Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання №173 від 31 жовтня 2023 року

11 год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

 

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Борт В.П., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Сторожук Т.Б., Філіпченко Т.О., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

народні депутати України

Арахамія Д.Г., Бабенко М.В., Марусяк О.Р., Павлюк М.В.;

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Бєлєєнко Н.М. – начальник Управління нормативного забезпечення бюджетного процесу Департаменту державного бюджету;

Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих відносин;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – т.в.п. Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи і аналізу державного бюджету, контролю його фінансування та боргу.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 31 жовтня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про підготовку до повторного другого читання проекту Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037).

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбита Ю.М. про підготовку до повторного другого читання проекту Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037), поданий Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект № 10037/, що на виконання Постанови Верховної Ради України від 20.09.2023 № 3383-IX був внесений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на розгляд Верховної Ради України у другому читанні, за підсумками розгляду Верховною Радою України 06 та 17 жовтня 2023 року у другому читанні повернуто Комітету для доопрацювання з урахуванням поправок та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи (скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину) та внесення на розгляд Верховної Ради України у повторному другому читанні /згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.10.2023 № 3417-IX/.

I. У законопроекті № 10037 пропонується доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ новими пунктами 22-8, 59 та 60, установивши, що:

– у період дії воєнного стану вільні залишки коштів місцевих бюджетів та залишки коштів спеціального фонду місцевих бюджетів (крім власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з інших бюджетів), які утворилися на кінець бюджетного періоду, спрямовуються за рішеннями відповідних місцевих рад (військових адміністрацій) на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, обслуговування та погашення місцевого боргу, соціальне забезпечення, заходи та роботи територіальної оборони та мобілізаційної підготовки, підтримку сил безпеки і оборони, проектування, будівництво, ремонт захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів), споруд подвійного призначення та облаштування приміщень, які плануються до використання для укриття населення, будівництво фортифікаційних споруд, платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади (з можливістю передачі таких коштів іншому місцевому бюджету);

– у 2024 році як виняток з положень статті 24-2, пункту 1 частини другої статті 24-5, пунктів 1 – 3, 6, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-8, 6-9 частини третьої статті 29, пунктів 2-1 і 2-4 частини четвертої статті 30 та частини першої статті 103-1 Кодексу надходження, визначені пунктами 1 – 3, 6, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-8, 6-9 частини третьої статті 29 Кодексу, зараховуються в повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України;

– з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року частина податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України та згідно із нормами Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України, та спрямовується у таких пропорціях та за такими напрямами:

50 відсотків – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання;

50 відсотків – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

За поясненнями Уряду з прийняттям відповідного закону на підтримку обороноздатності держави і розвитку оборонно-промислового комплексу України передбачається спрямувати такі обсяги коштів:

прогнозний обсяг доходів загального фонду державного бюджету у 2024 році від доходів, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, становитиме близько 95,2 млрд гривень;

прогнозний обсяг надходження до спеціального фонду державного бюджету податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України, становитиме з 01.10.2023 до кінця 2023 року 25,8 млрд грн та у 2024 році – 93,7 млрд гривень.

Комітетом на своїх засіданнях 5 жовтня 2023 року (протокол № 170) та 6 жовтня 2023 року (протокол № 171) розглянуто питання про підготовку до другого читання законопроекту № 10037, зокрема за підсумками опрацювання 910 пропозицій у відповідній порівняльній таблиці ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 10037 за результатами розгляду у другому читанні прийняти в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту № 10037, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. У зв’язку з цим, Комітет направив відповідні висновки Верховній Раді України /листи від 05.10.2023 № 04-13/3-2023/219235 (1341487) та від 06.10.2023 № 04-13/3-2023/220061 (1342646)/.

II. Серед особливостей підготовки законопроекту до повторного другого читання, визначених Регламентом Верховної Ради України /далі – Регламент/, слід звернути увагу на таке: до повторного другого читання законопроекту пропозиції і поправки вносяться в 10-денний строк після дня попереднього другого читання і лише до тих розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень законопроекту, що не прийняті у другому читанні /частина перша статті 116/; на повторне друге читання законопроект подається головним комітетом у вигляді порівняльної таблиці, при цьому включаються всі пропозиції, поправки, у т.ч. й ті, що внесені до цих статей чи їх частин на попереднє друге читання, повторне друге читання законопроекту здійснюється за процедурою другого читання /стаття 124/.

Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту у встановлені строки /з урахуванням скорочення наполовину строку подання пропозицій – не пізніше 22 жовтня 2023 року/ до повторного другого читання законопроекту № 10037 до Комітету надійшли нові пропозиції, згруповані та узагальнені у кількості 731 пропозиція. Разом з тим, керуючись цією нормою Регламенту, до порівняльної таблиці до законопроекту № 10037 на повторне друге читання не включено нові пропозиції народних депутатів України Герасимова А.В. та Заблоцького М.Б., що надійшли до Комітету після вказаного встановленого строку /листи від 23.10.2023 за №196д9/1-2023/232306(1355548) і № 79д9/1-2023/233408(1355854) відповідно/.

Таким чином, виходячи з положень статті 124 Регламенту, до порівняльної таблиці до законопроекту № 10037 для розгляду у повторному другому читанні включено 1641 пропозицію народних депутатів України. При цьому частина таких пропозицій безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 10037.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М., доповідаючи про стан підготовки у підкомітеті законопроекту № 10037 до повторного другого читання, поінформував про таке. За підсумками опрацювання даного питання у підкомітеті за участю представників Міністерства фінансів України і Рахункової палати та беручи до уваги необхідність взаємоузгодженого з проектом закону про Державний бюджет України на 2024 рік прийняття законопроекту № 10037, пропонується зберегти запропоновані підходи до врегулювання порушених питань, врахувавши таке:

1) надати право селищним і сільським територіальним громадам на здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій та у зв’язку з такими змінами до інших положень Кодексу змінити назву законопроекту і виклад першого розділу (згідно з пропозиціями № 60 та № 140);

2) доповнити перелік напрямів використання у період дії воєнного стану вільних залишків коштів місцевих бюджетів та залишків коштів спеціального фонду місцевих бюджетів (крім власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з інших бюджетів), які утворилися на кінець бюджетного періоду, таким: створення умов для лікування, відновлення та реабілітації осіб, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України, а також не поширювати запропоновані обмеження щодо використання залишків коштів місцевих бюджетів на залишки коштів місцевих внутрішніх та зовнішніх запозичень (згідно з пропозиціями № 163 і № 203);

3) поширити вимогу щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, до спеціального фонду державного бюджету на період до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (згідно з пропозиціями № 282 і № 355);

4) визначити нові пропорції та напрями спрямування коштів, що надійдуть до спеціального фонду державного бюджету від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, виокремивши періоди їх застосування:

– з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року: 50 відсотків – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання, 50 відсотків – Міністерству оборони України для закупівлі артилерійських систем;

– з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

45 відсотків – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання;

45 відсотків – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;

10 відсотків – головним розпорядникам коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим частинам Збройних Сил України, інших військових формувань на матеріально-технічне забезпечення пропорційно до фактично сплаченого податку за осіб, визначених у цьому пункті, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посилити контроль за використанням таких коштів, передбачивши погодження Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України напрямів використання відповідних коштів з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки.

Дозволити Міністерству фінансів України вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення фактичних надходжень, зазначених у цьому пункті, та здійснення відповідних видатків державного бюджету.

Такі положення запропоновані згідно з пропозиціями № 910 та № 1394;

5) зобов’язати Кабінет Міністрів України передбачити у проекті закону про Державний бюджет України на 2024 рік:

положення щодо зарахування у 2024 році податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 Кодексу, та податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі 64 відсотки, визначивши при цьому, що не менше 4 відсотків такого податку мають бути спрямовані на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення;

положення про зупинення на 2024 рік дії статей 98 і 99 Кодексу щодо передачі реверсної дотації з місцевих бюджетів до державного бюджету;

розподіл частини додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації, для компенсації зменшення ресурсів загального фонду місцевих бюджетів у 2024 році порівняно з 2021 роком у зв’язку із зарахуванням у 2024 році податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України, до спеціального фонду державного бюджету.

Застосувати положення про зарахування до спеціального фонду державного бюджету податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 Кодексу, та податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), з 1 жовтня поточного року.

Такі положення запропоновані згідно з пропозиціями №№ 729, 730 і 1536.

Таким чином, пропонується врахувати 11 пропозицій (пропозиції №№ 60, 140, 163, 282, 355, 729, 730, 910, 1394, 1536 повністю та пропозицію № 203 частково).

Інші пропозиції пропонується відхилити, зважаючи, зокрема, на таке:

значну частину пропозицій подано без належного правового чи фінансово-економічного обґрунтування, що ускладнило проведення їх експертної оцінки та поставило під сумнів доцільність таких змін;

деякі пропозиції безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 10037, а відповідно до частини першої статті 116 Регламенту пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України за основу;

багато пропозицій не містять юридичного змісту та не відповідають правилам нормопроектувальної техніки щодо законодавства.

Проект порівняльної таблиці до законопроекту № 10037 на повторне друге читання додається.

Завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету Кузбит Ю.М. запропонував у проекті порівняльної таблиці до законопроекту № 10037 на повторне друге читання із 1641 пропозиції врахувати 11 пропозицій (з них 1 пропозицію – частково), відхилити 1630 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 10037 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в запропонованій Комітетом остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту на повторне друге читання, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Проект ухвали до повторного другого читання законопроекту № 10037 додається.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., Гончаренко О.О., Цабаль В.В., Крулько І.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., народні депутати України Арахамія Д.Г., Марусяк О.Р., Павлюк М.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, народний депутат Арахамія Д.Г. звернув увагу на виклики, що в умовах збройної агресії постали перед країною, для подолання яких вкрай необхідні фінансові ресурси на забезпечення обороноздатності, на закупівлю спеціальної техніки й обладнання, на виготовлення продукції оборонного призначення, закликавши підтримати прийняття законопроекту  в цілому.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В., зважаючи на попереднє опрацювання пропозицій у підкомітеті, висловилися за підтримку законопроекту № 10037.

Переходячи до розгляду пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 10037, підготовленого до повторного другого читання, Голова Комітету Підласа Р.А. надала слово авторам для представлення пропозицій, викладених у відповідній порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту і які пропонується відхилити, зокрема:

народному депутату Гончаренку О.О.:

– щодо пропозиції № 491 /з приводу спрямування 50 відсотків коштів спеціального фонду державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб, що надійде згідно з цим законопроектом, на виплату винагороди грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України/. За наполяганням народного депутата Гончаренка О.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування питання про врахування такої пропозиції. За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 2, «проти» – 0, «утрималися» – 24, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету/);

– щодо пропозиції № 1524 /з приводу зміни терміну зарахування до спеціального фонду державного бюджету податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу: не з 1 жовтня 2023 року, а з 1 січня 2024 року/. За наполяганням народного депутата Гончаренка О.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування питання про врахування такої пропозиції. За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 6, «проти» – 0, «утрималися» – 20, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету/);

народному депутату Крульку І.І.:

– щодо пропозиції № 354 /з приводу зарахування до спеціального фонду державного бюджету податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також набрання чинності таким положенням з 01 січня 2024/. За наполяганням народного депутата Крулька І.І. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування питання про врахування такої пропозиції. За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 9, «проти» – 0, «утрималися» – 18, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету/);

– щодо пропозиції № 1155 /з приводу розширення напрямів використання вільних залишків коштів місцевих бюджетів такими: на співфінансування проектів (програм), які реалізуються з залученням коштів міжнародної технічної допомоги, країн Європейського союзу, іноземних фінансових та донорських установ і міжнародних фінансових організацій, грантових транскордонних проектів, виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції, капітального та поточного ремонту приміщень для розміщення внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб, будівництво/придбання житла для внутрішньо переміщених осіб/. За наполяганням народного депутата Крулька І.І. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування питання про врахування такої пропозиції. За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 7, «проти» – 0, «утрималися» – 19, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету/).

народному депутату Павлюку М.В.:

– щодо пропозиції № 170, внесеної народними депутатами Васильченко Г.І., Павлюком М.В. та іншими народними депутатами /з приводу розширення напрямів використання вільних залишків коштів місцевих бюджетів такими: на капітальний та поточний ремонт будівель, споруд, приміщень закладів освіти та/або медицини, шкільних автобусів, будівництво та ремонт реабілітаційних центрів/. За наполяганням народного депутата Павлюка М.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування питання про врахування такої пропозиції. За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 11, «проти» – 0, «утрималися» – 16, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету/);

– щодо пропозицій № 300, № 437, № 477, внесених народними депутатами Васильченко Г.І., Павлюком М.В. та іншими народними депутатами, які є взаємопов’язаними. За наполяганням народного депутата Павлюка М.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила почергово на голосування питання про врахування пропозицій № 300, № 437, № 477. За результатами голосування:

пропозиція № 300 /з приводу зарахування до спеціального фонду державного бюджету 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, одержаних військовослужбовцями, та їх спрямування для забезпечення потреб оборони держави/ не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 10, «проти» – 0, «утрималися» – 18, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету/);

пропозиція № 437 /з приводу виключення положення про спрямування 50 відсотків коштів спеціального фонду державного бюджету, що надійдуть від податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, одержаних військовослужбовцями, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання/ не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 7, «проти» – 0, «утрималися» – 18, «не голосували» – 1 /на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету/);

пропозиція № 477 /з приводу виключення положення про спрямування 50 відсотків коштів спеціального фонду державного бюджету, що надійдуть від податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, одержаних військовослужбовцями, на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення/ не була підтримана присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету (проголосували: «за» – 9, «проти» – 0, «утрималися» – 18, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету/).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію прийняти таке рішення Комітету: врахувати 11 пропозицій (з них 1 пропозицію – частково), відхилити 1630 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді законопроект № 10037 прийняти у другому читанні і в цілому як закон у запропонованій Комітетом остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту на повторне друге читання, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні на час голосування народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у повторному другому читанні проект Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту на повторне друге читання, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 5, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання окремих питань у зв’язку з припиненням Фонду соціального страхування України" (реєстр. № 9632 від 21.08.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання окремих питань у зв’язку з припиненням Фонду соціального страхування України" (реєстр. № 9660 від 30.08.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах" (реєстр. № 9516 від 20.07.2023, народні депутати України Матусевич О.Б., Фріс І.П. та інші);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою оптимізації залучення спеціалістів під час досудового розслідування" (реєстр. № 10075 від 20.09.2023, народні депутати України Павлюк М.В., Медяник В.А., Бакумов О.С.);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення процесуального механізму розгляду справ про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 10002-1 від 22.09.2023, народні депутати України Павлюк М.В., Припутень Д.С. та інші);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо деяких питань здійснення виконавчого провадження стосовно боржників, які проходять військову службу у період дії воєнного стану в Україні" (реєстр. № 9556 від 02.08.2023, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О. та інші);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 331 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих питань розгляду клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" (реєстр. № 9529 від 25.07.2023, народні депутати України Демченко С.О., Мазурашу Г.Г.);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткового рішення суду" (реєстр. № 9544 від 31.07.2023, народний депутат України Лукашев О.А.);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо адаптивного спорту" (реєстр. № 9485 від 12.07.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.10. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Канади про мобільність молоді" (реєстр. № 0213 від 19.07.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення кримінальних проваджень, здійснення яких унеможливлено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України" (реєстр. № 9579 від 07.08.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" щодо повноважень органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки" (реєстр. № 10036 від 12.09.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.13. Проект Закону України "Про приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії" (реєстр. № 0214 від 26.07.2023, Президент України);

2.1.14. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про співробітництво у розв’язанні проблем ВІЛ-інфекції" (реєстр. № 0222 від 24.08.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.15. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про надання медичної допомоги громадянам держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав та Протоколу про механізм реалізації Угоди про надання медичної допомоги громадянам держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у частині порядку надання медичних послуг" (реєстр. № 0223 від 24.08.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо вдосконалення діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб" (реєстр. № 9667 від 01.09.2023, народний депутат України Гетманцев Д.О.);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо врегулювання окремих питань у зв’язку з припиненням Фонду соціального страхування України" (реєстр. № 9633 від 21.08.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" щодо спрощення процедури зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування)" (реєстр. № 9652 від 28.08.2023, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.19. Проект Закону України "Про вихід з деяких міжнародних договорів України, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0224 від 24.08.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав військовослужбовців та цивільних громадян України в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9621 від 17.08.2023, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування" (реєстр. № 10017 від 06.09.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" (щодо умов подання та розгляду звернень, в тому числі в електронній формі)" (реєстр. № 9607 від 11.08.2023, народні депутати України Штепа С.С., Подгорна В.В.);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 134 Виборчого кодексу України щодо перебування у статусі народного депутата не більше двох строків підряд" (реєстр. № 9648 від 24.08.2023, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до частини третьої статті 232-4 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо деяких питань заслуховування звітів, доповідей та інформації державних органів та посадових осіб на пленарному засіданні Верховної Ради України" (реєстр. № 9670 від 01.09.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо забезпечення кожному права на захист в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9631 від 21.08.2023, народні депутати України Неклюдов В.М., Іонушас С.К., Ткаченко М.М., Негулевський І.П. та інші);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо забезпечення кожному права на захист в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9631-1 від 05.09.2023, народні депутати України Лукашев О.А., Бурміч А.П.);

2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо доповнення переліку військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації)" (реєстр. № 9644 від 23.08.2023, народні депутати України Ткаченко О.М., Славицька А.К.);

2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до частини 2 статті 22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо реалізації права осіб на перебування на військовій службі" (реєстр. № 10084 від 25.09.2023, народні депутати України Юрченко О.М., Бурміч А.П.);

2.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо розширення переліку заохочень та дисциплінарних стягнень для військовослужбовців під час дії воєнного стану" (реєстр. № 9616 від 16.08.2023, народні депутати України Безугла М.В., Горбенко Р.О., Гончаренко О.О. та інші);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових підстав для відстрочки під час мобілізації та звільнення з військової служби під час воєнного стану" (реєстр. № 10093 від 27.09.2023, народний депутат України Гончаренко О.О.);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей кримінального провадження у зв’язку з державною реєстрацією смерті відповідно до статті 17-1 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"" (реєстр. № 9673 від 04.09.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.32. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Сирійської Арабської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій" (реєстр. № 0228 від 26.09.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 104 Цивільного кодексу України щодо правонаступництва на земельні ділянки в процесі припинення юридичної особи" (реєстр. № 10051 від 15.09.2023, народні депутати України Мороз В.В., Яковенко Є.Г.);

2.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення спроможності наглядових рад закладів охорони здоров’я та продовження спрощеного періоду реорганізації в державні некомерційні підприємства" (реєстр. № 10094 від 28.09.2023, народні депутати України Дмитрієва О.О., Зуб В.О. та інші);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 14 Закону України "Про дипломатичну службу" щодо порядку призначення на дипломатичні посади" (реєстр. № 10113 від 04.10.2023, народні депутати України Фріз І.В., Федина С.Р., Климпуш-Цинцадзе І.О. та інші);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо врегулювання питань зміни предмета або підстави позову" (реєстр. № 10055 від 15.09.2023, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до частини другої статті 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо обов’язкової участі прокурора у розгляді судом справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 10002 від 05.09.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення підсудності справ за місцезнаходженням сторони, яка є внутрішньо переміщеною особою" (реєстр. № 10146 від 13.10.2023, народний депутат України Славицька А.К. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо впровадження державної програми національно-патріотичного виховання (реєстр. № 9654 від 28.08.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається: доповнити завдання державної політики у сфері освіти створенням умов для національно-патріотичного виховання; встановити, що засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є формування української громадянської ідентичності; уточнити повноваження Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо затвердження та виконання державної програми національно-патріотичного виховання.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів на виконання Міністерством освіти і науки України (далі – МОН) додаткових повноважень з організації та виконання державної програми національно-патріотичного виховання, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Одночасно, Мінфіном відмічається, що відповідно до Положення про Міністерство молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220 (зі змінами), на Мінмолодьспорт покладено повноваження щодо забезпечення здійснення національно-патріотичного виховання та проведення комплексних заходів, безпосередньо спрямованих на національно-патріотичне виховання з метою формування й утвердження української національної та громадянської ідентичності, оборонної свідомості, громадянської стійкості на основі суспільно-державних (національних) цінностей України, соціальної активності та відповідальності, готовності до дієвого виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності і територіальної цілісності України.

Водночас Мінфіном зауважено, що із поданих матеріалів не зрозуміло, як саме будуть розмежовані повноваження МОН і Мінмолодьспорту щодо виконання заходів із національно-патріотичного виховання.

Відтак, за узагальнюючим експертним висновком Мінфіну, законопроект потребує доопрацювання в частині взаємоузгодження з чинним законодавством, відповідно до якого повноваження щодо здійснення національно-патріотичного виховання покладено на Мінмолодьспорт, а також надання відповідних фінансово-економічних обґрунтувань.

Окремо слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 р. № 673, якою затверджено Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, серед іншого, встановлено, що  організаційне забезпечення міжвідомчої співпраці щодо реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання здійснює Мінмолодьспорт.

Водночас, варто також нагадати, що на сьогодні питання формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, гарантії участі громадян України, закордонних українців, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства у її реалізації, визначення повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, регулюються Законом України від 13.12.2022 р. № 2834-IX «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, на що також зауважено Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо впровадження державної програми національно-патріотичного виховання (реєстр. № 9654 від 28.08.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на здійснення Міністерством освіти і науки України додаткових повноважень з організації та виконання державної програми національно-патріотичного виховання). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій (реєстр. № 10056 від 15.09.2023), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І. і Лукашевим О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом запропоновано доповнити Митний кодекс України положенням, яким установити, що у період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, та протягом 180 днів з дня його припинення чи скасування одноразово звільняються від оподаткування ввізним митом учасники бойових дій, зазначені у пунктах 2, 13–25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при ввезенні на митну територію України транспортних засобів особистого користування (наземний транспортний засіб товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД у кількості не більше однієї одиниці для використання виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно). Водночас, зазначене звільнення від сплати ввізного мита передбачено не застосовувати до транспортних засобів, що мають походження з держави, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою- агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом. При цьому передбачено, що транспортний засіб, звільнений від ввізного мита відповідно до законопроекту не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання (в тому числі на підставі довіреності) третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

відповідно до статті 277 Митного кодексу України об’єктом оподаткування митом є товари, а не особи, які їх ввозять на митну територію України;

звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, як наслідок неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з наступного дня за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій (реєстр. № 10056 від 15.09.2023), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І. і Лукашевим О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення зміни до Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», щодо зміни ставки мита на оцтову кислоту (реєстр. № 10073 від 19.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2024 року знизити з 5,5% до 0% ставку ввізного мита на оцтову кислоту, що класифікується за кодом 2915 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, яка є сировиною для виробництва етилацетату.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

провідний виробник оцтової кислоти в Україні припинив свою діяльність внаслідок воєнних дій, а закупівля іноземної сировини та сплата ввізного мита призводить до збільшення собівартості та зниження конкурентноспроможності вітчизняної продукції – етилацетату;

недонадходження до державного бюджету від зниження ставки ввізного мита при ввезенні на митну територію України оцтової кислоти можуть становити близько 368,9 тис. доларів США (або 13,5 млн грн) /згідно з даними щодо імпорту за 2022 р/, що передбачається компенсувати за рахунок оподаткування збільшення доходів від господарської діяльності вітчизняних виробників етилацетату;

за даними Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (яке є найбільшим споживачем оцтової кислоти), при встановленні нульової ставки ввізного мита та середньому показнику обсягів виробництва етилацетату розрахункова сума податку на додану вартість може скласти 171,6 млн грн, податку на прибуток – 5,9 млн грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, однак матиме вплив на показники доходів бюджету, при цьому не потребує фінансового забезпечення.

До законопроекту надано фінансово-економічне обґрунтування, але не додано відповідні розрахунки, що вимагаються відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що до законопроекту доцільно було б навести більш ґрунтовні аналіз поточних та оцінку очікуваних, в результаті прийняття законопроекту (з відповідними розрахунками), параметрів ринку відповідної продукції в Україні загалом та відповідно впливу законопроекту на бюджет.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», щодо зміни ставки мита на оцтову кислоту (реєстр. № 10073 від 19.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита, водночас може призвести до збільшення доходів бюджету від сплати податків вітчизняними виробниками етилацетату залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення військовослужбовців від сплати за надання окремих адміністративних послуг на період дії воєнного стану (реєстр. № 10018 від 06.09.2023), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується установити, зокрема, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, та протягом одного року з дня його припинення або скасування, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), видача, обмін паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення водія на право керування транспортними засобами військовослужбовцям, особам, що брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, здійснюється без справляння адміністративного збору, державного мита та вартості бланка.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його метою є посилення гарантій захисту законних прав та інтересів військовослужбовцям та особам, що брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

потребуватиме додаткових видатків із загального фонду державного бюджету для Державної міграційної служби України та Апарату Міністерства внутрішніх справ України на закупівлю бланків паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон та посвідчення водія на право керування транспортними засобами, обсяг яких не визначено;

призведе до зменшення надходжень від адміністративних послуг, у тому числі до спеціального фонду державного бюджету та до загального фонду місцевих бюджетів. Надходження від надання адміністративних послуг заплановано: на 2023 рік у сумі 1.680.582,9 тис. грн, у тому числі до загального фонду місцевих бюджетів – 1.176.408,1 тис. грн, до спеціального фонду державного бюджету – 504.174,8 тис. грн (станом на 12.09.2023 до спеціального фонду державного бюджету для Державної міграційної служби України фактично надійшло 440.182,2 тис. грн); на 2024 рік у сумі 3.419.260,6 тис. грн, у тому числі до загального фонду місцевих бюджетів – 2.393.482,4 тис. грн, до спеціального фонду державного бюджету – 1.025.778,2 тис. грн (для Державної міграційної служби України – 903.198,1 тис. грн, Апарату Міністерства внутрішніх справ України – 122.580,1 тис. грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення військовослужбовців від сплати за надання окремих адміністративних послуг на період дії воєнного стану (реєстр. № 10018 від 06.09.2023), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо надходжень від надання адміністративних послуг, а також потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на виконання відповідних повноважень Державної міграційної служби України та Апарату Міністерства внутрішніх справ України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року (реєстр. № 10092 від 27.09.2023), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту» відповідно до яких, зокрема, передбачається визначити:

здійснення у 2024 році прийому на навчання для здобуття вищої освіти та до закладів фахової передвищої освіти в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

скасування проведення у 2024 році набору вступників для здобуття ступенів вищої освіти бакалавра і магістра за вечірньою та заочною формами здобуття освіти, вищої освіти молодшого бакалавра, натомість орієнтування закладів освіти на розвиток дистанційної форми здобуття вищої освіти;

здійснення фінансового забезпечення заходів з організації та проведення вступних випробувань для здобуття вищої освіти у 2024 році за рахунок видатків, передбачених бюджетним законодавством, за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами» та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством;

проведення у 2024 році конкурсного відбору за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року та/або вступних випробувань 2022–2024 років, проведених з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та творчого конкурсу (конкурсу фізичних здібностей) у передбачених законодавством випадках;

встановлення переліку вступних випробувань у 2024 році для участі в конкурсному відборі;

звільнення здобувачів освіти, які завершують здобуття кожного рівня повної загальної середньої освіти у 2024 році, від державної підсумкової атестації та її проведення в режимі пілотування для учнів, які завершуватимуть здобуття початкової середньої освіти.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на проведення державної підсумкової атестації в режимі пілотування для учнів, які завершуватимуть здобуття початкової середньої освіти у 2024 році, водночас, здійснити вартісну величину впливу законопроекту на показники державного бюджету положень наразі неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Крім того, Мінфіном зауважується, що у проекті державного бюджету на 2024 рік видатків на проведення державної підсумкової атестації в режимі пілотування для  учнів, які завершуватимуть здобуття початкової середньої освіти у 2024 році, не передбачено.

Водночас Мінфіном відмічається, що в умовах воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації. Відтак, відповідні положення законопроекту будуть фінансово не забезпеченими.

Також у експертному висновку Мінфіну зауважується, що положення законопроекту в частині здійснення фінансового забезпечення заходів з організації та проведення вступних випробувань для здобуття вищої освіти у 2023, 2024 роках за рахунок видатків, передбачених бюджетним законодавством, за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, потребують узгодження із вимогами частини другої статті 95 Конституції України, згідно із якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

З огляду на зазначене, Мінфіном запропоновано з метою універсалізації правової норми абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

«24) фінансове забезпечення заходів з організації та проведення вступних випробувань для здобуття вищої освіти у 2023, 2024 роках здійснюється за рахунок видатків, передбачених законом про Державний бюджет України, та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством;».

Водночас, Мінфіном також висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи, зокрема щодо продовження на 2024 рік діючого у поточному році (на період воєнного стану) спрощеного механізму проходження оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Загалом, за узагальнюючим експертним висновком Мінфіну, законопроект потребує доопрацювання та надання відповідних фінансово-економічних обґрунтувань щодо додаткових видатків державного бюджету та реальних джерел їх покриття.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, на що також зауважено Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року (реєстр. № 10092 від 27.09.2023), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на реалізацію заходів з проведення державної підсумкової атестації в режимі пілотування для учнів, які завершуватимуть здобуття початкової середньої освіти у 2024 році). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету питань освіти, науки та інновацій при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами частини другої статті 95 Конституції України.

Опосередкований:

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до частини третьої статті 197 Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення дотримання розумних строків тримання під вартою під час судового провадження» (реєстр. № 9551 від 01.08.2023), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 197 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема встановити, що сукупний строк тримання під вартою під час судового провадження не повинен перевищувати:

1) дванадцяти місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів;

2) двадцяти чотирьох місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів;

3) сорока восьми місяців – у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат та не впливатиме на зменшення надходжень державного бюджету, а також може мати наслідком зменшення видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України на утримання осіб під вартою у зв’язку із запровадженням граничних строків тримання під вартою під час судового провадження, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутності вихідних даних. За узагальнюючим висновком у Міністерства фінансів України зауважень щодо ухвалення цього законопроекту немає.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до частини третьої статті 197 Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення дотримання розумних строків тримання під вартою під час судового провадження» (реєстр. № 9551 від 01.08.2023), поданий народним депутатом України Власенком С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти оптимізації видатків державного бюджету, що пов’язані із утриманням осіб, права яких обмежені відповідно до законодавства, у спеціально призначених приміщеннях, зокрема, з примусового утримання у зв’язку з затриманням, взяттям під варту, тощо). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про Національний банк України"» (реєстр. № 10023 від 08.09.2023), внесений народними депутатами України Завітневичем О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати Національному банку України /далі – Нацбанк/ право для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України безоплатно передавати у встановленому законодавством порядку до сфери управління Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ майно, набуте Нацбанком у власність у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності. У разі завершення або скасування воєнного стану, процедура передачі Нацбанком такого майна, розпочата у період дії воєнного стану, завершується з урахуванням зазначених особливостей.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою ефективного використання наявного у Нацбанку майна, набутого у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності у здійсненні заходів з відсічі військової агресії РФ та створення правового підґрунтя для його передачі для потреб оборони держави;

законопроектом пропонується встановити правові підстави для можливості передачі Нацбанком під час дії воєнного стану в Україні до сфери управління Міноборони майна, набутого ним у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності;

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Міноборони, зокрема на утримання майна (рухомого та нерухомого), що буде передаватися Нацбанком, обсяг яких не обраховано. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків, доопрацювання та погодження з Нацбанком.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про Національний банк України"» (реєстр. № 10023 від 08.09.2023), внесений народними депутатами України Завітневичем О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міноборони, зокрема на утримання майна, що буде передаватися Нацбанком, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття Міноборони заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі корупційні кримінальні правопорушення, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9624 від 18.08.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, а саме за:

нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб (доповнення статті 210 частиною третьою), – шляхом позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 10.000 до 50.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна або без такої;

зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (доповнення статті 364 частиною четвертою), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою з використанням наданої їй влади чи службового становища або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, предметом якого була неправомірна вигода у значному, великому або особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне  або особливо відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (доповнення статті 368 частиною п’ятою), набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6.500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (доповнення статті 368-5 частиною другою) – шляхом позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 50.000 до 10.000.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок накладення штрафів, конфіскації майна та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин, при цьому загальний обсяг додаткових доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі корупційні кримінальні правопорушення, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9624 від 18.08.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і реалізації конфіскованого майна та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та видів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо прирівняна карності корупційних кримінальних правопорушень до державної зради на період воєнного стану в Україні» (реєстр. № 9659 від 30.08.2023), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-3, згідно з якою передбачається встановити для особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідальність за вчинення корупційного кримінального правопорушення під час дії правового режиму воєнного стану за: привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах; зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; набуття особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди. За такі правопорушення передбачається встановити відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна.

У зв’язку із запропонованими змінами до Кримінального кодексу України законопроектом також передбачається внести зміни до статей 33-1, 176 і 216 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких, зокрема, визначена підсудність Вищого антикорупційного суду, підслідність Національного антикорупційного бюро України щодо зазначених правопорушень, вчинених під час дії правового режиму воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових асигнувань з державного бюджету на утримання додаткового штату Національного антикорупційного бюро України для реалізації додаткових повноважень, віднесених до підслідності цього органу, а також може сприяти збільшенню дохідної частини державного бюджету внаслідок конфіскації майна та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин, при цьому загальний обсяг додаткових доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо прирівняна карності корупційних кримінальних правопорушень до державної зради на період воєнного стану в Україні» (реєстр. № 9659 від 30.08.2023), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та видів покарань, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України для реалізації додаткових повноважень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття цим державним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на своє функціонування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення» (реєстр. № 9669 від 01.09.2023), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В. і Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 15 років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна або без такої (у чинній редакції у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого, з конфіскацією майна або без такої, або штрафів, або виправних чи громадських робіт, або обмеження волі) залежно від конкретного виду правопорушення та у випадках його вчинення службовими особами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за такі правопорушення: привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (зміни до статті 191), нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (зміни до статті 210), викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (зміни до статті 262), викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (зміни до статті 308), викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (зміни до статті 312), викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (зміни до статті 313), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (зміни до статті 320), підкуп працівника підприємства, установи чи організації (зміни до статті 354), викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (зміни до статті 357), зловживання владою або службовим становищем (зміни до статті 364), зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (зміни до статті 364-1), зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (зміни до статті 365-2), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (зміни до статті 368), підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (зміни до статті 368-3), підкуп особи, яка надає публічні послуги (зміни до статті 368-4), незаконне збагачення (зміни до статті 368-5), пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (зміни до статті 369), зловживання впливом (зміни до статті 369-2), викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (зміни до статті 410).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок конфіскації майна та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку зі встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин, при цьому загальний обсяг додаткових доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення» (реєстр. № 9669 від 01.09.2023), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В. і Гончаренком О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та видів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо вдосконалення діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 9667-1 від 18.09.2023), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Веніславським Ф.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» /далі – Закон/ пропонується, зокрема:

передбачити прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /далі – Фонд/ правил, які є обов’язковими для виконання банками-учасниками, банками, щодо яких здійснюється ліквідація, та пов’язаними з такими банками особами (згідно з чинною нормою Фонд приймає нормативно-правові акти);

визначити, що Фонд має право застосовувати до банків заходи реагування (а не адміністративно-господарські санкції, як визначено чинною нормою);

уточнити порядок черговості задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, щодо якого Фондом здійснюється процедура ліквідації;

виключити слова і цифри "після 24 лютого 2022 року" в абзаці першому пункту 24 розділу Х Закону (згідно з яким у період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, Фонд зобов’язаний позачергово перерахувати кошти, які перераховані після 24 лютого 2022 року державним замовником у сфері оборони на рахунок виконавця державного контракту (договору) в неплатоспроможному банку, щодо якого Фондом здійснюються заходи щодо виведення його з ринку, або в банку, що ліквідується Фондом, на рахунок такого виконавця державного контракту (договору), відкритий у державному банку).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є вдосконалення діяльності Фонду шляхом уточнення правових засад регулювання Фондом участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб, удосконалення механізму реагування Фондом на порушення учасниками Фонду та їх пов’язаними особами вимог, встановлених Фондом, удосконалення порядку задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

реалізація положень законопроекту у разі його прийняття не призведе до додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоновані законопроектом зміни у частині забезпечення виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель виконавцями державних контрактів (договорів) можуть вплинути на фінансові показники Фонду, що призведе до зменшення дохідної частини державного бюджету та, як наслідок, обумовить необхідність кредитування Фонду за рахунок коштів державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що пропозиція щодо розширення переліку коштів, на які поширюються відповідні зобов’язання Фонду щодо їх позачергового повернення (оновлений пункт 24 розділу X Закону), може вплинути на фінансові показники його діяльності та, як наслідок, обумовити необхідність кредитування Фонду та фінансування системи гарантування вкладів фізичних осіб державою на безповоротній основі. У зв’язку з цим, ГНЕУ вбачає доцільним отримати висновок Уряду щодо такого питання, в тому числі: інформацію щодо обсягу коштів, які перераховані до 24 лютого 2022 року державним замовником у сфері оборони за актуальними контрактами (договорами); впливу рішення на функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів відповідного банку; можливого впливу на показники бюджету у майбутньому.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо вдосконалення діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 9667-1 від 18.09.2023), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Веніславським Ф.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також від фінансового стану цього Фонду і стану банківської системи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини (реєстр. № 9623 від 18.08.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Мовчаном О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті виклавши статтю 301 Кримінального кодексу України у новій редакції, пропонується посилити кримінальну відповідальність за незаконний обіг порнографії та її примушення до створення, передбачивши збільшення штрафів з двох – п’яти тисяч до п’яти – двадцяти п’яти тисяч  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 85 000 до 425 000 гривень змість чинних від 34 000 до 85 000 гривень/ та збільшення строків позбавлення волі залежно від конкретного виду правопорушення.

При цьому пропонується скасувати окремі види кримінальної відповідальності за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів та за створення або утримання місць розпусти і звідництво.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини (реєстр. № 9623 від 18.08.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Мовчаном О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів малолітнім і неповнолітнім, та вдосконалення інших положень статті 301 (реєстр. № 9623-1 від 31.08.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Козирем С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується посилити кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (насамперед, малолітнім особам), передбачивши збільшення штрафів з однієї – п’яти тисяч до п’яти – двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 85 000 до 425 000 гривень змість чинних від 17 000 до 85 000 гривень/ та збільшення строків позбавлення волі на 5 років залежно від конкретного виду правопорушення.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів малолітнім і неповнолітнім, та вдосконалення інших положень статті 301 (реєстр. № 9623-1 від 31.08.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Козирем С.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення  у зв’язку із прийняттям Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» (реєстр. № 9674 від 04.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується у Кодексі України про адміністративні правопорушення встановити адміністративну відповідальність за:

пошкодження об’єктів і систем централізованого водовідведення, порушення правил їх експлуатації та встановлених режимів роботи систем централізованого водовідведення у вигляді накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 3 400 гривень/;

порушення правил первинного обліку стічних вод, які надходять до систем централізованого водовідведення, обсягів утворення, обробки, зберігання та повторного використання осадів стічних вод у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень/;

порушення законодавства у сфері водовідведення у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 242-1 та 255 Кодексу України про адміністративні справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за протоколами, складеними центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та громадським інспектором з охорони довкілля.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення  у зв’язку із прийняттям Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» (реєстр. № 9674 від 04.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за незаконну відмову або обмеження у здійсненні громадянами готівкових валютних операцій (реєстр. № 9404-д від 22.08.2023), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за незаконну відмову або встановлення незаконних обмежень у здійсненні операцій з купівлі, продажу або обміну фізичним особам готівкової іноземної валюти, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб уповноважених установ від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 від 17 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 234-3 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та Національним банком України за протоколами, складеними органами Національної поліції та Національним банком України.

Крім того, змінами до статті 6 Закону України «Про валюту і валютні операції» забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, та/або відмовляти у здійсненні валютно-обмінних операцій з банкнотами іноземної валюти, які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, справжність яких підтверджена з використанням обладнання, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку України.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за незаконну відмову або обмеження у здійсненні громадянами готівкових валютних операцій (реєстр. № 9404-д від 22.08.2023), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за навмисне кероване занесення транспортного засобу (дрифтування) (реєстр. № 9642 від 22.08.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за навмисне вчинення на керованому транспортному засобі маневрів, що спричиняють занесення осі автомобіля під час повороту автомобіля на максимально можливій швидкості (дрифтування), у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 222 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органам Національної поліції за протоколами, складеними органами Національної поліції.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 37-2 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за навмисне кероване занесення транспортного засобу (дрифтування) (реєстр. № 9642 від 22.08.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П. та Гнатенком В.С., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини (реєстр. № 9665 від 01.09.2023), поданий народними депутатами України Павлюком В.М., Неклюдовим В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується удосконалити Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині притягнення до відповідальності за порушення правил вирубування дерев, чагарників, заготівлі очерету, диференціації покарань залежно від спричинених наслідків. При цьому:

1)                змінами до Кримінального кодексу України передбачається:

встановити кримінальну відповідальність за:

незаконну заготівлю очерету, що заподіяла істотну шкоду, у вигляді штрафу від двох до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 34 – 42 500 грн/ або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк;

перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується, у вигляді штрафу від двох до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 34 – 425 000 грн/ або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до семи років;

посилити кримінальну відповідальність за незаконне вирубування, а також пошкодження, знищення дерев чи чагарників – шляхом збільшення розмірів штрафів з тисячі – двох тисяч до двох тисяч – двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 17 000 – 34 000 гривень до 34 000 – 425 000 грн/.

2)                змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується, у вигляді накладення штрафу на громадян від тридцяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двохсот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафу може становити від 510 до 15 300 грн);

посилити адміністративну відповідальність за:

незаконне вирубування, а також пошкодження, знищення лісових культур і молодняка – шляхом збільшення розмірів штрафів з тридцяти – дев’ятисот до двохсот – дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 510 – 15 300 гривень до 3 400 – 15 300 грн/;

самовільне сінокосіння і пасіння худоби, заготівля очерету, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід – шляхом збільшення розмірів штрафів з одного – семи до двадцяти п’яти – трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 17 – 119 гривень до 425 – 5 100 грн/.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органам Національної поліції за протоколами, складеними органами Національної поліції, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та єгерами та посадовими особами користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки такого впливу.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону Укранїи про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини (реєстр. № 9665 від 01.09.2023), поданий народними депутатами України Павлюком В.М., Неклюдовим В.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення адміністративної відповідальності за керування або експлуатацію транспортних засобів із перевищенням допустимого рівня шуму (реєстр. № 9564 від 04.08.2023), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 121-4, встановивши адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортних засобів із перевищенням допустимого рівня шуму, у вигляді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або без такого /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу може становити від17 000 до 34 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 222 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органи Національної поліції (за протоколами, складеними органами Національної поліції).

Крім того, змінами до законів України «Про дорожній рух» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» пропонується заборонити керування або експлуатацію транспортних засобів з порушенням встановленого рівня шуму в межах населених пунктів, що виключає відповідальність у випадках проведення автомобільних спортивних змагань та інших заходів за межами населених пунктів.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити надходження до державного бюджету внаслідок встановлення штрафних санкцій за відповідні правопорушення, обсяг яких буде залежати від кількості правопорушників та конкретного розміру штрафу, а також потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Національної поліції України (у т. ч. на 2023 р.) закупівля приладів для вимірювання допустимого рівня шуму транспортних засобів.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення адміністративної відповідальності за керування або експлуатацію транспортних засобів із перевищенням допустимого рівня шуму (реєстр. № 9564 від 04.08.2023), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Медяником В.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків, а також може зумовити збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

 

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань посилення правового захисту військовослужбовців (реєстр. № 10014 від 06.09.2023), поданий народним депутатом України Веніславським Ф.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 185-16, встановивши адміністративну відповідальність за неповагу до військовослужбовця Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань, Головного Управління розвідки Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки, Служби безпеки України, Управління державної охорони, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України – у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 3 400 до 5 100 гривень/ або громадських робіт на строк від п’ятдесяти до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або суспільно-корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти днів, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій та відрахувань процентів заробітку в дохід держави від виконання примусових робіт, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання засуджених до адміністративного арешту осіб.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань посилення правового захисту військовослужбовців (реєстр. № 10014 від 06.09.2023), поданий народним депутатом України Веніславським Ф.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 263 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 10041 від 13.09.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України пропонується встановити кримінальну відповідальність за придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та зі штрафом від двадцяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 340 000 до 850 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 263 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв в умовах воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 10041 від 13.09.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 2 примітки до статті 201-2 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги (реєстр. № 10043 від 13.09.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується знизити поріг настання кримінальної відповідальності за незаконні дії з гуманітарною допомогою, благодійними пожертвами або безоплатними допомогами, тобто зменшивши вартість гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, за незаконне розпорядження якими передбачено кримінальну відповідальність у вигляді накладення штрафних санкцій від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу може становити від 34 000 до 51 000 грн/ або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).

Зменшення загальної вартості такої допомоги або пожертви для дій, що вважаються вчиненими може зумовити збільшення випадків для настання кримінальної відповідальності, а відтак реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки такого впливу.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 2 примітки до статті 201-2 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги (реєстр. № 10043 від 13.09.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства (реєстр. № 9662 від 30.08.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Леоновим О.О. та Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити можливість для платника податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції (зокрема, під час розгляду матеріалів скарги та у процесі розгляду матеріалів перевірки);

встановити, що положення абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (яке передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів або вартості товарів, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року) не застосовується до операцій з безоплатної передачі суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, нематеріальних активів, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування, та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

врегулювати питання щодо затвердження Кабінетом Міністрів України норм втрат і виходу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є надання платникам податків права на розгляд їх заперечень і скарг та інших заяв через засоби дистанційної комунікації;

положення законопроекту також спрямовані на вирішення питання щодо коригування фінансового результату до оподаткування шляхом його збільшення у разі безоплатної передачі суб'єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, визначених нематеріальних активів (наприклад, за розрахунками Уряду на сьогоднішній день здійснення передачі створених, модернізованих та придбаних нематеріальних активів за період 2020-2021 роки від ДП «ДІЯ» до Мінцифри спонукає до виникнення зобов’язань щодо сплати податку на прибуток у розмірі 17.352.300,63 грн, що створює суттєві перепони для належного врегулювання питання щодо передачі відповідних активів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на показники бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що запропоноване встановлення норм втрат і виходу для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, може призвести до можливості виробництва несумлінними виробниками необлікованої продукції у межах таких норм та створення схем для ухилення від оподаткування.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що реалізація положень законопроекту може призвести як до зменшення надходжень державного бюджету від податку на прибуток підприємств, так і збільшення витрат контролюючих органів на забезпечення участі платників податків у розгляді скарги.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства (реєстр. № 9662 від 30.08.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Леоновим О.О. та Железняком Я.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині врегулювання відповідальності за протиправні діяння, які можуть визначатися як насильство за ознакою статі у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції (реєстр. № 9501 від 17.07.2023), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г., Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є встановлення юрисдикції України над правопорушеннями, які можуть визначатися як насильство за ознакою статі відповідно до положень Стамбульської конвенції. Для реалізації такої мети серед іншого пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

каліцтво жіночих статевих органів (у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років);

переслідування особи (сталкінг) (у вигляді накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років або  позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років);

небажану для потерпілої особи дію сексуального характеру, що мала на меті створення для неї залякувального, ворожого, принизливого або образливого середовища (у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі до трьох років або позбавлення волі на той самий строк).

У разі виявлення таких порушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині врегулювання відповідальності за протиправні діяння, які можуть визначатися як насильство за ознакою статі у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції (реєстр. № 9501 від 17.07.2023), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г., Гнатенком В.С. є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» щодо продовження терміну дії мораторію на виконавчі провадження, заходи примусового виконання рішень та порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств (реєстр. № 10086 від 25.09.2023), внесений народними депутатами України Бондарем М.Л., Гриб В.О., Іоффе Ю.Я.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується продовжити на 1 рік (з 1 січня 2024 року до 1 січня 2025 року) термін дії мораторію на реалізацію виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, накладення арештів та заборон відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, мораторію на порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

скасування мораторію на виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств призведе до їх банкрутства та подальшої ліквідації;

реалізація законопроекту не потребує видатків із державного бюджету та дозволить забезпечити подальшу сталу роботу державних вугледобувних підприємств в умовах воєнного стану, зменшить соціальне напруження в шахтарських колективах.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки продовження мораторію призведе до подальшого невиконання боржниками грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів, що, зі свого боку, призведе до їх недонадходження до державного бюджету.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект та зауважується, що державні вугледобувні підприємства (як самостійні суб’єкти господарювання) за участю органу їх управління мають вживати заходів щодо забезпечення їх стабільного фінансово-економічного стану з урахуванням передбаченого обсягу бюджетних коштів відповідно до бюджетного законодавства та власних фінансових ресурсів, при цьому для вирішення проблемних питань державних вугледобувних підприємств органу управління такими підприємствами слід вжити відповідні заходи, зокрема: забезпечити оптимізацію діяльності державних вугледобувних підприємств шляхом прискорення передачі неперспективних збиткових шахт (з високою собівартістю видобутку) до ліквідації; забезпечити здійснення огляду витрат державного бюджету у сфері паливно-енергетичного комплексу в частині видатків на вугільну галузь з метою підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів, що спрямовуються на вугільну галузь; усунути посередників та забезпечити реалізацію вугільної продукції на товарних біржах за економічно обґрунтованими цінами, які б забезпечували покриття витрат із собівартості.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» щодо продовження терміну дії мораторію на виконавчі провадження, заходи примусового виконання рішень та порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств (реєстр. № 10086 від 25.09.2023), внесений народними депутатами України Бондарем М.Л., Гриб В.О., Іоффе Ю.Я., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати податків і зборів державними вугледобувними підприємствами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про громадські об'єднання» щодо окремих питань забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансову звітність громадських об’єднань» (реєстр. № 10035 від 11.09.2023), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 23 Закону України «Про громадські об'єднання» положенням щодо зобов’язання керівників та осіб, які входять до складу вищих органів управління, інших органів управління громадських об’єднань із статусом юридичної особи, а також створених ними юридичних осіб (товариств, підприємств), подавати щороку, до 01 квітня звітного року, інформацію про доходи та майно для оприлюднення на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері податків, за формою та у порядку, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, а також у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається доручення Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним законом затвердити форму такої звітності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, що:

метою законопроекту є запровадження прозорого механізму звітності осіб, які входять до складу вищих органів управління, інших органів управління громадських об’єднань із статусом юридичної особи, а також створених ними юридичних осіб (товариств, підприємств), в частині доходів та видатків, підвищення відкритості в їх діяльності;

прийняття законопроекту сприятиме приведенню положень чинного законодавства України у відповідність з міжнародними стандартами з питань діяльності неурядових організацій;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зокрема на розробку програмного забезпечення щодо подання звітності про доходи та майновий стан керівників та осіб, які входять до складу вищих органів управління, інших органів управління громадських об’єднань із статусом юридичної особи, створених ними юридичних осіб (товариств, підприємств), а також залучення персоналу Державної податкової служби України для супроводження баз даних зазначеної звітності. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про громадські об’єднання» щодо окремих питань забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансову звітність громадських об’єднань» (реєстр. № 10035 від 11.09.2023), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Державної податкової служби України для розробки програмного забезпечення щодо подання відповідної звітності та супроводження її баз даних залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття цим державним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на його функціонування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ