ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №94 від 30.06.2021

Опубліковано 07 липня 2021, о 15:44

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №94 від 30 червня 2021 року

16 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Гнатенко В.С., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я.

Всього присутніх – 22 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Копанчук О.Є., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Кіссе А.І., Молоток І.Ф., Пушкаренко А.М., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені, які були присутні на засіданні:

від Міністерства фінансів України

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Служби безпеки України

Якушев О.В. – заступник Голови;

Шугалей Л.М. – начальник Військово-медичного управління;

від Головного управління розвідки Міністерства оборони України

Зайцев В.В. – заступник начальника;

Рудик Я.Р. – директор Департаменту;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Лозинський В.М. – перший заступник Міністра;

Лукеря І.М. – заступник Міністра;

від Міністерства у справах ветеранів України

Порхун О.В. – перший заступник Міністра;

Волчихін Б.В. – начальник Фінансового управління;

від Рахункової палати

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Службі безпеки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 625-р);

2) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.05.2021
№ 519-р);

3) перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку громад та територій для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 624-р);

4) зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2021 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 660-р);

5) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 654-р).

3. Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5154).

4. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності договорів (реєстр. № 5656 від 11.06.2021), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А., Стефанчуком Р.О. та іншими, та альтернативний законопроект за реєстр. № 5656-1 від 25.06.2021, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

5. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію члена підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Задорожнього М.М. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України" (реєстр. № 5630 від 07.06.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління" (реєстр. № 5572 від 27.05.2021 народні депутати України Потураєв М.Р., Санченко О.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників публічних закупівель" (реєстр. № 4394 (доопрац.) від 13.04.2021, народний депутат України Маслов Д.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання прав профспілок)" (реєстр. № 5428 від 26.04.2021, народні депутати України Івченко В.Є., Королевська Н.Ю., Дубіль В.О. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за невиконання рішень Європейського суду з прав людини" (реєстр. № 5577 від 27.05.2021, народні депутати України Ткаченко О.М., Славицька А.К., Кабаченко В.В., Шинкаренко І.А.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"" (реєстр. № 5337 від 06.04.2021, народні депутати України Чернєв Є.В., Аліксійчук О.В., Безугла М.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо започаткування реальної судової реформи в частині забезпечення єдності судової практики та рівності учасників судових проваджень перед законом" (реєстр. № 5564 від 26.05.2021, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо започаткування реальної судової реформи в частині забезпечення єдності судової практики та рівності учасників судових проваджень перед законом" (реєстр. № 5565 від 26.05.2021, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав побратимів та посестер" (реєстр. № 5595 від 01.06.2021, народний депутат України Жмеренецький О.С.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"" (реєстр. № 5587 від 28.05.2021, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Грищенко Т.М. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення інституту фіксування судового провадження, складу суду та проголошення судового рішення" (реєстр. № 5614 від 03.06.2021, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І., Саламаха О.І. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" щодо її функцій та компетенції, кваліфікаційних характеристик посад Секретаря та заступників Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" (реєстр. № 5544 від 21.05.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання рішень Європейського суду з прав людини" (реєстр. № 5578 від 27.05.2021, народні депутати України Ткаченко О.М., Славицька А.К. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників" (реєстр. № 5266-1 від 06.04.2021, народні депутати України Королевська Н.Ю., Солод Ю.В., Кальцев В.Ф., Мороз В.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вимог до керівників державних підприємств та членів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі" (реєстр. № 5332 від 05.04.2021, народні депутати України Шевченко Є.В., Пивоваров Є.П., Яцик Ю.Г., Скороход А.К.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" щодо уточнення деяких положень відносно захисту малолітніх від негативного впливу продукції сексуального чи еротичного характеру" (реєстр. № 5330 від 02.04.2021, народні депутати України Клименко Ю.Л., Бобровська С.А., Микиша Д.С. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" щодо захисту прав та найкращих інтересів дитини" (реєстр. № 5330-1 від 07.04.2021, народний депутат України Рябуха Т.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти" (реєстр. № 5514 від 19.05.2021, народні депутати України Неклюдов В.М., Васильєв І.С., Грищенко Т.М. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів" (реєстр. № 5555 від 24.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо терміну діяльності тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України" (реєстр. № 5335 від 05.04.2021, народні депутати України Крулько І.І., Петруняк Є.В., Аллахвердієва І.В., Білозір Л.М. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання жорстокому поводженню з тваринами та виконання міжнародних зобов’язань із захисту диких тварин" (реєстр. № 5342 від 07.04.2021, народні депутати України Кривошеєв І.С., Бондаренко О.В., Овчинникова Ю.Ю. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вимоги про обов’язкову участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи" (реєстр. № 5613 від 03.06.2021, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І., Саламаха О.І., Кінзбурська В.О., Березін М.Ю., Лаба М.М., Мінько С.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком та у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 5446 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Павловським П.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, пропонується з 1 січня 2022 року:

встановити мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу у розмірі не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) /виходячи із встановленого з 1 січня 2021 року розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 769 грн), розмір мінімальної пенсії за віком не може бути менше, ніж 3 538 грн/;

для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановити у розмірі 70% мінімальної заробітної плати, визначеної законом про державний бюджет на відповідний рік, але не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону розмір такої пенсії встановлюється у розмірі 40% мінімальної заробітної плати але не менше одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) /виходячи із встановлених з 1 січня 2021 року розмірів мінімальної заробітної плати (6 000 грн) та прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність (1 769 грн), розмір мінімальної пенсії за віком для вищевказаних осіб становитиме 4 200 грн, але не менше ніж 3 538 грн/;

за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж 35 років у чоловіків та 30 років у жінок, мінімальний розмір пенсії за віком встановити у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, але не менше півтора прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону вказаним особам розмір такої пенсії визначається, виходячи з одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, скасувавши норму щодо виплати таким особам мінімального розміру пенсії за віком після досягнення особою віку 65 років) /відповідно 2 653,5 грн/;

встановити, що мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника призначатиметься у розмірі не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (наразі такої умови законом не передбачено) /відповідно не менше ніж 3 538 грн/;

скасувати норму, згідно з якою при визначенні мінімального розміру пенсії за віком та збільшенні мінімальної пенсії за віком до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету, потребуватиме вишукання додаткових видатків (за інформацією Пенсійного фонду України обсяг таких видатків становитиме 16,8 млрд грн на місяць), що не будуть забезпечені фінансовим ресурсом, оскільки наявних джерел покриття таких видатків авторами законопроекту не визначено.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення, приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком та у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 5446 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Павловським П.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5416 від 22.04.2021), поданий народним депутатом України Арсенюком О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація положень законопроекту, починаючи з 2022 року, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

надання громадянам, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, пільг та компенсацій, що передбачені для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

забезпечення санаторно-курортними путівками (без права лікування) осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю І групи, яким надано висновок медико-соціальної експертизи про те, що вони потребують постійного стороннього догляду чи допомоги під час санаторно-курортного лікування;

забезпечення безоплатною санаторно-курортною путівкою громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 2;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбаченими законодавством;

звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях постраждалих внаслідок ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі його прийняття він не буде забезпечений фінансовими ресурсами. За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту лише в частині забезпечення безоплатними санаторно-курортними путівками громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 2, потребуватиме щорічно, в умовах 2021 року, додатково з державного бюджету понад 1,5 млрд грн, джерела покриття яких не визначено.

Разом з тим, положення законопроекту щодо розширення категорії осіб, які матимуть право не сплачувати судовий збір, матиме наслідком зменшення надходжень державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, вказані положення також зменшуватимуть витрати спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені заходи, що відповідно потребуватиме вишукання коштів за загальним фондом державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади.

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5416 від 22.04.2021), поданий народним депутатом України Арсенюком О.О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також може зменшувати по спеціальному фонду державного бюджету надходження (від судового збору) і витрати на забезпечення діяльності органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення термінів в сфері оподаткування транспортних засобів ввезених на митну територію України з метою власного користування (реєстр. № 5561 від 25.05.2021), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити пільговий період оподаткування акцизним податком транспортних засобів особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тони) згідно з УКТ ЗЕД та були ввезені фізичними особами на митну територію України до 31 березня 2021 року, та на аналогічні, за товарними позиціями, транспортні засоби які ввезені повторно фізичною особою на митну територію України до 30 квітня 2021 року (згідно з чинною нормою пільговий період оподаткування акцизним податком встановлено на транспортні засоби, що станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту).

У пояснювальній записці вказано, що завданнями законопроекту є створення можливості доступного розмитнення транспортних засобів, що ввозяться на територію України фізичними особами для власного користування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум акцизного податку та податку на додану вартість, які мають бути сплачені під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів. При цьому, за припущеннями Мінфіну у разі прийняття законопроекту очікувані недонадходження до бюджету сум акцизного податку становитимуть 2,9 млн грн, податку на додану вартість – 0,6 млн гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення термінів в сфері оподаткування транспортних засобів ввезених на митну територію України з метою власного користування (реєстр. № 5561 від 25.05.2021), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди «Програма з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0109 від 31.05.2021), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Фінансову угоду «Програма з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком (далі – ЄІБ), підписану 9 грудня 2020 року (далі – Угода), яка набуває чинності з дати, станом на яку ЄІБ письмово підтвердив отримання ним свідчення того, що Закон України, яким ратифікується Угода, і сама Угода набули чинності.

У пояснювальній записці до Угоди зазначено, що:

кошти позики будуть спрямовані на реалізацію проектів з відновлення постраждалої інфраструктури у східній частині України та зменшення тиску на соціальну інфраструктуру у областях, що приймають найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб;

сума позики – 340 млн євро;

умови будуть ідентичними тим, які визначено Фінансовою угодою між Україною та ЄІБ (проект «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України), ратифікованою Законом України від 22.04.2015 р. № 346-VIII /сума позики за цією угодою становить 200 млн євро; в рамках зазначеної програми реалізується 246 проектів загальною вартістю 6.545,1 млн грн, з них із спеціального фонду державного бюджету (кошти ЄІБ) – 5.457,5 млн грн, із загального фонду державного бюджету (ПДВ) – 697,7 млн грн та за рахунок місцевих бюджетів – 389,9 млн грн; термін реалізації зазначеної програми закінчується у жовтні 2020 року, однак є потреба у продовженні реалізації відповідних проектів/;

процентна ставка – фіксована або плаваюча ставка;

період погашення – 20 років, умови погашення – щопіврічно рівними частками від основної суми кредиту або фіксованими частинами від основної суми та відсотків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме своїм наслідком виникнення фінансових зобов’язань за кредитом ЄІБ на впровадження проекту в розмірі 340 млн євро, а після набрання чинності Угоди потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджету України на 2021 рік» для передбачення фінансування на реалізацію спільного з ЄІБ проекту «Програма з відновлення України».

Щодо даного питання Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/;

законом про державний бюджет визначається перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону) /пункт 10 частини першої статті 40 Кодексу/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено пов’язаних з Угодою державних запозичень і витрат державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, реалізація Угоди після її ратифікації потребуватиме внесення змін до цього Закону та/або передбачення необхідних надходжень і витрат державного бюджету у законопроекті про державний бюджет на 2022 рік залежно від готовності залучення і використання у відповідному році позики згідно з Угодою.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди «Програма з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0109 від 31.05.2021), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету (після унормування даного питання у законі про державний бюджет – призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію відповідного інвестиційного проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення позики за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів позики). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій (реєстр. № 0115 від 22.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Рамковим договором між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій, учиненим 13 травня 2021 року в м. Києві (далі – Рамковий договір), передбачається надання Урядом Французької Республіки офіційної підтримки Уряду України у формі позики для реалізації державного інвестиційного проекту із закупівлі у французького постачальника (компанія DESAUTEL SAS) пожежних автодрабин, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт (далі – проект). Згідно із статтями 2, 3, 4 і 5 Рамкового договору строк погашення позики не перевищує 10 років, страхові премії з надання позики покриваються позичальником, а загальна сума позики не перевищує 255 млн євро та включає: казначейську позику у сумі не вище 100 млн євро (кредитор – Уряд Французької Республіки в особі компанії Natixis, процентною ставкою є ставка C.I.R.R. (довідкова комерційна процентна ставка), позичальник повинен сплачувати комісійні в розмірі 0,5% річних від невикористаної суми казначейської позики) та банківську позику у сумі не вище 155 млн євро (гарантом позики виступає Brifrance Assurance Export, процентною ставкою є ставка C.I.R.R (довідкова комерційна процентна ставка), збільшена на маржу, яка не перевищує 2,5% річних, або європейська міжбанківська ставка пропозиції на 6 місяців (EURIBOR), збільшена на маржу, яка не перевищує 3% річних). Статтею 10 Рамкового договору передбачено, що для отримання позики контракт, підписаний між французьким постачальником та українським покупцем, має бути прийнятий до виконання не пізніше 31 грудня 2023 року, жодної вибірки за казначейською позикою не повинно бути здійснено після 31 грудня 2028 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що закупівля пожежних автодрабин здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та державних запозичень для оснащення сучасною висотною пожежною технікою пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

– згідно з наданими ДСНС фінансово-економічними розрахунками реалізація законопроекту потребує фінансування з державного бюджету починаючи з 2022 року;

– вибірка позики відображатиметься як фінансування державного бюджету (спеціальний фонд, державні зовнішні запозичення) та як видатки державного бюджету (спеціальний фонд) для оплати товарів, робіт та послуг за контрактом, повернення позики планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для погашення та обслуговування державного боргу;

– згідно з розрахунками ДСНС загальна сума державних запозичень та відповідних видатків державного бюджету буде становити 10.831,9 тис. грн, у тому числі: 2022 рік – 1.507,3 тис. грн, 2023 рік – 0,0 тис. грн, 2024 рік – 612,4 тис. грн, 2025 рік – 340,5 тис. грн, 2026 рік – 1.017,2 тис. грн, 2027 рік – 1.017,2 тис. грн, 2028 рік – 1.153,1 тис. грн, 2029 рік – 1.132,6 тис. грн, 2030 рік – 1.141,1 тис. грн, 2031 рік – 1.036,9 тис. грн, 2032 рік – 965,9 тис. грн, 2033 рік – 907,7 тис. грн;

– Мінфін зможе оцінити можливості фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді законопроекту у разі його прийняття після доопрацювання ДСНС фінансово-економічних розрахунків.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено пов’язаних з Рамковим договором державних запозичень і витрат державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, реалізація Рамкового договору після його ратифікації потребуватиме внесення змін до цього Закону та/або передбачення необхідних надходжень і витрат державного бюджету у законопроекті про державний бюджет на 2022 рік залежно від готовності залучення і використання у відповідному році позики згідно з Рамковим договором.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій (реєстр. № 0115 від 22.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (після унормування даного питання у законі про державний бюджет – призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення позики за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів позики). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства «Українська залізниця» (реєстр. № 0116 від 22.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Рамковою угодою між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства «Українська залізниця», учиненою 13 травня 2021 року в м. Києві (далі – Рамкова угода), передбачається надання Урядом Французької Республіки офіційної підтримки Уряду України у формі позики для реалізації інвестиційного проекту оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – проект). Згідно із статтями 2, 3, 4 і 5 Рамкової угоди строк погашення позики не перевищує 14 років, страхові премії з надання позики покриваються позичальником, а загальна сума позики не перевищує 750,125 млн євро та включає: казначейську позику у сумі не вище 350 млн євро (кредитор – Уряд Французької Республіки в особі компанії Natixis, процентною ставкою є ставка C.I.R.R. (довідкова комерційна процентна ставка), позичальник повинен сплачувати комісійні в розмірі 0,5% річних від невикористаної суми казначейської позики) та одну або декілька банківських позик у сумі не вище 400,125 млн євро (гарантом позики виступає Brifrance Assurance Export, процентною ставкою є ставка C.I.R.R (довідкова комерційна процентна ставка), збільшення на маржу, яка не перевищує 3% річних, або європейська міжбанківська ставка пропозиції на 6 місяців (EURIBOR), збільшена на маржу, яка не перевищує 3,5% річних). Статтею 10 Рамкової угоди передбачено, що для отримання позики контракти, підписані між французьким постачальником та українським покупцем, мають бути прийняті до виконання не пізніше 31 грудня 2022 року, жодної вибірки позики не може бути здійснено після 31 грудня 2030 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

ратифікація Рамкової угоди дозволить забезпечити реалізацію проекту шляхом закупівлі 130 вантажних електричних локомотивів (80 – двосистемних, 50 – односистемних) для АТ «Українська залізниця» зі значною локалізацією виробництва в Україні;

закупівля електричних локомотивів здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та державних запозичень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

– реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, проте до Мінфіну не надходили фінансово-економічні розрахунки;

– вибірка позики відображатиметься як фінансування державного бюджету (спеціальний фонд, державні зовнішні запозичення) та видатки державного бюджету (спеціальний фонд) для оплати товарів, робіт і послуг за контрактом, що потребуватиме збільшення дефіциту державного бюджету, а також збільшення витрат, передбачених для погашення та обслуговування державного боргу, з подальшим відшкодуванням цих витрат покупцем локомотивів;

– у разі виникнення потреби сплати за контрактом у 2021 році необхідним є внесення змін до державного бюджету в частині фінансування та видатків;

– законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено пов’язаних з Рамковою угодою державних запозичень і витрат державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, реалізація Рамкової угоди після її ратифікації потребуватиме внесення змін до цього Закону та/або передбачення необхідних надходжень і витрат державного бюджету у законопроекті про державний бюджет на 2022 рік залежно від готовності залучення і використання у відповідному році позики згідно з Рамковою угодою.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства «Українська залізниця» (реєстр. № 0116 від 22.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (після унормування даного питання у законі про державний бюджет – призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення позики за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів позики). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з покращення водопостачання у місті Києві (реєстр. № 0117 від 22.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Рамковим договором між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з покращення водопостачання у місті Києві, вчиненим 13 травня 2021 року в м. Києві (далі – Рамковий договір), передбачається надання Урядом Французької Республіки Уряду України офіційної підтримки у формі казначейського кредиту у сумі не вище 70 млн євро для реалізації інвестиційного проекту з покращення водопостачання міста Києва (далі – проект), який складається з трьох частин, а саме: захист Деснянської і Дніпровської водопровідних станцій від гідравлічних ударів; заміна двох трубопроводів, що йдуть від Деснянської водопровідної станції, та проведення дослідження у пілотній зоні в мережі водопостачання з метою зменшення водовтрат; оптимізація роботи Деснянської водопровідної станції та будівництво цеху рециркуляції для очищення промивних вод і утилізації осадів очищення промивних вод.

Згідно із статтями 2, 3 і 4 Рамкового договору позика надається на строк 40 років, включаючи пільговий період 15 років, за процентною ставкою 0,0092% річних, відсотки за простроченими платежами розраховуються за короткостроковою процентною ставкою євро, збільшеною на 4% річних. Субкредитний договір, який визначає умови використання кредитної позики буде підписано між ПрАТ «АК «Київводоканал», Міністерством фінансів України, Київською міською радою та АТ «Укрексімбанк. З метою реалізації проекту між ПрАТ «АК «Київводоканал» як замовником та французькою компанією Eiffage Genie Civil буде укладено контракт на виконання робіт з реконструкції об’єктів (проекті та будівельні роботи) на суму, не менше 70% від суми кредиту.

Статтею 9 Рамкового договору передбачено, що для отримання кредиту контракт, що укладається між французьким постачальником та суб’єктом з реалізації проекту (ПрАТ «АК «Київводоканал»), має бути прийнятий до виконання не пізніше 31 грудня 2023 року, жодної вибірки за кредитом не повинно бути здійснено після 31 грудня 2026 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою Рамкового договору є створення умов для залучення пільгового кредиту, що буде використаний на покращення водопостачання у м Києві (підвищення якості надання послуг та надійності експлуатації, забезпечення екологічної безпеки водних ресурсів не тільки м. Києва, а і території України, яка розташована в басейні р. Дніпро) шляхом відновлення та модернізації найважливіших об’єктів водопровідного господарства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

– згідно з наданими Мінрегіоном фінансово-економічними розрахунками реалізація законопроекту потребує фінансування державного бюджету та одночасного кредитування з державного бюджету починаючи з 2022 року;

– вибірка кредиту відображатиметься як фінансування державного бюджету (спеціальний фонд, державні зовнішні запозичення) та як надання кредитів з державного бюджету (спеціальний фонд) для оплати товарів, робіт та послуг за контрактом, повернення кредиту планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для погашення та обслуговування державного боргу, з відшкодуванням цих витрат ПрАТ «АК «Киі?вводоканал»;

– згідно з розрахунками Мінрегіону загальна сума державних запозичень та відповідного надання кредитів з державного бюджету буде становити 70.000 тис. євро, або 2.353.400 тис. грн із розрахунковим курсом 33,62 грн/євро, у тому числі: 2022 рік – 669.609,1 тис. грн, 2023 рік – 745.962,2 тис. грн, 2024 рік – 575.897 тис. грн, 2025 рік – 361.931,7 тис. грн;

– Мінфін зможе оцінити можливості фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді законопроекту у разі його прийняття після доопрацювання Мінрегіоном фінансово-економічних розрахунків.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

Враховуючи вищенаведене, реалізація Рамкового договору після його ратифікації потребуватиме внесення змін до цього Закону та/або передбачення необхідних надходжень і витрат державного бюджету у законопроекті про державний бюджет на 2022 рік залежно від готовності залучення і використання у відповідному році кредиту згідно з Рамковим договором.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з покращення водопостачання у місті Києві (реєстр. № 0117 від 22.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (після унормування даного питання у законі про державний бюджет – призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів кредиту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо підтримки фінансування проекту з покращення постачання питної води в Луганській області (реєстр. № 0118 від 23.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Рамковим договором між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо підтримки фінансування проекту з покращення постачання питної води в Луганській області, вчиненим 13 травня 2021 року в м. Києві (далі – Рамковий договір), передбачається надання Урядом Французької Республіки Уряду України підтримки у формі кредиту в розмірі не вище 70 млн євро для фінансування інвестиційного проекту з покращення постачання питної води в Луганській області, що включає реконструкцію і модернізацію інфраструктури видобування і розподілу питної води, з метою досягнення максимального потоку води об’ємом 135 тис. м³на добу.

Згідно із статтями 3 і 4 Рамкового договору кредит надається на строк 40 років, включаючи пільговий період 15 років, за процентною ставкою 0,0092% річних, відсотки за простроченими платежами розраховуються за короткостроковою процентною ставкою, збільшеною на 4% річних. Статтею 9 Рамкового договору передбачено, що для отримання кредиту відповідний контракт має бути прийнятий до виконання не пізніше 31 грудня 2023 року, жодної виборки за кредитом не повинно бути здійснено після 31 грудня 2026 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що повернення кредитних коштів передбачається здійснити за рахунок коштів комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал», яке належить до сфери управління Луганської ОДА – обласної військово-цивільної адміністрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

– згідно з наданими Мінреінтеграціі? фінансово-економічними розрахунками реалізація законопроекту потребує фінансування з державного бюджету починаючи з 2022 року;

– вибірка кредиту відображатиметься як фінансування державного бюджету (спеціальний фонд, державні зовнішні запозичення) та як надання кредитів з державного бюджету (спеціальний фонд) для оплати товарів, робіт та послуг за контрактами, повернення кредиту планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для погашення та обслуговування державного боргу, із відшкодуванням цих витрат КП «Попаснянський районний водоканал»;

– згідно з розрахунками Мінреінтеграціі? загальна сума державних запозичень та відповідного надання кредитів з державного бюджету буде становити 67.900 тис. євро, у тому числі: 2022 рік – 3.395 тис. євро, 2023 рік – 16.126,25 тис. євро, 2024 рік – 16.126,25 тис. євро, 2025 рік – 16.126,25 тис. євро, 2026 рік – 16.126,25 тис. євро;

– Мінфін зможе оцінити можливості фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді законопроекту у разі його прийняття після доопрацювання Мінреінтеграціі? фінансово-економічних розрахунків.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

Враховуючи вищенаведене, реалізація Рамкового договору після його ратифікації потребуватиме внесення змін до цього Закону та/або передбачення необхідних надходжень і витрат державного бюджету у законопроекті про державний бюджет на 2022 рік залежно від готовності залучення і використання у відповідному році кредиту згідно з Рамковим договором.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо підтримки фінансування проекту з покращення постачання питної води в Луганській області (реєстр. № 0118 від 23.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (після унормування даного питання у законі про державний бюджет – призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів кредиту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науковій та науково-технічній діяльності (реєстр. № 5596 від 02.06.2021), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Санченком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроект запропоновано з метою регулювання обігу лікарських конопель шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регламентують, зокрема, поводження з наркотичними засобами.

Так, законопроектом пропонується внести відповідні зміни до:

– Закону України «Основ законодавства України про охорону здоров’я» в частині закріплення права особи на доступ до необхідних їй лікарських засобів;

– Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зокрема, щодо:

створення Уповноваженого органу у сфері обігу лікарських конопель, при цьому, функції такого органу можуть бути розподілені між кількома органами виконавчої влади та (або) їх структурними підрозділами;

визначення основних функцій Уповноваженого органу з лікарських конопель /здійснення у сфері обігу лікарських конопель, продуктів їх переробки та вироблених (виготовлених) із них препаратів: ліцензування господарської діяльності у порядку, встановленому законом; розробки пропозицій щодо нормативних актів, вимог та стандартів; збору та обробки інформації, яка подається на виконання вимог звітності щодо діяльності у цій сфері; здійснення заходів контролю за дотриманням встановлених законом вимог щодо провадження відповідної діяльності в межах повноважень уповноваженого органу з лікарських конопель/;

встановлення підстав та порядку видачі дозволу на використання об’єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів:

забезпечення простежуваності обігу лікарських конопель, продуктів їх переробки чи вироблених (виготовлених) із них лікарських засобів, що здійснюється, зокрема, шляхом ведення публічного електронного реєстру обліку переміщення лікарських конопель, продуктів їх переробки чи вироблених (виготовлених) із них лікарських засобів на всіх етапах обігу в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу;

здійснення діяльності: із культивування рослин, зокрема, лікарських та промислових конопель; із виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин; використання у науковій та науково-технічній діяльності, у медичній практиці;

– Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо включення до переліку документів дозволу на використання об'єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту для виконання повноважень створеного державного органу у сфері обігу лікарських конопель або їх здійснення іншим органом, а також покладання додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, щодо ведення публічного електронного реєстру потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Варто відмітити, що відповідно до статті 16 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» розроблення нових наркотичних засобів або психотропних речовин здійснюється згідно із законодавством про лікарські засоби, водночас, законопроект не містить положень щодо внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби».

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

Щодо терміну набрання чинності відповідними законами, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством охорони здоров’я України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науковій та науково-технічній діяльності (реєстр. № 5596 від 02.06.2021), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Санченком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення державного регулювання у сфері обігу лікарських конопель). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» (реєстр. № 5464 від 05.05.2021), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Костюхом А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою законодавчого визначення терміну «біометан», що наразі відсутній у Законі України «Про альтернативні види палива», встановлення законодавчих основ для створення і функціонування реєстру біометану, а реалізація його положень не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів.

Проте, законопроектом передбачається, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива уповноважений до:

створення та ведення Реєстру біометану на основі облікових записів виробників біометану;

безоплатного формування гарантії походження біометану;

видачі сертифікатів походження біометану.

При цьому, законопроектом встановлено, що порядок видачі, передачі, розподілу та анулювання гарантій походження біометану та порядок видачі сертифікатів походження біометану визначається порядком функціонування реєстру біометану, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту щодо ведення Реєстру біометану, формування гарантії та видачі сертифікату походження біометану може потребувати додаткових коштів державного бюджету, а за умови здійснення сертифікації на платній основі – може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від плати за видачу таких сертифікатів.

Водночас, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що беручи до уваги положення частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні види палива» /встановлено, що Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, у розмірі не менше 20% прогнозної виробітки товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік/, збільшення обсягів виробництва електричної енергії, виробленої з біометану за «зеленим» тарифом, призведе до збільшення потреби видатків у державному бюджеті на фінансову підтримку гарантованого покупця, а оскільки у законопроекті не визначено джерела компенсації таких видатків, законодавча пропозиція матиме наслідком розбалансування показників державного бюджету. Тому, Мінфіном з метою збалансування показників державного бюджету пропонується доповнити законопроект нормами щодо виключення частини третьої статті 8 із Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» (реєстр. № 5464 від 05.05.2021), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Костюхом А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на фінансову підтримку виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії та торгівлі на електронних аукціонах» (реєстр. № 5436-2 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Нагорняком С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті законодавче врегулювання діяльності з накопичення енергії; визначення статусу систем накопичення енергії (далі – СНЕ) та оператора СНЕ, здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, у тому числі на електронних аукціонах та запровадження розрахунків шляхом заліку взаємних фінансових зобов’язань /операції клірингу (неттінгу)/.

Законопроектом розширюються повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) на ринку електричної енергії, у першу чергу, у частині:

державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб’єктів господарювання з накопичення енергії;

розроблення та затвердження керівних принципів чи типового положення про закупівлі з метою забезпечення справедливої тендерної процедури;

забезпечення на регулярній основі, або принаймні раз на п’ять років, проведення публічних консультацій щодо існуючих СНЕ з метою оцінки потенційної наявності та зацікавленості інших сторін в інвестуванні у такі системи;

ліцензування діяльності з накопичення енергії.

Реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо розширення повноважень Регулятора призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.

У свою чергу, пропоноване законопроектом ліцензування діяльності з накопичення енергії /за умови, що величина встановленої потужності СНЕ такого оператора перевищує граничний показник, визначений у відповідних ліцензійних умовах, затверджених Регулятором/ призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від плати за видачу таких ліцензій, беручи до уваги вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та враховуючи положення Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування такої плати до державного або місцевих бюджетів (пункт 25 частини другої статті 29, пункти 21 і 22 частини першої статті 64 та пункт 2 частини першої статті 64-1, пункти 18 і 19 частини першої статті 66 Кодексу/).

Серед іншого, законопроектом з метою стимулювання розвитку СНЕ в Україні пропонується операторів СНЕ, які ввели в експлуатацію СНЕ, починаючи з 01.10.2021 року, звільнити від сплати за послуги з передачі електричної енергії, розподілу електричної енергії, диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за обсяги спожитої та відпущеної такими СНЕ електричної енергії. Реалізація цих положень законопроекту призведе до зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності оператора системи передачі – НЕК «Укренерго» /зважаючи на зменшення надходжень від вищезазначеної плати/ і, як наслідок, може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цією компанією. Крім того, вище зазначене може зумовити збільшення тарифів на електричну енергію для споживачів, що впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту та зазначає про непідтримку норм законопроекту щодо звільнення операторів СНЕ від сплати за послуги з передачі та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління електричної енергії.

Також законопроектом пропонується запровадити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, зокрема створивши на базі оператора ринку (ДП «Оператор ринку») організований майданчик для їх проведення. Проте, беручи до уваги Статут ДП «Оператор ринку», затверджений постановою Уряду від 22.05.2019 № 454, вимоги Закону України «Про ринок електричної енергії», а також положення Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затверджених постановою Уряду від 05.06.2019 № 499, організаційно-правова форма ДП «Оператор ринку» /державне комерційне підприємство/ не передбачає його участі на ринку двосторонніх договорів. Таку ж думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Загалом Мінфін відмічає, що законопроект потребує доопрацювання та наголошує на доцільності отримання відповідних висновків Регулятора (в частині регулювання діяльності з накопичення енергії) та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо організації на базі оператора ринку майданчика для проведення електронних аукціонів з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами), а також надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо впливу законопроекту на фінансовий стан електроенергетичних підприємств державного сектору економіки (із зазначенням обсягів реалізації електричної енергії, зокрема, при продажу електричної енергії за двосторонніми договорами).

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії та торгівлі на електронних аукціонах» (реєстр. № 5436-2 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Нагорняком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи надходження і витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини (реєстр. № 5585 від 28.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити з 1 січня 2022 року розмір державної соціальної допомоги при народженні дитини у розмірі 50 000 грн з щорічним збільшенням на прогнозний показник зростання індексу споживчих цін (грудень порівняно до грудня попереднього року), який затверджується Кабінетом Міністрів України та проводити її виплату таким чином: одноразово у розмірі 25 відсотків загального розміру допомоги, а решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців /чинна норма – допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280 гривень та виплачується одноразово у сумі 10 320 гривень, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

У пояснювальній записці та фінансово-економічних обґрунтуваннях до законопроекту зазначається, що реалізація запропонованих положень потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету у 2022 році – 994,7 млн грн, у 2023 році – 854,4 млн грн, у 2024 році – 1.107,4 млн грн і буде здійснюватися у межах коштів, передбачених Міністерству соціальної політики України законом про державний бюджет на відповідний рік за бюджетною програмою 2501030 «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення», про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватись з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини (реєстр. № 5585 від 28.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо стимулювання збільшення народжуваності) (реєстр. № 5585-1 від 01.06.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.В., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується встановити з 1 січня 2022 року нові розміри допомоги при народженні дитини (першої дитини – 50 000 грн; другої дитини – 100 000 грн; третьої і кожної наступної дитини – 150 000 грн) та проводити її виплати таким чином: одноразово при народженні першої дитини у розмірі 15 000 гривень, другої дитини – 30 000 гривень, третьої і кожної наступної дитини –45 000 гривень, а решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /чинна норма – допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280 гривень та виплачується одноразово у сумі 10 320 грн, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових витрат (приблизно 12,27 млрд грн), що забезпечуватиметься за рахунок детінізації ринку алкоголю в Україні, діяльність якого призводить до недоотримання Державним бюджетом України 12 млрд грн щороку.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів до даного законопроекту.

Водночас, Мінфін звертає увагу, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо стимулювання збільшення народжуваності) (реєстр. № 5585-1 від 01.06.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.В., Аллахвердієвою І.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо належного виконання обов’язку держави у соціальній підтримці сімей при народженні дитини (реєстр. № 5585-2 від 11.06.2021), поданий народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року призначати допомогу при народженні дитини виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (при народженні першої дитини – 25 розмірів прожиткового мінімуму, другої дитини – 50 розмірів прожиткового мінімуму, третьої і кожної наступної дитини – 70 розмірів прожиткового мінімуму) та проводити її виплати таким чином: одноразово при народженні першої дитини у розмірі 10 прожиткових мінімумів, другої дитини – 15 прожиткових мінімумів, третьої і кожної наступної дитини – 20 прожиткових мінімумів, а решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /чинна норма – допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280 гривень та виплачується одноразово у сумі 10 320 гривень, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту додаткова потреба у бюджетних коштах на виплату відповідної допомоги у 2022 році становитиме майже 19 млрд гривень.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів до даного законопроекту.

Водночас, Мінфін, звертає увагу, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо належного виконання обов’язку держави у соціальній підтримці сімей при народженні дитини (реєстр. № 5585-2 від 11.06.2021), поданий народним депутатом України Качурою О.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини та відновлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (реєстр. № 5585-3 від 14.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року призначати допомогу при народженні дитини виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (при народженні першої дитини – 50 розмірів прожиткового мінімуму, другої дитини – 70 розмірів прожиткового мінімуму, третьої і кожної наступної дитини – 120 розмірів прожиткового мінімуму) та проводити її виплати таким чином: одноразово при народженні першої дитини у розмірі 15 прожиткових мінімумів, другої дитини – 25 прожиткових мінімумів, третьої і кожної наступної дитини – 40 прожиткових мінімумів, а решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /чинна норма – допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280 гривень та виплачується одноразово у сумі 10 320 гривень, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

Крім того, у законопроекті передбачається запровадити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплачувати її у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім?ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 23,1 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, про що зазначається у його експертному висновку до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини та відновлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (реєстр. № 5585-3 від 14.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захист рослин» (реєстр. № 4600 від 16.01.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Мезенцевою М.С., Кучером М.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його розроблено з метою створення комплексної законодавчої основи у сфері захисту рослин з урахуванням норм міжнародного законодавства. Відтак, законопроект передбачає, у першу чергу, консолідацію /із одночасним внесенням змін/ положень Закону України «Про захист рослин», Закону України «Про карантин рослин», частини Закону України «Про пестициди та агрохімікати» у частині обігу і застосування засобів захисту рослин. Також законопроектом вносяться зміни до ряду нормативно-правових актів щодо застосування пестицидів і агрохімікатів у курортних зонах, на окремих територіях, охорони бджіл, дозвільних документів тощо.

Так, законопроект визначає правові та організаційні засади здійснення заходів щодо забезпечення належного рівня фітосанітарного захисту, обмеження та запобігання поширенню шкідливих організмів, стале та безпечне застосування засобів захисту рослин, а також державного контролю та інших офіційних заходів з метою перевірки дотримання законодавства про захист рослин.

Відповідно до статті 14 законопроекту до системи органів виконавчої влади у сфері захисту рослин належать: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту рослин та компетентний орган. Водночас, визначено повноваження вказаних органів влади у цій сфері (статті 15-17 законопроекту).

Слід зауважити, що на відміну від діючого Закону України «Про захист рослин» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відсутні у наведеному вище переліку, хоча іншими статтями законопроекту фрагментарно визначаються їх повноваження /наприклад, щодо сприяння впровадженню інтегрованої системи захисту рослин, здійснення заходів по запровадженню особливого режиму захисту рослин, визначенню карантинної (демаркованої) зони тощо)/.

Так, законопроектом розширюються повноваження компетентного органу – центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин у частині:

створення та функціонування державних реєстрів у сфері захисту рослин, а саме: Державного реєстру професійних операторів; Державного реєстру професійних користувачів, дистриб’юторів та консультантів у сфері захисту рослин; Державного реєстру осіб, яким надане право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин; Державного реєстру лабораторій у сфері захисту рослин (стаття 11 законопроекту);

уповноваження осіб, визначених цим законопроектом, на здійснення інших офіційних заходів, контролю правомірності та ефективності їхньої діяльності, ведення їх обліку, позбавлення таких повноважень за наявності законодавчих підстав (стаття 17 законопроекту);

проведення аудиту уповноважених лабораторій (стаття 27 законопроекту);

забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи компетентного органу (стаття 81 законопроекту);

видачі дозволу для ввезення (пересилання) на митну територію України регульованих шкідливих організмів, рослин, рослинних продуктів та інших об’єктів, призначених для державного випробування, наукових або освітніх цілей, апробації, сортового відбору або розмноження (стаття 42 законопроекту);

видачі дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря (стаття 58 законопроекту);

видачі, переоформлення паспорту рослини (статті 62 і 63 законопроекту);

надання статусу карантинної станції або ізольованого об’єкта та забезпечення їх аудиту (стаття 43 законопроекту);

створення та забезпечення функціонування електронної системи завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин (стаття 56 законопроекту);

проведення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу щодо реклами пестицидів (шляхом доповнення новою статтею 25-2 Закону України «Про рекламу»);

розроблення Національного плану дій щодо зменшення ризиків та негативних наслідків використання засобів захисту рослин на здоров’я людей та довкілля (стаття 35 законопроекту);

залучення кваліфікованих фахівців до спостереження для встановлення фітосанітарного стану території (стаття 7 законопроекту) та щорічного моніторингу реалізації Національного плану дій (стаття 35 законопроекту);

оцінки ризику та визначення належного рівня фітосанітарного захисту (стаття 31 законопроекту);

аналізу фітосанітарного ризику (стаття 32 законопроекту);

прийняття рішення про відповідність призначеного прикордонного інспекційного посту вимогам, визначеним у законопроекті (стаття 67 законопроекту) тощо.

Поряд з цим, у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів із створення та облаштування призначених прикордонних інспекційних постів та призначених пунктів пропуску на державному кордоні України.

Таким чином, реалізація вищезазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Разом з тим, додаткових видатків державного бюджету потребуватиме реалізація положень законопроекту щодо:

забезпечення компетентним органом службовими транспортними засобами для виконання державними фітосанітарними інспекторами обов’язків, передбачених цим законопроектом. При цьому, у разі використання державним фітосанітарним інспектором в службових цілях свого особистого транспортного засобу йому виплачується грошова компенсація /порядок та норми забезпечення службовими транспортними засобами, а також розміри грошової компенсації за використання особистих транспортних засобів у службових цілях, затверджується Кабінетом Міністрів України/ (стаття 80 законопроекту);

запровадження посади державного фітосанітарного інспектора з карантину рослин паралельно з головним державним фітосанітарним інспектором чи державним фітосанітарним інспектором з карантину рослин (стаття 47 законопроекту);

здійснення зовнішнього аудити компетентного органу та його територіальних органів, що передбачається проводити щороку за рішенням Кабінету Міністрів України (стаття 87 законопроекту).

Про вплив на видаткову частину державного бюджету зазначено також у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту, а також зазначається, що положення частини третьої статті 47 законопроекту щодо діяльності фітосанітарних інспекторів з карантину рослин та надання можливості компетентному органу залучати до заходів державного контролю або інших офіційних заходів кваліфікованих та досвідчених фахівців потребують надання додаткових обґрунтувань.

Належить відмітити, що законопроектом врегульовується питання щодо матеріально-технічного забезпечення компетентного органу (забезпечення державних фітосанітарних інспекторів форменим одягом, службовими транспортними засобами, виплата грошової компенсації за використання ними особистих транспортних засобів у службових цілях), однак Мінфін відмічає, що відповідні положення статті 80 законопроекту слід виключити як такі, що не є нормами законопроекту.

Також Мінфін зауважує про необхідність виключення частини першої-третьої статті 19 законопроекту /щодо окремих вимог до посадових осіб компетентного органу/ та частини третьої статті 20 законопроекту /щодо поширення дії Закону України «Про державну службу»/, як такі, які не відповідають основним принципам, правовим та організаційним засадам забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної державної служби, а також порядку реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, визначеними Законом України «Про державну службу».

Водночас, нововведені у законопроекті плати за видачу дозволів (стаття 42 та 58 законопроекту), видачу та переоформлення паспорту рослини (стаття 62 та 63 законопроекту) залежно від встановленого Урядом розміру, можуть впливати на зміну обсягів надходжень до державного бюджету від цієї плати, що, у свою чергу, визначатиме обсяг коштів, що отримуватиме компетентний орган за рахунок таких надходжень.

Поряд з цим, законопроектом вилучається з переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності карантинний сертифікат, який на сьогодні видається територіальним органом Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та засвідчує фітосанітарний стан об’єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України /адміністративний збір за видачу такого сертифіката на даний час становить 38,8 гривень/, що може зменшити надходження до державного бюджету від такого збору.

Крім того, до збільшення надходжень державного бюджету може призвести реалізація наступних положень законопроекту, а саме проведення компетентним органом за плату, розмір якої визначатиметься Кабінетом Міністрів України:

навчання осіб, діяльність яких пов’язана з поводженням із засобами захисту рослин, щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин (стаття 52 законопроекту);

документальної перевірки, перевірки відповідності та фізичної перевірки вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю, що здійснюються у призначених прикордонних інспекційних постах (стаття 66 законопроекту);

державного контролю та інших офіційних заходів, здійснення яких відбуватиметься за рахунок операторів ринку (стаття 93 законопроекту).

При цьому, Мінфін наголошує, що положення статті 94 законопроекту щодо затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту рослин, переліку адміністративних та інших послуг компетентного органу, а також розміру плати за такі послуги не узгоджуються із нормами статті 5 Закону України «Про адміністративні послуги», відповідно до яких перелік та умови надання адміністративних послуг встановлюються виключно законом, та нормами статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо надання державними організаціями та установами платних послуг відповідно до законодавства.

Крім того, законодавча ініціатива, викладена у статті 92 законопроекту в частині визначення джерелами фінансового забезпечення діяльності компетентного органу із здійснення заходів державного контролю та інших офіційних заходів коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету від надання адміністративних та інших платних послуг, не відповідає частині п’ятій статті 13 Кодексу, згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а також не узгоджується з вимогами пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу, яким встановлено, що плата за надання адміністративних послуг включається до доходів загального фонду державного бюджету, а згідно пункту 36 частини першої статті 64 цього Кодексу плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, зараховується до загального фонду бюджетів органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, слід взяти до уваги, що відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно у межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності операторів ринку (юридичних та фізичних осіб) за порушення вимог законодавства про захист рослин (стаття 100 законопроекту) у розмірі від 3 до 30 мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2021 – 6 000 грн, розмір штрафів становитиме від 18 000 до 180 000 гривень/. Застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Аналогічну думку висловлено також Мінфіном у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на видаткову та дохідну частини державного бюджету, при цьому вартісну величину впливу визначити неможливо, оскільки необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, а також пропозицій щодо джерел покриття додаткових витрат до проекту Закону не надано. Ураховуючи наведене, Мінфін відмічає, що законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про захист рослин» (реєстр. № 4600 від 16.01.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Мезенцевою М. С., Кучером М.І. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження (від плати за надання адміністративних та платних послуг) та витрати державного бюджету у сфері захисту рослин). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень частини другої статті 92 та статті 94 законопроекту у відповідність до вимог статей 13 та 29 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Опосередкований:

1.2.17. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо здійснення закупівель закладами освіти та державними науковими установами за рахунок власних надходжень (реєстр. № 5476 від 07.05.2021), внесений народними депутатами України Міньком С.А., Лубінцем Д.В., Остапенком А.Д. та іншими

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо розширення випадків незастосування дії цього Закону, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, державними науковими установами за рахунок власних надходжень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до неефективного витрачання замовниками бюджетних коштів, обмеження конкуренції та підвищення корупційних ризиків. При цьому Мінфін зауважує, що внесення запропонованих законопроектом змін не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам здійснення закупівель, визначеним статтею 5 цього Закону.

Отже, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджетів на відповідні закупівлі. В свою чергу зазначене не узгоджуватиметься з встановленим статтею 7 Бюджетного кодексу України принципом ефективності та результативності бюджетної системи України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо здійснення закупівель закладами освіти та державними науковими установами за рахунок власних надходжень (реєстр. № 5476 від 07.05.2021), внесений народними депутатами України Міньком С.А., Лубінцем Д.В., Остапенком А.Д. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.18. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (реєстр. № 5338 від 06.04.2021), внесений народними депутатами України Дануцою О.А., Мазурашу Г.Г. та іншими

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», встановивши, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару (не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю) не застосовуються у разі зміни умов договору про закупівлю продуктів харчування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових витрат із державного бюджету у зв’язку із зменшенням кількості продуктів харчування, що будуть закуповуватися замовниками, та виникненням додаткової потреби у їх закупівлі. При цьому Мінфін зауважує, що запровадження запропонованих змін може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів та підвищення корупційних ризиків, а відтак не підтримує зазначений законопроект.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (реєстр. № 5338 від 06.04.2021), внесений народними депутатами України Дануцою О.А., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5421-1 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується встановити штрафні санкції за:

порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема за відмову посадовою або фізичною особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди та з мотивів інвалідності тощо – у розмірі від п’ятдесяти до восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 гривень, розмір штрафу становитиме від 850 до 1360 гривень/ та за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень – у розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян / від 1700 гривень до 3400 гривень/;

використання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, не за цільовим призначенням наданих з Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю дотацій, компенсацій, позик, відшкодування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку осіб з інвалідністю, фінансової допомоги – у розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян /від 1700 гривень до 3400 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів, стягнених за вчинення відповідних правопорушень (вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості встановлених правопорушень та застосованих санкцій).

Міністерством фінансів України поданий законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5421-1 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В. є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про технічне та фінансове співробітництво (реєстр. № 0108 від 28.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про технічне та фінансове співробітництво /далі – Угода/, вчинену 27 листопада 2020 року у мм. Києві та Таллінні.

В Угоді передбачено, зокрема, що:

Угода поширюється на всі програми/проекти технічної та/або фінансової допомоги, які реалізуються в Україні та фінансуються повністю або частково за рахунок Естонської сторони /далі – програми/проекти/;

технічна допомога включає в себе, зокрема, передачу ноу-хау, тренінги, консультації, поставку обладнання та матеріалів, допомогу, пов’язану із впровадженням нових технологій, необхідних для успішної реалізації програм/проектів;

фінансова допомога включає в себе, зокрема, гранти для фінансування постачання товарів, обладнання і матеріалів, робіт та послуг, необхідних для успішної реалізації програм/проектів;

Українська сторона гарантує, що:

- ліцензії на тимчасове імпортування/ввезення товарів, необхідних для реалізації програм/проектів, надаються без затримки відповідно до законодавства України;

- товари, необхідні для виконання програм/проектів, можуть бути ввезені на митну територію України та вивезені після завершення робіт без сплати мита, податків та інших зборів, що мають аналогічну силу, у тому числі митних зборів, а у разі відчуження цих товарів на митній території України, вони підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України;

- естонські експерти /експерти, направлені для цілей програм/проектів в рамках Угоди, які не є громадянами України та постійно не проживають на її території/ звільняються від податку на доходи фізичних осіб і будь-якого іншого прямого податку, збору на заробітну плату і винагороди, які виплачуються в рамках програм/проектів;

особисте майно естонських експертів повинне бути звільнене від непрямих податків, у тому числі імпортних мит протягом тимчасового перебування цих експертів у зв’язку з реалізацією програм/проектів;

на кожного естонського експерта дозволяється звільнене від будь-яких податків, мита, зборів та інших платежів, які мають аналогічну силу, ввезення одного автомобіля.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що у разі його прийняття Угоду буде ратифіковано, що сприятиме активізації двостороннього співробітництва у відповідній сфері та збільшенню обсягів міжнародної технічної допомоги Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про технічне та фінансове співробітництво (реєстр. № 0108 від 28.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування Угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врахування результатів оцінки впливу на довкілля та врегулювання деяких питань у сфері поводження з радіоактивними відходами (реєстр. № 5146-1 від 11.03.2021), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Совсун І.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» та «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», якими, зокрема, з переліку ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення виключаються об’єкти, розміщені на території зони відчуження.

Крім того, змінами до Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» розширюється перелік документів, які мають додаватись до проекту закону про розміщення, проектування та будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, а саме:

рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля, схваленого Міжвідомчою координаційною радою з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище,в транскордонному контексті та затвердженого в установленому порядку;

звіт про громадське обговорення;

висновок з оцінки впливу на довкілля про допустимість планованої діяльності з встановленням екологічних умов її провадження, які є обов’язковими для виконання.

Слід зазначити, що статтею 17 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» до виключної компетенції Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, серед іншого, віднесено прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.

Отже, виключення з переліку ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення об’єктів, розміщених на території зони відчуження може призвести до послаблення державного контролю за прийняттям рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами на території зони відчуження, а відтак й до неефективного використання та зловживань під час використання бюджетних коштів, зокрема, на підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, а також на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатацію його об’єктів, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Крім того, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України за узагальнюючим висновком зазначає, що реалізація положень законопроекту безпосередньо не впливає на показники бюджетів, проте, враховуючи висловлені зауваження, законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врахування результатів оцінки впливу на довкілля та врегулювання деяких питань у сфері поводження з радіоактивними відходами (реєстр. № 5146-1 від 11.03.2021), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Совсун І.Р. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до неефективного використання коштів державного бюджету, що спрямовуються для виконання робіт у зоні відчуження). У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо розвитку спиртової галузі України та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції (реєстр. № 5563 від 26.05.2021), внесений народними депутатами України Богданцем А.В., Тимофійчуком В.Я. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, перенести з 1 липня 2021 року на 1 липня 2025 року надання дозволів щодо введення в експлуатацію та будівництва нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового.

Водночас, законопроектом пропонується зобов’язати осіб, які придбали майно Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (Державне підприємство «Укрспирт»), а також підприємства концерну «Укрспирт» або уклали договір у рамках державно-приватного партнерства щодо такого майна, погасити прострочену заборгованість із заробітної плати, перед бюджетом та іншими кредиторами підприємства балансоутримувача такого майна в розмірі 100% від балансової вартості такого майна станом на останню звітну дату.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить дотримання соціальних гарантій працівників Державного підприємства «Укрспирт» та підприємств концерну «Укрспирт» у разі приватизації їх майна або укладення договорів у рамках державно-приватного партнерства щодо такого майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів. При цьому Мінфін зауважує, що статтею 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» вже передбачено умови та порядок укладання договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації, зокрема погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.

Разом з тим, реалізація законопроекту може вплинути на стан розвитку будівельної і спиртової промисловості та відповідно на рівень платежів підприємств цих галузей до бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо розвитку спиртової галузі України та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції (реєстр. № 5563 від 26.05.2021), внесений народними депутатами України Богданцем А.В., Тимофійчуком В.Я. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо відповідних платежів підприємств будівельної та спиртової промисловості залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування (реєстр. № 5336 від 05.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого шляхом внесення змін до статті 127 Кримінального кодексу України пропонується посилити кримінальну відповідальність за катування, тобто будь-яку умисну дію, спрямовану на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинена з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, скоєні нею або іншою особою чи у скоєнні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування чи дискримінації її або інших осіб, – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років /чинна норма – позбавлення волі на строк від двох до десяти років/.

Поряд з тим, шляхом внесення змін до статті 49 Кримінального кодексу України пропонується включити катування у перелік злочинів, до яких не застосовується звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про такий вплив, зауважуючи, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування (реєстр. № 5336 від 05.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення встановленого режиму зон санітарної охорони водних об’єктів (реєстр. № 5594 від 01.06.2021), поданий народним депутатом України Пивоваровим Є.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 59, 60 та 61 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується за рахунок збільшення розміру штрафних санкцій посилити адміністративну відповідальність, зокрема за:

порушення правил охорони водних ресурсів – у вигляді штрафу – на громадян у розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення правил водокористування – у вигляді штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на посадових осіб – від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

пошкодження гідротехнічних об’єктів, споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації – у вигляді штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину бюджетів, зауважує, що визначення вартісної величини впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів унеможливлено у зв’язку з відсутністю належної інформації.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення встановленого режиму зон санітарної охорони водних об’єктів (реєстр. № 5594 від 01.06.2021), поданий народним депутатом України Пивоваровим Є.П., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва та щодо охорони, захисту, збереження бджіл) (реєстр. № 5328 від 02.04.2021), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Скороход А.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

1) посилити адміністративну відповідальність за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, встановивши штраф на громадян у розмірі від трьохсот до п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності – у розмірі від одної тисячі до однієї тисячі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

2) встановити адміністративну відповідальність за :

– застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідацію та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів з порушенням вимог законодавства, що призвело до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та/або масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами та заподіяло значної шкоди, – у вигляді штрафу на громадян від трьохсот до однієї тисячі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності – у розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– порушення вимог законодавства України у галузі бджільництва та щодо охорони, захисту, збереження бджіл – у вигляді штрафу на громадян у розмірі від трьохсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності – у розмірі від однієї тисячі до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом трьох років, вчинення таких порушень – у вигляді штрафу на особу у подвійному розмірі штрафу;

3) встановити кримінальну відповідальність за порушення законодавства у галузі бджільництва та щодо охорони, захисту, збереження бджіл у вигляді штрафу від двох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі до восьми років з конфіскацією та знищенням фальсифікованого меду, знарядь, витратних матеріалів для його обігу.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України також зазначає про можливість збільшення надходжень державного бюджету, вартісна величина якого залежатиме від дисципліни суб’єктів господарювання, на яких накладатиметься штраф.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва та щодо охорони, захисту, збереження бджіл) (реєстр. № 5328 від 02.04.2021), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Скороход А.К. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо гуманізації відповідальності за порушення правил щодо карантину людей (реєстр. № 5372 доопрац. від 24.05.2021), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується послабити адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей шляхом зменшення розмірів штрафів – на громадян: з одної – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п’ятдесяти – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб: з двох тисяч – десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двохсот – п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо гуманізації відповідальності за порушення правил щодо карантину людей (реєстр. № 5372 доопрац. від 24.05.2021), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Алєксєєвим С.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (реєстр. № 5592 від 31.05.2021), поданий народними депутатами України Рябухою Т.В., Пушкаренком А.М., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, призупинити застосування штрафних санкцій до суб’єктів, які не впровадили на потужностях постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). Доцільно відмітити, що на сьогодні вказані штрафні санкції встановлено у розмірі 15 та 30 мінімальних заробітних плат для фізичних та юридичних осіб відповідно /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2021 року, – 6 000 грн, розмір штрафів становить 90 000 та 180 000 гривень/.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, запропоноване законопроектом призупинення застосування заходів впливу у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано зменшити надходження загального фонду державного бюджету.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту та зазначено, що до законопроекту не надано інформації щодо суб’єктів господарювання, які в терміни, визначені законодавством, не впровадили на своїх потужностях постійно діючі процедури (НАССР), обов’язок впровадження яких покладено на усіх операторів ринку харчових продуктів та операторів ринку кормів з початку 2020 року.

Загалом Мінфін відмічає, що законопроект може бути розглянуто за умови надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (реєстр. № 5592 від 31.05.2021), поданий народними депутатами України Рябухою Т.В., Пушкаренком А.М., Вацаком Г.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету через призупинення застосування заходів впливу у разі виявлення правопорушень, зазначених у законопроекті). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Голосували: «за» – 20, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Служби безпеки України Якушева О.В. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік Службі безпеки України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 625-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Служби безпеки України (далі – СБУ) від 17.06.2021 № 21/1/1-2278 /копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 625-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Службі безпеки на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 625-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 625-р передбачено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених СБУ /відповідальному виконавцю бюджетних програм – Центральному управлінню СБУ/ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків розвитку в обсязі 22 900 тис. гривень шляхом:

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України»;

збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 6521050 «Медичне обслуговування і оздоровлення особового складу та утримання закладів дошкільної освіти Служби безпеки України».

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 625-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень - травень 2021 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

6521010 – в обсязі 4 929,3 млн грн, або 92,9% плану на звітний період та 34,1% плану на рік (визначеного в обсязі 14 464,9 млн грн, з яких видатки розвитку – 2 174,2 млн грн);

6521050 – в обсязі 25,1 млн грн, або 53,3% плану на звітний період та 25% плану на рік (визначеного в обсязі 100,4 млн грн, з яких видатки розвитку – 30 млн грн)).

У матеріалах СБУ щодо розпорядження КМУ № 625-р відмічається наступне.

1. В умовах надзвичайної ситуації, пов’язаної з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), СБУ на базі відомчих закладів охорони здоров’я організовані і здійснюються відповідні протиепідемічні заходи, забезпечуються своєчасна діагностика, ефективне лікування хворих на COVID-19 серед особового складу СБУ та інших прикріплених контингентів (від початку епідемії з 2020 року всього отримали лікування близько 4000 осіб, у тому числі в умовах стаціонару – більше 1200 осіб).

2. Для підвищення ефективності діагностики і покращення лікування хворих на COVID-19, зменшення ускладнень та негативних наслідків цього захворювання, насамперед під час проведення інтенсивної терапії хворих з тяжким перебігом коронавірусної хвороби в умовах реанімаційних відділень, а також транспортування хворих в тяжкому стані передбачається придбати для відомчих закладів охорони здоров’я СБУ медичне обладнання, а саме: багатофункціональну рентген-діагностичну установку (у сумі 13 млн грн), апарати штучної вентиляції легень (6 одиниць на суму 4,8 млн грн), апарати штучної вентиляції легень для транспортування хворих (2 одиниці на суму 1,3 млн грн), ультразвукову систему з комплектом датчиків (2 одиниці на суму 3 млн грн) та відеобронхоскоп (у сумі 0,8 млн грн). Наявна багатофункціональна рентген-діагностична установка експлуатується більше 12 років, є фізично і технічно застарілою та вийшла з ладу, а більшість з наявних апаратів штучної вентиляції легень для реанімаційних відділень
2006-2010 років випуску, є фізично застарілими і потребують частого ремонту.

3. Економія коштів за бюджетною програмою 6521010 виникла за результатами проведених заходів щодо актуальності та пріоритетності у забезпеченні підрозділів СБУ матеріально-технічними засобами, а також за результатами проведених процедур публічних закупівель та укладених договорів та контрактів. Юридичні та фінансові зобов’язання в органах Державної казначейської служби України на вищезазначений розмір бюджетних призначень відсутні. Даний перерозподіл не призведе до виникнення кредиторської заборгованості та не вплине на показники, затверджені на виконання державного оборонного замовлення СБУ у 2021 році.

Фінансово-економічні обґрунтування, наведені у зверненні СБУ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету, не є повними (зокрема, відсутні пояснення щодо заходів, які планувалося виконати за рахунок видатків на забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи СБУ, що зменшуються), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та заступник Голови Служби безпеки України Якушев О.В.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 625-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 625-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 625-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Службі безпеки України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку в обсязі 22 900 тис. гривень шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України»,

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 6521050 «Медичне обслуговування і оздоровлення особового складу та утримання закладів дошкільної освіти Служби безпеки України».

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Зайцева В.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України» на 2021 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 519-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства оборони України від 04.06.2021 № 220/3714 та Головного управління розвідки Міністерства оборони України (далі – ГУР МО) від 10.06.2021 № 222/7Д/1232 /копії звернень надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу коштів згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 519-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 5961040 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України" на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 519-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України» (код 5961040), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Законом про державний бюджет на 2021 рік ГУР МО за бюджетною програмою 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України» встановлено бюджетні призначення в обсязі 110.375 тис. грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету в обсязі – 110.000 тис. грн (видатки розвитку), за спеціальним фондом державного бюджету – в обсязі 375 тис. гривень (видатки розвитку).

Відповідно до пункту 9 статті 14 Закону видатки за спеціальним фондом на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України здійснюються за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону, а саме: 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України (код 24050000) /відповідно до розпису витрат спеціального фонду державного бюджету плановий показник для ГУР МО визначено у сумі 375 тис. грн/

Довідково: За підсумками січня-травня поточного року за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету:

відсутні надходження до спеціального фонду державного бюджету за кодом 24050000;

за бюджетною програмою 5961040 видатки не проводилися, водночас, за спеціальним фондом уточнено річний план та встановлено у сумі 813,043 тис. грн (тобто, збільшено на 438,043 тис. грн), у зв’язку із чим уточнений річний план (разом за загальним та спеціальним фондами) визначено в обсязі 110 813,043 тис. гривень.

При цьому, слід зазначити, що ГУР МО поінформувало про те, що довідкою про зміни до річного розпису бюджету на 2021 рік від 6 квітня 2021 р. збільшено видатки спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 5961040 на 438,043 тис. грн, однак, не надано пояснень щодо підстав та джерел збільшення плану за спеціальним фондом державного бюджету.

Варто нагадати про вимоги бюджетного законодавства щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом.

Так, відповідно до частини третьої статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Слід зазначити, що згідно з абзацом четвертим пункту 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228, зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року. Разом з цим, відповідно до абзацу дванадцятого пункту 49 цього Порядку, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України не вносяться.

Також слід зауважити, що Законом про державний бюджет на 2021 рік ГУР МО за бюджетною програмою 5961070 «Реалізація державного інвестиційного проекту "Створення фонду службового житла у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України"» також встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 17.000 тис. грн (видатки розвитку) /за даними звітності Казначейства за січень - травень 2021 року за бюджетною програмою 5961070 за загальним фондом державного бюджету фактично видатки проведено в обсязі 16 999,9 тис. грн, або майже у повному обсязі від річного плану/.

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України /витяг статті 12 зазначеного Закону надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Використання коштів за бюджетною програмою 5961040 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок № 147) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Вказаним Порядком в частині придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку, зокрема, встановлено таке:

- придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку здійснюється на конкурсних засадах (пункт 3.1 Порядку № 147);

- для придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку головний розпорядник бюджетних коштів утворює конкурсну комісію та затверджує її склад. Конкурсна комісія утворюється у складі не менш як п’ять осіб, зокрема, з числа представників юридичної, фінансової служби, служби з питань запобігання та виявлення корупції. У разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів (пункт 3.2 Порядку № 147);

- придбання житла на умовах пайової участі проводиться відповідно до укладених договорів. Видатки, пов’язані з придбанням житла на умовах пайової участі, проводяться на підставі відповідного договору згідно з графіком фінансування та документів, що підтверджують використання за призначенням перерахованих раніше коштів (пункт 6 Порядку № 147), а пов’язані з придбанням житла на вторинному ринку – проводяться на підставі договору купівлі-продажу житла (пункт 7 Порядку № 147);

- оплата здійснюється за договорами щодо:

1) придбання житла на умовах пайової участі трьома етапами: перший етап – попередня оплата в розмірі до 30% визначеної в договорі ціни не більш як на шість місяців згідно з графіком фінансування; другий етап – у розмірі до 80% визначеної в договорі ціни (з урахуванням першого етапу попередньої оплати) після надання документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (нотаріально засвідчених копій сертифіката або декларації про готовність об’єкта до експлуатації), виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, підписання акта приймання-передачі квартир; третій етап – остаточний розрахунок після оформлення права власності на квартири;

2) придбання житла на вторинному ринку – 100% визначеної в договорі ціни після виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах (за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів), підписання актів приймання-передачі квартир та оформлення права власності на них, а також надання документів, що підтверджують відсутність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 9 Порядку № 147);

- складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством (пункт 11 Порядку № 147).

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 519-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених ГУР МО у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України», у сумі 110.813,043 тис. грн /обсяг коштів відповідає уточненому річному плановому показнику за видатками за цією бюджетною програмою, як це визначено у звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня - травня 2021 року/ за напрямами (об’єктами, заходами) згідно із додатком до розпорядження КМУ № 519-р, а саме: на придбання житла для військовослужбовців ГУР МО на умовах пайової участі та на вторинному ринку за договорами, що будуть укладені в 2021 році у повному обсязі.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 519-р ГУР МО доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 519-р не містить відповідного доручення ГУР МО щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону та пунктом 8 Порядку, на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та ГУР МО.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 519-р обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 5961040 розподілено без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним та спеціальним фондами, хоча Законом бюджетні призначення за цією програмою визначено за загальним та спеціальним фондами, а відповідно до вимог бюджетного законодавства (частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48 Кодексу) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення /витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету/.

У матеріалах ГУР МО щодо даного розподілу коштів, зокрема, зазначається, що:

- метою бюджетної програми 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України» є вирішення житлової проблеми шляхом створення фонду службового житла для військовослужбовців ГУР МО;

- на квартирному обліку перебуває 1667 сімей військовослужбовців ГУР МО, з яких 1097 сімей проживають у гуртожитках, службовому житлі та потребують поліпшення житлових умов, а 570 сімей винаймають житло та потребують негайного вирішення житлового питання;

- реалізація розпорядження КМУ № 519-р дозволить на конкурсній основі придбати 3 332,7 кв. м житла у м. Києві (при середній вартості 1 кв. м загальної площі житла – 33 250 грн) та забезпечити 49 сімей службовими квартирами, або 8,6% від кількості осіб, які потребують негайного вирішення житлового питання.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від ГУР МО до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 5961040 за визначеним напрямом спрямування коштів.

Необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Кодексу протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України» на 2021 рік на офіційному сайті ГУР МО не було розміщено. За інформацією Мінфіну про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 22.06.2021 року, паспорт бюджетної програми 5961040 Мінфіном погоджено.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Зайцев В.В.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. не висловив заперечень щодо розподілу коштів, зазначивши при цьому, що зауваження Мінфіну, висловлені під час підготовки нормативно-правового акта Уряду, було враховано попередньо.

Член Рахункової палати Яремчук І.М. також не висловив зауважень щодо зазначеного розподілу коштів.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до розпорядження КМУ № 519-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони у сумі 110,8 млн грн за напрямом згідно із додатком до цього розпорядження Уряду із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 519-р розподіл коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету на 2021 рік за бюджетною програмою 5961040 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України», у сумі 110 813,043 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду /з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 20, «проти» – 1, «утрималися» – 1.

2.3 СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра розвитку громад та територій України Лозинського В.М. про погодження перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку громад та територій України на 2021 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 624-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства розвитку громад та територій України /далі – Мінрегіон/ від 17.06.2021 р. № 7/11/8817-21 і від 23.06.2021 р. № 1/11/2362-21 /копії звернень надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 624-р «Про перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку громад та територій на 2021 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів» /далі – розпорядження КМУ № 624-р/.

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 624-р визначено відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ здійснити перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінрегіону у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями /далі – МФО/ інвестиційних проектів, шляхом:

зменшення обсягу надання кредиту за програмою 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» на 350.000 тис. грн для реалізації спільного з Європейським інвестиційним банком /далі – ЄІБ/ інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України»;

збільшення обсягу надання кредиту за програмою 2751600 «Розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці» на 350.000 тис. грн для реалізації спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку /далі – МБРР/ інвестиційних проектів «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» та «Другий проект розвитку міської інфраструктури».

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 624-р доручено забезпечити: Мінрегіону разом з Мінфіном погодження такого перерозподілу обсягів надання кредитів з Комітетом; Мінфіну – внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Частиною восьмою статті 23 Кодексу передбачено, що у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами).

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ дозволено Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2021 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених Законом.

Кодексом в частині використання коштів спеціального фонду бюджету передбачені такі вимоги: платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/; витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/; на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

Законом за спеціальним фондом державного бюджету Мінрегіону визначено такі бюджетні призначення за зазначеними у розпорядженні КМУ № 624-р бюджетними програмами: код 2751640 – 500.000 тис. грн, код 2751600 – 941.591,8 тис. грн. Отже, розпорядженням КМУ № 624-р передбачається планові витрати за бюджетною програмою 2751640 зменшити до 150.000 тис. грн, а за бюджетною програмою 2751600 – збільшити до 1.291.591,8 тис. грн.

Загалом розпорядженням КМУ № 624-р здійснено перерозподіл обсягів надання кредитів із спеціального фонду державного бюджету, передбачених Мінрегіону на 2021 рік, у сумі 350 млн грн шляхом зменшення надання кредитів за бюджетною програмою 2751640 та збільшення надання кредитів за бюджетною програмою 2751600 в межах загального обсягу бюджетних призначень Мінрегіону, а також в межах загального обсягу кредитів (позик), які залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестиційних проектів, затвердженого у додатку № 8 до Закону, відтак зазначений перерозподіл не призведе до зміни граничних обсягів дефіциту спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік і державного боргу на кінець п.р.

В обґрунтуваннях щодо розпорядження КМУ № 624-р, наведених у зверненнях Мінрегіону, зазначено, зокрема, що:

враховуючи, що 2021 рік є завершальним для проекту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» (МБРР) і періодом активних платежів за проектом «Другий проект розвитку міської інфраструктури» (МБРР), виникла необхідність збільшення обсягу фінансування зазначених проектів;

у разі нездійснення запланованих оплат підприємства-учасники проектів не зможуть вчасно та у повному обсязі розрахуватися за надані товари/роботи/послуги у рамках зазначених проектів, що призведе до додаткових витрат, таких як пеня/штраф за несвоєчасне виконання своїх зобов’язань за контрактами і невиконання зобов’язань, взятих містами в рамках субкредитних угод, та Україною як стороною угод про позику між Україною та МБРР;

за бюджетною програмою 2751600 для виконання зобов’язань, взятих бенефіціарами згідно з графіками платежів по контрактах за зазначеними проектами, фінансові ресурси яких залучаються від МБРР, додаткова потреба на 2021 рік становить 4.875.225,4 тис. грн, а державним бюджетом на 2021 р. передбачено кошти у сумі 855.804,8 тис. грн;

за бюджетною програмою 2751640 витрати протягом 2021 р. не здійснювалися, що зумовило економію коштів.

Однак у зверненнях Мінрегіону не наведено розрахунків щодо обсягу перерозподілу витрат (обсягів зменшення і збільшення витрат), передбачених розпорядженням КМУ № 624-р, хоча надання відповідних розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Виходячи із звітних даних в частині виконання спеціального фонду державного бюджету у 2021 р., потрібно відмітити, що:

за І квартал залучено позики МБРР на виконання бюджетної програми 2751600 за зазначеними проектами у сумі 152,4 млн грн (або 17,8% річного плану /855,8 млн грн/), а щодо бюджетної програми 2751640 позика ЄІБ не надходила;

за 5 місяців здійснено витрати за бюджетною програмою 2751600 – 826,1 млн грн (або 87,7% бюджетних призначень), а за бюджетною програмою 2751640 витрати не проводилися.

Поряд тим, необхідно звернути увагу на поточний стан використання коштів позик МБРР і ЄІБ, що залучаються для реалізації зазначених у розпорядженні КМУ № 624-р інвестиційних проектів, на 01.06.2021 р. (з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному сайті Мінфіну), а саме:

«Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» /угода підписана 26.05.2014 р. № 8387-UA/ – вибрано коштів позики МБРР всього у сумі 106,81 млн дол. США (або 48,1% загального обсягу /222,051 млн дол. США/);

«Другий проект розвитку міської інфраструктури» /угода підписана 26.05.2014 р. № 8391-UA/ – вибрано коштів позики МБРР всього у сумі 119,7 млн дол. США (або 41% загального обсягу /292,107 млн дол. США/);

«Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» /угода ратифікована законом від 03.02.2016 р. № 975-VIII/ – вибрано коштів позики всього лише у сумі 0,3 млн євро (або 0,08% загального обсягу /400 млн євро/) і тільки у 2018 р., протягом 2016-2017, 2019-2020 років і у п.р. кошти позики ЄІБ не вибиралися.

Отже, неотримання коштів позики ЄІБ для реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» і відповідно невиконання бюджетної програми 2751640 Мінрегіону протягом вже декількох років свідчить про системні недоліки у плануванні і використанні відповідних бюджетних коштів, а також про неналежне управління таким проектом з боку Мінрегіону і безпосередніх виконавців.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Лозинський В.М.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу обсягів кредитів з державного бюджету.

Голова підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету Лунченко В.В. зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), а саме:

1) погодити визначене розпорядженням КМУ № 624-р здійснення перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету;

2) надати рекомендації Кабінету Міністрів України, наведені у проекті ухвали, зокрема доручити Мінрегіону за участю Мінфіну надати Комітету аргументовані пояснення причин нездійснення у 2019-2021 роках заходів з реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» із залученням позики ЄІБ, а також прискорити реалізацію такого інвестиційного проекту та вжити дієвих заходів для забезпечення у 2021 році виконання бюджетної програми 2751640 відповідно до бюджетних призначень з урахуванням перерозподілу, здійсненого розпорядженням КМУ № 624-р.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Лунченком В.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України з урахуванням частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 624-р здійснення перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству розвитку громад та територій у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, передбачених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України), шляхом:

зменшення обсягу надання кредиту за бюджетною програмою 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» на 350.000 тис. грн для реалізації спільного з Європейським інвестиційним банком інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України»;

збільшення обсягу надання кредиту за бюджетною програмою 2751600 «Розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці» на 350.000 тис. грн для реалізації спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційних проектів «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» та «Другий проект розвитку міської інфраструктури».

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству розвитку громад та територій України за участю Міністерства фінансів України:

надати Комітету з питань бюджету аргументовані пояснення причин нездійснення у 2019-2021 роках заходів з реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» із залученням позики Європейського інвестиційного банку;

прискорити реалізацію такого інвестиційного проекту та вжити дієвих заходів для забезпечення у 2021 році виконання бюджетної програми 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» відповідно до бюджетних призначень (з урахуванням перерозподілу обсягів надання кредитів, здійсненого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 624-р).

Голосували: «за» – 19, «проти» – 1, «утрималися» – 2.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Лукері І.М. про погодження змін до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 660-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 22.06.2021 р. № 7/19.2/8969-21 (копія звернення надана народним депутатам України – членам Комітету) про погодження змін до розподілу у 2021 році коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (далі – інвестиційні програми і проекти) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 660-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2021 року» (далі – розпорядження КМУ № 660-р).

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом у двомісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 2761070) в обсязі 4.500 млн грн.

Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами у сумі 4.339.933,9 тис. грн (96,4% встановленого Законом обсягу Фонду) здійснено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 р. № 297-р та погоджено Комітетом.

Розпорядженням КМУ № 660-р внесено зміни до переліку інвестиційних програм і проектів за 14 областями (у тому числі розподілено залишок коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами Житомирської, Закарпатської, Луганської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернівецької і Чернігівської областей) та загалом розподілено 130 857,3 тис. грн коштів Фонду. Таким чином, порівняно із затвердженим у Законі обсягом нерозподілений залишок Фонду становить 29 208,8 тис. гривень (у Вінницькій, Львівській та Херсонській областях). Порівняльна таблиця таких змін додана до звернення Мінрегіону.

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Кодексу, Мінрегіон здійснив розподіл встановленого на 2021 рік обсягу коштів Фонду між областями та містом Києвом на підставі офіційних джерел Державної служби статистики України з дотриманням таких критеріїв:

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами здійснюється за наслідками їх оцінки та відбору, що проводиться утвореною Мінрегіоном міжвідомчою комісією, згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Кодексу постановою Уряду від 18.03.2015 р. № 196 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2021 р. № 299) Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Фонду.

У зазначеному Порядку, серед іншого, передбачається, що:

– в оцінці та попередньому конкурсному відборі беруть участь інвестиційні програми і проекти, подані в установленому законодавством порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, агенціями регіонального розвитку, утвореними відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», крім проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту);

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток регіонів у частині розвитку спортивної інфраструктури, передбачається не менше 10 відсотків коштів Фонду, розподілених для регіону;

– інвестиційні програми і проекти, реалізація яких передбачає будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід щодо здійснення робіт і заходів на об’єкті будівництва (здійснення комплексу відповідних робіт та заходів у будинку, будівлі, споруді будь-якого призначення в цілому);

– інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні забезпечувати максимальну енергоефективність від їх реалізації;

– інвестиційні програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з Мінмолодьспортом;

– основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям, зокрема: для проектів будівництва – наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації проектів будівництва становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі не менше 10%; спроможність забезпечувати подальше фінансування та утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів; загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10000 тис. грн, а для інших проектів – понад 1000 тис. грн;

– за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон на підставі рішення міжвідомчої комісії подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Щодо проведених змін у розподілі коштів Фонду згідно з розпорядженням КМУ № 660-р у зверненні Мінрегіону зазначається, що вони внесені за наслідками засідання (19.05.2021 р.) Комісії з оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що реалізовуються за рахунок коштів Фонду, на якій були розглянуті відповідні пропозиції Житомирської, Закарпатської, Луганської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської обласних державних адміністрацій. За результатами розгляду Комісією було рекомендовано внести запропоновані зміни до переліку проектів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 № 297.

Слід відмітити, що надані Мінрегіоном матеріали не містять належної аналітичної інформації щодо дотримання вимог частини другої статті 24-1 Кодексу в частині спрямування коштів Фонду на виконання інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток регіонів (у тому числі в частині розвитку спортивної інфраструктури) і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів, а також щодо відповідності поданих інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства.

Довідково: за звітними даними про виконання державного бюджету за 5 місяців 2021 року за бюджетною програмою 2761070 здійснено видатки у сумі 333 205,7 тис. грн, що становить 25,8% плану на звітний період та 7,4% бюджетних призначень (план на січень-травень виконано лише у Дніпропетровській області, видатки за інвестиційними програмами і проектами Запорізької, Миколаївської, Чернівецької, Чернігівської, областей та міста Києва не здійснювалися). Отже, низький рівень здійснення таких видатків спричинено передусім несвоєчасним розподілом коштів Фонду. Такий стан використання коштів Фонду (як і у попередніх бюджетних періодах) може зумовити їх неповне освоєння та, як наслідок, зростання кількості об’єктів незавершеного будівництва. Однак у матеріалах Мінрегіону відсутня інформація з належною оцінкою виконання запланованих програм і проектів. Інформація про використання коштів Фонду у 2021 році надана народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та заступник Міністра розвитку громад та територій України Лукеря І.М.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу коштів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу коштів Фонду відповідно до розпорядження КМУ № 660-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2021 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р.
№ 660-р.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра у справах ветеранів України Порхуна О.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 654-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 24.06.2021 р. № 6376/01/09.4-21 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19–20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (далі – субвенція), передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 654-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (далі – розпорядження КМУ № 654-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом передбачено субвенцію за бюджетною програмою 1511050 у сумі 248.445 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розпорядженням КМУ № 654-р, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу та встановлених бюджетних призначень, здійснено розподіл субвенції у повному обсязі 248.445 тис. грн між обласними бюджетами 23 областей (крім Тернопільської області) та бюджетом м. Києва у додатку до цього розпорядження.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року видатки загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 1511050 не здійснювалися (згідно з розписом державного бюджету надання субвенції передбачено починаючи з червня 2021 року).

Порядок та умови надання субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 280 (із змінами), згідно з якою, зокрема, визначено таке:

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку нерухомості або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» і «Про кооперацію» шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19–20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації;

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року;

– подальший розподіл таких коштів між місцевими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 квітня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

– при розподілі субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного одержувача у повному обсязі.

Поряд з тим вищеназваною постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, відповідно до якого розмір грошової компенсації розраховується за формулою та визначається виходячи з таких нормативів:

"1) за нормою –13,65 кв. метра жилої площі для внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та кожного члена сім’ї;

2) за нормою – 35,22 кв. метра загальної площі на сім’ю внутрішньо переміщеної особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

3) додатково – 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім’ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (з урахуванням внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України).

При цьому враховується опосередкована вартість спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, перебуває на квартирному обліку, на день звернення за грошовою компенсацією, визначена Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 27 вересня 2005 р. № 174. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеною Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, її розмір підлягає перерахунку комісією без звернення внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі.

Для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується на коефіцієнт 1,75, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. – коефіцієнт 1,5, для міст обласного значення з населенням від 100 до 300 тис. – коефіцієнт 1,25".

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу субвенції, наданого окремим листом Мінветеранів від 29.06.2021 № 6485/02/09.4-21 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету), серед іншого, зазначається про таке:

станом на 01.04.2021 кількість громадян, які перебувають в черзі на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за цією субвенцією, становить 2 980 осіб, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісій щодо розгляду заяв про призначення такої грошової компенсації становить 3.836.070,6 тис. гривень;

зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (248.445 тис. грн), пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 190 особам;

розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснено пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, поданої регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року.

Такі дані наведені в розрізі регіонів, однак відсутня інформація з поясненням причин розподілу субвенції не за всіма регіонами.

Поряд з тим необхідно звернути увагу на висновки Рахункової палати за результатами ефективності використання субвенції, згідно з якими вказано на суттєві ризики неефективного та незаконного використання бюджетних коштів, неоднозначність, нечіткість та недосконалість окремих положень порядків виплати грошової компенсації, що створили умови для неефективного управління бюджетними коштами, необхідність осучаснення положень житлового законодавства в частині забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту, удосконалення механізму розв’язання житлових проблем ветеранів війни, зокрема, впровадження диференційованих підходів до розподілу коштів для реалізації ветеранами війни свого права на житло на пільгових умовах.

З приводу наведеного у зверненні Мінветеранів до Комітету зазначено, що з метою дотримання принципу соціальної справедливості щодо забезпечення житлом захисників України і членів їх сімей шляхом виплати грошової компенсації та з урахуванням рекомендацій Рахункової палати, викладених у рішенні від 10.11.2020 № 30-2, Мінветеранів подано на розгляд Кабінету Міністрів України проекти постанов із змінами до постанов Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214 та від 20.02.2019 № 206, якими, зокрема, пропонується:

здійснювати розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва так, щоб виплата грошової компенсації здійснювалася одержувачам з урахуванням часу взяття їх на квартирний облік;

визначати розмір грошової компенсації за мінусом жилої площі, яка перебуває у власності внутрішньо переміщеної особи (членів її сім’ї, які включені в розрахунок грошової компенсації);

визначити підстави для відмови у виплаті призначеної грошової компенсації (втрата одержувачем грошової компенсації статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб після призначення грошової компенсації, придбання житла чи укладання інвестиційного договору на придбання житла за нормою 13,65 кв. м жилої площі, зняття заявника з квартирного обліку).

Довідково: На 2020 рік субвенцію було передбачено у сумі 268.470,5 тис. грн, за даними звіту Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за 2020 рік субвенцію використано у обсязі 267.784,6 тис. грн, або 99,7%. До державного бюджету повернуто 686,1 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2020 рік надана народним депутатам України – членам Комітету/.

Згідно з інформацією Мінветеранів у 2018-2020 роках грошову компенсацію на придбання житла за рахунок субвенції отримали 339 осіб, з яких придбали житло 291 особа (у 2020 році таку компенсацію отримало 227 осіб, з яких придбали житло станом на 01.05.2021 року 183 особи) /інформація щодо придбання житла за 2018-2020 роки надана народним депутатам України – членам Комітету/.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та перший заступник Міністра у справах ветеранів України Порхун О.В.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, згідно з розпорядженням КМУ № 654-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19–20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 248 445 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 654-р.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбита Ю.М. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5154).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5154 від 25.02.2021 р.), поданий Президентом України /далі – законопроект № 5154/, 15 червня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 5154 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 15.06.2021 р. № 1541-ІХ).

Законопроектом № 5154 пропонується частину другу статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ доповнити новим пунктом 1-3 щодо включення збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що сплачується (перераховується) згідно з підрозділом 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX Податкового кодексу України /далі – одноразовий збір/, до складу доходів загального фонду державного бюджету, передбачивши набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект № 5154 у разі його прийняття) з дня, наступного за днем його опублікування. Законопроект № 5154 є похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5153) /далі – базовий законопроект № 5153/, яким унормовуються питання щодо справляння одноразового збору і який Верховною Радою України прийнято в цілому як закон 15.06.2021 р. Отже, наразі вже є підстави для внесення змін до Кодексу, передбачених законопроектом № 5154.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 22 червня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту № 5154, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 18 пропозицій.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету за участю представників Міністерства фінансів України та Рахункової палати в остаточній редакції законопроекту № 5154 пропонується врахувати техніко-юридичні пропозиції, зазначені у висновку Комітету щодо підготовки законопроекту № 5154 до розгляду у першому читанні згідно з рішенням Комітету від 28.04.2021 р. (протокол № 86), а саме щодо уточнення:

– назви законопроекту № 5154 в частині доповнення після слова «запровадження» словами «одноразового (спеціального)» /для узгодження з назвою базового законопроекту № 5153, прийнятого 15.06.2021 р./;

– формулювання одноразового збору шляхом доповнення абзацу другого розділу І законопроекту № 5154 /щодо нового пункту 1-3 частини 2 статті 29 Кодексу/ після слів і цифр «розділу ХХ» словами «Перехідні положення»;

– внесення необхідних редакційних та техніко-юридичних поправок.

Разом з тим, пропонується відхилити окремі пропозиції, зокрема щодо:

зарахування одноразового збору до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на програми соціального захисту осіб з інвалідністю /оскільки одноразовий збір матиме тимчасовий період застосування, проблематично спрогнозувати його обсяги надходжень, здійснення відповідних соціальних видатків буде залежати від фактичних надходжень одноразового збору виходячи з вимог бюджетного законодавства щодо витрат спеціального фонду бюджету, крім того, зарахування одноразового збору до спеціального фонду державного бюджету передбачено в альтернативному законопроекті за реєстр. № 5154-1, який Верховною Радою України за результатами розгляду у першому читанні 15.06.2021 р. не прийнято/;

зарахування 40% одноразового збору до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування /оскільки одноразовий збір матиме тимчасовий період застосування, проблематично спрогнозувати його обсяги надходжень і відповідно забезпечити рівномірний і справедливий розподіл одноразового збору між територіальними громадами, а також у базовому законопроекті № 5153, прийнятому 15.06.2021 р., не визначено механізму сплати такого збору до відповідних бюджетів/;

сплати одноразового збору протягом року, починаючи з 01.07.2021 р. /оскільки така пропозиція належить до питань адміністрування одноразового збору і є предметом регулювання податкового законодавства, а також не узгоджується з положеннями базового законопроекту № 5153, прийнятого 15.06.2021 р., в якому передбачено відповідне добровільне декларування з 01.09.2021 р./;

унормування питання про включення одноразового збору до доходів державного бюджету у розділі VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу /оскільки така пропозиція не узгоджується із статтею 29 Кодексу, в якій безпосередньо визначається перелік усіх доходів державного бюджету/;

надання Кабінету Міністрів України доручення у річному звіті про виконання закону про державний бюджет за 2022 рік поінформувати щодо досягнення запланованої мети та завдань, встановлених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» /оскільки така пропозиція стосується реалізації положень базового законопроекту № 5153, прийнятого 15.06.2021 р., і відповідно є предметом регулювання саме податкового законодавства, крім того, не узгоджується з статтею 61 Кодексу щодо складу річного звіту про виконання закону про державний бюджет/.

Загалом пропонується врахувати 5 пропозицій (з них 1 – врахувати частково) і відхилити 13 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5154 прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 5154, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок (порівняльна таблиця до законопроекту № 5154 надана народним депутатам України – членам Комітету і додається).

Таким чином, завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету врахувати 5 пропозицій (з них одну – частково) і відхилити 13 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5154 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 5154, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття законопроекту № 5154 (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Затим заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Яремчук І.М. повідомили про підтримку такої пропозиції підкомітету щодо прийняття рішення Комітету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію щодо прийняття рішення Комітету (озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5154) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 3.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбита Ю.М. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності договорів за реєстр. № 5656 від 11.06.2021, поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А., Стефанчуком Р.О. та іншими, та альтернативний законопроект за реєстр. № 5656-1 від 25.06.2021, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності за реєстр. № 5656 /далі – законопроект № 5656/ і альтернативний до нього законопроект за реєстр. № 5656-1 /далі – законопроект № 5656-1/.

1. Законопроект № 5656, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямовано на врегулювання питань зарахування до державного та місцевих бюджетів адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності та можливості фінансового забезпечення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, з використанням якої надаються відповідні адміністративні послуги у сфері містобудівної діяльності. З цією метою до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується внести зміни, згідно з якими:

30% адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, районними державними адміністраціями, а також 30% плати, еквівалентної адміністративному збору у сфері містобудівної діяльності, яка стягується нотаріусами, є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів та спрямовуються на забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва /шляхом доповнення частини третьої статті 29 та частини четвертої статті 30 Кодексу новими пунктами 13-9 і 6-3 відповідно/;

70% адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, районними державними адміністраціями, зараховується відповідно до бюджетів місцевого самоврядування та районних бюджетів за місцем надання послуг /шляхом доповнення частини першої статті 64 та частини першої статті 64-1 Кодексу новими пунктами 36-4 та 11-1 відповідно/;

адміністративний збір за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності не зараховується до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів /зміни до пункту 23 частини першої статті 66 Кодексу/.

2. У законопроекті № 5656-1, що згідно з пояснювальною запискою до нього має на меті посилення фінансової самостійності та спроможності місцевих бюджетів шляхом збільшення частки надходжень від адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, при внесенні відповідних змін до Кодексу суб’єктами права законодавчої ініціативи пропонується зберегти суть всіх положень законопроекту № 5656, встановивши лише інші відсотки зарахування до державного та місцевих бюджетів такого збору, а саме зараховувати до доходів:

спеціального фонду державного бюджету – 10% адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, районними державними адміністраціями, а також 10% плати, еквівалентної адміністративному збору у сфері містобудівної діяльності, яка стягується нотаріусами, і спрямувати їх на забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва /згідно із законопроектом № 5656 – 30%/;

загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад або районних бюджетів (залежно від місця надання послуг) – 90% адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, районними державними адміністраціями /згідно із законопроектом № 5656 – 70%/.

ІІ. Щодо правових підстав підготовки законопроектів № 5656 і
№ 5656-1 належить звернути увагу на таке.

Законопроект № 5656 є системно пов’язаним і похідним від поданого тими ж суб’єктами права законодавчої ініціативи законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» за реєстр. № 5655 від 11.06.2021 р. /далі – законопроект № 5655/, згідно з яким серед іншого пропонується:

запровадити державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зміни у відомостях про таке право, зупинення, поновлення, припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт, завершення підготовчих робіт з демонтажу (знесення) об’єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) шляхом внесення про це запису до Реєстру будівельної діяльності автоматично (крім відомостей, що становлять державну таємницю) програмними засобами електронної системи чи державним реєстратором у сфері містобудівної діяльності. При цьому, за визначенням авторів, значно розширюється перелік адміністративних послуг, пов’язаний з отриманням права на виконання підготовчих і будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, які надаються автоматично з використанням електронної системи, водночас скасовується отримання документів дозвільного характеру для отримання права на будівництво та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

встановити, що державна реєстрація у сфері містобудівної діяльності проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцем проведення підготовчих та/або будівельних робіт;

визначити державних реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, якими є: нотаріуси; посадові особи виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, на яких покладено повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно; посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, – щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», а також щодо реєстраційних дій, з яких прийнято рішення за наслідками адміністративного оскарження;

встановити, що за адміністративні послуги у сфері містобудівної діяльності, що здійснюються державними реєстраторами (крім нотаріусів), справляється адміністративний збір (з визначенням його розмірів), а за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється державними реєстраторами – нотаріусами, справляється плата, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін (розмір такої плати не може бути меншим за визначений згідно з відповідним Законом розмір адміністративного збору). Крім того визначається, що державні реєстратори – нотаріуси спрямовують 30% коштів (від розміру адміністративного збору) до спеціального фонду Державного бюджету України для забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

вказати, що адміністративний збір за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Кодексом.

Законопроект № 5656-1 підготовлений на основі законопроекту № 5656.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів та наданих до них висновків слід відмітити таке.

Законопроекти № 5656 та № 5656-1 наразі не включено до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Тому відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України спочатку необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроектів.

На законопроекти № 5656 і № 5656-1 до Комітету надійшли висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), Міністерства фінансів України (далі – Мінфін). При цьому:

ГНЕУ у своїх висновках на законопроекти № 5656 (лист від 22.06.2021 № 16/03-2021/205672) і № 5656-1 (лист від 29.06.2021 № 16/03-2021/212379), висловивши окремі зауваження, вважає за необхідне отримати експертні висновки Уряду щодо кожного з них та звертає увагу, що законопроекти № 5656 і № 5656-1, як такі, що є системно пов’язані із законопроектом № 5655, яким передбачено стягнення вказаних адміністративного збору та плати, мають прийматися за результатами розгляду законопроекту № 5655;

Мінфін (листи від 23.06.2021 р. № 35040-02-2/19743/, від 29.06.2021 р. № 35040-02-2/20364), відмітивши про вплив законопроектів на показники бюджетів, також зауважив, що законопроекти № 5656, № 5656-1, як системно пов’язані із законопроектом № 5655, доцільно розглядати після прийняття законопроекту № 5655.

На час розгляду Комітетом цих законопроектів висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

IV. Щодо положень законопроектів № 5656 і № 5656-1 за підсумками їх попереднього опрацювання та з урахуванням висновків щодо них слід зауважити таке.

1. У законопроектах № 5656 і № 5656-1 пропонується врегулювати питання зарахування до державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, районними державними адміністраціями, та плати за таку державну реєстрацію, що здійснюється нотаріусами.

Разом з тим, зважаючи на наведений у законопроекті № 5655 вичерпний перелік державних реєстраторів, не визначено порядок зарахування до бюджетів адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюватиметься посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, – щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», а також щодо реєстраційних дій, з яких прийнято рішення за наслідками адміністративного оскарження відповідно до цього Закону.

Водночас ГНЕУ зауважує про неврегульованість у обох законопроектах питання зарахування «плати еквівалентній адміністративному збору у сфері містобудівної діяльності, яка стягується нотаріусами» (у розмірі 70% та 90% відповідно), оскільки у новому пункті 13-9 частини третьої статті 29 Кодексу йдеться лише про зарахування 30% такої плати до спеціального фонду державного бюджету.

2. ГНЕУ також звертає увагу, що у новому пункті 13-9 частини третьої статті 29 Кодексу вживається формулювання «30 (10) відсотків плати еквівалентній адміністративному збору у сфері містобудівної діяльності, яка стягується нотаріусами». Водночас, у частинах 7 і 8 нової статті 71 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції законопроекту № 5655, з яким внесені проекти системно пов’язані і є похідними від нього) передбачено, що «за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, яка здійснюється державними реєстраторами – нотаріусами, справляється плата, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін».

Загалом застосування у законопроектах № 5656 і № 5656-1 формулювання «плати, еквівалентній адміністративному збору у сфері містобудівної діяльності, яка стягується нотаріусами» не узгоджується з термінологією бюджетного законодавства та зумовлює правову невизначеність, оскільки у законопроекті № 5655 не встановлюються еквіваленти адміністративному збору та не визначається їх зміст, а передбачені особливості сплати до державного бюджету лише частини плати за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, яка здійснюється державними реєстраторами – нотаріусами.

3. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 5656 його реалізація не потребуватиме додаткових витрат місцевих бюджетів, оскільки повноваження з надання адміністративних послуг у сфері містобудівної діяльності (повноваження з реєстрації права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зміни у відомостях про таке право, зупинення, поновлення, припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт, завершення підготовчих робіт з демонтажу (знесення) об’єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) передаватимуться від Державної інспекції архітектури та містобудування України та її територіальних органів до органів місцевого самоврядування та місцевих держадміністрацій з одночасним перерозподілом дохідних джерел між державним і місцевими бюджетами.

Однак, такий висновок не підтверджений відповідними розрахунками, що засвідчили б достатність коштів у розмірі 70% адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (що здійснюється виконавчими органами місцевих рад) на виконання переданих повноважень.

Розробниками альтернативного законопроекту № 5656-1 визначено, що його прийняття не потребує додаткових фінансових витрат за рахунок Державного бюджету України.

При цьому у матеріалах до обох законопроектів не обґрунтовано пропозиції щодо запропонованих пропорцій розподілу надходжень від вказаних адміністративного збору та плати, зокрема, у контексті реальної потреби у коштах на забезпечення щорічного функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підкреслюється у висновку ГНЕУ.

Мінфін вказує, що реалізація законопроектів призведе до втрат надходжень загального фонду місцевих бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється органами місцевого самоврядування, та відповідно збільшить надходження спеціального фонду державного бюджету, які витрачатимуться на забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Водночас, Мінфін, посилаючись на інформацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України за 2019 рік, оцінює втрати місцевих бюджетів лише від надходжень плати за видачу сертифіката закінчених будівництвом об’єктів приблизно у 8 млн грн у розрахунку на рік.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджетів, на що також звертають увагу ГНЕУ та Мінфін.

4. Беручи до уваги, що законопроекти № 5656 і № 5656-1 є системно пов’язаними та похідними від законопроекту № 5655 та зважаючи на висновки ГНЕУ і Мінфіну, слід наголосити, що законопроекти № 5656 і №5656-1 мають прийматися за результатами розгляду законопроекту № 5655.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., Гнатенко В.С., Люшняк М.В., Гевко В.Л., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М.

Завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті законопроектів № 5656 і № 5656-1 та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроекти № 5656 і № 5656-1 включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради та за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект № 5656, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Заступник Міністерства фінансів України Єрмоличев Р.В. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки запропонованого головою підкомітету Кузбитом Ю.М. рішення Комітету.

Член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловив зауважень.

Народний депутат Гнатенко В.С., зазначивши про важливість законопроекту № 5656, звернув увагу, що альтернативним законопроектом № 5656-1 пропонується встановити інші відсотки зарахування до державного та місцевих бюджетів адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (відповідно 10% і 90%), перерозподіливши на користь місцевих бюджетів, оскільки внаслідок проведеної адміністративно-територіальної реформи місцеві бюджети недоотримують значні фінансові ресурси.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію (озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М.) ухвалити рішення згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності за реєстр. № 5656 від 11.06.2021 р., поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А. та іншими, і альтернативний до нього законопроект за реєстр. № 5656-1 від 25.06.2021 р, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстр. № 5656, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» – одноголосно.

5. Слухали:

Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала Верховній Раді листом від 08.06.2021 р. № 06-1281 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 25.05.2021 р. № 11-1 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) /Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 10.06.2021 р., при цьому витяг із зазначеного документу з загальними підсумками та пропозиціями надано народним депутатам України – членам Комітету/.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) і виконання бюджетів у поточному році та звернуто увагу на таке.

Щодо змін до Закону

З початку поточного бюджетного періоду станом на 25.06.2021 р. прийнято 5 законів щодо змін до Закону, а саме:

Від 29.01.2021 р. № 1158-ІX щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію, яким в межах загального обсягу видатків, визначених Мінсоцполітики за загальним фонду державного бюджету, передбачено видатки за новою бюджетною програмою «Компенсація у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію на оплату електричної енергії населенням, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), а також багатодітними, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу» (код 2501410) у сумі 1,4 млрд грн і зменшено на цю суму видатки за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230);

Від 15.04.2021 р. № 1393-ІX, яким в межах загального обсягу витрат державного бюджету визначено бюджетні призначення Мінагрополітики шляхом зменшення бюджетних призначень Мінекономіки та Міндовкілля (пов’язаних, зокрема, з передачею до Мінагрополітики витрат за бюджетними програмами, в рамках яких здійснюються заходи з підтримки сільського господарства, а також видатки для забезпечення діяльності Держгеокадастру і Держрибагентства);

від 29.04.2021 р. № 1434-ІX (далі – закон № 1434-ІХ), яким передусім доходи державного бюджету збільшено на 13,5 млрд грн, видатки – на 15 млрд грн (зокрема передбачено видатки за новими бюджетними програмами «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 3 млрд грн і «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) у сумі 4,1 млрд грн, збільшено видатки МОЗ на 4,45 млрд грн (з них за бюджетними програмами «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 3,25 млрд грн і «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» на 0,89 млрд грн), МКІП – на 0,75 млрд грн, Мінінфраструктури – на 0,5 млрд грн), надання кредитів з державного бюджету зменшено на 1,5 млрд грн, а також в межах граничного обсягу дефіциту загального фонду державного бюджету збільшено на 20 млрд грн граничний обсяг державного боргу на 31.12.2021 р. і план внутрішніх запозичень з метою придбання у державну власність в обмін на ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ «Укрфінжитло»;

від 17.06.2021 р. № 1558-ІХ щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами, яким в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету здійснено перерозподіл видатків шляхом їх збільшення Державній судовій адміністрації на 742,05 млн грн на вказану мету (з них на оплату праці – 412,4 млн грн) і відповідного зменшення видатків Мінмолодьспорту, Вищого антикорупційного суду і Вищого суду з питань інтелектуальної власності (у зв’язку з виникненням економії коштів за окремими бюджетними програмами) /на даний час передано на підпис Президенту України/;

від 17.06.2021 р. № 1563-ІХ щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні, яким в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету здійснено перерозподіл видатків шляхом їх збільшення МОЗ на 300 млн грн за бюджетною програмою «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» і відповідного зменшення видатків МОН за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» /на даний час передано на підпис Президенту України/.

Отже, загалом законодавчими змінами до Закону первинно затверджені основні параметри державного бюджету на 2021 р. змінено таким чином: доходи збільшено на 13,5 млрд грн (або на 1,2%) за загальним фондом; видатки збільшено на 15 млрд грн (або на 1,1%), з них за загальним фондом – на 13,5 млрд грн; надання кредитів зменшено на 1,5 млрд грн.

Слід звернути увагу, що пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону доручено Кабінету Міністрів за підсумками виконання державного бюджету у І кварталі 2021 р., виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах, розглянути питання щодо збільшення видатків на забезпечення діяльності органів судової влади, реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, розвиток закладів фахової передвищої та вищої освіти, підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, а також передбачення видатків на ремонт і придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти. Урядом відповідну законодавчу пропозицію не було ініційовано, натомість більшість порушених питань унормовано законами № 1434-ІХ і № 1558-ІХ, проекти яких внесені народними депутатами України і доопрацьовувалися у Комітеті для подальшого прийняття Верховною Радою.

Щодо макроекономічних показників

Показники державного бюджету на 2021 рік сформовані на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки, схвалених постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 671.

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: ВВП за І квартал 2021 р. (порівняно з відповідним періодом 2020 р.) за попередньою оцінкою Держстату зменшився на 2,2% /враховано при затвердженні бюджету – зростання ВВП на 4,6%/; індекс споживчих цін у травні п.р. до грудня 2020 р. – 106,1%, в середньому за 5 місяців п.р. до відповідного періоду 2020 р. – 108% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 107,3% і 108,1%/; індекс цін виробників промислової продукції у травні п.р. до грудня 2020 р. – 120,9% /враховано при затвердженні бюджету – 108,7%/.

У Висновку РП відмічено, що у І кварталі 2021 р. державний бюджет виконувався в умовах спаду економіки, який розпочався з І кварталу 2020 р., при цьому у звітному періоді суттєво подорожчали окремі соціально значущі товари і збільшилася прострочена заборгованість із виплати зарплати.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів на 01.06.2021 р. становив 27,84 млрд дол. США і зменшився з початку року на 1,29 млрд дол. США, або на 4,4%. Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-травень п.р. в середньому становив 27,89 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 29,1 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.06.2021 р. 72,4 млрд грн (проти 80,6 млрд грн на 01.01.2021 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 23,2 млрд грн, на рахунках Казначейства в установах банків – 37,2 млрд грн, на інших рахунках – 12 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 5 місяців п.р. становили 476,2 млрд грн, що більше відповідного показника за минулий рік на 87,9 млрд грн, або на 22,6%. За Висновком РП збільшення доходів державного бюджету у І кварталі 2021 р. порівняно з відповідним періодом 2020 р. відбулося за рахунок насамперед девальвації гривні та зростання цін.

До загального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 420,96 млрд грн, що на 28,3 млрд грн, або на 7,2%, більше плану на звітний період (без врахування змін до розпису державного бюджету, не пов’язаних із змінами до Закону), та на 18,3 млрд грн, або на 4,5%, більше уточненого плану на звітний період. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 24,5% при плановому річному збільшенні на 10,9% /уточнений план на 2021 р. до факту за 2020 р./, або на 82,9 млрд грн.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження у січні-травні п.р. окремих платежів /річний план більшості з яких збільшено законом № 1434-ІХ/, зокрема: частини прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (+10,6 млрд грн, або в 6,6 раза); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+5,6 млрд грн, або 10% /річний план збільшено на 4,2 млрд грн/); податку на прибуток підприємств (+4,7 млрд грн, або 8,2% /річний план збільшено на 4,2 млрд грн/); ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (+4,2 млрд грн, або 3,3% /річний план збільшено на 10,58 млрд грн/); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+3,3 млрд грн, або в 2,2 раза), рентної плати за користування надрами (+3,1 млрд грн, або 20,2% /річний план збільшено на 1 млрд грн/), зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (+1,1 млрд грн, або 31,7% /річний план збільшено на 2,1 млрд грн/).

При цьому кошти, що перераховуються Національним банком, становили 24,4 млрд грн, що відповідає показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2020 рік, а також уточненому річному плану (на підставі вказаної звітності первинно визначений план /33 млрд грн/ законом № 1434-ІХ зменшено на 8,57 млрд грн).

Разом з тим, найбільше невиконання планових показників доходів загального фонду державного бюджету у січні-травні п.р. відбулося щодо таких платежів: акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (–2,7 млрд грн, або 10,2% /при цьому законом № 1434-ІХ річний план зменшено на 1,3 млрд грн/), податок та збір на доходи фізичних осіб
(–0,8 млрд грн, або 1,5%).

Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами здійснено за січень-травень п.р. у сумі 62,9 млрд грн, що на 0,5 млрд грн, або на 0,8%, менше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.06.2021 р. становив 18,5 млрд грн (збільшився на 0,2 млрд грн з початку року).

Загалом значне перевиконання доходів загального фонду державного бюджету у звітному періоді та збільшення їх річного плану вже наприкінці квітня п.р. свідчить про прорахунки прогнозування доходів при складанні проекту державного бюджету та недоліки їх помісячного планування (у даному випадку йдеться про заниження/завищення окремих показників).

До спеціального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 55,2 млрд грн, що становить 44,5% затвердженого на рік обсягу та на 9,9% більше, ніж за відповідний період 2020 р.

При цьому найбільшими за обсягом були доходи, що є джерелами формування державного дорожнього фонду: надійшло майже 32 млрд грн (або 58% загального обсягу доходів спеціального фонду), що становить 48,1% затвердженого річного плану та на 8,3 млрд грн, або на 35,1%, більше плану на звітний період. Також значними були власні надходження бюджетних установ: становили 18,2 млрд грн, або 47,2% затвердженого річного плану.

Однак, рівень виконання плану деяких доходів спеціального фонду є низьким. Насамперед йдеться про плату за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей: за січень-травень п.р. надійшло плати у сумі 737,8 млн грн, або 9,9% річного плану (7,44 млрд грн). Відповідно до пунктів 18-23 статті 14 Закону надходження цієї плати передбачено спрямувати на видатки за 6 бюджетними програмами (зокрема щодо культури, охорони здоров’я, інфраструктури, соціально-економічного розвитку територій). На запит від Комітету Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей повідомила про чинники, які унеможливлюють виконання плану щодо цієї плати, та регулярно надає інформацію щодо стану виконання такого плану і вжитих заходів. Отже, як і у 2020 р., залишається ризик значного недонадходження зазначеного платежу та непроведення видатків за відповідними бюджетними програмами у запланованому обсязі.

Крім того, на 2021 р. до спеціального фонду державного бюджету передбачено зарахування податку на прибуток підприємств і дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 р. Держаудитслужбою в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» за період з 01.10.2018 р. по 31.12.2019 р. /згідно з пунктом 9 статті 11 Закону/, із спрямуванням на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), та боротьбою з її наслідками, збільшення зарплати працівникам медичних закладів /згідно з пунктом 24 статті 14 Закону/, без визначення планових показників доходів і видатків державного бюджету. За 5 місяців п.р. такі платежі не надходили, а за інформацію Мінфіну, наведеною у Висновку РП, наразі з приводу відповідного питання триває судова тяжба між НАК «Нафтогаз України» і Держаудитслужбою.

За даними ДПС щодо стану виконання грошових зобов’язань платників податків до державного бюджету слід зазначити таке:

на 01.06.2021 р. переплати становили 51,7 млрд грн (збільшилися на 6,7 млрд грн з початку року), а податковий борг – 81,1 млрд грн (зменшився з початку року на 1,1 млрд грн);

на 01.04.2021 р. обсяги розстрочених і відстрочених податкових зобов’язань становили 1,7 млрд грн (збільшилися з початку року на 0,2%), водночас за І квартал п.р. списано податкового боргу у сумі 2,3 млрд грн (на 0,5 млрд грн, або 29,8%, більше, ніж у відповідному періоді 2020 р.).

Рахунковою палатою відмічено, що зростання з початку року суми надміру сплачених до державного бюджету податків, зборів та інших платежів сприяло перевиконанню доходів загального фонду.

Хоча податковий борг перед державним бюджетом дещо зменшився (за рахунок списання податкового боргу), проте його обсяг залишається значним, що негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про незадовільний стан фінансової дисципліни платників податків та недостатність вжитих органами ДПС заходів щодо управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-травень 2021 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 33,7 млрд грн (при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 246,6 млрд грн), у т.ч. за загальним фондом – у сумі 31,8 млрд грн (що менше на 54,7 млрд грн уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі 220,9 млрд грн/), за спеціальним фондом – у сумі 1,9 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі 25,8 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків у менших обсягах від плану при перевиконанні плану доходів та невиконанні плану державних запозичень і надходжень від приватизації державного майна за цей період.

Від приватизації державного майна за 5 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 858,2 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації, або лише 19,1% плану на звітний період при затвердженому річному плановому показнику 12 млрд грн. Слід звернути увагу, що при визначенні відповідного річного плану під час затвердження державного бюджету на 2021 р. враховувалася можливість відновлення продажу об’єктів великої приватизації, однак відповідна законодавча норма /Закон України від 30.03.2021 р. № 1365-ІХ «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо відновлення проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації»/ набрала чинності з 01.05.2021 р. У Висновку РП зауважено, що Мінфіном в умовах припинення продажу об’єктів великої приватизації заплановано надходження коштів від приватизації державного майна у І кварталі в сумі 3,2 млрд грн (26,7% річного плану), отримано на 2,7 млрд грн менше, що свідчить про прорахунки помісячного планування відповідного показника.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 5 місяців п.р. здійснені в обсязі 196,2 млрд грн (27,2% затвердженого річного плану), з яких внутрішні запозичення – 156 млрд грн, що становить 30,2% затвердженого річного плану. У загальному обсязі залучених запозичень найбільшу питому вагу становили середньострокові зобов’язання – 64% (125,7 млрд грн), довгострокові зобов'язання становили 21,8% (42,7 млрд грн), короткострокові зобов'язання – 14,2% (27,8 млрд грн), натомість у Програмі управління державним боргом на 2020 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 29.01.2021 р. № 47) передбачено, що для фінансування державного бюджету за прогнозними розрахунками довгострокові і середньострокові інструменти матимуть питому вагу по 35,9%, а короткострокові – 28,2%. Отже, у звітному періоді не досягнуто прогнозні індикатори щодо структури запозичень.

За січень-травень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 192,5 млрд грн, що становить 27,6% затвердженого Законом /із змінами згідно з законом № 1434-ІХ/ річного плану (697,2 млрд грн) та 73,4% уточненого плану на звітний період (або на 69,7 млрд грн менше), у т.ч.:

внутрішні запозичення – у сумі 156 млрд грн від розміщення ОВДП. При цьому у січні–травні п.р. середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, становила 11,2%, у доларах США – 3,8%, у євро –2,5%, і зросла порівняно з таким показником за 2020 р. /10,2%, 3,4% і 2,3% відповідно/. Зазначене призведе до збільшення видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу, на що також звертає увагу Рахункова палата;

зовнішні запозичення – у сумі 36,5 млрд грн, з них за інформацією Мінфіну (розміщеною на його офіційному сайті): 34,7 млрд грн (1,25 млрд дол. США) – шляхом розміщення довгострокових ОЗДП /із ставкою 6,876% річних та строком погашення у 2029 р./); 1,7 млрд грн – отримання позик МБРР в рамках проектів «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (15 млн дол. США), «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19» (40 млн дол. США), «Додаткове фінансування для проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (5 млн дол. США) і «Додаткове фінансування Проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі в людей» (3,6 млн дол. США).

При цьому уточнений річний план запозичень до загального фонду збільшено на 86,5 млрд грн у зв’язку з необхідністю погашення боргових зобов’язань (планові показники з погашення боргових зобов’язань збільшено на таку ж суму) відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 16 Кодексу.

У Висновку РП зазначено, що у І кварталі п.р. внаслідок неотримання коштів від коштів від державних зовнішніх запозичень і приватизації державного майна, план надходжень загального фонду не виконано, що звузило можливості для своєчасного і повного здійснення запланованих видатків і спричинило заборгованість перед ЄКР. Зокрема, у березні п.р. залучено кошти ЄКР на фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 10,3 млрд грн, що були повернені у квітні п.р. З цього приводу слід відмітити, що починаючи з 2021 р. законодавчо унормовано право Казначейства залучати на поворотній основі кошти ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету /згідно з пунктом 5 частини першої статті 15 та частинами четвертою і п’ятою статті 43 Кодексу/.

Відповідно до статті 31 Закону прийнято постанову КМУ від 29.03.2021 р. № 268 «Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”», згідно з якою доручено Мінфіну здійснити понадплановий випуск ОВДП на суму 1,8 млрд грн із строком обігу до 15 р. та відсотковою ставкою доходу до 9,3% річних в обмін на акції додаткової емісії зазначеного товариства. У бюджетній звітності за 5 місяців п.р. така операція не відображена.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 5 місяців п.р. становили 3,7 млрд грн, або лише 15,2% затвердженого річного плану, водночас на 2 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 р. Отже, стан залучення таких запозичень поліпшився порівняно з попереднім роком, однак залишається низьким та є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів та неналежної діяльності відповідальних виконавців інвестиційних проектів, про що також зауважує Рахункова палата.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у лютому 2021 р. здійснив дострокове погашення векселів, що видані ним в обмін на ОВДП, у сумі 2 млрд грн, що згідно з пунктом 5 статті 12 і пунктом 13 статті 14 Закону зараховано до спеціального фонду державного бюджету та спрямовано на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (хоча на 1 червня п.р. такі кошти використано лише у сумі 600 млн грн, або 30%).

Платежі з погашення державного боргу за січень-травень п.р. здійснені у сумі 170,5 млрд грн (36,4% затвердженого річного показника, та 112,6% плану на звітний період (без врахування змін до розпису державного бюджету, не пов’язаних із змінами до Закону) та 98% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 153,2 млрд грн, зовнішнього боргу – 17,3 млрд грн. У Висновку РП відмічено, що додаткові потреби у погашенні державного боргу, які не передбачені при формуванні розпису, спричинені, зокрема, внаслідок розміщення короткострокових ОВДП у кінці грудня 2020 р. і дострокового погашення кредиту Deutsche Bank, AG відповідно до укладеної 24.12.2020 кредитної угоди.

Видатки на обслуговування державного боргу за січень-травень п.р. проведено в обсязі 64,4 млрд грн, або 40,6% бюджетних призначень та 99,4% уточненого плану на звітний період. Крім того, у травні п.р. здійснено першу виплату за державними деривативами у сумі 1.122,5 млн грн (або 97,2% бюджетних призначень).

Загалом Рахунковою палатою звернуто увагу, що витрати на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу збільшилися в І кварталі 2021 р. порівняно з відповідним періодом 2020 р. на 55,7% і становили 38% витрат державного бюджету, що зменшило фінансові можливості для реалізації інших бюджетних програм.

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.05.2021 р. становив 2.516,7 млрд грн та зменшився з початку року у гривневому еквіваленті на 35,2 млрд грн, або на 1,4%. Державний борг зменшився з початку року на 18,1 млрд грн, або на 0,8%, і становив 2.241,2 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2021 р. (із змінами) – 2564,9 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 17,1 млрд грн, або на 5,8%, і становив 275,5 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2021 р. – 350,5 млрд грн).

За січень-травень п.р. державні гарантії надано загалом у сумі 9.844,7 млн грн, у т.ч. за зовнішніми зобов’язаннями ДП НЕК «Укренерго» у сумі 136 млн євро, або 4.739,1 млн грн /відповідно до гарантійної угоди, ратифікованої законом від 02.12.2020 р. № 1035-ІХ, щодо залучення позики від ЄІБ для реалізації проекту «Програма підвищення надійності підстанцій»/ та АТ «Укрзалізниця» у сумі 150 млн євро, або 5.105,6 млн грн /відповідно до гарантійної угоди, укладеної на підставі постанови КМУ від 22.11.2017 р. № 1051, щодо залучення позики від ЄБРР для реалізації проекту електрифікації української залізниці «Електрифікація залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка»/. Поряд з тим, відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону Урядом прийнято рішення щодо надання у п.р. державних гарантій за запозиченнями Укравтодору на загальну суму до 30 млрд грн /постанови КМУ від 02.04.2021 р. № 327, від 28.04.2021 р. № 442 і від 26.05.2021 р. № 521/. Разом з тим, надання державних гарантій за пунктом 1 статті 6 Закону обмежено на рівні до 40 млрд грн, з яких до 10 млрд грн – за портфельними гарантіями для кредитування суб’єктів мікро-, малого та/або середнього підприємництва /підпункт «б»/, до 20 млрд грн – для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави /підпункт «в»/.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 10 млрд грн та на кінець травня п.р. становили 2,6 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 3,5 млрд грн і становили відповідно 59 млрд грн.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-травень п.р. видатки проведено загалом у сумі 509,4 млрд грн, або 38,2% бюджетних призначень (із змінами), у т.ч. за загальним фондом – у сумі 455,2 млрд грн (38% бюджетних призначень /збільшених законом № 1434-ІХ на 13,5 млрд грн/ та 92,7% уточненого плану на звітний період, або на 35,9 млрд грн менше) та за спеціальним фондом – у сумі 54,2 млрд грн (39,4% бюджетних призначень /збільшених законом № 1434-ІХ на 1,5 млрд грн/).

У Висновку РП зауважено, що у І кварталі п.р. Урядом та окремими головними розпорядниками коштів державного бюджету не забезпечено дотримання вимог: частини сьомої статті 20 Кодексу щодо терміну затвердження порядків використання коштів і внесення змін до чинних порядків /протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом/ за 60 бюджетними програмами; частини восьмої статті 20 Кодексу щодо терміну затвердження паспортів бюджетних програм /протягом 45 днів з дня набрання чинності Законом/, що призвело до несвоєчасного затвердження 66,7% паспортів бюджетних програм, що мали затверджуватися у 2021 р.

На 1 червня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 74 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

Відповідно до запиту від Комітету Мінфіном щомісяця надається інформація щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм, зокрема:

на 17.06.2021 р. з 87 бюджетних програм, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови за 69 бюджетними програмами (або 79,3%), отже на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 18 бюджетними програмами (або 20,7%);

на 22.06.2021 р. до Мінфіну з 522 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р. (з урахуванням змін до Закону), надійшло 483 паспорти (або 92,5%), з них погоджено Мінфіном 474 паспорти, а не подано на погодження 39 паспортів бюджетних програм (або 7,5%).

За інформацією Казначейства на 29.06.2021 р. до Казначейства не надійшли затверджені паспорти за 52 бюджетними програмами державного бюджету (перелік таких програм надано народним депутатам України – членам Комітету).

Поряд з тим, у 2021 р. згідно з статтею 28 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за 11 бюджетними програмами /більшість з яких стосується будівництва/придбання житла для військовослужбовців/ здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. На 25.06.2021 р. прийнято 8 відповідних рішень Уряду, з яких 7 – погоджено Комітетом, не прийнято рішення Уряду щодо 3 бюджетних програм: «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» (код 1002070), «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270) і «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Управління державної охорони України» (код 6601030).

Таким чином, у звітному періоді проведенню багатьох видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадило тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм) та Законом (розподілів коштів), що є наслідком системних недоліків у плануванні і виконанні видатків головними розпорядниками коштів.

Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу на 25.06.2021 р. Комітетом розглянуто і погоджено 18 рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету (з урахуванням 3 рішень, що містять також розподіл міжбюджетних трансфертів). Значна кількість таких рішень вже у І півріччі п.р. вказують на наявність серйозних прорахунків у бюджетному плануванні, що підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності головних розпорядників коштів та комплексних підходів в управлінні бюджетними коштами.

Згідно з пунктом 24 статті 14 Закону із спеціального фонду державного бюджету передбачено здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону) за рішеннями Кабінету Міністрів, погодженими з Комітетом. При цьому джерело, визначене пунктом 9 статті 11 Закону, у п.р. не надходило, про що вище зазначено. Водночас пунктом 9 статті 12 Закону на вказану мету передбачено спрямувати залишок коштів, джерелом формування яких були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /які у 2020 р. було спрямовано до Фонду боротьби з COVID-19, але не використано чи не розподілено/, що за інформацією Мінфіну на 01.01.2021 р. становив 6.102,3 млн грн. На 25.06.2021 р. прийнято 9 рішень Уряду, погоджених з Комітетом, про спрямування зазначеного залишку коштів на вказану мету загалом у сумі 6.072,7 млн грн, отже нерозподілений залишок таких коштів становить 29,6 млн грн.

Поряд з тим, законом № 1434-ІХ визначено видатки загального фонду державного бюджету за новою бюджетною програмою «Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 3 млрд грн, розподіл яких має здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом /згідно з статтею 36 Закону, включеною законом № 1434-І/. На 10.06.2021 р. такі видатки розподілені у повному обсязі відповідно до 4 рішень Уряду, погоджених з Комітетом. За інформацію Мінфіну на 10.06.2021 р. відповідні видатки проведено в сумі 1,3 млрд грн.

На виконання статті 23 Закону прийнято 2 рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів» (код 3511270) на загальну суму 988,7 млн грн, або 87,7% бюджетних призначень /1.126,9 млн грн/, нерозподілені кошти становлять 138,2 млн грн.

У структурі видатків загального фонду державного бюджету за економічною класифікацією за січень-травень п.р. найбільшу питому вагу становили видатки на: соціальне забезпечення – 143,6 млрд грн (31,6% загального обсягу видатків і 44,5% уточненого річного плану), оплату праці бюджетних установ – 80,1 млрд грн (17,6% і 39% відповідно), обслуговування боргових зобов’язань – 64,3 млрд грн (14,1% і 40,7% відповідно), поточні трансферти місцевим бюджетам – 49,5 млрд грн (10,9% і 39,3% відповідно).

За 5 місяців 2021 р. Пенсійному фонду спрямовані видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 81,4 млрд грн, що становить 41,7% бюджетних призначень та 100% плану на звітний період, що на 6,4 млрд грн (або на 7,3%) менше порівняно з аналогічним періодом 2020 р. При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства за січень-травень 2021 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 62 млрд грн, з яких повернуто 51,7 млрд грн, в результаті на 01.06.2021 р. загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 72,4 млрд грн і збільшився з початку року на 10,3 млрд грн. Отже, порівняно з минулим роком фінансовий стан Пенсійного фонду продовжує погіршуватися, збільшується залежність цього фонду від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР, а також посилюються ризики щодо неспроможності погасити таку заборгованість перед ЄКР.

Згідно з даними Казначейства за січень-травень п.р. відповідно до прийнятих рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету розподілено відповідні кошти на загальну суму 93,6 млн грн (або 6,2% бюджетних призначень), з них касові видатки становили 86,5 млн грн (або 5,8% бюджетних призначень).

За січень-травень 2021 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 4,2 млрд грн, або 52% затвердженого на рік показника та 111,7% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 125,6 млн грн, або 23,3% затвердженого із змінами річного показника.

За 5 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету на суму 4,8 млрд грн, або 27,1% бюджетних призначень /зменшених законом
№ 1434-ІХ на 1,5 млрд грн/, у т.ч. із загального фонду – 1,8 млрд грн (35,7% бюджетних призначень (із змінами) і 95,8% уточненого плану на звітний період) та із спеціального фонду – 3 млрд грн (23,7% бюджетних призначень (із змінами)).

Кредиторська заборгованість на 01.06.2021 р. за видатками загального фонду становила 3,3 млрд грн і збільшилася з початку року на 9,6%, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,1 млрд грн (33,3% загального обсягу заборгованості, зросла на 6,8% з початку року).

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.06.2021 р. становила 43,8 млрд грн і збільшилася з початку року на 13,7%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 4,2 млрд грн (9,6% загального обсягу заборгованості, зросла на 15,2% з початку року).

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 5 місяців п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 56,6 млрд грн, що становить 33,5% уточненого річного плану та 93,4% уточненого плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 50,9 млрд грн і за спеціальним фондом – 5,7 млрд грн.

Базова дотація перерахована у сумі 6,5 млрд грн, або 100% плану на січень-травень п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на звітний період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 4,3 млрд грн, або 100% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 41,6 млрд грн, або 98,3% уточненого плану на 5 місяців п.р. Серед таких субвенцій значну частку становила освітня субвенція (92,1%), яку перераховано у сумі 38,3 млрд грн (99,7% бюджетних асигнувань). Резерв освітньої субвенції /виходячи з додатка № 5 до Закону/ передбачено у сумі 668,4 млн грн. Розпорядженням КМУ від 17.03.2021 р. № 199-р передбачено перерозподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (що погоджено з Комітетом), в рамках якого зменшено резерв цієї субвенції на 19,4 млн грн. На даний час інших рішень щодо розподілу таких коштів Урядом не прийнято.

За спеціальним фондом найбільшою є субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (що є складовою державного дорожнього фонду), яку перераховано у сумі 5,3 млрд грн (або 100% плану на січень-травень п.р. та 24,7% бюджетних призначень). При цьому згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу Урядом здійснено розподіл додаткового обсягу цієї субвенції між місцевими бюджетами у сумі 3,3 млрд грн за рахунок залишку коштів державного дорожнього фонду, який утворився на 01.01.2021 р. у зв’язку з перевищенням загального обсягу відповідних фактичних надходжень річного плану /розпорядження КМУ від 14.04.2021 р. № 356-р/, що погоджено з Комітетом.

У Законі (із змінами, внесеними законом № 1434-ІХ) 20 субвенцій затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом (крім субвенції на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, розподіл якої здійснюється у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори, а також субвенції на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, розподіл якої згідно з статтею 18 Закону здійснюється Кабінетом Міністрів). На 25.06.2021 р. Комітет розглянув 14 рішень Уряду щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами, при цьому погоджено 13 рішень і 1 рішення /постанова КМУ від 17.05.2021 р. № 476 щодо розподілу субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»/ повернуто на доопрацювання (у зв’язку з неповною відповідністю розподілених обсягів субвенції її загальному обсягу, визначеному Законом). Однак на 25.06.2021 р. залишаються нерозподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:

субвенція на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (код 2211210) /затверджена за загальним фондом у сумі 150 млн грн/;

субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) /затверджена за загальним фондом у сумі 1.000 млн грн/;

субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 2411030) /затверджена за загальним фондом у сумі 137,5 млн грн/;

субвенція на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (код 2511240) /затверджена за загальним фондом у сумі 274,2 млн грн/;

субвенція на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (код 2761230) /затверджена за загальним фондом у сумі 62,6 млн грн/;

субвенція на створення центрів культурних послуг (код 3811060) /затверджена за спеціальним фондом у сумі 200 млн грн/.

Крім того, наразі розподілені частково такі субвенції місцевим бюджетам:

субвенція на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 1.650 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 450 млн грн, за спеціальним фондом – 1.200 млн грн, не розподілено 302,9 млн грн (за загальним фондом), або 18,4% загального обсягу/;

субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості (код 2911060) /затверджена за загальним фондом у сумі 500 млн грн, не розподілено 16,2 млн грн, або 3,2%/;

субвенція на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (код 3511100) /затверджена за загальним фондом у сумі 4.100 млн грн, не розподілено 671,2 млн грн, або 16,4%/;

субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (код 3511210) /затверджена у сумі 6.000 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 2.661,6 млн грн, за спеціальним фондом – 3.338,4 млн грн, не розподілено 4.317,6 млн грн, або 72%, у т.ч. за загальним фондом – 979,2 млн грн, за спеціальним фондом – 3.338,4 млн грн/;

субвенція на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 3911020) /затверджена за загальним фондом у сумі 125 млн грн, не розподілено 98,8 млн грн, або 79,1%/.

Тривале затвердження або внесення змін до порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами може спричинити надання деяких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів, що свідчить про низьку виконавську дисципліну відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Окремо потрібно відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у двомісячний строк /до 2021 р. – у тримісячний строк/ з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У державному бюджеті на 2021 рік обсяг ДФРР визначено за загальним фондом у сумі 4,5 млрд грн. За зверненням Мінрегіону Комітетом погоджено 1 рішення Уряду /розпорядження КМУ від 12.04.2021 р. № 297-р/, згідно з яким затверджено перелік відповідних програм і проектів на загальну суму 4.339,9 млн грн. Зазначені видатки за 5 місяців п.р. проведено в сумі 333,2 млн грн при плані на звітний період 1,3 млрд грн. Отже, низький рівень здійснення таких видатків спричинено передусім несвоєчасним розподілом коштів ДФРР. Крім того, розпорядженням КМУ від 16.06.2021 р. № 660-р внесено зміни до переліку відповідних програм і проектів, внаслідок чого ще розподілено 130,9 млн грн (нерозподілений залишок коштів ДФРР – 29,2 млн грн).

Загалом відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 5 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, а також деякі матеріали Казначейства надано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при реалізації норм Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2021 році.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Задорожній М.М., член Рахункової палати Яремчук І.М. та заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В.

Зокрема, член Рахункової палати Яремчук І.М. представив Висновок РП та заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. поінформував щодо поточного стану виконання державного бюджету.

Затим член підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Задорожній М.М. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (згідно з наданим проектом ухвали), що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома і врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) доручити Міністерству фінансів України, Державній податковій службі України і Державній митній службі України вжити заходів щодо забезпечення виконання планових показників доходів державного бюджету, подальшого покращення стану справляння та адміністрування податків і зборів;

3) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною податковою службою України продовжити роботу щодо скорочення податкового боргу, насамперед шляхом стягнення відповідних платежів до державного бюджету та мінімізації списання податкового боргу;

4) доручити Міністерству економіки України і Міністерству енергетики України вжити заходів щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету надходжень, визначених пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;

5) доручити Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей вжити заходів з надходження до державного бюджету у запланованому обсязі плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей;

6) доручити Фонду державного майна України вжити заходів щодо забезпечення виконання плану надходжень від приватизації державного майна у 2021 році;

7) продовжити роботу щодо забезпечення ефективного управління державним боргом, здійснюючи заходи щодо зменшення вартості державних запозичень та збільшення частки довгострокових боргових зобов’язань;

8) активізувати роботу щодо виконання планових показників залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, вжити заходів реагування у разі недостатньої вибірки кредитних ресурсів і незадовільного впровадження зазначених проектів, забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів;

9) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету терміново забезпечити затвердження чи внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету, включаючи порядки та умови надання субвенцій, і паспортів бюджетних програм, які досі залишаються неунормованими;

10) доручити Міністерству соціальної політики України і Пенсійному фонду України мінімізувати залучення коштів єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів цього фонду, а також вжити заходів щодо погашення заборгованості за відповідними позиками;

11) доручити відповідним головним розпорядникам коштів державного бюджету забезпечити виконання вимог частини першої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прискоривши підготовку та узгодження розподілів коштів за напрямами (об’єктами, заходами) щодо бюджетних програм за кодами 1002070, 2701270 і 6601030;

12) доручити Міністерству фінансів України разом з головними розпорядниками коштів державного бюджету здійснювати постійний моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, забезпечуючи вжиття заходів щодо погашення такої заборгованості (насамперед простроченої) та усунення чинників її нарощування;

13) доручити Міністерству розвитку громад та територій України забезпечити завершення розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070);

14) здійснити розподіл субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 2211210, 2211260, 2411030, 2511240, 2761230, 3811060, а також завершити розподіл субвенцій за кодами 2761600, 2911060, 3511100, 3511210 і 3911020, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду;

15) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України