Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №149 від 23 лютого 2023 року

10  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 36 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Трухін О.М., Пушкаренко А.М.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші особи, які взяли участь у засіданні:

народні депутати України

Демченко С.О., Железняк Я.І., Третьякова Г.М.;

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад, територій
та інфраструктури України

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра;

від Міністерства соціальної політики України

Жолнович О.І. – Міністр;

від Рахункової палати

Пацкан В.В.  – Голова.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 23 лютого п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8399).

2. Про проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України (реєстр. № 8433 від 07.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

4. Різне.

Щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8399).

Відмітили:

І. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за реєстр. № 8399 від 30.01.2023, поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими /далі – законопроект № 8399/, 07 лютого 2023 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 8399 з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету від 07.02.2023 відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2917-ІХ).

Загалом законопроектом № 8399 передбачаються зміни до статей 1, 5, 12, 13, 14, 30, 33, пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон/, доповнення Закону новими статтями 34 і 35 та зміни до додатків № 1, № 2, № 3, № 4 і № 8 до Закону. Відповідно до цих змін на 2023 рік збільшуються такі загальні показники державного бюджету (разом і за спеціальним фондом): доходи – на 445,6 млн грн, повернення кредитів – на 1.277 млн грн, фінансування і граничний обсяг дефіциту – на 3.842 млн грн (із збільшенням на таку ж суму граничного обсягу державного боргу на 31.12.2023), видатки – на 4.448,7 млн грн, надання кредитів – на 1.115,9 млн грн. Передусім законопроектом № 8399 пропонується:

– уточнити розподіл витрат державного бюджету (без зміни їх загального обсягу) відповідно до постанов КМУ від 02.12.2022 № 1343 і від 13.01.2023 № 29 щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, зокрема:

перейменувати Міністерство інфраструктури України на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі –Мінінфраструктури/ і до його витрат включити витрати за бюджетними програмами, визначеними у Законі Міністерству розвитку громад та територій України;

перейменувати Державне агентство автомобільних доріг України на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Держвідновлення/ і до його витрат включити витрати за бюджетною програмою 3107010, визначеною у Законі Державному агентству інфраструктурних проектів України;

– передати від Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до Мінінфраструктури бюджетні призначення за бюджетною програмою «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3511430), встановлені у Законі за спеціальним фондом у сумі 35,5 млрд грн;

– передбачити за спеціальним фондом додаткові витрати в обсязі 5.564,66 млн грн за рахунок відповідних додаткових надходжень, у т.ч.:

видатки для Міністерства охорони здоров’я України: за новою бюджетною програмою «Будівництво та модернізація закладів охорони здоров’я» (код 2301640) у сумі 1.347 млн грн для реалізації 3 інвестиційних проектів – за рахунок кредитів від Уряду Австрії; за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) у сумі 79,96 млн грн – за рахунок японської грантової допомоги;

видатки для Міністерства економіки України за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» (код 1201350) у сумі 1.277 млн грн – за рахунок повернення коштів, наданих у 2020 р. з державного бюджету цьому міністерству для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на поворотній основі для виплати допомоги по безробіттю;

надання кредитів для Держвідновлення за новою бюджетною програмою «Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури» (код 3111630) у сумі 1.115,94 млн грн для реалізації інвестиційного проекту «Відбудова пріоритетних інфраструктурних об’єктів (мостів)» – за рахунок кредиту від Уряду Великобританії;

видатки для Мінфіну за бюджетною програмою «Реалізація проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску» (код 3506610) у сумі 1.094,08 млн грн та для Міністерства внутрішніх справ України за бюджетною програмою «Реалізація проекту із закупівлі безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону для реалізації відповідного інвестиційного проекту» (код 1002600) у сумі 284,97 млн грн – за рахунок збільшення кредиту від Уряду Польщі;

видатки для Міністерства аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою «Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві» (код 2801380) у сумі 365,69 млн грн – за рахунок безповоротної міжнародної допомоги.

ІІ. Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 21 лютого 2023 року/ до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту № 8399, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 751 пропозиції.

Поряд з тим, до Комітету надійшов висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу щодо законопроекту № 8399 (лист від 15.02.2023 № 04-20/03-2023/31643 (1114334), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), в якому зазначено, що законопроект № 8399 в частині обмеження фінансування діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та перерозподілу залишків коштів, що надійшли від Європейського інвестиційного банку, суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції. Разом з тим, у попередньому висновку (лист від 06.02.2023 № 04-20/10-2023/23704 (1106957)) цей Комітет визнав положення законопроекту № 8399 такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

Крім того, Мінінфраструктури надало Комітету пропозиції до законопроекту № 8399 з проханням розглянути можливість їх врахування під час підготовки законопроекту № 8399 до другого читання (листи від 18.02.2023 № 1185/34/14-13, від 21.02.2023 № 1246/34/14-23 і № 1248/34-14-23, копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету). При цьому аналогічні пропозиції подані окремими народними депутатами України та включені у порівняльну таблицю до законопроекту № 8399.

За підсумками опрацювання пропозицій до законопроекту № 8399 в межах відведеного часу у Комітеті за участю представників Мінфіну, Мінінфраструктури та Рахункової палати пропонується відхилити більшість поданих пропозицій, зважаючи, зокрема, на таке:

переважну більшість пропозицій подано спільно народними депутатами Герасимовим А.В., Княжицьким М.Л., Павленком Р.М., Фединою С.Р., Ар’євим В.І. /354 пропозиції, або 47,1% від загальної кількості пропозицій/, народним депутатом України Бондарем М.Л. /273 пропозиції, або 36,4% від загальної кількості пропозицій/, але такі пропозиції в основному не узгоджуються між собою або повторюються і щодо них не надано пояснень;

окремі пропозиції безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 8399, разом з тим, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України за основу, а також до інших положень, якщо про необхідність їх внесення зазначено у висновку головного комітету (щодо законопроекту № 8399 йдеться про пропозиції, висловлені у висновку Комітету від 07.02.2023, – згідно з Постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2917-ІХ);

у деяких пропозиціях джерелом покриття додаткових видатків державного бюджету передбачено збільшення внутрішніх запозичень та відповідно граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, але згідно з частиною четвертою статті 52 Бюджетного кодексу України такі питання можуть розглядатися Верховною Радою України лише у разі їх підтримки Мінфіном;

ряд пропозицій взагалі не містять джерел покриття додаткових витрат державного бюджету, що не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи України, визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України;

в основному пропозиції подано без фінансово-економічного обґрунтування і відповідних розрахунків (зокрема, щодо реалістичності джерел покриття додаткових витрат державного бюджету та обґрунтованості відповідних витрат), що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки.

Водночас, в остаточній редакції законопроекту № 8399 Комітетом пропонується врахувати низку пропозицій, передусім щодо:

– зарахування у 2023 р. коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням таких коштів на фонд ліквідації наслідків збройної агресії /шляхом доповнення пункту 8 статті 11 Закону словами «та Закону України “Про санкції”»/;

– виокремлення в межах витрат спеціального фонду державного бюджету, передбачених за рахунок позики від МБРР для реалізації інвестиційного проекту “Проект розвитку міської інфраструктури - 2”, видатків розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту “Проект розвитку міської інфраструктури - 2”» (код 3121680) у сумі 2.080.000 тис. грн за рахунок зменшення на таку ж суму надання кредитів за бюджетною програмою «Розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці» (код 3101600), що ініційовано Мінінфраструктури /шляхом внесення відповідних змін до статті 1 Закону та додатків № 3, № 4, № 6 і № 8 до Закону/;

– передбачення за спеціальним фондом державного бюджету видатків споживання за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) у сумі 1.807.695,4 тис. грн за рахунок повернення у цій сумі кредитів, наданих з державного бюджету Міністерству соціальної політики України для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України на поворотній основі для виплати матеріального забезпечення (згідно з постановою КМУ від 20.05.2020 № 385 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України») /шляхом доповнення статей 13 і 14 Закону відповідно новими пунктами 7 і 21, внесення відповідних змін до статті 1 Закону та додатків № 3 і № 4 до Закону/;

– розширення або уточнення напрямів використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /шляхом внесення змін до статті 29 Закону/, що в основному ініційовано Мінінфраструктури, передбачивши, серед іншого, спрямування таких коштів на:

будівництво громадських будинків та споруд, захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об'єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією РФ проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

– надання у 2023 р. фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав, гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії РФ проти України та воєнних дій на території України, в сумі до 20 млрд грн із спрямовуванням у разі потреби на цю мету коштів державного дорожнього фонду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /шляхом доповнення Закону новою статтею 36 в редакції, уточненій за ініціативою авторів відповідної пропозиції за результатами проведених консультацій (згідно з листом від 22.02.2023 № 4д9/5-2023/37230 (1121703), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету)/. Мінінфраструктури зазначає, що врегулювання такого питання необхідно з метою запобігання негативним явищам в національній економіці внаслідок блокування країною-агресором українських морських портів, зокрема втрати основного ланцюга українського експорту, та створення сприятливих умов для ведення суб’єктами господарювання зовнішньоекономічної діяльності під час збройної агресії РФ проти України (довідково: за 2022 р. до портів одеського регіону в рамках «зернового коридору» загалом здійснено 611 суднозаходів (вивезено 16,1 млн тон сільськогосподарської продукції), що в середньому становить 51 суднозахід на місяць, середня вартість судна, які зазвичай здійснюють заходи до вказаних портів, складає в середньому 11 млн дол. США (судно типу Handymax));

– збільшення фінансового забезпечення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (що певним чином враховує зауваження Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу), а саме: за загальним фондом державного бюджету збільшення видатків за бюджетною програмою «Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення» (код 6441010) на 7.553,1 тис. грн, у т.ч. видатків споживання – на 2.553,1 тис. грн (з них оплата праці – на 1.412,4 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 830 тис. грн), видатків розвитку – на 5.000 тис. грн з відповідним зменшенням видатків споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері регулювання азартних ігор та лотерей» (код 0418010) (з них оплата праці – на 6.191,9 тис. грн) /шляхом внесення відповідних змін до додатка № 3 до Закону/, а також виключення з переліку норм Закону України від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа», які зупиняються законопроектом № 8399, першого речення абзацу другого частини першої статті 89 («Держава забезпечує належне фінансування діяльності Національної ради, що забезпечує її незалежність»);

– техніко-юридичних і редакційних уточнень, передусім зазначених у рішенні Комітету від 07.02.2023 щодо підготовки законопроекту № 8399 до розгляду у першому читанні (лист-висновок Комітету від 07.02.2023 № 04-13/3-2023/24703 (1107081)) та висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, зокрема в частині змін до пункту 7 статті 12 і нового пункту 7-1 цієї статті, статей 30 і 33 Закону та уточнення редакцій нових статей 34 і 35 Закону, для чіткості формулювань, узгодження з бюджетною методологією та приведення положень законопроекту № 8399 у відповідність до вимог законодавчої техніки.

Слід звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту № 8399 через встановлений формалізований вигляд такої таблиці технічно неможливо у ній відобразити: у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» – у повному обсязі зміст додатків № 3 і № 4 /щодо змін до додатків № 3 і № 4 до Закону/, які мають велику кількість граф і показників; у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію додатків № 1, № 2, № 3, № 4 і № 5 /щодо змін до додатків № 1, № 2, № 3, № 4  і № 8 до Закону/ за формами, затвердженими Законом.

Загалом пропонується врахувати 28 пропозицій (з них 1 – частково, 1 – в уточненій редакції) і відхилити 723 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 8399 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 8399, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками (порівняльна таблиця до законопроекту № 8399 (з проектом висновків щодо кожної пропозиції) та додатки до нього в остаточній редакції надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються).

IІІ. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Цабаль В.В., Задорожній М.М., Крулько І.І., Фролов П.В., Забуранна Л.В., народні депутати України Железняк Я.І., Демченко С.О., Третьякова Г.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., Міністр соціальної політики України Жолнович О.І.

Зокрема, спочатку Голова Комітету Підласа Р.А. доповіла про доопрацювання у Комітеті законопроекту № 8399 до другого читання, зокрема щодо змін до нього, які пропонується врахувати.

Під час обговорення даного питання деякі народні депутати України зазначили про необхідність врахування своїх пропозицій у порівняльній таблиці до законопроекту № 8399, які у Комітеті пропонується відхилити, зокрема: Железняк Я.І. – щодо пропозицій №№ 25 і 318; Демченко С.О. – щодо пропозицій №№ 421, 422 і 423; Третьякова Г.М. – щодо пропозиції № 317; Фролов П.В. – щодо пропозицій №№ 319 і 336. Разом з тим, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. поінформував про непідтримку Мінфіном більшості цих пропозицій.

При цьому на прохання народного депутата України Третьякової Г.М. Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала народним депутатам України – членам Комітету визначитися шляхом голосування щодо врахування пропозиції № 317, але за результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою («за» проголосували лише 4 народні депутати України – члени Комітету).

Підсумовуючи обговорення окремих пропозицій, які у Комітеті пропонується відхилити, протокольно вирішено звернутися до Кабінету Міністрів України з приводу необхідності врегулювання у 2023 році питань фінансового забезпечення щодо:

здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя, зокрема Служби судової охорони (відповідно до пропозицій народного депутата України Демченка С.О. №№ 421, 422 і 423). Відповідне протокольне рішення підтримано 28 народними депутатами України – членами Комітету;

компенсації громадянам України шкоди, завданої життю та здоров’ю внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи загибелі (смерті), у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації проти України (відповідно до пропозиції народного депутата України Третьякової Г.М. № 317). Відповідне протокольне рішення підтримано 28 народними депутатами України – членами Комітету;

компенсації різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (згідно з відповідними пропозиціями групи народних депутатів України). Відповідне протокольне рішення підтримано 31 народним депутатом України – членом Комітету.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти рішення Комітету, зокрема: врахувати 28 пропозицій (з них 1 – частково, 1 – в уточненій редакції) і відхилити 723 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді законопроект № 8399 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у наданій порівняльній таблиці до законопроекту № 8399, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8399) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3 (на час голосування на засіданні був присутній 31 народний депутат України – член Комітету).

2. Звернутися до Кабінету Міністрів України, рекомендувавши:

1) доручити Міністерству фінансів України спільно з Державною судовою адміністрацією України за участі народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету (за згодою) опрацювати питання фінансового забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя, зокрема Служби судової охорони, в частині видатків державного бюджету на оплату праці та для закупівлі альтернативних джерел енергопостачання /відповідно до пропозицій народного депутата України Демченка С.О. до зазначеного законопроекту з цих питань/;

2) доручити Міністерству соціальної політики України, Пенсійному фонду України спільно з Міністерством фінансів України за участі народних депутатів України – членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (за згодою) та народних депутатів України - членів Комітету з питань бюджету (за згодою) вжити заходів щодо врегулювання питання відшкодування громадянам України шкоди, завданої життю та здоров’ю внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи загибелі (смерті), у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, а також здійснення відповідних виплат /відповідно до пропозиції народного депутата України Третьякової Г.М. до зазначеного законопроекту з цього питання/;

3) внести пропозиції щодо унормування у 2023 році питання фінансового забезпечення компенсації різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», опрацювавши порушене питання за участі народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, НАК «Нафтогаз України» та відповідних центральних органів виконавчої влади.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України (реєстр. № 8433 від 07.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України за реєстр. № 8433 від 07.02.2023 /далі – законопроект № 8433/.

Законопроектом № 8433 розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ доповнюється новим пунктом 56, яким передбачається установити, що:

як виняток з положень частини дев’ятої статті 13, частини третьої статті 29 і частини четвертої статті 30 Кодексу, протягом воєнного стану та бюджетного періоду, що настає за роком, в якому припинено або скасовано цей стан, за рішенням Кабінету Міністрів України головні розпорядники коштів державного бюджету /далі – головні розпорядники/ можуть відкривати рахунки в Національному банку України /далі – НБУ/ для збору добровільних внесків від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права для реалізації заходів із національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки та розвитку України з особливим режимом використання цих коштів; такі кошти є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету у частині доходів, визначених пунктами 2-1 або 3 частини третьої статті 9 Кодексу, та обліковуються, розподіляються і використовуються відповідно до порядків, визначених Кабінетом Міністрів України;

як виняток з положень частини другої статті 10, статті 23 Кодексу, за рішенням Кабінету Міністрів України може здійснюватися розподіл та перерозподіл таких коштів, джерелом яких є доходи, визначені пунктом 3 частини третьої статті 9 Кодексу, між головними розпорядниками з урахуванням їх цільового призначення з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

як виняток з положень частини другої статті 57 Кодексу, залишки таких коштів зберігаються на рахунках спеціального фонду головних розпорядників до повного їх використання у наступних бюджетних періодах з урахуванням їх цільового призначення.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту № 8433 пропонується визначити, що залишки таких коштів, що утворилися до набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект № 8433 після його прийняття), класифікуються як кошти спеціального фонду державного бюджету для їх подальшого використання відповідно до пункту 56 Кодексу.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту № 8433 сприятиме створенню правових механізмів для визначення джерелами формування спеціального фонду державного бюджету та використання коштів, зарахованих на рахунки, відкриті у НБУ для головних розпорядників, у вигляді добровільних внесків від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права для реалізації заходів із національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки та розвитку України з особливим режимом використання таких коштів.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 8433, опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 8433 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 8433 у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 8433 (лист від 14.02.2023 № 16/03-2023/30422 (1113757), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) вважає за доцільне висловити щодо нього окремі міркування, зауваження та пропозиції.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму висновку до законопроекту № 8433 (лист від 18.02.2023 № 04310-01-2/4788, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що його підтримує.

НБУ у своєму висновку до законопроекту № 8433 (лист від 17.02.2023 № 18-0010/11333, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що підтримує необхідність унормування у Кодексі порушеного законопроектом № 8433 питання, водночас вважає, що законопроект № 8433 потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту № 8433.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 8433, проаналізовано отримані експертні висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Порушені законопроектом № 8433 питання у 2022 році унормовані у законодавстві України певним чином.

Так, з метою акумуляції коштів для відновлення економіки, об’єктів інфраструктури, підтримки вітчизняного бізнесу, які постраждали внаслідок військової агресії РФ проти України, Урядом уповноважено на відкриття у НБУ 4 рахунків, на які зараховуються кошти внесків від фізичних та юридичних осіб: Мінекономіки – «Фонд відновлення та трансформації економіки» і «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», Мінфін – «Фонд обслуговування та погашення державного боргу», Мінфраструктури – «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури» /розпорядження КМУ від 05.03.2022 № 202-р/. Порядок використання коштів з рахунка «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури» затверджено постановою КМУ від 29.07.2022 № 879, а з рахунка «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу» – постановою КМУ від 12.10.2022 № 1156.

Урядом затверджено порядок використання офіційних рахунків на підтримку України «United24» та доручено деяким іншим міністерствам за погодженням з НБУ забезпечити відкриття поточних рахунків для надходження коштів у національній та іноземній валюті від фізичних та юридичних осіб, резидентів і нерезидентів як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки для задоволення потреб відповідної галузі /постанова КМУ від 19.04.2022 № 472 (із змінами)/. Зокрема, визначено відкриття рахунків:

– для збору коштів на підтримку Збройних Сил, передбачивши, що кошти із зазначеного рахунка використовуються Міноборони, а також можуть використовуватися СБУ, МВС, Національною поліцією, Адміністрацією Держприкордонслужби, ДСНС, Національною гвардією, Адміністрацією Держспецзв’язку та іншими державними органами, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, іншими державними органами, задіяними у протидії збройній агресії проти України, за погодженням з Міноборони. При цьому не передбачено окремого порядку використання цих коштів, а установлено, що кошти із зазначеного рахунка використовуються для фінансового забезпечення заходів, пов’язаних з відсіччю збройної агресії РФ проти України, зокрема закупівлі форми, одягу, засобів захисту, аптечок;

– Мінсоцполітики для надання гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської агресії (в порядку, встановленому постановою КМУ від 07.03.2022 № 220 /який втратив чинність на підставі постанови КМУ від 21.10.2022 № 1195/);

– МОЗ для задоволення потреб охорони здоров’я (порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 26.04.2022 № 491);

– Мінцифри для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави (порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 01.07.2022 № 751);

– МОН для задоволення потреб освіти і науки (порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 08.11.2022 № 1256);

– МКІП для задоволення потреб культури, мистецтв, креативних індустрій, охорони і збереження культурної спадщини, культурних цінностей, підтримки засобів масової інформації (порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 17.05.2022 № 616);

– Мінмолодьспорт для задоволення потреб фізичної культури і спорту, молодіжної політики (порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 07.06.2022 № 655);

– Мінветеранів для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей (порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 02.09.2022 № 980);

– Мінреінтеграції для задоволення потреб евакуйованих осіб із населених пунктів, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій (можливих бойових дій), у безпечні райони, та осіб, які проживають в деокупованих населених пунктах (порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 21.10.2022 № 1195).

Відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 № 344 «Про невідкладні заходи щодо об’єднання зусиль для підтримки України» Уряду доручено забезпечити запровадження в рамках національної платформи «UNITED 24» «єдиного вікна» для пожертв від благодійних організацій, міжнародних партнерів та громадян з метою підтримки України, зокрема за такими напрямками, як: допомога Збройним Силам України; гуманітарна, медична допомога і допомога дітям; відновлення інфраструктури; цифрова та інформаційна протидія збройній агресії.

Урядом затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал для збору пожертв на підтримку України «United24» та доручено Мінцифри забезпечити створення та введення в експлуатацію цього вебпорталу /постанова КМУ від 03.05.2022 № 516/, на якому, серед іншого, передбачається висвітлювати інформацію щодо використання коштів з офіційних рахунків для пожертв на підтримку України «United24».

Законом України від 27.07.2022 № 2463-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні», серед іншого, уповноважено НБУ вести під час особливого періоду у визначеному ним порядку рахунки державних органів, призначені для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України або ліквідації збройного конфлікту та ліквідації їх наслідків, а також для благодійних пожертв та гуманітарної допомоги (доповнення частини першої статті 42 Закону України «Про Національний банк України» новим пунктом 16-1).

До речі, у минулому році Комітет за підсумками розгляду Висновку Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі та інформації щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2022 р. рекомендував Кабінету Міністрів України визначити єдині підходи до обліку, розподілу і використання коштів, що зараховуються на поточні (спеціальні) рахунки в НБУ для надходження внесків (пожертв) від фізичних та юридичних осіб згідно з відповідними урядовими рішеннями, та у разі необхідності забезпечити нормативно-правове врегулювання цього питання.

Отже, законопроектом № 8433 пропонується на законодавчому рівні унормувати питання обліку, розподілу і використання коштів, що надходять на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України, з урахуванням чинного нормативно-правового забезпечення такого питання.

2. У пояснювальній записці до законопроекту № 8433 в частині фінансово-економічного обґрунтування вказано, що реалізація законопроекту № 8433 не потребує додаткових коштів з державного чи місцевих бюджетів та здійснюватиметься в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету.

Водночас, відповідно до висновка Мінфіну зарахування до спеціального фонду державного бюджету зазначених коштів впливатиме на надходження та витрати державного бюджету у поточному та наступних бюджетних періодах, при цьому оцінити вплив запропонованих норм на показники бюджету неможливо з огляду на добровільний характер внесків від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права, які надходять на вищезазначені рахунки.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить додати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), про що також зауважує ГНЕУ.

Зокрема, не наведено інформації про обсяги коштів, зазначених у законопроекті № 8433, що надійшли на рахунки, відкриті у НБУ відповідним головним розпорядникам, та стан їх використання (із зазначенням залишків таких коштів), при тому що пожертви на підтримку України почали надходити на окремі із згаданих рахунків починаючи з березня 2022 року. ГНЕУ теж звертає увагу, що до законопроекту № 8433 слід надати обґрунтування щодо: поточного обсягу надходжень коштів на відповідні рахунки, в т.ч. у розрізі головних розпорядників; поточних напрямів та обсягів використання коштів, в т.ч. враховуючи, що лише наразі пропонується законодавчий механізм використання відповідних коштів; поточних залишків коштів, що утворилися на відповідних рахунках головних розпорядників тощо.

Щодо відповідної інформації на запит Комітету Мінфін повідомив, що за інформацією, наданою головними розпорядниками, які відкрили рахунки в НБУ для збору таких добровільних внесків (а саме: Мінекономіки, Мінінфраструктури, МКІП, Мінмолодьспорт, МОН, МОЗ, Мінсоцполітики, Мінветеранів, Мінцифри, Мінреінтеграції, Мінфін), станом на 01.02.2023 (починаючи з 2022 р.) загальний обсяг надходжень зазначених коштів становив 2898,3 млн грн, з них використано 1824,3 млн грн (або 62,9% отриманих коштів), залишок зазначених коштів – 1074 млн грн.

НБУ на запит Комітету поінформував, що відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, до банківської таємниці належать відомості про банківські рахунки клієнтів, інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини, тому запитувана інформація може бути надана безпосередньо власникам цих рахунків – державним органам, рахунки яких відкриті у НБУ. Разом з тим, на офіційному сайті НБУ вказано, що станом на 01.02.2023: із спеціального рахунку, який НБУ відкрив для підтримки сил оборони, перераховано на потреби оборони майже 23 млрд грн, залишок коштів на цьому спецрахунку становив понад 1 млрд грн; із спеціального рахунку, відкритого НБУ для гуманітарних потреб, перераховано понад 845 млн грн, залишок коштів на цьому спецрахунку становив понад 72,5 млн грн.

3. Положення абзацу четвертого розділу І законопроекту № 8433, згідно з яким відповідні кошти є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету у частині доходів, визначених пунктами 2-1 або 3 частини третьої статті 9 Кодексу, не містить юридичної чіткості, що може ускладнити подальше правове застосування, оскільки не зрозуміло, як визначатиметься, на який вид доходу (власні надходження бюджетних установ /пункт 2-1 частини третьої статті 9 Кодексу/ чи інші неподаткові надходження /пункт 3 частини третьої статті 9 Кодексу/) будуть зараховуватися такі кошти. ГНЕУ зауважує про некоректність відповідного припису, адже йдеться про одні й ті ж кошти, при цьому відмічаючи, що виникає питання, яким чином розмежовуватимуться отримані внески між власними надходженнями бюджетних установ та іншими неподатковими надходженнями, що є важливим, зважаючи, що абзацами третім і четвертим нового пункту 56 розділу VI Кодексу встановлюється різний режим розподілу відповідних коштів.

Окремо слід зауважити, що у затверджених Урядом порядках використання коштів з рахунків за відповідними напрямами (про які вище зазначено) передбачено, що головний розпорядник перераховує кошти з його поточного рахунка, відкритого в НБУ, на рахунки одержувачів коштів, а якщо одержувач коштів є бюджетною установою, кошти перераховуються на рахунки, відкриті в органах Казначейства за кодом бюджетної класифікації 25020200 «Надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб», для використання в установленому порядку. Тому наразі до спеціального фонду державного бюджету (на рахунки, відкриті в органах Казначейства) зараховується лише частина добровільних внесків від фізичних та юридичних осіб, що надходять на рахунки, відкриті у НБУ відповідним головним розпорядникам, тобто тільки у разі використання таких коштів бюджетними установами. Зазначене не у повній мірі узгоджується з принципами бюджетної системи, визначеними пунктами 1 і 4 частини першої статті 7 Кодексу, а саме: принципом єдності (що забезпечується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності) та принципом повноти (до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування).

Натомість згідно із законопроектом № 8433 відповідні кошти є коштами спеціального фонду державного бюджету, що унеможливить в подальшому їх облік і використання поза бюджетом. Разом з тим, доцільно розглянути можливість удосконалення положень законопроекту № 8433 з метою однозначного їх трактування, передусім в частині обов’язковості казначейського обслуговування відповідних коштів та дотримання визначених бюджетним законодавством процедур здійснення витрат за рахунок таких коштів.

4. Потребує додаткового опрацювання питання щодо визначення виду доходу бюджету (згідно з бюджетною класифікацією), до якого належить віднести вказані у законопроекті № 8433 добровільні внески від фізичних та юридичних осіб. Зокрема, включення таких коштів до складу власних надходжень бюджетних установ вбачається дискусійним, оскільки зазначені внески надходять на визначену мету (щодо задоволення потреб певної галузі), а не безпосередньо для конкретної бюджетної установи цієї галузі.

ГНЕУ теж вбачає дискусійним у правовому відношенні кваліфікацію відповідних коштів як власних надходжень бюджетних установ, оскільки йдеться про спрямування вказаних коштів на потреби держави, а не за напрямами, визначеними частиною четвертою статті 13 Кодексу.

Водночас ГНЕУ вважає некоректним класифікувати відповідні кошти в цілому і як «інші неподаткові надходження» (в значенні пункту 3 частини третьої статті 9 Кодексу), яке є узагальнюючим поняттям для всіх неподаткових надходжень, які не передбачені пунктами 1, 2 і 2-1 частини третьої статті 9 Кодексу, оскільки йдеться про чітко визначене джерело надходжень.

У зв’язку з цим, на думку ГНЕУ, відповідні кошти доцільно розглядати як окреме нове тимчасове джерело неподаткового характеру фінансового забезпечення виконання окремих функцій держави, що відповідно передбачає встановлення нового виду доходу державного бюджету.

5. НБУ зазначає, що пропоновані законопроектом № 8433 положення мають узгоджуватися з нормами пункту 16-1 частини першої статті 42 Закону України «Про Національний банк України» та не допускати різного тлумачення в частині переліку суб’єктів, які матимуть можливість відкривати рахунки в НБУ, і цільового призначення таких рахунків. Аналогічне зауваження міститься у висновку ГНЕУ.

Також НБУ звертає увагу, що пунктом 16-1 частини першої статті 42 Закону України «Про Національний банк України» чітко передбачено строк ведення НБУ вищевказаних рахунків – протягом особливого періоду, проте згідно із законопроектом № 8433 залишки коштів зберігаються на рахунках спеціального фонду державного бюджету головних розпорядників до повного їх використання у наступних бюджетних періодах з урахуванням їх цільового призначення. Отже, на думку НБУ, існує ймовірність наявності залишків коштів на таких рахунках після завершення особливого періоду, однак у НБУ не буде правових підстав для ведення цих рахунків. В свою чергу ГНЕУ відмічає, що відповідне положення законопроекту № 8433 не враховує ситуацію, коли матиме місце відсутність у наступному бюджетному періоді потреби у здійсненні відповідних витрат з урахуванням цільового призначення коштів.

6. ГНЕУ висловлює деякі інші міркування і зауваження щодо законопроекту № 8433, насамперед:

при вирішенні порушеного у законопроекті № 8433 питання вбачається доцільним перегляд практики продовження в умовах воєнного часу, по суті, «ручного» управління бюджетними коштами, без опосередкування законом про державний бюджет, що звужує контроль Парламенту за такими коштами та, як наслідок, може негативно позначитися на ефективності їх використання, мати корупційні ризики, принаймні такий підхід мав би бути застосований стосовно коштів, щодо яких не передбачено терміновості використання і які цілком можуть використовуватися в рамках загальної стратегії та відповідних механізмів фінансового забезпечення заходів щодо подолання наслідків війни на консолідованій основі;

в абзаці третьому нового пункту 56 розділу VI Кодексу (на відміну від абзацу четвертого цього ж пункту) не передбачено прямої вимоги щодо використання коштів з урахуванням їх цільового призначення.

7. Згідно з Порядком використання офіційних рахунків для пожертв на підтримку України «United24» (затвердженим постановою КМУ від 19.04.2022 № 472) інформація про використання коштів з офіційних рахунків подається до Мінцифри за визначеною формою: не рідше ніж один раз на три дні – Міноборони, МОЗ, Мінсоцполітики, МКІП, Мінветеранів, МОН; щотижня – Мінінфраструктури, Мінрегіоном, Мінмолодьспортом; Мінцифри узагальнює та оприлюднює відповідну інформацію на Єдиному державному вебпорталі для збору пожертв на підтримку України «United24».

На зазначеному вебпорталі оприлюднюються звітні дані щодо надходження і використання коштів лише за трьома спеціальними рахунками, відкритими в НБУ: для підтримки Збройних Сил України; на забезпечення потреб охорони здоров’я; на підтримку Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури. При цьому такі дані є невпорядкованими, зокрема не оприлюднюються загальні обсяги коштів на звітну дату, що надійшли на спеціальний рахунок, використані, залишилися невикористаними.

Крім того, тільки у деяких затверджених Урядом порядках використання коштів з рахунків за відповідними напрямами /постанови КМУ від 29.07.2022 № 879, від 12.10.2022 № 1156, від 08.11.2022 № 1256/ передбачено норму, згідно з якою складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів здійснюються в установленому законодавством порядку. Однак у бюджетній звітності надходження і використання відповідних коштів, що надходять з рахунків у НБУ, окремо не відображаються.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення прозорості спрямування зазначених у законопроекті № 8433 коштів та здійснення належного контролю за їх використанням видається необхідним при доопрацюванні законопроекту № 8433 передбачити положення щодо запровадження щомісячної звітності про надходження і використання відповідних коштів, яку мають забезпечити Казначейство разом з відповідними головними розпорядниками.

8. Окремі положення законопроекту № 8433 потребують техніко-юридичного коригування для приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки, бюджетної методології та усунення певних неточностей, на що теж вказує ГНЕУ, зокрема:

у назві законопроекту № 8433 згадуються рахунки на підтримку України, а в абзаці третьому розділу І – рахунки для реалізації заходів із національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки та розвитку України;

в абзаці п’ятому розділу І законопроекту № 8433 передбачається можливість здійснення за рішенням Кабінету Міністрів України розподілу та перерозподілу коштів, які є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету у частині доходів, визначених пунктом 3 частини третьої статті 9 Кодексу («інші неподаткові надходження»), але не конкретизовано, що йдеться саме про кошти, передбачені абзацом другим нового пункту 56 розділу VI Кодексу;

за висновком ГНЕУ відповідно до вимог законодавчої техніки законопроект про внесення змін до законодавчих актів не може містити перехідних положень.

ІV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, спочатку перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В. представив законопроект № 8433 та попросив його підтримати.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала про розгляд даного питання у Комітеті та запропонувала прийняти рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 8433 включити до порядку денного дев’ятої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати законопроект № 8433 до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. повідомив про підтримку законопроекту № 8433.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України (реєстр. № 8433 від 07.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України:

включити до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів"" (реєстр. № 8336 від 06.01.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо онлайн-комунікації між платниками податків та контролюючими органами" (реєстр. № 8408 від 01.02.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" щодо надання Пенсійному фонду України інформації про перетин кордону" (реєстр. № 9004 від 08.02.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо припинення контракту військовослужбовця під час воєнного стану у разі його обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя" (реєстр. № 8409 від 01.02.2023, народні депутати України Маслов Д.В., Павліш П.В., Ватрас В.А. та інші);

3.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо надання особам з інвалідністю I та II групи права на звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також від військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період" (реєстр. № 8412 від 02.02.2023, народний депутат України Гривко С.Д.);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (реєстр. № 8379 від 23.01.2023, народні депутати України Бурміч А.П., Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки і оборони щодо зміцнення обороноздатності у контексті євроатлантичної інтеграції України" (реєстр. № 8376 від 23.01.2023, народні депутати України Чернєв Є.В., Потураєв М.Р., Безугла М.В. та інші);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (реєстр. № 8371 від 19.01.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" (щодо умов подання та розгляду звернень, в тому числі в електронній формі)" (реєстр. № 8368 від 19.01.2023, народні депутати України Штепа С.С., Швачко А.О. та інші);

3.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкликання сільських, селищних та міських голів, а також депутатів місцевих рад за народною ініціативою" (реєстр. № 8370 від 19.01.2023, народний депутат України Яценко А.В.);

3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення строку безперервного проживання на законних підставах на території України, необхідного для прийняття до громадянства України, для іноземців та осіб без громадянства, які здійснювали захист суверенітету та територіальної цілісності України" (реєстр. № 8373 від 20.01.2023, народний депутат України Гривко С.Д.);

3.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо продовження терміну дії обмежень у сфері купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення" (реєстр. № 8295 від 19.12.2022, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Дубіль В.О., Пузійчук А.В., Крулько І.І. та інші);

3.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 51 Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу" (реєстр. № 8378 від 23.01.2023, народні депутати України Скрипка Т.В., Циба Т.В. та інші);

3.1.14. Проект Закону України "Про ратифікацію Листа про внесення змін № 4 до Фінансової угоди (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська) між Україною та Європейським інвестиційним банком" (реєстр. № 0188 від 06.02.2023, Президент України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за невиконання законних вимог депутатів, забезпечення виконання контрольних функцій комітетами Верховної Ради України (реєстр. № 8073 (доопрац.) від 06.02.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є створення умов для ефективного здійснення народними депутатами та комітетами Верховної Ради України передбачених Конституцією України та чинним законодавством України повноважень і забезпечення належного рівня адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення порядку розгляду звернень народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України.

Змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення комітету Верховної Ради України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення, а так само залишення без розгляду обов’язкових письмових рекомендацій комітету Верховної Ради України, їх несвоєчасний розгляд або несвоєчасне повідомлення про вжиті заходи за результатами такого розгляду, а також за повторне вчинення протягом року такого правопорушення особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 950 до 11 900 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що визначити вартісну величину такого впливу неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Крім того, змінами до законів України «Про комітети Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України», серед іншого пропонується створити комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого віднести питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю правоохоронних органів та органів прокуратури, його визначити його повноваження та особливості формування персонального складу.

Зважаючи, що згідно із Законом України «Про комітети Верховної Ради України» здійснення організаційно-інформаційного, консультативно-правового, методичного забезпечення діяльності комітетів, організація проведення засідань комітетів, слухань у комітетах, роботи підкомітетів комітетів та діяльності членів комітету, що пов’язана з вирішенням питань, віднесених до предметів відання комітетів, забезпечується секретаріатами комітетів, реалізація такої законодавчої ініціативи призведе до необхідності створення секретаріату нового комітету. Як наслідок, таке може зумовити потребу у збільшенні чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та відповідно у додаткових коштах з державного бюджету на забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради України.

Мінфін також звертає увагу на такий вплив законопроекту на видатки державного бюджету, зауважуючи, що у пояснювальній записці не йдеться про можливість утворення секретаріату нового комітету за рахунок і в межах наявної граничної чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та видатків на його утримання.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за невиконання законних вимог депутатів, забезпечення виконання контрольних функцій комітетами Верховної Ради України (реєстр. № 8073 (доопрац.) від 06.02.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, а також може зумовити збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр. № 8222 від 23.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблений з метою зміни системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби шляхом запровадження прозорої системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, посилення ролі посадового окладу та припинення надмірних необґрунтованих виплат, запровадження дієвого механізму оптимізації граничної чисельності працівників державних органів. Для реалізації такої мети у законопроекті пропонується, починаючи з 1 січня 2024 року запровадити, зокрема таке:

групування заробітної плати державного службовця на «сталу заробітну плату», що включає посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за ранг державного службовця, грошову допомогу, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, та є основною фіксованою виплатою і «варіативну заробітну плату», що включає премію за результатами щорічного оцінювання службової діяльності та місячну, квартальну премії, компенсацію за додаткове навантаження та за вакантною посадою та є винагородою за результати роботи;

встановлення розмірів посадових окладів на основі класифікації посад державної служби відповідно до затверджених Урядом Каталогу типових посад державної служби і критеріїв віднесення до таких посад, з урахуванням співставлення рівня оплати праці типових посад державної служби з приватним сектором України (співставлення рівня оплати праці типових посад державної служби з приватним сектором України проводиться щороку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, під час підготовки проекту схеми посадових окладів на посадах державної служби);

мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом (як у чинній редакції);

зменшення розміру винагороди за вислугу років на державній службі, визначивши його на рівні 2 відсотки посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу (чинна редакція – 3 відсотки та не більше 50 відсотків);

нарахування грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки державному службовцю здійснюється у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу у місяці (чинна редакція – розмірі середньомісячної заробітної плати);

обмеження з 1 січня 2024 року максимального розміру посадового окладу на посадах керівників державних органів, віднесених до першого типу державних органів, – не більше п’ятнадцяти мінімальних розмірів посадового окладу на посадах державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах міст обласного значення;

здійснення з 01.01.2025 року оплати праці державних службовців в усіх державних органах на основі класифікації посад відповідно до Закону України «Про державну службу».

При цьому у пояснювальній записці підкреслено, що законопроектом пропонується підвищити конкурентоспроможність заробітної плати на посадах державної служби, відмітивши, зокрема таке:

для збереження раціонального та обґрунтованого підходу передбачається обмежити варіативні складові заробітної плати (надмірні надбавки і премії) для наближення до моделі оплати праці 70/30 (на індивідуальному рівні). Розміри посадових окладів на посадах державної служби будуть переглянуті у бік збільшення за рахунок зменшення надбавок за вислугу років, інших тимчасово встановлених стимулюючих виплат, а також скорочення граничної чисельності пропорційно кількості посад, які були вакантними протягом року;

протягом п’яти років передбачається досягти від 70 до 90 відсотків розміру заробітної плати на посадах аналогічного рівня складності та відповідальності у приватному секторі серед іншого шляхом зміни розрахункової величини для визначення мінімального розміру посадового окладу державного службовця та встановлення його на рівні не менше однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Варто зауважити, що у законопроекті не проведено зазначену вище зміну розрахункової величини для визначення мінімального розміру посадового окладу державного службовця і збережено вимогу чинного закону, згідно з якою такий мінімальний розмір «не може бути менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом», а наведені пояснення не підтверджені жодними розрахунками.

Крім того, не надано обґрунтувань щодо реалізації результатів проведення щорічного співставлення рівня оплати праці типових посад державної служби з приватним сектором України під час підготовки проекту схеми посадових окладів на посадах державної служби, насамперед щодо їхнього впливу на видаткову частину державного бюджету.

Загалом, за висновком розробників реалізація положень законопроекту забезпечуватиметься в межах видатків, передбачених на оплату праці кошторисами на відповідний рік.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, починаючи з 2024 року, а саме не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у 2023 році та з 2024 року буде здійснюватися в межах ресурсної частини державного бюджету з дотриманням принципу збалансованості бюджетної системи. Водночас, Мінфіном вказано, що у державному бюджеті на 2023 рік видатки на оплату праці працівників державних органів (без суддів та сектору безпеки і оборони) затверджені в обсязі 43,3 млрд грн.

Національне агентство України з питань державної служби, виходячи з окремих показників 2022 року, визначає орієнтовну вартість впровадження нової моделі оплати праці державних службовців з урахуванням норм та положень законопроекту у сумі 37,5 млрд гривень (без урахування силового блоку та державних органів інших гілок влади), та вважає, що реалізація законопроекту буде забезпечена без додаткової потреби чи впливу на показники бюджету. При цьому Мінфіном не проведено оцінку щодо реалістичності такого розрахунку.

Наведене свідчить, що в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом має узгоджуватися з передбаченими у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогами щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр. № 8222 від 23.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (починаючи з 01.01.2024 року дозволить оптимізувати видатки на оплату праці працівників державних органів та буде реалізовуватися за рахунок і в межах відповідних видатків державного бюджету залежно від практики застосування закону). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань (реєстр. № 8313 від 27.12.2022), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М., Цимбалюком М.М., Рущишиним Я.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті, метою прийняття якого визначено уточнення та осучаснення окремих норм законодавства, що регулюють питання надання та використання відпусток, шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, законів України «Про відпустки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про державну службу» серед іншого передбачається, що:

працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

у разі призову керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості;

військовослужбовці, звільнені у зв’язку з демобілізацією із військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, забезпечуються відпочинком тривалістю 60 робочих днів з виплатою двомісячного грошового забезпечення впродовж мобілізаційного періоду за рахунок Держаного бюджету України;

віднести Національну службу посередництва і примирення, Секретаріат тристоронньої соціально-економічної ради до вищого рівня оплати праці (при встановлені розмірів посадових окладів їх працівників).

Реалізація зазначених положень законопроекту зумовить потребу у збільшенні видатків державного і місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники бюджетів усіх рівнів, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На таке також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроект.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань (реєстр. № 8313 від 27.12.2022), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М., Цимбалюком М.М., Рущишиним Я.І. та іншими, може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на виконання визначених у законопроекті соціальних гарантій. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора (реєстр. № 8367 від 18.01.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується здійснити реструктуризацію заборгованості за послуги з постачання та розподілу природного газу для потреб побутових споживачів, теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, електричної енергії, поводження з побутовими відходами, а також списати заборгованість за такі послуги, яка сформувалась протягом періоду введення воєнних (бойових) дій на територіях, де розташоване житло споживачів після введення в дію Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та до дня наступного за днем його припинення або скасування.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку до законопроекту про потребу у додаткових видатках з державного та місцевих бюджетів для виконання його положень (відшкодування збитків підприємств, що надають житлово-комунальні послуги), звертає увагу, що реалізація законопроекту зумовить розбалансування видатків та доходів бюджету, порушуючи цим визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджетної системи.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора (реєстр. № 8367 від 18.01.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів (реєстр. № 8369 від 19.01.2023), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» пропонується:

встановити адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, не обладнаним зимовими та/або усесезонними шинами у період з 1 листопада по 31 березня, у вигляді накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме 340 гривень/;

з 1 листопада по 31 березня не допускати участі у дорожньому русі транспортних засобів, які мають максимальну технічно допустиму масу не більше ніж 3,5 тонни, які не обладнані усесезонними та/або зимовими шинами на всіх колесах транспортного засобу та більше ніж 3,5 тонни, які не обладнані зимовими шинами на всіх колесах транспортного засобу.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України такі штрафи за адміністративні правопорушення зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, оскільки може виникнути необхідність придбання усесезонних та/або зимових шин для автомобільних транспортних засобів, які застосовуються для обслуговування діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів бюджетів (однак, джерел покриття витрат бюджету на реалізацію цієї норми розробником не надано).

Загалом, відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на бюджет.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів (реєстр. № 8369 від 19.01.2023), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації (реєстр. № 8310 від 27.12.2022), поданий народним депутатами України Потураєвим М.Р., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект згідно з пояснювальною запискою до нього має на меті вдосконалення питань регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації, для реалізації якої серед іншого передбачається:

право журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа, які займаються підготовкою інформації для медіа, на безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з усіма типами виборів, а також отримання інформації щодо ходу підготовки і проведення виборів;

відкритість інформації що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, у фінансових звітах про надходження та використання коштів виборчих фондів політичних партій, їх місцевих організацій, кандидатів на загальнодержавних та місцевих виборах;

засади участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів, зокрема: достовірності, повноти, збалансованості та неупередженого подання, підстави та порядок здійснення передвиборної агітації (вимоги до змісту, форми, маркування, обмежень та джерел фінансування);

підстави та порядок поширення матеріалів, які містять передвиборну агітацію, у різних видах медіа – заборона на ведення передвиборної агітації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам, їх посадовим і службовим особа; а також працівникам підприємств, організацій, установ державної та комунальної форми власності;

вимоги, обмеження і заборони щодо змісту передвиборної агітації.

Відповідно до пояснювальної записки прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових та інших витрат з Державного бюджету України.

Разом з тим, згідно із змінами до статті 57 Виборчого кодексу України для оцінки наявності у матеріалах передвиборної агітації, що надаються для розповсюдження або розповсюджуються суб’єктами у сфері медіа, ознак порушення частини третьої статті 57 цього Кодексу, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення створює Експертну раду з питань передвиборної агітації під час відповідних виборів, визначивши, що:

порядок створення та функціонування Експертної ради визначається Положенням, що затверджується рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

Експертна рада має розпочати свою роботу не пізніш як на третій день виборчого процесу відповідних виборів та закінчити її на наступний день після дня оголошення результатів відповідних виборів;

Експертна рада надає висновки на запит та суб’єктів у сфері медіа, які мають підстави вважати, що відповідні матеріали передвиборної агітації не відповідають вимогам цього Кодексу.

Утворення такої Експертної ради та забезпечення її діяльності під час відповідних виборів за висновком Міністерства фінансів України може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, однак розрахунків та обґрунтувань додаткової потреби в коштах та пропозицій щодо джерел їх покриття розробником не надано, а у Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» видатків на реалізацію законопроекту не передбачено.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації (реєстр. № 8310 від 27.12.2022), поданий народним депутатами України Потураєвим М.Р., Корнієнком О.С. та іншими, може призвести до збільшення видатків державного бюджету (зокрема, на забезпечення діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для утворення та функціонування Експертної ради). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

3.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення державного суверенітету в умовах воєнного стану (реєстр. № 8345 від 10.01.2023), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Мережком О.О., Фрісом І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті згідно із змінами до Виборчого кодексу України та законів України «Про політичні партії в Україні», «Про статус народного депутата України», «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори народних депутатів України» пропонується у випадку набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії надати Центральній виборчій комісії право приймати рішення про дострокове припинення повноважень народних депутатів України, що були обрані за списками цієї політичної партії, а також встановлювати факт неможливості заміщення повноважень народних депутатів України, що були обрані за списками цієї політичної партії, повноваження яких достроково припинено.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу на таке:

1) внаслідок розширення підстав для дострокового припинення повноважень народних депутатів України, які були обрані за списками політичної партії, щодо якої набрало законної сили рішення суду про її заборону, та відсутності заміщення повноважень таких народних депутатів України реалізація акта (у разі прийняття) призведе до зменшення фактичної кількості народних депутатів України та відповідно до зменшення видатків державного бюджету на здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України. Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи не надав фінансово-економічних обгрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), що унеможливило проведення вартісної оцінки такого впливу;

2) частиною п’ятою статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України» (далі – Закон) визначено, що звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата відповідно до пунктів 1 – 4, 6 статті 4 цього Закону. Тому, доцільно уточнити у статті 4 Закону вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата України (у випадку набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення державного суверенітету в умовах воєнного стану (реєстр. № 8345 від 10.01.2023), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Мережком О.О., Фрісом І.П. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) (реєстр. № 8329 від 02.01.2023), поданий народними депутатами України Михайлюк Г.М., Бардіною М.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується:

посилити адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, запровадивши додаткові санкції у вигляді з виправних робіт на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;

встановити адміністративну відповідальність за неповідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дитини, насильство за ознакою статі та за сексуальне домагання – у вигляді штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 340 до 1 190 гривень/ або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин, або виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративного арешту на строк до десяти діб.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій та відрахувань процентів заробітку в дохід держави від виконання примусових робіт, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання засуджених до адміністративного арешту осіб.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект не має безпосереднього впливу на надходження та витрати державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) (реєстр. № 8329 від 02.01.2023), поданий народними депутатами України Михайлюк Г.М., Бардіною М.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо прискорення відшкодування податку на додану вартість та відновлення нарахування пені за його несвоєчасне відшкодування (реєстр. № 8390 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити:

абзац другий пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким передбачено, що положення щодо нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість не застосовується у разі, якщо таку заборгованість зумовлено виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану;

абзац п’ятнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, яким визначено, що документальні позапланові перевірки бюджетного відшкодування податку на додану вартість проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки декларації або уточнюючого розрахунку, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування /Законом України від 12.05.2022 № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану збільшено з 30 до 60 календарних днів термін проведення документальних позапланових перевірок для підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту відновить стандартну процедуру відшкодування ПДВ, прискорить отримання платниками обігових коштів та сприятиме своєчасному відшкодуванню податку на додану вартість через відновлення сплати пені при порушенні строків відшкодування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на виплату пені у зв’язку із несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки немає інформації щодо сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що будуть відшкодовані несвоєчасно. Загалом законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Слід звернути увагу, що у прийнятому Законі України від 07.02.2023 № 2918–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» виключено абзац п’ятнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, про що також зазначає Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо прискорення відшкодування податку на додану вартість та відновлення нарахування пені за його несвоєчасне відшкодування (реєстр. № 8390 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за непроведення рекультивації земельних ділянок, які використовувались для забезпечення процесу будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг (реєстр. № 8284 від 14.12.2022), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується встановити адміністративну відповідальність за непроведення рекультивації земельних ділянок, які використовувались для забезпечення процесу будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг, у вигляді накладення штрафу у розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1700 до 5100 гривень/.

Враховуючи, що відповідно до статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення встановлені статтею 54 «Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням» цього Кодексу розглядають виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад, реалізація положення законопроекту може зумовити збільшення доходів місцевих бюджетів від надходження штрафів.

Поряд з тим, згідно із змінами до статті 61 «Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад уповноважуються звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок непроведення землекористувачами відповідно до затвердженої документації із землеустрою рекультивації земельних ділянок комунальної власності, що тимчасово були передані для забезпечення процесу будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за непроведення рекультивації земельних ділянок, які використовувались для забезпечення процесу будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг (реєстр. № 8284 від 14.12.2022), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх доходів у разі виявлення відповідних правопорушень та за умови виконання відповідних рішень суду про відшкодування шкоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про оголошення природних територій міста Моршина, природних територій Моршинського родовища мінеральних лікувальних розсолів та природних територій Нинівського родовища мінеральних лікувальних розсолів Львівської області курортом державного значення (реєстр. № 8319 від 29.12.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується оголосити природні території міста Моршина, природні території Моршинського родовища мінеральних лікувальних розсолів та природні території Нинівського родовища мінеральних лікувальних розсолів Львівської області курортом державного значення, затвердивши межі округу і зон гірничо-санітарної охорони курорту Моршин Львівської області.

Слід зауважити, що Законом України «Про курорти» встановлено, зокрема, таке:

розвиток курортів здійснюється згідно з довгостроковими комплексними і цільовими державними та місцевими програмами (стаття 14);

фінансування курортів державного та місцевого значення, включаючи розвиток транспорту, систем водопостачання та каналізації, телерадіомовлення та зв’язку, енергозабезпечення, проведення природоохоронних заходів, здійснюється відповідно до державних і місцевих програм за рахунок джерел, передбачених законом України (стаття 25);

економічні заходи забезпечення організації та функціонування курортів передбачають, зокрема, розробку та здійснення програм збереження та розвитку курортної галузі України та забезпечення її державної підтримки; податкові, митні, кредитні пільги, що надаються у порядку, встановленому законом, і спрямовані на сприяння збереженню та розвитку курортів (стаття 23).

Зважаючи на зазначене, надання статусу курорту державного значення територіям міста Моршина, Моршинського та Нинівського родовища мінеральних лікувальних розсолів може потребувати коштів державного та місцевих бюджетів, а також може призвести до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів, за умови затвердження відповідних державних та місцевих програм і прийняття нормативно-правових актів щодо встановлення податкових, митних преференцій.

Разом з тим, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до законопроекту відповідна інформація відсутня.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація акта не потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів, та не заперечує щодо його розгляду.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про оголошення природних територій міста Моршина, природних територій Моршинського родовища мінеральних лікувальних розсолів та природних територій Нинівського родовища мінеральних лікувальних розсолів Львівської області курортом державного значення (реєстр. № 8319 від 29.12.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати витрат державного та місцевих бюджетів та привести до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів за умови затвердження програм з розвитку зазначеного курорту /з передбаченням заходів за рахунок бюджетних коштів/ та прийняття нормативно-правових актів щодо встановлення податкових, митних преференцій суб’єктам господарювання на території цього курорту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо поширення їх дії на підприємства, виробничі потужності яких дають змогу здійснювати дублювання виробництва товарів оборонного призначення (реєстр. № 8333 від  03.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується на період дії воєнного стану визначити спеціальні правила щодо користування земельними ділянками для розміщення підприємств, виробничі потужності яких дають змогу здійснювати дублювання виробництва товарів оборонного призначення, передбачивши, зокрема що:

передача в оренду земельних ділянок державної, комунальної власності дозволяється без проведення земельних торгів.

Умови договору оренди земельних ділянок у таких випадках визначаються з урахуванням таких особливостей: орендар не має права змінювати цільове призначення земельної ділянки; відчуження, застава (іпотека) права користування земельною ділянкою забороняється; передача земельної ділянки в суборенду забороняється; орендар зобов’язаний здійснити розміщення об’єктів, для яких земельна ділянка передана в оренду, протягом строку, визначеного договором оренди земельної ділянки (з припиненням орендодавцем дії такого договору, якщо орендар не виконав це зобов’язання, в односторонньому порядку, без урахування волевиявлення орендаря); передача в оренду земельних ділянок державної, комунальної власності не допускається, якщо земельна ділянка віднесена до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення;

зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюється без розроблення робочого проекту землеустрою;

встановлення та зміна цільового призначення земельної ділянки допускається без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеним відповідною містобудівною документацією (крім територій, перелік яких чітко визначений).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів.

Водночас, слід відмітити, що механізм здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності та прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах має наслідком отримання найвищої ціни за земельну ділянку, а відтак і збільшення надходжень до відповідних місцевих бюджетів. Крім того, процедура проведення земельних торгів, серед іншого передбачає сплату її учасниками реєстраційного та гарантійного внесків. Сплачені суми реєстраційних внесків поверненню не підлягають та зараховуються, як і гарантійний внесок, сплачений переможцем земельних торгів, до відповідного бюджету залежно від форми власності земельної ділянки.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо поширення їх дії на підприємства, виробничі потужності яких дають змогу здійснювати дублювання виробництва товарів оборонного призначення (реєстр. № 8333 від 03.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень бюджетів у разі передачі в оренду земельних ділянок без проведення земельних торгів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури» (реєстр. № 8374 від 20.01.2023), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про культуру» та «Про державні нагороди України» пропонується:

-     визначити перелік видатних заслуг у розвитку культури України, за які громадяни, що працюють у сфері культури, можуть бути представлені до нагородження державними нагородами України, при цьому, встановивши умову, що у разі вчинення нагородженим діянь, які роблять його негідним державної нагороди, така особа, може бути її позбавлена;

-     розширити перелік підстав для позбавлення державних нагород, доповнивши такими: на підставі рішення суду про визнання нагородженої особи винною у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111-1, 114-2, 422 –
426-1, 434 – 436-2 Кримінального кодексу України; у разі застосування щодо такої особи санкції, передбаченої пунктом 24 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»;

-     позбавити права на пільги, передбачені для нагороджених осіб у разі позбавлення їх державної нагороди.

Реалізація законопроекту в частині розширення переліку підстав для позбавлення державних нагород нагороджених осіб, які працюють у сфері культури, та відповідно їх права на отримання встановлених пільг може мати наслідком зменшення видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення надання відповідних пільг.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури» (реєстр. № 8374 від 20.01.2023), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком зменшення видатків державного та місцевих бюджетів, у разі позбавлення державних нагород працівників сфери культури). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

4. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

У зв’язку з продовженням дії воєнного стану в Україні в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та з метою забезпечення умов для реалізації конституційних повноважень Верховної Ради України прийнято Постанову Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання під час проведення дев’ятої сесії в умовах дії воєнного стану», якою визначено, зокрема, що:

– Верховна Рада України дев’ятого скликання під час проведення дев’ятої сесії працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

– Голова Верховної Ради України оголошує перерву у триваючому пленарному засіданні Верховної Ради України, визначає час і місце його продовження;

– для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання Верховної Радою України контрольної функції скликаються відповідно засідання комітетів Верховної Ради України, які проводяться невідкладно, у тому числі в режимі відеоконференції, під час перерви у пленарному засіданні Верховної Ради України.

При цьому основними завданнями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ під час дев’ятої сесії згідно з главою 27 Регламенту Верховної Ради України та планом роботи Комітету на період дев’ятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету 07.02.2023) є розгляд законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і до Бюджетного кодексу України, проектів законів відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Бюджетної декларації на 2024 – 2026 роки, звітів про виконання законів про державний бюджет на 2021 рік та на 2022 рік, звіту про діяльність Рахункової палати за 2022 рік, питань стосовно погодження урядових рішень щодо розподілу і перерозподілу бюджетних коштів відповідно до норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Таким чином, у період дев’ятої сесії засідання Комітету мають проводитися з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ та необхідності виконання повноважень Комітету (насамперед повноважень у бюджетному процесі), при цьому може виникнути потреба у скликанні термінових засідань Комітету для оперативного вирішення невідкладних питань.

Завершуючи доповідь з даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала Комітету прийняти рішення (проект якого надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету у період дев’ятої сесії з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України № 2912-ІХ та необхідності виконання повноважень Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання під час проведення дев’ятої сесії в умовах дії воєнного стану» і необхідності виконання повноважень Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                    Володимир ЦАБАЛЬ