Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №14 від 27 листопада 2019 року

 

 

 

15⁰⁰ година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Засідання фактично розпочалося о 15 год. 45 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я.

Всього присутніх – 24 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Лопушанський А.Я., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Кузбит Ю.М., Лунченко В.В., Северин С.С., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Качан Т.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стасовська Г.М., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Наврата А.І. – директор Департаменту видатків виробничої сфери;

Гурська А.І. – директор Департаменту фінансів оборони правоохоронних органів і державної безпеки;

Рожкова Л.О. – директор Департаменту видатків бюджету органів влади;

від Міністерства юстиції України

Василик В.В. – заступник Міністра;

Кравченко Л.М. – в.о. державного секретаря, директор Департаменту публічного права;

Данилов О.О. – директор Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер;

Крук О.П. – заступник директора Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку – начальник управління;

від Вищого антикорупційного суду України

Чорненька Д.С. – Голова Апеляційної палати;

Крикливенко Б.В. – керівник апарату;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кондратенко М.Ю. – заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів;

від Вінницької обласної державної адміністрації

Бабій О.В. – начальник Управління дорожнього господарства;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Тімченко Г.А. – директор Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області»;

від Сумської обласної державної адміністрації

Дудченко В.В. – начальник Управління інфраструктури;

від Волинської обласної державної адміністрації

Цьось В.І. – заступник Голови;

Довгополюк В.В. – т.в.о. директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального розвитку;

від Полтавської обласної державної адміністрації

Басан О.І. – директор Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області»;

від Рахункової палати

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт;

Акредитовані при Верховній Раді України засоби масової інформації

Телеканал «НАШ.МАКСІ-ТВ»; телеканал «112 Україна».

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Вінницькій області (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р. № 01.01-23/6454);

2) у Запорізькій області (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р. № 08-15/3151);

3) у Сумській області (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 08.11.2019 р. № 01-14/11199);

4) у Волинській області (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 06.11.2019 р. № 6485/21/219);

5) у Полтавській області (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 05.11.2019 р. № 01-18/5139);

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 982-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р).

4.  Про погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2019 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1104-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О./

 

 

 

 

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про введення мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в населених пунктах" (реєстр. № 1130 від 29.08.2019, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо успадкування права постійного користування земельною ділянкою" (реєстр. № 2067 від 05.09.2019, народний депутат України Івченко В.Є. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав операторів ринку харчових продуктів, в управлінні яких перебувають малі потужності" (реєстр. № 2230 від 04.10.2019, народні депутати України Фріс І.П., Прощук Е.П. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо захисту населення від шуму та інших факторів" (реєстр. № 2135 від 12.09.2019, народні депутати України Івченко В.Є., Абдуллін О.Р., Цимбалюк М.М., Лабунська А.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" щодо помічників-консультантів народних депутатів України" (реєстр. № 2313-1 від 25.10.2019, народний депутат України Ткаченко О.В. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо питання сумісництва помічників-консультантів народних депутатів України)" (реєстр. № 2313 від 25.10.2019, народні депутати України Іонушас С.К., Монастирський Д.А., Красносільська А.О.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо патронатної служби)" (реєстр. № 2305 від 23.10.2019, народний депутат України Кабаченко В.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо застосування спеціальної процедури парламентські дебати)" (реєстр. № 2267 від 16.10.2019, народний депутат України Тимошенко Ю.В. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін" (реєстр. № 2256 від 11.10.2019, народні депутати України Монастирський Д.А., Михайлюк Г.О., Іонушас С.К. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді" (реєстр. № 2261 від 15.10.2019, народний депутат України Костін А.Є. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України"" (реєстр. № 2237 від 07.10.2019, народний депутат України Янченко Г.І. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку зміни обвинувачення в суді" (реєстр. № 2165 від 20.09.2019, народний депутат України Дирдін М.Є. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо створення належних умов для реалізації права громадян на допуск до складання іспиту, керування транспортними засобами та підвищення рівня підготовки водіїв" (реєстр. № 2201 від 02.10.2019, народний депутат України Ватрас В.А. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності" (реєстр. № 1199 (доопрац.) від 06.09.2019, народні депутати України Климпуш-Цинцадзе І.О., Синютка О.М. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності релігійних організацій" (реєстр. № 1104 від 29.08.2019, народні депутати України Новинський В.В., Магомедов М.С., Шпенов Д.Ю., Магера С.В., Гриб В.О.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів" щодо міжнародних екологічних вимог для деяких транспортних засобів" (реєстр. № 2078-1 від 16.09.2019, народний депутат України Заблоцький М.Б., Воронько О.Є., Ніколаєнко А.І. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування)" (реєстр. № 2244 від 08.10.2019, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" (реєстр. № 2247 від 09.10.2019, народні депутати України Завітневич О.М., Безугла М.В. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” (щодо підтвердження відповідності інформаційної системи вимогам із захисту інформації)" (реєстр. № 2043 (доопрац.) від 09.09.2019, народні депутати України Федієнко О.П., Крячко М.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 1106 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Магомедовим М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті пропонується протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом здійснити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, списання заборгованості побутових споживачів, що сформувалася станом на 1 січня 2019 року, за природний газ, електричну енергію, послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання перед суб’єктами господарювання, що постачають енергоносії або надають відповідні послуги (включаючи заборгованість, що виникла між суб’єктами господарювання).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту підкреслюється, що його авторами не визначені джерела відшкодування фінансових втрат суб’єктів господарювання, в тому числі державного сектору економіки, внаслідок запропонованого списання, що призведе до звернень та судових позовів щодо відповідних компенсацій з державного бюджету, а отже зумовить збільшення витрат державного бюджету (у державному бюджеті на 2019 рік не передбачено видатки на компенсацію суб’єктам господарювання списаної заборгованості).

Поряд з тим законопроектом серед іншого передбачається списання сум грошових зобов’язань та податкового боргу перед державним та місцевими бюджетами, а також встановлюється, що учасники процедури списання заборгованості – підприємства вугільної промисловості здійснюють зменшення своїх поточних податкових зобов’язань з податку на прибуток та/або податку на додану вартість на суму заборгованості побутових споживачів, списаної відповідно до порядку, визначеного цим Законом, протягом двох років, наступних за списанням заборгованості побутових споживачів. Реалізація цих положень законопроекту призведе до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Зважаючи на зазначене, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 1106 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Магомедовим М.С. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до зменшення їх надходжень та може зумовити збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 1106-1 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті пропонується протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом здійснити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, списання заборгованості населення за природний газ, централізоване опалення та постачання гарячої води, електричну енергію, що сформувалася станом на 1 січня 2019 року. При цьому встановлюється, що списання такої заборгованості здійснюється:

перед суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу для потреб побутових споживачів, а також централізованого опалення та постачання гарячої води – шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (частина три статті 2);

за спожиту електроенергію – за рахунок коштів Державного бюджету України (частина чотири статті 2).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту передбачається здійснити списання заборгованості населення, що сформувалася станом на 1 січня 2019 року, у сумі 47,9 млрд грн, з яких за постачання природного газу – 26,4 млрд грн, централізоване опалення та постачання гарячої води – 16,7 млрд грн та постачання електричної енергії – 4,8 млрд грн.

Зважаючи на вищенаведені вимоги законопроекту, реалізація законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України підкреслюється, що у законопроекті не визначені джерела відшкодування фінансових втрат суб’єктів господарювання, в тому числі державного сектору економіки, внаслідок запропонованого списання, що призведе до звернень та судових позовів щодо відповідних компенсацій з державного бюджету, а отже зумовить збільшення витрат державного бюджету (у державному бюджеті на 2019 рік не передбачено видатки на компенсацію суб’єктам господарювання списаної заборгованості).

Зважаючи на зазначене, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 1106-1 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів загальної середньої освіти, заснованих на державній та комунальній формах власності (реєстр. № 1169 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом передбачається до 1 липня 2030 року встановити мораторій на ліквідацію та реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що серед іншого включає заборону на безпосередню ліквідацію загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності, зниження ступеня таких навчальних закладів, їх реорганізацію, скорочення кількості працівників.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 87 та пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 Бюджетного кодексу України видатки на здобуття повної загальної середньої освіти (включаючи оплату праці педагогічних працівників у відповідних типах навчальних закладів) належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів.

В умовах здійснюваних заходів щодо реформування середньої освіти, впровадження нових стандартів освіти, покращення матеріально-технічної бази освітніх закладів та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, що спрямовуються на потреби таких закладів, прийняття законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів, насамперед, на утримання додаткових класів у зв’язку із зменшенням наповнюваності класів та класів-комплектів у закладах загальної середньої освіти, додаткової чисельності педагогічних та інших працівників, обслуговування та охорону майна, що не використовується у навчальному процесі.

Поряд з тим, слід відмітити, що згідно із статтями 11 та 14 Закону України «Про загальну середню освіту» рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники), а у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи  до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань, а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів загальної середньої освіти, заснованих на державній та комунальній формах власності (реєстр. № 1169 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин (реєстр. № 1125 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Шуфричем Н.І., Бойком Ю.А. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 7 Закону України «Про освіту» серед іншого встановлюється, що держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти регіональною мовою або мовою меншин в державних і комунальних закладах освіти, якщо заклади освіти розташовані на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин та за рішенням відповідної місцевої ради застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин. 

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Поряд з тим, слід відмітити, що викладання навчальних дисциплін регіональними мовами або мовами національних меншин у наведених вище навчальних закладах потребуватиме, насамперед, видання підручників, методичної літератури та інших методологічних матеріалів для забезпечення навчального процесу мовами національних меншин, збільшення чисельності педагогічних працівників відповідного фаху. 

З огляду на наведене та беручи до уваги, що згідно з пунктом 7 частини першої статті 87, пунктом 2 частини першої статті 89 та пунктом 2 частини першої статті 90, статтею 103-2 Бюджетного кодексу України видатки на освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів, реалізація законопроекту може зумовити потребу у додаткових бюджетних коштах. 

Тому, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, також не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин (реєстр. № 1125 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Шуфричем Н.І., Бойком Ю.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо порядку реалізації збільшення посадового окладу педагогічного працівника (реєстр. № 1158 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

На виконання вимог частини другої статті 61 Закону України «Про освіту» законопроектом передбачається встановити посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії з 1 вересня 2020 року у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, з 1 вересня 2021 року – 2,5 мінімальних заробітних плат, з 1 вересня 2022 року – 3 мінімальні заробітні плати. 

Відповідно до положень пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів. При цьому згідно із статтею 103-2 Бюджетного кодексу України оплата праці з нарахуваннями педагогічних працівників, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти у відповідних навчальних закладах, закладах професійної (професійно-технічної) освіти та фахової передвищої освіти державної та комунальної власності, здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Тому впровадження законодавчої ініціативи призведе до необхідності збільшення видатків державного й місцевих бюджетів. За орієнтованими розрахунками Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме у 2020 році додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів в обсязі понад 38 млрд гривень. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту замість належних розрахунків зазначено «на момент внесення законопроект не впливає на показники державного бюджету». 

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, про що також відмічається у висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо порядку реалізації збільшення посадового окладу педагогічного працівника (реєстр. № 1158 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про списання особам, які мають право на отримання пільг та житлових субсидій, заборгованості за оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло,- водопостачання, що сформувалась станом на 1 серпня 2019 року (реєстр. № 1171 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті пропонується протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом здійснити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, списання особам, які мають право на отримання пільг та житлових субсидій, заборгованості (включаючи суму основного боргу та суму неустойки, нарахованої у зв’язку з утворенням цієї заборгованості) за оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання, що сформувалася станом на 1 серпня 2019 рок. Списання такої заборгованості згідно із статтею 4 законопроекту передбачається здійснити за рахунок коштів державного бюджету.

У разі прийняття законопроекту та залежно від визначеного механізму списання заборгованості реалізація законодавчої ініціативи призведе до збільшення видатків державного бюджету та може зумовити зменшення його надходжень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація даного законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на компенсацію втрат суб’єктів господарювання, в тому числі державного сектору економіки внаслідок зазначеного списання.

Зважаючи на зазначене, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про списання особам, які мають право на отримання пільг та житлових субсидій, заборгованості за оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання, що сформувалась станом на 1 серпня 2019 року (реєстр. № 1171 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків та може зумовити зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо безнадійної заборгованості суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях (реєстр. № 2138 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Лабунською А.В. і Тарутою С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, згідно з яким, тимчасово, на період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», сума основної заборгованості (її частини), а також суми пені, процентів та/або штрафів, нарахованих на основну суму заборгованості (її частину), визнаються безнадійною заборгованістю, у разі якщо боржник належить до категорії суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях, а також якщо прострочення погашення такої заборгованості (її частини) становить понад 360 днів.

Законопроектом також передбачається, що у разі виникнення безнадійної заборгованості внаслідок втрати можливості ведення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях, підпункти 139.3.2-139.3.4 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу в частині обмежень використання резерву банками та небанківськими фінансовими установами у зв’язку із припиненням визнання активу не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не змінюється.

Як зазначено у пояснювальній записці, даний законопроект розроблений з метою практичного забезпечення реалізації положень проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей виконання кредитних зобов’язань на тимчасово неконтрольованих територіях Донецької та Луганської областей», яким пропонується врегулювати питання заборгованості суб’єктів господарювання, які втратили можливість ведення господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей внаслідок захоплення цієї території терористичними угрупованнями. Проте, такий законопроект не подано на розгляд Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів, оскільки законопроектом передбачено визнання безнадійною заборгованістю суми основної заборгованості, а також пені, процентів та/або штрафів, нарахованих на основну суму заборгованості. Крім того, Мінфін зауважує, що запровадження даної законодавчої пропозиції призведе до ускладнення адміністрування податку на прибуток підприємств, зловживань платниками податків, які визнаватимуть заборгованість безнадійною на власний розсуд, виникнення конфліктів між платниками податків та контролюючими органами і, як наслідок, до зменшення надходжень до бюджетів податку на прибуток підприємств.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо безнадійної заборгованості суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях (реєстр. № 2138 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Лабунською А.В. і Тарутою С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо встановлення мінімального розміру плати за оренду земельних ділянок під зоологічні парки (реєстр. № 2114 від 10.09.2019), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року встановити мінімальний та максимальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності для зоологічних парків усіх форм власності на рівні відповідно 0,3% та 1% їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту зменшить фінансовий тягар, який загрожує існуванню зоологічних парків, що сплачують надвисокі суми за оренду земельних ділянок.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю та відповідно орендна плата за земельну ділянку) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів. При цьому, вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які надані або будуть надаватися в оренду зоологічним паркам та встановленої їм ставки орендної плати, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо встановлення мінімального розміру плати за оренду земельних ділянок під зоологічні парки (реєстр. № 2114 від 10.09.2019), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від орендної плати за земельні ділянки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння працевлаштуванню студентів та молодих спеціалістів, детінізації ринку зайнятості та доходів населення, зупинення відтоку українських спеціалістів за кордон)» (реєстр. № 2250 від 09.10.2019), поданий народним депутатом України Кучером О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з якими передбачається:

встановити нульову ставку податку на доходи фізичних осіб, який утримується з доходу у вигляді заробітної плати та інших винагород і виплат, пов’язаних з оплатою праці, для платників податку, які не досягли 27-річного віку;

звільнити від обов’язкової сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування осіб, які не досягли 27-річного віку, при цьому, пропонується за таких осіб сплачувати єдиний внесок за умови їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, державного бюджету з військового збору та бюджетів Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування з єдиного соціального внеску. При цьому, Мінфін інформує, що за даними Державної податкової служби на підставі показників податкового  розрахунку за формою 1 ДФ за ознакою доходу «101» – «Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)» у 2018 році доходи отримали 1,3 млн осіб у віці від 16 до 26 років, а сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб становить 12,4 млн грн. Загалом Мінфін зауважує, що передбачені законопроектом пільги не відповідають основному принципу податкового законодавства (рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу) та принципу солідарності і субсидування, на яких базується система загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Слід також відмітити, що у зв’язку із запропонованим законопроектом звільненням від сплати єдиного соціального внеску зменшаться доходи фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (насамперед, Пенсійного фонду України), що призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння працевлаштуванню студентів та молодих спеціалістів, детінізації ринку зайнятості та доходів населення, зупинення відтоку українських спеціалістів за кордон)» (реєстр. № 2250 від 09.10.2019), поданий народним депутатом України Кучером О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів та на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо неприбуткового статусу закладів вищої освіти та наукових установ» (реєстр. № 2169 від 24.09.2019), поданий народними депутатами України Совсун І.Р. та Цабалем В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

віднести суспільні інституції до неприбуткових організацій;

розширити перелік операцій з постачання товарів (послуг), які звільняються від оподаткування податком на додану вартість (в частині освітніх послуг);

встановити, що бюджетні установи та суспільні інституції не є платниками рентної плати за спеціальне використання води;

звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості суспільних інституцій, у разі, якщо такі об’єкти використовуються для освітньої, наукової і культурної діяльності відповідно до установчих документів;

звільнити суспільні інституції від сплати земельного податку;

встановити, що земельний податок не сплачується за земельні ділянки навчально-дослідних господарств закладів вищої освіти, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

встановити, що розмір орендної плати для земельних ділянок, які передані для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів закладів освіти незалежно від форм власності та джерел фінансування, не може бути більшою 1% нормативної грошової оцінки.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до законів України щодо фінансування вищої освіти» (реєстр. № 2170 від 24.09.2019), в якому, серед іншого, пропонується запровадити термін «суспільна інституція» /неприбуткова установа, що створена з метою забезпечення суспільних та приватних інтересів у сфері освіти, науки та/або культури, що отримує фінансування з державного та/або місцевого бюджету та має належний ступінь автономії, необхідний для реалізації покладених на неї завдань/. Таким чином, імплементація законопроекту за реєстр. № 2169 залежатиме від прийняття та практики застосування системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 2170.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття та реалізація положень законопроекту вплине на показники виконання бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що надання податкових пільг призводить до втрати державою контролю за цільовим використанням звільнених від оподаткування бюджетних коштів та породжує дискримінацію суб’єктів господарювання, які не користуються такими пільгами.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та рентна плата за спеціальне використання води зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) згідно із статтями 64 та 69 цього Кодексу зараховується до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо неприбуткового статусу закладів вищої освіти та наукових установ» (реєстр. № 2169 від 24.09.2019), поданий народними депутатами України Совсун І.Р. та Цабалем В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів відповідно від ПДВ, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, рентної плати, податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору (реєстр. № 2252 від 10.10.2019), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року скасувати військовий збір шляхом виключення пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, за узагальненими розрахунками тільки за рахунок зростання у 2020 році мінімальної заробітної плати на 550 грн (4723 грн проти 4173 грн у 2019 році) дозволить додатково отримати у 2020 році більше ніж 20-25 млрд грн податків, базою оподаткування яких є заробітна плата. Таке зростання податкових надходжень повністю компенсуватиме скорочення надходжень до бюджету за рахунок скасування військового збору.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація даної законодавчої пропозиції може призвести до втрат доходів державного бюджету (у 2019 році розрахунково 21 млрд грн) і, як наслідок, до недофінансування видатків державного бюджету на національну оборону.

Однак, згідно з пунктом 1-2 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України військовий збір належить до доходів загального фонду державного бюджету, а відповідно до пункту 1 частини другої статті 29 цього Кодексу податок на доходи фізичних осіб (крім податку на доходи фізичних осіб від оподаткування пасивних доходів) зараховується до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 25% на відповідні території України та у розмірі 60% – на території міста Києва, решта – до місцевих бюджетів. Отже, Мінфін зауважує, що визначені автором законопроекту компенсатори не забезпечать у повній мірі втрат доходів державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2020 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору (реєстр. № 2252 від 10.10.2019), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про створення, ліквідацію та зміну меж районів Львівської області (реєстр. № 1217 від 30.08.2019), внесений народними депутатами України Бондарем М.Л. і Величковичем М.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті серед іншого пропонується ліквідувати Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський райони в Львівській області та утворити Львівський, Бродівський, Дрогобицький, Самбірський, Стрийський, Червоноградський райони, до складу яких увійдуть територіальні громади ліквідованих районів.

При цьому передбачається ліквідувати юридичні особи публічного права: районні ради, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території районів, що ліквідуються, водночас залишивши право депутатів ліквідованих районних рад виконувати свої повноваження у складі новоутворених рад.

Реалізація зазначеного положення законопроекту в подальшому може призвести до зменшення витрат державного і місцевих бюджетів на утримання відповідних бюджетних установ. Однак, ліквідація органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у 20 районах зумовить вивільнення значної кількості працюючих, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат таким працівникам при звільненні, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Крім того, додаткового фінансового забезпечення може потребувати здійснення визначених законами заходів і робіт з планування територій та заходів, пов’язаних із зміною у назвах установ, закладів, населених пунктів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, також зазначаючи про вплив його положень на показники бюджетів, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила здійснення вартісної оцінки такого впливу та звертає увагу, зокрема на таке:

прийняття законопроекту може потребувати фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, а також призведе до перерозподілу затверджених законом про державний бюджет обсягів трансфертів з державного бюджету відповідним районним бюджетам;

законопроект має враховувати у повній мірі заходи, що здійснюються на даний час щодо об’єднання та приєднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», та має бути узгодженим з вимогами законодавства про місцеве самоврядування.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про створення, ліквідацію та зміну меж районів Львівської області (реєстр. № 1217 від 30.08.2019), внесений народними депутатами України Бондарем М.Л. і Величковичем М.Р., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (реєстр. № 2023 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

За результатами розгляду законопроекту, метою якого є реформування діючої системи державної соціальної підтримки і забезпечення осіб з інвалідністю, слід відмітити, що реалізація окремих його положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, це стосується:

створення державної служби з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації органів цієї служби (комісії з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації);

обмеження щодо надання підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю позик, фінансової допомоги, дотацій залежно від отриманого ними валового доходу за попередній податковий рік (згідно з чинним законодавством позики, фінансову допомогу, дотації можуть отримувати підприємства та організації, що отримали за попередній податковий рік валовий дохід в обсязі, меншому за 8400 мінімальних заробітних плат);

зміни механізму отримання підприємствами та громадськими організаціями осіб з інвалідністю пільг з оподаткування;

формування та ведення Фондом соціального захисту інвалідів спеціалізованого публічного обліку працездатних осіб з інвалідністю;

поширення на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, вимог щодо обов’язкової сплати адміністративно-господарських санкцій за не дотримання нормативу з працевлаштування інвалідів, які наразі передбачені для підприємств, установ і організацій інших форм власності;

фінансового забезпечення здійснення фізкультурно-спортивних заходів за поданням Національного комітету спорту інвалідів України за рахунок коштів державного бюджету, а не виключно за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які є надходженнями до спеціального фонду державного бюджету;

запровадження додаткових пільг з проїзду для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю, на внутрішніх лініях (маршрутах) залізничного, автомобільного транспорту для задоволення потреб у відновленні здоров’я особам з інвалідністю, дітей з інвалідністю, а саме 50-ти відсоткової знижки в період з 16 травня по 30 вересня (згідно із чинним законодавством такі особи мають право на 50-ти відсоткову знижку вартості проїзду у вказаних видах транспорту лише в період з 1 жовтня по 15 травня);

безоплатного надання особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю реабілітаційних послуг, включаючи фізкультурно-спортивну реабілітацію, у недержавних реабілітаційних установах.

Реалізація вказаних положень проекту закону потребуватиме додаткових витрат державного бюджету як за загальним, так і спеціальним фондом через встановлення додаткових видаткових повноважень для Фонду соціального захисту інвалідів, а також і місцевих бюджетів у зв’язку із необхідністю сплати бюджетними установами адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу з працевлаштування інвалідів.

Крім того, зважаючи на те, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу з працевлаштування інвалідів на робоче місце, призначене для інваліда, є складовою Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до Бюджетного кодексу України надходження цього Фонду є складовою доходів спеціального фонду державного бюджету і, відповідно, є видатками державного бюджету на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту інвалідів відповідно до закону (пункт 13-2 частини третьої статті 29 та пункт 20 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України відповідно), положення законопроекту в частині сплати таких санкцій бюджетними установами можуть зумовити також збільшення надходжень та витрат державного бюджету за спеціальним фондом для Фонду соціального захисту інвалідів.

Поряд з цим, реалізація положень законопроекту може впливати на втрати держаного та місцевих бюджетів у зв’язку із зміною механізму надання пільг підприємствам та громадським організаціям осіб з інвалідністю.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, джерела покриття яких головними розробниками не визначені, що, у свою чергу, призведе до втрат державного бюджету та необхідності пошуку компенсаторів таких втрат.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначеного у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (реєстр. № 2023 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету (у тому числі надходження та витрати за спеціальним фондом для Фонду соціального захисту інвалідів) і витрати місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження зниженої ставки податку на додану вартість на соціально значущі товари та послуги) (реєстр. № 1180 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити знижену ставку податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 5% на операції з постачання (надання) таких товарів (послуг):

-                     харчових продуктів та їхніх інгредієнтів (харчових продуктів, у тому числі напоїв, призначених для споживання людиною, насіння, рослин та інгредієнтів (екстрактів з них), які призначаються для виготовлення харчових продуктів, а також допоміжних матеріалів, які використовуються як доповнення до харчових продуктів);

-                     товарів (послуг), які включаються до складу житлово-комунальних послуг та споживаються побутовими споживачами (питної води та послуг із питного водопостачання та водовідведення (включаючи централізоване), теплової енергії та послуг з централізованого постачання теплової енергії на користь побутових споживачів для опалення житла та/або підігріву води, природного газу (у тому числі зрідженого та скрапленого) та послуг з його постачання на користь побутових споживачів, електричної енергії та послуг з її постачання на користь побутових споживачів; послуг з приєднання електроустановок побутових споживачів до електричних мереж та/або з розробки проектно-кошторисної документації, послуг із встановлення (монтажу), повірки, обслуговування, ремонту та демонтажу засобів вимірювальної техніки, послуг із збирання та вивезення побутових відходів, інших житлово-комунальних послуг на користь побутових споживачів, твердого пічного побутового палива та послуг з його постачання на користь побутових споживачів);

-                     товарів (послуг), які використовуються у сфері охорони здоров’я людей (лікарських засобів (ліків), платних послуг з охорони здоров’я (медичних послуг), які надаються ліцензованими закладами охорони здоров’я, включаючи додаткові медичні послуги, товарів (послуг), які використовуються для санітарного та епідеміологічного захисту людей (у тому числі засобів контрацепції), зареєстрованого медичного обладнання, у тому числі призначеного для діагностики «in vitro», допоміжних пристроїв та розхідних матеріалів до них, послуг з їхнього встановлення, монтажу чи ремонту, а також дитячих сидінь для транспортних засобів);

-                     товарів (послуг), призначених для розвитку соціальних комунікацій та внутрішнього туризму (послуг з надання права на проїзд транспортними засобами платними автомобільними дорогами загального користування, послуг з платного паркування транспортних засобів з урахуванням того, що до бази оподаткування таких послуг не включається місцевий збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичних послуг (туристичного продукту);

застосовувати збільшену ставку податку на додану вартість у розмірі 21% до операцій із постачання підакцизних товарів (спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну), у тому числі при їх ввезенні в межі митної території Україну під будь-якими митними режимами, які тягнуть за собою обов’язок зі сплати ПДВ;

скасувати звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету;

розширити перелік звільнених від оподаткування ПДВ операцій, зокрема, включити нові або доповнити чинні такі операції: організації мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою, олімпійськими та параолімпійськими видами спорту на стадіонах, у спортивних залах, плавальних басейнах, тенісних кортах та інших спортивних майданчиках; постачання товарів, спеціально пристосованих (адаптованих) для спортсменів з особливими потребами (з інвалідністю) та послуг з їх оренди (прокату); постачання послуг з надання права доступу (у тому числі шляхом продажу квитків чи абонементів) на змагання (заходи) із олімпійських видів спорту; постачання послуг з перевезення пасажирів та багажу міським (приміським) пасажирським та вантажопасажирським транспортом (крім таксі); надання туристичних послуг (туристичного продукту), призначених для споживання в межах екологічного (зеленого) туризму, у тому числі сільського зеленого туризму в Україні; надання послуг з транспортування вуглеводнів та їх похідних (природного газу, нафти сирої та їхніх похідних), аміаку трубопровідним транспортом, у тому числі транскордонними трубопроводами; надання послуг з фіксованого зв'язку та з прийняття та/або проведення платежів за допомогою  пристроїв мобільного зв’язку на користь підрозділів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, інших центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, захисту державного  кордону.

виключити норму (пункт 197.16 статті 197 Податкового кодексу України), якою звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України: устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії; матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва: устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії; матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії; енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів. Таке звільнення від оподаткування застосовується, якщо ці товари використовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні;

передбачити, що від’ємне значення суми, розраховане згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, яке виникло внаслідок застосування зниженої ставки податку згідно з цим Кодексом, може бути включене платником до корегування його фінансового результату до оподаткування (зменшення прибутку або збільшення збитку).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що запровадження запропонованої зниженої ставки призводить до падіння нетто–доходів бюджету від ПДВ максимум на 8,4% (або 17,8 млрд грн щорічно), однак, економія на субсидіях в ЖКП становитиме не менше 15% від призначених сум (або 8,3 млрд грн), а додатковий фіскальний ресурс від запровадження додаткових 2 процентних пунктів до ставки на деякі підакцизні товари становить 7,5 млрд грн щорічно. Загалом зазначено, що з макроекономічної точки зору впровадження зниженої ставки може становити загрозу для короткочасного падіння доходів бюджету, однак, судячи з динаміки споживчих настроїв українців, попит домогосподарств буде зростати за експонентою, отже, зростатиме загальний обсяг продажів та валова вартість товарів (послуг), які придбаються українськими споживачами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку звертає увагу, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету, оскільки може призвести до недонадходження ПДВ до державного бюджету, що призведе до невиконання зобов’язань держави у соціальній сфері. При цьому, за прогнозною оцінкою Мінфіну зниження ставки ПДВ лише на 1% може призвести до недонадходження цього податку до бюджету у розмірі близько 4 млрд грн, проте, враховуючи відсутність у законопроекті чіткого визначення операцій, які оподатковуватимуться за зниженою ставкою (зокрема коду товару згідно з УКТ ЗЕД), та у зв’язку з цим статистичних даних щодо таких товарів, здійснити розрахунки вартісної величини впливу на показники бюджету не уявляється можливим.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дати офіційного оприлюднення та він починає застосовуватись з першого числа третього календарного місяця, наступних за місяцем, на який припадає набрання чинності відповідним законом) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження зниженої ставки податку на додану вартість на соціально значущі товари та послуги) (реєстр. № 1180 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов на авторинку (реєстр. № 2132 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Констанкевич І.М., Фріс І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

виключити з переліку підакцизних товарів (із скасуванням відповідних ставок акцизного податку) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

виключити з бази оподаткування акцизним податком об'єм циліндрів двигуна автомобіля, величина якого використовується для обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів;

відповідно виключити норми щодо звільнення від оподаткування акцизним податком окремі операції з реалізації та імпорту транспортних засобів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного бюджету у сумі 0,3 млрд грн на один місяць. За оцінкою Мінфіну у разі збереження обсягів реалізації та імпорту транспортних засобів на рівні 2018 року після прийняття законопроекту державний бюджет недоотримуватиме щорічно близько 4,6 млрд грн.

Необхідно зауважити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% акцизного податку з транспортних засобів зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду (у 2019 році – 75%).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України. щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов на авторинку (реєстр. № 2132 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Констанкевич І.М., Фріс І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та зменшення надходжень і витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки підприємницької діяльності самозайнятих осіб у сфері послуг та розвитку малого і середнього підприємництва (реєстр. № 2149 від 17.09.2019), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Шкрум А.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом серед іншого пропонується звільнити від обов’язкової сплати єдиного соціального внеску самозайнятих осіб, які зареєстровані безробітними у відповідності до вимог Закону України «Про зайнятість населення», провадять підприємницьку діяльність у сфері послуг та взяті на облік в органі доходів і зборів, обсяг доходу яких, отриманого ними впродовж календарного року, не перевищує 300 тис. гривень. При цьому, передбачена можливість таким особам добровільно брати участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для зарахування стажу їх підприємницької діяльності у сфері послуг до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком пропорційно до суми здійсненого внеску відносно мінімального розміру страхового внеску.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, що потребуватиме визначення джерел компенсації додаткових видатків державного бюджету, а розрахувати вартісну величину неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів Пенсійного фонду України та відповідного збільшення його дефіциту, що може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки підприємницької діяльності самозайнятих осіб у сфері послуг та розвитку малого і середнього підприємництва (реєстр. № 2149 від 17.09.2019), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Шкрум А.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо справедливості справляння єдиного соціального внеску) (реєстр. № 2190 від 30.09.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, мають право у період з 01 січня 2017 року до моменту набрання чинності відповідного законопроекту звільнятись від сплати єдиного соціального внеску, якщо відповідні платники здійснюють державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності чи подають заяви до відповідного органу про зняття з обліку. При цьому, відповідальність, штрафні та фінансові санкції до таких платників за невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску не застосовуються, а відповідна недоїмка щодо єдиного соціального внеску визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат надходжень до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, а також до зменшення їх дохідної частини. При цьому, за даними інформаційної системи контролюючих органів заборгованість фізичних осіб (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування станом на 01.10.2019 року становить понад 3 млрд гривень.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів Пенсійного фонду України та відповідного збільшення його дефіциту, що може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо справедливості справляння єдиного соціального внеску) (реєстр. № 2190 від 30.09.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо уточнення порядку отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального) (реєстр. № 2248 від 09.10.2019), поданий народними депутатами України Кальцевим В.Ф., Яцик Ю.Г., Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати обов’язкове ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із зберіганням пального для виробничих цілей (не для переробки і продажу), для суб’єктів господарювання усіх форм власності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відміна отримання ліцензій на право зберігання палива, яке використовується суб’єктами господарювання для власних потреб, призведе до недонадходження до державного бюджету коштів.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з моменту оприлюднення) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо уточнення порядку отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального) (реєстр. № 2248 від 09.10.2019), поданий народними депутатами України Кальцевим В.Ф., Яцик Ю.Г., Алєксєєвим С.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету від плати за ліцензії на право зберігання палива). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 1223 від 02.09.2019), внесений народним депутатом України Шкрум А.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті сприяння побудові в Україні професійної та ефективної служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням кращих міжнародних практик та національного досвіду, для досягнення якої пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про політичні партії в Україні», «Про запобігання корупції», «Про державну службу», «Про оплату праці».

Згідно з преамбулою законопроектом визначаються принципи, правові та організаційні засади служби в органах місцевого самоврядування, умови та порядок реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування.

При цьому, на відміну від чинного Закону України серед іншого пропонується розподіл посад на політичні та адміністративні, запроваджується посада керуючого справами як найвищого службовця місцевого самоврядування, забороняється службовцю місцевого самоврядування бути депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, якщо він працює в апараті такої ради, у її виконавчих органах.

Поряд з тим, запроваджуються інші вимоги до встановлення умов оплати службовців місцевого самоврядування (що відповідно до чинної редакції статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначаються Кабінетом Міністрів України), згідно з якими:

держава визначає загальні вимоги до встановлення умов оплати праці службовців місцевого самоврядування та мінімальні посадові оклади службовців місцевого самоврядування;

сільські, селищні, міські, районні, районні у місті, обласні ради встановлюють умови оплати праці службовців місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов та можливостей відповідних місцевих бюджетів, виходячи з необхідності забезпечення добору та збереження висококваліфікованого персоналу затверджують схеми посадових окладів службовців місцевого самоврядування за пропозицією відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради, виходячи з мінімального та максимального розміру посадового окладу за відповідними групами оплати праці, а також затверджують положення про преміювання службовців місцевого самоврядування.

Крім того, законопроектом передбачається призначення на всі посади службовців місцевого самоврядування за результатами відкритого конкурсу, що проводиться утвореною суб’єктом призначення конкурсною комісією. При цьому «члени конкурсної комісії (крім тих, які працюють в органах місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади) на час засідань конкурсної комісії, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середньої заробітної плати за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних із виконанням обов’язків члена конкурсної комісії, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету».

Слід також відмітити, що згідно із законопроектом для підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування проводиться навчання (професійної підготовки, підвищення кваліфікації, інших видів навчання) за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів у навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном. Водночас у пункті 20 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад та посадових осіб органів місцевого самоврядування здійснюються з відповідних місцевих бюджетів

Загалом у статті 6 законопроекту встановлюється, що фінансове забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. При цьому у пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового фінансування з державного та місцевих бюджетів і здійснюватиметься в межах відповідних бюджетних асигнувань на утримання органів місцевого самоврядування.

Однак, запропоноване у законопроекті упорядкування категорій посад у органах місцевого самоврядування та умов оплати праці за такими категоріями (за рішеннями відповідних рад), створення служби персоналу (або відповідної посади) та реалізація наведених вище положень може потребувати додаткових витрат з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту також звертає увагу на таке, зауважуючи, що відсутність показників для оцінки відповідних положень законопроекту унеможливила надання прогнозного обсягу додаткових видатків з місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 1223 від 02.09.2019), внесений народним депутатом України Шкрум А.І., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни» (реєстр. № 1198 доопрац. від 06.09.2019), внесений народними депутатами України Фріз І.В., Герасимовим А.В. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується з 1 січня 2020 року надавати безоплатну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, усім категоріям учасників антитерористичної операції, операції об’єднаних сил (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, цивільним працівникам, добровольцям, волонтерам), які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також учасникам бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Реалізація законопроекту потребуватиме з 2020 року додаткових витрат державного бюджету для Міністерства оборони України, інших силових структур на надання безоплатної медичної допомоги у військових медичних закладах усім категоріям учасників антитерористичної операції, операції об’єднаних сил, а також учасникам бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з цим Міністерство фінансів України вважає можливим подальший розгляд законопроекту за умови його реалізації Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, іншими силовими структурами у межах видатків, передбачених для них у Державному бюджеті України  на відповідний рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни» (реєстр. № 1198 доопрац. від 06.09.2019), внесений народними депутатами України Фріз І.В., Герасимовим А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про зброю» (реєстр. № 1222 від 02.09.2019), внесений народними депутатами України Фрісом І.П. та Матусевичем О.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується законодавчо визначити основні права і обов’язки громадян, юридичних осіб щодо виробництва, набуття, володіння, відчуження та використання зброї та боєприпасів і врегулювати суспільні відносини, пов’язані з цими питаннями.

 Зокрема, положеннями законопроекту передбачено:

-                   створення та ведення Єдиного державного реєстру цивільної зброї (далі – Реєстр зброї), держателем якого визначено Міністерство юстиції України;

-                   визначення повноважень суб’єктів Реєстру зброї, до яких, зокрема, віднесено Міністерство юстиції України, органи Національної поліції України та нотаріуси;

-                   стягнення за видачу посвідчення власника зброї плати у розмірі 0,01 мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлений на перше січня року, в якому оформляється таке посвідчення (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2019 року 4173 грн, розмір стягнення у 2019 році становитиме 41,73 грн);

-                   встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог обігу цивільної зброї та боєприпасів у вигляді накладання штрафу від 100 до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 1700-85000 грн) з тимчасовим або довічним позбавленням права володіти зброєю, в залежності від виду правопорушення;

-                   уточнення злочинів та покарань за ними за незаконне поводження зі зброєю;

-                   запровадження страхування цивільно-правової відповідальності власників вогнепальної зброї;

-                   запровадження ліцензування таких видів господарської діяльності як розробка та/або конструювання цивільної зброї та/або боєприпасів, надання послуг стрілецьких тирів та/або стрільбищ, тимчасове та/або постійне зберігання зброї та боєприпасів.

-                   передбачення виплати винагороди особі, яка знайшла зброю та здала її до органів Національної поліції у розмірі оціночної вартості зброї, яка вилучається органами Національної поліції за наслідками перевірки.

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виконання покладених на Міністерство юстиції України повноважень щодо створення Реєстру зброї, разом з цим запровадження нових штрафних санкцій, надання ліцензій та дозвільних документів у сфері володіння зброєю може збільшити надходження державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Крім того, Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту звертає увагу на те, що положення законопроекту щодо виплати винагороди особі, яка знайшла зброю та здала її до органів Національної полії потребують уточнення у частині визначення суб’єкта таких виплат та джерела їх фінансового забезпечення.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про зброю» (реєстр. № 1222 від 02.09.2019), внесений народними депутатами України Фрісом І.П. та Матусевичем О.Б., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати та надходження державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про обіг зброї» (реєстр. № 1222-1 від 20.09.2019), внесений народними депутатами України Бакумовим О.С., Сушком П.М та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується законодавчо врегулювати суспільні відносини, що виникають під час обігу в Україні зброї, боєприпасів, а також конструктивно схожих зі зброєю та боєприпасами виробів, та визначити їх правовий режим власності, права і обов’язки осіб, що ними володіють, встановити вимоги до вироблення, набуття, використання та відчуження зброї.

Зокрема, положеннями законопроекту передбачено:

-                   створення та ведення Єдиного державного реєстру зброї (далі – Реєстр), держателем якого визначено Міністерство внутрішніх справ України;

-                   визначення повноважень державних органів у сфері обігу зброї та суб’єктів, які здійснюють наповнення Реєстру, а саме, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, суб’єктів господарювання, які  відповідно до законодавства здійснюють діяльність з виробництва або торгівлі зброєю;

-                   встановлення умов, за яких фізичні та юридичні особи мають право  набувати у власність зброю, яка перебуває в цивільному обігу;

-                   видача юридичним особам дозволу на володіння зброєю безстроково та визначено перелік таких дозволів, а фізичним особам – строком на 5 років з можливістю його продовження.

Прикінцевими положеннями законопроекту передбачено набрання ним чинності через шість місяців з дня його опублікування.

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету для забезпечення покладених на Міністерство внутрішніх справ України повноважень щодо створення Реєстру, про що також зазначено в експертному висновку до законопроекту Міністерства фінансів України.

Разом з цим, Міністерство фінансів України зазначає, що не заперечує про подальший розгляд законопроекту за умови створення та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру зброї в межах видатків передбачених у державному бюджеті для Міністерства внутрішніх справ.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про обіг зброї» (реєстр. № 1222-1 від 20.09.2019), внесений народними депутатами України Бакумовим О.С., Сушком П.М та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони припиняти теплопостачання закладів освіти та охорони здоров’я з причини виникнення заборгованості за спожиту теплову енергію) (реєстр. № 2108 від 10.09.2019), внесений народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про теплопостачання» та «Про ринок природного газу» пропонується надати теплогенеруючій, теплотранспортній та теплопостачальній організаціям право безперебійно отримувати в необхідному обсязі газ, якщо така організація є постачальником послуг для закладів освіти та закладів охорони здоров’я, та заборонити обмежувати або припиняти постачання теплової енергії таким закладам.

Реалізація законодавчої ініціативи може мати наслідком виникнення ризиків для постачальників теплової енергії в частині погіршення фінансових результатів їх діяльності, а відтак погіршення розрахунків за спожитий природний газ.

На виконання вимог статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», згідно із якими з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки. При цьому суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 на НАК «Нафтогаз України» покладаються такі спеціальні обов’язки, зокрема продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій, постачати природний газ виробникам теплової енергії для населення, релігійним організаціям.

З огляду на наведене, віднесення закладів освіти та закладів охорони здоров’я до категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов’язки, розширює коло таких споживачів та може призвести до необхідності компенсації з державного бюджету додаткових витрат суб’єктів, на яких покладені спеціальні обов’язки, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони припиняти теплопостачання закладів освіти та охорони здоров’я з причини виникнення заборгованості за спожиту теплову енергію) (реєстр. № 2108 від 10.09.2019), внесений народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» (реєстр. № 1175-3 від 18.09.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується змінити визначення поняття прожиткового мінімуму, уточнити положення щодо його застосування, принципів визначення, порядку встановлення та передбачення фіксованого мінімального значення. Так, розмір прожиткового мінімуму не може становити менше 40% середньої заробітної плати в державі за грудень року, що передує року формування державного бюджету на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року.

Застосування прожиткового мінімуму, розрахованого у порядку, передбаченим цим законопроектом, для формування державного та місцевих бюджетів має здійснюватися починаючи із формування відповідних бюджетів на 2022 рік.

При цьому, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету починаючи з 2022 року, оцінку вартісної величини їх впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Водночас, у законопроекті визначено, що у разі, коли фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом трьох місяців більш ніж на 10% перевищить розмір затвердженого прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України на основі моніторингу виконання державного бюджету розглядає питання щодо можливості підвищення розміру прожиткового мінімуму.

Однак, така пропозиція щодо внесення змін до закону про державний бюджет на відповідний рік у разі, коли розмір фактичного прожиткового мінімуму протягом трьох місяців перевищує затверджений розмір прожиткового мінімуму, потребує узгодження із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно з якими зміни до закону про Державний бюджет України вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15%. Аналогічні зауваження також відмічені у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується, зокрема для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

Також звертаємо увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» (реєстр. № 1175-3 від 18.09.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими:

має вплив на показники бюджету починаючи з 2022 року (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту;

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статей7, 52, 53 Бюджетного кодексу України (у частині положень щодо порядку складання проекту Державного бюджету України та термінів внесення змін до нього) із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.25.;1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для громадян, які проживають в гірських та високогірних населених пунктах (реєстр. № 2003 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Волинцем М.Я., Івченком В.Є., Соболєвим С.В., Цимбалюком М.М., Пузійчуком А.В., Мейдичем О.Л., Немирею Г.М., Кабаченком В.В., Наливайченком В.О., та проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання економічного розвитку та забезпечення соціальної стабільності гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 2003-1 від 16.09.2019), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я. та Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроектів є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроектах шляхом внесення змін до законів України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про безоплатну правову допомогу», «Про альтернативні джерела енергії» серед іншого пропонується:

виділити в окрему категорію високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря, за умови, що не менш як 50% сільськогосподарських угідь у межах населеного пункту розташовані на схилах крутизною 20 градусів і більше;

встановити принципи державної гірської політики та пріоритети державної підтримки розвитку гірських та високогірних населених пунктів;

збільшити перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських;

розширити пільги громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а також особам, батькам яких надано статус такої особи (під час вступу до вищих навчальних закладів);

розширити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема, стимулювати спорудження об’єктів альтернативної енергетики, берегоукріплень та будівництва очисних споруд.

Слід звернути увагу, що реалізація ряду положень законопроектів потребує значних додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, зокрема на:

збільшення тарифних ставок для працівників медичних, освітніх закладів, закладів культури та інших бюджетних установ, територіальних представництв органів виконавчої влади, інших державних органів, які розташовані на території гірських населених пунктів, на 25%, а для тих, які розташовані на території високогірних населених пунктів – на 50%;

збільшення розміру державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус високогірного – на 40%;

надання соціальної допомоги в розмірі до 50% від встановлених пенсій пенсіонерам, які проживають в гірських населених пунктах, громадянам – інвалідам з дитинства та громадянам, які отримали інвалідність на виробництві, розташованому на території гірського населеного пункту;

фінансове забезпечення державної цільової програми розвитку гірських населених пунктів;

впровадження державних програм пільгового кредитування громадян для індивідуального будівництва, а також суб’єктам підприємницької діяльності для стимулювання підприємництва та створення нових робочих місць в таких населених пунктах.

Додаткове навантаження на державний і місцеві бюджети також зумовить реалізація вимог щодо формування спроможних об’єднаних територіальних громад в частині збереження мережі закладів бюджетної сфери, що діяли до об’єднання громад.

Поряд з тим, законопроектами передбачається доповнити статтю 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» новими пунктами7 та 13 щодо врахування підвищеного коефіцієнту для гірських населених пунктів при розрахунку розміру медичної, освітньої, базової та інших видів субвенцій і дотацій, а також виділення базових дотацій гірським населеним пунктам з урахуванням реальних потреб в умовах високогірності в порядку, передбаченому бюджетним законодавством.

Необхідно зазначити, що реалізація таких положень також потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, а унормування цих питань не є предметом регулювання зазначених законопроектів. У той же час згідно з нормами Бюджетного кодексу України, яким визначаються основи бюджетного процесу:

фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від: кількості населення та споживачів гарантованих послуг, соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць /стаття 95/;

базова дотація надається з державного бюджету бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об’єднаних територіальних громад, а також обласним бюджетам внаслідок здійснення горизонтального вирівнювання за надходженнями податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток, виходячи з індексу податкоспроможності відповідного бюджету  (лише у разі якщо значення такого індексу менше 0,9) /статті 98 і 99/;

освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам розподіляється за формулою, яка враховує ряд параметрів, серед яких: кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів і учнів, які здобувають повну загальну середню освіту у професійно-технічних навчальних закладах державної та комунальної власності, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації державної та комунальної власності, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах /пункт 1 частини третьої статті 103-2/;

щодо медичної субвенції, то у зв’язку з реалізацією Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» норми пункту 8 статті 97 та статті 103-4 про надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам діють до 1 квітня 2020 року;

порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 97/.

Поряд з тим, окремі поняття, що застосовані у законопроектах, зокрема, «фінансування», «державні програми як сукупність інвестиційних проектів», «державний та місцеві фонди інвестування» необхідно привести у відповідність до термінології, яка вживається у Бюджетному кодексі України (стаття 2).

Згідно з висновком Міністерства фінансів України законопроекти визнаються такими, що потребуватимуть збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію положень законопроектів та зазначається про втрати бюджетів у разі запровадження державної підтримки у формі встановлення податкових пільг і преференцій.

Відтак, до законопроектів не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності відповідними законами, визначені у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для громадян, які проживають в гірських та високогірних населених пунктах (реєстр. № 2003 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Волинцем М.Я., Івченком В.Є., Соболєвим С.В., Цимбалюком М.М., Пузійчуком А.В., Мейдичем О.Л., Немирею Г.М., Кабаченком В.В., Наливайченком В.О., та проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання економічного розвитку та забезпечення соціальної стабільності гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 2003-1 від 16.09.2019), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я. та Княжицьким М.Л., мають вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведуть до збільшення видатків та можуть зумовити зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні відповідного законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (статті 2, частини другої статті 97, статей 98 і 99, частини третьої статті 103-2 та частини третьої статті 103-4).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (реєстр. № 1099 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю., Магерою С.В., Магомедовим М.С., Гриб В.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується утворити на окремих територіях Донецької та Луганської областей, на яких тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі повноваження органів державної влади України, Міжобласне Територіальне об’єднання Донбас (далі – МТО Донбас), передбачивши, серед іншого:

утворення вищого представницького органу влади в МТО Донбас – Представницького Зібрання у складі 75 депутатів на чолі з Главою, а також його виконавчого комітету;

проведення виборів депутатів представницького зібрання МТО Донбас, глави МТО Донбас, депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних і міських голів на території МТО Донбас;

наділення представницького зібрання МТО Донбас, зокрема, повноваженням затверджувати бюджет МТО Донбас, вносити до нього зміни, забезпечувати його збалансованість та здійснювати контроль за його виконанням;

надання права органам влади та місцевого самоврядування МТО Донбас приймати рішення про створення, структуру, чисельність загонів народної міліції з охорони громадського порядку.

Слід зазначити, що положення статті 13 законопроекту в частині затвердження і виконання бюджету МТО Донбас не відповідають нормам статті 92 Конституції України, згідно з якою виключно законами України встановлюється бюджетна система України, а також вимогам Бюджетного кодексу України:

частини другої статті 4, згідно з якою бюджетна система України встановлюється виключно цим Кодексом. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу;

статті 5, якою визначено структуру бюджетної системи України, зокрема, місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (бюджет МТО Донбас не віднесено до місцевих бюджетів);

принципу єдності бюджетної системи України, визначеному частиною першою статті 7, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

статті 67-2, відповідно до положень якої у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх утворення.

Зважаючи на вимоги статті 68 Закону України «Про місцеві вибори», бюджетні витрати на підготовку і проведення місцевих виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів на території МТО Донбас, а також глави і депутатів представницького зібрання МТО Донбас мають здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, що призведе до необхідності вишукання додаткових бюджетних ресурсів. Про таке також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Крім того, у законопроекті не зазначені джерела видатків на утримання представницького зібрання, виконавчого комітету та голови представницького зібрання МТО Донбас, діяльність яких ймовірно має забезпечуватися з місцевих бюджетів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту додаткові витрати на проведення виборів на території МТО Донбас пропонується  здійснити за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Така пропозиція не відповідає вимогам чинного бюджетного законодавства в частині використання коштів резервного фонду державного бюджету, що не може бути джерелом здійснення видатків на проведення місцевих виборів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (реєстр. № 1099 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю., Магерою С.В., Магомедовим М.С., Гриб В.О., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономній республіці Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (частини другої статті 4, статті 5, частини першої статті 7, статті 67-2).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономній республіці Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо додаткових пільг та підвищення оплати праці для медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 2028 від 03.09.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, передбачається підвищення рівня соціального захисту медичних та фармацевтичних працівників з метою зниження дефіциту кадрового забезпечення закладів, особливо у сільській місцевості, для реалізації якої, зокрема, запропоновано здійснити:

1) встановлення у бюджетних установах охорони здоров’я посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки з урахуванням розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної плати (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р № 1298 з 1 січня 2017 року посадові оклади розраховуються виходячи з розміру працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року).

Реалізація такої пропозиції за висновком Міністерства фінансів України потребуватиме збільшення  порівняно з 2019 роком більш ніж у 2 рази видатків на оплату праці відповідних працівників у бюджетних установах охорони здоров’я;

2) забезпечення медичних та фармацевтичних працівників, які працюють та проживають у сільській місцевості, службовими транспортними, засобами для виконання службових обов’язків або відшкодування витрат у вигляді виплати грошової компенсації у разі використання для цього приватного автотранспорту;

3) пільгове забезпечення за рахунок держави телефоном та житлом, надання пільгових довгострокових кредитів на реконструкцію або ремонт службового та власного житла;

4) надання пільг на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням у разі, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує мінімальної заробітної плати (чинна норма – якщо розмір не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, на 01.01.2019 – 2690 грн). Враховуючи розмір мінімальної зарплати у 2019 р. (4173 грн) впровадження такої ініціативи значно збільшить коло одержувачів зазначених пільг.

У пояснювальній записці до законопроекту, зокрема визначається, що додаткові видатки на реалізацію законопроекту у 2020 році мають бути проведені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, тобто без конкретно вказаних джерел додаткових доходів державного бюджету або скорочення інших його витрат.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак відсутність вихідних параметрів унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань, а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, законопроект не відповідає положенням пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, яким установлено, що норми і положення пункту «ж» частини першої статті 77 Основи законодавства України про охорону здоров’я застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо додаткових пільг та підвищення оплати праці для медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 2028 від 03.09.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Наливайченком В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до положень пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Тищенком М.М., Скічком О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект визначає правове врегулювання відносин у сфері діяльності внутрішнього водного транспорту, використання суден, річкових водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, правовий режим об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також інші питання у цій сфері діяльності.

Відповідно до статті 5 законопроекту державне регулювання діяльності у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Водночас, визначено повноваження вказаних органів влади у цій сфері.

Щодо національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту /покладаються повноваження щодо встановлення тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій, здійснення контролю за цільовим використанням коштів річкового збору та інше/, то сьогодні така комісія не створена, а її утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах законопроектом пропонується передбачати у державному бюджеті щорічно видатки на фінансове забезпечення робіт, пов’язаних з будівництвом (новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом) та утриманням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту за відповідною державною програмою. При цьому, головним розпорядником коштів державного бюджету, які спрямовуються на фінансове забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах відповідно до державних програм, визначається центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 12 законопроекту).

Поряд з цим, законопроектом передбачено здійснення за рахунок коштів державного бюджету, річкового збору та інших джерел, не заборонених законодавством, – будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

Крім того, законопроектом пропонується застосування системи автоматичного обліку перевезень по внутрішнім водам, шо діє у складі річкової інформаційної служби за кошти річкового збору та інших джерел, не заборонених законодавством (стаття 60 законопроекту).

У свою чергу, положеннями законопроекту пропонується з метою обслуговування внутрішніх водних шляхів, утримання та використання об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності, забезпечення функціонування річкової інформаційної служби, виконання інших покладених відповідно до закону завдань утворення підприємства з обслуговування внутрішніх водних шляхів як юридичної особи державної форми власності, яке входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 11 законопроекту).

Також законопроект передбачає ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту (стаття 26 законопроекту), Реєстру кваліфікаційних документів членів екіпажів українських річкових суден (стаття 30 законопроекту) та покладання на вказаний орган влади забезпечення функціонування єдиної електронної систем реєстрації та обліку малих, спортивних суден та водних мотоциклів (Суднової книги України), посвідчень судноводія малих суден і водних мотоциклів, баз для стоянки малих суден (стаття 5 законопроекту).

Водночас, законопроектом пропонується покласти на місцеві органи виконавчої влади додаткові повноваження, а саме:

затвердження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;

погодження проведення спортивних та інших масових заходів на воді; 

відкриття баз для стоянки малих суден з розміщенням інформації про відкриті бази на своєму офіційному веб-сайті;

проведення перевірки кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів та видача відповідних посвідчень;

здійснення реєстрації та ведення електронного реєстру виданих посвідчень;

контроль виконання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, а також правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден;

проведення перевірки суднових документів, Міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводіїв малих суден і водних мотоциклів.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується зобов’язати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані тарифи на пасажирські перевезення на місцевих судноплавних лініях у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, відшкодовувати перевізникам, які здійснюють соціально важливі перевезення пасажирів за державними регульованими тарифами різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів (стаття 8 законопроекту).

Крім того, законопроектом пропонується компенсацію інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту, здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, орендної плати та інших джерел, не заборонених законодавством (стаття 10 законопроекту).

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо створення органу державної влади – національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту, проведення будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти інфраструктури, ведення відповідних Реєстрів та створення електронної системи реєстрації та обліку суден, посвідчень і баз стоянки малих суден, виконання нових повноважень місцевими органами виконавчої влади та відшкодування різниці в тарифах за перевезення пасажирів може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Крім того, законопроектом передбачено право підприємства з обслуговування внутрішніх водних шляхів на вжиття необхідних заходів до негайного підняття майна, що затонуло, створює перешкоду судноплавству, шляховим або іншим роботам, загрозу життю або здоров’ю людей чи забрудненню навколишнього природного середовища, а при необхідності – до його знищення або видалення в інший спосіб у разі якщо власник такого майна не піднімає його у визначений термін. Зазначене може потребувати додаткових витрат державного бюджету, якщо власник майна не відшкодує підприємству з обслуговування річкових водних шляхів вартість підняття та інші завдані у зв’язку з цим витрати і збитки. При цьому, може бути отримана певна компенсація за проведення таких робіт шляхом реалізації піднятого майна, оскільки відповідно до положень статті 73 законопроекту передбачається, що власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені даним Законом, і це майно стає державною власністю (статті 72-74 законопроекту).

До зменшення надходжень бюджетів може призвести реалізація наступних положень законопроекту, а саме:

звільнення від портових зборів (канальний, санітарний, якірний, корабельний) суден внутрішнього плавання, що мають осадку не більше 4,5 метрів, та здійснюють рейс на внутрішніх водних шляхах України або транзитний рейс (стаття 9 законопроекту), – до зменшення доходів загального фонду державного бюджету /портовий (адміністративний) збір зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з пунктом 37 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/;

вилучення зі складу об’єктів спеціального водовикористання використання поверхневих вод для судноплавства (підпункт 2 пункту 2 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення законопроекту щодо внесення змін до ст. 48 Водного кодексу України) – до зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів /рентна плата за спеціальне використання води зараховується до загального та спеціального фондів державного бюджету та до загального фонду місцевих бюджетів згідно з пунктом 4 частини другої та пунктом 13-3 частини третьої статті 29, пунктами 3 та 30 частини першої статті 64, пунктом 3 частини першої статті 66, пунктом 3 частини першої статті 69 Кодексу відповідно/.

Разом з тим, законопроектом передбачається надходження коштів від реалізації частини ґрунту, яка не може бути використана підприємством з обслуговування річкових водних шляхів для виконання шляхових робіт та інших покладених на нього функцій (стаття 15 законопроекту), що може призвести до збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Належить відмітити, що законопроект передбачає надання послуг, за які справляється плата в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті:

за реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Судновій книзі України, виключення або тимчасове виключення судна з Суднової книги України (припинення або тимчасове припинення реєстрації), внесення змін до Суднової книги України, видачу нових документів взамін втрачених;

за видачу свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (суднового патенту), свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, свідоцтва про виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про право власності на судно, свідоцтва про мінімальний склад екіпажу і журналу безперервної реєстрації історії судна справляється плата у розмірі, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту;

за видачу посвідчення річкового лоцмана, свідоцтва перевізника по внутрішнім водним шляхам.

При цьому, законопроектом визначено розміри реєстраційного збору залежно від виду послуги, які варіюють у межах від 0,25 до 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (статті 37, 49, 57 та підпункт 4 пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення законопроекту щодо внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України).

Крім того законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон), якими уточнюється перелік об’єктів, що не підлягають приватизації (акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських і внутрішніх водних шляхів, системи управління рухом суден, об’єкти річкової інформаційної служби, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майно органів державного нагляду і контролю за торговельним мореплавством і судноплавством на внутрішніх водних шляхах). Згідно із статтею 4 Закону до об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. При цьому, частиною другою статті 4 Закону визначений перелік об’єктів, що не підлягають приватизації.

З огляду на викладене, зазначене положення у зв’язку із встановленням обмежень щодо об’єктів державного і комунального майна, які можуть бути приватизовані (відчужені), може призвести до зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету /у частині коштів від приватизації державного майна/ та зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, а саме бюджету розвитку /у частині коштів від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності/.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат державного та місцевих бюджетів на виконання заходів у сфері внутрішнього водного транспорту, що призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів від зменшення надходжень портового (адміністративного) збору та рентної плати за спеціальне використання води і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету.

Варто також зазначити, що законодавча пропозиція щодо внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» стосовно фінансового забезпечення здійснення робіт, пов’язаних з будівництвом (новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом) та утриманням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, за рахунок державного дорожнього фонду суперечить частині третій статті 24-2 Кодексу, якою визначено напрями використання коштів державного дорожнього фонду. Так, до зазначених напрямів не включено фінансове забезпечення робіт з будівництва та утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. Такі ж зауваження висловило Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту. Вказана законодавча пропозиція у свою чергу створює додаткове навантаження на державний дорожній фонд, відповідно зменшуючи фінансовий ресурс для розвитку автомобільних доріг.

Окремо варто зауважити, що положення законопроекту щодо визначення головного розпорядника коштів державного бюджету також не узгоджується з бюджетним законодавством, а відтак потребує виключення.

Так, з огляду на норми частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень з урахуванням вимог, сформованих до установ вказаними положеннями Кодексу. Також, варто звернути увагу, що частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Міністерства фінансів України.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевого бюджетів, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету за рахунок звільнення окремих суден внутрішнього плавання від портового адміністративного збору до державного бюджету, може збільшити надходження до державного бюджету у зв’язку із запровадженням нових штрафних санкцій та збільшенням існуючих, а також звертає увагу на відсутність розрахунку обсягу необхідного ресурсу та обґрунтування його розподілу за джерелами фінансового забезпечення, співвідношення фінансування за рахунок коштів державного бюджету, а також джерел покриття відповідних видатків бюджету суб’єктами законодавчої ініціативи не надано.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності судновласників за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт та внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 1 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та збільшення розміру діючих штрафних санкцій за правопорушення у цій сфері з 0,5 – 150 до 0,5 – 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 8,5 до 85 000 грн). Застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного та місцевих бюджетів.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Тищенком М.М., Скічком О.О. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність виключення окремих положень законопроекту щодо організації бюджетного процесу (абзац 2 частини четвертої статті 12, підпункт 29 пункту 2 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення), які не узгоджуються з нормами статей 4, 22, 24-2 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182-2 від 24.09.2019), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект визначає правове врегулювання відносин у сфері діяльності внутрішнього водного транспорту, використання суден, річкових водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, правовий режим об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також інші питання у цій сфері діяльності.

Відповідно до статті 5 законопроекту державне регулювання діяльності у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Водночас, визначено повноваження вказаних органів влади у цій сфері.

Щодо національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту /покладаються повноваження щодо встановлення тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій, проведення щорічного моніторингу ринку надання послуг річковими портами (терміналами), здійснення контролю за цільовим використанням коштів єдиного річкового збору та інше/, то сьогодні така комісія не створена, а її утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах законопроектом пропонується передбачати у Державному бюджеті України щорічно видатки на фінансове забезпечення робіт, пов’язаних з будівництвом (новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом) стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. При цьому, головним розпорядником коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на фінансове забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах відповідно до державних програм, визначається центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 12 законопроекту).

Поряд з цим, законопроектом передбачено здійснення за рахунок коштів державного бюджету, канального збору та інших джерел не заборонених законодавством, – будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

Крім того законопроектом пропонується застосування системи автоматичного обліку перевезень по внутрішнім водам, шо діє у складі річкової інформаційної служби за кошти річкового збору та інших джерел, не заборонених законодавством (стаття 60 законопроекту).

У свою чергу, положеннями законопроекту пропонується з метою обслуговування річкових водних шляхів, утримання та використання об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності, забезпечення функціонування річкової інформаційної служби, виконання інших покладених відповідно до закону завдань утворення підприємства з обслуговування річкових водних шляхів як юридичної особи державної форми власності, що здійснює некомерційну господарську діяльність без мети отримання прибутку і входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 11 законопроекту).

Також законопроект передбачає ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту (стаття 26 законопроекту), Реєстру кваліфікаційних документів членів екіпажів українських річкових суден (стаття 30 законопроекту) та покладання на вказаний орган влади забезпечення функціонування єдиної електронної систем реєстрації та обліку малих, спортивних суден та водних мотоциклів (Суднової книги України), посвідчень судноводія малих суден і водних мотоциклів, баз для стоянки малих суден (стаття 5 законопроекту).

Водночас, законопроектом пропонується покласти на місцеві органи виконавчої влади додаткові повноваження, а саме:

затвердження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;

погодження проведення спортивних та інших масових заходів на воді;

відкриття баз для стоянки малих суден з розміщенням інформації про відкриті бази на своєму офіційному веб-сайті;

проведення перевірки кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів та видача відповідних посвідчень;

здійснення реєстрації та ведення електронного реєстру виданих посвідчень;

контроль виконання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, а також правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден;

проведення перевірки суднових документів, Міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводіїв малих суден і водних мотоциклів.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується зобов’язати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані тарифи на пасажирські перевезення на місцевих судноплавних лініях у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, відшкодовувати перевізникам, які здійснюють соціально важливі перевезення пасажирів за державними регульованими тарифами різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів (стаття 8 законопроекту).

Крім того, законопроектом пропонується компенсацію інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, орендної плати та інших джерел, не заборонених законодавством (стаття 10 законопроекту).

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо створення органу державної влади – національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту, проведення будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти інфраструктури, ведення відповідних Реєстрів та створення електронної системи реєстрації та обліку суден, посвідчень і баз стоянки малих суден, виконання нових повноважень місцевими органами виконавчої влади та відшкодування різниці в тарифах за перевезення пасажирів може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Крім того, законопроектом передбачено право підприємства з обслуговування річкових водних шляхів на вжиття необхідних заходів до негайного підняття майна, що затонуло, створює перешкоду судноплавству, шляховим або іншим роботам, загрозу життю або здоров’ю людей чи забрудненню навколишнього природного середовища, а при необхідності – до його знищення або видалення в інший спосіб у разі якщо власник такого майна не піднімає його у визначений термін. Зазначене може потребувати додаткових витрат державного бюджету, якщо власник майна не відшкодує підприємству з обслуговування річкових водних шляхів вартість підняття та інші завдані у зв’язку з цим витрати і збитки. При цьому, може бути отримана певна компенсація за проведення таких робіт шляхом реалізації піднятого майна, оскільки відповідно до положень статті 73 законопроекту передбачається, що власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені даним Законом, і це майно стає державною власністю (статті 72-74 законопроекту).

До зменшення надходжень бюджетів може призвести реалізація наступних положень законопроекту, а саме:

звільнення від портових зборів (канальний, корабельний, санітарний, якірний, адміністративний) суден внутрішнього плавання, що мають осадку не більше 4,5 метрів, та здійснюють рейс на внутрішніх водних шляхах України або транзитний рейс (стаття 9 законопроекту), – до зменшення доходів загального фонду державного бюджету /портовий (адміністративний) збір зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з пунктом 37 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/;

вилучення зі складу об’єктів спеціального водовикористання використання поверхневих вод для судноплавства (підпункт 2 пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення законопроекту щодо внесення змін до ст. 48 Водного кодексу України) – до зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів /рентна плата за спеціальне використання води зараховується до загального та спеціального фондів державного бюджету та до загального фонду місцевих бюджетів згідно з пунктом 4 частини другої та пунктом 13-3 частини третьої статті 29, пунктами 3 та 30 частини першої статті 64, пунктом 3 частини першої статті 66, пунктом 3 частини першої статті 69 Кодексу відповідно/.

Належить відмітити, що законопроект передбачає надання послуг, за які справляється плата в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на морському і внутрішньому водному транспорті:

за реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Судновій книзі України, виключення або тимчасове виключення судна з Суднової книги України (припинення або тимчасове припинення реєстрації), внесення змін до Суднової книги України, видачу нових документів взамін втрачених;

за видачу свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (суднового патенту), свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, свідоцтва про виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про право власності на судно, свідоцтва про мінімальний склад екіпажу і журналу безперервної реєстрації історії судна справляється плата у розмірі, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту;

за видачу посвідчення річкового лоцмана, свідоцтва перевізника по внутрішнім водним шляхам.

При цьому, законопроектом визначено розміри реєстраційного збору залежно від виду послуги, які варіюють у межах від 0,25 до 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (статті 37, 49, 57 та підпункт 4 пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення законопроекту щодо внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України).

Крім того законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон), якими уточнюється перелік об’єктів, що не підлягають приватизації (акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських і внутрішніх водних шляхів, системи управління рухом суден, об’єкти річкової інформаційної служби, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майно органів державного нагляду і контролю за торговельним мореплавством і судноплавством на внутрішніх водних шляхах). Згідно із статтею 4 Закону до об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. При цьому, частиною другою статті 4 Закону визначений перелік об’єктів, що не підлягають приватизації.

З огляду на викладене, зазначене положення у зв’язку із встановленням обмежень щодо об’єктів державного і комунального майна, які можуть бути приватизовані (відчужені), може призвести до зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету /у частині коштів від приватизації державного майна/ та зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, а саме бюджету розвитку /у частині коштів від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності/.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат державного та місцевих бюджетів на виконання заходів у сфері внутрішнього водного транспорту, що призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів від зменшення надходжень портового (адміністративного) збору та рентної плати за спеціальне використання води і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету.

Варто зазначити, що Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту зауважило про те, що положення підпункту 1.1 пункту 1 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення щодо тимчасової (з дня набрання чинності законом по 1 січня 2025 року) можливості вільно здійснювати каботажні перевезення вантажів між річковими портами іноземними суднами на законодавчо визначених умовах не матимуть впливу на застосування без часових обмежень чинних норм Митного кодексу України (статті 106). Відповідно, зазначені вище норми законопроекту не матимуть впливу на показники бюджету. Поряд з тим, Міністерство фінансів України зазначає, що у законопроекті відсутні положення щодо «стимулюючих ставок ввізного мита», обґрунтування яких наводиться у пояснювальній записці до цього законопроекту. Водночас представлені у зазначеному обґрунтуванні розрахунки не враховують, зокрема, відмінну від 10%-ї ставку ввізного мита на судна-штовхачі, наявність міжнародних договорів України про вільну торгівлю, згідно з якими ввізне мито не справляється або його ставку знижено.

При цьому, розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Окремо варто зауважити, що положення законопроекту щодо визначення головного розпорядника коштів державного бюджету не узгоджується з бюджетним законодавством, а відтак потребує виключення.

Так, з огляду на норми частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень з урахуванням вимог, сформованих до установ вказаними положеннями Кодексу. Також, варто звернути увагу, що частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевого бюджетів, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету за рахунок звільнення окремих суден внутрішнього плавання від портового адміністративного збору до державного бюджету, може збільшити надходження до державного бюджету від штрафних санкцій, а також звертає увагу на відсутність розрахунку обсягу необхідного ресурсу та обґрунтування його розподілу за джерелами фінансового забезпечення, співвідношення фінансування за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності судновласників за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт та внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 1 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та збільшення розміру діючих штрафних санкцій за правопорушення у цій сфері з 0,5 – 150 до 0,5 – 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 8,5 до 85 000 грн). Застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного та місцевих бюджетів.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182-2 від 24.09.2019), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П. та Івченком В.Є.:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність виключення окремих положень законопроекту щодо організації бюджетного процесу (абзац 2 частина четверта статті 12), які не узгоджуються з нормами статей 4 та 22 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття громадянами України – засновниками фермерських господарств права власності на земельні ділянки, надані їм у постійне користування чи довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) (реєстр. № 2065 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України ІвченкомВ.В., Пузійчуком А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій» та «Про фермерське господарство» унормовуються питання безоплатної передачі у власність засновникам фермерських господарств (а у разі смерті засновника – громадянину (громадянам) України, який успадкував таке фермерське господарство (цілісний майновий комплекс) земельних ділянок, наданих засновникам фермерських господарств до набрання чинності Земельним кодексом України у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) для ведення фермерського господарства.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

З приводу реалізації окремих положень законопроекту варто зазначити таке:

- у абзаці п’ятому нової статті 6-1 Земельного кодексу України пропонується здійснювати передачу земельних ділянок у власність фермерським господарствам без проведення земельних торгів. Оскільки згідно із статтею 135 цього Кодексу продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється виключно на земельних торгах з метою отримання найвищої ціни за земельну ділянку, що продається, то передача земельних ділянок у власність без проведення земельних торгів може зумовити зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

- у абзаці шостому нової статті 6-1 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, передану фермерському господарству відповідно до положень цього пункту, виникає з моменту державної реєстрації цього права. Згідно із пунктом 24-1 статті 29, пунктом 36-1 статті 64, пунктом 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України та частиною першою статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» адміністративний збір, що справляється за державну реєстрацію таких прав, зараховується до державного та /або місцевих бюджетів, що сприятиме збільшенню надходжень до таких бюджетів.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття громадянами України – засновниками фермерських господарств права власності на земельні ділянки, надані їм у постійне користування чи довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) (реєстр. № 2065 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Івченком В.В., Пузійчуком А.В. та іншими, є таким, що буде мати вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів (залежно від здійснюваних правочинів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я» (реєстр. № 2245 від 08.10.2019), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом визначаються організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності лікарняних кас, їх об’єднання, особливості правового регулювання і гарантії їх діяльності. Крім того, законопроект передбачає внесення пов’язаних змін до законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про громадські об’єднання» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Відповідно до положень законопроекту лікарняними касами є добровільні неприбуткові об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права, діяльність яких ґрунтується на засадах захисту суспільних інтересів у сфері охорони здоров’я та які утворені з метою задоволення потреб у лікуванні та/або медичному обслуговуванні її членів (осіб, що мають права члена лікарняної каси), а одним з принципів утворення і діяльності лікарняних кас є самоврядність, що передбачає самостійність в управлінні діяльністю, а також невтручанням органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність лікарняних кас, Асоціації лікарняних кас.

Статтею 5 законопроекту встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, політичні партії, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) лікарняної каси.

У законопроекті передбачено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», згідно з якими державна реєстрація лікарняних кас здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я», а за державну реєстрацію змін до відомостей про лікарняні каси не справляється адміністративний збір. Пунктом 25-1 частини другої статті 29, пунктом 36-2 частини першої статті 64 та пунктом 20-7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України визначено зарахування адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до загального фонду державного та місцевих бюджетів. Отже, реалізація запропонованих змін може призвести до зміни доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору.

Статтями 1 і 10 законопроекту передбачається адресна цільова допомога як цільова благодійна (майнова) допомога, що надається за рахунок коштів лікарняної каси під визначені нею умови та напрями її витрачання на користь члена лікарняної каси (особи, що має права члена лікарняної каси) на його лікування та/або медичне обслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення тощо. Запровадження такого положення, враховуючи пункт 15 частини першої статті 2 та частину четверту статті 13 Бюджетного кодексу України, може зумовити додаткові власні надходження бюджетних установ (а саме закладів охорони здоров’я) які у свою чергу можуть бути спрямовані, зокрема, на розвиток матеріально-технічної бази таких закладів.

Поряд з тим, положеннями законопроекту передбачено після ліквідації лікарняної каси та припинення діяльності Асоціації лікарняних кас зарахування відповідно до державного або місцевого бюджету за місцем державної реєстрації лікарняної каси активів залишку коштів резервного капіталу лікарняних кас, коштів Асоціації лікарняних кас, у тому числі компенсаційного фонду та спрямування таких коштів на видатки сфери охорони здоров’я, або до іншої лікарняної каси (лікарняних кас). Реалізація таких положень матиме наслідком надходження коштів до державного та місцевих бюджетів у разі настання відповідних випадків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект впливатиме на показники державного бюджету, проте вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я» (реєстр. № 2245 від 08.10.2019), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб (реєстр. № 1232-1 від 18.09.2019), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Павленком Р.М., Іоновою М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом визначаються особливості добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб, які передбачають, зокрема:

подання до контролюючого органу з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року включно фізичними особами – резидентами та/або громадянами України які є власниками (співвласниками) та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) активів на території України та/або за її межами, одноразової декларації із зазначенням активів, що підлягають одноразовому декларуванню, належних їм станом на 31 грудня 2019 року;

ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

– 9% для доходів, з яких раніше не сплачено податок та які були джерелом придбання активів;

– 5% для доходів, з яких раніше не сплачено податок, у разі якщо протягом періоду одноразового декларування до подання одноразової декларації фізична особа розмістить грошові кошти в державному банку строком від 12 місяців без права дострокового повернення вкладу та/або придбає державні облігації України з терміном обігу від 12 місяців без права дострокового погашення;

певні державні гарантії для суб’єктів одноразового декларування (насамперед, звільнення від адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності за порушення законодавства з питань оподаткування);

контроль за витратами фізичних осіб.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не призведе до збільшення витрат з державного бюджету, а навпаки призведе до його поповнення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може збільшити надходження бюджетів за рахунок декларування та відповідної сплати податку на доходи фізичних осіб, а вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від суми доходів, зазначених фізичними особами в одноразових деклараціях. Крім того Мінфін зазначає, що законопроект може бути підтриманий за умови його доопрацювання з урахуванням наведених у висновку зауважень та пропозицій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб (реєстр. № 1232-1 від 18.09.2019), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Павленком Р.М., Іоновою М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб (реєстр. № 1183 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Котом А.Б., Павленком Р.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом визначаються особливості добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб, які передбачають, зокрема:

подання до контролюючого органу з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року включно фізичними особами – резидентами та/або громадянами України, які є власниками (співвласниками) та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) активів на території України та/або за її межами, одноразової декларації із зазначенням активів, що підлягають одноразовому декларуванню, належних їм станом на 31 грудня 2019 року;

ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

– 9% для доходів, з яких раніше не сплачено податок та які були джерелом придбання активів;

– 5% для доходів, з яких раніше не сплачено податок, у разі якщо протягом періоду одноразового декларування до подання одноразової декларації фізична особа розмістить грошові кошти в державному банку строком від 12 місяців без права дострокового повернення вкладу та/або придбає державні облігації України з терміном обігу від 12 місяців без права дострокового погашення;

певні державні гарантії для суб’єктів одноразового декларування (насамперед, звільнення від адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності за порушення законодавства з питань оподаткування);

контроль за витратами фізичних осіб.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не призведе до збільшення витрат з державного бюджету, а навпаки призведе до його поповнення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект може бути підтриманий за умови його доопрацювання з урахуванням наведених у такому висновку зауважень та пропозицій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб (реєстр. № 1183 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Котом А.Б., Павленком Р.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового  кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1210 від 30.08.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими, зокрема, передбачається:

вдосконалити процедури адміністрування податків та зборів;

імплементувати окремі положення Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і виведенням прибутку з-під оподаткування (ВЕРS);

встановити диференційовані ставки податку на доходи фізичних осіб при оподаткуванні прибутку контрольованих іноземних компаній в залежності від способу отримання доходу;

запровадити окремий код згідно УКТ ЗЕД для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням та встановити для них ставку акцизного податку;

звільнити від оподаткування акцизним податком операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики;

змінити коригуючі коефіцієнти, що застосовуються до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

створити Апеляційну раду з питань розгляду скарг платників податків (далі – Апеляційна рада), яка є постійно діючим дорадчим органом при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з розгляду скарг платників податків на рішення, прийняті контролюючими органами.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, при цьому дозволить забезпечити додаткові надходження до державного бюджету за рахунок підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання та запобігатиме використанню агресивних схем податкового планування, сприятиме запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі, вдосконалить процедуру адміністрування податків та зборів, а також сприятиме дотриманню принципу справедливості оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що вплив законопроекту на показники бюджету визначити неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків, при цьому законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень. Зокрема, Мінфін зауважує, що у процесі розгляду Апеляційною радою матеріалів скарги має бути залучена велика кількість фахівців з окремих напрямків, що в результаті може потребувати додаткових трудових ресурсів та витрат бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового  кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1210 від 30.08.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести загалом до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків та зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Апеляційної ради залежно від вжиття відповідним центральним органом виконавчої влади заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового  кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1210-1 від 19.09.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими, зокрема, передбачається:

вдосконалити процедури адміністрування податків та зборів;

імплементувати окремі положення Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і виведенням прибутку з-під оподаткування (ВЕРS);

збільшити критерій віднесення платників до великих платників податків в залежності від загальної суми податків, зборів, платежів, сплачених до державного бюджету, крім митних платежів, з еквіваленту 1 млн євро до 1,5 млн євро;

встановити диференційовані ставки податку на доходи фізичних осіб при оподаткуванні прибутку контрольованих іноземних компаній в залежності від способу отримання доходу;

запровадити окремий код згідно УКТ ЗЕД для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням та встановити для них ставку акцизного податку;

звільнити від оподаткування акцизним податком операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики;

змінити коригуючі коефіцієнти, що застосовуються до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

створити Апеляційну раду з питань розгляду скарг платників податків (далі – Апеляційна рада), яка є постійно діючим дорадчим органом при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з розгляду скарг платників податків на рішення, прийняті контролюючими органами.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, при цьому дозволить забезпечити додаткові надходження до державного бюджету за рахунок підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання та запобігатиме використанню агресивних схем податкового планування, сприятиме запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі, вдосконалить процедуру адміністрування податків та зборів, а також сприятиме дотриманню принципу справедливості оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що вплив законопроекту на показники бюджету визначити неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків, при цьому, законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень. Зокрема, Мінфін зауважує, що у процесі розгляду Апеляційною радою матеріалів скарги має бути залучена велика кількість фахівців з окремих напрямків, що в результаті може потребувати додаткових трудових ресурсів та витрат бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1210-1 від 19.09.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести загалом до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків та зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Апеляційної ради залежно від вжиття відповідним центральним органом виконавчої влади заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про детективні послуги (реєстр. № 1228-1 від 20.09.2019), поданий народними депутатами України Галушко М.Л., Медяником В.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом визначаються загальні правові засади здійснення підприємницької діяльності в сфері детективних послуг. Серед іншого законопроектом пропонується:

уповноважити Міністерство внутрішніх забезпечити ведення Реєстру операцій суб’єктів приватної детективної діяльності та Реєстру детективів;

ввести ліцензування детективної діяльності: для юридичних осіб – ліцензія на надання детективних послуг, а дня фізичних осіб – ліцензія приватного детектива.

стягувати плату за видачу ліцензії в розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України, яка надходить до державного бюджету, а розмір такої плати повинен покривати витрати, пов’язані з її видачею та витратами на її індивідуальний облік у Реєстрі детективів за трирічний строк;

затвердити Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ та Міністерством фінансів України положення про медико-психологічні експертизи, яким, серед іншого, визначається розмір максимальної плати за медичні огляди та психологічні обстеження приватних детективів та приватних детективів – кандидатів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити доходну частину бюджету внаслідок стягнення плати за видачу ліцензії на право надання детективних послуг, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету у зв’язку із створенням та веденням Міністерством внутрішніх справ Реєстру приватних детективів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про детективні послуги (реєстр. № 1228-1 від 20.09.2019), поданий народними депутатами України Галушко М.Л., Медяником В.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства внутрішніх справ України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття цим Міністерством заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину (реєстр. № 2241 від 08.10.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року зменшити ставку рентної плати за користування надрами для видобування бурштину і встановити її у розмірі 15% від вартості товарної продукції гірничого підприємства (чинна ставка – 25%).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть змогу на законодавчому рівні закласти передумови для впровадження додаткових стимулюючих факторів суб’єктам господарювання для провадження законної діяльності з видобування бурштину, що матиме наслідком виведення даної діяльності з «тіні» та відповідно збільшення податкових надходжень.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування бурштину до бюджету, оскільки надходження цієї плати у поточному році відсутні. При цьому звернуто увагу, що підвищення ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину з 5% до 25%, яке відбулось з 1 січня 2016 року, призвело до повної відсутності надходжень цієї плати до бюджету у 2019 році.

Разом з тим, слід звернути увагу, що у державному бюджеті на 2020 рік, затвердженому Верховною Радою України 14 листопада 2019 року (законопроект за реєстр. № 2000), передбачено за загальним фондом плановий показник доходів за кодом 13031000 «Рентна плата за користування надрами для видобування бурштину» у сумі 532,1 млн грн в рамках реалізації урядових ініціатив щодо впорядкування діяльності видобутку бурштину (законопроекти за реєстр. № 2240, № 2241 і № 2242). При цьому законопроект за реєстр. № 2240 прийнято в І читанні 12.11.2019 р., а законопроект за реєстр. № 2242 проголосовано як поправку у складі законопроекту за реєстр. № 2144, який прийнято в цілому як закон 14.11.2019 р.

Належить також відмітити, що згідно з статтями 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за користування надрами для видобування бурштину зараховуються у відповідних пропорціях до загального фонду державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину (реєстр. № 2241 від 08.10.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами для видобування бурштину залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану легалізації видобутку бурштину). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1209 від 30.08.2019), поданий народним депутатом України Гетманцем Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується внести зміни до:

Закону України «Про Митний тариф України», згідно з якими встановлюються ставки ввізного мита на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням у розмірі 1,8 євро за 1 кг;

Закону України «Про управління об’єктами державної власності», згідно з якими Кабінет Міністрів України має визначити порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним. При цьому, такі господарські товариства, державні унітарні підприємства та їх об’єднання мають подавати до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України. Поряд з тим, передбачається встановити, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати здійснюється контролюючими органами у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Крім того, пропонується запровадити відповідальність згідно з податковим законодавством у разі неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита та частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Разом з тим, законопроектом передбачаються зміни до Закону України «Про судовий збір» щодо встановлення максимальної величини ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги (не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) або касаційної скарги на рішення суду (не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Таким чином, реалізація відповідних положень законопроекту може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від кількості таких подань до адміністративного суду.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект пов’язаний із проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (реєстр. № 1210). Загалом відмічено, що прийняття законопроекту дозволить забезпечити додаткові надходження до державного бюджету за рахунок підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання та запобігатиме використанню агресивних схем податкового планування, сприятиме запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі, вдосконалить процедуру адміністрування податків та зборів, а також сприятиме дотриманню принципу справедливості оподаткування. Отже, практичне запровадження положень законопроекту за реєстр. № 1209 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 1210.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив законопроекту на показники бюджету визначити неможливо, оскільки автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Однак згідно з вимогами Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91) до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1209 від 30.08.2019), поданий народним депутатом України Гетманцем Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, а також може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від кількості відповідних подань до адміністративного суду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1209-1 від 19.09.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується внести зміни до:

Закону України «Про Митний тариф України», згідно з якими встановлюються ставки ввізного мита на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням у розмірі 1,8 євро за 1 кг;

Закону України «Про управління об’єктами державної власності», згідно з якими Кабінет Міністрів України має визначити порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним. При цьому, такі господарські товариства, державні унітарні підприємства та їх об’єднання мають подавати до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України. Поряд з тим, передбачається встановити, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати здійснюється контролюючими органами у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Крім того, пропонується запровадити відповідальність згідно з податковим законодавством у разі неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита та частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Разом з тим, законопроектом передбачаються зміни до Закону України «Про судовий збір» щодо встановлення максимальної величини ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги (не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) або касаційної скарги на рішення суду (не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Таким чином, реалізація відповідних положень законопроекту може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від кількості таких подань до адміністративного суду.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект пов’язаний із проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»
(реєстр. № 1210-1). Загалом відмічено, що прийняття законопроекту дозволить забезпечити додаткові надходження до державного бюджету за рахунок підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання та запобігатиме використанню агресивних схем податкового планування, сприятиме запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі, вдосконалить процедуру адміністрування податків та зборів, а також сприятиме дотриманню принципу справедливості оподаткування. Отже, практичне запровадження положень законопроекту за реєстр. № 1209-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 1210-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив законопроекту на показники бюджету визначити неможливо, оскільки автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Однак згідно з вимогами Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91) до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1209-1 від 19.09.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, а також може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від кількості відповідних подань до адміністративного суду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ» (реєстр. № 1108 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є створення належної системи захисту прав споживачів фінансових послуг, усунення прогалин та неузгодженостей в чинній системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів. У зв’язку з цим законопроектом передбачені відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про банки і банківську діяльність», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національний банк України» та «Про споживче кредитування».

Серед іншого, законопроектом пропонується доповнити статтю 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення положеннями, згідно з якими встановити адміністративну відповідальність за:

ненадання, несвоєчасне надання споживачу фінансових послуг інформації про умови надання фінансової послуги, яку він має намір отримати, та іншої інформації, обов’язковість надання якої споживачу фінансових послуг передбачена законодавством, а також надання інформації про фінансову послугу, учасника ринку фінансових послуг, що містить неповні, неточні або недостовірні відомості, – шляхом накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – шляхом накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Поряд з тим, законопроектом передбачено доповнити статтю 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» новою частиною третьою щодо розширення повноважень органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від вжиття ними заходів економного і ефективного використання бюджетних коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду. Загалом Мінфін підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ» (реєстр. № 1108 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від вжиття ними заходів економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини (реєстр. № 2037 від 03.09.2019), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) порушенням вимог законодавства про охорону культурної спадщини визнаються також ухилення від підписання охоронних договорів на об’єкти культурної спадщини (у чинній редакції – лише на пам’ятки культурної спадщини) та неподання звіту про проведене археологічне дослідження.

При цьому змінами до статті 92 Кодексу пропонується посилити відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, встановивши штрафи на:

– громадян у розмірі від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (чинна норма від 50 до 100);

– посадових осіб – від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (чинна норма від 100 до 150).

Згідно із змінами до статті 188-3 Кодексу передбачається збільшити розміри штрафних санкцій за невиконання законних вимог посадових осіб органів культурної спадщини від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (чинна норма від 100 до 150), за дії вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення – від 400 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (чинна норма від 50 до 150).

Поряд з тим, Кодекс доповнено новою статтею 244-22, згідно з якою органам охорони культурної спадщини передаються повноваження на розгляд справ про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про охорону культурної спадщини та невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини. Від імені органів охорони культурної спадщини розгляд справи про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику в сфері охорони культурної спадщини голова, заступники голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; сільський, селищний, міський голова.

Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення дохідної частини відповідних бюджетів за рахунок штрафів, що будуть сплачувати громадяни, про таке також у своєму висновку до законопроекту зазначає Міністерство фінансів України.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини (реєстр. № 2037 від 03.09.2019), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування строків давності до злочинів, вчинених з метою особистої наживи та незаконного збагачення під час Операції Об’єднаних Сил (ООС), а також посилення кримінальної відповідальності за злочини, скоєні при виконанні державного оборонного замовлення або при продажу військового майна), (реєстр. № 1176 від 29.08.2019) внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо незастосовування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені при виконанні державного оборонного замовлення або при продажу військового майна, та встановлення кримінальної відповідальності за окремими видами злочинів за зазначеною ознакою у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а також у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 15 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету внаслідок застосування конфіскації майна та до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні злочини. При цьому загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування строків давності до злочинів, вчинених з метою особистої наживи та незаконного збагачення під час Операції Об'єднаних Сил (ООС), а також посилення кримінальної відповідальності за злочини, скоєні при виконанні державного оборонного замовлення або при продажу військового майна), (реєстр. № 1176 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Наливайченком В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень і залежно від визначеного виду покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей (реєстр. № 1089 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується звільнити від відповідальності осіб, які були учасниками подій на території Донецької, Луганської областей у період з 28.02.2014 року до дня набрання чинності цим Законом.

При цьому, передбачається, що всі кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень, відкриті з приводу цих подій, підлягають закриттю, а нові – не можуть бути відкриті, особи, позбавлені волі, будуть звільнені тощо.

Реалізація таких положень законопроекту у разі його прийняття може призвести до зменшення доходів державного бюджету (від виконання штрафних санкцій) та зменшення видатків державного бюджету (звільнення з установ виконання покарань осіб, позбавлених волі). Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та у частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України,

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливає на доходну та видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей (реєстр. № 1089 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Шпеновим Д.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій, що були застосовані). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності та підвищення інформованості громадян у галузі обігу тютюнових виробів з метою збереження здоров’я нації (реєстр. № 2052-1 від 23.09.2019), поданий народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом запропоновано, зокрема:

врегулювати особливості виробництва та обігу трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет і заправних контейнерів, включаючи необхідні обмеження та відповідальність за їх недотримання;

заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю, та імпорт для реалізації на території України: тютюнових виробів для перорального застосування; сигарет і тютюну для самокруток з характеризуючим ароматом; тютюнових виробів, що містять встановлені законопроектом добавки; сигарет і тютюну для самокруток, що містять ароматизатори у визначених законопроектом компонентах; сигарет і тютюну для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

заборонити виробництво, експорт, імпорт, зберігання, транспортування та торгівлю насваєм, встановити фінансову (для суб’єктів господарювання – фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 200 тис. грн) та адміністративну (для фізичних осіб – штраф від 25 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) відповідальність за зазначені дії;

суттєво збільшити розміри штрафів у разі:

-                     виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – не менш 170 тис. грн (у чинній редакції – не менше 85 тис. грн);

-                     оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій – не менше 34 тис. грн (у чинній редакції – не менше 17 тис. грн);

-                     зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – не менше 34 тис. грн (у чинній редакції – не менше 17 тис. грн);

-                     виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку – не менше 34 тис. грн (у чинній редакції – не менше 17 тис. грн);

заборонити рекламу тютюнових виробів у мережі Інтернет на веб-сайтах;

поширити передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за порушення правил торгівлі тютюновими виробами, а також введення в обіг тютюнових виробів з порушенням вимог щодо медичних попереджень на трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети та заправні контейнери, а також щодо такої продукції встановити фінансову відповідальність.

На думку розробника, прийняття законопроекту дозволить повністю адаптувати вітчизняне законодавство до вимог Директиви 2001/37/ЄС, імплементувати більшу частину положень Директиви 2014/40/ЄС, а також забезпечить якісне та ефективне регулювання у сфері виробництва, обігу, заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, електронних сигарет і трав’яних виробів для куріння без втрати надходжень бюджету, втрати експортних можливостей виробників і створення шокового ефекту на ринку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину завдяки збільшенню розмірів штрафних санкцій, а визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на цей час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних. При цьому, Мінфін зауважує, що загальний обсяг доходів залежатиме від кількості правопорушень та конкретного виду покарання.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності та підвищення інформованості громадян у галузі обігу тютюнових виробів з метою збереження здоров’я нації (реєстр. № 2052-1 від 23.09.2019), поданий народним депутатом України Чорним Д.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів (реєстр. № 2199 від 02.10.2019), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Медяником В.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

визначити поняття «електронна сигарета», «заправний контейнер», «тютюновий виріб для електричного нагрівання» та віднести їх до тютюнових виробів;

встановити заборону на реалізацію тютюнових виробів в упаковках, що містять менш ніж 20 тютюнових виробів для електричного нагрівання, або менш ніж 10 сигарил;

передбачити адміністративну відповідальність за продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш ніж 20 тютюнових виробів для електричного нагрівання, або менш як 10 сигарил шляхом накладення штрафу від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

посилити адміністративну відповідальність за:

-                     випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинній редакції – від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

-                     куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, шляхом накладення штрафу від 20 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинній редакції – від 3 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, однак законопроектом передбачено підвищення розмірів штрафних санкцій та поширення ліцензування виробництва та реалізації тютюнових виробів на нові їх види, що в свою чергу, може підвищити надходження до бюджету, а обрахувати величину впливу на бюджет від збільшення штрафних санкцій неможливо, оскільки відсутні дані щодо можливої кількості адміністративних правопорушень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів (реєстр. № 2199 від 02.10.2019), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Медяником В.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також від плати за ліцензії на виробництво і реалізацію тютюнових виробів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються підготовки собак мисливських порід до полювання, а також регулювання чисельності деяких видів диких тварин (реєстр. № 2232 від 04.10.2019), поданий народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ» та визначити зміст терміну «підготовка собак мисливських порід до полювання», виключити положення щодо відстрілу та відлову шкідливих тварин (вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон та деяких інших).

Поряд з тим у Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлюється адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від двохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за підготовку собак мисливських порід до полювання забороненими методами (нова стаття 89-1).

Реалізація таких положень може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій за вищезгадані правопорушення. Міністерство фінансів України також зазначає про таке, зауваживши, що вартісна величина впливу на дохідну частину державного бюджету буде залежати від дотримання суб’єктами норм законодавства, які регламентують підготовку собак мисливських порід до полювання.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються підготовки собак мисливських порід до полювання, а також регулювання чисельності деяких видів диких тварин (реєстр. № 2232 від 04.10.2019), поданий народним депутатом України Качурою О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Прапор Національної Гідності» (реєстр. № 2229 від 04.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з преамбулою законопроектом затверджується статус Прапору Національної Гідності, його опис та порядок офіційного використання та визначається, що Прапор Національної Гідності є прапором національно-визвольної боротьби українського народу.

Водночас, передбачається доповнити статтю 338 Кримінального кодексу України положенням, згідно з яким встановлюється кримінальна відповідальність за публічну наругу над Прапором Національної Гідності у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

Зважаючи, що однією із санкцій за вчинення вищевказаних злочинів є штрафні санкції, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету. Разом з тим, законопроект передбачає покарання у вигляді арешту або позбавлення волі для правопорушників, утримання яких в установах виконання покарань, може зумовити збільшення видатків державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що загальний обсяг додаткових видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Прапор Національної Гідності» (реєстр. № 2229 від 04.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо Дня Незалежності України (реєстр. № 2206 від 03.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України в частині встановлення нового святкового дня 22 січня – Дня незалежності України і щорічно відзначати його як державне свято, а 24 серпня перейменувати в День відновлення Незалежності України і щорічно відзначати його як державне свято.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників з бюджетів усіх рівнів, оскільки відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо Дня Незалежності України (реєстр. № 2206 від 03.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В., має опосередкований вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків на оплату праці за умови роботи у вихідний день). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників (реєстр. № 2279 від 17.10.2019), поданий народним депутатом України Констанкевич І.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект розроблено з метою посилення законодавчого захисту педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства, встановлення додаткових гарантій  щодо поваги до особистості, честі та гідності, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб.

При цьому змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється адміністративна відповідальність за:

-                     вчинення образи, тобто умисного приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі, переслідування, психічного чи фізичного насильства, а рівно погрози його застосування, стосовно педагогічного, науково-педагогічного або наукового працівника – у вигляді штрафу у розмірі від трьохсот до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів громадян (нова стаття 173-5);

-                     розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти – у вигляді штрафу у розмірі від шестисот до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів громадян (нова стаття 179-1).

У разі виявлення вищезгаданих правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового бюджетного фінансування.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників (реєстр. № 2279 від 17.10.2019), поданий народним депутатом України Констанкевич І.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового (реєстр. № 2300 від 23.10.2019), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року надати можливість суб'єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва, оптової торгівлі та експорту спирту за умови одержання відповідної ліцензії (згідно з чинними нормами така діяльність здійснюється лише державними підприємствами). При цьому, законопроектом передбачається встановити, що до 1 січня 2022 року імпорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою і завданнями його прийняття є скасування державної монополії на виробництво спирту і сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції, відтак прийняття законопроекту забезпечить становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, однак законопроектом передбачено лібералізацію ринку спирту в Україні, що може опосередковано вплинути на детінізацію обігу спирту, зростання кількості ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом і плати за їх отримання, що підвищить надходження до бюджету. При цьому відмічено, що обрахувати величину впливу на бюджет від лібералізації ринку спирту неможливо, оскільки відсутні прогнозні дані щодо обсягів детінізації спирту та кількості заяв на отримання ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Належить також відмітити, що згідно з статтями 64 та 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на виробництво спирту, право оптової торгівлі спиртом та право експорту спирту зараховуються до загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового (реєстр. № 2300 від 23.10.2019), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на виробництво спирту, право оптової торгівлі спиртом і право експорту спирту та до зміни показників доходів бюджету від податків і зборів внаслідок детінізації спиртової галузі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації Бабія О.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р. № 01.01-23/6454).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Вінницької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р. № 01.01-23/6454 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Вінницької області передбачено субвенцію у сумі 840 021 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 28 березня, 10 квітня та 30 жовтня 2019 року погодив затверджений та уточнені Вінницькою облдержадміністрацією Переліки об’єктів на суму 441 960,9 тис. грн (52,6% загального обсягу субвенції).

Згідно з новим уточненим Переліком об’єктів на таку ж суму, затвердженим Вінницькою облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 01.11.2019 року, здійснено перерозподіл коштів між об’єктами та визначено їх обсяг за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 2 000 тис. грн (1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт майбутніх років);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 439 960,9 тис. грн (20 об’єктів).

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів за 4 об’єктами ( у т.ч. 1 об’єкт вилучено) поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 41 169,858 тис. грн та збільшено на таку суму обсяг коштів за 4 об’єктами за таким самим напрямом.

Крім того, у надісланих Вінницькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на: роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 50 264,371 тис. грн (у т.ч. на поточний середній ремонт штучних споруд – 43 138,371 тис. грн, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання штучних споруд – 7 125,4 тис. грн), або 6% загального обсягу субвенції; поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 398 000 тис. грн, або 47,4% загального обсягу субвенції.

За інформацією Вінницької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження Укравтодору від 05.11.2019 р. № 5987/7/5.1-6-1221/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Вінницькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 623 809,7 тис. грн, використано – у сумі 619 539,2 тис. грн, або 99,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 4 270 ,5 тис. гривень;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Вінницькій області перераховано субвенцію у сумі 725 324,9 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 592 345,2 тис. грн, або 81,7% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 137 250,1 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., начальник управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації Бабій О.В.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Вінницькій області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 1 листопада 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 441 960 ,9 тис. грн, поданий листом Вінницької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р. № 01.01-23/6454 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» Тімченка Г.А. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Запорізької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р.
№ 08-15/3151).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р. № 08-15/3151 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Запорізької області передбачено субвенцію у сумі 598 516,4 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 10 квітня та 28 травня 2019 року погодив затверджений та уточнений Запорізькою облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 389 007,8 тис. гривень.

Згідно з уточненим Переліком об’єктів на суму 383 058,6 тис. грн, затвердженим Запорізькою облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 01.11.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 19 983,5 тис. грн (1 об’єкт);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 318 531,1 тис. грн (21 об’єкт);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 44 544 тис. грн (1 об’єкт).

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів за 20 об’єктами поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 5 493,2 тис. грн та 1 об’єктом поточного середнього ремонту вулиць і доріг комунальної власності на суму 456 тис. грн, що спрямовані на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання.

Крім того, у надісланих Запорізькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що: на роботи щодо штучних споруд передбачено 29 924 тис. грн, або 5% загального обсягу субвенції; на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 215 415,8 тис. гривень.

За інформацією Запорізької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 16.10.2019 р. № 5550/7/5.1-6-1144/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Запорізькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 479 704,9 тис. грн, використано – у сумі 458 196,5 тис. грн, або 95,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 21 508,4 тис. гривень;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Запорізькій області перераховано субвенцію у сумі 516 795,4 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 449 126,1 тис. грн, або 86,9% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 89 177,7 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., директор Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» Тімченко Г.А.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Запорізькій області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 1 листопада 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Запорізької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 383 058,6 тис. грн, поданий листом Запорізької обласної державної адміністрації від 01.11.2019 р. № 08-15/3151 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації Дудченка В.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Сумської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 08.11.2019 р. № 01-14/11199).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Сумської обласної державної адміністрації від 08.11.2019 р. № 01-14/11199 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Сумської області передбачено субвенцію у сумі 573 370,7 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 11 квітня та 10 липня 2019 року погодив затверджений та уточнений Сумською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 343 997,7 тис. грн (60% загального обсягу субвенції).

Згідно з уточненим Переліком об’єктів на суму 333 793,3 тис. грн, затвердженим Сумською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 08.11.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

- поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 220 601,8 тис. грн;

- поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності –113 191,5 тис. грн.

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів внесено зміни щодо:

поточного середнього ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – зменшено обсяг по 38 об’єктах (на суму 8 743,3 тис. грн, що спрямовані на 1 об’єкт у сумі 13,3 тис. грн за таким самим напрямом, а також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 8 730 тис. грн;

поточного середнього ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – зменшено обсяг по 5 об’єктах на суму 1 780,8 тис. грн, що спрямовані на 2 об’єкти (у т.ч. 1 новий об’єкт) у сумі 306,6 тис. грн за таким самим напрямом, а також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 1 474,2 тис. грн).

Крім того, у надісланих Сумською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що: на роботи щодо штучних споруд передбачено 29 000 тис. грн, або 5% загального обсягу субвенції; на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 239 536,4 тис. гривень.

За інформацією Сумської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 30.10.2019 р. № 5849/7/5.1-6-1185/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Сумською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 457 482,5 тис. грн, використано – у сумі 437 721,8 тис. грн, або 95,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 19 760,7 тис. грн;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Сумській області перераховано субвенцію у сумі 458 815,3 тис. грн, касові видатки за цей період становили 483 447,8 тис. грн, або 97,6% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 31 395,8 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., начальник управління інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації Дудченко В.В.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Сумській області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 8 листопада 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Сумської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 333 793,3 тис. грн, поданий листом Сумської обласної державної адміністрації від 08.11.2019 р. № 01-14/11199 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію т.в.о. директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації Довгополюка В.В. про погодження уточнених Переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та її залишку станом на 01.01.2019 р. (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 06.11.2019 р. № 6485/21/2-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Волинської обласної державної адміністрації від 06.11.2019 р. № 6485/21/2-19 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/  щодо погодження:

уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів);

уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок залишку коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2018 році (далі – уточнений Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Волинської області передбачено субвенцію у сумі 491 476,6 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданніі 24 квітня погодив затверджений Волинською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 376 441,4 тис. грн (76,6% загального обсягу субвенції).

Згідно із затвердженим Волинською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 06.11.2019 року уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму) здійснено перерозподіл коштів між об’єктами та визначено їх обсяг за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 60 413,3 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 56 024,4 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 222 654,1 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 37 349,6 тис. грн.

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів внесено зміни щодо:

капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення – зменшено обсяг по 11 об’єктах на суму 8 941,2 тис. грн і спрямовано на 3 об’єкти за таким самим напрямом та на проведення проектно-вишукувальних робіт;

капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – зменшено обсяг по 22 об’єктах (у т.ч. 7 об’єктів вилучено) на суму 6 268,5 тис. грн і спрямовано на 11 об’єктів (у т.ч. 3 нових об’єкти) за таким самим напрямом;

поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення – зменшено обсяг по 24 об’єктах (у т.ч. 1 об’єкт вилучено) на суму 30 041,3 тис. грн і спрямовано на 7 об’єктів (у т.ч. 2 нових об’єкти) за таким самим напрямом;

поточного середнього ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – зменшено обсяг по 33 об’єктах на суму 1 599 тис. грн і спрямовано на 13 об’єктів (у т.ч. 10 нових об’єктів) за таким самим напрямом.

Крім того, у надісланих Волинською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на:

роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 24 572,07 тис. грн (капітальний ремонт – 7 105,98 тис. грн, поточний середній ремонт – 4 660,41 тис. грн, поточний дрібний ремонт – 5 750 тис. грн, експлуатаційне утримання – 7 055,68 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;

поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 115 000 тис. грн, або 23,4% загального обсягу субвенції.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 393 913,5 тис. грн, використано – у сумі 380 540 тис. грн, або 96,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 13 373,5 тис. гривень;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Волинській області перераховано субвенцію у сумі 424 370,6 тис. грн, касові видатки за цей період становили 302 301,9 тис. грн, або 71,2% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 135 442,2 тис. гривень.

При цьому Волинською облдержадміністрацією здійснено розподіл залишку коштів субвенції станом на 01.01.2019 року, спрямування яких на 1 об’єкт капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення у сумі 5 000 тис. грн погоджено Комітетом.

Згідно із поданим Волинською облдержадміністрацією уточненим Переліком об’єктів за рахунок залишку субвенції (на таку ж суму) визначено інший 1 об’єкт капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення та адміністративно-територіальну одиницю.

Крім того, облдержадміністрацією повідомляється, що на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення спрямовано 8 373,5 тис. грн такого залишку, у т.ч. на штучні споруди – 2 000 тис. грн (або 14,9% залишку).

Слід зауважити, що матеріали, надані Волинською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів та уточненого Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції.

За інформацією Волинської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів та уточнений Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції погоджено Укравтодором (копії листів-погодження від 29.10.2019 р.
№ 5816/7/5.1-6-1179/08 та № 5815/7/5.1-6-1119/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., т.в.о. директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації Довгополюк В.В.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. не висловили зауважень щодо уточнених Переліків об’єктів, що розглядаються.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Волинській області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, та уточнений Перелік об’єктів за рахунок її залишку на початок року, подані листом Волинської облдержадміністрації від 6 листопада 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити подані листом Волинської обласної державної адміністрації від 06.11.2019 р. № 6485/21/2-19 (з урахуванням необхідності дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України):

1) уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 376 441,4 тис. грн;

2) уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р., на суму 5 000 тис. грн.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Басана О.І. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 05.11.2019 р. № 01-18/5139).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Полтавської обласної державної адміністрації від 05.11.2019 р. № 01-18/5139 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112, від 06.03.2019 № 216 та від 10.07.2019 № 622) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Полтавської області передбачено субвенцію у сумі 802 966,9 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 27 лютого та 06 червня 2019 року погодив затверджений та уточнений Полтавською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 632 909,5 тис. грн.

Згідно із затвердженим Полтавською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 01.11.2019 року уточненим Переліком об’єктів (на таку ж суму) здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 80 000 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 512 909,5 тис. грн;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 40 000 тис. грн.

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів за 6 об’єктами поточного середнього ремонту на суму 16 100 тис. грн, які спрямовано на 2 об’єкти поточного середнього ремонту та на заходи з проведення проектно-вишукувальних робіт.

Крім того, у надісланих Полтавською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 58 900 тис. грн (капітальний ремонт – 50 400 тис. грн, експлуатаційне утримання – 8 500 тис. грн), або 7,3% загального обсягу субвенції; на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання передбачено 170 000 тис. грн (на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 160 681,6 тис. грн, на вулицях і дорогах комунальної власності у населених пунктах – 9 318 тис. грн), або 21,2% загального обсягу субвенції.

За інформацією Полтавської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 08.11.2019 р. № 6099/7/5.1-6-1238/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Полтавською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Полтавської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 588 363,2 тис. грн, використано – у сумі 547 380,6 тис. грн, або 93%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 40 982,6 тис. гривень;

- у січні-жовтні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Полтавській області перераховано субвенцію у сумі 693 330,1 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-жовтень 2019 року), касові видатки за цей період становили 514 740,5 тис. грн, або 74,2% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 листопада 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 219 572,2 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів Укравтодора Кондратенко М.Ю., директор Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Басан О.І.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. не висловили зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Полтавській області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Полтавської облдержадміністрації від 5 листопада 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 632 909,5 тис. грн, поданий листом Полтавської обласної державної адміністрації від 05.11.2019 р. № 01-18/5139 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» – одноголосно.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра юстиції України Василика В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 982-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства юстиції України
(далі – Мін’юст) від 24.10.2019 № 8997/16.3.1/2-19 та від 30.10.2019 № 9216/16.3.1/2-19 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 982-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 982-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мін’юсту на 2019 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» на 233 982,8 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мін’юсту/;

збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» – на 164 940,2 тис. гривень, у тому числі видатків споживання – на 93 456,4 тис. грн, видатків розвитку – на 71 483,8 тис. грн /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мін’юсту/;

3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації» – на 61 508,6 тис. гривень, у тому числі видатків споживання – на 22 354,6 тис. грн та встановлення видатків розвитку у сумі 39 154 тис. грн (у державному бюджеті на 2019 рік за вказаною бюджетною програмою видатки розвитку не передбачено) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мін’юсту/;

3609020 «Прикладні розробки у сфері архівної справи та страхового фонду документації» – на 2 177,9 тис. грн (видатки розвитку) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна архівна служба України/;

3609030 «Забезпечення діяльності архівних установ та установ страхового фонду документації» – на 611 тис. грн, у тому числі видатків споживання – на 76 тис. грн, видатків розвитку – на 535 тис. грн /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна архівна служба України/;

встановлення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» у сумі 4 745,1 тис. грн (у державному бюджеті на 2019 рік за вказаною бюджетною програмою видатки розвитку не передбачено) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Координаційний центр з надання правової допомоги/.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

3601020 - у обсязі 4 686,2 млн грн, що становить 77% уточненого річного плану (6 089,1 млн грн) та 91,7% плану на звітний період;

3601030 - у обсязі 486,8 млн грн, що становить 78% річного плану (624,1 млн грн) та 92,5% плану на звітний період;

3601170 - у обсязі 27,1 млн грн, що становить 4,6% річного плану (594,4 млн грн) та 7,3% плану на звітний період;

3603020 - у обсязі 307,2 млн грн, що становить 77,8% уточненого річного плану (394,7 млн грн) та 94,1% плану на звітний період;

3609020 - в обсязі 8,2 млн грн, що становить 80,3% річного плану (10,2 млн грн) та 96,6% плану на звітний період;

3609030 - в обсязі 135,4 млн грн, що становить 77,9% річного плану (173,8 млн грн) та 92,3% плану на звітний період.

Слід зазначити, що протягом поточного року відповідно до рішень Уряду було здійснено ряд перерозподілів видатків по загальному фонду державного бюджету між бюджетними програмами Міністерства, зокрема програмами щодо яких пропонуються чергові зміни бюджетних призначень розпорядженням Уряду, що розглядається:

3601020 – розпорядженням Уряду від 27.03.2019 № 184-р видатки були збільшені на 205,9 млн грн (видатки споживання, зокрема на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії), а розпорядженням Уряду від 26.06.2019 № 459-р навпаки були зменшені на 4,1 млн грн (видатки споживання, у тому числі на оплату праці);

3603020 – розпорядженням Уряду від 26.06.2019 № 459-р видатки були збільшені на 4,1 млн грн (видатки споживання, у тому числі на оплату праці).

Зазначене свідчить про низьку якість бюджетного планування під час складання проекту державного бюджету та намагання врегулювати нагальні проблеми бюджетного забезпечення за певними напрямами діяльності Міністерства впродовж року.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мін’юсту. Так, за поясненнями Мін’юсту за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» утворилась економія бюджетних коштів у сумі 233 982,8 тис. грн у зв’язку із відкладенням Європейським судом з прав людини розгляду питання щодо визначення розміру відшкодування у справі «Фонд «Батьківська Турбота проти України» (рішення у цій справі набуло статусу остаточного 09.01.2019) /передбачено на виконання цього рішення 233 306,7 тис. грн/. Крім того, за цією бюджетною програмою також утворилась економія бюджетних коштів за видатками на створення україномовної версії сайту Європейського суду з прав людини, початок роботи якого заплановано на 4 квартал цього року (наразі інформація щодо координації виконання рішень Європейського суду з прав людини розміщується на офіційному веб-сайті Мін’юсту).

Довідково: Слід зауважити, що протягом останніх років відповідно до рішень Уряду Мін’юстом наприкінці бюджетного періоду здійснювались перерозподіли видатків загального фонду державного бюджету, зокрема шляхом зменшення обсягу видатків саме за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (обсяг бюджетних призначень за цією бюджетною програмою було зменшено: у 2017 році /розпорядження КМУ від 08.11.2017 № 792-р, від 01.12.2017 № 856-р, від 19.12.2017 № 893-р/ з 748 824,8 тис. грн до 319 796 тис. грн (тобто, на 429 028,8 тис. грн), а фактичне виконання на рівні 36% від уточненого плану; у 2018 році /розпорядження КМУ від 20.06.2018 р. № 424-р, від 31.10.2018 р. № 789-р та від 28.11.2018 р. № 913-р/ з 804 384,7 тис. грн до 57 409,6 тис. грн (тобто, на 746 975,1 тис. грн), а фактичне виконання на рівні 57,7% від уточненого плану.)

Разом з тим, як зазначається у листі Мін’юсту, виникла потреба у додаткових коштах, а саме за бюджетними програмами:

3601020 - для надання медичної допомоги засудженим та особам, узятим під варту, а саме: на придбання ліків, стоматологічних матеріалів, виробів медичного призначення, матеріалів та інструментарію для лабораторної діагностики (у сумі 26 956,4 тис. грн), протитуберкульозних препаратів, рентгенівської плівки та лабораторних реактивів (у сумі 23 000 тис. грн) медичного устаткування та обладнання (у сумі 64 813,8 тис. грн), виплату компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування звільненим зі служби працівникам Державної кримінально-виконавчої служби України з числа осіб рядового і начальницького складу та здійснення видатків щодо поточного забезпечення (у сумі 41 500 тис. грн), створення робочих місць реєстраторів та користувачів Реєстру засуджених та осіб, узятих під варту (у сумі 6 670 тис. грн), впровадження програмного забезпечення для автоматизованого ведення бухгалтерського обліку (у сумі 2 000 тис. грн);

3601030 - для виплати компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування звільненим працівникам органів пробації з числа осіб рядового і начальницького складу (у сумі 250 тис. грн); створення в органах пробації робочих місць реєстраторів та користувачів Реєстру засуджених та осіб, узятих під варту (у сумі 34 362 тис. грн), та забезпечення належного функціонування такого Реєстру (у сумі 26 896,6 тис. грн);

3603020 – на придбання обладнання для Координаційного центру з надання правової допомоги та його територіальних відділень та розробку доступу до системи безоплатної правової допомоги через додаток у смартфоні (у сумі 4 745,1 тис. грн);

3609020 – на придбання програмного забезпечення, комп’ютерної техніки, обладнання для оцифровування документів (у сумі 2 177,9 тис. грн);

3609030 – на придбання обладнання для оцифровування музейних предметів, (у сумі 535 тис. грн) та оцифровування документів Національного архівного фонду України (у сумі 76 тис. грн).

Слід зауважити, що звернення Мін’юсту до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних фінансово-економічних розрахунків щодо обсягу такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Також слід звернути увагу, що Рахунковою палатою у 2017 році було проведено аудит ефективності використання Мін’юстом бюджетних коштів, виділених на забезпечення функцій у сфері виконання кримінальних покарань (копію Рішення Рахункової палати від 27.06.2017 року № 13-3 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Зокрема, за висновками Рахункової палати, здійсненими за результатами такого аудиту:

Міністерством не вжито належних заходів щодо зменшення кількості установ виконання покарань до економічно обґрунтованого рівня /більшість колоній напівпорожні, а деякі майже порожні, де на одного засудженого припадає 2-4 особи персоналу/, будівництва нових і переміщення існуючих слідчих ізоляторів та установ виконання покарань за межі міст, підвищення операційної ефективності державних підприємств у системі пенітенціарної служби за рахунок створення єдиного виробничого холдингу;

матеріальна база установ виконання покарань є застарілою з низьким рівнем технічної оснащеності та не забезпечує елементарних умов тримання засуджених та ув’язнених;

засудженим та ув’язненим не надається якісна медична допомога;

не вжито належних заходів щодо впровадження системи пробації /зокрема, в частині необхідності підготовки (перепідготовки) персоналу та перегляду визначеної чисельності, пов’язаної із збільшенням навантаження на особовий склад/;

не вирішено питання оформлення речових прав на будівлі та земельні ділянки органів і установ виконання покарань.

За наслідками розгляду зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 29 жовтня 2019 року Мін’юстом було надано додаткові матеріали стосовно вказаного перерозподілу, в яких зазначено наступне:

потреба Державної кримінально-виконавчої служби України недофінансовується із року в рік (у 2019 році передбачені видатки державного бюджету забезпечують розрахункову потребу лише на 46,5%), що  не дозволяє створити належні умови для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (насамперед, щодо надання медичної допомоги);

з метою скорочення видатків на утримання Державної кримінально-виконавчої служби України та на виконання рекомендацій Рахункової палати Мін’юстом /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 396 «Про порядок оптимізації діяльності слідчих ізоляторів, установ виконання покарань та підприємств установ виконання покарань»/ протягом 2017-2019 років оптимізовано 27 установ, а чисельність засуджених та осіб, узятих під варту, була майже сталою та складала від 55 тис. осіб до 59 тис. осіб;

з метою обліку засуджених та осіб, узятих під варту, існує необхідність створення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, шляхом придбання відповідного устаткування та обладнання, що в майбутньому дасть можливість оптимізувати видатки державного бюджету.

Поряд з цим, Мін’юстом у додаткових матеріалах надано конкретизовану інформацію щодо напрямів використання коштів за бюджетними програмами, обсяг видатків за якими передбачається зменшити/збільшити відповідно до вказаного перерозподілу.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., заступник Міністра юстиції України Василик В.В.

Народний депутат Гончаренко О.О. звернувся до заступника Міністра юстиції Василика В.В. з проханням прокоментувати питання щодо стану виконання рішень Європейського суду з прав людини, а також звернув увагу на жахливі умови утримання засуджених, зокрема в Одеському СІЗО, та необхідність вжиття заходів щодо виправлення ситуації. Заступник Міністра юстиції Василик В.В., зокрема, зазначив про взяття на особистий контроль питання утримання засуджених в Одеському СІЗО.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. висловився за підтримку перерозподілу видатків, що розглядається.

Заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. звернув увагу Мін’юсту на стислі терміни для проведення перерозподілених видатків до кінця поточного року з огляду на вимоги законодавства про здійснення державних закупівель.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що зазначений перерозподіл двічі розглядався у підкомітеті і на підставі наданих Мін’юстом достатніх обґрунтувань було прийнято комплексне рішення, зокрема, запропоновано за результатами розгляду зазначеного питання рекомендувати Комітету:

по-перше, погодити встановлений розпорядженням Уряду від 20 жовтня п.р. № 982-р перерозподіл видатків державного бюджету;

по-друге, рекомендувати Уряду доручити Мін’юсту опрацювати питання та вжити відповідних заходів щодо:

оптимізації видатків державного бюджету на виконання кримінальних покарань та пробації, насамперед, шляхом продовження реформування пенітенціарної системи;

покращення якості планування та ефективності використання коштів державного бюджету на здійснення платежів на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів у справах проти України, забезпечивши реалістичність та обґрунтованість планового обсягу відповідних коштів у справах проти України і посилення роботи з відшкодування збитків, завданих державному бюджету внаслідок виплати грошових сум за рішенням Європейського суду з прав людини (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

По завершенні обговорення Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

1. Погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 982-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» на 233 982,8 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» - на 164 940,2 тис. гривень, у тому числі видатків споживання - на 93 456,4 тис. грн та видатків розвитку- на 71 483,8 тис. грн;

3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації» - на 61 508,6 тис. гривень, у тому числі видатків споживання - на 22 354,6 тис. грн та встановлення видатків розвитку у сумі 39 154 тис. грн;

3609020 «Прикладні розробки у сфері архівної справи та страхового фонду документації» - на 2 177,9 тис. грн (видатки розвитку);

3609030 «Забезпечення діяльності архівних установ та установ страхового фонду документації» - на 611 тис. грн, у тому числі видатків споживання - на 76 тис. грн та видатків розвитку - на 535 тис. грн;

встановлення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» у сумі 4 745,1 тис. грн.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству юстиції України опрацювати питання та вжити заходів відповідного реагування щодо:

оптимізації видатків державного бюджету на виконання кримінальних покарань та пробації, насамперед, шляхом продовження реформування пенітенціарної системи;

покращення якості планування та ефективності використання коштів державного бюджету на здійснення платежів на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів у справах проти України, забезпечивши реалістичність та обґрунтованість планового обсягу відповідних коштів і посилення роботи з відшкодування збитків, завданих державному бюджету внаслідок виплати грошових сум за рішенням Європейського суду з прав людини.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорненької Д.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Вищого антикорупційного суду від 23.10.2019 № 02.8.2-26/22/2019, від 25.10.2019 № 02.8.1-03/9/2019, від 30.10.2019 № 02.8.1-11/18/2019 та від 01.11.2019 № 02.8.2-26/24/2019 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» на 36 600 тис. гривень (з них оплата праці – 30 000 тис. грн) та збільшення обсягу видатків розвитку на 36 600 тис. грн;

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» на 7 930 тис. гривень (з них оплата праці – 6 500 тис. грн) та збільшення обсягу видатків розвитку на 7 930 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Відповідно до розпорядження Уряду від 23.10.2019 № 988-р перерозподілено видатки за бюджетними програмами, закріпленими за Вищим антикорупційним судом, на суму 44 530 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

0851010 - у обсязі 62,4 млн грн, що становить 25,9% річного плану (241,2 млн  грн) та 41,6% плану на звітний період;

0851020 - у обсязі 23,5 млн грн, що становить 30,5% річного плану (76,9 млн. грн) та 49,1% плану на звітний період.

За поясненнями Вищого антикорупційного суду здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету запропоновано з метою забезпечення службовим житлом 24 суддів Вищого антикорупційного суду, які здійснюють судочинство у першій інстанції, та 11 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, з огляду на вимоги частини першої статті 13 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», якими передбачено, що суддя Вищого антикорупційного суду, не забезпечений житлом, забезпечується державою службовим житлом на час перебування на посаді.

Разом з тим, у матеріалах Вищого антикорупційного суду зазначено про те, що основну кількість вакантних посад заповнено у серпні – вересні поточного року, що зумовило економію бюджетних коштів за 9 місяців поточного року на оплату праці з нарахуваннями, яка за розрахунками Вищого антикорупційного суду до кінця року становитиме 44 530 тис. гривень. При цьому, за поданою інформацією кредиторської заборгованості за видатками, що зменшуються, на сьогодні немає і до кінця року не очікується.

Необхідно зазначити, що відповідно до паспорту бюджетної програми 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» на 2019 рік, затвердженого наказом Вищого антикорупційного суду від 15.10.2019 р. № 89 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), одним із напрямів використання бюджетних коштів за цією програмою передбачено придбання службових житлових приміщень для суддів Вищого антикорупційного суду у сумі 45 379 тис. грн для забезпечення 24 суддів (загальна чисельність – 27 суддів). Тобто, із урахуванням перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження КМУ від 23.10.2019 № 988-р на придбання службового житла суддям Вищого антикорупційного суду буде спрямовано 81 979 тис. гривень.

Так само відповідно до паспорту бюджетної програми 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» на 2019 рік, затвердженого наказом Вищого антикорупційного суду від 15.10.2019 р. № 89, за цією програмою передбачено видатки на придбання службових житлових приміщень для суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у сумі 20 077,6 тис. грн. для забезпечення 10 суддів (загальна чисельність – 12 суддів). Тобто, із урахуванням перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження КМУ від 23.10.2019 № 988-р на придбання службового житла суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду буде спрямовано 28 007,6 тис. гривень.

Таким чином, для придбання житла 35 суддям Вищого антикорупційного суду загалом пропонується спрямувати 109 986,6 тис. гривень.

Поряд з тим, слід зауважити, що відповідно до норм частини другої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді Вищого антикорупційного суду отримують суддівську винагороду, яка складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. При цьому, відповідно до вимог цього Закону у 2019 році базовий розмір посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду становить 40 прожиткових мінімумів, до якого для визначення посадового окладу судді Вищого антикорупційного суду застосовується регіональний коефіцієнт 1,25 /тобто, становитиме 96 050 грн, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року у сумі 1 921 грн/, а з 1 січня 2020 року становитиме 50 прожиткових мінімумів /тобто, 131 375 грн, виходячи із  розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у сумі 2 102 грн/.

Слід зауважити, що звернення Вищого антикорупційного суду до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних фінансово-економічних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

За наслідками розгляду зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 29 жовтня 2019 року Вищим антикорупційним судом надано додаткові матеріали щодо вказаного перерозподілу, в яких зазначено наступне:

-  відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» не допускається виключення з числа службових та відчуження житлових приміщень, що надаються суддям Вищого антикорупційного суду на час перебування на посаді.

При цьому, відповідно до статті 10 цього Закону суддям Вищого антикорупційного суду надаються додаткові гарантії забезпечення їх особистої безпеки та особистої безпеки членів їхніх сімей і збереження їхнього майна. Службою судової охорони відповідні заходи передбачається розпочати з січня 2020 року, для чого житлові приміщення мають відповідати певним критеріям і бути оснащеними засобами сигналізації;

-  рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду затверджено контрольний список суддів, які потребують поліпшення житлових умов, до якого включено 35 суддів, у тому числі: 3 судді мають 5 членів сім’ї, 7 суддів – 4 члена сім’ї, 11 суддів – 3 члена сім’ї, 12 суддів – 2 члена сім’ї, 2 судді – 1 члена сім’ї, для яких планується придбати службове житло загальною житловою площею 1 392,3 кв. м, а також визначено максимальну граничну вартість одного службового житлового приміщення для суддів у розмірі 2,5 млн гривень, у зв’язку з чим передбачених у державному бюджеті на 2019 рік коштів на таку мету (65,4 млн грн) не достатньо;

-  у загальній сумі видатків для придбання службового житла (109,97 млн гривень з урахуванням розпорядження Уряду від 23.10.2019 № 988-р) враховано 22,47 млн гривень для придбання 10 службових житлових приміщень працівникам апарату Вищого антикорупційного суду (понад 100 працівників апарату або 65% від їх загальної кількості не забезпечені житлом у місті Києві).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Цабаль В.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорненька Д.С.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. висловився за підтримку перерозподілу видатків, що розглядається.

Заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. звернув увагу на ризики невикористання коштів до кінця поточного року з огляду на вимоги законодавства про здійснення державних закупівель.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що зазначене питання розглядалося у підкомітеті двічі, і зокрема зауважила на тому, що за бюджетною програмою щодо здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом на даний час вже немає потреби у перерозподілі видатків у розмірі 36,6 млн гривень і відповідно розпорядження Уряду від 23.10.2019 № 988-р потребує внесення змін, у зв’язку із чим рекомендується Комітету направити на доопрацювання перерозподіл видатків державного бюджету, визначений вказаним розпорядженням Уряду.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо направлення на доопрацювання перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного розпорядженням Уряду від 23.10.2019 № 988-р. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 988-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду на 2019 рік», направити на доопрацювання.

Голосували: «за» – одноголосно.

 

 

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2019 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1104-р /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Шкуракова  В.О./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 27.11.2019 р. № 47040-08-2/30881 (копія звернення роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2019 році, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1104-р «Про збільшення у 2019 році обсягу джерел фінансування державного бюджету у зв’язку із зменшенням його за іншими джерелами фінансування» (далі – розпорядження КМУ № 1104-р).

Згідно з частиною четвертою статті 15 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі зменшення обсягу джерел фінансування державного бюджету певного типу порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет України, допускається за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим із Комітетом, збільшення обсягу джерел фінансування державного бюджету іншого типу з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1104-р встановлено збільшити обсяг джерел фінансування загального фонду державного бюджету, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), за кодом класифікації фінансування бюджету 401000 «Запозичення» на 16.400.000 тис. грн у зв’язку із зменшенням обсягу джерел фінансування державного бюджету за кодом класифікації фінансування бюджету 500000 «Надходження від приватизації державного майна» з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1104-р доручено Мінфіну забезпечити погодження такої зміни обсягів джерел фінансування з Комітетом та внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Внаслідок реалізації розпорядження КМУ № 1104-р у зв’язку із збільшенням плану державних запозичень на відповідну суму збільшиться державний борг. Зазначене допускається окремими нормами Кодексу: відповідно до частини першої статті 16 Кодексу державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 Кодексу та абзацом першим частини сьомої цієї статті), з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 15 Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 18 Кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП України, хоча згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу така вимога не застосовуються, серед іншого, у випадках проведення на території України антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил. 

На кінець 2018 р. загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становив 2168,4 млрд грн, або 60,9% ВВП, з них обсяг державного боргу – 1860,3 млрд грн, або 52,3%. За інформацією Мінфіну загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 31 жовтня 2019 р. становила 2045,4 млрд грн та зменшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 122,98 млрд грн, або на 5,7%. При цьому обсяг державного боргу зменшився з початку року на 65,3 млрд грн, або на 3,5%, і становив 1794,99 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 2060,1 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 56,7 млрд грн, або на 18,7%, і становив 250,45 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 388,63 млрд грн).

Середньостроковою стратегією управління державним боргом на 2019–2022 роки /затвердженою постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 473/ граничні показники відношення обсягу державного боргу до ВВП на кінець 2019, 2020, 2021 і 2022 років зафіксовані на рівні 51,1%, 47%, 44,9% і 42,4% відповідно. 

Таким чином, у разі реалізації розпорядження КМУ № 1104-р виникає ризик щодо можливості досягнення визначених Середньостроковою стратегією управління державним боргом граничних показників відношення обсягу державного боргу до ВВП на 2019-2022 роки, продовжує збільшуватися боргове навантаження на державний бюджет, що посилює ризики боргової безпеки.

Однак у зверненні Мінфіну не наведено пояснень і фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо визначеної розпорядженням КМУ № 1104-р зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2019 році.

Згідно із звітними даними Казначейства України за 10 місяців 2019 р. щодо фінансування загального фонду державного бюджету:

державні запозичення здійснені у сумі 366,8 млрд грн, що становить 113% затвердженого Законом річного плану (324,76 млрд грн) та 92,2% річного уточненого плану (397,78 млрд грн);

надходження від приватизації державного майна становили 0,41 млрд грн, або лише 2,4% затвердженого Законом річного плану (17,1 млрд грн).

Отже, прийняття розпорядження КМУ № 1104-р спричинено значним невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна та відповідно необхідністю заміщення недоотриманих джерел фінансування державного бюджету у 2019 році.

Раніше згідно з розпорядженням КМУ від 21.08.2019 р. № 675-р змінено обсяги джерел фінансування загального фонду державного бюджету у 2019 р. навпаки в частині зменшення державних запозичень (а саме зменшено обсяг джерел за кодом 401000 «Запозичення» на 9117,63 млн грн у зв’язку із збільшенням обсягу джерел за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів» /щодо дострокового погашення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заборгованості перед державним бюджетом/), що погоджено Комітетом на засіданні 01.10.2019 р. (протокол № 6). Таким чином, дії Уряду щодо зміни обсягу планових державних запозичень до загального фонду державного бюджету у 2019 році (спочатку щодо зменшення на 9,12 млрд грн, а потім щодо збільшення на 16,4 млрд грн, тобто загалом збільшення на 7,28 млрд грн) вбачаються непослідовними та невиваженими.

Довідково: аналогічні рішення щодо зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету (збільшення державних запозичень у зв’язку із зменшенням надходжень від приватизації державного майна) приймалися Урядом у 2012-2014 і 2017-2018 роках і погоджувалися Комітетом /Верховної Ради VII і VIII скликань/.

Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., Гончаренко О.О., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І.

Доповідаючи дане питання, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. звернув увагу, що за інформацією Фонду державного майна очікувані надходження від приватизації державного майна у п.р. становитимуть 700 млн грн при річному плані 17,1 млрд грн, а тому з метою забезпечення збалансованості бюджетних показників передбачено заміщення недонадходжень від приватизації державного майна запозиченнями.

Заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. повідомив, що Рахункова палата не має зауважень щодо даного питання.

Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. зауважив, що у підкомітеті з питань доходів державного бюджету і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету дане питання не розглядалося, оскільки відповідне рішення сьогодні прийнято Урядом і відповідне звернення Мінфіну щойно надійшло, та запропонував Комітету визначитися щодо погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2019 році згідно з розпорядженням КМУ № 1104-р.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію щодо погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2019 році згідно з розпорядженням КМУ № 1104-р, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини четвертої статті 15 Бюджетного кодексу України, погодити визначену пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1104-р зміну обсягів джерел фінансування загального фонду державного бюджету у 2019 році шляхом збільшення обсягу джерел за кодом класифікації фінансування бюджету 401000 «Запозичення» на суму 16.400.000 тис. гривень у зв’язку із зменшенням обсягу джерел за кодом класифікації фінансування бюджету 500000 «Надходження від приватизації державного майна» з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету                                                        Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                     В.В. Цабаль