ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №146 від 01.12.2022

Опубліковано 09 грудня 2022, о 16:49

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №146 від 01 грудня 2022 року

19 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 25 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Лопушанський А.Я., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Кіссе А.І., Пушкаренко А.М., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Клочкова Т.В., Рощенко С.В.

Запрошені:

від Міністерва фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

від Рахункової палати

Іванова І.М. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови.

________________________________

*Народні депутати України – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 1 грудня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік.

3. Про оголошення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізму судового контролю за виконанням рішень судів та процедури встановлення або зміни способу виконання судових рішень" (реєстр. № 7648 від 08.08.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг)" (реєстр. № 8125 від 13.10.2022, народні депутати України Железняк Я.І., Осадчук А.П., Рудик К.О., Білозір Л.М., Герега О.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"" (реєстр. № 8093 від 03.10.2022, народні депутати України Чернєв Є.В., Кравчук Є.М., Крейденко В.В., Кузнєцов О.О. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про заходи щодо реформування корпоративного управління оператора газотранспортної системи України" (реєстр. № 8068-1 від 06.10.2022, народні депутати України Жупанин А.В., Герус А.М.);

1.1.5. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (реєстр. № 0162 від 21.07.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій трудових прав професійних творчих працівників в умовах особливого чи воєнного стану в Україні" (реєстр. № 8159 від 28.10.2022, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М., Волинець М.Я.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективної роботи пенітенціарної системи в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7688 від 22.08.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання постмортальної репродукції (реєстр. № 8097 від 04.10.2022, народний депутат України Дануца О.А.);

1.1.9. Проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об'єктів цивільних прав" (реєстр. № 6447 (доопрац.) від 17.10.2022, народні депутати України Калаур І.Р., Фріс І.П. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про вихід з Конвенції про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування" (реєстр. № 0168 від 07.09.2022, Президент України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо надання права обіймати посади науково-педагогічних працівників у закладах фахової передвищої освіти" (реєстр. № 7718 від 30.08.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо врегулювання процедури відновлення будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій" (реєстр. № 8072 від 23.09.2022, народні депутати України Плачкова Т.М., Гнатенко В.С., Бурміч А.П., Яковенко Є.Г.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів у сфері освіти щодо кваліфікаційних вимог до директора Українського центру оцінювання якості освіти" (реєстр. № 8188 від 08.11.2022, народні депутати України Піпа Н.Р., Грищук Р.П., Лозинський Р.М., Клименко Ю.Л., Совсун І.Р., Бобровська С.А. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо вдосконалення кадрового забезпечення сфери фізичної культури і спорту" (реєстр. № 8142 від 20.10.2022, народні депутати України Павленко Ю.О., Мазурашу Г.Г.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Заключних положень Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо врегулювання статусу членів політичних партій, які були мобілізовані на військову службу під час дії правового режиму воєнного стану)"" (реєстр. № 8120 від 10.10.2022, народний депутат України Ляшенко А.О.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань" (реєстр. № 7731 (доопрац.) від 18.10.2022, народні депутати України Третьякова Г.М., Швець С.Ф. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення деяких змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо відновлення завершеного досудового розслідування" (реєстр. № 8070 від 23.09.2022, народний депутат України Кузьмін Р.Р.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо використання пішоходами світлоповертальних елементів в темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості" (реєстр. № 8155 від 26.10.2022, народний депутат України Крейденко В.В.);

1.1.19. Проект Закону України "Про зняття застережень України до Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден та Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації" (реєстр. № 0172 від 27.10.2022, Президент України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення повноважень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у період дії воєнного стану" (реєстр. № 8056 від 19.09.2022, народні депутати України Безгін В.Ю., Шуляк О.О., Аліксійчук О.В., Літвінов О.М. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"" (реєстр. № 8177 від 04.11.2022, народні депутати України Савчук О.В., Батенко Т.І., Мазурашу Г.Г., Яцик Ю.Г., Калаур І.Р.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу" (реєстр. № 8071 від 23.09.2022, народний депутат України Арахамія Д.Г.);

1.1.23. Проект Закону України про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо врегулювання деяких питань розірвання шлюбу за рішенням суду та виплати аліментів одним із батьків (реєстр. № 8181 від 07.11.2022, народні депутати України Славицька А.К., Ткаченко О.М., Гнатенко В.С. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва (реєстр. № 7072 від 18.02.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Васильєвим І.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект містить зміни до законів України «Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про молоко та молочні продукти», відповідно до яких пропонується:

визначити досягнення принципу справедливості державної підтримки сільського господарства шляхом надання підтримки виробникам сільськогосподарської продукції, які займаються видами діяльності, що одночасно характеризуються: вищими показниками доданої вартості, нижчими показниками економічної ефективності (рентабельності) та тривалішим періодом окупності інвестиційного капіталу, а також збільшити цим виробникам граничний розмір державної підтримки вдвічі порівняно з іншими виробниками сільгосппродукції (не більше ніж 20 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року) /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2022 року – 6 500 грн, граничний розмір такої державної підтримки становитиме 130 000 тис. грн, на відміну від чинної редакції, що передбачає відповідний граничний розмір до 65 000 тис. грн/;

передбачити надання кредитної субсидії за середньостроковими та довгостроковими кредитами, залученими для здійснення витрат, пов’язаних з будівництвом та реконструкцією складських об’єктів сільськогосподарського призначення, а також з переробкою сільськогосподарської продукції та/або відходів агропромислового виробництва, їх утилізацією, очищенням стічних вод та викидів в атмосферу;

змінити мету надання бюджетної тваринницької дотації з підтримки рівня платоспроможності попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції на стимулювання господарської активності у сфері виробництва тваринницької продукції та замінити об’єкт бюджетної дотації «молоко незбиране екстра, вищого, першого та другого ґатунків (не підданого будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу)» на «молоко-сировина, поставлена на промислову переробку» /бюджетну дотацію на молоко-сировину, поставлену на промислову переробку, пропонується виплачувати суб’єктам (отримувачам), які мають у власності відповідну кількість сільськогосподарських тварин, призначених для отримання молока (корів, кіз, овець), щоквартально/;

покласти на молокопереробні підприємства функції з формування реєстрів обсягів поставок молока-сировини на промислову переробку, визначивши їх учасниками відповідного напряму бюджетної програми державної підтримки, одночасно поклавши додаткові повноваження на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику щодо формування зведеного реєстру отримувачів бюджетної дотації на молоко-сировину, поставлену на промислову переробку /з визначенням розмірів бюджетної дотації на поставлену молоко-сировину на промислову переробку за звітний квартал в розрізі окремих отримувачів/;

визначити механізм, умови та послідовність надання бюджетної дотації на молоко-сировину /проте, як зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), ці норми доцільно викласти у порядку використання бюджетних коштів, передбачених на надання такої бюджетної дотації/;

запровадити надання державної підтримки суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з переробки продукції тваринництва, шляхом часткового (до 50 відсотків) відшкодування вартості інвестиційних витрат, пов’язаних із техніко-технологічним переоснащенням потужностей з переробки продукції тваринництва, здійсненням заходів спрямованих на підвищення екологічності переробки продукції тваринництва, а також реалізацією заходів з енергозбереження та газозаміщення.

Реалізація вищевказаних положень щодо розширення напрямів державної підтримки сільського господарства та покладання додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, вимагатиме збільшення видатків державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не передбачає додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а відповідні види державної підтримки, в тому числі бюджетна дотація, надаються в межах обсягів державної підтримки розвитку сільського господарства, які щорічно формуються в державному бюджеті.

Слід звернути увагу, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог також вказує Мінфін.

У експертному висновку Мінфін зауважує, що розширення напрямів державної підтримки виробництва та переробки продукції тваринництва потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, зокрема на відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з переробки продукції тваринництва (в тому числі молокопереробним підприємствам), вартості інвестиційних витрат, пов’язаних зі збільшенням виробничих потужностей, будівництвом очисних споруд, придбанням обладнання для очищення стічних вод та викидів в атмосферу, а також реалізацію заходів з енергозбереження та газозаміщення. Проте, у зв’язку з відсутністю показників для обрахунку відповідних положень законопроекту, визначити вартісну величину впливу на показники державного та місцевих бюджетів неможливо.

Разом з тим, Мінфін відмічає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» встановлено бюджетні призначення в обсязі 4 400 млн гривень.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету», з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, було скорочено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2801580 у сумі 4 398 млн грн та спрямовано до резервного фонду державного бюджету, тому для здійснення підтримки сільгосптоваровиробників у поточному році за вищезазначеною бюджетною програмою уточнений план за видатками за загальним фондом визначено в обсязі 2 млн грн /згідно із звітними даними Казначейства за січень-вересень 2022 року такі видатки здійснено у сумі 730,8 тис. грн, або 36,5% уточненого річного плану/.

За узагальнюючим висновком Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання та надання до нього позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва (реєстр. № 7072 від 18.02.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Васильєвим І.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 8051 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Гайду О.В., Чорноморовим А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект містить зміни до статей 13, 16-2, 17-2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема, пропонується:

- розширити цільові призначення кредитів, на які надається кредитна субсидія (державна підтримка суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів), зокрема, щодо складських об’єктів, об’єктів з очищення стічних вод та викидів в атмосферу, зберігання, переробки та утилізації відходів виробництва сільськогосподарської продукції /зміни до статті 13 Закону/;

- зберегти надання державної підтримки виробникам, які займаються сільськогосподарською діяльністю з розведення та/або утримання, та/або вирощування, та/або вилову прісноводної та/або морської риби, жаб, безхребетних, водоростей та інших гідробіонтів, шляхом надання дотації на одиницю виробленої продукції або площу водного об’єкта, виключивши надання такої підтримки у вигляді часткової компенсації витрат (до 30 відсотків) /зміни до статті 16-2/;

- передбачити можливість відшкодування вартості будівництва та реконструкції об’єктів з виробництва та зберігання кормів для тварин та птиці /зміни до статті 17-2/;

- запровадити державну підтримку шляхом часткової компенсації витрат (до 50 відсотків) для:

виробників, які вирощують плоди, ягоди, садивний матеріал, столовий виноград та овочі у закритому ґрунті на будівництво та реконструкцію споруд для вирощування плодів, ягід, садивного матеріалу, столового винограду та овочів у закритому ґрунті (в тому числі модернізацію систем опалення таких споруд) /зміни до статті 16-2/;

сільськогосподарських товаровиробників та сільськогосподарських кооперативів, що провадять сільськогосподарську діяльність із застосуванням гідротехнічної меліорації, на будівництво нових та/або реконструкцію, модернізацію, капітальний ремонт існуючих внутрішньогосподарських меліоративних систем /зміни до статті 17-2/;

- запровадити за рахунок коштів державного бюджету дотації сільськогосподарським товаровиробникам та сільськогосподарським кооперативам (за умови наявності затвердженої проектно-кошторисної документації) на часткову оплату:

придбання садивного матеріалу /зміни до статті 16-2/;

проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення /зміни до статті 16-2/;

нового будівництва холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду, хмелю та овочів власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів, ягід та овочів власного виробництва, об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції /зміни до статті 16-2/;

нового будівництва та реконструкції споруд для вирощування плодів, ягід, садивного матеріалу, столового винограду та овочів у закритому ґрунті (в тому числі модернізацію систем опалення таких споруд) /зміни до статті 16-2/;

придбання ліній товарної обробки плодів, ягід та овочів, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки власно вирощених плодів, ягід, овочів та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали /зміни до статті 16-2/;

будівництва нових та/або реконструкції, модернізації, капітального ремонту існуючих внутрішньогосподарських меліоративних систем, придбання матеріалів, технічних засобів та обладнання для них (для зрошення дощуванням та/або краплинного зрошення) /зміни до статті 16-2/;

будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання сільськогосподарських тварин та птиці, рибницьких господарств, пасік, доїльних залів, об’єктів з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції та/або побічних продуктів тваринного походження, що належать до II та III категорій /зміни до статті 17-2/;

закупівлі техніки, механізмів та обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції /зміни до статті 17-2/.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, фінансування заходів, передбачених проектом закону, буде здійснюватися у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580).

Водночас пунктами 1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту пропонується установити, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а положення статей 16-2, 17-2 застосовуються на період воєнного стану та протягом п’яти бюджетних періодів після його припинення або скасування.

У експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, що призведе до значного збільшення видатків державного бюджету /оскільки пропонується значне розширення напрямів державної підтримки сільського господарства/ та додаткового навантаження на державний бюджет, проте визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Слід відмітити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» встановлено бюджетні призначення в обсязі 4 400 млн гривень.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету», з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, було скорочено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2801580 у сумі 4 398 млн грн та спрямовано до резервного фонду державного бюджету, тому для здійснення підтримки сільгосптоваровиробників у поточному році за вищезазначеною бюджетною програмою уточнений план за видатками за загальним фондом визначено в обсязі 2 млн гривень /згідно із звітними даними Казначейства за січень-вересень 2022 року такі видатки здійснено у сумі 730,8 тис. грн, або 36,5% уточненого річного плану/.

Відтак, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано, на чому також наголошує Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 8051 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Гайду О.В., Чорноморовим А.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуватиме видатки державного бюджету для надання державної підтримки сільського господарства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо збільшення грошового забезпечення поліцейських (реєстр. № 6506 від 05.01.2022), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції статтю 94 Закону України «Про Національну поліцію» та визначити складові грошового забезпечення поліцейських, а саме:

доплата за вислугу років (за наявності стажу роботи до 5 років – 10%, більше 5 років – 15%, більше 10 років – 20%, більше 15 років – 25%, більше 20 років – 30%, більше 25 років – 35%, більше 30 років – 40%, більше 35 років – 4% посадового окладу);

доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, – у розмірі від 5 до 10% посадового окладу залежно від ступеня секретності інформації;

доплати за спеціальне звання та почесне звання, інтенсивність та умови служби;

доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20% посадового окладу;

премії – розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30% посадового окладу поліцейського.

Як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, його реалізація буде здійснена в межах кошторисних призначень, затверджених для Національної поліції на відповідний рік.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту зазначено про те, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету в поточному та наступних бюджетних періодах і, зокрема, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на виплату грошового забезпечення поліцейським у збільшених розмірах, оскільки з урахуванням запропонованого законопроектом мінімальний розмір посадового окладу поліцейських у 4,4 рази перевищуватиме діючий мінімальний посадовий оклад /з 1 700 грн до 7 443 грн/ та відповідно зросте у 8 разів максимальний розмір посадового окладу поліцейських (без врахування розмірів окладів для керівництва Національної поліції) /з 8 000 грн до 64 506 грн/. Крім того, за висновком Мінфіну, запропоноване підвищення окладів потребуватиме значних додаткових коштів державного бюджету для перерахунків пенсій раніше звільненим поліцейським. Водночас зауважується, що згідно з Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) визначення умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

З огляду на суть законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Загалом у висновку Мінфіну зауважено, що законопроект не може бути підтриманий як такий, що суперечить вимогам Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині повноважень Уряду щодо визначення умов грошового забезпечення поліцейських та не враховує необхідності забезпечення єдиних підходів щодо формування умов грошового забезпечення для усіх силових структур.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо збільшення грошового забезпечення поліцейських (реєстр. № 6506 від 05.01.2022), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліцейських (реєстр. № 6506-1 від 06.01.2022), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Зокрема, пропонується особливі умови та розміри грошового забезпечення поліцейських визначати Кабінетом Міністрів України, при цьому, авторами визначено складові грошового забезпечення поліцейських, а саме:

посадовий оклад, установивши, що посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (далі – ПМ), крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських /виходячи із розміру ПМ на 1 січня 2022 року – 2 481 грн, розміри посадових окладів становитимуть не менше 24 810 грн/;

доплата за вислугу років (за наявності стажу роботи від 1 до 2 років – 5%, від 2 до 4 років – 10%, від 4 до 7 років – 15%, від 7 до 10 років – 20%, від 10 до 13 років – 25%, від 13 до 16 років – 30%, від 16 до 19 років – 35%, від 19 до 22 років – 40%, від 22 до 25 років – 45%, понад 25 років – 50% посадового окладу);

доплати за спеціальне звання, за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання;

премії, розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30% посадового окладу поліцейського.

Як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту зазначено про те, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету в поточному та наступних бюджетних періодах і, зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету на виплату грошового забезпечення поліцейським у збільшених розмірах, оскільки, з урахуванням запропонованого законопроектом мінімальний розмір посадового окладу поліцейських /становитиме 24 810 грн/ у 14,6 раза перевищуватиме діючий мінімальний посадовий оклад /1 700 грн/. Крім того, запропоноване підвищення окладів потребуватиме значних додаткових коштів державного бюджету для перерахунків пенсій раніше звільненим поліцейським. При цьому зауважується, що згідно з Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) визначення умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

З огляду на суть законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (закон набирає чинності через сто вісімдесят днів, після дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліцейських (реєстр. № 6506-1 від 06.01.2022), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо забезпечення гідних умов оплати праці поліцейських (реєстр. № 6506-2 від 11.01.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Крячком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» передбачається уточнити положення статті 94 цього закону щодо грошового забезпечення поліцейських, зокрема, визначивши складові грошового забезпечення поліцейських, а саме: посадовий оклад; надбавка за вислугу років; доплати за спеціальне звання, за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання (якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню); премії, розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30% посадового окладу поліцейського.

При цьому, запропоновано схеми посадових окладів поліцейських, розміри складових грошового забезпечення, та порядок виплати грошового забезпечення визначати Кабінетом Міністрів України, виходячи з того, що у схемі посадових окладів поліцейських найбільший розмір посадового окладу становить не більше семи розмірів найменшого посадового окладу (крім окладів курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських).

Поряд з цим, відповідно до законопроекту розмір грошового забезпечення, що виплачується за один місяць служби, повинен становити не менше: 11 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (далі – ПМ) – для поліцейських з числа молодшого складу поліції; 12 розмірів ПМ – для поліцейських, які займають інші посади (крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських) /виходячи із розміру ПМ на 1 січня 2022 року – 2 481 грн, розміри грошового забезпечення становитимуть від 27 291 грн до 29 772 грн/.

Крім того, пропонується встановити, що у разі, якщо після нарахування усіх складових грошового забезпечення розмір місячного грошового забезпечення поліцейського становить менше розміру, зазначеного вище, такому поліцейському нараховується доплата до грошового забезпечення у розмірі різниці між грошовим забезпеченням та нарахованим місячним грошовим забезпеченням.

Як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, реалізація зазначеного законопроекту буде здійснюватися в межах кошторисних призначень, затверджених для Національної поліції на відповідний рік.

Водночас, Мінфіном зауважується, що згідно з Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) визначення умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

З огляду на суть законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо забезпечення гідних умов оплати праці поліцейських (реєстр. № 6506-2 від 11.01.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Крячком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо поліпшення умов грошового забезпечення поліцейських (реєстр. № 6506-3 від 11.01.2022), поданий народними депутатами України Павленком Р.М., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

посадовий оклад, установивши посадові оклади поліцейським відповідно до розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – ПМ) від 5 ПМ для інших працівників Національної поліції – до 30 ПМ для Голови Національної поліції /виходячи із розміру ПМ на 1 січня 2022 року – 2 481 грн, розміри посадових окладів становитимуть від 12 405 грн до 74 430 грн/, посадовий оклад курсанта закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських встановлюється Кабінетом Міністрів України, але не нижче розміру 2 ПМ /відповідно – не нижче 4 962 грн/;

надбавка за вислугу років, за наявності стажу роботи до 5 років – 10%, більше 5 років – 15%, більше 10 років – 20%, більше 15 років – 25%, більше 20 років – 30%, більше 25 років – 35%, більше 30 років – 40%, більше 35 років – 45% посадового окладу;

доплата за умови проходження служби в поліції в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів – в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням,

доплати: за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, – у розмірі від 10 до 20% посадового окладу залежно від ступеня секретності інформації, за виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що містять державну таємницю, – від 10 до 100% відповідно, поліцейським режимно-секретних органів – від 30 до 60% відповідно;

доплати за педагогічну (викладацьку) або наукову діяльність, за науковий ступінь, почесне звання «заслужений» (якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню) – у розмірі від 10 до 30% посадового окладу;

матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – відповідно у розмірі не менше посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення.

Крім того, законодавчою ініціативою пропонується здійснювати виплату одноразової грошової допомоги: в розмірі 100% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров’я) та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів за наявності календарної вислуги 10 років і більше; в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше.

При цьому, запропоновано зазначені умови грошового забезпечення поліцейських поширити на військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби України.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту зазначено про те, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету в поточному та наступних бюджетних періодах і, зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету на виплату грошового забезпечення для Національної поліції, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України у збільшених розмірах. Зокрема, зазначається, що з урахуванням запропонованого законопроектом мінімальний розмір посадового окладу поліцейських /становитиме 12 405 грн/ у 7,3 раза перевищуватиме діючий мінімальний посадовий оклад /1 700 грн/, та у 8 разів максимальний розмір посадового окладу поліцейських (без врахування розмірів окладів для керівництва Національної поліції) /з 8 000 грн до 64 506 грн/, а запропоноване підвищення розміру грошового забезпечення поліцейського потребуватиме значних додаткових коштів державного бюджету для перерахунків пенсій раніше звільненим поліцейським.

З огляду на суть законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо поліпшення умов грошового забезпечення поліцейських (реєстр. № 6506-3 від 11.01.2022), поданий народними депутатами України Павленком Р.М., Геращенко І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення діяльності спеціалізованих військових прокуратур» (реєстр. № 7576 від 21.07.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» пропонується утворити у системі прокуратури України спеціалізовані військові прокуратури (Спеціалізовану військову прокуратуру (на правах самостійного структурного підрозділу) Офісу Генерального прокурора, спеціалізовані військові прокуратури (на правах обласних прокуратур), спеціалізовані військові прокуратури (на правах окружних прокуратур), передбачивши, зокрема, що:

спеціалізовані військові прокуратури комплектуватимуться військовослужбовцями – офіцерами Збройних Сил України, які проходять військову службу за контрактом, або призваними на військову службу під час мобілізації або на особливий період шляхом їх відрядження до Офісу Генерального прокурора із залишенням на військовій службі;

час перебування працівників органів прокуратури в районі воєнних (бойових) дій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої країни зараховуватиметься до вислуги років на пільгових умовах;

заробітна плата (грошове утримання) прокурорів, які є військовослужбовцями, відрядженими для проходження військової служби на посадах прокурорів, складатиметься із визначеної Законом України «Про прокуратуру» заробітної плати прокурора, а також з окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, інших відповідних надбавок та доплат, передбачених законодавством для військовослужбовців Збройних Сил України, та виплачуватиметься за рахунок коштів державного бюджету, призначених на фінансування органів прокуратури;

забезпечення спеціалізованих військових прокуратур службовими приміщеннями, охороною та засобами зв’язку (у тому числі спеціальними) за потреби, а також транспортними засобами для переміщення в районі воєнних (бойових) дій, здійснюватиметься за рахунок Міністерства оборони України відповідно до Порядку, визначеного спільним наказом Офісу Генерального прокурора та Міністерства оборони України;

за військовослужбовцями, які призначені на посади прокурорів у спеціалізованій військовій прокуратурі, та членами їхніх сімей зберігатимуться всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців.

Також законопроектом передбачається запровадити посаду заступника Генерального прокурора з військових питань.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що реалізація положень цього законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює окремі зауваження до нього та зауважує, що реалізація його положень може вплинути на показники бюджету і, зокрема, у разі його прийняття може потребувати додаткових видатків державного бюджету для: Офісу Генерального прокурора – на оплату праці прокурорів спеціалізованих військових прокуратур у зв’язку із необхідністю забезпечення виплати їм окладу за військове звання, інших надбавок та доплат, передбачених законодавством для військовослужбовців Збройних Сил України (зокрема додаткової винагороди відповідно до постанови Уряду від 28.02.2022 № 168); Міністерства оборони України – на забезпечення спеціалізованих військових прокуратур службовими приміщеннями, охороною та засобами зв’язку.

З огляду на суть законодавчих пропозицій слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Мінфіну, законопроект потребує попереднього погодження з Офісом Генерального прокурора та Міністерством оборони України. Крім того зауважено про те, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням пропозицій, наданих Президентом України до прийнятого Верховною Радою України 01.04.2022 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення діяльності органів прокуратури в умовах збройної агресії проти України».

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення діяльності спеціалізованих військових прокуратур» (реєстр. № 7576 від 21.07.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Іонушасом С.К. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету на забезпечення роботи спеціалізованих військових прокуратур). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Фонду соціального страхування України та оптимізації його видатків (реєстр. № 6171-2 від 01.11.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроект за реєстр. № 6171-2 є альтернативним до урядового законопроекту за реєстр. № 6171.

Законопроект № 6171-2, як і законопроект № 6171, передбачає внесення змін до чинного законодавства, які, зокрема, стосуються повноважень правління та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі – Фонд); ведення Фондом інформаційно-телекомунікаційної системи та передбачення можливості доступу до сервісу Фонду через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» та електронної взаємодії Фонду з державними електронними ресурсами; уточнення та приведення у відповідність до законодавства кола осіб, які матимуть право на отримання допомоги на поховання та страхових виплат у разі смерті потерпілого; актуалізації норми законодавства у зв’язку із запровадженням електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення виплати додаткових одноразових страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку; передбачення зобов’язання щодо компенсації закладами охорони здоров’я або фізичними особами-підприємцями, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, Фонду суми матеріального забезпечення за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність; надання відповідних повноважень Кабінету Міністрів України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Реалізація вищевказаних положень збільшуватиме видатки Фонду та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду.

Крім того, законопроект № 6171-2 передбачає ще й інші зміни, які також потребуватимуть додаткових бюджетних витрат, а саме:

встановити, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову, що компенсується роботодавцю за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

змінити умови надання відпусток, види відпусток, розрахунок їх тривалості (в робочих днях замість календарних) та сам механізм їх надання шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про відпустки», виключивши положення Кодексу законів про працю України з цього питання.

Згідно із експертним висновком Міністерства фінансів України, реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у поточному та наступному бюджетних періодах, реальні джерела покриття яких розробником не визначено. Зокрема, в частині виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу, додаткові видатки державного бюджету становитимуть близько 1,2 млрд грн на рік.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зазначає, що урядовим проектом закону за реєстр. № 6171 також передбачається удосконалення законодавства з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування, що спрямоване, зокрема, на збалансування бюджету Фонду, а тому вважає за доцільне взяти цей законопроект за основу.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Фонду соціального страхування України та оптимізації його видатків (реєстр. № 6171-2 від 01.11.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, в тому числі для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку електронної торгівлі альтернативними видами палива (реєстр. № 8052 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою впровадження процедури електронної торгівлі альтернативними видами палива.

Так, доповненнями до Закону України «Про альтернативні види палива» передбачається створити біржовий ринок альтернативних видів палива, зокрема ввести поняття «електронна торгова система», «аукціон», «оператор», «учасник аукціону», визначити основні засади функціонування та особливості електронної торгівлі альтернативними видами палива, запровадити механізми контролю та застосування штрафних санкцій за недотримання вимог реалізації та закупівлі альтернативних видів палива в електронній торговій системі.

Також пропонується встановити, що державне регулювання електронної торгівлі альтернативними видами палива здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива – Міністерство енергетики України (далі – Міненерго), та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива – Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі – Держенергоефективності), у межах встановлених повноважень.

Водночас варто відмітити, що законопроектом пропонується визначити види правопорушень у сфері електронної торгівлі альтернативними видами палива та відповідальність за відповідні порушення, при цьому, розміри штрафних санкцій, які будуть застосовуватися при здійсненні відповідних правопорушень, пропонується встановити положеннями законопроекту за реєстр. № 8053 від 19.09.2022 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за правопорушення у сфері здійснення електронної торгівлі альтернативними видами палива», який є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 8052.

Реалізація положень законопроекту, зокрема, в частині виконання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, додаткових повноважень щодо регулювання електронної торгівлі альтернативними видами палива, може потребувати додаткових видатків державного бюджету, крім того, авторами законопроекту не визначено, за рахунок яких коштів буде забезпечуватись функціонування електронної системи торгів, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

В свою чергу, може мати вплив на дохідну частину державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання, та по суті законодавчої ініціативи зауважується про таке:

- Відповідно до Закону України «Про альтернативні види палива» встановлено, що альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини. З метою запобігання зловживанням під час визначення обсягів альтернативних видів палива у законопроекті слідувало б передбачити норму щодо визначення механізму контролю Міненерго та Держенергоефективності за підтвердженням достовірності фактичних обсягів вироблених альтернативних видів палива;

- Вважається за доцільне визначити, що порядок проведення аукціонів, особливості укладення договору купівлі-продажу альтернативних видів палива та умови доступу до електронної торгової системи, які законопроектом передбачено встановлювати правилами здійснення електронної торгівлі альтернативними видами палива та затверджувати нормативно-правовим актом Міненерго, належало б встановлювати Кабінетом Міністрів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку електронної торгівлі альтернативними видами палива (реєстр. № 8052 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Лабою М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (реєстр. № 8123 від 11.10.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Пасічним О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із поданим проектом закону особі, яка має право одночасно на пенсію за особливі заслуги за віком (по інвалідності, за вислугу років) відповідно до пункту 8 статті першої Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» /далі – Закон/, та у разі втрати годувальника, який відноситься до осіб визначених частиною другою цієї статті Закону, і який починаючи з 2014 року брав участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій, до пенсії може бути одночасно встановлено дві надбавки – за особисті заслуги перед Україною та за заслуги померлого годувальника-військовослужбовця.

Довідково: відповідно до статті 5 вказаного Закону пенсію за особливі заслуги встановлюють як надбавку до основного розміру пенсії згідно із законом, у розмірах від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, залежно від відповідного досягнення чи статусу. При цьому, у разі якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (реєстр. № 8123 від 11.10.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Пасічним О.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України» (реєстр. № 8024 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про культуру» пропонується:

- до пріоритетів державної політики у сфері культури включити впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України та уповноважити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, виконувати таке завдання;

- передбачити можливість безоплатно передавати майно державного або комунального закладу культури, у тому числі якому надано статус національного, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених цим Законом, або не забезпечує статутну діяльність, іншому державному або комунальному закладу культури за умови його подальшого використання виключно для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами та/або цим Законом.

Також прикінцевими положеннями законопроекту передбачається:

- доручити центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, забезпечити проведення експерименту із впровадження електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України, строк якого не перевищує двох років, а повноваження щодо встановлення порядку проведення експерименту покласти на Кабінет Міністрів України;

- утворити державне підприємство, яке належатиме до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечуватиме формування державної політики у сферах культури та мистецтв, з метою організації створення, модернізації, розвитку, адміністрування та забезпечення функціонування електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною, культурними цінностями України і передбачити видатки за загальним фондом державного бюджету починаючи з 2023 року, необхідні для діяльності такого державного підприємства.

Реалізація положень законопроекту може потребувати залучення додаткових бюджетних коштів на впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України, а також на утворення державного підприємства з метою організації створення, модернізації, розвитку, адміністрування та забезпечення функціонування зазначених електронних реєстрів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Слід зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання таких вимог також зазначено Міністерством фінансів України, зокрема, зауважуючи, що автором законопроекту не надано інформацію про підтвердження можливості впровадження та ведення електронних реєстрів у межах граничної чисельності працівників і видатків державного бюджету, передбачених центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на відповідний рік.

Крім того, Міністерство фінансів України надає зауваження до положень законопроекту стосовно можливості безоплатної передачі майна державного або комунального закладу культури, зокрема якому надано статус національного, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених Законом України «Про культуру», або не забезпечує статутної діяльності, аргументуючи таким:

- основні засади передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну вже врегульовано Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності»;

- правові, економічні й організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна», при цьому відповідно до статті 1 цього Закону оренда – це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов’язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк, а статтею 9 зазначеного Закону заборонено передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

З огляду на зазначені вище аргументи Міністерство фінансів України зазначило, що передачу майна закладів культури, зокрема за умови його подальшого використання виключно для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами та/або цим Законом, слід здійснювати в межах чинного законодавства.

Таким чином, положення законопроекту щодо можливості безоплатної передачі майна державного або комунального закладу культури може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів від здачі в оренду такого майна.

Враховуючи вимоги частини четвертої статті 13, пункту 10 частини третьої статті 29 та пункту 9 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо віднесення плати за оренду майна бюджетних установ, що здійснюються відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» до власних надходжень і доходів спеціального фонду бюджету, така пропозиція матиме наслідком також зменшення витрат спеціального фонду бюджетів в частині здійснення заходів з утримання обладнання, ремонту та придбання майна бюджетною установою.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України» (реєстр. № 8024 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на впровадження електронних реєстрів обліку і управління культурною спадщиною та культурними цінностями України, а також може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів від оренди майна державного або комунального закладу культури, зокрема якому надано статус національного, та відповідно неможливості проведення відповідних витрат спеціального фонду бюджетів, які належить здійснювати за рахунок зазначених доходів бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про екологічне страхування та гарантії відшкодування шкоди, завданої внаслідок діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку (реєстр. № 6018-2 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Криворучкіною О.В., Корявченковим Ю.В., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується врегулювати відносини в сфері страхування ризиків, які виникають під час провадження діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, зокрема:

зобов’язати суб’єктів господарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку, мати фінансове забезпечення цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути завдано життю, здоров’ю або майну фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, майну юридичних осіб всіх форм власності та територіальних громад, у формі договору екологічного страхування чи банківської гарантії;

створити:

- Бюро екологічних гарантій та страхування (далі – Бюро), як єдиного об’єднання страховиків, які мають право здійснювати екологічне страхування, що є юридичною особою після його державної реєстрації у формі неприбуткового об’єднання, і яке передбачається утримувати за рахунок коштів страховиків;

- єдиний реєстр договорів фінансового забезпечення, як інформаційну систему, що забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформації про договори екологічного страхування та договори банківської гарантії за рівнем доступу і колом осіб, що визначені цим Законом, визначивши його адміністратором – Бюро;

запровадити штрафи за провадження діяльності з порушенням вимог цього Закону, які накладатимуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на день накладення такого штрафу /розмір встановленої мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року становить 6700 грн/, а у разі повторного виявлення факту порушення вимог цього Закону суб’єктом господарювання протягом 24 місяців з дати застосування першого штрафу, розмір другого та кожного наступного штрафу складатиме стократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день накладення такого штрафу /670 000 грн/;

покласти повноваження щодо державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог цього Закону на центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту щодо запровадження штрафів може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Водночас положення щодо покладання повноважень державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог цього Закону на центральний орган виконавчої влади може потребувати збільшення видатків державного бюджету для виконання додаткових повноважень таким центральним органом.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до Цивільного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про страхування», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про природно-заповідний фонд України», «Про нафту і газ», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про екологічний аудит», «Про пестициди та агрохімікати».

Серед іншого, змінами до Закону України «Про екологічний аудит» передбачається, доповнити перелік замовників обов’язкового екологічного аудит об’єднанням страховиків, що здійснюють екологічне страхування.

Враховуючи положення статті 24 зазначеного вище Закону щодо можливості фінансування обов’язкового екологічного аудиту за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевих бюджетів, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Також, змінами, які вносяться до Закону України «Про пестициди та агрохімікати», передбачається з 2023 року ввести в дію Єдиний державний реєстр обліку пестицидів, агрохімікатів, інших небезпечних речовин та їх тари, що функціонує в електронній формі з доступом до нього об’єднання страховиків, що здійснюють екологічне страхування та органів державної влади і місцевого самоврядування, які володіють інформацією про виробництво, ввезення, розмитнення, переміщення, продаж, зберігання, використання та утилізацію пестицидів, агрохімікатів, інших небезпечних речовин та їх тари. Однак, у законопроекті відсутні норми, які б визначали адміністратора або держателя такого реєстра та джерела покриття витрат на його створення і утримання. Відтак, за умови покладання таких повноважень на відповідний центральний орган виконавчої влади, виникне потреба у додаткових видатках державного бюджету на створення та функціонування відповідного реєстру.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано.

За експертним висновком Мінфіну законопроект не підтримується в запропонованій редакції. Водночас, Мінфін наголошує, що відповідно до статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання та нагляд щодо ринку банківських послуг та інших ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України, а також з огляду на те, що головною метою банківського регулювання і нагляду Національного банку України є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів (стаття 55 Закону України «Про Національний банк України») та одним із основних завдань Національного банку України є узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення (стаття 27 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»), законопроект потребує погодження із Національним банком України.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про екологічне страхування та гарантії відшкодування шкоди, завданої внаслідок діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку (реєстр. № 6018-2 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Криворучкіною О.В., Корявченковим Ю.В., Бондаренком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «EU4Health» (реєстр. № 0171 від 12.10.2022), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «EU4Health» (далі – Угода), вчинену в м. Львів, 15 липня 2022 року.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством охорони здоров’я України (далі – МОЗ):

метою програми Європейського Союзу «EU4Health» (далі – Програма) є покращення та зміцнення здоров’я населення європейських країн, сприяння здоровому способу життя та запобігання поширенню захворювань, захисту людей від серйозних транскордонних загроз, покращення наявності, досяжності та цінової доступності лікарських засобів i медичних приладів, зміцнення систем охорони здоров’я шляхом покращення їхньої відновлюваності та ефективності використання ресурсів. Участь України у Програмі дозволить краще підготувати систему охорони здоров’я України до європейських стандартів та полегшить секторальну інтеграцію України з ЄС;

програма підтримує державні органи, неурядові організації та приватні суб’єкти, малі та середні підприємства шляхом надання їм грантів та доступу до участі у профільних закупівлях;

програму «EU4Health» створено країнами-членами ЄС для щорічного фінансування низки пріоритетних напрямів в охороні здоров’я ЄС, наприклад, профілактика в охороні здоров’я; боротьба з COVID-19; цифровізація охорони здоров’я; боротьба з онкозахворюваннями; боротьба з бактеріологічною peзистентністю тощо;

реалізація положень Угоди потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки асоційована участь України у програмі «EU4Health» передбачає необхідність сплати Україною, починаючи з 2023 року, відповідного щорічного фінансового внеску і здійснюватиметься за рахунок коштів, що передбачаються МОЗ за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я».

За висновком Міністерства фінансів України до запропонованої законодавчої ініціативи прийняття цього законопроекту підтримується, при цьому зазначається про те, що участь України у програмі «EU4Health» потребуватиме додаткового фінансового забезпечення для сплати щорічного фінансового внеску України у державному бюджеті на 2023 рік МОЗ за бюджетною програмою 2301350 враховано відповідні видатки в обсязі 70 699 тис. гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «EU4Health» (реєстр. № 0171 від 12.10.2022), поданий Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету (починаючи з 2023 року, реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків державного бюджету, які щорічно передбачаються Міністерству охорони здоров’я України для виконання зобов’язань України у сфері міжнародного співробітництва). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності комітетів Верховної Ради України та народних депутатів України (реєстр. № 8073 від 23.09.2022), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за залишення без розгляду обов’язкових письмових рекомендацій комітетів або письмового звернення комітету до правоохоронних органів та органів прокуратури із вимогою про проведення перевірки та/або службового розслідування стосовно події або факту, що належать до предмета відання такого комітету, у вигляді штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 950 до 11 900 гривень/;

2) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за заборону безперешкодно відвідувати приміщення правоохоронних органів та органів прокуратури членами комітету Верховної Ради України з питань нагляду за такими органами та неподання звітів, обов’язкових для розгляду Верховною Радою України , про результати діяльності за попередній рік у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/ або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, зауважує, що оцінити вартісну величину такого впливу неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Крім того, змінами до законів України «Про комітети Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Кабінет Міністрів України» пропонується створити комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого віднести питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю правоохоронних органів та органів прокуратури, його повноваження та особливості формування персонального складу та запровадити процедуру звітування перед Верховною Радою України Міністра внутрішніх справ України про результати діяльності Міністерства внутрішніх справ та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр за календарний рік.

Зважаючи, що згідно із Законом України «Про комітети Верховної Ради України» здійснення організаційно-інформаційного, консультативно-правового, методичного забезпечення діяльності комітетів, організація проведення засідань комітетів, слухань у комітетах, роботи підкомітетів комітетів та діяльності членів комітету, що пов’язана з вирішенням питань, віднесених до предметів відання комітетів, забезпечується секретаріатами комітетів, реалізація такої законодавчої ініціативи призведе до необхідності створення секретаріату нового комітету. Як наслідок, таке може зумовити потребу у збільшенні чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та відповідно – у додаткових коштах з державного бюджету на утримання Апарату Верховної Ради України. Мінфін також звертає увагу на такий влив законопроекту на видатки державного бюджету, зауважуючи, що у пояснювальній записці не йдеться про можливість утворення секретаріату нового комітету за рахунок і в межах наявної граничної чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та видатків на його утримання.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності комітетів Верховної Ради України та народних депутатів України (реєстр. № 8073 від 23.09.2022), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, а також може зумовити збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за перешкоджання діяльності депутатів, виконання контрольних функцій комітетами Верховної Ради України (реєстр. № 8073-1 від 10.10.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є створення умов для ефективного здійснення народними депутатами та комітетами Верховної Ради України, передбачених Конституцією України та чинним законодавством України повноважень та забезпечення належного рівня адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення порядку розгляду звернень народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України. При цьому:

2) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення комітету Верховної Ради України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення, а так само залишення без розгляду обов’язкових письмових рекомендацій комітету Верховної Ради України, їх несвоєчасний розгляд або несвоєчасне повідомлення про вжиті заходи за результатами такого розгляду, а також за повторне вчинення протягом року такого правопорушення особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 950 до 11 900 гривень/;

2) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за заборону або перешкоджання відвідуванню народному депутату Верховної Ради України, депутату місцевої ради приміщень правоохоронних органів та органів прокуратури, у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 17 000 до 34 000 гривень/ або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів та до збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання засуджених до арешту осіб, а також в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку обмеження волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, зауважує, що визначити вартісну величину такого впливу на дохідну частину бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Крім того, змінами до законів України «Про комітети Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Кабінет Міністрів України» та «Про Бюро економічної безпеки України», серед іншого пропонується створити комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю правоохоронних органів та органів прокуратури, його повноваження та особливості формування персонального складу, а також, пропонується запровадити процедуру звітування перед Верховною Радою України Міністра внутрішніх справ України про результати діяльності Міністерства внутрішніх справ та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр за календарний рік та Директора Бюро економічної безпеки України про результати роботи цього органу за календарний рік, також встановлюється можливість прийняття Верховною Радою України за підсумками обговорення звіту Директора Бюро економічної безпеки України постанови про взяття звіту до відома та визнання роботи Директора Бюро економічної безпеки України задовільною чи незадовільною. У разі визнання роботи Директора Бюро економічної безпеки України незадовільною, таке рішення Верховної Ради є підставою для звільнення зазначеної особи із займаної посади.

Зважаючи, що згідно із Законом України «Про комітети Верховної Ради України» здійснення організаційно-інформаційного, консультативно-правового, методичного забезпечення діяльності комітетів, організація проведення засідань комітетів, слухань у комітетах, роботи підкомітетів комітетів та діяльності членів комітету, що пов’язана з вирішенням питань, віднесених до предметів відання комітетів, забезпечується секретаріатами комітетів, реалізація такої законодавчої ініціативи призведе до необхідності створення секретаріату нового комітету. Як наслідок, таке може зумовити потребу у збільшенні чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та відповідно у додаткових коштах з державного бюджету на утримання Апарату Верховної Ради України. Мінфін також звертає увагу на такий влив законопроекту на видатки державного бюджету, зауважуючи, що у пояснювальній записці не йдеться про можливість утворення секретаріату нового комітету за рахунок і в межах наявної граничної чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та видатків на його утримання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за перешкоджання діяльності депутатів, виконання контрольних функцій комітетами Верховної Ради України (реєстр. № 8073-1 від 10.10.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Михайлюк Г.О. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, а також може зумовити збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення засад організації, соціального, фінансового та матеріального-технічного забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (реєстр. № 7578 від 22.07.2022), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М. та Євтушком С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основи національного спротиву» (далі – Закон), «Про місцеве самоврядування в України» та Кодексу законів про працю в України пропонується: наділити добровольчі формування територіальних громад (далі – ДФТГ) статусом окремої юридичної особи з самостійним бухгалтерським обліком і матеріально-технічним забезпеченням; визначити статус командирів добровольчих формувань територіальних громад; надати повноваження і відповідальність сільським, селищним, міським радам затверджувати програми підтримки ДФТГ, утворених в межах відповідної територіальної громади; впорядкувати права членів добровольчих формувань з питань збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на час виконання державних або громадських обов’язків.

Поряд з тим, законопроектом встановлюється, що:

фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів управління добровольчих формувань територіальних громад здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

видатки на виконання добровольчими формуваннями територіальних громад завдань територіальної оборони здійснюються за рахунок і в межах коштів місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету не менше 1,7 млрд грн (з урахуванням обсягу середньомісячного утримання військовослужбовця Збройних Сил України на 2022 рік), але конкретний їх обсяг пропонується визначити Кабінету Міністрів України. При цьому розробниками не надано детальних обґрунтувань щодо передбаченого ними обсягу коштів, адже за законопроектом кошти держаного бюджету спрямовуються лише на забезпечення органів управління ДФТГ, однак положення про такі «органи управління» у законопроекті відсутні.

Згідно із Законом ДФТГ – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони, та утворюються з урахуванням ресурсних і людських можливостей відповідних територіальних громад. Наділення такого підрозділу статусом окремої юридичної особи із самостійним бухгалтерським обліком потребуватиме відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» вибору форми організації бухгалтерського обліку, зокрема введення посади бухгалтера чи створення бухгалтерської служби, що у свою чергу зумовить потребу у додаткових коштах державного бюджету.

Разом з тим, питання фінансового забезпечення виконання ДФТГ завдань територіальної оборони, унормовано у пункті 17 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України., згідно з яким до видатків місцевих бюджетів належать видатки на заходи і роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та фінансового забезпечення з місцевих бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку не дозволила спрогнозувати обсяг коштів державного та місцевих бюджетів, необхідних для реалізації законопроекту.

Крім того, за висновком Мінфіну доповнення частини третьої статті 23 Закону положенням щодо здійснення видатків на виконання ДФТГ завдань територіальної оборони за рахунок і в межах коштів місцевих бюджетів, з інших не заборонених законодавством України джерел не підтримується, оскільки обмежуватиме джерела здійснення таких видатків і вбачається недоцільним з огляду на те, що на час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України ДФТГ можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій (стаття 8 Закону).

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

З урахуванням зазначеного, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення засад організації, соціального, фінансового та матеріального-технічного забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (реєстр. № 7578 від 22.07.2022), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М. та Євтушком С.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення засад організації діяльності, фінансового та матеріального-технічного забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (реєстр. № 7578-1 від 25.07.2022), поданий народними депутатами України Юрченком О.М, Бурміч А.П. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» та Кодексу законів про працю в України пропонується:

надати можливість добровольчим формуванням територіальних громад (далі – ДФТГ) набувати статусу юридичної особи, визначити необхідний перелік документів для здійснення реєстраційних дій; прийняти нормативний акт, яким затвердити типове положення (статут) для всіх ДФТГ, на основі якого вони будуть здійснювати свою діяльність, враховуючи можливість набуття статусу юридичної особи; передбачити фінансування діяльності ДФТГ; встановити гарантії для членів добровольчих формувань відповідно до законодавства у сфері трудових правовідносин.

Поряд з тим, законопроектом встановлюється, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення ДФТГ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевого бюджету в межах програми підтримки територіальної оборони та підготовки громадян України до національного спротиву, а також за рахунок коштів, одержаних з інших не заборонених законодавством України джерел.

Зважаючи, що згідно із Законом ДФТГ – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони, та утворюються з урахуванням ресурсних і людських можливостей відповідних територіальних громад виконання вимоги про фінансове забезпечення ДФТГ зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету.

Крім того, наділення такого підрозділу статусом окремої юридичної особи із самостійним бухгалтерським обліком потребуватиме відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» вибору форми організації бухгалтерського обліку, зокрема введення посади бухгалтера чи створення бухгалтерської служби, що у свою чергу призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

Разом з тим, питання фінансового забезпечення виконання ДФТГ завдань територіальної оборони, унормовано у пункті 17 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України., згідно з яким до видатків місцевих бюджетів належать видатки на заходи а роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, які мають бути визначені Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку не дозволила спрогнозувати обсяг видатків, необхідний для реалізації законопроекту.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення засад організації діяльності, фінансового та матеріального-технічного забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (реєстр. № 7578-1 від 25.07.2022), поданий народними депутатами України Юрченком О.М, Бурміч А.П. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення діяльності спеціалізованих військових прокуратур» (реєстр. № 7576-1 від 05.08.2022), поданий народним депутатом України Неклюдовим В.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової правоохоронної діяльності.

забезпечення спеціалізованих військових прокуратур службовими приміщеннями, охороною та засобами зв’язку (у тому числі спеціальними) за потреби, а також транспортними засобами для переміщення в районі воєнних (бойових) дій, здійснюватиметься за рахунок Офісу Генерального прокурора;

Автором законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що реалізація положень цього законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює окремі зауваження до нього та зауважує, що реалізація його положень може вплинути на показники бюджету і, зокрема, у разі його прийняття може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Офісу Генерального прокурора на: оплату праці прокурорів спеціалізованих військових прокуратур у зв’язку із необхідністю забезпечення виплати їм окладу за військове звання, інших надбавок та доплат, передбачених законодавством для військовослужбовців Збройних Сил України (зокрема додаткової винагороди відповідно до постанови Уряду від 28.02.2022 № 168); забезпечення спеціалізованих військових прокуратур службовими приміщеннями, охороною та засобами зв’язку, а також транспортними засобами для переміщення в районі воєнних (бойових) дій.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Мінфіну, законопроект потребує попереднього погодження з Офісом Генерального прокурора. Крім того зауважено про те, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням пропозицій, наданих Президентом України до прийнятого Верховною Радою України 01.04.2022 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення діяльності органів прокуратури в умовах збройної агресії проти України».

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення діяльності спеціалізованих військових прокуратур» (реєстр. № 7576-1 від 05.08.2022), поданий народним депутатом України Неклюдовим В.М., має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету на забезпечення роботи спеціалізованих військових прокуратур). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про перезавантаження Державного бюро розслідувань (реєстр. № 8059 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України від 12.11.2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» та ліквідувати створене на підставі цього закону Державне бюро розслідувань, як юридичну особу публічного права.

При цьому, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту запропоновано:

перевести в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань (за їх згодою) на рівнозначні чи нижчі посади до підрозділів (частин) Збройних Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законів України;

внести зміни до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та встановити, що у зв’язку з визнанням таким, що втратив чинність, Закону України «Про Державне бюро розслідувань», до утворення Державного бюро розслідувань як центрального органу виконавчої влади, повноваження з підслідності кримінальних проваджень, віднесені відповідно до частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, до компетенції слідчих органів Державного бюро розслідувань, є такими, що від набрання чинності Законом України «Про перезавантаження Державного бюро розслідувань» і до утворення Кабінетом Міністрів України нового Державного бюро розслідувань, належать детективам Національного антикорупційного бюро України;

доручити Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення та внести до Верховної Ради України проект Закону України «Про Державне бюро розслідувань», визначивши статус цього органу як центрального органу виконавчої влади зі спеціальною компетенцією та попередньо узгодивши текст цього проекту Закону із Європейською комісією «До демократії через право» (Венеційською комісією) і європейськими партнерами України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, витрати, пов’язані з реалізацією положень цього законопроекту, здійснюватимуться в межах видатків, передбачених державним бюджетом на відповідний рік.

Водночас слід зауважити, що покладення на Національне антикорупційне бюро України додаткових повноважень із підслідності кримінальних проваджень, віднесених відповідно до частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу, може потребувати збільшення чисельності працівників Національного антикорупційного бюро та відповідно додаткових витрат державного бюджету на їх утримання.

Крім того, у разі переведення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань до підрозділів (частин) Збройних Сил України, інших військових формувань їх подальше утримання може потребувати додаткових бюджетних видатків для Міністерства оборони України, інших військових формувань.

Проте, розробником всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає про те, що реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету, а саме може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2022 році, зокрема, для Національного антикорупційного бюро України на утримання додаткової чисельності працівників, а також для Міністерства оборони України та інших силових структур у зв’язку з можливим переведенням осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань до підрозділів (частин) Збройних Сил України, інших військових формувань. При цьому, пропонується передбачити у законопроекті положення щодо перерозподілу відповідних видатків, оскільки згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України при передачі функцій від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого здійснюється передача відповідних бюджетних призначень у порядку, визначеному законодавством.

Загалом у висновку Міністерства фінансів зауважено, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Міністерства фінансів України та надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через 30 днів з дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про перезавантаження Державного бюро розслідувань (реєстр. № 8059 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Геращенко І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо відміни плати за користування мисливськими угіддями на період дії воєнного стану (реєстр. № 8033 від 14.09.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Матусевичем О.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується доповнити прикінцеві положення Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (далі – Закон) нормою, якою передбачити, що на період дії воєнного стану і протягом одного року після його припинення чи скасування, не нараховується та не сплачується плата за користування мисливськими угіддями.

Слід зазначити, що відповідно до статті 24 Закону розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя, водночас розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів.

Відтак, якщо мисливські угіддя знаходяться у власності або постійному користуванні підприємств Державного агентства лісових ресурсів України чи органів місцевого самоврядування, реалізація вищезазначених норм законопроекту може призвести до недонадходження коштів до державного та місцевих бюджетів як плати за користування мисливськими угіддями.

Необхідно зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте, відповідні матеріали до проекту не надано.

У експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект не підтримується, а реалізація норм законопроекту може призвести до недонадходження коштів до лісгоспів та місцевих бюджетів як плати за користування мисливськими угіддями, водночас, відсутність фінансово-економічних розрахунків не дає можливості визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо відміни плати за користування мисливськими угіддями на період дії воєнного стану (реєстр. № 8033 від 14.09.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Матусевичем О.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (зменшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів від плати за користування мисливськими угіддями). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо постачання морських пошуково-рятувальних суден, оснащення і обладнання для проведення операцій з пошуку і рятування людей на морі відповідно до міжнародних договорів України (реєстр. № 8139 від 19.10.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 282 Митного кодексу України, передбачивши, що з 1 січня 2023 року від оподаткування митом звільняються:

морські пошуково-рятувальні судна, які ввозяться для використання виключно як пошуково-рятувальні одиниці для проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі, в морському пошуково-рятувальному районі України з метою виконання міжнародних договорів у сфері охорони людського життя на морі, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів;

суднове спорядження та суднові запасні частини таких суден у номенклатурі та кількості, що відповідають міжнародним договорам України;

оснащення й обладнання таких суден та їх пошуково-рятувальних команд, призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволяє уникнути необхідності отримання Морською пошуково-рятувальною службою додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету для сплати в державний бюджет митних платежів, пов’язаних з постачанням та здійсненням митного оформлення постачання швидкісних пошуково-рятувальних суден, відповідного оснащення, обладнання, суднового спорядження, запасних частин, суднових припасів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас звільнення від оподаткування митом морських пошуково-рятувальних суден, суднового спорядження і суднових запасних частин таких суден, оснащення й обладнання таких суден та їх пошуково-рятувальних команд призведе до зменшення надходжень мита до державного бюджету. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо постачання морських пошуково-рятувальних суден, оснащення і обладнання для проведення операцій з пошуку і рятування людей на морі відповідно до міжнародних договорів України (реєстр. № 8139 від 19.10.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо постачання морських пошуково-рятувальних суден, оснащення і обладнання для проведення операцій з пошуку і рятування людей на морі відповідно до міжнародних договорів України (реєстр. № 8139-1 від 24.10.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Крім того, законопроектом передбачається виключити пункт 5-2 розділу ХХІ Митного кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період дії воєнного стану, звільняються від оподаткування ввізним митом соціально значущі продукти харчування, лікарські засоби та медичні вироби, на які Кабінет Міністрів України встановив фіксовані ціни у розумінні Закону України «Про ціни та ціноутворення».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

дозволяє уникнути необхідності отримання Морською пошуково-рятувальною службою додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету для сплати в державний бюджет митних платежів, пов’язаних з постачанням та здійсненням митного оформлення постачання швидкісних пошуково-рятувальних суден, відповідного оснащення, обладнання, суднового спорядження, запасних частин, суднових припасів;

впорядкує законодавство у сфері ціноутворення під час проведення імпортних операцій із забезпеченням Кабінетом Міністрів України внутрішнього ціноутворення на соціально значущі товари відповідно до норм Закону України «Про ціни і ціноутворення» (при цьому зауважено, що цим Законом державне цінове регулювання імпортних товарів, зокрема шляхом встановлення Кабінетом Міністрів України фіксованих цін, не передбачено).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо постачання морських пошуково-рятувальних суден, оснащення і обладнання для проведення операцій з пошуку і рятування людей на морі відповідно до міжнародних договорів України (реєстр. № 8139-1 від 24.10.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення юридичних наслідків для статусу народного депутата України, депутатів місцевих рад у зв’язку із ухваленням судом рішення про заборону політичної партії (реєстр. № 8089 від 29.09.2022), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В., Павленком Р.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті згідно із змінами до законів України «Про статус народного депутата України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про політичні партії в Україні», «Про очищення влади» та «Про Регламент Верховної Ради України» пропонується, зокрема:

– передбачити, що у разі ухвалення судом рішення про заборону політичної партії народний депутат, який був членом депутатської фракції такої політичної партії у Верховній Раді України, серед іншого втрачає повноваження брати участь у засіданнях Верховної Ради України, у роботі депутатських фракцій (груп), комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України, виконувати доручення Верховної Ради України та її органів, у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України, у парламентських слуханнях, а також звертатися з депутатським запитом або депутатським зверненням тощо без прийняття окремого рішення Верховної Ради України;

– встановити, що заборона діяльності політичної партії є підставою для призупинення здійснення повноважень обраного від такої політичної партії народного депутата України, а також для дострокового припинення повноважень депутатів місцевої ради, від місцевої організації якої (партії) висувалися та були обрані відповідні особи депутатами місцевої ради;

– визначити, якщо з підстави набрання законної сили рішенням суду про заборону діяльності політичної партії, від місцевої організації якої висувалася та була обрана відповідна особа депутатом місцевої ради, а також у разі входження депутата місцевої ради до депутатської фракції місцевої організації політичної партії, діяльність якої заборонено за рішенням суду, що набрало законної сили, достроково припинені повноваження більше ніж половини депутатів від загального складу ради, то в такому разі повноваження відповідної місцевої ради можуть бути достроково припинені.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що витрати, пов’язані з реалізацією його положень, здійснюватимуться в межах видатків, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.

З приводу реалізації зазначеної законодавчої ініціативи слід відмітити таке:

1) діяльність народного депутата України (права, обов’язки, відповідальність у Верховній Раді України та за її межами), регламентована Законом України «Про статус народного депутата України» (далі – Закон), відповідно до статті 6 якого народний депутат України у Верховній Раді України у порядку, встановленому Законом, бере участь у засіданнях Верховної Ради України; бере участь у роботі депутатських фракцій (груп); бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України; виконує доручення Верховної Ради України та її органів; бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України; участь у парламентських слуханнях; звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України тощо.

Відповідно цим Законом встановлені основні правові та соціальні гарантії діяльності народного депутата України, згідно з якими народний депутат України серед іншого щомісячно отримує заробітну плату, йому видаються кошти для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі місячної заробітної плати народного депутата, що не підлягають оподаткуванню.

Тому пропозиція законопроекту щодо втрати повноважень народним депутатом України у Верховній Раді України мала б супроводжуватися упорядкуванням фінансових гарантій забезпечення діяльності такого народного депутата України (що в свою чергу зумовило б економію коштів державного бюджету).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), оцінюючи положення про позбавлення народного депутата України окремих повноважень у Верховній Раді України, також звертає увагу на необхідність одночасного врегулювання питання фінансового і соціально-побутового забезпечення народного депутата України, який втрачає повноваження (що визначені як вид діяльності та його обов’язок у статусі народного депутата України);

2) дострокове припинення повноважень місцевих рад призведе до необхідності проведення позачергових місцевих виборів, фінансове забезпечення яких відповідно до статті 210 Виборчого кодексу України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Разом з тим слід відмітити, що відповідно до положень частини першої статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану заборонено проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.

Згідно з експертним висновком Мінфіну внаслідок розширення підстав дострокового припинення повноважень місцевих рад та окремих депутатів місцевих рад реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету – на організацію та проведення заходів, пов’язаних із проведенням позачергових місцевих виборів; з місцевих бюджетів – на організацію та проведення заходів, пов’язаних із проведенням проміжних і повторних місцевих виборів. Однак відсутність відповідних розрахунків і пропозицій щодо джерел покриття витрат бюджету унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Крім того, варто зазначити, що термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через 30 днів з дня його опублікування), не узгоджується з передбаченими у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогами щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення юридичних наслідків для статусу народного депутата України, депутатів місцевих рад у зв’язку із ухваленням судом рішення про заборону політичної партії (реєстр. № 8089 від 29.09.2022), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В., Павленком Р.В. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення мотивації до захисту Вітчизни та оптимізації мобілізаційної діяльності (реєстр. № 7670 від 15.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну службу», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і «Про основи національного спротиву», передбачивши таке:

надати право суб’єкту призначення або керівнику державної служби призначати на вакантну посаду без проведення оголошеного конкурсу кандидата, який має статус учасника бойових дій та у разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади, а у разі наявності декількох претендентів на посаду, які відповідають професійним вимогам, приймати рішення про проведення конкурсу серед таких кандидатів;

скасувати вікове обмеження (до досягнення 23 років) для дітей учасників бойових дій під час отримання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що надається у вигляді: повної оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних в закладах освіти, безоплатного проживання в гуртожитку, інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

дозволити проходження військової служби в умовах воєнного стану, у стані війни військової служби, понад граничний вік, військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я.

При цьому, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Однак, внесення запропонованих змін до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон) зумовить необхідність значного збільшення видатків державного бюджету на освіту враховуючи таке:

відповідно до Закону державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти надається дітям денної форми навчання не довше, ніж до досягнення ними 23 років. У законопроекті запропоновано скасувати таке вікове обмеження, що може значно розширити кількість осіб, які мають право на відповідну державну підтримку, що у свою чергу потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету;

на відміну від чинних положень Закону, згідно з якими відповідна державна цільова підтримка серед іншого надається у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок державного та місцевих бюджетів, у законопроекті встановлюється, що така державна підтримка надається у вигляді лише повної оплати навчання та лише за рахунок державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку на законопроект також зазначає, що реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових коштів державного бюджету (у тому числі у частині перекладання з місцевих бюджетів на державний бюджет витрат на надання державної цільової підтримки для здобуття освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів місцевих бюджетів), однак визначення вартісної величини впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету унеможливлене через відсутність вихідних даних.

Слід зауважити, що надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Поряд з тим, в частині змін до статті 12 Закону Мінфін підкреслює, що:

законопроект звужує право осіб на отримання державної цільової підтримки у вигляді пільгових довгострокових кредитів на здобуття освіти, що суперечить нормам статті 22 Конституції України, якою встановлено, що під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

чинні норми статті 12 Закону узгоджуються з нормами законів України «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а внесення запропонованих змін приведе до різночитань у законодавчій базі.

З урахуванням зазначеного передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення мотивації до захисту Вітчизни та оптимізації мобілізаційної діяльності (реєстр. № 7670 від 15.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про деколонізацію гуманітарної сфери України» (реєстр. № 7721 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Фріз І.В. та іншими.

Відмітили:

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є встановлення уніфікованих правил позбавлення України від імперського, постімперського, радянського символізму, інших символів російської імперської гегемонії в українському публічному просторі, культурі, освіті, архітектурі, засобах масової інформації (медіа), тощо.

Так, законопроектом пропонується, зокрема:

- встановити принципи державної політики деколонізації;

- заборонити антиукраїнську, проросійську пропаганду, визначивши їх окремі різновиди, та способи поширення;

- заборонити трансляцію, ретрансляцію, публічний показ, публічне сповіщення програм (телерадіопрограм, аудіовізуальних програм) телерадіоорганізацій, інших суб’єктів у сфері медіа, які підпадають під юрисдикцію Російської Федерації або прирівнюються до них;

- встановити випадки та умови, за яких допускається спорудження, створення, встановлення пам’ятників (монументів), меморіальних дошок, інших пам’ятних знаків, присвячених будь-яким фізичним особам, подіям в історії України та світу;

- заборонити у найменуваннях закладів культури, освіти, назвах географічних об’єктів використовувати власні імена фізичних осіб або географічні назви, які мають наявність асоціативного зв’язку з державою-агресором, в тому числі використання імен цих осіб або географічних назв в антиукраїнській пропаганді; висловлювання фізичною особою будь-яких антиукраїнських виступів, в тому числі використання антиукраїнських висловлювань в творах, автором або співавтором яких є відповідна фізична особа; або розташування географічного об’єкта, про погодження на використання географічної назви якого подана заява, на території державиагресора;

- покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури, та Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення додаткові повноваження у частині здійснення державної політики деколонізації (зокрема: надання індивідуального погодження на спорудження, створення, встановлення в публічних місцях пам’ятників (монументів), меморіальних дошок, інших пам’ятних знаків, присвячених будь-яким фізичним особам; використання власних імен будь-яких фізичних осіб, географічних назв, які мають наявність асоціативного зв’язку з державою-агресором, у назвах закладів освіти, культури, заснованих на державній або комунальній формі власності; прийняття рішення про віднесення телеорганізації, іншого суб’єкта у сфері медіа до таких, що підпадають під юрисдикцію Російської Федерації);

- перебачити, що пам’ятники, при споруджені, створені, встановлені з порушенням вимог цього законопроекту, підлягають демонтажу сільською, селищною, міською радою, на території якої відповідний об’єкт виявлено, впродовж трьох місяців від дати його виявлення;

- зобов’язати релігійну організацію (об’єднання), у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні) відображати належність до релігійної організації (об’єднання), що знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об’єднання). При цьому на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії покласти зобов’язання надсилати повідомлення вищезазначеній релігійній організації про необхідність приведення своєї назви у відповідність до вимог, встановлених законом;

- встановити відповідальність за: порушення вимог щодо заборони антиукраїнської, проросійської пропаганди у вигляді штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на 1 жовтня – 6,7 тис. гривень, розмір штрафу становитиме 67-335 тис. грн); за порушення вимог щодо трансляції, ретрансляції, публічного показу програм (телерадіопрограм) телерадіоорганізацій, які підпадають під юрисдикцію Російської Федерації або прирівнюється до них у вигляді штрафу в розмірі від 5 до 25 мінімальних заробітних плат (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на 1 жовтня – 6,7 тис. гривень, розмір штрафу становитиме 33,5-167,5 тис. грн).

Відтак, реалізація законопроекту може опосередковано призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету внаслідок застосування санкцій у вигляді стягнення штрафів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури. При цьому, загальний обсяг доходів буде залежати від кількості сплачених штрафів за порушення вищезазначених вимог, обсяг яких оцінити неможливо, та кількості скоєних правопорушень, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас положення законопроекту щодо передбачення нових повноважень для центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури, та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у частині здійснення державної політики деколонізації може потребувати додаткових коштів, що також зауважено Міністерством фінансів України та безпосередньо Міністерством культури та інформаційної політики України.

Крім того, положення законопроекту щодо демонтажу пам’ятників сільською, селищною, міською радою, на території якої відповідний об’єкт виявлено може зумовити необхідність вишукання додаткових видатків місцевих бюджетів.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України зазначається про таке: реалізація положень законопроекту може впливати на дохідну та видаткову частини держаного бюджету; розробник акта не надав фінансово-економічних розрахунків додаткових витрат та інформації в частині джерел їх покриття.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про деколонізацію гуманітарної сфери України» (реєстр. № 7721 від 01.09.2022), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Фріз І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів для здійснення заходів державної політики з деколонізації). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення здійснення правосуддя в умовах воєнного стану (реєстр. № 8168 від 01.11.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується доповнити новим пунктом розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення», яким тимчасово в період дії воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) передбачити таке:

за умови неможливості сформувати та затвердити список присяжних у порядку, встановленому цим Законом, на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, формування такого списку здійснює відповідне територіальне управління Державної судової адміністрації України з дотриманням вимог цього Закону;

у разі неможливості затвердження списку присяжних у місячний строк територіальне управління Державної судової адміністрації України повідомляє про це відповідний окружний суд, який залучатиме до здійснення правосуддя присяжних зі списку присяжних, трирічний строк якого сплив, на строк не більше трьох місяців з дня скасування (припинення) воєнного стану.

Також для захисту інформації, яка міститься на офіційному веб-порталі судової влади України, запропоновано внести зміни до статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо надання права Державній судовій адміністрації України на період дії воєнного або надзвичайного стану встановлювати обмеження на вільне користування зазначеного веб-порталу.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджету. Водночас, зауважено про те, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює позицію про підтримку цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення здійснення правосуддя в умовах воєнного стану (реєстр. № 8168 від 01.11.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах витрат державного бюджету на забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (реєстр. № 8138 від 19.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту пропонується, серед іншого, внести зміни до вимог до інвестиційних проектів із значними інвестиціями, для реалізації яких може надаватися державна підтримка:

уточнення терміну «об’єкти інвестування» в частині об’єктів суміжної інфраструктури (що будуються або будівництво яких фінансується за рахунок значних інвестицій) – доповнено платою за приєднання до мереж тепло- , газо- , водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо;

розширення сфер, у яких може реалізовуватися інвестиційний проект із значними інвестиціями, – у сфері інформації та електронних комунікацій, операцій з нерухомим майном, у сфері виробництва енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання та обладнання систем опалення, вентиляції, кондиціонування, гарячого водопостачання;

зменшення мінімального розміру значних інвестицій, вкладених в об’єкти інвестування до укладання спеціального інвестиційного договору (з 20 млн євро до 12 млн євро), та мінімальної кількості створених нових робочих місць впродовж строку реалізації проекту (з 80 нових робочих місць до 50 нових робочих місць) для можливості залучення до інвестиційного процесу більшого кола суб’єктів господарювання не тільки великих, але й середніх підприємств.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: метою розробки законопроекту є удосконалення законодавства щодо надання державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні; реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджетів, однак у зв’язку з відсутністю показників для обрахунку відповідних положень законопроекту неможливо спрогнозувати вартісну величину такого впливу, а також у матеріалах до законопроекту не надано пропозицій щодо можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді;

у законах України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не передбачені видатки на будівництво об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло- , газо- , водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями;

запропоновані законопроектом зменшення граничних вимог до інвестиційного проекту із значними інвестиціями можуть призвести до збільшення потреби у бюджетних коштах для надання державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями, що матиме вплив на видаткову частину державного бюджету (практичне зниження вимог до інвестиційних проектів призведе як до збільшення кількості таких проектів, так і до необхідності забезпечення їх державної підтримки в установленому законодавством порядку за рахунок коштів державного бюджету).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (реєстр. № 8138 від 19.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для надання державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстр. № 8087 від 29.09.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до деяких законів України, зокрема, до законів України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», передбачається:

- створення та забезпечення функціонування національної системи реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки, кіберзагрози та визначення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Адміністрація Держспецзв’язку) уповноваженим органом, що здійснює забезпечення функціонування цієї системи;

- покладання на Адміністрацію Держспецзв’язку нових завдань щодо забезпечення кібербезпеки і кіберзахисту, державного контролю за додержанням вимог законодавства у сферах технічного захисту інформації та кіберзахисту;

- уточнення повноважень суб’єктів забезпечення кібербезпеки (Національного координаційного центру кібербезпеки, Кабінету Міністрів України), та основних суб’єктів національної системи кібербезпеки (Адміністрації Держспецзв’язку, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, розвідувальних органів, Національного банку України, Міністерства закордонних справ України);

- створення органами державної влади або місцевого самоврядування галузевих та регіональних команд реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки;

- віднесення до державної таємниці інформації про систему спеціального зв’язку та національну систему урядових електронних комунікацій, про організацію, стан, плани розвитку, заходи і порядок здійснення кіберзахисту, кіберрозвідки, кібероборони, забезпечення кібербезпеки, протидії кібертероризму та кібершпигунству в суб’єктах забезпечення кібербезпеки.

Окремо слід зазначити, що змінами до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» (підпункт 5 пункту 2 розділу І законопроекту) пропонується:

створити підрозділи із кіберзахисту в органах державної влади, що є власниками або розпорядниками інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

призначати у вищевказаних органах державної влади відповідальної особи – офіцерів із кіберзахисту, яким безпосередньо підпорядковуються підрозділи із кіберзахисту;

встановити посадові оклади співробітників підрозділів із кіберзахисту та офіцерів із кіберзахисту в органах державної влади та місцевого самоврядування, військових формуваннях та правоохоронних органах відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України та співробітників правоохоронних органів із підвищувальними коефіцієнтами: для співробітників кадрового складу – 2,0; для співробітників, які не належать до кадрового складу – 1,5.

За експертним висновком Міністерства фінансів України щодо положень законопроекту, зокрема, зауважено таке:

- реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Адміністрації Держспецзв’язку на виконання нових функцій та завдань щодо забезпечення кібербезпеки і кіберзахисту, а також потребуватиме додаткових видатків для органів державної влади та місцевого самоврядування на створення та утримання галузевих та регіональних команд реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки та підрозділів із кіберзахисту (зокрема, для оплати праці працівників, та їх матеріально-технічного забезпечення),

- положення підпункту 5 пункту 2 розділу І законопроекту (щодо нової статті 5-1 до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України») не узгоджується із Законом України «Про державну службу», а також законами України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20), якими визначення умов оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України та пропонується виключити абзаци сьомий-дванадцятий підпункту 5 пункту 2 розділу І законопроекту.

При цьому зазначається, що на сьогодні чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України вже передбачено, що: державним службовцям, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки встановлюються посадові оклади з коефіцієнтом 1,2 та 1,45 /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (зі змінами)/; військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, Адміністрації Держспецзв’язку, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки виплачується щомісячна винагорода у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 337 «Деякі питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців» (зі змінами)/, а працівникам на зазначених посадах виплачується надбавка за особливий характер роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 336 «Деякі питання оплати праці окремих категорій працівників» (зі змінами)/;

З огляду на положення законопроекту необхідно звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів.

Загалом у висновку Міністерства фінансів зауважено, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, попереднього погодження із Адміністрацією Держспецзв’язку, а також надання фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 5 пункту 2 розділу І цього Закону, який набирає чинності з 15 червня 2023 року.), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстр. № 8087 від 29.09.2022), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Камельчуком Ю.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення посилення кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.29. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення організаційних засад здійснення волонтерської діяльності та соціального захисту волонтерів в умовах дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану на території України (реєстр. № 7693 від 22.08.2022), внесений народними депутатами України Абрамовичем І.О., Плачковою Т.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є вдосконалення організаційних засад здійснення волонтерської діяльності для забезпечення соціального захисту волонтерів та ефективного надання волонтерської допомоги в умовах дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану на території України.

Законопроектом, серед іншого, запропоновано підвищити на 50 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на відповідний рік, розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, залежно від ступеня втрати працездатності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету та у разі прийняття законопроекту не буде забезпечена фінансовими ресурсами. При цьому зауважено, що оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Ухвалили:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення організаційних засад здійснення волонтерської діяльності та соціального захисту волонтерів в умовах дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану на території України (реєстр. № 7693 від 22.08.2022), внесений народними депутатами України Абрамовичем І.О., Плачковою Т.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення окремих питань призначення суддів, повноваження яких припинилися (реєстр. № 7698 від 26.08.2022), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Павлішем П.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом передбачається внести зміни до пункту 17 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та до абзацу шостого пункту 13 розділу ІII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема, передбачивши, що:

повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено;

судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який їх було призначено, призначаються Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя на посаду судді до суду, до якого вони були призначені (переведені) на день закінчення повноважень, крім суддів, звільнених з посади або щодо яких Вищою радою правосуддя вже внесено подання Президенту України про призначення їх на посаду судді (зараз таке призначення здійснюється за результатами конкурсу та за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності посаді).

Також передбачається встановити, що призначення на посаду судді не звільняє таких суддів від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових видатків державного бюджету та сприяє їх ефективному використанню.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що згідно з пояснювальною запискою (посилаючись на інформацію суб’єкта законодавчої ініціативи) станом на 01.08.2022 в Україні є 326 суддів, у яких відсутні повноваження щодо здійснення правосуддя у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку, на який їх було призначено, та які внаслідок цього не мають права виконувати свої обов’язки та відповідно не здійснюють правосуддя, водночас у таких суддів залишається статус судді, внаслідок чого вони продовжують щомісячно отримувати суддівську винагороду (без доплат до посадового окладу), тому прийняття законопроекту дозволить набути повноваження здійснювати правосуддя і сплачувати суддівську винагороду за виконувану суддями роботу.

З огляду на такі аргументи Мінфін дійшов висновку, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, оскільки виплата суддівської винагороди фактичній кількості суддів здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів державного бюджету для судової влади, та висловлено позицію про підтримку законопроекту, що розглядається.

Тобто, реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів на судову владу, оскільки запропоновано суддівську винагороду виплачувати тим суддям, які фактично здійснюють повноваження з правосуддя.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення окремих питань призначення суддів, повноваження яких припинилися (реєстр. № 7698 від 26.08.2022), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Павлішем П.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах витрат державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади та сприятиме ефективному використанню коштів державного бюджету на вказану мету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо скасування обмежувальних строків на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (реєстр. № 7679 від 17.08.2022), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон) та виключити обмежувальні строки для призначення одноразової грошової допомоги у разі:

- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби /згідно з чинною редакцією пункту 1 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо смерть настала протягом року після звільнення особи з військової служби/;

- смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби /згідно з чинною редакцією пункту 2 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо смерть настала протягом року після звільнення особи з військової служби/;

- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби /згідно з чинною редакцією пункту 5 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо інвалідність встановлена не пізніше ніж через три місяці після звільнення особи з військової служби чи після закінчення тримісячного строку/;

- встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві /згідно з чинною редакцією пункту 6 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо інвалідність встановлена не пізніше ніж через три місяці після звільнення особи із строкової військової служби, закінчення зборів чи проходження служби у військовому резерві/;

- отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин /згідно з чинною редакцією пункту 7 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо часткова втрата працездатності встановлена не пізніше ніж через три місяці після звільнення особи з військової служби/;

- отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, після звільнення її з військової служби /згідно з чинною редакцією пункту 8 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо часткова втрата працездатності встановлена не пізніше ніж через три місяці після звільнення особи із строкової військової служби/;

- отримання військовозобов’язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві /згідно з чинною редакцією пункту 9 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо часткова втрата працездатності встановлена не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не передбачає додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту (копія додається) зазначає про непідтримку положень законопроекту, як такого, що призведе до розбалансування державного бюджету, як на 2022 рік, так і у наступних роках, при цьому зауважується, зокрема, про таке:

- реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур на 2022 рік і наступні роки на виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті, встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби у минулі роки, військовозобов’язаним та резервістам, які призивалися на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві у минулі роки, яка буде призначатися у зв’язку із скасуванням обмежувальних строків для реалізації права на таку грошову допомогу. Таку ж позицію висловили Міністерство оборони України та Міністерство внутрішніх справ України у своїх висновках до цього законопроекту.

При цьому, Мінфіном зазначено, що у державному бюджеті на 2022 рік видатки на реалізацію законопроекту не передбачено.

- відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство оборони України.

- відповідно до Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Так, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.12.2011 № 20- рп зазначив, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Отже, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Таку ж позицію зазначило Міністерство оборони України у своєму висновку до цього законопроекту.

Також Конституційний Суд України у Рішенні від 25.01.2012 № 3- рп зазначив, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, зважаючи на фінансові можливості держави, яка зобов’язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості Державного бюджету України.

Слід окремо наголосити, що положення законопроекту щодо виключення обмежувальних строків для призначення одноразової грошової допомоги також не в повній мірі узгоджуються із вимогами бюджетного законодавства з огляду на таке:

відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, держава прагне до збалансованості бюджету. В свою чергу, положеннями статей 2, 23 і 30 Кодексу передбачено здійснення будь-яких видатків державного бюджету відповідно до визначених законом про державний бюджет бюджетних призначень,

згідно із статтею 7 Кодексу до основних принципів бюджетної системи віднесено принцип збалансованості, який полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період,

відповідно до частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо скасування обмежувальних строків на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (реєстр. № 7679 від 17.08.2022), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може збільшити видаткову частину державного бюджету у 2022 та наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки при опрацюванні законопроекту врахувати зауваження, зазначені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб (реєстр. № 8122 від 11.10.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

надати визначення поняттям «відокремлений підрозділ юридичної особи» /філія, представництво, виробничий структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця, бригада, бюро, лабораторія тощо), функціональний структурний підрозділ апарату управління (управління, відділ, бюро, служба тощо) та інший підрозділ юридичної особи, який розташований на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа/ та «працівник відокремленого підрозділу юридичної особи» /фізична особа, праця якої використовується юридичною особою за місцезнаходженням відокремленого підрозділу/;

включити до функцій контролюючих органів здійснення контролю за дотриманням порядку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб /далі – податок/ до відповідних місцевих бюджетів за місцезнаходженням юридичної особи та місцезнаходженням відокремлених підрозділів юридичної особи (як уповноважених нараховувати (сплачувати) такий податок до відповідних бюджетів, так і не уповноважених);

встановити, що юридична особа за своєю податковою адресою береться контролюючими органами на основний податковий облік, а за податковими адресами її відокремлених підрозділів – на неосновний податковий облік;

збільшити розмір штрафів за порушення юридичною особою, відокремленим підрозділом юридичної особи чи юридичною особою, відповідальною за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах;

встановити відповідальність за перерахування податку до відповідного бюджету з порушенням вимог статті 168 Податкового кодексу України шляхом накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає перерахуванню та/або сплаті до бюджету;

передбачити, що відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до відповідного бюджету несе юридична особа, відокремлений підрозділ, який в установленому порядку уповноважений нараховувати, утримувати й сплачувати (перераховувати) податок до бюджету;

визначити, що податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу;

встановити, що тимчасово, під час періоду дії правового режиму воєнного стану до його припинення або скасування, юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, і які під час воєнного стану були переміщені з територій, де ведуться чи велися бойові дії або є чи була загроза бойових дій, на безпечну територію, сплачують (перераховують) податок до відповідного бюджету за фактичним місцем ведення своєї діяльності.

Крім того, законопроект передбачає внесення пов’язаних змін до Господарського та Цивільного кодексів України і Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно з якими, зокрема, пропонується до відокремлених підрозділів юридичної особи віднести філії, представництва, виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо), функціональні структурні підрозділи апарату управління (управління, відділи, бюро, служби тощо), інші підрозділи, які розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи, та встановити, що відомості про відокремлені підрозділи (філії, представництва, виробничі структурні підрозділи та функціональні структурні підрозділи апарату управління, інші підрозділи) включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів;

призведе до перерозподілу ресурсу між бюджетами місцевого самоврядування;

сприятиме справедливому розподілу податку між бюджетами місцевого самоврядування та підвищенню їх фінансової спроможності;

врегулює питання сплати податку підрозділами юридичної особи до бюджетів за місцем їх розташування (здійснення діяльності);

створить законодавче підгрунтя для контролю за сплатою податку відповідними підрозділами юридичної особи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження податку до відповідних місцевих бюджетів внаслідок територіальної зміни надходжень податку до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості релокованих підприємств та суми сплаченого ними податку до відповідних місцевих бюджетів;

зміна порядку сплати податку до відповідного бюджету за фактичним місцем ведення своєї діяльності релокованими підприємствами призведе до відповідних втрат місцевих бюджетів, де велись бойові дії та які потребують суттєвого фінансового забезпечення для відновлення зруйнованого майна та інфраструктури.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує в запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (1 січня 2023 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Крім того, питання зарахування податку до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб (реєстр. № 8122 від 11.10.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А. О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету (реєстр. № 8122-1 від 25.10.2022), поданий народними депутатами України Діденко Ю.О., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

передбачити, що для розділу IV Податкового кодексу України поняття «відокремлені підрозділи» вживається у визначенні Господарського кодексу України та/або структурні підрозділи юридичної особи, що мають визначені юридичною особою функції в господарській діяльності і входять до структури юридичної особи як організаційно відособлені від інших структурних підрозділів її частини, які фактично провадять діяльність за неосновним місцем обліку юридичної особи на території іншої територіальної громади, ніж територія територіальної громади, в якій знаходиться податкова адреса юридичної особи;

зобов’язати роботодавців (крім самозайнятих осіб) у податковій звітності зазначати по кожному працівнику код і категорію адміністративно- територіальної одиниці та території територіальної громади, відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та території територіальної громади, де знаходиться робоче місцe працівника;

встановити, що відокремлені підрозділи юридичної особи підлягають взяттю на облік у контролюючих органах одночасно із реєстрацією чи взяттям на облік об'єктів оподаткування, за місцезнаходженням яких фактично проводиться діяльність таких відокремлених підрозділів;

визначити, що у разі прийняття рішення про створення або переміщення на територію іншої територіальної громади відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та за місцезнаходженням таких новостворених (переміщених) підрозділів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

встановити, що податок на доходи фізичних осіб:

нарахований працівникам, які виконують надомну роботу, перераховується юридичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням робочого місця таких працівників, визначеного згідно з трудовим договором про надомну роботу;

може перераховуватися також на єдиний рахунок згідно із статтею 35-1 Податкового кодексу України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів;

призведе до перерозподілу ресурсу між бюджетами місцевого самоврядування;

сприятиме наповненню місцевих бюджетів та справедливому розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами місцевого самоврядування та підвищенню їх фінансової спроможності;

врегулює питання сплати податку на доходи фізичних осіб підрозділами юридичної особи до бюджетів за місцем їх розташування (здійснення діяльності).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту дозволить врегулювати питання сплати податку на доходи фізичних осіб відокремленими підрозділами юридичної особи до бюджетів за місцем їх розташування (здійснення діяльності), сприятиме справедливому розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами місцевого самоврядування та підвищенню їх фінансової спроможності;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від обсягу сплати податку на доходи фізичних осіб відокремленими підрозділами юридичних осіб до бюджетів за місцем їх розташування (здійснення діяльності), а також від кількості працівників, які виконують надомну роботу, та суми податку на доходи фізичних осіб, який буде перераховуватися за місцезнаходженням робочого місця, визначеного згідно з трудовим договором про надомну роботу цього працівника

Загалом Мінфін підтримує законопроект за умови його доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету (реєстр. № 8122-1 від 25.10.2022), поданий народними депутатами України Діденко Ю.О., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та справедливий розподіл репарацій (реєстр. № 7237 від 31.03.2022), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Рущишиним Я.І. та Тарутою С.О.

Відмітили:

Згідно з преамбулою законопроекту його розроблено з метою захисту права власності та інших речових прав на майно, які порушено внаслідок військової агресії Російської Федерації. Законопроектом пропонується визначити механізм виплати первинної та повної компенсації за втрачене, пошкоджене чи зруйноване майно постраждалим особам (постраждалим фізичним особам, їх спадкоємцям та постраждалим юридичним особам), зокрема передбачається:

первинна компенсація – часткове відшкодування майнової шкоди, завданої постраждалій особі, у зв’язку з порушенням її права власності та інших речових прав /частина 1 статті 1 законопроекту/, що застосовується з метою захисту права власності, права на житло фізичних осіб, відновлення життєво важливих функцій та/або послуг, які надають юридичні особи, а також відновлення нормального життя в Україні /частина 2 статті 2 законопроекту/. Розмір первинної компенсації відповідатиме вартості втраченого чи знищеного майна або вартості відновлення пошкодженого майна /стаття 12 законопроекту/, при цьому така компенсація може виплачуватися на вибір постраждалої особи у формі грошової компенсації або додаткових заходів підтримки постраждалих фізичних та юридичних осіб /частина 1 статті 13 законопроекту/. Право на первинну компенсацію буде забезпечуватися поступово та пропорційно залежно від матеріальних можливостей держави Україна /частина четверта статті 4 законопроекту/;

повна компенсація застосовується з метою захисту права власності постраждалих осіб, забезпечення справедливого та адресного розподілу репарацій та/або інших стягнень з Російської Федерації /частина 3 статті 2 законопроекту/. Розмір повної компенсації відповідатиме вартості втраченого чи знищеного майна або вартості відновлення пошкодженого майна та визначатиметься як різниця між розміром оцінки відповідного майна та розміром виплаченої первинної компенсації /стаття 22 законопроекту/.

Водночас, передбачається, що держава збиратиме всю наявну інформацію щодо втраченого, пошкодженого або знищеного внаслідок агресії майна, зокрема з метою стягнення збитків з Російської Федерації як держави, яка здійснила збройну агресію проти України /частина 3 статті 3 законопроекту/. З цією метою пропонується створення відповідного Реєстру, держателем якого має бути центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державну регіональну політику /стаття 26 законопроекту/. Також пропонується визначити механізм забезпечення стягнення репарацій з Російської Федерації /розділ VII законопроекту/.

Крім того, законопроектом передбачається, зокрема:

створення у складі спеціального фонду державного бюджету Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури України, джерелами наповнення якого пропонується визначити кошти державного бюджету, міжнародну технічну та/або фінансову допомогу, репарації та/або інші стягнення з Російської Федерації (що адресно спрямовуються на виплату повної компенсації постраждалим особам), інші джерела, які компенсують розмір шкоди, заподіяний збройною агресією, а також можливість створення органами місцевого самоврядування місцевих фондів відновлення зруйнованого майна та інфраструктури /стаття 28 законопроекту/. Одночасно доручається Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним законом подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України про функціонування Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури України /підпункт 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту/;

здійснення додаткових заходів підтримки постраждалих фізичних осіб у зв’язку з збройною агресією шляхом надання будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей для відбудови житла, пільгового кредитування, інших матеріальних цінностей /стаття 29 законопроекту/;

здійснення додаткових заходів підтримки постраждалих юридичних осіб у зв’язку зі збройною агресією шляхом надання податкових пільг та інших заходів податкового регулювання відповідно до Податкового кодексу України, пільгового кредитування на відновлення виробничих потужностей, запровадження квот на окремі види товарів, списання податкового боргу, інших заходів, спрямованих на відновлення діяльності юридичних осіб /стаття 30 законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного або місцевого бюджетів;

фінансове забезпечення робіт із створення Державного реєстру майна, знищеного, пошкодженого або втраченого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, буде здійснюватися за рахунок міжнародної? технічної? допомоги;

порядок створення та наповнення Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури України, а також відповідні фінансово-економічні розрахунки визначатимуться окремим законопроектом про внесення змін до Бюджетного кодексу України;

прийняття відповідного закону сприятиме удосконаленню законодавчого врегулювання відносин у сфері виконання державою Україна свого позитивного обов’язку щодо захисту права власності та інших речових прав на території України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зазначає, зокрема, що:

згідно з статтею 28 законопроекту для виплат первинної та повної компенсації постраждалим особам у складі спеціального фонду державного бюджету створюється Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури України, проте не є зрозумілим механізм формування подібного фонду, зокрема, чинним бюджетним законодавством не передбачено створення такого фонду, отже для забезпечення формування подібного фонду доцільно подати окремий проект, в якому слід викласти положення не тільки про його формування, але й про його діяльність, зокрема, щодо контроль за цільовим використанням зібраних коштів;

Верховною Радою України 01.04.2022 прийнято у першому читанні проект Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (реєстр. № 7198 від 24.03.2022), дія якого також поширюється на виплату компенсації за нерухоме майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації. У зв’язку з цим порядок відшкодування шкоди, завданої агресією Російської Федерації нерухомому майну, залишається чітко невизначеним: чи буде вона здійснюватися у порядку, встановленому цим законопроектом (у разі його прийняття), чи у порядку, встановленому законопроектом за реєстр. № 7198 (у разі його прийняття).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, при цьому наразі неможливо оцінити можливі ризики, розмір можливих втрат державного бюджету у разі прийняття законопроекту, оскільки відсутні фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), зокрема не надано розрахунків щодо обсягу витрат державного та місцевих бюджетів. Зокрема, Мінфін відмічає, що створення Державного реєстру майна, знищеного, пошкодженого або втраченого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, потребуватиме додаткових бюджетних витрат на забезпечення ведення Реєстру та здійснення додаткових повноважень центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на надання безоплатної правничої допомоги щодо супроводу у компетентних міжнародних органах заяв громадян стосовно майна, яке було втрачене, пошкоджене або знищене на тимчасово окупованих територіях. Загалом Мінфін зауважує, що законопроект фінансово не забезпечений та потребує визначення джерел фінансування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що частини друга-четверта статті 28 законопроекту щодо створення Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури України у складі спеціального фонду державного бюджету, визначення джерел формування і напрямів використання коштів цього Фонду не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, згідно з якими: відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, регулюються Кодексом (стаття 1 Кодексу); розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (частина п’ята статті 13 Кодексу); визначено джерела формування і напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету (частина третя статті 15, частина третя статті 29, частини третя і четверта статті 30 Кодексу). Отже, порушені у зазначених положеннях законопроекту питання є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства. Аналогічні зауваження містяться у висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та справедливий розподіл репарацій (реєстр. № 7237 від 31.03.2022), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Рущишиним Я.І. та Тарутою С.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення передбачених законопроектом заходів (зокрема на виплату первинної компенсації постраждалим особам, виконання нових повноважень відповідних органів влади залежно від вжиття ними заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів на функціонування таких органів), а також може призвести до зменшення доходів бюджету від сплати податків у разі здійснення додаткових заходів підтримки постраждалих юридичних осіб та залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 7237 привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (передусім статей 1, 13, 29 і 30), а саме виключити частини другу-четверту статті 28 законопроекту /щодо створення Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури України у складі спеціального фонду державного бюджету, визначення джерел формування і напрямів використання коштів цього Фонду/.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо удосконалення ведення Державного земельного кадастру (реєстр. № 8042 від 16.09.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Кузнєцовим О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом змінами до Закону України «Про Державний земельний кадастр» пропонується, зокрема:

переглянути механізм виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру;

конкретизувати порядок оскарження рішень, дії або бездіяльності Державного кадастрового реєстратора;

встановити платність послуги за здійснення державної реєстрації земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру у вигляді адміністративного збору у розмірі 0,15 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в умовах 2022 року становитиме 372,15 грн /прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2022 року встановлено у сумі 2 481 грн/;

збільшується адміністративний збір:

- за витяг з Державного земельного кадастру про: земельну ділянку з 0,05 до 0,065 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зі 124,05 грн до 161,27 грн); обмеження у використанні земель з 0,055 до 0,07 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зі 136,45 грн до 173,67 грн); землі в межах адміністративно-територіальних одиниць з 0,06 до 0,075 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зі 148,86 грн до 186,08 грн); меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі з 0,05 до 0,065 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зі 124,05 грн до 161,27 грн);

- за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), з 0,06 до 0,075 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зі 148,86 грн до 186,08 грн);

- за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) з 0,03 до 0,04 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 74,43 грн до 99,24 грн);

- за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру, з 0,03 до 0,04 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 74,43 грн до 99,24 грн);

- за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, з 0,01 до 0,015 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 24,81 грн до 37,22 грн).

Слід зазначити, що згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин /Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру – далі Держгеокадастр/, водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Разом з тим, вищевказаною постановою визначається, що суб’єктами надання адміністративної послуги у сфері Державного земельного кадастру є державний кадастровий реєстратор, адміністратор центру надання адміністративних послуг та уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування.

Водночас, відповідно до пунктів 24, 24-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг (крім плати, визначеної пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 14 частини першої статті 64-1 цього Кодексу) і адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (крім адміністративного збору, визначеного пунктом 36-1 частини першої статті 64 та пунктом 9 частини першої статті 64-1 цього Кодексу) зараховуються до загального фонду державного бюджету, а згідно з пунктом 36 частини першої статті 64 цього Кодексу плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, зараховується до загального фонду місцевих бюджетів.

Отже, реалізація запропонованих змін щодо встановлення платності послуг за здійснення державної реєстрації земельної ділянки та підвищення розмірів адміністративних зборів за надання відомостей з Державного земельного кадастру матиме наслідком збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Необхідно зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте, відповідні матеріали до проекту не надано.

У експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді, та призведе до збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, проте визначити загальну вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо удосконалення ведення Державного земельного кадастру (реєстр. № 8042 від 16.09.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Кузнєцовим О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання питання використання грошових коштів, отриманих від продажу земельної ділянки, власником якої є громадянин країни-агресора (реєстр. № 8167 від 01.11.2022), поданий народним депутатом України Веніславським Ф.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що грошові кошти, отримані за результатом продажу конфіскованої земельної ділянки за рішенням суду на земельних торгах, у випадку, якщо колишній власник є громадянином країни-агресора (Російської Федерації чи Республіки Білорусь), зараховуватимуться до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту сприятиме наповненню дохідної частини державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники державного бюджету залежатиме від кількості земельних ділянок, власниками яких є громадяни країни-агресора. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту Верховною Радою України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що бюджетним законодавством не врегульовано питання зарахування надходжень від продажу конфіскованої земельної ділянки за рішенням суду на земельних торгах, колишнім власником якої є громадянин країни-агресора (Російської Федерації чи Республіки Білорусь).

З цього приводу слід зауважити, що згідно з частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України, якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно надалі внести відповідні зміни до закону про Державний бюджет України на відповідний рік та/або до Бюджетного кодексу України для законодавчого унормування питання зарахування відповідних коштів до загального чи спеціального фондів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання питання використання грошових коштів, отриманих від продажу земельної ділянки, власником якої є громадянин країни-агресора (реєстр. № 8167 від 01.11.2022), поданий народним депутатом України Веніславським Ф.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацю про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» (реєстр. № 7689 від 22.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринній світ», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про захист тварин від жорсткого поводження», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо зменшення кількісті документів дозвільного характеру та врегулювання проблеми правової невизначеності щодо забезпечення оприлюднення інформації про документи дозвільного характеру.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту зумовлено необхідністю скасування деяких документів дозвільного характеру, застосування яких є недоцільним та економічно невиправданим, враховуючи необхідність підтримки суб’єктів господарювання у період воєнного стану в Україні/післявоєнний період;

реалізація законопроекту дозволить покращити умови ведення бізнесу, упорядкувати кількість документів дозвільного характеру шляхом скасування дозвільних документів, що не актуальні, дублюються та які не містять ризиків (загроз) для життя громадян, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

законопроект не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді.

Разом з тим, внаслідок реалізації законопроекту може виникнути економія бюджетних коштів на функціонування державних органів, уповноважених на видачу дозвільних документів, які законопроектом пропонується скасувати, залежно від економного і ефективного використання бюджетних коштів та тривалості упорядкування організаційної структури апарату таких органів у зв’язку з виключенням відповідних повноважень.

Окремо слід звернути увагу, що за висновком Мінфіну передбачене законопроектом виключення з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», пункту 116 (свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей), особливо в контексті ведення бізнесу, є недоцільним, оскільки це може зашкодити інтересам збереження культурної спадщини України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» (реєстр. № 7689 від 22.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів, уповноважених на видачу дозвільних документів, які скасовуються, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування таких органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про заходи щодо реформування корпоративного управління оператора газотранспортної системи України» (реєстр. № 8068 від 22.09.2022), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Камельчуком Ю.О., Кучеренком О.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Згідно з преамбулою законопроекту він спрямований на усунення складної дворівневої системи управління оператором газотранспортної системи України, функції якого здійснює ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», власником якого є АТ «Магістральні газопроводи України», та визначає правові, економічні та організаційні засади переходу до моделі єдиної компанії шляхом приєднання Власника до Оператора.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного бюджету чи місцевих бюджетів;

наслідком прийняття законопроекту та його реалізації стане підвищення ефективності функціонування компанії, яка здійснює функції оператора газотранспортної системи України, та дозволить в повній мірі впровадити в діяльності такої компанії Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реформування системи корпоративного управління ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» має відбуватися з визначенням термінів здійснення конкретних заходів і з урахуванням необхідності забезпечення стабільної, ефективної роботи Української газотранспортної системи та надійного газопостачання, забезпечення в повному обсязі надходження податків, зборів і спрямування дивідендів, а також недопущення порушень інтересів держави, що може спричинити додаткові видатки державного бюджету та невиконання вимог про відокремлення та незалежність оператора газотранспортної системи. Крім того, Мінфін зауважує, що розгляду законопроекту у Верховній Раді України має передувати проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо відповідності запропонованої процедури приєднання умовам сертифікації, а також надання висновку Регулятора в частині відповідності положень законопроекту умовам сертифікації Оператора ГТС.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про заходи щодо реформування корпоративного управління оператора газотранспортної системи України» (реєстр. № 8068 від 22.09.2022), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Камельчуком Ю.О., Кучеренком О.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів і видатків державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про заходи щодо реформування корпоративного управління оператора газотранспортної системи України» (реєстр. № 8068-2 від 06.10.2022), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного бюджету чи місцевих бюджетів;

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про заходи щодо реформування корпоративного управління оператора газотранспортної системи України» (реєстр. № 8068-2 від 06.10.2022), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів і видатків державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (реєстр. № 8131 від 17.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є забезпечення впровадження Україною двох міжнародних стандартів у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей: загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS)); стандарту щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).

Законопроектом, серед іншого, передбачається з 1 січня 2024 року:

визначити диференційовану систему фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;

передбачити порядок застосування фінансових (штрафних) санкцій для власників фінансових рахунків за подання недостовірної інформації фінансовим агентам;

запровадити нові фінансові (штрафні) санкції для фінансових агентів та власників фінансових рахунків за різні види правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат коштів з державного бюджету, а вплив на дохідну частину державного бюджету у поточному та наступному бюджетному періоді відсутній;

починаючи з 2024 року реалізація законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено, зокрема, кошти від санкцій (штрафів), застосування яких передбачено цим законопроектом в рамках механізму контролю щодо дотримання фінансовими агентами та власниками фінансових рахунків вимог Cтандарту CRS;

починаючи з 2025 року реалізація законопроекту може мати непрямий вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок донарахованих контролюючим органом податкових зобов’язань для платників податків у результаті здійснення податкових перевірок з використанням інформації, отриманої Державною податковою службою України від компетентних органів держав-партнерів з автоматичного обміну інформацією;

оцінити потенційну вартісну величину впливу реалізації законопроекту на показники бюджету у частині доходів неможливо у зв’язку з неможливістю спрогнозувати необхідні для таких розрахунків факти та дані.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (реєстр. № 8131 від 17.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету, зокрема від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за подання та прийняття неконституційних законів (реєстр. № 8130 від 17.10.2022), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити новою статтею 364-3 Кримінальний кодекс України, встановивши кримінальну відповідальність за подання до Верховної Ради України для реєстрації за підписом особи, яка має право законодавчої ініціативи або представляє орган, наділений таким правом законопроект, що протирічить нормам Конституції України або законопроекти, що за своїм змістом (суттю) повторюють законодавчі норми, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду, а також прийняття такого законопроекту в цілому – у вигляді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до п’яти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів та видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за подання та прийняття неконституційних законів (реєстр. № 8130 від 17.10.2022), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про статус держави-терориста та держави-спонсора тероризму (реєстр. № 8002 від 06.09.2021), поданий народними депутатами України Мережком О.О., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту дана законодавча ініціатива спрямована на юридичну кваліфікацію дій держав, які вчиняють акти тероризму, що відрізняє їх від інших суб’єктів терористичної діяльності, а також держав, які фінансово та іншим чином допомагають таким державам (спонсорують їх). Для реалізації такої мети законопроектом визначається відповідна термінологія («держава-терорист», «держава-спонсор тероризму»), критерії ідентифікації держави як терориста, формування та ведення переліків держав-терористів і держав-спонсорів тероризму, види санкцій, які можуть бути накладені на такі держави.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, покладання на Раду національної безпеки і оборони України (далі – РНБО) додаткових повноважень щодо формування та ведення переліку держав – терористів та держав-спонсорів тероризму з подальшим розміщенням його на своєму офіційному веб-сайті, може зумовити потребу у додаткових коштах з державного бюджету на забезпечення діяльності РНБО.

Водночас, за висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, повноваження, які надаються РНБО законом, повинні стосуватись саме координації і контролю діяльності органів виконавчої влади і стосуватись лише сфери національної безпеки і оборони, виходячи з положень частин 2,7 і 8 статті 107 Конституції України.

Міністерство фінансів України, зазначивши, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків, надає ряд зауважень щодо змісту законопроекту.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про статус держави-терориста та держави-спонсора тероризму (реєстр. № 8002 від 06.09.2021), поданий народними депутатами України Мережком О.О., Безуглою М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків у разі необхідності розширення матеріально-технічних можливостей РНБО для виконання додаткових повноважень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» (щодо непоширення судового імунітету на розгляд справ, в яких відповідачем є держава-агресор) (реєстр. № 8165 від 31.10.2022), поданий народним депутатом України Ляшенком А.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» новим абзацом другим, яким передбачено, що пред’явлення позову до держави, яка визнана державою-агресором, залучення такої держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить державі-агресору та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно допускаються незалежно від наявності згоди компетентних органів держави, яка визнана державою-агресором.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету, при цьому дозволить забезпечити можливість розгляду українськими судами справ про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, у яких відповідачем вказана іноземна держава, яка визнана державою-агресором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на дохідну частину державного бюджету і не потребуватиме видатків державного бюджету (посилаючись на інформацію суб’єкта законодавчої ініціативи).

З огляду на сутність положення законопроекту, його прийняття і реалізація може сприяти стягненню з Російської Федерації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії фізичним та юридичним особам в Україні, включаючи збитки у зв’язку із руйнуванням чи пошкодженням активів, що в перспективі може дозволити зменшити втрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані з руйнуванням (пошкодженням) об’єктів виробничого і невиробничого значення, та необхідністю здійснення заходів з їх відновлення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» (щодо непоширення судового імунітету на розгляд справ, в яких відповідачем є держава-агресор) (реєстр. № 8165 від 31.10.2022), поданий народним депутатом України Ляшенком А.О., має опосередкований вплив на показники бюджету (може дозволити зменшити втрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані з руйнуванням (пошкодженням) об’єктів виробничого і невиробничого значення, та необхідністю здійснення заходів з їх відновлення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про окремі питання оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7703 від 26.08.2022), внесений народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний правовий режим регулювання трудових відносин для посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, які знаходяться без поважних причин за кордоном з моменту введення воєнного стану в Україні, а також внести відповідні зміни до законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про статус народного депутата України» та «Про статус депутатів місцевих рад», встановивши, що:

на осіб, уповноважених на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, які не повернулись в Україну без поважних причин протягом десяти діб з дня введення воєнного стану в Україні, поширюється кримінальна відповідальність, передбачена статтею 337-1 Кримінального кодексу України (в редакції законопроекту), у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років;

особи, уповноважені на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, які знаходяться за кордоном без поважних причин понад 10 діб з моменту введення воєнного стану в Україні, підлягають звільненню з займаних посад відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (прогул) з утриманням заробітної плати;

народним депутатам України, які не здійснюють свої депутатські повноваження у зв’язку з перебуванням за межами України без поважних причин понад 10 діб з моменту введення воєнного стану в Україні, не нараховується заробітна плата та не провадяться виплати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень;

заробітна плата, утримана із зазначеної вище категорії звільнених посадових осіб та народних депутатів України, які знаходяться за кордоном, в повному обсязі перераховується на спеціальний казначейський рахунок Міністерства оборони України для подальшого використання на потреби Збройних Сил України.

Застосування таких положень може призвести до збільшення видатків державного бюджету (на забезпечення діяльності Збройних Сил України за рахунок перерозподілу видатків між розпорядниками державного бюджету та відповідних надходжень з місцевих бюджетів), а також на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб у разі виявлення відповідних порушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про окремі питання оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7703 від 26.08.2022), внесений народним депутатом України Кузьміних С.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (у разі настання обумовлених випадків може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Збройних Сил України, а також на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, та може зумовити зменшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності пішоходів за невикористання світлоповертальних елементів у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості (реєстр. № 8156 від 26.10.2022), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальності за пересування пішоходами проїзною частиною або узбіччям у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості без використання світлоповертальних елементів (стрічки, наклейки, жилету тощо) або одягу, який має світлоповертальні елементи, у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 гривня/.

Крім того, передбачається зменшення розміру штрафу з п’ятнадцяти до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (із 255 до 51 гривень) за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.

Реалізація положень законопроекту буде мати вплив на дохідну частину державного бюджету залежно від санкцій за відповідні правопорушення, (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту може зменшити надходження державного бюджету від штрафних санкцій і пропонує зберегти передбачену на сьогодні адміністративну відповідальність щодо розміру штрафу за порушення правил дорожнього руху пішоходам.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності пішоходів за невикористання світлоповертальних елементів у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості (реєстр. № 8156 від 26.10.2022), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден (реєстр. № 8186 від 07.11.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується передбачити адміністративну відповідальність за порушення порядку та правил використання повітряного простору України при експлуатації безпілотного повітряного судна, а так само внесення змін у конструкцію безпілотного повітряного судна та/або обладнання для дистанційного керування ним, спрямованих на приховування інформації про місцезнаходження безпілотного повітряного судна та/або його переміщення в повітряному просторі України під час польоту, створення радіозавад та/або інших перешкод польотам безпілотних повітряних суден, що використовуються правоохоронними органами під час забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, протидії правопорушенням, охорони прав і свобод людини, а також за повторне протягом року вчинення таких правопорушень у вигляді штрафу у розмірі від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 020 до 8 500 гривень/.

Разом з тим, змінами до статей 221, 222, 222-1, 228 та 255 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям), органами національної поліції, центральним органом влади з питань авіації за протоколами, складеними органами Національної поліції та органами Державної прикордонної служби України.

Відтак, реалізація положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення його надходжень. Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що обсяг штрафних санкцій буде залежати від кількості правопорушників та конкретного розміру штрафу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден (реєстр. № 8186 від 07.11.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо сертифікації оператора газосховищ та продовження заходів з недопущення банкрутства Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз») (реєстр. № 8158 від 28.10.2022), поданий народними депутатами України Жупанином А.В., Совсун І.Р., Герусом А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є імплементування в українське законодавство адаптованої версії змін до Регламенту (ЄС) № 715/2009 та Регламенту (ЄС) № 2017/1938, які в ЄС набрали чинності у липні 2022 року, для чого пропонується конкретизувати повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо здійснення сертифікації оператора газосховища, встановити загальні засади для такої процедури в Законі України «Про ринок природного газу» та визначити на законодавчому рівні деякі заходи для безпеки постачання природного газу, що реалізовуються іншими суб’єктами ринку природного газу.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Закон України «Про ринок природного газу України» новою статтею 47-1, частиною дванадцятою якої передбачено, що компенсаційні заходи для оператора газосховища, якщо буде необхідним відшкодування понесених таким оператором витрат у разі 6 неможливості виведення з експлуатації газосховища без зниження рівня безпеки постачання газу, здійснюються відповідно до статті 11 «Спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» цього Закону. Зокрема, згідно з частиною сьомою цієї статті суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до такої законодавчої норми постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2020 № 1194 затверджено Порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, яким серед іншого передбачається, що надання такої компенсації здійснюється за рахунок державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може потребувати видатків державного бюджету на компенсаційні заходи для відшкодування понесених оператором газосховища витрат у разі неможливості виведення з експлуатації газосховища без зниження рівня безпеки постачання газу;

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та у прийнятому Верховною Радою України Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» бюджетна програма для компенсації вказаних витрат оператора газосховищ не передбачена і відсутні джерела для покриття таких витрат.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо сертифікації оператора газосховищ та продовження заходів з недопущення банкрутства Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз») (реєстр. № 8158 від 28.10.2022), поданий народними депутатами України Жупанином А.В., Совсун І.Р., Герусом А.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення відповідних компенсаційних заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур (реєстр. № 8166 від 01.11.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Митного кодексу України, передбачивши, що випуск у митний режим експорту та пропуск за межі митної території України визначених товарів /включених до таких товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот)/ здійснюється митними органами на підставі довідки, що підтверджує поповнення попереднього експортного депозиту або довідку про консолідовану суму попередніх експортних депозитів;

Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», якими запроваджується режим попередніх експортних депозитів з метою регулювання платіжного балансу України при експорті вищевказаних товарів, що передбачає серед іншого:

– відкриття попереднього експортного депозиту та його поповнення у сумі не менше ніж 15% від фактурної вартості партії товару, що експортується, з власних поточних рахунків суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, відкритих у банках;

– повернення суми поповнення попереднього експортного депозиту на поточний рахунок суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності у разі надходження в повному обсязі валютної виручки за відповідною зовнішньоекономічною операцією або часткове повернення такої суми у разі надходження валютної виручки не в повному обсязі (в сумі, пропорційній сумі валютної виручки, що надійшла);

– перерахування суми поповнення попереднього експортного депозиту до державного бюджету у разі порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності строків, встановлених законодавством для надходження валютної виручки.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

забезпечить усунення корупційних та шахрайських схем, що застосовуються при експорті сільськогосподарської продукції;

сприятиме надходженню валютної виручки та запобігатиме необґрунтованому витоку капіталу з держави;

дозволить стабілізувати функціонування економіки держави та забезпечити стабільність національної валюти.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів, водночас може мати позитивний вплив на показники дохідної частини державного бюджету, однак спрогнозувати величину цього впливу неможливо через відсутність обґрунтованих прогнозів щодо обсягів майбутніх зловживань з боку підприємств – експортерів сільськогосподарської продукції, зокрема ухилення від повернення валютної виручки. Загалом Мінфін підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур (реєстр. № 8166 від 01.11.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про економічне співробітництво у розвитку проектів (реєстр. № 0176 від 07.11.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Рамкову угоду між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про економічне співробітництво у розвитку проектів, вчинену 4 вересня 2022 року в м. Кракові (далі – Рамкова угода), яка набирає чинності з дати письмового повідомлення Українською Стороною, надісланого дипломатичними каналами, про завершення виконання нею внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Рамкової угоди.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект не має безпосереднього впливу на надходження та витрати державного бюджету і його прийняття не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, у додатках до Рамкової угоди визначено, зокрема, що:

економічне співробітництво Уряду України з Урядом Республіки Австрія передбачається у розвитку таких інвестиційних проектів: «Будівництво (реконструкція) та оснащення Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» у м. Києві» (контрактна вартість якого до 200 млн євро); «Будівництво та оснащення сучасної університетської клініки в м. Києві або Львові» (контрактна вартість якого до 350 млн євро); «Національний реабілітаційний центр України у Львові» (контрактна вартість якого до 75 млн євро);

для реалізації таких інвестиційних проектів пропонується залучення кредитів у сумах відповідно до 216,75 млн євро, до 379,25 млн євро і до 80,62 млн євро (кредитор – DZ BANK i RBI разом з одним або кількома іншими банками), плаваюча відсоткова ставка на основі кредитів – 6-місячного EURIBOR (плюс маржа 1,05-1,25% річних), період доступності кредитів – 48 чи 28 місяців плюс 10 років погашення, що призводить до макс. 14 років, чи 12,5 років; позичальник України в особі Міністра фінансів України або Голови Боргового агентства України (у випадку останнього – за дорученням Міністра фінансів України) або Міністерства охорони здоров’я у випадку надання державної гарантії від України.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/;

законом про державний бюджет визначається перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону) /пункт 10 частини першої статті 40 Кодексу/.

У законах про державний бюджет на 2022 р. і на 2023 р. не передбачено пов’язаних з Рамковою угодою державних запозичень і витрат державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, реалізація Рамкової угоди після її ратифікації потребуватиме внесення змін до закону про державний бюджет на відповідний рік залежно від готовності залучення і використання у відповідному році позик згідно з Рамковою угодою.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про економічне співробітництво у розвитку проектів (реєстр. № 0176 від 07.11.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (після унормування даного питання у законі про державний бюджет може призвести до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію відповідних проектів за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредитів за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та може реалізовуватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів кредитів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.50. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо розблокування можливості управління корпоративними правами, переданими в управління Національному агентству (реєстр. № 8184 від 07.11.2022), внесений народними депутатами України Янченко Г.І., Швецем С.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом передбачається непоширення законодавчої вимоги про погодження з власником корпоративних прав дій, пов’язаних з управлінням відповідними активами, щодо резидентів - фізичних та юридичних осіб (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є РФ, резиденти - фізичні та юридичні особи РФ, які мають частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі, що здійснює свою діяльність на території України, та резиденти країн, що підтримують агресію РФ на території України.

У пояснювальні записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів;

прийняття законопроекту дозволить підвищити ефективність системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, потенційно збільшити надходження до державного бюджету за рахунок у першу чергу збільшення надходжень з реалізації активів, які належать чи можуть належати резидентам РФ та РБ або тісно пов’язані з ними.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету;

реалізацію відповідного закону у разі прийняття законопроекту буде здійснено в межах затвердженої чисельності працівників АРМА та видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (код 6431010), зокрема: на 2022 рік – 232 993,2 тис. грн; на 2023 рік – 188 724,5 тис. грн;

не заперечує щодо прийняття законопроекту.

Ухвалили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо розблокування можливості управління корпоративними правами, переданими в управління Національному агентству (реєстр. № 8184 від 07.11.2022), внесений народними депутатами України Янченко Г.І., Швецем С.Ф. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації відповідних активів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив
на показники бюджету та потребують узгодження
з бюджетним законодавством

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення окремих вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану (реєстр. № 8096 від 04.10.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану у вигляді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 340 до 680 гривень/;

порушення спеціального режиму світломаскування під час дії воєнного стану у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від тридцяти до сорока годин і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до шести місяців /розмір штрафу становитиме від 510 до 1 700 гривень/;

повторне вчинення протягом року вищезазначених правопорушень, особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин та на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від шести місяців до одного року /розмір штрафу становитиме від 850 до 3 400 гривень/.

Крім того, змінами до Кримінального кодексу України пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне порушення спеціального режиму світломаскування під час дії воєнного стану, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів і від реалізації конфіскованого майна та збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Щодо пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту (згідно з яким тимчасово, на час дії правового режиму воєнного стану, відрахування в дохід держави із заробітку осіб, притягнених до адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт на підставі відповідного рішення суду (судді), спрямовуються виключно на потреби Збройних Сил України), слід зауважити, що зазначене не узгоджується з вимогами статті 13 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, зокрема таке: доходи державного бюджету, які мають цільове спрямування, є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету, розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України. Міністерство фінансів пропонує виключити зазначене положення, як таке, що не належить до предмету правового регулювання законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення окремих вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану (реєстр. № 8096 від 04.10.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту виключити пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статті 13) та є предметом регулювання бюджетного законодавства.

Голосували: «за» – 24 (одноголосно) /на час голосування були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету/.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік.

Відмітили:

Відповідно до статті 19-1 Регламенту Верховної Ради України:

щорічно на початку чергової сесії, яка починається першого вівторка лютого, за поданням Голови Верховної Ради України Верховна Рада затверджує план законопроектної роботи Верховної Ради, узгоджений Погоджувальною радою з урахуванням узагальнених Апаратом Верховної Ради пропозицій комітетів;

комітети до 31 грудня року, що передує поточному, подають пропозиції щодо питань, які потребують законодавчого врегулювання, з урахуванням Програми діяльності та орієнтовного плану законопроектних робіт Кабінету Міністрів України;

план законопроектної роботи Верховної Ради має містити перелік питань, які потребують законодавчого врегулювання, обґрунтування необхідності розроблення законопроекту, орієнтовні назву законопроекту та строки його подання, відповідальних за розроблення законопроекту, інформацію про пріоритетність внесення та розгляду законопроектів;

план законопроектної роботи Верховної Ради враховується при формуванні та внесенні змін до порядку денного сесії Верховної Ради.

За дорученням Голови Верховної Ради від 22 листопада 2022 року за № 06/04-2022/199295 (1053157) у Комітеті з питань бюджету (далі – Комітет) відповідно до предметів відання опрацьовані пропозиції до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік (далі –План), надані Офісом Президента України та Кабінетом Міністрів України (пропозиції надані у матеріалах).

Такі пропозиції пов’язані з реалізацією вимог Конституції України і Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та включають два основних документи: Бюджетну декларацію на 2024-2026 роки (з урахуванням того, що відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу стаття 33 та пов’язані з нею норми щодо Бюджетної декларації в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються) і проект закону про державний бюджет на 2024 рік. Включення цих законопроектів до порядку денного погоджено з Міністром фінансів України.

Інші урядові законодавчі ініціативи щодо змін до Кодексу – такі, що запропоновані окремими центральними органами виконавчої влади (МОН, МКІП, Мінрегіон, Мінветеранів, Мінагрополітики, Мінінфраструктури), які забезпечують формування і реалізацію державної політики у відповідних сферах. Разом з тим, зважаючи, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, є Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), такі пропозиції були направлені до цього міністерства для надання відповідної оцінки та висновку щодо доцільності їх включення до проекту плану (коментарі Мінфіну надані членам Комітету).

При цьому згідно з висновком Мінфіну пропонується не включати до проекту Плану окремі ініціативи про внесення змін до Кодексу, а саме законопроекти щодо:

здобуття фахової передвищої освіти в закладах професійної (професійно-технічної) освіти на умовах регіонального замовлення – реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів для підготовки фахових молодших бакалаврів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Крім того, потребує врегулювання питання здійснення підготовки фахівців одного і того ж освітнього ступеня різними ланками закладів освіти (право на підготовку фахових молодших бакалаврів мають заклади професійної (професійно-технічної) освіти та заклади фахової передвищої освіти), оскільки це не сприяє оптимізації занадто широкої мережі таких закладів, призводить до надмірного фінансового навантаження на державний і місцеві бюджети, розпорошення бюджетних коштів та їх неефективного використання;

місцевих запозичень (в частині надання права сільським і селищним територіальним громадам здійснювати місцеві запозичення) – на даному етапі розширення кола місцевих органів влади, які можуть здійснювати місцеві запозичення, призведе до значного навантаження на місцеві бюджети та може створити ймовірні ризики невиконання боргових зобов’язань. Таке питання можливо розглядати після прийняття поданих Урядом законопроектів «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою» (реєстр. № 6281 від 04.11.2021) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою» (реєстр. № 6282 від 04.11.2021) та з урахуванням нових повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів, а також стану виконання місцевих бюджетів на новій територіальній основі;

визначення захищеними видатків, передбачених на соціальний захист ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – положення не відповідає основним принципам бюджетної системи, зокрема ефективності, результативності, справедливості та неупередженості. Так, видатки на оплату послуг за договорами, оплату післядипломної підготовки (перепідготовки) кадрів, підвищення кваліфікації кадрів, капітальні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам не належать до захищених видатків бюджету, але до захищених видатків вже віднесено видатки на підготовку кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти. Доповнення переліку захищених видатків бюджету видатками на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам є несправедливим стосовно інших соціально вразливих категорій населення, які мають право на отримання житла, зокрема, військовослужбовців, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, внутрішньо переміщених осіб. Кошти для оплати послуг із соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються або звільнилися у запас, та членів їх сімей, у державному бюджеті не передбачаються, оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення» вони мають право на професійне навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

спрямування обов’язкових галузевих відрахувань на фінансування просування молочної продукції та розвитку інновації в молочній галузі – реалізація обов’язкових галузевих відрахувань на фінансове забезпечення просування молочної продукції та розвитку інновації в молочній галузі створить додаткове навантаження на виробників молочної продукції, які на сьогодні змушені у складних умовах опікуватися заготівлею кормів, утриманням корів, ферм, збереженням поголів’я тварин. Незважаючи на складне економічне становище держави в умовах безпрецедентних викликів, розвиток АПК та підтримка сільгосптоваровиробників за рахунок коштів державного бюджету здійснюється на достатньому рівні та залишається одним із пріоритетних напрямів у 2022 та у 2023 роках;

щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування (за реєстр. № 6088) – порушені у законопроекті питання врегульовані Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу» від 15.02.2022 № 2043-ІХ.

Пропозиції, надані Офісом Президента України до проекту Плану, не містили питань з предметів відання Комітету.

Крім вже наданих Урядом пропозицій до проекту Плану доцільно включити загальні пропозиції щодо законопроектів про внесення змін до Кодексу (за потреби унормування питань, пов’язаних з реалізацією прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, залежно від стану впровадження запланованих цілей у різних сферах суспільного життя та необхідності регулювання їх фінансового забезпечення) та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (що обумовлено необхідністю виконання наданих у цьому Законі Кабінету Міністрів України доручень щодо врегулювання протягом року окремих питань, зокрема, пов’язаних з необхідністю реагування на поточний стан економіки та забезпеченням фінансовими ресурсами видатків у сферах соціального захисту населення, освіти, культури, розвитку оборонно-промислового комплексу), законодавчі зміни щодо яких протягом року можуть бути ініційовані Урядом.

Проект пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь Голова Комітету Арістов Ю.Ю. і Міністр фінансів України Марченко С.М.

Міністр фінансів України Марченко С.М. висловився на підтримку пропозицій Комітету до проекту Плану із включенням до їх переліку пропозицій Кабінету Міністрів з урахуванням висновків Мінфіну.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував підтримати пропозиції Комітету до проекту Плану, включивши пропозиції Кабінету Міністрів з предметів відання Комітету з урахуванням пропозицій Мінфіну, доповнивши перелік пунктом щодо підготовки законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет на 2023 рік. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Підтримати пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, включивши до їх переліку пропозиції Кабінету Міністрів України з предметів відання Комітету (з урахуванням висновків Міністерства фінансів України).

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про оголошення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

Відмітили:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет).

Верховною Радою України на пленарному засіданні 1 грудня 2022 року розглядалося питання про призначення члена Рахункової палати (за результатами оголошеного Комітетом у вересні 2020 року відповідного конкурсу) та за результатами голосування не було призначено члена Рахункової палати.

Згідно з абзацом третім частини п’ятої статті 208-2 Регламенту, якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, оголошується повторний конкурс, який проводиться відповідно до процедури, визначеної цією статтею.

Керуючись такою нормою, по завершенню розгляду даного питання на цьому пленарному засіданні Голова Верховної Ради України Стефанчук Р.О. доручив Комітету оголосити повторний конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.

Таким чином, Комітету належить оголосити повторний конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати (далі – повторний конкурс).

Керуючись статтею 20 Закону та статтею 208-2 Регламенту, враховуючи практику проведення попередніх конкурсів, у Комітеті передбачається поетапне здійснення таких заходів повторного конкурсу:

– ухвалення Комітетом рішення про оголошення повторного конкурсу;

– забезпечення опублікування в газеті «Голос України» та оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету оголошення про повторний конкурс;

– приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у повторному конкурсі;

– забезпечення оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України інформації про кандидатів на посаду члена Рахункової палати, які подали документи на повторний конкурс (далі – кандидати), на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету;

– забезпечення проведення разом з Апаратом Верховної Ради України спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– попередній розгляд поданих документів кандидатів на відповідність встановлених Законом вимог та опрацювання отриманих результатів спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– проведення співбесід з кандидатами;

– розгляд Комітетом результатів здійснених заходів повторного конкурсу та ухвалення відповідного рішення Комітету з висновками щодо кожного кандидата, а також надання таких матеріалів для розгляду Верховній Раді України та забезпечення оприлюднення рішення Комітету.

Зважаючи на зазначене, у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) підготовлено проект Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати, в якому з огляду на практику проведення попередніх конкурсів деталізовано перелік документів та конкретизовано вимоги щодо їх змісту і форми (з урахуванням внесених до них змін та відповідних роз’яснень). При цьому пропонується встановити строк подання документів для участі в повторному конкурсі – з 2 по 6 грудня 2022 року.

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів, які подали документи, розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку для подання документів. На виконання цієї норми у Комітеті має бути проведено роботу з підготовки в електронному вигляді для розміщення на веб-сайті таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копії дипломів про вищу освіту (без додатків); копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності); копія державного сертифіката про рівень володіння державною мовою; копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи (за наявності). При цьому приховуються відомості, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти.

Слід також звернути увагу на окремі законодавчі норми щодо здійснення спеціальної перевірки:

згідно з пунктом 7 частини другої статті 19 Закону на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

частиною другою статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, зокрема, що: рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки (згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належать Голова та інші члени Рахункової палати); у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, орган, який здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду;

відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки;

згідно з частиною восьмою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» спеціальна перевірка, передбачена Законом України «Про запобігання корупції», стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), під час дії воєнного стану не проводяться. Разом з тим, у переліку відповідних посад, визначених у примітці до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції», переліку відповідних посад, затвердженому рішенням НАЗК від 17.06.2016 № 2, та переліку відповідних посад, визначених статтею 2 Законом України «Про очищення влади», немає посад Голови та інших членів Рахункової палати.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми, дію воєнного стану в Україні /згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами)/ та тривалість проведення спеціальної перевірки під час проведення попередніх конкурсів (орієнтовно 3–5 місяців залежно від кількості кандидатів), може виникнути затримка щодо проведення подальших заходів повторного конкурсу у зв’язку із спеціальною перевіркою кандидатів.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Фролов П.В.

Зокрема, доповідаючи дане питання, голова підкомітету Молоток І.Ф. зазначив, що детальна інформація щодо даного питання наведена у наданому проекті рішенні, та запропонував прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, зокрема:

1) затвердити Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати;

2) доручити голові підкомітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету забезпечити оприлюднення цього Оголошення у газеті «Голос України» та на сайтах Верховної Ради і Комітету 2 грудня п.р., розміщення інформації про кандидатів на зазначених сайтах не пізніше 9 грудня п.р., а також організацію та проведення подальших заходів повторного конкурсу.

Разом з тим, голова підкомітету Молоток І.Ф. з приводу запропонованих строків для подання документів (з 2 по 6 грудня п.р.) висловив застереження щодо таких скорочених строків.

Проект рішення, включаючи проект ухвали, та проект Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати надано народним депутатам України – членам Комітету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, що було підтримано більшістю з присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати, а саме такого змісту:

«Оголошення
про умови та строки проведення повторного конкурсу
на зайняття посади члена Рахункової палати

Зважаючи, що Верховною Радою України 1 грудня 2022 року не було призначено члена Рахункової палати за результатами оголошеного Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у вересні 2020 року відповідного конкурсу, керуючись вимогами Закону України «Про Рахункову палату» та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету оголошується повторний конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати (далі – повторний конкурс).

Вимоги до члена Рахункової палати /відповідно до статті 19 Закону України «Про Рахункову палату»/:

1. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.

2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла шістдесятип'ятирічного віку;

2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) яка за станом здоров'я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;

7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

8) яка не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

3. Перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь членів Рахункової палати у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

4. На члена Рахункової палати поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

5. Член Рахункової палати не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках.

6. Член Рахункової палати під час здійснення своїх повноважень повинен додержуватися вимог Конституції і законів України, не вчиняти будь-яких дій, що компрометують посаду члена Рахункової палати і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Слід відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» строк повноважень члена Рахункової палати становить 6 років, при цьому частиною сьомою цієї статті встановлено умови дострокового звільнення члена Рахункової палати з посади.

Особа, яка бажає взяти участь у повторному конкурсі, подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у визначений у цьому оголошенні строк такі документи /з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про Рахункову палату», статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»/:

1) письмову заяву, адресовану Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, про участь у повторному конкурсі /із зазначенням контактної інформації (номер телефону, адреса електронної пошти) для забезпечення зворотного зв’язку/;

2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним на посаду члена Рахункової палати (створений в електронній формі, роздрукований та підписаний власноруч) /друкований текст цього листа обсягом не більше трьох сторінок/;

3) автобіографію (створену в електронній формі, роздруковану та підписану власноруч), що містить, зокрема, відомості про:

прізвище, ім’я та по батькові, дату і місце народження, громадянство /включаючи за наявності громадянство (підданство) іноземної (іноземних) держави (держав), документи, які надають претенденту на посаду право на постійне проживання на території іноземних держав, а також факт подання документів, необхідних для оформлення громадянства (підданства) іноземної (іноземних) держави (держав)/;

освіту (назва закладу вищої освіти (іншого закладу освіти), рік вступу та закінчення такого закладу, реквізити диплому, здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень (ступінь освіти), спеціальність, кваліфікацію, науковий ступінь), а також інформацію про рівень володіння однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою мовою) згідно з рекомендаціями Ради Європи з мовної освіти (CEFR) /існує шість таких рівнів від А1 до С2/;

наявність допуску до державної таємниці, а також факти скасування раніше наданого допуску за порушення законодавства про державну таємницю (або відмови у його наданні);

відношення до виконання військового обов’язку (призовник, військовозобов’язаний, резервіст); проходження військової служби (у разі її проходження) та/або перебування на військовому обліку військовозобов’язаних;

трудову діяльність, включаючи останнє місце роботи (служби) та посаду;

4) копію паспорта громадянина України (у разі подання копії паспорта у формі картки необхідно також надати копію витягу з реєстру територіальної громади для підтвердження інформації про місце проживання (перебування));

5) копію трудової книжки (у разі її відсутності – відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування);

6) копію диплома про вищу освіту (з додатками) /за наявності декількох дипломів про вищу освіту, а також їх різного освітнього ступеню (бакалавра, спеціаліста, магістра), необхідно подати копії всіх таких дипломів/;

7) копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності);

8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за 2021 рік. Якщо особа, яка претендує на зайняття посади, відповідно до законодавства не подавала щорічну декларацію за 2021 рік, їй необхідно подати декларацію «кандидата на посаду». У декларації «кандидата на посаду» необхідно зазначати назву майбутнього місця роботи (Рахункова палата) і майбутньої посади (член Рахункової палати), тип посади, на яку особа претендує (посадова особа юридичної особи публічного права), та іншу інформацію згідно із затвердженою формою такої декларації;

9) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України, щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я /довідково: на дату розміщення цього оголошення таким документом є «Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № ____» (форма № 100-2/о, затверджена наказом МОЗ від 18.04.2022 № 651)/;

10) копію військово-облікового документа: для призовника –посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаного, резервіста – військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного; для військовослужбовця – військового квитка, посвідчення особи військовослужбовця;

11) довідку про наявність допуску до державної таємниці (у разі його наявності), складену за формою, визначеною законодавством про державну таємницю;

12) копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою /за формою, затвердженою рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 06.05.2021 № 16/;

13) копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи (за наявності);

14) письмову згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

15) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» /за формою, встановленою додатком 1 до Порядку проведення спеціальної перевірки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959)/;

16) письмову заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (включаючи копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, яка додається до такої заяви), або копію довідки про результати такої перевірки /за формою, встановленою додатком 1 (для заяви) або додатком 5 (для довідки) до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 (із змінами)/.

Зразки форм документів, зазначених у пунктах 1, 14, 15 і 16 вищезазначеного переліку документів, розміщені на офіційному веб-сайті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (http://budget.rada.gov.ua) у рубриці «Рахункова палата»/«Призначення та звільнення членів Рахункової палати».

Особа, яка бажає взяти участь у повторному конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

Усі документи подаються державною мовою і власноручно підписуються особою, яка бажає взяти участь у повторному конкурсі /відповідно до вимог частини другої статті 205 і частини третьої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України/.

Для участі у повторному конкурсі зазначені документи необхідно подавати особисто за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 6-8, 6 під’їзд, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету в робочі дні тижня з 10:00 до 17:00 (при цьому для подання документів необхідно завчасно замовити перепустки за телефонами (044) 255-44-34, (044) 255-44-79 або (044) 255-44-38).

Кінцева дата подання документів – 6 грудня 2022 року.

Не допускаються до участі в повторному конкурсі особи, які не дотрималися строку подання документів, а також особи, документи яких не відповідають вищезазначеному переліку документів.

Особи, які своєчасно подали необхідні документи для участі у повторному конкурсі, є кандидатами на посаду члена Рахункової палати.

Телефони для довідок: (044) 255 44 34, (044) 255 44 79, (044) 255-44-38.

Довідково: відповідно до вимог частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів на посаду члена Рахункової палати буде розміщена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (крім відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про номер телефону і адресу електронної пошти).».

2. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету забезпечити:

оприлюднення Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати 2 грудня 2022 року шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та опублікування в газеті «Голос України» /направлення від Комітету відповідних звернень до Апарату Верховної Ради України та газети «Голос України»/, а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету;

розміщення інформації про кандидатів на посаду члена Рахункової палати на офіційному веб-сайті Верховної Ради України і Комітету не пізніше 9 грудня 2022 року;

організацію та проведення подальших заходів повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 4.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №146 від 01.12.2022

«Оголошення
про умови та строки проведення повторного конкурсу
на зайняття посади члена Рахункової палати

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

“Протоколи”

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №182 від 19.02.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №181 від 05.02.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №180 від 08.01.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №179 від 26.12.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №178 від 21.12.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №177 від 20.12.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №176 від 14.11.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 08.11.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №174 від 04.11.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №173 від 31.10.2023

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №146 від 01.12.2022

«Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

“Протоколи”

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти

«Оголошення
про умови та строки проведення повторного конкурсу
на зайняття посади члена Рахункової палати