ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №134 від 12.08.2022

Опубліковано 17 серпня 2022, о 16:37

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №134 від 12 серпня 2022 року

10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Борт В.П., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Батенко Т.І., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Пузійчук А.В., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Серік Н.П., Шпак В.П., Климчук Д.І., Рощенко С.В. Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Ващенко К.О. – державний секретар Міністерства оборони України;

Дяченко С.В. – директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту – начальник відділу з питань макроекономіки департаменту експертизи та аналізу державного бюджету Рахункової палати.

________________________________

*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету про те, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 12 серпня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за реєстр. № 7644 від 08.08.2022 р., поданий народними депутатами України Завітневичем О.М. та іншими.

3. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2022 році.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення електричних транспортних засобів та об'єкту зарядної інфраструктури" (реєстр. № 7434 від 03.06.2022, народні депутати України Василів І.В., Касай К.І., Маріковський О.В., Василенко Л.В., Шкрум А.І. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо тимчасового виїзду за кордон українських моряків під час воєнного стану в Україні)" (реєстр. № 7461 від 13.06.2022, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною в особливий період" (реєстр. № 7464 від 13.06.2022, народні депутати України Федина С.Р., Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В. та інші.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення виконання Україною взятих на себе обов’язків згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" (реєстр. № 7463 від 13.06.2022, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 51 Регламенту Верховної Ради України щодо політичної відповідальності народних депутатів України від політичних партій, діяльність яких зупинена (призупинена)" (реєстр. № 7424 від 01.06.2022, народні депутати України Батенко Т.І., Палиця І.П., Фріс І.П. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання народним депутатом України дипломатичного паспорта України" (реєстр. № 7383 від 7.05.2022, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І., Пушкаренко А.М. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями" (реєстр. № 7407 від 25.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо уточнення переліку платників єдиного внеску" (реєстр. № 7460 від 13.06.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (реєстр. № 7385 від 17.05.2022, народні депутати України Гриб В.О., Аксьонов А.А., Мінько С.А., Бондар М.Л. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у використанні інформації про тих, хто подорожує" (реєстр. № 0152 від 20.05.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" (реєстр. № 7438 від 06.06.2022, народні депутати України Овчинникова Ю.Ю., Рудик К.О., Криворучкіна О.В. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо гарантованого включення до виборчих списків учасників бойових дій" (реєстр. № 7405 від 25.05.2022, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" (реєстр. № 7442 від 07.06.2022, народні депутати України Мовчан О.В., Гривко С.Д., Вацак Г.А.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" щодо можливості сумісництва під час воєнного стану у вигляді проходження військової служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, участі у складі добровольчих формувань територіальних громад" (реєстр. № 7469 від 15.06.2022, народні депутати України Маслов Д.В., Кожем'якін А.А., Мазурашу Г.Г., Мінько С.А. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"" (реєстр. № 7484 від 22.06.2022, народні депутати України Лаба М.М., Кузнєцов О.О., Остапенко А.Д.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7494 від 27.06.2022, народні депутати України Маслов Д.В., Бакумов О.С., Дирдін М.Є., Вельможний С.А.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"" (реєстр. № 7472 від 17.06.2022, народні депутати України Бардіна М.О., Швець С.Ф., Брагар Є.В., Вельможний С.А.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 111 Кримінального кодексу України щодо позбавлення громадянства України за державну зраду" (реєстр. № 7452 від 09.06.2022, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.19. Проект Закону України "Про приєднання України до Конвенції про екстрадицію" (реєстр. № 0158 від 29.06.2022, Президент України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо граничної дати оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності" (реєстр. № 7489 від 24.06.2022, народні депутати України Рущишин Я.І., Буймістер Л.А., Васильченко Г.І.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 29 Закону України "Про державну таємницю" щодо обмеження виїзду за територію України громадян, яким було надано допуск та доступ до державної таємниці" (реєстр. № 7505 від 30.06.2022, народні депутати України Кузьміних С.В., Вацак Г.А.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"" (реєстр. № 7484-1 від 30.06.2022, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

1.1.23. Проект Закону України "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства" (реєстр. № 6369-д від 30.06.2022, народні депутати України Лубінець Д.В., Ткаченко М.М., Касай К.І., Кузнєцов О.О. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України" (реєстр. № 6368-д від 30.06.2022, народні депутати України Лубінець Д.В., Ткаченко М.М. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо використання громадськими організаціями права на доступ до інформації" (реєстр. № 7512 від 01.07.2022, народні депутати України Рущишин Я.І., Мазурашу Г.Г. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України" (реєстр. № 7537 від 08.07.2022, народний депутат України Янченко Г.І.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо маркування продукції шляхом нанесення QR-коду" (реєстр. № 7497 від 28.06.2022, народні депутати України Фролов П.В., Лічман Г.В., Мовчан О.В. та інші);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного Кодексу України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України" (реєстр. № 7538 від 08.07.2022, народний депутат України Янченко Г.І.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо оприлюднення фінансової звітності" (реєстр. № 7488 від 24.06.2022, народні депутати України Рущишин Я.І., Вацак Г.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про судово-експертну діяльність та самоврядування судових експертів (реєстр. № 6284-2 від 22.11.2021), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон визначає правові та організаційні засади судово-експертної діяльності в Україні з метою забезпечення правосуддя незалежною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. При цьому, з моменту набрання чинності цим Законом (з дня, наступного за днем його опублікування) передбачена втрата чинності Закону України «Про судову експертизу».

Законопроектом пропонується, насамперед:

законодавче визначення основних термінів, що використовуються у судово-експертній діяльності;

удосконалення державного регулювання судово-експертної діяльності, передбачивши таке:

- створення Національної експертної служби України (далі – Служба) як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовуватиметься і координуватиметься Кабінетом Міністрів України, і який забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики у сфері судово-експертної діяльності, до сфери управління якого належатимуть державні судово-експертні установи, а щодо недержавних судово-експертних установ та приватних судових експертів – то буде органом державного регулювання в межах встановлених повноважень;

- покладання на Службу організації науково-методичних та організаційно-управлінських, інформаційних засад судово-експертної діяльності та визначення основних складових (зокрема, передбачивши ведення Державного реєстру атестованих судових експертів, як офіційної електронної бази даних про осіб, які отримали кваліфікацію судового експерта (при цьому, збережено окремі положення щодо Реєстру судових експертів, аналогічно до законопроектів реєстр. № 6284 і реєстр. № 6284-1) та Реєстру методик проведення судових експертиз, як офіційної електронної бази методик проведення судових експертиз, які атестовані та рекомендовані до впровадження в експертну практику, утворення Ради науково-методичного забезпечення Служби);

- визначення правового статусу та меж повноважень суб’єктів судово-експертної діяльності (судово-експертних установ та їх керівників; судових експертів; інших фахівців (експертів) з відповідних галузей знань, які залучаються як експерти до проведення судових експертиз) та проведення виключно державними спеціалізованими установами судово-медичних, судово-психіатричних експертиз, а також експертиз, пов’язаних з криміналістичними обліками і які ведуться в Службі;

- утворення Ревізійної комісії Служби (для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю цієї служби, її органів, Ради судових експертів, Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів);

встановлення вимог професійної та кваліфікаційної підготовки, стажування, присвоєння та підвищення кваліфікації судового експерта, зокрема, передбачивши:

- отримання кваліфікації судового експерта, особою, яка пройшла спеціальну професійну підготовку та здала кваліфікаційний іспит, та встановлення Центральною експертно-кваліфікаційною комісією судових експертів Порядку проходження спеціальної професійної підготовки;

- стажування особи, яка має намір отримати кваліфікацію судового експерта, самостійно здійснювати судово-експертну діяльність, протягом шести місяців під керівництвом судового експерта або в експертній установі;

- затвердження Радою судових експертів порядку проходження професійної підготовки, програма та методика оцінювання професійної підготовки, розмір внеску за проходження професійної підготовки та порядок його сплати; визначення Міністерством охорони здоров’я порядку проходження професійної підготовки особами, що мають намір отримати кваліфікацію судово-медичного або судово-психіатричного експерта;

- встановлення Експертно-кваліфікаційною комісією судових експертів порядку присвоєння кваліфікації судового експерта після проходження ним стажування, шляхом здавання кваліфікаційного іспиту, з видачею кваліфікаційного свідоцтва судового експерта на право проведення певного виду судової експертизи;

- визначення видів підвищення кваліфікації судового експерта (у вигляді або навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах за напрямком діяльності, а також науково-педагогічна, інша викладацька, наукова та науково-технічна діяльність у сфері судової експертизи);

- визначення видів відповідальності судового експерта (дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність), підстави притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень;

- створення Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів як колегіального органу, який присвоює, підтверджує та позбавляє кваліфікації судового експерта та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів (зокрема, приймає рішення щодо видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його анулювання та призупинення дії такого свідоцтва) і який підзвітний Службі;

встановлення загальних засад самоврядування судових експертів, правового статусу та повноважень Національної асоціації судових експертів України (недержавна некомерційна професійна організація, яка об’єднує всіх судових експертів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування судових експертів), визначення організаційних форм самоврядування судових експертів, а саме через раду судових експертів за видами судових експертиз, Раду судових експертів України та з’їзд судових експертів України, а також передбачивши фінансове забезпечення їх роботи за рахунок: щорічних внесків судових експертів на забезпечення реалізації самоврядування судових експертів; добровільних внесків фізичних і юридичних осіб; інших не заборонених законом джерел ;

встановлення підстав та строків проведення судової експертизи, перелік категорій судових експертиз (первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні) та особливостей організації їх проведення, складових висновку експерта, передбачивши рецензування висновків експертів для допомоги в оцінці достовірності висновку експерта особою, яка має відповідну вищу освіту, науковий або практичний досвід роботи не менше 5 років у сфері судово-експертної діяльності за відповідним напрямом знань;

здійснення фінансового забезпечення судово-експертної діяльності залежно від виду судочинства, зокрема:

- науково-методичних робіт з питань організації та проведення судових експертиз за рахунок державного бюджету;

- судових експертиз в державних судово-експертних установах у кримінальних провадженнях та у справах про адміністративні правопорушення на підставі процесуального документа про призначення судової експертизи, складеного уповноваженим органом (особою), – за рахунок та в обсягах коштів, які виділяються цим установам з державного бюджету;

- судових експертиз у кримінальних провадженнях в установах судово-медичних та судово-психіатричних експертиз – за рахунок коштів, які виділяються цим установам з державного чи місцевого бюджетів;

- судових експертиз в державних судово-експертних установах на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, потерпілого, законного представника, представника, – на договірних засадах;

- судових експертиз у цивільних, адміністративних, господарських справах та у виконавчому провадженні – відповідно до законодавства України;

- інших платних послуг державними судово-експертними установами – на договірних засадах відповідно до переліків платних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- судових експертиз приватними судовими експертами – на договірних засадах;

встановлення засад оплати праці працівників державних судово-експертних установ, зокрема:

- заробітна плата працівників державних судово-експертних установ, які мають кваліфікацію судового експерта, складатиметься з посадового окладу, надбавок, премій та інших виплат, розмір і порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України;

- особливості встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, премій та інших виплат працівникам (співробітникам) державних судово-експертних установ, які мають кваліфікацію судового експерта та є військовослужбовцями або особами рядового і начальницького складу, визначатимуться законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу;

визначення особливостей надання додаткових відпусток працівникам державних судово-експертних установ, зокрема:

- працівникам, які мають кваліфікацію судового експерта, за кожний рік роботи на посадах керівних працівників, судових експертів, наукових працівників цих установ, по досягненню п’ятирічного стажу роботи з урахуванням попереднього стажу роботи судовим експертом, а також стажу роботи на посадах наукових працівників судово-експертних установ, надаватиметься один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більше як п’ятнадцять календарних днів, крім того, таким працівникам надаватимуться додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток відповідно до закону, при цьому, працівники можуть бути відкликані із щорічної основної та щорічної додаткової відпустки з відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв’язку з таким відкликанням відповідно до законодавства;

- працівникам (співробітникам) державних судово-експертних установ, які мають кваліфікацію судового експерта та є військовослужбовцями або особами рядового і начальницького складу, такі відпустки визначаються законодавством про проходження служби військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових матеріальних та інших витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів і, зокрема, потребуватиме додаткових витрат відповідних бюджетів. Водночас, зауважено про те, що необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано.

Так, за висновками Мінфіну, окремі положення законопроекту потребуватимуть додаткових бюджетних коштів, та які стосуються такого:

створення нового центрального органу виконавчої влади – Національної експертної служби України, звертаючи увагу на те, що згідно з Конституцією України та законами України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади» питання щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України;

можливість судових експертів державних спеціалізованих судовоекспертних установ і приватних судових експертів об’єднуватися у саморегульовані громадські об’єднання (організації), які мають власні кошти.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, на чому також наголошено Мінфіном.

За узагальнюючим висновком Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про судово-експертну діяльність та самоврядування судових експертів (реєстр. № 6284-2 від 22.11.2021), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевого бюджетів на забезпечення діяльності судово-експертних установ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо підтримки роботодавців та працівників в умовах воєнного стану (реєстр. № 7406 від 25.05.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Саладухою О.В., Юрчишином Я.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, тимчасово, починаючи з 1 липня 2022 року та у період воєнного стану, установити такі ставки податку на доходи фізичних осіб /далі – ПДФО/ та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику у формі заробітної плати (включаючи основну та додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, відповідно до Закону України «Про оплату праці») у зв’язку з трудовими відносинами:

9% - ПДФО та 11% - єдиний внесок – до бази оподаткування/нарахування, що не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати /до 32 500 грн/;

18% - ПДФО та 22% - єдиний внесок – до бази оподаткування/нарахування, розмір якої становить від 5 до 10 розмірів мінімальної заробітної плати /від 32 500 грн до 65 000 грн/ (застосовуються до суми перевищення над базою оподаткування/нарахування, що не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати);

25% - ПДФО та 29% - єдиний внесок – до бази оподаткування/нарахування, що перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати /від 65 000 грн/ (застосовуються до суми перевищення над базою оподаткування/нарахування, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме видатків з державного та місцевих бюджетів. Разом з тим, відмічено, що доходи державного бюджету та Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які можуть бути втрачені внаслідок зниження ставки ПДФО та єдиного внеску, будуть покриті за рахунок підвищення оподаткування заробітних плат, що становлять більше 10 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів. Зокрема відмічено, що відповідно до інформації з баз даних Пенсійного фонду України, застосування запропонованої шкали оподаткування для заробітної плати може призвести до: втрат бюджетів всіх рівнів від ПДФО у сумі близько 10,1 млрд грн у розрахунку на місяць; втрат бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування з єдиного внеску у сумі близько 13,3 млрд грн, у розрахунку на місяць. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 липня 2022 року, але не раніше дня його опублікування.) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо підтримки роботодавців та працівників в умовах воєнного стану (реєстр. № 7406 від 25.05.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Саладухою О.В., Юрчишином Я.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, зменшення надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності (реєстр. № 7353 від 05.05.2022), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується запровадити виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану пораненням (контузією, травмою) або загибеллю (смертю) у зв’язку з військовою агресією проти України у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, працівникам об’єктів критичної інфраструктури, журналістам та членам їх сімей у таких розмірах:

у разі загибелі (смерті), що настала внаслідок поранення (контузії, травми) – 1 000 тис. грн;

у разі встановлення інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми) під час виконання посадових (службових) обов’язків: І групи – 800 тис. грн, ІІ групи – 500 тис. грн, ІІІ групи – 200 тис. грн;

у разі втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми) – 100 тис. гривень.

Одноразова грошова допомога виплачуватиметься за рахунок коштів державного бюджету з наступним її відшкодуванням шляхом стягнення цієї суми з держави-агресора, відповідно до принципів і норм міжнародного права. Джерелом для виплати вказаної допомоги запропоновано резервний фонд державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із статтею 24 Бюджетного кодексу України у державному та місцевих бюджетах формується резервний фонд, кошти якого спрямовуються на здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 175 визначено Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану, зупинивши до припинення чи скасування воєнного стану дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Поряд з цим, Мінфін у своєму висновку зазначив, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено ряд виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, а саме: щомісячну страхову виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, одноразову допомогу потерпілому (членам його сім’ї), страхові витрати на медичну та соціальну допомогу тощо. Зокрема, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, а отже, здійснення страхових виплат особам, які постраждали під час виконання своїх посадових (службових) обов’язків, врегульовано чинним законодавством.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект не підтримується.

Згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкти права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, мають надавати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернута увага також Мінфіну.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності (реєстр. № 7353 від 05.05.2022), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Третьяковою Г.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок» щодо забезпечення безперебійного функціонування судової влади (реєстр. № 7397 від 22.05.2022), поданий народними депутатами України Власенком С.В., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про поштовий зв’язок», згідно з якими до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в складі всіх модулів національний оператор безоплатно надає послуги поштового зв’язку судам загальної юрисдикції.

Реалізація норм законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію втрат АТ «Укрпошта» за надані безкоштовні послуги судам загальної юрисдикції, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Як зазначає Мінфін у своєму висновку до проекту закону, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» видатків на компенсацію втрат АТ «Укрпошта» за надання безоплатних послуг судам загальної юрисдикції не передбачено.

Поряд з цим слід відмітити, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу, частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

При цьому, слід врахувати, що згідно із вимогами частини четвертої статті 23 Кодексу витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, якщо цим Кодексом та/або законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

За узагальнюючим висновком Мінфіну проект закону не підтримується, оскільки реалізація його положень призведе до розбалансування показників державного бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок» щодо забезпечення безперебійного функціонування судової влади (реєстр. № 7397 від 22.05.2022), поданий народними депутатами України Власенком С.В., Бакумовим О.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на компенсацію втрат АТ «Укрпошта» за надання безкоштовних послуг органам судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» (реєстр. № 6284-3 від 23.11.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано викласти Закон України «Про судову експертизу» (далі – Закон) у новій редакції та визначити правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності.

Законопроект підготовлено на основі чинної редакції Закону, разом з цим він містить певні новації, а саме запропоновано:

визначити систему самоврядування судових експертів (громадські організації судових експертів, що об’єднують фізичних та юридичних осіб, які отримали кваліфікацію судового експерта з певної експертної спеціальності або змішано за потреби, діють на засадах саморегулювання та не мають метою своєї діяльності отримання прибутку, та здійснюють повноваження з громадського регулювання судово-експертної діяльності (далі – громадські організації)), принципи її діяльності та повноваження, критерії яким вона повинна відповідати. При цьому, до її повноважень пропонується віднести, можливість створювати або брати участь у складі експертно-кваліфікаційної та дисциплінарної комісій, здійснювати представництво інтересів членів громадської організації судових експертів в органах державної влади, судах, органах місцевого самоврядування та їх захист;

визначити повноваження Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст) у взаємодії із громадськими організаціями (зокрема, передбачивши розроблення стратегії та програм розвитку громадських організацій; участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері цих організацій; внесення пропозицій щодо обсягів і напрямів їх державної підтримки; включення до державного Реєстру атестованих судових експертів інформації з Реєстру (списку) атестованих приватних судових експертів громадських організацій; ведення Реєстру методик проведення судових експертиз з наданням доступу членам цих організацій до змісту методик; надання статусу громадської організації та здійснення заходів контролю за їх статутною діяльністю);

визначити гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, гарантії діяльності;

передбачити, що судово-експертну діяльність окрім судових експертів державних спеціалізованих установ, їх територіальних філій, експертних установ комунальної форми власності здійснюють також інші (не спеціалізовані) судово-експертні установи будь-якої форми власності;

встановити строки проведення судової експертизи та порядок їх погодження (зокрема, строк проведення експертизи (обстеження, дослідження) не повинен перевищувати 90 календарних днів і встановлюється експертом (спеціалістом) за письмовою домовленістю із замовником, в тому числі більший строк проведення експертизи за потреби після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів у строк не більше 10 календарних днів);

конкретизувати положення щодо науково-методичного та організаційно-управлінського, інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності, зокрема:

- поклавши на систему самоврядування судових експертів здійснення такого забезпечення відносно діяльності приватних експертів;

- запровадити проведення рецензування висновків експертів атестованими судовими експертами, які мають не менш, ніж п’ятирічний стаж експертної роботи з експертної спеціальності, за якою складено висновок, поданий на рецензування;

встановити цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність судового експерта;

здійснювати наукові розробки з питань організації та проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами судових експертиз, іншими науковими установами та науковцями на конкурсних засадах згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок державного бюджету;

конкретизувати вимоги щодо проведення атестації судового експерта (зокрема, передбачивши проходження атестації тільки особою, яка має намір здійснювати судово-експертну діяльність на постійній основі; проведення атестації та присвоєння кваліфікації судових експертів не державних спеціалізованих установ, яке не може відрізнятися від порядку, визначеному для судових експертів науково-дослідних установ Мін’юсту);

розширити повноваження Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів і надати їм право присвоювати кваліфікацію судового експерта та видавати відповідне свідоцтво, яке є безстроковим, а також передбачити можливість утворювати експертно-кваліфікаційні комісії з присвоєння кваліфікації за потреби при закладах освіти в галузі судової експертизи, які мають відповідну ліцензію на здійснення освітньої діяльності та відповідають вимогам встановленим законодавством, що здійснюють підготовку судових експертів та створення експертно-кваліфікаційних комісій при громадських організаціях судових експертів;

конкретизувати питання кадрового забезпечення (зокрема, передбачивши проведення підвищення кваліфікації на відповідних курсах при закладах освіти, які здійснюють підготовку судових експертів та мають ліцензію на здійснення освітньої діяльності, державних спеціалізованих установах та громадських організаціях судових експертів; здійснення підготовки (стажування) фахівців, які мають намір працювати судовими експертами на постійній основі, забезпечуватимуть державні спеціалізовані установи або судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, за умови відповідності порядку професійної підготовки судових експертів за певними експертними спеціальностями; постійне підвищення судовим експертом своєї кваліфікації, яка підтверджується кожні 5 років).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових фінансових витрат державного бюджету, і натомість його прийняття передбачає зменшення витрат на неконкурентоздатні наукові роботи, а також на проведення судових експертиз, які виконуються в межах державних спеціалізованих експертних установах та фінансове забезпечення яких здійснюється з державного бюджету.

Так, за висновками Мінфіну окремі положення законопроекту потребуватимуть додаткових бюджетних коштів та призведуть до збільшення видаткової частини державного і місцевих бюджетів, та які стосуються такого:

можливість судових експертів державних спеціалізованих судово-експертних установ і приватних судових експертів об’єднуватися в саморегульовані громадські об’єднання (організації), які мають власні кошти;

збереження чинної норми Закону щодо визначення державним судовим експертам посадових окладів у розмірі не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, звертаючи увагу на неузгодженість такої пропозиції нормам статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про оплату праці».

Крім того, Мінфін зауважує, що у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів та з урахуванням норм Бюджетного кодексу України щодо того, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період), дію частини другої статті 18 Закону, якою передбачається аналогічна як у законопроекті норма щодо розміру посадових окладів судових експертів, низкою законів України, починаючи з 2018 року, щорічно зупиняється /на 2022 рік згідно із Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік»/.

За узагальнюючим висновком Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» (реєстр. № 6284-3 від 23.11.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Павлюком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевого бюджетів на забезпечення діяльності судово-експертних установ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо забезпечення гідного розміру грошового забезпечення військовослужбовців (реєстр. № 7005 від 03.02.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом запропоновано доповнити статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» положеннями, відповідно до яких з 1 січня 2023 року середньомісячний розмір грошового забезпечення військовослужбовців має становити не менше:

трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, – для військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше трьох років та уклали контракт на проходження військової служби строком не менше трьох років;

двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, – для інших військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби).

При цьому, у разі, якщо розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовця становить менше розміру, визначеного вищезазначеним положенням, такому військовослужбовцю нараховується доплата до грошового забезпечення у розмірі, що становить різницю між грошовим забезпеченням та нарахованим місячним грошовим забезпеченням.

Довідково слід зазначити, що законом про державний бюджет на 2022 рік розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня встановлено у сумі 6500 гривень, з 1 жовтня – 6700 гривень.

Слід зауважити, що з оголошенням воєнного стану в Україні пріоритетними визначено видатки на безпеку і оборону, у тому числі на грошове забезпечення особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, які здійснюють захист країни від збройної агресії Російської Федерації.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, інших військових формувань, особам рядового і начальницького складу та поліцейським встановлено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, – до 100 000 гривень.

При цьому Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, починаючи з 2023 року, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату грошового забезпечення військовослужбовців у збільшених розмірах.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Ураховуючи наведене, питання грошового забезпечення пропонується вирішувати комплексно у рамках виконання указів Президента України від 30.12.2021 № 688 «Про додаткові заходи із забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців Збройних Сил України», від 01.02.2022 № 36 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії» та з урахуванням необхідності забезпечення єдиних підходів щодо системи грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.

Загалом у висновку Мінфіну зауважено, що законопроект не може бути підтриманий як такий, що суперечить вимогам Закону України «Про Кабінет Міністрів України», не враховує необхідності забезпечення єдиних підходів щодо формування умов грошового забезпечення для всіх силових структур, а питання грошового забезпечення пропонується вирішувати комплексно у рамках виконання указів Президента України від 30.12.2021 № 688, від 01.02.2022 № 36 та з урахуванням необхідності забезпечення єдиних підходів щодо системи грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо забезпечення гідного розміру грошового забезпечення військовослужбовців (реєстр. № 7005 від 03.02.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі Пенсійного фонду України, починаючи з 2023 року). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо вдосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців (реєстр. № 6518 від 13.01.2022), поданий народними депутатами України Забродським М.В., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон), відповідно до яких запропоновано визначати:

мінімальний розмір посадового окладу військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) в обсязі, не меншому розміру двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня відповідного календарного року /на сьогодні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) розміри посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. /у обсязі 1762 грн/, на відповідний тарифний коефіцієнт/;

розмір грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) жилого приміщення у сумі від однієї до двох мінімальних заробітних плат, установленої на 1 січня календарного року, залежно від місця проживання таких осіб. При цьому, військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім’ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази /на сьогодні, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 р. № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» (зі змінами), компенсація визначається у розмірі від одного до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. За наявності трьох і більше членів сім’ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази/.

Як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, його реалізація буде здійснена в межах видатків державного бюджету на зазначені цілі та не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту зазначено про те, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету в поточному та наступних бюджетних періодах, аргументуючи, зокрема, таким:

- з урахуванням запропонованого законопроектом розміру посадового окладу військовослужбовців (подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня, станом на 01.01.2022 року такий показник визначено у сумі 2481 грн), розмір посадового окладу військовослужбовця І тарифного розряду (рекрут) збільшиться вдвічі (з 2 470 грн до 4 960 грн) та відповідно зростуть посадові оклади інших категорій військовослужбовців, крім того, підтримка такої пропозиції матиме ризики ініціювання запровадження аналогічної норми, наприклад, для осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, що також потребуватиме значних додаткових бюджетних витрат;

- встановлення розміру щомісячної грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) жилого приміщення залежно від розміру мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року для працездатних осіб не узгоджується з чинним законодавством, оскільки таке поняття законодавством не передбачено, а застосування мінімальної заробітної плати під час визначення розміру зазначеної компенсації та її виплата у збільшених розмірах (у 2,6 рази) потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань на 2022 рік та наступні роки. За розрахунками Мінфіну лише для Міністерства оборони України додаткові видатки державного бюджету на виплату грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) жилого приміщення становитимуть 2,2 млрд грн (у розрахунку на рік). Крім того, передбачені законопроектом розміри грошової компенсації для окремих обласних центрів (9 750 грн для сім’ї до двох осіб та 14 625 грн для сім’ї із трьох осіб і більше) та для більшості інших населених пунктів (6 500 грн для сім’ї до двох осіб та 9 750 грн для сім’ї із трьох осіб і більше) значно перевищуватимуть середні ринкові ціни на піднайом (найом) житлових приміщень.

З урахуванням необхідності забезпечення єдиних підходів щодо системи грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських питання грошового забезпечення військовослужбовців слід вирішувати комплексно у рамках виконання указів Президента України від 30.12.2021 № 688 «Про додаткові заходи із забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців Збройних Сил України», від 01.02.2022 № 36 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії».

Загалом у висновку Мінфіну зауважено, що законопроект не може бути підтриманий як такий, що призведе до розбалансування державного бюджету, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на підвищення грошового забезпечення, перерахунки військових пенсій та виплату грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення у збільшених розмірах.

З огляду на суть законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Згідно з Прикінцевими положеннями законопроекту передбачено набрання чинності відповідним законом з 1 березня 2022 року, при цьому, запропоновано поширення положень законопроекту на правовідносини, що виникли з 1 січня 2022 року. Водночас слід зауважити, що реалізація таких положень законопроекту не узгоджується зі статтею 28 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, та частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що зазначається у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо вдосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців (реєстр. № 6518 від 13.01.2022), поданий народними депутатами України Забродським М.В., Геращенко І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про підвищення оплати праці військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на час проведення заходів зі стримування збройної агресії проти України (реєстр. № 7063 від 16.02.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Немирею Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

з 1 січня 2022 р. встановити винагороду військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, у розмірі 300% щомісячного грошового забезпечення за основною посадою на основному місці служби в разі безпосередньої участі: на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

з 1 квітня 2022 р. збільшити вдвічі посадові оклади всіх службовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу;

з 1 березня 2022 року та на період збройної агресії проти України, заробітна плата, грошове забезпечення членів Кабінету Міністрів України, працівників, службових і посадових осіб категорії «А» державної служби, працівників бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування), керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств та державних банків, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50 відсотків акцій (часток), нараховуються у розмірі, що не перевищує розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовця 25-го тарифного розряду (командир батальйону) із урахуванням винагороди за особливі умови несення служби, які відповідають частині першій цього Закону, враховуючи міжвідомчі та міжпосадові співвідношення розмірів посадових окладів. Такі обмеження, застосовуються також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що реалізація його положень зменшить видатки державного бюджету на оплату праці деяких категорій осіб, що дозволить спрямувати вивільнений грошовий ресурс на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і, зокрема, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та відповідних перерахунків військових пенсій.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Поряд з цим, Мінфіном зауважено, що з оголошенням воєнного стану в Україні пріоритетними визначено видатки на безпеку і оборону, у тому числі на грошове забезпечення особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, які здійснюють захист країни від збройної агресії Російської Федерації.

У зв’язку із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, інших військових формувань, особам рядового і начальницького складу та поліцейським встановлено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, – до 100 000 гривень.

Водночас, Мінфіном зауважується, що положення законопроекту не узгоджуються з чинним законодавством, зокрема, зі статтею 28 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Поряд з цим, згідно з Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) визначення умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Крім того, пунктами 22 та 22-1 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України у 2022 році може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, а також щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, зважаючи на наявні фінансові ресурси державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Загалом Мінфіном зазначений законопроект у запропонованій редакції не підтримується, а питання удосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських пропонується розглядати комплексно щодо всіх силових структур після скасування воєнного стану в Україні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та втрачає чинність з моменту прийняття рішення Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України про завершення Об’єднаними Силами заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності України в межах визнаного державного кордону), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про підвищення оплати праці військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на час проведення заходів зі стримування збройної агресії проти України (реєстр. № 7063 від 16.02.2022 р.), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Немирею Г.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дій в умовах воєнного часу для зміцнення економіки та обороноздатності держави (реєстр. № 7381 від 17.05.2022), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом, серед іншого, передбачається внесення змін до Кодексу законів про працю України, відповідно до яких частина третя статті 119 цього Кодексу викладається у новій редакції та пропонується, що роботодавець здійснюватиме виплату грошового забезпечення особам, які до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, працювали на підприємстві, в установі або в інших роботодавців після отримання відповідної компенсації за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /пункт 4 розділу І законопроекту/.

Слід зауважити, що згідно з чинною частиною першою статті 119 Кодексу на час виконання державних обов'язків працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. При цьому, отримання роботодавцем відповідної компенсації за рахунок коштів державного бюджету не передбачено.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту його положення потребуватимуть доопрацювання та погодження з Міністерством оборони України і Міністерством внутрішніх справ України з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема, зазначається про таке:

- реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату роботодавцям відповідної компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу в особливий період. Водночас, за відсутності інформації щодо кількості таких осіб, розмірів їх середнього заробітку, а також строку завершення особливого періоду в Україні обрахувати обсяг додаткових витрат державного бюджету не вбачається можливим. Крім того зауважено про те, що у державному бюджеті на 2022 рік не передбачено коштів на виплату роботодавцям відповідної компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду;

- у разі прийняття цього законопроекту буде встановлено додаткові умови для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, Захисникам і Захисницям України залежно від виплати з державного бюджету роботодавцям відповідної компенсації, що в умовах воєнного стану не може бути підтримано.

Зважаючи на викладені вище зауваження, Міністерством фінансів України пропонується пункт 4 розділу І законопроекту виключити.

Варто зазначити, що суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» не надано до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів України.

При цьому, термін набрання чинності, визначений у законопроекті (закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дій в умовах воєнного часу для зміцнення економіки та обороноздатності держави (реєстр. № 7381 від 17.05.2022), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.10 СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування легкових транспортних засобів (реєстр. № 7448 від 09.06.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до:

– Податкового кодексу України, зокрема передбачається:

звільнити на постійній основі від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України громадянами України транспортних засобів, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

виключити з формули розрахунку ставки акцизного податку для визначених транспортних засобів коефіцієнт віку (що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку);

встановити обов’язкову сплату військового збору для осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні;

– Закону України «Про Митний тариф в Україні», зокрема, щодо зменшення ставки ввізного мита з 10% до 5% на транспортні засоби, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, при цьому виключивши товарні підкатегорії, що деталізують класифікацію транспортних засобів залежно від його віку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету чи місцевих бюджетів у поточному році, доходи державного бюджету у наступних бюджетних періодах (зокрема у 2023 р.) будуть плануватися з урахуванням дії положень законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоновані положення законопроекту матимуть наслідком зменшення надходжень податку на додану вартість, акцизного податку та ввізного мита до бюджету, яке наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів у нових умовах оподаткування;

стимулювання ввезення на митну територію Україну саме автомобілів, які були у вжитку, суперечить екологічній політиці держави, у тому числі зобов’язанням у сфері співробітництва з питань транспорту, визначеним статтею 368 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування легкових транспортних засобів (реєстр. № 7448 від 09.06.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, акцизного податку та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо користування водними ресурсами протягом дії воєнного стану в Україні (реєстр. № 7440 від 07.06.2022), поданий народними депутатами України Аллахвердієвою І.В., Арахамією Д.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та 12 календарних місяців з дня його припинення чи скасування:

не застосовувати норми підпункту 255.11.15 пункту 255.11 статті 255 Податкового кодексу України (щодо особливостей нарахування рентної плати за спеціальне використання води) у разі користування водними ресурсами без дозволу на спеціальне водокористування для задоволення потреб населення в порядку централізованого водопостачання;

звільнити від відповідальності за порушення водного законодавства (недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування) та порушення законодавства про надра (самовільне користування надрами) при користуванні водними ресурсами без дозволу на спеціальне водокористування та користування підземними водами без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) для задоволення потреб населення в порядку централізованого водопостачання.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту сприятиме відновленню централізованого водопостачання у населених пунктах, у яких внаслідок руйнувань інфраструктури водопостачання і неможливості її відновлення через воєнні дії виникла проблема з порушенням чи неможливістю централізованого водопостачання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на надходження рентної плати за спеціальне використання води до державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина такого впливу буде залежати від обсягів використаної води водокористувачами, які користуються водними ресурсами без дозволу на спеціальне водокористування для задоволення потреб населення у порядку централізованого водопостачання протягом дії воєнного стану в Україні та 12 календарних місяців з дня його припинення чи скасування, та від тривалості дії такого стану.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо користування водними ресурсами протягом дії воєнного стану в Україні (реєстр. № 7440 від 07.06.2022), поданий народними депутатами України Аллахвердієвою І.В., Арахамією Д.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за спеціальне використання води). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності друкованих засобів масової інформації» (реєстр. № 7439 від 07.06.2022), внесений народним депутатом України Безуглою М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» пропонується надати Міністерству оборони України на постійній основі право на створення друкованого засобу масової інформації, фінансове забезпечення діяльності якого здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету при цьому забороняється розміщення реклами, що має агітаційний характер. Слід зазначити, що за чинною редакцією вказаних законів Міністерство оборони України має право на створення друкованого засобу масової інформації за рахунок коштів державного бюджету лише на час проведення антитерористичної операції, період якої визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а протягом трьох місяців після закінчення антитерористичної операції друкований засіб масової інформації, заснований Міністерством оборони України на час проведення антитерористичної операції, підлягає реформуванню відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Слід взяти до уваги, що Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 змінено формат військової операції на сході країни з антитерористичної на Операцію об’єднаних сил.

Отже, реалізація законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету для Міністерства оборони України, зокрема на утримання друкованого засобу масової інформації, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України, наголошуючи на тому, що на цей час не вишукано джерел фінансування для забезпечення потреб Міністерства оборони України на 2022 рік, яка у разі дії воєнного стану на червень-грудень становить 1 145,8 млрд гривень.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності друкованих засобів масової інформації» (реєстр. № 7439 від 07.06.2022), внесений народним депутатом України Безуглою М.В., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на утримання друкованого засобу масової інформації). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів (реєстр. № 6311 від 16.11.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) встановити умови оплати праці працівників апаратів судів усіх рівнів, зокрема:

мінімальний розмір посадового окладу державного службовця апарату місцевого загального суду, найнижчої посади у місцевому загальному суді, юрисдикція якого поширюється на територію одного або декількох районів, районів у містах, міст обласного значення, становитиме 20% від встановленого законом базового розміру судді цього суду (25% – для працівників патронатних служб);

застосувати збільшувальні коефіцієнти:

- для встановлення мінімальних розмірів посадових окладів працівників у судах залежно від поширення їх юрисдикцій (для обласного рівня – 1,5; для вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду – 2,0);

- для встановлення різниці в окладах між посадами в межах однієї підкатегорії – 0,05;

- залежно від кількості населення в населеному пункті, де розташований суд (від 1,1 у населених пунктах з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб до 1,25 у населених пунктах з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб);

розмір посадового окладу керівника апарату (секретаріату) суду, посада якого віднесена до посади державної служби категорії «А», становитиме 40% базового розміру посадового окладу судді Верховного Суду, першого заступника та заступників – відповідно на 3 і 6% нижче.

Разом з цим, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України до 1 січня 2023 року затвердити схеми посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для працівників судів, органів та установ системи правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України.

Набрання чинності відповідним законом передбачено з 1 січня 2023 року.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, доданого до матеріалів законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у сумі 7,99 млрд гривень, а у пояснювальній записці до законопроекту запропоновано фінансове забезпечення таких видатків здійснювати за рахунок очікуваного збільшення податкових надходжень.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що підвищення оплати праці працівників апаратів судів доцільно розглядати комплексно разом із підвищенням оплати праці державних службовців інших державних органів, а також працівників усіх установ, закладів та організацій, фінансове забезпечення яких здійснюється з бюджету, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету. При цьому, Мінфін звертає увагу, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, встановлюється в розмірі, визначеному законодавством про державну службу, відповідно до частини четвертої статті 150 Закону, а умови оплати праці бюджетних установ визначаються Кабінетом Міністрів України згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про оплату праці».

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено Мінфіном. Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів (реєстр. № 6311 від 16.11.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (починаючи з 1 січня 2023 року збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення роботи апаратів органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо удосконалення захисту волонтерів, які здійснюють діяльність в районах ведення бойових дій (реєстр. № 7454 від 10.06.2022), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Стефанишиною О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни волонтерам, які набули інвалідність під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, визначених Кабінетом Міністрів України, а також визнати сім’ями загиблих сім’ї волонтерів, якщо вони загинули під час здійснення зазначених заходів.

Таким чином пропонується розширити коло осіб (їх сімей), на яких поширюються пільги, встановлені статтею 13 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зокрема, пільги на оплату житлово-комунальних послуг, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням і одержання ліків та компенсаційні виплати за пільговий проїзд), що у свою чергу зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів на реалізацію положень законопроекту.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність вихідних параметрів (а саме кількість осіб, які набудуть відповідних статусів) не дозволила обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з передбаченими у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогами щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо удосконалення захисту волонтерів, які здійснюють діяльність в районах ведення бойових дій (реєстр. № 7454 від 10.06.2022), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Стефанишиною О.А. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.15. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (реєстр. № 7386 від 17.05.2022), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В, Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Загалом законопроектом пропонується викласти Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в новій редакції та внести зміни до Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про Фонд державного майна України», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про оренду земель», Закону України «Про судову експертизу» та Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» та Закону України «Про Державний земельний кадастр».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є в цілому удосконалення правової основи здійснення оцінки майна та професійної оціночної діяльності, що дозволить позбавитися дуалізмів в законодавстві та практики «фракційної» оцінки нерухомого майна в Україні, дозволить запровадити світову практику оцінки майна в Україні та забезпечить удосконалення заходів, спрямованих на регулювання оціночної діяльності;

реалізація закону, про проект якого йдеться, потребуватиме видатків Державного бюджету України.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

запровадити Державний реєстр звітів про оцінку державного та комунального майна та рецензій (державну автоматизовану інформаційно-комунікаційну систему збирання, зберігання, накопичення, обробки та захисту інформації, що міститься в ній, яка забезпечує реєстрацію звітів про оцінку майна та рецензій на звіти про оцінку), визначити Фонд державного майна України держателем цього реєстру та внесення всієї інформації в цьому реєстрі, передбачивши, що фінансування витрат держави на формування та ведення цього реєстру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших не заборонених законодавством джерел /пункт 6 частини першої статті 2 та стаття 11 законопроекту/;

запровадити Єдину базу даних звітів про оцінку (державну автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості, в якій підлягають реєстрації звіти про оцінку, складені суб’єктами оціночної діяльності – суб’єктами господарювання для цілей обчислення доходу платника податку – фізичної особи, у випадках, визначених Податковим кодексом України), держателем якої є Фонд державного майна України /пункт 7 частини першої статті 2 та частина четверта статті 18 законопроекту/;

встановити плату: за складання кваліфікаційного іспиту – у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а також за організаційний супровід кваліфікаційного іспиту – у розмірі одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року /частина п’ята статті 13 законопроекту/; за складання кваліфікаційного іспиту з метою підтвердження кваліфікації оцінювача – у розмірі одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а також за організаційний супровід кваліфікаційного іспиту з метою підтвердження кваліфікації оцінювача – у розмірі 50 відсотків від одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року /частина сьома статті 15 законопроекту/; за видачу витягу з Реєстру оцінювачів – у розмірі 5 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому стягується зазначена плата /частина шоста статті 25 законопроекту/;

внести зміни до статті 128 Земельного кодексу України, відповідно до яких під час продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам ціна земельної ділянки визначатиметься за оцінкою, яку проводитимуть суб’єкти господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності, а не за експертною грошовою оцінкою, як передбачено чинною нормою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, насамперед, може призвести до збільшення витрат на утримання Фонду державного майна України, зокрема на створення і забезпечення функціонування відповідних автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем, держателем яких є Фонд державного майна України;

реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надання платних послуг, зокрема надходження від плати за складання іспитів, видачу кваліфікаційного свідоцтва тощо.

Міністерство фінансів висловлює зауваження щодо окремих положень законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також зауважити, що запропоновані законопроектом зміни до статті 128 Земельного кодексу України не узгоджуються з пунктом 4 частини другої статті 71 Бюджетного кодексу України, згідно з яким до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належить проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки, про що також зазначає Мінфін. Тому, у разі прийняття законопроекту належить внести відповідні зміни до зазначеної норми Бюджетного кодексу України.

Ухвалили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (реєстр. № 7386 від 17.05.2022), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В, Безуглою М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Фонду державного майна України та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання відповідних послуг). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.16. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (реєстр. № 7386-1 від 01.06.2022), внесений народними депутатами України Гайду О.В., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Загалом законопроектом пропонується викласти Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в новій редакції та внести зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про Фонд державного майна України», «Про оцінку земель», «Про судову експертизу», «Про Державний земельний кадастр», «Про оренду землі», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою запропонованих змін є ліквідація практики «фракційної» оцінки майна в Україні, позбавлення державних органів приватизації невластивих функцій регулювання незалежної оціночної діяльності, впровадження світової практики регулювання оцінки майна через створення Державної комісії з питань регулювання оціночної діяльності та її органів при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової, бюджетної та боргової політики, участь у якій братимуть висококваліфіковані оцінювачі – представники зацікавлених органів виконавчої влади та саморегулівних організацій оцінювачів, забезпечення політичної незаангажованості у визнанні статусу саморегулівної організації оцінювачів та веденні Державного реєстру оцінювачів, а також запровадження пілотного проекту із масової оцінки земельних ділянок та нерухомості.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової, бюджетної та боргової політики, повноваження у сфері державного регулювання професійної оціночної діяльності, зокрема: утворювати Державну комісію з питань регулювання оціночної діяльності, її колегіальні органи та організаційно забезпечувати їх роботу, бути держателем Державного реєстру звітів про оцінку державного та комунального майна та рецензій, Єдиної бази даних звітів про оцінку /частини третя і четверта статті 18 нової редакції Закону/;

доручити Кабінету Міністрів України протягом 2023-2026 років забезпечити реалізацію пілотного проекту щодо масової оцінки земельних ділянок та іншого нерухомого майна, при цьому встановити, що протягом реалізації пілотного проекту центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечує створення сервісу моделювання наближеної до ринкової вартості земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна на основі обробки за допомогою стандартизованих процедур відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про ціну (вартість) нерухомого майна, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном, відомостей Державного земельного кадастру та інших відомостей /підпункт 1 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту/;

Як зазначено авторами законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас розробником законопроекту не надано розрахунків або обґрунтування щодо втрат бюджетів у разі прийняття законопроекту, зокрема:

передача повноважень у сфері державного регулювання професійної оціночної діяльності може призвести до значних фінансових ресурсів щодо кадрового забезпечення супроводження такого процесу, що не відповідає фінансово-бюджетній політиці в умовах дії воєнного стану;

реалізація положень законопроекту щодо створення центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, сервісу моделювання наближеної до ринкової вартості земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна може потребувати додаткових видатків державного бюджету, проте фінансово-економічні обґрунтування з відповідними розрахунками та пропозиціями щодо джерел покриття витрат бюджету до законопроекту не надані.

Загалом Міністерство фінансів України висловлює зауваження щодо окремих положень законопроекту та зазначає, що він має розглядатися з урахуванням зауважень Мінфіну.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

Проект Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (реєстр. № 7386-1 від 01.06.2022), внесений народними депутатами України Гайду О.В., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Фонду державного майна України та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання відповідних послуг). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про Вищий суд з питань інтелектуальної власності (реєстр. № 6487 від 29.12.2021), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Стефанчуком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон визначає засади організації та діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності (далі – Вищий суд).

Законопроектом запропоновано, зокрема, визначити:

статус Вищого суду як постійно діючого спеціалізованого суду у системі судоустрою України, який є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, і здійснюватиме управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

завдання Вищого суду здійснювати правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту порушених чи оспорюваних прав та законних інтересів у сфері інтелектуальної власності, гарантованих Конституцією України, законами України, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

склад Вищого суду, а саме: судді, які здійснюють правосуддя у першій інстанції; Апеляційна палата для перегляду в апеляційному порядку судових рішень, ухвалених Вищим судом як судом першої інстанції. При цьому, у його складі можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції;

вимогу, відповідно до якої кількість суддів Вищого суду визначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на утримання цього суду, та з окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого суду кількості суддів Апеляційної палати цього суду;

Вищий суд головним розпорядником коштів державного бюджету щодо фінансового забезпечення його діяльності, а видатки на утримання Апеляційної палати цього суду визначаються у державному бюджеті окремим рядком;

положення, відповідно до якого організаційне забезпечення роботи Вищого суду здійснюватиме Апарат, в складі якого належить утворити самостійний структурний підрозділ для організаційного забезпечення роботи Апеляційної палати.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме фінансових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету. Мінфіном зазначено, що потреба у видатках на суддівську винагороду для 30 посад суддів (кількість суддів визначила Державна судова адміністрація спільно з Вищою радою правосуддя для Вищого суду та його Апеляційної палати, які на сьогодні є вакантними) і заробітну плату для 78 працівників апарату із розрахунку на пів року становить щонайменше 65,8 млн гривень. Водночас, Мінфін звертає увагу на те, що у державному бюджеті 2022 рік Вищому суду за бюджетними програмами 0951010 «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» та 0951020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» враховано видатки за загальним і спеціальним фондами в обсязі 18 млн гривень. При цьому, відмічено про те, що суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків до законопроекту.

Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками та приведення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання ним чинності.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про Вищий суд з питань інтелектуальної власності (реєстр. № 6487 від 29.12.2021), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Стефанчуком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни (реєстр. № 7457 від 10.06.2022, поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом з метою створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування, проведення наукових досліджень ефективності конопель запропоновано внесення змін до законів України, які регламентують поводження з наркотичними засобами, зокрема до:

- Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зокрема, щодо:

здійснення діяльності: із культивування рослин, зокрема, медичних та промислових конопель (Cannabis); із виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин; використання у науковій та науково-технічній діяльності, у медичній практиці;

визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, у сфері обігу рослин роду коноплі (Cannabis), зокрема, щодо ведення електронного реєстру обліку переміщення сортів рослин роду коноплі (Cannabis) для медичних цілей чи вироблених (виготовлених) із них лікарських засобів на всіх етапах обігу /в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України/, визначення порядку забезпечення відпуску лікарських засобів, виготовлених із сортів рослин роду коноплі (Cannabis) для медичних цілей, виключно за призначенням лікаря відповідно до медичних показань за електронним рецептом тощо;

- Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо включення до переліку документів дозвільного характеру на використання об'єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо здійснення ліцензування діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у відповідності до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством охорони здоров’я України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів. Міністерством фінансів України підтримується прийняття запропонованої законодавчої ініціативи.

Реалізацію положень законопроекту, зокрема, для виконання повноважень центральним органом виконавчої влади у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності такого органу.

Окрім того, здійснення науковими установами державної та комунальної форм власності наукової та науково-технічної діяльності із застосуванням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зокрема, рослин роду коноплі (Cannabis), за наявності в них відповідної ліцензії, також належить здійснювати за рахунок коштів, які передбачаються на такі заходи у державному та місцевих бюджетах.

Варто відмітити, що відповідно до статті 16 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» розроблення нових наркотичних засобів або психотропних речовин здійснюється згідно із законодавством про лікарські засоби, водночас, законопроект не містить положень щодо внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби».

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни (реєстр. № 7457 від 10.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів на виконання відповідних повноважень уповноваженим центральним органом влади та проведення заходів у сфері обігу рослин роду коноплі (Cannabis)). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб» (реєстр. № 7498 від 28.06.2022), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Ковальчуком О.В., Піпою Н.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб»:

звільнити протягом дії правового режиму воєнного стану та одного року після його припинення або скасування від оподаткування ввізним митом ввезені на митну територію України автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД у митному режимі імпорту (у кількості не більше одного транспортного засобу), учасниками бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з моменту початку дії воєнного стану, а також фізичними особами – власниками транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

передбачити, що звільнений від мита транспортний засіб не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання (в тому числі на підставі довіреності) третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації, в іншому випадку сума несплаченого мита підлягає сплаті за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні транспортного засобу на митну територію України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить створити сприятливі умови для окремих категорій осіб для ввезення легкових транспортних засобів без сплати передбаченого станом на даний час ввізного мита.

Насамперед слід звернути увагу, що згаданого у законопроекті закону щодо змін до Податкового кодексу України немає у чинному законодавстві України, натомість тими ж розробниками одночасно подано законопроект з ідентичною назвою (про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб) за реєстр. № 7499 від 28.06.2022. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 7498 (який є похідним від законопроекту за реєстр. № 7499) залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7499.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоновані положення законопроекту матимуть наслідком зменшення надходжень до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість на нього, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів у нових умовах оподаткування. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб» /при цьому у законопроекті за реєстр. № 7499 пропонується набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування/ не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб» (реєстр. № 7498 від 28.06.2022), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Ковальчуком О.В., Піпою Н.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість після прийняття законопроекту за реєстр. № 7499). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво, транспортування та/або постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» (реєстр. № 7483 від 22.06.2022), поданий народним депутатом України Каптєловим Р.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

визначити річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств для платників податку, основним видом діяльності яких є виробництво, транспортування та/або постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води;

встановити, що тимчасово, протягом дії правового режиму надзвичайного, воєнного стану та протягом 120 днів з дня його завершення або скасування, контролюючий орган за заявою платника податку на додану вартість, що надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів;

визначити термін набрання чинності відповідним законом через шість місяців з дня його опублікування.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить визначити особливості оподаткування суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання та створити умови для їх беззбиткової діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів. Зокрема відмічено, що платниками податку на прибуток підприємств, на яких розповсюджуватиметься положення законопроекту, податок буде декларуватися за результатами річного звітного (податкового) періоду та сплачуватися лише в наступному звітному (податковому) році, що призведе до розбалансування бюджетних надходжень та зменшить можливості держави для фінансового забезпечення пріоритетних видатків протягом бюджетного року. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому належить звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу (якою визначено вимоги щодо термінів введення в дію законів, які впливають на показники бюджету) не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво, транспортування та/або постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» (реєстр. № 7483 від 22.06.2022), поданий народним депутатом України Каптєловим Р.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у наступному бюджетному періоді). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво, транспортування та/або постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (реєстр. № 7483-1 від 27.06.2022), поданий народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що тимчасово, протягом дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, та протягом 180 днів з дня його завершення або скасування, платники податку, що надають послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, мають право на розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість без нарахування процентів, пені та штрафних (фінансових) санкцій передбачених статтею 100 цього Податкового кодексу України. При цьому передбачається, що строк розстрочення сплати податку на додану вартість визначається платником податку у поданій ним заяві до контролюючого органу, який не може бути більшим ніж 12 календарних місяців.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво, транспортування та/або постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (реєстр. № 7483-1 від 27.06.2022), поданий народним депутатом України Чорним Д.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість у поточному бюджетному періоді та до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств у наступному бюджетному періоді). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.22. СЛУХАЛИ

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо сприяння розвитку промисловості (реєстр. № 6554 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

У законопроекті пропонується звільнити від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва громадян та юридичних осіб у разі використання земельних ділянок для будівництва основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд, культових споруд, аеропортів та об’єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів та аеродромних об’єктів.

Разом з тим, передбачається, що відшкодуванню не підлягатимуть втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у разі зміни цільового призначення на землі промисловості та транспорту.

При цьому у пункті 5 пояснювальної записки до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України та місцевих бюджетів, водночас сприятиме розвитку авіаційної галузі в Україні, залученню інвестицій, створенню нових робочих місць.

Водночас, варто звернути увагу, що відповідно до статті 209 Земельного кодексу України:

втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України;

кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі.

Зважаючи на зазначене, згідно з Бюджетним кодексом України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів (пункт 2 частини першої статті 69-1) і з урахуванням вимог частини другої статті 70 спрямовуються за рішенням відповідної місцевої ради на заходи, передбачені частиною другою статті 209 Земельного кодексу України.

Тому, прийняття законопроекту зумовить зменшення доходів та відповідно видатків спеціального фонду місцевих бюджетів. За таких умов може виникнути потреба у вишуканні додаткових коштів загального фонду місцевих бюджетів на забезпечення зазначених вище заходів, насамперед на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив на показники місцевих бюджетів, однак відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків унеможливила проведення ним оцінки вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

З урахуванням зазначеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо сприяння розвитку промисловості (реєстр. № 6554 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Вацаком Г.А. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до зменшення доходів і видатків спеціального фонду та може зумовити збільшення видатків загального фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо організації дистанційного навчання (реєстр. № 7355 від 06.05.2022), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту» «Про повну загальну середню освіту» пропонується запровадити:

національну платформу дистанційного та змішаного навчання внутрішньо переміщених здобувачів освіти та тих, які вимушено перебувають за кордоном, використання електронного діловодства закладами освіти та створення системи автоматизованого обліку здобувачів освіти;

електронний облік результатів оцінювання у вигляді електронного журналу, електронного щоденника, електронного свідоцтва досягнень, які мають бути ліцензовані і сертифіковані відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, зважаючи, що запропоновані положення передбачають оновлення електронної системи (електронного журналу, електронного щоденника, електронного свідоцтва досягнень), а також розробку нової національної платформи дистанційного та змішаного навчання, їх реалізація потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету. Про таке також зазначається у експертному висновку на законопроект Міністерства фінансів України, однак відсутність вихідних даних не дозволила міністерству здійснити вартісну оцінки величини впливу законопроекту на показники державного бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Про недотримання вказаних вимог Бюджетного кодексу України також зауважують Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, оскільки в Україні вже запроваджена та функціонує державна вебплатформа дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн», яка є інформаційно-комунікативною системою дистанційного навчання, а також програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту», що є інформаційно-аналітичною системою, призначеною для використання суб’єктами освітньої діяльності з метою ефективного управління закладом освіти у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

З урахуванням зазначеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає встановленим у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогам щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо організації дистанційного навчання (реєстр. № 7355 від 06.05.2022), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 165.1.54 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування певних видів благодійної допомоги, зібраної волонтерами» (реєстр. № 7492 від 27.06.2022), поданий народними депутатами України Макаровим О.А. та Осадчуком А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації /далі – Реєстр волонтерів/, для надання благодійної допомоги на користь: учасників бойових дій; працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання;

поширити зазначене звільнення благодійників – фізичних осіб від оподаткування податком на доходи фізичних осіб у період з 1 січня звітного року, в якому таких осіб було внесено до Реєстру волонтерів, до моменту внесення цих осіб до Реєстру волонтерів.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту полегшить ведення законної волонтерської діяльності та допоможе збільшити обсяги благодійної допомоги Збройним Силам України для ефективної відсічі агресора.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів, а вартісна велична впливу буде залежати від величини суми (вартості) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, яких внесено до Реєстру волонтерів, для надання благодійної допомоги на користь відповідних осіб. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує, як такий, що потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 165.1.54 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування певних видів благодійної допомоги, зібраної волонтерами» (реєстр. № 7492 від 27.06.2022), поданий народними депутатами України Макаровим О.А. та Осадчуком А.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження механізму відсоткового відрахування для підтримки неприбуткових організацій) (реєстр. № 7500 від 28.06.2022), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Остапенком А.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2024 року доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, згідно з якими передбачається надати право платнику податку на доходи фізичних осіб відраховувати частину податку, сплаченого протягом або за результатами попереднього податкового (звітного) року, у розмірі 2% на користь однієї або по одному відсотку на користь двох неприбуткових організацій за власним вибором, зокрема:

ввести новий термін «відсоткове відрахування» /частина податку з доходів фізичних осіб, сплаченого за попередній податковий (звітний) рік, що не перевищує встановлений Податковим кодексом України розмір та може бути перерахована відповідним платником податків на користь однієї або двох неприбуткових організацій в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом/;

встановити відшкодування шкоди платнику податку за безпідставне невключення або несвоєчасне включення контролюючим органом даних заяви про здійснення відсоткового відрахування до зведеного розрахунку відсоткових відрахувань, який подається органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

визначити механізм подання платником податку заяви до контролюючого органу на відсоткове відрахування частини податку;

встановити перелік вимог, яким має відповідати неприбуткова організація, для отримання відсоткового відрахування, та порядок включення контролюючим органом такої організації до Реєстру отримувачів відсоткового відрахування;

визначити порядок: перевірки контролюючим органом даних, вказаних у заяві про здійснення відсоткового відрахування; включення даних заяви до зведеного розрахунку відсоткових відрахувань; подання зведеного розрахунку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; включення неприбуткових організацій до Реєстру отримувачів відсоткового відрахування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту не матиме прямого впливу на видаткову частину державного бюджету;

кошти, які будуть перераховуватися неприбутковим організаціям відповідно до запропонованого механізму відсоткового відрахування, не є прямими витратами державного бюджету, оскільки не зменшують суму доходів державного бюджету;

непрямі втрати державного бюджету покриватимуться за рахунок: податків, що сплачуватимуться до державного та місцевих бюджетів суб’єктами господарювання, які постачатимуть товари, роботи, послуги неприбутковим організаціям в межах реалізації такими організаціями власних ініціатив; збільшення кількості осіб, які перебуватимуть у трудових відносинах з неприбутковими організаціями, та відповідно збільшення оподатковуваних доходів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту: може мати негативний вплив на бюджети всіх рівнів, а вартісна величина впливу буде залежати від кількості фізичних осіб, які виявлять бажання перерахувати частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб на користь однієї або двох неприбуткових організацій, та обсягів такого податку; може призвести до розбалансування місцевих бюджетів, що є неприпустимим в умовах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в умовах воєнного стану. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження механізму відсоткового відрахування для підтримки неприбуткових організацій) (реєстр. № 7500 від 28.06.2022), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Остапенком А.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування послуг мобільного (рухомого) зв’язку з метою підтримки мирного населення, державних структур та постачальників електронних комунікаційних послуг в умовах війни (реєстр. № 7479 від 21.06.2022), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

встановити, що місцем постачання міжнародних електронних комунікаційних послуг та послуг міжнародного роумінгу, які надають постачальники електронних комунікаційних послуг України на користь іноземних постачальників електронних комунікаційних послуг, є місце реєстрації постачальника, тобто на митній території України, та запровадити нульову ставку оподаткування податком на додану вартість на операції з постачання таких послуг;

за періоди лютий – травень 2022 року надати право всім платникам податку на додану вартість за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками та/або покупцями не зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування, зменшувати податкове зобов’язання на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів;

передбачити, що протягом дії воєнного стану не вважатимуться використаними в неоподатковуваних операціях або операціях, що не є господарською діяльністю, не лише товари, які придбані з податком на додану вартість та знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили або передані в державну чи комунальну власність, але й необоротні активи, роботи та послуги. При цьому, крім забезпечення оборони України, такі товари, необоротні активи, роботи та послуги можуть передаватися на користь інших осіб для потреб захисту безпеки населення та інтересів держави;

встановити, що протягом дії воєнного стану не є постачанням товарів/послуг операції з безоплатної передачі/надання товарів та послуг фізичним особам на території України, а також послуг роумінгу за межами України на суму, що не перевищує для одного отримувача 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць), за умови, що платником податків на вебсайті буде оприлюднено рішення про передачу/надання таких товарів/послуг, а саме: безоплатне отримання цих товарів/послуг фізичними особами вважати отриманням дарунків для цілей оподаткування.

Законопроектом також пропонується внести зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», передбачивши, що зазначений збір не сплачується постачальниками електронних комунікаційних послуг щодо послуг мобільного зв’язку, наданих кінцевим користувачам безоплатно, у випадку коли операція з надання цих послуг не оподатковується податком на додану вартість.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття матиме вплив на підтримання низьких ставок на послуги міжнародного зв’язку та роумінгу під час перебування громадян України на території держав – членів Європейського Союзу, надасть можливість на державному рівні здійснити підтримку операторів, провайдерів телекомунікацій, які надають безоплатно телекомунікаційні послуги (послуги фіксованого телефонного зв’язку, послуги у мережі рухомого (мобільного) зв’язку, послуги доступу до Інтернету) населенню та державним структурам.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету /за даними податкової звітності з ПДВ, поданої протягом 2021 року основними постачальниками послуг міжнародного роумінгу, які надаються на користь іноземних постачальників, недонадходження до державного бюджету від запровадження нульової ставки ПДВ на операції з постачання таких послуг становитимуть близько 314 млн грн за умови формування податкового кредиту в обсягах на рівні 2021 року/;

водночас обрахувати вартісну величину впливу на показники бюджету положень законопроекту щодо безоплатної передачі/надання товарів та послуг фізичним особам на території України неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних;

пропозиція законопроекту щодо запровадження нульової ставки податку на додану вартість на операції з постачання телекомунікаційних послуг на митній території України суперечить базовим принципам справляння податку, які передбачають оподаткування за нульовою ставкою податку на додану вартість операцій з експорту товарів, та призведе до втрат бюджету;

фінансові результати діяльності підприємств галузі телекомунікації свідчать про їх фінансову спроможність при відсутності додаткових стимулів у вигляді податкових преференцій здійснювати свою діяльність у складних умовах війни;

запропоноване положення щодо визнання безоплатно отриманих товарів/послуг фізичними особами дарунком для цілей оподаткування призведе до втрат бюджету, ускладнить адміністрування податку та може створити підґрунтя для мінімізації податкових зобов’язань недоброчесними платниками податку за рахунок маніпуляцій із обсягами та потребою у здійсненні передачі/надання товарів та послуг фізичним особам;

загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 Бюджетного кодексу України не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування послуг мобільного (рухомого) зв’язку з метою підтримки мирного населення, державних структур та постачальників електронних комунікаційних послуг в умовах війни (реєстр. № 7479 від 21.06.2022), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки закладів освіти» (реєстр. № 7513 від 01.07.2022), поданий народним депутатом України Коваль О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року державним або комунальним закладам освіти, у розмірі, що перевищує 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму, сплачену будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних закладів фахової передвищої освіти за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, а також вартість майна та суму грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам чи дітям, позбавленим батьківського піклування (у тому числі випускникам закладів фахової передвищої освіти), у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України;

доповнити перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб:

- сумою коштів або вартістю майна, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) платником податку державним або комунальним закладам освіти, які на дату перерахування (передачі) таких коштів, майна, робіт чи послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, у розмірі, що не перевищує 10% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- сумою коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів фахової передвищої освіти;

звільнити державні та комунальні заклади освіти від необхідності реєстрації як платника податку на додану вартість незалежно від того, чи загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування податку на додану вартість);

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з:

- здобуття фахової передвищої освіти, включно з організацією практичної підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, що може поєднуватися з виготовленням товарів, наданням послуг чи виконанням робіт ;

- харчування дітей та працівників у закладах фахової передвищої освіти;

- безкоштовної передачі навчальної літератури у паперовому та електронному вигляді, приладів, обладнання, механізмів, запасних частин, витратних матеріалів, реактивів, зразків цих предметів, будівельних матеріалів, крім підакцизних товарів (за виключенням паливно-мастильних матеріалів), іншого майна, а також безоплатного постачання товарів/послуг закладам освіти, що мають статус неприбуткових організацій;

встановити, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

звільнити від сплати земельного податку заклади професійної (професійно-технічної) освіти;

не поширювати вимогу про сплату на загальних підставах земельного податку за земельні ділянки та за земельні ділянки під будівлями (їх частинами), що надаються в оренду тими платниками податку, які користуються пільгами з цього податку, на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) закладам професійної (професійно-технічної) освіти.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного чи місцевого бюджетів, водночас зароблені закладами освіти кошти або пожертвувані благодійниками (меценатами) закладам освіти кошти, товари, роботи чи послуги зменшать майбутні бюджетні витрати на ремонт та відбудову знищених чи пошкоджених під час війни закладів освіти.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів, зокрема від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, а також до необхідності пошуку компенсаторів таких втрат і збалансування бюджетних надходжень, що негативно впливає на виконання державою своїх функцій;

відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (далі – ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), домовлено про співпрацю між Україною та ЄС, зокрема передбачається поступове наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Додаток XXVIII до Угоди про асоціацію містить перелік усіх директив ЄС, до яких має наближатися законодавство України, та включає Директиву Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 щодо спільної системи податку на додану вартість (далі – Директива 112). Відповідно до Директиви 112 для держав – членів ЄС мінімальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, у разі здійснення яких особа зобов’язана зареєструватись платником податку на додану вартість, для різних держав – членів ЄС може бути встановлено на рівні від 5000 євро до 37000 євро (статті 284 – 287 Директиви 112), тобто чинні положення пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України узгоджуються з положеннями Директиви 112;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 08 листопада 2021 року, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від введення нових або розширення існуючих податкових преференцій/пільг, як на галузевому, так і на регіональному рівнях.

Загалом законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 цього Кодексу місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є податок на майно, який включає податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плату за землю), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки закладів освіти» (реєстр. № 7513 від 01.07.2022), поданий народним депутатом України Коваль О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» (реєстр. № 6569 від 28.01.2022), поданий народним депутатом України Дануцою О.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано встановити правові та організаційні засади діяльності Державного бюро військової юстиції (далі – Державне бюро), визначити його завдання і повноваження, питання правового та соціального захисту особового складу Державного бюро.

Відповідно до положень законопроекту передбачається:

- створення Державного бюро військової юстиції, як центрального правоохоронного органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який здійснює правоохоронну діяльність з попередження, виявлення, припинення та розслідування злочинів, кримінальних проступків, віднесених до його підслідності, а також здійснення державного нагляду (контролю) з метою забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, об’єднаних силах, військово-цивільних та військових адміністраціях, інших державних органах, які комплектуються військовослужбовцями, оборонно-промисловому комплексі держави, з метою забезпечення прав та законних інтересів військовослужбовців і прирівняних до них осіб, інтересів держави в сфері оборони та безпеки;

- утворення в структурі Державного бюро центрального апарату, головних регіональних управлінь, місцевих управлінь, спеціальних, навчальних та інших підрозділів, закладів і установ;

- визначення загальної чисельності особового складу Державного бюро (військовослужбовців, державних службовців та інших працівників) у чисельності, що не може перевищувати 1 відсотка від загальної чисельності особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань (Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначило про орієнтовну чисельність 4100 осіб), та її затвердження Верховною Радою України за поданням Міністра оборони України, сформованим на підставі пропозицій Державного бюро;

- можливість створення Державним бюро навчальних закладів та установ для забезпечення професійної освіти кадрів;

- забезпечення військовою формою одягу та знаками розрізнення, зразки яких затверджуватимуться Головою Державного бюро;

- надати право військовослужбовцям Державного бюро на соціальні гарантії та пенсійне забезпечення відповідно до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а питання соціального забезпечення державних службовців Державного бюро регулюватимуться відповідно до Закону України «Про державну службу», інших працівників Державного бюро – згідно з законодавством;

- визначити складові грошового забезпечення військовослужбовців, заробітної плати службовців та працівників Державного бюро /стаття 27 законопроекту/, а саме:

посадовий оклад, вставивши посадові оклади особовому складу Державного бюро, виходячи із розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – ПМ) від 19 ПМ для слідчого Державного бюро до 50 ПМ для Голови Державного бюро /виходячи із розміру ПМ на 1 січня 2022 року – 2 481 грн, розміри посадових окладів становитимуть від 47 139 грн до 124 050 грн/, а для інших працівників Бюро – у розмірі 3 посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади,

оклад за військове звання та надбавки за ранг державного службовця,

надбавки за вислугу років (за наявності стажу роботи до 5 років – 15%, більше 5 років – 20%, більше 10 років – 30%, більше 15 років – 40%, більше 20 років – 50%, більше 25 років – 60%, більше 30 років – 70%, більше 35 років – 80 % посадового окладу),

надбавки: за науковий ступінь /Законом України «Про державну службу» встановлення такої надбавки не передбачено/, у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, та інших надбавок та доплат, встановлених законодавством;

- здійснення фінансового та матеріально-технічного забезпечення Державного бюро за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі допомоги в межах проектів міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України. При цьому, гарантується повне і своєчасне фінансування Державного бюро в обсязі, достатньому для його належної діяльності, забезпечення Державного бюро необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення службової діяльності. Поряд з цим, пропонується створення фонду для заохочення осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Державного бюро /статті 28 законопроекту/.

Слід зазначити, що згідно з Прикінцевими положеннями законопроекту набрання чинності відповідним законом передбачено через три місяці з дня його опублікування.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація закону не потребує виділення коштів державного бюджету, оскільки кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення планується здійснювати за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету, зокрема, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Державного бюро розслідувань, а також міжнародних програм технічної допомоги країн-партнерів для підготовки військових поліцейських, які будуть вивільнені внаслідок реформування правоохоронних органів, зменшення кадрового навантаження на Державне бюро розслідувань.

Водночас, у законопроекті не передбачено змін до законодавчих актів щодо скорочення чисельності вищезазначених органів та зменшення бюджетних призначень на їх утримання з метою відповідного спрямування вивільнених коштів на створення та утримання Державного бюро, при цьому, міститься доручення Уряду, яким рекомендовано утворити Державне бюро за рахунок штатної чисельності військовослужбовців Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, але не передбачено відповідних змін до Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» або визнання цього Закону таким, що втратив чинність.

За експертним висновком Міністерства фінансів України щодо положень законопроекту, зокрема, зауважено таке:

- реалізація положень законопроекту потребуватиме значних бюджетних витрат на утворення та функціонування нового правоохоронного органу, може призвести до необґрунтованого завищення кількості працівників з однаковими функціями, дублювання державними органами однакових функцій і відповідно до перевитрат коштів державного бюджету на їх утримання та забезпечення рівня оплати праці (грошового забезпечення) особового складу Бюро. Таку ж позицію висловило Міністерство економіки у експертному висновку до цього законопроекту;

- положення статті 27 законопроекту не узгоджуються із Законом України «Про державну службу», а також законами України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20), якими визначення умов оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України та пропонується виключити статтю 27 законопроекту, а умови оплати праці працівників новоутвореного державного органу встановлювати за рішенням Кабінету Міністрів України в межах визначених законодавством України повноважень. Про невідповідність зазначених норм статті 27 законопроекту чинному законодавству також зауважили Міністерство економіки і Національне агентство з питань державної служби,

- бюджетних витрат потребуватиме також забезпечення Бюро необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням та іншим майном (стаття 28 законопроекту), забезпечення соціального та правового захисту військовослужбовців Бюро відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», створення та забезпечення функціонування навчальних закладів та установ (стаття 14 законопроекту),

- здійснення Державним бюро державного фінансового контролю у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, на підприємствах, в установах, які виконують державне оборонне замовлення не узгоджується з Конституцією та законами України, якими визначено органи державної влади, уповноважені здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів, зокрема: Рахункову палату, яка від імені Верховної Ради України (стаття 98 Конституції України, частина друга статті 26, стаття 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), Закон України «Про Рахункову палату») забезпечує здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), та Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (частина друга статті 26, стаття 113 Кодексу). Враховуючи зазначене, положення законопроекту потребують суттєвого доопрацювання та узгодження із законодавством, що регулює систему державного фінансового контролю в Україні, а саме Бюджетним кодексом України, законами України «Про Рахункову палату», «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», про що також зазначено Національним агентством з питань державної служби,

- положення статей 5 та 19 законопроекту стосовно перевірки і моніторингу державних закупівель щодо виконання оборонного замовлення не узгоджуються з положеннями Закону України «Про оборонні закупівлі» в частині застосування поняття оборонні закупівлі, а також зі статтею 14 цього Закону щодо здійснення контролю у сфері оборонних закупівель.

Разом з тим необхідно зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів.

Слід окремо наголосити, що положення статті 28 законопроекту щодо створення фонду для заохочення осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Державного бюро також не в повній мірі узгоджуються із вимогами бюджетного законодавства і потребують виключення з огляду на таке:

відповідно до частини дев’ятої статті 13 Кодексу створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється;

згідно з частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України;

статтею 95 Конституції України, а також пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Кодексу визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет;

відповідно до частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Загалом у висновку Міністерства фінансів зауважено, що за результатами розгляду та оцінки впливу на показники державного бюджету законопроект не може бути підтриманий, як такий, що не узгоджується із Конституцією України, Кодексом та законодавством, що регулює систему державного фінансового контролю, призведе до розбалансування державного бюджету, зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету.

Слід також зазначити позицію Міністерства оборони, де, зокрема, зауважено, що прийняття законопроекту прогнозовано матиме вплив на показники бюджету, що пов’язане з: створенням нового центрального правоохоронного органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, існуванням паралельно двох структур з питань військової юстиції – Державного бюро військової юстиції та Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, передачею окремих військових частин від Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до Державного бюро. При цьому зазначається, що в умовах особливого періоду реалізація законопроекту за рахунок бюджету Міністерства оборони є неприпустимою, а також потребуватиме виділення відповідних коштів державного бюджету, зокрема, для залучення спеціальних підрозділів Державного бюро до виконання завдань в районі проведення операції об’єднаних сил або до складу національних контингентів і національного персоналу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через три місяці з дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» (реєстр. № 6569 від 28.01.2022), поданий народним депутатом України Дануцою О.А., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та функціонування Державного бюро військової юстиції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності при опрацюванні законопроекту виключити статтю 27 та частину третю статті 28 законопроекту, врахувавши зауваження, зазначені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.29. СЛУХАЛИ

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» (щодо встановлення матеріального забезпечення учасників добровольчих формувань територіальних громад) (реєстр. № 7259 від 06.04.2022), внесений народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

У законопроекті пропонується встановити щомісячне матеріальне забезпечення учасникам добровольчих формувань територіальних громад за рахунок коштів місцевих бюджетів у таких розмірах:

учасникам добровольчих формувань територіальних громад без військового звання (рядовий) – у розмірі 150 відсотків мінімальної заробітної плати у місяць, встановленої Кабінетом Міністрів України станом на 01 січня відповідного року;

учасникам добровольчих формувань територіальних громад, яким присвоєні військові звання (офіцери запасу) без попереднього досвіду у правоохоронних органах чи військових підрозділах – у розмірі 250 відсотків мінімальної заробітної плати у місяць, встановленої Кабінетом Міністрів України станом на 01 січня відповідного року;

учасникам добровольчих формувань територіальних громад, яким відповідно до чинного законодавства, присвоєно статус учасника бойових дій, а також особам, яким присвоєні військові звання (офіцери запасу), що мають досвід роботи у правоохоронних органах, військових підрозділах – у розмірі 350 відсотків мінімальної заробітної плати у місяць, встановленої Кабінетом Міністрів України станом на 01 січня відповідного року.

Впровадження такої законодавчої ініціативи з огляду на норми пункту 17 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс/, згідно з якою з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи, пов’язані з територіальною обороною та мобілізаційною підготовкою місцевого значення, призведе до необхідності значного збільшення видатків місцевих бюджетів. Про те, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів відмічено у пояснювальній записці до нього, однак не визначено джерел покриття додаткових видатків.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи у висновку на законопроект про зумовлену законопроектом потребу у додаткових видатках з місцевих бюджетів на матеріальне забезпечення учасників добровольчих формувань територіальних громад, зауважує, що відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту та невизначеність критеріїв щодо розмежування видатків між місцевими бюджетами не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг додаткових видатків з місцевих бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що необхідний обсяг коштів для його реалізації невідомий, оскільки кількість учасників добровольчих формувань територіальних громад не встановлена.

Зважаючи, що фінансове забезпечення щомісячних виплат учасникам добровольчих формувань територіальних громад покладається на органи місцевого самоврядування, слід взяти до уваги таке:

відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою;

згідно з частиною другою статті 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, виконуються ними в межах переданих їм фінансових ресурсів.

Тому, керуючись вимогами частини першої статті 85 Кодексу, згідно з якою держава передає органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України, належить узгодити положення законопроекту та Кодексу, передбачивши забезпечення переданих (делегованих) місцевому самоврядуванню повноважень фінансовими ресурсами.

Крім того, у законопроекті пропонується визначити розмір матеріального забезпечення учасників добровольчих формувань територіальних громад у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на 1 січня відповідного року, що не узгоджується із пунктом 8 частини першої статті 40 Кодексу, згідно з яким розмір мінімальної заробітної плати щорічно визначається Законом про Державний бюджет України.

Загалом, Мінфін визнає законопроект таким, що потребує суттєвого доопрацювання, та не підтримує його прийняття у запропонованій редакції. На думку Мінфіну, оскільки добровольчі формування територіальних громад створюються для виконання завдань територіальної оборони і ця служба має специфіку в частині тимчасового або періодичного залучення працівників до виконання таких завдань, при визначенні розмірів матеріального забезпечення учасників цих формувань, доцільно застосовувати єдині підходи з диференціацією залежно не від наявності (відсутності) військового звання, досвіду роботи чи статусу учасника бойових дій, а зважаючи на функціонал та зміст виконуваних завдань, що доручаються командиром добровольчого формування.

З урахуванням зазначеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає встановленим у частині третій статті 27 Кодексу вимогам щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» (щодо встановлення матеріального забезпечення учасників добровольчих формувань територіальних громад) (реєстр. № 7259 від 06.04.2022), внесений народним депутатом України Шаховим С.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтями 40 і 85 Бюджетного кодексу України з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

Опосередкований:

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій» (реєстр. № 7437 від 06.06.2022), внесений народними депутатами України Разумковим Д.О., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Цивільний кодекс України та закони України «Про споживче кредитування» і «Про іпотеку» положеннями, згідно з якими пропонується:

у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування не нараховувати проценти за кредитними договорами, виданими на території України для придбання нерухомого майна або транспортних засобів, які були знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходяться на тимчасово окупованій території;

заборонити перенесення сплати процентів за такими кредитними договорами на період після закінчення тридцятиденного строку з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану;

рекомендувати банкам та іншим фінансовим установам зарахувати до тіла кредиту проценти, сплачені до набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект) позичальниками за такими кредитними договорами.

Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме видатків з державного бюджету і місцевих бюджетів, при цьому забезпечить соціальну справедливість та знизить кредитний тягар на позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді та не потребує внесення змін до нього. Разом з тим, Мінфін зауважує, що фінансові установи надають послуги з кредитування за рахунок залучених коштів на власний ризик, здійснюючи фінансові операції з активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, відтак запропоновані положення законопроекту можуть вплинути на здатність фінансових установ своєчасно виконувати власні зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами.

Загалом практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій» (реєстр. № 7437 від 06.06.2022), внесений народними депутатами України Разумковим Д.О., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відновлення платоспроможності державних підприємств, що забезпечують потреби атомних електростанцій України в урані шляхом видобутку уранових руд і виробництва концентрату природного урану, та запровадження мораторію на здійснення виконавчих дій, арешту в межах виконавчих проваджень коштів на рахунках та таких підприємств в умовах воєнного стану (реєстр. № 7447 від 09.06.2022), внесений народними депутатами України Чорним Д.С., Бужанським М.А., Зуєвим М.С., Кузбитом Ю.М., Бородіним В.В. та Захарченком В.В.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Даним законопроектом пропонується на період дії воєнного стану та протягом 60 календарних днів після його припинення або скасування запровадити мораторій на здійснення виконавчих дій, арешту в межах виконавчих проваджень коштів на рахунках державних підприємств, що забезпечують потреби атомних електростанцій України в урані шляхом видобутку уранових руд і виробництва концентрату природного урану, та встановити заходи щодо відновлення платоспроможності таких підприємств (а саме, до закінчення запровадженого мораторію зупинити виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо таких підприємств і зняти арешти та заборони відчуження майна у відповідних виконавчих провадженнях, а також не порушувати справи про банкрутство таких підприємств). У зв’язку з цим, пропонується внести відповідні зміни до Закону України «Про виконавче впровадження» і доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк розробити та затвердити програму відновлення платоспроможності державних підприємств, що забезпечують потреби атомних електростанцій України в урані шляхом видобутку уранових руд і виробництва концентрату природного урану.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що законопроект не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема:

введення вищезазначеного мораторію може спричинити невиконання відповідними підприємствами грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що насамперед призведе до їх недонадходження до бюджетів, при цьому наразі неможливо оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету, оскільки суб’єкт права законодавчої ініціативи не надав фінансово-економічних розрахунків;

затвердження Кабінетом Міністрів України та подальша реалізація програми відновлення платоспроможності відповідних підприємств може потребувати додаткових видатків бюджетів, проте суб’єкт права законодавчої ініціативи не визначив обсягів та джерел фінансового забезпечення цієї програми.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект та звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 534-р «Про погодження реорганізації державного підприємства «Східний гірничозбагачувальний комбінат» передбачено приєднання ДП «СхідГЗК» (єдиного в Україні підприємства, яке здійснює видобуток і переробку уранових руд) до ДП «НАЕК «Енергоатом» (єдиного споживача уранового оксидного концентрату, що виробляється ДП «СхідГЗК»).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про відновлення платоспроможності державних підприємств, що забезпечують потреби атомних електростанцій України в урані шляхом видобутку уранових руд і виробництва концентрату природного урану, та запровадження мораторію на здійснення виконавчих дій, арешту в межах виконавчих проваджень коштів на рахунках та таких підприємств в умовах воєнного стану (реєстр. № 7447 від 09.06.2022), внесений народними депутатами України Чорним Д.С., Бужанським М.А., Зуєвим М.С., Кузбитом Ю.М., Бородіним В.В. та Захарченком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати відповідними підприємствами податків і зборів та може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для реалізації програми відновлення платоспроможності відповідних підприємств залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів (реєстр. № 7290 від 15.04.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті згідно із змінами до Кримінального кодексу України пропонується привести його положення у відповідність з нормами міжнародного права та забезпечення кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), серед іншого передбачивши:

- посилення кримінальної відповідальності за злочин агресії у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення вол /чинна норма – позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років /;

- встановлення кримінальної відповідальності за воєнні злочини проти власності; воєнні злочини, що полягають у застосуванні заборонених методів ведення війни; воєнні злочини, що полягають у застосуванні заборонених засобів ведення війни; воєнні злочини проти гуманітарних операцій та використання символів; воєнні злочини проти культурних цінностей, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, злочини проти людяності; бездіяльність військових командирів, інших осіб, які фактично діють як військові командири, та інших начальників; незаконні дії з культурними цінностями у зв’язку із збройним конфліктом у вигляді позбавлення волі від п’яти років до довічного позбавлення волі;

- посилення кримінальної відповідальності за публічні заклики до вчинення діянь, передбачених частиною першою цієї статті, проголошені з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких діянь з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років /чинна норма – позбавлення волі на строк до п’яти років/.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на видаткову частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів (реєстр. № 7290 від 15.04.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від кількості виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності (реєстр. № 6443 (доопрац.) від 21.02.2022), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Костюхом А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується посилити кримінальну відповідальність за:

- незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконну заборону висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності, встановивши штраф у розмірі від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- вплив у будь-якій формі, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю, встановивши штраф у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- перешкоджання законній професійній журналістській діяльності, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, встановивши штраф у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних (кількість встановлених правопорушень та накладених стягнень) унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності (реєстр. № 6443 (доопрац.) від 21.02.2022), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Костюхом А.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (щодо права носіння військової форми під час дії правового режиму воєнного стану) (реєстр. № 7302 від 19.04.2022), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 186-9, встановивши адміністративну відповідальність за незаконне носіння військової форми або будь-якої іншої форми або одягу, які нагадують військову та можуть вводити в оману під час дії правового режиму воєнного стану, у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією відповідної форми або одягу /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 6 800 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок додаткових надходжень від штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий влив на доходну частину державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів державного бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (щодо права носіння військової форми під час дії правового режиму воєнного стану) (реєстр. № 7302 від 19.04.2022), поданий народним депутатом України Власенком С.В, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 186-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення адміністративної відповідальності за незаконне носіння військової форми одягу, однострою поліції чи форми одягу працівників інших правоохоронних органів (реєстр. № 7302-1 від 05.05.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Куницьким О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається в умовах воєнного стану:

посилити адміністративну відповідальність за носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців Збройних Сил України або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами, які не мають на це права, шляхом збільшення розміру штрафів з 150 – 400 до 200 – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу зміниться від 2 550 – 6 800 до 3 400 – 6 800 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за незаконне носіння однострою поліції чи форми одягу працівників інших правоохоронних органів із знаками розрізнення або без них у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією відповідної однострою поліції, форми одягу працівників інших правоохоронних органів із знаками розрізнення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів або поліцейських.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок додаткових надходжень від штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий влив на доходну частину державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів державного бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 186-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення адміністративної відповідальності за незаконне носіння військової форми одягу, однострою поліції чи форми одягу працівників інших правоохоронних органів (реєстр. № 7302-1 від 05.05.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Куницьким О.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення боротьби з тероризмом (реєстр. № 7350 від 05.05.2022), поданий народними депутатами України Безуглою М.В., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

участь в терористичній групі, організованій терористичній групі чи терористичній організації, а також якщо такі дії вчинено особою, яка є представником влади, у вигляді позбавлення волі від десяти до п’ятнадцяти років;

сприяння терористичній групі, організованій терористичній групі чи терористичній організації у вигляді позбавлення волі від трьох до дванадцяти років.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення боротьби з тероризмом (реєстр. № 7350 від 05.05.2022), поданий народними депутатами України Безуглою М.В., Лабою М.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо вдосконалення окремих питань, пов’язаних із незаконним продажем гуманітарної допомоги (реєстр. № 7321-1 від 12.05.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

посилити кримінальну відповідальність за продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, шляхом збільшення розміру штрафів з 2 000 – 3 000 до 3 000 – 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу збільшиться з 34 000 – 51 000 до 

51 000 – 85 000 гривень/;

зменшити обсяги загальної вартості гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, що застосовується для визначення дій, вчинених у значному, великому та особливо великому розмірах, з 350, 1 000, 3 000 до 25, 250, 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що може зумовити збільшення кількості випадків застосування санкцій за такі правопорушення);

встановити адміністративну відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у вигляді штрафу від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 8 500 до 51 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення його надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначає у висновку Міністерство фінансів України, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунків даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо вдосконалення окремих питань, пов’язаних із незаконним продажем гуманітарної допомоги (реєстр. № 7321-1 від 12.05.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами (реєстр. № 7354 від 06.05.2022), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Фроловим П.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

порушення порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів у вигляді штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 8 500 до 17 000 гривень/;

порушення порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, атестації їх спеціалістів, та порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами, оформлення або видачі посвідчення водія у вигляді штрафу в розмірі від п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 8 500 або 51 000 гривень/.

Поряд з тим, змінами до статей 221, 222, 255 право складати протоколи та розглядати справи про зазначені правопорушення надано органам Національної поліції, а також районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді).

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначає про таке.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами (реєстр. № 7354 від 06.05.2022), поданий народними депутатам України Медяником В.А., Фроловим П.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення встановлених обмежень в умовах дії воєнного стану (реєстр. № 7356 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується передбачити адміністративну відповідальність за:

порушення встановлених обмежень щодо реалізації (відпуску) лікарських засобів під час дії воєнного стану у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією лікарських засобів та виручки, одержаної від їх продажу /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 5 100 гривень/;

порушення встановлених обмежень щодо продажу алкогольних напоїв під час дії воєнного стану у вигляді штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі /розмір штрафу становитиме від 8 500 до 17 000 гривень/;

порушення комендантської години у межах прикордонної смуги, тобто перебування у певний період доби, під час дії воєнного стану, у межах прикордонної смуги, без спеціально виданих перепусток або посвідчень у вигляді штрафу на громадян від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тисячі до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 6 800 до 136 000 гривень/;

порушення комендантської години у межах прикордонної смуги, тобто перебування у певний період доби, під час дії воєнного стану, у межах прикордонної смуги, без спеціально виданих перепусток або посвідчень у вигляді попередження або накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 1 700 до 3 400 гривень/;

порушення встановлених обмежень в умовах дії воєнного стану у вигляді накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 170 до 3 400 гривень/.

Поряд з тим, передбачається посилити адміністративну відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду – виїзду шляхом збільшення розміру штрафів з 7 – 20 до 30 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу збільшиться від 119 – 340 гривень до 510 – 1 700 гривень/.

Разом з тим, згідно із змінами до статей 221, 222 та 222-1 розглядати справи про такі адміністративні правопорушення уповноважені районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), органи Національної поліції та Органи Державної прикордонної служби України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення встановлених обмежень в умовах дії воєнного стану (реєстр. № 7356 від 09.05.2022), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Міньком С.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про виконавче провадження» щодо посилення адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння в умовах правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7382-2 від 01.06.2022), поданий народними депутатам України Павлюком М.В., Припутнем Д.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу або адміністративного арешту на строк п’ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 000 гривень/;

передавати у період дії воєнного стану конфісковані транспортні засоби на потреби Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій або інших утворених відповідно до законів України військових формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

удосконалити процедуру тимчасового затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції та огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

У разі виявлення зазначених у змінах до КУпАП правопорушень, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в ізоляторах тимчасового тримання та в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку адміністративного арешту за відповідне порушення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про виконавче провадження» щодо посилення адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння в умовах правового режиму воєнного стану (реєстр.
№ 7382-2 від 01.06.2022), поданий народними депутатам України Павлюком М.В., Припутнем Д.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо прирівняння розкрадання гуманітарної допомоги до державної зради з конфіскацією майна (реєстр. № 7384 від 17.05.2022), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, встановивши відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої /чинна норма – штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до чотирьох років, позбавлення волі на строк до семи років з конфіскацією майна або без такої/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків (понад сім років) позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету у разі реалізації конфіскованого майна. Водночас наслідком, скасування штрафів за відповідні правопорушення може стати зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Щодо реалізації конфіскованого майна, слід відмітити, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів Україні «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» від 26 лютого 2022 р. № 186-р, визначено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами (або обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами).

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо прирівняння розкрадання гуманітарної допомоги до державної зради з конфіскацією майна (реєстр. № 7384 від 17.05.2022), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зміни показників доходів та до збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів (реєстр. № 7365 від 10.05.2022), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Федієнком О.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 121-3, встановивши адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, у вигляді штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 3 400 гривень/.

Крім того, змінами до Закону України «Про дорожній рух» пропонується змінити вимоги щодо порядку присвоєння, виготовлення та придбання номерних знаків на транспортні засоби, зокрема, до компетенції Уряду у сфері дорожнього руху віднести визначення порядку виготовлення номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, та номерних знаків для разових поїздок.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок надходжень таких штрафів, про що також зазначило Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів (реєстр. № 7365 від 10.05.2022), поданий народним депутатами України Медяником В.А., Федієнком О.П. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану) (реєстр. № 7431 від 02.06.2022), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), а саме:

встановлюється, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статей 402–408, 410, 420–425, 427, 431–433 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід;

передбачити, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статею 177 КПК, крім випадків, передбачених частинами 5, 7 статті 176 КПК;

встановлюється, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати тридцяти днів у випадку, передбаченому частиною 7 статті 176 КПК.

Реалізація таких змін, за висновком Міністерства фінансів України, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в слідчих ізоляторах осіб, до яких буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а загальний обсяг видатків таких залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану) (реєстр. № 7431 від 02.06.2022), поданий народним депутатом України Власенком С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від кількості випадків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 69 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України щодо уточнення порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстр. № 7458 від 10.06.2022), поданий народними депутатами України Марусяком О.Р., Діденко Ю.О.

Відмітили:

Законопроектом шляхом змін до Податкового кодексу України пропонується, зокрема:

визначити до 15.07.2022 включно дію періоду, на який припадає граничний термін виконання податкових обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, за несвоєчасне виконання яких платники податків звільнятимуться від відповідальності;

не застосовувати штрафні санкції, якщо платники податку уточнюватимуть податковий кредит, сформований на підставі первинних документів, наданих платниками єдиного податку за ставкою 2%, протягом 30 календарних днів, наступних за строком, встановленим для реєстрації податкових накладних для платників податку, що перебували на єдиному податку за ставкою 2%;

надати право платникам ПДВ зменшувати податкові зобов’язання з постачання товарів/послуг платникам, які перебувають на єдиному податку за ставкою 2%, на підставі наявних первинних (розрахункових) документів, а також та не застосовувати штрафні санкції, якщо платники ПДВ уточнять такі податкові зобов’язання з урахуванням зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних протягом 60 календарних днів з дня переходу платників єдиного податку за ставкою 2% на систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень:

не впливатиме на показники видатків та надходжень до державного чи місцевого бюджету;

дозволить усунути неузгодженість, що виникла між правовими нормами підпункту 69.1 та підпункту 69.1-1 Податкового кодексу України, шляхом однозначного визначення строків виконання податкових обов’язків для податкових періодів лютий – травень 2022 р., що забезпечить однозначність у трактуванні відповідних положень Кодексу та захист платників податків при прийнятті рішень контролюючими органами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету, проте реалізація положення щодо коригування податкового зобов’язання на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів без зареєстрованих розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може ускладнити адміністрування податку та створити підґрунтя для мінімізації податкових зобов’язань недоброчесними платниками податку;

запропоноване законопроектом встановлення податкового (звітного) періоду, а саме липень 2022 р., щодо початку незастосовування мораторію (зупинення) накладання штрафних санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), може призвести до недобросовісного виконання податкових обов’язків платниками податку, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, за періоди лютий – червень 2022 р.;

застосування штрафних санкцій стимулює платників податків своєчасно подавати звітність і сплачувати податки до бюджету, наповнення якого є вкрай важливим в умовах воєнного стану;

законопроект у запропонованій редакції Мінфіном не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 69 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України щодо уточнення порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстр. № 7458 від 10.06.2022), поданий народними депутатами України Марусяком О.Р., Діденко Ю.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету, зокрема від податку на додану вартість, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 42-4Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення встановленого порядку реалізації (відпуску) лікарських засобів (реєстр. № 7445 від 08.06.2022), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Дмитрієвою О. О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції частину першу статті 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) та посилити адміністративну відповідальність за реалізацію (відпуск) лікарських засобів з аптечних закладів без рецепта у заборонених законодавством випадках за недійсним рецептом або з порушенням встановленого порядку відпуску лікарських засобів, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами), а також повторне протягом року вчинення такого порушення особою, яку було піддано адміністративному стягненню, шляхом збільшення розміру штрафів з 50 – 200 до 300 – 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 5100 – 10 200 гривень, змість чинних 850 – 3 400 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів від сплати штрафів. Міністерство фінансів України також зазначає у експертному висновку до даного законопроекту про таке.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 42-4Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення встановленого порядку реалізації (відпуску) лікарських засобів (реєстр. № 7445 від 08.06.2022), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Дмитрієвою О.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях та за використання піротехнічних засобів у період дії воєнного стану (реєстр. № 7446 від 08.062022), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Фріз І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення адміністративної відповідальності за вчинення дій щодо порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях та щодо порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів, а також якщо такі порушення були вчинені у період дії воєнного стану, серед іншого передбачивши за такі порушення:

збільшення розміру штрафів з 5 – 150 до 50 – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші, а також з 35 – 100 до 100 – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією піротехнічних засобів /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме відповідно від 850 до 8 500 гривень та від 1 700 до 8 500 гривень/;

у разі вчинення таких порушень у період дії воєнного стану встановлення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на громадян від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та громадян – суб’єктів господарської діяльності – від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші, а також у вигляді штрафу від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією піротехнічних засобів /розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/.

При цьому, відповідно до статей 218, 219, 221 та 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати адміністративним комісіям, виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад, районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям), органам Національної поліції.

Слід відмітити, що у разі виявлення вказаних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених санкцій, однак через відсутність необхідних для розрахунку даних оцінити такий вплив неможливо.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях та за використання піротехнічних засобів у період дії воєнного стану (реєстр. № 7446 від 08.062022), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Фріз І.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних виробів (реєстр. № 7446-1 від 26.062022), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за:

порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, а також за повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення шляхом збільшення розміру штрафів з 5 – 150 до 30 – 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме відповідно від 510 до 2 550 гривень замість чинних від 85 до 2 500 гривень/;

порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, продажу або передачі піротехнічних виробів, а також за повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення шляхом збільшення розміру штрафів з 35 – 100 до 200 – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 3 400 до 8 500 гривень, замість чинних від 595 до 1 700 гривень/ із конфіскацією піротехнічних виробів.

Поряд з тим запропоновано встановити адміністративну відповідальність за:

порушення встановлених законодавством обмежень або заборон щодо використання піротехнічних виробів, а також за повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення у вигляді штрафу від 300 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією піротехнічних виробів /розмір штрафу становитиме від 5 100 до 17 000 гривень/;

порушення встановлених законодавством вікових обмежень щодо продажу або передачі піротехнічних виробів у вигляді штрафу від 400 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних виробів/розмір штрафу становитиме від 6 800 до 17 000 гривень/.

У разі виявлення вказаних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених санкцій, однак через відсутність необхідних для розрахунку даних оцінити такий вплив неможливо.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних виробів (реєстр. № 7446-1 від 26.062022), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації правопорушень у сферах формування та застосування цін і тарифів на соціальнозначущі товари та збуту продукції, що має ознаки товару військового призначення (реєстр. № 7425 від 01.06.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

незаконне придбання та збут продукції, що має ознаки товару військового призначення, у вигляді штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років та з конфіскацією майна /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 51 000 до 85 000 гривень/;

порушення порядку формування та застосування цін і тарифів на соціальнозначущі товари в умовах воєнного або надзвичайного стану у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років та з конфіскацією майна.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів та збільшення його надходжень державного бюджету у разі реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації правопорушень у сферах формування та застосування цін і тарифів на соціальнозначущі товари та збуту продукції, що має ознаки товару військового призначення (реєстр. № 7425 від 01.06.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 114-2 Кримінального кодексу України (щодо удосконалення відповідальності за несанкціоноване поширення інформації в умовах воєнного або надзвичайного стану) (реєстр. № 7455 від 10.06.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про діяльність об’єктів критичної інфраструктури та державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, про місця збору та шляхи евакуації цивільного населення, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років залежно від конкретного виду правопорушення.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 114-2 Кримінального кодексу України (щодо удосконалення відповідальності за несанкціоноване поширення інформації в умовах воєнного або надзвичайного стану) (реєстр. № 7455 від 10.06.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за зґвалтування та сексуальне насильство дітей (реєстр. № 7511 від 01.07.2022), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 152 та 153 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність у вигляді довічного позбавлення волі за зґвалтування та за вчинення сексуального насильства щодо особи, яка не досягла 14 років, у тому числі із застосуванням будь-яких предметів, а також підбурювання до вчинення таких дій чи видання наказу в умовах воєнного стану, що призвело до смерті дитини, або інших тяжких наслідків.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за зґвалтування та сексуальне насильство дітей (реєстр. № 7511 від 01.07.2022), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 114-2 Кримінального кодексу України (реєстр. № 7502 від 29.06.2022), поданий народними депутатами України Бужанським С.Я., Богданцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за поширення інформації про переміщення, рух (у тому числі наступ або відступ до/з населених пунктів (їх частин)) або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, а також про захоплення (звільнення) населених пунктів (їх частин) збройними чи воєнізованими формуваннями (від збройних чи воєнізованих формувань) держави-агресора, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 114-2 Кримінального кодексу України (реєстр. № 7502 від 29.06.2022), поданий народними депутатами України Бужанським С.Я., Богданцем А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо звільнення від кримінальної відповідальності в період воєнного стану при добровільному відшкодуванні шкоди (реєстр. № 7333 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новими положеннями, передбачивши, що:

особа, яка вперше вчинила дії, що містять ознаки злочинів, передбачених статтями 191, 209, 364, 367 цього Кодексу, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до моменту винесення вироку в справі в період дії воєнного стану нею повністю відшкодовано завдану шкоду.

Довідково: Кримінальним кодексом України у зазначених статтях встановлена відповідальність за: привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191); легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (стаття 209); зловживання владою або службовим становищем (стаття 364); службова недбалість (стаття 367);

розмір шкоди, вказаної в частині 2 статті 45 КК, визначається згідно з експертною оцінкою вартості майна, щодо якого здійснено привласнення, розтрата, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, чи втрата через недбалість, на момент вчинення таких дій.

Такі зміни, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, підготовлені з метою виявлення та використання додаткових джерел надходження коштів до державного бюджету для фінансування обороноздатності України, розвантаження слідчих органів, економію державних ресурсів під час досудового розслідування та скорочення їх строків, зниження корупційних ризиків, усунення зловживань під час притягнення осіб до кримінальної відповідальності, добровільне, швидке та повне відшкодування збитків.

Реалізація запропонованих положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів у разі надходження коштів за завдану шкоду (збитки) державному та/або місцевим бюджетам, що відшкодовуються особою, яка вперше вчинила дії, що містять ознаки злочинів, передбачених статтями 191, 209, 364, 367 цього Кодексу.

Міністерство фінансів України у експертному висновку на законопроект зауважує, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету, однак у разі реалізації норм законопроекту не завжди буде досягнута ціль у додаткових джерелах надходження коштів в економіку України, державного бюджету України та фінансуванні обороноздатності України, оскільки не у всіх випадках збитки, які підлягають відшкодуванню внаслідок вчинення злочинів, передбачених статтями 191, 209, 364, 367 Кодексу, є збитками державного бюджету, зокрема, це може бути і шкода завдана приватним особам.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо звільнення від кримінальної відповідальності в період воєнного стану при добровільному відшкодуванні шкоди (реєстр. № 7333 від 29.04.2022), поданий народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень у разі відшкодування шкоди (збитків), завданих відповідним бюджетам). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення комендантської години в умовах дії воєнного стану (реєстр. № 7553 від 12.07.2022), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., Яковенком Є.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-3, встановивши адміністративну відповідальність за порушення комендантської години в умовах дії воєнного стану у вигляді попередження або накладення штрафу від тридцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 510 до 3 400 гривень/.

Слід відмітити, що відповідно із змінами до статей 222 та 222-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати органами Національної поліції та органам Державної прикордонної служби України.

Відтак, реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг яких буде залежати від кількості правопорушників та конкретного розміру штрафу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення комендантської години в умовах дії воєнного стану (реєстр. № 7553 від 12.07.2022), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., Яковенком Є.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо участі у процедурі публічної та/або оборонної закупівлі особи, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг (реєстр. № 7547 від 11.07.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

умисне порушення вимог законодавства про закупівлі з метою допущення до участі у процедурі публічної та/або оборонної закупівлі  учасника, який є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг, у вигляді штрафу від двох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років та з конфіскацією майна або без такої, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років залежно від конкретного виду покарання /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 136 000 гривень/;

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження/позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів та збільшення його надходжень державного бюджету у разі реалізації конфіскованого майна.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо участі у процедурі публічної та/або оборонної закупівлі особи, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг (реєстр. № 7547 від 11.07.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення перевезень пасажирів таксі, обладнаних належним чином відповідно до законодавства про автомобільний транспорт (реєстр. № 7542 від 08.07.2022), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., Швачко А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за здійснення перевезень пасажирів таксі, не обладнаних належним чином відповідно до законодавства про автомобільний транспорт (а саме: не обладнаних розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля; не обладнаних сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла; без нанесення композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків; без встановленого справного таксометра) у вигляді штрафу трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 гривня/.

Реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від стану дотримання норм законодавства у зазначеній сфері.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення перевезень пасажирів таксі, обладнаних належним чином відповідно до законодавства про автомобільний транспорт (реєстр. № 7542 від 08.07.2022), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., Швачко А.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушень законодавства у сфері цивільного захисту, вчинених в умовах воєнного стану (реєстр. № 7546 від 11.07.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене в умовах воєнного стану, у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років залежно від конкретного виду покарання /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 3 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження/позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушень законодавства у сфері цивільного захисту, вчинених в умовах воєнного стану (реєстр. № 7546 від 11.07.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання процедури узгодження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди до серпня 2022 року та впровадження фіксації технічними приладами та/або технічними засобами окремих фактів, що є підставами для анулювання ліцензій на оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним (реєстр. № 7493 від 27.06.2022), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Мазурашу Г.Г. і Васильєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до:

– Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема передбачається:

виключити з підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу норму, якою передбачено зупинити до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10 – 200.12 статті 200 Кодексу;

внести зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу шляхом встановлення нових строків проведення камеральних перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них, а саме: лютий 2022 року – з 21.07.2022 по 03.08.2022; березень 2022 року – з 04.08.2022 по 17.08.2022; квітень 2022 року – з 18.08.2022 по 31.08.2022; травень 2022 року – з 01.09.2022 по 14.09.2022; червень 2022 року – з 15.09.2022 по 28.09.2022; липень 2022 року – з 29.09.2022 по 12.10.2022;

– Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зокрема передбачається встановити, що ліцензії на зазначені види діяльності анулюються на підставі:

акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності;

акта, що засвідчує факти відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб, без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки;

при цьому пропонується до таких актів долучати мультимедійну інформацію щодо фіксації зазначених фактів технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

прийняття законопроекту сприятиме врегулюванню технічних неузгодженостей Кодексу, встановленню справедливого недискримінаційного підходу до узгодження бюджетного відшкодування ПДВ за періоди лютий-липень 2022 року, виходячи із звітного податкового періоду, в якому подана відповідна податкова декларація з ПДВ, забезпеченню прав та інтересів суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, шляхом встановлення запобіжника від можливих незаконних дій службових осіб податкових органів з анулювання ліцензій за окремими фактами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджетів;

запропоновані положення законопроекту відносяться до сфери дії податкового законодавства та не впливають на бюджетний процес;

запропоновані в законопроекті зміни в частині перевірок бюджетного відшкодування податку на додану вартість не підтримуються та підлягають виключенню, зважаючи на відповідні норми Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»;

положення законопроекту щодо внесення змін до підстав анулювання ліцензії можуть бути підтримані, оскільки вони спрямовані на посилення контролю за ліцензуванням діяльності суб’єктів господарювання;

законопроект Мінфіном підтримується за умови доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання процедури узгодження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди до серпня 2022 року та впровадження фіксації технічними приладами та/або технічними засобами окремих фактів, що є підставами для анулювання ліцензій на оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним (реєстр. № 7493 від 27.06.2022), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Мазурашу Г.Г. і Васильєвим І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету, зокрема від податку на додану вартість, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо надання права на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону громадським об’єднанням, які провадять волонтерську діяльність на території України (реєстр. № 7543 від 08.07.2022), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Кузнєцовим О.О. та Вельможним С.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу /перелік об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні/, без проведення аукціону, громадськими об’єднаннями, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій та провадять волонтерську діяльність на території України відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність». Крім того, законопроектом передбачається встановити заборону громадським об’єднанням, які провадять волонтерську діяльність на території України, використовувати зазначене майно в комерційних цілях.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація дозволить спростити отримання в оренду державного та/або комунального майна волонтерськими громадськими об’єднаннями, які потребують приміщень для розгортання гуманітарних штабів, тимчасового розміщення гуманітарної допомоги та інших волонтерських потреб, через надання права таким громадським об’єднанням орендувати державне та/або комунальне майно без необхідності проходження ними процедури аукціону.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення, разом з тим, реалізація положень законопроекту може призвести до недоотримання надходжень у вигляді плати за оренду державного майна до загального фонду державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо надання права на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону громадським об’єднанням, які провадять волонтерську діяльність на території України (реєстр. № 7543 від 08.07.2022), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Кузнєцовим О.О. та Вельможним С.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 25 (одноголосно) /на час голосування зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні 25 народних депутатів України – членів Комітету/.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора законопроекту, народного депутата України Пасічного О.С. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», за реєстр. № 7644 від 08.08.2022 р., поданий народними депутатами України Завітневичем О.М., Бондаренком О.В., Костюхом А.В., Третьяковою Г.М., Герусом А.М., Арістовим Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за реєстр. № 7644 від 08.08.2022 /далі – законопроект № 7644/.

На час розгляду цього законопроекту № 7644 у Комітеті його не включено до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Необхідно зауважити, що у Комітеті попереднє опрацювання законопроекту, включаючи супровідні матеріали та експертні висновки до нього, здійснювалося в надзвичайно стислі строки.

Обґрунтовуючи необхідність прийняття цього законопроекту, суб’єктами права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до нього зазначено про необхідність належного фінансового забезпечення заходів, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підвищення обороноздатності і безпеки держави, подолання негативних наслідків, спричинених широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, а також відмічається про те, що така законодавча ініціатива розроблена за ініціативою Уряду і безпосередньо Міністерства фінансів України.

Законопроектом № 7644 пропонуються зміни до статей 1 і 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон/, додатків № 2 і № 3 до Закону. Згідно із запропонованими змінами на 270,2 млрд грн збільшуються загальні показники фінансування і видатків державного бюджету, граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2022 рік (разом і за загальним фондом) та граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2022 року.

Так, законопроектом № 7644 передбачається за загальним фондом державного бюджету збільшити бюджетні призначення окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету на 270 180,9 млн грн (переважно суб’єктам сектору національної безпеки і оборони) за такими напрямами:

1) забезпечення національної безпеки і оборони – на 269 454,9 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 218 830,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 136 593,1 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 1 236,2 млн грн; видатки розвитку – на 50 624,2 млн грн), а саме для:

Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ на 241 162,7 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 194 911,6 млн грн, з яких на оплату праці – на 122 801,8 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 1 147 млн грн; видатки розвитку – на 46 251,1 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 193 942,8 млн грн; «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – на 44 129,7 млн грн; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» (код 2105010) – на 3 090,2 млн грн;

Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ на 22 855,2 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 18 650,2 млн грн, з яких на оплату праці – на 9 457,2 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 84,9 млн грн; видатки розвитку – на 4 205 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» (код 1002030) – на 11 537,57 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» (код 1003020) – на 7 320 млн грн; «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) – на 3 189,2 млн грн; «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) – на 619,8 млн грн; «Керівництво та управління у сфері охорони державного кордону України» (код 1002010) – на 90,5 млн грн; «Розвідувальна діяльність у сфері захисту державного кордону» (код 1002110) – на 61 млн грн; «Керівництво та управління Національною гвардією України» (код 1003010) – на 16 млн грн; «Підготовка кадрів, наукова і науково-технічна діяльність у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки» (код 1006360) – на 14 млн грн; «Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій» (код 1006010) – на 7,2 млн грн;

Служби безпеки України /далі – СБУ/ за бюджетною програмою «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 2 458,7 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 2 012,7 млн грн);

Головного управління розвідки Міноборони /далі – ГУР/ за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010) – на 2 216,8 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 2 081,1 млн грн, з яких на оплату праці – на 1 710,2 млн грн; видатки розвитку – на 135,7 млн грн);

Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ на 425 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 420,1 млн грн, з яких на оплату праці – на 346,9 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 4,2 млн грн; видатки розвитку – на 4,9 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641010) – на 326,9 млн грн; «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» (код 6642020) – на 51,75 млн грн; «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» (код 6641050) – на 46,4 млн грн;

Управління державної охорони України /далі – УДО/ за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» (код 6601020) – на 197,2 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 169,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 143,9 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 0,1 млн грн; видатки розвитку – на 27,5 млн грн);

Служби зовнішньої розвідки України /далі – СЗРУ/ за бюджетною програмою «Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621010) – на 139,3 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 120,4 млн грн);

2) мобілізаційна підготовка галузей національної економіки України для Міністерства економіки України /далі – Мінекономіки/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою код 1211050 – на 10,3 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 7,2 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 1,5 млн грн);

3) поповнення резервного фонду – на 715,7 млн грн для Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030).

Для покриття зазначених додаткових видатків законопроектом № 7644 запропоновано за загальним фондом державного бюджету збільшити внутрішні запозичення (код 401100) на 270 180,9 млн грн і відповідно на таку ж суму граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2022 року.

Набрання чинності відповідним Законом запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

Тобто, законопроект № 7644 підготовлено збалансовано за надходженнями та витратами державного бюджету.

ІІ. Щодо положень законопроекту № 7644 слід зазначити наступне:

1. У державному бюджеті на 2022 рік для сектору національної безпеки і оборони вже передбачено кошти у сумі 927,7 млрд грн (включаючи кошти загального та спеціального фондів) – це більш ніж третина загального обсягу видатків державного бюджету і ця сума у 3,7 рази перевищує аналогічний показник за минулий рік. З початку року видатки на національну безпеку та оборону вже збільшено на 660,6 млрд грн або у 3,5 рази (проти обсягу, визначеного Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX при затвердженні Державного бюджету України на 2022 рік).

З початку року змінами до закону про державний бюджет на 2022 рік збільшені видатки на потреби безпеки і оборони орієнтовно загалом на суму 538,1 млрд гривень, а саме законами: від 23.02.2022 № 2099- ІX (яким збільшено видатки загального фонду на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави на 22,7 млрд грн, у тому числі для: Міноборони – на 16 млрд грн, МВС – на 6,1 млрд грн, ГУР – на 0,6 млрд грн); від 15.03.2022 № 2135-ІХ (яким передбачено видатки спеціального фонду у сумі 67,6 млрд грн на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних Сил України»); від 21.04.2022
№ 2218-ІХ (яким збільшено видатки загального фонду щодо резервного фонду на 200 млрд грн і установлено, що ці кошти спрямовуються виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб); від 31.05.2022 № 2280-ІХ (яким збільшено видатки для суб’єктів сектору національної безпеки і оборони загалом на 247,8 млрд грн, у тому числі для: Міноборони – на 166,11 млрд грн, МВС – на 76,43 млрд грн, СБУ – на 2,78 млрд грн; ГУР – на 0,92 млрд грн; СЗРУ – на 0,65 млрд грн; Адміністрації Держспецзв’язку – на 0,55 млрд грн; УДО – на 0,32 млрд грн).

Варто нагадати, що відповідно до пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації. Так, від початку воєнного нападу росії на нашу державу рішеннями Уряду з резервного фонду державного бюджету на забезпечення ключових потреб суб’єктів сектору національної безпеки і оборони вже спрямовано 293,9 млрд грн, а саме для: Міноборони – 180,7 млрд грн, МВС – 107,1 млрд грн, ГУР – 2,8 млрд грн, СБУ – 2 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 1,3 млрд гривень.

2. У загальному обсязі запропонованих додаткових видатків на національну безпеку і оборону (269,5 млрд грн) 81,2% становлять видатки споживання (218,8 млрд грн), з яких 62,4% видатки на оплату праці /без нарахувань/ (136,6 млрд грн).

Зазначене певним чином обумовлено необхідністю належного фінансового забезпечення реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», якою установлено, що:

на період дії воєнного стану визначеним особам (зокрема військовослужбовцям ЗСУ, СБУ, СЗРУ, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, УДО, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, військовим прокурорам Офісу Генпрокурора, особам рядового і начальницького складу ДСНС, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій НАБУ та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 тис. грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тис. грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

у разі загибелі зазначених осіб їх сім’ям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн гривень.

3. Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ за підсумками січня-червня 2022 р. видатки загального фонду державного бюджету фактично проведено за запропонованими у законопроекті бюджетними програмами у таких обсягах:

МВС: за кодом 1002010 – 293,3 млн грн (або 50,9% уточненого плану на звітний період і 50,7% уточненого річного плану); за кодом 1002030 – 17 017,6 млн грн (або 48,1% і 39,5% відповідно); за кодом 1002110 – 193,5 млн грн (або 59,6% і 57,2%); за кодом 1003010 – 265,7 млн грн (або 57,7% і 52,8%); за кодом 1003020 – 26 984,2 млн грн (або 47,4% і 33,6%); за кодом 1006010 – 159,7 млн грн (або 76,4% і 55%); за кодом 1006280 – 13 999 млн грн (або 51,1% і 37,7%); за кодом 1006360 – 737 млн грн (або 61,8% і 56,3%); за кодом 1007020 – 43 767,1 млн грн (або 53,8% і 44,5%);

Мінекономіки за кодом 1211050 – 37,5 млн грн (або 70,1% уточненого плану на звітний період і 35,8% річного плану);

Міноборони: за кодом 2101020 – 222 856,9 млн грн (або 92,7% уточненого плану на звітний період і 70,5% уточненого річного плану); за кодом 2101150 – 78 719 млн грн (або 50% і 45,3% відповідно); за кодом 2105010 – 3 382,5 млн грн (або 85,5% і 74,6%);

ГУР за кодом 5961010 – 3 558,5 млн грн (або 82,7% уточненого плану на звітний період і 48,2% уточненого річного плану);

СБУ за кодом 6521010 – 10 079,2 млн грн (або 94,5% уточненого плану на звітний період і 49,8% уточненого річного плану);

УДО за кодом 6601020 – 1 118,8 млн грн (або 93,4% уточненого плану на звітний період і 54,2% уточненого річного плану);

СЗРУ за кодом 6621010 – 2 145,2 млн грн (або 82,4% уточненого плану на звітний період і 43,1% уточненого річного плану);

Адміністрації Держспецзв’язку: за кодом 6641010 – 1 909,3 млн грн (або 89,4% уточненого плану на звітний період і 58,1% уточненого річного плану); за кодом 6641050 – 111 млн грн (або 92,3% і 63,2% відповідно); за кодом 6642020 – 235,5 млн грн (або 93,6% і 66,1%).

Разом з цим, за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками шести місяців поточного року суб’єктами сектору національної безпеки і оборони фактично проведено видатки державного бюджету (за загальним та спеціальними фондами) в обсязі 462,8 млрд грн і становить майже половину річного уточного плану, при цьому за загальним фондом державного бюджету такі видатки здійснено у обсязі 434,3 млрд грн або 68,2% плану на звітний період.

4. Щодо запропонованого додаткового збільшення видатків резервного фонду державного бюджету (код 3511030) на 715,7 млн грн слід відмітити, що згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду державного бюджету, разом з тим, ця законодавча вимога відповідно до пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується.

На 2022 рік такі видатки Законом спочатку було визначено у сумі 1,5 млрд грн (або 0,1% первинно затвердженого обсягу видатків загального фонду – 1 345,9 млрд грн), затим законом від 21.04.2022 № 2218-ІХ збільшено до 201,5 млрд грн (або 12,8% затвердженого із змінами обсягу видатків загального фонду – 1 572,4 млрд грн), а законом від 31.05.2022 № 2280-ІХ збільшено до 203 млрд грн (або 10,9% затвердженого із змінами обсягу видатків загального фонду – 1 860,1 млрд грн).

Крім того, у поточному році до резервного фонду спрямовано кошти за рахунок скорочення витрат державного бюджету, про що вище зазначено. На даний час загальний плановий обсяг коштів резервного фонду державного бюджету на 2022 рік становить 367,7 млрд грн, при цьому станом на 10.08.2022 передбачено виділити із зазначеного фонду кошти на загальну суму 360,3 млрд грн, отже, залишок нерозподілених коштів резервного фонду орієнтовно може становити 7,4 млрд гривень.

Слід звернути увагу, що Урядом спрощено процедуру виділення коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану та зупинено до припинення чи скасування воєнного стану дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 № 415 /постанова КМУ від 01.03.2022 № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану»/.

5. Законопроектом № 7644 збільшуються планові державні запозичення до 1 476 млрд грн (або на 22,4% до раніше збільшеного показника і майже у 2,6 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг дефіциту державного бюджету до 1 093,7 млрд грн (або на 32,8% до раніше збільшеного показника і в 5,8 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022 до 3 630,2 млрд грн (або на 8% до раніше збільшеного показника і на 33,2% до первинно затвердженого показника).

Зазначені показники раніше вже збільшено на 634,7 млрд грн законами щодо змін до Закону, а саме: від 15.03.2022 № 2135-ІХ – на 67,6 млрд грн у зв’язку із залученням до спеціального фонду державного бюджету позики від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії; від 21.04.2022 № 2218-ІХ – на 200 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду державного бюджету додаткових запозичень (внутрішніх і зовнішніх запозичень по 100 млрд грн); від 31.05.2022 № 2280-ІХ – на 287,7 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових зовнішніх запозичень; від 09.07.2022 № 2385-ІХ – на 79,4 млрд грн (внутрішні запозичення – на 4 млрд грн, зовнішні запозичення – на 75,4 млрд грн).

Таким чином, у разі прийняття законопроекту № 7644 уточнений плановий показник дефіциту державного бюджету на поточний рік перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинено на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону.

Поряд з тим, ймовірним може бути перевищення визначеної частиною другою статті 18 Кодексу граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Отже, реалізація законопроекту № 7644 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до значного додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань, що теж відмічено у висновку Мінфіну.

За даними звітності Казначейства державні запозичення на фінансування державного бюджету за І півріччя п.р. здійснені в обсязі 566,9 млрд грн (47% затвердженого із змінами річного плану /1205,8 млрд грн/), у тому числі внутрішні запозичення – 349,66 млрд грн, зовнішні запозичення – 217,28 млрд гривень.

За січень-червень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 561,2 млрд грн, що становить 50,5% затвердженого із змінами річного плану /1111 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 565,5 млрд грн)/ та 133,5% уточненого плану на звітний період (або на 140,8 млрд грн більше), у т.ч.:

зовнішні запозичення – у сумі 211,6 млрд грн, з яких значні кошти отримано від: Міжнародного валютного фонду – 41,3 млрд грн /1,4 млрд дол. США/; Міжнародного банку реконструкції та розвитку – 41 млрд грн /466,7 млн дол. США та 0,8 млрд євро/; Європейського Союзу – 37,1 млрд грн /1,2 млрд євро/; Уряду Канади – 34,3 млрд грн /392,8 млн дол. США і 585,8 млн канад. дол./; Європейського інвестиційного банку – 21,1 млрд грн /639 млн євро/; Японського агентства розвитку – 17 млрд грн /78 млрд япон. єн/; Французького агентства розвитку – 9,7 млрд грн /300 млн євро/; Німецької кредитної установи для відбудови – 9,5 млрд грн /299,3 млн євро/.

6. У супровідних матеріалах до законопроекту № 7644 наведено стислі пояснення щодо напрямів збільшення видатків державного бюджету (у запропонованих обсягах) та джерел їх покриття, але не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ та Мінфін.

Зокрема, ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 7644 не надано фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками, яке, серед іншого, мало б містити розрахунки щодо: фактичної потреби (з урахуванням поточного стану фінансового забезпечення) у додаткових видатках у розрізі відповідних бюджетних програм та головних розпорядників бюджетних коштів; доцільності пропонованого обсягу збільшення резервного фонду бюджету, а також докладну інформацію щодо прогнозованих джерел фінансування бюджетних витрат (зокрема, у контексті їх спроможності забезпечити необхідний обсяг коштів та наслідків для фінансової системи країни).

7. Окремо варто відмітити, що законопроектом № 7644 передбачається врегулювати питання, порушені в деяких інших законопроектах щодо змін до Закону, а саме за: реєстр. № 6542 від 24.01.2022 щодо збільшення видатків на оборону та зміцнення обороноздатності держави; реєстр. № 7051 від 15.02.2022 щодо збільшення видатків на фінансування заходів, пов’язаних із потребами організації територіальної оборони; реєстр. № 7340 від 02.05.2022 щодо забезпечення першочергових видатків на оборону в умовах воєнного стану. Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту № 7644 вищевказані законопроекти можуть вважатися по суті врахованими, а відтак втратять свою актуальність і не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді України.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 7644 та опрацювання експертних висновків до них.

1. Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 7644 до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 7644 у першому читанні.

2. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується у 2022 р. в умовах воєнного стану /відповідно до підпункту 1 пункту 22 і підпункту 1 пункту 22-1 розділу VI Кодексу/ (воєнний стан введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами)).

3. За узагальнюючим висновком ГНЕУ до законопроекту № 7644 (лист від 10.08.2022 р. № 16/03-2022/132060, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), зважаючи на поточну ситуацію, що склалась у сфері національної безпеки і оборони, не заперечується щодо додаткового фінансування заходів, пов’язаних з обороноздатністю держави, за умови позитивного висновку Уряду, насамперед, щодо спроможності залучення пропонованого обсягу (який є значним) додаткових надходжень від внутрішніх запозичень.

4. Відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 7644 (лист від 10.08.2022 № 10010-19-2/17439, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що реалізація положень проекту акта матиме вплив на показники фінансування державного бюджету та показники видаткової частини державного бюджету на 2022 рік, законопроект є збалансованим та підтримується.

5. На час розгляду у Комітеті даного питання до законопроекту № 7644 не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пасічний О.С., Шпак Л.О., державний секретар Міноборони Ващенко К.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Державний секретар Міноборони Ващенко К.О. наголосив, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити видатки, що спрямовуються на потреби сектору безпеки та оборони, а також вирішити невідкладні питання, спричинені військовою агресією Російської Федерації проти України, та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 7644.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. звернув увагу на те, що оборнні видатки будуть фінансуватися за рахунок внутрішніх запозичень, у тому числі Національним банком України, та зазначив про можливу реалізацію даного проекту, при цьому звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 7644.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо даного питання та повідомив про підтримку Рахунковою палатою законопроекту № 7644.

Затим Голова Комітету Арістов Ю.Ю. звернув увагу, що до Комітету надійшло звернення народного депутата України Мотовиловця А.В. від депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» (лист від 11.08.2022 № 04-01/05-2022/133308(983078), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) з проханням при розгляді законопроекту № 7644 врахувати такі пропозиції:

1. Передбачити Міністерству енергетики України за загальним фондом нову бюджетну програму «Придбання НАК «Нафтогаз України» природного газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років» (код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0432) в обсязі 12 700 000 тис. гривень (видатки розвитку).

Джерелом покриття зазначених видатків передбачити за рахунок збільшення за загальним фондом державного бюджету державних зовнішніх запозичень (код 401200) на відповідну суму.

Відповідні зміни передбачити в статті 1 та 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та у додатках № 1 та № 2 до законопроекту.

2. Текстову частину законопроекту доповнити новою статтею:

«Стаття ___. Установити, що НАК «Нафтогаз України» після реалізації природного газу, придбаного за рахунок видатків передбачених за бюджетною програмою «Придбання НАК «Нафтогаз України» природного газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років», перераховує кошти від такої реалізації до державного бюджету.

Міністерство енергетики України разом з НАК «Нафтогаз України» забезпечує облік зазначеного природного газу.

На обсяг природного газу, що придбаний за рахунок видатків, передбачених за бюджетною програмою «Придбання НАК «Нафтогаз України» природного газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років», не нараховується та не підлягає отриманню суб’єктом ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, компенсація, передбачена статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу»».

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що Мінфін вбачає за необхідне підтримати такі пропозиції та відповідні додаткові видатки в обсязі 12,7 млрд грн, пердбачені за бюджетною програмою «Придбання НАК «Нафтогаз України» природного газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років» (код 2401200), що будуть фінансуватися за рахунок збільшення державних зовнішніх запозичень і надаються Урядом для НАК «Нафтогаз України» на закупівлю природного газу для проходження опалювального сезону, при цьому кошти, отримані від реалізації такого газу, будуть направлятися до державного бюджету.

Оскільки такі пропозиції безпосередньо не є предметом регулювання законопроекту № 7644, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував спочатку окремо проголосувати за підтримку таких пропозицій та їх включення до законопроекту № 7644 з необхідними редакційними та техніко-юридичними правками. За результатами голосування відповідне рішення прийнято одноголосно присутніми на засіданні народними депутатами – членами Комітету («за» проголосували 27 народних депутатів України – членів Комітету/).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував визначитися шляхом голосування щодо прийняття такого рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 7644 включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням щойно проголосованих пропозицій Комітету та необхідних редакційних і техніко-юридичних правок. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7644 від 08.08.2022), поданий народними депутатами України Завітневичем О.М., Бондаренком О.В., Костюхом А.В., Третьяковою Г.М., Герусом А.М., Арістовим Ю.Ю. та іншими, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій Комітету:

передбачити за загальним фондом державного бюджету Міністерству енергетики України видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Придбання акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» природного газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років» (код 2401200, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0432) в обсязі 12.700.000 тис. гривень та збільшення на таку ж суму державних зовнішніх запозичень (код 401200) з внесенням відповідних змін до показників у пунктах 1 і 2 розділу І законопроекту /щодо змін до статей 1 і 5 Закону/ та у додатках № 1 і № 2 до законопроекту /щодо змін до додатків № 2 і № 3 до Закону/ з включенням відповідних рядків з уточненими показниками фінансування і видатків державного бюджету;

доповнити розділ І законопроекту після пункту 2 новим пунктом 3 (з уточненням нумерації наступного пункту) такого змісту:

«3. Доповнити статтею 41 такого змісту:

«Стаття 41. Установити, що:

акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» після реалізації природного газу, придбаного за рахунок видатків, передбачених за бюджетною програмою «Придбання акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» природного газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років» (код 2401200), перераховує кошти від такої реалізації до державного бюджету;

Міністерство енергетики України разом з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» забезпечує облік зазначеного природного газу;

на обсяг природного газу, придбаного за рахунок видатків, передбачених за бюджетною програмою «Придбання акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» природного газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років» (код 2401200), не нараховується та не підлягає отриманню суб’єктом ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, компенсація, передбачена статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу»»;

внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки для узгодження правових норм.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 7644 Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 28 (одноголосно).

3. Слухали:

Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2022 році.

Відмітили:

Відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата подала Верховній Раді України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) листами від 22.06.2022 № 06-683 і № 06-684 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 21.06.2022 № 12-1 (далі – Висновок РП). Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 23.06.2022, при цьому витяг із зазначеного документу з загальними підсумками та пропозиціями надано народним депутатам України – членам Комітету.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон) і виконання бюджетів у поточному році та звернуто увагу на таке.

Щодо змін до Закону

Протягом поточного бюджетного періоду станом на 25.07.2022 прийнято 8 законів, якими внесено зміни до Закону, а саме:

від 23.02.2022 № 2099-ІX, яким збільшено доходи і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом) на 26,46 млрд грн (зокрема, збільшено/передбачено видатки загального фонду на: реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (загалом у сумі 22,71 млрд грн /у т.ч. для: Міноборони – 16,04 млрд грн, МВС – 6,08 млрд грн, ГУР Міноборони – 0,59 млрд грн/), обслуговування державного боргу (на 3.051 млн грн), субвенцію обласному бюджету Донецької області на забезпечення сталого водопостачання регіону (у сумі 0,5 млрд грн), додаткову дотацію обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на здійснення заходів щодо усунення наслідків ескалації воєнного конфлікту, запобігання виникненню надзвичайної ситуації та гуманітарної катастрофи в регіоні (у сумі 0,2 млрд грн);

від 03.03.2022 № 2118-ІX, яким, серед іншого, доповнено статтю 6 Закону пунктом 4 щодо можливості надання у 2022 р. державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України та/або на підставі міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання державного сектору економіки, 100% акцій яких належить державі, за кредитами (позиками), що залучаються з метою підтримки їх ліквідності та стійкості роботи;

від 15.03.2022 № 2120-ІX, яким, серед іншого, статтю 15 Закону викладено у новій редакції, передбачивши, що у 2022 р. Національний банк України (далі – НБУ) перераховує до державного бюджету кошти на загальну суму не менш як 13,58 млрд грн (тобто без підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування НБУ резервів);

від 15.03.2022 № 2135-ІX, яким передусім збільшено фінансування і видатки державного бюджету (разом і за спеціальним фондом), граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу на 67,57 млрд грн (зокрема, збільшено видатки спеціального фонду для Міноборони за рахунок залучення позики від Уряду Великобританії на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних Сил України»);

від 21.04.2022 № 2218-ІX, яким збільшено фінансування і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом), граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу на 200 млрд грн (зокрема, за загальним фондом збільшено на 200 млрд грн видатки для Мінфіну за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030) та державні запозичення (у т.ч. внутрішні запозичення – на 100 млрд грн, зовнішні запозичення – на 100 млрд грн). При цьому установлено, що передбачені цим Законом кошти в частині збільшення видатків за зазначеною програмою спрямовуються виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб;

від 31.05.2022 № 2280-ІX, яким передусім збільшено фінансування і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом), граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу на 287,7 млрд грн (зокрема, за загальним фондом збільшено на 287,7 млрд грн зовнішні запозичення та видатки на: забезпечення національної безпеки і оборони – на 247,8 млрд грн (з них для Міноборони – 166,1 млрд грн, МВС – 76,4 млрд грн /зокрема для Національної поліції – 28,5 млрд грн, Національної гвардії – 25 млрд грн, ДСНС – 13,2 млрд грн; Державної прикордонної служби – 7,9 млрд грн/, СБУ – 2,8 млрд грн); соціальний захист та соціальне забезпечення – на 38,4 млрд грн (у т.ч.: трансферти Пенсійному фонду – 20 млрд грн, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання – 12,5 млрд грн, надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» – на 5,8 млрд грн); поповнення резервного фонду – на 1,5 млрд грн;

від 31.05.2022 № 2290-ІX, яким, серед іншого, Закон доповнено статтею 39, згідно з якою на період дії воєнного стану розпорядники та одержувачі бюджетних коштів в частині фінансового забезпечення робіт щодо автодоріг загального користування, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах можуть брати бюджетні зобов’язання відповідно до укладених договорів у межах визначених бюджетних асигнувань, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, та за умови відтермінування оплати таких договорів до відновлення ставок податків та скасування податкових пільг, введених законами від 15.03.2022 № 2120-IX і від 24.03.2022 № 2142-IX, за податковими та митними надходженнями, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, з подальшою оплатою цих зобов’язань у межах фактичних надходжень коштів цього фонду;

від 09.07.2022 № 2385-ІX, яким передусім збільшено майже на 81 млрд грн видатки державного бюджету, з яких за загальним фондом на: надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (32,4 млрд грн), трансферти Пенсійному фонду (32,3 млрд грн), виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населенню (5,8 млрд грн), виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг (3,3 млрд грн), забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (4 млрд грн), підтримку фермерських господарств та інших сільгоспвиробників (1,5 млрд грн), а також за спеціальним фондом передбачено субвенцію місцевим бюджетам на відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з МБРР проекту «Проект розвитку міської інфраструктури – 2» (1,7 млрд грн). Для покриття зазначених додаткових видатків збільшено державні запозичення на 79,4 млрд грн (з відповідним збільшенням граничних обсягів державного боргу і дефіциту державного бюджету) та надходження допомоги, наданої Європейським Союзом, на 1,5 млрд грн.

У результаті таких законодавчих змін загальні параметри державного бюджету змінено таким чином: доходи збільшено на 28 млрд грн, або на 2,1%, видатки збільшено на 662,7 млрд грн, або на 44,2%, граничний обсяг дефіциту збільшено на 634,7 млрд грн, або в 4,4 раза. При цьому збільшення видатків державного бюджету здійснено, насамперед, на: реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави – 338 млрд грн; поповнення резервного фонду – 201,5 млрд грн (з них 200 млрд грн із спрямуванням виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб); соціальний захист та соціальне забезпечення – 112,2 млрд грн.

Пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону доручено Кабінету Міністрів за підсумками перевиконання загального обсягу акцизного податку з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію України спирту, тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету на I квартал 2022 року, підготувати пропозиції стосовно внесення змін до Закону щодо збільшення видатків МВС на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських. Урядом відповідну законодавчу пропозицію не було ініційовано, оскільки за підсумками І кварталу 2022 р. недоотримано значний обсяг зазначеного податку, натомість питання щодо збільшення видатків МВС певним чином унормовано законами від 23.02.2022 № 2099-ІХ і від 31.05.2022 № 2280-ІX, проекти яких внесені народними депутатами України та доопрацьовувалися у Комітеті для подальшого розгляду і прийняття Верховною Радою України.

Щодо макроекономічних показників

Показники державного бюджету на 2022 рік сформовані на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, схвалених постановою КМУ від 31.05.2021 № 586.

На офіційному сайті Держстату зазначено, що з урахуванням Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення органи державної статистики призупиняють оприлюднення статистичної інформації, за винятком індексу споживчих цін, окремої інформації за періоди 2022 р., а також за 2021 р. і попередні періоди /з 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні, який продовжено до 23.08.2022 (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами)/.

Згідно із статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України у п.р., зокрема, є такі: ВВП за І квартал 2022 р. (порівняно з відповідним періодом 2021 р.) за попередньою оцінкою Держстату зменшився на 15,1% /враховано при затвердженні бюджету – зростання ВВП на 3,8%/; індекс споживчих цін у червні п.р. до грудня 2021 р. становив 117,4%, в середньому за 6 місяців п.р. до відповідного періоду 2021 р. – 115,1% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 106,2% і 107,2%/.

У Висновку РП відмічено, що відновлення економіки України після періоду пандемії COVID-19 продовжувалося на початку 2022 р. до широкомасштабного вторгнення Росії, яке спричинило стрімке погіршення основних макроекономічних показників.

За попередніми даними НБУ, обсяг міжнародних резервів на 01.07.2022 становив 22,76 млрд дол. США і з початку п.р. зменшився на 8,18 млрд дол. США, або на 26,5%).

Офіційний курс гривні щодо долара США зафіксовано НБУ з 24.02.2022 на рівні 29,25 грн за долар, а з 21.07.2022 збільшено на 25% до 36,57 грн за долар (при цьому він за січень-червень п.р. в середньому становив 28,90 грн) /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 28,60 грн/дол. США/. Разом з тим, з 03.06.2022 підвищено облікову ставку НБУ до 25% (на 15 в.п. до визначеної з 21.01.2022), що за інформацією НБУ буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.07.2022 45,29 млрд грн (проти 64,6 млрд грн на 01.01.2022), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 6,44 млрд грн, на рахунках Казначейства в установах банків – 26,23 млрд грн, на інших рахунках – 12,62 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за І півріччя п.р. становили 627,1 млрд грн, що на 35,2 млрд грн, або на 5,9%, більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Згідно з Висновком РП рівень виконання у І кварталі п.р. доходів державного бюджету був вищий порівняно з аналогічними періодами 2017-2021 років внаслідок дострокового перерахування до державного бюджету за рішеннями Уряду дивідендів від суб’єктів господарювання державного сектору економіки і коштів від НБУ.

До загального фонду за січень-червень п.р. доходи надійшли в обсязі 564,4 млрд грн, що становить 95,3% уточненого плану на звітний період, або менше на 28,1 млрд грн (зазначений обсяг невиконання доходів був би більшим, якби не суттєве понадпланове надходження окремих неподаткових доходів). Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 11,6%, або на 58,5 млрд грн, при плановому річному збільшенні на 11,7% /уточнений план на 2022 р. до факту за 2021 р./.

На стан виконання доходів загального фонду за 6 місяців п.р. позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих доходів, з яких найбільше щодо: грантів, допомоги та інших трансфертів від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (+76,3 млрд грн, або у 23,8 раза, що в основному не планувалися і надійшли у квітні-червні); податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+13,1 млрд грн, або на 15,7%); рентної плати за користування надрами (+7,4 млрд грн, або на 21,1%); коштів, що перераховуються НБУ (+5,2 млрд грн, або на 38,3%, які достроково надійшли у лютому); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+3,9 млрд грн, або на 50,5%); частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності (+0,2 млрд грн, або на 0,5%, при цьому у попередні 3 місяці перевиконання цих платежів було суттєвим за рахунок переважно їх авансової сплати у березні /зокрема, відповідно до постанови КМУ від 03.03.2022 № 183 щодо державних банків і розпорядження КМУ від 25.03.2022 № 244-р щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки/).

Слід зазначити, що законом від 14.04.2022 № 2192-ІХ внесено зміни до пункту 3-8 розділу VI Кодексу, згідно з якими на період воєнного стану законодавчо спрощено залучення до загального фонду державного бюджету грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів. Згідно з оперативними даними за 6 місяців п.р. до загального фонду державного бюджету надійшли міжнародні гранти (допомога) у сумі 79,3 млрд грн, а саме: гранти від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (код 42020000) – у сумі 75,1 млрд грн (такі кошти не планувалися у державному бюджеті на п.р.), з яких у лютому – 3,6 млрд грн, квітні – 17,9 млрд грн, травні – 15,5 млрд грн, червні – 38 млрд грн; допомога, надана Європейським Союзом (код 42030000), – у сумі 4,2 млрд грн (або 91,4% уточненого річного плану /4,6 млрд грн/), з яких у квітні – 3,8 млрд грн, травні – 0,4 млрд грн. При цьому в рамках контрольної функції від Комітету направлено звернення до Мінфіну /лист від 19.05.2022 № 04-13/12-2022/80737 (907027)/ щодо щомісячного надання детальної інформації про надходження доходів державного бюджету за кодами 42020000 і 42030000 у розрізі залучених грантів, дарунків, допомоги (у національній та іноземних валютах), надавачів таких коштів з реквізитами укладених міжнародних договорів окремо за загальним і спеціальним фондами державного бюджету, проте Мінфіном запитувану інформацію надано за січень-квітень п.р. і вона не у повній мірі узгоджується із звітністю Казначейства, а за січень-травень п.р. не надано.

У січні-червні п.р. не забезпечено виконання планових показників деяких доходів, передусім податкових платежів, зокрема: податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (– 90,9 млрд грн, або на 48,1%); податку на прибуток підприємств (– 15,2 млрд грн, або на 19,1%); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (– 10,6 млрд грн, або на 33,6%); ввізного мита (– 6,7 млрд грн, або на 56,4%); податку на доходи фізичних осіб та військового збору (– 3,9 млрд грн, або на 5,7%); зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (– 1,2 млрд грн, або на 23%).

Бюджетне відшкодування ПДВ за 6 місяців 2022 року здійснено в обсязі 40,9 млрд грн, що на 34 млрд грн, або на 45,4%, менше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.07.2022 становив 35,3 млрд грн і збільшився на 12,1 млрд грн з початку п.р. Зазначене певним чином пояснюється зупиненням до 21.07.2022 дії пунктів 200.10-200.12 статті 200 Податкового кодексу України, пов’язаних з порядком бюджетного відшкодування ПДВ (згідно із законами від 03.03.2022 № 2118-IX і від 12.05.2022 № 2260-ІХ).

У Висновку РП зазначено, що в умовах широкомасштабного російського вторгнення в Україну з метою відновлення і стимулювання діяльності суб’єктів господарювання та спрощення адміністрування податків до податкового і митного законодавства внесено зміни, що зменшують доходи державного бюджету і водночас відтерміновують відшкодування ПДВ.

Таким чином, військова агресія РФ, спричинений нею економічний спад та запроваджені податкові стимули призвели до суттєвого скорочення доходів загального фонду державного бюджету, при цьому ризики невиконання таких доходів у 2022 р. залишаються і залежатимуть передусім від тривалості війни, адаптації економіки до поточної ситуації.

До спеціального фонду за І півріччя п.р. надійшло доходів в обсязі 62,7 млрд грн, що становить 44,4% затвердженого із змінами річного плану та на 27,2% менше, ніж за відповідний період 2021 р.

У звітному періоді традиційно найбільшим за обсягом джерелом доходів спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ: надійшло 45,4 млрд грн (або 72,5% загального обсягу фактичних доходів спеціального фонду), що становить 106,4% затвердженого річного плану і на 4,4 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому у 2022 р. значну частину таких надходжень становлять кошти від юридичних і фізичних осіб, що надходять на спеціальний рахунок в НБУ для підтримки армії України (відкритий 01.03.2022) та перераховуються відповідним державним органам (зокрема, за інформацією НБУ на 01.07.2022 із спецрахунку перераховано на потреби оборони і безпеки понад 17,3 млрд грн, залишок коштів на спецрахунку перевищував 385 млн грн).

Разом з тим, за 6 місяців п.р. до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 12 млрд грн (або 19,2% загального обсягу фактичних доходів спеціального фонду), що становить 14% затвердженого річного плану і 30,7% плану на звітний період (на 27,1 млрд грн менше) та на 27,1 млрд грн менше, ніж за відповідний період минулого року. Зазначене спричинено податковими пільгами (запровадженими законами від 15.03.2022 № 2120-IХ і від 24.03.2022 № 2142-ІХ), зокрема, на період до припинення воєнного стану встановлено нульову ставку акцизного податку на пальне, звільнено від оподаткування акцизним податком і ввізним митом деякі ввезені транспортні засоби (хоча законом від 21.06.2022 № 2325-IX з 01.07.2022 скасовано зазначені податкові пільги щодо транспортних засобів). Загалом ймовірним є ризик недонадходження до державного дорожнього фонду зазначених платежів у п.р. та непроведення видатків за відповідними бюджетними програмами у запланованому обсязі.

За даними ДПС щодо стану виконання грошових зобов’язань платників податків до державного бюджету слід зазначити, що на 01.07.2022: переплати становили 58,2 млрд грн (збільшилися на 1,8 млрд грн з початку п.р.), податковий борг – 106,3 млрд грн (збільшився з початку п.р. на 23,1 млрд грн). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про погіршення стану фінансової дисципліни платників податків в період воєнного стану на території України. Рахункова палата зауважує, що податковий борг перед державним бюджетом збільшився, насамперед внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ в Україну. Поряд з тим, зазначене також може бути пов’язано з тим, що законом від 03.03.2022 № 2118-ІХ на період до припинення воєнного стану звільнено платників податків від відповідальності у разі відсутності у платника можливості своєчасно виконати податковий обов’язок (зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності) та обмежено здійснення податкових перевірок.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-червень 2022 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 408,3 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 188,8 млрд грн, із змінами – 823,5 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – у сумі 406,5 млрд грн (що менше на 236,1 млрд грн уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 160,3 млрд грн, із змінами – 725,7 млрд грн/), за спеціальним фондом – у сумі 1,8 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту: первинно – 28,5 млрд грн, із змінами – 97,8 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків і наданням кредитів у значно менших обсягах від плану, ніж отримано доходів і державних запозичень.

Від приватизації державного майна за 6 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 297,6 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації, що становить 5,9% плану на звітний період (або на 4,7 млрд грн менше) при затвердженому річному плановому показнику 8 млрд грн. Отже, вкотре вбачається ймовірним значне невиконання річного плану надходжень від приватизації державного майна, хоча у 2022 р. це відбувається здебільшого з об’єктивних причин (умов воєнного стану). У зв’язку з цим, згідно з частиною четвертою статті 15 Кодексу може виникнути необхідність заміщення цього джерела фінансування державного бюджету іншим джерелом (найбільш вірогідно – державними запозиченнями, що відповідно збільшуватиме державний борг).

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за І півріччя п.р. здійснені в обсязі 566,9 млрд грн (47% затвердженого із змінами річного плану /1205,8 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 349,66 млрд грн, зовнішні запозичення – 217,28 млрд грн.

За січень-червень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 561,2 млрд грн, що становить 50,5% затвердженого із змінами річного плану /1111 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 565,5 млрд грн)/ та 133,5% уточненого плану на звітний період (або на 140,8 млрд грн більше), у т.ч.:

внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 349,7 млрд грн, з них за рахунок випуску військових облігацій – 327,6 млрд грн (включаючи 225 млрд грн – шляхом придбання у власність НБУ). При цьому НБУ у період дії воєнного стану здійснює купівлю військових облігацій на первинному ринку, зважаючи, що на такий період зупинено дію частини другої статті 15 Кодексу пунктом 53 розділу VI Кодексу (згідно з якою джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти НБУ) і статті 54 Закону України „Про Національний банк України” (згідно з якою НБУ заборонено надавати кредити державі);

зовнішні запозичення – у сумі 211,6 млрд грн, з яких значні кошти отримано від: Міжнародного валютного фонду – 41,3 млрд грн /1,4 млрд дол. США/; Міжнародного банку реконструкції та розвитку – 41 млрд грн /466,7 млн дол. США та 0,8 млрд євро/; Європейського Союзу – 37,1 млрд грн /1,2 млрд євро/; Уряду Канади – 34,3 млрд грн /392,8 млн дол. США і 585,8 млн канад. дол./; Європейського інвестиційного банку – 21,1 млрд грн /639 млн євро/; Японського агентства розвитку – 17 млрд грн /78 млрд япон. єн/; Французького агентства розвитку – 9,7 млрд грн /300 млн євро/; Німецької кредитної установи для відбудови – 9,5 млрд грн /299,3 млн євро/.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 6 місяців п.р. становили 5,7 млрд грн, або лише 6% затвердженого із змінами річного плану /94,8 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 69,2 млрд грн)/ та на 583,6 млн більше, ніж за аналогічний період 2021 р. Отже, стан залучення таких запозичень порівняно з попереднім роком суттєво не поліпшився та є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів. Разом з тим, варто відмітити, що у зв’язку з військовою агресією РФ проти України та введенням воєнного стану Урядом разом з деякими кредиторами узгоджено зміни умов відповідних фінансових угод в частині спрямування частини кредитів до загального фонду державного бюджету. Наприклад, відповідно до постанови КМУ від 05.03.2022 № 196 «Питання реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проектів “Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації” та “Основний кредит для аграрної галузі – Україна”» до загального фонду спрямовано кредитні кошти за вказаними проектами загалом в обсязі 639 млн євро.

Платежі з погашення державного боргу за січень-червень п.р. здійснені у сумі 214,8 млрд грн (54,6% затвердженого річного показника та 99,5% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 193 млрд грн, зовнішнього боргу – 21,8 млрд грн. За 6 місяців п.р. видатки на обслуговування боргу проведено в обсязі 86,6 млрд грн, або 47,3% бюджетних призначень і 99,4% плану на звітний період, а також виплати за державними деривативами – 1,35 млрд грн, або 94,7% бюджетних призначень і плану на звітний період. Слід зазначити, що відповідно до частини сьомої статті 16 Кодексу Урядом затверджено основні умови правочинів з державним боргом, які здійснюються у 2022р. /постанова КМУ від 19.07.2022 № 805 «Про здійснення у 2022 році правочинів з державним боргом»/, що передбачають відстрочення платежів з обслуговування і погашення державного боргу на 2 роки за визначеними ОЗДП (основні умови цих правочинів погоджено з Комітетом).

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 30.06.2022 становив 3.083,1 млрд грн та збільшився з початку п.р. у гривневому еквіваленті на 411,3 млрд грн, або на 15,4%. Обсяг державного боргу збільшився з початку п.р. на 408,8 млрд грн, або на 17,3%, і становив 2.771,3 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2022 (із змінами) – 3.360 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року збільшився на 2,4 млрд грн, або на 0,8%, і становив 311,8 млрд грн. Рахункова палата зазначає, що боргові зобов’язання збільшилися унаслідок девальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, і перевищення надходжень від запозичень над сумою витрат на погашення боргу.

Враховуючи суттєве збільшення планових боргових показників на п.р. (шляхом внесення змін до Закону) та можливість подальшого їх збільшення в умовах воєнного стану при значному недоотриманні доходів державного бюджету і надходжень від приватизації державного майна та необхідності здійснення витрат на національну безпеку і оборону у великих обсягах, вірогідно, що за підсумками 2022 р. дефіцит державного бюджету перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинено на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону, а загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу перевищуватиме визначену частиною другою статті 18 Кодексу граничну величину (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану. Як наслідок, значно зростуть витрати державного бюджету на виконання боргових зобов’язань у наступних бюджетних періодах.

З початку п.р. /на 25.07.2022/ року відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 6 Закону прийнято 5 рішень Уряду (постанови КМУ від 16.02.2022 № 133, від 27.03.2022 № 374, від 29.04.2022 № 497, від 24.05.2022 № 625 і 07.07.2022 № 763), якими передбачено надати у 2022 р. державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів 27 банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікро-, малого і середнього підприємництва – резидентам України, загалом у межах майже 23 млрд грн, а також відповідно до пункту 4 статті 6 Закону прийнято рішення Уряду (постанова КМУ від 07.07.2022 № 760) про надання у п.р. державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань АТ “НАК “Нафтогаз України” перед Європейським банком реконструкції та розвитку за Кредитною угодою від 14.06.2022 (Відновлюваний кредит для екстреної закупівлі газу для “Нафтогазу”) в розмірі до 300 млн євро. За 6 місяців п.р. надано державні гарантії в обсязі 32,1 млрд грн, у т.ч.: внутрішні зобов’язання, надані під державні гарантії на портфельній основі, – майже 23 млрд грн; зовнішні зобов’язання, надані під державні гарантії, – 9,1 млрд грн (АТ «Укрексімбанк» – 100 млн дол. США, ПрАТ «Укргідроенерго» – 211 млн дол. США). Слід звернути увагу, що Законом не визначено граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2022 і змінами до Закону (закон від 15.03.2022 № 2135-IX) виключено обмеження щодо обсягів надання у п.р. державних гарантій за рішеннями Уряду, при цьому зупинено на 2022 р. дію абзацу першого (в частині гарантованого державою боргу) та другого частини першої статті 18 Кодексу (згідно з якими законом про державний бюджет визначається граничний обсяг надання державних гарантій, при цьому такий обсяг не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету). Зазначене може призвести до суттєвого зростання гарантованого державою боргу, а відтак збільшення боргового навантаження на державний бюджет щодо здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом збільшилися з початку п.р. на 1,2 млрд грн та на кінець червня п.р. становили 1,8 млрд грн, за спеціальним фондом – збільшилися на 3,8 млрд грн і становили відповідно 52,4 млрд грн.

Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду у п.р. майже щомісяця залучаються кошти ЄКР, зокрема, на 01.07.2022 фінансування за рахунок коштів ЄКР становило 74,3 млрд грн, що значно більше, ніж у минулому році (у 2021 р. найбільше було залучено на 01.11.2021 – 35,9 млрд грн, при цьому заборгованість перед ЄКР на 01.01.2022 становила 12,5 млрд грн), та свідчить про недостатність великого обсягу надходжень загального фонду державного бюджету для проведення першочергових витрат з цього фонду. Відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу та постанови КМУ від 31.03.2021 № 307 «Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету» залучені кошти ЄКР належить повернути до кінця 2022 р.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За І півріччя п.р. видатки державного бюджету проведено загалом у сумі 1.035,5 млрд грн, або 47,9% бюджетних призначень (із змінами /2.162,2 млрд грн/), у т.ч. за загальним фондом – у сумі 973,2 млрд грн (50,2% бюджетних призначень /збільшених з початку п.р. на 593,5 млрд грн/ та 78,6% уточненого плану на звітний період, або на 264,4 млрд грн менше) та за спеціальним фондом – у сумі 62,3 млрд грн (28% бюджетних призначень /збільшених з початку п.р. на 69,2 млрд грн/).

З метою ефективного та оперативного прийняття управлінських рішень для фінансового забезпечення першочергових потреб держави щодо відсічі збройної російської агресії, забезпечення національної безпеки та соціального захисту громадян України в умовах воєнного стану законами України від 23.02.2022 № 2098-ІХ, від 03.03.2022 № 2118-ІХ і від 15.03.2022 № 2134-ІХ внесено зміни до Кодексу, якими спрощено порядок виконання повноважень учасників бюджетного процесу.

Зокрема, керуючись нормами пункту 22 розділу VІ Кодексу, на період воєнного стану Урядом спрощено окремі процедури щодо затвердження і внесення змін до кошторисів, порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм (постанова КМУ від 13.03.2022 № 267 «Деякі питання затвердження фінансових документів та казначейського обслуговування в умовах воєнного стану»), а також визначено механізм виконання Казначейством в особливому режимі повноважень, пов’язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів (постанова КМУ від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (із змінами)). Зокрема, відповідно до пункту 19 цього Порядку встановлено черговість здійснення платежів органами Казначейства /насамперед проводяться видатки на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, витрати на погашення і обслуговування державного (місцевого) боргу, виконання гарантійних зобов’язань, виплати за державними деривативами, видатки державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, витрати Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, витрати на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, на оплату послуг із забезпечення функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст та Мінрегіон, забезпечення безперервної роботи, захисту та розвитку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, видатки загального фонду державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, соціальне забезпечення, реалізацію програм державних гарантій медичного обслуговування населення, придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів, придбання води питної (зокрема бутильованої), забезпечення продуктами харчування тощо/.

Відповідно до наданої Мінфіном інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що на 21.07.2022:

з 73 бюджетних програм, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови за 50 бюджетними програмами (або 68,5%), з них за 20 бюджетними програмами асигнування знято в повному обсязі. Отже, на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 23 бюджетними програмами (або 31,5%);

до Мінфіну з 454 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р., надійшло 428 паспортів (або 94%), з них погоджено Мінфіном 422 паспорти, а не подано на погодження 26 паспортів (або 6%).

При цьому на 01.07.2022 не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 38 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період, що може бути наслідком як низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу (зокрема, через несвоєчасне затвердження паспортів бюджетних програм та прийняття порядків використання коштів державного бюджету), так і обмеженості ресурсів загального фонду державного бюджету і відповідно здійснення платежів згідно з визначеною їх черговістю. Разом з тим, такі бюджетні програми потребують додаткового аналізу на предмет їх доцільності в умовах воєнного стану та можливості спрямування вивільненого ресурсу на першочергові потреби держави.

Керуючись частинами шостою і восьмою статті 23 Кодексу та частиною другою статті 4 Закону, з початку п.р. /на 25.07.2022/ Урядом прийнято 17 рішень щодо передачі бюджетних призначень чи перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, при цьому Комітетом погоджено лише 2 таких рішення Уряду /розпорядження КМУ від 26.01.2022 № 73-р і від 13.02.2022 № 145-р/, оскільки згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовуються вимоги статті 23 Кодексу і норми Закону щодо обов’язковості погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації. Керуючись вказаною законодавчою нормою, Урядом протягом березня і квітня п.р. прийнято відповідні рішення /постанови КМУ від 03.03.2022 № 193, від 04.03.2022 № 199, від 08.03.2022 № 231, від 10.03.2022 № 245, від 01.04.2022 № 401, від 12.04.2022 № 438/ про скорочення витрат державного бюджету на 2022 рік за багатьма бюджетними програмами загалом на 164,71 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету, а з урахуванням бюджетних призначень щодо цього фонду у сумі 203 млрд грн (Законом первинно визначено у сумі 1,5 млрд грн, змінами до Закону збільшено на 201,5 млрд грн) уточнений річний план щодо коштів резервного фонду становить 367,7 млрд грн. З початку п.р. /на 25.07.2022/ Урядом прийнято рішення про виділення із зазначеного фонду загалом 402 млрд грн, або на 34,3 млрд грн більше уточненого річного плану, що не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи. При цьому кошти з резервного фонду передбачено виділити за такими напрямами:

потреби сектору безпеки і оборони – 292,6 млрд грн, з них для: Міноборони (включаючи ГУР) – 182,2 млрд грн, МВС – 107,1 млрд грн, СБУ – 1,96 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 1,28 млрд грн;

соціальний захист і соціальне забезпечення – 34,8 млрд грн, з них для: Мінекономіки на надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» – 23,3 млрд грн, Мінсоцполітики на надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання – 10 млрд грн;

функціонування економіки (передусім інфраструктури), ліквідацію наслідків бойових дій та інші заходи – 74,6 млрд грн, з них для: Мінекономіки – 42,8 млрд грн, Мінінфраструктури – 18,2 млрд грн, Укравтодору – 6,37 млрд грн, Мінфіну – 2,3 млрд грн.

Разом з тим, згідно із звітом Казначейства про використання коштів з резервного фонду державного бюджету за січень-червень 2022 р. Кабінетом Міністрів прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду на загальну суму 349,56 млрд грн, з них касові видатки становили 15,1 млрд грн. Цей звіт Казначейства не містить даних щодо використання коштів з резервного фонду за багатьма рішеннями Уряду про виділення коштів із зазначеного фонду у п.р., а відтак є неповним і викривляє інформацію щодо використання таких коштів.

Крім того, виникає питання щодо відповідності окремих рішень Уряду про розподіл коштів резервного фонду меті цього фонду (відповідно до частини першої статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету), зокрема йдеться про розпорядження КМУ від 21.06.2022 № 532-р /щодо надання грантів з метою створення або розвитку бізнесу/ і від 24.06.2022 № 531-р /щодо надання державної підтримки підприємствам переробної промисловості, стартапам в Україні та проведення експерименту з організації навчання осіб за освітніми програмами у сфері інформаційних технологій «Старт в ІТ»/.

Відповідно до пункту 54 розділу VI Кодексу Урядом підтримано пропозицію НКРЕКП щодо спрямування залишків коштів, джерелом формування яких були надходження від внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», утворених на 01.01.2022 та не використаних до 01.04.2022, у сумі 359,25 млн грн Міноборони на закупівлю (ремонт) озброєння та військової техніки для потреб ЗСУ /розпорядження КМУ від 07.05.2022 № 360-р/.

У структурі видатків загального фонду державного бюджету, здійснених за січень-червень 2022 р., найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону – 318,9 млрд грн (32,8% загального обсягу видатків і в 6,1 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2021 р.), соціальний захист та соціальне забезпечення – 210,1 млрд грн (відповідно 21,6% і в 1,27 раза більше), громадський порядок, безпеку та судову владу – 143,7 млрд грн (відповідно 14,8% і в 2,3 раза більше), обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами – 88 млрд грн (відповідно 9% і в 1,17 раза більше), охорону здоров’я – 80,7 млрд грн (відповідно 8,3% і в 1,11 раза більше).

Із загального фонду державного бюджету протягом 6 місяців п.р. Пенсійному фонду спрямовані кошти у сумі майже 102 млрд грн, що становить 100% уточненого плану на звітний період та на 4,3 млрд грн (або на 4,4%) більше порівняно з відповідним періодом 2021 р., а також 43,8% уточненого річного плану /232,93 млрд грн/. При цьому на п.р. зазначені видатки первинно у Законі визначено в обсязі 200,63 млрд грн, постановою КМУ від 01.04.2022 № 401 скорочено на 20,06 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду, законом від 31.05.2022 № 2280-ІХ збільшено на таку ж суму, а законом від 09.07.2022 № 2385-ІХ збільшено ще на 32,3 млрд грн. Разом з тим, на 01.07.2022 загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок коштів ЄКР /з урахуванням заборгованості попередніх років/, становив 81,3 млрд грн і збільшився з початку п.р. на 11 млрд грн, що свідчить про погіршення фінансового стану Пенсійного фонду, збільшення його залежності від ресурсів державного бюджету і позик за рахунок коштів ЄКР та посилення ризиків щодо неспроможності погасити таку заборгованість перед ЄКР.

Порівняно з відповідним періодом минулого року капітальні видатки за загальним фондом державного бюджету зменшилися в 2,4 раза і за І півріччя п.р. такі видатки проведено в обсязі 2,8 млрд грн, або 8,7% уточненого річного плану. Згідно з статтею 24 Закону у 2022 р. розподіл між головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) /у сумі 3,2 млрд грн/ здійснюється за рішенням Уряду на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів та з подальшим погодженням з Комітетом, але в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, такі видатки Урядом скорочено в повному обсязі із спрямуванням цих коштів до резервного фонду (постанова КМУ від 10.03.2022 № 245).

Крім того, згідно із статтями 25-27, 33-35 Закону у 2022 р. за 9 бюджетними програмами (коди 2201140, 2211210, 2211260, 2211200, 2701270, 2751570, 2761500, 3121130, 3511210) для розподілу коштів за напрямами (об’єктами) передбачено створення відповідними міністерствами комісій, до складу яких включаються члени Комітету, однак в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, за вказаними бюджетними програмами (крім бюджетної програми за кодом 2701270) Урядом видатки загального фонду скорочено в повному обсязі із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету /постанови КМУ від 04.03.2022 № 199 і від 10.03.2022 № 245/.

За січень-червень 2022 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 4,8 млрд грн, або 49% затвердженого на рік показника та 97,2% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 115,3 млн грн, або 22,9% затвердженого на рік показника.

За 6 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 4,8 млрд грн, або 20,4% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 2,6 млрд грн (36,4% бюджетних призначень і 75,3% уточненого плану на звітний період), із спеціального фонду – 2,2 млрд грн (13,5% бюджетних призначень).

Щодо звіту про бюджетну заборгованість Казначейством повідомлено, що з огляду на послаблення законодавчих вимог щодо подання звітності в умовах воєнного стану, наразі відповідна інформація подана в обсязі, яка не підлягає зведенню, особливо розпорядниками бюджетних коштів Донецької, Київської, Луганської, Миколаївської, Харківської і Херсонської областей, тому такий звіт буде надано після прийняття від розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету звітності про бюджетну заборгованість у повному обсязі.

Окремо доцільно звернути увагу, що з метою акумуляції коштів для відновлення економіки, об’єктів інфраструктури, підтримки вітчизняного бізнесу, які постраждали внаслідок військової агресії РФ проти України, Урядом уповноважено на відкриття у НБУ 4 рахунків, на які зараховуються кошти внесків від фізичних та юридичних осіб: Мінекономіки – “Фонд відновлення та трансформації економіки” і “Фонд підтримки малого та середнього бізнесу”, Мінфін – “Фонд обслуговування та погашення державного боргу”, Мінфраструктури – “Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури” /розпорядження КМУ від 05.03.2022 № 202-р/. Поряд з тим, Уряд доручив забезпечити відкриття поточних рахунків деяким іншим міністерствам, визначивши порядок використання коштів з цих рахунків, а саме: Мінсоцполітики (для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану) /постанова КМУ від 07.03.2022 № 220/; МОЗ (для задоволення потреб охорони здоров’я), Мінцифри (для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави), МОН (для задоволення потреб освіти і науки), МКІП (для задоволення потреб культури, мистецтв, креативних індустрій, охорони і збереження культурної спадщини, культурних цінностей, підтримки засобів масової інформації) і Мінмолодьспорт (для задоволення потреб фізичної культури і спорту), а також відкрито спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил /постанова КМУ від 19.04.2022 № 472 (із змінами)/. Крім того, відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 № 344 «Про невідкладні заходи щодо об'єднання зусиль для підтримки України» Урядом створено Єдиний державний вебпортал для збору пожертв на підтримку України «United24» /постанова КМУ від 03.05.2022 № 516/, на якому, серед іншого, передбачається висвітлювати інформацію про використання коштів органами державної влади з офіційних рахунків для пожертв на підтримку України “United24”. Таким чином, наразі прийнято низку рішень Уряду щодо відкриття спеціальних рахунків в НБУ для надходження внесків (пожертв) на підтримку України, інформація щодо розподілу і використання зазначених коштів є недостатньо прозорою, при цьому не зрозуміло, чи обліковуються такі кошти (повністю або частина з них) у спеціальному фонді державного бюджету, чи є звітність Казначейства щодо їх надходження і використання та чи загалом нормативно-правове врегулювання даного питання узгоджується з бюджетним законодавством.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За січень-червень п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 80,1 млрд грн, що становить 50,3% уточненого річного плану /без урахування змін, внесених законом від 09.07.2022
№ 2385-ІX/ та 84,4% уточненого плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 77,5 млрд грн, за спеціальним фондом – 2,6 млрд грн.

Базова дотація перерахована у сумі 8,1 млрд грн, або 100% плану на І півріччя п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на рік. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 1,5 млрд грн, або 27,8% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 65,8 млрд грн, або 93,2% уточненого плану на звітний період. Серед таких субвенцій значну частку становила освітня субвенція (91,7% від загального обсягу субвенцій загального фонду), яку перераховано за 6 місяців п.р. у сумі 60,4 млрд грн (99,7% бюджетних асигнувань). Резерв освітньої субвенції /виходячи з додатка № 5 до Закону/ передбачено у сумі 750,7 млн грн. Разом з тим, в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, Урядом скорочено освітню субвенцію на 10,8 млрд грн /постанова КМУ від 01.04.2022 № 401/.

За спеціальним фондом найбільшою є субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (що є складовою державного дорожнього фонду), яку перераховано у сумі 2,5 млрд грн (або 25,7% плану на січень-червень п.р. та 10,3% бюджетних призначень).

У Законі (з внесеними змінами, включаючи зміни згідно із законом від 09.07.2022 № 2385-ІХ) з 39 субвенцій затверджено без розподілу між місцевими бюджетами 26 субвенцій /за кодами 1511040, 1511050, 1511060, 2211210, 2211230, 2211260, 2211300, 2761120, 2761140, 2761230, 2761350, 2761360, 2761500, 2761600, 2761610, 2761620, 2911050, 2911060, 3121130, 3411220, 3411250, 3511210, 3811060, 3811070, 3911020, 6741020/, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають здійснюватися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом (крім субвенції за кодом 6741020, розподіл якої здійснюється у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори, а також субвенцій за кодами 2761600 і 2761610, розподіл яких згідно з статтею 18 Закону здійснюється Урядом). Разом з тим, в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, Урядом скорочено в повному обсязі видатки загального фонду щодо переважної більшості вищевказаних субвенцій із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету /відповідно до постанов КМУ від 04.03.2022 № 199, від 10.03.2022 № 245 і від 01.04.2022 № 401/.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу з початку п.р. /на 25.07.2022/ прийнято 4 рішення Уряду щодо розподілу субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами, при цьому такі рішення не подавалися на погодження Комітету, оскільки згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується вимога частини шостої статті 108 Кодексу щодо обов’язковості погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду.

Загалом наразі залишаються нерозподіленими або розподіленими частково 7 субвенцій місцевим бюджетам (що потребують прийняття рішень Уряду щодо їх розподілу), а саме на:

реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) /план за спеціальним фондом – 412,1 млн грн (не розподілено)/;

справедливу трансформацію вугільних регіонів України (код 2761120) /уточнений план за загальним фондом – 106,2 млн грн (не розподілено)/;

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 2761350) /уточнений план за загальним фондом у сумі 20 млн грн (не розподілено)/;

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /уточнений план у сумі 1255,9 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 217,1 млн грн, за спеціальним фондом – 1038,8 млн грн, не розподілено 79,7 млн грн (за загальним фондом)/;

реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України (код 2761610) /план за спеціальним фондом – 502,7 млн грн (не розподілено)/;

відновлення об'єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Проект розвитку міської інфраструктури – 2» (код 2761620) /план за спеціальним фондом – 1.662,5 млн грн (не розподілено)/;

здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 3911020) /уточнений план за загальним фондом у сумі 112,5 млн грн/.

Тривале затвердження або внесення змін до порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами може спричинити надання деяких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що пунктом 22-2 розділу VI Кодексу встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності органи місцевого самоврядування або військові адміністрації можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, а також, як виняток з положень частини четвертої статті 103-2 і частини четвертої статті 103-3 Кодексу та пункту 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів на 01.012022, на заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця. На 01.01.2022 загальний обсяг відповідних залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів (за 14 субвенціями) становив 11,5 млрд грн.

Державний фонд регіонального розвитку затверджено за загальним фондом державного бюджету в обсязі 5,2 млрд грн та відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів цього фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку належало затвердити Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом у двомісячний строк з дня набрання чинності Законом. Однак, в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, Урядом скорочено відповідні видатки в повному обсязі із спрямуванням цих коштів до резервного фонду /постанова КМУ від 04.03.2022 № 199/.

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 6 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів України рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2022 році.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (згідно з наданим проектом ухвали), а саме: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати рекомендації Кабінету Міністрів України, наведені у проекті ухвали, що спрямовані на покращення поточного виконання бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2022 році взяти до відома і врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) опрацювати питання щодо можливості збільшення надходжень до державного бюджету, отримання яких не призведе до нарощування боргових зобов’язань;

3) доручити Міністерству фінансів України щомісячно надавати Комітету з питань бюджету детальну інформацію про надходження доходів державного бюджету за кодами 42020000 і 42030000 у розрізі залучених грантів, дарунків, допомоги (у національній та іноземних валютах), надавачів таких коштів (конкретизувавши іноземні держави) з реквізитами укладених міжнародних договорів окремо за загальним і спеціальним фондами державного бюджету;

4) забезпечити дотримання збалансованості планових показників видатків державного бюджету за бюджетними програмами (напрямами), проведення яких за рішеннями Кабінету Міністрів України у 2022 році встановлено за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, з обсягом бюджетних асигнувань за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030), а також враховувати вимоги частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України;

5) доручити Державній казначейській службі України сформувати щомісячну звітну інформацію про використання коштів з резервного фонду державного бюджету, включивши до неї планові і звітні показники щодо усіх прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень про наповнення резервного фонду державного бюджету та виділення коштів з цього фонду у 2022 році;

6) здійснити розподіл субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 2211260, 2761120, 2761350, 2761610, 2761620, 3911020, а також завершити розподіл субвенції за кодом 2761600, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду;

7) визначити єдині підходи до обліку, розподілу і використання коштів, що зараховуються на поточні (спеціальні) рахунки в Національному банку України для надходження внесків (пожертв) від фізичних та юридичних осіб відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (а саме розпорядження від 05.03.2022 № 202-р «Деякі питання відкриття рахунків для відновлення України», постанови від 07.03.2022 № 220 «Питання надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні» та постанови від 19.04.2022 № 472 (із змінами) «Деякі питання використання коштів, що надходять на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України»), та у разі необхідності забезпечити нормативно-правове врегулювання цього питання, а також забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісячної детальної інформації про надходження і використання цих коштів (за відповідними напрямами);

8) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 6.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

01 листопада 2024 14:27

Комітет Верховної Ради України