Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №101 від 22 вересня 2021 року

 

 

 

16  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Серік Н.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Народний депутат України Стефанишина О.А.

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету – начальник Управління планування державного бюджету;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ємець П.В. – заступник Міністра;

від Державної служби спеціального зв’язку
 та захисту інформації України

Маковський Д.В. – перший заступник Голови;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

Рогова В.Б. – заступник Міністра;

від Міністерства з питань реінтеграції
 тимчасово окупованих територій України

Замлинський Р.Т. – перший заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Старцева С.М. – в.о. директора Департаменту житлової політики та архітектури;

від Міністерства економіки України

Глущенко С.В. – заступник Міністра;

Новікова І.Ю. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1054-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1118-р);

3) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 1047-р);

4) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1070-р).

3. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству розвитку громад та територій України для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки (постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 883).

4. Про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», Міністерству економіки України для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по частковому безробіттю (постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 979).

5. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів (реєстр. № 6052 від 14.09.2021 р.), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Арахамією Д.Г. та іншими, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 6052-1 від 17.09.2021 р., поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Осадчуком А.П. та іншими, за реєстр.  6052-2 від 20.09.2021 р., поданий народним депутатом України Рудик К.О., за реєстр. № 6052-3 від 21.09.2021 р., поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Клименко Ю.Л. та іншими, за реєстр. № 6052-4 від 21.09.2021 р., поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Колтуновичем О.С. та іншими, і за реєстр. № 6052-5 від 21.09.2021 р., поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Крульком І.І.

6. Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090).

7. Різне.

7.1. Про затвердження персонального складу робочої групи з питань встановлення причин неефективного управління майном та землею, надання у користування та відчуження об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, підприємств, установ та організацій, що перебувають у їх віданні, що призводить до недоотримання надходжень до державного бюджету та втрати державної власності. /Розгляд питання перенесено на чергове засідання Комітету за пропозицією голови робочої групи, народного депутата України Пузійчука А.В./

7.2. Про затвердження складу робочої групи з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. /Розгляд питання перенесено на чергове засідання Комітету за пропозицією народного депутата України Пузійчука А.В./

7.3. Про переобрання голови робочої групи з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови робочої групи, народного депутата України Пушкаренка А.М./

/При цьому, за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. до порядку денного не включено питання, попередньо передбачене у проекті порядку денного, а саме: про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 909-р)./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо вдосконалення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення ветерана" (реєстр. № 5694 від 23.06.2021, народні депутати України Чернєв Є.В., Шараськін А.А., Зінкевич Я.В., Бондар М.Л., Костенко Р.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування окремих питань пенсійного забезпечення та страхування працівників Державного бюро розслідувань" (реєстр. № 5818 від 22.07.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про страхування" щодо додаткового захисту прав споживачів страхових послуг та протидії дискримінації у сфері страхування (реєстр. № 4630 (доопрац.) від 26.07.2021, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" (реєстр. № 5847 від 12.08.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання" (реєстр. № 5652 від 11.06.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв'язку з утворенням Національної соціальної сервісної служби та її територіальних органів" (реєстр. № 5586 від 28.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"" (реєстр. № 5861 від 20.08.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо посилення захисту інтересів клієнтів державних банків" (реєстр. № 5862 від 20.08.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо розміру сукупної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення" (реєстр. № 5771 від 15.07.2021, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо проведення дистанційних засідань" (реєстр. № 5817 від 22.07.2021, народний депутат України Лозинський Р.М.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо питання сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності працівниками, призваними на військову службу" (реєстр. № 5746 від 09.07.2021, народні депутати України Копитін І.В., Касай Г.О., Березін М.Ю. та інші.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення особам, які були засуджені до довічного позбавлення волі, права на апеляційне оскарження вироку" (реєстр. № 5747 від 09.07.2021, народні депутати України Власенко С.В., Фріс І.П. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні" (реєстр. № 5795 від 16.07.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 48 Регламенту Верховної Ради України щодо реєстрації постанов про скасування рішень Верховної Ради" (реєстр. № 5813 від 21.07.2021, народний депутат України Арахамія Д.Г. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 48 Регламенту Верховної Ради України щодо реєстрації постанов про скасування рішень Верховної Ради України" (реєстр. № 5813-1 від 22.07.2021, народні депутати України Совгиря О.В., Арахамія Д.Г., Корнієнко О.С., Стефанчук Р.О. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Регламенту Верховної Ради України (щодо антикорупційної експертизи окремих законопроєктів до другого читання)" (реєстр. № 5834 від 30.07.2021, народні депутати України Іванісов Р.В., Красов О.І., Ткаченко О.М. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями повноважень в галузі бюджету та фінансів" (реєстр. № 5827 від 26.07.2021, народні депутати України Корнієнко О.С., Маслов Д.В., Іванов В.І., Юнаков І.С. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування повноважень в галузі бюджету та фінансів" (реєстр. № 5827-1 від 06.08.2021, народний депутат України Демченко С.О.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про державну службу" щодо оптимізації обсягу інформації, необхідної для участі у конкурсі на посаду державної служби" (реєстр. № 5773 від 15.07.2021, народні депутати України Тищенко М.М., Клочко А.А., Негулевський І.П., Лаба М.М. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників" (реєстр. № 5695 від 23.06.2021, народні депутати України Констанкевич І.М., Мінько С.А., Лубінець Д.В., Батенко Т.І. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників" (реєстр. № 5695-1 від 09.07.2021, народны депутати України Абрамович І.О., Плачкова Т.М.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

 

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо певних питань управління майном для потреб Збройних Сил України (реєстр. № 5801 від 19.07.2021), поданий народними депутатами України Білозір Л.М., Кучером М.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про Збройні Сили України», «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про освіту» і «Про вищу освіту» пропонується дозволити майно закладів освіти, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами безоплатно передавати у встановленому законодавством порядку органам державної влади для забезпечення потреб Збройних Сил України.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює окремі зауваження до поданого законопроекту, та зазначає, що реалізація його положень може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України (далі – Міноборони) на утримання майна закладів освіти у разі передачі такого майна Міноборони, обсяг яких не обраховано, а також може призвести до погіршення матеріально-технічної бази закладів освіти і вишукання додаткових бюджетних коштів для її відновлення.

При цьому, Мінфіном зазначено, що авторами законопроекту не додано обґрунтувань Міноборони (інших державних органів) щодо необхідності одержання додаткового майна з метою використання для потреб Збройних Сил України, а також інформації щодо додаткових видатків на його утримання.

Загалом у експертному висновку до законопроекту Мінфін зауважує, що надалі розгляд законопроекту можливий за участю Міноборони та за умови підтвердження можливості подальшого утримання переданого майна закладів освіти Міноборони у межах видатків, передбачених для нього у Державному бюджеті України, а також погодження законопроекту з Міністерством освіти і науки України.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо певних питань управління майном для потреб Збройних Сил України (реєстр. № 5801 від 19.07.2021), поданий народними депутатами України Білозір Л.М., Кучером М.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України на утримання майна закладів освіти у разі передачі такого майна Міністерству оборони України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року - не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» з окремих питань щодо Конкурсної комісії та громадського контролю (реєстр. № 5687 від 22.06.2021), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», зокрема, щодо порядку конкурсного відбору та призначення Директора Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), а також визначення складу Ради громадського контролю при НАБУ.

Крім того, передбачено зміни до статті 24 цього Закону щодо фінансового забезпечення НАБУ, якими пропонується виключити з джерел фінансового забезпечення проекти міжнародної технічної допомоги /пункт третій розділу I законопроекту/.

Слід зазначити, що відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153) міжнародна технічна допомога може залучатися, зокрема, у вигляді фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті.

Реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, а саме у зв’язку із виключенням проектів міжнародної технічної допомоги із джерел фінансового забезпечення НАБУ може зменшити можливі надходження до спеціального фонду державного бюджету, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових коштів загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності НАБУ.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що законопроект може вплинути на показники державного бюджету в частині зменшення можливих надходжень до спеціального фонду державного бюджету, та потребує доопрацювання (в частині виключення пункту третього розділу І законопроекту щодо внесення змін до статті 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» з окремих питань щодо Конкурсної комісії та громадського контролю (реєстр. № 5687 від 22.06.2021), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету в частині коштів міжнародної технічної допомоги для НАБУ, що в свою чергу, потребуватиме додаткових коштів загального фонду бюджету для забезпечення діяльності НАБУ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (реєстр. № 5797 від 16.07.2021), поданий народним депутатом України Бабієм Р.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», зокрема, щодо поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та її функціонування в складі окремих підсистем (модулів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту має вплив на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і буде здійснюватися в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації на відповідний рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (реєстр. № 5797 від 16.07.2021), поданий народним депутатом України Бабієм Р.В., має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Державної судової адміністрації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання можливості учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (реєстр. № 5025 (доопрац.) від 26.07.2021), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою нормою, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи, свідки, перекладачі та експерти можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання можливості учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (реєстр. № 5025 (доопрац.) від 26.07.2021), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (реєстр. № 5713 від 29.06.2021), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом, запропоновано внести зміни до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» щодо окремих питань проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Зокрема, змінами до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено: надавати військовослужбовцям відпустку при народженні дитини, що передбачена статтею 19-1 Закону України «Про відпустки» зі збереженням грошового забезпечення, здійснювати виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 182-1 Кодексу законів про працю України, військовослужбовцям, які мають дітей (на даний час компенсація виплачується лише військовослужбовцям жінкам, які мають дітей) у рік звільнення.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до поданого законопроекту реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, оскільки може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виплату грошової компенсації військовослужбовцям за всі дні невикористаної додаткової відпустки військовослужбовцям-чоловікам у разі їх звільнення.

Загалом Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків, а також додаткового опрацювання норм чинного законодавства держав – членів НАТО у частині виплат грошової компенсації замість додаткових соціальних відпусток, оскільки, у разі побудови системи грошового забезпечення військовослужбовців на умовах армій країн – членів НАТО додаткова потреба в коштах на виплату компенсацій за відпустки збільшиться.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (реєстр. № 5713 від 29.06.2021), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Корнієнком О.С. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування повноважень в галузі бюджету та фінансів» (реєстр. № 5828-1 від 06.08.2021), поданий народним депутатом України Демченком С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що не допускається:

зупинення видаткових операцій на рахунках місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у банківських установах України та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в частині видатків, які визначено як захищені;

накладення арешту на майно (кошти) місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування на їх рахунках у банківських установах України та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в частині видатків, які визначено як захищені.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація:

не потребує додаткових витрат з бюджету;

забезпечить безперешкодну реалізацію місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування повноважень в галузі бюджету та фінансів;

усуне ризики припинення фінансування місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування заходів з: оплати праці працівників бюджетних установ; придбання медикаментів; забезпечення продуктами харчування; оплати комунальних послуг та енергоносіїв; соціального забезпечення; оплати послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури; оплати енергосервісу тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на дохідну частину бюджету, зокрема, призведе до недонадходжень платежів до бюджету у зв’язку із скасуванням забезпечувальних заходів стосовно сплати платником податків податкового боргу. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування повноважень в галузі бюджету та фінансів» (реєстр. № 5828-1 від 06.08.2021), поданий народним депутатом України Демченком С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо забезпечення соціального захисту дітей війни (реєстр. № 5841 від 06.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Кальцевим В.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пропонується надати дітям війни такі пільги та соціальні гарантії, зокрема:

відновити право на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання;

збільшити з 25% до 50% розмір знижки при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання;

виключити положення, згідно з яким передбачається надання окремих пільг на оплату комунальних послуг (газ, електроенергія тощо) залежно від сукупного доходу сім’ї;

здійснювати виплату надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Запровадження такої законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідних пільг і соціальних гарантій та збільшення їх розмірів, потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується здійснити реалізацію його положень шляхом перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту надається доручення Уряду внести пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, згідно з якими, серед іншого, встановлюється вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

За прогнозними розрахунками Мінфіну, наданими в експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 5,4 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді, оскільки розробником не визначені реальні джерела їх покриття. Водночас Мінфін зауважує, що прийняття рішень щодо поліпшення соціального захисту та пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо забезпечення соціального захисту дітей війни (реєстр. № 5841 від 06.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Кальцевим В.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, в частині звільнення від сплати ввізного мита (реєстр. № 5810 від 20.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

звільнити від оподаткування митом при ввезенні на митну територію України:

- товарів, які є основними засобами, що належать підприємствам, які припиняють свою діяльність поза митною територією України та переносять місце своєї діяльності на митну територію України зі створенням нового підприємства;

- наукових приладів та обладнання, а також запасних частин, витратних матеріалів, деталей та аксесуарів до них (в тому числі обладнання для їх обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту);

- апаратури, приладів, механізмів та їх частин, включаючи запасні частини та інструменти, розроблені саме для їх обслуговування, огляду, калібрування або ремонту, що використовуються для цілей наукових досліджень, які проводяться з некомерційною метою, що ввозяться науково-дослідними підприємствами, розташованими за межами митної території України;

- тварин, спеціально підготовлених для лабораторного використання, біологічних та хімічних речовин, аналоги яких не виробляються в Україні, що ввозяться підприємствами, що здійснюють освітню або наукову і науково-технічну діяльність, державними науковими установами, закладами вищої освіти, з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності;

- терапевтичних речовин людського походження, реагентів для визначення груп крові та типів тканин, спеціальних пакувальних матеріалів для їх перевезення, а також розчинів та видаткових матеріалів, необхідних для їх використання, що призначені для інститутів або лабораторій (виключно для некомерційних або наукових цілей)

- стандартних зразків речовин, затверджених Всесвітньою організацією охорони здоров’я, які ввозяться на митну територію України з метою контролю якості речовин, матеріалів, що використовуються підприємствами для виробництва лікарських засобів в Україні;

- лікарських засобів та ветеринарних препаратів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, для використання особами та тваринами, які приїздять в Україну для участі у міжнародних спортивних змаганнях, організованих на митній території України;

- зразків, моделів, що містять об’єкт права інтелектуальної власності, та супровідних документів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України для подання до уповноважених органів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, з метою реєстрації такого об’єкта в Україні;

- товарів для використання у будівництві, догляді або оздобленні кладовищ, могил та пам’ятників жертв війн третіх країн, похованих на митній території України, які ввозяться підприємствами для цих цілей;

встановити, що переліки зазначених товарів, порядки їх ввезення та цільового використання встановлюються Кабінетом Міністрів України;

уточнити умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України (зокрема: встановити вартісні межі щодо ввезення товарів без оподаткування митними платежами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі на рівні 430 євро /замість 1000 євро/ через пункти пропуску, відкриті для повітряного і морського сполучення, та на рівні 300 євро /замість 500 євро/ – через інші пункти пропуску; уточнити норми щодо звільнення від оподаткування митними платежами товарів /в тому числі алкогольних напоїв та тютюнових виробів/).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що законопроект розроблено на виконання статей 84, 353, Додатка XV «Наближення митного законодавства» та Додатка XXVIII до Глави 4 «Оподаткування» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, пунктів 567 – 585 та 1469 – 1471 плану заходів з виконання цієї Угоди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 р. № 1106.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та не матиме впливу на доходи бюджету в поточному бюджетному періоді. Водночас Мінфіном зазначено, що зменшення надходжень ввізного мита від розширення випадків звільнення від оподаткування митом не передбачається в поточному бюджетному періоді, оскільки законопроектом пропонується передбачити набрання чинності не раніше 1 січня 2022 року.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, в частині звільнення від сплати ввізного мита (реєстр. № 5810 від 20.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстр. № 5832 від 13.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» пропонується визначити розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня у відсотковому співвідношенні до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет України на 1 січня поточного року, в якому виплачується така допомога, а саме для: учасників бойових дій та колишніх неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів – 85%; осіб з інвалідністю внаслідок війни та колишніх малолітній в’язнів концентраційних таборів: I групи – 255%; II групи – 225%; III групи – 195%; учасників війни – 35%; членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих ветеранів війни – 55%; осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 255%.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація акта здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у 2021 році Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною», обсяг видатків за якою становить 1 382,5 млн грн. При цьому згідно з наданими суб’єктом права законодавчої ініціативи фінансово-економічними розрахунками (проведеними в умовах 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 січня 2021 рік – 1769 грн) додаткова потреба в коштах державного бюджету становитиме 7,7 млн гривень.

Міністерство фінансів України, проаналізувавши законодавчі пропозиції, наводить розрахунки в порівнянні з чинними нормами (у 2021 році розміри такої допомоги визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»), та звертає увагу, що в умовах 2021 року загальну потребу у коштах на виплату грошової допомоги обраховано у сумі 1 390,2 млн грн, а надалі обсяг необхідних видатків щороку коригуватиметься залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та чисельність  отримувачів грошової допомоги у відповідному році.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстр. № 5832 від 13.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

 

 

1.2.10. СЛУХАЛИ

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстр. № 5832-1 від 13.08.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» пропонується визначити розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня у відсотковому співвідношенні до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет України на 1 січня поточного року, а саме для: учасників бойових дій та колишніх неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів – 90%; осіб з інвалідністю внаслідок війни та колишніх малолітній в’язнів концентраційних таборів: I групи – 270%; II групи – 240%; III групи – 210%; учасників війни та колишніх в’язнів концентраційних таборів – 35%; членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань – 55%; осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 270%.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у обсязі 185,5 млн грн, які пропонується забезпечити в рамках секвестру державного бюджету за рахунок скорочення неефективних видатків.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи, що реалізація  положень законопроекту призведе до додаткових видатків з державного бюджету, не підтримує прийняття законопроекту та наголошує, що запропоновані видатки не будуть забезпечені фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді, оскільки розробником не визначені реальні джерела покриття додаткових витрат.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстр. № 5832-1 від 13.08.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

 

1.2.11.; 1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та деяких інших осіб (реєстр. № 5609 від 03.06.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Прощуком Е.П. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та деяких інших осіб (реєстр. № 5609-1 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектами пропонується:

доповнити Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» положенням щодо збереження права на отримання пенсії особами, які отримують пенсію за цим Законом, у разі прийняття їх на службу  цивільного захисту під час дії особливого періоду;

скасувати передбачене Кодексом цивільного захисту України обмеження щодо надання пільг на санаторно-курортне лікування особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту залежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу;

створення в системі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, лікарсько-експертних комісій, які визначатимуть придатність кандидатів до служби цивільного захисту, кандидатів до вступу до закладів освіти цивільного захисту, здобувачів вищої освіти цих закладів освіти, придатність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту до подальшої служби, установлюватиме причинний зв’язок захворювань, поранень, травм і смерті зі службою цивільного захисту, звільнених зі служби цивільного захисту, із внутрішньої служби в державній пожежній охороні, а також звільнених із військової служби з колишніх військ цивільної оборони, визначатиме необхідність ужиття заходів санаторно-курортного лікування, медико-психологічної реабілітації до осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Крім того, законопроектом за реєстр. № 5609-1 пропонується розширити підстави для надання допомоги на поховання і компенсацію матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка сім’ям загиблих/померлих осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, передбачивши здійснення таких виплат у разі проходження служби такими особами, а також встановити розмір таких виплат на рівні 10-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день загибелі/смерті особи (на даний час така допомога надається сім’ям загиблих/померлих осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання ними службових обов’язків у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме у розмірі 5-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день загибелі/смерті, як це визначено постановами Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829 та від 21.08.2013 № 618).

Згідно із фінансово-економічними обґрунтуваннями, зазначеними у пояснювальних записках до законопроектів за реєстр. № 5609 та за реєстр. № 5609-1, для реалізації цих проектів закону щорічна потреба у коштах становитиме 7,3 млн грн на пенсійне забезпечення. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 5609-1 зазначено, що реалізація норм, якими доповнено альтернативний проект закону, не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки вони можуть здійснюватися в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті для забезпечення діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів, що розглядаються, зазначає, що реалізація положень законопроектів потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету, що не будуть забезпечені фінансовим ресурсом, оскільки реальних джерел покриття таких видатків розробники не визначили. При цьому, визначити вартісну величину впливу пропозиції щодо скасування обмеження під час надання пільг на санаторно-курортне лікуванням особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на показники бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 5609-1 надало зауваження щодо суті цього проекту закону та дійшло висновку про потребу у доопрацюванні законопроекту та подання фінансово-економічних обґрунтувань.

Згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Терміни набрання чинності, визначені у законопроектах, не відповідають частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та деяких інших осіб (реєстр. № 5609 від 03.06.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Прощуком Е.П. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та деяких інших осіб (реєстр. № 5609-1 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуватимуть витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2022 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування (реєстр. № 2683-2 від 06.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема,  пропонується:

надати повноваження Кабінету Міністрів України здійснювати управління пенсійними активами Накопичувального фонду відповідно до його рішень протягом п’яти років з дня запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування (після п’яти років можлива участь компаній з управління активами за рішенням Кабінету Міністрів України та за результатом конкурсу);

здійснювати інвестування пенсійних активів протягом п’яти років діяльності Накопичувального фонду лише в активи у державних облігаціях України, казначейських зобов’язаннях України та інших цінних паперів, емітентом яких є держава в особі уповноважених нею органів державної влади;

встановити, що забезпечення повернення коштів Накопичувального фонду гарантуватиметься державою шляхом визначення у законі про державний бюджет на відповідний рік видатків на покриття можливих втрат у сумі, не меншій прогнозній вартості активів Накопичувального фонду на кінець планового року;

визначити умови перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягу коштів державного бюджету для забезпечення функціонування Накопичувального пенсійного фонду та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також відмічено Міністерством фінансів України (далі – Мінфін). Зокрема, Мінфін зауважує на тому, що мають бути здійснені детальні прогнозні розрахунки фінансової діяльності Накопичувального фонду та спроможності економіки забезпечити збереження та дохідність коштів учасників системи накопичувального пенсійного забезпечення з метою визначення здатності Накопичувального фонду ефективно функціонувати без залучення коштів державного бюджету.

Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на видаткову частину державного бюджету в поточному бюджетному періоді, а також висловлює зауваження щодо суті законопроекту, а саме:

запровадження механізму гарантування державою повернення коштів до Накопичувального фонду нівелює концепцію накопичувальної системи та перекладає відповідальність суб’єктів накопичувальної системи на державу з огляду на те, що метою накопичувальної системи пенсійного страхування є можливість отримувати після досягнення пенсійного віку громадянами додаткових пенсійних виплат за рахунок внесків до накопичувальної системи;

законодавча пропозиція щодо заборони переходу на сплату внесків до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування осіб, які стали учасниками накопичувальної системи державного пенсійного страхування, може призвести до зменшення надходжень солідарної системи та розбалансування бюджету Пенсійного фонду України і, як наслідок, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України;

пропозиція щодо визначення зберігачем коштів Накопичувального пенсійного фонду виключно державних банків не може бути реалізована з огляду на вимоги пункту 5 статті 116 Конституції України (встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності та здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону) та Засад стратегічного реформування державного банківського сектору (стратегічні принципи) (встановлено, що ключовим завданням держави є побудова надійної та конкурентної банківської системи, переважна частка якої в середньостроковій перспективі знаходитиметься в приватній власності).

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування (реєстр. № 2683-2 від 06.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення витрат державного бюджету для забезпечення функціонування Накопичувального пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та посилення соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5416-1 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

 

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів, які стосуються наступного:

надання громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, пільг та компенсацій, що передбачені для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

забезпечення санаторно-курортними путівками (без права лікування) осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю І групи, яким надано висновок медико-соціальної експертизи про те, що вони потребують постійного стороннього догляду чи допомоги під час санаторно-курортного лікування;

забезпечення санаторно-курортним лікуванням громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 2 та 3, та осіб, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення;

звільнення від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства громадян, плати за землю громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 4, та осіб, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення;

скасування залежності надання пільг та компенсацій для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян від сукупного доходу сім’ї;

відновлення окремих пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4, та дітям і їх батькам, що належать до постраждалих від Чорнобильської катастрофи;

здійснення виплати допомог і доплат, а також надання інших преференцій громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення;

збереження за працівниками середньої заробітної плати та стажу роботи при звільненні у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням;

здійснення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника у відсотковому розмірі, встановленому залежно від розміру прожиткового мінімуму;

забезпечувати виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у повному обсязі незалежно від інших доходів;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбачені законодавством;

звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших ядерних аварій і випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Згідно із абзацом третім пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручено подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до закону про державний бюджет на 2021 рік, необхідні для реалізації відповідного Закону, у тому числі для відшкодування шкоди громадянам України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якої вони зазнали внаслідок її дії у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків, реальні джерела покриття яких розробниками не визначені, і, у разі прийняття такого законопроекту, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді. За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту лише в частині надання пільг та компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватиме щорічно, в умовах 2021 року, додатково з державного бюджету понад 13,5 млрд гривень.

Разом з тим, положення законопроекту щодо розширення категорії осіб, які матимуть право не сплачувати судовий збір, матиме наслідком зменшення надходжень державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, вказані положення також зменшуватимуть витрати спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені заходи, що відповідно потребуватиме вишукання коштів за загальним фондом державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади.

Крім того, положення законопроекту щодо звільнення від плати за землю та сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства можуть призвести до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів у разі передбачення у податковому та митному  законодавстві відповідних положень.

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та посилення соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5416-1 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (переважно збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та може опосередковано зменшувати доходи державного і місцевих бюджетів у разі передбачення преференцій для громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи та інших ядерних аварій і випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, у податковому та митному законодавстві). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року - не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.15.; 1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо державних гарантій реалізації конституційних прав на охорону життя, здоров’я та соціальний захист, громадянами України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5444 від 29.04.2021), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., та про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних прав і гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5444-1 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація положень законопроектів, метою яких, зокрема, є відновлення прав осіб, які визнавались постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», а також встановлення нових пільг та гарантій таким постраждалим особам, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

надання громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, пільг та компенсацій, що передбачені для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (передбачено у законопроекті за
реєстр. № 5444-1)
;

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 і 3, та осіб, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення;

забезпечення санаторно-курортними путівками (без права лікування) осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю І групи, яким надано висновок медико-соціальної експертизи про те, що вони потребують постійного стороннього догляду чи допомоги під час санаторно-курортного лікування (передбачено у законопроекті за реєстр. № 5444-1);

скасування залежності надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від сукупного доходу сім’ї, а також обмеження розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та інших щомісячних компенсацій постраждалим від Чорнобильської катастрофи;

надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад; надання щорічної допомоги на оздоровлення; щомісячні виплати на дітей; забезпечення продуктами харчування; санаторно-курортне оздоровлення вагітних жінок, які проживають на території радіоактивного забруднення;

відновлення окремих пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4 (передбачено у законопроекті за реєстр. № 5444-1), та дітям і їх батькам, що належать до постраждалих від Чорнобильської катастрофи;

здійснення виплати допомог і доплат, а також надання інших преференцій громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення;

збереження за працівниками середньої заробітної плати та стажу роботи при звільненні у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням;

звільнення від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства осіб, які постійно проживали  до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення;

здійснення виплати компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім’ям у зв’язку із втратою годувальника та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених залежно від розміру мінімальної заробітної плати;

здійснення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії особам, віднесеним до категорій 1, та у зв’язку з втратою годувальника у відсотковому розмірі, встановленому залежно від розміру прожиткового мінімуму;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбаченими законодавством;

звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших ядерних аварій і випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (передбачено у законопроекті за
реєстр. № 5444-1)
.

Згідно із абзацом третім пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту за реєстр. № 5444-1 Кабінету Міністрів України доручено подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до закону про державний бюджет на 2021 рік, необхідні для реалізації відповідного Закону, у тому числі для відшкодування шкоди громадянам України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якої вони зазнали внаслідок її дії у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначає, що реалізація положень законопроектів матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків, реальні джерела покриття яких розробниками не визначені, і у разі прийняття відповідних законопроектів, вони не будуть забезпечені фінансовими ресурсами. За орієнтовними розрахунками реалізація законодавчих пропозицій лише в частині надання пільг та компенсацій громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватиме щорічно, в умовах 2021 року, додатково з державного бюджету: у законопроекті за реєстр. № 5444 – близько 36 млрд грн, у законопроекті за реєстр. № 5444-1 – 21 млрд гривень.

Разом з тим, положення законопроекту за реєстр. № 5444-1 щодо розширення категорії осіб, які матимуть право не сплачувати судовий збір, матиме наслідком зменшення надходжень державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, вказані положення також зменшуватимуть витрати спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені заходи, що відповідно потребуватиме вишукання коштів за загальним фондом державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади.

Крім того, положення законопроектів щодо звільнення від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства можуть призвести до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів у разі передбачення у податковому та митному  законодавстві відповідних положень.

Варто звернути увагу, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо державних гарантій реалізації конституційних прав на охорону життя, здоров’я та соціальний захист, громадянами України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5444 від 29.04.2021), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., та про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних прав і гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5444-1 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та можуть опосередковано зменшувати доходи державного і місцевих бюджетів у разі передбачення преференцій для громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, у податковому та митному законодавстві). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2022 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до деяких законів України щодо пільгового тарифу на електроенергію для закладів охорони здоров’я, обладнаних  кисневими станціями (реєстр. № 5550 від 24.05.2021), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Ковальчуком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про захист населення від інфекційних хвороб», пропонується тимчасово, на час дії карантину та/або надзвичайного стану у зв’язку із запобіганням виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, встановити для опорних закладів охорони здоров’я, що виконують стаціонарне лікування відповідних пацієнтів, обладнаних власними системами генерації кисню з навколишнього повітря, ціну (тариф) на електроенергію у розмірі 50 відсотків діючого тарифу для відповідної групи непобутових споживачів електроенергії, передбачивши, що Порядок компенсації збитків електропостачальникам, які виконують зобов’язання щодо надання послуг з енергопостачання таким споживачам, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із державного та/або місцевих бюджетів.

Водночас, виходячи з вимог законів України «Про ринок електричної енергії» щодо встановлення ціни та тарифу на ринку електричної енергії, що регулюються державою, з урахуванням вимог цілісності об’єднаної енергетичної системи України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, а також Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо обов’язку Уряду, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на компенсацію збитків виробникам та постачальникам електроенергії, про що також зауважує Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільгового тарифу на електроенергію для закладів охорони здоров’я, обладнаних кисневими станціями (реєстр. № 5550 від 24.05.2021), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Ковальчуком А.В., матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.18.; 1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо грошового забезпечення при встановленні індивідуальних вузлів обліку природного газу (реєстр. № 5507 від 18.05.2021), поданий народним депутатом України Вельможним С.А., та щодо вдосконалення обліку природного газу (реєстр. № 5507-1 від 24.05.2021), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектами пропонується:

визначити кошти місцевих бюджетів одним з джерел фінансового забезпечення робіт з оснащення лічильниками газу населення (у законопроекті за реєстр. № 5507);

надати право побутовим споживачам природного газу – фізичним особам (населенню), яким держава надає пільги і субсидії на оплату житлово-комунальних послуг та які самостійно забезпечили встановлення приладів обліку природного газу (у період з 01.01.2020 до 01.10.2021 – згідно із законопроектом за реєстр. № 5507 та з 01.01.2020 до 01.01.2023 – у законопроекті за реєстр. № 5507-1), на компенсацію таких витрат відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

не надавати споживачам, які відмовилися від встановлення індивідуальних вузлів обліку природного газу  за рахунок бюджетних коштів або коштів, передбачених в тарифі на розподіл природного газу, субсидії на оплату послуг з постачання і розподілу природного газу (починаючи з 01.10.2021 – згідно із законопроектом за реєстр. № 5507 та з 01.01.2023 – у законопроекті за реєстр. № 5507-1) в обсязі встановлених соціальних нормативів;

встановити у Законі норми споживання природного газу населенням у разі відсутності лічильників газу у більших розмірах, ніж затверджено у постанові Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 «Питання споживання природного газу».

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 5507 реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного або місцевих бюджетів в обсязі 9 млрд грн, при цьому джерела їх покриття розробником не визначено. Водночас у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 5507-1 зазначається про відсутність необхідності у видатках бюджету на реалізацію його положень, що не узгоджується з визначенням у законопроекті державного та місцевих бюджетів джерелом фінансування встановлення відповідних приладів обліку.

Міністерство фінансів України, не підтримуючи прийняття даних законопроектів, зазначає про таке:

фінансове забезпечення оснащення лічильниками природного газу населення має здійснюватися насамперед за рахунок операторів газорозподільних систем, виходячи з норм Закону України «Про ринок природного газу» щодо забезпечення оператором газорозподільної системи здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів. Рішеннями НКРЕКП для кожного оператора газорозподільної системи визначено розміри джерел фінансування Плану розвитку газорозподільної системи, в тому числі розміри витрат на встановлення лічильників газу населенню за рахунок коштів, передбачених у тарифах на послуги з розподілу природного газу. Крім того індивідуальні прилади обліку газу побутових споживачів обліковуються та знаходяться на технічному обслуговуванні газорозподільних підприємств;

запропоноване проектом збільшення норм споживання природного газу побутовими споживачами створить умови, за яких нарахування населенню плати за спожитий природний газ та надання пільг і субсидій здійснюватиметься за суттєво різними нормами, що може призвести до ініціювання подальшого перегляду соціального нормативу для користування послугами з газопостачання, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, які Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачені;

з огляду на наведене, Мінфіном пропонується виключити положення законопроекту щодо визначення джерелом забезпечення оснащення лічильниками газу населення кошти державного та місцевих бюджетів і встановити, що у разі виявлення НКРЕКП порушень газорозподільними підприємствами в забезпеченні оснащення лічильниками природного газу побутових споживачів Комісія приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на вказаних суб’єктів ринку природного газу у відсотках від їх прибутку, запланованого у тарифі.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроектах (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо грошового забезпечення при встановленні індивідуальних вузлів обліку природного газу (реєстр. № 5507 від 18.05.2021), поданий народним депутатом України Вельможним С.А., та щодо вдосконалення обліку природного газу (реєстр. № 5507-1 від 24.05.2021), поданий  народним депутатом України Шаховим С.В., мають вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведуть до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» щодо удосконалення системи державних нагород України (реєстр. № 5829 від 26.07.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Остапенком А.Д.

 

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про державні нагороди України», доповнивши серед іншого перелік державних нагород і встановивши нові почесні звання України, та створити відкритий Державний реєстр нагороджених.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на виготовлення нагрудних знаків, відповідних посвідчень, виплату надбавок до посадового окладу працівникам бюджетних установ, пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», а також на створення та супроводження програмного забезпечення відкритого Державного реєстру нагороджених.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, відмічаючи, що відсутність необхідних фінансово-економічних обгрунтувань унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до  введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» щодо удосконалення системи державних нагород України (реєстр. № 5829 від 26.07.2021) поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Остапенком А.Д., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

 

 

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про державні нагороди України» (реєстр. № 5767 від 14.07.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується встановити Державну премію України імені Мирослава Скорика за вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва України та впровадження новітніх непересічних практик у композиторській, виконавській, музикознавчій діяльності.

З огляду на вимоги чинного законодавства реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків на виплату Державної премії України імені Мирослава Скорика, а також на виготовлення диплома та нагрудного знака лаурета премії.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту обсяг видатків, необхідних для реалізації проекту Закону, буде передбачено в межах відповідних бюджетних призначень Міністерству культури та інформаційної політики України за КПКВК 3801130 «Державна підтримка діячів культури і мистецтва».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також зазначає, що сума грошової винагороди до Державної премії України імені Мирослава Скорика щорічно визначатиметься Урядом України та зазначатиметься у відповідному Указі Президента України про присудження цієї премії, зауважуючи, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету на сьогодні неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до  введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про державні нагороди України» (реєстр. № 5767 від 14.07.2021), поданий Президентом України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про правотворчу діяльність (реєстр. № 5707 від 25.06.2021), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Разумковим Д.О., Кондратюк О.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті, метою якого згідно з пояснювальною запискою є врегулювання суспільних відносин у сфері правотворчої діяльності в Україні, зокрема, діяльності та регулювання відносин, пов’язаних із її плануванням, розробкою, прийняттям (виданням), застосуванням нормативно-правових актів та правовим моніторингом, серед іншого пропонується створити Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, та надати можливість безоплатно будь-кому отримувати інформацію щодо нормативно-правових актів, а також Єдиний глосарій правових термінів, наповнення, зберігання, обробка та використання якого також забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначено, що норми законопроекту, якими передбачається покладання на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, повноважень щодо наповнення, зберігання, обробки та використання Єдиного глосарія правових термінів, можуть потребувати додаткових бюджетних коштів, однак головним розробником не надано необхідних фінансово-економічних обгрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про правотворчу діяльність (реєстр. № 5707 від 25.06.2021), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Разумковим Д.О., Кондратюк О.К. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом відповідно до стандартів Європейського Союзу (реєстр. № 5149 від 25.02.2021), поданими народними депутатами України Горенюком О.О., Разумковим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

У пояснювальній записці зазначено, що законопроект розроблено з метою реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом шляхом адаптації норм законодавства України до норм актів ЄС в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (включаючи імплементацію Регламенту (ЄС) № 1370/2007 про громадські послуги з перевезення пасажирів залізницею та автомобільними шляхами), для реалізації якої пропонується, зокрема:

запровадити нову модель організації перевезень – громадські послуги з перевезення пасажирів та можливість для організаторів перевезень автомобільним транспортом обирати між двома моделями організації перевезень: громадськими та комерційними послугами з перевезення пасажирів (розмежувавши громадські та комерційні послуги з перевезення пасажирів відповідно до їх економічної природи);

упорядкувати повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері автомобільного транспорту, організації пасажирських перевезень, визначивши, що організатором пасажирських перевезень є орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який, згідно з вимогами законодавства, уповноважений забезпечувати здійснення пасажирських перевезень в порядку, визначеному цим Законом;

визначити правові засади створення та діяльності уповноваженого підприємства – єдиного центру, відповідального за організацію надання транспортних послуг в межах відповідної території;

встановити вимоги щодо закупівлі громадських послуг з перевезення пасажирів відповідно до законодавства про публічні закупівлі.

При цьому, законопроект містить ряд положень, що передбачають фінансові гарантії надання громадських послуг з перевезення пасажирів і пільгових перевезень пасажирів, врегулювання питань фінансового забезпечення діяльності уповноваженого органу та виконання додаткових функцій органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування у сфері автомобільного транспорту та організації пасажирських перевезень, а відтак зумовлюють потребу у додаткових коштах з державного бюджету та місцевих бюджетів. Йдеться, зокрема, про положення законопроекту, щодо:

утворення та забезпечення діяльності уповноваженого підприємства – некомерційного підприємства, створеного компетентним організатором перевезень з метою організації замовлення громадських послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, адміністрування фінансових ресурсів для їх оплати та виконання інших завдань /нова стаття 11-1 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

гарантування організаторами перевезень оплати вартості закупівлі громадських послуг з перевезення пасажирів в частині бюджетних коштів (у разі прийняття рішень про віднесення автобусних маршрутів загального користування до маршрутів, на яких надаються громадські послуги з перевезення пасажирів) /нова стаття 11-3 Закону України «Про автомобільний транспорт»,

створення органами місцевого самоврядування автоматизованої системи диспетчерського управління громадським транспортом та фінансове забезпечення її утримання за рахунок коштів відповідних бюджетів, субвенцій з державного бюджету /нові: стаття 36-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», частина п’ята статті 8 Закону України «Про міський електричний транспорт», абзац п’ятий частини другої статті 6 Закону України «Про дорожній рух»/;

формування та ведення Єдиного державного реєстру автомобільних перевізників, що покладається на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту /нова стаття 6-2 Закону України «Про автомобільний транспорт».

забезпечення пільгових перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом за рахунок коштів відповідних бюджетів та цільової державної підтримки (що надається з метою вирівнювання можливостей окремих територіальних громад щодо забезпечення державних соціальних гарантій в частині пільгових умов оплати послуг транспорту загального користування).

При цьому суб’єктами права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту визначено таке: «Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету. Фінансування громадських послуг з перевезення пасажирів здійснюватиметься за рахунок місцевих бюджетів, ресурси яких значно зросли в результаті реформи децентралізації. Надання цільової державної підтримки для вирівнювання можливостей територіальних громад щодо забезпечення надання громадських послуг з перевезення пасажирів чи надання державних соціальних гарантій може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету». Однак відповідних розрахунків щодо обґрунтування таких висновків (насамперед, з урахуванням фінансових можливостей місцевих бюджетів) розробниками не надано.

Тому, відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань унеможливила надання Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів, про що міністерство зазначає у експертному висновку на законопроект, констатуючи що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Про таке також вказано у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Поряд з тим, належить звернути увагу, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), для врегулювання окремих з них цими ж суб’єктами права законодавчої ініціативи поданий проект закону про внесення змін до Кодексу щодо запровадження довгострокових бюджетних зобов’язань з фінансування громадських послуг з перевезення пасажирів відповідно до стандартів Європейського Союзу та посилення фінансових гарантій забезпечення прав громадян на пільговий проїзд за реєстр. № 5150.

Серед інших положень законопроекту, що не узгоджуються Кодексом, слід виокремити такі:

1) згідно із змінами до Закону України «Про автомобільний транспорт» у новій статті 7-1 визначаються повноваження організаторів пасажирських перевезень (орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування, який згідно з вимогами законодавства уповноважений забезпечувати здійснення пасажирських перевезень), які зокрема «забезпечують розробку та затвердження відповідних довгострокових бюджетних програм фінансування розвитку автомобільного транспорту загального користування, в тому числі (але не виключно) в частині фінансування витрат на закупівлю громадських послуг з перевезення пасажирів; компенсацію втрат перевізників, які надають комерційні послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів; надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду автомобільним транспортом загального користування; капітальні інвестиції, спрямовані на розвиток мережі автомобільного транспорту загального користування».

Слід відмітити, що у термінології Кодексу відсутній термін «довгострокова бюджетна програма». Термін «бюджетна програма» застосовується лише у бюджетному законодавстві, відповідно до якого (статті 2, 10, 20, 40, 76 Кодексу) у законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет) визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам кошів за бюджетною класифікацією (тобто розподіл видатків визначається за бюджетними програмами), і не може бути предметом формування окремих цільових програм.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також звертає увагу, що зміст поняття «довгострокова бюджетна програма», що вживається у законопроекті, не розкривається ні в законопроекті, ні в запропонованих змінах до Кодексу (законопроект за реєстр. № 5150);

2) змінами до Закону України «Про автомобільний транспорт» у новій статті 11-1 до основних завдань та напрямів діяльності уповноваженого підприємства віднесено «виконання відповідно до рішень організатора перевезень та бюджетного законодавства функцій одержувача бюджетних коштів по відповідним бюджетним програмам». Таке положення має відповідати нормам частини шостої статті 22 Кодексу, згідно з якою розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету. Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов;

3) пропозиція про надання субвенцій з державного бюджету на фінансування заходів щодо створення автоматизованої системи диспетчерського управління автомобільним громадським транспортом /абзац одинадцятий нової статті 36-1 Закону України «Про автомобільний транспорт»/ суперечить вимогами частини другої статті 4 Кодексу, згідно з якими бюджетна система України та Державний бюджет України встановлюються виключно Кодексом та Законом про Державний бюджет України, а також положенням статей 40 і 76 Кодексу, де визначено, що бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів встановлюються законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет), про що також зазначає Мінфін;

4) положення про цільову державну підтримку з метою вирівнювання можливостей окремих територіальних громад щодо забезпечення надання державних соціальних гарантій у частині пільгових умов оплати послуг транспорту загального користування, а також затвердження Кабінетом Міністрів України методики встановлення фінансової спроможності місцевих бюджетів щодо забезпечення надання державних соціальних гарантій у частині пільгових умов оплати послуг транспорту загального користування та порядку визначення обсягів такої цільової державної підтримки /зміни до законів України «Про автомобільний транспорт» (стаття 6, нові статті 11-3,
37-1), «Про міський електричний транспорт» (стаття 4), «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (статті 10, 19, 23)/ не враховує визначені у статтях 98 і 99 Кодексу норми щодо горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів, що здійснюється лише за податком на прибуток (для обласних бюджетів) та податком на доходи фізичних осіб (для обласних бюджетів та бюджетів територіальних громад) і залежить від рівня надходжень таких податків на одного жителя. Решта податків і платежів залишаються в повному розпорядженні місцевих органів влади. Мінфін, зазначаючи про таке, звертає увагу, що чинними нормами Кодексу врегульовано питання здійснення вирівнювання фінансової спроможності бюджетів територіальних громад в інший спосіб;

5) беручи до уваги встановлене у статті 2 Кодексу визначення терміну «фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов'язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету», у законопроекті слово «фінансування» доцільно замінити словами «фінансове забезпечення», «обсяг коштів», «здійснення видатків» «проведення витрат» залежно від змісту положень.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то визначений у законопроекті термін /з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування/ не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом відповідно до стандартів Європейського Союзу (реєстр. № 5149 від 25.02.2021), поданий народним депутатом України Горенюком О.О., Разумковим Д.О. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження положень законопроекту з вимогами статей 2, 4, 10, 20, 22, 40, 76 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

 

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр. № 5045-1 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом метою відповідного закону є створення законодавчих передумов для підвищення державних соціальних стандартів та гарантій шляхом удосконалення механізму визначення та застосування прожиткового мінімуму. Так, запропоновано встановити законодавчі норми щодо:

застосування прожиткового мінімуму для визначення основних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та інших видів державної  соціальної допомоги), а також для розрахунку передбачених відповідно до законів і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України щомісячних соціальних виплат (надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги, різних видів соціальної допомоги), що встановлюються до пенсії, державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; стипендій; компенсаційних виплат, а також одноразових грошових виплат (допомог);

запровадження застосування базової величини для грошових платежів і стягнень та базової величини для адміністративних зборів.

При цьому, розмір прожиткового мінімуму переглядатиметься не менше ніж два рази на рік та не може встановлюватися на рівні, нижчому ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму, визначений відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум». У разі якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом двох місяців підряд перевищуватиме затверджений розмір прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо збільшення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від показника зростання споживчих цін.

Водночас, з 1 січня 2022 року відповідно до законопроекту запроваджується для розрахунку розміру грошових платежів і стягнень:

- базова величина для грошових платежів і стягнень;

- базова величина для адміністративних зборів.

Вказані базові величини із 1 січня 2022 року встановлюватимуться в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 грудня 2021 року, та щороку затверджуватимуться Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Під час законодавчого встановлення розміру окремих соціальних виплат, розміру окремих грошових платежів і стягнень, плати за надання адміністративних послуг визначатиметься відповідний відсоток (кратне співвідношення) до відповідної базової величини.

Поряд з цим, законопроектом запропоновано внести зміни до цілої низки законів, які вимагатимуть вишукання додаткових бюджетних коштів та стосується такого:

визначення розмірів посадових окладів, доплат, надбавок, виплат, компенсацій, допомог, пенсії та підвищень до пенсії для окремих категорій громадян відповідно до розміру прожиткового мінімуму та збільшення відносних та абсолютних розмірів по окремих таких виплатах;

внесення Кабінетом Міністрів України змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року у разі, якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом двох місяців підряд перевищуватиме затверджений розмір прожиткового мінімуму.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету і, у разі прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Так, за прогнозними розрахунками Міністерства соціальної політики України для встановлення розмірів прожиткового мінімуму у 2022 році з урахуванням їх фактичної величини необхідно вишукати додаткових коштів у сумі більше 235 млрд грн порівняно з обсягами, врахованими у розрахунках до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Водночас відмічено, що реалізація пропозицій щодо підвищення розмірів деяких соціальних виплат та соціальних послуг також потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів, зокрема, для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань у запропонованих розмірах з урахуванням фактичного розміру прожиткового мінімуму необхідно вишукати додаткових бюджетних коштів в обсязі 1,7 млрд грн, для виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю – 30 млрд гривень.

Крім того, законопроектом передбачається протягом 2022 року визначати розміри окремих адміністративних зборів та плат (адміністративний збір за надання відомостей з Державного земельного кадастру, плата за видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, адміністративний збір за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, плата за видачу свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, плата за видачу ліцензії на провадження виду господарської діяльності, адміністративний збір за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адміністративний збір за державну реєстрацію юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців – за виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) із застосуванням базової величини для адміністративних зборів замість прожиткового мінімуму, а починаючи з 2023 року такі адміністративні збори справлятимуться у відповідному розмірі, встановленому у законі про державний бюджет у відсотковому чи кратному співвідношенні до базової величини для адміністративних зборів.

З цього приводу зазначається, що:

1) статтею 40 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено предмет регулювання законом про державний бюджет, положеннями якої не передбачено визначення конкретних розмірів будь-яких податків та зборів, відтак врегулювання такого питання має бути предметом регулювання базового законодавства;

2) відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто, враховуючи зазначене, для розрахунку планового обсягу надходжень щодо зазначених зборів при складанні проектів бюджетів відповідна нормативно-правова база має бути визначена до 15 липня року, що передує плановому).

Поряд з цим, до законопроекту слід висловити наступні зауваження, які також були відмічені у експертному висновку Міністерства фінансів України:

1) відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік. Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій;

2) передбачене проектом закону положення щодо подання на розгляд Верховної Ради України змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму у разі, якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом двох місяців підряд перевищуватиме затверджений розмір прожиткового мінімуму, не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Кодексу, якими визначено вичерпний перелік підстав та порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.

3) всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр. № 5045-1 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими:

має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також збільшуючи видатки Фонду соціального страхування і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для виплати відповідних соціальних виплат та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цим Фондам); у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статей 27, 40, 52, 53 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстр. № 5344-3 від 23.04.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, передбачається:

функціонування нового Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та виконанням ним відповідних повноважень /відповідно до положень чинного законодавства наразі функціонує Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, окремі положення щодо роботи якого збереженні у законопроекті, відтак таким Фондом виконання певних функцій дублюватиме діяльність Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю/;

створення виконавчими комітетами місцевих рад, громадськими об’єднаннями, якщо їхнім статутом передбачено здійснення професійної та соціальної реабілітації осіб з інвалідністю, підприємств із статусом юридичної особи захищеної зайнятості для осіб з інвалідністю (на таких підприємствах має бути зайнято 70 % усіх працівників з числа осіб з І групою інвалідності, ІІ групою інвалідності і хворих на аутизм, психічні захворювання та з розумовою відсталістю), діяльність яких здійснюватиметься за рахунок коштів Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, коштів громадського об’єднання та інших джерел, не заборонених законодавством;

надання соціальним підприємствам/підприємцям (отримують такий статус підприємства, які відповідають визначеним у законопроекті критеріям щодо працевлаштування осіб з інвалідністю) права на пільги зі сплати  податків і зборів (обов’язкових платежів), на отримання позик, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, дотацій;

здійснення підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями під час створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю заходів із розумного пристосування, у тому числі за рахунок власних коштів та коштів Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю;

збільшення для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців (середньооблікована чисельність штатних працівників яких більше 25 осіб) нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – з 01.01.2023 до 5%, з 01.01.2024 – до 6% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за місяць з розрахунку повного робочого часу;

зарахування до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю І та ІІ групи з порушенням зору та/або слуху або інтелектуальними чи психічними порушеннями, які працюють не менше 20 годин на тиждень за  основним місцем роботи на підприємствах, установах та організаціях, у фізичних осіб - підприємців як одна працююча особа з інвалідністю, за двох штатних працівників. При цьому, передбачається визначення Міністерством соціальної політики України спільно з Міністерством охорони здоров’я України переліку захворювань, внаслідок яких встановлюється інвалідність, які дають підстави для зменшення нормативу робочих місць;

сплата підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями, у яких середньооблікова кількість працюючих осіб становить 8 і більше працівників, внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (замість адміністративно-господарських санкцій), при цьому розмір такого внеску зменшено порівняно з діючим на даний час розміром санкції (пропонується 40% середньомісячної заробітної плати за місяць, за який сплачується внесок, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю та 20% середньомісячної заробітної плати, якщо кількість працівників становить від 8 до 25 осіб, а в чинному законодавстві розмір адміністративно-господарської санкції становить 50% середньої річної заробітної плати незалежно від кількості працюючих осіб), а у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску до платника застосовуватимуться фінансові санкції. Крім того, розмір вказаного внеску може бути зменшений до 50% за рахунок придбання продукції або послуги (за винятком торгівлі), виробленої або наданої роботодавцем, який має статус соціального підприємства/підприємця або підприємства із захищеною зайнятістю для осіб з інвалідністю. Кошти від сплати внеску зараховуватимуться до Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Адміністрування такого внеску здійснюватиме центральний органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а порядок нарахування і стягнення за порушення адміністративної відповідальності (за незабезпечення керівниками підприємств, установ та організацій, фізичними особами - підприємцями реєстрації, неподання звітів про працевлаштування осіб з інвалідністю) – здійснюватиметься у порядку, визначеному Податковим кодексом України;

скасування норми щодо звільнення підприємств, установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання квоти працевлаштування осіб з інвалідністю (тобто такі установи сплачуватимуть внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю);

проведення експертизи професійної придатності повнолітніх осіб з інвалідністю мультидисциплінарними реабілітаційними командами, що надають реабілітаційну допомогу в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах з обов’язковою участю ерготерапевта, а також здійснення такими командами професійної та трудової реабілітації осіб з інвалідністю;

забезпечення участі осіб з інвалідністю у конкурсі на зайняття посад державної служби шляхом застосування розумного пристосування або шляхом проведення для таких осіб спеціального конкурсу;

надання за рахунок коштів Державного фонду соціального захисту осіб з  інвалідністю роботодавцям, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, яким надано статус зареєстрованого безробітного, компенсацій фактичних витрат на оплату праці та на облаштування чи пристосування робочих місць для таких осіб;

надання особі з інвалідністю за рахунок коштів Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю одноразового сертифікату на навчання для підвищення своєї конкурентоспроможності на ринку праці, допомоги на здобуття економічної самостійності, соціальної послуги соціального супроводу на робочому місці у разі працевлаштування за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Слід відмітити, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю на робоче місце, призначене для особи з інвалідністю, є складовою Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у законопроекті – Державний фонд соціального захисту осіб з інвалідністю), а відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) надходження цього Фонду є складовою доходів спеціального фонду державного бюджету і, відповідно, є видатками державного бюджету на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до закону (пункт 13-2 частини третьої статті 29 та  пункт 20 частини четвертої статті 30 Кодексу відповідно). Виходячи з вищевказаного, положення законопроекту щодо зменшення розміру внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю може призвести до зменшення надходжень до Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю) та відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету за загальним фондом для здійснення заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю.

Водночас, вимагатиме додаткових коштів державного і місцевих бюджетів положення законопроекту щодо сплати бюджетними установами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, разом з цим, кошти від такого внеску, сплачені бюджетними установами, надходитимуть до Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю і у певній мірі нівелюватимуть зменшення надходжень до такого Фонду у зв’язку із зменшенням розміру внеску.

Крім того, потребуватиме виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів пропозиція щодо створення виконавчими комітетами місцевих рад підприємств для осіб з інвалідністю та функціонування мультидисциплінарних реабілітаційних команд.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо визначити у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а також відмічено про необхідність доопрацювання законопроекту за реєстр. № 5344-3 та доцільність взяття за основу урядового законопроекту за реєстр. № 5344 від 07.04.2021.

В порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог відмічено також Мінфіном у експертному висновку до цього законопроекту.

З огляду на положення законопроекту щодо надання за рахунок коштів Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю позик та дотацій, варто звернути увагу на положення частини четвертої статті 16 Кодексу, згідно з якою бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету. Крім того, необхідно взяти до уваги, що термін «дотація» у Кодексі передбачає надання коштів з одного бюджету до іншого. Вищевказані норми Кодексу варто врахувати при доопрацюванні законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстр. № 5344-3 від 23.04.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.:

матиме вплив на показники бюджету (переважно зменшуючи надходження та витрати державного бюджету для Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю) та може збільшувати витрати державного і місцевих бюджетів для належного виконання програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю і у разі недотримання бюджетними установами нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості стимулювання регіонального розвитку (реєстр. № 5649 від 10.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті згідно з преамбулою визначаються особливості реалізації державної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів та окремих типів територій, що потребують особливої уваги з боку держави, та застосування спеціальних заходів стимулювання їх розвитку. Для унормування таких питань серед іншого пропонується визначити:

значення нових термінів (зокрема, «територія, що потребує особливої уваги з боку держави», «територія з обмеженими можливостями для розвитку»), функціональні типи територій з обмеженими можливостями для розвитку та вимоги щодо надання статусу такої території;

особливості стимулювання регіонального розвитку (що реалізується зокрема через запровадження диференційованих заходів впливу, у формі угод щодо регіонального розвитку, договорів міжрегіонального співробітництва, програм регіонального розвитку), заходи державного і регіонального стимулювання територій з обмеженими можливостями для розвитку та їх фінансове забезпечення.

При цьому у статті 14 законопроекту встановлюється, що:

«фінансування стимулювання розвитку регіонів, зокрема угод щодо регіонального розвитку, договорів міжрегіонального співробітництва та програм регіонального розвитку територій, що потребують особливої уваги з боку держави, регіональних програм розвитку, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, та відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс);

фінансове забезпечення реалізації угод щодо регіонального розвитку та програм регіонального розвитку територій, що потребують особливої уваги з боку держави, у разі необхідності щорічно уточняється після набрання чинності законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та затвердження відповідних місцевих бюджетів;

фінансування інтегрованих проектів розвитку у регіональних полюсах економічного зростання здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів міжнародних фінансових організацій, кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України, наданих відповідно до законодавства».

Терміном набрання чинності Закону у законопроекті визначено 1 січня 2022 року.

Відповідно, реалізація запропонованих у законопроекті положень призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і до необхідності вишукання додаткових джерел надходжень таких бюджетів для здійснення видатків на реалізацію заходів державного та регіонального стимулювання розвитку регіонів.

Міністерство фінансів України підтримує прийняття законопроекту та зазначає, що реалізація його положень в частині розроблення угод регіонального розвитку та державних програм розвитку проблемних територій потребуватиме відповідного фінансування після прийняття відповідного рішення Уряду. Такий висновок надано також суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту замість належного фінансово-економічного обґрунтування з орієнтовною вартісною оцінкою пропонованих у законопроекті заходів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Поряд з тим окремі положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема:

беручи до уваги встановлене у статті 2 Кодексу визначення терміну «фінансування бюджетунадходження та витрати бюджету, повязані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджет», у законопроекті слово «фінансування» доцільно замінити словами «фінансове забезпечення», «обсяг коштів», «здійснення видатків» «проведення витрат» залежно від змісту положень;

у положеннях законопроекту щодо «…впровадження сучасних методів управління державними фінансами, у тому числі із застосуванням гендерно-орієнтованого підходу…» (абзац 3 частини другої статті 3), «…заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування із застосуванням гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі…» (абзац 4 частини другої статті 11) доцільно виключити слова «у тому числі із застосуванням гендерно-орієнтованого підходу», «із застосуванням гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі», оскільки питання бюджетного процесу є предметом регулювання Кодексу, а не цього законопроекту (про що також зазначено у висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України). Поряд з тим, слід зауважити, що, виходячи з вимог Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», ґендерні аспекти належить враховувати при формуванні та реалізації державної політики у всіх сферах життя суспільства;

у частині першій статті 14 законопроекту слова «зокрема угод щодо регіонального розвитку, договорів міжрегіонального співробітництва та програм регіонального розвитку територій, що потребують особливої уваги з боку держави, регіональних програм розвитку» доцільно виключити, зважаючи, що згідно з положеннями статей 2 та 23 Кодексу бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) на виконання завдань і функцій за бюджетними програмами (за висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України такий вираз є зайвим, оскільки не несе в контексті цього пункту окремого змістовного навантаження);

положення частини третьої статті 14 законопроекту, згідно з яким «під час визначення обсягів коштів, призначених для реалізації угод щодо регіонального розвитку та програм регіонального розвитку територій, що потребують особливої уваги з боку держави, не враховуються суми базової дотації та субвенцій, що спрямовуються на виконання органами місцевого самоврядування їх власних та делегованих повноважень органів виконавчої влади, а також кошти, що спрямовуються згідно із законодавством на ліквідацію наслідків надзвичайних екологічних ситуацій, техногенних катастроф та стихійного лиха» не може бути реалізованим, оскільки у законопроекті не встановлюються вимоги щодо визначення розміру обсягу таких коштів.

За таких умов визначений у законопроекті термін набрання чинності законом не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості стимулювання регіонального розвитку (реєстр. № 5649 від 10.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, в частині застосування термінології бюджетного законодавства та регулювання бюджетного процесу) з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про місцевий референдум (реєстр. № 5512 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Арахамією Д.Г., Корнієнком О.С. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується визначити правові засади здійснення народного волевиявлення через місцевий референдум, його організацію та порядок проведення, серед іншого унормувавши питання:

підготовки та проведення місцевого референдуму, утворення та функціонування територіальних та дільничних комісій з місцевого референдуму;

фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення місцевого референдуму;

створення автоматизованої інформаційної системи з організації референдумів, що є окремим компонентом Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Центральної виборчої комісії.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме значних додаткових коштів з місцевих бюджетів на підготовку і проведення місцевого референдуму (у разі прийняття рішення про його проведення), а також зумовить збільшення видатків державного бюджету на створення та забезпечення функціонування автоматизованої інформаційної системи з організації референдумів, що є окремим компонентом Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Центральної виборчої комісії.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про необхідність виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на реалізацію законопроекту, вважає, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних розрахунків, як такий, що має ризики неналежного фінансового забезпечення реалізації його окремих положень, виходячи з такого:

1) окремі положення законопроекту передбачають здійснення ряду видатків з місцевих бюджетів відповідно до порядків та/або у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, зокрема на:

відшкодування члену комісії шкоди, заподіяної його життю, здоров’ю чи майну у зв’язку з виконанням обов’язків члена комісії з місцевого референдуму, у тому числі витрат на відрядження, пов’язаних з виконанням обов’язків члена комісії (пункт 5 частини п’ятої статті 46);

здійснення відповідною територіальною комісією з місцевого референдуму фінансового забезпечення підготовки та проведення місцевого референдуму за рахунок коштів місцевого бюджету (частина перша статті 58);

фінансування виготовлення списків виборців місцевого референдуму та іменних запрошень за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (за поданням Центральної виборчої комісії) (частина третя статті 58);

оплату та відшкодування послуг із надання приміщень для організації роботи та проведення голосування відповідно до вимог та нормативів облаштування таких приміщень, встановлених Центральною виборчою комісією, забезпечення їх охорони, а також охорони бюлетенів для голосування та іншої документації; надання згідно з встановленими Центральною виборчою комісією нормами транспортних засобів, засобів зв’язку, обладнання, інвентаря, оргтехніки, що підлягають поверненню після припинення повноважень комісій з місцевого референдуму (частина перша статті 59);

оплату роботи члена комісії з місцевого референдуму, який виконує свої повноваження у комісії з місцевого референдуму на платній основі (за поданням Центральної виборчої комісії) (частина перша статті 60);

оплату праці членів комісій з місцевого референдуму (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день голосування і в дні встановлення підсумків голосування (частина четверта статті 60);

оплату праці залучених спеціалістів, експертів і технічних працівників, визначених частиною сімнадцятою статті 43 цього Закону (частина п’ята статті 60);

2) згідно з іншими положеннями законопроекту передбачено затвердження Центральною виборчою комісією:

порядку внесення територіальною комісією з місцевого референдуму пропозицій щодо використання коштів місцевого бюджету, виділених на підготовку та проведення місцевого референдуму (пункт 7 частини першої статті 39);

порядку забезпечення дільничних комісій з місцевого референдуму приміщеннями, матеріально-технічним обладнанням органами державної влади та органами місцевого самоврядування (частина одинадцята 11 статті 42);

середніх норм видатків для фінансового забезпечення підготовки та проведення місцевого референдуму та порядку планування коштів для фінансового забезпечення підготовки та проведення місцевого референдуму (абзац перший частини четвертої статті 57);

порядку нарахування і виплати одноразової грошової винагороди членам комісій з місцевого референдуму в межах загальної економії фонду оплати праці (частина третя статті 60).

Слід відмітити, що зазначені положення законопроекту:

не узгоджуються із визначеним у статті 7 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) принципом самостійності бюджетної системи, згідно з яким самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

не враховують положення частини другої статті 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

Крім того, положення абзацу третього частини четвертої статті 57 законопроекту (згідно з яким передбачено, що сільський, селищний, міський голова в дводенний строк з дня, наступного за днем опублікування рішення про призначення місцевого референдуму, зобов’язаний скликати сесію відповідної ради для внесення до рішення про місцевий бюджет змін щодо включення до нього видатків із фінансового забезпечення підготовки та проведення місцевого референдуму) не відповідають вимогам частин сьомої та восьмої статті 78 Кодексу, у яких визначені підстави для внесення змін до рішення про місцевий бюджет.

Загалом, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодекфсу, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про місцевий референдум (реєстр. № 5512 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Арахамією Д.Г., Корнієнком О.С. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтями 7 та 78 Бюджетного кодексу України з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Гарантійної угоди «Проект розвитку АТ «Укрпошта»: Логістична мережа та Сільське відділення» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (реєстр. № 0123 від 19.07.2021), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати Гарантійну угоду «Проект розвитку АТ «Укрпошта»: Логістична мережа та Сільське відділення» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (далі – ЄБРР), підписану 16 листопада 2020 року в м. Києві (далі – Гарантійна угода), яка набирає чинності з дати направлення ЄБРР повідомлення про прийняття ним доказів, які підтверджують виконання умов, що передують набранню чинності Гарантійної угоди.

У Гарантійній угоді передбачено, що:

ЄБРР надає позику у сумі 63 млн євро для АТ «Укрпошта» (позичальник) на реалізацію проекту розвитку АТ «Укрпошта»: Логістична мережа та Сільське відділення» (далі – проект) на умовах, викладених у кредитному договорі, та лише за умови, що гарант гарантуватиме виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором;

гарант гарантує ЄБРР, як сторона, що прийняла на себе основне зобов’язання, а не лише як поручитель, належну й своєчасну виплату будь-яких та всіх сум, належних до сплати за кредитним договором в зазначений термін або достроково, або іншим чином, а також пунктуальне виконання позичальником усіх його зобов’язань, як викладено в кредитному договорі.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізацію проекту «Логістична мережа» також співфінансує Європейський інвестиційний банк, реалізація такого проекту забезпечить покращення логістичної інфраструктури України, що в свою чергу призведе до створення кращих передумов для розвитку електронної комерції, а якісна логістична інфраструктура дозволить досягнути коротких термінів доставки поштових відправлень, тримаючи при цьому конкурентні ціни, такий проект передбачає створення нових логістичних центрів АТ «Укрпошта» та встановлення сучасного сортувального обладнання в логістичних хабах та депо;

реалізація проекту «Сільське відділення» забезпечить оновлення моделі роботи поштових відділень у селах населенням менше ніж 1 тис. осіб, замість сільських стаціонарних нерентабельних відділень поштового зв’язку планується запровадити пересувні відділення поштового зв’язку з новими мобільними бригадами та з обов’язковим наданням послуг у кожному населеному пункті з повним функціоналом ВПЗ: доставка й приймання поштових відправлень, доставка пенсій, приймання платежів, продаж товарів першої необхідності тощо.

Статтею 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що:

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою, або державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/;

платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані /частина сьома/.

Пунктом 2 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 р. державні гарантії можуть надаватися на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств (в обсязі до 24.671.562 тис. гривень).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту вплине на збільшення надходжень до державного бюджету внаслідок надходження плати за надання державної гарантії для забезпечення виконання зобов’язань за позикою, залученою для реалізації проекту, в розмірі, встановленому підпунктом 1 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.10.2020 р. № 1344-р «Про залучення коштів позики від Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації проекту “Логістична мережа” та проекту “Сільське відділення” (0,5 відсотка річних вибраної та непогашеної суми позики). Загальний вплив на показники державного бюджету буде залежати від дати набрання чинності Гарантійною угодою та обсягів використання АТ «Укрпошта» позики ЄБРР, залученої під державні гарантії;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів у поточному бюджетному періоді, оскільки проект є самоокупним, повернення та обслуговування позикових коштів передбачається здійснити повністю за рахунок АТ «Укрпошта».

Отже, надання державної гарантії ЄБРР щодо залучення АТ «Укрпошта» кредитних коштів у сумі 63 млн євро вплине на збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку з надходженням плати за надання державних гарантій.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Гарантійної угоди «Проект розвитку АТ «Укрпошта»: Логістична мережа та Сільське відділення» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (реєстр. № 0123 від 19.07.2021), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання державної гарантії, а також може потребувати збільшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики реалізації проекту та фінансового стану АТ «Укрпошта»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження впливу суддів, які займають адміністративні посади (реєстр. № 5778 від 15.07.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Юрчишиним Я.Р., Мазурашем Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується внести зміни до порядку обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад і, зокрема, запропоновано виключити підпункт 2 частини другої статті 135 цього Закону та скасувати таку складову суддівської винагороди судді, як виплату доплати за перебування на адміністративній посаді в суді.

При цьому, авторами законопроекту не запропоновано виключити частину шосту статті 135 цього Закону, яка регламентує виплату зазначеної доплати у складі суддівської винагороди судді /згідно з чинною редакцією частини шостої статті 135 цього Закону – суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду./

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат державного бюджету та дозволить зменшити витрати державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету і, зокрема, скасування виплати суддям щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді сприятиме економії видатків на здійснення виплати суддівської винагороди щонайменше у розмірі 40 млн грн щороку.

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження впливу суддів, які займають адміністративні посади (реєстр. № 5778 від 15.07.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Юрчишиним Я.Р., Мазурашем Г.Г., має вплив на показники бюджету (оптимізує видатки державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади у зв’язку із зменшенням розміру виплат суддівської винагороди для суддів, які перебувають на адміністративних посадах). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо усунення прогалин законодавства у процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів (реєстр. № 5794 від 16.07.2021), поданий народним депутатом України Бабієм Р.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема, передбачивши: автоматичне (без ухвалення Вищою радою правосуддя (далі – ВРП) окремого рішення) тимчасове відсторонення суддів, щодо яких наявне рішення про невідповідність судді займаній посаді, до дня ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про відповідність судді займаній посаді або до дня звільнення судді з посади; можливість проведення повторного оцінювання відповідності судді займаній посаді на підставі рішення ВРП про відмову у задоволенні рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення з посади судді на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

При цьому, частину десяту статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено положенням згідно з яким, базовий розмір посадового окладу судді, який тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя, становить 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Слід зазначити, що судді з дня зарахування його до штату відповідного суду виплачується базовий розмір посадового окладу судді від 30 до 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету і, зокрема, не потребує додаткових видатків державного бюджету. Водночас зазначається, що зменшення базового розміру посадового окладу судді, який тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя до 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб сприятиме економії видатків на здійснення виплати суддівської винагороди (щонайменше 90 тис. грн на місяць за кожний випадок тимчасового відсторонення судді).

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо усунення прогалин законодавства у процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів (реєстр. № 5794 від 16.07.2021), поданий народним депутатом України Бабієм Р.В., має вплив на показники бюджету (оптимізує видатки державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади за умови тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення робіт на землях водного фонду (реєстр. № 5442 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Прощуком Е.П., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Водного кодексу України та Кодексу України про надра пропонується:

доповнити перелік видів робіт на землях водного фонду руслоочисними роботами в руслах малих та гірських річок, та порядком їх проведення, надавши право органам виконавчої влади і органам місцевого самоврядування (розпорядникам земель водного фонду) визначити місця проведення зазначених робіт з подальшим укладанням договорів щодо їх виконання;

виконувати розчистку русел малих та гірських річок з правом видобування мінеральної сировини, що утворюється під час здійснення такої діяльності, без отримання спеціального дозволу (у разі якщо  замовником є сільська, селищна, міська рада, обласна, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим);

здійснювати продаж такої мінеральної сировини через систему електронних торгів та 20 відсотків отриманого доходу зараховувати до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (слід відмітити, що для унормування питання зарахування до місцевих бюджетів 20 відсотків доходу від продажу мінеральної сировини, видобутої під час таких руслоочисних робіт, цими авторами подано законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 5443).

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України та одночасно призведе до збільшення надходжень до місцевих бюджетів за рахунок зарахування суб’єктами господарювання 20 відсотків отриманого доходу від продажу мінеральної сировини, отриманої при проведенні руслоочисних робіт в руслах малих та гірських річок, шляхом електронних торгів через систему електронних торгів .

Поряд з тим, у законопроекті пропонується виключити вимогу щодо погодження проектів робіт на землях водного фонду, у тому числі руслоочисних робіт в руслах малих та гірських річок /перелік робіт наведено в частині першій статті 86 Водного кодексу України/ з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

З таким не погоджується Міністерство фінансів України, відмічаючи, що відповідно до положень підпункту 252.1.6 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи на землях водного фонду, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. А отже, у разі скасування необхідності погодження проектів таких робіт з центральним органом не буде законодавчих підстав для визначення суб’єктів господарювання, які здійснюють роботи на землях водного фонду, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Таким чином, мінеральна сировина, що видобувається під час виконання робіт на землях водного фонду, не підпадатиме під оподаткування рентною платою, а отже матиме негативний вплив на надходження до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відтак, реалізація положень законопроекту, зумовлюючи збільшення доходів місцевих бюджетів від зарахування частини доходу від продажу мінеральної сировини, може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Загалом, відмічаючи про таке, Міністерство фінансів зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості проданої мінеральної сировини, отриманої під час руслоочисних робіт у руслах малих та гірських річок, шляхом електронних торгів через систему електронних торгів виконавцем таких торгів, однак відповідні розрахунки розробниками не надані.

З огляду на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення робіт на землях водного фонду (реєстр. № 5442 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Прощуком Е.П., Бондаренком О.В. та іншими, має вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення/збільшення таких показників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект, що має вплив на показники бюджету
 (такий, що збільшує надходження та / або зменшуює витрати)
 та потребує узгодження з бюджетним законодавством

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про рейтингування» (реєстр. № 5819 від 22.07.2021), внесений народним депутатом України Підласою Р.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року визначити правила організації та управління рейтинговими агентствами для забезпечення їх незалежності та уникнення конфлікту інтересів, посилення цілісності, прозорості, відповідальності, належного управління та надійності рейтингової діяльності, підвищення якості присвоєних рейтингів для досягнення високого рівня захисту користувачів рейтингу. Крім того, законопроектом передбачаються пов’язані з даним питанням зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про страхування», «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та «Про інститути спільного інвестування».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить, зокрема, встановити правові засади діяльності рейтингових агентств та державного нагляду (контролю) за ними, у тому числі відповідальність за порушення ними вимог законодавства, створити систему професійної об’єктивної оцінки кредитоспроможності, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату в державі та мінімізації ризиків на ринках капіталу.

Серед іншого законопроектом пропонується визначити:

- фінансові санкції до авторизованих рейтингових агентств (далі – АРА) у вигляді штрафу за порушення, пов’язані з рейтенгуванням (передбачено 76 видів таких порушень), у розмірі від 10 тис. грн до 750 тис. грн /стаття 38/;

- періодичні штрафні санкції, які визначаються для юридичних осіб у сумі 3% від середньоденного обороту за попередній календарний рік, для фізичної особи – 2% від щоденного доходу за попередній календарний рік /стаття 39/.

Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Крім того, статтями 43-45 законопроекту запроваджуються обов’язкові платежі на ринку рейтингування для АРА:

- адміністративні платежі за внесення до Реєстру рейтингових агентств (у сумі від 27 до 1695 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня року, в якому здійснюється платіж);

- внески на регулювання (базою розрахунків яких є сума видатків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) на здійснення регулювання та нагляду за діяльністю АРА, визначена у кошторисі НКЦПФР, а розмір внеску на регулювання визначається для кожного АРА на основі розподілу бази розрахунку пропорційно до розміру доходу, отриманого таким АРА за попередній календарний рік).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо необхідно зауважити, що статтею 43 законопроекту визначено, що вищезазначені обов’язкові платежі АРА сплачують до спеціального фонду державного бюджету.

Таке положення законопроекту не відповідає вимогам Кодексу, зокрема:

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

частині третій статті 29 (якою визначено джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів).

Отже, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. При цьому, варто звернути увагу, що тим же автором подано на розгляд Верховної Ради України похідний від даного законопроекту законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України про рейтенгування (реєстр. № 5820 від 22.07.2021), яким пропонується внести зміни до частини третьої статті 29 Кодексу щодо включення до складу доходів спеціального фонду державного бюджету внеску на регулювання, що сплачується відповідно до Закону України «Про рейтенгування».

Поряд з тим, частиною першою статті 45 законопроекту передбачається, що базою розрахунків внесків на регулювання є сума видатків НКЦПФР на здійснення регулювання та нагляду за діяльністю АРА, визначена у кошторисі НКЦПФР, розробленому та складеному відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків». Однак, Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», на який йдеться посилення, не встановлюються будь-які особливості щодо розробки та складання кошторису НКЦПФР. Крім того, таке положення законопроекту не узгоджується з частиною першою статті 47 Кодексу (якою встановлено, що порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України /постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228/).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також вказує на невідповідність його деяких положень вимогам Кодексу, а також висловлює зауваження до окремих положень законопроекту. Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, разом з тим зауважує, що передбачене законопроектом виключення статті 4-1 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (згідно з якою державні цінні папери України не підлягають рейтингуванню та визначенню рейтингової оцінки на внутрішньому ринку України) може призвести до виникнення зобов’язання отримання рейтингу при здійсненні державних запозичень на внутрішньому ринку та збільшення видатків бюджету з обслуговування державного боргу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про рейтингування» (реєстр. № 5819 від 22.07.2021), внесений народним депутатом України Підласою Р.А, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від обов’язкових платежів на ринку рейтингування, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або може потребувати збільшення видатків державного бюджету, на обслуговування державного боргу в частині отримання рейтингу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4, 13, 29, 47), зокрема в абзаці першому частини першої статті 43 слова «спеціального фонду» виключити; в абзаці першому частини першої статті 45 слова «розробленому та складеному відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» виключити.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України щодо переліку активів, які передаються в управління до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 5826 від 26.07.2021), внесений народними депутатами України Ткаченком О.М., Славицькою А.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується заборонити передання Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), або Кабінету Міністрів України в управління активів, що належать підприємствам, установам та організаціям приватного права незалежно від організаційно-правової форми, які провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, провадять діяльність та надають послуги у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії, постачання та видобування природного газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я, є власниками спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (включаючи об’єкти нафтогазовидобування), геологічне вивчення нафтогазоносності надр (розвідувальні роботи).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, при цьому не потребує фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін відмічає, що доцільність/недоцільність прийняття законопроекту має вирішуватися АРМА як органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт.

АРМА у своїх пропозиціях до законопроекту (розміщених на офіційному сайті Кабінету Міністрів України «Урядовий портал») зауважує, що запропоноване законопроектом обмеження призведе до зменшення надходжень до державного бюджету від здійснюваного управління арештованими активами, оскільки в такому випадку АРМА не визначатиме управителя цими активами, а управитель не перераховуватиме частину доходів від здійснюваного управління до державного бюджету (частина перша статті 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів») згідно з умовами укладеного між АРМА і управителем договору управління активами (майном).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України щодо переліку активів, які передаються в управління до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 5826 від 26.07.2021), внесений народними депутатами України Ткаченком О.М., Славицькою А.К. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від здійснюваного управління арештованими активами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо переліку активів, які передаються в управління до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 5825 від 26.07.2021), внесений народними депутатами Ткаченком О.М., Шинкаренком І.А. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом, серед іншого, пропонується, зокрема:

уточнити вартість активів, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і на які накладено арешт із забороною користування та передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – судом Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), або Кабінету Міністрів України для здійснення визначених законом заходів з управління ними, а саме визначити, що вартість таких активів дорівнює або перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (на 01.01.2021 р. відповідний прожитковий мінімум  становить 2270 грн). При цьому згідно з чинною нормою вартість таких активів дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року (мінімальна заробітна плата з 01.01.2021 р. становить 6000 грн);

заборонити передання АРМА, або Кабінету Міністрів України в управління активів, що належать підприємствам, установам та організаціям приватного права незалежно від організаційно-правової форми, які провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, провадять діяльність та надають послуги у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії, постачання та видобування природного газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я, є власниками спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (включаючи об’єкти нафтогазовидобування), геологічне вивчення нафтогазоносності надр (розвідувальні роботи).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, водночас дозволить підвищити ефективність роботи АРМА, підвищить прозорість процесу управління майном з боку АРМА, забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, знизить корупційні ризики в роботі АРМА, що також сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, при цьому не потребує фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін відмічає, що доцільність/недоцільність прийняття законопроекту має вирішуватися АРМА як органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

АРМА у своїх пропозиціях до законопроекту (розміщених на офіційному сайті Кабінету Міністрів України «Урядовий портал») зауважує, що обмеження, запропоноване суб’єктом законодавчої ініціативи шляхом доповнення статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» частиною четвертою (непередання зазначених активів в управління АРМА) призведе до зменшення надходжень до державного бюджету від здійснюваного управління арештованими активами, оскільки у такому випадку АРМА не визначатиме управителя цими активами, а управитель не перераховуватиме частину доходів від здійснюваного управління до державного бюджету (частина перша статті 24 цього Закону) згідно з умовами укладеного між АРМА і управителем договору управління активами (майном).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо переліку активів, які передаються в управління до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 5825 від 26.07.2021), внесений народними депутатами Ткаченком О.М., Шинкаренком І.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від здійснюваного управління арештованими активами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя (реєстр. № 5752 від 12.07.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, зокрема, передбачається внести зміни до:

- Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити відповідальність за розголошення відомостей про заходи забезпечення безпеки щодо особи, взятої під захист, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, збільшивши розміри штрафів від 5 до 3000 – 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 51000 до 85000 грн/;

- Кримінального кодексу України та розширивши склад порушень щодо забезпечення безпеки щодо особи, взятої під захист, та інших осіб в інтересах правосуддя, при цьому розмір штрафів за правопорушення/злочини та санкцій, що застосовуватимуться не змінюється;

- Кримінального процесуального кодексу України, щодо уточнення термінології, а також правового статусу учасників кримінального провадження.

З огляду на вимоги пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення/злочини у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація може вплинути на показники державного бюджету та може збільшити надходження до державного бюджету внаслідок збільшення розмірів штрафних санкцій за наявності відповідних правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя (реєстр. № 5752 від 12.07.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Павлюком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації земель (реєстр. № 5438-1 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Нікітіною М.В. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про оренду землі», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» пропонується визначити механізм консолідації земель, спеціальний порядок та умови її здійснення, встановивши, серед іншого, що:

консолідація земель – комплекс заходів із обміну земельними ділянками, правами користування ними, а також заходів із землеустрою, які полягають у зміні меж та угідь, поділі, об’єднанні земельних ділянок з метою уникнення черезсмужжя та забезпечення сталого землекористування;

ініціаторами консолідації земель можуть бути особи, яким в сукупності належить право власності на земельні ділянки, що складають більше 50% території консолідації, та органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, уповноважені законом приймати рішення про викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб;

консолідація земель здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, варто зауважити, що проект землеустрою щодо консолідації земельних ділянок включає велику кількість документів і матеріалів, розробку яких виконують сертифіковані землевпорядні організації на основі відповідних договорів із обов’язковим визнанням вартості виконуваних робіт. У разі, якщо замовником такої документації буде орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, то витрати на організацію відповідних робіт з консолідації земель будуть здійснюватися з державного або місцевих бюджетів.

Крім того, розробка проекту землеустрою щодо консолідації земельних ділянок включатиме державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера та отримання витягу з Державного земельного кадастру для подальшого оформлення прав на земельну ділянку, а також викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих землеволодінь та землекористувань, нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). За надання таких відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, розмір якої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 встановлено в обсязі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) підлягає зарахуванню до загального фонду державного бюджету.

Водночас, оформлення права постійного користування чи власності потребуватиме реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сплата адміністративного збору за яку сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, виходячи з положень пункту 24-1 статті 29, пункту 36-1 статті 64, пункту 20-5 статті 69 Кодексу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації земель (реєстр. № 5438-1 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Нікітіною М.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від практики застосування норм закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо уточнення критеріїв набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5771-1 від 19.07.2021), внесений народними депутатами України Устенком О.О. та Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 130 Земельного кодексу України пропонується зменшити граничний розмір загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що надаються у власність громадянам України та юридичним особам (крім банків) всім її учасникам (членам, акціонерам) до 500 га, а також уточнити критерії щодо потенційних набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – юридичних осіб, (визначивши умови щодо оброблення не менше 80% землі, що мають у володінні, протягом останніх 5 років на території громади, до якої віднесена відповідна земельна ділянка; обмеження щодо зміни складу учасників (акціонерів, членів) такої юридичної особи протягом трьох років до моменту набуття у власність відповідної ділянки).

Крім того, визначається, що нормативна грошова оцінка 1 гектара земельної ділянки  сільськогосподарського призначення для цілей визначення ціни продажу не може бути меншою еквіваленту 1200 доларів США (у перерахунку на гривню за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України, на день вчинення відповідного правочину) до спливу шести місяців з дати набрання чинності нової, затвердженої Кабінетом Міністрів України, методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок замість Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831.

Міністерство фінансів України, зазначаючи, що прийняття законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, водночас звертає увагу на таке:

запропоновані законопроектом норми щодо встановлення мінімальної ціни продажу землі сільськогосподарського призначення на фіксованому рівні (1200 доларів) не враховують особливостей якості ґрунтів та місця розташування таких земель, тому у разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки нижча за фіксовану, це призведе до зниження попиту на такі земельні ділянки, а також зниження ціни, якщо нормативна грошова оцінка 1 га перевищує фіксовану ціну 1 га (за наявності багаторічних насаджень у складі угідь);

за даними, розміщеними на офіційному вебсайті Держгеокадастру, станом на 01.01.2021 середній показник нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (рілля) по Україні становить 27,5 тисгрн за 1 га, найнижчий у Житомирській області – 21,4 тисгрн, а найвищий – у Черкаській – 33,6 тисгривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо уточнення критеріїв набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5771-1 від 19.07.2021), внесений народними депутатами України Устенком О.О. та Качурою О.А, не має прямого впливу на показники бюджетів, оскільки зміна показників доходів державного і місцевих бюджетів буде залежати від встановленої вартості та стану реалізації земельних ділянок сільськогосподарського призначення. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) (реєстр. № 5838 від 05.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статі 166-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановивши штраф у розмірі від двохсот п’ятдесяти до тисячі (від 4 250 до 17 000 тис.грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) (реєстр. № 5838 від 05.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності для суб’єктів господарювання за неподання, несвоєчасне подання відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про свої відокремлені підрозділи (реєстр.  5760 від 14.07.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Вороньком О.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання суб’єктом господарювання відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про свої відокремлені підрозділи та змін до відомостей, які містяться у такому реєстрі, у вигляді штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 4 250 до 8 500 гривень/.

Виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок сплати штрафних санкцій. Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту у разі прийняття не матиме впливу на показники видаткової частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності для суб’єктів господарювання за неподання, несвоєчасне подання відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про свої відокремлені підрозділи (реєстр.  5760 від 14.07.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Вороньком О.Є. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності суб’єктів господарювання за ухилення від реєстрації своїх відокремлених підрозділів (реєстр.  5760-1 від 28.07.2021), поданий народними депутатами України Діденко Ю.А., Марусяком О.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» заяви про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи у вигляді штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 4 5 100 до 8 500 гривень/.

Виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок сплати штрафних санкцій. Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту у разі прийняття не матиме впливу на показники видаткової частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності суб’єктів господарювання за ухилення від реєстрації своїх відокремлених  підрозділів (реєстр. № 5760-1 від 28.07.2021), поданий народними депутатами України Діденко Ю.А., Марусяком О.Р. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 186-1
Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за незаконні дії щодо державних нагород) (реєстр. № 5
830 від 26.07.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Остапенком А.Д. та Тищенком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується посилити адміністративну відповідальність за незаконні дії щодо державних нагород, встановивши штраф у розмірі від п’ятисот до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до статті 186-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за незаконні дії щодо державних нагород) (реєстр. № 5830 від 26.07.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Остапенком А.Д. та Тищенком М.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації/перереєстрації лікарських засобів (реєстр.  5815 від 21.07.2021), поданий народними депутатами України Зубом В.О., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

посилити кримінальну відповідальність за фальсифікацію результатів доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів чи подання завідомо недостовірних реєстраційних матеріалів під час державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів шляхом збільшення строків позбавлення волі від п’яти до десяти років /чинна норма – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років/;

встановити адміністративну відповідальність за умисне порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів та умисне порушення встановленого порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 5 100 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, також зазначає про вплив законопроекту на показники дохідної частини бюджету і зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила здійснення розрахунку вартісної величини випливу законопроекту на показники бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України «Про чесну політику та чесну владу» (реєстр.  5691 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Наливайченком В.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки (реєстр.  5796 від 16.07.2021), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

У законопроекті пропонується встановити, зокрема, що Україна:

є правонаступницею Української Народної Республіки за принципом «tabula rasa»;

не несе відповідальність за державними боргами Української Народної Республіки;

має право переглянути свої зобов’язання за міжнародними договорами, які до відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року уклала Українська ССР як суб’єкт СССР, і підтвердити ті, які не суперечать Конституції України, цьому Закону та національним інтересам української держави;

має право вимагати від Російської Федерації компенсацію за злочини, скоєні проти українців окупаційним тоталітарним комуністичним режимом у період окупації України з 1 листопада 1921 року по 23 серпня 1991 року;

має право вимагати від правонаступниці СССР Російської Федерації повернення заощаджень громадян України, які були на рахунках Сбербанку СССР станом на 31 грудня 1991 року, та належної Україні частки золотих та валютних запасів, алмазного фонду, закордонного майна колишнього СССР, як компенсації за пограбування України і українців у період окупації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття може впливати на доходи та видатки державного та місцевих бюджетів у разі перегляду Україною своїх зобов’язань за міжнародними договорами, однак відсутність відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків не дозволила обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки (реєстр. № 5796 від 16.07.2021), поданий народним депутатом України Савчук О.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може вплинути на доходи та видатки державного і місцевих бюджетів у разі перегляду Україною своїх зобов’язань за міжнародними договорами).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці (реєстр. № 5748 від 12.07.2021), внесений народними депутатами України Гришиною Ю.М., Третьяковою Г.М., Бабенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується визначити мобінг як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Поряд з тим, встановлюються вимоги щодо: виплати вихідної допомоги працівнику при приненні трудового договору внаслідок мобінгу (цькування), відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівника, причиною якого став мобінг (цькування), відкодування моральної шкоди внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування).

Слід зауважити, що у разі, якщо працівники зазнали мобінгу (цькування) на підприємстві, в установі чи організації, що утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, то відповідні виплати будуть здійснюватися за рахунок коштів таких бюджетів.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів, однак відсутність даних щодо працівників, які звільняються внаслідок мобінгу (цькування) унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці (реєстр. № 5748 від 12.07.2021), внесений народними  депутатами  України Гришиною Ю.М., Третьяковою Г.М., Бабенком М.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів за настання визначених законом випадків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за незаконне ввезення/вивезення тварин, порушення правил утримання та поводження з тваринами, використання тварин у видовищних заходах, їх вилучення тощо (реєстр. № 5697 від 23.06.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Лубінцем Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується:

посилити адміністративну відповідальність за незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу, встановивши штраф на громадян від вісімсот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об’єктів /чинна норма – штраф на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

посилити адміністративну відповідальність за порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, встановивши штраф від шестисот до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу /чинна норма – штраф від тридцяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

посилити адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, встановивши штраф від п’ятисот до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів на громадян /чинна норма – штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

посилити адміністративну відповідальність за порушення правил тримання собак і котів, встановивши штраф на громадян від п’ятдесяти до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або штраф на посадових осіб від ста до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення заборони, встановленої законодавством, на використання тварин у видовищних заходах із залученням тварин (у цирках, контактних зоопарках, пересувних звіринцях, дельфінаріях, спорті, для організації дозвілля, фотопослуг тощо) у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’яти тисяч до тринадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 85 000 до 221 000 грн/;

встановити адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, вчинене посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, у вигляді штрафу від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб /від 85 000 до 136 000 гривень/;

запровадити обов’язковість вилучення об’єктів тваринного світу і рослинного світу та негайну передачу об’єктів тваринного світу в центри порятунку і реабілітації диких тварин, притулки для тварин (домашніх тварини).

При цьому, право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення відповідно до статей 218, 221, 222 та 242-1 мають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), органи Національної поліції та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та його територіальні органи.

Реалізація таких положень може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у своєму експертному висновку до даного законопроекту про таке, відмічає, що відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо. Поряд з тим Мінфін звертає увагу, що у разі вилучення та передачі об’єктів тваринного світу у центри порятунку і реабілітації диких тварин, притулки для тварин їх утримання може призвести до збільшення витрат таких установ

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за незаконне ввезення/вивезення тварин, порушення правил утримання та поводження з тваринами, використання тварин у видовищних заходах, їх вилучення тощо (реєстр. № 5697 від 23.06.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Лубінцем Д.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ємця П.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. №1054-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 13.09.2021 № 12-06/26737/2-21 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. № 1054-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1054-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1054-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 2 380 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» /відповідальний виконавець бюджетних програм – Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ)/ та встановлення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» /відповідальний виконавець бюджетних програм – МОЗ/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-серпень 2021 року видатки за загальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

2301010 – в обсязі 81 965,7 тис. грн, що становить 60,3% уточненого річного плану (визначено в обсязі 136 037,1 тис. грн, збільшено відповідно до розпорядження КМУ від 27.01.2021 № 49-р на 44 054,4 тис. грн) та 90,4% плану на звітний період /у державному бюджеті на 2021 рік за цією бюджетною програмою видатки розвитку не встановлено/;

2308010 – в обсязі 164 604,2 тис. грн, що становить 48,7% річного плану (визначено в обсязі 337 950,3 тис. грн) та 75,2% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОЗ, в якому зазначається, що його реалізація дозволить здійснити проведення часткових ремонтних робіт з метою підтримки в належному стані адміністративних будівель Міністерства, а також забезпечити виконання відповідних вимог окремих нормативно-правових актів, зокрема:

ремонту вхідної групи до будівлі МОЗ (забезпечення виконання пункту 20 Плану заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року № 883-р);

ремонту покрівлі та зливних систем, фасаду /з метою уникнення протікань покрівлі, недопущення руйнації стін та підтримки у належному стані адміністративної будівлі «Б»/;

облаштування поста охорони та кімнати відпочинку військовослужбовцям Національної гвардії України, які несуть службу по охороні МОЗ /на виконання вимог розділу І глави 3 пункту 4 наказу МВС України від 20.07.2016 року № 692, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1140/29270, та враховуючи неодноразові звернення Командування військової частини 3030 Національної гвардії України/.

За поясненнями МОЗ покриття витрат на вищевказані заходи запропоновано здійснити за рахунок економії видатків розвитку у сумі 2 380 тис. грн, що утворилася за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» /на 2021 рік видатки розвитку передбачено в обсязі 127 254,8 тис. грн/ у зв’язку із запровадженням у місті Києві обмежувальних протиепідемічних заходів, зумовлених поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, в умовах яких генпідрядник не мав можливості виконувати роботи з капітального ремонту нежитлового приміщення згідно із затвердженим графіком.

Разом з тим, відповідно до інформаційної довідки щодо використання коштів НСЗУ за бюджетною програмою 2308010 на суму 2 383,5 тис. грн взагалі не укладено договорів на виконання робіт капітального характеру, тобто генпідрядник і не брав на себе зобов’язань на виконання робіт на вказану суму.

Принагідно слід нагадати, що при опрацюванні показників державного бюджету на 2021 рік до першого читання Комітетом Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування і народним депутатом України Стефанишиною О.А. було внесено пропозицію щодо збільшення видатків розвитку НСЗУ у сумі 127 254,8 тис. грн з метою здійснення капітального ремонту адміністративних будівель Служби. Відповідна пропозиція була включена до Бюджетних висновків Верховної Ради України до проекту закону про державний бюджет на 2021 рік (постанова Верховної Ради України від 05.11.2020 № 980-IX), врахована у законопроекті, доопрацьованому Урядом до другого читання, та у затвердженому законі про державний бюджет на 2021 рік.

Водночас з приводу запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету необхідно зауважити, що відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, зокрема, на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Необхідно також зазначити, що звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, в частині детальних розрахунків обсягу коштів на здійснення ремонтних робіт адміністративної будівлі МОЗ, стану проведених на даний час робіт з ремонту адміністративних будівель НСЗУ), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник директора Департаменту державного бюджету – начальник Управління планування державного бюджету  Міністерства фінансів України Босак М.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і заступник Міністра охорони здоров’я України Ємець П.В.

При цьому представники Міністерства фінансів України і Рахункової палати не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1054-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 1054-р перерозподілу видатків державного бюджету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. № 1054-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 2 380 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» та встановлення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я».

Голосували: «за» одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Маковського Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1118-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Адміністрація Держспецзв’язку) від 20.09.2021 № 14/01/02-3186 /копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1118-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1118-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1118-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Держспецзв’язку /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Держспецзв’язку/ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

1) зменшення обсягу:

видатків розвитку за бюджетною програмою 6641020 «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» на 30 000 тис. грн;

видатків споживання за бюджетною програмою 6641050 «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» на 3 000 тис. грн;

2) збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» на 33 000 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 3 000 тис. грн та видатки розвитку – на 30 000 тис. грн).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-серпень 2021 року за загальним фондом державного бюджету фактично проведено видатки за бюджетними програмами:

6641010 – в обсязі 1 495,8 млн грн, або 90,6% плану на звітний період та 60,9% уточненого плану на рік (в обсязі 2 456,3 млн грн);

6641020 – в обсязі 207,4 млн грн, або 53% плану на звітний період та 19,4% плану на рік (визначено в обсязі 1 069,4 млн грн);

6641050 – в обсязі 79 млн грн, або 86,8% плану на звітний період та 57,9% уточненого плану на рік (в обсязі 136,4 млн грн).

У матеріалах Адміністрації Держспецзв’язку відмічається, що вказаний перерозподіл дозволить забезпечити:

1) своєчасне введення в експлуатацію Національного центру управління телекомунікаційними мережами Адміністрації Держспецзв’язку (далі – Центр), а саме виконання робіт з реконструкції будівлі спеціального призначення спецпідрозділу Адміністрації Держспецзв’язку у м. Києві по вул. Солом’янській, де планується розміщення Центру (відповідно до проектно-кошторисної документації реконструкція здійснюється з 2020 р., плановий строк введення в експлуатацію – 4 квартал 2022 року). У зв’язку із забороною на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, як це визначено постановою КМУ від 02.12.2020 р. № 1198, у 2020 р. не було виконано заплановані роботи з реконструкції вказаного об’єкту, а додаткова потреба на виконання вказаних робіт у 2021 році становить 30 млн грн /на такі роботи додаткові видатки передбачаються за бюджетною програмою 6641020/;

2) підрозділи Держспецзв’язку засобами індивідуального бронезахисту (шоломами кулезахисними – 228 шт. з орієнтовною ціною за одиницю – 7,4 тис. грн, бронежилетами 4 класу захисту – 175 шт. з орієнтовною ціною за одиницю – 7,5 тис. грн) для виконання завдань, у тому числі у зоні ООС (забезпеченість підрозділів Держспецзв’язку становить 15 – 17%) /на такі закупівлі додаткові видатки передбачаються за бюджетною програмою 6641050/.

Поряд з цим, за поясненнями Адміністрації Держспецзв’язку додаткові видатки пропонується компенсувати за рахунок зменшення видатків за бюджетними програмами щодо:

- розвитку і модернізації державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації (код 6641020), за кошти якої здійснюється реконструкція будівлі спеціального призначення у м. Києві по вул. Залізняка для проведення налагодження виробництва продукції спеціального призначення і вважається за можливе здійснити коригування обсягів фінансування робіт за роками у сумі 30 млн грн, що з урахуванням терміну закінчення робіт – 2023 р. не призведе до збільшення загального строку реконструкції будівлі;

- підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти (код 6641050) за рахунок економії коштів на оплату харчування курсантів у сумі 3 млн грн, що виникла внаслідок запровадження посилених протиепідемічних заходів для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та дистанційного виконання посадових обов’язків особовим складом Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», у зв’язку із чим курсантів було знято з продовольчого забезпечення та виплачено грошову компенсацію за харчування у ці дні, сума якої є меншою за вартість харчування з урахуванням витрат на приготування їжі.

Необхідно зауважити, що звернення Адміністрації Держспецзв’язку до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить повного обсягу обґрунтувань та розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (насамперед, пояснень та розрахунків обсягів робіт, які будуть виконані з реконструкції будівлі спеціального призначення спецпідрозділу Адміністрації Держспецзв’язку), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Окремо слід відмітити, що у 2021 році шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами Адміністрації Держспецзв’язку (розпорядження КМУ від 09.06.2021 № 587-р) обсяг видатків державного бюджету для забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації (код 6641010) було зменшено на 24 млн грн та збільшено обсяг видатків за бюджетними програмами щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти (код 6641050) та щодо доставки спеціальної службової кореспонденції органам державної влади (код 6642020). Натомість відповідно до розпорядження КМУ № 1118-р обсяг видатків за бюджетними програмами має зазнати протилежних змін, а саме: за бюджетною програмою 6641010 збільшується на 33 млн грн, а за бюджетними програмами 6641020 та 6641050 навпаки зменшується. Зазначене свідчить про недоліки у бюджетному плануванні, непослідовність здійснюваних головним розпорядником коштів державного бюджету – Адміністрацією Держспецзв’язку заходів з управлінням бюджетними коштами, і на такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Адміністрації Держспецзв’язку та Міністерства фінансів України.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук Є.О., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та перший заступник Голови Адміністрації Держспецзв’язку Маковський Д.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1118-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 1118-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1118-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

1) зменшення за бюджетними програмами:

6641020 «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» обсягу видатків розвитку на 30 000 тис. грн;

6641050 «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» обсягу видатків споживання на 3 000 тис. грн;

2) збільшення за бюджетною програмою 6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» обсягу видатків на 33 000 тис. грн (у тому числі видатки споживання на 3 000 тис. грн та видатки розвитку на 30 000 тис. грн).

Голосували: «за» одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Рогової В.Б. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у 2021 році (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1047-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 14.09.2021 р. № 1/10-3865 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у 2021 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1047-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" у 2021 році» (далі – розпорядження КМУ № 1047-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 2211260 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (далі – субвенція) у сумі 1 000 000 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Порядок та умови надання субвенції, прийняття яких передбачається у частині другій статті 97 Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 100 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 р. № 801). Відповідно до цих Порядку та умов:

1) субвенція спрямовується на реалізацію проектів, пов’язаних із формуванням нового освітнього простору, безпечного та інклюзивного (безбар’єрного) освітнього середовища, проведенням реконструкції та капітального ремонту будівель (їх частин), споруд закладів загальної середньої освіти у разі дотримання таких умов:

загальна чисельність учнів опорних закладів освіти (без урахування їх чисельності у філіях) становитиме не менше 200 осіб, а інших закладів загальної середньої освіти – не менш як 350 осіб;

першочергове здійснення фінансування реалізації проекту за кошти місцевого бюджету як частки співфінансування;

завершення реалізації проекту до кінця поточного року;

наявність затвердженої проектної документації та позитивного висновку експертизи цієї документації (для проектів, пов’язаних із проведенням реконструкції та капітального ремонту).

При цьому проекти мають формуватися з урахуванням таких особливостей:

пов’язані із формуванням інклюзивного (безбар’єрного) освітнього середовища – створення умов для осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом проведення необхідних капітального/поточного ремонту, реконструкції;

пов’язані із створенням нового освітнього простору:

створення мотивуючого простору здійснюється шляхом закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для зміни внутрішнього дизайну приміщень закладу освіти (проведення штукатурних робіт стін та стель, покривання підлоги, перегородок, стель, стін оздоблювальними матеріалами та виробами, встановлення елементів вбудованих шаф, внутрішніх дверних полотен з коробками, інших конструкцій тощо);

зміна просторово–предметного оточення здійснюється шляхом закупівлі засобів навчання та обладнання, передбачених затвердженими МОН типовими переліками.

Для дотримання однієї з умов надання субвенції передбачено такі частки співфінансування (не можуть бути залучені кошти державного фонду регіонального розвитку та міжбюджетних трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам як частки, включаючи залишки субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам за попередні бюджетні роки) для проектів, що реалізуються:

у міських територіальних громадах, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила понад 40000 осіб, та за рахунок обласних бюджетів – не менш як 30% за рахунок коштів відповідних бюджетів;

у міських територіальних громадах, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила менш як 40000 осіб, селищних та сільських територіальних громадах – не менш як 10% за рахунок коштів відповідних бюджетів;

у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, – не менш як 5% за рахунок коштів відповідних бюджетів;

2) органи місцевого самоврядування подають до обласних, Київської міської державних адміністрацій проектні заявки за визначеною формою та з переліком документів, останні проводять перевірку поданих документів щодо відповідності вимогам Порядку та умов надання субвенції і за результатами їх розгляду подають до МОН узагальнений перелік проектів разом з пропозиціями щодо пріоритетних проектів, загальна вартість яких для кожного регіону не може перевищувати обсягу коштів, що визначається шляхом рівномірного розподілу між регіонами загального обсягу субвенції, передбаченого в державному бюджеті;

3) для розгляду проектів, їх узагальнених переліків та розподілу коштів субвенції МОН утворено комісію, до складу якої включено членів Комітету та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Під час засідання комісії її члени можуть надавати зауваження та пропозиції до проектів, поданих обласними, Київською міською держадміністраціями, та подавати додаткові проекти на розгляд комісії. На засідання комісії, на якому розглядаються додаткові проекти, можуть запрошуватися представники відповідних обласних, Київської міської держадміністрацій. За результатами розгляду узагальнених переліків проектів, поданих обласними, Київською міською держадміністраціями, та додаткових проектів, поданих членами комісії, комісія відбирає проекти, що відповідають пунктам 35 цих Порядку та умов, і формує пропозиції щодо їх погодження.

Розпорядженням КМУ № 1047-р здійснено розподіл субвенції між місцевими бюджетами 345 територіальних громад всіх областей та міста Києва у сумі 999 009,9 тис. грн, спрямувавши такий обсяг субвенції на 521 проект для 488 закладів загальної середньої освіти. Нерозподілений залишок субвенції становить 990,1 тис. гривень.

Виходячи із встановлених у пункті 6 Порядку та умов надання субвенції вимог щодо визначення обсягу коштів для кожного регіону шляхом рівномірного розподілу між регіонами загального обсягу субвенції, передбаченого в державному бюджеті, за інформацією МОН у 2021 році обсяг субвенції для кожного регіону становить 40 000 тис. грн (1 000 000/24).

З приводу проведеного розподілу субвенції у зверненні МОН до Комітету також зазначається про таке:

відбір проектів здійснювався комісією МОН з розподілу субвенції, склад якої затверджено наказом МОН від 17.03.2021 № 317, у ході роботи якої члени надавали зауваження та пропозиції до проектів, поданих обласними, Київською міською держадміністраціями, та надавали додаткові проекти на розгляд комісії. Рішення про включення окремих проектів приймалося з урахуванням розвитку пріоритетних напрямків спрямування коштів, таких як: формування нового освітнього простору, безпечного та інклюзивного (безбар’єрного) освітнього середовища, проведення реконструкції та капітального ремонту будівель (їх частин) тощо. До всіх заявок додані гарантійні листи за підписами засновників закладів загальної середньої освіти щодо дотримання умов, затверджених Порядком та умовами;

нерозподілений залишок коштів у розмірі 990,1 тис. грн утворився у зв’язку з тим, що розподіл субвенції має проектний характер.

Слід зауважити, що матеріали МОН не містять достатніх фінансово-економічних обґрунтувань щодо проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами, зокрема аналітичної інформації щодо відповідності врахованих об’єктів вимогам Порядку та умов надання субвенції, оцінки очікуваного соціального ефекту від впровадження проектів, реалістичності завершення реалізації проектів до кінця поточного року, індикаторів досягнення результатів реалізації проектів (наприклад, кількість облаштованих навчальних кабінетів у закладі загальної середньої освіти) з урахуванням планів розвитку мережі закладів загальної середньої освіти.

Крім того, розподіл субвенції у вересні (хоча згідно з розписом державного бюджету передбачено її надання місцевим бюджетам з липня 2021 р) зумовлює ймовірність неефективного використання коштів до завершення поточного бюджетного року.

Відповідно до вимог Порядку та умов надання субвенції розподіл субвенції між окремими місцевими бюджетами повинен містити коди та назви місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, обсяги субвенції з державного бюджету, назви об’єктів (закладів освіти) та їх місцезнаходження, що й відображено у додатку до розпорядження КМУ № 1047-р. При цьому у такому додатку невірно зазначено код та назву бюджету (Глевахівська селищна територіальна громада), до якого планується залучити субвенцію для реалізації проекту (у Вишнівському академічному ліцеї «Основа» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, що знаходиться за адресою Київська область, Фастівський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 44). Слід також звернути увагу, що наведені у додатку найменування та місцезнаходження закладів загальної середньої освіти, у яких планується реалізовувати проекти, належить узгодити між собою з урахуванням змін у адміністративно-територіальному устрої.

За інформацією МОН, наразі опрацьовуються питання щодо внесення змін до розпорядження КМУ № 1047-р в частині уточнення коду та назви бюджету для реалізації проекту «Вишнівський академічний ліцей «Основа» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області».

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Шпак Л.О., Лаба М.М., Крулько І.І., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра освіти і науки України Рогова В.Б.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1047-р, а також звернути увагу МОН на необхідність усунення невідповідності між назвою бюджету та об’єкта (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

1. Погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у сумі 999 009,9 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1047-р.

2. Звернути увагу Міністерства освіти і науки України на необхідність усунення у додатку до цього розпорядження невідповідності між назвою об’єкта «Вишнівський академічний ліцей «Основа» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» та кодом і назвою бюджету, що отримує кошти на реалізацію такого об’єкта («10519000000» «Бюджет Глевахівської селищної територіальної громади»).

Голосували: «за» 32, «проти» 1, «утрималися» 0.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинського Р.Т. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. № 1070-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 20.09.2021 р. № 22/9.3-5203-21 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. № 1070-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (далі – розпорядження КМУ № 1070-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінреінтеграції за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 3911020 у сумі 125 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розподіл субвенції в обсязі 44 232 тис. грн (35,4% загального обсягу) здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. № 425-р та від 07.07.2021 р. № 737-р між місцевими бюджетами Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей та погоджено Комітетом.

Розпорядженням КМУ № 1070-р затверджено розподіл субвенції між місцевими бюджетами Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Харківської, Хмельницької та Чернігівської областей у сумі 11 907 тис. грн (9,5% загального обсягу) згідно з додатком до цього розпорядження. Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 68 861 тис. гривень.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами), згідно з якими визначено таке:

1) субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, на:

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам;

реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

2) субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;

3) пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;

4) виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Мінреінтеграції для погодження та в місячний строк після такого погодження подають Мінреінтеграції інформацію про затверджені місцевими бюджетами обсяги співфінансування та суми субвенції в розрізі кожного заходу. На підставі зазначеної інформації Мінреінтеграції здійснює підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

У наданій Мінреінтеграції до Комітету інформаційній довідці щодо розгляду переліку об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції, повідомляється про таке:

за результатами засідання комісії з розгляду звернень, що відбулась 07.06.2021 р., схвалено та внесено на розгляд Уряду 23 пропозиції, щодо яких отримано інформацію про співфінансування з відповідних місцевих бюджетів;

за рахунок розподіленого згідно з розпорядженням КМУ № 1070-р обсягу субвенції (11 907 тис. грн) планується придбати на вторинному ринку нерухомого майна у комунальну власність 38 квартири та 8 будинків для проживання внутрішньо переміщених осіб;

опосередкована вартість 1 кв. метра зазначених об’єктів нерухомості у визначених територіальних громадах в порівнянні з вартістю спорудження житла, що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 р. № 911 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», становить:

менше опосередкованої вартості: Вінницька область: Козятинська  міська – 11.428 грн; Дніпропетровська область: Першотравенська міська – 3.571,4 грн, Девладівська сільська – 3.019 грн, Іларіонівська селищна – 5 555,6 грн, Райгородська сільська Житомирської області – 1.600 грн; Запорізька область: Берестівська сільська – 987,7 грн; Енергодарська міська – 12.815,2 грн; Луганська область: Білокуракінська сільська – 6.933,3 грн, Щастинська міська – 8.432,4 грн; Миколаївська область: Вознесенська міська – 13.445,2 грн, Снігурівська міська – 8.394,7 грн, Баштанська міська – 10.784,3 грн; Харківська область: Борівська селищна – 5.214,2 грн, Крастнокутська селищна – 6.106,9 грн, Великобурлуцька селищна – 1.709,2 грн, Малинівська селищна – 8.213,3 грн, Нововодолазька селищна – 9.375 грн, Олексіївська сільська – 2.500 грн; Судилківська сільська Хмельницької області – 6.875 грн; Чернігівська область: Коропська селищна – 892,9 грн, Семенівська міська – 5.555,6 грн, Бахмацька міська – 9.562,8 грн;

вище опосередкованої вартості: Вишгородська міська Київської області – 21.350,8 гривень (враховуючи, що показник опосередкованої вартості спорудження житла в Київській області становить 14 021 грн/м. кв., за пропозицією Мінреінтеграції Вишгородська міська рада затвердила співфінансування у обсязі 530 тис. грн (54,1% вартості квартири), що забезпечує спрямування субвенції на придбання об’єкту нерухомості у обсязі не більше 9 814,7 грн/м. кв.).

Інших розрахунків і пояснень з приводу здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, зокрема щодо кількості внутрішньо переміщених осіб, які потребують надання житлових приміщень, реальної потреби у коштах для придбання таких приміщень у комунальну власність в розрізі регіонів, вартісної оцінки її забезпечення, а також з приводу низького рівня використання субвенції у 2021 році Мінреінтеграції не надано.

Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-серпень 2021 року за бюджетною програмою 3911020 здійснено видатки у сумі 44 232 тисгрн, або 35,4% плану на рік. При цьому касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за вказаний період становили 3 142,9 тисгрн, або 2,5% плану на рік. Низький рівень використання субвенції, а також тривалий процес її розподілу створюють ризики повернення коштів до бюджету наприкінці бюджетного періоду як невикористані.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і перший заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинський Р.Т.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійсненого розпорядженням КМУ № 1070-р розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами частини субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 1070-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у сумі 11 907 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. № 1070-р.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючої обов’язки директора Департаменту житлової політики та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України Старцевої С.М. про погодження спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству розвитку громад та територій України для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 883).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 13.09.2021 р. № 1/9.4/3294-21 (копію звернення надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон), Мінрегіону для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки (далі  субвенція), згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 883 «Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки» (далі – постанова КМУ № 883).

Постановою КМУ № 883 згідно з пунктом 1 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році Мінрегіону в розмірі 100.000 тис. гривень для надання субвенції шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку (загальнодержавні видатки та кредитування) за новою бюджетною програмою.

Прийняття такого рішення Уряду та наступне його погодження з Комітетом обумовлене нормами пункту 16 статті 14 Закону, згідно з яким передбачено спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм у сумі 2.385.791,9 тис. гривень та, як виняток з положень статті 24-2 Бюджетного кодексу України (далі  Кодекс), на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпро та Кривий Ріг у сумі 1.200.000 тис. гривень і на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки, у сумі 100.000 тис. гривень за рішенням Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженим з Комітетом (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону).

Довідково: згідно з пунктом 7 статті 12 Закону джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2021 рік у частині фінансування є залишок коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу, який утворився на 1 січня 2021 року (пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу визначено, що кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм).

За інформацією Міністерства фінансів України (лист від 06.04.2021 № 06040-02-2/11062) зазначений залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені частиною другою статті 24-2 Кодексу та є джерелом формування державного дорожнього фонду у складі спеціального фонду державного бюджету, що утворився на 01.01.2021 р., становить 3.685,79 млн грн.

Виходячи з вимог пункту 16 статті 14 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (погодженими з Комітетом) визначене спрямування таких коштів у 2021 році на:

закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу у сумі 1.200.000 тис. гривень шляхом установлення Міністерству інфраструктури України за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за новою бюджетною програмою для надання субвенції обласному бюджету Дніпропетровської області (постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 607);

фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм у сумі 2.385.791,9 тис. гривень шляхом установлення Державному агентству інфраструктурних проектів бюджетних призначень на 2021 рік у спеціальному фонді державного бюджету за новою бюджетною програмою (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2021 р. № 706).

Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 883 на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з якими, зокрема, визначено таке:

1) субвенція надається для розвитку комунальної інфраструктури, у тому числі для придбання комунальної техніки, та спрямовується комунальним підприємствам на здійснення авансового платежу за договором фінансового лізингу, дозвіл на укладення якого надано відповідним органом місцевого самоврядування та предметом якого є майно, яке визначене індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та призначене для здійснення заходів благоустрою населеного пункту (далі –  договір фінансового лізингу);

2) умовами надання субвенції є:

спрямування субвенції для комунальних підприємств на здійснення авансового платежу за договором фінансового лізингу;

обсяг субвенції, що надається окремому місцевому бюджету, не повинен перевищувати 30.000 тис. грн протягом бюджетного періоду,

спроможність комунальних підприємств на подальше здійснення лізингових платежів за договором фінансового лізингу за рахунок коштів місцевого бюджету;

3) комунальні підприємства укладають договори фінансового лізингу з державними банками або банками, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі;

4) виконавчими органами сільських, селищних, міських рад протягом 30 робочих днів з дня оголошення про початок прийому відповідних клопотань та матеріалів подаються до Мінрегіону клопотання для отримання субвенції та матеріали, у яких зазначаються, зокрема:

обсяг субвенції у формі розрахунку необхідного авансового платежу за договором фінансового лізингу,

обґрунтування потреби комунальних підприємств у придбанні майна, яке призначене для здійснення заходів благоустрою населеного пункту,

гарантійний лист щодо забезпечення співфінансування з місцевого бюджету лізингових платежів відповідно до умов та в порядку, встановленому договором фінансового лізингу,

рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на укладення договору фінансового лізингу, оголошення про проведення відкритих торгів на послуги у сфері фінансового лізингу;

5) розподіл субвенції між місцевими бюджетами затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом за поданням Мінрегіону. У разі розірвання уповноваженим банком договору фінансового лізингу на підставі несплати комунальним підприємством лізингових платежів, передбачених договором фінансового лізингу, субвенція підлягає поверненню заявником до державного бюджету в повному обсязі протягом трьох місяців з моменту розірвання договору фінансового лізингу.

У зверненні Мінрегіону до Комітету не надано обґрунтувань і пояснень щодо положень Порядку та умов надання субвенції, пов’язаних, зокрема з вибором напряму розвитку комунальної інфраструктури у формі укладання договорів фінансового лізингу та спрямування субвенції саме на авансовий платіж за таким договором; визначенням обсягу субвенції, що може бути наданий окремому місцевому бюджету у сумі 30.000 тис. грн, встановленням розміру співфінансування з місцевих бюджетів згідно з договором фінансового лізингу, та оцінки можливої кількості місцевих бюджетів, що можуть отримати субвенцію згідно із запропонованими умовами.

Крім того, слід зауважити про некоректність визначення однієї з умов надання субвенції «спроможність комунальних підприємств на подальше здійснення лізингових платежів за договором фінансового лізингу за рахунок коштів місцевого бюджету», оскільки комунальні підприємства не є бюджетними установами, має йтися про спроможність місцевих бюджетів забезпечувати їх підтримку надалі.

Слід звернути увагу, що згідно з вимогами бюджетного законодавства щодо формування та використання коштів спеціального фонду бюджету видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, а на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48, частина друга статті 57 Кодексу).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і виконуюча обов’язки директора Департаменту житлової політики та архітектури Мінрегіону Старцева С.М.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного у постанові КМУ № 883 спрямування коштів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити визначене постановою КМУ № 883 спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, Мінрегіону у сумі 100 000 тис. грн для надання субвенції з дотриманням вимог Кодексу щодо спеціального фонду бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами пункту 16 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити визначене згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 р. № 883 спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству розвитку громад та територій України у сумі 100 000 тис. гривень для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки, шляхом установлення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку (загальнодержавні видатки та кредитування) за новою бюджетною програмою (з урахуванням необхідності дотримання вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра економіки України Глущенко С.В. про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», Міністерству економіки України для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по частковому безробіттю (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 979).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства економіки України /далі – Мінекономіки/ від 21.09.2021 № 4802-10/46320-01 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу бюджетних коштів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 979 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» /далі – постанова КМУ № 979/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами, внесеними законами України від 29.04.2021 № 1434-ІХ та від 15.07.2021 № 1690-ІХ) /далі – Закон/ визначено бюджетні призначення Міністерству фінансів України далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» в обсязі 4 433,75 млн грн, у тому числі: за загальним фондом – 3 000 млн грн, за спеціальним фондом – 1 433,75 млн гривень.

Згідно із частиною першою статті 36 цього Закону розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Урядом.

Щодо формування та використання коштів за бюджетною програмою 3511380 необхідно зазначити про такі положення Закону:

- пунктом 26 статті 14 здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за бюджетною програмою 3511380 передбачено за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктами 10, 11, 12 статті 11 та статтею 11-1 Закону;

- згідно із статтею 11 до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено, зокрема:

податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів, що підлягає сплаті відповідно до пункту 77 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 10/;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що підлягає сплаті відповідно до пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 11/;

надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України /пункт 12/;

- статтею 11-1 установлено, що у 2021 році:

податки і надходження, визначені пунктами 10, 11 і 12 статті 11 Закону, що зараховані до державного бюджету до моменту набрання чинності цими пунктами, як виняток з положень пункту 6 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (віднесення до доходів загального фонду державного бюджету податку на додану вартість), пункту 2 частини третьої статті 29 (до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів віднесено акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 16-2 частини першої статті 64 Кодексу)) і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 (спрямування коштів спеціального фонду для державного дорожнього фонду за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктами 1-3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу)), перераховуються Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуються на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону;

як виняток з положень вищезазначених норм Кодексу акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), визначений пунктом 11 статті 11 Закону, спрямовується на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону.

Кошти за бюджетною програмою 3511380 за загальним фондом державного бюджету вже повністю розподілені відповідно до рішень Уряду (постанови КМУ від 31.05.2021 № 543, від 02.06.2021 № 578 і № 582, від 09.06.2021 № 588), а за спеціальним фондом державного бюджету ще не розподілялися.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-серпень 2021 року надходження за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 10, 11, 12 статті 11 Закону, становлять 1 035,1 млн грн, або 72,2% планового обсягу надходжень на 2021 рік.

На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 36 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2021 № 540 (зі змінами, внесеними постановою Уряду від 08.09.2021 № 942) затверджено Порядок розподілу бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /далі – Порядок № 540, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Порядок № 540 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження відповідного рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання розподілених йому коштів.

Пунктом 1 постанови КМУ № 979 встановлено здійснити розподіл бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380, шляхом передачі Мінекономіки бюджетних призначень у сумі 459 537,1 тис. гривень для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) допомоги по частковому безробіттю відповідно до частини дев’ятої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» за новою бюджетною програмою на період здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками.

Мінфіну доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

Необхідно зазначити, що положеннями постанови КМУ № 979 не визначено економічної ознаки видатків державного бюджету, що розподіляються, належало вказати, що такі видатки є видатками споживання.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 540 пунктом 2 постанови КМУ № 979 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, які спрямовуються на виплату допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками (далі – Порядок).

Порядком, зокрема, встановлено наступне:

- кошти спрямовуються Фонду на безповоротній основі та використовуються виключно для виплати допомоги по частковому безробіттю відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення»;

- перерахування бюджетних коштів здійснюється Мінекономіки на рахунок 3554 «Рахунки державних цільових фондів», відкритий в Казначействі для обслуговування коштів Фонду, для подальшого їх спрямування регіональним центрам зайнятості для виплати допомоги по частковому безробіттю в межах виділених Мінекономіки бюджетних асигнувань на підставі подання, сформованого Державним центром зайнятості;

- невикористані на кінець бюджетного періоду бюджетні кошти Фонд повертає Мінекономіки для їх подальшого спрямування до державного бюджету;

- Мінекономіки інформує щомісяця Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання Фондом бюджетних коштів, а Фонд щомісяця до 5 числа наступного періоду інформує Мінекономіки /таке положення не відповідає пункту 12 Порядку 540, відповідно до якого вказана інформація повинна бути подана Комітету щомісяця до 5 числа/.

Варто нагадати про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Водночас необхідно зазначити, що відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу державного бюджету.

Слід зауважити, що в офіційних джерелах інформації відсутні відомості про затвердження бюджету Фонду на 2021 рік.

Законодавчі підстави для забезпечення Фондом виплати допомоги по частковому безробіттю визначено статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», згідно з якою, зокрема:

допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України, надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, встановленими Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою;

допомога надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності;

фінансове забезпечення виплат допомоги здійснюється в межах коштів Фонду;

виплата допомоги здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їхнього робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше строку, визначеного порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, затвердженим Кабінетом Міністрів України /згідно з пунктом 16 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 306, виплачується з першого дня скорочення тривалості робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом календарного року/;

у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця) /у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників/, пунктом 1 статті 36 /підставами припинення трудового договору є угода сторін/, частиною третьою статті 38 /розірвання трудового договору за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору/ Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду;

роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва, але не пізніше строку, визначеного вказаним порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації.

Відповідний Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 306 (зі змінами) (копію надано народним депутатам України – членам Комітету).

У надісланих Мінекономіки матеріалах зазначається наступне:

механізм надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину було запроваджено у 2020 році з метою підтримки зайнятості застрахованих осіб, які постраждали внаслідок скорочення економічної діяльності суб’єктів господарювання у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

- фінансове забезпечення виплати вказаної допомоги у 2020 році здійснювалося, зокрема, відповідно до положень статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на виконання якої у складі державного бюджету на 2020 рік було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками;

- постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (із змінами) для виплати Фондом допомоги по частковому безробіттю на період карантину у 2020 році з державного бюджету було виділено 2,8 млрд грн /за даними звіту Казначейства за 2020 рік використано 2,78 млрд грн, або 99,2% запланованих коштів/;

- зважаючи на положення Закону України від 04.02.2021 № 1212-ІХ «Про внесення з мін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» фінансове забезпечення виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації здійснюється в межах коштів Фонду;

- постановою правління Фонду від 04.03.2021 № 11 «Про схвалення проекту бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (копію надано народним депутатам України – членам Комітету) схвалено проект бюджету Фонду на 2021 рік із дефіцитом у 2,793 млрд грн, яким з-поміж інших статей передбачено статтю видатків на допомогу по частковому безробіттю з обсягом 398 млн грн, однак оскільки наразі бюджет Фонду на поточний рік Урядом не затверджено, виплата такої допомоги наразі не здійснюється;

- заборгованість по виплаті допомоги по частковому безробіттю складає 459 537,1 тис. грн;

- за інформацією регіональних центрів зайнятості, наданих до Державної служби зайнятості, з урахуванням позитивних рішень, прийнятих протягом 2020 року щодо надання такої допомоги, суб’єктами господарювання подано 35 473 відомості для виплати 165 238 особам, у тому числі 25 836 фізичним особам - підприємцям (на себе);

- з урахуванням визначеного постановою КМУ № 979 обсягу коштів, розмір виплати допомоги по частковому безробіттю на одну особу в середньому становить 2 781,06 гривень.

Водночас, у поданих фінансово-економічних обґрунтуваннях відсутня інформація щодо:

причин не затвердження до цього часу бюджету Фонду на поточний рік та пояснень щодо організації діяльності Фонду за його відсутності, а також пояснень щодо заходів, які здійснюються Фондом для забезпечення виконання покладених на Фонд завдань та функцій за рахунок власних надходжень Фонду (на підставі бюджету Фонду на бездефіцитній основі);

можливості (неможливості) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливих наслідків в разі, коли бюджетні кошти не будуть виділені (необхідність подання такої інформації зазначено у Порядку № 540);

стану формування надходжень та використання коштів бюджету Фонду у поточному році (звіт про виконання бюджету (кошторису) Фонду за І півріччя 2021 року надано народним депутатам України – членам Комітету).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і заступник Міністра економіки України Глущенко С.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо розподілу бюджетних призначень, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 979 розподіл бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету щодо заходів на боротьбу із коронавірусною хворобою та її наслідками у сумі 459 537,1 тис. гривень Мінекономіки для виплати допомоги по частковому безробіттю Фондом безробіття із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України і абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 979 розподіл бюджетних призначень, передбачених у 2021 році за спеціальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», в сумі 459 537,1 тис. гривень (видатки споживання) Міністерству економіки України для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по частковому безробіттю відповідно до частини дев’ятої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» за новою бюджетною програмою на період здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів (реєстр. № 6052 від 14.09.2021 р.), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Арахамією Д.Г. та іншими, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 6052-1 від 17.09.2021 р., поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Осадчуком А.П. та іншими, за реєстр. № 6052-2 від 20.09.2021 р., поданий народним депутатом України Рудик К.О., за реєстр. № 6052-3 від 21.09.2021 р., поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Клименко Ю.Л. та іншими, за реєстр. № 6052-4 від 21.09.2021 р., поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Колтуновичем О.С. та іншими, і за реєстр. № 6052-5 від 21.09.2021 р., поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Крульком І.І.

 

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів за реєстр. № 6052 від 14.09.2021 р. /далі – законопроект № 6052/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 6052, його підготовлено за участю Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ з метою забезпечення вирішення важливих соціальних питань та реалізації інфраструктурних проектів, законопроект № 6052 є збалансованим та сприятиме ефективному і цільовому використанню бюджетних коштів у 2021 році.

Загалом законопроектом № 6052 пропонується внести зміни до статті 1 і виключити статтю 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ та внести зміни до додатків №№ 1, 3 і 6 до Закону, згідно з якими передбачається збільшити доходи і видатки загального фонду державного бюджету на 39,41 млрд грн.

При цьому щодо дохідної частини державного бюджету передбачається збільшити планові показники: податку на прибуток підприємств (код 11020000) на 30 млрд грн, податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) на 2 млрд грн, податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (код 14070000) на 6,66 млрд грн, збору під час набуття права власності на легкові автомобілі (код 24140300) на 0,75 млрд грн.

Щодо видаткової частини державного бюджету законопроектом № 6052 пропонується збільшити видатки загального фонду, зокрема, на:

виплату пільг та житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг за бюджетною програмою Мінсоцполітики (код 2501230) на 12,05 млрд грн;

розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за бюджетною програмою Укравтодору (код 3111020) на 15 млрд грн;

виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України за бюджетною програмою Міноборони (код 2101020) /видатки на оплату праці/ на 4,8 млрд грн;

субвенції місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери і здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій за бюджетними програмами Мінфіну (коди 3511100 і 3511210) відповідно на 1,5 млрд грн і на 2,5 млрд грн;

реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення за бюджетною програмою МОЗ (код 2308060) на 2 млрд грн;

погашення заборгованості із зарплати працівникам державним вугледобувних підприємств за бюджетною програмою Міненерго (код 2401590) на 1 млрд грн;

субвенції місцевим бюджетам на грошову компенсацію за жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які брали участь в антитерористичній операції, та для учасників Революції Гідності за бюджетними програмами Мінветеранів (код 1511050 і код 1511070) відповідно на 282 млн грн і 4 млн грн.

Поряд з тим, законопроектом № 6052 передбачається перерозподіл видатків державного бюджету за окремими бюджетними програмами Мінагрополітики і Міноборони, а також передача бюджетних призначень Мінінфраструктури від МКІП за бюджетними програмами Державного агентства розвитку туризму.

ІІ. У Верховній Раді України зареєстровано альтернативні до законопроекту № 6052 законопроекти:

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо ефективного розподілу незапланованих доходів Державного бюджету України для запобігання та подолання негативних наслідків, спричинених пандемією COVID-19, виплати субсидій та інших платежів і впровадження заходів енергоефективності за реєстр. № 6052-1 від 17.09.2021 р. /далі законопроект № 6052-1/;

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо додаткової підтримки малого і середнього підприємництва, запобігання та подолання негативних наслідків, спричинених пандемією COVID-19, виплати субсидій та інших платежів за реєстр. № 6052-2 від 20.09.2021 р. /далі законопроект № 6052-2/;

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо посилення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню пандемії коронавірусної хвороби
(COVID-19), реалізації інших соціальних заходів та інфраструктурних проектів за реєстр. № 6052-3
від 21.09.2021 р. /далі законопроект № 6052-3/;

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо підвищення соціального захисту населення за реєстр. № 6052-4 від 21.09.2021 р. /далі законопроект № 6052-4/;

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо коштів для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг та на погашення різниці в тарифах за реєстр. № 6052-5 від 21.09.2021 р. /далі законопроект № 6052-5/.

Законопроекти № 6052-1 і № 6052-2 за переліком змін щодо доходів державного бюджету та більшості змін щодо видатків державного бюджету є подібними до законопроекту № 6052.

На відміну від законопроекту № 6052 законопроектами № 6052-1 і № 6052-2 пропонується, зокрема:

не передбачати збільшення видатків загального фонду державного бюджету для Укравтодору, Мінфіну (на субвенції місцевим бюджетам), МОЗ (на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, розвиток системи екстреної медичної допомоги), Міненерго (на погашення заборгованості із зарплати працівникам державним вугледобувних підприємств), Мінінфраструктури, Секретаріата КМУ, РНБО, Державного управління справами;

збільшити/передбачити видатки загального фонду державного бюджету МОН (на субвенцію місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти), МОЗ (на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я і субвенцію місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій), Мінрегіону (на функціонування Фонду енергоефективності);

збільшити видатки спеціального фонду Мінфіну на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва;

не виключати статтю 26 Закону.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 6052-1 метою його ухвалення є забезпечення ефективного розподілу коштів, отриманих в результаті перевиконання затверджених показників доходів державного бюджету.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 6052-2 його головною метою є забезпечення умов для додаткової підтримки мікро-, малого і середнього підприємництва, запобігання та подолання негативних наслідків, спричинених пандемією COVID-19, виплати субсидій та інших платежів шляхом розподілу коштів, отриманих внаслідок перевиконання затверджених показників дохідної частини державного бюджету.

Законопроекти № 6052-3, № 6052-4 і № 6052-5 станом на 13 годину 22.09.2021 р. не надійшли до Комітету і не оприлюднені на офіційному сайті Верховної Ради України, що унеможливило їх опрацювання на час розгляду у Комітеті даного питання.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 6052 та альтернативних до нього законопроектів, опрацювання експертних висновків до них.

Верховною Радою України 21.09.2021 р. законопроект № 6052 включено до порядку денного шостої сесії, визначено невідкладним та скорочено наполовину строки внесення альтернативних законопроектів (тобто не пізніше 21.09.2021 р.), а також включено до порядку денного шостої сесії законопроекти № 6052-1, № 6052-2 і № 6052-3. Напередодні Комітет на своєму засіданні 21.09.2021 р. (протокол № 100) за підсумками попереднього розгляду законопроекту № 6052 рекомендував Верховній Раді України прийняти щодо нього таке рішення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 6052 /лист від 20.09.2021 р. № 16/03-2021/291764 (645988), копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/, у цілому не виключаючи можливості перерозподілу додаткових надходжень до бюджету, вважає, що рішення щодо прийняття законопроекту № 6052 має прийматися на підставі відповідного висновку Уряду, до повноважень якого згідно з положеннями ст. 116 Конституції України віднесено розробку, забезпечення виконання затвердженого державного бюджету, проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, зокрема, у частині наявності у бюджеті відповідних додаткових коштів, запропонованих законопроектом № 6052 до розподілу за відповідними бюджетними програмами.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну. Принагідно варто зазначити, що серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) передбачено: відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету на відповідний бюджетний період; перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%; необхідність оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про державний бюджет.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 6052 /лист від 20.09.2021 р. № 04110-02-2/28737, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ зазначає, що законопроект № 6052 може бути підтримано за умови врахування пропозицій Мінфіну.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту № 6052 та альтернативних до нього законопроектів, а також висновки ГНЕУ і Мінфіну щодо альтернативних законопроектів.

Статтею 110 Регламенту Верховної Ради України визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроекти № 6052, № 6052-1 і № 6052-2, проаналізовано отримані висновки і звернуто увагу на таке.

1. У законопроектах № 6052, № 6052-1 і № 6052-2 джерелами покриття запропонованих додаткових видатків загального фонду державного бюджету на 2021 рік передбачено збільшення доходів загального фонду державного бюджету.

У пояснювальних записках до законопроектів № 6052, № 6052-1 і № 6052-2 наведено інформацію та обґрунтування щодо напрямів збільшення/зменшення показників державного бюджету у запропонованих обсягах, проте не надано розрахунків щодо змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу ГНЕУ.

Загалом бюджетні показники у законопроекті № 6052 є збалансованими.

Натомість у законопроектах № 6052-1 і № 6052-2 зміни показників доходів і видатків державного бюджету не узгоджуються між собою. Наприклад, законопроектами № 6052-1 і № 6052-2 шляхом внесення змін до статті 1 та додатків № 1 і № 3 до Закону пропонується збільшити доходи державного бюджету (разом і за загальним фондом) на 39.410.667 тис. грн, проте видатки державного бюджету збільшуються разом на 34.281.319,1 тис. грн /тобто на 5.129.347,9 тис. грн менше, ніж доходи/. При цьому видатки загального фонду у законопроектах № 6052-1 і № 6052-2 передбачається збільшити відповідно на 32.081.319,1 тис. грн і 24.281.319,1 тис. грн /тобто менше відповідно на 7.329.347,9 тис. грн і 15.129.347,9 тис. грн, ніж доходи загального фонду/, видатки спеціального фонду – відповідно на 2.200.000 тис. грн і 10.000.000 тис. грн, але не передбачено відповідного збільшення доходів чи інших надходжень спеціального фонду.

Отже, законопроекти № 6052-1 і № 6052-2 у разі прийняття одного з них призведуть до розбалансування показників державного бюджету та неузгодженості правових норм, що не відповідає вимогам частини третьої статті 95 Конституції України /згідно з якою держава прагне до збалансованості бюджету України/ та визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи України /згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень на відповідний бюджетний період/.

2. Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ за січень-серпень 2021 р. доходи загального фонду державного бюджету надійшли в обсязі 700 млрд грн, що на 27,7 млрд грн, або 4,1% більше уточненого плану на звітний період, а відповідно до затвердженого розпису державного бюджету (з урахуванням лише змін, пов’язаних із змінами до Закону) /далі – розпис/ таке перевиконання становить 52,2 млрд грн, або 8,1% плану на звітний період.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження у січні-серпні п.р. окремих платежів /річний план більшості з яких вже збільшено змінами до Закону/, зокрема: податку на прибуток підприємств (+5,7 млрд грн, або 5,7%, до уточненого плану /+22,7 млрд грн, або 27,2%, до розпису/); податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+9,4 млрд грн, або 10,2%, до уточненого плану /+11,4 млрд грн, або 12,7%, до розпису/); податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (+6,5 млрд грн, або 3%, до уточненого плану /+11,5 млрд грн, або 5,4% до розпису/); рентної плати за користування надрами (+8,6 млрд грн, або 35,7% до уточненого плану); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+5,7 млрд грн, або в 2,1 раза, до уточненого плану /+6,2 млрд грн, або в 2,3 раза, до розпису/), зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (+1,3 млрд грн, або 19,1%, до уточненого плану).

Поряд з тим, на запит від Комітету Мінфіном поінформовано /лист Мінфіну від 10.09.2021 р. № 04130-01-2/27888, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/, що перевиконання розпису здебільшого відбулося внаслідок поступового відновлення економіки на тлі прискорення інфляційних процесів та висхідної цінової динаміки на світових товарних ринках, при цьому відмічено, що за підсумками 2021 року очікується перевиконання затверджених показників дохідної частини загального фонду державного бюджету в обсязі близько 40 млрд грн, водночас існують ризики виконання показників розпису за окремими джерелами дохідної частини загального фонду державного бюджету, зокрема: податок та збір на доходи фізичних осіб (- 1,4 млрд грн) через недонадходження податку від оподаткування депозитів; адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (- 2,2 млрд грн).

Таким чином, передбачене законопроектами № 6052, № 6052-1 і № 6052-2 збільшення планових показників доходів загального фонду державного бюджету на 2021 рік вбачається обґрунтованим.

3. Щодо запропонованого законопроектами № 6052, № 6052-1 або № 6052-2 збільшення видатків загального фонду державного бюджету на 2021 рік слід звернути увагу на стан виконання відповідних бюджетних програм у п.р. Зокрема, згідно із звітними даними Казначейства за січень-серпень 2021 р. здійснено видатки загального фонду за бюджетними програмами:

код 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» – у сумі 51,7 млрд грн, або 94% уточнено плану на звітний період та 58,7% бюджетних призначень;

код 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» – у сумі 74,9 млрд грн, або 90,1% уточненого плану на звітний період та 61,9% уточненого річного плану /видатки за цією програмою зменшено на 5,66 млрд грн шляхом перерозподілу на інші програми МОЗ відповідно до рішень Уряду, погоджених з Комітетом/;

код 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» – у сумі 3,2 млрд грн, або 103,3% бюджетних призначень та 91,7% уточненого річного плану /видатки за цією програмою збільшено на 393 млн грн шляхом перерозподілу з іншої програми Міненерго відповідно до рішення Уряду, погодженого з Комітетом/;

код 2501230 (на виплату пільг та житлових субсидій громадянам) – у сумі 32,2 млрд грн, або 99,8% уточненого плану на звітний період та 91,5% бюджетних призначень;

код 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» – не розпочато проведення видатків /при встановлених бюджетних призначеннях у сумі 5 млрд грн і бюджетних асигнуваннях на звітний період у сумі 2 млрд грн/, водночас за спеціальним фондом (за рахунок надходжень до державного дорожнього фонду) використано 40,9 млрд грн, або 70,5% уточненого плану на рік;

код 3511100 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» – у сумі 1,95 млрд грн, або 99% уточненого плану на звітний період та 32% бюджетних призначень;

код 3511210 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» – у сумі 1,47 млрд грн, або 100% уточненого плану на звітний період та 47,4% уточненого річного плану /видатки за цією програмою збільшено на 450 млн грн шляхом перерозподілу з іншої програми Мінфіну відповідно до рішення Уряду, погодженого з Комітетом/, водночас за спеціальним фондом перераховано 431,6 млн грн, або 12,9% бюджетних призначень /3,3 млрд грн/, у зв’язку з недонадходженням плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей;

код 1511050 (на грошову компенсацію за жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які брали участь в антитерористичній операції) – у сумі 46 млн грн, або 100% уточненого плану на звітний період та 18,5% бюджетних призначень;

код 1511070 (на грошову компенсацію за жилі приміщення для учасників Революції Гідності) – у сумі 12,3 млн грн, або 100% бюджетних призначень;

код 2751290 «Функціонування Фонду енергоефективності» – не розпочато проведення видатків /при встановлених бюджетних призначеннях у сумі 100 млн грн/.

З огляду на стан виконання окремих бюджетних програм, тривалий період організаційних заходів (передусім в частині запровадження нових бюджетних програм, що потребуватиме затвердження порядків використання бюджетних коштів і паспортів бюджетних програм), включаючи проведення тендерних процедур, існує ризик щодо можливості освоєння у повному обсязі до завершення 2021 р. бюджетних коштів та їх ефективного використання за деякими додатковими видатками загального фонду державного бюджету (запропонованими законопроектами № 6052, № 6052-1 або № 6052-2), особливо за видатками розвитку, зважаючи, що відповідно до частини дванадцятої статті 23 Кодексу бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.

4. З приводу запропонованого законопроектом № 6052 збільшення видатків державного бюджету за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» на 1 млрд грн Мінфін зазначає, що:

незважаючи на бюджетну підтримку, державні вугледобувні підприємства знаходяться в незадовільному фінансовому стані, щорічно збільшуються збитки від їх діяльності, зокрема з 3326,9 млн грн у 2018 р. до 6061,1 млн грн у 2020 р. та близько 7 млрд грн у 2021 р. (очікувано);

щорічний перерозподіл видатків державного бюджету з бюджетної програми «Заходи з ліквідації неперспективних збиткових підприємств» на бюджетну програму «Реструктуризація вугільної галузі» та невиконання заходів з ліквідації збиткових і неперспективних шахт призводить до зростання навантаження на державний бюджет для виплати зарплати шахтарям;

не досягається основна мета бюджетної програми «Реструктуризація вугільної галузі» – задоволення потреби галузей економіки у відповідному обсязі високоякісної товарної вугільної продукції, оскільки її виробництво щорічно зменшується, зокрема з 3,9 млн т у 2015 р. до 2,6 млн т у 2020 р.;

тому питання збалансування фінансового стану державних вугледобувних підприємств доцільно вирішувати насамперед шляхом законодавчого врегулювання скорочення термінів ліквідації збиткових і безперспективних шахт державних вугледобувних підприємств із забезпеченням соціального захисту шахтарів та трансформації вугільних регіонів з відповідним фінансовим забезпеченням таких заходів.

5. Щодо запропонованих законопроектом № 6052 видатків державного бюджету на поповнення статутних капіталів державних підприємств «Міжнародний аеропорт Бориспіль», ДАП «Україна», «Укрсервіс Мінтрансу» потрібно зазначити, що згідно з статтею 4 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» поповнення статутного капіталу суб’єктів господарювання є однією з форм державної допомоги, надання якої за рахунок бюджетних коштів має здійснюватися з дотриманням норм цього Закону щодо допустимості такої допомоги для конкуренції. Враховуючи зазначене та частину четверту статті 35 Кодексу, державна допомога суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету може бути надана після отримання відповідного рішення Антимонопольного комітету України, на що також звертає увагу Мінфін.

6. Стосовно передбачених законопроектами № 6052-1 і № 6052-2 видатків загального фонду державного бюджету за новими бюджетними програмами МОЗ (на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я і субвенцію місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій) у висновку Мінфіну до законопроекту щодо змін до Закону за реєстр. № 5460 (в якому пропонується врегулювати аналогічні питання) вказано, що:

у 2020 р. з Фонду боротьби з COVID-19 виділено кошти на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, що надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам обсягом 1,4 млрд грн, за рахунок яких здійснювалося забезпечення ліжок як централізованою подачею кисню, так і кисневими концентраторами;

у 2021 р. МОЗ у складі субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я передбачені кошти на забезпечення закупівлі кисневих концентраторів для первинної медичної допомоги в обсязі 693.693 тис. грн, що дозволить, за інформацією МОЗ, закупити близько 18 тис. кисневих концентраторів;

відповідно до пункту 32 постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обласні та Київська міська держадміністрації мають забезпечити у закладах охорони здоров’я централізоване постачання медичних газів, встановлення додаткових кисневих магістралей для забезпечення лікування пацієнтів, хворих на COVID-19, не менше 80% ліжкового фонду, призначеного для лікування таких пацієнтів, тому МОЗ у разі необхідності може опрацювати питання щодо переспрямування виділених коштів субвенції на забезпечення ліжкового фонду закладів охорони здоров’я централізованою подачею кисню, а вивільнені кисневі концентратори з цих закладів передати на амбулаторний рівень надання медичної допомоги.

7. Мінфін відмічає, що запропонований законопроектом № 6052 перерозподіл видатків у сумі 54 млн грн шляхом зменшення видатків за бюджетною програмою «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» (код 2803620) та збільшення видатків за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру» (код 2803010) може призвести до невиконання положень Угоди про позику (Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство») між Україною та МБРР від 27.08.2019 № 8973-UA та, як наслідок, недонадходження до загального фонду державного бюджету залучених кредитних коштів Світового банку.

8. Законопроектами № 6052-1 і № 6052-2 пропонується збільшити видатки спеціального фонду державного бюджету для Мінфіну за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 3501540) відповідно на 2,2 млрд грн і 10 млрд грн, однак не передбачено відповідного джерела покриття таких додаткових видатків, про що вище зазначено.

Згідно з пунктом 5 статті 12 і пунктом 13 статті 14 Закону у 2021 р. видатки за цією програмою здійснюються за рахунок надходжень від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики, при цьому у додатках № 2 і № 3 до Закону планові показники вказаних надходжень і видатків визначені у сумі 2 млрд грн. Відповідно до звітних даних Казначейства за січень-серпень 2021 р. вказані надходження від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб становили 2002,3 млн грн /надійшли у лютому п.р./, або 100,1% річного плану, а відповідні видатки проведено у сумі 1790 млн грн, або 89,5% бюджетних призначень.

Відтак, підтримка зазначеної законодавчої пропозиції потребуватиме збільшення планового показника відповідних надходжень від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (які відображаються у розділі «фінансування державного бюджету» за кодом 601120), що, як наслідок, призведе до збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету. Водночас, наразі немає інформації щодо реалістичності отримання від цього Фонду відповідних додаткових надходжень.

9. Відносно окремих видатків державного бюджету, запропонованих у законопроекті № 6052 (зокрема, на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які брали участь в антитерористичній операції, на поповнення статутних капіталів державних підприємств, на розвиток туризму тощо), до Комітету надійшли звернення міністерств з позиціями щодо необхідності врегулювання відповідних питань під час внесення змін до Закону /зокрема, листи Мінветеранів від 13.09.2021 р. № 9516/01/14.3-21 та Мінінфраструктури від 13.09.2021 р. № 3401/17/14-21, копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Крім того, до Комітету надійшли звернення народних депутатів України та окремих державних органів з пропозиціями до законопроекту № 6052 та загалом щодо внесення змін до Закону, які безпосередньо не є предметом регулювання законопроекту № 6052 /копії звернень надано народним депутатам України – членам Комітету/.

10. ГНЕУ зауважує, що назва законопроекту № 6052 не повною мірою відповідає його змісту, який стосується фінансового забезпечення не тільки реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів, але й інших заходів.

11. Окремо варто відмітити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд законопроектів щодо змін до Закону, якими пропонується врегулювати окремі питання, які вже певним чином передбачається унормувати законопроектами № 6052, № 6052-1 або № 6052-2, зокрема, мова йде про такі законопроекти:

реєстр. № 5615 від 04.06.2021 р. щодо фінансування системи охорони здоров’я України для боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19) та фінансового забезпечення медичних працівників;

реєстр. № 5891 від 06.09.2021 р. щодо погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств вугільної галузі;

реєстр. № 6006 від 08.09.2021 р. щодо збільшення фінансування першочергових соціальних видатків;

реєстр. № 6011 від 08.09.2021 р. щодо спрямування отриманих від МВФ коштів у рамках допомоги країнам-учасницям МВФ у відновлені економіки для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг;

реєстр. № 5460 від 05.05.2021 р. щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій /прийнятий за основу 15.07.2021 р./.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту № 6052 (або законопроекту № 6052-1 чи № 6052-2) вищевказані законопроекти втратять свою актуальність і не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді України.

12. Верховна Рада України найближчим часом може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду даних законопроектів залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення і показники законопроекту № 6052 та альтернативних до нього законопроектів можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Копанчук О.Є., Урбанський А.І., Лаба М.М., Лопушанський А.Я., народний депутат України Стефанишина О.А., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, спочатку представлено законопроекти № 6052, № 6052-3 і № 6052-5 їх співавторами – народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Стефанишиною О.А. і Крульком І.І. відповідно.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що законопроекти № 6052-1 і № 6052-2 не можуть розглядатися у зв’язку з незбалансованістю їх показників, законопроекти № 6052-4 і № 6052-5 не оприлюднені, тому неможливо їх проаналізувати, висловив зауваження щодо законопроекту № 6052-3, а також відмітив, що Мінфін вважає можливим розгляд законопроекту № 6052.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу на перевиконання плану доходів загального фонду державного бюджету за січень-серпень п.р. та повідомив, що не бачить ризиків щодо положень законопроекту № 6052.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала про розгляд даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету та запропонувала Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроекту № 6052 та альтернативних до нього законопроектів прийняти законопроект № 6052 за основу, доручивши Комітету його доопрацювати з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував Комітету підтримати прийняття законопроекту № 6052 за основу і в цілому, звертаючи увагу, що у разі непідтримки такого рішення Верховною Радою законопроект № 6052 має розглядатися у другому читанні за скороченою процедурою.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроекту № 6052 та альтернативних до нього законопроектів прийняти законопроект № 6052 за основу та в цілому як закон. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів (реєстр. № 6052 від 14.09.2021 р.), поданого народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Арахамією Д.Г. та іншими, та альтернативних до нього законопроектів за реєстр. № 6052-1 від 17.09.2021 р., поданого народними депутатами України Совсун І.Р., Осадчуком А.П. та іншими, за реєстр. № 6052-2 від 20.09.2021 р., поданого народним депутатом України Рудик К.О., за реєстр. № 6052-3 від 21.09.2021 р., поданого народними депутатами України Стефанишиною О.А., Клименко Ю.Л. та іншими, за реєстр. № 6052-4 від 21.09.2021 р., поданого народними депутатами України Скориком М.Л., Колтуновичем О.С. та іншими, і за реєстр. № 6052-5 від 21.09.2021 р., поданого народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Крульком І.І., прийняти законопроект за реєстр. № 6052 за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 2.

6. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Пушкаренка А.М. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090).

 

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090 від 17.02.2021 р.), поданий Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект № 5090/, прийнято 20 травня 2021 року Верховною Радою України у першому читанні за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 5090 з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету від 28 квітня 2021 року (йдеться про висновок Комітету щодо підготовки законопроекту № 5090 до розгляду у першому читанні згідно з рішенням Комітету від 28.04.2021 р. (протокол № 86) /далі – висновок Комітету від 28.04.2021 р./) відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні /згідно з Постановою Верховної Ради України від 20.05.2021 р. № 1465-ІХ/.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект № 5090 має на меті забезпечення практичного застосування норм законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію» для усіх сфер діяльності в частині врегулювання фінансових питань, зокрема, надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства /далі – ДПП/ в реалізації суспільно значущих проектів на умовах ДПП, у т.ч. концесії, а також забезпечення умов для зростання обсягу залучених інвестицій для модернізації і створення нової інфраструктури та надання якісних суспільно значущих послуг. Законопроектом № 5090 передбачається внести зміни до окремих норм Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ з набранням їх чинності з 1 січня 2022 року, насамперед щодо: визначення терміну «довгострокове зобов’язання у рамках здійснення державно-приватного партнерства (концесії)» /далі – довгострокове зобов’язання у рамках ДПП/, процедур планування і здійснення видатків бюджету на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП (включаючи встановлення обмежень щорічних обсягів таких видатків), особливостей врегулювання бюджетних питань в частині ДПП щодо автомобільних доріг загального користування, порядку зарахування до бюджетів платежів, пов’язаних з ДПП.

Частиною першою статті 116 Регламенту визначено, що: пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу, а також можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу; головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради (такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту) і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні.

Відповідно до статті 116 Регламенту у встановлені строки /не пізніше 3 червня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту № 5090, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 154 пропозицій. При цьому більшість поданих пропозицій передбачають внесення змін до тексту законопроекту № 5090, а також до інших норм Кодексу згідно з пропозиціями і зауваженнями, наведеними у висновку Комітету від 28.04.2021 р., відтак відповідають вимогам частини першої статті 116 Регламенту і Постанові Верховної Ради України від 20.05.2021 р. № 1465-ІХ. Однак декілька поданих пропозицій безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 5090.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету /далі – підкомітет/ за участю представників Міністерства економіки України /далі – Мінекономіки/, Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, Міністерства інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/, Державного агентства автомобільних доріг України та Рахункової палати в остаточній редакції законопроекту № 5090 пропонується врахувати передусім пропозиції, пов’язані з пропозиціями і зауваженнями, наведеними у висновку Комітету від 28.04.2021 р. (включаючи зауваження і пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ і Мінфіну до законопроекту № 5090), та ряд інших пропозицій, зокрема щодо:

застосування у Кодексі терміну «довгострокове зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства» з його уточненим визначенням, вказавши, що до таких зобов’язань належать зобов’язання концесієдавця за концесійним договором, укладеним згідно з Законом України «Про концесію», щодо здійснення на користь концесіонера передбачених зазначеним договором платежів, а також внесення змін до положень законопроекту № 5090 щодо невикористання далі у тексті Кодексу термінів «концесія», «концесійний договір», «концесієдавець» і «концесіонер» поряд з відповідною термінологією ДПП – шляхом уточнення редакції відповідних змін до статей 2, 22, 23, 24-2, 30, 33, 35, 38, 48, 61, 71, 76 Кодексу /для лаконічного викладу положень Кодексу та узгодження правових норм, оскільки концесія є однією з форм ДПП, на що також звернуто увагу у висновку ГНЕУ/;

передбачення реєстраційного внеску, що сплачується відповідно до Закону України «Про концесію», як окремого виду платежу у складі доходів спеціального фонду державного і місцевих бюджетів замість включення такого внеску до складу власних надходжень бюджетних установ – шляхом виключення змін до статті 13 Кодексу та доповнення частини 3 статті 29 Кодексу новим пунктом 6-7 /для узгодження з Законом України «Про концесії» з урахуванням пропозицій Мінфіну/;

непередбачення видатків на ведення реєстру довгострокових зобов’язань в рамках ДПП у спеціальному фонді державного бюджету за рахунок частини концесійних платежів – шляхом уточнення редакції нового пункту 1-1 частини 4 статті 30 Кодексу /такий реєстр має вести Мінекономіки в рамках виконання своїх завдань у сфері ДПП і фінансове забезпечення цього заходу має здійснюватися в межах видатків, передбачених на функціонування Мінекономіки у загальному фонді державного бюджету/;

унормування питання про зарахування одноразової фіксованої плати, визначеної концесійним договором, та коштів, що надійшли у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції відповідно до умов концесійного конкурсу, до загального фонду державного бюджету та бюджету розвитку місцевих бюджетів – шляхом доповнення частини 2 статті 29 Кодексу новим пунктом 52-1 і частини 1 статті 71 Кодексу новим пунктом 4-4 /такі платежі передбачені частиною 6 статті 34 і частиною 4 статті 15 Закону України «Про концесію»/;

визначення загального обсягу щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності не вище 30% доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування доходів, визначених пунктами 1 і 1-1 частини 1 статті 64, пунктом 1 частини 1 статті 66 Кодексу, та міжбюджетних трансфертів) замість обмеження надходженнями місцевих податків і зборів – шляхом уточнення редакції абзацу четвертого нової частини 17 статті 23 Кодексу /для узгодження правових норм з урахуванням пропозиції Мінфіну, оскільки місцеві податки і збори не належать до доходів обласних і районних бюджетів/;

перенесення концесійних платежів щодо об’єктів комунальної власності із загального фонду місцевих бюджетів до складу надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів з уточненням викладу відповідного положення – шляхом виключення пункту 34 частини 1 статті 64, пункту 5 частини 1 статті 64-1, пункту 29 частини 1 статті 66 Кодексу та доповнення частини 1 статті 71 Кодексу новим пунктом 4-3 /зважаючи, що законопроектом № 5090 видатки на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності включено до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів, а також з огляду на спрямованість ДПП і концесії на розвиток відповідних сфер та реалізацію інвестиційних проектів/;

передбачення у прогнозі місцевого бюджету положень щодо загального обсягу довгострокових зобов’язань у рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності на середньостроковий період та обсягу щорічних видатків на виконання таких зобов’язань – шляхом доповнення частини 7 статті 75-1 Кодексу новим пунктом 6-2 /з метою застосування щодо місцевих бюджетів єдиних правил середньострокового бюджетного планування, визначених відносно державного бюджету, зокрема для узгодження із запропонованими законопроектом № 5090 змінами до частини 9 статті 33 Кодексу/;

доповнення повноважень органів державного фінансового контролю в частині контролю за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов’язань у рамках ДПП умовам договору, укладеного в рамках ДПП, та вимогам бюджетного законодавства – шляхом доповнення частини 1 статті 113 Кодексу новим пунктом 4-2 /з метою унормування питання щодо здійснення такими органами належного контролю за взяттям довгострокових зобов’язань у рамках ДПП/;

визначення загального обсягу щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат щодо будівництва і подальшої експлуатації автомобільної дороги не вище 30% обсягу джерел формування державного дорожнього фонду в частині доходів державного бюджету (при цьому лише тих, що спрямовуються безпосередньо на фінансове забезпечення робіт щодо доріг державного і місцевого значення) замість обмеження 50% загального обсягу таких джерел – шляхом уточнення редакції абзацу третього нової частини 17 статті 23 та пунктів 1 і 2 частини третьої статті 24-2 Кодексу /для недопущення ситуації щодо значного скорочення коштів державного дорожнього фонду, які безпосередньо спрямовуються на фінансове забезпечення робіт щодо доріг/;

включення змін до пункту 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» для приведення у відповідність до положень пункту 2 частини третьої статті 24-2 Кодексу (із змінами, передбаченими законопроектом № 5090) та чинної редакції частини другої статті 103-1 Кодексу /з метою узгодження правових норм/;

внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних уточнень та поправок для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного та іншого законодавства, а також для забезпечення узгодженості положень остаточної редакції законопроекту № 5090 з урахуванням врахованих пропозицій.

Разом з тим, пропонується відхилити пропозиції, які не є предметом регулювання законопроекту № 5090 і відповідно не відповідають вимогам частини першої статті 116 Регламенту, а також пропозиції стосовно запровадження довгострокових зобов’язань щодо фінансування автомобільних доріг загального користування державного значення, які дублюють положення альтернативного законопроекту за реєстр. № 5090-1, з приводу чого у висновку Комітету від 28.04.2021 р. наведені суттєві зауваження (з урахуванням відповідних зауважень ГНЕУ, Мінекономіки, Мінфіну, Мінінфраструктури) і такий законопроект за результатами розгляду у першому читанні Верховною Радою України 20 травня 2021 р. не прийнято.

Завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету Пушкаренко А.М. запропонував Комітету ухвалити рішення, підготовлене у підкомітеті, а саме: врахувати 60 пропозицій (з них 14 – врахувати частково або редакційно) і відхилити 94 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5090 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 5090, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття законопроекту /проект рішення з проектом порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/.

Загалом в обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пушкаренко А.М., Крулько І.І., Молоток І.Ф., заступник Міністра економіки України Новікова І.Ю., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, заступник Міністра економіки України Новікова І.Ю. і перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. повідомили про підтримку запропонованої підкомітетом остаточної редакції законопроекту № 5090, що є компромісною і узгодженою позицією Мінекономіки, Мінфіну, Мінінфраструктури та Укравтодору.

Разом з тим, Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернувся з проханням доповнити законопроект № 5090 положенням про здійснення органами державного фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства в рамках здійснення ДПП, зокрема в частині здійснення Рахунковою палатою такого контролю. Народний депутат України Крулько І.І. підтримав таке звернення Голови Рахункової палати, запропонував сформулювати і подати листом відповідну пропозицію та внести її від членів Комітету до порівняльної таблиці до законопроекту № 5090.

Крім того, народний депутат України Молоток І.Ф. запропонував передбачити у законопроекті № 5090 положення щодо погодження з Комітетом переліку доріг в рамках ДПП.

Враховуючи зазначене, голова підкомітету Пушкаренко А.М. запропонував на цьому засіданні Комітету не приймати остаточного рішення щодо підготовленого до другого читання законопроекту № 5090, у підкомітеті додатково опрацювати дане питання і прийняття відповідного рішення перенести на наступне засідання Комітету. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Пушкаренком А.М.) і вона була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 4.

7. Різне.

7.1. Про затвердження персонального складу робочої групи з питань встановлення причин неефективного управління майном та землею, надання у користування та відчуження об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, підприємств, установ та організацій, що перебувають у їх віданні, що призводить до недоотримання надходжень до державного бюджету та втрати державної власності.

7.2. Про затвердження складу робочої групи з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Народний депутат України Пузійчук А.В. запропонував розгляд питань 7.1 і 7.2 порядку денного перенести на чергове засідання Комітету.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

7.3. Про переобрання голови робочої групи з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови робочої групи, народного депутата України Пушкаренка А.М./

На засіданні Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) 20 травня 2021 року (протокол № 89) було прийнято рішення створити у Комітеті робочу групу з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України. Рішенням Комітету 2 червня 2021 року (протокол № 90) головою цієї робочої групи обрано народного депутата України – члена Комітету Пушкаренка А.М.

Народний депутат Пушкаренко А.М. звернувся до членів Комітету з пропозицією увільнити його від виконання обов’язків голови зазначеної робочої групи і відповідно обрати її головою народного депутата України – члена Комітету Пузійчука А.В., який системно займається цим питанням і на даний час є заступником голови зазначеної робочої групи.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пушкаренко А.М., Крулько І.І.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену народним депутатом Пушкаренком А.М. пропозицію:

1. Звільнити народного депутата України – члена Комітету Пушкаренка А.М. від виконання обов’язків голови робочої групи з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету (голосували: «за» – 18, «проти» – 0, «утрималися» – 3, «не голосували» – 12).

2. Обрати головою зазначеної робочої групи народного депутата України – члена Комітету Пузійчука Андрія Вікторовича.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету (голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 13).

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Відповідальні від секретаріату:

Ватульов А.В.

Джинджириста Л.Я.

Книшенко І.Ф.

Фещук С.Л.

Андросюк Н.В.

Больбат О.О.

Бурякова Т.С.

Войтенко Є.А.

Кочергіна Н.В.

Кочубей О.П.

Криволап М.К.

Луценко Н.В.

Пінчукова А.В.

Пунда О.Б.

Расчислова Л.В.

Серік Н.В.

Симончук К.В.

Шпак В.П.

Івашко Т.Ю.

Клочкова Т.В.

Рощенко С.В.

Сторожук О.В.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку