету та у місцевих бюджетах на відповідну мету.

При цьому, у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Міністерству розвитку громад та територій передбачено бюджетну програму 2751180 «Надання господарським товариствам та іншим організаціям, створеним у процесі приватизації (корпоратизації), компенсації за передачу гуртожитків у власність територіальних громад» в обсязі 160 920 тис. грн.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2020 – 2021 роки (реєстр. № 2418 від 11.11.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів. Зважаючи, що реалізація законопроекту має здійснюватися в межах коштів, передбачених законом про державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки військового збору (реєстр. № 2252-1 від 25.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити диференційовану шкалу ставок військового збору у таких розмірах:

0,5 відсотка – для доходів, що не перевищують обсяг (розмір) мінімальної заробітної плати;

1 % – для доходів в обсязі від 1 мінімальної заробітної плати до 15 тис. грн;

1,5 % – для доходів в обсязі від 15 тис. грн до 40 тис. грн;

2,5 % – для доходів в обсязі від 40 тис. грн до 100 тис. грн;

3,5 % – для доходів в обсязі від 100 тис. грн до 500 тис. грн;

4,5 % – для доходів в обсязі від 500 тис. грн до 1 млн грн;

5,5 % – для доходів в обсязі від 1 млн грн до 5 млн грн;

6,5 % – для доходів в обсязі від 5 млн грн до 25 млн грн;

8,5 % – для доходів в обсязі від 25 млн грн до 100 млн грн;

10 % – для доходів в обсязі від 100 млн грн і більше.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме наповненню бюджету та, як наслідок зміцнення військового потенціалу та обороноздатності країни.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту вплине на доходи та видатки державного бюджету у 2020 році (зокрема призведе до зменшення податкових надходжень до державного бюджету). За даними баз Державної податкової служби України надходження військового збору у 2018 році від податкових агентів – юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які сплатили військовий збір за результатами декларування доходів, становили 18,7 млрд грн. Із загальної суми військового збору майже 75% становлять надходження збору від доходів у вигляді заробітної плати. Так, відповідно до показників податкового розрахунку за формою №1ДФ, поданих податковими агентами, за 2018 рік доходи у вигляді заробітної плати у межах від 0 до 4 173 грн та від 4 173 грн до 15 тис. грн відповідно отримали 90% найманих працівників. Таким чином, за оцінкою Мінфіну, при застосуванні запропонованих ставок військового збору (05% та 1%) до доходів (у межах від 0 до 15 тис. грн) розрахункова сума втрат збору становитиме 3,3 млрд грн, а одночасно при застосуванні збільшених розмірів ставок (від 2,5% до 6,5%) додаткові надходження збору становитимуть 1,7 млрд грн, що не компенсує зазначеної суми втрат від ставок 0,5% та 1%.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки військового збору (реєстр. № 2252-1 від 25.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки молоді, яка навчається чи працює, та учасників бойових дій (реєстр. № 2301 від 23.10.2019), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Шкрум А.І., Абдулліним О.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

збільшити граничний розмір суми, сплаченої за навчання будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних навчальних закладів, яка не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з трикратного до шестикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму доходів у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) особам, вік яких не досяг 27 років, а також особам, які є учасниками бойових дій, протягом трьох років після закінчення перебування на військовій службі /або протягом трьох років після набрання чинності даної законодавчої ініціативи, якщо звільнення відбулося раніше/;

доповнити перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб, сумою:

- коштів, сплачених членом його сім’ї першого та другого ступеня споріднення, на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого чи другого ступеня споріднення;

- процентів, сплачених платником податку чи членом його сім'ї першого та другого ступеня споріднення, банківській установі чи небанківській фінансовій установі за користування фінансовим кредитом, який використовується для здобуття освіти, підготовки чи перепідготовки платника податку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, державного бюджету з військового збору. За даними Державної податкової служби на підставі показників податкового розрахунку за формою 1 ДФ за ознакою доходу «101» – «Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)» у 2018 році доходи отримали 1,3 млн осіб у віці 16 – 26 років, а сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб податковими агентами становила 12,4 млрд грн. Отже в умовах звільнення осіб, що не досягли 27 річного віку, лише від сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді заробітної плати втрати бюджетів складатимуть понад 12,4 млрд грн на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки молоді, яка навчається чи працює, та учасників бойових дій (реєстр. № 2301 від 23.10.2019), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Шкрум А.І., Абдулліним О.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо недопущення знищення підприємництва) (реєстр. № 2373 доопрац. від 05.11.2019), поданий народним депутатом України Кивою І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

збільшити граничні обсяги доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку:

- першої групи – з 0,3 млн грн до 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (в умовах 2020 року – до 1 576,5 тис. грн);

- другої групи – з 1,5 млн грн до 3 тис. розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (в умовах 2020 року – до 6 306 тис. грн);

- третьої групи – з 5 млн грн до 7 тис. розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (в умовах 2020 року – до 14 714 тис. грн);

встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) /обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує визначених граничних обсягів доходів для відповідних груп платників єдиного податку/ незалежно від обраного виду діяльності;

надати право платникам податків, які використовують в своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, зменшувати нарахований податок на прибуток підприємств або єдиний податок на суму понесених протягом звітного періоду витрат на придбання та/або застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів, а розрахунок вартісної величини впливу законопроекту здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Мінфін вважає, що надання права платникам єдиного податку зменшувати нарахований податок на суму понесених витрат на придбання (застосування) реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення граничних обсягів доходів для усіх груп платників єдиного податку /що надасть можливість значній частині діючих платників другої та третьої груп перейти на першу та другу групи відповідно/ може призвести до зменшення надходжень єдиного податку до місцевих бюджетів. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо недопущення знищення підприємництва) (реєстр. № 2373 доопрац. від 05.11.2019), поданий народним депутатом України Кивою І.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року  – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гармонізації оподаткування інструментів фінансового сектору в частині стимулювання фізичних осіб до довгострокових заощаджень (реєстр. № 2399 від 07.11.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2020 року пропонується, зокрема:

виключити положення щодо збільшення фінансового результату до оподаткування страховика податком на прибуток підприємств на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму:

- сплачених роботодавцем-резидентом за свій рахунок страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та добровільного медичного страхування, якщо така сума не перевищує 25% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний рік (у 2020 році – 11 807,5 грн), у розрахунку за місяць за сукупністю внесків;

страхової виплати за договорами страхування життя у разі смерті застрахованої особи, якщо така виплата отримується членами сім’ї застрахованої особи другого ступеня споріднення;

встановити, що податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб з суми перевищення страхової виплати (викупної суми) або суми страхових виплат, в тому числі у вигляді ануїтету, над сумою внесених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) на момент здійснення такої виплати.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту вплине на доходи та видатки державного бюджету у 2020 році (зокрема призведе до можливих втрат податкових надходжень до бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору через сукупне зменшення бази оподаткування страхових внесків, передбачене законопроектом). При цьому Мінфін зауважує, що вартісна величина впливу запропонованих законопроектом змін через сукупне зменшення бази оподаткування страхових внесків буде залежати від кількості фізичних осіб та отриманої ними величини неоподатковуваних податком на доходи фізичних осіб та військовим збором страхових внесків, сплачених роботодавцями за свій рахунок за працівників у сумі не більше 25% нарахованої їм заробітної плати, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, та оподатковуваної суми перевищення страхової виплати (викупної суми), пенсійних виплат над сумою внесених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) на момент здійснення такої виплати.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2020 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гармонізації оподаткування інструментів фінансового сектору в частині стимулювання фізичних осіб до довгострокових заощаджень (реєстр. № 2399 від 07.11.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О.та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування депозитних вкладів населення (реєстр. № 2422 від 12.11.2019), поданий народним депутатом України Штепою С.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити нульову ставку оподаткування податком на доходи фізичних осіб для процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках та процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджету, а саме призведе до розрахункових втрат доходів державного бюджету з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі близько 5,9 млрд грн у 2020 році.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб). Разом з тим, законопроектом пропонується встановити нульову ставку оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідних доходів, а не змінювати об’єкти оподаткування. Відтак, застосування положень законопроекту безпосередньо не матиме впливу на доходи державного бюджету від військового збору.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування депозитних вкладів населення (реєстр. № 2422 від 12.11.2019), поданий народним депутатом України Штепою С.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення молоді від сплати податку на доходи фізичних осіб (реєстр. № 2591 від 13.12.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму будь-яких доходів фізичних осіб, вік яких не досяг 27 років.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 15,3 млрд грн та військового збору у сумі 1,9 млрд грн в розрахунку на рік.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення молоді від сплати податку на доходи фізичних осіб (реєстр. № 2591 від 13.12.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо проходження перевірки на поліграфі) (реєстр. № 2460 від 15.11.2019), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус народного депутата України» та зобов’язати народного депутата України за підсумками календарної сесії проходити перевірку на поліграфі стосовно можливого вчинення корупційних правопорушень у зв’язку із здійсненням депутатських повноважень. При цьому передбачається, що перелік обов’язкових для проходження перевірки питань затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції із наступним проведенням перевірки співробітниками відповідного структурного підрозділу Ради національної безпеки та оборони або Міністерства оборони України, які мають спеціальні навички, а також визначається, що перевірка на поліграфі повинна проводиться з обов’язковістю відео фіксації.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансування та інших витрат з державного бюджету.

Водночас, у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту звернуто увагу, що пояснювальна записка не містить інформації щодо можливості забезпечення Апаратом Ради національної безпеки і оборони України або Міністерством оборони України за рахунок та в межах асигнувань, затверджених їм в державному бюджеті, здійснення запропонованих новацій, а саме щодо наявності та можливості використання поліграфа за підсумками кожної календарної сесії Верховної Ради України для всіх народних депутатів України, достатньої кількості відповідних фахівців у підрозділах зазначених державних органів тощо. Тому реалізація таких положень може призвести до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо проходження перевірки на поліграфі) (реєстр. № 2460 від 15.11.2019), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення умов ввезення на митну територію України транспортних засобів та приведення умов оподаткування до загального режиму акцизних зборів Європейського Союзу (реєстр. № 2342 від 29.10.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року:

виключити з переліку підакцизних товарів (із скасуванням відповідних ставок акцизного податку) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

встановити, що не є об’єктом оподаткування операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль та, відповідно, особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, не є платником акцизного податку.

При цьому, запропоновано тимчасово, протягом 180 календарних днів з дати набрання чинності відповідної законодавчої ініціативи, не застосовувати коефіцієнт віку при визначенні ставки акцизного податку транспортного засобу, що був ввезений на митну територію України до дня набрання чинності зазначеної законодавчої ініціативи.

Крім того, законопроектом запропоновано не застосовувати екологічні вимоги «ЄВРО» для транспортних засобів, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, для митного оформлення з метою вільного обігу та першої державної реєстрації в Україні для: автомобілів швидкої медичної допомоги, транспортних засобів спеціального призначення – пересувних медичних клінік, пожежних автомобілів, якщо замовником (отримувачем) такої продукції є держава; транспортних засобів, що використовувалися понад 30 років, або належать до предметів колекціонування або антикваріату.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що зміна ставки акцизного податку на транспортні засоби у 2020 році та відміна сплати акцизного податку на моторні транспортні засоби та кузови до них з 01.01.2021 року призведе до зменшення надходжень акцизного податку до державного бюджету, а після прийняття законопроекту державний бюджет з 2021 року щорічно недоотримуватиме близько 4 млрд грн, які мають бути спрямовані в державний дорожній фонд, що негативно відобразиться на можливості фінансового забезпечення в повному обсязі відповідних видатків державного бюджету.

Необхідно зауважити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% акцизного податку з транспортних засобів зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення умов ввезення на митну територію України транспортних засобів та приведення умов оподаткування до загального режиму акцизних зборів Європейського Союзу (реєстр. № 2342 від 29.10.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та зменшення надходжень і витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо забезпечення принципу рівноправності застрахованих осіб) (реєстр. № 2440 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Діденко Ю.О., Марченко Л.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити всі категорії осіб, визначених статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», від сплати єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років або є особами з інвалідністю, або досягли відповідного віку та отримують пенсію або соціальну допомогу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. При цьому Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його в запропонованій редакції.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів Пенсійного фонду України та відповідного збільшення його дефіциту, що може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

У цьому зв’язку слід також відмітити, що за інформацією Мінфіну у 2019 році трансферт Пенсійному фонду з державного бюджету загалом становив 183,3 млрд грн (що на 33,2 млрд грн більше ніж у 2018 році), а за оперативними даними Казначейства загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками з єдиного казначейського рахунку /з урахуванням заборгованості попередніх років/ на  01.01.2020 р. становив 49,2 млрд грн. Отже, наразі фінансовий стан Пенсійного фонду не поліпшився, навпаки зберігається його значна залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо забезпечення принципу рівноправності застрахованих осіб) (реєстр. № 2440 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Діденко Ю.О., Марченко Л.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

 

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України  щодо збільшення граничного обсягу доходу, передбаченого для платників єдиного податку першої, другої та третьої групи (реєстр. № 2437-1 від 03.12.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається збільшити граничні обсяги доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку:

першої групи – з 0,3 млн грн до 1 млн грн;

другої групи – з 1,5 млн грн до 5 млн грн;

третьої групи – з 5 млн грн до 10 млн грн.

При цьому законопроектом пропонується виключити положення Закону України від 20.09.2019 № 129-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», відповідно до яких з 1 січня 2021 року буде збільшено граничний обсяг доходу для платників єдиного податку другої групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту буде залежати від обсягів доходів платників податків, які перейдуть на спрощену систему оподаткування. Загалом Мінфін зауважує, що підвищення граничного обсягу доходу до запропонованого законопроектом розміру разом з наданням можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування більшого кола суб’єктів господарювання призведе до поширення схем ухилення від оподаткування та відповідно до зменшення надходжень до бюджетів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо збільшення граничного обсягу доходу, передбаченого для платників єдиного податку першої, другої та третьої групи (реєстр. № 2437-1 від 03.12.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості (реєстр. № 2367-1 від 18.11.2019), поданий народними депутатами України Магерою С.В., Магомедовим М.С., Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити терміни «поточні витрати на охорону довкілля» та «освоєні (здійснені) капітальні інвестиції в необоротні активи, з метою охорони довкілля, в межах здійснення планованої діяльності», визначити процедуру зменшення суми екологічного податку (в розмірі не більше 70 відсотків обчисленої суми екологічного податку) на суму витрат на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля.

Крім того, законопроектом передбачається підвищення у 1,5 рази ставок екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти, з поступовим введенням їх в дію з 1 січня 2021 року у розмірі 75% від запропонованих ставок до 1 січня 2030 року у розмірі 100%. Водночас, запропоновано скасувати ставку екологічного податку за викиди в атмосферне повітря вуглецю окису стаціонарними джерелами забруднення.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту серед іншого забезпечить відновлення стабільного джерела наповнення спеціального фонду охорони навколишнього середовища і, як наслідок, відновлення фінансового забезпечення нагальних природоохоронних заходів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат державного та місцевих бюджетів за рахунок запровадження пільги із сплати екологічного податку та скасування ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря вуглецю окису стаціонарними джерелами забруднення, а вартісна величина впливу проекту закону на показники бюджетів залежатиме від суми, направленої платниками екологічного податку на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля з метою запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля. Проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Належить також відмітити, що згідно з пунктом 16-1 частини другої і пунктом 7-4 частини третьої статті 29 та пунктом 4-1 частини першої
статті 69-1 Бюджетного кодексу України екологічний податок зараховуються у відповідних пропорціях до загального чи спеціального фонду державного бюджету та до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості (реєстр. № 2367-1 від 18.11.2019), поданий народними депутатами України Магерою С.В., Магомедовим М.С., Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від екологічного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку для впровадження європейських принципів промислової модернізації (реєстр. № 2367-2 від 19.11.2019), поданий народним депутатом України Морозом В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, запровадити терміни «поточні витрати на охорону довкілля» та «освоєні (здійснені) капітальні інвестиції в необоротні активи, з метою охорони довкілля, в межах здійснення планованої діяльності», визначити процедуру зменшення суми екологічного податку (в розмірі не більше 70 відсотків обчисленої суми екологічного податку) на суму витрат на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля.

Законопроектом також передбачається підвищити на 3% ставки екологічного податку. При цьому, пропонується доручити Кабінету Міністрів України з 2021 року щорічно не пізніше 15 вересня поточного року вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо ставок екологічного податку, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням збільшення на розмір прогнозного відсотку зростання внутрішнього валового продукту, розрахованого на наступний рік.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту сприятиме стимулюванню збільшення та прискорення реалізації природоохоронних заходів підприємствами-забруднювачами, що в свою чергу позитивно вплине на екологічну ситуацію в країні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного та місцевих бюджетів за рахунок запровадження пільги із сплати екологічного податку, а вартісна величина впливу проекту закону на показники бюджетів залежатиме від суми, направленої платниками екологічного податку на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля з метою запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля. Проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Належить також відмітити, що згідно з пунктом 16-1 частини другої і пунктом 7-4 частини третьої статті 29 та пунктом 4-1 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України екологічний податок зараховуються у відповідних пропорціях до загального чи спеціального фонду державного бюджету та до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку для впровадження європейських принципів промислової модернізації (реєстр. № 2367-2 від 19.11.2019), поданий народним депутатом України Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від екологічного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України, Закону України «Про гуманітарну допомогу» (щодо звільнення від сплати митних платежів транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення, які надійшли у якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні) (реєстр. № 2475 від 20.11.2019), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Кривошеєвим І.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, звільнити від оподаткування митом транспортні засоби спеціального та спеціалізованого призначення, які передаються органам місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська ради) в якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні та класифікуються за товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД 8701-8705 (тільки для спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги, тракторів, цистерн, ритуальних автомобілів, автомобілів для аварійного ремонту, пожежних автомобілів, вишок бурових на автомобілі, автомобілів для транспортування сміття та інших відходів, автомобілів прибиральних, асенізаційних автомобілів), за умови їх використання за цільовим призначенням та невідчуження за будь-якими цивільно-правовими угодами, окрім безоплатної передачі іншій сільській, селищній, міській раді.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак призведе до зменшення надходжень ввізного мита, а обсяги недонадходження цього мита до бюджету оцінити неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення.

Необхідно відмітити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% ввізного мита на транспортні засоби зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України, Закону України «Про гуманітарну допомогу» (щодо звільнення від сплати митних платежів транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення, які надійшли у якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні) (реєстр. № 2475 від 20.11.2019), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Кривошеєвим І.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та зменшення надходжень і витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування відповідальності виготовлення алкогольних напоїв в домашніх умовах для власного споживання (реєстр. № 2371-1 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Підласою Р.А. та Наталухою Д.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано виключити статті 176 та 177 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачають штрафні санкції за виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення (у розмірі від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян) та за придбання самогону та інших міцних спиртових напоїв домашнього вироблення (у розмірі від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Водночас, згідно із змінами до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» дія такого закону не поширюється на виготовлення слабоалкогольних та алкогольних напоїв в домашніх умовах для власного споживання.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету через скасування штрафів за вчинення відповідного правопорушення (такі штрафи відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету), однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини такого впливу.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України, а також взяти до уваги вимоги частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування відповідальності виготовлення алкогольних напоїв в домашніх умовах для власного споживання (реєстр. № 2371-1 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Підласою Р.А. та Наталухою Д.А., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення його доходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження стандартів Ради Європи для молодіжних центрів і децентралізації роботи з молоддю) (реєстр. № 2075 від 05.09.2019), внесений народними депутатами України Крульком І.І., Кожем’якіним А.А., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про молодіжні та дитячі громадські організації», передбачивши серед іншого право органів виконавчої влади та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, громадських організацій утворювати (реорганізовувати та ліквідовувати молодіжні центри (неприбуткові установи, що утворюються з метою вирішення питань соціального становлення та розвитку молоді), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

При цьому, до виключної компетенції сільських селищних, міських рад віднесено утворення молодіжних центрів за рахунок коштів місцевого бюджету, а виконавчі органи таких рад наділені повноваженнями щодо забезпечення діяльності таких центрів, управління ними, включаючи їх матеріально –технічне та фінансове забезпечення. Крім того встановлюється, що питання утворення, функціонування, фінансування, напрямів діяльності та ліквідації молодіжних центрів визначається Типовим положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Насамперед, слід відмітити, що з огляду на вимоги частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України питання здійснення видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів унормовуються у Бюджетному кодексі України, Законі про державний бюджет та рішенні про місцевий бюджет і не можуть визначатися у нормативно-правовому акті Уряду.

Загалом запровадження законодавчої ініціативи зумовить необхідність значного збільшення видатків місцевих бюджетів, однак у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначається, що прийняття законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Згідно з вимогами чинного законодавства: мережа молодіжний центрів в Україні складається з центру всеукраїнського рівня Всеукраїнський молодіжний центр, обласних та Київського міського регіональні центри, районних, міських, районних у містах, селищних, сільських центрів – місцеві центри; засновниками центрів державної власності може бути центральний орган виконавчої влади, комунальної власності органи місцевого самоврядування, приватної власності юридичні та/або фізичні особи; фінансове забезпечення центру здійснюється за рахунок коштів засновника та інших джерел, не заборонених законодавством.

Зважаючи на зазначене, згідно з положеннями статті 87 Бюджетного кодексу за рахунок коштів державного бюджету здійснюється фінансове забезпечення Всеукраїнського молодіжного центру, а відповідно до підпункту «а» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на підтримку діяльності молодіжних центрів. При цьому у разі прийняття законопроекту постануть питання подальшого функціонування та фінансового забезпечення Всеукраїнського молодіжного центру.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, зокрема внаслідок перепрофілювання центрів з суб’єктів господарювання в неприбуткові установи та необхідністю їх фінансового забезпечення з місцевих бюджетів, а також надання з державного бюджету трансфертів місцевим бюджетам для виконання додаткових повноважень переданих органам місцевого самоврядування.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення  збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження стандартів Ради Європи для молодіжних центрів і децентралізації роботи з молоддю) (реєстр. № 2075 від 05.09.2019), внесений народними депутатами України Крульком І.І., Кожем’якіним А.А., Мазурашу Г.Г. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (реєстр.  1229 від 02.09.2019), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект шляхом прийняття нового Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачає визначення понять, правових та організаційних основ здійснення оперативно-розшукової діяльності, приведення її у відповідність із європейськими стандартами, які висуваються до діяльності, пов’язаної з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, тощо. При цьому, Закон України від 18.02.1992 № 2135 «Про оперативно-розшукову діяльність» пропонується визнати таким, що втратив чинність.

Законопроектом оперативно-розшукову діяльність визначено, як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 законопроекту), а до підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність (стаття 9 законопроекту), зокрема віднесено: Державне бюро розслідувань, Державну прикордонну службу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та політику у сфері державної митної справи, Національне антикорупційне бюро України, інші правоохоронні та розвідувальні органи.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень під час практичного застосування після його прийняття не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів.

Водночас варто зазначити, що відповідно до статті 27 законопроекту, фінансування оперативно-розшукової діяльності здійснюється за рахунок бюджету відповідних державних правоохоронних і розвідувальних органів, згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, порядок фінансування бюджетних установ врегульовано бюджетним законодавством, у зв’язку з чим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює застереження щодо такого положення та пропонує виключити слова «згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України».

В підтвердження позиції Мінфіну необхідно врахувати, що відповідно до статті 1 та частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):

відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються цим Кодексом;

бюджетна система і державний бюджет встановлюються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет;

виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету.

Слід взяти до уваги, що стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 27 законопроекту передбачено, що законодавчі органи або центральні органи виконавчої влади України мають право за рахунок власних бюджетів і позабюджетних цільових фондів збільшити суму коштів, що виділяються органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Зазначені законодавчі пропозиції не в повній мірі узгоджуються із вимогами бюджетного законодавства, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. Так, статтею 95 Конституції України, а також пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Кодексу, визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

При цьому, згідно вказаних положень бюджетного законодавства бюджетне призначення має кількісні, часові і цільові обмеження, а нецільове використання бюджетних коштів визнається порушенням бюджетного законодавства (пункт 24 частини першої статті 116 Кодексу). В свою чергу, частина десята статті 23 Кодексу встановлює, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення.

Також положення законопроекту в частині фінансового забезпечення оперативно-розшукової діяльності не повною мірою відповідають одному з головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності (пункт 1 частини першої статті 7 Кодексу).

Так, Кодексом визначені загальні умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо бюджетного забезпечення окремих з них.

Поряд з цим слід врахувати, що згідно частини дев’ятої статті 13 Кодексу створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється.

У зв’язку з наведеними вище аргументами, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку частину третю статті 27 законопроекту пропонує виключити.

Крім того, потребує виключення положення частини четвертої статті 27 законопроекту щодо здійснення контролю за використанням коштів, що виділяються на оперативно-розшукову діяльність, спеціально уповноваженими представниками Міністерства фінансів України, як таке, що не узгоджується із статтею 113 Бюджетного кодексу України, згідно з якою здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів належить до повноважень органів державного фінансового контролю, про що також зазначено Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

Загалом, Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зауважено про необхідність його доопрацювання з урахуванням вищезазначених зауважень щодо приведення положень законопроекту у відповідність із бюджетним законодавством, та зазначено, що реалізація положень законопроекту не вплине на видаткову і дохідну частини Державного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (реєстр. № 1229 від 02.09.2019), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А.:

1) має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах і за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на забезпечення діяльності правоохоронних і розвідувальних органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту статтю 27 законопроекту привести у відповідність до статті 95 Конституції України та положень Бюджетного кодексу України, зокрема, статей 2, 7, 13, 23, 30, 40, 113, 116.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сільського розвитку (реєстр. № 2071 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Івченком  В.Є., Мейдичем О.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до низки законів України щодо державної підтримки сільського господарства, згідно яких виробникам сільськогосподарської продукції та аграрного ринку можуть надаватися:

компенсація вартості електроенергії, використаної сільськогосподарськими товаровиробниками для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях (бюджетна компенсація не більш як 50% вартості оплаченої минулого бюджетного (фінансового) року електроенергії, використаної сільськогосподарськими товаровиробниками безпосередньо для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях без урахування сум податку на додану вартість
(далі
  електроенергія) виплачуватиметься сільськогосподарському товаровиробнику відповідно до Реєстру отримувачів бюджетної компенсації за умови, якщо загальний оборот протягом календарного року, отриманого сільськогосподарським товаровиробником від реалізації сільськогосподарської продукції не перевищує 75 млн грн, з урахуванням пов’язаних осіб. Крім того, виплату бюджетної компенсації запропоновано здійснювати у автоматичному режимі органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, але у сумі не більше 50 млн грн на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік. Разом з цим, Кабінету Міністрів України доручено затверджувати порядок розподілу коштів, що спрямовуються на компенсацію вартості електроенергії, використаної сільськогосподарськими товаровиробниками для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях, при цьому, відповідну бюджетну компенсацію встановлено виплачувати з урахуванням фактичних витрат, але не більше визначеного нормативу витрат на 1 гектар зрошуваної площі);

фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (така підтримка надаватиметься новоствореним сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам та кооперативам у перші п’ять років після реєстрації у вигляді компенсації витрат на утримання кооперативу та його матеріально-технічного оснащення у сумі не більш ніж 50 млн грн на один кооператив – за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за окремим напрямом бюджетної програми щодо фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників);

пільгове кредитування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (надаватиметься державна фінансова підтримка у вигляді пільгового кредитування, в тому числі через механізм лізингу та здешевлення кредитів для модернізації та розширення активів кооперативу у перші десять років після реєстрації, у сумі не більше ніж 50 млн грн на один сільськогосподарський обслуговуючий кооператив на рік з урахуванням пов’язаних осіб /обсяг кредитних ресурсів на таку мету передбачатиметься в межах спеціальної бюджетної програми, направленої на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, в якій даний напрям прописується окремим рядком і не може бути меншим ніж 20% загального обсягу бюджетних асигнувань/);

безкоштовні послуги сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам (такі послуги включають безкоштовні консалтингові (дорадчі) та інформаційно-консультативні послуги з питань роз’яснення порядку державної реєстрації, діяльності, оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, державної фінансової підтримки сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, водночас, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державної політики у сферах економіки, торгівлі і сільського господарства належить розміщувати необхідні інформаційні та методичні матеріали на своєму офіційному сайті);

додаткова фінансова підтримка сільськогосподарських кооперативів (сільськогосподарським кооперативам надаватиметься компенсація у розмірі до 90% суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого відповідними сільськогосподарськими кооперативами за рахунок коштів державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України);

нові напрями державної підтримки розвитку вітчизняного машинобудування, а саме: фінансова підтримка суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, що спрямовуються на придбання нової та відновленої техніки і обладнання для агропромислового комплексу. При цьому, визначається, що заходи щодо часткової компенсації вартості і закупівлі вітчизняної нової та відновленої техніки та обладнання, і надання фінансової підтримки через механізм здешевлення кредитів, можуть здійснюватися також і за рахунок видатків місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, об’єднаних територіальних громад в обсягах, які самостійно визначаються рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування;

надання субсидій (дотацій) сімейним фермерським господарствам для закладання та вирощування багаторічних насаджень, розвитку тваринництва, овочівництва, ведення органічного виробництва, а також для зберігання та переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції, надання соціально спрямованих дорадчих послуг, відповідно до закону, компенсації відсоткових ставок в кредитно-фінансових установах, відшкодування членам новоутворених сімейних фермерських господарств сплаченого ними єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в обсязі мінімального страхового внеску.

Разом з цим, доповненнями до статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» встановлюється обмеження, згідно з яким передбачено з 1 січня 2020 року розподіл бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників, здійснювати для сільськогосподарських товаровиробників загальний оборот протягом календарного року, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції, яких не перевищує 75 млн грн, з урахуванням пов’язаних осіб.

З огляду на сутність законодавчої пропозиції її реалізація потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів, про що також зазначило Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

При цьому, Міністерство фінансів України висловило зауваження та застереження щодо необґрунтованості та недоцільності окремих напрямів підтримки сільськогосподарських товаровиробників та запропонованого механізму її надання, а також зазначено про необхідність доопрацювання положень законопроекту для приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України в частині визначення бюджетної термінології. Зважаючи на висловлені зауваження до законопроекту, Міністерством фінансів України такий законопроект не підтримується.

Загалом слід зазначити, що авторами законопроекту в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, щодо положень пункту 42 розділу VI Бюджетного кодексу України варто зауважити, що з урахуванням змін, внесених Законом України від 14.11.2019 № 293-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» у 2017-2021 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становить не більше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сільського розвитку (реєстр. № 2071 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Мейдичем О.Л. та іншими:

1) має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення його положень у відповідність до вимог бюджетного законодавства, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку з метою проведення додаткових заходів, що сприятимуть зміцненню здоров’я та покращенню медико-санітарного забезпечення громадян України (реєстр. № 2367 від 01.11.2019), поданий народними депутатами України Шевченком Є.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається збільшити ставки екологічного податку в 4 рази.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття збільшить надходження коштів від екологічного податку до загального фонду державного бюджету України з 3,5 млрд грн запланованих на 2020 рік до 14 млрд грн та дозволить докорінно змінити ситуацію негативного впливу промислового комплексу країни на навколишнє середовище і створить стимул для зниження рівня викидів як на державному рівні, так і на рівні регіональних систем управління, а також для збільшення питомої ваги екологічно орієнтованих інвестицій та забезпечить повноцінне фінансове забезпечення заходів, що сприятимуть зміцненню здоров’я та покращенню медико-санітарного забезпечення громадян України.

Згідно з пунктом 16-1 частини другої статті 29 та пунктом 4-1 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України екологічний податок зараховується до державного та місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку з метою проведення додаткових заходів, що сприятимуть зміцненню здоров’я та покращенню медико-санітарного забезпечення громадян України (реєстр. № 2367 від 01.11.2019), поданий народними депутатами України Шевченком Є.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від екологічного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в енергетичній сфері)» (реєстр. № 2361 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Лопушанським А.Я., Сюмар В.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» новою статтею 2-1 та врегулювати питання щодо:

забезпечення контролю за використанням ресурсів природного газу шляхом створення окремої інформаційної бази даних для автоматизованого обліку споживачів природного газу і обсягу спожитого ними природного газу;

визначення обов’язку для суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу, і постачальників природного газу щодо подання суб’єкту господарювання, що здійснює транспортування природного газу, інформації про споживачів, приєднаних до газопровідних систем, та обсяги спожитого ними природного газу.

Також законопроектом передбачається, що зміст, порядок формування і використання вказаної інформаційної бази даних визначається Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Однак, з огляду на запропоновані у законопроекті зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», слід звернути увагу на невизначення джерела покриття видатків, спрямованих на створення та адміністрування такої інформаційної бази даних. Аналогічну думку також висловлює Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Відтак, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Загалом Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання законопроекту в частині визначення джерел фінансового забезпечення функціонування інформаційної бази даних споживачів природного газу, без залучення бюджетних коштів, зокрема за рахунок коштів суб’єкта господарювання, що здійснює транспортування природного газу, який відповідно до норм законопроекту збирає інформацію про усіх споживачів та обсяги спожитого ними природного газу, з подальшим включенням цих витрат до відповідного тарифу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в енергетичній сфері)» (реєстр. № 2361 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Лопушанським А.Я., Сюмар В.П. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати витрат державного бюджету за умови, якщо джерелом покриття витрат, спрямованих на забезпечення функціонування інформаційної бази даних споживачів природного газу, буде визначено кошти державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння інвестиційної привабливості України та забезпечення захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності (реєстр. № 2134 від 12.09.2019), внесений народними депутатами України Івченком В.Є., Цимбалюком М.М., Лабунською А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити новими положеннями Кодекс України про адміністративні правопорушення /нова стаття 96-3/, закони України «Про природні монополії» /доповнення до статті 17/, «Про теплопостачання» /доповнення до статті 31/, «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» /доповнення до статті 2/ і «Про ринок природного газу» /доповнення до статті 59/, відповідно до яких за порушення законодавства у сфері діяльності з будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури передбачатиметься накладання штрафів залежно від виду порушень у відповідній сфері /у розмірах від двох до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/. Отже, запровадження таких положень може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Поряд з тим, запропонованими у законопроекті змінами до деяких законів (включаючи до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») передбачається обов’язок відшкодування суб’єктами природних монополій витрат замовника на будівництво (капітальний ремонт, реконструкцію та/або технічне переоснащення) об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. З цього приводу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що джерела для здійснення такого відшкодування не визначені, у зв’язку з чим пропонує передбачити відповідні положення щодо зазначеного відшкодування за рахунок коштів суб’єктів природних монополій без залучення коштів державного та місцевих бюджетів.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння інвестиційної привабливості України та забезпечення захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності (реєстр. № 2134 від 12.09.2019), внесений народними депутатами України Івченком В.Є., Цимбалюком М.М., Лабунською А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, а також може потребувати додаткових витрат бюджетів для відшкодування витрат щодо об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним (реєстр. № 2515 від 02.12.2019), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С. та Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 161-1, встановивши новий вид адміністративної відповідальності за порушення порядку торгівлі пальним у вигляді:

- штрафу від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушенняза оптову або роздрібну торгівлю пальним без наявності документів дозвільного характеру, якщо їх одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди);

- штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за інші порушення правил торгівлі пальним, крім передбачених частиною першої цієї статті;

- штрафу від 2 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення – за вищезазначені правопорушення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій (з огляду на вимоги пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України). Міністерство фінансів України також зазначає про таке, зауваживши, що відсутність необхідність для розрахунку даних унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним (реєстр. № 2515 від 02.12.2019), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С. та Павлюком М.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких  законів України щодо адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі (реєстр. № 2514 від 02.12.2019), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С. та Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є приведення окремих положень Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та статей 187, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідність з вимогами Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому, згідно з новою редакцією статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, передбачається посилення відповідальності осіб, стосовно яких встановлено такий нагляд, шляхом збільшення розміру штрафів від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі штраф становить від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за частиною першою статті) та від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за частиною другою статті (зараз від десяти до п’ятнадцяти), а також накладення альтернативного виду адміністративного стягнення у виді громадських робіт.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає про таке, зауважуючи, що загальний обсяг доходів залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких  законів України щодо адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі (реєстр. №2514 від 02.12.2019), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С. та Павлюком М.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні (реєстр. № 2360-1 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Давиденком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року, зокрема:

посилити адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами шляхом накладення штрафу у підвищених розмірах від 300 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинній редакції – від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

передбачити, що господарська діяльність з розведення, вирощування та/або утримання хутрових тварин дозволяється лише за умови її відповідності вимогам, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва;

оцінювати вплив на довкілля потужності для вирощування хутрових тварин (більше 1 тисячі голів основного стада), які можуть мати значний вплив на довкілля.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині збільшення штрафів за жорстоке поводження з тваринами може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету, а відсутність розрахунків  та обґрунтувань не дає можливість визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні (реєстр. № 2360-1 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Давиденком В.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (з 2023 року може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом) (реєстр. № 2426 від 12.11.2019), поданий народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є детінізація ринку металургійної сировини шляхом усунення неузгодженостей та недоліків положень законодавства щодо операцій з металобрухтом, які створюють неприпустимі умови для легального ведення господарської діяльності. Законопроектом пропонується, зокрема:

спрощення порядку здійснення операцій з металобрухтом (включаючи, спрощення технічних та регуляторних вимог до заготівників металобрухту, які здійснюють лише його заготівлю (закупівлю) без фактичної переробки, спрощення документального оформлення операцій з металобрухтом за участю фізичних осіб, порядку та оплати закупленого у населення металобрухту шляхом скасування заборони розрахунків готівкою);
уточнення компетенції органів влади у сфері здійснення операцій з металобрухтом (зокрема, усунення дублювання функцій, скасування права складання місцевими державними адміністраціями акту обстеження спеціалізованих підприємств).
Законопроектом також вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо уточнення видів правопорушень при здійсненні операцій з металобрухтом без зміни видів покарань (у тому числі розмірів штрафів). 

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що за оцінками експертів об'єднання підприємств «Укрметалургпром» брухтозаготівля в 2019 році складе близько 3200 тис. т, з них понад 80% знаходиться в тіні (2560 тис. т), відповідні надходження в бюджет в 2019 році становитимуть 45,7 млн грн, а запропоновані заходи щодо детінізації ринку металобрухту створять передумови для легалізації брухтозаготівельного бізнесу і виведення його з тіні, що в свою чергу дозволить збільшити надходження до бюджету в 20 разів – близько 914 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету у поточному бюджетному періоді, а наведена у пояснювальній записці інформація щодо додаткових надходжень не підтверджена фінансово-економічними розрахунками.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом) (реєстр. № 2426 від 12.11.2019), поданий народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини (реєстр. № 2431 від 13.11.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Каптєловим Р.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, встановити при виробництві коньяку України обов’язковість використання вітчизняних коньячних спиртів: у виробництві марочних коньяків – 100% вітчизняних витриманих коньячних спиртів, а у виробництві коньяків ординарних – не менше 20% у 2020 році з поступовим підвищенням до 85% з 2027 року.

Крім того, проектом закону розширено випадки для аналювання ліцензій на право здійснення діяльності з виробництва коньяку за рішеннями суду та передбачається застосувати фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва коньяку без додержання вимог щодо використання суб’єктами господарювання у виробництві коньяку обов’язкової частки спирту коньячного, виробленого з вітчизняної сировини (штраф – 200% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 тис. грн).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що наслідком прийняття законопроекту є створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності в галузі виноробства, зокрема виробництва коньяків України з використанням вітчизняної сировини, збільшення внутрішніх інвестицій у галузь виноробства, стимулювання розвитку ринку вітчизняного коньячного спирту, створення нових робочих місць в аграрному секторі економіки та підвищення якості життя сільського населення.

Згідно з пунктом 37-1 частини першої статті 64 і пунктом 13-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів належать до доходів місцевих бюджетів та зараховуються за місцем вчинення порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів через збільшення кількості штрафів за вчинення відповідних правопорушень. Водночас Мінфін зауважує, що розширення випадків для анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з виробництва коньяку може призвести до зменшення надходжень місцевого бюджету від щорічної плати за ліцензії на право здійснення відповідної діяльності. Однак визначити вартісну величину впливу законопроекту неможливо через відсутність відповідних фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини (реєстр. № 2431 від 13.11.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Каптєловим Р.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також щодо платежів від вітчизняних суб’єктів господарювання у галузі виноградарства і виробництва коньячного спирту залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та протидії торгівлі людьми (реєстр. № 2365-1 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається, зокрема:

ввести адміністративну відповідальність за:

- невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про зайнятість населення – шляхом накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, щодо усунення порушень законодавства про ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном або створення перешкод для діяльності цього органу – шляхом накладення штрафу у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

покласти державний контроль за провадженням господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та на уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення;

передбачити штраф за порушення вимог частини четвертої статті 36 та частини п’ятої статті 38 Закону України «Про зайнятість населення»; неподання або порушення передбаченого цим Законом порядку подання відомостей про працевлаштованих ним за кордоном осіб; порушення умов здійснення ліцензійної діяльності; невиконання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу про усунення порушень вимог цієї частини у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на день виявлення порушення;

передбачити штраф за провадження діяльності без включення відповідного суб’єкта до переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на день виявлення порушення.

Таким чином, внаслідок запровадження положень законопроекту можуть збільшитися доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та протидії торгівлі людьми (реєстр.
№ 2365-1 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту осіб, які мають встановлені законодавством пільги у сфері послуг (реєстр. № 2512 від 29.11.2019), внесений народним депутатом України Лабазюком С.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» встановлюються вимоги до органів державної влади, які здійснюють правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між органами державної влади та суб’єктами господарювання, зобов’язувати таких суб’єктів інформувати (у сфері господарської діяльності таких суб’єктів) споживачів щодо наявності пільг для осіб з інвалідністю та надавати їм право стягувати грошову плату з таких осіб лише у разі їхньої письмової відмови у користуванні пільгами.

Поряд з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення запроваджується адміністративна відповідальність працівників органів державної влади, суб’єктів господарювання і громадян, які надають платні послуги пільговим категоріям осіб, однак зловживають правовою недосвідченістю таких осіб та стягують з них плату за послуги у повному розмірі, у вигляді накладання штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного Кодексу України такі штрафи за адміністративні правопорушення зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету України. Про таке також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту осіб, які мають встановлені законодавством пільги у сфері послуг (реєстр. № 2512 від 29.11.2019), має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів (реєстр. № 2353 від 31.10.2019), внесений народними депутатами Міньком С.А. та Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про автомобільний транспорт», «Про автомобільні дороги», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Кодексу України про адміністративні правопорушення запропоновано надати право органам місцевого самоврядування здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктах.

Крім того, передбачається наділити адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад повноваженнями щодо розгляду справ про накладання адміністративно-господарських штрафів за перевезення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктах, встановивши, що такі штрафи зараховуються до загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Слід звернути увагу, що таке положення не узгоджується з вимогами пункту 1 частини другої статті 24-2 та пункту 6-3 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, згідно з яким 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зараховуються до державного дорожнього фонду у складі спеціального фонду державного бюджету, решта 50 відсотків – до загального фонду державного бюджету.

Відтак, запровадження законодавчої ініціативи в частині зарахування адміністративно-господарських штрафів у разі виявлення виконавчими органами міських рад порушень під час здійснення габаритно-вагового контролю до загального фонду місцевих бюджетів матиме вплив на доходи державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів (реєстр. № 2353 від 31.10.2019), внесений народними депутатами Міньком С.А. та Крейденком В.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (у разі виявлення відповідних правопорушень призведе до зменшення доходів державного бюджету та збільшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність із вимогами статей 24-2 та 29 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Голосували: «за»  29, «проти»  0, «утрималися»  2.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

Відмітили:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Рахункову палату»
(далі – Закон) та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України
(далі – Регламент) призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет).

Законом України від 14.11.2019 р. № 293-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесені зміни до Закону (які набрали чинності з 13 грудня 2019 року), зокрема:

збільшено склад Рахункової палати з дев’яти до тринадцяти членів Рахункової палати /зміни до частини першої статті 17 Закону/;

доручено Комітету разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечити проведення конкурсу для допризначення чотирьох членів Рахункової палати і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні матеріали /новий пункт 4-2 розділу VIII Закону/.

Таким чином, Комітету належить оголосити конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати (далі – конкурс).

Керуючись статтею 20 Закону та статтею 208-2 Регламенту, враховуючи практику проведення попередніх двох конкурсів, у Комітеті передбачається здійснити поетапно такі заходи конкурсу:

– ухвалення Комітетом рішення про оголошення конкурсу;

– забезпечення опублікування в газеті «Голос України» та оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України на офіційних сайтах Верховної Ради України і Комітету оголошення про конкурс;

– приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;

 забезпечення оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України інформації про кандидатів, які подали документи на конкурс
(далі – кандидати), на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету;

– забезпечення проведення разом з Апаратом Верховної Ради України спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

попередній розгляд поданих документів кандидатів на відповідність встановлених Законом вимог та опрацювання отриманих результатів спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– проведення співбесід з кандидатами;

– розгляд Комітетом результатів здійснених заходів конкурсу та ухвалення відповідного рішення Комітету з висновками щодо кожного кандидата, а також надання таких матеріалів для розгляду Верховній Раді України та забезпечення оприлюднення рішення Комітету.

Слід звернути увагу, що заходи попередніх двох конкурсів у Комітеті /Верховної Ради України VIII скл./ відбувалися протягом 8 місяців і 6 місяців відповідно /від дати оголошення конкурсу до дати ухвалення Комітетом остаточного рішення/. При цьому тривалість таких заходів конкурсу була спричинена, насамперед: більш ніж місячним строком на подання документів для участі в конкурсі; великою кількістю кандидатів, які брали участь у конкурсах (67 кандидатів і 43 кандидати відповідно); значним обсягом часу, протягом якого проводилися спеціальні перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» /загалом ці перевірки тривали орієнтовно 3-4 місяці/.

З метою належної реалізації пункту 4-2 розділу VIII Закону та статті 208-2 Регламенту у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) підготовлено проект Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати /який роздано народним депутатам України – членам Комітету/, в якому з огляду на практику проведення попередніх двох конкурсів деталізовано перелік документів та конкретизовано вимоги щодо їх змісту та форми. При цьому пропонується встановити тритижневий строк подання документів для участі в конкурсі (21 січня – 10 лютого 2020 року).

Завершуючи доповідь, голова підкомітету Молоток І.Ф. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з проектом ухвали /який роздано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме:

– затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати;

– доручити голові підкомітету за участю секретаріату Комітету забезпечити 21 січня п.р. оприлюднення цього Оголошення у газеті «Голос України» та на сайтах Верховної Ради України і Комітету, а також організацію та проведення подальших заходів конкурсу.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Дунаєв С.В., Молоток І.Ф. і Крулько І.І.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо рішення Комітету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

«Оголошення
про умови та строки проведення конкурсу
на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати

Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог пункту 4-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Рахункову палату» та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України оголошується конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

Вимоги до члена Рахункової палати /відповідно до статті 19 Закону України «Про Рахункову палату»/:

1. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.

2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла шістдесятип’ятирічного віку;

2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) яка за станом здоров’я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;

7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

8) яка не подала декларацію, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

3. Перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь членів Рахункової палати у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

4. На члена Рахункової палати поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

5. Член Рахункової палати не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках.

6. Член Рахункової палати під час здійснення своїх повноважень повинен додержуватися вимог Конституції і законів України, не вчиняти будь-яких дій, що компрометують посаду члена Рахункової палати і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Слід відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» строк повноважень членів Рахункової палати становить 6 років, при цьому частиною сьомою цієї статті встановлено умови дострокового звільнення членів Рахункової палати.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у визначений у цьому оголошенні строк такі документи /з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» та статті 57 Закону України «Про запобігання корупції»/:

1) письмову заяву, адресовану Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, про участь у конкурсі /із зазначенням контактної інформації (номер телефону, адреса електронної пошти) для забезпечення зворотного зв’язку/;

2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним на посаду члена Рахункової палати /друкований текст цього листа обсягом не більше трьох сторінок/;

3) автобіографію /в автобіографії серед іншого належить вказати про рівень володіння державною мовою, а також однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою мовою) згідно з Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (існує шість таких рівнів від А1 до С2)/;

4) копію паспорта громадянина України (у разі подання копії паспорту у формі ID-картки необхідно також надати копію довідки про реєстрацію місця проживання особи, яка видається органами реєстрації);

5) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

6) копію трудової книжки;

7) копію диплома про вищу освіту (з додатками) /за наявності декількох дипломів про вищу освіту, а також їх різного освітнього ступеню (бакалавра, спеціаліста, магістра), необхідно подати копії всіх таких дипломів/;

8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, заповнену як кандидатом на посаду члена Рахункової палати, роздруковану з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після її подання /подання декларації здійснюється згідно із Законом України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції/;

9) письмову згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

10) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» /за формою, встановленою додатком 1 до Порядку проведення спеціальної перевірки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 171/;

11) письмову заяву, в якій особа повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та дає згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону, або копію довідки про результати такої перевірки /за формою, встановленою додатком 1 (для заяви) або додатком 5 (для довідки) до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 563 (із змінами)/;

12) копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності);

13) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України, щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я /довідково: на дату розміщення цього оголошення такими документами є Медична довідка про проходження обовязкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (форма № 122-2/о), Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду (форма № 140/о)/;

14) копію військово-облікового документа: військового квитка, тимчасового посвідчення військовозобов’язаного або посвідчення особи військовослужбовця;

15) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

16) копії сертифікатів чи інших документів про володіння державною мовою, однією з офіційних мов Ради Європи (за наявності).

Зразки форм документів, зазначених у пунктах 1, 9, 10 і 11 вищезазначеного переліку документів, розміщені на офіційному веб-сайті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (http://budget.rada.gov.ua) у рубриці «Рахункова палата»/«Призначення та звільнення членів Рахункової палати».

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

Усі документи подаються державною мовою і власноручно підписуються особою, яка бажає взяти участь у конкурсі /відповідно до вимог частини другої статті 205 і частини третьої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України/.

Для участі у конкурсі зазначені документи необхідно подавати особисто за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 6-8, 4 під’їзд, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /в робочі дні тижня з 9:30 до 13:00 та з 14:00 до 17:00, зателефонувавши за внутрішніми телефонами 44-34 або 40-18 (телефон знаходиться на першому поверсі біля Бюро перепусток)/.

Кінцева дата подання документів – 10 лютого 2020 року.

Не допускаються до участі в конкурсі особи, які не дотрималися строку подання документів /тобто у разі надходження документів до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету після 10 лютого 2020 року/, а також особи, документи яких не відповідають вищезазначеному переліку документів.

Особи, які своєчасно подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

Телефони для довідок: (044) 255 44 34, (044) 255 40 18.

Довідково: відповідно до вимог частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів на зайняття посад членів Рахункової палати буде розміщена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (крім відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, відомостей про номер телефону та адресу електронної пошти).»

2. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету з питань бюджету забезпечити:

оприлюднення Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати 21 січня 2020 року шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та опублікування в газеті «Голос України» /направлення від Комітету з питань бюджету відповідних звернень до Апарату Верховної Ради України та газети «Голос України»/, а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету з питань бюджету;

організацію та проведення подальших заходів конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на третю сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2020 року).

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи передбачає основні напрями діяльності Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет). Основою законотворчої роботи Комітету на третій сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд питань щодо Бюджетної декларації на 2021 – 2023 роки, звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», щорічного звіту про діяльність Рахункової палати.

Зважаючи, що друга сесія Верховної Ради ще триває, розділ І проекту плану може бути уточнений з урахуванням законопроектів, що можуть бути зареєстровані суб’єктами права законодавчої ініціативи до завершення її роботи, чи розглянуті Комітетом та/або Верховною Радою.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2020 році (зокрема, шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Проект плану роботи роздано народним депутатам України – членам Комітету і додається.

Поряд з тим на виконання доручення Голови Верховної Ради від 28 грудня 2019 року № 06/03–429 (263704) підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до порядку денного третьої сесії (потребують доопрацювання або системно пов’язані та похідні від інших законопроектів), згідно з листом, проект якого роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

При цьому,  рекомендується:

1) не включати до порядку денного третьої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, а саме:

законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»:

– реєстр. №№ 1172, 1172-1, 2011, 2033, 2125, 2387, 2550, 2550-1, 2600 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2019 року;

законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

– реєстр. № 0865 (щодо регульованих ринків та деривативів) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) за реєстр. № 0973, який Верховною Радою знято з розгляду 15.10.2019 р.;

– реєстр. № 1166 (щодо відповідальності органів казначейського обслуговування бюджетних коштів за затримку платежів місцевих бюджетів) – оскільки порушене у законопроекті питання унормовано в інший спосіб (у частині шостій статті 78, пункті 23 частини першої статті 116, пункті 5 частини першої і частині другій статті 123 Бюджетного кодексу, а також у статті 164-12 Кодексу про адміністративні правопорушення) і не потребує додаткового законодавчого врегулювання, на що також звернуто увагу у висновку Міністерства фінансів;

– реєстр. № 2393 (щодо державного регулювання діяльності у сфері азартних ігор) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор за реєстр. № 2285-2, який Верховною Радою заслухано та знято з розгляду 19.12.2019 р.;

– реєстр. № 2633 (щодо митного експерименту) – оскільки він передбачає продовження до 2021 р. експерименту, який завершився ще у 2018 р. і відповідно у 2019 р. вже не діяв, а відтак не узгоджується із статтею 58 Конституції України (згідно з якою закони не мають зворотної дії в часі), при цьому передбачене експериментом питання фінансового забезпечення розвитку доріг врегульовано в інший спосіб (шляхом створення державного дорожнього фонду, до якого з 2020 р. зараховується 100% відповідних доходів);

проект постанови Верховної Ради України «Про прийняття до розгляду рекомендацій до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо розмірів прожиткового мінімуму» (реєстр. № 2081) у зв’язку із прийняттям Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

2) не включати до порядку денного третьої сесії та повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання окремі законопроекти, зважаючи на вимоги пункту 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України та з огляду на таке:

законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком до розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) за реєстр. № 2690 як такий, що підготовлений з недотриманням вимог статей 90, 91 та 160 Регламенту Верховної Ради України і статей 7, 40, 52, 53 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету і внесення змін до затвердженого державного бюджету;

законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

– реєстр. № 1157 (щодо поновлення обов’язковості виплат грошової допомоги ветеранам війни, членам сімей загиблих та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) як такий, що підготовлений з недотриманням вимог статей 90 та 91 Регламенту Верховної Ради України, статей 7 і 27 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів. При цьому Міністерством фінансів законопроект не підтримується;

– реєстр. № 1165 (щодо збільшення доходів спеціального фонду бюджетів місцевого самоврядування в частині екологічного податку) як такий, що підготовлений з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України, статей 7 і 27 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників обласних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування. При цьому Комітетом з питань екологічної політики та природокористування рекомендується повернути законопроект на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, Міністерством фінансів законопроект не підтримується;

– реєстр. № 2074 (щодо державної підтримки Пласту – національної скаутської організації України) у зв’язку із прийняттям Закону України від 17.12.2019 р. № 385-ІХ «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху» з пропозиціями Президента України, відповідно до яких визначення Законом однієї скаутської громадської організації (Пласту – національної скаутської організації України) як єдиної в Україні національної скаутської організації не відповідає Конституції України і вимогам Бюджетного кодексу та фактично створює переваги і привілеї для її функціонування та отримання нею державної підтримки. При цьому Комітетом з питань молоді і спорту та Міністерством фінансів законопроект не підтримується;

– реєстр. № 2147 (щодо встановлення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму) як такий, що підготовлено з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статей 7, 32-38, 52, 53 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету, порядку складання проекту державного бюджету та внесення змін до затвердженого державного бюджету. При цьому Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і Міністерством фінансів законопроект не підтримується. Крім того, законопроект системно пов’язаний із законопроектом за реєстр № 2146, що повернутий суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;

– реєстр. № 2185 (з приводу уточнення назви закладів у сфері культури відповідно до Закону України «Про позашкільну освіту») як такий, що потребує доопрацювання з урахуванням змін, внесених до Бюджетного кодексу Законом України від 14.11.2019 р. № 293–IX, згідно з якими порушене у законопроекті питання врегульоване в інший спосіб шляхом внесення змін до підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу;

– реєстр. № 2193 (з приводу фінансового забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту об’єктів припортової інфраструктури) як такий, що підготовлений з недотриманням вимог статей 90 та 91 Регламенту Верховної Ради України, статей 7 і 27 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету. При цьому за узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради законопроект потребує доопрацювання, Міністерством фінансів законопроект не підтримується;

– реєстр. № 2254 (щодо справедливого розподілу податку на доходи фізичних осіб між державним бюджетом та бюджетом міста Києва/, реєстр. № 2254–1 (щодо захисту інтересів територіальної громади міста Києва під час розподілу між бюджетами податку на доходи фізичних осіб) та реєстр. № 2262 (щодо перерахування до бюджету міста Києва сум податку на доходи фізичних осіб) як такі, що підготовлені з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України, статей 7 та 27 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету та бюджету міста Києва. При цьому Міністерством фінансів зазначені законопроекти не підтримуються;

– реєстр. № 2270 (щодо спрямування освітньої субвенції на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів позашкільної освіти) як такий, що підготовлений з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України, статей 7 та 27 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету та місцевих бюджетів. При цьому Міністерством фінансів законопроект не підтримується. Крім того, законопроект потребує доопрацювання з урахуванням змін, внесених до статті 103-2 Бюджетного кодексу Законом України від 14.11.2019 р. № 293IX;

– реєстр. № 2281 (щодо зміни спрямування екологічного податку з метою проведення додаткових заходів, що сприятимуть зміцненню здоров’я та покращенню медико-санітарного забезпечення громадян України) як такий, що підготовлений з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України, статей 7 та 27 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету та місцевих бюджетів. При цьому Комітетом з питань екологічної політики та природокористування рекомендується відхилити законопроект, Міністерством фінансів законопроект не підтримується;

– реєстр. № 2639 (щодо збереження на рахунках відповідних місцевих бюджетів коштів, які надійшли за субвенціями з державного бюджету в попередні роки, а також коштів загального фонду державного бюджету, передбачених для фінансування проектів Державного фонду регіонального розвитку, для здійснення відповідних витрат з урахуванням та збереженням їхнього цільового призначення) як такий, що підготовлений всупереч вимогам статей 7, 23, 57 Бюджетного кодексу, насамперед, щодо дотримання принципу єдності бюджетної системи, що серед іншого забезпечується єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдністю порядку виконання бюджетів, ведення бухгалтерського обліку і звітності, та встановлених вимог щодо виконання державного бюджету;

3) не включати до порядку денного третьої сесії окремі законопроекти, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних законопроектів, а саме:

– реєстр. № 1098 (щодо створення та функціонування вільної економічної зони "Донбас") – оскільки він є системно пов’язаним та похідним від законопроекту про створення та функціонування вільної економічної зони "Донбас" за реєстр. № 1093 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлений до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду відповідного базового законопроекту. При цьому за рішенням Комітету з питань антикорупційної політики обидва законопроекти визнано такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства;

– реєстр. № 2171 (щодо фінансування вищої освіти) як такий, що є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до законів України щодо фінансування вищої освіти за реєстр. № 2170. При цьому за узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради обидва законопроекти доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Міністерством фінансів законопроект не підтримується. Крім того, законопроект потребує доопрацювання з урахуванням змін, внесених до Бюджетного кодексу Законом України від 14.11.2019 р. № 293–IX, згідно з якими узгоджено положення бюджетного законодавства з чинним законодавством про освіту;

– реєстр. № 2253 і реєстр. № 2253-1 (щодо скасування військового збору) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від відповідних законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору за реєстр. № 2252 і № 2252-2 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду відповідного базового законопроекту, на що також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради;

– реєстр. № 2322 (щодо уточнення найменування та зарахування рентної плати за користування радіочастотним спектром України) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про розвиток інфраструктури для цифрової трансформації економіки і суспільства за реєстр. № 2320 та про внесення змін до Податкового кодексу України за реєстр. № 2321 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головними комітетами не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

– реєстр. № 2388 (щодо джерел формування спеціального фонду) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії, за реєстр. № 2386 та про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії, за реєстр. № 2389 (які ще Верховною Радою не розглядалися у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів, на що також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради;

– реєстр. № 2465 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2367-1 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2464 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головними комітетами не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

– реєстр. № 2465-1 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку) – оскільки він є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 2465 (який пропонується не включати до порядку денного третьої сесії – див. пояснення вище), а відповідно до частини четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;

  реєстр. № 2503 /щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів/ – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) за реєстр. № 2501 та про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) за реєстр. № 2502 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту.

Після завершення доповіді секретаря Комітету Цабаля В.В. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію: затвердити план роботи комітету на третю сесію, а також переліки законопроектів, що рекомендується включити до порядку денного Верховної Ради, та тих, що не включати як такі, що втратили актуальність і потребують доопрацювання або похідні від інших законопроектів.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на третю сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (з відповідними уточненнями розділу I щодо розглянутих законопроектів до завершення роботи поточної сесії).

2. Подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (з урахуванням розглянутих законопроектів до завершення роботи поточної сесії), а також перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Голосували: «за» – 30, «проти»  0, «утрималися» – 1.

 

 

4. Різне.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про скасування рішення Комітету з питань бюджету від 18.12.2019 р. про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 р. № 1280-р.

Відмітили:

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), розглядаючи на своєму засіданні 18.12.2019 р. питання про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 р. № 1280-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (надісланим до Комітету листом Міністерства фінансів України від 18.12.2019 р. № 05220-02-2/33841), звертав увагу, що на час розгляду питання таке розпорядження Уряду не було оприлюднено на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

На даний час слід констатувати, що до завершення бюджетного періоду 2019 року розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019
№ 1280-р так і не було розміщено на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади), хоча відповідне оприлюднення актів Кабінету Міністрів України передбачено частиною п’ятою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Натомість на засіданні Кабінету Міністрів України 27.12.2019 р. прийнято рішення про скасування рішення Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 р. щодо прийняття розпорядження «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (витяг з протоколу № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року роздано народним депутатам України – членам Комітету).

З огляду на наведене рішення Комітету від 18 грудня 2019 року (протокол № 18) щодо погодження розподілу та змін до розподілу субвенції згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 18 грудня 2019 року «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» не було реалізованим та відповідно потребує скасування.

У зв’язку з вищезазначеним, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував підтримати таке рішення Комітету: скасувати як таке, що не було реалізованим, рішення Комітету від 18 грудня 2019 року щодо погодження розподілу та змін до розподілу субвенції згідно з розпорядженням Уряду від 18 грудня 2019 року № 1280-р. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Скасувати, як таке, що не було реалізованим, рішення Комітету Верховної Ради України з питань бюджету від 18.12.2019 р щодо погодження розподілу та змін до розподілу у 2019 році між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1280-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», надісланим до Комітету листом Міністерства фінансів України від 18.12.2019 р. № 05220-02-2/33841.

Голосували: «за» – 16; «проти» – 0, «утримались» – 6, «не голосували» – 9.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період першої і другої сесій Верховної Ради України дев’ятого скликання (серпень 2019 року січень 2020 року).

Відмітили:

Протягом першої і другої сесій відбулося 23 засідання Комітету з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 581 питання.

При цьому на першому засіданні Комітету здійснено необхідні установчі заходи, зокрема утворено 8 підкомітетів, затверджено їх предмети відання, обрано голів підкомітетів та визначено розподіл обов’язків між першим заступником і заступниками Голови Комітету.

За звітний період (станом на 10.01.2020 р.) на розгляд до Комітету надійшли 66 законопроектів, за якими Комітет визначено головним, і 826 законопроектів для надання висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також 85 проектів постанов. У числі законопроектів, за якими Комітет визначено головним, надійшли: 1 – законопроект про Державний бюджет України на 2020 рік, 15 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», 3 законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», 45 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) та 2 проекти постанови з інших питань.

Упродовж роботи першої і другої сесій Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 14 законопроектів, за якими Комітет визначений головним (при цьому щодо 6 законопроектів зазначено про недоцільність їх окремого розгляду у зв'язку з врахуванням їх положень в інших законопроектах та відповідно втратою актуальності), у т.ч.:

5 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» /за реєстр. №№ 2039, 2039-1, 2283, 2505, 2600/, з них 1 законопроект підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях /за реєстр. № 2283/, при цьому щодо 2 законопроектів /за реєстр. № 1138 і № 2044/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

5 законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу /за реєстр. №№ 1063, 1064, 1074, 2144 і 2661/, з них 2 законопроекти підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях /за реєстр. № 1064 і № 2144/, при цьому щодо 4 законопроектів /за реєстр. №№ 0864, 2104, 2231 і 2242/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

1 законопроект про Державний бюджет України на 2020 рік /за реєстр. № 2000/, який підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 Регламенту Верховної Ради України;

2 законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /за реєстр. № 2589 і № 2660/, з них 1 законопроект підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях /за реєстр. № 2589/;

1 проект постанови щодо окремих бюджетних питань /за реєстр. № 2000-П/.

Верховною Радою під час другої сесії (станом на 15.01.2020 р.) прийнято 9 законів та 1 постанову, попередній розгляд яких здійснював Комітет, а саме:

3 закони про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» /від 02.10.2019 р. № 149-IХ, від 31.10.2019 р. № 265-IХ та від 06.12.2019 р. № 360-IХ/;

4 закони про внесення змін до Бюджетного кодексу /від 12.09.2019 р. № 74-IХ і № 76-IХ, від 12.11.2019 р. № 283-IХ та від 14.11.2019 р. № 293-IХ/;

1 постанову про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік /від 18.10.2019 р. № 215-IХ/;

1 закон про Державний бюджет України на 2020 рік /від 14.11.2019 р. № 294-IХ/;

1 закон про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від 14.01.2020 р./.

Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету за звітний період було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про державний бюджет на 2020 рік (далі – законопроект № 2000) і 18 вересня 2019 р. на засіданні Комітету відбулося його представлення. Після представлення Урядом законопроекту № 2000 на пленарному засіданні Верховної Ради (20.09.2019 р.) у Комітеті протягом 24-30 вересня 2019 р. проведено засідання підкомітетів за участю Міністерства фінансів, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами опрацювання законопроекту: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань на відповідних засіданнях отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету. Водночас, при опрацюванні показників видатків та кредитування заслухано 31 головного розпорядника коштів державного бюджету, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які були включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 2000.

З метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту № 2000 у Комітеті за участю керівництва Міністерства фінансів і Рахункової палати опрацьовано пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 2000 (загалом 2176 згрупованих пропозицій народних депутатів та комітетів Верховної Ради включено у відповідну таблицю пропозицій з висновками Комітету щодо кожної з них) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2000-П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 2000. Верховною Радою 18 жовтня 2019 року прийнято зазначений проект Постанови за реєстр. № 2000-П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – постанова № 215–IХ), що вважається прийняттям законопроекту № 2000 у першому читанні.

На виконання цього рішення Уряд 04.11.2019 р. подав доопрацьований до другого читання законопроект № 2000 (зареєстровано 05.11.2019 р.). За підсумками опрацювання поданого Урядом доопрацьованого до другого читання законопроекту № 2000, включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді: передбачити розгляд у другому читанні доопрацьованого законопроекту № 2000 після прийняття в цілому пов’язаного з ним законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 2144); прийняти доопрацьований законопроект № 2000 у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Міністерством фінансів.

Верховна Рада 14 листопада 2019 року прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Зазначеному передувало прийняття Верховною Радою того ж дня Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», при цьому під час підготовки відповідного законопроекту за реєстр. № 2144 до розгляду у ІІ читанні Комітет опрацював 258 згрупованих пропозицій народних депутатів, а також численні звернення державних та місцевих органів влади.

Слід зазначити, що у звітний період Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 10.01.2020 р. – 32 листа).

Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати та її уповноважені представники запрошувалися та брали активну участь у майже всіх засіданнях Комітету і більшості засідань його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

При цьому, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своїх засіданнях у вересні і грудні 2019 р. розглядав висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік відповідно у першому півріччі та у січні-вересні разом з відповідною інформацією щодо виконання державного бюджету у 2019 році, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. Під час розгляду таких питань за участю Рахункової палати та Міністерства фінансів було звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету протягом звітного періоду, у зв’язку з чим Комітет направляв Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету.

Окремо належить зазначити, що Законом України від 14.11.2019 р. № 293-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесені зміни до Закону України «Про Рахункову палату», якими, зокрема, збільшено склад Рахункової палати з дев’яти до тринадцяти членів Рахункової палати та доручено Комітету разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечити проведення конкурсу для допризначення чотирьох членів Рахункової палати і внести на розгляд Верховної Ради відповідні матеріали. У зв’язку з цим, у Комітеті проведено необхідну підготовчу роботу для оголошення такого конкурсу.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітетом здійснено експертизу 449 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за наслідками чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 26 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо погодження Комітетом рішень Кабінету Міністрів та інших органів влади відповідно до законодавчих норм

Відповідно до частин шостої, восьмої, дев’ятої і п’ятнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу Комітетом протягом вересня–грудня 2019 року опрацьовано звернення головних розпорядників коштів державного бюджету щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, за наслідками чого Комітетом погоджено 37 відповідних рішень Кабінету Міністрів (з урахуванням 6 рішень, які також включають розподіл чи перерозподіл міжбюджетних трансфертів) та направлено на доопрацювання (або не прийнято рішення щодо погодження) 5 відповідних рішень Кабінету Міністрів.

Згідно з частиною п’ятою статті 24-1 Бюджетного кодексу Комітетом впродовж другої сесії погоджено 2 рішення Кабінету Міністрів щодо змін до розподілу державного фонду регіонального розвитку на 2019 рік за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку.

У звітний період на виконання статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Комітетом забезпечено погодження 1 рішення Кабінету Міністрів щодо змін до розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за відповідною бюджетною програмою Мінекономіки.

Поряд з тим, на виконання статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Комітетом погоджено 1 рішення Кабінету Міністрів щодо уточнення напрямів та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу Комітет у вересні-грудні 2019 року розглядав питання щодо розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам і загалом погодив 14 відповідних рішень Кабінету Міністрів (з урахуванням 6 рішень, які також включають перерозподіл видатків державного бюджету) та направив на доопрацювання (або не прийняв рішення щодо погодження) 2 відповідні рішення Кабінету Міністрів.

Комітетом, керуючись частиною четвертою статті 15 Бюджетного кодексу, погоджено 2 рішення Кабінету Міністрів щодо зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2019 році, а також відповідно до частини одинадцятої статті 16 Бюджетного кодексу погоджено 1 рішення Кабінету Міністрів щодо здійснення понадпланових державних запозичень для фінансування державного бюджету у 2020 році.

У 2019 р. відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Комітет уповноважено погоджувати переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок зазначеної субвенції, які затверджені відповідною обласною, Київською міською держадміністрацією та погоджені Укравтодором. На виконання такої норми протягом вересня-грудня 2019 р. згідно із зверненнями усіх обласних та Київської міської держадміністрацій Комітет погодив 33 переліки об’єктів (з них переважна більшість – уточнені).

Забезпечуючи погодження вище перелічених рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу та/або Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат (з урахуванням позиції Міністерства фінансів і Рахункової палати) спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання, затим на своїх засіданнях.

Комітет 26 листопада 2019 року провів виїзне засідання щодо розгляду питання про діяльність ДП «Олімпійський навчально-спортивний центр "Конча-Заспа"» та надання йому фінансової підтримки з державного бюджету. За наслідками розгляду даного питання Комітет звернувся до Кабінету Міністрів щодо передбачення у 2020 році коштів державного бюджету на реалізацію державного інвестиційного проекту для будівництва спеціалізованого плавального комплексу олімпійського класу ДП «Олімпійський навчально-спортивний центр "Конча-Заспа"».

Щодо міжнародної співпраці варто зазначити, що у Комітеті 11 грудня 2019 року відбулася зустріч з представниками технічної місії Податково-Бюджетного Департаменту Міжнародного валютного фонду, на якій, зокрема, обговорювалися питання щодо наглядової ролі Парламенту у проведенні бюджетної політики з урахуванням успішно запроваджених зарубіжних практик (включаючи залучення нових інструментів посилення парламентського контролю за державними фінансами з метою підвищення їх ефективності, прозорості і публічності) та реалізації середньострокового бюджетного планування в Україні.

Поряд з тим, Голова Комітету разом з Головою Рахункової палати брав участь у зустрічі Голови Верховної Ради України з керівниками делегацій вищих органів аудиту Азербайджанської Республіки, Грузії, Республіки Білорусь та Республіки Вірменія (10.10.2019 р.) та зустрічі Першого заступника Голови Верховної Ради України з Президентом Вищого аудиторського офісу Чеської Республіки, віце-президентом EUROSAI і делегацією Вищого аудиторського офісу Чеської Республіки (20.11.2019 р.).

Щодо представництва членів Комітету у комісіях слід відмітити, що у звітний період народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (передбаченої статтею 33-1 Бюджетного кодексу); комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу); Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (передбаченої статтею 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»).

У Комітеті за звітний період (станом на 10.01.2020 р.) опрацьовано 3246 звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зазначив, що така інформація підготовлена відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», та запропонував взяти її до відома.

(До цієї інформації включено питання, заплановані і розглянуті на засіданні Комітету 15.01.2020. По завершенні другої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання відомості про деякі питання роботи Комітету за звітний період будуть подані Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.)

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про продовження роботи Комітету з питань бюджету після закінчення другої сесії Верховної Ради України.

Відмітили:

Відповідно до частини четвертої статті 10 Регламенту Верховної Ради України комітет за власною ініціативною може продовжити роботу після закінчення чергової сесії, якщо за це проголосувало більше половини членів комітету. Про прийняте рішення комітет інформує Голову Верховної Ради України.

Оскільки згідно з бюджетним законодавством Комітет з питань бюджету (далі – Комітет) має ряд повноважень у процесі виконання державного бюджету, то для забезпечення своєчасного розгляду нагальних бюджетних питань з огляду на безперервність бюджетного процесу може виникнути необхідність у проведенні засідань Комітету після завершення роботи другої сесії.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. вніс пропозицію, керуючись такими нормами Регламенту Верховної Ради України, прийняти рішення про можливість продовження роботи Комітету в міжсесійний період і направити інформацію Голові Верховної Ради України для відповідного реагування. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини четвертої статті 10 Регламенту Верховної Ради України, продовжити роботу Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до початку третьої сесії Верховної Ради України.

Про прийняте рішення поінформувати Голову Верховної Ради України.

Голосували: «за» – 30; «проти» – 0, «утримався» – 1.

 

Після перерви (18-15)

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного агентства автомобільних доріг Кубракова О.М. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2661 від 20.12.2019 р.), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Кісєлєм Ю.Г., Клочком А.А. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М./

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України» за реєстр. № 2661 /далі – законопроект/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту він розроблений з метою забезпечення ефективного фінансового забезпечення розвитку дорожньої галузі України шляхом залучення додаткового позабюджетного фінансування для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення, а саме у 2020 році пропонується залучати кредитні кошти комерційних банківських структур під державні гарантії.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2020 року доповнити пункт 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ положенням, що при наданні державних гарантій за запозиченнями Державного агентства автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/ не застосовуються положення частини четвертої статті 17 Кодексу (згідно з якими, зокрема, державні гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів).

ІІ. Щодо опрацювання положень законопроекту та експертних висновків до нього.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 11.01.2020 р. № 16/3-21/2661 (5901)/ висловлює окремі зауваження щодо пропозицій законопроекту, зазначаючи, що враховуючи вимоги положень п. 6 ст. 116 Конституції України та ст. 42 Кодексу, згідно з якими розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, до законопроекту доцільно отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо можливості та наслідків запровадження пропозиції законопроекту.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 14.01.2020 р. № 12010-03-2/944/ зазначає, що законопроект потребує доопрацювання в частині уточнення його положень та доповнення фінансово-економічними розрахунками.

На час розгляду законопроекту до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

У Комітеті попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано отримані висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Кодексом визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій та здійснення запозичень, серед яких такі:

державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України /частина перша статті 17 Кодексу/;

державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом /частина третя статті 17 Кодексу/;

державні гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів) /частина четверта статті 17 Кодексу/;

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята статті 17 Кодексу/;

бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених Кодексом) /частина четверта статті 16 Кодексу/.

У цьому контексті слід звернути увагу, що Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства /згідно з Положенням про Укравтодор, затвердженим постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 439/, та відповідно є бюджетною установою, що повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету /згідно з визначенням бюджетних установ, наведеним у пункті 12 частини першої статті 2 Кодексу/. Отже, у разі здійснення Укравтодором запозичень виконання відповідних боргових зобов’язань здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, положеннями законопроекту пропонується законодавчо унормовувати можливість здійснення Укравтодором запозичень під державні гарантії, що у подальшому за необхідності дозволить передбачати необхідні положення у законі про державний бюджет для безпосереднього надання таких гарантій у відповідному році.

У зв’язку з цим, авторами законопроекту подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 2660 від 20.12.2019 р., згідно з яким пункт 1 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ доповнюється новим підпунктом «г», що у 2020 році можуть надаватися державні гарантії за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями Укравтодору в обсязі 19.274.083,1 тис. грн, при цьому Укравтодор звільняється від зобов’язань надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями та вносити плату за надання державних гарантій.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення узгодженості правових норм такі законопроекти доцільно розглядати одночасно (на що також вказує ГНЕУ), при цьому першим має бути розглянуто законопроект за реєстр. № 2661 (який є базовим), а рішення щодо прийняття законопроекту за реєстр. № 2660 (який є похідним) має прийматися лише після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 2661.

2. Норма, аналогічна змісту законопроекту, раніше була передбачена у пункті 3 розділу VI Кодексу, проте законом від 28.12.2014 р. № 79-VIII була скасована, відтак з 2015 року виключено право Укравтодору здійснювати запозичення під державні гарантії. Такому рішенню передував аналіз практики надання державних гарантій за запозиченнями Укравтодору у попередніх бюджетних періодах.

Зокрема, за наявності законодавчих підстав протягом 2004–2013 років було надано державні гарантії за запозиченнями Укравтодору загалом на суму 44 млрд грн, з них у: 2004 р. – 2,55 млрд грн, 2005 р. – 0,51 млрд грн, 2006 р. – 1,74 млрд грн, 2007 р. – 4,7 млрд грн, 2009 р. – 9 млрд грн, 2010 р. – 3,5 млрд грн, 2011 р. – 3 млрд грн, 2012 р. – 14 млрд грн, 2013 р. – 5 млрд грн /за інформацією на офіційному сайті Мінфіну/. Як наслідок, у державному бюджеті починаючи з 2005 р. щороку передбачаються видатки Укравтодору за окремою бюджетною програмою «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030), за якою, зокрема, здійснюються витрати на обслуговування і погашення зобов’язань Укравтодору за такими запозиченнями. Так, за 2005-2018 роки проведено видатки за цією бюджетною програмою загалом у сумі 59,52 млрд грн, відповідні бюджетні призначення на 2019 р. визначені у сумі 8,51 млрд грн, на 2020 р. – у сумі 5,61 млрд грн. Таким чином, фінансове забезпечення дорожньої галузі шляхом здійснення запозичень Укравтодору під державні гарантії призвело у подальшому до суттєвого навантаження на державний бюджет, при цьому обсяг витрат на обслуговування і погашення боргових зобов’язань Укравтодору значно перевищив обсяг видатків на дорожню галузь, проведених за рахунок відповідних запозичень.

При цьому запозичення Укравтодору залучалися під державні гарантії і включалися до складу гарантованого державою боргу та відповідно при формуванні державного бюджету не враховувалися у граничному обсязі дефіциту державного бюджету, а в процесі виконання державного бюджету залучені кошти від таких запозичень відображалися у доходах спеціального фонду державного бюджету як власні надходження бюджетних установ (хоча за економічною природою не були доходами, до яких належать надходження на безповоротній основі, а запозичення є коштами, які залучаються на умовах повернення, платності та строковості) та використовувалися Укравтодором на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування за відповідною бюджетною програмою (код 3111020). Отже, за своєю сутністю запозичення Укравтодору мали б належати до державних запозичень та їх обсяг мав би передбачатися у фінансуванні державного бюджету і відповідно враховуватися при визначенні дефіциту державного бюджету та державного боргу.

Крім того, наділення Укравтодору повноваженнями щодо здійснення запозичень невластиве для такого центрального органу виконавчої влади виходячи з його функціонального призначення. Відповідно до норм Кодексу в частині державного бюджету право на здійснення запозичень належить центральному органу виконавчої влади у сфері державної бюджетної політики, яким є Мінфін (з 2020 р. буде Боргове агентство після його створення і початку функціонування).

Належить також зауважити, що відповідно до частин третьої і четвертої статті 24-2 Кодексу одним з напрямів використання коштів державного дорожнього фонду є виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, при цьому видатки за таким напрямом здійснюються за рахунок доходів, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, в обсязі, передбаченому згідно з умовами відповідних запозичень, а після спрямування цих доходів за таким напрямом здійснюється їх розподіл у встановлених пропорціях за іншими напрямами використання коштів державного дорожнього фонду. Тому у разі законодавчого унормування можливості здійснення Укравтодором запозичень під державні гарантії та подальшої реалізації такого права у поточному бюджетному періоді матиме місце зменшення у наступних бюджетних періодах коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуватимуться на фінансове забезпечення дорожньої галузі (насамперед, для будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування), у зв’язку з необхідністю першочергового здійснення виплат за борговими зобов’язаннями Укравтодору.

Враховуючи наведене, у разі підтримки законопроекту вбачається необхідним обмежити дію у часі положення про можливість здійснення Укравтодором запозичень під державні гарантії.

3. У пояснювальній записці до законопроекту не наведено пояснень щодо обсягу потреби Укравтодору у відповідних кредитних ресурсах за напрямками їх використання, що також відмічає ГНЕУ.

Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на розподіл коштів державного дорожнього фонду, за рахунок якого планується здійснювати погашення та обслуговування боргів Укравтодору, а також на використання граничного річного обсягу надання державних гарантій та можливість підтримки промисловості, малого і середнього бізнесу за рахунок механізму надання державних гарантій. При цьому Мінфіном зауважено, що наразі неможливо оцінити вплив законопроекту на показники державного бюджету, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань і відповідних розрахунків та інформації щодо впливу можливих запозичень Укравтодору на розподіл коштів державного дорожнього фонду.

Загалом до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

4. Частинами шостою і сьомою статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (у редакції згідно із законом від 12.11.2019 р. № 282-IX щодо запровадження середньострокового планування розвитку та утримання автомобільних доріг загального користування) встановлено, що Державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період (з переліком автомобільних доріг, на яких заплановано роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту, із зазначенням обсягів та джерел фінансування таких робіт у розрізі балансоутримувачів) затверджується Кабінетом Міністрів України, та складений відповідно до цієї Програми перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. На даний час зазначена Програма на середньостроковий період та перелік відповідних об’єктів на 2020 рік ще не затверджені Урядом.

Враховуючи наведене, за відсутності відповідного програмного документу щодо розвитку автомобільних доріг у середньостроковій перспективі та подальшого розподілу за об’єктами передбачених у державному бюджеті на 2020 рік витрат на цю мету вбачається передчасним законодавче унормування можливості залучення Укравтодором додаткових кредитних ресурсів.

5. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження з вимогами законодавства, зокрема, необхідно:

у назві законопроекту визначити його предмет та зазначити, що зміни вносяться тільки до пункту 3 розділу VI Кодексу, на що звертає увагу ГНЕУ;

у пункті 1 розділу І законопроекту необхідно власну назву Укравтодору замінити уніфікованим визначенням цього державного органу, який застосовується у Кодексі (а саме у частині третій статті 103-1 – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства), для забезпечення однозначності трактування відповідних норм і недопущення юридичної колізії;

у пункті 1 розділу ІІ законопроекту передбачити набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування (а не з 1 січня 2020 року, як передбачено законопроектом, оскільки така дата вже минула) (для приведення у відповідність до вимог частини п'ятої статті 94 Конституції України щодо набрання чинності законом не раніше дня його опублікування).

Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також Голова Укравтодору Кубраков О.М., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та член Рахункової палати Іванова І.М.

Доповідаючи дане питання, голова Укравтодору Кубраков О.М. звернув увагу, що наразі 8 тис. км доріг державного значення перебуває в аварійному стані, при цьому в межах коштів державного дорожнього фонду можливо відремонтувати близько 1,5 тис. км таких доріг в рік, тобто для виправлення поточної ситуації потрібно близько 5 років, а є наміри пришвидшити здійснення необхідних заходів з розвитку доріг, що підтримується Урядом і Президентом України.

Заступник Міністра фінансів Шкураков В.О. повідомив, що Мінфіном надано висновок, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою. Член Рахункової палати Іванова І.М. зазначила, що у Рахункової палати також немає застережень щодо розгляду законопроекту.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував Комітету прийняти рішення згідно з розданим проектом ухвали (який підготовлено за результатами опрацювання у відповідному підкомітеті, роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо прийняття Комітетом рішення згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2661 від 20.12.2019 р.), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Кісєлєм Ю.Г., Клочком А.А. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1) назву законопроекту після слова «до» доповнити словами і цифрами «розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення";

2) пункт 1 розділу І законопроекту викласти у такій редакції:

«1. Розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 3-6 такого змісту:

«3-6. Установити, що, як виняток з положень частини четвертої статті 17 цього Кодексу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення має право здійснювати запозичення під державні гарантії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо відповідне положення передбачено у законі про Державний бюджет України»;

3) у пункті 1 розділу ІІ законопроекту слова і цифри «з 01 січня 2020 року» замінити словами «з дня, наступного за днем його опублікування».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 2661 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного агентства автомобільних доріг Кубракова О.М. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2660 від 20.12.2019 р.), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А., Маріковським О.В. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М./.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 2660 /далі – законопроект/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту він розроблений з метою забезпечення ефективного фінансового забезпечення розвитку дорожньої галузі України шляхом залучення додаткового позабюджетного фінансування для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення, а саме у 2020 році пропонується залучати кредитні кошти комерційних банківських структур під державні гарантії.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2020 року доповнити пункт 1 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ новим підпунктом «г», згідно з яким у 2020 році можуть надаватися державні гарантії за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями Державного агентства автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/ в обсязі 19.274.083,1 тис. грн, при цьому Укравтодор звільняється від зобов'язань надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за державними гарантіями та вносити плату за надання державних гарантій.

ІІ. Щодо опрацювання положень законопроекту та експертних висновків до нього, а також особливостей розгляду законопроекту.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, а в окремих випадках (зокрема, якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій) – лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 11.01.2020 р. № 16/3-19/2660 (5890)/ висловлює окремі зауваження щодо пропозицій законопроекту, зазначаючи, що враховуючи вимоги положень п. 6 ст. 116 Конституції України та ст. 42 Кодексу, згідно з якими розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, до законопроекту доцільно отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо можливості та наслідків запровадження пропозиції законопроекту.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 14.01.2020 р. № 12010-03-2/946/ зазначає, що законопроект потребує доповнення фінансово-економічними обґрунтуваннями (включаючи відповідні розрахунки) та може бути розглянутий Верховною Радою України за умови прийняття законопроекту за реєстр. № 2661 від 20.12.2019 р.

На час розгляду законопроекту до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

У Комітеті попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано отримані висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Кодексом визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій та здійснення запозичень, серед яких такі:

державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України /частина перша статті 17 Кодексу/;

державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом /частина третя статті 17 Кодексу/;

державні гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів) /частина четверта статті 17 Кодексу/;

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята статті 17 Кодексу/;

бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених Кодексом) /частина четверта статті 16 Кодексу/.

У цьому контексті слід звернути увагу, що Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства /згідно з Положенням про Укравтодор, затвердженим постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 439/, та відповідно є бюджетною установою, що повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету /згідно з визначенням бюджетних установ, наведеним у пункті 12 частини першої статті 2 Кодексу/. Отже, виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, положення законопроекту не відповідають вимогам частини четвертої статті 16 і частини четвертої статті 17 Кодексу.

У зв’язку з цим, авторами законопроекту подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до Кодексу за реєстр. № 2661 від 20.12.2019 р., згідно з яким пункт 3 розділу VI Кодексу доповнюється положенням, що при наданні державних гарантій за запозиченнями Укравтодору не застосовуються положення частини четвертої статті 17 Кодексу.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення узгодженості правових норм такі законопроекти доцільно розглядати одночасно (на що також вказує ГНЕУ), при цьому першим має бути розглянуто законопроект за реєстр. № 2661 (який є базовим), а рішення щодо прийняття законопроекту за реєстр. № 2660 (який є похідним) має прийматися лише після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 2661 (що також зазначає Мінфін).

2. У пояснювальній записці до законопроекту не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо передбаченого законопроектом обсягу надання державних гарантій для Укравтодору (19,27 млрд грн), а також пояснень щодо потреби у відповідних кредитних ресурсах за напрямками їх використання та щодо можливості надання Урядом державних гарантій Укравтодору у повному обсязі в межах затвердженого граничного обсягу надання державних гарантій на 2020 рік, що також відмічає ГНЕУ.

Мінфін зауважує, що неможливо визначити величину впливу законопроекту на показники державного бюджету, оскільки розробником не надано інформації щодо умов, джерел і строків залучення Укравтодором кредитних коштів під державні гарантії, а також щодо впливу таких запозичень на розподіл коштів державного дорожнього фонду, за рахунок якого планується здійснювати погашення та обслуговування боргів Укравтодору.

Загалом до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому законопроектом передбачено надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями Укравтодору, однак не конкретизовано напрямів надання таких гарантій, хоча відповідні напрямі мають бути визначені у Законі (згідно з частиною першою статті 17 і пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу).

Необхідно зазначити, що порівняно з 2019 роком на 2020 рік значно збільшено обсяг витрат державного бюджету на дорожню галузь, насамперед, у зв’язку з зарахуванням з п.р. до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі окремих податків як джерел формування державного дорожнього фонду. Зокрема, у частині доходів джерелами формування цього фонду на 2020 рік є: 100% акцизного податку з транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та транспортні засоби та шини до них, 86,56% акцизного податку з пального (у 2019 р. – 75% таких платежів), 100% плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, 50% адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. У Законі загальний обсяг планових показників таких доходів становить 68,96 млрд грн (що на 18,5 млрд грн, або на 36,7%, більше ніж на 2019 р.). При цьому, виходячи з оперативних даних Казначейства України за підсумками виконання державного бюджету у 2019 році відбулося перевиконання загального обсягу планових показників таких доходів приблизно на 3,28 млрд грн, що буде використовуватися у 2020 році за цільовим призначенням (відповідно до абзацу шостого частини четвертої статті 24-2 Кодексу).

Поряд з тим, для реалізації інвестиційних проектів у сфері дорожнього господарства Законом встановлено бюджетні призначення за спеціальним фондом у сумі 4,67 млрд грн (за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій) та у сумі 0,5 млрд грн (за рахунок плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор), а також за загальним фондом у сумі 0,89 млрд грн (з яким 0,5 млрд грн – на будівництво та реконструкцію мостів).

Крім того, наприкінці 2019 року за спеціальним фондом державного бюджету на розвиток автомобільних доріг державного значення спрямовано 1 млрд грн конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-ІХ), які в основному будуть використовуватися у 2020 році у зв’язку із збереженням на цей рік цільового призначення таких коштів (відповідно до пункту 5 статті 12, пунктів 5 і 28 статті 14 Закону).

Таким чином, загальний обсяг витрат державного бюджету на дорожню галузь у 2020 році може становити орієнтовно 79,3 млрд грн.

У цьому зв’язку варто звернути увагу, що Рахункова палата (у висновках за результатами експертизи законопроекту про державний бюджет на 2020 рік) зауважує, що за результатами проведених аудитів виявлені нею порушення і недоліки при розподілі коштів державного дорожнього фонду та неекономне, нерезультативне і з порушенням чинного законодавства їх використання (зокрема, кошти розпорошувалися між значною кількістю об’єктів, при цьому не передбачалися на завершення капітального ремонту деяких об’єктів, здійснення робіт відкладалося і відповідно кошторисна вартість незавершеного будівництва збільшувалася через руйнацію та пошкодження вже побудованого дорожнього покриття) свідчать про значні ризики неефективного розподілу і використання наявних ресурсів цього фонду.

Слід також відмітити, що частинами шостою і сьомою статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (у редакції згідно із законом від 12.11.2019 р. № 282-IX щодо запровадження середньострокового планування розвитку та утримання автомобільних доріг загального користування) встановлено, що Державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період (з переліком автомобільних доріг, на яких заплановано роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту, із зазначенням обсягів та джерел фінансування таких робіт у розрізі балансоутримувачів) затверджується Кабінетом Міністрів України, та складений відповідно до цієї Програми перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. На даний час зазначена Програма на середньостроковий період та перелік відповідних об’єктів на 2020 рік ще не затверджені Урядом.

Враховуючи наведене, за відсутності відповідного програмного документу щодо розвитку автомобільних доріг у середньостроковій перспективі та подальшого розподілу за об’єктами передбачених у державному бюджеті на 2020 рік витрат на цю мету вбачається передчасним законодавче унормування можливості залучення Укравтодором додаткових кредитних ресурсів.

3. Статтею 6 Закону граничний обсяг надання державних гарантій на 2020 рік визначено у сумі 29.274.083,1 тис. грн, що становить 3% планових доходів загального фонду державного бюджету на 2020 рік /975.170.869 тис. грн/ та відповідає вимогам абзацу другого частини першої статті 18 Кодексу (згідно з якими такий показник не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету), але з огляду на такі вимоги не може бути збільшений. Водночас цією статтею визначено такі напрями надання державних гарантій у 2020 році:

1) за рішенням Кабінету Міністрів України:

а) для забезпечення часткового виконання (не більше 80%) боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів;

б) для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в обсязі до 10 млрд грн).

в) для забезпечення виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи за внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються з метою фінансування статутної діяльності, та за зовнішніми кредитами (позиками) з метою фінансування інвестиційного проекту "Забезпечення житлом на умовах іпотечного кредитування або фінансового лізингу";

2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.

Оскільки законопроектом пропонується чітко закріпити надання державних гарантій для Укравтодору в обсязі 19.274.083,1 тис. грн, у разі прийняття законопроекту у запропонованій редакції та надання таких гарантій Уряд не матиме можливості надавати державні гарантії у 2020 році за іншими напрямами, визначеними підпунктами «а» і «в» пункту 1 і пунктом 2 статті 6 Закону, на що також звертають увагу ГНЕУ і Мінфін.

Принагідно потрібно зазначити, що серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) не передбачено випадків щодо зміни обсягів і напрямів надання державних гарантій.

4. Окремо доцільно проаналізувати практику надання державних гарантій за запозиченнями Укравтодору у попередніх бюджетних періодах.

Зокрема, за наявності законодавчих підстав протягом 2004–2013 років було надано державні гарантії за запозиченнями Укравтодору загалом на суму 44 млрд грн, з них у: 2004 р. – 2,55 млрд грн, 2005 р. – 0,51 млрд грн, 2006 р. – 1,74 млрд грн, 2007 р. – 4,7 млрд грн, 2009 р. – 9 млрд грн, 2010 р. – 3,5 млрд грн, 2011 р. – 3 млрд грн, 2012 р. – 14 млрд грн, 2013 р. – 5 млрд грн /за інформацією на офіційному сайті Мінфіну/. Як наслідок, у державного бюджеті починаючи з 2005 р. щороку передбачаються видатки Укравтодору за окремою бюджетною програмою «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030), за якою, зокрема, здійснюються витрати на обслуговування і погашення зобов’язань Укравтодору за такими запозиченнями. Так, за 2005-2018 роки проведено видатки за цією бюджетною програмою загалом у сумі 59,52 млрд грн, відповідні бюджетні призначення на 2019 р. визначені у сумі 8,51 млрд грн, на 2020 р. – у сумі 5,61 млрд грн. Таким чином, фінансове забезпечення дорожньої галузі шляхом здійснення запозичень Укравтодору під державні гарантії призвело у подальшому до суттєвого навантаження на державний бюджет, при цьому обсяг витрат на обслуговування і погашення боргових зобов’язань Укравтодору значно перевищив обсяг видатків на дорожню галузь, проведених за рахунок відповідних запозичень.

При цьому запозичення Укравтодору залучалися під державні гарантії і включалися до складу гарантованого державою боргу та відповідно при формуванні державного бюджету не враховувалися у граничному обсязі дефіциту державного бюджету, а в процесі виконання державного бюджету залучені кошти від таких запозичень відображалися у доходах спеціального фонду державного бюджету як власні надходження бюджетних установ (хоча за економічною природою не були доходами, до яких належать надходження на безповоротній основі, а запозичення є коштами, які залучаються на умовах повернення, платності та строковості) та використовувалися Укравтодором на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування за відповідною бюджетною програмою (код 3111020). Отже, за своєю сутністю запозичення Укравтодору мали б належати до державних запозичень та їх обсяг мав би передбачатися у фінансуванні державного бюджету і відповідно враховуватися при визначенні дефіциту державного бюджету та державного боргу.

Крім того, наділення Укравтодору повноваженнями щодо здійснення запозичень невластиве для такого центрального органу виконавчої влади виходячи з його функціонального призначення. Відповідно до норм Кодексу в частині державного бюджету право на здійснення запозичень належить центральному органу виконавчої влади у сфері державної бюджетної політики, яким є Мінфін (з 2020 р. буде Боргове агентство після його створення і початку функціонування).

З урахуванням зазначеного законом від 28.12.2014 р. № 79-VIII внесено зміни до пункту 3 розділу VI Кодексу, якими з 2015 р. виключено право Укравтодору здійснювати запозичення під державні гарантії.

Належить також зауважити, що відповідно до частин третьої і четвертої статті 24-2 Кодексу одним з напрямів використання коштів державного дорожнього фонду є виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, при цьому видатки за таким напрямом здійснюються за рахунок доходів, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, в обсязі, передбаченому згідно з умовами відповідних запозичень, а після спрямування цих доходів за таким напрямом здійснюється їх розподіл у встановлених пропорціях за іншими напрямами використання коштів державного дорожнього фонду. Тому у разі здійснення у поточному бюджетному періоді запозичень Укравтодору під державні гарантії матиме місце зменшення у наступних бюджетних періодах коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуватимуться на фінансове забезпечення дорожньої галузі (насамперед, для будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування), у зв’язку з необхідністю першочергового здійснення виплат за борговими зобов’язаннями Укравтодору.

5. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження з вимогами законодавства, зокрема, необхідно:

у назві законопроекту визначити його предмет та зазначити, що зміни вносяться тільки до статті 6 Закону, на що звертає увагу ГНЕУ.

у пункті 1 розділу ІІ законопроекту передбачити набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування (а не з 1 січня 2020 року, як передбачено законопроектом, оскільки така дата вже минула) (для приведення у відповідність до вимог частини п'ятої статті 94 Конституції України щодо набрання чинності законом не раніше дня його опублікування).

Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також Голова Укравтодору Кубраков О.М., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та член Рахункової палати Іванова І.М.

Доповідаючи дане питання, голова Укравтодору Кубраков О.М. звернув увагу, що з урахуванням опрацювання у Комітеті законопроектом пропонується лише включити Укравтодор до переліку суб’єктів, які можуть залучати запозичення під державні гарантії в межах затвердженого граничного обсягу надання державних гарантій на 2020 рік, та вказати напрями використання залучених Укравтодором відповідних кредитних коштів.

Заступник Міністра фінансів Шкураков В.О. поінформував, що у висновку Мінфіну висловлено бачення щодо можливостей реалізації законопроекту (при цьому зауважено про відсутність фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту), та звернув увагу, що обслуговування і погашення боргових зобов’язань Укравтодору здійснюється за рахунок коштів державного дорожнього фонду (який є у складі спеціального фонду державного бюджету), відтак внаслідок реалізації законопроекту не буде впливу на дефіцит загального фонду державного бюджету. Крім того, Шкураков В.О. відмітив, що Мінфін не має заперечень щодо прийняття законопроекту у разі врахування пропозицій (які підготовлені народними депутатами України у Комітеті) щодо визначення мети здійснення Укравтодором запозичень та надання відповідних державних гарантій у загальному порядку в межах затвердженого у статті 6 Закону граничного обсягу надання державних гарантій, а також за умови прийняття законопроекту за реєстр № 2661.

Член Рахункової палати Іванова І.М. зазначила, що Рахунковою палатою в цілому підтримується пошук додаткових джерел фінансового забезпечення дорожньої галузі, водночас висловлюються застереження щодо відсутності фінансово-економічних розрахунків до передбаченого законопроектом обсягу державних гарантій для Укравтодору. З цього приводу заступник Голови Комітету Трухін О.М. зауважив, що при опрацюванні законопроекту у підкомітеті запропоновано виключити такий обсяг, що відображено у розданому проекті ухвали.

Загалом заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував Комітету прийняти рішення згідно з розданим проектом ухвали (який підготовлено за результатами опрацювання у відповідному підкомітеті, роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект розглянути після прийняття законопроекту за реєстр. № 2661 про внесення змін до Кодексу та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо прийняття Комітетом рішення згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2660 від 20.12.2019 р.), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А., Маріковським О.В. та іншими, розглянути після прийняття проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2661 від 20.12.2019 р.) та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1) назву законопроекту після слова «до» доповнити словом і цифрою «статті 6»;

2) в абзаці другому пункту 1 розділу І законопроекту слова і цифри «(в обсязі – 19.274.083,1 тис. гривень)» замінити словами «з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення»;

3) у пункті 1 розділу ІІ законопроекту слова і цифри «з 01 січня 2020 року» замінити словами «з дня, наступного за днем його опублікування».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 2660 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету                                                                     Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                                 В.В. Цабаль
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку