Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №24 від 5 лютого 2020 року

 

 

 

15⁰⁰ година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8

Засідання фактично розпочалося о 15 год. 50 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В. Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 30 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Драбовський А.Г., Лунченко В.В., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пунда О.Б., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

Вискуб О.А. – в.о. Міністра цифрової трансформації України, перший заступник Міністра;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про попередній розгляд відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України законопроектів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 59-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Германа Д.В./.

4. Різне.

Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на період третьої сесії Верховної Ради України (лютий – липень 2020 року).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку" (реєстр. № 2529 від 04.12.2019, народний депутат України Дануца О.А.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства" (реєстр. № 2590 від 13.12.2019, Президент України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо неконституційності оподаткування пенсій" (реєстр. № 2441 від 14.11.2019, народні депутати України Діденко Ю.О., Марченко Л.І., Білозір Л.М., Герега О.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про державну службу" щодо виключення вимоги вільного володіння іноземною мовою для державних службовців та забезпечення рівного права доступу громадян до державної служби" (реєстр. № 2544 від 06.12.2019, народний депутат України Шевченко Є.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на участь у суспільному житті" (реєстр. № 2586 від 12.12.2019, народні депутати Укранїи Третьякова Г.М., Бабак С.В., Струневич В.О., Арсенюк О.О., Гривко С.Д. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України (щодо тижневого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради)" (реєстр. № 2585 від 12.12.2019, народні депутати України Третьякова Г.М., Струневич В.О. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2018 року № 8-р/2018" (реєстр. № 2480-1 від 11.12.2019, народні депутати України Королевська Н.Ю., Солод Ю.В. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії дискримінації та дотримання норм етики народними депутатами України" (реєстр. № 2559 від 09.12.2019, народні депутати України Бардіна М.О., Забуранна Л.В. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про Митний тариф України" (реєстр. № 2482 від 21.11.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії" (реєстр. № 2372 від 01.11.2019, народні депутати України Шипайло О.І., Припутень Д.С., Жупанин А.В., Камельчук Ю.О., Герус А.М.);

1.1.11. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про Стройовий статут Збройних Сил України"" (реєстр. № 2466 від 19.11.2019, народні депутати України Забродський М.В., Завітневич О.М., Безугла М.В.) /у зв’язку з тим, що Верховною Радою України 05.02.2020 законопроект за реєстр. № 2466 прийнято як Закон, рішення щодо нього не надсилати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки/;

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами України військової служби" (реєстр. № 2592 від 13.12.2019, народні депутати України Здебський Ю.В., Сушко П.М., Лаба М.М., Бакумов О.С. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування, яких здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань)" (реєстр. № 2560 від 09.12.2019, народні депутати України Іонушас С.К., Неклюдов В.М. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 2611 від 17.12.2019, народні депутати України Кива І.В., Мамка Г.М.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 364 Кримінального кодексу України щодо уточнення ознак окремих злочинів у сфері службової діяльності" (реєстр. № 2621 від 18.12.2019, Президент України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо заповнення вакантних посад суддів у місцевих судах" (реєстр. № 2525 від 04.12.2019, народні депутати України Дирдін М.Є., Демченко С.О., Костін А.Є. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо зобов'язань підприємств, установ, організацій та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, – встановлювати автоматизовані прилади контролю на стаціонарних джерелах викидів, а також оприлюднювати інформацію про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря" (реєстр. № 2638 від 19.12.2019, народний депутат України Мельник П.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"" (реєстр. № 2636 від 19.12.2019, народний депутат України Остапенко А.Д. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо плати за землю в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 2474 від 20.11.2019), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Совою О.Г, Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що з 1 січня 2020 року плата за землю за земельні ділянки в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення, які надані (передані) в постійне користування природоохоронним установам, справляється у розмірі, який не перевищує 15% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які необхідно буде компенсувати за рахунок державного бюджету. Вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів зележатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, на які будуть поширюватися пільги із оподаткування. Проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Крім того, Мінфін зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких суб’єктів господарювання шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращення діяльності вказаних суб’єктів чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а, навпаки, призводить до ускладнення адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2020 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо плати за землю в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 2474 від 20.11.2019), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Совою О.Г, Міньком С.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів окремих бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких доходів фізичних осіб (реєстр. № 2498 від 26.11.2019), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках,  процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення податкових надходжень до державного бюджету в частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору (у 2018 році із доходів фізичних осіб у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках та процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом надійшло близько 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору, за 11 місяців 2019 року – 5,4 млрд грн). Загалом Мінфіном не підтримується законопроект.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких доходів фізичних осіб (реєстр. № 2498 від 26.11.2019), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 2565 від 10.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, зокрема:

скасувати обов’язок отримання контрольних марок імпортерами, експортерами та відтворювачами примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних;

визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» (далі – Закон про контрольні марки);

виключити статтю 164-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтю 216 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення, пов’язані із застосуванням контрольних марок.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою прийняття законопроекту є скасування неефективної системи маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних;

доцільно скасувати Закон про контрольні марки з огляду на численні звернення стосовно неефективності дії та невиконання головної мети цього Закону, а саме захисту інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав, великого обсягу піратської продукції на ринку України, а також зважаючи на наявність значної кількості дроблених контрольних марок, великого обсягу робіт, пов’язаних з виявленням підроблених контрольних марок, значних втрат легальними правовласниками;

динаміка отримання контрольних марок свідчить про суттєве зменшення попиту на цю адміністративну послугу (якщо у 2011 році уповноваженим особам видано більше 14 млн контрольних марок, то у 2017 році – 1,1 млн контрольних марок);

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів: кошти, які надходять як плата за видачу контрольних марок до державного бюджету, витрачаються Мінекономіки на їх виготовлення, при цьому собівартість видачі контрольної марки складає 1,17 грн.

Відповідно до пункту 26 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за одержання контрольних марок належить до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно із звітними даними Казначейства за 2018 рік доходи загального фонду державного бюджету за кодом 22011900 «Збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір, та плата за одержання контрольних марок» становили 2049,4 тис. грн (при цьому невідомо, яка частина цих коштів є надходженнями за одержання контрольних марок).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Пунктом 1 розділу ІІ законопроекту передбачено набрання чинності відповідним законом з 1 січня 2020 року та введення в дію одночасно з набранням чинності законом про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо скасування плати за одержання контрольних марок. Таке положення законопроекту потребує техніко-юридичного уточнення, оскільки запропонована дата вже минула (для приведення у відповідність до вимог частини п’ятої статті 94 Конституції України щодо набрання чинності законом не раніше дня його опублікування). Крім того, автором законопроекту не подано відповідний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо скасування плати за одержання контрольних марок. Однак варто зауважити, що така плата запроваджена відповідно до статті 7 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», відтак скасування такої плати відбудеться внаслідок втрати чинності цим Законом, а не внесення змін до Бюджетного кодексу України, яким регулюється питання лише щодо належності такої плати до доходів загального фонду державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 2565 від 10.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо плати за одержання контрольних марок та зменшення видатків державного бюджету на функціонування Мінекономіки в частині надання відповідної адміністративної послуги). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Митний тариф України» щодо оптимізації ставок ввізного мита на текстильні матеріали (реєстр. № 2509 від 28.11.2019), поданий народними депутатами України Задорожнім М.М., Пуртовою А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 квітня 2020 року встановити однаковий рівень пільгових ставок ввізного мита на текстильні матеріали легкої промисловості (групи 50 – 59 згідно з УКТЗЕД).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень сприятиме інвестиційній привабливості вітчизняних галузей легкої промисловості, зменшенню собівартості сировинної складової для швейних, трикотажних, взуттєвих й інших виробництв готової продукції, при цьому вивільнені обігові кошти підприємства зможуть спрямувати на розширення виробництва, нарощування випуску конкурентоспроможної продукції, створення робочих місць, підвищення заробітної плати працюючих. Водночас, авторами законопроекту зазначається, що за розрахунками Державної фіскальної служби України, зробленими на основі обсягів імпорту текстильних матеріалів у 2018 році та фактично сплачених сум ввізного мита, втрати доходів державного бюджету від ввізного мита орієнтовно можуть скласти 20 млн грн на рік, проте спрощення та прискорення процедури митного оформлення призведе до збільшення товарообігу, детінізації ринку текстильних матеріалів та компенсуватиме втрати надходжень митних платежів (від створення нових робочих місць та підвищення галузевої заробітної плати додаткові податкові надходження до державного та місцевих бюджетів становитимуть щонайменше 9 млрд грн щороку).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак може призвести до зменшення надходжень митних платежів до бюджету через зменшення ставок ввізного мита. Крім того Мінфін відмічає, що за даними митної статистики з урахуванням обсягів імпорту товарів у 2016-2019 роках та фактично сплачених сум ввізного мита втрати надходжень митних платежів внаслідок зменшення ставок ввізного мита на окремі товари легкої промисловості орієнтовно можуть становити близько 240 млн грн на рік, у той же час за рахунок підвищення ставок ввізного мита на 19 товарних підкатегорій (52, 55–57, 59 груп згідно з УКТЗЕД) орієнтовні надходження до бюджету можуть становити 0,6 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Митний тариф України» щодо оптимізації ставок ввізного мита на текстильні матеріали (реєстр. № 2509 від 28.11.2019), поданий народними депутатами України Задорожнім М.М., Пуртовою А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного вплив на показники бюджету (може призвести у найближчій перспективі до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів, а у подальшому – до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до
статті 5-2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо отримання посвідки на тимчасове проживання (реєстр. № 2551 від 06.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Згідно із законопроектом вимога частини першої статті 5-2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», згідно з якою іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України, «не поширюється на іноземців – громадян держав, які можуть в’їжджати в Україну з метою короткострокового перебування без візи відповідно до законодавства України чи міжнародного договору України».

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, не потребуватиме витрат з державного бюджету, однак призведе до зменшення фактичних доходів бюджету в частині коштів, що стягуються за оформлення віз для в’їзду в Україну, прогнозований обсяг яких становитиме орієнтовно 1,8 млн доларів США щороку. Водночас суб’єктом права законодавчої ініціативи серед іншого звернуто увагу, що запропонована лібералізація міграційних процедур має стати важливою складовою розвитку двосторонніх відносин з країнами-партнерами у різних сферах та сприяти залученню в економіку України іноземних інвестицій, що в результаті призведе до перевищення непрямих доходів до державного бюджету над фактичними витратами.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, поділяючи таку позицію та посилаючись на дані Міністерства закордонних справ України, визначило, що орієнтовний обсяг річних втрат консульських надходжень за оформлення віз становитиме 48,6 млн грн, або майже 6% їх планового річного обсягу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також відмічено у висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5-2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо отримання посвідки на тимчасове проживання (реєстр. № 2551 від 06.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя,  національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо автоматичного повернення надміру сплачених сум з бюджетів та цільових фондів платникам податків) (реєстр. № 2420 від 12.11.2019), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до окремих положень Податкового кодексу України щодо автоматичного повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених ними грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) та пені на підставі зведеного реєстру повернень коштів, який формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету, а саме одночасне повернення надміру сплачених сум податків і зборів за попередні періоди з державного бюджету призведе до його розбалансування (за даними Державної податкової служби станом на 01.11.2019 обсяг надміру сплачених сум податків і зборів до державного бюджету становить 14 млрд грн (із них 9,8 млрд грн – податок на прибуток підприємств). Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Слід також зауважити, що за даними Державної податкової служби станом на 01.12.2019 обсяг надміру сплачених податків і зборів до зведеного бюджету становив 21,3 млрд грн, у тому числі до державного бюджету – 13,9 млрд грн, місцевих бюджетів – 7,4 млрд грн.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо автоматичного повернення надміру сплачених сум з бюджетів та цільових фондів платникам податків) (реєстр. № 2420 від 12.11.2019), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів та може призвести до зменшення надходжень до бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження спрощеної форми ведення бізнесу для фізичних осіб) (реєстр. № 2511 від 28.11.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до яких запроваджується нова категорія самозайнятої особи – фізична особа, яка провадить індивідуальну діяльність, та визначаються особливості оподаткування доходів, обліку таких осіб, зокрема передбачається з 1 січня 2020 року:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід фізичної особи від провадження індивідуальної діяльності;

встановити ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

встановити граничний обсяг річного доходу, який дає право провадити індивідуальну діяльність (200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року /у 2020 році – 420 400 грн на рік/);

визначити, що зазначені фізичні особи є платниками єдиного внеску (при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток));

звільнити фізичних осіб, які провадять індивідуальну діяльність, від обов’язку:

– ведення обліку доходів і витрат;

– подання податкової декларації у частині доходів (об’єкта оподаткування) та щомісячної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

– застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може негативно вплинути на показники бюджетів, а саме призведе до переходу платників єдиного податку першої та другої груп на індивідуальну діяльність і, як наслідок, до втрат доходів бюджетів з єдиного податку, які не будуть компенсовані за рахунок сплати фіксованої суми податку на доходи фізичних осіб, а також до неможливості адміністрування контролюючими органами фіксованого податку на доходи фізичних осіб і єдиного внеску (оскільки втрачається контроль за граничним доходом, який дає право провадити індивідуальну діяльність, та за базою нарахування єдиного внеску внаслідок запропонованого неподання звітності).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачені законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) та дата його введення в дію (з 1 січня 2020 року) не відповідають вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження спрощеної форми ведення бізнесу для фізичних осіб) (реєстр. № 2511 від 28.11.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування та до зміни показників доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень (реєстр. № 2381 від 05.11.2019), внесений народним депутатом України Василевською-Смагнюк О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є посилення захисту права на доступ до публічної інформації. Основні зміни, що пропонуються законопроектом, стосуються законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не вплине на дохідну та видаткову частини бюджетів. Загалом Мінфін в межах компетенції не має пропозицій і зауважень щодо розгляду і прийняття законопроекту.

Разом з тим, у підпункті 12 пункту 7 розділу І законопроекту /зміни до статті 17 Закону України «Про доступ до публічної інформації»/ пропонується закріпити за Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини нову функцію щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про доступ до публічної інформації, при цьому у пункті 3 Прикінцевих положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів України передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на забезпечення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю у сфері дотримання законодавства про доступ до публічної інформації в обсязі, необхідному для належного виконання повноважень, передбачених цим Законом.

Отже, реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Проте у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує виділення додаткових коштів державного бюджету і відповідно не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо збільшення штрафів за наслідками невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і за порушення права на інформацію та права на звернення /зміни до статей 188-40 і 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення/.

Такі положення законопроекту матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень (реєстр. № 2381 від 05.11.2019), внесений народним депутатом України Василевською-Смагнюк О.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.9. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо користування державними інформаційно-телекомунікаційними системами (реєстр. № 2463 від 18.11.2019), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є створення безпосереднього та безкоштовного механізму користування державними електронними системами, що забезпечують проведення електронних процедур відповідно до Кодексу України про надра, Земельного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про публічні закупівлі», «Про оренду державного та комунального майна», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про виконавче провадження», «Про приватизацію державного і комунального майна» та інших нормативно-правових актів законодавства України. При цьому вказано, що прийняття законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету, а також призведе до економії коштів суб’єктів господарювання в розмірі до 2 млрд грн. на рік, що створить додаткові умови для розвитку конкуренції та забезпечить підтримку малого і середнього бізнесу.

Законопроектом передбачається, щоб торги (аукціони) у сферах публічних закупівель, приватизації та управління об'єктами державної власності, банкрутства, продажу земельних ділянок або прав на них, продажу спеціальних дозволів на користування надрами тощо здійснювалися напряму та безкоштовно через державні електронні системи (без авторизованих електронних майданчиків).

При цьому в абзаці шостому пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України «передбачити у Державному бюджеті України видатки на фінансування технічних заходів з приведення державних інформаційно-телекомунікаційних систем у відповідність з цим Законом та забезпечення виконання ними технічних функцій, передбачених цим Законом».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на фінансове забезпечення технічних заходів з приведення державних інформаційно-телекомунікаційних систем у відповідність до такої законодавчої ініціативи та забезпечення виконання ними передбачених технічних функцій.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачені законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) та дата введення в дію (через два місяці з дня його опублікування) не відповідають вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо користування державними інформаційно-телекомунікаційними системами (реєстр. № 2463 від 18.11.2019), поданий народним депутатом України Папієвим М.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на фінансове забезпечення технічних заходів з приведення державних інформаційно-телекомунікаційних систем у відповідність до даної законодавчої ініціативи та забезпечення виконання ними передбачених технічних функцій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстр. № 2389 від 06.11.2019), поданий народними депутатом України Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

-                     щодо податку на додану вартість:

поширити виключення щодо порядку визначення бази оподаткування податком на додану вартість, встановлене пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на операції з постачання електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії;

не застосовувати пункт 198.5 статті 198 Кодексу до операцій з придбання учасниками ринку електричної енергії послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для виконання таких обов’язків;

тимчасово, до 1 січня 2022 року, встановити, що платники податку, які надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом;

-                     щодо акцизного податку:

виключити оптового постачальника електричної енергії з переліку платників акцизного податку, при цьому до таких платників віднести всіх виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії;

віднести до об’єктів оподаткування реалізацію виробниками електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, виробленої електричної енергії;

передбачити, що не підлягають оподаткуванню, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства виробника електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), що вироблена на об’єктах електроенергетики.

Крім того, законопроектом запропоновано доповнити розділ XX «Перехідні положення» Кодексу підрозділом 9 щодо особливостей оподаткування учасників процедури погашення заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії України, яким передбачається встановити для таких учасників, визначених у Законі України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії» (далі – Закон), такі особливості оподаткування:

-                     платники податку на додану вартість не проводять нарахування та/або коригування нарахованих податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, по операціях з постачання, передачі, розподілу електричної енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, за якими виникла така заборгованість;

-                     фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму кредиторської заборгованості, списаної відповідно до Закону, що врахована при розрахунку фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства;

-                     фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму списаної дебіторської заборгованості відповідно до Закону, що врахована при розрахунку фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства у звітному періоді такого списання;

-                     фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму погашеної підтвердженої заборгованості за електричну енергію споживачів електричної енергії перед операторами системи розподілу, які здійснювали постачання електричної енергії до 30 квітня 2015 року (включно) споживачам на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областях, за рахунок джерел, не заборонених законодавством України, відповідно до Закону, що врахована при розрахунку фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства;

-                     тимчасово, на період дії Закону, щодо платників податків - виробників, постачальників електричної енергії, які самостійно або через структурні підрозділи провадили діяльність на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2015 р. № 263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження»:

штрафні санкції, пеня на податковий борг не нараховуються (а нараховані вважаються списаними);

підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований, розстрочений, відстрочений) та борг зі сплати частини чистого прибутку.

Слід зауважити, що у чинному законодавстві немає Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», натомість народним депутатом України Камельчуком Ю.О. подано законопроект з такою ж назвою за реєстр. № 2386.

Таким чином, законопроект за реєстр. № 2389 є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 2386 «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії». Отже, практичне запровадження положень похідного законопроекту за реєстр. № 2389 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2386.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету, а вплив законопроекту на показники бюджету визначити неможливо, оскільки не надано фінансово-економічного обґрунтування. При цьому звернуто увагу, що у законопроекті не визначено податки та види бюджетів, за якими має бути списаний податковий борг, та не встановлено перелік підприємств, на які буде розповсюджуватися дія відповідного закону, що може становити загрозу для неправомірного використання можливості списання податкового боргу, а запропоноване встановлення майбутньої дати, на яку буде списано заборгованість, може спричинити послаблення податкової дисципліни та виникнення нового податкового боргу. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстр. № 2389 від 06.11.2019), поданий народними депутатом України Камельчуком Ю.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 2386, а також до зміни доходів державного бюджету від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору (реєстр. № 2427 від 13.11.2019), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Аллахвердієвою І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

не справляти судовий збір за подання: заяви про перегляд судових рішень у зв’язку із виключними обставинами, заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення і мали місце на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей;

змінити розрахунок ставки судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг, взявши за основу розрахунку ставку, що підлягала сплаті виключно за оскаржувану частину позовних вимог, встановивши граничний розмір такого збору для фізичних осіб;

зменшити розмір судового збору для фізичних осіб за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду до 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у чинній нормі – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях: працівників (колишніх працівників), які звернулися із заявами до суду про вирішення трудових спорів; споживачів - за подання позовних заяв, інших заяв і скарг у зв’язку із порушенням їх прав; позивачів – у типових адміністративних справах за наявності відповідного зразкового рішення Верховного суду;  заявників – внутрішньо переміщених осіб;

передбачити можливість суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати для платників збору, а не тільки для позивачів.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету: очікується, що зменшення надходжень судового збору буде збалансовано зменшенням витрат бюджету на утримання судової влади та суб’єктів владних повноважень у зв’язку із неможливістю використання учасниками справи надмірних ставок збору у якості інструмента для усунення від правосуддя та зменшенням кількості судових процесів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості та ціни позовів, з якими споживачі будуть звертатися до судів, проте оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору (реєстр. № 2427 від 13.11.2019), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Аллахвердієвою І.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операції із ввезення на митну територію України транспортних засобів для інвалідів (реєстр. № 2497 від 26.11.2019), поданий народними депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 31 грудня 2030 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції із ввезення на митну територію України транспортних засобів з об’ємом циліндрів двигуна не більш як 2500 куб. см, що класифікуються в товарній позиції 8703 (загальною масою до 3,5 тони) згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на особу з інвалідністю), для власного користування особами з інвалідністю, які в установленому порядку перебувають на обліку для отримання автомобіля в органах соціального захисту населення, або на їх користь за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості одного транспортного засобу.

Згідно з пояснювальною записко реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, а доходна частина також не зазнає змін, оскільки в разі неприйняття законопроекту ввезення транспортних засобів для інвалідів не здійснюватиметься взагалі.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає недонадходження податку на додану вартість та акцизного податку, а обрахунок втрат бюджету здійснити неможливо у зв’язку з ненаведенням розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації положень законопроекту. При цьому, підпунктом 213.3.1 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України вже передбачено звільнення від оподаткування акцизним податком операцій щодо реалізації легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% акцизного податку з транспортних засобів зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операції із ввезення на митну територію України транспортних засобів для інвалідів (реєстр. № 2497 від 26.11.2019), поданий народними депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість і акцизного податку та зменшення надходжень і витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів для інвалідів (реєстр. № 2499 від 27.11.2019), поданий народними депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року звільнити від оподаткування митними платежами ввезені на митну територію України транспортні засоби для власного користування особами з інвалідністю з об’ємом циліндрів двигуна не більш як 2500 куб. см та за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-4», що ввозяться на митну територію України до 31 грудня 2030 року та класифікуються в товарній позиції 8703 (загальною масою до 3,5 тони) згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на особу з інвалідністю), за умови документального підтвердження того, що особа з інвалідністю перебуває в установленому порядку на обліку для отримання автомобіля в органах соціального захисту населення. При цьому, законопроектом запропоновано не застосовувати екологічні вимоги «ЄВРО-5» та «Євро-6» при ввезенні та митному оформленні таких транспортних засобів.

Крім того, законопроектом передбачається не сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при успадкуванні легкових автомобілів відповідно до закону, забезпеченні легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та ввезенні до 31 грудня 2030 року транспортних засобів для особистого користування особами з інвалідністю з об’ємом циліндрів двигуна не більш як 2500 куб. см за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-4», що класифікуються в товарній позиції 8703 (загальною масою до 3,5 тони) згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на особу з інвалідністю), за умови документального підтвердження того, що особа з інвалідністю перебуває в установленому порядку на обліку для отримання автомобіля в органах соціального захисту населення.

Згідно з пояснювальною записко реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, а доходна частина також не зазнає змін, оскільки в разі неприйняття законопроекту ввезення транспортних засобів для інвалідів не здійснюватиметься взагалі.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджету (зокрема, звільнення від оподаткування митними платежами при ввезенні транспортних засобів особами з інвалідністю призведе до недонадходження митних платежів до бюджету), а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність прогнозних обсягів ввезених транспортних засобів, що кваліфікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які будуть ввезені особами з інвалідністю. При цьому, Мінфін зауважує, що за даними Мінсоцполітики кількість осіб з інвалідністю, що потребують забезпечення автомобілями, у 2019 році становить 60,7 тис. осіб, а виходячи з даних митної статистики у 2019 році щодо середнього розміру сплачених митних платежів при митному оформленні одного такого транспортного засобу умовні недонадходження митних платежів становитимуть 4,8 млрд грн, в разі якщо запропонованою пільгою скористаються всі особи з інвалідністю, що потребують забезпечення автомобілями.

Необхідно відмітити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% акцизного податку з ввезених на митну територію України транспортних засобів та ввізного мита на транспортні засоби зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду, а згідно з пунктом 51 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір на обов’язкове державне пенсійне страхування під час набуття права власності на легкові автомобілі належать до доходів загального фонду державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів для інвалідів (реєстр. № 2499 від 27.11.2019), поданий народними депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів (податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізного мита) і збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та зменшення надходжень і витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

 

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання цифровізації та інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості (реєстр. № 2508 від 28.11.2019), поданий народними депутатами України Задорожнім М.М., Пуртовою А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 квітня 2020 року, звільнити від оподаткування:

податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України підприємствами легкої промисловості ? з виробництва текстильних матеріалів, одягу, взуття й іншої продукції (група 13-15, КВЕД ДК 009-2010), обладнання та запчастин до нього, в тому числі передача їх до статутного фонду підприємств для здійснення цифровізації, підвищення продуктивності, удосконалення і реконструкції виробництва;

прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, ? з виробництва текстильних матеріалів, одягу, взуття й іншої продукції (група 13-15, КВЕД ДК 009-2010), а вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовувати на збільшення обсягів виробництва, капітальних інвестицій, упровадження інноваційних технічних і технологічних перетворень виробництва, смарт-технологій, або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація положень законопроекту не призведе до втрат державного бюджету та значно покращить інвестиційний клімат й умови ведення бізнесу у легкій промисловості України, що в результаті дозволить суттєво збільшити обсяги виробництва, підвищити обороноздатність держави у частині забезпечення речовим майном, покращити торговельний баланс, збільшити експорт та отримати значний позитивний соціально-економічний ефект у вигляді збільшення надходжень до державного й місцевих бюджетів за рахунок податків та створення додаткових робочих місць. При цьому, авторами законопроекту зазначаються розрахункові втрати державного бюджету від впровадження заходів законопроекту (у 2018 році – 546 млн грн, а за оцінкою у 2019 році – 308 млн грн), які будуть компенсовані за рахунок підвищення продуктивності праці у галузі, зростання заробітної плати працівників, детінізації ринку праці та зростання зайнятості у секторі, а у довгостроковій перспективі матиме значний позитивний мультиплікативний ефект для розвитку галузі та економіки держави.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту  матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання цифровізації та інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості (реєстр. № 2508 від 28.11.2019), поданий народними депутатами України Задорожнім М.М., Пуртовою А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести у найближчій перспективі до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а у подальшому – до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткових соціальних гарантій медичним працівникам, які брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (реєстр. № 2467 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається запровадити додаткові соціальні гарантії медичним працівникам, які брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції та/ або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, шляхом:

надання права на призначення дострокової пенсії за віком (після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок);

поширення права на державну підтримку будівництва доступного житла у розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/ або пільгового іпотечного житлового кредиту;

надання земельних ділянок без проведення обов’язкових земельних торгів;

поширення права на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню;

доповнення переліку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки (яким надаються послуги відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»), категорією дітей таких медичних працівників.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, реалізація законопроекту в частині надання права зазначеній категорії медичних працівників на призначення дострокової пенсії за віком потребуватиме вишукання додаткових коштів з Пенсійного фонду та державного бюджету, про що також зауважує Міністерство фінансів України, зазначаючи про неможливість спрогнозувати обсяг таких видатків через відсутність вихідних даних.

Реалізація інших положень законопроекту також зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету, зменшення доходів державного і місцевих бюджетів /за умови не проведення земельних торгів/, хоча у пояснювальній записці зазначається, що «на момент внесення законопроекту його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету».

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткових соціальних гарантій медичним працівникам, які брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (реєстр. № 2467 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету, а також до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину (інших ветеринарно-санітарних положень) (реєстр. № 2558 від 09.12.2019), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Овчинніковою Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин у сфері перевезення живих тварин. Зокрема, законопроектом пропонується заборонити попередній документальний контроль щодо товару у вигляді живих тварин, переміщення (ввезення/вивезення) живих тварин через прикордонні інспекційні пости в разі відсутності в них карантинних станцій (постів), а також встановити вимогу щодо здійснення ветеринарно-санітарних заходів по відношенню до живих тварин виключно на карантинній станції (пості).

У висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме видатків державного бюджету на облаштування карантинних станцій (постів) на визначених прикордонних інспекційних постах.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2020 рік за бюджетною програмою «Заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських МСП до експортних ринків» (код 1209610) передбачено видатки загального фонду державного бюджету у обсязі 75,5 млн гривень.

Варто зауважити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, законопроектом пропонується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачено посилити адміністративну відповідальність: за порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог – у вигляді штрафів від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 до 680 грн/.

Відповідно реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного та/або місцевих бюджетів від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення.

Слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. У законопроекті пропонується  набрання чинності відповідного законопроекту через 9 місяців з дня, наступного за днем його опублікування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину (інших ветеринарно-санітарних положень) (реєстр. № 2558 від 09.12.2019), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Овчинніковою Ю.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо надання пільг на санітарно-курортне лікування без урахування сукупного доходу сім’ї) (реєстр. № 2593 від 13.12.2019), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань  національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та надати право військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та членам їх сімей на пільгове санаторно-курортне лікування та відпочинок (у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів) без урахування рівня їх доходів у розміру та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та буде здійснюватися в межах видатків державного бюджету на функціонування Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів на відповідний рік за рахунок перерозподілу санаторно-курортних путівок між категоріями осіб, яким надано право на санаторно-курортне лікування.

У висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із розширенням кола осіб, які матимуть право на пільгове забезпечення санаторно-курортним лікуванням. З позиції Міністерства, запропоновані законопроектом зміни щодо надання соціальних гарантій запропонованій категорії осіб мають вирішуватися комплексно, виходячи із принципів та норм з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасного і у повному обсязі виконання уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення, при цьому зазначається про те, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» видатки на реалізацію законопроекту не передбачені.

Загалом за висновком Міністерства фінансів України проект закону не підтримується та пропонується питання соціального захисту військовослужбовців вирішувати шляхом збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо надання пільг на санітарно-курортне лікування без урахування сукупного доходу сім’ї) (реєстр. № 2593 від 13.12.2019), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Герасимовим А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо визначення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (реєстр. № 2536 від 05.12.2019), поданий народними депутатами України Юрчишиним Я.Р., Макаровим О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та з метою забезпечення незалежного відбору членів Вищої ради правосуддя встановити положення щодо залучення  Громадської ради міжнародних експертів для перевірки кандидатів для призначення на таку посаду.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України, з огляду на те, що організаційно-технічне забезпечення діяльності Громадської ради міжнародних експертів здійснює саме Державна судова адміністрація України, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо визначення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (реєстр. № 2536 від 05.12.2019), поданий народними депутатами України Юрчишиним Я.Р., Макаровим О.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення Державної судової адміністрації України) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (щодо збільшення надбавки до пенсії для осіб, які мають статус Почесного донора України) (реєстр. № 2583 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Кальцевим В.Ф.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові» якими передбачається підвищити надбавку до пенсії особам, які мають статус Почесного донора з 10 до 30 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Реалізація положень законодавчої ініціативи потребувати додаткових видатків державного бюджету. Так, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що за орієнтовними розрахунками додаткові видатки на реалізацію законодавчої пропозиції становитимуть 0,2 млн грн на рік.

Також зауважено, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів держаного бюджету, прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (щодо збільшення надбавки до пенсії для осіб, які мають статус Почесного донора України) (реєстр. № 2583 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Кальцевим В.Ф., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти (реєстр. № 2588 від 12.12.2019), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Законів України «Про вищу освіту» та «Про музеї та музейну справу» з метою включення музеїв до переліку структурних підрозділів закладів вищої освіти та віднести до переліку основних посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти посади директора музею та наукового працівника музею.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до зазначеного законопроекту реалізація його положень впливатиме на видаткову частини державного та місцевих бюджетів, зокрема, на запровадження посад директорів та наукових працівників музеїв у закладах вищої освіти, виплату їх доплат, які передбачаються для науково-педагогічних працівників, водночас, визначити вартісну величину його впливу на показники бюджетів не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

При цьому, Міністерством зауважується, що основною діяльністю закладів вищої освіти є підготовка фахівців з вищою освітою, водночас, у складі закладів вищої освіти музеї можуть функціонувати як інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законом, що передбачено пунктом 5 частини сьомої статті 33 Закону України «Про вищу освіту».

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти (реєстр. № 2588 від 12.12.2019), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Кравчук Є.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту та надання соціальних послуг (реєстр. № 2587 від 12.12.2019), внесений народним депутатом України Борзовою І.Н.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується збільшити розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності, встановивши його для осіб, які надають послуги на:

непрофесійній основі – в розмірі 200 відсотків мінімальної заробітної плати за догляд однієї особи на місяць;

професійній основі – в розрахунку 200 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою (чинна норма – 70 відсотків), але не більше 360 годин на місяць для догляду одиноких осіб або не більше 260 годин на місяць для осіб, що мають члена сім’ї або родича, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Зважаючи на положення підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 89 та підпункту «д» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з якими компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги, здійснюється з місцевих бюджетів, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів.

Поряд з тим у законопроекті визначається, що отримана компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, не враховується при розрахунку сукупного доходу людини/сім’ї та не входить в довідку про доходи. Слід відмітити, що така інформація про доходи використовується серед іншого при призначені житлових субсидій населенню, фінансове забезпечення яких відповідно до підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України здійснюється з Державного бюджету України.

Крім цього, законопроектом передбачається включити фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду, до переліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. При цьому, як зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування такими особами не визначений.

Загалом, Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до даного законопроекту визначає його таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту та надання соціальних послуг (реєстр. № 2587 від 12.12.2019), внесений народним депутатом України Борзовою І.Н., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України) (реєстр. № 2576 від 12.12.2019), поданий народними депутатами України Кравчуком Є.М., Ткаченком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Реалізація окремих положень даного законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджетів, це стосується:

розширення повноважень Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі – НСТУ), зокрема, створення комітетів, обрання та функціонування корпоративного секретаря НСТУ;

здійснення оплати послуг та компенсації витрат членів Наглядової ради НСТУ /згідно з чинним законодавством члени Наглядової ради НСТУ здійснюють свої повноваження на безоплатній основі/;

встановлення частки обов’язкового спрямування бюджетних коштів на виробництво інформаційного, у тому числі аудіовізуального продукту (інформаційних, інформаційно-аналітичних, економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних та інших програм та передач, фільмів (у тому числі телевізійних серіалів)), та на оплату створення (виготовлення) фільмів, окремих теле- та/або радіопередач чи програм незалежних від НСТУ студій-виробників;

створення служби внутрішнього аудиту НСТУ.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (копія висновку додається) зазначає, що реалізація законопроекту призведе до додаткових видатків державного бюджету на виплату заробітної плати працівникам новостворених структурних підрозділів, які забезпечуватимуть діяльність Наглядової ради НСТУ, та оплату послуг і компенсаційних витрат членам Наглядової ради НСТУ, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних. Крім того, Мінфіном висловлено зауваження до окремих положень законопроекту.

За узагальнюючим висновком законопроект Міністерством фінансів України не підтримується.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначеного у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України) (реєстр. № 2576 від 12.12.2019), поданий народними депутатами України Кравчуком Є.М., Ткаченком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну підтримку жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» (реєстр. № 2435 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Поляковим А.Е. та Нестеренком К.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За результатами розгляду законопроекту, який спрямований на підвищення поваги до материнства, відзначення матерів почесним званням України «Мати-героїня» та надання їм додаткової соціальної підтримки, слід відмітити, що реалізація окремих його положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, це стосується:

затвердження та виконання цільових державних програм щодо популяризації материнства і належної соціальної підтримки;

присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» посмертно;

безоплатного забезпечення жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»:

- санаторно-курортними путівками один раз на рік;

- позачерговим зубопротезуванням;

- проїздом один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або залізничним транспортом з правом першочергового придбання квитків; 

надання вказаній категорії жінок:

- щомісячної доплати у розмірі 50% від пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії;

- пільг за користування житлом, комунальними послугами (включаючи придбання палива), телефоном.

Відповідний закон набиратиме чинність з 1 січня 2020 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, а також надано низку зауважень щодо суті законопроекту. Так, впровадження додаткових пільг та виплат жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» (зміна процедури визначення розміру виплати, виплати одноразової винагороди спадкоємцям жінок, яким присвоєно почесне звання посмертно, встановлення щомісячної доплати у розмірі 50% від пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, позачергового зубопротезування, безоплатний проїзд автомобільним або залізничним транспортом, санаторно-курортне забезпечення тощо) за орієнтовними розрахунками Мінфіну потребуватиме щороку додаткового виділення (в умовах 2020 року) майже 3,3 млрд грн бюджетних коштів.

Крім того, законопроектом змінюється процедура визначення розміру винагороди за почесне звання, яка буде виплачуватися виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату присвоєння такого звання, незважаючи на те, що на сьогодні така винагорода є фіксованою у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого з 1 січня року, в якому жінці було присвоєно таке звання, відтак реалізація таких норм з позиції Міністерства фінансів України призведе до втрати принципу соціальної справедливості та виділення додаткових коштів, оскільки розмір прожиткового мінімуму змінюється декілька раз і жінки за однакові відзнаки в один і той же рік будуть отримувати різні розміри винагород (наприклад: розмір допомоги за почесне звання у січні становить – 21 020 грн, а в грудні п.р. буде виплачуватися у розмірі – 22700 грн). При цьому, як зазначено у експертному висновку Мінфіну, такі зміни можуть призвести до зволікання в оформленні та поданні документів відповідними органами на присвоєння почесного звання багатодітним жінкам з метою отримання більшого розміру винагороди наприкінці року, що також призведе до виділення додаткових коштів державного бюджету.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначеного у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну підтримку жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» (реєстр. № 2435 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Поляковим А.Е. та Нестеренком К.О., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 2575 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Демченком С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які вимагатимуть виділення додаткових бюджетних коштів, зокрема це стосується:

підвищення вдвічі мінімального розміру пенсії за віком, а саме: розмір такої пенсії за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюватиметься в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 1 січня 2020 року розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у сумі 1638 грн, розмір мінімальної пенсії за віком буде становити 3276 грн;

підвищення з 1 січня 2020 року мінімального розміру пенсії за віком для осіб, які досягли віку 65 років і у яких в наявності 35 років для чоловіків та 30 років для жінок страхового стажу, а саме: розмір такої пенсії встановлюватиметься в розмірі 50% мінімальної заробітної плати, визначеної законом про державний бюджет на відповідний рік, але не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 1 січня 2020 року розміру мінімальної заробітної плати у сумі 4723 грн, розмір мінімальної пенсії за віком буде становити 2361,5 грн, але не менше 3276 грн (виходячи із встановленого з 1 січня 2020 року розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність)) /згідно з чинним законодавством мінімальний розмір такої пенсії за віком встановлюється в розмірі 40% мінімальної заробітної плати (1889,2 грн), але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1638 грн)/.

Відповідний Закон набиратиме чинності з 1 червня 2020 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку  відмічає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України становитиме 86,4 млрд грн на сім місяців поточного року, джерела покриття яких відсутні.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 2575 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Демченком С.О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (реєстр. № 2316 від 25.10.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується оновити правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначення повноважень держави, прав, обов’язків та відповідальності органів державної влади, фізичних і юридичних осіб в цій сфері (шляхом викладення Закону України «Про радіочастотний ресурс України» в новій редакції).

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом впроваджуються прогресивні принципи користування радіочастотним ресурсом, а саме передбачено:

запровадити принцип технологічної нейтральності, згідно з яким оператори зв’язку можуть користуватися смугами радіочастот, що зазначені в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, без обмеження щодо застосування конкретних радіотехнологій, визначених для цих смуг радіочастот, за умови забезпечення електромагнітної сумісності;

впровадити можливість спільного користування радіочастотним ресурсом користувачами радіочастотного ресурсу, які надають послуги рухомого (мобільного), фіксованого зв’язку, з метою прискорення розгортання мереж електронних комунікацій для збільшення їх території покриття, задоволення попиту у послугах електронних комунікацій, підвищення якості послуг та на підставі укладеного договору;

встановити можливість, за вибором суб’єкта господарювання, подавати та отримувати документи поштовим відправленням, особисто, або ж в електронному вигляді за допомогою мереж електронних комунікацій, з дотриманням вимог законів щодо електронних документів;

визначити поняття ефективного користування радіочастотним ресурсом і повноваження національного регулятора щодо встановлення рівня ефективності користування радіочастотним ресурсом України;

запровадити електронну регуляторну платформу національного регулятора у сфері користування радіочастотним ресурсом.

Законопроектом також вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про радіочастотний ресурс шляхом підвищення розмірів штрафів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація зменшить регуляторний вплив держави на відносини у сфері користування радіочастотним ресурсом, покращить умови ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах та створить правові засади для забезпечення економічного, соціального, інформаційного та культурного розвитку з дотриманням інтересів державної безпеки, обороноздатності, виконання міжнародних зобов’язань.

Окремо необхідно зауважити, що згідно з частиною третьою статті 22 законопроекту радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством на платній основі, а оплату вартості таких робіт здійснює національний регулятор на договірних засадах за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету в розмірі 25% від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

По-перше, таке положення законопроекту не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України, насамперед: частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, при цьому якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/, пункту 16 частини другої статті 29 /згідно з якою рентна плата за користування радіочастотним ресурсом належить до доходів загального фонду державного бюджету/. Відтак, дане питання не може унормовуватися відповідним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Зауваження з цього приводу також наведено у висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України і Міністерства фінансів України.

По-друге, Мінфін зауважує, що не є обґрунтованою доцільність фінансового забезпечення оплати національним регулятором за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету в розмірі 25% від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на договірних засадах вартості робіт з проведення Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» радіочастотного моніторингу та не здійснено відповідні фінансово-економічні розрахунки. Разом з тим, загалом потребує додаткового обґрунтування законодавча пропозиція щодо здійснення радіочастотного моніторингу безпосередньо за рахунок коштів державного бюджету, оскільки відповідно до частини четвертої статті 15 чинного Закону України «Про радіочастотний ресурс України» радіочастотний моніторинг здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на бюджетні показники у поточному бюджетному періоді, оскільки передбачений термін набрання чинності даної законодавчої ініціативи – з 1 січня 2021 року, але не раніше набрання чинності Законом України «Про електронні комунікації», а визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки розробниками законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків. Водночас, Мінфін вважає, що законопроект може мати позитивний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок дерегуляції господарської діяльності у цій сфері, а також законопроект буде мати вплив на перерозподіл показників дохідної частини загального і спеціального фонду державного бюджету та показники видаткової частини державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (реєстр. № 2316 від 25.10.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В.:

1)                матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на здійснення радіочастотного моніторингу, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та від ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2)                рекомендувати Комітету з питань цифрової трансформації при доопрацюванні законопроекту друге речення частини третьої статті 22 виключити /таке положення не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема, статтям 4, 13 і 29/, а порушені у такому положенні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами (реєстр. № 2461 від 15.11.2019), поданий народними депутатами України Жмеренецьким О.С., Чернєвим Є.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий, Цивільний та Господарський кодекси України положеннями, згідно з якими передбачається, зокрема:

ввести нові терміни «віртуальний актив», «криптоактив», «операція з криптоактивами», «розподілений реєстр», «токен», «токен-актив»;

визначити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб операцій з криптоактивами;

не включати до об’єкту оподаткування податком на додану вартість операції з продажу криптоактивів, надання комісійних, агентських та інших послуг, пов’язаних із створенням та обігом віртуальних активів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів України, але збільшить надходження у вигляді податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору завдяки збільшенню об‘єкту оподаткування. При цьому вказано, що прийняття запропонованих змін сприятиме захисту права власності фізичних та юридичних осіб на віртуальні активи, виводу з тіньового обігу операцій з віртуальними активами, розвитку ринку віртуальних активів, збільшенню надходжень до державного та місцевого бюджетів України.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що за експертною оцінкою прийняття та реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, однак здійснити оцінку такого впливу не вважається можливим через відсутність інформації щодо обсягу операцій з криптоактивами. Крім того, Мінфін висловлює зауваження щодо положень законопроекту та вважає, що внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами має передувати прийняття профільного законодавства, яке визначатиме порядок функціонування ринку віртуальних активів в Україні, їх правовий статус, загальнообов’язкові правила (норми) та організаційно-правові засади операцій з віртуальними активами, в тому числі, державне регулювання діяльності віртуальних активів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами (реєстр. № 2461 від 15.11.2019), поданий народними депутатами України Жмеренецьким О.С., Чернєвим Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, військового збору залежно від нормативно-правового врегулювання ринку віртуальних активів в Україні та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо проведення індексації нормативної грошової оцінки землі) (реєстр. № 2561 від 09.12.2019), поданий народним депутатом України Андрійовичем З.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року виключити пункт 9 підрозділу 6 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття забезпечить щорічне проведення індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік та наповнення доходної частини бюджетів усіх рівнів від здійснення такої індексації.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів (додаткові надходження до місцевих бюджетів у розрахунку на рік становитимуть понад 2,2 млрд грн). Загалом Мінфіном підтримується законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо проведення індексації нормативної грошової оцінки землі) (реєстр. № 2561 від 09.12.2019), поданий народним депутатом України Андрійовичем З.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо скасування податкових преференцій з плати за землю для гірничодобувних підприємств) (реєстр. № 2566 від 10.12.2019), поданий народним депутатом України Андрійовичем З.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року виключити пункт 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, відповідно до якого плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% обчисленого податку.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю за земельні ділянки, які надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів (згідно з даними Державної податкової служби України додаткові надходження до місцевих бюджетів у розрахунку на рік становитимуть понад 2 млрд грн). Загалом Мінфіном підтримується законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо скасування податкових преференцій з плати за землю для гірничодобувних підприємств) (реєстр. № 2566 від 10.12.2019), поданий народним депутатом України Андрійовичем З.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо установлення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та ставки на пасивні доходи (дивіденди по акціях)» (реєстр. № 2444 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Медведчуком В.В. та Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2020 року пропонується:

підвищити розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з 17 грн до рівня мінімальної заробітної плати, встановленої на поточний рік;

збільшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 5% і 9% до 18% бази оподаткування для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств і по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є зменшення податкового навантаження щодо громадян з мінімальними фіксованими доходами шляхом відняття неоподатковуваного мінімуму в країні, а також вирівнювання податкових ставок для громадян, що отримують пасивні доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах. При цьому відмічено, що запропоноване зменшення бази оподаткування в межах підняття неоподатковуваного мінімуму з мінімальних фіксованих доходів з метою збалансування дохідної частини бюджету пропонується компенсувати за рахунок суттєвого підняття ставки податку на пасивні доходи, що сприятиме збільшенню податкових надходжень до зведеного бюджету України.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також зауважити, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян не застосовується при оподаткуванні доходів фізичних осіб (зокрема, база оподаткування, доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а також ставки, які застосовуються до бази оподатковуваних доходів, передбачені у розділі ІV Податкового кодексу України), відтак реалізація відповідного положення законопроекту не зменшить податкове навантаження при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб, на що також звертають увагу Міністерство фінансів України і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Разом з тим, згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум доходів громадян у чинному розмірі 17 грн застосовується, якщо норми інших законів містять посилання на таке поняття, зокрема при визначенні розміру штрафів /зокрема, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України/, державного мита /передбаченого Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»/. Тому запропоноване законопроектом підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з 17 грн до рівня мінімальної заробітної плати, встановленої на поточний рік, призведе до збільшення розмірів штрафів, державного мита.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на доходи та видатки державного бюджету у 2020 році. Зокрема, Мінфін відмічає, що запропоноване збільшення діючих ставок податку на доходи фізичних осіб для доходів у вигляді дивідендів (з 5% і 9% до 18%) може призвести до їх тінізації і втрат бюджетів від такого податку, оскільки існуюче сумарне податкове навантаження на прибуток підприємств збільшиться з 22,1% до 32,8%. Крім того, запропоноване законопроектом підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян призведе до збільшення розмірів штрафів за порушення відповідного законодавства, що негативно вплине на платоспроможність громадян, які порушили відповідне законодавство, та може спричинити утворення безнадійної заборгованості перед бюджетами із сплати таких штрафів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зауважує, що пропозиція щодо скасування пільгових ставок податку на доходи фізичних осіб для відповідних видів пасивних доходів потребує більш ґрунтовної аргументації, зокрема, в контексті її впливу на зміну інвестиційної поведінки усіх суб’єктів відповідних відносин в умовах існуючої моделі оподаткування дивідендів, відповідно на розвиток фондового ринку, рівень бюджетних надходжень тощо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо установлення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та ставки на пасивні доходи (дивіденди по акціях)» (реєстр. № 2444 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Медведчуком В.В. та Шуфричем Н.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та до зміни доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 2597 від 13.12.2019), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Дирдіним М.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, встановити:

можливість отримувати суддями державних нагород до звільнення з посади або припинення повноважень /згідно із чинною редакцією суддя до звільнення з посади не може бути нагороджений державними нагородами, або будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами/; 

додаткову умову, за якої суддя матиме право подати заяву про відставку (та відповідно мати право на отримання щомісячного довічного грошового утримання) за наявності стажу роботи суддею в Україні не менше десяти років при загальному стажі роботи на посаді судді не менше двадцяти років /згідно із чинною редакцією суддя має право подати таку заяву, якщо має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років/;

обмеження щодо зараховування до стажу роботи на посаді судді фактично наявного стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), що надає право для обрання (призначення) на посаду судді, який має особа на момент такого обрання (призначення) - не більше ніж десять років.

Реалізація положення законопроекту щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді лише 10 років наявного стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) та встановлення додаткової умови для виходу судді у відставку (наявності стажу роботи суддею в Україні не менше десяти років) сприятиме оптимізації розміру суддівської винагороди, а також щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що у свою чергу оптимізує витрати як Пенсійного фонду України, так і державного бюджету.

Міністерство фінансів України відповідно до експертного висновку не заперечує проти прийняття зазначеного законопроекту та відмічає, що додаткових видатків державного бюджету його реалізація не потребує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 2597 від 13.12.2019), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Дирдіним М.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (оптимізуючи витрати державного бюджету, у тому числі на забезпечення діяльності органів судової влади та для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

 

 

Опосередкований:

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про тимчасові заходи забезпечення платоспроможності підприємств, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 2374 від 04.11.2019), внесений народними депутатами України Ткаченком М.М., Яковлєвою Н.І., Горбенком Р.О., Кузнєцовим О.О., Тарутою С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Даним законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2022 р., зупинити виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо юридичних осіб, виробничі приміщення та потужності яких розташовані на тимчасово окупованих територіях та/або юридичних осіб, які до 14 квітня 2014 р. провадили свою господарську діяльність на вказаних територіях, а також заборонити порушення справ про банкрутство вищезазначених юридичних осіб та закрити вже порушені щодо них справи про банкрутство. Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація даної ініціативи не потребує фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів і не зменшить надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у вигляді недонадходжень коштів з погашення заборгованості за відповідними податками та зборами.

Водночас, Мінфін звертає увагу, що законопроект не враховує випадки, коли зупинення процедури примусового виконання виконавчих проваджень, відкриття справ про банкрутство та ліквідації підприємств за процедурами банкрутства можуть стосуватися діяльності зазначених підприємств, що провадилася на територіях, підконтрольних державі Україна. Отже, запровадження запропонованої ініціативи може призвести до невиконання боржниками (банкрутами) своїх зобов’язань, що виникли в результаті їх діяльності на підконтрольних територіях.

Крім того, належить зазначити, що реалізація даного законопроекту може призвести до ситуації, коли недобропорядні керівники та засновки вищезазначених юридичних осіб можуть використовувати будь-які юридичні особи для накопичення боргів, оскільки дане законодавче регулювання буде захищати та звільнятиме відповідних осіб від виконання рішень судів. Відтак, такі дії можуть призвести до порушення прав третіх осіб, які фактично у даній ситуації будуть кредитувати господарську діяльність недобропорядних контрагентів та зазнають збитків за рахунок неможливості стягнення відповідних боргів, що в свою чергу вплине на їх діяльність (насамперед щодо сплати податків і зборів до державного і місцевих бюджетів).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про тимчасові заходи забезпечення платоспроможності підприємств, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 2374 від 04.11.2019), внесений народними депутатами України Ткаченком М.М., Яковлєвою Н.І., Горбенком Р.О., Кузнєцовим О.О., Тарутою С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від сплати податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 2571 від 11.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття:

дозволить підвищити якість та ефективність виконання Національним банком своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, сприятиме забезпеченню умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, дозволить завершити процедури виведення банків з ринку/ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень Національного банку, Фонду, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ;

сприятиме підвищенню ефективності застосування Фондом можливих механізмів виведення банків з ринку та збільшенню кількості кредиторів, вимоги яких будуть задоволені в ході ліквідації та після її завершення, зменшення витрат Фонду та коштів платників податків у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні системно важливого банку з ринку.

Серед іншого законопроектом передбачені, зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, в частині уточнення положень про гарантії за вкладом, особливості продажу неплатоспроможного банку, особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійнені такі операції загалом на суму 59,5 млрд грн. При цьому, у 

2017-2019 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 

2018-2019 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 10,1 млрд грн, а також у 2020 році Фондом планується достроково погасити відповідні векселі у сумі 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 2571 від 11.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників надходжень і витрат державного бюджету, пов’язаних з діяльностю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

 

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки» (реєстр. № 2574 від 11.12.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується статтю 18 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» доповнити положенням, згідно з яким установити, що розмір оплати праці керівника суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) не повинен перевищувати розміру оплати праці члена Кабінету Міністрів України.

При цьому, у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту передбачено, що контракти з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, які передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж передбачено законопроектом, вважаються розірваними з останнього числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності відповідним законом, якщо до них за згодою сторін не буде внесено зміни щодо оплати праці на умовах, визначених таким законом.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття дозволить визначити економічно і логічно обґрунтований рівень оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, що в свою чергу сприятиме економії коштів державних компаній.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Отже, практичне застосування даної законодавчої ініціативи може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання і відповідно на обсяг їх прибутку та відрахування обов’язкових платежів до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має впливу на видаткову частину бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки» (реєстр. № 2574 від 11.12.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від частини прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо залучення приватних інвесторів для вирішення проблеми дефіциту місць у дитячих садочках та школах» (реєстр. № 2595 від 13.12.2019), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 81 Закону України «Про освіту» пропонується встановити, що державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати пільгові умови надання в оренду державного та комунального нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) для розміщення закладів дошкільної та загальної середньої освіти, при цьому щодо закладу дошкільної освіти – за плату розміром в одну гривню на рік строком не менше ніж на п’ять років.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить без капітальних інвестицій з державного та місцевих бюджетів розпочати швидкий розвиток дошкільної та шкільної інфраструктури за рахунок приватних інвестицій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо залучення приватних інвесторів для вирішення проблеми дефіциту місць у дитячих садочках та школах» (реєстр. № 2595 від 13.12.2019), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за державне чи комунальне майно залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.35. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вдосконалення публічних закупівель (реєстр. № 2563 від 10.12.2019), поданий народними депутатами України Дубінським О.А. Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) в частині:

непоширення дії Закону, якщо предметом закупівлі є вироби медичного призначення, що підлягають закупівлі державними та комунальними закладами охорони здоров’я відповідно до угод, що укладаються між такими закладами та виробниками таких виробів /зміни до частини п’ятої статті 3 Закону/;

встановлення вимог щодо захисту інформації в інформаційно-технологічній системі щодо закупівель та обробки інформації в такій системі /зміни до частини першої статті 12 Закону/;

визначення граничного розміру плати за подання учасником торгів тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі за користування електронними сервісами – не може перевищувати 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /зміни до частини сьомої статті 12 Закону/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на надходження та витрати бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що запропоноване розширення переліку випадків, на які не поширюватиметься дія Закону, не узгоджується із метою Закону і принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 3 Закону, та може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів, обмеження конкуренції, а також підвищення корупційних ризиків під час здійснення відповідних закупівель. Крім того, відповідно до частини другої статті 25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб’єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Отже, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних виробів медичного призначення буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджетів на такі закупівлі.

Щодо встановлення граничного розміру плати за подання учасником торгів тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі та за користування електронними сервісами, слід зазначити, що питання справляння такої плати унормовано постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» та залежить від вартості закупівлі, при цьому граничний розмір такої плати становить 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі, коли вартість закупівлі становить більш як 4 млн гривень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вдосконалення публічних закупівель (реєстр. № 2563 від 10.12.2019), поданий народними депутатами України Дубінським О.А. Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 2321 від 28.10.2019), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Сохою Р.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема, 1 січня 2021 року:

змінити назву податку «рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України» на «рентна плата за користування радіочастотним спектром України»;

змінити найменування органу «національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації» на «національний регулятор в сфері електронних комунікацій»;

виключити рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України з переліку податків, ставки яких у разі необхідності щорічно переглядаються відповідно до абзацу дев’ятого пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту застосування об’єктивно виправданих, прозорих та визначених з урахуванням цілей державної політики в сфері електронних комунікацій ставок рентної плати за користування радіочастотним спектром сприятиме розвитку мереж та послуг електронних комунікацій, цифрового ринку та відповідно збільшенню податкових надходжень до державного бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що вплив законопроекту на бюджет залежатиме від суб’єктивних підходів у визначенні суми податкових зобов’язань, а оцінити такий вплив неможливо у зв’язку з відсутністю конкретно встановлених елементів податку. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Слід відмітити, що законопроект є системно пов’язаним з іншими законопроектами тих же розробників: про розвиток інфраструктури для цифрової трансформації економіки і суспільства (реєстр. № 2320) і про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2322). Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 2321 від 28.10.2019), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Сохою Р.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від відповідної рентної плати залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо використання вітчизняної сировини (реєстр. № 2431-1 від 03.12.2019), поданий народним депутатом України Южаніною Н.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити визначення поняття «спирт коньячний», «вино виноградне» та «виробники спирту коньячного» з прив’язкою такого виробництва до виноградарських зон та природньо-виноградарських районів;

встановити вимоги до матеріально-технічної бази виробників спирту коньячного та виробництва виноробної продукції;

передбачити заборону виробництва алкогольних напоїв із використанням компонентів несільськогосподарського походження;

розширити відповідальність за транспортування, зберігання та реалізацію алкогольних напоїв у тарі з матеріалів, які не передбачені статтею 11 відповідного закону (шляхом застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірі 200% вартості продукції, яку транспортують та/або зберігають, але не менше 85 тис. грн);

встановити порядок застосування правил виробництва спирту коньячного та коньяку України після закінчення перехідного періоду за Угодою про асоціацію з ЄС;

розширити випадки для анулювання ліцензій на право здійснення діяльності з виробництва коньяку за рішеннями суду.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що наслідком прийняття законопроекту є створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності в галузі виноробства, зокрема виробництва коньяків України з використанням вітчизняної сировини, збільшення внутрішніх інвестицій у галузь виноробства, стимулювання розвитку ринку вітчизняного коньячного спирту, створення нових робочих місць в аграрному секторі економіки та підвищення якості життя сільського населення.

Згідно з пунктом 37-1 частини першої статті 64 і пунктом 13-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів належать до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховуються за місцем вчинення порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів через збільшення кількості штрафів за вчинення відповідних правопорушень. Водночас Мінфін зауважує, що розширення випадків для анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з виробництва коньяку може призвести до зменшення надходжень місцевого бюджету від щорічної плати за ліцензії на право здійснення відповідної діяльності. Однак визначити вартісну величину впливу законопроекту неможливо через відсутність відповідних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо використання вітчизняної сировини (реєстр. № 2431-1 від 03.12.2019), поданий народним депутатом України Южаніною Н.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також щодо платежів від вітчизняних суб’єктів господарювання у галузі виноградарства і виробництва коньячного спирту залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери використання рідкого біопалива (біокомпонентів) (реєстр. № 2471 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Семінським О.В., Бондарем М.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується, зокрема, передбачити:

забезпечення суб'єктами господарювання, що виробляють та/або імпортують паливо моторне та/або паливо моторне альтернативне для продажу на митній території України, вмісту обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) у загальному річному обсязі продажу на митній території України палив моторних та палив моторних альтернативних (з 01.01.2021 року – не менше як 3,4%, з 01.01.2023 року – не менше як 4,8%, з 01.01.2025 року – не менше як 6,9%);

відповідальність шляхом накладення штрафів за:

-                     недотримання такими суб’єктами господарювання вимог щодо вмісту зазначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів);

-                     неподання або несвоєчасне подання такими суб’єктами господарювання інформації щодо вмісту зазначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів).

Крім того, законопроектом запропоновано запровадити облік та контроль вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному/паливі моторному альтернативному на ринку нафтопродуктів, наділивши такими повноваженнями центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а у середньостроковій перспективі очікується збільшення надходження податків від українських суб’єктів господарської діяльності галузі за рахунок розвитку сфери виробництва рідкого біопалива.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що передбачене законопроектом покладення нових функцій на відповідний центральної орган виконавчої влади потребує додаткових витрат з державного бюджету для виконання зазначених функцій та процедур (залучення фахових спеціалістів, облаштування відповідних робочих місць, пристроїв для вимірювання, лабораторій тощо). Крім того, Мінфіном зауважено  про відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо прогнозного впливу законопроекту на рівень ціни пального при вмісті рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному на ринку нафтопродуктів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери використання рідкого біопалива (біокомпонентів) (реєстр. № 2471 від 19.11.2019), поданий народними депутатами України Семінським О.В., Бондарем М.Л. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2501 від 27.11.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

обов’язок для суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;

посилити відповідальність за проведення розрахункових операцій без (або з порушенням) використання реєстратора розрахункових операцій при здійсненні продажу підакцизних товарів шляхом застосування фінансових санкцій за вчинене перше порушення – у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за кожне наступне вчинене порушення – 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

збільшити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами до 3 млн грн (у чинній нормі – 500 тис. грн);

встановити вимоги для суб’єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить удосконалити положення чинного законодавства з метою запровадження нового механізму справляння акцизного податку з реалізації тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну у оптовій та/або роздрібній мережі.

Загалом законопроект є системно пов’язаним з поданими тим же автором законопроектами: «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2502) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2503). Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити надходження до бюджету за рахунок підвищення розмірів штрафних санкцій та річної плати за право оптової торгівлі тютюновими виробами, а обрахувати величину впливу на бюджет від впровадження положень законопроекту неможливо, оскільки: непрогнозованою є кількість штрафів, які будуть стягнуто за порушення відповідних норм законодавства, може скоротитися кількість ліцензіатів через підвищення вартості відповідної ліцензії; знизяться витрати контролюючих органів на адміністрування акцизного податку через зменшення кількості платників.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2501 від 27.11.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також від плати за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2502 від 27.11.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

надати визначення поняття «реалізація тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну у оптовій та/або роздрібній торгівлі»;

внести зміни щодо механізму сплати акцизного податку суб’єктом господарювання, який володіє ліцензією на оптовий продаж тютюнових виробів та реалізує товари у роздрібну мережу та/або споживачам, зокрема, в частині перенесення обов’язку сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів на суб’єктів господарювання, що здійснюють оптову реалізацію тютюнових виробів;

визначити базу оподаткування для операцій з реалізації тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну на рівні максимальних роздрібних цін (або на рівні вартості тютюнових виробів у разі якщо максимальні роздрібні ціни для певного виду продукції не встановлені).

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є зменшення обсягів тіньового ринку тютюнових виробів з одночасним збільшенням надходжень до державного та місцевих бюджетів зі збереженням структури надходжень від акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування.

Загалом законопроект є системно пов'язаним з поданими тим же автором законопроектами: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2501) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2503). Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зазначає, що прийняття законопроекту у комплексі із законопроектами за реєстр. № 2501 та за реєстр. № 2503 може збільшити надходження до державного бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2502 від 27.11.2019), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (реєстр. № 2603 від 16.12.2019), внесений народним депутатом України Мельником П.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується виключити із Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) положення щодо нарахування споживачам житлово-комунальних послуг пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за такі послуги.

Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, що передбачає укладення договору про надання житлово-комунальних послуг (відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами), істотними умовами яких визначено порядок та строки оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору тощо.

При цьому, згідно із вимогами статті 26 Закону у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, однак може призвести до різкого погіршення платіжної дисципліни і подальшого збільшення заборгованості населення, а відтак зумовить погіршення фінансово-економічного стану підприємств постачальників природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення, гарячого водопостачання та може призвести до обмеженості коштів відповідних підприємств для здійснення розрахунків за спожиті енергоносії, сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (реєстр. № 2603 від 16.12.2019), внесений народним депутатом України Мельником П.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів у разі погіршення платіжної дисципліни). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що законопроект за реєстр. № 2603 повернуто на доопрацювання ініціатору внесення, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг не надсилати.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зміни постійного місця проживання дитини та заборони спілкування з дитиною одному з батьків (реєстр. № 2663 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Мезенцевою М.С., Костіним А.Є., Сушком П.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність для одного з батьків, хто вчинює протиправні дії по відношенню до дитини, та другого з батьків через викрадення дитини, переховування її, перешкоджання бачитись дитині з другим із батьків і повній забороні в спілкуванні з дитиною до винесення відповідного рішення суду про встановлення місця проживання дитини та участь другого з батьків у спілкуванні з нею, зокрема, у вигляді накладання штрафів (їх розмір від 120 до 1240 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від вчинених правопорушень наведено у порівняльній таблиці до законопроекту).

Крім того, змінами до Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність одного із батьків, хто з дитиною постійно не проживає згідно рішення суду, за зміну місця постійного проживання дитини, зокрема, у вигляді позбавлення волі (на строк від шести місяців до трьох років залежно від вчинених правопорушень, про що також зазначено у порівняльній таблиці до законопроекту).

Застосування запропонованих заходів щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів або збільшення його видатків на утримання засуджених до позбавлених волі осіб в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зміни постійного місця проживання дитини та заборони спілкування з дитиною одному з батьків (реєстр. № 2663 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Мезенцевою М.С., Костіним А.Є., Сушком П.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (реєстр. № 2580 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Шевченком Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається посилити адміністративну відповідальність у сфері благоустрою населених пунктів, для реалізації чого пропонується внести зміни до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), збільшивши штрафи за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів на:

громадян – від двохсот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – від двадцяти до вісімдесяти/;

посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – від п’ятдесяти до ста/.

Зважаючи, що відповідно до статті 218 КУпАП справи про зазначені вище адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, селищних, сільських рад та враховуючи вимоги статей 64, 69 Бюджетного кодексу України застосування вказаних положень законопроекту може призвести до збільшення доходів відповідних місцевих бюджетів від надходження таких штрафів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, але може вплинути на збільшення дохідної частини бюджетів, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

З огляду на зазначене, згідно з вимогами частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту належало надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (реєстр. № 2580 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Шевченком Є.В., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх доходів в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про першочергові заходи щодо врегулювання мовного питання в Україні (реєстр. № 2577 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Бужанським М.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом визнається таким, що втратив чинність, Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» /Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України/.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту зазначає про те, що не підтримує даний законопроект, зважаючи на вимоги Конституції України щодо визначення державного статусу української мови, а також враховуючи те, що Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачає порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя.

Водночас відмічає, що реалізація положень проекту закону не призведе до збільшення чи зменшення дохідної частини державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету при його запровадженні у поточному та наступних бюджетних періодах.

Слід відмітити, що практична реалізація положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які передбачаються органам державної влади та органам місцевого самоврядування на виконання їх повноважень. Поряд з цим, на виконання цього Закону, зокрема, створено Національну комісію зі стандартів державної мови (постанова Кабінету Міністрів України від 06.11.2019 № 911 «Деякі питання Національної комісії зі стандартів державної мови») та розпочато роботу Уповноваженого із захисту державної мови, відтак вже здійснені витрати державного бюджету, за умови скасування вказаного Закону, можуть виявитися неефективними.

Відтак, на виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про першочергові заходи щодо врегулювання мовного питання в Україні (реєстр. № 2577 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Бужанським М.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (оцінка впливу на показники витрат державного та місцевих бюджетів визначатиметься в залежності від системи правового регулювання функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, яку буде встановлено у подальшому на законодавчому рівні) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про несення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо енергетичної безпеки, балансування енергосистеми та системи накопичення енергії)» (реєстр. № 2582 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема в частині доповнення термінологічних визначень щодо накопичення електричної енергії та введення нового учасника ринку електричної енергії – оператора системи накопичувальної енергії із визначенням його прав та обов’язків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект потребує висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у частині можливості запровадження передбачених в законопроекті норм на ринку електричної енергії, а також доповнення фінансово-економічними розрахунками і обґрунтуваннями щодо впливу на показники державного бюджету.

Водночас, законопроект визначає, що діяльність оператора системи накопичувальної енергії підлягає ліцензуванню. Разом з цим, законопроект не містись положень щодо умов та порядку видачі вказаних ліцензій, проте здійснення такого ліцензування на платній основі та визначення у встановленому порядку розміру справляння плати за видачу таких ліцензій може зумовити зарахування до державного або місцевих бюджетів цих платежів і відтак збільшити надходження до відповідного бюджету.

Щодо впливу положень законопроекту на показники витрат державного та місцевих бюджетів, то надання такої оцінки є неможливим через відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування та пояснень щодо наслідків застосування законодавчої пропозиції в частині перегляду тарифу на споживання електричної енергії для користувачів, насамперед населення та бюджетних установ.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про несення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо енергетичної безпеки, балансування енергосистеми та системи накопичення енергії)» (реєстр. № 2582 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О., може мати опосередкований вплив на показники бюджету (визначення оцінки впливу потребує фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань суб’єкта права законодавчої ініціативи та висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» - 8.

 

 

 

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про попередній розгляд відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України законопроектів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним.

Відмітили:

Відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України головний комітет не пізніш як у тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект і ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України.

Слід відмітити, що з часу затвердження Комітетом з питань бюджету (далі – Комітет) відповідного переліку законопроектів (на засіданні Комітету 15.01.2020), зареєстровано 13 законопроектів, за якими Комітет визначено головним. За попередньою оцінкою таких законопроектів пропонується:

1) включити до порядку денного третьої сесії законопроект за реєстр. № 2782 про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи (є системно пов’язаним та похідним від законопроекту за реєстр. № 2318-1, що прийнятий як закон 14.01.2020 та поданий на підпис Президенту України);

2) не включати до порядку денного третьої сесії окремі законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних законопроектів (які на даний час Верховною Радою ще не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні):

– реєстр. № 2721 (щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму) – оскільки він є системно пов’язаним та похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму за реєстр. № 2720;

– реєстр. № 2721-1 (щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму) – оскільки він є системно пов’язаним та похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму за реєстр. № 2720-1;

– реєстр. № 2744 (щодо ефективності використання коштів соціального страхування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування за реєстр. № 2743;

– реєстр. № 2780 (щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів) – оскільки він є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до статті 4 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів за реєстр. № 2779;

– реєстр. № 2808 (щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 2807;

– реєстр. № 2812 (щодо виключення з доходів загального фонду державного бюджету плати за одержання контрольних марок) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України за реєстр. № 2565.

Висновки Комітету щодо доцільності включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України інших законопроектів: про внесення змін до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств вугільної галузі за реєстр. № 2725, про внесення змін до Бюджетного кодексу України: за реєстр. № 2728 (щодо окремих особливостей формування місцевих бюджетів), за реєстр. № 2825 (щодо бюджетної підтримки АПК), за реєстр. № 2826 (щодо субвенції на надання державної підтримки молодим фахівцям освітньої і медичної галузей), за реєстр. № 3008 (щодо особливостей формування місцевих бюджетів у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор») та до законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (щодо обов’язкового оприлюднення повідомлень про факти порушення бюджетного законодавства) за реєстр. № 2752 пропонується ухвалити після отримання належних висновків Міністерства фінансів України та відповідних комітетів Верховної Ради України щодо них.

Завершивши доповідь, секретар Комітету Цабаль В.В. вніс пропозицію підтримати рекомендації щодо законопроектів, які пропонується включити та не включати до порядку денного третьої сесії, і направити інформацію Голові Верховної Ради України (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, рекомендується:

1) включити до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання законопроект за  реєстр. № 2782 про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи (що є системно пов’язаним та похідним від законопроекту за реєстр. № 2318-1, що прийнятий як Закон 14.01.2020 та поданий на підпис Президенту України);

2) не включати до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання окремі законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних законопроектів (які на даний час Верховною Радою ще не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні), а саме:

– реєстр. № 2721 (щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму) – оскільки він є системно пов’язаним та похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму за реєстр. № 2720;

– реєстр. № 2721-1 (щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму) – оскільки він є системно пов’язаним та похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму за реєстр. № 2720-1;

– реєстр. № 2744 (щодо ефективності використання коштів соціального страхування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування за реєстр. № 2743;

– реєстр. № 2780 (щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів) – оскільки він є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до статті 4 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів за реєстр. № 2779;

– реєстр. № 2808 (щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 2807;

– реєстр. № 2812 (щодо виключення з доходів загального фонду державного бюджету плати за одержання контрольних марок) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України за реєстр. № 2565.

2. Про таке рішення Комітету з питань бюджету поінформувати Голову Верховної Ради України.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» - 8.

 

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. Міністра цифрової трансформації, першого заступника Міністра Вискуба О.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 59-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Германа Д.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства цифрової трансформації України від 03.02.2020 № 1/03-2-360 та від 04.02.2020 № 1/03-2-388 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 59-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству цифрової трансформації України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

- зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» (загальнодержавні видатки та кредитування) на 73 580 тис. гривень;

- збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2901030 «Електронне урядування» на 73 580 тис. гривень, з яких:

48 000 тис. гривень – для державного підприємства «ДІЯ» з метою створення, модернізації, розвитку, адміністрування і забезпечення функціонування Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія», що включає систему онлайн-моніторингу та оцінки якості послуг, які надаються з використанням веб-порталу у центрах надання адміністративних послуг або суб’єктами розгляду звернень безпосередньо, реєстр адміністративних послуг, електронний кабінет користувача, єдину систему інформаційно-консультативної підтримки надання електронних послуг, мобільний додаток Порталу Дія, єдину інтегровану систему оплати електронних послуг (платіжний шлюз) та інші підсистеми з надання електронних, адміністративних та інших публічних послуг; виконання інших завдань (заходів) відповідно до пункту 10 Положення про Єдиний державний веб-портал електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1137 «Питання Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та Єдиного державного порталу адміністративних послуг»; запровадження пріоритетних електронних послуг та засобів електронної ідентифікації;

25 580 тис. гривень – для утворення статутного капіталу державного підприємства «ДІЯ».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Варто відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік видатки за бюджетною програмою 2911040 Мінцифри передбачені як загальнодержавні витрати у обсязі 73 580 тис. гривень (видатки розвитку) для виконання у 2020 році завдань, визначених Національною програмою інформатизації і які належить виконувати як Генеральному державному замовнику цієї Програми (Мінцифри), так і іншим державним замовникам.

Розпорядженням Уряду від 24.01.2020 № 59-р визначено обсяг видатків державного бюджету за вказаною бюджетною програмою скасувати у повному обсязі, відтак у державному бюджеті на 2020 рік фінансовий ресурс для виконання інших завдань із інформатизації буде відсутній.

Як зазначено у листі Міністерства цифрової трансформації України, метою прийняття цього розпорядження Уряду є встановлення організаційно-правового механізму використання бюджетних призначень, передбачених у 2020 році Міністерству на формування і виконання Національної програми інформатизації у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2911040, для виконання завдань (заходів), визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою постановою Верховної Ради України від 04.10.2019 № 188-ІХ /вказана постанова ВРУ та витяг із зазначеної Програми роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Варто відмітити, що пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами), встановлено, що після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерозподіл видатків державного бюджету головний розпорядник бюджетних коштів звертається до Комітету щодо погодження відповідного рішення, копія якого додається до звернення разом з фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями щодо обсягу відповідного перерозподілу.

Проте, Міністерством цифрової трансформації України не виконано вказаної вимоги, зокрема, до звернення до Комітету від 03.02.2020
№ 1/03-2-360 не додано відповідного рішення Уряду та у ньому відсутні відповідні фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування. При цьому, у зверненні Міністерства навіть не вказані реквізити відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України про перерозподіл видатків державного бюджету.

З огляду на невиконання вказаних вимог Комітет звернувся до Міністерства цифрової трансформації України щодо надання належних матеріалів та пояснень щодо вказаного перерозподілу видатків державного бюджету (лист від 04.02.2020 № 04-13/10-182(27222) роздано народним депутатам України - членам Комітету).

Міністерство цифрової трансформації України в додаток до листа від 03.02.2020 № 1/03-2-360 направило до Комітету пояснення та обґрунтування (лист від 04.02.2020 № 1/03-2-388), відповідно до яких кошти у сумі 73 580 тис. гривень будуть спрямовані державному підприємству «ДІЯ», створеному наказом Міністерства цифрової трансформації України від 03.12.2019 № 14 (в офіційних джерелах вказаний наказ Мінцифри не опубліковано). Відповідно до пункту 10 Положення про Єдиний державний веб-портал електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1137 «Питання Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та Єдиного державного порталу адміністративних послуг» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), державне підприємство «ДІЯ» є технічним адміністратором даного веб-портал.

За поясненнями Міністерства, державним підприємством «ДІЯ» вказані кошти планується направити на:

- формування статутного капіталу – 25 580 тис. гривень;

- створення відповідного нематеріального активу – Портал «ДІЯ» – 30 420 тис. гривень (з яких: 75% – на фонд оплати праці ІТ-фахівців; 15% – на придбання інших нематеріальних активів, ліцензій для створення Порталу, оренду хмарного середовища розробки й тестування програмного забезпечення, послуги зі створення та атестації системи КСЗІ; 10% – податки та інші накладні витрати);

- технічне обслуговування та забезпечення функціонування порталу «ДІЯ» – 17 580 тис. гривень (з яких: 20% – послуги Дата-Центрів (основний та резервний); 15% – телекомунікаційні послуги (зв’язок та захист від DDOS атак); 40% – оплата праці інженерного персоналу та персоналу кол-центру; 15% – вартість оренди програмного забезпечення кол-центру, Майкрософт 365; 10% – податки та інші накладні витрати).

Стосовно спрямування коштів державного бюджету на формування статутного капіталу, як це запропоновано розпорядженням Уряду від 24.01.2020 № 59-р, слід відмітити наступне.

Надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» за умови допустимості такої допомоги для конкуренції. Зокрема, відповідно до зазначеного Закону та частини четвертої статті 35 Кодексу державна допомога суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету може бути надана лише після отримання відповідного рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., Забуранна Л.В., Цабаль В.В., а також директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., в.о. Міністра цифрової трансформації України, перший заступник Міністра Вискуб О.А.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. за результатами розгляду даного питання у очолюваному нею підкомітеті внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 24 січня 2020 року № 59-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В. висловив позицію міністерства щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку зазначеного перерозподілу, але водночас зазначив про неякісне планування державного бюджету на 2020 рік, зокрема для реалізації державної політики з питань цифрової трансформації.

Підсумовуючи, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству цифрової трансформації України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 73 580 тис. гривень шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» (загальнодержавні видатки та кредитування) та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2901030 «Електронне урядування» відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 59-р.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утримався» – 1.

 

 

 

4. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на період третьої сесії Верховної Ради України (лютий – липень 2020 року).

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 16 січня 2020 року № 462-ІХ затверджено календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
2020 рік
05 лютого пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
12 лютого тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
19 лютого пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
04 березня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
11 березня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
18 березня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
01 квітня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
08 квітня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
15 квітня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
29 квітня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
06 травня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
13 травня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
20 травня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
03 червня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
10 червня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
17 червня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
01 липня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
08 липня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
15 липня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль