ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №78 від 17.02.2021

Опубліковано 24 лютого 2021, о 11:33

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №78 від 17 лютого 2021 року

15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народних депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених, присутніх на засіданні:

Народний депутат України Зуб В.О.

від Міністерства фінансів України

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра фінансів;

Гливка А.О. – радник Міністра фінансів;

від Міністерства соціальної політики України

Котик Є.Д. – перший заступник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

Єлізарова Т.Є. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

Боруховський Б.В. – перший заступник Міністра;

від Державного агентства України з управління зоною відчуження

Пляцко А.В. – тимчасово виконуючий обов’язки Голови;

від Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні
«Центр мікрохірургії ока»

Денисюк Л.І. – головний лікар;

Ляшенко К.І. – головний бухгалтер;

Племянник О.М. – юрисконсульт;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству соціальної політики для виплати Фондом соціального страхування застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 88).

3. Про погодження спрямування у 2021 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 21.01.2021 № 04-15/08-2021/14798).

4. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока (реєстр. № 4649 від 27.01.2021 р.), внесений народними депутатами України Зубом В.О., Дубновим А.В. та іншими.

5. Різне.

Про постанову КМУ від 03.02.2021 № 69 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2020 р. № 308» /в ході засідання за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. розгляд питання перенесено на чергове засідання/.

Перед розглядом питань порядку денного Голова Комітету Арістов Ю.Ю. проінформував про те, що на попередньому засіданні Комітету, підтримавши пропозицію народного депутата – члена Комітету Гончаренка О.О., визначилися заслухати на черговому засіданні Комітету питання щодо діяльності та надання фінансової підтримки ТОВ "Телевізійна компанія "Атлант-СВ". Запрошення взяти участь у сьогоднішньому засіданні Комітету було надіслано Віце-прем’єр-міністру – Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Резнікову О.Ю., який, плануючи особисто взяти участь у розгляді даного питання, повідомив, що 17 лютого відбуватиметься засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях, і він, як перший заступник глави делегації України для участі у ТКГ, зобов’язаний забезпечувати організацію належної роботи делегації. З урахуванням зазначеного, Міністра Резнікова О.Ю. буде запрошено для заслуховування даного питання на чергове засідання Комітету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо приведення у відповідність до Конституції України деяких положень" (реєстр. № 4025-2 від 16.09.2020, народний депутат України Кабаченко В.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань міжнародного судового співробітництва" (реєстр. № 4428 від 26.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників публічних закупівель" (реєстр. № 4394 від 17.11.2020, народний депутат України Маслов Д.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності" (реєстр. № 0088 від 11.01.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту бджільництва від небезпечних робіт" (реєстр. № 4510 від 17.12.2020, народні депутати України Василенко Л.В., Михайлюк Г.О., Шкрум А.І. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо узгодження з положеннями Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів)" (реєстр. № 4164 від 29.09.2020, народний депутат України Неклюдов В.М.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" (реєстр. № 4409 від 20.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" щодо строків подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру" (реєстр. № 4611 від 19.01.2021, народні депутати України Корнієнко О.С., Подгорна В.В., Костін А.Є., Лічман Г.В. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єктів підвищеної небезпеки" (реєстр. № 4407 від 19.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про Міжурядовий фельд'єгерський зв'язок та Протоколу про внесення поправок до Угоди про Міжурядовий фельд'єгерський зв'язок" (реєстр. № 0086 від 29.12.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про приєднання України до Міжамериканської конвенції про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства" (реєстр. № 0087 від 30.12.2020, Президент України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури" (реєстр. № 3009а від 26.08.2020, народні депутати України Іонушас С.К., Павлюк М.В., Неклюдов В.М. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури" (реєстр. № 3009а-1 від 28.08.2020, народні депутати України Павлюк М.В., Медяник В.А.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури" (реєстр. № 3009а-2 від 11.09.2020, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про захист рослин"" (реєстр. № 4603 від 16.01.2021, народні депутати України Соломчук Д.В., Кучер М.І., Вінтоняк О.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України" (реєстр. № 4622 від 21.01.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо приведення у відповідність із деякими законодавчими актами" (реєстр. № 4542 від 24.12.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у суспільстві" (реєстр. № 4598 від 15.01.2021, народні депутати України Качура О.А., Любота Д.В., Третьякова Г.М., Скороход А.К. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства із законодавством країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів" (реєстр. № 4597 від 15.01.2021, народні депутати України Третьякова Г.М., Чернєв Є.В. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" щодо розвитку високоефективної когенерації" (реєстр. № 4527 від 21.12.2020, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо продажу об’єктів державної та комунальної власності)» (реєстр. № 4574 від 04.01.2021), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується встановити, що:

продаж шляхом приватизації об’єктів державної та комунальної власності, які перебувають в податковій заставі, здійснюється без згоди контролюючого органу;

продаж майна платника податків здійснюється виключно на електронних публічних торгах у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

продаж єдиних майнових комплексів державних підприємств та пакетів акцій акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, 100 відсотків акцій (часток) яких перебувають у державній власності, а також окремого майна (у тому числі будівель, споруд, нежитлових приміщень) таких підприємств, що перебувають у податковій заставі, організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу;

підлягає списанню накопичений станом на 01.01.2021 р. податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) державних та комунальних підприємств, акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, 100 відсотків акцій (часток) яких перебувають у державній власності, щодо яких органом приватизації прийнято рішення про їх приватизацію, при цьому передбачається, що списані суми не включаються до доходів та витрат учасників процедури списання.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами іншим законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна» (реєстр. № 4572), а відтак практика застосування таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить звільнити державу від невластивих функцій, знайти ефективного власника для такого майна та створить сприятливі умови у сфері приватизації державного і комунального майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоноване законопроектом списання податкового боргу державних та комунальних підприємств, акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, 100% акцій (часток) яких перебувають у державній власності, щодо яких органом приватизації прийнято рішення про їх приватизацію, призведе до недонадходжень платежів до бюджету. Зокрема, за інформацією Державної податкової служби податковий борг державних підприємств станом на 01.10.2020 р. становить 14,7 млрд грн, комунальних підприємств – 3,7 млрд грн, а податковий борг суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків), перелік яких станом на 01.07.2020 р. розміщено на сайті Фонду державного майна України, станом на 01.10.2020 р. становить 18,7 млрд грн. Крім того Мінфін відмічає, що законопроект не визначає податки та види бюджетів, за якими має бути списаний податковий борг, а також не встановлює конкретний перелік підприємств, на які буде розповсюджуватися дія Закону (дана законодавча ініціатива), що може становити загрозу неправомірного взяття участі у механізмі списання. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо продажу об’єктів державної та комунальної власності)» (реєстр. № 4574 від 04.01.2021), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження доходів державного і місцевих бюджетів від податків та зборів, а також може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного і комунального майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України (реєстр. № 4025-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Ткаченком О.М., Поляковим А.Е. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», якими, зокрема, передбачено:

- визначити Національне антикорупційне бюро України (далі – Національне бюро) – центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України винятково у межах і у порядку, встановлених цим Законом /згідно з чинною редакцією Закону – Національне бюро є державним правоохоронним органом, що утворюється Президентом України відповідно до цього та інших законів України/;

- призначати на посаду та звільняти з посади Директора Національного бюро Кабінетом Міністрів України в порядку, визначеному цим Законом /згідно з чинною редакцією Закону – Директор Національного бюро призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному цим Законом/;

- проводити кожні два роки аудит ефективності використання бюджетних коштів та зовнішню незалежну оцінку (аудит) ефективності діяльності Національного бюро /згідно з чинною редакцією Закону – незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Національного бюро, його операційної та інституційної незалежності проводиться щороку, у тому числі шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснювалося Національним бюро та було завершено/, а також аудит ефективності використання бюджетних коштів Національного бюро здійснюватиметься Рахунковою палатою. Результати аудиту використання бюджетних коштів Національного бюро запропоновано оприлюднювати на офіційному веб-сайті Рахункової палати і Національного бюро і направляти Рахунковою палатою Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

- проводити оцінку діяльності Національного бюро Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро (далі – Комісія з проведення оцінки) у складі трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки матимуть право на виплату винагороди у розмірі посадового окладу Директора Національного бюро та відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії потребуватиме здійснення вказаних витрат у зв’язку із роботою в Комісії, за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюватимуться Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту може збільшувати видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України в частині виконання повноважень з організації діяльності Національного бюро, зокрема, на виплату винагороди для членів Комісії з проведення оцінки – у розмірі посадового окладу Директора Національного бюро (розмір такої винагороди становитиме 50 прожиткових мінімумів, або 105,1 тис. грн), відшкодування витрат на їх проживання та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, організаційно-технічне забезпечення діяльності Конкурсної комісії та Комісії з проведення оцінки.

При цьому, до законопроекту не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники видатків державного бюджету. Водночас, Мінфіном зауважено про те, що чинним законодавством не передбачено доплат чи винагород за виконання повноважень у комісіях, та пропонує виключити частину сьому нової статті 26-1 (пункт 15 розділу I законопроекту).

Загалом, у експертному висновку Мінфіну зазначається про те, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект за реєстр. № 4025-2 від 16.09.2020 з аналогічного питання, які пропонується об’єднати у єдиний законопроект з урахуванням пропозиції Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України (реєстр. № 4025-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Ткаченком О.М., Поляковим А.Е. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України в частині виконання повноважень з організації діяльності Національного антикорупційного бюро України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності (реєстр. № 3837 від 14.07.2020), поданий народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О. та Бондарем М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується внести зміни до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про валюту і валютні операції» з метою запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності та приведення законодавства України у відповідність до положень Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС та нормативних документів Енергетичного Співтовариства. Зокрема, передбачається встановити, що:

будь-які доходи від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину можуть використовуватися для сплати платежів до державного бюджету, зобов’язання по яких виникають при визнанні доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину;

чистий прибуток оператора системи передачі (база для розрахунку й виплати дивідендів), з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину за звітний (відповідний) рік;

обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті не застосовується до надходжень, що надійшли за договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитний ліміт) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів до моменту повного виконання оператором системи передачі зобов’язань за такими договорами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники доходів державного бюджету (зокрема, положення законопроекту зменшують розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується частина чистого прибутку НЕК «Укренерго», що може призвести до зменшення надходжень до бюджету від дивідендів). Водночас Мінфін зауважує, що законопроект потребує висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і Національного банку України в частині можливості запровадження передбачених у законопроекті положень на ринку електричної енергії, доповнення фінансово-економічними розрахунками і обґрунтуваннями щодо впливу на показники державного бюджету та потребує доопрацювання з метою недопущення розбалансування державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності (реєстр. № 3837 від 14.07.2020), поданий народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О. та Бондарем М.Л., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від дивідендів, нарахованих на державну частку майна). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг) (реєстр. № 4366 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

до доходів з джерелом їх походження з України віднести доходи надавачів платіжних послуг від здійснення діяльності на платіжному ринку, при цьому не вважати доходами кошти, що отримуються надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг - платників для виконання платіжних операцій, у тому числі через комерційних агентів, та вважати коштами користувачів платіжних послуг відповідно до вимог законодавства України;

уточнити визначення «операційний (банківський) день»;

передбачити можливість сплати податків і зборів з використанням електронних грошей;

встановити вимоги щодо відкриття та закриття рахунків платників податків у небанківських надавачах платіжних послуг;

поширити на небанківських надавачів платіжних послуг відповідальність за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття рахунків, звіту про підзвітні рахунки;

визначити, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з випуску та погашення електронних грошей і надання послуг, пов’язаних з виконанням платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем;

терміни «комерційний агент», «користувач платіжних послуг», «надавач платіжних послуг», «платіжний ринок», «небанківські надавачі платіжних послуг» та «фінансові платіжні послуги» вживати у значеннях, наведених в Законі України «Про платіжні послуги».

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає Закону України «Про платіжні послуги». Разом з тим, авторами законопроекту подано системно пов’язаний законопроект з аналогічною назвою «Про платіжні послуги» (реєстр. № 4364 від 12.11.2020), який, серед іншого, визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, установлює виключний перелік платіжних послуг, порядок їх надання, умови авторизації та перелік категорій надавачів платіжних послуг. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 4366 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4364.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, зокрема, запропоноване законопроектом положення в частині того, щоб не вважати доходами з джерелом їх походження з України кошти, що отримуються при здійсненні платіжних операцій, може призвести до безпідставного витоку за кордон капіталу без його належного оподаткування.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зазначає, що вказаний припис у запропонованій редакції може використовуватися для заниження об’єкта оподаткування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг) (реєстр. № 4366 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4364). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ринок деревини» (реєстр. № 4197 від 07.10.2020), внесений народним депутатом України Матусевичем О.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, врегулювати відносини, пов’язані з купівлею-продажем деревини. Зокрема, законопроектом передбачається:

визначити учасників ринку деревини /власники лісів і постійні лісокористувачі , суб’єкти господарювання, які здійснюють переробку деревини, оператори електронних майданчиків та інші суб’єкти господарювання, які здійснюють купівлю деревини/;

встановити порядок планування заготівлі деревини, продажу деревини /на умовах оферти, на електронних аукціонах та роздрібний продаж/, принципи формування цін на деревину;

визначити повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання ринку деревини;

запровадити лісовий портал /інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує створення, зберігання та оприлюднення інформації у сфері лісового господарства, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією і документами/, заходи зі створення, технічного і технологічного забезпечення, збереження і захисту даних та супроводу програмного забезпечення якого має здійснювати технічний адміністратор /державне унітарне підприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства/.

Крім того, пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів України протягом п’яти років з дня опублікування відповідного закону (йдеться про дану законодавчу ініціативу) здійснити реструктуризацію державних лісогосподарських підприємств шляхом відокремлення деревообробних підрозділів і створення на їх базі деревообробних підприємств.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

запровадження законодавчо врегульованого порядку продажу необробленої деревини забезпечить покращення фінансово-економічного становища як в лісовому господарстві, так і в лісопереробних галузях, що збільшить надходження до бюджетів усіх рівнів;

набрання чинності положеннями законопроекту зменшить корупцію в галузі, сприятиме ефективному використанню лісових ресурсів, розширенню виробництва і експорту товарів з високою доданою вартістю у деревообробній та суміжних галузях.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на створення та функціонування лісового порталу, при цьому не визначені джерела покриття таких витрат;

виключення зі складу державних лісогосподарських підприємств деревообробних підрозділів, які створюють продукцію з доданою вартістю, може негативно позначитися на результатах діяльності таких підприємств, які, крім сплачених податків та зборів до державного та місцевих бюджетів, відраховують до державного бюджету 80% чистого прибутку (доходу);

вартісну величину впливу на показники бюджетів визначити неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків, у тому числі базових показників впливу на державний бюджет.

Загалом Мінфіном законопроект у поданій редакції не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ринок деревини» (реєстр. № 4197 від 07.10.2020), внесений народним депутатом України Матусевичем О.Б., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення і технічну підтримку лісового порталу, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу та зменшення доходів державного бюджету від частини чистого прибутку держпідприємств відповідної галузі, що вилучається до бюджету, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України..

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо підвищення соціального захисту медичних працівників (реєстр. № 3027а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується при визначенні розміру страхових виплат, які держава забезпечує медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження – залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, а також у разі смерті працівника, враховувати фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб /чинна норма – враховується розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень потребує додаткових видатків, джерелом проведення яких пропонується недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах. При цьому у прикінцевих положеннях законопроекту зобов’язано Кабінет Міністрів України невідкладно вжити відповідних заходів і внести зміни до державного бюджету, передбачивши додаткові видатки для державного та місцевих бюджетів на здійснення таких виплат. Однак такі пропозиції не вказують на реальні джерела покриття додаткових витрат, а також не відповідають вимогам статті 52 Бюджетного кодексу України, згідно з якою встановлено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до законопроекту про необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету на здійснення таких виплат, зауважує, що у зв’язку з відсутністю вихідних даних визначити обсяг додаткових видатків немає можливості.

Крім того, Мінфін звертає увагу на таке:

– згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік;

– фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 квітня 2020 року/ необхідно привести у відповідність до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо підвищення соціального захисту медичних працівників (реєстр. № 3027а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зелені насадження міст та інших населених пунктів (реєстр. № 4250 від 22.10.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується встановити принципи та вимоги щодо використання і охорони зелених насаджень, порядок утримання та відтворення зелених насаджень, правила компенсаційного озеленення, відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень тощо.

Відповідно до частини другої статті 15 законопроекту встановлюється, що за рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюються видатки на заходи зі створення, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень в рамках виконання місцевих програм благоустрою населених пунктів, у тому числі проектів благоустрою територій населених пунктів; охорону та утримання об’єктів благоустрою зеленого господарства комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям; охорону, утримання та розвиток зелених насаджень на об’єктах благоустрою комунальної форми власності.

Поряд з тим, у статті 14 законопроекту визначені вимоги щодо здійснення компенсаційного озелення, що у разі застосування грошової форми проводиться за рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища. Слід відмітити, що відповідно до статті 47 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища (джерелом формування яких серед іншого є частина екологічного податку) утворюються у складі відповідного місцевого бюджету.

Водночас, згідно із статтею 13 законопроекту передбачено, що за видалення чи пошкодження зелених насаджень справляється відновна вартість, що сплачується до відповідного місцевого бюджету до прийняття об’єкта в експлуатацію (розмір відновної вартості знесених зелених насаджень збільшується на індекс споживчих цін (індекс інфляції) з моменту її нарахування до моменту повної сплати та зменшується на суму, передбачену у кошторисі будівництва на обов’язкове компенсаційне озеленення прилеглих територій). При цьому, збереження у непошкодженому стані зелених насаджень в ході здійснення містобудівної та іншої діяльності, заохочується шляхом повернення стягнутої відновної вартості.

Зважаючи на наведене, реалізація положень законопроекту призведе, насамперед, до збільшення видатків місцевих бюджетів та їх доходів (у разі сплати відновлювальної вартості). Однак, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також зазначається про вплив його положень на збільшення видатків місцевих бюджетів, проте відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його офіційного опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зелені насадження міст та інших населених пунктів (реєстр. № 4250 від 22.10.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків, а також доходів (за умови сплати відновлювальної вартості без повернення)). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розміру одноразової грошової допомоги (реєстр. № 3043а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом вносяться зміни до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими пропонується змінити розміри та запровадити обрахунок одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби, виходячи із розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб за місяць загибелі (смерті) або встановлення інвалідності (далі – фактичний прожитковий мінімум) /згідно з чинною редакцією – у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум)/.

Зокрема, запропоновано виплату одноразової грошової допомоги здійснювати у таких розмірах:

500-кратного фактичного прожиткового мінімуму – у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста внаслідок виконання обов’язків військової служби, або проходження військової служби /згідно з чинною редакцією: у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, – у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста під час виконання обов’язків військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, – у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста під час проходження військової служби/;

250-кратного фактичного прожиткового мінімуму, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи /згідно з чинною редакцією –
400-кратний прожитковий мінімум/;

200-кратного фактичного прожиткового мінімуму, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи /згідно з чинною редакцією –
300-кратний прожитковий мінімум/;

150-кратного фактичного прожиткового мінімуму, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи /згідно з чинною редакцією –
250-кратний прожитковий мінімум/;

у інших випадках отримання військовослужбовцем, (військовозобов’язаним, резервістом) інвалідності або ступеня втрати ним працездатності, – у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, при цьому, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний фактичний прожитковий мінімум /згідно з чинною редакцією –
70-кратний прожитковий мінімум/.

Пунктом 1 Прикінцевих положень законопроекту передбачено набрання чинності цим Законом з 1 січня 2021 року.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень законопроекту зобов’язано Кабінет Міністрів України невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень до державного бюджету забезпечити підвищення розмірів грошової допомоги.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень, при цьому, доручено Кабінету Міністрів України затвердити план таких заходів та за рахунок них забезпечити підвищення розміру грошової допомоги.

Довідково: у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року встановлено у розмірі 2270 гривень.

За інформацією Міністерства соціальної політики України фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, за грудень місяць становить 5113 гривень.

Отже, зміна розміру та запровадження обрахунку одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, (військовозобов’язаного, резервіста), отримання ними інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності виходячи із розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб за місяць загибелі (смерті) або встановлення інвалідності призведе до збільшення виплати допомоги у середньому в 1,4 – 2,3 рази.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказує також Міністерство фінансів України.

У експертному висновку Мінфіном зазначається, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату у збільшених розмірах одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, (військовозобов’язаного, резервіста), отримання ними інвалідності, поранення, контузії, каліцтва. При цьому, за розрахунками Мінфіну, додаткова потреба в коштах на реалізацію положень законопроекту, починаючи з 2021 року, лише для Міністерства оборони України становить понад 4 млрд гривень. Крім того, зазначається про заявлену Міноборони додаткову потребу на 2021 рік коштів державного бюджету на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи інвалідності військовослужбовців за діючими нормами у сумі 1660,8 млн гривень.

Разом з тим, Мінфіном зауважено, що поданий законопроект містить окремі неузгодженості (суперечності) з чинними законодавством та може бути соціально несправедливим до інших категорій громадян України.

Зазначається, що Законом України від 6 грудня 2016 року№ 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено єдині принципи та норми соціального захисту громадян з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення. Зокрема, згідно з цим Законом усі соціальні виплати у державі передбачено розраховувати виходячи із розміру прожиткового мінімуму, затвердженого законом про державний бюджет на 1 січня поточного року.

При цьому, зауважено про соціальну несправедливість до інших пільгових категорій осіб, у тому числі поліцейським, яким Законом України «Про Національну поліцію» передбачено визначати розмір одноразової грошової допомоги виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Крім того, відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

При цьому, Законом України «Про прожитковий мінімум» фактичний розмір прожиткового мінімуму розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується до визначення розмірів державних соціальних гарантій.

Загалом, у експертному висновку Мінфіну зазначається, що з урахуванням необхідності фінансового забезпечення реалізації уже прийнятих рішень щодо розмірів та категорій отримувачів одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи інвалідності військовослужбовців, інших пільг та соціальних гарантій військовослужбовцям, що встановлені діючим законодавством, а також з метою забезпечення єдиних засад щодо порядку застосування розміру прожиткового мінімуму для визначення соціальних виплат Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розміру одноразової грошової допомоги (реєстр. № 3043а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби та посилення контролю за їх обігом (реєстр. № 3044а від 28.08.2020), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити поетапне, щорічне, збільшення ставки акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (далі – ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням з 2021 року у розмірі 1.937,85 грн за 1 кілограм до 9.809,94 грн за 1 кілограм з 2025 року (при цьому діючими нормами передбачено поетапне збільшення відповідної ставки з 2021 року у розмірі 1.456,33 грн за 1000 штук до 3.019,85 грн за 1000 штук з 2025 року);

встановити, що у разі якщо складовими частинами (елементами) підакцизного товару (продукції) є сукупно підакцизні товари (продукція) та інші види продукції, для цілей оподаткування акцизним податком врахуванню підлягає лише вага тих складових частин (елементів), які належать до підакцизних товарів (продукції);

удосконалити механізм щодо обмеження накопичення запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку;

запровадити автоматизовану систему контролю за обігом тютюнових виробів (система обліку, відстеження переміщення та реалізації тютюнових виробів, що виробляються (у тому числі для продажу на експорт) або ввозяться на митну територію України, від виробника або імпортера до реалізації суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, із регламентованим доступом) з введенням унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів;

розширити підстави для анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

заборонити: реалізацію тютюнових виробів без одиничних унікальних ідентифікаторів, або із одиничними унікальними ідентифікаторами, перекритими будь-якими зображеннями або друкованою інформацією; реалізацію та імпорт тютюнових виробів, інформація щодо яких не внесена до автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів;

доповнити вимоги щодо маркування тютюнових виробів;

передбачити фінансові санкції у вигляді штрафів до суб'єктів господарювання за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію тютюнових виробів без унікальних одиничних ідентифікаторів тютюнових виробів, групових унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів або з фальсифікованими унікальними ідентифікаторами, реалізацію чи імпорт тютюнових виробів без внесення інформації щодо таких виробів до автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів у розмірі 200% вартості товару, але не менше 200 тис. гривень.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту забезпечить стабільність надходжень податків до державного бюджету, буде сприяти зменшенню рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, покращить інвестиційну привабливість України та наблизить систему і ставки оподаткування тютюнових виробів в Україні до практики оподаткування у країнах Європейського Союзу. Відмічено, що економічний ефект від прийняття законопроекту забезпечить додаткові надходження до державного бюджету: від реалізації змін механізму створення товарних запасів тютюнових виробів перед збільшенням ставок акцизного податку (більше ніж 1,2 млрд грн); від запровадження автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів та усіх відповідних до цього змін в законодавство (більше 1 млрд грн); від внесення змін до графіку підвищення ставок акцизного податку на ТВЕН (більше ніж 400 млн грн у порівнянні з 2020 роком).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету на запровадження автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів, а визначити вартість запровадження такої системи неможливо, оскільки автором до законопроекту не надано відповідних розрахунків. Водночас, Мінфіном зазначено, що зменшення ставок акцизного податку на ТВЕНи призведе до недонадходжень до державного бюджету у 2021-2025 роках коштів у сумі 6,9 млрд грн (виходячи із припущення, що об’єми оподаткування ТВЕНів залишаться на рівні 2019 року – 2540 млн штук). Також відмічено, що внаслідок запровадження положень законопроекту, які спрямовані на попередження накопичення запасів тютюнових виробів, у наступному році після прийняття законопроекту державний бюджет уникне втрат на суму від 0,2 млрд грн за умови реалізації сигарет у обсягах на рівні 2019 року до 1,6 млрд грн при реалізації сигарет на рівні 2018 року.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 липня 2021 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби та посилення контролю за їх обігом (реєстр. № 3044а від 28.08.2020), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку, збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на запровадження автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби, на рідини, що використовуються в електронних сигаретах та посилення контролю за їх обігом (реєстр.
№ 3044а-1 від 16.09.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

розширити функції контролюючих органів в частині організації адміністрування автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі –автоматизована система контролю), забезпечення маркування пачок тютюнових виробів чи ємностей з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, одиничними унікальними ідентифікаторами, здійснення контролю за наявністю унікальних ідентифікаторів на тютюнових виробах, відслідковування тютюнових виробів відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;

віднести до підакцизних товарів: рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з встановленням відповідної ставки акцизного податку у розмірі 10.000 грн за 1 літр, мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку у сумі 13.378 грн, акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі у розмірі 5%; підакцизні енергетичні напої з встановленням відповідної ставки акцизного податку у розмірі 9 грн за 1 літр, акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі у розмірі 5%;

зменшити ставку акцизного податку на тютюнові відходи до 5 грн за 1 кілограм (при цьому діючими нормами передбачено поетапне збільшення відповідної ставки з 2021 року у розмірі 1367,71 грн за 1 кілограм до 2836,08 грн за 1 кілограм з 2025 року);

збільшити адвалерні ставки акцизного податку на сигарети без фільтра, цигарки, цигарки з фільтром з 12% до 16%;

запровадити автоматизовану систему контролю (система обліку, відстеження переміщення та реалізації тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що виробляються (у тому числі для продажу на експорт) або ввозяться на митну територію України, від виробника або імпортера до реалізації суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, із регламентованим доступом) з введенням унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів;

розширити підстави для анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

заборонити: реалізацію тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без одиничних унікальних ідентифікаторів, або із одиничними унікальними ідентифікаторами, перекритими будь-якими зображеннями або друкованою інформацією; реалізацію та імпорт тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформація щодо яких не внесена до автоматизованої системи контролю;

доповнити (передбачити) вимоги щодо маркування тютюнових виробів (рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

передбачити фінансові санкції у вигляді штрафів до суб'єктів господарювання за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без унікальних одиничних ідентифікаторів тютюнових виробів, групових унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів або з фальсифікованими унікальними ідентифікаторами, реалізацію чи імпорт тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без внесення інформації щодо таких виробів до автоматизованої системи контролю у розмірі 200% вартості товару, але не менше 200 тис. гривень.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту забезпечить стабільність надходжень податків до державного бюджету, буде сприяти зменшенню рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, покращить інвестиційну привабливість України та наблизить систему і ставки оподаткування тютюнових виробів в Україні до практики оподаткування у країнах Європейського Союзу. Відмічено, що економічний ефект від прийняття законопроекту забезпечить додаткові надходження до державного бюджету: від реалізації змін механізму створення товарних запасів тютюнових виробів перед збільшенням ставок акцизного податку (більше ніж 1,2 млрд грн); від запровадження автоматизованої системи контролю та усіх відповідних до цього змін в законодавство (більше 1 млрд грн); від внесення змін до графіку підвищення ставок акцизного податку на ТВЕН (більше ніж 400 млн грн у порівнянні з 2020 роком).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету на запровадження автоматизованої системи контролю, а визначити вартість запровадження такої системи неможливо, оскільки автором до законопроекту не надано відповідних розрахунків. Водночас, Мінфіном зазначено, що зменшення ставок акцизного податку на ТВЕНи призведе до втрат державного бюджету у 2021 - 2025 роках коштів у сумі 8 млрд грн (виходячи із припущення, що об’єми оподаткування ТВЕНів залишаться на рівні 2019 року – 2540 млн штук). Також відмічено, що внаслідок зменшення ставки акцизного податку на тютюнові відходи можливе виробництво необлікованих сигарет і відповідно ухилення від сплати податків, а у разі заміни легального виробництва сигарет на нелегальне навіть на 1% бюджет недоотримає 0,6 млрд грн в розрахунку на рік, виходячи з прогнозних показників, визначених у державному бюджеті на 2021 рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби, на рідини, що використовуються в електронних сигаретах та посилення контролю за їх обігом (реєстр. № 3044а-1 від 16.09.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку, збільшення доходів місцевих бюджетів від акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на запровадження автоматизованої системи контролю). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби та посилення контролю за їх обігом (реєстр. № 3044а-2 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Галайчуком В.С., Бондаренком О.В., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

розширити функції контролюючих органів в частині організації адміністрування автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів (далі – автоматизована система контролю), забезпечення маркування пачок (упаковок) тютюнових виробів одиничними унікальними ідентифікаторами, здійснення контролю за наявністю унікальних ідентифікаторів на тютюнових виробах, відслідковування тютюнових виробів відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

посилити контроль за виробництвом та обігом тютюнових виробів;

запровадити автоматизовану систему контролю (система обліку, відстеження переміщення та реалізації тютюнових виробів, що виробляються (у тому числі для продажу на експорт) або ввозяться на митну територію України, від виробника або імпортера до суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, із регламентованим доступом) з введенням унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів;

розширити підстави для анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів;

доповнити вимоги щодо маркування тютюнових виробів;

заборонити: реалізацію тютюнових виробів без одиничних унікальних ідентифікаторів або з одиничними унікальними ідентифікаторами, перекритими будь-якими зображеннями або друкованою інформацією; реалізацію та імпорт тютюнових виробів, інформація щодо яких не внесена до автоматизованої системи контролю;

передбачити фінансові санкції у вигляді штрафів до суб'єктів господарювання за: виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію тютюнових виробів без унікальних одиничних ідентифікаторів тютюнових виробів, групових унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів або з фальсифікованими унікальними ідентифікаторами, реалізацію чи імпорт тютюнових виробів без внесення інформації щодо таких виробів до автоматизованої системи контролю (у розмірі 200% вартості товару, але не менше 200 тис. грн); неподання заяви про реєстрацію обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, у визначені строки (у розмірі 100 тис. грн); подання завідомо недостовірних відомостей у заяві про реєстрацію обладнання, про внесення змін чи про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання (у розмірі 50 тис. грн).

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту не потребуватиме виділення додаткових коштів з державного бюджету, а запровадження запропонованих механізмів боротьби із нелегальним ринком тютюнових виробів та штучним заниженням сум сплаченого акцизного податку сприятиме зменшенню тіньової частки ринку тютюнових виробів та додатковим надходженням до бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби та посилення контролю за їх обігом (реєстр. № 3044а-2 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Галайчуком В.С., Бондаренком О.В., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на запровадження автоматизованої системи контролю, а також опосередковано може призвести до збільшення доходів бюджету від сплати податків суб’єктами господарювання тютюнової галузі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (реєстр. № 3046а від 31.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України від 14.07.2020 р. № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та відновити дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» у редакції, яка була чинною станом на 12 серпня 2020 року.

Згідно з пояснювальною запискою цілями і завданнями законопроекту є зменшення легалізації азартних ігор, відновлення заборони грального бізнесу та захист людей від потрапляння в залежність від азартних ігор.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків. Водночас, Мінфін зауважує, що за умови заборони ні азартні ігри, а ні проблеми, пов’язані з ними, нікуди не зникають, а залишаються у глибокій «тіні», суспільство та держава втрачають будь-які важелі впливу (суспільного, правового, адміністративного) на цю сферу. Крім того, Мінфін звертає увагу, що легальна діяльність у сфері грального бізнесу потенційно може стати істотним джерелом наповнення державного бюджету, фінансового забезпечення державних програм соціального спрямування: культури, охорони здоров’я, спорту, освіти, науки та інших.

Слід відмітити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (пункт 8 статті 11, пункти 18-23 статті 14 Закону та додатки № 1, № 3 і № 6 до Закону) передбачено надходження до спеціального фонду державного бюджету плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей у сумі 7.443,4 млн грн та відповідне спрямування цих коштів на: фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури (1 млрд грн); створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку (805 млн грн); здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення" (1,7 млрд грн); субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (200 млн грн); субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (3.338,4 млн грн); фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України (400 млн грн). Отже, реалізація положень законопроекту призведе до неотримання доходів спеціального фонду державного бюджету від зазначеної плати та неможливості проведення видатків спеціального фонду на вищевказані заходи і потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на вищевказані заходи.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (реєстр. № 3046а від 31.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до неотримання доходів спеціального фонду державного бюджету від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, як наслідок, до неможливості проведення видатків спеціального фонду на відповідні заходи і потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на відповідні заходи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію багатодітних матерів та осіб передпенсійного віку» (реєстр. № 4035-1 від 22.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

- надати право дострокового виходу на пенсію за віком жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

- надати право дострокового виходу на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення загальновстановленого пенсійного віку, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, передбачивши виплату пенсій цим особам за рахунок коштів державного бюджету;

Реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, у тому числі потребуватиме додаткових коштів для Пенсійного Фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на виплату дострокової пенсії особам, які вийшли на пенсію за півтора року становитимуть 41,6 млн грн на рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що надання права на достроковий вихід на пенсію з урахуванням кількості дітей не узгоджується з принципами солідарної системи пенсійного страхування, зокрема рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію багатодітних матерів та осіб передпенсійного віку» (реєстр. № 4035-1 від 22.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу, зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком» (реєстр. № 3738 (доопрац.) від 12.10.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

- збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

- встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинною редакцією – передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

- зменшити на 10 років страховий стаж для чоловіків та жінок для отримання мінімального розміру пенсії за віком (відповідно для чоловіків – 25 років, а для жінок – 20 років страхового стажу);

- скасувати вимогу щодо виплати мінімального розміру пенсії за віком після досягнення особою віку 65 років (за чинною редакцією – особи, які не мають достатнього для призначення пенсій за віком страхового стажу до досягнення 65 років отримують державну соціальну допомогу);

- заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;

- визначити мінімальний розмір пенсій особам на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, у розмірі 90 відсотків середньої заробітної плати шахтаря (за чинною редакцією – 80 відсотків).

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 15,7 млрд грн на місяць.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюється відповідно до затверджених методик та правил. Крім того, з позиції Мінфіну, прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу, зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком» (реєстр. № 3738 (доопрац.) від 12.10.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення осучаснення та підвищення розмірів пенсій» (реєстр. № 4038 від 02.09.2020), внесений народним депутатом України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

- здійснювати індексацію пенсій відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

- у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 80 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік;

- при призначенні розмірів пенсій враховувати середню заробітну плату (дохід) в Україні за минулий рік замість трьох календарних років, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення дефіциту Пенсійного Фонду України (далі – Фонд), який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 4,9 млрд грн на рік.

У пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень. Проте, Мінфін у своєму висновку зазначило, що законопроект, у разі його прийняття, не буде фінансово забезпеченим у зв’язку з відсутністю реальних джерел покриття додаткових видатків.

Слід зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Мінфін.

Разом з цим, Мінфін зауважує, що зважаючи на наявність дефіциту бюджету Фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків, повинно здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Фонду, а також із забезпеченням своєчасного і у повному обсязі фінансування вже прийнятих рішень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення осучаснення та підвищення розмірів пенсій» (реєстр. № 4038 від 02.09.2020), внесений народним депутатом України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності та сертифікації оператора системи передачі» (реєстр. № 3837-1 від 29.07.2020), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується внести зміни до Господарського кодексу України, законів України «Про ринок електричної енергії», «Про валюту і валютні операції», «Про управління об’єктами державної власності» та «Про Кабінет Міністрів України» з метою приведення законодавства України у відповідність до положень Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС та нормативних документів Енергетичного Співтовариства щодо запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності, а також сертифікації оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення ISO, яка передбачає, що оператор системи користується майном, яке забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі, на праві господарського відання, при цьому, зазначене майно залишається у власності держави.

Серед іншого, законопроектом передбачається встановити, що:

у разі прийняття рішення про відокремлення і незалежність оператора системи передачі за моделлю відокремлення ISO власник системи передачі зобов’язаний: погоджувати фінансування інвестицій, передбачених планом розвитку системи передачі на наступні 10 років, що затверджені Регулятором за рахунок коштів, які будуть отримані від здійснення оператором системи передачі ліцензійної діяльності, та/або розглядати пропозиції щодо фінансування таких інвестицій за рахунок кредитних або іншим чином залучених коштів; погоджувати надання забезпечення виконання оператором системи передачі фінансових зобов’язань та надання гарантій, пов’язаних з ремонтом, реконструкцією або будівництвом об’єктів системи передачі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може вплинути на показники доходів державного бюджету (зокрема, положення законопроекту зменшують розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується частина чистого прибутку НЕК «Укренерго», що може призвести до зменшення надходжень до бюджету від дивідендів);

законопроект потребує висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і Національного банку України в частині можливості запровадження передбачених у законопроекті положень на ринку електричної енергії, доповнення фінансово-економічними розрахунками і обґрунтуваннями щодо впливу на показники державного бюджету та потребує доопрацювання з метою недопущення розбалансування державного бюджету;

вищевказані положення законопроекту щодо зобов’язань власника системи передачі можуть призвести до збільшення витрат державного бюджету для виконання зазначених зобов’язань, оскільки власником системи передачі є держава в особі Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності та сертифікації оператора системи передачі» (реєстр. № 3837-1 від 29.07.2020), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від дивідендів, нарахованих на державну частку майна, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на передбачені законопроектом заходи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ринок деревини» (реєстр. № 4197-1 від 26.10.2020), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Заблоцьким М.Б., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

визначити учасників ринку деревини /власники лісів і постійні лісокористувачі, суб’єкти господарювання, які здійснюють переробку деревини, купують деревину для потреб, пов’язаних із виробництвом продукції з деревини, та інші покупці/;

встановити порядок планування заготівлі деревини, продажу деревини /на умовах оферти, на електронних аукціонах, фізичним особам/;

визначити повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання ринку деревини;

запровадити електронну торгову систему (ЕТС) /інформаційно-телекомунікаційна система, яка забезпечує розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону, та включає центральну базу даних і електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних/, адміністратором якої має бути юридична особа, визначена Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

запровадити лісовий портал /відкрита, загальнодоступна геоінформаційна, інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує створення, зберігання та оприлюднення інформації у сфері лісового господарства, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією і документами/, заходи зі створення, технічного і технологічного забезпечення, збереження і захисту даних та супроводу програмного забезпечення якого має здійснювати технічний адміністратор /юридична особа, визначена центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища/.

Крім того, законопроект передбачає внесення пов’язаних змін до Лісового кодексу України /щодо функціонування лісового порталу/ та до додатку до Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» /в частині доповнення переліку наборів (видів) геопросторових даних лісовими ресурсами/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас введення в дію відповідного закону забезпечить сталий розвиток ринку деревини, дозволить належно захистити права та інтереси усіх добросовісних учасників ринку, надасть можливість державі та громадськості здійснювати контроль за обсягами заготівлі деревини, що дозволить урегулювати питання з неконтрольованими та незаконними заготівлею та реалізацією деревини.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на створення та функціонування лісового порталу і електронної торгової системи, проте необхідних фінансово-економічних обґрунтувань, розрахунків та пропозицій щодо джерел покриття таких видатків до законопроекту не надано. Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ринок деревини» (реєстр. № 4197-1 від 26.10.2020), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Заблоцьким М.Б., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і технічну підтримку електронної торгової системи та лісового порталу, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо проведення безоплатного щорічного медичного обстеження і диспансеризації громадян похилого віку в Україні (реєстр. № 4315 від 04.11.2020), внесений народним депутатом України Світличною Ю.О.

Відмітили:

Згідно із законопроектом ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку гарантується щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів та у разі необхідності з додатковими лабораторними та інструментальними дослідженнями, а також обов’язкові профілактичні медичні огляди шляхом внесення змін до статті 31 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та статті 32 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, не потребує додаткових бюджетних коштів. Разом з тим, Міністерство фінансів України звертає увагу, що положення законопроекту щодо залученням необхідних спеціалістів у разі необхідності з додатковими лабораторними та інструментальними дослідженнями в стаціонарних, амбулаторно-поліклінічних установах, а також вдома з урахуванням досягнень геронтології та геріатрії, може зумовити необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що також унеможливило визначення Мінфіном вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його опублікування/, необхідно привести у відповідність до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо проведення безоплатного щорічного медичного обстеження і диспансеризації громадян похилого віку в Україні (реєстр. № 4315 від 04.11.2020), внесений народним депутатом України Світличною Ю.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів» (реєстр. № 3407 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Бобровською С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується змінити підходи до надання статусу ветерана, виокремивши такі статуси, як: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, ветерани з інвалідністю, ветерани посмертно, а також статус члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана, та встановивши для них додаткові (поряд з чинними) соціальні гарантії та пільги, зокрема: додатковий пакет до загальної програми державних гарантій медичного обслуговування населення медичних послуг та лікарських засобів; право на психологічну; програми кредитування житла та компенсації за купівлю житла; компенсацію вартості навчання в державних та приватних вищих навчальних закладах за відповідним рівнем професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти; право на професійну орієнтацію та часткову оплату послуг з перекваліфікації або підвищення кваліфікації; компенсацію за надання соціальних послуг.

Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням суб’єктом права законодавчої ініціативи визначено, що реалізація положень законопроекту за орієнтовними розрахунками потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів у сумі понад 86,2 млрд гривень /без вихідних даних ряду центральних органів виконавчої влади щодо реалізації такої пропозиції/.

Однак, надавши попередні розрахунки, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не внесені пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, посилаючись на наведені розробниками розрахунки, підкреслює, що запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення пільг та соціальних гарантій для ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів» (реєстр. № 3407 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Бобровською С.А. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 4487 від 11.12.2020), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Умєровим Р.Е. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом серед іншого передбачається підвищити рівень соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, встановивши їм додаткові соціальні гарантії в частині надання права на: забезпечення житлом соціального та тимчасового призначення; низьковідсоткові кредити для придбання житла; викуп житла через фінансовий лізинг; отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване майно; забезпечення доступу до соціальних та пенсійних виплат за відсутності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому витрати на забезпечення зазначених заходів пропонується здійснювати за рахунок коштів місцевого та державного бюджету.

Крім того, визначено, що внутрішньо переміщені особи забезпечуються безкоштовним проїздом у разі добровільного повернення до покинутого місця проживання.

Слід зазначити, що згідно із статтею 15 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» видатки на забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Відтак, впровадження законодавчої ініціативи призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з таких бюджетів на надання додаткових соціальних гарантій, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів до даного законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 4487 від 11.12.2020), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Умєровим Р.Е. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного та санаторно-курортного забезпечення» (реєстр. № 3596-1 від 24.06.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується:

- надати право особі, що супроводжує особу з інвалідністю першої групи, якій за висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу в супроводі, на безоплатне отримання путівки до санаторно-курортного закладу (без лікування);

- надати право одному із батьків або особі, яка їх замінює, що супроводжують дитину з інвалідністю та не мають права на забезпечення санаторно-курортним лікуванням відповідно до цього Закону, на забезпечення путівкою без права лікування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визначати пенсію по інвалідності, за їх бажанням відповідно до цього закону, або з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету у зв’язку із збільшенням розміру пенсій по інвалідності для осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних аварій (ядерних випробувань та військових навчань із застосуванням ядерної зброї), а також для забезпечення безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування осіб (без лікування), що супроводжують особу з інвалідністю першої групи, або дитину з інвалідністю, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

За інформацією, наведеною Мінфіном у експертному висновку до цього законопроекту, за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України, додаткові видатки на реалізацію проекту акта у частині призначення пенсій по інвалідності вказаним вище особам у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати становитимуть близько 1 млрд грн на рік.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного та санаторно-курортного забезпечення» (реєстр. № 3596-1 від 24.06.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю та на поховання» (реєстр. № 3020а-1 від 14.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується надавати допомогу по безробіттю у розмірі, що не перевищує чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня календарного року (чинна редакція закону передбачає надання вказаної допомоги із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, підвищити у 2 рази – з одного прожиткового мінімуму до 200 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом на день виплати /довідково: у 2021 році прожитковий мінімум, для працездатних осіб встановлено: з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, 1 грудня – 2481 гривень, а мінімальна заробітна плата на 1 січня становить 6000 гривень/.

Реалізація законопроекту у зв’язку із збільшенням розмірів зазначених вище видів допомоги потребуватиме додаткових видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), а за відсутності реальних джерел покриття додаткових видатків Фонду може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Поряд з цим, Мінфін зауважує, що в умовах зростання потреби у видатках на допомогу по безробіттю, та для забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, має здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю та на поховання» (реєстр. № 3020а-1 від 14.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції та іншим ветеранам війни» (реєстр. № 4032 від 02.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується граничний розмір допомоги по безробіттю визначити на рівні двократного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за чинною редакцією на рівні чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом) /довідково: у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено: з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривень, а фактичний розмір цього прожиткового мінімуму за інформацією, наведеною на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України у цінах грудня 2020 року у розрахунку на місяць, становив – 3370 гривень/.

Також пропонується визначити мінімальний розмір допомоги по безробіттю особі, яка відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є учасником антитерористичної операції та іншим ветераном війни, на рівні двократного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Реалізація законопроекту у зв’язку із збільшенням розмірів допомоги по безробіттю потребуватиме додаткових коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України (далі – Фонд) до цього законопроекту.

Прикінцевими положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що при вжитті таких заходів можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень. Проте, Мінфіном у своєму висновку зазначено, що законопроект, у разі його прийняття, не буде фінансово забезпеченим у зв’язку з відсутністю реальних джерел покриття додаткових видатків.

З урахуванням вищезазначеного, за умови відсутності реальних джерел додаткових витрат Фонду для реалізації запропонованої законодавчої ініціативи може виникнути необхідність надання фінансової допомоги Фонду з державного бюджету, що відповідно зумовить на необхідність вишукати додаткових коштів державного бюджету.

Поряд з цим, Мінфін зауважує, що в умовах зростання потреби у видатках на допомогу по безробіттю для забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, має здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції та іншим ветеранам війни» (реєстр. № 4032 від 02.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими, може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35» (реєстр. № 3052 доопрац. від 20.10.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

- збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

- встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинними нормами законодавства передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

- скасувати вимогу щодо виплати мінімального розміру пенсії за віком після досягнення особою віку 65 років (за чинною редакцією – особи, які не мають достатнього для призначення пенсій за віком страхового стажу до досягнення 65 років, отримують державну соціальну допомогу);

- заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил. Крім того, з позиції Мінфіну, прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35» (реєстр. № 3052 доопрац. від 20.10.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України (реєстр. № 4025 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Гуріним Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

- визначити Національне антикорупційне бюро України (далі – Національне бюро) – центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України винятково у межах і у порядку, встановлених цим Законом /згідно з чинною редакцією Закону – Національне бюро є державним правоохоронним органом, що утворюється Президентом України відповідно до цього та інших законів України/;

- збільшити граничну чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро до 1500 осіб, у тому числі не більше 1000 осіб начальницького складу /згідно з чинною редакцією Закону – гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 500 осіб начальницького складу/;

- призначати Директора Національного бюро, відповідно до результатів відкритого конкурсного добору, організацію та проведення якого здійснюватиме Конкурсна комісія з добору на посаду Директора Національного бюро (далі – Конкурсна комісія), організаційно-технічне забезпечення діяльності цієї комісії здійснюватиме Секретаріат Кабінету Міністрів України. При цьому, фінансове забезпечення діяльності Конкурсної комісії та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги в їх діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги /згідно з чинною редакцією Закону – роботу Конкурсної комісії забезпечує орган, що здійснює забезпечення діяльності Президента України/. До складу Конкурсної комісії входитимуть: 1) три особи, визначені Кабінетом Міністрів України; 2) три особи, визначені Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років до дня завершення строку повноважень Директора Національного бюро або до дня дострокового припинення його повноважень надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції /згідно з чинною редакцією Закону – організацію та проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро здійснює Конкурсна комісія до складу якої входять: 1) три особи, яких визначає Президент України; 2) три особи, яких визначає Кабінет Міністрів України; 3) три особи, яких визначає Верховна Рада України/;

- проводити кожні два роки зовнішню незалежну оцінку (аудит) ефективності діяльності Національного бюро щодо операційної та інституційної незалежності, у тому числі шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснювалося Національним бюро та було закінчено на момент початку проведення аудиту /згідно з чинною редакцією Закону – незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Національного бюро, його операційної та інституційної незалежності проводиться щороку, у тому числі шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснювалося Національним бюро та було завершено/;

- створити Комісію з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро (далі – Комісія з проведення оцінки) у складі 3 осіб, які призначатимуться Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, виплату члену Комісії винагороди у розмірі посадового окладу Директора Національного бюро та відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюватимуться Секретаріатом Кабінету Міністрів України, а фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Так, збільшення додаткової чисельності працівників Національного бюро призведе до додаткової потреби в коштах лише на оплату праці (з нарахуваннями) за діючими нормами щонайменше у сумі 890 млн грн щорічно, крім того, додаткових бюджетних коштів потребуватиме забезпечення нових працівників Національного бюро речовим майном, спецзасобами, спецтехнікою тощо.

Поряд з цим, за висновком Мінфіну додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів України потребуватиме виплата винагороди для членів Комісії з проведення оцінки – у розмірі посадового окладу Директора Національного бюро (розмір такої винагороди становитиме 50 прожиткових мінімумів, або 105,1 тис. грн), відшкодування витрат на їх проживання та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки. Враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено доплат чи винагород за виконання повноважень у комісіях, Мінфін пропонує виключити частину сьому нової статті 26-1 (підпункт 11 пункту 1 розділу I законопроекту).

Загалом, у експертному висновку Мінфіну зазначається про можливий розгляд законопроекту за умови врахування зауважень Мінфіну та надання фінансово-економічних розрахунків. При цьому зауважено, що реалізація положень законопроекту вплине на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у тому числі в 2021 році, джерела покриття яких відсутні.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України (реєстр. № 4025 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Гуріним Д.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Секретаріату Кабінету Міністрів України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (реєстр. № 4495 від 15.12.2020), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Завітневичем О.М., Тищенком М.М. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті серед іншого пропонується надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», право на внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та включення вказаного вище центрального органу виконавчої влади до органів, уповноважених на облік осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення наданих повноважень, однак відсутність фінансово-економічних обгрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (реєстр. № 4495 від 15.12.2020), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Завітневичем О.М., Тищенком М.М. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо гласності в роботі органів місцевого самоврядування (реєстр. № 4582-1 від 19.01.2021), поданий народними депутатами України Плачковою Т.М., Скороход А.К., Загороднім Ю.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Завданням законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є законодавче закріплення певних механізмів реалізації принципу гласності у діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема шляхом забезпечення під час проведення пленарних засідань ради їх відео- та аудіофіксації, подальшого оприлюднення записів та трансляції засідань у режимі реального часу в мережі Інтернет.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту реалізація його положень потребуватиме виділення коштів з місцевих бюджетів на забезпечення здійснення відео- та аудіофіксації, трансляції у режимі реального часу в мережі Інтернет пленарних засідань ради, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники місцевих бюджетів.

Відтак всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо гласності в роботі органів місцевого самоврядування (реєстр. № 4582-1 від 19.01.2021), поданий народними депутатами України Плачковою Т.М., Скороход А.К., Загороднім Ю.І. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей» (реєстр. № 4389 від 17.11.2020), поданий народними депутатом України Остапенком А.Д.

Відмітили:

У законопроекті пропонується змінити підходи до надання статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України виокремивши такі статуси, як: Захисники України, Захисники України з інвалідністю, Захисник України з особливими бойовими заслугами, член сім’ї загиблого (померлого) Захисника України, та встановивши для них додаткові (поряд з чинними) соціальні гарантії та пільги, зокрема: додатковий пакет до загальної програми державних гарантій медичного обслуговування населення медичних послуг та лікарських засобів; право на психологічну; програми кредитування житла та компенсації за купівлю житла; компенсацію вартості навчання в державних та приватних вищих навчальних закладах за відповідним рівнем професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти; право на професійну орієнтацію та часткову оплату послуг з перекваліфікації або підвищення кваліфікації; компенсацію за надання соціальних послуг.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, зазначає, що запровадження додаткового пакета пільг та соціальних гарантій для нового кола осіб пільгових категорій потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, однак, відсутність вихідних даних (видів, розмірів окремих пільг, допомог та соціальних гарантій, а також кола осіб/контингенту отримувачів) не дозволила Мінфіну обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /через шість місяців з дня його прийняття/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей» (реєстр. № 4389 від 17.11.2020), поданий народними депутатом України Остапенком А.Д., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей (реєстр. № 3587-1 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України і 13 законів України передбачається, зокрема: провадити реорганізацію та перетворення дитячих будинків та будинків дитини без конкретно визначеного строку та за погодженням відповідно з Міносвіти та МОЗу, не виключати дитячі будинки та будинки дитини із системи дошкільної освіти, не припиняти призначення та виплати державної допомоги одиноким матерям та малозабезпеченим сім’ям на дітей, влаштованих на цілодобове перебування (від чотирьох ночівель на тиждень) до закладу освіти, розширити перелік закладів соціального захисту дітей соціальними центрами матері і дитини, соціальними гуртожитками для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, центрами соціальної підтримки сімей з дітьми; встановити нові повноваження органів місцевого самоврядування щодо створення сімей патронатних вихователів, оплати утримання дітей у закладах інституційного догляду.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що для його реалізації у частині створення та забезпечення діяльності малих групових будинків комунальної форми власності та нової мережі центрів підтримки сімей з дітьми (по одному у кожній територіальній громаді), необхідно додатково вишукати з державного та місцевих бюджетів щонайменше 10 млрд гривень.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей (реєстр. № 3587-1 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо забезпечення державного фінансування утримання дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми власності закладу, в якому вони перебувають (реєстр. № 3391 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Верещук І.А. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується здійснювати з державного та місцевих бюджетів видатки на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа у закладах незалежно від форм власності.

Згідно з чинною редакцією Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» з державного та місцевих бюджетів здійснюються витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім’ях опікунів, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, у закладах державної власності.

Запровадження законодавчої ініціативи згідно з висновком Міністерства фінансів України призведе до необхідності утримання з державного бюджету понад 500 закладів комунальної та недержавної форми власності та за орієнтовними розрахунками потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 7,6 млрд грн.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається:

за даними Міністерства соціальної політики України в Україні функціонує 39 закладів недержавної форми власності, створених благодійними, релігійними, громадськими та іншими організаціями, фондами, основною спеціалізацією, яких є соціально-психологічна реабілітація дітей, у яких перебуває 227 дітей;

прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, для забезпечення яких у прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду передбачити витрати, необхідні для його реалізації у майбутньому.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо забезпечення державного фінансування утримання дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми власності закладу, в якому вони перебувають (реєстр. № 3391 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Верещук І.А. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та державного фінансування утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3391-1 від 08.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

У законопроекті пропонується:

збільшити розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування з 2 до 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю – до 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

здійснювати з державного та місцевих бюджетів видатки на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа у закладах незалежно від форм власності.

Згідно з чинною редакцією Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» з державного та місцевих бюджетів здійснюються витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім’ях опікунів, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу у закладах державної власності.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається таке:

реалізація положень законопроекту в частині збільшення розміру допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, буде здійснюватися за бюджетною програмою Міністерства соціальної політики України «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» у межах бюджетних призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік (з урахуванням Закону України від 02.06.2020 № 646-ІХ);

запровадження законодавчої ініціативи в частині утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа у закладах незалежно від форм власності призведе до необхідності утримання з державного бюджету понад 500 закладів комунальної та недержавної форми власності та за орієнтовними розрахунками потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 7,6 млрд грн.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та державного фінансування утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3391-1 від 08.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо особливостей організації підготовки та проведення виборів у період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, та вдосконалення окремих положень виборчого законодавства (реєстр. № 4117 від 18.09.2020), поданий народними депутатами України Загоруйко А.Л., Корнієнком О.С., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Метою законопроекту згідно з пояснювальною запискою є законодавче врегулювання особливостей організації підготовки та проведення виборів у період карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань, та забезпечення виборчих прав громадян в умовах поширення на території України COVID-19, для реалізації якої пропонується розділ XXXXII «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України доповнити пунктом восьмим.

При цьому, передбачаючи особливості перебування осіб у приміщеннях для голосування та приміщеннях виборчих комісій, а також під час організації голосування виборців за місцем перебування, зокрема встановлюється необхідність забезпечення членів виборчих комісій засобами індивідуального захисту (респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно та додатковими засобами індивідуального захисту – захисним щитком чи окулярами, рукавичками, а у разі організації голосування за місцем перебування виборців, хворих на
COVID-19, або тих, які перебувають на самоізоляції, на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я, в яких здійснюється лікування пацієнтів, хворих на COVID-19, захисним спеціальним одягом) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також зобов’язання місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування забезпечувати утримання приміщень, наданих для організації роботи виборчих комісій та проведення голосування, відповідно до вимог санітарних норм.

Крім того, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень законопроекту Кабінету Міністрів України доручається здійснити фінансове забезпечення заходів, визначених у пункті 8 розділу XXXXII Прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу України.

Разом з тим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку на законопроект звертає увагу на відсутність чітко визначеного джерела для фінансового забезпечення заходів з придбання для членів виборчих комісій засобів індивідуального захисту.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень впливатиме на показники місцевих бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту не дозволила спрогнозувати обсяг додаткових видатків з місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо особливостей організації підготовки та проведення виборів у період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, та вдосконалення окремих положень виборчого законодавства (реєстр. № 4117 від 18.09.2020), поданий народними депутатами України Загоруйко А.Л., Корнієнком О.С., Клочком А.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту» (реєстр. № 3927 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Скічком О.О., Тищенком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект передбачає встановлення правових засад діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (далі – Регулятор), її завдань, функцій, повноважень.

Так, законопроектом визначається, що Регулятор є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів природніх монополій у сфері транспорту та суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту. При цьому, передбачено, що Регулятор утворюється, реорганізується та ліквідується Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, є підконтрольним та відповідальним перед ним та підзвітним Верховній Раді України (статті 2 та 7 законопроекту). Водночас визначено види діяльності, основні завдання, принципи діяльності, функції, повноваження, фінансове забезпечення Регулятора, особливості призначення, припинення повноважень та правовий статус членів Регулятора тощо.

Поряд з цим, законопроектом передбачено, що державне регулювання, моніторинг та контроль у сфері транспорту Регулятор здійснюватиме шляхом:

1) формування тарифів (зборів, плати) на послуги, що надаються суб’єктами природних монополій у сфері транспорту;

2) встановлення граничного рівня цін на послуги, що надаються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту;

3) видачі ліцензій на право провадження видів діяльності у сфері залізничного, морського та повітряного транспорту та перевірки виконання ліцензійних умов;

4) інші умови провадження господарської діяльності у випадках, передбачених законодавством (стаття 3 законопроекту).

Крім того, частиною першою статті 9 законопроекту встановлено, що до складу Регулятора входять шість членів та Голова.

Також законопроектом пропонується встановити, що фінансове забезпечення Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів (у разі їх створення) здійснюватиметься за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами природних монополій у сфері транспорту (стаття 11 законопроекту). До таких суб’єктів належать: АТ «Українська залізниця», ДП «Адміністрація морських портів» та ДП «Украерорух».

Такі внески на регулювання визначено єдиним джерелом фінансового забезпечення діяльності Регулятора. Максимальна ставка такого внеску становить 0,1% чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сфері транспорту за попередній рік та визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік. При цьому, у випадку не сплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор вправі прийняти рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5% несплаченої суми внеску на регулювання, що зараховується до доходів державного бюджету (стаття 13 законопроекту). Відтак, застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Поряд з тим, законопроектом визначається, що Регулятор самостійно формує та затверджує після набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік свій кошторис на наступний бюджетний рік. При цьому, Регулятор має право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисі на поточний рік, відповідно до законодавства (частина друга статті 11 законопроекту).

Пропозиція, викладена у законопроекті щодо утримання органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів природніх монополій у сфері транспорту за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються такими суб’єктами природних монополій, не узгоджується з вимогами бюджетного та податкового законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Разом з тим, згідно із частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

При цьому, частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Водночас слід зазначити, що Кодексом визначені загальні бюджетні правила і умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на забезпечення діяльності органів державної влади, а не за спеціальним фондом державного бюджету. /Як виняток, починаючи з 2018 року згідно із вимогами закону про державний бюджет на відповідний рік забезпечення функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг/.

Частиною третьою статті 29 та частиною четвертою статті 30 Кодексу не визначено джерело надходження до спеціального фонду доходів державного бюджету – внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами природніх монополій у сфері транспорту із відповідним спрямуванням таких надходжень на утримання Регулятора. Водночас, необхідно зазначити, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ) також не передбачає серед загальнодержавних податків та зборів внесків на регулювання, натомість, відповідно до положень ПКУ установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється (пункт 9.4 статті 9 ПКУ), а будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 ПКУ).

Разом з тим, відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно у межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Таким чином, враховуючи вказані вище вимоги Кодексу, здійснення видатків на функціонування органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів природніх монополій у сфері транспорту буде залежати від стану виконання відповідних надходжень (а саме внесків на регулювання), що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків і відповідно бути чинником неналежного виконання покладених на Регулятор повноважень.

Крім того, згідно з частиною першою статті 47 Кодексу відповідно до затвердженого розпису бюджету головні розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України /постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами)/.

Відтак, беручи до уваги усе вище зазначене, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту рекомендує частину другу статті 11 законопроекту виключити.

Водночас, положеннями законопроекту передбачено встановлення посадових окладів працівників Регулятора у розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат (частина третя статті 12 законопроекту) /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2021 – 6 000 грн, розмір відповідного посадового окладу варіюватиме від 60 000 до 300 000 грн/, а розмір та порядок встановлення надбавок, премій, інших виплат працівникам центрального апарату і територіальних органів Регулятора визначатимуться Законом України «Про державну службу» /відповідно до частин другої та четвертої статті 12 законопроекту на працівників центрального апарату і територіальних органів, крім голови та членів Регулятора поширюється правовий статус державних службовців/.

Проте, слід наголосити, що встановлення розміру посадових окладів залежно від мінімальної заробітної плати суперечить пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який установлює, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Крім того, зазначене не узгоджується з положеннями статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про оплату праці» (визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки відповідно до закону віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України) та суперечить пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 19.09.2019 № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», яким встановлено, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначено розміри посадових окладів та інших складових оплати праці працівників державних органів, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вказане свідчить про невідповідність положень статті 12 законопроекту нормам Закону України «Про державну службу», якими у рамках реалізації комплексної реформи державного управління визначено єдині принципи та організаційні засади державної служби, у тому числі підходи до оплати праці державних службовців, а також про відсутність підстав для встановлення Регулятору особливих умов оплати праці порівняно з іншими центральними органами виконавчої влади (у тому числі і «із спеціальним статусом»). Відтак, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту рекомендує статтю 12 законопроекту виключити.

Водночас, законопроектом пропонується врегулювати питання адміністративної відповідальності суб’єктів природних монополій у сфері транспорту та суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках за невиконання рішень Регулятора, неподання або несвоєчасне подання інформації Регулятору або подання завідомо недостовірних відомостей відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 19 законопроекту). Таким чином, застосування відповідних заходів впливу у разі виявлення зазначених правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного та/або місцевих бюджетів.

Крім того, статтею 20 законопроекту запропоновано збитки, завдані суб’єктам природніх монополій у сфері транспорту та суб’єктам господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності Регулятора, що порушують норми цього Закону, відшкодовувати за рахунок держави, що, у свою чергу, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Водночас, Мінфін зауважує, що відповідна норма законопроекту потребує узгодження зі статтею 27 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», якою, безпосередньо, врегульовано питання відповідальності посадових осіб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Також, серед іншого, відповідно до покладених завдань, Регулятор встановлює тарифи (збори, плату) на послуги, що надаються суб’єктами природних монополій у сфері транспорту, та граничний рівень цін на послуги, що надаються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту. При цьому, законопроектом шляхом внесення змін до статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» пропонується встановити, що місцеві органи виконавчої влади можуть запропонувати інший рівень тарифів на перевезення пасажирів і багажу в приміському та міському сполученні, при цьому в разі зниження тарифів місцеві органи виконавчої влади мають передбачити в своїх бюджетах та забезпечити компенсацію перевізнику/оператору інфраструктури з місцевого бюджету різниці між запропонованим ними тарифом та встановленим Регулятором. Таким чином, реалізація цих положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат місцевих бюджетів.

Крім того, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується шляхом внесення змін до пункту 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановити, що ліцензуванню підлягатиме перевезення залізничним транспортом усіх видів вантажу /відповідно до чинного законодавства на сьогодні ліцензуванню підлягає перевезення залізничним транспортом виключно небезпечних вантажів/. Відтак, здійснення такого ліцензування на платній основі та визначення у встановленому порядку розміру справляння плати за видачу таких ліцензій може зумовити зарахування до державного або місцевих бюджетів цих платежів і відтак збільшити надходження до відповідного бюджету.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може мати вплив на дохідну частину державного бюджету /від запровадження нових видів адміністративних штрафів за невиконання законних вимог посадових осіб Регулятора, а також внесків на регулювання, які сплачуватимуть суб’єкти природних монополій у сфері транспорту та суб’єкти господарювання, що провадять свою діяльність на суміжних ринках/ та видаткову частину державного бюджету /у частині створення та утримання Регулятора та його територіальних органів/, а також звертає увагу на відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань до законопроекту, що унеможливлює надання повної оцінки вартісної величини впливу його положень на бюджет.

Поряд з цим, Мінфін зауважує про неузгодженість положень законопроекту вимогам бюджетного законодавства.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту» (реєстр. № 3927 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Скічком О.О., Тищенком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе переважно до збільшення видатків державного (які будуть компенсовані за рахунок сплати до спеціального фонду внесків на регулювання у сфері транспорту) та місцевих бюджетів, а також може збільшити надходження державного та місцевих бюджетів від плати за ліцензії на перевезення залізничним транспортом усіх видів вантажу та у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема статей 11, 12 та 13) у відповідність до вимог статті 95 Конституції України, статей 2, 4, 13, 23, 29, 30, 47, 48, 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про стимулювання та розвиток сільського спорту» (реєстр. № 4452 від 03.12.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Згідно з преамбулою законопроект визначає загальні правові, соціальні, економічні й організаційні основи розвитку фізичної культури та спорту в сільській місцевості, заходи, спрямовані на стимулювання та заохочення спортсменів, населення та дітей, формування в них фізичного, соціального та духовного здоров’я. До таких заходів, зокрема, віднесено:

здійснення за рахунок коштів державного бюджету заходів із розвитку фізичної культури та спорту в сільській місцевості, у тому числі шляхом фінансового забезпечення виконання відповідних державних цільових програм, надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури, забезпечення матеріально-технічної бази закладів фізичної культури і спорту;

забезпечення за рахунок коштів місцевих бюджетів додаткових гарантій для фахівців сфери фізичної культури і спорту в сільській місцевості із оплати праці, забезпечення спортивним інвентарем та обладнанням створення, реалізації для них мотиваційних пакетів (надання службового житла, оплата послуг мобільного зв’язку, компенсація плати за житлово-комунальні послуги та енергоносії тощо);

встановлення виплат спортсменам за досягнення у змаганнях та/чи підвищення їх спортивного рівня або кваліфікації.

Слід зазначити, що реалізація законопроекту призведе до значних додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, додаткові витрати з державного бюджету тільки для 10% сільської місцевості складуть щонайменше 15 млрд грн, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначається про інше.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

Крім того, положення законопроекту в частині фінансового забезпечення підвищення доступності фізичної культури і спорту в сільській місцевості не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, встановленим у статтях 87, 89, 90 та 91, згідно з якими визначено перелік видатків державного та місцевих бюджетів на фізичну культуру і спорт виходячи з положень яких можуть передбачатися субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Міністерство фінансів, зазнаючи про невідповідність запропонованих у законопроекті повноважень щодо здійснення видатків з державного та місцевих бюджетів встановленому Бюджетним кодексом України розмежуванню таких видатків, звертає увагу, що визначення одним із основних джерел фінансового забезпечення заходів із розвитку фізичної культури і спорту у сільській місцевості коштів Державного бюджету України порушить основні засади децентралізації та реформи міжбюджетних відносин, що визначили нову фінансову основу органів місцевого самоврядування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про стимулювання та розвиток сільського спорту» (реєстр. № 4452 від 03.12.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань молоді і спорту при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність із вимогами статей 87, 89, 90 та 91 Бюджетного кодексу України в частині розмежування видаткових повноважень між державним та місцевими бюджетами.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна» (реєстр. № 4572 від 04.01.2021), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про Фонд державного майна України» (далі – Закон) та внести пов’язані зміни до окремих законодавчих актів України.

У пояснювальній записці зазначено, що законопроект розроблено з метою пришвидшення приватизаційних процесів шляхом удосконалення інституційного механізму приватизації, завданнями законопроекту є встановлення дієвої структури та організації діяльності Фонду державного майна України (далі – ФДМУ), спрямованої на підвищення результативності його функціонування, уточнення окремих положень законодавства з питань приватизації, управління об’єктами державної власності, корпоративного управління тощо, спрямованих на прискорення приватизації та підвищення ефективності управління об’єктами державної власності, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних витрат. Йдеться, насамперед, про положення законопроекту, згідно з якими:

Голова ФДМУ має першого заступника і 5 заступників, які виконують визначені Головою ФДМУ функціональні обов’язки (частина перша статті 8 нової редакції Закону) /згідно з частиною першою статті 8 чинного Закону Голова ФДМУ має першого заступника і заступника, які здійснюють визначені Головою ФДМУ обов’язки, а у разі необхідності для забезпечення здійснення ФДМУ окремих завдань за рішенням Президента України у ФДМУ додатково запроваджується посада заступника Голови ФДМУ/;

Голова ФДМУ має право на формування патронатної служби у межах граничної чисельності державних службовців та працівників ФДМУ і витрат, передбачених на утримання ФДМУ, чисельність патронатної служби Голови ФДМУ становить не більше восьми осіб (частина перша статті 9 нової редакції Закону) /згідно з статтею 12 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» патронатна служба формується лише у міністра/;

посадові особи ФДМУ та його територіальних органів не несуть відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позови, подані проти таких осіб, вважаються позовами, поданими проти ФДМУ, ФДМУ забезпечує правовий захист посадових осіб ФДМУ та його територіальних органів, у тому числі шляхом забезпечення надання правової допомоги фахівцями у галузі права, у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов’язані з виконанням ними своїх повноважень (частина третя статті 19 нової редакції Закону) /у чинному Законі немає такого положення/;

розмір посадових окладів Голови ФДМУ, першого заступника та заступників Голови ФДМУ встановлюється Кабінетом Міністрів України на рівні розміру посадових окладів керівників центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, але не нижче таких посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів співвідношень посадових окладів до середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними: Голова ФДМУ – 5; Перший заступник Голови ФДМУ, заступник Голови ФДМУ – 4,5; Голові ФДМУ, першому заступнику Голови ФДМУ, заступникам Голови ФДМУ можуть встановлюватися надбавки, доплати, премії та інші виплати в межах відповідних бюджетних призначень у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України; додатково може бути встановлена надбавка за виконання особистих ключових показників ефективності відповідно до Порядку встановлення стимулюючих виплат, який визначається з урахуванням законодавства про державну службу положенням, затвердженим Правлінням ФДМУ, в межах бюджетних призначень ФДМУ на відповідний рік (частини друга і четверта статті 21 нової редакції Закону) /згідно з статтею 15 чинного Закону умови оплати праці працівників ФДМУ, у тому числі державних службовців, їх матеріального і побутового забезпечення визначаються законами України та актами Кабінету Міністрів України/;

ФДМУ проводить перевірку та аналіз використання державного майна балансоутримувачами державного майна та іншими суб’єктами господарювання, за результатами якої у разі виявлення порушень складаються протоколи про адміністративні правопорушення (пункт 10 частини першої статті 5 нової редакції Закону) /нормами чинного Закону не передбачено таких повноважень/;

за рахунок коштів державного бюджету або місцевого бюджету для проведення заходів, пов’язаних з приватизацією, здійснюються витрати, пов’язані з виплатами винагород працівникам державного органу приватизації, судові витрати, пов’язані з процесом приватизації (зміни до частини третьої статті 25 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна») /чинними нормами не передбачено таких витрат/.

Поряд з тим, Мінфін вважає, що передбачені законопроектом окремі зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» можуть призвести до зменшення надходжень коштів до відповідного бюджету від плати за оренду, а саме пропозицій щодо розширення кола потенційних орендарів, яким передача державного і комунального майна в оренду здійснюється без проведення аукціону (зміни до статті 15 цього Закону), а також щодо визначення Кабінетом Міністрів України та відповідним представницьким органом місцевого самоврядування порядків списання безнадійної заборгованості з орендної плати перед державним та місцевими бюджетами за об’єкти, що перебувають у державній та відповідно у комунальній власності (зміни до статті 17 цього Закону).

Окремо належить зауважити, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з нормами бюджетного законодавства, на що також звертає увагу Мінфін, зокрема:

друге речення частини другої статті 20 нової редакції Закону, згідно з яким у державному бюджеті видатки на фінансування ФДМУ визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання повноважень ФДМУ;

частина третя статті 20 нової редакції Закону, згідно з якою ФДМУ є головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на його фінансування;

зміни до частини шостої статті 75 Господарського кодексу України, згідно з якими кошти, одержані від продажу нерухомого майна, використовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

зміни до частини першої статті 25 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно з якими на фінансування державного бюджету спрямовується 88 відсотків коштів від приватизації об’єктів великої приватизації та 67 відсотків коштів від приватизації об’єктів малої приватизації (включаючи 100 відсотків інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації); джерелами формування спеціального фонду державного бюджету є: 10 відсотків коштів від приватизації об’єктів великої приватизації державної власності та 20 відсотків коштів від приватизації об’єктів малої приватизації державної власності; 3 відсотки коштів від приватизації об’єктів малої приватизації державної власності та 2 відсотки коштів від приватизації об’єктів великої приватизації державної власності; у бюджет розвитку місцевих бюджетів спрямовується 10 відсотків коштів від продажу об’єктів малої приватизації державної власності, які зареєстровані на території відповідного органу місцевого самоврядування.

Такі положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), передусім:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету/;

частині п’ятій статті 13 /згідно я якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет/;

пункту 2 частини першої статті 15 /згідно з якою джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації)/;

частині третій статті 15 /якою визначено джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині фінансування/;

частині третій статті 22 /згідно з якою головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про державний бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень/;

частині другій статті 23 /згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет у порядку, визначеному Кодексом/;

частині першій статті 71 /якою визначено надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів/.

Отже, такі положення законопроекту є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і відповідні питання мають унормовуватися у Кодексі та/або законі про державний бюджет. З цього приводу слід звернути увагу, що авторами законопроекту подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо коштів від приватизації об’єктів державної власності (реєстр. № 4575 від 04.01.2021 р.).

Крім того, застосований у статті 20 нової редакції Закону термін «фінансування» не відповідає його значенню, наведеному у пункті 51 частини першої статті 2 Кодексу /згідно з яким фінансування бюджету - це надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна» (реєстр. № 4572 від 04.01.2021), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування ФДМУ, а також може призвести до зменшення доходів бюджетів від плати за оренду державного чи комунального майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його деякі положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед статей 2, 4, 13, 15, 22, 23 і 71), зокрема, у розділі І: виключити у пункті 1 друге речення абзацу першого частини другої і частину третю статті 20 нової редакції Закону України «Про Фонд державного майна України», а також у цій статті слово «фінансування» замінити словами «фінансове забезпечення»; у підпункті 2 пункту 6 щодо змін до частини шостої статті 75 Господарського кодексу України слова «використовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» замінити словами «зараховуються до державного бюджету»; у підпункті 23 пункту 25 виключити абзаци четвертий-дев’ятий щодо доповнення частини першої статті 25 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» щодо пропорційного розподілу коштів на соціально-економічний розвиток прилеглих територій (реєстр. № 4193 від 07.10.2020), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Згідно із законопроектом визначається, що розподіл коштів, які сплачуються замовниками будівництва централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій, між Іванківською і Поліською об’єднаними територіальними громадами та містом Славутич Київської області здійснюється пропорційно кількості зареєстрованих жителів громад /чинна редакція – згідно з переліком, затвердженим Київською обласною державною адміністрацією/.

Поряд з тим, органам місцевого самоврядування Іванківської, Поліської об’єднаних територіальних громад та міста Славутич пропонується надати право спрямовувати такі кошти не лише на будівництво об’єктів соціального призначення, а й на інші соціальні потреби, невикористані кошти розміщувати на депозитних рахунках у державних банках з подальшим використанням відсотків на спорудження об’єктів соціального призначення та інші соціальні потреби.

Міністерство фінансів України з приводу такої законодавчої ініціативи зауважує:

запропонований пропорційний механізм розподілу коштів не дозволить врахувати зміни соціально-демографічної ситуації зазначених адміністративнотериторіальних одиниць та забезпечити соціально-справедливий рівень їх поділу;

запровадження спрямування коштів на «інші соціальні потреби» може призвести до зловживань та відволікання їх на цілі, не пов’язані із спорудженням об’єктів соціального призначення, що не сприятиме розвитку цих регіонів Київської області та не відповідає положеннями статті 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

норми законопроекту щодо розміщення невикористаних коштів на депозитних рахунках можуть призвести до відволікання та неефективного використання коштів, за рахунок яких має здійснюватися спорудження об’єктів соціального призначення.

Поряд з тим, Мінфін визначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники доходів та видатків місцевих бюджетів, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Крім того, у законопроекті не вказаний термін набрання чинності законом. При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Варто також звернути увагу, що у додатку № 5 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено міжбюджетні трансферти для бюджетів Іванківської селищної територіальної громади, Поліської селищної територіальної громади, Славутицької міської територіальної громади Київської області, що відповідає змінам у адміністративно-територіальному устрої країни.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» щодо пропорційного розподілу коштів на соціально-економічний розвиток прилеглих територій (реєстр. № 4193 від 07.10.2020), поданий народним депутатом України Савчук О.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення доходів та видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту узгодити назви адміністративно-територіальних одиниць, зазначені у законопроекті, з назвами, визначеними у додатку № 5 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні» (реєстр. № 4240 від 20.10.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Цабалем В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підрозділом 11, яким визначаються особливості здійснення підприємницької діяльності електронними резидентами, зокрема, передбачається:

ввести нові терміни «адміністратор», «електронний резидент
(е-резидент)», «е-резидент - підприємець», «система "Е-резидент"»;

віднести е-резидентів до платників єдиного податку третьої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;

встановити, що е-резидент - підприємець може здійснювати виключно ті види господарської діяльності, які визначені Міністерством юстиції України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також не може використовувати працю найманих осіб;

визначити, що податковою адресою е-резидента є місцезнаходження адміністратора (державне підприємство «ДІЯ», що здійснює заходи із створення, адміністрування, технічної підтримки інформаційної системи
«Е-резидент», яка є складовою частиною Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» і в рамках якої здійснюється збирання, накопичення, обробка, захист, облік та надання інформації про заявників та осіб, що набули статус електронного резидентства).

Крім того, законопроект передбачає внесення пов’язаних змін до Цивільного кодексу України /встановивши, що фізичні особи - підприємці, що зареєстровані електронними резидентами, провадять усі розрахунки виключно у безготівковій формі/, а також законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» /в частині виключення суб’єктів господарювання – електронних резидентів з переліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/ та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» /зокрема, в частині особливостей державної реєстрації е-резидентів/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу
е-резидентами в Україні, що створить механізм для залучення нових інвестицій, а також призведе до збільшення доходів державного бюджету шляхом наповнення його за рахунок податків, що сплачуються е-резидентами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів, а вартісна величина впливу буде залежати від обсягів доходів платників податків, які будуть зареєстровані е-резидентами – платниками єдиного податку третьої групи. Крім того, Мінфін зауважує, що авторами законопроекту не надано інформації – за рахунок та в межах яких бюджетних призначень буде створено інформаційну систему «Е-резидент» та здійснено функції її технічного адміністратора, що позбавляє можливості визначити вартісну величину впливу на показники бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує в запропонованій редакції, як такий, що потребує суттєвого доопрацювання.

Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори (у складі яких є єдиний податок) належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Однак, авторами законопроекту подано системно пов’язаний з ним законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо доходів від єдиного податку, що сплачується фізичними особами - підприємцями, зареєстрованими електронними резидентами» (реєстр. № 4245), яким передбачається віднести єдиний податок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, зареєстрованими електронними резидентами, до загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні» (реєстр. № 4240 від 20.10.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Цабалем В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення, адміністрування і технічну підтримку інформаційної системи «Е-резидент» залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції (реєстр. № 4412 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Державну прикордонну службу України», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» з метою узгодження положень щодо перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Зокрема, передбачається:

віднести до повноважень Державної прикордонної служби України право встановлювати термін (п’ять днів) транзитного проїзду іноземців та осіб без громадянства через територію України /на сьогодні строки транзитного проїзду іноземців та осіб без громадянства через територію України не було встановлено/;

доповнити визначення терміну щодо приймаючої сторони, тобто осіб, які запросили або приймають іноземців та осіб без громадянства, положенням щодо зобов’язань своєчасного подання ними заяв для оформлення документів на право проживання (перебування) в Україні, повідомлення про припинення підстав для тимчасового проживання чи тимчасового перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, яких вони запросили (приймають), а також виконання взятих на себе зобов’язань із сплати за цих осіб витрат, пов’язаних з їх перебуванням на території України та виїздом з України;

визначити підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, які у разі прийнятого рішення про припинення громадянства України або скасованого рішення про оформлення набуття громадянства України, зобов’язані виїхати за межі України протягом одного місяця з дня прийняття такого рішення. При цьому, у разі подання такими особами протягом одного місяця з дня прийняття рішення про припинення громадянства України заяви про надання дозволу на імміграцію, вони вважаються такими, що постійно проживають в Україні;

уточнити процедуру продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, та перелік документів, які додаються до відповідної заяви щодо продовження строку перебування таких осіб, а також передбачено перелік підстав для відмови в продовженні строку перебування;

передбачити загальний строк затримання – вісімнадцять місяців для іноземців та осіб без громадянства за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства /згідно з чинною редакцією Закону – строк затримання іноземців та осіб без громадянства за наявності визначених умов, може бути продовжений, але не більше як на вісімнадцять місяців/;

справляти за продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні адміністративний збір у розмірі – 0,1 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року /згідно з чинною редакцією Закону – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. N 795"Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання", розмір плати за надання послуги щодо оформлення іноземцям та особам без громадянства продовження строку перебування на території України встановлено у сумі 44,85 гривень/.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до поданого законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину загального фонду місцевих бюджетів у зв’язку із збільшенням вартості послуги за продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території Україні (з 44,85 грн до 227 грн виходячи із розміру прожиткового мінімуму на 01.01.2021 року).

Варто зазначити, що згідно із пунктом 36 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів зараховується плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг.

Загалом, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники місцевих бюджетів, при цьому, зауважено про неможливість обрахувати обсяг доходів загального фонду місцевих бюджетів через відсутність вихідних даних, оскільки загальний вплив на показники місцевих бюджетів буде залежати від кількості звернень для продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території Україні.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції (реєстр. № 4412 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники місцевих бюджетів (може збільшити дохідну частину загального фонду місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення (реєстр. № 4167 від 29.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається, зокрема:

створити єдину державну електронну інформаційну систему інтегрованих дозволів (що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації, а також електронну взаємодію між операторами установок, дозвільним органом, заінтересованими органами, контролюючим органом, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськістю з метою запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення), держателем якої є дозвільний орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища), а технічний адміністратор електронної системи та порядок її створення, функціонування і ведення визначається Кабінетом Міністрів України;

запровадити новий документ дозвільного характеру – інтегрований дозвіл, який отримують оператори установок до початку їх експлуатації (юридична особа або фізична особа-підприємець, яка здійснює технічну експлуатацію стаціонарної технічної одиниці (об’єкту), у межах якого провадиться один чи більше видів відповідної діяльності та будь-які інші безпосередньо пов’язані види діяльності в межах того самого промислового майданчика, які мають технічний зв’язок з відповідною діяльністю і які можуть впливати на викиди та забруднення), за видачу (внесення змін до) якого стягується плата у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, а кошти за видачу (внесення змін до) інтегрованого дозволу зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому зазначається, що розмір плати за отримання інтегрованого дозволу становить 15 мінімальних заробітних плат, а прогнозована кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься відповідна норма, становить близько 3500. Крім того, відмічено, що відповідно до частини четвертої статті 3 законопроекту порядок ведення реєстру інтегрованих дозволів затверджується Кабінетом Міністрів України, а фінансово-економічне обґрунтування створення реєстру інтегрованих дозволів буде підготовлено при розробленні відповідного проекту акта Уряду.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зауважує, що передбачене частиною сьомою статті 4 законопроекту визначення плати за видачу інтегрованих дозволів не узгоджується із частиною другою статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у якій передбачено, що «плата за видачу (переоформлення) документів дозвільного характеру (адміністративний збір) визначається відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».

У зв’язку з цим, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг зараховується до загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на збільшення дохідної частини загального фонду державного бюджету у сумі близько 262,5 млн грн, починаючи з 2022 року, за умови видачі інтегрованих дозволів близько 3500 суб’єктам господарювання. Водночас, Мінфін зауважує, що передбачені законопроектом положення щодо розроблення та ведення реєстру інтегрованих дозволів потребуватимуть додаткових видатків, при цьому за інформацією Міндовкілля, реалізація зазначених завдань буде здійснюватися відповідно до Плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1422-р, яким передбачено розроблення та ведення електронної інформаційної системи, що містить інформацію про перелік інтегрованих дозволів, у 2021 році, а розроблення та ведення електронної інформаційної системи для звітності суб’єктів господарювання про фактичні обсяги промислового забруднення – буде здійснюватися протягом двох років після прийняття закону за підтримки проекту міжнародної технічної допомоги GIZ щодо енергоефективності та захисту клімату, що вже реалізується.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення (реєстр. № 4167 від 29.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів загального фонду державного бюджету від плати за видачу інтегрованих дозволів, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на реалізацію відповідних положень законопроекту, зокрема, на створення, функціонування, адміністрування єдиної державної електронної інформаційної системи інтегрованих дозволів /такі видатки мають здійснюватися в межах бюджетних призначень Міндовкілля/). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення (реєстр. № 4167-1 від 13.10.2020), поданий народними депутатами України Марусяком О.Р., Торохтієм Б.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається, зокрема:

запровадити новий документ дозвільного характеру – інтегрований дозвіл, який отримують оператори установок до початку їх експлуатації (юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснює технічну експлуатацію стаціонарної технічної одиниці, в межах якої провадяться один чи більше видів відповідної діяльності та будь-які інші безпосередньо пов’язані види діяльності в межах того самого промислового майданчика, які мають технічний зв’язок з відповідною діяльністю і які можуть впливати на забруднення), за видачу (внесення змін до) якого стягується плата у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, а кошти за видачу (внесення змін до) інтегрованого дозволу зараховуються до загального фонду державного бюджету;

запровадити моніторинг забруднення, який передбачатиме систему спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про забруднення, що спричинене установкою, верифікації відповідності такого забруднення нормативам гранично допустимого забруднення, визначеним у інтегрованому дозволі для відповідної установки, з метою прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

розмір плати за отримання інтегрованого дозволу становить 15 мінімальних заробітних плат, а прогнозована кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься відповідна норма, становить близько 3500;

відповідно до частини четвертої статті 3 законопроекту порядок ведення реєстру інтегрованих дозволів затверджується Кабінетом Міністрів України, а фінансово-економічне обґрунтування створення реєстру інтегрованих дозволів повинно бути підготовлено при розробці відповідного проекту акта Уряду;

результатами прийняття законопроекту очікується стимулювання розвитку сфери охорони довкілля, підвищення рівня екологічної безпеки, запобігання та зменшення рівня промислового забруднення за рахунок впровадження комплексного підходу до регулювання впливу господарської діяльності на всі компоненти навколишнього природного середовища;

запровадження чітких процедур та прозорих відносин у сфері дозвільної діяльності, впровадження найкращих доступних технологій та методів управління дозволить збільшити екологічні інвестиції, що в свою чергу позитивно вплине на ринок праці, зокрема, сприятиме створенню нових робочих місць.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення (реєстр. № 4167-1 від 13.10.2020), поданий народними депутатами України Марусяком О.Р., Торохтієм Б.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів загального фонду державного бюджету від плати за видачу інтегрованих дозволів, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на реалізацію відповідних положень законопроекту, зокрема, на створення, функціонування, адміністрування єдиної державної електронної інформаційної системи інтегрованих дозволів /такі видатки мають здійснюватися в межах бюджетних призначень Міндовкілля/). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науково-технічній діяльності та промисловості (реєстр. № 4553 від 29.12.2020), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Устіновою О.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити, що кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає застосування наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та рослин, які містять наркотичні речовини та психотропні засоби, дозволених до використання у медичній практиці, у порядку, визначеному законом, з метою належного забезпечення прав пацієнтів на охорону здоров’я;

навести визначення термінів «лікарські коноплі» і «промислові коноплі»;

запровадити ліцензії на культивування лікарських конопель, що видаються у розрахунку: одна ліцензія – на одну тисячу рослин, якщо таку кількість рослин, на яку видається ліцензія, не збільшено центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

встановити, що дозвіл на використання об’єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видається суб’єкту господарювання Національною поліцією на безоплатній основі безстроково;

доповнити повноваження Національної Поліції, а саме Поліція в межах компетенції згідно з законом здійснює контроль та вживає заходів щодо запобігання та протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вироблених (виготовлених) з них препаратів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить:

посилити гарантії забезпечення фундаментального права особи на життя шляхом розширення доступу до необхідних медичних послуг і лікарських засобів, включаючи лікарські засоби, що виготовлені на основі медичних конопель;

сприяти розвитку медичної науки та національної фармацевтичної індустрії, зокрема, шляхом започаткування клінічних випробувань препаратів на основі конопель з метою більш глибокого вивчення можливості його застосування в лікувальних цілях;

дозволити суб’єктам господарювання здійснювати законну діяльність із культивування конопель, які містять дозволені кількості наркотичних речовин, використовувати такі рослини у наукових, навчальних, медичних та промислових цілях без порушення міжнародних зобов’язань України щодо запобігання обігу наркотичних засобів і речовин;

створити умови для виробництва ряду альтернативних продуктів у целюлозно-паперовій, текстильній, будівельній, полімерній, медичній, паливно-енергетичній, харчовій галузях економіки України, що відповідно сприятиме збільшенню позитивного сальдо зовнішньоекономічного обороту та зміцнення національної валюти;

сприяти залученню міжнародних інвестицій у науку та сільське господарство України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів.

Разом з тим, у зв’язку з запровадженням ліцензування на культивування лікарських конопель можуть збільшитися доходи бюджету від плати за ліцензії та інших платежів відповідних суб’єктів господарювання, водночас здійснення контролю за обігом конопель може спричинити необхідність виділення додаткових бюджетних коштів на зазначену мету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науково-технічній діяльності та промисловості (реєстр. № 4553 від 29.12.2020), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Устіновою О.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії та інших платежів суб’єктів господарювання, які вирощують, культивують, використовують у своїй діяльності лікарські та/або промислові коноплі, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію положень законопроекту, зокрема, пов’язаних з контролем за обігом конопель, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) та продуктів їх переробки для медичних, наукових та промислових цілей (реєстр. № 4553-1 від 18.01.2021), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Гривком С.Д. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити ліцензії на діяльність із обігу рослин, включених до списку N 3 таблиці II Переліку, що містять середню кількість наркотичних засобів, психотропних речовин, відокремлених частин таких рослин, наркотичних засобів та психотропних речовин, одержаних в результаті їх переробки;

передбачити, що діяльність із використання рослин, включених до списку N 3 таблиці II Переліку, що містять середню та велику кількість наркотичних засобів, психотропних речовин, відокремлених частин таких рослин, наркотичних засобів та психотропних речовин, одержаних в результаті їх переробки, дозволяється науковим установам, закладам вищої освіти державної, комунальної та приватної форми власності в порядку та на умовах, визначених цим Законом.

доповнити повноваження Національної поліції, а саме Поліція в межах компетенції згідно з законом здійснює контроль за дотриманням суб’єктами господарювання спеціальних вимог до діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та вживає заходів щодо запобігання та протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вироблених (виготовлених) з них препаратів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття створить умови для надходження значних фінансових інвестицій в економіку України, розвитку ряду галузей науки і освіти, нових галузей економіки, вдосконалення системи охорони здоров'я та правоохоронної системи.

Разом з тим, у зв’язку з запровадженням ліцензування на діяльність із обігу рослин, включених до списку N 3 таблиці II Переліку, що містять середню кількість наркотичних засобів, психотропних речовин, відокремлених частин таких рослин, наркотичних засобів та психотропних речовин одержаних в результаті їх переробки, можуть збільшитися доходи бюджету від плати за ліцензії та інших платежів відповідних суб’єктів господарювання, водночас здійснення контролю за обігом зазначених рослин може спричинити необхідність виділення додаткових бюджетних коштів на зазначену мету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) та продуктів їх переробки для медичних, наукових та промислових цілей (реєстр. № 4553-1 від 18.01.2021), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Гривком С.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії та інших платежів суб’єктів господарювання, які вирощують, культивують, використовують у своїй діяльності відповідні рослини роду коноплі, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію положень законопроекту, зокрема, пов’язаних з контролем за обігом таких рослин, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення порушених прав споживачів фінансових послуг» (реєстр. № 4557 від 29.12.2020), внесений народними депутатами України Леоновим О.О., Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити порядок та умови проведення реструктуризації зобов’язань фізичних осіб – позичальників за споживчими кредитами, отриманими в іноземні валюті, в тому числі забезпеченими іпотекою, а також мораторій протягом двох років на стягнення майна, наданого в забезпечення виконання зобов’язань за споживчими кредитами.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є відновлення порушених прав споживачів фінансових послуг, вжиття оперативних заходів щодо мінімізації збитків громадян при виконанні своїх кредитних зобов’язань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що мораторій, запроваджений Законом України від 03.07.2014 р. № 1304-VII (із змінами) «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (який втрачає чинність з 21 квітня 2021 року), діє вже більше шести років та фактично дозволяє деяким позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов’язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків та негативно позначається на їх ліквідності і платоспроможності, а отже на належному функціонуванні банківської системи України в цілому, при цьому кошти, отримані від погашення кредитів, є джерелом виконання банками зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення порушених прав споживачів фінансових послуг» (реєстр. № 4557 від 29.12.2020), внесений народними депутатами України Леоновим О.О., Дмитруком А.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів на українсько-польському державному кордоні» (реєстр. № 0079 від 13.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроект розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів на українсько-польському державному кордоні (далі – Угода), яку було підписано 22 червня 2018 року у м. Варшава.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленій Міністерством інфраструктури України, реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а за експертним висновком Міністерства фінансів України також не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету.

На сьогодні, утримання /обслуговування, ремонтування, відбудовування/ дорожніх прикордонних мостових об’єктів, а також забезпечення їх належного і безпечного стану для автомобільного руху здійснюється відповідно до положень Угоди між Міністерством автомобільного транспорту і шосейних шляхів Української Радянської Соціалістичної Республіки та Міністерством шляхів Польської Народної Республіки про утримання пограничних автодорожніх мостів на радянсько-польському державному кордоні від 30.06.1965. Відповідні умови утримання дорожніх прикордонних мостових об’єктів збігаються з умовами, що визначені в Угоді, яку пропонується ратифікувати законопроектом за реєстр. № 0079. Зважаючи на положення Угоди, усі витрати із утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів належить здійснювати за рахунок коштів державного бюджету на утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

При цьому, частинами другою та третьою статті 9 та частинами першою та другою статті 10 Угоди пропонується звільнити від оподаткування ПДВ, митом та іншими зборами:

1. товари, привезені з митної території держави однієї з Договірної Сторони, що використовуватимуться для робіт, які виконуються у рамках цієї Угоди;

2. устаткування, знаряддя, прилади, транспортні засоби і машини, тимчасово ввезені з території держави іншої Договірної Сторони, що призначенні для надання послуг, пов’язаних з утриманням дорожніх прикордонних мостових об’єктів /за умови, що вони будуть вивезені не пізніше терміну, на який зроблено тимчасове митне оформлення/.

Доцільно зауважити, що відповідно до пункту 206.7 статті 206 Податкового кодексу України до операцій із ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування в порядку, визначеному статтею 105 Митного кодексу України /у тому числі від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, установлених главою 19 Митного кодексу України/, або умовне часткове звільнення від оподаткування в порядку, визначеному статтею 106 Митного кодексу України /при цьому сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено ПДВ/.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може зумовити зменшення податкових надходжень державного бюджету від ПДВ, мита та митних платежів.

Слід зауважити, що розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів на українсько-польському державному кордоні» (реєстр. № 0079 від 13.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення податкових надходжень державного бюджету залежно від обсягів ввезених товарів, устаткування, транспортних засобів тощо, на визначених Угодою умовах). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про національні та міжнародні санкції (реєстр. № 4454 від 03.12.2020), внесений народним депутатом України Наливайченком В.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується визначити мету, сферу, принципи та підстави застосування санкцій, види санкцій, статус центрального органу виконавчої влади з питань контролю та реалізації санкційної політики, порядок застосування, скасування та внесення змін до санкцій, а також відповідальність за порушення законодавства про санкції. Водночас, пунктом 3 статті 8 «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту запропоновано з моменту набрання чинності відповідним законом (йдеться про дану законодавчу ініціативу) визнати Закон України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» таким, що втратить чинність.

Положеннями законопроекту, серед іншого, передбачається:

– визначення Міністерства фінансів України центральним органом виконавчої влади з питань реалізації та контролю санкційної політики, завданнями якого, зокрема, пропонується: здійснення контролю та моніторингу застосування санкцій; спільно з Державною службою фінансового моніторингу України розроблення порядку ведення реєстру осіб, до яких застосовано санкції, а також порядку реалізації та моніторингу санкцій шляхом створення єдиного державного реєстру санкцій;

– запровадження фінансових санкцій (штрафів) за порушення щодо застосування санкцій, визначених відповідними положеннями законопроекту /залежно від виду застосованих санкцій, які порушуватимуться, – у розмірах від 300 тисяч до 700 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (але не менш ніж подвійний розмір прибутку (надходжень), одержаного в результаті протиправних дій, якщо такий відомий) чи у розмірі від 50 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/. При цьому суб’єктами відповідальності визначено особи, стосовно яких застосовано санкції, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також особи, які будь-яким чином умисно сприяли порушенню застосування санкцій. При цьому, пунктом 5 статті 8 «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом розробити та подати до Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, що випливають із такого закону.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Поряд з тим, Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та загалом не підтримує його у запропонованій редакції (насамперед в частині визначення Мінфіну центральним органом виконавчої влади з питань контролю та реалізації санкційної політики).

Однак, впровадження даної законодавчої ініціативи залежить від належного законодавчого врегулювання і практики застосування відповідного закону, що може вплинути на збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень /оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) належать до доходів загального фонду державного бюджету/ та/або потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення Мінфіном і Держфінмоніторингом нових повноважень (зокрема на створення і ведення єдиного державного реєстру санкцій).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про національні та міжнародні санкції (реєстр. № 4454 від 03.12.2020), внесений народним депутатом України Наливайченком В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та/або потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень Мінфіну і Держфінмоніторингу залежно від вжиття заходів щодо ефективного та економного використання коштів державного бюджету на функціонування таких органів і практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони розміщення реклами на автошляхах (реєстр. № 4534 від 22.12.2020), внесений народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Ткаченком О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих норм законів України «Про автомобільні дороги» та «Про рекламу», якими встановлюється заборона розташовувати засоби зовнішньої реклами на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах, зокрема: на пішохідних доріжках та алеях; на велосипедних доріжках; у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування та на відстані менш ніж 10 метрів від краю такої смуги; у межах смуги відведення вулиць і доріг населених пунктів та на відстані менш ніж 5 метрів від краю такої смуги; над проїзною частиною автомобільних доріг; на відстані менш ніж 50 метрів від місця перехрещення дороги із залізничними коліями. Водночас, передбачаються зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо:

запровадження адміністративної відповідальності за порушення визначеної законодавством заборони розміщення рекламних засобів на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах – шляхом накладення штрафу на громадян у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

збільшення розмірів штрафів за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, – визначивши такі штрафи на громадян у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/ і на посадових осіб, громадян – суб’єктів господарської діяльності в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

У Прикінцевих положеннях законопроекту передбачено, що відповідний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2022 року, що пояснюється необхідністю врахування вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України /згідно з якими «закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду»/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Разом з тим, відмічено, що запровадження заборони розміщення реклами на автошляхах матиме наслідком певне зменшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів, однак воно може бути компенсовано за рахунок надання в тимчасове користування інших місць для розміщення зовнішньої реклами – поза межами смуги відведення автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України запровадження заборони розташовувати засоби зовнішньої реклами на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах матиме наслідком зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів. Крім того, зазначено, що запровадження адміністративної відповідальності за порушення визначеної законодавством заборони розміщення рекламних засобів на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах вплине на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. При цьому Мінфін не може визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів у зв’язку з відсутністю відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони розміщення реклами на автошляхах (реєстр. № 4534 від 22.12.2020), внесений народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Ткаченком О.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від плати за тимчасове користування місцем рекламних засобів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС (реєстр. № 4554 від 29.12.2020), внесений народними депутатами України Мезенцевою М.С., Вінтоняк О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до ряду законів України, предметом регулювання яких є безпечність та якість харчових продуктів, державний контроль у сфері безпечності та якості харчових продуктів, охорона здоров’я людей, рекламна діяльність, та визнання Закону України «Про дитяче харчування» таким, що втратив чинність. Зокрема, положеннями законопроекту пропонується таке:

– розмежування повноважень стосовно затвердження окремих показників якості харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, між центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, та центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів /зміни до статей 6 і 7 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»/;

– зобов’язання операторів ринку надсилати компетентному органу повідомлення про намір введення в обіг або ввезення на митну територію України дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги /зміни до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»/. Поряд з тим, передбачається, що при підготовці щорічного плану державного контролю мають враховуватися, зокрема, відомості, що містяться у вищезазначених повідомленнях операторів ринку про намір введення в обіг або ввезення на митну територію України дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги /зміни до статті 25 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»/, а також запровадження санкцій за порушення вимог законодавства у сфері безпечності та якості дитячого харчування /зміни до статті 65 зазначеного Закону/, а саме за: порушення вимог щодо надсилання вищезазначеного повідомлення про намір введення в обіг або ввезення на митну територію України харчових продуктів – накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 8 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців – у розмірі 5 мінімальних заробітних плат; пропонування до реалізації або реалізація дитячого харчування з порушенням вимог до вмісту або кількості інгредієнтів та/або речовини, визначених законодавством, – накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 25 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців – у розмірі 17 мінімальних заробітних плат; пропонування до реалізації або реалізація дитячого харчування, що містить речовини та/або інгредієнти, заборонені законодавством, – накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців – у розмірі 25 мінімальних заробітних плат;

– заборона реклами дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування, крім випадків, передбачених Законом України «Про рекламу» /цей Закон доповнюється новою статтею 25-2/, а також перегляд розмірів санкцій за окремі види порушень законодавства про рекламу /зміни до статті 27 цього Закону/: за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, – на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 50 мінімальних заробітних плат /чинна норма – 100 мінімальних заробітних плат/; у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону, – на рекламодавців та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат /чинна норма – до 300 мінімальних заробітних плат/, при цьому усі рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу прийматиме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України запровадження нових видів відповідальності у вигляді штрафів та збільшення існуючих штрафів може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. При цьому, відмічено, що обсяг надходжень до дохідної частини державного бюджету від нарахованих штрафів буде залежати від дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері безпечності та якості дитячого харчування. Загалом Мінфін у межах компетенції не заперечує щодо розгляду Верховною Радою України законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС (реєстр. № 4554 від 29.12.2020), внесений народними депутатами України Мезенцевою М.С., Вінтоняк О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (реєстр. № 4651 від 27.01.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є удосконалення положень законодавства, якими встановлена відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування /далі – декларація/, задля їх ефективної практичної реалізації.

Законопроектом пропонується, насамперед:

1) посилити кримінальну відповідальність за:

умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб /далі – ПМ/ (згідно з чинною нормою – від 500 до 4000 ПМ), – шляхом покарання штрафом від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /далі – НМ/ (згідно з чинною нормою – від 2500 до 3000 НМ) або обмеження волі на строк до 2 років (згідно з чинною нормою обмеження волі не передбачено);

умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 ПМ (згідно з чинною нормою – понад 4000 ПМ), – шляхом покарання штрафом від 4000 до 5000 НМ (згідно з чинною нормою – від 3000 до 5000 НМ), або позбавлення волі на строк до 2 років (згідно з чинною нормою позбавлення волі не передбачено);

умисне неподання суб’єктом декларування декларації – шляхом покарання штрафом або позбавлення волі на строк до 2 років (згідно з чинною нормою позбавлення волі не передбачено);

2) уточнити перелік суб’єктів декларування, які можуть бути суб’єктами порушень вимог фінансового контролю щодо декларування, включивши до таких суб’єктів осіб, які припиняють чи припинили виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та додаткового фінансового забезпечення.

Разом з тим, реалізація законопроекту у разі виявлення вищезазначених порушень може вплинути на збільшення доходів державного бюджету в частині штрафів та/або видатків державного бюджету на утримання засуджених.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (реєстр. № 4651 від 27.01.2021), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від видів порушень і способів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної політики.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про ринок деревини (реєстр. № 4275 від 27.10.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Криворучкіною О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

– запровадити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

неподання, несвоєчасне подання у встановленому порядку інформації відповідно до Закону України «Про ринок деревини» до відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи – у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн) та у разі повторного протягом року вчинення порушення – у розмірі від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800 – 8500 грн), а також за подання завідомо недостовірних відомостей – у розмірі від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 25500 грн);

подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про деревообробну діяльність – у розмірі від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 – 17000 грн);

неподання, несвоєчасне подання у встановленому порядку річного та/або квартального плану заготівлі деревини – у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн);

– визначити, що протоколи про зазначені правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є похідним від законопроекту «Про ринок деревини» (реєстр. № 4197) або альтернативного до нього законопроекту (реєстр. № 4197-1), яким пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, врегулювати відносини, пов’язані з купівлею-продажем деревини, а також встановити, що суб’єкти ринку деревини несуть відповідальність відповідно до законодавства. Відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 4275 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4197 або за реєстр. № 4197-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про ринок деревини (реєстр. № 4275 від 27.10.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Криворучкіною О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4197 або за реєстр. № 4197-1 та виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Укрїни з питань правоохоронної діяльності.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (реєстр. № 4338 від 06.11.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

скасувати повноваження Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації та прийняття обов’язкових до виконання рішень, передбачених законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (що матиме наслідком виключно судовий порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності);

виключити районні державні адміністрації з переліку суб’єктів державної реєстрації, визначеної вищевказаними законами;

проводити реєстраційні дії на підставі примірників судових рішень виключно в електронній формі, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Єдиного державного реєстру судових рішень;

виключити норми щодо зберігання реєстраційних справ у паперовій формі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребує виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що впровадження даної законодавчої ініціативи може призвести до економії бюджетних коштів, передбачених на функціонування Мін’юсту і райдержадміністрацій, у зв’язку із скороченням їх окремих повноважень з питань державної реєстрації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (реєстр. № 4338 від 06.11.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до економії бюджетних коштів і відповідно зменшення видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України і районних державних адміністрацій у зв’язку з скасуванням їх окремих повноважень з питань державної реєстрації залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (щодо судового контролю в сфері державної реєстрації)» (реєстраційний № 4338-1 від 24.11.2020), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

скасувати повноваження Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації та прийняття обов’язкових до виконання рішень, передбачених законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (що матиме наслідком виключно судовий порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності);

виключити норми щодо зберігання реєстраційних справ у паперовій формі;

визначити особливості позовного провадження у справах щодо спорів в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (щодо судового контролю в сфері державної реєстрації)» (реєстр. № 4338-1 від 24.11.2020), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до економії бюджетних коштів і відповідно зменшення видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України і районних державних адміністрацій у зв’язку з скасуванням їх окремих повноважень з питань державної реєстрації залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» та деяких інших законів (щодо моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку) (реєстр. № 4465 від 04.12.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Костюхом А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується, зокрема:

доповнити перелік видів діяльності, які здійснює Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (далі – УДЦР), проведенням моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку у порядку, вcтановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ);

розширити повноваження НКРЗІ, передбачивши, що НКРЗІ: встановлює Порядок проведення моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку; замовляє вимірювання показників (параметрів) якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку у УДЦР; уповноважує УДЦР на проведення вимірювань показників (параметрів) якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку та порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі рухомого (мобільного) зв’язку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме контролюючій функції НКРЗІ, а також реалізації повноважень Міністерства цифрової трансформації України – дієвим інструментом перевірки поточного та/або заявленого стану якості послуг мереж РМЗ (в заданих районах, зонах, точках, на транспортних магістралях та інших об’єктах) в інтересах забезпечення потреб кінцевих споживачів. При цьому відмічено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 р. № 1093 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями» забезпечено механізм фінансування створення матеріально-технічної бази, необхідної для проведення моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку та доступу до Інтернету.

Зокрема, вищезазначеною Постановою Уряду визначено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується УДЦР за результатами фінансово-господарської діяльності у 2020-2023 роках, визначається у розмірі 30% за умови спрямування ним 50% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на створення матеріально-технічної бази, необхідної для проведення моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку та доступу до Інтернету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не матиме впливу на показники бюджетів.

Разом з тим, запровадження даної законодавчої ініціативи може вплинути на фінансовий стан УДЦР та його розрахунки з державним бюджетом щодо відрахування частини чистого прибутку. Крім того, передбачене законопроектом повноваження НКРЗІ щодо замовлення вимірювання показників (параметрів) якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку у УДЦР може мати наслідком необхідність здійснення НКРЗІ видатків державного бюджету на виконання такого замовлення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» та деяких інших законів (щодо моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку) (реєстр. № 4465 від 04.12.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Костюхом А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо відрахувань УДЦР частини чистого прибутку залежно від рішення Уряду з цього питання та практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування НКРЗІ залежно від вжиття цим органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо регламентації запиту у кримінальному провадженні (реєстр. № 4481 від 10.12.2020), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є удосконалення правового регулювання кримінального процесу та усунення правової прогалини у регламентації запиту у кримінальному провадженні.

При цьому, згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення у новій статті 185-14 встановлюється адміністративна відповідальність за порушення законодавства щодо запиту у кримінальному провадженні у вигляді штрафу від двохсот п’ятдесяти до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн,. розмір штрафу становитиме від 4 250 до 10 200 гривень /.

Справи про такі правопорушення визначено розглядати судам за протоколами, складеними головою ради адвокатів або уповноваженим членом ради адвокатів, керівником органу прокуратури, досудового розслідування та дізнання.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. На таке також звернуто увагу Міністерством фінансів України в експертному висновку до законопроекту.

Разом з тим, у разі виявлення зазначених вище правопорушень виконання відповідних штрафних санкцій може зумовити збільшення надходжень державного бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законодавства України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо регламентації запиту у кримінальному провадженні (реєстр. № 4481 від 10.12.2020), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г., Яцик Ю.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 188-31 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (реєстр. № 4415 від 23.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статі 188-31 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо усунення порушень законодавства про криптографічний та технічний захист державних інформаційних ресурсів, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та законодавства у сфері електронних довірчих послуг шляхом збільшення розмірів штрафів з п’ятдесяти – ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до трьохсот – однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 5 100 – 17 000 грн/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 188-31 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (реєстр. № 4415 від 23.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо платіжних послуг) (реєстр. № 4365 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, передбачивши:

- адміністративну відповідальність за порушення

законів України та нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють діяльність щодо надання платіжних послуг, шляхом зменшення штрафів, встановивши їх у розмірі на посадових осіб надавачів платіжних послуг від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 34 000 – 68 000 грн;

законів України та нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють діяльність щодо надання обмежених платіжних послуг та які регулюють діяльність щодо надання послуг технологічним оператором на платіжному ринку, у вигляді штрафу від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 8 500 грн. до 51 000 грн/;

порядку зайняття діяльністю на платіжному ринку у вигляді штрафу від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 1 700 до 34 000 грн./;

- скасування адміністративної відповідальності за надання послуг платіжної системи в Україні без реєстрації платіжної системи в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами Національного банку України, що передбачає накладення на фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи, штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 6 800 грн. до 8 500 грн/;

- кримінальну відповідальність за незаконні дії з:

платіжними інструкціями, платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, електронних гаманців, обладнанням для їх виготовлення у вигляді позбавленням волі на строк від одного до п’яти років /чинна санкція штраф від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

незаконні дії з електронними грошима у вигляді штрафу від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян / від 51 000 грн до 170 000 грн/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до арешту/позбавлення волі осіб, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає про його вплив на дохідну частину державного бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо платіжних послуг) (реєстр. № 4365 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Кінзбурською В.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві (реєстр. № 4599 від 15.01.2021), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за прояви сексизму у суспільстві у вигляді штрафу від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 170 – 680 грн/ або громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб та наділити Національну поліцію України повноваженнями щодо здійснення адміністративного затримання особи, яка вчинила таке адміністративне правопорушення.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може зумовити збільшення надходжень від сплати штрафів або збільшення видатків на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких застосовано адміністративний арешт.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що обсяг доходів буде залежати від кількості правопорушників та конкретного розміру штрафу.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві (реєстр. № 4599 від 15.01.2021), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Люботою Д.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за насильство за ознакою статі та прояви сексизму у суспільстві (реєстр. № 4599-1 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Яковлєвою Н.І., Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статі 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі, тобто вчинення діяння (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), погрози таких дій у публічному чи приватному житті, спрямовані проти особи чи групи осіб через їхню стать та/або поширені в суспільстві стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному та/або психічному здоров’ю потерпілого, шляхом збільшення розмірів штрафів з десяти – сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п’ятдесяти – ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 850 – 2 550 грн/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за насильство за ознакою статі та прояви сексизму у суспільстві
(реєстр. № 4599-1 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Яковлєвою Н.І., Михайлюк Г.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за публічні прояви сексизму (реєстр. № 4599-2 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 175-5, встановивши адміністративну відповідальність за публічний прояв сексизму у вигляді штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 170 – 510 грн/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких застосовано адміністративний арешт, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за публічні прояви сексизму (реєстр. № 4599-2 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Корнієнком О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин) (реєстр. № 4397 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Салійчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог, а також вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію сільськогосподарських тварин шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі для громадян від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 255 грн до 850 грн/, для посадових осіб від сорока п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 765 грн до 1700 грн/ (чинна санкція – штраф для громадян від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб від 9 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Згідно із наданим фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту сума надходжень від штрафів за вищезазначені правопорушення може становити 22 млн 595 грн.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного бюджетів, зауважує, що загальний обсяг надходжень до бюджету залежатиме від кількості вчинених правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин) (реєстр. № 4397 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Салійчуком О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства України про захист рослин (реєстр. № 4602 від 16.01.2021), поданий народними депутатами України Соломончуком Д.В., Кучером М.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

- посилити кримінальну відповідальність за порушення правил, установлених для боротьби зі шкідливими організмами рослин, та/або інших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки або завдало значної шкоди потерпілому, у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 34 000 – 51 000 грн/ або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років /чинна норма – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот годин, або обмеження волі на строк до двох років (частина перша статті 247 ККУ)/;

- встановити кримінальну відповідальність за:

виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту та/або збут фальсифікованих засобів захисту рослин, а також за повторне вчинення такого злочину, у вигляді виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією та знищенням фальсифікованих засобів захисту рослин, знарядь їх виробництва, витратних матеріалів, сировини для їх виготовлення (частини друга та третя статті 247 ККУ);

виготовлення та/або збут засобів захисту рослин, які не пройшли державної реєстрації, якщо необхідність такої реєстрації передбачена Законом, та/або фальсифікованих засобів захисту рослин, якщо це заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією та знищення засобів захисту рослин, які не пройшли державної реєстрації, фальсифікованих засобів захисту рослин, знарядь їх виробництва, витратних матеріалів, сировини для їх виготовлення(частини четверта статті 247 ККУ);

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники дохідної частини бюджетів, відмічає, що вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину державного бюджету залежатиме від дотримання громадянами та суб’єктами господарювання норм законодавства щодо поводження із засобами захисту рослин.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства України про захист рослин (реєстр. № 4602 від 16.01.2021), поданий народними депутатами України Соломончуком Д.В., Кучером М.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (реєстр. № 4589 від 14.01.2021), поданий народним депутатом України Волинцем М.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України пропонується посилити кримінальну відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат шляхом збільшення розмірів штрафів з п’ятсот – півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до півтори тисячі – п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 25 000 – 85 000 грн/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (реєстр. № 4589 від 14.01.2021), поданий народним депутатом України Волинцем М.Я., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за вчинення опору та втручання в діяльність державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, працівника служби державної охорони природно-заповідного фонду України під час виконання ними службових обов’язків (реєстр. № 4459 від 03.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 342 та 343 Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

- опір державному інспектору України з охорони навколишнього природного середовища, або працівнику служби державної охорони природно-заповідного фонду України під час виконання ним службових обов’язків та якщо такі дії поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до п’яти років;

- втручання в діяльність державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, працівника служби державної охорони природно-заповідного фонду України у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до одного року, або арешту на строк до трьох місяців.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, зазначає, що його прийняття може мати вплив на дохідну частину бюджетів, вартісна величина якого буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за вчинення опору та втручання в діяльність державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, працівника служби державної охорони природно-заповідного фонду України під час виконання ними службових обов’язків (реєстр. № 4459 від 03.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель (реєстр. № 4553-3 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

запровадити ліцензії на здійснення діяльності з обігу рослин роду коноплі (Cannabis), що містять малі кількості наркотичних речовин, у промислових цілях, передбачивши, що такі ліцензії видаються безкоштовно на 5 років суб’єктам господарювання за наявності у них визначених Кабінетом Міністрів України умов для запобігання розкраданню цих рослин і отриманої з них готової продукції чи відходів цих рослин;

дозволити науковим установам та вищим навчальним закладам усіх форм власності без отримання ліцензії здійснювати діяльність у наукових і навчальних цілях з:

- культивування рослин роду коноплі (Cannabis), що не містять наркотичних речовин у небезпечних кількостях, – без обмеження кількості рослин;

- культивування інших рослин роду коноплі (Cannabis) виключно в умовах закритого ґрунту, придбання, ввезення на територію України, зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, – у малих кількостях;

- виготовлення з рослин роду коноплі (Cannabis) лікарських засобів, призначених для клінічних досліджень, інших наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, проведення їх доклінічних досліджень та клінічних випробувань відповідно до законодавства;

надати право на отримання бюджетної дотації сільськогосподарським товаровиробникам, які здійснюють вирощування прядивних культур, таких як: льон і коноплі.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету та водночас створить умови для суттєвого збільшення податкових надходжень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме у поточному та наступному періодах на показники бюджетів та не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель (реєстр. № 4553-3 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від платежів суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з обігу рослин роду коноплі, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання обігу конопель для використання у медичній практиці (реєстр. № 4553-2 від 18.01.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Юнаковим І.С. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

навести визначення термінів «канабідіол», «медичний канабіс» і «тетрагідроканабінол»;

дозволити діяльність з культивування медичного канабісу виключно в умовах закритого грунту;

передбачити квоти на наркотичні засоби і психотропні речовини, в межах яких здійснюються культивування та/або ввезення на територію України медичного канабісу, які встановлюються строком до 5 років;

встановити, що у разі, якщо Кабінетом Міністрів України було визначено квоти на культивування та/або ввезення на територію України медичного канабісу, він має право встановити додаткову плату за дозвіл на його культивування та/або ввезення на територію України в межах квоти, яка зараховується до Пенсійного фонду України та є джерелом його формування.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить:

здійснювати законну діяльність із культивування медичного канабісу, що в свою чергу розширить доступ до необхідних медичних послуг і лікарських засобів, включаючи лікарські засоби, що виготовлені на його основі;

запобігати стражданням пацієнтів та допомогти їх одужанню від складних захворювань за допомогою лікарських засобів, що виготовлені на основі медичного канабісу;

розвивати медичну науку та національну фармацевтичну індустрію, у тому числі завдяки започаткуванню клінічних випробувань препаратів на основі медичного канабісу;

сприяти залученню додаткових інвестицій у науку та сільське господарство України.

Разом з тим, у зв’язку з запровадженням квот на культивування та/або ввезення на територію України медичного канабісу та можливістю встановлення додаткової плати за дозвіл на його культивування та/або ввезення на територію України в межах квоти можуть збільшитися доходи бюджету від платежів відповідних суб’єктів господарювання.

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту про зарахування додаткової плати за культивування та/або ввезення на територію України медичного канабісу до Пенсійного фонду України не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, зокрема:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/;

пункту 4 частини першої статті 7 /яким визначено принцип повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/;

пункту 27 частини другої статті 29 /згідно з яким плата за видачу дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів належить до доходів загального фонду державного бюджету/.

З приводу даного питання необхідно звернути увагу, що згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються значні обсяги видатків для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2021 рік – 195,3 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання обігу конопель для використання у медичній практиці (реєстр. № 4553-2 від 18.01.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Юнаковим І.С. та іншими:

матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за дозволи та інших платежів суб’єктів господарювання, які вирощують, культивують, використовують у своїй діяльності медичний канабіс, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

рекомендувати Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту в абзаці 5 підпункту 3 пункту 1 розділу І законопроекту /щодо змін до статті 14 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»/ слова «яка зараховується до Пенсійного фонду України та є джерелом його формування» замінити словами «яка зараховується до Державного бюджету України» /для приведення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4, 7 і 29)/.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Котика Є.Д. про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству соціальної політики для виплати Фондом соціального страхування застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 88).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 11.02.2021 № 2640/0/2-21/45 (копію листа роздано народним депутатам України – члена Комітету) щодо погодження спрямування коштів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 88 «Деякі питання виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності».

Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 88 (далі – Постанова № 88) прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон):

- пункт 24 статті 14 Закону визначає здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме, джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

- пункт 9 статті 11 Закону встановлює віднесення до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень – податку на прибуток підприємств і дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 році Державною аудиторською службою України в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» /далі – НАК «Нафтогаз України»/ за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, НАК «Нафтогаз України» та господарськими товариствами, акціонером (засновником, учасником) яких є зазначене товариство;

- пункт 9 статті 12 Закону визначає включення до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування – залишку коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках/.

Варто нагадати, що у 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину /довідково: загальний обсяг коштів Фонду COVID-19 становив 80 913 767,82 тис. грн, у тому числі: по загальному фонду – 72 013 767,82 тис. грн, по спеціальному фонду – 8 900 000 тис. грн/.

Законом України від 17.11.2020 № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Фонду COVID-19, окрім видатків за загальним фондом, було встановлено видатки за спеціальним фондом у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких було визначено: сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» та з податок на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/.

Варто нагадати про вимоги Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Враховуючи вказані вище вимоги Кодексу та Закону залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 року (включаючи нерозподілені кошти у 2020 році та розподілені, але невикористані у 2020 році) становив 6,1 млрд гривень /у 2020 році відповідні надходження були зараховані до доходів спеціального фонду державного бюджету у запланованих обсягах/.

З урахуванням вимог частин другої та четвертої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1235 «Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів» (зі змінами, внесеними постановою Уряду від 23.12.2020 № 1305), серед іншого, за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету по Фонду COVID-19 Мінсоцполітики було виділено 5,04 млрд грн /довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року вказані кошти було використано у сумі – 2,8 млрд грн, або 55,5% уточненого річного плану, тобто не використано 2,24 млрд грн/.

У 2021 році відповідно до рішень Уряду, погоджених з Комітетом /постанов Уряду від 13.01.2021 № 20 та № 23/, кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, розподілено загалом на суму 1,58 млрд грн, а залишок нерозподілених коштів становить – 4,52 млрд гривень.

З урахуванням положень Закону пунктом 1 Постанови № 88 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році в розмірі 400 000 тис. грн Мінсоцполітики для виплати Фондом соціального страхування (далі – Фонд) застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності шляхом установлення Мінсоцполітики за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою за рахунок залишку коштів спеціального фонду, який обліковується за Мінсоцполітики станом на 1 січня 2021 року.

Поряд з цим, пунктом 2 Постанови № 88 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі – Порядок № 88).

Порядком № 88, зокрема, встановлено таке:

- кошти, виділені відповідно до пункту 1 Постанови № 88, використовуватимуться за новою бюджетною програмою «Виплата застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Фондом соціального страхування України», за якою головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем визначено Мінсоцполітики;

- кошти спрямовуватимуться Фонду на безповоротній основі та використовуватимуться ним виключно для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, передбаченого Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

- перерахування бюджетних коштів здійснюватиметься Мінсоцполітики на рахунок 3554 «Рахунки державних цільових фондів», відкритий у Казначействі для обслуговування коштів Фонду, на підставі подання Фонду з обґрунтуванням реальної потреби в коштах і детальними розрахунками витрат із урахуванням фактичних надходжень коштів до бюджету Фонду;

- Мінсоцполітики інформує щомісяця Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання Фондом бюджетних коштів;

- кошти, не використані Фондом на кінець поточного року, підлягають перерахуванню Фондом на рахунок Мінсоцполітики з подальшим перерахуванням Казначейством до спеціального фонду державного бюджету.

Пунктом 3 Постанови № 88 надано доручення Мінсоцполітики погодити з Комітетом спрямування бюджетних коштів, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, а Мінфіну – після зазначеного погодження відкриття нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

Доречно нагадати, що відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, некомерційною самоврядною організацією, кошти цього фонду не включаються до складу державного бюджету та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Законодавчі підстави для забезпечення Фондом виплати матеріального забезпечення визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема:

- статтею 20, відповідно до якої за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); 2) допомога по вагітності та пологах; 3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); 4) оплата лікування та/або реабілітаційної допомоги у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;

- статтею 22, згідно з якою допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
5-1) на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій COVID-19; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;

при цьому згідно з цією ж статтею допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;

статтею 24 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу (від 50 до 100% середньої заробітної плати (доходу)), при цьому особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу;

водночас, згідно з цією ж статтею сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.

Слід зауважити, що в офіційних джерелах інформації відсутні відомості про затвердження бюджету Фонду на 2021 рік.

Довідково: у 2020 році за загальним фондом державного бюджету із Фонду COVID-19 було спрямовано Мінсоцполітики для надання фінансової допомоги Фонду загалом 2 148,2 млн грн /за підсумками 2020 року фактично використано у обсязі 1 963,2 млн грн, або 91,4% уточненого річного плану/, у тому числі на виплату:

- матеріального забезпечення (крім допомоги по вагітності та пологах) та страхових виплат, у тому числі одноразової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які померли від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни дії карантину /відповідно до постанови Уряду від 20.05.2020 № 385 зі змінами від 08.12.2020 № 1200 та від 23.12.2020 № 1305/ – 107,2 млн грн (на безповоротній основі), які за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично використано у сумі 92,74 млн грн /за бюджетною програмою 2501310/, або 86,5% уточненого річного плану;

- матеріального забезпечення /відповідно до постанови Уряду від 20.05.2020 № 385/ – 1 807,7 млн грн (на поворотній основі), які за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично використано у сумі 1 807,695 млн грн /за бюджетною програмою 2501320/, або майже у запланованому обсязі;

- для проведення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, передбачених статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» /відповідно до постанови Уряду від 17.06.2020 № 498/ – 233,3 млн грн (на безповоротній основі), які за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично використано у сумі 62,74 млн грн /за бюджетною програмою 2501140/, або 26,9% уточненого річного плану.

Доречно зауважити, що на даний час, хоча бюджетний період – 2020 рік, завершився вже як понад один місяць, не затверджено в установленому порядку зміни до бюджету Фонду на 2020 рік, зокрема в частині показників, пов’язаних з наданням фінансової допомоги Фонду із Фонду COVID-19 для виплати матеріального забезпечення та страхових виплат з урахуванням уточнення обсягів такої допомоги відповідно до змін, внесених до постанови Уряду від 20.05.2020 № 385 постановами Уряду від 08.12.2020 № 1200 та від 23.12.2020 № 1305.

У надісланих Мінсоцполітики матеріалах зазначається таке:

- поширення коронавірусної хвороби на території України у 2020 році суттєво вплинуло на збільшення кількості випадків амбулаторного та стаціонарного лікування осіб та, відповідно, оформлення листків непрацездатності, як наслідок протягом жовтня ? грудня 2020 року значно зросли видатки Фонду на виплату матеріального забезпечення застрахованим особам /у грудні 2020 року середньоденні видатки Фонду на матеріальне забезпечення зросли на 73,7 млн грн, або у 2,3 рази порівняно із середнім показником за 9 місяців 2020 року/;

- станом на 01.01.2021 залишилися непрофінансованими в частині матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності заяви-розрахунки, подані страхувальниками за період із 15.12.2020 по 31.12.2020 (12 робочих днів) на суму 1 642,5 млн грн, зокрема: допомога по тимчасовій непрацездатності (у тому числі причина непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11») – 1 370,8 млн грн (для виплати 229 868 особам); допомога по вагітності та пологах – 268,5 млн грн (для проведення виплат 6 827 особам); допомога на поховання – 3,2 млн грн (для проведення 776 виплат);

- за 2020 рік виконання дохідної частини бюджету Фонду (з урахуванням залишку коштів на початок 2020 року), за оперативними даними, становило 28 708,4 млн грн, з яких надходження від сплати єдиного внеску страхувальниками та застрахованими особами – 26 161,8 млн грн, при цьому недонадходження коштів від сплати єдиного внеску становило 667 млн гривень. При цьому, у 2020 році Фондом проведено видатки у сумі 27 986,8 млн грн при загальній потребі у сумі 29 629,3 млн грн, зокрема, на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності проведено видатки у сумі 16 589,8 млн грн при потребі коштів на такі видатки 18 232,2 млн гривень. Залишок коштів на початок 2021 року становив 721,6 млн гривень;

- у поточному році зберігається тенденція щодо заборгованості з виплати матеріального забезпечення, надходження коштів від сплати єдиного внеску страхувальниками та застрахованими особами не покривають видатків Фонду, що унеможливлює забезпечення у повному обсязі соціальних гарантій та дотримання прав застрахованих осіб на належні страхові виплати. Так, доходи Фонду у січні 2021 року становили 2 743,1 млн грн, в той час як його видатки – 4 466,2 млн грн з урахуванням заборгованості з виплати матеріального забезпечення. Станом на 01.02.2021 непрофінансованими залишаться заяви-розрахунки на суму 1 723,1 млн гривень;

- Мінсоцполітики ініціювало виділення Фонду з державного бюджету коштів у сумі 1 642,5 млн грн, проте на виконання протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 17 за результатами доопрацювання відповідного проекту постанови Уряду Мінфіном внесена пропозиція щодо часткового надання з державного бюджету фінансової підтримки Фонду в обсязі 400 000 тис. грн для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лист Мінфіну від 05.02.2021 № 09030-03-5/3571 додано до звернення Мінсоцполітики до Комітету). Водночас, Мінфін зазначив, що подальше проведення відповідних видатків має здійснюватися у плановому режимі за рахунок коштів єдиного соціального внеску, звернувши увагу Мінсоцполітики на необхідність внесення в найкоротші терміни змін до законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування в частині підвищення ефективності використання страхових коштів.

Варто зазначити, що подані матеріали не містять достатніх пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки та інформацію), зокрема, щодо:

механізму та термінів повернення Фондом коштів, отриманих у 2020 році за рахунок коштів державного бюджету на поворотній основі як фінансова допомога для виплати матеріального забезпечення /відповідно до постанови Уряду від 20.05.2020 № 385/, оскільки, як наслідок, відповідна заборгованість Фонду перед державним бюджетом може утримуватись тривалий час і негативно впливати на фінансові можливості державного бюджету у поточному та наступних роках /у показниках державного бюджету на 2021 рік не заплановано повернення Фондом вказаних коштів – 1,81 млрд грн або їх частини/;

деталізованого аналізу виконання бюджету Фонду за підсумками 2020 року за показниками надходжень та витрат, у тому числі використання коштів, отриманих з державного бюджету, а також пояснень щодо причин невиконання запланованих показників та вжитих заходів відповідного реагування;

планових показників бюджету Фонду на 2021 рік за показниками надходжень та витрат, а також їх складовими, а також пояснень щодо заходів, які планується здійснити для забезпечення виконання покладених на Фонд завдань та функцій за рахунок власних надходжень Фонду (на підставі бюджету Фонду на бездефіцитній основі);

можливості (неможливості) фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів у поточному році за рахунок коштів Фонду без залучення коштів державного бюджету, зокрема шляхом перегляду та скорочення (оптимізації) адміністративних витрат і посилення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Крулько І.І., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., перший заступник Міністра соціальної політики України Котик Є.Д.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. не висловив заперечень щодо погодження спрямування коштів Мінсоцполітики.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. зауважив, що таке спрямування коштів – це фактично покриття дефіциту Фонду за рахунок коштів державного бюджету, що не передбачено бюджетним законодавством.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись положеннями пункту 24 статті 14 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови № 88 спрямування Мінсоцполітики за спеціальним фондом державного бюджету коштів у розмірі 400 млн гривень для виплати Фондом застрахованим особам матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок залишку коштів спеціального фонду, який обліковується за Мінсоцполітики станом на 1 січня 2021 року (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію погодити відповідно до постанови № 88 спрямування Мінсоцполітики за спеціальним фондом державного бюджету коштів у розмірі 400 млн гривень для виплати Фондом застрахованим особам матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та, керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 88 погодити спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в розмірі 400 000 тис. гривень Міністерству соціальної політики для виплати Фондом соціального страхування застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності шляхом установлення Міністерству соціальної політики за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою за рахунок залишку коштів спеціального фонду, який обліковується за Міністерством соціальної політики станом на 1 січня 2021 року.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію т.в.о. Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Пляцка А.В. про погодження спрямування у 2021 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 21.01.2021 № 04-15/08-2021/14798).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 21.01.2021 № 04-15/08-2021/14798 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування у 2021 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

Відповідно до статті 24-3 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету формується Державний фонд поводження з радіоактивними відходами (далі – Фонд) за рахунок надходжень, визначених пунктом 7-4 частини третьої статті 29 Кодексу, а саме від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, та інших надходжень, передбачених законом.

При цьому, частиною третьою статті 24-3 та пунктом 2-2 частини четвертої статті 30 Кодексу передбачено спрямування коштів Фонду на фінансове забезпечення бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи з проектування, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, включаючи сховища для довготривалого зберігання/захоронення радіоактивних відходів, які утворилися після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, та здійснюються інші заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави.

Порядок використання коштів Фонду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 330 (зі змінами) (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Крім того, статтею 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» аналогічно до положень Кодексу визначаються порядок фінансового забезпечення робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом створення у складі спеціального фонду державного бюджету Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, джерела наповнення та напрями спрямування його коштів. Поряд з цим, вказаним вище Законом встановлено, що спрямування коштів Фонду на реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи та здійснюються заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, здійснюється за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи /у Верховній Раді України ІХ скликання – Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування/ і погодженням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» бюджетні призначення за спеціальним фондом за бюджетною програмою 2708090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі – ДАЗВ) у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля)/ визначено у обсязі 964 359,1 тис. грн за рахунок екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, який є основним джерелом формування Фонду.

Використання коштів за вказаною бюджетною програмою здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництва комплексу «Вектор» та експлуатації його об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 196 (зі змінами) (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Згідно з цим Порядком бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: проведення робіт із зменшення обсягів міграції радіонуклідів шляхом зміцнення інженерних бар’єрів; збирання, перевезення, переробку, захоронення і тимчасове контейнерне зберігання радіоактивних відходів промислових, медичних, наукових та інших підприємств і організацій; експлуатацію та обслуговування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зокрема сховищ для їх захоронення; здійснення радіаційного та дозиметричного контролю; проведення екологічного моніторингу навколишнього природного середовища пунктів захоронення (зберігання) радіоактивних відходів; експлуатацію об’єктів інфраструктури спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами; будівництво комплексу «Вектор»; експлуатацію побудованих об’єктів, зокрема приймання, зберігання і захоронення радіоактивних відходів; проведення вирубування дерев і чагарників та пов’язаних з цим заходів для реалізації проекту будівництва «Реконструкція залізничної дільниці від станції Вільча до станції Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області».

Варто звернути увагу на необхідність проведення аналізу та, у разі необхідності, узгодження напрямів використання коштів Фонду, визначених у постановах Уряду від 25.04.2018 № 330 та від 02.03.2011 № 196.

За рахунок запланованих у державному бюджеті на 2021 рік коштів за цією бюджетною програмою (за матеріалами, поданими Міністерством фінансів до проекту державного бюджету на 2021 рік) передбачається зберігання 5 142 тон радіоактивних відходів; прийняти на довгострокове зберігання 1 000 одиниць джерел іонізуючого випромінювання, що надійдуть до Центрального сховища; забезпечити безаварійну роботу пунктів захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, утримання та експлуатацію збудованих об’єктів комплексу "Вектор", а також будівництво сховища для проміжного зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що повертаються з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС (18,3% готовності на кінець 2021 року).

Слід нагадати, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

У свою чергу, пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» встановлено, що видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін, при цьому, установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік.

Поряд з цим, варто звернути увагу, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу Законом про Державний бюджет України визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, згідно з програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету, тобто за бюджетними програмами.

Довідково слід зазначити, що за підсумками січня-грудня 2020 року за даними звітності Казначейства до державного бюджету від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, надійшло до спеціального фонду державного бюджету загалом 1 015 млн грн, або 102,7% до річного плану (988,3 млн грн).

Видатки за бюджетними програмами, за якими за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, в тому числі, здійснювались заходи у сфері поводження з відходами, за даними звітності Казначейства за підсумками січня-грудня 2020 року проведено у таких обсягах:

2708090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів» – 306,7 млн грн (або 31% річного плану) за спеціальним фондом;

2708110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення» – 447,2 млн грн (або 99,9% уточненого річного плану), у тому числі за загальним фондом – 446,0 млн грн (або 100% уточненого річного плану), за спеціальним фондом – 1,1 млн грн (або 95,7% уточненого річного плану);

2708120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» – 1 214,9 млн грн (або 100% річного плану) за загальним фондом.

Тобто, загалом у 2020 році видатки на такі заходи за рахунок коштів державного бюджету проведено у обсязі 1 968,8 млн грн, або 74,3% уточненого річного плану (2 649,6 млн грн), у тому числі за загальним фондом – 1 660,9 млн грн (або 100% уточненого річного плану), за спеціальним фондом – 307,8 млн грн (або 31,1% річного плану). За даними звіту Казначейства про використання коштів Фонду за січень–грудень 2020 року залишок коштів (на рахунках спеціального фонду державного бюджету) на 01.01.2021 становить 1 339,3 млн грн /станом на 01.01.2020 становив 631,1 млн грн/.

Слід звернути увагу, що кошти Фонду щороку використовуються на дуже низькому рівні (у 2019 році – 46,9%, у 2020 році – 31% річного плану), що має наслідком накопичення коштів Фонду на рахунках Казначейства (на 01.01.2020 – 631,1 млн грн, на 01.01.2021 – 1 339,3 млн грн) і свідчить, як про неналежну організацію роботи у сфері поводження з радіоактивними відходами, так і про неефективне використання бюджетних коштів. Як наслідок, відтерміновується виконання Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 № 990-р, що посилює ризики неналежного реагування на існуючі виклики у сфері поводження з радіоактивними відходами та зростання обсягів витрат на виконання таких заходів у майбутньому.

Незважаючи на надані Рахунковою палатою висновки та рекомендації за результатами проведеного аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатацію його об’єктів у 2017 - 2018 роках та І півріччі 2019 року, тенденція щодо використання коштів не змінилась.

За інформацією ДАЗВ (лист до вказаного Комітету від 06.01.2021
№ 01-53/5-21) за кошти спеціального фонду державного бюджету у 2020 році, зокрема, забезпечувалося виконання завдань і заходів зі збирання та безпечного зберігання радіоактивних відходів, оперативне реагування на радіаційні аварії, обслуговування та експлуатації споруд, систем та обладнання пунктів захоронення радіоактивних відходів, робіт зі створення об’єктів та інфраструктури сховища для проміжного зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що повертаються з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС (завершено будівельно-монтажні роботи на об’єктах «Будівництво «під ключ» інженерно-транспортних мереж сховища для проміжного зберігання високоактивних відходів (ВАВ), які повертаються з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС у зоні відчуження Іванківського Київської області. Протирадіаційне укриття» (Коригування) та «Реконструкція ПС 110/10 кВ «Буряківка» на території комплексу виробництв «Вектор» у зоні відчуження Іванківського району Київської області (зокрема коригування проєктної документації та її експертиза).

Також, ДАЗВ у своєму листі звернувся із проханням направити до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на погодження спрямування зазначених коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами на виконання робіт та заходів за бюджетною програмою 2708090 на 2021 рік з метою реалізації політики держави в питанні безпечного поводження з радіоактивними відходами, зокрема проектування, будівництва згідно із затвердженою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією, прийняття в експлуатацію, зняття з експлуатації або закриття (консервації), ремонту, реконструкції сховищ радіоактивних відходів, у тому числі комплексу виробництв «Вектор» і призначених для довготривалого зберігання радіоактивних відходів, які утворилися після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій та об’єктів інфраструктури, що з ними пов'язані, експлуатації об’єктів інфраструктури спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами, експлуатації та обслуговування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зокрема сховищ для їх захоронення, проектно-конструкторського забезпечення реконструкції та будівництва споруд, устаткування та обладнання, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за наслідками розгляду звернення ДАЗВ на своєму засіданні від 20 січня 2021 року прийняв рішення звернутися до Комітету з питань бюджету щодо погодження спрямування зазначених коштів Фонду у 2021 році на виконання робіт та заходів за бюджетною програмою 2708090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів».

Щодо матеріалів, які надійшли до Комітету для погодження спрямування коштів Фонду, необхідно звернути увагу, що такі матеріали не містять:

- інформації про використання коштів Фонду у 2020 році загалом і у тому числі деталізовано за напрямами (заходами) та щодо якісних показників, яких вдалося досягти у сфері поводження з радіоактивними відходами, а також пояснень причин невикористання коштів Фонду у запланованих обсягах;

- фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків використання коштів Фонду у 2021 році за запланованими напрямами та показників (заходів), яких передбачається досягти /на офіційному сайті ДАЗВ не розміщено паспорт бюджетної програми 2708090 на 2021 рік/;

- пояснень щодо намірів використання залишків коштів Фонду, які утворились на початок 2021 року.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., т.в.о. Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Пляцко А.В.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В не висловив зауважень щодо погодження спрямування коштів, що розглядається.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. також не висловив зауважень, проте звернув увагу на значні залишки коштів Фонду на кінець року.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувавши, зокрема про те, що дане питання двічі заслуховувалось на підкомітеті і на прохання підкомітету на засіданні Комітету були надані додаткові обґрунтування, та зважаючи на необхідність якнайшвидшого проведення робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами, запропонувала ухвалити таке рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету):

1) керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету з питань екологічної політики та природокористування, та зважаючи на вимоги Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету погоджується щодо спрямування на бюджетну програму 2708090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» коштів спеціального фонду державного бюджету щодо Державного фонду поводження з радіоактивними відходами на 2021 рік;

2) рекомендувати Уряду доручити Міндовкілля спільно з ДАЗВ забезпечити у 2021 році проведення постійного моніторингу та контролю за використанням коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, усунувши існуючі недоліки, та щоквартально інформувати Комітет про вжиті заходи і результати роботи на всіх етапах використання коштів державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо такого рішення Комітету:

1) керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету з питань екологічної політики та природокористування, та зважаючи на вимоги Бюджетного кодексу, Комітет з питань бюджету погоджується щодо спрямування на бюджетну програму 2708090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» коштів спеціального фонду державного бюджету щодо Державного фонду поводження з радіоактивними відходами на 2021 рік;

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду:

1) керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування щодо погодження спрямування у 2021 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, та зважаючи на вимоги статей 24-3, 29, 30 Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету погоджується стосовно спрямування на реалізацію бюджетної програми 2708090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатація його об’єктів» коштів спеціального фонду державного бюджету щодо Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, як це визначено положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /з урахуванням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/;

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним агентством України з управління зоною відчуження:

провести аналіз використання коштів державного бюджету, виділених для виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництва комплексу «Вектор» та експлуатації його об’єктів, за 2018-2020 роки, визначити чинники, які зумовили не проведення видатків і не виконання відповідних робіт (заходів) у запланованих обсягах;

вжити заходів, спрямованих на усунення недоліків, що ускладнюють процес своєчасного, ефективного і результативного використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами;

забезпечити у 2021 році проведення постійного моніторингу та контролю за використанням коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, забезпечуючи дотримання вимог бюджетного та іншого законодавства, та за виконанням завдань, визначених Стратегією поводження з радіоактивними відходами в Україні.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 1, «утрималися» – 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора законопроекту, народного депутата України Зуба В.О. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока (реєстр. № 4649 від 27.01.2021), поданий народними депутатами України Зубом В.О., Дубновим А.А. та іншими.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока за реєстр. № 4649 (далі – законопроект).

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті фінансове забезпечення у 2021 році діяльності Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» (далі – Центр), який належить до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, за рахунок коштів державного бюджету у складі видатків цього Міністерства.

Для реалізації зазначеного законопроектом шляхом внесення змін до додатка № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» пропонується у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (далі – МОЗ) на 2021 рік за загальним фондом державного бюджету, збільшити обсяг видатків споживання за бюджетною програмою 2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» /відповідальний виконавець бюджетних програм – Апарат МОЗ/ загалом на 138 746 тис. грн (з них оплата праці – на 79 896,2 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 3 534,3 тис. грн) за рахунок зменшення обсягу видатків споживання Національної служби здоров’я України /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі видатків МОЗ/ за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 138 746 тис. гривень.

Законодавча пропозиція не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами МОЗ (включаючи бюджетні призначення за бюджетними програмами відповідального виконавця бюджетних програм у складі видатків Міністерства).

Отже, положення законопроекту підготовлено збалансовано щодо показників видатків державного бюджету.

Щодо положень даного законопроекту також слід зазначити наступне:

1) У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що фінансове забезпечення діяльності Центру з 2015 року, як комунального закладу, здійснювалось за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

2) Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 р. № 1496-р «Про погодження передачі цілісного майнового комплексу Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» в державну власність» Урядом, погоджуючись із пропозицією МОЗ та Київської міської ради, прийнято рішення про передачу Центру в державну власність з віднесенням його до сфери управління зазначеного Міністерства.

Разом з цим, МОЗ доручено у шестимісячний строк з дати підписання акта приймання-передачі забезпечити відповідність Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головні розпорядники бюджетних коштів укладають договори про медичне обслуговування населення, в повному обсязі та здійснювати її фінансування через оплату медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення та укладення договорів з Національною службою здоров’я або забезпечити її фінансування за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами МОЗ.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 № 26 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2011 № 501, згідно із якими Київську міську клінічну офтальмологічну лікарню «Центр мікрохірургії ока» включено до переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету.

3) Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків та на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

4) У супровідних матеріалах до законопроекту відсутні фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо збільшення видатків державного бюджету на відповідну мету у запропонованих обсягах, а також можливості зменшення видатків на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, хоча відповідні вимоги визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Про це також зазначено у експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) (лист від 16.02.2021 р. № 16/03-2021/46195, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету).

5) На вимогу Комітету МОЗ додатково були надані відповідні фінансово-економічні розрахунки до зазначеного законопроекту.

За узагальнюючим висновком МОЗ (лист від 10.02.2021 № 10-01/4268/2-21, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) збільшення видатків за бюджетною програмою 2301110, що пропонується зазначеним законопроектом, відповідає розрахункам та пропозиціям, які були надані Міністерством при складанні бюджетного запиту на 2021 рік за вказаною бюджетною програмою /щодо зазначеного варто зауважити, що на час підготовки бюджетного запиту на 2021 рік були відсутні правові підстави для фінансового забезпечення Центру за рахунок коштів державного бюджету, оскільки рішення Уряду про передачу Центру у державну власність було прийнято у листопаді 2020 року/.

Так, обґрунтовуючи свою позицію, у матеріалах МОЗ зазначено про таке:

- При формуванні бюджетного запиту на 2021-2023 роки Міністерством у додатковому бюджетному запиті на 2021 рік за бюджетною програмою 2301110 було враховано додаткову потребу на фінансове забезпечення діяльності Центру у сумі 241 401,5 тис. грн (у тому числі видатки споживання у сумі 138 746 тис. грн, видатки розвитку – 102 655,5 тис. грн), проте, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» зазначені видатки не передбачені /при цьому, за наданими матеріалами касові видатки загального фонду бюджету міста Києва у 2018 році становили 46 068,92 тис. грн, у 2019 році – 51 229,43 тис. грн, у 2020 році – 17 839,1 тис. грн, а також за рахунок коштів, що надійшли як плата за надані послуги, та інших власних надходжень бюджетних установ (благодійні внески, гранти, дарунки) були проведені касові видатки спеціального фонду бюджету міста Києва у 2018 році на суму 8 804,01 тис. грн, у 2019 році – 11 773,1 тис. грн, у 2020 році – 21 801,7 тис. грн/.

З огляду на зазначене, варто зауважити, що законодавча пропозиція не містить показників щодо видатків спеціального фонду державного бюджету, а оскільки такі видатки мають конкретно визначене джерело їх проведення, то і надходжень спеціального фонду державного бюджету.

- Для реалізації мети діяльності Центру, як сучасного офтальмологічного державного закладу, надання доступної та високоспеціалізованої допомоги мешканцям України та іноземцям існує потреба у розширенні видів надання медичної допомоги, збільшенні її об’ємів за рахунок введення нових медичних підрозділів (дитячої травми, відділення малоінвазивної хірургії та інших).

- Для забезпечення постійного технічного супроводу високотехнологічного обладнання досвідченими фахівцями є необхідність у збільшенні штатної чисельності закладу, що потребує відповідного забезпечення видатками на заробітну плату.

- Існує потреба у проведенні поточних ремонтів приміщень Центру, які не проводились тривалий час, та оновленні матеріально-технічної бази для забезпечення дотримання спеціальних вимог, визначених для медичних закладів.

- У зв’язку з необхідністю обов’язкового проведення лабораторного обстеження працівників Центру на коронавірус SARS-CoV-2 збільшилась і потреба у видатках на оплату лабораторних послуг.

Слід зауважити, що законопроект потребуватиме внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень для забезпечення його оформлення відповідно до встановлених вимог, а саме необхідно:

- виключити у тексті законопроекту абзаци перші розділів І та ІІ, відповідно пункт 1 розділу ІІ вважати пунктом 2 законопроекту;

- назву законопроекту, викладену у тексті законопроекту, необхідно узгодити із назвою, викладеною у додатку до цього законопроекту, а саме викласти у такій редакції: «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока» /оскільки законодавча ініціатива містить лише пропозиції до додатка № 3 до закону про державний бюджет на 2021 рік/.

Аналогічні зауваження висловлено також у експертному висновку ГНЕУ;

- у додатку до законопроекту потребують уточнення підсумкові показники у колонці «Разом:» у рядках за кодами 2301000, 2301110, 2308000 та 2308060 відповідно до запропонованих змін /оскільки у законопроекті зазначені показники наведено без врахування запропонованих змін/.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 09.02.2021 № 07050-07-2/3893, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що обсяг коштів, який пропонується перерозподілити, є необґрунтованим, аргументуючи наступним:

- фінансово-економічні розрахунки, що надані МОЗ щодо обсягів видатків на забезпечення діяльності Центру на 2018 - 2021 роки, свідчать про значне їх зростання на 2021 рік у порівнянні з попередніми роками. Так, обсяг поточних видатків на забезпечення діяльності Центру на 2018 рік за загальним фондом становив 46,1 млн грн, на 2019 рік – 51,2 млн грн, у 2020 році обсяг видатків за загальним та спеціальним фондами разом становив 39,6 млн грн, тоді як на 2021 рік запропонована законодавчою пропозицією потреба становить 138,7 млн грн, тобто у 2,7 рази більше, ніж у 2019 році, та у 3,5 рази більше, ніж видатки на функціонування Центру в 2020 році за рахунок усіх джерел;

- у жовтні - грудні 2020 року Центр надавав медичні послуги за програмою медичних гарантій за договором з Національною службою здоров’я України, оплата за цей період становила 5,5 млн гривень.

Окрім цього, Мінфіном зауважено, що зменшення видатків за бюджетною програмою 2308060 може призвести до дефіциту коштів для виконання програми державних гарантій медичного обслуговування населення до кінця року.

Доречно нагадати, що під час розгляду у Верховній Раді України проекту державного бюджету на 2021 рік Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування та МОЗ наголошували на невиконанні положень абзацу другого частини п’ятої статті 4 Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», відповідно до яких на реалізацію програми медичних гарантій спрямовується обсяг коштів державного бюджету у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України /довідково: видатки державного та місцевих бюджетів на охорону здоров’я на 2021 рік заплановано у обсязі 194,7 млрд грн, що становить 4,3% прогнозованого обсягу ВВП на цей рік, а пунктом 4 прикінцевих положень закону про державний бюджет на 2021 рік встановлено, що норми абзацу другого частини п’ятої статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів/.

Поряд з цим, Мінфіном зауважується, що запропонована пропозиція не відповідає Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», яким запроваджено ефективний механізм фінансового забезпечення надання медичної допомоги через оплату наданих пацієнтам медичних послуг, натомість законопроектом передбачено повернення фінансового забезпечення Центру за механізмом бюджетного утримання без урахування кількості наданих пацієнтам медичних послуг.

Загалом, Мінфін вважає, що порушене у законопроекті за реєстр. № 4649 питання потребує виваженого рішення щодо визначення обсягу видатків на функціонування Центру з урахуванням заходів реформи фінансування системи охорони здоров’я відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Слід окремо відмітити, що Центр звернувся листом (від 03.02.2021 № 0089) до Комітету з проханням розглянути можливість врахування також потреби у видатках розвитку у сумі 102,7 млн грн, що дозволить забезпечити оновлення матеріально-технічної бази, придбати високотехнологічне офтальмологічне обладнання, провести капітальний ремонт приміщень Центру.

ГНЕУ загалом не заперечує можливості прийняття внесеного законопроекту, водночас зауважує, що оскільки за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, то вважається доцільним отримати відповідний експертний висновок Уряду.

На час розгляду законопроекту до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Забуранна Л.В., народний депутат України Зуб В.О., а також заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М., заступник Міністра фінансів України Єромоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М. у своїй співдоповіді висловила позицію МОЗ щодо підтримки внесеного законопроекту, зазначивши, зокрема, що фінансове забезпечення Центру дозволить здійснювати надання вузькопрофільної офтальмологічної допомоги громадянам, які зараз знаходяться в клініці, і приїжджають із регіонів.

Заступник Міністра фінансів Україн Єрмоличев Р.В., зазначивши, що поданий законопроект є збалансованим, не потребує додаткових бюджетних коштів, у той же час звернув увагу, по-перше на те, що обсяг видатків, визначений у законопроекті, майже у 2,5 рази більший, ніж видатки за 2019 рік (у 2020 році були суттєві проблеми з фінансовим забезпеченням цього закладу); по-друге, законодавча пропозиція не в повній мірі відповідає Закону України «Про фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Член Рахункової палати Невідомий В.І. зауважив про те, що необхідність у фінансовому забезпеченні Центру є, але запропоновано зберегти механізм утримання бюджетної установи, а не у відповідності до вимог Закону України «Про фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зазначила, що, враховуючи важливість порушеного у законопроекті питання і зважаючи на необхідність якнайшвидшого фінансового забезпечення Центру, пропонується підтримати таке рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету):

1) рекомендувати Верховній Раді України законопроект включити до порядку денного п’ятої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними редакційними та техніко-юридичними правками, пов’язаними з належним оформленням законопроекту;

2) рекомендувати Кабінету Міністрів доручити МОЗ здійснювати у 2021 році постійний моніторинг та контроль за використанням коштів державного бюджету Центром і про результати такої роботи щоквартально інформувати Комітет.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1) Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока за реєстр. № 4649 від 27.01.2021 р., поданий народними депутатами України Зубом В.О., Дубновим А.А. та іншими, включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з такими редакційними та техніко-юридичними пропозиціями:

- назву законопроекту у тексті законопроекту викласти у такій редакції: «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока»;

- у додатку до законопроекту уточнити підсумкові показники у колонці «Разом:» у рядках за кодами 2301000, 2301110, 2308000 та 2308060 відповідно до запропонованих змін.

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

2) Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству охорони здоров’я України забезпечити у 2021 році проведення постійного моніторингу та контролю за використанням коштів державного бюджету Київською міською клінічною офтальмологічною лікарнею «Центр мікрохірургії ока», дотримуючись вимог бюджетного та іншого законодавства, а також забезпечуючи раціональне, ефективне та цільове спрямування бюджетних коштів. Про результати такої роботи щоквартально інформувати Комітет з питань бюджету.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України