Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №127 від 29 червня 2022 року
16 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 28 народних депутатів*.
Відсутні:
Члени Комітету: Трухін О.М., Гнатенко В.С., Дунаєв С.В., Молоток І.Ф., Пушкаренко А.М., Северин С.С.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стасовська Г.М., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.
Запрошені:
від Міністерства фінансів України
Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;
Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;
________________________________
*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.
від Міністерства розвитку громад та територій України
Негода В.А. – заступник Міністра;
Павлюк О.В. – керівник експертної групи розвитку місцевого самоврядування;
від Рахункової палати
Пацкан В.В. – Голова;
Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту – начальник відділу з питань макроекономіки департаменту експертизи та аналізу державного бюджету.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету про те, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 29 червня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
2. Про проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень (реєстр. № 7426 від 01.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України" (реєстр. № 6171 від 12.10.2021, Кабінет Міністрів України);
1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" (реєстр. № 7295 від 18.04.2022, народні депутати України Третьякова Г.М., Мошенець О.В., Кузьміних С.В., Камельчук Ю.О., Зуб В.О. та інші);
1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування" щодо врегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану" (реєстр. № 7414 від 27.05.2022, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Гетманцев Д.О., Кінзбурська В.О., Железняк Я.І.);
1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення електричних транспортних засобів та об'єкту зарядної інфраструктури" (реєстр. № 7435 від 03.06.2022, народні депутати України Василів І.В., Касай К.І., Маріковський О.В., Василенко Л.В. та інші);
1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння в умовах правового режиму воєнного стану" (реєстр. № 7382-1 від 23.05.2022, народні депутати України Дирдін М.Є., Юрчишин Я.Р. та інші);
1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо можливості виключення періоду страхового стажу для обчислення пенсії під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"" (реєстр. № 7453 від 09.06.2022, народні депутати України Третьякова Г.М., Бондаренко О.В., Мазурашу Г.Г. та інші);
1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо додаткових заходів із забезпечення населення України лікарськими засобами у період дії воєнного та надзвичайного стану" (реєстр. № 7409 від 25.05.2022, народний депутат України Гривко С.Д.);
1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Державного бюро розслідувань у відповідність до вимог Конституції України" (реєстр. № 7024 від 04.02.2022, народні депутати України Осадчук А.П., Железняк Я.І., Рудик К.О., Совсун І.Р.);
1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо приведення положень закону у відповідність до Конституції України, деполітизації діяльності Державного бюро розслідувань та посилення його незалежності" (реєстр. № 7022 від 04.02.2022, народні депутати України Устінова О.Ю., Юрчишин Я.Р., Стефанишина О.А., Піпа Н.Р. та інші);
1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обмеження надання статусу неприбуткових організацій, що не є платниками податку, релігійним організаціям, які входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, що здійснила військову агресію проти України та або тимчасово окупувала частину території України" (реєстр. № 7403 від 24.05.2022, народні депутати України Совсун І.Р., Піпа Н.Р. та інші).
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.
1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
1.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій (реєстр. № 7398 від 22.05.2022), внесений народним депутатом України Шуляк О.О., Дундою О.А., Пасічним О.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, підготовлено з метою вжиття додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, пов’язаних із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами, що реалізується шляхом внесення відповідних зміни до Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».
Такими змінами, серед іншого, пропонується встановити, що:
затвердження містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях забороняється за відсутності розділу щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
проектна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, проектні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
обмеження щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам не поширюються на випадки будівництва та експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту;
додатковою підставою для відмови у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є недотримання вимог, передбачених у проектній документації щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
істотною умовою договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, є розірвання такого договору та підстави для його розірвання у односторонньому порядку у визначених випадках.
Поряд з тим, шляхом внесення змін до частин восьмої та дев’ятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України пропонується встановити, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів, а також у разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів /згідно з чинною редакцією утримання таких захисних споруд здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають/.
Слід відмітити, що виконання таких положень законопроекту може зумовити потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів: на зберігання, утримання, використання та реконструкцію захисних споруд цивільного захисту у разі, якщо вони перебувають на балансі установ, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; доповнення містобудівної діяльності новим розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту зважаючи на необхідність проведення експертизи проектів містобудівної документації, може призвести до здорожчання таких послуг.
Крім того, розділ V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується доповнити пунктом 9-7, згідно із яким демонтаж будівель та споруд, що пошкоджені внаслідок бойових дій та за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними та такими, що становлять загрозу життю фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому не вказано джерел, за рахунок яких пропонується здійснювати такі заходи.
Враховуючи наведене, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного чи з місцевого бюджетів Про таке також зазначає Міністерство фінансів у експертному висновку до законопроекту.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через два місяці з дня його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій (реєстр. № 7398 від 22.05.2022), внесений народним депутатом України Шуляк О.О., Дундою О.А., Пасічним О.С. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань (реєстр. № 7322 (доопрац.) від 09.06.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Остапенком А.Д. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
У законопроекті пропонується надати статус учасника бойових дій особам, які не вступили до Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань чи правоохоронних органів, однак брали безпосередню участь в здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів не менше 30 календарних днів.
Таким чином пропонується розширити коло осіб (їх сімей), на яких поширюються пільги, встановлені статтями 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зокрема, пільги на оплату житлово-комунальних послуг, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням і одержання ліків та компенсаційні виплати за пільговий проїзд), що у свою чергу зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів на реалізацію положень законопроекту.
Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність вихідних параметрів (а саме кількість осіб, які набудуть відповідних статусів) не дозволила обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.
Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань (реєстр. № 7322 (доопрац.) від 09.06.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Остапенком А.Д. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо зменшення навантаження на бізнес в умовах воєнного стану (реєстр. № 7374 від 13.05.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується:
– щодо акцизного податку:
не нараховувати податкове зобов’язання з акцизного податку щодо втраченого підакцизного товару (продукції), якщо підакцизний товар (продукцію) знищено (втрачено) під час дії воєнного стану, запровадженого згідно із законодавством;
дозволити ввезення підакцизних товарів, маркованих марками акцизного податку, придбання яких та вивезення в режимі тимчасового вивезення було здійснено іншими суб’єктами господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку 2%;
– щодо податку на додану вартість:
не застосовувати норми статті 199 Податкового кодексу України (про пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту) до операцій, наведених у пункті 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу;
визначити порядок оподаткування податком на додану вартість товарів/послуг, які були придбані з податком на додану вартість платником єдиного податку третьої групи у період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України на час дії воєнного стану, та які за результатами інвентаризації не реалізовані на дату переходу такого платника на загальну систему оподаткування;
– щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: поширити на усіх роботодавців право не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, з одночасним запровадженням сплати відповідних сум єдиного внеску за рахунок державного бюджету;
– щодо податкових перевірок: обмежити порушення вимог законодавства, які можуть перевірятися під час проведення фактичних перевірок на час воєнного стану, залишивши такі перевірки лише щодо порушень в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з деяких підстав; забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
У пояснювальній записці до законопроекту в частині фінансово-економічного обґрунтування вказано, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоновані зміни:
щодо звільнення роботодавців від сплати єдиного внеску з одночасним запровадженням сплати цього внеску за рахунок державного бюджету матимуть наслідком розширення кола застрахованих осіб, за яких з державного бюджету має сплачуватися єдиний внесок, що зумовить необхідність вишукання додаткових бюджетних коштів, водночас збалансування фінансової системи загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування потребуватиме визначення джерел компенсації додаткових витрат державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України;
щодо ненарахування податкових зобов’язань з акцизного податку щодо втраченого підакцизного товару (продукції) можуть призвести до збільшення тіньового обігу підакцизної продукції та, як наслідок, зменшення надходжень акцизного податку до бюджету;
до підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України можуть ускладнити адміністрування податку, призвести до неоднозначного тлумачення норм цього Кодексу платниками податку і контролюючими органами та створити підґрунтя для мінімізації податкових зобов’язань недоброчесними платниками податку.
Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту і не підтримує його.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо зменшення навантаження на бізнес в умовах воєнного стану (реєстр. № 7374 від 13.05.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Осадчуком А.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку, податку на додану вартість, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.
1.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про Національну програму інформатизації (реєстр. № 6241 від 01.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.
Законопроектом запропоновано викласти у новій редакції Закон України «Про Національну програму інформатизації», зокрема, передбачається оновити термінологію та понятійний апарат, актуалізувати завдання Національної програми інформатизації, конкретизувати та розширити права і обов’язки суб’єктів, які беруть участь у відносинах, що регулюються таким Законом. При цьому, чинний на даний час Закон України від 04.02.1998 № 74/98-ВР «Про Національну програму інформатизації» пропонується визнати таким, що втратив чинність.
Варто зауважити, що прикінцевими положеннями проекту закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Міністерством цифрової трансформації України, реалізація положень проекту закону не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та не заперечує щодо його розгляду.
Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Міністерству цифрової трансформації України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» встановлено бюджетні призначення в обсязі 2 205,3 млн гривень.
Проте, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 та від 01.04.2022 № 401 з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за бюджетною програмою 2911040 було скорочено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету /відповідно на 1 500 млн грн і 705,3 млн грн/, тобто у повному обсязі /2 205,3 млн грн/ спрямовано до резервного фонду державного бюджету. Отже, з урахуванням внесених змін, реалізація норм законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами у поточному бюджетному періоді.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про Національну програму інформатизації (реєстр. № 6241 від 01.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах для реалізації Національної програми інформатизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
1.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання екологічного маркування в Україні (реєстр. № 6446-1 від 04.01.2022), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В. та Вацаком Г.А.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» та «Про рекламу», зокрема, щодо:
конкретизації поняття «екологічне маркування (марковання)», визначення його типів та вимог до нанесення;
визначення поняття «екологічна сертифікація», встановлення вимог до сертифікатів з екомаркування та підстав для відмови у їх видачі;
запровадження Державного знаку екологічного маркування та встановлення обмежень щодо його нанесення;
створення Реєстру продукції (товарів чи послуг) з екологічним маркуванням (далі – Реєстр) та внесення до такого Реєстру суб’єктів господарювання, які отримали сертифікат з екомаркування на платній основі;
передбачення можливості надання державної підтримки в рамках загальнодержавних та регіональних програм за рахунок і в межах видатків за бюджетними програмами, спрямованими на підтримку розвитку товаровиробників відповідних секторів промисловості або за рахунок і в межах видатків на реалізацію природоохоронних заходів відповідно до законодавства;
покладання додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища стосовно забезпечення ведення Реєстру; скасування сертифікатів з екомаркування у разі припинення діяльності органу з оцінки відповідності, що видав такий сертифікат; встановлення екологічних критеріїв та порядку визначення показників зменшеного впливу на навколишнє природнє середовище; розробки та затвердження Державного знаку екологічного маркування;
унормування питання реклами продукції (товарів чи послуг) з екологічним маркуванням тощо.
Отже, реалізація вищевказаних законодавчих ініціатив потребуватиме видатків державного бюджету для створення та функціонування Реєстру та реалізації додаткових функцій відповідним центральним органом, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін). Разом з тим, реалізація положень щодо можливості надання державної підтримки суб’єктам господарювання, які внесені до Реєстру, може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.
Також, у експертному висновку Мінфін зазначає, що додаткових бюджетних коштів може потребувати реалізація норм, відповідно до яких нанесення екологічного маркування всіх типів підлягає обов’язковому державному контролю і нагляду в порядку, визначеному цим законопроектом.
Водночас, у пояснювальні записці зазначається, що прийняття проекту закону не потребуватиме додаткових витрат Державного бюджету України, а запровадження вимог Регламенту ЄС № 66/2010 щодо платності включення виробників до Реєстру виробників продукції (товарів чи послуг) з екологічним маркуванням – дозволить збільшити надходження загального фонду державного бюджету. Проте, відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків не дає можливості визначити вартісну величину такого впливу.
Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано.
В узагальнюючому висновку Мінфін підсумовує, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань.
Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання екологічного маркування в Україні (реєстр. № 6446-1 від 04.01.2022), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В. та Вацаком Г.А., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також може збільшувати надходження державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України щодо сприяння виробництву транспортних засобів в Україні на період дії воєнного стану (реєстр. № 7359 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Міньком С.А., Герегою О.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного стану на території України звільнити від оподаткування:
податком на додану вартість – операції із ввезення на митну територію України товарів для виробництва транспортних засобів товарних позицій 8702-8704 згідно з УКТ ЗЕД підприємствами по виробництву автотранспортних засобів та операції з постачання на митній території України вироблених в Україні транспортних засобів товарних позицій 8702-8704 згідно з УКТ ЗЕД;
акцизним податком – операції з ввезення на митну територію України кузовів товарної позиції 8707 згідно з УКТ ЗЕД підприємствами по виробництву автотранспортних засобів та операції з постачання на митній території України вироблених в Україні транспортних засобів товарних позицій 8702-8704 згідно з УКТ ЗЕД.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів та буде сприяти виробництву транспортних засобів в Україні в умовах воєнного стану.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація законопроекту призведе до недоотримання державним бюджетом надходжень від податку на додану вартість, при цьому достовірно оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів неможливо, оскільки невідомі можливі обсяги ввезення товарів для виробництва транспортних засобів та кузовів до автомобілів;
водночас, за даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 2020 р. платниками податку (вид діяльності виробництво автотранспортних засобів (клас 29.10 група 29.1 розділ 29 КВЕД ДК 009:2010)) нараховано 1,2 млрд грн. податкових зобов’язань з податку на додану вартість на операції з постачання на митній території України вироблених в Україні транспортних засобів товарних позицій 8702–8704 згідно з УКТ ЗЕД, протягом 2022 р. – 1,5 млрд грн, отже, ймовірна сума втрат бюджету на рік у разі звільнення таких операцій від оподаткування податком на додану вартість становитиме 1,5 млрд грн;
положення законопроекту мають ряд помилок щодо оподаткування акцизним податком (зокрема, чинними нормами Податкового кодексу України вже врегульовано питання щодо звільнення від оподаткування акцизним податком кузовів для автомобілів для подальшого виробництва з них легкових автомобілів, при цьому передбачено оподаткування акцизним податком операцій з реалізації вироблених в Україні або ввезених на митну територію України підакцизних товарів, а не операцій з постачання підакцизних товарів).
Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України щодо сприяння виробництву транспортних засобів в Україні на період дії воєнного стану (реєстр. № 7359 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Міньком С. А., Герегою О. В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту членів сімей військовослужбовців (реєстр. № 7408 від 25.05.2022), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Гузем І.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачається надати право:
на отримання від держави безоплатної психологічної допомоги членам сімей, батькам та утриманцям загиблих (померлих) військовослужбовців, а також братам і сестрам військовослужбовців з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців (військовозобов’язаних, резервістів, членів добровольчих формувань територіальних громад), які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, відбитті широкомасштабної збройної військової агресії російської федерації проти України чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах,
на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців братам і сестрам військовослужбовців з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту, положення законопроекту потребують доопрацювання та погодження з Міністерством оборони України і Міністерством внутрішніх справ України, виходячи із наступного:
- реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із розширенням переліку осіб, яким надаватиметься безоплатна психологічна допомога, а через відсутність вихідних даних щодо кількості таких осіб, обрахувати обсяг додаткових коштів не вбачається можливим. При цьому, зауважено, що значне розширення переліку осіб, які матимуть право на отримання безоплатної психологічної допомоги, може негативно вплинути на спроможність психологічних служб військових частин (підрозділів), а також військово-медичних закладів охорони здоров’я надавати якісну психологічну допомогу військовослужбовцям та членам добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у відбитті широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України;
- положення законопроекту щодо включення братів і сестер військовослужбовців з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до переліку осіб, які мають право на отримання відповідної частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (військовозобов’язаного, резервіста) врегульовано чинним Законом. Водночас, соціальний захист та державна підтримка стосовно інших осіб, які не були на утриманні військовослужбовця, здійснюються на засадах та за напрямами, визначеними Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Варто зазначити, що суб’єктами права законодавчої ініціативи в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» не надано до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту членів сімей військовослужбовців (реєстр. № 7408 від 25.05.2022), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Гузем І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України» щодо уточнення структури Збройних Сил України (реєстр. № 7379 від 17.05.2022), поданий народними депутатами України Безуглою М.В., Гузенком М.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України» передбачається розширити загальну структуру Збройних Сил України, доповнивши новим родом військ, а саме – Ракетні війська і артилерія.
Як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, його реалізація не потребує додаткових видатків державного чи місцевого бюджетів і здійснюватиметься за рахунок коштів, виділених Міністерству оборони України.
За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація його положень може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема на утримання командування нового роду військ Збройних Сил України – Ракетні війська і артилерія. Водночас зазначається, що з оголошенням воєнного стану та загальної мобілізації в Україні /з 24 лютого 2022 року/ чисельність Збройних Сил України значно зросла, а видатки загального фонду за цей період для Міністерства оборони України (з урахуванням Закону України від 31.05.2022 № 2280-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік») збільшено на 346,8 млрд гривень /не включає збільшення видатків загального фонду для Міноборони на 16 млрд грн відповідно до Закону України від 23.02.2022 № 2099-ІX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»/.
Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначається, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо додаткової чисельності Збройних Сил України та потреби в бюджетних коштах, необхідних для його реалізації, пропозицій про внесення змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості та може бути розглянутий після його погодження з Міністерством оборони України.
Варто ще раз зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України» щодо уточнення структури Збройних Сил України (реєстр. № 7379 від 17.05.2022), поданий народними депутатами України Безуглою М.В., Гузенком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету для Міністерства оборони України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо системи переходу від військової кар’єри до цивільного життя (реєстр. № 7412 від 26.05.2022), поданий народними депутатами України Герасименком І.Л., Веніславським Ф.В. та Копитіним І.В.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом пропонується надати право на соціальну та професійну адаптацію особам, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; членам сімей таких осіб і членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно з положенням законопроекту відповідальним за організацію соціальної та професійної адаптації таких осіб запропоновано визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту, реалізація його положень впливатиме на видаткову частину державного бюджету та буде здійснюватися за рахунок і в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті Міністерству у справах ветеранів України за бюджетною програмою 1501040 «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та членів їх сімей (при здійсненні заходів із психологічної реабілітації), членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків» (уточнений річний план за видатками на 2022 рік за цією бюджетною програмою визначено в обсязі 249 084,9 тис. грн).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо системи переходу від військової кар’єри до цивільного життя (реєстр. № 7412 від 26.05.2022), поданий народними депутатами України Герасименком І.Л., Веніславським Ф.В. та Копитіним І.В., має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на соціальну та професійну адаптацію ветеранів війни та інших осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію проект Закону України про судово–експертну діяльність (реєстр. № 6284-1 від 19.11.2021), внесений народними депутатами України Костіним А.Є., Совгирею О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон визначає правові, організаційні та фінансові засади судово-експертної діяльності, її статус та систему суб’єктів судово-експертної діяльності, а також порядок здійснення самоврядування судових експертів в Україні. При цьому, з моменту набрання чинності цим Законом (з дня його опублікування) передбачена втрата чинності Закону України «Про судову експертизу».
Законопроектом пропонується, насамперед:
законодавчо закріпити визначення основних термінів, що використовуються у судово-експертній діяльності;
удосконалити державне регулювання судово-експертної діяльності, визначивши таке: Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) є уповноваженим органом виконавчої влади, що забезпечуватиме формування державної політики у сфері судово-експертної діяльності; центральні органи виконавчої влади та Служба безпеки здійснюватимуть державне регулювання судово-експертної діяльності державних судово-експертних установ, які належать до сфери їх управління;
визначити організаційно-управлінське та науково-методичне, інформаційне забезпечення судово-експертної діяльності (зокрема, передбачивши ведення Реєстру методик проведення судових експертиз – офіційної електронної бази даних; утворення державними органами, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані судово-експертні установи, консультативних, дорадчих органів з проблем судової експертизи);
закріпити загальні умови дисциплінарної відповідальності судового експерта (зокрема, дисциплінарне провадження стосовно судового експерта здійснюватиметься дисциплінарною комісією, яка утворюється рішенням державного органу, до сфери управління якого належать державна спеціалізована судово-експертна установа, а стосовно приватних судових експертів – Мін’юстом), підстави притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень, порядок проведення дисциплінарного провадження;
встановити загальні засади самоврядування судових експертів (судові експерти державних спеціалізованих судово-експертних установ та приватні судові експерти можуть об’єднуватися в саморегульовані громадські об’єднання (організації) та Всеукраїнські громадські об’єднання (організації) судових експертів), визначити організаційні форми самоврядування судових експертів, а саме через всеукраїнську конференцію судових експертів та Раду судових експертів України, а також передбачити забезпечення їх роботи за рахунок коштів всеукраїнських громадських об’єднань (організацій) судових експертів, які за призначенням виділяються на вказані цілі відповідно до рішень всеукраїнської конференції судових експертів;
визначити правовий статус та межі повноважень суб’єктів судово-експертної діяльності (судових експертів, державних спеціалізованих та недержавних судово-експертних установ та їх керівників);
встановити порядок організації, підстави та строки проведення судової експертизи, перелік категорій судових експертиз (первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні) та особливості організації їх проведення, складові висновку експерта;
розширити повноваження Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів (зокрема, прийматиме рішення щодо видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта та анулювання такого свідоцтва);
присвоювати відповідною експертно-кваліфікаційною комісією кваліфікаційного класу державному судовому експерту, при цьому, розміри надбавок за кваліфікаційні класи судових експертів державних спеціалізованих судово-експертних установ визначатимуться Кабінетом Міністрів України;
забезпечити ведення Єдиного реєстру судових експертів (відображатимуться дані щодо присвоєння кваліфікації судового експерта, зупинення та позбавлення права проведення судових експертиз з певної експертної спеціальності за вчинення дисциплінарного проступку);
передбачити фінансове забезпечення судово-експертної діяльності залежно від виду судочинства, зокрема, здійснювати проведення:
- державними спеціалізованими судово-експертними установами теоретичних та науково-методичних розробок з питань організації та проведення судових експертиз – за рахунок державного бюджету;
- судових експертиз державними спеціалізованими судово-експертними установами в кримінальних провадженнях за дорученням сторони обвинувачення, потерпілого, слідчого судді, суду та у справах про адміністративні правопорушення - за рахунок коштів, які виділяються цим установам з державного бюджету;
- судових експертиз судово-медичними та судово-психіатричними установами – за рахунок коштів, які виділяються цим установам з державного чи місцевого бюджету;
- судових експертиз у кримінальному провадженні державними спеціалізованими судово-експертними установами на замовлення сторони захисту, потерпілого - на договірних засадах;
- оплата за проведення судових експертиз суб’єктами судової експертизи та судово-експертної діяльності або відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням, у цивільних, адміністративних, господарських справах і у виконавчому провадженні – відповідно до законодавства;
- інших експертних досліджень, обстежень та робіт державними спеціалізованими судово-експертними установами – на договірних засадах у межах витрат, пов’язаних з їх виконанням;
- судових експертиз та експертних досліджень приватними судовими експертами – на договірних засадах;
встановити особливості забезпечення охорони державних спеціалізованих судово-експертних установ, зокрема:
- охорона приміщень і територій державних спеціалізованих судово-експертних установ Мін’юсту, Міністерства внутрішніх справ й Міністерства охорони здоров’я, а також режим утримання осіб, які перебувають під вартою та направлені на судово-психіатричну експертизу, – підрозділами відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації за рахунок коштів, що виділяються йому на цю мету з державного бюджету;
- охорона Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки – цим органом;
встановити засади соціального захисту та оплати праці (грошове забезпечення) державного судового експерта, зокрема:
- заробітна плата державних судових експертів (не військовослужбовців і тих, які не мають звань рядового і начальницького складу) складатиметься з посадового окладу, доплати за клас судового експерта, надбавки за вислугу років, інших надбавок, премій та інших виплат, розмір і порядок встановлення яких визначатиметься Кабінетом Міністрів України, при цьому, посадові оклади встановлюватимуться у розмірі не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
- особливості встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, премій та інших виплат працівникам державних спеціалізованих судово-експертних установ Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки (військовослужбовцям і тим, які мають звання рядового і начальницького складу), що отримали кваліфікацію судового експерта, визначатимуться чинним законодавством для військовослужбовців і осіб, які мають звання рядового і начальницького складу;
передбачити можливість забезпечення житлом судових експертів державної спеціалізованої судово-експертної установи та членів їх сімей;
визначити особливості надання щорічних та додаткових відпусток державних судових експертів, зокрема, надаватиметься:
- щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати державного судового експерта, при цьому, за кожний рік роботи на посадах керівних працівників, судових експертів, наукових працівників цих установ після досягнення п’ятирічного стажу роботи з урахуванням попереднього стажу роботи за фахом на посадах судових експертів, державних службовців, наукових працівників, які на професійній основі здійснюють наукову, науково-технічну, науково-організаційну та науково-педагогічну діяльність, надаватиметься один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів;
- відпустка працівникам державних спеціалізованих судово-експертних установ Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки (військовослужбовцям і тим, які мають звання рядового і начальницького складу), що отримали кваліфікацію судового експерта, відповідно до чинного законодавства для військовослужбовців і осіб, які мають звання рядового і начальницького складу;
визначити особливості пенсійного забезпечення та виплати грошової винагороди державного судового експерта, зокрема, передбачивши:
- одержання пенсії державного судового експерта (не військовослужбовців і тих, що не мають звань рядового і начальницького складу), при досягненні пенсійного віку, за наявності страхового стажу та стажу роботи на посадах державних судових експертів не менше 10 років, і за умови досягнення пенсійного віку на посадах працівників державних спеціалізованих судово-експертних установ, а також у разі наявності не менше 20 років стажу роботи державного судового експерта незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, крім того, за кожний повний рік роботи на посаді державного судового експерта понад 10 років розмір щомісячної пенсії збільшується на 2 відсотки заробітної плати, але не більше 90 відсотків заробітної плати, визначеної для обчислення пенсії, при цьому, частина пенсії, що перевищує розмір пенсії з солідарної системи виплачуватиметься за рахунок коштів державного бюджету;
- особливості пенсійного забезпечення державних судових експертів (військовослужбовців і тих, що мають звання рядового і начальницького складу) державних спеціалізованих судово-експертних установ Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки, які мають кваліфікацію судового експерта, визначатимуться у порядку, встановленому для військовослужбовців й осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових матеріальних та інших витрат державного бюджету.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів і, зокрема, потребуватиме додаткових витрат відповідних бюджетів. Водночас, зауважено про те, що необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано, при цьому визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках Мінфін не має можливості у зв?язку з відсутністю вихідних даних щодо затрат на реалізацію положень.
Так, за висновками Мінфіну, окремі положення законопроекту потребуватимуть додаткових бюджетних коштів та які стосуються такого:
можливість судових експертів державних спеціалізованих судово-експертних установ і приватних судових експертів об’єднуватися в саморегульовані громадські об’єднання (організації), які мають власні кошти;
ведення Єдиного реєстру судових експертів з огляду на те, що згідно із законопроектом та чинним законодавством Мін’юст здійснює ведення державного Реєстру атестованих судових експертів;
включення потерпілих до переліку осіб, за дорученням яких проводиться судова експертиза державними спеціалізованими судово-експертними установами в кримінальних провадженнях за рахунок коштів, які виділяються установам з державного бюджету;
житлового забезпечення судового експерта шляхом надання житлової площі в першочерговому порядку, надання їм і членам їх сімей житлових приміщень у гуртожитках та службових житлових приміщень;
розширення переліку державних спеціалізованих судово-експертних установ, щодо яких забезпечується охорона підрозділами відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації, за рахунок включення установ Міністерства внутрішніх справ;
нових умов пенсійного забезпечення державних судових експертів, при цьому звертаючи увагу на те, що згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови участі в пенсійній системі чи її рівнях, норми та порядок пенсійного забезпечення, а також висловлюючи застереження щодо встановлення особливостей пенсійного забезпечення для окремих категорій осіб;
встановлення окремих складових заробітної плати судових експертів (наприклад, надбавка за вислугу років) та їх розмірів (наприклад, матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати);
визначення державним судовим експертам посадових окладів у розмірі не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, звертаючи увагу на неузгодженість такої пропозиції нормам статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про оплату праці».
Крім того, Мінфін зауважує, що у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів та з урахуванням норм Бюджетного кодексу України щодо того, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період), дію частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу», якою передбачається аналогічна як у законопроекті норма щодо розміру посадових окладів судових експертів, низкою законів України, починаючи з 2018 року, щорічно зупиняється /на 2022 рік згідно із Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік»/.
Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, на чому також наголошено Мінфіном.
За узагальнюючим висновком Мінфіном законопроект не підтримується.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про судово-експертну діяльність (реєстр. № 6284-1 від 05.11.2021), внесений народними депутатами України Костіним А.Є., Совгирею О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевого бюджетів на забезпечення діяльності судово-експертних установ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення деяких положень, пов’язаних з порядком призначення та проведення експертизи (реєстр. № 6285?1 від 19.11.2021), внесений народними депутатами України Костіним А.Є., Совгирею О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення і, зокрема, згідно із змінами до Кримінального процесуального кодексу України пропонується передбачити можливість проводити експертизи державною спеціалізованою судово-експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
Разом з тим, законопроект є системно пов’язаним і похідним від проекту Закону України про судово-експертну діяльність (реєстр. № 6284-1 від 19.11.2021).
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту № 6284-1 зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів і, зокрема, потребуватиме додаткових витрат відповідних бюджетів, і висловлено позицію про не підтримку законопроекту.
У експертному висновку до законопроекту реєстр. № 6285-1 Мінфіном також зазначено, що реалізація його положень щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині надання права потерпілому звертатися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи може мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів і, зокрема, може потребувати додаткових витрат, і за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання в частині надання відповідних фінансово-економічних розрахунків.
Слід наголосити на тому, що до законопроекту за реєстр. № 6285?1, як і до законопроекту за реєстр. № 6284?1, суб’єкти права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на чому також наголошено Мінфіном у експертних висновках до вказаного законопроекту.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення деяких положень, пов’язаних з порядком призначення та проведення експертизи (реєстр. № 6285?1 від 19.11.2021), внесений народними депутатами України Костіним А.Є., Совгирею О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на забезпечення діяльності судово-експертних установ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
1.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (реєстр. № 7433 від 03.06.2022), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, серед іншого, визначити, що:
для фізичних осіб - підприємців, в т.ч. тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, які не сплачували страхові внески в період дії воєнного стану в Україні, такий період включається до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів;
у разі пропуску особою з інвалідністю в період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні строку повторного огляду медико-соціальної експертизи виплата пенсії по інвалідності не зупиняється протягом періоду дії такого стану до останнього дня (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому буде припинено або скасовано такий стан, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю;
у період дії воєнного стану (введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64) та протягом місяця, наступного за місяцем, в якому буде його припинено або скасовано, дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прокуратуру» призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 р., отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових коштів з державного, місцевих бюджетів, бюджету Пенсійного фонду України.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може мати негативний вплив на бюджет Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а вартісна величина впливу законопроекту буде залежати від кількості фізичних осіб - підприємців, в т.ч. тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства, які не сплатять страхові внески у період воєнного, надзвичайного стану та періоду, за який таким особам буде зараховано страховий стаж без сплати єдиного внеску.
Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що:
надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення застрахованим особам у разі настання страхового випадку безпосередньо залежить від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з цим, з метою забезпечення безперебійного та належного функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування у разі звільнення зазначених осіб від сплати такого внеску необхідно визначити джерело фінансування та забезпечити його сплату;
потребують також визначення джерела фінансування та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду (у разі непідтвердження в подальшому інвалідності або факту навчання) щодо пропозицій в частині продовження виплати пенсій по інвалідності та в разі втрати годувальника у період воєнного стану за періоди неможливості, відповідно, проходження повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю або надання довідки про навчання дітей віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2022 рік – 200,6 млрд гривень. При цьому значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2022 – 70,25 млрд грн, на 01.06.2022 – 87,94 млрд грн).
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, які вимагаються відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зауважено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України і Міністерством фінансів України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (реєстр. № 7433 від 03.06.2022), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д. О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та відповідно може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.
Законопроекти, що
мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством
1.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (щодо фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження) (реєстр. № 6063 від 15.09.2021), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Копанчук О.Є., Дирдіним М.Є. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Метою прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є приведення у відповідність положень Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (далі – Закон) до положень бюджетного законодавства в частині уточнення місцевих бюджетів, яким спрямовується субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, (далі – субвенція) у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи.
Для реалізації такої мети у частині першій статті 12-2 Закону запропоновано слова «бюджети районів та міст обласного підпорядкування» замітини словами «бюджети місцевого самоврядування» та зберегти чинне співвідношення розподілу коштів між місцевими бюджетами:
обласні бюджети – 30 відсотків;
бюджети місцевого самоврядування зон спостереження (за винятком монофункціональних міст – супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд) – 55 відсотків;
бюджети монофункціональних міст – супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд – 15 відсотків.
Перш за все належить зауважити, що виходячи із змісту статті 12-2 Закону, для узгодження із запропонованими у законопроекті змінами необхідно внести належні уточнення до абзацу першого частини першої, до частин другої та п’ятої цієї статті, зазначивши у переліках відповідні бюджети та відповідні місцеві ради.
З приводу положень законопроекту слід звернути увагу, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) «бюджети місцевого самоврядування – це бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад)». Тому, для правової визначеності у законопроекті доцільно було б конкретизувати перелік місцевих бюджетів, зокрема слова «бюджети місцевого самоврядування зон спостереження» замінити словами «бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад зон спостереження», а також вжити термін «бюджети міських територіальних громад міст – супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд», замість «бюджети монофункціональних міст», узгодивши таким чином із термінологією Кодексу, та з урахуванням наведеного внести відповідні зміни до інших частин статті 12-2 Закону.
Поряд з тим, варто відмітити, що відповідно до статей 12-1 та 12-2 Закону фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, а кошти від такого збору спрямовуються у вигляді субвенції із спеціального фонду Державного бюджету України до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів. Проте, починаючи з 2019 року, дія частини першої статті 12-1, частин першої, другої і п’ятої статті 12-2 Закону зупинена відповідно до щорічних законів про Державний бюджет України, включаючи Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у зв’язку з тим, що відповідно до пункту 16-3 статті 29 Кодексу збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, зараховується до загального фонду державного бюджету, і відповідно обсяг субвенції передбачається у загальному фонді державного бюджету. При цьому відповідно до вимог частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України, згідно з якими на час зупинення дії зазначених вище положень статей 12-1 та 12-2 Закону і належало врегулювати питання розподілу субвенції між місцевими бюджетами з урахуванням положень Кодексу.
Зважаючи, що відносини у бюджетному процесі регулюються Кодексом і якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу (частина друга статті 4 Кодексу), спеціальне законодавство потребує приведення у відповідність з нормами Кодексу. На виконання таких вимог був поданий Урядовий законопроект за реєстр. № 5859.
Міністерство фінансів України на час розгляду законопроекту у своєму висновку звернуло увагу на необхідність врегулювання у Законі питання використання коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, відповідно до Кодексу, визначивши законопроект таким, що у майбутньому матиме вплив на показники державного і місцевих бюджетів.
Водночас слід наголосити, що згідно із Законом України від 15.02.2022 № 2042–IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» з 1 січня 2023 року передбачено зарахування збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, до спеціального фонду державного бюджету, і надання субвенції буде здійснюватися із спеціального фонду державного бюджету.
За таких умов термін набрання чинності законом (у разі його прийняття) має відповідати терміну набрання чинності зазначеними положеннями Кодексу, а саме з 1 січня 2023 року.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (щодо фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження) (реєстр. № 6063 від 15.09.2021), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Копанчук О.Є., Дирдіним М.Є. та іншими, з 1 січня 2023 року буде мати вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення доходів та видатків спеціального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності одночасно із набранням чинності відповідних положень Закону України від 15.02.2022 № 2042–IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».
2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтею 2 Бюджетного кодексу України з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету.
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
1.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311-2 від 29.04.2022), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового і Митного кодексів України та законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими передбачається, зокрема:
не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів, для надання благодійної допомоги на користь: учасників бойових дій; працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання;
збільшити розмір військового збору з 1,5% до 3% від об’єкта оподаткування, при цьому тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, звільнити від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців і працівників військових формувань;
скасувати використання коефіцієнту віку при розрахунку ставки акцизного податку з транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, автомобілів легкових та моторних транспортних засобів для перевезення вантажів;
дозволити платникам акцизного податку використовувати для обліку спирту етилового масові витратоміри;
зобов’язати суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, та розпорядників акцизних складів погоджувати з контролюючим органом технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів;
тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану, дозволити суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, виробляти спирт етиловий денатурований та/або біоетанол на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, виробляти біоетанол;
відновити застосування ставок акцизного податку на бензини моторні, важкі дистиляти, скраплений газ та бутан, ізобутан;
скасувати відповідне тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком і ввізним митом транспортних засобів та деяких інших товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами і фізичними особами, яке було запроваджено на період дії воєнного стану на території України;
скасувати запроваджену тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, ставку податку на додану вартість у розмірі 7% на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів і скрапленого газу, нафти або нафтопродуктів сирих;
тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, надати платникам податку на додану вартість право отримувати бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики строком обігу п’ять років;
встановити, що для фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, які не сплачували страхові внески в період дії воєнного стану, такий період включається до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів;
врегулювати окремі питання в частині адміністрування податків.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень дозволить, зокрема, збільшити надходження до державного бюджету митних платежів щонайменше на 2 млрд грн щомісячно виходячи з теперішніх темпів імпорту.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту надасть можливість отримати у 2022 році додаткові надходження до бюджету сум податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита. Зокрема, за розрахунками Мінфіну, щомісячні надходження до зведеного бюджету становитимуть 7,99 млрд грн, з них до: державного бюджету - 7,84 млрд грн; місцевих бюджетів – 0,15 млрд грн. Разом з тим, Мінфін зауважує, що у разі скасування коефіцієнту віку при розрахунку ставки акцизного податку з транспортних засобів державний бюджет недоотримає надходження від зазначеного податку.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Разом з тим, слід звернути увагу, що порушені законопроектом питання щодо скасування запроваджених тимчасово (на період воєнного стану) податкових пільг вже унормовано у прийнятому Законі України від 21 червня 2022 року № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування».
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану (реєстр. № 7311-2 від 29.04.2022), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, акцизного податку, військового збору та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Опосередкований:
1.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про оплачувану діяльність членів сімей дипломатичного та іншого персоналу дипломатичних представництв та/або консульських установ (реєстр. № 0153 від 25.05.2022), поданий Президентом України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Україною та Королівством Нідерланди про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей дипломатичного та іншого персоналу дипломатичних представництв та/або консульських установ (далі – Угода), вчинену в м. Київ 3 листопада 2021 року, якою передбачається:
надання дозволу приймаючої Сторони на здійснення оплачуваної трудової діяльності членами сімей дипломатичного та іншого персоналу дипломатичних представництв та консульських установ Королівства Нідерланди в Україні та України в Королівстві Нідерланди;
відмова направляючою стороною від імунітету члена сім’ї від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої Сторони та від кримінальної юрисдикції приймаючої Сторони щодо будь-яких дій або порушень, скоєних у зв’язку з оплачуваною діяльністю;
поширення режиму оподаткування та соціального забезпечення приймаючої Сторони на члена сім’ї, який здійснюватиме оплачувану діяльність.
Реалізація положень Угоди (після набрання нею чинності) дозволить спростити порядок працевлаштування та створить можливості членам сімей дипломатичного та іншого персоналу дипломатичних представництв і консульських установ для реалізації права на працю, підтримки рівня своєї кваліфікації та подальшого професійного розвитку.
Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України (далі – МЗС), та за висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень Угоди не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
Зазначається, що прибутки, отримані членами сімей працівників дипломатичної служби Королівства Нідерланди в Україні та України в Королівстві Нідерланди, оподатковуватимуться на загальних підставах, що в свою чергу матиме наслідком зарахування податків і зборів на виплати із заробітної плати до державного та місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства.
Водночас, у висновку Мінфіну зазначається, що працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, зумовить економію коштів державного бюджету, зокрема, МЗС за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» та Головного управління розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою 5961010 «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки, єдиний внесок сплачується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 164 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника», за рахунок видатків МЗС та уповноваженого органу Міноборони.
Зазначається, що відповідно сума економії коштів державного бюджету у разі працевлаштування іншого з подружжя працівника Посольства України у Королівстві Нідерланди становитиме з розрахунку на одну особу на місяць 1,4 тис. грн (22 відсотки суми мінімальної заробітної плати).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про оплачувану діяльність членів сімей дипломатичного та іншого персоналу дипломатичних представництв та/або консульських установ (реєстр. № 0153 від 25.05.2022), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити економію видатків Міністерства закордонних справ та уповноваженого органу Міністерства оборони на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2 /на час голосування зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні 25 народних депутатів України – членів Комітету/.
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Негоди В.А. про проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень (реєстр. № 7426 від 01.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
І. До Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень за реєстр. № 7426 /далі – законопроект/.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблений Міністерством розвитку громад та територій України з огляду на необхідність спрощення бюджетних процедур в умовах воєнного стану для ефективного та оперативного прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування щодо фінансового забезпечення першочергових потреб, спрямованих на відсіч збройної агресії проти України, потреб територіальної оборони, підтримки місцевої інфраструктури та життєвонеобхідних потреб жителів територіальних громад. Для реалізації такого завдання законопроектом пропонується внести зміни до розділу VI Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, згідно із якими встановлюється, що:
в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються положення частини другої статті 85 Кодексу у частині обмежень щодо здійснення видатків за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує плануванню видатків, або за рішенням Кабінету Міністрів України /доповнення підпункту 1 пункту 22 новим абзацом/;
в період дії воєнного стану військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), місцеві державні адміністрації та виконавчі комітети місцевих рад можуть передавати кошти із спеціального фонду місцевого бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ та міжбюджетних трансфертів) до загального фонду місцевого бюджету на підставі відповідного рішення військової адміністрації, військово-цивільної адміністрації, місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету місцевої ради. У разі передачі коштів із спеціального фонду місцевого бюджету до загального фонду, як виняток із положень статті 72 Кодексу, місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом та з дефіцитом за загальним фондом шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет /доповнення новим пунктом 22-5/.
ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту та експертних висновків на нього належить звернути увагу на таке.
З огляду на вимоги статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України спочатку необхідно розглянути питання про включення законопроекту до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту у першому читанні.
На законопроект надано висновки Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ та Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/. При цьому:
ГНЕУ у своєму висновку (лист від 06.06.2022 № 16/03-2022/91027 (917959)) відмічає, що у цілому не заперечує щодо пропонованих змін, зважаючи на поточну ситуацію в Україні та відповідно необхідність оперативного ухвалення рішень на місцевому рівні.
Мінфін (лист від 16.06.2022 № 05130-10-2/12602) підтримує запровадження запропонованої законодавчої ініціативи з урахуванням уточнення редакції положень законопроекту для чіткого їх трактування і розуміння.
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу (лист від 22.06.2022 № 04-20/10-2022/101142 (948488)) визнав положення законопроекту такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.
Вищезгадані експертні висновки (листи) щодо законопроекту надано народним депутатам України – членам Комітету.
На час розгляду у Комітеті даного питання висновок на законопроект від Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) не надійшов.
ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано отримані висновки на нього і звернуто увагу на таке.
1. У пояснювальній записці до законопроекту одним з напрямів досягнення його мети вказано скасування на період дії воєнного стану обмеження щодо здійснення видатків за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету, визначеного частиною другою статті 85 Кодексу, що реалізується шляхом внесення зміни до підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу.
Виходячи із зазначеного, розробник законодавчої ініціативи мав на меті не обмежувати у період дії воєнного стану можливість спрямування коштів місцевих бюджетів на видатки інших бюджетів, як передбачено у частині другій статті 85 Кодексу. Проте, запропоноване у законопроекті положення має неоднозначне тлумачення, оскільки може трактуватися як незастосування умови щодо «відсутності простроченої кредиторської заборгованості за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує плануванню видатків» при здійсненні видатків за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету. За таких умов зберігається вимога про заборону здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів Кодексом, а також здійснювати видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Тому, з точки зору правової визначеності для уникнення різночитання норм Кодексу належить уточнити редакцію зазначеного положення законопроекту.
У висновку Мінфіну також підкреслено, що з метою уникнення неоднозначного трактування такого положення законопроекту пропонується інша його редакція, згідно з якою у період дії воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки, заходів територіальної оборони, підтримки місцевої інфраструктури, соціального захисту населення органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації (у разі їх утворення) можуть приймати рішення про здійснення, як виняток з положень частини другої статті 85 Кодексу, видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів Кодексом, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.
2. Згідно із законопроектом на період дії воєнного стану встановлюється положення щодо можливості передачі коштів із спеціального фонду місцевого бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ та міжбюджетних трансфертів) до загального фонду місцевого бюджету на підставі відповідного рішення військової адміністрації, військово-цивільної адміністрації, місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету місцевої ради.
При реалізації такого положення належить взяти до уваги вимоги Кодексу в частині формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, зокрема:
частини третьої статті 13, згідно з якою складовими частинами спеціального фонду бюджету серед іншого є доходи бюджету, які мають цільове спрямування, та видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;
частини сьомої статті 13, згідно з якою передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 Кодексу);
частини другої статті 57, згідно з якою на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення;
частини другої статті 70, згідно з якою кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.
З приводу такого положення ГНЕУ зазначає, що у законопроекті відсутні обмеження щодо напрямків використання відповідних вивільнених коштів, що може призвести до ризиків зловживання наданою нормою на практиці, зауважуючи, що в супровідних до проекту документах йдеться, зокрема, про необхідність «фінансового забезпечення першочергових потреб, спрямованих на відсіч збройної агресії проти України, на потреби територіальної оборони та підтримку місцевої інфраструктури».
Водночас, слід звернути увагу, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації продовжують здійснювати бюджетні повноваження, у разі утворення військових адміністрацій такі повноваження здійснюють військові адміністрації відповідно до статті 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, а відповідно до частини п’ятої статті 9 цього Закону виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану окремими бюджетними повноваженнями наділені також сільський, селищний, міський голова територіальної громади. Тому у законопроекті замість слів «виконавчі комітети місцевих рад» доцільно вжити слова «органи місцевого самоврядування», а також підпункт 2 пункту 1 законопроекту слід привести у відповідність до вимог нормотворчої техніки.
Мінфін, зважаючи на спільну мету для прийняття рішень щодо здійснення запропонованих у законопроекті заходів (з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки, заходів територіальної оборони, підтримки місцевої інфраструктури, соціального захисту населення), а також необхідність чіткого розуміння положень законопроекту, пропонує об’єднати підпункти 1 та 2 пункту 1 законопроекту, виклавши їх у новій редакції в одному пункті.
Враховуючи наведене, зваживши на надані до законопроекту висновки і вимоги законодавчої техніки, пропонується підтримати пропозиції Мінфіну про заміну підпунктів 1 та 2 пункту 1 законопроекту одним пунктом у запропонованій новій редакції:
«Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50–51, ст. 572) доповнити пунктом 22-5 такого змісту:
«22-5. Установити, що у період дії воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки, заходів територіальної оборони, підтримки місцевої інфраструктури, соціального захисту населення органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації (у разі їх утворення) можуть приймати рішення про:
здійснення, як виняток з положень частини другої статті 85 цього Кодексу, видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів цим Кодексом, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету;
передачу коштів із спеціального фонду місцевого бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ та міжбюджетних трансфертів) до загального фонду місцевого бюджету. У разі передачі коштів із спеціального фонду місцевого бюджету до загального фонду, як виняток з положень статті 72 цього Кодексу, місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом та з дефіцитом за загальним фондом шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет».
IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Лаба М.М., заступник Міністра розвитку громад та територій України Негода В.А., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та заступник директора Департаменту – начальник відділу з питань макроекономіки департаменту експертизи та аналізу державного бюджету Рахункової палати Тесленко О.І.
Зокрема, завершуючи доповідь з даного питання, заступник Міністра розвитку громад та територій України Негода В.А. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект. Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що Мінфіном надано пропозиції для усунення неточності положень законопроекту, що опрацьовані у Комітеті і наведені у проекті ухвали з даного питання, та запропонував підтримати законопроект з урахуванням відповідних уточнень. Заступник директора Департаменту – начальник відділу з питань макроекономіки департаменту експертизи та аналізу державного бюджету Рахункової палати Тесленко О.І. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень до законопроекту.
Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував про опрацювання законопроекту у Комітеті та запропонував за підсумками розгляду даного питання, враховуючи необхідність його врегулювання, прийняти рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект включити до порядку денного сесії та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, підготовлених за участю Мінфіну і наведених у проекті ухвали. За результатами голосування таке рішення Комітету підтримано більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень (реєстр. № 7426 від 01.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій Комітету (підготовлених за участю Міністерства фінансів України):
пункт 1 законопроекту викласти у такій редакції:
«1. Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50–51, ст. 572) доповнити пунктом 22-5 такого змісту:
«22-5. Установити, що у період дії воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки, заходів територіальної оборони, підтримки місцевої інфраструктури, соціального захисту населення органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації (у разі їх утворення) можуть приймати рішення про:
здійснення, як виняток з положень частини другої статті 85 цього Кодексу, видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів цим Кодексом, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету;
передачу коштів із спеціального фонду місцевого бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ та міжбюджетних трансфертів) до загального фонду місцевого бюджету. У разі передачі коштів із спеціального фонду місцевого бюджету до загального фонду, як виняток з положень статті 72 цього Кодексу, місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом та з дефіцитом за загальним фондом шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет».
У разі прийняття законопроекту Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.
Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 3, «не голосували» – 1.
Голова Комітету Ю.Ю. Арістов
Секретар Комітету В.В. Цабаль