Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №27 від 19 лютого 2020 року

 

 

 

15⁰⁰ година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Засідання фактично розпочалося о 15 год. 45 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народних депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Стасовська Г.М., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні:

від Офісу Президента України

Стецюк М.М. – заступник Керівника Департаменту управління персоналом – завідувач відділу підбору, навчання та розвитку кадрів;

від Кабінету Міністрів України

Дехтяренко С.С. – заступник Державного секретаря;

Ковтун Т.В. – заступник Державного секретаря;

Бега А.М. – генеральний директор Директорату публічної адміністрації;

Крещенко І.В. – перший заступник директора господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів України, начальник Управління бухгалтерського обліку, фінансів та звітності – головний бухгалтер;

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – Міністр;

Джигир Ю.А. – заступник Міністра;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Пліс Г.В. – заступник Міністра;

Ващенко К.О. – Державний секретар;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

від Державної казначейської служби України

Слюз Т.Я. – Голова;

від Державної податкової служби України

Верланов С.О. – Голова;

від Державної митної служби України

Нефьодов М.Є. – Голова;

від Міністерства юстиції України

Горовець Є.М. – перший заступник Міністра;

від Рахункової палати

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Асоціації міст України

Кобялко В. – експерт.

Акредитовані при Верховній Раді України засоби масової інформації

Телеканал «Центральний», телеканал «1+1».

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 2487 від 21.11.2019), поданий Кабінетом Міністрів України

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) передача бюджетних призначень Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 62-р);

2) перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів (розпорядження Кабінету Міністрів Укранїи від 12.02.2020 № 118-р).

4. Щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році /розглянуто після пункту 5 порядку денного/.

5. Кадрове питання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо підстав звільнення Директора Національного бюро за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення" (реєстр. № 2656 від 20.12.2019, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо статусу арбітражного керуючого)" (реєстр. № 2647 від 20.12.2019, народні депутати України Тарасенко Т.П., Ватрас В.А., Заславський Ю.І. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення положень про попередній договір)" (реєстр. № 2762 від 16.01.2020, народні депутати України Качура О.А., Алєксєєв С.О., Кіссе А.І. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення визначення ломбардної операції" (реєстр. № 2675 від 26.12.2019, народні депутати України Гетманцев Д.О., Рєпіна Е.А.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Митного кодексу України щодо попередніх рішень з питань відповідного методу або критеріїв та їх застосування, які будуть використовуватися для визначення митної вартості відповідно до конкретних обставин" (реєстр. № 2700 від 28.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо формування порядку денного засідань Верховної Ради України)" (реєстр. № 2610 від 17.12.2019, народні депутати України Батенко Т.І., Бойко Ю.А., Геращенко І.В., Рахманін С.І., Тимошенко Ю.В., Шахов С.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про правонаступництво України"" (реєстр. № 2605 від 16.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину" (реєстр. № 2620 від 18.12.2019, Президент України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України щодо права не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення корупційного злочину" (реєстр. № 2620-1 від 19.12.2019, народні депутати України Наливайченко В.О., Кабаченко В.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про благоустрій населених пунктів"" (реєстр. № 2688 від 27.12.2019, народні депутати України Юрченко О.М., Камельчук Ю.О.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки)" (реєстр. № 2761 від 16.01.2020, народні депутати України Шахов С.В., Вельможний С.А., Сухов О.С.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення у відповідність до Конституції України процедури призначення та звільнення Директора Державного бюро розслідувань" (реєстр. № 2722 від 13.01.2020, народні депутати України Алєксєєв С.О., Климпуш-Цинцадзе І.О., Княжицький М.Л. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про видачу правопорушників" (реєстр. № 0022 від 26.12.2019, Президент України);

1.1.14. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну правову допомогу у кримінальних справах" (реєстр. № 0024 від 26.12.2019, Президент України);

1.1.15. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про передачу засуджених осіб" (реєстр. № 0023 Президент України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" та Регламенту Верховної Ради України щодо уточнення вимог до особистого голосування" (реєстр. № 2658 від 20.12.2019, народні депутати України Гурін Д.О., Фролов П.В., Підласа Р.А. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, здійснення та захисту майнових прав інтелектуальної власності" (реєстр. № 2659 від 20.12.2019, народні депутати України Калаур І.Р., Ватрас В.А. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про медіацію" (реєстр. № 2706 від 28.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Кабінетом Міністрів України та Урядом Канади" (реєстр. № 0027 від 28.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо проведення експертизи з питань права" (реєстр. № 2741 від 15.01.2020, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уповноваження слідчих органів безпеки здійснювати досудове розслідування злочинів, що загрожують державній безпеці України" (реєстр. № 2678 від 26.12.2019, народний депутат України Колюх В.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушення народним депутатам України вимог Регламенту Верховної Ради України" (реєстр. № 2738 від 14.01.2020, народний депутат України Скорик М.Л. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)" (реєстр. № 2681 від 27.12.2019, народні депутати України Третьякова Г.М., Струневич В.О., Арсенюк О.О. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" в частині застосування народним депутатом України електронного цифрового підпису" (реєстр. № 2527 від 04.12.2019, народні депутати України Піпа Н.Р., Лозинський Р.М., Васильченко Г.І., Цабаль В.В. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення правового регулювання кримінального процесу)" (реєстр. № 2734 від 14.01.2020, народний депутат України Яцик Ю.Г. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (реєстр. № 2686 від 27.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Казахстан про екстрадицію" (реєстр. № 0030 від 16.01.2020, Президент України);

1.1.28. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах" (реєстр. № 0031 від 16.01.2020, Президент України);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"" (реєстр. № 2707 від 28.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України, що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину" (реєстр. № 2657 від 20.12.2019, народні депутати України Шкрум А.І., Рудик К.О. та інші);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо способів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" (реєстр. № 2702 від 28.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою недопущення порушень конституційних прав людини і громадянина у зв'язку із запровадженням інституту викривачів корупції в Україні" (реєстр. № 2749 від 16.01.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо роботи близьких осіб військових посадових осіб" (реєстр. № 2799 від 23.01.2020, народний депутат України Павлюк М.В.);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо сумісництва)" (реєстр. № 2755 від 16.01.2020, народний депутат України Ткаченко О.М.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (реєстр. № 2623 від 18.12.2019, народні депутати України Гурін Д.О., Новіков М.М. та інші);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прозорості реалізації майна)" (реєстр. № 2555 від 06.12.2019, народні депутати України Дубінський О.А., Гетманцев Д.О. та інші);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прозорості реалізації майна)" (реєстр. № 2555-1 від 19.12.2019, народний депутат України Мовчан О.В.);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав) " ( реєстр. № 2469 від 19.11.2019, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя" (реєстр. № 2710 від 02.01.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку із запровадженням обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (реєстр. № 2687 від 27.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних" (реєстр. № 2709 від 02.01.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.42. Проект Закону України "Про ратифікацію Листа про внесення змін № 3 до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв)" (реєстр. № 0028 від 13.01.2020, Президент України);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення передумов для посилення захисту прав стягувачів)" (реєстр. № 2531 від 04.12.2019, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо лібералізації державної політики у сфері державної реєстрації статутів територіальних громад та нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій" (реєстр. № 2641 від 20.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров'я" (реєстр. № 2684 від 27.12.2019, народний депутат України Булах Л.В.);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності" (реєстр. № 2680 від 27.12.2019, народні депутати України Шуляк О.О., Клочко А.А., Мотовиловець А.В. та інші);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних" (реєстр. № 2709-1 від 16.01.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя" (реєстр. № 2710-1 від 16.01.2020, народний депутат України Власенко С.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» –  одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати):

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 15 розділу ХI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» щодо врегулювання питання з виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції (реєстр. № 2701 від 28.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

здійснити доплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції – учасникам АТО до рівня виплат, які були визначені Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» залежно від прожиткового мінімуму аналогічно розмірам, установленим для військовослужбовців;

при цьому, скасувати для колишніх міліціонерів право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва, інших виплат за розмірами, установленими поліцейським.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ зазначено, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в розмірі 2013 тис. грн одноразово.

У висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету одноразово у сумі 2 млн грн і буде здійснюватися в межах та за рахунок видатків державного бюджету, що визначаються на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України, а саме для Національної поліції. Зазначається, що буде здійснено виплати 66 працівникам органів внутрішніх справ, які брали участь в АТО, а сукупний розмір одноразової грошової допомоги порівняно із фактично отриманою допомогою буде збільшено у 2 – 7 разів (з 7,1 – 44,6 тис. гривень до 24,4 – 304,5 тис. гривень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 15 розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» щодо врегулювання питання з виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції (реєстр. № 2701 від 28.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету одноразово у сумі 2 млн грн, які буде здійснено в межах та за рахунок видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України, а саме для Національної поліції). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відходи електричного та електронного обладнання» (реєстр. № 2350 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується визначити правові, економічні і організаційні засади у сфері управління відходами електричного та електронного обладнання (далі – ВЕЕО) для забезпечення екологічної безпеки, запобігання їх негативному впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище шляхом запровадження системи розширеної відповідальності виробника, встановлення вимоги високого рівня збору та рециклінгу відходів електричного та електронного обладнання, контролю за їх утворенням і обробленням, та повернення в економічний обіг вторинної сировини. Зокрема, законопроектом передбачається:

- встановити категорії електричного та електронного обладнання на яке поширюється дія цього законопроекту (Додатки № 1 та № 2 до цього законопроекту);

- визначити принципи державної політики у сфері управління відходами електричного та електронного обладнання;

- визначити виробників електричного та електронного обладнання /виготовлювач чи імпортер електричного та електронного обладнання, який вводить його в обіг незалежно від способу постачання, включаючи дистанційну торгівлю /виконують свої зобов’язання колективно через Організацію колективної розширеної відповідальності виробників (ОКРВВ); індивідуально через Організацію індивідуальної розширеної відповідальності виробника (ОІРВВ)/, права та обов’язки виробників та розповсюджувачів такого обладнання і вимоги щодо його обігу;

- встановити вимоги щодо управління ВЕЕО (приймання та збирання) для виробників та кінцевого споживача ВЕЕО, а також оброблення ВЕЕО;

- визначити суб’єктів права власності на відходи /громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, АР Крим і держава/;

- установити функції Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади у цій сфері і, зокрема, щодо нового центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами /зокрема, щодо затвердження Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, створення та ведення Реєстру виробників продукції, на які поширюються системи розширеної відповідальності виробника та Реєстрів ОКРВВ та ОІРВВ для продукції, на які поширюються системи розширеної відповідальності виробника і встановлення розміру плати за реєстрацію і перебування у вказаних реєстрах, а також здійснення звітування, моніторингу та контролю за дотриманням встановлених вимог/, місцевих державних адміністрацій і місцевих рад /зокрема, участь у розробленні, формуванні та реалізації державної політики у сфері управління ВЕЕО, розроблення регіональних стратегій, планів, програм та місцевих планів управління відходами/;

- створити електронну інформаційну систему для реєстрації виробників, організацій розширеної відповідальності виробників та суб’єктів господарювання у сфері управління ВЕЕО /реєстрація здійснюється центральним органом влади, який реалізує державну політику у сфері управління відходами через реєстри шляхом присвоєння реєстраційного номеру, при цьому, реєстрація і перебування в реєстрах є платними (виробники, ОКРВВ, ОІРВВ сплачують одноразовий внесок за реєстрацію та щорічний внесок на перебування у реєстрах, розмір яких визначається на основі відшкодування операційних витрат на адміністрування реєстрів; плата, зібрана за реєстрацію та перебування у реєстрах спрямовуються на витрати, пов’язані зі створенням, підтримкою, супроводженням, удосконаленням та технічним супроводженням програмного забезпечення. Розмір плати та порядок її використання встановлюється Кабінетом Міністрів України.)/ та запровадити надання звітності до цієї системи.

Набрання чинності відповідного закону пропонується з 1 січня 2021 року.

З огляду на сутність вищезазначених положень законопроекту, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до нього зазначає, що реалізація поданого законопроекту може потребувати матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді та потребуватиме відповідних витрат у наступних бюджетних періодах, при цьому, вимагатиме додаткових видатків бюджету, зокрема, на впровадження (створення та адміністрування) інформаційної системи управління ВЕЕО, в тому числі її реєстрів, утворення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, реалізацію ієрархії управління ВЕЕО. Разом з тим зазначається, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Разом з цим, слід зазначити, що видатки на забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами та створення і функціонування інформаційної системи управління відходами будуть компенсовані в певній мірі за рахунок коштів, які надходитимуть від плати за реєстрацію і перебування в реєстрах. Проте, положеннями законопроекту не врегульовано питання зарахування таких коштів до державного бюджету.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Водночас, Міністерством фінансів України зауважено про невизначення функцій та повноважень Міністерства розвитку громад та територій України, яке станом на сьогодні відповідно до положень Закону України «Про відходи» відповідає, зокрема, за формування та реалізацію державної політики у сфері поводження з побутовими відходами, що зможе потребувати перерозподілу бюджетних коштів, підкріплених відповідними розрахунками та обґрунтуваннями.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановлюються штрафи за правопорушення у сфері управління відходами електричного та електронного обладнання у розмірі від 25 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн максимальний розмір штрафів становитиме від 425 до 17000 грн/. Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект впливатиме на видаткову та може мати вплив на дохідну частини бюджетів, при цьому, законопроект потребує доопрацювання, в тому числі, в частині визначення обсягу та джерел покриття відповідних видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відходи електричного та електронного обладнання» (реєстр. № 2350 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Бондаренком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (починаючи з 2021 року потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів; призведе до додаткових надходжень державного бюджету від плати за реєстрацію та перебування у передбачених у законопроекті реєстрах та від штрафів за порушення законодавства у сфері управління відходами у разі вчинення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду особливостей оподаткування платою за землю (реєстр. № 2566-1 від 27.12.2019), поданий народним депутатом України Марусяком О.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, що надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статті 288 Податкового кодексу України.

плата за землю за земельні ділянки залізничного транспорту (крім окремо розташованих земельних ділянок, на яких знаходяться культурно-побутові та адміністративні будівлі, які оподатковуються на загальних підставах), що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, не справляється.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів зележатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться у віданні залізниць і які пропонується звільнити від оподаткування платою за землю (за інформацією Державної податкової служби втрати місцевих бюджетів від звільнення від оподаткування земельних ділянок залізничного транспорту становитимуть 3,6 млрд грн щорічно). Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду особливостей оподаткування платою за землю (реєстр. № 2566-1 від 27.12.2019), поданий народним депутатом України Марусяком О.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціального податкового режиму» (реєстр. № 2615 від 18.12.2019), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими, зокрема, передбачається:

доповнити новим терміном «стартап» (новостворений суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа – підприємець), який ще не визначився з формою оподаткування);

запровадити п’яту групу платників єдиного податку, до яких віднести «стартапи», що відповідають таким критеріям: використовують виключно реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій; обсяг доходу протягом перших дев’яти місяців діяльності не перевищує 300 тис. грн;

встановити нульову ставку єдиного податку для платників п’ятої групи;

звільнити на період тривалістю дев’ять місяців з моменту державної реєстрації відповідних платників єдиного податку п’ятої групи від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податків та зборів, передбачених пунктом 297.1. статті 297 Податкового кодексу України.

Крім того, шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачається звільнити фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих платниками єдиного податку п’ятої групи, від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в результаті недонадходжень від єдиного податку і єдиного внеску, а розмір втрат залежатиме від кількості новостворених стартапів та обсягів доходів, які будуть отримані за перші дев’ять місяців роботи стартапів з моменту їх державної реєстрації. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 172,6 млрд грн. Таким чином, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів Пенсійного фонду України та відповідного збільшення його дефіциту, що може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціального податкового режиму» (реєстр. № 2615 від 18.12.2019), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Третьяковою Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5.; 1.2.6.; 1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України: «Про управління побутовими та іншими відходами» (реєстр. № 2207 від 03.10.2019), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Галушком М.Л. та іншими; «Про управління відходами» (реєстр. № 2207-1 від 16.10.2019), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Маріковським О.В. та іншими; «Про відходи» (реєстр. № 2207-2 від 17.10.2019), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Фрісом І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектами шляхом прийняття нового Закону України передбачено визначення понять, правових та організаційних основ, економічних заходів із захисту навколишнього природного середовища та здоров’я людини шляхом запобігання утворенню відходів або зниження негативних наслідків утворення та поводження з відходами. При цьому, Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи» пропонується визнати таким, що втратив чинність.

Зокрема, законопроектами пропонується:

- запровадити ієрархію управління відходами та розширеної відповідальності виробника, систему довгострокового планування управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях;

- створити Національний перелік відходів /у законопроекті за реєстр. № 2207 – Національний перелік побутових та інших відходів/ на заміну Державному класифікатору відходів;

- впровадити інформаційну систему управління відходами /у законопроекті за реєстр. № 2207 – інформаційну систему управління побутовими та іншими відходами/, яка складається з підсистем звітності, надання адміністративних послуг і реєстрів; при цьому, у законопроектах за реєстр. № 2207 і № 2207-1 передбачено реєстр суб’єктів господарювання, реєстр виробників продукції, на яких поширюються системи розширеної відповідальності виробника, реєстр організацій колективної розширеної відповідальності виробників та організацій індивідуальної розширеної відповідальності виробників /у законопроекті за реєстр. № 2207-2 – реєстр об’єктів утворення, утилізації та видалення відходів, реєстр місць видалення відходів/;

- утворити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами /у законопроекті за реєстр. № 2207 – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління побутовими та іншими відходами/;

- визначити повноваження Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій і місцевих рад у сфері управління відходами;

- передбачити розроблення: Національної програми запобігання утворенню відходів /у законопроекті за реєстр. № 2207 – Національної програми запобігання утворенню побутовими та іншими відходами/, планів управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні підприємств, організацій та установ /у законопроекті за реєстр. № 2207 – планів управління побутовими та іншими відходами/;

- впровадити економічні інструменти та фінансування заходів у сфері управління відходами:

у законопроектах за реєстр. № 2207, № 2207-1, зокрема, передбачено встановлення ставок екологічного податку, що справляється за захоронення відходів на полігонах, залежно від виду відходів та класу полігону; впровадження системи, за якої утворювачі та володільці відходів сплачують лише за фактичну вагу відходів, що не є придатними для підготовки повторного використання та відновлення, та створюються стимули для роздільного збирання відходів; надання податкових пільг для стимулювання повторного використання та благодійного пожертвування продукції; оподаткування продукції, відходи якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій і методів управління для їх рециклінгу; надання фіскальних і кредитних пільг для фінансової підтримки проведення наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій оброблення та рециклінгу відходів;

у законопроекті за реєстр. № 2207-2, зокрема, передбачено встановлення ставок екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, із диференціацією залежно від рівня небезпеки відходів та цінності території; надання суб’єктам господарювання, які утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у виробництво маловідходні технології, відповідно до законодавства податкових, кредитних та інших пільг; перегляд переліку відходів, щодо яких з урахуванням державних інтересів повинен установлюватися спеціальний режим стимулювання їх збирання, заготівлі та використання; цільове фінансування науково-дослідних робіт з конкретних проблем утилізації відходів і зменшення їх утворення;

- виключити із переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема, таких видів господарської діяльності, як перероблення побутових відходів та їх захоронення.

За експертними висновками Міністерства фінансів України до цих законопроектів, реалізація проектів законів може потребувати додаткових видатків бюджету, оскільки вищезазначеними законопроектами передбачено ряд заходів, які вимагають видатків на їх реалізацію, зокрема на впровадження (створення та адміністрування) інформаційної системи управління відходами, реалізацію ієрархії управління відходами, утворення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами та на реалізацію окремих повноважень у цій сфері, що не виконуються існуючими центральними органами виконавчої влади, запровадження пільгової системи кредитування та надання податкових пільг. Разом з тим зазначено, що у законопроектах не вказані джерела покриття зазначених видатків та не подано фінансово-економічні обґрунтування та розрахунки.

Слід зазначити, що надання податкових пільг окремим суб’єктам господарювання не узгоджується з одним із принципів податкового законодавства – принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до всіх платників податку, що визначено пунктом 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Крім того, Міністерством фінансів України відмічено, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 5 грудня 2018 року, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від введення податкових пільг або привілеїв.

Разом з цим, відповідно до пункту 7.4 статті 7 Податкового кодексу України підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. З позиції Мінфіну, встановлення відповідних пільг може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів від зменшення податкових надходжень від суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, і потребує додаткових витрат державного бюджету для здійснення контролю за дотриманням умов надання таких пільг та використання.

Міністерством фінансів України також зазначено про негативний вплив на бюджетні показники змін щодо виключення із переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема, таких видів господарської діяльності, як перероблення побутових відходів та їх захоронення, що може призвести до бюджетних недонадходжень, пов’язаних із платою за видачу ліцензій.

Поряд з цим, законопроектами збільшуються та/або встановлюються нові штрафи за порушення відповідного законодавства, уточнюються види правопорушень щодо дотримання законодавства з управління відходами, реалізація яких може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

З позиції Мінфіну, зміни в частині збільшення розмірів штрафів можуть призвести до унеможливлення накладання відповідних адміністративних стягнень державними інспекторами сільського господарства, оскільки статтею 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено максимальні розміри адміністративних стягнень, які мають право накладати зазначені інспектори, а відповідних змін до цієї статті Кодексу у законопроектах не передбачено.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України до законопроектів за реєстр. № 2207, № 2207-1 та № 2207-2 реалізація зазначених законопроектів впливатиме на видаткову та може мати вплив на дохідну частини бюджетів, положення законопроектів потребують доопрацювання, в тому числі, в частині визначення обсягу та джерел покриття відповідних видатків відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, які авторами до законопроектів не надано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України: «Про управління побутовими та іншими відходами» (реєстр. № 2207 від 03.10.2019), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Галушком М.Л. та іншими; «Про управління відходами» (реєстр. № 2207-1 від 16.10.2019), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Маріковським О.В. та іншими; «Про відходи» (реєстр. № 2207-2 від 17.10.2019), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Фрісом І.П. та іншими, мають вплив на показники бюджету (потребуватимуть збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на виконання органами влади повноважень у сфері управління відходами, можуть зумовити вплив на надходження державного та місцевих бюджетів: збільшуючи надходження у разі встановлення у податковому законодавстві вимог щодо сплати екологічного податку, що справляється за захоронення відходів на полігонах, та сплати штрафів при виявленні відповідних правопорушень, зменшуючи надходження у разі законодавчого встановлення преференцій для суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, та у зв’язку із скасуванням ліцензій на ведення господарської діяльності з перероблення та захоронення побутових відходів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2020 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття законів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років (реєстр. № 2617 від 18.12.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону визначаються правові, організаційні та економічні засади побудови та функціонування програм пенсійного забезпечення за вислугу років, що підлягають запровадженню суб’єктами господарювання, працівники яких після 11.10.2017 р. перебувають із ними у трудових відносинах та не отримують пенсійні виплати із солідарної системи і виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 03.10.2017 р. № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Згідно із положеннями цього законопроекту право участі в програмах пенсійного забезпечення за вислугу років, що запроваджуватимуться, матимуть (стаття 4 законопроекту):

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, – за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

б) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

в) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах;

г) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);

д) працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості – за списком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

е) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

є) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, – за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас, на період до 1 січня 2025 року перелік робіт, посад і професій, які мають безпосередній вплив на здоров’я відповідного працівника і можуть призвести до втрати ним професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією без шкоди власному здоров’ю та загроз безпеці оточуючих) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, визначається суб’єктами господарювання, що запроваджують пенсійні програми за вислугу років, згідно із статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а після 1 січня 2025 року зазначений перелік може переглядатись (доповнюватись або скорочуватись) не частіше одного разу на три роки за ініціативи профспілок на підставі науково-експертних висновків щодо впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що виконують роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від тривалості стажу роботи та настання певного віку. Особи (комісії, наукові або науково-дослідні установи), які надають науково-експертний висновок щодо впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що виконують роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від тривалості стажу роботи та настання певного віку, підлягають попередньому узгодженню всіма сторонами галузевої угоди (колективного договору).Зміни до переліку осіб, які підлягають участі в програмі пенсійного забезпечення за вислугу років, набирають чинності після внесення таких змін до галузевої угоди (колективного договору).

Програми пенсійного забезпечення за вислугу років для вказаних працівників запроваджуватимуться суб’єктами господарювання та функціонуватимуть на принципах і засадах системи недержавного пенсійного забезпечення, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», з урахуванням обов’язкової участі в таких програмах суб’єктів господарювання та сплати ними пенсійних внесків за такими програмами (стаття 6 законопроекту).

Пенсійні виплати учаснику програми здійснюватимуться пенсійними фондами в обсязі всієї суми індивідуальних пенсійних накопичень, сформованих обов’язковими внесками суб’єкта господарювання та добровільними внесками працівника, сплаченими до фонду в період трудової діяльності на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років, та фінансового результату від інвестування фондом цих внесків від початку сплати пенсійних внесків до закінчення виплат.

Виплати учасникам програми пенсійного забезпечення за вислугу років здійснюватимуться пенсійним фондом відповідно до договорів про виплату пенсій в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із проектом закону мінімальний розмір пенсійного внеску, що підлягає сплаті суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми, який розпочинає трудову діяльність на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, та не досяг віку 27 років, не може бути меншим 7% заробітної плати такого працівника за кожен місяць, в якому працівник виконував роботи на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років. Розміри пенсійних внесків на користь кожної вікової групи працівників, старше 27 років, визначатимуться (корегуватимуться) суб’єктом господарювання щороку на підставі розрахунків, виконаних методом актуарної оцінки при складанні ним фінансової звітності за підсумками року. Максимальний розмір пенсійного внеску, що сплачується суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми за кожен відпрацьований місяць на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, не обмежується (стаття 14 законопроекту).

При цьому, проектом закону (стаття 15 законопроекту) передбачено здійснення суб’єктами господарювання компенсаційних виплат за вислугу років працівникам в частині раніше зароблених ними пенсійних прав за період трудової діяльності до набрання чинності поданим законопроектом.

З приводу цього Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що сплата компенсаційних виплат за вислугу років без проведення розрахунків щодо оцінки грошових зобов’язань за такими програмами пенсійного забезпечення (актуарні розрахунки не надаються) призведе до збільшення фінансового навантаження на суб’єктів господарювання, яке може бути неспівставним з обсягами їх діяльності та негативно вплине на їх фінансовий стан та діяльність. Це, в свою чергу, потребуватиме додаткових бюджетних коштів на надання фінансової підтримки підприємствам, які мають на це право, а також негативно позначиться на сплаті податків та взаєморозрахунках з бюджетом.

Також проектом закону передбачено, що виконання зобов’язань, що стосуються пенсійних внесків (компенсаційних виплат) за пенсійними програмами за вислугу років, є обов’язковим для суб’єкта господарювання (його правонаступників).

Фінансовий результат суб’єкта господарювання, що визначається ним для цілей оподаткування, корегується на суму внесків до недержавних пенсійних фондів за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (бухгалтерського обліку).

Крім того, згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація законопроекту на момент внесення не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету. При цьому зазначено, що програми пенсійного забезпечення за цим проектом закону доцільно супроводжувати наступними методами податкового стимулювання:

- зменшення сум обов’язкових відрахувань єдиного соціального внеску суб’єктом господарювання (роботодавця) на суму пенсійних внесків за програмою пенсійного забезпечення за вислугу років;

- на ці пенсійні внески не здійснюються обов’язкові нарахування для сплати платежів до бюджету та державних цільових фондів;

- звільнення від оподаткування пенсійних виплат за вислугу років, сформованих пенсійними внесками у програмі пенсійного забезпечення за вислугу років, за умови призначення пенсійних виплат за вислугу років не раніше, ніж за 5 років до досягнення учасником пенсійного віку в солідарній системі;

- пенсійні внески, сплачені суб’єктом господарювання (роботодавцем) на користь працівника, та пенсійні внески, сплачені працівником до пенсійного фонду, понад суми, визначені програмою пенсійного забезпечення за вислугу років (або в рамках галузевої чи корпоративної пенсійної програми), можуть, за бажанням працівника, бути зараховані до суми обов’язкових пенсійних внесків, що підлягатимуть сплаті до накопичувальної системи пенсійного страхування (забезпечення) згідно законодавства (у випадку її запровадження).

Впровадження вказаних методів податкового стимулювання для реалізації цього законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, доходів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування (від єдиного внеску на загальнообов’язкового державного соціального страхування), що сплачуються суб’єктами господарювання, що запроваджуватимуть пенсійні програми у разі встановлення у податковому та соціальному законодавстві відповідних преференцій.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років (реєстр. № 2617 від 18.12.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на надання фінансової підтримки підприємствам окремих галузей та для забезпечення бюджетних установ, які запроваджуватимуть пенсійні програми, а також може зменшувати надходження державного і місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування у разі визначення податковим законодавством преференцій для суб’єктів господарювання, що запроваджуватимуть пенсійні програми). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про вибори Президента України» (щодо підстав прийняття Верховною Радою України постанови про проведення позачергових виборів Президента України) (реєстр. № 2516 від 02.12.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 15 Закону України «Про вибори Президента України» (далі – Закон) переліком підстав для прийняття Верховною Радою України постанови про проведення позачергових виборів Президента України. При цьому серед іншого зазначається, що Президент України має обов’язково подати у відставку у разі зменшення довіри до нього громадян України до 10 відсотків (рівень довіри до Президента України визначається загальнонаціональними опитуваннями, соціологічними дослідженнями).

Зважаючи, що відповідно до статті 37 Закону витрати на підготовку та проведення виборів Президента України здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, у разі призначення позачергових виборів Президента України на забезпечення їх проведення належить вишукати додаткові кошти та збільшити відповідно видатки державного бюджету. У висновку Міністерства фінансів України також зазначається про такий вплив законопроекту на видатки державного бюджету.

Однак, згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про вибори Президента України» (щодо підстав прийняття Верховною Радою України постанови про проведення позачергових виборів Президента України) (реєстр. № 2516 від 02.12.2019), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 2606 від 16.12.2019), внесений народним депутатом України Стріхарським А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» з метою формування конкурентного середовища на ринку послуг з управління та експлуатації багатоквартирного будинку серед іншого запропоновано:

встановлення організаційних вимог у процесі обрання управителів (на конкурсній основі з-поміж учасників, що відповідають установленим вимогам);

створення забудовником в усіх новозбудованих багатоквартирних будинках об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
(далі – ОСББ) (в подальшому співвласники мають право змінити форму управління майном багатоквартирного будинку);

надання права рішенням загальних зборів ОСББ затверджувати ціни (тарифи) на утримання будинку та надання інших послуг управителем (при цьому тариф не може бути вищим за пропозицію на конкурсі);

запровадження електронної системи взаємодії та прийняття рішень в ОСББ складовими якої є: система електронного голосування співвласниками на загальних зборах; електронний кабінет співвласників (обмін інформацією між управителем і співвласником); інформаційний портал, де оприлюднюється інформація та документи об’єднання та управителя.

При цьому, встановлюється, що вимоги до Електронної системи та технічне завдання на її розробку розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що додаткових витрат з державного бюджету потребуватиме запровадження запропонованої Електронної системи, у тому числі на проведення конкурсів програмного забезпечення, розроблення техніко-економічних показників роботи Електронної системи, залучення технічних фахівців з відповідними спеціалізованими знаннями та навиками системного адміністрування, програмування, управління системами керування баз даних, криптографічного захисту, а також на подальше утримання, експлуатацію та удосконалення роботи цієї системи.

Однак, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 2606 від 16.12.2019), внесений народним депутатом України Стріхарським А.П., є таким, що буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги дітей та осіб з інвалідністю та підвищення якості її надання (реєстр. № 2704 від 28.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон) пропонується:

визначити можливості та умови звернення за одним з видів правових послуг дітей, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена;

встановити права  та обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, розширивши кількість таких осіб шляхом зміни критерію межі малозабезпеченості (з двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це є на сьогодні – у 2020 році – 2х1 638 грн, до двох прожиткових мінімумів працездатних осіб – у 2020 році – 2х2 102 грн), що застосовується для визначення відповідних категорій осіб;

дозволити центру з надання безоплатної вторинної допомоги за необхідності залучати перекладача мови, якою заявник може спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови за рахунок коштів державного бюджету;

створити комісію зовнішнього незалежного оцінювання якості надання безоплатної вторинної допомоги, що здійснює серед іншого відбір адвокатів-експертів, розмір оплати послуг яких встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України;

Зважаючи, що відповідно до частини другої статті 29 Закону видатки на безоплатну вторинну правову допомогу здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України така законодавча ініціатива зумовлює потребу у додаткових видатках з державного бюджету.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що за розрахунками Міністерства юстиції України реалізація запропонованих положень потребуватиме 37,6 млн грн, і буде здійснюватися у межах коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою 3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» (їх обсяг на 2020 рік становить 385,2 млн. грн).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги дітей та осіб з інвалідністю та підвищення якості її надання (реєстр. № 2704 від 28.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на видаткову частину державного бюджету, однак може бути реалізованим у межах бюджетних призначень, встановлених Міністерству юстиції України на зазначену мету законом про державний бюджет. У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо захисту прав платників податків та заходів з дотримання принципу справедливості оподаткування) (реєстр. № 2629 від 19.12.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед:

встановити, що невчасно повернуті платникові податків суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань вважаються заборгованістю бюджету перед платником податків і на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення;

виключити положення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми пенсій, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення;

встановити, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена строком не більш як на 30 робочих днів;

з 1 січня 2023 року скасувати військовий збір;

запровадити з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року мораторій на внесення змін до Податкового кодексу України у частині збільшення ставок або розширення бази податків (зборів).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, зміна показників бюджету відбудеться лише у 2023 році внаслідок втрати чинності положень щодо військового збору. Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України за 2019 рік надходження військового збору до загального фонду державного бюджету становили 22,4 млрд гривень.

Варто звернути увагу, що порушене законопроектом питання щодо скасування оподаткування пенсій врегульовано у законопроекті про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1210), який Верховною Радою України прийнято 16.01.2020 року. Слід також відмітити, що Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до якого вносяться зміни, визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, проте оцінити сумарну величину його впливу на бюджет неможливо. Загалом Мінфін подає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо захисту прав платників податків та заходів з дотримання принципу справедливості оподаткування) (реєстр. № 2629 від 19.12.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів щодо податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а з 2023 року призведе до зменшення доходів державного бюджету внаслідок скасування військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав звільнення (реєстр. № 2584 від 12.12.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України пропонується розширити перелік підстав та випадків припинення трудового договору та звільнення працівників з ініціативи власника. При цьому, запроваджується можливість звільнити працівника у випадку втрати довіри до нього, попередивши його про майбутнє звільнення у визначені строки. Водночас, надається можливість замінити час попередження його грошовою компенсацією у розмірі подвійного або в розмірі чотирьох розмірів середньоденного заробітку працівника за кожен календарний день зменшення строку такого повідомлення.

Реалізація такої законодавчої ініціативи, у разі звільнення працівника на підставі втрати довіри до нього з установи, фінансове забезпечення якої здійснюється з державного чи місцевих бюджетів, може зумовити потребу у додаткових коштах з відповідних бюджетів на виплату грошової компенсації. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України, та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до внесення змін до Кодексу законів про внесення змін до внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав звільнення (реєстр. № 2584 від 12.12.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна громадянами України, які купують житло вперше (реєстр. № 2662 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України Мельником П.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування операції купівлі-продажу нерухомого майна громадянами України, які придбають житло вперше.

Необхідно відмітити, що згідно з пунктом 51 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через 90 днів від дня його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна громадянами України, які купують житло вперше (реєстр. № 2662 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України Мельником П.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України (реєстр. № 0025 від 27.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Рамковим договором, який було підписано 19 листопада 2019 року у м. Парижі, між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України встановлено надання казначейської позики у сумі 40 млн євро та банківської позики у сумі 76 млн євро для фінансування державного інвестиційного проекту закупівлі 20 катерів морської безпеки та охорони морських кордонів, що поставляються без озброєння /далі – Проект/. При цьому зазначено, що строк погашення кредитів визначатиметься Французькою стороною у відповідності із правилами Угоди ОЕСР та не перевищуватиме 10 років. Водночас, визначено, що залучення кредитів буде здійснюватися у євро за процентною ставкою:

1) за казначейською позикою – ставка C.I.R.R. (Довідкова комерційна процентна ставка), установлена Французькою стороною відповідно до правил Угоди ОЕСР, що діють на дату підписання Контракту;

2) за банківською позикою – ставка C.I.R.R. (Довідкова комерційна процентна ставка), установлена Французькою стороною відповідно до правил Угоди ОЕСР, зафіксована на дату підписання Контракту та збільшена на маржу, яка не перевищує 2%, або Європейська міжбанківська ставка пропозиції (EURIBOR) на 6 місяців, збільшена на маржу, яка не перевищує 2,5%.

Відповідно до умов Угоди OEСР офіційна підтримка становитиме щонайбільше 85% від загальної суми Контракту та українська сторона повинна сплатити не менше 15% від загальної суми Контракту шляхом попередньої оплати. Офіційна підтримка спрямовуватиметься на: придбання у Франції французьких товарів, робіт та послуг на суму, яка становить не менше 50% від загальної суми Контракту; придбання українських або іноземних товарів, робіт та послуг у межах 50% від загальної суми Контракту.

Як зазначено у фінансово-економічних розрахунках до законопроекту, у 2020 році заплановано початок проекту по створенню Системи охорони морських кордонів Державною прикордонною службою України /планується будівництво та придбання 20 катерів орієнтовною вартістю 4394 млн грн, при цьому частина катерів (25%) будуть побудовані на вітчизняних суднобудівних підприємствах/. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначені бюджетні призначення за бюджетною програмою «Створення системи охорони морських кордонів» (код 1002150) у сумі 660 млн грн для відповідної попередньої оплати. У 2021 році для будівництва та придбання 7 катерів необхідно буде передбачити бюджетні призначення у сумі 1307,2 млн грн, а у 2022 році – у сумі 1493,96 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що фінансово-економічні розрахунки до законопроекту не містять інформації про збільшення граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету та відповідні витрати з державного бюджету для Держприкордонслужби за рахунок кредиту Уряду Французької Республіки. При цьому Мінфін зауважує, що точно визначити величину впливу на державний бюджет наразі неможливо, оскільки не відомі терміни набуття чинності Рамковим договором, строки укладання та виконання контрактів, строки та суми вибірки кредитів. Крім того, Мінфін зауважує, що оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не передбачено відповідного збільшення граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету та відповідних витрат з державного бюджету для Держприкордонслужби за рахунок кредиту Уряду Французької Республіки, до законопроекту за реєстр. № 0025 мають бути додані пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України (реєстр. № 0025 від 27.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію Проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом державного бюджету та збільшення державного боргу у разі передбачення відповідних положень у законі про державний бюджет, а також потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на реалізацію Проекту у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України з метою їх приведення у відповідність до висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) від 09 грудня 2019 року № 969/2019» (реєстр. № 2692 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Макаровим О.А, Власенком С.В., Юрчишиним Я.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом, серед іншого, пропонується збільшити кількість суддів Верховного Суду на 100 осіб (з 100 до 200 осіб.) та збільшити базовий розмір посадового окладу судді Верховного Суду з 55 до 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (визначеного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 1 січня 2020 року, у розмірі – 2102 грн, базовий розмір посадового окладу судді становитиме 157 650 грн замість 115 610 грн).

За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у поточному році (за орієнтованими розрахунками у сумі 526 млн гривень) та з огляду на недотримання статті 27 Бюджетного кодексу України законопроект не підтримується /довідково: у державному бюджеті на 2020 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Верховним Судом» визначено у обсязі 2383,1 млн гривень, у тому числі за загальним фондом – 1439,7 млн гривень, спеціальним фондом – 943,4 млн гривень.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України з метою їх приведення у відповідність до висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) від 09 грудня 2019 року № 969/2019» (реєстр. № 2692 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Макаровим О.А, Власенком С.В., Юрчишиним Я.Р., матиме вплив на показники державного бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для здійснення правосуддя Верховним Судом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо покращення соціально-економічного становища студентів в Україні (реєстр. № 2604 від 16.12.2019), поданий народним депутатом України Мельником П.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 62 Закону України «Про вищу освіту», якими зокрема передбачається встановити, що:

розмір мінімальної соціальної стипендії для студентів (учнів) професійно-технічних закладів становить не менше, ніж 70 відсотків; для студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації (відповідно до вимог чинного законодавства – заклади фахової передвищої освіти та заклади вищої освіти) не менше, ніж 100 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

розмір мінімальної звичайної (ординарної) академічної стипендії – не менше,  ніж 70 відсотків у 2020 році, не менше, ніж  80 відсотків у 2021 році, не менше, ніж 90 відсотків у 2022 році, не менше, ніж 100 відсотків у 2023 році та подальших роках від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

кількість отримувачів соціальної та академічної стипендій має становити не менше, ніж 70 відсотків від загальної кількості студентів денної форми навчання, що навчаються за рахунок коштів державного бюджету (на даний час 40–50 відсотків).

Крім того, вилучаються положення якими встановлено, що студентам (курсантам) закладів вищої освіти, які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, надається один вид стипендії за їхнім вибором.

Запропоновані законопроектом положення потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Так, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту в частині встановлення підвищених розмірів стипендій та збільшення кількості стипендіатів лише у закладах фахової передвищої та вищої освіти системи Міністерства освіти і науки України потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів в обсязі понад 12 млрд гривень.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо покращення соціально-економічного становища студентів в Україні (реєстр. № 2604 від 16.12.2019), поданий народним депутатом України Мельником П.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на виплату соціальної та академічної стипендій студентам (учням)), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 24 розділу ХІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 2670 від 23.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких передбачається відтермінувати на один рік (до 01.01.2021 р.) норму щодо встановлення з 01 січня 2020 року посадового окладу для судді місцевого суду у розмірі 30 прожиткових мінімумів та для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

 З урахуванням таких змін, у 2020 році розмір посадових окладів становитиме для судді місцевого суду 25 прожиткових мінімумів, а для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством юстиції України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності органів правосуддя.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 24 розділу ХІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 2670 від 23.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності органів правосуддя) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про самоврядування медичних професій в Україні» (реєстр. № 2445 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Дубновим А.В., Радуцьким М.Б., Арістовим Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом, як зазначено у преамбулі до нього, пропонується на законодавчому рівні визначити поняття, види, форми та механізми правового регулювання медичної діяльності в Україні, систему, гарантії та принципи професійного самоврядування медичних професій в Україні, як одного із найважливіших елементів управління діяльністю медичних професій, та має на меті створення ефективної системи надання медичної допомоги та забезпечення умов для ефективного виконання представниками медичних професій своїх професійних обов’язків.

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері професійного самоврядування медичних професій;

правове регулювання, принципи, систему органів професійного самоврядування медичних професій (Палати медичних професій – Лікарська палата, Стоматологічна палата, Палата медичних спеціалістів) та їх діяльність, а також органів у складі Палат (Конференція представників медичних професій, Ради Палати, Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, Ревізійної комісії Палати, інших органів, утворених на підставі статутів кожної Палати чи інших актів Палати);

права осіб на здійснення медичної діяльності, підстави тимчасового зупинення та припинення такої діяльності;

порядок створення та ведення реєстрів представників медичних професій, встановлення професійного збору та використання виключно на виконання функцій Палат;

положення щодо професійної дисциплінарної відповідальності медичних працівників тощо.

Також, законопроектом вносяться зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, пов’язані із запропонованою законодавчою ініціативою, зокрема, щодо доповнення галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та положеннями якими на органи професійного самоврядування покладається реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я.

Щодо суті законодавчої ініціативи, слід зазначити наступне.

Законопроектом пропонується визначити, що професійне самоврядування медичних професій є незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб. Держава, її органи та посадові особи не можуть втручатися в діяльність органів професійного самоврядування медичних професій. Палати медичних професій є неприбутковими юридичними особами публічного права та організовують свою діяльність на принципах самоврядування. Палати, окрім професійного збору, можуть залучати кошти у вигляді добровільних цільових внесків, а також інші кошти, за виключенням коштів державного бюджету.

Положеннями законопроекту до функцій Палат медичних професій, зокрема, віднесено:

визначення вимог до обсягів щорічної участі медиків у програмах безперервного професійного розвитку, порядок внесення відомостей щодо безперервного професійного розвитку у реєстри представників медичних професій, вимоги, стандарти та критерії визнання до організаторів безперервного професійного розвитку, надання організаційної, інформаційної та методологічної підтримки з розробки та впровадження навчальних програм з підготовки фахівців у сфері охорони здоров’я, співпраця з закладами медичної освіти, об’єднаннями викладачів, студентів та працівників університетських клінік, іншими профільними навчальними та науковими установами з метою комплексного аналізу та сприяння динамічному розвитку медичної освіти в Україні /стаття 11 законопроекту/;

створення та ведення Реєстру представників медичних професій України, встановлення рівня якості, своєчасності та повноти надання медичної допомоги медиками, розроблення та затвердження Кодексу етики представників медичних професій Палати, стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних настанов, клінічних протоколів, внесення до органів державної влади пропозиції щодо здійснення регуляторної діяльності у сфері медицини /стаття 14 законопроекту/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, звертаючи увагу на такі положення законопроекту, зокрема, зазначає у своєму висновку, що аналіз законопроекту свідчить про наділення органів професійного самоврядування медичних професій низкою невластивих їм повноважень, які мають ознаки державно-владних повноважень і виглядає як втручання у компетенцію відповідних органів державної влади.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України.

Водночас, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема щодо покладання на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я обов’язку щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчої Конференції представників медичних професій, забезпечення публікації оголошення про проведення Конференції на своєму веб-сайті, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Окрім того, у законопроекті передбачається, що реєстрація Палат здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», відтак, зважаючи на вимоги цього Закону щодо справляння адміністративного збору та враховуючи положення Бюджетного кодексу України, кошти від такого збору зараховуватимуться до державного та місцевих бюджетів.

За узагальнюючим експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується та зазначається, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів, водночас вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.

Крім того, у висновку Міністерства фінансів України відмічається, що положення законопроекту не узгоджуються з іншими законодавчими актами.

Так, положеннями підпункту 3 пункту 1 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту вносяться зміни до статті 15 Основ законодавства про охорону здоров’я, якими на органи професійного самоврядування покладається реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я, проте зазначене не відповідає нормам статті 14 Основ законодавства про охорону здоров’я, відповідно до яких реалізація державної політики охорони здоров’я покладається на органи виконавчої влади.

З позиції Міністерства положення законопроекту щодо сплати професійного збору спричинить додаткове навантаження на заробітну плату працівників, що у свою чергу призведе до підвищення соціальної напруги серед працівників в умовах низького рівня заробітної плати.

Варто взяти до уваги, що відповідно до Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, а обов’язковість членства та сплати такого збору порушує права громадян України, визначені статтею 36 Конституції України, щодо права на свободу об’єднання у громадські організації, права на добровільну участь у професійних спілках.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про самоврядування медичних професій в Україні» (реєстр. № 2445 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Дубновим А.В., Радуцьким М.Б., Арістовим Ю.Ю. та іншими, може мати вплив на показники бюджету (в частині необхідності передбачення видатків державного бюджету для проведення Конференції представників медичних професій та щодо збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я» (реєстр. № 2445-1 від 26.11.2019), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом, як зазначено у преамбулі до нього, пропонується на законодавчому рівні визначити правові, організаційні та економічні засади створення і функціонування професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я.

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

термінологічні поняття, що застосовуватимуться у сфері професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я;

правове регулювання, засади, принципи, завдання, гарантії професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я;

повноваження органу професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я – Професійної палати та її діяльність, а також органів у складі Палати (Конференція суб’єктів професійної діяльності, Ради професійної палати, Ревізійної комісії професійної палати, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, інших органів, утворених на підставі рішення Конференція суб’єктів професійної діяльності, регіональних відділень Палати);

порядок створення та ведення реєстрів суб’єктів професійної діяльності;

взаємодію професійних палат та органів державної влади;

дисциплінарну відповідальність суб’єктів професійної діяльності тощо.

Також законопроектом вносяться зміни до Кодексу законів про працю якими, зокрема, пропонується встановити положення щодо якого у разі поєднання трудових обов’язків з обов’язками у виборних органах професійного самоврядування, за працівником зберігається місце роботи (посада) та середньомісячний заробіток, та заборона на звільнення працівника за його діяльність у виборних органах професійного самоврядування, а також до Основ законодавства України про охорону здоров’я, пов’язані із запропонованою законодавчою ініціативою, зокрема, щодо доповнення галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, та положеннями якими на органи професійного самоврядування покладається реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я.

Щодо суті законодавчої ініціативи, слід зазначити наступне.

Законопроектом пропонується визначити, що держава гарантує додержання прав та законних інтересів суб’єктів професійної діяльності і забезпечує їх реалізацію відповідно до законодавства. Держава не несе відповідальності за зобов’язаннями професійних палат та їх органів, професійні палати та їх органи не несуть відповідальності за зобов’язаннями держави. Забороняється втручання органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також інших юридичних та фізичних осіб у діяльність органів професійного самоврядування, крім випадків передбачених законом.

Крім того, законопроектом передбачено, що створення професійної палати – органу професійного самоврядування, що об’єднує суб’єктів професійної діяльності за професійною (галузевою) ознакою, до функцій якої, зокрема, віднесено:

здійснення представництва суб’єктів професійної діяльності та захист їх професійних прав та інтересів в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності;

затвердження етичного кодексу відповідної професії, правил та стандартів професійної діяльності, здійснення  контролю за їх дотриманням;

забезпечення участь своїх представників у встановленні єдиних кваліфікаційних вимог до суб’єктів професійної діяльності та здійснює контроль за їх дотриманням;

здійснення допуску до професійної діяльності;

забезпечення збору та узагальнення статистичної звітності суб’єктів професійної діяльності;

забезпечення ведення реєстру суб’єктів професійної діяльності;

затвердження розміру та порядку сплати професійного збору;

надання навчальним закладам організаційної, інформаційної та методологічної підтримки з розробки та впровадження навчальних програм з підготовки суб’єктів професійної діяльності;

забезпечення методологічної та інформаційної підтримки суб’єктів професійної діяльності;

забезпечення безперервної післядипломної освіти суб’єктів професійної діяльності;

забезпечення обов’язкової участі своїх представників у розробці галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

забезпечення участі своїх представників у розробці програми медичних гарантій;

внесення до органів державної влади пропозиції щодо здійснення регуляторної політики в сфері діяльності медичної, фармацевтичної професії тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, звертаючи увагу на такі положення законопроекту, зокрема, зазначає у своєму висновку, що аналіз законопроекту свідчить про наділення органів професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я низкою повноважень, які виходять за межі професійного самоврядування і виглядають як втручання у компетенцію відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Водночас, реалізація окремих положень законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, зокрема щодо:

- покладання на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я обов’язку щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчої Конференції представників медичних професій, забезпечення публікації оголошення про проведення установчої Конференції із зазначенням часу, дати та місця її проведення у газеті «Урядовий кур’єр» та розміщення його на офіційних веб-сайтах;

- збереження місця роботи (посади) за працівником та середньомісячного заробітку у разі поєднання трудових обов’язків з обов’язками у виборних органах професійного самоврядування.

Окрім того, у законопроекті передбачається, що реєстрація Палати здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», відтак, зважаючи на вимоги цього Закону щодо справляння адміністративного збору та враховуючи положення Бюджетного кодексу України кошти від такого збору зараховуються до державного та місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується та зазначається, що його  прийняття потребуватиме додаткових бюджетних коштів, водночас вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.

Крім того, у висновку Міністерства фінансів України відмічається, що положення законопроекту не узгоджуються з іншими законодавчими актами.

Так, положеннями підпункту 3 пункту 1 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту вносяться зміни до статті 15 Основ законодавства про охорону здоров’я, якими на органи професійного самоврядування покладається реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я, проте зазначене не відповідає нормам статті 14 Основ законодавства про охорону здоров’я, відповідно до яких реалізація державної політики охорони здоров’я покладається на органи виконавчої влади.

З позиції Міністерства положення законопроекту щодо сплати професійного збору спричинить додаткове навантаження на заробітну плату працівників, що у свою чергу призведе до підвищення соціальної напруги серед працівників в умовах низького рівня заробітної плати.

Варто взяти до уваги, що відповідно до Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, а обов’язковість членства та сплати такого збору порушує права громадян України, визначені статтею 36 Конституції України, щодо права на свободу об’єднання у громадські організації, права на добровільну участь у професійних спілках.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я» (реєстр. № 2445-1 від 26.11.2019), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів, насамперед, для забезпечення збереження середньомісячної заробітної плати у разі поєднання працівником трудових та виборних обов’язків та збільшуватиме надходження до державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про оплату праці в одномандатному виборчому окрузі № 210» (реєстр. № 2736 від 14.01.2020), поданий народним депутатом України Приходьком Б.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується врегулювати питання оплати праці членів виборчих комісій одномандатного виборчого округу № 210 та осіб, які залучалися до роботи в цих комісіях, які не отримали заробітної плати під час проведення позачергових виборів народних депутатів України, що відбулись 21 липня 2019 року.

Відповідно до положень законопроекту пропонується здійснювати такі виплати за рахунок коштів державного бюджету у межах бюджетних призначень за бюджетною програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» на підставі підтвердних документів за наслідками їх перевірки органами державного фінансового контролю.

Слід зазначити, що у державному бюджеті на 2020 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» визначено у обсязі 59 539 тис. гривень.

Разом з тим, паспортом бюджетної програми 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» на 2020 рік, затвердженим розпорядженням Голови  Центральної виборчої комісії від 07.02.2020 № 4, визначено утворити у 2020 році шість окружних виборчих комісій для проведення проміжних виборів 6-ти народних депутатів України. Так, на підставі постанов Центральної виборчої комісії від 13.12.2019 № 1983 та від 20.01.2020 № 9 з метою фінансового забезпечення підготовки та проведення 15 березня 2020 року проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 179 (Харківська область) за бюджетною програмою 6731020 передбачено виділити кошти у обсязі 10 322,3 тис. гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

За експертним висновок Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну частину бюджетів, проте може зумовити необхідність збільшення видатків державного бюджету, при цьому зазначено про відсутність у матеріалах до законопроекту орієнтовного обсягу видатків на реалізацію виплат заробітної плати членам виборчих комісій з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 210.

Загалом Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності надання фінансово-економічних обґрунтувань щодо можливості реалізації положень законопроекту за рахунок та в межах бюджетних призначень за бюджетною програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України», затверджених у державному бюджеті на 2020 рік.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про оплату праці в одномандатному виборчому окрузі № 210» (реєстр. № 2736 від 14.01.2020), поданий народним депутатом України Приходьком Б.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету щодо проведення виборів народних депутатів України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 2575-1 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюватиметься в розмірі не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, запропонованими змінами скасовуються вимоги щодо виплати мінімального розміру пенсії за віком після досягнення
65-річного віку особам, які мають страховий стаж меншої тривалості, ніж встановлено Законом.

Згідно з чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто виходячи із встановленого з 1 січня 2020 року розміру вказаного прожиткового мінімуму – у сумі 1638 гривень.

Слід відмітити, що за розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики України інформацією фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2019 року (у розрахунку на місяць на одну особу) для осіб, які втратили працездатність, становив 3 178 гривень, що на 1 540 гривень більше проти затвердженого з 1 січня 2020 року.

При цьому, проектом закону пропонується, що мінімальний розмір пенсії за віком буде визначатися у законі про державний бюджет на відповідний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких за орієнтовними розрахунками становитиме 93,3 млрд грн на рік, джерела покриття яких відсутні.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Поряд з цим слід відмітити, що частиною першою статті 40 Бюджетного кодексу України визначено предмет регулювання закону про державний бюджет, до положень якого не віднесено мінімальний розмір пенсії за віком. Аналогічні зауваження зазначені у експертному висновку Мінфіну.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 2575-1 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 40 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці (реєстр. № 2378 від 05.11.2019), поданий народним депутатом України Волинцем М.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та законів України «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум», «Про колективні договори і угоди», «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про Регламент Верховної Ради України», зокрема, передбачається:

встановлювати розміри мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу (тарифної ставки) не менше 150% встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з діючим законодавством мінімальний розмір заробітної плати та мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюються у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб);

Кабінету Міністрів України ініціювати протягом 15 днів перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року у разі перевищення двох місяців підряд фактичного рівня інфляції над плановим більше ніж на 2%;

змінити умови визначення розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до яких розмір такої заробітної плати визначатиметься з урахуванням: потреб працівників та їх сімей; середнього рівня заробітної плати; фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб; індексу споживчих цін; продуктивності праці; рівня зайнятості та інших економічних умов; податків, обов’язкових зборів та внесків. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати має перевищувати 75% суми найбільших величин фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та фактичного прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у цінах першого півріччя, року,  що передує даті введення нового розміру мінімальної заробітної плати;

визначати розмір мінімальної ставки (окладу) заробітної плати як генеральною, так і галузевими (міжгалузевими) угодами і такий розмір має перевищувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. Крім того, у галузевих (міжгалузевих) угодах мінімальний розмір ставки (окладу) заробітної плати встановлюватиметься з дотриманням підвищувальних галузевих коефіцієнтів, мінімальні значення яких затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із сторонами соціального діалогу;

не включати до мінімального розміру ставки (окладу) заробітної плати доплати, надбавки, заохочувальні, компенсаційні виплати тощо;

здійснювати оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, не лише у межах бюджетних асигнувань, а й за рахунок інших позабюджетних доходів;

встановити, що розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому ніж 115% середньозваженого фактичного розміру прожиткового мінімуму першого півріччя року, що передує даті введення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2020 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону забезпечить суттєве збільшення надходжень до державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку з доданої вартості від реалізованих споживчих товарів і послуг, а також призведе до суттєвого зростання доходів  Пенсійного фонду України через збільшення надходжень в результаті сплати єдиного соціального внеску. При цьому, реалізація положень проекту закону потребує фінансування за рахунок коштів державного бюджету в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України, а на момент внесення не потребує коштів.

В своєму експертному висновку Міністерство фінансів України  зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів. Так, збільшення в 1,5 рази розміру мінімального посадового окладу в бюджетній сфері потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 175 млрд гривень.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про що також зазначено у пояснювальній записці до законопроекту.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Варто зазначити, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), це стосується:

здійснення оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, за рахунок інших позабюджетних доходів, що суперечить частині дев’ятій статті 13 Кодексу, відповідно до якої створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. При цьому, відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється;

внесення протягом 15 днів перед Верховною Радою України змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року у разі перевищення двох місяців підряд фактичного рівня інфляції над плановим більше ніж на 2 %, що не узгоджується із положеннями статті 52 Кодексу, якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України і який не містить позиції, яка б відповідала запропонованим змінам до бюджетних показників.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці (реєстр. № 2378 від 05.11.2019), поданий народним депутатом України Волинцем М.Я. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статей 13 і 52 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Опосередкований:

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єктів підвищеної небезпеки (реєстр. № 2562 від 10.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу у сфері безпеки об’єктів підвищеної небезпеки та зменшення адміністративного тиску на суб’єкти господарювання.

Зокрема, змінами до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» пропонується викласти у новій редакції термінологічні визначення та положення щодо сфери дії Закону; визначити повноваження компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки; встановити вимогу щодо здійснення органами державного нагляду (контролю) один раз на рік планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, пов’язаних із об’єктами підвищеної небезпеки 1 класу і віднесених до високого ступеня ризику; уточнити обов’язки оператора та вимоги щодо надання ним звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки.

Поряд з цим, положеннями законопроекту Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтю 164 новою частиною та встановлено адміністративну відповідальність: за надання суб’єктом господарювання недостовірних відомостей у звіті про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки, передбаченому Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» – у вигляді штрафів на суб’єкта господарювання від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 17000 до 34000 грн/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, реалізація його положень не передбачає додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, та зазначено про додаткові надходження до загального фонду державного та/або місцевих бюджетів коштів від сплати вказаних вище штрафів у 2020 році у сумі 1020 тис. гривень, у 2021-2022 роках – 510 тис. гривень.

Відповідно реалізація законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного та/або місцевих бюджетів від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, а загальних обсяг надходжень бюджету залежатиме від кількості правопорушень, про що також зазначено у експертному висновку Міністерством фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єктів підвищеної небезпеки (реєстр. № 2562 від 10.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень та в залежності від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг (реєстр. № 2673 від 26.12.2019), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається уточнити визначення термінів «готель», «готельна послуга» і «аналогічні засоби розміщення», якими, зокрема, пропонується розширити коло суб’єктів надання готельних послуг.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту не потребує витрат з державного бюджету, а навпаки відбудеться збільшення надходжень податків до бюджетів від сфери торгівлі та надання готельних послуг.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення чи зменшення доходної частини державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків при його запровадженні у поточному та наступних бюджетних періодах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг (реєстр. № 2673 від 26.12.2019), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від платежів суб’єктів надання готельних послуг залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораціонізм) (реєстр. № 2549 від 06.12.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-1, встановивши кримінальну відповідальність за колабораціонізм (державну зраду) та за ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, публічні заклики до колабораціонізму, а також виготовлення матеріалів із закликами до колабораціонізму з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів – у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від 3 до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету внаслідок застосування процедури конфіскації майна, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, відмічає, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Відтак, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораціонізм) (реєстр. № 2549 від 06.12.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації (реєстр. № 2578 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Арахамією Д.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судову експертизу», скасувавши адміністративну відповідальність за порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони (що передбачає штрафні санкції у розмірі від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів громадян) та кримінальну відповідальність за незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (що передбачає штрафні санкції у розмірі від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян та позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.).

Слід зауважити, що згідно з порівняльною таблицею та пояснювальною запискою до законопроекту, також пропонується скасувати статтю 195-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо накладення штрафу у розмірі від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів громадян за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Реалізація таких положень законопроекту у разі його прийняття може призвести до зменшення доходів державного бюджету (від виконання штрафних санкцій). Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив на надходження загального фонду державного бюджету, проте відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки впливу законопроекту на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації (реєстр. № 2578 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Арахамією Д.Г., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств за необґрунтовану вирубку лісів) (реєстр. № 2581 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Костюком Д.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 246 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за необґрунтовану порубку дерев у лісах, здійснену лісовим господарством та за відома керівника цього господарства, а також за ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки у залежності від конкретного виду правопорушення – у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Про таке також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зазначено, що загальна величина впливу буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств за необґрунтовану вирубку лісів) (реєстр. № 2581 від 12.12.2019), поданий народним депутатом України Костюком Д.С., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 2667 від 21.12.2019), поданий народними депутатами Горенюком О.О., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) статтею 149-2, встановивши відповідальність за порушення строків передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок попередніми балансоутримувачами та/або управителями, колишніми членами правління, посадовими особами управителя або асоціації у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 5100 гривень).

При цьому, справи про зазначені адміністративні правопорушення розглядатимуться у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах відповідно до запропонованої редакції статті 221 КУпАП на підставі складених уповноваженим членом правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку протоколів про адміністративні правопорушення.

З огляду на зазначене та виходячи з положень статей 29, 64, 69 Бюджетного кодексу України, застосування вказаних положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазнаючи про таке, зауважує, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, зважаючи на вимоги частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України, до законопроекту належало надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 2667 від 21.12.2019), поданий народними депутатами Горенюком О.О., Бужанським М.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення механізму справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України (реєстр. № 2424 від 12.11.2019), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Скічком О.О., Кісєлем Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні встановити розмір та особливості справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, а також встановити відповідальність за порушення порядку або строків сплати державних зборів шляхом застосування до суб’єктів авіаційної діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів від п’яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пояснювальною запискою необхідність розроблення та прийняття законопроекту виникла, зокрема, з огляду на практику неоднозначного тлумачення суб’єктами авіаційної діяльності норм чинного законодавства України, які регламентують порядок справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, що призводить до численних судових спорів та нестабільності функціонування Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Слід також відмітити, що у зверненні Національного антикорупційного бюро України з даного питання (лист вих. № 01-002/41622 від 27.11.2019 р.) звернуто увагу, що після прийняття законопроекту будуть усунуті юридичні умови, за яких суди різних інстанцій мають можливість приймати судові рішення у спорах між авіакомпаніями та Державою (в особі Кабінету Міністрів України та Державної авіаційної служби України) всупереч інтересам Держави та на користь недобросовісних авіакомпаній-боржників.

На даний час перелік, розмір, порядок сплати державних зборів, які справляються із суб’єктів авіаційної діяльності, та порядок їх використання визначені Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 р. № 819 (в редакції постанови КМУ від 21.11.2018 р. № 1101).

Відповідно до пункту 43 частини другої та пункту 6-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях належить до доходів загального і спеціального фондів державного бюджету у відповідних пропорціях (при цьому 80% таких надходжень зараховуються до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням відповідно до пункту 19 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України на здійснення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, участь та представництво України у міжнародних авіаційних організаціях).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну та видаткову частину державного бюджету, оскільки не змінює ставки державних зборів, які справляються із суб’єктів авіаційної діяльності, та види перевезень, що звільняються від його сплати, порівняно з діючими.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення механізму справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України (реєстр. № 2424 від 12.11.2019), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Скічком О.О., Кісєлем Ю.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також до збільшення доходів державного бюджету від вказаних державних зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

 

 

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 2453 від 15.11.2019), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Клименко Ю.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (набирає чинності 19.04.2020 р.), відповідно до яких передбачається змінити порядок використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зокрема:

уточнити визначення деяких термінів;

виключити обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання (в тому числі інтернет-магазинами), які здійснюють розрахункові операції в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при цьому такі суб’єкти господарювання матимуть право застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій за бажанням;

зменшити розмір фінансових санкцій за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребуватиме фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів. Загалом Мінфін подає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 2453 від 15.11.2019), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Клименко Ю.Л. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання законодавства при створенні та функціонуванні магазинів безмитної торгівлі (реєстр. № 2596 від 13.12.2019), поданий народним депутатом України Трухіним О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується уточнити положення Митного кодексу України щодо створення та функціонування магазинів безмитної торгівлі, відповідно до яких передбачається, зокрема:

надати магазинам безмитної торгівлі можливість здійснювати реалізацію товарів громадянам, які в’їжджають на митну територію України;

встановити вимоги щодо розташування магазинів безмитної торгівлі, та визначити умови реалізації в них товарів, які відповідно до положень законопроекту повинні здійснюватися таким чином, щоб забезпечити здійснення митного контролю товарів, що ввозяться громадянами для вільного обігу на митній території України.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту забезпечить збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів, сприятиме економічному розвитку аеропортів України та підвищенню рівня обслуговування пасажирів, створить умови для залучення прямих інвестицій в розвиток сектору сервісного обслуговування та підвищення рівня зайнятості населення.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані законопроектом положення матимуть негативний вплив на дохідну частину державного бюджету у зв’язку з розширенням можливостей для придбання у магазинах безмитної торгівлі товарів за ціною, що не включає податків, і їх ввезення у межах, що не перевищують встановлених частиною першої статті 374 Митного кодексу України критеріїв, з метою споживання на митній території України або реалізації.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання законодавства при створенні та функціонуванні магазинів безмитної торгівлі (реєстр. № 2596 від 13.12.2019), поданий народним депутатом України Трухіним О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України» (реєстр. № 2632 від 19.12.2019), поданий народним депутатом України Штепою С.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається тимчасово, до 30 квітня 2020 року включно, відновити дію пунктів 9-2 та 9-3 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо спрощених умов митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією, ввезених на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 8 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Крім того, законопроектом пропонується тимчасово, до 30 квітня 2020 року включно, звільнити осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 469, 470 і 481 Митного кодексу України та статтею 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в частині керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, та щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджету. Проте оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів транспортних засобів, які знаходяться на території України з порушенням митних правил та до яких не застосовуватиметься адміністративна відповідальність. Крім того, Мінфін відмічає, що за інформацією Державної митної служби України протягом дії пільгового періоду з 24.11.2018 р. по 22.02.2019 р. митницями оформлено 140 116 автомобілів з іноземною реєстрацією, що були ввезені в період з 01.01.2015 р. по 24.11.2018 р. і перебували в Україні у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, що в середньому за добу становило 1 447 автомобілів. Після закінчення дії пільгового періоду з 23.02.2019 р. по 23.05.2019 р. митницями оформлено 3 223 таких автомобілів, що в середньому за добу становило 36 автомобілів. Водночас у період відтермінування введення в дію посилених штрафних санкцій середньодобові показники митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією мали тенденцію до зниження (з 24.05.2019 р. по 21.08.2019 р. – 9 автомобілів за добу, з 22.08.2019 р. по 28.12.2019 р. – до 4 автомобілів за добу). Таким чином, Мінфін зауважує, що чергове відтермінування строків притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які порушують строки переміщення транспортних засобів особистого користування в митному режимі тимчасового ввезення та транзиту, створює передумови для скоєння правопорушень і надалі, що в свою чергу матиме негативний вплив на надходження митних платежів до бюджету під час ввезення автомобілів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України» (реєстр. № 2632 від 19.12.2019), поданий народним депутатом України Штепою С.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо переробки відходів виробництва спирту коньячного (реєстр. № 2473 від 20.11.2019), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Совою О.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

встановити ставку акцизного податку 0 грн за 1 л 100% спирту на головну та хвостову фракцію спирту коньячного, які можуть бути реалізованими для виробництва біоетанолу та продукції хімічного і технічного призначення;

зобов’язати суб’єктів господарювання, які використовують головну і хвостову фракції спирту коньячного для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, щоденно формувати та подавати до відповідного центрального органу виконавчої влади дані про добовий фактичний обсяг отриманих головної і хвостової фракції спирту коньячного та обсяг продукції, виробленої з їх використанням;

справляти штраф з суб’єктів господарювання у разі нецільового використання головної і хвостової фракції спирту коньячного, що отримані як сировина для виробництва відповідної продукції, у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаної не за призначенням такої продукції та відповідної ставки акцизного податку, збільшеної в 1,5 рази.

Згідно з пояснювальною запискою практична реалізація положень законопроекту збільшить виробництва вітчизняної продукції та кількість робочих місць.

Слід звернути увагу, що у частині четвертій статті 12 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що головна і хвостова фракції спирту коньячного (відходи винокуріння) за вибором виробника направляються на ректифікацію спирту для технічних цілей або на утилізацію чи на дистиляцію.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що запровадження процедури реалізації відходів виробництва спирту коньячного для виробництва біоетанолу із застосуванням нульової ставки акцизного податку може призвести до неможливості здійснення цілісного контролю за обігом такого спирту та створить умови для використання недоброчесними суб’єктами господарювання необлікованого спирту у схемах ухилення від сплати податків. Мінфін також відмічає, що запровадження щоденної системи електронної звітності про добові фактичні обсяги отриманих головної і хвостової фракції спирту коньячного та обсяг продукції, виробленої з їх використанням, спричинить додаткові витрати з державного бюджету, пов’язані з розробкою, впровадженням та адмініструванням даної системи. Крім того, не непередбачено дієвого механізму перевірки даних контролюючими органом щодо наданої такою системою електронної звітності та відсутній механізм контролю за реальними обсягами невикористаної сировини та виробленої продукції на підприємствах-виробниках.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо переробки відходів виробництва спирту коньячного (реєстр. № 2473 від 20.11.2019), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Совою О.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на розробку та адміністрування системи електронної звітності залежно від вжиття відповідним центральним органом виконавчої влади заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства та до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо заборони продажу алкогольних виробів особам, які не досягли 21 року) (реєстр. № 2646 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо підвищення з 18 до 21 років вік осіб, до якого забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття має на меті боротьбу із вживанням алкоголю серед молодого покоління України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а також не матиме вплив на показники бюджету.

Разом з тим, слід відмітити, що статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначені фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм цього Закону, зокрема, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону передбачено штраф у розмірі 6800 гривень. Отже, застосування положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства. Крім того, прийняття законопроекту може опосередковано вплинути на обсяг продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та, як наслідок, на сплату до бюджетів відповідних платежів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо заборони продажу алкогольних виробів особам, які не досягли 21 року) (реєстр. № 2646 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» (щодо усунення обмеження органів місцевого самоврядування у членстві у всеукраїнських асоціаціях) (реєстр. № 2668 від 23.12.2019), внесений народним депутатом України Микишею Д.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується скасувати норму, згідно з якою орган місцевого самоврядування може бути членом лише однієї всеукраїнської асоціації.

Відповідно до частини першої статті 15, пункту 21 частини першої статті 26 та пункту 15 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також частини першої статті 4 Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо вступу в асоціацію органів місцевого самоврядування з метою більш ефективного виконання завдань і функцій місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями статей 9 та 21 Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» органи місцевого самоврядування сплачують членські внески, розмір та порядок сплати яких  визначаються у статуті асоціації органів місцевого самоврядування.

Враховуючи зазначене, реалізація законопроекту буде мати вплив на показники місцевих бюджетів за видатками, оскільки відповідно до Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» членство органу місцевого самоврядування в асоціаціях може потребувати сплати вступних та членських внесків.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у місцевих бюджетах, а також не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» (щодо усунення обмеження органів місцевого самоврядування у членстві у всеукраїнських асоціаціях) (реєстр. № 2668 від 23.12.2019), внесений народним депутатом України Д.С. Микишею, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків за умови членства органів місцевого самоврядування у декількох асоціаціях). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» - 7.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра юстиції України Горовця Є.М. про проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 2487 від 21.11.2019 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за реєстр. № 2487 /далі – законопроект/.

Законопроектом передбачається в абзацах другому, третьому і четвертому підпункту 10 пункту 9 розділу VІ Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення» з набранням чинності таких змін з дня, наступного за днем опублікування відповідного закону, але не раніше набрання чинності Законом України від 22.11.2018 р. № 2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» /далі – Закон № 2617-VІІІ/.

Вказаними нормами Кодексу визначено, що у разі встановлення в діях посадової, службової особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, лише до такої особи може бути пред’явлено вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування упущеної майнової вигоди та моральної шкоди у встановленому порядку, а такі органи влади в установленому законодавством порядку реалізовують право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством, при цьому такі органи влади після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету (місцевих бюджетів), у визначених випадках проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу злочину.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його підготовлено з метою приведення Кодексу у відповідність із Законом № 2617-VІІІ, яким запроваджено поняття «кримінальні правопорушення», до кримінальних правопорушень віднесено усі кримінально-карані діяння, які поділяються на злочини та кримінальні проступки, таким чином, змінами до законодавства про кримінальну відповідальність термін «злочин» замінено терміном «кримінальні правопорушення» у відповідних випадках.

Варто звернути увагу, що Закон № 2617-VІІІ набирає чинності з 1 липня 2020 року, хоча набрання ним чинності спочатку було передбачено з 1 січня 2020 року та відтерміновано на 6 місяців згідно із Законом України від 03.12.2019 р. № 321-IX.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту /лист від 20.01.2020 р. № 16/3-50/2487 (13391)/ зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу, при цьому положення законопроекту задля приведення поняття «злочин» у відповідність до термінології, яка вживається у положеннях Закону № 2617-VIII і з 01.07.2020 р. вживатиметься по всьому тексту Кримінального кодексу України, є цілком доцільними, оскільки Законом № 2617-VIII передбачено, що злочин стає одним із різновидів кримінального правопорушення, до яких поряд із злочинами відноситимуться кримінальні проступки (див. ст. 12 КК у редакції Закону № 2617-VIII).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 10.02.2020 р. № 13030-01-2/4116/ зазначає, що законопроект не впливатиме на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме витрат з державного бюджету у поточному і наступних бюджетних періодах.

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 14.02.2020 р. № 04-27/15-459 (37179)/ зазначає, що запропоновані законопроектом зміни є доцільними задля приведення Кодексу у відповідність до понятійного апарату, яким оперує Закон № 2617-VIII, та рекомендує законопроект за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

На час розгляду законопроекту до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Завершуючи доповідь щодо законопроекту, перший заступник Міністра юстиції України Горовець Є.М. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект.

Заступник Міністра фінансів Шкураков В.О. повідомив, що Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту. Від Рахункової палати не висловлено зауважень щодо законопроекту.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 2487 від 21.11.2019 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренка С.С. про погодження передачі бюджетних призначень Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 62-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.02.2020 № 3315/0/2-20 та від 17.02.2020 № 4948/0/2-20 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 62-р «Про передачу у 2020 році деяких бюджетних призначень Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі передачі повноважень на виконання функцій або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій чи послуг, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 29.01.2020 № 62-р встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу передати бюджетні призначення у сумі 6 856,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 5 620,2 тис. грн.), передбачені у 2020 році Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства», Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на бюджетну програму 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» для забезпечення координації залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, що надається Україні на підставі міжнародних договорів.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень 2020 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

0411010 – у обсязі 36,9 млн грн, що становить 4,4% річного плану (визначено в обсязі 838,3 млн грн) та 73,3% плану на звітний період;

1201010 – у обсязі 35,2 млн грн, що становить 5,5% річного плану (визначено в обсязі 637,2 млн грн) та 79,6% плану на звітний період.

За поясненнями Секретаріату Кабінету Міністрів України до зазначеної передачі бюджетних призначень, які наведено у зверненнях до Комітету, реалізація запропонованого розпорядження Уряду здійснюється відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1072 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), якими функції із здійснення забезпечення координації залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, що надається Україні на підставі міжнародних договорів, покладено на Секретаріат Кабінету Міністрів України замість Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Набрання чинності відповідних положень постанови Кабінету Міністрів України  від 04.12.2019 № 1072 передбачено з 1 січня 2020 року.

Для забезпечення цих функцій Секретаріату Кабінету Міністрів України збільшено граничну чисельність працівників на 17 осіб (визначено у кількості 845 осіб), при цьому зменшено граничну чисельність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на 17 осіб (визначено у кількості 1335 осіб) /постановою Уряду від 04.12.2019 № 1072 внесено відповідні зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 р. № 5 «Питання Секретаріату Кабінету Міністрів України» та від 05.04.2014 р. № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів»/. Поряд з цим, для забезпечення виконання додаткових функцій внесено зміни до положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 р. № 850).

У наданих матеріалах зазначається, що працівники були переведені до Секретаріату Кабінету Міністрів України за відповідними посадами, які вони займали у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства /6 посад керівного складу та 11 головних спеціалістів/.

За інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України, кошти на утримання переданої додаткової чисельності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України не передбачені. У січні 2020 року виплату заробітної плати переведеним працівникам було здійснено в межах фонду оплати праці, передбаченого для працівників Секретаріату Кабінету Міністрів.

Виходячи із обсягу видатків на оплату праці, що передається (5 620,2 тис. грн) із розрахунку на 12 місяців, середньомісячна заробітна плата працівників може становити 27,6 тис. гривень. Водночас, у матеріалах, що надійшли до Комітету, не наведено відомостей щодо умов оплати праці працівників за додатковими посадами.

Загалом необхідно зауважити, що звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комітету щодо зазначеної передачі бюджетних призначень не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І., заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренко С.С.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. не висловили зауважень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., інформуючи про результати попереднього розгляду цього питання у очолюваному нею підкомітеті, звернула увагу на відсутність у поданих матеріалах належного фінансово-економічного обґрунтування та внесла пропозицію погодити встановлену розпорядженням Уряду від 29 січня 2020 року № 62-р передачу бюджетних призначень (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію про погодження передачі бюджетних призначень, встановленої розпорядженням Уряду № 62-р. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення передачі бюджетних призначень у сумі 6 856,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 5 620,2 тис. грн), передбачених у 2020 році Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства», Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на бюджетну програму 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України», відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 62-р.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 7.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Джигира Ю.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 118-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України від 18.02.2020 № 16010-02-2/5439 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 118-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

- зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Бюро фінансових розслідувань) на 429 380,5 тис. гривень (з них оплата праці – 308 989,1 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 1 500 тис. гривень);

- збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3503010 «Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна фіскальна служба України) на 429 380,5 тис. гривень (з них оплата праці – 308 989,1 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 12 885,5 тис. гривень).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету слід відмітити наступне.

1. У державному бюджеті на 2020 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 3502010 визначені Бюро фінансових розслідувань у обсязі 1 288,1 млн грн (видатки споживання, з них оплата праці – 927 млн грн, комунальні послуги та енергоносії – 4,5 млн грн). Під час розгляду законопроекту про державний бюджет на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 15.09.2020) Комітетом висловлювалися зауваження стосовно того, що питання створення та функціонування вказаного органу законодавчо не врегульовано, а Рахунковою палатою було відмічено про передчасне планування видатків на таку мету, зважаючи на відсутність законодавчих підстав.

Із урахуванням перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного розпорядженням Уряду від 12.02.2020 № 118-р, обсяг видатків за цією бюджетною програмою становитиме 858,8 млн гривень.

2. За наслідками розгляду законопроекту за реєстр. № 1208 від 30.08.2019 «Про Бюро фінансових розслідувань» та альтернативних до нього проектів законів за реєстр. № 1208-1 від 10.09.2019 «Про Національне бюро фінансової безпеки України» і за реєстр. № 1208-2 від 18.09.2019 «Про Бюро фінансових розслідувань» Верховною Радою України було прийнято за основу законопроект за реєстр. № 1208-2 і Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доручено доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (постанова Верховної Ради України від 02.10.2019 № 147-ІХ).

Разом з тим, 17 січня 2020 року Верховною Радою України прийнято рішення про відхилення законопроекту за реєстр. № 1208-2.

Відтак, наразі питання щодо діяльності Бюро фінансових розслідувань залишається неврегульованим.

3. Бюджетна програма 3503010 була запропонована Урядом у проекті закону про державний бюджет на 2020 рік, доопрацьованому до другого читання, за якою бюджетні призначення визначені у обсязі 473,2 млн грн (видатки споживання, у тому числі на оплату праці – 386 млн грн) на проведення заходів з реорганізації Державної фіскальної служби.

За інформацією, доступною із офіційних джерел, паспорт вказаної бюджетної програми Міністерством фінансів України на даний час не затверджено (за інформацією Мінфіну паспорт бюджетної програми 3503010 затверджено наказом від 14.02.2020 за № 69, який оприлюднено на офіційних джерелах Міністерства 20 лютого 2020 року).

4. Правовий режим функціонування податкової міліції визначено Податковим кодексом України. При цьому, Законом України від 21.12.2016 № 179-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» відповідні положення було виключено і такі зміни набирають чинності з дня набрання чинності законом, який визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє.

5. Постановою Уряду від 25.09.2019 № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», якою Кабінетом Міністрів України, зокрема, продовжено здійснення повноважень підрозділами податкової міліції у складі Державної фіскальної служби України до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Як зазначено у матеріалах, направлених листом Міністерства фінансів України до Комітету, метою прийняття цього розпорядження Уряду є фінансове забезпечення підрозділів податкової міліції у складі Державної фіскальної служби України, які продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (зі змінами) (роздано народним депутатам України – членам Комітету). Додаткові видатки у сумі 429,4 млн грн передбачається спрямувати, зокрема, на: оплату праці – 309 млн грн (із розрахунку на 5004 особи, середньомісячної заробітної плати – 15437 грн та на 4 місяці); предмети, матеріали, обладнання і інвентар – 12,8 млн грн; оплату послуг – 18,1 млн грн; комунальні послуги та енергоносії – 12,9 млн гривень.

В той же час необхідно зазначити, що звернення Міністерства фінансів України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, щодо бачення Міністерства фінансів України з врегулювання питання діяльності до кінця поточного року центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, і відповідно забезпечення здійснення повноважень податковою міліцією до прийняття рішення про створення вказаного органу), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А., заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І.

Заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І. не висловив зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. за результатами опрацювання зазначеного питання у очолюваному нею підкомітеті звернула увагу, що питання щодо діяльності Бюро фінансових розслідувань залишається неврегульованим і відповідно відсутні правові підстави використання визначених у державному бюджеті на 2020 рік видатків, зауважила на необхідності у подальшому планувати видатки за умови наявності нормативно-правового забезпечення щодо них та внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 12 лютого 2020 року № 118-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, встановлених розпорядженням Уряду № 118-р. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 118-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань» на 429 380,5 тис. гривень (з них оплата праці – 308 989,1 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 1 500 тис. гривень);

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3503010 «Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби» на 429 380,5 тис. гривень (з них оплата праці – 308 989,1 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 12 885,5 тис. гривень).

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 8.

 

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році /розглянуто після пункту 5 порядку денного/.

Відмітили:

На виконання статті 228 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради України звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році (лист Уряду від 14.02.2020 р. № 4729/0/2-20/) /далі – Звіт Уряду/.

Головою Верховної Ради України доручено відповідальному Комітету з питань економічного розвитку та іншим комітетам Верховної Ради України розглянути дане питання.

Для представлення Звіту Уряду на засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ було запрошено Міністра фінансів України, який в Уряді є відповідальним за забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Комітетом (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 848-р).

Посилання на електронну версію Звіту Уряду та презентацію щодо Звіту Уряду було попередньо 17.02.2020 р. надіслано для ознайомлення народним депутатам України – членам Комітету на їх електронну пошту, а витяг із Звіту Уряду в частині діяльності Міністерства фінансів України та презентації з даного питання, підготовлені Мінфіном, роздані на засіданні Комітету.

На початку розгляду питання Головою Комітету Арістовим Ю.Ю. відмічено, що виходячи з предметів відання Комітету Звіт Уряду має розглядатися Комітетом, насамперед, в контексті реалізації бюджетної політики та забезпечення бюджетного процесу.

З цього приводу було наголошено, що для оцінки виконання державного бюджету за 2019 рік статтями 161-162 Регламенту Верховної Ради України визначено окрему процедуру розгляду річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України. Відповідно Кабінет Міністрів України повинен не пізніше 1 квітня 2020 року подати такий звіт і тоді Комітет з урахуванням висновків Рахункової палати матиме можливість ґрунтовно його опрацювати та надати свої пропозиції.

Водночас звернуто увагу, що зважаючи на проблеми виконання державного бюджету у січні 2020 року, 13 лютого п.р. було проведено окреме засідання Комітету, на якому заслухано доповідь Міністра фінансів України з такого питання, відбулося обговорення та надано відповідні рекомендації Кабінету Міністрів України з метою вжиття заходів для належної реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Міністр фінансів України Маркарова О.С. представила на засіданні Комітету Звіт Уряду, окресливши в першу чергу результати діяльності Мінфіну щодо реалізації бюджетної, податкової, митної та фінансової політики у 2019 році, включаючи виконання державного бюджету.

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М., Молоток І.Ф., Кіссе А.І., Задорожній М.М., Кунаєв А.Ю., Тістик Р.Я., Саламаха О.І., Лопушанський А.Я. і Кузбит Ю.М., Міністр фінансів України Маркарова О.С., заступники Міністра фінансів України Шкураков В.О., Джигир Ю.А. і Пліс Г.В., Голова Державної казначейської служби України Слюз Т.Я., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував членам Комітету заслухану інформацію щодо Звіту Уряду взяти до відома, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році взяти до відома.

Голосували: «за» – 18, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 12.

5. Кадрове питання.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету Арістова Ю.Ю. про заміщення вакантної посади у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

Відповідно до статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету, їх кандидатури вносяться на розгляд комітету з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» (далі – Закон).

Законом встановлені нові вимоги щодо проходження державної служби (вступу на державну службу, призначення на посаду, переведення на іншу посаду, просування по службі, тощо), основною з яких є обов’язкове проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державного службовця.

Водночас у статті 41 Закону визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі – за рішенням керівника державної служби. Таке переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

У секретаріаті Комітету з питань бюджету є вакантною посада головного консультанта, за якою до обов’язків працівника серед іншого належить підготовка питань відповідно до предметів відання Комітету щодо фінансового забезпечення судової влади та громадського порядку, розгляд та підготовка висновків щодо впливу законопроектів на показники бюджетів та їх відповідності бюджетному законодавству за зазначеними напрямами.

Для зайняття посади головного консультанта рекомендується Рибчинська Людмила Василівна, громадянка України, 1978 року народження, освіта вища – у 2003 році здобула вищу освіту за спеціальністю “фінанси” з присвоєнням кваліфікації економіста у Хмельницькому технологічному університеті «Поділля». У лютому 2005 року закінчила Національну академію державного управління при Президентові України та отримала повну вищу освіту за спеціальністю “Державне управління”, у 2011 р. присуджено науковий ступінь кандидата наук з державного управління за спеціальністю «Механізми державного управління».

Рибчинська Л.В. з вересня 2005 по 2010 рік працювала у секретаріаті Комітету з питань бюджету на посадах спеціаліста, консультанта, старшого консультанта. З 2010 року – головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з грудня 2019 року є головним консультантом секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів). З вересня 2017 року по даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Має належний рівень професійних знань та практичний досвід роботи, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє державною мовою.

Зважаючи на наведене, належить порушити клопотання перед керівником Апарату Верховної Ради України про переведення з 1 квітня 2020 року Рибчинської Л.В., яка є головним консультантом секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, на посаду головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету без обов’язкового проведення конкурсу.

Попередня згода про переведення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Рибчинською Л.В. надана.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати для зарахування на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Рибчинську Людмилу Василівну з 1 квітня 2020 року у порядку переведення із секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

2. Голові Комітету з питань бюджету направити відповідне подання та витяг із протоколу цього засідання Керівнику Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль