Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №95 від 14 липня 2021 року
15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510
Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 32 народні депутати.
Відсутні:
Члени Комітету: Пуртова А.А., Северин С.С.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.
Запрошені, які були присутні на засіданні:
Народний депутат України Совсун І.Р.
від Міністерства фінансів України
Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;
Кава О.С. – заступник Міністра;
Босак М.О. – начальник Управління планування державного бюджету;
Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;
від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України
Ільін А.В. – член Комісії;
від Міністерства розвитку громад та територій України
Баласинович Б.О. – державний секретар;
від Державної інспекції архітектури та містобудування України
Кривонос С.Ю. – Голова;
від Міністерства освіти і науки України
Даниленко С.В. – заступник Міністра;
Дикий Є.О. – директор Державної установи «Національний антарктичний науковий центр»;
від Міністерства у справах ветеранів України
Порхун О.В. – перший заступник Міністра;
від Міністерства соціальної політики України
(Мінсоцполітики)
Котик Є.Д. – в.о. Міністра /наказ Мінсоцполітики від 08.07.2021 № 393/;
Ревук О.М. – заступник Міністра з питань європейської інтеграції;
від Міністерства з питань реінтеграції
тимчасово окупованих територій України
Замлинський Р.Т. – перший заступник Міністра;
від Міністерства інфраструктури України
Васьков Ю.Ю. – заступник Міністра;
від Міністерства енергетики України
Кураков О.С. – заступник Міністра;
від Міністерства культури та інформаційної політики України
Шевченко Т.С. – заступник Міністра;
від Одеської обласної державної адміністрації України
Підгайний С.Г. – заступник Голови;
від Рахункової палати
Пацкан В.В. – Голова;
Мазярчук В.М. – радник Голови;
Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки;
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Щодо Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, схваленої Кабінетом Міністрів України.
2. Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини (реєстр. № 5551-2).
3. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460 від 05.05.2021), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Стефанишиною О.А., Захарченком В.В. та іншими.
4. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
5. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:
1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 694-р);
2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку громад та територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 744-р);
3) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 № 476 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 року № 682);
4) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 687-р);
5) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 570-р із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 747-р);
6) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 696-р);
7) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 737-р);
8) перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, передбачених у 2021 році для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 748-р);
9) зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 743-р);
10) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 746-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./;
11) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 760-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./;
12) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 759-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./;
13) перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, передбачених у 2021 році для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.07.2021 № 755-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В./.
6. Про погодження обсягів та напрямів використання коштів для ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення та комунальної власності за рахунок місцевого запозичення Одеської обласної ради (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2021 № 1/01-30/5647/2-21) /питання розглянуто першим/.
7. Про погодження спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерела, визначеного пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству інфраструктури (постанова Кабінету Міністрів Укранїи від 12.07.2021 № 706) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./.
8. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
9. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
/При цьому, включене до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (за умови прийняття 14 липня цього року рішення Кабінетом Міністрів України і його належного оформлення), було знято з розгляду на прохання в.о. Міністра соціальної політики України Котика Є.Д. у зв’язку із відсутністю підстав для його розгляду./
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. щодо Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, схваленої Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
І. Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, частини першої статті 20 і частини першої статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію та у триденний строк подає її разом з фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради для розгляду за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом.
Бюджетна декларація – це документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів /частина перша статті 33 Кодексу/. При цьому для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди /частина четверта статті 3 Кодексу/.
Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів листом від 2 червня 2021 р. № 17817/0/2-21 подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки (схвалену постановою КМУ від 31.05.2021 р. № 548) /далі – Декларація-2022-2024/ разом з фінансово-економічним обґрунтуванням, що надійшли на розгляд Комітету Верховної Ради з питань бюджету /далі – Комітет/. Зазначений документ 3 червня 2021 р. направлено через СЕДО народним депутатам і комітетам Верховної Ради. Поряд з тим, Декларацію-2022-2024 розміщено на офіційному сайті Комітету, а також відповідно до частини першої статті 28 Кодексу – на офіційному сайті Мінфіну, про що 10 червня 2021 р. було повідомлено на офіційному сайті Верховної Ради.
ІІ. Щодо основних положень Декларації-2022-2024 необхідно зазначити таке.
У розділі «Загальна частина» Декларації-2022-2024 вказано, що:
пріоритетні напрями бюджетної політики на
2022-2024 рр. ґрунтуються на положеннях Програми діяльності Кабінету
Міністрів України, Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року,
Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року, Національної
економічної стратегії на період 2030 року, програм співпраці з
міжнародними організаціями, а також на засадах Угоди про асоціацію між
Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським
співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої
сторони, невід’ємною частиною якої є положення про створення поглибленої та
всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, Державної програми стимулювання
економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними
заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки;
у середньостроковому періоді зусилля Уряду будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню COVID-19, виконання завдань спрямованих, зокрема, на: стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу; посилення обороноздатності і безпеки держави; розвиток агропромислового комплексу; формування чистого та безпечного довкілля, збереження та відновлення природних екосистем; розвиток адміністративних послуг та їх цифровізацію, інформатизацію суспільства, сприяння розвитку ІТ-бізнесу, підвищення рівня цифрової грамотності українців; посилення енергонезалежності; створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення; розвиток системи соціального захисту ветеранів війни; забезпечення якісної, сучасної і доступної середньої освіти, розбудову безпечної та інклюзивної системи освіти, створення сучасної системи професійної (професійно-технічної) освіти та забезпечення якості вищої освіти; забезпечення доступу до основних медичних послуг; підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.
Декларація-2022-2024 містить параметри, зокрема щодо:
1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2022, 2023 і 2024 роки, передусім відповідно:
номінальний ВВП: 5.368,7 млрд грн, 5.993,9 млрд грн і 6.651 млрд грн (довідково: факт за 2020 р. – 4.191,9 млрд грн, прогноз на 2021 р. – 4.505,9 млрд грн);
зміни обсягів реального ВВП: 103,8%, 104,7% і 105% (довідково: факт за 2020 р. – 96%, прогноз на 2021 р. – 104,6%);
індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/: 106,2%, 105,3% і 105% (довідково: факт за 2020 р. – 105%, прогноз на 2021 р. – 107,3%);
індекс цін виробників /грудень до грудня попереднього року/: 107,8%, 106,2% і 105,7% (довідково: факт за 2020 р. – 114,5%, прогноз на 2021 р. – 108,7%);
обмінний курс гривні до долара США: в середньому за рік – 28,6 грн, 28,8 грн і 29,2 грн (довідково: факт за 2020 р. – 27 грн, прогноз на 2021 р. – 29,1 грн); на кінець року – 28,7 грн, 28,9 грн і 29,4 грн (довідково: факт за 2020 р. – 28,3 грн, прогноз на 2021 р. – 28,8 грн);
2) поступового зменшення частки перерозподілу ВВП як через зведений бюджет у 2022-2024 рр. відповідно до рівня 30%, 29,5% і 29,1% (довідково: факт за 2020 р. – 32,8% ВВП, уточнений прогноз на 2021 р. – 32% ВВП), так і через державний бюджет – відповідно до рівня 22,5%, 22% і 21,6% (довідково: факт за 2020 р. – 25,7% ВВП, уточнений прогноз на 2021 р. – 24,4% ВВП);
3) зменшення дефіциту державного бюджету із встановленням його граничного обсягу на 2022-2024 рр. відповідно на рівні 3,5% ВВП, 3% ВВП і 2,7% ВВП (довідково: факт за 2020 р. – 5,2% ВВП, прогноз на 2021 р. – 5,5% ВВП);
4) дотримання граничного обсягу державного боргу на кінець 2022, 2023 і 2024 рр. відповідно на рівні не більше ніж 51% ВВП, 49% ВВП і 47% ВВП (довідково: факт за 2020 р. – 53,9% ВВП, уточнений прогноз на 2021 р. – 56,9% ВВП) та граничного обсягу гарантованого державою боргу – відповідно на рівні не більше ніж 5,1% ВВП, 4,8% ВВП і 4,3% ВВП (довідково: факт за 2020 р. – 7% ВВП, прогноз на 2021 р. – 7,8% ВВП);
5) визначення граничного обсягу надання державних гарантій у 2022-2024 рр. на рівні не більше 3% доходів загального фонду державного бюджету для реалізації виключно самоокупних інвестиційних проектів (довідково: факт за 2020 р. – 5,5% відповідних доходів, уточнений прогноз на 2021 р. – 9,1% відповідних доходів);
6) встановлення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (з поетапним збільшенням з липня і грудня): з 01.01.2022 р. – у розмірі 2393 грн із збільшенням до 2589 грн (загалом зростання на 8,2% до 01.12.2021 р.), з 01.01.2023 р. – 2589 грн із збільшенням до 2778 грн (загалом зростання на 7,3% до 01.12.2022 р.), з 01.01.2024 р. – 2778 грн із збільшенням до 2972 грн (загалом зростання на 7% до 01.12.2023 р.), а також визначення розмірів прожиткового мінімуму за основними соціальними і демографічними групами населення (за такими ж періодами з аналогічними рівнями зростання). Поряд з тим, передбачено збільшення рівня забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» для працездатних осіб у 2022-2024 рр. відповідно до 45%, 50% і 55% відповідного прожиткового мінімуму (довідково: на 2021 р. встановлено рівень забезпечення прожиткового мінімуму: для працездатних осіб - 35%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100%; для дітей - 130% відповідного прожиткового мінімуму);
7) встановлення мінімальної заробітної плати з 01.01.2022 р. у розмірі 6500 грн з подальшим її збільшенням з жовтня до 6700 грн (зростання на 3,1% до 01.12.2021 р.), з 01.01.2023 р. – до 7176 грн (зростання на 10,4% до 01.01.2022 р. і на 7,1% до 01.10.2022 р.), з 01.01.2024 р. – до 7665 грн (зростання на 6,8% до 01.01.2023 р.) (довідково: з 01.01.2021 р. встановлено мінімальну зарплату у місячному розмірі 6000 грн з подальшим її збільшенням з грудня до 6500 грн);
8) передбачення щорічного спрямування державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів у сумі 2.717,275 млн грн за такими напрямами: соціально-культурна сфера; сфера охорони здоров’я; паливно-енергетична сфера, видобувна та обробна промисловість, мінерально-сировинна база; сфера охорони навколишнього природного середовища; транспортна сфера; функціонування органів влади та надання ними послуг (довідково: факт за 2020 р. – 1.197,05 млн грн, план на 2021 р. – 4.000 млн грн);
9) залучення державою кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів у 2022-2024 рр. відповідно у сумі 25,53 млрд грн, 26,53 млрд грн і 27,53 млрд грн (довідково: факт за 2020 р. – 18,07 млрд грн, план на 2021 р. – 24,53 млрд грн).
10) зростання державної підтримки розвитку регіонів через державний фонд регіонального розвитку у 2022-2024 рр. із визначенням обсягу цього фонду відповідно у сумі 10,7 млрд грн, 11,8 млрд грн і 12,9 млрд грн (довідково: факт за 2020 р. – 4,37 млрд грн, план на 2021 р. – 4,5 млрд грн).
ІІІ. Опрацювавши положення Декларації-2022-2024, належить зауважити насамперед про таке.
1. Законом України від 06.12.2018 р. № 2646-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» (який набрав чинності з 01.01.2019 р.) унормовано питання щодо Бюджетної декларації. Однак у 2019 р. Кабінетом Міністрів не було схвалено Бюджетної декларації на 2020-2022 роки, а у 2020 р. норми статті 33 Кодексу не застосовувалися (згідно із законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ, проект якого ініціював Уряд для забезпечення фінансовими ресурсами невідкладних заходів із запобігання негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).
Отже, з часу законодавчого врегулювання запровадження середньострокового бюджетного планування Кабінет Міністрів вперше схвалив і подав на розгляд Верховної Ради Бюджетну декларацію.
Поряд з тим, за змістом і формою Декларація-2022-2024 кардинально відрізняється від Основних напрямів бюджетної політики на відповідний рік, що раніше розроблялися і подавалися Урядом на розгляд Парламенту відповідно до чинної до 2019 р. редакції статті 33 Кодексу та переважно містили напрями (завдання) бюджетної політики і обмежений перелік параметрів (в основному у відносному вимірі).
Згідно з частиною другою статті 33 Кодексу показники Бюджетної декларації визначаються з урахуванням положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією, схваленою у попередньому бюджетному періоді.
Таким чином, наразі неможливо проаналізувати положення Декларації-2022-2024 в частині їх співставності і послідовності реалізації бюджетної політики порівняно з відповідним програмним документом на попередній середньостроковий період (за його відсутності).
2. Постанова КМУ від 31.05.2021 р. № 548 «Про схвалення Бюджетної декларації на 2022-2024 роки» містить лише норму про схвалення Декларації-2022-2024, яку не передбачено додатком до такої постанови. В результаті Декларація-2022-2024 не набула статусу офіційного документу Уряду та вона не внесена до законодавства України. Зазначене не відповідає нормі частини сьомої статті 33 Кодексу (згідно з якою Кабінет Міністрів схвалює Бюджетну декларацію, яка набуває статусу офіційного документа та оформлюється постановою Кабінету Міністрів).
При цьому згідно з частиною першою статті 28 Кодексу Мінфін на своєму офіційному сайті оприлюднив Декларацію-2022-2024 разом з відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами, але лише у рубриці «Новини», що з плином часу ускладнить можливість швидкого доступу до такого документу для використання органами влади та громадськістю, тим більше що Декларація-2022-2024 не міститься у законодавстві, хоча є документом середньострокового бюджетного планування та згідно з частиною сьомою статті 33 Кодексу чинна до схвалення у наступному бюджетному періоді нової Бюджетної декларації. Відтак, доцільно рекомендувати Мінфіну на своєму сайті розмістити Декларацію-2022-2024 на постійній основі у новій рубриці щодо бюджетної політики з подальшим наповненням такої рубрики наступними бюджетними деклараціями, що сприятиме поліпшенню публічності та прозорості бюджетного процесу.
3. Зазначені у Декларації-2022-2024 основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2022, 2023 і 2024 рр. відповідають аналогічним показникам Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки (схваленого постановою КМУ від 31.05.2021 р. № 586).
Національний банк у строки, визначені статтею 51
Закону України «Про Національний банк України» і частиною третьою
статті 33 Кодексу, надав Верховній Раді прогнозні монетарні показники на
2022-2024 роки /лист від 12.03.2021 р.
№ 30-0006/47/ДСК/, які включають показники валютно-курсової політики,
а також інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу /листи від 25.02.2021 р.
№ 62-0014/16047 і від 12.04.2021 р.
№ 06-0014/31037/, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у
2022-2024 рр. (відповідно 13.581 млн грн, 10.544 млн грн,
15.226 млн грн). Такі показники узгоджуються із зазначеними у
Декларації-2022-2024 прогнозними показниками щодо валютного курсу (в середньому
за рік і на кінець року), а також з прогнозними доходами державного бюджету
щодо коштів від НБУ, наведеними у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2022-2024.
4. Декларація-2022-2024 містить більшість положень, визначених частиною дев’ятою статті 33 Кодексу. Проте визначені цією нормою окремі складові частини не передбачені у Декларації-2022-2024, зокрема:
показники за основними видами доходів державного бюджету /згідно з пунктом 3/, натомість відповідні показники містяться лише як довідкова інформація у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2022-2024, а у розділі «Формування дохідної частини» Декларації-2022-2024 зазначено показники доходів державного бюджету лише за групами «податкові надходження», «неподаткові надходження» та «інші доходи»;
обсяг державного дорожнього фонду (за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу) /згідно з пунктом 7/, натомість обсяги коштів за окремими напрямами містяться лише як довідкова інформація у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2022-2024, а у розділі «Державна політика у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури» передбачено лише напрями (завдання) спрямування коштів цього фонду.
Крім того, Декларація-2022-2024 не містить граничних показників видатків державного бюджету за 8 головними розпорядниками коштів державного бюджету /далі – головні розпорядники/ щодо сектору безпеки і оборони: МВС, Міноборони, ГУР Міноборони, Апаратом РНБО, СБУ, УДО, СЗР, Адміністрацією Держспецзв'язку. У розділі «Державна політика у сфері національної безпеки і оборони» зазначено, що на виконання вимог статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» на 2022-2024 рр. для сектору безпеки і оборони (для вищезгаданих головних розпорядників, а також бюджетної програми Мінстратегпрому за кодом 2601030) передбачено спрямовувати ресурс на рівні не менше 5% від запланованого ВВП, а саме відповідно не менше 270.741,4 млн грн, 299.730 млн грн і 332.585 млн грн.
З цього приводу необхідно звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 33 Кодексу РНБО на підставі обсягу видатків та надання кредитів на національну безпеку і оборону на середньостроковий період, доведеного Мінфіном, готує з урахуванням програмних документів у сфері національної безпеки і оборони та не пізніше 15 квітня року, що передує плановому, надає Мінфіну обґрунтовані пропозиції щодо розподілу зазначеного обсягу між головними розпорядниками.
Разом з тим, рішенням РНБО від 14.05.2021 р. «Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2022-2024 роки за статтями, пов’язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони України» (введеним в дію Указом Президента України від 18.05.2021 р. № 196) доручено Кабінету Міністрів: 1) передбачити у Декларації-2022-2024: видатки на забезпечення національної безпеки і оборони в обсязі не менше 5% від запланованого обсягу ВВП для сектору безпеки і оборони; право Кабінету Міністрів щодо надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави; 2) забезпечити під час підготовки проектів законів про державний бюджет на 2022, 2023, 2024 рр. збільшення обсягу видатків на національну безпеку і оборону з урахуванням воєнно-політичної обстановки та вимог законодавства до перегляду дохідної частини державного бюджету; 3) внести у місячний строк в установленому порядку на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до статті 33 Кодексу (щодо складання Бюджетної декларації за статтями, пов’язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони) стосовно врегулювання процедури складання Бюджетної декларації за такими статтями з урахуванням положень Конституції України та Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» /Кабінетом Міністрів подано відповідний законопроект (реєстр. № 5743 від 08.07.2021 р.)/.
5. Згідно з частиною восьмою статті 33 Кодексу фінансово-економічне обґрунтування має містити розрахунки і пояснення до положень і показників, визначених Бюджетною декларацією.
Однак попри таку норму фінансово-економічне обґрунтування до Декларації-2022-2024 не містить відповідних розрахунків, включаючи розрахунки до наведених у цьому документі всіх бюджетних показників та інших параметрів бюджетної політики. Як наслідок, немає можливості оцінити реалістичність і обґрунтованість цих показників і параметрів, а також пов’язаних з ними положень Декларації-2022-2024.
6. Згідно з частиною десятою статті 16 Кодексу Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет, при цьому розробляється Мінфіном та затверджується Кабінетом Міністрів щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому.
Проте наразі таку норму не виконано: немає офіційної інформації щодо схвалення Урядом Стратегії управління державним боргом на 2022-2024 роки, відтак неможливо оцінити її відповідність положенням Декларації-2022-2024.
Основні прогнозні боргові показники на 2022, 2023 і 2024 рр. наведено не у Декларації-2022-2024, а у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї, тобто вони є довідковими та орієнтовними, а саме: державні запозичення до загального фонду – відповідно 529,8 млрд грн /на 167,5 млрд грн (на 24%) менше, ніж на 2021 р./, 514,5 млрд грн і 651 млрд грн; витрати на погашення державного боргу – відповідно 377,5 млрд грн /на 90,9 млрд грн (на 19,4%) менше, ніж на 2021 р./, 371,4 млрд грн і 506,2 млрд грн; видатки на обслуговування державного боргу – відповідно 182,9 млрд грн /на 24,2 млрд грн (на 15,2%) більше, ніж на 2021 р./, 203,1 млрд грн і 224,1 млрд грн.
При цьому у Декларації-2022-2024 показник дефіциту (загального фінансування) державного бюджету на 2022 р. передбачено у сумі 188.006 млн грн, хоча сумарне значення складових частин фінансування становить 188.008 млн грн, тобто на 2 млн більше, що свідчить про неточність або помилки у розрахунках відповідних показників.
Крім того, у Декларації-2022-2024 та/або матеріалах до неї взагалі не міститься інформації щодо можливого здійснення у 2023 і 2024 рр. виплат за державними деривативами (випущеними в результаті здійснення у 2015 і 2016 рр. правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання, на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912) з огляду на прогнозування зростання ВВП у 2021-2024 рр. більше, ніж на 3%, і відповідно настання підстав для таких виплат. Довідково: у 2021 р. здійснено перші виплати за державними деривативами у сумі 1.122,5 млн грн.
Таким чином, виникає питання щодо реалістичності визначених у Декларації-2022-2024 намірів щодо зниження рівнів дефіциту державного бюджету, державного і гарантованого державою боргу відносно ВВП за відсутності стратегічного бачення Уряду щодо управління державним боргом.
7. Згідно з положеннями Декларації-2022-2024 та матеріалів до неї прогнозні показники доходів державного бюджету на 2022-2024 рр. розраховані на чинному податковому, митному і бюджетному законодавстві та передбачені, зокрема, на 2022 р. у загальній сумі 1.219,6 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 1.078,7 млрд грн, за спеціальним фондом – 140,9 млрд грн), що більше на 122,1 млрд грн (на 11,1%), ніж затверджено (із змінами) на 2021 р. При цьому на відміну від вимоги пункту 3 частини дев'ятої статті 33 Кодексу показники за основними видами доходів державного бюджету наведено не у Декларації-2022-2024, а у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї (про що вже зазначено вище), зокрема передбачено на 2022 р. прогнозні надходження: ПДВ – 534,1 млрд грн /на 50,8 млрд грн (на 10,5%) більше, ніж затверджено (із змінами) на 2021 р./, податку та збору на доходи фізичних осіб – 160,8 млрд грн /відповідно більше на 23,2 млрд грн (на 16,8%)/, акцизного податку – 153,8 млрд грн /відповідно більше на 16,3 млрд грн (на 11,8%)/ податку на прибуток підприємств – 130,2 млрд грн /відповідно більше на 18,4 млрд грн (на 16,4%)/, частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку – 45,6 млрд грн /відповідно більше на 16,8 млрд грн (на 58,2%)/, рентної плати – 45 млрд грн /відповідно більше на 3,4 млрд грн (на 8,2%)/, коштів від НБУ – 13,6 млрд грн /відповідно менше на 10,9 млрд грн (на 44,4%)/.
У розділі «Пропозиції змін до законодавства України» Декларації-2022-2024 зазначено, що напрацьовано ряд змін до податкового законодавства, які дозволять збільшити надходження до державного бюджету близько 34,1 млрд грн, починаючи з 2022 р. та в наступних роках.
Ймовірно йдеться про поданий Кабінетом Міністрів законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 5600 від 01.06.2021 р.), який Верховною Радою 01.07.2021 р. прийнято за основу. У пояснювальній записці до цього законопроекту вказано, що його прийняття дозволить отримати додаткові надходження до зведеного бюджету близько 50 млрд грн в розрахунку на рік. Отже, залежно від зміни положень цього законопроекту (після доопрацювання) і часу його остаточного прийняття Уряд може мати підстави у проекті державного бюджету на 2022 рік передбачити доходи у більших обсягах, ніж відповідні показники у Декларації-2022-2024.
Поряд з тим, додаткове збільшення доходів державного бюджету на 2022 рік вбачається можливим у разі продовження позитивної динаміки перевиконання доходів державного бюджету у ІІ півріччі п.р. (план доходів загального фонду на 6 місяців п.р перевиконано на 23,7 млрд грн, або на 4,9%, і відповідні доходи становили 52% річного плану) та подальшого підвищення ефективності податкового адміністрування і вжиття заходів з детінізації економіки.
8. У розділі «Фінансування і боргова політика» Декларації-2022-2024 передбачено певний фіскальний простір («тобто резерв коштів, щоб забезпечити здатність держави протистояти фіскальним ризикам, реагувати на можливі потреби збільшити фінансування видатків, не передбачених у Бюджетній декларації, і при цьому безперебійно продовжити капітальний ремонт країни, здійснювати послідовну та комплексну реалізацію галузевих реформ») на 2022-2024 рр. у сумах відповідно 24.559,8 млн грн, 24.772,5 млн грн і 48.947,1 млн грн та зазначено, що ці кошти будуть розподілятися під час підготовки державного бюджету на плановий рік та Бюджетної декларації в наступних планових періодах, насамперед на капітальні видатки головним розпорядникам, реформування державного управління тощо.
Зазначені показники становлять 1,7%, 1,6% і 3% загального обсягу видатків і надання кредитів державного бюджету відповідно на 2022, 2023 і 2024 рр., передбаченого у Декларації-2022-2024.
Загалом передбачення показників фіскального простору в умовах наявності значних фіскальних ризиків видається виправданим в контексті необхідності дотримання збалансованості бюджетних показників. Разом з тим, виникає питання щодо реалістичності цілей державної політики у відповідній сфері діяльності та показників їх досягнення на 2022-2024 рр., визначених головними розпорядниками виходячи з відповідних граничних показників витрат, зважаючи на вірогідне збільшення таких витрат у частині капітальних видатків, що може суттєво вплинути на реалізацію відповідних бюджетних програм і їх результативних показників.
Разом з тим, бюджетним законодавством не визначено термін «фіскальний простір», у зв’язку з чим у разі його подальшого застосування необхідно унормувати таке питання для вичерпного тлумачення такого терміну.
9. Щодо наведених у додатку 1 до Декларації-2022-2024 граничних показників видатків та надання кредитів державного бюджету і цілей державної політики у відповідній сфері діяльності та показників їх досягнення у 2020-2024 рр. /відповідно до пункту 8 частини дев’ятої статті 33 Кодексу/ необхідно відмітити передусім, що:
– не надано понятійного визначення змісту терміну «граничний показник витрат державного бюджету головному розпоряднику коштів державного бюджету», що унеможливлює його однозначне трактування і практичне застосування. При цьому з огляду на положення Декларації-2022-2024 такі показники в основному не включають капітальні видатки головних розпорядників (крім окремих бюджетних програм, заходи за якими здійснюються за рахунок видатків розвитку) та кошти на реалізацію державних інвестиційних проектів, планування яких здійснюватиметься під час підготовки проекту державного бюджету на 2022 р. за рахунок розподілу фіскального простору (передбаченого на 2022 р. загалом у сумі 24,6 млрд грн);
– немає граничних показників головним розпорядникам, діяльність яких пов’язана із національною безпекою і обороною (про що вже зазначено вище). У зв’язку з цим, виникає питання, яким чином, коли і на підставі чого такі головні розпорядники здійснюють (будуть здійснювати) заходи щодо планування відповідних видатків державного бюджету, цілей державної політики у відповідній сфері діяльності та показників їх досягнення на 2022-2024 рр.;
– показники витрат державного бюджету (звітні за 2020 р., затверджені на 2021 р., планові (граничні) на 2022-2024 рр.) не представлено у порівняних умовах, оскільки вони не співпадають за складом витрат (на відміну від планових показників звітні і затверджені показники включають усі капітальні видатки, хоча, наприклад по МОН, Укравтодору, Мін’юсту виключено видатки з реалізації державних інвестиційних проектів);
– затверджені показники витрат спеціального фонду на 2021 р. МКІП не враховують коштів у сумі 1,7 млрд грн, передбачених у державному бюджеті на 2021 р. на здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення» (код 3801340) за рахунок надходжень плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, хоча за іншими напрямами, виконання яких також встановлено за рахунок цього джерела, відповідні кошти враховано;
– затверджені показники витрат на 2021 р. не враховують (повністю чи частково) змін, внесених до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» законами від 15.04.2021 р. № 1393-IX і від 29.04.2021 р. № 1434-IX, хоча загальні показники доходів і витрат державного бюджету на 2021 р. у Декларації-2022-2024 вказані з урахуванням зазначених змін і рішення Уряду щодо такого документу прийнято 31 травня п.р., тобто значно пізніше, ніж зазначені зміни. Крім того, видатки державного бюджету на 2021 р. змінено законами від 17.06.2021 р. № 1558-ІХ і № 1563-ІХ, що не могло бути враховано у показниках Декларації-2022-2024, але впливатиме на визначення відповідних видатків проекту державного бюджету на 2022 р.;
– не застосовано єдині методологічні підходи до представлення звітних показників за 2020 р., наприклад: за деякими головними розпорядниками (ДУС, Мінсоцполітики, Мінекономіки, МОН) не включено видатки, проведені у 2020 р. за рахунок коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, хоча за іншими головними розпорядниками такі витрати враховано (МОЗ, Укравтодор), окремі звітні показники видатків спеціального фонду не відповідають даним річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у зв’язку з тим, що за деякими головними розпорядниками не відображено видатки за рахунок власних надходжень бюджетних установ, а також мають місце інші випадки відхилень від річної бюджетної звітності, що напевно є наслідком допущених помилок;
– окремі показники досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності головних розпорядників не відображають якісні зміни в реалізації державної політики, а визначають лише показники утримання державних органів.
Таким чином, показники додатку 1 до Декларації-2022-2024 є методологічно неспівставними як у динаміці, так і між головними розпорядниками, при цьому планові показники є неповними (не визначено показники щодо всіх капітальних видатків (включаючи державні капітальні вкладення для реалізації державних інвестиційних проектів) та видатків на національну безпеку і оборону) і на даний час не у повній мірі реалістичними (через численні зміни до державного бюджету на 2021 рік і необхідність відповідного перегляду показників на середньостроковий період). Таким чином, відповідні показники загалом є недостатньо аналітичними і занадто орієнтовними для формування планових показників проекту державного бюджету на 2022 рік та розуміння можливості виконання головними розпорядниками покладених на них завдань у відповідній сфері державного регулювання, що не відповідає намірам Уряду з формування передбачуваної та послідовної бюджетної політики на середньостроковий період.
10. Щодо питань взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами у відповідному розділі Декларації-2022-2024 наведено загальні завдання і напрями, а у додатку 1 – граничні показники видатків в частині загальнодержавних видатків та кредитування за кодами відомчої класифікації 221, 231, 241, 251, 276, 291, 313 і 351, що в основному включають трансферти місцевим бюджетам. При цьому такі показники за відповідними головними розпорядниками наведено у загальній сумі, що не дозволяє оцінити передбачені обсяги трансфертів за їх видами.
Разом з тим, Кодексом визначено, що: Бюджетна декларація містить положення та показники, необхідні для складання прогнозів місцевих бюджетів /пункт 9 частини дев’ятої статті 33/; показники прогнозу місцевого бюджету визначаються з урахуванням положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією та прогнозом місцевого бюджету, схваленим у попередньому бюджетному періоді /абзац перший частини другої статті 75-1/; місцеві фінансові органи до 15 серпня року, що передує плановому, подають прогнози відповідних місцевих бюджетів, які не пізніше 1 вересня року, що передує плановому, розглядаються та схвалюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад /частини п’ята і шоста статті 75-1/.
У зв’язку з цим, виникає сумнів щодо достатності наявних безпосередньо у Декларації-2022-2024 положень і показників для належного складання прогнозів місцевих бюджетів на 2022-2024 рр.
При цьому за наявною (неофіційною) інформацією Мінфіном на початку червня п.р. направлено інструктивний лист обласним і Київській міській держадміністраціям про прогнози місцевим бюджетам на 2022-2024 рр., в якому серед іншого додано розподіл міжбюджетних трансфертів на 2022-2024 рр. (врахованих у граничних показниках видатків та надання кредитів державного бюджету Декларації-2022-2024) у розрізі місцевих бюджетів.
Проте, керуючись вищенаведеними законодавчими нормами, а також принципом публічності та прозорості бюджетної системи (визначеним пунктом 10 частини першої статті 7 Кодексу), саме у Бюджетній декларації (яка є урядовим документом) і матеріалах до неї мають бути зазначені прогнозні показники міжбюджетних трансфертів за їх видами на середньостроковий бюджетний період (з відповідними поясненнями і розрахунками) для обов’язкового врахування місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при складанні прогнозів місцевих бюджетів.
11. Декларація-2022-2024 не містить положень щодо особливостей формування спеціального фонду державного бюджету на середньострокову перспективу, зокрема в частині наявності/відсутності змін щодо джерел формування і напрямів використання коштів спеціального фонду порівняно з 2021 р.
Хоча у Декларації-2022-2024 наведено показники спеціального фонду державного бюджету, але не вказано, що вони розраховані виходячи з чинних у п.р. відповідних норм Кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» або в інший спосіб.
Таке питання наразі є актуальним з огляду на наявність значної кількості законодавчих ініціатив про внесення змін до Кодексу щодо розширення спеціального фонду державного бюджету переважно шляхом створення у його складі так званих «державних фондів» у різних сферах. Тому необхідно було б представити чітке бачення Уряду з цього питання, що сприяло б сталості і прогнозованості визначення показників загального і спеціального фондів та їх збалансованості.
ІV. Щодо процедури розгляду у Верховній Раді Декларації-2022-2024 належить відмітити, що статтею 152 Регламенту визначено спеціальну процедуру з даного питання. Зокрема, частинами третьою-шостою цієї статті передбачено, що:
народні депутати, комітети Верховної Ради розробляють свої пропозиції щодо бюджетної політики з урахуванням Бюджетної декларації і подають їх до Комітету у десятиденний строк з дня надходження Бюджетної декларації до Верховної Ради;
Комітет розглядає Бюджетну декларацію і подані пропозиції, готує та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Бюджетної декларації;
Верховна Рада розглядає питання щодо Бюджетної декларації не пізніше 15 липня року, що передує плановому, за процедурою повного обговорення, визначеною статтею 30 Регламенту. При цьому з доповіддю виступає Прем’єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України та голова Комітету, а також за процедурним рішенням Верховної Ради на такому пленарному засіданні можуть бути заслухані головні розпорядники щодо цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник, та показників їх досягнення у середньостроковому періоді, передбачених у Бюджетній декларації;
за результатами розгляду цього питання Верховна Рада може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики. Якщо Верховною Радою в установлені строки не розглянуто питання щодо Бюджетної декларації або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду.
Загалом до Комітету надійшли пропозиції (висновки, зауваження) від 18 народних депутатів і 5 комітетів (а саме: з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування; з питань транспорту та інфраструктури; з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; з питань національної безпеки, оборони та розвідки; з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин) /копії відповідних листів надано народним депутатам України – членам Комітету/. Крім того, до Комітету надійшли звернення з даного питання, авторами яких не є суб’єкти права законодавчої ініціативи, зокрема від окремих головних розпорядників (Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, МЗС, Мінветеранів), Асоціації міст України, Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та Всеукраїнської асоціації громад /копії відповідних звернень надано народним депутатам України – членам Комітету/. Зазначене свідчить про недостатнє опрацювання та узгодження такого документу в Уряді з усіма зацікавленими сторонами, що також підтверджується інформацією у пояснювальній записці до Декларації-2022-2024 щодо часткового врахування пропозицій окремих міністерств до такого документу.
Щодо поданих пропозицій необхідно зазначити, що більшість з них:
передбачають доповнення або зміну напрямів і завдань бюджетної політики (включаючи підвищення соціальних стандартів), що потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у наступних роках, при цьому не містять відповідних змін до граничних показників витрат для головних розпорядників, в межах яких мало би бути забезпечено виконання запропонованих напрямів і завдань;
передбачають збільшення граничних показників витрат для головних розпорядників без надання належних розрахунків щодо реалізації конкретних напрямів і завдань з урахуванням таких збільшень;
не містять ініціатив щодо джерел покриття запропонованих нових/уточнених напрямів і завдань бюджетної політики або збільшених граничних показників витрат для головних розпорядників.
Разом з тим, у поданих пропозиціях порушено ряд актуальних питань, які потребують ретельного опрацювання і врегулювання під час реалізації структурних реформ, формування бюджетної політики на середньострокову перспективу та підготовки проекту державного бюджету на 2022 рік.
V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Цабаль В.В., Шпак Л.О., Гончаренко О.О., Трухін О.М., Урбанський А.І., Кузбит Ю.М., перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.
Спочатку з доповіддю щодо представлення основних положень Декларації-2022-2024 виступив перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.
Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловив окремі зауваження щодо Декларації-2022-2024.
Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті даного питання та зазначив, що за результатами опрацювання Декларації-2022-2024 з урахуванням поданих пропозицій у Комітеті підготовлено проект Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки (додається та надано народним депутатам України – членам Комітету), в якому пропонується взяти до відома Декларацію-2022-2024 та схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (згідно з якими Кабінет Міністрів має опрацювати та вжити заходів з вирішення окремих питань при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2022 рік і складанні Бюджетної декларації на 2023-2025 роки). Завершуючи виступ, голова підкомітету Кузбит Ю.М. зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті за участю представників Мінфіну і Рахункової палати пропонується Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим проектом ухвали /додається та надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема:
1) взяти до відома Декларацію-2022-2024, схвалену Кабінетом Міністрів;
2) схвалити підготовлений у Комітеті проект Постанови Верховної Ради про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки;
3) рекомендувати Верховній Раді взяти до відома Декларацію-2022-2024 та схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики шляхом прийняття зазначеного проекту Постанови Верховної Ради;
4) направити Кабінету Міністрів для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2022 рік подані до Комітету пропозиції народних депутатів і комітетів та інші звернення з даного питання, а також у разі несхвалення рекомендацій Верховної Ради направити їх від Комітету;
5) рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Мінфіну забезпечити реалізацію організаційно-методологічних заходів, пов’язаних з необхідністю дотримання норм законодавства та покращення якості середньострокового бюджетного планування.
Слід звернути увагу, що у разі схвалення рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики:
законопроект про державний бюджет на 2022 рік має ґрунтуватися на Декларації-2022-2024 з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики /частина третя статті 153 Регламенту/;
разом з законопроектом про державний бюджет на 2022 рік Кабінет Міністрів має подати інформацію щодо врахування Декларації-2022-2024 і рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики /підпункт «г» пункту 1 частини першої статті 38 Кодексу/.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію (озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М.) ухвалити рішення згідно з наданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Взяти до відома Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, схвалену постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 року № 548 «Про схвалення Бюджетної декларації на 2022-2024 роки».
2. Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки.
3. Рекомендувати Верховній Раді України взяти до відома Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки та схвалити рекомендації Верховної Ради України щодо бюджетної політики шляхом прийняття підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету проекту Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки.
4. Направити Кабінету Міністрів України для опрацювання та врахування при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік:
пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України щодо Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, а також інші звернення з даного питання, що подані до Комітету з питань бюджету;
рекомендації, передбачені у вищезазначеному проекті Постанови Верховної Ради України, у випадку їх несхвалення Верховною Радою України – як рекомендації від Комітету з питань бюджету.
5. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України забезпечити:
1) розміщення Бюджетної декларації на 2022-2024 роки разом з відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами на офіційному сайті Міністерства фінансів України на постійній основі у відповідній рубриці щодо бюджетної політики і наповнення такої рубрики наступними Бюджетними деклараціями;
2) удосконалення організаційно-методологічних засад складання Бюджетної декларації, насамперед в частині застосування єдиних підходів до середньострокового бюджетного планування (зокрема головними розпорядниками коштів державного бюджету) та посилення ролі Міністерства фінансів України у здійсненні загальної організації і координації учасників зазначеного процесу, з метою покращення якості такого планування, формування та реалізації послідовної бюджетної політики;
3) унормування визначення термінів «граничний показник видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету головному розпоряднику коштів державного бюджету» та «фіскальний простір»;
4) передбачення у Бюджетній декларації на 2023-2025 роки всіх положень і показників, визначених частиною дев’ятою статті 33 Бюджетного кодексу України, та інших питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України, включаючи: показники за основними видами доходів державного бюджету (з розподілом на загальний і спеціальний фонди); обсяг коштів державного дорожнього фонду (за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 цього Кодексу); граничні показники витрат державного бюджету усім головним розпорядникам коштів державного бюджету; положення і показники, необхідні для складання прогнозів місцевих бюджетів (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів за їх видами); особливості формування спеціального фонду державного бюджету на відповідний середньостроковий бюджетний період;
5) дотримання вимог частини сьомої статті 33 Бюджетного кодексу України щодо набуття Бюджетною декларацією статусу офіційного урядового документу шляхом її включення додатком до постанови Кабінету Міністрів України, якою вона схвалюється.
Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували – 1.
2. Слухали:
Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини (реєстр. № 5551-2).
Відмітили:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини (реєстр. № 5551-2), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М., Потураєвим М.Р. та іншими /далі – законопроект/, 1 липня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.07.2021 р. № 1611-ІХ).
У законопроекті шляхом внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ пропонується в межах загального обсягу видатків розвитку, визначених за спеціальним фондом державного бюджету Міністерству культури та інформаційної політики України, передбачити видатки за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності» у сумі 1 млрд грн та зменшити на таку суму видатки за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення» (код 3801340). У зв’язку з цим передбачається доповнити статтю 14 Закону пунктом 25, визначивши, що кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з пунктом 8 статті 11 Закону (плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей), спрямовуються на надання такої субвенції.
Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 8 липня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 35 пропозицій (з них три пропозиції відкликано їх авторами /копії листів від 13.07.2021 р. № 80д9/1-2021/231154, від 14.07.2021 № 7д9/5-2021/231461 та від 14.07.2021 № 322д9/5-2021/231630 надані народним депутатам України – членам Комітету/). Разом з тим, значна кількість поданих пропозицій безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту, хоча відповідно до частини першої цієї статті пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.
За підсумками опрацювання пропозицій у Комітеті за участю представників Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ та Рахункової палати пропонується в остаточній редакції законопроекту врегулювати ряд питань, зокрема щодо:
1) збільшення показників доходів загального фонду державного бюджету загалом на 8,5 млрд грн за рахунок збільшення показників податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (з передбаченням відповідних змін до статті 1 Закону та додатка № 1 до Закону).
При цьому Мінфіном /лист від 13.07.2021 р. № 04110-02-2/21976, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ на запит Комітету поінформовано, що «за результатами першого півріччя 2021 року бюджетний розпис по коду 14070000 (податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів) перевиконано на 6,5 млрд гривень»;
2) у зв’язку з цим, збільшення показників видатків загального фонду державного бюджету на 8,5 млрд грн (з передбаченням відповідних змін до статті 1 Закону та додатків № 3 і № 6 до Закону), з них:
збільшення видатків за бюджетними програмами: «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 5 млрд грн, «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) на 2 млрд грн;
збільшення видатків для Міністерства охорони здоров’я за такими бюджетними програмами: «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» (код 2301110) на 110,4 млн грн, «Реалізація державного інвестиційного проекту "Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит"» (код 2301810) на 40 млн грн;
збільшення видатків для Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за бюджетною програмою «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, та фінансова підтримка системи державного іномовлення України» (код 3901080) на 628,4 млн грн;
збільшення видатків для Центральної виборчої комісії на проведення виборів народних депутатів України та депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів за відповідними бюджетними програмами (коди 6731020 і 6741020) загалом на 76,1 млн грн;
3) перерозподілу показників видатків розвитку Міністерства освіти і науки за спеціальним фондом державного бюджету (з передбаченням відповідних змін до додатків № 3 і № 8 до Закону) в частині передбачення видатків за новою бюджетною програмою «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» у сумі 24,7 млн грн /у зв’язку із залученням у п.р. нової позики від МБРР на реалізацію відповідного інвестиційного проекту/ та зменшення на таку суму видатків за бюджетною програмою «Вища освіта, енергоефективність та сталий розвиток» (код 2201610) /з відповідним зменшенням у п.р. обсягу позики від Північної екологічної фінансової корпорації на реалізацію відповідного інвестиційного проекту/;
4) збільшення показників доходів та видатків спеціального фонду державного бюджету на 1,4 млрд грн за рахунок надходжень податку на додану вартість і акцизного податку, сплачених відповідно до пункту 77 підрозділу 2 та пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, надходжень від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України із спрямуванням таких коштів на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за відповідною бюджетною програмою (код 3511380) (з передбаченням відповідних змін до статей 1, 11, 14 і 36 Закону, додатків № 1 і № 3 до Закону та доповненням Закону новою статтею 11-1).
Такі зміни передбачені у поданому Кабінетом Міністрів України
законопроекті про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України
на 2021 рік» щодо заходів із запобігання виникненню та поширенню гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та проведення вакцинації від цієї хвороби за реєстр. № 5671,
положення якого подані як пропозиції до законопроекту за реєстр. № 5551-2
на друге читання, включені до відповідної порівняльної таблиці та враховані
Комітетом. Тому у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту за
реєстр. № 5551-2 у другому читанні та в цілому як закону
вищезазначений законопроект за реєстр. № 5671 втратить свою актуальність
або може вважатися по суті розглянутим;
5) внесення необхідних редакційних та техніко-юридичних поправок, зокрема:
уточнення назви законопроекту щодо виключення слів «щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини» /оскільки відповідна конкретизація назви законопроекту не у повній мірі охоплює предмет регулювання законопроекту в його остаточній редакції після доопрацюванні до ІІ читання/;
уточнення показників видатків державного бюджету з урахуванням прийнятих законів України від 17 червня 2021 року № 1558-IX і № 1563-IX для узгодження правових норм і дотримання збалансованості бюджетних показників.
Разом з тим, пропонується відхилити пропозиції, що не мають джерел покриття запропонованих додаткових витрат, призведуть до розбалансування бюджетних показників, не містять фінансово-економічних розрахунків або не узгоджуються між собою.
Слід звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту через встановлений формалізований вигляд такої таблиці технічно неможливо відобразити: у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» – у повному обсязі зміст додатка № 1 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/, який має велику кількість граф і показників; у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію додатків до законопроекту за формами, затвердженими Законом (відповідно додатки № 1, № 2, № 3 і № 4 до законопроекту, сформовані в остаточній редакції, додаються до порівняльної таблиці).
Загалом пропонується врахувати 10 пропозицій і відхилити 22 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок (порівняльна таблиця до законопроекту та додатки № 1, № 2, № 3 і № 4 до законопроекту в остаточній редакції надані народним депутатам України – членам Комітету і додаються).
Завершуючи доповідь з даного питання, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. запропонував Комітету ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., Гончаренко О.О., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.
Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що законопроект доопрацьовано у Комітеті разом з Мінфіном, є збалансованим і може бути розглянуто.
Голова Рахункової Палати Пацкан В.В. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень з даного питання.
Народний депутат Гончаренко О.О. звернувся до заступника Голови Комітету Гевка В.Л. з проханням ще раз підтвердити позицію Комітету щодо пропозицій № 13, № 14, № 16, № 17. Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. звернув увагу, що пропозиції № 13, № 14, № 16 були відкликані авторами, а пропозицію № 17 рекомендовано Комітету відхилити.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
Ухвалили:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини (реєстр. № 5551-2) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок.
Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 3.
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію народного депутата України Совсун І.Р. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460 від 05.05.2021), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Стефанишиною О.А., Захарченком В.В. та іншими.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій за реєстр. № 5460 від 05.05.2021 р. /далі – законопроект № 5460/.
У законопроекті шляхом внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ пропонується:
1) збільшити на 800 млн грн доходи загального фонду державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14070000 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів»;
2) збільшити на 800 млн грн обсяг бюджетних призначень Міністерства охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ за загальним фондом державного бюджету, передбачивши видатки розвитку за двома новими бюджетними програмами:
«Централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я» у обсязі 650 млн грн (код 2301280);
«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій» у обсязі 150 млн грн (код 2311700).
I. Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, суб’єктами права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до нього, зокрема, зазначено таке:
1) пріоритетним способом стратегічної підготовки України до наступних загострень пандемії COVID-19 (зокрема, восени 2021 року) є завчасне виділення ресурсів та початок робіт з проектування та закупівлі обладнання для кисневих станцій (якщо такі роботи буде розпочато зараз, за 4-6 місяців існують шанси отримати кисневі станції). Тому для покриття критичної потреби опорних закладів охорони здоров’я у незалежних джерелах кисню (кисневих станціях) запропоновано здійснити:
централізовані закупівлі кисневих станцій, визначивши їх єдиним стратегічним шляхом створення кисневої незалежності для опорних закладів охорони здоров’я, що виконують стаціонарне лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою COVID-19, що створює можливості продовжувати такі заходи в межах даної бюджетної програми у майбутньому;
послуги щодо проектування та встановлення станцій, що не можуть бути ні стандартизовані, ні відповідним чином централізовані (оскільки прямо залежать як від конструкції будівель кожного закладу охорони здоров’я зокрема, так і від стану його забезпечення, пожежної безпеки тощо – та відповідних заходів, які потрібно здійснити для проектування та встановлення кисневої станції) за рахунок субвенції, виконання відповідних заходів в межах якої також можуть бути продовжені у майбутньому;
2) фінансове забезпечення нових бюджетних програм здійснюватиметься за рахунок додаткових надходжень від податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів.
II. Щодо процедури розгляду законопроекту та наданих до нього висновків відмічається про таке.
Законопроект № 5460 на час його розгляду Комітетом не включено до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Тому відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України спочатку необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту.
На законопроект № 5460 до Комітету надійшли такі висновки:
Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ (лист від 13.07.2021 р. № 16/03-2021/229542, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), що висловивши окремі зауваження, вважає: оскільки за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, то доцільно отримати відповідний експертний висновок Уряду;
Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ (лист від 21.05.2021 р. № 07050-07-2/15939, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), яке не підтримує прийняття законопроекту, серед іншого зазначаючи, що МОЗ може реалізувати передбачені законопроектом зміни шляхом переспрямування обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я на забезпечення ліжкового фонду закладів охорони здоров’я централізованою подачею кисню;
МОЗ (лист від 24.05.2021 р. № 1672894, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), яке підтримує прийняття законопроекту, вказуючи, зокрема про звернення МОЗ до Мінфіну щодо пошуку реальних джерел фінансового забезпечення зазначених видатків;
Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (лист від 19.05.2021 р. № 04-18/10-2021/163561, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), який на засіданні 19 травня 2021 року, відмітивши, що практика застосування різних видів кисневих потоків (кисневих балонів, портативних кисневих концентраторів, кисневих резервуарів для рідкого кисню, кисневих станцій) під час пандемії та наявний стан електромереж закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою COVID-19, засвідчили про необхідність встановлення в таких закладах кисневих станцій, що сприятиме забезпеченню кисневої незалежності лікарень, ухвалив рішення: підтримати законопроект та рекомендувати Верховної Ради України за результатами його розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон;
Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу (лист від 26.05.2021 р. № 04-20/10-2021/170552, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), що за підсумками розгляду законопроекту на засіданні 12.05.2021 р. визнав його положення такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.
На час розгляду законопроекту у Комітеті висновок Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) не надійшов.
III. За підсумками попереднього опрацювання законопроекту № 5460 та аналізу висновків щодо нього належить зауважити про таке.
1. Розробниками законопроекту запропоновано для закупівлі кисневих станцій передбачити у державному бюджеті на 2021 рік кошти в обсязі 800 млн грн, не надавши при цьому фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо запропонованого обсягу видатків, а обмежившись таким висновком про ефективність встановлення кисневої станції для лікарні «за орієнтовними підрахунками 1 кубічний метр кисню з кисневої станції коштує на рівні 1 кВт електроенергії – до 2 грн, з портативного кисневого генератора – на рівні 70 грн, з балону (з доставкою такого балону) є ще дорожчим».
Необґрунтованим та не підтвердженим у супровідних матеріалах жодними даними є також вибір джерела для проведення запропонованих у законопроекті видатків, а саме збільшення доходів загального фонду державного бюджету.
Таким чином, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подані належні розрахунки, пояснення та обґрунтування щодо додаткового обсягу видатків та джерел їх проведення. ГНЕУ також звертає увагу на таке, зауважуючи поряд з тим про відсутність інформації, зокрема, у частині:
поточного стану та прогнозу надходжень з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів до кінця поточного бюджетного періоду, що дозволило б оцінити реальну спроможність забезпечення покриття зазначених видатків саме за рахунок цього джерела;
стану фінансового забезпечення вказаних заходів та реальної потреби закладів охорони здоров’я у додаткових кисневих станціях, у тому числі необхідності їх фінансування у пропонованих обсягах;
пропонованого розподілу сум бюджетних призначень на закупівлю кисневих станцій та їх «проектування та встановлення».
Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.
Мінфін з приводу врахування видатків за новими бюджетними програмами зазначив таке:
у 2020 році з Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками було виділено кошти на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, що надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам обсягом 1,4 млрд грн, за рахунок яких здійснювалося забезпечення ліжок як централізованою подачею кисню, так і кисневими концентраторами;
у 2021 році МОЗ у складі субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я передбачені кошти на забезпечення закупівлі кисневих концентраторів для первинної медичної допомоги в обсязі 693.693 тис. грн, що дозволить, за інформацією МОЗ, закупити близько 18 тис. кисневих концентраторів (за оперативною інформацією, кількість кисневих концентраторів, наявних у регіонах станом на 20.05.2021, становить 31 247 одиниць);
зважаючи на вимоги пункту 32 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з якими обласні та Київська міська державні адміністрації мають забезпечити у закладах охорони здоров’я централізоване постачання медичних газів, встановлення додаткових кисневих магістралей для забезпечення лікування пацієнтів, хворих на COVID-19, не менше 80 відсотків ліжкового фонду, призначеного для лікування таких пацієнтів, МОЗ у разі необхідності може опрацювати питання щодо переспрямування виділених коштів субвенції на забезпечення ліжкового фонду закладів охорони здоров’я централізованою подачею кисню, а вивільнені кисневі концентратори з цих закладів передати на амбулаторний рівень надання медичної допомоги.
Разом з тим, Мінфін висловив зауваження щодо недотримання бюджетного законодавства при внесенні пропозицій про збільшення доходів державного бюджету, звернувши увагу на вимоги статті 52 Кодексу, згідно з якою визначено перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України, зокрема у разі перевиконання за підсумками трьох кварталів надходжень загального фонду Державного бюджету України, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків (факт такого перевиконання надходжень державного бюджету визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Мінфіну, що подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року).
2. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки (у т. ч. щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет) та з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників, зокрема:
1) у законопроекті не враховані зміни до Закону, внесені законами України від 29 січня 2021 року № 1158-IX, від 15 квітня 2021 року № 1393-IX та від 29 квітня 2021 року № 1434-IX, а відтак всі підсумкові показники у додатках до законопроекту не узгоджені з відповідними показниками чинного Закону. Крім того, з часу реєстрації законопроекту до Закону ще внесені зміни законами України від 17 червня 2021 року № 1558-IX і № 1563-IX. Враховуючи зазначене, необхідно уточнити редакцію першого речення розділу I законопроекту, показники у змінах до статті 1 Закону та у додатках № 1 і № 2 до законопроекту. При цьому належить:
у додатку № 1 до законопроекту (щодо змін до додатка № 1 до Закону «Доходи Державного бюджету України на 2021 рік») змінити всі показники у рядках «Разом» і за кодами 10000000, 1400000 і 14070000 та у графах «Всього» і «Загальний фонд»;
у додатку № 2 до законопроекту (щодо змін до додатка № 3 до Закону «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік») уточнити показники у рядках «Всього:» та за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 23000000, 2301000.
Водночас, слід зауважити, оскільки додатки до закону про державний бюджет є структурованими частинами такого закону (невід’ємною його частиною), суб’єктам права законодавчої ініціативи належало б підписати кожен з додатків до законопроекту (додатки № 1 та № 2 до законопроекту не підписані суб’єктами права законодавчої ініціативи);
2) у законопроекті відсутні пропозиції щодо змін до додатку № 6 «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2021 рік» до Закону та не запропоновано розподіл субвенції між місцевими бюджетами, як це вимагається згідно з частиною третьою статті 97 Кодексу.
Крім того, за висновком ГНЕУ назва законопроекту не повною мірою відповідає його змісту, оскільки у проекті йдеться про запровадження нових бюджетних програм, а не збільшення фінансування існуючих програм, як це розуміється за змістом формулювання «збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій».
Окремо варто відмітити, що Верховна Рада України найближчим часом може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду даного законопроекту залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.
В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Шпак Л.О., Гончаренко О.О., Пушкаренко А.М., Гевко В.Л., Кіссе А.І., Урбанський А.І., народний депутат України Совсун І.Р., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.
Заступник Голови Комітету Гевко Л.М. поінформував про розгляд законопроекту у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку і зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5460 включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради і за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Перший заступник Міністерства фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що законопроект може бути розглянутий, але при доопрацюванні до другого читання необхідно винайти реальні джерела для вирішення порушеної проблеми і доопрацювати технічні моменти.
Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень, але звернув увагу, що збільшення на 800 млн грн обсягу бюджетних призначень розбалансовує бюджет.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій за реєстр. № 5460 від 05.05.2021 р., внесений народними депутатами України Совсун І.Р., Стефанишиною О.А., Захарченком В.В. та іншими, включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Голосували: «за» – одноголосно.
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
4.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
4.1.1. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ХІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів"" (реєстр. № 5370 від 13.04.2021, Президент України);
4.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, щодо відновлення принципу справедливості під час здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах" (реєстр. № 5310 від 29.03.2021, народні депутати України Яцик Ю.Г., Третьякова Г.М., Кінзбурська В.О., Вацак Г.А. та інші);
4.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (реєстр. № 5433 від 27.04.2021, народний депутат України Бабій Р.В.);
4.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 345 Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку набуття інвесторами права власності на придбані у процесі приватизації єдині майнові комплекси державних (комунальних) підприємств" (реєстр. № 5698 від 23.06.2021, народний депутат України Гривко С.Д.);
4.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо заохочення громадян України до проходження військової служби за контрактом, поліпшення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, захисту військовослужбовців в інформаційному просторі та збереження їх репутації як політично неупереджених" (реєстр. № 5448 від 29.04.2021, Кабінет Міністрів України);
4.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про транспорт" щодо окремих питань розвитку транспорту та відносин підприємств транспорту з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування" (реєстр. № 5531 від 20.05.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);
4.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення дітей" (реєстр. № 5580 від 28.05.2021, Кабінет Міністрів України);
4.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" (реєстр. № 5583 від 28.05.2021, Кабінет Міністрів України);
4.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких статей Регламенту Верховної Ради України (щодо повноважень Голови Верховної Ради України)" (реєстр. № 5631 від 07.06.2021, народні депутати України Євтушок С.М., Кучеренко О.Ю., Приходько Н.І.);
4.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про державну службу" щодо вимог володіння офіційною мовою Європейського Союзу" (реєстр. № 5642 від 09.06.2021, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Гривко С.Д., Пушкаренко А.М. та інші);
4.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Водного кодексу України щодо вжиття органами державної влади та місцевого самоврядування заходів із запобігання стихійному лихові, спричиненому шкідливою дією вод, аваріям на водних об'єктах та ліквідації їх наслідків" (реєстр. № 5545 від 21.05.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);
4.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань діяльності Ради національної безпеки і оборони України" (реєстр. № 5667 від 16.06.2021, народні депутати України Веніславський Ф.В., Неклюдов В.М., Стернійчук В.О.);
4.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання електронних адрес" (реєстр. № 3860-д від 07.06.2021, народні депутати України Костін А.Є., Бабій Р.В., Маслов Д.В., Вельможний С.А. та інші);
4.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" (реєстр. № 5339 від 06.04.2021, Кабінет Міністрів України);
4.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення терміну нематеріальних активів" (реєстр. № 5627 від 04.06.2021, народні депутати України Жмеренецький О.С., Радіна А.О.);
4.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв’язку з неналежними умовами тримання" (реєстр. № 5653 від 11.06.2021, Кабінет Міністрів України);
4.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України" (реєстр. № 5672 від 18.06.2021, народні депутати України Стефанчук М.О., Калаур І.Р.);
4.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збалансування пенсійної системи" (реєстр. № 4408-1 від 03.12.2020, народні депутати України Гривко С.Д., Марусяк О.Р., Любота Д.В., Торохтій Б.Г. та інші).
УХВАЛИЛИ:
1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.
Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» –1.
4.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
4.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (реєстр. № 5369 від 13.04.2021), поданий Президентом України Зеленським В.О.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.
Законопроектом пропонується ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві, визначивши, що територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.
Прикінцевими і перехідними положеннями законопроекту передбачається установити, що з дня набрання чинності Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а розгляд і вирішення адміністративних справ, підсудних цьому суду, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду здійснюватиметься Київським окружним адміністративним судом.
При цьому, Кабінету Міністрів України та Державній судовій адміністрації України доручається вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Офісом Президента України, зазначено, що реалізація положень законопроекту здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік на фінансове забезпечення органів у системі правосуддя.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, водночас, не потребує додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді. При цьому зазначається, що реалізація положень законопроекту буде здійснюватись в межах коштів, передбачених Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя» (код 0501020).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (реєстр. № 5369 від 13.04.2021), поданий Президентом України Зеленським В.О., має вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів і установ системи правосуддя). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
4.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу ХІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 5370-1 від 27.04.2021), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.
Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України змінити підсудність справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що ліквідується та передати їх на розгляд до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету та потребуватиме внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік в частині перерозподілу відповідних видатків державного бюджету на забезпечення функціонування органів та установ системи правосуддя, а саме перегляду видатків для забезпечення діяльності Державної судової адміністрації та Верховного Суду відповідно до передбачених законопроектом повноважень.
Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу ХІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 5370-1 від 27.04.2021), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М., має вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту потребуватиме перерозподілу видатків для забезпечення діяльності Державної судової адміністрації та Верховного Суду за рахунок та в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
4.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Гарантійної угоди «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0112 від 18.06.2021), внесений Президентом України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Законопроектом пропонується ратифікувати Гарантійну угоду «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» між Україною та Європейським інвестиційним банком (далі – ЄІБ), підписану 6 жовтня 2020 року в м. Брюсселі (далі – Гарантійна угода), яка набирає чинності з моменту її ратифікації Верховної Ради України.
У Гарантійній угоді передбачено, що:
ЄІБ надає кредит у сумі 30 млн євро для АТ «Укрпошта» (позичальник) на реалізацію проекту «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» (далі – проект) на умовах, викладених у відповідній фінансовій угоді, та за умови укладання Україною (гарант) і ЄІБ Гарантійної угоди;
гарант гарантує ЄІБ виконання гарантійних зобов’язань позичальником, бере на себе зобов’язання за першою вимогою безвідкладно сплачувати ЄІБ непогашений залишок кожної суми (основної суми, відсотків або іншого) поточної або майбутньої, належної до оплати позичальником ЄІБ щодо будь-якого гарантійного зобов’язання, погоджується в якості основного зобов’язання за першою вимогою безвідкладно відшкодувати ЄІБ будь-які витрати, збиток або відповідальність, понесені ЄІБ відповідно до/або у зв’язку з фінансовою угодою в результаті будь-якого такого зобов’язання або відповідальності.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
повернення коштів кредиту передбачається здійснити повністю за рахунок кінцевого бенефіціару АТ «Укрпошта»; період погашення кредиту – 20 років; умови погашення кредиту – щопіврічно рівними частками від основної суми кредиту або фіксованими частинами від основної суми та відсотків; процента ставка кредиту – фіксована ставка або плаваюча ставка;
відповідно до інвестиційного плану, розробленого міжнародними консультантами щодо перебудови нинішньої логістичної мережі АТ «Укрпошти», який пройшов захист у технічних спеціалістів ЄІБ, загальний обсяг капітальних інвестицій, необхідних для повного переходу на нову логістичну мережу, сягає до 10,2 млрд грн протягом 10 років;
план імплементації проекту передбачає поетапну перебудову логістики АТ «Укрпошта» та розділений на 3 фази, перша фаза передбачає відкриття 5 великих сортувальних хабів Львів, Київ, Дніпро, Харків та Хмельницький та більше 22 менших депо (орієнтовна вартість першої фази проекту складає 2,8 млрд грн, що передбачає закупівлю сортувального обладнання та будівництво сортувального хабу у Львові та деяких Депо);
передбачені такі джерела фінансування проекту: за рахунок кредитних коштів ЄІБ – 43% оціночної вартості проекту (30 млн євро) і ЄБРР – відповідно 43% (30 млн євро), а також власні обігові кошти АТ «Укрпошта» – 14% оціночної вартості проекту (10 млн євро);
загальна сума запозичених коштів складає 2,4 млрд грн під 1,5% річних на 10 років, витрати на обслуговування кредиту – 198 млн грн, додатковий операційний потік від реалізації проекту за 10 років очікується на рівні 14,7 млрд грн.
Статтею 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що:
суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою, або державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/;
платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані /частина сьома/.
Пунктом 2 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 р. державні гарантії можуть надаватися на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств (в обсязі до 24.671.562 тис. гривень).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
прийняття законопроекту не вплине на збільшення фінансування з державного бюджету у 2021 році, джерелом повернення та обслуговування кредиту будуть кошти АТ «Укрпошта»;
водночас згідно з частиною п’ятою статті 17 Бюджетного кодексу України та положеннями розпорядження КМУ від 21.09.2020 № 1136-р АТ «Укрпошта» протягом реалізації проекту додатково до витрат з обслуговування кредиту ЄІБ сплачуватиме до загального фонду державного бюджету за надання державної гарантії платежі у розмірі 1% річних від використаної та неповернутої суми кредиту, які надходитимуть до державного бюджету та відображатимуться за кодом 24110100 «Плата за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою»;
отже, надання державної гарантії ЄІБ щодо залучення АТ «Укрпошта» кредитних коштів у сумі 30 млн євро вплине на збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку з надходженням плати за надання державних гарантій.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про ратифікацію Гарантійної угоди «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0112 від 18.06.2021), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання державної гарантії, а також може потребувати збільшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики реалізації проекту та фінансового стану АТ «Укрпошта»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
4.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки (реєстр. № 5641 від 09.06.2021), поданий народними депутатами України Верещук І.А., Здебським Ю.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.
Законопроектом для врегулювання питання надання освітніх послуг та здійснення наукової і науково-технічної діяльності у вищих військових навчальних закладах (далі – ВВНЗ) (закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі – ВНП ЗВО), військових наукових установах (далі – НУ), запропоновано внести відповідні зміни до:
Закону України «Про освіту» щодо:
- надання визначення терміну «професійна військова освіта» /як спеціалізована освіта, яка здобувається у неформальній освіті за освітніми програмами з метою здобуття відповідних рівнів військової освіти (тактичного, оперативного та стратегічного), вдосконалення професійного рівня військового фахівця; набуття фахових компетентностей, що забезпечують виконання службових (бойових) функцій/;
- визначення державними органами, до сфери управління яких належать ВВНЗ та ВНП ЗВО, переліку інформації, яка підлягає розміщенню на веб-сайтах з урахуванням вимог законодавства про порядок обігу інформації з обмеженим доступом;
Закону України «Про вищу освіту», зокрема, щодо:
- надання окремо визначення терміну «заклад вищої освіти зі специфічними умовами навчання» та відповідно уточнення терміну «вищий військовий навчальний заклад»;
- додаткових прав та повноважень державних органів, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, на встановлення своїми актами особливих вимог щодо таких закладів освіти /зокрема, щодо діяльності та розмежування повноважень органів управління і громадського самоврядування, призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників), змісту освітніх програм, формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти, кандидатів на посади педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників та конкурсного відбору на ці посади; нормативів чисельності курсантів, слухачів, ад’юнктів (аспірантів), на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника; здобувачів наукового ступеня доктор філософії і доктор наук для проведення наукових досліджень і виконання ними освітньо-наукових програм за індивідуальними освітніми траєкторіями та індивідуальними навчальними планами/;
- віднесення до основних посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти посади заступника начальника кафедри ВВНЗ та ВНП ЗВО;
- заборони займатися трудовою діяльністю у позанавчальний час для ад’юнктів, слухачів і курсантів, які є військовослужбовцями, та встановлення тривалості канікулярної відпустки для таких осіб державним органом, до сфери управління якого належать ВВНЗ та ВНП ЗВО;
Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо:
- встановлення прав та повноважень у сфері наукової і науково-технічної діяльності державним органам, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до сфери управління яких належать наукові установи, на встановлення своїми актами особливих вимог щодо управління відповідними НУ та організації наукової і науково-технічної діяльності в цих установах; діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування; кандидатів на посади начальників (керівників), наукових працівників та заміщення вакантних посад наукових працівників у відповідних НУ, їх структурних підрозділів; призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників), реалізації прав і обов’язків наукових працівників, підготовки наукових кадрів в ад’юнктурі та докторантурі відповідних НУ.
За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших державних органів, до сфери управління яких належать ВВНЗ та ВНП ЗВО на збільшення чисельності науково-педагогічних працівників у зв’язку із переглядом нормативів чисельності осіб, які навчаються у ВВНЗ та ВНП ЗВО на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника, віднесення посади заступника начальника кафедри до основаних посад науково-педагогічних працівників.
Також, Мінфін у своєму висновку зазначає, що відповідно до статті 116 Конституції України та статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до основних завдань Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Відмічено, що нормативи чисельності студентів (курсантів), аспірантів (ад’юнктів), докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1134 (згідно з цією постановою норматив у галузі «військові науки» – один із найнижчих серед усіх галузей та становить 6 курсантів на одного викладача). Тому, визначення нормативів чисельності студентів (курсантів), аспірантів (ад’юнктів), докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів має здійснюватися Кабінетом Міністрів України. Відтак, у разі необхідності відповідні зміни можуть бути внесені до вищевказаної постанови Уряду і не потребують законодавчого врегулювання.
Загалом Мінфіном висловлено позицію, що законопроект потребує доопрацювання.
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.
Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки (реєстр. № 5641 від 09.06.2021), поданий народними депутатами України Верещук І.А., Здебським Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на здійснення освітньої діяльності вищими військовими навчальними закладами (закладами вищої освіти зі специфічними умовами навчання), військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
4.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (реєстр. № 5602 від 03.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.
Законопроектом пропонується схвалити зміни до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (далі – Програма), зокрема:
продовжити строк виконання чинної Програми до 2031 року включно;
визначити суму фінансового забезпечення заходів відповідно до Програми на період з 2021 по 2031 роки за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 32 618,14 млн грн;
оновити мету, завдання, заходи та очікувані результати виконання Програми;
затвердити паспорт чинної Програми.
Слід зазначити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами) на заходи, визначені Програмою передбачено видатки в обсязі 1 505,35 млн грн (за бюджетними програмами 2708120, 2708810, 2708820), що менше за прогнозний обсяг відповідних фінансових ресурсів, передбачених у законопроекті на 10 млн грн /законопроектом на 2021 рік передбачено 1 515,36 млн грн/. Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що при підготовці законопроекту не було враховано зміни, внесені Законом України від 15.04.2021№ 1393-IX «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», яким, серед іншого, передбачено зменшення на 10 млн грн видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2708120, відтак, при доопрацюванні законопроекту необхідно врахувати такі зміни, внесені вказаним законом.
Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного бюджету для реалізації заходів, передбачених Програмою, про що також зазначає Міністерство фінансів України.
За інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація Програми дозволить збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів:
у 2021 році у розмірі 174,3 млн грн (в тому числі податки, ПДФО, податки на землю нерухоме майно, ПДВ) та внески до соціальних фондів – 166,7 млн грн (ЄСВ 22%), всього – 341 млн грн;
у 2022 році – 195,3 млн грн (в тому числі податки, ПДФО, податки на землю нерухоме майно, ПДВ) та внески до соціальних фондів 181,6 млн грн (ЄСВ 22%), всього –376,9 млн грн;
у 2023 році – 545,5 млн грн (в тому числі податки, ПДФО, податки на землю нерухоме майно, ПДВ) та внески до соціальних фондів 194,9 млн грн (ЄСВ 22%), всього –740,4 млн грн;
у 2024-2031 роках – 4,4 млрд грн (в тому числі податки, ПДФО, податки на землю нерухоме майно, ПДВ) та внески до соціальних фондів 1,6 млрд грн (ЄСВ 22%), всього – 6 млрд гривень.
Слід звернути увагу, що згідно з положеннями частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання таких бюджетних вимог вказує Міністерство фінансів України.
За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.
Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (реєстр. № 5602 від 03.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту у 2021 році здійснюватиметься у межах та за рахунок видатків державного бюджету на 2021 рік для виконання завдань, передбачених Програмою, а у 2022-2031 роках, – потребуватиме врахування коштів у державному бюджеті на відповідні роки з урахуванням завдань, передбачених Програмою та обсягів їх фінансового забезпечення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року - не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
4.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо захисту морських ссавців і чужорідних видів акул (реєстр. № 5366 від 13.04.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Кривошеєвим І.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про тваринний світ», «Про Червону книгу», «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими, зокрема, встановлюється заборона на:
ввезення на територію України і вивезення з її території живих морських ссавців, ввезення на територію України чужорідних видів акул;
спеціальне використання морських ссавців природного ареалу України;
утримання морських ссавців в неволі та утримання і розведення чужорідних видів акул в неволі;
продаж диких тварин з числа видів, що занесені до Червоної книги України або підлягають охороні відповідно до чинних міжнародних угод, конвенцій тощо, ратифікованих Україною;
придбання та збут живих морських ссавців та чужорідних видів акул;
використання морських ссавців у видовищних заходах, цілями яких є показ здібностей морських ссавців до дресури, надання послуг з фізичного контакту відвідувачів з морськими ссавцями.
Крім того, законопроектом передбачається доповнити повноваження уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, включивши ведення реєстру морських ссавців (включаючи китоподібних, в тому числі китів, дельфінів, білух, а також ластоногих, в тому числі моржів, морських котиків та інших тюленів), які проходять реабілітацію (реадаптацію) і підлягають випуску в природне середовище, нормативно-правове регулювання та організацію питань реабілітації (реадаптації) морських ссавців. Реалізація зазначених положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, пов’язаних з їх виконанням.
Водночас, положеннями проекту закону визначаються особливості реабілітації (реадаптації) морських ссавців та їх ідентифікація і реєстрація, якими, серед іншого, передбачається, що:
здійснення по відношенню до морських ссавців природного ареалу України заходів з реабілітації (реадаптації) та повернення в середовище існування відбуватиметься в кліматично придатний для утримання в напіввільних умовах період року в акваторіях Чорного та Азовського морів;
природні акваторії для забезпечення утримання морських ссавців в напіввільних умовах повинні бути обгороджені пальово-сітчастими стінками та гарантовано захищені від штормів, прибійних хвиль і впливу антропогенного забруднення, з метою проведення реабілітації (реадаптації) і підготовки до повернення морських ссавців у природні місця існування;
планування і проведення заходів з реабілітації (реадаптації) морських ссавців здійснюватиметься із залученням вчених зоологів та відповідних фахівців;
морські ссавці підлягають обов’язковій ідентифікації шляхом використання сучасних біометричних методів і технологій.
Також прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачається, що морські ссавці, що підлягають випуску в середовище існування, передаються власниками на добровільних засадах у власність держави для проведення заходів з реабілітації (реадаптації). У випадку відмови від добровільної передачі в державну власність, морські ссавці підлягають конфіскації у відповідності до діючого законодавства.
За інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребує видатків Державного бюджету України, для реалізації положень законопроекту буде потрібно залучення позабюджетних джерел фінансування для будівництва вольєрів в українській акваторіях Чорного або Азовського морів (у середньому будівництво одного морського вольєру розміром 50 Х 60 метрів для морських ссавців становитиме приблизно 2 млн гривень).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у разі прийняття законопроекту будівництво вольєрів в українських акваторіях Чорного або Азовського морів для утримання та реабілітації тварин, які підлягатимуть вилученню у власників, а також транспортування морських ссавців до місця проведення реабілітації (реадаптації) і підготовка до випуску в придатне для існування середовище можуть потребувати додаткових бюджетних коштів, однак необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до проекту акта не надано.
Незважаючи на те, що проектом закону пропонується доручити уповноваженому органу державної влади (центральний орган виконавчої влади з формування і реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим законом провести діяльність з організації залучення інвестицій, в тому числі міжнародних фондів, для організації проведення заходів з реабілітації (реадаптації) морських ссавців, реалізація вищевказаних ініціатив може потребувати додаткових видатків державного бюджету.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.
За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується.
Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо захисту морських ссавців і чужорідних видів акул (реєстр. № 5366 від 13.04.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Кривошеєвим І.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року - не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
4.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони використання тварин у цирку та інших незаконних видовищних заходах із залученням тварин (реєстр. № 5406 від 20.04.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Павлішем П.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про гастрольні заходи в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими, зокрема, пропонується:
заборонити: проведення гастрольних та видовищних заходів із залученням тварин (з 1 січня 2022 року), дресирування тварин, утримання дикої тварини в неволі без дозволу; використання об’єктів благоустрою для циркових вистав із залученням тварин, а також для інших незаконних видовищних заходів із залученням тварин;
дати визначення ряду термінів, а саме: «пересувний звіринець (незаконний видовищний захід)», «видовищні заходи із залученням тварин», «циркові вистави із залученням тварин (незаконний видовищний захід)», «виставка тварин», «зоологічний парк – зоосад», «контактний зоопарк (незаконний видовищний захід)», «спортивні заходи із залученням тварин», «Центр порятунку і реабілітації диких тварин», «реабілітація диких тварин»;
встановити види незаконних видовищних заходів із залученням тварин.
Крім зазначеного вище, положеннями законопроекту передбачається, що у випадку виявлення постраждалої дикої тварини, вона невідкладно має бути передана до регіонального Центру порятунку і реабілітації диких тварин, а також допускається тимчасове вилучення тварини (тварин) співробітниками поліції при наявності ветеринарного свідоцтва, що підтверджує факт жорстокого поводження, в тому числі загрози життю і здоров’ю тварини. Такі законодавчі ініціативи можуть зумовити збільшення витрат державного та місцевих бюджетів в частині видатків на тимчасове утримання та реабілітацію вилучених тварин, зокрема, у Центрах порятунку і реабілітації диких тварин комунальної форми власності, про що також зазначає Міністерство фінансів України.
Крім того, заборона використовувати об’єкти благоустрою для циркових вистав із залученням тварин, а також для інших незаконних видовищних заходів із залученням тварин та віднесення контактних зоопарків до незаконних видовищних заходів може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від сплати податків та зборів такими суб’єктами господарювання, а також від плати за користування об’єктами благоустрою.
Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.
За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання в частині надання необхідних фінансово-економічних обґрунтувань додаткових витрат та пропозицій щодо джерел їх покриття.
Щодо терміну набрання чинності законом (запропоновано з 1 січня 2022 року), то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони використання тварин у цирку та інших незаконних видовищних заходах із залученням тварин (реєстр. № 5406 від 20.04.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Павлішем П.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів та збільшуючи витрати бюджетів на захист тварин від жорстокого поводження). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
4.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-1 від 09.06.2021), внесений народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Підласою Р.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон регулює відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав.
Законопроектом серед іншого пропонується передбачити, що:
державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснює Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності. За підготовку до такої державної реєстрації сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України;
про реєстрацію авторського права на твір НОІВ видається свідоцтво, за видачу якого сплачується державне мито, розмір і порядок якого визначається законодавством;
захист особистих немайнових прав виконавця, виконання якого перейшло в суспільне надбання, здійснюється його спадкоємцями, а у випадку їх відсутності – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткового фінансування з державного та місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного бюджету у частині фінансового забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, зокрема, на реалізацію положення щодо здійснення таким органом захисту особистих немайнових прав автора, твір якого перейшов у суспільне надбання), а також у частині сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір. Разом з тим, загалом Мінфін вважає, що реалізація законопроекту має здійснюватися в межах видатків, які щороку передбачаються у державному бюджеті для центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-1 від 09.06.2021), внесений народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Підласою Р.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від збору за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
4.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-2 від 09.06.2021), внесений народними депутатами України В’ятровичем В.М., Потураєвим М.Р. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон регулює відносини, пов’язані з виникненням прав на об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, використанням таких об’єктів, розпорядженням майновими правами і охороною майнових прав на ці об’єкти, охороною особистих немайнових прав творців, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права і суміжних прав.
Законопроектом серед іншого пропонується передбачити, що:
державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснює Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності. За підготовку до такої державної реєстрації сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України;
про реєстрацію авторського права на твір НОІВ видається свідоцтво, за видачу якого сплачується державне мито, розмір і порядок якого визначається законодавством;
захист особистих немайнових прав виконавця, виконання якого перейшло в суспільне надбання, здійснюється його спадкоємцями, а у випадку їх відсутності – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури, є держателем і адміністратором реєстру організацій колективного управління та забезпечує ведення такого реєстру.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткового фінансування з державного та місцевого бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного бюджету у частині фінансового забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури, а також у частині сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір. Зокрема, зауважено, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, зокрема, на реалізацію таким органом повноважень, не передбачених Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, включаючи захист особистих немайнових прав автора, твір якого перейшов у суспільне надбання, технічне забезпечення функціонування реєстру організацій колективного управління. Разом з тим, загалом Мінфін вважає, що реалізація законопроекту має здійснюватися в межах видатків, які щороку передбачаються у державному бюджеті для відповідних органів виконавчої влади для реалізації їхніх повноважень у сфері охорони авторського права і суміжних прав.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-2 від 09.06.2021), внесений народними депутатами України В’ятровичем В.М., Потураєвим М.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
4.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-3 від 09.06.2021), внесений народними депутатами України Кондратюк О.К., Іоновою М.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон регулює відносини, пов’язані з виникненням (набуттям), охороною, здійсненням та захистом особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав.
Законопроектом серед іншого пропонується передбачити, що:
державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснює Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності. За підготовку до такої державної реєстрації сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України;
про реєстрацію авторського права на твір НОІВ видається свідоцтво, за видачу якого сплачується державне мито, розмір і порядок якого визначається законодавством.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного бюджету у частині фінансового забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, а також у частині сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір. Загалом Мінфін вважає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та має здійснюватися в межах видатків, які щороку передбачаються у державному бюджеті для центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-3 від 09.06.2021), внесений народними депутатами України Кондратюк О.К., Іоновою М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від збору за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
4.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-4 від 09.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон регулює відносини, пов’язані з виникненням (набуттям), охороною, здійсненням та захистом майнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав та особистих немайнових прав, а також відносини, пов’язані з охороною прав особливого роду (sui generis).
Законопроектом серед іншого пропонується передбачити, що:
Державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснює Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності. За підготовку до такої державної реєстрації сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України;
про реєстрацію авторського права на твір НОІВ видається свідоцтво, за видачу якого сплачується державне мито, розмір і порядок якого встановлюється законодавством;
захист особистих немайнових прав автора, твір якого перейшов у суспільне надбання, здійснюється його спадкоємцями, а у випадку їх відсутності – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, з урахуванням галузі, в якій створено твір, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
захист особистих немайнових прав виконавця, виконання якого перейшло в суспільне надбання, здійснюється його спадкоємцями, а у випадку їх відсутності – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного бюджету у частині фінансового забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, а також у частині сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір. Загалом Мінфін вважає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та має здійснюватися в межах видатків, які щороку передбачаються у державному бюджеті для центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552-4 від 09.06.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від збору за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних центральних органів виконавчої влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття такими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
4.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо унормування оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання (реєстр. № 5361 від 12.04.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Копанчук О.Є. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, пропонується:
- надати право суддям (крім помічників суддів) мати також секретарів судового засідання; віднести посади помічників суддів, секретарів судового засідання до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (крім статті 92 цього Закону); встановити вимоги щодо освітньо-кваліфікаційного рівня та стажу роботи таких осіб /згідно з чинною редакцією – суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України/;
- надати право судді самостійно здійснювати добір помічника (помічників) та секретаря (секретарів) судового засідання, розподіл обов’язків між ними та здійснювати особисто розподіл місячного фонду заробітної плати у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання /згідно з чинною редакцією – судді самостійно здійснюють добір помічників, при цьому, помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді/;
- передбачити, що розмір загального фонду для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання залежить від навантаження на суддів:
1) для суддів, навантаження яких становить не більше 65 вхідних справ у місяць, розмір цього фонду становить 20 прожиткових мінімумів, що в умовах 2021 року становитиме 44,5 тис. грн /прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 гривень/,
2) для суддів, навантаження яких становить від 65 до 100 вхідних справ у місяць, розмір цього фонду встановлюється з коефіцієнтом 1,5, що в умовах 2021 року становитиме 68,1 тис. грн,
3) для суддів з кількістю вхідних справ більшою ніж 100, розмір цього фонду встановлюється з коефіцієнтом 2, що в умовах 2021 року становитиме 89 тис. грн;
- визначити, що виключно за рахунок та в межах загального фонду, встановленого судді на відповідний рік, суддя здійснює розподіл коштів для виплати помічнику (помічникам), секретарю (секретарям) судового засідання: заробітної плати, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, заробітної плати за час відпустки, матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки, грошової компенсації, передбаченої статтею 24 Закону України «Про відпустки», за всі не використані дні щорічних основної та додаткової відпусток, а залишок коштів, що виник після проведення зазначених виплат, суддя може використовувати для сплати премій помічнику (помічникам) судді, секретарю (секретарям) судового засідання;
- здійснювати виплату помічникам судді, секретарям судового засідання одноразової грошової допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності відповідного суду у випадку їх звільнення на підставі звільнення судді: закінчення (припинення) повноважень, звільнення з займаної посади, дострокового припинення повноважень, переведення на іншу посаду.
При цьому, прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту запропоновано:
- набрання чинності цим Законом з 1 січня 2022 року (пункт 2),
- передбачати у проектах законів України про державний бюджет на 2022 та наступні роки видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону (пункт 5).
Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що його реалізація потребує додаткових фінансових витрат державного бюджету (враховуючи кількість суддів 5079 (перша та апеляційна інстанція) загальний фонд оплати праці помічників та секретарів суддів на рік становитиме мінімально 2,765 млрд грн з урахування фонду оплати праці помічників та секретарів на одного суддю у сумі 45 400 грн).
З огляду на сутність вищевказаних положень законопроекту, їх реалізація потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади і, зокрема, на оплату праці помічникам суддів та секретарям судового засідання.
Поряд з цим, Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що у зазначеній авторами законопроекту потребі не враховано видатків для сплати нарахувань на заробітну плату у розмірі 22%, що збільшить заявлену потребу на 0,6 млрд грн. Також зазначено, що на сьогодні в державному бюджеті враховано видатки на оплату праці помічників суддів та секретарів судових засідань (орієнтовно 11 тис. осіб) із розрахунку середньомісячної заробітної плати у розмірі 9,3 тис. грн для місцевих судів та 11,4 тис. грн для апеляційних та окружних спеціалізованих судів (близько 1,531 млрд грн). З урахуванням зазначеного, за розрахунками Мінфіну, додаткова потреба у видатках бюджету для реалізації законопроекту становить щонайменше 1,842 млрд грн.
Слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.
Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, водночас, не потребує додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, оскільки набрання чинності законопроектом передбачено з 01.01.2022 року. При цьому, Міністерством фінансів України зауважено, що законопроект потребує приведення його положень у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті /закон набирає чинності з 1 січня 2022 року/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо унормування оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання (реєстр. № 5361 від 12.04.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Копанчук О.Є. та іншими: матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року - не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
4.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Листа про внесення змін № 3 до Фінансової угоди (проект «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України») між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0113 від 18.06.2021), внесений Президентом України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Законопроектом пропонується ратифікувати Лист про внесення змін № 3 до Фінансової угоди (проект «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України») між Україною та Європейським інвестиційним банком (далі – ЄІБ), підписаний 12 лютого 2021 року в м. Люксембурзі.
Згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується:
передбачити можливість спрямування кредитних коштів ЄІБ у сумі 50 млн євро у рамках проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» (далі – проект ПРМІУ) на операції, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, зокрема на закупівлю вакцин проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, обладнання для забезпечення зберігання зазначених вакцин (холодильний ланцюг), логістичної інфраструктури, ІТ-рішення для контролю та моніторингу температури зберігання вакцин, медичного обладнання, тощо, а також визначити орієнтовний перелік робіт, що можуть фінансуватися в рамках нових напрямів;
визначити Міністерство охорони здоров’я відповідальним за реалізацію компоненту, до якого будуть входити субпроекти у сфері боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19;
уточнити процедуру закупівель у рамках реалізації субпроектів у сфері боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19;
узгодити передумови вибірки коштів для фінансування субпроектів у сфері боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, зокрема схвалення відповідних субпроектів компетентним органом, відповідальним за боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19 в Україні;
визначити умови кредитування: для субпроектів у сфері боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 строк кредитування – 15 років, в тому числі 3 роки – пільговий період;
продовжити термін доступності кредитних коштів до 23 липня 2025 року для всіх типів субпроектів.
Бюджетним кодексом України встановлено, що:
кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;
кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/;
законом про державний бюджет визначається перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону) /пункт 10 частини першої статті 40 Кодексу/.
Законом України від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за спеціальним фондом державного бюджету на поточний рік встановлено бюджетні призначення Міністерству охорони здоров’я України на реалізацію проекту ПРМІУ за бюджетною програмою «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (код 2301610) у сумі 1.657.610 тис. грн за рахунок кредиту ЄІБ.
Таким чином, реалізація законопроекту після його прийняття не потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу на вищезазначені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», внесені законом від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ, та зазначає, що обслуговування і погашення коштів позики буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про ратифікацію Листа про внесення змін № 3 до Фінансової угоди (проект «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України») між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0113 від 18.06.2021), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету (у поточному році реалізація положень законопроекту здійснюватиметься в межах відповідних показників, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік, а у подальшому у законопроектах про державний бюджет на відповідний рік мають передбачатися кошти для реалізації проекту ПРМІУ та витрати на обслуговування і погашення позики протягом усього строку дії фінансової угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
4.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо надання допомоги застрахованим особам та підтримки бізнесу на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів (реєстр. № 5346 від 07.04.2021), поданий народними депутатами України Рудик К.О., Железняком Я.І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
тимчасово звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску роботодавців, фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті за періоди, під час яких такі особи не менше 7 днів перебували в Переліку страхувальників, робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);
встановити, що на мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок не поширюється дія положень, передбачених пунктом 4 розділу ІІ Закону України від 17.09.2020 р. № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"»;
надати органам місцевого самоврядування у 2021 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
встановити без виключень заборону на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія відповідного карантину.
У пояснювальній записці відмічено, що законопроект розроблено з метою надання державою посильної допомоги бізнесу та населенню для пом’якшення наслідків запровадження посилених карантинних заходів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу буде залежати від того, наскільки ставки місцевих податків, встановлені органами місцевого самоврядування, будуть меншими за діючі ставки, від термінів продовження мораторію та проведення перевірок. Поряд з тим, зауважено, що положення про звільнення від сплати єдиного соціального внеску призведе до незарахування до страхового стажу застрахованих осіб відповідних періодів, за які не сплачено внесок, зростання дефіциту бюджету Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, що потребуватиме пошуку джерел наповнення державного бюджету для покриття такого дефіциту з метою забезпечення страхових виплат застрахованим особам. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.
Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються значні обсяги видатків для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2021 рік – 195,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2021 р. – 62,1 млрд грн, а на 01.07.2021 р. – 70,7 млрд грн).
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо надання допомоги застрахованим особам та підтримки бізнесу на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів (реєстр. № 5346 від 07.04.2021), поданий народними депутатами України Рудик К.О., Железняком Я.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України, а також може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
4.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо надання допомоги застрахованим особам, підтримки платникам податків та закладам охорони здоров’я на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів (реєстр. № 5346-1 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Поляковим А.Е. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
включити до податкової знижки з податку на доходи
фізичних осіб витрати на діагностику та тестування гострої респіраторної
хвороби
COVID-19, витрати на придбання лікарських засобів та виробів медичного
призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19,
витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби
COVID-19, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків,
страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на
випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, як такого
платника податків, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення;
тимчасово звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавців, фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті за періоди, під час яких такі особи не менше 7 днів перебували в Переліку страхувальників, робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);
продовжити до кінця 2021 року особливості оподаткування податком на прибуток підприємств юридичних осіб, які здійснюють операції з добровільної передачі лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту тощо закладам охорони здоров’я, громадським об'єднанням та благодійним організаціям з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);
встановити, що на мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок не поширюється дія положень, передбачених пунктом 4 розділу ІІ Закону України від 17.09.2020р. № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"»;
надати органам місцевого самоврядування у 2021 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
встановити без виключень заборону на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія відповідного карантину.
У пояснювальній записці відмічено, що прийняття законопроекту дозволить пом’якшити для бізнесу та населення негативні наслідки від запровадження посилених карантинних заходів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу буде залежати від непрогнозованих показників, як то сумарний обсяг індивідуальних розмірів податкової знижки для певних фізичних осіб, суми можливих донарахувань за встановленими фактами порушень податкового законодавства, тому оцінити розмір можливих недонадходжень до державного та місцевих бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Поряд з тим, зауважено, що положення про звільнення від сплати єдиного соціального внеску призведе до незарахування до страхового стажу застрахованих осіб відповідних періодів, за які не сплачено внесок, втрат надходжень до Пенсійного фонду України, що потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.
Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються значні обсяги видатків для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2021 рік – 195,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2021 р. – 62,1 млрд грн, а на 01.07.2021 р. – 70,7 млрд грн).
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо надання допомоги застрахованим особам, підтримки платникам податків та закладам охорони здоров’я на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів (реєстр. № 5346-1 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Поляковим А.Е. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів, зокрема, від податку на доходи фізичних осіб, а також призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
4.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на ринку електричної енергії (реєстр. № 5399 від 19.04.2021), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
продовжити до 01.01.2026 р. (у діючій нормі – до 01.01.2022 р.) застосування касового методу для платників податку на додану вартість, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;
тимчасово, до 1 січня 2026 року:
- надати право платникам податку-виробники електричної енергії за «зеленим тарифом» обчислювати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств шляхом множення відповідного податку за квартальний податковий (звітний) період на коефіцієнт оплати за реалізовану електричну енергію за «зеленим тарифом» за такий податковий період, який обчислюється шляхом ділення суми отриманої оплати за реалізовану у календарному кварталі за електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну вартість реалізованої виробником електричної енергії за «зеленим тарифом» у такому календарному кварталі, а для суб’єктів господарювання – виробників електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств – незастосування коригування встановлене абзацом першим підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, в частині резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) на суми дебіторської заборгованості за відпущену електричну енергію;
- встановити, що учасники процедури погашення заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії України не проводять нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість і не змінюють склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітних податкових періодів платників податку по операціях з постачання, передачі, розподілу електричної енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, за якими виникла така заборгованість;
зменшити фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму кредиторської заборгованості та збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму дебіторської заборгованості, списаних відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії».
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація дозволить:
учасникам ринку електричної енергії на практиці реалізувати всі передбачені Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії» механізми погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії, без створення додаткових негативних податкових наслідків для таких учасників погашення заборгованості;
погасити ланцюгову заборгованість між ДП «Енергоринок» та учасниками оптового ринку електричної енергії, що утворилася станом на 01.07.2019 р. та складає близько 30 млрд грн;
значно поліпшити фінансовий стан учасників ринку електричної енергії та забезпечити стабільність, доступність та підтримання належного рівня якості і безпеки постачання електроенергії споживачам в Україні.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту матимуть негативний вплив на надходження податків до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків, кількість та перелік платників податків, на яких поширюватимуться положення законопроекту, при його прийнятті. При цьому Мінфін зауважує, що сума прогнозних (можливих) втрат, виходячи з фактичних даних за 2020 рік по підприємствах-виробниках електроенергії, при застосуванні лише положення нового пункту 56 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України складатиме 2,5 млрд грн, проте загальна сума впливу на бюджетні надходження з податку на прибуток підприємств може бути значно більшою внаслідок коригування фінансового результату до оподаткування, яке вбачається здійснювати через зменшення фінансового результату платників податку – учасників процедури погашення заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії України.
Головне науково-експертне управління Арарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що загальною вадою законопроекту є те, що пропонований підхід до вирішення питань погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України, не містить завершеного механізму регулювання, оскільки чітко не визначає: заборгованість, щодо якої передбачається нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, корегування фінансового результату до оподаткування у частині податку на прибуток підприємств; конкретних платників податків, яких стосується вказана норма. У зв’язку з цим, на думку ГНЕУ, такий підхід може призвести до заниження податкового зобов’язання окремими платниками податків та, як наслідок, зменшення бюджетних надходжень, аналогічне зауваження стосується й списання податкового боргу, у частині якого, до того ж, не визначено, яких податків та зборів пропонується списання.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та його застосування (до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування відповідного закону) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на ринку електричної енергії (реєстр. № 5399 від 19.04.2021), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
4.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сфери ресторанного господарства та надання кейтерингових послуг (реєстр. № 5590 від 31.05.2021), поданий народними депутатами України Леоновим О.О., Заблоцьким М.Б. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується оподатковувати податком на додану вартість (далі – ПДВ) за ставкою 7% операції з постачання послуг, пов’язаних зі сферами ресторанного господарства, основних та додаткових кейтерингових послуг.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту завдяки його прийняттю значна частина ресторанного господарства збереже свою діяльність, відбудеться поступова позитивна динаміка росту надходжень до бюджету від ПДВ, реалізація законопроекту також сприятиме підтримці ресторанного господарства в Україні та захисту від необґрунтованого податкового навантаження.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, а саме призведе до зменшення надходжень ПДВ до державного бюджету розрахунково на рік в обсязі 0,7 млрд гривень. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сфери ресторанного господарства та надання кейтерингових послуг (реєстр. № 5590 від 31.05.2021), поданий народними депутатами України Леоновим О.О., Заблоцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроекти,
що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або
збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним
законодавством
4.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552 від 24.05.2021), внесений народним депутатом України Буймістер Л.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон регулює відносини, пов’язані з виникненням (набуттям), охороною, здійсненням та захистом майнових і особистих немайнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права і суміжних прав.
Законопроектом серед іншого пропонується передбачити, що:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (далі – Установа) здійснює державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, за підготовку до такої державної реєстрації сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України;
про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво, за видачу якого сплачується збір, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України;
захист особистих немайнових прав виконавця, виконання якого перейшло в суспільне надбання, здійснюється його спадкоємцями, а у випадку їх відсутності – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного бюджету у частині фінансового забезпечення діяльності Установи, а також у частині сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір. Також відмічено, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, зокрема, на реалізацію положення щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, захисту особистих немайнових прав автора, твір якого перейшов у суспільне надбання. Разом з тим, загалом Мінфін вважає, що реалізація законопроекту має здійснюватися в межах видатків, які щороку передбачаються у державному бюджеті для відповідних органів виконавчої влади для реалізації їхніх повноважень у сфері охорони авторського права і суміжних прав.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Поряд з тим, законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних». Слід звернути увагу, що порушене питання передбачається унормувати у законопроекті про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних (реєстр. № 3474), поданому Кабінетом Міністрів України і прийнятому Верховною Радою України за основу 04.03.2021.
Крім того, пунктом 1 розділу VІ законопроекту пропонується набрання чинності відповідно до закону з дня, наступного за днем його опублікування, окрім змін стосовно визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», які набирають чинності з дня введення в дію змін до Бюджетного кодексу України щодо скасування плати за одержання контрольних марок, але не раніше 1 січня 2021 року.
Таке виключення є недоречним, оскільки плата за одержання контрольних марок запроваджена відповідно до статті 7 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», відтак скасування такої плати відбудеться внаслідок втрати чинності цим Законом, а не шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України (пункт 26 частини другої статті 29), яким регулюється тільки питання щодо належності такої плати до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, відповідні зміни до Бюджетного кодексу України мають бути внесені після фактичного скасування такої плати.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (реєстр. № 5552 від 24.05.2021), внесений народним депутатом України Буймістер Л.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються прав автора на твір, та за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, а також може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері інтелектуальної власності, у сфері культури та мистецтв, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідними органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він набуває чинності згідно з законодавством;
2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту у пункті 1 розділу VІ виключити слова «з дня введення в дію змін до Бюджетного кодексу України щодо скасування плати за одержання контрольних марок» (унормування відповідних питань у бюджетному законодавстві має здійснюватися після фактичного скасування такої плати).
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
4.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» (реєстр. № 5274 від 19.03.2021), поданий народними депутатами України Івченком В. Є., Василенко .В., Скороход А.К. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.
У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його розроблено з метою системного та комплексного регулювання суспільних відносин у галузі бджільництва, визначення правових, економічних та організаційних основ галузі, спрямованих на охорону, захист та збереження бджіл як незамінного компоненту природних екосистем та біоіндикаторів довкілля, поліпшення племінних і продуктивних якостей бджіл, відновлення та розвиток кормової бази, захист професійних та економічних інтересів пасічника, розвиток та захист національного ринку продуктів бджільництва, задоволення потреб споживачів щодо безпечності продукції бджільництва, забезпечення сталого розвитку та підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності галузі бджільництва.
Доцільно відмітити, що на даний час регулювання відносин у галузі бджільництва здійснюється відповідно до Закону України «Про бджільництво», який пропонується визнати таким, що втратив чинність з дати введення в дію Закону, прийнятого на підставі законопроекту, що розглядається. Слід відмітити, що значна частина положень законопроекту дублює положення вказаного закону, які, щоправда, зазнають уточнення або конкретизування, проте існує ряд положень законопроекту, які мають вплив як на дохідну, так і видаткову частини державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до статті 7 законопроекту до системи органів виконавчої влади у галузі бджільництва належать: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та компетентний орган (включаючи його територіальні органи) – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини. Водночас, законопроектом визначено повноваження вказаних органів державної влади у цій сфері (статті 8-10 законопроекту).
Слід відмітити, що на даний час такі органи виконавчої влади не створені, тому їх утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, оскільки відповідно до Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльності виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Разом з тим, варто нагадати, що питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»/.
Аналіз повноважень новостворених органів виконавчої влади показав, що матиме місце дублювання частини повноважень новостворюваним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, та компетентним органом, зокрема, у частині, застосування заходів реагування у разі порушення законодавства в галузі бджільництва, здійснення ветеринарно-санітарних заходів харчових продуктів, контролю за безпечністю та якістю продуктів бджільництва, контролю під час експорту, імпорту таких продуктів тощо, що призведе до неефективного витрачання бюджетних коштів, про що зазначило Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту. Варто зазначити, що на даний час формування та реалізацію державної політики в галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості забезпечує Міністерство економіки України /відповідно до Положення про це Міністерство, затвердженого постановою Уряду від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)/, а реалізує відповідну державну політику Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів /відповідно до Положення про цю Службу, затвердженого постановою Уряду від 02.09.2015 № 667 (зі змінами)/.
Серед іншого, законопроектом значно розширено напрями державної підтримки у галузі бджільництва (стаття 11 законопроекту), зокрема у частині:
створення та забезпечення функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва;
фінансового та технічного забезпечення проведення моніторингів, польових досліджень, лабораторних досліджень, наукових експертиз та вжиттям заходів;
відшкодування коштів власникам товарних та/або аматорських пасік, розташованих в селекційній зоні, за придбання племінних бджолиних маток у суб’єктів племінної справи, розташованих в цій же зоні;
сприяння створенню та становленню нової форми господарювання пасічника (бджоляра) – сімейної ферми пасічника (бджоляра);
створення селекційних зон і зон контрольованого парування бджолиних маток;
підтримки діяльності суб’єктів племінної справи з наступними статусами: племінна пасіка, племінний бджолорозплідник, племінний завод, генофондне господарство, селекційний центр, пункт інструментального осіменіння, облітник;
підтримки діяльності громадських об’єднань, кооперативів та інших добровільних об’єднань, діяльність яких пов’язана з галуззю бджільництва;
розробки, забезпечення та реалізації загальнодержавних та регіональних (місцевих) програм та заходів розвитку галузі бджільництва, в тому числі Національної програми розвитку галузі бджільництва та охорони, захисту, збереження бджіл (далі – Національна програма).
При чому, визначено, що фінансове забезпечення загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва (у тому числі і наукових) здійснюється відповідно в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах (стаття 12 законопроекту)
Доцільно зауважити, що положення законопроекту щодо розроблення Національної програми (стаття 35 законопроекту) суперечить пункту 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (постанова Уряду від 11.10.2016 № 710), яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.
Також пунктом п’ятим статті 20 законопроекту пропонується додаткова державна підтримка у вигляді пільги на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сімейними фермерськими господарствами пасічників (бджолярів). Зважаючи на те, що надходження від сплати єдиного внеску є основним джерелом наповнення бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, така законодавча пропозиція призведе до зменшення власних доходів вказаних фондів, що, у свою чергу, вимагатиме виділення додаткових коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки цим фондам на здійснення покладених на них функцій. При цьому, належить відмітити, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а в частині адміністрування – Податковим кодексом України. До того ж, слід наголосити, що відповідно до п. 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Такі зауваження висловив і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
У свою чергу, законопроект передбачає ведення компетентним органом низки державних реєстрів, зокрема, Єдиного реєстру пасік України, Реєстру потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва, Електронної системи завчасного сповіщення про застосування пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів, Реєстру родоводів маток в Україні, Реєстру ринкових цін на продукцію бджільництва в Україні, Державного електронного реєстру обігу пестицидів та агрохімікатів, Державного реєстру суб’єктів племінної справи у галузі бджільництва, що також потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також відмічається у пояснювальній записці до цього законопроекту та експертному висновку Мінфіна.
При цьому, у Розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається, серед іншого, протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом, прийнятим на підставі цього законопроекту:
затвердити план заходів із утворення та забезпечення функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва;
вжити заходів щодо створення та функціонування Державного цільового фонду фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва;
затвердити план заходів із створення та забезпечити функціонування новостворених реєстрів.
За висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту потребуватиме значного збільшення видатків державного бюджету на створення та функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у галузі бджільництва; створення та функціонування Фонду; створення та адміністрування низки реєстрів; забезпечення виконання заходів фінансової підтримки галузевої науки, заходів з охорони бджіл, державної підтримки пасічників (бджолярів) та державної підтримки сімейних ферм пасічників (бджолярів).
Поряд з тим, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується ряд змін, які також можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема у частині:
забезпечення належного рівня перевезення (кочівлі) пасік із залученням працівників Національної поліції України (стаття 23 законопроекту);
забезпечення проведення необхідних заходів щодо недопущення реєстрації пестицидів та агрохімікатів, небезпечних для бджіл та/або людей (стаття 38 законопроекту);
здійснення контролю за ввезенням на територію України засобів захисту рослин, що є зареєстрованими в країні – виробнику, що не є фальсифікованими і термін дії у яких не закінчився (стаття 38 законопроекту);
забезпечення охорони, захисту та збереження бджіл, інших тварин і людей від ураження пестицидами та/або агрохімікатами (стаття 38 законопроекту);
здійснення оплати послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за виконання обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів державного контролю та моніторингу компетентним органом (стаття 40 законопроекту);
забезпечення системи компетентного органу спеціалізованим обладнанням і транспортом (стаття 40 законопроекту);
оплати компетентним органом витрат, пов’язаних з відбором, доставкою та проведенням лабораторних досліджень (випробувань) зразків (стаття 48 законопроекту);
здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва методичного та юридичного супроводу щодо дій власника пасіки в процесі розслідування фактів масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами суб’єктами господарювання та особистими селянськими господарствами (стаття 48 законопроекту) тощо.
Поряд з цим, законопроектом з метою стимулювання розвитку бджільництва та фінансового забезпечення заходів з охорони бджіл пропонується створити Державний цільовий фонд фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва (далі – Фонд) (стаття 13 законопроекту). Передбачено, що створення відповідного Фонду належатиме до компетенції Кабінету Міністрів України, а його адміністрування та забезпечення цільового використання коштів Фонду – до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва.
Суб’єктами законодавчої ініціативи джерелами формування зазначеного Фонду запропоновано визначити:
кошти державного та місцевих бюджетів;
визначений законом відсоток від: штрафів, що накладаються за порушення правил використання пестицидів та агрохімікатів; митних платежів, що сплачуються при експорті продукції бджільництва; податків, які сплачує виробник продукції бджільництва;
кошти цільової технічної допомоги ЄС та інших міжнародних організацій на підтримку бджільництва;
інші надходження, не заборонені законодавством України.
Передбачається, що кошти Фонду буде спрямовано на: підтримку заходів з охорони бджіл, поліпшення та збільшення кормових угідь, популяризації споживання продуктів бджільництва, захисту аборигенних бджіл, розвитку сільських територій, реалізацію екологічних програм збереження біорізноманіття та природних ландшафтів, реалізацію програм з рекультивації та використання еродованих земель (лісомеліорацію), а також на підтримку фермерських господарств (сімейних ферм пасічників (бджолярів)).
Виходячи з положень законопроекту щодо цільового спрямування коштів Фонду та зважаючи на вимоги бюджетної методології, такий Фонд має бути складовою спеціального фонду державного бюджету. Відтак, положення законопроекту щодо його створення потребують узгодження з бюджетним законодавством з огляду на такі вимоги Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).
Так, відповідно до частини п’ятої статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за цим фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету.
Також, доцільно відмітити, що згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету.
Реалізація вказаних вище положень законопроекту може призвести до розбалансування показників державного та місцевих бюджетів та не узгоджується з одним із основних принципів бюджетної системи, а саме: принципом самостійності (стаття 7 Кодексу). Аналогічну думку висловив і Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту та наголосив, що органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети. З огляду на зазначене, Мінфін пропонує виключити із пункту 3 статті 13 законопроекту слова «місцевих бюджетів».
Крім того, наповнення Фонду за рахунок коштів місцевих бюджетів призведе до зменшення їх дохідної частини, що викликає певні застереження щодо їх спроможності забезпечити виконання видаткових повноважень місцевими бюджетами та потребуватиме вишукання коштів державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів, беручи до уваги частину третю статті 142 Конституції України, яка визначає, що витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Такі ж висновки зроблено Мінфіном.
У свою чергу, законопроект передбачає доповнення статті 134 Земельного кодексу України нормою про надання пасічникам (бджолярам), власникам товарних пасік, сімейним фермам пасічників (бджолярів), репродукторам виробничних бджолиних маток, суб’єктам племінної справи першочергового права на отримання земельних ділянок державної власності із земель запасу та інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення для створення та/або розміщення на них підрозділів пасік будь-якого типу, створення та розширення кормових (медодайних) угідь для бджіл.
Щодо такої законодавчої ініціативи слід зазначити про такі вимоги земельного законодавства. Відповідно до статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності та права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах з метою отримання найвищої ціни на земельну ділянку, що продається, або найвищої плати за користування нею. Кошти від продажу таких земельних ділянок зараховуються до державного або місцевих бюджетів (стаття 128 Земельного кодексу України). Таким чином, вищенаведені доповнення до статті 134 Земельного кодексу України можуть призвести до зменшення надходжень відповідних бюджетів від продажу земельних ділянок або прав на них. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Крім того, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими до відання органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища віднесено, зокрема, підготовку і внесення на розгляд місцевої ради пропозицій щодо прийняття рішень про розробку, забезпечення та реалізацію місцевих програм та заходів розвитку галузі бджільництва та збереження і захисту бджіл, що може потребувати додаткових коштів місцевих бюджетів, про що також зазначається Мінфіном.
Доцільно зазначити, що у державному бюджеті на 2021 рік бюджетні призначення на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників визначено у обсязі 4,5 млрд гривень, з яких /за інформацією Мінфіну/ на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачено спрямувати 1,15 млрд гривень, у тому числі на надання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім’ї – 0,24 млрд гривень, а на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів тварин – 0,35 млрд гривень. При цьому, механізм використання вказаних коштів визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженим постановою Уряду від 07.02.2018 № 107 (зі змінами).
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів.
Ураховуючи наведене, Мінфін загалом у межах компетенції не підтримує законопроект у запропонованій редакції та наголошує на його невідповідності принципу ефективності та результативності, що полягає у прагненні досягнення учасниками бюджетного процесу максимального результату під час залучення мінімального обсягу бюджетних коштів /пункт 6 частини першої статті 7 Кодексу/.
Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» (реєстр. № 5274 від 19.03.2021), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Василенко Л.В., Скороход А.К. та іншими:
1) матиме вплив на показники бюджетів (зменшуючи надходження і збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);
2) рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень статті 13 законопроекту у відповідність до вимог статей 95, 142 Конституції України та статей 7, 13, 23, 48 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
4.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про формування та розміщення державного та/або регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту (реєстр. № 5467 від 05.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.
Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується врегулювати особливості відносин, що виникають у зв’язку з формуванням та розміщенням державного та/або регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту, шляхом ухвалення нового закону.
Одночасно, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень законопроекту, пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» (далі – Закон).
Новаціями запропонованої законодавчої ініціативи, що відрізняють законопроект від чинного на даний час Закону, зокрема є:
- формування окремо державного та регіонального замовлення з уточненням відповідно термінологічних визначень;
- визначення замовників, а саме державним замовником є міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, Національна академія наук України, галузеві національні академії наук, інший визначений Кабінетом Міністрів України державний орган – головний розпорядник бюджетних коштів, а регіональним замовником – міністерство, інший орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
- укладання державного (регіонального) контракту на підготовку фахівців, запровадження автоматизованого адресного розміщення місць державного (регіонального) замовлення (через Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО)) між закладами освіти шляхом надання вступнику рекомендацій щодо зарахування у певний заклад освіти або наукову установу на місця навчання за кошти загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету на підставі його конкурсного балу;
- формування державного (регіонального) замовлення у розрізі освітніх, освітньо-професійних, освітньо-наукових, наукових ступенів, освітньо-кваліфікаційних рівнів, галузей знань, спеціальностей і професій з урахуванням середньострокового (регіонального середньострокового) прогнозу потреби у фахівцях, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрах на ринку праці на плановий рік та наступні за ним два роки та обсягів видатків загального фонду державного бюджету (відповідного місцевого бюджету) на зазначені цілі;
- застосування конкурсних засад при розміщенні державного (регіонального) замовлення з урахуванням також і пропозицій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, на підставі адресного розміщення місць державного (регіонального) замовлення.
Щодо окремих положень запропонованої законодавчої ініціативи варто відмітити про таке:
- положеннями законопроекту пропонується встановити, що середня вартість підготовки одного приведеного здобувача вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), післядипломної освіти, аспіранта, асистента-стажиста, ад’юнкта, докторанта та слухача підготовчого відділення закладу вищої освіти визначається згідно з паспортом відповідної бюджетної програми відповідного державного замовника.
На сьогодні Законом встановлено, що орієнтовна середня вартість підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта розраховується відповідно до методики, затвердженої Кабінету Міністрів України /відповідну методику затверджено постановою Уряду від 20.05.2013 р. № 346 «Про затвердження Методики розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта»/.
Слід зазначити, що відповідно до наказів Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 «Про паспорти бюджетних програм» та від 10.12.2010 № 1536 «Про результативні показники бюджетної програми» у паспорті бюджетної програми показники ефективності, серед іншого, визначаються як витрати ресурсів на одиницю показника продукту (тобто, відображається середнє значення обсягу витрат на підготовку одного фахівця за бюджетною програмою для усіх спеціальностей і форм навчання). Показники ж державного замовлення мають містити орієнтовну середню вартість підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта у розрізі спеціальностей.
Відтак, було б доцільно зберегти чинні норми законодавства щодо розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України;
- законодавча ініціатива передбачає можливість врахування при формуванні показників державного (регіонального) замовлення на підготовку фахівців з фаховою передвищою освітою на відповідний рік потреби на розрахунковий рік оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, інших військових формувань та правоохоронних органів, державних підприємств, організацій, закладів та установ (державних підприємств, організацій, закладів та установ відповідного регіону, комунальних підприємств, організацій, закладів та установ) /крім виборних посад та посад, які заміщуються на умовах конкурсного відбору/, а також можливого врахування за спеціальностями, яким надається особлива підтримка, потреби інших юридичних осіб публічного та приватного права у працівниках, які будуть забезпечені робочими місцями на території України, за умови прийняття ними на себе зобов’язань з практичної підготовки здобувачів фахової передвищої освіти.
При цьому, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень законопроекту дія таких норм в частині фахової передвищої освіти започатковується після затвердження відповідно до Закону України «Про фахову передвищу освіту» порядку надання державної (місцевої) фінансової підтримки для здобуття фахової передвищої освіти за рахунок державного (місцевого) бюджету, але не раніше 1 січня 2022 року.
Водночас, у законопроекті загалом не встановлено будь-яких вимог до замовників (інших юридичних осіб публічного та приватного права) у разі невиконання ними своїх зобов’язань та відповідно відшкодування бюджетних коштів, витрачених на підготовку фахівців, у разі відмови їм у працевлаштуванні. Зазначене у свою чергу може зумовити неефективне використання бюджетних коштів.
Окрім того, слід зауважити, що у законопроекті, як і у чинній редакції Закону, встановлено, що державні (регіональні) замовники подають щороку до 1 грудня центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення (органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що забезпечує формування та реалізує на території Автономної Республіки Крим державну політику у сфері економічного розвитку і торгівлі, структурним підрозділам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань соціально-економічного розвитку регіону), пропозиції до проекту рішення Кабінету Міністрів України (до проекту рішення місцевих державних адміністрацій щодо регіонального замовлення) щодо обсягів державного (регіонального) замовлення на плановий рік та наступні за ним два роки у кількісному та вартісному показниках.
У свою чергу, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення (орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що забезпечує формування та реалізує на території Автономної Республіки Крим державну політику у сфері економічного розвитку і торгівлі, структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань соціально-економічного розвитку регіону), формує зведені обсяги державного замовлення та подає їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики (органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики, структурним підрозділам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань бюджетної політики та фінансів), для включення до проекту закону про Державний бюджет України (рішення про затвердження місцевого бюджету) на плановий рік
Щодо зазначеного слід зауважити наступне.
- запропоновані положення не враховують вимог частини другої статті 96 Конституції України та частини третьої статті 37 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими встановлено, що Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік, а також, вимог частини шостої статті 159 Регламенту Верховної Ради України, якою встановлено, що закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому /слід зауважити, що Урядом станом на 1 липня 2021 року не ухвалено рішення про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році/;
- застосовані у законопроекті поняття «плановий рік», не узгоджується із визначеним у бюджетному законодавстві терміном «плановий бюджетний період».
Відтак, зважаючи на викладене, зазначені вище положення законопроекту необхідно узгодити із вимогами Конституції України, Кодексу, Регламенту Верховної Ради України, зокрема, щодо встановлення у законопроекті положень про підготовку та затвердження обсягів державного (регіонального) замовлення до внесення на розгляд Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України (рішення про затвердження місцевого бюджету) на наступний рік, а також приведення у відповідність окремих положень із бюджетною термінологією. Аналогічний висновок висловлено також Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).
Окрім того, слушними є зауваження ГНЕУ, зокрема, стосовно конкретизації у визначенні поняття щодо адресного розміщення місць державного (регіонального) замовлення, зокрема, шляхом надання вступникам рекомендацій до зарахування у певний заклад освіти або наукову установу на місця навчання за кошти загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету на підставі його конкурсного балу, або частини відповідного бюджету, з якої мають виділятися відповідні кошти, зважаючи на те, що відповідно до частини першої статті 13 Кодексу бюджет може складатися із загального та спеціального фондів, а частиною п’ятою цієї статті розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.
Щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету, то їх реалізацію належить здійснювати за рахунок та в межах бюджетних призначань, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на забезпечення освітньої діяльності, зокрема, на підготовку фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту.
Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та за висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про формування та розміщення державного та/або регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту (реєстр. № 5467 від 05.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України:
1) матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах щорічно визначених у державному та місцевих бюджетах бюджетних призначень на здійснення освітньої діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;
2) рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 96 Конституції України, статтями 1, 3, 13, 37 Бюджетного кодексу України, статті 159 Регламенту Верховної Ради України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Опосередкований:
4.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та до деяких інших законодавчих актів України щодо звільнення судді з посади та відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок ухвалення суддею рішення з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (реєстр. № 5533 (доопрац.) від 21.05.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Волинцем М.Я. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін, зокрема, до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується визначити підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за ухвалення суддею рішення з недотриманням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що встановлено Рішенням Європейського Суду з прав людини, яке набрало статусу остаточного, або ухвалення суддею рішення, яким залишено без змін рішення суду нижчої інстанції, яким не дотримано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що встановлено Рішенням Європейського Суду з прав людини, яке набрало статусу остаточного.
Водночас, змінами до Цивільного кодексу України передбачається обов’язковість застосування права зворотної вимоги до судді щодо відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок ухвалення суддею рішення з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід зауважити, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету і, зокрема, може сприяти зменшенню збитків, завданих державному бюджету (у зв’язку із відшкодуванням відповідно до закону шкоди, завданої фізичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності суду) у разі реалізації зворотної вимоги (регресу) щодо відшкодування такої шкоди до судді, яким ухвалено рішення з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, водночас, не потребує додаткових видатків державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та до деяких інших законодавчих актів України щодо звільнення судді з посади та відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок ухвалення суддею рішення з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (реєстр. № 5533 (доопрац.) від 21.05.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Волинцем М.Я. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету /реалізація положень законопроекту сприятиме зменшенню збитків, завданих державному бюджету (у зв’язку із відшкодуванням відповідно до закону шкоди, завданої фізичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності суду) у разі реалізації зворотної вимоги (регресу) щодо відшкодування такої шкоди до судді, яким ухвалено рішення з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод/. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
4.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію
про проект Закону України про внесення змін до Закону
України «Про судоустрій і статус суддів» та до деяких інших законодавчих актів
України щодо звільнення судді з посади та відшкодування шкоди, завданої
фізичній особі внаслідок ухвалення суддею рішення з грубим порушенням вимог
законодавства, у тому числі з недотриманням положення Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод (реєстр.
№ 5533-1 від 07.06.2021), поданий народними депутатами України
Поляковим А.Е., Констанкевич І.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін, зокрема, до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується визначити підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за ухвалення рішення з недотриманням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що встановлено Рішенням Європейського Суду з прав людини, яке набрало статусу остаточного, умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення закону, що призвело до скасування або зміни судового рішення судом вищої інстанції.
При цьому, скасування або зміна судового рішення має наслідком притягнення судді, який брав участь у його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення такого дисциплінарного стягнення:
- у випадку ухвалення такого рішення Верховним судом – винесення подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення всіх суддів першої та апеляційної інстанцій, які брали участь у його ухваленні від здійснення правосуддя, з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, при повторному ухваленні такого рішення протягом року щодо одного і того ж судді – винесення подання про переведення судді до суду нижчого рівня, а при ухваленні такого рішення Верховним судом втретє протягом року щодо одного і того ж судді – має наслідком внесення подання про його звільнення з посади;
- у випадку ухвалення такого рішення судом апеляційної інстанції – винесення догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця щодо всіх суддів першої інстанцій, які брали участь у його ухваленні, при повторному ухваленні такого рішення протягом року щодо одного і того ж судді – винесення суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, а ухвалення такого рішення судом апеляційної інстанції втретє протягом року щодо одного і того ж судді – має наслідком внесення подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення його від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації.
Водночас, змінами до Цивільного кодексу України передбачається обов’язковість застосування права зворотної сили до судді (суддів) щодо відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільних, господарських, адміністративних справах.
Слід зауважити, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету, а саме: може зумовити оптимізацію витрат державного бюджету на забезпечення діяльності органів правосуддя у разі позбавлення права судді на отримання доплат до посадового окладу, а підвищення кваліфікації суддів у Національній школі суддів України належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності такої установи, водночас, виконання положень законопроекту сприятиме зменшенню збитків, завданих державному бюджету (у зв’язку із відшкодуванням відповідно до закону шкоди, завданої фізичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності суду) у разі застосування зворотної сили щодо відшкодування такої шкоди до судді, яким ухвалено рішення з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень має вплив на видаткову частину державного бюджету, водночас, не потребує додаткових видатків державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та до деяких інших законодавчих актів України щодо звільнення судді з посади та відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок ухвалення суддею рішення з грубим порушенням вимог законодавства, у тому числі з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (реєстр. № 5533-1 від 07.06.2021), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Констанкевич І.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету /реалізація положень законопроекту сприятиме зменшенню збитків, завданих державному бюджету (у зв’язку із відшкодуванням відповідно до закону шкоди, завданої фізичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності суду) у разі реалізації зворотної сили щодо відшкодування такої шкоди до судді, яким ухвалено рішення з недотриманням положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод/. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
4.2.23. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав» (реєстр. № 5553 від 24.05.2021), внесений народним депутатом України Буймістер Л.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до:
1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:
- викласти статтю 51-2 в новій редакції, встановивши адміністративну відповідальність за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт (плагіат) або інше порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняються законом, та/або невиплату передбаченої законодавством про авторське право і суміжні права винагороди (відрахувань), шляхом накладення штрафу від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /далі – НМ/ з конфіскацією обладнання і матеріальних носіїв, які використовувалися для вчинення таких дій, незаконно відтворених примірників та обладнання і матеріалів, які призначені для їх відтворення (згідно з чинною нормою – штраф від 10 до 200 НМ з відповідною конфіскацією);
- виключити статті 164-3 «Недобросовісна конкуренція» і 164-9 «Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» щодо визначення адміністративної відповідальності за відповідні порушення шляхом накладення штрафу;
2) Кримінального кодексу України, зокрема:
- викласти частину першу статті 176 в новій редакції, встановивши кримінальну відповідальність за незаконне використання об’єктів авторського права (в тому числі літературних, художніх творів, комп'ютерних програм, баз даних, інших творів) та/або суміжних прав (виконань, фонограм, фільмів, передач організацій мовлення), виготовлення, рекламу, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для недозволеного обходу технологічного засобу захисту авторського права і (або) суміжних прав (в тому числі кардшейрінг), камкординг, інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, шляхом покарання штрафом від 300 до 1000 НМ (згідно з чинною нормою – від 200 до 1000 НМ) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк;
- виключити статтю 216 «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок» щодо визначення кримінальної відповідальності за відповідне порушення шляхом покарання штрафом.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас може привести до збільшення обсягу доходів державного бюджету, оскільки законопроектом передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності з 10 до 50 та з 200 до 300 НМ.
До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав» (реєстр. № 5553 від 24.05.2021), внесений народним депутатом України Буймістер Л.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
4.2.24. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель (реєстр. № 5438 від 28.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про особисте селянське господарство» та «Про землеустрій» пропонується встановити організаційно-правові засади консолідації земель сільськогосподарського призначення, визначивши підстави, способи та порядок проведення консолідації таких земель, запропоновано новий вид документації із землеустрою, відповідно до якої здійснюватимуться заходи, пов’язані з проведенням консолідації земель сільськогосподарського призначення, та серед іншого передбачається, що:
консолідація земель – це комплекс організаційних, правових, землевпорядних та інших заходів, що полягає в економічно обґрунтованому об’єднанні землевласниками земельних ділянок всіх категорій та форм власності, місце розташування, розміри та конфігурація яких забезпечують стале землекористування;
суб’єктами консолідації земель виступатимуть власники і користувачі земельних ділянок, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, уповноважені розпоряджатися земельними ділянками державної чи комунальної власності;
для усунення недоліків земельних ділянок розробляється проект землеустрою для консолідації земельних ділянок;
способами консолідації є купівля-продаж, поділ або об’єднання земельних ділянок, обмін земельними ділянками;
у разі відсутності згоди заінтересовані особи можуть вимагати затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земельних ділянок у судовому порядку.
У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.
Разом з тим, варто зауважити, що проект землеустрою щодо консолідації земельних ділянок включає велику кількість документів і матеріалів, розробку яких виконують сертифіковані землевпорядні організації на основі відповідних договорів із обов’язковим визнанням вартості виконуваних робіт. У разі, якщо замовником такої документації буде орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, то витрати на організацію відповідних робіт з консолідації земель будуть здійснюватися з державного або місцевих бюджетів.
Крім того, розробка проекту землеустрою включає державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера та отримання витягу з Державного земельного кадастру для подальшого оформлення прав на земельну ділянку, а також викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих землеволодінь та землекористувань, нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). За надання таких відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, розмір якої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 встановлено в обсязі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України підлягає зарахуванню до загального фонду державного бюджету.
Водночас, оформлення права постійного користування чи власності потребуватиме реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сплата адміністративного збору за яку сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, виходячи з положень пункту 24-1 статті 29, пункту 36-1 статті 64, пункту 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель (реєстр. № 5438 від 28.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від практики застосування норм закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
4.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав (реєстр. № 5643 від 09.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України серед іншого пропонується встановити штрафні санкції за:
умисне фінансування дій, пов’язаних із незаконним використанням об’єктів авторського права (в тому числі літературних, художніх творів, комп’ютерних програм, баз даних (компіляцій даних), інших творів) і (або) суміжних прав (виконань, фонограм, фільмів, передач організацій мовлення), виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для недозволеного обходу технологічного засобу захисту авторського права і (або) суміжних прав (в тому числі кардшейрінгу), камкордингу, інших умисних порушеннь авторського права і суміжних прав – у розмірі від п’яти до тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 85000 до 510000 гривень/.
Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів, стягнених за вчинення відповідних правопорушень (вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості встановлених правопорушень та застосованих санкцій), про що також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.
З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав (реєстр. № 5643 від 09.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
4.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України (реєстр. № 5345 від 07.04.2021), поданий народним депутатом України Приходько Н.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.
У законопроекті згідно із змінами до законів України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» та «Про статус народного депутата України» пропонується, у разі, якщо народний депутат України протягом місяця упродовж чергової сесії Верховної Ради України без поважних причин не брав особистої участі у більш ніж половині засідань тимчасової слідчої комісії, до складу якої він входить, припиняти йому відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, а у разі пропуску без поважних причин членом слідчої комісії трьох підряд засідань слідчої комісії вважається, що такий народний депутат України добровільно вийшов зі складу відповідної слідчої комісії. Крім того, передбачається відкриті засідання слідчої комісії транслювати онлайн.
Зважаючи на попередню інформацію Апарату Верховної Ради України, надану Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України наразі більшість секретаріатів комітетів Верховної Ради України не мають відповідного обладнання для забезпечення он-лайн трансляцій засідань (у тому числі виїзних) із можливістю розміщення відеоматеріалів на офіційних web-сторінках комітетів, відеохостингах та у соціальних мережах. Тому, реалізація законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на оснащення та налаштування належним обладнанням приміщень Верховної Ради України.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України (реєстр. № 5345 від 07.04.2021), поданий народним депутатом України Приходько Н.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків за необхідності оснащення та забезпечення функціонування відповідного обладнання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.
4.2.27. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у разі загибелі врожаю та уточнення норм оподаткування сімейних фермерських господарств (реєстр. № 5333 від 05.04.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Кравчук Є.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
встановити порядок, за якого сільгосптоваровиробники не нараховуватимуть податок на додану вартість на знищені у зв’язку із форс-мажорними обставинами рослини, насадження, тварини як такі, що не використовуються у господарський діяльності;
змінити для фізичних осіб – підприємців умову застосування єдиного податку четвертої групи, зменшивши мінімальний розмір площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні, з 2 гектарів до 1,05 гектара.
У пояснювальній записці відмічено, що реалізація законопроекту дозволить усунити неузгодженості у податковому законодавстві та не нараховувати податок на додану вартість на загиблий врожай сільськогосподарським товаровиробникам, які постраждали від форм-мажорних обставин.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що питання оподаткування податком на додану вартість у випадках знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами Податковим кодексом України чітко не визначені, що викликає непорозуміння між платниками податків та контролюючими органами, а запропоновані законопроектом зміни дозволять не нараховувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість у випадках знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами (по аналогії, як це відбувається при знищенні необоротних активів). При цьому, Мінфін зауважує, що у зв’язку із відсутністю даних щодо обсягів знищених у зв’язку із форс-мажорними обставинами сількогосподарських рослин, насаджень, тварин та сум податку на додану вартість, які не будуть нараховані за такими обставинами, визначити вартісну величину впливу на бюджет неможливо.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у разі загибелі врожаю та уточнення норм оподаткування сімейних фермерських господарств (реєстр. № 5333 від 05.04.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податку на додану вартість та єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
4.2.28. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту прав дітей та соціальної підтримки сім’ї (реєстр. № 5582 від 28.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується:
1) посилити адміністративну відповідальність за порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;
2) встановити адміністративну відповідальність за:
порушення соціального захисту дітей – у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
невиконання законних вимог посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить соціальний захист дітей, – у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з тим, змінами до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується розширити коло осіб, які мають право складати протоколи про зазначені адміністративні правопорушення, включивши до нього, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей, його територіальні органи, уповноважених та посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, до повноважень яких належить соціальний захист дітей.
Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, оскільки має організаційний характер, а також сприятиме збільшенню їх дохідних частин унаслідок збільшення розмірів діючих та запровадження нових штрафів за недотримання прав дітей.
З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту прав дітей та соціальної підтримки сім’ї (реєстр. № 5582 від 28.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
4.2.29. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо забезпечення діяльності Уповноваженого з медичних питань) (реєстр. № 5401 від 19.04.2021), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Дмитрієвою О.О. та Разумковим Д.О.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту запропоновані зміни направлені на удосконалення адміністративної відповідальності за порушення вимог, встановлених Законом України «Про Уповноваженого з медичних питань», для досягнення якої пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-56, встановивши адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог Уповноваженого з медичних питань або порушення строків, ненадання, надання на запит Уповноваженого з медичних питань недостовірної інформації – у вигляді штрафу на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 3 400 гривень/.
При цьому відповідно до нової статті 244-23 Уповноважений з медичних питань або від його імені апарат Уповноваженого з медичних питань розглядає справи про відповідні правопорушення.
Запровадження такої законодавчої ініціативи матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, зважаючи на необхідність забезпечення діяльності Уповноваженого з медичних питань та його апарату. Тому даний законопроект, як такий, що є системно пов’язаним з проектом Закону України «Про Уповноваженого з медичних питань» (реєстр. № 5475 від 07.05.2021), має прийматися за наслідками розгляду останнього.
З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо забезпечення діяльності Уповноваженого з медичних питань) (реєстр. № 5401 від 19.04.2021), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Дмитрієвою О.О. та Разумковим Д.О., матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
4.2.30. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо застосування обмежувальних заходів протидії домашньому насильству (реєстр. № 5629 від 07.06.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Міньком С.А., Куницьким О.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно з якими врегулювати питання застосування обмежувальних заходів протидії домашньому насильству шляхом застосування органами Національної поліції України електронних засобів контролю, які відстежують виконання кривдником вимог обмежувальних приписів та обмежувальних заходів і стосуються заборони наближатися до потерпілої особи.
При цьому змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення у новій статті 173-5 встановлюється адміністративна відповідальність за порушення встановленого порядку застосування електронного засобу контролю особою, яка постраждала від домашнього насильства, у вигляді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 170 до 340 гривень/.
Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на закупівлю для Національної поліції України електронних засобів контролю (у т.ч. на 2021 р.), а також зумовити збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень. Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.
З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо застосування обмежувальних заходів протидії домашньому насильству (реєстр. № 5629 від 07.06.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Міньком С.А., Куницьким О.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків за необхідності закупівлі електронних засобів контролю та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
4.2.31. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері громадського нагляду (реєстр. № 5622 від 04.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., Гнатенком В.С.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-57, встановивши адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог уповноважених осіб суб’єкта громадського нагляду – у вигляді штрафу на посадових осіб об’єктів громадського нагляду у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1700 до 3400 гривень/.
При цьому змінами до статей 221 та 255 справи про такі правопорушення мають розглядатися судами за протоколами, складеними уповноваженими особами у сфері громадського нагляду.
Довідково: згідно із законопроектом цих же авторів за реєстр. № 5621 від 04.06.2021 громадський нагляд – це суспільна діяльність громадських об’єднань, предметом якої є здійснення нагляду за відповідністю діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб Конституції України, законам України, іншим нормативно-правовим актам та за дотриманням ними державної дисципліни.
Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів за рахунок надходжень від штрафів, стягнених за вчинення відповідних правопорушень (вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості встановлених правопорушень та застосованих санкцій).
Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не передбачає додаткових видатків з державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері громадського нагляду (реєстр. № 5622 від 04.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., Гнатенком В.С., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
4.2.32. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо юстиції, дружньої до дитини (реєстр. № 5618 від 04.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на забезпечення профілактики правопорушень у дитячому середовищі, розв’язання основних проблем, що існують у кримінальних провадженнях, у яких бере участь дитина, удосконалення системи досудового розслідування з метою зниження рівня злочинності, виведення дитини із кримінального провадження, виправлення та соціальної реабілітації неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом, шляхом уточнення положень щодо презумпції невинуватості, можливості звільнення від адміністративної відповідальності неповнолітнього, застосування альтернативних заходів впливу до нього, загальних правил накладання стягнення за адміністративне правопорушення, умисного невиконання батьками або особами, які їх замінюють, рішень суб’єктів юстиції.
При цьому змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за:
- умисне невиконання батьками або особами, які їх замінюють, чи дітьми рішення суб’єкта юстиції щодо дітей про застосування спеціальних заходів запобігання перебуванню дитини у групі ризику та правопорушенням у дитячому середовищі та за повторно вчиненні такі дії протягом року – у вигляді штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 5100 грн/;
- невиконання керівником (або посадовою особою підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичною особою-підприємцем) подання уповноваженої особи територіального органу Національної поліції України про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень у дитячому середовищі, або залишення його без розгляду, або невжиття заходів щодо усунення зазначених у ньому порушень, або невиконання визначених у ньому заходів, а так само не надання своєчасно інформації про його виконання особі, яка внесла подання, – у вигляді штрафу від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 190 до 2 040 грн/;
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.
Разом з тим, у разі виявлення вищезазначених змінами правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо юстиції, дружньої до дитини (реєстр. № 5618 від 04.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
4.2.33. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи, реєстр. № 4408 від 20.11.2020, поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збалансування пенсійної системи, реєстр. № 4408-1 від 03.12.2020, поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Марусяком О.Р., Люботою Д.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Основною метою законопроекту за реєстр. № 4408, зокрема, є запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи, яка буде складовою накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (другий рівень системи пенсійного забезпечення в Україні).
При цьому, учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи є:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 – програма № 1;
працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2, та інші категорії осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, – програма № 2;
працівники, які згідно із колективним договором, угодою приймають участь в накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 3, – добровільна участь.
Також цим законопроектом врегульовуються інші питання, пов’язані з отриманням пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування.
Крім того, законопроектами за реєстр. № 4408 та за реєстр. № 4408-1 пропонується змінити механізм відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, шляхом встановлення підвищених ставок єдиного соціального внеску для роботодавців (згідно із законопроектом за реєстр. № 4408 – на 15% за списком № 1 та на 7% – за списком № 2; згідно із законопроектом за реєстр. № 4408-1 – на 10% та на 5% відповідно), а також запровадити механізм розстрочення існуючої заборгованості роботодавців перед Пенсійним фондом України по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій вказаним особам на період до 60 календарних місяців.
Зважаючи на те, що згідно із положеннями законопроекту за реєстр. № 4408 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиного внеску), що використовують працю найманих працівників, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 3, зобов’язані сплачувати підвищену ставку єдиного внеску, реалізація норми цього законопроекту стосовно запровадження добровільної участі вказаних працівників у накопичувальній професійній пенсійній системі на умовах колективного договору (угоди) вимагатиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для можливості сплати зазначеного внеску за працівників, що працюють на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери та на підприємствах, які отримують фінансову допомогу з бюджету.
Стосовно запровадження підвищених ставок єдиного внеску відносно працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за професійними пенсійними програмами № 1 та № 2, то вплив таких пропозицій на показники бюджету Пенсійного фонду України буде компенсовано внаслідок реалізації ініціативи щодо зміни механізму відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а саме скасування норми щодо сплати підприємствами вказаних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а також запровадження процедури розстрочення існуючої заборгованості роботодавців перед Пенсійним фондом України по вказаних витратах на період до 60 календарних місяців.
Так, у пояснювальних записках до законопроектів зазначено, що реалізація їх положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4408 зазначено, що за попередніми розрахунками, очікуваний обсяг надходжень на три наступні бюджетні періоди від сплати підвищеної ставки єдиного внеску разом із надходженнями від розстрочення сум заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які будуть спрямовані до Пенсійного фонду України, становитиме понад 19 млрд грн при очікуваних нарахуваннях до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій – 18,5 млрд гривень. Таким чином, збалансованість надходжень із витратами Пенсійного фонду України із відшкодування пільгових пенсій зберігається.
В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
У експертних висновках Міністерства фінансів України до даних законопроектів відмічено, що їх реалізація не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів. При цьому, у висновку до законопроекту за реєстр. № 4408-1 Мінфін відмічає, що вважає доцільним за основу взяти проект закону за реєстр. № 4408.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи, реєстр. № 4408 від 20.11.2020, поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збалансування пенсійної системи, реєстр. № 4408-1 від 03.12.2020, поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Марусяком О.Р., Люботою Д.В. та іншими:
за реєстр. № 4408 – матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може потребувати збільшення видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення сплати єдиного внеску за учасників накопичувальної професійної пенсійної системи у разі укладання бюджетними установами або установами, що отримують фінансову підтримку з бюджету, колективного договору, угоди про участь у вказаній системі на добровільній основі); у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);
за реєстр. № 4408-1 – не матиме прямого впливу на показники бюджетів; у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством (див. підпункт 4.1.18).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» –1.
5. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.
5.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Ільіна А.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 694-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) від 02.07.2021 № 29/14317 /копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 694-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 694-р).
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Пунктом 1 розпорядження КМУ № 694-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених НКЦПФР на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6151050 «Функціонування центру збору фінансової звітності на основі таксономії за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі», у сумі 2 788,1 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення відповідного обсягу видатків розвитку.
Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» НКЦПФР за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 6151050 «Функціонування центру збору фінансової звітності на основі таксономії за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі» встановлено бюджетні призначення в обсязі 19 829,6 тис. грн (видатки споживання).
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 6151050 видатки не проводились, при плані на звітний період у обсязі 3 966 тис. грн.
У матеріалах НКЦПФР відмічається наступне.
1. Вказаний перерозподіл прийнято з метою впровадження та функціонування в Україні системи подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі XBRL для підприємств через центр збору фінансової звітності та забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (зокрема, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 547) повноваження щодо операційного управління такого центру покладено на НКЦПФР/.
2. У 2020 році відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» за результатом відкритих торгів у системі Прозорро на виконання Договору про поставку товару № 165/15 від 19.11.2020 року (далі – Договір) та Додаткової угоди № 56 до цього Договору, укладених на загальну суму 14 750 тис. грн, здійснено часткову поставку та оплату товару «Серверний вузол центрів обробки даних програмно-апаратного комплексу центру збору фінансової звітності із програмним забезпеченням створення відовомосткійкого кластеру, включаючи гарантійну та технічну підтримку серверного вузла центрів обробки даних програмно-апаратного комплексу ЦЗФЗ» (5 одиниць на суму 11 961,9 тис. грн).
3. У 2021 році відповідно до укладеного у 2020 році Договору очікується поставка вказаного вище товару (у сумі 2 392,4 тис. грн) та супутніх послуг з встановлення, налаштування такого обладнання (у сумі 395,7 тис. грн), тобто загалом необхідно сплатити 2 788,1 тис. грн.
4. Реалізація зазначеного перерозподілу дозволить НКЦПФР остаточно розрахуватися за поставлене обладнання, програмне забезпечення та його наладку, що забезпечить повне впровадження і в подальшому стале функціонування центру збору фінансової звітності.
Слід зауважити, що фінансово-економічні обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету у зверненні НКЦПФР до Комітету не є повними (зокрема, відсутні пояснення щодо видатків, обсяг яких зменшується, а також не передбачення при затвердженні державного бюджету на 2021 рік належним чином видатків на виконання у повному обсязі Договору, укладеного у 2020 році), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Ільін А.В.
При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.
Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 694-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 694-р здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6151050 «Функціонування центру збору фінансової звітності на основі таксономії за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі», у сумі 2 788,1 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення відповідного обсягу видатків розвитку.
Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.
5.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України Баласиновича Б.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку громад та територій на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 744-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 09.07.2021 № 7/14.5.1/10078-21 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 744-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку громад та територій на 2021 рік для функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі – розпорядження КМУ № 744-р).
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Відповідно до вищевказаних вимог Кодексу пунктом 1 розпорядження КМУ № 744-р пропонується здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінрегіону на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету у сумі 71 484,1 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 69 008,6 тис. грн, з них оплата праці – 52 628,4 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 1 727,4 тис. грн; видатки розвитку – 2 475,5 тис. грн) шляхом:
зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2757010 «Керівництво та управління у сфері виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна сервісна служба містобудування України);
збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2758010 «Керівництво та управління у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна інспекція містобудування України).
Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.
Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-травень 2021 року видатки за загальним фондом державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:
2757010 – в обсязі 1 523,6 тис. грн, або 2,1% плану на рік (визначено в обсязі 73 008 тис. грн, з них видатки споживання – 70 478 тис. грн /у тому числі оплата праці – 53 784 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 1 750 тис. грн/, видатки розвитку – 2 530 тис. грн) та 5,9% плану на звітний період;
2758010 – в обсязі 34 650,6 тис. грн, або 25,6% плану на рік (визначено в обсязі 135 487,8 тис. грн, з них видатки споживання – 130 887,8 тис. грн /у тому числі оплата праці – 99 884,5 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 3 250 тис. грн/, видатки розвитку – 4 600 тис. грн) та 72,4% плану на звітний період.
Щодо вказаного перерозподілу видатків державного бюджету слід зазначити таке:
1. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі – постанова КМУ № 1340, копію якої надано народним депутатам України – членам Комітет) визначено наступне:
ліквідовано Державну інспекцію містобудування (далі – ДІМ) та Державну сервісну службу містобудування (далі – Держсервісбуд) і утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі – ДІАМ);
забезпечення діяльності ДІАМ та заходи, пов’язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі – Держархбудінспекція), у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених ДІМ та Держсервісбуд;
ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
ДІАМ є суб’єктом управління індивідуально визначеного майна ДІМ та Держсервісбуд, Держархбудінспекції, які ліквідовуються;
затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України /де основними завданнями, зокрема, визначено: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках/;
змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» встановлено граничну чисельність працівників ДІАМ – 660 працівників (у тому числі державних службовців – 640 осіб) /до внесення відповідних змін гранична чисельність працівників Держсервісбуд (яка ліквідовується) становила 357 осіб та 349, а ДІМ (яка ліквідовується) – 90 осіб та 81 відповідно/. Отже, гранична чисельність працівників новоствореного ДІАМ на 213 осіб більше за сукупну граничну чисельність працівників Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування, що ліквідуються.
Довідково: постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 та № 219 було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворено Державну інспекцію містобудування України, Державну сервісну службу містобудування України і Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України (відповідне положення скасовано постановою КМУ № 1340) .
2. Абзацом першим частини десятої статті 51 Кодексу передбачено, що у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв'язку з утворенням таких нових державних органів.
3. Згідно з вимогами частини одинадцятої статті 23 Кодексу збільшувати видатки на оплату праці працівників бюджетних установ та функціонування органів державної влади без внесення змін до закону про Державний бюджет України заборонено.
Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінрегіону, в якому, зокрема, зазначено, що такий перерозподіл надасть можливість забезпечити обсяг заробітної плати працівникам ДІАМ на належному рівні до кінця 2021 року, а також мінімальну потребу у запровадженні функціонування ДІАМ протягом року.
Разом з тим, Мінрегіоном зазначається наступне:
1. Станом на 18.06.2021 у Держсервісбуд, що є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за бюджетною програмою 2757010 «Керівництво та управління у сфері виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві», в межах заходів, пов’язаних із ліквідацією установи, звільнено всіх працівників, заробітна плата не нараховується та інших видатків не здійснюється. Все майно Держсервісбуд знаходиться у стадії передачі до ДІАМ відповідно до постанови КМУ № 1340. У зв’язку із вищевикладеним, залишок бюджетних невикористаних коштів в сумі 71 484,1 тис. грн використовуватися Держсервісбуд не буде.
2. Враховуючи положення частини п’ятої статті 104 Цивільного кодексу України, Держархбудінспекція, ДІМ та Держсервісбуд не ліквідовані як юридичні особи публічного права, а ліквідаційними комісіями продовжується робота, пов’язана із здійсненням заходів щодо їх ліквідації, а саме: вирішення фінансово-господарських та кадрових питань (звільнення працівників); передача майна, у тому числі до відповідних архівних установ тощо. При цьому, Держархбудінспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення ДІАМ.
3. Наразі процес здійснення заходів з утворення ДІАМ триває, а саме насамперед:
розпорядженням КМУ від 19.05.2021 № 457-р призначено Голову Державної інспекції архітектури та містобудування України;
розпорядженням КМУ від 02.06.2021 № 572-р визначено кількість заступників Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України /може мати чотирьох заступників/;
Мінрегіоном погоджено структуру ДІАМ /04.06.2021/ та погоджено продовження виконання плану заходів, пов’язаних із ліквідацією Держархбудінспекції на ІІІ квартал 2021 року /09.06.2021/.
4. За розрахунками, наданими Мінрегіоном:
кошти на бюджетну програму 2758010 перерозподіляються за тими ж кодами економічної класифікації видатків бюджету, як було визначено за бюджетною програмою 2757010 і, практично, у таких же обсягах, у яких обліковується залишок коштів за бюджетною програмою 2757010;
фонд оплати праці працівників ДІАМ розраховано, зокрема, з урахуванням 100% надбавки за інтенсивність та премії у розмірі 25%.
Крім того, Мінрегіоном надано пояснення та розрахунки щодо обсягу видатків, що перерозподіляються, за кодами економічної класифікації видатків бюджету та видами товарів і послуг (включаючи комунальні послуги та оплату енергоносіїв), які передбачається придбати.
Водночас, звернення Мінрегіону до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних обґрунтувань (зокрема, щодо рівня оплати праці працівників ДІАМ з урахуванням фактичної кількості займаних посад та запропонованого збільшення видатків на оплату праці) щодо такого перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., державний секретар Міністерства розвитку громад та територій України Баласинович Б.О.
Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.
Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про результатати опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті та запропонувала рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 744-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 744-р перерозподілу видатків державного бюджету.
За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету (голосували: «за» – 10, «проти» – 4, «утрималися» – 11, «не голосували» – 7) і відповідно позитивне рішення не було прийняте.
Після розгляду питання підпункту 5.9. порядку денного засідання Комітету до засідання Комітету долучився Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України Кривонос С.Ю. та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням повернутися до розгляду питання щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 744-р перерозподілу видатків державного бюджету. У ході дискусії та обговорення цього питання, у яких взяли участь члени Комітету Урбанський А.І., Люшняк М.В., Пушкаренко А.М., Молоток І.Ф., Лаба М.М., Пузійчук А.В., повернення до розгляду зазначеного питання не відбулося.
5.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2021 році (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 р. № 476 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 682).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства освіти і науки України /далі – МОН/ від 06.07.2021 р. № 1/10-2821, від 07.07.2021 № 1/10-2849 (копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2021 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 р. № 476 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 682 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2021 р. № 476»).
Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ у складі загальнодержавних витрат МОН за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки за бюджетною програмою 2211230 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (далі – субвенція) у сумі 1.421.334,9 тис. грн, у т.ч. видатки розвитку – 1.021.334,9 тис. грн, видатки споживання – 400.000 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2021
№ 476 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим
бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої
освіти «Нова українська школа» /далі –
постанова КМУ № 476/ здійснено розподіл субвенції між місцевими
бюджетами (обласними бюджетами та бюджетом м. Києва) у повному обсязі
1.421.334,9 тис. грн, з яких видатки розвитку – 1.021.334,9 тис. грн,
видатки споживання – 400.000 тис. грн згідно з додатком до цієї
постанови. Однак, звернення МОН (від 18.05.2021 № 1/10-2083) щодо
погодження розподілу субвенції згідно з постановою КМУ № 476 було
повернуто Комітетом на доопрацювання (лист від 03.06.2021
№ 04-13/12-2021/180560) у зв’язку з виявленням під час опрацювання неузгодженості
показників у додатку до цієї постанови, що порушувало збалансованість бюджетних
показників і потребувало виправлення.
Враховуючи зазначене, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 682 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2021р. № 476» /далі – постанова КМУ № 682/ викладено у новій редакції додаток до постанови КМУ № 476 з розподілом субвенції між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом м. Києва в обсязі 1.421.334,9 тис. грн з виокремленням таких напрямів та обсягів:
1) видатки розвитку у сумі 1.021.334,9 тис. грн, що спрямовуються на закупівлю:
– засобів навчання та обладнання для початкових шкіл у сумі 986.334,9 тис. грн;
– комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти», у сумі 35.000 тис. грн;
2) видатки споживання у сумі 400.000 тис. грн, що спрямовуються на підвищення кваліфікації педагогічних працівників та проведення супервізії.
При цьому, у додатку до постанови КМУ № 682 виправлено виявлену неузгодженість показників, а також змінено обсяги коштів, визначені постановою КМУ № 476 за напрямом підвищення кваліфікації педагогічних працівників та проведення супервізії, шляхом перерозподілу коштів між обласними бюджетами Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненької, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та бюджетом міста Києва.
Розподіл такої субвенції між місцевими бюджетами та за відповідними напрямами здійснено з урахуванням вимог Порядку та умов надання субвенції, затверджених на виконання частини другої статті 97 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 237 (зі змінами).
Довідково: Відповідно до Порядку та умов надання субвенції субвенція спрямовується на:
засобів навчання та обладнання, у тому числі комп’ютерного обладнання та сучасних меблів, для навчальних кабінетів початкової школи (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти).
При цьому встановлено критерії розподілу облдержадміністраціями субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад за таким напрямом, а саме:
25% – на закупівлю засобів навчання та обладнання (крім комп'ютерного) для учнів початкових класів, що навчаються за новими методиками відповідно до Концепції «Нова українська школа». Розподіл субвенції буде здійснюватися з урахуванням кількості класів у початкових школах (1–4 класів у структурних підрозділах закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) в адміністративно-територіальній одиниці;
35% – на закупівлю сучасних меблів для майбутніх 1-х класів Нової української школи. Розподіл субвенції буде здійснюватися з урахуванням кількості учнів 1–4 класів у початкових школах (або структурних підрозділах закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) в адміністративно-територіальній одиниці;
40% – на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів. Розподіл субвенції буде здійснюватися з урахуванням кількості початкових шкіл (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) в адміністративно-територіальній одиниці.
Крім того, передбачено, що закупівля засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) та їх доставка здійснюватиметься на засадах співфінансування за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів:
для обласних бюджетів, бюджетів міських територіальних громад та м. Києва, чисельність населення яких станом на 01.01.2020 р. становила понад 40000 осіб, – не менш як 30%;
для бюджетів міських територіальних громад, чисельність населення яких станом на 01.01.2020 р. становила менш як 40000 осіб, селищних територіальних громад, сільських територіальних громад – не менш як 10%;
для закладів, розташованих у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, – не менш як 5%;
комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».
При цьому встановлено, що розподіл субвенції на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, здійснюється облдержадміністраціями між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад з урахуванням кількості класів у закладах – учасниках всеукраїнського інноваційного освітнього проекту;
вчителів початкової школи за напрямами: здійснення формувального оцінювання учнів; впровадження діяльнісних, зокрема ігрових, методів навчання; організація інклюзивного навчання, використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання;
вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти, за напрямами: професійна діяльність вчителя (формування ключових та предметних (галузевих) компетентностей відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», впровадження діяльнісних, зокрема ігрових, методів навчання тощо), організація інклюзивного навчання, використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання;
вчителів, які викладають один чи декілька навчальних предметів (інтегрованих курсів) румунською або угорською мовами, за напрямом формування предметних (галузевих) компетентностей державною мовою;
асистентів вчителів.
При цьому встановлено, що за цим напрямом здійснюються такі видатки (з визначенням критеріїв розподілу субвенції між місцевими бюджетами –пропорційно кількості вчителів, асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти):
оплату праці тренерів за підготовку тренерів-педагогів і підвищення кваліфікації осіб, оплату праці тренерів-педагогів за підвищення кваліфікації осіб; оплату (у разі потреби) проживання, харчування та проїзду до місця відрядження і назад тренерів, тренерів-педагогів, які залучені до підвищення кваліфікації осіб (на такі цілі спрямовується не менше 70 відсотків (обласні бюджети та бюджет м. Києва) субвенції);
придбання, тиражування матеріалів для забезпечення здійснення закладами післядипломної педагогічної освіти заходів з підвищення кваліфікації для впровадження нових методик відповідно до Концепції «Нова українська школа» (на такі цілі спрямовується не більше 20 відсотків (обласні бюджети та бюджет м. Києва);
здійснення (у разі потреби) витрат на відрядження для підвищення кваліфікації вчителів, асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти. (на такі цілі спрямовується не більше 10 відсотків);
3) проведення супервізії (професійна підтримка (наставництво, надання допомоги із виправлення помилок, що виникли у роботі) педагогічних працівників).
При цьому, як критерій розподілу облдержадміністраціями субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад за таким напрямом вказано – пропорційно кількості початкових шкіл (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) із розрахунку необхідності проведення однієї супервізії в одному закладі освіти;
4) підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5–11(12) класів загальної середньої освіти, відповідно до нових методик згідно з Концепцією «Нова українська школа».
При цьому, як критерій розподілу облдержадміністраціями субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад за таким напрямом вказано – пропорційно кількості вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5–11(12) класів загальної середньої освіти (без урахування вчителів, зазначених вище).
З приводу проведеного розподілу
субвенції між місцевими бюджетами у наданих МОН (листи від 18.05.2021 № 1/10-2083,
від 07.07.2021
№ 1/10-2849) до Комітету матеріалах йдеться про таке:
1) видатки розвитку у сумі 1.021.334,9 тис. грн, що спрямовані на закупівлю:
засобів навчання та обладнання для початкових шкіл розподілені між місцевими бюджетами у сумі 986.334,9 тис. грн з урахуванням встановленого Порядком та умовами надання субвенції відсоткового співвідношення (40%, 35%, 25%) за таким напрямом та виходячи з кількості початкових шкіл (структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти), кількості 1–4 класів у таких навчальних закладах, кількості учнів у таких класах та частки таких показників кожної адміністративно-територіальній одиниці у їх загальному обсязі;
комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти», розподілені між місцевими бюджетами у сумі 35.000 тис. грн з урахуванням кількості класів, що беруть участь в реалізації такого проекту (оскільки у проекті братимуть участь 258 класів, то орієнтовна вартість закупівлі обладнання для кожного класу становитиме 135,65 тис. грн);
2) видатки споживання у сумі 400.000 тис. грн розподілені таким чином:
на супервізію – 26.378,4 тис. грн, обсяг яких розраховувався відповідно до мінімальної кількості годин на 1 супервізію (10 год.), помножену на кількість закладів загальної середньої освіти з початковою школою та мінімальну вартість оплати праці супервізорів (185,67 грн включно з податками);
на підвищення кваліфікації педагогічних працівників – 373.621,6 тис. грн (розподіл між регіонами здійснено пропорційно кількості осіб, що мають підвищити кваліфікацію), в тому числі:
101.987,2 тис. грн – підвищення кваліфікації вчителів початкової школи (майбутніх 1-х класів); вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти (закладів, що беруть участь у Проекті, та тих, хто буде навчати майбутніх п’ятикласників); вчителів, які викладають один чи декілька навчальних предметів (інтегрованих курсів) румунською або угорською мовами, за напрямом: формування предметних (галузевих) компетентностей державною мовою; асистентів вчителів;
271.634,4 тис. грн – підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5–11(12) класів загальної середньої освіти.
Однак, МОН не надано до Комітету відповідних розрахунків та належних обґрунтувань щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, зокрема щодо:
оцінки середньої вартості обладнання, у тому числі комп’ютерного, сучасних меблів та засобів навчання, що пропонується придбати за рахунок субвенції в кожному регіоні, та відповідної кількості придбаного для належного забезпечення навчального процесу;
обґрунтування достатності 135,65 тис. грн для закупівлі обладнання кожному класу, що беруть участь в реалізації всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»;
аналітичної інформації про забезпеченість закладів освіти відповідними засобами навчання, обладнанням, включаючи комп’ютерне і мультимедійне, меблями, та потреби, яку ще необхідно задовільнити (зважаючи, що така субвенція надається місцевим бюджетам, починаючи з 2018 року, та використана протягом трьох років у обсязі 3.663,6 млн грн).
Крім того, МОН не поінформовано Комітет про причини перерозподілу між місцевими бюджетами субвенції в частині підвищення кваліфікації педагогічних працівників та проведення супервізії.
Разом з тим, слід зауважити, що згідно із пунктом 5 Порядку та умов надання субвенції у разі необхідності закупівлі засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, що відповідно до законодавства є малоцінними матеріальними активами, кошти, визначені розподілом субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання для такої закупівлі. Виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, оскільки Кодексом та Законом не передбачено повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку на видатки споживання.
Варто також зазначити, що Рахункова палата у своєму Рішенні щодо звіту про результати аудиту ефективності виконання заходів з матеріально-технічного забезпечення закладів загальної середньої освіти за кошти субвенцій з державного бюджету (від 25.05.2021 № 11-2) відмітила про недотримання окремих вимог законодавства та неефективне використання у 2019-2020 роках такої субвенції, серед іншого зауваживши, що:
через відсутність МОН координації роботи з окремими обласними і Київською міською державними адміністраціями придбані у 2020 році за рахунок субвенції шкільні меблі для початкових класів, за формою, розмірами і якістю не відповідають вимогам національних стандартів, а засоби навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи закуплені з порушенням вимог Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, затвердженого наказом МОН від 07.02.2020 № 143 і Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору НУШ, затверджених наказом МОН від 23.03.2018 № 283;
Порядок та умови надання субвенції потребують змін з метою уможливлення закупівлі меблів, обладнання та дидактичних матеріалів для учнів перших класів, які підуть у школу на четвертому році реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2021/2020 навчальний рік), що передбачено Планом заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», затвердженим розпорядженням КМУ від 13.12.2017 № 903-р (зі змінами), а також визначення повноважень облдержадміністрацій за потреби змінювати пропорції розподілу субвенції, визначені пунктом 15 Порядку та умов, для бюджетів селищних, міських територіальних громад за обґрунтованими зверненнями відповідних відділів освіти.
Довідково: згідно із звітом Казначейства у січні-червні 2021 року субвенція місцевим бюджетам не надавалася, хоча розписом передбачено її надання у травні-червні обсягом 200 000 тис. гривень.
В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.
Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 682 /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 1.421.334,9 тис. гривень (у т.ч. видатки розвитку – 1.021.334,9 тис. грн, видатки споживання – 400.000 тис. грн) згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 р. № 476 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 р. № 682).
Голосували: «за» – одноголосно.
5.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра у справах ветеранів України Порхуна О.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 р. № 687-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 02.07.2021 р. № 6763/01/09.2-21 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5–8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I–II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11–14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (далі – субвенція), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 р. № 687-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 687-р).
Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом передбачено субвенцію за бюджетною програмою 1511040 у сумі 305.145,3 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.
Розпорядженням КМУ № 687-р, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу та встановлених бюджетних призначень, здійснено розподіл субвенції у повному обсязі 305.145,3 тис. грн між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом м. Києва у додатку до цього розпорядження.
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року видатки державного бюджету за бюджетною програмою 1511040 не здійснювалися (згідно з розписом державного бюджету надання субвенції передбачено починаючи з липня 2021 року).
Порядок та умови надання субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 (із змінами), згідно з якою, зокрема, визначено таке:
– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення сім’ям осіб, визначених абзацами п’ятим – восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I–II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11–14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;
– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом міста Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року;
– подальший розподіл таких коштів між місцевими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 квітня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли;
– при розподілі субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного одержувача у повному обсязі.
Поряд з тим, вищеназваною постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, відповідно до якого розмір грошової компенсації розраховується за формулою та визначається виходячи з таких нормативів:
“1) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією з урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім’ї;
2) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена його сім’ї, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 21 цього Порядку;
3) за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім’ю особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією або на сім’ю особи з інвалідністю;
4) додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім’ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (у тому числі з урахуванням заявника);
5) з урахуванням опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією і яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.
При цьому для міст Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік – у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – у 1,25 раза”.
В обґрунтуванні Мінветеранів щодо проведеного розподілу субвенції, серед іншого, зазначається про таке:
станом на 01.04.2021 кількість громадян, які перебувають в черзі на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за цією субвенцією, становить 1 517 осіб, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісій щодо розгляду заяв про призначення такої грошової компенсації становить 1,8 млрд гривень;
зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (305.145,3 тис. грн) пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 242 особам;
розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснено пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, поданої регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року, а також з урахуванням показників опосередкованої вартості споживання житла, затверджених наказом Міністерства розвиту громад та громад України від 20.05.2021 р. № 119. При цьому надана інформація в розрізі регіонів із зазначенням кількості осіб, які отримають компенсацію на придбання житла, опосередкованої вартості такого житла, вибору підходу до розподілу субвенції.
Поряд з тим необхідно звернути увагу на висновки Рахункової палати за результатами ефективності використання субвенції, згідно з якими вказано на суттєві ризики неефективного та незаконного використання бюджетних коштів, неоднозначність, нечіткість та недосконалість окремих положень порядків виплати грошової компенсації, що створили умови для неефективного управління бюджетними коштами, необхідність осучаснення положень житлового законодавства в частині забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту, удосконалення механізму розв’язання житлових проблем ветеранів війни, зокрема, впровадження диференційованих підходів до розподілу коштів для реалізації ветеранами війни свого права на житло на пільгових умовах.
Довідково: На 2020 рік субвенцію було передбачено у сумі 313.287,7 тис грн, за даними звіту Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за 2020 рік субвенцію використано в обсязі 311.887,8 тис. грн, або 99,6%. До державного бюджету повернуто 1.399,9 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2020 рік надана народним депутатам України – членам Комітету/.
Згідно з інформацією Мінветеранів у 2015-2020 роках грошову компенсацію на придбання житла за рахунок субвенції отримали 3035 осіб, з яких придбали житло 2992 особи (у 2020 році таку компенсацію отримало 267 осіб, з яких придбали житло станом на 01.05.2021 року 230 осіб) /інформація щодо придбання житла за 2015-2020 роки надано народним депутатам України – членам Комітету/.
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та перший заступник Міністра у справах ветеранів України Порхун О.В.
При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 687-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини шостої статті 108
Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими
бюджетами у 2021 році субвенції з
державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні
для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5–8 пункту 1
статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту», для осіб з інвалідністю
I–II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або
захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній
операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії
Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх
здійснення, визначених пунктами 11–14 частини другої статті 7 Закону
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які
потребують поліпшення житлових умов, у сумі 305.145,3 тис. гривень,
що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів
України від 23.06.2021 р. № 687-р.
Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.
5.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра у справах ветеранів України Порхуна О.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 570-р (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 747-р «Про внесення зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 570»).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 09.07.2021 р. № 7049/02/09.2-21 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 570-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей» /далі – розпорядження КМУ № 570-р/, а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 747-р «Про внесення зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 570» /далі – розпорядження КМУ № 747-р/.
Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I–II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі – субвенція), за бюджетною програмою 1511070 у сумі 12 307,2 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.
Розпорядженням КМУ № 570-р, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу та встановлених бюджетних призначень, здійснено розподіл субвенції у повному обсязі 12 307,2 тис. грн між місцевими бюджетами таких областей: Вінницької – 623,533 тис. грн; Волинської – 580,623 тис. грн; Запорізької області – 2.014,342 тис. грн Івано-Франківської – 2.904,972 тис. грн; Львівської – 3 133,971 тис. грн; Тернопільської – 620,447 тис. грн; Черкаської – 2.429,312 тис. грн.
Крім того, згідно з розпорядженням КМУ № 747-р внесено зміни у додаток до розпорядження КМУ № 570-р та змінено назву місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці, а саме: «Обласний бюджет Черкаської області» замінено на «Обласний бюджет Хмельницької області».
Щодо зміни місцевого бюджету в обґрунтуванні Мінветеранів зазначається, що вони обумовленні відсутністю у Черкаській області осіб, яким передбачена компенсація на придбання житла, а за даними Хмельницької області кількість осіб, яким передбачена така компенсація, становить 2 особи, в обсязі 2.429,3 тис. гривень.
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-червень 2021 року видатки державного бюджету за бюджетною програмою 1511070 не здійснювалися (хоча згідно з розписом державного бюджету надання субвенції передбачено з квітня 2021 року).
Порядок та умови надання субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 206 (із змінами), згідно з якою, зокрема, визначено таке:
– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, які відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону, для осіб з інвалідністю I–II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону, та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;
– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, поданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 березня поточного року;
– подальший розподіл здійснюється регіональними органами соціального захисту населення між місцевими органами соціального захисту населення відповідно до потреби в наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей загиблих (померлих) та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 березня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Поряд з тим вищеназваною постановою затвержено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей, відповідно до якого розмір грошової компенсації розраховується за формулою та визначається виходячи з таких нормативів:
“1) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією з урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім’ї;
2) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена його сім’ї, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 21 цього Порядку;
3) за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім’ю особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією або на сім’ю особи з інвалідністю;
4) додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім’ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (у тому числі з урахуванням заявника);
5) з урахуванням опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією і яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.
При цьому, для міст Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік – у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – у 1,25 раза”.
В обґрунтуванні Мінветеранів щодо проведеного розподілу субвенції, серед іншого, зазначається про таке:
станом на 01.03.2021 кількість громадян, які перебувають в черзі на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за цією субвенцією, становить 14 осіб, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісій щодо розгляду заяв про призначення такої грошової компенсації становить 16.026,56 тис. гривень;
зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (12.307,2 тис. грн) пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 11 особам;
розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснено пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, поданої регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 березня поточного року.
Інших обґрунтувань і розрахунків щодо затвердженого розподілу Міністерством не надано.
Поряд з тим необхідно звернути увагу на висновки Рахункової палати за результатами ефективності використання субвенції, згідно з якими вказано на суттєві ризики неефективного та незаконного використання бюджетних коштів, неоднозначність, нечіткість та недосконалість окремих положень порядків виплати грошової компенсації, що створили умови для неефективного управління бюджетними коштами, необхідність осучаснення положень житлового законодавства в частині забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту, удосконалення механізму розв’язання житлових проблем ветеранів війни, зокрема, впровадження диференційованих підходів до розподілу коштів для реалізації ветеранами війни свого права на житло на пільгових умовах.
Довідково: На 2020 рік субвенцію було передбачено у сумі 8.684,2 тис. грн, за даними звіту Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за 2020 рік субвенцію використано в обсязі 8.642,2 тис. грн, або 99,5%. До державного бюджету повернуто 42 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2020 рік надана народним депутатам України – членам Комітету/.
Згідно з інформацією Мінветеранів у 2019-2020 роках грошову компенсацію на придбання житла за рахунок субвенції отримали 32 особи, з яких придбали житло 28 осіб (у 2020 році таку компенсацію отримало 8 осіб, з яких придбали житло станом на 01.05.2021 року 6 осіб) /інформація щодо придбання житла за 2019-2020 роки надана народним депутатам України – членам Комітету/.
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра у справах ветеранів України Порхун О.В.
При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпоряджень КМУ № 570-р та № 747-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I–II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 12 307,2 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 570-р (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 747-р).
Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 2.
5.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ревук О.М. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 696-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 01.07.2021 р. № 11688/0/2-21/44 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу видатків, передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 р. № 696-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, у 2021 році» (далі – розпорядження КМУ № 696-р).
Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) за загальним фондом державного бюджету у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінсоцполітики вперше передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та /або насильства за ознакою статі (далі – субвенція), за бюджетною програмою 2511240 у сумі 274.200 тис. грн, з них видатки споживання – 109.150 тис. грн, видатки розвитку – 165.050 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).
Поряд з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 623-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2021 рік» здійснено перерозподіл видатків за субвенцією /без зміни її загального обсягу/ шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 75.600 тис. гривень та збільшення на таку суму видатків розвитку. Отже, з урахуванням такого перерозподілу видатки споживання за субвенцією становлять 33.550 тис. грн, видатки розвитку – 240.650 тис. грн.
Порядок та умови надання у 2021 році субвенції затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 398, хоча згідно з вимогами частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про державний бюджет, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності. Таким порядком та умовами, зокрема, визначено, що:
1) субвенція спрямовується на:
реконструкцію, капітальний та поточний ремонт наявних приміщень для облаштування в них нових притулків для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, денних центрів соціально-психологічної допомоги таким особам і спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування цих осіб;
придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, в тому числі довгострокового користування, для притулків, денних центрів, консультативних служб (зокрема, офісних і побутових меблів, жалюзі, ролетів, штор, металевих ґрат, віконних і дверних блоків, покриття для підлоги, посуду), комп’ютерної та офісної техніки (у тому числі програмного забезпечення, придбання якого передбачено разом із придбанням комп’ютерної техніки), мережевого та телекомунікаційного обладнання, протипожежного приладдя;
придбання автомобілів (мінівенів, позашляховиків) для притулків з метою забезпечення функціонування утворених при них мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
2) умовами надання субвенції серед іншого є наявність:
рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про утворення притулку, денного центру, консультативної служби;
рішення керівника притулку про утворення мобільної бригади при притулку (у разі придбання автомобіля (мінівена, позашляховика);
приміщення (окремої будівлі, споруди або частини будівлі), що потребує реконструкції, капітального або поточного ремонту і є комунальною власністю;
затверджених в установленому порядку документів, необхідних для виконання робіт з реконструкції, капітального/поточного ремонту приміщення для облаштування в ньому притулку, денного центру, консультативної служби;
гарантійного листа місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо належного забезпечення подальшого функціонування притулку, денного центру, консультативної служби та обслуговування придбаного автомобіля (мінівена, позашляховика) за рахунок коштів місцевого бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, у разі придбання автомобіля (мінівена, позашляховика), вартість якого перевищує 1.500 тис. гривень, витрати, пов’язані з таким перевищенням, забезпечуються за рахунок місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством;
3) пропозиції щодо витрат, на які буде спрямовано субвенцію, подаються до Мінсоцполітики місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Розпорядженням КМУ № 696-р, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу та встановлених бюджетних призначень, здійснено розподіл між місцевими бюджетами субвенції в обсязі 274.092,105 тис. грн згідно з додатком до цього розпорядження (нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 107,895 тис. гривень). Про цьому субвенцію планується надати 5 обласним бюджетам (Вінницької, Волинської, Львівської, Миколаївської та Чернівецької областей) та 119 бюджетам міських, селищних та сільських територіальних громад з усіх регіонів.
В обґрунтуванні з приводу проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами Мінсоцполітики зазначає про таке:
відбір пропозицій щодо витрат за рахунок субвенції проводився утвореною Мінсоцполітики комісією, до складу якої залучено представників Міністерства, Національної соціальної сервісної служби України, інших органів виконавчої влади, а також міжнародних та громадських організацій;
пропозиції, отримані від 218 місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (подання матеріалів відбувалося протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою про затвердження Порядку та умов надання субвенції (починаючи з 21 квітня 2021 року);
за результатами розгляду пропозицій комісією прийнято рішення про підтримку 125 пропозицій та відхилення через невідповідність Порядку та умов надання субвенції і через недостатність обсягу субвенції для розподілу відповідно 60 і 33 пропозицій;
за рахунок розподіленого обсягу субвенції у сумі 274.092,105 тис. грн планується:
утворити 28 притулків, 39 денних центрів та 58 консультативних служб;
здійснити реконструкцію, капітальний та поточний ремонт у 90 приміщеннях на суму 182.249,506 тис. грн, з них видатки розвитку – 169.691,872 тис. грн, видатки споживання – 12.557,634 тис. грн);
придбати обладнання, офісні та побутові меблі, комп’ютерну та офісну техніку, мережеве та телекомунікаційне обладнання для 30 приміщень на суму 36.320,035 тис. грн з них видатки розвитку – 15.434,124 тис. грн, видатки споживання – 20.885,911 тис. грн;
придбати 40 автомобілів на суму 55.552,564 тис. грн (видатки розвитку).
Інших розрахунків, пояснень та обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами Мінсоцполітики не надано, зокрема, аналітичної інформації щодо проведеної оцінки поданих пропозицій, зважаючи на вимоги Порядку та умов надання субвенції, в частині забезпечення потреби регіонів у створенні таких спеціальних служб у тому числі ліжко-місць у разі реконструкції/капітального або поточного ремонту приміщення для облаштування в ньому притулку, денного центру, що надає послугу цілодобового перебування.
Разом з тим, у додатку до розпорядження КМУ № 696-р не відображено підсумковий рядок розподіленої субвенції «Всього».
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року видатки загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 2511240 не здійснювалися (згідно з розписом державного бюджету надання субвенції передбачено починаючи з вересня 2021 року).
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Молоток І.Ф., Пузійчук А.В., Трухін О.М., Пушкаренко А.М., Урбанський А.І., Лаба М.М., Герман Д.В., Крулько І.І., Шпак Л.О., Гевко В.Л., Цабаль В.В., Задорожній М.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ревук О.М.
При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.
Народні депутати України – члени Комітету Крулько І.І., Забуранна Л.В., Пузійчук А.В., Трухін О.М., Шпак Л.О., Герман Д.В. висловили низку зауважень щодо здійсненого розподілу субвенції між регіонами та органами місцевого самоврядування та запропонували перенести розгляд даного питання на наступне засідання Комітету.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 696-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, визначеного пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 р. № 696-р.
Голосували: «за» – 15, «проти» – 0, «утрималися» – 5, «не голосували» – 1 /на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету/.
5.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинського Р.Т. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 737-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 10.07.2021 р. № 22/9.3-3740-21 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 737-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (далі – розпорядження КМУ № 737-р).
Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінреінтеграції за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 3911020 у сумі 125 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.
Розподіл субвенції в обсязі 26 153,2 тис. грн (20,9% загального обсягу) здійснено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. № 425-р між місцевими бюджетами Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Хмельницької та Чернігівської областей та погоджено з Комітетом.
Розпорядженням КМУ № 737-р затверджено розподіл частини субвенції між місцевими бюджетами Вінницької, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Одеської, Рівненської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей у сумі 18.078,8 тис. грн (14,5% загального обсягу) згідно з додатком до цього розпорядження. Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 80 768 тис. гривень.
Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами), згідно з якими визначено таке:
1) субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, на:
будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам;
реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;
придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;
придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
2) субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;
3) пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;
4) виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Мінреінтеграції для погодження та в місячний строк після такого погодження подають Мінреінтеграції інформацію про затверджені місцевими бюджетами обсяги співфінансування та суми субвенції в розрізі кожного заходу. На підставі зазначеної інформації Мінреінтеграції здійснює підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.
У наданій Мінреінтеграції до Комітету інформаційній довідці щодо розгляду переліку об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції, повідомляється про таке:
за результатами засідань комісії з розгляду звернень, що відбулися 07.02.2021 р. та 23.04.2021 р., схвалено та внесено на розгляд Уряду 17 пропозицій, щодо яких отримано інформацію про співфінансування з відповідних місцевих бюджетів;
за рахунок розподіленого згідно з розпорядженням КМУ № 737-р обсягу субвенції (18.078,8 тис. грн) планується придбати на вторинному ринку нерухомого майна у комунальну власність: 64 квартири (у тому числі: 32 однокімнатних, 26 двокімнатних, 6 трикімнатних) та 1 будинок для проживання 201 ВПО;
опосередкована вартість 1 кв. метра зазначених об’єктів нерухомості у визначених територіальних громадах в порівнянні з вартістю спорудження житла, що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 р. №311 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» /копія наказу надана народним депутатам України – членам Комітету/, становить:
менше опосередкованої вартості: Вінницька область: Тульчинська міська – 11.900 грн, Дашівська сільська – 2.222,2 грн; Донецька область: Іллінівська сільська – 3.947,36 грн, Сіверська міська – 4.000 грн, Бахмутська міська – 10.465,12 грн, Авдіївська міська –7.679,7 грн, Торецька міська – 5.303,03 грн; Андрушівська міська Житомирської області – 10.000 грн; Гірська міська Луганської області – 2.026,14 грн; Городнянська сільська – 7.494,65 грн;
відповідає опосередкованої вартості: Бучанська міська Київської області – 13.215 грн; Костопільська міська Рівненської області –12.966 грн; Херсонська міська Херсонської області – 12.039 грн;
вище опосередкованої вартості: Запорізька міська Запорізької області – 15.833 грн; Одеської області: Таїровська селищна – 14.417,74 грн, Одеська міської – 21.490 грн; Уманська міська Черкаської області – 15.217 грн.
Слід зауважити, що 20 травня 2021 року наказом Мінрегіону № 119 затверджено нові показники опосередкованої вартості житла за регіонами України, що розраховані станом на 01.04.2021 року.
Інших розрахунків і пояснень з приводу здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, зокрема щодо кількості внутрішньо переміщених осіб, які потребують надання житлових приміщень, та реальну потребу у коштах для придбання таких приміщень у комунальну власність в розрізі регіонів, а також вартісної оцінки її забезпечення Мінреінтеграції не надано.
Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-червень 2021 року за бюджетною програмою 3911020 здійснено видатки у сумі 26.153,2 тис. грн, або 20,9% плану на рік.
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Гевко В.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинський Р.Т.
При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 737-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у сумі 18.078,8 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 737-р.
Голосували: «за» – 20, «проти» – 1, «утрималися» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 21народний депутат України – член Комітету/.
5.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, передбачених у 2021 році для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 748-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ від 09.07.2021 р. № 19020-04-2/21719 /копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 748-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, передбачених у 2021 році для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій» /далі – розпорядження КМУ № 748-р/.
Пунктом 1 розпорядження КМУ № 748-р визначено відповідно до статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ здійснити перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету між програмами Мінфіну та Міністерства розвитку громад та територій /далі – Мінрегіон/, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації інвестиційних проектів /далі – інвестпроект/ за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій /далі – МФО/, у межах загального обсягу залучення кредитів (позик), визначеного в додатку № 8 до Закону, шляхом:
1) зменшення обсягів таких витрат:
надання кредитів з бюджету Мінфіну за програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» на 348.080,1 тис. грн (інвестпроект «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська», кредитор – Європейський банк реконструкції та розвитку /далі –ЄБРР/);
надання кредитів з бюджету Мінфіну за програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» на 56.596,7 тис. грн (інвестпроект «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська», кредитор – Європейський інвестиційний банк /далі – ЄІБ/);
видатків розвитку Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за програмою 3511670 «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Дніпра на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі» на 28.000 тис. грн (інвестпроект «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську», кредитор – ЄБРР);
2) збільшення обсягів таких витрат:
надання кредитів з бюджету Мінфіну за програмою 3501620 «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» на 80.964,7 тис. грн (інвестпроект «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)», кредитор – Кредитна установа для відбудови /далі – КFW/);
надання кредитів з бюджету Мінфіну за програмою 3501640 «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні» на 323.712,1 тис. грн (інвестпроект «Другий проект з передачі електроенергії», кредитор – Міжнародний банк реконструкції і розвитку /далі – МБРР/);
надання кредитів з бюджету Мінрегіону за програмою 2751600 «Розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці» на 28.000 тис. грн (інвестпроект «Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія 1», кредитор – KFW).
Пунктом 2 розпорядження КМУ № 748-р доручено Мінфіну забезпечити: погодження такого перерозподілу витрат з Комітетом; внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.
Частиною другою статті 4 Закону встановлено дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2021 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвесттпроектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених Законом.
Бюджетним кодексом України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету передбачені такі вимоги: платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/; витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/; на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.
На 2021 рік Законом за спеціальним фондом державного бюджету визначено бюджетні призначення:
Мінфіну за бюджетними програмами: код 3501620 – 42,6 млн грн для реалізації інвестпроекту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» за рахунок позики КFW (загал. обсяг позики – 40,5 млн євро); код 3501640 – 1.200 млн грн для реалізації інвестпроекту «Другий проект з передачі електроенергії» за рахунок позики МБРР (загал. обсяг позики – 318,425 млн дол. США); код 3501670 – 709,4 млн грн для реалізації інвестпроекту «Будівництво повітряної лінії 750кВ Запорізька – Каховська» за рахунок позик ЄБРР (загал. обсяг позики – 150 млн євро) та ЄІБ (загал. обсяг позики – 175 млн євро); код 3511670 – 500 млн грн для реалізації інвестпроекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» за рахунок позики ЄБРР (загал. обсяг позики – 152 млн євро);
Мінрегіону за бюджетною програмою: код 2751600 – 1,8 млн грн для реалізації інвестпроекту «Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія 1» за рахунок позики КFW (загал. обсяг позики – 17 млн євро).
Виходячи із звітних даних в частині виконання спеціального фонду державного бюджету у 2021 р., потрібно відмітити, що:
1) за 3 місяці залучено вищезазначені позики для реалізації відповідних інвестпроектів на виконання бюджетних програм за кодами: 3501620 – 35,2 млн грн (або 82,7% річного плану); 3501640 – 162,9 млн грн (або 13,6% річного плану); 3501670 – 2,7 млн грн від ЄБРР (або 0,6% річного плану), а від ЄІБ кошти не залучено; 3511670 – 10,2 млн грн від ЄБРР (або 2% річного плану); 2751600 – не залучено кошти від КFW;
2) за 5 місяців здійснено витрати за зазначеними бюджетними програмами: код 3501620 – 37,4 млн грн (або 87,9% бюджетних призначень); код 3501640 – 419,3 млн грн (або 34,9% бюджетних призначень); код 3501670 – 2,7 млн грн (або 0,4% бюджетних призначень); код 3511670 – 88 млн грн (або 8,8% бюджетних призначень); код 2751600 – 826,1 млн грн (або 87,7% бюджетних призначень);
3) за 5 місяців зовнішні запозичення (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО на реалізацію інвестпроектів) загалом становили 3,73 млрд грн, або лише 15,2% затвердженого річного плану /24,53 млрд грн/ та на 2,02 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2020 р.
Поряд тим, слід звернути увагу на поточний стан /на 01.06.2021 р./ використання коштів позик МБРР, ЄБРР, ЄІБ, KFW, що залучаються для реалізації окремих інвестпроектів (з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному сайті Мінфіну), зокрема:
1) витрати за якими розпорядженням КМУ № 748-р зменшені:
«Будівництво повітряної лінії 750кВ Запорізька АЕС – Каховська» – вибрано коштів позики ЄБРР всього у сумі 134,61 млн євро (або 89,7% загального обсягу позики /150 млн євро/), з них у 2020 р. вибірки не було, а у п.р. – лише 0,08 млн євро; вибрано коштів позики ЄІБ всього у сумі 72,7 млн євро (або 41,5% загального обсягу позики /175 млн євро/), з них у 2020 р. та у п.р. вибірки не було;
«Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» – вибрано коштів позики ЄБРР всього у сумі 36,3 млн євро (або 23,9% загального обсягу позики /152 млн євро/), з них у п.р. – 0,3 млн євро;
2) витрати за якими розпорядженням КМУ № 748-р збільшені:
«Другий проект з передачі електроенергії» – вибрано коштів позики МБРР всього у сумі 139,3 млн дол. США (або 43,7% загального обсягу позики /318,425 млн дол. США /), з них у п.р. – 13,53 млн дол. США;
«Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» – вибрано коштів позики КFW всього у сумі 13,79 млн євро (або 34% загального обсягу позики /40,5 млн євро/), з них у п.р. – 1,09 млн євро;
«Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія І» – у 2016-2021 рр. вибірки коштів позики КFW не було.
Загалом розпорядженням КМУ № 748-р передбачено в межах загального обсягу відповідних бюджетних призначень Мінфіну та Мінрегіону перерозподіл витрат спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік у сумі 432.676,8 тис. грн (загальне зменшення і загальне збільшення витрат на таку суму), тобто без зміни загального обсягу кредитів (позик), які у п.р. залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестпроектів, затвердженого у додатку № 8 до Закону, а відтак такий перерозподіл витрат не призведе до зміни граничних обсягів дефіциту спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік і державного боргу на кінець п.р.
У пояснювальній записці до розпорядження КМУ № 748-р (доданій до звернення Мінфіну) зазначено, насамперед, що:
1) передбачене збільшення витрат за бюджетними програмами Мінфіну і Мінрегіону необхідно для вчасного виконання заходів у рамках реалізації відповідних інвестпроектів, що підтримуються МФО та іноземними фінансовими установами, зокрема:
за бюджетною програмою 3501620 у зв’язку із збільшенням планових обсягів виконання робіт та поставок обладнання в рамках інвестпроекту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» у 2021 р. запланований обсяг вибірки коштів позики орієнтовно становитиме 123.522,3 тис. грн /при затвердженому обсязі 42.557,6 тис. грн/;
за бюджетною програмою 3501640 у зв'язку із внесенням змін до графіків інвестпроекту «Другий етап з передачі електроенергії» та згідно з переглянутими плановими обсягами вибірки коштів на 2021 р. орієнтовний обсяг вибірки коштів позики за ним становитиме 1.523.712,1 тис. грн /при затвердженому обсязі 1.200.000 тис. грн/;
за бюджетною програмою 2751600 у рамках реалізації інвестпроекту «Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія І» 30.04.2021 р. підписано перший контракт, відповідно до умов якого у 2021 р. планується здійснити платежі на загальну суму до 29.800 тис. грн /при затвердженому обсязі 1.787 тис. грн/;
2) за рядом інвестпроектів вибірка коштів позик до кінця п.р. буде здійснено не в повному обсязі, а саме:
за бюджетною програмою 3501670 у зв’язку із зменшенням планових обсягів виконання робіт у 2021 р. в рамках інвестпроекту «Будівництво повітряної лінії 750кВ Запорізька АЕС – Каховська» орієнтовний обсяг вибірки коштів позики ЄБРР не перевищуватиме 119.006 тис грн /при затвердженому обсязі 467.086,1 тис. грн/, а коштів позики ЄІБ – 185.748,3 тис. грн /при затвердженому обсязі 242.345 тис. грн/;
за бюджетною програмою 3511670 у зв’язку із затримкою виконання робіт з боку підрядника, що вплинуло на терміни виконання інвестпроекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську», графіки фінансування та використання субвенції з державного бюджету, заплановану вибірку буде здійснено не в повному обсязі.
Однак у зверненні Мінфіну до Комітету не наведено фінансово-економічних розрахунків щодо визначеного розпорядженням КМУ № 748-р перерозподілу витрат спеціального фонду державного бюджету, зокрема, щодо обсягів зменшення і збільшення відповідних витрат. Крім того, не приведено детальної інформації щодо готовності до завершення 2021 р. здійснити збільшені згідно з розпорядженням КМУ № 748-р витрати за бюджетними програмами 3501620, 3501640 і 2751600 у повному обсязі та заплановані заходи для реалізації відповідних інвестпроектів.
Поряд з тим, низький рівень вибірки у 2021 р. коштів позик для виконання бюджетних програм, витрати за якими зменшуються розпорядженням КМУ № 748-р, свідчить про системні недоліки у плануванні і використанні відповідних бюджетних коштів.
Крім того, довідково слід зазначити, що розпорядженням КМУ від 16.06.2021 р. № 624-р здійснено перерозподіл витрат спеціального фонду державного бюджету, передбачених Мінрегіону на 2021 р. для реалізації спільних з МФО інвестпроектів (що погоджено Комітетом 30.06.2021 р. (протокол № 94)/, внаслідок чого витрати за бюджетною програмою 2751600 вже збільшено на 350 млн грн для реалізації спільних з МБРР інвестпроектів «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» та «Другий проект розвитку міської інфраструктури».
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лунченко В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.
При цьому Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо зазначеного перерозподілу витрат державного бюджету.
Голова підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету Лунченко В.В. зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: погодити визначене розпорядженням КМУ № 748-р здійснення перерозподілу витрат державного бюджету з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Лунченком В.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 748-р здійснення перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету між бюджетними програмами Міністерства фінансів України і Міністерства розвитку громад та територій України, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, у межах загального обсягу залучення кредитів (позик), затвердженого в додатку № 8 до цього Закону (з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, передбачених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).
Голосували: «за» – 13, «проти» – 2, «утрималися» – 3, «не голосували» – 3 /на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету/.
5.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 743-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 12.07.2021 р. № 05230-02-2/21812 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 743-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 626» (далі – розпорядження КМУ № 743-р).
Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінфіну затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – субвенція) у сумі 4 100 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.
Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 544 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери», згідно з якими визначено таке:
субвенція спрямовується на:
реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та ремонту об’єктів комунальної власності (за винятком адміністративних будинків), транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери (далі – проекти будівництва), у тому числі розроблення та коригування проектної документації, проведення експертизи проектів в установленому порядку;
придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення;
завершення проектів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки.
умовами надання субвенції є: загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10 млн гривень, спроможність подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів основних фондів комунальної власності, створення, приріст або оновлення яких фінансується за рахунок субвенції, спрямування субвенції на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, завершення реалізації проектів будівництва у 2021-2023 роках;
для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції у 2021 році обласні та Київська міська держадміністрації подають Мінфіну перелік об’єктів (заходів) для подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту акта.
Розподіл субвенції на 2021 рік
у сумі 3 428 807,7 тис. грн здійснено згідно з
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2020 р.
№ 626-р та погоджено Комітетом.
Згідно з розпорядженням КМУ № 743-р внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 626-р (викладено його у новій редакції) та загалом розподілено 3 776 629,7 тис. грн субвенції (додатково розподілено 347 822 тис. грн субвенції між місцевими бюджетами Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Полтавської та Харківської областей за об’єктами (заходами)).
Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 323 370,3 тис. гривень.
Належить звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять жодних обґрунтувань та пояснень щодо проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами. Поряд з тим у розподілі субвенції (у додатку до розпорядження КМУ № 626-р в редакції розпорядження КМУ № 743-р) відсутні підсумкові рядки за обласними бюджетами Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Харківської областей, Сєвєродонецької міської територіальної громади, а також передбачено надання субвенції Надвірнянському районному бюджету Івано-Франківської області, хоча у додатках до Закону не передбачено надання трансфертів такому бюджету.
За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-червень 2021 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано 1 028 642,3 тис. грн субвенції, або 30% плану на рік /інформація щодо розподілу і надання субвенції у 2021 році надана народним депутатам України – членам Комітету/. Зважаючи на такий стан надання субвенції у поточному році, існує ймовірність використання коштів не в повному обсязі та їх повернення до державного бюджету наприкінці бюджетного періоду та недосягнення мети надання субвенції.
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Шпак Л.О., Гончаренко О.О., Гевко В.Л., Молоток І.Ф., Урбанський А.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 743-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 626-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 743-р).
Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 2 /на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету/.
5.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 746-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 13.07.2021 № 1/10-2955 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 746-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 746-р).
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодекс перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Пунктом 1 розпорядження КМУ № 746-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:
зменшення обсягу видатків споживання на 244 509,2 тис. грн за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій»;
збільшення обсягу видатків розвитку на 244 509,2 тис. грн за бюджетною програмою 2201410 «Наукова і науково-технічна діяльність на антарктичній станції «Академік Вернадський».
Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.
Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-травень 2021 року видатки за загальним фондом державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:
2201380 – в обсязі 16 035,8 тис. грн, або 4,9% плану на рік (визначено в обсязі 326 906,8 тис. грн) та 25,1% плану на звітний період;
2201410 – в обсязі 80 186,6 тис. грн, або 62,4% плану на рік (визначено в обсязі 128 408,2 тис. грн) та 93,1% плану на звітний період.
Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОН, а також зверненні Державної установи «Національний Антарктичний науковий центр» (далі – Центр), яке додано до матеріалів Міністерства, у яких зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою:
1) зміцнення позицій та посилення ролі України в міжнародних організаціях Системи Договору про Антарктику, збільшення внеску українських дослідників у вивчення Антарктиди, стабілізації матеріально-технічного постачання української антарктичної станції «Академік Вернадський», а також захисту національних економічних інтересів України в рибопромисловій сфері;
2) придбання в Уряду Великої Британії науково-дослідного судна – криголама льодового класу «Джеймс Кларк Росс» для здійснення морських досліджень у Південному океані та логістичного забезпечення антарктичних експедицій, яке донедавна виконувало роль флагманського судна Британської Антарктичної Експедиції, вартість якого попередньо узгоджена з Урядом Великої Британії та становить 5 млн доларів США (довідково: у 2019 р. оціночна вартість судна становила 10 млн доларів США, однак, оскільки судно використовувалось Британською Антарктичною Службою додаткових півтора роки, та внаслідок успішних перемовин, проведених Посольством України у Великій Британії, вдалось узгодити вказану вище ціну, яка є значно нижчою за ринкову).
Загальна сума видатків відповідно до зазначеного перерозподілу у сумі 244,5 млн грн включає не лише вартість придбання судна, а також всі супутні витрати, пов’язані із його переходом під прапор України та введенням у експлуатацію, та із організацією першого виходу судна у Антарктичну експедицію у листопаді – грудні 2021 році.
Так, кошти будуть спрямовані на:
- набуття у власність науково-дослідного судна-криголама, сплату податків та зборів, пов’язаних з набуттям зазначеного судна, організацію його експлуатації в обсязі 219 040,4 тис. грн /з них на: придбання науково-дослідного судна – 191 142,8 тис. грн (з яких 145 500,0 тис. грн – сума для сплатити власникам судна, 37 422,6 тис. грн – реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів, суми ввізного мита, суми непрямих податків у зв’язку з придбанням судна, 8 220,2 тис. грн – витрати на транспортування судна до України із порту Фредеріксхавен, Королівство Данія), витрати на страхування судна (щорічні обов’язкові платежі) – 2 119,6 тис. грн, витрати на експлуатацію при проведенні першої експедиції у поточному році – 25 778,0 тис. грн/;
- продовження проведення модернізації української антарктичної станції «Академік Вернадський» – 25 468,8 тис. гривень /на закупівлю наукового та інженерного обладнання згідно плану модернізації станції у 2021-2023 роках/.
Крім того, у листі Центру наведено характеристики вказаного судна та переваги від його придбання.
Також у матеріалах МОН зазначено, що економія видатків за бюджетною програмою 2201380 утворилася у зв’язку з тим, що переговорний процес щодо долучення України до участі у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» закінчиться не раніше жовтня 2021 року, що, у свою чергу, зумовить проведення процедури ратифікації угоди, відтак внесок по рамковій програмі буде неможливо сплатити у 2021 році /за цією бюджетною програмою для сплати внеску передбачено 251 181 тис. гривень/.
Варто нагадати про таке.
Наприкінці 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження щодо здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених МОН на 2019 рік /від 20.11.2019 р. № 1105-р/.
Зазначеним рішенням Уряду передбачалося здійснити перерозподіл видатків розвитку в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, у сумі 252 036 тис. грн шляхом зменшення таких видатків за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та Державного фонду фундаментальних досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» (код 2201300) та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою «Дослідження на антарктичній станції «Академік Вернадський» (код 2201410) з метою придбання науково-дослідного судна для антарктичної станції «Академік Вернадський».
Відповідні кошти належало спрямувати Центру з метою використання їх для набуття у власність науково-дослідного судна та організації його експлуатації, включно з організаційними заходами, оплатою послуг суднових брокерів (морських агентів), послуг портів для забезпечення океанографічних досліджень у Південному океані та інших регіонах Світового океану, логістичного забезпечення української антарктичної станції «Академік Вернадський» та українських антарктичних експедицій.
Зазначене питання неодноразово було розглянуто у Комітеті, водночас, зважаючи на відсутність у матеріалах МОН належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо такого перерозподілу /зокрема, щодо передбаченого обсягу коштів на придбання науково-дослідного судна та можливості освоєння таких коштів до кінця бюджетного періоду 2019 року з дотриманням вимог законодавства про державні закупівлі/, та відповідно невиконання Міністерством вимог пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами), Комітет на засіданні 11 грудня 2019 року (протокол № 17) прийняв рішення перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 р. № 1105-р, направити на доопрацювання.
Слід окремо відмітити, що відповідно до вимог частини восьмої статті 20 Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) паспорт бюджетної програми, проте, станом на 1 липня 2021 року не затверджено паспорт бюджетної програми 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій». При цьому, за інформацією Мінфіну, поданою до Комітету листом від 26.06.2021 № 04140-03-2/19988, станом на 22.06.2021 МОН не зверталось до Мінфіну з цього питання.
Необхідно також зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету, встановленого розпорядженням КМУ № 746-р, також не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (відсутні розрахунки щодо обсягу коштів, що перерозподіляється, у тому числі за напрямами (заходами)), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Так, матеріали МОН не містять детальної інформації щодо:
фінансово-економічної доцільності придбання наукового судна (зокрема, порівняння витрат, пов’язаних з оплатою послуг з фрахту іноземного судна, та вартості придбання і утримання судна);
морехідних і експлуатаційних характеристик судна, його технічного стану, строку експлуатації та придатності до проведення наукових досліджень;
пояснень щодо можливих наслідків зменшення значного обсягу видатків за бюджетною програмою 2201380.
Відсутність належних розрахунків унеможливлює здійснення оцінки об’єктивності та достовірності визначеного для перерозподілу обсягу коштів державного бюджету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Урбанський А.І., Гончаренко О.О., Лунченко В.В., Задорожній М.М., Кузбит Ю.М., Гевко В.Л., а також заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В., директор Державної установи «Національний антарктичний науковий центр» Дикий Є.О.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме: погодити встановлений розпорядженням КМУ № 746-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 746-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 746-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:
зменшення обсягу видатків споживання на 244 509,2 тис. грн за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій»;
збільшення обсягу видатків розвитку на 244 509,2 тис. грн за бюджетною програмою 2201410 «Наукова і науково-технічна діяльність на антарктичній станції «Академік Вернадський».
Голосували: «за» – 11, «проти» – 0, «утрималися» – 7, «не голосували» – 3 /на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету/.
5.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра енергетики України Куракова О.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики України на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 760-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства енергетики України (далі – Міненерго) від 14.07.2021 № ВР/1.6-18.3-10918 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 760-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 760-р).
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Пунктом 1 розпорядження КМУ № 760-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міненерго на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 393 049 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401070 «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі».
Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-червень 2021 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:
2401070 – в обсязі 179 560,9 тис. грн, що становить 17,4% річного плану (визначено в обсязі 1 032 458,2 тис. грн) та 40,3% плану на звітний період;
2401590 – в обсязі 2 308 168 тис. грн, що становить 73,9% річного плану (визначено в обсязі 3 124 993 тис. грн) та 99,6% плану на звітний період.
Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Міненерго, в якому, зокрема, зазначено, що такий перерозподіл видатків державного бюджету зумовлений необхідністю забезпечення виплат та погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств та зменшення соціальної напруги у шахтарських регіонах на передодні професійного свята Дня Шахтаря, підтверджуючи наступним:
за 6 місяців 2021 року вартість виробленої товарної вугільної продукції склала 1 450,8 млн грн, що порівняно з відповідним періодом 2020 року менше на 224,2 млн грн, або на 13,4% /при цьому середня ціна 1 тони товарної продукції державних вугледобувних підприємств зменшилася на 354,67 грн, або на 21,5%/. Відтак, збитки від випуску товарної вугільної продукції склали 2 809,9 млн грн, які порівняно з відповідним періодом 2020 року зросли на 578,4 млн грн;
загальна заборгованість державних вугледобувних підприємств із заробітної плати з нарахуваннями за 2015-2020 роки та 6 місяців 2021 року становить 1 333 745,3 тис. грн /у тому числі за січень-червень 2021 року 1 007 125,1 тис. грн/. З метою забезпечення погашення простроченої заборгованості із заробітної плати за січень-березень 2021 року Мінфіном за пропозицією Міненерго внесено зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету шляхом наближення бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» з жовтня-грудня на травень у сумі 836 523 тис. грн. З огляду на зазначене, у жовтні-грудні 2021 року кошти на виплату заробітної плати відсутні.
Станом на 12.07.2021 за січень-червень 2021 року за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» державним вугледобувним підприємствам спрямовано 2 290 397 тис. грн на оплату праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати, у тому числі на:
погашення заборгованості із заробітної плати за грудень 2020 року – 341 540,8 тис. грн;
погашення заборгованості із заробітної плати за січень-березень 2021 року – 656 309,3 тис. грн;
виплату заробітної плати поточних періодів – 1 292 546,9 тис. грн.
Відтак, залишок бюджетних коштів за зазначеною програмою на 3 місяці поточного року /з липня по вересень включно/ становить 777 646,0 тис. грн.
Зважаючи на викладене, Міненерго зазначає, що загальний дефіцит коштів на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств до кінця 2021 року складає 2,9 млрд грн, та відмічає, що відповідний перерозподіл видатків не забезпечить у повному обсязі виплату поточної заробітної плати та погашення заборгованості з неї, але дозволить зменшити дефіцит коштів на 393 млн грн та соціальну напругу у шахтарських регіонах на передодні професійного свята – Дня Шахтаря.
У той же час, за інформацією, наданою Міненерго, за бюджетною програмою 2401070 «Ліквідація вугледобувних підприємств» очікувано може виникнути економія коштів у обсязі 95 997 тис. грн, що пов’язано з тривалим процесом виготовлення техніко-економічних обґрунтувань, проектів ліквідації та отримання висновків експертних організацій у межах заходів з підготовки до ліквідації шахт, які планувалося передати у підготовку до ліквідації, а також пропонується додатково зменшити видатки за некритичними заходами з виконання проектів ліквідації – на 297 052 тис. гривень.
Водночас, слід наголосити, що Міненерго не надано достатніх фінансово-економічних розрахунків щодо додаткової потреби видатків у обсязі 393 049 тис. грн, передбачених розпорядженням КМУ № 760-р (зокрема, щодо переліку підприємств, які потребують державної фінансової підтримки, та обсягу коштів такої підтримки, а також підтвердження їх незадовільного фінансово-економічного стану), хоча надання відповідних розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Гевко В.Л., а також заступник Міністра енергетики України Кураков О.С.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме: погодити встановлений розпорядженням КМУ № 760-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 760-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 760-р погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку у сумі 393 049 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401070 «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі».
Голосували: «за» – одноголосно.
5.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра культури та інформаційної політики України Шевченка Т.С. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті Міністерству культури та інформаційної політики України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 759-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства культури та інформаційної політики України (далі – МКІП) від 14.07.2021 № 1649/5.1/21 та № 1652/5.1/21 (копії листів надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 759-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 759-р).
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Пунктом 1 розпорядження КМУ № 759-р визначено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МКІП на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:
- зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3801020 «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції» на 50.143,9 тис. гривень;
- збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:
3801030 «Здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору» на 10.829,2 тис. гривень;
3801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» на 31.943,2 тис. гривень;
- встановлення обсягу видатків розвитку за бюджетними програмами:
3801020 «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції» у сумі 772 тис. гривень;
3801490 «Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках» у сумі 6.599,5 тис. гривень.
Пунктом 2 розпорядження КМУ № 759-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:
3801020 – в обсязі 62 млн грн., або 98,9% плану на звітний період та 24% плану на рік (257,8 млн грн);
3801030 – в обсязі 4,7 млн грн, або 33,9% плану на звітний період та 9,5% плану на рік (50 млн грн);
3801170 – в обсязі 3,4 млн грн, або 7,9% плану на звітний період та 1,4% уточненого плану на рік (242,4 млн грн);
3801490 – в обсязі 190,9 млн грн, або 93,5% плану на звітний період та 37,9% плану на рік (503,4 млн грн).
Відповідно до пояснень МКІП, викладених у зверненнях до Комітету, здійснення вище зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету дозволить забезпечити виконання Указу Президента України від 21.10.2020 № 459/2020 «Про відзначення 30-ї річниці незалежності України», Плану заходів з підготовки та відзначення 30-ї річниці незалежності України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 583-р, та абзацу шостого пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збирання, обробки та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 915, зокрема проведення заходів щодо:
створення Цифрової мапи подій до 30-річчя незалежності України (у сумі 538,8 тис. грн за бюджетною програмою 3801030);
проведення фестивалю «Ковчег Україна: десять століть української музики в одному концерті, музична подія року» (у сумі 10 000 тис. грн за бюджетною програмою 3801170);
проведення серії музично-мистецьких акцій просто неба із мультимедійним супроводом (у сумі 2 499,1 тис. грн за бюджетною програмою 3801170);
проведення мобільного форуму сучасного мистецтва (мм. Дніпро, Київ, Львів, Маріуполь, Херсон, Харків) (у сумі 2 997,2 тис. грн за бюджетною програмою 3801170);
проведення культурно-мистецьких акцій «Неймовірна Україна» (у сумі 5 998,5 тис. грн за бюджетною програмою 3801170);
проведення фестивалю народних художніх промислів «Український бренд» (у сумі 3 000 тис. грн за бюджетною програмою 3801170);
підготовки та проведення проекту «Раритети Української козацької держави – гетьманщини ХVII–XVIII ст.: до 30-річчя Незалежності України» (у сумі 7 448,4 тис. грн за бюджетною програмою 3801170);
відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (у сумі 6 599,5 тис. грн за бюджетною програмою 3801490);
виробництва та
розповсюдження відеоінформаційної продукції (аудіовізуальних творів): «Серія
документальних фільмів про відзначення
30-ї річниці незалежності України» /26 творів/ (у сумі 10 290,4 тис. грн за бюджетною програмою 3801030);
матеріально-технічного забезпечення структурного підрозділу Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки /придбання 14 одиниць обладнання і предметів довготривалого користування та розроблення двох вебсайтів з тематичним напрямом, пов’язаних з інформаційною безпекою, протидією дезінформаційними кампаніями та деструктивною пропагандою/ (у сумі 772 тис. грн за бюджетною програмою 3801020).
Покриття витрат на вищевказані цілі здійснюватиметься за рахунок зменшення видатків споживання на 50 143,9 тис. грн за бюджетною програмою 3801020. За інформацією МКІП у складі видатків за цією бюджетною програмою передбачено 100 млн грн на запровадження та функціонування в Україні у 2021 році медіа-проекту «Євроньюз Україна». При цьому, як зазначає Міністерство у надісланих матеріалах, за результатами опрацювання питання щодо обсягу видатків, необхідних для запровадження і функціонування у поточному році вказаного проекту, що складається із вступного та щорічного внесків, надання інших послуг Euronews S.A., пов’язаних з реалізацією цього проекту, його ресурсного забезпечення (формування штату творчого та адміністративного персоналу і матеріально-технічної бази телерадіоорганізації) та інших витрат, що можуть виникнути у процесі створення та функціонування проекту, виявлено, що обсяг таких видатків більш ніж у 4 рази перевищує обсяг коштів, передбачених законом про державний бюджет на 2021 рік. Беручи до уваги обмежені фінансові ресурси держави і необхідність виконання не менш важливих заходів у сферах культури, інформаційної політики та інформаційної безпеки, реалізація вказаного проекту у 2021 році вбачається неможливою.
Слід звернути увагу, що звернення МКІП до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить деталізованих фінансово-економічних обґрунтувань та будь-яких розрахунків щодо обсягу видатків, який перерозподіляється, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Задорожній М.М., Гевко В.Л., а також заступник Міністра культури та інформаційної політики України Шевченко Т.С.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме: погодити встановлений розпорядженням КМУ № 759-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 759-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 759-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:
- зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3801020 «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції» на 50.143,9 тис. гривень;
- збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:
3801030 «Здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору» на 10.829,2 тис. гривень;
3801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» на 31.943,2 тис. гривень;
- встановлення обсягу видатків розвитку за бюджетними програмами:
3801020 «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції» у сумі 772 тис. гривень;
3801490 «Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках» у сумі 6.599,5 тис. гривень.
Голосували: «за» – одноголосно.
5.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, передбачених у 2021 році для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.07.2021 р. № 755-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В./.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ від 13.07.2021 р. № 19020-04-2/21957 і від 14.07.2021 р. № 19020-04-2/22086 /копії звернень надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня 2021 року № 755-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, передбачених у 2021 році для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів» /далі – розпорядження КМУ № 755-р/.
Пунктом 1 розпорядження КМУ № 755-р визначено відповідно до статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ здійснити перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету між програмами Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування), Міністерства розвитку громад та територій /далі – Мінрегіон/, Міністерства інфраструктури /далі – Мінінфраструктури/ та Державного агентства автомобільних доріг /далі – Укравтодор/, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями /далі – МФО/ інвестиційних проектів /далі – інвестпроект/, у межах загального обсягу залучення кредитів (позик), визначеного в додатку № 8 до Закону, шляхом:
1) зменшення обсягів таких витрат:
надання кредитів з бюджету Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за програмою 3511610 «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» на 180.000 тис. грн (інвестпроект «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові», у тому числі: кредитор – Європейський банк реконструкції та розвитку /далі – ЄБРР/ – на 155.000 тис. грн, кредитор – Європейський інвестиційний банк /далі – ЄІБ/ – на 25.000 тис. грн);
видатків розвитку Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за програмою 3511640 «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на подовження третьої лінії метрополітену у місті Харкові» на 180.000 тис. грн (інвестпроект «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові», у тому числі: кредитор – ЄБРР – на 155.000 тис, грн, кредитор – ЄІБ – на 25.000 тис. грн);
надання кредитів з бюджету Мінінфраструктури за програмою 3101620 «Модернізація української залізниці» на 186.390 тис. грн (інвестпроект «Проект модернізації української залізниці», кредитор – ЄІБ);
надання кредитів з бюджету Мінінфраструктури за програмою 3101630 «Безпека руху в містах України» на 119.000 тис. грн (інвестпроект «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України», кредитор – ЄІБ);
2) збільшення обсягів таких витрат:
надання кредитів з бюджету Мінрегіону за програмою 2751600 «Розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці» на 360.000 тис. грн (інвестпроект «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України», кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку /далі – МБРР/);
надання кредитів з бюджету Мінінфраструктури за програмою 3101610 «Розвиток міського пасажирського транспорту в містах України» на 170.000 тис. грн (інвестпроект «Розвиток міського пасажирського транспорту в містах України», кредитор – ЄІБ);
надання кредитів з бюджету Укравтодору за програмою 3111600 «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору» на 135.390 тис. грн (інвестпроект «Проект розвитку дорожньої галузі», кредитор – МБРР).
Пунктом 2 розпорядження КМУ № 755-р доручено Мінфіну забезпечити: погодження такого перерозподілу витрат з Комітетом; внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.
Частиною другою статті 4 Закону встановлено дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2021 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвесттпроектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених Законом.
Бюджетним кодексом України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету передбачені такі вимоги: платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/; витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/; на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.
На 2021 рік Законом (із змінами) за спеціальним фондом державного бюджету визначено бюджетні призначення:
Мінфіну за бюджетними програмами: код 3511610 для реалізації інвестпроекту «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» за рахунок позики ЄБРР – 180 млн грн (загал. обсяг позики – 160 млн євро), за рахунок позики ЄІБ – 30 млн грн (загал. обсяг позики – 160 млн євро); код 3511640 для реалізації інвестпроекту «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» за рахунок позики ЄБРР – 180 млн грн (загал. обсяг позики – 160 млн євро), за рахунок позики ЄІБ – 30 млн грн (загал. обсяг позики – 160 млн євро);
Мінінфраструктури за бюджетною програмою: код 3101620 – 187,39 млн грн для реалізації інвестпроекту «Проект модернізації української залізниці» за рахунок позики ЄІБ (загал. обсяг позики – 150 млн євро); код 3101630 – 200 млн грн для реалізації інвестпроекту «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України» за рахунок позики ЄІБ (загал. обсяг позики – 75 млн євро); код 3101610 – 600 млн грн для реалізації інвестпроекту «Розвиток міського пасажирського транспорту в містах України» за рахунок позики ЄІБ (загал. обсяг позики – 200 млн євро);
Мінрегіону за бюджетною програмою: код 2751600 – 400 млн грн для реалізації інвестпроекту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» за рахунок позики МБРР (загал. обсяг позики – 222,05 млн дол. США);
Укравтодору за бюджетною програмою: код 3111600 – 1.384,49 млн грн для реалізації інвестпроекту «Проект розвитку дорожньої галузі» за рахунок позики МБРР (загал. обсяг позики – 337,8 млн дол. США).
Виходячи із звітних даних в частині виконання спеціального фонду державного бюджету у 2021 р., потрібно відмітити, що:
1) за 3 місяці залучено вищезазначені позики для реалізації відповідних інвестпроектів на виконання бюджетних програм таким чином: за кодами 3511610, 3511640, 3101610, 3101620, 3101630 взагалі не залучено кредитних коштів; за кодом 2751600 – 30,45 млн грн від МБРР (або 7,6% річного плану); за кодом 3111600 – 381,68 млн грн від МБРР (або 27,6% річного плану);
2) за 5 місяців здійснено витрати за зазначеними бюджетними програмами: код 2751600 – 826,1 млн грн (або 87,7% бюджетних призначень); код 3101610 – 499 млн грн (або 83,2% бюджетних призначень); код 3111600 – 1.002,97 млн грн (або 22,8% бюджетних призначень); за кодами 3511610, 3101620, 3101630 і 3511640 касові витрати не здійснювалися;
3) за 5 місяців зовнішні запозичення (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО на реалізацію інвестпроектів) загалом становили 3,73 млрд грн, або лише 15,2% затвердженого річного плану /24,53 млрд грн/ та на 2,02 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2020 р.
Поряд тим, слід звернути увагу на поточний стан /на 01.06.2021 р./ використання коштів позик МБРР, ЄБРР, ЄІБ, що залучаються для реалізації окремих інвестпроектів (з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному сайті Мінфіну), зокрема:
1) витрати за якими розпорядженням КМУ № 755-р зменшені:
«Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» – вибрано коштів позики ЄБРР всього у сумі 1,6 млн євро у 2020 р. (або 1% загального обсягу позики /160 млн євро/), а у п.р. вибірки не було; вибірки коштів позики ЄІБ /160 млн євро/ взагалі ще не було;
«Проект модернізації української залізниці» – вибірки коштів позики ЄІБ /150 млн євро/ взагалі ще не було;
«Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України» – вибірки коштів позики ЄІБ /75 млн євро/ взагалі ще не було;
2) витрати за якими розпорядженням КМУ № 755-р збільшені:
«Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» – вибрано коштів позики МБРР всього у сумі 106,81 млн дол. США (або 48,1% загального обсягу позики /222,05 млн дол. США/), з них у п.р. – 5,05 млн дол. США;
«Розвиток міського пасажирського транспорту в містах України» – вибрано коштів позики ЄІБ всього у сумі 30,27 млн євро (або 15,1% загального обсягу позики /200 млн євро/), з них у п.р. – 15,98 млн євро;
«Проект розвитку дорожньої галузі» – вибрано коштів позики МБРР всього у сумі 188,65 млн дол. США (або 55,8% загального обсягу позики /337,8 млн дол. США/), з них у п.р. – 20,88 млн дол. США.
Загалом розпорядженням КМУ № 755-р передбачено в межах загального обсягу відповідних бюджетних призначень Мінфіну, Мінінфраструктури, Мінрегіону та Укравтодору перерозподіл витрат спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік у сумі 665.390 тис. грн (загальне зменшення і загальне збільшення витрат на таку суму), тобто без зміни загального обсягу кредитів (позик), які у п.р. залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестпроектів, затвердженого у додатку № 8 до Закону, а відтак такий перерозподіл витрат не призведе до зміни граничних обсягів дефіциту спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік і державного боргу на кінець п.р.
У зверненні Мінфіну до розпорядження КМУ № 755-р зазначено, насамперед, що:
1) передбачене збільшення витрат за бюджетними програмами Мінінфраструктури, Мінрегіону і Укравтодору необхідно, оскільки обсяги бюджетних призначень на 2021 рік є недостатніми для здійснення вибірки коштів за відповідними бюджетними програмами, зокрема:
за бюджетною програмою 2751600 в рамках реалізації інвестпроекту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» на даний час укладено та виконується 74 контракти на загальну суму 143,2 млн дол. США, що становить близько 3.938 млн грн, з огляду на активну фазу реалізації цього інвестпроекту і враховуючи, що 2021 р. є завершальним, існує додаткова потреба в коштах для оплати виконаних робіт у рамках цього інвестпроекту в п.р., зокрема, в частині, що впроваджується у м. Харкові, додаткова потреба для здійснення платежів за контрактами до кінця вересня 2021 р. становить 360 млн грн;
за бюджетною програмою 3111600 в рамках реалізації інвестпроекту «Проект розвитку дорожньої галузі», яка завершується у 2021 р., і враховуючи стан реалізації робіт та хід упровадження цього інвестпроекту, сума коштів у межах доведеного обсягу /затверджено 1.348.486,2 тис. грн/ є недостатньою;
за бюджетною програмою 3101610 вибрано 83,2% від запланованого обсягу, тому існує додаткова потреба в залученні кредитних коштів ЄІБ в обсязі 170 млн грн /при затвердженому обсязі 600 млн грн/;
2) за рядом інвестпроектів вибірка коштів позик до кінця п.р. буде здійснено не в повному обсязі, а саме:
за бюджетними програмами 3511610 та 3511640 в рамках реалізації інвестпроекту «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» – у зв’язку із затримкою з укладанням контрактів із підрядником;
за бюджетною програмою 3101620 в рамках реалізації інвестпроекту «Проект модернізації української залізниці» вибірка кредитних коштів у п.р. не планується, оскільки авансовий платіж підряднику було здійснено за рахунок кредиту ЄБРР;
за бюджетною програмою 3101630 в рамках реалізації інвестпроекту «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України» – у зв’язку з тривалою підготовкою проектної документації.
Однак у зверненні Мінфіну до Комітету не наведено фінансово-економічних розрахунків щодо визначеного розпорядженням КМУ № 755-р перерозподілу витрат спеціального фонду державного бюджету, зокрема, щодо обсягів зменшення і збільшення відповідних витрат. Крім того, не приведено детальної інформації щодо готовності до завершення 2021 р. здійснити збільшені згідно з розпорядженням КМУ № 755-р витрати за бюджетними програмами 2751600, 3101610 і 3111600 у повному обсязі та заплановані заходи для реалізації відповідних інвестпроектів.
Поряд з тим, низький рівень вибірки у 2021 р. коштів позик для виконання бюджетних програм, витрати за якими зменшуються розпорядженням КМУ № 755-р, свідчить про системні недоліки у плануванні і використанні відповідних бюджетних коштів.
Крім того, довідково слід зазначити, що розпорядженнями КМУ від 16.06.2021 р. № 624-р та від 07.07.2021 р. № 748-р здійснено перерозподіл витрат спеціального фонду державного бюджету, передбачених на 2021 р. для реалізації інвестпроектів за рахунок позик від МФО і іноземних фінансових установ, внаслідок чого, серед іншого, витрати за бюджетною програмою 2751600 вже збільшено відповідно на 350 млн грн для реалізації спільних з МБРР інвестпроектів «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» та «Другий проект розвитку міської інфраструктури» (що погоджено Комітетом 30.06.2021 р. /протокол № 94/), а також на 28 млн грн для реалізації інвестпроекту «Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія 1» за рахунок позики Кредитної установи для відбудови (подано Комітету на погодження згідно з зверненням Мінфіну від 09.07.2021 р. № 19020-04-2/21719).
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лунченко В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.
Голова підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету Лунченко В.В. зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: погодити визначене розпорядженням КМУ № 755-р здійснення перерозподілу витрат державного бюджету з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Лунченком В.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня 2021 року № 755-р здійснення перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету між бюджетними програмами Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування), Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства інфраструктури України і Державного агентства автомобільних доріг України, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів, у межах загального обсягу залучення кредитів (позик), затвердженого в додатку № 8 до цього Закону (з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, передбачених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).
Голосували: «за» – одноголосно.
6. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Підгайного С.Г. про погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення Одеської обласної ради (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2021 р. № 1/01-30/5647/2-21) /питання розглянуто першим/.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету ( далі – Комітет) надійшло звернення Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2021 р. №1/01-30/5647/2-21 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення у 2021 році для фінансування капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 29.06.2021 №671/од-2021.
Відповідно до частини другої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) обсяги та напрями використання коштів за рахунок місцевих запозичень, залучених для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, затверджуються відповідною обласною державною адміністрацією з подальшим погодженням з Комітетом.
Починаючи з червня 2020 року, обласні ради отримали право на здійснення місцевих внутрішніх запозичень. У статті 74 Кодексу визначено, що:
місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку обласних бюджетів та використовуються серед іншого для будівництва, реконструкції, капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення;
обсяг та умови здійснення місцевих запозичень погоджуються з Міністерством фінансів України;
порядок здійснення місцевих запозичень встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Кодексом.
При цьому відповідно до частини другої статті 103-1 Кодексу на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, може спрямовуватися субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у розмірі не більше 30 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.
Довідково: порядок здійснення місцевих запозичень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 110 (із змінами), згідно з яким, зокрема, встановлюються такі вимоги:
рішення обласної ради про здійснення запозичення має містити відомості про мету запозичення, форму здійснення запозичення, істотні умови запозичення – вид, розмір, валюта, строк, відсотки за користування запозиченням та строки їх сплати, а також розмір основної суми боргу, майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за запозиченнями;
для отримання погодження Міністерства фінансів України обласна рада надсилає до міністерства належним чином завірені в установленому порядку копії ряду документів, серед яких рішення про обласний бюджет на відповідний рік з урахуванням всіх прийнятих на дату надсилання повідомлення змін (якщо зазначене рішення з урахуванням всіх прийнятих на дату надсилання повідомлення змін не містить визначених Кодексом положень щодо місцевих запозичень на відповідний період, зокрема, щодо меж здійснення місцевих запозичень, граничного обсягу місцевого боргу, обсягу витрат на обслуговування та погашення місцевого боргу, також надається проект рішення про внесення змін до бюджету, яким, зокрема, передбачено внесення змін щодо місцевих запозичень).
З урахуванням зазначених вимог за рішеннями Одеської обласної ради:
- від 16 квітня 2021 року № 135-VIII «Про здійснення місцевого запозичення у 2021 році» вирішено здійснити місцеве внутрішнє запозичення з дотриманням таких істотних умов:
розмір запозичення – 630 млн грн;
запозичення здійснюється у формі укладання кредитного договору з АБ «Укргазбанк» з метою фінансового забезпечення будівництва та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення та комунальної власності за таким переліком:
капітального ремонту автомобільної дороги загального
користування місцевого значення О161930 Роздільна-Понятівка-Кошари-Знамянка,
км 8+400 –км 17+150, на суму
204.602,255 тис. грн;
капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О161726 Миколаївка-Стрюкове-Шабельники-/М-05/, км 11+680 – км 16+680, на суму 131.504,214 тис. грн;
капітального ремонту автомобільної дороги загального
користування місцевого значення О160203 /О162340/-Острівне-/М-15/-Старі
Трояни-станція Дзинілор-Нова Покровка-Суворове з примиканням до вул. Кутузова,
км 7+630 – км 15+000, на суму 146.750 тис. грн;
капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405 /Р-33/-станція Слобідка, км 7+700 – км 12+200, на суму 92.608,928 тис. грн;
капітального ремонту проїжджої частини та тротуарів по пр. Суворова від в’їзду в м. Ізмаїл до вул. Короленка у м. Ізмаїл, на суму 54.535,603 тис. грн;
відсоткова ставка за користування запозиченням – у розмірі за обліковою ставкою Національного банку України плюс 4,5% річних, але не більше 25 відсотка річних (процентна ставка змінюється наступного дня за днем, у який відбувається зміна розміру облікової ставки НБУ);
строк здійснення запозичення – 5 років;
погашення кредиту та сплата відсотків за кредитом, а також інші витрати, пов’язані з отриманням та погашенням запозичення, здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;
– від 18 червня 2021 року № 215-VIII «Про внесення змін до рішення обласної ради від 24 грудня 2020 року № 43-VIII «Про обласний бюджет Одеської області на 2021 рік» внесено зміни до показників обласного бюджету на 2021 рік у зв’язку із здійсненням місцевого внутрішнього запозичення у сумі 630 млн грн.
Відповідно до положень частини другої статті 74 Кодексу обсяг та умови здійснення такого місцевого запозичення Одеською обласною радою погоджено Міністерством фінансів України (копія наказу Мінфіну від 11.06.2021 р. № 342 «Про погодження Обсягу та умов здійснення місцевого запозичення Одеською обласною радою у 2021 році» надана народним депутатам України – членам Комітету).
Поряд з тим, згідно з вимогами частини другої статті 103-1
Кодексу розпорядженням Одеської обласної адміністрації від 29.06.2021 р.
№ 671/од-2021 затверджено обсяги та напрямки використання коштів, що
здійснюються за рахунок такого запозичення у 2021 році для фінансування
переліку об’єктів капітального ремонту автомобільних доріг загального
користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності.
У зверненні Одеської обласної державної адміністрації до Комітету з приводу вибору автомобільних доріг зазначається про таке:
1. Автомобільна дорога О161930 Роздільна-Понятівка-Кошари-Знам'янка:
- загальна протяжність дороги – 27,785 км, протяжність ділянки ремонту - 8,75 км та забезпечує ряд населених пунктів під’їзд до районного центру м. Роздільна, в якому розташовано декілька шкіл та центральна лікарня;
- дорога перебуває в незадовільному експлуатаційному стані та потребує капітального ремонту, добова інтенсивність руху складає 1595 авт/добу. Вантажопотік зменшено через стан дороги;
- у 2020 році розроблено та затверджено проєктну документацію, станом на 01.01.2021 року робіт виконано на суму 1.498,513 тис. грн;
- загальна кошторисна вартість становить 231.237,108 тис. грн, у т.ч. за рахунок державного дорожнього фонду в обсязі 25.136,340 тис. грн, за рахунок кредитних коштів – 204 316,966 тис. грн. Завершення робіт – ІІ півріччя 2021 року.
2. Автомобільна дорога О161726 Миколаївка-Стрюкове-Шабельники-/М-05/:
- загальна протяжність дороги 56,897 км, протяжність ділянки ремонту – 5 км та проходить через 5 населених пунктів і є єдиним шляхом до дороги загального користування державного значення М-05 та до автомобільної дороги Т-16-23, по якій проходить маршрут до районного центру смт Березівка, де розташована центральна районна лікарня;
- дорога перебуває в незадовільному експлуатаційному стані та потребує проведення капітального ремонту, добова інтенсивність руху складає 746 авт/добу. Вантажопотік зменшено через стан дороги;
- загальна кошторисна вартість становить 132.604,052 тис грн, у т.ч. виготовлення та затвердження у 2020 році проєктної документації – 1.099,838 тис. грн та за рахунок кредитних коштів – 131.504,21 тис. грн. Завершення робіт – ІІ півріччя 2021 року.
3. Автомобільна
дорога О160203 /О162340/-Острівне-/М-15/-
Старі Трояни–станція Дзинілор-Нова Покровка-Суворове з примиканням до
вул. Кутузова:
- загальна протяжність дороги 33,784 км, протяжність ділянки ремонту – 7,37 км та забезпечує виїзд на дорогу державного значення М-15 Одеса - Рені (на м. Бухарест), а також під’їзд до шкіл в ряді населених пунктах, у т.ч. до центральної районної лікарні у м. Ізмаїл;
- дорога перебуває в незадовільному експлуатаційному стані та потребує проведення капітального ремонту, добова інтенсивність руху складає 394 авт/добу. Вантажопотік зменшено через стан дороги;
- загальна кошторисна вартість становить 147.400 тис грн, у т.ч. за рахунок коштів місцевого бюджету на виготовлення проєктної документації – 650 тис. грн, за рахунок кредитних коштів – 146.750 тис. грн. Завершення робіт – І півріччя 2022 року.
4. Автомобільна
дорога С161405 /Р-33/-станція Слобідка,
км 7+700 - км 12+200:
- загальна протяжність дороги – 13,9 км, протяжність ділянки ремонту - 4,5 км та проходить через 3 населені пункти і забезпечує сполучення з автомобільними дорогами загального користування державного значення Р-75 та Р-33 і під’їзд до центральної районної лікарні у м. Подільськ;
- дорога перебуває в незадовільному експлуатаційному стані та потребує проведення капітального ремонту, добова інтенсивність руху складає 710 авт/добу. Вантажопотік зменшено через стан дороги;
- у 2021 році видатки на виготовлення проєктної документації та ремонт дороги не передбачено. Обсяг необхідного фінансування за рахунок кредитних коштів становить 90.608,928 тис. грн, у т. ч. на проєктні роботи – 990 тис. грн. Завершення робіт – І півріччя 2022 року.
5. Вулиця комунальної власності у м. Ізмаїл (пр. Суворова):
- вулиця є під’їзним шляхом до двох шкіл та лікарні, загальна площа покриття ділянки ремонту – 49.145 кв. м.;
- у 2019 році розроблено проєктну документацію, проведено торги на визначення підрядної організації та розпочато будівельні роботи;
- загальна кошторисна вартість становить 85.315,352 тис. грн, у т.ч. профінансовано робіт станом на 01.01.2021 року на суму 29.142,344 тис. грн, за рахунок кредитних коштів – 54.534,603 тис. грн. Завершення робіт – ІІ півріччя 2021 року.
Водночас, матеріали, надані Одеською облдержадміністрацією, не містять деталізованих фінансово-економічних розрахунків щодо визначення вартості об’єктів, а також інформації про терміни і обсяги погашення кредиту для оцінки їх відповідності вимогам статей 74 і 103-1 Кодексу в частині обслуговування та погашення запозичення.
Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Гевко В.Л., Урбанський А.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Підгайний С.Г.
При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити обсяги та напрями використання коштів за рахунок місцевого запозичення, здійсненого у 2021 році до обласного бюджету Одеської області, що визначені розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 29 червня 2021 року (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини другої статті 103-1 Бюджетного кодексу України, погодити обсяги та напрями використання коштів за рахунок місцевого запозичення, здійсненого у 2021 році до обласного бюджету Одеської області у сумі 630 000 тис. грн для капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності, згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 29.06.2021 №671/од-2021 (що подано листом Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2021 р. № 1/01-30/5647/2-21).
Голосували: «за» – одноголосно.
7. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра інфраструктури України Васькова Ю.Ю. про погодження спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерела, визначеного пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2021 № 706) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л./.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) від 13.07.2021 № 2451/39/14-21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування коштів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2021 № 706 «Деякі питання виконання завдань і заходів Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року» (далі – постанова КМУ № 706).
Постанову КМУ № 706 прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /зі змінами, внесеними Законом України № 1434-IX від 29.04.2021/ (далі – Закон):
пунктом 7 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено залишок коштів державного дорожнього фонду, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) /а саме, на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм/, який утворився на 1 січня 2021 року;
пунктом 16 статті 14 Закону, серед іншого, передбачено спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм у сумі 2 385 791,9 тис. гривень за рішенням Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 цього Закону).
Крім того, слід зазначити, що бюджетні призначення на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм Законом не встановлено, оскільки у 2021 році, як виняток з положень статті 24-2 Кодексу, кошти спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення відповідних заходів, спрямовуються на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (стаття 27 Закону).
Варто нагадати про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом державного бюджету:
відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;
згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;
відповідно до положень статті 24-2 Кодексу фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм здійснюється за рахунок коштів державного дорожнього фонду (джерела формування яких визначені у частині другій цієї статті Кодексу) у обсязі 5% коштів цього фонду (за виключенням коштів на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями на розвиток дорожнього господарства);
відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
Враховуючи вказані вище вимоги Кодексу та Закону, а також беручи до уваги інформацію Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ (лист від 06.04.2021 № 06040-02-2/11062, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), залишок коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу та які є джерелом формування державного дорожнього фонду у складі спеціального фонду державного бюджету, що утворився на 01.01.2021, становить 3 685,79 млн гривень.
Відповідно до положень постанови КМУ від 09.06.2021 № 607 кошти спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерела, визначеного пунктом 7 статті 12 Закону, розподілено загалом на суму 1 200 млн гривень на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу, а залишок нерозподілених коштів становить 2 485,79 млн гривень.
З урахуванням положень вищезазначеного законодавства пунктом 1 постанови КМУ № 706 встановлено, що кошти спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерела, визначеного пунктом 7 статті 12 Закону /залишок коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу, який утворився станом на 1 січня 2021 року/, спрямовуються у 2021 році у сумі 2 385 791,9 тис. гривень Мінінфраструктури на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм, шляхом установлення Державному агентству інфраструктурних проектів України (далі – Держінфрапроект) /як відповідальному виконавцю бюджетної програми/ за спеціальним фондом державного бюджету за новою бюджетною програмою обсягу видатків у сумі 2 385 791,9 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – 79 321,4 тис. гривень, видатки розвитку – 2 306 470,5 тис. гривень).
Пунктом 3 постанови КМУ № 706 встановлено, що кошти, передбачені у державному бюджеті на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм, використовуються відповідно до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Уряду від 20.12.2017 № 1085 (зі змінами) /у пункті 2 постанови КМУ № 706 передбачені відповідні зміни до пункту 16 Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Уряду від 20.12.2017 № 1085/.
Крім того, пунктом 2 постанови КМУ № 706 передбачені зміни до пункту 4 постанови Уряду від 21.12.2020 № 1287 «Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року» (далі – Державна програма) щодо забезпечення щорічного /до 1 грудня/ надання уточнених розрахунків до заходів Державної програми на плановий бюджетний період та на наступні за плановим два бюджетних періоди, а Державну програму, затверджену зазначеною постановою, викладено у новій редакції, зважаючи на продовження строку її реалізації до 2023 року та внесення змін до переліку її завдань та заходів.
Так, у 2021 році відповідно до Державної програми, кошти у розмірі 2 385 791,9 тис. гривень передбачено спрямувати на такі завдання:
1. удосконалення державного управління у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху – 6,68 млн гривень;
2. ведення обліку та проведення аналізу даних стосовно дорожньо-транспортних пригод – 88,5 млн гривень;
3. забезпечення безпеки на дорогах та безпеки дорожньої інфраструктури – 1 480,052 млн гривень;
4. забезпечення безпеки перевезення пасажирів та вантажів комерційним автомобільним транспортом – 22,594 млн гривень;
5. забезпечення безпечної поведінки учасників дорожнього руху – 15 млн гривень;
6. здійснення заходів реагування та управління наслідками дорожньо-транспортних пригод та надання медичної допомоги – 379,4394 млн гривень;
7. забезпечення дотримання Правил дорожнього руху – 393,5265 млн гривень.
Пунктом 4 постанови КМУ № 706 доручено Мінінфраструктури погодити з Комітетом спрямування видатків, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, а Мінфіну – після зазначеного погодження відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.
У зверненні щодо погодження спрямування коштів, передбачених постановою КМУ № 706, Мінінфраструктури посилається на лист Держінфрапроекту від 12.07.2021 № 1042/7-21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету). У цьому листі Держінфрапроектом, серед іншого, надано:
розрахунок видатків на придбання товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання у 2021 році заходів Державної програми;
перелік об’єктів на 2021 рік до заходів завдання 3 «Забезпечення безпеки на дорогах та безпеки дорожньої інфраструктури» Державної програми у розрізі 11 заходів та областей.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Гевко В.Л., а також заступник Міністра інфраструктури України Васьков Ю.Ю.
Заступник Голови Комітету Гевко В.Л., керуючись вимогами пункту 16 статті 14 Закону, запропонував рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 706 спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктом 7 статті 12 Закону, Мінінфраструктури у сумі 2 385 791,9 тис. гривень на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм, врахувавши вимоги бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами пункту 16 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2021 № 706 спрямування у 2021 році коштів спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерела, визначеного пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у сумі 2 385 791,9 тис. гривень Міністерству інфраструктури України на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм шляхом установлення Державному агентству інфраструктурних проектів України за спеціальним фондом державного бюджету за новою бюджетною програмою обсягу видатків у сумі 2 385 791,9 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – 79 321,4 тис. гривень, видатки розвитку – 2 306 470,5 тис. гривень) /із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.
Голосували: «за» – одноголосно.
8. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молотка І.Ф. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на шосту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року).
Відмітили:
Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.
Проект плану роботи Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/, що наданий у матеріалах до засідання та додається, передбачає основні напрями його діяльності, насамперед, законопроектної. Основою законотворчої роботи Комітету в період шостої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати розгляд проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік і прийняття його Верховною Радою України. Поряд з тим, важливе місце належить опрацюванню проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та до Бюджетного кодексу України. При цьому, виокремлено законопроекти, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних (базових) законопроектів.
У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих проектів законів.
У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2021 році (зокрема, шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Поряд з тим на виконання доручення Голови Верховної Ради від 5 липня 2021 року № 06/04-2021/219794 підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до порядку денного шостої сесії (як такі, що втратили актуальність, потребують доопрацювання або системно пов’язані та похідні від інших законопроектів) /копія проекта листа з такими переліками законопроектів надана у матеріалах до засідання та додається/. При цьому, рекомендується:
1) не включати до порядку денного шостої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, а саме:
- законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:
реєстр. № 4658 (щодо компенсації витрат на оплату електричної енергії окремим категоріям населення у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію) – у зв’язку з врегулюванням порушених питань у Законі України від 29.01.2021 № 1158-ІХ «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію»;
реєстр. № 4649 (щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока), реєстр. № 5163 (щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом) – у зв’язку з врегулюванням частини з порушених питань у Законі України від 29.04.2021 № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
реєстр. № 4663 (щодо підтримки фізичних осіб-підприємців сфери торгівлі під час пандемії) – оскільки порушене у законопроекті питання вирішено положеннями постанов Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 20 «Питання завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, у 2021 році» та від 31.05.2021 № 543 «Деякі питання надання допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів», прийнятих Урядом, керуючись вимогами пункту 24 статті 14 та абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно;
реєстр. № 5354 (щодо перерозподілу видатків Державного агенства автомобільних доріг України) – зважаючи на те, що порушене у законопроекті питання вирішено положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 338 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік, та внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II-IV кварталах 2021 року», якою, відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, зокрема, передбачено збільшення на 6,5 млрд грн обсягу видатків на проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
реєстр. № 5579 (щодо збільшення видатків на реабілітацію дітей з інвалідністю) – оскільки законодавча пропозиція цього законопроекту по суті була розглянута під час розгляду законопроекту за реєстр. № 5589-1, а за наслідками розгляду законопроектів за реєстр. № 5589 і за реєстр. № 5589-1 прийнято Закон України від 17.06.2021 № 1563-IX «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні»;
реєстр. № 5671 (щодо заходів із запобігання виникненню і
поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та проведення вакцинації від цієї хвороби) – у зв’язку з тим,
що порушене питання передбачається врегулювати при доопрацюванні до другого
читання законопроекту за реєстр. № 5551-2 (прийнятого Верховною Радою
за основу 01.07.2021 р.);
2) не включати до порядку денного шостої сесії та повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання окремі законопроекти, зважаючи на вимоги пункту 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України та з огляду на таке:
- законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:
реєстр. № 4565 (щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати), реєстр. № 4566 (щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком до розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), реєстр. № 4567 (щодо підвищення прожиткового мінімуму до його фактичного розміру), реєстр. № 5055 (доопрацьований) (щодо підвищення розміру мінімальної пенсії для пенсіонерів та осіб з інвалідністю) і реєстр. № 5055-1 (щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком до розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), реєстр. № 5056 (щодо підвищення розмірів прожиткових мінімумів для соціальних і демографічних груп населення) і реєстр. № 5056-1 (щодо підвищення прожиткового мінімуму до його фактичного розміру), реєстр. № 5603 (щодо державної підтримки розвитку скотарства) – як такі, що підготовлено з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статей 7, 27, 52 і 53 Бюджетного кодексу щодо забезпечення дотримання збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету, правил внесення змін до закону про державний бюджет;
реєстр. № 5139 (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії) – зважаючи на висновок Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту, згідно з яким запропоновані зміни до закону про державний бюджет на 2021 рік призведуть до збільшення дефіциту державного бюджету та до розбалансування показників державного бюджету (у поточному бюджетному періоді потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в сумі 7,9 млрд грн), а також підготовлені з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статей 7 і 52 Бюджетного кодексу щодо забезпечення дотримання збалансованості та обґрунтованості показників державного бюджету, правил внесення змін до закону про державний бюджет;
- законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:
реєстр. № 2147 /доопрацьований/ (щодо встановлення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму) – зважаючи, що системно пов’язаний з ним законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій за реєстр. № 2146 (доопрацьований) повернуто суб’єкту права законодавчої ініціативи відповідно до вимог частини першої, пункту 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України та на підставі висновку Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів;
реєстр. № 3175 (щодо удосконалення системи горизонтального вирівнювання та покращення фінансової спроможності місцевих бюджетів) – зважаючи на висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), згідно з яким прийняття рішення щодо зміни параметрів горизонтального вирівнювання має базуватися на детальних розрахунках зміни фінансової спроможності місцевих бюджетів у розрізі їх відповідних рівнів з урахуванням обсягу видаткових повноважень у динаміці, починаючи з періоду їх запровадження, та у середньостроковій перспективі, а також у контексті спроможності створення фінансових можливостей для сталого розвитку відповідних територій, запобігання ризикам виникнення нових регіональних суперечностей та демотивації місцевих органів влади у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів. Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зокрема з огляду на значні втрати доходів державного бюджету та відсутність пропозицій щодо збалансування бюджетів;
реєстр. № 3461 /щодо фінансування фахової передвищої освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти) – як такий, що згідно з висновком ГНЕУ зумовлює ризики виникнення неузгодженості при практичному застосуванні його положень у зв’язку з відсутністю чіткого законодавчого механізму реалізації права закладів професійної (професійно-технічної) освіти здійснювати за відповідними стандартами підготовку на рівні фахової передвищої освіти. Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, також зауважуючи про необхідність врегулювання питання підготовки відповідних фахівців насамперед у законодавстві про освіту;
реєстр. № 4129 (щодо фінансування будівництва, реконструкції, ремонту об’єктів портової інфраструктури) – зважаючи на зауваження та пропозиції ГНЕУ до законопроекту, згідно з якими серед іншого зазначено про відсутність обґрунтування пропонованого розміру відрахувань до спеціального фонду державного бюджету, фактичної потреби в коштах у розрізі пропонованих для фінансування об’єктів, рівня покриття такої потреби за рахунок відповідної субвенції, встановлення пріоритетності об’єктів для фінансування у разі недостатності відповідних коштів, взаємодії з фінансуванням програм та проектів у рамках реалізації регіональних стратегій розвитку тощо, а також оцінки наслідків реалізації внесеної законодавчої пропозиції, у тому числі, у частині зменшення доходів загального фонду Державного бюджету України. Мінфін, вказавши на невідповідність окремих положень законопроекту чинному законодавству, вважає, що законопроект потребує доопрацювання;
реєстр. № 4217 (щодо фінансування гімназій та ліцеїв) – законодавчі пропозиції якого не у повній мірі узгоджуються з положеннями Бюджетного кодексу, що були змінені у зв’язку з прийняттям Закону України від 15 грудня 2020 року № 1081–IX;
реєстр. № 4607 (щодо підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю) – з огляду на висновок Національного агентства з питань запобігання корупції, згідно з яким за результатами антикорупційної експертизи законопроект визнано таким, що містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання. Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, вказуючи на його вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів. Відтак, законопроект підготовлено з недотриманням вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статей 7 і 27 Бюджетного кодексу щодо забезпечення збалансованості показників бюджету;
реєстр. № 5128 (щодо використання екологічного податку) – як такий, що потребує доопрацювання для усунення суперечності норм Бюджетного кодексу України щодо зарахування екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів, а також не підтримується Мінфіном, оскільки його реалізація призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та ризиків втрат надходжень Державного фонду поводження з радіоактивними відходами;
реєстр. № 5482 (про внесення змін до пункту 50 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України) – оскільки порушене у законопроекті питання не потребує додаткового унормування у Бюджетному кодексі, а врегульовується шляхом внесення запропонованих змін до законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи про недоцільність таких змін та відсутність пропозицій щодо збалансованості бюджетів;
3) не включати до порядку денного шостої сесії окремі законопроекти, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних (базових) законопроектів, а саме:
- законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:
реєстр. № 2253 і реєстр. № 2253-1 (щодо скасування військового збору) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від відповідних законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору за реєстр. № 2252 і № 2252-2 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду відповідного базового законопроекту, на що також звернуто увагу у висновку ГНЕУ;
реєстр. № 2388 (щодо джерел формування спеціального фонду) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії, за реєстр. № 2389 (який Верховною Радою 17.09.2020 р. направлено на повторне І читання) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 2465 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2367-1 і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2464 (які ще Верховною Радою не розглядалися, при цьому головний комітет пропонує законопроект за реєстр. № 2464 повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, а законопроект за реєстр. № 2367-1 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;
реєстр. № 2465-1 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку) – оскільки він є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 2465 (який пропонується не включати до порядку денного шостої сесії – див. пояснення вище), а відповідно до частин четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;
реєстр. № 2503 (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) і реєстр. № 2503-1 (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв тютюнових виробів) за реєстр. № 2501 і за реєстр. № 2501-1 та про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв тютюнових виробів) за реєстр. № 2502 і за реєстр. № 2502-1 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 2744 (щодо ефективності використання коштів соціального страхування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування за реєстр. № 2743 (який ще Верховною Радою не розглядався) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 3014а (щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму) – оскільки він є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розмірів заробітної плати № 3013а (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 3014а-1 (щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму не нижче розміру фактичного прожиткового мінімуму) – що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 3014а (який пропонується не включати до порядку денного шостої сесії), а відповідно до частини четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;
реєстр. № 3189 (щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 3187 і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 3188 (які ще не розглядалися Верховною Радою, при цьому головний комітет пропонує відхилити законопроект за реєстр. № 3187, а законопроект за реєстр. № 3188 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;
реєстр. № 3632 (щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів за реєстр. № 3543-1 і про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів за реєстр. № 3631 (які ще не розглядалися Верховною Радою, при цьому головний комітет пропонує повернути на доопрацювання законопроект за реєстр. № 3631, а законопроект за реєстр. № 3543-1 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;
реєстр. № 3705 (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку») – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку за реєстр. № 3704 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом не запропоновано для розгляду, а підготовлено доопрацьований законопроект з іншим способом врегулювання відповідного питання) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4028 (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків - фізичної особи) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків - фізичної особи) за реєстр. № 4029 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4251 (щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надрокористування за реєстр. № 4187-1 (який Верховною Радою 03.02.2021 р. заслухано та знято з розгляду) і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами за реєстр. № 4252 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;
реєстр. № 4347 (щодо запровадження державного фонду декарбонізації) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок окремих податків за реєстр. № 4346 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4357 (щодо стимулювання розвитку енергосервісу) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу за реєстр. № 4356 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4357-1 (щодо особливостей реалізації енергосервісу на об'єктах державної та комунальної власності), що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 4357 (який пропонується не включати до порядку денного шостої сесії), а відповідно до частини четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;
реєстр. № 4370 (щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації за реєстр. № 4369 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4401 (щодо залучення додаткових джерел наповнення державного дорожнього фонду України) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за реєстр. № 4348-1 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4420 (щодо оптимізації судоустрою) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4417, про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4418, про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4419 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;
реєстр. № 4575 (щодо коштів від приватизації об’єктів державної власності) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна за реєстр. № 4572 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4615 (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) за реєстр. № 4614 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом пропонується прийняти за основу) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 4671 (щодо встановлення окремих розрахункових величин) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) за реєстр. № 5045, про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин за реєстр. № 4670, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення за реєстр. № 5013 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головними комітетами не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;
реєстр. № 4671-1 (щодо встановлення окремих розрахункових величин та прожиткового мінімуму) – оскільки він є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 4671 (який пропонується не включати до порядку денного шостої сесії), а відповідно до частини четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;
реєстр. № 4686 (щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про Національну комісію з цінних паперів та бірж за реєстр. № 4684 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 5150 (щодо запровадження довгострокових бюджетних зобов’язань з фінансування громадських послуг з перевезення пасажирів відповідно до стандартів Європейського Союзу та посилення фінансових гарантій забезпечення прав громадян на пільговий проїзд) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом відповідно до стандартів Європейського Союзу за реєстр. № 5149 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 5245 (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку») – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку за реєстр. № 5244 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 5443 (щодо зарахування доходів від продажу мінеральної сировини, що утворюється під час здійснення руслоочисних робіт) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення робіт на землях водного фонду за реєстр. № 5442 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 5472 (щодо питання використання коштів спеціального фонду закладу вищої освіти від надання платних послуг у сфері вищої освіти) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до статті 71 Закону України «Про вищу освіту» щодо питання використання коштів спеціального фонду закладу вищої освіти від надання платних послуг у сфері вищої освіти за реєстр. № 5471 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;
реєстр. № 5666 (щодо податку на експортний надприбуток) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на експортний надприбуток за реєстр. № 5664 і про внесення змін до Митного кодексу України щодо податку на експортний надприбуток за реєстр. № 5665 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;
4) не включати до порядку денного шостої сесії окремі законопроекти з інших причин:
- законопроект щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за реєстр. № 5575 (щодо зобов’язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) – оскільки тими ж авторами одночасно поданий системно пов’язаний законопроект про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо зобов’язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за реєстр. № 5576, в якому містяться аналогічні положення, при цьому порушене питання матиме безпосередній вплив на показники державного бюджету у наступних бюджетних періодах (а не у 2021 році), відтак потребує законодавчого врегулювати на постійній основі саме у Бюджетному кодексі;
законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:
реєстр. № 3212 (щодо створення гарантій сталого розвитку сільських територій), реєстр. № 5584 (щодо створення Фонду розвитку сільських територій), реєстр. № 5584-1 (щодо створення та функціонування Фонду розвитку сільських територій), оскільки згідно з вимогами пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 31.03.2020 р. № 752-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» розробку проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій доручено Кабінету Міністрів України. Крім того, Мінфін не підтримує прийняття таких законопроектів, зазначаючи серед іншого про неузгодженість з нормами Бюджетного кодексу, а також про значні втрати доходів загального фонду місцевих бюджетів внаслідок акумулювання коштів у спеціальному фонді з метою наповнення Фонду розвитку сільських територій;
реєстр. № 5728 (щодо підтримки індустріального розвитку та інвестиційної діяльності) – оскільки призведе до недоотримання надходжень від приватизації державного майна до загального фонду державного бюджету у 2021 році і наступних 4 роках та розбалансування бюджетних показників, а відтак потребує отримання експертних висновків Кабінету Міністрів і Мінфіну щодо оцінки впливу на показники бюджету та щодо доцільності розгляду зазначеного законопроекту;
інші законопроекти:
реєстр. № 5132 (про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо мораторію на проведення податкових перевірок») – оскільки порушене питання не є предметом регулювання бюджетного законодавства і має унормовуватися шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (про що свідчить поданий автором законопроекту разом з іншими народними депутатами законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо надання допомоги застрахованим особам та підтримки бізнесу на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів за реєстр. № 5346).
Проект відповідного листа надано народним депутатам України – членам Комітету.
Зважаючи, що п’ята сесія Верховної Ради ще триває, план роботи та відповідні переліки законопроектів може бути уточнено з урахуванням тих законопроектів, що можуть бути розглянуті Комітетом та/або Верховною Радою до завершення її роботи.
Завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молоток І.Ф. запропонував Комітету затвердити план роботи Комітету на шосту сесію і схвалити відповідні переліки законопроектів згідно з розданим проектом рішення.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молотка І.Ф., що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на шосту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (з відповідними уточненнями розділу I щодо розглянутих законопроектів до завершення роботи поточної сесії).
2. Схвалити перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, та подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України (з урахуванням результатів розгляду законопроектів до завершення роботи поточної сесії).
Голосували: «за» – одноголосно.
9. СЛУХАЛИ:
Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2021 року).
Відмітили:
У Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» підготовлено інформацію про основні підсумки роботи Комітету у період п'ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2021 року) /таку інформацію надано народним депутатам України – членам Комітету/.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував таку інформацію взяти до відома, при цьому звернув увагу, що за підсумками зазначеного засідання Комітету така інформація може бути уточнена /у нижченаведеній інформації враховано усі питання, розглянуті на зазначеному засіданні Комітету/.
Про основні
підсумки роботи Комітету
у період п’ятої сесії Верховної Ради України
дев’ятого скликання (лютий –
липень 2021 року)
І. Протягом п’ятої сесії відбулося 19 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 840 питань. При цьому 3 засідання Комітету проведено у режимі відеоконференції, зважаючи на норми пункту 4 розділу VIII Закону України «Про комітети Верховної Ради України» /щодо особливостей організації роботи комітетів впродовж карантину/.
За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 21 законопроект (проект іншого акта), за якими Комітет визначений головним (крім того, щодо 2 законопроектів зазначено про недоцільність їх окремого розгляду у зв'язку з врахуванням їхніх положень в інших законопроектах та відповідно втратою актуальності), у т.ч.:
12 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /за реєстр. №№ 4649, 5197, 5197-1, 5197-2, 5304, 5308, 5460, 5551, 5551-1, 5551-2, 5589, 5589-1/, з яких 4 законопроекти /за реєстр. №№ 5197-2, 5304, 5308, 5551-2/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, крім того, щодо 2 законопроектів /за реєстр. № 5163 і № 5671/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;
7 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу /за реєстр. №№ 4692, 5090, 5090-1, 5154, 5154-1, 5656 і 5656-1/, з яких 1 законопроект /за реєстр. № 5154/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях;
2 проекти постанов щодо окремих питань /перший – за реєстр. № 5612 і № 5765/.
Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.
Верховною Радою під час звітного періоду /станом на 14.07.2021 р./ прийнято 4 закони та 1 постанову, попередній розгляд проектів яких здійснював Комітет, а саме:
4 закони щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /від 15.04.2021 р. № 1393-IХ, від 29.04.2021 р. № 1434-IХ, від 17.06.2021 р. № 1558-IХ і № 1563-IХ/;
1 постанову про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від 18.06.2021 р. № 1567-IХ/.
ІІ. В рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час п’ятої сесії виконано значний обсяг трудомісткої роботи при підготовки до другого читання 9 законопроектів, за якими Комітет визначений головним (у т.ч.: 5 – щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», 4 – щодо змін до Бюджетного кодексу), передусім в частині розгляду значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів. Зокрема Комітетом опрацьовано: 451 пропозицію до законопроекту за реєстр. № 4649 (положення якого втім в подальшому були враховані в законопроекті за реєстр. № 5308), 514 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 4692 (доопрацювання якого триває), 154 пропозиції до законопроекту за реєстр. № 5090 (доопрацювання якого триває), 18 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5154, 26 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5197-2, 663 пропозиції до законопроекту за реєстр. № 5304, 41 пропозицію до законопроекту за реєстр. № 5308, 35 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5551-2. Станом на 14.07.2021 р. триває подання пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5656 та їх опрацювання.
Особливістю законопроектної роботи Комітету у звітному періоду стало опрацювання Бюджетної декларації на 2022-2024 рік, схваленої Кабінетом Міністрів і поданої на розгляд Верховної Ради на початку червня п.р. відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Бюджетного кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України. Слід звернути увагу, що такий документ вперше подано, при цьому за змістом і формою він кардинально відрізняється від Основних напрямів бюджетної політики на відповідний рік, що раніше розроблялися відповідно до чинних до 2019 р. законодавчих норм. За підсумками опрацювання цієї Декларації з урахуванням поданих пропозицій народних депутатів і комітетів Верховної Ради у Комітеті підготовлено проект Постанови Верховної Ради про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, в якому пропонується взяти до відома цю Декларацію та схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (згідно з якими Кабінет Міністрів має опрацювати та вжити заходів з вирішення окремих питань при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2022 рік і складанні Бюджетної декларації на 2023-2025 роки). Цей проект постанови схвалено Комітетом та подано на розгляд Верховної Ради (реєстр. № 5765 від 14.07.2021 р.). У Верховній Раді дане питання планується розглянути 15 липня 2021 року.
На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітетом протягом п’ятої сесії здійснено експертизу 718 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 32 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.
ІІІ. Щодо здійснення контрольної функції Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 61 Бюджетного кодексу та частини п’ятої статті 161 Регламенту Верховної Ради Кабінет Міністрів наприкінці березня п.р. подав до Верховної Ради звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради, за результатами опрацювання звіту і поданих до нього документів з урахуванням висновків та інших матеріалів Рахункової палати у Комітеті підготовлено проект постанови Верховної Ради про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», в якому запропоновано звіт взяти до відома та надати відповідні доручення Уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2021 році та при формуванні проекту бюджету на 2022 рік. Цей проект постанови схвалено Комітетом та подано на розгляд Верховної Ради (реєстр. № 5612 від 03.06.2021 р.), а також Комітет направив Кабінету Міністрів у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у зазначеному проекті постанови. Верховною Радою 18.06.2021 р. розглянуто дане питання і прийнято відповідну постанову згідно з пропозицією Комітету.
У звітний період Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 12.07.2021 р. – 36 листів).
Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет наприкінці червня п.р. розглянув висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі з відповідною інформацією щодо виконання державного бюджету у 2021 році, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. Під час розгляду такого питання за участю Рахункової палати та Міністерства фінансів було звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету у 2021 році, у зв’язку з чим Комітет направив Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету.
Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати та її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у майже всіх засіданнях Комітету і більшості засідань його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» Рахунковою палатою подано до Верховної Ради звіти Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік наприкінці квітня 2020 р. і 2021 р відповідно. Керуючись статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України, за підсумками розгляду цих звітів Комітетом їх взято до відома, надано рекомендації Рахунковій палаті щодо підвищення ефективності її діяльності та поінформовано Верховну Раду.
Щодо погодження Комітетом рішень Кабінету Міністрів та інших органів влади у звітний період належить зазначити, що відповідно до:
1) частин шостої і восьмої статті 23 Бюджетного кодексу – Комітетом опрацьовано звернення головних розпорядників коштів державного бюджету щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, в результаті чого Комітетом погоджено 23 рішення Кабінету Міністрів (включаючи 2 рішення, які переважно передбачають розподіл/перерозподіл міжбюджетних трансфертів) та 1 рішення не погоджено;
2) частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу – Комітет розглядав питання щодо розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам та загалом погодив 19 рішень Кабінету Міністрів, а 1 рішення повернув на доопрацювання;
3) частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу – Комітет погодив 2 рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу державного фонду регіонального розвитку на 2021 рік за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку;
4) частини другої статті 103-1 Бюджетного кодексу – Комітет погодив обсяги та напрями використання коштів за рахунок місцевого запозичення Одеської обласної ради у 2021 р. (згідно з листом Одеської облдержадміністрації);
5) частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» – Комітет погодив 3 рішення Кабінету Міністрів щодо перерозподілу витрат державного бюджету, передбачених для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій (включаючи 1 рішення, яке передбачає перерозподіл таких витрат згідно з частиною восьмою статті 23 Бюджетного кодексу);
6) пункту 16 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» – Комітет погодив 2 рішення Кабінету Міністрів щодо спрямування коштів, визначених пунктом 7 статті 12 цього Закону, на здійснення заходів із закупівлі нових трамваїв;
7) пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» – Комітет погодив 7 рішень Кабінету Міністрів щодо спрямування коштів, визначених пунктом 9 статті 12 цього Закону, на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками;
8) частини першої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» – Комітетом погоджено 8 рішень Кабінету Міністрів щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами, пов’язаними з будівництвом (придбанням) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу окремих державних органів;
9) абзацу першого статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» – Комітет погодив 4 рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380).
Забезпечуючи погодження вище перелічених рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат (з урахуванням позиції Міністерства фінансів і Рахункової палати) спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання, затим на своїх засіданнях. При цьому за підсумками розгляду ряду таких питань Комітетом надавалися Уряду відповідні рекомендації для забезпечення дотримання бюджетного законодавства та ефективного використання бюджетних коштів.
Щодо представництва членів Комітету у комісіях слід відмітити, що у звітний період народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (передбаченої статтею 33-1 Бюджетного кодексу), комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу), а також комісії для розгляду пропозицій та підготовки рекомендацій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами та за об’єктами (заходами) (передбаченої статтею 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»), комісіях для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів"» (код 2211260) (передбачених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
(До цієї інформації включено питання, заплановані і розглянуті на засіданні Комітету 14.07.2021. Після завершення п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання відомості про деякі питання роботи Комітету за звітний період будуть подані Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.)
УХВАЛИЛИ:
Інформацію про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2021 року) взяти до відома.
Голосували: «за» – одноголосно.
Голова Комітету Ю.Ю. Арістов
Секретар Комітету В.В. Цабаль