Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

  

 

Протокол засідання №80 від 17 березня 2021 року

 

 

15  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

 

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народних депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Пузійчук А.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені, які були присутні на засіданні:

Народний депутат України Чорноморов А.О.

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Наврата А.І. – директор Департаменту видатків виробничої сфери;

Гливка А.О. – радник Міністра;

 

 

від Міністерства юстиції України

Богачова О.В. – Державний секретар;

Крук О.П. – директор Департаменту (керівник служби) Бухгалтерської служби – головний бухгалтер;

від Служби зовнішньої розвідки України

Черняк О.Р. – керівник апарату Голови;

Анікін Д.Г. – начальник Фінансово-економічного управління;

Засуцький В.Г. – начальник Управління матеріальних ресурсів та логістики;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

Єлізарова Т.Є. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Лещенко Р.М. – Міністр;

Авраменко К.В. – Державний секретар;

Ахіджанов Б.Р. – радник Міністра з фінансових питань;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження розподілу коштів державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 144-р);

2) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 183- р).

3. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Міністерству охорони здоров’я на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню та території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 168-р).

4. Про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України (реєстр. № 5197 від 03.03.2021 р.), внесений народними депутатами України Буніним С.В., Литвиненком С.А. та іншими.

5. Різне.

Повідомлення щодо публічного представлення Міністерством фінансів України звіту про виконання Державного бюджету України за 2020 рік.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо уточнення порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування)" (реєстр. № 4681 від 29.01.2021, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з вимогами Конституції України" (реєстр. № 5070-2 від 19.02.2021, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" та інших законів України щодо посилення вимог антикорупційного законодавства, фінансового контролю та обмежень щодо осіб стосовно яких застосовані санкції" (реєстр. № 5030 від 05.02.2021, народні депутати України Радіна А.О., Чернєв Є.В., Бардіна М.О., Богуцька Є.П. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України (щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань)" (реєстр. № 5133 від 22.02.2021, народні депутати України Веніславський Ф.В., Совгиря О.В., Радіна А.О., Монастирський Д.А. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні" (реєстр. № 5109 від 19.02.2021, народні депутати України Бужанський М.А., Колебошин С.В. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації та дотримання норм етики народними депутатами України" (реєстр. № 5005 від 02.02.2021, народні депутати України Кондратюк О.К., Корнієнко О.С. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення реквізиції як інституту захисту суспільних інтересів в умовах воєнного або надзвичайного стану" (реєстр. № 4673 від 29.01.2021, народні депутати України Гривко С.Д., Нікітіна М.В., Мазурашу Г.Г.);

1.1.8. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Фінляндською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом" (реєстр. № 0089 від 05.02.2021, Президент України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" щодо військового поховального ритуалу" (реєстр. № 4636-1 від 08.02.2021, народні депутати України Остапенко А.Д., Безугла М.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 57 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"" (реєстр. № 4638-1 від 04.02.2021, народний депутат України Княжицький М.Л.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо набрання чинності статті 57 цього Закону" (реєстр. № 4638-2 від 09.02.2021, народні депутати України Потураєв М.Р., Кравчук Є.М., Рябуха Т.В., Богуцька Є.П., Корнієнко О.С.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ Верховному Суду як суду першої інстанції" (реєстр. № 5067 від 15.02.2021, Президент України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя" (реєстр. № 5069 від 15.02.2021, Президент України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань державного фінансового контролю в Україні" (реєстр. № 5022 від 04.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо закупівель суб'єктів природних монополій" (реєстр. № 5020 від 04.02.2021, народні депутати України Герус А.М., Підласа Р.А., Кравчук Є.М. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 1191 Цивільного кодексу України щодо вдосконалення механізму притягнення посадових та службових осіб до персональної матеріальної відповідальності" (реєстр. № 5001 від 02.02.2021, народні депутати України Поляков А.Е., Скороход А.К., Мазурашу Г.Г., Загородній Ю.І.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" для уточнення окремих положень з метою адаптації до положень законодавства Європейського союзу" (реєстр. № 5003 від 02.02.2021, народний депутат України Мовчан О.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо вчинення повторного порушення, пов’язаного з незаконною відмовою у доступі до інформації" (реєстр. № 5047 від 08.02.2021, народні депутати України Шуфрич Н.І., Циба Т.В. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно" (реєстр. № 4592 від 14.01.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал"" (реєстр. № 4593 від 14.01.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту майнових прав недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена" (реєстр. № 5098 від 18.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (реєстр. № 5065 від 15.02.2021, народні депутати України Гетманцев Д.О., Рєпіна Е.А. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо використання органами місцевого самоврядування державних символів України, символів іноземних держав та символіки корінних народів або народів національних меншин України" (реєстр. № 5049-1 від 16.02.2021, народний депутат України Волошин О.А.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо звільнення осіб, які мають стаж роботи суддею або помічником судді, від проходження стажування в адвоката" (реєстр. № 5095 від 18.02.2021, народні депутати України Маслов Д.В., Пушкаренко А.М. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про кредитні спілки" (реєстр. № 5125 від 22.02.2021, народні депутати України Гетманцев Д.О., Рєпіна Е.А., Кінзбурська В.О., Мотовиловець А.В. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності" (реєстр. № 5054 від 09.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 116 Митного кодексу України (щодо збільшення строків тимчасового вивезення)" (реєстр. № 5051 від 09.02.2021, народні депутати України Касай Г.О., Кунаєв А.Ю., Здебський Ю.В., Яцик Ю.Г., Копитін І.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення у відповідність кодів УКТЗЕД" (реєстр. № 5053 від 09.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з вимогами Конституції України" (реєстр. № 5070-8 від 25.02.2021, народний депутат України Бобровська С.А.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з вимогами Конституції України" (реєстр. № 5070-9 від 25.02.2021, народний депутат України Стефанишина О.А.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо спрощення вимог до оформлення документів, що подаються на державну реєстрацію Національною академією наук України" (реєстр. № 5126 від 22.02.2021, народні депутати України Копиленко О.Л., Колюх В.В.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції розробки родовищ корисних копалин, переробки мінеральної сировини та проведення гірничих робіт" (реєстр. № 5127 від 22.02.2021, народні депутати України Василенко Л.В., Осадчук А.П., Совсун І.Р. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення особливостей оплати праці прокурорів (реєстр. № 3854 від 15.07.2020), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внесення змін до деяких законів України та передбачається підвищення рівня оплати праці прокурорів і, зокрема:

1. Встановити додаткові надбавки прокурорам до посадових окладів:

- за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності – в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу;

- за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, – у розмірі від 10 до 20 відсотків посадового окладу залежно від ступеня секретності інформації;

- за виконання обов’язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою – у розмірі 5 відсотків посадового окладу за посадою тимчасово відсутнього прокурора або за вакантною посадою.

2. Передбачити виплату доплати прокурорам, відрядженим на роботу до державних органів, установ та організацій, у разі якщо розмір нарахованої заробітної плати такого прокурора в органі, до якого його відряджено, є меншим від розміру заробітної плати без урахування виплат, які мають одноразовий характер, і премії за посадою в органах прокуратури, з якої його відряджено. При цьому, виплату заробітної плати та відповідної доплати відрядженим прокурорам пропонується здійснювати за рахунок коштів державних органів, установ та організацій, до яких вони відряджені.

3. Встановити посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, у такому розмірі: керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора – у розмірі 1,27 - 1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора /згідно з чинною редакцією – у розмірі 1,27 - 1,20 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора/, а керівника підрозділу обласної прокуратури – у розмірі 1,27 - 1,10 посадового окладу прокурора обласної прокуратури /згідно з чинною редакцією – у розмірі 1,27 - 1,20 посадового окладу прокурора обласної прокуратури/.

4. Здійснювати преміювання прокурорів тимчасово, до 1 вересня 2021 року, в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

5. До початку діяльності обласних і окружних прокуратур оплату праці прокурорів регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснювати на умовах та у розмірах, передбачених для відповідних посад прокурорів обласних і окружних прокуратур, та виключити положення щодо права Кабінету Міністрів України встановлювати умови оплати праці працівникам Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

6. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. При цьому, Кабінету Міністрів України доручено внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо забезпечення видатків Державного бюджету України на діяльність органів прокуратури у розмірі, необхідному для здійснення ними своїх повноважень відповідно до цього Закону.

Проте, авторами у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме залучень додаткових коштів з Державного бюджету України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту щодо виплати прокурорам додаткових надбавок до посадових окладів, здійснення доплат відрядженим прокурорам, а також забезпечення оплати праці прокурорів регіональних, місцевих та військових прокуратур на рівні прокурорів обласних і окружних прокуратур потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

При цьому, Мінфін зауважує, що Законом України від 19.09.2019
№ 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» розмір заробітної плати для прокурорів реформованих прокуратур (Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур) збільшено більше ніж у 3 рази порівняно із розміром заробітної плати прокурорів Генеральної прокуратури, регіональних чи місцевих прокуратур. При цьому зазначено, що обсяг додаткових видатків державного бюджету, необхідних для Офісу Генерального прокурора для реалізації законопроекту неможливо обрахувати за відсутності вихідних даних.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом, Мінфіном пропонується доопрацювати законопроект з урахуванням висловлених Мінфіном зауважень та виключити положення щодо виплати прокурорам додаткових надбавок та доплат (підпункти а), в), г) пункту 1 частини першої розділу  I законопроекту), забезпечення оплати праці прокурорів регіональних, місцевих та військових прокуратур на рівні прокурорів обласних і окружних прокуратур (абзац 3 пункту 2 частини першої розділу I та частину другу розділу I законопроекту), внесення Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо забезпечення видатків державного бюджету на реалізацію законопроекту (абзац 3 пункту 2 розділу II законопроекту), а також надати фінансово-економічні розрахунки.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення особливостей оплати праці прокурорів (реєстр. № 3854 від 15.07.2020), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення органів прокуратури). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо збільшення грошових виплат у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу (реєстр. № 3041а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Кожем’якіним А.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якими пропонується збільшити грошові виплати у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу та запровадити розрахунок:

вихідної допомоги громадянам України, які звільняються з роботи у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу, в розмірі двох мінімальних заробітних плат /згідно з чинною редакцією – у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня календарного року/;

грошових виплат резервістам на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, виходячи із розрахунку не менше двох мінімальних заробітних плат /згідно з чинною редакцією – у розмірі до двох прожиткових мінімуми для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а такі виплати здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями/;

грошового забезпечення військовозобов’язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виходячи із розміру не менше мінімальної заробітної плати /згідно з чинною редакцією – у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а такі виплати здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями/.

Пунктом 1 Прикінцевих положень законопроекту передбачено набрання чинності цим Законом з 1 січня 2021 року.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень законопроекту зобов’язано Кабінет Міністрів України невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень до державного бюджету забезпечити збільшення грошових виплат у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень, при цьому, доручено Кабінету Міністрів України затвердити план таких заходів та за рахунок них забезпечити збільшення розміру грошових виплат у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу.

Довідково: у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено з 1 січня календарного року у розмірі 2270 гривень, з 1 липня – 2379 грн, з 1 грудня – 2481 грн, а розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року – 6 000 гривень, з 1 грудня – 6 500 гривень.

Отже, застосування розміру мінімальної заробітної плати у розрахунках грошових виплат у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу, визначених у законопроекті, призведе до збільшення розміру таких виплат у середньому в 2,6 рази.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказує також Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

В експертному висновку Мінфіном зазначається, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату у збільшених розмірах, визначених у законопроекті грошових виплат у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу. При цьому, зазначається, що за розрахунками Міністерства оборони України, додаткова потреба в коштах на реалізацію положень законопроекту на 2021 - 2023 роки лише для Міністерства оборони України становить понад 571,2 млн гривень і, зокрема, на 2021 рік – 195,3 млн грн, на 2022 рік – 190,6 млн грн, на 2023 рік – 185,3 млн гривень.

Загалом, Мінфіном законопроект не підтримується. При цьому, зауважено, що Законом України від 6 грудня 2016 року№ 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено єдині принципи та норми соціального захисту громадян з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення. Зокрема, згідно з цим Законом усі соціальні виплати у державі передбачено розраховувати виходячи із розміру прожиткового мінімуму, затвердженого законом про державний бюджет на 1 січня поточного року.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо збільшення грошових виплат у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу (реєстр. № 3041а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Кожем’якіним А.А., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

 

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування окремих видів доходів (реєстр. № 5046 від 08.02.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до яких запроваджується нова категорія самозайнятих осіб – фізичні особи, які отримують дохід від надання послуг (виконання робіт), що не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року /у 2021 році – 600 тис. грн/, не мають найманих працівників і займаються певними видами діяльності, та визначаються особливості оподаткування доходів, обліку таких осіб, зокрема передбачається:

доходи таких фізичних осіб оподатковувати за ставкою 5% бази оподаткування, до якої включаються доходи, отримані платником від визначених законопроектом видів діяльності;

звільнити від обов’язку подання податкової декларації у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті провадження визначених видів діяльності;

встановити, що зазначені платники не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій;

звільнити таких фізичних осіб від обов’язку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

встановити, що зазначені платники зобов'язані вести облік доходів з використанням Порталу Дія або в електронному кабінеті платника податків за формою та у порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до бюджету у зв’язку «із виходом з тіні» осіб, що отримують доходи у готівковій формі, та не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів. Крім того вказано, що законопроект потребуватиме доопрацювання існуючого Порталу Дія та електронного кабінету платника податків для надання фізичним особам доступу до відповідних технологічних сервісів, що можливо зробити у межах запланованих на розробку та удосконалення відповідних сервісів витрат.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до втрат державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, втрат державного бюджету від військового збору, бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування від єдиного соціального внеску, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів розрахувати неможливо в зв’язку із відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфін вважає, що державою створені відповідні умови щодо підтримки підприємницької діяльності, в тому числі малого та середнього бізнесу, а також врегульоване питання щодо оподаткування самозайнятих осіб, які отримують дохід від надання послуг (виконання робіт).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата введення в дію відповідного закону (з 1 січня 2020 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування окремих видів доходів (реєстр. № 5046 від 08.02.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, може призвести до зменшення надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на адміністрування Порталу Дія та електронного кабінету платника податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо соціальних пільг та соціальних гарантій для учасників бойових дій» (реєстр. № 5028 від 05.02.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати право на податкову соціальну пільгу у розмірі 200% для:

військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських відповідних державних органів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

осіб, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в антитерористичній операції, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів, зокрема, може призвести до втрат бюджетів у сумі понад 990 млн грн на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо соціальних пільг та соціальних гарантій для учасників бойових дій» (реєстр. № 5028 від 05.02.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 4555- 1 доопрац. від 25.01.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується:

- надати право для постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 та 3 на забезпечення санаторно-курортним лікуванням чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;

- надати право для постраждалих громадян, віднесених до категорії 4 на забезпечення санаторно-курортним лікуванням чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі 50 процентів середньої вартості путівки в Україні, а також відшкодування 50 процентів вартості: для палива, придбаного в межах установлених норм, особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення; для першочергового зубопротезування;

- скасувати залежність надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від середньомісячного сукупного доходу сім’ї;

- надати гарантовані державою компенсації та відповідні пільги для дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи та їх батькам;

- встановити норму щодо збереження за працівниками середньої заробітної плати та стажу роботи при звільненні у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням;

- надати право на отримання пенсії по інвалідності, обрахованої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовим ресурсом. За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання коштів з державного бюджету у 2021 році в обсязі 14,4 млрд грн, з яких 13,5 млрд грн – в частині надання пільг та компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та 0,9 млрд грн – на пенсійне забезпечення зазначених осіб.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Мінфін.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що питання підвищення рівня пенсійного забезпечення  та соціального захисту громадян, зокрема громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинно вирішуватись комплексно з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, а також із забезпеченням своєчасного й у повному обсязі фінансування вже прийнятих рішень.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 4555-1 доопрац. від 25.01.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (реєстр. № 5068 від 15.02.2021), поданий Президентом України Зеленським В.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про Регламент Верховної Ради України» та «Про Вищу раду правосуддя» пропонується, зокрема, визначити:

створення та порядок діяльності служби дисциплінарних інспекторів, як самостійного структурного підрозділу секретаріату Вищої ради правосуддя, призначення дисциплінарних інспекторів за результатами конкурсу, їх правовий статус та обсяг повноважень /згідно з чинною редакцією – у складі секретаріату Вищої ради правосуддя діє служба інспекторів/;

конкурсні засади добору кандидатів при обранні (призначенні) членів Вищої ради правосуддя;

порядок утворення та діяльності Етичної ради з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. До складу цієї Ради входитимуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, та три особи, визначені міжнародними організаціями, з якими Україна протягом щонайменше останніх трьох років співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції та/або у сфері судової реформи відповідно до міжнародних договорів України.

Слід зазначити, що положеннями законопроекту організаційно-технічне забезпечення діяльності Етичної ради пропонується здійснювати Державній судовій адміністрації України, а фінансове забезпечення діяльності Етичної ради та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги у їх діяльності, може здійснюватися із залученням міжнародної технічної допомоги.

При цьому, у Законі України «Про Вищу раду правосуддя» виключаються положення щодо діяльності Комісії з питань доброчесності та етики /колегіального органу, який діє при Вищій раді правосуддя та утворюється з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України/, організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності якої здійснюється секретаріатом Вищої ради правосуддя.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Офісом Президента України, зазначено, що реалізація положень законопроекту здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на фінансове забезпечення органів системи правосуддя.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники видаткової частини державного бюджету, водночас, не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. При цьому, Міністерством зазначено, що реалізація положень законопроекту буде здійснюватись в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (реєстр. № 5068 від 15.02.2021), поданий Президентом України Зеленським В.О., має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів системи правосуддя). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління культурною спадщиною за участю територіальних громад та інститутів громадянського суспільства (реєстр. № 4523 від 18.12.2020), поданий народними депутатами України Савчук О.В., Поляковим А.Е. та Бакунцем П.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Метою законопроекту згідно з пояснювальною запискою є формування законодавчих передумов для ефективного управління культурною спадщиною в цілях сталого розвитку, зокрема на рівні місцевих громад, реалізація потенціалу інститутів громадянського суспільства у сфері збереження та управління культурною спадщиною, для реалізації якої пропонуються зміни до законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про культуру», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про судовий збір», а також до Цивільного, Цивільного процесуального та Земельного кодексів України.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що вплив на видаткову та дохідну частини державного і місцевих бюджетів матиме реалізація ряду його положень, зокрема, щодо:

- компенсації з Державного бюджету України витрат місцевих бюджетів, пов’язаних з оформленням права комунальної власності на об’єкти культурної спадщини та виготовленням охоронної (науково-проектної) документації на них;

- здійснення громадської експертизи з питань охорони, використання та управління культурною спадщиною за рахунок, зокрема, бюджетних коштів;

- можливості спрямування спеціальних коштів на фінансове забезпечення охорони культурної спадщини, на сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства у сфері культурної спадщини та на створення об’єктів інтерпретації культурної спадщини;

- звільненням органів місцевого самоврядування від сплати судового збору при зверненні до суду щодо передачі безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади;

- передачею земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них без продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) у разі передачі розташованого на них майна в управління фізичним або юридичним особам.

При цьому, відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень унеможливила визначення Міністерством фінансів України орієнтовних обсягів потреби в додаткових видатках та втрат доходів державного і місцевих бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з наступного дня після його опублікування), не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до  введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління культурною спадщиною за участю територіальних громад та інститутів громадянського суспільства (реєстр. № 4523 від 18.12.2020), поданий народними депутатами України Савчук О.В., Поляковим А.Е. та Бакунцем П.А., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків та зменшення доходів державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо основ соціального захисту заручників та інших осіб, потерпілих від терористичного акту (реєстр. № 4579 від 11.01.2021), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою його прийняття визначено створення державою законодавчих умов для соціального захисту заручників та інших осіб, постраждалих від терористичних актів. Для реалізації такої мети у законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», встановивши, що особи, які внаслідок терористичного акту були незаконно позбавлені особистої свободи, зазнали травм, каліцтва, поранень та ушкоджень, втратили рідних і близьких, або майну яких було завдано шкоду, або які постраждали будь-яким іншим чином, з 1 липня 2021 року мають право на:

- відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом;

- соціальну реабілітацію, порядок якої визначається Кабінетом Міністрів України;

- безоплатне медичне обслуговування у закладах державної та комунальної власності;

- одноразову грошову допомогу, розмір якої встановлюється на відповідний рік Кабінетом Міністрів України, але не може бути меншим ста тисяч гривень на одну постраждалу особу;

- одноразову грошову допомогу у разі смерті особи, постраждалої від терористичного акту на користь членів його сім’ї, батьків та/або утриманців померлої особи, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України, але не може бути нижчим ніж п’ятдесят тисяч гривень;

- забезпечення житлом, порядок якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Поряд з тим, у прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту визначено, що такі права поширюються на:

- осіб, які на час набрання чинності цим Законом були визнані потерпілими від вчинення терористичного акту;

- осіб, які на  законних підставах перебували на території України, та які були незаконно позбавлені особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань, окупаційної адміністрації та/або органів влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, тимчасово окупованій території України та/або території Російської Федерації.

Слід відмітити, що всі передбачені у законопроекті соціальні гарантії для відповідної категорії громадян, виходячи з вимог чинного законодавства, забезпечуватимуться за рахунок коштів державного на місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, потребуючи вишукання додаткових коштів (зокрема у зв’язку із розширенням кола осіб, які будуть мати право на призначення грошової допомоги), однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджету. Водночас Мінфін звертає увагу, що питання підвищення державної підтримки осіб, постраждалих від терористичного акту, має вирішуватися комплексно з урахуванням соціально-економічного становища країни та фінансової спроможності Державного бюджету України, виходячи із встановленого у статті 7 Бюджетного кодексу України принципу збалансованості бюджетної системи.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Зважаючи, що законопроект матиме вплив на показники бюджетів, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо основ соціального захисту заручників та інших осіб, потерпілих від терористичного акту (реєстр. № 4579 від 11.01.2021), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Княжицьким М.Л. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків на реалізацію встановлених соціальних гарантій для вказаної у законопроекті категорії осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відкритості роботи органів місцевого самоврядування та Верховної Ради України (реєстр. № 4582 від 13.01.2021), поданий народними депутатами України В’ятровичем В.М., Безгіним В.Ю., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про комітети Верховної Ради України» та до Регламенту Верховної Ради України передбачається обов’язкова відеотрансляція засідань місцевих рад, Верховної Ради та її комітетів, у тому числі в режимі реального часу, а також вимога зберігати відеозаписи цих засідань у відкритому доступі. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, пропозиції щодо відеотрансляції всіх пленарних засідань місцевих рад матимуть наслідком додаткове фінансове забезпечення з місцевих бюджетів (насамперед, новоутворених місцевих рад) заходів із придбання спеціального обладнання та програмного забезпечення, його встановлення і обслуговування. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники місцевих бюджетів.

Водночас, зважаючи на інформацію Апарату Верховної Ради України, згідно з якою на даний час більшість комітетів Верховної Ради України не мають відповідного обладнання для забезпечення он-лайн трансляцій засідань із можливістю розміщення відеоматеріалів на офіційних web-сторінках комітетів, відеохостингах та у соціальних мережах, для реалізації законодавчої ініціативи необхідно буде додаткове оснащення належним обладнанням (у стандартній комплектації) таких комітетів, залучення фахівців для налаштування та використання таких комплектів під час засідань, що також може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на наведене пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої встановлюються вимоги до введення в дію законів або окремих їх положень, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відкритості роботи органів місцевого самоврядування та Верховної Ради України (реєстр. № 4582 від 13.01.2021), поданий народними депутатами України В’ятровичем В.М., Безгіним В.Ю., Потураєвим М.Р. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж (реєстр. № 4685 від 01.02.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим  Д.О., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

з 1 липня 2021 року у тексті Податкового кодексу України слова «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку» замінити словами «Національна комісія з цінних паперів та бірж» у необхідному відмінку;

з 1 січня 2022 року надати можливість платникам податку на прибуток підприємств зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму внесків на регулювання, що сплачуються платниками податку відповідно до Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж».

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає вказаного закону, однак цими ж авторами подано законопроект з аналогічною назвою «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстр. № 4684 від 01.02.2021), в якому, серед іншого, передбачається створення Національної комісії з цінних паперів та бірж як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, та пропонується унормувати справляння внесків на регулювання, які сплачуються учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 4685 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4684.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджету. Зокрема відмічено, що запропоноване законопроектом коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування на суму внесків на регулювання, що сплачуватимуться відповідно до Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж», призведе до подвійного врахування зазначених витрат під час обчислення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та, як наслідок, до втрат бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж (реєстр. № 4685 від 01.02.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Третьяковою Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4684). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» щодо визначення поняття "сексизм" (реєстр. № 4598-1 від 02.02.2021), внесений народними депутатами України Яковлевою Н.І., Михайлюк Г.О. та іншими.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті, метою якого згідно із пояснювальною запискою є удосконалення правового регулювання правовідносин у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, пропонується визначення терміну «сексизм» та заборона сексизму, зобов’язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розглядати звернення про випадки сексизму та здійснювати моніторинг і оцінку заходів з ліквідації сексизму в публічному та приватному житті, а також встановлюється вимога про відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок сексизму.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту у разі його прийняття може потребувати додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у зв’язку з розширенням його повноважень, однак відсутність вихідних даних розробника унеможливила визначення Мінфіном обсягу видатків на зазначену мету.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» щодо визначення поняття "сексизм" (реєстр. № 4598-1 від 02.02.2021), внесений народними депутатами України Яковлевою Н.І., Михайлюк Г.О. та іншими, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про космічну діяльність» щодо визначення статусу та розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади у сфері космічної діяльності» (реєстр. № 5017 від 04.02.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Камельчуком Ю.О., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Так, законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розмежовуються повноваження між органами державної влади у сфері космічної діяльності, а саме: Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром), Міністерством оборони України (далі – Міноборони) та Державним космічним агентством України (далі – ДКА), а також визначаються повноваження вказаних органів державної влади у сфері космічної діяльності /для реалізації зазначеного законопроектом пропонується нова редакція статей 5, 6 та 27 Закону України «Про космічну діяльність»/.

Доцільно зауважити, що на даний час формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності забезпечує Мінстратегпром /відповідно до Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, затвердженого постановою Уряду від 07.09.2020 № 819/, а реалізує державну політику у сфері космічної діяльності ДКА /відповідно до Положення про Державне космічне агентство України, затвердженого постановою Уряду від 14.05.2015 № 281 (зі змінами)/. У свою чергу діяльність ДКА спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України безпосередньо через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості /відповідно до постанови Уряду від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (зі змінами)/.

При цьому законопроектом, серед іншого, передбачається діяльність ДКА як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.

Щодо вищезазначеного варто відмітити наступне.

Питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України; абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»; частина перша статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади/. Крім того, для державних службовців центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлено законом, посадові оклади визначено на рівні державних службовців міністерств /стаття 51 Закону України «Про державну службу» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» щодо нових підходів формування схем посадових окладів державних службовців/.

Таким чином, надання ДКА спеціального статусу потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту та зауважує, що за орієнтовними розрахунками на реалізацію вказаної норми законопроекту необхідно додатково спрямовувати близько 9 млн гривень щороку на оплату праці.

Поряд з цим, віднесення до повноважень ДКА не лише забезпечення реалізації, але і формування державної політики у сфері космічної діяльності призведе до дублювання повноважень між Мінстратегпром та ДКА, що спричинить неефективне витрачання бюджетних коштів.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про космічну діяльність» щодо визначення статусу та розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади у сфері космічної діяльності» (реєстр. № 5017 від 04.02.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Камельчуком Ю.О., Лічман Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи видатки державного бюджету на функціонування центральних органів виконавчої влади у сфері космічної діяльності). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15  липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 

 

 

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки сфери спорту (реєстр. № 4577 від 06.01.2021), поданий народними депутатами України Беленюком Ж.В., Кицаком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшити ставку податку на додану вартість з 20% до 7% на операції з реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів. Згідно з пояснювальною запискою застосування зниженої ставки податку на додану вартість у розмірі 7% сприятиме зниженню ціни споживання та збільшенню обсягу спожитих послуг, про що свідчить досвід низки країн світу, які застосовують знижену ставку податку на додану вартість.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, що може спричинити розбалансування державного бюджету і, як наслідок, невиконання його видаткової частини, та зумовить необхідність пошуку додаткових коштів для покриття дефіциту бюджету. Водночас Мінфін відмічає, що підвищення доступності та підтримки розвитку фізичної культури та спорту забезпечується шляхом здійснення заходів з розроблення, затвердження, фінансування, виконання державних цільових програм, спрямованих на підвищення доступності фізичної культури та спорту, надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для розвитку спортивної інфраструктури, а також належного контролю за цільовим та ефективним використанням коштів, спрямованих на виконання зазначених заходів /Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачені видатки на діяльність Міністерства молоді та спорту України у розмірі 7,2 млрд грн, в тому числі за бюджетною програмою «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» (код 3401110) – 1,1 млрд грн; за бюджетною програмою «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (код 3401120) – 2,4 млрд грн; за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220) – 2,8 млрд грн/.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого дня місяця, наступного за місяцем опублікування Закону) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки сфери спорту (реєстр. № 4577 від 06.01.2021), поданий народними депутатами України Беленюком Ж.В., Кицаком Б.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України» (реєстр. № 5070-1 від 19.02.2021), внесений народними депутатами України Ткаченком О.М., Поляковим А.Е. та Шинкаренком І.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого  пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки потребуватиме здійснення вказаних витрат у зв’язку із роботою в Комісії з проведення оцінки, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів України на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України» (реєстр. № 5070-1 від 19.02.2021), внесений народними депутатами України Ткаченком О.М., Поляковим А.Е. та Шинкаренком І.А., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів України на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-3 від 22.02.2021), внесений народним депутатом України Устіновою О.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого  пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів України на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-3 від 22.02.2021), внесений народним депутатом України Устіновою О.Ю., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до положень Конституції України» (реєстр. № 5070-4 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Цабалем В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до положень Конституції України» (реєстр. № 5070-4 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Цабалем В.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслатиКомітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-5 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Васильченко Г.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-5 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Васильченко Г.І., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до Конституції України» (реєстр. № 5070-6 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Клименко Ю.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до Конституції України» (реєстр. № 5070-6 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Клименко Ю.Л., законопроект матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-7 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Лозинським Р.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого  пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-7 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Лозинським Р.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України (реєстр. № 5162 від 25.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму доходу, отриманого платником податків у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевого бюджетів в частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів буде залежати від величини суми доходу, виплаченого у вигляді підтримки із Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, та кількості платників податків – фізичних осіб, на користь яких виплачуватиметься сума такого доходу. Водночас, Мінфін відмічає, що прийняття законопроекту дозволить заохотити одержувачів фінансової підтримки до участі у реалізації проектів, що здійснюватимуться за рахунок коштів, наданих Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зазначити, що на 2021 рік за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки Міністерства освіти і науки України за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» (код 2201070) у сумі 500 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України (реєстр. № 5162 від 25.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-10 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Леросом Г.Б.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого  пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

 виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-10 від 25.02.2021), внесений народним депутатом України Леросом Г.Б., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з положеннями Конституції України» (реєстр. № 5070-11 від 01.03.2021), внесений народним депутатом України Юрчишиим Я.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого  пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону  України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з положеннями Конституції України» (реєстр. № 5070-11 від 01.03.2021), внесений народним депутатом України Юрчишиим Я.Р., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-12 від 02.03.2021), внесений народним депутатом України Шараськіним А.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого  пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-12 від 02.03.2021), внесений народним депутатом України Шараськіним А.А., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у суспільстві» (реєстр. № 4598-2 від 02.02.2021), внесений народними депутатами України Кондратюк О.К., Корнієнком О.С., Потураєвим М.Р., Геращенко І.В., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є створення нормативного підґрунтя для подолання проявів сексизму, для реалізації якої пропонуються зміни до законів України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та «Про рекламу». Згідно із змінами серед іншого надається визначення терміну «сексизм», визначаються напрями державної політики щодо недопущення сексизму та його заборони; встановлюються повноваження центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків щодо моніторингу заходів з ліквідації сексизму в громадському та приватному житті, створення та забезпечення функціонування онлайн-ресурсів, що надають експертні консультації щодо подолання онлайн-сексизму.

Міністерство фінансів України у експертному висновку звертає увагу, що реалізація положень законопроекту щодо покладення на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (Мінсоцполітики) додаткових повноважень щодо створення та забезпечення функціонування онлайн-ресурсів, які надають експертні консультації щодо подолання онлайн- сексизму, може потребувати виділення додаткових коштів з державного бюджету, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила визначення Мінфіном обсягу видатків на зазначену мету.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що містить положення щодо набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у суспільстві» (реєстр.
№ 4598-2 від 02.02.2021), внесений народними депутатами України Кондратюк О.К., Корнієнком О.С., Потураєвим М.Р., Геращенко І.В., Железняком Я.І. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (реєстр. № 5019 від 04.02.2021), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом шляхом внесених змін до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та до статті 208 Регламенту Верховної Ради України пропонується:

- переглянути порядок висування, призначення та звільнення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), зокрема, для розгляду у Верховній Раді України питання висування кандидатури для призначення на посаду Уповноваженого Комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання додержання прав і свобод людини і громадянина, за результатами проведеної спеціальної перевірки подає Верховній Раді України свої висновки щодо відповідності кожної кандидатури на посаду Уповноваженого встановленим вимогам та про наявність причин, які б перешкоджали зайняттю нею цієї посади;

- надати право Уповноваженому створювати в адміністративно-територіальних одиницях регіональні представництва Секретаріату в адміністративно-територіальних одиницях (Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь);

- встановити, що до представників Уповноваженого не застосовуватимуться положення Закону України «Про державну службу», але поширюватимуться вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», водночас вилучено положення щодо призначення таких представників у межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України;

- установити, що кошторис витрат Уповноваженого може бути скорочений у порівнянні з попереднім фінансовим роком не більше ніж на відсоток, на який скорочується кошторис Верховної Ради України;

- розширити права Уповноваженого та визначити його повноваження, пов’язані з внутрішнім або міжнародним збройним конфліктом на території України;

- включити додатково до підстав для реагування Уповноваженого скарги юридичних осіб та, водночас, обмежити розгляд скарг на діяльність Президента України, народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, а також суддів Конституційного Суду України та суддів інших судів;

- дозволити Уповноваженому відкривати провадження за власною ініціативою у разі отримання інформації про порушення прав і свобод з відкритих джерел, у разі відкриття такого провадження за ініціативою Уповноваженого інформація щодо нього оприлюднюється на офіційному веб-сайті Уповноваженого і в реєстрі подань та приписів.

З огляду на сутність вищевказаних положень законопроекту, їх реалізація може потребувати виділення додаткових коштів державного бюджету для забезпечення виконання Уповноваженим покладених на нього повноважень і, зокрема, на надання права Уповноваженому створювати Регіональні представництва Секретаріату в адміністративно-територіальних одиницях. Однак слід зауважити про те, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо через відсутність вихідних даних.

Поряд з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Слід зауважити, що норма законопроекту щодо скорочення кошторису витрат Уповноваженого у порівнянні з попереднім фінансовим роком не більше ніж на відсоток, на який скорочується кошторис Верховної Ради України, не узгоджується з нормами Кодексу, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження та виконання закону про Державний бюджет України на відповідний рік, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Необхідно врахувати, що відповідно до статті 1 та частини другої статті 4 Кодексу:

відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються цим Кодексом;

бюджетна система і державний бюджет встановлюються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет;

виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету.

Крім того, Мінфін в експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що статтею 54 Кодексу визначено умови щодо скорочення видатків загального фонду державного бюджету та зауважує про відсутність визначення у бюджетному законодавстві поняття кошторис витрат.

З огляду на вищевикладене Мінфіном зазначено, що законопроект потребує доопрацювання та виключення пункту 10 частини першої розділу I законопроекту, як такого, що не є нормою цього законопроекту та суперечить нормам Кодексу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (реєстр. № 5019 від 04.02.2021), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П., Камельчуком Ю.О. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин при опрацюванні законопроекту виключити положення пункту 10 частини першої розділу І законопроекту, врахувавши зауваження, зазначені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу (реєстр. № 4560 від 30.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом серед іншого передбачається:

визначити особливості ліцензування на автомобільному транспорті відповідно до положень Регламенту (ЄС) № 1071/2009 (що запроваджує загальні правила стосовно умов допуску до професії автомобільних перевізників та передбачає умови щодо державної реєстрації автомобільного перевізника як суб’єкта господарювання та його офісу, бездоганної ділової репутації, професійної компетентності, належного фінансового стану), зокрема передбачити ліцензування господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом за такими видами:

- внутрішні перевезення пасажирів автобусами;

- внутрішні перевезення пасажирів на таксі;

- внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

- внутрішні перевезення вантажів;

- внутрішні перевезення небезпечних вантажів  та небезпечних відходів;

- міжнародні перевезення пасажирів автобусами;

- міжнародні перевезення пасажирів на таксі;

- міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

- міжнародні перевезення вантажів;

- міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів;

створити Єдиний комплекс інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті та уповноважити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечити ведення такої інформаційно-телекомунікаційної системи;

унормувати порядок отримання і анулювання свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителей) з перевезень.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів. Водночас зазначається, що створення Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті заплановано за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, а саме: відповідно до Меморандуму про співпрацю між Міністерством інфраструктури України, Державним агентством з питань електронного урядування України, Державною службою України з безпеки на транспорті та фондом «Євразія» (Проєкт міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах») від 14.07.2017 було проведено розробку системи «Електронний кабінет перевізника» та у 2018 році переданий на баланс Укртрансбезпеці.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів ліцензування, а впровадження ліцензування господарської діяльності з внутрішніх вантажних перевезень автомобільним транспортом може призвести до зниження конкуренції у зазначеній сфері, підвищення вартості таких послуг (що матиме наслідком підвищення рівня інфляції).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу (реєстр. № 4560 від 30.12.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за видачу ліцензій, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію відповідних положень законопроекту (зокрема, на створення та ведення Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання коштів державного бюджету відповідним органом з питань безпеки на наземному транспорті). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Опосередкований:

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та ефективного використання бюджетних коштів при фінансуванні одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (реєстр. № 5064 від 15.02.2021), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується:

- надати органам соціального захисту населення повноваження призначати та проводити виплату допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (у чинній редакції Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не зазначено органів, які призначають та проводять виплати такої допомоги).

Водночас, питання призначення та виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» (із змінами і доповненнями), у якій серед іншого визначено повноваження органів соціального захисту населення щодо таких виплат;

- встановити розмір вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» на рівні трьох розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, установленого законом про державний бюджет на 1 січня відповідного року, з метою можливості визначення кінцевої ціни в результаті аукціону (чинна норма – у розмірі не меншому ніж три прожиткові мінімуми для дітей віком до 6 років, встановленого законом про державний бюджет на дату її видачі).

Зважаючи, що законом про державний бюджет встановлюється розмір прожиткового мінімуму станом на 1 січня, 1 липня, 1 грудня відповідного року, реалізація положень законопроекту в частині визначення розміру вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» на рівні трьох розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, установленого законом про державний бюджет на 1 січня відповідного року, може призвести до зменшення вартості «пакунку малюка» для дітей залежно від дати його видачі. Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімум для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня – 1921 грн, з 1 липня – 2013 грн, з 1 грудня – 2100 гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, хоча згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект впливатиме на видаткову частину державного бюджету, потребуючи фінансового забезпечення в поточному бюджетному періоді.

При цьому до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та ефективного використання бюджетних коштів при фінансуванні одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (реєстр. № 5064 від 15.02.2021), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Кравчук Є.М. та іншими, має опосередкований вплив на видаткову частину державного бюджету (може зумовити зміну показників залежно від чисельності новонароджених). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ухваленням змін до деяких положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування) (реєстр. № 5016 від 04.02.2021), поданий народним депутатом України Крейденком М.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за невиконання, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання подання слідчого, прокурора у кримінальному провадженні у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 255 до 340 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ухваленням змін до деяких положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування) (реєстр. № 5016 від 04.02.2021), поданий народним депутатом України Крейденком М.Л., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2 Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України стосовно удосконалення державної політики управління об’єктами державної і комунальної власності (реєстр. № 4573 від 04.01.2021), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С., Буймістер Л.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується доповнити новою статтею 164-20 Кодекс України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за порушення порядку використання державного та комунального майна шляхом накладення штрафу (на посадових осіб балансоутримувача державного або комунального майна  та/або на орендарів) у розмірі від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 гривень до 34 000 гривень/.

При цьому, згідно із змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі адміністративні правопорушення розглядають суди (судді), а протоколи про такі правопорушення мають право складати посадові особи Фонду державного майна України. Зважаючи, що такі повноваження надаються Фонду державного майна України згідно із законопроектом про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна (реєстр. № 4572), у прикінцевих положеннях законопроекту за реєстр. № 4573 визначено, що у разі прийняття відповідний закон набуватиме чинності після прийняття законопроекту за реєстр. № 4572.

Відтак, реалізація положень законопроекту може призвести до додаткових надходжень державного бюджету від справляння штрафів за виявлені правопорушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про його вплив на дохідну частину державного бюджету, відмічає про можливу потребу у додаткових видатках у зв'язку з розширенням повноважень Фонду державного майна України.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України стосовно удосконалення державної політики управління об’єктами державної і комунальної власності (реєстр. № 4573 від 04.01.2021), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С., Буймістер Л.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист рослин (реєстр. № 4601 від 16.01.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Мезенцевою М.С., Кучером М.І. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 247 Кримінального кодексу України та:

посилити кримінальну відповідальність за порушення правил, установлених для боротьби зі шкідливими організмами рослин, та/або інших вимог законодавства про захист рослин, зокрема шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафів становитиме від 34 000 до 51 000 гривень, тоді як згідно з чинною нормою – до 1700 гривень/;

встановити кримінальну відповідальність за виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту та/або збут фальсифікованих засобів захисту рослин, виготовлення та/або збут засобів захисту рослин, які не пройшли державної реєстрації, та у разі заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах або загибелі людей чи інших тяжких наслідків у вигляді виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією та знищенням засобів захисту рослин, знарядь їх виробництва, витратних матеріалів, сировини для їх виготовлення.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів, а також до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про вплив його положень на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від дотримання громадянами та суб’єктами господарювання норм законодавства щодо поводження із засобами захисту рослин.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист рослин (реєстр. № 4601 від 16.01.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Мезенцевою М.С., Кучером М.І. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 57 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (реєстр. № 4638 від 25.01.2021), внесений народними депутатами України Бужанським М.А., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 57 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) пропонується виключити положення щодо порядку накладення Уповноваженим із захисту державної мови штрафних санкцій за порушення законодавчих вимог щодо застосування державної мови, що унеможливить застосування  штрафних санкцій, передбачених статтями 188-52, 188-53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які набирають чинності через 3 роки з дня набрання чинності Закону.

Реалізація законопроекту через три роки з дня набрання чинності Законом унеможливить накладання та стягнення до державного бюджету штрафних санкцій за порушення законодавчих вимог щодо застосування державної мови і відповідно зарахування таких коштів до надходжень загального фонду державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами
6-3, 6-4 і 13-5 частини третьої цієї статті, пунктами 37 - 39 частини першої статті 64, пунктом 13 частини першої статті 64-1 пунктом 26 і 27 частини першої статті 66 цього Кодексу.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 57 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (реєстр. № 4638 від 25.01.2021), внесений народними депутатами України Бужанським М.А., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (через три роки з дня набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» унеможливить накладання та стягнення до державного бюджету штрафних санкцій за порушення законодавчих вимог щодо застосування державної мови). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення (реєстр. № 5013 від 03.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими передбачається не раніше 1 січня 2022 року застосовувати базову величину для грошових платежів і стягнень під час визначення розмірів штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення /згідно з чинними нормами застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб/.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншими урядовими законопроектами, зокрема:

«Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин» (реєстр. № 4671), у якому, серед іншого, передбачається встановити, що законом про Державний бюджет України визначається розмір базової величини для грошових платежів і стягнень на відповідний бюджетний період;

«Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)» (реєстр. № 5045), яким серед іншого запроваджується застосування базової величини для грошових платежів і стягнень та пропонується встановити таку базову величину з 1 січня 2022 року в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 грудня 2021 року.

Отже, серед вказаних системно пов’язаних законопроектів базовим є законопроект за реєстр. № 5045. Таким чином, практична реалізація положень законопроекту за реєстр. № 4670 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5045.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення (реєстр. № 5013 від 03.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести з 2022 року до зміни показників доходів бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень залежно від розміру базової величини для грошових платежів і стягнень після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5045). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розширення повноважень інспекторів з паркування для захисту інтересів осіб з інвалідністю) (реєстр. № 4594 від 14.01.2021), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується надати право інспекторам з паркування від імені виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з притягненням до відповідальності осіб, які залишили свої транспортні засоби на місцях, передбачених для автомобілів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, а також створенням перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів.

Слід відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення за такі правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1 020 – 1 700 гривень/.

На даний час, керуючись статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про такі правопорушення розглядають органи Національної поліції, що зумовлює зарахування відповідних штрафів до державного бюджету.

Тому наслідком реалізації пропозиції про зміну підвідомчості розгляду справ стане збільшення доходів місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за адміністративні правопорушення, накладені інспекторами з паркування, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 64 та 66 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду місцевих бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо розширення повноважень інспекторів з паркування для захисту інтересів осіб з інвалідністю) (реєстр. № 4594 від 14.01.2021), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Люботою Д.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до зміни обсягу надходжень державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо соціальних пільг та соціальних гарантій для учасників бойових дій (реєстр. № 5027 від 05.02.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства в сфері соціальних пільг та соціального захисту (ненадання передбачених соціальних пільг та соціальних гарантій особами, які повинні їх надавати відповідно до чинного законодавства) у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до ста тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 425 до 2 210 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо соціальних пільг та соціальних гарантій для учасників бойових дій (реєстр. № 5027 від 05.02.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про землеустрій» щодо уніфікації деяких видів документації із землеустрою» (реєстр. № 4515 від 18.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленій Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів. Водночас, Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді.

Проте, законопроектом, серед іншого, пропонується:

розширити коло осіб, які можуть виступати замовниками документації із землеустрою (не лише органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а й інші заінтересовані особи у здійсненні землеустрою);

визначити вимоги до електронної форми документації із землеустрою із застосуванням кваліфікованого електронного підпису;

запровадити новий вид документації із землеустрою, а саме технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини;

визначити перелік відомостей, що має містити пояснювальна записка, що є складовою текстових матеріалів документації із землеустрою (до прикладу, відомості про ґрунти, про відновлення земель, про зелені насадження тощо) та окремі види технічної документації (до прикладу, розрахунки розмірів втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та збитків власників землі та землекористувачів тощо). При цьому відмічається, що інформація та документи, що мають міститись в документації із землеустрою та які перебувають у володінні державних органів, органів місцевого самоврядування отримуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері землеустрою через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

включити до переліку документів, що є складовою документації проектів землеустрою, витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі наявності відомостей у Державному земельному кадастрі).

Щодо вищезазначеного варто відмітити наступне.

Документація із землеустрою, що включена до Державного фонду документації, надається в електронному вигляді на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам після отримання відповідного запиту. При цьому, надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру та у формі витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється на платні основі.

Відтак, плата за надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі копій документів та у формі витягів становить відповідно 0,03 та 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2021 – це 2 270 грн), в якому надається відповідна адміністративна послуга, тобто розмір такої плати становитиме 68,1 та 113,5 гривень відповідно.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від плати за надання відповідних адміністративних послуг, а оцінка такого впливу на показники державного бюджету визначатиметься кількістю запитів на надання відомостей з Державного земельного кадастру за наслідками практичної реалізації положень законопроекту.

Крім того, керуючись положеннями частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій», розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини здійснюватиметься сертифікованими інженерами-землевпорядники (фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням) на умовах договору, що може призвести до зміни їх фінансово-економічного стану та податкоспроможності та до відповідного збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про землеустрій» щодо уніфікації деяких видів документації із землеустрою» (реєстр. № 4515 від 18.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, може мати опосередкований вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів залежно від результатів практичної реалізації положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку конкуренції на ринку природного газу та особливостей проведення біржових аукціонів з продажу природного газу (реєстр. № 4400 від 18.11.2020), внесений народним депутатом України Кучеренком О.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про ринок природного газу» та «Про нафту і газ», якими, зокрема, визначається, що:

господарські товариства, які провадять діяльність з видобутку природного газу та 100 відсотків акцій (паїв, часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава, здійснюють виключно на біржових аукціонах продаж всього обсягу природного газу, що буде видобуто протягом наступного місяця (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби, а також підлягають реалізації згідно із спеціальними обов’язками, покладеними Кабінетом Міністрів України на таких суб’єктів господарювання на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»);

стартова ціна природного газу (без урахування податку на додану вартість та витрат на транспортування, розподіл і зберігання) на біржових аукціонах визначається на найнижчому рівні значення фактичних цін на наступний місяць постачання природного газу за період 10 днів, що передує даті проведення біржового аукціону, на вітчизняній газовій біржі;

при продажі на біржових аукціонах природного газу для забезпечення потреб при виконанні спеціальних обов’язків відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» стартова ціна природного газу (без урахування податку на додану вартість та витрат на транспортування, розподіл і зберігання) не може перевищувати граничної ціни за вирахуванням торговельної надбавки (націнки), визначених Кабінетом Міністрів України, а максимальна ціна природного газу (без урахування податку на додану вартість та витрат на транспортування, розподіл і зберігання) – не може перевищувати рівень граничних цін, визначених Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, сприятиме забезпеченню дотримання принципів функціонування ринку природного газу і захисту прав споживачів, а також дозволить уникнути спотворення економічної конкуренції на ринку природного газу та сприятиме мінімізації корупційних ризиків в даній сфері.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на видатки державного бюджету на субсидії населення. Зокрема зазначено, що з 1 серпня 2020 року припинено дію покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення природним газом побутових споживачів та продажу газу населенню за фіксованою ціною, при цьому продаж природного газу власного видобутку на біржових аукціонах за ринковими цінами впливатиме на розмір кінцевої ціни на природний газ для населення, що впливатиме на видатки державного бюджету на субсидії населенню. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку конкуренції на ринку природного газу та особливостей проведення біржових аукціонів з продажу природного газу (реєстр. № 4400 від 18.11.2020), внесений народним депутатом України Кучеренком О.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від сплати податків за результатами фінансової діяльності відповідних господарських товариств та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виплату житлових субсидій громадянам залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність»» (реєстр. № 5029 від 05.02.2021), внесений народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується, зокрема:

розширити напрями здійснення волонтерської діяльності;

зобов’язати організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, страхувати життя і здоров’я волонтерів на період провадження ними волонтерської діяльності відповідно до Закону України «Про страхування».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на показники державного і місцевих бюджетів та не впливатиме на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді. Водночас Мінфін зауважує, що не всі види волонтерської діяльності потребують обов’язковості страхування життя і здоров’я волонтерів на період провадження ними волонтерської діяльності, а лише ті, які несуть загрозу їх життю та здоров’ю, оскільки разові волонтерські акції, як правило, не потребують страхування, тому у законопроекті доцільно уточнити, які саме види волонтерської діяльності потребують страхування.

Разом з тим, реалізація законопроекту може потребуватиме додаткових видатків бюджету на здійснення страхових платежів у разі залучення волонтерів бюджетними установами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність»» (реєстр. № 5029 від 05.02.2021), внесений народним депутатом України Заремським М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребуватиме додаткових видатків бюджету на здійснення страхових платежів у разі залучення волонтерів бюджетними установами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  захисту прав ветеранів.

1.2.38. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ефективної реалізації державної політики у сфері освіти (реєстр. № 5088 від 17.02.2021), внесений народними депутатами України Шпак Л.О., Забуранною Л.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо розширення випадків придбання  замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, якщо закупівля товарів і послуг здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду для забезпечення статутної діяльності закладів освіти.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не призведе до зміни показників державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до неефективного витрачання замовниками бюджетних коштів, обмеження конкуренції та підвищення корупційних ризиків. При цьому Мінфін зауважує, що внесення запропонованих законопроектом змін не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам здійснення закупівель, визначеним статтею 5 цього Закону.

Отже, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат державного бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ефективної реалізації державної політики у сфері освіти (реєстр. № 5088 від 17.02.2021), внесений народними депутатами України Шпак Л.О., Забуранною Л.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.39. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо уточнення деяких положень закупівлі товарів і послуг, що здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (реєстр. № 5097 від 18.02.2021), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Міньком С.А., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо розширення випадків придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, якщо закупівля товарів і послуг здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду для забезпечення діяльності закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що передбачена Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», Законом України «Про фахову передвищу освіту» та Законом України «Про вищу освіту».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не призведе до зміни показників державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до неефективного витрачання замовниками бюджетних коштів, обмеження конкуренції та підвищення корупційних ризиків. При цьому Мінфін зауважує, що внесення запропонованих законопроектом змін не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам здійснення закупівель, визначеним статтею 5 цього Закону.

Отже, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат державного бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо уточнення деяких положень закупівлі товарів і послуг, що здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (реєстр. № 5097 від 18.02.2021), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Міньком С.А., Батенком Т.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» (реєстр. № 4687 від 01.02.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачається, зокрема:

встановити кримінальну відповідальність за маніпулювання на ринках капіталу та організованих товарних ринках (шляхом позбавлення волі на строк від 2 до 8 років з штрафом до 77500 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян), за створення, забезпечення функціонування або просування фінансових пірамід (шляхом позбавлення волі на строк від 2 до 4 років з штрафом до 77500 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян), за незаконне використання інсайдерської інформації (шляхом позбавлення волі на строк до 8 років з штрафом до 77500 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян);

врегулювати залучення інформатора до участі у провадженнях щодо кримінальних порушень у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків, із запровадженням виплати винагороди інформатору за заявою чи повідомленням про відповідне кримінальне правопорушення, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані збитки від такого злочину в п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, у вигляді 10% від розміру штрафу, призначеного обвинувальним вироком суду, але не більше 3 тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину, за рахунок коштів державного бюджету органами державного казначейства за процедурою безспірного списання.

Реалізація таких положень законопроекту може мати вплив на показники бюджету, а саме щодо:

встановлення кримінальної відповідальності – може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень;

виплати винагороди інформатору – може потребувати додаткових видатків державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Крім того, слід відмітити, що законопроект є системно пов’язаним і похідним від поданого тими ж авторами законопроекту «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстр. № 4684). Відтак, практика застосування законопроекту за реєстр. № 4687 залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4684.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, при цьому запропоновані зміни можуть мати наслідком додаткове навантаження на державний бюджет, оскільки призначені судом штрафи можуть бути не сплачені, однак виплата винагороди інформатору буде обов’язковою. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та підтримує його з подальшим врахуванням наданих зауважень.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» (реєстр. № 4687 від 01.02.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Третьяковою Г.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету може привести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених та виплату винагороди інформаторам у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від виду покарання і загалом практики застосування даної законодавчої ініціативи після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 4684). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері метрології, надання житлово-комунальних послуг та захисту прав споживачів (реєстр. № 4576 від 06.01.2021), внесений народними депутатами України Скороход А.К., Поляковим А.Е., Юрченком О.М., Загороднім Ю.І., Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу» та «Про захист прав споживачів», якими, зокрема, передбачається:

визначити, що періодична повірка, обслуговування, ремонт та заміна (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюється суб’єктами господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання;

відповідальність за своєчасність проведення зазначених заходів покласти на таких суб’єктів господарювання;

скасувати сплату споживачами житлово-комунальні послуги пені за несвоєчасне здійснення платежів за надані послуги.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат за рахунок державного бюджету, матиме наслідком створення умов для захисту населення від подальшого зубожіння через необ’єктивне нарахування платежів за житлово-комунальні послуги та встановлення гарантій правильного (фактичного) нарахування споживачам житлово-комунальних послуг вартості постачання природного газу, води, електричної, теплової енергії, комунальних послуг.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту, серед іншого, звертає увагу, що положення законопроекту не передбачають компенсації понесених витрат суб’єктів господарювання, оскільки у разі її відсутності заміна засобів вимірювальної техніки здійснюватися не буде (з мотивів відсутності коштів) або понесені витрати будуть закладатися у тарифи на надання певної комунальної послуги, що, у свою чергу, призведе до їх зростання, що не сприятиме досягненню мети законопроекту.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не вплине на показники державного та місцевих бюджетів та не потребує фінансового забезпечення. Разом з тим, Мінфіном зазначено, що скасування положень щодо нарахування та стягнення пені буде сприяти продовженню негативної тенденції щодо невчасних розрахунків населення за отримані житлово-комунальні послуги та не сприятиме поліпшенню фінансового стану підприємств і виконавців цих послуг, що, в свою чергу, призведе до обмеженості коштів для здійснення розрахунків за спожиті енергоносії, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету тощо. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері метрології, надання житлово-комунальних послуг та захисту прав споживачів (реєстр. № 4576 від 06.01.2021), внесений народними депутатами України Скороход А.К., Поляковим А.Е., Юрченком О.М., Загороднім Ю.І., Лубінцем Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від сплати податків відповідними суб’єктами господарювання, виходячи з їх фінансового стану, та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виплату житлових субсидій громадянам залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнення до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо особливостей передачі Товариству Червоного Хреста України майна в оренду (реєстр. № 5061 від 12.02.2021), поданий народними депутатами України Іванісовим Р.В., Ткаченком О.М. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу /перелік об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні/, без проведення аукціону, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме ефективному функціонуванню Товариства Червоного Хреста України та його місцевих організацій у допомозі державі щодо надання медичної і гуманітарної допомоги найбільш вразливим верствам населення нашої країни.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у вигляді надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним та комунальним майном.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнення до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо особливостей передачі Товариству Червоного Хреста України майна в оренду (реєстр. № 5061 від 12.02.2021), поданий народними депутатами України Іванісовим Р.В., Ткаченком О.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо особливостей передачі в оренду майна Товариству Червоного Хреста України та закладам охорони здоров’я (реєстр. № 5061-1 від 23.02.2021), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Лабунською А.В. та Кабаченком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу /перелік об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні/, без проведення аукціону, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, а також закладами охорони здоров’я державної та комунальної форми власності.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття створить можливості для ефективного функціонування Товариства Червоного Хреста України та його місцевих організацій у наданні медичної і гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів та в мирний час, участі у наданні міжнародної допомоги у разі катастроф і надзвичайних ситуацій, забезпечення медико-соціальної допомоги найменш соціально захищеним верствам населення, сприятиме ефективному функціонуванню та розвитку закладів охорони здоров’я державної і комунальної форми власності та спростить процедуру отримання ними майна в оренду.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у вигляді надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо особливостей передачі в оренду майна Товариству Червоного Хреста України та закладам охорони здоров’я (реєстр. № 5061-1 від 23.02.2021), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Лабунською А.В. та Кабаченком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі і гідності громадян та працівників правоохоронних органів" (реєстр. № 5050-1 від 24.02.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Припутнем Д.С., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 173, 185, 185-7, 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність, зокрема за:

дрібне хуліганство у вигляді штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративного арешту на строк до п'ятнадцяти діб /чинна норма – штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб/;

злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця або їх образу у вигляді штрафу від двадцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративного арешту на строк від п’яти до п’ятнадцяти діб /чинна норма – штраф від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких застосовано адміністративний арешт.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що обсяг таких коштів буде залежати від кількості правопорушників та конкретного розміру штрафу.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі і гідності громадян та працівників правоохоронних органів (реєстр. № 5050-1 від 24.02.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Припутнем Д.С., Павлюком М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

2. Про погодження розподілу коштів державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства юстиції України Богачової О.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 144-р).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст) від 26.02.2021 № 1683/16.3.1/1-21 /копія звернення роздана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 144-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 144-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3601180), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Відповідно до вимог вказаної статті Закону про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) головний розпорядник коштів державного бюджету (Мін’юст) щоквартально має інформувати Комітет.

Законом на 2021 рік Мін’юсту за бюджетною програмою 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 8 791,4 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-лютого поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 3601180 видатки не проводилися.

Використання коштів за бюджетною програмою 3601180 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами), яка роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво);

- реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

- придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

- надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об'єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році.

Разом з тим, за наявності на початку року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення /За даними звіту Казначейства про бюджетну заборгованість станом на 1 січня 2021 року заборгованість за бюджетною програмою 3601180 не обліковується/.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

Виходячи з вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 144-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», за напрямами (об’єктами, заходами) згідно із додатком до розпорядження КМУ № 144-р, а саме, спрямувати на продовження будівництва 20-квартирного житлового будинку (перша черга блока 2 (незавершене будівництво) 32-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-культурного побуту) в м. Сокиряни Чернівецької області, вул. Грушевського, 6а, у тому числі коригування проектно-кошторисної документації та проведення її державної експертизи – у сумі 8 791,4 тис. гривень.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 144-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 3601180 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Слід звернути увагу, що розпорядження КМУ № 144-р не містить відповідного доручення Мін’юсту щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».

У зверненні Мін’юсту щодо розпорядження КМУ № 144-р відмічено, що погодження розподілу коштів дозволить у 2021 році завершити будівництво 20-квартирного житлового будинку (перша черга блока 2 (незавершене будівництво) 32-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-культурного побуту) у м. Сокиряни Чернівецької області, вул. Грушевського, 6а та забезпечити житлом 20 сімей з числа осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. При цьому довідково зазначено про те, що перший 12-ти квартирний блок введений в експлуатацію у 2008 році.

Однак, Мін’юстом не було надано будь-якої інформації про стан виконання робіт та введення в експлуатацію вказаного об’єкту та/або його окремих черг.

Разом з тим, в доповнення до звернення Мін’юстом поінформовано (лист від 16.03.2021 № 2144/16.3.1/1-21 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету)), що:

будівництво вказаного об’єкта розпочато в 1992 році за рахунок коштів від виробничої діяльності державної установи «Сокирянська виправна колонія (№ 67)» (перші 12 квартир введено в експлуатацію у 2008 р., I черга) і відновлено у 2012 році за рахунок коштів державного бюджету будівництво 20-квартирного житлового будинку (II черга);

протягом 2013-2015 років видатки на будівництво об’єкта не здійснювалися, у 2016 році касові видатки склали 984 тис. грн (98% плану), у 2017 - 2020 роках видатки не здійснювалися;

станом на 01.01.2021 р. рівень будівельної готовності об’єкта складає 55% (зведено основні несучі та огороджуючі конструкції п’яти поверхів цього будинку та частково розпочаті роботи з улаштування внутрішніх інженерних систем).

Крім того, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте, на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» на 2021 рік на офіційному сайті Мін’юсту не було розміщено. Крім того, за інформацією на офіційному сайті Казначейства станом на 17.03.2021 р. затверджений паспорт за вказаною бюджетною програмою до Казначейства не надійшов.

Довідково: за інформацією Міністерства фінансів України про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 23 лютого 2021 року паспорт бюджетної програми 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» повернуто на доопрацювання до Мін’юсту.

Необхідно також зазначити, що матеріали, які надійшли від Мін’юсту до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічних обґрунтувань (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 3601180 за визначеним напрямом спрямування коштів та у запропонованому обсязі.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяти участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І. і Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та державний секретар Мін’юсту Богачова О.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили зауважень чи заперечень щодо зазначеного розподілу коштів за бюджетною програмою 3601180.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 144-р розподіл коштів щодо будівництва (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно з додатком до розпорядження КМУ № 144-р, а також звернути увагу на необхідність щокварталу інформувати Комітет про використання зазначених коштів /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 144-р розподіл коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» на 2021 рік, у сумі 8 791,4 тис. грн за напрямом згідно з додатком до цього розпорядження Уряду;

звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» головному розпоряднику коштів державного бюджету належить щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію керівника апарату Голови Служби зовнішньої розвідки України Черняка О.Р. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6621030 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України” на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021
№ 183-р).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Служби зовнішньої розвідки України від 16.03.2021 № 16/810/П /копія звернення роздана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 183-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6621030 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України” на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 183-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621030), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Відповідно до вимог вказаної статті Закону про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Законом на 2021 рік Службі зовнішньої розвідки України за бюджетною програмою 6621030 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України” встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 125 000 тис. гривень (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-лютого поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 6621030 видатки не проводилися.

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України /витяг статті 12 зазначеного Закону роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Використання коштів за бюджетною програмою 6621030 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами), яка роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво);

- реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

- придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

- надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об'єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об'єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році.

Разом з тим, за наявності на початку року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення /За даними звіту Казначейства про бюджетну заборгованість станом на 1 січня 2021 року заборгованість за бюджетною програмою 6621030 не обліковується/.

Також Порядком встановлено, що придбання житла на умовах пайової участі проводиться відповідно до укладених договорів (пункт 6 Порядку), а придбання житла на вторинному ринку, провадяться на підставі договору купівлі-продажу житла (пункт 7 Порядку).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

Виходячи з вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 183-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Службі зовнішньої розвідки України у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 6621030 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України”, у сумі 125 000 тис. грн /відповідає обсягу бюджетних призначень, визначених Законом за цією бюджетною програмою за загальним фондом державного бюджету/ за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до розпорядження КМУ № 183-р, а саме:

1) будівництво (реконструкція) об’єктів незавершеного будівництва, запланованих до фінансування у 2021 році (будівництво житлового будинку по вул. Академіка Булаховського, 5, у м. Києві), – 20 000 тис. грн (16% загального планового обсягу видатків на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України);

2) придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі за договорами, що будуть укладені у 2021 році, – 105 000 тис. грн (відповідно 84%).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 183-р Службі зовнішньої розвідки України доручено забезпечити погодження зазначеного розподілу коштів з Комітетом.

Необхідно також зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 183-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 6621030 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 183-р не містить відповідного доручення Службі зовнішньої розвідки щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону.

Крім того, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте, на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» на 2021 рік на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки не було розміщено. Крім того, за інформацією на офіційному сайті Казначейства станом на 17.03.2021 р. затверджений паспорт за вказаною бюджетною програмою до Казначейства не надійшов.

Довідково: за інформацією Міністерства фінансів України про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 23.02.2021 року паспорт бюджетної програми 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» повернуто на доопрацювання до Служби зовнішньої розвідки.

У поясненнях щодо зазначеного розподілу коштів Службою зовнішньої розвідки вказано, що на квартирному обліку цієї Служби перебуває 1036 співробітників, а спрямування у поточному році коштів у сумі 125 млн грн дозволить зменшити рівень квартирної черги на 6%.

Зокрема, щодо будівництва житлового будинку зазначається, що опосередкована вартість будівництва житла /визначається відповідно до наказу Мінрегіону від 26.06.2020  р. № 151 (на момент укладання договору на виготовлення проектно-кошторисної документації)/ у м. Києві складає 15 146 грн за 1 м.кв. загальної площі квартир будинку, запланований рівень будівельної готовності передбаченого у розпорядженні КМУ № 183-р житлового об’єкта у 2021 році буде становити 15%, а термін завершення будівництва цього житлового будинку визначено – IV квартал 2022 року.

Поряд з цим, щодо придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі Службою зовнішньої розвідки зазначається про заплановану очікувану вартість закупівлі 1 м.кв. житла у сумі 27 723 гривень. При цьому, цією Службою зазначено про проведені у минулому році 4 процедури закупівлі житла для військовослужбовців (березень-грудень 2020 року) та фактичну вартість закупівлі 1 м.кв. квартир у сумі 25 645,75 гривень.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Служби зовнішньої розвідки до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічних обґрунтувань розподілу коштів за бюджетною програмою 6621030 за визначеними напрямами (об’єктами, заходами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяти участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю. і Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та керівник апарату Голови Служби зовнішньої розвідки України Черняк О.Р.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили зауважень чи заперечень щодо зазначеного розподілу коштів за бюджетною програмою 6621030.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 183-р розподіл коштів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки згідно з додатком до розпорядження КМУ № 183-р, а також звернути увагу на необхідність щокварталу інформувати Комітет про використання зазначених коштів /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 183-р здійснення розподілу коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6621030 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України” на 2021 рік, у сумі 125 000 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду;

звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» головному розпоряднику коштів державного бюджету належить щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству охорони здоров’я на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню та території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 168-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 05.03.2021 № 10-01/7149/2-21 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 168-р «Питання фінансування здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню та території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками» (далі – розпорядження КМУ № 168-р).

Розпорядженням КМУ № 168-р відповідно до пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено:

1) кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», спрямовуються у 2021 році МОЗ в розмірі 1 823 672,4 тис. грн за рахунок залишку коштів, який утворився за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою короновірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», станом на 1 січня 2021 р., для здійснення:

додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу
COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, шляхом збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» у сумі 341 600 тис. гривень (з них оплата праці – 280 000 тис. гривень);

оплати медичних послуг з вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які надаються надавачами медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» у сумі 1 482 072,4 тис. гривень;

2) МОЗ забезпечити погодження збільшення видатків, передбачених пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

З приводу розпорядження КМУ №168-р слід відмітити таке:

1. Прийняття такого рішення Уряду та наступне його погодження з Комітетом обумовлене вимогами таких положень Закону:

пункту 24 статті 14 Закону, згідно з яким передбачено спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

пункту 9 статті 11 Закону, згідно з яким до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено податок на прибуток підприємств і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 році Державною аудиторською службою України в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – НАК «Нафтогаз України») за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, НАК «Нафтогаз України» та господарськими товариствами, акціонером (засновником, учасником) яких є зазначене товариство;

пункту 9 статті 12 Закону, згідно з яким до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

2. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами) у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. При цьому загальний обсяг коштів за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою короновірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» становив 80 913 767,82 тис. грн, у тому числі: по загальному фонду – 72 013 767,82 тис. грн, по спеціальному фонду – 8 900 000 тис. грн.

Довідково: згідно з пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» джерелом здійснення видатків за спеціальним фондом державного бюджету було визначено надходження від сплати: грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках.

З урахуванням вимог частин другої, четвертої та п’ятої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» згідно з рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом, кошти Фонду COVID-19 за спеціальним фондом державного бюджету у сумі 8.900.000 тис. грн. були спрямовані на безповоротній основі Міністерству соціального захисту у сумі 5.037.212,71 тис. грн за бюджетною програмою 2501170 (для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів) та МОЗ у сумі 1.376.695 тис. грн за бюджетною програмою 2301230 (для закупівлі вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2). Нерозподіленими на кінець року залишилося 2.486.092,3 тис. грн.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-грудень 2020 року кошти спеціального фонду за бюджетною програмою 2501170 використані в обсязі 2.797.672 тис. грн (55,5% плану на звітний рік), за бюджетною програмою 2301230 – не використовувалися. Невикористані у 2020 році за такими бюджетними програмами кошти становили 2.239.540,71 тис. грн та 1.376.695 тис. грн відповідно.

За інформацією Міністерства фінансів України (лист від 28.01.2021 р. № 07060-03-2/2543, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що утворився на 01.01.2021 та є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік відповідно до пункту 9 статті 12 Закону, становив 6.102.328 тис. грн (з яких 2.239.540,71 тис. грн та 1.376.695 тис. грн, що були невикористані за бюджетними програмами 2501170 та 2301230 відповідно, і 2.486.092,3 тис. грн, що були нерозподіленими за бюджетною програмою 3511380).

3. У 2021 році, керуючись наведеними вище положеннями Закону, Кабінет Міністрів України ухвалив ряд рішень про спрямування таких залишків коштів спеціального фонду державного бюджету, що утворилися станом на 01.01.2021, та були погоджені Комітетом. Так, згідно з постановами:

від 13.01.2021 р. № 23 залишок коштів у сумі 1.376.695 тис. грн, що обліковується за МОЗ, у повному обсязі спрямовано цьому міністерству на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення;

від 13.01.2021 р. № 20 за рахунок залишку коштів, що обліковується за Міністерством соціальної політики, спрямовано 201.008 тис. грн цьому міністерству для завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів;

від 03.02.2021 р. № 88 за рахунок залишку коштів, що обліковується за Міністерством соціальної політики, спрямовано 400.000 тис. грн цьому міністерству для виплати Фондом соціального страхування застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

від 01.03.2021 р. № 164 за рахунок залишку коштів, що обліковується за Міністерством соціальної політики, спрямовано 700.000 тис. грн Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомоги по безробіттю.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених постанов Уряду залишок нерозподілених коштів, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, станом на 03.03.2021 р. становив 3 424 625 тис. гривень.

4. Згідно з розпорядженням КМУ № 168-р МОЗ спрямовано 1.823.672,4 тис. грн за рахунок залишку коштів, що утворився станом на 01.01.2021 р. за бюджетною програмою 3511380.

У надісланих до Комітету матеріалах МОЗ зазначається, що прийняття розпорядження КМУ № 168-р дозволить:

забезпечити додатковими доплатами до заробітної плати з 1 січня до 31 квітня 2021 р. медичних та інших працівників лабораторних підрозділів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, виплати яких передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 р № 372 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (виходячи із чисельності таких працівників та середнього розміру доплат по лабораторних центрах у розмірі 215,5%, обсяг коштів становить 341.600 тис. грн);

оплатити медичні послуги щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які надаються надавачами медичних послуг за програмою медичних гарантій (виділення коштів у сумі 1.482.072,4 тис. грн дозволить забезпечити вакцинацією 17 млн осіб при повному навантаженні команд з імунізації).

З приводу оплати послуг з вакцинації МОЗ відмічено таке:

зважаючи, що при затвердженні державного бюджету на 2021 рік у Програмі медичних гарантій не було передбачено оплати послуг за проведення вакцинації, Національна служба здоров’я України (далі – НЗСУ) пропонує забезпечити додаткові стимули шляхом запровадження нового пакету медичних послуг у Програмі медичних гарантій. При розрахунку вартості таких медичних послуг були враховані: розмір середньої заробітної плати відповідних фахівців згідно з інформацією, зазначеною надавачами медичних послуг у їх звітах про доходи та витрати за 9 (6) місяців 2020 року, та вартість засобів індивідуального захисту згідно з інформацією, що міститься на офіційному майданчику Прозоро.

Оплата послуги з вакцинації включатиме попередній огляд пацієнта для визначення протипоказань, а також опитування пацієнта для визначення його/її належності до цільової групи, що має бути вакцинована; проведення першого раунду вакцинації у місцях проживання або роботи населення, яке підлягає імунізації у відповідний період, моніторинг несприятливих подій після вакцинації; проведення другого раунду вакцинації, моніторинг несприятливих подій після вакцинації, забезпечення повного охоплення пацієнта вакцинацією і формування імунної відповіді на вірус; введення всієї необхідної інформації до електронної системи охорони здоров’я (далі – ЕСОЗ);

згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2021 року № 133 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II-IV кварталах 2021 року» тариф на медичні послуги з вакцинації від COVID-19 визначається як комбінація глобальної ставки та ставки на медичну послугу. Глобальна ставка сплачується за перший місяць надання медичних послуг і становить 8247 гривень за кожну команду. Ставка на медичну послугу становить: 25 гривень за проведення першого щеплення одному пацієнту (перший раунд вакцинації від COVID-19) та 60 гривень за проведення другого щеплення одному пацієнту (другий раунд вакцинації від COVID-19) згідно з даними ЕСОЗ. Розрахунок здійснено, виходячи з кількості пацієнтів не більше 1320, яким одна команда з імунізації готова провести вакцинацію від COVID-19 протягом місяця, та 2370 таких команд. Ці кошти дозволять здійснити додаткові виплати співробітникам за додаткове навантаження, забезпечивши їх розхідними матеріалами, засобами індивідуального захисту, пальним у випадку роботи мобільних команд тощо.

При цьому МОЗ надано розрахунок потреби у додаткових коштах на оплату послуг з вакцинації та для встановлення доплат працівникам лабораторних центрів, однак такі розрахунки не супроводжуються іншою аналітичною інформацією, що дозволила б зробити висновки про реалістичність проведених розрахунків, зокрема щодо деталізації узагальнених (середніх) показників, що використані при розрахунку видатків на оплату послуг з вакцинації, розрахунку середнього розміру заробітної плати з урахуванням обов’язкових виплат працівникам, які будуть безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (СOVID 19).

Крім того, слід звернути увагу, що згідно з вимогами бюджетного законодавства щодо формування та використання коштів спеціального фонду бюджету видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, а на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48, частина друга статті 57 Бюджетного кодексу України).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю, Кунаєв А.Ю., Молоток І.Ф., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютин Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютин Д.В. і член Рахункової палати Невідомий  В.І не висловили заперечень і зауважень щодо спрямування МОЗ коштів у сумі 1 823 672,4 тис. гривень за рахунок залишку коштів, який утворився за бюджетною програмою 3511380 станом на 01.01.2021 р., відповідно до розпорядження КМУ № 168-р.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити спрямування відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 168-р у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, у розмірі 1 823 672,4 тис. гривень МОЗ за рахунок залишку коштів, який утворився за програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» станом на 1 січня 2021 р., для здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню та території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити спрямування відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 168-р у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у розмірі 1 823 672,4 тис. гривень Міністерству охорони здоров’я за рахунок залишку коштів, який утворився за програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками» станом на 1 січня 2021 р., для здійснення:

– додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів Міністерства охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2, шляхом збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» у сумі 341 600 тис. гривень (з них оплата праці – 280 000 тис. гривень);

– оплати медичних послуг з вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які надаються надавачами медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» у сумі 1 482 072,4 тис. гривень.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора законопроекту, народного депутата України Чорноморова А.О. про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України (реєстр. № 5197 від 03.03.2021 р.), поданий народними депутатами України Буніним С.В., Литвиненком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту за реєстр. № 5197 (далі – законопроект) є Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет).

Законопроект на час його розгляду Комітетом не включено до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого  скликання. При цьому розкладом пленарних засідань Верховної Ради України на 16 - 19 березня 2021 року (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 15.03.2021 р.) передбачено на 18 березня п.р. законопроект для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою прийняття даного акту є врегулювання питання фінансового забезпечення з державного бюджету реалізації своїх функцій Міністерством аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики).

Щодо зазначеного слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1344 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» (далі – Постанова КМУ № 1344) відмінено рішення про реорганізацію Мінагрополітики шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (далі – Мінекономіки). Водночас, Постановою КМУ № 1344 доручено Мінекономіки та Мінагрополітики у місячний строк забезпечити підготовку і внесення на розгляд Кабінету Міністрів України, зокрема, проектів положень про відповідні центральні органи виконавчої влади.

Відтак, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України  від 17.02.2021 № 124 «Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади» (далі – Постанова КМУ № 124) затверджено Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України та визначено його статус і сферу компетенції. Поряд з цим, Постановою КМУ № 124 внесено зміни до постанов Уряду від 20.08.2014 № 459 та від 25.06.2020 № 614, якими, відповідно, викладено в новій редакції Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та внесено зміни до Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) і уточнено їх основні завдання.

Положенням про Мінагрополітики визначено основні завдання, відповідно до яких Мінагрополітики:

- забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах агропромислового виробництва, технічну політику у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, державну політику сільського розвитку, розвитку фермерства, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності, моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, насінництва та розсадництва;

- забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;

- забезпечує формування державної політики:

у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

у сфері розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;

- формує та реалізує державну політику у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Водночас, пунктом 4 Постанови КМУ № 124 зазначається, що Мінагрополітики розміщується за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24.

Відповідно до постанови КМУ від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» (із змінами) Мінекономіки визначено граничну чисельність працівників – 1021 працівник (до 1 квітня 2021 року – 1224 працівники), а Мінагрополітики – 203 працівника (з 1 квітня 2021 року).

За схемою спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (зокрема із змінами, внесеними Постановою КМУ № 124), через Міністра аграрної політики та продовольства України спрямовується і координується діяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) /до внесення змін Постановою КМУ № 124 діяльність Держгеокадастру спрямовувалася і координувалася через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України/ та Державного агентства рибного господарства України (далі – Держрибагентство) /до внесення змін Постановою КМУ № 124 діяльність Держрибагентства спрямовувалася і координувалася через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України/.

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, крім випадків, визначених законом.

Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, цією статтею  вказаного закону визначено, що фінансове забезпечення утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік (такі ж вимоги встановлено у статті 116 Конституції України та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Зважаючи на вищезазначене, враховуючи положення Постанови КМУ № 1344, суб’єктами права законодавчої ініціативи у законопроекті запропоновано внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон), якими визначити бюджетні призначення новоутвореному Мінагрополітики за рахунок перерозподілу коштів між  Мінекономіки та Міндовкілля.

Так, законопроектом запропоновано внести зміни до додатків № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» і № 4 «Повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України в 2021 році». Крім того, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручено забезпечити в установленому порядку передачу до сфери управління Мінагрополітики будівлю у м. Києві за адресою: вул. Хрещатик, 24.

Зміни до додатків №№ 3 та 4 до Закону передбачають:

визначення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету Мінагрополітики як головному розпоряднику коштів державного бюджету;

корегування бюджетних призначень, визначених у державному бюджеті Мінекономіки (в частині виключення видатків для забезпечення діяльності Держгеокадастру та бюджетних програм, в рамках яких здійснюються заходи з підтримки сільського господарства) та Міндовкілля (в частині виключення видатків для забезпечення діяльності Держрибагентства).

Довідково: гранична чисельність працівників між міністерствами розподілена у такій пропорції: Мінекономіки – 83,4% і Мінагрополітики – 16,6% загальної граничної чисельності працівників Мінекономіки, а видатки загального фонду державного бюджету на загальне керівництво та управління у сферах їх діяльності – відповідно 85,3% і 14,7%, з яких видатки на оплату праці в середньому на місяць на одного працівника, виходячи із граничної чисельності працівників, становитимуть відповідно 30,7 тис. грн і 21,9 тис. гривень.

Отже, законодавча пропозиція не передбачає збільшення загального обсягу видатків державного бюджету, оскільки пропонується визначити бюджетні призначення Мінагрополітики шляхом перерозподілу видатків державного бюджету в межах видатків, передбачених Мінекономіки та Міндовкілля. Тобто, положення законопроекту підготовлено збалансовано щодо показників видатків державного бюджету.

Слід нагадати, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте у пояснювальній записці до законопроекту немає пояснень та розрахунків щодо запропонованих обсягів коштів за бюджетними програмами, насамперед щодо видатків для забезпечення функціонування новоутвореного Мінагрополітики та для організації і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду.

Варто звернути увагу на оформлення додатків до законопроекту, формат яких не відповідає додаткам № 3 та № 4 до Закону (підготовлено у форматі Microsoft Word, хоча у законі про державний бюджет на 2021 рік додатки до нього оформлені у Microsoft Excel), на що також звернуто увагу в експертному висновку Міністерства фінансів України. Крім того, зважаючи на те, що додатки до закону про державний бюджет є структурованими частинами такого закону, суб’єктам  права законодавчої ініціативи належало б підписати кожний із додатків до законопроекту та окремо порівняльні таблиці до них (у зареєстрованому законопроекті додаток № 1 до законопроекту та порівняльна таблиця до нього не підписані суб’єктами права законодавчої ініціативи).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (лист від 15.03.2021 № 16/03-2021/92851, копія роздана народним депутатам України – членам Комітету) загалом не виключає можливості прийняття законопроекту за умови отримання позитивного висновку Уряду, враховуючи той факт, що зміни, передбачені законопроектом, обумовлені питанням оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, у якій Уряд є вищим органом (відповідно до статті 113 Конституції України), водночас зауважує, що до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (з урахуванням розрахунків) у частині розподілу видатків між апаратами Мінагрополітики і Мінекономіки, у т.ч. доцільності збереження саме за останнім функції із організації і регулювання діяльності Аграрного фонду (код 1201270).

На запит від Комітету до Уряду щодо надання експертного висновку до законопроекту свою позицію висловили Мінагрополітики, Мінфін, Мінекономіки та Міндовкілля.

Мінагрополітики повідомило про підтримку законопроекту (лист від 05.03.2021 № 37-35-23/579, копія роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (лист від 11.03.2021 № 06010-11-2/7776, копія роздана народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що законопроект потребує доопрацювання, та висловлює такі зауваження:

- замінити код відповідального виконавця бюджетних програм Держрибагентства з 2802000 на 2804000 і відповідно коди за бюджетними програмами Держрибагентства з кодами 2802010, 2802020 та 2802090 на коди 2804010, 2084020 та 2804090 через те, що за кодами 2802010 та 2802020 обліковується кредиторська заборгованість /зазначені бюджетні програми на момент виникнення кредиторської заборгованості були закріплені за  Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, яку відповідно до постанови Уряду від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»  реорганізовано шляхом перетворення і приєднання до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, у зв’язку з цим така кредиторська заборгованість потребувала перереєстрації ще у 2016 році, на бюджетні програми, в рамках яких здійснюються аналогічні заходи/;

- за бюджетною програмою 2701040 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» враховано кошти для виконання прикладних науково-технічних розробок та робіт за державними замовленнями у сфері рибного господарства, тому залишається неврегульованим питання передачі бюджетних призначень від Міндовкілля до Мінагрополітики в частині проведення Держрибагентством відповідних досліджень у сфері рибного господарства /зважаючи на вимоги бюджетної методології, порушене питання може бути врегульоване із застосуванням положень частини шостої статті 23 Кодексу/;

- за бюджетною програмою 1202620 «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» відповідно до положень розпорядження Уряду від 18.11.2020 № 1454-р було збільшено обсяг видатків спеціального фонду державного бюджету, тому необхідно передбачити можливість використання Мінагрополітики залишків коштів за спеціальним фондом державного бюджету, які утворилися /відповідно до статті 57 Кодексу на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, відтак, відповідні залишки коштів мають бути збережені для здійснення витрат з проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру/;

- за бюджетними програмами 1201170 «Повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років» та 1201180 «Повернення коштів, наданих для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу, а також закупівлі племінних нетелів та корів, вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу, з наступною їх реалізацією сільськогосподарським підприємствам на умовах фінансового лізингу» головним розпорядником бюджетних коштів у законопроекті збережено Мінекономіки, що потребує доопрацювання з огляду на положення Закону України від 18.01.2001 № 2237-ІІІ «Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу», якими на Мінагрополітики покладено повноваження щодо врегулювання сум заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та зважаючи на положення постанови Уряду від 28.07.2010 № 648, якими зазначено, що бюджетні кошти надавалися на поворотній основі на підставі угод між Мінагрополітики і лізингодавцем (ДП «Спецагролізинг») /зважаючи на  вимоги бюджетної методології, порушене питання може бути врегульоване із застосуванням положень частини шостої статті 23 Кодексу після остаточного розподілу повноважень між Мінекономіки та Мінагрополітики/.

Мінекономіки у своєму експертному висновку (лист від 16.03.2021 № 2122-01/16435-01, копія роздана народним депутатам України – членам Комітету) висловлює позицію про підтримку законопроекту з урахуванням таких зауважень і пропозицій:

-  за бюджетною програмою 2801010 «Керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» встановити бюджетні призначення для функціонування Мінагрополітики в обсязі 65 559,1 тис. грн за рахунок зменшення обсягу видатків Мінекономіки за бюджетними програмами 1201010 «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» на 59 826,7 тис. грн та за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» на 5 732,4 тис. грн /зважаючи на вимоги бюджетної методології, порушене питання може бути частково врегульоване із застосуванням положень частини шостої статті 23 Кодексу/;

- бюджетні програми 1201170 та 1201180 передати Мінагрополітики з огляду на його повноваження /зважаючи на вимоги бюджетної методології, порушене питання може бути врегульоване із застосуванням положень частини шостої статті 23 Кодексу після остаточного розподілу повноважень між Мінекономіки та Мінагрополітики/.

Міндовкілля висловило позицію про підтримку законопроекту (лист від 09.03.2021 № 25/1-16/4782-21, копія роздана народним депутатам України – членам Комітету), водночас за результатами розгляду законопроекту запропонувало передбачити видатки розвитку Держрибагентству за новою бюджетною програмою «Прикладні науково-технічні розробки, виконання робіт за державними замовленнями у сфері рибного господарства» в обсязі 2 300 тис. грн та відповідно зменшити видатки за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» (код 2701040) /зважаючи на  вимоги бюджетної методології, порушене питання може бути врегульоване із застосуванням положень частини шостої статті 23 Кодексу/.

Крім того, до Комітету додатково звернулося Міндовкілля (лист від 09.03.2021 № 25/1-17/4819-21, копія роздана народним депутатам України – членам Комітету) з пропозицією до законопроекту, якою пропонується зменшити видатки розвитку, передбачені Міндовкілля у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2708120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС», на 10 000 тис. грн та відповідно збільшити видатки споживання Міністерству культури та інформаційної політики за бюджетною програмою 3801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» для проведення заходів, пов’язаних з 35-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, при цьому відмічено, що вже доручено підготувати та подати на розгляд Уряду проект акта щодо передачі відповідної частини бюджетних призначень (така пропозиція не відповідає предмету правового регулювання законопроекту, крім того, зважаючи на вимоги бюджетної методології, порушене питання може бути врегульоване із застосуванням положень частини шостої статті 23 Кодексу).

Зважаючи на вищезазначене та з огляду на повноваження Кабінету Міністрів України, визначені статтею 116 Конституції України та статтями 2, 20 і 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо спрямування і координації роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю та забезпечення проведення державної бюджетної політики та політики у інших сферах суспільного і державного життя, ініціатором законодавчого врегулювання питання, порушеного у законопроекті, мав би бути Уряд, що дозволило б всебічно та комплексно опрацювати всі питання, пов’язані з діяльністю міністерств, бюджетні призначення яких визначаються/корегуються положеннями законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики (лист від 17.03.2021 № 04-11/09-2021/95192 (440478), копія роздана народним депутатам України – членам Комітету) вирішив рекомендувати Комітету з питань бюджету внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття законопроекту у першому читанні за основу та в цілому.

На час розгляду законопроекту у Комітеті висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяти участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., Крулько І.І. і Забуранна Л.В., народний депутат України Чорноморов А.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., Міністр аграрної політики та продовольства України Лещенко Р.М.

Зокрема, завершуючи доповідь з даного питання, народний депутат України Чорноморов А.О. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект. Міністр аграрної політики та продовольства України Лещенко Р.М. також виступив з даного питання та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати прийняття законопроекту за основу і в цілому.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що Мінфіном законопроект в цілому підтримується з урахуванням технічних зауважень. Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень щодо законопроекту.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується Комітету ухвалити рішення згідно з проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект включити до порядку денного п’ятої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням редакційних та техніко-юридичних правок.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України (реєстр. № 5197 від 03.03.2021 р.), поданий народними депутатами України Буніним С.В., Литвиненком С.А. та іншими, включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням редакційних та техніко-юридичних правок.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 1.

5. Різне.

СЛУХАЛИ:

Повідомлення щодо публічного представлення Міністерством фінансів України звіту про виконання Державного бюджету України за 2020 рік.

Відмітили:

Нормами абзаців першого і другого частини п’ятої статті 28 Бюджетного кодексу України передбачено, що:

– інформація про виконання Державного бюджету України підлягає обов’язковій публікації не пізніше 1 березня року, що настає за роком звіту, в газеті «Урядовий кур’єр»;

– Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) до 20 березня року, що настає за звітним, здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, в якому беруть участь уповноважені представники Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), Рахункової палати, а інформація про час і місце публічного представлення публікується разом із звітом про виконання Державного бюджету України.

Відповідно до таких норм Мінфіном надіслано Комітету запрошення взяти участь уповноважених представників Комітету у публічному представленні звіту про виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік, яке відбудеться 19 березня 2021 року у приміщенні Мінфіну /копія листа Мінфіну від 10.03.2021 р. № 04210-09-2/7658 роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Поряд з тим, на виконання вищезазначених норм у газеті «Урядовий кур’єр» від 26.02.2021 р. № 39 опубліковано інформацію Мінфіну про виконання Державного бюджету України за 2020 рік /копія такої інформації роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Загалом Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував про дане питання, висловив прохання першому заступнику Голови Комітету Крульку І.І., голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молотку І.Ф. і голові підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранній Л.В. визначитися щодо обов’язкової участі у такому заході, а також запропонував долучитися до нього за бажанням інших народних депутатів України – членів Комітету.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль