Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №79 від 3 березня 2021 року

 

 

 

15  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 31 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Забуранна Л.В., Лаба М.М., Пуртова А.А.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Криволап М.К., Новацька О.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Гливка А.О. – радник Міністра фінансів України;

Льозін А.С. – заступник Міністра культури та інформаційної політики України;

Карамушка Л.І. – радник Міністра культури та інформаційної політики України;

Дядюра І.Г. – заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі  та сільського господарства України;

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124-р).

3. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомоги по безробіттю (постанова КМУ від 01.03.2021 № 164) /додатково включено до порядку денного за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М./.

4. Різне.

Кадрове питання.

/При цьому, за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М. до порядку денного не включено питання, попередньо передбачене у проекті порядку денного, а саме про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока (реєстр.  4649), для його додаткового доопрацювання у Комітеті./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо гарантій адвокатської діяльності" (реєстр. № 4612 від 19.01.2021, народний депутат України Гунько А.Г. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо зазначення видів документів, копії яких надаються на адвокатський запит" (реєстр. № 4631 від 25.01.2021, народні депутати України Гривко С.Д., Халімон П.В.);

1.1.3. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" щодо спрощення доступу до нотаріальної діяльності (реєстр. № 4632 від 25.01.2021, народні депутати України Гривко С.Д., Халімон П.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" щодо порядку організації та проведення військового поховального ритуалу" (реєстр. № 4636 від 25.01.2021, народні депутати України Фріз І.В., Бондар М.Л., Геращенко І.В., Федина С.Р. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про страхування" щодо додаткового захисту прав споживачів страхових послуг та протидії дискримінації у сфері страхування" (реєстр. № 4630 від 22.01.2021, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та деяких законодавчих актів (щодо забезпечення споживачів (платників) інформацією з електронних розрахункових документів)" (реєстр. № 4616 від 21.01.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.7. Проект Закону України "Про поштовий зв’язок" (реєстр. № 4353 від 10.11.2020, народні депутати України Зуєв М.С., Кісєль Ю.Г., Тищенко М.М., Скічко О.О., Вацак Г.А. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про поштовий зв’язок" (реєстр. № 4353-1 від 25.11.2020, народні депутати України Величкович М.Р., Бондар М.Л.);

1.1.9. Проект Закону України "Про поштовий зв’язок" (реєстр. № 4353-2 від 26.11.2020, народні депутати України Заблоцький М.Б., Тістик Р.Я.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо захисту прав побутових споживачів природного газу" (реєстр. № 4639 від 25.01.2021, народні депутати України Кулініч О.І., Бабенко М.В., Петьовка В.В. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу" (реєстр. № 4662 від 28.01.2021, народний депутат України Радуцький М.Б. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"" (реєстр. № 4662-1 від 28.01.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з вимогами Конституції України" (реєстр. № 5070 від 15.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин" (реєстр. № 4670 від 28.01.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи" (реєстр. № 4578 від 11.01.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо правового забезпечення наявності іноземного громадянства (підданства) у громадян України" (реєстр. № 4640 від 25.01.2021, народний депутат України Дунда О.А. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо подовження повноважень Регулятора" (реєстр. № 4493 від 14.12.2020, народний депутат України Кучеренко О.Ю.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконаних постанов" (реєстр. № 5058 від 11.02.2021, народні депутати України Фролов П.В., Медяник В.А., Шахов С.В. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення" (реєстр. № 4040 від 03.09.2020, народний депутат України Володіна Д.А.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо використання державних символів України та символів іноземних держав органами місцевого самоврядування" (реєстр. № 5049 від 08.02.2021, народні депутати України Костюх А.В., Корнієнко О.С., Мінько С.А. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" щодо забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти" (реєстр. № 4604 від 16.01.2021, народні депутати України Неклюдов В.М., Штепа С.С. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (щодо окремих питань завершення 2020/2021 навчального року)" (реєстр. № 5014 від 04.02.2021, народні депутати України Білозір Л.М., Вацак Г.А. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування)" (реєстр. № 4661 від 27.01.2021, народний депутат України Крейденко В.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвідомчості справ, які стосуються виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки" (реєстр. № 5007 від 03.02.2021, народні депутати України Бобровська С.А., Клименко Ю.Л., Потураєв М.Р. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділуХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо додаткової підтримки платників податків та закладів охорони здоров’я у 2021 році» (реєстр. № 4571-1 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Южаніною Н.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити на 2021 рік термін дії деяких тимчасових норм Податкового кодексу України /запроваджених Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)/, згідно з якими:

включається до податкової знижки фізичної особи у повному обсязі сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування, тощо, які добровільно перераховані (передані) закладам охорони здоров’я, громадським об’єднанням та благодійним організаціям з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

встановлюються особливості оподаткування податком на прибуток підприємств операцій щодо перерахування (передачі)/отримання сум коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування, тощо, які добровільно перераховані (передані) закладам охорони здоров’я, громадським об’єднанням та благодійним організаціям з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

органи місцевого самоврядування мають право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, при цьому, на зазначені рішення не поширюються окремі норми Податкового кодексу України та деяких інших законів України (зокрема, «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про доступ до публічної інформації» і «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття дозволить підтримати у 2021 році платників податків та закладів охорони здоров’я в умовах карантинних заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів. Зокрема, вказано, що виходячи зі зведеної інформації Державної податкової служби України про суми податкових пільг, втрати бюджету у 2021 році з податку на прибуток підприємств можуть становити близько 80 млн грн. Водночас, зазначено, що реалізація положень законопроекту дозволить забезпечити додаткову підтримку закладів охорони здоров’я та знизити податкове навантаження на платників податків у період дії карантину, відтак Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо додаткової підтримки платників податків та закладів охорони здоров’я у 2021 році» (реєстр.
№ 4571-1 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Южаніною Н.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів у 2021 році від податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб, а також може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів у поточному році від єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо додаткової підтримки платників податків у 2021 році (реєстр. № 4571-2 від 20.01.2021), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В. та Кулінічем О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими передбачається:

встановити особливості оподаткування податком на додану вартість операцій щодо знищення/загибелі (внаслідок дії обставин непереборної сили), викрадення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин, зокрема, ненарахування податку на додану вартість щодо таких операцій;

продовжити на 2021 рік термін дії деяких тимчасових норм Податкового кодексу України /запроваджених Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)/, згідно з якими органи місцевого самоврядування мають право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, при цьому, на зазначені рішення не поширюються окремі норми Податкового кодексу України та деяких інших законів України (зокрема, «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про доступ до публічної інформації» і «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»);

встановити, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), особливості відпуску та отримання спирту етилового не застосовуються для виробників лікарських засобів, що здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового;

на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), заборонити проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття дозволить підтримати у 2021 році платників податків в умовах карантинних заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на показники бюджету. Зокрема, вказано, що положення законопроекту в частині віднесення викрадення до однієї з форс-мажорних обставин знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин платника податку на додану вартість призведе до можливого маніпулювання податковими зобов’язаннями з цього податку шляхом списання недобросовісними платниками залишків сільськогосподарської продукції, які надалі можуть бути реалізовані за готівку, і як наслідок, такі дії платників податку призведуть до зменшення надходжень податку на додану вартість до бюджету. Загалом згідно з висновком Мінфіну законопроект підтримується за умови врахування наданих зауважень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що його реалізація може призвести до зменшення надходжень бюджету від податку на додану вартвсть.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо додаткової підтримки платників податків у 2021 році (реєстр. № 4571-2 від 20.01.2021), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В. та Кулінічем О.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів у поточному році від єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом (реєстр. № 4583 від 13.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про міський електричний транспорт» та «Про автомобільний транспорт» серед іншого пропонується запровадити систему надання суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільними маршрутами, лініями, маршрутами міського електричного транспорту, а також систему отримання плати за такі послуги та фінансового відшкодування, що виплачується перевізникам суспільно важливих послуг. При цьому встановлюється, зокрема, таке:

суспільно важливі послуги з перевезення пасажирів міським електричним транспортом, організація яких забезпечується місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і які надаються на компенсаційній основі шляхом відшкодування понесених витрат;

види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням організатора перевезень, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Згідно з пояснювальною запискою фінансове відшкодування, що виплачується перевізникам суспільно важливих послуг, буде здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів відповідно до реалізації реформи міжбюджетних відносин у контексті децентралізації, яка дала позитивні результати. Однак, жодних розрахунків, що підтверджують такий висновок не надано, а також не взято до уваги норму частини третьої статті 142 Конституції України, згідно з якою витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

В експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень в частині надання суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів міським електричним та автомобільним транспортом може потребувати додаткових коштів з місцевих бюджетів.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом (реєстр. № 4583 від 13.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів (реєстр. № 4457-1 від 22.12.2020), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Тарасовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими передбачається, зокрема:

надати визначення поняттю «патронажні дивіденди» та встановити порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при їх виплаті;

віднести до неприбуткових організацій сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об’єднання, що діють без мети одержання прибутку;

встановити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств сільськогосподарських кооперативів і сільськогосподарських кооперативних об’єднань /в частині визначення фінансового результату до оподаткування за результатами здійснення операцій з членами таких кооперативів (об’єднань) та/або їхньої трудової участі та окремо з особами, які не є членами або асоційованими членами таких кооперативів (об’єднань)/;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб:

- суму доходу, отриманого фізичною особою від продажу власної сільськогосподарської продукції та/або патронажних дивідендів, виплачених сільськогосподарським кооперативом (об'єднанням), такій фізичній особі, яка сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року /у 2021 році – не більше 300 тис. грн/, при цьому, якщо дохід перевищує зазначену суму, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у сумі такого перевищення;

- кошти, що повертаються члену сільськогосподарського кооперативу (що діє без мети одержання прибутку), внаслідок попередньо надлишково сплаченої ним вартості наданих таким кооперативом послуг відповідно до їх фактичної вартості, та розмір (сума, вартість) загальної частки і поворотного цільового внеску, що повертаються члену сільськогосподарського кооперативу у разі припинення ним членства в такому кооперативі;

встановити, що при продажу сільськогосподарської продукції її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок та/або про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видаються у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, а у разі продажу сільськогосподарської продукції без надання податковому агенту довідки (довідок) такі доходи від продажу сільськогосподарської продукції підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про сільськогосподарську кооперацію» /щодо зобов’язання сільськогосподарських кооперативів, що здійснюють діяльність з метою одержання прибутку, вести окремий облік операцій з членами кооперативу та відповідних операцій з особами, які не є членами або асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу, а також в частині порядку визначення фінансового результату до оподаткування за окремими операціями/ та «Про державну підтримку сільського господарства України» /щодо уточнення визначення терміну «виробники сільськогосподарської продукції» та розширення умов надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції/.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект позитивно вплине на розвиток кооперації в Україні, стимулюватиме розвиток існуючих та утворення нових сільськогосподарських кооперативів, збільшення їх ринкової частки у виробництві та реалізації сільськогосподарської продукції, що у свою чергу сприятиме посиленню конкурентоздатності малих і середніх виробників та соціальному розвитку сільських територій загалом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету. Зокрема, вказано, що реалізація окремих положень законопроекту може спричинити ризик виникнення схем ухилення від оподаткування платників податку, які будуть вирощувати, відгодовувати, виловлювати, збирати, виготовлювати, виробляти, обробляти та/або переробляти сільськогосподарську продукцію задля одержання прибутку від її реалізації, тобто фактично будуть здійснювати підприємницьку діяльність без відповідної реєстрації та сплати податків (зокрема, податку на доходи фізичних осіб і військового збору). Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів (реєстр. № 4457-1 від 22.12.2020), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Тарасовим О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також у середньостроковій перспективі може призвести до збільшення доходів бюджетів щодо податків сільськогосподарських кооперативів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб витрат громадян на діагностику, тестування та лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вакционування та страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 4646 від 26.01.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що за результатами 2021 та 2022 років, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України, до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році у повному обсязі включаються витрати (як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення) на:

діагностику та тестування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19);

придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення, необхідних для лікування COVID-19;

вакционування для профілактики COVID-19;

сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на COVID-19.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не вимагатиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а компенсація частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб з місцевих бюджетів буде здійснюватися у 2022 році, фінансове забезпечення якого можливо передбачити за рахунок окремих бюджетних програм.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості платників податку, які за наслідками звітного податкового року реалізують право на податкову знижку із включенням фактично здійснених протягом звітного податкового року визначених законопроектом витрат, а також обсягів таких витрат. Загалом Мінфіном законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб витрат громадян на діагностику, тестування та лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вакционування та страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 4646 від 26.01.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе у 2022 і 2023 роках до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності (реєстр. № 3336 від 14.04.2020), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Дубинським О.А. та іншими.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з пояснювальною запискою у законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про адміністративні послуги», «Про архітектурну діяльність», «Про ліцензування видів господарської діяльності» планується створити законодавчу основу для продовження реформування та розвитку системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, запровадження кількох рівнів відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, передбачається, зокрема:

запровадження інституту реєстратора у сфері містобудівної діяльності із віднесенням реєстратора у сфері містобудівної діяльності і суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності до суб’єктів надання адміністративних послуг;

розширення переліку центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також утворення центрального органу виконавчої влади, який здійснює функцію технічного регулювання у сфері містобудування;

розширення переліку суб’єктів, уповноважених на реєстрацію та видачу документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, незалежними приватними спеціалізованими установами та експертами;

запровадження загальнодоступних реєстрів (переліків), що мають стати компонентами електронної системи: державного реєстру реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, реєстру страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності перед третіми особами, переліків суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності;

проведення професійної атестації реєстраторів у сфері містобудівної діяльності та зарахування до державного бюджету плати за її проведення, видачу та обмін кваліфікаційного сертифіката;

виключення діяльності у сфері будівельної діяльності з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню у зв’язку з запровадження інституту відповідальних виконавців суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Реалізація таких положень законопроекту за висновком Міністерства фінансів України може потребувати залучення бюджетних коштів та буде мати вплив на дохідну частину бюджетів, однак відсутність вихідних даних та фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини впливу на показники державного та місцевих бюджетів.
Поряд з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення розширено перелік суб’єктів державної реєстрації у сфері будівельної діяльності, до яких застосовуватимуться штрафні санкції за виявлені правопорушення, а у змінах до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема, пропонується:
– збільшити розмір штрафних санкцій із сорока до п’ятдесяти прожиткових  мінімумів для працездатних осіб за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством;
– встановити відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності експертних організацій та експертів, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності у вигляді накладання таких штрафних санкцій: 

за порушення допущене при вчиненні реєстраційних дій щодо об’єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

за порушення допущене при вчиненні реєстраційних дій щодо об’єкта, що за  класом наслідків (відповідальності) належать  до  об’єктів  з середніми наслідками (СС2) у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

за порушення допущене при вчиненні реєстраційних дій щодо об’єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з значними наслідками (СС3) у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тому виявлення зазначених порушень та застосування відповідних штрафних санкцій зумовить збільшення надходжень до державного і місцевих бюджетів.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці зазначається, що законопроект не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності (реєстр. № 3336 від 14.04.2020), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Дубинським О.А. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та зміни показників доходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 4618 від 21.01.2021), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується унормувати питання щодо обов’язку органів місцевого самоврядування за зверненням замовника будівництва прийняти у комунальну власність територіальної громади (або у спільну власність територіальних громад) об’єктів інженерної інфраструктури, у разі якщо необхідність будівництва таких об’єктів передбачалась технічними умовами, ухваливши відповідне рішення протягом 60 днів з дня звернення.

При цьому згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається про необхідність залучення додаткових коштів з місцевих бюджетів на утримання інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, які будуть прийняті у комунальну власність територіальної громади (або у спільну власність декількох територіальних громад). Водночас Мінфіном інформується, що таку думку щодо законопроекту висловлено також Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міністерством розвитку громад та територій.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що унеможливило надання міністерством фінансів вартісної оцінки величини впливу законопроекту на місцеві бюджети.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 4618 від 21.01.2021), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення належних соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на виконання рішення Конституційного Суду України» (реєстр. № 1117 (доопрац.) від 20.01.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація положень законопроекту, метою якого, зокрема, є відновлення прав осіб, які визнавались постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», а також встановлення нових пільг та гарантій таким постраждалим особам, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 і 3, та осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці;

скасування залежності надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від сукупного доходу сім’ї, а також обмеження розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4, зокрема щодо безоплатного придбання ліків, медичного та санаторно-курортного обслуговування, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, звільнення від плати за землю, зубопротезування із знижкою його вартості на 50%, відшкодування 50% вартості палива особам, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, передачі житла в приватну власність;

надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад; надання щорічної допомоги для оздоровлення; відповідні щомісячні виплати на дітей; санаторно-курортне оздоровлення вагітних жінок, які проживають на території радіоактивного забруднення;

здійснення виплати допомог і доплат, а також надання інших преференцій громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбачені законодавством.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових фінансових витрат у майбутньому. У зв’язку з цим Прикінцевими положеннями вказаного проекту закону Кабінету Міністрів України доручається протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», необхідних для реалізації цього Закону.

При цьому, з позиції авторів законопроекту, реалізація законопроекту забезпечуватиметься шляхом перегляду дохідної частини державного бюджету на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовим ресурсом. За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту лише в частині надання пільг та компенсацій громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватиме щорічно, в умовах 2021 року, додатково з державного бюджету понад 13,5 млрд гривень.

Поряд з цим, положення законопроекту призведе до втрат надходжень місцевих бюджетів (у зв’язку із звільненням від плати за землю).

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Мінфін.

Терміни набрання чинності, визначені у законопроекті, не відповідають частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення належних соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на виконання рішення Конституційного Суду України» (реєстр. № 1117 (доопрац.) від 20.01.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та призведе до втрат надходжень місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2021 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення» (реєстр. № 4584 від 13.01.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується:

- для осіб, віднесених до категорії 1, передбачити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах від 50 до 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від групи інвалідності (за чинною редакцією розмір відповідної додаткової пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України);

- для осіб, віднесених до категорій 2, 3, 4, передбачити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (за чинною редакцією розмір відповідної додаткової пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України);

- встановити щомісячну компенсацію у разі втрати годувальника, що призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України (за чинною редакцією розмір відповідної компенсації встановлюється Кабінетом Міністрів України);

- встановити особам з інвалідністю, яким установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованих із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, осіб з інвалідністю з дитинства, які досягли повноліття пенсії у розмірі не нижче від 6 до 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, залежно від групи інвалідності; а для інших осіб з інвалідністю, щодо яких установлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижче від 2 до 4 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, залежно від групи інвалідності.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

У пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що додаткові видатки для його реалізації становитимуть близько 500 млн грн. на місяць, а забезпечення реалізації закону передбачено шляхом надання доручення Кабінету Міністрів України подати проект закону про внесення змін до державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Мінфін.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

Разом з цим, Мінфін зауважує, що питання підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, зокрема громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинно вирішуватись комплексно з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Фонду, а також із забезпеченням своєчасного й у повному обсязі фінансування вже прийнятих рішень.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення» (реєстр. № 4584 від 13.01.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо приведення термінів закону у відповідність до термінів, які вживається у законодавстві про реабілітацію жертв репресій» (реєстр. № 4480 від 10.12.2020), внесений народними депутатами України Фединою С.Р та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (яким серед іншого передбачено підвищення призначених пенсій членам сімей репресованих осіб, яких було примусово переселено, на 25 процентів мінімальної пенсії за віком) пропонується замінити слова «членам їх сімей, яких було примусово переселено» словами «потерпілі від репресій».

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткового фінансового забезпечення за рахунок коштів Пенсійного Фонду України (далі – Фонд) у зв’язку із розширенням кола осіб, які матимуть право на підвищення пенсій, що призведе до збільшення дефіциту цього фонду, а оскільки відповідно до чинного законодавства він покривається за рахунок коштів державного бюджету то зумовить необхідність вишукати додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

Слід зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Мінфін.

Разом з цим, Мінфін зауважує, що зважаючи на наявність дефіциту бюджету Фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків, повинно здійснюватися комплексно з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Фонду, а також із забезпеченням своєчасного і у повному обсязі фінансування вже прийнятих рішень.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо приведення термінів закону у відповідність до термінів, які вживається у законодавстві про реабілітацію жертв репресій» (реєстр. № 4480 від 10.12.2020), матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 4555 від 29.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується з 01.01.2022 надати право на отримання державної пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю (чинною редакцією не передбачено для осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях отримали інвалідність, не перебуваючи на строковій службі).

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету у зв’язку із розширення кола осіб які матимуть право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

У пояснювальній записці до даного законопроекту, підготовленій Міністерством соціальної політики України, зазначається, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету в розмірі 526,5 млн грн на 2021 рік (для виплат у липні – грудні), а з урахуванням індексації пенсійних виплат у 2022 році сума додаткових видатків становитиме 1 158 млн грн на рік (10-відсоткова індексація), у 2023 році – відповідно 1 262 млн грн на рік (9-відсоткова індексація).

Крім того, у пояснювальній записці до даного законопроекту вказано, що Мінфін, двічі інформував, що не має можливості погодити проект акта, оскільки до нього не подано пропозицій щодо реальних джерел покриття додаткових видатків, у зв’язку з чим він не буде фінансово забезпечений.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Мінфін.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що питання підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, зокрема громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинно вирішуватись комплексно з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, а також із забезпеченням своєчасного й у повному обсязі фінансування вже прийнятих рішень.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 4555 від 29.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, починаючи з 2022 року, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності та спрощення доступу на ринки (реєстр. № 4219 від 15.10.2020), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Шуляк О.О та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом серед іншого передбачається:

уповноважити дозвільні органи формувати та вести реєстр документів дозвільного характеру та декларацій, при цьому порядок формування, ведення такого реєстру та перелік відомостей, що міститься в ньому, встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України;

відображати відомості з реєстру документів дозвільного характеру та декларацій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в обсягах та відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а відповідну передачу даних з одного реєстру до іншого здійснювати у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

скасувати необхідність отримання деяких документів дозвільного характеру, зокрема на:

- виготовлення документів страхового фонду, виробництво технічних засобів оброблення інформації і технологічного оснащення, що має відповідати вимогам технічного захисту інформації з обмеженим доступом;

- початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- проведення будь-яких діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням біологічних агентів, хімічної сировини, продукції та речовин з джерелами іонізуючого та неіонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин;

- зайняття народною медициною (цілительством);

- провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

скасувати ліцензування таких видів господарської діяльності: перероблення побутових відходів; захоронення побутових відходів.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту забезпечить:

- кодифікацію законодавства щодо доступу бізнесу на ринки;

- можливість видачі е-дозволів;

- подальшу дерегуляцію у сфері господарської діяльності, покращення державного регулювання господарських відносин, наближення національного законодавства до стандартів ЄС;

- поширення принципу вільного доступу до ринків (запровадження рамкових норм декларування бізнесу);

- зменшення адміністративного навантаження на бізнес шляхом скасування 4 дозволів, 2 ліцензій, а також переведення 2 видів господарської діяльності на заявницький принцип її здійснення;

- усунення і мінімізацію підстав для корупції у системі дозвільних органів за рахунок скорочення обсягів їх втручання у господарські відносини;

- збільшення кількості суб’єктів господарювання внаслідок забезпечення прозорих та чітких правил видачі документів дозвільного характеру, надання адміністративних послуг;

- спрощення умов ведення господарської діяльності для бізнесу;

- покращення державного регулювання господарських відносин.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати видатків державного бюджету на створення та функціонування реєстру документів дозвільного характеру та декларацій, який на даний час не передбачено, а вартісну величину впливу на показники бюджетів визначити неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків, у тому числі базових показників впливу на державний бюджет.

Поряд з тим, передбачене законопроектом скасування окремих дозволів та ліцензій може мати наслідком зменшення доходів бюджету від плати за видачу дозволів та ліцензій.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (через три місяці з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності та спрощення доступу на ринки (реєстр. № 4219 від 15.10.2020), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Шуляк О.О та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від плати за видачу дозволів та ліцензій, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію відповідних положень законопроекту, зокрема, на створення дозвільними органами реєстру документів дозвільного характеру та декларацій, його формування та ведення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання працевлаштування громадян пенсійного віку (реєстр. № 4688 від 01.02.2021), поданий народним депутатом України Рєпіною Е.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити знижений розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію за віком, – 9,573% бази нарахування єдиного внеску (чинний розмір єдиного внеску – 22%).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація матиме позитивний вплив на забезпечення прав та інтересів людини, а також створить матеріальний стимул для роботодавців при прийнятті на роботу осіб пенсійного віку і збереження працевлаштування таких осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень призведе до втрат бюджетів Пенсійного фонду України (далі – Фонд) та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування щонайменше у розмірі 1,3 млрд грн на місяць та потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на покриття дефіциту бюджетів на соціальні виплати.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Фонду для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються значні обсяги видатків для надання трансферів Фонду (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2021 рік – 195,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Фонду за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.01.2021 р. – 62,1 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання працевлаштування громадян пенсійного віку (реєстр. № 4688 від 01.02.2021), поданий народним депутатом України Рєпіною Е.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо  підвищення мінімальної вартості товару, на яку не розповсюджуються митні платежі для забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадянам України (реєстр. № 4345 від 09.11.2020), поданий народними депутатами України Чорним В.І., Ларіним С.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити верхню межу вартості товару (товарів), ввезених на митну територію України, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість:

з 100 євро до 300 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;

з 150 євро до 400 євро у несупроводжуваному багажі;

з 150 євро до 400 євро на адресу одного одержувача - юридичної особи або фізичної особи - підприємця, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є зменшення податкового навантаження на одержувачів у міжнародних експрес-відправленнях фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб під час ввезення на митну територію України товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість, а орієнтовні прогнозовані втрати державного бюджету у разі зменшення безподаткового пересилання міжнародних поштових та експрес-відправлень до України з-за кордону лише на 50 євро можуть становити від 50 млн грн щорічно.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення мінімальної вартості товару, на яку не розповсюджуються митні платежі для забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадянам України (реєстр. № 4345 від 09.11.2020), поданий народними депутатами України Чорним В.І., Ларіним С.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель (реєстр. № 4281 від 29.10.2020), внесений народним депутатом України Остапенком А.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади надання і використання земельних ділянок у зонах з особливим режимом використання земель (далі – зони), умови дотримання відповідного правового режиму використання земель, які встановлюється окремо для кожного військового об’єкта.

Зокрема, положеннями законопроекту передбачається здійснення таких заходів: визначення таких зон у документації із землеустрою, встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельної ділянки в межах цих зон, здійснення державного, самоврядового, громадського контролю за дотриманням правого режиму в зонах, притягнення винних осіб до адміністративної, цивільно-правової, кримінальної відповідальності за порушення законодавства України про правовий режим зон особливого режиму використання земель, що не звільняє винних осіб від відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до положень законопроекту:

- зони особливого режиму використання земель військових об’єктів визначатимуться у відповідній містобудівній документації та документації із землеустрою під час формування земельної ділянки та у проекті землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів та передбачається внесення змін у разі сформованої земельної ділянки;

- власникам і користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження, видаватиметься витяг із Державного земельного кадастру, складовою частиною якого є кадастровий план із нанесеними межами таких зон, а також письмовий перелік обмежень, передбачених цим Законом;

- надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність і користування для потреб військових об’єктів здійснюватиметься за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та їх використання за договором із власником чи користувачем земельної ділянки шляхом встановлення постійних (в межах забороненої зони, для розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються функціонування військових об’єктів) або строкових (для розміщення інформаційних щитів, попереджувальних знаків, проходу, проїзду, а також перевезення через земельну ділянку будівельних та інших матеріалів для функціонування військових об’єктів) земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Межі земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, наноситимуться на кадастровий план земельної ділянки і за необхідності переноситимуться в натуру (на місцевість) та закріплюються відповідними межовими знаками. Право земельного сервітуту виникатиме після його державної реєстрації;

- власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, матиме право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення та відшкодування втрат, завданих обмеженням прав власників землі, користувачів та орендарів за умови погіршення якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю військового об’єкту в межах земельної ділянки передбаченої сервітутом. У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки та вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків.

Слід зазначити, що положеннями законопроекту пропонується фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державну реєстрацію здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, згідно із статтею 67 Закону України «Про землеустрій», фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. З урахуванням зазначеного, Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) в експертному висновку пропонується у пункті 15 статті 7 проекту закону після слів «місцевих бюджетів» доповнити словами «коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом».

Крім того, в експертному висновку Мінфіну зазначено, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на встановлення попереджувальних знаків щодо меж заборонених зон, визначення зон особливого режиму використання земель у документації із землеустрою, відшкодування власникам і користувачам земельних ділянок збитків, заподіяних внаслідок встановлення обмежень на використання земельних ділянок у межах зон особливого режиму використання земель або викупу земельних ділянок.

Відповідно до пояснювальної записки, реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, потребуватиме додаткових витрат на 2022 - 2024 роки загалом, у сумі 53,9 млн гривень і, зокрема, у 2022 р. – 8,6 млн грн, у 2023 р. – 20 млн грн, у 2024 р. – 25,3 млн грн (на встановлення попереджувальних знаків щодо меж забороненої зони у сумі 0,8 млн грн, визначення зон особливого режиму використання земель у документації із землеустрою – 7,8 млн грн, відшкодування збитків власникам і користувачам земельних ділянок внаслідок встановлення обмежень на використання земельних ділянок у межах зон особливого режиму використання земель – 45,3 млн грн) та визначення джерел їх покриття.

При цьому, Мінфіном зауважено, що автором у розрахунках не враховано можливі додаткові витрати державного бюджету на викуп земельних ділянок у власників і користувачів, у разі неможливості використання земельних ділянок. Водночас, Мінфіном зазначено, що у бюджеті на 2021 рік кошти на реалізацію цього законопроекту не передбачені та зауважило, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням вищезазначених зауважень.

Слід зауважити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Враховуючи зазначене, Мінфіном запропоновано положення пункту 1 Прикінцевих положень законопроекту щодо набрання чинності законом з моменту його ухвалення узгодити з вимогами статті 27 Бюджетного кодексу України, встановивши термін набрання чинності законом з 1 січня 2022 року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель (реєстр. № 4281 від 29.10.2020), внесений народним депутатом України Остапенком А.Д., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законодавчих актів України щодо мотивування судових рішень (реєстр. № 4637 від 25.11.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано зміни щодо процедури вирішення господарських, цивільних і адміністративних спорів судами України. При цьому, змінами до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу України розширюється можливість застосування письмового опитування учасників справи.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття та набрання чинності не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів.

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки здійснення поштових відправлень, пов’язаних з наданням письмових відповідей суб’єктами владних повноважень, у разі коли вони є учасниками судових процесів, може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законодавчих актів України щодо мотивування судових рішень (реєстр. № 4637 від 25.11.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (щодо полювання в межах господарської зони національного природного парку) (реєстр. № 4422 від 25.11.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з якими дозволяється полювання у межах господарської зони національних природних парків, яке на сьогодні заборонено.

Прийняття законопроекту, на думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, зокрема, дозволить забезпечити потреби населення щодо здійснення полювання, як різновиду традиційного спортивного відпочинку, а реалізація положень законопроекту не потребує додаткових бюджетних витрат.

З огляду на суть законодавчих пропозицій та відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету для усунення збитків, нанесених природно-заповідному фонду внаслідок полювання в господарській зоні національних природних парків, при цьому джерел покриття додаткових видатків не визначено.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За узагальнюючим висновком Міністерство фінансів України не підтримує зазначений законопроект.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (щодо полювання в межах господарської зони національного природного парку) (реєстр. № 4422 від 25.11.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В., має вплив на показники бюджету (може збільшити витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо підтримки розведення великої рогатої худоби, вівчарства та інших галузей тваринництва)» (реєстр. № 4450 від 03.12.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Суб’єктом законодавчої ініціативи шляхом доповнення пункту 10 статті 15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» новим абзацом пропонується уповноважити Кабінет Міністрів України щорічно встановлювати рівень витрат на утримання однієї голови об’єкта бюджетних дотацій кожного виду (худоби великої рогатої молочної; худоби великої рогатої м’ясної; молодняка великої рогатої худоби різного віку; коней; овець; свиней; кіз; бджолиних сімей), при цьому, дані витрати повинні враховуватись при визначенні розміру дотацій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на одну голову об’єкта дотації, що перебуває у власності суб’єкта дотації станом на початок бюджетного року, а мінімальний розмір такої дотації має складати не менше половини рівня витрат на утримання однієї голови об’єкта дотацій по кожному виду.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Однак, слід зазначити, що Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме суттєвого збільшення видатків державного бюджету на надання спеціальної бюджетної дотації на голову великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз та бджолиних сімей, що утримуються та розводяться фізичними та юридичними особами на рівні не менше половини витрат на утримання однієї голови об’єкта дотацій по кожному виду.

За інформацією, наведеною у експертному висновку Мінфіну, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) здійснено орієнтовні розрахунки можливого впливу законопроекту на показники державного бюджету. Відтак, станом на 01.11.2020 за даними Держкомстату в усіх категоріях господарств чисельність великої рогатої худоби становила 3 257,8 тис. гол., свиней – 6 186,5 тис. гол., овець та кіз – 1 316,4 тис. гол., птиці – 233 123,8 тис. голів /у тому числі в підприємствах чисельність поголів’я становила: великої рогатої худоби – 1 008 тис. гол., свиней – 3 620,4 тис. гол., овець та кіз – 153,5 тис. гол., птиці – 123 206,9 тис. голів/.

При цьому, розрахунково Мінекономіки встановлено, що у 2019 році виробнича собівартість однієї вирощеної сільськогосподарської тварини у підприємствах становила для: великої рогатої худоби – 20 041,88 грн, свиней  3 070,2 грн, овець та кіз – 2 688,27 грн, птиці – 45,18 гривень.

Таким чином, враховуючи норми законопроекту та наявне станом на 01.11.2020 поголів’я худоби та птиці лише у сільськогосподарських підприємствах, розрахований Мінекономіки орієнтовний обсяг державної підтримки великої рогатої худоби, вівчарства та інших галузей тваринництва становитиме понад 18,6 млрд грн, що значно перевищує реальні обсяги видатків державного бюджету на підтримку галузі тваринництва у поточному та минулі роки.

Доцільно зазначити, що при затвердженні державного бюджету на 2021 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 1201150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» визначено у обсязі 4,5 млрд гривень. Проте, враховуючи те, що на момент підготовки висновку (бюджетної експертизи) паспорт бюджетної програми 1201150 Мінекономіки не було навіть подано до Мінфіну для розгляду і погодження /інформація з листа Мінфіну від 25.02.2021 № 04140-03-2/6074 щодо паспортів бюджетних програм/, то відсутня можливість визначення обсягу бюджетних коштів, що передбачено спрямувати безпосередньо на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Відтак, беручи до уваги усе вищезазначене, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, не підтримує цей законопроект.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо підтримки розведення великої рогатої худоби, вівчарства та інших галузей тваринництва)» (реєстр. № 4450 від 03.12.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до суттєвого збільшення видатків державного бюджету на надання державної підтримки розвитку тваринництва). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення мовних прав корінних народів, національних меншин України у сфері освіти (реєстр. № 4648 від 26.01.2021), внесений народним депутатом України Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Медведчуком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Згідно із законопроектом пропонується встановити, що особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується та забезпечується право на навчання в державних, комунальних та корпоративних  закладах освіти для здобуття дошкільної та загальної середньої освіти мовами корінних народів або національних меншин, що реалізується шляхом створення окремих класів (груп), вивчення жестової мови відповідного корінного народу чи національної меншини України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, слід відмітити, що для викладання навчальних дисциплін мовами національних меншин (корінних народів) у закладах дошкільної та загальної середньої освіти належить забезпечити насамперед, видання підручників, методичної літератури та інших методологічних матеріалів відповідними мовами, збільшення чисельності педагогічних працівників відповідного фаху (включаючи викладачів жестової мови). Фінансове забезпечення таких заходів з огляду на вимоги підпункту «а» пункту 7 частини першої статті 87, підпунктів «а» і «б» пункту 2 частини першої статті 89, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 90 та частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України має здійснюватися з державного та місцевих бюджетів, що зумовить необхідність збільшення видатків з відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів на забезпечення освітнього процесу, зауважує, що відсутність вихідних даних (щодо кількості дітей та учнів, які навчаються мовами відповідного корінного народу, національної меншини, кількості годин їх навчання, а також кількості необхідних підручників та посібників для навчання таких дітей) унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про таке також відмічено в експертному висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення мовних прав корінних народів, національних меншин України у сфері освіти (реєстр. № 4648 від 26.01.2021), внесений народним депутатом України Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Медведчуком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо доступності повної загальної середньої освіти)» (реєстр. № 4665 від 28.01.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті серед іншого пропонується надати право виключно міським, селищним, сільським радам бути засновниками комунальних ліцеїв (чинна норма – обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч), не обмежувати започаткування діяльності таких ліцеїв кількістю 10 класів (чинна норма – не менше чотирьох 10 класів).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) в експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного (освітня субвенція) та місцевих бюджетів на утримання комунальних ліцеїв з низькою наповнюваністю класів, додаткової чисельності педагогічних працівників. Однак, визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливлене відсутністю вихідних даних, зокрема щодо кількості здобувачів освіти і педагогічних та інших працівників у комунальних ліцеях, а також кількості необхідних підручників та посібників для навчання дітей. Водночас Мінфін звертає увагу на таке:

- відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» для провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів, наповнюваність учнів у класах профільної середньої освіти має становити не більше 30 учнів;

- у 2019/2020 навчальному році в Україні функціонував 121 ліцей з фактичною наповнюваністю до 15 учнів. Як показує практика, витрати на одного учня у закладах освіти з низькою наповнюваністю класів перевищують у 2 - 3 рази середні видатки по країні.

Відтак, з огляду на вимоги підпункту «а» пункту 7 частини першої статті 87, підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 89, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 90 та частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими видатки на загальну середню освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення видатків таких бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо доступності повної загальної середньої освіти)» (реєстр. № 4665 від 28.01.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційного права громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти (реєстр. № 4682 від 29.01.2021), внесений народними депутатами України Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Медведчуком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», зокрема пропонується:

надати право міським, селищним, сільським радам бути засновниками комунальних ліцеїв (чинна норма – міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч), визначивши для започаткування та провадження освітньої діяльності такого ліцею показник не менше двох 10 класів;

забезпечувати в опорних закладах освіти здобуття повної загальної середньої освіти (чинна норма – здобуття початкової та базової середньої освіти).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) в експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного (освітня субвенція) та місцевих бюджетів на утримання комунальних ліцеїв з низькою наповнюваністю класів, додаткової чисельності педагогічних працівників. Однак, визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливлене відсутністю вихідних даних, зокрема щодо кількості здобувачів освіти і педагогічних та інших працівників у комунальних ліцеях, а також кількості необхідних підручників та посібників для навчання дітей. Водночас Мінфін звертає увагу на таке:

- відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту»  для провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів, наповнюваність учнів у класах профільної середньої освіти має становити не більше 30 учнів;

- у 2019/2020 навчальному році в Україні функціонував 121 ліцей з фактичною наповнюваністю до 15 учнів. Як показує практика, витрати на одного учня у закладах освіти з низькою наповнюваністю класів перевищують у 2 - 3 рази середні видатки по країні.

Відтак, з огляду на вимоги підпункту «а» пункту 7 частини першої статті 87, підпункту «б» пункту 2 частини першої статті89, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 90 та частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими видатки на загальну середню освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення видатків таких бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про таке також зазначається у експертному висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційного права громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти (реєстр. № 4682 від 29.01.2021), внесений народними депутатами України Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Медведчуком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки (реєстр. № 4444 від 02.12.2020), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Люботою Д.В., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці, розроблено з метою врегулювання питань передачі у власність власникам квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди, які перебувають у спільній власності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Для реалізації такої мети пропонуються зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з якими серед іншого встановлюється, що:

земельні ділянки та прибудинкові території, які перебувають у користуванні та обслуговуванні об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди, які перебувають у спільній сумісній власності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, передаються з відповідною землевпорядною документацією у власність співвласникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності в порядку встановленому статтею 116-1 цього Кодексу з внесенням інформації про неї до Державного земельного кадастру (згідно з чинною редакцією – у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України);

право спільної сумісної власності власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, виникає з моменту набуття такою земельною ділянкою статусу земельної ділянки багатоквартирного будинку та не потребує державної реєстрації;

проект землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок обов’язково погоджується з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та не підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) з приводу прийняття зазначених положень законопроекту звертає увагу на таке:

згідно із статтею 39 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та Порядку справляння плати за надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835, за обов’язкову, добровільну державну експертизу землевпорядної документації справляється плата в розмірі 3 відсотків кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, але не може бути менше 20 гривень. Оскільки плата за надання таких адміністративних послуг відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) зараховується до загального фонду державного бюджету, запропоновані зміни можуть призвести до зменшення надходжень державного бюджету (за даними Держгеокадастру надходження до державного бюджету за 2019 рік від обов’язкової, добровільної державної експертизи землевпорядної документації, а також вибіркової державної експертизи землевпорядної документації становили 7 730,21 тис. гривень);

положення про відсутність необхідності державної реєстрації права спільної сумісної власності набуття земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, не узгоджується із статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої право власності на нерухоме майно, в тому числі на земельні ділянки, підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Враховуючи норми чинного законодавства, що визначають загальні засади набуття права на землю, в тому числі державну реєстрацію земельних ділянок та подальшу реєстрацію речових прав на них, реалізація законопроекту не потребуватиме видатків з державного і місцевих бюджетів та може призвести до недонадходжень до державного бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники державного бюджету, про що зазначено в експертному висновку Мінфіну до законопроекту.

З огляду на зазначене в недотримання вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для збалансування бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земельних ділянок на яких розташовані багатоквартирні будинки (реєстр. № 4444 від 02.12.2020), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Люботою Д.В., Лабою М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення його надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгових умов ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 4172 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Юрашем С.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

звільнити від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком, військовим збором, збором на обов'язкове державне пенсійне страхування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів особистого користування, середня вартість яких (одного такого засобу) становить до 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний рік, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (з повною масою не більше 3,5 т) згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, один раз на 5 років – особами з інвалідністю або членами сім’ї особи з інвалідністю, законними представниками недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, яким встановлено:

- першу та другу групу інвалідності безтерміново;

- третю групу інвалідності безтерміново та які мають право на отримання автомобіля безоплатно або на пільгових умовах відповідно до статті 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» і знаходяться на обліку для забезпечення автомобілем, особами, що мають відповідний встановлений законами статус;

звільнити від оподаткування транспортним податком транспортні засоби:

- спеціального та спеціалізованого призначення, у тому числі швидкої медичної допомоги, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів;
- що входять до складу Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, підрозділів цивільного захисту населення, служб безпеки на транспорті, які утримуються за рахунок бюджету; 
- будинків маляти, будинків-інтернатів та санаторіїв для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю та їх відділень, дитячих будинків-інтернатів та їх відділень, шкіл-інтернатів (у тому числі спеціальних, санаторних або для сиріт), дитячих будинків сімейного типу, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних центрів, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів обліку і закладів соціального захисту для бездомних осіб, центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, шкіл соціальної реабілітації, притулків для неповнолітніх, приймальників-розподільників системи Міністерства внутрішніх справ України для розподілу благодійної допомоги між особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку та перебувають у цих закладах, що утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів; 
- які належать особам з інвалідністю або членами сім’ї осіб з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, яким встановлено першу та другу групу інвалідності (безтермінову);
- які належать особами, що мають відповідний встановлений законами статус;
- державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів;
- громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх спілок, підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств, а також санаторно-курортних та оздоровчих закладів громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційних установ громадських об’єднань осіб з інвалідністю;

звільнити від оподаткування акцизним податком, податком на додану вартість, транспортним податком, військовим збором, збором на обов’язкове державне пенсійне страхування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів особистого користування, вироблених до 1 січня 1992 року, а середня вартість яких (одного такого засобу) становить до 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний рік, що були у використанні, що класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (з повною масою не більше 3,5 т) згідно з УКТ ЗЕД, що ввезені на митну територію України до 1 вересня 2020 року у митних режимах тимчасового ввезення та транзиту і не були оформлені для вільного обігу, у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту позитивно вплине на розвиток автомобільного ринку та дасть змогу громадянам, як легалізувати вже куплені автомобілі іноземної реєстрації, так і придбати їх (особливо соціальним категоріям громадян, які в першу чергу потребують доступного індивідуального автомобільного транспорту: інвалідам, сім’ям із дітьми-інвалідами, багатодітним родинам та будинкам сімейного типу, селянам, воїнам АТО та іншим).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту спричинить додаткові витрати на адміністрування податків, призведе до створення схем ухилення від сплати податків при ввезенні транспортних засобів та до недонадходження до бюджету сум податків та зборів, які мають бути сплачені при ввезенні зазначеними в законопроекті особами транспортних засобів на митну територію України, а здійснити розрахунки ймовірних втрат бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю інформації щодо обсягів транспортних засобів, які будуть ввезенні на митну територію України. При цьому Мінфін зауважує, що запровадження звільнення від оподаткування автомобілів на іноземній реєстрації порушує принцип рівності податкового законодавства та ставить в нерівні умови тих осіб, які сплатили податки і тих, які їх не будуть сплачувати, а непослідовність податкової політики стимулює платників не сплачувати податки.

Необхідно відмітити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України 100% акцизного податку з транспортних засобів зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

Крім того, згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є транспортний податок), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з наступного дня його опублікування, але не раніше набрання чинності Законом України «Про внесення змін Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України») не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгових умов ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 4172 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Юрашем С.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від податку на додану вартість, військового збору, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку і відповідно недоотримання коштів для здійснення витрат державного дорожнього фонду, а також призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 46 Закону України «Про фахову передвищу освіту» (щодо імплементації норм Конституції України, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та рекомендацій Венеційської комісії) (реєстр. № 4628 від 22.01.2021), внесений народним депутатом України Волошиним О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Згідно із законопроектом пропонується встановити таке:

- особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується та забезпечується право на навчання в державних і комунальних закладах фахової передвищої освіти мовами корінних народів або національних меншин та можливість вивчення офіційних мов Організації Об’єднаних Націй;

- заклад фахової передвищої освіти має право прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів мовою корінного народу або національної меншини України, однією з офіційних мов Організації Об’єднаних Націй, однією з офіційних мов Європейського Союзу за умови, що усі здобувачі фахової передвищої освіти володіють цією мовою, а якщо є письмове звернення від одного чи більше студентів, заклад забезпечує переклад державною мовою.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів.

Водночас, слід відмітити, що для викладання навчальних дисциплін мовами національних меншин (корінних народів), мовами Організації Об’єднаних Націй чи Європейського Союзу у закладах фахової передвищої освіти належить забезпечити насамперед, видання підручників, методичної літератури та інших методологічних матеріалів відповідними мовами, збільшення чисельності педагогічних працівників відповідного фаху (включаючи тих, що здійснюватимуть переклад). Фінансове забезпечення таких заходів з огляду на вимоги підпункту «в» пункту 7 частини першої статті 87, підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 89 та
підпункту «б-1» пункту 2 частини першої статті 90, частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) має здійснюватися з державного та місцевих бюджетів, що зумовить необхідність збільшення видатків з відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів на забезпечення освітнього процесу, зауважує, що відсутність вихідних даних (щодо кількості здобувачів фахової передвищої освіти, які будуть здобувати освіту мовами національних меншин (корінних народів), кількості годин їх навчання, а також кількості необхідних підручників та посібників для навчання, кількості викладачів) унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 46 Закону України «Про фахову передвищу освіту» (щодо імплементації норм Конституції України, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та рекомендацій Венеційської комісії)  (реєстр. № 4628 від 22.01.2021), внесений народним депутатом України Волошиним О.А., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань діяльності ліцеїв та забезпечення доступності повної загальної середньої освіти (реєстр. № 4629 від 22.01.2021), внесений народними депутатами України Білозір Л.М., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» пропонується:

надати право міським, селищним, сільським радам бути засновниками комунальних ліцеїв (чинна норма – міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч) визначивши для започаткування та провадження освітньої діяльності такого ліцею показник не менше двох 10 класів;

забезпечувати в опорних закладах освіти здобуття повної загальної середньої освіти (чинна норма – здобуття початкової та базової середньої освіти).

Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного (освітня субвенція) та місцевих бюджетів на утримання комунальних ліцеїв з низькою наповнюваністю класів, додаткової чисельності педагогічних працівників, водночас звертаючи увагу на таке:

- відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» для провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів, наповнюваність учнів у класах профільної середньої освіти має становити не більше 30 учнів;

- у 2019/2020 навчальному році в Україні функціонував 121 ліцей з фактичною наповнюваністю до 15 учнів. Як показує практика, витрати на одного учня у закладах освіти з низькою наповнюваністю класів перевищують у 2 - 3 рази середні видатки по країні.

Відтак, з огляду на вимоги підпункту «а» пункту 7 частини першої статті 87, підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 89, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 90 та частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими видатки на загальну середню освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення видатків таких бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не призведе до зміни показників Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань діяльності ліцеїв та забезпечення доступності повної загальної середньої освіти (реєстр. № 4629 від 22.01.2021), внесений народними депутатами України Білозір Л.М., Мазурашу Г.Г. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти (реєстр. № 4629-1 від 09.02.2021), внесений народними депутатами України Колебошиним С.В., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті, метою прийняття якого згідно з пояснювальною запискою є вдосконалення окремих положень законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» стосовно трансформації мережі закладів загальної середньої освіти, спрямованої на реалізацію реформи «Нова українська школа», серед іншого пропонується:

1) передбачити функціонування спеціально уповноваженої державою установи, метою створення якої визначено забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти особою, яка перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я.

Слід зазначити, що відповідно до статі 8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» здобуття повної загальної середньої освіти в закладі охорони здоров’я забезпечують заклади загальної середньої освіти, їх філії, за якими засновниками закріплено заклади охорони здоров’я, або інші заклади освіти, їхні філії, зокрема на території закладу охорони здоров’я (за вибором батьків дитини або особи, яка досягла повноліття) шляхом створення додаткових класів, визначення форми здобуття освіти, затвердження індивідуального плану чи визначення іншого найбільш сприятливого для дитини способу здобуття освіти з використанням приміщень, обладнання, іншої матеріально-технічної бази відповідного закладу охорони здоров’я.

Тому спеціально уповноважена державою установа є додатковою ланкою у такому переліку закладів, хоча за висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України з тексту законопроекту не зрозуміло, який правовий статус такої установи та його елементи.

Очевидно, що заснування нової державної установи та забезпечення її функціонування потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету;

2) надати право Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, селищним, сільським радам до 1 вересня 2027 р. утворювати комунальні ліцеї та без дотримання вимоги щодо започаткування їх роботи за наявності не менше чотирьох 10 класів (згідно з чинною нормою – Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські (міст з населенням більше 50 тисяч) ради при функціонуванні не менше чотирьох 10 класів).

Починаючи з 1 вересня 2027 року рішення про утворення комунальних ліцеїв будуть приймати Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради та представницькі органи інших територіальних громад, які спроможні забезпечити функціонування ліцею відповідно до вимог законодавства (за умови функціонування не менше чотирьох класів протягом 10 року навчання, не менше чотирьох класів протягом 11 року навчання, не менше чотирьох класів протягом 12 року навчання, що впроваджуватиметься поетапно до 1 вересня 2029року).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) з приводу такої ініціативи зауважує:

надання права органам місцевого самоврядування (малочисельним містам, сільським та селищним радам) засновувати ліцеї та відтермінування до 2027 - 2029 років норми щодо функціонування у комунальних ліцеях не менше чотирьох 10,11,12 класів призведе до сповільнення процесу реформування та трансформації освітньої мережі, неефективного витрачання коштів державного бюджету (освітньої субвенції) і місцевих бюджетів та потребуватиме вишукання додаткових ресурсів на утримання класів з низькою наповнюваністю учнів, на виплату заробітної плати додатковій чисельності педагогічних працівників та інших працівників, на адміністративно-господарські послуги на утримання майна закладів тощо;

у 2019/2020 навчальному році в Україні функціонував 121 ліцей з фактичною наповнюваністю класів до 15 учнів. Як показує практика, витрати на одного учня у закладах освіти з низькою наповнюваністю класів перевищують удвічі - втричі середні видатки по країні.

3) забезпечити здобуття в опорних закладах освіти профільної загальної середньої освіти /згідно з чинною нормою – здобуття початкової та базової середньої освіти/.

За висновком Мінфіну запропоноване не відповідає чинному законодавству, оскільки в рамках реформування і модернізації освітньої системи опорні заклади створені для здобуття виключно початкової та базової середньої освіти;

4) продовжити у 2021 - 2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», у тому числі з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти в рамках дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2021 рік» передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 1 421,3 млн грн.

Мінфін з огляду на запропоноване положення звертає увагу, що виконання затвердженої Кабінетом Міністрів України Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» забезпечується протягом 2017 - 2029 років трьома етапами. Тому, надання відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам має здійснюватися в рамках періоду дії такої Концепції.

Загалом, Мінфін у експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не призведе до зміни показників Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти (реєстр. № 4629-1 від 09.02.2021), внесений народними депутатами України Колебошиним С.В., Бабаком С.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні (реєстр. № 4298 від 30.10.2020), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Люботою Д.В., Тістиком Р.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті, метою прийняття якого згідно з пояснювальною запискою є створення правових основ для діяльності реорганізованих районних державних адміністрацій та обласних державних адміністрацій відповідно до сучасних суспільно-політичних та фінансово-економічних реалій, а також відновлення функціонування системи із забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні, пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про місцеві державні адміністрації» та внести окремі зміни до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеве самоврядування в Україні» і до Кодексу адміністративного судочинства України.

У законопроекті серед іншого пропонується унормовувати питання діяльності місцевих державних адміністрацій в частині визначення повноважень і встановлення завдань щодо забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування та виконання окремих повноважень органів місцевого самоврядування, складу та структури місцевих державних адміністрацій організації і порядку їх роботи.

При цьому встановлюється, що місцева державна адміністрація є юридичною особою публічного права, а до її складу входить голова місцевої державної адміністрації, його заступники та апарат, структуру якого складають підрозділи, що здійснюють окремі повноваження органів місцевого самоврядування; взаємодію з органами місцевого самоврядування та координацію діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади; із забезпечення законності; секретаріат місцевої державної адміністрації (типове положення про структурні підрозділи апарату місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік його структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України).

Водночас, надалі йдеться про управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій (а не їх апарату), керівники яких наділяються правом видавати акти у формі наказів, бути розпорядниками бюджетних коштів (хоча у статтях 8 та 41 законопроекту визначено, що розпорядником коштів державного та місцевих бюджетів за відповідними бюджетними призначеннями виступає голова місцевої державної адміністрації). При цьому такі підрозділи не визнаються юридичними особами публічного права.

Загалом, для належного визначення розпорядника коштів відповідного бюджету запропоновані у законопроекті положення щодо забезпечення завдань та функцій місцевих державних адміністрацій їх апаратом чи самостійними структурними підрозділами належить узгодити між собою та з вимогою пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту про «відокремлені структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, що можуть мати статус юридичної особи публічного права, якщо вони забезпечують організацію роботи підпорядкованих бюджетних установ» (у законопроекті такий термін не застосовується).

Крім того, у зазначеному пункті прикінцевих та перехідних положень законопроекту встановлюється, що до внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) структура місцевих державних адміністрацій може включати відокремлені структурні підрозділи, що здійснюють окремі повноваження місцевого самоврядування, які є розпорядниками бюджетних коштів (згідно з абзацом третім пункту 9 цього розділу законопроекту Кабінету Міністрів України доручається подати проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу в частині врегулювання питання визначення розпорядників бюджетних коштів).

З приводу наведеного слід зауважити, що питання визначення розпорядника бюджетних коштів врегульовано у статтях 2 та 22 Кодексу, формування ж структури місцевих державних адміністрацій не залежить від таких змін до Кодексу, а від визначених профільним законом їх функцій та повноважень, зокрема в частині виконання окремих повноважень органів місцевого самоврядування.

Поряд з тим, варто відмітити, що розмежування видатків між бюджетами та на їх основі формування ресурсу таких бюджетів, що встановлюються у Кодексі, має здійснюватися лише виходячи з визначених профільними законами повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в усіх сферах суспільного життя. Тому, зважаючи на вже внесені законами України від 17.09.2020 № 907–IX та від 15.12.2020 № 1081–IX зміни до Кодексу, одним з основних завдань цього законопроекту має стати чітке визначення функцій і повноважень, насамперед районних державних адміністрацій, в умовах проведених змін у адміністративно-територіальному устрої та з урахуванням передачі (децентралізації) повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та їх розмежування за принципом субсидіарності.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту окремі його положення потребують додаткових видатків з державного бюджету, зокрема вимоги:

частини третьої статті 75 законопроекту щодо забезпечення службовим житлом голів місцевих державних адміністрацій на час перебування на посаді (щонайменше 136 млн грн із розрахунку на голів 24 обласних та 129 районних державних адміністрацій);

частини сьомої статті 75 законопроекту стосовно виплати особам, звільненим відповідно до норм цього законопроекту, допомоги в розмірі посадового окладу голови відповідно обласної чи районної державної адміністрації на період його працевлаштування, але не більше одного року;

пункту 3 частини другої статті 59-9 змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо надання права органу із забезпечення законності центрального рівня залучати на договірних засадах відповідних кваліфікованих фахівців для участі у перевірці актів органів місцевого самоврядування.

При цьому Кабінет Міністрів України має визначити центральний орган виконавчої влади, який буде здійснювати забезпечення законності в діяльності обласних рад, тобто покладення додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади може потребувати збільшення видатків на забезпечення такої діяльності, у тому числі на утримання додаткової чисельності працівників.

Крім того, пропозиція частини першої статті 75 законопроекту про прирівнення за умовами оплати праці та соціального забезпечення голів обласних державних адміністрацій та їхніх заступників до міністрів та їхніх заступників також зумовить збільшення видатків державного бюджету.

Разом з тим, згідно з вимогами частини четвертої статті 59-7 змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за рішенням суду може бути визнано недійсними прийняті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення, а шкода, завдана фізичній або юридичній особі в таких випадках, має відшкодовуватися за рахунок коштів місцевого бюджету.
З огляду на зазначене, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. 
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, необхідно привести у відповідність до норм частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою встановлено вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні (реєстр. № 4298 від 30.10.2020), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Люботою Д.В., Тістиком Р.Я. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту привести його положення (зокрема, пунктів 5 та 6 частини другої статті 8 та пунктів 5 та 6 частини другої статті 41 проекту нової редакції Закону України «Про місцеві державні адміністрації»,) у відповідність до положень Бюджетного кодексу України, зокрема статей 2, 22.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

 

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 4348-1 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Василівим І.В., Чернєвим Є.В., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про автомобільні дороги», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», «Про рекламу», згідно з якими з 1 січня 2022 року передбачається, зокрема:

встановити єдиний порядок розміщення зовнішньої реклами за межами населених пунктів у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування державного значення;

визначити порядок видачі, відмови у видачі, продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення (далі – Укравтодор), повноваження щодо видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання, внесення змін) дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

запровадити плату за тимчасове користування місцями за межами населених пунктів у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування державного значення для розміщення рекламних засобів (далі – плата) у розмірі, затвердженому Укравтодором;

встановити, що плата зараховується до державного дорожнього фонду.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому призведе до додаткового наповнення бюджету на розвиток дорожньої інфраструктури за рахунок стягнення плати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту щодо спрямування до державного дорожнього фонду плати матиме вплив на показники бюджетів, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів визначити неможливо у зв’язку з відсутністю відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що передбачені у законопроекті положення щодо зарахування плати до державного дорожнього фонду не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, на що також звертає увагу Мінфін, зокрема:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/;

статті 24-2 /згідно з якою державний дорожній фонд створюється у складі спеціального фонду державного бюджету та визначено джерела формування цього фонду і напрями його використання/;

частині третій статті 29 /згідно з якою визначено перелік джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів/.

Таким чином, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. У зв’язку з цим, одним з авторів законопроекту подано на розгляд Верховної Ради України системно пов’язаний законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо залучення додаткових джерел наповнення державного дорожнього фонду України» (реєстр. № 4401), яким передбачається унормувати спрямування плати до державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 4348-1 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Василівим І. В., Чернєвим Є.В., Люботою Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного бюджету від плати з урахуванням внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення відповідних повноважень Укравтодору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4, 13, 24-2 і 29), зважаючи, що питання формування коштів державного дорожнього фонду є предметом регулювання бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Опосередкований:

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання деяких аспектів самогоноваріння та ринку молока (реєстр. № 4127 (доопрац.) від 24.09.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

справляти акцизний податок за ставкою 0 грн за 1 літр 100% спирту із самогону, за умови виготовлення фізичними особами - підприємцями, зайнятими самогоноварінням, молочної продукції з розрахунку не менше 1 тонни молочної сировини на місяць та коли обсяг самогону, виготовленого такими фізичними особами - підприємцями не перевищує 100 літрів на місяць;

надати визначення окремим термінам, серед яких «брага», «самогоноваріння», «самогон»;

запровадити ліцензування виробництва самогону фізичними особами - підприємцями з метою збуту;

визначити вимоги до матеріально-технічної бази осіб, які займаються самогоноварінням з метою збуту;

передбачити, що не підлягає підтвердженню відповідності (в тому числі сертифікації) самогон, який не призначений для збуту;

застосовувати фінансові санкції у вигляді штрафів до фізичних осіб - підприємців, які займаються самогоноварінням, у разі порушення вимог до матеріально-технічної бази осіб, які займаються самогоноварінням з метою збуту, у сумі 10 тис. гривень.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту не матиме негативного ефекту, оскільки зазначене явище існує у побуті, незважаючи на обмеження, натомість зробить можливим зменшення негативного впливу зазначеного явища через законодавче закріплення вимог до матеріально-технічної бази осіб, які займаються самогоноварінням, спонукатиме розбудові молочної галузі та накопичуванню державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що в результаті реалізації положень законопроекту опосередковано можуть скоротитися доходи бюджету за рахунок зменшення споживання інших, легально вироблених та імпортованих, міцних алкогольних напоїв, а обрахувати втрати бюджету від прийняття законопроекту неможливо. Зокрема, Мінфін зауважує, що зменшення споживання легальної лікеро-горілчаної продукції лише на 1% у 2021 році може спричинити зменшення надходжень тільки акцизного податку у сумі близько 80 млн грн у розрахунку на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання деяких аспектів самогоноваріння та ринку молока (реєстр. № 4127 (доопрац.) від 24.09.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Люботою Д.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку і податку на додану вартість та збільшення доходів бюджетів від плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо удосконалення механізму державного контролю при реалізації  тютюнових виробів) (реєстр. № 4170 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Торохтієм Б.Г., Марусяком О.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

розширити підстави щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;

заборонити суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реалізацію тютюнових виробів в обсягах, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному вигляді на ринку України за звітний період;

видавати ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами лише суб’єктам господарювання, у яких відсутній податковий борг у розмірі, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день подання заяви про видачу ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами;

визначити, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, здійснюють реалізацію цієї продукції виключно у безготівковій формі і виключно суб’єктам господарювання, що мають ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі тютюновими виробами;

встановити щоквартальний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, заборони щодо реалізації тютюнових виробів в обсягах, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному вигляді на ринку України за звітний період;

передбачити застосування фінансових санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог щодо:

- заборони реалізації тютюнових виробів в обсягах, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному вигляді на ринку України за звітний період, 100% вартості тютюнових виробів реалізованим відповідним суб’єктом господарювання, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному обсязі на ринку України за звітний період, але не менше 500 тис. грн;

- здійснення суб’єктами господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реалізації тютюнових виробів виключно в безготівковій формі і виключно суб'єктам господарювання, що мають ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі тютюновими виробами, – 100% вартості реалізованих відповідним суб’єктом господарювання на ринку України тютюнових виробів, але не менше 85 тис. грн;

зобов’язати суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами, яка не відповідає новим вимогам, до 1 квітня 2021 року переоформити свої ліцензії, при цьому за оформлення ліцензії на новому бланку справляється плата у розмірі, що дорівнює вартості виготовлення такого бланку, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством, а ліцензія, яка не переоформлена у строк до 1 квітня 2021 року, вважається недійсною і анулюється.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту унеможливить створення монопольних утворень на ринку оптової торгівлі тютюном та дозволить удосконалити положення чинного законодавства, що регулює засади державної політики щодо регулювання оптової торгівлі тютюновими виробами з метою досягнення позитивного ефекту адміністрування податків з реалізації тютюнових виробів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а також відмічає, що підтримує заходи, направлені на вдосконалення функціонування оптового ринку тютюнових виробів, що дозволять посилити контроль на цьому ринку та зменшити ухилення від сплати податків. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо удосконалення механізму державного контролю при реалізації  тютюнових виробів) (реєстр. № 4170 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Торохтієм Б.Г., Марусяком О.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку, податку на додану вартість та збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо удосконалення механізму державного контролю при реалізації  тютюнових виробів) (реєстр. № 4170-1 від 15.10.2020), поданий народним депутатом України Дануцею О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

розширити підстави щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;

заборонити суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реалізацію тютюнових виробів в обсягах, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному вигляді на ринку України за звітний період;

видавати ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами лише суб’єктам господарювання, у яких відсутній податковий борг на момент подачі заяви на отримання такої ліцензії;

встановити щоквартальний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, заборони щодо реалізації тютюнових виробів в обсягах, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному вигляді на ринку України за звітний період;

передбачити застосування фінансових санкції у вигляді штрафу у разі порушення вимог щодо заборони реалізації тютюнових виробів в обсягах, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному вигляді на ринку України за звітний період, – 100% вартості тютюнових виробів реалізованим відповідним суб'єктом господарювання, які перевищують 35% загального обсягу реалізації таких виробів у кількісному обсязі на ринку України за звітний період, але не менше 1 млн грн;

зобов’язати суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами, яка не відповідає новим вимогам, у двомісячний строк з дня опублікування відповідного закону переоформити свої ліцензії, при цьому за оформлення ліцензії на новому бланку справляється плата у розмірі, що дорівнює вартості виготовлення такого бланку, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством, а ліцензія, яка не переоформлена у двомісячний строк з дня опублікування відповідного закону, вважається недійсною і анулюється.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту унеможливить створення монопольних утворень на ринку оптової торгівлі тютюном та дозволить удосконалити положення чинного законодавства, що регулює засади державної політики щодо регулювання оптової торгівлі тютюновими виробами, з метою досягнення позитивного ефекту адміністрування податків з реалізації тютюнових виробів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а також відмічає, що підтримує заходи, направлені на вдосконалення функціонування оптового ринку тютюнових виробів, що дозволять посилити контроль на цьому ринку та зменшити ухилення від сплати податків. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо удосконалення механізму державного контролю при реалізації  тютюнових виробів) (реєстр. № 4170-1 від 15.10.2020), поданий народним депутатом України Дануцею О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку, податку на додану вартість та збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем (реєстр. № 4608 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Холодовим А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 482 та 483 Митного кодексу України, встановивши, що відповідальність у вигляді штрафу за переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів (транспортних засобів) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та/або поза митним контролем застосовується у разі, якщо вартість таких товарів (транспортних засобів) складає до дев’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що передбачені законопроектом зміни необхідні для уникнення застосування подвійної (адміністративної та кримінальної) відповідальності за вчинення одних й тих самих правопорушень з незаконного переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов‘язаним з іншим законопроектом цього ж автора «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації переміщення та дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем» (реєстр. № 4556-1), яким пропонується встановити кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, вартість яких перевищує дев’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення, при цьому відмічено, що оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем (реєстр. № 4608 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Холодовим А.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від штрафів та митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 4620 від 21.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом, серед іншого, пропонується унормувати можливість застосовувати заходи (у тому числі у вигляді запровадження спеціального мита) у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно України чи у відповідь на дискримінаційні дії іноземної держави або іншого суб’єкта міжнародного права стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблений з метою вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності для впровадження механізмів застосування заходів, передбачених положеннями угод Світової організації торгівлі як виняткові, які вживаються країнами - членами СОТ в умовах посиленого протекціонізму інших країн, а також у надзвичайних ситуаціях в міжнародній торгівлі та (або) міжнародних відносинах. Водночас відмічено, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів, при цьому прийняття рішень про вжиття заходів у відповідь на відповідні дії може тимчасово розширювати базу для справляння митних та інших платежів, сприятиме зростанню обсягів внутрішнього виробництва (у співвідношеннях, дозволених положеннями угод СОТ та їх інтерпретацією), що в свою чергу очікувано призведе до тимчасового збільшення надходжень до державного бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим урядовим законопроектом «Про внесення зміни до статті 275 Митного кодексу України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності» (реєстр. № 4621), згідно з яким спеціальне мито встановлюється також відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» як заходи у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземних держав або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно України, чи у відповідь на дискримінаційні дії іноземної держави або іншого суб’єкта міжнародного права стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Відтак, практика застосування таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 4620 від 21.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи з урахуванням прийняття пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4621 у разі запровадження відповідних заходів /спеціального мита/). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 275 Митного кодексу України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 4621 від 21.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується частину третю статті 275 Митного кодексу України викласти в новій редакції, згідно з якою спеціальне мито встановлюється також відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» як заходи у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземних держав або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно України, чи у відповідь на дискримінаційні дії іноземної держави або іншого суб’єкта міжнародного права стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів. Водночас, вказано, що прийняття рішень про вжиття заходів у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно України, заходів у відповідь на дискримінаційні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України може тимчасово розширювати базу для справляння митних та інших платежів, що в свою чергу призведе до тимчасового збільшення надходжень до державного бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого урядового законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності» (реєстр. № 4620), який розроблений з метою вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності для впровадження механізмів застосування заходів, передбачених положеннями угод Світової організації торгівлі як виняткові, які вживаються країнами-членами СОТ в умовах посиленого протекціонізму інших країн, а також у надзвичайних ситуаціях в міжнародній торгівлі та (або) міжнародних відносинах. Відтак, практика застосування даних законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 275 Митного кодексу України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 4621 від 21.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі запровадження відповідних заходів (встановлення спеціального мита) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи з урахуванням прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4620). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації незаконного переміщення підакцизних товарів (реєстр. № 4556 від 29.12.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В., Совою О.Г., Устенком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів (за ті самі дії, вчиненні раніше судимою особою за такі злочини або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням влади чи службового становища або у великому розмірі) у вигляді штрафу від двох до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  або позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з штрафом від двадцяти п’яти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  з конфіскацією майна /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 25 000 грн до 850 000 грн/.

При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи відмічено, що прийняття законопроекту створить умови для більшого надходження коштів до державного бюджету від застосування штрафів як санкцій за контрабанду підакцизних товарів.

Відтак, реалізація запропонованих положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та від реалізації конфіскованого майна, а також до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до законопроекту про його вплив на показники бюджетів, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації незаконного переміщення підакцизних товарів (реєстр. № 4556 від 29.12.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В., Совою О.Г., Устенком О.О., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації переміщення та дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем (реєстр. № 4556-1 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Холодовим А.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 201 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність, зокрема за:

- контрабанду товарів, вчинену у великих розмірах (вартість товарів у дев’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів – предметів контрабанди або позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією товарів – предметів контрабанди, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – предметів контрабанди;

- контрабанду товарів, вчинену за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за подібні злочини, або в особливо великому розмірі (вартість у чотири тисячі чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією товарів – предметів контрабанди, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – предметів контрабанди

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та від реалізації конфіскованого майна, а також до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до законопроекту про його вплив на показники бюджетів, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу. Хоча у пояснювальній записці до законопроекту звернуто увагу, що застосування його норм створить умови для більшого надходження коштів до державного бюджету від застосування штрафів як санкцій за контрабанду товарів.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації переміщення та дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем (реєстр.  4556-1 від 18.01.2021), поданий народним депутатом України Холодовим А.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за правопорушення у сфері насінництва та розсадництва, а також у сфері додержання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин (реєстр. № 4541 від 24.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

посилити адміністративну відповідальність за порушення вимог ведення насінництва та розсадництва шляхом збільшення штрафів встановивши їх у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на громадян та від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на посадових осіб /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 3 400 до 8 500 грн/;

встановити адміністративну відповідальність за:

порушення заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин  у вигляді штрафу у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на громадян та від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на посадових осіб /від 3 400 до 8 500 гривень/;

невиконання законних вимог посадових осіб за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин, у сфері насінництва та розсадництва у вигляді штрафу у розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на громадян та від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на посадових осіб /від 8 500 до 34 000 гривень/.

У разі виявлення визначених у законопроекті правопорушень реалізація його положень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статті 29 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що обсяг надходжень від нарахованих штрафів буде залежати від дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сферах насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин, додержання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за правопорушення у сфері насінництва та розсадництва, а також у сфері додержання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин (реєстр. № 4541 від 24.12.2020), поданий Кабінетом міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2 (реєстр. № 4540 від 24.12.2020),
поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за порушення особою порядку обов'язкової самоізоляції, обсервації, встановлених в рішенні про карантин, якщо це не призвело до поширення особливо небезпечної хвороби, у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 грн до 8 500 грн/.

При цьому, право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення відповідно до статей 219, 222, 222-1 та 236 Кодексу України про адміністративні правопорушення мають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, органи Національної поліції, органи Державної прикордонної служби України та органи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Реалізація положень законопроекту в разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту також зазначає про таке.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 4540 від 24.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я (реєстр. № 4491 від 14.12.2020), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Гончаренком О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до статей 305 та 321-1 Кримінального кодексу України, надавши визначення терміну «фальсифікована медична продукція» та передбачивши посилення кримінальної відповідальності за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованої медичної продукції та виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованої медичної продукції та виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованої медичної продукції, у вигляді штрафу у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 85 000 до 170 000 грн/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я (реєстр. № 4491 від 14.12.2020), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Гончаренком О.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу (реєстр.  4451 від 03.12.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується:

встановити кримінальну відповідальність за порушення законодавства про захист лісового фонду у вигляді штрафу від ста двадцяти до тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 2 040 – 20 400 грн/, громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот годин  або арешту на строк до шести місяців, або обмеження/позбавлення волі на строк до трьох років (нова стаття 247-1 Кримінального кодексу України);

посилити адміністративну відповідальність, зокрема за:

порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці шляхом збільшення розмірів штрафів з 6 – 16 до 60 – 160 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 1 020 – 2 720 грн/ – зміни до статті 64 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників, лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях шляхом збільшення розмірів штрафів з 30 – 300 до 300 – 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 5 100 – 13 600 грн/  зміни до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, навколо водних об’єктів, на смугах відводу автомобільних доріг та інших захисних лісових насаджень шляхом збільшення розмірів штрафів з 30 – 90 до 300 – 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 5 100 – 13 600 грн/ – зміни до статті 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

знищення або пошкодження підросту в лісах шляхом збільшення розмірів штрафів з 3 – 10 до 30 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 510 – 1 700 грн/ – зміни до статті 66 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може зумовити збільшення надходжень від сплати штрафів або збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники дохідної частини державного бюджету, відмічає, що вартісна величина такого впливу залежатиме від дотримання суб’єктами господарювання норм відповідного законодавства.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу (реєстр. № 4451 від 03.12.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення порядку використання державних символів України та символів іноземних держав органами місцевого самоврядування (реєстр. № 5048 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Корнієнком О.С. та іншими

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) новою статтею 184-4, згідно з якою адміністративним правопорушенням визнається порушення членами представницьких органів місцевого самоврядування, виконавчих органів рад, а також посадовими особами місцевого самоврядування порядку використання державних символів України та символів іноземних держав та встановлюється відповідальність у вигляді штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян у сумі 17 гривень, розмір штрафу становитиме від 170 гривень до 6 800 гривень/.

Слід зазначити, що згідно із статтею 221 Кодексу справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184-4, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, а відповідно до статті 255 Кодексу повноваження щодо складання протоколів про такі адміністративні правопорушення надається уповноваженим на те посадовим особам органів Національної поліції.

У разі виявлення таких правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій реалізація положень законопроекту призведе до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходження штрафів /оскільки відповідно до пункту 23 статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). 

В експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення порядку використання державних символів України та символів іноземних держав органами місцевого самоврядування (реєстр. № 5048 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Корнієнком О.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 367 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за службову недбалість, якщо вона спричинила загибель людини (реєстр. № 4634 від 25.01.2021), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за службову недбалість, якщо вона спричинила загибель людини у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 34 000 до 85 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 367 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за службову недбалість, якщо вона спричинила загибель людини (реєстр. № 4634 від 25.01.2021), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Медяником В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення строків подання декларації про набуття (наявності), припинення іноземного громадянства (підданства) або громадянств (підданств) або подання завідомо недостовірних відомостей у декларації (реєстр. № 4642 від 25.01.2020), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Аліксійчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є встановлення адміністративної відповідальності за порушення строків подання декларації про набуття (наявність), припинення іноземного громадянства (підданства) або подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

При цьому, згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення у новій статті 205-1 встановлюється адміністративна відповідальність за порушення строків подання декларації про набуття (наявності), припинення іноземного громадянства (підданства) або громадянств (підданств) або подання завідомо недостовірних відомостей у декларації у вигляді штрафу від двадцяти до тридцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 340 000 до 510 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зауважується, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення строків подання декларації про набуття (наявності), припинення іноземного громадянства (підданства) або громадянств (підданств) або подання завідомо недостовірних відомостей у декларації (реєстр. № 4642 від 25.01.2020), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Аліксійчуком О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за неповідомлення громадянином України про наявність громадянства (підданства) держави-агресора (реєстр. № 4641 від 25.01.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Аліксійчуком О.В. та Микишою Д.С.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі від двох до п’яти років за неповідомлення громадянином України про наявність громадянства (підданства) держави-агресора.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, відмічає, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг оцінити яких оцінити неможливо.

Відтак, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за неповідомлення громадянином України про наявність громадянства (підданства) держави-агресора (реєстр. № 4641 від 25.01.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Аліксійчуком О.В. та Микишою Д.С., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за виведення конденсату від розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд) приладів охолодження (кондиціонерів) у не пристосовані для цього місця (реєстр. № 4619 від 21.01.2021), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 96-3, встановивши адміністративну відповідальність за виведення конденсату від розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд) приладів охолодження (кондиціонерів) у не пристосовані для цього місця у вигляді штрафу на громадян – власників приладів охолодження (кондиціонерів) або на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є власниками приладів охолодження (кондиціонерів), у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17грн, розмір штрафу становитиме 1 700 – 3 400 грн/.

При цьому, відповідно до статей 222 та 244-6 справи про такі правопорушення розглядають органи Національної поліції та державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відтак, реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зауважується, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за виведення конденсату від розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд) приладів охолодження (кондиціонерів) у не пристосовані для цього місця (реєстр. № 4619 від 21.01.2021), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі та гідності працівників Національної поліції України, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовців (реєстр. № 5050 від 08.02.2021), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню, вимозі працівника Національної поліції України при виконанні ним службових обов'язків, а також умисні, публічні дії, які ображають честь та гідність працівника Національної поліції України під час виконання ним службових обов’язків виражені в непристойній формі, осквернення поліцейського однострою, та вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку у вигляді штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких застосовано адміністративний арешт.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає про його вплив на дохідну частину державного бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі та гідності працівників Національної поліції України, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовців (реєстр. № 5050 від 08.02.2021), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу (щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення встановленого державою порядку щеплення громадян від інфекційних хвороб) (реєстр. № 4647 від 26.01.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується передбачити кримінальну відповідальність за порушення встановленого державою порядку щеплення громадян від інфекційних хвороб (такі дії, здійснені повторно, або особою, яка є представником влади) у вигляді штрафу від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням вол на строк до восьми років /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та до збільшення видатків на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу (щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення встановленого державою порядку щеплення громадян від інфекційних хвороб) (реєстр. № 4647 від 26.01.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра культури та інформаційної політики України Льозіна А.С. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті Міністерству культури та інформаційної політики (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства культури та інформаційної політики України (далі – МКІП) від 23.02.2021 № 436/20.3/21 та від 01.03.2021 № 469/20.3/21 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики на 2021 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124-р визначено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МКІП на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу таких видатків:

за бюджетною програмою 3807010 «Здійснення державного контролю у сфері охорони культурної спадщини» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державна інспекція культурної спадщини України/ на 4 969,2 тис. грн. (з них на оплату праці – 4 073,1 тис. грн);

за бюджетною програмою 3808010 «Керівництво та управління у сфері культурної спадщини» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державна служба охорони культурної спадщини України/ на 7 169,4 тис. грн (з них на оплату праці – 5 876,6 тис. грн);

збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3801010 «Керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Апарат МКІП/ на 12 138,6 тис. грн (з них на оплату праці – 9 949,7 тис. грн).

Пунктом 2 розпорядження Уряду № 124-р Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень 2021 року за загальним фондом державного бюджету видатки за бюджетними програмами:

3801010 – проведено в обсязі 4 743,7 тис. грн, або 84,9% плану на звітний період та 5,2% плану на рік (затвердженого в обсязі 90 460,6 тис. грн ( у тому числі видатки споживання – 84 896,4 тис. грн, з яких на оплату праці – 63 450,8 тис. грн), крім того річний план буде збільшено відповідно до розпорядження Уряду від 27.01.2021 № 49-р на 18 927,1 тис. грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – 15 514,2 тис. грн) для оплати праці фахівців з питань реформ);

3807010 – не проведено взагалі (затверджено в обсязі 13 069,4 тис. грн, видатки споживання, з яких на оплату праці – 9 511,2 тис. грн);

3808010 – не проведено взагалі (затверджено в обсязі 18 291 тис. грн видатки споживання, з яких на оплату праці – 13 791,2 тис. грн).

Відповідно до пояснень МКІП, викладених у зверненні до Комітету, здійснення вище зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету запропоновано з метою забезпечення видатків на оплату праці працівникам апарату Міністерства у зв’язку зі збільшенням чисельності /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 (зі змінами) гранична чисельність працівників Міністерства на даний час встановлена – 260 осіб, при цьому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2020 № 1356 граничну чисельність працівників Міністерства було збільшено з 220 до 260 осіб, тобто на 40 осіб/. За наданими матеріалами, розрахунки додаткового обсягу видатків державного бюджету здійснено із розрахунку на 40 осіб та на 12 місяців, а з урахуванням всіх складових оплати праці працівників Міністерства середньомісячна заробітна плата становитиме 20 728,5 тис. гривень.

Щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету слід відмітити наступне:

1) Запропонованим перерозподілом видатків державного бюджету зменшуються видатки утворених відповідно до постанови Уряду від 04.12.2019 № 995 (зі змінами) /інтернет посилання: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/995-2019-%D0%BF#n42/ центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики України, а саме:

Державної інспекції культурної спадщини України (уповноважена на реалізацію державної політики із здійснення контролю у сфері охорони культурної спадщини);

Державної служби охорони культурної спадщини України (уповноважена на реалізацію державної політики у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей).

Положення про вказані центральні органи виконавчої влади було затверджено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1185 (зі змінами), проте постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 № 231 на невизначений час дія цієї норми зупинена /інтернет посилання: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1185-2019-%D0%BF#Text/.

Граничну чисельність працівників визначено для Державної інспекції культурної спадщини України – 40 осіб, а для Державної служби охорони культурної спадщини України – 58 осіб /постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85, зі змінами/.

Зважаючи на положення вказаних вище урядових нормативно-правових актів, видатки для забезпечення діяльності вказаних центральних органів виконавчої влади та виконання ними покладених на них функцій та завдань визначено у законі про державний бюджет на 2021 рік як відповідальним виконавцям відповідних бюджетних програм у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – МКІП.

Натомість, розпорядженням Уряду, що розглядається, передбачено зменшити майже на 40 відсотків затверджений річний план за видатками для забезпечення діяльності Державної інспекції культурної спадщини України (за бюджетною програмою 3807010) та Державної служби охорони культурної спадщини України (за бюджетною програмою 3808010).

З огляду на непроведення у січні поточного року взагалі видатків Державною інспекцією культурної спадщини України та Державною службою охорони культурної спадщини України і суттєве зменшення річного плану за видатками для цих центральних органів виконавчої влади, процес утворення та організації їх роботи не завершено, і взагалі відтерміновується на тривалий період повноцінне їх функціонування, що ставить під сумнів взагалі доцільність їх утворення. Проте, у зверненні МКІП до Комітету не надано жодних пояснень щодо ситуації із виконанням прийнятих Урядом рішень та забезпеченням роботи вказаних органів виконавчої влади.

2) Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків та на видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

3) Загалом варто відмітити, що у зверненні МКІП до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не приведено достатніх пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань, насамперед, щодо видатків, обсяг яких зменшується, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра культури та інформаційної політики України Льозін А.С.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.А. звернув увагу на те, що запропонованим перерозподілом видатків державного бюджету зменшуються видатки утворених Урядом наприкінці 2019 року центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Урядом через МКІП, а саме: Державної інспекції культурної спадщини та Державної служби охорони культурної спадщини. З огляду на непроведення у січні поточного року видатків цими органами виконавчої влади та суттєве зменшення річного плану за видатками для них (майже на 40%) процес утворення та організації їх роботи не завершено і взагалі відтерміновується на тривалий період повноцінне їх функціонування, що ставить під сумнів взагалі доцільність їх утворення. Підсумовуючи, заступник Голови Комітету Трухін О.М. зазначив, що за результатами розгляду питання пропонується рекомендувати Комітету погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням Уряду від 17.02.2021 № 124-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 124-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Дядюри І.Г. про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомоги по безробіттю (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2021 № 164) /включено додатково до порядку денного за пропозицією заступника Голови Комітету Трухіна О.М./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 03.03.2021 № 2122-10/13783-01 та № 2122-10/13953-01 щодо погодження спрямування коштів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2021 № 164 «Деякі питання спрямування коштів державного бюджету для виплати допомоги по безробіттю» (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.2021 № 164 (далі – Постанова № 164) прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон):

- пункт 24 статті 14 Закону визначає здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме джерел, визначених пунктом
 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 цього Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

- пункт 9 статті 11 Закону встановлює віднесення до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень – податку на прибуток підприємств і дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 році Державною аудиторською службою України в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» /далі – НАК «Нафтогаз України»/ за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, НАК «Нафтогаз України» та господарськими товариствами, акціонером (засновником, учасником) яких є зазначене товариство;

- пункт 9 статті 12 Закону визначає включення до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування – залишку коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках/.

Варто нагадати, що у 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину /довідково: загальний обсяг коштів Фонду COVID-19 становив 80 913 767,82 тис. грн, у тому числі: по загальному фонду – 72 013 767,82 тис. грн, по спеціальному фонду – 8 900 000 тис. грн/.

Законом України від 17.11.2020 № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Фонду COVID - 19, окрім видатків за загальним фондом, було встановлено видатки за спеціальним фондом у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких було визначено: сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» та з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/.

Варто нагадати про вимоги Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Враховуючи вказані вище вимоги Кодексу та Закону, залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 року (включаючи нерозподілені кошти у 2020 році та розподілені, але невикористані у 2020 році) становив 6,1 млрд гривень /у 2020 році відповідні надходження були зараховані до доходів спеціального фонду державного бюджету у запланованих обсягах/.

У 2021 році відповідно до рішень Уряду, погоджених з Комітетом /постанов Уряду від 13.01.2021 № 20 та № 23, від 03.02.2021 № 88/, кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, розподілено загалом на суму 1,98 млрд грн, а залишок нерозподілених коштів становить 4,12 млрд гривень.

З урахуванням положень Закону пунктом 1 Постанови № 164 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році в розмірі 700 000 тис. гривень Мінекономіки для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд) допомоги по безробіттю шляхом установлення Мінекономіки за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою за рахунок залишку коштів спеціального фонду, який обліковується за Міністерством соціальної політики станом на 1 січня 2021 року.

Поряд з цим, пунктом 2 Постанови № 164 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, які спрямовуються для виплати допомоги по безробіттю (далі – Порядок № 164).

Порядком № 164, зокрема, встановлено таке:

- кошти, виділені відповідно до пункту 1 Постанови № 164, використовуватимуться за новою бюджетною програмою «Виплата Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по безробіттю», за якою головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем визначено Мінекономіки;

- кошти спрямовуються Фонду на безповоротній основі та використовуються виключно для виплати допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

- перерахування бюджетних коштів здійснюється Мінекономіки на рахунок 3554 «Рахунки державних цільових фондів», відкритий в Казначействі для обслуговування коштів Фонду, для подальшого їх спрямування регіональним центрам зайнятості для виплати допомоги по безробіттю в межах виділених Мінекономіки бюджетних асигнувань;

- невикористані на кінець бюджетного періоду бюджетні кошти Фонд повертає Мінекономіки для їх подальшого спрямування до державного бюджету;

- Мінекономіки інформує щомісяця Комітет, Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) про використання Фондом бюджетних коштів.

Пунктом 3 Постанови № 164 надано доручення Мінекономіки погодити з Комітетом спрямування бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, а Мінфіну – після зазначеного погодження відкриття нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

Доречно нагадати, що відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти цього Фонду не включаються до складу державного бюджету.

Законодавчі підстави для забезпечення Фондом виплати допомоги по безробіттю визначені статтями 22 і 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з якими право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду безробіття для цієї категорії осіб, та виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. При цьому, Фонд безробіття постановою від 08.04.2020 № 217 на період дії карантину установив мінімальний розмір допомоги по безробіттю у розмірі 1000 гривень.

Слід зауважити, що в офіційних джерелах інформації відсутні відомості про затвердження бюджету Фонду на 2021 рік.

Довідково: у 2020 році згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 р. № 308 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 592, від 22.07.2020 № 623, від 28.10.2020 № 1040) було встановлено:

виділити Мінекономіки 4 080 000 тис. грн із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками для надання фінансової допомоги Фонду, а саме:

2 803 000 тис. грн на безповоротній основі (видатки споживання) – для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» /за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично проведено видатки у сумі 2 780,4 млн грн /за бюджетною програмою 1201120/, або 99,2% уточненого річного плану/;

1 277 000 тис. грн на поворотній основі (надання кредитів) – для виплати допомоги по безробіттю /за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично надано кредитів з державного бюджету у запланованому обсязі /за бюджетною програмою 1201240/.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 472 «Деякі питання виділення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (із змінами, внесеними постановою Уряду від 28.10.2020 № 1040) із Фонду COVID-19 Мінекономіки було виділено 4 171 228,3 тис. грн (видатки споживання), для надання фінансової допомоги на безповоротній основі Фонду безробіття для забезпечення своєчасної виплати допомоги по безробіттю /за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично проведено видатки у сумі 3 865,9 млн грн /за бюджетною програмою 1201310/, або 92,7% уточненого річного плану/.

Відтак, у 2020 році із Фонду COVID-19 Фонду безробіття для надання фінансової допомоги загалом було виділено 8 251,2 млн грн (у тому числі на безповоротній основі 6 974,2 млн грн, на поворотній основі 1 277 млн грн), які за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично використано у сумі 7 923,3 млн грн, або 96% уточненого річного плану.

У надісланих Мінекономіки матеріалах зазначається таке:

- у 2020 році відбулось зростання чисельності одержувачів допомоги по безробіттю на 40 відсотків (на 1 січня 2020 р. – 285 тис. осіб, а на 1 січня  2021 р. – 400 тис. осіб), як наслідок, власні доходи Фонду не забезпечували у повному обсязі його видатки;

- у 2021 році фінансовий стан Фонду не стабілізувався, доходи Фонду не забезпечують потребу у видатках на виплату допомоги по безробіттю (середньоденні доходи становлять – 57 млн грн, а потреба у видатках – 83 млн грн), має місце несвоєчасна виплата допомоги по безробіттю у сумі 620,2 млн грн для 271,6 тисяч безробітних, а чисельність одержувачів допомоги по безробіттю продовжує збільшуватися (станом на 12.02.2021 р. – 427 тис. осіб, що на 32% більше, ніж на відповідну дату попереднього року), що пов’язано з продовженням карантинних заходів, сезонних коливань, запровадженням у січні додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, зменшенням кількості вакансій до 50 тисяч (що на 20% менше ніж на аналогічну дату минулого року);

- протягом останніх років частка розподілу єдиного соціального внеску до Фонду лише зменшувалась (з 7,1767% у 2016 році до 4,8058% у 2020 році);

- ситуація на ринку праці залишається напруженою, за даними опитувань щодо ділової активності у січні 2021 року, опублікованими Національним банком України, бізнес в усіх видах діяльності суттєво погіршив оцінку щодо економічного стану своїх підприємств, зокрема щодо загальної кількості працівників;

- бюджет Фонду на 2021 рік, схвалений правлінням Фонду, з дефіцитом – 3,5 млрд грн, у зв’язку з цим, Мінекономіки було ініційовано виділення коштів Фонду у вказаній сумі, проте Мінфіном було висловлено зауваження і Урядом прийнято рішення лише щодо виділення 700 млн грн, відтак з урахуванням зазначеного дефіцит Фонду становитиме 2,8 млрд гривень;

- погодження Постанови № 164 дозволить забезпечити виплату допомоги по безробіттю, нараховану у лютому 2021 року, та запобігти утворенню заборгованості із виплати допомоги по безробіттю.

Варто зазначити, що подані матеріали не містять достатніх пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки та інформацію), зокрема, щодо:

деталізованого аналізу виконання бюджету Фонду за підсумками 2020 року за показниками надходжень та витрат, у тому числі використання коштів, отриманих з державного бюджету, а також пояснень щодо причин невиконання запланованих показників та вжитих заходів відповідного реагування;

планових показників бюджету Фонду на 2021 рік за показниками надходжень та витрат, а також їх складовими, а також пояснень щодо заходів, які планується здійснити для забезпечення виконання покладених на Фонд завдань та функцій за рахунок власних надходжень Фонду (на підставі бюджету Фонду на бездефіцитній основі);

врегулювання питання повернення Фондом коштів, отриманих у 2020 році за рахунок коштів державного бюджету на поворотній основі як фінансова допомога /відповідно до постанови Уряду від 27.04.2020 № 308/, оскільки, як наслідок, відповідна заборгованість Фонду перед державним бюджетом може утримуватись тривалий час і негативно впливати на фінансові можливості державного бюджету у поточному та наступних роках /у показниках державного бюджету на 2021 рік не заплановано повернення Фондом вказаних коштів – 1,28 млрд грн або їх частини/;

можливості (неможливості) фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів у поточному році за рахунок коштів Фонду без залучення коштів державного бюджету, зокрема шляхом перегляду та скорочення (оптимізації) адміністративних витрат і посилення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Дядюра І.Г.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень і зауважень щодо спрямування коштів Мінекономіки, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що запропоноване спрямування коштів здійснюється для виплати Фондом допомоги по безробіттю, що за поясненням Мінекономіки дозволить запобігти утворенню заборгованості з виплати допомоги по безробіттю. У надісланих до Комітету матеріалах Мінекономіки зазначається, зокрема, що у 2020 році відбулося зростання чисельності одержувачів допомоги по безробіттю на 40%, у 2021 році фінансовий стан Фонду не стабілізувався, доходи не забезпечують потребу у видатках на виплату допомоги по безробіттю, а чисельність одержувачів допомоги по безробіттю продовжує збільшуватись. Крім того, заступник Голови Комітету Трухін О.М. зауважив, що звернення Мінекономіки до Комітету не містить належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки та інформацію), зокрема щодо: деталізованого аналізу виконання бюджету Фонду за підсумками 2020 року та пояснень щодо причин невиконання запланованих показників і вжитих заходів відповідного врегулювання; планових показників бюджету Фонду на 2021 рік, а також пояснень щодо заходів, які планується здійснити для забезпечення виконання покладених на Фонд завдань та функцій за рахунок власних надходжень Фонду; а також можливості фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів у поточному році за рахунок коштів Фонду без залучення коштів державного бюджету, зокрема шляхом перегляду та скорочення (оптимізації) адміністративних витрат і посилення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів. Підсумовуючи, заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував таке рішення Комітету: керуючись положенням пункту 24 статті 14 Закону, погодити відповідно до пункту 1 постанови Уряду від 01.03.2021 № 164 спрямування Мінекономіки за спеціальним фондом державного бюджету коштів у розмірі 700 000 тис. гривень на виплату Фондом допомоги по безробіттю.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження відповідно до пункту 1 постанови Уряду № 164 спрямування у 2021 році коштів в розмірі 700 000 тис. гривень Мінекономіки для виплати Фондом безробіття допомоги по безробіттю. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та, керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2021 № 164 погодити спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в розмірі 700 000 тис. гривень Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомоги по безробіттю шляхом установлення Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою за рахунок залишку коштів спеціального фонду, який обліковується за Міністерством соціальної політики станом на 1 січня 2021 року.

Голосували: «за» – одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету Арістова Ю.Ю. про заміщення вакантної посади у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

Відповідно до статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету, їх кандидатури вносяться на розгляд комітету з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу».

У статті 41 Закону України «Про державну службу», серед іншого, визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Таке переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

У секретаріаті Комітету з питань бюджету є вакантною посада старшого консультанта, за якою до обов’язків працівника належить виконання завдань щодо організаційно-інформаційного та методичного забезпечення діяльності Комітету з питань документообігу та інших питань документального забезпечення роботи Комітету, зокрема здійснення ведення діловодства в секретаріаті Комітету (реєстрація вихідної/вхідної кореспонденції), підготовки довідок про документообіг (у т.ч. щодо звернень громадян), організації проведення засідань Комітету, парламентських і комітетських слухань, документування засідань Комітету, систематизації та узагальнення матеріалів для підготовки протоколів засідань Комітету, розгляду звернень громадян, у тому числі запитів на інформацію.

Для зайняття посади старшого консультанта рекомендується Рощенко Світлана Василівна, громадянка України, 1964 року народження, освіта повна вища – у 1988 році закінчила Калінінградський державний університет за спеціальністю «історія», у 1998 році – з відзнакою Українську Академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «державне управління» та здобула кваліфікацію магістра державного управління.

По закінченні Академії до березня 2001 року працювала головним спеціалістом ДГО «Житло-сервіс» при Головному управлінні житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, з 2003 р. по 2010 р. – головним спеціалістом на підприємствах НАК «Нафтогаз України», з серпня 2015 року по даний час працює головним спеціалістом у Державній регуляторній службі України. Має належний рівень професійних знань та достатній практичний досвід роботи, що відповідає кваліфікаційним вимогам за вакантною посадою, володіє державною мовою.

З огляду на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 р. № 15 (із змінами) посада старшого консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (категорія В2) є нижчою посадою по відношенню до посади головного спеціаліста Державної регуляторної служби України (категорія В1), яку обіймає Рощенко С.В., що дозволяє порушити питання про її переведення на посаду старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету без обов’язкового проведення конкурсу.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами Закону України «Про державну службу» та статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», рекомендувати для призначення порядком переведення на посаду старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Рощенко С.В., яка працює на посаді головного спеціаліста Державної регуляторної служби України, за її попередньою згодою та відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу» порушити клопотання перед в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України про узгодження з керівником державної служби Державної регуляторної служби України питання про таке переведення.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку