ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №18 від 18.12.2019

Опубліковано 26 грудня 2019, о 16:29

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №18 від 18 грудня 2019 року

15⁰⁰година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Засідання фактично розпочалося о 16⁴⁵ годині

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 31 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Северин С.С., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Стасовська Г.М., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Офісу Президента України

Ліпінська С.О. – керівник Головного управління експертно-аналітичного забезпечення Директорату з питань економічної політики;

від Кабінету Міністрів України

Дехтяренко С.С. – заступник Державного секретаря;

від Міністерства фінансів України

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків гуманітарної сфери;

від Міністерства внутрішніх справ України

Гончаров С.М. – заступник Міністра;

Тетеря В.М. – заступник Голови Національної поліції України Міністерства внутрішніх справ України;

Шевнін С.М. – директор Департаменту фінансово-облікової політики – головний бухгалтер Міністерства внутрішніх справ України;

від Міністерства охорони здоров’я України

Семиволос А.В. – перший заступник Міністра;

Верета Л.В. – директор Департаменту з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності;

від Державної спеціальної служби транспорту України

Затолокін С.М. – начальник Головного штабу – перший заступник Голови Адміністрації;

від Ради національної безпеки і оборони України

Демедюк С.В. – заступник Секретаря;

від Міністерства соціальної політики України

Ненюченко Н.В. – заступник Міністра;

від Міністерства енергетики та захисту довкілля України

Ковалевський С.С. – заступник Міністра;

Ярова Є.В. – радник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кондратенко М.Ю. – заступник директора Департаменту – начальник відділу капітального та поточного ремонтів;

від Харківської обласної державної адміністрації

Турченко І.В. – директор Державного підприємства «Дороги Харківщини»;

від Миколаївської обласної державної адміністрації

Сікорський С.В. – в.о. начальника управління інфраструктури;

Стеценко О.М. – провідний інспектор відділу дорожнього господарства управління інфраструктури;

від Сумської обласної державної адміністрації

Дудченко В.В. – начальник управління інфраструктури;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва (реєстр. № 2589 від 12.12.2019 р.), внесений Президентом України.

3. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 2600 від 16.12.2019 р.), внесений народними депутатами України Трухіним О.М. та Крульком І.І.

4. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Харківській області (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 № 01-35/9400);

2) у Миколаївській області (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 № 2219/19-05-2/6-19);

3) у Сумській області (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 17.12.2019 № 01-14/12553).

5. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1233-р);

2) перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1111-р);

3) перерозподіл видатків, передбачених Міністерству оборони у 2019 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1283-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молотка І.Ф./;

4) передача бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Кабінету Міністрів України у 2019 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1281-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./;

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я у 2019 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1274-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./;

6) Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Апарату Ради національної безпеки і оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1278-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./;

7) Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики у 2019 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1284-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./;

8) погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та захисту довкілля у 2019 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1277-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./;

9) погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та захисту довкілля у 2019 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1282-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./;

10) погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1280-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./;

6. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році /розглянуто після підпункту 5.2 пункту 5 порядку денного/.

7. Про погодження здійснення понадпланових державних запозичень у 2019 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1279-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О./.

8. Про погодження зміни до Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1048 /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В., розглянуто після підпункту 5.7 пункту 5 порядку денного/.

9. Різне.

9.1. Про пропозиції Комітету з питань бюджету щодо законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік.

9.2. Про відзначення працівників секретаріату Комітету з питань бюджету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань (реєстр. № 2329 від 29.10.2019, народний депутат України Ткаченко М.М. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку) (реєстр. № 2385 від 06.11.2019, народні депутати України Дубінський О.А., Арахамія Д.Г.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України" (реєстр. № 2289 від 18.10.2019, народні депутати України Тарасов О.С., Чайківський І.А. та інші.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом" (реєстр. № 2258 від 11.10.2019, народні депутати України Підласа Р.А., Стефанчук Р.О.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформи патентного законодавства)" (реєстр. № 2259 від 11.10.2019, народні депутати України Підласа Р.А., Стефанчук Р.О., Радуцький М.Б.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо повноважень місцевих рад" (реєстр. № 2369 від 01.11.2019, народний депутат України Требушкін Р.В.).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування ринків капіталу» (реєстр. № 2284-1 від 06.11.2019), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, він визначає правові засади функціонування ринків капіталу в Україні, регулює відносини, що виникають під час емісії та обігу фінансових інструментів, визначає порядок здійснення діяльності операторами цих ринків, засади провадження професійної діяльності на ринках капіталу. У зв’язку з цим, законопроектом вносяться зміни до 47 законодавчих актів, а також викладається у новій редакції Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» (із зміною назви – «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету поточного бюджетного періоду та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. При цьому Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції.

Окремо слід зауважити, що Законом України від 14.11.2019 р.
№ 293-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» з 1 січня 2020 року передбачено, зокрема, що:

створюється Боргове агентство України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом /нова стаття 15-1 Кодексу/;

право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень належить державі в особі Голови Боргового агентства України за дорученням Міністра фінансів України /зміни до статті 16 Кодексу/;

право на розміщення державних деривативів належить державі в особі Голови Боргового агентства України за погодженням з Міністром фінансів України /зміни до пункту 35 розділу VI Кодексу/;

внесені зміни до окремих статей Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо перерозподілу повноважень між Міністерством фінансів України і Борговим агентством України /підпункт 8 пункту 2 розділу ІІ прийнятого 14.11.2019 року Закону/.

Таким чином, при подальшому доопрацюванні законопроекту необхідно внести зміни до його положень в частині визначення повноважень Міністерства фінансів України і Боргового агентства України щодо здійснення операцій з державними цінними паперами для узгодження з відповідними нормами Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування ринків капіталу» (реєстр. № 2284-1 від 06.11.2019), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

1) не матиме прямого впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту узгодити його окремі положення, пов’язані з повноваженнями Міністерства фінансів України щодо операцій з державними цінними паперами, з відповідними нормами Бюджетного кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 14.11.2019 р. № 293-ІХ).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про порядок повернення у власність релігійних організацій культових будівель, їх комплексів» (реєстр. № 2404 від 08.11.2019), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом регулюються правові та організаційні засади повернення у власність релігійним організаціям культових будівель, їх комплексів, які були націоналізовані, вилучені чи іншим шляхом відчужені державою у релігійних організацій.

При цьому частиною третьою статті 1 законопроекту передбачено, що якщо об’єкти, що підлягають поверненню, перебувають у приватній власності, держава здійснює заходи із викупу цих об’єктів у власника за рахунок коштів державного бюджету.

Поряд з тим, частиною шостою статті 2 законопроекту зазначено, що у випадках відмови повернути культову будівлю, комплекс культових будівель або зазначене нерухоме майно не підлягає поверненню, держава або місцева територіальна громада: виплачує релігійній організації грошову компенсацію, що дорівнює ринковій вартості культової будівлі, комплексу культових будівель; здійснює ремонт (реставрацію) культової будівлі, комплексу культових будівель, які належать релігійній організації. Виплата грошової компенсації проводиться центральним органом виконавчої влади у справах релігій або органом місцевого самоврядування відповідно за рахунок коштів державного бюджету або місцевого бюджету протягом трьох років з дня прийняття рішення про виплату компенсації релігійній організації, але не пізніше п’яти років з дня прийняття рішення про відмову у поверненні культової будівлі, комплексу культових будівель.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на: викуп культових будівель, їх комплексів у власників, які у даний час перебувають у приватній власності, за рахунок коштів державного бюджету; будівництво нових приміщень для закладів освіти, культури чи охорони здоров’я, наукових установ, які мають звільнити займані ними приміщення культових будівель; виплату релігійним організаціям грошової компенсації у розмірі, що дорівнюватиме ринковій вартості, у разі відмови повернення культових будівель, їх комплексів; здійснення ремонту культових будівель, переданих релігійним організаціям. Крім того, Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи не забезпечено виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до яких до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Крім того, передбачений термін набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про порядок повернення у власність релігійних організацій культових будівель, їх комплексів» (реєстр. № 2404 від 08.11.2019), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» (щодо визначення періодичності проведення перепису населення України) (реєстр. № 1159 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні закріпити положення про проведення перепису населення не рідше, ніж один раз на десять років, а також доручити Кабінету Міністрів України прийняти рішення, спрямоване на проведення у 2020 році Всеукраїнського перепису населення.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття унеможливить перенесення дати перепису та ухилення від його проведення /оскільки останній перепис населення України був проведений в 2001 році та з 2010 року вже п’ять разів Урядом переносилося його проведення/.

Належить відмітити, що згідно з статтею 10 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» фінансове забезпечення робіт, пов’язаних з підготовкою і проведенням Перепису населення, обробленням, узагальненням, поширенням та використанням його результатів, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів місцевих бюджетів. Крім того, на даний час розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 581-р /із змінами від 16.12.2015 р. № 1323-р/ встановлено, що Всеукраїнський перепис населення має відбутися у 2020 році.

За інформацією Міністерства фінансів України у Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» видатки на забезпечення підготовчих робіт з проведення у 2020 році Всеукраїнського перепису населення передбачені у сумі 237,3 млн грн Державній службі статистики України у межах загального обсягу бюджетних призначень за програмою «Статистичні спостереження та переписи» (код 1207020), при цьому за пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видатки на підготовку та проведення перепису населення у 2020 році були передбачені у сумі 3441,6 млн грн.

Разом з тим, у підготовленому Урядом до другого читання законопроектом про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 05.11.2019) та відповідно у прийнятому Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за загальним фондом державного бюджету встановлено бюджетні призначення Державній службі статистики України (головний розпорядник коштів державного бюджету – Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України) за бюджетною програмою «Статистичні спостереження» (код 0414020) у сумі 1350,6 млн грн, тобто менше на 2091 млн грн, ніж спочатку планувалося.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну частину бюджетів та потребуватиме виділення коштів з державного бюджету у разі прийняття рішення про проведення Всеукраїнського перепису населення.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» (щодо визначення періодичності проведення перепису населення України) (реєстр. № 1159 від 29.08.2019), внесений народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на 2020 рік у разі прийняття Урядом рішення щодо проведення Всеукраїнського перепису населення залежно від форми і порядку проведення такого перепису). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади державної політики у сфері європейської інтеграції (реєстр. № 1206 /доопрац./ від 05.09.2019), внесений народними депутатами України Порошенком П.О., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Даним законопроектом пропонується визначити засади формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції та необхідні для цього особливості здійснення повноважень органами державної влади України під час наближення законодавства України до права Європейського Союзу. Зокрема, законопроектом передбачається:

– визначити особливості розроблення проектів нормативно-правових актів та вдосконалити процедуру їх прийняття /із внесенням змін до законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України» і «Про міжнародні договори»/, передбачити проведення обов’язкової експертизи проектів нормативно-правових актів на відповідність зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС, а також встановити необхідність перекладів актів ЄС українською мовою;

– створити загальнодержавну електронну мережу з питань європейської інтеграції – державний інформаційний ресурс, що міститиме, зокрема, перелік завдань у сфері європейської інтеграції та річні звіти про їх виконання, переклади українською мовою актів права ЄС, висновки експертиз проектів нормативно-правових актів на їх відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС, а також оригінали та український переклад рішень органів асоціації;

– утворити уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері європейської інтеграції /доручається Кабінету Міністрів України не пізніше 1 січня 2020 року створити відповідний державний орган, що буде правонаступником Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України/;

– визначити, що фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції здійснюватиметься за кошти, передбачені у державному бюджеті на відповідний рік та у відповідних місцевих бюджетах, а також кошти міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття та реалізація такого законопроекту потребує виділення коштів з державного бюджету для створення центрального органу виконавчої влади у сфері європейської інтеграції, однак державні витрати будуть незначними у зв’язку із створенням зазначеного органу на базі Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту матиме безпосередній вплив на видаткову частину державного бюджету (потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету), ступінь якого має бути додатково опрацьована після отримання детальних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади державної політики у сфері європейської інтеграції (реєстр. № 1206 /доопрац./ від 05.09.2019), внесений народними депутатами України Порошенком П.О., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування центрального органу виконавчої влади у сфері європейської інтеграції, а також може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію передбачених у законопроекті заходів у сфері європейської інтеграції залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення порушення прав самозайнятих осіб) (реєстр. № 2200-1 від 16.10.2019), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати особам, які провадять незалежну професійну діяльність, можливість обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в межах, визначених Податковим кодексом України;

встановити відсоткову ставку єдиного податку для платників третьої групи – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у розмірі 5% доходу.

доповнити перелік неприбуткових організацій адвокатськими об’єднаннями та іншими об’єднаннями осіб, які провадять професійну діяльність;

встановити, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

звільнити платників єдиного податку третьої групи (фізичних осіб) від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті незалежної професійної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів за рахунок виводу доходів самозайнятих осіб з тіні, добровільної оплати єдиного податку особами, які провадять незалежну професійну діяльність, запобігатиме використанню схем податкового планування, вдосконалить процедуру адміністрування податків та зборів, а також сприятиме дотриманню принципу справедливості оподаткування.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може вплинути на показники бюджетів за рахунок переходу осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, із загальної системи оподаткування на спрощену, а величина втрат податку на доходи фізичних осіб буде залежати від обсягу доходів, отриманих за 2019 рік такими особами, а також від кількості осіб, які у 2020 році скористаються правом переходу на другу або третю групу спрощеної системи оподаткування /довідково: за даними Державної податкової служби загальна сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2018 рік становила 371,2 млн грн/.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб). Відтак, внаслідок запровадження положень законопроекту може відбутися зменшення доходів державного бюджету від військового збору.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення порушення прав самозайнятих осіб) (реєстр. № 2200-1 від 16.10.2019), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 2338-1 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Клименко Ю.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається збільшити граничні обсяги доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку:

першої групи – з 0,3 млн грн до 1 млн грн;

другої групи – з 1,5 млн грн до 5 млн грн;

третьої групи – з 5 млн грн до 7 млн грн.

Крім того, законопроектом пропонується з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року виключити обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичних осіб - підприємців) /обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн/, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет в безготівковій формі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень єдиного податку до місцевих бюджетів у сумі понад 2,2 млрд грн за рахунок переходу значної частини діючих платників другої та третьої груп на першу та другу відповідно. Загалом Мінфін вважає, що підвищення граничного обсягу доходу до запропонованого законопроектом розміру разом з наданням можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування більшого кола суб’єктів господарювання призведе до поширення схем ухилення від оподаткування та відповідно до зменшення надходжень до бюджетів, а відтак не підтримує законопроект.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 2338-1 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Клименко Ю.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 2408 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 35 Податкового кодексу України новим пунктом, яким визначаються особливості оподаткування суб’єктів спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко» (далі – СЕЗ) при реалізації інвестиційних проектів. Зокрема, особливості оподаткування передбачають з 1 січня 2020 року:

– звільнення на три роки від оподаткування прибутку суб’єктів СЕЗ, одержаного на території СЕЗ від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Одеською обласною радою (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік, пропонується оподатковувати у розмірі 50% діючої ставки);

– невключення до валового доходу суб’єкта СЕЗ суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

– звільнення від плати за землю (для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на території СЕЗ).

Насамперед слід відмітити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту того ж розробника «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 2407 від 08.11.2019), а відтак практика застосування положення законопроекту за реєстр. № 2408 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 2407.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що внесення запропонованих змін поставить платників податків у нерівні умови оподаткування через запровадження податкових пільг та негативно вплине на дохідну частину бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від кількості платників податків, на яких поширюватиметься його дія, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок тощо. При цьому Мінфін зауважує, що досвід функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні засвідчив, що надання податкових пільг окремим суб’єктам інвестиційної діяльності не призвело до певних позитивних зрушень у залученні інвестицій, тому пільговий режим оподаткування таких територій з 31 березня 2005 року було скасовано через суттєву бюджетну неефективність, викривлення конкуренції на внутрішньому ринку, певні зловживання.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1частини першої статті 66 цього Кодексу 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2020 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 2408 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств, доходів місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів з урахуванням прийняття законопроекту за реєстр. № 2407). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення граничного обсягу доходу, передбаченого для платників єдиного податку другої та третьої групи (реєстр. № 2437 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е. та Нестеренком К.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

другої групи – з 1,5 млн грн до 5 млн грн;

третьої групи – з 5 млн грн до 7 млн грн.

При цьому законопроектом пропонується виключити положення Закону України від 20.09.2019 № 129-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», відповідно до яких з 1 січня 2021 року буде збільшено граничний обсяг доходу для платників єдиного податку другої групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту буде залежати від обсягів доходів платників податків, які перейдуть на спрощену систему оподаткування. Загалом Мінфін зауважує, що підвищення граничного обсягу доходу до запропонованого законопроектом розміру разом з наданням можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування більшого кола суб’єктів господарювання призведе до поширення схем ухилення від оподаткування та відповідно до зменшення надходжень до бюджетів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення граничного обсягу доходу, передбаченого для платників єдиного податку другої та третьої групи (реєстр. № 2437 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е. та Нестеренком К.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності (реєстр. № 2255 від 10.10.2019), внесеного народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, передбачається запровадження дворівневої структури державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Так, зокрема, пропонується створення Національного органу інтелектуальної власності України
(далі – НОІВ) як юридичної особи публічного права (державної організації), що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Мінекономіки забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності, а НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики (видача охоронних документів (патентів, свідоцтв) на об’єкти права інтелектуальної власності). Функції НОІВ виконуватиме державна організація, що буде створена на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (заклад експертизи) та належатиме до сфери управління Мінекономіки. При цьому, у розділі II законопроекту доручається Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування відповідного закону забезпечити утворення або визначення державної організації, що виконує функції національного органу інтелектуальної власності, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (тобто за поданням Мінекономіки).

Законопроектом передбачається також встановити, що діяльність НОІВ фінансується за рахунок зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (наразі ці збори зараховуються до закладу, що здійснює розгляд і експертизу заявок, поданих з метою отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності).

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до статті 2 Закону України «Про адміністративні послуги», якими передбачити, що дія цього Закону не поширюється на відносини щодо здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування напівпровідникових виробів, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення (зазначення походження товарів), об’єкти авторського права і суміжних прав, реєстрація і акредитація організацій колективного управління).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевого бюджетів. Водночас, звернуто увагу, що внесення запропонованих змін до відповідних законів України, в тому числі до Закону України «Про адміністративні послуги», жодним чином не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки заявники продовжуватимуть сплачувати встановлене законодавством України мито за видачу охоронного документу.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на показники державного бюджету. Мінфін вважає, що реалізація положень законопроекту щодо непоширення норм Закону України «Про адміністративні послуги» на відносини щодо здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, може призвести до втрат доходів Державного бюджету України, а створення НОІВ може потребувати додаткових видатків бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності, (реєстр. № 2255 від 10.10.2019), внесений народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Бабаком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за надання адміністративних послуг та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування НОІВ залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про статус і соціальний захист мирних (цивільних) громадян, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 1115 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон встановлює правовий статус мирного (цивільного) населення, яке не приймало безпосередньої участі у будь-яких бойових (військових) діях, але постраждало внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів на території України, визначає основи соціального захисту таких осіб та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Перелік соціальних гарантій, пільг та компенсаційних виплат наведено у статтях 6 - 13 законопроекту, серед яких зокрема такі: безоплатне забезпечення ліками, медичними виробами, зубопротезуванням, протезуванням, пільги на оплату за користування житлом, комунальними послугами та паливом (знижки від 50% до 100%), пільги з проїзду у залізничному, водному, повітряному, міжміському транспорті, позачерговий безоплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи), компенсації у зв’язку з ушкодженням здоров’я (для різних категорій громадян від 40 до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та щорічна допомога на оздоровлення, щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг (у розмірі 100% прожиткового мінімуму), підвищення до пенсій (від 30 до 100 прожиткових мінімумів), позачергове отримання у тимчасове безоплатне користування з державної або комунальної власності житлових приміщень або соціального житла, забезпечення дітей-інвалідів путівками на оздоровлення.

Поряд з тим, особам, які зазнали матеріальних збитків внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів, пропонується відшкодовувати вартість: нерухомого майна, яке зруйноване внаслідок бойових дій; робіт (включаючи будівельні матеріали, проектні та вишукувальні роботи) з відновлення (ремонту) пошкодженого нерухомого майна, у тому числі здійснених громадянами за власний рахунок; проїзду до нового місця проживання і витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним транспортом за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

При цьому згідно із статтею 14 законопроекту витрати, пов’язані з реалізацією Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством. Слід зауважити, що згідно із змінами до Бюджетного кодексу України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, починаючи з 2015 року у бюджетному законодавстві не застосовується термін «кошти, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів».

Визначаючи, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових витрат, про що зазначено у пояснювальній записці, згідно із пунктом 3 розділу VІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Уряду доручається щорічно під час підготовки закону про Державний бюджет України передбачати видатки, необхідні для реалізації цього Закону.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило проведення Мінфіном вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

У експертному висновку Міністерство фінансів України загалом зазначається, що реалізація законопроекту має вплив на видаткову частину державного бюджету, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, адже реальні джерела покриття таких видатків розробником не визначено.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про статус і соціальний захист мирних (цивільних) громадян, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 1115 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розміру стипендії та щорічної допомоги (реєстр. № 2013 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Мейдичем О.Л., Пузійчуком А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, з 1 січня 2020 року виплачується соціальна стипендія у розмірі не менше 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму у середньому на одну особу та надається щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних стипендій, яка призначена таким особам. Згідно з чинною редакцією статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», такі виплати здійснюються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а щорічна допомога для придбання навчальної літератури – у розмірі трьох соціальних стипендій.

Зважаючи, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу України такі виплати забезпечуються з державного та місцевих бюджетів, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів з бюджетів, за рахунок яких здійснюються видатки на оплату послуг з підготовки кадрів у відповідних навчальних закладах.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України лише для підвищення соціальної стипендії дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, належить додатково вишукати з державного бюджету у 2020 році 182 млн гривень.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що додаткові видатки у 2020 році повинні бути передбачені у державному бюджеті та проведені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розміру стипендії та щорічної допомоги (реєстр. № 2013 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Мейдичем О.Л., Пузійчуком А.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від комерційного обліку природного газу за встановленими загальнобудинковими лічильниками газу (реєстр. № 2337 від 29.10.2019), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Копанчук О.Є., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті передбачається процедура відмови співвласниками багатоквартирного будинку від комерційного обліку природного газу за уже встановленими загальнобудинковими лічильниками газу, а облік природного газу до встановлення індивідуальних лічильників має здійснюватися за встановленими Кабінетом Міністрів України нормами споживання. Також, пропонується конкретизувати джерела фінансового забезпечення робіт з оснащення населення лічильниками газу за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Слід відмітити, оскільки відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» у разі відсутності приладів обліку природного газу побутові споживачі споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством (до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»), відмова співвласників багатоквартирного будинку від раніше встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу зумовить необхідність визначати фактичний об’єм спожитого природного газу за місяць за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, а відтак може призвести до додаткової потреби у наданні відповідних пільг і субсидій (виплата яких забезпечується з державного бюджету).

Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту, серед іншого звертає увагу на таке:

1) рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, для кожного Оператора газорозподільної мережі визначено розміри джерел фінансування Плану розвитку газорозподільної системи, в тому числі розміри витрат на встановлення лічильників газу населенню та будинкових приладів обліку за рахунок коштів, передбачених у тарифах на послуги з розподілу природного газу, плати за потужність, плати за приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників, банківських кредитів, коштів, залучених з інших джерел, не заборонених законодавством. Тому, відмова від раніше встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу може призвести до вимог щодо відшкодування витрат Операторів газорозподільної системи, джерела відшкодування яких відсутні;

2) враховуючи, що індивідуальні прилади обліку газу побутових споживачів обліковуються та знаходяться на технічному обслуговуванні газорозподільних підприємств, оснащення лічильниками газу населення повинно здійснюватися за рахунок коштів Операторів газорозподільних мереж, а положення щодо оснащення населення лічильниками газу за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, належить вилучити.

Водночас, застосування до суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, штрафних санкцій, що запропоновано у законопроекті, може зумовити збільшення надходжень державного бюджету, оскільки згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від комерційного обліку природного газу за встановленими загальнобудинковими лічильниками газу (реєстр. № 2337 від 29.10.2019), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Копанчук О.Є., Камельчуком Ю.О. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також до збільшення доходів державного бюджету в залежності від виявлених порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо ліцензування зберігання пального (реєстр. № 2248-1 від 24.10.2019), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Сольським М.Т. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати обов’язкове ліцензування суб’єктів господарської діяльності на право зберігання пального, яке використовується виключно для потреб власного споживання і не реалізується третім особам, а також для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах, в місцях зберігання пального.

При цьому, законопроектом передбачається запровадити систему декларування суб’єктами господарювання щодо місць зберігання пального, яке використовується виключно для потреб власного споживання і не реалізується третім особам.

Крім того, передбачається встановлення фінансових санкцій у вигляді штрафів за зберігання пального з порушенням вимог відповідного закону (встановити суми штрафу – від 1 тис грн до 500 тис грн залежно від обсягу незадекларованого місця зберігання пального – від 5 м куб до 200 м куб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відміна отримання ліцензій на право зберігання палива, яке використовується суб’єктами господарювання для власних потреб, призведе до зменшення недонадходжень до державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості місць зберігання пального, які будуть звільнені від необхідності отримання ліцензії, а запровадження системи декларування суб’єктами господарювання місць зберігання пального спричинить додаткові витрати з державного бюджету, пов’язані з розробкою, впровадженням та адмініструванням цієї системи, які неможливо обрахувати.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо ліцензування зберігання пального (реєстр. № 2248-1 від 24.10.2019), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Сольським М.Т. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету від плати за ліцензії на право зберігання пального, може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на впровадження та адміністрування системи декларування суб’єктами господарювання місць зберігання пального залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державною мовою в закладах освіти (реєстр. № 2362 від 31.10.2019), внесений народним депутатом України Бужанським М.А.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про освіту» пропонується надати право особам, які розпочали до 1 вересня 2018 року навчання мовою корінного народу або національної меншини до 1 вересня 2023 року продовжити здобуття освіти за такими ж правилами, поступово збільшуючи кількість навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, викладання навчальних дисциплін регіональними мовами або мовами національних меншин потребуватиме, насамперед, видання підручників, методичної літератури та інших методологічних матеріалів для забезпечення освітнього процесу, а також збільшення чисельності педагогічних працівників відповідного фаху.

З огляду на наведене та беручи до уваги, що згідно з пунктом 7 частини першої статті 87, пунктом 2 частини першої статті 89 та пунктом 2 частини першої статті 90, статтею 103-2 Бюджетного кодексу України видатки на освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів, реалізація законопроекту може зумовити потребу у додаткових бюджетних коштах.

У експертному висновку до законопроекту також зазначає про це Міністерство фінансів України, зауважуючи, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державною мовою в закладах освіти (реєстр. № 2362 від 31.10.2019), внесений народним депутатом України Бужанським М.А., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо звільнення громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 2403 від 08.11.2019), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

У законопроекті пропонується:

звільнити ветеранів праці та громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг;

безоплатно надати громадянам похилого віку, які проживають в жилих будинках, що не мають централізованого опалення, паливо в межах норм, встановлених Урядом.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення соціальних гарантій та пільг для значного кола осіб та зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету, однак у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на видатки державного бюджету, зауважує, що за попередніми розрахунками потреба у додаткових коштах лише в частині звільнені громадян похилого віку від оплати за житлово-комунальні послуги може становити близько 50 млрд грн на рік в умовах поточного року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо звільнення громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 2403 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми (реєстр. № 2085 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України, законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про відпустки», «Про загальну середню освіту», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про зайнятість населення», «Про вищу освіту», зокрема, пропонується:

– надавати тимчасову державну допомогу (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку), що надається на дитину, у разі якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, а також на дітей одиноким матерям /згідно з чинною нормою – не встановлено мінімального обов’язкового розміру такої допомоги/;

– відновити надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років /на даний час положення щодо надання такої допомоги скасовано/;

– збільшити розмір допомоги при народженні дитини, визначивши її у обсязі, що дорівнює 50 розмірам прожиткового мінімуму – на першу дитину, 70 розмірам прожиткового мінімуму – на другу дитину, 120 розмірам прожиткового мінімуму – на третю і кожну наступну дитину. При цьому виплата допомоги здійснюється одноразово. /За чинною нормою – 41280 грн, яка виплачується протягом 3 років/;

– підвищити розмір державної соціальної допомоги на дітей з малозабезпеченої сім’ї на кожну дитину: віком до 13 років на 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, віком від 13 до 18 років на 40% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку /За чинною нормою розбір допомоги збільшується на кожну дитину: віком до 13 років – на 250 грн, віком від 13 до 18 років – на 500 грн/;

– визначити плату батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 60 відсотків (у міській місцевості) та 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день /згідно з чинними положеннями розмір плати встановлюється органом місцевого самоврядування або відповідним органом управління/;

– забезпечити безкоштовним харчуванням всіх учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах /чинна норма – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, учні 1-4 класів та професійно-технічних навчальних закладів із сімей, які отримують соціальну допомогу відповідно до закону/;

– забезпечити пільговий проїзд міським та приміським пасажирським транспортом, автомобільним транспортом в сільській місцевості дітей дошкільного віку, учнів і студентів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах /чинна норма відсутня/;

– встановити, що держава здійснює компенсацію половини вартості квитка студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів у приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України /чинна норма відсутня/;

– забезпечити безоплатне навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації дітей з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей /чинна норма відсутня/;

– надати додаткову соціальну і матеріальну допомогу студентам вищих навчальних закладів, які є дітьми з інвалідністю I-III групи, студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», включаючи студентів з багатодітних сімей, та встановити, що студенти фахової передвищої та вищої освіти із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави /чинна норма відсутня/.

Пропонуючи значне підвищення державної соціальної підтримки дітям та сім’ям з дітьми, суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України у наступному році, конкретний обсяг яких визначатиметься законом про Державний бюджет України на 2020 рік.

За розрахунками Міністерства фінансів України згідно з його експертним висновком для реалізації законопроекту лише у частині збільшення розмірів допомоги при народженні (усиновленні) дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної допомоги дітям, обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї, зняття обмеження щодо розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям необхідно вишукати майже 27,1 млрд грн додаткових бюджетних коштів. Додаткових видатків потребуватимуть інші положення законопроекту, оцінку вартісної величини впливу яких неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.

Водночас, оцінюючи питання фінансового забезпечення запропонованих законодавчих ініціатив, належить звернути увагу на окремі чинні положення Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

– виконання державних програм соціального захисту в частині надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, тимчасової державної допомоги дітям здійснюється з державного бюджету /підпункт «і» пункту 9 статті 87/;

– компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян забезпечуються з місцевих бюджетів /підпункт «ґ» пункту 3 частини першої статті 91/;

– утримання дошкільних закладів здійснюється з місцевих бюджетів /підпункт «а» пункту 2 частини першої статті 89/;

– видатки на безкоштовне харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах проводяться за рахунок коштів місцевих бюджетів /підпункти «б» та «е» пункту 2 статті 89, підпункти «а» та «б» пункту 2 статті 90/;

– оплата послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів /підпункт «в» пункту 7 частини першої статті 87, підпункт «ґ» пункту 2 частини першої статті 89, підпункт «в» пункту 2 частини першої статті 90/.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Крім того, слід відмітити, що Конституційний Суд України своїм Рішенням від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 встановив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави. При цьому було зазначено, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми (реєстр. № 2085 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 2407 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року створити спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» (далі – СЕЗ) на період 30 років в адміністративно-територіальних межах Одеської області, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів СЕЗ (статті 8 і 9 законопроекту) при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 0,5-3 млн дол. США залежно від виду господарської діяльності, а саме:

у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію СЕЗ для використання в межах СЕЗ ввізне мито не справляється; операції з ввезення таких товарів із-за меж митної території України оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою;

у разі вивезення з території СЕЗ за межі митної території України товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю або достатньо перероблених чи оброблених, на території СЕЗ, а також попередньо ввезених з-за меж митної території України, вивізне мито та акцизний податок не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

у разі вивезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів ) з митної території України на територію СЕЗ вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

у разі ввезення товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ, на митну територію України з території СЕЗ ввізне мито не справляється, а податок на додану вартість і акцизний податок справляється як для внутрішнього споживання або використання в Україні;

звільняється на три роки від оподаткування прибуток суб’єктів СЕЗ, одержаний на території СЕЗ від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Одеською обласною радою (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік, пропонується оподатковувати у розмірі 50% діючої ставки);

не включається до валового доходу суб’єкта СЕЗ сума інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

не стягується плата за землю з суб’єктів, що реалізують інвестиційні проекти на території СЕЗ та/або є власниками або користувачами земельних ділянок, на яких розміщується СЕЗ.

Насамперед, слід зазначити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

При цьому слід відмітити, що даний законопроект системно пов‘язаний із іншими законопроектами того ж розробника «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 2408 від 08.11.2019) та «Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко»)» (реєстр. № 2409 від 08.11.2019), а відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 2407 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектами за реєстр. № 2408 і № 2409.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від обсягів зовнішньої та внутрішньої торгівлі, що здійснюється суб’єктами господарювання на території Одеської області, а також від результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ, розмірів земельних ділянок, які є у власності або у користуванні таких суб’єктів /довідково: за даними Держстату обсяг експорту-імпорту товарів за 2018 рік в Одеській області становив відповідно 1,7 і 1,5 млрд дол. США/. Мінфін також зауважує, що передбачені законопроектом особливості податкового та митного законодавства на території СЕЗ є аналогічними тим, що діяли до 31 березня 2005 року і були скасовані, зокрема, через викривлення конкуренції, бюджетну неефективність, окремі зловживання.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Таким чином, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків у разі його унормування у Податковому кодексі України призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Необхідно також відмітити, що згідно із статтею 3 законопроекту органами управління СЕЗ є: Одеська обласна рада, Одеська обласна державна адміністрація, орган господарського розвитку і управління СЕЗ, утворений Одеською обласною радою за участю окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на території СЕЗ.

Статтями 4 і 5 законопроекту передбачається, що відповідні органи управління будуть виконувати ряд функцій, зокрема: затвердження стратегічних та поточних програм розвитку СЕЗ; забезпечення необхідних умов функціонування державних органів, розташованих на території СЕЗ; створення умов для організації підготовки (перепідготовки) кадрів; регулювання залучення до роботи у СЕЗ іноземних працівників; організація і контроль за будівництвом об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, розвиток мережі комунікаційних зв'язків; укладення договорів (контрактів) з суб’єктом СЕЗ щодо умов реалізації інвестиційного проекту; видача дозволів на будівництво нових господарських об'єктів суб’єктам СЕЗ, що реалізують на території СЕЗ інвестиційні проекти; підготовка пропозицій органам місцевого самоврядування щодо ставок орендної плати, розмірів плати за комунальні послуги, тарифів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат обласного бюджету Одеської області на функціонування органів управління СЕЗ.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить зауважити, що частиною четвертою статті 6 законопроекту передбачається, що за реєстрацію суб’єктів СЕЗ справляється плата, розмір якої встановлюється Одеською обласною радою, а кошти, одержані за таку реєстрацію, спрямовуються органом господарського розвитку і управління СЕЗ на розвиток інфраструктури СЕЗ у порядку, визначеному Одеською обласною радою.

Питання щодо цільового спрямування відповідної плати є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак вказане положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 /Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства/, пункту 4 частини першої статті 7 /принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/, частині п’ятій статті 13 /розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 2407 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового кодексу України та прийняття законопроекту за реєстр. № 2408, а також може потребувати додаткових витрат обласного бюджету Одеської області на функціонування органів управління СЕЗ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту виключити друге речення частини четвертої статті 6 законопроекту (щодо цільового спрямування плати за реєстрацію суб’єктів СЕЗ), як таке, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відшкодування збитків, завданих населенню пошкодженням та/або знищенням житла внаслідок та в період проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил (реєстр. № 2286 від 18.10.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О., Магерою С.В., Шенцевим Д.О., Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується встановити порядок відшкодування державою матеріальної шкоди фізичним особам за пошкоджене та/або знищене житло внаслідок та в період проведення антитерористичної операції (далі – АТО) або операції Об’єднаних сил (далі – ООС) у Донецькій та Луганській областях, передбачивши, зокрема:

обов’язок держави відшкодувати у повному обсязі шкоду за повністю зруйноване житло внаслідок та в період проведення АТО та/або ООС, витрати на відновлення житла до стану, який передував його пошкодженню, самостійно понесені власниками пошкодженого, знищеного житла;

здійснення відшкодування збитків за рахунок коштів державного бюджету за окремою бюджетною програмою, передбаченою Міністерству розвитку громад і територій;

проведення витрат на відшкодування збитків за зруйноване (пошкоджене) житло, розташоване виключно в населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження;

використання коштів місцевих бюджетів для відшкодування матеріальних збитків, завданих пошкодженням, знищенням (руйнуванням) житла;

визначення комісією з питань відшкодування збитків населенню, завданих пошкодженням, знищенням (руйнуванням) житла розміру матеріальних збитків в залежності від категорії пошкодження житла, забезпечення за рахунок відповідних місцевих бюджетів функціонування таких комісій, їх створення органами місцевого самоврядування (районного або міського рівня).

Поряд з тим, додаткових видатків з місцевих бюджетів потребує оплата витрат, пов’язаних із залученням до роботи в зазначених комісіях експертів з технічного обстеження будівель і споруд, експертів з кошторисної документації, суб’єктів оціночної діяльності, представників районної державної адміністрації, органів соціального захисту населення, Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Виходячи з положень законопроекту щодо його реалізації за рахунок бюджетних коштів, авторами законодавчої ініціативи пропонується у пункті 2 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» законопроекту доручити Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня опублікування відповідного закону подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Водночас, зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів унормовано у Бюджетному кодексі України. З огляду на вимоги частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Окремі положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема, частини другої статті 4, частини першої статті 40 (щодо визначення виключно законом про Державний бюджет України надходжень і витрат Державного бюджету України), частини третьої статті 22, (щодо визначення головних розпорядників коштів державного бюджету), статті 52 (щодо порядку внесення змін до закону про Державний бюджет України).

Міністерство фінансів України в своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом та інформує, що на 2020 рік Міністерству у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України передбачені видатки на грошову компенсацію постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації у обсязі 40200 тис. гривень.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відшкодування збитків, завданих населенню пошкодженням та/або знищенням житла внаслідок та в період проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил (реєстр. № 2286 від 18.10.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О., Магерою С.В., Шенцевим Д.О., Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин при доопрацюванні законопроекту до другого читання привести його положення у відповідність до вимог частини другої статті 4, частини першої статті 40, частини третьої статті 22, статті 52 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування готових сполучних нікотиновмісних рідин, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 2295 від 21.10.2019), поданий народним депутатом України Неклюдовим В.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2020 року, зокрема:

визначити поняття «електронна сигарета», «заправний контейнер;

віднести до підакцизних товарів «готові сполучні нікотиновмісні рідини, що використовуються в електронних сигаретах, та містяться, у тому числі, в складі картриджів, заправних контейнерів, резервуарів» та встановити ставку акцизного податку на такі товари у розмірі 1,22 грн за 1 мілілітр.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що розширення переліку підакцизних товарів за рахунок нікотиновмісних рідин та встановлення ставок акцизного податку на них, що сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету. Разом з тим, Мінфін вважає, що оподаткування акцизним податком таких рідин з вмістом нікотину та здійснення фактичного контролю наявності в них нікотину значно збільшить витрати на адміністрування такого податку контролюючими органами, а тому у законопроекті доцільніше передбачити оподаткування всіх рідин для електронних сигарет, спираючись на те, що вживання будь-яких електронних сигарет шкодить здоров’ю людини.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування готових сполучних нікотиновмісних рідин, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 2295 від 21.10.2019), поданий народним депутатом України Неклюдовим В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на адміністрування такого податку контролюючими органами залежно від вжитих цими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 2383 від 06.11.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити положення Митного кодексу України щодо проведення обов’язкової державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність, на підставі яких ввозяться товари на митну територію України іноземними інвесторами з метою інвестування.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим урядовим законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність)» (реєстр. № 2382), а відтак для забезпечення узгодженості правових норм і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що скасування державної реєстрації договорів (контрактів) скоротить часові витрати іноземного інвестора для здійснення інвестицій на підставі договорів (контрактів) та зменшить навантаження в органах державної реєстрації, отже прийняття законопроекту сприятиме спрощенню регуляторних процедур, покращить умови інвестиційної діяльності в Україні та сприятиме збільшенню надходження іноземних інвестицій в економіку України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 2383 від 06.11.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 2409 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 131 глави 21 «Вільна митна зона» розділу V Митного кодексу України, встановивши, що особливості правового регулювання митного режиму і перелік видів товарів, які можуть бути поміщені у митний режим вільної митної зони з метою розміщення на територіях вільних митних зон промислового типу, та виробничих операцій, які можуть здійснюватися з такими товарами, визначаються окремими законами України для кожної такої зони.

Слід зазначити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту того ж розробника «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 2407 від 08.11.2019), а відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 2409 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2407.

Оскільки законопроектом передбачено не особливості оподаткування відповідних товарів, а лише зазначено, що такі особливості встановлюються окремими законами для кожної вільної митної зони, то реалізація законопроекту без прийняття таких законів безпосередньо не призведе до зміни показників доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що запропоноване положення законопроекту суперечить принципу єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, визначеному пунктом 4 частини першої статті 8 Митного кодексу України, а відтак, не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 2409 від 08.11.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення митних платежів до державного бюджету у разі прийняття відповідних законів щодо кожної вільної митної зони). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власників квартир у багатоквартирному будинку (реєстр. № 2354 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Магерою С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується внести зміни до:

Житлового кодексу України в частині посилення житлових обов’язків громадян;

Цивільного кодексу України щодо обмеження можливості використання квартир в багатоквартирних жилих будинках не за призначенням та уточнення можливості їх використання для здійснення господарської діяльності лише особами, які є власниками або місце проживання яких зареєстроване в даній квартирі;

Закону України «Про туризм», визначивши, що хостели можуть надавати лише обмежені готельні послуги.

Поряд з тим, згідно із запропонованими змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється адміністративна відповідальність за використання квартир у багатоквартирних житлових будинках не за призначенням у вигляді накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Реалізація законодавчої ініціативи, у разі виявлення таких правопорушень, зумовить збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Про це також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власників квартир у багатоквартирному будинку (реєстр. № 2354 від 31.10.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Магерою С.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного бюджету в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового зупинення застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 2345 від 30.10.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається встановити, що тимчасово, протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ввезення на митну територію України транспортних засобів та приведення умов оподаткування до загального режиму акцизних зборів Європейського Союзу», здійснення митного оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодами товарної позиції 8702, 8703 та 8704 згідно з УКТ ЗЕД, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 469, 470, 481, 483 та 485 Митного кодексу України, за порушення митних правил стосовно зазначеного транспортного засобу. При цьому, таке положення поширюється на транспортні засоби особистого користування, що ввезені на митну територію України до дня набрання чинності даною законодавчою ініціативою.

Крім того, у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується встановити, що тимчасово, протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ввезення на митну територію України транспортних засобів та приведення умов оподаткування до загального режиму акцизних зборів Європейського Союзу», особи, відповідальні за дотримання умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту щодо транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за кодами товарної позиції 8702, 8703 та 8704 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України до дня набрання чинності даної законодавчої ініціативи, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої частинами шостою і сьомою (в частині керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку) та частинами восьмою і дев'ятою (в частині керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України) статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він розроблений з метою створення передумов для комплексного врегулювання питання розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією в Україні, дотримання митних правил при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту, а також врахування інтересів усіх верств населення при вирішенні вказаного питання.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що положення законопроекту можуть призвести до зменшення доходів бюджету, а оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів транспортних засобів, що кваліфікуються за кодом товарної позиції 8702, 8703 та 8704 згідно з УКТ ЗЕД, які перебуватимуть в Україні і використовуватимуться з порушенням митного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового зупинення застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 2345 від 30.10.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору) (реєстр. № 2489 від 22.11.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 442-1, встановивши кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні, як геноциду українського народу у вигляді штрафу від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Про це також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору) (реєстр. № 2489 від 22.11.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - 24, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 5.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію керівника Головного управління експертно-аналітичного забезпечення Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Ліпінської С.О. про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва» (реєстр. № 2589 від 12.12.2019), внесений Президентом України.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва» за реєстр. № 2589 /далі – законопроект/, внесений Президентом України та визначений ним як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту він розроблений з метою реалізації програми державної підтримки малого бізнесу в Україні, спрямованої на розвиток підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, при цьому прийняття законопроекту сприятиме створенню нових робочих місць, розширенню малого бізнесу, створенню нових підприємств, поверненню трудових мігрантів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 1, 12 і 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ та додатків № 2 «Фінансування Державного бюджету України на 2020 рік» і № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2020 рік» до Закону (з набранням чинності таких змін з 1 січня 2020 року), а саме передбачається на 2020 рік:

включити до джерел фінансування спеціального фонду державного бюджету кошти від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /далі – Фонд/ із спрямуванням на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва;

відповідно загалом та за спеціальним фондом державного бюджету збільшити надходження, видатки і граничний обсяг дефіциту на 2 млрд грн, визначити у такій сумі показник «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів» (код 601100) і бюджетні призначення Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ за новою бюджетною програмою «Фонд розвитку підприємництва» (код 3501540).

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту, опрацювання його положень та експертних висновків до нього.

Відповідно до вимог частини другої статті 93 Конституції України та частини четвертої статті 101 Регламенту Верховної Ради України законопроект, визначений Президентом України як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради України і розглядається позачергово.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а в окремих випадках (зокрема, якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету) – лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 12.12.2019 р. № 16/3-821/2589 (251336), копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/, погоджуючись у цілому з необхідністю державної підтримки розвитку малого підприємництва в Україні, водночас щодо пропозицій законопроекту висловлює зауваження, зазначаючи, що виходячи з положень п. 6 ст. 116 Конституції України та ст. 42 Кодексу, за якими Кабінет Міністрів України розробляє та забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету, щодо пропозицій законопроекту доцільно отримати висновок Уряду.

Мінфіном у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 16.12.2019 р. № 14040-02-2/33458, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/ зазначено, що законопроект підтримується.

На час розгляду законопроекту до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

У Комітеті попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано отримані висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Щодо фінансово-економічного обґрунтування у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що: законопроект є збалансованим; зокрема, передбачається збільшити надходження до спеціального фонду державного бюджету за рахунок коштів від дострокового погашення векселів Фонду на 2 млрд грн та спрямувати їх у відповідних обсягах на нову бюджетну програму «Фонд розвитку підприємництва»; у 2020 р. в разі додаткових надходжень коштів від дострокового погашення векселів Фонду їх можна буде спрямувати на розвиток підприємництва у відповідних обсягах.

Однак, до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків, які вимагаються відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

ГНЕУ також зауважує, що у супровідних документах до законопроекту немає інформації щодо плану такого дострокового погашення у 2020 р. із зазначенням обсягу відповідних надходжень до бюджету, з чого неможливо оцінити реальність їх отримання у 2020 р., а також чітко не визначається форма підтримки малого підприємництва.

З приводу передбаченого законопроектом джерела додаткових надходжень належить відмітити, що Постановою КМУ від 18.07.2018 р. № 559 «Про здійснення дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» погоджено здійснення дострокового погашення Фондом векселів, що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/, випуск яких здійснено для надання кредитів у 2014-2016 рр. на тих самих умовах, та доручено Мінфіну разом з Фондом за умови його фінансової спроможності забезпечити здійснення таких заходів. Зазначене, за інформацією на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал», дозволить Фонду достроково погасити частину заборгованості перед державним бюджетом (включаючи відсотки за векселями), зменшити фінансове навантаження, покращити його фінансові показники та інвестиційну привабливість банківського сектору.

Протягом 2014-2016 рр. з державного бюджету забезпечено надання кредитів Фонду загалом на суму майже 59,56 млрд грн шляхом випуску ОВДП в обмін на векселі, видані Фондом на тих самих умовах, а саме: у 2014 р. відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму майже 10,12 млрд грн за ставкою 12,5% річних на термін до 15 років /постанова КМУ від 17.09.2014 р. № 456/; у 2015 р. відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» – на суму 41,5 млрд грн за ставкою 12% річних на термін до 20 років /постанови КМУ від 04.04.2015 р. № 156 і від 08.09.2015 р. № 701/; у 2016 р. відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» – на суму 7,94 млрд грн за ставкою 10% річних на термін до 15 років /постанова КМУ від 28.12.2016 р. № 1003/. При цьому у 2017-2019 рр. (станом на 01.12.2019 р.) такі операції не проводилися за наявності у відповідних законах про державний бюджет права Уряду їх здійснювати.

Навпаки, у 2018-2019 рр. відбулося дострокове погашення векселів, виданих Фондом в обмін на ОВДП, загалом у сумі 10,1 млрд грн /у 2018 р. – 1 млрд грн, у 2019 р. – 9,1 млрд грн/, що відповідно не передбачалося у планових показниках державного бюджету на ці роки та відображено у звітності щодо фінансування державного бюджету за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів». Оскільки показник за кодом 601120 не є борговим джерелом фінансування державного бюджету, а відображає виконання зобов’язань перед державним бюджетом, відповідні кошти можуть надходити до загального фонду державного бюджету незалежно від наявності чи уточнення відповідного планового показника (про що свідчать звітні дані Казначейства). Разом з тим, з метою зменшення державного боргу Урядом відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу приймалися рішення (розпорядження КМУ від 18.07.2018 р. № 501-р та від 21.08.2019 р. № 675-р) щодо зміни джерел фінансування загального фонду державного бюджету в частині зменшення обсягу державних запозичень у зв’язку з відповідними надходженнями за кодом 601100, що було погоджено з Комітетом.

Таким чином, у разі прийняття законопроекту надходження від дострокового погашення векселів Фонду у 2020 році не зможуть бути додатковим джерелом фінансування загального фонду державного бюджету та відповідно неможливо буде приймати рішення щодо зменшення державних запозичень для їх заміщення такими надходженнями.

Щодо порушеного законопроектом питання про Фонд розвитку підприємництва варто зазначити, що Указом Президента України від 08.11.2019 р. № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів, зокрема, в економічній, фінансовій та енергетичній сферах, серед яких: до 30 липня 2020 року – стосовно розроблення та впровадження інструментів підтримки малого та середнього бізнесу, в тому числі через механізм гарантування кредитів /підпункт «е» підпункту 1 пункту 1 цього Указу/.

Поряд з тим, за інформацією від 04.12.2019 р. на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» Прем’єр-міністр України Гончарук О.В. повідомив, що за ініціативою Президента України Уряд готує до старту потужний інструмент – програму з підтримки мікро- та малого підприємництва, яка запрацює з 1 лютого 2020 року та спрямована на стимулювання появи нових підприємців, заохочення повернення заробітчан додому й відкриття бізнесу в Україні, зараз напрацьовуються всі необхідні рішення для запуску такої програми та найближчим часом почнуть прийматися заявки. Водночас, вказано на обсяг кредиту (1,5 млн грн на 5 років), пояснено співвідношення відсоткових ставок (5% річних – якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця; 7% річних – для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць /але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%/; 9% річних – для бізнесу з виручкою до 50 млн грн), а також зазначено, що стартапи зможуть брати участь лише від початку своєї діяльності за наявності бізнес-плану, а діючий бізнес – якщо працює мінімум 12 місяців, має позитивну фінансово-кредитну репутацію та платіжну дисципліну, при цьому сам учасник інвестує 20% власних коштів від усіх витрат.

Необхідно також зазначити, що Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначає правові та економічні засади державної політики у сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва, при цьому згідно з статтею 16 цього Закону фінансова державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва надається за рахунок державного та місцевих бюджетів і визначено її основні види, серед яких: часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва; надання кредитів, у т.ч. мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи.

Загалом від Комітету направлено звернення до Мінфіну щодо надання в експертному висновку до законопроекту оцінки реалістичності відповідних надходжень та конкретизації напрямів (з наведенням обсягів) використання коштів за новою бюджетною програмою. ГНЕУ також зазначає про доцільність отримання висновку Уряду і Фонду щодо реальної можливості у 2020 році забезпечити відповідні надходження. Як наслідок, у висновку Мінфіну вказано, що:

законопроектом передбачаються збалансовані зміни до державного бюджету;

Фонд листом повідомив Мінфін про можливість забезпечення зазначених надходжень до державного бюджету у 2020 р. у відповідних обсягах /при цьому Фонд окремим листом від 18.12.2019 р. № 32-21326/19 поінформував Комітет (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету), що з урахуванням прогнозних розрахунків грошових потоків Фонду на 2020 рік дострокове погашення векселів на суму 2 млрд грн не створюватиме додаткових ризиків дефіциту коштів Фонду та у Фонду відсутні заперечення щодо прийняття законопроекту/;

кошти за новою бюджетною програмою «Фонд розвитку підприємництва» (код 3501540) планується спрямувати на: здешевлення кредитів кінцевим позичальникам шляхом часткової компенсації відсоткової ставки (у сумі 1,5 млрд грн); надання часткових гарантій виконання кінцевими позичальниками зобов’язань за кредитами, що будуть надаватися на портфельній основі та покривати сформований банками-партнерами портфель кінцевих позичальників (у сумі 0,5 млрд грн).

2. Зважаючи, що законопроектом вносяться зміни до Закону, який ще не набрав чинності /з 1 січня 2020 року/, вбачається проблематичним аналіз законопроекту в частині його узгодження з нормами частини першої статті 52 Кодексу щодо випадків внесення змін до закону про державний бюджет, які визначають певні умови поточного виконання державного бюджету.

Передбачене законопроектом збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету (у т.ч. за спеціальним фондом) на 2020 рік на 2 млрд грн не призведе до збільшення державного боргу, оскільки надходження від дострокового погашення векселів Фонду не є борговим джерелом фінансування державного бюджету.

При цьому ініційоване законопроектом проведення видатків за новою бюджетною програмою за рахунок надходжень від дострокового погашення векселів Фонду буде залежати від стану виконання таких надходжень, зважаючи на визначені частинами третьою і восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Кодексу особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету (згідно з якими взяття бюджетних зобов’язань і проведення витрат за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).

3. ГНЕУ вважає, що внесена законодавча пропозиція потребує належного обґрунтування в частині статусу Фонду розвитку підприємництва, порядків створення, формування та використання цього фонду, в тому числі у контексті приписів Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», які регулюють питання форм кредитної підтримки підприємництва. На думку ГНЕУ, складається враження, що зазначений Фонд передбачається створити лише на один рік з обмеженням його ресурсної бази в обсязі 2 млрд грн від дострокового погашення векселів Фонду, і такий підхід не може бути визнаний конструктивним з точки зору формування довгострокового фінансового ресурсу для державної підтримки розвитку підприємництва.

Крім того, ГНЕУ зауважує, що у законопроекті відсутні положення, якими надавалися б доручення Кабінету Міністрів України в частині визначення порядку використання коштів Фонду розвитку підприємництва. Однак таке питання не потребує додаткового законодавчого врегулювання, оскільки унормовано статтею 20 Кодексу: частиною сьомою (згідно з якою за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в т.ч. за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про державний бюджет) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет) та частиною дев’ятою (згідно з якою головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми). Отже, у разі прийняття законопроекту щодо нової бюджетної програми за кодом 3501540 мають бути затверджені у встановлені строки порядок використання коштів державного бюджету та паспорт бюджетної програми.

4. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних та редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту, нормами Кодексу (щодо бюджетної методології), зокрема, необхідно:

у назві законопроекту в тексті та додатках до нього слово «Фонду» замінити словами «забезпечення функціонування Фонду» (для узгодження з викладом відповідного напряму в абзаці другому підпункту 3 пункту 1 законопроекту /щодо нового пункту 29 статті 14 Закону/);

в абзаці другому підпункту 2 пункту 1 законопроекту /щодо нового пункту 6 статті 12 Закону/ слово «кошти» замінити словом «надходження» (для узгодження з визначенням термінів «надходження бюджету» і «фінансування бюджету», наведеним у пунктах 37 і 51 частини першої статті 2 Кодексу) та доповнити словами і цифрами «що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики» (для чіткої правової визначеності відповідних надходжень);

у додатку № 1 до законопроекту /щодо змін до додатку № 2 до Закону/ слово «Найменування» замінити словами «Найменування згідно з класифікацією фінансування бюджету» (для узгодження з викладом відповідного терміну у додатку № 2 до Закону);

у додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до додатку № 3 до Закону/: у заголовку слово «в» замінити словом «на»; після слів «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного» та «Код функціональної класифікації видатків та кредитування» доповнити словом «бюджету»; у найменуванні бюджетної програми за кодом 3501540 слово «Фонд» замінити словами «Забезпечення функціонування Фонду» (для узгодження з викладом відповідного напряму в абзаці другому підпункту 3 пункту 1 законопроекту /щодо нового пункту 29 статті 14 Закону/).

Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Дунаєв С.В., Люшняк М.В., а також керівник Головного управління експертно-аналітичного забезпечення директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Ліпінська С.О., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, завершуючи доповідь і співдоповідь щодо законопроекту, керівник Головного управління експертно-аналітичного забезпечення директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Ліпінська С.О. та заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. звернулися до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. повідомив, що не має зауважень до законопроекту.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. запропонувала Комітету ухвалити рішення згідно з проектом ухвали, підготовленим у підкомітеті (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій щодо техніко-юридичних та редакційних уточнень, наведених у розданому проекті ухвали.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва» (реєстр. № 2589 від 12.12.2019 р.), внесений Президентом України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій щодо техніко-юридичних та редакційних уточнень:

1) у назві законопроекту (в тексті та додатках до нього) слово «Фонду» замінити словами «забезпечення функціонування Фонду»;

2) в абзаці другому підпункту 2 пункту 1 законопроекту /щодо нового пункту 6 статті 12 Закону/ слово «кошти» замінити словом «надходження» та доповнити словами «що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики»;

3) у додатку № 1 до законопроекту /щодо змін до додатку № 2 до Закону/ слово «Найменування» замінити словами «Найменування згідно з класифікацією фінансування бюджету»;

4) у додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до додатку № 3 до Закону/: у заголовку слово «в» замінити словом «на»; після слів «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного» та «Код функціональної класифікації видатків та кредитування» доповнити словом «бюджету»; у найменуванні бюджетної програми за кодом 3501540 слово «Фонд» замінити словами «Забезпечення функціонування Фонду».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 2589 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Трухіна О.М. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» реєстр. № 2600 від 16.12.2019 р., поданий народними депутатами України Трухіним О.М. та Крульком І.І.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, підготовлено з метою ефективного використання коштів державного бюджету та забезпечення ліквідації наслідків пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, що сталася 4 грудня 2019 року, для реалізації чого шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) пропонується:

– зменшити за загальним фондом бюджетні призначення Апарату Верховної Ради України за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» на 30 000 тис. гривень (видатки споживання, з них на оплату праці – 14 000 тис. гривень);

– встановити за загальним фондом бюджетні призначення Міністерству розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки та кредитування) за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Одеської області на здійснення заходів з ліквідації наслідків пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, що сталася 4 грудня 2019 року» у сумі 30 000 тис. гривень (у т.ч. видатки споживання – 5 000 тис. гривень, видатки розвитку – 25 000 тис. гривень);

– доповнити пункт 24 розділу «Прикінцеві положення» Закону положенням, згідно із яким залишки коштів за такою субвенцією зберігаються на рахунку загального фонду обласного бюджету Одеської області для здійснення відповідних витрат у 2020 році з урахуванням їх цільового призначення.

Законопроект підготовлено з урахуванням вимог пункту 7 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким підставою для внесення змін до закону про Державний бюджет України є досягнення оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про Державний бюджет України, для забезпечення ефективного його виконання.

Відповідно у законопроекті передбачається здійснити перерозподіл видатків за бюджетними програмами Апарату Верховної Ради України та Міністерства розвитку громад та територій України в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету, тобто без залучення додаткових бюджетних коштів. Отже, законодавча пропозиція є збалансованою щодо показників державного бюджету.

З приводу положень законопроекту слід відмітити таке:

1) за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-листопад 2019 року видатки загального фонду за бюджетною програмою 0111010 фактично проведено в обсязі 794 362,9 тис. гривень, що становить 73,9% уточненого річного плану (визначено в обсязі – 1 074 337,5 тис. гривень) та 83% плану на звітний період.

За інформацією Апарату Верховної Ради України до завершення поточного бюджетного періоду за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» з огляду на фактично відпрацьований народними депутатами України час очікується економія коштів у сумі 23 000 тис. гривень (видатки споживання, у тому числі оплата праці – 14 000 тис. гривень). Поряд з тим, у зв’язку з проведеними заходами щодо мінімізації витрат на службові відрядження (зокрема, зменшення кількісного складу відряджених працівників та строку їх перебування за кордоном, зменшення витрат на оплату проїзду та оплату житла) утворилася економія за видатками на відрядження делегацій Верховної Ради України за кордон та сплату членських внесків до міжнародних організацій, в яких набуто членство Верховною Радою України, у сумі 7 000 тис. гривень (видатки споживання);

2) надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Одеської області обумовлене необхідністю здійснення заходів з ліквідації наслідків пожежі у будівлі, де розміщено Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. Однак, у супровідних матеріалах до законопроекту відсутні фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо збільшення видатків державного бюджету на відповідну мету у запропонованому обсязі, хоча відповідні вимоги визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Принагідно слід відмітити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2019 р. № 1223-р «Про утворення Урядової комісії з розслідування причин пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, що сталася 4 грудня 2019 року» доручено Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства подати невідкладно проект акта щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для надання допомоги потерпілим і сім’ям осіб, які загинули внаслідок пожежі, та ліквідації її наслідків;

3) зважаючи на завершення поточного бюджетного періоду, у законопроекті запропоновано доповнити Закон положенням, згідно з яким залишки коштів за субвенцією зберігаються на рахунку загального фонду обласного бюджету Одеської області для здійснення відповідних витрат у 2020 році з урахуванням їх цільового призначення (як виняток з положень частини дванадцятої статті 23 та частини першої статті 57 Кодексу). Водночас, з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу для належного використання субвенції Кабінету Міністрів України належить невідкладно затвердити порядок та умови її надання.

Міністерство фінансів України підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що передбачені зміни показників державного бюджету є збалансованими.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у експертному висновку до законопроекту /лист від 17.12.2019 р. № 16/3-824/2600(251626) роздано народним депутатам України – членам Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет)/ зазначає, що враховуючи соціальну значущість та нагальність питання належного фінансового забезпечення здійснення заходів з ліквідації наслідків пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, що сталася 4 грудня 2019 року, в цілому не заперечує можливості спрямування утвореної економії на його вирішення.

На час розгляду законопроекту у Комітеті висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту до Комітету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Трухін О.М., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловилися за підтримку зазначеного законопроекту.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з проектом ухвали, підготовленим у підкомітеті, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2600 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 2600 від 16.12.2019 р.), поданий народними депутатами України Трухіним О.М. та Крульком І.І., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Дороги Харківщини» Турченка І.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Харківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 р.
№ 01-35/9400).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Харківської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 р. № 01-35/9400 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності /починаючи з 2019 року/, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено, що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (включаючи виконання проектно-вишукувальних робіт), у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків - на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 676 252,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67% загального обсягу), видатки розвитку – 4 832 815 тис. грн (33% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Харківської області передбачено субвенцію у сумі 818 706,8 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 27 лютого, 10 липня та 30 жовтня 2019 року погодив затверджений та 2 уточнені Харківською облдержадміністрацією Переліки об’єктів на суму 498 500 тис. гривень.

Згідно із уточненим Переліком об’єктів (на суму 498 394,5 тис. грн), затвердженим Харківською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 12.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 41 000 тис. грн;

будівництво та реконструкція вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 7 700 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 39 290,021 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 59 014,979 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 351 389,5 тис. грн.

На відміну від попереднього в поданому уточненому Переліку об’єктів внесено такі зміни:

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності (вилучено 2 об’єкти на суму 5 635 тис. грн і спрямовано на 1 об’єкт за таким самим напрямом);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення (зменшено обсяг по 3 об’єктах на суму 105,5 тис. грн і спрямовано на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання.

Крім того, у надісланих Харківською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що:

на роботи (капітальний ремонт) щодо штучних споруд передбачено 75 411,9 тис. грн (у т.ч. на: автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 39 290,0 тис. грн, вулицях і дорогах комунальної власності – 13 700 тис. грн, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання – 22 421,9 тис. грн), або 9,2% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 320 312,3 тис. грн, або 39,1% загального обсягу субвенції.

За інформацією Харківської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 12.12.2019 р. № 6837/1/5.1-6-1409/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Харківською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 656 185,2 тис. грн, використано – у сумі 645 975,3 тис. грн, або 98,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 10 209,9 тис. грн;

- у січні-листопаді 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області перераховано субвенцію у сумі 768 665,5 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-листопад 2019 року), касові видатки за цей період становили 734 516 тис. гривень. Таким чином, станом на 1 грудня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 44 359,4 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання субвенції має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Харківській області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Харківської облдержадміністрації від 12 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Харківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 498 394,5 тис. грн, поданий листом Харківської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 р. № 01-35/9400 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. начальника управління інфраструктури Миколаївської обласної державної адміністрації Сікорського С.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Миколаївської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 р. № 2219/19-05-2/6-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 р. № 2219/19-05-2/6-19 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Миколаївської області передбачено субвенцію у сумі 370 249,5 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданні 24 квітня 2019 року погодив затверджений Миколаївською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 192 465,7 тис. гривень.

Згідно із уточненим Переліком об’єктів (на суму 146 890,1 тис. грн), затвердженим Миколаївською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 12.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 3 950 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 6 050 тис. грн;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 20 000 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 116 890,1 тис. грн.

На відміну від попереднього у поданому уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг по 8 об’єктах поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на суму 45 673,2,6 тис. грн, які спрямовано на 1 об’єкт за таким самим напрямом у сумі 97,6 тис. грн та на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 45 575,6 тис. гривень.

Крім того, у надісланих Миколаївською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що:

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 20 400 тис. грн (будівництво та реконструкція – 3 950 тис. грн, поточний середній ремонт – 8 450 тис. грн, експлуатаційне утримання – 8 000 тис. грн), або 5,5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 203 359,4 тис. грн, або 54,9% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах передбачено 20 000 тис грн, або 5,4% загального обсягу субвенції.

За інформацією Миколаївської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 11.12.2019 р. № 6782/1/5.1-6-1403/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Миколаївською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 287 099,5 тис. грн, використано – у сумі 260 998,4 тис. грн, або 90,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 26 101,1 тис. гривень;

- у січні-листопаді 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області перераховано субвенцію у сумі 347 619,1 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-листопад 2019 року), касові видатки за цей період становили 308 388,7 тис. гривень. Таким чином, станом на 1 грудня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 65 331,5 тис. гривень.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Миколаївській області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Миколаївської облдержадміністрації від 12 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Миколаївської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 146 890,1 тис. грн, поданий листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.12.2019 р. № 2219/19-05-2/6-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації Дудченка В.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Сумської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 17.12.2019 р. № 01-14/12553).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Сумської обласної державної адміністрації від 17.12.2019 р. № 01-14/12553 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону (із змінами від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Сумської області передбачено субвенцію у сумі 573 370,7 тис. гривень.

З огляду на вимоги статті 25 Закону Комітет на засіданнях 11 квітня, 10 липня та 27 листопада 2019 року погодив затверджений на суму 343997,7 тис. грн та 2 уточнені Сумською облдержадміністрацією Переліки об’єктів на суму 343 997,7 тис. грн та 333793,3 тис. гривень відповідно.

Згідно із уточненим Переліком об’єктів на суму 332 222,6 тис. грн, затвердженим Сумською облдержадміністрацією та поданим до Комітету листом від 17.12.2019 року, здійснено перерозподіл коштів та визначено їх обсяг за такими напрямами:

- поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 219 031,1 тис. грн;

- поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності –113 191,5 тис. грн.

На відміну від попереднього в уточненому Переліку об’єктів внесено зміни щодо:

поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення – зменшено обсяг по 17 об’єктах на суму 1 571,7 тис. грн, що спрямовані на 10 об’єктів у сумі 1 тис. грн, а також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання у сумі 1 570,7 тис. грн;

поточного середнього ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – зменшено обсяг по 1 об’єкту на суму 410 тис. грн і спрямовано на 1 об’єкт за тим самим напрямом.

Крім того, у надісланих Сумською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що на роботи щодо штучних споруд передбачено 29 000 тис. грн, або 5% загального обсягу субвенції; на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 241 148,1 тис. гривень.

За інформацією Сумської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 17.12.2019 р. № 6931/1/5.1-6-1435/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Сумською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 457 482,5 тис. грн, використано – у сумі 437 721,8 тис. грн, або 95,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 19 760,7 тис. грн;

- у січні-листопада 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області перераховано субвенцію у сумі 538 325 тис. грн (100% передбаченого обсягу на січень-листопад 2019 року), касові видатки за цей період становили 540 071 тис. грн. Таким чином, станом на 1 грудня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 18 014,7 тис. гривень.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Сумської області, що здійснюються у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 17 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Сумської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 332 222,6 тис. грн, поданий листом Сумської обласної державної адміністрації від 17.12.2019 р. № 01-14/12553 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

5.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра внутрішніх справ України Гончарова С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1233-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 12.12.2019 № 18247/15-2019 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1233-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 11.12.2019 № 1233-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МВС на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл:

1) видатків споживання у сумі 3 100 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат МВС/ та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 1007020 «Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Національна поліція України/;

2) видатків розвитку у сумі 7 326,5 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з надзвичайних ситуацій/ та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат МВС/.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Загалом перерозподіл видатків між бюджетними програмами МВС, як головного розпорядника коштів державного бюджету, здійснюватиметься на суму 10 426,5 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-листопад 2019 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

1001010 - проведено видатки в обсязі 391,9 млн грн, або 93,7% плану на звітний період та 85,8% уточненого плану на рік (456,5 млн грн);

1001220 - проведено видатки в обсязі 630,5 млн грн, або 96,3% плану на звітний період та уточненого плану на рік (654,5 млн грн);

1006280 - проведено видатки в обсязі 9 283,7 млн грн, або 97,3% плану на звітний період та 89,3% уточненого плану на рік (10 392,6 млн грн);

1007020 - проведено видатки в обсязі 24 751,8 млн грн, або 94,3% плану на звітний період та 86,3% плану на рік (28 678,7 млн грн).

Відповідно до інформації, зазначеної в листі МВС, перерозподіл видатків державного бюджету дозволить продовжити реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні /відповідні заходи здійснюються за бюджетною програмою 1001220/ та здійснення виплати колишнім працівникам одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності /такі виплати проводитимуться за бюджетною програмою 1007020/.

Окремо слід відмітити, що протягом року вже було збільшено видатки державного бюджету для створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту, а саме: Законом України від 31.10.2019 № 265-IХ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік"» (урядовий законопроект № 2283) за бюджетною програмою 1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» видатки розвитку спеціального фонду державного бюджету було збільшено на 2 200 000 тис. гривень.

Крім того, Урядом було прийнято розпорядження від 22.05.2019 № 358-р щодо здійснення перерозподілу видатків між бюджетними програмами МВС, яким, зокрема, передбачено збільшення обсягу видатків розвитку загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» /на 315 млн гривень/ за рахунок зменшення видатків розвитку за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту».

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом України від 31.10.2019 № 265-IХ, розпорядженням Уряду від 22.05.2019 № 358-р та запропонованих розпорядженням Уряду від 11.12.2019 № 1233-р, за бюджетною програмою 1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» загалом обсяг видатків розвитку збільшено на 2 522 326,5 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – на 322 326,5 тис. грн, за спеціальним фондом – на 2 200 000 тис. грн) і становитиме 6 959 239,3 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 661 826,5 тис. грн, за спеціальним фондом – 6 297 412,8 тис. грн).

Крім того, слід зазначити, що у 2018 році збільшення видатків державного бюджету для створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту також здійснювалось. Так, Урядом було прийнято розпорядження від 24.10.2018 № 770-р щодо здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету на 2018 рік між бюджетними програмами МВС, яким, зокрема, було запропоновано збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» /на 360 млн гривень/ за рахунок зменшення видатків розвитку за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту».

З огляду на загальний обсяг запропонованих протягом року змін до планових показників видатків державного бюджету для створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту, які могли бути враховані при плануванні бюджетних показників, взагалі постає питання щодо якості планування показників видатків для МВС і їх розподілу між бюджетними програмами МВС. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу МВС та Міністерства фінансів України.

Необхідно також зазначити, що звернення МВС до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, пояснень і розрахунків щодо зменшення обсягу коштів за запропонованими програмами та напрямів використання коштів (здійснюваних заходів) для створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Кунаєв А.Ю., Молоток І.Ф., Пушкаренко А.М., Урбанський А.І., Люшняк М.В., Дунаєв С.В., Крулько І.І., Цабаль В.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра внутрішніх справ України Гончаров С.М.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень щодо зазначеного перерозподілу, при цьому звернув увагу на необхідність забезпечення якісного бюджетного планування.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. внесла пропозицію рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 11 грудня 2019 року № 1233-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1) збільшення видатків споживання за бюджетною програмою 1007020 «Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України» на 3 100 тис. грн та зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» на 3 100 тис. грн;

2) збільшення видатків розвитку за бюджетною програмою 1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» на 7 326,5 тис. грн та зменшення видатків розвитку за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» на 7 326,5 тис. гривень.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утрималися» - 5, «не голосували» - 6.

5.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра охорони здоров’я України Семиволоса А.В. про погодження перерозподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань у 2019 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 р. № 1111-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 29.11.2019 р. № 10-07/46782/2-19 /копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань у 2019 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 р. № 1111-р (далі – розпорядження КМУ №1111-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 418-р затверджено План пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, одним із заходів якого визначено збільшення доступності лікарських засобів. Цим Планом передбачено етапне запровадження системи реімбурсації основних лікарських засобів. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» було визначено, що таке відшкодування здійснюється за рахунок коштів цільової субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Така субвенція була передбачена у 2017 році у обсязі 700 млн гривень та у 2018 році у обсязі 1 078,6 млн гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року № 135 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів» до 31 березня 2019 р. (включно) відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених за рецептами, виписаними на паперових рецептурних бланках, має здійснюватися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, передбаченої Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон).

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОЗ за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки споживання за бюджетною програмою (код 2311460) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» (далі – субвенція) у сумі 250 млн грн з розподілом між усіма обласними бюджетами та бюджетом міста Києва у додатку № 7 до Закону.

Поряд з тим, у статті 23 Закону встановлено, що з 1 квітня 2019 року відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань здійснюється Національною службою здоров’я України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно у державному бюджеті на 2019 рік за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки споживання за бюджетною програмою «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» (код 2308040) у сумі 750 млн гривень.

З огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 181 затверджено Порядок та умови надання субвенції, пунктом 4 якого визначено, що розподіл субвенції, яка передбачена в обласних бюджетах, здійснюється між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць відповідної області на підставі статистичних даних про кількість осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму.

Розпорядженням КМУ № 1111-р здійснено перерозподіл субвенції у обсязі 1 260,4 тис. гривень між місцевими бюджетами, а саме зменшено обсяг субвенції обласним бюджетам: Київської області на 529,4 тис. гривень, Одеської області на 365,5 тис. гривень, Харківської області на 365,5 тис. гривень та відповідно збільшено обсяг субвенції бюджету міста Києва на 1 260,4 тис. гривень.

У зверненні МОЗ до Комітету з приводу перерозподілу субвенції між місцевими бюджетами зазначається, що за інформацією департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністраціії) про використання субвенції станом на 31.08.2019 року виявлена заборгованість у розмірі 1 260,4 тис. гривень відповідно до звітів суб’єктів господарювання по лікарських засобах за рецептами, виписаними на паперових носіях до 31.03.2019 року, з метою погашення якої надаються кошти (при цьому обсяг субвенції, передбачений на 2019 рік для бюджету міста Києва у сумі 18 985,9 тис. гривень, використано у повному обсязі, з яких на потреби відшкодування аптечним закладам у сумі 18 420,0 тис. гривень та на списання заборгованості за рішенням Господарського суду м. Києва у розмірі 565,9 тис. гривень).

Довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 135 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів» серед іншого встановлено, що:

у разі подання суб’єктами господарювання звітів про лікарські засоби, відпущені до 31 березня 2019 р. (включно) за рецептами, виписаними на паперових рецептурних бланках, відшкодування їх вартості може здійснюватися за рахунок залишків субвенції, передбачених Законом;

місцеві ради у разі потреби мають право додатково понад обсяги субвенції приймати рішення щодо здійснення відшкодування з місцевих бюджетів вартості лікарських засобів, відпущених суб’єктами господарювання до 31 березня 2019 р. (включно).

Необхідно зазначити, що звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу субвенції не містить належних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (включаючи пояснення щодо можливих ризиків зменшення у запропонованому обсязі субвенції для обласних бюджетів).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2019 року місцевим бюджетам перераховано з державного бюджету 250 000 тис. грн субвенції, що становить 100% передбаченого на рік обсягу. Касові видатки місцевих бюджетів за цей період становили 242 233,2 тис. грн, або 96,9% плану на рік.

/Інформація щодо використання субвенції на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Дунаєв С.В., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра охорони здоров’я України Семиволос А.В.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. не висловив заперечень щодо перерозподілу субвенції, що розглядається.

Пацкан В.В. висловився проти перерозподілу субвенції і водночас звернув увагу на результати проведеного Рахунковою палатою аудиту у Полтавській, Львівській, Дніпропетровській та Харківській областях та відсутність інформації МОЗ щодо здійснених управлінських рішень по усуненню виявлених під час аудиту порушень у використанні коштів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І., зазначивши про відсутність необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та документів про згоду сторін, можливість врегулювання питання за рахунок коштів місцевих бюджетів, вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: перерозподіл субвенції між місцевими бюджетами, визначений згідно з розпорядженням КМУ № 1111-р, направити на доопрацювання (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, перерозподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, визначений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 р. № 1111-р, направити на доопрацювання.

Голосували: «за» - 24, «проти» - 1, «утрималися» - 0, «не голосували» - 6.

5.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Головного штабу – першого заступника Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту України Затолокіна С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1283-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молотка І.Ф./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) за дорученням Міністерства оборони України
(далі – Міноборони) надійшло звернення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України від 18.12.2019 № 518/10/1276 від 24.05.2019 № 220/2806 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1283-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2019 рік».

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1283-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міноборони на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання (видатки на оплату праці) у сумі 14 195,8 тис. гривень шляхом: зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міноборони/ та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2105010 «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту України/.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-листопад 2019 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

2101020 - в обсязі 69 404,4 млн грн, або 94,3% плану на звітний період та 86,4% уточненого плану на рік (80 356,7 млн грн);

2105010 - в обсязі 748,5 млн грн, або 96,6% плану на звітний період та 88,6 % уточненого плану на рік (844,7 млн грн).

Слід зазначити, що протягом року вже було збільшено видатки державного бюджету для забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту (далі – Держспецтрансслужба) /на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам Держспецтрансслужби/, а саме: Урядом було прийнято розпорядження від 22.05.2019 № 348-р щодо здійснення перерозподілу видатків між бюджетними програмами Міноборони, яким, зокрема, передбачено збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2105010 «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту» на 66 702,8 тис. грн (у тому числі на оплату праці – 59 525,2 тис. грн) за рахунок зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» на 66 702,8 тис. грн (у тому числі на оплату праці – 69 159,8 тис. грн).

Слід зауважити, що звернення Адміністрації Держспецтрансслужби Міноборони до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить будь-яких фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, зокрема, щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення щодо можливості зменшення видатків за запропонованим напрямом та ризиків такого зменшення), хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молоток І.Ф. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 18 грудня 2019 року № 1283-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 р. № 1283-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання (видатки на оплату праці) у сумі 14 195,8 тис. грн, шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2105010 «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту».

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 8.

5.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренка С.С. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у 2019 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1281-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 30635/0/2-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1281-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2019 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі передачі повноважень на виконання функцій або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій чи послуг, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Також положеннями частини шостої статті 23 Кодексу встановлено, що у разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження.

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 18.12.2019 № 1281-р встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу передати бюджетні призначення, передбачені у 2019 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», за розподілом згідно з додатком.

Відповідно до додатку до вищезазначеного розпорядження Уряду пропонується передати бюджетні призначення у сумі 10 078,3 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 8 260,9 тис. гривень), що передбачені у 2019 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» таким головним розпорядникам коштів державного бюджету:

Міністерству культури України за бюджетною програмою 1801010 «Загальне керівництво та управління у сфері культури» – у сумі 2 732,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 239,9 тис. грн);

Міністерству енергетики та захисту довкілля України за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики та захисту довкілля України» – у сумі 807,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 661,8 тис. грн);

Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501010 «Загальне керівництво та управління у сфері соціальної політики» – у сумі 244 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 200 тис. грн);

Міністерству розвитку громад та територій України за бюджетною програмою 2751010 «Загальне керівництво та управління у сфері розвитку громад та територій» – у сумі 6 294,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 5 159,2 тис. грн).

Пунктом 2 зазначеного розпорядження Уряду, зокрема, доручено:

Міністерству фінансів України після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету;

Міністерству енергетики та захисту довкілля спрямувати бюджетні кошти, передані відповідно до цього розпорядження, на забезпечення виплати заробітної плати працівникам, призначеним на посади фахівців з питань реформ у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» встановлено бюджетні призначення в обсязі 1 230 698,4 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 1 000 698,4 тис. грн, з них оплата праці – 820 244,6 тис. грн, видатки розвитку – 230 000 тис. гривень).

Поряд з цим, відповідно до розпорядження Уряду від 18.12.2018 № 1007-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2019 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління», враховуючи вимоги частини шостої статті 23 Кодексу було здійснено передачу бюджетних призначень, передбачених у 2019 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», у сумі 491 698,3 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 403 031,4 тис. гривень) окремим органам виконавчої влади (за розподілом згідно з додатком). Зазначене розпорядження Уряду було погоджено Комітетом на засіданні 19 грудня 2018 року. Зазначене рішення набрало чинності відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», тобто 1 січня 2019 року.

Крім того, у поточному році Урядом були прийняті рішення, якими також було визначено здійснити передачу бюджетних призначень, передбачених у 2019 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», окремим органам виконавчої влади, а саме розпорядження Кабінету Міністрів України: від 12.06.2019 № 416-р (17 000 тис. грн на заходи з інформатизації), від 05.07.2019 № 486-р (80 000 тис. грн на здійснення заходів із створення та функціонування центрів адміністративних послуг), від 05.07.2019 № 487-р (37 252,9 тис. грн на виплати з оплати праці фахівцям з питань реформ в Офісі Президента, Міністерстві у справах ветеранів та Міністерстві культури) та від 21.08.2019 № 667-р (3 371,5 тис. грн для Національного агентства України з питань державної служби на здійснення заходів з реалізації реформи державної служби).

Тобто загалом (із урахуванням розпорядження Уряду № 1281-р) за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», передано 639 601 тис. грн, залишок нерозподілених коштів становить 591 097,4 тис. гривень.

При цьому, слід зауважити, що передача бюджетних призначень згідно із розпорядженням Уряду від 12.06.2019 р. № 416-р була погоджена Комітетом ще 10 липня 2019 року, проте відповідні зміни до розпису державного бюджету за даними звітності Казначейства за підсумками січня-листопада поточного року так і не були внесені. Поряд з цим, передача бюджетних призначень згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 667-р також не здійснено у зв’язку із надходженням до Комітету звернення Національного агентства України з питань державної служби щодо неможливості виконання відповідних заходів до кінця поточного бюджетного періоду (лист від 17.10.2019 № 7311/30-19).

Інформація щодо передачі бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів та відповідальним виконавцям бюджетних програм відповідно до вищезазначених розпоряджень Кабінету Міністрів України роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Слід зазначити, що кошти за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» передбачаються для виконання постанови Уряду від 18.08.2017 № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 644 «Деякі питання упорядкування структури Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» (із змінами), відповідно до яких утворено у структурі апарату 15 пілотних міністерств (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство енергетики та захисту довкілля, Міністерство інфраструктури, Міністерство культури, молоді та спорту, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство соціальної політики, Міністерство фінансів, Міністерство цифрової трансформації, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство ветеранів, Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони), Офісі Президента України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Національному агентстві з питань державної служби та Державному агентстві з питань електронного урядування нові підрозділи (директорати міністерств, генеральні департаменти інших центральних органів виконавчої влади) для виконання завдань з формування державної політики, реалізації ключових національних реформ та координації заходів з впровадження державної політики.

Необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (із змінами) затверджено Порядок використання бюджетних коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (далі – Порядок).

Таким Порядком визначено напрями використання відповідних коштів, а саме:

оплата праці фахівців, призначених на посади з питань реформ /включаючи виплату посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премій, грошової допомоги до основної щорічної відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань/;

виплата Державному секретарю Кабінету Міністрів України, його першому заступнику та заступникам, Керівнику Апарату Офісу Президента України, державним секретарям міністерств, Голові НАДС, його першому заступнику та заступнику, Голові Державного агентства з питань електронного урядування, його першому заступнику та заступнику надбавки за виконання особливо важливої роботи;

здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 474 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1102-р), у тому числі на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення капітального та/або поточного ремонту або реконструкції приміщень, придбання техніки, меблів, систем кондиціювання, інвентарю, іншого обладнання та устаткування, у тому числі для дообладнання приміщень для проведення презентаційних, комунікаційних, інформаційних та тренінгових заходів, придбання ліцензійного програмного забезпечення, створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем, зберігання матеріальних активів, придбання експертно-аналітичних послуг, послуг з проведення соціологічних опитувань у рамках здійснення комплексної реформи державного управління /при цьому, положеннями пункту 2 постанови Уряду від 18.08.2017 року № 647 (із змінами) дозволено не застосовувати у 2019 році граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету/.

Відповідно до пояснень щодо зазначеної передачі бюджетних призначень, які наведено у листі Секретаріату Кабінету Міністрів України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1281-р підготовлено на підставі інформації щодо заповнення посад фахівців з питань реформ у Міністерстві культури, Міністерстві енергетики та захисту довкілля, Міністерстві соціальної політики, Міністерстві розвитку громад та територій з метою забезпечення виплат фахівцям з питань реформ, призначених на посади станом на 1 грудня 20019 року.

Необхідно також зауважити, що звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комітету щодо зазначеної передачі бюджетних призначень не містить фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зауважила, що у підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки лише сьогодні (18 грудня) Урядом прийнято рішення і відповідне звернення Господарсько-фінансового департаменту Кабінету Міністрів щойно надійшло, та запропонувала Комітету визначитися щодо погодження встановленої розпорядженням Уряду № 1281-р передачі бюджетних призначень.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до розпорядження КМУ
№ 1281-р. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1281-р передачу бюджетних призначень, передбачених у 2019 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», у сумі 10 078,3 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 8 260,9 тис. гривень) головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетними програмами та в обсягах відповідно до додатку до зазначеного розпорядження Уряду.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 3, «не голосували» - 12.

5.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра охорони здоров’я України Семиволоса А.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорону здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1274-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 18.12.2019 р. № 25-04/48850/2-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1274-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету /відповідальний виконавець бюджетних програм – Національна служба здоров’я/, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» обсягу таких видатків на 13 500 тис. грн;

зменшення за бюджетною програмою 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» обсягу таких видатків на 10 000 тис. грн;

збільшення за бюджетною програмою 2308030 «Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області» обсягу таких видатків на 23 500 тис. грн;

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-листопад 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

2308020 - у обсязі 15 322,4 млн грн, що становить 88,9% уточненого річного плану (визначено у обсязі 17 234,9 млн грн без врахування змін, внесених розпорядженням Уряду від 27.11.2019 № 1112-р) та 98,3% плану на звітний період;

2308030 - у обсязі 786,8 млн грн, що становить 81,4% річного плану (визначено у обсязі 966,8 млн грн), та 91,6% плану на звітний період;

2308040 - у обсязі 531,6 млн грн, що становить 70,9% річного плану (визначено у обсязі 750 млн грн, без врахування змін, внесених розпорядженням Уряду від 27.11.2019 № 1112-р) та 79,7% плану на звітний період.

Водночас, слід зазначити, що шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету обсяг видатків за бюджетною програмою 2308020 було збільшено на 2 000 млн грн відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 407-р та від 24.07.2019 р. № 600-р, натомість розпорядженням Уряду від 27.11.2019 р. № 1112-р – зменшено на 300 млн гривень.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОЗ, в якому зазначається, що його реалізація має на меті закріплення результатів впровадження пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області в частині забезпечення подальшої позитивної динаміки щодо структури госпіталізацій та стимулювання їх здійснення у випадках захворювань, які потребують лікування у стаціонарних умовах, а також забезпечення можливості здійснення у IV кварталі 2019 року своєчасних та у повному обсязі розрахунків з учасниками пілотного проекту, реалізація якого здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 131 «Деякі питання здійснення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області».

При цьому зазначено, що при визначенні потреби у видатках на 2019 рік за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню», за рахунок коштів якої оплачуються послуги з надання первинної медичної допомоги пацієнтам, які підписали декларацію з лікарем, що надає таку допомогу, планувалося, що протягом осінньо-зимового періоду кількість випадків захворювань населення суттєво зростатиме. Разом з тим, кількість підписаних декларацій пацієнтами не досягне попередньо очікуваного рівня, що і зумовило економію коштів за цією бюджетною програмою.

Окрім того, у матеріалах МОЗ також зазначається, що обсяг економії коштів за бюджетною програмою 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» обрахований, виходячи з фактичних даних щодо кількості рецептів, виписаних протягом січня-листопада поточного року, з урахуванням динаміки звернення пацієнтів за лікарськими засобами у цей же період.

Необхідно також зазначити, що звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (включаючи пояснення щодо можливих ризиків зменшення у запропонованому обсязі видатків щодо надання первинної медичної допомоги населенню та відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Крулько І.І., Люшняк М.В., а також перший заступник Міністра охорони здоров’я України Семиволос А.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зауважила, що у підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки Урядом рішення прийнято сьогодні (18 грудня) і відповідне звернення МОЗ щойно надійшло, та запропонувала Комітету визначитися щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1274-р перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1274-р перерозподілу видатків державного бюджету. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні на час голосування членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів від 18.12.2019 № 1274-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

Голосували: «за» - 12, «проти» - 1, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3 (на час голосування були присутні 17 членів Комітету).

5.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Демедюка С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Апарату Ради національної безпеки і оборони України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1278-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Апарату Ради національної безпеки і оборони України (далі – Апарат РНБО) від 18.12.2019 № 2568/20-17/2-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1278-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Апарату Ради національної безпеки і оборони України на 2019 рік».

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 18.12.2019 № 1278-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Апарату РНБО на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6501010 «Інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони», у сумі 12 300 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2019 рік Апарату РНБО за бюджетною програмою 6501010 «Інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 177 700 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 126 103,7 тис. грн, видатки розвитку – 51 596,3 тис. грн). Згідно зі звітом Казначейства за січень-листопад поточного року проведено видатки за загальним фондом в обсязі 89 576,1 тис. грн, або 59,5% плану на звітний період та 50,4% плану на рік.

Пояснення щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у зверненні Апарату РНБО. Так, відмічається, що додаткові бюджетні кошти будуть спрямовані на забезпечення роботи Головного ситуаційного центру України та створення захищеного центру зберігання та обробки даних, який буде виконувати функцію єдиного центру збереження інформації і відомостей державних електронних інформаційних ресурсів щодо критичної інфраструктури для побудови захищеної інтегрованої системи електронних державних реєстрів, баз даних, центрів зберігання та обробки даних.

При цьому, зазначено про економію коштів, яка виникла за цією бюджетною програмою за результатами проведення процедур закупівель товарів та послуг відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», зменшення витрат на оплату послуг, придбання обладнання, матеріалів, зміни плану закордонних відряджень тощо.

Необхідно також зазначити, що звернення Апарату РНБО до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, в частині конкретних заходів, які передбачається виконати за рахунок додаткових коштів), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Забуранна Л.В., а також заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Демедюк С.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 18 грудня 2019 року № 1278-р перерозподіл видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Апарату Ради національної безпеки і оборони України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6501010 «Інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони», у сумі 12 300 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1278-р.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 13.

5.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра соціальної політики України Ненюченко Н.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2019 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1284-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 18.12.2019 № 21825/0/2-19/51 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1284-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

- зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на 9 972,5 тис. гривень;

- збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

2501120 «Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України» на 4 642,8 тис. гривень;

2501190 «Надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, смерть яких пов'язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 року та особам, які отримали тілесні ушкодження, побої, мордування під час участі в зазначених акціях» на 5 329,7 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

2501120 - у обсязі 39,6 млн грн, що становить 87,3% річного плану (45,3 млн грн) та плану на звітний період;

2501190 - у обсязі 14,2 млн грн, що становить 86,2% річного плану (16,5 млн грн) та плану на звітний період;

2501480 - у обсязі 2,7 млрд грн, що становить 90,2% річного плану (3 млрд грн без врахування змін, внесених розпорядженням Уряду від 15.11.2019 № 1081-р) та 98,5% плану на звітний період.

Загалом перерозподілено видатки за бюджетними програмами, закріпленими за Мінсоцполітики, на суму 9,97 млн гривень.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінсоцполітики, в якому відмічено, що його здійснення дозволить:

розширити інформаційне мовлення та збільшити рівень охоплення аудиторії телеканалу «АТР Т», який наразі покриває найбільшу аудиторію в АР Крим /передбачено за бюджетною програмою 2501120/;

здійснити відповідно до Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей» виплату одноразової грошової допомоги 31 особі, яка має право на отримання такої допомоги та є учасником масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року /передбачено за бюджетною програмою 2501190/.

Збільшення видатків за бюджетними програмами 2501120 та 2501190 Мінсоцполітики запропоновано здійснити за рахунок коштів за бюджетною програмою 2501480 в результаті утворення економії коштів на надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв’язку із зменшенням загальної кількості облікованих внутрішньо переміщених осіб та проведення заходів, які вживаються Мінсоцполітики для вдосконалення контролю за здійсненням соціальних виплат таким особам.

Слід наголосити на тому, що Мінсоцполітики в результаті неякісного бюджетного планування, а також неефективного використання коштів вже вкотре (вшосте протягом року) звертається до Комітету за погодженням перерозподілу видатків державного бюджету.

Так, протягом поточного року відповідно до рішень Уряду було здійснено ряд перерозподілів видатків по загальному фонду державного бюджету між бюджетними програмами Мінсоцполітики, у тому числі тими, щодо яких в черговий раз пропонуються зміни, зокрема за бюджетною програмою 2501480 розпорядженням Уряду від 15.11.2019 № 1081-р видатки були зменшені на 21,5 млн грн, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1284-р додатково ще зменшуються на 9,97 млн гривень.

У той же час необхідно зазначити, що звернення Мінсоцполітики до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу та ризиків, які можуть виникнути до кінця поточного року у зв’язку із запропонованим зменшенням видатків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Дунаєв С.В., Саламаха О.І., Люшняк М.В., Крулько І.І., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник Міністра соціальної політики України Ненюченко Н.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зауважила, що у підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки Урядом рішення прийнято сьогодні (18 грудня) і відповідне звернення Мінсоцполітики щойно надійшло, та запропонувала Комітету визначитися щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1284-р перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1284-р перерозподілу видатків державного бюджету. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

- збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

2501190 «Надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 року та особам, які отримали тілесні ушкодження, побої, мордування під час участі в зазначених акціях» на 5 329,7 тис. гривень.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 1, «утрималися» - 3, «не голосували» - 11.

5.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики та захисту довкілля України Ковалевського С.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та захисту довкілля України на 2019 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1277-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі – Мінекоенерго) від 18.12.2019 № ВР/1.3-18.2.2-15297 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1277-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та захисту довкілля на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінекоенерго на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2401030 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері паливно-енергетичного комплексу й вугільної промисловості» на 5 000 тис. гривень (видатки розвитку);

2401070 «Ліквідація вугледобувних та торфодобувних підприємств» на 140 700 тис. гривень (видатки розвитку);

2401160 «Збереження природно-заповідного фонду» на 20 000 тис. гривень (видатки споживання);

2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 91 645 тис. гривень (у тому числі видатки розвитку – на 87 390 тис. гривень, видатки споживання – на 4 255 тис. гривень);

2407120 «Розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем» на 40 000 тис. гривень (видатки розвитку);

2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» на 25 277 тис. гривень (видатки розвитку);

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» на 322 622 тис. гривень (видатки розвитку).

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-листопад 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

2401070 – у обсязі 110 341 тис. грн, що становить 36,8% уточненого річного плану (299 705,1 тис. грн) та 38,9% плану на звітний період;

2401160 – у обсязі 312 668 тис. грн, що становить 83,5% річного плану (374 574 тис. грн) та 91,5% плану на звітний період;

2401270 – у обсязі 50 186,4 тис. грн, що становить 13,3% уточненого річного плану (378 236,8 тис. грн, зменшено на 24 319,1 тис. грн шляхом перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р) та 17,6% плану на звітний період;

2408120 – у обсязі 1 100 926,7 тис. грн, що становить 80,7% річного плану (1 364 876,2 тис. грн) та 90% плану на звітний період;

2401590 – у обсязі 2 945 984,8 тис. грн, що становить 100% уточненого річного плану (2 946 000 тис. грн) та 100% плану на звітний період;

2401030 та 2407120 – видатки взагалі не проводились (при цьому річний план за вказаними бюджетними програмами становить 8 396,1 та 50 000 тис. грн відповідно).

Слід нагадати, що згідно із чинною редакцією Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» за загальним фондом державного бюджету на 2019 рік бюджетні призначення (видатки розвитку) визначено у обсязі 2 630 000 тис. гривень /із урахуванням змін, внесених Законом України від 31.10.2019 № 265-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якими обсяг бюджетних призначень було збільшено на 1 000 000 тис. гривень/.

Разом з тим, керуючись частиною восьмою статті 23 Кодексу, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 222-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2019 рік» встановлено у межах загального обсягу видатків державного бюджету, передбачених Міненерговугіллю у загальному фонді державного бюджету на 2019рік, здійснити перерозподіл видатків державного бюджету, зокрема збільшено обсяг видатків розвитку за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» на 316 000 тис. грн /за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 2401070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на 360 000 тис. гривень/.

Крім того, необхідно зазначити, що Кабінетом Міністрів України з початку року виділено кошти з резервного фонду державного бюджету на державну підтримку вугільної галузі загалом у сумі 950 млн грн, а саме:

для забезпечення оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами у сумі 450 млн грн – розпорядження Уряду від 30.01.2019 № 59-р /за звітністю Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-листопада 2019 року видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2401700 «Забезпечення у 2019 році оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами» проведено у сумі 445,3 млн грн або 99% від виділеного обсягу/;

для забезпечення оплати праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам вугільної промисловості, на поворотній основі у загальній сумі 500 млн грн – розпорядження Уряду від 03.04.2019 № 224-р у сумі 350 млн грн та розпорядження Уряду від 14.08.2019 № 604-р у сумі 150 млн грн /у звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-листопада 2019 року вказані кошти за бюджетною програмою 2401710 «Оплата праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам вугільної промисловості» використано у повному обсязі/.

Таким чином, загалом на державну підтримку вугільної галузі, зокрема на заходи, пов’язані із реструктуризацією вугільної галузі (покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції), у державному бюджеті на 2019 рік (включаючи обсяг витрат за бюджетними програмами 2401590, 2401700, 2401710) буде передбачено видатки у обсязі 4 218 622 тис. гривень (за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за 2018 рік на відповідні заходи (за бюджетними програмами 1101570, 1101590, 1101710) фактично було витрачено 2 843 395,9 тис. грн, що становило 86% уточненого плану на рік, який було визначено у обсязі 3 305 000 тис. гривень).

Відтак, загалом за загальним фондом державного бюджету витрати на таку мету було збільшено на 2 588 622 тис. гривень шляхом здійснення за рішеннями Кабінету Міністрів України перерозподілів видатків державного бюджету (розпорядження Уряду від 27.03.2019 № 222-р та від 18.12.2019 № 1277-р) та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (розпорядження Уряду від 30.01.2019 № 59-р, від 03.04.2019 № 224-р та від 14.08.2019 № 604-р), а також внесення змін до державного бюджету на 2019 рік Законом України від 31.10.2019 № 265-ІХ.

Крім того, варто зазначити, що за наслідками реалізації положень розпорядження Уряду від 18.12.2019 № 1277-р потребуватиме уточнення розподіл за природоохоронними напрямами (заходами) коштів, передбачених за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2019 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393 (зі змінами) «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2019 рік».

Необхідно також зауважити, що звернення Мінекоенерго до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить будь-яких фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу та обґрунтувань щодо обсягів запропонованих змін бюджетних призначень, хоча надання відповідних розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зауважила, що у підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки Урядом рішення прийнято сьогодні (18 грудня) і відповідне звернення Мінекоенерго щойно надійшло, та запропонувала Комітету визначитися щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1277-р перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1277-р перерозподілу видатків державного бюджету. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2401070 «Ліквідація вугледобувних та торфодобувних підприємств» на 140 700 тис. гривень (видатки розвитку);

2401160 «Збереження природно-заповідного фонду» на 20 000 тис. гривень (видатки споживання);

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 0, «не голосували» - 14.

5.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики та захисту довкілля України Ковалевського С.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та захисту довкілля України на 2019 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1282-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі – Мінекоенерго) від 18.12.2019 № ВР/1.3-18.2.2-15297 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1282-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та захисту довкілля на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

зменшення цих видатків за бюджетною програмою 2401210 «Державна цільова екологічна програма першочергових заходів приведення у безпечний стан об’єктів і майданчика колишнього уранового виробництва виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» на 2019-2023 роки» на 5 729,7 тис. гривень;

збільшення таких видатків за бюджетною програмою 2401140 «Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів» на 5 729,7 тис. гривень.

2401140 – у обсязі 23 231,8 тис. грн, що становить 85,2% річного плану (27 263,5 тис. грн) та 93,3% плану на звітний період;

2401210 – видатки взагалі не проводились (при цьому річний план становить 14 914,6 тис. грн).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Трухін О.М., Забуранна Л.В., Цабаль В.В., Пушкаренко А.М., а також заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України Ковалевський С.С., радник Міністра енергетики та захисту довкілля України Ярова Є.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зауважила, що у підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки Урядом рішення прийнято сьогодні (18 грудня) і відповідне звернення Мінекоенерго щойно надійшло, та запропонувала Комітету визначитися щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1282-р перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію визначитися щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1282-р перерозподілу видатків державного бюджету.

За підсумками голосування встановлений розпорядженням Уряду № 1282-р перерозподіл видатків державного бюджету не був підтриманий присутніми на засіданні членами Комітету /присутні на засіданні члени Комітету у повному складі утрималися/.

Таким чином, за наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету не прийняв позитивного рішення щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1282-р.

10. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 р. № 1280-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 18.12.2019 р. № 05220-02-2/33841 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 р. № 1280-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – розпорядження КМУ № 1280-р).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінфіну за загальним фондом затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»
(далі – субвенція) у сумі 4 756 618,1 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Уряду від 06.02.2012 № 106 (із змінами) «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», згідно з якими визначено, що:

субвенція спрямовується серед іншого на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності, а однією з основних умов її надання є спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності;

переліки об’єктів та заходів за рішенням Кабінету Міністрів України затверджуються Кабінетом Міністрів України або місцевими держадміністраціями, виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Розподіл субвенції у обсязі 2 978 736,534 тис. грн здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 39-р, від 05.06.2019 р. № 365-р, від 10.07.2019 р. № 500-р та від 04.12.2019 р. № 1192-р, що погоджено Комітетом.

Згідно з пунктом 1 та додатками до розпорядження КМУ № 1280-р затверджено розподіл у 2019 році частини субвенції:

між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами) згідно з додатком 1 (в обсязі 1 763 087,328 тис. грн);

між місцевими бюджетами Закарпатської (8 000 тис. грн) і Тернопільської (2 000 тис. грн) областей згідно з додатком 2 (у обсязі 10 000 тис. грн). При цьому обласному бюджету Закарпатської області кошти передбачено для відновлення об’єктів інфраструктури та бюджетної сфери, пошкоджених внаслідок стихійного лиха, що сталося 7 липня 2019 року.

Поряд з тим встановлено, що переліки об’єктів і заходів, які фінансуються у 2019 році за рахунок субвенції згідно з додатком 2, формуються та затверджуються відповідними місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад.

Згідно з пунктом 2 розпорядження КМУ № 1280-р внесено зміни до раніше визначеного розподілу субвенції, зокрема:

у додатку 1 до розпорядження Уряду від 23.01.2019 р. № 39-р щодо уточнення обсягів видатків, назв об’єктів за місцевими бюджетами Волинської, Закарпатської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей;

у додатках 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 365-р щодо місцевих бюджетів Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей.

Необхідно звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять розрахунків, обґрунтувань та пояснень щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами. Крім того, на час розгляду питання на засіданні Комітету розпорядження КМУ № 1280-р не розміщено на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (хоча відповідне оприлюднення актів Кабінету Міністрів України передбачено частиною п’ятою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Таким чином, з урахуванням прийнятих Урядом розпоряджень від 23.01.2019 р. № 39-р, від 05.06.2019 р. № 365-р, від 10.07.2019 р. № 500-р, від 04.12.2019 р. № 1192-р і розпорядження КМУ № 1280-р нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2019 рік обсягом становить 4 794,238 тис. гривень.

Довідково: за даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-листопад 2019 року з державного бюджету місцевим бюджетам надано 2 849 млн грн субвенції, що становить 68,9% плану на відповідний період.

Поряд з тим, на виконання вимог пункту 26 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенцією у обсязі 2 566 688 тис. грн для здійснення відповідних витрат у 2019 році з урахуванням їх цільового призначення. Поряд з тим на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів станом на 01.01.2019 року утворився залишок коштів за субвенцією у сумі 21 995,1 тис. грн (хоча у частині другій статті 57 Кодексу визначено інше).

Касові видатки місцевих бюджетів за січень-листопад 2019 року за субвенцією становили 3 347,9 млн грн (з яких за рахунок залишку таких коштів, що утворився на 01.01.2019 р., – 1 928,9 млн грн), що становить 26,3% до плану з урахуванням залишку.

Слід відмітити, що пунктом 24 розділу «Прикінцеві положення» Закону також передбачена норма щодо збереження на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів залишків коштів за субвенцією для здійснення відповідних витрат у 2020 році з урахуванням їх цільового призначення.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. зауважив, що у підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки Урядом рішення прийнято сьогодні (18 грудня) і відповідне звернення Мінфіну щойно надійшло, та запропонував Комітету визначитися щодо погодження розподілу та змін до розподілу субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 1280-р.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію визначитися щодо погодження розподілу та змін до розподілу субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 1280-р. За підсумками голосування більшістю присутніх на засіданні членів Комітету було підтримано погодження такого розподілу та змін до розподілу субвенції.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з пунктами 1 і 2 та додатками до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 р. № 1280-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утрималися» - 4, «не голосували» - 13.

6. Слухали:

Інформацію про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році /розглянуто після підпункту 5.2 пункту 5 порядку денного.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні, затверджений рішенням Рахункової палати від 26.11.2019 р. № 33-8 /далі – Висновок РП/, який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ /12.12.2019 р. електронну версію Висновку РП направлено народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ, а витяг з цього документу з узагальненими висновками та пропозиціями роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП з урахуванням Висновків щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2019 року в частині надходжень (затверджених рішенням Рахункової палати від 08.10.2019 р. № 28-5 /15.10.2019 р. електронну версію Висновків направлено народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ/), а також останні звітні дані Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/, Державної податкової служби України /далі – ДПС/, інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» /далі – Закон/ та виконання бюджетів у поточному році і звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал, ІІ квартал і ІІІ квартал 2019 р. (порівняно з відповідним періодом 2018 р.) становив за оперативною оцінкою Держстату відповідно 102,5%, 104,6% і 104,2% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у листопаді п.р. – 100,1%, з початку року – 104,3% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 107,4%/; індекс цін виробників промислової продукції у жовтні п.р. – 98,8%, з початку року – 98,9% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 110,1%/.

У Висновку РП відмічено, що в умовах надпрогнозованого зростання економіки державний бюджет у звітному періоді не виконано як за доходами, так і за видатками.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів на 01.12.2019 р. склав 21,93 млрд дол. США і збільшився у листопаді п.р. на 0,53 млрд дол. США, або на 2,5% (з початку року збільшився на 1,11 млрд дол. США, або на 5,3%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-листопад (в середньому) і на кінець листопада п.р. становив відповідно 26,05 і 24,04 грн/дол. США /прогнозний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, середньорічний і на кінець року – 28,2 і 29,4 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.12.2019 р. 90 млрд грн (проти 60,9 млрд грн на 01.01.2019 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 55 млрд грн (проти 9,9 млрд грн на 01.01.2019 р.), на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 24,2 млрд грн, на інших рахунках – 10,8 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 11 місяців п.р. становили 899,7 млрд грн, що на 56,4 млрд грн, або на 6,7%, більше відповідного показника за минулий рік. Рахункова палата звертає увагу, що збільшення доходів державного бюджету порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено, насамперед, за рахунок коштів Національного банку, зростання цін, заробітної плати, збільшення обсягів імпорту, авансового перерахування державними підприємствами частини чистого прибутку.

До загального фонду за січень-листопад п.р. надійшло доходів в обсязі 792,2 млрд грн, що на 51 млрд грн, або на 6,1%, менше уточненого плану на цей період, при тому що такий план вже зменшено на 9,8 млрд грн у зв‘язку із зменшенням річного затвердженого плану на 20,1 млрд грн згідно із змінами до Закону, внесеними законом від 31.10.20198 р. № 265-IХ. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зросли на 4,1% при плановому річному зростанні на 9% /уточнений план на 2019 р. до факту за 2018 р./, що також вказує на проблеми їх виконання у п.р.

При цьому за окремими доходами відбулося перевиконання плану за звітний період, зокрема: кошти, що перераховуються Національним банком (+17,3 млрд грн) /при встановленому Законом плані 47,6 млрд грн перераховано 64,9 млрд грн, що відповідає показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2018 рік/; податок на прибуток підприємств (+6,5 млрд грн); податок та збір на доходи фізичних осіб (+4,1 млрд грн); акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+2,1 млрд грн); збори на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (+1,7 млрд грн).

Щодо коштів від НБУ за останні два роки має місце значне відхилення фактичних надходжень від показників, врахованих у державному бюджеті (у 2018 р. – менше на 5,9 млрд грн, або на 11,7%; у 2019 р. – більше на 17,3 млрд грн, або на 36,3%), що свідчить про наявність проблеми реалістичного планування відповідного показника.

Однак, не виконано план надходжень за рядом основних бюджетоутворюючих платежів, насамперед: ПДВ з ввезених на територію України товарів (-36,6 млрд грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-15,8 млрд грн); рентної плати за користування надрами (-11,1 млрд грн) /особливо в частині природного газу (-10,8 млрд грн)/; частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (-10,7 млрд грн); ПДВ із вироблених товарів з урахуванням бюджетного відшкодування (майже -8 млрд грн).

За Висновком РП невиконання планового показника доходів загального фонду спричинено, зокрема, відхиленням окремих фактичних макропоказників від прогнозних (насамперед, меншим, порівняно із врахованим у бюджеті, курсом гривні до іноземних валют), системними недоліками законодавчого регулювання, планування й адміністрування акцизного податку з тютюнових виробів, зменшенням Кабінетом Міністрів для окремих державних підприємств нормативу відрахування до бюджету частини чистого прибутку після набрання чинності Законом, зростанням податкової заборгованості суб’єктів господарювання перед державним бюджетом з початку року.

За інформацією ДПС невиконання плану надходжень рентної плати за користування надрами для видобування природного газу пояснюється зменшенням декларування податкових зобов’язань у зв’язку із зменшенням ціни на газ, а акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – в основному внаслідок скорочення обсягів реалізації та виробництва тютюнових виробів.

Таким чином, наразі залишається висока вірогідність невиконання річного плану доходів загального фонду державного бюджету, на що також вказує Рахункова палата.

Бюджетне відшкодування ПДВ за 11 місяців п.р. здійснено в обсязі 142,1 млрд грн, що на 20,5 млрд грн, або на 16,8%, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС на 01.11.2019 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 20,97 млрд грн (зменшилася на 7,7 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 0,6 млрд грн (практично не змінилася).

До спеціального фонду за січень-листопад п.р. надійшло доходів в обсязі 107,5 млрд грн, що становить 108,7% затверджених із змінами річних показників та на 30,4% більше, ніж за відповідний період 2018 р. У звітному періоді найбільшим за обсягом джерелом доходів спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ, які становили більш ніж третину зазначених доходів: надійшло 40,5 млрд грн, або 120,2% затверджених із змінами річних показників. Разом з тим, суттєве зростання доходів спеціального фонду проти минулого року та плану на звітний період пояснюється, насамперед, таким.

У 2019 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховується 75% (у 2018 р. – 50%) акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби /пункт 41 розділу VI Кодексу/, які є джерелами доходів державного дорожнього фонду. За 11 місяців до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 49,5 млрд грн, що становить 98,2% затвердженого із змінами річного плану, та на 3,7 млрд грн, або на 8%, більше плану на звітний період. Отже, як і в минулому році, можливим є перевиконання відповідного річного плану. З цього приводу слід зазначити, що 13 грудня 2019 р. набула чинності норма, згідно з якою у разі перевиконання надходжень до державного дорожнього фонду такі кошти розподіляються за відповідними напрямами спрямування автоматично в пропорціях, визначених частиною четвертою статті 24-2 Кодексу, при цього подальший розподіл коштів на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах має здійснюватися відповідно до вимог частини другої статті 103-1 Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 Кодексу (тобто за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом, здійснюється розподіл додаткового обсягу відповідної субвенції між місцевими бюджетами) /пп. 12 п. 1 р. І Закону України від 14.11.2019 р. № 293-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»/.

Поряд з тим, відбулося значне перевиконання загального обсягу планових надходжень від митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» /згідно з пунктом 7 статті 11, пунктом 16 статті 14 і пунктом 9 Прикінцевих положень Закону такі платежі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Пенсійному фонду/: при річному плані у сумі 1 млрд грн за 11 місяців п.р. надійшло загалом 7,1 млрд грн, або в 7,1 раза більше.

Крім того, до спеціального фонду зараховано конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення, у сумі 1,56 млрд грн (переважна більшість яких надійшла ще у лютому п.р.), при цьому у державному бюджеті на 2019 рік спочатку не було передбачено планових показників таких коштів, хоча згідно із статтею 35 Закону у разі їх надходження такі кошти у сумі 524 млн грн зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Міноборони на облаштування військових комісаріатів та їх всебічне забезпечення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Комітет у червні і вересні п.р. рекомендував Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо унормування питання зарахування і розподілу таких коштів, однак Урядом не було вирішено зазначене питання, тому за ініціативою Комітету при внесенні змін до Закону (закон від 31.10.2019 р. № 265-IX) унормовано зарахування цих коштів із спрямуванням на розвиток автомобільних доріг державного значення (загалом 1036,1 млн грн) та облаштування військових комісаріатів (524 млн грн).

За даними ДПС на 1 листопада п.р. переплати до державного бюджету становили 55,8 млрд грн (проти 37,1 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 97,2 млрд грн (збільшився з початку року на 11,5 млрд грн, або на 13,4%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів контролюючих органів щодо управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-листопад 2019 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 34,9 млрд грн (при затвердженому граничному обсягу дефіциту – 91,1 млрд грн), при цьому за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 38,1 млрд грн при уточненому плані на цей період у сумі 55,3 млрд грн, а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 3,2 млрд грн. Нижчий показник дефіциту державного бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед, проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших ніж отримано доходів і коштів від повернення кредитів, при тому що за загальним фондом не виконано план надходжень від приватизації державного майна на звітний період, а витрати на погашення державного боргу проведено в більшому обсязі, ніж передбачено Законом.

Від приватизації державного майна за 11 місяців п.р. до загального фонду надійшло 531,2 млн грн, або 3,4% уточненого плану на звітний період (при затвердженому річному плановому показнику 17,1 млрд грн), в основному від продажу об’єктів малої приватизації. Основні надходження від приватизації державного майна очікувалося отримати саме від приватизації об’єктів великої приватизації, зокрема розпорядженням КМУ від 16.01.2019 р. № 36-р затверджено перелік об’єктів великої приватизації державної власності, до якого включено 21 об’єкт. Проте за інформацією Фонду держмайна на сьогодні залишається заблокованою судовими рішеннями приватизація 2 об’єктів великої приватизації (ПАТ «Центроенерго» і ПАТ «Сумихімпром»), а 6 таких об’єктів розблоковані лише влітку п.р. і наразі за 5 з цих об’єктів Урядом визначено радників для підготовки до продажу (зокрема, ПрАТ «Президент-Готель», АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія "Краснолиманська"», ДП «Завод "Електроважмаш"», АТ «Одеський припортовий завод»), при цьому всупереч рішенню Кабінету Міністрів досі не передані до Фонду держмайна такі об’єкти: Міністерством охорони здоров’я – ПрАТ «Індар», Секретаріатом КМУ – ДПАТ «Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"», тому на сьогодні не відібрано радників для підготовки до приватизації цих об’єктів та не визначені терміни їх приватизації. Щодо приватизації об’єктів електроенергетики Фонд держмайна повідомив, що у зв’язку з дорученнями Уряду питання передачі теплоелектроцентралей у власність територіальних громад потребує остаточного вирішення. Отже, вкотре вбачається ймовірним значне невиконання річного плану надходжень від приватизації державного майна. Хоча вже набрав чинності Закон України від 02.10.2019 р. № 145-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"», його практичне застосування щодо розширення переліку об’єктів приватизації у цьому році малоймовірне.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 11 місяців п.р. здійснені в обсязі 394,7 млрд грн (113,7% затвердженого річного обсягу та 95,8% уточненого річного плану), з них до загального фонду – 384,2 млрд грн (118,3% затвердженого річного обсягу та 98,6% уточненого річного плану), з яких переважну більшість становили внутрішні запозичення – 321,15 млрд грн (159% затвердженого річного обсягу та 98,6% уточненого річного плану).

Збільшення плану державних запозичень до загального фонду відбулося з одночасним збільшенням планових показників погашення державного боргу загалом на 73,98 млрд грн (при цьому збільшено план щодо внутрішніх боргових операцій та зменшено – щодо зовнішніх), що пов’язано в основному з підвищенням попиту на короткострокові і середньострокові ОВДП та відповідно потребує додаткових коштів на погашення внутрішнього боргу у п.р. (які не передбачені у державному бюджеті на 2019 рік). Такі операції допускаються згідно з абзацами четвертим і п’ятим частини першої статті 16 Кодексу.

За інформацією Міністра фінансів Маркарової О.С. під час «години запитань до Уряду» на засіданні Верховної Ради 06.12.2019 р. з початку п.р. обсяг портфелю іноземних інвесторів в українські ОВДП зріс більше ніж у 16 р. та перевищив 100 млрд грн, чому сприяли приєднання України до мережі міжнародного депозитарію Сlearstream і запровадження концепції номінального утримувача, а також проведення з жовтня п.р. аукціонів з розміщення ОВДП через електронну інформаційно-торгівельну систему – Bloomberg. За Висновком РП полегшення доступу нерезидентів до ринку державних цінних паперів сприяло зростанню обсягів запозичення ОВДП, номінованих у гривні, і зменшенню з березня п.р. їх середньозваженої дохідності, однак зростання частки ОВДП, що перебувають у власності нерезидентів, збільшує ризики дестабілізації фінансової ситуації у разі їх виходу з ринку внутрішніх запозичень. Зокрема, у листопаді п.р. середньозважена дохідність гривневих ОВДП становила 15,09% річних і знизилась на 3,87 в.п. відносно січня п.р., проте ще залишається достатньо високою, що потребуватиме значних видатків державного бюджету на обслуговування боргу.

Зовнішні запозичення за загальним фондом надійшли у сумі 63 млрд грн (що за інформацією Мінфіну включає залучення другого траншу кредиту під гарантію Світового банку в обсязі 529,2 млн євро, дорозміщення ОЗДП 2018 року на номінальну суму 350 млн дол. США, здійснення випуску єврооблігацій на номінальну суму 1 млрд євро та залучення кредиту на номінальну суму 250 млн дол. США), або 51,4% затвердженого річного плану та 98,6% уточненого річного плану.

Слід відмітити, що у березні-липні п.р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснено дострокове погашення векселів, що були видані ним в обмін на ОВДП, загалом у сумі 9,1 млрд грн /при цьому у 2018 р. здійснено таку операцію у сумі 1 млрд грн/ та відображено у звітності за кодом 601100 «Надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів». Ці надходження не планувалися у Законі, а відтак є додатковим джерелом фінансування загального фонду державного бюджету у 2019 р. Крім того, вони не є борговим джерелом фінансування бюджету, а відображають виконання зобов’язань перед державним бюджетом, відтак можуть надходити до загального фонду незалежно від наявності відповідного планового показника. Разом з тим, з метою зменшення державного боргу Урядом відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу прийнято рішення про зміну обсягів джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 9,1 млрд грн (зменшення за кодом 401000 «Запозичення» у зв’язку з відповідними надходженнями за кодом 601100) /розпорядження КМУ від 21.08.2019 р. № 675-р/, що погоджено з Комітетом. Потім, керуючись цією ж нормою Кодексу, прийнято розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1104-р (погоджене з Комітетом), яким передбачено зміну обсягів джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 16,4 млрд грн (збільшено за кодом 401000 «Запозичення» та зменшено за кодом 500000 «Надходження від приватизації державного майна») через значне невиконання плану надходжень від приватизації та необхідність заміщення недоотриманих джерел фінансування у п.р., внаслідок чого на відповідну суму збільшиться державний борг, але це допускається відповідно до частини першої статті 16 і частини четвертої статті 15 Кодексу. Таким чином, рішення Уряду щодо зміни обсягу планових запозичень у 2019 році (спочатку щодо зменшення на 9,1 млрд грн, а потім щодо збільшення на 16,4 млрд грн, тобто загалом збільшення на 7,28 млрд грн) вбачаються непослідовними та невиваженими.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) становили 10,5 млрд грн, або 47,2% затвердженого із змінами річного плану та в 1,5 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Отже, стан залучення таких запозичень дещо поліпшився, але залишається низьким та є наслідком неналежної діяльності відповідальних виконавців інвестиційних проектів та системних недоліків у забезпеченні впровадження таких проектів.

Платежі з погашення державного боргу у звітному періоді здійснені у сумі 337,2 млрд грн (123,8% затвердженого показника на рік та 97,4% уточненого річного плану), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 253,8 млрд грн, зовнішнього боргу – 83,4 млрд грн. При цьому майже половину загального обсягу виплат становило погашення за короткостроковими зобов’язаннями (152,6 млрд грн).

Загальна сума державного і гарантованого державою боргу на 31 жовтня 2019 р. становила 2045,4 млрд грн та зменшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 122,98 млрд грн, або на 5,7%. Обсяг державного боргу зменшився з початку року на 65,3 млрд грн, або на 3,5%, і становив 1794,99 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 2 060,1 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 56,7 млрд грн, або на 18,7%, і становив 250,45 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 388,6 млрд грн). Зменшення боргу у гривневому еквіваленті є наслідком у першу чергу зміцнення офіційного курсу гривні до долара США порівняно з початком року (на 31.12.2018 р. – 27,69 грн/дол. США, на 30.11.2019 р. – 24,04 грн/дол. США), на що також звертає увагу Рахункова палата.

За звітними даними у січні-жовтні п.р. державні гарантії не надавалися (згідно з статтею 6 Закону граничний обсяг їх надання – 27,28 млрд грн), хоча наприкінці року ще можуть бути надані, зважаючи на наявність відповідних рішень Уряду (наприклад, Постанова КМУ від 27.11.2019 р. № 961 «Про надання у 2019 році державної гарантії за зобов’язаннями Державної іпотечної установи» /1,2 млрд грн/) та практику попередніх років.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом збільшилися з початку року на 11,5 млрд грн та на кінець листопада п.р. становили 11,9 млрд грн, а за спеціальним фондом – збільшилися на 12,5 млрд грн і становили відповідно 47,4 млрд грн.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-листопад п.р. видатки проведено загалом у сумі 933,45 млрд грн, або 85,4% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом - у сумі 834,7 млрд грн (84,8% бюджетних призначень (зменшених на 21,98 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ) та 92,4% уточненого плану на звітний період /або на 68,4 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом - у сумі 98,7 млрд грн (90,4% бюджетних призначень).

На 1 грудня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 39 бюджетними програмами (з урахуванням змін до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ), незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

У звітному періоді проведенню деяких видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадило тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та зволікання щодо проведення процедур закупівель. У Висновку РП зазначено, що видатки за більшістю бюджетних програм державного бюджету здійснені в обсягах, що менше плану на звітний період, насамперед, внаслідок низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу, що зокрема призвело до незавершення закупівель, відтермінування початку проведення видатків, неналежного впровадження державних інвестиційних проектів.

Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу станом на 15 грудня п.р Комітетом розглянуто 66 звернень щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету /з них 6 – повернуто на доопрацювання/. Велика кількість таких звернень і значні обсяги перерозподілу коштів вказують на наявність серйозних прорахунків при бюджетному плануванні, що підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів, підкреслює реагування на поточні завдання та свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами.

Пенсійному фонду за загальним фондом державного бюджету спрямовані видатки у сумі 153,9 млрд грн, або 100% уточненого плану на січень-листопад 2019 р., що на 19,7% (на 25,3 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Поряд з тим, Урядом збільшено видатки для Пенсійного фонду на 7,9 млрд грн шляхом здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету, передбачених Мінсоцполітики (розпорядження КМУ від 22.05.2019 р. № 357-р, погоджене з Комітетом).

Крім того, у 2019 р. за спеціальним фондом державного бюджету передбачено видатки на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду, у сумі 1 млрд грн за рахунок митних платежів від розмитнення транспортних засобів /про що вище зазначено/, при цьому на індексацію пенсій – за рахунок понадпланових надходжень таких платежів. На 01.12.2019 р. Пенсійному фонду перераховано зазначених коштів у сумі 7,1 млрд грн (з яких 0,7 млрд грн – залишок цих коштів за 2018 р.).

Таким чином, загалом Пенсійному фонду за 11 місяців п.р. спрямовано 161,7 млрд грн, що становить 17,3% усіх проведених видатків державного бюджету за звітний період, при цьому річний уточнений план відповідних видатків (разом за загальним і спеціальним фондами) становить 182,3 млрд грн. Зважаючи на наведене, тимчасовість надходжень до спеціального фонду від розмитнення транспортних засобів (визначених Законом додатковими джерелами виплат пенсій) та відповідні бюджетні призначення на 2020 рік у сумі 172,6 млрд грн, у наступному році може виникнути потреба у додаткових видатках загального фонду державного бюджету на таку мету.

При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства у січні-листопаді 2019 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 111,1 млрд грн, з яких повернуто 100,8 млрд грн, а загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками на 01.12.2019 р. /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 58,3 млрд грн та збільшився з початку року на 5,5 млрд грн.

Отже, порівняно з минулим роком фінансовий стан Пенсійного фонду не поліпшується, навпаки збільшується його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР, на що також звернуто увагу у Висновку Рахункової палати. На рекомендації Комітету з даного питання Мінфін повідомив, що вважає доцільним повернутися до питання погашення заборгованості Пенсійного фонду перед ЄКР після досягнення цим фондом бездефіцитності.

Видатки на обслуговування державного боргу за січень-листопад 2019 р. проведені в обсязі 114,2 млрд грн, що становить 92,4% бюджетних призначень (зменшених на 21,6 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ) та 92,9% уточненого плану на звітний період, або на 8,7 млрд грн менше (економія коштів виникла внаслідок ревальвації гривні до іноземних валют та міцніший обмінний курс гривні, ніж врахований при затвердженні державного бюджету на 2019 рік). При цьому частка таких видатків у загальному обсязі проведених видатків державного бюджету становить 12,2%.

У січні-листопаді п.р. прийнято 17 рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, з них 2 рішення скасовано /на здійснення заходів з відновлення безперебійного мовлення Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення з метою забезпечення інформаційної безпеки держави, а також на здійснення заходів з проведення незалежного аудиту Державного концерну «Укроборонпром» та його підприємств із залученням міжнародних експертів на поворотній основі/. Згідно з чинними рішеннями Уряду розподілено 1,3 млрд грн коштів резервного фонду, або 89,6% первинних бюджетних призначень (змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ такі призначення збільшено на 0,5 млрд грн до 2 млрд грн з метою їх достатності до завершення року на непередбачені видатки), при цьому касові видатки за 10 місяців п.р. становили 1,1 млрд грн, або 76,2% первинних бюджетних призначень. Разом з тим, окремі з таких рішень не у повній мірі відповідають меті створення цього фонду відповідно до частини першої статті 24 Кодексу (для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету), про що також зазначено у Висновку РП. Наприклад, Міненерговугілля виділено кошти для: забезпечення оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами (розпорядження КМУ від 30.01.2019 р. № 59-р) у сумі 450 млн грн, з яких використано 445,3 млн грн; оплати праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою зарплати працівникам вугільної промисловості, на поворотній основі (розпорядження КМУ від 03.04.2019 р. № 224-р і від 14.08.2019 р. № 604-р) загалом у сумі 500 млн грн, які повністю використані.

За січень-листопад 2019 р. повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 6,8 млрд грн, або 81,8% затвердженого на рік показника та 84,4% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,35 млрд грн, або 24,7% затвердженого на рік показника.

За 11 місяців п.р. надано кредитів на суму 8,3 млрд грн, або 54,6% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – на суму 2,4 млрд грн (93,6% бюджетних призначень (збільшених на 1,9 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ) або 67,6% уточненого плану на звітний період) та із спеціального фонду – на суму 5,9 млрд грн (46,7% бюджетних призначень).

На 01.11.2019 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 2,8 млрд грн і збільшилася з початку року майже в 2 рази, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1 млрд грн (35,3% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 5,8%. Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.11.2019 р. становила 20,98 млрд грн і зменшилася з початку року на 7,3%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 2,8 млрд грн (13,2% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 37,1%.

Відповідно до статті 22 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за двома бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. За зверненнями відповідно Мінагрополітики і Мінприроди Комітетом погоджено рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу коштів за: бюджетною програмою 1201140 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» /розпорядження КМУ від 27.03.2019 р. № 196-р (із змінами від 15.11.2019 р. № 1153-р)/ у сумі 2,93 млрд грн (яка відповідає бюджетним призначенням, зменшеним на 0,57 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ); бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» /постанова КМУ від 24.04.2019 р. № 393 (із змінами від 05.06.2019 № 513)/ у сумі 398,2 млн грн (майже у повному обсязі з урахуванням здійсненого перерозподілу коштів на іншу програму у сумі 24,3 млн грн).

Відповідно до статті 33 Закону у 2019 р. Кабінет Міністрів за погодженням з Комітетом визначає обсяги і порядок спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення /який збережено на рахунках спеціального фонду державного бюджету/, на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які потребують поліпшення житлових умов. За інформацією Казначейства нерозподілений залишок таких коштів на 01.01.2019 р. становив 2,65 млн дол. США, або у гривневому еквіваленті 73,4 млн грн за офіційним курсом НБУ на цю дату. На виконання цієї норми Комітетом погоджено постанову КМУ від 22.05.2019 р. № 445, якою передбачено спрямувати вказані кошти МВС за бюджетною програмою 1007040
(30 млн грн) та Мінсоцполітики на субвенцію місцевим бюджетам за бюджетною програмою 2511190 (у сумі залишку цих коштів за вирахуванням суми для МВС). При цьому з огляду на вимоги частини шостої статті 108 Кодексу розпорядженням КМУ від 14.08.2019 р. № 680-р здійснено розподіл такої субвенції між місцевими бюджетами у сумі 37,2 млн грн, що погоджено Комітетом.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 11 місяців п.р. трансферти з державного бюджету передані місцевим бюджетам у сумі 238,95 млрд грн, що становить 87,3% уточненого річного плану /такий план враховує погоджені Комітетом рішення Уряду щодо розподілу і перерозподілу трансфертів державного бюджету між місцевими бюджетами/ та 95,1% уточненого плану на звітний період.

Базова дотація перерахована у сумі 9,5 млрд грн, або 100% плану на січень-листопад п.р. Додаткові дотації (крім стабілізаційної дотації, розподіл якої між місцевими бюджетами здійснено Урядом лише наприкінці листопада п.р.) також надано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 6,2 млрд грн, або 99,9% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 200,75 млрд грн, або 95,3% уточненого плану на січень-листопад п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення надані в обсязі 74,2 млрд грн, або 91,4% відповідного плану. Серед таких субвенцій найбільшою за обсягом є субвенція на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку (яку перераховано у сумі 50,1 млрд грн, або 89,4% уточненого плану на звітний період та 81% уточненого річного плану). За рахунок такої субвенції в рамках державної допомоги сім’ям з дітьми серед іншого забезпечуються ініціативи Уряду щодо запровадження у цьому році нових видів допомог, передбачених постановами КМУ від 30.01.2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня"» (здійснення з 01.01.2019 р. відшкодування вартості такої послуги у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого станом на 1 січня відповідного року /у п.р. – 1626 грн/) та від 13.03.2019 р. № 250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям» (надання з 01.04.2019 р. допомоги громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, на третю і кожну наступну дитину у розмірі 1700 грн щомісяця до досягнення дитиною 6-річного віку). Насамперед, у поданих Урядом матеріалах до проекту Закону в частині пояснення і розрахунку обсягу такої субвенції на 2019 р. не зазначалося про вищезгадані нові види допомог, а відтак виникає питання щодо правомірності і реалістичності їх фінансового забезпечення у п.р. Крім того, дане питання мало б регулюватися на законодавчому рівні, зважаючи що види допомоги сім’ям з дітьми та вимоги щодо її надання визначено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Тому Комітет у червні і вересні п.р. рекомендував Уряду надати обґрунтування щодо здійснення у 2019 році зазначених видатків та внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання вказаних допомог. У відповідь Мінфін повідомив, що процес затвердження змін до законів є більш тривалим у часі, тому за пропозицією Мінсоцполітики були прийняті відповідні рішення Уряду. Отже, залишається невирішеним законодавче унормування відповідного питання.

Значну частку серед наданих місцевим бюджетам субвенцій загального фонду за 11 місяців п.р. становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 63,3 млрд грн або 98,6% уточненого плану на звітний період /при цьому уточнений річний план становить 70,3 млрд грн, що на 0,7 млрд грн більше бюджетних призначень у зв’язку з перерозподілом видатків МОН/, медична субвенція – 50,5 млрд грн або 100% уточненого плану на звітний період /при цьому уточнений річний план становить 56 млрд грн, що на 0,3 млрд грн більше бюджетних призначень у зв’язку з перерозподілом видатків МОЗ/. Хоча уточнені річні плани за такими субвенціями трохи збільшено, однак залишився невиконаним пункт 17 розділу «Прикінцеві положення» Закону, яким доручено Кабінету Міністрів за підсумками І півріччя п.р. за результатами виконання місцевих бюджетів подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на 2019 рік у частині збільшення освітньої і медичної субвенцій.

Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами. Загальний резерв освітньої субвенції становив 1278,5 млн грн і згідно з розпорядженням КМУ від 10.07.2019 р. № 497-р зменшено цю субвенцію і такий резерв на 88,9 млн грн, наразі залишок зазначеного резерву повністю розподілений Урядом між місцевими бюджетами /розпорядження КМУ від 27.03.2019 р. № 191-р, від 10.07.2019 р. № 496-р, від 23.10.2019 р. № 993-р і від 27.11.2019 р. № 1106-р/. Загальний резерв медичної субвенції становив майже 667,7 млн грн, який також повністю розподілений Урядом між місцевими бюджетами /розпорядження КМУ від 15.11.2019 р. № 1110-р/.

Субвенції спеціального фонду за січень-листопад п.р. перераховані у сумі 14,7 млрд грн (або 82,7% уточненого річного плану). Переважно йдеться про субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, яка є складовою державного дорожнього фонду та перерахована у сумі 13,8 млрд грн (або 100% плану на звітний період та 93,9% бюджетних призначень). Відповідно до статті 25 Закону у 2019 р. Комітет уповноважено погоджувати переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок зазначеної субвенції, які затверджені відповідною обласною, Київською міською держадміністрацією та погоджені Укравтодором. На виконання такої норми станом на 15 грудня 2019 р. згідно із зверненнями усіх обласних та Київської міської держадміністрацій Комітет погодив 86 переліків об’єктів (з них уточнених – 45).

У Законі практично половину трансфертів місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. На 15 грудня п.р. Комітет розглянув 34 звернення щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами. На даний час залишаються нерозподіленими незначні обсяги таких субвенцій місцевим бюджетам (із загального фонду державного бюджету) на:

здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 1611020) /затверджена у сумі 34 млн грн, не розподілено 625 тис. грн, або 1,9%/;

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції (код 2511190) /затверджена у сумі 25 млн грн, не розподілено 139,7 тис. грн, або 0,56%/;

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав /затверджена у сумі 200 млн грн, не розподілено 212,4 тис. грн, або 0,11%/;

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 500 млн грн, не розподілено 333,7 млн грн. або 66,7%/.

Окремо слід зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі (із змінами згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) загальний обсяг ДФРР на 2019 р. затверджено у сумі 7,17 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 6,17 млрд грн, за спеціальним фондом – 1 млрд грн). За зверненнями Мінрегіону Комітетом погоджено розподіл коштів ДФРР (згідно з розпорядженнями КМУ від 15.05.2019 р. № 351-р, від 05.07.2019 р. № 492-р, від 09.10.2019 р. № 935-р, від 04.12.2019 р. № 1191-р) у сумі 6,9 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 5,99 млрд грн, за спеціальним фондом – 0,9 млрд грн). Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 273,7 млн грн, або 3,8% бюджетних призначень (у т.ч. за загальним фондом – 175,4 млн грн, за спеціальним фондом – 98,3 млн грн). У 2019 р. продовжується негативна практика попередніх років щодо тривалого періоду (з недотриманням визначеного строку) розподілу вищезазначених видатків, що створює ризики для своєчасного освоєння відповідних бюджетних коштів у п.р. та не сприяє їх ефективному використанню.

Щодо змін до Закону

З початку року станом на 15.12.2019 р. прийнято 4 закони щодо змін до Закону, а саме:

від 28.02.2019 р. № 2696-VIII щодо врегулювання відносин між державним бюджетом та окремими місцевими бюджетами у 2019 р. у зв’язку з непроведенням у грудні 2018 р. місцевих виборів у 52 об’єднаних територіальних громадах через введення воєнного стану у 9 областях (яким за загальним фондом державного бюджету передбачено зменшення на 9,56 млн грн доходів /реверсної дотації/ та видатків /зменшення базової дотації на 13,43 млн грн і збільшення стабілізаційної дотації на
3,87 млн грн/, а також збільшено резерв коштів освітньої субвенції на 11,32 млн грн та зменшено резерв коштів медичної субвенції на 1,75 млн грн в межах загальних обсягів цих субвенцій);

від 02.10.2019 р. № 149-IX щодо перерозподілу видатків спеціального фонду державного бюджету, передбачених Укравтодору: за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) збільшено на
1166,5 млн грн за рахунок зменшення за бюджетними програмами «Покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені» (код 3111170) на 976,5 млн грн та «Розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення за маршрутом Північний об’їзд міста Рівного» (код 3111210) на 190 млн грн;

від 31.10.2019 р. № 265-IX, згідно з яким змінено загальні показники державного бюджету: зменшено доходи на 18819,1 млн грн (у т.ч. за загальним фондом зменшено на 20107 млн грн, за спеціальним фондом збільшено на 1287,9 млн грн), зменшено видатки на 19098,7 млн грн (у т.ч. за загальним фондом зменшено на 21984,7 млн грн, за спеціальним фондом збільшено на 2886 млн грн), надання кредитів збільшено на 1424,7 млн грн (у т.ч. за загальним фондом збільшено на 1877,7 млн грн, за спеціальним фондом зменшено на 453,1 млн грн), а також збільшено фінансування за спеціальним фондом на 1145 млн грн та відповідно граничний обсяг дефіциту державного бюджету. Щодо доходів за загальним фондом вони зменшені переважно в частині митних платежів (план яких не виконується в основному через зміцнення гривні порівняно з прогнозом), а за спеціальним фондом унормовано зарахування конфіскованих коштів у сумі
1560,1 млн грн (що відповідає факту за січень-вересень 2019 р.) із спрямуванням на розвиток автомобільних доріг державного значення (загалом 1036,1 млн грн) та облаштування військових комісаріатів
(524 млн грн). Щодо видатків найбільше зменшено видатки на обслуговування державного боргу (на 21627,7 млн грн у зв’язку з економією коштів внаслідок зміцнення гривні порівняно з прогнозом), при цьому за рахунок перерозподілу окремих видатків за загальним фондом збільшено видатки на вирішення пріоритетних та першочергових завдань, насамперед, на: реструктуризацію вугільної галузі (1 млрд грн), виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії (1677,7 млн грн), національну безпеку і оборону (1361,9 млн грн), резервний фонд (500 млн грн);

від 06.12.2019 р. № 360-IX, згідно з яким здійснено перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету: збільшено Міністерству охорони здоров’я бюджетні призначення (видатки розвитку) за бюджетною програмою «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит"» (код 2301810) на 200 млн грн та зменшено на таку суму (скасовано) бюджетні призначення Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» (код 0411220).

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 10 та/або 11 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2019 році.

Загалом під час розгляду даного питання спочатку було заслухано інформацію Голови Рахункової палати Пацкана В.В. щодо Висновку РП та заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. щодо поточного стану виконання державного бюджету.

Затим голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету): зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, щодо врегулювання наявних проблем та усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному і наступному роках.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. таку пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною податковою службою України і Державною митною службою України вжити заходів для забезпечення додаткових надходжень державного бюджету у 2019 та 2020 роках, у тому числі за рахунок покращення адміністрування податків і зборів (насамперед вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платників податків перед державним бюджетом, зниження рівня тіньової економіки, включаючи руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидію контрабанді), з метою належного виконання державного бюджету у 2019 і 2020 роках;

3) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність дотримання фінансової дисципліни, забезпечивши до завершення поточного року належне використання бюджетних коштів, врегулювання питань погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості та ведення претензійно-позовної роботи щодо погашення простроченої бюджетної заборгованості;

4) доручити Міністерству соціальної політики України разом з Міністерством фінансів України і Пенсійним фондом України проаналізувати поточний стан виконання бюджету Пенсійного фонду України на 2019 рік та вжити заходів щодо забезпечення спроможності цього фонду здійснювати виплати пенсій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету і необхідності поступового погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку;

5) забезпечити за наявності підстав виконання норм абзацу шостого частини четвертої статті 24-2 Бюджетного кодексу України щодо розподілу перевищення фактичних надходжень державного дорожнього фонду порівняно з показниками, визначеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», включаючи подальший розподіл відповідної субвенції згідно з вимогами частини другої статті 103-1 і частини шостої статті 108 цього Кодексу;

6) подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про погодження здійснення понадпланових державних запозичень у 2019 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1279-р /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ від 18.12.2019 р. № 12030-06-2/33856 (копія звернення роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження здійснення державних запозичень до загального фонду державного бюджету понад обсяг, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» /далі – Закон/, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1279-р «Про здійснення понадпланових державних запозичень у 2019 році» /далі – розпорядження КМУ № 1279-р/.

Законом України від 14.11.2019 р. № 293-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» статтю 16 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ доповнено новою частиною одинадцятою (яка набрала чинності з 13.12.2019 р.), якою встановлено, що: з метою ефективного управління державним боргом за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим із Комітетом, за сприятливих умов на фінансовому ринку можуть здійснюватися державні запозичення понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про державний бюджет, за умови виконання у поточному бюджетному періоді плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету (з урахуванням можливого збільшення такого плану в разі застосування положень частини четвертої статті 15 Кодексу) в обсязі, що не перевищує 25% плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету на поточний бюджетний період, із збереженням отриманих коштів на кінець поточного бюджетного періоду; такі кошти спрямовуються на фінансування державного бюджету в наступному бюджетному періоді з відповідним зменшенням обсягів державних запозичень на наступний бюджетний період, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1279-р передбачено відповідно до частини одинадцятої статті 16 Кодексу здійснити державні запозичення до загального фонду державного бюджету понад обсяг, встановлений Законом /далі – понадпланові державні запозичення/, шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики на суму, що не перевищує 10.000.000 тис. грн, за умови виконання у 2019 році плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1279-р доручено Мінфіну забезпечити: погодження здійснення понадпланових державних запозичень з Комітетом; збереження коштів, отриманих за рахунок понадпланових державних запозичень, на кінець 2019 року; спрямування коштів, отриманих за рахунок понадпланових державних запозичень, на фінансування державного бюджету в 2020 році з відповідним зменшенням планових обсягів державних запозичень на 2020 рік, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

Пунктом 3 розпорядження КМУ № 1279-р доручено Державній казначейській службі забезпечити: відкриття окремого рахунка в Національному банку в національній валюті для обліку коштів, отриманих за рахунок понадпланових державних запозичень, з метою збереження коштів від понадпланових державних запозичень на кінець 2019 року та зарахування таких коштів на зазначений рахунок не пізніше наступного робочого дня після їх отримання; перерахування коштів, отриманих за рахунок понадпланових державних запозичень, у перший робочий банківський день 2020 року з окремого рахунка, відкритого в Національному банку, на єдиний казначейський рахунок.

Таким чином, у розпорядженні КМУ № 1279-р вказано визначені частиною одинадцятою статті 16 Кодексу вимоги (умови) для здійснення понадпланових державних запозичень. При цьому передбачений у розпорядженні КМУ № 1279-р обсяг понадпланових державних запозичень (не більше 10 млрд грн) становить 3,1% плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету на 2019 рік (324,76 млрд грн), тобто є в межах допустимої граничної величини, визначеної частиною одинадцятою статті 16 Кодексу (не більше 25% плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету на поточний бюджетний період).

У зверненні Мінфіну зазначено, що станом на 18.12.2019 р. план державних запозичень виконано на 99,9% та Мінфін планує до кінця року забезпечити виконання плану державних запозичень у повному обсязі і здійснити понадпланові державні запозичення у сумі, що не перевищує 10 млрд грн, з метою запобігання кризи ліквідності та платоспроможності на початку бюджетного періоду у 2020 році, однак не наведено фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо визначеної розпорядженням КМУ № 1279-р такої операції.

Крім того, внаслідок здійснення понадпланових державних запозичень на відповідну суму у 2019 році збільшиться державний борг.

Слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу Кабінетом Міністрів України у 2019 р. було змінено обсяги джерел фінансування загального фонду державного бюджету спочатку в частині зменшення державних запозичень (а саме зменшено обсяг джерел за кодом 401000 «Запозичення» на 9,1 млрд грн у зв’язку із збільшенням обсягу джерел за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів» /щодо дострокового погашення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заборгованості перед державним бюджетом/), а потім в частині збільшення державних запозичень (а саме збільшено обсяг джерел за кодом 401000 «Запозичення» на 16,4 млрд грн у зв’язку із зменшенням обсягу джерел за кодом 500000 «Надходження від приватизації державного майна»), тобто загалом збільшено план державних запозичень на 7,28 млрд грн (розпорядження КМУ від 21.08.2019 р. № 675-р та від 27.11.2019 р.
№ 1104-р, погоджені з Комітетом). Також відбулося збільшення плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету на 2019 рік з одночасним збільшенням планових показників погашення державного боргу загалом на 73,98 млрд грн (при цьому збільшено план щодо внутрішніх боргових операцій та зменшено – щодо зовнішніх) відповідно до положень абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 16 Кодексу.

Згідно із звітними даними Державної казначейської служби за січень-листопад 2019 р. державні запозичення до загального фонду державного бюджету здійснені у сумі 384,2 млрд грн, що становить 118,3% затвердженого Законом річного плану (324,76 млрд грн) та 98,6% річного уточненого плану (389,62 млрд грн). За інформацією Мінфіну станом на 31.10.2019 р. обсяг державного боргу зменшився з початку року на 

65,3 млрд грн, або на 3,5%, і становив 1794,99 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 2060,1 млрд грн).

Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лунченко В.В., Цабаль В.В., Крулько І.І., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Доповідаючи дане питання, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. поінформував також про фінансування загального фонду державного бюджету у поточному році за борговими операціями та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням погодити здійснення понадпланових державних запозичень згідно з розпорядженням КМУ № 1279-р.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. повідомив, що не має зауважень щодо даного питання.

Голова підкомітету з питань доходів державного бюджету і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету Лунченко В.В. зауважив, що у зазначеному підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки лише сьогодні Урядом прийнято таке рішення і відповідне звернення Мінфіну тільки надійшло, та запропонував на засіданні Комітету визначитися щодо погодження здійснення понадпланових державних запозичень у 2019 році на суму, що не перевищує 10 млрд грн, згідно з розпорядженням КМУ № 1279-р за умови дотримання вимог, визначених частиною одинадцятою статті 16 Кодексу.

Під час обговорення даного питання, відповідаючи на запитання народних депутатів України – членів Комітету, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. відмітив, що в рамках фінансування державного бюджету порівняно з початком року наразі значно поліпшилися умови для випуску і розміщення облігацій внутрішньої державної позики (зокрема, йдеться про зниження вартості запозичень, можливість залучення кредитних ресурсів на довший строк), а залучені від понадпланових державних запозичень кошти будуть збережені на кінець 2019 року та спрямовані у першу чергу на проведення витрат державного бюджету (насамперед в частині соціальних виплат та боргових зобов’язань) у січні 2020 року, зважаючи що у цей період щороку рівень надходження доходів державного бюджету є дуже низьким.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію визначитися щодо погодження здійснення понадпланових державних запозичень у 2019 році на суму, що не перевищує 10 млрд грн, згідно з розпорядженням КМУ № 1279-р за умови дотримання вимог, визначених частиною одинадцятою статті 16 Кодексу. За підсумками голосування таке погодження більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету було підтримана.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини одинадцятої статті 16 Бюджетного кодексу України, погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року
№ 1279-р здійснення у 2019 році державних запозичень до загального фонду державного бюджету понад обсяг, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики на суму, що не перевищує 10.000.000 тис. гривень, за умови дотримання вимог, визначених частиною одинадцятою статті 16 Бюджетного кодексу України.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0 , «утрималися» - 1, «не голосували» - 8.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Національної поліції України Тетері В.М. про зміни до Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1048) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В., розглянуто після підпункту 5.7 пункту 5 порядку денного/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 18.12.2019 № 19061/09-2019 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження зміни до Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1048 «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) установлено, як виняток з положень частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), що нерозподілений залишок коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, зберігається на рахунках спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які потребують поліпшення житлових умов, в обсягах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом.

Слід зазначити, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Варто нагадати, що Комітет на своєму засіданні 19 червня 2019 року погодив Порядок та обсяги спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, відповідно до постанови Уряду від 22.05.2019 № 445.

Відповідно до цієї постанови Уряду такі конфісковані кошти, зокрема, спрямовувалися МВС за бюджетною програмою 1007040 «Видатки для Національної поліції України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» за спеціальним фондом державного бюджету у сумі 30 млн грн (видатки розвитку) на реконструкцію під житло для поліцейських гуртожитку, розташованого в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Довідково: за підсумками січня-листопада поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою «Видатки для Національної поліції України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» видатки за спеціальним фондом державного бюджету проведено в обсязі 645 тис. грн, або 2,2% уточненого плану на рік (30 000 тис. грн).

За інформацією, наданою Міністерством фінансів України (лист від 28.02.2019 № 10020/02-2/5966), станом на 01.01.2019 року нерозподілений залишок таких коштів становив 2 650 млн доларів США (гривневий еквівалент коштів – 73 383 709,28 грн із розрахунку курсу гривні, встановленого Національним банком України на 01.01.2019 р.: 27,68 грн за 1 долар США).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1048 внесено зміну до пункту 4 Порядку та обсягів, затверджених постановою Уряду від 22.05.2019 № 445, згідно з якою МВС за бюджетною програмою 1007040 «Видатки для Національної поліції України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави», передбачено спрямування бюджетних коштів у сумі 30 000 тис. грн, у тому числі на: реконструкцію під житло для поліцейських гуртожитку, розташованого в м. Сєвєродонецьку Луганської області – 20 445 тис. гривень; придбання в Луганській області житла для поліцейських і працівників Головного управління Національної поліції в Луганській області – 9 555 тис. гривень /тобто, розширено напрям спрямування відповідних коштів, а саме: доповнено видатками на придбання в Луганській області житла для поліцейських і працівників Головного управління Національної поліції в Луганській області/.

Із урахуванням запропонованих змін загалом уточнено напрям спрямування розподілених коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 1007040 у межах визначеної постановою Уряду від 22.05.2019 № 445 загальної суми – 30 000 тис. гривень.

Необхідно зазначити, що матеріали, які надійшли від МВС до Комітету, не містять будь-якого фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) щодо запропонованих змін до розподілу коштів за бюджетною програмою 1007040 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Відсутність вказаної інформації не дає можливості належним чином проаналізувати запропоновану зміну спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету за цією бюджетною програмою та наслідків прийняття такої зміни.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., керуючись вимогами статті 33 Закону, запропонувала Комітету визначитися щодо погодження зміни до пункту 4 Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, внесеної постановою Уряду № 1048, з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження зміни до пункту 4 Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, внесені постановою Уряду № 1048, з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні на час голосування членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити зміну до пункту 4 Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, внесену постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1048 (з урахуванням необхідності дотримання вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» – 13, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 3 (на час голосування були присутні 17 членів Комітету).

9. Різне.

9.1. СЛУХАЛИ;

Інформацію секретаря Комітету Цабаля В.В. про пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік.

Відмітили:

Відповідно до статті 19-1 Регламенту Верховної Ради України

щорічно на початку чергової сесії, яка починається першого вівторка лютого, за поданням Голови Верховної Ради України Верховна Рада затверджує план законопроектної роботи Верховної Ради, узгоджений Погоджувальною радою з урахуванням узагальнених Апаратом Верховної Ради пропозицій комітетів;

комітети до 31 грудня року, що передує поточному, подають пропозиції щодо питань, які потребують законодавчого врегулювання, з урахуванням Програми діяльності та орієнтовного плану законопроектних робіт Кабінету Міністрів України;

план законопроектної роботи Верховної Ради має містити перелік питань, які потребують законодавчого врегулювання, обґрунтування необхідності розроблення законопроекту, орієнтовні назву законопроекту та строки його подання, відповідальних за розроблення законопроекту, інформацію про пріоритетність внесення та розгляду законопроектів;

план законопроектної роботи Верховної Ради враховується при формуванні та внесенні змін до порядку денного сесії Верховної Ради.

На виконання такої статті Регламенту Верховної Ради України за дорученням Голови Верховної Ради України Комітету з питань бюджету належить затвердити пропозиції щодо питань, які потребують законодавчого врегулювання у 2020 році, з урахуванням Програми діяльності та орієнтовного плану законопроектних робіт Кабінету Міністрів України.

Такі пропозиції, що сформовані відповідно до предметів відання та компетенції Комітету з питань бюджету, містять перелік законодавчих ініціатив, пов’язаних з реалізацією вимог Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Регламенту Верховної Ради України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Основою законотворчої роботи Комітету має стати розгляд проекту закону про Державний бюджет України на 2021 рік, законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Завершуючи доповідь, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував підтримати пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік згідно з наданим проектом пропозицій (який роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В. і Люшняк М.В.

За підсумками голосування запропоновані секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозиції було підтримано більшістю присутніх на засіданні на час голосування членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1 (на час голосування були присутні 17 членів Комітету).

9.2. СЛУХАЛИ:

Про відзначення працівників секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

З огляду на проведену секретаріатом Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) значну роботу в період роботи першої та другої сесій Верховної Ради України дев’ятого скликання, народний депутат України – член Комітету Гончаренко О.О. виступив з ініціативою відзначити працівників секретаріату Комітету нагородами Верховної Ради України і запропонував Голові Комітету Арістову Ю.Ю. внести відповідні пропозиції. Така ініціатива була підтримана присутніми на засіданні членами Комітету. Зважаючи на зазначене, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. порушив питання про клопотання щодо відзначення Почесною Грамотою Верховної Ради України керівника секретаріату Комітету Ватульова Андрія Вікторовича.

УХВАЛИЛИ:

1. За активну участь у законотворчій діяльності, сумлінну працю та високий професіоналізм, що виявлені при виконанні завдань щодо організаційно-інформаційного, консультативно-правового та методичного забезпечення діяльності Комітету з питань бюджету відповідно до визначених йому предметів відання, порушити клопотання про відзначення Почесною Грамотою Верховної Ради України керівника секретаріату Комітету з питань бюджету Ватульова Андрія Вікторовича.

2. Направити відповідне звернення та витяг з протоколу цього засідання на ім’я Керівника Апарату Верховної Ради України /копія відповідного звернення додається/.

У ході засідання Голова Комітету Арістов Ю.Ю. для оголошення надав слово секретарю Комітету Цабалю В.В.

Насамперед секретар Комітету Цабаль В.В. звернув увагу членів Комітету на те, що 17 жовтня поточного року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо запровадження електронного документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом», яким визначено, що з першого дня роботи третьої сесії (з 4 лютого 2020 року) всі документи (проекти законів і супровідні документи) створюються в Єдиній автоматизованій системі та подаються у формі оригіналів електронних документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис. З метою забезпечення виконання норм Регламенту Верховної Ради фахівцями Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради буде проводитися навчання суб’єктів права законодавчої ініціативи по роботі у Єдиній автоматизованій системі (у Системі електронного документообігу та Системі «Електронний законопроект»).

Секретар Комітету Цабаль В.В. звернувся до народних депутатів – членів Комітету та їх помічників-консультантів з проханням взяти участь у навчанні 20 січня 2020 року о 15-00 за адресою: вул. Шовковична, 4, учбовий комп’ютерний зал.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                     В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

08 липня 2024 14:51

Комітет Верховної Ради України