ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №30 від 18.03.2020

Опубліковано 24 березня 2020, о 15:01

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №30 від 18 березня 2020 року

15год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копачук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Батенко Т.І., Борт В.П., Драбовський А.Г., Молоток І.Ф.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Король Л.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених осіб в режимі відеоконференції:

Романюк Ю.П. – директор Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України;

Ляшок С.А. – начальник відділу видатків природних ресурсів та екологічної безпеки Міністерства фінансів України;

Павлова К.С. – т.в.о. Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати.

Висвітлення ходу засідання здійснювалося парламентським телеканалом «РАДА».

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи (реєстр. № 2782 від 17.01.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В. та іншими.

3. Про погодження спрямування у 2020 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 12.03.2020 № 04-15/12-294 (61498)) /за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. розгляд питання перенесено на чергове засідання/.

4. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо залучення операторів поштового зв'язку до надання фінансових послуг" (реєстр. № 2788-1 від 05.02.2020, народний депутат України Марусяк О.Р.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо заборони акустичного насильства)" (реєстр. № 3006 від 04.02.2020, народні депутати України Грищук Р.П., Зінкевич Я.В., В'ятрович В.М. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про приєднання України до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну" (реєстр. № 0035 від 04.02.2020, Президент України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до інтернету, та не створення перешкод для отримання освіти іншими здобувачами освіти" (реєстр. № 2792 від 22.01.2020, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій" (реєстр. № 3012 від 05.02.2020, народний депутат України Мінько С.А.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій захисту прав неповнолітніх у кримінальному провадженні)" (реєстр. № 3061 від 12.02.2020, народні депутати України Божик В.І., Козак В.В., Павлюк М.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій потерпілих осіб на збирання доказів у кримінальному провадженні)" (реєстр. № 2530-1 від 06.02.2020, народний депутат України Дирдін М.Є.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон"" (реєстр. № 3024 від 06.02.2020, народний депутат України Устенко О.О.);

1.1.9. Проект Закону України "Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року" (реєстр. № 0036 від 04.02.2020, Президент України);

1.1.10. Проект Закону України "Про приєднання України до Міжамериканської конвенції про виконання кримінальних покарань за кордоном" (реєстр. № 0033 від 31.01.2020, Президент України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо забезпечення відновлення права жінок на заслужену пенсію" (реєстр. № 3069 від 14.02.2020, народні депутати України Батенко Т.І., Констанкевич І.М., Балога В.І.);

1.1.12. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України № 348-IX від 05.12.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей"" (реєстр. № 3020 від 06.02.2020, народний депутат України Скорик М.Л.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді до іншого суду" (реєстр. № 2823 від 30.01.2020, народний депутат України Бабій Р.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо рівності прав отримання недоотриманої пенсії)" (реєстр. № 2824 від 31.01.2020, народні депутати України Давиденко В.М., Приходько Б.В., Вельможний С.А. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" щодо удосконалення захисту тварин від жорсткого поводження " (реєстр. № 2802 від 24.01.2020, народний депутат України Фельдман О.Б. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати:

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення за вислугу років (реєстр. № 2617-1 від 28.12.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується відновити окремі норми, змінені законами України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зокрема, пропонується скасувати вимогу щодо досягнення встановленого віку та/або збільшення страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років для працівників авіації і льотно-випробного складу та окремих категорій працівників інших сфер діяльності.

Поряд з цим, законопроектом також запропоновано призначати пенсії за вислугу років на умовах, що діяли до 1 квітня 2015 року, особам, які були позбавлені права на призначення такої пенсії у зв’язку із прийняттям Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ, та здійснювати виплату пенсій за вислугу років таким особам за рахунок коштів державного бюджету, у зв’язку з чим доручається Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації цього Закону.

З огляду на вказане, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для покриття дефіциту Пенсійного фонду України та для забезпечення виплати пенсій по вислузі років.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету (обсяг яких за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України становить близько 2,2 млрд грн на рік), а також зауважено на необхідності прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України і з огляду на висловлені зауваження законопроект не підтримується.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення за вислугу років (реєстр. № 2617-1 від 28.12.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н. Ю., Солодом Ю. В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 стосовно скасування збільшення пенсійного віку для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (реєстр. № 2810 від 27.01.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» пропонується відновити окремі норми, змінені Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у зв’язку із рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 стосовно скасування збільшення пенсійного віку та повернення раніше діючих вимог до віку та стажу, необхідних для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету на виплату пенсій (обсяг яких за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України становить близько 5,2 млрд грн на рік) та загалом висловлено позицію щодо не підтримки законопроекту.

Водночас, Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що зміна умов пенсійного забезпечення за вислугу років та на пільгових умовах шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» не узгоджується із абзацом другим пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що передбачає застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключно у частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Умови призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років окремим категоріям громадян визначені статтею 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому реалізація законопроекту за реєстр. № 2810 призведе до неоднозначного трактування положень законодавства.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 стосовно скасування збільшення пенсійного віку для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (реєстр. № 2810 від 27.01.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо запровадження державної допомоги дитині на майбутнє (реєстр. № 2801 від 24.01.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується запровадити з 1 січня 2021 року державну допомогу дитині на майбутнє шляхом перерахування з Державного бюджету України на депозитний рахунок банківської установи (яка перебуває у державній власності), самостійно обраної її батьками або іншими законними представниками (для дітей, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – службою у справах дітей), одноразової державної допомоги в розмірі 50 000 гривень, яка стає банківським вкладом на її ім’я до досягнення нею 18 років.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 16 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, про що зазначається у його експертному висновку до даного законопроекту.

При цьому Мінфін наводить перелік соціальних виплат, що передбачені законодавством з метою соціальної підтримки сімей з дітьми та звертає увагу, що згідно з Рішенням Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо запровадження державної допомоги дитині на майбутнє (реєстр. № 2801 від 24.01.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники державного бюджету (починаючи з 2021 року призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про економічний паспорт українця (реєстр. № 2754 від 16.01.2020), внесений народним депутатом України Костюком Д.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

З метою підвищення економічного рівня життя громадян України задля припинення відтоку українців за кордон та збереження генофонду України законопроектом пропонується створити «Фонд майбутнього» /далі – Фонд/, який буде займатися «економічним паспортом українця» – особистого рахунку українців, народжених в Україні після 1 січня 2021 року та які проживатимуть на території України упродовж 18 років, на якому будуть акумулюватися кошти у розмірі 1% від вартості реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України, та які будуть виплачуватися порівно власникам рахунку після досягнення ними повноліття.

При цьому законопроектом передбачається, що:

Фонд буде фінансовою установою – юридичною особою публічного права, утвореною державою в особі Кабінету Міністрів України;

річний бюджет Фонду буде формуватися за рахунок вищезазначеного джерела, а також коштів, які Фонд отримає як гранти або залучатиме в інший спосіб з будь-яких державних чи приватних джерел;

Кабінет Міністрів України може збільшувати статутний капітал Фонду або надавати Фонду фінансове забезпечення з державного бюджету, а також приймати рішення про надання додаткової державної підтримки Фонду за рахунок збільшення відповідного відсотку від реалізації усіх корисних копалин.

Крім того, у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту доручається Уряду у шестимісячний строк з дня опублікування відповідного закону забезпечити утворення Фонду та формування його органів управління.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету поточного року, оскільки може потребувати додаткових бюджетних коштів на утворення (формування статутного капіталу) Фонду. Поряд з тим, звернуто увагу, що відповідно до Податкового кодексу України всі суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність з видобування корисних копалин (у тому числі нафтогазовидобувні підприємства) є платниками податків, зокрема, податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, деяких місцевих податків та зборів (таких як податок на майно, що складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю), а також держава за результатами фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання на частку своїх акцій отримує відрахування частини чистого прибутку у вигляді дивідендів, що зараховуються до державного бюджету. Тому запровадження додаткових відрахувань збільшить податкове навантаження на зазначених суб’єктів, що в свою чергу призведе до збільшення ціни на вартість корисних копалин, зокрема на вартість природного газу для забезпечення потреб населення. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та не підтримується законопроект у запропонованій редакції.

При цьому, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про економічний паспорт українця (реєстр. № 2754 від 16.01.2020), внесений народним депутатом України Костюком Д.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від сплати податків і зборів відповідними суб’єктами господарювання залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також потребувати збільшення витрат державного бюджету на утворення (формування статутного капіталу) Фонду майбутнього). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення захисту конституційного права на вчасну оплату праці) (реєстр. № 2650 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливачейком В.О., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 115 та 117 Кодексу законів про працю України, передбачивши, зокрема виплату компенсації у разі невиплати чи неповної виплати заробітної плати працівнику до сьомого дня після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, та встановивши відповідальність за затримку виплати заробітної плати – у вигляді виплати працівнику додатково середнього заробітку за весь час затримки.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на виплату працівникам бюджетної сфери компенсації за затримку виплати заробітної плати, про що також відмічається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення захисту конституційного права на вчасну оплату праці) (реєстр. № 2650 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливачейком В.О., Пушкаренком А.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо забезпечення конституційних гарантій захисту громадян від незаконного звільнення (реєстр. № 2584-2 від 27.12.2019), внесений народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті, завданням якого згідно з пояснювальною запискою є вдосконалення трудового законодавства у частині припинення трудових відносин та приведення у відповідність до міжнародних стандартів у сфері праці, пропонується серед іншого збільшити вихідну допомогу працівнику у разі розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, встановивши її у розмірі:

- середньомісячної заробітної плати (безперервний стаж – до п’яти років);

- двомісячної середньої заробітної плати (безперервний стаж – до десяти років);

- тримісячної середньої заробітної плати (безперервний стаж – більше десяти років).

/Відповідно до чинної редакції така допомога виплачується у розмірі не менше середнього місячного заробітку/.

Крім того, запропоновано внести зміни до статті 73 зазначеного Кодексу в частині встановлення додаткового святкового дня 2 січня (Новий рік).

Реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на виплату вихідної допомоги, а також на оплату праці працівників бюджетної сфери, оскільки відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо забезпечення конституційних гарантій захисту громадян від незаконного звільнення (реєстр. № 2584-2 від 27.12.2019), внесений народним депутатом України Івченком В.Є., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про страйки та локаути (реєстр. № 2682 від 27.12.2019), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О., Арсенюком О.О. та іншими.

Відмітили:

Метою і завданням законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є забезпечення конституційного права працівників на страйк з урахуванням міжнародного досвіду у цій сфері та запровадження страйкової процедури.

Законопроектом серед іншого пропонується звільнити працівників від сплати судового збору за подання заяв до суду про обмеження локауту для забезпечення платоспроможності підприємства, установи, організації, національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод інших людей.

Слід відмітити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Тому, реалізація запропонованих положень законопроекту призведе до зменшення доходів та відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, а також може зумовити необхідність збільшення видатків загального фонду державного бюджету, пов’язаних із функціонуванням органів судової влади.

Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до даного законопроекту про такі втрати доходів державного бюджету, звертає увагу на доцільність унормування питання сплати судового збору шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про судовий збір», та зауважує про відсутність належних розрахунків до законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому - вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про страйки та локаути (реєстр. № 2682 від 27.12.2019), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О., Арсенюком О.О. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та видатків спеціального фонду та зумовити збільшення видатків загального фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо вдосконалення порядку об’єднання (приєднання) територіальних громад, що розташовані на територіях суміжних адміністративно-територіальних одиниць (реєстр. № 2554 від 06.12.2019), внесений народними депутатами України Марчуком І.П, Кисилевським Д.Д., Чорним Д.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити окремими положеннями порядок об’єднання (приєднання) територіальних громад, що розташовані на територіях суміжних адміністративно-територіальних одиниць, передбачивши, зокрема, якщо:

– до складу об’єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада, розташована на території суміжного району (території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста обласного значення), розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об’єднаної територіальної громади;

– адміністративний центр об’єднаної територіальної громади (крім адміністративного центру – міста обласного значення) розташований на території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення, розширенню підлягають межі суміжного району (одного із суміжних районів);

– утворення об’єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли територіальна громада міста обласного значення і сільська, селищна, інша міська територіальна громада, розташована на території суміжного району, зміни меж районів не потребує.

Поряд з тим, пропонується врегулювати питання організації та проведення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася, та депутатів районної ради до зміни меж відповідних районів.

З приводу реалізації запропонованих положень слід зауважити:

підготовка і проведення додаткових виборів депутатів місцевих рад згідно з вимогами виборчого законодавства має здійснюватися за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

у разі розширення меж району місцеві органи влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів мають здійснити визначені законами роботи з планування територій та заходи, пов’язані із зміною у назвах установ, закладів, населених пунктів.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо вдосконалення порядку об'єднання (приєднання) територіальних громад, що розташовані на територіях суміжних адміністративно-територіальних одиниць (реєстр. № 2554 від 06.12.2019), внесений народними депутатами України Марчуком І.П., Кисилевським Д.Д., Чорним Д.С. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про впровадження додаткових доходів до Державного бюджету України, бюджетів областей України, бюджетів територіальних громад та про почесні відзнаки «За наповнення державного бюджету України», «За наповнення бюджету області», «За наповнення бюджету територіальної громади» (реєстр. № 2753 від 16.01.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Законопроектом пропонується прийняття нового закону, який встановлює порядок розгляду уповноваженими органами (установами) заяв (пропозицій) громадян про впровадження додаткових доходів до Державного бюджету України, бюджетів областей України та бюджетів територіальних громад, порядок реалізації проектів, передбачених відповідними пропозиціями, а також порядок нагородження громадян почесними відзнаками за фактичне впровадження відповідних додаткових доходів до бюджетів: «За наповнення державного бюджету України», «За наповнення бюджету області», «За наповнення бюджету територіальної громади». При цьому громадяни України, які нагороджені такими відзнаками, мають право на отримання з відповідного бюджету /щорічно, протягом всього часу успішної реалізації проекту/ грошових виплат у розмірі, встановленому статтею 18 законопроекту /від всього обсягу додаткових доходів, фактично отриманих внаслідок реалізації запропонованого проекту: державного бюджету – 0,1%; місцевого – 1%/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету та не призведе до зміни показників бюджету, хоча метою розробки законопроекту визначено впровадження додаткових доходів до бюджетів усіх рівнів, а витрати на проведення експертного дослідження проекту з метою визначення його фінансово-економічної перспективи відшкодовуються з відповідного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що законопроект може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету і додаткових витрат може потребувати експертне дослідження проекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки впливу законопроекту на показники бюджету.

Водночас, Мінфін звертає увагу, що застосування норм зазначеного законопроекту не може бути реалізоване на практиці, оскільки потребує внесення комплексних змін до чинного законодавства, яке регулює порядок та умови справляння до бюджету додаткових (нових) платежів та адміністрування відповідних додаткових надходжень. Зокрема, комплексні зміни необхідно вносити до Податкового кодексу, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляється в Україні, порядок їх адміністрування, а також до Бюджетного кодексу України, який визначає правові засади функціонування бюджентої системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, зокрема розподіл податків і зборів між бюджетами.

Варто також відмітити, що виготовлення передбачених законопроектом почесних відзнак за впровадження додаткових доходів до бюджетів для нагородження громадян, потребуватиме додаткових коштів з державного та відповідних місцевих бюджетів. При цьому слід зауважити, що у структурі бюджетної системи України, яка встановлена у статті 5 Бюджетного кодексу, відсутній «бюджет області».

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про впровадження додаткових доходів до Державного бюджету України, бюджетів областей України, бюджетів територіальних громад та про почесні відзнаки «За наповнення державного бюджету України», «За наповнення бюджету області», «За наповнення бюджету територіальної громади» (реєстр. № 2753 від 16.01.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів і видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо надання стипендії для навчання осіб у провідних закладах вищої освіти у світі та подальшого вступу на державну службу (реєстр. № 2556 від 06.12.2019), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про державну службу» новою статею 48-2 «Стипендія для навчання за кордоном за кошти державного бюджету» та передбачити надання на конкурсній основі стипендії особам, які вступили у провідні іноземні заклади вищої освіти, що увійшли до списку 100 кращих університетів світу, на магістерські програми за напрямками, що відповідають переліку пріоритетних реформ, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому встановлюються вимоги, що строк навчання осіб за рахунок коштів державного бюджету не може перевищувати двох років, після завершення навчання така особа повинна щонайменше три роки попрацювати на державній службі в Україні, в іншому випадку їй належить компенсувати всі витрати держави на її навчання з урахуванням інфляції.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що його реалізація призведе до додаткових видатків з державного бюджету. За орієнтовними розрахунками Мінфіну (за умови запровадження 100 стипендій розміром 40 тис. доларів) додаткова потреба у бюджетних коштах на рік складатиме близько 100 млн гривень.

Зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що надання стипендії для навчання осіб в провідних навчальних закладах світу потребує додаткових витрат з державного бюджету на 2020 рік, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про таке також йдеться у висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо надання стипендії для навчання осіб у провідних закладах вищої освіти у світі та подальшого вступу на державну службу (реєстр. № 2556 від 06.12.2019), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Клочком А.А. та іншими, має вплив на показники державного бюджету, збільшуючи його видатки. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 193 Податкового кодексу України щодо зменшення розміру ставки податку на додану вартість (реєстр. № 2757-1 від 30.01.2020), поданий народним депутатом України Володіною Д.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується щороку зменшувати основну ставку податку на додану вартість (далі – ПДВ), встановивши починаючи з 1 січня 2021 року у розмірі 19%, з 1 січня 2022 року – 18%, з 1 січня 2023 року – 17%, з 1 січня 2024 року – 16%, з 1 січня 2025 року – 15% (діюча ставка – 20%).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що поступове зниження ставки щорічно на 1 пункт призведе протягом 2021–2025 років до прямих втрат податкових надходжень до бюджету з ПДВ у сумі близько 153 млрд грн (з розрахунку на 5 років). Водночас частина втрат від зменшення ставки ПДВ може бути компенсована через імовірне зростання податкових надходжень та надходжень ЄСВ у загальній сумі 78 млрд грн унаслідок стимулювання споживчого попиту (мультиплікативного впливу на ВВП), а чисті втрати від зменшення ставки протягом 5 років складуть 75 млрд грн та матимуть рівномірний характер. При цьому, зменшення ставки з ПДВ позитивно вплине на процеси детінізації та в довгостроковій перспективі призведе до позитивного ефекту з точки зору надходжень до бюджету, а поступове запровадження її зменшення знизить можливий дефіцит бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що поряд з прямими втратами доходів бюджету від зниження ставки ПДВ реалізація положень законопроекту призведе до додаткових втрат бюджету, які у 2021 році розрахунково можуть становити 1 млрд гривень, зважаючи на те, що буде існувати перехідний період зниження ставки на 1% кожного року для бюджетного відшкодування (у першому кварталі року з моменту застосування зниженої ставки ПДВ з бюджету буде здійснюватися відшкодування сум податку, заявлених до відшкодування за звітні місяці попереднього року та визначених за ставкою 20%). Крім того, Мінфін зауважує, що перспективи отримання позитивного ефекту від запропонованого законопроектом зниження ставки ПДВ для зниження цін на товари/послуги, на внутрішнє виробництво, зростання ВВП, а також збільшення залучення в обіг коштів у суб’єктів економічної діяльності, як це зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, можуть не компенсувати втрат доходів державного бюджету з моменту зниження ставки ПДВ.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до статті 193 Податкового кодексу України щодо зменшення розміру ставки податку на додану вартість (реєстр. № 2757-1 від 30.01.2020), поданий народним депутатом України Володіною Д.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також може у середньостроковій перспективі опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 36 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (щодо додаткових соціальних гарантій) (реєстр. № 2819 від 29.01.2020), поданий народним депутатом України Плачковою Т.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається підвищити рівень соціального захисту дітей з інвалідністю надавши їм додаткові соціальні гарантії в частині надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету, про що також відмічається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 36 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (щодо додаткових соціальних гарантій) (реєстр. № 2819 від 29.01.2020), поданий народним депутатом України Плачковою Т.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо відновлення (підвищення) рівня пенсійного забезпечення дітей війни, пільг при платі за користування комунальними послугами та безоплатного проїзду (реєстр. № 3025-1 від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. Медведчуком В.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачається підвищити рівень соціального захисту дітей війни надавши їм додаткові соціальні гарантії, шляхом:

надання безплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;

надання права на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання без врахування рівня доходу сім’ї в розрахунку на одну особу з попередні шість місяців;

встановлення надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

У Прикінцевих положеннях законопроекту передбачено набрання чинності законом з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, а також надано доручення Уряду внести зміни до Закону України «Про Державний бюджеті на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що його реалізацію пропонується здійснити за рахунок перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

Зважаючи на положення підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з якими житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів відповідно, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів.

Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на видатки державного бюджету, зауважує, що за прогнозними розрахунками реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з бюджету у сумі 5,1 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо відновлення (підвищення) рівня пенсійного забезпечення дітей війни, пільг при платі за користування комунальними послугами та безоплатного проїзду (реєстр. № 3025-1 від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. Медведчуком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону «Про батареї і акумулятори» (реєстр. № 2352 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

У законопроекті, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується запровадити систему розширеної відповідальності виробника для батарей та акумуляторів, яка полягає у відповідальності за весь життєвий цикл продукції починаючи з вироблення продукції та закінчуючи збиранням та обробленням відходів, що утворилися в результаті використання продукції. Передбачаючи організаційні, технічні та природоохоронні вимоги до виконання зобов’язань виробниками та провадження діяльності у сфері управління відходами щодо збирання, зберігання, перевезення, рециклінгу, відновлення та видалення таких відходів, встановлюються вимоги зокрема щодо:

повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у такій сфері, включаючи діяльність нового центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами;

створення електронної інформаційної системи для реєстрації виробників, організацій розширеної відповідальності виробників та суб’єктів господарювання у сфері управління відходами та надання звітності;

встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері управління відходами батарей та акумуляторів.

При цьому з приводу функціонування електронної інформаційної системи визначається, що:

створення та адміністрування Реєстру виробників продукції, на які поширюються системи розширеної відповідальності виробника та Реєстру ОКРВВ та ОІРВВ для продукції, на які поширюються системи розширеної відповідальності виробника є компетенцією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами;

реєстрація і перебування в реєстрах є платними. Виробники, ОКРВВ, ОІРВВ сплачують одноразовий внесок за реєстрацію та щорічний внесок на перебування у реєстрах, розмір яких визначається на основі відшкодування операційних витрат на адміністрування реєстрів. Плата, зібрана за реєстрацію та перебування у реєстрах спрямовуються на витрати, пов’язані зі створенням, підтримкою, супроводженням, удосконаленням та технічним супроводженням програмного забезпечення.

Слід зазначити, що реалізація таких положень зумовить збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від плати за реєстрацію і перебування в реєстрах та відповідних видатків, пов’язаних із забезпеченням діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, та створення і адміністрування інформаційної системи управління відходами.

Загалом впровадження запропонованої законодавчої ініціативи згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, насамперед на утворення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, створення інформаційної системи управління відходами, в тому числі її реєстрів, однак визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджету унеможливлене, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Разом з тим, згідно із змінами до статті 82-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюються адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері обігу батарей і акумуляторів та управління відходами батарей та акумуляторів у вигляді накладення штрафів на громадян та посадових осіб у розмірі від двадцяти п’яти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Застосування таких санкцій у разі виявлення зазначених правопорушень, може призвести до збільшення доходів державного бюджету, про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

З огляду на зазначене, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2021 року), має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про батареї і акумулятори» (реєстр. № 2352 від 30.10.2019), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Бондаренком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і доходів державного бюджету від надходження плати за реєстрацію і перебування в реєстрах та штрафів за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання підстав, умов та порядку звільнення працівників (реєстр. № 2584-1 від 20.12.2019), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Завданням законопроекту, згідно з пояснювальною запискою є вдосконалення законодавчих норм, якими регулюються питання трудових відносин та приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів у сфері праці, а також посилення правових положень щодо захисту працівників від незаконного звільнення. При цьому, у законопроекті серед іншого пропонується збільшити вихідну допомогу у разі розірвання трудового договору:

1) з працівником у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, припинення фізичною особою підприємницької діяльності, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, встановивши її у розмірі: середньомісячної заробітної плати (за безперервного стажу до п’яти років); двомісячної середньої заробітної плати (за безперервного стажу до десяти років); тримісячної середньої заробітної плати ( за безперервного стажу більше десяти років)

/відповідно до чинної редакції така допомога виплачується у розмірі не менше середнього місячного заробітку/;

2) з керівником підприємства, установи, організації, його заступниками та головним бухгалтером у зв’язку із зміною власника підприємства, установи, організації, новий власник зобов’язаний виплатити вказаним працівникам компенсацію в розмірі не менше тримісячної середньої заробітної плати.

Реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на виплату вихідної допомоги, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання підстав, умов та порядку звільнення працівників (реєстр. № 2584-1 від 20.12.2019), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію (реєстр. № 2083-1 від 14.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується:

скасувати обов’язковість надання паперових документів щодо осіб, які мають право на пенсії та змушені були залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру;

скасувати для вказаної категорії осіб строкового обмеження щодо виплати пенсії за минулий період, в тому числі пенсії, які увійшли до складу спадщини /за чинною редакцією загальною вимогою є виплата неотриманої пенсії за минулий час, не більш як за три роки до дня звернення пенсіонера/;

надати право внутрішньо переміщеним особам на добровільну сплату єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску на дату укладання договору без застосування коефіцієнта 2;

врегулювати особливий режим та порядок отримання пенсій для пенсіонерів, які залишилися проживати на тимчасово окупованих територіях України.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, зазначається, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки становитимуть 115,4 млрд грн на рік, які у бюджеті Фонду на 2020 рік не передбачено.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію (реєстр. № 2083-1 від 14.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва (реєстр. № 2537 від 05.12.2019), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Загоруйко А.Л., Крулько І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є захист бджільництва та забезпечення прав власників пасік, встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері бджільництва, створення умов для розвитку цієї галузі в Україні, зняття соціальної напруги в регіонах України з високим рівнем зайнятості в бджільництві, для реалізації якої пропонуються зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельного кодексу України та законів України «Про бджільництво», «Про захист рослин», «Про пестициди і агрохімікати», «Про місцеве самоврядування в Україні».

При цьому згідно із змінами до Закону України «Про бджільництво» в частині фінансового забезпечення заходів у галузі бджільництва серед іншого визначається, що:

надання державної підтримки щодо захисту та розвитку бджільництва забезпечується у вигляді прямих дотацій, що надаються власникам пасік (фізичним та юридичним особам), які зареєстровані в установленому законодавством порядку операторами ринку харчових продуктів та мають зареєстровані потужності (пасіки), яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації у сфері бджільництва – в межах щорічних видатків на виконання Національної цільової програми захисту та розвитку галузі бджільництва (Кабінет Міністрів України кожні п’ять років оновлює таку програму і забезпечує щорічне фінансування її видатків);

дотування здійснюється для відшкодування власнику пасіки витрат, пов’язаних із закупівлею для використання зареєстрованих ветеринарних препаратів з метою профілактики або лікування захворювань бджіл, механізації процесів на пасіці (придбання інвентаря чи іншого обладнання, необхідного для функціонування пасіки, або ліній відкачування меду чи фасування продуктів бджільництва, або з виготовлення вуликів, рамок та вощини), забезпеченням якості бджолопродукції, в тому числі її ветеринарно-санітарні дослідження і сертифікація;

розмір дотаційних коштів для кожного власника пасіки складає від двадцяти до п’ятдесяти відсотків від загальної суми його витрат, які є документально підтвердженими, але сукупно за рік не може перевищувати розмір більше двадцяти чотирьох мінімальних заробітних плат;

у разі виявлення небезпечних захворювань бджіл, масового отруєння або загибелі бджолиних сімей безоплатно проводиться ветеринарно-санітарне обслуговування, діяльність по встановленню факту загибелі бджіл та лабораторне дослідження (експертиза) для пасік, а шкода, яку заподіяно власнику пасіки та підтверджено комісією, підлягає відшкодуванню у місячний термін з Державного бюджету України з подальшим стягненням з винних осіб.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України, оскільки передбачене дотування пасічницької діяльності та збереження бджіл має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на підтримку агропромислового комплексу (сільськогосподарського виробника) у наявних обсягах.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту, зважаючи на суть запропонованих змін, визначено, що прийняття законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету, зокрема, на надання щомісячної бюджетної дотації фізичним та юридичним особам, проведення безоплатних лабораторних досліджень (експертиз), відшкодування шкоди власникам пасік у разі виявлення небезпечних захворювань бджіл, однак відсутність належних розрахунків та обґрунтувань унеможливила визначення вартісної величини вплив на видаткову частину державного бюджету.

Поряд з тим змінами до Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за:

контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або приховування від митного контролю засобів захисту рослин, агрохімікатів, ветеринарних препаратів, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років;

незаконну порубку медодайних дерев або чагарників у вигляді обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк;

порушення законодавства про охорону бджіл у вигляді штрафу від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення посилюється (встановлюється) адміністративна відповідальність за:

порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (штраф на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість семи – десяти)

порушення законодавства про захист рослин (штраф на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість п’яти – десяти) і на посадових осіб – від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість десяти – вісімнадцяти);

невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади (штраф на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість п’яти – десяти) і на посадових осіб – від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість десяти – вісімнадцяти);

порушення правил роздрібної торгівлі ветеринарними препаратами (штраф – від п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких препаратів і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої).

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Беручи до уваги вплив законопроекту на показники державного бюджету, суб’єктам права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня опублікування закону), має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва (реєстр. № 2537 від 05.12.2019), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Загоруйко А.Л., Крулько І.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків та може призвести до збільшення доходів залежно від залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про професійне самоврядування медичних професій в Україні» (реєстр. № 2445-2 від 26.11.2019), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом, як зазначено у преамбулі до нього, пропонується визначити систему, гарантії та засади професійного самоврядування медичних професій в Україні, повноваження органів професійного самоврядування медичних професій з метою управління діяльністю в сфері охорони здоров’я та забезпечення умов для ефективного виконання представниками медичних професій своїх професійних обов’язків.

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

поняття професійного самоврядування медичних професій;

правове та державне регулювання, засади та завдання професійного самоврядування медичних професій;

функції органу професійного самоврядування медичних професій – Палати медичних професій та її діяльність, а також органів у складі Палати (Конференція представників медичної професії, Рада Палати, Ревізійна комісія Палати, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, інші органи, утворені на підставі Статуту Палати чи рішення Конференції представників медичної професії, регіональних або спеціалізованих (фахових) відділень Палати);

порядок створення та ведення реєстрів представників медичних професій;

взаємодію палат та органів державної влади;

дисциплінарну відповідальність представників медичних професій тощо;

Також, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про страхування», якими пропонується встановити положення, щодо якого до видів обов’язкового страхування віднести страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних професій, а також до Основ законодавства України про охорону здоров’я в частині визначення особливого порядку встановлення кваліфікаційних вимог та відповідальності за дотриманням цих вимог, зокрема, шляхом передачі повноважень органам професійного самоврядування медичних професій.

Щодо суті законодавчої ініціативи слід зазначити наступне.

Законопроектом пропонується визначити, що державне регулювання медичних професій здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством, при цьому держава, її органи та посадові особи не можуть втручатися в діяльність професійного самоврядування медичних професій.

Законопроектом передбачено створення Палати медичної професії – єдиного органу професійного самоврядування визначеної медичної професії в Україні, що об’єднує усіх представників медичної професії, до функцій якої, зокрема, віднесено:

здійснення контролю за дотриманням суб’єктами професійної діяльності вимог щодо якості надання професійних послуг (надання професійної допомоги), норм чинного законодавства та вимог професійної етики представників медичної професії;

проведення аналізу якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

затвердження галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, зокрема клінічних протоколів і стандартів;

ведення реєстру представників медичної професії;

затвердження розміру та порядку сплати професійного збору;

внесення до органів державної влади пропозицій щодо здійснення регуляторної діяльності в сфері діяльності медичної професії;

погодження критеріїв та стандартів державної акредитації закладів охорони здоров’я, а також критеріїв укладання договорів щодо надання безоплатної медичної допомоги за рахунок бюджетних коштів фізичними та юридичними особами, що одержали в установленому порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення;

погодження умов та критеріїв загальнообов’язкового державного соціального (медичного) страхування та страхування професійної відповідальності представників медичної професії;

погодження розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування населення, умов ліцензування господарської діяльності з медичної практики тощо;

підготовка та надання Верховній Раді України відгуків, пропозицій, зауважень щодо проектів законів, якими передбачається внесення змін з питань оподаткування та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів, державних цільових фондів тощо;

делегування своїх представників до складу консультаційно-дорадчих органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, Національної Служби здоров’я, Центру громадського здоров’я, консультативно-дорадчих та робочих органів Національної академії медичних наук України, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

здійснення організаційної підтримки представників медичної професії в сфері страхування цивільно-правової відповідальності представників медичної професії.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, звертаючи увагу на такі положення законопроекту, зокрема, зазначає у своєму висновку, що аналіз законопроекту свідчить про наділення органів професійного самоврядування медичних професій низкою повноважень, виглядають як втручання у компетенцію відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ та організацій.

Окрім зазначеного вище, законопроектом пропонується встановити, що матеріальна і фінансова основа професійного самоврядування медичних професій, а саме майно Палати та її відділень формується, зокрема, за рахунок коштів, що надходять від сплати професійного збору, коштів, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги, пасивних доходів, інших не заборонених законом надходжень, а також коштів, що надходять у формі дотацій чи субвенцій з державного та місцевих бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Водночас, реалізація окремих положень законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, зокрема щодо:

- забезпечення діяльності Палати професійного самоврядування медичних професій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- покладання на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я обов’язку створити належні організаційні умови для проведення установчих конференцій представників медичної професії України, сприяння палатам у забезпеченні приміщеннями для здійснення їх діяльності у регіонах, забезпечення публікації оголошення про проведення установчої Конференції із зазначенням часу, дати та місця її проведення у газеті «Ваше здоров’я» та розміщення його на офіційних веб-сайтах;

- запровадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних професій.

Окрім того, у законопроекті передбачається, що реєстрація Палати здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», відтак, зважаючи на вимоги цього Закону щодо справляння адміністративного збору та враховуючи положення Бюджетного кодексу України кошти від такого збору зараховуються до державного та місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується та зазначається, що його прийняття потребуватиме додаткових бюджетних коштів, водночас вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.

Крім того, з позиції міністерства положення законопроекту щодо сплати професійного збору спричинить додаткове навантаження на заробітну плату працівників, що у свою чергу призведе до підвищення соціальної напруги серед працівників в умовах низького рівня заробітної плати.

Варто взяти до уваги, що відповідно до Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, а обов’язковість членства та сплати такого збору порушує права громадян України, визначені статтею 36 Конституції України, щодо права на свободу об’єднання у громадські організації, права на добровільну участь у професійних спілках.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про професійне самоврядування медичних професій в Україні» (реєстр. № 2445-2 від 26.11.2019), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів, насамперед, для забезпечення діяльності Палати професійного самоврядування медичних професій та збільшуватиме надходження до державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про засади та органи медичного самоврядування в Україні» (реєстр. № 2445-3 від 02.12.2019), поданий народним депутатом України Лабунською А.В.

Відмітили:

Законопроектом, як зазначено у преамбулі до нього, пропонується на законодавчому рівні визначити правові, організаційні та фінансові засади медичного самоврядування в Україні, органи медичного самоврядування та їх повноваження, і на меті створення умов для ефективного виконання медичними працівниками своїх обов’язків.

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

термінологічні поняття, що застосовуватимуться у сфері медичного самоврядування;

правове регулювання, принципи, завдання медичного самоврядування;

повноваження органу медичного самоврядування – Палати медичних працівників та її діяльності, а також органів у складі Палати (Національний Медичний з’їзд, Вища медична палата, Військова медична палата, Військовий Медичний З’їзд, регіональні медичні палати – Кримська республіканська медична палата, обласні медичні палати, Київська та Севастопольська міські медичні палати, Регіональний медичний З’їзд);

майнове та фінансове забезпечення медичного самоврядування;

порядок створення та ведення реєстрів;

дисциплінарну відповідальність медичних працівників тощо;

Також, законопроектом вносяться зміни Основ законодавства України про охорону здоров’я, пов’язані із запропонованою законодавчою ініціативою, зокрема, щодо покладання на органи медичного самоврядування вирішення питань організації та діяльності медичних працівників.

Щодо суті законодавчої ініціативи, слід зазначити наступне.

Законопроектом пропонується визначити, що медичне самоврядування в Україні здійснюється незалежно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, окрім випадків, передбачених законами, при цьому, держава, її органи та посадові особи не можуть втручатися в діяльність самоврядної організації лікарів.

Крім того, законопроектом передбачено створення Палати медичних працівників як органу медичного самоврядування та до повноважень якої, зокрема, віднесено:

здійснення наставництва в процесі післядипломної підготовки лікуючих лікарів;

надання правової допомоги, пов’язаної з професійною діяльністю та її наслідками;

надання пропозицій та висновків щодо додипломної і післядипломної освіти лікарів та інших медичних професій;

ведення Національного реєстру медичних працівників, та реєстру суб’єктів, що здійснюють післядипломну освіту лікарів;

надання пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються питань освіти, галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, здійснення медичної діяльності та участь у їх розгляді;

опрацювання пропозицій щодо розвитку національної системи охорони здоров’я;

співпраця з науковими товариствами, університетами, інститутами та науково-дослідними підрозділами в країні та за кордоном.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, звертаючи увагу на такі положення законопроекту, зокрема, зазначає у своєму висновку, що аналіз законопроекту свідчить про наділення органів медичного самоврядування у сфері охорони здоров’я низкою повноважень, які виходять за межі професійного самоврядування.

Окрім зазначеного, законопроектом визначаються положення щодо майнового та фінансового забезпечення медичного самоврядування, серед яких передбачається, що на здійснення делегованих повноважень /зокрема, розробку клінічних настанов, клінічних протоколів і медичних стандартів, методичних документів за напрямами професійної діяльності, навчальних програм для додипломної і післядипломної освіти, сертифікацію надавачів освітніх послуг за програмами післядипломної освіти і професійного розвитку лікарів/ органи медичного самоврядування залучають кошти державного бюджету. При цьому, обсяг видатків на здійснення делегованих повноважень обласних медичних палат визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я за погодженням з Вищою медичною палатою, а обсяг видатків на здійснення делегованих повноважень Військової медичної палати визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки за погодженням з Вищою медичною палатою. За висновком Міністерства фінансів України такі положення не узгоджуються із вимогами Бюджетного кодексу України щодо планування витрат державного бюджету.

Водночас, реалізація окремих положень законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, зокрема щодо:

- залучення коштів державного бюджету на здійснення органами медичного самоврядування делегованих повноважень;

- покладання на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я та у сфері оборони обов’язку публікації регламенту Установчого Національного Медичного З’їзду та Установчого Військового Медичного З’їзду і оголошення про дату і місце їх проведення у офіційних друкованих виданнях та своєму веб-сайті.

Крім того, у висновку Міністерства фінансів України відмічається, що положення законопроекту не узгоджуються з іншими законодавчими актами.

Так, положеннями підпункту 2 пункту 1 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту вносяться зміни до статті 15 Основ законодавства про охорону здоров’я, якими на органи медичного самоврядування покладається реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я, проте зазначене не відповідає нормам статті 14 Основ законодавства про охорону здоров’я, відповідно до яких реалізація державної політики охорони здоров’я покладається на органи виконавчої влади.

З позиції міністерства положення законопроекту щодо сплати професійного збору спричинить додаткове навантаження на заробітну плату працівників, що у свою чергу призведе до підвищення соціальної напруги серед працівників в умовах низького рівня заробітної плати.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про засади та органи медичного самоврядування в Україні» (реєстр. № 2445-3 від 02.12.2019), поданий народним депутатом України Лабунською А.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, насамперед, для залучення коштів державного бюджету на здійснення органами медичного самоврядування делегованих повноважень та збільшуватиме надходження до державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій (реєстр. № 3054 від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю. А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» пропонується:

- збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

- встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинними нормами законодавства передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

- заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;

- передбачити можливість призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію для чоловіків після досягнення віку 63 років, а для жінок – 58 років;

- збільшити до 3 відсотків розмір підвищення пенсії за віком за кожний повний рік понад норму страхового стажу, але не більше 10 відсотків мінімальної пенсії за віком (за чинною редакцією такий розмір підвищення становить 1%, і не може бути більше як 1 відсотка мінімальної пенсії за віком);

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту складуть 286,3 млрд грн на рік, які у бюджеті Фонду на 2020 рік непередбачено.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерство фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Фонду. Крім того, з позиції Міністерства фінансів України, прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій (реєстр. № 3054 від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю. А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.21.; 1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Трудового кодексу України за реєстр. № 2410 від 08.11.2019, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, та проект Кодексу України про працю за реєстр. № 2410-1 від 27.11.2019, поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація окремих положень даних законопроектів потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, це стосується:

надання юридичним особам, що проводять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, дотації з бюджету, які можуть бути джерелом коштів на оплату праці (за чинним законодавством не передбачено);

визначення мінімального посадового окладу у розмірі не нижчому від прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого відповідно до закону у цінах грудня попереднього року;

запровадження нових умов визначення мінімальної заробітної плати (додаткового врахування: потреб працівників та їхніх сімей, податків, обов’язкових зборів та внесків), а також здійснення перегляду розміру мінімальної заробітної плати залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зростання індексу споживчих цін на товари і тарифів на послуги, середнього рівня заробітної плати та інших чинників;

виплати вихідної допомоги при звільненні працівника, який працює за сумісництвом (за чинним законодавством не передбачено);

збільшення розмірів вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору у зв'язку із скороченням - роботодавець зобов'язаний виплатити вихідну допомогу в диференційованих розмірах від однієї до трьох середньомісячних заробітних плат в залежності від безперервного стажу роботи у даного роботодавця (за чинним законодавством – у розмірі не менше середнього місячного заробітку);

сплати роботодавцем на користь працівника грошової суми в розмірі тарифної ставки (окладу) за відповідною професією (кваліфікацією) або посадою за три місяці у разі не виконання ним обов’язку щодо поворотного прийняття на роботу;

оплати часу чергування працівника, у разі ненадання працівнику, якого було залучено до чергування, дня відпочинку, з урахуванням перевищення норм робочого часу або у разі чергування у дні державних і релігійних свят (за чинним законодавством чергування працівників не передбачено);

надання компенсації за відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період як надурочні роботи (за чинним законодавством не передбачено);

надання додаткових оплачуваних відпусток (трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу, трудова відпустка за стаж роботи, інші трудові відпустки, заохочувальна відпустка, відпустка у зв’язку із профспілковим навчанням);

встановлення щорічної основної трудової відпустки тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожний робочий рік (за чинним законодавством – тривалість такої відпустки становить не менш як 24 календарні дні);

збільшення оплати праці за роботу в нічній час на рівні не нижче ніж 30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину (за чинним законодавством – не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічній час);

оплати роботи при поділі робочого дня на частини в розмірі, який щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифні ставки (за чинним законодавством такого підвищення не передбачено);

здійснення оплати у потрійному розмірі надурочно відпрацьованого часу понад 120 годин (за чинним законодавством – у подвійному розмірі за всі відпрацьовані надурочні години);

визначення розміру польового забезпечення працівникам, які працюють у польових умовах або вахтовим методом, у розмірів 30 відсотків тарифної ставки (окладу) за відпрацьований час (виконану роботу) (чинним законодавством не передбачено);

відшкодування витрат на проїзд працівникам, які протягом робочого дня у зв’язку з виконанням трудових обов’язків користуються послугами міського транспорту (крім таксі) (чинним законодавством не передбачено);

сплати працівнику пені (компенсації) у розмірі ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки виплати заробітної плати, індексації заробітної плати за весь час прострочення (відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу. Крім того, застосування пені як санкції за порушення в трудових відносинах не передбачено чинним законодавством).

Також, згідно із проектами законів у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на три відсотки Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року.

Водночас, проектом закону за реєстр. № 2410-1:

запроваджується підвищення оплати праці за роботу у вечірній час з вісімнадцятої до двадцять другої години (+15 % до посадового окладу);

шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за упереджене ставлення у сфері праці (мобінг) у вигляді штрафу від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафу становитиме від 8500 грн до 51000 грн, виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн), що може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від штрафів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначає, що реалізація законопроектів потребуватиме додаткового фінансового забезпечення, а також зазначає, що проекти законів потребують доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Положення законопроектів щодо надання юридичним особам, що провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, дотації з бюджету на оплату праці не узгоджуються із нормами Бюджетного кодексу України (статті 96, 97, 101), яким надання дотацій на заробітну плату не передбачено, та нормою статті 16 Господарського кодексу України, якою визначені цілі, на які держава може надавати дотації суб’єктам господарювання.

Крім того, пропозиція вказаних законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на три відсотки не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно яких зміни до закону про державний бюджет вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні державного бюджету на відповідний бюджетний період, а факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15%.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Трудового кодексу України за реєстр. № 2410 від 08.11.2019, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, та проект Кодексу України про працю за реєстр. № 2410-1 від 27.11.2019, поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими:

матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроектів узгодити їх положення із вимогами статей 52, 53, 96, 97, 101 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету до цих законопроектів.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182-1-д від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Ковальовим А.В., Скічком О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект визначає правове врегулювання відносин у сфері діяльності внутрішнього водного транспорту, використання суден, річкових водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, правовий режим об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також інші питання у цій сфері діяльності.

Відповідно до статті 5 законопроекту державне регулювання діяльності у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, державною спеціалізованою експертною установою з технічного розслідування подій на транспорті, місцевими державними адміністраціями, іншими органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Водночас, визначено повноваження вказаних органів влади у цій сфері.

Щодо національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту /покладаються повноваження щодо встановлення тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій, розмірів лоцманського збору на внутрішніх водних шляхах та інші повноваження, визначені законом/ та державної спеціалізованої експертної установи з технічного розслідування подій на транспорті /покладаються повноваження технічного розслідування аварійних подій/, то сьогодні така комісія та експертна установа не створені, а їх утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

При цьому тимчасово, до початку здійснення повноважень національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконуватиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту (пункт 5 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» законопроекту).

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах законопроектом пропонується створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів (далі – Фонд) у складі спеціального фонду державного бюджету. Головним розпорядником коштів цього Фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 12 законопроекту).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що кошти Фонду спрямуватимуться на фінансове забезпечення: обслуговування внутрішніх водних шляхів для утримання їх у судноплавному стані, будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, здійснення заходів із забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах, функціонування, реконструкції, ремонту та розвитку річкової інформаційної системи, заходи з розвитку інфраструктури внутрішнього водного транспорту відповідно до державних програм, утримання, реконструкцію, ремонт, технічного переоснащення й охорону судноплавних гідротехнічних споруд (судноплавних шлюзів), а також витрати на використання цих споруд для пропуску суден.

Поряд з цим, законопроектом передбачено що до початку фінансування робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, за рахунок спеціального фонду державного бюджету відповідно до цього Закону фінансування таких робіт здійснюється за рахунок джерел, які використовувалися до набрання чинності цим Законом (пункт 8 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» законопроекту).

При цьому, у законопроекті відсутні законодавчі норми, що врегульовують питання щодо визначення джерел формування Фонду. Проте, у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктами законодавчої ініціативи вказано, що джерелами формування зазначеного Фонду плануються визначити відсоток коштів:

акцизного податку з виробленого в Україні пального,

акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального,

митних платежів, які сплачуються при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Відтак, реалізація вказаних вище положень призведе до:

втрат доходів державного дорожнього фонду та, як наслідок, зменшення фінансового ресурсу для розвитку автомобільних доріг, оскільки частиною третьою статті 29 та статтею 24-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що надходження акцизного податку з пального є джерелом формування державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду державного бюджету;

втрат доходів загального фонду державного бюджету, і відповідно зменшення фінансового забезпечення реалізації загальнодержавних соціальних програм, які згідно зі статей 87 Кодексу здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, адже відповідно до частини другої статті 29 Кодексу митні платежі, зокрема ПДВ та мито, зараховуються до загального фонду державного бюджету. Такі ж зауваження висловило Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Поряд з цим, пунктом 8 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» законопроекту також передбачено, що у разі недостатнього фінансового забезпечення Державного фонду внутрішніх водних шляхів допускається спрямування частини портових зборів для забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Реалізація вказаної норми законопроекту призведе до додаткових втрат доходів загального фонду державного бюджету.

У свою чергу законопроект передбачає ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту (стаття 26 законопроекту), Реєстру кваліфікаційних посвідчень членів палубної команди та послужних книжок, інших кваліфікаційних документів членів екіпажів українських суден внутрішнього плавання, а також спеціальних дозволів капітанів (судноводіїв) (стаття 30 законопроекту), Реєстр виданих свідоцтв судна внутрішнього плавання і Реєстр виданих суднових журналів (стаття 31 законопроекту) та покладання на вказаний орган влади забезпечення функціонування єдиної електронної систем реєстрації та обліку малих, спортивних суден та водних мотоциклів (Суднової книги України), міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном, баз для стоянки малих суден (стаття 5 законопроекту), а також застосування системи автоматичного обліку перевезень внутрішніми водними шляхами, що діє у складі річкової інформаційної служби (стаття 58 законопроекту).

Водночас, законопроектом пропонується покласти на місцеві державні адміністрації додаткові повноваження, а саме:

встановлення тарифів на соціально важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах;

затвердження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд;

погодження проведення спортивних та інших масових заходів на воді;

відкриття баз для стоянки малих суден і баз для стоянки спортивних суден, здійснення їх огляду та розміщення інформації про такі бази на своїх офіційних веб-сайтах;

контроль дотримання правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден;

проведення перевірки суднових документів, міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводія малого судна або водного мотоцикла.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується зобов’язати органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані тарифи на соціально важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах у розмірі, нижчому за економічно обґрунтований розмір, зобов’язані відшкодувати різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (стаття 8 законопроекту).

Також законопроектом пропонується компенсацію інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, орендної плати та інших джерел, не заборонених законодавством (стаття 10 законопроекту). Проте, відповідно до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект, а статтею 12-1 цього ж Закону передбачена державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів. Водночас, пункт 34 статті 29 Кодексу визначає, що до загального фонду державного бюджету заховуються надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном. З огляду на вище зазначене, законодавча ініціатива, що викладена у статті 10 законопроекту, суперечить нормам статті 29 Кодексу та Закону України «Про інвестиційну діяльність». Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Мінфіну.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо створення національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту та державної спеціалізованої експертної установи з технічного розслідування подій на транспорті, компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти інфраструктури, ведення відповідних Реєстрів, створення електронної системи реєстрації та обліку суден, посвідчень і баз стоянки малих суден, застосування системи автоматичного обліку перевезень внутрішніми водними шляхами, виконання нових повноважень місцевими державними адміністраціями та відшкодування різниці в тарифах за перевезення пасажирів може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку.

Крім того, законопроектом передбачено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, на вжиття необхідних заходів до негайного підняття майна, що затонуло, створює перешкоду судноплавству, загрозу життю або здоров’ю людей чи забрудненню навколишнього природного середовища, а при необхідності – до його знищення або видалення в інший спосіб у разі якщо власник такого майна не піднімає його у визначений термін з подальшою компенсацією витрат за рахунок власника затонулого майна. Однак, якщо власник майна не відшкодує центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, вартість підняття та інші завдані у зв’язку з цим витрати і збитки, то зазначене може потребувати додаткових витрат державного бюджету. При цьому, може бути отримана певна компенсація за проведення таких робіт шляхом реалізації піднятого майна, оскільки відповідно до положень статті 72 законопроекту передбачається, що власник затонулого майна втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені даним Законом, і це майно стає державною власністю (статті 71-73 законопроекту).

До зменшення надходжень бюджетів може призвести реалізація наступних положень законопроекту, а саме:

звільнення від портових зборів (адміністративний, канальний, корабельний, санітарний) суден внутрішнього плавання, що мають осадку не більше 4,5 метрів, та здійснюють каботажний, міжнародний або транзитний рейси (стаття 9 законопроекту) – до зменшення доходів загального фонду державного бюджету /портовий (адміністративний) збір зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з пунктом 37 частини другої статті 29 Кодексу/. Крім того, Мінфін у своєму експертному висновку наголошує, що реалізація вказаного положення також може призвести до погіршення фінансового стану державного підприємства «Адміністрація морських портів України» і, як наслідок, зменшення надходжень до бюджетів від сплачених цим підприємством податків, зборів та обов’язкових платежів;

вилучення зі складу об’єктів спеціального водовикористання використання поверхневих вод для судноплавства та проведення робіт з експлуатаційного днопоглиблення (підпункт «є» пункту 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту щодо внесення змін до ст. 48 Водного кодексу України) – до зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів /рентна плата за спеціальне використання води зараховується до загального та спеціального фондів державного бюджету та до загального фонду місцевих бюджетів згідно з пунктом 4 частини другої та пунктом 13-3 частини третьої статті 29, пунктами 3 та 30 частини першої статті 64, пунктом 3 частини першої статті 66, пунктом 3 частини першої статті 69 Кодексу відповідно/.

Належить відмітити, що законопроект передбачає надання послуг, за які справляється плата в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту:

за оформлення, видачу та поновлення кваліфікаційних документів членів палубної команди судна внутрішнього плавання, спеціальних дозволів капітанів (судноводіїв);

за видачу судового журналу;

за реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Судновій книзі України, виключення або тимчасове виключення судна з Суднової книги України (припинення або тимчасове припинення реєстрації), внесення змін до Суднової книги України, видачу нових документів взамін втрачених;

за видачу міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном;

за реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України, виключення або тимчасове виключення судна з цього Реєстру, внесення змін до нього, видача нових документів замість втрачених;

за видачу свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (суднового патенту), свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, свідоцтва про виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про право власності на судно, свідоцтва про мінімальний безпечний склад екіпажу, свідоцтва про придатність судна до плавання, свідоцтва про мінімальний склад екіпажу і журналу безперервної реєстрації історії судна;

за видачу посвідчення річкового лоцмана, свідоцтва професійної компетентності перевізника вантажів внутрішніми водними шляхами;

за лоцманське проведення суден внутрішніми водними шляхами у вигляді лоцманського збору у розмірі, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

При цьому, законопроектом визначено розміри реєстраційного збору залежно від виду послуги, які варіюють у межах від 0,2 до 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (статті 30 ,31, 36, 41 та підпункт «о» пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту щодо внесення змін до ст. 38 Кодексу торговельного мореплавства України).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат державного та місцевих бюджетів на виконання заходів у сфері внутрішнього водного транспорту та призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів від зменшення надходжень портового (адміністративного) збору та рентної плати за спеціальне використання води, а також зумовить перерозподіл доходів загального та спеціального фондів державного бюджету (збільшення доходів спеціального фонду за рахунок митних платежів та відповідно зменшення доходів загального фонду) та зменшення доходів державного дорожнього фонду (від акцизного податку з пального) і відповідно витрат цього фонду.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, призведе до зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету за рахунок звільнення окремих суден внутрішнього плавання від портових зборів, спрямування митних платежів, які сплачуються при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, до Державного фонду внутрішніх водних шляхів, може збільшити надходження до державного бюджету у зв’язку із запровадженням нових штрафних санкцій та збільшенням існуючих, а також звертає увагу на відсутність вихідних даних, а також фінансово-економічних розрахунків до законопроекту, що унеможливлює надання повної оцінки вартісної величини впливу його положень на бюджет відповідного рівня.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності судновласників за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт та внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 50 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та збільшення розміру діючих штрафних санкцій за правопорушення у цій сфері з 3 – 200 до 20 – 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 340 до 34 000 грн). Застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного та місцевих бюджетів.

Окремо варто зауважити, що положення законопроекту щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів (стаття 12 законопроекту) потребує узгодження з бюджетним законодавством з огляду на такі вимоги Кодексу.

Так, відповідно до частини п’ятої статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за цим фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету.

Водночас, з огляду на норми частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом визначення їм бюджетних призначень з урахуванням встановлених вимог. Також, варто звернути увагу, що частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Крім того законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 15, ст. 99 із наступними змінами) (пункту 11 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту), якими уточнюється перелік об’єктів державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації. Проте слід зазначити, що даний Закон з 01.02.2020 року втратив чинність, оскільки вступив в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ. З огляду на викладене, зазначене положення законопроекту потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182-1-д від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Ковальовим А.В., Скічком О.О. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів, а також збільшення доходів спеціального фонду та відповідно зменшення доходів загального фонду, зменшення доходів державного дорожнього фонду і відповідно витрат цього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема частини третьої статті 10 та частини третьої статті 12) у відповідність до вимог статей 4, 13, 22, 23, 29 та 48 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» щодо розвитку гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 2785 від 20.01.2020), поданий народним депутатом України Андрійовичем З.М.

Відмітили:

Законопроектом серед іншого пропонується:

виділити у складі гірських населених пунктів високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря, за умови, що 50% і більше сільськогосподарських угідь у межах населеного пункту розташовані на схилах крутизною 20 градусів і більше;

визначити принципи державної гірської політики та пріоритети державної підтримки розвитку гірських та високогірних населених пунктів, встановивши, зокрема, що:

інструментом державної підтримки розвитку гірських територій виступають державні програми як сукупність інвестиційних проєктів, спрямованих на реалізацію пріоритетів розвитку гірських територій;

формами державної підтримки є заходи бюджетного фінансування та кредитування встановлення податкових пільг та преференцій, державних гарантій;

для фінансування програм і заходів щодо розвитку гірських територій у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний фонд інвестування у проєкти розвитку гірських територій в порядку, встановленому законодавством.

Поряд з тим, значно розширюється перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських та високогірних, у тому числі шляхом збереження підтримки діяльності мережі закладів освіти, охорони здоров’я, науки і культури, фінансування державних цільових програм розвитку гірських територій, програм пільгового кредитування громадян для індивідуального будівництва та суб’єктів підприємницької діяльності для стимулювання підприємництва та створення нових робочих місць, програм використання альтернативних джерел електроенергії, спеціальної програми «Гірські дороги», програми збереження і відновлення культурної спадщини та місцевих звичаїв.

Водночас, законопроектом передбачається доповнити статтю 3 Закону новим пунктом 7 щодо врахування підвищеного коефіцієнту для гірських та високогірних населених пунктів при розрахунку розміру трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, освітньої та медичної субвенцій.

Реалізація таких заходів потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів та може зумовити втрату доходів таких бюджетів. Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про такий вплив, звертає увагу, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України, яким визначаються основи бюджетного процесу:

фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від: кількості населення та споживачів гарантованих послуг, соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць /стаття 95/;

у складі освітньої субвенції зважаючи на вимоги пункту 1 частини третьої статті 103-2, враховуються видатки, пов’язані із статусом гірських населених пунктів, шляхом застосування коефіцієнта приведення кількості учнів у закладах освіти, які розташовані у гірських населених пунктах, 1,25 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами»);

згідно з формулою розподілу медичної субвенції, затвердженою на виконання пункту 3 частини третьої статті 103-4 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 618, загальний показник обсягу медичної субвенції відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» визначається за окремим розрахунком;

порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, а також критерії розподілу додаткових дотацій між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 97/.

Поряд з тим, слід відмітити, що окремі положення законопроекту потребують узгодження з чинними вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема:

згідно з абзацом 14 пункту 4 законопроекту (щодо доповнення законопроекту новою статтею 2-1) для фінансування програм і заходів щодо розвитку гірських територій у складі спеціального фонду державного бюджету створюється спеціальний фонд інвестування у проекти розвитку гірських територій (без належного визначення джерел його формування). Таке положення не відповідає частині п’ятій статті 13 Бюджетного кодексу України, згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України;

відповідно до підпункту 15 пункту 5 законопроекту (зміни до статті 3 Закону) пропонується для вирівнювання бюджетної диспропорції і розвитку бюджетної структури вирішити питання надання безвідсоткових банківських і казначейських кредитів. Зазначене не відповідає вимогам частини третьої статті 16 якою право на здійснення внутрішніх запозичень надано Верховній Раді Автономної Республіки Крим та міським радам, частини п’ятої статті 43, статті 73, відповідно до яких відповідними місцевими бюджетами отримуються позики на покриття тимчасових касових розривів у фінансових установах та у Казначействі, частини першої статті 74, згідно з якою місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку;

застосовані у законопроекті терміни, зокрема, «фінансування», «кредитування», «державні програми як сукупність інвестиційних проектів», «державний та місцеві фонди інвестування» необхідно привести у відповідність до термінології, яка вживається у Бюджетному кодексі України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» щодо розвитку гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 2785 від 20.01.2020), поданий народним депутатом України Андрійовичем З.М., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та може зумовити зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (реєстр. № 2637 від 19.12.2019), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю, Клочком А.А., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про співробітництво територіальних громад» та «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими передбачається утворення агломерації (форма співробітництва територіальних громад, які розташовані в зоні впливу центру агломерації та мають з ним інтенсивні господарські, трудові, культурно-побутові зв’язки») та зони добросусідства (територія, визначена вздовж межі суміжних територіальних громад) та встановлюються вимоги, зокрема щодо здійснення організаційних заходів з утворення агломерації та зони добросусідства, діяльності й повноважень ради агломерації, її секретаріату, а також виконавчого органу ради агломерації.

Фінансове забезпечення діяльності агломерації згідно із законопроектом пропонується здійснювати за рахунок трансфертів з бюджетів територіальних громад сіл, селищ, міст – членів агломерації. При цьому поряд з виконанням агломерацією переданих їй повноважень, за рахунок таких коштів належить утримувати частково виконавчий орган ради агломерації та ймовірно секретаріат ради агломерації, що потребуватиме додаткових коштів з відповідних місцевих бюджетів.

Поряд з тим, у законопроекті передбачається державне стимулювання агломерації шляхом надання спеціальних субвенцій на розвиток житлово-комунальної, інженерної та дорожньо-транспортної інфраструктури агломерації, забезпечення якого призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, також зазначаючи про його вплив на видаткову частину бюджетів, зауважує про невідповідність законодавчих пропозицій із бюджетним законодавством та відсутність відповідних розрахунків, що унеможливило проведення Мінфіном вартісної оцінки впливу на показники бюджетів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджетів.

З приводу окремих положень законопроекту, що не узгоджуються з вимогами Кодексу, варто відмітити, зокрема, таке:

згідно із законопроектом кошторис доходів та видатків агломерації формується за рахунок трансфертів з бюджетів територіальних громад – членів агломерації, його затвердження здійснюється радою агломерації, виконання забезпечується виконавчим органом ради агломерації.

Зважаючи на визначені Кодексом терміни «кошторис – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень», «трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі», «міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого», «субвенція – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції», застосований у законопроекті термін «кошторис доходів та видатків агломерації» та положення щодо його формування і виконання не можуть бути реалізованими на практиці, як такі, що не відповідають нормам Кодексу.

Тому, насамперед, слід визначити статус ради агломерації (оскільки юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку), функції її секретаріату та повноваження її виконавчого органу, затим з огляду на вимоги Кодексу визначати їх роль у бюджетному процесі.

Не потребують додаткового унормування пропозиції змін до статті 15 Закону України «Про співробітництво територіальних громад» законопроекту щодо:

механізму державного стимулювання співробітництва шляхом надання спеціальних субвенцій на розвиток житлово-комунальної, інженерної та дорожньо-транспортної інфраструктури агломерації, оскільки таке положення вже передбачено у пункті 1 частини першої цієї статті (надання субвенцій місцевим бюджетам суб’єктів співробітництва у пріоритетних сферах державної політики);

можливості фінансового забезпечення стратегічних проектів розвитку, які охоплюють усі або декілька територіальних громад – членів агломерації за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, оскільки зазначене врегульовано частиною другою статті 24-1 Кодексу, згідно з якою передбачено спрямування коштів Державного фонду регіонального розвитку на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад).

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту підкреслено також про неузгодженість запропонованих змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з чинними положеннями та їх невідповідність нормам Конституції України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення правових підстав для .утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад реєстр. № 2637 від 19.12.2019), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю, Клочком А.А., Шуляк О.О. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту привести його положення (в частині фінансового забезпечення діяльності агломерації та державного стимулювання такого утворення) у відповідність до норм Бюджетного кодексу України з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про харчування у закладах загальної середньої освіти (реєстр. № 2664 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Калауром І.Р., Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроект з огляду на преамбулу покликаний встановити правові та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення дітей у закладах загальної середньої освіти достатнім, якісним і безпечним харчуванням, визначити державну політику та державне регулювання суспільних відносин у цій сфері.

При цьому ряд напрямів, заходів та завдань з реалізації державної політики, державного регулювання та державного стимулювання щодо організації харчування у закладах загальної середньої освіти, що їх містить законопроект, зумовлюють вплив на показники державного та місцевих бюджетів, збільшуючи їх видатки та зменшуючи надходження. Серед таких, зокрема, положення щодо:

розширення категорій дітей, що мають забезпечуватися безоплатним та пільговим харчуванням у закладах загальної середньої освіти та дошкільної освіти;

технічного переоснащення їдалень та буфетів у закладах загальної середньої освіти, забезпечення розвитку їх матеріально-технічної бази;

надання права безоплатно використовувати для організації харчування дітей у закладах загальної середньої освіти приміщень шкільних їдалень і буфетів, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, нормам забезпеченості посадковими місцями та забезпечуються гарячою та холодною водою, теплом, електроенергією, каналізацією;

здешевлення вартості продуктів (продовольчої сировини) та готової продукції у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів шляхом пільгового кредитування і оподаткування, відміни податку на додану вартість, дотацій);

впровадження механізмів здешевлення короткострокових і довгострокових кредитів для інноваційного розвитку закладів та підприємств ресторанного господарства, що надають відповідні послуги, та зниження вартості участі у публічних закупівлях учасників, що забезпечують організацію харчування;

забезпечення соціального захисту працівників їдалень.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у експертному висновку про вплив законопроекту на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, вважає недоцільним прийняття окремого закону, оскільки питання забезпечення дітей харчуванням у закладах загальної середньої освіти врегульовані чинним законодавством.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Відсутність таких розрахунків не дозволила Мінфіну надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Поряд з тим слід звернути увагу, що положення законопроекту в частині фінансового забезпечення організації харчування дітей у закладах загальної середньої освіти не відповідають нормам Кодексу, зокрема, щодо:

– бюджетної термінології та повноважень розпорядників бюджетних коштів:

у пунктах 16 та 17 частини першої статті 1 законопроекту запропоновано терміни «розпорядник місцевих бюджетних коштів на організацію безоплатного та пільгового харчування у закладах загальної середньої освіти» «розпорядник державних бюджетних коштів на організацію безоплатного та пільгового харчування у закладах загальної середньої освіти», що суперечать визначеному у пункті 47 частини першої статті 2 Кодексу терміну «розпорядник бюджетних коштів» (бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету) та встановленим у статті 22 Кодексу повноваженням розпорядників бюджетних коштів;

бюджетне законодавство не містить термінів «місцеві бюджетні кошти» та «державні бюджетні кошти», натомість виходячи з визначеного у пункті 11 частини першої статті 2 Кодексу терміну «бюджетні кошти (кошти бюджету)» вживаються вирази «кошти державного бюджету», «кошти місцевих бюджетів»;

у структурі бюджетної системи, що визначена у статті 5 Кодексу, немає «бюджетів територіальних громад», про які йдеться у Прикінцевих положеннях законопроекту, а є «бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах)»;

– використання бюджетних коштів:

у статті 4 законопроекту визначається, що «видатки на забезпечення харчування за місцем навчання дітей, вихованців дошкільних навчальних закладів, груп продовженого дня тощо здійснюється державою за рахунок коштів, передбачених у місцевому та державному бюджеті України»;

у пунктах 3 та 4 Прикінцевих положень законопроекту надаються доручення щодо врахування у державному бюджеті та місцевих бюджетах коштів на безоплатне забезпечення харчуванням дітей;

такі положення не узгоджуються з вимогами статей 82, 83, 86 та глави 14 Кодексу, згідно з якими проведено розмежування видатків між бюджетами, а також порушують встановлені у статті 7 Кодексу принципи бюджетної системи, насамперед самостійності та субсидіарності.

Загалом варто наголосити, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу «бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу».

Крім того, термін набрання чинності законом належить узгодити з вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про харчування у закладах загальної середньої освіти (реєстр. № 2664 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Калауром І.Р, Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків та зменшення доходів таких бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при доопрацюванні законопроекту привести його положення (пунктів 16 та 17 статті 1, частини другої статті 4, пункту 6 частини першої статті 7, пунктів 3 та 4 розділу V «Прикінцеві положення») у відповідність до норм Бюджетного кодексу України з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету.

3 .Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди про грант Фонду Е5Р (Проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0034 від 04.02.2020), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Угода про грант Фонду E5P з Європейським інвестиційним банком (далі – Банк) для реалізації Проекту «Вища освіта України» (далі – Проект) була підписана 17 грудня 2018 року. Угодою передбачається залучення 10 млн євро грантових коштів з ресурсів Фонду E5P з метою забезпечення співфінансування Проекту.

Слід звернути увагу, що загальна вартість Проекту становить 160 млн євро, з яких 120 млн євро – кредит Банку (згідно з відповідною фінансовою угодою, ратифікованою Законом України від 08.11.2017 р. № 2186-VIII), 30 млн євро – кредит Північної екологічної фінансової корпорації (згідно з відповідною фінансовою угодою, ратифікованою Законом України від 20.06.2018 р. № 2467-VIII), 10 млн євро – інвестиційний грант E5P.

Проект має на меті реконструкцію існуючих навчальних, дослідницьких та допоміжних об’єктів державних закладів вищої освіти України для покращення їх енергоефективності та створення інших освітніх інвестицій, які не пов’язані з енергоефективністю. При цьому Проект на етапі І міститиме інвестиції з енергоефективності загальною сумою 81 млн євро у таких семи закладах вищої освіти України: Харківський політехнічний інститут; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ; Національний університет «Львівська політехніка»; Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка; Чернігівський національний технологічний університет; Сумський державний університет; Вінницький національний технічний університет.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено кошти спеціального фонду державного бюджету на реалізацію Проекту у 2020 році у сумі 153,5 млн грн за рахунок кредитів, які мають надати Банк (100 млн грн) та Північна екологічна фінансова корпорація (53,5 млн грн).

Належить відмітити, що питання надання цільових грантів унормоване бюджетним законодавством. Зокрема у Бюджетному кодексі України встановлено, що: надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів (пункт 13 частини третьої статті 29 Кодексу); вищезгадані надходження використовуються на реалізацію програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (пункт 12 частини четвертої статті 30 Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

ратифікація даної Угоди не вплине на показники державного бюджету на 2020 рік, оскільки у поточному році використання грантових коштів не передбачається;

прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не призведе до збільшення державного боргу і надання державних гарантій, оскільки грантові кошти, що залучаються відповідно до даної Угоди, надаються Україні на безповоротній основі;

у наступних бюджетних періодах використання грантових коштів буде передбачено в державному бюджеті на відповідний рік у необхідному для реалізації Проекту розмірі до 10 млн євро кумулятивно у дохідній частині спеціального фонду державного бюджету та еквівалентному розмірі до 10 млн євро у видатковій частині спеціального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди про грант Фонду Е5Р (Проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0034 від 04.02.2020), внесений Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (призведе у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету, пов’язаних з реалізацією Проекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України (реєстр. № 2634 від 19.12.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року запровадити оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначивши особливості адміністрування ПДВ щодо таких послуг.

При цьому законопроектом передбачається ввести відповідальність за здійснення особою – нерезидентом діяльності з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам без реєстрації такого нерезидента як платника ПДВ шляхом накладення штрафу на такого нерезидента у розмірі 8500 гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту забезпечить справедливі умови оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які надають електронні послуги на території України, при цьому введення правил сприятиме додатковим надходженням від сплаченого податку до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки створить підстави для збільшення надходжень ПДВ, поряд з тим запровадження особливих правил адміністрування ПДВ для нерезидентів призведе до витрат державного бюджету на адміністрування зазначених операцій та розробку необхідного програмного забезпечення. Водночас, неможливо здійснити оцінку щодо можливих втрат або доходів державного бюджету у зв’язку з відсутністю статистичних даних щодо кількості нерезидентів, які будуть реєструватися платниками податку, кількості фізичних осіб, яким такі платники надаватимуть електронні послуги, обсяг наданих послуг та їх вартості, коштів, що будуть витрачені на адміністрування податку та розробку необхідного програмного забезпечення.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України (реєстр. № 2634 від 19.12.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, штрафів (у разі виявлення відповідних порушень законодавства), а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на адміністрування відповідного податку залежно від вжиття контролюючими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (реєстр. № 2713 від 03.01.2020), поданий народними депутатами України Заблоцким М.Б., Марусяком О.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити, що не є об’єктом оподаткування дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;

оподатковувати (одночасно з податком на прибуток за базовою ставкою 18%) дохід суб’єктів господарювання під час провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у розмірі 10% від:

- доходу, отриманого від букмекерської діяльності, діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино, он-лайн казино, діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів /у діючій нормі передбачене таке оподаткування у розмірі 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, та у розмірі 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності (у тому числі казино)/;

- діяльності з організації та проведення лотерей /у діючій нормі передбачене таке оподаткування за різними ставками по роках: у 2017 р. – 18%, у 2018 р. – 24%, у 2019 р. – 26%, у 2020 р. – 28%, з 2021 р. – 30%/;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суми виграшів в азартних іграх та лотереях;

виключити з переліку операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, послуги, що надаються під час проведення азартних ігор підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю.

Насамперед, слід відмітити, що Верховною Радою України 16 січня 2020 року прийнято за основу законопроект «Про державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор» за реєстр. № 2285-д. Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 2713 залежатиме від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2285-д.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту дасть можливість вивести з тіні ринок азартних ігор, сприятиме встановленню справедливого та прозорого оподаткування організаторів цих ігор, покращенню інвестиційного клімату в країні та підвищенню рівня України в світових рейтингах щодо ведення бізнесу.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів, а вартісна величина такого впливу на дохідну частину бюджетів в частині податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб буде залежати від суми доходів, отриманих від організації та проведення азартних ігор, діяльності з організації та проведення лотерей, однак обрахунок втрат бюджету здійснити неможливо через відсутність обґрунтованих фінансово-економічних розрахунків. Водночас Мінфін зауважує, що на даний час Верховною Радою України остаточно не визначено майбутньої моделі діяльності у сфері азартних ігор в Україні, при цьому прийняття законопроекту передбачає суттєве зменшення податкових надходжень до бюджетів щодо податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відтак, на думку Мінфіну, розгляд законопроекту є передчасним.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (реєстр. № 2713 від 03.01.2020), поданий народними депутатами України Заблоцким М.Б., Марусяком О.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (реєстр. № 2713-1 від 13.01.2020), поданий народним депутатом України Наталухою Д.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- 7,5% від доходу, отриманого від організації та проведення букмекерської діяльності;

- 12,5% від доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино через мережу Інтернет, діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів та гральних автоматів у гральних закладах казино;

/у діючій нормі передбачено таке оподаткування у розмірі 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, та у розмірі 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності (у тому числі казино)/;

- 22% від доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення лотерей /у діючій нормі передбачене таке оподаткування за різними ставками по роках: у 2017 р. – 18%, у 2018 р. – 24%, у 2019 р. – 26%, у 2020 р. – 28%, з 2021 р. – 30%/, при цьому прибуток таких суб’єктів сплачується за базовою ставкою (18%) лише від здійснення іншої діяльності;

скасувати норму щодо заборони зменшувати фінансовий результат до оподаткування таких суб’єктів на нарахований податок на дохід;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму виграшів в азартних іграх;

Насамперед, слід відмітити, що Верховною Радою України 16 січня 2020 року прийнято за основу законопроект «Про державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор» за реєстр. № 2285-д. Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 2713-1 залежатиме від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2285-д.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (реєстр. № 2713-1 від 13.01.2020), поданий народним депутатом України Наталухою Д.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від провадження ігорного бізнесу (реєстр. № 2713-2 від 22.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- організації та проведення азартних ігор казино через мережу Інтернет, організації та проведення ігор в залах гральних автоматів;

- організації та проведення букмекерської діяльності;

- проведення державних лотерей /у діючій нормі передбачене таке оподаткування за різними ставками по роках: у 2017 р. – 18%, у 2018 р. – 24%, у 2019 р. – 26%, у 2020 р. – 28%, з 2021 р. – 30%/, при цьому прибуток таких суб’єктів сплачується за базовою ставкою (18%) лише від здійснення іншої діяльності;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму виграшів в азартній ігрі;

Насамперед, слід відмітити, що Верховною Радою України 16 січня 2020 року прийнято за основу законопроект «Про державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор» за реєстр. № 2285-д. Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 2713-2 залежатиме від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2285-д.

Згідно з пояснювальною запискою прийняттям законопроекту досягається комплексне врегулювання питання оподаткування доходів від провадження ігорного бізнесу на основі обґрунтованих та сучасних підходів, а в подальшому сприятиме для значних додаткових надходжень до державного бюджету, що будуть направлені на фінансове забезпечення медицини, спорту та культури.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів, а вартісна величина такого впливу на дохідну частину бюджетів в частині податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб буде залежати від суми доходів, отриманих від організації та проведення азартних ігор, діяльності з організації та проведення лотерей, однак обрахунок втрат бюджету здійснити неможливо через відсутність обґрунтованих фінансово-економічних розрахунків. Водночас Мінфін зауважує, що на даний час Верховною Радою України не прийнято закон щодо легалізації грального бізнесу (законодавчо не визначена майбутня модель врегулювання сфери азартних ігор в Україні), при цьому прийняття законопроекту передбачає суттєве зменшення податкових надходжень до бюджетів щодо податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відтак, на думку Мінфіну, розгляд законопроекту є передчасним.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від провадження ігорного бізнесу (реєстр. № 2713-2 від 22.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (реєстр. № 2713-3 від 23.01.2020), поданий народним депутатом України Дубновим А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити положення щодо оподатковування доходу суб’єктів господарювання під час провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор /у діючій нормі під час проведення букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) відповідні суб’єкти господарювання одночасно з податком на прибуток за базовою ставкою (18%) сплачують податок на дохід у розмірі 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, та у розмірі 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності (у тому числі казино); оподаткування доходу від проведення лотерей передбачено за різними ставками по роках: у 2017 р. – 18%, у 2018 р. – 24%, у 2019 р. – 26%, у 2020 р. – 28%, з 2021 р. – 30%/;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суми виграшів в азартних іграх;

Насамперед, слід відмітити, що Верховною Радою України 16 січня 2020 року прийнято за основу законопроект «Про державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор» за реєстр. № 2285-д. Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 2713-3 залежатиме від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2285-д.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні, залученню іноземних інвестицій в індустрію, підвищенню податкових надходжень до бюджету та підвищенню рівня соціальної відповідальності суспільства.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів, а вартісна величина такого впливу на дохідну частину бюджетів в частині податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб буде залежати від суми прибутків і доходів, отриманих від організації та проведення азартних ігор, діяльності з організації та проведення лотерей, однак обрахунок втрат бюджету здійснити неможливо через відсутність обґрунтованих фінансово-економічних розрахунків. При цьому відмічено, що легалізація грального бізнесу та скасування податку на дохід від діяльності з організації та проведення азартних ігор (в т.ч. лотерей), скасування податку на доходи фізичних осіб з виграшів в азартні ігри, (в т.ч. лотереї), створить умови ненадходження податків від такої діяльності до бюджетів. Водночас Мінфін зауважує, що на даний час Верховною Радою України не прийнято закон щодо легалізації грального бізнесу (законодавчо не визначена майбутня модель врегулювання сфери азартних ігор в Україні), при цьому прийняття законопроекту передбачає суттєве зменшення податкових надходжень до бюджетів щодо податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відтак, на думку Мінфіну, розгляд законопроекту є передчасним.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (реєстр. № 2713-3 від 23.01.2020), поданий народним депутатом України Дубновим А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (реєстр. № 2822 від 30.01.2020), внесений народним депутатом України Требушкіним Р.В.

Відмітили:

Проектом закону пропонується внести зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» та «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», згідно із якими відновлюється регулювання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що була скасована з 01.01.2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132- IX.

При цьому, у законопроекті (нова стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») встановлюється, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у:

– перерахуванні замовником будівництва до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у визначених розмірах /10% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта для нежитлових будівель і споруд та 4% – для житлових будинків/;

– передачі безоплатно до комунальної власності відповідного населеного пункту частини житлових приміщень у спорудженому будинку /до 4 відсотків від загальної площі житлових приміщень такого будинку для багатоквартирних житлових будинків загальною площею від 500 квадратних метрів, у разі якщо виділ передбаченої площі в натурі є неможливим або не допускається такий виділ згідно із законом – сплачується грошова компенсація вартості такої площі/.

Враховуючи, що згідно з пунктом 7-1 статті 71 Бюджетного кодексу кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є надходженнями бюджету розвитку місцевих бюджетів, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до таких бюджетів.

Про таке також зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, проте в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

За оцінкою Міністерства фінансів України обсяг доходів місцевих бюджетів може становити 1,5 млрд грн (у розрахунку на рік за результатами звіту про виконання місцевих бюджетів за 2019 рік). Однак Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, як такого, що:

– позбавляє можливості фінансового забезпечення створення належної інфраструктури внаслідок безоплатної передачі до комунальної власності частини житлових приміщень у спорудженому будинку, що призводить до втрат доходів місцевих бюджетів та виникнення корупційних ризиків;

– нівелює мотивацію для створення нових робочих місць та об’єктів інфраструктури і, навпаки, стимулює незабезпечену інфраструктурою неякісну житлову забудову через дискримінаційний граничний розмір пайової участі (10% – для нежитлових будівель та споруд, 4% – для житлових приміщень).

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроект серед іншого також висловлені зауваження щодо коректності запропонованих видів пайової участі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (реєстр. № 2822 від 30.01.2020), внесений народним депутатом України Требушкіним Р.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень спеціального фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави) (реєстр. № 2769 від 17.01.2020), внесений народними депутатами України Савчук О.В., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується змінити підхід до визначення розміру грошової застави для кандидатів у міські голови (у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч) та кандидатів за виборчими списками партій обласних та міських (з кількістю виборців більше 90 тисяч) рад, встановивши розмір грошової застави з розрахунку чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожних 90 тисяч виборців /у чинній редакції розмір грошової застави розраховується із суми чотирьох розмірів мінімальних заробітних плат за кожних 10 тисяч виборців/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Слід відмітити, що згідно з частинами п’ятою – сьомою статті 225 Виборчого кодексу України:

грошова застава повертається відповідному суб’єкту її внесення, у разі якщо за підсумками виборів організація партії отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів, та у разі якщо за результатами місцевих виборів кандидата визнано обраним міським головою;

в інших випадках грошова застава у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів перераховується відповідно до обласного або міського бюджету.

Враховуючи зазначене, запропонована у законопроекті зміна розміру грошової застави на місцевих виборах може призвести до зменшення надходжень відповідних місцевих бюджетів (залежно від кількості кандидатів, яких не було обрано на відповідних місцевих виборах).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави) реєстр. № 2769 від 17.01.2020, внесений народними депутатами України Савчук О.В., Крульком І.І. та іншими, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку» (реєстр.№ 2788 від 20.01.2020), внесений народними депутатами України Клочком А.А., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу України та Цивільного кодексів України, законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про оплату праці», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Національний банк України», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про банки та банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про поштовий зв'язок», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», пов’язані з наданням дозволу національному оператору поштового зв’язку (далі –Укрпошта) надавати послуги з відкриття та обслуговування поштових рахунків, а також надавати окремі фінансові послуги у порядку, встановленому Національним банком України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме підвищенню рівня фінансової (банківської) доступності, збільшенню безготівкових розрахунків в країні, акумуляції додаткових фінансових ресурсів для використання в інтересах держави, створенню сучасних уніфікованих та доступних для всіх верств населення умов отримання фінансових послуг та підвищенню соціального рівня громадян, які мешкають у віддалених населених пунктах.

Серед іншого законопроектом передбачені зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, в частині включення Укрпошти до учасників Фонду гарантування вкладі фізичних осіб (далі – Фонд) та прирівняння вкладів, залучених Укрпоштою, до банківських вкладів.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,5 млрд грн. При цьому, у
2017-2019 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом
2018-2019 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 10,1 млрд грн, а також у 2020 році Фондом планується достроково погасити відповідні векселі у сумі 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді та не потребує внесення до нього змін, однак положення законопроекту можуть вплинути на державний бюджет у зв’язку із необхідністю значних додаткових капітальних витрат на закупівлю обладнання, навчання персоналу, тощо. Крім того, Мінфін відмічає, що відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року подальший розвиток небанківського фінансового ринку потребує законодавчих змін у напрямі наближення регуляторного середовища до міжнародних стандартів, вимог актів ЄС, дотримання вимог яких можуть призвести до додаткової капіталізації Укрпошти.

У зв’язку з цим слід звернути увагу, що відповідно до статуту акціонерного товариства «Укрпошта» (затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 р. № 611) таке товариство утворено Мінінфраструктури шляхом реорганізації (перетворення) Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», за типом є приватним акціонерним товариством, 100% акцій якого належить державі, метою діяльності Укрпошти є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Укрпошти, Укрпошта отримала за 2019 рік 607 млн грн чистого прибутку до оподаткування в порівнянні зі збитками 627 млн грн у 2018 році, а також сплатила майже 2,5 млрд грн податків, зборів, внесків та обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, що на 14,4% більше ніж у 2018 році.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку» (реєстр. № 2788 від 20.01.2020), внесений народними депутатами України Клочком А.А., Негулевським І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників витрат державного бюджету, пов’язаних з діяльністю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та може призвести до зміни показників доходів і витрат державного бюджету, пов’язаних з діяльністю Укрпошти, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та фінансово-економічного стану Укрпошти). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 2571-3 від 28.12.2019), внесений народним депутатом України Палицею І.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект є альтернативним до урядового законопроекту (реєстр. № 2571), а його прийняття дозволить створити дієвий механізм належного захисту інтересів вкладників, інших кредиторів банків, держави, не ставлячи, при цьому, під ризик функціонування правової системи України, її базових принципів та недопущення порушень основоположних прав і свобод громадян.

Серед іншого законопроектом передбачені зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, в частині уточнення положень про джерела формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), гарантії за вкладом, особливості продажу неплатоспроможного банку, особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави.

Поряд з тим, законопроектом пропонується передбачити положення, згідно з яким установити, що дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на банки, більше 75% статутного капіталу яких належить державі на момент набрання чинності цим положенням. З цього приводу Міністерство фінансів зауважує, що не передбачено механізм гарантування вкладів в таких банках.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду.
У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,5 млрд грн. При цьому, у 2017-2019 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2019 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 10,1 млрд грн, а також у 2020 році Фондом планується достроково погасити відповідні векселі у сумі 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 2571-3 від 28.12.2019), внесений народним депутатом України Палицею І.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників надходжень і витрат державного бюджету, пов’язаних з діяльністю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо статусу арбітражного керуючого) (реєстр. № 2647 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Ватрасом В.А. та іншими /повторний розгляд у зв’язку із отриманням уточненого експертного висновку Міністерства фінансів України до законопроекту/

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується удосконалити деякі норми, які встановлюють вимоги до арбітражного керуючого, встановлюють його права та обов’язки, гарантії його професійної діяльності, з метою ефективного виконання ним своїх повноважень.

Законопроектом, серед іншого, передбачається надати право арбітражному керуючому безкоштовно на письмовий запит отримувати інформацію з державних реєстрів у межах справ про банкрутство, а також право на безкоштовний доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних /зміни до пункту 6 частини першої та частини восьмої статті 12 цього Кодексу/.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 24-2 частини другої та
пунктом 7-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів державного бюджету належить плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також плата за одержання інформації з інших державних реєстрів, держателем яких є центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань /85 відсотків такої плати зараховується до загального фонду, а 15 відсотків – до спеціального фонду із спрямуванням відповідно до пункту 6-1 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України на забезпечення функціонування відповідних державних реєстрів/.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачені планові надходження такої плати (код 22012700) у сумі 564.100 тис. грн (у тому числі до загального фонду – 479.485 тис. грн, до спеціального фонду – 84.615 тис. грн).

Міністерство фінансів України у своєму уточненому експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів загального фонду державного бюджету. За оцінкою Мінфіну, враховуючи середню кількість підприємств, за якими порушено справу про банкрутство (близько 2500 підприємств), та ставку за надання інформації, мінімальні втрати бюджету вже за зареєстрованими підприємствами – банкрутами можуть скласти близько 220 тис. грн на рік.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо статусу арбітражного керуючого) (реєстр. № 2647 від 20.12.2019), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Ватрасом В.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за надання відомостей (одержання інформації) з державних реєстрів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та наявності і кількості відповідних запитів щодо надання інформації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законів України з метою вдосконалення цивільного законодавства (реєстр. № 2635 від 19.12.2019), внесений народним депутатом України Мережком О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, зокрема щодо: визначення корпоративних прав, встановлення моменту виникнення корпоративних прав, а також можливості існування у законодавстві обмежень певним особам щодо володіння корпоративними правами або їх реалізації /доповнення Кодексу новою статтею 96-1/; виключення з Кодексу таких організаційно-правових форм юридичних осіб як державні підприємства, комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо /зміни до статей 167 і 169 Кодексу/. Поряд з тим, пунктом 3 Прикінцевих положень законопроекту передбачається, що майно, яке не увійде до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб, може передаватися їм в управління, а також на інших правових підставах, передбачених Цивільним кодексом України.

Крім того, законопроектом передбачається визнати Господарський кодекс України таким, що втратив чинність.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту (насамперед в частині скасування Господарського кодексу України без попереднього внесення змін до інших законодавчих актів України) призведе до значних втрат державного бюджету, зокрема, від списання та реалізації надлишкового державного майна. Поряд з тим, зауважено, що законопроектом будуть відмінені норми щодо складання та затвердження фінансового плану суб’єктам державного сектору економіки, в якому, зокрема, передбачаються доходи та витрати підприємства, сплата податків та зборів до державного бюджету, що призведе до неможливості забезпечення ефективного управління державними фінансовими ресурсами та контролю за витрачанням коштів. Загалом Мінфіном надаються зауваження до положень законопроекту і не підтримується законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законів України з метою вдосконалення цивільного законодавства (реєстр. № 2635 від 19.12.2019), внесений народними депутатами України Мережком О.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від реалізації надлишкового державного (комунального) майна, від платежів суб’єктів державного (комунального) сектору економіки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та інших законодавчих актів щодо недержавного пенсійного забезпечення» (реєстр. № 3058 від 11.02.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О. та Рєпіною Е.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямований на вдосконалення законодавства України, що пов’язане з питаннями недержавного пенсійного забезпечення, і має врегулювати питання, зокрема, щодо відповідальності членів ради недержавного пенсійного фонду, розширення повноважень ради недержавного пенсійного фонду, обов’язків та відповідальності адміністратора недержавного пенсійного фонду, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігача, врегулювання питання щодо інвестиційної діяльності з пенсійними активами недержавного пенсійного фонду, посилення пруденційного нагляду та розкриття інформації учасникам системи недержавного пенсійного забезпечення тощо. Також відмічено, що прийняття законопроекту забезпечить реалізацію норми законодавства щодо адаптації законодавства України у сфері недержавного пенсійного забезпечення до законодавства ЄС, посилить захист майнових прав та інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення, сприятиме посиленню довіри громадян до недержавних пенсійних фондів та розвитку системи накопичувального пенсійного забезпечення в Україні.

Серед іншого законопроектом пропонується доповнити статтю 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення положеннями, згідно з якими встановити адміністративну відповідальність за незаконну відмову у наданні інформації та опублікуванні інформації, передбаченої Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду та не потребує внесення змін до закону про державний бюджету у поточному бюджетному періоді. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з подальшим врахуванням наведених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та інших законодавчих актів щодо недержавного пенсійного забезпечення» (реєстр. № 3058 від 11.02.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О. та Рєпіною Е.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціальних податкових режимів для міжнародних індустріальних парків» (реєстр. № 2800 від 24.01.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України та Закон України «Про індустріальні парки» новими положеннями, відповідно до яких передбачається можливість створення територіальними громадами міжнародних індустріальних парків за участю іноземних інвесторів і встановлення для них спеціальних податкових режимів. Зокрема, законопроектом пропонується:

доповнити новим терміном «міжнародний індустріальний парк» (створений і функціонуючий індустріальний парк, керуючою компанією якого є юридична особа, учасником якої є іноземний інвестор або іноземні інвестори та представницький орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, який є власником не менше 10% статутного капіталу вказаної керуючої компанії);

встановити, що представницький орган місцевого самоврядування ініціює та готує пропозиції про встановлення пільгових ставок податків (зборів) і про інші умови спеціального податкового режиму для відповідного суб’єкта господарювання. За результатами розгляду відповідної пропозиції та доданих до неї документів Кабінетом Міністрів України протягом тридцяти днів з моменту їх отримання видається постанова про встановлення спеціального податкового режиму для керуючої компанії та/або учасника міжнародного індустріального парку, або про відхилення відповідної пропозиції.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат з державного та/або інших бюджетів і не призведе до зміни показників бюджетів, водночас сприятиме створенню нових суб’єків господарювання, додаткових робочих місць та додаткових доходів до бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо, оскільки норми, що пропонуються, є адміністративними. При цьому звернуто увагу, що досвід функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні засвідчив, що надання податкових пільг окремим суб’єктам інвестиційної діяльності не призвело до певних позитивних зрушень у залученні інвестицій, тому пільговий режим оподаткування таких територій з 31 березня 2005 року було скасовано через суттєву бюджетну неефективність, викривлення конкуренції на внутрішньому ринку, певні зловживання. Загалом Мінфін не підтримує законопроект в запропонованій редакції, зауважуючи, що запровадження податкових пільг для окремих іноземних інвесторів є дискримінаційною нормою стосовно національних інвесторів, створює нерівні умови господарювання та призводить до викривлення конкурентного середовища, що протирічить основним засадам податкового законодавства України, визначеним статтею 4 Податкового кодексу України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціальних податкових режимів для міжнародних індустріальних парків» (реєстр. № 2800 від 24.01.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей легковими автомобілями (крім таксі) (реєстр. № 3009 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає адміністративну відповідальність за порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами, звільнивши автомобілі таксі від адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за порушення перевезення дітей без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки.

Реалізація таких положень законопроекту у разі його прийняття може призвести до зменшення доходів державного бюджету (від виконання штрафних санкцій). Про таке також відмічається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей легковими автомобілями (крім таксі) (реєстр. № 3009 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 2607 від 17.12.2019), внесений народним депутатом України Дмитруком А.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із запропонованими у законопроекті змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється (посилюється) адміністративна відповідальність за порушення вимог техногенної, пожежної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, невиконання приписів та постанов у сфері техногенної та пожежної безпеки у вигляді накладення штрафів:

- на громадян – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – попередження або накладення штрафу: для громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб – від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – штраф від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за завідомо неправдивий виклик аварійно-рятувального формування, поліції, екстреної медичної допомоги або аварійних служб.

Поряд з тим, змінами до Кримінального кодексу України посилюється кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог техногенної, пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі шляхом накладення штрафів від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – штраф від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років (якщо такі дії спричинили загибель двох і більше людей).

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про таке, звертає увагу, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарань.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 2607 від 17.12.2019), внесений народним депутатом України Дмитруком А.Г. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх доходів та видатків залежно від санкцій виявлені за правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 368-5 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення (реєстр. № 3007 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Кабаченком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у разі набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років.

У разі виявлення такого правопорушення та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 368-5 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення (реєстр. № 3007 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Кабаченком В.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 2669 від 23.12.2019), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність осіб за неправомірну відмову в наданні інформації, ненадання інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом збільшення розміру штрафу, що накладається на посадових осіб за вказані порушення, з двадцяти п’яти - п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п’ятдесяти - двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу зросте з 425 – 850 грн до 850 – 3 400 грн/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 2669 від 23.12.2019), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі вчинення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів (реєстр. № 2809 від 27.01.2020), поданий народним депутатом України Неклюдовим В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується виключити із статей 24, 27, 27-1, 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення положення про застосування такого адміністративного стягнення як «штрафні бали», що накладається на громадян за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, і передує накладенню штрафу за такі порушення.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів у сфері безпеки дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів (реєстр. № 2809 від 27.01.2020), поданий народним депутатом України Неклюдовим В.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адаптації законодавства України до вимог Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів та про скасування Директиви 2001/37/ЄС (реєстр. № 2719 від 11.01.2020), поданий народним депутатом України Климпуш-Цинцадзе І.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

- привести визначення термінів, наведених у законодавстві, у відповідність до Директиви 2014/40/ЄС, зокрема: визначити поняття «електронна сигарета», «заправний контейнер», «новітній тютюновий виріб»;

- заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

тютюн для перорального застосування;

сигарети, в яких показники вмісту нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1,0 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

сигарети та тютюн для самокруток з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

сигарети та тютюн для самокруток, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах;

сигарети та тютюн для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які створюють помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я, ризики або викиди, включають інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі, вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя, повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність, нагадують харчовий продукт або косметичний продукт, вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

- уповноважити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснювати облік вироблених тютюнових виробів, відстежувати обіг виробничого обладнання, руху і реалізації тютюнових виробів у режимі реального часу з використанням електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів на основі унікального ідентифікатора тютюнових виробів у вигляді буквенно-чисельних кодів;

- заборонити рекламу електронних сигарет і заправних контейнерів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту сприятиме скороченню поширеності куріння серед усіх вікових груп, і насамперед, серед молоді, дозволить обмежити доступ підлітків до електронних сигарет та зменшити рівень їх споживання, при цьому такі заходи поступово призведуть до покращення здоров’я населення та зростання тривалості життя в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету на запровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, а запровадження нових заборон та обмежень щодо споживання тютюнових виробів може призвести до зменшення їх споживання, водночас запровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів може призвести до зменшення тіньового обігу таких виробів та збільшить надходження до бюджету. При цьому, обрахувати величину впливу на бюджет від запровадження відповідних положень неможливо, оскільки відсутні розрахунки вартості запровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, а також відомості щодо впливу на кількісні показники реалізації тютюнових виробів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адаптації законодавства України до вимог Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів та про скасування Директиви 2001/37/ЄС (реєстр. № 2719 від 11.01.2020), поданий народним депутатом України Климпуш-Цинцадзе І.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення і ведення електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів залежно від вжиття податковими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цих органів, а також може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у відповідність до вимог Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року (щодо регулювання виробництва і обігу тютюну та електронних сигарет) (реєстр. № 2719-1 від 27.01.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

тютюн для перорального застосування;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

сигарети та тютюн для самокруток з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

сигарети та тютюн для самокруток, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах;

сигарети та тютюн для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

- заборонити здійснення транскордонних дистанційних продажів тютюнових виробів, електронних сигарет;

- уповноважити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснювати облік вироблених тютюнових виробів, відстежувати обіг виробничого обладнання, руху і реалізації тютюнових виробів з використанням електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів на основі унікального ідентифікатора тютюнових виробів;

- передбачити фінансові санкції у вигляді штрафі за порушення порядку введення в обіг новітніх тютюнових виробів, електронних сигарет і заправних контейнерів у розмірі 100% вартості введених в обіг виробів, але не менше 150 тис. гривень;

- заборонити рекламу електронних сигарет і заправних контейнерів;

- передбачити адміністративну відповідальність за:

випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень, електронних сигарет і заправних контейнерів шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства електронних сигарет і заправних контейнерів шляхом накладення штрафу на громадян від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами – від 100 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту дозволить завершити запровадження в Україні європейської моделі регулювання питань зменшення споживання тютюнових виробів, особливо серед молоді, що сприятиме скороченню поширеності куріння серед населення, та поступово призведе до покращення здоров’я людей.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету на запровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, а запровадження нових заборон та обмежень щодо споживання тютюнових виробів може призвести до зменшення їх споживання, водночас запровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів може призвести до зменшення тіньового обігу таких виробів та збільшить надходження до бюджету. Крім того, законопроектом пропонується запровадити штрафні санкції, надходження від яких будуть спрямовуватися до бюджету. Однак відмічено, що обрахувати величину впливу на бюджет від запровадження відповідних положень неможливо, оскільки відсутні розрахунки вартості запровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, а також відомості щодо впливу на кількісні показники реалізації тютюнових виробів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у відповідність до вимог Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року (щодо регулювання виробництва і обігу тютюну та електронних сигарет) (реєстр. № 2719-1 від 27.01.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення і ведення електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів залежно від вжиття податковими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цих органів, а також може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо упорядкування умов грошового забезпечення окремих категорій осіб) (реєстр. № 2750 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Гончаренком О.О. та іншими.

Відмітили:

Проектом закону передбачається:

визначити розміри посадових окладів та інші умови оплати праці керівників, їх заступників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі;

встановити розміри посадових окладів та інші умови оплати праці для Прем’єр-міністра України і інших членів Уряду, керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників (наприклад: для інших членів Уряду розмір посадового окладу становитиме 10,5 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тобто 22071 грн (виходячи з розміру вказаного прожиткового мінімуму 2102 грн), що більш ніж вдвічі менше проти розміру посадового окладу, який визначається для таких посадових осіб згідно з діючими умовами (56100 грн або 5 розмірів середньомісячної заробітної плати за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними – 11220 грн за ІV квартал 2019 року).

Також, проектом закону пропонується зменшити розміри посадових окладів для прокурорів та працівників Державного бюро розслідувань (наприклад: для прокурорів з 15 до 10 і для слідчих, оперуповноважених органу Державного бюро розслідувань – з 20 до 9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року).

Поряд з цим, законопроектом передбачається зменшити для вищевказаних категорій державних службовців розмір премії – з 30% до 10% посадового окладу /водночас, згідно із статтею 50 Закону України «Про державну службу» загальний розмір премій, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік/.

Згідно із законопроектом, відповідний Закон набиратиме чинності з 1 липня 2020 року.

Запропонована законодавча ініціатива, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, може сприяти зменшенню видатків державного бюджету на оплату праці членів Уряду, керівників центральних органів виконавчої влади, прокурорам та працівникам Державного бюро розслідувань.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів, при цьому відмічено, що визначення умов оплати праці членів Уряду та керівників центральних органів виконавчої влади, їх заступників не відповідає статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 19.09.2019 № 117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» щодо віднесення до основних повноважень Кабінету Міністрів України визначення умов оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів.

З огляду на це, Міністерство фінансів України не підтримує законопроект за реєстр. № 2750.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо упорядкування умов грошового забезпечення окремих категорій осіб) (реєстр. № 2750 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Гончаренком О.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (оптимізуючи видатки державного бюджету на оплату праці членів Уряду, керівників центральних органів виконавчої влади, прокурорів та працівників Державного бюро розслідувань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинність у термін, визначений автором законопроекту.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони сепаратних переговорів з представниками держави агресора (реєстр. № 2612 від 17.12.2019), поданий народними депутатами України Вакарчуком С.І., Потураєвим М.Р., Осадчуком А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, спрямований на криміналізацію сепаратних переговорів з представниками держави-агресора, а також притягнення до відповідальності тих медіа, які поширюють інформацію, що посягає на територіальну цілісність і суверенітет України або виправдовує агресію проти України чи окупацію її території.

Для реалізації такої мети пропонуються зміни до Кримінального кодексу України, законів Украі?ни «Про Службу безпеки Украі?ни» та «Про телебачення і радіомовлення».

Згідно із змінами до Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за державну зраду, вчинену шляхом вступу, без належного уповноваження органів державної влади України, у переговори з питань внутрішньої, зовнішньої політики України з посадовими особами іноземної держави, визнаною Верховною Радою України агресором, у вигляді позбавленням волі на строк від тринадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Застосування зазначених положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони сепаратних переговорів з представниками держави агресора (реєстр. № 2612 від 17.12.2019), поданий народними депутатами України Вакарчуком С.І. Потураєвим М.Р., Осадчуком А.П., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2711-1 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та «Про захист прав споживачів», згідно з якими, зокрема, передбачається:

уточнити визначення деяких термінів;

скасувати положення щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також механізму компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг) /так званий «кешбек»/;

пом’якшити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій

скасувати або уточнити окремі положення, які передбачають розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме недопущенню нівелювання спрощеної системи оподаткування за наслідком збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, а також сприятиме подальшому розвитку системи спрощеного оподаткування, запровадженої свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, подолання тіньової економіки тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів. Крім того, на думку Мінфіну, передбачена законопроектом відміна механізму «кешбек» не лише не матиме заявленого позитивного ефекту, а й знизить рівень захисту прав споживачів шляхом відміни можливості контролю з боку суспільства за дотриманням суб’єктами господарювання обов’язку щодо видачі розрахункових документів, які підтверджують здійснення розрахункових операцій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що підпунктом 6 пункту 2 частини першої розділу І законопроекту /зміни до статті 2/ пропонується уточнити визначення терміну «фінансова санкція» (грошова сума, що стягується за порушення вимог Закону з суб’єктів господарювання до відповідного бюджету), передбачивши стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Закону з суб’єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету. Однак пунктом 14 частини першої розділу І законопроекту /зміни до статті 25 Закону/ передбачається встановити, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами доходів і зборів рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Разом з тим, відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених частиною третьою цієї статті, частиною першою статті 64, частиною першою статті 66 та частиною першою статті 69 цього Кодексу) належать до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, законодавча пропозиція щодо стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Закону з суб’єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України та статті 25 Закону, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України. Крім того, загалом питання зарахування доходів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр. № 2711-1 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 6 пункту 2 частини першої розділу І законопроекту (щодо змін до статті 2 Закону в частині уточнення визначення терміну «фінансова санкція»), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (насамперед, пункту 23 частини другої статті 29), а порушене у зазначеному підпункті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 9.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи (реєстр. № 2782 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В., Совою О.Г. та Колісник А.С.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи за реєстр. № 2782 /далі – законопроект/.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою приведення понятійного апарату Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ у відповідність до чинної системи органів державної влади, а саме змін у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну митну та державну податкову політику, у зв’язку з розмежуванням функцій Державної фіскальної служби України /далі – ДФС/ та створенням Державної митної служби України /далі – Держмитслужба/ і Державної податкової служби України /далі – ДПС/.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу, відповідно до яких слова «органи доходів і зборів» у відповідному відмінку передбачається замінити словами «податкові органи» /зміни до частин дев’ятої, десятої, одинадцятої і тринадцятої статті 17, частини другої статті 50 і частини другої статті 64 Кодексу/ та «митні органи» /зміни до пункту 38 частини другої статті 29 Кодексу/ у відповідному відмінку.

Законопроект є похідним від прийнятого Верховною Радою України Закону України від 14.01.2020 р. № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи», яким серед іншого у низці законодавчих актів України здійснено заміну терміну «органи доходів і зборів» термінами «митні органи» чи «податкові органи» залежно від контексту.

Законодавчому врегулюванню даного питання передували ряд рішень Уряду. Насамперед, йдеться про Постанову Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1200 (із змінами) «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», якою утворено ДПС та Держмитслужбу, реорганізувавши ДФС шляхом поділу, а також установлено, що:

– ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

– Держмислужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства;

– ДПС та Держмислужба є правонаступниками майна, прав та обов’язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності;

– ДФС продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення ДПС, Держмитслужби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;

– підрозділи податкової міліції у складі ДФС продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення вищезгаданого центрального органу виконавчої влади.

При цьому положення про ДПС та про Держмитслужбу затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (із змінами) «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України».

Довідково варто звернути увагу, що у положеннях Кодексу, до яких передбачені законопроектом зміни, спочатку (у первинній редакції) застосовувалися терміни «податкові органи» («органи державної податкової служби») і «митні органи» у відповідному відмінку і числі, які були замінені терміном «органи доходів і зборів» згідно із Законом України від 16.05.2013 р. № 242-VII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку із створенням органів доходів і зборів». На той час зазначене було пов’язано з утворенням Міністерства доходів і зборів України шляхом реорганізації ДПС та Держмитслужби (згідно з указами Президента України від 24.12.2012 р. № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» і від 18.03.2013 р. № 141 «Про Міністерство доходів і зборів України»), а пізніше утворенням ДФС, реорганізувавши таке Міністерство шляхом перетворення (згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» і № 236 «Про Державну фіскальну службу України»).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту /лист від 11.03.2020 р. № 16/3-232/2782 (59486)/ зазначає, що розглянувши законопроект, не заперечує щодо запропонованих змін, враховуючи, зокрема, й те, що аналогічні зміни до низки законодавчих актів вже внесено Законом України від 14.01.2020 р. № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи».

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту /лист від 07.02.2020 р. № 35110-03-2/4038/ зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на показники бюджетів і не потребує додаткових витрат з державного бюджету, та не має зауважень щодо розгляду законопроекту.

На час розгляду законопроекту до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Завершуючи доповідь щодо законопроекту, заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. внесла пропозицію підтримати рішення Комітету згідно з проектом ухвали, підготовленим у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме рекомендувати Верховній Раді законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Затим в режимі відеоконференції директор Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Романюк Ю.П. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. поінформували, що відповідно Мінфін і Рахункова палата не мають зауважень щодо розгляду законопроекту, оскільки він містить технічні зміни.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію, озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи (реєстр. № 2782 від 17.01.2020 р.), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В., Совою О.Г. та Колісник А.С., за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. Різне.

СЛУХАЛИ:

Повідомлення щодо публічного представлення Міністерством фінансів України звіту про виконання Державного бюджету України за 2019 рік.

Відмітили:

Нормами абзаців першого і другого частини п’ятої статті 28 Бюджетного кодексу України передбачено, що:

– інформація про виконання Державного бюджету України підлягає обов’язковій публікації не пізніше 1 березня року, що настає за роком звіту, в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр»;

– Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) до 20 березня року, що настає за звітним, здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, в якому беруть участь уповноважені представники Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), Рахункової палати, а інформація про час і місце публічного представлення публікується разом із звітом про виконання Державного бюджету України.

Відповідно до таких норм Мінфіном надіслано Комітету запрошення взяти участь уповноважених представників Комітету у публічному представленні звіту про виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік, яке відбудеться 20 березня 2020 року у приміщенні Мінфіну /копію листа Мінфіну від 17.03.2020 р. № 04210-09-2/8294 роздано народним депутатам України – членам Комітету/. Разом з тим, Мінфіном додатково повідомлено /копію листа Мінфіну від 18.03.2020 р. № 04210-09-2/8476 роздано народним депутатам України – членам Комітету/, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.03.2020 р. № 215) Мінфін проведе публічне представлення такого звіту в інтерактивному режимі, інформацію щодо чого буде розміщено разом з відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Поряд з тим, на виконання вищезазначених норм у газеті «Урядовий кур’єр» від 27.02.2020 р. № 38 опубліковано інформацію Мінфіну про виконання Державного бюджету України за 2019 рік /копію такої інформації роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Загалом Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів – членів Комітету про дане питання та запропонував зазначені матеріали взяти до відома і врахування в роботі.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

01 листопада 2024 14:27

Комітет Верховної Ради України