Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №143 від 02 листопада 2022 року

18  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати*.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Дунаєв С.В., Качний О.С., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

 ________________________________

*Народні депутати України – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

Арахамія Д.Г. – народний депутат України – голова депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»;

від Міністерва фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єромоличев Р.В. – заступник Міністра;

від Управління справами Апарату Верховної Ради України

Ханік Ю.П. – Керівник;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 02 листопада п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 31.10.2022), підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання.

2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035).

3. Про проект кошторису Верховної Ради України на 2023 рік (відповідно до проекту постанови Верховної Ради України за реєстр. № 8129 від 17.10.2022 року, підготовленого згідно із рішенням Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України від 14 жовтня 2022 року (протокол № 132)).

4. Щодо оформлення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (проект якого за реєстр. № 8027), прийнятого Верховною Радою України 19 жовтня 2022 року.

5. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому півріччі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2022 році.

6. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Марченка С.М. про проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 31.10.2022), підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання.

Відмітили:

Верховною Радою України 7 жовтня 2022 року розглянуто і прийнято у першому читанні проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік за реєстр. № 8000 від 14.09.2022 /далі – законопроект, поданий на І читання/ шляхом прийняття Постанови Верховної Ради України від 07.10.2022 № 2666-ІХ «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік», якою схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради України /далі – Бюджетні висновки/.

Відповідно до частини першої статті 158 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ та пункту 2 цієї Постанови Верховної Ради України Кабінету Міністрів України доручено підготувати та у двотижневий строк з дня набрання чинності цією Постановою (тобто не пізніше 21 жовтня п.р.) подати до Верховної Ради України законопроект про державний бюджет на 2023 рік, підготовлений до другого читання відповідно до Бюджетних висновків, разом з порівняльною таблицею щодо їх врахування з вмотивованими поясненнями стосовно неврахованих положень Бюджетних висновків, а також з порівняльною таблицею і поясненнями щодо відмінностей положень і показників такого законопроекту порівняно з редакцією, що подавалася Кабінетом Міністрів України на перше читання.

Згідно з частиною другою статті 158 Регламенту поданий Кабінетом Міністрів України законопроект про державний бюджет, підготовлений до другого читання (разом із супровідними документами до нього), надається народним депутатам України не пізніш як за 10 днів до розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради України. Згідно з частиною третьою статті 158 Регламенту після подання Кабінетом Міністрів України такого законопроекту Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ готує висновок щодо врахування у такому законопроекті Бюджетних висновків, при цьому пропозиції народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України до такого законопроекту, підготовленого до другого читання, не розглядаються.

Поряд з тим, згідно з частиною четвертою статті 158 Регламенту розгляд у другому читанні законопроекту про державний бюджет завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому, а згідно з частиною шостою статті 159 Регламенту закон про державний бюджет приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.

Кабінетом Міністрів України у встановлені строки не подано відповідний законопроект. З цього приводу Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ поінформувало Комітет (лист від 24.10.2022 № 04110-02-2/24589), що досі продовжують надходити пропозиції від головних розпорядників бюджетних коштів до Бюджетних висновків, на виконання пункту 2.15 частини другої Бюджетних висновків Мінфін спільно з головними розпорядниками коштів державного бюджету додатково опрацьовує відхилені пропозиції народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту, поданого на І читання, а також 15–21.10.2022 проводилися консультації Мінфіну з Міжнародним валютним фондом, зокрема з представниками Європейського департаменту МВФ обговорено показники проекту державного бюджету на 2023 рік та потреби у залученні зовнішнього пільгового фінансування і грантової допомоги, інформувалося щодо податкової політики та податкових ініціатив. У зв’язку з цим Мінфін (листом від 19.10.2022 № 04110-03-3/24127) звернувся до Кабінету Міністрів України з клопотанням щодо перенесення терміну подання на розгляд Кабінету Міністрів України доопрацьованого до другого читання законопроекту про державний бюджет на 2023 рік за результатами проведених консультацій та отриманої інформації. Подібну за змістом інформацію Прем’єр-міністр України направив Голові Верховної Ради України (листом від 27.10.2022 № 22196/0/2-22), відмітивши, що за результатами проведення консультацій підготовлений до другого читання законопроект про державний бюджет на 2023 рік буде схвалений Кабінетом Міністрів України та поданий до Верховної Ради України.

Кабінет Міністрів України 31 жовтня 2022 р. подав проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік, підготовлений до другого читання (реєстр. № 8000) /далі – доопрацьований законопроект/, на розгляд Верховної Ради України (лист КМУ від 31.10.2022 № 22488/0/2-22). У складі супровідних матеріалів до доопрацьованого законопроекту надано порівняльні таблиці щодо відмінностей його положень і відповідних показників порівняно із законопроектом, поданим на І читання.

Загалом щодо доопрацьованого законопроекту у межах відведеного стислого часу його розгляду належить зауважити таке.

Оцінка стану врахування Урядом Бюджетних висновків у доопрацьованому законопроекті свідчить, що:

щодо частини 1 (пропозиції): з 12 пропозицій (пунктів і підпунктів) враховано 11 пропозицій /91,7%/ і враховано в іншій редакції 1 пропозицію /8,3%/;

щодо частини 2 (доручення): з 72 доручень (пунктів і підпунктів) враховано 16 доручень /22,2%/, враховано частково (або в іншій редакції) 19 доручень /26,4%/ і не враховано 37 доручень /51,4%/.

Порівняльна таблиця щодо стану врахування Бюджетних висновків у доопрацьованому законопроекті, що опрацьована у Комітеті, надана народним депутатам України – членам Комітету.

Загальні показники проекту державного бюджету на 2023 рік у доопрацьованому законопроекті змінено порівняно із законопроектом, поданим на І читання, таким чином:

доходи збільшено на 50.087,4 млн грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26.465 млн грн, спеціальним фондом – на 23.622,4 млн грн;

видатки збільшено на 66.803,9 млн грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43.201,2 млн грн, за спеціальним фондом – на 23.602,7 млн грн;

надання кредитів збільшено на 19,7 млн грн за спеціальним фондом;

дефіцит (фінансування) збільшено на 16.736,2 млн грн (або на 1,3%) за загальним фондом. Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 відсоткового пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання), але такий рівень не відповідає вимогам абзаців другого і третього частини першої статті 14 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% ВВП. У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» доопрацьованого законопроекту (як і в законопроекті, поданому на І читання) пропонується зупинити на 2023 рік дію відповідних норм Кодексу (які також зупинено на 2021-2022 рр. і не застосовувалися у 2020 р.).

У доопрацьованому законопроекті порівняно із законопроектом, поданим на І читання, пропонується не змінювати розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (у т.ч. для основних соціальних і демографічних груп населення). Поряд з тим, пунктом 11 Прикінцевих положень доопрацьованого законопроекту передбачено доручення Уряду щодо опрацювання питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення чи скасування воєнного стану, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах. Однак зазначене положення не враховує вимогу збільшення відповідних бюджетних показників у разі фактичного перевищення прогнозного індексу споживчих цін, врахованого при затвердженні державного бюджету (що передбачено у п. 2.6 ч. 2 Бюджетних висновків).

Під час підготовки проекту державного бюджету на 2023 рік до ІІ читання скориговано основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2023 рік (уточнені Мінекономіки за більш консервативними припущеннями), на яких доопрацьовано бюджетні показники. Зокрема: уточнений прогноз номінального ВВП становить 6.279,3 млрд грн (попередній прогноз – 6.399 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3,2% (попередній прогноз – 4,6%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 128% (попередній прогноз – 130%). Поряд з тим, у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування щодо фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн/дол. США (попередній прогноз – 50 грн/дол. США), при цьому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/дол. США).

Щодо доходів проекту державного бюджету на 2023 рік у доопрацьованому законопроекті порівняно із законопроектом, поданим на І читання, внесено такі зміни, зокрема за рахунок:

часткового врахування п. 2.1 ч. 2 Бюджетних висновків – за загальним фондом збільшено прогноз ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (на 27,1 млрд грн), а за спеціальним фондом – акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 12,98 млн грн) та з ввезених на митну територію підакцизних товарів (продукції) (на 7,03 млрд грн) /з урахуванням норм закону від 21.09.2022 № 2618-ІХ щодо змін до Податкового кодексу України/;

уточнення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України – за загальним фондом зменшено прогноз податку на прибуток підприємств (на 21,3 млрд грн) та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 6 млрд грн);

врахування норм закону від 20.09.2022 № 2606-ІХ щодо змін до Податкового кодексу України – за загальним фондом зменшено прогноз рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 23,45 млрд грн);

вдосконалення у програмному середовищі Eviews10 підходів розрахунку прогнозних показників податку на доходи фізичних осіб – за загальним фондом збільшено прогноз податку та збору на доходи фізичних осіб (на 14,79 млрд грн);

уточнення відповідного показника за даними НБУ – збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (на 51,64 млрд грн), водночас передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального і спеціального фондів (у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду), у зв’язку з чим за загальним фондом передбачено прогноз таких коштів у сумі 35,5 млрд грн, за спеціальним фондом збільшено прогноз таких коштів на 16,14 млрд грн.

Щодо боргових показників і фінансування проекту державного бюджету на 2023 рік слід зазначити, що у доопрацьованому законопроекті:

збільшено прогноз зовнішніх запозичень до загального фонду на 16,7 млрд грн (до 1.442,9 млрд грн), що пояснюється необхідністю вирішення питань соціального і економічного характеру. Разом з тим, зважаючи на великий прогнозний обсяг зовнішніх запозичень та залежність їх надходження від продовження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями й іншими кредиторами, суттєвими є ризики недоотримання таких запозичень, що може призвести до недостатності коштів для фінансування дефіциту державного бюджету;

у зв’язку із збільшенням прогнозу запозичень відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 р. до 6.422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (тобто збільшено на 2,2 відсоткових пункта порівняно із законопроектом, поданим на І читання). Зазначений показник значно перевищує обмеження, визначене частиною другою статті 18 Кодексу щодо загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу (не вище 60% ВВП), але така вимога не застосовуються у випадку введення воєнного стану (згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу), а також у доопрацьованому законопроекті (як і в законопроекті, поданому на І читання) передбачено зупинення її дії на 2023 рік;

не визначено граничні обсяги гарантованого державою боргу та надання державних гарантій (як і в законопроекті, поданому на І читання), що містить ризики фінансової стійкості і боргової безпеки та може призвести до значного додаткового боргового навантаження на державний бюджет. Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема, щодо: визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій /абзац перший частини першої статті 17, абзац перший частини першої статті 18 та пункт 2 частини першої статті 40/; визначення граничного обсягу надання державних гарантій не вище 3% планових доходів загального фонду державного бюджету /абзац другий частини першої статті 18/. У зв’язку з цим у доопрацьованому законопроекті (як і в законопроекті, поданому на І читання) передбачено положення щодо зупинення дії відповідних норм статті 18 Кодексу.

Щодо видатків проекту державного бюджету на 2023 рік потрібно зазначити, що у доопрацьованому законопроекті порівняно із законопроектом, поданим на І читання:

загальний ресурс на національну безпеку і оборону не змінився та становить 1.141,1 млрд грн /або 18,2% ВВП/ (у т.ч.: видатки із загального фонду – 1.006,07 млрд грн, із спеціального фонду – 115,04 млрд грн, державні гарантії – до 20 млрд грн), при цьому зазначений обсяг відповідає рішенню РНБО від 15.09.2022 «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» (введеному в дію Указом Президента України від 15.09.2022 № 651);

збільшено (передбачено) видатки з урахуванням Бюджетних висновків, серед іншого:

– за загальним фондом на:

фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду – на 38,9 млрд грн;

виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробку та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансову підтримку системи державного іномовлення України – на 1,4 млрд грн;

судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державній судовій адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному Суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн);

здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами – на 215 млн грн;

загальнодержавні заходи у сфері освіти (на забезпечення організації здобуття освіти за дистанційною формою навчання, у т.ч. дітьми, які вимушено знаходяться за кордоном) – на 150 млн грн;

забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у т.ч. здійснення Фондом заходів з підтримки проектів (на сприяння розвитку пріоритетних напрямів культури, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства) – на 150 млн грн;

забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантову підтримку наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок (для продовження фінансування проектів за конкурсами цього Фонду, а також проведення нового конкурсу на вирішення пріоритетних задач для відбудови та безпеки України) – на 90 млн грн;

забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі (зокрема на реалізацію програм популяризації читання, української літератури в Україні та за кордоном, реалізацію програм підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами) – на 74 млн грн;

забезпечення здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за професіями загальнодержавного значення – на 50 млн грн;

забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними закладами позашкільної освіти заходи з позашкільної роботи (на проведення Всеукраїнських заходів із позашкільної освіти для молоді (олімпіад, літніх шкіл, турнірів тощо)) – на 30 млн грн;

здійснення заходів Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту (зокрема для продовження навчання молоді за програмами підготовки магістрів, докторів філософії та докторів наук у провідних вітчизняних закладах вищої освіти і за кордоном) – на 20 млн грн;

здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством "Просвіта" (зокрема на створення належних умов для проживання відомих акторів, театральних діячів та забезпечення функціонування Будинку ветеранів сцени Національної спілки театральних діячів України ім. Н. Ужвій) – на 11 млн грн;

– за спеціальним фондом на:

реалізацію заходів за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії – на 16,1 млрд грн (у зв’язку із збільшенням прогнозу коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України «Про Національний банк України» та які є джерелом наповнення цього фонду), водночас розширено напрями спрямування коштів цього фонду /згідно з п. 1.7 і п. 1.8 ч. 1 та пп. 2.5.1 і пп. 2.5.3 ч.2 Бюджетних висновків/;

витрати державного дорожнього фонду (у зв’язку із збільшенням прогнозних показників окремих доходів, що є джерелами формування цього фонду), зокрема на: розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення – на 4,2 млрд грн; субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – на 2,46 млрд грн; фінансове забезпечення заходів функціонування і розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту – на 70,4 млн грн.

Крім того, у доопрацьованому законопроекті відповідно до Бюджетних висновків: здійснено перерозподіл окремих видатків між бюджетними програмами Мінсоцполітики та Мінінфраструктури /п. 1.9 і пп. 1.11.1 ч. 1 та пп. 2.10.27-2.10.29 ч. 2/; передбачено МОЗ видатки за новою бюджетною програмою «Відновлення і розвиток стійкої національної моделі медичної галузі» у сумі 422 млн грн за рахунок коштів гранту Світового банку /пп. 2.10.24 ч. 2/.

Щодо деяких питань регіонального розвитку та міжбюджетних відносин на 2023 рік у доопрацьованому законопроекті варто зазначити, що:

збільшено трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам порівняно із законопроектом, поданим на І читання, на 2.518,6 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – на 54 млн грн (у зв’язку з передбаченням у цій сумі нової субвенції на виконання окремих заходів з реалізації соціального проекту «Активні парки - локації здорової України» на виконання п. 2.10.34 ч. 2 Бюджетних висновків), за спеціальним фондом – на 2.464,6 млн грн (у зв’язку з відповідним збільшенням субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах);

відповідно до п. 1.11.2 ч. 1 Бюджетних висновків передбачено за загальним фондом видатки на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що здійснюються за рахунок державного фонду регіонального розвитку, у сумі 2 млрд грн (із зменшенням на цю суму видатків щодо резервного фонду). Поряд з тим, згідно з п. 2.2 ч. 2 Бюджетних висновків на цю мету із спеціального фонду державного бюджету передбачено спрямування 100% акцизного податку з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію України сигарил понад загальний обсяг, визначений в сумі 831 млн грн, за умови внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (однак не передбачено спрямування таких надходжень на збільшення освітньої субвенції, що теж доручалося);

згідно із новою статтею 32 запропоновано у 2023 р. залишки коштів за освітньою субвенцією, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2022 р., перерахувати до спеціального фонду державного бюджету для подальшого розподілу таких коштів за рішеннями Кабінету Міністрів України між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції, а також на реалізацію заходів із забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», видання, придбання, доставку підручників, посібників і навчально-методичної літератури для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, інших заходів у сфері освіти. Таке положення передбачено відповідно до п. 2.11 ч.2 Бюджетних висновків, як виняток з положень частини четвертої статті 103-2 Кодексу (згідно з якою залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази зазначених у частині першій цієї статті закладів освіти державної та комунальної власності).

Окремо необхідно зауважити, що новою статтею 33 доопрацьованого законопроекту (яка не пов’язана з реалізацією Бюджетних висновків) передбачено, зокрема, що: у 2023 р. у разі надходження коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та залучення коштів державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для відновлення та ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України такі кошти за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, спрямовуються за спеціальним фондом державного бюджету на здійснення заходів з відновлення та ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України; на обсяг внесених змін до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення залучення таких коштів здійснюється коригування відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку кредитів (позик), що залучаються до спеціального фонду державного бюджету для реалізації інвестиційних проектів. Таке положення не враховує вимоги частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу /щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)/. Крім того, таке положення потребує техніко-юридичного уточнення для усунення неузгодженостей та приведення у відповідність до бюджетної методології.

Загалом у супровідних матеріалах до доопрацьованого законопроекту не наведено належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та інформації про нормативно-правові підстави щодо нових положень і показників доопрацьованого законопроекту (або інших відмінностей порівняно із законопроектом, поданим на І читання), які не пов’язані з реалізацією Бюджетних висновків.

Слід зазначити, що з часу отримання Верховною Радою України доопрацьованого законопроекту щодо нього до Комітету надійшли додаткові пропозиції народних депутатів України та звернення окремих державних органів /копії листів надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь Голова Комітету Арістов Ю.Ю., народний депутат України – голова депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» Арахамія Д.Г., Міністр фінансів України Марченко С.М., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, Міністр фінансів України Марченко С.М. представив доопрацьований законопроект, відмітивши основні його збалансовані зміни (порівняно із законопроектом, поданим на І читання) щодо збільшення доходів, видатків і граничного обсягу дефіциту державного бюджету.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. теж поінформував про основні відмінності доопрацьованого законопроекту і законопроекту, поданого на І читання.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зазначив, що у Комітеті за участю керівництва Мінфіну розглянуто доопрацьований законопроект та за підсумками розгляду стану врахування Бюджетних висновків і додатково поданих пропозицій пропонується Комітету внести окремі зміни до доопрацьованого законопроекту (погоджені з Мінфіном) згідно з наданим проектом ухвали, отже пропонується Комітету прийняти рішення, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України доопрацьований законопроект прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету щодо змін до доопрацьованого законопроекту, погоджених з Мінфіном /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/.

Разом з тим, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. звернувся з проханням уточнити пропозицію № 3 у проекті ухвали, виключивши слова «(у тому числі тих, які будуть споруджені в майбутньому)».

Крім того, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. повідомив, що ще пропонується врахувати пропозицію № 883 у таблиці пропозицій до І читання в частині збільшення за загальним фондом державного бюджету видатків споживання для Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за бюджетною програмою «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини» (код 5991010) на 96.557,7 тис. грн, при цьому збалансувавши цю пропозицію шляхом зменшення на таку ж суму видатків за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України доопрацьований законопроект прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету щодо змін до доопрацьованого законопроекту, погоджених з Мінфіном, з озвученим першим заступником Міністра фінансів України Улютіним Д.В. уточненням пропозиції № 3 у проекті ухвали та озвученим Головою Комітету Арістовим Ю.Ю. доповненням щодо пропозиції № 883 у таблиці пропозицій до І читання. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 31.10.2022), підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання, за результатами розгляду прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій Комітету з питань бюджету щодо змін до законопроекту, погоджених з Міністерством фінансів України:

1.    У пункті 7 статті 12 законопроекту цифру і слова «1 січня року» замінити цифрами і словами «1 січня 2022 року».

2.    У статті 30 законопроекту слово «зокрема» замінити словами «у тому числі».

3.    Абзац сьомий частини четвертої статті 29 законопроекту /щодо придбання готового житла/ викласти в такій редакції: «придбання житлових приміщень, садових та дачних будинків для громадян України, відповідні об’єкти нерухомого майна, об’єкти будівництва (їх складові частини) яких знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

4.    У статті 33 законопроекту:

у частині першій слова «залучення коштів державою» замінити словами «коштів кредитів (позик), залучених державою», а слово «відновлення» замінити словами «відновлення України»;

у частині третій слова «залучення коштів державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюється коригування відповідних показників фінансування» замінити словами і цифрами «надходження у 2023 році таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування».

5.    У додатку № 8 до законопроекту у рядку «Проект «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE) /Кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку/ слова і цифри «дол. США» «1 492 000» замінити відповідно словом і цифрами «євро» і «1 412 560».

6.    Внести до видатків проекту державного бюджету на 2023 рік такі зміни (з внесенням відповідних змін до додатка № 3 до законопроекту):

6.1.          за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України"» (код 0111090) на 120.000 тис. грн та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030);

6.2.          за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою» (код 0901030) на 62.759,1 тис. грн (з них оплата праці – на 62.759,1 тис. грн) та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030);

6.3.          найменування бюджетної програми за кодом 2501350 викласти в такій редакції: «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які містяться в Державному реєстрі майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей та розташовані в карпатському регіоні»;

6.4.          найменування бюджетної програми за кодом 2501450 викласти в такій редакції: «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги і підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ "Артек", ДЦ "Молода гвардія" і в дитячих закладах вищої категорії, що містяться в Державному реєстрі майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей та розташовані в карпатському регіоні»;

6.5.          за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220) на 10.000 тис. грн та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030);

6.6.          за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини» (код 5991010) на 96.557,7 тис. грн та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030);

6.7.          за загальним фондом збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» (код 6331010) на 16.383,9 тис. грн та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030);

6.8.          за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) на 519.388,5 тис. грн та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030), водночас виключити пункт 9 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту;

6.9.          за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна» (код 6611020) на 38.500 тис. грн та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030).

Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України та Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України після прийняття законопроекту при оформленні Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» внести до нього відповідні зміни, пов’язані із врахуванням вищезазначених пропозицій, а також необхідні редакційні та техніко-юридичні поправки.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1 /на час голосування були присутні 31 народний депутат України – член Комітету/.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035 від 14.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект № 8035/, прийнято Верховною Радою України 7 жовтня 2022 року за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 8035 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, пропозицій, висловлених у висновку Комітету від 6 жовтня 2022 року відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 жовтня 2022 року № 2667-ІХ).

Визначивши метою розробки законопроекту врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (поданого Кабінетом Міністрів України за реєстр. № 8000 /далі – законопроект № 8000/) та актуалізації деяких норм Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ у зв’язку з необхідністю приведення норм Кодексу у відповідність із нормами інших законодавчих актів України, уточнення повноважень учасників бюджетного процесу і удосконалення бюджетних процедур в умовах воєнного стану, Урядом пропонується внести до Кодексу зміни щодо:

встановлення нових вимог до визначення загального обсягу місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу (зміни до частини третьої статті 18);

уточнення найменувань окремих видів доходів загального і спеціального фондів державного бюджету і місцевих бюджетів з метою приведення положень Кодексу у відповідність з положеннями інших законів України /а саме: законів України «Про електронні комунікації», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»/ (зміни до частин другої та третьої статті 29 і частини першої статті 64);

упорядкування питань залучення та спрямування грантів від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на бюджетну підтримку до загального фонду державного бюджету, а також віднесення надходжень в рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу до доходів загального фонду державного бюджету та до доходів спеціального фонду державного бюджету з метою відокремлення різних інструментів надання Європейським Союзом допомоги Україні (зміни до частин другої-третьої статті 29, частини четвертої статті 30 і пункту 3-8 розділу VI);

визначення захищеними видатками бюджету видатки загального фонду на роботи та заходи з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів /з урахуванням положень Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання»/ (зміни до статті 55);

спрощення механізму розподілу та зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини (13,44%) акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального (зміни до статті 64);

упорядкування положень щодо видатків державного бюджету і місцевих бюджетів на охорону здоров’я у зв’язку з переходом на фінансове забезпечення через програму державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення відповідних видів медичних послуг і закладів охорони здоров’я, а також з огляду на втрату чинності такими положеннями ще у 2020 році (зміни до статей 87, 89, 90, 97, 103-4, 108 та пункту 1-1 розділу VI);

переведення з 1 липня 2023 року бюро судмедекспертизи на фінансове забезпечення з державного бюджету у зв’язку із структурною трансформацією служби судово-медичної експертизи (зміни до пункту 3 частини першої статті 90);

виключення із переліку видатків обласних бюджетів на освіту видатків на оплату послуг з підготовки фахівців на умовах державного замовлення у закладах фахової передвищої освіти у зв’язку із передачею закладів фахової передвищої освіти державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб, на фінансове забезпечення з обласних бюджетів і бюджету міста Києва (зміни до пункту 2 частини першої статті 90);

продовження до 1 січня 2025 року терміну дії пункту 20-6 частини першої статті 91 Кодексу щодо здійснення з місцевих бюджетів видатків на місцеві програми підтримки автомобільних підприємств санітарного транспорту (зміни до підпункту 3-1 пункту 1-1 розділу VI);

спрощення процедури залучення до державного бюджету позик від Європейського Союзу на підставі відповідних міжнародних договорів у період дії воєнного стану (за аналогією з існуючим механізмом щодо позик від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій) (зміни до пункту 3-8 розділу VI);

унормування окремих питань в частині зміни бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, згідно з якими пропонується не застосовувати в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації норм частин десятої та одинадцятої статті 23 Кодексу щодо заборони без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшувати видатки на функціонування органів державної влади, у тому числі на оплату праці, за рахунок зменшення інших видатків та видатків за іншими програмами (зміни до пункту 22 розділу VI);

визнання такими, що застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів, окремих положень Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», а саме: абзацу другого частини п’ятої статті 4 /щодо спрямування на реалізацію програми медичних гарантій щорічно не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України/ та абзацу другого частини третьої статті 10 /щодо величини, що є базою для визначення компонента оплати праці медичних працівників, при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів/ (зміни до пункту 26 розділу VI);

врегулювання питання здійснення у період дії воєнного стану видатків на утримання чисельності працівників органу виконавчої влади за рішенням Кабінету Міністрів України у разі збільшення чисельності працівників одного органу виконавчої влади за рахунок скорочення чисельності працівників іншого органу виконавчої влади /без передачі повноважень на виконання функцій, завдань або надання послуг/ (новий пункт 55 розділу VI).

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 14 жовтня 2022 року/ до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту № 8035, що узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 434 пропозиції. При цьому більшість пропозицій (392 пропозиції, або 90,3% від загальної кількості) подано народними депутатами України Герасимовим А.В. та Фріз І.В, але такі пропозиції переважно не узгоджуються між собою і щодо них не надано належних пояснень та обґрунтувань. Ряд пропозицій народних депутатів України містять положення з іншим предметом регулювання (зокрема, подано пропозиції із положеннями законопроекту за реєстр. № 8085, що ще не розглядався у першому читанні). Окремі пропозиції (зокрема, щодо змін до деяких інших законодавчих актів України, включаючи зміни до Податкового кодексу України) не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 8035. Також слід зауважити, що зміни до Податкового кодексу України мають вноситися законами про внесення змін до цього Кодексу.

За підсумками попереднього опрацювання пропозицій у Комітеті за участю представників Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ і Рахункової палати та з огляду на зазначене вище у проекті порівняльної таблиці до законопроекту № 8035 (що надано народним депутатам України – членам Комітету) пропонується врахувати повністю пропозиції №№ 133, 134, 228, 234, 235, 236, 249, 259, 283, 321, 402, 404, 405, 413, 433, пропозицію № 135 врахувати частково, пропозицію № 250 – редакційно, інші пропозиції – відхилити та в остаточній редакції законопроекту № 8035 на основі врахованих пропозицій унормувати питання, передусім, пов’язані з:

врегулюванням питання зарахування з 1 квітня 2023 року єдиного податку третьої групи, платником якого є електронний резидент (е-резидент), до загального фонду державного бюджету у зв’язку з прийняттям Закону України від 06.10.2022 № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», яким передбачено з 01.04.2023 сплату такого податку та його зарахування до державного бюджету /зміни до частини другої статті 29 і частини першої статті 64 Кодексу/;

визначенням таким, що не застосовується в умовах воєнного стану, абзацу другого частини сьомої статті 16 щодо погодження з Комітетом основних умов правочинів з державним боргом /зміни до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/;

передбаченням права Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану приймати рішення щодо особливостей передачі коштів на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів від однієї до іншої місцевої ради у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету /зміни до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу/;

приведенням окремих положень законопроекту у відповідність до нормотворчої техніки для забезпечення чіткого викладу норм і однозначного їх тлумачення, зокрема з впорядкування положень щодо механізму зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини (13,44%) акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального;

внесенням необхідних техніко-юридичних і редакційних уточнень та поправок для приведення до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження правових норм.

Проект відповідної порівняльної таблиці до законопроекту № 8035 надано народним депутатам України – членам Комітету і додається.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, заступник Голови Комітету Гевко В.Л., поінформувавши про попередній розгляд даного питання у Комітеті, запропонував у проекті порівняльної таблиці врахувати 17 пропозицій (з них 1 – частково, 1 – редакційно) і відхилити 417 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 8035 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. повідомив, що Мінфіном підтримується запропоноване Комітетом рішення щодо законопроекту № 8035.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо підготовленого до другого читання законопроекту № 8035.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Гевком В.Л. пропозицію, зокрема врахувати 17 пропозицій (з них 1 – частково, 1 – редакційно) і відхилити 417 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді законопроект № 8035 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 3 /на час голосування були присутні 31 народний депутат України – член Комітету/.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію керівника Управління справами Апарату Верховної Ради України Ханіка Ю.П. про проект кошторису Верховної Ради України на 2023 рік (відповідно до проекту постанови Верховної Ради України за реєстр. № 8129 від 17.10.2022 року, підготовленого згідно із рішенням Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України від 14 жовтня 2022 року (протокол № 132)).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект постанови Верховної Ради України «Про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік» (за реєстр. № 8129 від 17.10.2022 року), підготовлений відповідно до рішення, прийнятого Комітетом Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України /далі – Регламентний Комітет/ на засіданні 14 жовтня 2022 року (протокол № 132), на підставі листа Апарату Верховної Ради України від 12.10.2022 року № 15/11-2022/172754 та підготовлених Управлінням справами Апарату Верховної Ради України /далі – Управління справами АВРУ/ проектів кошторису Верховної Ради України на 2023 рік, норм витрат на одного народного депутата України на 2023 рік, показники яких ґрунтуються на обсягах фінансового забезпечення, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів – Управлінню справами Апарату Верховної Ради України проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000 від 14.09.2022).

Слід відмітити, що Апаратом Верховної Ради України лист аналогічного змісту направлено і до Комітету від 12.10.2022 року № 15/11-2022/172756 (копію надано народним депутатам України – членам Комітету).

Щодо питання, що розглядається, необхідно зауважити таке.

1. Нормативно-правові вимоги стосовно підготовки та затвердження кошторису Верховної Ради України:

- згідно із пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України, зокрема, належить затвердження кошторису Верховної Ради України;

- відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» (зі змінами):

витрати органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов’язані з виконанням народним депутатом депутатських повноважень, компенсуються за рахунок коштів державного бюджету (частина третя статті 32 Закону);

народному депутату протягом всього строку виконання депутатських повноважень щомісячно відповідно до положень статей 23 і 35 цього Закону видаються кошти для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі місячної заробітної плати народного депутата, що не підлягають оподаткуванню (частина четверта статті 32 Закону);

народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад, а надбавки до встановленого посадового окладу народному депутату здійснюються у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України, народному депутату, який має наукову ступінь або почесне звання, здійснюється доплата у розмірах, встановлених законодавством; в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення народний депутат прирівнюється до членів Кабінету Міністрів України (частини перша-третя статті 33 Закону);

народний депутат отримує щомісячно заробітну плату з дня початку депутатських повноважень, а кошти для відшкодування витрат на здійснення депутатських повноважень – з дня обрання (частина четверта статті 33 Закону);

народним депутатам для виконання доручень Верховної Ради України та її органів або для роботи з виборцями за межами міста Києва у період, визначений Верховною Радою України, витрати на відрядження виплачуються в розмірах, встановлених законодавством (частина шоста статті 33 Закону);

народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням (частина сьома статті 33 Закону);

народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, які працюють за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) або на громадських засадах, народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України (частини перша, третя, четверта статті 34 Закону);

у витратах на забезпечення діяльності Верховної Ради України передбачаються кошти на оренду житла або винайм готельного номера в розмірі, встановленому кошторисом Верховної Ради України для компенсації вартості оренди (винайму), а право на отримання таких коштів мають народні депутати, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Київ (частини перша та друга статті 35 Закону);

- положеннями постанови Верховної Ради України від 07.12.2017 № 2240-VIII «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України» /зі змінами/ визначено, що:

посадові оклади народних депутатів України визначаються в розмірах від 10 до 12 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в залежності від посади, займаної народним депутатом України у Верховній Раді України та її органах;

загальний місячний фонд для оплати праці помічників-консультантів народного депутата України встановлюється в розмірі 29,2 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

- згідно із частиною четвертою статті 7 Регламенту Верховної Ради України кошторис Верховної Ради на наступний рік затверджується Верховною Радою під час прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні за висновками комітетів, до предмета відання яких належать питання регламенту і бюджету;

- відповідно до пункту 30 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) кошторис бюджетної установи є основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до вищевказаного Порядку кошторис має такі складові частини:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Згідно із вимогами статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до бюджетної методології показники кошторису бюджетної установи мають узгоджуватися із відповідними показниками державного бюджету.

2. Основні параметри проекту кошторису Верховної Ради України на 2023 рік.

2.1. Згідно із проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (від 31.10.2022 (доопрацьований) реєстр. № 8000), підготовленим Кабінетом Міністрів України до другого читання, Управлінню справами АВРУ пропонується встановити бюджетні призначення за бюджетними програмами:

0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» за загальним фондом в обсязі 1.267.214,9 тис. грн /видатки споживання, у тому числі оплата праці – 688.559,8 тис. грн/;

0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» – 1.277.467,6 тис. грн /у тому числі: за загальним фондом – 1.271.975,6 тис. грн (видатки споживання, у тому числі: оплата праці – 953.743 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 59.558,8 тис. грн); за спеціальним фондом  – 5.492 тис. грн (видатки споживання, у тому числі: оплата праці – 2.339,4 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 26,4 тис. грн)/;

0111090 «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети «Голос України» за загальним фондом – 72.947,8 тис. грн /видатки споживання/.

Варто зауважити, що на 2023 рік видатки розвитку не передбачаються за жодною з бюджетних програм Управління справами АВРУ, що пояснюється обмеженістю фінансових ресурсів у зв’язку із проведенням військових дій по відсічі збройної агресії росії і необхідністю першочергового спрямування видатків державного бюджету на потреби сектору національної безпеки та оборони.

Тобто, загальні показники за бюджетними програмами Управління справами АВРУ, визначені проектом кошторису Верховної Ради України на 2023 рік, узгоджуються із відповідними показниками, передбаченими у додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2023 рік» до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (від 31.10.2022 (доопрацьований) реєстр. № 8000).

2.2. У висновку Регламентного Комітету першочергово відмічено, що у додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2023 рік» проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за пропозицією Апарату Верховної Ради України головним розпорядником бюджетних коштів визначено Управління справами Апарату Верховної Ради України (до цього часу головним розпорядником бюджетних коштів у законах України про Державний бюджет України на відповідні роки був Апарат Верховної Ради України) та зауважено на таких законодавчих нормах:

- відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, – установи, уповноважені забезпечувати діяльність, зокрема, Верховної Ради України;

- організаційне, юридично-експертне, науково-експертне, документальне, інформаційне, а також матеріально-технічне, господарсько-правове та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України здійснює Апарат Верховної Ради України, що діє на основі Положення про Апарат Верховної Ради України /далі – Положення/, яке затверджується Головою Верховної Ради України (частини перша, третя статті 7 Регламенту Верховної Ради України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2345-ІХ від 01.07.2022);

- пунктом 10 Положення до завдань Апарату Верховної Ради України у сфері фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Верховної Ради України (що здійснюється через Управління справами АВРУ), зокрема, віднесено забезпечення фінансування діяльності Верховної Ради України та її Апарату відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на реалізацію повноважень Верховної Ради України, підготовку проекту кошторису Верховної Ради України.

2.3. У висновку Регламентного Комітету також зазначається, що виходячи із запропонованих проектом кошторису Верховної Ради України на 2023 рік обсягів видатків споживання:

- забезпечуватимуться на рівні попередніх років виплати на:

щомісячну компенсацію народним депутатам України вартості проїзду територією України в обсязі 7 500 грн на кожного народного депутата України (стаття 23 Закону України «Про статус народного депутата України»);

компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народним депутатам України, які відповідно до положень статті 35 Закону України «Про статус народного депутата України» мають право на отримання таких коштів, – з розрахунку 650 грн на добу;

відрядження помічників-консультантів народних депутатів України в обсязі 8 000 грн на місяць (у розрахунку на 10 місяців);

- відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік 2 684 грн (що з 1 січня 2023 року заплановано встановити відповідно до проекту Закону за реєстр. № 8000) посадовий оклад народного депутата України – члена комітету має складати 26 840,0 грн, а місячний фонд оплати праці помічника-консультанта народного депутата України – 78 372,8 грн (29,2 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб).

2.4. Відповідно до пояснювальної записки до проекту кошторису Верховної Ради України на 2023 рік, підготовленої Управлінням справами АВРУ:

доведений граничний обсяг видатків забезпечує потребу в коштах лише на 79,4 відсотка, при цьому заявлена додаткова потреба в коштах загального фонду за бюджетними програмами: 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» у сумі 394 861,4 тис. грн (з яких видатки споживання – 325 357,7 тис. грн, видатки розвитку – 69 503,7 тис. грн), 0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» – 148 349,6 тис. грн (з яких видатки споживання – 124 944,6 тис. грн, видатки розвитку – 23 405 тис. грн), 0111090 «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети «Голос України» – 136 397,5 тис. грн (з яких видатки споживання – 31 740,5 тис. грн, видатки розвитку – 104 657 тис. грн) з наведенням конкретних заходів (робіт), які не забезпечені ресурсом;

потреба в коштах на оплату праці народних депутатів України та їх помічників-консультантів передбачена в обсязі 688 559,8 тис. гривень та обрахована відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України» від 07.12.2017
№ 2240-VIII з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2023 року, що становить 2 684 гривень /відповідно до статті 7 законопроекту за реєстр. № 8000 з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становитиме 2684 гривні, водночас прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2102 гривні/. При цьому, відповідно до додатку до листа Управління справами АВРУ, у якому наводиться розрахунок видатків на оплату праці народних депутатів України, їх помічників консультантів, у 2023 році додатково необхідно на оплату праці – 92 847 760,0 тис. грн та на нарахування на заробітну плату – 20 426 463,0 тис. грн (ці кошти необхідні на компенсацію невикористаних днів відпустки народних депутатів України у разі закінчення терміну повноважень Верховної Ради України).

2.5. Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 12, пункту 6 частини першої статті 13 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», частини четвертої статті 7, пункту 8 частини четвертої статті 20, частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України, Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання», Регламентний Комітет прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України – членами Комітету проект Постанови Верховної Ради України «Про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік» і додатки до нього /відповідний проект постанови зареєстровано у Верховній Раді України за № 8129/ та рекомендувати Верховній Раді України включити проект Постанови Верховної Ради України «Про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік» без голосування до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, на якому буде розглядатися проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000), підготовлений до другого читання, та прийняти зазначений проект Постанови за основу і в цілому.

Водночас, до Комітету надійшла пропозиція народних депутатів України щодо необхідності врахування при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» збільшення видатків споживання за бюджетною програмою 0111090 «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети «Голос України» у сумі 120.000 тис. грн» /без наведення обґрунтувань щодо напрямів використання додаткових коштів, водночас слід зауважити, що Апарат Верхової Ради України заявляв про додаткову потребу в коштах за цією програмою у сумі 136.397,5 тис. грн для забезпечення діяльності Парламентського телеканалу «Рада» та надання фінансової підтримки газеті «Голос України»/.

Так, під час доопрацювання у другому читанні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (за реєстр. №8000) у Комітеті визначились підтримати зазначену пропозицію.

Відтак, відповідно до ухваленого Комітетом рішення до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000), підготовленого на друге читання, потребуватимуть уточнення показники проекту кошторису Верховної Ради України на 2023 рік, у тому числі за бюджетною програмою 0111090.

Загалом у представленні та обговоренні зазначеного питання взяли участь Голова Комітету Арістов Ю.Ю. і керівник Управління справами АВРУ Ханік Ю.П.

Зокрема, керівник Управління справами АВРУ Ханік Ю.П. зазначив, що проект кошторису Верховної Ради України на 2023 рік розроблено виходячи із відповідних показників, передбачених у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», якими на забезпечення здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України загалом пропонується спрямувати 2,6 млрд грн, при цьому зауважив, що на 2023 рік видатки розвитку не передбачаються за жодною з бюджетних програм Управління справами АВРУ, що пояснюється обмеженістю фінансових ресурсів у зв’язку з проведенням військових дій по відсічі збройної агресії росії.

Також, Керівник Управління справами АВРУ Ханік Ю.П. відмітив, що норми витрат на одного народного депутата України залишаються на рівні минулих років та, підсумовуючи свій виступ, звернувся з проханням підтримати проект кошторису Верховної Ради України на 2023 рік (відповідно до проекту постанови Верховної Ради України за реєстр. № 8129 від 17.10.2022 року).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував, зокрема, що показники у зареєстрованому проекті кошторису Верховної Ради України відповідають показникам, передбаченим у додатку № 3 до доопрацьованого Урядом проекту закону про Державний бюджет України на 2023 рік.

Разом з цим звернув увагу, що до Комітету надійшла пропозиція народних депутатів Арістова Ю.Ю., Арахамії Д.Г., Кузбита Ю.М., Задорожнього М.М. (копію надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо збільшення видатків споживання за програмою 0111090 "Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України"" на 120 млн гривень. Така пропозиція була підтримана при ухваленні Комітетом рішення до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000), підготовленого на друге читання.

Підсумовуючи розгляд зазначеного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді включити проект Постанови про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, на якому буде розглядатися проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік, підготовлений до другого читання, та прийняти зазначений проект постанови за основу і в цілому з урахуванням ухваленого Комітетом з питань бюджету рішення до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік, підготовленого до другого читання, за умови підтримання Верховною Радою зазначеної пропозиції Комітету при ухваленні рішення щодо цього законопроекту (проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету).

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду проекту Постанови Верховної Ради України «Про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік (за реєстр. № 8129 від 17.10.2022) та керуючись вимогами частини четвертої статті 7 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України:

включити проект Постанови Верховної Ради України «Про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік» (за реєстр. № 8129 від 17.10.2022) до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, на якому буде розглядатися проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000), підготовлений до другого читання;

прийняти зазначений проект Постанови за основу і в цілому з урахуванням ухваленого Комітетом з питань бюджету рішення до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», за реєстр. № 8000 від 31.10.2022, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, в частині пропозиції щодо змін показників обсягу видатків за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0111090 та підсумкових показників в цілому по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України за умови підтримання Верховною Радою України такої пропозиції Комітету при ухваленні рішення щодо проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» при прийнятті його у другому читанні та в цілому як закон.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3 /на час голосування були присутні 31 народний депутат України – член Комітету/.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету Забуранної Л.В. щодо оформлення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (проект якого за реєстр. № 8027), прийнятого Верховною Радою України 19 жовтня 2022 року.

Відмітили:

Верховною Радою України 19 жовтня 2022 року розглянуто у другому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027) /далі – законопроект № 8027/, підготовку до другого читання якого здійснив Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/. За результатами такого розгляду законопроект № 8027 було прийнято у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням окремого голосування Верховною Радою України деяких пропозицій у порівняльній таблиці до законопроекту № 8027, а саме: врахування у повному обсязі пропозицій № 92 і № 93 (які Комітетом пропонувалося врахувати частково) та пропозицій № 125 і № 128 (які Комітетом пропонувалося відхилити), а також відхилення пропозиції № 130 (яку Комітетом пропонувалося врахувати частково), пропозицій № 191 і № 193 (які Комітетом пропонувалося врахувати).

Проте внаслідок врахування чи відхилення деяких із вищевказаних пропозицій під час розгляду Верховною Радою України законопроекту № 8027 у другому читанні в інший спосіб, ніж було запропоновано Комітетом, виникли неузгодженості та неточності щодо викладу окремих положень частини четвертої нової статті 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" /далі – Закон/ (в якій передбачено напрями спрямування коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії) в тексті прийнятого 19.10.2022 Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік" /далі – Закон, прийнятий 19.10.2022/, зокрема йдеться про таке:

1. Згідно з пропозицією № 92 (яку Верховною Радою України враховано у повному обсязі) абзац сьомий пункту 4 розділу І Закону, прийнятого 19.10.2022 /щодо пункту 2 частини четвертої нової статті 42 Закону/, слід викласти в такій редакції: "2) реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, освітлення;".

Однак Комітетом таке положення викладено в дещо іншій редакції (сформованій на підставі узагальнення врахованих та частково врахованих декількох пропозицій до цього положення щодо розширення чи конкретизації відповідного напряму), а саме: "2) будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;".

Відтак, з метою усунення зазначеної неузгодженості абзац сьомий пункту 4 розділу І Закону, прийнятого 19.10.2022, належить викласти в уточненій редакції, яка буде включати зміст вищенаведених обох редакцій відповідного положення.

2. Згідно з пропозицією № 130 (яку Верховною Радою України відхилено) передбачалося частину четверту нової статті 42 Закону доповнити новим пунктом щодо закупівлі медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров’я, при цьому Комітетом цю пропозицію пропонувалося врахувати частково /в частині включення подібного положення в уточненій редакції згідно з пропозицією № 131/. Слід звернути увагу, що при голосуванні за пропозицію № 130 під час розгляду Верховною Радою України законопроекту № 8027 у другому читанні йшлося саме про виключення відповідного положення.

Разом з тим, пропозиція № 131 (яку Комітетом запропоновано врахувати) окремо не ставилася на голосування під час розгляду Верховною Радою України законопроекту № 8027 у другому читанні, відтак вона врахована в остаточній редакції Закону, прийнятого 19.10.2022, тобто абзац дванадцятий пункту 4 розділу І /щодо пункту 7 частини четвертої нової статті 42 Закону/ викладено в такій редакції: "7) закупівлю медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров’я, які постраждали від воєнних дій та/або були на тимчасово окупованій території, за умови наявності придатного для використання приміщення, де можливо розмістити таке медичне обладнання та устаткування;".

Тому для усунення зазначеної неузгодженості необхідно в остаточній редакції Закону, прийнятого 19.10.2022, абзац дванадцятий пункту 4 розділу І /щодо пункту 7 частини четвертої нової статті 42 Закону/ виключити з відповідним уточненням нумерації наступних пунктів частини четвертої нової статті 42 Закону.

3. Згідно з пропозиціями № 125 і № 128 (які Верховною Радою України враховано) в Законі, прийнятому 19.10.2022, частину четверту нової статті 42 Закону доповнено новими пунктами 6 і 7 такого змісту:

"6) компенсації за шкоду життю та здоров’ю, завдану пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), інвалідністю чи загибеллю (смертю) особи у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Виплати, визначені пунктом шостим частини четвертої цієї статті, здійснюється у порядку та відповідно до методики розрахунку, що визначаються Кабінетом Міністрів України;

7) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) житла для потреб сімейних форм виховання та малих групових будинків для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, а також закупівлю соціальних послуг.

Виплати, визначені пунктом шостим-сьомим частини четвертої цієї статті, здійснюється у порядку та відповідно до методики розрахунку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.".

Втім такі положення потребують техніко-юридичного уточнення для усунення неузгодженостей між ними та іншими положеннями частини четвертої нової статті 42 Закону, а саме: у новому пункті 7 необхідно виключити абзац другий (оскільки йдеться про будівництво житла, що безпосередньо не передбачає здійснення виплат); в абзаці першому нового пункту 7 слова "позбавлених батьківського піклування" потрібно замінити словами "дітей, позбавлених батьківського піклування" (для правильного викладу відповідної категорії дітей); в абзаці першому нового пункту 6 слова "військовою агресією" потрібно замінити словами "збройною агресію" (для узгодження з іншими положеннями нової статті 42 Закону в частині застосування єдиного формулювання такого поняття); слід уточнити нумерацію таких нових пунктів і посилань на них у тексті (у зв’язку з наявністю в Законі, прийнятому 19.10.2022, пунктів 6 і 7 частини нової статті 42 Закону іншого змісту).

Отже, з метою усунення зазначених неточностей доцільно уточнити такі положення в остаточній редакції Закону, прийнятого 19.10.2022. При цьому народним депутатом України Третьяковою Г.М. (як автором пропозицій № 125 і № 128) погоджено пропозиції щодо уточнення редакції таких положень (надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються).

Відповідно до частини третьої статті 128 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ після прийняття закону в цілому внесення до його тексту будь-яких змін (за винятком виправлення граматичних чи технічних помилок) допускається лише за пропозицією Голови Верховної Ради України в порядку, визначеному статтею 131 Регламенту.

Статтею 131 Регламенту визначено порядок усунення неузгодженостей та неточненостей у прийнятому законі, зокрема, передбачено, що:

у разі виявлення у поданому на підпис тексті закону редакційних неточностей або явних неузгодженостей між його положеннями Голова Верховної Ради України може внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо усунення таких неточностей чи неузгодженостей;

питання щодо усунення неузгодженостей чи редакційних неточностей у прийнятому законі розглядається Верховною Радою без попереднього включення його до порядку денного пленарного засідання у день внесення його Головою Верховної Ради України;

до розгляду такого питання народним депутатам надаються пропозиції за підписом Голови Верховної Ради України, в яких відображається суть неузгодженостей чи редакційних неточностей у прийнятому законі та формулюються уточнення, які мають бути внесені до тексту закону для усунення цих неточностей чи неузгодженостей.

під час розгляду пропозицій щодо усунення неузгодженостей чи неточностей головуючий на пленарному засіданні доповідає суть питання, загальне обговорення питання не проводиться;

пропозиції, внесені Головою Верховної Ради України, не підтримані більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, вважаються відхиленими;

після завершення розгляду пропозицій Голови Верховної Ради України нове голосування щодо прийняття закону в цілому не проводиться;

у разі прийняття Верховною Радою хоча б однієї з пропозицій, внесених Головою Верховної Ради України, головний комітет за участю юридичного та редакційного підрозділів Апарату Верховної Ради протягом трьох днів готує і подає на підпис уточнений текст закону;

у разі відхилення Верховною Радою всіх пропозицій Голови Верховної Ради України він зобов'язаний у той же день підписати раніше поданий йому для підпису текст закону.

Зважаючи на вищевикладене, для усунення неузгодженостей та неточненостей у тексті Закону, прийнятого 19.10.2022, потрібно Комітету звернутися до Голови Верховної Ради України щодо застосування ним норм статті 131 Регламенту для внесення на розгляд Верховної Ради пропозицій щодо уточнення окремих положень частини четвертої нової статті 42 Закону в тексті Закону, прийнятого 19.10.2022.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонувала Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали, зокрема: направити звернення до Голови Верховної Ради України щодо застосування ним норм статті 131 Регламенту для внесення на розгляд Верховної Ради пропозицій щодо уточнення окремих положень в тексті Закону, прийнятого 19.10.2022, наведених у проекті ухвали, зокрема: 1) викласти абзац сьомий пункту 4 в уточненій редакції, яка буде включати зміст редакції згідно з пропозицією № 92 і редакції, запропонованої Комітетом на ІІ читання; 2) виключити абзац дванадцятий пункту 4 щодо закупівлі медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров’я з уточненням нумерації наступного пункту; 3) абзаци чотирнадцятий – сімнадцятий пункту 4 замінити трьома абзацами в уточненій редакції у зв’язку з внесенням необхідних техніко-юридичних уточнень (проект ухвали, проект звернення до Голови Верховної Ради України з необхідними матеріалами надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються).

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. повідомили про відсутність зауважень з даного питання та підтримку запропонованого підкомітетом рішення.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: направити звернення до Голови Верховної Ради України щодо застосування ним норм статті 131 Регламенту для внесення на розгляд Верховної Ради пропозицій щодо уточнення окремих положень в тексті Закону, прийнятого 19.10.2022, наведених у проекті ухвали. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Направити звернення до Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. щодо застосування ним норм статті 131 Регламенту Верховної Ради України для внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо уточнення окремих положень в тексті Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (прийнятого 19 жовтня 2022 року і підготовленого для підпису Головою Верховної Ради України), а саме:

1) абзац сьомий пункту 4 розділу І /щодо пункту 2 частини четвертої статті 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"/ викласти в такій редакції: "2) будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, освітлення, газопостачання, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;";

2) абзац дванадцятий пункту 4 розділу І /щодо пункту 7 частини четвертої статті 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"/ виключити. У зв’язку з цим в абзаці тринадцятому пункту 4 розділу І /щодо пункту 8 частини четвертої статті 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"/ цифру "8" замінити цифрою "7";

3) абзаци чотирнадцятий – сімнадцятий пункту 4 розділу І /щодо доповнення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" новими пунктами 6 і 7/ замінити трьома абзацами (з відповідним уточненням нумерації зазначених пунктів) такого змісту:

"8) компенсації за шкоду життю та здоров’ю, завдану пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), інвалідністю чи загибеллю (смертю) особи у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації проти України.

Виплати, визначені цим пунктом, здійснюються у порядку та відповідно до методики розрахунку, що визначаються Кабінетом Міністрів України;

9) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) житла для потреб сімейних форм виховання та малих групових будинків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також закупівлю соціальних послуг.".

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 4 /на час голосування були присутні 31 народний депутат України – член Комітету/.

5. Слухали:

Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому півріччі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2022 році.

Відмітили:

Відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата подала Верховній Раді України листами від 07.09.2022 № 06-1183 і № 06-1185 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому півріччі, затверджений рішенням Рахункової палати від 30.08.2022 № 18-1 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет). Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 16.09.2022, при цьому витяг із зазначеного документу з загальними підсумками та пропозиціями надано народним депутатам України – членам Комітету.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон) і виконання бюджетів у поточному році та звернуто увагу на таке.

Щодо змін до Закону

Протягом поточного бюджетного періоду станом на 01.11.2022 прийнято 14 законів, якими внесено зміни до Закону, а саме:

від 23.02.2022 № 2099-ІX, яким передусім збільшено на 26,46 млрд грн доходи і видатки загального фонду державного бюджету (зокрема, збільшено/передбачено видатки на: реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (загалом у сумі 22,71 млрд грн /у т.ч. для: Міноборони – 16,04 млрд грн, МВС – 6,08 млрд грн, ГУР Міноборони – 0,59 млрд грн/), обслуговування державного боргу (на 3,05 млрд грн), субвенцію обласному бюджету Донецької області на забезпечення сталого водопостачання регіону (у сумі 0,5 млрд грн), додаткову дотацію обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на здійснення заходів щодо усунення наслідків ескалації воєнного конфлікту, запобігання виникненню надзвичайної ситуації та гуманітарної катастрофи в регіоні (у сумі 0,2 млрд грн);

від 03.03.2022 № 2118-ІX, яким, серед іншого, доповнено статтю 6 Закону пунктом 4 щодо можливості надання у 2022 р. державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України та/або на підставі міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання державного сектору економіки, 100% акцій яких належить державі, за кредитами (позиками), що залучаються з метою підтримки їх ліквідності та стійкості роботи;

від 15.03.2022 № 2120-ІX, яким, серед іншого, статтю 15 Закону викладено у новій редакції, передбачивши, що у 2022 р. Національний банк України (далі – НБУ) перераховує до державного бюджету кошти на загальну суму не менш як 13,58 млрд грн (тобто без підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування НБУ резервів);

від 15.03.2022 № 2135-ІX, яким передусім збільшено на 67,57 млрд грн фінансування і видатки спеціального фонду державного бюджету, граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу (зокрема, збільшено видатки для Міноборони за рахунок залучення позики від Уряду Великобританії на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних Сил України»);

від 21.04.2022 № 2218-ІX, яким збільшено на 200 млрд грн фінансування і видатки загального фонду державного бюджету, граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу. Зокрема збільшено на 200 млрд грн видатки для Мінфіну за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030) та державні запозичення (у т.ч. внутрішні запозичення – на 100 млрд грн, зовнішні запозичення – на 100 млрд грн). При цьому установлено, що передбачені кошти в частині збільшення таких видатків спрямовуються виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб;

від 31.05.2022 № 2280-ІX, яким передусім збільшено на 287,7 млрд грн фінансування і видатки загального фонду державного бюджету, граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу. Зокрема збільшено на 287,7 млрд грн зовнішні запозичення та видатки на: забезпечення національної безпеки і оборони – на 247,8 млрд грн (з них для Міноборони – 166,1 млрд грн, МВС – 76,4 млрд грн /зокрема для Національної поліції – 28,5 млрд грн, Національної гвардії – 25 млрд грн, ДСНС – 13,2 млрд грн; Державної прикордонної служби – 7,9 млрд грн/, СБУ – 2,8 млрд грн); соціальний захист та соціальне забезпечення – на 38,4 млрд грн (у т.ч.: трансферти Пенсійному фонду – 20 млрд грн, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання – 12,5 млрд грн, надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» – на 5,8 млрд грн); поповнення резервного фонду – на 1,5 млрд грн;

від 31.05.2022 № 2290-ІX, яким, серед іншого, Закон доповнено статтею 39, згідно з якою на період дії воєнного стану розпорядники та одержувачі бюджетних коштів в частині фінансового забезпечення робіт щодо автодоріг загального користування, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах можуть брати бюджетні зобов’язання відповідно до укладених договорів у межах визначених бюджетних асигнувань, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, та за умови відтермінування оплати таких договорів до відновлення ставок податків та скасування податкових пільг, введених законами від 15.03.2022 № 2120-IX і від 24.03.2022 № 2142-IX, за податковими та митними надходженнями, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, з подальшою оплатою цих зобов’язань у межах фактичних надходжень коштів цього фонду;

від 09.07.2022 № 2385-ІX, яким передусім збільшено майже на 81 млрд грн видатки державного бюджету, з них за загальним фондом на: надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (32,4 млрд грн), трансферти Пенсійному фонду (32,3 млрд грн), виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населенню (5,8 млрд грн), виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг (3,3 млрд грн), забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (4 млрд грн), підтримку фермерських господарств та інших сільгоспвиробників (1,5 млрд грн), а також за спеціальним фондом передбачено субвенцію місцевим бюджетам на відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з МБРР проекту «Проект розвитку міської інфраструктури – 2» (1,7 млрд грн). Для покриття зазначених додаткових видатків збільшено державні запозичення на 79,4 млрд грн (з відповідним збільшенням граничних обсягів державного боргу і дефіциту державного бюджету) та надходження допомоги ЄС на 1,5 млрд грн;

від 29.07.2022 № 2481-ІX, яким збільшено на 201,1 млрд грн доходи і видатки спеціального фонду державного бюджету для фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Зокрема визначено видатки на: фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (76 млрд грн за рахунок дивідендів і податку на прибуток НАК «Нафтогаз України»); компенсацію суб’єктам ринку природного газу, на яких Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (111,1 млрд грн за рахунок надходжень в рамках програм відповідної міжнародної допомоги); субвенцію місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (14 млрд грн за рахунок надходжень в рамках програм відповідної міжнародної допомоги);

від 15.08.2022 № 2517-ІX, яким збільшено на 270,2 млрд грн фінансування і видатки загального фонду державного бюджету, граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу. Зокрема збільшено на 270,2 млрд грн внутрішні запозичення та видатки на: забезпечення національної безпеки і оборони – на 269,45 млрд грн (з них для Міноборони – 241,2 млрд грн, МВС – 22,9 млрд грн /зокрема для Державної прикордонної служби – 11,7 млрд грн, Національної гвардії – 7,3 млрд грн, ДСНС – 3,2 млрд грн, Національної поліції – 0,6 млрд грн/, СБУ – 2,5 млрд грн, ГУР Міноборони – 2,1 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 0,4 млрд грн; Управління держохорони – 0,2 млрд грн; СЗРУ – 0,1 млрд грн); поповнення резервного фонду – на 715,7 млн грн; мобілізаційну підготовку галузей національної економіки – на 10,3 млн грн;

від 30.08.2022 № 2549-ІX, яким передусім збільшено на 14,7 млрд грн фінансування і видатки загального фонду державного бюджету, граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу. Зокрема, збільшено на 14,7 млрд грн державні запозичення (у т.ч. внутрішні запозичення – на 2 млрд грн, зовнішні запозичення – на 12,7 млрд грн) та видатки для: Міненерго – передбачено видатки на придбання природного газу для проходження опалювального сезону 2022–2023 років (у сумі 12,7 млрд грн); ГУР Міноборони – збільшено видатки на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (на 2 млрд грн);

від 21.09.2022 № 2619-ІХ, яким збільшено фінансування і видатки загального фонду державного бюджету, граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу на 2 млрд грн (зокрема збільшено на 2 млрд грн внутрішні запозичення та видатки на поповнення резервного фонду), а також статтю 38 Закону викладено у новій редакції, передбачивши, що у 2022 р. до 50% коштів державного дорожнього фонду спрямовуються на будівництво та реконструкцію міжнародних автомобільних пунктів пропуску з країнами ЄС у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

від 18.10.2022 № 2675-ІХ, яким передусім збільшено на 386,9 млрд грн фінансування і видатки загального фонду державного бюджету, граничні обсяги дефіциту державного бюджету та державного боргу. Зокрема збільшено на 386,9 млрд грн внутрішні запозичення видатки на забезпечення національної безпеки і оборони, а саме для: Міноборони – 365,2 млрд грн, МВС – 12,9 млрд грн /зокрема для Державної прикордонної служби – 1,97 млрд грн, Національної гвардії – 4,75 млрд грн, ДСНС – 2,97 млрд грн, Національної поліції – 3,2 млрд грн/, СБУ – 3,7 млрд грн, ГУР Міноборони – 3,2 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 1,25 млрд грн; Управління держохорони – 0,6 млрд грн; СЗРУ– 45 млн грн;

від 19.10.2022 № 2700-ІХ, яким передусім створено у 2022 р. фонд ліквідації наслідків збройної агресії у складі спеціального фонду державного бюджету з метою ліквідації наслідків (у т.ч. гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією РФ проти України, при цьому передбачено: джерелом формування такого фонду кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»; напрями спрямування коштів такого фонду; прийняття Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів такого фонду, а також рішень про виділення коштів з такого фонду за погодженням з Комітетом.

У результаті таких законодавчих змін загальні параметри державного бюджету суттєво збільшено: доходи – на 229,1 млрд грн, або на 17,3% (у т.ч. за загальним фондом – на 28 млрд грн, або на 2,4%, за спеціальним фондом – на 201,1 млрд грн, або в 2,4 раза), видатки – на 1.537,5 млрд грн, або в 2 рази (у т.ч. за загальним фондом – на 1.267,2 млрд грн, або в 1,9 раза, за спеціальним фондом – на 270,3 млрд грн, або в 2,8 раза), граничний обсяг дефіциту – на 1.308,4 млрд грн, або в 7,9 раза (у т.ч. за загальним фондом – на 1.239,2 млрд грн, або в 8,7 раза, за спеціальним фондом – на 69,2 млрд грн, або в 3,4 раза). При цьому збільшення видатків державного бюджету здійснено, насамперед, на: реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави – 996,4 млрд грн; поповнення резервного фонду – 204,2 млрд грн (з них 200 млрд грн із спрямуванням виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб); соціальний захист та соціальне забезпечення – 112,2 млрд грн; заходи, спрямовані на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану, а також на придбання природного газу для проходження опалювального сезону 2022–2023 років, – 213,8 млрд грн.

Пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону доручено Кабінету Міністрів за підсумками перевиконання загального обсягу акцизного податку з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію України спирту, тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету на I квартал 2022 року, підготувати пропозиції стосовно внесення змін до Закону щодо збільшення видатків МВС на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських. Урядом відповідну законодавчу пропозицію не було ініційовано, оскільки за підсумками І кварталу 2022 р. недоотримано значний обсяг зазначеного податку, натомість питання щодо збільшення видатків МВС певним чином унормовано законами від 23.02.2022 № 2099-ІХ, від 31.05.2022 № 2280-ІX, від 15.08.2022 № 2517-ІX і від 18.10.2022 № 2675-ІX, проекти яких внесені народними депутатами України та доопрацьовувалися у Комітеті для подальшого розгляду і прийняття Верховною Радою України.

Щодо макроекономічних показників

Показники державного бюджету на 2022 рік сформовані на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, схвалених постановою КМУ від 31.05.2021 № 586.

Разом з тим, у пояснювальній записці до урядового законопроекту про державний бюджет на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 14.09.2022) зауважено, що на фоні широкомасштабної збройної агресії РФ прогноз, врахований під час формування бюджету на 2022 рік, повністю втратив свою актуальність, зазнали змін всі ключові макроекономічні показники та припущення прогнозу, відсутність повної поточної статистичної інформації та додаткові джерела невизначеності (тривалість та наслідки бойових дій ) фактично унеможливили процес прогнозування у традиційній до війни формі та розрізі показників, тому наразі процес прогнозування здійснюється в режимі реального часу в умовах високого ступеня невизначеності та непередбачуваності у сфері національної та регіональної безпеки через зміну ситуації на фронті, інтенсивності та географії бойових дій та їх наслідків.

На офіційному сайті Держстату зазначено, що з урахуванням Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення органи державної статистики призупиняють оприлюднення статистичної інформації, за винятком індексу споживчих цін, окремої інформації за періоди 2022 р., а також за 2021 р. і попередні періоди /з 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами)/.

Згідно із статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України у п.р., зокрема, є такі: ВВП за попередньою оцінкою Держстату за І квартал 2022 р. (порівняно з відповідним періодом 2021 р.) зменшився на 15,1%, за ІІ квартал 2022 р. – на 37,2% /враховано при затвердженні бюджету – зростання ВВП на 3,8%/; індекс споживчих цін у вересні п.р. до грудня 2021 р. становив 121,8%, в середньому за 9 місяців п.р. до відповідного періоду 2021 р. – 118% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 106,2% і 107,2%/.

У Висновку РП відмічено, що російська військова агресія проти України прискорила падіння економіки та суттєво погіршила зовнішньоекономічну діяльність України, з квітня обсяги зовнішньої торгівлі частково відновилися.

За попередніми даними НБУ, обсяг міжнародних резервів на 01.10.2022 становив 23,93 млрд дол. США і з початку п.р. зменшився на 7,01 млрд дол. США, або на 22,7%).

Офіційний курс гривні щодо долара США зафіксовано НБУ з 24.02.2022 на рівні 29,25 грн за долар, а з 21.07.2022 збільшено на 25% до 36,57 грн за долар (при цьому він за січень-вересень п.р. в середньому становив 30,93 грн) /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 28,60 грн/дол. США/. Разом з тим, з 03.06.2022 підвищено облікову ставку НБУ до 25% (на 15 в.п. до визначеної з 21.01.2022), що за інформацією НБУ такий рівень облікової ставки за поточних умов є достатнім для збереження курсової стабільності та керованості інфляційними процесами.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.10.2022 112,4 млрд грн (проти 64,6 млрд грн на 01.01.2022), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 10,3 млрд грн, на рахунках Казначейства в установах банків – 87,6 млрд грн, на інших рахунках – 14,5 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 9 місяців становили 1251,8 млрд грн, що на 327,3 млрд грн, або на 35,4%, більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

До загального фонду за січень–вересень п.р. доходи надійшли в обсязі 1.094,8 млрд грн, що становить 122,6% плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону), або більше на 201,6 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 39,8%, або на 311,5 млрд грн, при плановому річному збільшенні на 11,7% /уточнений план на 2022 р. до факту за 2021 р./.

На стан виконання доходів загального фонду за 9 місяців п.р. позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих доходів, з яких найбільше щодо: грантів від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (+320,1 млрд грн, що не планувалися у державному бюджеті та надійшли у: лютому – 3,6 млрд грн, квітні – 17,9 млрд грн, травні – 15,5 млрд грн, червні – 38 млрд грн, липні – 80,4 млрд грн, серпні – 109,7 млрд грн, вересні – 54,9 млрд грн); податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+38 млрд грн, або на 28,8%); надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу (+17,2 млрд грн, або в 4,7 раза); рентної плати за користування надрами (+10,7 млрд грн, або на 21,2%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+5,4 млрд грн, або на 43,6%); коштів, що перераховуються НБУ (+5,2 млрд грн, або на 38,3%, які достроково надійшли у лютому).

Однак не забезпечено виконання планових показників багатьох видів доходів загального фонду, передусім податкових платежів, зокрема: податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (– 131,6 млрд грн, або на 43,5%); податку на прибуток підприємств (– 29,9 млрд грн, або на 25,3%); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (– 10,8 млрд грн, або на 21,5%); ввізного мита (– 7,4 млрд грн, або на 39,5%); податку на доходи фізичних осіб та військового збору (– 3,1 млрд грн, або на 2,9%); зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (– 2,3 млрд грн, або на 26,8%).

Бюджетне відшкодування ПДВ за 9 місяців 2022 року здійснено в обсязі 52 млрд грн, що на 59,1 млрд грн, або в 2,1 раза, менше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.10.2022 становив 49,1 млрд грн і збільшився на 25,9 млрд грн з початку п.р. Зазначене певним чином пояснюється зупиненням до 21.07.2022 дії пунктів 200.10-200.12 статті 200 Податкового кодексу України, пов’язаних з порядком бюджетного відшкодування ПДВ (згідно із законами від 03.03.2022 № 2118-IX і від 12.05.2022 № 2260-ІХ).

За оцінкою Рахункової палати, внаслідок російського вторгнення в Україну (що спричинило окремі зміни до податкового і митного законодавства з метою відновлення та стимулювання діяльності суб’єктів господарювання в умовах війни, а також скорочення обсягів імпорту, зменшення ВВП, збитки підприємств, втрату робочих місць) недонадходження окремих доходів державного бюджету у І півріччі п.р. становили щонайменше 176 млрд грн, що частково компенсовано за рахунок отримання міжнародної фінансової допомоги, стримування відшкодування ПДВ, понадпланових надходжень інших доходів, чому сприяло зростання цін, переорієнтація окремих ринків на імпортні товари.

Незважаючи на покращення стану виконання доходів загального фонду державного бюджету за січень-вересень порівняно з попередніми періодами п.р., залишається ризик недонадходження відповідних доходів в останні місяці 2022 р., оскільки не виконується план надходжень за рядом основних бюджетоутворюючих платежів і така тенденція може продовжуватися надалі передусім залежно від ситуації з збройною агресією РФ, що відповідно впливатиме на стан економіки.

До спеціального фонду за 9 місяців п.р. надійшло доходів в обсязі 157,1 млрд грн, що становить 45,9% затвердженого із змінами річного плану та на 11,2% більше, ніж за відповідний період 2021 р.

У звітному періоді традиційно найбільшим за обсягом джерелом доходів спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ: надійшло 132 млрд грн (або 84,1% загального обсягу фактичних доходів спеціального фонду), що становить 309,3% затвердженого річного плану і 86,6% уточненого річного плану та більше на 64,5 млрд грн (або майже у 2 рази), ніж за відповідний період минулого року. При цьому у 2022 р. значну частину таких надходжень можуть становити кошти, що надходять на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України “United24” /згідно з постановою КМУ від 19.04.2022 № 472 (із змінами) такими рахунками вважаються спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил, рахунок “Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури”, рахунок для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської агресії, рахунок для задоволення потреб освіти і науки, рахунок для задоволення потреб фізичної культури і спорту, молодіжної політики, рахунок для задоволення потреб культури, мистецтв, креативних індустрій, охорони і збереження культурної спадщини, культурних цінностей, підтримки засобів масової інформації, рахунок для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, рахунок для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави та рахунок для задоволення потреб охорони здоров’я/ та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету за кодом 25020200, якщо одержувачами цих коштів є бюджетні установи, що утримуються за рахунок державного бюджету. Наприклад, за інформацією НБУ на 31.10.2022 із спецрахунку перераховано на потреби оборони понад 21,3 млрд грн, залишок коштів на спецрахунку становив понад 442 млн грн.

Разом з тим, за 9 місяців п.р. до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 15,2 млрд грн (або 9,7% загального обсягу фактичних доходів спеціального фонду), що становить 17,6% затвердженого річного плану і 24,1% плану на звітний період (на 47,6 млрд грн менше) та на 47,9 млрд грн менше, ніж за відповідний період минулого року. Зазначене спричинено податковими пільгами (запровадженими законами від 15.03.2022 № 2120-IХ і від 24.03.2022 № 2142-ІХ), зокрема, встановленням нульової ставки акцизного податку на пальне, звільненням від оподаткування акцизним податком і ввізним митом деяких ввезених транспортних засобів, хоча законом від 21.06.2022 № 2325-IX з 01.07.2022 скасовано зазначені податкові пільги щодо транспортних засобів та законом від 21.09.2022 № 2618-ІХ з 30.09.2022 відновлено акцизний податок на пальне. Хоча відміна зазначених податкових пільг сприятиме наповненню державного дорожнього фонду, однак залишається ризик недоотримання значного обсягу відповідних податків до державного дорожнього фонду у п.р. та непроведення видатків за відповідними бюджетними програмами у запланованому обсязі.

За даними ДПС щодо стану виконання грошових зобов’язань платників податків до державного бюджету слід зазначити, що на 01.10.2022: переплати становили 54,4 млрд грн (зменшилися на 2 млрд грн з початку п.р.), податковий борг – 98,9 млрд грн (збільшився з початку п.р. на 15,7 млрд грн). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про погіршення стану фінансової дисципліни платників податків в період воєнного стану. Рахункова палата зауважує, що податковий борг перед державним бюджетом збільшився, насамперед внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ в Україну. При цьому законом від 03.03.2022 № 2118-ІХ на період до припинення воєнного стану звільнено платників податків від відповідальності у разі відсутності у платника можливості своєчасно виконати податковий обов’язок (зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності) та обмежено здійснення податкових перевірок, але згідно із законом від 12.05.2022 № 2260-ІХ (яким уточнено відповідні норми) платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за недотримання термінів сплати податків за період 24.02.2022–27.05.2022 тільки за умови сплати податків і зборів не пізніше 31.07.2022, що має сприяти зменшенню податкового боргу.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень–вересень 2022 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 495,3 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 188,8 млрд грн, із змінами – 1.497,2 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 496,3 млрд грн, що менше на 521,7 млрд грн уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 160,3 млрд грн, із змінами – 1.399,5 млрд грн/, за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 0,96 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту: первинно – 28,5 млрд грн, із змінами – 97,8 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків і наданням кредитів у значно менших обсягах від плану при перевиконанні плану доходів, повернення кредитів і державних внутрішніх запозичень.

Від приватизації державного майна за 9 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 303,6 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації, що становить 4,8% плану на звітний період (або на 6 млрд грн менше) при затвердженому річному плановому показнику 8 млрд грн. Отже, вкотре вбачається ймовірним значне невиконання річного плану надходжень від приватизації державного майна, хоча у 2022 р. це відбувається здебільшого з об’єктивних причин (в умовах воєнного стану). У зв’язку з цим, згідно з частиною четвертою статті 15 Кодексу може виникнути необхідність заміщення цього джерела фінансування державного бюджету іншим джерелом (найбільш вірогідно – державними запозиченнями, що відповідно збільшуватиме державний борг).

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 9 місяців п.р. здійснені в обсязі 775,2 млрд грн (41,2% затвердженого із змінами річного плану /1.879,6 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 475,6 млрд грн, зовнішні запозичення – 299,6 млрд грн.

За січень–вересень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 749 млрд грн, що становить 42% затвердженого із змінами річного плану /1.784,8 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 1.239,2 млрд грн)/ та 87% уточненого плану на звітний період (або на 111,8 млрд грн менше), у т.ч.:

внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 475,6 млрд грн (або 108,4% уточненого плану на звітний період /на 36,8 млрд грн більше/), з них за рахунок випуску військових облігацій – 443,3 млрд грн (включаючи 315 млрд грн – шляхом придбання у власність НБУ). У період дії воєнного стану НБУ здійснює купівлю військових облігацій на первинному ринку, зважаючи, що на такий період зупинено дію частини другої статті 15 Кодексу /згідно з якою джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти НБУ/ (пунктом 53 розділу VI Кодексу) і статті 54 Закону України «Про Національний банк України» /згідно з якою НБУ заборонено надавати кредити державі/. Рахункова палата звертає увагу, що НБУ став основним кредитором державного бюджету на внутрішньому ринку державних запозичень, при цьому у загальному обсязі ОВДП, що перебувають у обігу, частка ОВДП у власності НБУ збільшилася з 29,6% до 43,7% за І півріччя п.р.;

зовнішні запозичення – у сумі 273,5 млрд грн (або 64,8% уточненого плану на звітний період /на 148,5 млрд грн менше/), у т.ч. кошти отримано від: Європейського Союзу – 74,2 млрд грн /2,2 млрд євро/; уряду Канади – 47,1 млрд грн /392,8 млн дол. США і 1035,8 млн канад. дол./; Міжнародного банку реконструкції та розвитку – 46,1 млрд грн /466,7 млн дол. США та 0,97 млрд євро/; Міжнародного валютного фонду – 41,3 млрд грн /1,4 млрд дол. США/; Європейського інвестиційного банку – 21,1 млрд грн /639 млн євро/; Японського агентства розвитку – 17 млрд грн /78 млрд япон. єн/; Французького агентства розвитку – 9,7 млрд грн /300 млн євро/; Німецької кредитної установи для відбудови – 9,5 млрд грн /299,3 млн євро/; уряду Італії – 7,6 млрд грн /200 млн євро/.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 9 місяців п.р. становили 26,1 млрд грн (з них найбільше залучено у вересні – 19,3 млрд грн), або 27,6% затвердженого із змінами річного плану /94,8 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 69,2 млрд грн)/ та на 16,2 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2021 р. Отже, стан залучення таких запозичень поліпшився порівняно з попереднім роком, однак залишається недостатнім та є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів. Разом з тим, у зв’язку з збройною агресією РФ проти України та введенням воєнного стану Урядом разом з деякими кредиторами узгоджено зміни умов відповідних фінансових угод в частині спрямування частини кредитів до загального фонду державного бюджету. Наприклад, відповідно до постанови КМУ від 05.03.2022 № 196 «Питання реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проектів “Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації” та “Основний кредит для аграрної галузі - Україна”» до загального фонду спрямовано кредитні кошти за вказаними проектами загалом в обсязі 639 млн євро. Крім того, на думку Рахункової палати, низький рівень використання за спеціальним фондом кредитних коштів спричинено, зокрема проведенням бойових дій на окремих територіях України та тимчасовою окупацією, в умовах воєнного стану доцільно переглянути напрями спрямування відповідних коштів.

Платежі з погашення державного боргу за січень–вересень п.р. здійснені у сумі 304,6 млрд грн (77,5% затвердженого річного показника та 89,9% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 274,8 млрд грн, зовнішнього боргу – 29,8 млрд грн. За 9 місяців п.р. видатки на обслуговування боргу проведено в обсязі 106,1 млрд грн, або 57,9% бюджетних призначень і 80,8% плану на звітний період, а також виплати за державними деривативами – 1,35 млрд грн, або 94,7% бюджетних призначень і плану на звітний період.

Слід зазначити, що відповідно до частини сьомої статті 16 Кодексу Урядом затверджено основні умови правочинів з державним боргом, які здійснюються у 2022 р. /постанова КМУ від 19.07.2022 № 805 «Про здійснення у 2022 році правочинів з державним боргом» (із змінами, внесеними постановою КМУ від 09.08.2022 № 878)/, що передбачають відстрочення платежів з обслуговування і погашення державного боргу на 2 роки за визначеними ОЗДП (основні умови цих правочинів погоджено з Комітетом). Поряд з тим, відповідно до пункту 35 розділу VI Кодексу постановою КМУ від 19.07.2022 № 806 (із змінами) затверджено умови правочину з державними деривативами, який здійснюється у 2022 р., що передбачають, зокрема, продовження строку обігу державних деривативів на 1 рік і відстрочку виплат за державними деривативами /з 31.05.2023 до 01.08.2024/. Згідно з інформацією у супровідних матеріалах до урядового законопроекту за реєстр. № 8000 завдяки здійсненню таких правочинів Україна за два наступні роки зможе зекономити майже 6 млрд дол. США. Однак така інформація потребує деталізації, насамперед, в частині впливу таких правочинів на бюджетні та боргові показники поточного і наступних бюджетних періодів.

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 30.09.2022 становив 3.587,4 млрд грн та збільшився з початку п.р. у гривневому еквіваленті на 915,6 млрд грн, або на 34,3%. Обсяг державного боргу збільшився з початку п.р. на 874,3 млрд грн, або на 37%, і становив 3.236,8 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2022 (із змінами) – 4.033,8 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року збільшився на 41,3 млрд грн, або на 13,3%, і становив 350,6 млрд грн. У Висновку РП зазначено, що перевищення надходжень від запозичень над сумою витрат на погашення боргу і девальвація гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, спричинили збільшення у І півріччі п.р. зобов’язань за державним і гарантованим державою боргом.

Враховуючи суттєве збільшення планових боргових показників на п.р. (шляхом внесення змін до Закону) та можливість подальшого їх збільшення в умовах воєнного стану при значному недоотриманні податкових надходжень державного бюджету і надходжень від приватизації державного майна та необхідності здійснення витрат на національну безпеку і оборону у великих обсягах, вірогідно, що за підсумками 2022 р. дефіцит державного бюджету перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинено на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону, а загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу перевищуватиме визначену частиною другою статті 18 Кодексу граничну величину (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану. Як наслідок, значно зростуть витрати державного бюджету на виконання боргових зобов’язань у наступних бюджетних періодах.

З початку п.р. відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 6 Закону прийнято 5 рішень Уряду (постанови КМУ від 16.02.2022 №133, від 27.03.2022 № 374, від 29.04.2022 № 497, від 24.05.2022 № 625 і 07.07.2022 № 763), якими передбачено надати у 2022 р. державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів 27 банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікро-, малого і середнього підприємництва – резидентам України, загалом у межах майже 23 млрд грн, а також відповідно до пункту 4 статті 6 Закону прийнято рішення Уряду (постанова КМУ від 07.07.2022 № 760) про надання у п.р. державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань АТ “НАК “Нафтогаз України” перед Європейським банком реконструкції та розвитку за Кредитною угодою від 14.06.2022 (Відновлюваний кредит для екстреної закупівлі газу для “Нафтогазу”) в розмірі до 300 млн євро. За 9 місяців п.р. надано державні гарантії у сумі 32,1 млрд грн, у т.ч.: за внутрішніми зобов’язаннями, наданими на портфельній основі, – 23 млрд грн; за зовнішніми зобов’язаннями ПрАТ «Укргідроенерго» у сумі 211 млн дол. США, або 6,2 млрд грн /відповідно до гарантійної угоди, ратифікованої законом від 22.05.2022 № 2278-ІХ, щодо залучення позики від МБРР для реалізації проекту «Україна – Підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі (Встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в ПрАТ «Укргідроенерго»)»/, та АТ «Експортно-імпортний банк України» у сумі 100 млн дол. США, або 2,9 млрд грн /відповідно до гарантійної угоди, ратифікованої законом від 24.03.2022 № 2143-IX, щодо залучення позики від МБРР для реалізації проекту «Додаткове фінансування для протидії COVID-19 в рамках Проекту доступу до довготермінового фінансування»/.

Слід звернути увагу, що Законом не визначено граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2022 і змінами до Закону (закон від 15.03.2022 № 2135-IX) виключено обмеження щодо обсягів надання у п.р. державних гарантій за рішеннями Уряду, при цьому зупинено на 2022 р. дію абзацу першого (в частині гарантованого державою боргу) та другого частини першої статті 18 Кодексу (згідно з якими законом про державний бюджет визначається граничний обсяг надання державних гарантій, при цьому такий обсяг не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету). Зазначене може призвести до суттєвого зростання гарантованого державою боргу та, як наслідок, до збільшення боргового навантаження на державний бюджет щодо здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах.

Рахункова палата зауважує, що унаслідок російсько-української війни збільшуються ризики неповернення позичальниками отриманих під державні гарантії коштів і здійснення виплат за ними з державного бюджету. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 39 Закону постановою КМУ від 26.07.2022 № 829 «Про здійснення у 2022 році правочину з борговими зобов’язаннями Державного агентства автомобільних доріг» затверджено основні умови відповідного правочину, зокрема передбачено, що правочин з борговими зобов’язаннями, що виникли за облігаціями, випущеними Укравтодором під державну гарантію у 2021 р., здійснюється до 15.08.2022 шляхом внесення до умов розміщення (емісії) облігацій змін, насамперед, щодо відстрочки дат погашення облігацій і сплати відсоткового доходу за облігаціями на 24 місяці. Відтак, результатом зазначеного правочину має бути економія коштів у 2022 і 2023 роках за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» та відповідно збільшення таких витрат у наступних бюджетних періодах.

Залишки бюджетних коштів на кінець вересня п.р. за загальним фондом становили 1,3 млрд грн (на 0,7 млрд грн більше, ніж на початок п.р.), за спеціальним фондом – 57,7 млрд грн (відповідно на 9,1 млрд грн більше).

Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду у п.р. залучаються кошти ЄКР, зокрема, у січні, лютому, квітні, травні і вересні залучалися кошти ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду відповідно у сумах 9,7 млрд грн, 46,8 млрд грн, 25,5 млрд грн, 37,9 млрд грн і 48,3 млрд грн (при цьому залучені кошти частково поверталися протягом минулих місяців). Разом з тим, на 01.10.2022 фінансування за рахунок коштів ЄКР становило 52,8 млрд грн, що значно більше, ніж на відповідну дату минулого року (28,2 млрд грн). Зазначене свідчить про недостатність великого обсягу надходжень загального фонду державного бюджету для проведення першочергових витрат з цього фонду. Відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу та постанови КМУ від 31.03.2021 № 307 «Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету» залучені кошти ЄКР належить повернути до кінця 2022 р.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За 9 місяців п.р. видатки державного бюджету проведено загалом у сумі 1.746,9 млрд грн, або 57,5% бюджетних призначень (із змінами /3.037 млрд грн/), у т.ч. за загальним фондом – 1.594,9 млрд грн, або 61% бюджетних призначень (збільшених з початку п.р. до 2.613,1 млрд грн, або на 1.267,2 млрд грн) та 83,6% уточненого плану на звітний період (на 311,8 млрд грн менше), за спеціальним фондом – 152 млрд грн, або 35,9% бюджетних призначень (збільшених з початку п.р. до 423,9 млрд грн, або на 270,3 млрд грн).

З метою ефективного та оперативного прийняття управлінських рішень для фінансового забезпечення першочергових потреб держави щодо відсічі збройної російської агресії, забезпечення національної безпеки та соціального захисту громадян України в умовах воєнного стану законами України від 23.02.2022 № 2098-ІХ, від 03.03.2022 № 2118-ІХ і від 15.03.2022 № 2134-ІХ внесено зміни до Кодексу, якими спрощено порядок виконання повноважень учасників бюджетного процесу.

Зокрема, керуючись нормами пункту 22 розділу VІ Кодексу, на період воєнного стану Урядом спрощено окремі процедури щодо затвердження і внесення змін до кошторисів, порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм (постанова КМУ від 13.03.2022 № 267 «Деякі питання затвердження фінансових документів та казначейського обслуговування в умовах воєнного стану»), щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету (постанова КМУ від 01.03.2022 № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану» (із змінами)), а також визначено механізм виконання Казначейством в особливому режимі повноважень, пов’язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів (постанова КМУ від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (із змінами)). Зокрема, відповідно до пункту 19 цього Порядку встановлено черговість здійснення платежів органами Казначейства з урахуванням ресурсної забезпеченості ЄКР /насамперед проводяться видатки на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, витрати на погашення і обслуговування державного (місцевого) боргу, виконання гарантійних зобов’язань, виплати за державними деривативами, видатки державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, витрати Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, витрати на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, на оплату послуг із забезпечення функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст та Мінрегіон, забезпечення безперервної роботи, захисту та розвитку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, видатки загального фонду державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, соціальне забезпечення, реалізацію програм державних гарантій медичного обслуговування населення, придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів, придбання води питної (зокрема бутильованої), забезпечення продуктами харчування тощо/.

Відповідно до наданої Мінфіном інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що:

на 14.10.2022 з 79 бюджетних програм, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови за 54 бюджетними програмами (або 68,4%), з них за 19 бюджетними програмами асигнування знято в повному обсязі. Отже, на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 25 бюджетними програмами (або 31,6%);

на 20.10.2022 до Мінфіну з 457 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р., надійшло 437 паспортів (або 95,6%), з них погоджено Мінфіном 432 паспортів, а не подано на погодження 20 паспортів (або 4,4%).

При цьому на 01.10.2022 не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 36 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період, що може бути наслідком як низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу (зокрема, через несвоєчасне затвердження паспортів бюджетних програм та прийняття порядків використання коштів державного бюджету), так і обмеженості ресурсів загального фонду державного бюджету і відповідно здійснення платежів згідно з визначеною їх черговістю. Разом з тим, такі бюджетні програми потребують додаткового аналізу на предмет їх доцільності в умовах воєнного стану та можливості спрямування вивільненого ресурсу на першочергові потреби держави. У Висновку РП теж зазначено, що за рахунок непроведних у січні–червні видатків у Кабінету Міністрів України є можливості для скорочення бюджетних призначень за окремими бюджетними програмами деяких головних розпорядників і подальшого їх спрямування на забезпечення безпеки й обороноздатності держави.

Керуючись частинами шостою і восьмою статті 23 Кодексу та частиною другою статті 4 Закону, з початку п.р. /на 01.11.2022/ Урядом прийнято 33 рішення щодо передачі бюджетних призначень чи перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету, при цьому Комітетом погоджено лише 2 таких рішення Уряду /розпорядження КМУ від 26.01.2022 № 73-р і від 13.02.2022 № 145-р/, оскільки згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовуються вимоги статті 23 Кодексу і норми Закону щодо обов’язковості погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації. Керуючись вказаною законодавчою нормою, Урядом з березня п.р. прийнято відповідні рішення /постанови КМУ від 03.03.2022 № 193, від 04.03.2022 № 199, від 08.03.2022 № 231, від 10.03.2022 № 245, від 01.04.2022 № 401, від 12.04.2022 № 438, від 27.09.2022 № 1081, від 08.10.2022 № 1140, розпорядження КМУ від 08.10.2022 № 890-р/ про скорочення витрат державного бюджету на 2022 рік за багатьма бюджетними програмами загалом майже на 180 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету, а з урахуванням бюджетних призначень щодо цього фонду у сумі 205,7 млрд грн (Законом первинно визначено у сумі 1,5 млрд грн, змінами до Закону збільшено на 204,2 млрд грн) уточнений річний план щодо коштів резервного фонду становить 385,7 млрд грн (14,8% від затвердженого із змінами річного плану видатків загального фонду). З початку п.р. /на 01.11.2022/ Урядом прийнято рішення про виділення із зазначеного фонду загалом майже 381,8 млрд грн, зокрема на:

потреби сектору безпеки і оборони – 300,76 млрд грн, у т.ч. для: Міноборони – 180,72 млрд грн, МВС – 107,12 млрд грн, Мінстратегпром – 5,61 млрд грн; ГУР Міноборони – 2,98 млрд грн; Адміністрації Держспецзв’язку – 2,37 млрд грн; СБУ – 1,96 млрд грн;

надання фінансової підтримки (допомоги, компенсацій тощо) цивільному населенню – 35,05 млрд грн, з них для: Мінекономіки на надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» – 23,3 млрд грн, Мінсоцполітики на надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання – 10 млрд грн;

функціонування економіки (передусім інфраструктури), ліквідацію наслідків бойових дій та інші заходи – 45,95 млрд грн, з них для: Мінінфраструктури – 17,8 млрд грн (включаючи субвенцію місцевим бюджетам – 7,44 млрд грн), Укравтодору – 15,4 млрд грн, Мінрегіону і облдержадміністраціям – 5,7 млрд грн (включаючи додаткові дотації місцевим бюджетам – 0,46 млрд грн), Мінфіну – 2,44 млрд грн.

У Висновку РП зауважено, що звіт про використання коштів з резервного фонду державного бюджету, наданий Казначейством, не відображає всіх проведених видатків за рахунок коштів цього фонду, що унеможливлює оцінку витрачених коштів резервного фонду загалом за наведеними у звіті показниками. З цього приводу слід відмітити, що у серпні п.р. Комітет рекомендував Уряду доручити Казначейству сформувати щомісячну звітну інформацію про використання коштів з резервного фонду державного бюджету, включивши до неї планові і звітні показники щодо усіх прийнятих Урядом рішень про наповнення резервного фонду державного бюджету та виділення коштів з цього фонду у 2022 р. Як наслідок, постановою КМУ від 10.09.2022 № 1010 запроваджено щомісячне звітування головних розпорядників бюджетних коштів про використання коштів з резервного фонду державного бюджету за бюджетними програмами, за якими встановлено бюджетні призначення, та у звіті про використання коштів з резервного фонду державного бюджету за січень–вересень 2022 р. відображено повну інформацію щодо відповідних фактичних показників. Зокрема, за 9 місяців п.р. витрати з цього фонду проведено загалом у сумі 326,2 млрд грн, що становить 84,6% уточненого річного плану щодо коштів цього фонду.

Слід зазначити, що розпорядженнями КМУ від 21.06.2022 № 532-р (із змінами), від 24.06.2022 № 531-р (із змінами), від 09.08.2022 №703-р, від 16.08.2022 № 723-р, від 02.09.2022 № 776-р, від 16.09.2022 № 818-р, від 21.10.2022 № 929-р і від 28.10.2022 № 957-р передбачено виділити з резервного фонду державного бюджету загалом 702,4 млн грн на надання грантів для створення або розвитку бізнесу. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

Відповідно до пункту 54 розділу VI Кодексу Урядом підтримано пропозицію НКРЕКП щодо спрямування залишків коштів, джерелом формування яких були надходження від внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», утворених на 01.01.2022 та не використаних до 01.04.2022, у сумі 359,25 млн грн Міноборони на закупівлю (ремонт) озброєння та військової техніки для потреб ЗСУ /розпорядження КМУ від 07.05.2022 № 360-р/.

У структурі видатків загального фонду державного бюджету, здійснених за січень–вересень 2022 р., найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону – 622,3 млрд грн (39% загального обсягу видатків і в 8,2 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2021 р.), соціальний захист та соціальне забезпечення – 312,3 млрд грн (відповідно 19,6% і в 1,3 раза більше), громадський порядок, безпеку та судову владу – 249,6 млрд грн (відповідно 15,7% і в 2,5 раза більше), охорону здоров’я – 119,2 млрд грн (відповідно 7,5% і на 15% більше), обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами – 107,4 млрд грн (відповідно 6,7% і на 3,4% менше).

Із загального фонду державного бюджету протягом 9 місяців п.р. Пенсійному фонду спрямовані кошти у сумі майже 166,1 млрд грн, що становить 100% уточненого плану на звітний період та на 16,9 млрд грн (або на 11,4%) більше порівняно з відповідним періодом 2021 р., а також 71,3% уточненого річного плану /232,9 млрд грн/. При цьому на п.р. зазначені видатки первинно у Законі визначено в обсязі 200,6 млрд грн, постановою КМУ від 01.04.2022 № 401 скорочено на 20,06 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду, законом від 31.05.2022 № 2280-ІХ збільшено на таку ж суму, а законом від 09.07.2022 № 2385-ІХ збільшено ще на 32,3 млрд грн. На 01.10.2022 загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок коштів ЄКР /з урахуванням заборгованості попередніх років/, становив 70,25 млрд грн, тобто на рівні, який був на початок п.р. Разом з тим, така заборгованість є суттєвою та свідчить про значну залежність фінансового стану Пенсійного фонду від ресурсів державного бюджету і позик за рахунок коштів ЄКР.

Порівняно з відповідним періодом минулого року капітальні видатки за загальним фондом державного бюджету зменшилися на 42,7% і за 9 місяців п.р. такі видатки проведено в обсязі 11,4 млрд грн, або 25,9% уточненого річного плану. Згідно з статтею 24 Закону у 2022 р. розподіл між головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) /у сумі 3,2 млрд грн/ здійснюється за рішенням Уряду на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів та з подальшим погодженням з Комітетом, але в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, такі видатки Урядом скорочено в повному обсязі із спрямуванням цих коштів до резервного фонду (постанова КМУ від 10.03.2022 № 245).

Крім того, згідно із статтями 25-27, 33-35 Закону у 2022 р. за 9 бюджетними програмами (коди 2201140, 2211210, 2211260, 2211200, 2701270, 2751570, 2761500, 3121130, 3511210) для розподілу коштів за напрямами (об’єктами) передбачено створення відповідними міністерствами комісій, до складу яких включаються члени Комітету, однак в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, за вказаними бюджетними програмами (крім бюджетної програми за кодом 2701270) Урядом видатки загального фонду скорочено в повному обсязі із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету /постанови КМУ від 04.03.2022 № 199 і від 10.03.2022 № 245/.

За січень–вересень 2022 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 6,3 млрд грн, або 64,9% затвердженого на рік показника та 105,3% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 187,8 млн грн, або 37,3% затвердженого на рік показника.

За 9 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 6,8 млрд грн, або 29,1% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 2,56 млрд грн (36,4% бюджетних призначень і 38,5% уточненого плану на звітний період), із спеціального фонду – 4,3 млрд грн (25,9% бюджетних призначень).

Щодо звіту про бюджетну заборгованість Казначейством повідомлено, що з огляду на послаблення законодавчих вимог щодо подання звітності в умовах воєнного стану, наразі відповідна інформація подана в обсязі, яка не підлягає зведенню, тому такий звіт буде надано після прийняття від розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету звітності про бюджетну заборгованість у повному обсязі.

Окремо потрібно звернути увагу, що Комітет рекомендував Уряду визначити єдині підходи до обліку, розподілу і використання коштів, що зараховуються на поточні (спеціальні) рахунки в НБУ для надходження внесків (пожертв) від фізичних та юридичних осіб відповідно до рішень Кабінету Міністрів (а саме розпорядження КМУ від 05.03.2022 № 202-р, постанов КМУ від 07.03.2022 № 220 та від 19.04.2022 № 472 (із змінами), та у разі необхідності забезпечити нормативно-правове врегулювання цього питання, а також забезпечити надання Комітету щомісячної детальної інформації про надходження і використання цих коштів (за відповідними напрямами). Однак отримана Комітетом інформація щодо розподілу і використання зазначених коштів є неповною, зокрема не містить щомісячну детальну інформацію, як рекомендувалося, та надана лише окремими міністерствами, яким відкрито відповідні рахунки в НБУ.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За січень–вересень п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 102,6 млрд грн, що становить 58,6% уточненого річного плану та 82,6% уточненого плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 99,6 млрд грн, за спеціальним фондом – 3 млрд грн.

Базова дотація перерахована у сумі 12,2 млрд грн, або 100% плану на 9 місяців п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на звітний період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 1,5 млрд грн, або 18,5% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 82,56 млрд грн, або 96,2% уточненого плану на звітний період. Серед таких субвенцій значну частку становила освітня субвенція (90% від загального обсягу субвенцій загального фонду), яку перераховано за 9 місяців п.р. у сумі 74,3 млрд грн (99,4% бюджетних асигнувань). Резерв освітньої субвенції /виходячи з додатка № 5 до Закону/ передбачено у сумі 750,7 млн грн. Разом з тим, в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, Урядом скорочено освітню субвенцію на 10,8 млрд грн /постанова КМУ від 01.04.2022 № 401/, включаючи її резерв – на 75,1 млн грн (до 675,6 млн грн).

За спеціальним фондом найбільшою є субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (що є складовою державного дорожнього фонду), яку перераховано у сумі 2,8 млрд грн (або 16,2% плану на січень–вересень п.р. та 11,6% бюджетних призначень).

У Законі (з внесеними змінами) з 40 субвенцій затверджено без розподілу між місцевими бюджетами 27 субвенцій /за кодами 1511040, 1511050, 1511060, 2211210, 2211230, 2211260, 2211300, 2761120, 2761140, 2761230, 2761350, 2761360, 2761500, 2761510, 2761600, 2761610, 2761620, 2911050, 2911060, 3121130, 3411220, 3411250, 3511210, 3811060, 3811070, 3911020, 6741020/, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають здійснюватися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом (крім субвенції за кодом 6741020, розподіл якої здійснюється у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори, а також субвенцій за кодами 2761600 і 2761610, розподіл яких згідно з статтею 18 Закону здійснюється Урядом). Разом з тим, в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, Урядом скорочено в повному обсязі видатки загального фонду щодо переважної більшості вищевказаних субвенцій із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету /відповідно до постанов КМУ від 04.03.2022 № 199, від 10.03.2022 № 245 і від 01.04.2022 № 401/.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу з початку п.р. /на 01.11.2022/ прийнято 5 рішень Уряду щодо розподілу субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами, при цьому такі рішення не подавалися на погодження Комітету, оскільки згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується вимога частини шостої статті 108 Кодексу щодо обов’язковості погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду.

Загалом наразі залишаються нерозподіленими або розподіленими частково 7 субвенцій місцевим бюджетам (що потребують прийняття рішень Уряду щодо їх розподілу), а саме на:

реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) /план за спеціальним фондом – 412,1 млн грн (не розподілено)/;

справедливу трансформацію вугільних регіонів України (код 2761120) /уточнений план за загальним фондом – 106,2 млн грн (не розподілено)/;

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 2761350) /уточнений план за загальним фондом у сумі 20 млн грн (не розподілено)/;

компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (код 2761510) /план за спеціальним фондом – 14 млрд грн (не розподілено)/;

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /уточнений план у сумі 1255,9 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 217,1 млн грн, за спеціальним фондом – 1038,8 млн грн, не розподілено 79,7 млн грн (за загальним фондом)/;

реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України (код 2761610) /план за спеціальним фондом – 502,7 млн грн (не розподілено)/;

відновлення об'єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Проект розвитку міської інфраструктури – 2» (код 2761620) /план за спеціальним фондом – 1.662,5 млн грн (не розподілено)/.

В інформації Мінфіну щодо наданої Комітетом рекомендації Уряду (про розподіл відповідних субвенцій) зазначено, що Мінрегіоном (як головним розпорядником щодо більшості відповідних субвенцій) запропоновано скоротити нерозподілені залишки за субвенціями на справедливу трансформацію вугільних регіонів України (код 2761120) і фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 2761350), а також повідомлено про проведення відбору проектів у рамках проекту «Програми з відновлення України», після чого буде здійснено розподіл відповідної субвенції (код 2761610), та про призупинення робіт за більшістю субпроектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, що реалізуються за відповідною субвенцією (код 2761600).

Тривале затвердження або внесення змін до порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами може призвести до надання деяких субвенцій в обсягах менше плану та відповідно невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що пунктом 22-2 розділу VI Кодексу встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності органи місцевого самоврядування або військові адміністрації можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, а також, як виняток з положень частини четвертої статті 103-2 і частини четвертої статті 103-3 Кодексу та пункту 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів на 01.01.2022, на заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця. На 01.01.2022 загальний обсяг відповідних залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів (за 14 субвенціями) становив 11,5 млрд грн. Поряд з тим, законом від 18.10.2022 № 2675-ІХ установлено, що на кінець 2022 р. залишки коштів за переважною більшістю субвенцій, зазначених у пункті 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», зберігаються на рахунках місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2023 р. з урахуванням їх цільового призначення.

Державний фонд регіонального розвитку затверджено за загальним фондом державного бюджету в обсязі 5,2 млрд грн та відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів цього фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку належало затвердити Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом у двомісячний строк з дня набрання чинності Законом. Однак, в умовах воєнного стану, керуючись нормами підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу, Урядом скорочено відповідні видатки в повному обсязі із спрямуванням цих коштів до резервного фонду /постанова КМУ від 04.03.2022 № 199/.

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 9 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів України рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2022 році.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету підтримати підготовлений у підкомітеті проект ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, а саме: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати рекомендації Кабінету Міністрів України, наведені у проекті ухвали, що спрямовані на покращення поточного виконання бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому півріччі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2022 році взяти до відома і врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому півріччі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) проаналізувати ефективність податкових пільг, наданих на період дії воєнного стану, та опрацювати питання щодо можливості скасування деяких з них з метою мінімізації втрат доходів державного і місцевих бюджету;

3) доручити Державній казначейській службі України надати Комітету з питань бюджету інформацію щодо фактичних показників доходів спеціального фонду державного бюджету за січень-жовтень 2022 року в частині власних надходжень бюджетних установ за кодами 25010000 і 25020000 в розрізі головних розпорядників коштів державного бюджету;

4) доручити Міністерству фінансів України надати Комітету з питань бюджету деталізовану інформацію про результати здійснення у 2022 році правочинів з державним боргом та державними деривативами (згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 805 і № 806), зокрема розрахунки і пояснення щодо впливу на показники державного бюджету у поточному та наступних бюджетних періодах до повного погашення відповідних зобов’язань, включаючи обсяги витрат на обслуговування і погашення державного боргу та виплат за державними деривативами (в умовах без здійснення правочинів та з урахуванням здійснення правочинів);

5) доручити Державному агентству автомобільних доріг України надати Комітету з питань бюджету деталізовану інформацію про результати здійснення у 2022 році правочину з борговими зобов’язаннями цього Агентства (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 829), зокрема розрахунки і пояснення щодо впливу на показники за бюджетною програмою «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030) у поточному та наступних бюджетних періодах до повного погашення таких зобов’язань, включаючи обсяги відповідних видатків в умовах без здійснення правочину та з урахуванням здійснення правочину;

6) проаналізувати фактичний стан виконання бюджетних програм, насамперед, тих, за якими спостерігається низький рівень використання бюджетних коштів за січень-жовтень 2022 року, та визначитися щодо можливості скорочення витрат за відповідними бюджетними програмами із спрямуванням до резервного фонду державного бюджету згідно з абзацом другим підпункту 2 пункту 22 розділу VІ Бюджетного кодексу України;

7) доручити відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду щодо здійснення розподілу субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 2211260, 2761120, 2761350, 2761510, 2761610, 2761620 та завершити розподіл субвенції за кодом 2761600, або керуючись абзацом другим підпункту 2 пункту 22 розділу VІ Бюджетного кодексу України розглянути питання щодо скорочення відповідних видатків із спрямуванням їх до резервного фонду державного бюджету;

8) доручити відповідним центральним органам виконавчої влади  надати Комітету з питань бюджету інформацію (станом на 1 листопада 2022 року) про обсяги коштів, що надійшли на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 472), виокремивши кошти, зараховані до спеціального фонду державного бюджету, та про використання таких коштів за напрямами, в розрізі бюджетних програм і з наведенням результативних показників;

9) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому півріччі.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 7 /на час голосування були присутні 31 народний депутат України – член Комітету/.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

6.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

6.1.1. Проект Закону України "Про медичні вироби" (реєстр. № 7585 від 25.07.2022, Кабінет Міністрів України);

6.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо імплементації законодавства" (реєстр. № 8082 від 28.09.2022, Кабінет Міністрів України);

6.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення сталості та демократичності в управлінні закладами вищої освіти" (реєстр. № 8050-1 від 30.09.2022, народний депутат України Герасимов А.В.);

6.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення демократичних засад управління закладами вищої освіти" (реєстр. № 8050-2 від 03.10.2022, народний депутат України Лукашев О.А.);

6.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення демократичних засад управління закладами вищої освіти та особливостей її застосування в період дії воєнного стану" (реєстр. № 8050-3 від 03.10.2022, народний депутат України Василевська-Смаглюк О.М.);

6.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти" (реєстр. № 8050-4 від 03.10.2022, народні депутати України Гришина Ю.М., Мазурашу Г.Г., Драбовський А.Г., Красов О.І., Нікітіна М.В., Торохтій Б.Г., Пуртова А.А.);

6.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану" (реєстр. № 8081 від 28.09.2022, народні депутати України Безугла М.В., Лічман Г.В. та інші);

6.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо надання права на звільнення з військової служби та відстрочки від призову під час мобілізації особам, звільненим з полону" (реєстр. № 8061 від 20.09.2022, народні депутати України Василенко Л.В., Наталуха Д.А., Бобровська С.А., Шкрум А.І.);

6.1.9. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" щодо нерозголошення відомостей про місця розташування військових частин та іншої інформації" (реєстр. № 7708 від 29.08.2022, народні депутати України Мезенцева М.С., Безгін В.Ю., Лис О.Г., Кравчук Є.М., Клочко А.А. та інші);

6.1.10. Проект Закону України "Про внесення деяких змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань кримінального провадження" (реєстр. № 7634 від 04.08.2022, народний депутат України Кузьмін Р.Р.);

6.1.11. Проект Закону України "Про внесення деяких змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вирішення окремих питань здійснення досудового розслідування" (реєстр. № 7635 від 05.08.2022, народний депутат України Кузьмін Р.Р.);

6.1.12. Проект Закону України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (реєстр. № 0163 від 16.08.2022, Президент України);

6.1.13. Проект Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"" (реєстр. № 7650 від 09.08.2022, Кабінет Міністрів України);

6.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення використання державної мови в паспортах громадян України, які видані у формі книжечки)" (реєстр. № 8106 від 06.10.2022, народний депутат України Ляшенко А.О.);

6.1.15. Проект Закону України "Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності" (реєстр. № 8058 від 19.09.2022, Кабінет Міністрів України);

6.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів" (реєстр. № 8062 від 20.09.2022, народні депутати України Сова О.Г., Гетманцев Д.О., Герега О.В., Колісник А.С.);

6.1.17. Проект Закону України "Про внесення до деяких законів України змін щодо управління багатоквартирними будинками в період дії правового режиму надзвичайного або воєнного стану" (реєстр. № 8022 від 12.09.2022, народні депутати України Лозинський Р.М., Гриб В.О., Магомедов М.С., Васильченко Г.І., Гузь І.В., Швець С.Ф. та інші);

6.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану" (реєстр. № 8088 від 29.09.2022, народні депутати України Горбенко Р.О., Козир С.В. та інші);

6.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації педагогічним працівникам, які працюють в закладах дошкільної та позашкільної освіти" (реєстр. № 8117 від 07.10.2022, народні депутати України Піпа Н.Р., Васильченко Г.І., Федина С.Р., Лозинський Р.М. та інші);

6.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 "Прикінцеві положення" Закону України "Про управління об'єктами державної власності" щодо заборони перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на час воєнного стану" (реєстр. № 8099 від 04.10.2022, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Кучеренко О.Ю.);

6.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій" (реєстр. № 8084 від 28.09.2022, Кабінет Міністрів України);

6.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій в умовах воєнного стану, надзвичайного стану"( реєстр. № 7320 (доопрац.) від 26.09.2022, народні депутати України Богданець А.В., Мазурашу Г.Г. та інші);

6.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зареєстрованого місця проживання неповнолітніх осіб на період тимчасової окупації Російською Федерацією території України" (реєстр. № 8092 від 03.10.2022, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

6.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

6.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо борців за незалежність України у XX столітті) (реєстр. № 8032 від 14.09.2022), поданий народними депутатами України В’ятровичем В.М., Піпою Н.Р., Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із поданим проектом закону шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пропонується надати право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною особам, які відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» мають статус борців за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» зазнали репресій за політичними або релігійними мотивами у формі позбавлення волі (ув’язнення) або примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу і реабілітовані у встановленому законом порядку.

При цьому, пенсію за особливі заслуги перед Україною вказаним особам пропонується встановити у розмірі 200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (зі змінами) розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2022 року 2027 грн, розмір такої допомоги становитиме 405 400 грн).

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень проекту закону щорічно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у обсязі 12 млн. гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а також надало зауваження щодо суті запропонованої законодавчої ініціативи, а саме: встановлення пенсії за особливі заслуги борцям за незалежність України у ХХ столітті у розмірі 200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є соціально несправедливим рішенням стосовно інших осіб, пенсію за особливі заслуги яким уже призначено, зокрема, у розмірах від 20 до 40 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму залежно від відповідного досягнення чи статусу.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект не підтримується.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо борців за незалежність України у XX столітті) (реєстр. № 8032 від 14.09.2022), поданий народними депутатами України В’ятровичем В.М., Піпою Н.Р., Рудиком С.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» щодо засад внутрішньої політики у сфері формування державної ветеранської політики (реєстр. № 8036 від 15.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Метою прийняття проекту закону є вдосконалення законотворчого процесу, створення підґрунтя для формування та реалізації узгодженої державної ветеранської політики та формування системи переходу з військової служби до цивільного життя.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством у справах ветеранів України, реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, проте не потребує вишукання додаткових бюджетних коштів у поточному році і буде здійснюватися за рахунок і у межах бюджетних призначень, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік органам державної і місцевої влади на відповідну мету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» щодо засад внутрішньої політики у сфері формування державної ветеранської політики (реєстр. № 8036 від 15.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах для реалізації заходів у сфері формування державної ветеранської політики). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

6.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (реєстр. № 8040 від 16.09.2022), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г. та Завітневичем О.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про дорожній рух» та надати право Службі безпеки України, а саме уповноваженому підрозділу Центрального апарату, повноваження щодо здійснення відомчої реєстрації та обліку належних їй транспортних засобів.

У зв’язку з цим слід відмітити, що зважаючи на положення Закону України «Про Службу безпеки України» до безпосередніх завдань і функцій Служби безпеки України не віднесені повноваження щодо здійснення відомчої реєстрації та обліку належних їй транспортних засобів.

Отже, впровадження запропонованих законодавчою ініціативою положень вимагатиме створення відповідних структурних підрозділів в Службі безпеки України, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень.

Аналогічні зауваження зазначає і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту. Так, відмічається, що додаткові кошти державного бюджету будуть необхідні Службі безпеки України для створення служби безпеки дорожнього руху та уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, здійснення заходів, пов’язаних з перевіркою документів, оформленням і видачею реєстраційного документа.

Також Мінфін зазначає, що збільшення в умовах воєнного стану кількості державних органів з числа суб’єктів сектору безпеки і оборони, що матимуть повноваження відомчої реєстрації та обліку належних їм транспортних засобів, вбачається необґрунтованим у частині застосування сил безпеки під час відсічі збройної агресії російської федерації.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект не підтримується.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (реєстр. № 8040 від 16.09.2022), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г. та Завітневичем О.М., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (реєстр. № 7729 від 02.09.2022), поданий народним депутатом України Березіним М.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та передбачити, що у разі введення воєнного стану дружини (чоловіки) військовослужбовців, їх неповнолітні діти або повнолітні діти – особи з інвалідністю підлягають евакуації в установленому законодавством порядку, у тому числі (за їх згодою) із використанням сил і засобів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, з можливих районів бойових дій.

За висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів для здійснення заходів з евакуації членів сімей військовослужбовців у воєнний час.

Водночас Мінфіном зауважується, що передбачити, яка чисельність членів сімей військовослужбовців (за їх згодою) потребуватиме евакуації та які сили і засоби будуть використовуватися, неможливо, що не дозволяє обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Слід зазначити, що суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказує також Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (реєстр. № 7729 від 02.09.2022), поданий народним депутатом України Березіним М.Ю., має вплив на показники державного бюджету (може збільшити витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо покращення обігу окремих видів харчових продуктів (реєстр. № 8113 від 06.10.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. Заславським Ю.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» і «Про лікарські засоби», якими, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів (Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками) віднесено до системи центральних органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів з покладанням на нього додаткових повноважень щодо:

розроблення і затвердження гігієнічних вимог до дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги;

забезпечення створення і ведення державного реєстру дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги;

організації і здійснення державного контролю за діяльністю закладів охорони здоров’я з реалізації дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей і харчових продуктів для контролю ваги, інші повноваження.

Реалізація положень законопроекту, зокрема, виконання додаткових повноважень центральним органом виконавчої влади у сфері якості та безпеки лікарських засобів, створення і ведення державного реєстру дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги потребуватиме додаткових бюджетних коштів у поточному та наступних бюджетних періодах, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України і при цьому реалізація цієї норми проекту акта вважається фінансово не забезпеченою.

Також у висновку Міністерства фінансів України зазначається, що у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань до законопроекту вартісну величину впливу на показники видаткової частини Державного бюджету України здійснити неможливо.

Загалом Міністерство фінансів України дійшло висновку, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством охорони здоров’я України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо покращення обігу окремих видів харчових продуктів (реєстр. № 8113 від 06.10.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. Заславським Ю.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на здійснення додаткових повноважень Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо казначейського пенсійного плану  (реєстр. № 7723 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроект пропонується, зокрема:

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти, які є пенсійними активами казначейського пенсійного плану;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму виплат, отриману платником податку, за рахунок пенсійних активів казначейського пенсійного плану;

доповнити перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб, сумою витрат на сплату накопичувальних внесків згідно з казначейським пенсійним планом як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення;

не оподатковувати податком на доходи фізичних осіб суму виплат за рахунок пенсійних активів казначейського пенсійного плану;

включити до переліку об?єктів спадщини платника податку на доходи фізичних осіб суму, що зберігається на індивідуальному казначейському пенсійному рахунку учасника казначейського пенсійного плану.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття:

має на меті врегулювати норми Податковогокодексу України з концепцією казначейського пенсійного плану;

не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету;

призводитиме до підвищення рівня соціального захисту людей пенсійного віку та залучення потужного внутрішнього довгострокового інвестиційного ресурсу, що сприятиме збільшенню інвестицій в національну економіку.

Слід звернути увагу, що законопроект є похідним від поданого цими ж авторами  законопроекту про казначейський пенсійний план  (реєстр. № 7722), який визначає правові, економічні та організаційні засади казначейського пенсійного плану в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності. Відтак, практична реалізація положень похідного законопроекту за реєстр. № 7723 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7722.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення обсягу потенційних надходжень до бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості платників податків, які скористаються казначейським пенсійним планом, обсягу витрат, дозволених до включення до податкової знижки, та обсягу виплат за рахунок пенсійних активів казначейського пенсійного плану. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо казначейського пенсійного плану (реєстр. № 7723 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7722). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

6.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство (реєстр. № 8011 від 08.09.2022), поданий народними депутатами України Дмитрієвою О.О., Вагнєр В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про національну поліцію» і «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з метою створення державних гарантій щодо збереження можливості біологічного батьківства/материнства для захисників та захисниць України у випадку отримання ними поранень, які впливають на репродуктивні функції.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи матиме вплив на показники  державного та місцевих бюджетів.

Так, відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) додаткових видатків державного бюджету потребуватимуть положення щодо:

надання права військовослужбовцям на безкоштовну участь у комплексі заходів, які реалізує держава, шляхом забору, консервації та зберігання репродуктивних клітин, отриманих від військовослужбовців, на випадок втрати репродуктивних функцій унаслідок поранення, травми або контузії;

поширення прав військовослужбовців (на безоплатну психологічну допомогу; подальше надання медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації у медичних закладах, розташованих за межами України; репродуктивні послуги) на поліцейських, які виконують свої службові завдання в районах воєнних дій;

здійснення до 31 грудня 2024 року державних заходів з реалізації права на біологічне батьківство (материнство) за рахунок коштів державного бюджету й інших джерел, не заборонених законодавством, шляхом реалізації пілотного проекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим експертним висновком Мінфіну законопроект потребує суттєвого доопрацювання, визначення джерел покриття додаткових видатків та зазначається, що вартісну величину впливу на показники неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника, зокрема, щодо наявності відповідних потужностей у закладах охорони здоров’я для технічної реалізації запропонованої ініціативи.

Відповідно до пояснювальної записки реалізацію законопроекту передбачається здійснити за рахунок перерозподілу коштів державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення і коштів, передбачених за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

Щодо зазначеного у висновку Мінфіну зауважується про таке:

- відповідно до паспорту зазначеної бюджетної програми на 2022 рік на закупівлю медикаментів та дрібного лабораторного інвентарю для забезпечення проведення лікування безплідності жінок методами допоміжних репродуктивних технологій передбачено 10,8 млн грн і заплановано надати лише 970 спроб такого лікування. Отже, видатки за бюджетною програмою 2301400 мають цільове спрямування саме на лікування безплідності жінок і є обмеженими;

- згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон) держава гарантує повну оплату з державного бюджету медичних послуг та лікарських засобів у межах програми медичних гарантій усім громадянам України та надання рівних державних гарантій для реалізації пацієнтами права на охорону здоров’я, доступ до необхідних медичних послуг у закладах охорони здоров’я всіх форм власності, які уклали договір про медичне обслуговування;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1440 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році» визначено Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році, зокрема пакети медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми медичних гарантій, до яких встановлюються єдині специфікації, умови закупівлі, тарифи та коригуючі коефіцієнти до них. За зазначеною програмою не передбачено пакети медичних послуг щодо забору, консервації та зберігання репродуктивних клітин. Водночас слід зауважити, що відповідно до частини третьої статті 3 Закону права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство (реєстр. № 8011 від 08.09.2022), поданий народними депутатами України Дмитрієвою О.О., Вагнєр В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти (реєстр. № 8095 від 04.10.2022), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Лис О.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, з метою удосконалення наявного механізму забезпечення якості вищої освіти передбачається внесення змін до законів України «Про вищу освіту», «Про запобігання корупції», «Про державну службу» та «Про освіту».

Так, відповідними змінами, зокрема, пропонується встановити положення щодо:

запровадження постакредитаційного моніторингу – оцінювання органом, що прийняв рішення про акредитацію, виконання наданих за результатами акредитації рекомендацій та/або подальшого виконання критеріїв акредитації, надання Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО) права здійснювати безоплатний постакредитаційний моніторинг акредитованих ним освітніх програм;

розширення кола осіб, які не можуть бути членами НАЗЯВО та Конкурсної комісії;

покладання на Секретаріат Кабінету Міністрів України організаційного, матеріально-технічного, документального забезпечення роботи Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО;

утворення у складі НАЗЯВО Комітету з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад,  а також уточнення повноважень щодо діяльності Апеляційної палати, яка утворюється на заміну Апеляційного комітету;

надання НАЗЯВО права залучати до проведення акредитації, зокрема, на оплатній основі міжнародних експертів, представників провідних іноземних вищих навчальних закладів та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах, а також входити за погодженням з Кабінетом Міністрів України до міжнародних організацій у сфері забезпечення якості вищої освіти, проходити їх акредитацію, сплачуючи відповідні вступні, членські та інші види внесків, у тому числі в іноземній валюті;

надання закладам освіти, науковим установам дозволу здійснювати оплату послуг з акредитації за рахунок видатків загального фонду бюджету, які передбачаються на підготовку фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів;

встановити, що наявність інституційної акредитації включається до показників освітньої діяльності закладу вищої освіти, що використовуються у формулі розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти;

визначити, що на Голову, заступників Голови, інших членів НАЗЯВО поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», водночас, не обмежуються права науково-педагогічних, наукових працівників та здобувачів вищої освіти, залучених НАЗЯВО на оплатній основі до проведення акредитації, зокрема військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання) щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

встановити, що на Голову, заступників Голови та інших членів НАЗЯВО, а також працівників його секретаріату не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Реалізація окремих положень законопроекту, зокрема, щодо запровадження постакредитаційного моніторингу; забезпечення діяльності у складі НАЗЯВО створених Комітетів; оплату послуг залучених до проведення акредитації міжнародних експертів; сплату вступних, членських та інших видів внесків, зокрема в іноземній валюті, до міжнародних організацій у сфері забезпечення якості вищої освіти; оплату послуг з акредитації закладами освіти та науковими установами за рахунок видатків загального фонду бюджетів тощо, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим експертним висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та зазначається, що через відсутність вихідних даних здійснити вартісну оцінку реального впливу законопроекту на видаткову частину державного та місцевих бюджетів можливості немає.

Одночасно, Мінфіном відмічається, що реалізацію положень законопроекту належить забезпечувати за рахунок і в межах видатків, які щорічно передбачаються Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена».

При цьому, зауважено, що згідно із статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України, оскільки авторами законопроекту не надано пропозицій щодо змін до законодавчих актів України про скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, норми законопроекту, які потребують додаткових видатків, зокрема, щодо оплати послуг з акредитації за рахунок видатків загального фонду бюджету на підготовку фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів, необхідно виключити.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти (реєстр. № 8095 від 04.10.2022), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Лис О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо запровадження безкоштовного проїзду для внутрішньо переміщених осіб на період дії воєнного стану (реєстр. № 8020 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті пропонується надати право внутрішньо переміщеним особам під час дії воєнного стану в Україні на безкоштовний проїзд на території всієї України усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним транспортом та автобусами приміських і міжміських маршрутів, зокрема внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних, а також зобов’язати місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень забезпечувати безоплатний проїзд внутрішньо переміщених осіб.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з місцевих бюджетів. Тому, запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідних пільг, потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, про що також відмічається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Разом з тим, зважаючи на норми статті 142 Конституції України, згідно з якими витрати органів місцевого самоврядування, що виникли  внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою, реалізація законопроекту може зумовити необхідність збільшення видатків державного бюджету. Поряд з тим, варто відмітити, що відповідно до вимог частини десятої статті 78 Бюджетного кодексу України після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо запровадження безкоштовного проїзду для внутрішньо переміщених осіб на період дії воєнного стану (реєстр. № 8020 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Яцик Ю.Г. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів та може зумовити необхідність збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

6.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб податковими агентами (реєстр. № 8018 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2024 року пропонується, зокрема:

поширити на неосновні місця обліку чинний порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи;

передбачити, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований працівникам, які під час виконання ними трудових функцій переважно перебувають за неосновним місцем обліку податкового агента, перераховується до відповідного бюджету за неосновним місцем обліку податкового агента;

визначити, що за наявності неосновного місця обліку податкового агента (крім відокремлених підрозділів) усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа;

запровадити відповідальність за порушення податковим агентом встановленого порядку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, що призвело до зарахування сум податку до неналежного бюджету, у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України щодо особливостей зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування» (реєстр. № 8019), яким пропонується зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за основним та/або неосновним місцем обліку податкового агента. Відтак практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття зазначених законопроектів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

дозволить підвищити дисципліну податкових агентів та захистити територіальні громади невеликих населених пунктів, бюджети яких недоотримують податкові надходження через уникання юридичними особами реєстрації своїх відокремлених підрозділів у відповідних населених пунктах;

сприятиме справедливому розподілу податкових надходжень між бюджетами місцевого самоврядування відповідно до їх фактичних потреб, адже дозволить пов’язати місце фактичної роботи працівника з надходженнями від податку на його доходи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів, зокрема може призвести до перерозподілу обсягів податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами, що в свою чергу впливатиме на обсяги дотації вирівнювання та реверсної дотації в результаті здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів;

вартісну величину впливу законопроекту на показники місцевих бюджетів оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних;

призведе до неоднозначного трактування норми законодавства та неможливості здійснення адміністрування податку, військового збору, єдиного внеску, у тому числі проведення перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску).

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб податковими агентами (реєстр. № 8018 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб /збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів/ з урахуванням розгляду і прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 8019). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону) з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України.

6.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вирішення деяких проблемних питань у діяльності органів прокуратури України (реєстр. № 7659 від 11.08.2022), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект розроблено з метою приведення у відповідність до Конституції України положень Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про прокуратуру», інших законодавчих актів в частині термінології, функцій прокуратури та повноважень прокурора, зокрема, щодо підтримання прокурором публічного обвинувачення, представництва інтересів держави в суді та організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Також законопроектом запропоновано статтю 185-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнити положенням, згідно з яким запроваджується відповідальність у вигляді накладання штрафу від вісімдесяти (1360 грн) до сто п’ятдесяти (2550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за залишення без належного розгляду та реагування уповноваженими посадовими особами органів правопорядку вимог прокурора про вжиття заходів до усунення порушень закону в їх діяльності, притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності.

Разом з цим, передбачається внести зміни до розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» та надати право прокурорам на час дії надзвичайного або воєнного стану зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби під час виконання службових обов’язків. Водночас передбачається, що порядок зберігання, носіння і застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів прокурорами встановлюється Генеральним прокурором.

Набрання чинності відповідним законом передбачається з дня, наступного за днем його опублікування.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може вплинути на показники бюджету і, зокрема, може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій (у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться) та призвести до збільшення видатків державного бюджету для Офісу Генерального прокурора на забезпечення зброєю і спеціальними засобами прокурорів, фактична чисельність яких станом на 01.07.2022 становила 9 454 особи. Загалом Мінфін зауважує, що законопроект потребує попереднього погодження з Офісом Генерального прокурора.

З огляду на суть законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вирішення деяких проблемних питань у діяльності органів прокуратури України (реєстр. № 7659 від 11.08.2022), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Іонушасом С.К. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету на забезпечення роботи Офісу Генерального прокурора). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо належного відзначення внеску захисників і захисниць України у забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (реєстр. № 8090 від 30.09.2022), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», запропоновано військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особам, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

зараховувати час проходження служби, протягом якого вони захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у заходах забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, до вислуги років, вислуги років для призначення пенсій, стажу роботи, а також до стажу державної служби таких осіб на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці;

надати право в особливий період під час дії воєнного стану зазначеним вище особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали протягом не менше ніж 90 днів безпосередню участь у заходах забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, використати відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення для виїзду за кордон з метою провідати рідних по крові або по шлюбу.

Слід зауважити, що дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів – громадян України, які виконують військовий обов’язок за межами України, військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, зокрема, у разі його прийняття потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату надбавки за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, а також на виплату пенсій у зв’язку з пільговими умовами розрахунку часу проходження служби (один місяць за три місяці).

Водночас, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказує також Мінфін.

Загалом Мінфіном зауважується, що законопроект потребуватиме у 2022 році додаткових видатків державного бюджету та внесення змін до закону про державний бюджет на 2022 рік, надання фінансово-економічних розрахунків та погодження з Міністерством оборони України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо належного відзначення внеску захисників і захисниць України у забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (реєстр. № 8090 від 30.09.2022), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про казначейський пенсійний план (реєстр. № 7722 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту закону, даний законопроект розроблено з метою трансформації системи пенсійного забезпечення громадян України шляхом створення додаткової опори – добровільної накопичувальної системи, яка дозволить здійснювати громадянам додаткові індивідуальні пенсійні накопичення на старість через Казначейство.

Так, згідно із законопроектом запропоновано створити казначейський пенсійний план, на якому на добровільній основі здійснюватиметься накопичення особистих пенсійних внесків фізичними особами, які станом на дату укладання договору не досягли 65 років та відповідно до Цивільного кодексу України мають повну цивільну дієздатність, що, в свою чергу, стане додатковим джерелом пенсійних виплат до їх пенсії із солідарної системи при досягненні віку, зазначеного в договорі проте не раніше ніж при досягнені ними віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Для запровадження вказаного казначейського пенсійного плану проектом закону передбачено покладення додаткових повноважень на центральні органи виконавчої влади, а саме на:

центральний орган виконавчої влади, який відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інтероперабельності, впровадження електронних послуг та розвиток цифрової грамотності громадян – функції адміністратора;

центральний орган виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів – функції авторизованого зберігача (Казначейство). При цьому, Казначейство з метою управління і зберігання інших активів, крім облігацій внутрішніх державних позик, може залучати на договірній основі третіх осіб, які мають відповідну ліцензію на діяльність з управління активами чи зберігання активів інститутів спільного інвестування;

центральний орган виконавчої влади, який формує та реалізує державну фінансову та бюджетну політику – функції наглядового органу.

Відповідно до положень законопроекту джерелами формування пенсійних активів системи казначейського пенсійного плану є накопичувальні внески та інвестиційний дохід, при цьому, пенсійні активи будуть використовуватися на:

1) інвестування з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників казначейського пенсійного плану;

2) здійснення пенсійних виплат учасникам казначейського пенсійного плану (їх спадкоємцям);

3) оплату витрат адміністратора, пов’язаних з виконанням його відповідних функцій;

4) оплату обов’язкових платежів та послуг, які надаються третіми особами, пов’язаними з володінням, користуванням та розпорядженням пенсійними активами, в тому числі проведенням операцій з ними (послуги інвестиційних фірм, послуги депозитарних установ, банків, витрати на перереєстрацію прав власності на пенсійні активи, судові збори та оплата адвокатських послуг тощо).

Запропоновано, що річний граничний розмір витрат на оплату витрат адміністратора та оплату обов’язкових платежів та послуг, що відшкодовуються за рахунок коштів учасників казначейського пенсійного плану, встановлюватиметься у відсотках від чистої вартості пенсійних активів і не може перевищувати 0,3%.

Водночас, відповідно до законодавчої пропозиції, розміри пенсійних виплат визначаються з урахуванням сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному казначейському пенсійному рахунку, до яких додаються за рахунок державного бюджету 0,1% та кошти для покриття інфляційних втрат у вигляді капіталізації, яка відбувається 31 грудня поточного року на середній розмір пенсійного накопичення.

Згідно із пунктом 4 розділу ІХ «Прикінцеві положення» проекту закону Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування матеріально-технічного забезпечення ведення казначейського пенсійного плану до початку сплати накопичувальних внесків.

Зважаючи на вимоги вищевказаних положень даного законопроекту, їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також відмічає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку. При цьому, Мінфін не має можливості визначити обсяг додаткових видатків у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також, Мінфін висловлює зауваження щодо суті інших положень законопроекту, правомірності встановлення запропонованих законопроектом додаткових повноважень для Казначейства та Мінфіну, а також необхідності визначення у проекті закону процедури адміністрування системи казначейського пенсійного плану, порядку управління котами і їх використання, зокрема в частині встановлення загальних вимог (меж) до інвестування, повноважень щодо здійснення одноразової виплати або затвердження відповідного порядку, а також інших вимог, необхідних для запровадження казначейського пенсійного плану.

Водночас, Мінфін відмічає про необхідність узгодження положень законопроекту із законами України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та «Про недержавне пенсійне забезпечення».

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект не підтримується і вважається, що нині першочерговим є вирішення питання запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Зокрема, відмічає, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683 (доопр.) від 27.12.2019), який спрямований на підвищення рівня соціального захисту людей пенсійного віку.

Поряд з цим слід відмітити, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо казначейського пенсійного плану (реєстр. № 7724 від 01.09.2022), який є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 7722. Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 7724 висловлює позицію про його не підтримку, з огляду на аналогічну позицію щодо законопроекту за реєстр. № 7722, та відмічає про необхідність прискорення розгляду та прийняття Верховною Радою України законопроекту за реєстр. № 2683 (доопр.).

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про казначейський пенсійний план (реєстр. № 7722 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

6.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності» (реєстр. № 8111 від 06.10.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити Податковий кодекс України та закони України «Про депозитарну систему України» і «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» положеннями, згідно з якими пропонується, зокрема:

ввести нові терміни «особовий середньостроковий рахунок» /далі – ОСР/ і «особовий довгостроковий рахунок» /далі – ОДР/ (рахунки, призначені для відокремленого обліку грошових коштів та цінних паперів клієнта – фізичної особи, які відкриваються з метою інвестування на термін не менше ніж відповідно на 1095 і 3650 днів та ведеться інвестиційною фірмою);

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи від операцій з активами (в тому числі у вигляді дивідендів, процентів, доходів від продажу цінних паперів тощо), які обліковуються на ОСР та/або ОДР платника податку, за визначених законопроектом умов;

включити до переліку об?єктів спадщини платника податку на доходи фізичних осіб, що оподатковуються за нульовою ставкою, цінні папери або інші фінансові інструменти, а також права вимоги грошових коштів, що обліковуються на ОСР або ОДР спадкодавця, за винятком випадків порушення умов зазначеного рахунку та оподаткування доходів, отриманих за операціями з активами, що обліковувалися на цьому рахунку;

визначити, що документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів, які обліковуються на ОСР або ОДР, є виписка з такого рахунка, яка видається інвестиційною фірмою на вимогу клієнта або в інших випадках, встановлених законодавством;

встановити особливості використання ОСР та ОДР.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень сприятиме: збільшенню заощаджень громадян та зменшенню негативного впливу на них інфляційних процесів; зменшенню маси заощаджень населення Україні у формі готівкової іноземної валюти; підвищенню фінансової грамотності населення; прозорості та покращенню податкової дисципліни підприємств, зацікавлених у доступі до середньострокових та довгострокових фінансових ресурсів на внутрішньому фондовому ринку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

впливатиме на дохідну частину бюджетів усіх рівнів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від суми пасивних доходів, отриманих фізичними особами від операцій з активами (в тому числі у вигляді дивідендів, процентів, доходів від продажу цінних паперів тощо), розміщених платником податку на ОСР та/або ОДР фінансової установи, які будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ставка – 18%) і військовим збором (ставка – 1,5%);

призведе до мінімізації податкових зобов’язань і втрат надходжень бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору з інвестиційного прибутку і банківських процентів, а також з успадкованих та подарованих об?єктів, які запропоновано оподатковувати за нульовою ставкою.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності» (реєстр. № 8111 від 06.10.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору у наступних роках). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

6.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку «Чернігівщина» (реєстр. № 8010 від 08.09.2022), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Зубом В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року створити територію пріоритетного розвитку «Чернігівщина» (далі – ТПР) /терміном до 1 січня 2038 року/ в адміністративно-територіальних межах Чернігівської області та запровадити спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів ТПР (статті 7 і 11 законопроекту) при реалізації ними господарської діяльності, а саме:

звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та ввізним митом операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України у митному режимі імпорту з метою використання у власній виробничій діяльності на ТПР транспортних засобів (автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів), торговельних суден, повітряних суден, призначених для комерційних повітряних перевезень і виконання авіаційних робіт, сільськогосподарської техніки, виробничого і наукового устаткування та обладнання, а також комплектуючих засобів до них вартістю понад 50 тис. грн;

звільнення суб’єктів господарювання, які здійснюють на території Чернігівської області будь-які види господарської (економічної) діяльності (крім визначених законопроектом), за умови зареєстрованого їх місцезнаходження на території Чернігівської області, від сплати податку на прибуток підприємств у повному обсязі або частково, за умови його спрямування на придбання нових засобів виробництва;

встановлення для інвесторів пільгової ставки податку на прибуток підприємств (0% протягом перших 5 років діяльності на ТПР; 50% від діючої ставки – протягом іншого періоду діяльності на ТПР);

звільнення від сплати єдиного соціального внеску впродовж 6 місяців за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце на ТПР (для інвесторів – впродовж 12 місяців);

встановлення пільгових ставок податку на нерухомість та орендної плати за оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності (за рішенням органів місцевого самоврядування);

звільнення від сплати земельного податку (за рішенням органів місцевого самоврядування) та від орендної плати за оренду земельних ділянок, які перебувають у державній власності;

встановлення для інвесторів спрощеного порядку отримання в користування надр (для будь-яких видів) та дозволів на проведення на землях водного фонду на ТПР робіт з експлуатаційного днопоглиблення в рамках реалізації інвестиційного проекту.

Поряд з цим, законопроектом передбачається:

не здійснювати протягом трьох років контролюючими органами планових та позапланових (окрім як за зверненнями щодо допущених суб’єктами господарювання порушень законодавства) перевірок суб’єктів господарювання, місцезнаходження яких зареєстровано на ТПР на предмет дотримання останніми вимог податкового, валютного та іншого законодавства (за винятком контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища);

доручити Кабінету Міністрів України протягом тридцяти днів з дня набрання чинності відповідним законом, зокрема:

- розробити та впровадити механізм компенсації з державного бюджету ймовірних майнових втрат інвесторів внаслідок можливих бойових дій на ТПР та/або механізм повного чи часткового страхування за рахунок державного бюджету інвестицій під час реалізації інвестиційних проектів на ТПР;

- вдосконалити порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, а також порядок видачі дозволів на проведення на землях водного фонду робіт з експлуатаційного днопоглиблення щодо видачі відповідних дозволів на ТПР для інвесторів в рамках реалізації затверджених інвестиційних проектів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету України на поточний рік;

законопроектом передбачений обов’язок Кабінету Міністрів України до дня набрання чинності відповідним законом подати пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із ним, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ним та забезпечити в межах своїх повноважень видання нормативно-правових актів, передбачених ним, це означає, в тому числі, необхідність врахування Кабінетом Міністрів України під час складання проектів законів про державний бюджет України на всі наступні роки положень щодо реалізації положень законопроекту;

передбачається, що після прийняття законопроекту витрати місцевих бюджетів у подальших роках будуть плануватися суб’єктами, на яких покладено відповідні обов’язки, з урахуванням прогнозованих доходів та витрат з передбачених законопроектом заходів у кожному конкретному бюджетному році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від: обсягів ввезення на територію Чернігівської області транспортних засобів, зокрема легкових автомобілів, мотоциклів, торговельних та повітряних суден, сільськогосподарської техніки, виробничого і наукового обладнання та устаткування; результатів фінансово-господарської діяльності (рівня прибутковості) суб’єктів господарювання Чернігівської області; розмірів заробітної плати працівників суб’єктів господарювання ТПР; розмірів земельних ділянок та об’єктів нерухомості суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься спеціальний режим оподаткування;

досвід функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку в Україні засвідчив, що запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності не призвело до суттєвих позитивних зрушень щодо залучення інвестицій та розвитку відповідних територій, навпаки в результаті дії цих норм було створено підґрунтя для викривлення конкуренції на внутрішньому ринку, певних зловживань та схем ухилення від оподаткування.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Необхідно також відмітити, що згідно з статтею 4 законопроекту органами управління ТПР є: Чернігівська обласна державна адміністрація/Чернігівська обласна військова адміністрація /в межах своїх повноважень/; органи місцевого самоврядування, які представляють інтереси територіальних громад Чернігівської області  /в частині вирішення питань, які стосуються відповідних територіальних громад, в межах повноважень/. При цьому, статтями 5 і 6 законопроекту передбачається, що відповідні органи управління мають виконувати ряд нових повноважень у сфері управління та державного регулювання діяльності ТПР. Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат місцевих бюджетів Чернігівської області на здійснення відповідних повноважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2023 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 цього Кодексу місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є податок на майно, який включає податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плату за землю), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Окремо належить зауважити, що статтею 8 законопроекту передбачається встановити, що на ТПР суб’єкти господарювання сплачують 70% з податку на доходи фізичних осіб до бюджетів сільських, селищних або міських територіальних громад, на території яких зареєстровано їх місцезнаходження, 20% – до обласного бюджету та 10% – до державного бюджету. Зазначене положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, насамперед статтям 29, 64 і 66, якими визначено інші пропорції зарахування податку на доходи фізичних осіб до державного та місцевих бюджетів. ГНЕУ також звертає увагу на регулювання відповідного питання Бюджетним кодексом України.

Крім того, будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу), на що теж звертають увагу Мінфін і ГНЕУ.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку «Чернігівщина» (реєстр. № 8010 від 08.09.2022), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Зубом В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, податку на майно, зменшення надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України і на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту статтю 8 законопроекту (щодо особливостей розподілу податку на доходи фізичних осіб) виключити як таку, що суперечить нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 29, 64 і 66), при цьому порушене у цій статті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

6.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Військову поліцію» (реєстр. № 6569-1 від 16.02.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Завітневичем О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано встановити правові засади організації та діяльності Військової поліції.

Відповідно до положень законопроекту передбачається:

- створення Військової поліції, як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує інтереси держави у сфері оборони та національної безпеки України із здійснення правоохоронної діяльності з попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, кримінальних проступків, віднесених до його підслідності, а також здійснення превентивних заходів з метою забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, у Міністерстві оборони України, органах управління силами і засобами, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони, у державних замовників у сфері оборони, окремих виконавців державного контракту (договору) з оборонних закупівель та захисту інтересів держави у сфері оборони і національної безпеки України у порядку, визначеному законом. При цьому, змінами до Закону України «Про національну безпеку України» Військову поліцію включено до складу сектору безпеки і оборони;

- спрямування і координація діяльності Військової поліції Кабінетом Міністрів України, а також Міністром оборони України в межах, визначених законом;

- утворення в структурі Військової поліції центрального апарату, до якого входять департамент розслідувань та спеціальної превенції, департамент військової поліції, підрозділ внутрішнього контролю та підрозділ забезпечення діяльності; головних зональних управлінь та їх місцевих управлінь; спеціальних підрозділів; гауптвахт; дисциплінарних батальйонів; тренінгових центрів;

- визначення загальної чисельності військовослужбовців, державних службовців та інших працівників Військової поліції у чисельності, що не може перевищувати 1,5 відсотка від загальної чисельності особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань (Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначило про орієнтовну чисельність 6150 осіб станом на 01.01.2022 р.);

- для забезпечення підготовки кадрів можливість укладати відповідні договори із вищими навчальними закладами, що здійснюють підготовку за необхідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, а для підвищення кваліфікації особового складу - створювати тренінгові центри;

- забезпечення військовослужбовців Військової поліції одностроєм, засобами індивідуального захисту, знаками розрізнення для військовослужбовців та іншими предметами їхнього речового майна, а також визначення Головою Військової поліції переліку випадків права носити цивільний одяг під час виконання службових завдань військовослужбовцями Військової поліції;

- надати право на соціальний і правовий захист військовослужбовців, державних службовців та працівників Військової поліції, а також членів їхніх сімей, сімей військовослужбовців, які під час проходження військової служби у Військовій поліції загинули (померли), зникли безвісти, стали особами з інвалідністю або постраждали в полоні, в ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час перебування за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і національної безпеки відповідно до Конституції України, Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про державну службу», Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства з урахуванням положень цього Закону; при цьому, особам, звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, та ветеранам військової служби Військової поліції гарантується безоплатне медичне забезпечення в лікувально-профілактичних закладах Міністерства оборони України;

- надати право на пенсійне забезпечення військовослужбовцям Військової поліції в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», державних службовців Військової поліції - відповідно до Закону України «Про державну службу», інших працівників Військової поліції - згідно з законодавством;

- визначити складові заробітної плати особового складу Військової поліції /стаття 32 законопроекту/, а саме:

посадовий оклад, встановивши посадові оклади особовому складу Військової поліції, виходячи із розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – ПМ) від 4 ПМ для військового поліцейського місцевого управління головного зонального управління до 28 ПМ для Голови Військової поліції /виходячи із розміру ПМ на 1 січня 2022 року – 2 481 грн, розміри посадових окладів становитимуть від 9 924 грн до 69 468 грн/, а для інших працівників Військової поліції – у розмірі 3 посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади,

надбавки за військове звання або ранг державного службовця,

надбавки за вислугу років (за наявності стажу роботи до 5 років – 15%, більше 5 років – 20%, більше 10 років – 30%, більше 15 років – 40%, більше 20 років – 50%, більше 25 років – 60%, більше 30 років – 70%, більше 35 років – 80% посадового окладу),

надбавки: за науковий ступінь, почесне звання у розмірі 10 – 15 відсотків посадового окладу /Законом України «Про державну службу» встановлення такої надбавки не передбачено/, за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, та інших надбавок та доплат, визначених законодавством;

- здійснення фінансового та матеріально-технічного забезпечення Військової поліції за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів за міжнародними договорами або проектами міжнародної технічної допомоги. При цьому, гарантується повне і своєчасне фінансового забезпечення Військової поліції в обсязі, достатньому для належної діяльності, а також забезпечення Кабінетом Міністрів України Військової поліції приміщеннями, матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення службової діяльності. Поряд з цим, пропонується створення фонду для заохочення осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Військової поліції /частини 1-3, 7 статті 33 законопроекту/;

- сприяння у забезпеченні транспортом і зв’язком та вирішенні житлових та інших соціально-побутових потреб особового складу Військової поліції місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування /частина 5 статті 33 законопроекту/;

- забезпечення особового складу Військової поліції службовим житлом в позачерговому порядку органами місцевого самоврядування за місцем проходження служби, а військовослужбовцям, які винаймають житло, здійснення компенсації витрат на найм житла у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому визначається, що Військова поліція з метою забезпечення особового складу та членів їхніх сімей житлом укладає угоди (контракти) на інвестування будівництва та придбання житла, здійснює інші заходи щодо забезпечення їх житлом /частини 4, 6 статті 33 законопроекту/.

При цьому відповідно до Прикінцевих та перехідних положень законопроекту:

- закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, окрім деяких його статей в частині щодо здійснення Військовою поліцією правоохоронної діяльності з попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, кримінальних проступків, віднесених до її підслідності, згідно з нормами Кримінально процесуального кодексу України; оперативно-розшукової діяльності, які набирають чинності з дня сформування слідчих, оперативних підрозділів та підрозділів дізнання Військової поліції більше, як на 30 відсотків, але не раніше 1 січня 2023 року;

- Військова поліція (Департамент військової поліції та підпорядковані йому відповідні підрозділи, створені у складі головних зональних управлінь та їх місцевих управлінь, тренінгові центри) є правонаступниками відповідних органів військового управління, військових частин, підрозділів, навчального центру Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (пункт 6);

- Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» пропонується визнати таким, що втратив чинність (пункт 11).

Авторами законопроекту в пояснювальній записці до нього зазначається, що реалізація закону не потребує виділення коштів державного бюджету, оскільки прийняття та реалізація законопроекту може бути проведена внаслідок реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зменшення навантаження на інші правоохоронні органи, а кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення планується здійснювати за рахунок вже існуючих видатків державного бюджету на відповідні органи: зокрема, Міністерства оборони України, Державного бюро розслідувань, а також можливих міжнародних програм технічної допомоги країн-партнерів для підготовки військових поліцейських.

Водночас слід зауважити, що у законопроекті не передбачено змін до законодавчих актів щодо скорочення чисельності вищезазначених органів та зменшення бюджетних призначень на їх утримання з метою відповідного спрямування вивільнених коштів на створення та утримання Військової поліції.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, зокрема, зауважено таке:

- реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних витрат на утворення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, може призвести до необґрунтованого завищення кількості працівників з однаковими функціями, дублювання державними органами однакових функцій і відповідно до перевитрат коштів державного бюджету на їх утримання та забезпечення рівня оплати праці (грошового забезпечення) особового складу Військової поліції,

- положення статті 32 законопроекту не узгоджуються із законами України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20), якими визначення умов оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України та пропонується виключити статтю 32 законопроекту, а умови оплати праці працівників новоутвореного державного органу встановлювати за рішенням Кабінету Міністрів України в межах визначених законодавством України повноважень,

- положення статті 33 законопроекту також суперечать бюджетному законодавству та потребують виключення, зокрема положення щодо гарантування повного і своєчасного фінансування Військової поліції в обсязі, достатньому для її належної діяльності (частина друга), забезпечення Військової поліції Кабінетом Міністрів України приміщеннями, матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим необхідним майном для службової діяльності (частина сьома),

- положення частин четвертої та п’ятої статті 33 законопроекту щодо забезпечення співробітників Військової поліції житлом та соціально-побутовими потребами є набагато ширшим, ніж у працівників правоохоронних органів та військових формувань, що поставить в нерівне становище таких працівників, і потребують доопрацювання з урахуванням функцій та повноважень, визначених виконавчим органам сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи статтею 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

- бюджетних витрат потребуватиме також суттєве розширення кола отримувачів пільг щодо безоплатного медичного забезпечення в лікувально-профілактичних закладах Міністерства оборони України (державні службовці, працівники Військової поліції та члени їх сімей, які загинули (померли), зникли безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов’язків), оскільки Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначаються основні засади державної політики у сфері соціального захисту лише для військовослужбовців та членів їх сімей, у зв’язку з цим в частинах сьомій та восьмій статті 30 законопроекту слова «державним службовцям, працівникам» пропонується виключити;

- створення підрозділів внутрішнього контролю або введення окремих посад інспекторів внутрішнього контролю, виконання ними функцій щодо запобігання та виявлення корупції, здійснення оперативно-розшукової діяльності не узгоджується із бюджетним законодавством, оскільки згідно з частиною третьою статті 26 Бюджетного кодексу України внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. При цьому зазначено, що основні засади здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів у своїх закладах та підвідомчих затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1062. З метою узгодженості термінології у законодавстві та недопущення різного трактування і застосування на практиці терміну «внутрішній контроль» Міністерство фінансів зауважує про необхідність перегляду застосування такого терміну в найменуванні відповідного підрозділу.

Разом з тим необхідно зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів.

Слід окремо наголосити, що положення статті 33 законопроекту щодо створення фонду для заохочення осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Військової поліції також не в повній мірі узгоджуються із вимогами бюджетного законодавства і потребують виключення з огляду на таке:

відповідно до частини дев’ятої статті 13 Кодексу створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється,

згідно з частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України,

статтею 95 Конституції України, а також пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Кодексу визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет,

відповідно до частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Загалом у висновку Міністерства фінансів зауважено, що за результатами розгляду та оцінки впливу на показники державного бюджету законопроект не може бути підтриманий, як такий, що не узгоджується із бюджетним законодавством, призведе до розбалансування державного бюджету, зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через місяць з дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Військову поліцію» (реєстр. № 6569-1 від 16.02.2022 р.), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Завітневичем О.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та функціонування Військової поліції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності при опрацюванні законопроекту виключити статтю 32 та частину третю статті 33 законопроекту, для забезпечення приведення положень законопроекту у відповідність до вимог бюджетного законодавства, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

6.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок орендної плати за земельні ділянки (реєстр. № 7587 від 25.07.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується, зокрема:

запровадити  новий обов’язковий платіж у складі плати за землю – плату за суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності;

визначити платниками плати за суборенду земельних ділянок землекористувачів – юридичних та фізичних осіб, які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на умовах суборенди земель сільськогосподарського призначення державної власності;

передбачити, що у випадку передачі акціонерними товариствами, товариствами з обмеженою відповідальністю, 100% акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, утвореними внаслідок перетворення державних підприємств, у постійному користуванні яких перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності не менше 100 гектар, земельних ділянок в суборенду на земельних торгах, такі юридичні особи на період дії договору суборенди звільняються від сплати орендної плати, а плата за суборенду у повному обсязі сплачується землекористувачами (суборендарями) до відповідного бюджету, при цьому, плата за суборенду земельних ділянок може перевищувати орендну плату;

встановити, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для сільськогосподарських угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду акціонерними товариствами, товариствами з обмеженою відповідальністю, 100% акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, утвореними внаслідок перетворення державних підприємств, у постійному користуванні яких перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності не менше 100 гектар, не може бути меншою:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – 12% їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – 12% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, зокрема, що:

законопроект є необхідним для реалізації положень проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки»;

встановлення правил оподаткування земельних ділянок, що передані в оренду господарським товариствам, утвореним шляхом перетворення державного підприємства, в порядку переоформлення права постійного користування, сприятиме збільшенню доходів місцевих бюджетів.

Таким чином, законопроект є похідним від поданого Урядом законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки» (реєстр. № 7588). Відтак, практичне застосування положень похідного законопроекту за реєстр. № 7587 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7588.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від кількості платників на всій території країни та від того, наскільки вищий розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності буде встановлено органами місцевого самоврядування порівняно із встановленим діючим розміром орендної плати, а також від розмірів площ та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переоформлених у право оренди з права постійного користування.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок орендної плати за земельні ділянки (реєстр. № 7587 від 25.07.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки у наступних роках після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7588). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

6.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану» (реєстр. № 7720 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д. О., Марусяком О. Р. та Діденко Ю.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з якими передбачається, зокрема:

не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму допомоги, яка надається згідно із указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України;

встановити, що нотаріус щокварталу має подавати до контролюючого органу податковий розрахунок, в якому зазначає інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (обміну) об'єктів нерухомого та рухомого майна, видачу свідоцтв про право на спадщину, про вартість кожного договору і про суму сплаченого податку, тощо;

врегулювати питання оподаткування податком на прибуток підприємств сум доходу, отриманого з операцій з реалізації товарів (послуг), які розпочато під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування та завершено в період перебування такого платника на загальній системі оподаткування, з метою усунення подвійного оподаткування таких операцій;

звільнити платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, від відповідальності за несвоєчасне виконання окремих обов’язків;

звільнити платників податку на прибуток підприємств, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, від відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності, а також уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, подання якого обумовлене змінами показників у цій звітності, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

відновити документальні позапланові перевірки з питань дотримання правил трансфертного ціноутворення, оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

відновити строки здійснення заходів, покладених на контролюючі органи, з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки;

встановити, що тимчасово, на період з 1 липня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується рентна плата за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, що використовується суб’єктами господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

встановити, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, але не більше ніж протягом 12 календарних місяців з місяця, наступного за місяцем, в якому території деокуповані або бойові дії на них завершені, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, а також визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди;

відновити камеральні перевірки та позапланові  перевірки (що проводяться на звернення платника податків та/або з визначених підстав) правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

визначити, що строк служби зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, у яких такий строк закінчився у період дії правового режиму воєнного стану, вважається продовженим до припинення такого стану.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

джерелом додаткового надходження дохідної частини державного бюджету, зокрема, є податок на прибуток іноземних юридичних осіб у частині оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України. За даними Державної податкової служби України на сьогодні зупинені 34 перевірки з питань невідповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», 2 – погоджені, але не розпочаті (у зв’язку з воєнним станом). Ймовірні ризики заниження податку на прибуток підприємств складають 1,5 млрд грн та зменшення збитків – 3,2 млрд грн. Напрацьовані 37 перспективних кейсів з ймовірною сумою ризику заниження об’єкту оподаткування податку на прибуток підприємств близько 8,7 млрд грн;

також в Україні склалась негативна тенденція з виконанням платниками податків податкового обов’язку щодо погашення податкового боргу (за даними ДПС кількість боржників станом на 01.06.2022 у порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла у 2,6 раза, податковий борг до зведеного бюджету – на 25,6 відсотка);

прийняття законопроекту дозволить збільшити ефективність застосування податкового законодавства, сприятиме створенню умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету та не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану» (реєстр. № 7720 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Марусяком О.Р. та Діденко Ю.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести загалом до збільшення доходів державного бюджету від податків та зборів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

6.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих правил повернення та стягнення судового збору (реєстр. № 8046 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Торохтієм Б.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, встановивши, що виконання судового рішення про стягнення судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі виконавчого листа (наказу), виданого судом, який ухвалив відповідне рішення;

Закону України «Про судовий збір», передбачивши, що у разі повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження у справі судовий збір повертається в розмірі 50 % від сплаченої під час подання відповідної касаційної скарги суми /згідно з чинною нормою у таких випадках судовий збір повертається повністю/;

Закону України «Про виконавче провадження», визначивши, що за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу), що ухвалені судами, які відповідно до бюджетного законодавства України мають статус головних розпорядників коштів Державного бюджету України, стягувачем є суд, який ухвалив відповідне рішення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

згідно з даними судової статистики Верховного Суду у І півріччі 2022 р. в порядку адміністративного, господарського та цивільного судочинства розглянуто 32.457 процесуальних звернень і справ (здебільшого касаційних скарг), з яких ухвалено 8.054 судових рішень про повернення касаційних скарг (24,8% від розглянутих) та 13.603 судових рішень про відмову у відкритті касаційного провадження (41,9% від розглянутих), тобто 67% касаційних скарг, які розглядає Верховний Суд, повертаються або суд відмовляє у відкритті провадження щодо них;

вивчення та рух касаційних скарг, за результатами якого Верховним Судом ухвалюються рішення про відмову у відкритті касаційного провадження та повернення касаційної скарги, призводять до значних витрат часу в роботі суддів ВС;

запропоновані зміни будуть сприяти додатковому наповненню державного бюджету коштами судового збору для потреб судової системи (загальний розмір повернутого Верховним Судом судового збору за 2021 р становив 77 млн грн), а також більш свідомій та відповідальній подачі касаційних скарг скаржниками під час звернення до Верховного Суду.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень сприятиме наповненню спеціального фонду державного бюджету додатковими коштами за рахунок судового збору /враховуючи інформацію у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття положення законопроекту щодо повернення платникам 50% від суми сплаченого судового збору може забезпечити спеціальний фонд державного бюджету додатковими коштами в сумі 38,5 млн грн/, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості повернутих касаційних скарг та сум сплаченого судового збору за подання таких скарг. Загалом Мінфін підтримує прийняття законопроекту за умови врахування висловлених зауважень, зокрема вважає за необхідне виключити із законопроекту положення щодо внесення змін до Закону України «Про судовий збір».

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих правил повернення та стягнення судового збору (реєстр. № 8046 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Торохтієм Б.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту.

6.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо зміни граничної межі ставки судового збору за подання до суду окремих процесуальних документів» (реєстр. № 8047 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Торохтієм Б.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити граничну межу ставок судового збору, а саме:

1) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: юридичною особою – з 350 до 420 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою – підприємцем – з 5 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою – з 5 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру – з 350 до 420 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: суб’єктом владних повноважень, юридичною особою – з 10 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою – підприємцем – з 5 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із збільшенням мінімальної межі ставки судового збору – з 1% до 1,5% від ціни позову);

4) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, яка подана: суб’єктом владних повноважень або юридичною особою – з 15 до 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою – підприємцем – з 15 до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: суб’єктом владних повноважень або юридичною особою – з 20 до 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою – підприємцем – з 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

на сьогодні основними джерелами наповнення спеціального фонду державного бюджету, кошти якого спрямовуються на забезпечення органів та установ у системі правосуддя в Україні, є сплата та стягнення судового збору, звернення застави в дохід держави;

надання пільг зі сплати судового збору забезпечує захист соціально-чутливих категорій громадян України, але в умовах перманентного стану недофінансування судової системи тенденція розширення категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, є загрозливою, адже це призводить до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету та відповідно поглиблює кризовий стан судової системи;

прийняття законопроекту забезпечить наповнення спеціального фонду державного бюджету додатковими коштами за рахунок судового збору.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів вищезазначених категорій осіб, з якими вони будуть звертатися до судів, однак оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо зміни граничної межі ставки судового збору за подання до суду окремих процесуальних документів» (реєстр. № 8047 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Торохтієм Б.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту.

6.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно» (реєстр. № 0170 від 05.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується припинити дію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від сплати податків стосовно податків на доходи і майно, вчиненої 24 грудня 1993 року в м. Ашгабаті та ратифікованої Законом України від 20 грудня 1994 року № 306/94-ВР.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено за ініціативою Міністерства фінансів України у зв’язку із захистом національних інтересів та національної безпеки, зважаючи на положення Конституції України та загальновизнані міжнародні норми і правила, зокрема щодо суверенного права України на захист, з урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам України, а також з метою пришвидшення темпів деактивізації економічних та фінансових зв’язків з країною-агресором та її союзниками, з огляду на повномасштабну війну, яку РФ розв’язала і веде проти України та українського народу та яка супроводжується підтримкою з боку Республіки Білорусь з порушенням норм міжнародного права.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту:

дозволить припинити застосування норм, встановлених зазначеною Угодою, що сприятиме:

- недопущенню поповнення бюджету країни, що сприяє агресору, шляхом надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів Республіки Білорусь, які здійснюють діяльність в Україні. Після припинення дії Угоди до всіх доходів резидентів Республіки Білорусь, одержаних з джерел в Україні, буде застосовано загальну ставку оподаткування – 15%, встановлену Податковим кодексом України, замість пільгової ставки, встановленої Угодою, ? 10% на проценти;

- недопущенню втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в Республіці Білорусь резидентами України, що здійснюють там діяльність;

- звільненню України від взятих на себе зобов’язань щодо обміну інформацією з Республікою Білорусь з податкових питань;

сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету та не потребуватиме додаткових витрат коштів з державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно» (реєстр. № 0170 від 05.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

6.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо порядку виїзду громадян за кордон в особливий період на умовах гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України (реєстр. № 8029 від 13.09.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і вёїзду в Україну громадян України» та передбачити, що в умовах воєнного стану для виїзду з України громадяни України, які входять до категорій, яким законодавчими, або іншими нормативними актами встановлено заборону на виїзд з України на час дії воєнного стану, мають додатково надати рішення органу державної влади про офіційне відрядження за кордон (у тому числі для перевезення гуманітарних вантажів), або документи, що засвідчують факт навчання чи вступу на навчання у зарубіжному навчальному закладі, або письмове погодження на виїзд за кордон від територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або документи, які підтверджують:

наявність рахунку в одному з державних банків України з гарантійним внеском у розмірі не менше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (який встановлений на час виїзду), кошти з якого громадянин не може використовувати за межами України,

передачу відповідному банку нотаріально засвідченої заяви про добровільний обов’язок поповнювати рахунок із гарантійним внеском коштами в сумі, яка дорівнює мінімум розміру податків з мінімальної заробітної плати (на час перерахунку), за кожен місяць (або частину місяця) перебування за кордоном під час дії в Україні воєнного стану, та дозвіл відраховувати з рахунку з гарантійним внеском передбачену в цьому абзаці мінімальну суму на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України після завершення кожного місяця, протягом якого громадянин перебував за межами України під час дії воєнного стану (або якщо громадянин не повідомив банк про повернення в Україну).

При цьому, громадяни, які виїхали з України під час дії воєнного стану на умовах, передбачених вище і не мають документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, для в’їзду в Україну мають добровільно перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України суму, яка дорівнює 10 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних громадян (офіційно встановлених в Україні на день в’їзду в Україну), за кожен місяць перебування за межами України під час дії воєнного стану.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, натомість, призведе до суттєвих додаткових надходжень на рахунок Збройних Сил України, сприятиме додатковим надходженням додаткових коштів у бюджети різного рівня.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено про те, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного чи місцевих бюджетів в поточному бюджетному періоді, водночас можливі додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету (на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України).

Так, автором законопроекту у пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається про можливі додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету (на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України) за рахунок добровільних внесків осіб, які у разі прийняття цього Закону отримають право виїзду з України за кордон в умовах воєнного стану, в розмірі 2 697,5 – 26 000 гривень в місяць (в розрахунку на одну особу), а за умови виїзду під час воєнного стану за кордон 100 тисяч військовозобов’язаних на запропонованих умовах надходження до спеціального фонду державного бюджету становитимуть майже 270 млн грн щомісяця, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Водночас, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається про можливі додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуватимуться на забезпечення підтримки Збройних Сил України, водночас, пропонується зазначений законопроект опрацювати з Міністерством оборони України, а також з Національним банком України (в частині відкриття/поповнення рахунку в державних банках для гарантійного внеску та подальшого перерахування коштів на спеціальний рахунок для потреб Збройних Сил України).

Варто нагадати про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо порядку виїзду громадян за кордон в особливий період на умовах гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України (реєстр. № 8029 від 13.09.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники державного бюджету (може збільшити додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету та відповідно видатки спеціального фонду державного бюджету на забезпечення Збройних Сил України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

6.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (реєстр. № 8079 від 27.09.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до абзацу другого підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з якими відновлюється положення, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування в умовах воєнного стану (зокрема ставку цього податку у розмірі 2% доходу), не можуть бути суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

основною метою законопроекту є скасування необґрунтованих пільг для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

загалом з 1 січня по 31 серпня 2022 року такими суб’єктами господарювання, які згодом перейшли на спрощену систему оподаткування, сплачено: податку на прибуток підприємств – 174 млн грн; податку на додану вартість – 0,3 млн грн; податку на майно в частині земельного податку – 0,1 млн грн;

цими ж суб’єктами після переходу на спрощену систему оподаткування сплачено лише 13,4 млн грн єдиного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту вплине на показники бюджету, при цьому вартісна величина впливу буде залежати від обсягу доходу (прибутку), отриманого суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

зазначена діяльність потребує посиленого контролю з боку держави і не може оподатковуватися за ставками, що не компенсують державному бюджету втрати від недоотримання податків, які заміняє єдиний податок;

прийняття зазначеного законопроекту дозволить запобігти необґрунтованих втрат бюджету, тому Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (реєстр. № 8079 від 27.09.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

6.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про обмеження імунітету іноземних держав та їх посадових і службових осіб від пред’явлення позовів та стягнення шкоди завданої на території України смертю або ушкодженням здоров’я, а також шкоди, завданої майну внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації території України, інших дій чи бездіяльності (реєстр. № 7520?2 від 19.07.2022), поданий народними депутатами України Торохтієм Б.Г., Чорноморовим А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом передбачається подолання юрисдикційного імунітету держав-агресорів щодо стягнення з таких держав шкоди, завданої життю, здоров’ю чи майну на території України та встановлення процесуальних правил розгляду справ проти країн-агресорів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків державного бюджету, при цьому дозволить забезпечити додержання та ефективне відновлення порушених прав і свобод людини, громадянина, підприємств, установ і організацій в умовах збройної агресії російської федерації, а також сприятиме захисту інтересів держави в питанні стягнення з російської федерації завданої шкоди.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на дохідну частину державного бюджету і не потребуватиме видатків державного бюджету. Разом з тим, Мінфін висловлює окремі застереження по суті законодавчої пропозиції.

З огляду на сутність положень законопроекту, їх прийняття і реалізація може сприяти стягненню з Російської Федерації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії фізичним та юридичним особам  в Україні,  включаючи збитки у зв’язку із руйнуванням чи пошкодженням активів, що в перспективі може дозволити зменшити втрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані з руйнуванням (пошкодженням) об’єктів виробничого і невиробничого значення, та необхідністю здійснення заходів з їх відновлення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про обмеження імунітету іноземних держав та їх посадових і службових осіб від пред’явлення позовів та стягнення шкоди завданої на території України смертю або ушкодженням здоров’я, а також шкоди, завданої майну внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації території України, інших дій чи бездіяльності (реєстр. № 7520?2 від 19.07.2022), поданий народними депутатами України Торохтієм Б.Г., Чорноморовим А.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може дозволити зменшити втрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані з руйнуванням (пошкодженням) об’єктів виробничого і невиробничого значення, та необхідністю здійснення заходів з їх відновлення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

6.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 8077 від 26.09.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 111-1 Кримінального кодексу України частиною п’ятою, встановивши кримінальну відповідальність для осіб, які здійснюють професійну діяльність, пов’язану з наданням послуг адвоката, аудитора, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, а також виконання повноважень нотаріуса або державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації прав, або наданням інших публічних послуг за законодавством держави-агресора, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету зауважуючи, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 8077 від  26.09.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

6.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення захисту інформації (реєстр. № 8074 від 26.09.2022), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити новою статею 188-58 Кодекс України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за порушення порядку організації та забезпечення технічного та/або криптографічного захисту державних інформаційних ресурсів та/або інформації у вигляді штрафу від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 100 до 17 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення захисту інформації (реєстр. № 8074 від 26.09.2022), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

6.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері обігу окремих видів харчових продуктів (реєстр. № 8114 від 06.10.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за недодержання стандартів, технічних умов та/або технологічних регламентів під час зберігання та реалізації в закладах охорони здоров’я дієтичних добавок, або харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, або харчових продуктів для контролю ваги, а також за повторне протягом року вчинення такого правопорушення у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців чи уповноважених ними осіб у розмірі однієї тисячі або відповідно двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 або 34 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері обігу окремих видів харчових продуктів (реєстр. № 8114 від 06.10.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 7.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль