Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №161 від 21 липня 2023 року
11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 32 народні депутати України.
Відсутні:
Члени Комітету: Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Кунаєв А.Ю.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Кочубей О.П., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Симончук К.В., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.
Запрошені:
Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;
Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра фінансів України;
Тесленко О.І. - заступник директора Департаменту експертизи і аналізу державного бюджету, контролю його фінансування та боргу Рахункової палати.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 21 липня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1).
2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбита Ю.М. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1).
Відмітили:
І. Проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1 від 15.06.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р. А., Кузбитом Ю. М. і Копанчук О. Є. /далі – законопроект № 9346-1/, 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 9346-1 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 29.06.2023 № 3172-ІХ).
Законопроектом № 9346-1 шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується:
передбачити обов’язковість наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ про підтримку законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет (який, зокрема, містить інформацію щодо можливостей фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та на середньостроковий період) для можливості розгляду у Верховній Раді України такого законопроекту /щодо доповнення частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу/;
відновити застосування частини першої статті 52 Кодексу (якою визначені умови внесення змін до закону про державний бюджет), крім випадку внесення змін щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації /щодо викладу в новій редакції абзацу 12 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/;
відновити з 1 січня 2024 року середньострокове бюджетне планування шляхом складання і схвалення Бюджетної декларації /щодо виключення абзацу 11 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування статті 33 і пов’язаних з нею норм Кодексу щодо Бюджетної декларації в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/;
відновити з 1 січня 2024 року розробку Мінфіном і затвердження Кабінетом Міністрів України щорічно, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, яка формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет /щодо виключення абзацу 4 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування частини десятої статті 16 Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/. При цьому пропонується встановити, що у 2023 році, як виняток з положень частини десятої статті 16 Кодексу, Мінфін розробляє Стратегію управління державним боргом на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та з урахуванням показників, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і законопроектом про державний бюджет на 2024 рік, та подає Кабінету Міністрів України до 25 вересня 2023 року /щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 22-8/;
установити, що у 2023-2028 роках, як виняток з положень абзацу 2 частини першої статті 18 Кодексу, граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі: рішень Кабінету Міністрів України – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет /щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 57/;
установити, що, як виняток з положень статей 16, 23, 30 Кодексу, видатки на виплати за державними деривативами, а також видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, можуть бути здійснені в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу за рішенням Кабінету Міністрів України /щодо доповнення абзацу 3 пункту 35 розділу VI Кодексу/;
уточнити, що залучення до загального фонду державного бюджету грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій здійснюється «у тому числі за досягнення індикаторів результативності» /щодо доповнення пункту 57-2 частини другої статті 29 і першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/, а також вилучити виключне повноваження Міністра фінансів України щодо здійснення саме ним на період дії воєнного стану в Україні залучення до державного бюджету грантів на бюджетну підтримку (крім програм бюджетної підтримки ЄС) та позик від іноземних держав, ЄС, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів України за рішенням Кабінету Міністрів України /щодо змін до першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/;
уточнити виклад умови договору з суб’єктом господарювання про надання державної гарантії або про надання кредиту, залученого державою, щодо надання права гаранту або державі як кредитору «ініціювання дебетового переказу коштів із поточних/депозитних рахунків» (замість «на договірне списання банком коштів з рахунків») суб’єкта господарювання на користь гаранта або кредитора /щодо змін до абзацу 10 частини третьої і абзацу 8 частини восьмої статті 17 Кодексу/.
ІІ. Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 13 липня 2023 року/ до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту № 9346-1, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 298 пропозицій.
У Комітеті опрацьовано пропозиції до законопроекту № 9346-1 за участю представників Мінфіну та Рахункової палати з урахуванням зауважень і пропозицій, наведених у висновку Комітету щодо підготовки законопроектів № 9346 і № 9346-1 до І читання (лист від 22.06.2023 № 04-13/3-2023/135489 (1233907)), висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ до законопроекту № 9346-1 (лист від 20.06.2023 № 16/03-2023/133487 (1231771)). При цьому зауважено, що:
переважну більшість пропозицій подано спільно народними депутатами Герасимовим А.В., Павленком Р.М. /223 пропозиції, або 74,8% від загальної кількості пропозицій/, але основна частина таких пропозицій /191 пропозиція/ містить зміни до інших законодавчих актів України (при цьому 175 пропозицій передбачають зміни до Податкового кодексу України, що не відповідає вимогам статті 2 цього Кодексу /згідно з якою зміна положень Податкового кодексу України може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу/) та не належить до предмету правового регулювання законопроекту № 9346-1 і щодо них не надано пояснень;
деякі інші пропозиції теж безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 9346-1, а відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України за основу;
окремі пропозиції подано без належного правового чи фінансово-економічного обґрунтування, що ускладнило проведення їх експертної оцінки.
За підсумками опрацювання пропозицій в остаточній редакції законопроекту № 9346-1 пропонується врахувати (повністю, редакційно чи частково), насамперед:
– пропозиції, безпосередньо пов’язані з предметом регулювання законопроекту № 9346-1 та спрямовані на врахування зауважень і пропозицій до нього, наведених у висновках Комітету і ГНЕУ, зокрема:
передбачити необхідність до кожного законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет (крім урядових законопроектів, розробником яких є Мінфін) подання Мінфіном до Комітету експертного висновку, який має містити інформацію, визначену абзацом другим частини другої статті 27 Кодексу, та інформацію щодо можливостей фінансового забезпечення такого законопроекту на середньостроковий період – шляхом доповнення частини першої статті 52 Кодексу відповідним положенням та у зв’язку з цим уточнення передбачених законопроектом № 9346-1 змін до частин третьої і четвертої цієї статті (пропозиція № 29 у відповідній порівняльній таблиці);
виділити гранти за досягнення індикаторів результативності як складову частину грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій – шляхом уточнення передбачених законопроектом № 9346-1 змін до пункту 57-1 частини другої статті 29 Кодексу та виключення відповідних змін у пункті 3-8 розділу VI Кодексу для уникнення дублювання норм (пропозиція № 19 у відповідній порівняльній таблиці);
конкретизувати період, на який у 2023 р. розробляється Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період (а саме: на 2024-2026 роки), та відтермінувати з 25 вересня до 25 жовтня 2023 року подання Мінфіном цієї Стратегії на розгляд Кабінету Міністрів України (що дасть можливість врахувати у цій Стратегії показники законопроекту про державний бюджет на 2024 рік, прийнятого у І читанні), а також передбачити затвердження Кабінетом Міністрів України цієї Стратегії у місячний строк з дня прийняття закону про державний бюджет на 2024 рік (що забезпечить узгодження цієї Стратегії з таким законом) – шляхом уточнення редакції і нумерації передбаченого законопроектом № 9346-1 нового пункту 22-8 розділу VI Кодексу (пропозиція № 70 у відповідній порівняльній таблиці);
уточнити, що видатки на виплати за державними деривативами та видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, можуть здійснюватися в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу за рішенням Кабінету Міністрів України лише у разі, якщо в законі про державний бюджет не визначено коштів на цю мету, – шляхом уточнення передбачених законопроектом № 9346-1 змін до пункту 35 розділу VI Кодексу (пропозиція № 82 у відповідній порівняльній таблиці);
– пропозиції, спрямовані на врегулювання деяких інших питань, а саме:
унормувати у Кодексі з 01.01.2024 включення до спеціального фонду державного бюджету 70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України, та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій, із спрямуванням таких коштів на проведення будівництва, реконструкції (реставрації), капітального ремонту об’єктів та придбання обладнання для установ Державної кримінально-виконавчої служби України /таке питання починаючи з 2021 р. унормовується законами про державний бюджет на 2021, 2022 і 2023 роки/ – шляхом доповнення частини третьої статті 15 Кодексу новим пунктом 1-1 і частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 24 (пропозиція № 5 у відповідній порівняльній таблиці);
уточнити з 01.01.2024 пропорції розподілу доходів державного бюджету, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, за двома напрямами цього фонду, а саме: збільшити з 60% до 61% відповідних коштів на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг державного значення (у зв’язку з розширенням цього напряму в частині розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення /згідно із законом від 11.04.2023 № 3035-ІХ/) та зменшити з 4% до 3% відповідних коштів на заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху – шляхом внесення змін до частини четвертої статті 24-2 Кодексу (пропозиція № 15 у відповідній порівняльній таблиці);
передбачити з 01.01.2024 включення до спеціального фонду державного бюджету 30% плати за надання адміністративних послуг уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України відповідно до законів України «Про дорожній рух» і «Про перевезення небезпечних вантажів» із спрямуванням таких коштів на здійснення витрат, пов'язаних з організацією та наданням таких адміністративних послуг, а також зарахування 70% зазначеної плати до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад – шляхом доповнення частини третьої статті 29 Кодексу новим пунктом 7-6, частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 25 і частини першої статті 64 Кодексу новим пунктом 36-5 (пропозиція № 18 у відповідній порівняльній таблиці);
надати можливість до законодавчого врегулювання відповідного питання здійснювати з бюджетів міських територіальних громад – обласних центрів та обласних бюджетів видатки на оплату послуг з підготовки фахівців на рівні фахової передвищої освіти на умовах регіонального замовлення у закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та/або комунальної власності, за умови, що ці заклади мають ліцензії на провадження такої освітньої діяльності та акредитацію відповідних освітньо-професійних програм (таке питання також передбачається унормувати у законопроектах щодо змін до Кодексу за реєстр. № 7294 від 18.04.2022 /щодо фінансування закладів професійної (професійної-технічної) освіти/ і реєстр. № 9026 від 16.02.2023 /щодо розміщення регіонального замовлення на підготовку фахових молодших бакалаврів у закладах професійної (професійної-технічної) освіти/, відтак у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту №9346-1 у ІІ читанні і в цілому вищевказані законопроекти втратять свою актуальність), – шляхом доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 20-2 (пропозиція № 60 у відповідній порівняльній таблиці);
уточнити норму щодо надання в умовах воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України і забезпечення національної безпеки можливості органам місцевого самоврядування або військовим адміністраціям приймати рішення: про перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету – в частині передбачення подальшого розподілу таких коштів Кабінетом Міністрів України; про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів станом на 01.01.2023 згідно з пунктом 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /згідно із звітними даними на 01.01.2023 залишки таких коштів на рахунках місцевих бюджетів загалом становили майже 3,5 млрд грн/, – в частині доповнення спрямування таких коштів на заходи з ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України за напрямами, передбаченими частиною четвертою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (з можливістю передачі таких коштів іншому місцевому бюджету), – шляхом внесення змін до пункту 22-2 розділу VI Кодексу (пропозиція № 69 у відповідній порівняльній таблиці);
продовжити до 01.01.2024 здійснення фінансового забезпечення бюро судово-медичної експертизи у порядку, який діяв до внесення змін до Кодексу законом від 03.11.2022 № 2709-IX /тобто до 01.07.2023/ (що в основному пов’язано із зволіканням передачі нерухомого майна бюро судмедекспертизи з комунальної власності у державну власність /до 01.07.2023 відповідні видатки здійснювалися з обласних бюджетів і бюджету м. Києва/, при цьому постановою КМУ від 27.06.2023 № 643 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2023 рік, і внесення змін до Порядку та умов надання у 2023 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» передбачено продовжити фінансове забезпечення обласних бюро судмедекспертизи за рахунок відповідної субвенції до 01.01.2024), – шляхом доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 58 (пропозиція № 98 у відповідній порівняльній таблиці);
– пропозиції щодо редакційних та техніко-юридичних уточнень для приведення у відповідність до бюджетної методології та основних вимог законодавчої техніки.
Загалом пропонується врахувати 11 пропозицій (з них 2 – редакційно, 1 – частково) і відхилити 287 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9346-1 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 9346-1, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками /порівняльна таблиця до законопроекту № 9346-1 надана народним депутатам України – членам Комітету та додається/.
ІІІ. Загалом в представленні та обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету Рахункової палати Тесленко О.І.
Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету /далі – підкомітет/ Кузбит Ю.М. поінформував про підготовку у підкомітеті законопроекту № 9346-1 до другого читання та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом /проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: врахувати 11 пропозицій (з них 2 – редакційно, 1 – частково) і відхилити 287 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9346-1 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у наданій порівняльній таблиці до законопроекту № 9346-1, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.
Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. повідомив, що Мінфіном підтримується запропонований підкомітетом висновок щодо підготовки законопроекту № 9346-1 до другого читання, включаючи стан врахування пропозицій і остаточну редакцію законопроекту № 9346-1.
Заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету Рахункової палати Тесленко О.І. зазначив, що у Рахункової палати немає зауважень з даного питання.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
Ухвалили:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.
Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» –0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації до європейських та північноатлантичних стандартів процедур декларування військової техніки та інших товарів" (реєстр. № 9402 від 19.06.2023, Кабінет Міністрів України);
2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, пов'язаних із завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (реєстр. № 9385 від 14.06.2023, Кабінет Міністрів України);
2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо споживчого кредитування" (реєстр. № 9424 від 27.06.2023, народний депутат України Василевська-Смаглюк О.М.);
2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23-1 Закону України "Про звернення громадян" щодо голосування за розгляд електронної петиції за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг" (реєстр. № 9416 від 26.06.2023, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо відтермінування набуття юридичними особами права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення" (реєстр. № 9341 від 29.05.2023, народні депутати України Богданець А.В., Одарченко А.М., Соломчук Д.В., Салійчук О.В. та інші);
2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України з метою реалізації Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"" (реєстр. № 9341-1 від 07.06.2023, народний депутат України Павловський П.І.);
2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов'язаних із дією воєнного стану в Україні" (реєстр. № 9381 від 13.06.2023, народний депутат України Герус А.М.);
2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо спрощення механізму отримання спадщини у разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом та відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину" (реєстр. № 9326 від 26.05.2023, народні депутати України Лукашев О.А., Ковальов О.І., Яковенко Є.Г.);
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.
2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
2.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою створення умов для залучення коштів на агровиробництво» (реєстр. № 9352 від 05.06.2023), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Кулінічем О.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його метою є врегулювання окремих питань надання державної підтримки в агросекторі, а також створення умов для залучення додаткових коштів на агровиробництво шляхом підвищення привабливості аграрних розписок для потенційних кредиторів та посилення гарантій повернення кредитних ресурсів через механізм застави права оренди землі.
Законопроектом пропонуються відповідні зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про землеустрій», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про аграрні розписки», «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про оренду землі» і «Про виконавче впровадження».
Серед іншого, законопроектом передбачається:
запровадження державної підтримки організацій водокористувачів, яким передані у власність об’єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем відповідно до Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», у вигляді надання їм бюджетної дотації на відновлення/реконструкцію переданих об’єктів та/або на будівництво нових об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем в розмірі до 50% вартості відновлення/реконструкції/будівництва;
внесення до Державного аграрного реєстру відомостей про організації водокористувачів і суб’єктів агропромислового комплексу.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на надання бюджетної дотації на відновлення/реконструкцію переданих об’єктів та/або на будівництво нових об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також на включення до Державного аграрного реєстру відомостей про організації водокористувачів і суб’єктів агропромислового комплексу;
оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків та обгрунтувань.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою створення умов для залучення коштів на агровиробництво» (реєстр. № 9352 від 05.06.2023), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Кулінічем О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи надання бюджетної дотації). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням норм пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо вилучення земель державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, які не використовуються за призначенням, та передачі громадам для облаштування спортивно-оздоровчих парків, будівництва спортивно-оздоровчої інфраструктури, реабілітаційних центрів, виділення земельних ділянок учасникам бойових дій (реєстр. № 9086 від 06.03.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.
Законопроектом пропонується наділити Кабінет Міністрів України правом вилучати у державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій отримані у постійне користування земельні ділянки, які не використовуються для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського товариства протягом одного року (і більше), або неефективно використовуються, і передавати такі земельні ділянки (або їх частину) у постійне користування громадам, до території яких вони відносяться (або з якими межують), для облаштування спортивно-оздоровчих парків, будівництва спортивно-оздоровчих об’єктів, реабілітаційно-спортивних центрів та супутньої інфраструктури, а також для виділення земельних ділянок учасникам бойових дій (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд).
Реалізація таких проектів серед іншого передбачається на умовах державно-приватного партнерства, із залученням приватних інвестицій, з передачею відповідних земельних ділянок у постійне користування федераціям з олімпійських (паралімпійських) видів спорту, закладам фізичної культури і спорту, але з обов’язковою умовою безкоштовної доступності спортивно-оздоровчих парків для населення та надання побудованих на цих ділянках спортивно-оздоровчих, спортивно-реабілітаційних об’єктів у безкоштовну оренду не менше, ніж на 1/3 робочого часу, державним (або комунальним) закладам (установам) фізичної культури і спорту для провадження спортивно-оздоровчої діяльності.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку на законопроект відмічає, що його реалізація надалі потребуватиме додаткових коштів у разі облаштування та будівництва на вилучених землях спортивно-оздоровчих парків об’єктів на умовах державно-приватного партнерства із залученням приватних інвестицій, у тому числі і спортивних федерацій, обсяг яких залежатиме від кількості укладених договорів на умовах державно-приватного партнерства для вказаних цілей.
З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Таке унеможливило визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.
Загалом Мінфін визнає законопроект таким, що потребує доопрацювання, зокрема зважаючи на неузгодженість запропонованих положень з чинним законодавством у сферах земельних відносин, фізичної культури і спорту, місцевого самоврядування.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо вилучення земель державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, які не використовуються за призначенням, та передачі громадам для облаштування спортивно-оздоровчих парків, будівництва спортивно-оздоровчої інфраструктури, реабілітаційних центрів, виділення земельних ділянок учасникам бойових дій (реєстр. № 9086 від 06.03.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., у наступних бюджетних періодах може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію передбачених заходів із облаштування і будівництва парків та об’єктів. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо вилучення земель, які не використовуються за призначенням державними сільськогосподарськими підприємствами установами, організаціями, що не здійснюють свою господарську діяльність в установленому порядку, та передачі громадам для облаштування спортивно-оздоровчих парків, будівництва спортивно-оздоровчої інфраструктури, реабілітаційних центрів, виділення земельних ділянок учасникам бойових дій (реєстр. № 9086-1 від 20.03.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.
У законопроекті, який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 9086, пропонується надати право органу, який розпоряджаться земельними ділянками сільськогосподарського призначення відповідно до встановлених повноважень вилучати земельні ділянки з постійного користування державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що не здійснюють свою господарську діяльність в установленому порядку, у випадках використання їх не за цільовим призначенням протягом останніх двох років поспіль або їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним з метою передачі таких земельних ділянок у комунальну власність територіальних громад протягом трьох місяців з моменту вилучення для облаштування спортивно-оздоровчих парків, будівництва спортивно-оздоровчих об’єктів, реабілітаційно-спортивних центрів та супутньої інфраструктури, а також для виділення земельних ділянок учасникам бойових дій (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд).
Також передбачається, що органи місцевого самоврядування можуть самостійно ініціювати вилучення таких земельних ділянок у державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій шляхом подання пропозиції до органу, який здійснює розпорядження земельними ділянками, з відповідним обґрунтуванням у вигляді можливих проектів облаштування спортивнооздоровчих парків, будівництва спортивно-оздоровчих об’єктів, реабілітаційноспортивних центрів та супутньої інфраструктури або переліку учасників бойових дій, яким земельні ділянки може бути виділено для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку на законопроект відмічає, що його реалізація надалі потребуватиме додаткових коштів у разі облаштування та будівництва на вилучених землях спортивно-оздоровчих парків об’єктів на умовах державно-приватного партнерства із залученням приватних інвестицій, у тому числі і спортивних федерацій, обсяг яких залежатиме від кількості укладених договорів на умовах державно-приватного партнерства для вказаних цілей.
З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Таке унеможливило визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.
Загалом Мінфін визнає законопроект таким, що потребує доопрацювання, зокрема зважаючи на неузгодженість запропонованих положень з чинним законодавством у сферах земельних відносин, фізичної культури і спорту, місцевого самоврядування.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо вилучення земель, які не використовуються за призначенням державними сільськогосподарськими підприємствами установами, організаціями, що не здійснюють свою господарську діяльність в установленому порядку, та передачі громадам для облаштування спортивно-оздоровчих парків, будівництва спортивно-оздоровчої інфраструктури, реабілітаційних центрів, виділення земельних ділянок учасникам бойових дій (реєстр. № 9086-1 від 20.03.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В., у наступних бюджетних періодах може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію передбачених заходів із облаштування і будівництва парків та об’єктів. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
2.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у справах про банкрутство (неплатоспроможність)» (реєстр. № 9401 від 19.06.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо:
запровадження окремого об’єкта справляння судового збору відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства та встановлення для певних документів і дій у справах про банкрутство (неплатоспроможність), за які справляється судовий збір, окремих розмірів ставок судового збору, при цьому збільшивши ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) з 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
надання суду права на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати для осіб, які перебувають у судових процедурах банкрутства, враховуючи майновий стан боржників, стосовно яких здійснюється ліквідаційна процедура або процедура погашення боргів.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту:
забезпечить правову визначеність та єдиний підхід до визначення розміру ставок судового збору у справах про банкрутство (неплатоспроможність);
не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, разом з тим, з огляду на запропоновані зміни призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 22030100 «Судовий збір» (згідно з наведеними фінансово-економічними розрахунками – у сумі 942,8 тис. грн на рік).
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду державного бюджету (за орієнтовними розрахунками Державної судової адміністрації України, у поточному році – на 550 тис. грн, у 2024 р. та наступних роках – на 942,8 тис. грн щорічно).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у справах про банкрутство (неплатоспроможність)» (реєстр. № 9401 від 19.06.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.
2.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України в частині акцизного податку на пальне» (реєстр. № 9348 від 01.06.2023), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є досягнення енергетичної незалежності України по нафтопродуктах шляхом встановлення зважених ставок акцизного податку на бензин, дизельне пальне та скраплений газ, забезпечивши збільшення питомої ваги нафтопродуктів вітчизняного виробництва на ринку України та зменшивши імпортозалежність на ринку нафтопродуктів, урівноваживши попит.
Законопроектом пропонується змінити ставки акцизного податку на пальне, зокрема:
зменшити ставки на легкі дистиляти, бензини спеціальні, бензини моторні, інші бензини, середні дистиляти, інші ефіри прості, антидетонатори, палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо) – з 213,5 до 175 євро за 1000 літрів;
збільшити ставки на важкі дистиляти (газойль), паливо пічне побутове, паливо рідке (мазут) – з 139,5 до 175 євро за 1000 літрів;
збільшити ставки на скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, бутан, ізобутан – з 52 до 129,5 євро за 1000 літрів;
збільшити ставку на біодизель – з 106 до 175 євро за 1000 літрів;
збільшити ставку на паливо моторне альтернативне – з 162 до 175 євро за 1000 літрів;
запровадити нульову ставку на нафту та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), сирi: газовий конденсат природний.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація сприятиме збільшенню бюджетних надходжень до державного бюджету від операцій з реалізації пального із збільшеними ставками акцизного податку на пальне у розмірі 1440 млн грн в середньому за місяць, з них 1200 млн грн від акцизного податку та 240 млн грн від податку на додану вартість.
Відповідно до пунктів 1 і 2 частини третьої статті 29 та пункту 16-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального зараховується до бюджетів у таких пропорціях: 86,56% – до спеціального фонду державного бюджету (як джерело формування державного дорожнього фонду); 13,44% – до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме дозволить отримати додаткові надходження від сплати акцизного податку, проте розмір впливу положень законопроекту на показники бюджетів пов’язаний із обсягами виробництва, імпорту, реалізації та споживання різних видів палива, що зміняться після запровадження таких положень. При цьому, за розрахунками Мінфіну, реалізація законопроекту може забезпечити додаткові надходження акцизного податку до зведеного бюджету у сумі 1,2 млрд грн на місяць, ураховуючи прогнозні показники обсягу пального та курсу валют, враховані у державному бюджеті на 2023 рік (в тому числі: 1 млрд грн – до спеціального фонду державного бюджету, 0,2 млрд грн – до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування), а також податку на додану вартість у сумі 0,2 млрд грн – до загального фонду державного бюджету. Разом з тим, Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України в частині акцизного податку на пальне» (реєстр. № 9348 від 01.06.2023), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку і податку на додану вартість та доходів місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Опосередкований:
2.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за незаконні відмову або обмеження у здійсненні готівкових валютних операцій (реєстр. № 9404 від 20.06.2023), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за незаконну відмову або встановлення незаконних обмежень посадовими особами уповноважених установ у здійсненні операцій з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти, у вигляді накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 від 17 000 гривень/.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджетів.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за незаконні відмову або обмеження у здійсненні готівкових валютних операцій (реєстр. № 9404 від 20.06.2023), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій прав громадян на здійснення валютно-обмінних операцій (реєстр. № 9404-1 від 30.06.2023), поданий народним депутатом України Вороньком О.Є.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за незаконну відмову або встановлення незаконних обмежень посадовими особами уповноважених установ у здійсненні операцій з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти, у вигляді накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 від 17 000 гривень/.
Крім того, змінами до статті 6 Закону України «Про валюту і валютні операції» забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, та/або відмовляти у здійсненні валютно-обмінних операцій з банкнотами іноземної валюти, які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, справжність яких підтверджена з використанням обладнання, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку України.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджетів.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій прав громадян на здійснення валютно-обмінних операцій (реєстр. № 9404-1 від 30.06.2023), поданий народним депутатом України Вороньком О.Є., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за несанкціоновану фото- або відеофіксацію вогневого ураження об’єктів на території України (реєстр. № 9425 від 27.06.2023), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити новою статею 173-6 Кодекс України про адміністративні правопорушення, передбачивши адміністративну відповідальність за несанкціоновану фото або відеофіксацію вогневого ураження державою-агресором або іншими незаконними збройними формуваннями об’єктів на території України, у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 5 100 гривень/ або громадських робіт на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного місяця до двох місяців, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією або без такої засобів фото/відеофіксації.
При цьому змінами до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення право складати протоколи та розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надане органам Національної поліції України.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за несанкціоновану фото- або відеофіксацію вогневого ураження об’єктів на території України (реєстр. № 9425 від 27.06.2023), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права та поширення недостовірної інформації про наявність у особи медичної освіти або лікарської спеціальності, права надавати психологічну допомогу (реєстр. № 9434 від 28.06.2023), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Негулевським І.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити новими статями 46-3 та 46-4 Кодекс України про адміністративні правопорушення та встановити адміністративну відповідальність за:
порушення встановлених законодавством вимог щодо надання психологічної допомоги у вигляді накладення штрафу у розмірі від трьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 102 000 гривень/;
поширення недостовірної інформації про наявність у особи медичної освіти або лікарської спеціальності, права надавати психологічну допомогу у вигляді накладення штрафу у розмірі від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 34 000 до 68 000 гривень/.
При цьому згідно із змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено справи розглядати про такі правопорушення районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними органами Національної поліції.
Поряд з тим, змінами до статті 138 Кримінального кодексу України передбачено встановити кримінальну відповідальність за незаконне надання психологічної допомоги у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до п’яти.
Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).
З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права та поширення недостовірної інформації про наявність у особи медичної освіти або лікарської спеціальності, права надавати психологічну допомогу (реєстр. № 9434 від 28.06.2023), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Негулевським І.П. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо уникнення подвійної сплати судового збору (реєстр. № 9427 від 27.06.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А. П., Яковенком Є. Г.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 9 Закону України «Про судовий збір» положенням, відповідно до якого передбачити, що у разі передачі справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю суд, який отримав справу, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що законопроект посилить захист права на доступ до правосуддя, забезпечивши більш повне законодавче регулювання питання сплати судового збору в разі передачі справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, при цьому не потребує додаткових видатків з державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники доходів бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін в межах компетенції підтримує прийняття законопроекту.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо уникнення подвійної сплати судового збору (реєстр. № 9427 від 27.06.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А. П., Яковенком Є. Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від практики застосування законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 9422 від 26.06.2023), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою виконання міжнародних зобов’язань, взятих Україною перед Міжнародним валютним фондом, стимулювання відповідального кредитування фінансовими установами, оптимізації наглядових повноважень Національного банку, зокрема щодо здійснення банківського нагляду у формі інспекційних перевірок, усунення проблемних питань, виявлених Національним банком під час наглядової діяльності у період дії карантину та воєнного стану, поновлення можливості застосування Національним банком заходів впливу у вигляді віднесення банку до категорії проблемних/неплатоспроможних.
Законопроектом пропонуються відповідні зміни до законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про рекламу» «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про споживче кредитування», «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», «Про страхування» та «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Законопроектом, серед іншого, передбачається запровадити штрафні санкції за порушення прав споживачів, пов’язані із споживчим кредитом, та порушення встановлених законом вимог до реклами на ринках фінансових послуг /зміни до частини другої статті 41-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та до частини другої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»/.
Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, оскільки згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовується відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що оцінити вплив запропонованих положень законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. При цьому, Мінфін не має зауважень та пропозицій до законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 9422 від 26.06.2023), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів (реєстр. № 9364 від 08.06.2023), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С., Павлюком М.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності у сфері незаконного обігу підакцизних товарів, вироблення сталих та єдиних категорій побудови конструкцій норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.
Законопроектом, серед іншого, пропонується:
запровадити адміністративну відповідальність за незаконний обіг (крім випадків виготовлення) без мети збуту підакцизних товарів без марок акцизного податку шляхом накладення штрафу з конфіскацією відповідних товарів;
заборонити виробництво, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, наявності відповідної ліцензії та інших дозвільних документів, передбачених законодавством;
запровадити відповідальність за роздрібну торгівлю спиртом та дистилятом у вигляді штрафів у розмірі 200% вартості товару, але не менше 51 тис. грн;
збільшити розмір штрафних санкцій за порушення оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій та вимог, передбачених законодавством.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме більш ефективній протидії у сфері незаконного обігу підакцизних товарів, розмежуванню адміністративної та кримінальної відповідальності та підвищить ефективність провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках пов’язаних із порушенням законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.
Відповідно до пункту 37-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад та зараховуються за місцем вчинення порушення.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація щодо удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності у сфері незаконного обігу підакцизних товарів може вплинути на збільшення дохідної частини місцевих бюджетів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень. Загалом Мінфін висловлює зауваження і пропозиції до законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів (реєстр. № 9364 від 08.06.2023), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С., Павлюком М.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів загального фонду місцевих бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя (реєстр. № 9438 від 29.06.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Кравчук Є.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за:
пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди судді чи присяжному – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років;
прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди суддею чи присяжним – у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої;
вплив на прийняття судового рішення суддею, присяжним – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої;
підкуп експерта, спеціаліста або свідка – у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Крім того, змінами до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлюється, що запропоновані законопроектом правопорушення підслідні Національному антикорупційному бюро України, якщо розмір предмета кримінального правопорушення у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя (реєстр. № 9438 від 29.06.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Кравчук Є.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ