ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №38 від 20.05.2020

Опубліковано 27 травня 2020, о 16:59

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №38 від 20 травня 2020 року

15год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Борт В.П. Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Батенко Т.І., Герман Д.В., Кіссе А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Король Л.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Сєрік Н.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

Кривошеєв І.С. – народний депутат України, голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;

від Міністерства фінансів України

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

від Секретаріату Кабінету Міністрів України

Крещенко І.В. – перший заступник директора Господарсько-фінансового департаменту, начальник Управління бухгалтерського обліку, фінансів та звітності – головний бухгалтер;

від Державної служби статистики України

Вернер І.Є. – Голова;

від Державного агентства України з управління зоною відчуження

Калашник С.В. – Голова;

Ковальчук О.Л. – начальник Відділу економіки та фінансів;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Негода В.А. – заступник Міністра;

Бондарчук Н.Л. – директор Департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку;

від Рахункової палати

Іванова І.М. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 535-р).

3. Про погодження спрямування у 2020 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 12.03.2020 № 04-15/12-294(61498)).

4. Про погодження змін до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програми і проектами регіонального розвитку у 2020 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 543-р).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження європейських принципів модернізації української промисловості" (реєстр. № 2464 від 18.11.2019, народні депутати України Магера С.В., Магомедов М.С., Шпенов Д.Ю.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»" (реєстр. № 3299 від 02.04.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Костін А.Є. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3295 від 30.03.2020), поданий народними депутатами України Чернявським С.М., Чорноморовим А.О., Нікітіною М.В., Грищенко Т.М., Колихаєвим І.В., Гайду О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон), які зокрема стосуються наступного:

розширити термінологічні визначення, зокрема доповнити такими термінами як «виробник сільськогосподарської продукції», «сільськогосподарська діяльність», «сільськогосподарський товаровиробник»;

визначити принципи державної підтримки сільського господарства України, зокрема передбачити, що за кожним видом державної підтримки виробник сільськогосподарської продукції не може отримати державну допомогу у сумі більше, ніж 50 мільйонів гривень на одного такого виробника на рік з урахуванням пов’язаних з ним осіб;

запровадити функціонування за рахунок коштів державного бюджету Державного аграрного реєстру з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їх майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики;

виключити положення Закону щодо: державного регулювання цін окремих видів сільськогосподарської продукції та діяльності Аграрного фонду; заставних закупівель зерна; бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції;

передбачити надання державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду, хмелю та аквакультури (виробникам, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники та вирощують овочі; виробникам плодів, ягід, винограду, хмелю та овочів, які займаються обробкою, переробкою та/або консервацією; виробникам, які займаються штучним розведенням, утриманням та вирощуванням об’єктів аквакультури) та до переліку об’єктів бюджетної тваринницької дотації та спеціальної бюджетної тваринницької дотації включити кіз та об’єкти аквакультури;

надавати державну підтримку сільськогосподарським товаровиробникам та сільськогосподарським виробничим кооперативам на відшкодування 30 відсотків вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання сільськогосподарських тварин та птиці, рибницьких господарств, доїльних залів, об’єктів з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції (за чинною редакцією така підтримка надавалася сільськогосподарським товаровиробникам в обсязі до 50 відсотків вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів та утворених на кооперативних засадах м’ясопереробних підприємств і не передбачалося така підтримка рибницьким господарствам).

Крім цього, пропонується внести зміни до частини першої статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в частині уточнення положень щодо виправлення помилок Державного земельного кадастру з використанням програмного забезпечення Державного аграрного реєстру.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

З огляду на вказані положення законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зокрема на створення та функціонування Державного аграрного реєстру, а також на надання державної підтримки сільгосптоваровиробникам внаслідок розширення напрямів та об’єктів такої підтримки, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що законопроектом запропоновано виключити положення щодо державного регулювання цін окремих видів сільськогосподарської продукції та діяльності Аграрного фонду (пункт 4 законопроекту), що в свою чергу призведе до ліквідації ДСБУ «Аграрний фонд», проте не запропоновано механізмів повернення бюджетних коштів, які були надані на поворотній основі Аграрному фонду для формування державного інтервенційного фонду, що призведе до втрат державного бюджету. При цьому, Міністерство фінансів звертає увагу на неузгодженість окремих положень законодавства із іншими законами у разі внесення відповідних змін, зокрема із Законами України «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про аквакультуру» та Податковим кодексом України.

Також законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вступає в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3295 від 30.03.2020), поданий народними депутатами України Чернявським С.М., Чорноморовим А.О., Нікітіною М.В., Грищенко Т.М., Колихаєвим І.В., Гайду О.В., матиме вплив на показники бюджети (збільшить видатки державного бюджету та може призвести до втрат державного бюджету у разі не повернення бюджетних коштів, які були надані на поворотній основі Аграрному фонду).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів) (реєстр. № 2502-1 від 10.03.2020), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 липня 2021 року, зокрема:

встановити, що об’єктом оподаткування є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, в тому числі у роздрібній торгівлі, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

визначити базу оподаткування, яка враховується у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок:

- максимальну роздрібну ціну реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;

- фактичну вартість реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, для яких не встановлено максимальну роздрібну ціну (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів);

встановити, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну є дата реалізації виробниками та/або імпортерами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить значно удосконалити окремі елементи механізму справляння акцизного податку з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, при цьому дані законодавчі зміни покликані запобігти ухиленню від сплати податку та встановити більш справедливі умови оподаткування зазначеним податком у порівнянні із чинними на момент подання законопроекту.

Загалом законопроект є системно пов’язаним з поданими тим же автором законопроектами: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів)» (реєстр. № 2501-1) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів)» (реєстр. № 2503-1). Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, разом з тим призведе до втрат державного бюджету через зменшення бази оподаткування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (законопроектом пропонується визначити базою оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу алкогольних напоїв фактичну вартість при відвантаженні таких напоїв виробниками або імпортерами, а згідно з чинним законодавством базою оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу алкогольних напоїв є вартість таких товарів за роздрібними цінами).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає нормам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів) (реєстр. № 2502-1 від 10.03.2020), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення показників доходів бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адаптації законодавства України до вимог Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів та про скасування Директиви 2001/37/ЄС (реєстр. № 2719-2 від 28.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що імпорт, оптова та роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності цифрового двовимірного унікального коду на кожній одиничній пачці, при цьому формування цифрових двовимірних унікальних кодів відбувається із застосуванням програмного забезпечення Єдиної інформаційної системи вироблених та імпортованих товарів, що підлягають обов’язковій ідентифікації за зверненням суб’єктів господарювання – виробників або імпортерів тютюнових виробів в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

встановити, що інформація щодо виробництва, імпорту тютюнових виробів, їх руху в мережі оптової та роздрібної торгівлі від виробника, імпортера до кінцевого споживача підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиній інформаційній системі вироблених та імпортованих товарів, що підлягають обов’язковій ідентифікації, за допомогою нанесеного цифрового двовимірного унікального коду суб’єктами господарювання, що є учасниками торгівельного обороту тютюнових виробів та які задіяні у ланцюзі їх постачання від виробника, імпортера до кінцевого споживача, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

передбачити адміністративну відповідальність за:

- роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами без цифрових двовимірних унікальних кодів чи з підробленими чи фальсифікованими цифровими двовимірними унікальними кодами, – шляхом накладення штрафу від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі;

- зберігання або транспортування тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими цифровими двовимірними унікальними кодами посадовими особами підприємств – виробників, імпортерів і продавців таких товарів – шляхом накладення штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів;

- незаконне зберігання цифрових двовимірних унікальних кодів – шляхом накладення штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок акцизного податку;

передбачити кримінальну відповідальність за збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених цифрових двовимірних унікальних кодів – шляхом позбавлення волі на строк від 3 до 7 років;

передбачити застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації тютюнових виробів без цифрового двовимірного унікального коду, або з фальсифікованими цифровим двовимірним унікальним кодом – 200% вартості товару, але не менше 17 тис. гривень;

передбачити відповідальність у разі не передачі інформації про здійснення операції купівлі-продажу товару, що підлягає обов’язковій ідентифікації, до Єдиної інформаційної системи вироблених та імпортованих товарів, що підлягають обов’язковій ідентифікації, шляхом накладення фінансових санкцій у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

привести визначення наведених у законодавстві термінів щодо тютюнових виробів у відповідність до Директиви 2014/40/ЄС;

заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

- тютюн для перорального застосування;

- сигарети, в яких показники вмісту нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1,0 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

- тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

- сигарети та тютюн для самокруток з характерним запахом та/або смаком;

- тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

- сигарети та тютюн для самокруток, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах;

- сигарети та тютюн для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

- тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які: створюють помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я, ризики або викиди; включають інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі; вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя; повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність; нагадують харчовий продукт або косметичний продукт, вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

заборонити виробництво, оптову, роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України тютюнових виробів без цифрових двовимірних унікальних кодів на кожній одиничній пачці тютюнових виробів;

заборонити рекламу електронних сигарет і заправних контейнерів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту сприятиме скороченню поширеності куріння серед населення України, практичному виконанню міжнародних зобов’язань України щодо захисту здоров’я людей від шкідливого впливу тютюну, а запровадження законопроектом правових конструкцій щодо контролю за обігом тютюнових виробів захистить інтереси як виробників та постачальників (імпортерів) продукції, кінцевих її споживачів, так і держави в цілому, дозволить запобігти фальсифікації продукції, значно посилити контроль з боку держави під час ввезення в Україну та вивезення з України тютюнових виробів, створить перепони для вчинення правопорушень, зокрема, таких як контрабанда.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету на запровадження Єдиної інформаційної системи вироблених та імпортованих товарів, що підлягають обов’язковій ідентифікації, а витрати на запровадження такої системи неможливо обрахувати, оскільки невідомий функціонал такої системи, точний перелік товарів, на які буде розповсюджуватися така система, та відповідно невідомо, які потрібні витрати на запровадження такої системи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через шість місяців з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адаптації законодавства України до вимог Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів та про скасування Директиви 2001/37/ЄС (реєстр. № 2719-2 від 28.01.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і ведення Єдиної інформаційної системи вироблених та імпортованих товарів, що підлягають обов’язковій ідентифікації, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів, коштів щодо реалізації конфіскованого майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від кількості порушників, видів порушень і покарань, може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення (реєстр. № 3109 від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується:

- встановити розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для постраждалих осіб, віднесених до категорії 1:

особам з інвалідністю І групи – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /виходячи із встановленого з 1 січня 2020 року розміру прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність (1 638 грн), розмір додаткової пенсій відповідно становитиме 1 638 грн/;

особам з інвалідністю ІІ групи – 75% зазначеного прожиткового мінімуму /1 228,5 грн відповідно/;

особам з інвалідністю ІІІ групи, дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50% вказаного прожиткового мінімуму /819 грн відповідно/;

- встановити розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для постраждалих осіб, віднесених до категорій 2, 3, 4, а саме:

до 2 категорії – 40 зазначеного прожиткового мінімуму /655,2 грн відповідно/;

до 3 категорії – 30 зазначеного прожиткового мінімуму /491,4 грн відповідно/;

до 4 категорії – 20 зазначеного прожиткового мінімуму /327,6 грн відповідно/;

- встановити розмір щомісячної компенсації у разі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбачено законодавством /819 грн відповідно/;

- встановити мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи:

для учасників ліквідації наслідків аварії, евакуйованих із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, осіб з інвалідністю з дитинства, які досягли повноліття:

по І групі інвалідності – 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність /16 380 грн відповідно/;

по ІІ групі інвалідності – 8 таких прожиткових мінімуми /13 104 грн відповідно/;

по ІІІ групі інвалідності – 6 таких прожиткових мінімуми /9 828 грн відповідно/;

для інших осіб з інвалідністю, щодо яких установлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

по І групі інвалідності – 4 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність /6 552 грн відповідно/;

по ІІ групі інвалідності – 3 таких прожиткових мінімуми /4 914 грн відповідно/;

по ІІІ групі інвалідності, дітям з інвалідністю – 2 таких прожиткових мінімуми /3 276 грн відповідно/.

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Слід відмітити, що згідно із діючою редакцією вказаного Закону виплата вищезазначених пенсій і компенсацій призначається у порядках і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даний час виплата зазначених соціальних пільг здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою вже визначені розміри вказаних пенсій та допомог.

Запропоновані законопроектом положення потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України і зазначило про це у експертному висновку до цього законопроекту, загалом не підтримуючи цей проект закону.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, на реалізацію його положень необхідно додатково виділити 500 млн грн в місяць.

Водночас, за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України, про що відмічено у експертному висновку до цього проекту закону, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків в обсязі 799,3 млн грн на місяць або 9,6 млрд грн на рік.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення (реєстр. № 3109 від 21.02.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо встановлення додаткових соціальних гарантій сім’ям з дітьми (реєстр. № 3124-1 від 13.03.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується:

зобов’язати місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів із багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу до місця навчання і додому, а також надати право вирішувати питання пільгового проїзду інших учнів, вихованців, студентів і педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів;

виключити положення, згідно з яким передбачається надання окремих пільг багатодітним сім’ям та дітям з багатодітних сімей на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку та одержання ліків залежно від сукупного доходу сім’ї.

Слід відмітити, що запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту, зазначаючи, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, звертає увагу, що розробником не визначено реальні джерела покриття таких видатків.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2021 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо встановлення додаткових соціальних гарантій сім’ям з дітьми (реєстр. № 3124-1 від 13.03.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України
№ 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (реєстр. № 3222 від 16.03.2020), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон) пропонується відновити такі пільги:

для учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону, –безоплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, а також залізничним, морським та річковим транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі, безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, морським, річковим (крім приміського сполучення), повітряним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад; безоплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, морським та річковим транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, залізничним транспортом приміського сполучення, автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі, безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до закладу і назад;

виключити положення, згідно з яким передбачається надання окремих пільг учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, залежно від сукупного доходу сім’ї.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи (з посиланням на проведені Міністерством соціальної політики України розрахунки) зазначається, що реалізація його положень потребуватиме видатків з державного та місцевих бюджетів, зокрема, на надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг за рахунок державного бюджету – 674,3 млн грн та для покриття витрат на проїзд залізничним та повітряним транспортом з місцевих бюджетів 288 млн грн та 2,5 млрд грн відповідно. Приблизний обсяг витрат з державного та місцевих бюджетів становитиме 3 609,2 млрд гривень.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає положенням статті 52 Бюджетного кодексу України, у якій встановлено вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту звернуто увагу, що реалізація його положень не буде забезпечена фінансовими ресурсами державного та місцевих бюджетів у відповідному бюджетному періоді.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України
№ 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих (реєстр. № 3222 від 16.03.2020), поданий народними депутатами України Зінкевич Я.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 3244-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

У законопроекті пропонується збільшити розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності, встановивши його для осіб, які надають послуги на:

непрофесійній основі – в розмірі не нижчому за фактичний розмір прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, який визначається відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» /чинна норма – розраховується, як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги/;

професійній основі – в розрахунку 100 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою (чинна норма – 70 відсотків).

Крім того, у Прикінцевих положеннях законопроекту надано доручення Уряду внести зміни до Закону України «Про Державний бюджеті на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає положенням статті 52 Бюджетного кодексу України, у якій встановлено вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Зважаючи на положення підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 89 та підпункту «д» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з якими компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги, здійснюється з місцевих бюджетів, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив на показники місцевих бюджетів, однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його опублікування та застосовується з 1 липня 2020 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 3244-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати» (реєстр. № 3264 від 25.03.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М. та Остапенком А.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до низки законопроектів пропонується посилити вимоги щодо забезпечення своєчасної виплати працівнику заробітної плати, а саме встановити, що у разі порушення встановлених законодавством, колективним договором строків виплати заробітної плати (запропоновано визнавати заборгованою заробітну плату, у разі її невиплати до сьомого дня після закінчення періоду, за який здійснюється виплата) працівнику сплачується компенсація (у розмірі середньоденної заробітної плати за кожен день припинення виконання роботи, внаслідок затримки виплати заробітної плати) та пеня відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон), статтю 3 якого запропоновано доповнити положеннями, згідно з якими розмір пені у разі порушення строків виплати заробітної плати (грошового забезпечення) дорівнює 0,5% суми боргу за кожен календарний день такої затримки.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Проте, з огляду на вимоги статті 6 Закону щодо виплати компенсації та пені у разі порушення строків виплати заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок власних коштів підприємств, установ та організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, коштів відповідного бюджету та коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на виплату зазначеним працівникам додатково середнього заробітку за кожен день припинення виконання роботи, а також на виплату пені за кожен календарний день затримки виплати заробітної плати. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку, загалом висловлюючи позицію щодо непідтримки законопроекту та надаючи зауваження за окремими його положеннями. Так, за орієнтовними розрахунками Мінфіну (з розрахунку, що працівнику заборговано заробітну плату у розмірі мінімальної заробітної плати 4 723 гривні) за умови, що працівник припинив виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати, сума виплати йому компенсації та пені лише за один день становитиме 178,6 гривні.

Крім того, Мінфін у своєму експертному висновку наголошує, що визначення проектом семиденного строку затримки виплати заробітної плати підставою для настання права на отримання відповідної компенсації не узгоджується зі статтею 2 Закону, якою передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів громадянам.

Серед іншого, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується виключити пп. 168.1.5 п. 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, який визначає, що оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Відповідне внесення змін призведе до зміни порядку перерахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету, ускладнення його адміністрування контролюючими органами, зловживань зі сплати податку з боку несумлінних платників податків, порушення платіжної дисципліни та нарощування боргів з виплати заробітної плати. До того ж, слід наголосити, що відповідно до п. 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Такі зауваження висловив і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також законопроект шляхом доповнення статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» забороняє прийняття розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, без одночасного представлення платником єдиного соціального внеску платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати. Реалізація вказаного положення може призвести до правової колізії оскільки суперечить положенням абзацу першого частини другої статті 24 цього закону, яким встановлено, що банки приймають розрахункові документи на видачу коштів для виплати заробітної плати за умови одночасного подання документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум. Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Мінфіна.

Запропоновані зміни щодо оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема заробітної плати, та адміністрування єдиного соціального внеску, матимуть наслідком відтермінування сплати до бюджетів податків та зборів, базою нарахування яких є заробітна плата, та до фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування – єдиного соціального внеску з моменту утворення заборгованості із заробітної плати до її фактичної виплати.

Слід зауважити, що розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати» (реєстр. № 3264 від 25.03.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., та Остапенком А.Д., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування на виплату компенсації та пені працівникам у разі порушення строків виплати заробітної плати та відтерміновуючи сплату до державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування податків та зборів, нарахованих на заробітну плату, та єдиного соціального внеску). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розміру оплати праці працівникам бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та деяких інших бюджетних установ» (реєстр. № 3247 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом з метою підвищення розміру посадових окладів працівників бюджетної сфери пропонується внести зміни до статті 8 Закону України «Про оплату праці», встановивши, що з 1 липня 2020 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду визначатиметься на рівні мінімальної заробітної плати /довідково: з 1 січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 гривень/.

При цьому, слід звернути увагу, що з 1 січня 2017 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 (зі змінами), посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників бюджетної сфери розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року /довідково: з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 гривень)/.

Запропоновані законопроектом положення потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

Поряд з цим, Мінфін відмічає, що за його орієнтовними розрахунками зміна бази для розрахунку мінімальних посадових окладів (з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року на мінімальну заробітну плату) потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери на друге півріччя в обсязі 209 млрд гривень.

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у разі прийняття цього Закону та затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

У свою чергу, відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наданого суб’єктами законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до цього законопроекту, на реалізацію його положень за прогнозними розрахунками на місяць потрібно 2,2 млрд гривень, які можуть бути забезпечені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі понад 19,7 млрд гривень, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету. Однак, з огляду на підсумки виконання дохідної частини загального фонду державного бюджету, зокрема податкових надходжень за січень-квітень 2020 року, запропоновані джерела покриття додаткових витрат бюджетів не є реалістичними /довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2020 року податкові надходження по загальному фонду фактично виконано на 83,9% уточненого плану на звітний період/.

Водночас, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, Мінфін звертає увагу на вимоги пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який установлює, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розміру оплати праці працівникам бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та деяких інших бюджетних установ» (реєстр. № 3247 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо системи державного управління у книговидавничій сфері (реєстр. № 3152 від 03.03.2020), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Констанкевич І.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про видавничу справу» та «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», зокрема щодо:

розширення функцій Українського інституту книги /далі – Інституту/ (додатково включено такі функції: надання грантів/стипендій юридичним/фізичним особам на виконання проєктів; залучення експертів, у тому числі іноземних, до роботи в експертних радах Інституту з виплатою винагороди та інших виплат; представлення України в міжнародних організаціях (спілках), які займаються розвитком (підтримкою) книговидання, бібліотечної справи, промоцією читання; організація та проведення конкурсів, у тому числі надання премій, стипендій їх переможцям; здійснення моніторингу та експертизи, спрямованих на прогнозування напрямів розвитку книговидавничої сфери, проведення досліджень, спрямованих на вивчення стану книжкового ринку, тощо);

уточнення повноважень наглядової ради;

визначення терміну «грант» (надання грантів та стипендій юридичним і фізичним особам на виконання проектів та програм).

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, його реалізація не потребує додаткових бюджетних витрат.

З огляду на суть законодавчих пропозицій та відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видаткової частини державного бюджету, при цьому джерел покриття додаткових видатків не визначено. Разом з тим зазначено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на цей час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних, а саме прогнозної кількості експертів в експертних радах Українського інституту книги, розміру винагород та інших виплат таким експертам; кількості конкурсів, що проводитимуться Інститутом, чисельності переможців таких конкурсів та розміру премій і стипендій цим переможцям; визначення видів витрат, необхідних для проведення досліджень, спрямованих на вивчення стану книжкового ринку, тощо.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Водночас Міністерство фінансів України висловлює зауваження щодо окремих положень законопроекту:

діяльність експертних рад із залученням експертів, які не є штатними співробітниками Інституту, у тому числі іноземних, з виплатою їм винагороди, потребуватиме залучення додаткових бюджетних коштів, тому, з огляду на вимоги статті 8 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» /відповідно до якої Український інститут книги на підставі делегованих повноважень здійснює, зокрема, організацію та проведення конкурсів для визначення літературних творів, що отримують фінансування для їх видання за бюджетними програмами випуску книжкової продукції/ вважається, що зазначені функції мають виконуватись або безпосередньо Інститутом, або із залученням експертів на громадських засадах;

положення законопроекту, які передбачають, що Український інститут книги має сприяти розвитку бібліотечної справи, реалізовувати програми щодо поповнення бібліотечних фондів; здійснювати заходи, спрямовані на перетворення бібліотек на центри популяризації вітчизняної видавничої справи та інше, не відповідають чинному законодавству, зокрема статті 24 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», відповідно до якої загальне методичне керівництво бібліотеками та координацію їх роботи здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечую формування державної політики у сферах культури та мистецтв;

збільшення розміру суми договорів (контрактів) зі 100 до 500 розмірів мінімальної заробітної плати, що потребують погодження Наглядової ради Українського інституту книги, може вплинути на якість контролю за ефективним використанням коштів.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України в запропонованій редакції законопроект не підтримується.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо системи державного управління у книговидавничій сфері (реєстр. № 3152 від 03.03.2020), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Констанкевич І.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 3240-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом передбачається встановлення додаткових соціальних гарантій дітям війни, шляхом надання їм права на:

безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;

на 50-відсоткову знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах середніх норм споживання (без врахування рівня доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців);

надбавку до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів. Тому, запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідних пільг, потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується здійснити реалізацію його положень за рахунок перегляду доходної частини Державного бюджету України на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу. Однак, зважаючи на нинішній стан економіки, такий висновок необґрунтований.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з бюджету у сумі 7 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статті 52 Бюджетного кодексу України, що встановлює вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування/, має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 3240-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 липня 2021 року, зокрема:

- максимальну роздрібну ціну реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;

УХВАЛИЛИ:

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про хмарні послуги (реєстр. № 2655 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг, а також визначити особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження.

Законопроектом серед іншого передбачається, що:

організаційну систему державного регулювання у сфері використання технології хмарних обчислень та надання хмарних послуг становлять Кабінет Міністрів України та уповноважений орган, який визначається Кабінетом Міністрів України і виконує ряд функцій, визначених у проекті;

уповноважений орган – це орган державного регулювання у сфері використання технології хмарних обчислень публічними користувачами та надання їм хмарних послуг, а публічний користувач хмарних послуг - орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, державне підприємство, державна установа, державна організація чи інший суб’єкт владних повноважень або інший суб’єкт, якому делеговані такі повноваження;

істотними умовами договору про надання хмарних послуг для Публічних користувачів є, зокрема, ціна послуг, порядок, строки і розміри платежів;

в разі появи у публічного користувача потреби у технічних та/або програмних засобах, в тому числі для організації забезпечення інфраструктурних потреб розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впровадження сучасних інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, для підтримки власної діяльності, а також реалізації повноважень та виконання покладених завдань соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення, публічний користувач зобов’язаний ініціювати закупівлю відповідних хмарних послуг.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, у разі прийняття проекту закону очікується перерозподіл витрат та економія коштів державного бюджету (витрати, що на сьогодні плануються як видатки державного бюджету для органів державної влади та спрямовуються на закупівлю засобів інформатизації, буде спрямовано на закупівлю хмарних послуг, інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки, що за відповідними розрахунками сприятиме оптимізації витрат та економії бюджетних коштів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів у поточному бюджетному періоді, але розробником не подано фінансово-економічного обґрунтування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про хмарні послуги (реєстр. № 2655 від 20.12.2019), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення чи зменшення видатків державного бюджету внаслідок реалізації даної законодавчої ініціативи залежно від практики її застосування та вжиття заходів щодо ефективного та економного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (реєстр. № 3236 від 20.03.2020), поданий народним депутатом України Демченком С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити розміри ставок державного мита:

- за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:

за посвідчення заповітів – з 0,05 до 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку) – з 0,01 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) – з 0,02 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів – з 0,03 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за вчинення актів цивільного стану:

за реєстрацію шлюбу – з 0,05 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за реєстрацію розірвання шлюбу (за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей) – з 0,5 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат, а лише призведе до збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Необхідно зазначити, що відповідно до положень Бюджетного кодексу України (статті 64 і 69) до складу доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування включається державне мито, яке зараховується до відповідного бюджету за місцем вчинення дій та видачі документів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина впливу залежатиме від кількості нотаріальних дій, вчинюваних державними нотаріальними конторами, виконавчими комітетами місцевих рад, та кількості вчинення актів цивільного стану органами державної реєстрації, а оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (реєстр. № 3236 від 20.03.2020), поданий народним депутатом України Демченком С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо приведення у відповідність розміру ставок на деякі нотаріальні дії (реєстр. № 3236-1 від 06.04.2020), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2020 року збільшити розміри ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:

за посвідчення заповітів – з 0,05 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за посвідчення доручень на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних операцій: дітям, одному з подружжя, батькам – з 0,03 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, іншим громадянам – з 0,1 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за посвідчення доручень на право користування і розпорядження транспортними засобами: дітям, одному з подружжя, батькам – з 0,1 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, іншим громадянам – з 0,3 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за посвідчення інших доручень – з 0,02 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ), – з 0,02 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій, селянських (фермерських) господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативних обєднань, об’єднань громадян іншим громадянам, державним установам, підприємствам і організаціям, селянським (фермерським) господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам, іншим кооперативним об'єднанням та об’єднанням громадян і вчинення інших нотаріальних дій – з 0,03 до 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів – з 0,03 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат, а лише призведе до збільшення надходжень загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, а також загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських та селищних бюджетів

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 і пункту 20 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито включається до складу доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування і зараховується до відповідного бюджету за місцем вчинення дій та видачі документів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина впливу залежатиме від кількості нотаріальних дій, вчинюваних державними нотаріальними конторами, виконавчими комітетами місцевих рад, а оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо приведення у відповідність розміру ставок на деякі нотаріальні дії (реєстр. № 3236-1 від 06.04.2020), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів) (реєстр. № 2501-2 від 12.03.2020), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Заблоцьким М.Б., Устенком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 липня 2021 року, зокрема:

запровадити Єдиний державний реєстр ліцензій оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, який ведеться центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, і містить відомості про суб’єктів підприємницької діяльності, що отримали такі ліцензії;

встановити окремі вимоги до суб’єктів господарювання для отримання ними ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами;

запровадити додаткові підстави анулювання ліцензій, виданих на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами;

запровадити відповідальність шляхом застосування фінансових санкцій у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з підакцизними товарами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих підакцизних товарів; непроведення розрахункових операцій з підакцизними товарами через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів від продажу підакцизних товарів сумі коштів від продажу підакцизних товарів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки – загальній сумі продажу підакцизних товарів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції з підакцизними товарами, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: вчинене вперше порушення – у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за кожне наступне вчинене порушення – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, при цьому, у разі введення його у дію випадки порушення законодавства зменшяться, а сплата 5% роздрібного податку від реалізації алкоголю та тютюнових виробів, за оцінками незалежних експертів, збільшиться щонайменше на 60-70%, що при оціночних втратах бюджету у 2019 році від недекларування 5% податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму близько 3 млрд грн на рік, це буде становити близько 2 млрд гривень додаткових коштів до бюджету (із розрахунку на рік в цінах на березень 2020 року).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, водночас може підвищити надходження до бюджету акцизного податку із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також штрафів від встановлення штрафних санкцій.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів) (реєстр. № 2501-2 від 12.03.2020), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Заблоцьким М.Б., Устенком О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (з наступного року може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, від акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на адміністрування Єдиного державного реєстру ліцензій оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності) (реєстр. № 3316 від 09.04.2020), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) та встановити:

- нові обставини, які обтяжують покарання за вчинення злочину, (на ґрунті нетерпимості до сексуальної орієнтації особи або гендерної ідентичності особи), визначивши, що така ознака є обов’язковою для врахування судом при розгляді справи (зміни до статті 67 Кодексу);

- кримінальну відповідальність за умисне вбивство, доведення до самогубства, умисне тяжке (середньої тяжкості) тілесне ушкодження, побої, мордування, катування, погрози вбивства, групове порушення громадського порядку, масові заворушення з мотивів нетерпимості до сексуальної орієнтації особи (групи осіб) або її гендерної ідентичності залежно від конкретного виду правопорушення – у вигляді позбавлення (обмеження) волі на строк від двох до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна (зміни до статей 115, 121, 122, 126, 127, 129, 293, та 294 Кодексу);

- кримінальну відповідальність за публічні заклики до ворожнечі, насильницьких дій, переслідування або приниження гідності за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності – у вигляді штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та позбавлення волі на строк від двох до восьми років (нова стаття 161-1 Кодексу).

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень (від сплати штрафів та/або реалізації конфіскованого майна та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності) (реєстр. № 3316 від 09.04.2020), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державної служби статистики України Вернера І.Є. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 р. № 535-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 18.05.2020 р. № 16302/0/2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 р. № 535-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 2 113,3 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0414010 «Керівництво та управління у сфері статистики» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0414090 «Підготовка кадрів у сфері статистики закладом вищої освіти та забезпечення діяльності його баз практики».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2020 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

0414010 – у обсязі 329 813,1 тис. грн, що становить 28,4% річного плану (визначено у обсязі – 1 162 060,6 тис. грн) та 92,8% плану на звітний період;

0414090 – у обсязі 647,8 тис. грн, що становить 91,9% річного плану та плану на звітний період (визначено у обсязі – 704,7 тис. грн).

У матеріалах Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо зазначеного перерозподілу видатків зазначається, що у сфері управління Державної служби статистики функціонує заклад вищої освіти IV рівня акредитації – Національна академія статистики, обліку та аудиту (далі – Академія), яка здійснює освітню діяльність у сфері вищої освіти (за ступенями бакалавр, магістр) та визначена одержувачем бюджетних коштів.

Також відмічається, що Академія до 2018 року готувала фахівців виключно на договірній основі за кошти фізичних та юридичних осіб, а починаючи з 1 вересня 2018 року розпочала підготовку фахівців за денною формою навчання освітнього рівня бакалавр за спеціальністю «Економіст-статистик» за рахунок коштів державного бюджету, так, наразі продовжують навчання 40 студентів, прийнятих з 1 вересня 2018 року, та 58 студентів, прийнятих з 1 вересня 2019 року. При цьому, потреба у підготовці фахівців з вищою профільною освітою для органів державної статистики зберігається та за останніми підрахунками щорічні прогнозні показники потреби у фахівцях за спеціальністю «Економіст-статистик» у середньому становлять близько 150 осіб.

Зазначено, що передбачений на 2020 рік обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 0414090 /у сумі – 704,7 тис. грн/ забезпечує продовження навчання вищезазначеної кількості осіб лише на 4 місяці поточного року. Відтак, для забезпечення повного циклу навчання у 2020 році необхідні додаткові кошти в сумі 2 113,3 тис. грн /з яких оплата праці (з нарахуваннями) науково-педагогічного персоналу Академії – 1 589,5 тис. грн та виплата стипендій студентам – 523,8 тис. гривень/.

За поясненнями, наведеними у матеріалах, економія коштів щодо видатків споживання за бюджетною програмою 0414010 утворилася, насамперед, в частині коштів, передбачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, а також у зв’язку з оптимізацією структури територіальних органів Державної служби статистики та закриттям відокремлених підрозділів районного (міського) рівня.

Фінансово-економічні розрахунки щодо обсягів такого перерозподілу наведено у матеріалах Секретаріату Кабінету Міністрів, поданих до Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Іванова І.М., Голова Державної служби статистики України Вернер І.Є.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Іванова І.М. не висловили зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд зазначеного питання у очолюваному нею підкомітеті та внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 13.05.2020 № 535-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 535-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 2 113,3 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0414010 «Керівництво та управління у сфері статистики» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0414090 «Підготовка кадрів у сфері статистики закладом вищої освіти та забезпечення діяльності його баз практики», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 р. № 535-р.

Голосували: «за» – 20, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували – 8.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Кривошеєва І.С. та Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Калашника С.В. про погодження спрямування у 2020 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 12.03.2020 № 04-15/12-294 (61498)).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 12.03.2020 № 04-15/12-294(61498) (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування у 2020 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

Відповідно до статті 24-3 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету формується Державний фонд поводження з радіоактивними відходами (далі – Фонд) за рахунок надходжень, визначених пунктом 7-4 частини третьої статті 29 Кодексу, а саме від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, та інших надходжень, передбачених законом.

При цьому, частиною третьою статті 24-3 та пунктом 2-2 частини четвертої статті 30 Кодексу передбачено спрямування коштів Фонду на фінансове забезпечення бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи з проектування, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, включаючи сховища для довготривалого зберігання/захоронення радіоактивних відходів, які утворилися після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, та здійснюються інші заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави.

Порядок використання коштів Фонду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 330 (зі змінами) /далі – Порядок № 330/, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Крім того, статтею 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» аналогічно до положень Кодексу визначаються порядок фінансового забезпечення робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом створення у складі спеціального фонду державного бюджету Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, джерела наповнення та напрями спрямування його коштів. Поряд з цим, вказаним вище Законом встановлено, що спрямування коштів Фонду на реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи та здійснюються заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, здійснюється за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи /у Верховній Раді України ІХ скликання – Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування/ і погодженням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетні призначення за спеціальним фондом за бюджетною програмою 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів» /відповідальний виконавець бюджетної програми Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі – ДАЗВ) у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі – Мінекоенерго)/ визначено у обсязі 988 322,5 тис. гривень за рахунок екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, який є основним джерелом формування Фонду.

Використання коштів за вказаною бюджетною програмою здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництва комплексу «Вектор» та експлуатації його об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 196 (зі змінами) /далі – Порядок № 196/, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Згідно з цим Порядком бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: проведення робіт із зменшення обсягів міграції радіонуклідів шляхом зміцнення інженерних бар’єрів; збирання, перевезення, переробку, захоронення і тимчасове контейнерне зберігання радіоактивних відходів промислових, медичних, наукових та інших підприємств і організацій; експлуатацію та обслуговування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зокрема сховищ для їх захоронення; здійснення радіаційного та дозиметричного контролю; проведення екологічного моніторингу навколишнього природного середовища пунктів захоронення (зберігання) радіоактивних відходів; експлуатацію об’єктів інфраструктури спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами; будівництво комплексу «Вектор»; експлуатацію побудованих об’єктів, зокрема приймання, зберігання і захоронення радіоактивних відходів; проведення вирубування дерев і чагарників та пов’язаних з цим заходів для реалізації проекту будівництва «Реконструкція залізничної дільниці від станції Вільча до станції Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області».

За рахунок запланованих у державному бюджеті на 2020 рік коштів за цією бюджетною програмою (за матеріалами, поданими Міністерством фінансів до проекту державного бюджету на 2020 рік) передбачається провести дезактивацію 9,2 тони спецодягу та засобів індивідуального захисту; зібрати та прийняти на тимчасове контейнерне зберігання 53,0 тони радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; забезпечити безаварійну роботу пунктів захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, утримання та експлуатацію збудованих об’єктів комплексу «Вектор», а також будівництво сховища для проміжного зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що повертаються з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС (13,4% готовності на кінець 2020 року).

Слід нагадати, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

У свою чергу, пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» встановлено, що видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін, при цьому, у станови мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік.

Поряд з цим, варто звернути увагу, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу Законом про Державний бюджет України визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, згідно з програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету, тобто за бюджетними програмами.

Довідково слід зазначити, що за підсумками січня-грудня 2019 року за даними звітності Казначейства до державного бюджету від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, надійшло до спеціального фонду державного бюджету загалом 1 071,7 млн грн, або 107,1% до річного плану (1 000,6 млн гривень).

Видатки за бюджетними програмами, за якими за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету здійснювались заходи у сфері поводження з відходами, за даними звітності Казначейства за підсумками січня-грудня 2019 року проведено у таких обсягах:

2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів» – 423,6 млн грн (або 45,1% річного плану), у тому числі за загальним фондом – 2,5 млн грн (або 99,6% річного плану), за спеціальним фондом – 421,1 млн грн (або 45% річного плану);

2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» – 1 386,6 млн грн (або 98,8% уточненого річного плану), у тому числі за загальним фондом – 1 338,6 млн грн (або 99,9% уточненого річного плану), за спеціальним фондом – 48 млн грн (або 75% річного плану).

Тобто, загалом у 2019 році видатки на такі заходи за рахунок коштів державного бюджету проведено у обсязі 1 810,3 млн грн, або 77,3% уточненого річного плану (2 342,7 млн гривень), у тому числі за загальним фондом – 1 341,2 млн грн (або 99,9% уточненого річного плану), за спеціальним фондом – 469,1 млн грн (або 46,9% річного плану). За даними звіту Казначейства про використання коштів Фонду за січень–грудень 2019 року залишок коштів (на рахунках спеціального фонду державного бюджету) на 31.12.2019 становить 631,1 млн гривень.

За інформацією ДАЗВ за кошти спеціального фонду державного бюджету у 2019 році, зокрема, здійснювалось будівництво систем радіаційного контролю СВЯП-1 (Сховище відпрацьованого ядерного палива) та авторський нагляд під час будівництва об’єкта «Будівництво системи радіаційного контролю СВЯП-1 ДСП «ЧАЕС», було забезпечено виконання завдань і заходів зі збирання та безпечного зберігання радіоактивних відходів, оперативне реагування на радіаційні аварії, виконання робіт з дозиметричних вимірів та виконано роботи щодо вилучення радіоактивних відходів з пункту захоронення відходів дезактивації «Піски-1» у Київській області.

За даними звітності Казначейства про використання коштів державного бюджету за підсумками січня-квітня 2020 року видатки за бюджетною програмою 2408090 проведено у обсязі 70 872,6 тис. грн., або 7,2% від річного плану. Паспорт за цією бюджетною програмою затверджено наказом Мінекоенерго від 16.03.2020 № 160 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Також слід зазначити, що у 2019 році Рахунковою палатою був проведений аудит ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів у 2017-2018 роках та І півріччі 2019 року (копію Рішення Рахункової палати від 12 листопада 2019 року № 32-4 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

За результатами проведеного аудиту Рахункова палата дійшла, зокрема, таких висновків:

- Мінекоенерго та ДАЗВ не забезпечено своєчасності прийняття управлінських рішень та належного стану внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів, які спрямовувалися у 2017–2018 роках та І півріччі 2019 року на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатацію його об’єктів.

Як наслідок, планування видатків державного бюджету в сумі 450 833,3 тис. грн здійснювалось з порушенням бюджетного законодавства, що пов’язано з включенням до бюджетних запитів на 2018–2020 роки недостовірних даних, зокрема виконання Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, затвердженої Законом України від 17.09.2008 № 516-V, термін дії якої завершився у 2017 році. Використано з порушенням норм чинного законодавства кошти у сумі 35 553,7 тис. грн (з яких 33 948,7 тис. грн на фінансування робіт, які не включені до плану заходів, що є порушенням Порядку № 196); за нецільовим призначенням – 2 095,9 тис. грн (з яких одержувачам бюджетних коштів спрямовано бюджетні асигнування понад обсяг видатків, затверджений паспортом бюджетної програми за відповідним напрямом); неекономно – 100 364,5 тис. грн (з яких 98 361,4 тис. грн – через несвоєчасність прийняття управлінських рішень та недоліки внутрішнього контролю та 1 590,4 тис. грн – у зв’язку з завищенням вартості підвищення кваліфікації та атестації фахівців-ліцензіатів працівників); нерезультативно –6 004,7 тис. грн (з яких 5 580,9 тис. грн – на аналітичні розробки, технічні звіти, проекти, які не знайшли подальшої реалізації та не використовуються у діяльності підприємств – замовників цих робіт). Допущено неефективне управління бюджетними коштами у сумі 101 048,4 тис. грн (з яких 100 781,9 тис. грн повернуто до державного бюджету як невикористані через несвоєчасне прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, а саме, тривале внесення змін до розпису державного бюджету, плану використання бюджетних коштів та паспорта бюджетної програми, що призвело до неможливості проведення тендерних процедур та ремонту гідроізоляційного шару сховища).

- Виконання заходів першого етапу Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 № 990-р, за термінами має відставання щонайменше сім років, що посилює ризики як неналежного реагування на існуючі виклики у сфері поводження з радіоактивними відходами, так і зростання обсягів витрат на виконання таких заходів у майбутньому.

- Законодавчі та підзаконні акти, які регулюють питання у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, потребують подальшого удосконалення та узгодження, зокрема необхідно розробити та прийняти програмний документ щодо реалізації виконання Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні, яким, зокрема, передбачити заходи, джерела, обсяги фінансування, терміни виконання та очікувані результативні показники.

- Кабінетом Міністрів України, Мінприроди та ДАЗВ не забезпечено у повному обсязі виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за результатами попереднього заходу державного зовнішнього фінансового контролю (рішення Рахункової палати від 20.12.2016 № 27-4), що посилювало ризики як неналежного стану виконання заходів з поводження з радіоактивними відходами та ефективного використання коштів на зазначені цілі, так і зростання ризиків негативного впливу на стан навколишнього середовища.

- Стан внутрішнього контролю є недостатнім для запобігання ризикам неефективного та незаконного використання бюджетних коштів.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за наслідками розгляду звернень ДАЗВ (листи до вказаного Комітету від 05.02.2020 № 1-428/5-20 та від 27.02.2020 № 1-706/5-20) на своєму засіданні від 12 березня 2020 року прийняв рішення звернутися до Комітету з питань бюджету щодо погодження спрямування зазначених коштів Фонду у 2020 році на виконання робіт та заходів за бюджетною програмою 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів».

За наслідками розгляду зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 18 березня 2020 року, ДАЗВ надано додаткові матеріали (копію листа від 07.04.2020 № 1-1245/5-20 роздано народним депутатам України – членам Комітету ), зокрема щодо:

- розрахунку використання у 2020 році коштів Фонду згідно із Порядком № 196 та Порядком № 330, відповідно до яких кошти у сумі 988,3 млн грн планується використати за такими напрямами:

експлуатація об’єктів інфраструктури спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами – 202 632,9 тис. грн (з них на: приймання, тимчасове зберігання та захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання – 125 469,6 тис. грн, вилучення радіоактивних відходів з аварійних, законсервованих, а також діючих сховищ і пунктів тимчасового зберігання та перевезення їх у сховища, які розташовані у зоні відчуження, – 1 386,5 тис. грн, капітальний ремонт, проектування на об’єктах інфраструктури спеціалізованих підприємств, придбання транспортних засобів для поводження з радіоактивними відходами – 41 965,9 тис. грн, проведення Українським радіологічним учбовим центром перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу спецпідприємств – 1 486,4 тис. грн, експлуатацію об’єктів інфраструктури у зоні відчуження – 32 324,5 тис. грн);

проектно-конструкторське забезпечення реконструкції та будівництва споруд, устаткування та обладнання, призначених для поводження з радіоактивними відходами – 8 759,5 тис. грн;

експлуатація та обслуговування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зокрема сховищ для їх захоронення та придбання техніки – 81 233,3 тис. грн;

проектування, будівництво об’єктів комплексу виробництв «Вектор», призначених для довгострокового зберігання радіоактивних відходів, які утворилися після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, та об’єктів інфраструктури, що з ними пов’язані, – 472 696,8 тис. грн (з них: сховища для проміжного зберігання радіоактивних відходів – 412 696,8 тис. грн, будівництво комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту пункту захоронення радіоактивних відходів – 60 000,0 тис. грн);

будівництво сховищ для проміжного зберігання високоактивних відходів (ВАВ) та ВАВ ВВЕР-1000, які повертаються з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій (у т.ч. виготовлення проектної документації, коригування проектної документації та їх експертиза), – 223 000,0 тис. гривень;

- наявної ліцензії на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов’язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки у заступника генерального директора ДСП «Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами» Рейхтмана Юрія Ісайовича. У зв’язку із покладанням на нього обов’язків генерального директора цього підприємства, за наданою інформацією, подано відповідні документи на внесення змін до діючої ліцензії;

- звернення ДАЗВ до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Рахункової палати щодо визнання бездіяльності протиправною, та зобов’язати вчинити дії, у зв’язку з тим, що Рахункова палата не додала до Звіту за результатами проведеного контрольного заходу зауваження ДАЗВ та довідку про результати розгляду таких зауважень. З позиції ДАЗВ, використання коштів за напрямками використання коштів, які були затверджені у паспорті бюджетної програми, але в інших обсягах, з огляду на вимоги статті 119 Кодексу, не є нецільовим використанням бюджетних коштів;

- здійснення у 2020 році вирубування дерев і чагарників на території, що прилягає до залізничної колії на відрізку від станції Вільча до станції Янів Іванківського та Поліського районів Київської області, та пов’язаних з цим заходів для реалізації проекту будівництва «Реконструкція залізничної дільниці від станції Вільча до станції Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» в межах бюджетних призначень за бюджетною програмою 2408090 (у сумі 43 696,6 тис. грн), у зв’язку з чим ДАЗВ звернувся до Мінфіну щодо внесення змін до розпису державного бюджету і, відповідно, необхідно внести зміни до паспорту бюджетної програми. /Слід зазначити, що Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»», скорочені бюджетні призначення ДАЗВ за загальним фондом, зокрема на реалізацію державного інвестиційного проекту «Відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження» – 56 149,8 тис. гривень/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Люшняк М.В., Лопушанський А.Я., Забуранна Л.В., голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Кривошеєв І.С., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Іванова І.М., Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Калашник С.В.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. не висловив зауважень щодо погодження спрямування коштів Фонду.

Член Рахункової палати Іванова І.М. висловила позицію про підтримку погодження спрямування коштів Фонду, водночас поінформувала про результати проведеного Рахунковою палатою у 2019 року аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів у 2017 – 2018 роках та І півріччі 2019 року, наголосивши при цьому на необхідності врахування рекомендацій Рахункової палати.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., поінформувавши про результати опрацювання зазначеного питання у очолюваному нею підкомітеті, внесла пропозицію підтримати таке рішення, а саме: керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету з питань екологічної політики та природокористування, та зважаючи на вимоги Кодексу, Комітет з питань бюджету погоджується стосовно спрямування на бюджетну програму з виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатацію його об’єктів коштів спеціального фонду державного бюджету щодо Фонду, як це визначено положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету щодо Фонду. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування щодо погодження спрямування у 2020 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, та зважаючи на вимоги статей 24-3, 29, 30 Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету погоджується стосовно спрямування на реалізацію бюджетної програми 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів» коштів спеціального фонду державного бюджету щодо Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, як це визначено положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /з урахуванням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 18, «проти» – 0, «утрималися» – 2 (на час голосування на засіданні Комітету були присутні 20 народних депутатів України – членів Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Негоди В.А. про погодження змін до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 543-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 19.05.2020 р. № 7/19.4/8171-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження змін до розподілу у 2020 році коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 р. № 543-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2020 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2020 року» (далі – розпорядження КМУ № 543-р).

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону затверджено видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 2761070) у обсязі 7 500 млн грн, що згідно із Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”» був зменшений до 4 900 млн грн.

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Кодексу, Мінрегіон здійснив розподіл встановленого на 2020 рік обсягу коштів Фонду між областями та містом Києвом на підставі офіційних джерел Державної статистичної служби України з дотриманням таких критеріїв:

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку здійснюється за наслідками оцінки та відбору таких програм і проектів, що проводиться утвореною Мінрегіоном міжвідомчою комісією, згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Кодексу постановою Уряду від 18.03.2015 р. № 196 (із змінами) Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Порядок).

Довідково: у зазначеному Порядку серед іншого передбачається, що:

– у відборі беруть участь подані в установленому законодавством порядку місцевими і центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування інвестиційні програми і проекти;

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10 відсотків коштів Фонду, розподіленого для регіону, за кожним з таких напрямів, а на реалізацію проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету» – не більше 10 відсотків коштів Фонду;

– інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід та максимальну енергоефективність від їх реалізації;

– програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту;

– основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям (для проектів будівництва – наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%; спроможність забезпечувати утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів надалі);

– за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2020 рік у сумі 4 752 412,405 тис. грн здійснено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 р. № 211-р, що відповідно було погоджено Комітетом.

Виходячи із встановленого Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”» обсягу Фонду (4900 млн грн), розпорядженням КМУ № 543-р внесено зміни до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2020 році за рахунок коштів Фонду у 20 областях та місті Києві, а також затверджені переліки інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися у 2020 році за рахунок коштів Фонду у Закарпатській, Одеській, Сумській та Черкаській областях (за якими не були затверджені відповідні переліки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 р. № 211-р) та загалом розподілено 4 869 558,536 тис. грн коштів Фонду. При цьому у Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Тернопільській та Хмельницькій областях кошти Фонду розподілені у повному обсязі, залишок Фонду у Луганській та Чернігівській областях становить 50 тис. грн та 1 тис. грн відповідно. Порівняльна таблиця таких змін додана до звернення Мінрегіону.

Щодо проведених змін у розподілі коштів Фонду у зверненні Мінрегіону зазначається, що вони внесені за наслідками засідання (06.05.2020 р.) Комісії з оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що реалізовуються за рахунок коштів Фонду, а нерозподілений залишок передбаченого регіонам обсягу Фонду (30 441,464 тис. грн) буде спрямовано на реалізацію проектів-переможців Всеукраїнського громадського бюджету (по Кіровоградській, Тернопільській та Хмельницькій областях на реалізацію проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету» будуть передбачені кошти за рахунок економії після завершення виконання будівельних робіт та за результатами проведення тендерних процедур).

Слід відмітити, що надані Мінрегіоном матеріали не містять належної аналітичної інформації щодо дотримання вимог частини другої статті 24-1 Кодексу в частині спрямування коштів Фонду на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у т.ч. проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів, а також на реалізацію проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету», та щодо досягнення визначених цілей у розвитку кожного регіону за результатами реалізації відповідних програм і проектів.

За результатами виконання Державного бюджету України у 2019 році видатки Фонду проведено у сумі 5 486,1 млн грн, що на 1 683,9 млн грн (на 23,5%) менше планового обсягу на рік. При цьому Рахункова палата у Висновках про результати аналізу річного звіту про виконання закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» звернула увагу на такий рівень використання кошів Фонду (внаслідок чого інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку реалізовані частково) та відмітила, що Кабінет Міністрів України не забезпечив своєчасного і повного розподілу коштів Фонду між адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами між проектами регіонального розвитку.

Довідково: згідно з розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2020 рік надання коштів за бюджетною програмою 2761070 передбачено починаючи з травня поточного року.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Шпак Л.О., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Іванова І.М., заступник Міністра розвитку громад та територій України Негода В.А.

Член Рахункової палати Іванова І.М. зауважила про неналежне виконання Кабінетом Міністрів України та головним розпорядником коштів державного бюджету вимог Кодексу в частині термінів затвердження інвестиційних програм і проектів, що реалізуються за рахунок коштів Фонду, та звернула увагу на необхідність дотримання ними бюджетної дисципліни для уникнення ризиків неефективного та не у повному обсязі використання коштів Фонду до кінця бюджетного періоду.

У ході обговорення народним депутатом України Шпак Л.О. було порушене питання щодо необхідності уточнення правових підстав включення до переліку об’єктів Черкаської області проекту «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка по бульв. Шевченка, 234, в м. Черкасах – реконструкція з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру внаслідок пожежі, яка сталася 1 липня 2015 р. у приміщенні театру».

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку відповідно до розпорядження КМУ № 543-р.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Крім того, народні депутати – члени Комітету визначилися підтримати пропозицію голови підкомітету Саламахи О.І. надіслати окремий лист до Мінрегіону, рекомендувавши надати оцінку дотримання законності Черкаською обласною державною адміністрацією при включенні такого проекту до узагальненого переліку інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися на відповідній території за рахунок коштів Фонду, здійснивши повторну експертизу відповідності проекту вимогам законодавства з урахуванням додатково отриманих матеріалів і відповідних висновків.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2020 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 р.
№ 543-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2020 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2020 року».

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

01 листопада 2024 14:27

Комітет Верховної Ради України