Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №124 від 12 травня 2022 року

 

 

 

16  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 26 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Трухін О.М., Борт В.П., Дунаєв С.В., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пузійчук А.В., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В.

Запрошені:

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати.

________________________________

*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету про те, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 12 травня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про звіт Рахункової палати за 2021 рік.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів стосовно громадян України, які перебувають у громадянстві держави, що здійснює збройну агресію проти України" (реєстр. № 7222 від 28.03.2022, народні депутати України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань участі юридичних осіб, зареєстрованих на території держави-агресора та/або кінцевими-бенефіціарними власниками яких є громадяни держави-агресора та громадян держави-агресора у юридичних особах, що зареєстровані за законодавством України" (реєстр. № 7277 від 12.04.2022, народні депутати України Клименко Ю.Л., Бондаренко О.В., Василенко Л.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України" (реєстр. № 7207 від 22.03.2022, народні депутати України Кузьміних С.В., Остапенко А.Д., Вацак Г.А.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо посилення захисту дітей від шкідливого впливу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах" (реєстр. № 7066 від 17.02.2022, народні депутати України Боблях А.Р., Вацак Г.А., Констанкевич І.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких особливостей оподаткування гуманітарної та благодійної допомоги в період дії воєнного стану" (реєстр. № 7158 від 13.03.2022, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Бондар М.Л. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" щодо зняття в умовах воєнного станув України обмежень для внутрішньо переміщених осіб щодо сумісництва з іншими видами діяльності" (реєстр. № 7211 від 24.03.2022, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про доступ до судових рішень" щодо запобігання розголошенню відомостей досудового розслідування" (реєстр. № 7033 від 09.02.2022, народні депутати України Маслов Д.В., Мінько С.А.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про доступ до судових рішень" щодо запобігання розголошенню відомостей досудового розслідування" (реєстр. № 7033-1 від 24.02.2022, народні депутати України Кабаченко В.В., Ткаченко О.М., Шинкаренко І.А., Мазурашу Г.Г.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо забезпечення безперервності роботи Конституційного Суду України в умовах воєнного стану)" (реєстр. № 7139 від 13.03.2022, народні депутати України Совгиря О.В., Веніславський Ф.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій адвокатської діяльності" (реєстр. № 7054 від 15.02.2022, народні депутати України Рущишин Я.І., Юрчишин Я.Р., Піпа Н.Р.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 474 Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення порядку регулювання угод в кримінальному провадженні)" (реєстр. № 7061 від 16.02.2022, народний депутат України Ляшенко А.О.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" щодо оптимізації строку відновлення подання політичними партіями фінансових звітів" (реєстр. № 6519 від 14.01.2022, народні депутати України Устінова О.Ю., Стефанишина О.А., Піпа Н.Р. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо вдосконалення порядку дострокового припинення повноважень Директора Державного бюро розслідувань" (реєстр. № 7007 від 03.02.2022, народні депутати України Геращенко І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Іонова М.М., Фріз І.В. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" щодо спрощення умов доступу суб’єктів тваринництва до племінних (генетичних) ресурсів" (реєстр. № 7028 від 07.02.2022, народні депутати України Чайківський І.А., Мінько С.А., Батенко Т.І. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про заборону Московського патріархату на території України" (реєстр. № 7204 від 22.03.2022, народні депутати України Савчук О.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо проведення дистанційних засідань Верховної Ради України" (реєстр. № 7129 від 08.03.2022, народні депутати України Аксьонов А.А., Аліксійчук О.В., Аллахвердієва І.В. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення ухилення від виконання повноважень органами державної влади та їх посадовими особами в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7225 від 29.03.2022, народний депутат України Герасимов А.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення ухилення від виконання повноважень органами державної влади та їх посадовими особами в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7225-1 від 30.03.2022, народні депутати України Герасимов А.В., Іонова М.М., Геращенко І.В.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 24 Закону України "Про Службу безпеки України"" (реєстр. № 7243 від 02.04.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами" (реєстр. № 7260 від 06.04.2022, народні депутати України Неклюдов В.М., Зуб В.О., Медяник В.А. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку реалізації військовослужбовцями Збройних Сил України та іншими особами права на свободу думки і слова, а також на вільне вираження своїх поглядів і переконань" (реєстр. № 7271 від 11.04.2022, народні депутати України Веніславський Ф.В., Копитін І.В., Мошенець О.В. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині удосконалення здійснення досудового розслідування та судового провадження щодо кримінальних проступків" (реєстр. № 6481 від 28.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора" (реєстр. № 7273 від 11.04.2022, народні депутати України Федина С.Р., Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державну реєстрацію збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (реєстр. № 7193 від 22.03.2022), внесений народним депутатом України Мовчаном О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується врегулювати відносини, що виникають у сфері державної реєстрації розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема, встановити, що:

в умовах правового режиму воєнного стану розмір збитку, що завданий постраждалому суб’єкту внаслідок збройної, визначається шляхом стандартизованої оцінки у випадках та за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та шляхом проведення незалежної оцінки збитків відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» /частина перша статті 3 законопроекту/;

звіти про оцінку, акти оцінки підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі збитків /частина друга статті 3 законопроекту/;

власником та держателем Державного реєстру збитків є держава в особі Фонду державного майна України /частини перша і друга статті 4 законопроекту/;

реєстрація звітів про оцінку (актів оцінки) здійснюється безоплатно /частина третя статті 6 законопроекту/;

розмір плати за видачу витягу з Державного реєстру збитків становить 5 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому стягується зазначена плата /частина третя статті 7 законопроекту/;

фінансування витрат на формування та ведення Державного реєстру збитків здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших не заборонених законодавством джерел /частина шоста статті 7 законопроекту/;

Кабінету Міністрів України доручається забезпечити введення в експлуатацію Державного реєстру збитків /пункт 4 розділу ІІІ законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень потребуватиме витрат на розробку, впровадження та подальше супроводження інформаційно-комунікаційної системи «Державний реєстр збитків», кошти на розробку та впровадження цієї системи планується залучити шляхом надання міжнародної технічної допомоги, а подальші витрати на супроводження цієї системи будуть здійснюватися з державного бюджету за рахунок стягнення плати за формування витягів з Державного реєстру збитків /з 01.01.2022 прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, становить 2481 грн, тобто за формування кожного витягу з Державного реєстру збитків буде справлятися плата у розмірі 124,05 грн/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття запропонованих змін може потребувати додаткових видатків державного бюджету. При цьому зауважено, що необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо здійснення Фондом державного майна України додаткових повноважень, а також щодо обсягу бюджетних призначень на супроводження Фондом державного майна України Державного реєстру збитків та загального обсягу коштів, які можуть бути отримані державним бюджетом від стягнення плати за формування витягів з цього Реєстру, до законопроекту не надано. Загалом Мінфін вважає, що законопроект фінансово не забезпечений і потребує визначення джерел фінансування та може бути розглянутий Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про державну реєстрацію збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (реєстр. № 7193 від 22.03.2022), внесений народним депутатом України Мовчаном О.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на введення в експлуатацію та супроводження Державного реєстру збитків, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за видачу витягу з цього реєстру). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» (реєстр. № 6548 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О., Василенко Л.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими з 1 січня 2023 року передбачається, зокрема:

скасувати військовий збір, а також єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний соціальний внесок/ з визнанням таким, що втратив чинність, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

збільшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18 до 20 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, при цьому встановити, що ставка податку на доходи фізичних осіб застосовується в періоди:

- з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. включно – у розмірі 29%;

- з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. включно – у розмірі 26%;

- з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. включно – у розмірі 23%;

доповнити перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб:

- сумою коштів, сплачених на користь закордонних закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг;

- сумою коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку;

- у розмірі, що дорівнює 5 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років (у розрахунку на кожну таку дитину) та який утримує батьків віком понад 80 років (у розрахунку на кожного з батьків);

запровадити для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, обов’язок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, та встановити, що об’єктом оподаткування цим збором є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, при цьому сума збору не може бути меншою за 22% мінімального розміру заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який сплачується збір;

доручити Кабінету Міністрів України до 1 липня 2022 року:

- розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо приведення у відповідність інших законів України до норм цього закону (даної законодавчої ініціативи);

- забезпечити відображення у мобільному додатку Порталу Дія помісячної інформації про розмір сплаченого фізичними особами (утриманого з доходів фізичних осіб) податку на доходи фізичних осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

мета законопроекту – детінізувати відносини з оплати праці, завдяки зменшенню як податкового так і адміністративного навантаження на фонд оплати праці;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

скасування військового збору і єдиного соціального внеску та запровадження ставки податку на доходи фізичних осіб на рівні 29%, починаючи з 01.01.2023 р., з подальшим її поступовим зниженням до 20%, не призведе до втрат державного та місцевих бюджетів, а в перспективі забезпечить додаткові надходження (високий рівень фінансових надходжень до бюджету буде забезпечено за рахунок легалізації заробітної плати починаючи з 2023 року і в подальшому);

додаткові кошти, які отримуватимуть працівники у вигляді заробітної плати, стимулюватимуть споживчий попит, що матиме позитивний вплив на економіку держави;

більше 20% додаткових коштів від заробітної плати, зекономлені внаслідок зменшення навантаження на фонд заробітної плати, при першій же купівлі товарів працівником одразу повернуться в бюджет у вигляді податку на додану вартість та акцизного податку.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів (призведе до втрат бюджетів всіх рівнів, в тому числі у зв’язку з необхідністю компенсувати втрати Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, у 2023 році (в умовах 2022 року), у розмірі 288,1 млрд грн);

щодо надання права на включення до податкової знижки суми коштів у розмірі 5 мінімальних заробітних плат платником податку на доходи фізичних осіб, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, а також батьків платника податку віком понад 80 років, у розрахунку на кожну таку дитину та кожного з батьків, законопроектом не передбачене обмеження щодо застосування податкової знижки тільки одним із подружжя, тому застосування податкової знижки для зменшення свого оподатковуваного доходу можливе кожним із них, що призведе до подвоєння втрат місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб;

скасування єдиного соціального внеску без визначення рівноцінних джерел фінансування пенсій в солідарній системі матиме негативний вплив на дохідну частину бюджету Пенсійного фонду України та призведе до розбалансування бюджету цього Фонду, несвоєчасного та в не повному обсязі фінансування пенсійних виплат нинішнім пенсіонерам. Крім того, такі зміни призведуть до збільшення дефіциту Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, і як наслідок, до вишукання додаткових бюджетних коштів на покриття такого дефіциту.

Загалом Мінфін вважає, що запропонована концепція оподаткування доходів фізичних осіб не може бути підтримана як така, що призведе до суттєвих втрат державного бюджету, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування та потребує пошуку відповідних компенсаторів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» (реєстр. № 6548 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О., Василенко Л.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету через скасування військового збору, може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, призведе до зменшення надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування через скасування єдиного соціального внеску та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення конкурентоспроможності провайдерів програмних послуг на лінії розмежування та окремих прикордонних територіях (реєстр. № 7074 від 21.02.2022), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України положеннями, згідно з якими передбачається зменшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму коштів, отриманих як оплата за надання програмної послуги, не включати до складу доходу платника єдиного податку суми коштів, отриманих як оплата за надання програмної послуги, а також звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної послуги провайдерами, які одержали ліцензію на право надання програмної послуги, на території:

- дії військово-цивільних адміністрацій у Донецькій та Луганській областях, перелік яких затверджений указом Президента України;

- населених пунктів, що знаходяться на лінії зіткнення, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України;

- контрольованих прикордонних районів, які межують з територією Російської Федерації, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень: не призведе до додаткових видатків з державного бюджету; може призвести до недоотримання доходів державного бюджету, разом з тим, державна підтримка провайдерів програмної послуги надасть можливість провадженню їх діяльності на певних визначених територіях та, як наслідок, призведе до збереження великої кількості робочих місць, що в свою чергу повинно збалансувати надходження до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію зазначеного законопроекту, результатів їх фінансово-господарської діяльності, обсягу операцій з надання програмних послуг. Водночас відмічено, що за даними інформаційних баз даних Державної податкової служби України, наявних в Мінфіні, сума нарахованого податку на прибуток підприємств (рядок 17) за даними Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік за видами економічної діяльності J 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)» та J 63 «Надання інформаційних послуг» склала майже 3 млрд гривень. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення конкурентоспроможності провайдерів програмних послуг на лінії розмежування та окремих прикордонних територіях (реєстр. № 7074 від 21.02.2022), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та єдиного податку, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості оренди державного та комунального майна на період дії воєнного стану» (реєстр. № 7203 від 21.03.2022), поданий народним депутатом України Мовчаном О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Згідно з преамбулою законопроект регулює відносини оренди державного і комунального майна та встановлює особливості нарахування орендної плати, укладення та припинення договору оренди, передачі майна в суборенду на період дії воєнного стану.

Зокрема, законопроектом передбачається:

установити, що на період дії воєнного стану, але не довше ніж до 30 червня 2022 року (включно) за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року:

- звільняються від орендної плати орендарі державного майна: фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану; в аеропортах та морських портах; які використовують майно, розміщене на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів України;

- для орендарів, які не знаходяться на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, орендна плата нараховується у розмірі: 75% від розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), для орендарів єдиних майнових комплексів (їх структурних підрозділів); 50% від розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), для інших орендарів;

визначити, що рішення про нарахування орендної плати щодо об’єктів комунальної власності приймаються органами місцевого самоврядування самостійно.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що у випадку реалізації його положень загальний розмір недонадходжень державного бюджету орієнтовно становитиме 81,2 млн грн на місяць.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження коштів до бюджету від оренди цілісних майнових комплексів та іншого державного майна та не потребуватиме виділення додаткових коштів з державного бюджету

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про особливості оренди державного та комунального майна на період дії воєнного стану» (реєстр. № 7203 від 21.03.2022), поданий народним депутатом України Мовчаном О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» (реєстр. № 7150 від 13.03.2022), поданий народним депутатом України Крячком М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачаються зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, зокрема, пропонується з 1 жовтня 2022 року:

терміни «віртуальний актив», «забезпечений віртуальний актив», «незабезпечений віртуальний актив» та «постачальник послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів» вживати у значенні, наведеному в Законі України «Про віртуальні активи»;

ввести нові терміни «прибуток від операцій з віртуальними активами» /для цілей розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України/, «використання забезпеченого віртуального активу» та «послуги, пов'язані з оборотом віртуальних активів»;

визначити, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток від операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів;

встановити ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 5% до об’єкта оподаткування операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів;

визначити, що доходи від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів не є доходами нерезидентів у відповідності до особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств нерезидентів;

встановити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку від операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів;

включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб прибуток від операцій з віртуальними активами;

встановити ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% для прибутку від операцій з віртуальними активами;

не включати до доходу фізичної особи - підприємця суми доходу у вигляді прибутку від операцій з віртуальними активами;

визначити, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з: введення в оборот (першого продажу) незабезпечених віртуальних активів; продажу, іншого відчуження та припинення обороту віртуальних активів, передача віртуальних активів в межах посередницьких договорів, надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів, надаючи при цьому нескінченний потенціал зростання податкових надходжень від розвитку нової галузі економіки, яка до цього часу взагалі ніяким чином не оподатковувалася.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, але вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю статистичних даних, необхідних для проведення відповідних розрахунків, зокрема, інформації щодо потенційного обсягу прибутку, який може бути отриманий платниками податків від обсягу проведених операцій з віртуальними активами, які є об’єктами оподаткування, а також обсягу витрат на їх придбання.

Разом з тим, Мінфін зазначає, що: положення законопроекту, якими визначається, що доходи від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів не є доходами нерезидентів, негативно впливатиме на показники надходження податку на прибуток підприємств до бюджету та призведе до витоку неоподаткованого капіталу за кордон через здійснення операцій з віртуальними активами; встановлення пільгового оподаткування (5%) для прибутку від операцій фізичних осіб з віртуальними активами призведе до потенційних втрат надходжень податку на доходи фізичних бюджетів усіх рівнів.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 жовтня 2022 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» (реєстр. № 7150 від 13.03.2022), поданий народним депутатом України Крячком М.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків у поточному та наступних роках залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження вартості продуктів харчування, лікарських засобів та комунальних послуг (реєстр. № 7023-1 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

запровадити ставку податку на додану вартість у розмірі 5% по операціях з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення;

встановити тимчасово, до 1 січня 2023 року, оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою операцій з постачання на митній території України продуктів харчування, вироблених на митній території України (крім зазначених у статті 197 Податкового кодексу України, які звільнені від оподаткування);

звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту в частині фінансово-економічного обґрунтування вказано лише, що на момент внесення проект закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджету, а саме призведе до недонадходження податку на додану вартість до бюджету. За наявною в Мінфіні інформацією, загальна сума мінімальних річних втрат державного бюджету (в обсягах показників на рівні 2021 р.) у разі прийняття законопроекту сумарно може становити 87 млрд грн (з них від: звільнення по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів – 21,3 млрд грн; запровадження ставки 5% на операції з постачання комунальних послуг – 24,2 млрд грн; запровадження нульової ставки на операції з постачання на митній території України продуктів харчування – 41,3 млрд грн). При цьому Мінфін зауважує, що на даний час не вбачається можливим оцінити вплив масштабної військової агресії Російської Федерації проти України на фінансові показники платників податків у 2022 році і відповідно втрати доходів бюджету у разі впровадження запропонованих законопроектом змін. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження вартості продуктів харчування, лікарських засобів та комунальних послуг (реєстр. № 7023-1 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про грошове забезпечення деяких категорій громадян (реєстр. № 7141 від 13.03.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити, починаючи з 1 січня 2023 року, щомісячну грошову допомогу (розмір визначатиметься залежно від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарного року) для деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Україною, а саме:

особам, яким присвоєно звання Герой України із врученням ордена «Золота Зірка» – у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

особам, які нагороджені орденами «Богдана Хмельницького» трьох ступенів – у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

особам, які нагороджені орденами «За мужність» трьох ступенів – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;

членам сімей загиблих громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Україною – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно із статтею 4 законопроекту виплата вказаної грошової допомоги здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету на відповідний рік, у зв’язку з чим підпунктом 4 пункту 2 Прикінцевих положень проекту закону Кабінету Міністрів України доручено передбачати під час розроблення проектів закону про державний бюджет кошти для виплати такої допомоги.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що, починаючи з 2023 року, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових витрат, реальних джерел покриття яких розробниками не визначено і не буде забезпечене фінансовими ресурсами.

Водночас, Мінфін зазначає, що на сьогодні в умовах забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України значною категорією громадян, яка потребуватиме належного соціального захисту та соціальної підтримки держави, є учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України й інші пільгові категорії громадян. Тому, запровадження грошового забезпечення у вигляді щомісячної виплати грошової допомоги доцільно розглядати комплексно для всіх пільгових категорій громадян з одночасною відміною пільг, компенсацій і гарантій, встановлених понад 30 років назад, які наразі є морально застарілими та не враховують реалій сьогодення (пільги на капітальний ремонт житла, зв’язок, проїзд, лікування, зубопротезування тощо). На думку Мінфіну, такі пільги можуть бути замінені довічною щомісячною грошовою допомогою, розмір якої повинен бути рівноцінним пільгам, встановленим законодавством для відповідних пільгових категорій громадян.

За узагальнюючим висновком Мінфіну, законопроект потребує доопрацювання та здійснення детальних фінансово-економічних розрахунків.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про грошове забезпечення деяких категорій громадян (реєстр. № 7141 від 13.03.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Лічман Г.В. та іншими: має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції, ветеранам війни та іншим особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 6525 від 18.01.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом розмір допомоги по безробіттю, починаючи з 1 липня 2022 року, для особи, яка відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон) є учасником антитерористичної операції, учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни, учасником війни, ветераном війни, іншою особою, на яку поширюється чинність вказаного Закону, встановлюватиметься у розмірі не нижче чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (зі змінами) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 липня 2022 року 2600 грн, розмір такої допомоги становитиме не нижче 10 400 грн).

Водночас, абзацом четвертим пункту 2 розділу «Прикінцеві положення» проекту закону Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та зменшення рівня ухилень від оподаткування з використанням офшорних компаній.

Згідно із нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та постанови правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд) від 31.01.2020 № 211 мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить:

для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з поважних підстав, визначених трудовим законодавством) – 650 грн, а на період карантину – 1 000 грн згідно із постановою правління Фонду від 08.04.2020 № 217;

для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування) – 1800 гривень.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки у 2022 році в обсязі 25,5 млн грн (з розрахунку на 6 місяців) можуть бути профінансовані за рахунок надходження єдиного соціального внеску до бюджету Фонду та додаткових надходжень в результаті недопущення укриття єдиного соціального внеску у тіньовому секторі економіки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків з Фонду і може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, а в умовах зростання потреби у видатках Фонду, зокрема на виплату допомоги по безробіттю, прийняття рішень щодо збільшення розмірів виплат, які потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на нього функцій і тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції, ветеранам війни та іншим особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 6525 від 18.01.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо захисту національних інтересів у державному секторі (реєстр. № 6497 від 04.01.2022), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та Горбенком Р.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

встановлювати мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) для працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, у розмірі, не меншому за мінімальну заробітну плату, встановлену на 1 січня календарного року /за чинною редакцією у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року/;

визначити, що до завершення бойових дій на території України та повернення під контроль всіх територій, що входять до складу України, максимальний місячний розмір заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади та державних органів, Голови та заступників Голови Національного агентства із запобігання корупції, членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, прокурорів, працівників установ і організацій, які отримують заробітну плату за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів або бюджетів органів місцевого самоврядування, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних та комунальних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких становить більше 50% акцій (часток), а також заробітна плата працівників, що визначається відповідно до законів України «Про запобігання корупції», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про Державне бюро розслідування», «Про судову експертизу», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», не може перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року /виходячи із визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розміру мінімальної заробітної плати у сумі 6 500 гривень, максимальний розмір місячної заробітної плати становитиме 65 000 гривень/. При цьому, заохочувальні виплати для керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних та комунальних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств можуть бути встановлені за підсумками фінансового року в межах 20% сукупного прибутку, перерахованого до державного, місцевого бюджетів або бюджетів органів місцевого самоврядування у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України;

заборонити членам Кабінету Міністрів України, державним секретарям міністерства, державним службовцям, Генеральному прокурору та його заступникам мати рахунки в банківських та інших установах за межами України;

скасувати шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» таке поняття, як максимальна величина бази нарахування єдиного внеску /згідно з чинною редакцією – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок/.

В експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів, зокрема щодо значного підвищення розмірів посадових окладів працівникам установ і організацій, що фінансуються з бюджету. За орієнтовними розрахунками Мінфіну, додаткова потреба у видатках на оплату праці лише для працівників бюджетної сфери становитиме понад 200 млрд гривень. Відмічено, що видатків потребуватиме звільнення працівників, які мають, зокрема, рахунки в банківських та інших установах за межами України, однак здійснити розрахунок впливу зазначеного на показники бюджету немає можливості у зв’язку з відсутністю вхідних даних.

Водночас, Мінфін зазначає, що застосування мінімальної заробітної плати при визначенні посадових окладів суперечить пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат. При цьому, визначення в законах України умов оплати праці працівників державних органів, зокрема і максимального розміру заробітної плати, не відповідає статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо віднесення до основних повноважень Кабінету Міністрів України визначення умов оплати праці працівників закладів, установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

Поряд із вищевказаним варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому, фонди загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування зможуть отримувати власні надходження у більших розмірах в результаті скасування максимальної величини бази для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В той же час, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи щодо обмеження розміру заробітної плати посадовцям та працівникам державних та місцевих органів влади, державних та місцевих підприємств може сприяти оптимізації коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, у частині видатків на оплату праці.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також відмічено Мінфіном у своєму експертному висновку.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо захисту національних інтересів у державному секторі (реєстр. № 6497 від 04.01.2022), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та Горбенком Р.О., має вплив на показники бюджету (переважно збільшує витрати державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери та збільшує надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України щодо збільшення розміру та інших питань, пов’язаних із наданням благодійної допомоги, яка не оподатковується, населенню, постраждалому від збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 7177 від 19.03.2022), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Гривком С.Д. та Павлішем П.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку на доходи фізичних осіб, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації в період дії правового режиму воєнного стану;

в період правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії Російської Федерації і протягом дванадцяти місяців після його припинення або скасування граничний розмір нецільової благодійної допомоги, що може надаватися без оподаткування податком на доходи фізичних осіб, збільшується в десять разів;

благодійна допомога, яка надається постраждалим від війни громадянам України, може розподілятися через банківські рахунки громадських об’єднаннях осіб з інвалідністю, ветеранів війни та постраждалих від збройної агресії Російської Федерації, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на дохідну частину бюджетів в частині надходжень податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісну величину впливу на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, зокрема, кількості осіб, які потребують благодійної допомоги, та сум такої допомоги. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України щодо збільшення розміру та інших питань, пов’язаних із наданням благодійної допомоги, яка не оподатковується, населенню, постраждалому від збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 7177 від 19.03.2022), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Гривком С.Д. та Павлішем П.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо додаткового стимулювання учасників добровольчих формувань територіальної громади)» (реєстр. № 7254 від 05.04.2022), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включається загальна сума заробітної плати, виплаченої співробітникам – учасникам добровольчих формувань територіальної оборони, при цьому загальна сума коштів рівномірно розподіляється на звітний період (квартал) наступний за місяцем завершення дії правового режиму воєнного стану, та наступними чотирма звітними періодами (кварталами).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень потребує виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів, а обсяг коштів, які необхідно виділити – невідомий, оскільки кількість учасників добровольчих формувань територіальних громад не встановлена.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб у 2023 році до місцевих бюджетів, а вартісну оцінку впливу на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, зокрема, кількості осіб, які матимуть право скористатися податковою знижкою, та обсягу загальної суми заробітної плати, виплаченої співробітникам – учасникам добровольчих формувань територіальної оборони. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо додаткового стимулювання учасників добровольчих формувань територіальної громади)» (реєстр. № 7254 від 05.04.2022), поданий народним депутатом України Шаховим С.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе у 2023 році до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо модернізації державної політики в напрямі досягнення Цілей сталого розвитку та стимулювання впровадження раціональної моделі споживання природних ресурсів і продукції (реєстр. № 6544 від 24.01.2022), внесений народними депутатами України Мезенцевою М.С., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонуються взаємопов’язані зміни до 19 законодавчих актів України, серед таких змін є зміни до Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», зокрема про доповнення цього Закону новим розділом VІІ «Основні засади державної політики щодо впровадження моделі раціонального споживання», в якому передбачається визначити: основні напрями державної політики на споживчому ринку України щодо впровадження моделі раціонального споживання; терміни, критерії та показники для подальшого визначення позитивного впливу технологічних рішень, товарів, робіт і послуг, бізнес-рішень на довкілля і стан громадського здоров’я; зміст Національного проекту впровадження моделі раціонального споживання та його учасників; механізм оцінки здатності продукції усувати (знижувати) вплив негативних факторів споживання. При цьому, така державна політика має формуватися і реалізовуватися спеціально уповноваженим Кабінетом Міністрів України центральним органом виконавчої влади на споживчому ринку, до повноважень якого, зокрема, віднесено:

створення та впровадження інформаційно-аналітичної системи оцінки впливу споживання на здоров’я людини і довкілля, зокрема, за групами товарів, робіт і послуг, типами негативних факторів споживання, показниками їх впливу, усунення, ступеня зниження тощо в межах єдиного інформаційного веб-порталу Національного проекту впровадження моделі раціонального споживання;

ведення реєстру учасників Національного проекту впровадження моделі раціонального споживання, реєстру спільних проектів із заохочення виробництва, введення в обіг та стимулювання споживання продукції, здатної усувати або знижувати вплив негативних факторів споживання, зокрема державно-приватного партнерства, реєстру продукції, здатної усувати або знижувати вплив негативних факторів споживання, та інформаційної бази даних негативних факторів споживання.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою забезпечення реалізації Цілей сталого розвитку, забезпечення впровадження моделі раціонального споживання природних ресурсів та товарів повсякденного вжитку, споживання яких спричиняє негативні побічні наслідки для довкілля, вичерпування природних ресурсів, погіршенню стану громадського здоров’я;

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету;

прийняття законопроекту створить передумови поліпшенню соціально-економічного стану країни у довгостроковій перспективі, сприятиме розвитку соціально відповідального бізнесу як пріоритету державної політики, забезпеченню раціонального використання природних ресурсів, зниженню рівня енергоспоживання та зменшенню обсягу викидів, зниженню впливу виробничої діяльності на навколишнє природнє середовище та збереженню біорізноманіття, що досягатиметься шляхом здійснення суб’єктами господарської діяльності екологічних інновацій та створення системи екологічного менеджменту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, оскільки законопроектом передбачається наділити новими повноваженнями центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики на споживчому ринку, а також може потребувати додаткових бюджетних коштів запропоноване законопроектом положення щодо заохочення державою утворення та підтримки діяльності наукових установ комунальної та приватної форм власності, громадських наукових організацій, наукових підрозділів приватних та комунальних підприємств, установ і організацій, які здійснюють розробку й упровадження продукції, технологій, технічних та організаційних рішень, здатних запобігати, усувати або знижувати негативний вплив господарської та іншої діяльності, негативних факторів споживання на навколишнє природне середовище. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та введення його в дію (через три місяці з дня набрання ним чинності) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо модернізації державної політики в напрямі досягнення Цілей сталого розвитку та стимулювання впровадження раціональної моделі споживання природних ресурсів і продукції (реєстр. № 6544 від 24.01.2022), внесений народними депутатами України Мезенцевою М.С., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади на споживчому ринку з урахуванням стану вжиття таким державним органом заходів щодо ефективного і економного використання коштів державного бюджету на своє функціонування та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (реєстр. № 6013 від 09.09.2021), внесений народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Кальченком С.В. та іншими.

 

 

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади здійснення підприємництва, функціонування та діяльності підприємств та їх об’єднань протягом перехідного періоду (терміну, що починається з дня набрання чинності відповідним законом і завершується через сім років). При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачається з дня набрання чинності відповідним законом визнати Господарський кодекс України таким, що втратив свою чинність, та внести взаємопов’язані зміни до 25 інших законодавчих актів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

зміни, передбачені законопроектом, спрямовані на удосконалення корпоративного управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності, підвищення інвестиційної привабливості країни, запровадження ефективних механізмів контролю за використанням об’єктів державної та комунальної власності, а також на усунення суперечностей між Цивільним кодексом України та актами спеціального законодавства;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного бюджету, зокрема, від відчуження та приватизації державного майна.

Так, статтею 22 законопроекту пропонується встановити, що, якщо власник (суб’єкт, що виконує функції власника підприємства) не прийме одне із рішень про передачу майна (його частини), що раніше було закріплено за державним чи комунальним підприємством на праві оперативного управління чи господарського відання, господарському товариству – правонаступнику (в управління за договором управління; до статутного капіталу господарського товариства; в оренду), таке майно вважається переданим до статутного капіталу господарського товариства – правонаступника у власність. Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту пропонується внести зміни до деяких галузевих законів України та скасувати право господарського відання і право оперативного управління на майно державної власності та встановити, що військові частини Збройних Сил України, заклади вищої освіти, об’єкти Національної академії наук України, Національний банк України, державні театри тощо можуть набувати права власності на майно, передане їм у власність.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація державного або комунального майна – це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями, кошти, одержані від продажу державного або комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації (суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об’єкти приватизації тощо), зараховуються до державного або місцевого бюджету у повному обсязі, крім плати за участь.

У зв’язку з цим, Мінфін вважає, що реалізація вищезазначених положень законопроекту призведе до позаприватизаційного відчуження державного майна і, як наслідок, до зменшення надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що пропозиція законопроекту про реорганізацію всіх державних підприємств у господарські товариства не враховує відповідні норми Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема частини першої статті 10 цього Закону (згідно з якою перетворення державних підприємств у господарські товариства є елементом механізму приватизації державного майна). Таким чином, на думку ГНЕУ, реорганізація державних підприємств у господарські товариства, передбачена у частині першій статті 22 законопроекту, створює як ризики втрати державою контролю за підприємствами, приватизація яких заборонена, що може мати негативні наслідки, в тому числі й щодо національної безпеки України, так і корупційні ризики щодо передачі контролю за такими державними підприємствами поза механізмом їх приватизації.

Загалом Мінфін надає ряд зауважень до положень законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (реєстр. № 6013 від 09.09.2021), внесений народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Кальченком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного та місцевих бюджетів від приватизації державного і комунального майна). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність» (щодо окремих питань соціального захисту осіб, які займаються волонтерською діяльністю) (реєстр. № 7291 від 15.04.2022), внесений народним депутатом України Ляшенко А.О.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про волонтерську діяльність», згідно з якими пропонується:

визначити новий напрям волонтерської діяльності щодо надання допомоги, що пов’язана із захистом та рятуванням тварин, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

підвищити розмір виплат одноразової грошової допомоги  у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, бойових дій та збройних конфліктів, а саме визначити, що у разі загибелі (смерті) волонтера сім’ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 550 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб /далі – прожитковий мінімум/ (згідно з чинною нормою – 500 прожиткових мінімумів), у разі встановлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в такому розмірі: у разі встановлення інвалідності I групи – 300 прожиткових мінімумів (згідно з чинною нормою – 250 прожиткових мінімумів); у разі встановлення інвалідності II групи – 250 прожиткових мінімумів (згідно з чинною нормою – 200 прожиткових мінімумів); у разі встановлення інвалідності III групи – 200 прожиткових мінімумів (згідно з чинною нормою – 150 прожиткових мінімумів);

передбачити можливість відшкодування волонтеру витрат, пов’язаних зі знищенням та/або пошкодженням транспортного засобу волонтера, під час надання ним волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, бойових дій та збройних конфліктів.

Поряд з тим, пунктами 2 і 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту передбачається установити, що:

виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера у розмірі, встановленому цим законом (йдеться про дану законодавчу ініціативу), виплачуються усім особам, які мали на неї право до набрання чинності цим законом та не отримали таку виплату;

відшкодування витрат, пов’язаних зі знищенням та/або пошкодженням транспортного засобу, буде здійснюватися усім особам, які мають на це право, відповідно до статті 11 Закону України «Про волонтерську діяльність», із змінами, внесеними цим законом (йдеться про дану законодавчу ініціативу), починаючи з 24 лютого 2022 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

завдання законопроекту – встановити додаткові, а також підвищити чинні соціальні гарантії для осіб, які займаються волонтерською діяльністю, що в свою чергу сприятиме більшому залученню осіб до волонтерської діяльності;

прийняття законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, які мають бути профінансовані за рахунок конфіскованого майна резидентів держави-агресора.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету та у разі прийняття законопроекту не буде забезпечена фінансовими ресурсами, при цьому оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника. Загалом Мінфін зазначає, що законопроект має розглядатися після проведення фінансово-економічних розрахунків, та вважає, що питання збільшення розмірів певних видів виплат в умовах воєнного, післявоєнного стану, а також необхідності подальшого відновлення економіки і забезпечення фінансової стабільності держави мають розглядатися комплексно.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Аналогічні зауваження містяться у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність» (щодо окремих питань соціального захисту осіб, які займаються волонтерською діяльністю) (реєстр. № 7291 від 15.04.2022), внесений народним депутатом України Ляшенко А.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на підвищення розмірів відповідної одноразової грошової допомоги та відшкодування відповідних витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо зниження оподаткування соціальних автомобілів та підвищення оподаткування елітних автомобілів (реєстр. № 7040 від 10.02.2022), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Заблоцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року, зокрема:

звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту:

соціального транспортного засобу (йдеться про транспортний засіб особистого користування, зазначений у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підпозиціях 8703 10, 8703 24, 8703 33, товарній категорії 8703 23 11, товарних підкатегоріях 8703 32 11 00, 8703 40 10 10, 8703 40 10 80, 8703 60 10 10, 8703 60 10 80 згідно з УКТ ЗЕД) та середньоринкова вартість якого не перевищує 65 розмірів мінімальної заробітної плати (включно), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року) (у кількості не більше однієї одиниці) особами з інвалідністю або членами сім’ї особи з інвалідністю, законними представниками недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які мають право на отримання автомобіля безоплатно або на пільгових умовах відповідно до статті 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» і знаходяться на обліку для забезпечення автомобілем;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України автомобілів пожежних, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів або за рахунок коштів юридичних осіб;

скасувати застосовування коефіцієнту віку до ставок акцизного податку для моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, та для моторних транспортних засобів для перевезення вантажів;

застосовувати коефіцієнт віку до ставок акцизного податку для соціальних транспортних засобів у розмірі 1;

встановити ставку акцизного податку для елітних транспортних засобів (йдеться про транспортний засіб особистого користування, середньоринкова вартість якого перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року) у розмірі 50% середньоринкової вартості такого транспортного засобу;

тимчасово, до 1 січня 2025 року, не застосовувати вимоги екологічних стандартів при митному оформленні з метою вільного обігу та першій державній реєстрації в Україні моторних транспортних засобів для перевезення вантажів;

зменшити ставки ввізного мита з 5% до 0% на автомобілі пожежні з підіймачем або драбиною (код 8705 30 00 10 згідно з УКТ ЗЕД), з 10% до 0% на автомобілі пожежні інші (код 8705 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат у поточному році з державного бюджету;

додаткові надходження від збільшення ставки акцизного податку на елітні легкові автомобілі є компенсатором бюджетних втрат від зниження ставки акцизного податку на соціальні легкові автомобілі та передбачених законопроектом податкових преференції з акцизного податку та податку на додану вартість;

очікуване зростання економічної активності за наслідками впровадження стимулюючих законодавчих новел призведе до збільшення податкових надходжень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум податку на додану вартість, акцизного податку та ввізного мита, що мають бути сплачені під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів, але оцінити вартісну величину впливу запропонованих змін на показники доходів неможливо, оскільки відсутня інформація про кількість та вартість пожежних автомобілів, що будуть ввозитися за нульовою ставкою мита (за даними митної статистики, у 2020 році було ввезено 18 автомобілів пожежних, коди яких згідно з УКТ ЗЕД зазначено в законопроекті, при цьому сплачено ввізного мита 1,7 млн грн; у 2021 році ввезено 30 автомобілів пожежних, при цьому сплачено ввізного мита 0,2 млн грн). Крім того, Мінфін зауважує, що пряме звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій із ввезення транспортних засобів особами з інвалідністю або членами сім’ї особи з інвалідністю, законними представниками недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для такого використання. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо зниження оподаткування соціальних автомобілів та підвищення оподаткування елітних автомобілів (реєстр. № 7040 від 10.02.2022), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Заблоцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, акцизного податку, ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про економічний паспорт» (реєстр. № 6394-2 від 22.12.2021), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед:

створити Фонд майбутніх поколінь (далі – Фонд) як юридичну особу, яка створена Кабінетом Міністрів України, має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам Фонду;

запровадити систему економічного паспорту як систему, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду і забезпечує здійснення виплат таким учасникам, при цьому суб’єктами такої системи визначити Фонд, адміністратора Фонду, компанію з управління активами Фонду, зберігача Фонду, адміністратора Єдиного соціального реєстру;

встановити, що джерелами формування активів Фонду є: державні внески (грошові кошти, що сплачуються за рахунок коштів державного бюджету до системи економічного паспорта); сума штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду;

визначити учасниками Фонду громадян України, народжених з 1 січня 2019 року, які мають право на отримання відповідної виплати;

ввести в дію відповідний закон через рік з дня набрання ним чинності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є підвищення економічного рівня життя громадян України, припинення відтоку українців за кордон, формування ефективної системи соціального захисту населення шляхом створення Фонду, який буде здійснювати накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів;

реалізація положень законопроекту створить додаткові стимули для розвитку економіки, а також сприятиме формуванню цілеспрямованої державної політики щодо підвищення життєвого рівня населення;

сплата державних внесків здійснюватиметься за рахунок відрахування 5% коштів загального фонду державного бюджету.

Слід звернути увагу, що від законопроекту похідним є поданий зазначеним автором законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта, згідно з яким пропонується у складі державного бюджету з 2023 р. створити Державний фонд майбутніх поколінь, джерелом формування якого є не менше ніж 5% доходів загального фонду державного бюджету, визначених частиною другою статті 29 цього Кодексу, та кошти якого спрямовуються на накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів та виплатами учасникам Фонду (реєстр. № 6395-1). Відтак, практика застосування даних законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту має вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету, оскільки він взаємозв’язаний із законопроектом за реєстр. № 6395-1;

вартісна величина впливу законопроекту на показники державного бюджету становитиме орієнтовно 58,6 млрд грн у 2023 році (в умовах 2022 року) за рахунок 5% доходів загального фонду державного бюджету, перерахованих у вигляді державних внесків до Фонду;

реалізація положень законопроекту і законопроекту за реєстр. № 6395-1 призведе до зменшення в середньостроковій перспективі обсягу ресурсу загального фонду державного бюджету, який спрямовується на фінансове забезпечення, зокрема, національної оборони, правоохоронної діяльності, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та соціального забезпечення тощо;

запропоновані законопроектом джерела формування активів фондів, створення яких передбачено законопроектом, можуть вплинути на розмір дефіциту державного бюджету;

законопроект не містить положень стосовно визначення відповідного органу з відповідними повноваженнями щодо сплати державних внесків до системи економічного паспорта, неврегульованість зазначеного питання може призвести до створення ситуації невизначеності щодо головного розпорядника бюджетних коштів під час складання Бюджетної декларації і проекту закону про державний бюджет, зокрема складання та подання до Мінфіну бюджетного запиту за відповідною бюджетною програмою та її виконання;

на сьогодні актуальним є питання здійснення загальної оцінки досягнутих цілей та очікуваних соціально-економічних результатів від реалізації змін до законодавства щодо соціальної підтримки населення (так, значне збільшення допомоги при народженні дитини у 2011 р. мало нетривалий ефект, а запровадження з 01.09.2018 р. одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» з метою стимулювання народжуваності та покращення матеріального стану сімей з дітьми не призвело до зростання народжуваності), а також необхідність реформування системи надання державних допомог шляхом забезпечення надання державної підтримки виключно на адресних та соціально справедливих засадах, з урахуванням уніфікованих критеріїв обрахунку сукупного доходу сім’ї та її фінансово-майнового стану.

До законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про економічний паспорт» (реєстр. № 6394-2 від 22.12.2021), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах потребуватиме щорічних видатків державного бюджету на здійснення державних внесків до Фонду з урахуванням розгляду і прийняття похідного законопроекту за реєстр. № 6395-1). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України» (реєстр. № 6430 від 15.12.2021), внесений народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом з метою розвитку українського якісного контенту і захисту інформаційного простору України від ворожої пропаганди країни агресора пропонується створити Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України (далі – Концерн).

Зазначений Концерн пропонується утворити на базі Національної суспільної телекомпанії України, Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» та Державного агентства України з питань кіно у формі акціонерного товариства «Державний інформаційний концерн», 100 відсотків акцій якого належать державі.

Законопроектом передбачено, що Концерн може фінансуватися за рахунок: продажу створеного відповідно до технічних завдань телерадіоконтенту, плати за користування авторськими та суміжними правами; коштів державного і місцевих бюджетів; орендної плати за користування технічним та студійним обладнання Державного інформаційного концерну; інших надходжень, не заборонених законодавством.

Також, шляхом внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується зобов’язати телерадіоорганізації при здійсненні теле- і радіомовлення забезпечувати не менше 25 відсотків національного контенту, створеного відповідно до технічного завдання Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну.

Створення Концерну та забезпечення виконання покладаних на нього відповідних завдань може вплинути на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та зазначає, що положеннями статті 13 законопроекту визначено джерела фінансування Концерну, зокрема за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, разом з цим згідно із статтею 95 Конституції України законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування, а у Державному бюджеті Україні на 2022 рік на фінансування Концерну не передбачено.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України» (реєстр. № 6430 від 15.12.2021), внесений народним депутатом України Дундою О.А., може мати вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на фінансове забезпечення Державного інформаційного концерну телебачення і радіомовлення України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему іномовлення України» щодо гарантування незалежності іномовлення» (реєстр. № 6407 від 08.12.2021), внесений народними депутатами України Сюмар В.П., Геращенко І.В., Герасимовим А.В.

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про систему іномовлення України» пропонується:

-     змінити орган управління державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» (далі – МПІУ) з центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України, тобто Мінреінтеграції, на Міністерство закордонних справ України;

-     визначити основною мовою мовлення програм МПІУ англійську мову (за чинною редакцією – українська мова) та встановити, що у загальному обсязі мовлення МПІУ програми вироблені англійською мовою мають становити не менше 50 відсотків, а частка програм, вироблених державною мовою держави-агресора, не може перевищувати 10 відсотків загального мовлення МПІУ;

-     уточнити обмеження щодо розміщення реклами в програмах МПІУ (обсяг реклами, що поширюється на каналі мовлення МПІУ, не може перевищувати 5 відсотків фактичного обсягу мовлення впродовж астрономічної доби, а обсяг реклами впродовж кожної астрономічної години фактичного мовлення не може перевищувати 10 відсотків), а також заборонити використання коштів, отриманих для фінансування суб’єктів державного іномовлення, для реклами діяльності МПІУ на території України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету, однак визначити вартісну величину впливу на показники бюджету наразі неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Разом з цим, до законопроекту не надано обґрунтувань щодо доцільності передачі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» в підпорядкування Міністерству закордонних справ України, про що також зазначено у експертному висновку Мінфіну до законопроекту. Крім того, підтримка такої законодавчої пропозиції потребуватиме внесення змін до закону про державний бюджет на 2022 рік.

Слід зазначити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 р. № 210-р передано цілісний майновий комплекс державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» із сфери управління Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики. Відповідно до вказаного розпорядження та частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України розпорядженням Кабінету Міністрів України 16 березня 2022 р. № 227-р частину бюджетних призначень, передбачених у 2022 році Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій для МПІУ у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3901080 «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, та фінансова підтримка системи державного іномовлення України», у сумі 312 320,3 тис. гривень (видатки споживання) передано Міністерству культури та інформаційної політики за бюджетною програмою 3801020 «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції».

Стосовно запропонованих у законопроекті обмежень обсягу трансляції реклами слід зауважити, що чинна редакція частини другої статті 11 Закону «Про систему іномовлення України» трансляція реклами на каналі мовлення МПІУ протягом кожної астрономічної години та астрономічної доби фактичного мовлення не повинна перевищувати обсягів, встановлених Європейською конвенцією про транскордонне мовлення та Законом України «Про рекламу».

Частина перша статті 13 Закону України «Про рекламу» передбачає, що на телебаченні час мовлення, відведений на рекламу і телепродаж, не може перевищувати 15 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.

Частина перша та друга статті 12 Європейської конвенції про транскордонне мовлення містить наступні положення: пропорція проміжків часу, відведених для транслювання сюжетів телепродажу, рекламних сюжетів й інших форм реклами, за винятком вікон телепродажу в значенні пункту 3, не повинні перевищувати 20% часу щоденних передач; час, відведений для транслювання коротких рекламних сюжетів, не повинен перевищувати 15% часу щоденних передач; пропорція проміжків часу, відведених для транслювання рекламних сюжетів і сюжетів телепродажу, не повинні перевищувати 20% у межах установленої години.

Тобто, встановлення обмеження трансляції реклами на рівні не більше 5 відсотків фактичного обсягу мовлення впродовж астрономічної доби, а обсяг реклами впродовж кожної астрономічної години фактичного мовлення – не більше 10 відсотків істотно знижує можливі обсяги реклами на телеканалах МПІУ, а отже обмежує надходження від рекламної діяльності, можливість яких прямо передбачено пунктом 2 частини другої статті 10 Закону України «Про систему іномовлення України».

За узагальнюючим висновком, Мінфін, з огляду на вищезазначені зауваження, цей законопроект не підтримує.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему іномовлення України» щодо гарантування незалежності іномовлення» (реєстр. № 6407 від 08.12.2021), внесений народними депутатами України Сюмар В.П., Геращенко І.В., Герасимовим А.В., може мати вплив на показники бюджету (оцінка впливу на обсяг витрат державного бюджету залежатиме від практичної реалізації законодавчих пропозицій, у разі їх підтримки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу України щодо звільнення від земельного податку окремих суб’єктів, що боронять незалежність і територіальну цілісність України (реєстр. № 7274 від 11.04.2022), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С., Здебським Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що земельний податок не сплачується за земельні ділянки, надані для розміщення та постійної діяльності: Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та Управління державної охорони України.

Належить зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає земельний податок), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень зменшить надходження до місцевих бюджетів, проте одночасно на таку ж саму суму зменшить видатки з державного бюджету на потреби Збройних Сил України та відповідних державних органів, що вже передбачені для сплати земельного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначених у законопроекті збройних формувань, які пропонується звільнити від оподаткування земельним податком. При цьому відмічено, що за експертною оцінкою втрати місцевих бюджетів від земельного податку становитимуть понад 55 млн грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу України щодо звільнення від земельного податку окремих суб’єктів, що боронять незалежність і територіальну цілісність України (реєстр. № 7274 від 11.04.2022), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С., Здебським Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вжиття антикризових фіскальних заходів із сприяння ціновій доступності соціально значущих харчових продуктів, енергоносіїв та комунальних послуг в Україні (реєстр. № 7101 від 23.02.2022), поданий народним депутатом України Красовим О.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається тимчасово, до 01.01.2024 р., зменшити ставку податку на додану вартість /далі – ПДВ/ до 10% по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за визначеними у законопроекті кодами згідно з УКТ ЗЕД;

постачання на митній території України та розподілу природного газу (крім скрапленого природного газу згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензину марки А-92 (УКТ ЗЕД 2710 12 41 94), бензину марки А-95 (УКТ ЗЕД 2710 12 45 12) та дизельного пального (УКТ ЗЕД 2710 19 43 00).

У пояснювальній записці до законопроекту в частині фінансово-економічного обґрунтування вказано, що:

прийняття законопроекту зумовить зменшення бюджетних надходжень в розрізі ПДВ, разом з тим, передбачені законопроектом заходи мають тимчасовий, антикризовий характер, більше того, очікуване зменшення цін на окремі товари в результаті прийняття законопроекту якісно вплине на динаміку їх придбання, а отже і на надходження в бюджет;

враховуючи тенденцію зменшення ставок ПДВ в ЄС на аналогічні групи товарів, прийняття законопроекту якісно вплине і на конкурентоздатність вітчизняних виробників порівняно з європейськими, а отже матиме місце позитивний ефект на стан виробництва та відповідно сплату податкових платежів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджету, а саме призведе до недонадходження ПДВ до бюджету;

за наявною в Мінфіні інформацією, орієнтовні прогнозовані втрати державного бюджету при запровадженні ставки ПДВ 10% на передбачені законопроектом операції щодо природного газу, електричної енергії, теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (в обсягах показників на рівні 2021 р.) можуть становити 19 млрд грн;

визначення обсягу недонадходження з ПДВ до бюджету при запровадженні ставки ПДВ 10% на передбачені законопроектом операції щодо сільськогосподарської продукції не є можливим з огляду на відсутність даних по сплаті ПДВ по окремих видах товарів, водночас, за даними Державної митної служби за 2021 рік, обсяг сплаченого ПДВ по операціях з ввезення на митну територію України таких товарів становить 5,1 млрд грн, при ставці податку 10% обсяг ПДВ становив би близько 2,5 млрд грн;

стосовно передбачених законопроектом операцій щодо бензинів та дизельного пального обраховувати втрати недоцільно, оскільки Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» вже запроваджено оподаткування операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу за ставкою ПДВ у розмірі 7%;

за попередньою оцінкою загальна сума мінімальних річних втрат бюджету при прийнятті законопроекту сумарно може становити 21,5 млрд грн, але на даний час не вбачається можливим оцінити вплив масштабної військової агресії Російської Федерації проти України на фінансові показники платників податків у 2022 році і відповідно втрати доходів бюджету у разі впровадження запропонованих законопроектом змін;

законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вжиття антикризових фіскальних заходів із сприяння ціновій доступності соціально значущих харчових продуктів, енергоносіїв та комунальних послуг в Україні (реєстр. № 7101 від 23.02.2022), поданий народним депутатом України Красовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів» (реєстр. № 1193-1 (доопрац.) від 29.10.2021), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Корявченковим Ю. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету. Проте законопроектом, серед іншого, пропонується покласти додаткові повноваження на окремі центральні органами виконавчої влади у сфері перевезення небезпечних вантажів, зокрема на:

Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, у сфері перевезення небезпечних вантажів /Міністерство інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури)/, Збройні Сили України, Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС) та Національну поліцію України – шляхом внесення змін до статей 11, 14-16 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті  /Державну службу України з безпеки на транспорті/ – шляхом внесення змін до
статті 16-2 Закону України «Про транспорт».

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, беручи до уваги положення Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про джерела фінансування органів державної влади» виконання нових повноважень відповідними центральними органами виконавчої влади може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Серед іншого, сертифікацію у сфері перевезення небезпечних вантажів законопроектом пропонується замінити на ліцензування у цій сфері, що належатиме здійснювати відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», при чому, законопроектом не конкретизуються вимоги до такого ліцензування. Відтак, реалізація відповідної законодавчої пропозиції може мати вплив на показники доходів державного бюджету в ході практичної реалізації підзаконних нормативно-правових актів, які буде прийнято на виконання такого закону.

Поряд з цим, законопроектом передбачено призначення суб’єктами перевезення уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів та експерта з перевезення небезпечних вантажів із визначенням обов’язків вказаних осіб у цій сфері (шляхом доповнення Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» новою статтею 9-2). При цьому, уповноважений з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів та експерт з перевезення небезпечних вантажів повинні мати дійсні свідоцтва про підготовку, які видаватимуться після проходження спеціального навчання з питань перевезення небезпечних вантажів (відповідно до виду транспорту, якого стосуються обов’язки) та успішного складання іспиту в установленому законодавством порядку.

Також законопроектом встановлюється, що транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні мати свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Водночас законопроектом визначено умови видачі (продовження), відмови у видачі (продовженні) такого свідоцтва (шляхом доповнення Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» новою статтею 20-1).

Слід відмітити, що впровадження та організація проведення спеціального навчання з питань перевезення небезпечних вантажів віднесено до компетенції Мінінфраструктури та МВС, приймання іспитів і видача відповідних свідоцтв установленого зразка – до компетенції територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, а ведення електронної бази даних про осіб, які пройшли спеціальне навчання з питань перевезення небезпечних вантажів та отримали відповідне свідоцтво про підготовку – до компетенції Мінінфраструктури спільно з МВС. Реалізація зазначеного може потребувати додаткових коштів державного бюджету.

Крім того, відповідно до положень законопроекту за оформлення свідоцтва справляється плата, розмір якої визначено відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».

При цьому, надання платних послуг, зокрема:

проведення спеціального навчання та приймання іспитів на платній основі, враховуючи пункт 15 частини першої статті 2 та частину четверту статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), може зумовити додаткові власні надходження Мінінфраструктури та МВС, які, у свою чергу, можуть бути спрямовані, зокрема, на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням таких послуг;

видача свідоцтва про підготовку експерта з перевезення небезпечних вантажів, призведе до збільшення надходжень державного /враховуючи положення пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу/ та місцевих /враховуючи положення пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу/ бюджетів від плати за видачу такого свідоцтва.

Доцільно відмітити, що на сьогодні уже справляється плата за окремі послуги, які надаватимуться відповідно до положень законопроекту. Так, за даними Головного сервісного центру МВС, вартість послуги за:

1. видачу свідоцтва про:

допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів становить 93 гривні /додатково сплачується вартість бланкової продукції/;

підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів (із складанням іспитів) становить 75 гривень /додатково сплачується ПДВ та вартість бланкової продукції/;

2. оформлення та видачу погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів становить 95 гривень, при цьому переоформлення, видача дубліката та анулювання відповідного погодження здійснюються на безоплатній основі.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Загалом, Мінфін зазначає, що реалізація його положень може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, проте через ненадання фінансово-економічних розрахунків міністерство позбавлено можливості визначити оцінку вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, інших учасників перевезення небезпечних вантажів за порушення законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів шляхом перегляду існуючих та встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 200 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 3 400 до 17 000 гривень). Доцільно відмітити, що на даний час відповідно до статей 132-1 та 133 Кодексу України про адміністративні правопорушення розміри діючих штрафних санкцій за правопорушення у цій сфері становлять від 6 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету. Доцільно відмітити, що вплив на показники державного бюджету положень законопроекту щодо відповідальності за порушення законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів визначатиметься в ході практичної реалізації його положень і залежатиме від кількості та видів правопорушень, які буде виявлено у цій сфері, та розміру санкцій, що застосовуватимуться.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів» (реєстр. № 1193-1 (доопрац.) від 29.10.2021), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Корявченковим Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (переважно збільшуватиме видатки державного бюджету на виконання повноважень органів державної влади у сфері перевезення небезпечних вантажів та збільшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів від адміністративних та платних послуг). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні» (реєстр. № 6418 від 10.12.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою визначення механізму формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, сталого розвитку та національної безпеки держави, підвищення якості життя населення.

Законопроектом шляхом прийняття Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні» пропонується визначити правові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні.

При цьому, визначаються такими, що втратили чинність, закони України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» та «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки».

Так, положеннями нового законопроекту, зокрема, запропоновано визначити таке:

пріоритетними напрямами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, якими є науково, економічно та соціально обґрунтовані тематичні напрями фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, яким надається державна підтримка, а відповідно перелік пріоритетних напрямів затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України /за чинним законодавством пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності затверджуються Верховною Радою України, відповідні положення у базовому законодавстві у законопроекті за реєстр. № 6418 запропоновано виключити/;

пропозиції щодо пріоритетних напрямів кожні п’ять років готує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах науки, наукової, науково-технічної діяльності та інноваційної діяльності в зазначених сферах (далі – уповноважений орган), із залученням представників центральних органів виконавчої влади, Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, установ та організацій реального сектору економіки будь-якої форми власності, громадських наукових організацій;

уповноважений орган погоджує пропозиції щодо пріоритетних напрямів з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інноваційну політику в реальному секторі економіки;

інструментами з реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності визначаються: формування тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок державних наукових установ та закладів вищої освіти, що здійснюється в межах їх основної діяльності; реалізації державних цільових наукових, науково-технічних, інноваційних програм; формування державного замовлення у сфері наукової і науково-технічної діяльності, а також здійснення оборонних закупівель в частині задоволення наукових потреб із забезпечення національної безпеки; грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок Національним фондом досліджень України; підтримки на конкурсній основі доведення результатів відповідних досліджень і розробок до їх впровадження у реальний сектор економіки у межах коштів, передбачених державним підприємствам, установам, організаціям;

моніторинг реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності здійснюватиметься уповноваженим органом.

Також, з метою приведення у відповідність із положеннями цього законопроекту передбачається внести зміни до законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про інноваційну діяльність», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про наукові парки», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Змінами, зокрема, до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» розширено завдання Національного фонду досліджень України щодо грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством освіти і науки України, та за висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, проте впливатиме на показники державного бюджету у наступних бюджетних періодах.

Отже, за експертним висновком Мінфіну реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, коштів, які передбачаються державним підприємствам, установам, організаціям, метою діяльності яких є здійснення інноваційної діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, створення сприятливих умов для реалізації інвестиційних та соціально значущих проектів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні» (реєстр. № 6418 від 10.12.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, проте формування та затвердження переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності на нових засадах, відповідно до положень законопроекту, може зумовити необхідність збільшення вказаних видатків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення галузі свинарства в Україні (реєстр. № 7086 від 21.02.2022), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до Закону України «Про племінну справу у тваринництві», якими, зокрема, пропонується віднести гібридних свиней до племінних тварин; надати право власникам племінних (генетичних) ресурсів і гібридних племінних свиней отримувати сертифікат племінних (генетичних) ресурсів; встановити вимоги до гібридних племінних свиней, зокрема щодо обов’язковості ідентифікації, реєстрації  у державних книгах племінних тварин тощо.

Разом з тим, пропонується внести зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо поширення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на гібридних племінних свиней.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» проекту закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту не передбачає додаткових видатків державного бюджету, оскільки виплата державної підтримки сільськогосподарським виробникам здійснюються в межах фінансування, визначеного законом про Державний бюджет України на наступний рік.

Проте, у зв’язку із розширенням напрямів державної підтримки селекції у свинарстві, зокрема на відшкодування (до 80%) вартості гібридних племінних свиней, реалізація вищевказаних положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників.

Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» встановлено бюджетні призначення в обсязі 4 400 млн грн, які можуть спрямовуватися, у тому числі, на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема на часткове відшкодування племінних тварин.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету», з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, було скорочено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2801580 у сумі 4 398 млн грн та спрямовано до резервного фонду державного бюджету. Отже, з урахуванням внесених змін обсяг видатків за бюджетною програмою 2801580 становить 2 млн гривень.

Відтак, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання зазначених вимог також вказує у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення галузі свинарства в Україні (реєстр. № 7086 від 21.02.2022), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про бджільництво та захист бджіл» (реєстр. № 5274-1 (доопрац.) від 08.02.2022), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Струневичем В.О., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його розроблено з метою створення належних законодавчих умов, для забезпечення розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі, переробки та реалізації продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, виробництва пасічницького реманенту, використання бджіл та продуктів бджільництва у профілактиці та лікуванні захворювань людини, у тому числі апітерапії та апітуризмі, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які займаються бджільництвом.

Доцільно відмітити, що на даний час регулювання відносин у галузі бджільництва здійснюється відповідно до Закону України «Про бджільництво», який пропонується визнати таким, що втратив чинність з дати введення в дію Закону, прийнятого на підставі законопроекту, що розглядається. Слід відмітити, що більша частина положень законопроекту дублює положення вказаного закону, які, щоправда, зазнають уточнення або конкретизування.

Поряд з тим, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується ряд змін, які можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету. Так, відповідно до статті 5 законопроекту добровільні громадські об’єднання пасічників (бджолярів) у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади що забезпечує формування державної політики у сфері бджільництва (таким державним органом є Мінагрополітики відповідно до Положення про це міністерство, затвердженого постановою Уряду від 17.02.2021 № 124 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади») можуть на конкурсних засадах залучатись до надання дорадчих послуг та їм можуть надаватися владні повноваження, що визначені Мінагрополітики, що може потребувати додаткових коштів державного бюджету. Варто відмітити що питання утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України; абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»; частина перша статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади/, при цьому законодавчо не визначено можливості самостійної передачі центральними органами виконавчої влади владних повноважень громадським об’єднанням. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту та наголошує на відсутності необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків витрат на реалізацію зазначеної норми законопроекту та пропозицій щодо джерел їх покриття.

Серед іншого, законопроектом розширено напрями державної підтримки розвитку бджільництва /надаватиметься у порядку, затвердження якого покладається на Кабінет Міністрів України/, зокрема у частині часткового відшкодування власнику пасіки витрат, пов’язаних із закупівлею зареєстрованих ветеринарних лікарських засобів, реманенту чи технологічного обладнання, ліній відкачування меду, фасування продуктів бджільництва, або з виготовлення вуликів, рамок та вощини, племінного матеріалу, насіння чи саджанців медоносних (медодайних) рослин, проведення ветеринарно-санітарних досліджень і сертифікації продуктів бджільництва, а також фінансового забезпечення інноваційних методів виробництва та переробки продуктів бджільництва, методів дослідження безпеки та якості продуктів бджільництва, препаратів для профілактики, лікування та розведення бджіл. Реалізація цих положень законопроекту потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Мінфіну.

Крім того, статтею 26 законопроекту передбачається, що державна підтримка зайняття бджільництвом здійснюється також шляхом затвердження та реалізації державних програм популяризації галузі бджільництва та продуктів бджільництва, державних програм збереження та збільшення різноманіття та кількості медоносних рослин, як кормових ресурсів бджільництва за принципами сталого розвитку. При чому, визначено, що фінансове забезпечення загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва здійснюється в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах.

Водночас, законопроектом передбачено, що Кабінет Міністрів України затверджує Національну цільову програму розвитку бджільництва та захисту бджіл, яку розробляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі бджільництва, і забезпечує щорічне фінансування її видатків та публічний звіт про її виконання. Проте, вказане положення законопроекту суперечить пункту 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (постанова Уряду від 11.10.2016 № 710), яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Разом з тим статтею 26 законопроекту передбачено державну підтримку галузі бджільництва через державний реєстр наукових об’єктів, що становлять національне надбання відповідно до порядку визначеного Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Проте, відповідна законодавча ініціатива потребує уточнення з огляду на  наступне.

1. Відповідно до Положення про Мінагрополітики вказане міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику в сферах сільського господарства, рослинництва та тваринництва.

2. Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Уряду від 07.02.2018 № 107 (зі змінами), визначено механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики в державному бюджеті за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580). При цьому, пунктом 2 цього Порядку встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики, а розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку. Такі ж зауваження висловлено Мінфіном у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Доцільно зазначити, що при затвердженні державного бюджету на 2022 рік бюджетні призначення на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників було визначено в обсязі 4,4 млрд гривень, які спрямовуються, у тому числі, на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема на надання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім’ї та на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів тварин. Однак, з метою наповнення резервного фонду державного бюджету в умовах воєнного стану (що введений в Україні з 24 лютого 2022 року) відповідно до постанови Уряду від 10.03.2022 № 245 видатки за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) було зменшено на 4,398 млрд гривень та встановлено в обсязі 2 млн гривень.

Крім того, законопроектом передбачено, що підготовка/перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців із бджільництва підприємств, установ та організацій з приватною формою власності може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, коштів фізичних чи юридичних осіб та/або коштів міжнародних програм (грантів) /довідково: на сьогодні така підготовка/перепідготовка здійснюється виключно за рахунок власних коштів фізичних та юридичних осіб/. Відтак, реалізація вищевказаного потребуватиме збільшення видатків державного бюджету.

Також додаткових видатків бюджетів потребуватиме:

відшкодування з державного або місцевих бюджетів шкоди, яку заподіяно власнику пасіки, за умови невстановлення особи, винної у вчиненні такого правопорушення (стаття 34 законопроекту);

формування та функціонування Єдиного державного реєстру паспортів пасік (стаття 13 законопроекту), держателем якого визначено центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у галузі ветеринарної медицини,

створення та функціонування електронної системи завчасного сповіщення (стаття 37 законопроекту), яка є об’єктом права державної власності, а її створення та функціонування забезпечує компетентний орган, при чому, законопроект не конкретизує який орган державної влади визначено власне компетентним органом.

При цьому, у розділі ІX «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається забезпечити формування та функціонування Єдиного державного реєстру паспортів пасік та електронної системи завчасного сповіщення.

Крім того, додаткових витрат місцевих бюджетів потребуватиме виконання нових повноважень органами місцевого самоврядування, таких як:

контроль за розвитком та охороною бджільництва на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, ведення обліку зареєстрованих пасік;

організація та координація підтримки власників пасік, захисту від протиправних посягань;

створення постійно діючих комісій з питань бджільництва;

вжиття необхідних заходів щодо сприяння захисту, розвитку і підтримки бджільництва, виділення земельних ділянок для зайняття бджільництвом і розміщення пасік, розширення медоносних угідь, ведення загального обліку зареєстрованих пасік (стаціонарних та кочових) та їх власників, забезпечення взаємодії між суб’єктами господарювання чи фізичними особами та власниками пасік, невідкладного та своєчасного інформування: через електронну систему завчасного сповіщення усіх суб’єктів, які займаються бджільництвом, діяльності постійно діючої комісії з питань профілактики масових отруєнь бджіл; участі представника органу місцевого самоврядування у роботі комісії з встановлення факту масового отруєння або загибелі бджіл; відшкодуванні шкоди та витрат з місцевого бюджету власникам пасік /шляхом доповнення статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» новим абзацом/.

Разом з тим, реалізація окремих положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень бюджетів, зокрема, необхідність отримання фахівцями громадських об’єднань пасічників сертифіката сільськогосподарської дорадчої служби (стаття 5 законопроекту), що призведе до збільшення надходжень державного /враховуючи положення пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/ та місцевих /враховуючи положення пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу/ бюджетів від плати за видачу такого сертифіката.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах бюджету.

Загалом, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових бюджетних коштів, розрахунків щодо обсягу яких та пропозицій щодо джерел покриття суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано, відтак законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про бджільництво та захист бджіл» (реєстр. № 5274-1 (доопрац.) від 08.02.2022), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Струневичем В.О., Пушкаренком А.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів та може сприяти збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів» (реєстр. № 6248 від 01.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України».

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, підготовленій Міністерством економіки України, не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, при цьому за експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект може вплинути на дохідну частину бюджетів за рахунок сплати штрафів за порушення законодавства у сфері обігу харчових продуктів. Проте слід зауважити, що ряд положень законопроекту матимуть вплив і на видаткову частину державного бюджету.

Так, законопроектом передбачається створення уповноваженої установи як державної установи, підприємства, організації, уповноваженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я /тобто Міністерством охорони здоров’я України/, для проведення наукової (експертної) оцінки безпечності об’єктів санітарних заходів з можливістю залучати кваліфікованих фахівців та науковців з різних установ та організацій для проведення такої оцінки.  При цьому, розмір плати за проведення цих робіт визначається на основі методики, затвердженої Міністерством охорони здоров’я України, та не повинен перевищувати фактичної вартості проведених робіт.

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, беручи до уваги положення Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про джерела фінансування органів державної влади» утворення та функціонування (у тому числі проведення наукової (експертної) оцінки безпечності об’єктів санітарних заходів) уповноваженої установи потребуватиме додаткових коштів державного бюджету. При цьому, плата за проведення вказаної наукової оцінки, у свою чергу, може бути спрямована, зокрема, на покриття витрат, пов’язаних з організацією цих робіт.

Крім того, до збільшення витрат державного бюджету може призвести покладення законопроектом додаткових повноважень на компетентний орган /центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, тобто Держпродспоживслужбу/, зокрема у частині ведення рейтингу дотримання загальних гігієнічних вимог закладами громадського харчування та роздрібної торгівлі харчовими продуктами у порядку, затвердженому Міністерством економіки України, та покладення виконання повноважень державного інспектора та/або державного ветеринарного інспектора на посадових осіб територіальних органів Держпродспоживслужби за умови їх відповідності законодавчо встановленим вимогам.

Серед іншого, законопроектом не передбачено відшкодування компетентним органом оператору ринку вартості зразка, який відбирається для здійснення державного моніторингу /довідково: на даний час таке відшкодування надається згідно з частиною сьомою статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»/, що може призвести до економії коштів державного бюджету.

У свою чергу, законопроектом передбачено індексацію розмірів плати за здійснення державного контролю, що фінансується операторами ринку, відповідно до індексу інфляції, встановленого на 1 січня поточного року та виключається законодавча норма /частина четверта статті 63 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»/, якою на даний час плата за здійснення компетентним органом державного контролю товарів, транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, в пунктах пропуску через державний кордон України в розмірі, що не перевищує розмір плати за перевірку документів на товари і транспортні засоби (контейнери), включається до складу єдиного збору згідно із Законом України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України».

Також законопроектом передбачається стягнення плати з оператора ринку на користь компетентного органу за здійснення позапланового заходу державного контролю за його бажанням у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на дату відповідного звернення оператора ринку /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2 481 гривень, встановленого на 01.01.2022 року, розмір плати становитиме 2 481 гривень/.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, може мати вплив на показники доходів державного бюджету, при чому оцінка зазначеного впливу визначатиметься залежно від зміни розмірів відповідних платежів у ході практичної реалізації положень законопроекту.

Крім того, законопроектом пропонується посилити відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин шляхом встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 3 до 50 мінімальних заробітних плат та збільшення розміру діючих штрафних санкцій за правопорушення у цій сфері з 3-5 до 15-20 мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2022 року, – 6 500 гривень, розмір штрафів становитиме від 19 500 до 325 000 гривень/.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту та не заперечує щодо його розгляду.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів» (реєстр. № 6248 від 01.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та може сприяти збільшенню надходжень до державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на бітум та бітумні суміші (реєстр. № 7027 від 07.02.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити нульові ставки ввізного мита на бітум нафтовий (замість діючої ставки в розмірі 10%) та суміші бітумінозні (замість діючих ставок в розмірі 2% та 10% (на антикорозійні)), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2713 20 00 00, 2713 90 10 00, 2713 90 90 00, 2714 10 00 00, 2714 90 00 00, 2715 00 00 10, 2715 00 00 90, 2715 00 00 91 згідно з УКТ ЗЕД.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту сприятиме зменшенню видатків державного бюджету на проведення лабораторних досліджень спеціалізованими органами Держмитслужби з питань експертизи та досліджень, в той же час вивільнення коштів суб’єктів господарювання від зменшення розміру ставки ввізного мита дозволить збільшити обсяг ввезеного товару та відповідно призведе до збільшення розміру сплаченого при імпорті податку на додану вартість.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що зниження ставок ввізного мита на бітум та суміші бітумінозні матиме наслідком зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита. Водночас, відмічено, що ввізне мито включається до бази оподаткування податком на додану вартість, тому встановлення нульової ставки ввізного мита на окремі товари призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість з нього. Як інформує Мінфін, за даними митної статистики у 2021 році надходження ввізного мита при імпорті товарів, коди яких згідно з УКТ ЗЕД зазначено в законопроекті, становили 41,2 млн грн. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на бітум та бітумні суміші (реєстр. № 7027 від 07.02.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо ставок мита на деякі види комплектуючих (реєстр. № 7027-1 від 23.02.2022), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити нульові ставки ввізного мита на полімери пропілену або інших олефінів у первинних формах (код 3902 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД) /чинна ставка – 5%/, смуги або стрічки з покриттям з невулканізованого натурального або синтетичного каучуку з поліпропілену (код 3919 10 15 00 згідно з УКТ ЗЕД) /чинна ставка – 6,5%/, гвинти, болти, гайки (коди 7318 12 90 90, 7318 15 58 90, 7318 21 00 90, 7318 22 00 90, 7318 23 00 90 згідно з УКТ ЗЕД) /чинна ставка – 5%/, компресори, які використовуються у холодильному обладнанні (код 8414 30 20 90 згідно з УКТ ЗЕД) /чинна ставка – 5%/, магніти постійні та вироби, призначені для перетворення на постійні магніти після намагнічування (код 8505 19 90 00 згідно з УКТ ЗЕД) /чинна ставка – 5%/, частини (коди 8509 90 00 90, 8516 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) /чинна ставка - 10%/, перемикачі, що діють в установлений час, з годинниковим механізмом будь-якого виду або із синхронним двигуном (код 9107 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) /чинна ставка – 5%/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, в той же час вивільнення коштів суб’єктів господарювання від зменшення розміру ставки ввізного мита дозволить збільшити обсяг ввезеного товару та відповідно призведе до збільшення розміру сплаченого при імпорті податку на додану вартість.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що зниження ставок ввізного мита призведе до зменшення надходжень ввізного мита до бюджету. Водночас, відмічено, що ввізне мито включається до бази оподаткування податком на додану вартість, тому встановлення нульової ставки ввізного мита на окремі товари призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість з нього. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо ставок мита на деякі види комплектуючих (реєстр. № 7027-1 від 23.02.2022), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розширення статусу та гарантій соціального захисту для осіб, які брали участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року (реєстр. № 7159 від 13.03.2022), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Шкрум А.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни із відповідним наданням гарантій і пільг, передбачених для цих категорій осіб, особам зі складу добровольчих формувань територіальної оборони, утворених відповідно до законів України військових формувань, та іншим особам у складі добровольчих формувань, які беруть участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року. Також законопроектом пропонується поширити надання відповідних пільг і гарантій для вказаних категорій осіб і для членів їх сімей.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вищевказаних категорій осіб відповідними гарантіями і пільгами (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, пенсійним забезпеченням, здійснення безоплатної передачі земельних ділянок, забезпечення оздоровленням і відпочинком дітей таких осіб, надання державної підтримки у розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту  тощо).

Крім того, положення законопроекту щодо звільнення зазначеної категорії осіб від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, матиме наслідком зменшення надходжень державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, вказані положення також зменшуватимуть витрати спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені заходи, що відповідно потребуватиме вишукання коштів за загальним фондом державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначило, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, реальні джерела покриття яких розробники не визначили.

Водночас, Мінфін зазначає, що законопроект містить положення, що дублюють норми прийнятого Верховною Радою України Закону України від 15.03.2022 № 2121-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій».

За узагальнюючим висновком Мінфіну проект закону не підтримується з огляду на те, що запропоновані ним положення щодо надання відповідного статусу вже врегульовано Законом України від 15.03.2022 № 2121-ІХ, а отже вони не потребують додаткових уточнень.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розширення статусу та гарантій соціального захисту для осіб, які брали участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року (реєстр. № 7159 від 13.03.2022), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Шкрум А.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному і місцевих бюджетах на соціальний захист учасників війни, в рамках виконання вимог Закону України від 15.03.2022 № 2121-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій»).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 6509-1 від 20.01.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, зокрема, передбачається:

встановити, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір основної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці /за чинною редакцією: мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці/;

встановлювати розмір заробітної плати на рівні не нижче за розмір мінімальної заробітної плати. В той же час, розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за прогнозний фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований відповідно до закону у цінах грудня попереднього року. При цьому, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить цільову доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати та включається до основної заробітної плати;

не включати до мінімальної заробітної плати додаткову заробітну плату (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці в тому числі доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій), а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми);

здійснювати перегляд розміру мінімальної заробітної плати залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зростання індексу споживчих цін на товари і тарифів на послуги, середнього рівня заробітної плати та інших чинників;

у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на 3% зобов’язати Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціювати перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року;

можливість встановлення територіальною угодою мінімальної заробітної плати у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму.

Згідно із розділом «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається:

опрацювати питання перегляду доходної частини державного бюджету на 2022 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу;

подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет на 2022 рік щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям відповідного Закону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів, зокрема, в частині оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, на підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС. За орієнтовними розрахунками Мінфіну, додаткова потреба у видатках на оплату праці працівників бюджетної сфери становитиме понад 200 млрд гривень.

Також варто відмітити, що підвищення рівня мінімальної заробітної плати може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Водночас слід відмітити, що запропоноване законопроектом положення в частині визначення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче прогнозованого фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не узгоджується із нормами статті 96 Кодексу законів про працю України та статей 3, 3-1, 6, 9 та 10 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу, а також із нормами Закону України «Про прожитковий мінімум», яким встановлено, що для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосовується прожитковий мінімум, затверджений законом про державний бюджет на відповідний рік, а фактичний прожитковий мінімум застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.

Крім того, передбачене проектом закону положення щодо внесення протягом 15 днів перед Верховною Радою України змін до державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру мінімальної заробітної плати у разі перевищення фактичного рівня інфляції над плановим більше ніж на 3% не узгоджується із положеннями статті 52 Бюджетного кодексу України, якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України і який не містить позиції, яка б відповідала запропонованим змінам до бюджетних показників.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 6509-1 від 20.01.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення стосовно внесення змін до державного бюджету у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більш ніж на 3% із вимогами статті 52 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету до цього законопроекту.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» щодо фінансування заробітної плати» (реєстр. № 6022 від 10.09.2021), внесений народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» розширити джерела фінансування заробітної плати працівників бібліотек державної та комунальної власності, а саме окрім джерел, зазначених у статті 26 цього Закону, і включивши джерела, передбачені чинним бюджетним законодавством України, зокрема через субвенції та дотації у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

За чинною редакцією цього закону основними джерелами фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів, за рахунок яких здійснюється розробка і реалізація програм розвитку бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвиток дистанційного обслуговування технічними засобами електронних комунікацій, інших форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного і місцевих бюджетів зауваживши, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів наразі неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Слід зазначити, що правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені Кодексом.

Так, відповідно до частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Зважаючи на зазначене вище, положення законопроекту не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема:

-     підпункту а) пункту 10 частини першої статті 87, згідно з яким видатки на національні та державні бібліотеки здійснюються з державного бюджету, пункту 5 частини першої статті 89, згідно з яким видатки на сільські, селищні, міські бібліотеки здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, пункту 5 статті 90, згідно з яким видатки на обласні бібліотеки включаючи ті, яким надано статус національних, здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів;

-     статті 97, якою визначено перелік трансфертів, які можуть передбачатися у державному бюджеті, та не передбачено надання дотацій або субвенцій на виплату заробітної плати працівникам бібліотек державної чи комунальної власності. Згідно з частиною третьою цієї статті у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів (у державному бюджеті на 2022 рік міжбюджетні трансферти для фінансового забезпечення заробітної плати працівників бібліотек державної та комунальної власності не передбачені);

-     частини другої статті 85, згідно з якою заборонено здійснювати видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує, надавши зауваження щодо невідповідності його положень вимогам Кодексу, аналогічні до вказаних вище, та дійшовши висновку, що оплата праці працівників державних та комунальних бібліотек має здійснюватися за єдиним підходом і на єдиних засадах, як для працівників бюджетних установ, і не може бути видатками різних бюджетів.

Зважаючи на зазначені вище положення Кодексу, законодавча пропозиція, не може бути предметом регулювання базового законодавства у сфері бібліотечної діяльності, про що також зазначає Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» щодо фінансування заробітної плати» (реєстр. № 6022 від 10.09.2021), внесений народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи загальнодержавні витрати державного (на трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам) та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статей 4, 85, 87, 89, 90, 97 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, визначення та встановлення прожиткового мінімуму не нижче його фактичного розміру (реєстр. № 6424-1 від 28.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.В., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, передбачено, що:

набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг щорічно затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України не пізніше 15 вересня (за чинною редакцією такі набори визначаються не рідше одного разу на п’ять року);

розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму;

у разі перевищення фактичного розміру прожиткового мінімуму протягом двох місяців підряд від затвердженого розміру прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціюватиме перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручено:

при підготовці проекту закону про державний бюджет на 2023 рік та наступні роки забезпечити встановлення прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на рівні не нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму, визначений відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»;

опрацювати питання перегляду дохідної частини державного бюджету на 2022 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу;

подати до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям цього Закону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, при цьому оцінку вартісної величини впливу його положень неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника. Водночас, звернуто увагу на те, що Верховна Рада України 2 червня 2021 року прийняла у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстр. № 3515 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, яким змінюються підходи до визначення та застосування прожиткового мінімуму. За узагальнюючим висновком Мінфіну України законопроект не підтримується.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується, зокрема для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

Також варто звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Кодексу бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

Крім того, передбачене проектом закону положення щодо внесення протягом 15 днів до Верховної Ради України законопроекту щодо змін до державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру прожиткового мінімуму у разі перевищення фактичного розміру прожиткового мінімуму не узгоджується із положеннями статей 52 і 53 Кодексу, якими визначено вичерпний перелік підстав та умови для внесення змін до закону про Державний бюджет України. Аналогічні зауваження зазначено Мінфіном у своєму експертному висновку.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, визначення та встановлення прожиткового мінімуму не нижче його фактичного розміру (реєстр. № 6424-1 від 28.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.В., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення (а саме: абзац третій пункту 1, абзаци четвертий і п’ятий пункту 2 розділу І; абзаци другий, четвертий і п’ятий пункту 2 розділу ІІ) із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статей 7, 52 та 53 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь» (реєстр. № 6394-1 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з преамбулою законопроектом визначаються основні засади функціонування системи фінансової підтримки майбутніх поколінь в Україні, порядок формування фінансових ресурсів для надання фінансової підтримки її отримувачам, а також правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру фінансової підтримки майбутніх поколінь /далі – Реєстр/.

Зокрема, законопроектом пропонується:

створити Реєстр як інформаційно-телекомунікаційну систему, призначену для накопичення, зберігання, обробки і використання інформації про особу – отримувача фінансової підтримки, розпорядником Реєстру визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (тобто Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/, а адміністратором Реєстру – державне підприємство, що належить до сфери управління Мінфіну;

встановити, що джерелами формування фінансових ресурсів для фінансової підтримки майбутніх поколінь: 1) державні внески (які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України); 2) благодійні внески та пожертвування в грошовій формі; 3) інші надходження в грошовій формі, не заборонені законодавством;

визначити отримувачем фінансової підтримки майбутніх поколінь громадян України та осіб, які безперервно проживають на території України протягом останніх п’яти років, яким виповнилося 18 років, або не виповнилося 18 років, але такі особи потребують лікування власних тяжких (критичних) захворювань/станів здоров’я;

передбачити такі напрями використання коштів фінансової підтримки: навчання, а саме здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в Україні; придбання власного новозбудованого житла на території України; переведення коштів на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення; лікування власних тяжких (критичних) захворювань/станів здоров’я;

установити набрання чинності відповідним законом з 1 січня 2023 року, при цьому першу виплату фінансової підтримки здійснити у 2024 році за рахунок коштів, акумульованих протягом 2023 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою альтернативного законопроекту є створення неризикового, безвитратного механізму використання доходів, отриманих від ренти за користування надрами загальнодержавного значення, які будуть спрямовані на надання фінансової підтримки особам, яким виповниться 18 років, починаючи з 2023 року;

реалізація законопроекту можлива лише за умови наявності в державному бюджеті значних вільних фінансових ресурсів;

обсяг фінансових ресурсів, необхідних для визначення розміру фінансової підтримки у кожному календарному році, буде формуватися відповідно до передбаченого розподілу ренти за користування надрами загальнодержавного значення згідно із поданим Президентом України законопроектом за реєстр. № 6395 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо державних внесків до системи економічного паспорта.

Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

законопроект за реєстр. № 6395 розроблено з метою фінансового забезпечення Фонду майбутніх поколінь, який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету, та економічного паспорта, тому він не може бути системно пов’язаним із законопроектом;

реалізація положень законопроекту має вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету;

запропоновані законопроектом джерела формування фінансових ресурсів для фінансової підтримки майбутніх поколінь можуть вплинути на розмір дефіциту державного бюджету, що призведе до збільшення розміру державного боргу України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що у пункті 2 пояснювальної записки до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту можлива лише за умови наявності в державному бюджеті значних вільних фінансових ресурсів, у зв’язку з чим постає питання, яким чином має діяти закон, прийнятий на основі поданого законопроекту, за умови відсутності вказаних вільних фінансових ресурсів у державі.

Окремо належить зауважити, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України, про що також зауважує Мінфін, зокрема:

положення частини першої статті 12 законопроекту (згідно з якою державні внески для фінансової підтримки здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України) не відповідає вимогам частини другої статті 4 (згідно з якою бюджетна система України і державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет, виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету), частини п’ятої статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет), частини третьої статті 29 (якою визначаються джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів) цього Кодексу;

положення частин другої і третьої статті 12, частин другої і третьої статті 12 та частини третьої статті 17 законопроекту (щодо відкриття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, централізованого рахунку розпоряднику Реєстру, обслуговування коштів на цьому рахунку, перерахування на цей рахунок коштів, акумульованих на централізованих рахунках податкових органів від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, використання коштів з цього рахунку та перерахування коштів з цього рахунку на спеціальний рахунок отримувача фінансової підтримки) не відповідають вимогам частини першої статті 43 (щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів, зокрема на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України), частини четвертої статті 45 (згідно з якою податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету) та статті 49 (щодо здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних асигнувань за дорученням розпорядників бюджетних коштів) цього Кодексу, крім того, зазначені положення не узгоджуються з термінологією бюджетного законодавства, в якому не застосовується термін «централізований рахунок».

Загалом порушені вищезазначеними положеннями законопроекту питання не є предметом його регулювання та мають унормовуватися виключно бюджетним законодавством.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь» (реєстр. № 6394-1 від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення та відповідно потребуватиме щорічних видатків державного бюджету на здійснення державних внесків для фінансової підтримки майбутніх поколінь). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4, 13, 29, 43, 45 і 49), зокрема виключити частини другу і третю статті 11, частину третю статті 17, а також виключити у частині першій статті 12 слова «що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до Бюджетного кодексу України» та частини другу і третю цієї статті.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про економічний паспорт юного українця» (реєстр. № 6394-3 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з преамбулою законопроекту всебічна соціально-економічна підтримка і захист юних українських громадян (дітей, підлітків, юнацтва) визнається пріоритетним напрямком діяльності держави та гарантується нею як запорука збереження і поступу української нації, надання державної підтримки здійснюватиметься через механізм національного Фонду розвитку та підтримки дитинства (далі – Фонд) для усіх без винятку юних українців, кожен з народження є учасником Фонду, отримуючи «економічний паспорт юного українця» і передбачені ним відповідні можливості отримання державної соціально-економічної підтримки на регулярній, прозорій і незворотній основі.

Законопроектом пропонується, насамперед:

створити Фонд як юридичну особу, яка створена Кабінетом Міністрів України, має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою забезпечення учасників Фонду державною підтримкою;

запровадити систему економічного паспорта юного українця як систему, яка забезпечує реалізацію можливостей для юних українських громадян на отримання державної соціально-економічної підтримки на основі діяльності Фонду, що здійснюється на засадах акумулювання рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення і відповідного цільового спрямування цих платежів, при цьому суб’єктами такої системи визначити Фонд, учасників Фонду, адміністратора Єдиного соціального реєстру;

встановити, що джерелами формування активів Фонду є: державні внески (що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України); фінансові внески та допомога від урядів, агентств та установ іноземних держав, міжнародних фінансових організацій; добровільні внески підприємств, установ, організацій України, фізичних осіб та інші внески, не заборонені законодавством;

визначити види державної підтримки у системі економічного паспорта юного українця, а саме: 1) повне покриття вартості медичних послуг і лікування всіх дітей до досягнення 18-річного віку; 2) повне покриття вартості перебування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку всіх дітей до досягнення 14-річного віку; 3) повне покриття витрат на здобуття позашкільної освіти для всіх дітей до досягнення 18-річного віку; 4) оплата 50 відсотків вартості навчання дітей з багатодітних сімей, з сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зараховані на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років; 5) придбання житла для дітей з багатодітних сімей, з сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та передача його у власність зазначеним дітям після досягнення 18-річного віку;

ввести в дію відповідний закон через 6 місяців з дня набрання ним чинності.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно з якими пропонується підвищити розміри відповідної допомоги, а саме:

допомогу при народженні дитини надавати у такому розмірі: на першу дитину – 50 розмірів прожиткового мінімуму, на другу дитину – 70 розмірів прожиткового мінімуму, на третю та кожну наступну дитину – 120 розмірів прожиткового розміру;

допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавати у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років;

допомогу на дітей одиноким матерям надавати у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при цьому скасувати додаткові умови отримання цієї допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що сплата державних внесків до системи економічного паспорта юного українця здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, який формуватиметься за рахунок таких надходжень:

70% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату;

рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Слід звернути увагу, що від законопроекту похідним є поданий зазначеними авторами законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта юного українця (реєстр. № 6395-2), яким передбачається унормувати питання зарахування з 2022 р. відповідних рентних платежів за користування надрами до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на здійснення державних внесків до системи економічного паспорта юного українця. Відтак, практика застосування даних законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту має вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету, оскільки законопроект взаємопов’язаний із законопроектом за реєстр. № 6395-2 (при цьому втрати загального фонду державного бюджету в умовах 2023 року становитимуть 62,6 млрд грн);

для реалізації положень законопроекту щодо повного покриття вартості перебування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку всіх дітей до досягнення 14-ти річного віку та забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування житлом, необхідно щонайменше 100 млрд грн;

запропоновані зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в частині допомоги при народженні дітей та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги одиноким матерям потребуватимуть додаткових бюджетних коштів (за прогнозними розрахунками необхідно вишукати додаткових бюджетних коштів у сумі 23,1 млрд грн);

запропоновані законопроектом джерела формування активів Фонду можуть вплинути на розмір дефіциту державного бюджету, що матиме наслідком збільшення розміру державного боргу України;

законопроект впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді та потребуватиме внесення до нього змін, оскільки законопроектом передбачається, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) розрахунків та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України, про що також зауважує Мінфін, зокрема:

положення частини першої статті 15 законопроекту (згідно з якою державні внески для фінансової підтримки здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України) не відповідає вимогам частини другої статті 4 (згідно з якою бюджетна система України і державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет, виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету), частини п’ятої статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет), частини третьої статті 29 (якою визначаються джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів) цього Кодексу;

положення частини другої статті 15 законопроекту (згідно з якою державні внески здійснюються шляхом щомісячного зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Фонду, який відкривається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів) не відповідає вимогам частини першої статті 43 цього Кодексу (щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів, що серед іншого включає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів).

Загалом порушені вищезазначеними положеннями законопроекту питання не є предметом його регулювання та мають унормовуватися виключно бюджетним законодавством.

Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що законопроектом пропонується змінити модель фінансового забезпечення вказаних у законопроекті соціальних функцій, які на даний час виплачуються через бюджет, на по суті, позабюджетний фонд, що виглядає дискусійним у концептуальному та правовому відношеннях, адже інструментом фінансового забезпечення завдань та функцій держави, органів місцевого самоврядування є саме бюджет.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про економічний паспорт юного українця» (реєстр. № 6394-3 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення та відповідно потребуватиме видатків державного бюджету на здійснення державних внесків до Фонду, потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на здійснення відповідної державної допомоги сім’ям з дітьми). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4, 13, 29, 43), зокрема у статті 15 виключити частину другу, а у частині першій – слова «що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до Бюджетного кодексу України».

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти (реєстр. № 6531 від 19.01.2022), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Коваль О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, з метою удосконалення наявного механізму забезпечення якості вищої освіти передбачається внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про вищу освіту», «Про запобігання корупції», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну службу» та «Про освіту».

Так, відповідними змінами, зокрема, пропонується встановити положення щодо:

делегування одного члена Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО);

непоширення дії Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги» на відносини щодо акредитації освітніх програм, інституційної акредитації закладів вищої освіти, акредитації недержавних організацій забезпечення якості вищої освіти;

запровадження постакредитаційного моніторингу – оцінювання органом, що прийняв рішення про акредитацію, виконання наданих за результатами акредитації рекомендацій та/або подальшого виконання критеріїв акредитації, надання НАЗЯВО права здійснювати безоплатний постакредитаційний моніторинг акредитованих ним освітніх програм;

зміни організаційно-правової форми незалежних установ оцінювання із забезпечення якості вищої освіти на недержавні організації забезпечення якості вищої освіти та надання права на проведення акредитаційної експертизи освітніх програм закладів вищої освіти;

розширення кола осіб, які не можуть бути членами НАЗЯВО та Конкурсної комісії;

покладання на Секретаріат Кабінету Міністрів України організаційного, матеріально-технічного, документального забезпечення роботи Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО;

утворення у складі НАЗЯВО Комітету з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також уточнення повноважень щодо діяльності Апеляційної палати, яка утворюється на заміну Апеляційного комітету;

надання НАЗЯВО права залучати до проведення акредитації, зокрема, на оплатній основі на підставі цивільно-правового договору, науково-педагогічних, наукових працівників, здобувачів освіти, інших осіб та міжнародних експертів на оплатній основі, а також входити за погодженням з Кабінетом Міністрів України до міжнародних організацій у сфері забезпечення якості вищої освіти, отримувати їх акредитацію, сплачуючи відповідні вступні, членські та інші види внесків, у тому числі в іноземній валюті;

надання закладам освіти, науковим установам дозволу здійснювати оплату послуг з акредитації за рахунок видатків загального фонду бюджету, які передбачаються на підготовку фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів;

визначити НАЗЯВО головним розпорядником коштів Державного бюджету України /у державному бюджеті на 2022 рік НАЗЯВО не визначено головним розпорядником бюджетних коштів, видатки на забезпечення його діяльності передбачено за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена», головним розпорядником бюджетних коштів за якою є Міністерство освіти і науки України/;

встановити, що наявність інституційної акредитації включається до показників освітньої діяльності закладу вищої освіти, що використовуються у формулі розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти;

визначити, що на Голову, заступників Голови, інших членів НАЗЯВО поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», водночас, не обмежуються права науково-педагогічних, наукових працівників та здобувачів вищої освіти, залучених НАЗЯВО на оплатній основі до проведення акредитації, зокрема військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання) щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

встановити, що на Голову, заступників Голови та інших членів НАЗЯВО, а також працівників його секретаріату не поширюється дія Закону України «Про державну службу»;

Реалізація окремих законодавчих пропозицій потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Так, відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) додаткових видатків державного бюджету потребуватимуть зокрема положення щодо запровадження постакредитаційного моніторингу; виконання Секретаріатом Кабінету Міністрів України функцій щодо здійснення організаційного, матеріально-технічного, документального забезпечення роботи Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО; забезпечення діяльності у складі НАЗЯВО створених Комітетів; оплату праці залучених до проведення акредитації науково-педагогічних, наукових працівників, здобувачів освіти, інших осіб, міжнародних експертів; сплату вступних, членських та інших видів внесків, зокрема в іноземній валюті, до міжнародних організацій у сфері забезпечення якості вищої освіти; оплату послуг з акредитації закладами освіти та науковими установами за рахунок видатків загального фонду бюджетів тощо.

При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Також необхідно зауважити, що пунктом 1 частини другої статті 22 Кодексу встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

Вимогами частини третьої статті 22 Кодексу визначено, що головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Тобто, положення законопроекту щодо визначення НАЗЯВО головним розпорядником коштів Державного бюджету України суперечать вказаним вимогам Кодексу, та не належать до предмета регулювання галузевого законодавства, а саме Закону України «Про вищу освіту», на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим експертним висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та зазначається, що вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних даних та необхідних обґрунтувань розробника, крім того, відмічено, що у 2022 році законодавчу пропозицію не може бути реалізовано, з огляду на те, що у Державному бюджеті України видатків на здійснення запропонованих положень не передбачено. Також, зауважено, що оскільки авторами законопроекту не надано пропозицій щодо змін до законодавчих актів України про скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, норми законопроекту, які потребують додаткових видатків державного бюджету, необхідно виключити.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зауважено Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти (реєстр. № 6531 від 19.01.2022), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Коваль О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету питань освіти, науки та інновацій при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень в частині визначення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти головним розпорядником бюджетних коштів із вимогами статті 22 Бюджетного кодексу України.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.1.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо сплати військового збору юридичними особами – нерезидентами, філії, представництва та/або інші відокремлені підрозділи яких здійснюють свою господарську діяльність на території Російської Федерації (реєстр. № 7219 від 28.03.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Остапенком А.Д. та іншими

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити перелік платників військового збору доповнивши юридичними особами – нерезидентами, якщо їх філії, представництва та/або інші відокремлені підрозділи зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до вимог законодавства Російської Федерації та здійснюють свою господарську діяльність на території держави-агресора.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить поповнити військовий бюджет та закумулювати необхідні фінансові ресурси для відновлення пошкодженої інфраструктури населених пунктів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджету, а загальний обсяг надходжень до бюджету військового збору залежатиме від вартісного критерію щодо визначеного об’єкта оподаткування збором для визначених законопроектом юридичних осіб та їх кількості.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо сплати військового збору юридичними особами – нерезидентами, філії, представництва та/або інші відокремлені підрозділи яких здійснюють свою господарську діяльність на території Російської Федерації (реєстр. № 7219 від 28.03.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Остапенком А.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів про працю (щодо співвідношення розмірів мінімальної та максимальної оплати праці на підприємствах, в установах і організаціях, що належать повністю або частково державі або територіальній громаді) (реєстр. № 6563 від 28.01.2022), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести доповнення до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» та встановити, що на підприємстві, в установі, організації, що прямо або опосередковано належить повністю або частково державі або/та територіальній громаді:

розмір максимального посадового окладу (в тому числі керівника)/розмір максимальної тарифної ставки не може перевищувати двадцятикратний розмір мінімального посадового окладу, а також не може перевищувати двадцятикратний розмір мінімальної тарифної ставки;

найбільший розмір оплати праці (в тому числі керівником) за виконану працівником  норму праці за будь-який період не може перевищувати більше, ніж у двадцять разів, найменший розмір оплати праці за виконану працівником норму праці за той самий період, а розмір найбільшої тарифної ставки/найбільшого посадового окладу (в тому числі керівника) не може перевищувати двадцятикратний розмір мінімального посадового окладу та двадцятикратний розмір мінімальної тарифної ставки.

Варто відмітити, що реалізація запропонованої законодавчої ініціативи щодо обмеження розміру заробітної плати посадовцям та працівникам державних та місцевих органів влади, державних та місцевих підприємств може сприяти оптимізації коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, у частині видатків на оплату праці.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація проекту закону не потребує додаткових видатків державного бюджету і зазначає, що законопроект може набрати чинності у терміни, визначені розробником.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів про працю (щодо співвідношення розмірів мінімальної та максимальної оплати праці на підприємствах, в установах і організаціях, що належать повністю або частково державі або територіальній громаді) (реєстр. № 6563 від 28.01.2022), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджету (оптимізуючи витрати державного і місцевих бюджетів на оплату праці). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

Опосередкований:

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами» (реєстр. № 6155 від 08.10.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Вацаком Г.А., Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроект регулює відносини у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами на території України та відповідно до пояснювальної записки до законопроекту та експертного висновку Міністерства фінансів України не матиме впливу на вартісну величину показників державного та місцевих бюджетів.

Проте, законопроектом визначено, що державне регулювання торговельної діяльності харчовими продуктами здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі та місцевими органами виконавчої влади в межах відповідних повноважень.

Відтак, на вказані органи виконавчої влади покладаються додаткові повноваження у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами, зокрема на:

Кабінет Міністрів України щодо:

забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами;

державного регулювання торговельної діяльності харчовими продуктами;

забезпечення розроблення і виконання програм розвитку та інших заходів щодо стимулювання розвитку торговельної діяльності харчовими продуктами;

координації діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також місцевих органів виконавчої влади;

визначення органів ліцензування певних видів торговельної діяльності харчовими продуктами;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі щодо:

участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами, розробці механізму її реалізації та державного регулювання, а також здійсненні координації діяльності інших органів виконавчої влади;

координації роботи та інформаційно-методологічного забезпечення відповідних підрозділів місцевих органів виконавчої влади;

сприяння формуванню та товарному насиченню споживчого ринку, розширенню асортименту товарів;

реалізації програм розвитку внутрішньої торгівлі та інших заходів щодо стимулювання розвитку внутрішньої торгівлі;

співробітництва з громадськими організаціями та об’єднаннями суб’єктів господарювання відповідної сфери та їх залучення до участі у формуванні та реалізації відповідної державної політики;

співробітництва з міжнародними організаціями та відповідними органами іноземних держав;

місцеві органи виконавчої влади щодо:

проведення моніторингу за дотриманням вимог законодавства щодо організації торговельної діяльності на відповідній території в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, про виявлені факти порушення вимог законодавства у відповідній сфері;

підготовки пропозицій відповідним органам місцевого самоврядування щодо розміщення об’єктів торговельної діяльності на відповідній території;

сприяння місцевим товаровиробникам у реалізації їх продукції під час здійснення торгівлі на ярмарках.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, реалізація запропонованих положень законопроекту, зокрема, щодо виконання нових повноважень вищезазначеними органами виконавчої влади у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами» (реєстр. № 6155 від 08.10.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Вацаком Г.А., Крейденком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може збільшувати видатки державного та місцевих бюджетів для забезпечення виконання нових повноважень органами виконавчої влади у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про  внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо врегулювання питань продажу електричної енергії виробниками електричної енергії за двосторонніми договорами» (реєстр. № 7238 від 31.03.2022), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю. О.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується продовжити на рік, а саме до 01.04.2023 /відповідно до чинної редакції це до 01.04.2022/, вимогу щодо здійснення виробниками електричної енергії незалежно від форми власності (крім тих виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та виробників електричної енергії, які за результатами аукціону набули права на підтримку) продажу електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України /довідково: до 01.09.2021 здійснювати продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах мали можливість лише державні та комунальні виробники електроенергії/.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до цього законопроекту, та експертного висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у поточному бюджетному періоді. Водночас, Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники бюджетів.

Відтак, забезпечення конкурентних умов на ринку електричної енергії для всіх категорій виробників дозволить:

надати доступ до торгів більшій кількості учасників ринку електричної енергії, зокрема приватної форми власності, що, у свою чергу, може призвести до покращення фінансово-економічного стану та податкоспроможності таких продавців електричної енергії і, як наслідок, може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання;

встановити справедливу ринкову ціну на електричну енергію, що може зумовити сталість та обґрунтованість тарифів на електричну енергію для споживачів, що може сприяти зменшенню обсягу видатків державного та місцевих бюджетів на сплату спожитої електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо врегулювання питань продажу електричної енергії виробниками електричної енергії за двосторонніми договорами» (реєстр. № 7238 від 31.03.2022), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може сприяти збільшенню надходжень до державного і місцевих бюджетів та оптимізації витрат бюджетів за умови покращення умов діяльності учасників ринку електроенергії в ході практичної реалізації законодавчої пропозиції). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо особливостей справляння плати за користування нерухомим майном (його частиною) з метою забезпечення належного функціонування в умовах воєнного стану суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі та операторів поштового зв’язку» (реєстр. № 7174 від 18.03.2022), внесений народними депутатами України Лічман Г.В., Кисилевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується встановити, що на період воєнного стану плата за користування нерухомим майном (його частиною) не сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, що провадять свою діяльність на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни або побутовою хімією, а також операторами поштового зв’язку, які здійснюють приймання, видачу (доставку) відправлень, крім оплати (компенсації) витрат наймодавця, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. При цьому передбачається, що зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користування майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Водночас, звільнення від такої плати надаватиметься винятково тим суб’єктам господарювання (операторам поштового зв’язку), які фактично здійснюють реалізацію вказаних груп товарів чи приймання, видачу (доставку) відправлень, aбо не можуть здійснювати таку діяльність у зв’язку з бойовими діями на території адміністративно-територіальних одиниць згідно з переліком, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”» (із наступними змінами та доповненнями).

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту сприятиме забезпеченню доступу людей у зонах бойових дій до продуктів харчування, лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів гігієни або побутової хімії, а також до послуг поштового зв’язку із приймання, видачі (доставки) відправлень, збереження можливості функціонування суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію таких товарів, на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення та додаткових витрат з державного бюджету, разом з тим, за інформацією Фонду державного майна України, у разі оренди державного майна прийняття законопроекту може призвести до недонадходження коштів від оренди державного майна до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо особливостей справляння плати за користування нерухомим майном (його частиною) з метою забезпечення належного функціонування в умовах воєнного стану суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі та операторів поштового зв’язку» (реєстр. № 7174 від 18.03.2022), внесений народними депутатами України Лічман Г.В., Кисилевським Д.Д. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження коштів від оренди державного майна до державного бюджету у разі оренди державного майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стандартизації у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, протидії технічним розвідкам (реєстр. № 6568 від 28.01.2022), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Положеннями даного законопроекту пропонується внести зміни до статті 2 Закону України «Про стандартизацію», статей 1, 3 і 14 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України», згідно з якими, насамперед, покладається на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Держспецзв’язку/ завдання щодо здійснення стандартизації у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, протидії технічним розвідкам та щодо визначення відповідного органу стандартизації з числа науково-дослідних, науково-виробничих та інших установ і організацій Держспецзв’язку.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

відповідно до Стратегії кібербезпеки забезпечення кібербезпеки є одним із пріоритетів у системі національної безпеки України;

застосування загальних норм Закону України «Про стандартизацію» щодо стандартизації у сферах кіберзахисту, криптографічного та технічного захисту інформації, протидії технічним розвідкам не дає можливості повною мірою створити правові основи для подолання викликів та загроз для національної безпеки держави в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій;

що відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» Держспецзв’язку є основним суб’єктом національної системи кібербезпеки і забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо захисту у кіберпросторі державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та виконує інші повноваження у сферах кіберзахисту, криптографічного та технічного захисту інформації, протидії технічним розвідкам відповідно до законів;

тому законопроектом пропонується виокремити питання стандартизації у сферах кіберзахисту, криптографічного та технічного захисту інформації, протидії технічним розвідкам в окрему сферу регулювання, що забезпечить якісне, деталізоване і всеохоплююче нормативне регулювання цих сфер з урахуванням сучасних міжнародних стандартів з питань кібербезпеки;

прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме залучення додаткових коштів з державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Адміністрації Держспецзв’язку, зважаючи на виконання нового завдання щодо здійснення стандартизації у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, протидії технічним розвідкам. При цьому Мінфін звертає увагу на необхідність реалізації положень законопроекту в межах законодавчо встановленої загальної чисельності Держспецзв’язку та видатків, затверджених для Адміністрації Держспецзв’язку у державному бюджеті на відповідний рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стандартизації у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, протидії технічним розвідкам (реєстр. № 6568 від 28.01.2022), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Клочком А.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень Держспецзв’язку залежно від вжиття ним заходів щодо ефективного і економного використання коштів державного бюджету на функціонування такого органу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора (реєстр. № 7126 від 28.02.2022), внесений народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), установивши, що до 31 грудня 2022 року дія Закону не поширюється на замовників, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізаціє державну політику у сфері інформаційної політики, що здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для протидії деструктивній пропаганді, розповсюдження дезінформації та маніпулятивної інформації, а також зменшення їх впливу на свідомість громадян України та підвищення рівня медіаграмотності суспільства. При цьому передбачається, що перелік таких замовників та порядок закупівлі товарів, робіт і послуг визначається Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора;

прийняття законопроекту дозволить оперативно реагувати на інформаційні загрози та захистити національний інформаційний простір від цілеспрямованих інформаційних операцій;

прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів і не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, слід зауважити, що у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може потребувати збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі у разі невжиття відповідними замовниками заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора (реєстр. № 7126 від 28.02.2022), внесений народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на відповідні закупівлі у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо деяких питань ввезення на митну територію України та застосування пестицидів і агрохімікатів» (реєстр. № 7218 від 27.03.2022), поданий народним депутатом України Костюхом А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується установити, що у період дії воєнного стану ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосування та рекламування щодо пестицидів і агрохімікатів дозволяється на основі сертифікатів або інформації про державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів, виданих відповідними компетентними органами країн-членів Європейського Союзу та країн-членів Організації Північноатлантичного договору.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою його прийняття є спрощення процедури ввезення добрив та мінералів, що будуть ввезені на територію України з метою забезпечення потреб посівної кампанії зернових культур суб’єктів аграрного господарства в України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину бюджету, але можливі недонадходження від сплати за проведення експертизи, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів, водночас, враховуючи ризики зриву посівної кампанії, незабезпечення внутрішнього ринку необхідними пестицидами та агрохімікатами може призвести у загальному підсумку до значно більших втрат економіки та бюджету. При цьому неможливо спрогнозувати кількісні обсяги ввезення пестицидів та агрохімікатів в умовах воєнного стану, технічну можливість центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснювати у повному обсязі процедури та заходи із забезпечення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів, а також тривалість дії воєнного стану. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо деяких питань ввезення на митну територію України та застосування пестицидів і агрохімікатів» (реєстр. № 7218 від 27.03.2022 р.), поданий народним депутатом України Костюхом А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від платежів за проведення експертизи, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.1.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо логістичного забезпечення підрозділів збройних сил інших держав у багатонаціональних навчаннях за участю підрозділів Збройних Сил України на території України (реєстр. № 7059 від 16.02.2022), внесений народними депутатами України Тістиком Р.Я., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», установивши, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, які закуповуються для потреб іноземних держав, які перебувають в Україні на підставі законів України «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, зокрема, що:

метою законопроекту є поліпшення умов для закупівлі послуг за державні кошти, пов’язаних з логістичним забезпеченням підрозділів збройних сил інших держав у багатонаціональних навчаннях за участю підрозділів Збройних Сил України на території України;

прийняття законопроекту дозволить забезпечити своєчасне і безперебійне вирішення питання організації харчування підрозділів збройних сил інших держав та їхнього логістичного забезпечення (забезпечення пальним та послугами з прання білизни) відповідно до вимог Технічних Угод;

прийняття законопроекту не призведе до зміни показників державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету.

Разом з тим, слід зауважити, що у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може потребувати збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі у разі невжиття замовником заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо логістичного забезпечення підрозділів збройних сил інших держав у багатонаціональних навчаннях за участю підрозділів Збройних Сил України на території України (реєстр. № 7059 від 16.02.2022), внесений народними депутатами України Тістиком Р.Я., Наталухою Д.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2.1.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану в Україні (реєстр. № 7164 від 14.03.2022), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Кицаком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) положенням, згідно яким передбачається установити, що положення Закону у період воєнного стану не застосовуються, при цьому відновлення дії положень Закону відбудеться після закінчення трьохмісячного періоду від дати відміни воєнного стану.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що метою його прийняття є забезпечення можливості оперативного задоволення потреб військово-цивільних адміністрацій, оборонних та інших державних структур для забезпечення надання своєчасної відсічі агресору та підтримання життєдіяльності країни – в першу чергу на територіях, на яких відбуваються активні військові дії.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоноване законопроектом зупинення дії Закону в цілому, без встановлення при цьому порядку здійснення закупівель в умовах воєнного стану, може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів, що в умовах воєнного стану є недопустимим та може призвести до додаткових видатків з державного бюджету. У зв’язку з цим, Мінфін пропонує доповнити законопроект положенням щодо встановлення Кабінетом Міністрів України порядку здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану в Україні.

Отже, при абсолютному зупиненні дії Закону у період воєнного стану придбання будь-яких предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може потребувати збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на публічні закупівлі у разі невжиття замовниками заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Слід звернути увагу, що частиною дев’ятою статті 3 Закону передбачено, що окремим законом встановлюються особливості здійснення закупівель, визначених Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану в Україні (реєстр. № 7164 від 14.03.2022), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Кицаком Б.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на публічні закупівлі залежно від стану вжиття замовниками заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» щодо дії норм на період дії воєнного стану (реєстр. № 7235 від 31.03.2022), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Кабаченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується установити, що тимчасово (на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан) митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів, що класифікуються в товарній позиції 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-3» (згідно з чинною нормою – не нижче рівня «ЄВРО-5»).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття обумовлено необхідністю спрощення процедури митного оформлення будівельної техніки, необхідної для відновлення зруйнованої інфраструктури, а також створить умови для оперативного проведення відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії і бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо оскільки відсутні прогнозні показники обсягів ввезення транспортних засобів, що класифікуються в товарній позиції 8705 згідно з УКТ ЗЕД та які відповідають екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-3». Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» щодо дії норм на період дії воєнного стану (реєстр. № 7235 від 31.03.2022), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Кабаченком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від митних платежів практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.1.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 6573 від 31.01.2022), внесений народними депутатами України Железняком Я.І., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом, серед іншого, пропонуються зміни до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» /далі – Закон/, відповідно до яких запроваджуються положення щодо особливостей встановлення розмірів оплати праці працівників і уповноважених осіб Антимонопольного комітету з метою забезпечення достатніх матеріальних умов для незалежного виконання ними службових обов’язків /доповнення до статті 27 Закону/, а також щодо врахування ключових показників інтенсивності праці та її ефективності при плануванні бюджетних асигнувань на оплату праці відповідних осіб і обчислення загального обсягу бюджетних асигнувань /доповнення до статті 28 Закону/. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

Слід зауважити, що положення законопроекту щодо порядку планування обсягу асигнувань з державного бюджету на утримання Антимонопольного комітету України /доповнення до статті 28 Закону/ не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, зокрема:

статтею 1 Кодексу, відповідно до якої безпосередньо Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства;

статтею 4 Кодексу, якою серед іншого визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу;

пунктом 1 частини першої статті 7 Кодексу, що визначає принцип єдності бюджетної системи України, який, серед іншого, забезпечується єдиною правовою базою, єдиним регулювання бюджетних відносин;

статтями 34 і 35 Кодексу щодо вимог до складання бюджетних запитів, зокрема згідно з якими для підготовки проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, що можуть запроваджувати фінансові обмеження, організаційні та інші вимоги, яких зобов’язані дотримуватися усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту надає аналогічні зауваження до вищезазначених положень законопроекту і пропонує їх виключити. Крім того, Мінфін зауважує, що положення законопроекту щодо визначення умов оплати праці працівників Антимонопольного комітету України /доповнення до статті 27 Закону/ не є предметом регулювання законопроекту та потребують виключення, оскільки суперечать законам України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про оплату праці», згідно з якими умови оплати праці працівників бюджетних установ і підприємств державного сектору економіки, а також грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового та начальницького складу), поліцейських визначає Кабінет Міністрів України. Загалом Мінфін зазначає, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків, та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 6573 від 31.01.2022), внесений народними депутатами України Железняком Я.І., Івченком В.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання повноважень Антимонопольного комітету залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи та вжиття ним заходів щодо ефективного і економного використання коштів державного бюджету на функціонування цього державного органу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (передусім статей 1, 4, 7, 34 і 35), а саме виключити передбачені законопроектом зміни до статті 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1 /на час голосування зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні 24 народні депутати України – члени Комітету/.

2. Слухали:

Інформацію Голови Рахункової палати Пацкана В.В. про звіт Рахункової палати за 2021 рік.

Відмітили:

Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.

Слід звернути увагу, що статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) встановлена процедура розгляду Верховною Радою щорічного звіту про діяльність Рахункової палати, зокрема:

– Верховна Рада щороку розглядає звіт про діяльність Рахункової палати /частина перша/;

– щорічний звіт про діяльність Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звіту здійснює попередню підготовку питання щодо розгляду звіту на пленарному засіданні Верховної Ради /частина друга/;

– щорічний звіт розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статті 232-1 Регламенту (зокрема розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради звіту включає: 1) доповідь посадової особи, яка представляє звіт, – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; 2) виступ представника комітету, який здійснював попередню підготовку питання щодо розгляду звіту Верховною Радою, – до 10 хвилин; 3) у разі необхідності виступ запрошеного на пленарне засідання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – до 5 хвилин; 4) обговорення звіту) /частина третя/;

– за підсумками обговорення щорічного звіту Верховна Рада може прийняти рішення про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або заходи яких, заплановані та вжиті у зв’язку з її рішеннями, визнані Рахунковою палатою неналежними /частина четверта/.

За дорученням Голови Верховної Ради до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшов для розгляду звіт Рахункової палати за 2021 рік (далі – Звіт) /лист Голови Рахункової палати від 29.04.2022 р. № 19-461, отримано Комітетом 29 квітня 2022 р./. При цьому Звіт розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Керуючись частиною другою статті 232-2 Регламенту, у Комітеті попередньо проаналізовано Звіт та звернуто увагу на таке.

Звіт містить переважну більшість інформації, що вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. Однак у Звіті недостатньо висвітлено питання щодо оцінки результативності та ефективності діяльності Рахункової палати із зазначенням стану виконання плану роботи та звіту про виконання паспорта бюджетної програми /пункт 3 частини першої статті 30 Закону/. Зокрема, не конкретизовано інформацію щодо стану виконання плану роботи Рахункової палати на 2021 рік, а щодо звіту про виконання паспорта відповідної бюджетної програми на 2021 рік тільки повідомлено про оприлюднення цього звіту на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 25 Закону Рахунковою палатою затверджено Стратегію розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки /рішення Рахункової палати від 29.07.2019 р. № 18-1/ (далі – Стратегія), якою встановлено 4 стратегічні цілі розвитку Рахункової палати, визначено 18 пріоритетів та 63 завдання для їх досягнення, а також розроблено План реалізації у 2019-2021 роках Стратегії. Стратегія передбачає здійснення щороку моніторингу стану її виконання на підставі оцінки показників виконання завдань (індикаторів), визначених у Стратегії. На офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено лише Проміжний звіт про виконання Стратегії станом на 01.01.2021 р. (затверджений рішенням Рахункової палати від 23.02.2021 р. № 4-5), який містить оцінку стану виконання визначених Стратегією завдань та пропозиції щодо внесення змін до них. Разом з тим, не оприлюднено інформацію щодо стану реалізації Стратегії у 2021 р.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Рахунковою палатою у 2021 році перевірено 490 об’єктів, за результатами чого підготовлено 63 звіти (у 2020 році – відповідно 285 об’єктів і 48 звітів) щодо проведених заходів, у тому числі: 4 висновки щодо виконання державного бюджету та 1 експертиза проекту закону про державний бюджет, 44 аудити ефективності, 4 фінансові аудити, 8 аналізів та 2 спільні звіти про результати міжнародного та паралельного аудитів.

Обсяг перевірених Рахунковою палатою публічних фінансів у 2021 році становив 2.590,4 млрд грн (у 2020 р. – 1.185 млрд грн), у тому числі: коштів державного бюджету – 592,4 млрд грн, коштів бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування – 1.998 млрд грн. Загалом у 2021 році виявлено порушень та недоліків на загальну суму 179,9 млрд грн (у 2020 р. – 26,26 млрд грн, у 2019 р. – 49,76 млрд грн, у 2018 р. – 17 млрд грн), у тому числі: порушення і недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету – 8,8 млрд грн, або 4,9% від загального обсягу (у 2020 р. – 4,77 млрд грн, або 18,2% від загального обсягу); порушення законодавства (включаючи нецільове використання коштів і порушення при плануванні) – 38 млрд грн, або 21,1% від загального обсягу (у 2020 р. – 9,56 млрд грн, або 36,4% від загального обсягу); неефективне управління коштами і майном, їх неефективне використання – 27,7 млрд грн, або 15,4% від загального обсягу (у 2020 р. – 11,93 млрд грн, або 45,4% від загального обсягу); додаткові резерви доходів державного бюджету – 21,6 млрд грн, або 12% від загального обсягу; порушення, допущені при плануванні публічних фінансів, – 83,8 млрд грн, або 46,6% від загального обсягу.

Рахунковою палатою у 2021 році підготовлено та надіслано до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 538 документів /звіти, рішення, інформації, акти, листи/ (у 2020 р. – 462), у тому числі: Верховній Раді надіслано 131 документ (у 2020 р. – 95), Президенту України – 13 (у 2020 р. – 10), Раді національної безпеки і оборони – 7 (у 2020 р. – 4), Кабінету Міністрів – 53 (у 2020 р. – 38), правоохоронним органам – 24 (у 2020 р. – 25), органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам – 310 (у 2020 р. – 290).

До повноважень Рахункової палати належить аналіз реалізації наданих рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (пункт 9 частини першої статті 7 Закону), у зв’язку з чим Рахунковою палатою зазначено, що з рекомендацій, наданих Рахунковою палатою у 2020 і 2021 рр. за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), до кінця 2021 року повністю або частково виконано 65,1%, а саме виконано 40,6%, виконано частково 24,5% і не виконано до 01.01.2022 р. 34,9% (до кінця 2020 р. повністю або частково виконано 63,9%). Водночас звернуто увагу, що значна частина рекомендацій Рахункової палати має системний характер і стосується внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що потребує часу. При цьому Рахункова палата повідомила, що її пропозиції за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) враховано у 7 законах (у 2020 р. – 5), 15 постановах Кабінету Міністрів (у 2020 р. – 8) і 11 розпорядженнях Кабінету Міністрів (у 2020 р. – 7).

Відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту, починаючи з 2021 року, Рахункова палата надсилає до Верховної Ради інформацію про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати (ця інформація має надсилатися протягом 45 днів з дня отримання інформації від об’єкта контролю). Така інформація Рахункової палати переважно включає відповіді, надані об’єктами контролю, але не містить узагальненого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою чи її органами відповідних заходів у разі невиконання таких рекомендацій, що ускладнює застосування Верховною Радою відповідної інформації для належного реагування при здійсненні парламентського контролю.

У цьому контексті варто зазначити, що за підсумками розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік Комітет рекомендував Рахунковій палаті інформувати у разі несвоєчасного та не в повній мірі реагування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ та організацій на рішення Рахункової палати за наслідками проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). У 2021 р. Рахункова палата повідомляла Верховну Раду про такі випадки, при цьому у Комітеті вживалися заходи реагування на відповідні матеріали Рахункової палати.

За інформацією на офіційному веб-сайті Рахункової палати у 2021 році проведено 24 засідання Рахункової палати (у 2020 р. – 27 засідань), а також представники Рахункової палати впродовж 2021 року взяли участь у 141 засіданні комітетів Верховної Ради і їх підкомітетів /на яких було розглянуто 37 питань щодо діяльності Рахункової палати та здійснених нею контрольних заходів/ (у 2020 р. – 139 засіданнях), 33 засіданнях робочих груп (у 2020 р. – 38 засіданнях) та 3 засіданнях тимчасових слідчих комісій.

Найактивніше Рахункова палата у Верховній Раді співпрацює з Комітетом, зокрема, члени Рахункової палати та інші її представники регулярно брали участь у заходах Комітету (зокрема, у 2021 р. – у 37 засіданнях Комітету, 64 засіданнях його підкомітетів та 31 засіданні робочих груп з опрацювання законопроекту про державний бюджет на 2022 рік), на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати та активно залучалися до обговорення питань і прийняття рішень. Матеріали Рахункової палати також використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, погодженні розподілів/перерозподілів коштів державного бюджету, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань. У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету мали можливість брати участь у засіданнях Рахункової палати.

У 2021 році Рахунковою палатою за результатами 18 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) направлено 21 повідомлення правоохоронним органам щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень (у 2020 р. – теж 21 повідомлення), з яких до Офісу Генерального прокурора – 14, Державного бюро розслідувань – 3, Національної поліції – 4,  при цьому за результатами 12 контрольних заходів правоохоронними органами розпочато 27 досудових розслідувань у кримінальних провадженнях (у 2020 р. – 22 досудові розслідування).

Згідно із Звітом одним з основних завдань Рахункової палати у 2021 році, як і у попередні роки, визначено підтримку довіри суспільства до діяльності інституції, підвищення рівня обізнаності про її роль і функції та створення позитивного іміджу. У зв’язку з цим, Рахункова палата продовжує активно висвітлювати інформацію про свою діяльність, зокрема у 2021 році на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено 1556 повідомлень (у 2020 р. – 1030 повідомлень), включаючи 1211 повідомлень за результатами засідань Рахункової палати. Поряд з тим, у Звіті зазначено, що за підтримки проекту «Зміцнення потенціалу зовнішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів в Україні» створено 3 відеоролики про діяльність Рахункової палати за 25 років, за підтримки GIZ створено 6 мультиплікаційних роликів, які транслювалися парламентським каналом «Рада», а на офіційних сторінках Рахункової палати у Facebook, Telegram та Twitter запроваджено рубрику «25 фактів» – цикл інтерактивних постів про найвагоміші здобутки інституції за чверть століття, які лягли в основу буклета, випущеного двома мова – українською та англійською.

Щодо розміщеної на офіційному веб-сайті Рахункової палати інформації про результати заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) /звіти і рішення Рахункової палати/ слід зауважити, що вона згрупована за роками, але таке групування не є зручним у деяких випадках, наприклад, якщо необхідно проаналізувати певну галузь або напрямок діяльності. Тому вбачається доцільним опрацювати питання щодо оприлюднення реєстру контрольних заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених Рахунковою палатою, з можливістю групування (пошуку, виокремлення) звітів і рішень Рахункової палати за різними критеріями.

У 2021 році міжнародне співробітництво Рахункової палати здійснювалося відповідно до Стратегії та Регламенту Рахункової палати за такими напрямами: участь у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту INTOSAI та EUROSAI; забезпечення діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф; розвиток двостороннього співробітництва з вищими органами аудиту іноземних держав; співпраця з міжнародними організаціями та участь у проектах і програмах міжнародної технічної допомоги. За інформацією Рахункової палати, у зв’язку з всесвітньою пандемією COVID-19 і внаслідок введення обмежувальних заходів у світі та в Україні більшість відповідних заходів відбувалася онлайн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» бюджетні призначення Рахунковій палаті за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) за загальним фондом затверджено в сумі 475,5 млн грн (на рівні уточнених бюджетних призначень попереднього року).

За інформацією Рахункової палати, видатки у 2021 році (як і у попередньому році) спрямовувалися на досягнення запланованих стратегічних цілей та пріоритетів, модернізацію існуючої матеріально-технічної бази, забезпечення безпечного функціонування інформаційно-аналітичної системи, активізацію міжнародної діяльності.

Загалом видатки Рахункової палати за 2021 рік проведені у сумі майже 412,05 млн грн, що на 8,6% більше, ніж у 2020 р. (довідково: у 2018 р. – 273,6 млн грн, у 2019 р. – 468 млн грн, у 2020 р. – 379,4 млн грн), з них за загальним фондом – 408,5 млн грн, що становить 85,9% бюджетних призначень. Видатки спеціального фонду державного бюджету за цією бюджетною програмою проведені у сумі 3,5 млн грн, з них 3,3 млн грн – відображення в бухгалтерському обліку ринкової вартості земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Рахункової палати, розташовані у м. Вінниця та м. Ужгород.

У структурі проведених видатків Рахункової палати за 2021 рік в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату праці: становили 292,1 млн грн, або 70,9% загального обсягу видатків (у 2020 р. – 279,6 млн грн, або відповідно 73,7%). Натомість капітальні видатки становили 15,4 млн грн, або 3,7% загального обсягу видатків (у 2020 р. –17,36 млн грн, або відповідно 4,6%).

У Звіті вказано, що з питань інформаційно-аналітичного забезпечення Рахункової палати у 2021 році основні зусилля були спрямовані на виконання заходів з розвитку корпоративної мережі та оновлення матеріально-технічної бази інформаційно-телекомунікаційної системи Рахункової палати, зокрема: здійснено переоснащення структурованої кабельної мережі цієї системи в центральному офісі; придбано більше 300 одиниць комп’ютерного та периферійного обладнання, програмне забезпечення керування корпоративною мережею, програмне забезпечення захисту та антивірусне програмне забезпечення; виконано технічне обслуговування 142 одиниць комп’ютерного та периферійного обладнання.

Слід зауважити, що за підсумками розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік Комітет рекомендував Рахунковій палаті розробити план розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки у Рахунковій палаті на середньострокову перспективу, але на даний час немає інформації щодо виконання відповідної рекомендації. Разом з тим, на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено результати оцінки ефективності бюджетної програми за 2021 рік /підготовлені і оприлюднені на виконання частини шостої статті 20 і частини п’ятої статті 28 Бюджетного кодексу України/, в яких одним із заходів підвищення ефективності бюджетної програми передбачено затвердження ІТ стратегії Рахункової палати.

Згідно із Звітом зміцнення організаційної спроможності та професійного потенціалу Рахункової палати є однією із стратегічних цілей Стратегії. Станом на 31.12.2021 р. фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 487 осіб, або 68,3% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 713 одиниць/ (станом на 31.12.2020 р. – теж 487 осіб, або 68,3% від штатної чисельності), у тому числі: 8 – члени Рахункової палати, 420 – державні службовці, 22 – працівники патронатної служби, 37 – інші працівники; у центральному апараті – 361 особа, у територіальних управліннях – 126 осіб. На початок 2022 року вакантними були 226 посад, з них 5 посад членів Рахункової палати (відповідно до закону від 14.11.2019 р. № 293-ІХ збільшено склад Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати, при цьому постановою Верховної Ради України від 03.09.2020 р. № 865-ІХ звільнено 1 члена Рахункової палати у зв’язку з досягненням 65 років). Отже, вже два роки поспіль фактична чисельність працівників Рахункової палати практично не змінювалася (протягом 2021 року призначено та звільнено 25 осіб), хоча Комітет за результатами розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік і 2020 рік рекомендував розглянути можливість заповнення вакантних посад в апараті Рахункової палати для належного його укомплектування. Разом з тим, у 2022 році, в умовах воєнного стану в Україні, введеного у зв'язку з збройною агресією Російської Федерації, дане питання не вбачається нагальним.

З приводу діяльності Рахункової палати у сфері запобігання та протидії корупції у Звіті серед іншого вказано, що керівництвом Рахункової палати встановлено додатковий контроль за дотриманням принципу незалежності Рахункової палати та її членів при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), як наслідок, у 2021 році не виявлено жодного випадку політичного замовлення і тиску на діяльність Рахункової палати через її фахівців при формуванні плану роботи, виборі об’єктів контролю, строків проведення контрольних заходів.

Доцільно також відмітити, що за інформацією Рахункової палати, упродовж звітного року проведено 4 внутрішні аудити за визначеними пріоритетами: аудит державних закупівель; аудит функціонування внутрішнього контролю за процесом документообігу в структурних підрозділах апарату Рахункової палати; організація та діяльність управління ІТ забезпечення; аудит стану функціонування внутрішнього контролю. При цьому повідомлено, що частка виконаних рекомендацій за результатами зазначених аудитів, за якими строк реалізації визначено в 2021 році, становить близько 70%.

У Комітеті проаналізовано стан врахування Рахунковою палатою рекомендацій Комітету, наданих Рахунковій палаті за результатами розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік (довідка надана народним депутатам України – членам Комітету), та зауважено, що окремі рекомендації не враховано та/або немає інформації щодо їх врахування (оскільки з даного питання Рахункова палата не повідомила Комітет). Зокрема, необхідно звернути увагу на такі рекомендації:

– подати на затвердження Верховної Ради пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки). Зазначене питання залишається неврегульованим з 2015 року, незважаючи на норму абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону (згідно з якою гранична чисельність апарату Рахункової палати затверджується Верховною Радою за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності);

– розглянути можливість регулярного здійснення аудиту операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону, посиливши за необхідності інституційну спроможність відповідного підрозділу апарату Рахункової палати. У планах роботи Рахункової палати на 2021 рік та на 2022 рік (із змінами) не передбачено здійснення Рахунковою палатою відповідного аудиту. При цьому, починаючи з 2018 року, Рахунковою палатою не здійснювався аудит щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу, хоча раніше відповідний контрольний захід проводився майже щорічно. Останніми роками таке питання висвітлювалося Рахунковою палатою у висновках щодо аналізу виконання державного бюджету та експертизи законопроекту про державний бюджет. Зважаючи на наявність значного боргового навантаження на державний бюджет протягом останніх років (включаючи ймовірне суттєве зростання державного боргу і гарантованого державою боргу у 2022 році) та спеціальні контрольні повноваження Рахункової палати, визначені статтями 7 і 11 Закону та статтею 110 Бюджетного кодексу України, відповідне питання залишається дуже актуальним.

Таким чином, з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати ряд вищезазначених питань потребують її належної уваги та можуть бути направлені (окремі з них – повторно) Рахунковій палаті у вигляді рекомендацій Комітету.

Довідка про окремі показники діяльності Рахункової палати за 2015–2021 роки, підготовлена у секретаріаті Комітету, надана народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, Голова Рахункової палати Пацкан В.В. представив Звіт та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням Звіт затвердити.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. повідомив про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Молотка І.Ф. прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, а саме: 1) Звіт взяти до відома; 2) надати Рахунковій палаті рекомендації, наведені у проекті ухвали; 3) поінформувати Верховну Раду про розгляд Комітетом Звіту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

Ухвалили:

1. Звіт Рахункової палати за 2021 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) подати на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки);

2) розглянути можливість здійснення у поточному або наступному роках аудиту операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону України «Про Рахункову палату»;

3) забезпечити висвітлення у щорічних звітах про діяльність Рахункової палати змістовної інформації щодо стану виконання плану роботи та щодо звіту про виконання паспорта бюджетної програми;

4) розміщувати на офіційному веб-сайті інформацію про стан реалізації Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019–2024 роки у відповідному звітному періоді;

5) опрацювати питання щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті Рахункової палати реєстру контрольних заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених Рахунковою палатою, з можливістю групування (пошуку, виокремлення) звітів і рішень Рахункової палати за різними критеріями;

6) забезпечити затвердження ІТ стратегії Рахункової палати;

7) удосконалити зміст інформації про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати, що надсилається до Верховної Ради України відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту Верховної Ради України, забезпечивши наявність узагальненого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою України чи її органами відповідних заходів у разі невиконання таких рекомендацій,  з метою розширення можливостей практичного застосування такої інформації при здійсненні парламентського контролю;

8) до 1 лютого 2023 року надати Комітету з питань бюджету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.

3. Поінформувати Верховну Раду України про розгляд Комітетом з питань бюджету Звіту Рахункової палати за 2021 рік.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль