Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №34 від 24 квітня 2020 року

 

 

 

10 год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 30 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Батенко Т.І., Борт В.П., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Король Л.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Рибчинська Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Різне. Організаційне питання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" щодо надання можливості приватизації житлового фонду, що не перебуває в комінальній власності" (реєстр. № 3031 від 07.02.2020, народний депутат України Шевченко Є.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підслідності окремих кримінальних правопорушень Державному бюро розслідувань (реєстр. № 3128 від 26.02.2020, народний депутат України Ткаченко О.М. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про мораторій на забудову та зміну цільового призначення земель природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного призначення, а також земель оздоровчого та рекреаційного призначення в місті Одеса" (реєстр. № 3022 від 06.02.2020, народні депутати України Дмитрук А.Г., Леонов О.О. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (щодо обов'язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі)" (реєстр. № 3112 від 21.02.2020, народні депутати України Діденко Ю.О., Гетманцев Д.О., Костін А.Є. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо здійснення ефективного парламентського контролю та забезпечення членства народного депутата України у двох Тимчасових слідчих комісіях Верховної Ради України)" (реєстр. № 3036 від 07.02.2020, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" щодо запровадження єдиного рахунку (квитанції) за сплату послуги з постачання та розподілу природного газу (реєстр. № 3028 від 06.02.2020, народні депутати України Мінько С.А., Рубльов В.В., Яцик Ю.Г.);

1.1.7. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (реєстр. № 0032 від 31.01.2020, Президент України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення додержання державних гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ" (реєстр. № 3118 від 24.02.2020, народні депутати України Васильченко Г.І., Лозинський Р.М. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та інших законів України щодо узгодження термінів та уточнення окремих норм" (реєстр. № 2830 від 03.02.2020, народний депутат України Горбенко Р.О.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо встановлення альтернативної підсудності справ, учасники яких проживають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" (реєстр. № 3048 від 10.02.2020, народні депутати України Горбенко Р.О., Тарасенко Т.П.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" щодо забезпечення особистого голосування на засіданнях комітетів Верховної Ради України" (реєстр. № 3004 від 04.02.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Пузійчук А.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про приведення у відповідність до Конституції України положень статті 161 Кримінального кодексу України щодо забезпечення рівноправності громадян" (реєстр. № 3111 від 21.02.2020, народний депутат України Володіна Д.А. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права на правосудний вирок особам, які до набрання чинності цим Кодексом були засудженні до покарання у вигляді довічного позбавлення волі)" (реєстр. № 3078 від 18.02.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" щодо вимог до помічників-консультантів" (реєстр. № 2832 від 03.02.2020, народний депутат України Стріхарський А.П.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання героїзації військових злочинців та легалізації нацизму" (реєстр. № 2797 (доопрац.) від 03.02.2020, народний депутат України Бужанський М.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження дієвого механізму відповідальності постачальників природного газу за обмеження (припинення) постачання природного газу споживачам та відповідальності виконавців комунальних послуг за ненадання комунальних послуг, надання їх не в повному обсязі або невідповідної якості" (реєстр. № 2818 від 29.01.2020, народні депутати України Батенко Т.І., Констанкевич І.М., Балога В.І.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень військово-цивільних адміністрацій з питань переведення дачних і садових будинків в жилі будинки" (реєстр. № 3050 від 10.02.2020, народні депутати України Шахов С.В., Вельможний С.А., Сухов О.С.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та управління проблемною заборгованістю державних банків" (реєстр. № 2272 (доопрац.) від 30.10.2019, народні депутати України Мовчан О.В., Мотовиловець А.В.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"" (реєстр. № 3115 від 24.02.2020, народні депутати України Третьякова Г.М., Струневич В.О. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до частини восьмої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо забезпечення свободи слова та вираження поглядів" (реєстр. № 3079 від 18.02.2020, народний депутат України Шуфрич Н.І.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку діяльності третейських судів та підвищення відповідальності третейських суддів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)" (реєстр. № 3045-1 від 26.02.2020, народний депутат України Кулініч О.І. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав)" (реєстр. № 3104 від 21.02.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення доповнення до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо конкретизації осіб, які мають належати до військовослужбовців" (реєстр. № 3095 від 20.02.2020, народні депутати України Цимбалюк М.М., Дубіль В.О.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку із реформою прокуратури та змінами у системі судоустрою України" (реєстр. № 3194 від 10.03.2020, Президент України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з новою редакцією Закону України "Про Службу безпеки України"" (реєстр. № 3197 від 10.03.2020, Президент України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133 від 28.02.2020, народні депутати України Гончаренко О.О., Славицька А.К., Лубінець Д.В., Ніколаєнко А.І.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення механізмів протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-1 від 12.03.2020, народний депутат України Юрчишин Я.Р.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції та посилення дисципліни в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-2 від 12.03.2020, народний депутат України Васильченко Г.І.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-3 від 12.03.2020, народний депутат України Василенко Л.В.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-4 від 12.03.2020, народний депутат України Устінова О.Ю.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-5 від 13.03.2020, народний депутат України Стефанишина О.А.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення дієвості протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-6 від 13.03.2020, народний депутат України Піпа Н.Р.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-7 від 13.03.2020, народний депутат України Осадчук А.П.);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення механізмів протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-8 від 13.03.2020, народний депутат України Совсун І.Р.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії корупції та посилення законності в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-9 від 13.03.2020, народний депутат України Цабаль В.В.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-10 від 13.03.2020, народний депутат України Железняк Я.І.);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо уточнення вимог до подання кандидатами на виборні посади декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (реєстр. № 3029 від 06.02.2020, народні депутати України Мінько С.А., Мезенцева М.С., Яцик Ю.Г., Рубльов В.В.);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо приведення цього закону у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України)" (реєстр. № 3180 від 05.03.2020, народні депутати України Качура О.А., Дубінський О.А.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо приведення у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України)" (реєстр. № 3180-1 від 13.03.2020, народний депутат України Осадчук А.П.);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України (щодо приведення цього закону у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України)" (реєстр. № 3180-2 від 16.03.2020, народний депутат України Железняк Я.І.);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо посилення незалежності Національного антикорупційного бюро України)" (реєстр. № 3180-3 від 16.03.2020, народний депутат України Устінова О.Ю.);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із ратифікацією Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року" (реєстр. № 3120 від 24.02.2020, народний депутат України Василевська-Смаглюк О.М.);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення рівномірного навантаження на суддів Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду" (реєстр. № 3101 від 21.02.2020, народні депутати України Бабій Р.В., Ватрас В.А. та інші);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (щодо забезпечення умов для здачі крові незалежно від місця реєстрації донора)" (реєстр. № 3164 від 04.03.2020, народний депутат України Ляшенко А.О.).

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки)" (реєстр. № 2761 (доопрац.) від 11.03.2020, народні депутати України Шахов С.В., Вельможний С.А., Сухов О.С.).

1.1.46. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Білорусь про реадмісію" (реєстр. № 0037 від 24.02.2020, Президент України).

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей оплати банківських послуг із приймання і перерахування коштів за житлово-комунальні послуги" (реєстр. № 3088 від 19.02.2020, народні депутати України Пуртова А.А., Северин С.С.);

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України" (реєстр. № 3195 від 10.03.2020, народні депутати України Лозинський Р.М., Безгін В.Ю., Клочко А.А., Юрчишин Я.Р. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня соціального захисту дітей війни (реєстр. № 3025 від 06.02.2020), поданий народним депутатом України Шевченком Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається встановлення додаткових соціальних гарантій дітям війни, шляхом надання їм права на:

безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання;

безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) та забезпеченням санаторно-курортним лікуванням на пільгових умовах в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;

25-відсоткову знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах середніх норм споживання (без врахування рівня доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців);

надбавку до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту «в» пункту 8, підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на санаторно-реабілітаційну допомогу, житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів. Тому, запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідних пільг, потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на його реалізацію необхідно 121 млн грн. Водночас, за прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України виконання законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у сумі 7 млрд грн на рік та не буде забезпечене фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня соціального захисту дітей війни (реєстр. № 3025 від 06.02.2020), поданий народним депутатом України Шевченком Є.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо врегулювання цін на лікарські засоби) (реєстр. № 2735 від 14.01.2020), внесений народним депутатом України Костюком Д.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується доповнити новими положеннями:

Закон України «Про лікарські засоби, визначивши, що граничні постачальницько-збутові та торговельні (роздрібні) надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що реалізуються в Україні, встановлюються Кабінетом Міністрів України, і не можуть перевищувати 7 та 15% відповідно від оптово-відпускної (для постачально-збутових надбавок) та закупівельної (для торговельних надбавок) ціни лікарських засобів і виробів медичного призначення;

Закон України «Про ціни і ціноутворення», встановивши, що обмеження щодо встановлення розміру граничних торговельних надбавок (націнок) на лікарські засоби та вироби медичного призначення можуть встановлюватись законами України.

З приводу таких змін у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства фінансів України зазначається, що з огляду на вимоги Конституції України та законів України постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби» від 17.10.2008 № 955 (із змінами) встановлені граничні постачальницько-збутові надбавки, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки з урахуванням податків:

– на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), не вище ніж 10 та 25 відсотків відповідно;

– на лікарські засоби, (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;

– на лікарські засоби, відпущені за електронними рецептами, які підлягають реімбурсації, у розмірі 10 та 15 відсотків відповідно.

Таким чином, законопроектом пропонується встановити максимальний граничний розмір постачальницько-збутової надбавки на всі лікарські засоби і вироби медичного призначення, що реалізуються в Україні, нижчий на 3 відсотки, ніж це передбачено чинним законодавством на лікарські засоби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, та ті, які підлягають реімбурсації. При цьому граничний розмір торговельної (роздрібної) надбавки пропонується встановити на 5 відсотків вищий, ніж передбачено постановою № 955 для лікарських засобів, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту відмічається:

зважаючи на застосовані розміри зазначених надбавок, реалізація законопроекту може призвести як до економії бюджетних коштів, так і може потребувати додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів;

відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки впливу законопроекту на показники бюджету (зокрема, не надано даних щодо кількості та середньої вартості лікарських засобів та медичних виробів, що придбаваються за бюджетні кошти, середнього розміру надбавок, що встановлюється на такі лікарські засоби та медичні вироби, та загального обсягу лікарських засобів і медичних виробів, що реалізуються в Україні).

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо врегулювання цін на лікарські засоби)» (реєстр. № 2735 від 14.01.2020), внесений народним депутатом України Костюком Д.С., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення або збільшення видатків залежно від кількості та вартості лікарських засобів і медичних виробів, які придбаваються за бюджетні кошти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (реєстр. № 3032 від 07.02.2020), поданий народними депутатами України Павлішем П.В., Божиком В.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачається встановити, що судді, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» /довідково: відповідно до чинних положень частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII – щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді/.

Крім того, пропонується врегулювати питання порядку видачі документів, які стосуються перерахунку щомісячного довічного грошового утримання або пенсійних платежів суддів, які вийшли у відставку або на пенсію з судів, що були ліквідовані.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Проте, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів. Зазначається, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки державного бюджету на реалізацію положень запропонованої законодавчої пропозиції складуть біля 2,6 млрд гривень на рік, джерела покриття яких відсутні.

Також у висновку Міністерства фінансів України зауважується, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (реєстр. № 3032 від 07.02.2020), поданий народними депутатами України Павлішем П.В., Божиком В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування (реєстр. № 2683-1 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується:

надати повноваження Кабінету Міністрів України здійснювати управління пенсійними активами Накопичувального фонду відповідно до його рішень протягом п’яти років з дня запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування (після п’яти років можлива участь компаній з управління активами, що обираються за результатом конкурсу);

здійснювати інвестування пенсійних активів протягом п’яти років діяльності Накопичувального фонду виключно у придбання державних цінних паперів;

встановити, що забезпечення повернення коштів Накопичувального фонду гарантуватиметься державою шляхом визначення у законі про державний бюджет на відповідний рік видатків на покриття можливих втрат у сумі, не меншій прогнозній вартості активів Накопичувального фонду на кінець планового року;

визначити передумови для перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду тощо.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів видатків, які будуть покриватися за рахунок коштів державного бюджету, та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також відмічено Міністерством фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на видаткову частину державного бюджету в поточному бюджетному періоді, а також висловлює зауваження щодо суті законопроекту, а саме:

запровадження механізму гарантування державою внесків до накопичувальної системи нівелює концепцію такої системи та перекладає відповідальність суб’єктів накопичувальної системи на державу з огляду на те, що метою накопичувальної системи пенсійного страхування є можливість отримувати після досягнення пенсійного віку громадянами додаткові пенсійні виплати за рахунок внесків до накопичувальної системи;

законодавча пропозиція щодо заборони переходу на сплату внесків до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування осіб, які стали учасниками накопичувальної системи державного пенсійного страхування, може призвести до зменшення надходжень солідарної системи та розбалансування бюджету Пенсійного фонду України і, як наслідок, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України;

пропозиція щодо визначення зберігачем коштів Накопичувального пенсійного фонду виключно державними банками не може бути реалізована з огляду на вимоги пункту 5 статті 116 Конституції України (встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності та здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону) та Оновлених Засад стратегічного реформування державного банківського сектору (стратегічні принципи), схвалених Урядом в лютому 2018 року (встановлено, що ключовим завданням держави є забезпечення функціонування надійної та конкурентної банківської системи, переважна частка якої в середньостроковій перспективі знаходитиметься в приватній власності).

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування (реєстр. № 2683-1 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо відновлення справедливих соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи)» (реєстр. № 2827 від 31.01.2020), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Лунченком В.В., Шаховим С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема у частині:

відновлення ряду компенсацій, пільг та грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, із забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб 2 та 3 категорії; безоплатного придбання ліків та зубопротезування, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, відшкодування 50% вартості палива особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, звільнення від плати за землю для осіб 4 категорії;

відновлення надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи, безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад, щомісячні виплати для дітей шкільного віку, дітей, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні заклади, щорічне безоплатне санаторно-курортне оздоровлення;

відновлення виплати грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і підсобного господарства та доплат громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення;

скасування залежності розміру таких компенсацій та пільг від середньомісячного сукупного доходу сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців;

врегулювання питання щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у повному обсязі незалежно від іншого виду доходів;

відновлення норми щодо збереження за працівниками середньої заробітної плати та стажу роботи при звільненні у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням.

Серед іншого, у пункті 2 «Прикінцевих положень» законопроекту визначено доручити Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачити видатки на забезпечення виконання положень цього законопроекту.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наданого суб’єктами законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до цього законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у обсязі понад 1 млрд гривень.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що за орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту у частині надання пільг та компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватиме щорічно в умовах 2020 року додатково з державного бюджету близько 12 млрд гривень, джерел покриття яких суб’єктами законодавчої ініціативи не визначено.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Загалом Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту наголошує, що питання надання соціальних гарантій громадянам, у тому числі тим, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має вирішуватись комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпеченням своєчасності і повноти фінансового забезпечення раніше прийнятих рішень щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо відновлення справедливих соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи)» (реєстр. № 2827 від 31.01.2020), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Лунченком В.В., Шаховим С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на забезпечення соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та може призвести до втрат надходжень місцевих бюджетів від плати за землю у зв’язку із наданням пільг вказаних особам). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо працевлаштування молоді)» (реєстр. № 2406 (доопрац.) від 30.01.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до яких для працевлаштування молоді підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 10 осіб встановлюється квота у розмірі 30% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

У свою чергу, законопроект передбачає збільшення періоду (від 2 до 5 років), протягом якого роботодавцю щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (визначені частиною першою статті 14 цього Закону, крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14, та яким надано статус безробітного). При цьому така компенсація згідно з нормами вказаного Закону виплачується за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, а отже не матиме впливу на показники державного бюджету.

Однак, реалізація вказаної норми законопроекту створить додаткове навантаження на зазначені Фонди. При цьому, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що за оперативними даними у 2019 році на зазначену мету з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття було спрямовано 148,5 млн гривень, при чому вказана сума щорічно зростає через підвищення розміру мінімальної та середньої заробітної плати.

При цьому, слід врахувати, що Фондом соціального захисту інвалідів заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю здійснюються як із загального, так і спеціального фондів державного бюджету /відповідно до пункту 13-2 частини третьої статті 29 та пункту 20 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України/. За умови недостатності коштів для здійснення Фондом соціального захисту інвалідів вказаних заходів за рахунок надходжень до цього Фонду, може виникнути необхідність збільшення обсягу витрат цього Фонду за загальним фондом державного бюджету.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується врегулювати питання відповідальності за порушення законодавства про зайнятість населення шляхом суттєвого підвищення штрафів (майже у 10 разів) за таке порушення, а саме з 2 – 10-ти кратного до 20 – 100 кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення правопорушення /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати – 4723 гривень, встановленого з 1 січня 2020 року відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розмір штрафів становитиме від 94 460 до 475 300 гривень/.

При цьому законопроектом визначено, що суми усіх штрафів зараховуються до бюджету Фонду і використовуються виключно для створення нових робочих місць для молоді /відповідно до діючої редакції Закону частина сплачених штрафів зараховується до вказаного Фонду, а частина – до державного бюджету/. Відтак реалізація відповідного положення законопроекту призведе до зменшення надходжень державного бюджету.

З огляду на зазначене, Мінфін відмічає, що за даними Держпраці, протягом 2019 року державними інспекціями праці накладено штрафні санкції на загальну суму 1 199,4 тис. гривень, у тому числі 874,5 тис. гривень надійшло до державного бюджету. Тому, зважаючи на запропоноване законопроектом збільшення розмірів деяких штрафів у 10 разів та повне їх зарахування до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, втрати доходів державного бюджету можуть скласти близько 8 млн гривень.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Загалом Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект потребує здійснення детальних обґрунтувань щодо доцільності та економічного ефекту запропонованих змін і висловлює позицію щодо непідтримки законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про зайнятість населення» (щодо працевлаштування молоді)» (реєстр. № 2406 (доопрац.) від 30.01.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету та може потребувати збільшення витрат загального фонду державного бюджету на соціальний захист інвалідів), а також створить додаткове навантаження на Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3106 від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Лічман Г.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України пропонується в разі навчання підопічного в закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти продовжити термін піклування до двадцяти трьох років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване продовження терміну виплати соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 100 млн грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, про що зазначається у його експертному висновку до даного законопроекту. При цьому Мінфін, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зауважує, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3106 від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Лічман Г.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо поширення чинності цього Закону на інвалідів з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони – загони спецзахисту підвищеної готовності Чернігівської, Київської та Житомирської областей, а також на сім’ї осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (загони спецзахисту підвищеної готовності вищеназваних областей) (реєстр. № 3094 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається поліпшити рівень соціального захисту інвалідів з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (загони спеціального захисту підвищеної готовності Чернігівської, Київської та Житомирської областей, які були направлені для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 01.05.1986 № 3/199), які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а також сімей осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (загони спеціального захисту підвищеної готовності вищеназваних областей).

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на зазначену мету, про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. За попередніми розрахунками Мінфіну додаткові витрати на реалізацію положень законопроекту можуть становити близько 25 млн грн на рік.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо поширення чинності цього Закону на інвалідів з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони – загони спецзахисту підвищеної готовності Чернігівської, Київської та Житомирської областей, а також на сім’ї осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (загони спецзахисту підвищеної готовності вищеназваних областей) (реєстр. № 3094 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення дієвого механізму надання державної допомоги сім’ям з дітьми (реєстр. № 3124 від 25.02.2020), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Констанкевич І.М. та Балогою В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити, що при визначенні середньомісячного сукупного доходу сім’ї, який враховується для надання окремих пільг сім’ям з дітьми, до сукупного доходу сім’ї пільговика не включаються нараховані соціальні допомоги на дитину, зокрема, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини, допомога на дітей одиноким матерям (батькам), допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога при усиновленні дитини, тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Слід зазначити, що державна допомога сім’ям з дітьми згідно із статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, впровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на надання допомоги сім’ям з дітьми, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення дієвого механізму надання державної допомоги сім’ям з дітьми (реєстр. № 3124 від 25.02.2020), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Констанкевич І.М. та Балогою В.І., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» (реєстр. № 3059 від 11.02.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті, метою якого згідно з пояснювальною запискою є легалізація лобістської діяльності в Україні, виведення з тіні діяльності лобістів, знищення корупційних ризиків на всіх щаблях взаємодії представників органів державної влади з представниками різних соціальних груп та інтересів, серед іншого пропонується визначити предмет лобістської діяльності, суб’єктів лобіювання, їх права, обов’язки та механізм діяльності, а також створити електронний реєстр суб’єктів лобіювання, держателем якого є Міністерство юстиції України, та надати можливість безоплатно будь-кому отримувати інформацію про їх діяльність.

При цьому у статті 14 законопроекту встановлюється, що будь-яка організація, яка займається лобістською діяльністю, лобіст, не має права на отримання державних коштів у вигляді премії, гранту або позики.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначено, що створення та супроводження програмного забезпечення електронного реєстру суб’єктів лобіювання потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, однак законопроектом не визначено джерел і порядку фінансування заходів із створення та ведення зазначеного реєстру.

До законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи також не надано належне фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію  законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» (реєстр. № 3059 від 11.02.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Власенком С.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини (реєстр. № 2771 від 17.01.2020), внесений народними депутатами України Ткаченком О.В., Констанкевич І.М., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Як зазначається у пояснювальній записці у законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про культуру», «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про засади державної регіональної політики», «Про державні цільові програми», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про авторське право і суміжні права», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» пропонується імплементувати положення Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, передбачивши серед іншого:

включення охорони нематеріальної культурної спадщини до пріоритетів державної політики у сфері культури та освіти;

залучення до охорони нематеріальної культурної спадщини місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;

створення дієвих механізмів забезпечення життєздатності нематеріальної культурної спадщини України та підвищення обізнаності про неї;

захисту нематеріальної культурної спадщини від недобросовісного використання.

При цьому, розробники законопроекту, зазначаючи, що реалізація запропонованих положень буде відбуватися у межах видатків, передбачених державному та місцевих бюджетах, вбачають у разі прийняття закону можливість збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів за рахунок підсилення туристичної привабливості регіонів та розвитку етнографічного туризму, через розвиток підприємництва, побудованого на традиційних ремеслах, через збільшення зайнятості населення тощо.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, мотивуючи тим, що його реалізація потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, зокрема на:

створення та ведення Національного реєстру ефективних практик нематеріальної культурної спадщини України;

створення та забезпечення діяльності спеціального компетентного органу з охорони нематеріальної культурної спадщини; 

створення окремих місцевих програм охорони нематеріальної культурної спадщини; 

створення та забезпечення діяльності центрів нематеріальної культурної спадщини в складі базової мережі закладів культури;

виплату працівникам культурно-просвітницьких центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; 

надання фінансової підтримки для проведення заходів з охорони нематеріальної культури спадщини щодо елементів нематеріальної культурної спадщини, що внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та практик нематеріальної культурної спадщини, що внесені до Національного реєстру ефективних практик нематеріальної культурної спадщини України тощо.

Водночас, визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливлене відсутністю вихідних даних, а саме щодо умов надання фінансової підтримки для проведення заходів з охорони нематеріальної культурної спадщини та кількість елементів і практик нематеріальної культурної спадщини, яким може надаватися така підтримка; площі, вартості комунальних послуг та послуг з охорони приміщень, в яких планується розмістити, новостворені орган охорони нематеріальної культурної спадщини, штатної чисельності, умов оплати праці спеціалістів; кількості та вартості комп’ютерного та іншого обладнання, умов вартості їх обслуговування, вартості меблів, а також малоцінних необоротних матеріальних активів. 

Відтак, у порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем опублікування/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини (реєстр. № 2771 від 17.01.2020), внесений народними депутатами України Ткаченком О.В., Констанкевич І.М., Потураєвим М.Р. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» щодо забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій (реєстр. № 2773 від 17.01.2020), внесений народними депутатами України Герегою О.В., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити статтю 15, частину другу статті 25 Закону України «Про оренду землі» новими положеннями, встановивши що у разі передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орендар зобов’язаний буде здійснювати інвестиції у розвиток відповідної територіальної громади згідно з укладеною з органом місцевого самоврядування угодою про соціально-економічне та культурне партнерство. Розмір та умови таких інвестицій встановлюватимуться в угоді між орендарем та органом місцевого самоврядування, однак їх річна сума в грошовому еквіваленті має складати 3 відсотка від нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки за кожну одиницю площі.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту прийняття таких положень може сприяти зміцненню місцевих бюджетів, обсяг якого залежатиме від місця розташування орендної земельної ділянки, її площі та призначення, та також строку оренди (для прикладу згідно з даними довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020 розміщеного на офіційному вебсайті Держгеокадастру, з розрахунку оренди одного гектара відповідної площі земельних ділянок, плата може в середньому орієнтовно становити від 46,74 грн/га (на прикладі для пасовищ у Вінницькій області) до 2 224,33 грн/га (на прикладі для багаторічних насаджень в Черкаській області).

Поряд з тим, згідно із змінами до розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» пропонується надати право орендодавцям земельних ділянок протягом дванадцяти місяців з дня скасування заборони на відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства перегляду розміру орендної плати або розірвати достроково договір оренди та без обмежень продати належну їм ділянку.

Реалізація такого положення законопроекту за орієнтованими розрахунками Мінфіну може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів загалом на суму 4 937 млн грн, з них від сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) 1 234,25 млн грн державного бюджету та 3 702,75 млн грн місцевих бюджетів, а також 411,4 млн грн військового збору до державного бюджету (зазначені розрахунки Мінфіном здійснено за даними 2018 року).

Крім того, Мінфін звертає увагу, що відповідно до пункту 172.1 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується, а тому, в більшості випадків, у разі реалізації власниками землі (орендодавцями) права дострокового за власною ініціативою та в односторонньому порядку припинення договорів землі з подальшим відчуженням такої землі ПДФО та військовий збір сплачуватись не будуть.

Загалом Мінфін, зазначаючи, що законопроект має вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від конкретної кількості та умов заключених і припинених договорів оренди землі, а також здійснення відповідних інвестицій. Однак, відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном загальної вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відтак, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи  до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань, а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем опублікування/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» щодо забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій (реєстр. № 2773 від 17.01.2020), внесений народними депутатами України Герегою О.В., Міньком С.А. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення доходів таких бюджетів та збільшення доходів місцевих бюджетів залежно від здійснюваних операцій за договорами оренди землі). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо імплементації норм Конституції України та рекомендацій Венеційської комісії) (реєстр. № 3077-1 від 18.02.2020), внесений народними депутатами України Волошиним О.А. та Бужанським М.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті пропонується доповнити статтю 7 Закону України «Про освіту» положеннями щодо державних гарантій на право здобуття освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти у державних та комунальних закладах освіти мовами корінних народів або національних меншин України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів.

Водночас, з огляду на вимоги пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 та статті 103-2 Бюджетного кодексу України, згідно з якими видатки на освіту здійснюються з державного та місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи може зумовити потребу у додаткових бюджетних коштах (зважаючи на кадровий потенціал і матеріально технічне забезпечення відповідних закладів освіти).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту відмічає, що реалізація запропонованих норм може потребувати додаткових бюджетних коштів на забезпечення освітнього процесу для учнів, які навчаються мовою корінного народу або національної меншини, зокрема на забезпечення відповідними підручниками та посібниками. Однак, визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливлене відсутністю вихідних даних, зокрема щодо кількості дітей, які будуть здобувати освіту мовами корінних народів та національних меншин, кількості годин навчання таких дітей, а також кількості необхідних підручників та посібників для навчання таких дітей.

Тому, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. 

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем опублікування/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо імплементації норм Конституції України та рекомендацій Венеційської комісії) (реєстр. № 3077-1 від 18.02.2020), внесений народними депутатами України Волошиним О.А. та Бужанським М.А., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення економічної стабільності сільського населення) (реєстр. № 2772 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Вацаком Г.А., Міньком С.А., Білозір Л.М., Марченко Л.І., Бондарєвим К.А., Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про ціни та ціноутворення», згідно з якими, зокрема:

доповнити перелік об’єктів державного цінового регулювання новим видом сільськогосподарської продукції – молоко сире (не піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу);

зобов’язати Кабінет Міністрів України щорічно встановлювати мінімально допустимий рівень закупівельних цін у виробника на молоко сире;

уточнити положення щодо нездійснення державою цінового регулювання шляхом встановлення інтервенційних цін за межами організованого аграрного ринку;

встановити адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у вигляді накладання на суб’єктів господарювання штрафу у розмірі 100% вартості закупленої за заниженими цінами сільськогосподарської продукції, яка є об’єктом державного цінового регулювання.

Запровадження таких заходів потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та може зумовити збільшення його доходів у разі застосування штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, звертає увагу на таке:

в умовах 2018 року потреба у додаткових видатках, пов’язаних із закупівлею молока сирого, може становити 5,1 млрд грн (виходячи з вимог підпункту 9.3.1. пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду стосовно кожного об’єкта державного цінового регулювання у розмірі не менше ніж 20% обсягів їх річного внутрішнього споживання за попередній маркетинговий період та статистичних даних Держстату про споживання у 2018 році молока та молочних продуктів у обсязі 8 354,8 тис. тонн і середньої закупівельної ціни за тонну 7 602,4 грн);

значних обсягів видатків державного бюджету потребуватиме покриття витрат, пов’язаних із зберіганням та перевезенням молока сирого, оскільки таке молоко швидко псується і має обмежений термін зберігання;

під час здійснення товарних інтервенцій необхідно буде включати до ціни значні витрати на зберігання та перевезення, що матиме наслідком зростання оптових і роздрібних цін такого об’єкта цінового регулювання, а у разі реалізації молока сирого без врахування таких витрат – втрати державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення економічної стабільності сільського населення) (реєстр. № 2772 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Вацаком Г.А., Міньком С.А., Білозір Л.М., Марченко Л.І., Бондарєвим К.А., Яценком А.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків та може зумовити збільшення надходжень у разі застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань (реєстр. № 1118 (доопрац.) від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни» пропонується відновити такі пільги:

для учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону, –безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, безоплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, безоплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безоплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості – автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання;

для ветеранів праці – першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів, безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області за місцем проживання;

для колишніх в’язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань – безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання; безоплатний проїзд один раз на два роки (туди та назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди та назад) зазначеними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою;

для дітей війни – безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання, право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.

Поряд з тим, у законопроекті передбачається здійснювати виплату дітям війни надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а також відновити право на достроковий вихід на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я. Виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я до досягнення ними пенсійного віку, пропонується здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, пропонується виключити норму, яка передбачає надання окремих пільг учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань залежно від сукупного доходу сім’ї.

При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових витрат, що забезпечуватиметься шляхом перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу, та надається доручення Уряду внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола пільгових категорій громадян і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. Однак, відсутність відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань не дозволили Мінфіну визначити вплив законопроекту на видаткову частину бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань (реєстр. № 1118 (доопрац.) від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про надання будівельної продукції на ринку (реєстр. № 2698 від 28.12.2019), внесений народними депутатами України Шуляк О.О, Клочком А.А. та Юнаковим І.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Положеннями законопроекту пропонується визначити організаційно-правові засади введення в обіг або надання будівельної продукції на ринку шляхом установлення правил для вираження їх показників, пов’язаних з суттєвими характеристиками цієї продукції, та застосування щодо них знака відповідності технічним регламентам.

Серед іншого, розділами V і VІ законопроекту передбачаються повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання:

утворити Національну організацію органів технічної оцінки /далі – НООТО/ – об’єднання підприємств, що здійснюватиме некомерційну господарську діяльність, основним завданням якої буде координація діяльності органів технічної оцінки та, у разі необхідності, забезпечення співпраці і консультацій з іншими заінтересованими сторонами;

призначати органи технічної оцінки – юридичні особи незалежно від форми власності, які з дня отримання відповідного свідоцтва будуть вважатися членами НООТО та завданням яких буде здійснювати оцінку і видавати висновки про технічну придатність стосовно визначених категорій будівельної продукції.

Поряд з тим, законопроектом передбачаються зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» /підпункт 5 пункту 2 розділу VІІІ законопроекту/, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури та містобудування, для координації діяльності з нормативного регулювання планування та забудови територій і забезпечення гармонізації нормативної бази України з нормативною базою Європейського Союзу, має утворити Комісію з технічного регулювання у будівництві /далі – Комісія/. При цьому одним з джерел фінансового забезпечення функціонування Комісії передбачаються кошти державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів. Разом з тим, у середньостроковій перспективі очікується збільшення податкових надходжень від національних суб’єктів підприємництва у галузі за рахунок підвищення конкурентоспроможності як в Україні, так і поза її межами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що організаційне забезпечення діяльності НООТО та керівної ради НООТО будуть здійснювати: виконавчий секретаріат НООТО, джерелами фінансового забезпечення якого можуть бути не заборонені джерела фінансування діяльності, що може передбачати залучення бюджетних коштів. Тому реалізація таких положень може потребувати додаткових витрат з державного бюджету. Спрогнозувати обсяг коштів, необхідних для забезпечення функціонування Комісії та її секретаріату, наразі неможливо. Водночас, Мінфіном відмічається, що імплементація положень законопроекту щодо встановлення Класифікації будівельних норм потребуватиме перегляду приблизно 50% загальної кількості чинних державних будівельних норм, що потребуватиме залучення додаткового фінансового ресурсу (за інформацією Мінрегіону додатково потрібно 50 млн грн). Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та не підтримується законопроект у запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про надання будівельної продукції на ринку (реєстр. № 2698 від 28.12.2019), внесений народними депутатами України Шуляк О.О, Клочком А.А. та Юнаковим І.С., матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на функціонування та реалізацію передбачених законопроектом заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливого прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб) (реєстр. № 2758-1 від 06.02.2020), поданий народним депутатом України Діденко Ю.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2021 року:

запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

- 10% – до бази оподаткування, що не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати /до 4 723 грн/;

- 15% – до бази оподаткування, розмір якої становить від 1 до 5 розмірів мінімальної заробітної плати /від 4 723 грн до 23 615 грн/ (при цьому податок з такого доходу дорівнює сумі податку, визначеної з однієї мінімальної заробітної плати, та суми податку, що становить 15% від перевищення бази оподаткування понад розмір однієї мінімальної заробітної плати);

- 20% – до бази оподаткування, розмір якої становить більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати /більше 23 615 грн/ (при цьому податок з такого доходу дорівнює сумі податку, визначеної з п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, та суми податку, що становить 20% від перевищення бази оподаткування понад розмір п’яти мінімальних заробітних плат);

збільшити базові ставки податку на доходи фізичних осіб:

- з 9% до 10% – для оподаткування доходів у вигляді дивідендів, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;

- з 18% до 20% – для оподаткування окремих видів доходів;

зобов’язати платників податку на доходи фізичних осіб подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року, якщо протягом такого податкового (звітного) року доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) платнику податку одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує шістдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація запропонованої законопроектом прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати може призвести до втрат надходжень до бюджетів від податку на доходи фізичних осіб розрахунково у сумі близько 59,2 млрд грн на рік (за даними баз Пенсійного фонду України), при цьому збільшення базових ставок податку на доходи фізичних осіб (з 9% до 10% – для дивідендів та з 18% до 20% – для процентів на вклади) надасть можливість отримати додаткові надходження податку у сумі близько 1 млрд грн. Таким чином, за розрахунками Мінфіну, загальна вартісна величина втрат надходжень до бюджетів від податку на доходи фізичних осіб становитиме близько 58,2 млрд гривень.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливого прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб) (реєстр. № 2758-1 від 06.02.2020), поданий народним депутатом України Діденко Ю.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18; 1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законів України (щодо відновлення справедливих соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 2827-1 від 14.02.2020) та про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення належних соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на виконання рішення Конституційного Суду України (реєстр. № 1117 (доопрац.) від 10.02.2020), подані народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація положень законопроектів, метою яких, зокрема, є відновлення прав осіб, які визнавались постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», а також встановлення нових пільг та гарантій таким постраждалим особам, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 і 3, та осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці;

скасування залежності надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від сукупного доходу сім’ї, а також обмеження розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4, зокрема щодо безоплатного придбання ліків, медичного та санаторно-курортного обслуговування, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, звільнення від плати за землю, зубопротезування із знижкою його вартості на 50%, відшкодування 50% вартості палива особам, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, передачі житла в приватну власність;

надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад; надання щорічної допомоги для оздоровлення; відповідні щомісячні виплати на дітей; санаторно-курортне оздоровлення вагітних жінок, які проживають на території радіоактивного забруднення;

здійснення виплати допомог і доплат, а також надання інших преференцій громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбачені законодавством.

Згідно із пояснювальними записками до законопроектів за реєстр. № 2827-1 та за реєстр. № 1117 (доопрац.) реалізація їх положень потребуватиме додаткових фінансових витрат у майбутньому. У зв’язку з цим Прикінцевими положеннями вказаних проектів закону Кабінету Міністрів України доручається протягом місяця з дня набрання чинності цими Законами подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації цих Законів.

При цьому, реалізація законопроектів забезпечуватиметься шляхом перегляду дохідної частини державного бюджету на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначає, що реалізація положень законопроектів матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі їх прийняття вони не будуть забезпечені фінансовим ресурсом. За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроектів лише в частині надання пільг та компенсацій громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватимуть щорічно, в умовах 2020 року, додатково з державного бюджету близько 12 млрд гривень.

Поряд з цим, положення законопроектів призведуть до втрат надходжень місцевих бюджетів (у зв’язку із звільненням від плати за землю та сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства).

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Терміни набрання чинності, визначені у законопроектах, не відповідають частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законів України (щодо відновлення справедливих соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 2827-1 від 14.02.2020) та про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення належних соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на виконання рішення Конституційного Суду України (реєстр. № 1117 (доопрац.) від 10.02.2020), подані народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуватимуть витрати державного і місцевих бюджетів та призведуть до втрат надходжень місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2020 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається:

започаткувати з 1 січня 2021 року загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (другий рівень), в рамках якого встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах, зокрема, роботодавці сплачуватимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) сплачуватимуть внески у розмірі 1% від заробітної плати (доходу) з можливістю його збільшення;

визначити джерела формування пенсійних активів учасників системи такі як: внески до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (які не є складовою єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); інвестиційний дохід, що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників системи у порядку, встановленому законом; сума штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників системи;

встановити напрями використання пенсійних активів учасників системи, а саме на: інвестування з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників системи; здійснення програмних виплат, оплати договорів страхування довічних пенсій, здійснення одноразових пенсійних виплат; оплату послуг авторизованих компаній з управління активами; оплату послуг авторизованих зберігачів; оплату послуг авторизованих адміністраторів; оплату послуг аудиторських фірм, які проводять аудит фінансової звітності Пенсійного казначейства або авторизованого недержавного пенсійного фонду; оплату обов’язкових платежів, та послуг, пов’язаних з проведенням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами (послуги торговців цінними паперами, послуги депозитарних установ, банків, витрати на перереєстрацію прав власності на  пенсійні активи, послуги незалежної оцінки майна); оплати послуг центрального адміністратора; оплату вартості страхування відповідальності членів Ради Пенсійного казначейства та членів ради авторизованого недержавного пенсійного фонду; оплату діяльності Ради та Адміністративного офісу Пенсійного казначейства;

акумулювати пенсійні портфелі – сукупність пенсійних активів та зобов’язань учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – у Пенсійному казначействі, яке буде створено Кабінетом Міністрів України як юридична особа публічного права, функціонуватиме в організаційно-правовій формі установи і не матиме на меті отримання прибутку. Водночас, для забезпечення управління та здійснення контролю за поточною діяльністю Пенсійного казначейства буде утворено Раду Пенсійного казначейства, а забезпечення поточної діяльності Пенсійного казначейства виконуватиме Адміністративний офіс, а також створюватиметься Бюджетна рада Пенсійного казначейства, яка затверджуватиме бюджет Ради та Адміністративного офісу Пенсійного казначейства та здійснюватиме контроль за їх виконанням. Повноваження щодо погодження проекту бюджету Пенсійного казначейства надано Раді Пенсійного казначейства. При цьому, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень проекту закону створення та фінансове забезпечення функціонування Пенсійного казначейства в перший та другий роки його діяльності здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, що відповідно до пояснювальної записки потребуватиме 62,8 млн грн, в т.ч. 6,5 млн грн – початкові інвестиції (основні засоби), джерела покриття яких відсутні;

покладення додаткових повноважень на працівників відповідних органів, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для оплати праці службовцям для виконання нових функцій, це стосується:

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку стосовно додаткових повноважень щодо державного регулювання та нагляду у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, включаючи ведення Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, складення протоколів про правопорушення;

- органів доходів і зборів стосовно обліку та контролю надходжень накопичувальних внесків;

- центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контрою за додержанням законодавства про працю, та органів державного фінансового контрою щодо складення їх працівниками протоколів про правопорушення у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

започаткування шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ведення в рамках функціонування Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування обліку платників накопичувального  внеску і учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та їх ідентифікації, що може потребувати додаткових коштів державного бюджету для створення такого реєстру.

Крім того, законопроектом запропоновано внесення змін до низки законодавчих актів України щодо визначення відповідальності за порушення законодавства у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, що, в свою чергу, може сприяти збільшенню надходжень до бюджету.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків), зокрема відносно положень законопроекту, які вимагатимуть виконання працівниками державних органів додаткових функцій, та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено про необхідність доопрацювання законопроекту відповідно до висловлених зауважень та виходячи із необхідності забезпечення довгострокової фінансової стабільності солідарної системи, та відмічено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету в поточному бюджетному періоді, натомість потребуватиме додаткових видатків державного бюджету із набранням чинності відповідного закону.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683 від 27.12.2019), поданого народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, мають вплив на показники бюджету (з дати набрання чинності відповідного закону збільшуючи витрати державного бюджету та можуть збільшувати надходження бюджету у разі виявлення правопорушень у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» (щодо забезпечення безоплатного проїзду у пасажирському транспорті працівникам надавачів соціальних послуг) (реєстр. № 2594 від 13.12.2019), поданий народними депутатами України Приходьком Б.В., Давиденком В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про соціальні послуги» новим положенням, встановивши, що працівники надавачів соціальних послуг безоплатно користуються усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи територіальної громади, на території якої вони виконують повноваження відповідно до закону, за умови пред’явлення довідки з місця роботи.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про соціальні послуги» до працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів належать фахівці та професіонали (соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, соціальні менеджери та інші) та соціальні робітники.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до даного законопроекту про вплив його положень на показники місцевих бюджетів, не підтримує прийняття законопроекту та звертає увагу на таке:

згідно з положеннями Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з місцевих бюджетів (підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91), а витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення (серед яких безоплатний проїзд), на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних (частина друга статті 51);

відтак, вирішення питання щодо забезпечення працівників, які надають соціальні послуги, безоплатним проїздом для виконання службових обов’язків у межах адміністративно-територіальної одиниці чи територіальної громади має розглядатися керівниками відповідних бюджетних установ.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» (щодо забезпечення безоплатного проїзду у пасажирському транспорті працівникам надавачів соціальних послуг) (реєстр. № 2594 від 13.12.2019), поданий народними депутатами України Приходьком Б.В., Давиденком В.М. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо підвищення ефективності діяльності органів прокуратури» (реєстр. № 3062 від 13.02.2020), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про прокуратуру», зокрема щодо:

притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідальних осіб за невиконання та/або неналежне виконання рішення координаційної наради у сфері протидії злочинності, а також визначення вимог до форми та змісту дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку;

уточнення вимог до кандидатів на посади прокурорів в окружні та обласні прокуратури, Офіс Генерального прокурора;

присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури у порядку, затвердженому Верховною Радою України, та визначення підстав, за яких відповідні особи позбавляються вказаного чину;

виплати працівникам органів прокуратури щомісячної надбавки за класний чин у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

безкоштовного забезпечення форменим одягом з відповідними відзнаками працівників прокуратури, яким присвоєно класні чини.

Відтак, реалізація окремих положень законодавчої ініціативи, зокрема у частині виплати працівникам органів прокуратури щомісячної надбавки за класний чин та забезпечення таких працівників форменим одягом, що відповідно до частини першої «Прикінцевих положень» законопроекту набирають чинності з 1 січня 2021 року, починаючи з 2021 року потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Зокрема, за розрахунками Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), наведеними в експертному висновку до законопроекту, починаючи з 1 січня 2021 року виплата відповідної надбавки працівникам органів прокуратури потребуватиме для Офісу Генерального прокурора додатково з державного бюджету щонайменше понад 250 млн гривень щорічно (з розрахунку діючого розміру надбави для юриста 1 класу).

Слід відмітити, що на сьогодні з метою створення передумов для побудови ефективних, професійних, незалежних та відповідальних органів прокуратури триває процес їх реформування відповідно до положень Закону України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким серед іншого було визначено загальну чисельність прокурорів у кількості не більше 10 000 осіб за загальної чисельності працівників органів прокуратури 15 000 осіб та скасовано запропоновані у законопроекті класні чини та щомісячні надбавки за них.

Водночас слід зазначити, що відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у 2020 році посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з 1 січня 2021 року він становитиме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а з 1 січня 2022 року – 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Разом з тим, посадові оклади інших працівників органів прокуратури встановлюються пропорційно із використанням ряду коефіцієнтів.

При цьому пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)  встановлено, що вказані положення застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Проте рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 дане положення Кодексу визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено розміри посадових окладів прокурорів, які залежно від рівня в системі судової влади варіюють від 22 764 до 93 648 гривень /вказані розміри посадових окладів перевищують дореформовані розміри приблизно у 2,5-4,4 рази/, а також визначено ряд надбавок, компенсацій, доплат, премій та інших виплат, передбачених законодавством.

З огляду на вищезазначене, Мінфін у експертному висновку до законопроекту відмічає, що питання щодо запропонованого у законопроекті подальшого збільшення рівня заробітної плати прокурорів шляхом встановлення надбавки за класний чин та забезпечення прокурорів форменим одягом слід розгадати за результатами завершення реформування органів прокуратури, у тому числі фактичного здійснення видатків для Офісу Генерального прокурора на 2020 рік (з урахування проведення розрахунків із звільненими прокурорами).

Необхідно зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо підвищення ефективності діяльності органів прокуратури» (реєстр. № 3062 від 13.02.2020), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Медяником В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (починаючи з 1 січня 2021 року збільшуватиме видатки державного бюджету на утримання органів прокуратури). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту службових осіб правоохоронних органів, які брали участь в охороні громадського порядку під час масових акцій громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року» (реєстр. № 3074 від 17.02.2020), внесений народним депутатом України Кивою І.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується:

- перелік осіб, які визнаються ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції та інших відповідних органів, доповнити особами з інвалідністю з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням службових обов’язків або проходженням служби в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань та які брали участь в охороні громадського порядку під час масових акцій громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року;

- виключити обмеження щодо поширення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни на працівників міліції та членів їх сімей, з числа осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які отримали інвалідність (загинули (померли)) внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності;

- доручити Кабінету Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2020 рік» для реалізації цього законопроекту.

Реалізація законопроекту у разі його прийняття, у зв’язку із розширенням кола пільгових категорій громадян, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. Разом з тим, Мінфін зазначає, що за попередніми розрахунками, середні витрати на одну особу можуть становити понад 30 тис. грн на рік на надання пільг, компенсацій та гарантій, та з огляду на зазначене вважається, що реалізація законопроекту не буде забезпечена фінансовими ресурсами держави у поточному бюджетному періоді.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що в умовах необхідності упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг та забезпечення її адресності є недоцільним та економічно необґрунтованим прийняття будь-яких змін до законодавчих актів України, які розширюють соціальні гарантії громадянам та збільшують видатки державного бюджету, тому надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і у повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту службових осіб правоохоронних органів, які брали участь в охороні громадського порядку під час масових акцій громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року» (реєстр. № 3074 від 17.02.2020), внесений народним депутатом України Кивою І.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35» (реєстр. № 3052 від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

- збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

- встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинними нормами законодавства передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

- зменшити на 10 років страховий стаж для чоловіків та жінок для отримання мінімального розміру пенсії за віком (відповідно для чоловіків – 25 років, а для жінок – 20 років страхового стажу);

- скасувати вимогу щодо виплати мінімального розміру пенсії за віком після досягнення особою віку 65 років (за чинною редакцією – особи, які не мають достатнього для призначення пенсій за віком страхового стажу до досягнення 65 років, отримують державну соціальну допомогу);

- заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 188,2 млрд грн на рік, які у бюджеті Фонду на 2020 рік непередбачено.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Фонду. Крім того, з позиції Міністерства фінансів України, прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій» (реєстр. № 3052 від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3053 від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

- надати право дострокового виходу на пенсію жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку, після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

- надати право дострокового виходу на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення загальновстановленого пенсійного віку, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності працівників та виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я;

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення дефіциту Пенсійного Фонду України (далі – Фонд), який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 271,2 млн грн на рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття рішень щодо пенсійного забезпечення, які потребують додаткових видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Фонду. Крім того, з позиції Міністерства фінансів України, прийняття запропонованих законопроектом змін не відповідає основним принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які, зокрема, передбачають рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування .

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3053 від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 268 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати туристичного збору внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3103 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Умєровим Р.Е. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, що не можуть бути платниками туристичного збору, особами, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», у разі, якщо адреса їхнього фактичного місця проживання, зазначеного у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є адресою одного з місць проживання (ночівлі), за тимчасове розміщення у яких справляється туристичний збір згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів, а вплив законопроекту на бюджет обрахувати не є можливим, оскільки відсутні дані щодо кількості внутрішньо переміщених осіб, які сплачують туристичний збір за тимчасове розміщення в місцях компактного проживання (санаторіях, туристичних базах, будинках відпочинку тощо).

Слід зазначити, що відповідно до пункту 20-2 частини першої статті 64 і пункту 7-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України туристичний збір належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 268 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати туристичного збору внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3103 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Умєровим Р.Е. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від туристичного збору та може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення дискримінації за колом платників)» (реєстр. № 3165 від 04.03.2020), поданий народним депутатом України Грищенко Т.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, згідно з якими встановлюється, що будівлі промислових підприємств не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (згідно з чинною нормою – будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

база оподаткування повинна визначатися без урахування організаційно-правової форми власника та виду здійснення підприємницької діяльності;

практика діяльності податкових органів показує негативний системний досвід безпідставного врахування будівель промисловості, які належать фізичним особам-підприємцям, до бази оподаткування податком на майно;

законопроектом поширюються пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на фізичних осіб-підприємців.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники місцевих бюджетів буде залежати від кількості та площі будівель промисловості, що перебувають у власності фізичних осіб-підприємців і які не підпадатимуть під оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення дискримінації за колом платників)» (реєстр. № 3165 від 04.03.2020), поданий народним депутатом України Грищенко Т.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на майно та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо обмеження розміру заробітної плати у державному секторі» (реєстр. № 2820 від 30.01.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, законів України «Про статус народного депутата України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України» та «Про державну службу» пропонується обмежити 10 розмірами мінімальної заробітної плати (встановленої на 1 січня календарного року) максимальній розмір заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних депутатів України, членів Уряду, керівників та заступників керівників державних органів, Голови Національного банку України та його заступників, членів Правління та винагороди Ради Національного банку.

Поряд з цим у прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту запропоновано установити, що прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць не може бути меншим встановленого розміру мінімальної заробітної плати на визначений період.

Збільшення розміру прожиткового мінімуму (2102 грн – станом на 01.01.2020) до рівня розміру мінімальної заробітної плати (4723 грн – станом на 01.01.2020) призведе до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів, оскільки прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначається розміри основних державних соціальних гарантій, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. За орієнтованими розрахунками Мінфіну додаткові видатки на встановлення підвищених розмірів соціальних допомог становитимуть 53 млрд гривень, а на оплату праці працівників бюджетної сфери – 436 млрд гривень у розрахунку на рік.

Разом з цим, згідно зі статтею 6 Закону України «Про оплату праці» мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2020 року становить 4723 гривень. Отже, збільшення прожиткового мінімуму призведе до підвищення рівня оплати праці, що може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Крім того, обмеження максимального розміру заробітної плати для вищевказаних осіб може сприяти оптимізації бюджетних коштів, зокрема, у частині видатків на оплату праці народних депутатів України, членів Уряду, та працівників підприємств державного сектору економіки, що отримують державну допомогу з державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Загалом Мінфін не підтримує цей законопроект та звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо обмеження розміру заробітної плати у державному секторі» (реєстр. № 2820 від 30.01.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи дохідну та видаткову частини державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 3105 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається наділити правом військовослужбовців Національної гвардії України при залученні до виконання завдань з охорони громадського порядку здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Змінами до Закону України «Про Національну гвардію України», зокрема, пропонується надати право військовослужбовцям Національної гвардії України: складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд уповноважених органів виконавчої влади або судів, формувати (наповнювати) та користуватися реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України; застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису. При цьому, під час виконання зазначених завдань військовослужбовцям Національної гвардії України видаватиметься спеціальний жетон, зразок якого належить затвердити Міністру внутрішніх справ України.

Поряд з цим, положеннями законопроекту запропоновано зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання права посадовим особам Національної гвардії України за визначеними законопроектом правопорушеннями на: складання протоколів про адміністративні правопорушення, особистий огляд і огляд речей правопорушника, вилучення речей і документів, доставлення порушника. При цьому, встановлено адміністративну відповідальність за публічні заклики до невиконання вимог посадової особи Національної гвардії України, – у вигляді штрафів від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 170 до 340 грн/.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено про те, що реалізація вищезазначених положень може привести до збільшення видатків державного бюджету на закупівлю технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису та виготовлення спеціальних жетонів для військовослужбовців Національної гвардії України та може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, а загальний обсяг надходжень бюджету залежатиме від кількості правопорушень. Разом з тим, зауважено про те, що у супровідних матеріалах до законопроекту не вказані джерела покриття зазначених видатків та не подано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Загалом у висновку Міністерства фінансів України зауважено, що подальший розгляд законопроекту можливий за умови надання фінансово-економічних обґрунтувань та висновку Міністерства внутрішніх справ України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 3105 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення Національної гвардії України та може збільшити надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та в залежності від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про військово-консалтингову діяльність (реєстр. № 3005 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується законодавчо врегулювати правові засади організації, порядок створення та діяльності суб’єктів військово-консалтингової діяльності.

Положеннями законопроекту, зокрема, передбачається:

запровадити державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів військово-консалтингової діяльності,

визначити суб’єкта військово-консалтингової діяльності, як суб’єкта господарювання створеного та зареєстрованого на території України, що здійснює надання державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуг військового або охоронного характеру відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також врегулювати порядок створення, діяльності та припинення діяльності таких суб’єктів;

віднести до послуг військового характеру, зокрема: навчання особового складу збройних сил або інших силових чи правоохоронних органів іноземної держави, а також надання кадрової, фінансової, логістичної та інформаційно-аналітичної підтримки; обслуговування та ремонт військової техніки та обладнання; послуги військового консалтингу; забезпечення поставки військової техніки та обладнання; послуг охоронного характеру: охорону об’єктів різного призначення; забезпечення захисту життя, здоров’я фізичних та юридичних осіб; послуги охоронного консалтингу;

надання державної підтримки суб’єктам військово-консалтингової діяльності, зокрема, шляхом: інформаційного і правового забезпечення діяльності таких суб’єктів, забезпечення комунікації та обміну інформацією з іноземними дипломатичними представництвами за кордоном, пріоритетного фінансування заходів військово-патріотичного виховання молоді;

утворити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності (далі – Національна комісія), що є незалежним державним колегіальним органом (склад Національної комісії визначається чисельністю 8 осіб; передбачається затвердження цією Національною комісією: Положення про апарат Національної комісії і його структуру, положення про самостійні структурні підрозділи апарату; призначення та звільнення керівника апарату та його заступників; гранична чисельність працівників апарату Національної комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної комісії);

створити Єдиний державний реєстр вогнепальної зброї та боєприпасів, пристроїв, патронів до неї, що знаходиться у суб’єктів військово-консалтингової діяльності (встановлюються вимоги щодо контролю за обігом такої зброї, боєприпасів, пристроїв та патронів до неї) та Єдиний державний реєстр товарів військового призначення, що знаходиться у суб’єктів військово-консалтингової діяльності (автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про права на товари військового призначення, а також про об’єкти та суб’єкти цих прав);

доповнити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а саме військово-консалтингової діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про військово-консалтингову діяльність».

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті з 1 січня 2021 року.

Разом з цим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету до моменту утворення відповідного органу регулювання відносин.

З огляду на вказані положення законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зокрема, на: утворення та функціонування Національної комісії, створення Єдиного державного реєстру вогнепальної зброї та боєприпасів, пристроїв, патронів до неї, що знаходиться у суб’єктів військово-консалтингової діяльності та Єдиного державного реєстру товарів військового призначення, що знаходиться у суб’єктів військово-консалтингової діяльності, надання державної підтримки таких суб’єктів, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Крім того, Мінфіном зауважено про невизначеність організаційно-правового статусу Національної комісії, засади її діяльності, та зазначено, що згідно з Конституцією України, законами України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади» питання щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити про вплив на бюджетні показники законодавчої пропозиції щодо доповнення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема, військово-консалтингової діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про військово-консалтингову діяльність», що може збільшити надходження бюджету, пов’язані із платою за видачу ліцензій, оскільки, відповідно до Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності включається до доходів загального фонду державного бюджету.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Загалом Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту висловлює зауваження до положень законопроекту та зазначає про необхідність його доопрацювання і надання фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про військово-консалтингову діяльність (реєстр. № 3005 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М., має вплив на показники бюджетів (починаючи з 2021 року може призвести до збільшення надходжень бюджетів від плати за видачу ліцензій на ведення військово-консалтингової діяльності та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення здійснення державного регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців на охорону здоров’я та медичну допомогу (реєстр. № 3083 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Ватрасом В.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Положеннями законопроекту передбачено зміни до:

Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими пропонується термін військово-медичні заклади охорони здоров’я визначити, як заклади охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів та надати право військовослужбовцям (у тому числі звільненим з військової служби) та членам їх сімей отримувати медичне забезпечення, санаторно-курортне лікування та відпочинок у таких закладах, при цьому уточнюється перелік осіб, які матимуть таке право;

Закону України «Про Національну гвардію України», якими передбачено розширити перелік послуг, що надаються в закладах охорони здоров’я Національної гвардії та Міністерства внутрішніх справ, а саме гарантувати право на безоплатне медичне обслуговування та реабілітацію (чинною редакцією передбачено лише безоплатне медичне забезпечення) військовослужбовцям, членам їх сімей, державним службовцям, працівникам, звільненим з військової служби особам та ветеранам Національної гвардії, при цьому конкретизувавши перелік осіб, які матимуть таке право.

У зв’язку із розширенням переліку отримувачів та видів безоплатних медичних послуг, що надаються відомчими закладами охорони здоров’я, визначеними законопроектом, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на медичне забезпечення, реабілітацію та санаторно-курортне лікування військовослужбовців, членів їх сімей, державних службовців, працівників у закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Проте, до законопроекту не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості (зокрема, щодо конкретного обсягу скорочення видатків по кожному органу, запропонованому у пояснювальній записці до законопроекту), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає про необхідність надання фінансово-економічних розрахунків, отримання висновку Міністерства внутрішніх справ та пропонує доопрацювати законопроект і передбачити:

надання безоплатної медичної допомоги, медичного обслуговування, пільгового санаторно-курортного лікування за відомчою належністю таких осіб у відповідних закладах,

забезпечення санаторно-курортним лікуванням державних службовців, працівників Національної гвардії на платній основі не нижче собівартості цих послуг або вирішувати це питання на загальних засадах, зокрема, відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців на охорону здоров’я та медичну допомогу (реєстр. № 3083 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Ватрасом В.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на утримання військово-медичних закладів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо туристичного збору (реєстр. № 3178 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується вдосконалити існуючий механізм справляння туристичного збору, зокрема, передбачається:

виключити визначення понять «внутрішній туризм» та «в’їзний туризм»;

встановити, що базою справляння туристичного збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі), при цьому до вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги, телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду;

встановити максимальну граничну величину ставки туристичного збору для всіх платників на рівні 1% бази справляння збору (згідно з чинною нормою: 0,5% – для внутрішнього туризму, 5% – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати);

виключити з переліку податкових агентів, які можуть справляти туристичний збір, уповноважених місцевими радами юридичних осіб;

виключити положення щодо сплати туристичного збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі);

встановити, що платники туристичного збору сплачують податковим агентам суму збору після отримання послуг тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).

Належить зазначити, що відповідно до пункту 20-2 частини першої статті 64 і пункту 7-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України туристичний збір належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не призведе до суттєвих втрат місцевих бюджетів. Разом з тим, відмічено, що втрати місцевих бюджетів від зменшення прямих надходжень від туристичного збору компенсуються витратами туристів у сфері послуг та суміжними з цим податками (податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок тощо).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники місцевих бюджетів залежатиме від кількості територіальних громад, на територіях яких буде запроваджено туристичний збір, розміру його ставок, які будуть встановлені кожною місцевою радою на відповідній території, та від кількості туристів. Проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо туристичного збору (реєстр. № 3178 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від туристичного збору, а також до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання платникам податків податкового інвестиційного кредиту (реєстр. № 3063 від 13.02.2020), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 32.2 статті 32 Податкового кодексу України в частині запровадження інвестиційного податкового кредиту – як форму зміни строків сплати податку та збору /перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань, при якому платник податків має можливість протягом певного строку та у певних межах зменшувати сплату податків з наступною поетапною сплатою суми такого зменшення та нарахованих процентів/. При цьому, передбачається доповнити цей Кодекс новою статтею 100-1, якою визначаються порядок та умови надання платникам податків інвестиційного податкового кредиту. Зокрема, інвестиційний податковий кредит може бути наданий юридичним особам та фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів, що мають стратегічне значення для розвитку національної економіки та безпеки України, на строк до 5 років під проценти, розмір яких дорівнює 50 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту передбачають зменшення грошових зобов’язань протягом дії договору про надання інвестиційного податкового кредиту, що матиме безпосередній вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки внаслідок такого зменшення станеться недонадходження запланованих доходів бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання платникам податків податкового інвестиційного кредиту (реєстр. № 3063 від 13.02.2020), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів у поточному році та у середньостроковій перспективі). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту шахтарів та членів їх сімей» (реєстр. № 3230 від 17.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 липня 2020 року пропонується, зокрема:

встановити пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10% бази оподаткування щодо доходів у формі заробітної плати шахтарів /працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди/, працівників шахтобудівних підприємств /які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50% і більше робочого часу на рік/, працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) – за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

встановити на час навчання гарантовану мінімальну соціальну стипендію у розмірі 150% прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, та осіб, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи;

підвищити членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, мінімальну доплату до пенсії у зв’язку із втратою годувальника (з одного до трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність);

підвищити мінімальний розмір пенсії шахтарям та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (з трьох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність);

встановити, що розмір мінімальної академічної стипендії не може бути меншим прожиткового мінімуму на одну особу, а мінімальної соціальної стипендії – не може бути меншим 150% прожиткового мінімуму на одну особу;

підвищити коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення пенсії для працівників за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (з 1 до 1,35).

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових видатків у 2020 році, однак додаткові видатки у 2021 року повинні бути передбачені у державному бюджеті, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі понад 18,2 млрд грн, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів з податку на доходи фізичних осіб у сумі понад 300 млн грн на рік. Поряд з тим, відмічено, що за орієнтовними розрахунками, лише підвищення мінімального розміру пенсій шахтарям потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету в обсязі 1,5 млрд грн на місяць. Крім того, Мінфін вважає, що, зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень, які потребують додаткових коштів, мають здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) та дата введення його в дію (з 1 липня 2020 року) не відповідають вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту шахтарів та членів їх сімей» (реєстр. № 3230 від 17.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Національне агентство України з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації» (реєстр. № 3057 від 11.02.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Крульком І.І., Забуранною Л.В., Тістиком Р.Я та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроект передбачає встановлення правових та організаційних засад створення та функціонування Національного агентства України з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації (далі – Національне агентство).

Так, законопроектом визначається, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері узагальнення правової позиції України стосовно подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. При цьому Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України, є підконтрольним та відповідальним перед ним та підзвітним Верховній Раді України (стаття 2 законопроекту). Водночас визначено функції та повноваження вказаного органу влади, а також правовий статус його працівників.

Положеннями законопроекту передбачено встановлення посадових окладів працівників Національного агентства у розмірі від 5 до 12 мінімальних заробітних плат (стаття 9 законопроекту) /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у 2020 році – 4 723 грн, розмір відповідного посадового окладу варіюватиме від 23 615 до 56 636 грн/, а розмір та порядок встановлення надбавок, доплат, премій, інших виплат працівникам Національного агентства визначаються Законом України «Про державну службу» /відповідно до пункту 1 статті 5 законопроекту працівниками Національного агентства є державні службовці та особи, які працюють за трудовим договором у Національному агентстві/.

Проте, слід наголосити, що встановлення розміру посадових окладів залежно від мінімальної заробітної плати суперечить пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який установлює, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Крім того, зазначене не узгоджується з положеннями статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про оплату праці» (визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки відповідно до Закону віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України) та суперечить пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 19.09.2019 № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», яким встановлено, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначено розміри посадових окладів та інших складових оплати праці працівників державних органів, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що передбачені законопроектом розміри посадових окладів працівників Національного агентства суттєво перевищують розміри посадових окладів працівників інших центральних органів виконавчої влади, зазначаючи про те, що посадовий оклад Голови Національного агентства майже в 2 рази перевищує посадовий оклад керівника центрального органу виконавчої влади, начальника відділу у складі управління – майже у 3 рази, а головного спеціаліста – майже у 4 рази.

Зазначене свідчить про невідповідність положень статті 9 законопроекту нормам Закону України «Про державну службу», якими у рамках реалізації комплексної реформи державного управління визначено єдині принципи та організаційні засади державної служби, у тому числі підходи до оплати праці державних службовців.

Законопроектом пропонується встановити, що фінансове забезпечення діяльності Національного агентства здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету із забороною використання будь-яких інших джерел, крім випадків, передбачених міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, або проектами міжнародної технічної допомоги. Встановлено, що Національне агентство є головним розпорядником коштів державного бюджету (стаття 10 законопроекту). Щодо такої законодавчої ініціативи слід зазначити про такі вимоги бюджетного законодавства.

Згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом визначення їм бюджетних призначень з урахуванням встановлених вимог. Також, варто звернути увагу, що частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Разом з тим, Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» також встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.

Поряд з цим, законопроектом визначено, що Національне агентство має рахунки в органах Державної казначейської служби України та державних банках (пункт 14 частини першої статті 7 законопроекту), що суперечить нормам Кодексу в частині використання рахунків в державних банках. Зокрема, частиною першою статті 43 Кодексу встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, а частиною дев’ятою статті 13 Кодексу заборонено органам державної влади відкривати позабюджетні рахунки для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ). Крім того, відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерство, інший центральний орган виконавчої влади має рахунки в органах Державної казначейської служби України. Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Мінфіну.

У свою чергу Мінфін зазначає, що створення нового центрального органу виконавчої влади призведе до дублювання повноважень різними державними органами та неефективного витрачання бюджетних коштів, оскільки окремі повноваження, що запропоновано покласти на Національне агентство, на сьогодні здійснюються Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерством юстиції України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Державною прикордонною службою України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини тощо.

Слід нагадати, що Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та постановою Верховної Ради України «Про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації за збройну агресію проти України» визначено утворення міжвідомчого координаційного органу з метою узагальнення правової позиції держави у питанні відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. При цьому, законопроектом пропонується утворення Національного агентства як окремої юридичної особи публічного права (стаття 2 законопроекту), що не передбачено положеннями вищезгаданих нормативно-правових актів.

Разом з тим, питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»/.

Серед іншого, законопроектом встановлено повноваження Національного агентства (стаття 7 законопроекту), серед яких, зокрема, визначення методології, а також формування та забезпечення ведення реєстру воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених вищими посадовими особами Російської Федерації, особовим складом Збройних Сил Російської Федерації та керівництвом окупаційної адміністрації Російської Федерації під час воєнних дій та протягом тимчасової окупації частини території України за збройну агресію (далі – Реєстр), що потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Поряд з цим, слід заначити, що до повноважень Національного агентства також віднесено визначення загального обсягу шкоди, заподіяної Україні, її юридичним особам та громадянам збройною агресією Російської Федерації і тимчасовою окупацією території України, та збитків внаслідок ліквідації такої шкоди. Відтак, у разі подання судового позову та прийняття судом відповідної інстанції рішення щодо відшкодування державі Україна шкоди та збитків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, сплата Російською Федерацією відповідних платежів матиме наслідком надходження до державного бюджету.

Разом з тим, законопроект вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів становитиме від 425 до 850 гривень/. Застосування вказаних заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Проте, через відсутність вихідних даних щодо штатної чисельності працівників Національного агентства, а також затрат на розробку, впровадження та ведення Реєстру Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг потреби у таких додаткових видатках державного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Національне агентство України з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації» (реєстр. № 3057 від 11.02.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Крульком І.І., Забуранною Л.В., Тістиком Р.Я та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету у разі сплати Російською Федерацією призначених у судовому порядку шкоди та збитків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема пункту 14 частини першої статті 7 та статті 10) у відповідність до вимог статті 95 Конституції України, статей 4, 13, 22 та 43 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» щодо розвитку гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 2785-1 від 05.02.2020), поданий народним депутатом України Марусяком О.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом серед іншого пропонується:

виділити у складі гірських населених пунктів високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря, за умови, що 50% і більше сільськогосподарських угідь у межах населеного пункту розташовані на схилах крутизною 20 градусів і більше;

визначити принципи державної гірської політики та пріоритети державної підтримки розвитку гірських та високогірних населених пунктів, встановивши, зокрема, що:

інструментом державної підтримки розвитку гірських територій виступають державні програми як сукупність інвестиційних проєктів, спрямованих на реалізацію пріоритетів розвитку гірських територій;

визначити формами державної підтримки заходи бюджетного фінансування, встановлення податкових пільг та преференцій, державних гарантій;

розширити перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських та високогірних, у тому числі шляхом збереження підтримки діяльності мережі закладів освіти, охорони здоров’я, науки і культури, фінансування державних цільових програм розвитку гірських територій, розроблення і реалізації програм збереження і відновлення культурної спадщини та місцевих звичаїв, надання грантової допомоги молодим людям, що розпочинають бізнес на гірських територіях;

врахувати підвищений коефіцієнт для гірських та високогірних населених пунктів при розрахунку розміру трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, освітньої та медичної субвенцій.

У разі прийняття законопроекту впровадження таких заходів потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів та може зумовити втрату доходів таких бюджетів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про вплив законопроекту на показники бюджетів, зауважує, що відсутність даних для обрахунку унеможливила надання належної вартісної оцінки такого впливу, а також звертає увагу на чинні норми Бюджетного кодексу України, якими серед іншого визначається таке:

фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від: кількості населення та споживачів гарантованих послуг, соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць /стаття 95/;

у складі освітньої субвенції, зважаючи на вимоги пункту 1 частини третьої статті 103-2, враховуються видатки, пов’язані із статусом гірських населених пунктів, шляхом застосування коефіцієнта приведення кількості учнів у закладах освіти, які розташовані у гірських населених пунктах, 1,25 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами»;

згідно з формулою розподілу медичної субвенції, затвердженою на виконання пункту 3 частини третьої статті 103-4 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 618, загальний показник обсягу медичної субвенції відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» визначається за окремим розрахунком;

порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, а також критерії розподілу додаткових дотацій між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 97/.

Поряд з тим, слід відмітити, що застосовані у законопроекті терміни, зокрема, «фінансування», «кредитування», «державні програми як сукупність інвестиційних проектів», «державний та місцеві фонди інвестування» необхідно привести у відповідність до термінології, яка вживається у Бюджетному кодексі України.

Зважаючи, що законопроект має вплив на доходи і видатки бюджетів, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через 90 календарних днів з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» щодо розвитку гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 2785-1 від 05.02.2020), поданий народним депутатом України Марусяком О.Р., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та може зумовити зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог статей 2, 95, 103-2, підпункту 4 пункту 1-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстр. № 2386 від 06.11.2019), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, як зазначається у преамбулі, пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади, пов’язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України (далі – заборгованість). Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту обсяг заборгованості ДП «Енергоринок» станом на 31.08.2019 становив: дебіторської – 30,9 млрд грн, кредиторської – 28,1 млрд грн.

До заходів, спрямованих на погашення зазначеної заборгованості, законопроектом віднесено застосування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, процедури взаєморозрахунків, переведення боргу та відступлення прав вимоги, а також проведення погашення (списання) заборгованості.

При цьому згідно із статтею 3 законопроекту передбачається погашення за рахунок окремих бюджетних програм державного бюджету підтвердженої заборгованості за електричну енергію:

державних підприємств вугільної промисловості (за бюджетною програмою «Державна підтримка підприємств вугільної промисловості на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію»);

підприємств водопостачання, що знаходяться або постачають послуги на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з постачанням до 30 квітня 2015 року (включно) електричної енергії споживачам на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Такі видатки державного бюджету пропонується здійснити за рахунок надходжень до державного бюджету акцизного податку з виробленої в Україні електричної енергії та від погашення податкового боргу, боргу від сплати дивідендів, в тому числі розстроченого (відстроченого), сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та зі сплати дивідендів, частини чистого прибутку (доходу), що сплачуються підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей та рентної плати за користування підприємствами нафтогазової галузі надрами для видобування природного газу.

Слід зазначити, що запропонований у законопроекті механізм здійснення взаєморозрахунків не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України, оскільки:

зазначені доходи державного бюджету зараховуються до загального фонду державного бюджету, що не мають цільового призначення і не можуть бути визначені джерелами погашення заборгованості /статті 13 і 29/;

забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі /частина шоста статті 45/;

виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України /частина друга статті 4/. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетні програми на погашення заборгованості не передбачені;

повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період /стаття 7/;

бюджетну класифікацію, зміни до неї затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики /частина друга статті 8/.

Згідно із статтею 4 законопроекту підлягає погашенню (списанню) заборгованість:

підприємств вугільної галузі за електроенергію перед Державним підприємством «Регіональні електричні мережі» та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»;

Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» перед оптовим постачальником електроенергії;

державного підприємства «Енергоринок» перед державним підприємством, яке здійснює виробництво електроенергії на атомних станціях, та перед акціонерним товариством, 100% акцій якого належить державі, яке здійснює виробництво електроенергії на гідроелектростанціях.

При цьому на суму списаної заборгованості має бути збільшено статутний капітал ДП НАЕК «Енергоатом» та АТ «Укргідроенерго» за рахунок випуску ОВДП. Крім того, підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих положень законопроекту пропонується зменшити чистий прибуток державних підприємств енергетичної галузі (ДП НАЕК «Енергоатом» та АТ «Укргідроенерго»), з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку (доходу), на суму прибутку, яка виникла в результаті виконання законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії», «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії».

Необхідно зауважити, що реалізація положень законопроекту призведе до:

необхідності вишукання додаткових коштів державного бюджету для забезпечення видатків на погашення заборгованості за електроенергію;

збільшення обсягу державного боргу внаслідок випуску ОВДП для поповнення статутного капіталу суб’єктів господарювання, підвищення витрат на його обслуговування;

зменшення надходжень до державного бюджету частини чистого прибутку та дивідендів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що запропоновані норми законопроекту розбалансовують державний бюджет, наголошує на виникненні у поточному бюджетному періоді для державного бюджету фіскальних ризиків на суму до 28,1 млрд грн у разі реалізації положень законопроекту, а також звертає увагу на:

відсутність фінансово-економічних розрахунків щодо підтвердження відповідності обсягів виділення коштів на погашення передбаченої в статті 3 законопроекту заборгованості, яку передбачається списати перед ДП НАЕК «Енергоатом», АТ «Укргідроенерго» та НЕК «Укренерго» (в частині збільшення статутного капіталу), що може призвести до висування вимог відповідної компенсації з державного бюджету;

невизначеність джерела збалансування фінансового стану для оператора НЕК «Укренерго», заборгованість перед яким пропонується списати;

необхідність надання висновку Антимонопольного комітету України щодо відношення запропонованих заходів державної підтримки до заходів державної допомоги.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування крім статей 5 - 7 законопроекту), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстр. № 2386 від 06.11.2019), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, збільшення державного боргу, підвищення витрат на його обслуговування та зменшення доходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог статей 4, 7, 8, 13, 29, 45 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо впорядкування проведення спортивних заходів та занять фізичною культурою та спортом)» (реєстр. № 3011 від 05.02.2020), поданий народними депутатами України Саладухою О.В., Костюхом А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом, зокрема пропонується доповнити новою нормою статтю 45 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», встановивши, що організатори масових спортивних заходів зобов’язані забезпечувати медичні послуги на спортивно-масових заходах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування та/або відповідними місцевими адміністраціями.

Водночас, відповідно до змін, запропонованих до статті 51 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», держава має забезпечити створення умов для медичного огляду лікарями спортивної медицини осіб, які займаються фізичною фізкультурою і спортом та надання медичних послуг на спортивно-масових заходах. Проте, слід врахувати, що організаторами масових спортивних заходів можуть виступати як державні установи, так і громадські організації, юридичні та/або фізичні особи.

Відтак, реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи призведе до перекладення таких повноважень місцевих органів виконавчої влади та організаторів спортивно-масових заходів на органи державної влади, що потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту та відмічає, що реалізація відповідних положень законопроекту потребуватиме додаткового виділення із державного бюджету щонайменше 4 млрд гривень.

Проте, слід наголосити, що спрямування коштів державного бюджету на забезпечення створення умов для медичного огляду лікарями спортивної медицини осіб, які займаються фізичною фізкультурою і спортом, та надання медичних послуг на спортивно-масових заходах не передбачено статтею 87 Бюджетного кодексу України, яка встановлює перелік видатків державного бюджету на охорону здоров’я.

Разом з тим, вказане вище положення законопроекту не узгоджується з нормами Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», якими передбачено створення нового механізму фінансового забезпечення медичних послуг та лікарських засобів.

З огляду на зазначене, Мінфін зауважує про необхідність виключення абзацу четвертого пункту 3 розділу І законопроекту, як такого, що не відповідає законодавству, є фінансово незабезпеченим та не узгоджується з іншими положеннями законопроекту.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо впорядкування проведення спортивних заходів та занять фізичною культурою та спортом)» (реєстр. № 3011 від 05.02.2020), поданий народними депутатами України Саладухою О.В., Костюхом А.В. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та може зменшити витрати місцевих бюджетів на охорону здоров’я). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань молоді і спорту при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема абзацу четвертого пункту 3 розділу І) у відповідність до вимог статті 87 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій» (реєстр. № 2146 (доопрац.) від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про прожитковий мінімум» та «Про Регламент Верховної Ради України» пропонується:

- зобов’язати Кабінет Міністрів України щорічно затверджувати набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та послуг до початку розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік;

- визначити прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у розмірі не меншому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімум;

- у разі перевищення розміру фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців затвердженого розміру прожиткового мінімуму Кабінет Міністрів України протягом 15 днів має ініціювати перед Верховною Радою України внесення змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін;

- заслуховувати позицію представників Спільного представницького органу об’єднань профспілок та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні щодо розміру державних мінімальних соціальних гарантій на пленарному Верховної Ради України під час представлення Урядом проекту закону про державний бюджет;

- доручити Кабінету Міністрів України опрацювати питання перегляду доходної частини Державного бюджету України на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу та подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків для забезпечення виконання цього законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення підвищення державних соціальних стандартів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту. Так, за прогнозними розрахунками Мінфіну для встановлення розмірів соціальних допомог, виходячи з фактичних розмірів прожиткового мінімуму у цінах грудня 2019 року, додаткові видатки складуть 38,1 млрд грн порівняно з обсягами, врахованими у розрахунках до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Разом з цим, згідно зі статтею 6 Закону України «Про оплату праці» мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Отже, збільшення прожиткового мінімуму призведе до підвищення рівня оплати праці, що може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні стандарти та державні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій державних допомог тощо і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

Відповідно до вимог статті 52 Кодексу зміни до закону про державний бюджет України можуть вноситися у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України від прогнозу, врахованого під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період, при цьому Кабінет Міністрів України проводить щоквартальну оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України показникам, врахованим під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Разом з тим, цією статтею Кодексу визначено вичерпний перелік обставин, за яких вносяться зміни до закону про державний бюджет.

Згідно зі статтею 53 Кодексу зміни до закону про державний бюджет вносяться за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників доходів, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків, при цьому факт перевиконання дохідної частини Державного бюджету України визнається на підставі офіційних висновків Мінфіну.

З огляду на вищезазначені норми Кодексу законодавча пропозиція щодо внесення змін до закону про державний бюджет у разі перевищення розміру фактичного прожиткового мінімуму порівняно з прогнозованим потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій (реєстр. № 2146 (доопрац.) від 10.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи доходи і витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодити його положення із вимогами статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення розміру заробітної плати посадовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування та державних підприємств (реєстр. № 3034 від 07.02.2020), поданий народним депутатом України Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону шляхом внесення змін до законів України «Про оплату праці», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України» передбачається визначити, що максимальний розмір місячної заробітної плати керівних працівників органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій (у тому числі, що працюють на основі комерційного розрахунку, національних акціонерних компаній та державних акціонерних товариств), народних депутатів України, державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування не може перевищувати п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, крім тих місяців, у яких виплачується допомога для оздоровлення та надається оплачувана відпустка. При цьому така допомога не може перевищувати розміру заробітної плати /виходячи із визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розміру мінімальної заробітної плати у сумі 4723 гривні, максимальний розмір місячної заробітної плати становитиме 70845 гривень/.

Реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи може сприяти оптимізації бюджетних коштів, зокрема, у частині видатків на оплату праці державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, народних депутатів України та працівників підприємств державного сектору економіки, що отримують державну допомогу з державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів, при цьому звернуто увагу на необхідність приведення законопроекту у відповідність до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення розміру заробітної плати посадовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування та державних підприємств (реєстр. № 3034 від 07.02.2020), поданий народним депутатом України Кулінічем О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації видатків бюджетів на оплату праці державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, народних депутатів України та державних підприємств, що отримують державну допомогу з державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету» (реєстр. № 2798-2 від 10.02.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується доповнити новою статтею 13-2 Закон України «Про оплату праці», якою встановити, що максимальний розмір заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також визначається відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати ста тис. гривень.

Реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи може сприяти оптимізації бюджетних коштів, зокрема, у частині видатків на оплату праці державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та працівників підприємств державного сектору економіки, що отримують державну допомогу з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів, зокрема не потребуватиме додаткових коштів з бюджету, а його положення відповідають законам, що регулюють бюджетні відносити.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету» (реєстр. № 2798-2 від 10.02.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації видатків бюджетів на оплату праці державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та державних підприємств, що отримують державну допомогу з державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приватну детективну діяльність (реєстр. № 3010 від 04.02.2020), поданий народними депутатами України Галушком М.Л., Медяником В.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом визначаються правові засади організації та здійснення приватної детективної діяльності, встановлюються права та обов’язки суб’єктів правовідносин, особливості державного контролю в цій сфері. Серед іншого законопроектом пропонується:

уповноважити центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної правової політики (Міністерство юстиції України), регулювати приватну детективну діяльність, зокрема, такий уповноважений орган:

- забезпечує навчання приватних детективів та підвищення їхньої кваліфікації, для чого спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, затверджує навчальні програми;

- видає свідоцтво про право на заняття приватною детективною діяльністю, у визначених випадках зупиняє дію свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю та припиняє право на здійснення приватної детективної діяльності;

- формує та веде Єдиний реєстр суб’єктів приватної детективної діяльності, визначає порядок його ведення;

- забезпечує діяльність Комісії з розгляду скарг на дії суб’єкта приватної детективної діяльності;

справляти разову плату за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного календарного року і зараховувати таку плату до державного бюджету;

передбачити кримінальну відповідальність за незаконне розголошення детективної таємниці шляхом покарання штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 240 годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету за рахунок запровадження плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю та встановлення нового виду штрафу, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приватну детективну діяльність (реєстр. № 3010 від 04.02.2020), поданий народними депутатами України Галушком М.Л., Медяником В.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю, може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України для виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття цим Міністерством заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідного правопорушення залежно від обрання відповідного виду покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 3010-1 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом визначаються загальні правові засади організації приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні. Серед іншого законопроектом пропонується:

уповноважити Міністерство юстиції України забезпечити ведення Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і їх персональний склад, про обрані суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності організаційні форми діяльності, а також внесення відомостей до цього Реєстру;

уповноважити Міністерство внутрішніх справ України видавати заявнику свідоцтво про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю та посвідчення приватного детектива;

справляти разову плату за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, передбачивши зарахування таких коштів до Державного бюджету України;

передбачити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації приватних детективів у порядку, затвердженому МВС.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету, а саме:

може збільшити доходну частину бюджету внаслідок сплати детективами (об’єднаннями приватних детективів) податків від підприємницької діяльності та плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю;

може призвести до збільшення видатків державного бюджету у зв’язку із видачею Міністерством внутрішніх справ України посвідчення приватного детектива, а також створення та введення Міністерством юстиції України Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності.

При цьому Мінфіном вказано, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність даних, необхідних для розрахунку.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 3010-1 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України для виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття цими міністерствами заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (реєстр. № 3174 від 05.03.2020), внесений народним депутатом України Андрійовичем З.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Проектом Закону пропонується відновити положення, якими регулювалося питання сплати пайових внесків у розвиток інфраструктури населених пунктів, зокрема, унормувавши у новій статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» механізм нарахування, сплати та використання пайових внесків, а саме:

- встановлення фіксованого розміру сплати пайових внесків: 4% для нежитлових будівель, 2% – для житлових, 0% – для промислових споруд;

- при розрахунку пайових внесків для житлових будівель брати за основу показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

- кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

При цьому, у разі будівництва замовником інженерних мереж об’єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту /нова частина п’ята статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»/.

Відповідно до підпункту 4-1 пункту 1 статті 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є надходженнями бюджету розвитку місцевих бюджетів та спрямовуються для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

За оцінкою Міністерства фінансів України обсяг доходів місцевих бюджетів може становити 1,5 млрд грн (у розрахунку на рік за результатами звіту про виконання місцевих бюджетів за 2019 рік).

Проте в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (реєстр. № 3174 від 05.03.2020), внесений народним депутатом України Андрійовичем З.М., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення надходжень спеціального фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 2758 (доопрац.) від 30.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

18% – якщо база оподаткування не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (до 47 230 грн);

36% – якщо база оподаткування становить від 10 до 20-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 47 230 грн до 94 460 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 10 мінімальних заробітних плат;

54% – якщо база оподаткування становить понад 20-кратний розмір мінімальної заробітної плати (понад 94 460 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 20 мінімальних заробітних плат.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету, водночас призведе до додаткових надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може залучити до бюджетів всіх рівнів додаткові надходження від податку на доходи фізичних осіб розрахунково у сумі близько 7,4 млрд грн на рік (за даними баз Державної податкової служби). Водночас, на думку Мінфіну, позитивний вплив законопроекту може бути знівельований через тінізацію фонду оплати праці високооплачуваної категорії платників. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується, як такий, що потребує суттєвого доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 2758 (доопрац.) від 30.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень розміру заробітної плати керівництва органів державної влади та державних підприємств (реєстр. № 3034-1 від 26.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону пропонується визначити, що максимальний місячний розмір заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних органів, Голови Національного банку України та його заступників, членів Ради та Правління Національного банку України, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50 відсотків акцій (часток), що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також заробітна плата працівників, що визначається відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про управління об’єктами державної власності» не може перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року /виходячи із визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розміру мінімальної заробітної плати у сумі 4723 гривні, максимальний розмір місячної заробітної плати становитиме 47230 гривень/.

Реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи може сприяти оптимізації бюджетних коштів, зокрема, у частині видатків на оплату праці народних депутатів України, членів Уряду, державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, посадових осіб і працівників митних органів та працівників підприємств державного сектору економіки, що отримують державну допомогу з державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів, при цьому звернуто увагу на те, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016
№ 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень розміру заробітної плати керівництва органів державної влади та державних підприємств (реєстр. № 3034-1 від 26.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації видатків бюджетів на оплату праці державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та державних підприємств, що отримують державну допомогу з державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету» (реєстр. № 2798 від 23.01.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується доповнити новою статтею 13-2 Закон України «Про оплату праці», якою встановити, що максимальний розмір заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також визначається відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат.

Реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи може сприяти оптимізації бюджетних коштів, зокрема, у частині видатків на оплату праці державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та працівників підприємств державного сектору економіки, що отримують державну допомогу з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів, зокрема не потребуватиме додаткових коштів з бюджету, а його положення відповідають законам, що регулюють бюджетні відносити. Разом з тим, Мінфін звертає увагу на вимоги пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який установлює, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету» (реєстр. № 2798 від 23.01.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації видатків бюджетів на оплату праці державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та державних підприємств, що отримують державну допомогу з державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників та заступників керівників державних органів, підприємств державного сектору економіки, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету» (реєстр. № 2798-1 від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, пропонується доповнити новою нормою статтю 94 Кодексу законів про працю та доповнити новою статтею 13-2 Закон України «Про оплату праці» встановивши, що максимальний місячний розмір заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних депутатів України, керівників та заступників керівників державних органів, Голови Національного банку України та його заступників, членів Ради та Правління Національного банку України, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50% акцій (часток), обмежується 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. Серед іншого, законодавча ініціатива передбачає встановлення відповідних положень у окремих базових законах, зокрема, Законах України: «Про статус народного депутата України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про управління об’єктами державної власності».

Реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи може сприяти оптимізації бюджетних коштів, зокрема, у частині видатків на оплату праці державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та працівників підприємств державного сектору економіки, що отримують державну допомогу з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів, зокрема не потребуватиме додаткових коштів з бюджету, а його положення  відповідають законам, що регулюють бюджетні відносити. Разом з тим, Мінфін звертає увагу на вимоги пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який установлює, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат.

Необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників та заступників керівників державних органів, підприємств державного сектору економіки, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету» (реєстр. № 2798-1 від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації видатків бюджетів на оплату праці державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та державних підприємств, що отримують державну допомогу з державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Опосередкований:

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 2831-1 від 19.02.2020), внесений народними депутатами України Васильковським І.І., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується затвердити переліки об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема, визначивши:

у додатку № 1 – перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації;

у додатку № 2 – перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, державних унітарних та казенних підприємств, що не підлягають приватизації;

у додатку № 3 – перелік об'єктів культури та спорту, що не підлягають приватизації.

Крім того, законопроектом передбачається, що після завершення процедури реформування АТ «Українська залізниця» суб’єкт господарювання – оператор інфраструктури залізничного транспорту повинен перебувати у державній власності, а його приватизація неможлива, щодо інших суб’єктів, утворених за наслідками реформування, передбачається повна або часткова можливість приватизації майна в залежності від сфери залізничних перевезень та наявності монопольного становища на ринку товарів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме залученню інвестицій в економіку України, зняттю обмежень інвестиційної діяльності в ринковому середовищі та водночас убезпечить дійсно важливі для розвитку України об’єкти права державної власності від необґрунтованої та такої, що суперечить інтересам Українського народу, приватизації і забезпечить їх збереження для майбутніх поколінь.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету.

Слід звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 12 млрд гривень. Поряд з тим, Законом передбачено доходи загального фонду державного бюджету на 2020 рік у сумі 41,3 млрд грн від частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Таким чином, впровадження даної законодавчої ініціативи може вплинути на стан виконання вищезазначених надходжень державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 2831-1 від 19.02.2020), внесений народними депутатами України Васильковським І.І., Павлюком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету від приватизації державного майна та може сприяти виконанню доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення дії Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 2831-2 від 19.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується:

відновити дію Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» у редакції, яка була чинною станом на 19 жовтня 2019 року;

визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»»;

відновити заборону приватизації національного оператора поштового зв’язку шляхом віднесення його до об’єктів, які не підлягають приватизації, визначені статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту забезпечить збереження у державній власності стратегічно важливих для України підприємств та дозволить більш виважено підійти до питання перегляду переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету, але у разі відновлення переліку підприємств, заборонених до приватизації може призвести до недонадходження коштів від їх приватизації до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 12 млрд гривень. Поряд з тим, Законом передбачено доходи загального фонду державного бюджету на 2020 рік у сумі 41,3 млрд грн від частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Таким чином, впровадження даної законодавчої ініціативи може вплинути на стан виконання вищезазначених надходжень державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення дії Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 2831-2 від 19.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету від приватизації державного майна та може сприяти виконанню доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за вчинення акустичного насильства при наданні послуг з перевезення пасажирів (реєстр. № 3049 від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Устіновою О.Ю. та Бобровською С.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується доповнити статтю 121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною та встановити новий вид відповідальності за відмову пасажиру у припиненні відтворення звуків аудіовізуального твору або будь-яких інших звуків у транспортному засобі загального користування, якщо таке відтворення не пов’язане зі здійсненням таким засобом регулярних перевезень пасажирів або забезпеченням їхньої безпеки (за винятком відтворення звуків, аудіовізуальних творів тощо за допомогою індивідуальних навушників), у вигляді штрафу на фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме 850 – 1 700 грн/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення та згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за вчинення акустичного насильства при наданні послуг з перевезення пасажирів (реєстр. № 3049 від 10.02.2020), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Устіновою О.Ю. та Бобровською С.А., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів) (реєстр. № 3023 від 06.02.2020), внесений народними депутатами України Клименко Ю.Л., Горенюком О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» пропонується визнати учасниками дорожнього руху користувачів персонального легкого електротранспорту, які пересуваються з використанням одно-, дво- або триколесного механічного транспортного засобу, що приводиться в рух за допомогою електричного двигуна (електричні скутери, cігвеї, гіроборди, гіроскутери тощо), окрім інвалідних колясок та велосипедів, обладнаних електродвигунами, визначивши їх права і обовязки.

Поряд з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення запроваджується відповідальність для користувачів персонального легкого електротранспорту за порушення правил дорожнього руху у вигляді накладання штрафу в розмірі п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 гривень).

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки справи про такі правопорушення згідно із статтею 222 Кодексу про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції, а відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного Кодексу України такі штрафи зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке у експертному висновку до законопроекту відмічає, що загальний обсяг доходів буде залежати від кількості правопорушників.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів) (реєстр. № 3023 від 06.02.2020), внесений народними депутатами України Клименко Ю.Л., Горенюком О.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу (реєстр. № 2786-1 від 05.02.2020), внесений народним депутатом України Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту пропонується розділ VІІ «Особливості провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників» даного Кодексу доповнити новою статтею 96-1 щодо особливостей провадження санації підприємств оборонно-промислового комплексу, до яких відноситимуться державні підприємства, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром» /далі – Концерн/, та акціонерні товариства, у статутному капіталі яких розмір корпоративних прав держави перевищує 50% та повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Концерн.

Належить зазначити, що згідно із частиною шістнадцятою цієї статті невиконання плану санації боржника може бути підставою для обов’язкової субсидіарної відповідальності Концерну за всіма вимогами кредиторів до боржника підприємства оборонно-промислового комплексу (за умови недостатності майна боржника для задоволення вимог всіх кредиторів, що підлягали задоволенню за умовами плану санації), при цьому розмір субсидіарної відповідальності визначатиметься з різниці між сумою визнаних вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не вплине на показники державного бюджету.

Однак, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету, а саме може мати вплив на зменшення відрахувань Концерном до державного бюджету частини чистого прибутку (через можливе застосування субсидіарної відповідальності Концерну за всіма вимогами кредиторів до боржника підприємства оборонно-промислового комплексу у разі невиконання плану санації боржника). Також відмічено, що за даними Державної податкової служби України за 2019 рік Концерн спрямував до державного бюджету частину чистого прибутку у сумі 27,2 млн грн. Поряд з тим, Мінфін зазначає, що вартісну величину впливу законопроекту неможливо визначити, оскільки розробником законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань його реалізації.

До законопроекту не надано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу (реєстр. № 2786-1 від 05.02.2020), внесений народним депутатом України Павлюком М.В., матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету в частині відрахувань Державного концерну «Укроборонпром» частини чистого прибутку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються за допомогою портативних транспортних засобів на електричній тязі (реєстр. № 3023-1 від 20.02.2020), внесений народними депутатами України Кунаєвим М.І., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» пропонується визнати учасниками дорожнього руху осіб, які рухаються за допомогою портативних транспортних засобів на електричній тязі, визначивши їх права і обов’язки.

Поряд з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення запроваджується відповідальність для осіб, які рухаються за допомогою портативних транспортних засобів на електричній тязі за порушення правил дорожнього руху у вигляді накладання штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи з чинного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян у 17 гривень сума штрафів становитиме 85 - 170 гривень) або громадських робіт на строк від дванадцяти до сорока годин.

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки справи про такі правопорушення згідно із статтею 222 Кодексу про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції, а відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України такі штрафи зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про можливий вплив законопроекту на доходну частину державного бюджету, відмічає, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості правопорушників.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються за допомогою портативних транспортних засобів на електричній тязі (реєстр. № 3023-1 від 20.02.2020), внесений народними депутатами України Кунаєвим М.І., Пушкаренком А.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язковості перебування у громадянстві України членів наглядових (спостережних) рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки та встановлення максимального розміру винагороди для членів цих наглядових (спостережних) рад» (реєстр. № 3119 від 24.02.2020), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроект пропонується внести зміни до законів України «Про управління об’єктами державної власності», «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту», «Про Фонд енергоефективності», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про акціонерні товариства» та «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», згідно з якими членами наглядових (спостережних) рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки можуть бути призначені (обрані) лише громадяни України, які постійно проживають на території України, а також обмежується щомісячна загальна сума винагороди, заохочувальних та компенсаційних виплат членам наглядової (спостережної) ради до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає у поточному та наступних бюджетних періодах на збільшення витрат бюджету та не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді. Водночас, відмічено, що практичне застосування даної законодавчої ініціативи може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання і відповідно на обсяг витрат, чистого прибутку, відрахувань обов’язкових платежів до державного бюджету. Крім того, Мінфін зауважує, що з членами наглядових рад банків державного сектору, серед яких, зокрема, є іноземні громадяни, вже укладено контракти та визначено розмір винагороди, який на сьогодні перевищує запропоновані законопроектом обмеження, а тому впровадження передбачених законопроектом норм несе репутаційні ризики держави.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язковості перебування у громадянстві України членів наглядових (спостережних) рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки та встановлення максимального розміру винагороди для членів цих наглядових (спостережних) рад» (реєстр. № 3119 від 24.02.2020), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частину майна залежно від фінансово-економічного стану відповідних суб’єктів господарювання внаслідок практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813 від 28.01.2020), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- дати визначення та уточнити окремі терміни;

- уповноважити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення;

- заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

сигарети, в яких рівні викидів нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

сигарети, зовнішній вигляд яких не відповідає законодавчим вимогам;

тютюнові вироби, упаковка яких не відповідає законодавчим вимогам;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які рекламують тютюновий виріб або сприяють його вживанню, створюючи помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я, ризики або викиди, включають кількісну інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі, вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя, повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність, нагадують харчовий продукт або косметичний продукт, вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

тютюнові вироби з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

тютюнові вироби, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах, таких як фільтри, папір, упаковка, капсули, або мають будь-які технічні характеристики, що дозволяють змінювати запах чи смак відповідних тютюнових виробів або інтенсивність диму;

тютюнові вироби, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

тютюн для перорального застосування;

- визначити вимоги щодо упаковки тютюнових виробів та розміщення на ній тексту;

- встановити заборону на реалізацію тютюнових виробів в упаковках, що містять менше або більше ніж 20 сигарет, сигарил або цигарок;

- підвищити з 18 років до 21 року вік осіб, до якого забороняється реалізація (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів та тютюну;

- заборонити куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів та тютюну, кальянів у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

- заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів та тютюну, електронних сигарет та заправних контейнерів;

- підвищити розмір фінансових санкцій за порушення законодавства про заходи щодо порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення;

- передбачити адміністративну відповідальність, зокрема, за:

реалізацію (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів та тютюну особам, які не досягли 21 року, чи реалізацію (продаж) тютюнових виробів в упаковках, що містять менше або більше 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) шляхом накладення штрафу від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, шляхом накладення штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинній редакції – від 3 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

реалізація законопроекту не потребує фінансових витрат із державного бюджету;

законопроект сприятиме зменшенню захворюваності та смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе зекономити витрати з державного бюджету на лікування;

запровадження вимог ЄС щодо маркування та вмісту тютюнових виробів розширить можливості експорту тютюнових виробів, що призведе до зростання надходжень до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може впливати на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді (може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету), а обрахувати вартісну величину впливу на доходи бюджету не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості фінансових санкцій до суб’єктів господарювання у разі порушення ними відповідних норм законодавства та штрафів за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813 від 28.01.2020), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Радуцьким М.Б. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення визначених законопроектом повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цього органу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-1 від 14.02.2020), поданий народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- дати визначення та уточнити окремі терміни;

- заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

сигарети, в яких показник вмісту нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

сигарети з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

сигарети, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах, таких як фільтри, папір, упаковка, капсули, або мають будь-які технічні характеристики, що дозволяють змінювати запах чи смак відповідних тютюнових виробів або інтенсивність диму;

сигарети, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які: створюють помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я; ризики або викиди, включають інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі; вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя; повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність; нагадують харчовий продукт або косметичний продукт; вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

- визначити вимоги щодо упаковки тютюнових виробів та їх маркування;

- заборонити рекламу електронних сигарет і заправних контейнерів, спонсорство радіопрограм, а також будь-якої події, діяльності чи особи, що мають на меті або мають безпосередній чи опосередкований ефект просування електронних сигарет та заправних контейнерів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту дозволить завершити запровадження в Україні європейської моделі регулювання питань зменшення споживання тютюнових виробів, особливо серед молоді, що сприятиме скороченню поширеності куріння серед населення, та поступово призведе до покращення здоров’я людей.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді та не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-1 від 14.02.2020), поданий народним депутатом України Чорним Д.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо усунення перешкод для функціонування систем електронного квитка та стимулювання впровадження безготівкових методів оплати на транспорті» (реєстр. № 3113 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Шкрум А.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному та електричному транспорті в разі реєстрації електронного квитка в автоматизованій системі обліку оплати проїзду і здійснення безготівкового розрахунку через таку систему з використанням електронних платіжних засобів.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту дозволить спростити і прискорити впровадження безготівкових форм оплати проїзду в міському транспорті та створить зручні й сучасні умови для оплати пасажирами проїзду в міському транспорті.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребуватиме фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів. Разом з тим, Мінфін зауважує, що законопроект не передбачає врегулювання порядку формування та надання документів, які свідчать про факт проведення розрахункової операції при продажу проїзних і перевізних документів в міському транспорті у разі застосування автоматизованої системи обліку оплати проїзду та здійснення безготівкового розрахунку через таку систему з використанням електронних платіжних засобів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо усунення перешкод для функціонування систем електронного квитка та стимулювання впровадження безготівкових методів оплати на транспорті» (реєстр. № 3113 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Шкрум А.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-2 від 17.02.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- дати визначення та уточнити окремі терміни;

- запровадити плату за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами у спеціалізованому місці торгівлі у розмірі 6 тис. грн на кожне місце торгівлі, а для спеціалізованих місць торгівлі, розташованих на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 750 грн на кожне місце торгівлі;

- визначити вимоги щодо упаковки тютюнових виробів та їх маркування;

- заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

тютюн для перорального застосування;

сигарети, в яких показники вмісту нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

сигарети та тютюн для самокруток з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

сигарети та тютюн для самокруток, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах;

сигарети та тютюн для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які: створюють помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я, ризики або викиди; включають інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі; вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя; повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність; нагадують харчовий продукт або косметичний продукт; вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

- заборонити здійснення транскордонних дистанційних продажів тютюнових виробів, електронних сигарет;

- заборонити рекламу електронних сигарет і заправних контейнерів;

- передбачити фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення порядку введення в обіг новітніх тютюнових виробів, електронних сигарет і заправних контейнерів у розмірі 100% вартості введених в обіг виробів, але не менше 150 тис. гривень;

- передбачити адміністративну відповідальність за:

роздрібну торгівлю тютюновими виробами без додержання визначених умов шляхом накладення штрафу від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень тютюнових виробів, електронних сигарет і заправних контейнерів шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства електронних сигарет і заправних контейнерів шляхом накладення штрафу на громадян від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами – від 100 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що ухвалення законопроекту дозволить завершити запровадження в Україні європейської моделі регулювання питань зменшення споживання тютюнових виробів, особливо серед молоді, що сприятиме скороченню поширеності куріння серед населення, та поступово призведе до покращення здоров’я людей.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, при цьому може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок застосування до суб’єктів господарювання та громадян фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі порушення законодавства, а вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету здійснити не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості фінансових санкцій до суб’єктів господарювання та громадян у разі порушення ними відповідних норм законодавства.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-2 від 17.02.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-3 від 17.02.2020), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- дати визначення та уточнити окремі терміни;

- заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

тютюн для перорального застосування;

сигарети, в яких показники вмісту нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

сигарети та тютюн для самокруток з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

сигарети та тютюн для самокруток, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах;

сигарети та тютюн для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які: створюють помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я, ризики або викиди; включають інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі; вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя; повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність; нагадують харчовий продукт або косметичний продукт; вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

- визначити вимоги щодо упаковки тютюнових виробів та їх маркування;

- заборонити здійснення транскордонних дистанційних продажів тютюнових виробів, електронних сигарет;

- запровадити плату за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами у спеціалізованому місці торгівлі у розмірі 2 тис. грн на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат, що знаходиться у місці торгівлі, а для спеціалізованих місць торгівлі, розташованих на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат, що знаходиться у місці торгівлі;

- заборонити рекламу електронних сигарет і заправних контейнерів;

- передбачити фінансові санкції у вигляді штрафів за:

порушення порядку введення в обіг новітніх тютюнових виробів, електронних сигарет і заправних контейнерів у розмірі 100% вартості введених в обіг виробів, але не менше 150 тис. гривень;

неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги реалізації та обігу тютюнових виробів у спеціалізованому місці роздрібної торгівлі, спеціалізованому відділі у розмірі 8 тис. грн, повторно протягом календарного року – 16 тис. грн;

порушення вимог до роздрібної торгівлі тютюновими виробами у спеціалізованому відділі, спеціалізованому магазині у розмірі 8 тис. грн, повторно протягом календарного року – 16 тис. грн;

- передбачити адміністративну відповідальність за:

порушення правил торгівлі тютюновими виробами у спеціалізованому магазині шляхом накладення штрафу від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень, електронних сигарет і заправних контейнерів шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства електронних сигарет і заправних контейнерів шляхом накладення штрафу на громадян від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами – від 100 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що ухвалення законопроекту дозволить завершити запровадження в Україні європейської моделі регулювання питань зменшення споживання тютюнових виробів, особливо серед молоді, що сприятиме скороченню поширеності куріння серед населення, та поступово призведе до покращення здоров’я людей.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, при цьому може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок застосування до суб’єктів господарювання та громадян фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі порушення законодавства, а вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету здійснити не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості фінансових санкцій до суб’єктів господарювання та громадян у разі порушення ними відповідних норм законодавства.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-3 від 17.02.2020), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-4 від 17.02.2020), поданий народним депутатом України Павловським П.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- дати визначення та уточнити окремі терміни;

- заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

сигарети, в яких рівні викидів нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

сигарети, зовнішній вигляд яких не відповідає визначеним вимогам;

тютюнові вироби, упаковка яких не відповідає визначеним вимогам;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які: рекламують тютюновий виріб або сприяють його вживанню, створюючи помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я, ризики або викиди; вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя; повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність; нагадують харчовий продукт або косметичний продукт; вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

тютюнові вироби з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

тютюнові вироби, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах;

тютюнові вироби, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

тютюн для перорального застосування;

- визначити вимоги щодо упаковки тютюнових виробів та їх маркування;

- заборонити рекламу електронних сигарет і заправних контейнерів;

- заборонити продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами (особам), які не досягли 21 року /у діючій редакції – які не досягли 18 років/;

- передбачити адміністративну відповідальність за куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, тютюну та кальянів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, шляхом накладення штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

реалізація законопроекту не потребує фінансових витрат із державного бюджету;

законопроект сприятиме зменшенню захворюваності та смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе зекономити витрати з державного бюджету на лікування;

запровадження вимог ЄС щодо маркування та вмісту тютюнових виробів розширить можливості експорту тютюнових виробів, що призведе на зростання надходжень до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, при цьому може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок застосування до суб’єктів господарювання та громадян фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі порушення законодавства, а вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету здійснити не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості фінансових санкцій до суб’єктів господарювання та громадян у разі порушення ними відповідних норм законодавства.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2813-4 від 17.02.2020), поданий народним депутатом України Павловським П.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо правового регулювання відносин між співвласниками багатоквартирних будинків і власниками та наймачами (орендарями) квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках (реєстр. № 2564 від 10.12.2019), внесений народними депутатами України Юрченком О.М., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» пропонується передбачити:

право органів місцевого самоврядування встановлювати перелік видів господарської діяльності, які відповідно до рішення загальних зборів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не можуть провадитись в житлових і нежилих приміщеннях багатоповерхівки;

право приймати рішення на загальних зборах об’єднання співвласників багатоквартирного будинку про обмеження здійснення певних видів підприємницької діяльності в житловому будинку.

За порушення встановлених заборон на здійснення певної підприємницької діяльності запроваджується штраф за кожний день порушення заборон (починаючи із дати надсилання власнику відповідного приміщення повідомлення про рішення загальних зборів до дати припинення власником або наймачем (орендарем) забороненої діяльності) у розмірі одного прожиткового мінімуму на працездатну особу, визначеного станом на 1 січня поточного року, або тридцяти відсотків річних від ринкової вартості приміщення, в якому здійснюється заборонена діяльність.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається таке:

реалізація законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного або місцевих бюджетів, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу;

запропоновані положення щодо встановлення відповідальності належить узгодити із статтею 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачена відповідальність співвласників квартир і власників (орендарів) квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки щодо розміру запропонованих штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо правового регулювання відносин між співвласниками багатоквартирних будинків і власниками та наймачами (орендарями) квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках (реєстр. № 2564 від 10.12.2019), внесений народними депутатами України Юрченком О.М., Клочком А.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів залежно від ухвалених судом рішень за порушення правил експлуатації жилих будинків та жилих приміщень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог народного депутата України та перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради (реєстр. № 3098 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Торохтієм Б.Г. та Павлішем П.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), посиливши адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати, а саме за:

- недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення та повторне протягом року вчинення такого порушення – штраф на посадових осіб від ста п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 2 550 до 17 000 гривень/ або громадські роботи на строк від тридцяти до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк до одного місяця і до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку /чинна редакція – штраф від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

- недодержання встановлених законом строків надання відповіді на запит народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на такий запит та повторне протягом року вчинення такого порушення - штраф на посадових осіб від чотирьохсот до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 6 800 до 20 400 гривень/ або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк до одного місяця і до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку /чинна редакція – штраф від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Поряд з тим, згідно із змінами до статті 351 Кримінального Кодексу України передбачається посилити кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради, а саме за:

- перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради – штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 17 000 до 34 000 гривень/ або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років /чинна редакція – штраф від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років/;

- невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України чи спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації – штраф від однієї тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 25 500 до 51 000 гривень/ або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років /чинна редакція – штраф від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та відрахувань процентів заробітку. Міністерство фінансів України, у експертному висновку до законопроекту також зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог народного депутата України та перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради (реєстр. № 3098 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Торохтієм Б.Г. та Павлішем П.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України (реєстр. № 3102 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С,. Яременком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за публічну наругу над військовослужбовцями Збройних Сил України, військовою формою одягу або знаками розрізнення військовослужбовців – у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме до 850 гривень./ або громадських робіт на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин.

За ті самі дії, якщо вони були вчинені в особливий період передбачається відповідальність – у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /до 850 гривень/ або арешту на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до двох років.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, у експертному висновку до законопроекту зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та у частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України (реєстр. № 3102 від 21.02.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С,. Яременком Б.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності працівників правоохоронних органів за невиконання судових рішень (реєстр. № 3121 від 24.02.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 382-1, встановивши кримінальну відповідальність за невиконання працівником правоохоронного органу судового рішення – у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років та конфіскацією майна.

Реалізація такого положення законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, а також до збільшення надходжень державного бюджету внаслідок реалізації конфіскованого майна. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий вплив на показники державного бюджету, відмічає, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності працівників правоохоронних органів за невиконання судових рішень (реєстр. № 3121 від 24.02.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо підсилення відповідальності за публічну образу військовослужбовців, волонтерів, учасників Революції гідності (реєстр. № 3085 від 19.02.2020), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статею 151-1 та встановити кримінальну відповідальність за:

- публічну образу військовослужбовців, волонтерів, Героїв Небесної Сотні, інших учасників Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), а також учасників інших подій, пов’язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, а також пряме чи непряме розпалювання ворожнечі та ненависті до зазначених осіб, до їх діяльності, пов’язаної із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, обмеження прав вказаних осіб через таку діяльність – у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме до 850 гривень/ або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року;

- ті самі дії, що поширені з використанням засобів масової інформації та (або) мережі Інтернет, у вигляді штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 850 до 5 100 гривень/ або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року;

- такі дії, що були вчинені організованою групою осіб, а також поєднані з поширенням завідомо неправдивих відомостей про вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, – у вигляді штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 3 400 до 8 500 гривень/ або обмеження волі на строк до п’яти років, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету з огляду на вимоги пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо підсилення відповідальності за публічну образу військовослужбовців, волонтерів, учасників Революції гідності (реєстр. № 3085 від 19.02.2020), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Княжицьким М.Л. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів (реєстр. № 3037 від 07.02.2020), поданий народним депутатом України Діденко Ю.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

приймати рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, про надання авторизації АЕО з урахуванням рекомендацій Комісії з питань авторизації АЕО;

визначити склад та основні завдання Комісії з питань авторизації АЕО;

уточнити умову відповідності підприємства критеріям АЕО шляхом встановлення допустимого розміру податкового боргу (до десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року);

збільшити з 90 до 365 календарних днів строк дії фінансових гарантій для забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом;

встановити, що сума загальної фінансової гарантії не може бути меншою еквівалента: 2 млн євро (крім виробників та експортерів (імпортерів) та 400 тис. євро для виробників та експортерів (імпортерів), і повинна діяти не менше одного року з моменту останнього дня її використання;

встановити, що загальну фінансову гарантію для АЕО мають право надавати виключно системно важливі банки;

скоротити строки проведення оцінки відповідності підприємств критеріям АЕО з 120 до 30 днів з дня прийняття рішення про її проведення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не передбачатиме зменшення надходжень митних платежів до державного бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані зміни щодо суттєвого скорочення строків проведення оцінки відповідності підприємства критеріям АЕО зумовлять необхідність збільшення чисельності працівників, що будуть проводити таку оцінку, що в свою чергу, призведе до збільшення видатків державного бюджету. При цьому зазначено, що оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація щодо додаткової чисельності працівників. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів (реєстр. № 3037 від 07.02.2020), поданий народним депутатом України Діденко Ю.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування митних органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття митними органами заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» щодо передачі мостів, шляхопроводів та інших штучних споруд транспортної інфраструктури міст та інших окремих населених пунктів» (реєстр. № 3092 від 20.02.2020), внесений народними депутатами України Ковальчуком О.В., Аліксійчуком А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується передбачити можливість передачі з державної у комунальну власність безоплатно таких об’єктів: мости, шляхопроводи та інші штучні споруди транспортної інфраструктури міст та інших окремих населених пунктів, які перебувають на балансі залізниць як державних підприємств.

Як зазначено у пояснюваній записці до законопроекту, його метою є уникнення протиріч щодо суб’єкта, відповідального за ремонт тих чи інших мостів та шляхопроводів, відкриття можливості передачі відремонтованих, технічно справних об’єктів з державної у комунальну власність за умови згоди місцевих органів влади. При цьому відмічено, що прийняття запропонованих змін до статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» дозволить вдосконалити систему експлуатації мостів, шляхопроводів та інших штучних споруд, об’єднати у єдиний комплекс транспортну інфраструктуру міст та інших населених пунктів, забезпечить ефективне використання бюджетних коштів, а за умови передачі у комунальну власність забезпечить здійснення належне керівництво та управління місцевими органами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники державного бюджету, однак може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів, оскільки у разі передачі мостів, шляхопроводів та інших штучних споруд у комунальну власність видатки на ремонт, утримання та реконструкцію такого майна будуть здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» щодо передачі мостів, шляхопроводів та інших штучних споруд транспортної інфраструктури міст та інших окремих населених пунктів» (реєстр. № 3092 від 20.02.2020), внесений народними депутатами України Ковальчуком О.В., Аліксійчуком А.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про амністію у 2020 році» (реєстр. № 3181 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: на неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей з інвалідністю, до осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, тощо.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить зменшити чисельність осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, та призведе до економії бюджетних коштів, що витрачаються на утримання засуджених осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про амністію у 2020 році» (реєстр. № 3181 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2501 (доопрац.) від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

встановити відповідальність за проведення розрахункових операцій з підакцизними товарами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих підакцизних товарів; не проведення розрахункових операцій з підакцизними товарами через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів від продажу підакцизних товарів сумі коштів від продажу підакцизних товарів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки – загальній сумі продажу підакцизних товарів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції з підакцизними товарами, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання шляхом застосування фінансових санкцій за вчинене вперше порушення – у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за кожне наступне вчинене порушення – 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

збільшити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами до 3 млн грн (у чинній нормі – 500 тис. грн);

встановити вимоги для суб’єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить удосконалити положення чинного законодавства з метою досягнення позитивного ефекту адміністрування роздрібного акцизу з реалізації тютюнових виробів.

Загалом законопроект є системно пов’язаним з поданими тим же автором законопроектами: «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2502 доопрац.) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2503 доопрац.). Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити надходження до бюджету за рахунок підвищення розмірів штрафних санкцій та річної плати за право оптової торгівлі тютюновими виробами, а обрахувати величину впливу на бюджет від впровадження положень законопроекту неможливо, оскільки: непрогнозованою є кількість штрафів, які будуть стягнуто за порушення відповідних норм законодавства, може скоротитися кількість ліцензіатів через підвищення вартості відповідної ліцензії; знизяться витрати контролюючих органів на адміністрування акцизного податку через зменшення кількості платників.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2501 (доопрац.) від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також від плати за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2502 (доопрац.) від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

встановити, що об’єктом оподаткування є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, в тому числі у роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

визначити базу оподаткування, яка враховується у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок:

- максимальну роздрібну ціну реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;

- фактичну вартість реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, для яких не встановлено максимальну роздрібну ціну (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить значно удосконалити окремі елементи механізму справляння акцизного податку з реалізації тютюнових виробів, а дані законодавчі зміни покликані запобігти ухиленню від сплати податку та встановити більш справедливі умови оподаткування зазначеним податком у порівнянні із чинними на момент подання законопроекту.

Загалом законопроект є системно пов'язаним з поданими тим же автором законопроектами: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2501 доопрац.) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів)» (реєстр. № 2503 доопрац.). Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує збільшення видатків бюджету. Разом з тим, Мінфін вважає, що прийняття законопроекту у комплексі із законопроектами за реєстр. № 2501 доопрац. та за реєстр. № 2503 доопрац. може підвищити ефективність адміністрування акцизного податку та відповідно збільшити надходження до державного бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 2502 (доопрац.) від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів (реєстр. № 3037-1 від 26.02.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити умову відповідності підприємства критеріям АЕО шляхом встановлення допустимого розміру податкового боргу (до десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року);

збільшити з 90 до 365 календарних днів строк дії фінансових гарантій для забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом;

встановити, що сума загальної фінансової гарантії не може бути меншою еквівалента: 2 млн євро (крім виробників та експортерів (імпортерів)) та 400 тис. євро для виробників та експортерів (імпортерів), і повинна діяти не менше одного року з моменту останнього дня її використання;

скоротити строки проведення оцінки відповідності підприємств критеріям АЕО з 120 до 30 днів з дня прийняття рішення про її проведення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не передбачатиме зменшення надходжень митних платежів до державного бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані зміни щодо суттєвого скорочення строків проведення оцінки відповідності підприємства критеріям АЕО зумовлять необхідність збільшення чисельності працівників, що будуть проводити таку оцінку, що в свою чергу, призведе до збільшення видатків державного бюджету. При цьому зазначено, що оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація щодо додаткової чисельності працівників. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів (реєстр. № 3037-1 від 26.02.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування митних органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття митними органами заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо ціноутворення та тарифів на електричну енергію для споживачів, які постійно проживають в 30-ти кілометровій зоні атомних електростанцій (реєстр. № 2778 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України М’яликом В.Н., Копанчук О.Є., Жмеренецьким О.С., Германом Д.В., та Приходько Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін і доповнень до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» пропонується встановити ціни на універсальні послуги для побутових споживачів, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, у розмірі 70 відсотків діючого тарифу для відповідної групи населення, а також надати право постачальникам універсальних послуг на отримання компенсації витрат на надання універсальних послуг таким побутовим споживачам у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Слід зауважити, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 7 та частини третьої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути встановленими з урахуванням вимог цілісності об’єднаної енергетичної системи України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами.

У експертному висновку Міністерства фінансів до даного законопроекту зазначається про відсутність джерел фінансування компенсації збитків електропостачальникам, які будуть виконувати зобов’язання щодо надання універсальної послуги, що може призвести до вимог компенсації збитків з державного бюджету або за рахунок виробників електричної енергії (ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго»), аналогічно діючому механізму по спеціальних обов’язках.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо ціноутворення та тарифів на електричну енергію для споживачів, які постійно проживають в 30-ти кілометровій зоні атомних електростанцій (реєстр. № 2778 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України М’яликом В.Н., Копанчук О.Є., Жмеренецьким О.С., Германом Д.В., та Приходько Н.І., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків у разі компенсації відповідних збитків з бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо ціноутворення та тарифів на електричну енергію для споживачів, які постійно проживають в 30-ти кілометровій зоні атомних електростанцій (реєстр. № 2778-1 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Яцик Ю.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін і доповнень до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» пропонується встановити ціни(тарифи) на універсальні послуги для побутових споживачів, які постійно проживають у зоні спостереження, проте не менше ніж 30-кілометровій зоні атомних станцій, у розмірі 70 відсотків діючого тарифу для відповідної групи населення, а також надати право постачальникам універсальних послуг на отримання компенсації витрат на надання універсальних послуг таким побутовим споживачам у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Виходячи з положень законопроекту щодо надання пільги з оплати електроенергії мешканцям зони спостереження АЕС, але не менше 30-кілометрової зони, авторами законодавчої ініціативи передбачається поширити таку пільгу на більшу кількість осіб порівняно із альтернативним законопроектом за реєстр. № 2778 (яким передбачається надати зазначену пільгу мешканцям 30-кілометрової зони спостереження АЕС).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 7 та частини третьої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути встановленими з урахуванням вимог цілісності об’єднаної енергетичної системи України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами.

Міністерством фінансів у експертному висновку до даного законопроекту зазначається про відсутність джерел фінансування компенсації збитків електропостачальникам, які будуть виконувати зобов’язання щодо надання універсальної послуги, що може призвести до вимог компенсації збитків з державного бюджету або за рахунок виробників електричної енергії (ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго»), аналогічно діючому механізму по спеціальних обов’язках.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо ціноутворення та тарифів на електричну енергію для споживачів, які постійно проживають в 30-ти кілометровій зоні атомних електростанцій (реєстр. № 2778-1 від 04.02.2020), поданий народним депутатом України Яцик Ю.Г., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків у разі компенсації відповідних збитків з бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за обігом алкогольних напоїв (реєстр. № 2243 від 08.10.2019), поданий народним депутатом України Поляковим А.Е.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

надати визначення термінам «автоматизована система контролю за обігом алкогольних напоїв», «унікальний кодований ідентифікатор алкогольних напоїв», «фальсифікований унікальний кодований ідентифікатор»;

розширити випадки для анулювання ліцензій на: виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального; право оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального (а саме включити до таких випадків рішення суду з відповідних питань);

ввести заборону на продаж алкогольних напоїв без унікальних кодованих ідентифікаторів алкогольних напоїв, або з унікальними кодованими ідентифікаторами алкогольних напоїв, перекритими будь-якими зображеннями або друкованою інформацією;

передбачити відповідальність за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без унікальних кодованих ідентифікаторів алкогольних напоїв, або з фальсифікованими унікальними кодованими ідентифікаторами, шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірі 200% вартості товару, але не менше 25 тис. грн;

передбачити адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без унікальних кодованих ідентифікаторів алкогольних напоїв чи з фальсифікованими унікальними кодованими ідентифікаторами шляхом накладення штрафу від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі;

доручити Кабінету Міністрів України у тримісячний строк розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо впровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме посиленню контролю за обігом алкогольних напоїв та розширенню можливостей  споживачів щодо отримання достовірної та оперативної інформації про такі товари.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, однак впровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та її подальше функціонування потребуватиме видатків з державного бюджету. Поряд з тим, Мінфін відмічає, що від застосування додаткових штрафних санкцій можливе збільшення надходжень бюджету, а обрахувати величину відповідного впливу на бюджет неможливо, оскільки відсутні дані щодо можливої кількості адміністративних правопорушень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за обігом алкогольних напоїв (реєстр. № 2243 від 08.10.2019), поданий народним депутатом України Поляковим А.Е., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, до зміни показників доходів бюджету від акцизного податку та плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв після прийняття спеціального закону щодо такої системи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. Різне.

Організаційне питання.

Верховною Радою України 30 березня 2020 року прийнято Закон України № 543-ІХ «Про внесення зміни до Закону України "Про комітети Верховної Ради України"», яким розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про комітети Верховної Ради України» доповнено пунктом 4 та визначено, що впродовж встановленого Кабінетом Міністрів України згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантину для здійснення заходів, спрямованих на запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), організація роботи комітетів здійснюється на основі положень цього Закону з особливостями, зокрема:

комітети здійснюють свою роботу у формі засідань, які можуть проводитися у режимі відеоконференції, за попередньою згодою більшості від затвердженого Верховною Радою України кількісного складу комітету, надісланою голові такого комітету з використанням єдиної автоматизованої системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;

засідання комітету, що проводиться у режимі відеоконференції, вважається повноважним за умови віддаленого приєднання до участі у такому засіданні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу членів такого комітету.

Враховуючи вищезазначене, а також беручи до уваги предмети відання Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) та повноваження Комітету, визначені Бюджетним кодексом України і Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зокрема, в частині погодження прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень, зважаючи на значимість таких питань у процесі виконання державного бюджету та невідкладність їх розгляду, народним депутатам України – членам Комітету належить зареєструватися в програмі Microsoft TEAMS (відповідне посилання на програму, особистий логін та тимчасовий пароль надіслані на електронні адреси членів Комітету) для можливості проведення засідання Комітету в режимі відеоконференції.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль