Повідомлення

Перейти до розділу
15 вересня 09:36
Проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік за реєстр. №8000 від 14.09.2022 посилання...
16 грудня 13:53
Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" посилання...
27 серпня 15:12
Бюджетна декларація на 2022-2024 роки /схвалена Кабінетом Міністрів України у 2021 році та подана з відповідними матеріалами/ та Постанова ВРУ від 15.07.2021 №1652-IX «Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки» докладніше
30 вересня 15:39
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії за реєстр. № 8027 докладніше
30 вересня 15:37
Щодо оформлення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (проект якого за реєстр. № 7669), прийнятого Верховною Радою України 21 вересня 2022 рок докладніше
22 вересня 10:03
У Верховній Раді відбулося представлення законопроекту про Державний бюджет України на 2023 рік докладніше
20 вересня 17:23
Щодо представлення законопроекту про державний бюджет на 2023 рік докладніше
20 вересня 17:19
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
19 вересня 18:28
Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо використання коштів державного дорожнього фонду (реєстр. № 7669) докладніше
13 вересня 15:04
Юрій Арістов: Вже зовсім скоро побачимо проект бюджету на наступний рік докладніше
06 вересня 09:51
Комітет з питань бюджету інформує про поточний стан виконання державного бюджету за січень-серпень 2022 року докладніше
02 березня 2022, 17:20

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №117 від 23.02.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №117 від 23 лютого 2022 року

 

 

 

13  год. 10 хв.  м. Київ, вул. Грушевського, 5, конференц-зала № 2

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 30 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Дунаєв С.В., Люшняк М.В., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пунда О.Б., Серік Н.П., Симончук К.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Народний депутат України Железняк Я.І.

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо збільшення видатків на оборону (реєстр. № 7012 від 03.02.2022 р.), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П., Костенком Р.В. та іншими, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 7012-1 від 09.02.2022 р., поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О, за реєстр. № 7012-2 від 11.02.2022 р., поданий народним депутатом України Завітневичем О.М., за реєстр. № 7012-3 від 21.02.2022 р., поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П., Совсун І.Р. та іншими, і за реєстр.
№ 7012-4 від
21.02.2022 р., поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В., Саврасовим М.В. та іншими.

3. Про проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 7100 від 23.02.2022 р.), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими (включено додатково до порядку денного за пропозицією першого заступника Голови Комітету Крулька І.І.).

4. Різне.

Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2022 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо у сфері відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (реєстр. № 6422 від 10.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"" (реєстр. № 6482-1 від 29.12.2021, народний депутат України Костюк Д.С.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо вдосконалення вимог порядку взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних" (реєстр. № 6482-2 від 11.01.2022, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що мають істотну соціальну значущість" (реєстр. № 6374 від 02.12.2021, народні депутати України Соломчук Д.В., Костюх А.В., Крейденко В.В., Грищенко Т.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо вдосконалення державного регулювання цін на продукти харчування, що мають істотну соціальну значущість" (реєстр. № 6374-1 від 17.12.2021, народні депутати України Абрамович І.О., Плачкова Т.М. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об’єктів цивільних прав" (реєстр. № 6447 від 17.12.2021, народні депутати України Калаур І.Р., Бабій Р.В., Костін А.Є., Федієнко О.П. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до частини першої статті 199 Митного кодексу України щодо уточнення граничних строків перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України" (реєстр. № 6471 від 28.12.2021, народні депутати України Аллахвердієва І.В., Ковальов О.І., Горбенко Р.О., Діденко Ю.О.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до Митного кодексу України щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів" (реєстр. № 6490 від 30.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо уніфікації законодавства стосовно організації та діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності" (реєстр. № 6488 від 29.12.2021, народні депутати України Іонушас С.К., Стефанчук Р.О., Костін А.Є. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України" у зв’язку з виходом України з Угоди про Міжурядовий фельд’єгерський зв’язок та Протоколу про внесення поправок до Угоди про Міжурядовий фельд’єгерський зв’язок" (реєстр. № 6489 від 30.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо проведення спеціальної перевірки на наявність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав)" (реєстр. № 6538 від 21.01.2022, народні депутати України Бакумов О.С., Касай К.І., Петруняк Є.В., Коваль О.В. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування товарів оборонного призначення" (реєстр. № 6491 від 30.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою" (реєстр. № 6533 від 20.01.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо удосконалення процедур оплати інституційної акредитації, акредитації освітніх програм закладів вищої освіти" (реєстр. № 6532 від 19.01.2022, народні депутати України Бабак С.В., Лис О.Г., Колебошин С.В., Колюх В.В. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання публічного заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією територій України та спроб легалізувати та легітимізувати анексію частини території України протиправним діянням" (реєстр. № 6435 від 15.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кола посадових осіб місцевого самоврядування" (реєстр. № 6505 від 05.01.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з набранням чинності Закону України "Про внутрішній водний транспорт"" (реєстр. № 6523 від 18.01.2022, народні депутати України Медяник В.А., Павлюк М.В., Крейденко В.В., Негулевський І.П., Фролов П.В. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" щодо охорони тварин, занесених до Червоної книги України" (реєстр. № 6314 від 18.11.2021, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.19. Проект Закону України "Про допоміжні репродуктивні технології" (реєстр. № 6475 від 28.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність"" (реєстр. № 6559 від 27.01.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації та в частині подовження термінів дії цього закону" (реєстр. № 6546 від 25.01.2022, народні депутати України Мотовиловець А.В., Бондаренко О.В. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" та до Регламенту Верховної Ради України щодо виплат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень" (реєстр. № 6408 від 08.12.2021, народні депутати України Фролов П.В., Князевич Р.П., Арахамія Д.Г. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткової відпустки працівникам, які мають дітей" (реєстр. № 6343 від 23.11.2021, народні депутати України Федина С.Р., Кондратюк О.К. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби" (реєстр. № 6496 від 31.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів" (реєстр. № 6490-1 від 18.01.2022, народні депутати України Гетманцев Д.О., Сова О.Г., Ковальчук О.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо окремих питань врегулювання витрат на управління багатоквартирним будинком" (реєстр. № 6427 від 14.12.2021, народний депутат України Волинець М.Я.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо забезпечення першочергового постачання теплової енергії в умовах обмеження в постачанні енергоносіїв" (реєстр. № 6398 від 06.12.2021, народні депутати України Деркач А.Л., Шахов С.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо підготовки в інтернатурі та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників" (реєстр. № 6495-1 від 18.01.2022, народні депутати України Дмитрієва О.О., Гришина Ю.М., Божик В.І., Заславський Ю.І. та інші);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо заявника, власника реєстраційного посвідчення" реєстр. № 6535 від 20.01.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до частини 1 статті 4 Закону України "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України"" (реєстр. № 6100 від 24.09.2021, народні депутати України Борзова І.Н., Клочко А.А. та інші);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку звітування та звільнення Уповноваженого із захисту державної мови" (реєстр. № 6336 від 22.11.2021, народні депутати України Бужанський М.А., Негулевський І.П., Нікітіна М.В., Северин С.С., Аллахвердієва І.В. та інші);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності механізму захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень" (реєстр. № 6551 від 25.01.2022, народні депутати України Неклюдов В.М., Юрченко О.М., Кісєль Ю.Г. та інші);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо права бути кандидатом на пост Президента України на другий строк" (реєстр. № 6552 від 25.01.2022, народний депутат України. Загородній Ю.І.);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" щодо встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дощок на території населених пунктів з метою увічнення пам’яті осіб, які брали участь у захисті Батьківщини" (реєстр. № 6483 від 29.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про органи самоорганізації населення" щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення" (реєстр. № 6319 від 18.11.2021, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (реєстр. № 6358-1 від 02.12.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Прощуком Е.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується, зокрема:

визначити, що платниками податку на прибуток є фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України;

встановити річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування;

надати право фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, перебувати на другій /при цьому, кількість осіб, які перебувають з такою фізичною особою у трудових відносинах, одночасно не може перевищувати 4 осіб/ або третій групі спрощеної системи оподаткування;

встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку – фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить створити сприятливі умови у сфері справляння податків для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (лікарі, приватні нотаріуси, приватні виконавці, адвокати, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), аудитори, бухгалтери, оцінщики, інженери чи архітектори, особи, зайняті релігійною (місіонерською) діяльністю) шляхом надання таким особам можливості обрати спрощену систему оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на загальній системі оподаткування, що не будуть компенсовані надходженнями з єдиного податку у разі переходу таких осіб на спрощену системи оподаткування (довідково: за результатами декларування за 2020 рік близько 17 тис. осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, задекларували дохід у сумі близько 3,9 млрд грн та сплатили близько 350 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору; за умови оподаткування зазначеної суми доходу за ставкою єдиного податку у розмірі 5%, передбаченої для третьої групи, надходження до бюджетів зменшаться майже вдвічі). Крім того, Мінфін відмічає, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 8 листопада 2021 року, Україна взяла на себе зобов’язання утриматися від розширення критеріїв відповідності для спрощеної системи оподаткування або запровадження нових груп платників податків, які можуть скористатися спрощеною системою оподаткування, а також зобов’язання здійснювати кроки задля попередження ухилення від оподаткування і зловживання зазначеним режимом. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (реєстр. № 6358-1 від 02.12.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Прощуком Е.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України щодо пільги з оплати земельного податку національним театрам (реєстр. № 6469 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Скрипкою Т.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати земельного податку національні театри, які частково утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є забезпечення підтримки національних театрів шляхом звільнення їх від сплати земельного податку;

прийняття законопроекту не потребує збільшення видатків державного бюджету, в той же час спричинить зміни в дохідній частині місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів місцевих бюджетів, а також до необхідності пошуку компенсаторів таких втрат і збалансування бюджетних надходжень, що негативно впливає на виконання державою своїх функцій, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджету залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок національних театрів, які пропонується звільнити від оподаткування земельним податком. Крім того, Мінфін відмічає, що за експертною оцінкою, втрати місцевих бюджетів (в умовах 2021 року) із земельного податку становитимуть 3,9 млн гривень. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає земельний податок), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. У супровідних документах немає пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України щодо пільги з оплати земельного податку національним театрам (реєстр. № 6469 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Скрипкою Т.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 66 Закону України «Про Національну поліцію» щодо службового сумісництва поліцейських (реєстр. № 6450 від 20.12.2021), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Масловим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 66 Закону України «Про Національну поліцію» пропонується дозволити поліцейським під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, а саме: викладацькою, науковою і творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту, а поліцейським, які мають спеціальні звання молодшого і середнього складу поліції, у вільний від виконання службових обов’язків час за сумісництвом – оплачуваною діяльністю в органах поліції охорони в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено про те, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету та не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, при цьому зазначено, що відповідно до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейським дозволяється займатися за сумісництвом оплачуваною викладацькою, науковою і творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту, відтак, відповідні зміни Міністерством фінансів підтримуються. Водночас, стосовно іншої оплачуваної діяльності поліцейських в органах поліції охорони зауважено, що зазначене потребує обов’язкового попереднього опрацювання та може бути розглянуто за результатами надання додаткової інформації щодо чисельності таких поліцейських, впливу на їх грошове та пенсійне забезпечення, а також на рівень виконання поліцейськими своїх основних функцій.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 66 Закону України «Про Національну поліцію» щодо службового сумісництва поліцейських (реєстр. № 6450 від 20.12.2021), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Масловим Д.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів Національної поліції України, а також коштів Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 66 Закону України «Про Національну поліцію» щодо службового сумісництва поліцейських (реєстр. № 6450-1 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 66 Закону України «Про Національну поліцію» пропонується дозволити поліцейським під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, а саме: викладацькою, науковою і творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту, або діяльністю, пов’язаною із охороною власності або громадян.

Крім того, передбачено зобов’язати поліцейського повідомляти свого керівника у випадку зайняття оплачуваною діяльністю, пов’язаною з охороною власності або громадян, за сумісництвом; розповсюдити на поліцейських, які займаються такою діяльністю всі обов’язки, повноваження та гарантії, передбачені Законом України «Про Національну поліцію».

У експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено про те, що реалізація його положень не впливатиме на показники державного бюджету, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. При цьому, відмічається, що відповідно до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейським дозволяється займатися за сумісництвом оплачуваною викладацькою, науковою і творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту, і відповідно такі зміни підтримуються. Водночас, стосовно іншої оплачуваної діяльності поліцейських, пов’язаною із охороною власності або громадян, зауважено, що зазначене потребує обов’язкового попереднього опрацювання та може бути розглянуто комплексно разом з проектом Закону України «Про внесення зміни до статті 66 Закону України «Про Національну поліцію» щодо службового сумісництва поліцейських» (реєстр. № 6450 від 20.12.2021) за результатами надання додаткової інформації щодо чисельності таких поліцейських, впливу на їх грошове та пенсійне забезпечення, а також на рівень виконання поліцейськими своїх основних функцій.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 66 Закону України «Про Національну поліцію» щодо службового сумісництва поліцейських (реєстр. № 6450-1 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів Національної поліції України, а також коштів Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ембарго на імпорт товарів, країною походження яких є Республіка Білорусь (реєстр. № 6329 від 19.11.2021), внесений народним депутатом України Дануцою О.А.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується тимчасово заборонити імпорт товарів, країною походження яких є Республіка Білорусь, а також заборонити укладення правочинів, на підставі яких у суб’єктів господарювання, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, виникають грошові зобов’язання перед суб’єктами господарювання, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства Республіки Білорусь.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та зниження митних надходжень дуже швидко компенсується диверсифікацією ринків, імпортозаміщенням та збереженням валюти в Україні.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів за рахунок зменшення надходжень митних платежів та інших податків, які сплачуються в Україні у зв’язку з операціями з товарами, країною походження яких є Республіка Білорусь, а також, зважаючи на вірогідні дії у відповідь, за рахунок зменшення податкових надходжень за результатами оподаткування діяльності суб’єктів господарювання, продукція яких орієнтована на споживання у Республіці Білорусь;

згідно з даними Держмитслужби у 2020 р. під час здійснення митного оформлення ввезених товарів, країною походження яких є Республіка Білорусь, до державного бюджету сплачено 39,7 млрд грн (з них 32,15 млрд грн – митні платежі з енергоносіїв групи 27 згідно з УКТ ЗЕД), за 11 місяців 2021 р. – близько 46 млрд грн (з них 37,65 млрд грн – митні платежі з енергоносіїв групи 27 згідно з УКТ ЗЕД);

отже, можна спрогнозувати щорічне зменшення показників дохідної частини державного бюджету щонайменше (тільки митних платежів) в обсязі близько 46 млрд грн.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ембарго на імпорт товарів, країною походження яких є Республіка Білорусь (реєстр. № 6329 від 19.11.2021), внесений народним депутатом України Дануцою О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від митних і податкових платежів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6459 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Гетманцевим Д.О., Горбенком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнити новим пунктом 69, яким визначаються особливості оподаткування платників податків на строк дії спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях, зокрема, передбачається:

визначити критерії платників податків, що матимуть право на застосування особливих умов оподаткування;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначених у підпункті 16 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України /цей Кодекс запропоновано доповнити зазначеним підпунктом згідно із законопроектом за реєстр. № 6460/, що ввозяться виключно для використання у власній виробничій діяльності платником податку – резидентом території пріоритетного розвитку, а порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, зазначене звільнення пропонується не поширювати на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

звільнити від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів господарювання:

- протягом 5 років з моменту набуття платником податків статусу резидента території пріоритетного розвитку;

- протягом 10 років з моменту набуття статусу резидента території пріоритетного розвитку для платників податків, місцем податкової адреси та місцем здійснення діяльності яких є виключно території окремих територіальних громад, прилеглих до тимчасово окупованих територій, перелік яких визначається статтею 8 Закону України «Про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях» /йдеться про законопроект з ідентичною назвою за реєстр. № 6403/;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України товарів власного виробництва (за умови, що сума річного доходу (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн);

звільнити суб’єктів господарювання від оподаткування рентною платою за спеціальне використання води;

встановити, що у разі прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень суб’єкти господарювання сплачують земельний податок та орендну плату за землі державної і комунальної власності у розмірі, не меншому ніж 50% розміру, обчисленого відповідно до норм Податкового кодексу України.

Належить зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим, а згідно із статтями 29, 64, 66 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання води зараховується у відповідних пропорціях до державного і місцевих бюджетів, при цьому згідно із статтею 24-4 цього Кодексу 10% такої рентної плати є джерелом формування державного фонду розвитку водного господарства, створеного з 2018 року у складі спеціального фонду державного бюджету.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження податків до бюджету, зокрема, втрати з податку на прибуток підприємств можуть сягнути 80-85 млн грн, оцінити обсяги втрат з податку на додану вартість до бюджету неможливо за відсутності обсягів імпорту устаткування (обладнання), що будуть ввозитися без оподаткування податком на додану вартість. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід відмітити, що даний законопроект є системно пов’язаним із законопроектами про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6403) та про внесення змін до пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6460), при цьому законопроект за реєстр. № 6403 є базовим відносно законопроектів за реєстр. №6459 і № 6460. Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6459 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Гетманцевим Д.О., Горбенком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе з 2023 року, після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6403, до зменшення доходів державного бюджету та доходів окремих місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, рентної плати за спеціальне використання води і плати за землю, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6460 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Гетманцевим Д.О., Горбенком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року на строк дії  спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях, встановленого відповідно до Закону України «Про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях» /йдеться про законопроект з ідентичною назвою за реєстр. № 6403/, звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту нове устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозяться виключно для використання у власній виробничій діяльності резидентами території пріоритетного розвитку, а порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Слід відмітити, що даний законопроект є системно пов’язаним із законопроектами про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6403) та про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6459), при цьому законопроект за реєстр. № 6403 є базовим відносно законопроектів за реєстр. № 6459 і № 6460. Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування  митом визначених у законопроекті товарів призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а оцінити обсяги втрат надходжень ввізного мита до бюджету неможливо за відсутності обсягів імпорту устаткування (обладнання), що будуть ввозитися без оподаткування митом. Водночас відмічено, що за даними митної статистики, сума ввізного мита, сплачена у 2020 році при імпорті товарів, коди яких згідно з УКТ ЗЕД зазначено в законопроекті, становить близько 1,9 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 6460 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Гетманцевим Д.О., Горбенком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе з 2023 року, після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6403, до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 6509 від 11.01.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України передбачається під час визначення мінімальної заробітної плати не включати різні доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії та інші аналогічні виплати.

Згідно із розділом «Прикінцеві положення» законопроекту:

відповідний закон набиратиме чинності з 1 січня 2023 року;

Кабінету Міністрів України доручається невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень до зведеного бюджету забезпечити підвищення мінімальної заробітної плати у бюджетній сфері.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними  розрахунками додаткові видатки на реалізацію законопроекту у 2023 році складуть близько 2,1 млрд грн, в той же час, при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2023 році на суму понад 58 млрд грн у місяць (або 696 млрд грн на рік).

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів, зокрема, в частині оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, на підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС. За орієнтовними розрахунками Мінфіну, додаткова потреба у видатках на оплату праці працівників бюджетної сфери становитиме понад 200 млрд гривень.

Також варто відмітити, що підвищення рівня мінімальної заробітної плати може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 6509 від 11.01.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій (реєстр. № 6237 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом запропоновано статтю 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» доповнити положенням, відповідно до якого індексація пенсій здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому слід відмітити, що згідно із частиною п’ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Так, для забезпечення узгодженості чинних положень вказаних Законів частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Натомість, окрім проведення індексації пенсій відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проектом закону, викладаючи частину другу статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в новій редакції, пропонується започаткувати щорічний, починаючи з 1 березня поточного року, перерахунок пенсій у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 80% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Також проектом закону пропонується під час призначення розмірів пенсій враховувати середню заробітну плату (дохід) в Україні за минулий рік, а не за три календарні роки, як це передбачено чинним законодавством.

Згідно із розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту:

відповідний закон набиратиме чинності з 1 липня 2023 року;

Кабінету Міністрів України доручається невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, при вжитті Урядом необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2023 році на суму понад 800 млрд грн, за рахунок яких забезпечити підвищення розмірів пенсій.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, при цьому визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій (реєстр. № 6237 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 5348 (доопрац.) від 24.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених особам на підставі здійснення робіт у зоні відчуження або у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому, підприємствам і організаціям надається право на розстрочення наявної на дату набрання чинності цим законом суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на 60 календарних місяців починаючи з місяця укладення договору про розстрочення суми вказаної заборгованості.

Крім того, передбачено списання Пенсійним фондом України підприємствам і організаціям сум накладених (нарахованих, підлягають чи підлягатимуть нарахуванню) та несплачених штрафів та пені на суми заборгованості із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у разі погашення ними заборгованості із сплати таких внесків протягом року з дня набрання чинності відповідним Законом. В свою чергу, на суму списаної заборгованості цих підприємств і організацій списуватиметься заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунка в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій особам, що працювали або працюють повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на підприємствах та організаціях у зоні відчуження. Водночас, законодавча пропозиція щодо надання права на розстрочення заборгованості з відшкодування витрат з доставки пенсій зазначеним особам призведе до втрат бюджету Пенсійного фонду України і, відповідно, погіршуватиме можливості Пенсійного фонду України щодо збалансування бюджету, а відтак потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфіном зазначено, що звільнення окремих підприємств від необхідності відшкодування витрат Пенсійному фонду України з виплати пільгових пенсій та перекладання на державний бюджет цих витрат вимагатиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, а також призведе до масових звернень підприємств інших галузей щодо перегляду порядку такого відшкодування. При цьому, зазначаючи про те, що зміну механізму відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій шляхом підвищення ставок єдиного соціального внеску для роботодавців та механізм розстрочення сум заборгованості з відшкодування пільгових пенсій передбачено законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи (реєстр. № 4408 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняття якого дозволить забезпечити відшкодування зазначених витрат за реальну чисельність працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, та зменшити заборгованість із відшкодування таких витрат.

Щодо списання заборгованості по сумах накладених (нарахованих) та несплачених штрафів та пені, а також сумах штрафів та пені, які підлягають нарахуванню на суми заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Мінфіном зазначено, що реалізація такої пропозиції суперечитиме принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які, зокрема, передбачають рівноправність застрахованих осіб у частині отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а надання можливості списання такої заборгованості не гарантує, що у майбутньому платник знову не буде її нарощувати.

Крім того, необхідно зазначити, що списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на суму списаної заборгованості підприємствам (організаціям) за штрафними санкціями по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, призведе до втрат державного бюджету і погіршуватиме ліквідність єдиного казначейського рахунку.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 5348 (доопрац.) від 24.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та зумовлюючи втрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту та дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 6404-1 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується: скасувати поріг розміру доходу ветеранів праці та осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, для надання окремих пільг (це стосується зубопротезування, забезпечення ліками, оплати житлово-комунальних послуг, користування послугами зв’язку та охоронної сигналізації), надати право вказаним особам право на безплатний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту, а також надати право особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, на отримання компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад для відповідного лікування та збільшити (з п’яти до десяти прожиткових мінімумів) розмір одноразової допомоги дружині (чоловікові) і дітям до 18 років у разі смерті такої особи.

Крім того, проектом закону передбачається відновити право на достроковий вихід на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано, за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я. При цьому, запропоновано здійснювати виплату пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету до досягнення ними пенсійного віку.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, потребуватиме додаткових видатків, реальні джерела покриття яких розробниками не визначено, і у разі прийняття відповідного закону його реалізацію не буде забезпечено фінансовими ресурсами держави.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту та дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 6404-1 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету (у тому числі для Пенсійного фонду України) та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо участі держави у регулюванні ринку природного газу) (реєстр. № 6426 від 14.12.2021), внесений народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до положень Закону України «Про ринок природного газу» в частині повернення до моделі державного регулювання цін на природний газ, видобутий в Україні, зміни принципів функціонування внутрішнього ринку природного газу, відмови України від частини взятих міжнародних зобов’язань щодо спільного ринку газу, а також встановлення структури граничних цін природного газу для потреб споживачів. При цьому передбачається набрання чинності відповідним законом з 1 травня 2022 року.

Зокрема, положеннями законопроекту запропоновано визначити, що ціна природного газу має складатися з: витрат на видобування природного газу, які визначаються на підставі виробничої собівартості видобування одиниці об’єму природного газу, що розраховується відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог чинного законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність; витрат на виробництво природного газу, як товарної продукції, яка відповідає стандартам, що встановлені чинним законодавством України; витрат на транспортування природного газу до споживача; рівня рентабельності в розмірі не більш ніж 10%.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття на момент подання не потребує додаткових витрат з державного бюджету, сприятиме захисту українських споживачів від подорожчання газу через надмірне зростання світових цін на ринку природного газу, знизить залежність України від імпорту енергоносіїв, підтримає вітчизняних підприємців, знизить соціальну напругу в суспільстві та підвищить рівень економічної безпеки держави в непростих зовнішньополітичних умовах.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

1) до складових ціни природного газу для споживачів не включено ПДВ на природний газ, який сплачується суб’єктами господарювання відповідно до Податкового кодексу України, що може призвести до недонадходжень до державного бюджету податку на прибуток АТ «Укргазвидобування», інших видобувних підприємств та НАК «Нафтогаз України», а також ПДВ, у зв’язку із відсутністю джерел забезпечення податків. Зокрема, у разі скасування оподаткування ПДВ операцій з постачання газу держава втратить доходи, що може спричинити розбалансування державного бюджету на відповідний рік і, як наслідок, зумовить недофінансування програм соціально-економічного розвитку держави;

2) встановлення граничної ціни на природний газ для побутових споживачів та підприємств, що забезпечують населення теплом, призведе до звернень постачальників природного газу за компенсацією витрат за рахунок державного бюджету відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», згідно із запропонованими змінами до якої суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання часткової компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Крім того, відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів, тому відповідні суб’єкти ринку природного газу можуть звернутися за компенсацією з бюджету економічно обґрунтованих витрат. Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» не передбачено бюджетної програми для компенсації таких видатків, а також немає джерел для відшкодування вищезазначених витрат;

3) реалізація положень законопроекту може призвести до скасування сертифікації української ГТС Енергетичним Співтовариством, ризиків судових позовів ВАТ «Газпром», стягнення коштів з НАК «Нафтогаз України» та втрати доходів від транзиту газу у розмірі близько 1242 млн дол. США.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо участі держави у регулюванні ринку природного газу) (реєстр. № 6426 від 14.12.2021), внесений народним депутатом України Шпак Л.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від сплати податків відповідними суб’єктами господарювання та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію витрат відповідних суб’єктів ринку природного газу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування спрощеної системи оподаткування (реєстр. № 6348 від 25.11.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги», згідно з якими передбачається, зокрема:

розширити перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок;

встановити виключний перелік питань, які можуть бути перевірені під час проведення фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями, та заборонити вимагати у фізичної особи - підприємця або його працівників будь-які документи, що стосуються походження товару, під час проведення такої перевірки;

визначити перелік видів діяльності, які можуть здійснювати платники єдиного податку першої та другої групи;

збільшити для фізичних осіб - підприємців третьої групи граничний обсяг доходу з 1 167 до 3 000 розмірів мінімальної заробітної плати, якщо кількість осіб, які перебувають з такими особами ними в трудових відносинах, перевищує 10 осіб;

доповнити перелік видів діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку першої – третьої груп;

встановити максимальну межу ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які належать до першої групи платників податку, – не більше 5% розміру мінімальної заробітної плати (згідно з чинною нормою – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму);

визначити, що ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється сільськими, селищними, міськими радами залежно від виду господарської діяльності у розмірі:

- від 1,5% до 3% (включно) доходу – у разі сплати ПДВ /згідно з чинною нормою – 3% доходу/;

- від 2,5% до 5% (включно) доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку /згідно з чинною нормою – 5% доходу/;

зобов’язати фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, вести облік доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня відображення отриманих доходів у паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет

звільнити фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої та четвертої груп від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій;

встановити, що у разі проведення фізичною особою - підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, інвентаризації (підрахунку) обсягів залишку товарів, оформлення результатів такої інвентаризації відповідним інвентаризаційним документом та передачі його до контролюючого органу до спливу 30 днів з дня набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) такий інвентаризаційний документ для цілей Податкового кодексу України є первинним документом на товари, при цьому, контролюючим органам забороняється вимагати будь-які інші документи, що підтверджують придбання (походження) товарів, крім підакцизних товарів та продуктів харчування, внесених до інвентаризаційного документа;

встановити, що до 1 січня 2027 року фізичними особами – платниками єдиного податку третьої групи застосовуються ставки єдиного податку у мінімальному розмірі (1,5% у разі сплати ПДВ та 2,5% у разі включення ПДВ до складу єдиного податку), якщо кількість осіб, які перебувають з такими особами у трудових відносинах, одночасно перевищує 10 осіб, або з дати набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) такими особами створено не менше 5 нових робочих місць;

визначити, що здійснення фізичною особою - підприємцем обліку товарних запасів на кожному об’єкті здійснення діяльності (місці продажу) не вимагається, крім випадків, визначених законом та/або ліцензійними умовами провадження діяльності;

надати право сільським, селищним радам приймати рішення про здійснення продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення (крім виробів, які входять в перелік технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) на території таких сіл та селищ без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій;

встановити, що платіжний термінал надається еквайром (юридична особа, яка здійснює еквайринг – послугу технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі) суб’єкту господарювання – фізичній особі - підприємцю у користування безкоштовно, про що зазначається у договорі, при цьому комісійна винагорода за розрахункове обслуговування не може перевищувати 0,5% від суми транзакції;

запровадити відповідальність (у вигляді штрафу у 10 розмірів мінімальної заробітної плати) за порушення вимог щодо безкоштовного надання у користування платіжного терміналу суб’єкту господарювання або встановлених обмежень розмірів комісійних винагород.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме недопущенню нівелювання спрощеної системи оподаткування у зв’язку із збільшенням та здорожчанням процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, а також сприятиме подальшому розвиту системи спрощеного оподаткування з метою зниження податкового навантаження, спрощення ведення бізнесу та сплати податків, подолання тіньової економіки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, зокрема, що:

реалізація законопроекту не потребуватиме фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 8 листопада 2021 року, Україна взяла на себе зобов’язання утриматися від розширення критеріїв відповідності для спрощеної системи оподаткування або запровадження нових груп платників податків, які можуть скористатися спрощеною системою оподаткування, а також зобов’язання здійснювати кроки задля попередження ухилення від оподаткування і зловживання зазначеним режимом;

надання права органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати відсоткові ставки для третьої групи платників єдиного податку може призвести до втрат місцевих бюджетів розрахунково в розмірі близько 9,7 млрд грн в розрахунку на рік;

розширення кола фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку, які можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, може значно розширити можливості недобросовісних суб’єктів господарювання для невідображення реальних обсягів річних доходів та, як наслідок, до ухилення від сплати податків, торгівлі контрафактним товаром, товаром сумнівного походження тощо, а також не сприятиме встановленню належних конкурентних умов для сумлінних платників податків через створення бар’єрів в оптимізації несумлінними платниками витрат на сплату податків;

фактичне скасування обов’язку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців призведе до неможливості контролю за обігом товарів, в тому числі виявлення тих, що реалізуються без належного документального оформлення та оподаткування.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування спрощеної системи оподаткування (реєстр. № 6348 від 25.11.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Камельчуком Ю.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (загалом може призвести до зменшення доходів бюджетів, зокрема від єдиного податку, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів, отриманих адвокатом, нотаріусом, приватним виконавцем, арбітражним керуючим, експертом і медіатором, які зареєстровані як самозайняті особи, які провадять незалежну професійну діяльність) (реєстр. № 6358-2 від 03.12.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується, зокрема:

викласти у новій редакції поняття «незалежна професійна діяльність»;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування;

надати право фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, перебувати на другій групі /при цьому, кількість осіб, які перебувають з такою фізичною особою у трудових відносинах, одночасно не може перевищувати 4 осіб/ або третій групі спрощеної системи оподаткування;

надати право платникам єдиного податку першої – третьої груп здійснювати діяльність з управління підприємствами;

встановити відсоткову ставку єдиного податку для платників третьої групи – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у розмірі 5% доходу;

встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку – фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

звільнити платників єдиного податку від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сформує максимально сприятливі умови для діяльності фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, внаслідок надання адвокатам, нотаріусам, приватним виконавцям, арбітражним керуючим, експертам і медіаторам можливості обрати спрощену систему оподаткування та звітності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачуються особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на загальній системі оподаткування, що не будуть компенсовані надходженнями з єдиного податку у разі переходу таких осіб на спрощену системи оподаткування (довідково: за результатами декларування за 2020 рік близько 17 тис. осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, задекларували дохід у сумі близько 3,9 млрд грн та сплатили близько 350 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору; за умови оподаткування зазначеної суми доходу за ставкою єдиного податку у розмірі 5%, передбаченої для третьої групи, надходження до бюджетів зменшаться майже вдвічі). Крім того, Мінфін відмічає, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 8 листопада 2021 року, Україна взяла на себе зобов’язання утриматися від розширення критеріїв відповідності для спрощеної системи оподаткування або запровадження нових груп платників податків, які можуть скористатися спрощеною системою оподаткування, а також зобов'язання здійснювати кроки задля попередження ухилення від оподаткування і зловживання зазначеним режимом. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів, отриманих адвокатом, нотаріусом, приватним виконавцем, арбітражним керуючим, експертом і медіатором, які зареєстровані як самозайняті особи, які провадять незалежну професійну діяльність) (реєстр. № 6358-2 від 03.12.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Лабою М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо захисту права на самозайнятість (реєстр. № 6437 від 16.12.2021), поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Славицькою А.К. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про банки і банківську діяльність», відповідно до яких пропонується, зокрема:

надати право податковим органам на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок отримувати безоплатно від суб’єктів господарювання інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів;

встановити, що вимоги щодо обов’язку вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, не застосовуються фізичними особами - підприємцями – платниками єдиного податку першої і другої груп та платниками єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість;

оподатковувати податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з постачання (продажу) пенсіонерам, особам з інвалідністю, безробітним, багатодітним сім’ям, малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, внутрішньо переміщеним особам продуктів харчування, напоїв (крім алкогольних напоїв), лікарських засобів, виробів медичного призначення і житлово-комунальних послуг;

змінити критерії віднесення до груп платників єдиного податку (зокрема: збільшити граничні обсяги доходів для платників єдиного податку другої та третьої груп на 500 розмірів мінімальної заробітної плати за кожну особу, яка перебуває з ними у трудових відносинах; встановити граничну кількість найманих працівників /не більше 10 осіб/ для платників єдиного податку третьої групи);

надати можливість фізичним особам - підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, вести облік доходів в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет, та здійснювати автоматичне заповнення податкової декларації у разі ведення такого обліку через електронний кабінет;

звільнити платників єдиного податку другої-четвертої груп від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких:

- не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з обов’язковим відображенням доходів від продажу таких товарів (наданих послуг) за підсумками робочого дня у типовій формі, за якою здійснюється облік доходів платника єдиного податку, та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків (операторів поштового зв'язку, національних операторів та небанківських установ) для зарахування (переказу) на банківські рахунки платника єдиного податку;

визначити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій можуть застосовуватися за власним бажанням платниками єдиного податку, для яких таке застосування не є обов’язковим;

скасувати з 1 січня 2023 року військовий збір;

встановити, що:

- підлягають списанню штрафні санкції, нараховані платникам єдиного податку першої-третьої групи за невикористання реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій та за порушення порядку здійснення касових операцій, сплачені штрафні санкції вважаються переплатою з єдиного податку;

- податкове зобов’язання платника податків підлягає зменшенню на суму витрат, що були ним понесені для забезпечення роботи реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій в розмірі, що не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг), розрахункові операції за якими здійснені в безготівковій формі за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) із застосуванням електронних платіжних засобів;

запровадити відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням платіжних пристроїв (терміналів) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або за не надсилання (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа (у тому числі за вимогою покупця) шляхом застосування фінансових санкцій у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) /за порушення, вчинене вперше/, 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) /за кожне наступне вчинене порушення/.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту спростить ведення малого бізнесу через послаблення вимог до здійснення адміністрування податків, зниження податкового навантаження на суб’єктів господарювання для детінізації економіки та зростання ділової активності, що позитивно вплине на економічне зростання економіки України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту: може мати опосередкований вплив на показники бюджету, зокрема через створення можливості недобросовісним підприємцям показувати неповний обсяг доходів та ухилятися від оподаткування через звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій певних категорій платників податків; матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки спричинить недонадходження податку на додану вартість до бюджету, а також збільшить обсяг відшкодування податку на додану вартість з бюджету. При цьому, відмічено, що оцінити вплив законопроекту неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, проте реалізація зазначених пропозицій може призвести до зменшення надходжень до бюджетів. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (1 січня 2022 року) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо захисту права на самозайнятість (реєстр. № 6437 від 16.12.2021), поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Славицькою А.К. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету, зокрема від податку на додану вартість, а з 2023 року – внаслідок скасування військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування товарів оборонного призначення (реєстр. № 6492 від 30.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається уточнити перелік товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, які підлягають звільненню від оподаткування митом. Крім того, законопроектом пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом товари оборонного призначення, що закуповуються через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва для потреб державних замовників у сфері оборони.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення, водночас звільнення від оподаткування ввізним митом товарів оборонного призначення призведе до зменшення надходжень ввізного мита до державного бюджету. При цьому, Мінфіном звернуто увагу, що, за інформацією Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, реалізація положень законопроекту дасть можливість державним замовникам вивільнити додаткові фінансові ресурси та сприятиме підвищенню ефективності використання коштів державного бюджету під час закупівлі товарів для потреб оборони і національної безпеки.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування товарів оборонного призначення (реєстр. № 6492 від 30.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита, а також може зумовити економію видатків державного бюджету на закупівлю товарів оборонного призначення залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

 

 

 

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 6515 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму міжнародних премій у сфері наукової, науково-технічної діяльності, стипендій, що виплачуються в рамках фінансування наукових (науково-технічних) проектів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та які зареєстровані відповідно до статті 66 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є забезпечення законодавчого підґрунтя для спрощення виплат та оподаткування товарів і послуг у рамках фінансування наукових (науково-технічних) проектів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому порядку;

реалізація законопроекту сприятиме розвитку української науки та міжнародного співробітництва, дотриманню міжнародних зобов’язань України у сфері наукової та науково-технічної діяльності, а також залученню та підтримці молодих вчених.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

Разом з тим, практичне застосування положень законопроекту призведе до потенційного недонадходження доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 6515 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо встановлення пільги по судовому збору для громадян України (реєстр. № 6526 від 18.01.2022), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях таких позивачів: ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – у справах, незалежно від характеру порушених прав; членів багатодітної родини; членів малозабезпеченої сім’ї; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до досягнення 35-річного віку; осіб, які здійснюють позови на користь осіб, які звільняються від сплати судового збору; студентів з питань виплачених стипендій.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить підвищити рівень соціального захисту малозабезпечених громадян України, а також учасників антитерористичної операції та ветеранів війни.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості та ціни позовів, з якими вищезазначені позивачі будуть звертатися до судів, при цьому оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (загалом з 01 липня 2022 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо встановлення пільги по судовому збору для громадян України (реєстр. № 6526 від 18.01.2022), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про екологічне страхування (реєстр. № 6018-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується запровадити страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну державі, життю, здоров’ю та майну фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внаслідок порушення стану навколишнього природного середовища (екологічного благополуччя), зокрема пропонується:

- зобов’язати суб’єктів господарювання, віднесених до об’єктів підвищеної небезпеки, укладати договори екологічного страхування /зазначене положення набиратиме чинності через три роки з дати прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, передбачених відповідним Законом/;

- визначити групи суб’єктів господарювання, що віднесені до об’єктів підвищеної небезпеки та класи об’єктів підвищеної небезпеки;

- встановити залежно від категорії небезпеки об’єкта підвищеної небезпеки розмір максимального страхового тарифу у відсотках страхової суми на 12 місяців при здійсненні обов’язкового екологічного страхування тощо.

Одночасно, вносяться зміни до законів України «Про страхування», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України».

Крім того, положеннями законопроекту передбачається створення Єдиного державного реєстру договорів екологічного страхування, а адміністратором, який забезпечуватиме його функціонування та реєстрацію в ньому договорів екологічного страхування, визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, реалізація вищевказаних законодавчих ініціатив потребуватиме видатків державного бюджету для створення та функціонування такого реєстру, а також реалізації додаткових функцій відповідним центральним органом, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

Слід відмітити, що законопроектом пропонується здійснювати державою стимулювання добровільного страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок порушення стану навколишнього природного середовища (екологічного благополуччя) шляхом  надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів а також надання гарантій, кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговими тарифами відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Також у проекті закону визначається, що справедливість державної допомоги забезпечується шляхом пропорційності розподілу державної підтримки, а розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової допомоги суб’єктам господарювання через механізм надання кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговими тарифами, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Насамперед, належить звернути увагу, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2, пункти 7.3 та 7.4 статті 7 Кодексу).

Разом з тим, реалізація вищевказаних положень може призвести до недонадходжень податків і зборів до державного та місцевих бюджетів, залежно від тих податкових преференцій, надання яких буде передбачено в установленому порядку податковим законодавством.

Таким чином, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування, у разі його унормування у Податковому кодексі України, може призвести до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, надання податкових пільг окремим суб’єктам не узгоджується з одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, – принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України).

Поряд з цим, законодавча ініціатива щодо надання державної фінансової допомоги суб’єктам господарювання через механізм надання кредитів на пільгових умовах потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог вказує також Мінфін.

За експертним висновком Мінфіну законопроект не підтримується в запропонованій редакції. Водночас, Мінфін наголошує, що відповідно до статей 21 та 27 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання та нагляд щодо ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України, а також серед основних завдань Національного банку України є узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення, у зв’язку з чим законопроект потребує погодження із Національним банком України.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про екологічне страхування (реєстр. № 6018-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Дмитрієвою О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету для здійснення запропонованих у законопроекті заходів щодо запровадження механізму екологічного страхування, насамперед, в частині стимулювання добровільного екологічного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (реєстр. № 6475-1 від 11.01.2022), поданий народним депутатом України Дануцею О.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом, як зазначено у преамбулі до нього, пропонується на законодавчому рівні визначити організаційні і правові основи, порядок та умови проведення допоміжних репродуктивних технологій (далі – ДРТ) та забезпечення прав громадян під час їх застосування.

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері ДРТ;

державне регулювання правовідносин у сфері використання ДРТ, зокрема, уповноваживши центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я на здійснення повноважень у цій сфері, зокрема, в частині:

- визначення порядку та умов застосування ДРТ;

- здійснення організації підвищення кваліфікації спеціалістів, які працюють у цій сфері;

- видання ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства України /ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики, яка включає в себе застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, видається терміном на п’ять років, а плата за неї справляється щорічно, при цьому, відповідні положення набиратимуть чинності через один рік після набрання чинності відповідного закону/;

- здійснення контролю та нагляду за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики та контролю за дотриманням стандартів якості медичної допомоги при застосуванні ДРТ;

- визначення методики ДРТ;

- здійснення державними та комунальними закладами охорони здоров’я плати за ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, яка включає в себе застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства.

Також одночасно, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» шляхом введення нового виду ліцензування господарської діяльності: «Медична практика, яка включає в себе застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства» /з розміром щорічної плати – одна тисяча прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року (виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року у розмірі 2 481 гривні – розмір плати за ліцензію становив би 2,5 млн гривень)/.

Реалізація положень законопроекту через рік після набрання чинності відповідним законом впливатиме на дохідну частину державного бюджету у зв’язку із введенням нового виду ліцензування та встановлення плати за нього.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту, також зазначено, що його реалізація призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема, щодо покладання додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, державні та комунальні заклади охорони здоров’я, зокрема, щодо здійснення:

- регулювання відносин у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій шляхом видання в межах компетенції ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства України;

- контролю та нагляду за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики та  контролю за дотриманням стандартів якості медичної допомоги під час застосування допоміжних репродуктивних технологій тощо;

- плати за ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, яка включає в себе застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим експертним висновком Мінфіну законопроект не підтримується та зазначається, що вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника, крім того, зауважено, що у 2022 році законодавчу пропозицію не може бути реалізовано, оскільки видатків на здійснення запропонованих заходів у Державному бюджеті України не передбачено.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (реєстр. № 6475-1 від 11.01.2022), поданий народним депутатом України Дануцею О.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету від плати за ліцензії та збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів на виконання додаткових повноважень у сфері допоміжних репродуктивних технологій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінне материнство» (реєстр. № 6475-2 від 13.01.2022), поданий народними депутатами України Вагнєр В.О., Зубом В.О. та іншими

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблений з метою врегулювання організаційних та правових засад у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінного материнства (далі – ДРТ та ЗМ).

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері ДРТ та ЗМ, передбачивши;

засади здійснення державної політики у сфері використання ДРТ та ЗМ, зокрема, в частині:

- виконання завдань щодо забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ та ЗМ; контролю за застосуванням ДРТ та дотриманням вимог законодавства при ЗМ, додержання прав дітей, народжених в результаті застосування ДРТ та ЗМ, захисту прав пацієнтів, щодо яких застосовуються ДРТ та ЗМ;

- здійснення активної інформаційної політики у сфері застосування ДРТ шляхом інформування населення та підвищення обізнаності громадян щодо правового регулювання відносин у сфері застосування ДРТ;

повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ДРТ та ЗМ, а саме, щодо координації діяльності органів виконавчої влади; розроблення і виконання загальнодержавних програм та затвердження і виконання інших державних цільових програм у сфері застосування ДРТ; забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу у сфері застосування ДРТ; міжнародного співробітництва; затвердження порядку перевезення репродуктивних клітин, ембріонів і тканин в межах України, ввезення репродуктивних клітин, ембріонів і репродуктивних тканин на митну територію України; затвердження порядку компенсації витрат, пов’язаних із здійсненням донації репродуктивних клітин та/або репродуктивних тканин та інші повноваження у цій сфері;

здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, у сфері застосування ДРТ та ЗМ повноважень, зокрема, щодо:

- забезпечення формування та реалізації державної політики та внесення Кабінету Міністрів України пропозиції щодо її вдосконалення;

- затвердження порядку застосування ДРТ, переліку медичних показань та медичних протипоказань до застосування ДРТ, порядку проведення медичних огляду та обстеження пацієнта, відносно якого передбачається застосування ДРТ; переліку медичних протипоказань для донорів репродуктивних клітин, репродуктивних тканин та порядок проведення медичного огляду донора; переліку медичних показань та протипоказань для проведення редукції ембріонів, порядок її проведення та форму заяви на проведення редукції ембріонів; поряду кріоконсервації репродуктивних клітин, репродуктивних тканин та ембріонів, строки їх зберігання та порядок їх утилізації, та інші;

-  контролю за дотриманням галузевих стандартів при застосуванні ДРТ;

здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань сім’ї та дітей, у сфері ЗМ повноважень щодо ведення обліку іноземців, які бажають скористатись послугами замінного материнства в Україні, а також перевірки наданих документів та інформації щодо відсутності підстав для відмови таким особам у наданні таких послуг та інші. При цьому, передбачається, що у разі відсутності підстав для відмови у наданні послуг замінного материнства, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань сім’ї та дітей, у термін, що не перевищує 30 днів видає відповідну довідку, за видачу якої справляється разова плата в розмірі трьох прожиткових мінімумів, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на 1 січня календарного року, та яка зараховуватиметься до державного бюджету (виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року у розмірі 2 481 гривні – розмір плати за довідку становив би 7 433 гривні);

положення щодо фінансової компенсації донорам репродуктивних клітин та/або репродуктивних тканин, шляхом проведення донації безоплатно (за бажанням донора) або на умовах грошової компенсації витрат у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету у зв’язку із введенням плати за видачу відповідної довідки та впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів. Такого ж висновку дійшло і Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Так, у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту зазначено, що його реалізація може потребувати додаткових витрат бюджетів, зокрема, на:

- забезпечення реалізації прав осіб, стосовно яких застосовуватимуться ДРТ, зокрема, на кріоконсервацію і зберігання, транспортування в інший заклад охорони здоров’я в межах України та використання власних репродуктивних клітин, репродуктивних тканин та ембріонів; стаціонарне лікування і реалізацію інших прав;

- здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, повноважень щодо формування та реалізації державної політики у сфері застосування ДРТ та ЗМ, контролю за дотриманням галузевих стандартів під час застосування ДРТ тощо;

- здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики з питань сім’ї та дітей, у сфері ЗМ, ведення обліку іноземців, які бажають скористатись послугами ЗМ в Україні, а також здійснення перевірок наданих документів та інформації щодо відсутності підстав для відмови таким особам у наданні таких послуг.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим експертним висновком Мінфіну законопроект не підтримується та зазначається, що вартісну величину впливу на показники неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника, крім того, зауважено, що у 2022 році законодавчу пропозицію не може бути реалізовано, оскільки видатків на здійснення запропонованих заходів у державному бюджеті не передбачено.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінне материнство» (реєстр. № 6475-2 від 13.01.2022), поданий народними депутатами України Вагнєр В.О., Зубом В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету від плати за видачу довідок про відсутність підстав для відмови у наданні послуг замінного материнства та збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів на виконання додаткових повноважень органів державної влади у сфері допоміжних репродуктивних технологій та замінного материнства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення (реєстр. № 6530 від 19.01.2022), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Волинцем М.Я. та Аксьоновим А.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2026 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, що діяло до 1 січня 2022 року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме збереження ринків збуту вугілля для державних шахт, дозволить зменшити ризики виникнення значних сум податкового боргу державних підприємств вугледобувної галузі, а також сприятиме здійсненню повних і своєчасних розрахунків цих підприємств з бюджетом та найманими працівниками.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету. Зокрема, відмічено, що за даними Державної податкової служби України втрати доходів бюджету від звiльнення до 1 сiчня 2022 року вiд оподаткування податком на додану вартiсть операцiй з постачання на митнiй територiї України вугiлля та/або продуктiв його збагачення товарних позицiй 2701, 2702, 2704 00 згiдно з УКТ ЗЕД складають: за 2019 рік – 2,8 млрд грн, за 2020 рік – 1,4 млрд грн, очікувані за 2021 рік – 1,4 млрд гривень. Мінфіном також зауважено, що пільга щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля діяла з 01.01.2016 до 01.01.2022, проте не сприяла вирішенню існуючих проблем державних вугледобувних підприємств.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення (реєстр. № 6530 від 19.01.2022), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Волинцем М.Я. та Аксьоновим А.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України (щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання вугілля) (реєстр. № 6530-1 від 20.01.2022), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Єфімовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2026 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, що діяло до 1 січня 2022 року, при цьому визначивши, що відповідне положення застосовуються в тому числі, але не виключно, до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить забезпечити сталу роботу державних вугільних підприємств, зменшити соціальне напруження в шахтарських колективах та відповідних вугледобувних регіонах, активізувати економічну діяльність підприємств галузі та пов‘язаних із ними суб’єктів господарювання, збільшити рівень надходжень податків і зборів до бюджетів і фондів, підвищити рівень національної енергетичної безпеки.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету. Зокрема, відмічено, що за даними Державної податкової служби України втрати доходів бюджету від звільнення до 1 січня 2022 року від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД складають: за 2019 рік – 2,8 млрд грн, за 2020 рік – 1,4 млрд грн, очікувані за 2021 рік – 1,4 млрд гривень. Мінфіном також зауважено, що пільга щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля діяла з 01.01.2016 до 01.01.2022, проте не сприяла вирішенню існуючих проблем державних вугледобувних підприємств.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України (щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання вугілля) (реєстр. № 6530-1 від 20.01.2022), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Єфімовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 57 Закону України «Про освіту» щодо пільг з користування житлом, опаленням і освітленням для педагогічних працівників» (реєстр. № 6027 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю. В., Івченком В.Є., Цимбалюком М. М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті пропонується встановити, що надання пільги педагогічним працівникам /у тому числі педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів/, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм здійснюється за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з чинною редакцією статті 57 Закону України «Про освіту» «розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу».

Зважаючи, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн, граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, впродовж всього 2022 року складатиме 3470 грн, п’ять прожиткових мінімумів – обсяг у 12405 грн, що буде збільшуватися з 1 липня та з 1 грудня.

Тому, реалізація законодавчої ініціативи зумовить розширення кола осіб, що користується відповідними пільгами, та призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

За прогнозними розрахунками розробників, що наведені у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки на реалізацію законопроекту у 2022 році складуть у середньому за місяць близько 125,3 млн грн, однак конкретних джерел проведення цих видатків не визначено.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи у своєму висновку, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які не будуть забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, та зауважує про таке:

запропоновані зміни є некоректними та дискримінаційними стосовно інших пільгових категорій громадян, які отримують соціальні та пенсійні виплати;

в умовах необхідності упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг, забезпечення її адресності є економічно необґрунтованим прийняття будь-яких змін до законодавчих актів України, що розширюють соціальні гарантії громадянам та збільшують видатки Державного бюджету України;

надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансовим забезпеченням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

При цьому відсутність вихідних даних унеможливила визначення Міністерством фінансів вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Відтак, в недотримання вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2022 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 57 Закону України «Про освіту» щодо пільг з користування житлом, опаленням і освітленням для педагогічних працівників» (реєстр. № 6027 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з користування житлом з опаленням і освітленням для педагогічних працівників (реєстр. № 6027-1 від 28.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» та статті 57 Закону України «Про освіту» пропонується скасувати вимогу про надання пільги педагогічним працівникам /у тому числі педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів/, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Зважаючи, що згідно з положеннями зазначених вище статей таку пільгу педагогічним працівникам забезпечує держава, у Бюджетному кодексі України видатки на надання відповідних пільг віднесено до видатків державного бюджету /підпункт и) пункту 9 частини першої статті 87/.

Тому, виключення положення про застосування умови щодо врахування середньомісячного доходу сім’ї при наданні пільг з безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням зумовить розширення кола осіб, що користується відповідними пільгами, та призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи у своєму висновку, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, джерела покриття яких не визначено, та зауважує про таке:

запропоновані зміни є некоректними та дискримінаційними стосовно інших категорій громадян, які відповідно до законів України мають право на пільги за соціальною ознакою, та отримують їх на загальних умовах /з урахуванням середньомісячного доходу сім’ї пільговика/;

в умовах необхідності упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг, забезпечення її адресності є економічно необґрунтованим прийняття будь-яких змін до законодавчих актів України, що розширюють соціальні гарантії громадянам та збільшують видатки Державного бюджету України;

надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансовим забезпеченням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

При цьому відсутність вихідних даних (зокрема, кількості осіб, які набудуть право на пільги) унеможливила визначення Міністерством фінансів вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Відтак, в недотримання вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2022 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з користування житлом з опаленням і освітленням для педагогічних працівників (реєстр. № 6027-1 від 28.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу (реєстр. № 6354 від 26.11.2021), внесений народними депутатами України Гришиною Ю.М., Сушком П.В., Білозір Л.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» пропонується для засновників санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) подовжити до 1 липня 2024 року перехідний період для зміни типу закладів освіти.

Крім того, передбачається можливість створення у складі закладу загальної середньої освіти оздоровчо-профілактичного підрозділу, порядок надання послуг якого затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту такий підрозділ на базі закладу освіти сприятиме як розвитку інклюзивної освіти, шляхом забезпечення дітей з особливими освітніми проблемами якісними корекційно-розвитковими послугами за місцем навчання, так і загальному зміцненню здоров’я дітей, що є дуже важливим в умовах вже дворічної пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З огляду на запропоноване, у разі створення «оздоровчо-профілактичного підрозділу» має враховуватись специфіка та особливості функціонування санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів), що згідно з положенням про такий заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 1026) для забезпечення здобуття загальної середньої освіти та відновлення і зміцнення здоров’я учнів (вихованців), а також надання їм медичної допомоги санаторна школа може мати у своєму складі структурні підрозділи, у тому числі філії, дошкільні групи, інтернат з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) і повинна мати в своєму штаті медичних працівників для забезпечення надання учням (вихованцям) необхідної медичної допомоги відповідно до профілю школи. Медичне обслуговування учнів (вихованців) санаторної школи здійснюється медичними працівниками санаторної школи та/або медичними працівниками відповідних закладів охорони здоров’я, на території обслуговування яких розташований заклад, про що також відмічається у висновку Головного науково експертного управління Верховної Ради України.

З огляду на зазначене, реалізація законопроекту може мати вплив на видаткову частину місцевих бюджетів (призведе до додаткового фінансового навантаження) у разі створення при закладах загальної середньої освіти оздоровчо-профілактичних підрозділів, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Однак, визначення Міністерством фінансів додаткового обсягу видатків на функціонування оздоровчо-профілактичних підрозділів при закладах загальної середньої освіти унеможливлене відсутністю вихідних даних про кількість таких підрозділів і чисельність їх працівників.

Тому, в недотримання вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу (реєстр. № 6354 від 26.11.2021), внесений народними депутатами України Гришиною Ю.М., Сушком П.В., Білозір Л.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин (реєстр. № 6015 від 09.09.2021), поданий народними депутатами України Шуфричем Н.І. та Німченком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 7 Закону України «Про освіту» серед іншого встановлюється, що держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти регіональною мовою або мовою меншин в державних і комунальних закладах освіти, якщо заклади освіти розташовані на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин та за рішенням відповідної місцевої ради застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, з огляду на вимоги пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 та статті 103-2 Бюджетного кодексу України, згідно з якими видатки на освіту здійснюються з державного та місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи може потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів (зважаючи на кадровий потенціал і матеріально технічне забезпечення відповідних закладів освіти).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту визначає, що реалізація запропонованих положень потребуватиме додаткових бюджетних коштів на здійснення освітнього процесу (зокрема, забезпечення здобувачів освіти, які навчатимуться регіональною мовою або мовою меншин відповідними підручниками та посібниками). Однак, визначення Міністерством фінансів вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливлене відсутністю вихідних даних (стосовно кількості викладачів; кількості здобувачів освіти, які навчаються регіональною мовою або мовою меншин, а також щодо обсягу годин їх навчання; кількості необхідних підручників і посібників).

Тому, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин (реєстр. № 6015 від 09.09.2021), поданий народними депутатами України Шуфричем Н.І. та Німченком В.І., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про статус народного депутата – засновника державної незалежності України (реєстр. № 6493 від 31.12.2021), поданий народним депутатом України Стефанчуком Р.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті, що згідно з пояснювальною запискою до нього має на меті вшанування народних депутатів – засновників державної незалежності України, серед іншого визначається таке:

- народний депутат Верховної Ради України, який проголосив Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 1190 року та/або схвалив Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, та/або підтримав Постанову Верховної Ради Української РСР "Про проголошення незалежності України" 24 серпня 1991 року, виступивши засновником державної незалежності України, є народним депутатом – засновником державної незалежності України (далі – Засновник). Такий статус присвоюється Указом Президента України (посмертно також) та зберігається довічно;

- Засновнику видається Посвідчення та нагрудний знак;

- Засновнику може бути присвоєно довічне грошове утримання у встановленому Кабінетом Міністрів України розмірі;

- у разі смерті Засновника Верховна Рада України, місцеві органи виконавчої влади та/або органи місцевого самоврядування надають необхідну допомогу у його похованні.

Зважаючи на вимоги чинного бюджетного законодавства, впровадження такої законодавчої ініціативи та реалізація гарантій, що надаються Засновнику, мають забезпечуватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що виготовлення посвідчень та нагрудних знаків Засновників буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів, відмічаючи, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники державного та місцевих бюджетів.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про статус народного депутата – засновника державної незалежності України (реєстр. № 6493 від 31.12.2021), поданий народним депутатом України Стефанчуком Р.О., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про домогосподарство (домоекономіку)» (реєстр. № 6539 від 21.01.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Брагарем Є.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування підтримки домогосподарств в Україні та є складовою законодавства України щодо реалізації соціально-економічного права громадянина на гідне життя.

Зокрема, законопроектом передбачається з 1 січня 2025 року:

визначити членів домогосподарства /фізичні особи, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують свої кошти та витрачають їх, незалежно від того, чи перебувають такі особи у сімейних чи родинних відносинах, їх віку, статі, дієздатності/;

встановити, що домогосподарство може здійснювати підприємницьку (економічну) діяльність /за визначеними законопроектом видами/ без реєстрації фізичної особи - підприємця за умови:

- подання річної податкової декларації домогосподарства;

- ведення такої підприємницької (економічної) діяльності лише членами домогосподарства;

- річний дохід від економічної діяльності домогосподарства не перевищує суму 8 млн грн;

визначити види доходів та витрат домогосподарств та їх облік;

встановити, що дані узагальнюючого обліку доходів і витрат є підставою для включення їх до річної податкової декларації, що подається домогосподарством згідно з податковим законодавством для отримання бюджетного відшкодування (податкової знижки) з податку на доходи фізичних осіб;

запровадити «соціальний трансферт» /форма виплати передбачених законодавством соціальних гарантій (пільг): виплат страхових сум, закупівля соціальних послуг у вигляді товарів, послуг, активів або інших грошових чи натуральних виплат у тому числі і у безготівковій формі, які здійснюються або передаються з метою соціальної підтримки державними і некомерційними організаціями домогосподарствам на безоплатній основі, зокрема і переважно за рахунок публічних коштів/;

внести пов’язані зміни до Цивільного та Господарського кодексів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття:

не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету;

створить правові та економічні умови функціювання та збільшення доходів домогосподарств (домоекономік) в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну та видаткову частини державного бюджету, але оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника, натомість оцінку фінансового забезпечення законопроекту можливо здійснити після конкретизації параметрів нової моделі оподаткування домогосподарств і розмірів соціальних трансфертів, які буде надано на підставі річної податкової декларації домогосподарства. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про домогосподарство (домоекономіку)» (реєстр. № 6539 від 21.01.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Брагарем Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податків і зборів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на підтримку домогосподарств залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо забезпечення справедливого підходу у встановленні ціни на газ для ОСББ та ЖБК, які самостійно забезпечують роботу власних газових котельних для потреб співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 6251 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кучеренком О.Ю., Пузійчуком А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити визначення терміну «побутовий споживач» новою складовою – колективний побутовий споживач – представник співвласників багатоквартирного будинку (юридична особа – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив, або уповноважена особа, обрана співвласниками багатоквартирного будинку відповідно до законодавства).

Згідно із пояснювальною запискою, законопроект розроблено, зокрема, з метою забезпечення справедливого підходу у встановленні ціни на газ, рівності прав співвласників багатоквартирних будинків, а реалізація його положень не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та(або) місцевих бюджетів.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутові споживачі є вразливими споживачами, які набувають право на державну допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, реалізація положень законопроекту щодо віднесення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів до побутових споживачів може потребувати додаткових коштів державного бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту та зазначає про відсутність у державному бюджеті видатків на надання відповідної державної допомоги.

При цьому Міністерство фінансів зауважує, що:

порушене у законопроекті питання вирішується відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років між Кабінетом Міністрів, Офісом Президента України, НАК «Нафтогаз України» та органами місцевого самоврядування, згідно з яким, зокрема, зафіксовано до 31.05.2022 (включно) ціну природного газу, що використовується виробниками теплової енергії для населення, у тому числі ОСББ/ЖБК, релігійними організаціями, у розмірі 6.183,3 грн за тис. куб. м (без ПДВ), або 7.420 грн за тис. куб. м (з ПДВ);

питання встановлення справедливих умов постачання природного газу для ОСББ врегульовано відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії», яким передбачено, що до 01.05.2022 у договорах постачання природного газу ОСББ для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) забороняється передбачати умови щодо попередньої оплати, надання банківської гарантії на обсяг грошових зобов’язань споживача та безакцептне списання коштів з банківського рахунку споживача.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо забезпечення справедливого підходу у встановленні ціни на газ для ОСББ та ЖБК, які самостійно забезпечують роботу власних газових котельних для потреб співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 6251 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кучеренком О.Ю., Пузійчуком А.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони припинення надання комунальних послуг (зокрема послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) для соціально незахищених та малозабезпечених верств населення (реєстр. № 6366 від 01.12.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити закони України «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу» нормами щодо заборони на обмеження (припинення) надання комунальних послуг, зокрема з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу в зимовий час для споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення, зокрема для груп населення, які через вік, стан здоров’я не можуть забезпечити собі (своїм сім’ям) гідний рівень матеріального добробуту.

Слід зазначити, що відповідно до вказаних законів України надання житлово-комунальних послуг (постачання природного газу та електричної енергії) здійснюється виключно на договірних засадах, споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги (сплачувати за природний газ та електричну енергію) за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства (передбаченими відповідними договорами), у строки, встановлені відповідними договорами. Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту також звертає увагу на встановлені законами України вимоги щодо дотримання договірних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг (електричної енергії та природного газу).

При цьому виконавець комунальної послуги має право, зокрема, припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, а також звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Поряд з тим, статтею 6 Господарського кодексу України до загальних принципів господарювання в Україні віднесено обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави.

Згідно із пояснювальною запискою, реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину місцевих бюджетів чи державного бюджету.

Водночас, враховуючи, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг, суб’єкти ринку природного газу та ринку електроенергії, на яких покладаються спеціальні обов’язки, мають право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених такими суб’єктами (частина сьома статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», частина п’ята статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії»), імплементація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зауважує, що реалізація його положень може призвести до розбалансування видатків та доходів державного бюджету та звертає увагу, що запровадження заборони обмеження (припинення) надання комунальних послуг, зокрема з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу, призведе до продовження негативної тенденції щодо відсутності розрахунків населення за отримані житлово-комунальні послуги, погіршення фінансового стану підприємств і надавачів цих послуг та, як наслідок, – до обмеження коштів для здійснення розрахунків за спожиті енергоносії, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету тощо.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони припинення надання комунальних послуг (зокрема послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) для соціально незахищених та малозабезпечених верств населення (реєстр. № 6366 від 01.12.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та зменшення доходів відповідних бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони припинення надання житлово-комунальних послуг населенню, скасування пені та встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 6366-1 від 14.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пропонується:

встановити заборону на обмеження (припинення) надання житлово- комунальних послуг, у тому числі з постачання електричної енергії та природного газу, зокрема у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, споживачам – фізичним особам, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення: малозабезпеченим сім’ям, багатодітним сім’ям, прийомним сім’ям, одиноким матерям, особам з інвалідністю, пенсіонерам, особам, які не мають права на пенсію та отримують державну соціальну допомогу, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, непрацюючим фізичним особам, які надають соціальні послуги;

відновити заборону на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни на припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі (таку заборону було скасовано згідно із підпунктом 1 пункту 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж» від 15.07.2021 року № 1657-IX);

виключити норму щодо заборони припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі на території регіонів України, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), на період дії «червоного» рівня епідемічної небезпеки та протягом 30 днів з дня його скасування;

встановити заборону на нарахування неустойки (штрафу, пені), а також на сплату споживачем будь-яких інших платежів понад суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, скасувавши норми про обов`язок споживачів у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг, а також про нарахування такої пені;

встановити мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення до прийняття Верховною Радою України окремого рішення з цього питання.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства надання житлово-комунальних послуг (постачання природного газу та електричної енергії) здійснюється виключно на договірних засадах, споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги (сплачувати за природний газ та електричну енергію) за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства (передбаченими відповідними договорами), у строки, встановлені відповідними договорами. Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту також звертає увагу на встановлені законами України вимоги щодо дотримання договірних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг (електричної енергії та природного газу).

При цьому виконавець комунальної послуги має право, зокрема, припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, а також звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Поряд з тим, статтею 6 Господарського кодексу України до загальних принципів господарювання в Україні віднесено обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки.

Водночас, враховуючи, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг, суб’єкти ринку природного газу та ринку електроенергії, на яких покладаються спеціальні обов’язки, мають право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених такими суб’єктами (частина сьома статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», частина п’ята статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії»), імплементація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Крім того, запровадження мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємств, що надають житлово-комунальні послуги населенню, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зауважуючи, що реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів і може призвести до розбалансування видатків та доходів державного бюджету, та звертає увагу на таке:

запровадження заборони обмеження (припинення) надання комунальних послуг, зокрема з постачання електричної енергії та природного газу, призведе до продовження негативної тенденції щодо відсутності розрахунків населення за отримані житлово-комунальні послуги, погіршення фінансового стану підприємств і надавачів цих послуг та, як наслідок, – до обмеження коштів для здійснення розрахунків за спожиті енергоносії, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету;

статтею 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони припинення надання житлово-комунальних послуг населенню, скасування пені та встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 6366-1 від 14.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та зменшення доходів відповідних бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки в лікарській інтернатурі та лікарській резидентурі (реєстр. № 6495 від 31.12.2021), поданий народним депутатом України Совсун І.Р.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійний розвиток працівників», «Основи законодавства України про охорону здоров’я» з метою запровадження сучасних підходів підготовки в лікарській інтернатурі, лікарській резидентурі та безперервного професійного розвитку медичних працівників. Так, відповідними змінами, зокрема, пропонується встановити що:

лікарська інтернатура та лікарська резидентура є не післядипломною освітою, а професійною підготовкою лікарів у закладах охорони здоров’я, що для лікарів-інтернів з обов’язковим виконанням освітньої складової, має становити не менше 30 відсотків програми підготовки в лікарській інтернатурі, а для лікарів-резидентів з обов’язковим виконанням освітньо-наукової складової, яка є частиною програми підготовки в лікарській резидентурі;

атестація лікарів-інтернів проводитиметься установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України, у формі кваліфікаційного іспиту;

фінансове забезпечення функціонування баз лікарської інтернатури здійснюватиметься за рахунок видатків державного бюджету шляхом укладання відповідних договорів з установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України;

видатки на проходження лікарями-інтернами лікарської інтернатури здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на зазначену мету у Державному бюджеті України на відповідний рік (які включатимуть: оплату праці лікарів-інтернів; доплату лікарям, які здійснюють керівництво програмою підготовки в інтернатурі, за таке керівництво; покриття витрат баз інтернатури на матеріально-технічне забезпечення програм підготовки в інтернатурі; забезпечення проведення атестації лікарів-інтернів уповноваженою установою), а порядок розрахунків відповідних видатків затверджуватиметься Кабінет Міністрів України.

Реалізація вказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Необхідно звернути увагу, що Положенням про інтернатуру та вторинну лікарську (провізорську) спеціалізацію, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.06.2021 № 1254 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.08.2021 № 1081/36703), який набрав чинності з 01.01.2022 року, встановлено, що фінансове забезпечення:

підготовки в інтернатурі для громадян України може відбуватися за кошти державного бюджету, кошти фізичних (юридичних) осіб та інших джерел, не заборонених законодавством;

підготовки в інтернатурі іноземців та осіб без громадянства відбувається за кошти фізичних (юридичних) осіб;

підготовки в інтернатурі випускників, які навчались у закладі вищої освіти за кошти державного бюджету та проходитимуть програму підготовки в інтернатурі в закладі охорони здоров’я приватної форми власності, відбувається за кошти фізичних (юридичних) осіб.

Проте, запропонованим законопроектом пропонується реалізовувати усі витрати з підготовки в лікарській інтернатурі та лікарській резидентурі за рахунок коштів державного бюджету, виключивши можливість здійснювати оплату фізичними та юридичними особами, а також не врахувавши можливість проведення окремих витрат закладами охорони здоров’я за рахунок власних кошторисів.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим експертним висновком Мінфіну законопроект не підтримується, висловлюються зауваження по суті законодавчої пропозиції та зазначається, що вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника, крім того, зауважено, що у 2022 році законодавчу пропозицію не може бути реалізовано, оскільки у Державному бюджеті України видатків на здійснення запропонованих положень не передбачено.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки в лікарській інтернатурі та лікарській резидентурі (реєстр. № 6495 від 31.12.2021), поданий народним депутатом України Совсун І.Р., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Закону України «Про карантин рослин» щодо спрощення фітосанітарних процедур» (реєстр. № 6400 від 07.12.2021), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується обмежити перелік випадків, за яких, потрібен карантинний сертифікат для переміщення територією України об’єктів регулювання, включених до переліку об’єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України, зокрема:

- виключено норму щодо необхідності отримання карантинного сертифіката у випадках транспортування імпортованих об’єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами;

- встановлено, що карантинний сертифікат необхідно отримувати лише у випадках вивезення з карантинної зони об’єктів регулювання, здатних переносити чи поширювати карантинний організм, виявлення якого було причиною запровадження карантинного режиму /чинна редакція передбачає необхідність отримання карантинного сертифіката у випадках вивезення будь-яких об’єктів регулювання з карантинної зони/.

Варто зазначити, що карантинний сертифікат надається на платній основі. Розмір плати за видачу карантинного сертифіката Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання» і становить 38,8 гривень.

Крім того, статтею 50 Закону України «Про карантин рослин» встановлено, що фінансування і матеріально-технічне забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України, а  джерелами фінансування зазначеного центрального органу, за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути кошти, що надходять від надання платних послуг.

Як зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку, зменшення кількості перевірок та видачі сертифікатів може призвести до зменшення надходжень коштів за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами 1209010 «Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» і 1209030 «Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від надання платних адміністративних послуг. В свою чергу, зменшення надходжень спеціального фонду зумовить зменшення відповідно його видатків та потребуватиме додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та забезпечення діяльності Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог вказує також Мінфін.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Закону України «Про карантин рослин» щодо спрощення фітосанітарних процедур» (реєстр. № 6400 від 07.12.2021), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та витрати державного бюджету за спеціальним фондом і може потребувати збільшення видатків загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та установ, які перебувають у його віданні). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 6350 від 25.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», «Про зайнятість населення», «Про соціальні послуги» гарантується ветеранам війни та членам їх сімей надати право, зокрема, на: соціальні послуги, незалежно від доходу їх отримувачів; послуги із психологічної реабілітації й освітніх послуг у сфері освіти дорослих; державну підтримку підприємницьких ініціатив і господарської діяльності шляхом надання інформаційних, консультативних, освітніх послуг і можливих інструментів фінансової підтримки.

Крім того, запроваджується розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування державних, регіональних та місцевих програм соціального захисту, що спрямовані на реалізацію стратегії розвитку соціального і правового захисту, надання пільг та гарантій ветеранам війни та членам їх сімей, і містять відповідні заходи та фінансові показники.

За наданими Міністерством у справах ветеранів фінансово-економічними розрахунками реалізація положень законопроекту потребуватиме коштів з державного бюджету у сумі 111,3 млн грн на рік.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на показники бюджетів та здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених Міністерству у справах ветеранів за бюджетною програмою 1501040 «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та членів їх сімей (при здійсненні заходів із психологічної реабілітації), членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків».

Водночас, виконання положень законопроекту щодо надання соціальних послуг, фінансової підтримки для розвитку підприємницьких ініціатив і господарської діяльності, реалізації заходів регіональних та місцевих програм соціального захисту ветеранів війни потребуватимуть вишукання додаткових коштів з місцевих бюджетів.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 6350 від 25.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може реалізовуватися за рахунок та у межах коштів, передбачених за відповідними бюджетними програмами законом про державний бюджет, водночас призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів на виконання законопроекту (у разі його прийняття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про водовідведення стічних вод населених пунктів (реєстр. № 6478 від 28.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи водовідведення, спрямовані на створення сприятливих умов життєдіяльності людини в населених пунктах та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Необхідно звернути увагу, що положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 р. № 197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 р. № 850) визначено, що Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері контролю житлово-комунального господарства.

Водночас, згідно з положеннями статті 10 законопроекту щодо встановлення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері житлово-комунального господарства йдеться про створення нового центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері житлово-комунального господарства.

До повноважень такого нового центрального органу виконавчої влади пропонується віднести:

здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами відносин у сфері водовідведення законодавства щодо якості надання послуги з централізованого водовідведення, діяльності із збирання, транспортування, очищення стічних вод на всіх її стадіях, технічного стану систем централізованого водовідведення; формуванням, встановленням та застосуванням цін/тарифів на послугу з централізованого водовідведення, що встановлюються органами місцевого самоврядування;

здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням інвестиційних і регіональних програм у сфері водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Враховуючи, що відповідно до положень підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виконавчу владу здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законопроекту потребує вишукання додаткових витрат з державного бюджету на створення та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань житлово-комунального господарства. Проте у пояснювальній записці до законопроекту не вказані джерела покриття додаткових бюджетних витрат на утримання та забезпечення діяльності такого центрального органу виконавчої влади, натомість вказано, що реалізація акта не матиме впливу на надходження та витрати державного і місцевих бюджетів.

Поряд з тим, відповідно до статей 8, 11 і 12 законопроекту передбачається розроблення і виконання державних, міждержавних, регіональних та місцевих програм у сфері водовідведення, що також потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зауважується про його вплив на показники бюджету та зазначається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Мінрегіону передбачено видатки за новою бюджетною програмою «Реалізація Загальнодержавної цільової соціальної програми «Питна вода України» на 2022–2026 роки» (КПКВК 2751570) в сумі 1 000 млн гривень.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про водовідведення стічних вод населених пунктів (реєстр. № 6478 від 28.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності нового центрального органу виконавчої влади, а також державного і місцевих бюджетів – на реалізацію відповідних програм у сфері водовідведення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці (реєстр. № 5857-2 від 09.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, передбачено:

надати нове визначення мінімальної заробітної плати, а саме – це встановлений законом мінімальний розмір основної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці, при цьому визначивши види доплат, підвищень, компенсацій перелік складових, що не будуть враховуватися при обчисленні заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру;

визначити, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим не тільки за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (як це передбачено діючим законодавством), а й за прогнозний фактичний розмір цього прожиткового мінімуму;

здійснювати перегляд розміру мінімальної заробітної плати залежно, зокрема, від зміни фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зростання індексу споживчих цін на товари і тарифів на послуги, середнього рівня заробітної плати та інших чинників;

у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на три відсотки Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціюватиме перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року;

встановлення територіальною угодою мінімальної заробітної плати у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму;

визначення мінімального посадового окладу (тарифної ставки) у розмірі, не меншому від мінімальної заробітної плати;

здійснювати оплату праці працівників, що зайняті на роботах із особливо шкідливим умовами праці та виконують роботу з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, у підвищених розмірах;

здійснювати визначення розміру мінімальної заробітної плати, зокрема, також з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін та рівня податків, обов’язкових зборів та внесків;

обмежити 10 розмірами мінімальної заробітної плати рівень заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати): народних депутатів України; членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра; керівників та заступників керівників державних органів; Голови Національного банку України та його заступників, членів Правління та винагороди членів Ради Національного банку України; керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50 відсотків акцій (часток).

У експертному висновку Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів, зокрема, в частині оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, на підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС. За орієнтовними розрахунками Мінфіну додаткова потреба у видатках на оплату праці працівників бюджетної сфери становитиме понад 200 млрд гривень.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В той же час, передбачене проектом закону положення щодо подання на розгляд Верховної Ради України змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму до кінця бюджетного року не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, якими визначено вичерпний перелік підстав та порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Вказані зауваження також зазначено у експертному висновку Мінфіну, в якому також відмічено, що визначення в законах України умов оплати праці керівників державних органів, їх заступників не відповідає статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо віднесення до основних повноважень Кабінету Міністрів України визначення умов оплати праці працівників закладів, установ та організацій, фінансове забезпечення яких забезпечується з бюджету.

Зважаючи на положення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання таких вимог законодавства звернуто увагу і Мінфіном.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці (реєстр. № 5857-2 від 09.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статей 52, 53 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння екологічного податку при управлінні відходами (реєстр. № 6345 від 24.11.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити ставки екологічного податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів поступово, починаючи з 1 липня 2022 року, зокрема ставки збільшуються за розміщення:

обладнання та приладів, що містять ртуть, елементів з іонізуючим випромінюванням – з 865,47 до 2596,41 грн за одиницю до 2024 року;

надзвичайно небезпечних відходів – з 1405,65 до 4216,95 грн за тонну до 2024 року;

малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості з 0,49 до 3 грн за тонну – до 2024 року;

люмінесцентних ламп – з 15,06 до 166,18 грн за одиницю до 2029 року;

високонебезпечних відходів – з 51,2 до 538 грн за тонну до 2029 року;

помірно небезпечних відходів – з 12,84 до 176 грн за тонну до 2029 року;

малонебезпечних відходів (крім побутових відходів) – з 5 до 53 грн за тонну до 2029 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

завданням законопроекту є збільшення надходжень до державного бюджету від екологічного податку за розміщення надзвичайно небезпечних відходів, обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп та за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів;

прийняття законопроекту сприятиме стимулюванню залученню інвестицій у створення підприємств у сфері управління з відходами, подоланню проблеми надмірного утворення та накопичення відходів, прискорення реалізації природоохоронних заходів підприємствами-забруднювачами, що в свою чергу позитивно вплине на ситуацію з забрудненням довкілля в країні, підвищенням рівня життя та здоров’я громадян України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від обсягів розміщених відходів. При цьому, відмічено, що за експертною оцінкою, з урахуванням обсягів відходів, наведених у пояснювальній записці до законопроекту, у ІІ півріччі 2022 року доходи державного та місцевих бюджетів можуть збільшитися на 340 млн гривень, зокрема: за рахунок підвищення ставок екологічного податку за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості та побутових відходів надходження до державного та місцевих бюджетів збільшаться на 370 млн грн; натомість реалізація запропонованого законопроектом збільшення діючих на сьогодні ставок екологічного податку за розміщення відходів (крім за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості та побутових відходів) на період з 01 липня 2022 року до 31 грудня 2023 року на 5% призведе до зменшення дохідної частини бюджету у ІІ півріччі 2022 року у розмірі близько 30 млн гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння екологічного податку при управлінні відходами (реєстр. № 6345 від 24.11.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від екологічного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання платників екологічного податку до здійснення природоохоронних заходів та збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 6345-1 від 09.12.2021), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

збільшити ставки екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах на 10%;

застосовувати коефіцієнт у розмірі 0,5 до ставок екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, якщо платником податку здійснено або здійснюється природоохоронний захід, який передбачений чинним законодавством України або дозвільним документом на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

визначати базу оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування марганцевої руди за фактичною ціною реалізації для руди марганцевої, що визначаються за спеціальною формулою, передбаченою законопроектом (згідно з чинною нормою – за розрахунковою вартістю видобутої марганцевої руди);

запровадити диференціацію ставок рентної плати за користування надрами для видобування марганцевої руди у розмірі 3,5%, 5% та 10% від вартості товарної продукції гірничого підприємства залежно від середньої вартості марганцевої руди за індексом Manganese ore 44% Mn CIF China;

встановити коригуючий коефіцієнт у розмірі 0,9 до ставок рентної плати за користування надрами для видобування руд залізних та руд марганцевих.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація може збільшити надходження до державного бюджету на 600 млн грн на рік (за рахунок збільшення находжень від рентної плати).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від обсягів розміщених відходів та ціни реалізації марганцевої руди і обсягу її видобутку. При цьому, відмічено, що за експертною оцінкою реалізація законопроекту дозволить збільшити доходи державного та місцевих бюджетів загалом на 345,5 млн грн у розрахунку на рік, у тому числі: збільшити доходи бюджетів на 1 млрд грн в розрахунку на рік за рахунок рентної плати за користування надрами для видобування марганцевої руди; зменшити доходи бюджетів на 654,5 млн грн в розрахунку на рік від запровадження понижуючого коефіцієнта 0,5 до ставок екологічного податку за розміщення відходів. Мінфіном також звернуто увагу, що положення законопроекту щодо збільшення на 10% ставок екологічного податку за розміщення відходів не матиме впливу на бюджети, оскільки зазначене вже передбачено Законом України від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання платників екологічного податку до здійснення природоохоронних заходів та збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 6345-1 від 09.12.2021), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами для видобування марганцевої руди, а також до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від екологічного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування доходів у вигляді фінансової підтримки майбутніх поколінь (реєстр. № 6396-1 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України, якими пропонується:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму доходу у вигляді фінансової підтримки майбутніх поколінь, що виплачується (надається) такому платнику податку відповідно до Закону України «Про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь»;

набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме створенню додаткових умов при отриманні фізичними особами доходів у вигляді фінансової підтримки майбутніх поколінь без оподаткування.

Слід звернути увагу, що законопроект є похідним від поданого цими ж авторами законопроекту про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь (реєстр. № 6394-1), яким визначаються основні засади функціонування системи фінансової підтримки майбутніх поколінь в Україні, порядок формування фінансових ресурсів для надання фінансової підтримки її отримувачам, а також правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру фінансової підтримки майбутніх поколінь. Відтак, практична реалізація положень похідного законопроекту за реєстр. № 6396-1 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту у наступних роках (після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394-1) може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із запропонованим звільненням відповідних коштів від оподаткування цим податком.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування доходів у вигляді фінансової підтримки майбутніх поколінь (реєстр. № 6396-1 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у наступних роках після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394-1). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду розвитку та підтримки дитинства (реєстр. № 6396-2 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України, якими пропонується:

віднести Фонд розвитку та підтримки дитинства (далі – Фонд) до неприбуткових організацій;

визначити, що доходи (прибутки) Фонду також використовуються на цілі, визначені Законом України «Про економічний паспорт юного українця»;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму доходу, одержаного платником податків з Фонду, а також кошти, які залучає Фонд на користь учасників Фонду відповідно до Закону України «Про економічний паспорт юного українця»;

набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про економічний паспорт юного українця».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є впровадження пільгових податкових механізмів щодо цільового використання коштів Фонду та звільнення від оподаткування виплат із Фонду;

прийняття законопроекту сприятиме повноцінному запуску роботи Фонду вже у 2022 році та реалізації механізму реальної підтримки з боку держави всіх дітей України за рахунок рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Слід звернути увагу, що законопроект є похідним від поданого цими ж авторами законопроекту про економічний паспорт юного українця (реєстр. № 6394-3), яким передбачається створення Фонду як юридичної особи, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою забезпечення учасників Фонду державною підтримкою. Відтак, практична реалізація положень похідного законопроекту за реєстр. № 6396-2 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394-3.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту у наступних роках (після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394-3) може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із запропонованим звільненням відповідних коштів від оподаткування цим податком.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду розвитку та підтримки дитинства (реєстр. № 6396-2 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у наступних роках після прийняття базового законопроекту за реєстр.
№ 6394-3). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій (реєстр. № 6352 від 26.11.2021), внесений народними депутатами України Янченко Г.І., Наталухою Д.А., Костіним А.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень законів України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якими запровадити градацію штрафних санкцій залежно від віднесення суб’єкта господарювання до одного із трьох ступенів ризику від провадження господарської діяльності (низький, середній, високий) /чим вище ризик, тим більша відповідальність/ та змінити діапазон розмірів штрафів за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування за наявності законних підстав для її проведення, визначивши такі розміри від 0,05% до 2% вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 17000 – 51000 грн) /чинна норма – від 1% до 10% вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 170 грн)/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є створення законодавчих передумов для підвищення прозорості системи проведення перевірок органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також усунення суперечностей між чинними законодавчими актами та уніфікація підходів притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про захист прав споживачів;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та потенційно може збільшити надходження до державного бюджету.

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та у разі прийняття може вплинути на дохідну частину бюджетів за рахунок сплати штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту в частині коригування розміру штрафів залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій (реєстр. № 6352 від 26.11.2021), внесений народними депутатами України Янченко Г.І., Наталухою Д.А., Костіним А.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» (реєстр. № 6464-1 від 11.01.2022), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Пивоваровим Є.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

забезпечить виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію, адаптацію національних актів до законодавства ЄС, досягнення європейського рівня захисту прав інтелектуальної власності, удосконалення захисту прав інтелектуальної власності у судовому порядку;

не потребує додаткових фінансових витрат із державного бюджету.

Законопроектом, серед іншого, пропонується статтю 23 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень» доповнити положенням, згідно з якими:

на вимогу особи, яка має право використовувати географічне зазначення, або органу державної влади, порушник зобов’язаний відшкодувати особі, яка пред’явила відповідну вимогу, майнову шкоду шляхом відшкодування збитків, та/або немайнову (моральну) шкоду чи виплатити компенсацію;

стягнення компенсації застосовується судом замість відшкодування збитків на розсуд управненої особи, що пред’явила відповідну вимогу;

в разі пред’явлення вимоги про стягнення шкоди або виплати компенсації органом державної влади сума стягнутої шкоди або компенсації зараховується до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас може привести до збільшення обсягу доходів державного бюджету в частині стягнення за рішенням суду шкоди (компенсації) за порушення права на використання географічного зазначення.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» (реєстр. № 6464-1 від 11.01.2022), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П., Пивоваровим Є.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету в частині надходжень від стягнення шкоди або компенсації за порушення права на використання географічного значення у разі настання відповідних випадків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо участі держави у регулюванні ринку природного газу) (реєстр. № 6426-1 від 30.12.2021), внесений народним депутатом України Герусом А.М.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про ринок природного газу», насамперед щодо створення Кризового комітету як тимчасового консультативно-дорадчого органу при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, відповідального за управління кризовою ситуацією будь-якого рівня, до повноважень якого, зокрема, належатиме внесення пропозицій щодо встановлення цінових обмежень при здійсненні операцій купівлі-продажу природного газу, примусового продажу природного газу на організованому товарному ринку, а також щодо визначення Кабінетом Міністрів України граничного рівня ціни купівлі-продажу/постачання природного газу для певної категорії суб’єктів ринку природного газу. Водночас, передбачається набрання чинності відповідним законом з 1 травня 2022 року.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття на момент подання не потребує додаткових витрат з державного бюджету, сприятиме захисту українських споживачів від кризових явищ на ринку природного газу, зокрема, шляхом запровадження механізмів стабілізації цін на газ, знизить соціальну напругу в суспільстві та підвищить рівень економічної безпеки України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що встановлення граничної ціни на природний газ для певної категорії суб’єктів ринку природного газу призведе до звернень постачальників природного газу за компенсацією витрат за рахунок державного бюджету відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», згідно з якою суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Крім того, відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів, тому відповідні суб’єкти ринку природного газу можуть звернутися за компенсацією з бюджету економічно обґрунтованих витрат. Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» не передбачено бюджетної програми для компенсації таких видатків, а також немає джерел для відшкодування вищезазначених витрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо участі держави у регулюванні ринку природного газу) (реєстр. № 6426-1 від 30.12.2021), внесений народним депутатом України Герусом А.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію витрат відповідних суб’єктів ринку природного газу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (реєстр. № 6540 від 24.01.2022), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2023 року, застосовувати до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), фінансові санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у разі використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання), в таких розмірах:

10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) /згідно з чинною нормою – 100%/ – за порушення, вчинене вперше;

50% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) /згідно з чинною нормою – 150%/ – за кожне наступне вчинене порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів та не потребуватиме фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів;

з метою підтримки платників податків вже було передбачено адаптаційний період (до 1 січня 2022 р.), протягом якого застосовувалися зменшені розміри штрафних санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій;

застосування зменшених штрафних санкцій не сприятиме дотриманню податкової дисципліни платниками податків;

законопроект не містить положень, які б стимулювали платників податків до якнайшвидшого встановлення та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (реєстр. № 6540 від 24.01.2022), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податків і штрафних санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо тимчасового незастосування фінансових санкцій та встановлення понижених розмірів фінансових санкцій для платників єдиного податку (реєстр. № 6561 від 27.01.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово до фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, які до 1 січня 2022 року були звільнені від обов’язку застосувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та в яких з 1 січня 2022 року такий обов’язок виник, за умови, що такі фізичні особи-підприємці до 1 квітня 2022 року зареєстрували та почали використовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, за вчинення правопорушень, зазначених у статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

до 31 січня 2022 року (включно) – фінансові санкції не застосовуються;

з 1 лютого 2022 року до 31 грудня 2022 року (включно) – фінансові санкції застосовуються у розмірі 10% розміру фінансових санкцій, встановлених статтею 17 зазначеного Закону за відповідні правопорушення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, сприятиме збереженню робочих місць, розвитку підприємництва та виведенню економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів та не потребуватиме фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо тимчасового незастосування фінансових санкцій та встановлення понижених розмірів фінансових санкцій для платників єдиного податку (реєстр. № 6561 від 27.01.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податків і штрафних санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо зменшення фінансових санкцій для платників єдиного податку (реєстр. № 6561-2 від 28.01.2022), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово до фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, які до 1 січня 2022 року не мали обов’язку застосувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та в яких з 1 січня 2022 року такий обов’язок виник, за умови, що такі фізичні особи - підприємці до 1 квітня 2022 року зареєстрували та почали використовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, за вчинення правопорушень, зазначених у статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

до 31 січня 2022 року (включно) – фінансові санкції не застосовуються;

з 1 лютого 2022 року до 31 грудня 2022 року (включно) – фінансові санкції застосовуються у розмірі 10% від розміру, встановленого статтею 17 зазначеного Закону.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, сприятиме збереженню робочих місць, розвитку підприємництва та виведенню економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів та не потребуватиме фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо зменшення фінансових санкцій для платників єдиного податку (реєстр. № 6561-2 від 28.01.2022), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податків і штрафних санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.48. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі (реєстр. № 6416 від 10.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується:

внести зміни до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) щодо продовження до 30 квітня 2023 року дію пункту 19 частини п’ятої статті 3 Закону, згідно з яким дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються Міністерством охорони здоров’я із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі;

продовжити в інших законах дію положень, що системно пов’язані з цією нормою, зокрема законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я»;

продовжити до 30 квітня 2023 року строк дії реєстраційних посвідчень на лікарські засоби, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що діють до 31 березня 2022 року, виключно для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я із внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України (пункт 3 розділу II законопроекту).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою успішного продовження досвіду забезпечення пацієнтів України життєво необхідними ефективними, безпечними та якісними лікарськими засобами та медичними виробами за кошти державного бюджету із залученням міжнародних спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі;

прийняття законопроекту створить сприятливі умови для подальшого функціонування системи закупівель у сфері охорони здоров’я із врахуванням унікальної специфіки діяльності міжнародних спеціалізованих організацій, а також дозволить збільшити доступність лікарських засобів та медичних виробів для кінцевих споживачів – пацієнтів;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного та/або місцевого бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту у поточному бюджетному періоді здійснюватиметься в межах бюджетної програми Міністерства охорони здоров’я за КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», у наступних бюджетних періодах впливатиме на показники державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі (реєстр. № 6416 від 10.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від стану вжиття заходів щодо економічного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правопорушень у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 6517 від 13.01.2022), поданий народними депутатами України Вагнєр В.А., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями, встановивши кримінальну відповідальність за:

- перенесення ембріона людини в організм жінки без її згоди у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, а те саме діяння, якщо воно спричинило смерть або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (нова стаття 138-1);

розголошення відомостей про застосування допоміжних репродуктивних технологій всупереч волі осіб, які брали участь у їх застосуванні, у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, а діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про застосування допоміжних репродуктивних технологій стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк (нова
стаття 168-1)
;

- умисне порушення генетичних зв’язків дитини з її генетичними батьками (або одним з них) при перенесенні в організм жінки ембріона, заплідненого «in vitro» в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, а діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, що супроводжувалося підробленням документів, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (нова стаття 169-1).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та до збільшення видатків на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правопорушень у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 6517 від 13.01.2022), поданий народними депутатами України Вагнєр В.А., Дмитрієвою О.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність залізничного транспорту (реєстр. № 6439 від 16.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 213 Кримінального кодексу України (далі – КК) серед іншого пропонується встановити кримінальну відповідальність за здійснення заготівлі металобрухту, а саме: приймання на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту та/або деталей і вузлів залізничного рухомого складу, перелік яких затверджений згідно із законодавством, уповноваженими особами суб’єктів господарювання у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, та у суб’єктів господарювання, що не використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, а також якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, у вигляді штрафу від тисячі п’ятисот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до одного року, або позбавлення волі на строк до трьох років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 25 500 до 68 000 гривень/.

Поряд з тим, змінами до статей 277 і 279 КК посилюється кримінальна відповідальність, зокрема за:

умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, встановивши штраф у розмірі від однієї тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, встановивши штраф у розмірі від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

У разі виявлення визначених у вказаних статтях правопорушень застосування положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення та до збільшення його видатків на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту відмічається, що реалізація його положень може мати вплив на дохідну частину бюджетів від збільшення штрафів, однак визначення вартісної величини такого впливу унеможливлене відсутністю вихідних даних.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність залізничного транспорту (реєстр. № 6439 від 16.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією територій України та спроб легалізувати та легітимізувати анексію частини території України (реєстр. № 6436 від 15.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, спроб Російської Федерації легалізувати та легітимізувати анексію тимчасово окупованої території України – у вигляді накладення штрафу в розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією територій України та спроб легалізувати та легітимізувати анексію частини території України (реєстр. № 6436 від 15.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією територій України, спроб легалізувати та легітимізувати анексію частини території України та пропаганду ідеології «руського міру (реєстр. № 6436-1 від 30.12.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, спроб Російської Федерації легалізувати та легітимізувати анексію тимчасово окупованої території України та пропаганду ідеології «руського міру» у вигляді штрафу у розмірі від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 51 000 до 170 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією територій України, спроб легалізувати та легітимізувати анексію частини території України та пропаганду ідеології «руського міру (реєстр. № 6436-1 від 30.12.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час виконання службових обов’язків (реєстр. № 6423 від 13.12.2021), поданий народними депутатам України Кузьміних С.В., Радуцьким М.Б. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується створити правові умови, необхідні для встановлення кримінальної відповідальності за посягання на життя і здоров’я, погрозу або насильство по відношенню до працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги у зв’язку з виконанням ними службових та професійних обов’язків та посилити адміністративну відповідальність за завідомо неправдиві виклики бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) серед іншого передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у вигляді штрафу від п’ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 17 000 гривень/;

при цьому, право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення відповідно до статей 218, 219, 221 та 222, мають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, виконавчі комітети (виконавчі органи) сільських, селищних, міських рад, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) та органи Національної поліції;

2) змінами до Кримінального кодексу України (далі – ККУ) передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

погрозу або насильство щодо працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, у вигляді арешту до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

У разі виявлення зазначених у змінах до КУпАП та ККУ правопорушень, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від надходження штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в ізоляторах тимчасового тримання та в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, зауважує, що визначити вартісну величину такого впливу на дохідну частину бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості порушників законодавства.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час виконання службових обов’язків (реєстр. № 6423 від 13.12.2021), поданий народними депутатам України Кузьміних С.В., Радуцьким М.Б. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення (реєстр. № 6465 від 24.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою його прийняття є забезпечення сприятливих умов для виробництва спирту етилового денатурованого, біоетанолу, продукції хімічного і технічного призначення, у тому числі дезінфікуючих засобів, парфумерно-косметичної продукції, у виробництві яких використовують спирт етиловий денатурований, а також оцту з харчової сировини, який виробляється зі спирту етилового неденатурованого, що сприятиме розвитку спиртової галузі та суміжних галузей.

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити відповідальність за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників масових витратомірів на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, у вигляді штрафу в розмірі 20000 грн за кожний незареєстрований масовий витратомір, в розмірі 50000 грн за повторне вчинення протягом року такого порушення;

здійснювати контроль за виробництвом спирту етилового денатурованого та його використанням для виробництва біоетанолу, продукції хімічного і технічного призначення за допомогою масових витратомірів спирту етилового денатурованого (вимірювання здійснюється у кілограмах) замість витратомірів-лічильників спирту етилового, які міряють об’єм/літр.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме відновленню роботи 6 підприємств – виробників спирту етилового денатурованого, продукції хімічного і технічного призначення та парфумерно-косметичної продукції та 2 підприємств – виробників біоетанолу та компонентів на його основі із середньою чисельністю 114 штатних одиниць, що в свою чергу дозволить: отримати підприємствами чистий дохід без ПДВ в сумі 2271,36 млн грн; відновити близько 900 робочих місць; збільшити надходження до місцевих бюджетів за рахунок податку на доходи фізичних осіб на 14,96 млн грн; збільшити надходження до державного бюджету на 190 млн грн (ПДВ – 122,32 млн грн, податок на прибуток – 37,2 млн грн, єдиний соціальний внесок – 18,24 млн грн, військовий збір – 1,28 млн грн, інші податки та збори – 10,96 млн грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету та місцевих бюджетів, проте опосередковано може вплинути на зростання доходів бюджету за рахунок спрощення системи контролю за виробництвом та обігом спирту етилового денатурованого.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення (реєстр. № 6465 від 24.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо впровадження обліку штрафних балів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 6502 від 05.01.2022), внесений народними депутатами України Фроловим П.В., Нагаєвським А.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити штрафні бали за вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху

передбачити, що посадові особи Національної поліції нараховують водіям такі штрафні бали та можуть тимчасово зупиняти дію посвідчення водія у разі нарахування водію дванадцяти і більше штрафних балів, а водію, якому посвідчення водія видано вперше менш ніж один рік тому назад, – восьми і більше штрафних балів, з інформуванням про тимчасове зупинення дії посвідчення водія рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення за відомою адресою місця реєстрації (проживання) або роботи (навчання) водія.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що запропоновані законопроектом заходи спрямовані на покращення рівня профілактики правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також посилення відповідальності водіїв транспортних засобів за систематичні порушення правил дорожнього руху.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може збільшити надходження до державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій, а також призвести до збільшення видатків з державного бюджету для Національної поліції України на інформування водія рекомендованим поштовим відправленням про тимчасове зупинення дії його посвідчення.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо впровадження обліку штрафних балів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 6502 від 05.01.2022), внесений народними депутатами України Фроловим П.В., Нагаєвським А.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Національної поліції України залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування цього державного органу та практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» для встановлення порядку використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях (реєстр. № 6470 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Василенко Л.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», якими, зокрема, передбачається визначити:

суб’єктів, які можуть використовувати наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, з метою провадження освітньої, наукової та науково-технічної діяльності;

вимоги щодо організації купівлі, безпечного зберігання та використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

вимоги до суб’єктів, які здійснюють реалізацію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та основні засади обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів суб’єктами, що використовують їх для освітньої, наукової та науково-технічної діяльності;

зобов’язання закладів освіти та наукових установ подавати Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі – Держлікслужба) звіт про кількість наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що були придбані і використовуються, та про кількість їх запасів;

повноваження Держлікслужби щодо ведення Реєстру суб’єктів, що використовують наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори та здійснення обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що були придбані і використовуються у наукових та навчальних цілях.

Реалізація положень законопроекту, зокрема, в частині покладання на Держлікслужбу додаткових повноважень щодо ведення вищевказаного реєстру, а також, здійснення закладами освіти та науковими установами заходів із придбання, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх використанням, може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для реалізації бюджетними установами заходів, передбачених у законопроекті, у разі недостатності наявного бюджетного забезпечення.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Щодо терміну набрання чинності відповідними законами, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством охорони здоров’я України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» для встановлення порядку використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях (реєстр. № 6470 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Василенко Л.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для реалізації бюджетними установами заходів, передбачених у законопроекті, у разі недостатності наявного бюджетного забезпечення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення заходів безпеки пасажирів при здійсненні приміських та міжміських пасажирських перевезень (реєстр. № 6412 доопрац. від 15.12.2021), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити новою частиною статтю 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки при перевезені пасажирів на автобусах, що здійснюють міжміські та приміські (якщо протяжність приміського маршруту більше 30 кілометрів) автобусні маршрути, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 грн/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від стану дотримання норм законодавства у зазначеній сфері.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення заходів безпеки пасажирів при здійсненні приміських та міжміських пасажирських перевезень (реєстр. № 6412 доопрац. від 15.12.2021), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності (реєстр. № 6443 від 17.12.2021), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Костюхом А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується посилити кримінальну відповідальність за:

- незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконну заборону висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності, встановивши штраф у розмірі від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- вплив у будь-якій формі, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю, встановивши штраф у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- перешкоджання законній професійній журналістській діяльності, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, встановивши штраф у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема, віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних (кількість встановлених правопорушень та накладених стягнень) унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності (реєстр. № 6443 від 17.12.2021), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Костюхом А.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» (щодо посилення відповідальності за перевезення нелегальних мігрантів) (реєстр. № 6455 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується посилити відповідальність перевізників за перевезення або спробу перевезення осіб, які не мають документів, необхідних для в’їзду до держави прямування або транзиту, шляхом встановлення штрафу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня календарного року, за кожного такого пасажира, але не більше шестисот таких прожиткових мінімумів за одне перевезення /чинна норма – штраф у розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення/.

Зважаючи, що на даний час розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 гривень, а прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений з 1 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у сумі 2481 гривня, розмір штрафів у разі виявлення правопорушень значно зросте.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від стану дотримання норм законодавства у зазначеній сфері.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» (щодо посилення відповідальності за перевезення нелегальних мігрантів) (реєстр. № 6455 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Нікітіною М.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу (цькування) (реєстр. № 6457 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується поряд з адміністративною відповідальністю за булінг (цькування) учасниками освітнього процесу встановити адміністративну відповідальність за:

- булінг (цькування), тобто діяння учасників оздоровчо-виховного процесу, навчально-тренувального процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно дитини та (або) такою дитиною стосовно інших учасників оздоровчо-виховного процесу, навчально-тренувального процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, у вигляді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 3 400 гривень/;

неповідомлення керівником дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, закладу фізичної культури і спорту уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування)  учасника оздоровчо-виховного процесу, навчально-тренувального процесу у вигляді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку /розмір штрафу становитиме від 850 до 1 700 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, однак оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 173-4 Кодексу України про внесення змін до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу (цькування) (реєстр. № 6457 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Васильченко Г.І. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортним засобом, обладнаним шинами, з порушенням установлених законодавством вимог (реєстр. № 6462 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за керування водієм вантажним автомобілем або автобусом, обладнаним шинами, залишкова висота малюнка протектора яких не відповідає вимогам законодавства, у вигляді накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне вчинення такого правопорушення протягом року – позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 8 500 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортним засобом обладнаним шинами з порушенням установлених законодавством вимог (реєстр. № 6462 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (реєстр. № 6529 від 19.01.2022), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» та «Про санкції», згідно з якими передбачається з 1 січня 2023 року, зокрема:

встановити, що права платника податку, передбачені Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків у встановленому законом порядку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у тому числі як невідкладних заходів із розв’язання кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України /далі – обмежувальні заходи/;

надати право податковим органам застосовувати до платників податків обмежувальні заходи;

визначити види обмежувальних заходів, які можуть застосовуватися контролюючими органами (зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмова/зупинення права на залік чи повернення помилково та/або надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів; анулювання реєстрації/відмова у реєстрації платником єдиного податку; проведення у разі необхідності відповідних перевірок та звірок платників податків);

встановити, що податкова інформація про платників податків, до яких застосовані обмежувальні заходи, оприлюднюється на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

не розповсюджувати обмежувальні заходи на операції платників податків зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податкового боргу;

визначити зиіст інформації, яка має міститися в рішеннях щодо застосування санкцій.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту надасть змогу запобігти втратам бюджету та виконати платникам податків свої обов’язки, передбачені Конституцією України та податковим законодавством щодо сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу, забезпечить ефективну організацію роботи з питань реалізації законодавства щодо застосування до платників податків обмежувальних заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту запобігатиме втратам доходів бюджету та не потребує додаткових фінансових витрат з бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (реєстр. № 6529 від 19.01.2022), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти недопущенню втрат доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо відтермінування застосування фінансових санкцій для платників єдиного податку (реєстр. № 6561-1 від 28.01.2022), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Лубінцем Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що до фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, які до 1 січня 2022 року були звільнені від обов’язку застосувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, що вчинили правопорушення, визначені статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фінансові санкції не застосовуються до 31 грудня 2022 року.

Відповідно до пояснювальної записки запропоноване положення законопроекту призведе, зокрема, до зменшення адміністративного навантаження на малий бізнес, зниження рівня соціальної напруги у суспільстві, зростання рівня захисту прав найбільш незахищених категорій платників податків, а саме представників малого та мікробізнесу, та надасть час для комфортної адаптації малого бізнесу до застосування нових правил ведення розрахункових операцій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів та не потребуватиме фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів;

звільнення від застосування фінансових санкцій не сприятиме дотриманню податкової дисципліни платниками податків;

законопроект не містить положень, які б стимулювали платників податків до якнайшвидшого встановлення та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо відтермінування застосування фінансових санкцій для платників єдиного податку (реєстр. № 6561-1 від 28.01.2022), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Лубінцем Д.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податків і штрафних санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приватизації вугледобувних підприємств та продажу арештованого майна» (реєстр. № 6507 від 06.01.2022), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Холодовим А.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про нотаріат», «Про іпотеку», «Про управління об’єктами державної власності», «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про виконавче впровадження» та «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема, в частині:

забезпечення ефективного продажу вугледобувних підприємств та підприємств паливно-енергетичного комплексу шляхом запровадження продажу декількох об’єктів приватизації пулом (групою об’єктів приватизації) за рішенням Кабінету Міністрів України;

можливості продажу арештованого та обтяженого майна з можливістю подальшої його перереєстрації;

автоматичної перевидачі дозвільних документів з об’єкта, що продається, новому власнику без проведення конкурсів та інших процедур;

встановлення двох спеціальних строків позовної давності по об’єктах приватизації: з дебіторської заборгованості – 5 років, з кредиторської заборгованості – 1 рік з моменту включення об’єкту до переліку приватизації;

можливості керівників підприємств в приватизації працювати одночасно на декількох підприємствах, що знаходяться в приватизації.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат і збільшення видатків з державного бюджету, разом з тим, сприятиме збільшенню надходження коштів від приватизації до державного бюджету;

на даний час в управлінні Фонду державного майна України знаходиться 180 державних підприємств, майно яких заарештоване, внаслідок чого приватизація їх єдиних майнових комплексів неможлива, із зазначених підприємств щодо 121 прийняте рішення про приватизацію, загальна розрахункова стартова вартість для першого аукціону з продажу зазначених 121 підприємств становить більше 1,2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоду, водночас сприятиме збільшенню надходження коштів від приватизації до державного бюджету, але розробником законопроекту не надано розрахунків щодо вартісної величини збільшення таких коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приватизації вугледобувних підприємств та продажу арештованого майна» (реєстр. № 6507 від 06.01.2022), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Холодовим А.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (має сприяти виконанню плану надходжень загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна, а також може призвести до збільшення таких надходжень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідних заходів з приватизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.65. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог державного фінансового контролю» (реєстр. № 6522 від 18.01.2022), внесений народними депутатами України Медяником В.А., Василевською-Смаглюк О.М., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:

збільшити розмір штрафів за порушення законодавства з фінансових питань /зміни до статті 164-2/, а саме передбачити за порушення порядку проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання – накладення штрафу від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з порушенням встановлених вимог законодавством про бухгалтерський облік та фінансову звітність, неподання або подання недостовірної або неповної фінансової звітності, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, – накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне вчинення таких порушень протягом року – накладення штрафу від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинною нормою за такі порушення – накладення штрафу від 8 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);

розширити перелік порушень законодавства про закупівлі /зміни до статті 164-14/, привівши у відповідність до норм Закону України «Про публічні закупівлі»;

встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органу державного фінансового контролю /доповнення новою статтею 188-58/ у вигляді накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом року вчинення посадовою особою відповідних порушень – у вигляді накладення штрафу від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік;

доповнити перелік порушень права на інформацію та права на звернення /зміни до статті 212-3/, встановивши адміністративну відповідальність за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення, оприлюднення недостовірної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не потребує видатків державного і місцевого бюджетів, при цьому можливе збільшення надходжень до державного бюджету від адміністративних стягнень за результатами притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб (розрахунково обсяг надходжень від збільшення розмірів адміністративних штрафів може складати близько 6,1 млн грн щорічно).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, водночас ймовірне збільшення надходжень до державного бюджету, обсяг яких неможливо визначити через відсутність константних вихідних даних у зв’язку з неможливістю визначення кількості винних осіб, яких буде притягнуто до адміністративної відповідальності.

Ухвалили:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог державного фінансового контролю» (реєстр. № 6522 від 18.01.2022), внесений народними депутатами України Медяником В.А., Василевською-Смаглюк О.М., Павлюком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами (реєстр. № 6083 від 23.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Як зазначається в пояснювальній записці, законопроект розроблено з метою запровадження механізму захисту майнових прав осіб похилого віку та удосконалення механізму повернення (компенсації) державі вартості послуг з догляду за особами похилого віку, звільненими за рішенням уповноваженого органу системи надання соціальних послуг від плати за надання їм соціальних послуг з догляду. Для реалізації такої мети пропонується внести зміни до:

Цивільного кодексу України – в частині перегляду сутності договору довічного утримання та догляду; закріплення мінімальної вартості утримання за договором довічного утримання та догляду на рівні, не меншому від двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб; посилення вимоги щодо захисту майнових прав недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, шляхом доповнення переліку правочинів, для вчинення яких необхідно попередньо отримати дозвіл органу опіки та піклування;

Закону України «Про нотаріат» – щодо заборони на відчуження майна у разі такого звернення органу опіки та піклування;

Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» – у частині уточнення повноважень місцевих органів влади щодо запобігання випадкам незаконного відчуження житла і захисту майнових прав осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;

Закону України «Про соціальні послуги» – в частині визначення механізму компенсації спадкоємцями вартості послуг, отриманих особою у закладах соціального обслуговування;

Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – щодо уточнення повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, а законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

Водночас, застосування положень законопроекту щодо відшкодування спадкоємцями, які прийняли спадщину, але не виконували обов’язки щодо утримання отримувача соціальних послуг (спадкодавця) та догляду за ним, надавачу соціальних послуг з догляду (державної або комунальної форми власності) витрат з утримання, догляду, поховання може зумовити економію коштів відповідного бюджету на утримання спадкодавця.

Поряд з тим, згідно із запропонованими змінами місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в рамках здійснення заходів щодо запобігання бездомності у разі потреби забезпечують укладання договорів довічного утримання та догляду з особою похилого віку, які будуть отримувати соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами (реєстр. № 6083 від 23.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до економії бюджетних коштів у разі відшкодування вартості наданих соціальних послуг у закладах державної або комунальної власності, водночас може зумовити збільшення видатків у разі розширення кола осіб які будуть отримувати соціальні послуги довічно). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо профілактики та протидії інфантициду» (реєстр. № 6053 від 14.09.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України та законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Основи законодавства України про охорону здоров’я» пропонується:

встановити правові та організаційні засади державної політики захисту права на життя новонароджених дітей шляхом надання права вагітним жінкам на конфіденційні пологи з метою запобігання «інфантициду» (дітовбивства);

надавати державну допомогу сім’ям з дітьми виключно громадянам України;

надавати одноразову допомогу «пакунок малюка» лише в натуральній формі, яка не підлягатиме монетизації або іншому виду компенсаційних виплат;

удосконалити законодавство в частині забезпечення права осіб на інформацію стосовно усиновлення.

При цьому на відміну від чинної редакції Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у законопроекті не визначено вартість одноразової допомоги «пакунок малюка» (на даний час така вартість становить три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років). Тому, у разі, якщо вартість закупки «пакунку малюка» буде перевищувати визначену чинним законом вартість закупки дитячих товарів, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на бюджет.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо профілактики та протидії інфантициду» (реєстр. № 6053 від 14.09.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.Ф. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків, у разі якщо вартість закупки «пакунку малюка» буде перевищувати три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Голосували: «за» – одноголосно.

 

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо збільшення видатків на оборону, за реєстр. № 7012 від 03.02.2022 р., поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П. та іншими, та альтернативні до нього законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо збільшення видатків на оборону, за реєстр. № 7012-1 від 09.02.2022 р., поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., про внесення змін доЗакону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», за реєстр. № 7012-2 від 11.02.2022 р., поданий народним депутатом України Завітневичем О.В., про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо збільшення видатків на оборону, за реєстр. № 7012-3 від 21.02.2022 р., поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо збільшення видатків на оборону та зміцнення обороноздатності держави, за реєстр. № 7012-4 від 21.02.2022, поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/.

І. Варто зауважити, що 15 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, до якого, зокрема, включено законопроекти за реєстр. № 7012, за реєстр. № 7012-1 та за реєстр.  7012-2, проте не включено зареєстровані у Верховній Раді України 21.02.2022 р. законопроекти за реєстр.  7012-3 та за реєстр.  7012-4.

Необхідно зауважити, що попереднє опрацювання законопроектів, включаючи супровідні матеріали та експертні висновки до них, Комітетом здійснювалося в надзвичайно стислі строки.

1. У Верховній Раді України 3 лютого 2022 року зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо збільшення видатків на оборону» за реєстр. № 7012, поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П. та іншими /далі – законопроект за реєстр.  7012/.

Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, суб’єктами права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 7012 зазначено про необхідність сприяння укомплектуванню та підготовці українських військових формувань до потенційної ескалації бойових дій з боку країни-агресора, зокрема здійсненню додаткових закупівель та/або ремонту та модернізації вже існуючої військової техніки.

Для досягнення такої мети у законопроекті за реєстр.  7012 запропоновано до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі  Закон/ такі зміни:

збільшити за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення (видатки розвитку) Міністерства оборони України /далі  Міноборони/ за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) на 9 069 033,6 тис. грн /відповідні зміни передбачено до статті 1 Закону та додатка № 3 до Закону «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2022 рік» (далі – додаток № 3 до Закону)/,

збільшити за загальним фондом державного бюджету загалом річний план за доходами на 9 069 033,6 тис. грн, у тому числі: з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 4 414 854 тис. грн та ввізного мита (код 15010000) – на 4 654 179 тис. грн /відповідні зміни передбачено до статті 1 Закону та додатка № 1 до Закону «Доходи Державного бюджету України на 2022 рік» (далі – додаток № 1 до Закону)/.

Набрання чинності відповідним законом запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

Тобто, законопроект за реєстр.  7012 підготовлено збалансовано за доходами та витратами державного бюджету.

За інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 7012, за оперативними даними Державної казначейської служби України загальний фонд державного бюджету перевиконаний за січень 2022 року на суму трохи більше 9 млрд грн, тому пропонується цю суму направити на найбільш недофінансовану статтю видатків Міноборони, а саме на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

2. Водночас, у Верховній Раді України до основного законопроекту за реєстр. № 7012 було зареєстровано 9 лютого 2022 року альтернативний проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо збільшення видатків на оборону», за реєстр.  7012-1, поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О. /далі – законопроект за реєстр.  7012-1/.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту за реєстр. № 7012-1 його метою є спрямування додаткових фінансових ресурсів на підвищення обороноздатності держави в умовах посилення агресивних дій з боку Російської Федерації біля кордонів з Україною, зокрема для поетапного підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, відновлення непорушних запасів обмундирування, індивідуальних засобів захисту та забезпечення відповідних заходів розвитку та формування Сил територіальної оборони. Зазначається про те, що передбачається збільшення бюджетних видатків на оборону для зміцнення обороноздатності держави і забезпечення реалізації прав та соціальних гарантій військовослужбовців, передбачених Указом Президента України від 1 лютого 2022 року № 36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії».

Так, законопроектом за реєстр.  7012-1 шляхом внесення змін до статті 1 Закону та додатку № 3 до Закону запропоновано збільшити за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення Міноборони загалом на 11 607 349,3 тис. грн, у тому числі за бюджетними програмами:

«Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 10 927 549,3 тис. грн (видатки споживання, з них, оплата праці – на 6 895 821,8 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 8 500 тис. грн) /за інформацією, наведеною у супровідних матеріалах до законопроекту, для поетапного підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям – 8 003 849,3 тис. грн, відновлення непорушних запасів матеріальних цінностей (обмундирування, індивідуальних засобів захисту (шоломів та бронежилетів)) – 2 450 900 тис. грн, розміщення підрозділів Сил територіальної оборони та речове забезпечення військовослужбовців – 472 800 тис. грн/;

«Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – на 679 800 тис. грн (видатки розвитку) /за інформацією, наведеною у супровідних матеріалах до законопроекту, для придбання автомобільної техніки та засобів транкінгового зв’язку для забезпечення Сил територіальної оборони/.

Набрання чинності відповідним законом запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

За поясненнями автора законопроект за реєстр.  7012-1 є збалансованим, реалізація його положень здійснюватиметься за рахунок надходжень від сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування, а також за рахунок фіскального простору. Проте, у матеріалах до законопроекту за реєстр.  7012-1 відсутній додаток № 1 до законопроекту щодо змін до додатка № 1 до Закону, хоча про це зазначено у тесті цього законопроекту.

Тобто, за такого викладу законодавчої пропозиції, законопроект за реєстр.  7012-1 є розбалансованим за надходженнями та витратами державного бюджету і потребує визначення джерел покриття додаткових видатків державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у експертному висновку до цього законопроекту також зауважує про відсутність додатку № 1, який відображав би зміни до додатка № 1 до Закону, та відповідної порівняльної таблиці, у зв’язку з чим неможливо достовірно встановити джерела додаткових надходжень держбюджету, про які зазначається лише у пояснювальній записці до проекту, особливо у частині доходів «за рахунок фіскального простору». Аналогічні зауваження висловлює у експертному висновку до законопроекту за реєстр.  7012-1 Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/.

3. Поряд з цим, 11 лютого 2022 року у Верховній Раді України зареєстровано альтернативний проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"», за реєстр. № 7012-2, поданий народним депутатом України Завітневичем О.М. /далі – законопроект за реєстр.  7012-2/.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту за реєстр. № 7012-2 цей проект закону підготовлено з метою здійснення заходів, спрямованих на вирішення ряду невідкладних, першочергових задач, зокрема:

- зважаючи на значне зростання цін на природний газ на європейських ринках, надати державну підтримку ринку природного газу в Україні, що дозволить сформувати ресурс природничого газу для задоволення у повному обсязі потреб українських споживачів, знівелювати цінові коливання, запобігти стрімкому зростанню цін для споживачів, а також забезпечити стале проходження опалювального сезону 2022/2023 років;

- проведення бюджетних взаєморозрахунків заборгованості, спричиненої державним регулюванням ринку природного газу, згідно із статтею 4 Закону України від 14.07.2021 № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», що дозволить створити умови для забезпечення учасниками ринку природного газу у повному обсязі потреб споживачів у природному газі, його надійне транспортування та розподіл;

- виконання Програми «єПідтримка» з урахуванням чисельності осіб, які пройшли вакцинацію (за інформацією Міністерства охорони здоров’я України станом на 09.02.2022 повний курс вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19 отримали 14 869 937 осіб, бустерну дозу – 512 531 осіб);

- забезпечення стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та реалізація заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, зокрема шляхом передбачення додаткових видатків державного бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців, відновлення непорушних запасів обмундирування, індивідуальних засобів захисту, а також виконання завдань Сил територіальної оборони;

- забезпечення розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти, розбудову нового освітнього середовища та стимулювання вчителів до професійного розвитку.

Так, законопроектом за реєстр. № 7012-2 до Закону передбачені такі зміни:

- до джерел формування спеціального фонду державного бюджету включено надходження від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (у тому числі розстрочені та/або відстрочені грошові зобов’язання), яка сплачується за звітні податкові періоди з лютого 2022 року по листопад 2022 року включно в обсязі 95 відсотків перевищення зазначених зобов’язань, розрахованих відповідно до пункту 252.8 статті 252 Податкового кодексу України на підставі середньої митної вартості імпортного природного газу, що склалася (та/або складеться) у процесі його митного оформлення під час ввезення на митну територію України у відповідних звітних періодах, над зобов’язаннями із зазначеної плати за відповідні звітні податкові періоди, розрахованими за середньою митною вартістю імпортного природного газу на рівні 11 726 грн за 1 тис. куб метрів у обсязі 239 млрд грн /у зв’язку із цим статтю 11 Закону доповнено новим пунктом 9, а також відповідні зміни передбачено до статті 1 Закону та додатка № 1 до Закону);

- зазначені вище надходження до спеціального фонду державного бюджету у 2022 році, як виняток з положень пункту 5-1 (у частині рентної плати за користування надрами для видобування природного газу) частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ спрямовуватимуться на фінансове забезпечення видатків спеціального фонду державного бюджету за такими напрямами:

заходи із стабілізації ринку природного газу – в обсязі 157 889 249,8 тис. грн (відповідні бюджетні призначення (видатки розвитку) визначено Міністерству енергетики України за новою бюджетною програмою за кодом 2401570);

заходи із урегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу, передбачені статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», – в обсязі 46 700 млн грн (відповідні бюджетні призначення (видатки розвитку) визначено Міністерству енергетики України за новою бюджетною програмою за кодом 2401580);

створення умов для надання якісних та доступних освітніх послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, – в обсязі 14 млрд грн (відповідні бюджетні призначення (видатки розвитку) визначено Міністерству освіти і науки України за новою бюджетною програмою за кодом 2201370);

надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка" – в обсязі 4 126 202,5 тис. грн (відповідні бюджетні призначення (видатки споживання) визначено Міністерству економіки України за існуючою бюджетною програмою 1201230, при цьому за цією програмою за загальним фондом державного бюджету вже визначено бюджетні призначення в обсязі 3 млрд грн);

реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави – загалом у обсязі 16 284 547,7 тис. грн (відповідні бюджетні призначення визначено Міністерству внутрішніх справ України /далі – МВС/ за новою бюджетною програмою за кодом 1001210 у обсязі 4 499 098,4 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 3 775 496,6 тис. грн) та Міноборони за новою бюджетною  програмою за кодом 2101450 у обсязі 11 785 449,3 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 11 105 649,3 тис. грн (з них на оплату праці – 6 895 821,8 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 8 500 тис. грн) та видатки розвитку – 679 800 тис. грн)),

/у зв’язку із зазначеним вище Закон доповнено новою статтею 11-1, статтю 14 Закону доповнено новими пунктами 24-28, а також відповідні зміни передбачено до статті 1 Закону та додатка № 3 до Закону/;

- як виняток з положень частини восьмої статті 23 Кодексу перерозподіл видатків за бюджетною програмою спеціального фонду державного бюджету "Видатки для Міністерства внутрішніх справ України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави" (код 1001210) здійснюватиметься у межах загального обсягу бюджетних призначень відповідного головного розпорядника бюджетних коштів за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), а обмеження, встановлені частинами десятою і одинадцятою цієї статті Кодексу, не будуть застосовуватися у разі прийняття таких рішень /у зв’язку з цим Закон доповнено новою статтею 37/;

- установлено, що платники рентної плати за користування надрами для видобування природного газу забезпечують самостійну сплату такої рентної плати до загального фонду місцевих бюджетів в обсязі 5 відсотків перевищення зобов’язань, розрахованих на підставі середньої митної вартості імпортного природного газу, що склалася (та/або складеться) у процесі його митного оформлення під час ввезення на митну територію України у звітних податкових періодах з лютого 2022 року по листопад 2022 року включно, над відповідними зобов’язаннями, розрахованими із застосуванням середньої митної вартості імпортного природного газу, ввезеного на митну територію України, у розмірі 11 726 грн за 1 тис. куб метрів з урахуванням положень пункту 4-2 статті 64 та пункту 4-1 статті 66 Кодексу та нового пункту 9 статті 11 Закону /у зв’язку з цим розділ "Прикінцеві положення" Закону доповнено новим пунктом 10/.

Набрання чинності відповідним законом запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного".

Тобто, законопроектом за реєстр. № 7012-2 додатковий ресурс державного бюджету у обсязі 239 млрд грн (доходи спеціального фонду державного бюджету від 95% рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у зв’язку із запровадженням диференційованої плати) запропоновано розподілити та спрямувати на: державну підтримку суб’єктів ринку природного газу – 204,6 млрд грн (або 85,6%), підвищення обороноздатності і безпеки держави – 16,3 млрд грн (або 6,8%), надання якісних та доступних освітніх послуг – 14 млрд грн (або 5,9%) та виконання Програми "єПідтримка" – 4,1 млрд грн (або 1,7%).

4. Разом з цим, у Верховній Раді України 21 лютого 2022 року зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо збільшення видатків на оборону» за реєстр. № 7012-3, поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П. та іншими /далі – законопроект за реєстр.  7012-3/.

Законопроект за реєстр. № 7012-3 має на меті вирішення тих же завдань, що і законопроект за реєстр. № 7012, водночас, додатково пропонується 5 млрд грн додаткових надходжень, які очікується отримати у лютому п.р. (відповідно до озвученої Міністром фінансів України Марченком С.М. інформації), спрямувати на бюджетну програму «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) і у тому числі 4 млрд грн на видатки на оплату праці.

Так, у законопроекті за реєстр.  7012-3 запропоновано до Закону такі зміни:

як і у законопроекті за реєстр.  7012 збільшити за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення (видатки розвитку) Міноборони за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) на 9 069 033,6 тис. грн /відповідні зміни передбачено до статті 1 Закону та додатка № 3 до Закону/;

на відміну від законопроекту за реєстр.  7012 також збільшити за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення Міноборони за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) на 5 млрд грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – 4 млрд грн) /відповідні зміни передбачено до статті 1 Закону та додатка № 3 до Закону/;

збільшити за загальним фондом державного бюджету загалом річний план за доходами на 14 069 033,6 тис. грн, у тому числі: з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 9 414 854 тис. грн (на відміну від законопроекту за реєстр.  7012 збільшивши річний план додатково на 5 млрд грн) та ввізного мита (код 15010000) – на 4 654 179 тис. грн /відповідні зміни передбачено до статті 1 Закону та додатка № 1 до Закону/.

Набрання чинності відповідним законом запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до законодавчої пропозиції законопроекту за реєстр. № 7012-3 запропоновано збільшити за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення Міноборони загалом на 14 069 033,6 тис. гривень.

Тобто, законопроект за реєстр. № 7012-3 підготовлено збалансовано за доходами та витратами державного бюджету.

5. Поряд з цим, у Верховній Раді України 21 лютого 2022 року зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо збільшення видатків на оборону та зміцнення обороноздатності держави», за реєстр. № 7012-4, поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В. та іншими /далі – законопроект за реєстр. № 7012-4/. Вказаний законопроект є аналогічним до проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо збільшення видатків на оборону та зміцнення обороноздатності держави, від 24.01.2022 р. за реєстр. № 6542, поданого народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В. та іншими, і відповідно цей законопроект втрачатиме чинність у разі підтримки Верховною Радою України законопроекту за реєстр. № 7012 або одного з альтернативних до нього.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його метою є необхідність спрямування додаткових фінансових ресурсів на забезпечення термінових заходів, спрямованих на підвищення обороноздатності держави, зокрема щодо підвищення грошового та інших форм забезпечення Збройних Сил України /далі – ЗСУ/, дієвості розвитку сил територіальної оборони, гарантування наявності мобілізаційних резервів забезпечення призову резерву першої черги ЗСУ.

Законопроектом запропоновані такі зміни до Закону, а саме:

до додатка №3 до Закону щодо:

- збільшення видатків загального фонду державного бюджету Міноборони, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, загалом на 50 млрд грн, у тому числі за бюджетними програмами:

«Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) на 21 561 898,2 тис. грн (видатки споживання) /за поясненнями, наведеними у супровідних матеріалах до законопроекту, для підняття грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у середньому до 40 тис грн/;

«Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) на 28 438 101,8 тис. грн (видатки розвитку) /за поясненнями, наведеними у супровідних матеріалах до законопроекту, на замовлення новітніх зразків озброєння, закупівлю на вітчизняних оборонних підприємствах замовлень, створення у ЗСУ стратегічних запасів воєнного часу (продовольство, паливно-мастильні матеріали, ракети і боєприпаси, речове майно, озброєння і бойова техніка, засоби індивідуального захисту (бронежилети, шоломи) тощо), а 3 млрд грн – на термінові закупівлі предметів та запасів забезпечення, формування мобілізаційних резервів для гарантування потреб мобілізації резерву першої черги ЗСУ, в тому числі підрозділів Сил територіальної оборони/;

- зменшення видатків спеціального фонду державного бюджету Державному агентству автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, включаючи за загальнодержавними видатками та кредитуванням, загалом на 26 910 895,5 тис. грн, у тому числі за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) – на 16 986 737,2 тис. грн (видатки розвитку) та за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) – на 9 924 158,3 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 4 160 122,5 тис. грн та видатки розвитку – на 5 764 035,8 тис. грн);

до тексту Закону  щодо:

- доповнення новими статтями 37 та 38, відповідно до яких у 2022 році:

як виняток з положень статті 24-2 Кодексу, доходи державного бюджету, які відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті Кодексу є джерелами формування державного дорожнього фонду для фінансового забезпечення напрямків, визначених пунктами 1 та 2 частини третьої цієї статті Кодексу, в обсязі 26 910 895,5 тис. грн зараховуватимуться до загального фонду державного бюджету та спрямовуються за такими напрямами: на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни – 16 986 737,2 тис. грн; на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання – 9 924 158,3 тис. грн;

кошти, надані Україні від Міжнародного валютного фонду /далі – МВФ/ в рамках програми спеціальних прав запозичень, розподілятимуться на такі напрями зміцнення обороноздатності держави: за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – додатково 4 575 161,0 тис. грн; за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – додатково 18 513 943,5 тис. грн, заборонивши витрачання таких коштів на інші цілі;

- доручення Кабінету Міністрів України протягом десяти днів з дня набрання чинності відповідним законом забезпечити виділення з резервного фонду державного бюджету 300 000 тис. грн для потреб організації територіальної оборони.

Набрання чинності відповідним законом передбачено з дня, наступного за днем його опублікування.

На думку авторів, положення законопроекту є збалансованими. Проте, у законопроекті загальний обсяг видатків державного бюджету збільшено на 23,1 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – на 50 млрд грн, а за спеціальним фондом навпаки зменшено на 26,9 млрд гривень. Тобто, показники законопроекту розбалансовані за видатками загального та спеціального фондів і надходженнями та витратами державного бюджету, як результат, їх врахування призведе до збільшення показників дефіциту державного бюджету, про що також відмітили ГНЕУ та Мінфін у своїх експертних висновках до цього законопроекту.

При цьому, у законопроекті відсутні належні зміни до статті 1 Закону /в частині коригування затверджених загальних бюджетних показників/ та додатків до Закону, а саме додатку № 1 «Доходи Державного бюджету України на 2022 рік» /в частині встановлення джерел формування державного дорожнього фонду, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, доходами загального фонду державного бюджету/ та додатку № 2 «Фінансування Державного бюджету України на 2022 рік» /в частині відображення коштів, наданих Україні від МВФ в рамках програми спеціальних прав запозичень, у показниках фінансування державного бюджету як державні зовнішні запозичення відповідно до класифікації фінансування бюджету/ щодо визначення джерел покриття додаткових видатків державного бюджету, зокрема відображення змін у бюджетних показниках доходів та фінансування державного бюджету, запропонованих положеннями законопроекту у нових статтях Закону.

ІІ. Щодо положень законопроектів слід зазначити наступне:

1. Відповідно до статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» фінансування складових сектору безпеки і оборони здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, а також з інших не заборонених законодавством джерел, при цьому, обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5 відсотків запланованого обсягу внутрішнього валового продукту /далі – ВВП/, з яких не менше 3 відсотків – на фінансування сил оборони.

2. У державному бюджеті на 2022 рік загальний ресурс на національну безпеку і оборону визначено в обсязі 287,2 млрд грн (загальний фонд – 254,5 млрд грн, спеціальний фонд – 12,7 млрд грн, державні гарантії – 20 млрд грн), або 5,35% прогнозного ВВП. До суб’єктів сектору національної безпеки і оборони належать такі головні розпорядники коштів державного бюджету: Міністерство оборони України (включаючи відповідальних виконавців бюджетних програм: Апарат Міністерства оборони України та Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту України), Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Міністерство внутрішніх справ України (включаючи відповідно: Апарат Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Національну гвардію України, Державну міграційну службу України, Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Національну поліцію України), Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Служба зовнішньої розвідки України, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Рада національної безпеки і оборони України /далі – РНБО/.

Разом з тим, згідно з рішенням РНБО від 17 вересня 2021 року «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» (введеним в дію Указом Президента України від 20.09.2021 р. № 477/2021) доручено Кабінету Міністрів під час доопрацювання законопроекту передбачити, зокрема, видатки на забезпечення національної безпеки і оборони в обсязі не менше 5,95% ВВП та не менше 319,4 млрд гривень.

Разом з цим, вказаним рішенням РНБО Уряду, серед іншого, доручено:

- вжити у 2022 році заходів щодо першочергового фінансового забезпечення діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони України за такими пріоритетними напрямами:

розвиток сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО;

виконання Національної розвідувальної програми на 2021 - 2025 роки;

реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, насамперед підвищення розмірів їх грошового забезпечення та забезпечення житлом;

виконання заходів з розроблення, підготовки виробництва та закупівлі сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, у тому числі крилатих ракет), боєприпасів і продуктів спеціальної хімії;

розвиток Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

удосконалення системи охорони та підвищення рівня захисту державного кордону України;

посилення територіальної оборони, удосконалення її системи управління;

реалізація державної політики у сфері кібербезпеки;

розвиток спроможностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу у створенні та виробництві сучасного озброєння і військової техніки, забезпечення роботи системи спеціальної інформації;

проведення досліджень, розроблення нових технологій, виробництво комплектувальних виробів, здійснення технічного переоснащення і модернізації виробничих потужностей у рамках реалізації заходів з імпортозаміщення продукції оборонного та авіаційного призначення;

посилення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та пожеж;

- опрацювати питання щодо підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських та  вжити в установленому порядку заходів щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансового забезпечення у 2022 році для Міноборони, органів сектору безпеки і оборони України на виплату грошового забезпечення військовослужбовців;

Крім того, зазначеним рішенням РНБО доручено протягом 2022 року Мінфіну забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансове забезпечення видатків державного бюджету, передбачених для органів сектору безпеки і оборони України, а органам сектору безпеки і оборонивжити заходів щодо посилення фінансової дисципліни у сфері управління бюджетними асигнуваннями та забезпечення цільового, ефективного і результативного використання визначеного державним бюджетом обсягу коштів.

3. Видатки державного бюджету на 2022 рік на національну оборону передбачено в обсязі 138 млрд грн (у тому числі загальний фонд – 136,5 млрд грн, спеціальний фонд – 1,5 млрд грн), або 51,6% загального обсягу видатків державного бюджету сектору національної безпеки і оборони та 2,58% прогнозного ВВП. Видатками державного бюджету на національну оборону переважно є видатки Міноборони, які становлять 133,5 млрд грн (у тому числі загальний фонд – 132 млрд грн, спеціальний фонд – 1,5 млрд грн).

Бюджетні призначення у державному бюджеті на 2022 рік апарату Міноборони загалом визначено в обсязі 132,16 млрд грн (у тому числі за загальним фондом – 130,73 млрд грн та спеціальним фондом – 1,43 млрд грн), з яких за бюджетними програмами «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – 99,9 млрд грн (відповідно 98,5 млрд грн та 1,4 млрд грн) та «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – 28,44 млрд грн (відповідно 28,4 млрд грн та 0,04 млрд грн).

У складі видатків державного бюджету на 2022 рік на національну безпеку і оборону видатки для МВС (включаючи відповідно: Апарат Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Національну гвардію України, Державну міграційну службу України, Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Національну поліцію України) передбачено в обсязі 99,8 млрд грн (у тому числі загальний фонд – 88,9 млрд грн, спеціальний фонд – 10,9 млрд грн), або 37,4% загального обсягу видатків державного бюджету сектору національної безпеки і оборони та 1,86% прогнозного ВВП.

4. З метою забезпечення державного суверенітету, захисту прав і свобод громадян, посилення обороноздатності держави, розвитку професійної складової Збройних Сил України Указом Президента України від 01.02.2022 р. № 36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії» зокрема доручено:

Кабінету Міністрів України:

1) ужити в установленому порядку заходів щодо безумовного виконання вимог статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» під час формування Бюджетної декларації на 2023 - 2025 роки;

2) забезпечити підготовку та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», передбачивши фінансування на поступове підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України до рівня, визначеного Указом Президента України від 30.12.2021 р. № 688/2021 «Про додаткові заходи із забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців Збройних Сил України» /з 1 січня 2023 року мінімальний розмір грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) має бути на рівні не менше двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, а до 30 червня 2022 року Уряд має внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, спрямований на удосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців з урахуванням кращого досвіду провідних іноземних держав/;

поетапного збільшення чисельності Збройних Сил України в період з 2022 по 2025 роки на 100 000 осіб для підвищення оборонних спроможностей держави;

запровадження моделі інтенсивної системи військової підготовки як можливої альтернативної форми проходження строкової служби та припинення призову громадян України на строкову військову службу з 1 січня 2024 року;

Міністерству оборони України:

1) розробити концепцію поступового переходу до формування Збройних Сил України на професійній основі, передбачивши: збільшення термінів дії контрактів; збільшення протягом 2023 року грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які укладають довготермінові контракти, до рівня не менше трикратного розміру мінімальної заробітної плати; формування системи спеціальної підготовки та перепідготовки військовослужбовців, які уклали довготермінові контракти;

2) прискорити розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту концепції забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, передбачивши запровадження спеціальної накопичувальної програми для отримання військовослужбовцями власного житла;

3) забезпечити під час реалізації військової кадрової політики впровадження прозорої системи кар’єрного росту військовослужбовців Збройних Сил України, побудованої на рейтинговій оцінці.

З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість Указом Президента України від 14.02.2022 № 53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства», окрім оголошення 16 лютого 2022 року Днем єднання, доручено Кабінету Міністрів України в одноденний строк затвердити план заходів, передбачивши, зокрема:

забезпечення з 1 березня 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України на 30 відсотків та доведення до 20 відсотків від початку 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України;

створення на основі діючих інформаційних ресурсів єдиної інформаційної платформи UАразом для забезпечення щоденного інформування населення про реальний стан безпекової ситуації, заходи, що вживаються для зміцнення обороноздатності держави, а також організацію належної інформаційно-роз’яснювальної роботи про діяльність державних органів з питань забезпечення безпеки громадян;

прискорення створення і функціонування системи територіальної оборони, належного ресурсного забезпечення заходів із підготовки громадян до національного спротиву.

Беручи до уваги встановлені законодавством повноваження РНБО та Кабінету Міністрів України у сфері національної безпеки і оборони,  пропозиції щодо системного та комплексного перегляду видатків державного бюджету для здійснення всіх належних заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, мали б сформувати спільно РНБО та Уряд із врахуванням вимог указів Президента України від 20.09.2021 р. № 477/2021, від 13.10.2021 р. № 532/2021, від 30.12.2021 р. № 688/2021, від 01.02.2022 р. № 36/2022, від 14.02.2022 р. № 53/2022.

5. З огляду на суть законодавчих пропозиції пропонується збільшити видатки державного бюджету для апарату Міноборони (у законопроектах за реєстр. № 7012, № 7012-1, № 7012-3 та № 7012-4 за загальним фондом (у тому числі за бюджетною програмою за кодом 2101020 (у законопроекті за реєстр. № 7012-1) та за бюджетною програмою за кодом 2101150 (у законопроектах за реєстр. № 7012, № 7012-1, № 7012-3 та № 7012-4), а у законопроекті за реєстр. № 7012-2 за спеціальним фондом і також ще й апарату МВС (при цьому, Міноборони у таких же обсягах, як і у законопроекті за реєстр. № 7012-1, але за спеціальним фондом державного бюджету та за новою бюджетною програмою), однак не передбачається будь-яких змін щодо видатків інших суб’єктів сектору національної безпеки і оборони.

Тобто, за такого несистемного підходу до перегляду видатків для суб’єктів сектору безпеки і оборони посилюватиметься існуюча на сьогодні диференціація у розмірах грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських та інших працівників сектору національної безпеки і оборони, крім того постає питання щодо існування можливо потреби у додаткових видатках державного бюджету у  інших суб’єктів цього сектору (зокрема, звернення щодо зазначеного до Комітету направили Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Служба безпеки України).

6. Відповідно до статті 100 Регламенту Верховної Ради України альтернативними вважаються законопроекти, які містять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин. З огляду на суть законопроекту за реєстр. № 7012-2, перелік питань, які запропоновано у ньому врегулювати, розподіл додаткового обсягу доходів спеціального фонду державного бюджету за цільовими напрямами видатків спеціального фонду державного бюджету (про що докладно описано вище) виникає питання щодо відповідності вказаним вимогам Регламенту Верховної Ради України визначення цього законопроекту як альтернативного до законопроекту за реєстр. № 7012, який визначає виключно питання бюджетного забезпечення потреб національної оборони.

Аналогічні зауваження висловило ГНЕУ, звернувши увагу на те, що проект поданий як альтернативний до законопроекту за реєстр.  7012, водночас, таким є лише в частині видатків для МВС та Міноборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, а інші ж заходи носять самостійний характер.

7. Варто нагадати про особливості формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Беручи до уваги такі вимоги бюджетного законодавства, у разі прийняття законопроекту за реєстр.  7012-2, проведення видатків державного бюджету за спеціальним фондом на заходи із стабілізації ринку природного газу та урегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу, створення умов для надання якісних та доступних освітніх послуг, надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка", реалізації заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, включаючи виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, буде залежати від обсягів фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, як це передбачено у цьому законопроекті.

З позиції ГНЕУ дискусійним є пропонований у проекті підхід, згідно з яким кошти спеціального фонду державного бюджету спрямовуються на бюджетну програму «Надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка"» (код 1201230), зважаючи на те, що утворення спеціального фонду бюджету обумовлюється необхідністю проведення окремих видатків за рахунок конкретно визначених надходжень, до того ж, в межах їх фактичних надходжень, крім того, зауважуючи про те, що така програма виконуватиметься як за кошти загального фонду, як це наразі передбачено чинними положеннями Закону, так і одночасно спеціального фонду.

8. Законопроектом за реєстр. № 7012-2 передбачається набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного». Згаданого закону щодо змін до Податкового кодексу України немає у чинному законодавстві. Разом з тим, у день реєстрації законопроекту за реєстр. № 7012-2 Кабінетом Міністрів України подано законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного (тобто з ідентичною назвою) за реєстр.  7038-1 від 11.02.2022 р. /далі – законопроект за реєстр. № 7038-1/, яким, серед іншого, пропонується з 1 березня 2022 р. встановити диференційовані ставки відповідної рентної плати (чим вище ціна природного газу, тим вище ставка рентної плати). Отже, законопроект за реєстр. № 7012-2 є похідним від законопроекту за реєстр. № 7038-1, відтак з метою узгодженості правових норм та дотримання збалансованості показників державного бюджету на 2022 рік законопроект за реєстр. № 7012-2 належить розглядати після прийняття законопроекту за реєстр. № 7038-1, оскільки у разі його неприйняття внесення змін до Закону не матиме фінансового забезпечення і втратить сенс.

З цього приводу ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 7012-2 звернуло увагу на те, що законопроект за реєстр. № 7012-2 є системно пов’язаним з проектами законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» (реєстр. № 7038 від 09.02.2022 та реєстр. № 7038-1 від 11.02.2022), якими пропонується запровадити диференційовані, в залежності від ціни, ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, та є похідним від них, у зв’язку з цим, потребує узгодження період зарахування рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – «за звітні податкові періоди з лютого 2022 року по листопад 2022» (згідно з проектом), оскільки у вказаних проектах реєстр. № 7038 та реєстр. № 7038-1 запровадження диференційованої ставки такої рентної плати пропонується з 01.04.2022 та 01.03.2022 відповідно.

Законопроектом за реєстр. № 7012-2 передбачається збільшити планові показники доходів державного бюджету на 2022 р. на 239 млрд грн, або на 18,1%, у тому числі щодо рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – на цю ж суму, або в 5,85 раза більше відповідного річного планового показника. У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 7012-2 лише зазначено, що джерелом для покриття передбачених додаткових видатків пропонується визначити додаткові надходження від рентної плати за видобування природного газу, які з урахуванням поточної динаміки ціни на природний газ та вдосконалення податкового законодавства можуть скласти 239 млрд грн. Однак щодо цього показника не наведено жодних фінансово-економічних розрахунків. ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 7012-2 також висловило зауваження щодо відсутності фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), зокрема щодо: прогнозованого обсягу додаткових находжень від запровадження диференційованої ставки рентної плати за видобування природного газу, у тому числі, з урахуванням прогнозу обсягів видобутку природного газу, до якого застосовуватимуться нові ставки вказаної ренти; рівня цін на природній газ до кінця поточного року; прогнозу виконання надходжень до загального фонду держбюджету від рентної плати за видобування природного газу за підсумками поточного бюджетного періоду; пропонованої середньої митної вартості імпортного природного газу на рівні 11 726 грн за 1 тис. куб метрів у 2022 році; пропонованого періоду зарахування рентної плати за видобування природного газу – «з лютого 2022 року по листопад 2022». Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 7038-1 теж не наведено жодних фінансово-економічних розрахунків, а тільки вказано, що за рахунок встановлення диференційованої рентної плати для видобування газу природного збільшяться надходження до державного бюджету. Таким чином, виникає питання щодо реалістичності та обґрунтованості запропонованих законопроектом за реєстр. № 7012-2 додаткових доходів державного бюджету і загалом відповідності даної законодавчої ініціативи визначеним статтею 7 Кодексу принципам збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період) та обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил).

Тобто, законопроект за реєстр. № 7012-2 технічно підготовлено збалансовано за показниками надходжень та витрат держбюджету, проте його реалізація можлива за умови прийняття змін до Податкового кодексу України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного та сплати до державного бюджету в ході реалізації таких змін до податкового законодавства коштів  у запланованому обсязі (239 млрд грн), що в свою чергу буде ризиком проведення додаткових видатків у запланованих обсягах та за визначеними напрямами, насамперед, спрямування додаткових коштів на підвищення обороноздатності і підвищення грошового забезпечення військовослужбовців /з огляду на те, що за вимогами бюджетного законодавства витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення/.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів та опрацювання експертних висновків до них.

1. Слід нагадати, що відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України у разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Проте, у супровідних матеріалах до законопроектів відсутні фінансово-економічні розрахунки та ґрунтовні обґрунтування щодо збільшення видатків державного бюджету на визначені заходи у запропонованих обсягах, а також можливості збільшення запропонованих законопроектами, що розглядаються, доходів державного бюджету за визначеними джерелами.

На невиконання вказаних вимог також зауважено у експертних висновках ГНЕУ та Мінфіну до законопроектів за реєстр. № 7012, № 7012-1, № 7012-2, № 7012-3 та № 7012-4.

Поряд з цим, ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 7012-2 зазначає, що пропоновані у нових пунктах 24, 26, 28 статті 14 Закону напрями фінансування – заходи зі стабілізації ринку природного газу, створення умов для надання якісних та доступних освітніх послуг, реалізація заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави – не містять належної конкретизації, що не відповідає принципу правової визначеності, що, у свою чергу, може негативно позначитись на результативності використання бюджетних коштів, мати корупційні ризики. Разом з цим, ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 7012-2 відмічає, що це ж зауваження стосується й нових бюджетних програм МВС та Міноборони (відповідно, коди 1001210, 2101450) у частині підвищення обороноздатності і безпеки держави, які не дозволяють встановити зміст конкретних заходів.

В свою чергу, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 7012-2 також звернув увагу на відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування положень законопроекту, відмітивши таке:

відкриття нових бюджетних програм для Міністерства енергетики України (за кодами 2401570 та 2401580) потребує додаткової інформації щодо: підтвердження НКРЕКП затвердження обсягів заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до статті 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»; фінансово-економічних розрахунків та обґрунтування запропонованих сум видатків з підтвердженням потреби за напрямами використання бюджетних коштів; заходів із стабілізації ринку природного газу, на які передбачається спрямовувати бюджетні кошти; порядку проведення розрахунків за вказаними бюджетними програмами;

визначення видатків Міністерству освіти і науки України за новою бюджетною програмою «Створення умов для надання якісних та доступних освітніх послуг» (код 2201370) потребує підтвердження потреби за напрямами використання бюджетних коштів (деталізація щодо структури видатків (ремонт/реконструкція/будівництво/придбання обладнання тощо) та типами закладів освіти (дошкільна, загальна середня освіта тощо).

Довідково: за звітними даними Державної казначейської служби України про виконання державного бюджету за підсумками січня 2022 року у звітному місяці фактичні надходження доходів до загального фонду державного бюджету перевищують плановий показник на цей період на 9 069 млн грн, або на 13,1%, і таке перевиконання плану на звітний період відбулося за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету понад план, насамперед, від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 5 394,1 млн грн, або на 31,1%), від податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (на 4 963,9 млн грн, або на 19,8%), від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 465,9 млн грн, або на 9,5%) та від ввізного мита (на 384,8 млн грн, або на 23,3%).

2. Варто також звернути увагу, що частиною першою статті 52 Кодексу визначено виключні обставини, за яких  можуть вноситися зміни до закону про державний бюджет. Проте, у пояснювальних записках до законопроектів не зазначено, на підставі яких положень цієї статті Кодексу внесені законодавчі ініціативи, що розглядаються.

Серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет передбачено: відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету на відповідний бюджетний період; перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15% (факт такого перевиконання надходжень державного бюджету визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Мінфіну, що подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року). Такі ж зауваження висловлено Мінфіном у експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 7012, за реєстр. № 7012-1 та за реєстр. № 7012-2.

3. За узагальнюючим висновком ГНЕУ:

до законопроектів за реєстр. № 7012 (лист від 15.02.2022 р. № 16/03-2022/43623, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), за реєстр. № 7012-1 (лист від 15.02.2022 р. № 16/03-2022/43619, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), за реєстр. № 7012-3 (лист від 22.02.2022 р. № 16/03-2022/51537, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) та за реєстр. № 7012-4 (лист від 22.02.2022 р. № 16/03-2022/51538, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), зважаючи на поточну ситуацію, що склалась в сфері національної безпеки і оборони, не заперечує щодо додаткового фінансування заходів, пов’язаних з обороноздатністю держави, за умови позитивного висновку Уряду (зокрема, щодо наявності у бюджеті пропонованих додаткових надходжень), водночас, зауважує, що для прийняття виваженого рішення доцільно отримати інформацію від Ради національної безпеки і оборони України щодо даного питання, враховуючи положення статей 37, 38 Кодексу;

до законопроекту за реєстр. № 7012-2 (лист від 15.02.2022 р. № 16/03-2022/43613, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) зауважується, що оскільки за змістом відповідних положень  пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, вважається, що було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо пропозицій проекту, поряд з цим звертається увага на те, що проект системно пов’язаний з проектами за реєстр. № 7038 та за реєстр. № 7038-1 та є похідним від них, відтак рішення щодо внесеного проекту має прийматися за результатами розгляду зазначених проектів. Поряд з цим, ГНЕУ висловило низку зауважень та застережень до положень законопроекту за реєстр. № 7012-2, про переважну більшість з яких викладено вище.

4. Відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

За експертним висновком Мінфіну:

до законопроектів за реєстр. № 7012 (лист від 16.02.2022 № 10010-19-3/4887, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) та за реєстр. № 7012-1 (лист від 16.02.2022 № 10010-19-3/4886, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) зазначається, що прийняття таких законопроектів матиме вплив на показники дохідної та видаткової частин державного бюджету (зокрема, буде потребувати додаткових видатків державного бюджету) та містить ризики незабезпечення відповідними обсягами надходжень до державного бюджету (зауваживши, що за даними Державної казначейської служби України розпис січня 2022 року по надходженнях до загального фонду державного бюджету виконано на 77,6%, недовиконання становить 25,8 млрд грн), а також пропонується питання збільшення видатків для Міноборони вирішувати з урахуванням вимог указів Президента України від 30.12.2021 № 688/2021, від 01.02.2022 № 36/2022 та від 14.02.2022 № 53/2022 у рамках законопроекту за реєстр. № 7012-2;

до законопроекту за реєстр. № 7012-2 (лист від 17.02.2022 № 04110-02-2/5047, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) зазначається, що законопроект є збалансованим, реалізація положень цього законопроекту матиме вплив на показники дохідної та видаткової частин державного бюджету, а також висловлено ряд зауважень, про які викладено вище.

При цьому, зауважено про те, що цей законопроект взаємопов’язаний із проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» (реєстр. № 7038-1 від 11.02.2022), поданим Кабінетом Міністрів України, яким встановлюється диференційована рентна плата за користування надрами для видобування газу природного, а також змінюється визначення фактичної ціни реалізації природного газу, яка є базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу. У зв’язку з цим, для реалізації змін, передбачених законопроектом, необхідно врахувати положення законопроекту № 7038-1 та врегулювати техніко-юридичні уточнення, зокрема:

абзац другий пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

"9) рентна плата за користування надрами для видобування природного газу (у тому числі розстрочені та/або відстрочені грошові зобов’язання), яка сплачується за звітні податкові періоди з лютого 2022 року до листопада 2022 року включно в обсязі 95 відсотків перевищення зазначених податкових зобов’язань, розрахованих у порядку, визначеному нормами Податкового кодексу України, у відповідних звітних періодах, над податковими зобов’язаннями із зазначеної плати за відповідні звітні податкові періоди, розрахованими за ціною реалізації природного газу на рівні 11 726 грн за 1 тис. куб метрів та ставками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобутий природний газ, що діяли до 1 березня 2022 року";

абзац другий пункту 6 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

"10. Установити, що платники рентної плати за користування надрами для видобування природного газу забезпечують самостійно розрахунки для виконання положень, визначених пунктом 9 статті 11 цього Закону, та обсягів податкових зобов’язань із зазначеної рентної плати у звітних податкових періодах з лютого 2022 року до листопада 2022 року включно у порядку, визначеному нормами Податкового кодексу України, у розмірі 5 відсотків та сплату їх до загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням положень пункту 4-2 статті 64 та пункту 4-1 статті 66 Бюджетного кодексу України".

Разом з цим, зауважено, що під час розгляду цього законопроекту слід врахувати:

1) розпорядження Уряду від 13.02.2022 № 145-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (зокрема щодо зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3511350 «Обслуговування державного боргу» на 16,6 млрд грн), погоджене Комітетом, та рекомендації Комітету щодо достатності обсягу видатків державного бюджету на обслуговування державного боргу, зменшених згідно із зазначеним рішенням Уряду;

2) Указ Президента України від 14.02.2022 № 53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства», яким Кабінет Міністрів України зобов’язано з 01.03.2022 підвищити грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ на 30 відсотків та довести до 20 відсотків від початку 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України (з урахуванням зазначеного обсяги видатків для Міноборони та МВС на оплату праці потребують уточнення спільно з Міноборони та МВС як головними розпорядниками бюджетних коштів);

до законопроекту за реєстр. № 7012-4 (на момент підготовки матеріалів висновок Мінфіну до цього законопроекту не надійшов), а на аналогічний законопроект за реєстр. № 6542 у експертному висновку Мінфіну (лист від 15.02.2022 № 10010-19-3/4836, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) зазначається, що реалізація положень законопроекту за реєстр. № 6542 призведе до розбалансування показників державного бюджету на 2022 рік, матиме вплив на показники дохідної та видаткової частин державного бюджету, а також призведе до збільшення показників дефіциту державного бюджету, відмічаючи про те, що кошти, отримані від МВФ як розподіл спеціальних прав запозичень, було відображено у 2021 році як довгострокові зовнішні запозичення та спрямовано на фінансування бюджету 2021 року.

При цьому, Мінфіном висловлено ряд зауважень до цього законопроекту, зокрема щодо такого:

- зменшення обсягу видатків державного дорожнього фонду за бюджетними програмами «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) та «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) призведе до неможливості виконання запланованих робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також може призвести до виникнення кредиторської заборгованості;

- з огляду на вимоги статті 24 Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» питання спрямування коштів резервного фонду державного бюджету для потреб організації територіальної оборони може бути вирішено Кабінетом Міністрів України в межах наданих йому повноважень, тому пункт 4 законопроекту пропонується виключити;

- технічно неправильної підготовки законопроекту, а саме: зміни, запропоновані у текстовій частині законопроекту, потребують внесення змін у додатки № 1, № 2, № 3 та № 6 до Закону.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект за реєстр. № 6542 не підтримується та пропонується питання збільшення видатків для Міноборони вирішувати з урахуванням вимог указів Президента України від 01.02.2022 № 36/2022 та від 14.02.2022 № 53/2022 у рамках законопроекту за реєстр. № 7012-2.

В свою чергу, Міністерство інфраструктури України та Укравтодор поінформували Мінфін (висновки вказаних органів державної влади додано до матеріалів листа Мінфіну щодо експертного висновку до законопроекту за реєстр. № 6542) про не підтримку законопроекту за реєстр. № 6542, який є повністю ідентичним до законопроекту за реєстр. №7012-4.

На момент підготовки матеріалів експертні висновки Мінфіну до законопроектів за реєстр. № 7012-3 та за реєстр. № 7012-4 не надійшли.

На запит Комітету свою позицію щодо законопроектів за реєстр. № 7012, реєстр. № 7012-1 та реєстр. № 7012-2 також висловило Міноборони (лист від 16.02.2022 № 220/1127, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), зокрема, зазначивши, що з метою забезпечення виконання вимог Указу Президента України від 14.02.2022 № 53/2022 додаткова потреба Міноборони на 2022 рік складає 16 040,8 млн грн, а саме: 12 259,2 млн грн для підвищення з 1 березня 2022 року на 30% грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ (12 118,3 млн грн) та Державної спеціальної служби транспорту (140,9 млн грн), а також 2 629 млн грн – для відновлення непорушних запасів обмундирування, індивідуальних засобів захисту (придбання 70 тис. комплектів шоломів та бронежилетів), 1 152,6 млн грн – на виконання заходів для ефективного та швидкого розгортання Сил територіальної оборони.

Разом з тим, Міноборони ініціює зміни до тексту законопроекту за реєстр. № 7012-2, а саме у абзаці другому пункту 5 розділу I законопроекту передбачити можливість застосування вимог, які пропонується унормувати у новій статті 37 Закону, також до бюджетної програми Міноборони «Видатки для Міністерства оборони України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» (код 2101450), що дозволить здійснювати у межах загального обсягу бюджетних призначень Міноборони перерозподіл видатків державного бюджету за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм) та спрямувати частину передбачених цим законопроектом коштів Державній спеціальній службі транспорту, як відповідальному виконавцю бюджетних програм у складі головного розпорядника коштів державного бюджету Міноборони.

5. На час розгляду законопроектів до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

ІV. Слід також зауважити, що законопроекти за реєстр.  7012, реєстр.  7012-1, реєстр.  7012-2, реєстр.  7012-3 та реєстр.  7012-4 підготовлено з технічними неточностями, не дотримано правил внесення змін до закону про державний бюджет відповідно до бюджетної методології, а саме:

щодо законопроекту за реєстр. № 7012:

- у абзаці третьому пункту 1 розділу І законопроекту цифру «1 345 921 899» замінити цифрою «1 345 921 899,5» /для виправлення помилки відповідно до чинної редакції Закону/;

- у пункті 2 розділу І законопроекту цифру «2021» замінити цифрою «2022» /для виправлення помилки відповідно до законодавчої пропозиції/;

- розділ ІІ законопроекту викласти в такій редакції: «ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.»,

- у додатку № 1 /щодо змін до додатка № 1 до Закону/ та додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ законопроекту у назві законопроекту виключити слово «проєкту»;

щодо законопроекту за реєстр.  7012-1:

- до законопроекту належить надати додаток № 1 до законопроекту щодо внесення змін до додатка № 1 «Доходи Державного бюджету України на 2022 рік» до Закону (в частині відображення змін у річних планових показниках доходів державного бюджету, запропонованих у пояснювальній записці до законопроекту);

- у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/: у назві законопроекту виключити слово «проєкту», у графі «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету» цифру «211020» замінити цифрою «2101020» /для виправлення помилки/, у рядку за кодом «2101150» у графі «Загальний фонд», «видатки розвитку» цифри «28 965 008,9» замінити цифрами «29 065 008,9» /для виправлення помилки відповідно до законодавчої пропозиції/;

- розділ ІІ законопроекту викласти в такій редакції: «ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за дн