ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №189 від 06.06.2024

Опубліковано 13 червня 2024, о 11:26

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №189 від 06 червня 2024 року

14 год. 30 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Бакунець П.А., Борт В.П., Гончаренко О.О., Кіссе А.І., Люшняк М.В., Северин С.С., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондар Ю.М., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад, територій
та інфраструктури України

Шкураков В.О. – в.о. Міністра;

Козловська Н.В. –заступник Міністра;

від Рахункової палати

Ключка С.С. – заступник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора департаменту – начальник відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 6 червня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2024 № 588).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

На початку Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ Підласа Р.А. звернула увагу членів Комітету на особливість такого питання, зазначивши, що на засіданні Комітету 23 травня п.р. було заслухано інформацію про подані на розгляд законопроекти, однак у зв’язку з недостатньою кількістю народних депутатів України – членів Комітету для прийняття рішення, на сьогоднішному засіданні необхідно ухвалити остаточне рішення з даного питання.

Голова підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Шпак Л.О., поінформувавши членів Комітету про результати опрацювання у підкомітеті 42 законопроектів, внесла пропозицію визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, – 23 законопроекти, та такими, що мають вплив на показники бюджету, – 19 законопроектів (у тому числі безпосередній вплив – 12 законопроектів, опосередкований вплив – 7 законопроектів, з них містять положення, які потребують узгодження з бюджетним законодавством, – 1 законопроект), згідно з наданими переліками законопроектів /переліки законопроектів надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Шпак Л.О. пропозицію щодо рішення Комітету згідно з наданими переліками законопроектів. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

Переліки законопроектів.

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу громадських об’єднань ветеранів війни" (реєстр № 11123 від 25.03.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 27 Закону України "Про державну таємницю" щодо розширення переліку державних посад, за якими надається доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності" (реєстр № 11125 від 25.03.2024, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов’язку боржника подавати декларацію про доходи та майно" (реєстр № 11118 від 25.03.2024, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України щодо адміністративної юрисдикції спорів стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство" (реєстр № 11128 від 26.03.2024, народні депутати України Лукашев О.А., Ковальов О.І.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 92 Регламенту Верховної Ради України щодо строку розміщення зареєстрованих законопроектів на веб-сайті Верховної Ради України" (реєстр № 11167 від 11.04.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 114 Регламенту Верховної Ради України щодо уточнення підстав визнання законопроекту відхиленим" (реєстр № 11166 від 11.04.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Сімейного кодексу України щодо вимог до висновку органу опіки та піклування" (реєстр № 11108 від 22.03.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 171 Сімейного кодексу України щодо сприяння у врахуванні думки дитини у справах, що стосуються її інтересів" (реєстр № 11110 від 22.03.2024, народні депутати Українии Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 158 Сімейного кодексу України щодо належних відповідачів у спорах про оскарження рішень органу опіки та піклування про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні того з батьків, хто проживає окремо від неї" (реєстр № 11119 від 25.03.2024, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного виконання рішень судів про участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї" (реєстр № 11121 від 25.03.2024, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування"" (реєстр № 11180 від 15.04.2024, народний депутат України Калаур І.Р. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення шкоди, яку гральний бізнес завдає українській армії та українському суспільству (реєстр № 11160 від 09.04.2024, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку проведення спеціальної перевірки" (реєстр № 11145 від 03.04.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" щодо можливості автоматичного перенесення до декларації відомостей з інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних" (реєстр № 11222 від 29.04.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту прав жінок при визначенні виду і розміру кримінальної відповідальності" (реєстр № 11230 від 01.05.2024, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо удосконалення механізму захисту права власності" (реєстр № 11185 від 18.04.2024, народні депутати України Чернявський С.М., Нагаєвський А.С. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо механізму захисту права власності третіх осіб" (реєстр № 11195 від 22.04.2024, народний депутат України Арахамія Д.Г.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання деяких питань відмови від прийняття спадщини спадкоємцем у випадку наявності вимог кредиторів за зобов’язаннями спадкодавця" (реєстр № 11220 від 29.04.2024, народний депутат України Лукашев О.А.);

1.1.19. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України "Про об’єднання державних підприємств транспорту і дорожнього господарства"" (реєстр № 11224 від 29.04.2024, Кабінет МіністрівУкраїни);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення термінологічних неузгодженостей" (реєстр № 11200 від 25.04.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення термінологічних неузгодженостей" (реєстр № 11202 від 25.04.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 206 Кримінального кодексу України щодо усунення термінологічних неузгодженостей" (реєстр № 11203 від 25.04.2024, Кабінет Міністрів України);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 490 Цивільного кодексу України щодо усунення термінологічних неузгодженостей" (реєстр № 11204 від 25.04.2024, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо виокремлення в бюджеті Пенсійного фонду України призначень для виплати сум пенсій, нарахованих на виконання рішень судів (реєстр. № 11086 від 14.03.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 71 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких бюджет Пенсійного фонду, крім щорічних актуарних розрахунків, також має складатися з урахуванням призначень для виплати сум пенсій, нарахованих на виконання рішень судів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 11086, зокрема, зазначає таке:

- реалізація проекту закону матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету та не буде фінансово забезпечена, оскільки за інформацією Пенсійного фонду загальний обсяг заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 01.03.2024 становить майже 70 млрд грн;

- запропоновані законопроектом зміни можуть призвести до неоднозначного трактування законодавчої норми, зокрема щодо врахування у бюджеті Пенсійного фонду лише видатків на виконання судових рішень, що буде містити правову невизначеність стосовно формування показників бюджету Пенсійного фонду та спричинить ризик невиконання інших функцій Пенсійного фонду;

- починаючи з 2018 року, у бюджеті Пенсійного фонду погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначаються як окремий напрям використання бюджетних коштів із зазначенням обсягу видатків на цю мету /довідково: згідно із показниками бюджету Пенсійного фонду на 2023 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 (зі змінами), на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду за рахунок коштів державного бюджету було заплановано спрямувати 360 млн грн; наразі в офіційних джерелах бюджет Пенсійного фонду на 2024 рік не оприлюднено/.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України у межах компетенції законопроект за реєстр. № 11086 не підтримується.

Варто відмітити, що відповідно до підпункту «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з державного бюджету (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67 -1 цього Кодексу), належать видатки на компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду України). Тобто, у разі недостатності у бюджеті Пенсійного фонду власних коштів, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів державного бюджету для забезпечення погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до цього законопроекту не подані. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо виокремлення в бюджеті Пенсійного фонду України призначень для виплати сум пенсій, нарахованих на виконання рішень судів (реєстр. № 11086 від 14.03.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для бюджету Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо реалізації деяких норм міжнародного гуманітарного права в Україні (реєстр. № 11126 від 26.03.2024), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Здебським Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до статей 9 та 13 Закону України «Про оборону України» (далі – Закон) пропонується:

уточнити повноваження Кабінету Міністрів України у сфері оборони щодо визначення за поданням Міністерства оборони України (далі – Міноборони) державного підприємства, на яке покладаються функції Національного інформаційного бюро відповідно до статті 122 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та статей 136–139 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, для отримання, аналізу та передачі в установленому порядку інформації відповідно про військовополонених, осіб, що перебувають під захистом, які знаходяться під юрисдикцією України, збирання та передачі особистих цінних речей військовополонених, осіб, що перебувають під захистом, які знаходяться під юрисдикцією України, ведення централізованого обліку військовополонених, осіб, що перебувають під захистом, які знаходяться під юрисдикцією України, обміну інформацією про військовополонених, осіб, що перебувають під захистом, які знаходяться під юрисдикцією України, з органами державної влади, Міжнародним комітетом Червоного Хреста, Центральним агентством (у разі його створення);

визначити Міноборони центральним органом виконавчої влади, що забезпечує координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів з питань організації роботи з військовополоненими; вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицію щодо державного підприємства, на яке покладаються функції Національного інформаційного бюро, забезпечує функціонування зазначеного бюро та його взаємодію з державними органами, Міжнародним комітетом Червоного Хреста, контролює діяльність Національного інформаційного бюро.

Слід зазначити, що згідно з чинною редакцією Закону України «Про оборону України» питання організації роботи з військовополоненими віднесено до повноважень Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції).

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту зазначається про те, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного чи місцевих бюджетів (посилаючись на інформацію розробників законопроекту), при цьому зауважується, що реалізація положень законопроекту потребуватиме прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо передачі бюджетних призначень, визначених у державному бюджеті на 2024 рік, від Мінреінтеграції до Міноборони /довідково: відповідно до паспорта бюджетної програми 3901100 «Заходи щодо створення систем та баз даних з питань реінтеграції» на 2024 рік, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 05.02.2024 р. № 33, за цією бюджетною програмою передбачено спрямування коштів за загальним фондом у сумі 39 240 тис. гривень на здійснення заходів із забезпечення функціонування баз даних (реєстрів), платформ, в тому числі їх програмно-інформаційне, сервісне обслуговування, щодо порушення норм міжнародного гуманітарного права, порушення прав і свобод фізичних та юридичних осіб та заподіяну майнову/немайнову шкоду внаслідок збройної агресії російської федерації, а також інтеграція таких баз даних (реєстрів) з іншими існуючими державними базами (реєстрами), а також на виконання функцій Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, до того ж виконання цих заходів здійснюватиметься державним підприємством «Український національний центр розбудови миру»/. Загалом Мінфін не заперечує щодо подальшого розгляду цього законопроекту.

Отже, реалізація положень законопроекту має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, водночас, не потребуватиме додаткових видатків за умови забезпечення виконання функцій Національного інформаційного бюро державним підприємством, визначеним Міноборони, в межах та за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Мінреінтеграції на аналогічну мету.

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо реалізації деяких норм міжнародного гуманітарного права в Україні (реєстр. № 11126 від 26.03.2024), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Здебським Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків за умови забезпечення виконання функцій Національного інформаційного бюро державним підприємством, визначеним Міністерством оборони України, в межах та за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на аналогічну мету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні (усиновленні) дитини та встановлення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (реєстр. № 11072 від 11.03.2024), поданий народним депутатом України Саладухою О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2025 року встановити державну соціальну допомогу при народженні першої дитини у сумі, кратній 150 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, другої дитини – кратній 100 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, третьої і кожної наступної дитини – кратній 50 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та проводити її виплату таким чином: одноразово у двадцятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решту суми допомоги на першу–третю і кожну наступну дитину – протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З приводу такої законодавчої ініціативи варто зазначити, що виходячи з встановленого у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у сумі 2 563 грн, запропоновані виплати обраховуються у таких розмірах: на першу дитину – 384 450 грн, на другу дитину – 256 300 грн, на третю та кожну наступну дитину – 128 150 грн. При цьому, порівняно з чинним обсягом виплат, який становить 41 280 грн, відбувається значне зростання, а саме: на першу дитину в 9,3 рази, на другу дитину в 6,2 рази, на третю і кожну наступну дитину в 3,1 рази. Крім того, збільшується також одноразова виплата з 10 320 грн (чинна норма) до 51 260 грн, або у 4,9 рази, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (на першу дитину – 9 255,3 грн, другу – 5 695,6 грн, третю і наступні – 2 135,8 грн в умовах 2024 року).

Поряд з тим, законопроектом запроваджується нова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка призначається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. (в умовах 2024 року – 1 281,5 грн).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян та запровадження допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку потребуватиме значних додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, а саме у перший рік щонайменше 30 млрд грн, у наступних періодах сума збільшуватиметься у геометричній прогресії і становитиме у 2026 році понад 45 млрд грн, у 2027 році майже 60 млрд гривень.

Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, зокрема, що положення законопроекту будуть фінансово не забезпеченими, у пояснювальній записці до законопроекту відсутня інформація про запропоновані підходи збільшення допомоги при народженні першої дитини – вдев’ятеро, другої дитини – вшестеро, третьої та наступних – втричі, зокрема щодо нерівних умов виплат залежно від черговості народження, не визначено підходи щодо розмірів допомоги при народженні дитини особам, які на дату набуття чинності цим законом отримували такі щомісячні виплати за іншим механізмом та в інших розмірах.

За таких умов, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту лише пропонується Кабінету Міністрів України врахувати відповідні витрати для збільшення державної допомоги при народженні (усиновленні) дитини при формуванні державного бюджету на відповідний рік.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2025 року/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону Укрїни про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні (усиновленні) дитини та встановлення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (реєстр. № 11072 від 11.03.2024), поданий народним депутатом України Саладухою О.В. та іншими, буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на забезпечення задекларованих соціальних виплат). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем механізованого розмінування» (реєстр. № 11148 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) безпілотних систем, визначених пунктом 9-27 розділу XXI Митного кодексу України, що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8479 згідно з УКТ ЗЕД («Машини та механічні пристрої, які мають індивідуальні функції, в іншому місці не зазначені»).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, основним завданням його прийняття є створення сприятливих умов для виробництва безпілотних машин механізованого розмінування, при цьому реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване законопроектом звільнення від оподаткування призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість до державного бюджету, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення на митну територію України складових безпілотних систем гуманітарного розмінування для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8479 згідно з УКТ ЗЕД. Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що наслідком реалізації законопроекту може бути потенційна втрата доходів бюджету від податку на додану вартість.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем механізованого розмінування» (реєстр. № 11149 від 03.04.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11148 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11149.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем механізованого розмінування» (реєстр. № 11148 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Бужанським М.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем механізованого розмінування» (реєстр. № 11149 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Мезенцевою М.С. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, звільняються від оподаткування ввізним митом складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) безпілотних систем, що класифікуються за визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) та поміщуються у митний режим імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8479 згідно з УКТ ЗЕД («Машини та механічні пристрої, які мають індивідуальні функції, в іншому місці не зазначені»).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване звільнення від оподаткування призведе до зменшення надходжень державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість з нього, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення на митну територію України складових безпілотних систем гуманітарного розмінування, а також кількості систем, які планується виробляти на митній території України зі складових, ввезених на пільгових умовах. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем механізованого розмінування» (реєстр. № 11148 від 03.04.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11149 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11148.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем механізованого розмінування» (реєстр. № 11149 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Мезенцевою М.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління проблемною заборгованістю державних банків» (реєстр. № 11138 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про управління об’єктами державної власності» та Податкового кодексу України, що, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, забезпечить ефективне застосування інструментів врегулювання заборгованості та визначення чіткої процедури реалізації проблемних активів державних банків, а уніфікований підхід дозволить зменшити рівень кредитного ризику державних банків, стабілізувати якість кредитного портфеля, вивільнити фінансовий ресурс, покращити інвестиційну привабливість та зменшити кредитні втрати банків від наслідків війни.

Законопроектом, серед іншого, шляхом внесення змін до підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ Податкового кодексу України передбачається встановити, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму отриманих доходів, що виникають у результаті зменшення (припинення/прощення) грошових зобов’язань (боргу) відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування як об’єкта оподаткування та потенційних і необґрунтованих втрат бюджету щодо податку на прибуток підприємств у сумі майже 80 млрд грн, оскільки зменшення зобов’язань призводить до збільшення доходу підприємства у сумі прощеної заборгованості. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління проблемною заборгованістю державних банків» (реєстр. № 11138 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 96 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр. № 11215 від 29.04.2024), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Бондарем В.В. та Негулевським І.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується у підпункті 96 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України замінити цифри «2024» цифрами «2025», тобто продовжити до 01.01.2025 тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту морських суден для використання виключно як пошуково-рятувальні одиниці з метою виконання міжнародних договорів України у сфері охорони людського життя на морі, оснащення, обладнання, спорядження, запасних частин та агрегатів таких суден, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден, що призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі у морському пошуково-рятувальному районі України, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, визначених підпунктом 17 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України /йдеться про товари, які класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 6307 20 00 00, 8906 90 10 00, 8906 90 91 00, 8906 90 99 00, 9018 90 84 00 (тільки дефібрилятори), 9019 20, 9020 00, 9025 19 00 90 (електронні тепловізори), 9303 90 00 00 (тільки лінемети), 9402 90 00 00 (тільки носилки)/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

ціллю законопроекту є суттєве підвищення рівня безпеки судноплавства в українському спеціальному морському коридорі та північно-західній частині Чорного моря у цілому – у військовий час, та у морському пошуково- рятувальному районі України – після перемоги України у війні, шляхом поповнення у 2024 р. флоту Морської пошуково-рятувальної служби новим високошвидкісним пошуково-рятувальним судном;

фінансове забезпечення придбання швидкісного морського пошуково-рятувального судна для Морської пошуково-рятувальної служби у 2024 році здійснюватиметься за рахунок коштів за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення заходів функціонування і розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту» (код 3101210), прийняття законопроекту дозволяє уникнути необхідності отримання Морською пошуково-рятувальною службою додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету для сплати в державний бюджет платежів, пов’язаних з ввезенням на митну територію України у 2024 році відповідних морських суден.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення морських пошуково-рятувальних суден, суднового спорядження і суднових запасних частин таких суден, оснащення й обладнання таких суден та їх пошуково-рятувальних команд призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість до державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності фінансово-економічних розрахунків та інформації про обсяги майбутнього імпорту на митну територію України відповідних товарів. Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до пункту 4 Розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр. № 11216 від 29.04.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11215 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11216.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 96 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр. № 11215 від 29.04.2024), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Бондарем В.В. та Негулевським І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 4 Розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр. № 11216 від 29.04.2024), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Бондарем В.В. та Негулевським І.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується у підпункті 17 пункту 4 розділу XXI Митного кодексу України замінити цифри «2024» цифрами «2025», тобто продовжити до 01.01.2025 тимчасове звільнення від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту морських суден для використання виключно як пошуково-рятувальних одиниць з метою виконання міжнародних договорів України у сфері охорони людського життя на морі, оснащення, обладнання, спорядження, запасних частин та агрегатів таких суден, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден, що призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі у морському пошуково-рятувальному районі України, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та які класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 6307 20 00 00, 8906 90 10 00, 8906 90 91 00, 8906 90 99 00, 9018 90 84 00 (тільки дефібрилятори), 9019 20, 9020 00, 9025 19 00 90 (електронні тепловізори), 9303 90 00 00 (тільки лінемети), 9402 90 00 00 (тільки носилки).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване звільнення від оподаткування митом морських пошуково-рятувальних суден, суднового спорядження і суднових запасних частин таких суден, оснащення й обладнання таких суден та їх пошуково-рятувальних команд призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності фінансово-економічних розрахунків та інформації про обсяги майбутнього імпорту на митну територію України відповідних товарів. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до пункту 96 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр. № 11215 від 29.04.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11216 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 11215.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 4 Розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр. № 11216 від 29.04.2024), поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г., Бондарем В.В. та Негулевським І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090-1 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В. та Ніколаєнком А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Основною метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці, є поступове, до 2028 року, підвищення специфічних ставок акцизного податку з тютюнових виробів до досягнення мінімального рівня, встановленого Директивою Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби, з одночасним еквівалентним підвищенням таких ставок на тютюн, промислові замінники тютюну, ТВЕН та інших тютюнових виробів. Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити особливості застосування валютних курсів при визначенні податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів, тютюнової сировини та тютюнових відходів;

встановити євро як грошову одиницю виміру специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби;

передбачити поступове, з 01.07.2024 по 31.12.2027, щорічне підвищення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (крім ставок акцизного податку на інших продуктів, що містять тютюн, відновлений тютюн та замінники тютюну, призначені для вдихання без горіння, інших нікотиновмісних продуктів, їх замінників, підвищення яких пропонується з 01.09.2024), а також встановити з 01.01.2028 нові збільшені розміри ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

збільшити адвалорні ставки акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили з 12% до 25%;

встановити на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2024, послаблення обмежень щодо накопичення тютюнових виробів на складах перед підвищенням ставок акцизного податку шляхом збільшення граничного розміру середньомісячного обсягу продажу марок акцизного податку з 115% до 120% установленого розміру середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень матиме наслідком збільшення доходів бюджетів за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів на рівні 25 млрд грн в рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження акцизного податку з тютюнових виробів до бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що реалізація положень законопроекту щодо зміни адвалорної ставки акцизного податку на тютюнові вироби не гарантуватиме отримання запланованих надходжень (а саме адвалорна складова акцизного оподаткування залежить від ціни продукції, підвищення її рівня зумовить збільшення цінового розриву тютюнових виробів та відповідно зміщення споживчого попиту у нижчий ціновий сегмент, такі процеси негативно вплинуть на податкові надходження акцизного податку). Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також інформації, зокрема, щодо:

необхідності підвищення ставок акцизного податку на ТВЕН та інші нікотиновмісні продукти для орального застосування, встановлення їх саме у запропонованих законопроектом розмірах;

впливу підняття ставок акцизного податку на відповідну продукцію на зміну співвідношення легального і «тіньового» сегментів ринку та відповідно бюджетоутворюючого потенціалу галузі, а також на рівень реального (з урахуванням легального і «тіньового» сегментів) споживання вказаної продукції;

прогнозних обсягів збільшення доходів бюджету від запровадження пропонованих ставок акцизного податку на відповідну продукцію, у тому числі, з урахуванням: зміни параметрів попиту (сукупного споживання) внаслідок зрушень в купівельній спроможності населення України в умовах війни, контингенті потенційних споживачів відповідної продукції внаслідок значного міграційного відтоку громадян за кордон;

можливих заходів, які доцільно було б реалізувати з метою зменшення обсягів «тіньового» сегменту ринку тютюнових виробів в Україні, що підтверджувало б обґрунтованість пропонованих змін.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090-1 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В. та Ніколаєнком А.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090-2 від 01.04.2024), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити особливості застосування валютних курсів при визначенні податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів;

встановити з 01.01.2029 євро як грошову одиницю виміру ставок акцизного податку на тютюнові вироби;

передбачити поступове, з 01.01.2025 по 31.12.2028, щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються у електронних сигаретах, а також встановити з 01.01.2029 нові збільшені розміри ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

встановити з 01.01.2029 ставку акцизного податку на рідини, що використовуються у електронних сигаретах, на рівні 500 євро за 1 літр.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: завданням законопроекту є збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня; передбачене законопроектом поступове і зважене підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби матиме наслідком збільшення доходів бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження акцизного податку з тютюнових виробів до бюджету, а вартісну величину надходжень до державного бюджету від запровадження збільшених ставок акцизного податку з тютюнових виробів визначити неможливо, при цьому на розмір надходжень до державного бюджету вплине збільшення ціни на легальну продукцію (що зі свого боку підвищить привабливість виробництва нелегальних тютюнових виробів і збільшить обсяги нелегального ринку), збільшення адміністративного тиску на виробників та імпортерів алкогольних напоїв, такі фактори зменшать надходження акцизного податку з тютюнових виробів. Водночас Мінфін зауважує, що встановлення ставок у гривні в період з 01.01.2025 до 31.12.2028 призведе до втрат державного бюджету у зв’язку із коливанням курсів валют. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090-2 від 01.04.2024), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090-3 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити євро як грошову одиницю виміру специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби;

передбачити поступове, з 01.07.2024 по 31.12.2027, щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також встановити з 01.01.2028 нові збільшені розміри ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що передбачене законопроектом поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби матиме наслідком збільшення доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження акцизного податку з тютюнових виробів до бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що реалізація положень законопроекту щодо підвищення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби не гарантуватиме отримання запланованих надходжень, оскільки економічно необґрунтоване та стрімке підвищення рівня акцизного оподаткування, зокрема без врахування купівельної спроможності населення, виступає основним фактором зростання незаконної торгівлі такою продукцією, це зі свого боку обмежує фіскальну ефективність акцизного податку на тютюнові вироби та підриває цілі політики щодо обмеження тютюнопаління. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090-3 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до вимог європейського законодавства (реєстр. № 11090-4 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити, що роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45;

надати контролюючим органам повноваження в частині забезпечення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо величини роздрібних цін продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни;

визначити особливості застосування валютних курсів при визначенні податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів, тютюнової сировини, тютюнових відходів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

встановити євро як грошову одиницю виміру ставок акцизного податку на тютюнові вироби;

передбачити з 01.07.2024 та 01.01.2025 підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, а також встановити з 01.01.2026 нові збільшені розміри ставок акцизного податку на такі підакцизні товари;

поширити вимогу щодо забезпечення частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) на рівні не менше 60% суми середньозваженої роздрібної ціни продажу відповідних товарів (згідно з чинною нормою така вимога передбачена щодо сигарет);

підвищити з 1,1 до 1,3 коефіцієнт, що використовується для визначення суми акцизного податку на сигарети та тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) у разі, якщо частка загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку менша за 60% середньозваженої роздрібної ціни продажу відповідних товарів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту матиме наслідком збільшення доходів бюджету за рахунок додаткових надходжень акцизного податку на тютюнові вироби у другому півріччі 2024 року у сумі 8,5 млрд грн, у 2025 році – 18 млрд грн, у 2026 році – 43 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження акцизного податку з тютюнових виробів до бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що впровадження положень законопроекту щодо зміни адвалорної ставки акцизного податку на тютюнові вироби створює ризики, пов’язані із невиконанням запланованих надходжень акцизного податку, оскільки адвалорна складова акцизного оподаткування залежить від ціни продукції, підвищення її рівня збільшить ціновий розрив тютюнових виробів, що в умовах зниження купівельної спроможності населення зумовить зміщення споживчого попиту в нижчий ціновий сегмент. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

мети запровадження мінімальної роздрібної ціни і розміру коефіцієнта 1,45, порядку обчислення мінімальної роздрібної ціни на тютюнові вироби;

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до вимог європейського законодавства (реєстр. № 11090-4 від 03.04.2024), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення при порушенні порядку ведення податкового обліку» (реєстр. № 11157 від 08.04.2024), поданий народним депутатом України Васильченко Г.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується надати право відповідним посадовим особам органів місцевого самоврядування складати протоколи про адміністративні правопорушення в частині порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, неподання або несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект доповнює положення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податку на майно» (законопроект за реєстр. № 11067 від 08.03.2024), який передбачає передання функцій адміністрування податку на майно органам місцевого самоврядування;

наслідком прийняття законопроекту стане розширення податкових повноважень органів місцевого самоврядування, що дозволить збільшити надходження до бюджетів громад від податку на майно і, як наслідок, посилить спроможності громад реалізовувати більше інфраструктурних, освітніх, безпекових, соціальних проектів в умовах післявоєнного відновлення.

Отже, законопроект є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 11067 та похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 11157 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 11067.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів та не потребує додаткових витрат із бюджету;

запровадження передбаченої законопроектом процедури буде додатковою обтяжливою функцією для органів місцевого самоврядування;

запропонований законопроектами за реєстр. № 11067 і № 11157 підхід призведе до паралельного функціонування двох органів з дублюючими функціями (контролюючих органів та органів місцевого самоврядування), що матиме наслідком подвійні витрати бюджетних коштів на утримання та забезпечення їх діяльності, а також призведе до обов’язку платників подвійно звітувати одночасно перед двома органами: Державною податковою службою України та органами місцевого самоврядування, що порушуватиме основні принципи податкового законодавства.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення при порушенні порядку ведення податкового обліку» (реєстр. № 11157 від 08.04.2024), поданий народним депутатом України Васильченко Г.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів та витрат бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 11067). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації/перереєстрації лікарських засобів (реєстр. № 11181 від 16.04.2024), поданий народними депутатами України Зубом В.О., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті, виклавши статті 141 та 321-2 Кримінального кодексу України у новій редакції, пропонується посилити кримінальну відповідальність за:

порушення прав досліджуваного, встановивши відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/ з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого, або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років (чинна норма – обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк);

істотне порушення законодавства щодо допуску на ринок лікарського засобу, встановивши новий вид покарання у вигляді штрафу у розмірі від трьох до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 425 000 гривень/.

При цьому встановлюється новий вид кримінальної відповідальності за істотне порушення законодавства щодо доклінічного вивчення, клінічних випробувань (досліджень) – у вигляді штрафу у розмірі від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 170 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації/перереєстрації лікарських засобів (реєстр. № 11181 від 16.04.2024), поданий народними депутатами України Зубом В.О., Безуглою М.В. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і допуску на ринок лікарських засобів (реєстр. № 11181-1 від 03.05.2024), поданий народними депутатами України Тараріним М.О., Іонушасом С.К., Зубом В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

порушення прав досліджуваного, встановивши відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/ з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років (чинна норма – обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк);

істотне порушення законодавства щодо допуску на ринок лікарського засобу встановивши новий вид покарання у вигляді штрафу у розмірі від десяти до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 170 000 до 425 000 гривень/.

При цьому встановлюється новий вид кримінальної відповідальності за істотне порушення законодавства щодо допуску на ринок лікарського засобу – у вигляді штрафу у розмірі від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 170 000 гривень/ або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і допуску на ринок лікарських засобів (реєстр. № 11181-1 від 03.05.2024), поданий народними депутатами України Тараріним М.О., Іонушасом С.К., Зубом В.О. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з приєднанням України до Міжнародної конвенції про контроль суднового водяного баласту й осадів та поводження з ними 2004 року (реєстр. № 11209 від 25.04.2024), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити статтю 59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення новими частинами, встановивши адміністративну відповідальність за:

скидання водяного баласту з суден, здійснене з порушенням вимог щодо поводження з водяним баластом й осадами, – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/;

повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою та другою цієї статті, – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 34 000 гривень/.

Крім того, передбачається викласти в іншій редакції статтю 62 цього Кодексу і посилити адміністративну відповідальність за невиконання обов’язків з реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та водяним баластом шляхом збільшення розмірів штрафів з п’яти – восьми до п’ятисот – тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 85 – 136 гривень до 8500 – 17 000 гривень/.

Водночас, згідно із змінами до статей 255 та 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про зазначені правопорушення визначено розглядати органам морського і внутрішнього водного транспорту та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що величина впливу надходжень дохідної частини бюджету буде залежати від стану дотримання норм законодавства у зазначеній сфері.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з приєднанням України до Міжнародної конвенції про контроль суднового водяного баласту й осадів та поводження з ними 2004 року (реєстр. № 11209 від 25.04.2024), поданий Президентом України, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за прийняття незаконного рішення державним органом, органом місцевого самоврядування (реєстр. № 11210 від 26.04.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 364-3, встановивши кримінальну відповідальність за прийняття завідомо незаконного рішення державним органом, органом місцевого самоврядування у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 34 000 до 68 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Поряд з тим, зважаючи, що державні органи та органи місцевого самоврядування забезпечують свою діяльність за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, то сплата накладених штрафних санкцій здійснюватиметься відповідними органами за рахунок бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке в експертному висновку до законопроекту, вважає, що питання доповнення Кримінального кодексу новою статтею 364-3 щодо встановлення кримінальної відповідальності за прийняття незаконного рішення державним органом, органом місцевого самоврядування з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років на законодавчому рівні врегульовано.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за прийняття незаконного рішення державним органом, органом місцевого самоврядування (реєстр. № 11210 від 26.04.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного бюджету та збільшення видатків державного і місцевих бюджетів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» стосовно врегулювання питання щодо права на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону громадськими об’єднаннями національних меншин (спільнот) та представницькими органами корінних народів» (реєстр. № 11207 від 25.04.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В. С. та Морозом В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу /перелік об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні/, без проведення аукціону, громадськими об’єднаннями національних меншин (спільнот) та представницькими органами корінних народів України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, надання можливості отримувати в оренду державне та комунальне майно без проведення аукціону для громадських об’єднань національних меншин (спільнот) та представницьких органів корінних народів України сприятиме виконанню рекомендації Європейської Комісії, а також подальшому їх розвитку для задоволення потреб і реалізації прав таких осіб.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету у вигляді плати за оренду державного майна. Зокрема зауважено, що збільшення кола потенційних орендарів, яким запроваджується надання в оренду державного та комунального майна без процедури аукціону може призвести до зменшення надходжень від орендної плати до державного бюджету, необхідності пошуку додаткових джерел наповнення дохідної частини бюджетів для досягнення їх збалансованості та забезпечення стабільності державної фінансово-бюджетної політики в умовах воєнного стану. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» стосовно врегулювання питання щодо права на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону громадськими об’єднаннями національних меншин (спільнот) та представницькими органами корінних народів» (реєстр. № 11207 від 25.04.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В. С. та Морозом В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів» (реєстр. № 11139 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», «Про виконавче впровадження» та «Про іпотеку» пропонується, зокрема:

встановити на 3 роки мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить 50 і більше відсотків /згідно з чинною нормою встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків/;

здійснювати реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних аукціонів (публічних торгів) в електронній торговій системі /згідно з чинною нормою – шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною/;

передбачити зменшення стартової ціни нерухомого і рухомого майна, на яке звернено стягнення, на повторних і третіх повторних електронних аукціонах;

уповноважити Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів (яким наразі є Міністерство економіки України), визначати порядок організації і проведення електронних аукціонів та порядок реалізації іншого майна, на яке звернено стягнення /згідно з чинною нормою відповідні порядки визначаються Міністерством юстиції України/;

визначити, що після проведення електронного аукціону переможець аукціону перераховує плату, яка становить 1,5% ціни реалізованого майна, до державного бюджету, та ця плата спрямовується на фінансування видатків Державної судової адміністрації України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація сприятиме здійсненню акумуляції наявних в держави ресурсів з метою їх ефективного використання та відновлення державного виробничого потенціалу, зокрема, дозволить відновити підприємствам доступ до кредитування, сприятиме оптимізації економіки країни шляхом ефективного використання наявних у держави ресурсів для регулярних надходжень до бюджету, дозволить вдосконалити застарілий механізм реалізації майна, на яке звернено стягнення, та ефективно реалізовувати таке майно шляхом проведення електронних аукціонів в дворівневій електронній торговій системі, щоб збільшити надходження до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень, якими передбачено зменшити відсоток вартості стартової ціни земельної ділянки на електронному аукціону (з 70% на 50%) при третій повторній нереалізації земельної ділянки або права користування нею на земельних торгах, може призвести до зменшення надходжень до відповідних бюджетів від продажу земельних ділянок та прав на них;

запропонована зміна центральних органів виконавчої влади, які визначають порядок організації і проведення електронних аукціонів та порядок реалізації іншого майна, на яке звернено стягнення, може призвести до збільшення видатків на утримання відповідного центрального органу виконавчої влади;

видатки на утримання Державної судової адміністрації України щороку передбачаються у державному бюджеті, а тому спрямовувати плату за результатами аукціону на фінансування видатків Державної судової адміністрації немає підстав.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.

Водночас, передбачене законопроектом законодавче унормування перерахування до державного бюджету плати у розмірі 1,5% ціни реалізації майна після проведення електронного аукціону його переможцем може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, положення законопроекту щодо спрямування відповідної плати після проведення електронного аукціону на фінансове забезпечення видатків Державної судової адміністрації України /друге речення абзацу 12 підпункту 5 пункту 2 розділу І законопроекту/ не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/; частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України/; частині третій статті 29 /якою визначено джерела формування доходів спеціального фонду державного бюджету/; частині четвертій статті 30 /якою визначено напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету/. Питання щодо цільового спрямування бюджетних коштів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів» (реєстр. № 11139 від 01.04.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів від продажу земельних ділянок та прав на них, збільшення доходів державного бюджету від відповідної плати після проведення електронного аукціону та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту виключити друге речення абзацу 12 підпункту 5 пункту 2 розділу І законопроекту як таке, що не відповідає нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 4, 13, 29 і 30), та порушене у ньому питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

2 СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкуракова В.О. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2024 № 588/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ від 23.05.2024 № 6708/30/14-24 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2024 № 588 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – постанова КМУ № 588/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1) Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2024 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України /далі – Казначейство України/ Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті, Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинків дачних та садових) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2) Згідно з пунктом 13 статті 14 Закону у 2024 році фонд ліквідації передбачається за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430), при цьому, у додатку 3 до Закону бюджетні призначення за цією програмою не визначено. Джерелами формування коштів фонду ліквідації є кошти спеціального фонду державного бюджету в частині таких надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» (далі – примусово вилучені кошти) /пункт 8 статті 11 Закону/;

залишок коштів, джерелом формування яких у 2022 – 2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»), пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції»; 50% коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України») (далі – залишок коштів фонду) /пункт 5 статті 12 Закону/.

3) Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) зокрема, встановлено, що видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін, а у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4) Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1) За інформацією Казначейства України про залишки коштів, що утворились станом на 01 січня 2024 року, наданою листом від 25.01.2024 року № 14-01-01/1838, станом на 01 січня 2024 року залишки коштів фонду ліквідації, невикористаних у 2023 році, відповідно до пункту 5 статті 12 Закону становили 23 743 121,1 тис. гривень.

Довідково: у 2023 році за даними звіту Казначейства України про надходження та використання коштів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року до фонду ліквідації надійшло 61 860,5 млн грн, виділено за рішеннями Кабінету Міністрів України – 56 600,3 млн грн, використано за відповідними бюджетними програмами – 38 117,3 млн грн (або 67,3% виділених коштів).

За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-квітень 2024 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктом 8 статті 11 та пунктом 5 статті 12 Закону, фактично становили 23 790,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено), з яких:

примусово вилучені кошти – 47 млн грн;

залишок коштів фонду – 23 743,1 млн гривень.

2) Станом на 22 травня п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду (від 05.03.2024 № 247, від 22.03.2024 № 321 і № 327, від 23.04.2024 № 360-р, від 26.04.2024 № 369-р і № 388-р, від 10.05.2024 № 528, від 17.05.2024 № 437-р, від 21.05.2024 № 588) з фонду ліквідації вже передбачено виділити 20 851,9 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 2 938,2 млн грн (до загального фактичного обсягу коштів цього фонду).

ІІІ. Згідно із положеннями постанови КМУ № 588:

1) Встановлено виділити Мінінфраструктури з фонду ліквідації наслідків за рахунок залишку коштів цього фонду на безповоротній основі 428 487 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» /пункт 1 постанови КМУ № 588/.

Головним розпорядником коштів державного бюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми визначено Мінінфраструктури.

2) Установлено, що кошти для надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, виділені згідно з пунктом 1 цієї постанови, використовуються відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 (зі змінами) (далі – Порядок № 381) /пункт 2 постанови КМУ № 588/.

3) Доручено забезпечити /пункт 3 постанови КМУ № 588/:

Мінінфраструктури – погодження з Комітетом виділення коштів з фонду ліквідації, передбаченого пунктом 1 цієї постанови Уряду;

Мінфіну – визначення коду та найменування нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.

ІV. Щодо положень постанови КМУ № 588 слід зазначити таке.

1) Програма надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, була започаткована Урядом у 2023 році на виконання Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна здійснюється відповідного до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 (зі змінами) /далі – Порядок № 381/ (розміщено за інтернет-посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/381-2023-%D0%BF#top).

Порядком № 381, зокрема, встановлено наступне:

отримувачем компенсації є фізична особа – громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено;

пріоритетне право на отримання компенсації має: учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни; сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни; сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та якій не надано статус учасника бойових дій; особа з інвалідністю I та II групи; багатодітна сім’я; батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу; прийомні батьки; патронатні вихователі; особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; опікуни/піклувальники;

компенсація надається в одній із таких форм: компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна /далі – компенсація для проведення ремонту/; компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені /далі – компенсація за виконаний ремонт/. У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви;

для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту /далі – уповноважений орган/ утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України /далі – комісія/, положення про яку, а також її персональний склад затверджуються уповноваженим органом;

комісія, зокрема, перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна /далі – РПЗМ/ відомостей щодо акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження, у разі відсутності таких відомостей в РПЗМ вживає заходів для проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції комісії відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт (крім випадків, коли заявник звертається за отриманням компенсації за виконаний ремонт); за результатами розгляду заяви приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення;

отримувач компенсації протягом 12 місяців з дня отримання компенсації для проведення ремонту категорії А або 18 місяців у разі проведення ремонту категорії Б повинен її використати на ремонтні роботи, визначені у чек-листі, а у разі невикористання протягом встановленого строку кошти повертаються;

залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на: ремонт категорії А – розрахована сума компенсації не перевищує 200 тис. гривень; ремонт категорії Б – розрахована сума компенсації становить: від 200 тис. гривень до 350 тис. гривень – для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень – для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових;

протягом п’яти днів від завершення строку для подання заперечень на рішення комісії (з урахуванням можливого його продовження за заявою заявника) уповноважений орган розглядає прийняте комісією рішення разом із запереченнями заявника (якщо такі були подані) та приймає одне з таких рішень: затвердити рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації; надіслати заяву на повторний розгляд комісією. Копія рішення уповноваженого органу вноситься посадовою особою уповноваженого органу з накладенням електронного кваліфікованого підпису, що базується на сертифікаті відкритого ключа, до РПЗМ протягом трьох робочих днів з дня його прийняття;

для отримання компенсації, зокрема, необхідно сформувати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), заяву у встановленому порядку в рамках електронної публічної послуги "єВідновлення";

строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії та до внесення в РПЗМ рішення про надання/відмови в наданні компенсації;

за результатами розгляду заяви заявнику засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), надходить повідомлення про прийняте комісією рішення та розмір компенсації не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати внесення рішення в РПЗМ;

черговість проведення виплат компенсації визначається автоматично програмними засобами РПЗМ з урахуванням черговості розгляду заяв та прийнятих щодо них рішень про надання компенсації з урахуванням пріоритетного права;

виплата компенсації для проведення ремонту здійснюється в такому порядку: виплата компенсації для проведення ремонту категорії А здійснюється одним платежем після затвердження рішення комісії про надання компенсації уповноваженим органом; виплата компенсації для проведення ремонту категорії Б здійснюється двома платежами: 70 відсотків суми компенсації для проведення ремонту виплачується після затвердження рішення комісії про надання компенсації уповноваженим органом; залишок в обсязі 30 відсотків суми компенсації для проведення ремонту виплачується після подання повідомлення про завершення проміжного етапу ремонтних робіт. Залишок суми невиплаченої компенсації для ремонту категорії Б зберігається на небюджетному рахунку Мінінфраструктури до внесення рішення комісії про надання компенсації до РПЗМ;

забороняється перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги "єВідновлення", та зняття готівки із спеціального рахунка;

джерелами фінансового забезпечення компенсації є кошти державного бюджету, зокрема фонду ліквідації, кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога, репарації або інші стягнення з Російської Федерації, інші джерела, не заборонені законодавством;

для виплати отримувачам компенсації Мінінфраструктури відкриває в Казначействі небюджетний рахунок групи 35 і компенсації здійснюються в межах наявного обсягу коштів на такому рахунку до його закриття;

компенсація отримувачам надається через АТ «Ощадбанк»;

перелік отримувачів компенсації формуються автоматично програмними засобами РПЗМ в режимі реального часу з урахуванням черговості розгляду заяв та обсягу наявних коштів;

Мінінфраструктури за інформацією Мінцифри та АТ «Ощадбанк» інформує щомісяця до 5 числа Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання бюджетних коштів;

рішення комісії про надання компенсації (у тому числі її розмір), відмову у наданні компенсації може бути оскаржене до уповноваженого органу, що її утворив, а рішення уповноваженого органу про затвердження рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації можуть бути оскаржені у судовому порядку;

після завершення ремонтних робіт, визначених у чек-листі, отримувач компенсації для проведення ремонту зобов’язаний протягом 15 робочих днів подати повідомлення про завершення ремонтних робіт разом з фотофіксацією завершених ремонтних робіт;

у разі проведення ремонту категорії Б отримувач компенсації зобов’язаний після придбання будівельної продукції та оплати ремонтних робіт за рахунок першого платежа компенсації для проведення ремонту, виплаченої на спеціальний рахунок першим платежем, додатково подати повідомлення про завершення проміжного етапу ремонтних робіт разом з фотофіксацією проведених ремонтних робіт та придбаної будівельної продукції не пізніше 15 робочих днів;

придбання будівельної продукції та оплата ремонтних робіт за рахунок компенсації для проведення ремонту, виплаченої першим платежем, має бути здійснено не пізніше 12 місяців з дати зарахування компенсації на спеціальний рахунок;

з метою встановлення факту цільового використання компенсації для проведення ремонту з метою придбання будівельної продукції для проведення ремонту за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, комісією здійснюється верифікація;

вибіркова верифікація проводиться комісією протягом 30 календарних днів після закінчення календарного місяця щодо не менш як: 5% усіх повідомлень про завершення ремонтних робіт, поданих у такому місяці, – у разі проведення ремонту категорії А; 10% усіх повідомлень про завершення ремонтних робіт, поданих у такому місяці, – у разі проведення ремонту категорії Б;

верифікація здійснюється з обов’язковим оглядом комісією об’єкта, на якому проводилися ремонтні роботи. Під час верифікації перевіряється відповідність фактично проведених робіт та/або придбаної будівельної продукції за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, та здійснюється фотофіксація. Результати верифікації та висновок про цільове використання компенсації фіксуються в акті верифікації, який вноситься в РПЗМ разом з результатами фотофіксації.

2) У 2023 році Мінінфраструктури для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна згідно із постановами Уряду від 16.05.2023 № 493 та від 03.11.2023 № 1145 з фонду ліквідації загалом було виділено 5 933,35 млн гривень.

Відповідно до звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за 2023 рік кошти за бюджетною програмою «Надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення"» (код 3101520) перераховано у повному обсязі на небюджетний рахунок Мінінфраструктури, відкритий у Казначействі України для виплати отримувачам компенсації /відповідно до Порядку № 381/.

Згідно із показниками звіту про виконання паспорта бюджетної програми 3101520 за 2023 рік загальний обсяг компенсації, нарахованої відповідними комісіями при органах місцевого самоврядування, у 2023 році склав 3 836,4 млн грн (по 36 356 об’єктах), з яких:

на виплату компенсації розміром до 200 тис. грн для виконання ремонтів категорії А – 2 473,1 млн грн (32 386 об’єктів, середній розмір компенсації на об’єкт становив 76,4 тис. грн);

на виплату компенсації розміром від 200 до 500 тис. грн для виконання ремонтів категорії Б – 1 363,3 млн грн (3 970 об’єктів, середній розмір компенсації на об’єкт становив 343,4 тис. грн).

Тобто, обсяг коштів, не перерахованих отримувачам компенсації, на кінець 2023 року становив 2 096,95 млн гривень. У державному бюджеті на 2024 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 3101520 не визначено.

V. За поясненнями Мінінфраструктури:

- у 2023 році з фонду ліквідації для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна було виділено 5,9 млрд грн, у тому числі: 4,4 млрд грн – для виконання ремонтів категорії А вартістю до 200 тис. грн (постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 493) та 1,5 млрд грн – для виконання ремонтів категорії Б вартістю від 200 до 500 тис. грн (постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1145);

- станом на 22.05.2024 за рахунок вказаних коштів відповідними комісіями при органах місцевого самоврядування призначено 49,3 тис. громадянам – компенсацію для виконання ремонтів категорії А загальним обсягом 3,7 млрд грн, та 6,6 тис. громадянам – компенсацію для виконання ремонтів категорії Б загальним обсягом 2,3 млрд грн;

- у зв’язку з недостатністю бюджетних коштів наразі припинено виплату компенсації для виконання ремонтів категорії Б, що призначаються власникам пошкодженого житла, хоча їх загальний розмір щоденно зростає; на сьогодні загальний розмір призначеної та не виплаченої компенсації для виконання ремонтів вказаної категорії складає 0,8 млрд грн для 2 200 заявників;

- за рахунок коштів, що передбачається виділити з фонду ліквідації постановою КМУ № 588, буде виплачено компенсацію за пошкоджене житло для виконання ремонтів категорії Б орієнтовно 1 224 родинам;

- у разі спрямування з фонду ліквідації 428 487 тис. грн на відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна категорії Б, відповідна сума буде повернута до державного бюджету згідно з умовами Грантової угоди між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 05.09.2023 № TF0C2310.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Забуранна Л.В., Гевко В.Л., Фролов П.В., Лаба М.М., в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Козловська Н.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію Мінфіну про підтримку зазначеного рішення Уряду.

Заступник Голови Рахункової палати Ключка С.С. повідомив, що у Рахункової палати немає заперечень щодо постанови КМУ № 588.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про результати опрацювання даного питання підкомітетом, наголосила на важливості програми "єВідновлення", водночас зауважила на складності порядку отримання громадянами компенсації за знищене/пошкоджене житло та запропонувала Комітету підтримати постанову КМУ № 588 /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А., відповідно до озвученого головою підкомітету Забуранною Л.В., поставила на голосування пропозицію підтримати таке рішення: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону, погодити передбачене пунктом 1 постанови КМУ № 588 виділення коштів з фонду ліквідації Мінінфраструктури на безповоротній основі у сумі 428,5 млн грн на нову бюджетну програму для надання компенсації для відновлення майна, пошкодженого внаслідок бойових дій, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення" (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету).

За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», погодити передбачене пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2024 № 588 виділення Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок джерела, визначеного пунктом 5 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», на безповоротній основі у сумі 428 487 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення" /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                   Володимир ЦАБАЛЬ

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

08 липня 2024 14:51

Комітет Верховної Ради України