Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №28 від 04 березня 2020 року

 

 

 

14 год. 15 хв.  м. Київ, вул. Грушевського, 5, зала № 5

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народних депутати.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Пунда О.Б., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

від Кабінету Міністрів України

Ковтун Т.В. – заступник Державного секретаря;

від Міністерства фінансів України

Ващенко К.О. – Державний секретар;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Рожкова Л.О. – директор Департаменту видатків бюджету органів влади;

Токарчук Т.В. – начальник Управління фінансово-економічного планування та аналізу;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 63-р);

2) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (постанова Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 100);

3) перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки, та розподіл між місцевими бюджетами освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 116-р).

3. Кадрове питання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про працю" (реєстр. № 2708 від 28.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування" (реєстр. № 2743 від 15.01.2020, народні депутати України Третьякова Г.М., Арістов Ю.Ю. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії)" (реєстр. № 2390 від 06.11.2019, народний депутат України Камельчук Ю.О.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу" (реєстр. № 2786 від 20.01.2020, народний депутат України Підласа Р.А.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист персональних даних" щодо форм та умов надання згоди на обробку персональних даних" (реєстр. № 2671 від 23.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту персональних даних, форм та умов надання згоди на їх обробку" (реєстр. № 2671-1 від 11.01.2020, народні депутати України Королевська Н.Ю., Солод Ю.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про акціонерні товариства" (реєстр. № 2493 від 25.11.2019, народні депутати України Підласа Р.А., Жупанин А.В., Железняк Я.І.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави" (реєстр. № 2716 від 10.01.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про ломбарди та ломбардну діяльність" (реєстр. № 2674 від 26.12.2019, народні депутати України Гетманцев Д.О., Рєпіна Е.А.);

1.1.10. Проект Закону України "Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку" (реєстр. № 0029 від 14.01.2020, Президент України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та Закону України "Про державну службу" щодо відрядження до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (реєстр. № 2793 від 22.01.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав людини, зокрема права на ефективне урядування" (реєстр. № 2806 від 24.01.2020, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Тарасенко Т.П.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій потерпілих осіб на збирання доказів у кримінальному провадженні)" (реєстр. № 2530 (доопрац.) від 24.01.2020, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 47 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (щодо відсутності членів комітетів на засіданні комітетів)" (реєстр. № 2811 від 27.01.2020, народний депутат України Кабаченко В.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про науковий парк "Київська політехніка" (щодо забезпечення інноваційного розвитку шляхом залучення інвестицій в створення інфраструктурних об'єктів наукового парку)" (реєстр. № 2619 від 18.12.2019, народні депутати України Бабій Р.В., Колебошин С.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 44 Закону України "Про вищу освіту" щодо підтримки осіб, які мають спортивні звання при вступі до закладів вищої освіти" (реєстр. № 2776 від 17.01.2020, народний депутат України Саладуха О.В. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"" (реєстр. № 2781 від 17.01.2020, народні депутати України Наталуха Д.А., Соболєв С.В., Ковальов О.І. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації" (реєстр. № 2794 від 22.01.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок" (реєстр. № 2805 від 24.01.2020, народні депутати України Гетманцев Д.О., Діденко Ю.О., Сольський М.Т. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з завершенням антитерористичної операції та проведенням операції Об'єднаних сил" (реєстр. № 2783 від 17.01.2020, народні депутати України Тарасов О.С., Касай Г.О., Мовчан О.В., Кузнєцов О.О., Мандзій С.В. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 7.

 

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель) (реєстр. № 2652 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Красносільською А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX та Закону України «Про Антимонопольний комітет України» в частині вдосконалення процедури оскарження щодо здійснення публічних закупівель.

Зокрема, законопроектом передбачається доповнити Закон України «Про Антимонопольний комітет України» новою статтею 6-1, яка визначатиме особливості діяльності Антимонопольного комітету як органу оскарження у сфері публічних закупівель, наприклад, визначено, що в Антимонопольному комітеті утворюється Комісія (Комісії) з розгляду скарг у складі трьох уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (при цьому кількість таких уповноважених може бути збільшена Президентом України), оплата праці таких уповноважених встановлюється на рівні оплати праці державних уповноважених Антимонопольного комітету (при цьому такі уповноважені не є державними уповноваженими Антимонопольного комітету), а також закріплюється за Антимонопольним комітетом нове повноваження – вести єдиний відкритий Державний реєстр суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій в публічних закупівлях (підпункт 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація вказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на оплату праці уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, та надає зауваження до нього.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель) (реєстр. № 2652 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Красносільською А.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення діяльності Антимонопольного комітету щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо здійснення процедур прикордонного контролю (реєстр. № 2729 від 14.01.2020), поданий народним депутатом України Горбенком Р.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Положеннями законопроекту передбачено розширити повноваження Державної прикордонної служби України (далі – Держприкордонслужба) в частині проведення фіксації біометричних даних громадян України, які проходять прикордонний контроль в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в’їзду-виїзду за документами, що підтверджують факт народження.

Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо фінансового забезпечення витрат, пов’язаних із виконанням цього Закону.

Як зазначено автором у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме видатків державного бюджету у обсязі 107 млн гривень та близько 4 місяців для проведення процедури закупівлі, розгортання автоматизованих робочих місць з функцією фіксації біометричних даних у дев’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду.

Покриття зазначених додаткових витрат автором пропонується здійснити за рахунок перерозподілу коштів на утримання Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Міністерства оборони на користь Держприкордонслужби, а Кабінету Міністрів України пропонується визначити конкретні обсяги перерозподілу коштів по кожному з відомств або ж використати інші джерела.

Проте, до законопроекту не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості (зокрема, щодо конкретного обсягу скорочення видатків по кожному органу, запропонованому у пояснювальній записці до законопроекту), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація вищезазначених положень законопроекту впливає на показники державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Держприкордонслужби у 2020 році у сумі 106,9 млн гривень, які у державному бюджеті на 2020 рік не враховані.

Крім того, Міністерство фінансів України пропонує доопрацювати законопроект в частині виключення положення щодо забезпечення Кабінетом Міністрів України фінансування витрат, пов’язаних із виконанням цього Закону, та корегування терміну набрання чинності закону не раніше 2021 року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо здійснення процедур прикордонного контролю (реєстр. № 2729 від 14.01.2020), поданий народним депутатом України Горбенком Р.О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Держприкордонслужби). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами (реєстр. № 2548 від 06.12.2019), поданий народними депутатами України Халімоном П.В., Грищенко Т.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується уточнити правові, економічні і організаційні засади у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами. Зокрема, законопроектом передбачено:

- перегляд повноважень органів державної влади у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами (КМУ, Мінекоенерго, Держекоінспекції, МОЗ, Мінфіну, Мінекономіки, Держпродспоживслужби);

- уточнення вимог: щодо державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів для державних реєстраційних випробувань та процедура державних випробувань пестицидів і агрохімікатів; пакування та маркування пестицидів і агрохімікатів (зокрема, виключається положення щодо вимоги пакування пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, що ввозяться на територію України, які повинні супроводжуватися даними про технологію їх знешкодження та утилізацію; та запроваджується вимога щодо пакування та маркування пестицидів і агрохімікатів для уникнення можливості їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб та корм);

- унормування ведення Мінекоенерго Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, функціонування якого має відбуватися на засадах безоплатності та відкритого доступу до нього;

- скасування обов’язковості страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

- доповнення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а саме щодо здійснення фасування особливо небезпечних хімічних речовин (згідно з чинною редакцією, ліцензуванню підлягає виробництво особливо небезпечних хімічних речовин).

З огляду на сутність вищезазначених положень законопроекту, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до нього зазначає, що реалізація положень поданого законопроекту може потребувати додаткових витрат бюджету, зокрема, на пошук технологій знешкодження та утилізації пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, що ввозяться на територію України, на пакуванні яких не було зазначено даних про технологію їх знешкодження та утилізації (у разі фінансування за рахунок бюджетних коштів заходів із утилізації, знешкодження чи видалення непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів).

Слід зазначити про вплив на бюджетні показники законодавчої пропозиції щодо доповнення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема, такого виду господарської діяльності, як здійснення фасування особливо небезпечних хімічних речовин, що може збільшити надходження бюджету, пов’язані із платою за видачу ліцензій.

Разом з цим, варто зазначити, що положеннями законопроекту передбачається перерозподіл повноважень з державного нагляду (контролю) у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами між органами виконавчої влади, що може потребувати перерозподілу відповідних видатків державного бюджету. Однак, необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків щодо впливу зазначених положень законопроекту на показники державного бюджету у зв’язку із перерозподілом повноважень між центральними органами виконавчої влади до цього законопроекту не надано, про що також зазначено і Міністерством фінансів України.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект може потребувати додаткових витрат бюджету (у разі фінансування за рахунок бюджетних коштів заходів із утилізації, знешкодження чи видалення непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів), при цьому зауважено, що законопроект потребує доопрацювання (в тому числі, в частині запровадження механізму "єдиного вікна" для здійснення відповідно до Митного кодексу України митних формальностей, необхідних для випуску у вільний обіг на митній території України пестицидів і агрохімікатів), та подання фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами (реєстр. № 2548 від 06.12.2019), поданий народними депутатами України Халімоном П.В., Грищенко Т.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень бюджетів від плати за видачу ліцензій на ведення господарської діяльності з фасування особливо небезпечних хімічних речовин та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на пошук технологій знешкодження та утилізації пестицидів і агрохімікатів (у разі здійснення відповідних заходів за рахунок бюджетних коштів)). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про мультимодальні перевезення» (реєстр. № 2685 від 27.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом визначаються правові та організаційні засади мультимодальних перевезень вантажів в Україні, засади державного регулювання та напрями державної підтримки такого виду перевезень, врегульовуються відносини між учасниками мультимодальних перевезень із визначенням їх прав, обов’язків та відповідальності. Разом з тим, законопроектом вносяться окремі зміни та доповнення до таких нормативно-правових актів як: Кодекс торговельного мореплавства України, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт» та «Про автомобільні дороги».

У пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленій Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури), зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Однак, слід зазначити, що у законопроекті до напрямів державної підтримки мультимодальних перевезень віднесено такі, реалізація яких потребуватиме залучення бюджетних коштів, а саме:

сприяння розвитку мультимодальних перевезень, транспортно-логістичної інфраструктури, зокрема, шляхом затвердження відповідних державних програм;

створення умов для розвитку державно-приватного партнерства;

надання державної допомоги для будівництва та облаштування мультимодальних терміналів, надання послуг мультимодальних перевезень, що включають заходи з надання державної допомоги у формі грантів на розробку проектної документації та фінансування будівельних робіт з будівництва мультимодальних терміналів, надання кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговими тарифом, інші форми державної допомоги, що надаються відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (стаття 6 законопроекту).

В експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначається, що за інформацією Мінінфраструктури реалізація вищезазначеного положення законопроекту передбачає розробку програми державної допомоги з метою підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку мультимодальних перевезень та транспортно-логістичної інфраструктури для забезпечення розвитку регіонів. Водночас, законопроектом встановлюються загальні вимоги змістовного наповнення програми державної допомоги і не передбачаються конкретні кроки її надання, відповідні заходи будуть визначені у вказаній програмі державної допомоги, розроблення якої розпочнеться після прийняття цього Закону.

При цьому, у державному бюджеті на 2020 рік видатки на реалізацію програм державної допомоги для суб’єктів господарювання у сфері мультимодальних перевезень не передбачені.

З огляду на зазначене, Мінфін зазначає, що норма статті 6 законопроекту потребує уточнення з урахуванням обґрунтувань Мінінфраструктури у частині визначення форм державної допомоги, виходячи з реальних можливостей бюджетів.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується внесення змін до частини другої статті 29 Закону України «Про автомобільні дороги», що передбачають звільнення від плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування автомобільних транспортних засобів, що здійснюють комбіновані перевезення вантажів, із знімними кузовами, призначених для перевезення вантажів, максимальна допустима маса яких перевищує 12 тон (підпункт 7 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту).

Належить відмітити, що відповідно до пункту 6 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є одним із джерел формування доходів спеціального фонду державного бюджету, а саме державного дорожнього фонду і, у свою чергу, такі кошти використовуються за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу.

Слід врахувати, що відповідно до положень частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Кодексу та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Враховуючи вищезазначене, реалізація пропозиції, викладеної у підпункті 7 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту, матиме наслідком зменшення доходів державного дорожнього фонду і відповідно витрат, що здійснюються за рахунок коштів цього фонду.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Загалом Мінфін зазначає, що такий законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України у разі урахування зауважень та пропозицій, наведених у експертному висновку до нього.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про мультимодальні перевезення» (реєстр. № 2685 від 27.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів на надання державної підтримки мультимодальних перевезень, а також зменшуватиме надходження державного дорожнього фонду і відповідно витрати цього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.5. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією (реєстр. № 2714 від 03.01.2020), внесений народними депутатами України Красносільською А.О., Юрчишиним. Я.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України (далі – Бюро), усунення ризиків для незалежності Бюро під час проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності його діяльності, посилення кадрових спроможностей Бюро через збільшення його граничної чисельності співробітників.

Зокрема, законопроектом пропонується:

- поширити дію законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» на осіб начальницького складу Бюро;

- збільшити граничну чисельність центральних та територіальних управлінь Бюро до 1500 осіб, у т.ч. не більше 100 осіб начальницького складу (згідно з чинною нормою – відповідно 700 і 500 осіб);

- підвищити розміри посадових окладів для окремих посадових осіб Бюро (наприклад, для керівників Головного (Другого) підрозділу детективів – з 30 до 35 прожиткових мінімумів, керівників відділу підрозділу детективів – 22 до 26 прожиткових мінімумів, для негласних працівників Бюро у період виконання ними спеціальних завдань з розкриття злочинної діяльності – у 2 рази);

- передбачити проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Бюро, у зв’язку з чим утворюється відповідна Комісія у складі трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України, з виплатою цим особам винагороди у розмірі посадового окладу Директора Бюро (50 прожиткових мінімумів), відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії не проживає постійно в Україні, та здійснення організаційно-технічного забезпечення діяльності Комісії за рахунок коштів державного бюджету.

Як зазначено авторами законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, оскільки витрати у 2019-2020 роках будуть здійснюватися за рахунок коштів, які вже передбачені в державному бюджеті.

Проте Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, у тому числі на 2020 рік, джерела покриття яких відсутні (а саме додаткові видатки на утримання додаткової чисельності Бюро, підвищення розміру посадових окладів працівників Бюро, виплата одноразової грошової допомоги у разі інвалідності/часткової втрати працездатності, пенсійне забезпечення, надання пільг, а також на забезпечення діяльності Комісії з проведення зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро, забезпечення нових працівників Бюро речовим майно, спецзасобами, спецтехнікою тощо). Зокрема, Мінфін відмічає, що лише на оплату праці з нарахуваннями за діючими нормами для утримання додаткової чисельності працівників Бюро додаткова потреба в коштах становить щонайменше 930 млн грн щорічно. Загалом Мінфін не підтримує законопроект як такий, що не відповідає загальним підходам у частині формування єдиної державної політики з питань оплати праці та соціального захисту громадян, а також не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України та призведе до розбалансування державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією (реєстр. № 2714 від 03.01.2020), внесений народними депутатами України Красносільською А.О., Юрчишиним. Я. Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку ринку внутрішніх перевезень авіаційним транспортом (реєстр. № 2425 від 12.11.2019), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Скічком О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України щодо оподатковування за нульовою ставкою податку на додану вартість операцій з постачання таких товарів та послуг:

товари для заправки або забезпечення повітряних суден, що виконують внутрішні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів та/або вантажу за плату;

внутрішні перевезення пасажирів та/або вантажу авіаційним транспортом;

послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують внутрішні перевезення пасажирів та/або вантажу.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину державного бюджету у зв’язку із встановленням нульової ставки податку до додану вартість для послуг з внутрішніх перевезень пасажирів та/або вантажу авіаційним транспортом (орієнтовно 160 – 200 млн грн.). Проте, в умовах постійного зростання обсягів внутрішніх перевезень пасажирів авіаційним транспортом (щонайменше на 15%) збільшиться прибутковість українських авіаційних перевізників, що сприятиме додатковому надходженню коштів до державного бюджету, а також зросте обсяг сплачених зборів за аеронавігаційне обслуговування та державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

При цьому, до Комітету з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інфраструктури України щодо підтримки законопроекту. Зокрема, Мінінфраструктури звертає увагу, що запропонована законодавча ініціатива є заходом стимулювання ринку внутрішніх перевезень авіаційним транспортом, підвищення рівня доступності авіаційних перевезень на внутрішньому ринку та здешевлення їх вартості, створення сприятливих умов для залучення авіаперевізників для перевезень між регіонами країни, що прямо передбачено Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 430-р.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість. При цьому, збільшиться кількість суб’єктів господарювання, які будуть постійно отримувати бюджетне відшкодування внаслідок перевищення суми ПДВ, сплаченого у ціні товару/послуги над сумою ПДВ, який сплачується покупцями у ціні товару/послуги. Крім того, Мінфін зауважує, що положеннями Директиви 112 щодо спільної системи ПДВ (Додаток XXVIII до Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом) не передбачено можливості оподатковування за нульовою ставкою ПДВ операцій, запропонованих законопроектом, а чинна редакція пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України узгоджується з положеннями відповідної Директиви. Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку ринку внутрішніх перевезень авіаційним транспортом (реєстр. № 2425 від 12.11.2019), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Скічком О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, водночас може у середньостроковій перспективі опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з українською авіаційною галуззю, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 193 Податкового кодексу України щодо зменшення розміру ставки податку на додану вартість (реєстр. № 2757 від 16.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року встановити основну ставку податку на додану вартість у розмірі 17% (діюча ставка – 20%).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що через зниження надходжень до бюджету від сплати податку на додану вартість відбудеться негативний ефект впливу на ВВП у зв’язку із скороченням споживання сектору загальнодержавного управління. З іншого боку, залучення в обіг вивільнених у суб’єктів економічної діяльності коштів, які можуть бути розподілені на виплату оплати праці, освоєння капітальних інвестицій на виробничу діяльність, сприятиме зростанню споживання домогосподарств, валового нагромадження основного капіталу та проміжного споживання. Дані процеси у подальшому сприятимуть збільшенню внутрішнього виробництва та імпорту, що в результаті нівелює негативний ефект впливу на ВВП від втрат бюджету. Разом з тим, як у короткостроковій перспективі, так і у середньостроковій, фіскальні втрати залишатимуться, з поступовим звуженням їх обсягів в залежності від динаміки розширення попиту. Загалом, на думку автора законопроекту, прийняття законопроекту сприятиме зниженню цін для кінцевого споживача та матиме позитивний ефект на внутрішнє виробництво і економічний розвиток, зростання ВВП, а також збільшення залучення в обіг коштів у суб’єктів економічної діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе у 2021 році до зменшення надходжень з податку на додану вартість на суму близько 67,5 млрд грн за умови збереження всіх складових прогнозу надходжень податку на додану вартість на 2020 рік, а також може призвести до збільшення обсягу задекларованих платниками сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету у розмірі близько 3 млрд грн у першому кварталі 2021 року. Крім того, Мінфін зауважує, що перспективи отримання позитивного ефекту від запропонованого законопроектом зниження ставки ПДВ для зниження цін на товари/послуги, на внутрішнє виробництво, зростання ВВП, а також збільшення залучених в обіг коштів у суб’єктів економічної діяльності, як це зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, можуть не компенсувати втрат доходів державного бюджету з моменту зниження ставки ПДВ.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 193 Податкового кодексу України щодо зменшення розміру ставки податку на додану вартість (реєстр. № 2757 від 16.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також може у середньостроковій перспективі опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державного регулювання оплати праці в публічному секторі (реєстр. № 2795 від 22.01.2020), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Медведчуком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2020 року передбачити, що:

мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється у розмірі, не меншому за мінімальну заробітну плату, встановлену для працездатних осіб на 1 січня календарного року (згідно з чинною нормою – у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року /довідково: з 1 січня 2020 року мінімальна заплата становить 4723 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2102 грн/);

держава встановлює максимальні та мінімальні розміри оплати праці для керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, об’єднань державних підприємств, зокрема національних акціонерних компаній та державних акціонерних товариств, керівників органів державної влади та виборних органів, при цьому максимально допустимий розмір виплат таким особам не повинен перевищувати десяти мінімальних посадових окладів (ставок) працівника основної професії.

Крім того, законопроектом пропонується скасувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску (згідно з чинною нормою така максимальна величина дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не передбачає прямого зростання видатків зведеного бюджету, а вагомим резервом економії коштів державних фінансових фондів є зменшення посадових окладів вищої ланки менеджменту державних підприємств та об’єднань державних підприємств, які на сьогодні вимірюються тисячами та мільйонами гривень. Крім того, усунення верхньої межі нарахування єдиного соціального внеску, яка сьогодні обмежується 15 мінімальними заробітними платами, значно розширить базу наповнення соціальних фондів держави, зокрема Пенсійного фонду України, і зменшить його дефіцит і відповідно навантаження на державний бюджет.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну та видаткову частини бюджетів. Зокрема, Мінфін зазначає, що зміна бази для розрахунку мінімальних посадових окладів (з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на мінімальну заробітну плату) потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери на друге півріччя 2020 року в обсязі 218 млрд гривень, а у разі скасування з 1 липня 2020 року максимальної величини єдиного внеску додаткові надходження єдиного внеску у 2020 році становитимуть 5,9 млрд гривень.

Крім того, внаслідок запропонованого збільшення мінімального посадового окладу (тарифної ставки) у разі передбачення додаткових видатків бюджетів на ці цілі відбудеться збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору та збільшення надходжень до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 липня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету,

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державного регулювання оплати праці в публічному секторі (реєстр. № 2795 від 22.01.2020), поданий народними депутатами України Колтуновичем О.С., Медведчуком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери, а також може призвести до зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України та збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення функціонування судової влади в Україні відповідно до міжнародних стандартів судочинства) (реєстр. № 2712 від 02.01.2020), поданий народним депутатом України Бужанським М.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законів України, які стосуються функціонування судової влади в Україні, з метою приведення окремих їх положень у відповідність до рекомендацій Венеціанської Комісії та інших міжнародних стандартів.

Змінами до статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується скасувати обмеження щодо складу Верховного Суду у кількості не більше ста осіб, надавши право на визначення кількості суддів Верховного Суду Вищій раді правосуддя за поданням голови Державної судової адміністрації України з урахуванням судового навантаження, а у Прикінцевих положеннях до законопроекту Уряду надається доручення внести до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» для забезпечення діяльності Верховного Суду з урахуванням збільшеної кількості суддів у його складі, визначеної Вищою радою правосуддя.

Поряд з цим, змінами до статті 95-1 вказаного вище Закону пропонується вилучити законодавчу норму щодо права членів конкурсної комісії, які постійно не проживають на території України, на компенсацію витрат на проживання в Україні та переїзд, що може привести до зменшення витрат державного бюджету.

Водночас, законопроектом шляхом внесення змін до статті 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для усіх членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України запропоновано встановити винагороду у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5 /за чинними нормами винагорода члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлюється у розмірі посадового окладу судді Вищого спеціалізованого суду, а якщо член Комісії є суддею – у розмірі суддівської винагороди з коефіцієнтом 1,5; винагорода члена Вищої ради правосуддя – у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду або суддівської винагороди, якщо член Ради є суддею/. Відповідно до норм вказаних вище Законів виплата такої винагороди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, законодавча ініціатива передбачає збільшення розміру посадового окладу судді Верховного Суду з 55 до 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (зміни до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2 102 грн, встановленого на 01.01.2020 року, розмір посадового окладу судді Верховного Суду у 2020 році пропонується збільшити на 42 040 гривень і встановити у розмірі 157 650 гривень/.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат державного бюджету на оплату праці членів Вищої ради правосуддя та суддів Верховного Суду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, водночас визначити вартісну величину його впливу на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних, та загалом не підтримує прийняття зазначеного законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення функціонування судової влади в Україні відповідно до міжнародних стандартів судочинства) (реєстр. № 2712 від 02.01.2020), поданий народним депутатом України Бужанським М.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя та Верховного Суду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 2742 від 15.01.2020), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту першого частини другої статті 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачається віднести до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності повноваження з вирішення спорів у сфері конкуренції, і відповідно змінити назву цього Суду на Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції.

Слід відмітити, що на даний час розгляд спорів у сфері конкуренції віднесено до юрисдикції різних судів, зокрема, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, господарських та адміністративних судів.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у державному бюджеті на утримання судів та оплату праці суддів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

З огляду на вказану вище законодавчу норму, у разі віднесення повноважень з вирішення спорів у сфері конкуренції до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності виникне потреба у перегляді кількості суддів та їх судового навантаження в судах, до компетенції яких наразі віднесено здійснення відповідних повноважень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Проте, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на збільшення чисельності працівників Вищого суду з питань інтелектуальної власності, в тому числі суддів для виконання додаткових повноважень. При цьому, через відсутність фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) Міністерство фінансів позбавлене можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках державного бюджету. Разом з тим, зазначається, що введення однієї додаткової посади судді разом з помічниками потребує додаткових видатків державного бюджету в обсязі щонайменше 6,1 млн гривень на рік.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 2742 від 15.01.2020), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності органів правосуддя у разі збільшення посад суддів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (реєстр. № 2695 від 27.12.2019), внесений народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А. та Неклюдовим В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, а також законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію» щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

При цьому, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити штрафні санкції:

- у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год;

- у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за повторне протягом року вчинення правопорушень щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або позбавлена цього права;

- у розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за уживання особою, яка керувала річковим, морським або маломірним судном, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів на їх основі, до проведення медичного огляду.

Водночас, згідно із змінами до Кримінального кодексу України пропонується збільшити розмір штрафу за порушення правил безпеки, що спричинило потерпілому ушкодження середньої тяжкості з 200 - 500 до 3000 - 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років за порушення правил безпеки дорожнього руху, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, або учинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Застосування вищевказаних положень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок запровадження/збільшення штрафних санкцій за вчинені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Крім того, у законопроекті запропоновано доповнити Закон України «Про національну поліцію» положенням, згідно з яким передбачається можливість використання поліцією технічних приладів та засобів, що мають функції з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз.

Реалізація такої ініціативи пов’язана з необхідністю оснащення поліції відповідними приладами та засобами, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету та звертає увагу на відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту.

Тому всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (реєстр. № 2695 від 27.12.2019), внесений народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А. та Неклюдовим В.М., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.12.; 1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про працю за реєстр.
№ 2708-1 від 11.01.2020, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, та за реєстр. № 2708-2 від 16.01.2020, поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація окремих положень даних законопроектів потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, це стосується:

надання юридичним особам, що проводять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, дотації з бюджету, які можуть бути джерелом коштів на оплату праці (за чинним законодавством не передбачено);

визначення мінімального посадового окладу у розмірі не нижчому від прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого відповідно до закону у цінах грудня попереднього року;

запровадження нових умов визначення мінімальної заробітної плати (додаткового врахування: потреб працівників та їхніх сімей, податків, обов’язкових зборів та внесків), а також здійснення перегляду розміру мінімальної заробітної плати залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зростання індексу споживчих цін на товари і тарифів на послуги, середнього рівня заробітної плати та інших чинників;

виплати вихідної допомоги при звільненні працівника, який працює за сумісництвом (за чинним законодавством не передбачено);

збільшення розмірів вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням роботодавець зобов'язаний виплатити вихідну допомогу в диференційованих розмірах від однієї до трьох середньомісячних заробітних плат в залежності від безперервного стажу роботи у даного роботодавця (за чинним законодавством – у розмірі не менше середнього місячного заробітку);

сплати роботодавцем на користь працівника грошової суми в розмірі тарифної ставки (окладу) за відповідною професією (кваліфікацією) або посадою за три місяці у разі не виконання ним обов’язку щодо поворотного прийняття на роботу;

оплати часу чергування працівника, у разі ненадання працівнику, якого було залучено до чергування, дня відпочинку, з урахуванням  перевищення норм робочого часу або у разі чергування у дні державних і релігійних свят (за чинним законодавством чергування працівників не передбачено);

надання компенсації за відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період як надурочні роботи (за чинним законодавством не передбачено);

надання додаткових оплачуваних відпусток (трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу, трудова відпустка за стаж роботи, інші трудові відпустки, заохочувальна відпустка, відпустка у зв’язку із профспілковим навчанням);

встановлення щорічної основної трудової відпустки тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожний робочий рік (за чинним законодавством – тривалість такої відпустки становить не менш як 24 календарні дні);

збільшення оплати праці за роботу в нічній час на рівні не нижче ніж 30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину (за чинним законодавством – не нижче 20 відсотків  тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічній час);

оплати роботи при поділі робочого дня на частини в розмірі, який щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифні ставки (за чинним законодавством такого підвищення не передбачено);

здійснення оплати у потрійному розмірі надурочно відпрацьованого часу понад 120 годин (за чинним законодавством – у подвійному розмірі за всі відпрацьовані надурочні години);

визначення розміру польового забезпечення працівникам, які працюють у польових умовах або вахтовим методом, у розмірів 30 відсотків тарифної ставки (окладу) за відпрацьований час (виконану роботу) (чинним законодавством не передбачено);

відшкодування витрат на проїзд працівникам, які протягом робочого дня у зв’язку з виконанням трудових обов’язків користуються послугами міського транспорту (крім таксі) (чинним законодавством не передбачено);

сплати працівнику пені (компенсації) у розмірі ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки виплати заробітної плати, індексації заробітної плати за весь час прострочення (відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу. Крім того, застосування пені як санкції за порушення в трудових відносинах не передбачено чинним законодавством).

Також, згідно із проектами законів у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на три відсотки Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року.

Водночас, проектом закону за реєстр. № 2708-2 шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за упереджене ставлення у сфері праці (мобінг) у вигляді штрафу від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафу становитиме від 8500 грн до 51000 грн, виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн), що може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від штрафів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначає, що реалізація законопроектів потребуватиме додаткового фінансового забезпечення, проте здійснити розрахунок впливу законопроектів на видаткову частину бюджету в повній мірі не можливо через відсутність вхідних даних. Разом з тим відмічено, що норма стосовно підвищення мінімального посадового окладу та встановлення його у розмірі не нижчому від прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого відповідно до закону у цінах грудня попереднього року, за розрахунками потребуватиме додаткових видатків держаного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі 273 млрд гривень.

За узагальнюючими висновками законопроекти за реєстр. № 2708-1 та № 2708-2 Міністерством фінансів України не підтримуються.

Положення законопроектів щодо надання юридичним особам, що провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, дотації з бюджету на оплату праці не узгоджуються із нормами Бюджетного кодексу України (статті 96, 97, 101), яким надання дотацій на заробітну плату не передбачено, та нормою статті 16 Господарського кодексу України, якою визначені цілі, на які держава може надавати дотації суб’єктам господарювання.

Крім того, пропозиція вказаних законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на три відсотки не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно з якими зміни до закону про державний бюджет вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні державного бюджету на відповідний бюджетний період, а факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15%.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначеного у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про працю за реєстр. № 2708-1 від 11.01.2020, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, та за реєстр. № 2708-2 від 16.01.2020, поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими:

матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроектів узгодити їх положення із вимогами статей 52, 53, 96, 97, 101 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету до цих законопроектів.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» (реєстр. № 2618 від 18.12.2019), поданий народними депутатами України Герасименком І.Л., Верещук І.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою оптимізації системи протимінної діяльності в Україні та приведення окремих положень Закону у відповідність до існуючого законодавства в Україні. Крім того, авторами зазначено, що передбачене діючим Законом створення системи протимінної діяльності із утворенням кількох нових державних органів, які є центральними органами виконавчої влади (національного органу з питань протимінної діяльності, комісії з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації, уповноваженого оперативного органу протимінних операцій – центру протимінних операцій, інспекції з контролю якості протимінної діяльності) на сьогодні не утворено через складність реалізації норм Закону та відсутність коштів у Державному бюджеті України.

Слід зауважити, що згідно з чинною редакцією Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» передбачено утворення нових державних органів: Національного органу з питань протимінної діяльності /міжвідомчого колегіального органу, який утворюється Кабінетом Міністрів України/, комісії з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації /постійно діючого колегіального органу, який утворюється та діє у складі національного органу з питань протимінної діяльності/, уповноваженого оперативного органу протимінних операцій (центру протимінних операцій) /центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується національним органом з питань протимінної діяльності/, інспекції з контролю якості протимінної діяльності /створюється у складі центру протимінних операцій та виконує контрольно-наглядову (інспекційну) функцію/.

Положеннями законопроекту, зокрема, пропонується:

уточнити поняття, правові та організаційні основи протимінної діяльності в Україні,

переглянути повноваження органів державної влади у сфері протимінної діяльності (Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері протимінної діяльності, національного органу з питань протимінної діяльності);

утворити Національний орган з питань протимінної діяльності, як міжвідомчий допоміжний орган, що діє за колегіальним принципом;

змінити організаційно-правові заходи, а саме реформувати інституції шляхом створення Центру протимінної діяльності (бюджетної установи, яка утворюється Міністерством оборони України), і Центру гуманітарного розмінування (бюджетної установи, яка утворюється Міністерством внутрішніх справ), при цьому, виключивши положення Закону щодо уповноваженого оперативного органу протимінних операцій;

запровадити сертифікацію операторів та процесів протимінної діяльності, при цьому, сертифікація урядових операторів протимінної діяльності та неурядових/неприбуткових підприємств, установ та організації здійснюватиметься на безоплатній основі, а повноваження щодо видачі сертифікату покладаються на Центр протимінної діяльності та Центр гуманітарного розмінування.

Слід зазначити, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством.

Так, відповідно до положень законопроекту передбачається створення Центру протимінної діяльності та Центру гуманітарного розмінування, які утримуються за рахунок та у межах затверджених бюджетних асигнувань цих міністерств на відповідний рік. При цьому, операторами протимінної діяльності визначаються уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності.

Змінами до статті 8 Закону щодо джерел фінансування протимінної діяльності, пропонується не зараховувати до державного бюджету та використовувати операторами протимінної діяльності (за напрямами, погодженими з національним органом з питань протимінної діяльності) фінансові ресурси, що надаються донорами таким операторам з метою виконання заходів у сфері протимінної діяльності на території України.

Поряд з цим слід врахувати, що згідно з частиною дев’ятою статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статтею 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється. Крім того, згідно із частиною четвертою статті 13 Кодексу кошти, які отримуються бюджетними установами від підприємств, організацій, фізичних осіб для виконання цільових заходів та гранти відносяться до власних надходжень бюджетних установ та включаються до спеціального фонду бюджету. При цьому, згідно з пунктом 13 частини третьої статті 29 Кодексу надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ також належать до спеціального фонду бюджету. Зважаючи на такі аргументи, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку пропонує виключити можливість зарахування вищезазначених фінансових ресурсів організаціям, установам та підприємствам, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

Варто зазначити, що положеннями законопроекту передбачено надання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічну допомогу на оздоровлення всім постраждалим від вибухонебезпечних предметів, а також проходження такими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад (згідно з чинною редакцією така одноразова компенсація та допомога надається дітям, постраждалим від вибухонебезпечних предметів), що може потребувати додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Зважаючи на те, що система протимінної діяльності відповідно положень чинного Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» на даний час не створена, утворення Центру протимінної діяльності та Центру гуманітарного розмінування також може потребувати додаткових витрат державного бюджету.

Загалом Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту не заперечує щодо подальшого його розгляду за умови його доопрацювання з урахуванням вищезазначених зауважень, звертаючи увагу на невідповідність окремих положень законопроекту вимогам статті 13 Кодексу, та зазначає про те, що законопроект може вплинути на видаткову частину державного бюджету і на виконання закону про державний бюджет у поточному періоді та потребувати внесення змін до нього.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» (реєстр. № 2618 від 18.12.2019), поданий народними депутатами України Герасименком І.Л., Верещук І.А. та іншими:

1) має вплив на показники бюджетів (оптимізує витрати державного та місцевих бюджетів на створення системи протимінної діяльності, упорядковуючи зобов’язання держави у цій сфері, проте потребуватиме додаткових видатків бюджетів у 2020 році та наступних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення його положень /статті 8 Закону із врахуванням запропонованих законопроектом змін/ у відповідність до статей 13 та 29 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» (реєстр. № 2618-1 від 28.12.2019), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом прийняття у новій редакції Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» передбачається визначити поняття, правові та організаційні основи протимінної діяльності в Україні, основні складові протимінної діяльності, засади державного регулювання у сфері протимінної діяльності, об’єкти та суб’єкти протимінної діяльності, їх повноваження і обов’язки, порядок координації їх діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою оптимізації системи протимінної діяльності в Україні та приведення окремих положень Закону у відповідність до існуючого законодавства в Україні. Крім того, автором зазначено, що передбачене діючим Законом створення системи протимінної діяльності із утворенням кількох нових державних органів, наділених владними повноваженнями (національного органу з питань протимінної діяльності, комісії з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації, уповноваженого оперативного органу протимінних операцій – центру протимінних операцій, інспекції з контролю якості протимінної діяльності) не узгоджується із законами України «Про Кабінет Міністрів України» і «Про центральні органи виконавчої влади».

Слід зауважити, що згідно з чинною редакцією Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» передбачено утворення нових державних органів: Національного органу з питань протимінної діяльності /міжвідомчого колегіального органу, який утворюється Кабінетом Міністрів України/, комісії з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації /постійно діючого колегіального органу, який утворюється та діє у складі національного органу з питань протимінної діяльності/, уповноваженого оперативного органу протимінних операцій (центру протимінних операцій) /центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується національним органом з питань протимінної діяльності/, інспекції з контролю якості протимінної діяльності /створюється у складі центру протимінних операцій та виконує контрольно-наглядову (інспекційну) функцію/.

Відповідно до положень законопроекту передбачається покладання виконання функцій Національного органу з протимінної діяльності на Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням Прем’єр-міністра України, створення оперативних органів протимінної діяльності: Центру протимінних операцій /у складі Міністерства оборони України, здійснює свої повноваження у районах бойових дій, а також на територіях, які надані для розміщення і діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил/; Центру гуманітарного розмінування /у складі Міністерства внутрішніх справ України (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) здійснює свої повноваження на всій території України (за винятком територій повноважень Центру протимінних операцій), а також у зонах безпеки, прилеглих до районів ведення бойових дій/.

Зважаючи на те, що система протимінної діяльності відповідно положень чинного Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» на даний час не створена, утворення Центру протимінних операцій у складі Міністерства оборони України та Центру гуманітарного розмінування у складі Міністерства внутрішніх справ України (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) може потребувати додаткових витрат державного бюджету на виконання функцій оперативних органів протимінної діяльності, передбачених законопроектом. Поряд з цим, з позиції Міністерства фінансів України відповідні положення законопроекту потребують уточнення та викладення окремого положення щодо утворення оперативних органів у складі Міністерства оборони України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій у межах їх граничної чисельності, а також за рахунок та у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік на утримання цих центральних органів виконавчої влади.

Поряд з цим, положеннями законопроекту передбачено забезпечення обов’язкового страхування фахівців з розмінування (частина друга статті 7, частина перша статті 20 законопроекту), а також страхування операторами протимінної діяльності цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок виконання робіт із гуманітарного розмінування (частина друга статті 20 законопроекту).

Варто зазначити, що до фахівців з розмінування можуть належати військовослужбовці та особи рядового та начальницького складу уповноважених органів у сфері протимінної діяльності, зокрема, Міністерства оборони України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

У зв’язку із цим, Міністерством фінансів України у експертному висновку зазначається, що Кодексом цивільного захисту України і Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачені прямі виплати з бюджету одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, отримання ними інвалідності, поранення, контузії, каліцтва, захворювання під час виконання обов’язків військової служби (без страхування), а відносини у сфері страхування врегульовано Законом України «Про страхування». Відтак, ураховуючи зазначене, Мінфіном пропонується частину другу статті 7, частину першу статті 20 законопроекту виключити, а питання страхування життя і здоров’я фахівців у сфері протимінної діяльності та цивільної відповідальності операторів протимінної діяльності вирішувати, керуючись Законом України «Про страхування».

Слід зазначити, що у статті 24 передбачено відшкодування шкоди, заподіяної фізичним або юридичним особам, а також навколишньому природному середовищу, посадовими особами, керівниками суб’єктів протимінної діяльності та (або) фахівцями у сфері протимінної діяльності та розмінування внаслідок їхніх неправомірних діянь у встановленому законом порядку.

З огляду на вказані положення законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зокрема, на утворення та функціонування Центру протимінних операцій та Центру гуманітарного розмінування, на обов’язкове особисте страхування фахівців з розмінування, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Слід зазначити, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством.

Відповідно до положень статті 8 законопроекту фінансове забезпечення заходів протимінної діяльності здійснюється у межах бюджетних призначень, затверджених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Залучені від донорів фінансові ресурси зараховуються у спеціальний фонд державного бюджету за відповідними бюджетними програмами.

Водночас, у абзаці третьому частини другої статті 8 Закону дозволяється фінансові ресурси, що надаються донорами безпосередньо операторам (у тому числі бюджетним установам) без зарахування до державного бюджету використовувати такими операторами за напрямами, погодженими з національним органом з питань протимінної діяльності.

З огляду на те, що оператор протимінної діяльності згідно із статтею 1 законопроекту – це підприємство, установа чи організація незалежно від форм власності, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує про невідповідність зазначеного положенням частини дев’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», згідно з якими створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється. Крім того, згідно із частиною четвертою статті 13 Кодексу кошти, які отримуються бюджетними установами від підприємств, організацій, фізичних осіб для виконання цільових заходів та гранти відносяться до власних надходжень бюджетних установ та включаються до спеціального фонду бюджету. При цьому, згідно з пунктом 13 частини третьої статті 29 Кодексу надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ також належать до спеціального фонду бюджету. Зважаючи на такі аргументи, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку пропонує виключити можливість зарахування вищезазначених фінансових ресурсів організаціям, установам та підприємствам, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

З урахуванням вищезазначеного, Міністерство фінансів України пропонує доопрацювати законопроект з урахуванням викладених зауважень і пропозицій, звертаючи увагу на невідповідність окремих положень законопроекту вимогам статті 13 Бюджетного кодексу України, статті 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і зазначає, що законопроект може вплинути на видаткову частину державного бюджету і на виконання закону про державний бюджет у поточному періоді та потребувати внесення змін до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» (реєстр. № 2618-1 від 28.12.2019), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В.:

1) має вплив на показники бюджетів (оптимізує витрати державного та місцевих бюджетів на створення системи протимінної діяльності, упорядковуючи зобов’язання держави у цій сфері, проте потребуватиме додаткових видатків бюджетів у 2020 році та наступних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону),

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення його положень /статті 8 законопроекту/ у відповідність до статей 13 та 29 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державного регулювання діяльності у сфері азартних ігор (реєстр. № 2392 від 06.11.2019), поданий народними депутатами України Муликом Р.М., Струневичем В.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

оподатковувати податком на прибуток підприємств дохід від організації та проведення азартних ігор, зменшений на суму здійснених виплат учасникам гри, за єдиною ставкою у розмірі 20 % (у діючій нормі оподатковується дохід суб’єктів господарювання, які здійснюють випуск та проведення лотерей, за різними ставками по роках: у 2017 р. – 18%, у 2018 р. – 24%, у 2019 р. – 26%, у 2020 р. – 28%, з 2021 р. – 30%, а під час проведення букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) відповідні суб’єкти господарювання одночасно з податком на прибуток за базовою ставкою (18%) сплачують податок на дохід (у розмірі 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, та у розмірі 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності (у тому числі казино));

звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб дохід у вигляді виграшів (призів), отриманих в результаті участі в азартних іграх;

поширити звільнення від оподаткування податком на додану вартість на послуги з організації та проведення лотерей та інших азартних ігор, що надаються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю.

Насамперед, слід відмітити, що законопроект є системно пов’язаним і похідним від поданого тими ж розробниками законопроекту «Про державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор» (за реєстр. № 2285-2), яким визначаються правові засади здійснення державного регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (при цьому, Верховною Радою України 16 січня 2020 року прийнято за основу законопроект за реєстр. № 2285-д). Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 2392 залежатиме від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2285-д.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження до бюджету за рахунок здійснення сплати коштів, які передбачені у Законі України «Про державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор» (йдеться про відповідний законопроект) у вигляді плати за видачу ліцензії на провадження діяльності у сфері азартних ігор, грального збору, щорічних внесків організаторів азартних ігор, які здійснюються в межах боротьби з гральною залежністю. Крім того, за рахунок легалізації ринку азартних ігор протягом 3 років з моменту прийняття вказаних законів передбачається додаткове надходження 40 млрд гривень.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів, а вартісна величина такого впливу на дохідну частину бюджетів в частині податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб буде залежати від суми доходів, отриманих від організації та проведення азартних ігор, та від суми доходів, отриманих у вигляді виграшів, призів, отриманих в результаті участі в азартних іграх. При цьому Мінфін зауважує, що запропоноване законопроектом:

оподаткування тільки доходу суб’єктів, які здійснюватимуть організацію та проведення азартних ігор, зменшеного на суму здійснених виплат учасникам гри, за ставкою 20% призведе до втрат бюджету від податку на прибуток підприємств внаслідок виключення норм щодо оподаткування прибутків таких суб’єктів;

звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів у вигляді відповідних виграшів (призів) призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

поширення звільнення від оподаткування податком на додану вартість на відповідні послуги призведе до втрат загального фонду державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державного регулювання діяльності у сфері азартних ігор (реєстр. № 2392 від 06.11.2019), поданий народними депутатами України Муликом Р.М., Струневичем В.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо зменшення розміру заробітної плати (реєстр. № 2040 (доопрац.) від 17.01.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Запропонованим законопроектом передбачається внести зміни до статей 32 та 33 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до яких народному депутату протягом всього строку виконання депутатських повноважень щомісячно видаються кошти для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі 18 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року /відповідно до діючої редакції – у розмірі місячної заробітної плати народного депутата/, а також передбачається щомісячний посадовий оклад народному депутату визначити у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та нараховувати заробітну плату в розмірі не більше двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік /відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 гривень, розмір мінімальної заробітної плати відповідно до статті 8 цього Закону з 1 січня 2020 року становить 4723 гривень/, а відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.12.2017 № 2240-VIII посадовий оклад народних депутатів України визначається у розмірі 10 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Окрім того, відповідно до Прикінцевих положень законопроекту Кабінету Міністрів України доручається підготувати у встановленому порядку проект Закону України про внесення змін до Державного бюджету України на рік, зробивши перерозподіл коштів державного бюджету на фінансування соціально значущих видатків за рахунок зменшення заробітної плати народних депутатів України.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити економію бюджетних коштів, зокрема, в частині видатків на оплату праці народних депутатів України.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування наданого суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту реалізація його положень призведе до зменшення видатків, зокрема на оплату праці народних депутатів у десять разів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за орієнтовними розрахунками обсяг видатків, який може бути перерозподілений у разі його прийняття, становить близько 200 млн грн в розрахунку на рік в умовах поточного року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо зменшення розміру заробітної плати (реєстр. № 2040 (доопрац) від 17.01.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (зумовить економію бюджетних коштів на оплату праці народних депутатів України та може сприяти збільшенню соціальних видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Опосередкований:

1.2.18. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо забезпечення підготовки та участі національних збірних команд України у ХХХІІ літніх Олімпійських та ХVI Паралімпійських іграх 2020 року в м. Токіо (Японія) (реєстр. № 2625 від19.12.2019), поданий народним депутатом України Беленюком Ж.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити розділ ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» положенням, що до 07 вересня 2020 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та участі національних збірних команд України у ХХХІІ літніх Олімпійських та ХVI Паралімпійських іграх 2020 року в м. Токіо (Японія) за переговорною процедурою, встановленою статтею 35 цього Закону, при цьому замовнику надається право укласти договір про таку закупівлю у строк не раніше ніж через 5 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме виділення коштів з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів.

Разом з тим, у разі прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат державного бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо забезпечення підготовки та участі національних збірних команд України у ХХХІІ літніх Олімпійських та ХVI Паралімпійських іграх 2020 року в м. Токіо (Японія) (реєстр. № 2625 від 19.12.2019), поданий народним депутатом України Беленюком Ж.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони переговорів з іноземними державами, іноземними організаціями або їх представниками без належного уповноваження (реєстр. № 2612-1 від 27.12.2019), внесений народним депутатом України Яременком Б.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінально процесуального кодексів України, встановивши кримінальну відповідальность за:

- ведення як на території України, так і поза її межами, переговорів за відсутності повноважень від уповноваженого органу державної влади України, з наміром впливати на заходи або поведінку будь-якої іноземної держави, іноземної організації або їх представників щодо будь-яких питань або суперечок із державою Україна та незалежно від завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України – у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна;

- ведення переговорів за відсутності повноважень з державою-агресором, державою-окупантом (їх представниками), не визнаною Україною державою або територією (їх представниками), – у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі та з конфіскацією майна.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Про таке також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зазначено, що загальна величина впливу буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони переговорів з іноземними державами, іноземними організаціями або їх представниками без належного уповноваження (реєстр. № 2612-1 від 27.12.2019), внесений народним депутатом України Яременком Б.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та/або видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо окремих аспектів реформування контролюючих органів) (реєстр. № 2630 від 19.12.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати право платникам податків вимагати від контролюючих органів долучення до матеріалів перевірки відомостей та їх документальних підтверджень, що можуть свідчити на користь платника податків;

розширити та деталізувати перелік агрегованої інформації, яка підлягає щомісячному оприлюдненню на офіційних веб-сайтах центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну податкову політику;

запровадити обов’язкову процедуру громадського обговорення проектів нормативно-правових актів з питань оподаткування;

встановити, що з 1 січня 2021 року гранична чисельність контролюючих органів становить не більше 35 тис. осіб;

зобов’язати органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, розміщувати на своєму офіційному веб-сайті рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо внесення змін до Податкового та Митного кодексів України в частині створення з 01.01.2021 року єдиного та незалежного від контролюючих органів дата-центру, що консолідує інформаційні ресурси та бази даних контролюючих органів.

При цьому, у пояснювальній записці зазначено, що реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат з державного бюджету (а приведення чисельності контролюючих органів до відповідного показника заплановано на 2021 рік), оскільки всі організаційні модернізації законопроекту (оприлюднення агрегованої зведеної інформації, запровадження процедури громадського обговорення законодавчих ініціатив та інші) здійснюються за рахунок поточних видатків бюджету, передбачених для фінансового забезпечення діяльності Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на дохідну частину бюджету та не потребуватиме додаткових витрат з бюджету. Загалом Мінфін подає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо окремих аспектів реформування контролюючих органів) (реєстр. № 2630 від 19.12.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення заходів, передбачених законопроектом, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування контролюючих органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2645 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати положення Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які передбачають розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій, запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій та механізму компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме недопущенню нівелювання спрощеної системи оподаткування за наслідком збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, а також сприятиме подальшому розвитку системи спрощеного оподаткування, запровадженої свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, подолання тіньової економіки тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів. Однак, Мінфін зауважує, що у разі прийняття законопроекту буде скасовано обов’язок застосування з 01.10.2020 р. РРО для ризикових сфер діяльності, які здійснюються платниками єдиного податку фізичними особами - підприємцями, та з 01.01.2021 р. – для всіх інших платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців, що може призвести до тінізації обігу готівкових коштів, скорочення фіскалізації розрахункових операцій при здійсненні ризикових видів діяльності. Поряд з тим, буде знищено спроби держави щодо зменшення витрат суб’єктів господарювання, обумовлених високою вартістю класичних РРО, наявністю додаткових витрат на послуги сервісних центрів, вартістю витратних матеріалів, що негативно впливає на підприємницьку активність.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2645 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Яцик Ю.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо уточнення окремих положень про застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2645-1 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Бабенком М.В., Горватом Р.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати положення Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», якими запроваджується механізм компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг) /так званий «кешбек»/. Також законопроектом передбачається залишити діючі на даний час норми Податкового кодексу України щодо звільнення від використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку першої - четвертої груп (фізичних осіб - підприємців), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, незалежно від обраного виду діяльності /крім реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння/.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме недопущенню нівелювання спрощеної системи оподаткування у зв’язку зі збільшенням та здорожчанням процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, а також сприятиме подальшому розвитку системи спрощеного оподаткування, запровадженої свого часу з метою зниження податкового навантаження, спрощення ведення бізнесу та сплати податків, подолання тіньової економіки тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів. Однак, Мінфін зауважує, що у разі прийняття законопроекту буде скасовано обов’язок застосування з 01.10.2020 р. РРО для ризикових сфер діяльності, які здійснюються платниками єдиного податку фізичними особами - підприємцями, та з 01.01.2021 р. – для всіх інших платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців, що може призвести до тінізації обігу готівкових коштів, скорочення фіскалізації розрахункових операцій при здійсненні ризикових видів діяльності. Крім того, на думку Мінфіну, передбачена законопроектом відміна механізму «кешбек» не лише не матиме заявленого позитивного ефекту, а й знизить рівень захисту прав споживачів шляхом відміни можливості контролю з боку суспільства за дотриманням суб’єктами господарювання обов’язку щодо видачі розрахункових документів, які підтверджують здійснення розрахункових операцій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2645-1 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Бабенком М.В., Горватом Р.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії» (реєстр. № 2553 від 06.12.2019), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Припутнем Д.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» та розділу V Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», відповідно до яких пропонується, зокрема:

доповнити визначення терміну «маршрут переміщення природного газу / маршрут»;

запровадити перехід розрахунків на ринку природного газу в одиницях енергії (кВт•год) за вищою температурою згорання під час його приймання-передачі до/з газотранспортної/газорозподільної системи, купівлі-продажу, постачання, споживання, надання послуг з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) або послуг установки LNG /установка зрідженого природного газу/;

встановити, що визначення обсягу природного газу у одиницях енергії здійснюється одним із способів у такій пріоритетності: 1) шляхом вимірювання обсягу природного газу в одиницях енергії; 2) шляхом переведення обсягу природного газу в одиницях об’єму до обсягу природного газу в одиницях енергії, що визначається за вищою теплотою згоряння за відповідним маршрутом у порядку, затвердженому Регулятором /Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг/;

зобов’язати оператора газотранспортної системи забезпечувати в якості додаткової інформації в платіжних документах за послуги розподілу природного газу інформування споживача про його спожитий обсяг природного газу із розрахунку одиниці вимірювання гігакалорій (Гкал).

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запровадження переходу на розрахунки на ринку природного газу в одиницях енергії не відповідає діючому механізму розрахунків субсидій населенню. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлені соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема на оплату послуг з газопостачання, виходячи з обсягу природного газу в обсягах об’єму, а не в одиницях енергії. У зв’язку з цим, впровадження розрахунків за газ в одиницях енергії може призвести до ускладнень здійснення перерахунку субсидій для населення, які були вже встановлені виходячи з обсягу природного газу в одиницях об’єму, а також може призвести до потреби переобладнання комерційними засобами обліку газу в одиницях енергії, зокрема побутових споживачів та бюджетні установи, що за попередніми розрахунками може становити близько 100 млрд грн витрат, при цьому видатки на зазначені цілі у державному бюджеті не передбачені. Відтак, Мінфін вважає за доцільне доповнити законопроект положеннями, згідно з якими оснащення споживачів засобами обліку в одиницях енергії повинно здійснюватися операторами газорозподільної та газотранспортної системи за рахунок відповідної складової тарифів. Загалом за висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту, серед іншого, звертає увагу, що пропозиція до Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», в контексті порядку розрахунку податкового зобов’язання у частині ввізного мита при зміні одиниці виміру природного газу, потребує належного обґрунтування з огляду на зміст поняття «кіловат-година (кВт?ч, kW*h) – одиниця енергії, що показує кількість енергії спожитої/виробленої пристроєм потужністю 1 кВт за 1 годину».

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії» (реєстр. № 2553 від 06.12.2019), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Припутнем Д.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів та може потребувати збільшення видатків державного і місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо контролю та відповідальності суб’єктів господарювання (реєстр. № 2711 від 02.01.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

встановити, що програмні реєстратори розрахункових операцій повинні передбачати можливість формування та передачі фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків в автоматичному режимі з використанням даних фіскального серверу контролюючого органу;

встановити, що з 01.10.2020 р. документальні перевірки додержання фізичними особами - підприємцями вимог законодавства, пов’язаних із застосуванням РРО, проводяться залежно від ступеня ризику, визначеного відповідно до критеріїв (при цьому перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику);

пом’якшити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення порядку застосування РРО, включаючи звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання, які використовуватимуть програмні РРО, за порушення, пов’язані із створенням та зберіганням інформації на контрольній стрічці і за неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням програмних РРО.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може вплинути на показники бюджету, оскільки передбачає пом’якшення, а в окремих випадках звільнення від фінансової відповідальності за порушення, пов’язані із застосуванням РРО, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та розміру фінансових санкцій, що застосовуватимуться до суб’єктів господарювання. Однак оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом за висновком Мінфіну законопроект може бути підтриманий за умови врахування наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо контролю та відповідальності суб’єктів господарювання (реєстр. № 2711 від 02.01.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 2651 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Рєпіною Е.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства та законів України «Про дорожній рух», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими серед іншого пропонується, зокрема:

– запровадити можливість укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як в електронній, так і у паперовій формах;

– удосконалити порядок врегулювання страхових випадків шляхом спрощення процедури повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду;

– скоротити з 90 до 60 днів базовий строк, протягом якого страховик зобов’язаний прийняти рішення стосовно здійснення страхової виплати;

– збільшити розміри страхових сум (з 50 до 130 тис. грн – за шкоду, заподіяну майну потерпілих, з 100 до 260 тис. грн – за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих), а також розмірів страхового відшкодування, пов’язаного із смертю потерпілого (з 36 до 40 мінімальних заробітних плат), у зв’язку з моральною шкодою, завданою смертю фізичної особи (з 12 до 15 мінімальних заробітних плат);

– передбачити адміністративну відповідальність за:

керування транспортним засобом, що підлягає обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, особою, яка зобов’язана мати, але не має чинного на території України договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, шляхом накладення штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання власником транспортного засобу обов’язку застрахувати цивільно-правову відповідальність відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шляхом накладення штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– посилити адміністративну відповідальність за випуск на лінію транспортних засобів, по відношенню до яких власник не уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, шляхом накладення штрафу у підвищених розмірах – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинною нормою – 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

– визначити додаткові підстави для здійснення Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі – МТСБУ) регламентних виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (зокрема, здійснення МТСБУ виплати за шкоду життю та здоров’ю потерпілих – пасажирів транспортних засобів учасників дорожньо-транспортної пригоди).

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є удосконалення системи обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вдосконалення системи відшкодування збитків, завданих потерпілим, більш широкого запровадження електронних технологій при укладенні договорів, вдосконалення гарантійної та інформаційної функції МТСБУ. Також вказано, що прийняття законопроекту забезпечить розвиток такого обов’язкового страхування, створить належні умови для своєчасного отримання потерпілими у дорожньо-транспортних пригодах повного відшкодування шкоди за договорами такого обов’язкового страхування, а відповідно підвищить якість обслуговування та рівень захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах та довіру до такого обов’язкового страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 2651 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Рєпіною Е.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також зміни показників доходів бюджету від платежів страховиків і страхувальників залежно від практики застосування законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 2571-2 від 26.12.2019), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект є альтернативним до урядового законопроекту (реєстр. № 2571), а його прийняття дозволить удосконалити окремі питання функціонування банківської системи, діяльності Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), в процесі виведення неплатоспроможних банків з ринку (в тому числі шляхом ліквідації), сприятиме дотриманню принципу «правової визначеності», посилить захист гарантованих Конституцією України прав власників (акціонерів) банківських установ, убезпечить інтереси вкладників та інших кредиторів банків.

Серед іншого законопроектом передбачені зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, в частині уточнення положень про джерела формування коштів Фонду, розпорядження коштами Фонду, гарантії за вкладом, особливості продажу неплатоспроможного банку, особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави.

Поряд з тим, законопроектом запропоновано визначити особливості участі АТ «Державний ощадний банк України» в системі гарантування вкладів фізичних осіб. З цього приводу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зауважує, що у супровідних до законопроекту документах відсутні розрахунки додаткового фінансового навантаження на бюджет Фонду у разі реалізації внесеної пропозиції.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду.
У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,5 млрд грн. При цьому, у 2017-2019 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2019 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 10,1 млрд грн, а також у 2020 році Фондом планується достроково погасити відповідні векселі у сумі 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 2571-2 від 26.12.2019), внесений народним депутатом України Дубінським О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників надходжень і витрат державного бюджету, пов’язаних з діяльністю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення інвестиційного клімату України» (реєстр. № 2476 від 21.11.2019), внесений народним депутатом України Демченком С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, насамперед, внести зміни до розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягає приватизації» (далі – Закон), якими:

установити, що справи про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які на день набрання чинності Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», підлягають закриттю, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника;

передбачити, що провадження у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які на день набрання чинності Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», не відкриваються протягом трьох років з дня набрання чинності Законом, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника;

виключити норму, згідно з якою забороняється вчинення законодавчих дій щодо об’єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме:

своєчасному, повному і неупередженому виконанню рішень, стягувачами або боржниками за якими є державні підприємства, що були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»;

покращенню інвестиційного клімату в Україні;

зменшенню кількості громадян України, які звертатимуться до Європейського суду із скаргами про тривале невиконання рішень національних судів, що в свою чергу призведе до зменшення витрат з державного бюджету на виплату справедливої сатисфакції за рішеннями Європейського суду.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Крім того, Мінфін вважає, що дію Закону необхідно розповсюдити на всі підприємства, що знаходяться в переліку на приватизацію, а не тільки на ті, що були у Законі на момент вступу в дію Закону, що забезпечить єдиний підхід до об’єктів приватизації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення інвестиційного клімату України» (реєстр. № 2476 від 21.11.2019), внесений народним депутатом України Демченком С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на виплати за рішеннями Європейського суду залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів (реєстр. № 2199-2 від 21.10.2019), поданий народним депутатом України Павловським П.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

дати нове визначення терміну «тютюнові вироби» та визначити поняття «електронна сигарета», «добавка», «ароматизатор», «характеризуючий аромат», «продукти, що виділяються», «заправний контейнер», «інгредієнти», «введення в обіг», «тютюновий дим»;

встановити обмеження щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом тютюнових виробів, електронних сигарет та заправних контейнерів;

передбачити (посилити) адміністративну та іншу відповідальність за:

-                     виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), рідин чи будь-яких інших наповнювачів для електронних сигарет, інших тютюнових виробів чи будь-яких інших нікотиновмісних виробів без наявності ліцензії шляхом накладення штрафу у сумі не менше 170 тис. грн (у чинній редакції щодо окремої продукції – не менше 85 тис. грн);

-                     зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів, тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), рідин чи будь-яких інших наповнювачів для електронних сигарет, інших тютюнових виробів чи будь-яких інших нікотиновмісних виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, шляхом накладення штрафу у сумі не менше 34 тис. грн (у чинній редакції щодо спирту, алькогольних напоїв і тютюнових виробів – не менше 17 тис. грн);

-                     виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, чи тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), чи рідин, чи будь-яких інших наповнювачів для електронних сигарет, чи інших тютюнових виробів, чи будь-яких інших нікотиновмісних виробів алкогольних напоїв чи тютюнових виробів чи тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), чи рідин, чи будь-яких інших наповнювачів для електронних сигарет, чи інших тютюнових виробів, чи будь-яких інших нікотиновмісних виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку шляхом накладення штрафу в розмірі не менше 34 тис. грн (у чинній редакції щодо алкогольних напоїв і тютюнових виробів – не менше 17 тис. грн);

-                     роздрібну торгівлю тютюновими виробами, електронними сигаретами та заправними контейнерами без медичних попереджень шляхом накладення штрафу в розмірі 10 тис. грн;

-                     оптову торгівлю на території України тютюновими виробами, електронними сигарами та заправними контейнерами без медичних попереджень шляхом накладення штрафу в розмірі 50 млн грн;

-                     імпорт, виробництво з метою введення в обіг на території України тютюнових виробів, електронних сигарет та заправних контейнерів без медичних попереджень шляхом накладення штрафу в розмірі 200 тис. грн;

-                      введення в обіг електронних сигарет і заправних контейнерів з порушенням встановлених законом вимог щодо медичних попереджень шляхом накладення штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     куріння тютюнових виробів, електронних сигарет у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, шляхом накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинній редакції щодо тютюнових виробів – від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, однак законопроектом передбачено підвищення розмірів штрафних санкцій та поширення ліцензування виробництва і реалізації тютюнових виробів на нові їх види, що в свою чергу, може збільшити надходження до бюджету, а обрахувати величину впливу на бюджет від запровадження ліцензій на нові підакцизні товари та збільшення штрафних санкцій неможливо, оскільки відсутні дані щодо суб’єктів господарювання, яким буде необхідно отримати ліцензії на право виробництва та торгівлі такими товарами, або можливої кількості адміністративних правопорушень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів (реєстр. № 2199-2 від 21.10.2019), поданий народним депутатом України Павловським П.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також від плати за ліцензії на виробництво і реалізацію тютюнових виробів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про саморегулювання господарської та професійної діяльності (реєстр. № 2613 від 17.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Відповідно до пояснювальної записки, метою законопроекту є вирішення проблем та недоліків сучасного стану здійснення саморегулювання, впровадження в Україні моделі ефективного саморегулювання, що стане законодавчою основою для створення саморегулівних організацій і надасть можливість делегувати таким організаціям владні повноваження.

Законопроектом пропонується встановити, зокрема:

загальні засади саморегулювання господарської та професійної діяльності, його завдання та принципи;

правову й організаційну основу набуття та припинення статусу саморегулівних організацій, критерії, яким повинна відповідати така організація;

добровільність членства суб’єктів господарської або професійної діяльності в саморегулівній організації (обов’язковість членства хоча б у одній саморегулівній організації може бути встановлено виключно законом, що регулює господарську або професійну діяльність у певній сфері (галузі));

особливості здійснення контролю саморегулівної організації за дотриманням її членами статуту, правил саморегулівної організації та відповідальність за їх порушення;

основи державного регулювання та державного контролю у сфері саморегулювання господарської та професійної діяльності;

гарантії незалежності та захисту прав саморегулівних організацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не має впливу на показники бюджетів та  не потребує фінансового забезпечення.

Разом з тим, законопроектом пропонується включити саморегулівну організацію до суб'єктів надання адміністративної послуги. Крім того, законопроектом передбачено, що при державній реєстрації набуття неприбутковою організацією статусу саморегулівної сплачується адміністративний збір у розмірі 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, реалізація відповідних положень законопроекту може опосередковано вплинути на збільшення доходів бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про саморегулювання господарської та професійної діяльності (реєстр. № 2613 від 17.12.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо відновлення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 2764 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Шаховим С.В., Якименком П.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується скасувати мораторій на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у період та на території проведення антитерористичної операції, щодо:

додержання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, які, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності, віднесені до суб’єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику;

наявності документів дозвільного характеру в галузі охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо тих, які продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції відповідно до статті 5 зазначеного Закону;

додержання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідно до законодавства.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект не має впливу на видаткову частину державного бюджету, водночас реалізація законопроекту дозволить збільшити надходження до загального фонду державного бюджету та спеціальних фондів місцевих бюджетів за рахунок упорядкування ситуації зі сплатою коштів екологічного податку суб’єктами господарювання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що за інформацією Держекоінспекції України відновлення права на проведення окремих видів планових і позапланових перевірок в частині контролю за дотриманням природоохоронного законодавства в зоні антитерористичної операції не вплине на видаткову частину бюджету, оскільки здійснення заходів буде покладено на Державні екологічні інспекції у Донецькій та Луганський областях, фінансове забезпечення яких на сьогодні здійснюється за бюджетною програмою Мінекоенерго за кодом 2405010 «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю» (у державному бюджеті на 2020 рік  за відповідною програмою передбачені видатки загального фонду державного бюджету у сумі 384 801,6 тис. грн). Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів до загального та спеціального фондів державного бюджету та спеціальних фондів місцевих бюджетів за рахунок упорядкування ситуації зі сплатою коштів екологічного податку суб’єктами господарювання у Донецькій та Луганській областях та розширить можливості щодо здійснення перевірок, за результатами яких будуть накладатися і стягнення, що створить передумови для збільшення надходжень до спеціального фонду державного та місцевих бюджетів за рахунок грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо відновлення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 2764 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Шаховим С.В., Якименком П.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від екологічного податку та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, залежно від практики застосування даної законодавчої  ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 2790 від 22.01.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, що використовують працю засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, нарахування єдиного соціального внеску на суму фактично нарахованої заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі. Крім того, на таких платників не буде поширюватися норма, згідно з якою у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що засуджені не можуть отримувати мінімальну заробітну плату, оскільки не виконують норму виробітку та не працюють повний робочий день. Тому метою прийняття законопроекту є створення належних умов для організації залучення засуджених до обмеження волі або позбавлення волі до праці та зменшення фінансового навантаження на фонд оплати праці установ виконання покарань та підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, однак, розрахувати вартісну величину такого впливу неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних (а саме інформації щодо підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, фізичних
осіб – підприємців, які будуть використовувати працю засуджених осіб, сум фактично нарахованої заробітної плати засудженим особам, сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Загалом Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту створить належні умови для організації праці засуджених осіб, забезпечення їх прав, дозволить зараховувати до страхового стажу періоди, за які сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Внаслідок впливу законопроекту на доходи бюджету Пенсійного фонду України може змінитися показник його дефіциту, що в свою чергу може призвести до зміни обсягу видатків державного бюджету щодо надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 2790 від 22.01.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може привести до зміни показників видатків на функціонування установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо реструктуризації заборгованості із сплати платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 2724 від 13.01.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Требушкіним Р.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, зокрема, що:

протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають право на розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків за період до 31 грудня 2019 року, шляхом подання заяви до відповідного органу уповноваженого здійснювати державну політику в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, у разі якщо на день подання заяви у платника немає заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

суми заборгованості із сплати страхових внесків, які не погашені на день укладення договору, розстрочуються та підлягають сплаті рівними частинами протягом 24 календарних місяців, починаючи з місяця подання платником відповідної заяви;

штраф та пеня, пов’язані з цією заборгованістю, які підлягають відповідному нарахуванню, в період договору не нараховуються;

платнику, який відповідно до укладеного договору в повному обсязі погасить заборгованість із страхових внесків і не допустить виникнення нової заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період дії такого договору, штраф та пеня, пов’язані з цією заборгованістю, нараховані і не сплачені, списуються в розмірі 50% (або повністю – у разі дострокового погашення цієї заборгованості).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його:

розроблено з метою врегулювання питання щодо зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та стимулювання страхувальників щодо сплати поточних платежів по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

прийняття забезпечить суттєве зростання надходжень до Пенсійного фонду через збільшення надходжень ЄСВ, а також призведе до збільшення надходжень до державного і місцевих бюджетів від податку на додану вартість від реалізованих споживчих товарів і послуг, що будуть придбані за рахунок призначених страхових виплат.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а розмір втрат залежатиме від кількості платників, які скористаються правом на розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, розміру списаних або не застосованих штрафів та пені, при цьому розрахунки вартісної величини впливу здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 172,6 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.02.2020 р. – 51,75 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо реструктуризації заборгованості із сплати платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 2724 від 13.01.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Требушкіним Р.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видачі посвідки на тимчасове проживання для іноземних інвесторів (реєстр. № 2602 від 16.12.2019), внесений народним депутатом України Нестеренком К.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та передбачається, зокрема:

- розширити перелік підстав для видачі посвідки на тимчасове проживання для іноземних інвесторів;

- збільшити строк дії посвідки на тимчасове проживання із 3 до 5 років для іноземців та осіб без громадянства, визначених пунктом 20 статті 4 вищезазначеного Закону (особи, які надавали допомогу підрозділам, які беруть участь в антитерористичній операції та/або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також спільно з цими підрозділами брали безпосередню участь у таких заходах).

Реалізація зазначених положень законопроекту може вплинути на збільшення доходів спеціального та загального фондів бюджетів (оскільки 30% надходжень від надання адмінпослуг за оформлення посвідки на тимчасове проживання відповідно до пункту 5 статті 11 Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік зараховується до доходів спеціального фонду державного бюджету, а 70% надходжень відповідно до пункту 36 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів) у зв’язку із можливим збільшенням кількості осіб, які можуть звернутися за посвідкою на тимчасове проживання в Україні.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, також зазначаючи про таке, посилається на дані Державної міграційної служби за інформацією якої орієнтовний обсяг річних надходжень від надання адміністративних послуг за оформлення посвідки на тимчасове проживання планується в сумі 31,6 млн грн, з яких до спеціального фонду державного бюджету – 9,5 млн гривень.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та у частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видачі посвідки на тимчасове проживання для іноземних інвесторів (реєстр. № 2602 від 16.12.2019), внесений народним депутатом України Нестеренком К.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів загального фонду місцевих бюджетів та спеціального фонду державного бюджету від надання адміністративних послуг за оформлення посвідки на тимчасове проживання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності пішоходів за порушення правил дорожнього руху (реєстр. № 2697 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А., Неклюдовим В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті передбачається посилити адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин шляхом збільшення розміру штрафів від п’ятнадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма від трьох до десяти) та виключення такого виду адміністративного стягнення як попередження.

У разі виявлення вищезгаданих правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету. Про таке також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки такого впливу.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності пішоходів за порушення правил дорожнього руху (реєстр. № 2697 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А., Неклюдовим В.М., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними (реєстр. № 2784 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Одарченком А.М., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та:

1)                посилити кримінальну відповідальність у вигляді:

- збільшення строків позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років (діюча норма від шести до дев’яти років) – за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

- збільшення розмірів штрафів від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів (діюча норма до сімдесяти та від сімдесяти до ста двадцяти) – за порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

2)       запровадити кримінальну відповідальність у вигляді:

- штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років та позбавлення волі на строк від п’яти до семи років – за пропаганду або рекламу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів (нова стаття 315-1, Кримінального кодексу України);

- штрафу від п’яти до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від п’яти до семи років – за порушення встановлених правил відпуску, розміщення та торгівлі наркотичними засобами, психотропними речовинами, прекурсорами або їх аналогами (нова стаття 320-1, Кримінального кодексу України);

3)                запровадити адміністративну відповідальність у вигляді:

- штрафу від двохсот чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нова стаття 184, Кодексу України про адміністративні правопорушення) – за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може зумовити збільшення надходжень від сплати штрафів або збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними (реєстр. № 2784 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Одарченком А.М., Бакумовим О.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян (реєстр. № 2642 від 20.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

- посилити кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, передбачивши поряд з покаранням у вигляді позбавлення волі конфіскацію майна;

- встановити кримінальну відповідальність за діяння, якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або об’єкти чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, або вчинене повторно, у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб та призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту, відмітивши, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян (реєстр. №2642 від 20.12.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання світлоповертальних елементів учасниками дорожнього руху (реєстр. № 2696 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А. та Неклюдовим В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» передбачається:

- зобов’язати водіїв, велосипедистів, погоничів тварин, пасажирів та осіб, які відповідають за будівництво (реконструкцію, ремонт) доріг, перебувати в темний час доби чи в умовах недостатньої видимості на проїзній частині дороги (вулиці) в спеціальному жилеті зі світлоповертальними елементами;

- встановити відповідальність за порушення правил користування спеціальними жилетами зі світлоповертальними елементами та збільшити розмір штрафу за порушення правил користування ременями безпеки та мотошоломами, визначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення вищезгаданих правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання світлоповертальних елементів учасниками дорожнього руху (реєстр. № 2696 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А. та Неклюдовим В.М., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання світлоповертальних елементів пішоходами (реєстр. № 2694 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А. та Неклюдовим В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух», передбачивши:

- обов’язок пішоходів рухатись по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці в темний час доби чи в умовах недостатньої видимості з використанням світлоповертальних елементів (стрічка, жилет, наклейка);

- адміністративну відповідальність за перехід пішоходами проїзної частини у темну пору чи в умовах недостатньої видимості без використання світлоповертальних елементів у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація запропонованих положень законопроекту може збільшити надходження до державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання світлоповертальних елементів пішоходами (реєстр. № 2694 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Медяником В.А., Неклюдовим В.М., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств (реєстр. № 2581-1 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України М’яликом В.Н.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 246 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за незаконну (необґрунтовану) порубку дерев у лісах, здійснену лісовим господарством, з відома керівника лісового господарства, а також за ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки у залежності від конкретного виду правопорушення – у вигляді позбавлення права обіймати керівні посади у сфері лісового господарства на строк від 2 до 5 років та позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Про таке також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зазначено, що загальна величина впливу буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств (реєстр. № 2581-1 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України М’яликом В.Н., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення  видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (реєстр. № 2765 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується посилити кримінальну та адміністративну відповідальності шляхом збільшення розмірів штрафів (з одного – чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до сорока – п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за: порушення правил охорони водних ресурсів; порушення правил використання об’єктів тваринного світу; експлуатацію на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням; незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу; порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах; порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів; контрабанду видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, а також їхніх частин чи продукції з них; незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень бюджетів за рахунок надходжень від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту, відмітивши, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (реєстр. № 2765 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж) (реєстр. № 2654 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасовим В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті згідно із змінами до статті 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується збільшити розмір штрафів за порушення правил охорони телекомунікаційних мереж, або пошкодження телекомунікаційної мережі або технічних засобів телекомунікації чи споруд електрозв’язку, які входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо воно не викликало припинення надання телекомунікаційних послуг, на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма з десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Поряд з тим, змінами до статті 360 Кримінального кодексу України, згідно з якими встановлюється відповідальність за умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі або технічних засобів телекомунікації чи споруд електрозв’язку, які входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо такі дії спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг, у вигляді:

- штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк;

- позбавлення волі на строк від трьох до шести років (за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом);

- позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна (за вищезазначені правопорушення, якщо вони завдали майнову шкоду у великих розмірах або спричинили тяжкі наслідки).

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, також зазначаючи про такий вплив на доходи державного бюджету, зауважує, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання оцінки вартісної величини такого впливу.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та у частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж) (реєстр. № 2654 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасовим В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та механізму погашення податкового боргу) (реєстр. № 2666 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про товарну біржу», згідно з якими, зокрема, передбачається:

встановити, що не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу платника податків основні фонди державних, у тому числі казенних підприємств, установ, організацій та господарських товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, а також кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, та кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом;

встановити, що в податкову заставу підлягають внесенню майно та/або майнові права платника податків, загальна балансова вартість яких є достатньою для повного погашення його податкового боргу, а також покриття витрат, пов’язаних з оцінкою та продажем такого заставленого майна на прилюдних торгах;

збільшити встановлений мінімальний обсяг (з 5 млн грн до 10 млн грн) податкового боргу, що виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, самостійно визначених платником податків, який може стягуватися за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду;

встановити, що при продажу на аукціоні майна, яке перебуває у податковій заставі, виступає представник контролюючого органу та/або платника податків, при цьому участь посередників або агентів для організації такого продажу не дозволяється;

виключити норму, яка передбачає відповідальність платника податків у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання (передбачивши єдиний розмір штрафу незалежно від строків затримки платежів у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, який згідно з чинною нормою застосовується у разі несплати платежів до 30 календарних днів включно);

виключити норму щодо непоширення обмежень (зокрема, не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи) на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту допоможе справедливо та раціонально врегулювати положення, які стосуються відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, забезпечить коректний механізм погашення податкового боргу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що внесення запропонованих змін призведе до погіршення платіжної дисципліни і відповідальності платників податків та ймовірних втрат бюджету, а також призведе до збільшення кількості звернень до суду, як наслідок, до збільшення потреби додаткових витрат на сплату судового збору, однак вплив законопроекту на показники бюджету визначити неможливо, оскільки автором законопроекту не надано фінансово–економічного обґрунтування. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Належить також зауважити, що протягом останніх років відбувається постійний приріст податкового боргу перед державним бюджетом, який за даними Державної податкової служби України на 01.01.2020 р. становив 104,1 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та механізму погашення податкового боргу) (реєстр. № 2666 від 20.12.2019), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків та/або штрафних санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, спеціалізованому санітарному транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, поліції) (реєстр. № 2787 від 20.01.2020), внесений народним депутатом України Беленюком Ж.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за ненадання переваги в русі машинам аварійно-рятувальних служб, спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, шляхом підвищення розміру штрафів з 30-50 до 40-100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного Кодексу України такі штрафи за адміністративні правопорушення зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету України. Про таке також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, хоча відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, спеціалізованому санітарному транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, поліції) (реєстр. № 2787 від 20.01.2020), внесений народним депутатом України Беленюком Ж.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив
 на показники бюджету та потребують узгодження
 з бюджетним законодавством

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо уточнення окремих положень (реєстр. № 2665 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Бабенком М.В., Горватом Р.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема:

уточнити визначення деяких термінів;

скасувати або уточнити окремі положення, які передбачають розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, скасувати обов’язок суб’єктів господарювання під час проведення перевірок підтверджувати придбання та походження товарів, які знаходяться у продажу;

скасувати положення щодо запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг);

зменшити розмір фінансових санкцій за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме недопущенню нівелювання спрощеної системи оподаткування за наслідком збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, а також сприятиме подальшому розвитку системи спрощеного оподаткування, запровадженої свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, подолання тіньової економіки тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту матиме опосередкований вплив на показники бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та розміру фінансових санкцій, що застосовуватимуться до суб’єктів господарювання, водночас оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що підпунктом 1 пункту 1 розділу І законопроекту /зміни до статті 2 Закону/ пропонується доповнити визначення терміну «фінансова санкція» (грошова сума, що стягується за порушення вимог Закону з суб’єктів господарювання до відповідного бюджету) словами «за місцем розташування господарського об’єкта, на якому виявлено таке порушення». Разом з тим, пунктом 10 розділу І законопроекту /зміни до статті 25 Закону/ передбачається встановити, що узгоджені в порядку, передбаченому Податковим кодексом України щодо узгодження сум податкових зобов’язань, суми штрафних (фінансових) санкцій, визначені статтями 17-24 Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами господарювання до державного бюджету протягом десяти календарних днів з дня їх узгодження.

Однак відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених частиною третьою цієї статті, частиною першою статті 64, частиною першою статті 66 та частиною першою статті 69 цього Кодексу) належать до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, законодавча пропозиція щодо доповнення визначення терміну «фінансова санкція» словами «за місцем розташування господарського об’єкта, на якому виявлено таке порушення» не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України та статті 25 Закону, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України. Крім того, загалом питання зарахування доходів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо уточнення окремих положень (реєстр. № 2665 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Бабенком М.В., Горватом Р.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 1 пункту 1 розділу І законопроекту (щодо змін до статті 2 Закону в частині уточнення визначення терміну «фінансова санкція»), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (насамперед, пункту 23 частини другої статті 29), а порушене у зазначеному пункті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2644 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та «Про захист прав споживачів», згідно з якими, зокрема, передбачається:

уточнити визначення деяких термінів;

скасувати положення щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також механізму компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг) /так званий «кешбек»/;

пом’якшити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій

скасувати або уточнити окремі положення, які передбачають розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме недопущенню нівелювання спрощеної системи оподаткування за наслідком збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, а також сприятиме подальшому розвитку системи спрощеного оподаткування, запровадженої свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, подолання тіньової економіки тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів. Крім того, на думку Мінфіну, передбачена законопроектом відміна механізму «кешбек» не лише не матиме заявленого позитивного ефекту, а й знизить рівень захисту прав споживачів шляхом відміни можливості контролю з боку суспільства за дотриманням суб’єктами господарювання обов’язку щодо видачі розрахункових документів, які підтверджують здійснення розрахункових операцій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що підпунктом 6 пункту 1 частини першої розділу І законопроекту /зміни до статті 2/ пропонується уточнити визначення терміну «фінансова санкція» (грошова сума, що стягується за порушення вимог Закону з суб’єктів господарювання до відповідного бюджету), передбачивши стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Закону з суб’єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету. Разом з тим, пунктом 14 частини першої розділу І законопроекту /зміни до статті 25 Закону/ передбачається встановити, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами доходів і зборів рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Однак відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених частиною третьою цієї статті, частиною першою статті 64, частиною першою статті 66 та частиною першою статті 69 цього Кодексу) належать до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, законодавча пропозиція щодо стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Закону з суб’єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України та статті 25 Закону, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України. Крім того, загалом питання зарахування доходів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2644 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Яцик Ю.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 6 пункту 1 частини першої розділу І законопроекту (щодо змін до статті 2 Закону в частині уточнення визначення терміну «фінансова санкція»), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (насамперед, пункту 23 частини другої статті 29), а порушене у зазначеному пункті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 7.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Ковтун Т.В. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у 2020 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 63-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.02.2020 № 3316/0/2-20 та від 17.02.2020 № 4947/0/2-20 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 63-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2020 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі передачі повноважень на виконання функцій або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій чи послуг здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Також положеннями частини шостої статті 23 Кодексу встановлено, що у разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження.

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 29.01.2020 № 63-р встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу передати бюджетні призначення, передбачені у 2020 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», за розподілом згідно з додатком.

Відповідно до додатку до вищезазначеного розпорядження Уряду пропонується передати бюджетні призначення у сумі 818 181 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 670 640,1 тис. гривень), що передбачені у 2020 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» таким головним розпорядникам бюджетних коштів:

Державному управлінню справами за бюджетною програмою 0301010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Офісу Президента України» – в сумі 13 681,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 11 214 тис. грн);

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» – в сумі 79 567,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 65 219 тис. грн);

Міністерству внутрішніх справ України за бюджетною програмою 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» – в сумі 35 988,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 29 498,7 тис. грн);

Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» – в сумі 67 085,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 54 987,8 тис. грн);

Міністерству закордонних справ України за бюджетною програмою 1401010 «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» – в сумі 4 587 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 3 759,8 тис. грн);

Міністерству у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України за бюджетною програмою 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб» – в сумі 37 172,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 30 469,5 тис. грн);

Міністерству оборони України за бюджетною програмою 2101010 «Керівництво та військове управління Збройними Силами України» – в сумі 24 426,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 20 021,6 тис. грн);

Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201010 «Загальне керівництво та управління у сфері освіти і науки» – в сумі 55 072,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 45 141,2 тис. грн);

Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» – в сумі 62 985,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 51 627,6 тис. грн);

Міністерству енергетики та захисту довкілля України за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики та захисту довкілля» – в сумі 63 227,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 51 825,9 тис. грн);

Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» – в сумі 71 430,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 58 549,4 тис. грн);

Міністерству розвитку громад та територій України за бюджетною програмою 2751010 «Керівництво та управління у сфері розвитку громад та територій» – в сумі 59 379,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 48 671,9 тис. грн);

Міністерству цифрової трансформації України за бюджетною програмою 2901010 «Керівництво та управління сфері цифрової трансформації» – в сумі 62 064,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 50 872,8 тис. грн);

Міністерству інфраструктури України за бюджетною програмою 3101010 «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури» – в сумі 43 423,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 35 592,9 тис. грн);

Міністерству фінансів України за бюджетною програмою 3501010 «Керівництво та управління у сфері фінансів» – в сумі 30 866,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 25 300,2 тис. грн);

Міністерству юстиції України за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» – в сумі 24 031,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 19 697,6 тис. грн);

Міністерству культури, молоді та спорту України за бюджетною програмою 3801010 «Керівництво та управління у сфері культури, молоді та спорту» – в сумі 50 793,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 41 633,8 тис. грн);

Національному агентству України з питань державної служби за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» – в сумі 32 398,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 26 556,4 тис. гривень).

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 29.01.2020 № 63-р Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Інформація щодо передачі бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 63-р роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» встановлено бюджетні призначення в обсязі 1 060 740,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 869 459,4 тис. грн). За даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень 2020 року видатки за вказаною бюджетною програмою не використовувалися.

Слід зазначити, що кошти за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» передбачаються для виконання положень постанови Уряду від 18.08.2017 № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (із змінами), відповідно до якої утворено у структурі апарату 15 пілотних міністерств (Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерстві енергетики та захисту довкілля, Міністерстві інфраструктури, Міністерстві культури, молоді та спорту, Міністерстві охорони здоров’я, Міністерстві освіти і науки, Міністерстві розвитку громад та територій, Міністерстві соціальної політики, Міністерстві фінансів, Міністерстві цифрової трансформації, Міністерстві юстиції, Міністерстві внутрішніх справа, Міністерстві ветеранів, Міністерстві закордонних справ, Міністерстві оборони), Офісі Президента України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Національному агентстві з питань державної служби та Державному агентстві з питань електронного урядування нові підрозділи (директорати міністерств, генеральні департаменти інших центральних органів виконавчої влади) для виконання завдань з формування державної політики, реалізації ключових національних реформ та координації заходів з впровадження державної політики.

Необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (із змінами) затверджено Порядок використання бюджетних коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (далі – Порядок).

Із урахуванням змін, внесених до Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1034 «Деякі питання реформування державного управління»», які набрали чинності з 1 січня 2020 року, кошти за бюджетною програмою 0421060 використовуються за такими напрямами:

виплату Державному секретарю Кабінету Міністрів України, його першому заступнику та заступникам, Керівнику Апарату Офісу Президента України, державним секретарям міністерств, Голові НАДС, його першому заступнику та заступникам, фахівцям з питань реформ, посади яких введені у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади, що утворюються для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції (генеральним директорам, заступникам генеральних директорів, директорам генеральних департаментів, керівникам експертних груп, державним експертам) з урахуванням положень абзаців другого – двадцять першого пункту 9 цього Порядку надбавки за виконання особливо важливої роботи, грошової допомоги під час надання щорічної основної оплачуваної відпустки;

виплату заробітної плати іншим державним службовцям у разі, коли виплати особам, зазначеним в абзаці другому цього пункту, були здійснені за рахунок кошторису установи до отримання коштів, переданих за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до цього Порядку (такі виплати не можуть перевищувати розміру витрат, здійснених до передачі додаткових коштів);

оплату праці членів Комісії з питань вищого корпусу державної служби, крім тих, що входять до її складу за посадою;

здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 474 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1102-р), в тому числі на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення капітального та/або поточного ремонту або реконструкції приміщень, придбання техніки, меблів, систем кондиціювання, інвентарю, іншого обладнання та устаткування, у тому числі для дообладнання приміщень для проведення презентаційних, комунікаційних, інформаційних та тренінгових заходів, придбання ліцензійного програмного забезпечення, створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем, зберігання матеріальних активів, придбання експертно-аналітичних послуг, послуг з проведення соціологічних опитувань у рамках здійснення комплексної реформи державного управління /при цьому, положеннями пункту 2 постанови Уряду від 18.08.2017 року № 647 (із змінами) дозволено не застосовувати у 2020 році граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету/.

Також Порядком встановлюється, що розмір місячної або квартальної премії державних службовців, не може перевищувати:

30 відсотків посадового окладу – для місячної премії;

90 відсотків посадового окладу – для квартальної премії.

Окрім того, Порядком передбачено, що проект розподілу коштів на оплату праці готується у 2020 році Мінфіном частинами протягом року за пропозиціями Секретаріату Кабінету Міністрів України з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1007-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2019 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління» та на підставі інформації, отриманої від державних органів, залучених до реалізації комплексної реформи державного управління, виходячи з чисельності фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції (генеральних директорів, заступників генеральних директорів, директорів генеральних департаментів, керівників експертних груп, державних експертів), які призначені, та кількості посад фахівців з питань реформ, конкурси на заміщення яких заплановано.

Відтак, у 2020 році відповідно до внесених змін до Порядку кошти за бюджетною програмою 0421060 будуть використовуватись для здійснення лише надбавки за виконання особливо важливої роботи та грошової допомоги під час надання щорічної основної оплачуваної відпустки, а інші виплати щодо основної та додаткової заробітної плати /посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за ранг державного службовця, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премії та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань/ здійснюватимуться за бюджетними програмами щодо керівництва та управління органів державної влади, залучених до реалізації реформи державного управління /довідково: на всі виплати із заробітної плати та видатки розвитку у 2019 році було передбачено 1 230 698,4 тис. грн, а розподілено 611 688,9 тис. грн, у тому числі на оплату праці – 441 827,5 тис. гривень/.

Тобто, у 2020 році пропонується лише на надбавки та грошову допомогу фахівцям з питань реформ спрямувати 670 640,1 тис. грн, а у 2019 році на всі виплати з оплати праці таким працівникам було розподілено 441 827,5 тис. гривень.

Відповідно до пояснень щодо зазначеної передачі бюджетних призначень, які наведено у листах Секретаріату Кабінету Міністрів України, реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 63-р має на меті фінансове забезпечення подальшого впровадження реформи державного управління та недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати фахівцям з питань реформ. Зазначено, що обсяг видатків, який пропонується передати окремим розпорядникам бюджетних коштів, визначено з урахуванням кількості фактично зайнятих посад реформаторських кадрів станом на 01 січня 2020 року та чисельності фахівців з питань реформ з урахуванням запланованих конкурсів станом на перше число кожного місяця протягом року. При цьому, для розрахунку потреби в коштах на оплату праці фахівців з питань реформ у 2020 році Секретаріатом Кабінету Міністрів було отримано від заінтересованих державних органів помісячний план набору відповідних фахівців і спільно з Мінфіном здійснено розрахунки.

Необхідно звернути увагу, що розподіл додаткових коштів на оплату праці фахівців з питань реформ здійснено щодо розрахункової кількості – 1917 посад, проти встановленої граничної кількості посад фахівців з питань реформ – 2274, тобто, незабезпечено фінансовим ресурсом решта 357 посад /насамперед, Офіс Президента України – 211 посад, Мін’юст – 69, Мінфін – 38, Міноборони – 14, Мінцифри – 17/, зазначене свідчить про ризики щодо завершення у 2020 році реформи державного управління, яка мала б бути завершена ще у 2019 році.

Слід відмітити, що відповідно до поданих розрахунків середній розмір надбавки за виконання особливо важливої роботи для фахівців з питань реформ запропоновано встановити:

у міністерствах: Державному секретарю – 40 500 грн (120,5 відсотка до посадового окладу), генеральному директору директорату – 35 000 грн (175,9 відсотка відповідно), заступнику генерального директора – 33 800 грн (211,3 відсотка), керівнику групи експертів – 33 200 грн (244,1 відсотка), державному експерту – 30 500 грн (287,7 відсотка);

у Офісі Президента України та Секретаріаті Кабінету Міністрів України: Керівнику Апарату Офісу Президента України, Державному секретарю Секретаріату Кабінету Міністрів України – 40 500 грн (107,1 відсотка до посадового окладу), заступнику державного секретаря – 36 000 грн (105,6 відсотка відповідно), генеральному директору директорату – 35 000 грн (169,1 відсотка), заступнику генерального директора – 33 800 грн (203,6 відсотка), керівнику групи експертів – 33 200 грн (232,2 відсотка), державному експерту – 30 500 грн (277,3 відсотка);

у Національному агентстві з питань державної служби: Голові – 40 500 грн (114,8 відсотка до посадового окладу), Першому заступнику Голови, заступнику Голови – 36 000 грн (107,1 та 113,2 відсотка відповідно), генеральному директору директорату – 35 000 грн (183,4 відсотка), керівнику групи експертів – 33 200 грн (251,5 відсотка), державному експерту – 30 500 грн (299 відсотка).

За наданими розрахунками орієнтовний розмір середньомісячної заробітної працівників з питань реформ становитиме:

у міністерствах: Державного секретаря – 80 040 грн, генерального директора директорату – 58 385 грн, заступника генерального директора – 52 700 грн, керівника групи експертів – 49 340 грн, державного експерта – 43 190 грн;

у Офісі Президента України та Секретаріаті Кабінету Міністрів України: Керівника Апарату Офісу Президента України, Державного секретаря Секретаріату Кабінету Міністрів України – 84 870 грн, заступника державного секретаря – 76 115 грн, генерального директора директорату – 59 305 грн, заступника генерального директора – 53 390 грн, керівника групи експертів – 50 145 грн, державного експерта – 43 650 грн;

у Національному агентстві з питань державної служби: Голови – 81 972 грн, Першого заступника Голови – 75 540 грн, заступника Голови – 73 470 грн, генерального директора директорату – 57 442 грн, керівника групи експертів – 48 880 грн, державного експерта – 42 730 гривень.

При цьому, не виключено можливості отримання такими фахівцями з питань реформ премій, які відповідно до законодавства можуть бути встановлені у розмірі 30 відсотків посадового окладу щомісячно.

Слід зауважити, що у поданих матеріалах відсутня інформація та розрахунки щодо розміру преміального фонду фахівцям з питань реформ, а також середньомісячної заробітної плати цих фахівців у співвідношенні до середньомісячної заробітної плати загалом у відповідному органі державної влади.

Необхідно відмітити, що відповідно до наданої інформації орієнтовний середньомісячний розмір заробітної плати Державного секретаря міністерства становитиме 80 040 гривень (без врахування премії), що не узгоджується з проголошеною позицією Прем’єр-міністра України щодо прив’язання заробітної плати міністрам та іншим високопосадовцям до середньої заробітної плати по Україні. Відповідно до розміру середньомісячної заробітної плати у грудні 2019 року (відповідно до офіційних статистичних даних) – 12 264 гривні, орієнтовний розмір середньомісячної заробітної плати тільки Державного секретаря міністерства становитиме 6,5 середніх заробітних плат по Україні.

Загалом необхідно також зауважити, що звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комітету щодо зазначеної передачі бюджетних призначень не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Варто зазначити, що у 2018 році Рахунковою палатою було проведено аудит ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з реалізації комплексної реформи державного управління /рішення Рахункової палати від 23.10.2018 р. № 27-1, що розміщено на її сайті за посиланням https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2018/27-1_2018/Zvit_27-1_2018.pdf/, за результатами якого надано низку зауважень та пропозицій, відтак доцільним було б отримання від Секретаріату Кабінету Міністрів України інформації про стан врахування висновків Рахункової палати з цього питання та підсумків здійснених заходів із проведення комплексної реформи державного управління на основі показників результативності.

SIGMA підготовлено з питань реалізації Стратегії Звіт про базові вимірювання: Принципи державного управління, який розміщено на урядовому порталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reform%20office/Ukraine%20Baseline%20Measurement%20Report%202018_UA.pdf.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Пушкаренко А.М., Крулько І.І., Кузбит Ю.М., Задорожній М.М., Трухін О.М., Дунаєв С.В., Кіссе А.І., Гевко В.Л., а також заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Ковтун Т.В., Державний секретар Міністерства фінансів України Ващенко К.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Державний секретар Міністерства фінансів України Ващенко К.О. висловив позицію міністерства щодо підтримки передачі бюджетних призначень, що розглядається, при цьому звернув увагу на ризики зупинки фінансового забезпечення подальшого впровадження реформи державного управління, недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати працівникам з питань реформ, і закликав членів Комітету прийняти відповідне рішення.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зауважив, що за результатами проведеного аудиту висловлено зауваження та пропозиції до механізму реалізації реформи державного управління, а також звернув увагу на необхідність обґрунтування відповідних розрахунків.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., інформуючи про результати обговорення цього питання у очолюваному нею підкомітеті і заслуховування представників Уряду, внесла пропозицію, а саме:

по-перше, передачу бюджетних призначень, встановлену розпорядженням Уряду від 29.01.2020 № 63-р, повернути на доопрацювання, рекомендувавши Уряду першочергово визначити обсяги передачі бюджетних призначень органам державної влади, залученим до проведення реформи, відповідно до фактичної чисельності фахівців з питань реформ;

по-друге, рекомендувати Уряду подальший розподіл коштів здійснити за результатами проведення заходів щодо покращення процесу реалізації Стратегії реформування державного управління, які стосуються наступного:

- провести оцінку виконання завдань та заходів з реалізації Стратегії на підставі індикативних показників, за наслідками якої внести відповідні зміни;

- запровадити на постійній основі моніторинг стану виконання Стратегії;

- оптимізувати кількість структурних підрозділів та їх чисельний склад, попередньо проаналізувавши та обґрунтувавши визначену загальну чисельність фахівців з питань реформ (2000 осіб) та її розподіл між органами влади; проаналізувати систему оплати праці державних службовців та фахівців з питань реформ, обґрунтувавши розмір визначених для них надбавок за особливі умови праці;

- провести інвентаризацію придбаного обладнання та устаткування і визначитись щодо його цільового використання;

по-третє, рекомендувати Уряду створити міжвідомчу робочу групу з питань реформування державного управління, включивши до її складу народних депутатів – членів Комітету з питань бюджету, представників Рахункової палати та незалежних експертів;

також доручити Уряду інформувати Комітет про виконання зазначених рекомендацій: по першому та третьому блоку питань у двотижневий термін, по другому – щомісячно (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував доповнити рекомендації Уряду пунктом 4 щодо заслуховування новообраного Прем’єр-міністра України стосовно його позиції з реалізації Стратегії реформування державного управління.

За підсумками обговорення Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію про повернення на доопрацювання встановленої розпорядженням Уряду від 29.01.2020 № 63-р передачі бюджетних призначень з урахуванням озвученого заступником Голови Комітету Трухіним О.М. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, передачу бюджетних призначень, встановлену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 р. № 63-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2020 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління», повернути на доопрацювання, рекомендувавши Уряду:

1) першочергово визначити обсяги передачі бюджетних призначень (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» органам державної влади, залученим до проведення реформи, відповідно до фактичної чисельності фахівців з питань реформ;

2) подальший розподіл таких коштів здійснити за результатами проведення заходів щодо покращення процесу реалізації Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року (далі – Стратегія) /попередньо у місячний термін поінформувавши Комітет з питань бюджету про стан виконання зазначених заходів та надавши відповідні аналітичні матеріали/, а саме:   

- здійснити комплексну оцінку виконання завдань та заходів з реалізації Стратегії у 2016-2019 роках, за підсумками якого на підставі індикативних показників охарактеризувати досягнуті результати (якісні зміни в основних сферах суспільного життя) (включаючи виконання індикаторів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 474-р «Деякі питання реформування державного управління України») та невиконані заплановані завдання і заходи (зазначивши причини та пояснення їх невиконання) /додатково надати в електронному вигляді щоквартальну інформацію про стан виконання плану заходів з реалізації Стратегії у 2016-2019 роках, визначену пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 474-р/;

- виходячи із стану реалізації Стратегії у 2016-2019 роках, визначитись щодо необхідності актуалізації завдань, перегляду заходів та строків їх виконання, очікуваних досягнутих результатів, а також готовності завершення реформи державного управління у 2021 році;

- запровадити на постійній основі здійснення моніторингу стану реалізації Стратегії, при цьому посилити координацію процесів реформування з боку Кабінету Міністрів України, визначити відповідальних посадових осіб за проведення реформи у кожному органі державної влади та їх персональну відповідальність, налагодити зовнішню та внутрішню комунікацію між усіма учасниками реформи державного управління та запровадити процедури контролю за виконанням відповідних заходів;

- визначити оптимальну кількість структурних підрозділів з питань реформування державного управління та їх чисельний склад, проаналізувавши процес утворення таких структурних підрозділів (їх кількість в кожному з органів влади, покладені на них завдання та функції, взаємодію з іншими структурними підрозділами, роль та вплив цих підрозділів на здійснення реформ та на показники роботи органу влади в цілому), стратегічні плани діяльності, кадровий склад (загальну кількість фахівців з питань реформ, обґрунтувавши визначену граничну чисельність загалом і по кожному органу влади окремо, та їх професійну компетентність), виходячи із цілей створення таких підрозділів та їх функцій, загальної кількості фахівців з питань реформ, визначених Стратегією та Концепцією запровадження посад фахівців з питань реформ;

- провести системний аналіз здійснених заходів з реформування системи оплати праці державних службовців (умов оплати праці фахівців з питань реформ та інших державних службовців (зокрема, надавши фінансово-економічне обґрунтування (включаючи розрахунки) встановленого розміру щомісячної надбавки за виконання особливо важливої роботи для фахівців з питань реформ та аналітичні матеріали співставлення умов оплати праці фахівців з питань реформ та інших державних службовців);

- провести інвентаризацію техніки, меблів, іншого обладнання та устаткування, придбаних за рахунок коштів державного бюджету на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління, та визначитись щодо використання такого обладнання та устаткування відповідно до реальної потреби і з метою уникнення та попередження випадків нецільового використання коштів;

3) створити міжвідомчу робочу групу з питань реформування державного управління, включивши до її складу народних депутатів – членів Комітету з питань бюджету (за згодою), представників Рахункової палати (за згодою) та незалежних експертів;

4) заслухати новообраного Прем’єр-міністра України щодо його позиції з реалізації Стратегії реформування державного управління.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 6.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у 2020 році (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 100).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 19.02.2020 р. № 1/10-602 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (далі – субвенція) у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 100 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (далі – постанова КМУ № 100).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат МОН вперше передбачено субвенцію (видатки розвитку за бюджетною програмою 2211260) у сумі 3 500 млн грн, у т. ч. за загальним фондом – 1 500 млн грн, за спеціальним фондом – 2 000 млн грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до цього Закону).

З огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу пунктом 1 постанови КМУ № 100 затверджено Порядок та умови надання субвенції, хоча згідно із зазначеним положенням Кодексу Порядок та умови надання субвенції, що передбачена у державному бюджеті вперше, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом.

Відповідно до положень частини шостої статті 108 Кодексу згідно з пунктом 2 та додатком до постанови КМУ № 100 здійснено розподіл субвенції в повному обсязі (3 500 000 тис. грн, з яких за загальним фондом 1 500 000 тис. грн та за спеціальним фондом – 2 000 000 тис. грн) між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва пропорційно по 140 000 тис. грн (у т. ч. за загальним фондом по 60 000 тис. грн, за спеціальним фондом по 80 000 тис. грн).

З приводу прийнятого рішення Уряду у зверненні МОН до Комітету зазначається про таке:

1) прийняття рішення щодо здійснення розподілу коштів між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва у рівних частках є результатом обговорення з департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської держадміністрацій нагальних проблем матеріально-технічного забезпечення закладів загальної середньої освіти та узагальненого висновку про те, що необхідність у проведенні будівельних робіт та формування нового освітнього простору в школах має загальнонаціональний характер, а не локальний (притаманний певному регіону). Тому запропонований обсяг розподілу направлений на задоволення потреб учнів шкіл, незважаючи на їх місце проживання та навчання;

2) Порядок та умови надання субвенції визначають механізм надання та використання коштів субвенції, а саме: визначаються види проектів, які можуть бути реалізовані за кошти субвенції, умови виділення коштів субвенції, умови співфінансування з місцевого бюджету, перелік документів, які складають та подають засновники закладів загальної середньої освіти до обласних, Київської міської державних адміністрацій, строки подання обласними, Київською міською державними адміністраціями документів до МОН пакетів документів, їх опрацювання утвореною МОН комісією та прийняття рішення про погодження проектів, що реалізовуватимуться за рахунок субвенції.

Загалом інформація МОН не містить інших розрахунків, пояснень та обґрунтувань щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Поряд з тим слід поінформувати про встановлені вимоги щодо Порядку та умов надання субвенції:

1. Відповідно до пункту 3 затверджених Порядку та умов субвенція спрямовується на реалізацію проектів, пов’язаних із завершенням розпочатих у попередніх періодах будівельних робіт з будівництва нових будівель і споруд комунальних закладів загальної середньої освіти, реконструкцією, капітальним ремонтом існуючих будівель (їх частин) споруд таких закладів освіти та (або) формуванням нового освітнього простору у цих закладах освіти при дотриманні таких умов:

загальна кількість учнів опорних закладів освіти (без урахування їх кількості у філіях) становить не менше 200 осіб, а інших закладів освіти – не менш як 350 осіб;

проектна потужність нової будівлі, в якій розміщуватиметься заклад загальної освіти, становитиме не менше 350 учнів;

завершення реалізації проекту до кінця поточного року;

наявність відведеної в установленому порядку відповідної земельної ділянки, затвердженої проектної документації та позитивного висновку експертизи цієї документації (для проектів, пов’язаних із проведенням будівельних робіт);

на реалізацію проекту (проектів) в одному закладі освіти не можуть одночасно спрямовуватися кошти субвенції, передбачені законом про Державний бюджет України по загальному та спеціальному фондах.

При цьому проекти, пов’язані із створенням нового освітнього простору, мають формуватися з урахуванням таких особливостей:

створення мотивуючого простору здійснюється шляхом закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для зміни внутрішнього дизайну приміщень закладу освіти (проведення штукатурних робіт стін та стель, покривання підлоги, перегородок, стель, стін оздоблювальними матеріалами та виробами, встановлення елементів вбудованих шаф, внутрішніх дверних полотен з коробками, інших конструкцій тощо);

зміна просторово–предметного оточення здійснюється шляхом закупівлі засобів навчання та обладнання, передбачених затвердженими МОН типовими переліками.

Для дотримання однієї з умов надання субвенції, згідно з якою належить здійснювати першочергове фінансування реалізації проекту за кошти місцевого бюджетів, як частки співфінансування, у пункті 4 Порядку та умов передбачено такі частки співфінансування для проектів, що реалізуються:

за рахунок обласного бюджету, у місті Києві, містах обласного значення, об’єднаних територіальних громадах з адміністративним центром у місті обласного значення – не менш як 30% за рахунок коштів таких бюджетів;

у районах та об’єднаних територіальних громадах – не менш як 10% за рахунок коштів місцевих бюджетів;

у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, – не менш як 5% за рахунок коштів місцевих бюджетів.

2. Надалі обласні державні адміністрації мають здійснювати розподіл субвенції між обласним бюджетом, бюджетами районів, міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад відповідно до загальної вартості погоджених МОН проектів. Такому розподілу передує ряд заходів:

органи місцевого самоврядування, які забезпечують співфінансування проектів, подають до обласних держадміністрацій проектні заявки за визначеною формою;

обласні, Київська міська держадміністрації проводять перевірку поданих документів щодо відповідності пунктам 3 – 5 цих Порядку та умов і за результатами їх розгляду подають до 13 березня 2020 р. до МОН узагальнений перелік проектів разом з пропозиціями щодо пріоритетних проектів;

перевірку поданих обласними, Київською міською держадміністраціями документів щодо відповідності Порядку та умовам надання субвенції, аналізу їх змісту та формування пропозицій щодо погодження проектів здійснює утворена МОН комісія;

на підставі пропозицій комісії проекти погоджуються з МОН шляхом надіслання відповідного листа обласним, Київській міській держадміністраціям.

Крім того, у пункті 13 Порядку та умов передбачено, якщо під час реалізації проекту виникає потреба у закупівлі товарів, робіт і послуг, які відповідно до законодавства відносяться до поточних видатків, бюджетні кошти, визначені як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання. Таке положення не узгоджується з Кодексом, оскільки відповідно до статті 23 Кодексу зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. Кодексом та Законом не передбачено відповідних повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку на видатки споживання. Відтак, виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).

Окремо належить звернути увагу, що відповідно до пункту 17 статті 14 Закону джерелом надання субвенції за спеціальним фондом (2 млрд грн) визначено плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (пункт 7 статті 11 Закону). Слід наголосити, що на даний час питання запровадження відповідної плати законодавчо не унормоване, оскільки законопроект за реєстр. № 2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» прийнятий Верховною Радою України 16.01.2020 лише у першому читанні. Таким чином, наразі є ризики щодо надходження до спеціального фонду державного бюджету такого джерела доходів та відповідного надання і використання субвенції місцевими бюджетами.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М., Кіссе А.І., Урбанський А.І., Саламаха О.І., Крулько І.І., Задорожній М.М., Лунченко В.В., Гевко В.Л., Дунаєв С.В., Трухін О.М., а також директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

У ході обговорення народними депутатами України Лабою М.М., Кіссе А.І., Урбанським А.І., Крульком І.І. та Задорожнім М.М. було зазначено про необхідність уточнення Порядку та умов надання субвенції, зокрема в частині:

відбору закладів загальної середньої освіти, що розташовані у населених пунктах, які мають статус гірських, у прикордонних районах та у малочисельних населених пунктах окремих регіонів, передбачивши кількість учнів чисельністю не менше 150 осіб та з урахуванням їх кількості у філіях;

участі членів Комітету у комісії, що згідно з пунктом 7 Порядку та умов надання субвенції утворюється МОН для проведення перевірки поданих документів та формування пропозицій щодо погодження проектів.

За підсумками обговорення народні депутати – члени Комітету визначилися направити від Комітету лист до Уряду та МОН щодо зміни деяких положень Порядку та умов надання субвенції з урахуванням внесених членами Комітету пропозицій (копія якого додається).

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, однак наголосив, що для належного використання частини субвенції із спеціального фонду державного бюджету потребує законодавчого врегулювання питання плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор, що визначена джерелом надання субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 100 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), підкресливши окремо: з урахуванням листа щодо зміни деяких положень Порядку та умов надання субвенції на основі проведеного обговорення.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у сумі 3 500 000 тис. гривень (у т.ч. за загальним фондом – 1 500 000 тис. гривень, за спеціальним фондом – 2 000 000 тис. гривень) згідно з пунктом 2 та додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 100.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2020 рік, розподілу між місцевими бюджетами освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 116-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 18.02.2020 р. № 1/10-578 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік, розподілу між місцевими бюджетами освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 116-р (далі – розпорядження КМУ № 116-р).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції) у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами);

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Поряд з тим слід зазначити, що зважаючи на вимоги частини шостої статті 108, згідно з якою особливості розподілу резерву освітньої та медичної субвенції і перерозподілу таких субвенцій між місцевими бюджетами встановлюються законом про державний бюджет, статтею 18 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) надано право Кабінету Міністрів України здійснювати у 2020 році розподіл резерву освітньої субвенції та перерозподіл такої субвенції між місцевими бюджетами.

Розпорядженням КМУ № 116-р згідно з пунктами 1 та 2 здійснено:

1) перерозподіл видатків державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211270 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» на 2 200 000 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 2 200 000 тис. гривень;

2) перерозподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (282 820,7 тис. грн), розподіл між місцевими бюджетами резерву освітньої субвенції (1 739 тис. грн) та розподіл між місцевими бюджетами обсягу збільшення освітньої субвенції – загалом на 2 484 559,7 тис. гривень згідно з додатком до цього розпорядження.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки споживання за бюджетною програмою (код 2211190) «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (далі – освітня субвенція) в обсязі 77 533 320,8 тис. грн з розподілом у додатку № 5 до цього Закону між бюджетами міст обласного значення, бюджетами об’єднаних територіальних громад, районними і обласними бюджетами та бюджетом міста Києва (для яких встановлено відносини з державним бюджетом).

Відповідно до статті 103-2 Кодексу освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників та розподіляється між місцевими бюджетами відповідно до формули, що розробляється МОН та затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з формулою, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088, розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами здійснюється на підставі контингенту учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти станом на 5 вересня року, що передує поточному бюджетному періоду (тобто при розрахунку освітньої субвенції на 2020 рік застосовувався показник станом на 5 вересня 2018 року).

Зважаючи, що такі дані відрізняються від фактичної кількості учнів у закладах освіти станом на початок навчального року поточного бюджетного періоду (2019-2020 рр.) та в результаті зумовлюють некоректний розподіл субвенції, за численними пропозиціями органів місцевого самоврядування і народних депутатів у пункті 10 Прикінцевих положень Закону надано доручення Уряду щодо відповідного уточнення субвенції для місцевих бюджетів, а саме:

«Кабінету Міністрів України до 1 лютого 2020 року опрацювати питання щодо збільшення освітньої субвенції, здійснивши її розподіл між місцевими бюджетами з урахуванням уточненого параметра кількості учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти станом на 5 вересня 2019 року та забезпечивши внесення відповідних змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами».

Відтак, розпорядження КМУ № 116-р прийняте насамперед на виконання вимог пункту 10 Прикінцевих положень Закону (про що також зазначається у зверненні МОН до Комітету), однак у тексті розпорядження відсутнє посилання на таке положення Закону. Водночас, на час проведення розподілу між місцевими бюджетами освітньої субвенції не виконано вимогу щодо внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088, якою затверджено формулу розподілу освітньої субвенції. Такі зміни були прийняті на засіданні Уряду 19 лютого 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 114 «Про внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевим бюджетами» та встановлено, що постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 січня 2020 року.

Джерелом збільшення освітньої субвенції Урядом визначено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (далі – субвенція), що вперше передбачена Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом державного бюджету (видатки споживання) за бюджетною програмою (код 2211190) в обсязі 3 753 209,8 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до цього Закону).

Щодо зменшення обсягу цієї субвенції на 2,2 млрд грн МОН пояснюється, що такі кошти у відповідному обсязі було передбачено за субвенцією з наміром розподілити між місцевими бюджетами після прийняття Закону за наслідками проведеної МОН з облдержадміністраціями звірки та верифікації даних щодо кількості учнів закладів загальної середньої освіти станом на 05.09.2019 року.

Відповідно до частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенції, що вперше визначена Законом, належить затвердити Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання чинності законом, однак відповідні порядок та умови надання субвенції на даний час не затверджені. З такого приводу МОН у своєму зверненні до Комітету зазначає, що наразі МОН направлено на правову експертизу до Міністерства юстиції України проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти», згідно з яким планується здійснити розподіл між місцевими бюджетами субвенції у сумі 1 553 209,8 тис. гривень.

У наданих до Комітету матеріалах з приводу здійсненого перерозподілу та розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами МОН зазначається також про таке:

1) загалом за результатами здійсненого розподілу та перерозподілу обсяг освітньої субвенції збільшився для 1112 місцевих бюджетів (для тих засновників закладів загальної середньої освіти, загальна кількість учнів яких станом на 05.09.2019 збільшилася порівняно з загальною кількістю учнів на 05.09.2018, з яких бюджети міст обласного значення на 933,6 млн грн, районні бюджети на 588,4 млн грн, бюджети об’єднаних територіальних громад – 712,3 млн грн) та зменшився для 334 місцевих бюджетів (переважно обласні бюджети на 32,6 тис. грн, що обумовлено деінституціалізацію освітнього процесу на підставі Закону України "Про освіту", згідно з положеннями якого вихованці інтернатних закладів обласного підпорядкування поступово переходять в систему інклюзивної освіти комунальних закладів або ж в дитячі будинки сімейного типу та патронатні сім’ї) та окремі бюджети міст, районів та об’єднаних територіальних громад (у зв’язку із зменшенням кількості учнів на відповідній території);

2) на виконання вимог статті 18 Закону, згідно з якою при розподілі резерву освітньої субвенції для бюджету Балтської міської об’єднаної територіальної громади Одеської області належить врахувати особливості її утворення як об’єднаної територіальної громади з адміністративним центром у місті обласного значення, обсяг освітньої субвенції для бюджету Балтської міської об’єднаної територіальної громади збільшено на 14,1 млн гривень.

Крім того, МОН у наданих до Комітету матеріалах наведено порівняння за всіма місцевими бюджетами, що мають відносини з державним бюджетом, кількості учнів на відповідну дату, що взяті до розрахунку, та змінених обсягів освітньої субвенції. Однак наведені дані вбачаються неповними, а відтак необґрунтованими, оскільки за окремими місцевими бюджетами при збільшенні кількості учнів показано зменшення освітньої субвенції, що ймовірно пояснюється іншими чинниками при проведенні розрахунків за формулою. Інших розрахунків та обґрунтувань щодо проведених змін до Комітету не надано.

Довідково: За даними місячного звіту Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за січень-грудень 2019 року освітню субвенцію надано з державного бюджету місцевим бюджетам у запланованому обсязі 70 355,7 млн грн. Залишки субвенції станом на 01.01.2020 року становили 5 256,7 млн грн, з яких 1 901,2 млн грн у 2020 році мають визначене Урядом спрямування, решта має використовуватися за рішеннями місцевих рад з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Саламаха О.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік, та розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами згідно з розпорядженням КМУ № 116-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з пунктами 1 і 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 116-р здійснення:

1) перерозподілу видатків державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за загальнодержавними видатками та кредитуванням, шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211270 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» на 2 200 000 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 2 200 000 тис. гривень;

2) розподілу між місцевими бюджетами обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам згідно з додатком до цього розпорядження.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 5.

3. Кадрове питання.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету Арістова Ю.Ю. про зайняття вакантної посади у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

На зайняття вакантної посади головного консультанта у секретаріаті Комітету з питань бюджету за результатами конкурсного відбору, що згідно з розпорядженням Керівника Апарату Верховної Ради від 17.01.2020 р № 87-к проводився в Апараті Верховної Ради України (відповідно до норм, встановлених Законом України «Про державну службу» та Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246), рекомендується переможець конкурсу:

Король Леся Миколаївна, громадянка України, 1972 року народження, освіта повна вища – у 1995 році закінчила Київський державний економічний університет з кваліфікацією економіст.

Трудову діяльність за фахом розпочала у 1991 році, працюючи бухгалтером, затим економістом у Київському політехнічному інституті. З 1993 по 2001 роки працювала у фінансовому управлінні Київської облдержадміністрації на посадах економіста, провідного, затим головного економіста відділу соціального захисту та розрахунків за енергоносії. З 2002 по 2008 роки – провідний економіст-фінансист, головний економіст-фінансист відділу методології бюджетного процесу, начальник відділу Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України. З 2008 по 2013 роки – заступник начальника відділу контролю у сфері культури та засобів масової інформації Департаменту науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України. У 2013-2014 роках – помічник народного депутата України, директор Департаменту економіки та фінансів Міністерства екології та природних ресурсів України. З 2015 року по даний час працювала заступником директора, затим директором ліцензійного підприємства, що надає послуги у сфері поводження з небезпечними відходами. Загальний стаж державної служби понад 22 роки.

Король Л.М. успішно пройшла конкурсне випробування та за рекомендацією конкурсної комісії в Апараті Верховної Ради України (лист Керівника Апарату Верховної Ради України від 20.02.2020 р.
№ 20-45/353(44377)) пропонується для розгляду Комітетом з питань бюджету на зайняття вакантної посади головного консультанта секретаріату Комітету, як така, що визнана переможцем конкурсу.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати для зарахування на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету – Король Лесю Миколаївну, як переможця конкурсу на зайняття цієї посади.

2. Голові Комітету з питань бюджету направити Керівнику Апарату Верховної Ради України відповідне подання та витяг із протоколу цього засідання Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

Після розгляду питань порядку денного перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що 25 березня 2020 року планується виїзне засідання Комітету до Івано-Франківської області, яке відбудеться в місті Яремче, і звернувся до членів Комітету визначитися щодо участі у такому засіданні.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль