Комітет Верховної Ради України

 

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

18 вересня 2019 року

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 30 чоловік. На засіданні присутні більше половини від складу комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Чи є пропозиції?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу підтримати запропонований проект порядку денного. Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую, рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питань. Перше питання – про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини згідно з Регламентом Верховної Ради і Бюджетним кодексом. Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Шановні колеги, за наслідками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд три законопроекти. Всі їх ви бачите. Таким чином пропонується визначити відповідно два законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету і один законопроект, який має безпосередній вплив на показники бюджету. Прошу підтримати всі.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Є питання до доповідача? Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Один утримався, 29 – за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Що мають, пробачте.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Повторю, хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Голосуємо тоді. Хто за? Проти? Утримались. Двоє утримали. Двоє, правильно? Троє. Троє утримались, 27 – за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Друге питання: про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

Перше. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради (розпорядження уряду № 610-р). Доповідає заступник Керівника Апарату Верховної Ради Шевчук Микола Миколайович. Прошу.

 

ШЕВЧУК М.М. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати! Просимо перерозподілити в межах коштів, передбачених Апарату, з 10-ї програми на 90-у – оплату телекомунікаційних послуг, розповсюдження програм телеканалу "Рада" у цифровому форматі у розмірі 15 мільйонів 560 тисяч гривень.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є запитання у Міністерства фінансів?    

 

ШКУРАКОВ В.О. Ні, немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Шановні колеги! Зазначений перерозподіл ми двічі розглядали на підкомітеті. Перший раз ми не погодили  даний перерозподіл у зв'язку з недостатністю документів і обґрунтувань. Останній раз Апарат Верховної Ради надав нам додаткові пояснення щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету.

Також просимо зауважити і зазначити, що на підкомітеті ми зробили зауваження щодо  відсутності системності планування, тому що така ситуація вже виникає третій рік поспіль, і наголосили на тому, щоб Апарат Верховної Ради на наступний рік закладав відповідне фінансування і не виникало такої потреби.

В той же час за результатами розгляду зазначеного питання ми прийняли рішення рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 14 серпня за номером 610-р перерозподіл видатків державного бюджету. Проект ухвали викладено у матеріалах. І просимо підтримати.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 14 серпня за номером 610-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Так, прошу.

 

__________________. Шановний Миколо Миколайовичу, вітаю. Безумовно, треба підтримати, тут немає сумніву, телеканал "Рада". У мене питання, оце стаття  "Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України" - мінус 15 мільйонів з половиною. В цій статті же ж фонд оплати праці, там депутати, помічники. З кого ми забираємо ці кошти? Тобто щоб ми розуміли, хто недоотримає це.

 

ШЕВЧУК М.М. Із відряджень.

 

__________________. Помічники недоотримають?

 

ШЕВЧУК М.М.  Закордонні відрядження.

 

__________________. Тобто ви скажіть чітко, просто щоб ми розуміли.

 

ШЕВЧУК М.М. Закордонні відрядження. Ну от головний бухгалтер.

 

КРУЛЬКО І.І. Ще раз. Можна чітко говорити, щоб ми тут теж сприймали? Мікрофон.

 

ШЕВЧУК М.М. Із закордонних відряджень взято.

 

__________________. Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна запитання, уточнення, якщо дозволите? А скажіть, будь ласка, чи це означає, що ви розпланували до кінця року таким чином, що враховуючи ті закордонні відрядження, які ще мають відбутися восени, коштів наявних в кошторисі Верховної Ради вистачить для того, щоб потім не повертатися знову до цього питання?

 

ШЕВЧУК М.М. Так.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто це все у вас вирахувано і всі закордонні відрядження, які мають бути, вони будуть належним чином відпрацьовані?

 

ШЕВЧУК М.М. Згідно орієнтовного плану - так.

 

КРУЛЬКО І.І. Ясно.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Дякую.    

 

__________________. Можна запитання? Скажіть, будь ласка, я хочу, щоб ви дали відповідь щодо майбутніх відряджень цього року. Парламентська асамблея Ради Європи, там є головні члени, і вони беруть участь у сесійній залі в голосуваннях. Але ще є помічники, тобто заступники, які беруть участь в роботі комітетів, що дуже важливо є. Ви враховували відрядження заступників, ну як би сказати,  головних членів  Парламентської асамблеї Ради Європи чи ні? Завжди ви відправляли і головних, і заступників. Головні голосують у  ПАРЄ, а заступники беруть участь в роботі. Ну якщо немає відповіді…

 

ШЕВЧУК М.М. Все, що запрограмував комітет, запланував, в орієнтовному плані все враховано. 

 

_________________. Тобто це буде така маленька поразка, якщо Україна не буде мати представників в комітетах, які є важливі, бо комітети формують позицію голосування для депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи. Прошу врахувати, якщо це не було враховано. Там невеликі кошти.

 

ШЕВЧУК М.М. Добре. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є запитання? Дякую.

Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Друге питання: передача бюджетних призначень Міністерству фінансів (розпорядження уряду № 668-р). Доповідає заступник Міністра фінансів Шкураков Василь Олександрович.

 

ШКУРАКОВ В.О. Дякую.

Шановний голово, шановні народні депутати! Міністерство фінансів і Кабінет Міністрів звертаються з проханням погодити розпорядження Кабінету Міністрів № 668 від 21.08 про передачу в 2019 році деяких бюджетних призначень Мінфіну. Це пов'язано з тим, що Міністерству фінансів було прийнято рішення передати 21 штатну одиницю (працівника) з Міністерства енергетики у зв'язку з передачею до сфер управління Міністерства фінансів національної енергетичної компанії "Укренерго". Постанова відповідна була прийнята. Були передані відповідні штатні одиниці. Постало питання передачі бюджетних призначень у сумі 1 мільйон 614 тисяч 100 гривень. З них видатки споживання на оплату праці 1 мільйон 323 тисячі гривень, нарахування на оплату праці 291,1 тисяч гривень. Просимо підтримати.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Чи є зауваження, пропозиції у Рахункової палати? 

 

ПАЦКАН В.В. Юрій Юрійович, шановні народні депутати! Це йде мова не про мільйон, це йде мова взагалі про цифри, це наслідок є несвоєчасно прийнятих управлінських рішень. І це так само є моментом неправильного планування. Якщо Мінфін каже, що йому необхідний зараз 21 працівник, це ж можна було спрогнозувати заздалегідь. 

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, на жаль, це не можна було запланувати 22 листопада, коли ухвалювала попередня Верховна Рада бюджет, тому що рішення про анбандлінг і передачу нам "Укренерго" було прийнято уже в березні-місяці 2019 року, коли ми вже прожили три місяці цього бюджету. Тому відповідно це рішення було обговорено з європейським  енергетичним товариством, було обговорено, куди з Міністерства енергетики, звідки треба передати. Не може бути генерація і транспорт в одному місці. І сьогодні Кабінет Міністрів, до речі, ухвалив наступне рішення: про передачу під Міністерство фінансів також МГ (магістральні транспортні). Т

ому коли було прийнято це рішення, після того, як Кабінет Міністрів ухвалив це рішення, нам треба розбудовувати відповідно спроможність Міністерства фінансів. І ми за погодженням з Міністерством енергетики визначили тих людей, які займалися не політикою, а саме управлінням "Укренерго", коли "Укренерго" знаходилося під Міністерством енергетики, визначили ці 21 одиницю, по яких теж прийняли рішення про їх передачу. І вже третім рішенням у відповідь на перше рішення по суті про передачу "Укренерго",  друге рішення по суті про передачу чисельності, передачу відповідних бюджетних призначень.  Тому, безумовно, на наступний 2020 рік ми вже плануємо, розуміючи, що нам треба буде управляти цими двома компаніями. Але коли ухвалювався бюджет на 2019 рік, ця ідея навіть не обговорювалася, тому  ми не могли її…

 

ПАЦКАН В.В.  Ця ідея з'явилася 10 квітня 2019 року, перші розпорядження були Кабміну,  № 223, щодо бюджетних програм.

 

(Загальна дискусія)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Питання? Прошу.

 

КРУЛЬКО І.І. В мене є кілька запитань, якщо дозволите. Отже, ми розуміємо, що мова йде про те, що всі програми, які були на Міненерго, зараз переходять до Мінфіну?

 

МАРКАРОВА О.С. Політика в цій сфері залишається виключно за Міністерством енергетики, тільки управління компанією "Укренерго".

 

КРУЛЬКО І.І. Я маю на увазі "Укренерго". Я дивлюся те, що знаходиться в додатку до розпорядження Кабінету Міністрів. У мене є запитання. Ми бачимо тут конкретні програми, наприклад, "Будівництво повітряної лінії Рівненська АЕС – Київська", нова програма "Будівництво Запорізька АЕС – Каховська", "Підвищення ефективності передачі електроенергії", "Реконструкція трансформаторних підстанцій". А що, в цьому році за три квартали ці програми не здійснювалися?

 

МАРКАРОВА О.С. Безумовно, вони здійснювалися. Це програми по спецфонду, які фінансуються нашими міжнародними партнерами "Європейський інвестиційний банк", ЄБРР і так далі. Після того, як ми отримали "Укренерго", відповідно погоджували зміни до договорів. В цих програмах, взагалі в кредитних договорах є 3 підписи: підпис Мінфіну, підпис виконавця – "Укренерго" і підпис того міністерства, яке це веде. Зараз ми замінили.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто ви будете головним розпорядником?

 

МАРКАРОВА О.С. Так точно. Зараз ми просимо, фінальний етап – передачу чисельності. Але ми вже ведемо всі ці програми після того, як нам передано "Укренерго".

 

ПАЦКАН В.В. Вибачте, будь ласка. "Укренерго" передано 14.11.2018 року, так? Розпорядження Кабінету Міністрів  № 1001.

 

ШКУРАКОВ В.О. Є відповідна Постанова 1482. Уряд прийняв рішення передати. Тобто після того повинні були пройти інвентаризацію, скласти передавальний баланс. По суті сама компанія у сферу управління Міністерства фінансів перейшла 4 лютого 2019 року після того, як створена комісія, яку очолював Шкураков – заступник міністра, підписали передавальний акт.

 

ПАЦКАН В.В. Окей. Ми говоримо про те, що розпорядження Кабінету Міністрів було в листопаді минулого року, тобто бюджет у нас голосувався вже теж в листопаді, ми ж могли це вже вкласти в бюджет, спрогнозувати. Міністерство фінансів знало, що ви будете створювати компанію, яка буде управляти "Укренерго", і ви отримаєте таку-то кількість працівників, чи ні?

 

МАРКАРОВА О.С. Шановний колего, ну ви ж краще, ніж я знаєте бюджетний процес. Бюджет був 22 листопада затверджений. Це значить, що від нас він був поданий як мінімум за три тижні до цього. Рішення, яке було ухвалено на Кабінеті Міністрів про передачу, виникло, тобто ми не могли знати, з чим це пов'язано, що ми передаємо. Фактично реалізація цього рішення сталася виключно в лютому формально, а в березні, коли ми отримали підприємство. Тільки після цього ми змогли визначитися, перше, чим ми будемо займатися, скільки людей нам потрібно, узгодити це з Міністерством енергетики, отримати цю чисельність. І ми підійшли до передачі призначень тоді, коли ми підійшли влітку. Потім у нас Верховна Рада  була розпущена, відповідно, це питання очікувало того, як буде сформована нова Верховна Рада і бюджетний комітет погодить це призначення.

Безумовно, покращення планування – це один з наших пріоритетів. І там, де дійсно можна було запланувати, і не заплановано, ми завжди погоджуємося і хочемо покращити це планування. Це просто не той випадок. Ми не могли спланувати до жовтня 2018 року, фактично до того моменту, коли ми подали до другого читання бюджет у Верховну Раду, цей факт.

 

ПАЦКАН В.В. Добре. Я ж про те і говорю, що Міністерство фінансів має бути взірцем у частині планування для всіх інших міністерств, тому що має показувати приклад.

Я ж не заперечую щодо цього перерозподілу, просто віднестися до планування і до таких моментів більш якісно. 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре.

Є ще питання? Прошу.

 

________________. Скажіть, будь ласка, ці люди будуть займатися і магістральними газопроводами України чи ще будуть додаткові люди при передачі МГУ вам? Чи треба буде знову міняти ще додатковий…

 

МАРКАРОВА О.С. Ні, більше міняти…

 

________________. Це управління, яке ви робите, воно забезпечить і "Укренерго", і МГУ?

 

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, додаткових людей нам більше не треба буде, а стосовно цього сьогоднішнього рішення по МГУ, у нас буде певний перерозподіл всередині міністерства, ми не будемо приходити за додатковими… (нерозбірливо)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. … (не чути, без мікрофону)

 

МАРКАРОВА О.С. Навіть не енергетична, а виключно здійснення політики власності, здійснення функції власника як представника держави. Це більше питання управління, ніж управління в якомусь конкретному секторі. Хоча, звичайно, там будуть люди, які розбираються і в енергетиці в тому числі, тому що це треба розуміти специфіку управління в даному…

 

________________. Ви знаєте, якого класу небезпеки знаходяться газопроводи України. Правильно, це є підприємства з підвищеним класом небезпеки. Відповідно мають прийматися управлінські рішення також із залученням фахівців. І я переконаний, що ви долучите в це управління фахівців, які розуміють, що таке газотранспортна система. Я не говорю про "Укренерго", тому що там також складно, але газотранспортна труба ще у період, коли можливе припинення газу – це не тільки буде, зараз розподілення функцій, дали нам Міністерство фінансів, значить, маєте забезпечити там спеціалістами. Це моє таке дорадче, не тільки фінансове, а дорадче, тому що 2 січня дуже скоро прийде, і не знати, як воно буде. А ми вже мали так…

 

МАРКАРОВА О.С. Ви абсолютно маєте рацію. Єдине, що нам не передається поки що сама газотранспортна система, як ви знаєте, компанія "Укртрансгаз" і безпосередньо труба поки що знаходиться не в компанії МГУ, тобто ми говоримо на сьогоднішній день виключно про компанію МГУ, яка має свій менеджмент, має наглядову раду, і в даному випадку наша функція власника – це довести політику власності до наглядової ради, яка буде здійснювати нагляд від імені і держави, і взагалі в інтересах компанії, і менеджменту, який цим буде займатися.

 

________________. Управління зараз передано вам, правильно, МГУ? МГУ, прийняття рішення.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання?

Добре.

Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Ми на підкомітеті розглядали дане питання. Ще раз хочу наголосити, що в даному випадку іде саме передача бюджетних призначень до розпорядження уряду щодо додаткових повноважень Мінфіну з управління об'єктами державної власності державне підприємство НЕК "УКРЕНЕРГО" і збільшення граничної чисельності апарату Мінфіну до 873 осіб. Прийняття даного рішення дозволяє забезпечити виплату заробітної плати працівникам апарату з урахуванням збільшення їх чисельності.

Хочу наголосити, що у нас також виникало питання і представник Міністерства фінансів теж нам надавав роз'яснення щодо того, що планування не відбулося у відповідних строках. І наскільки ми пам'ятаємо, там ішла мова про 9 днів до моменту подачі бюджету. Сьогодні ми почули вичерпні пояснення від пані Міністра. Відповідно за результатами розгляду на засіданні підкомітету прийнято рішення рекомендувати комітету погодити встановлену розпорядженням уряду від 12 серпня за номером 668-р передачу бюджетних призначень. Проект ухвали у розданих вам матеріалах.

Просимо підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Дякую.

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозицію погодити встановлену розпорядженням уряду від 12 серпня за номером 668-р передачу бюджетних призначень.

Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Колеги, хто  за? Проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Дякую.

Третій розділ. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики, розпорядження уряду номер 692-р.

Доповідає заступник Міністра соціальної політики Ненюченко Наталія Вікторівна. Прошу.

 

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Шановний голово комітету! Народні депутати! Розпорядженням пропонується здійснити перерозподіл видатків в розмірі 94 мільйони між бюджетними програмами Мінсоцполітики, що буде забезпечено на відповідні напрямки. Це забезпечення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами, сума передбачається 82,6 мільйона.

Також на виготовлення бланків посвідчень батьків багатодітних сімей, дитини з багатодітної сім'ї та осіб, які одержують державну соціальну допомогу,  в розмірі 3,7 мільйона гривень.

Також буде передбачено кошти в розмірі 7,6 мільйона гривень на розробку веб-сайту Фонду соціального захисту інвалідів з метою забезпечення доступності інформації для користувачів з вадами зору та слуху.

 А також проведення першочергових робіт з капітального ремонту четвертого поверху адміністративної будівлі Фонду соціального захисту інвалідів.

Прийняття проекту акту нам дасть можливість покращити соціальний захист найбільш вразливих категорій населення і сприятиме їхній активній реабілітації та інтеграції в суспільство.

Прошу погодити наш перерозподіл.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

ШКУРАКОВ В.О. Заперечень немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Я знову повертаюсь до планування. І хотів би запитати, чи потім у нас не виникнуть теж питання, що у нас не вистачить на цю програму коштів по дітях сиротах і по дітях, позбавлених батьківського піклування? Чи сто відсотків розраховано? Чи потім у нас не буде виникати питань, що на кінець року ми не зможемо зробити по цій програмі повністю всі виплати? Якщо Мінсоц каже, що проблем не буде, тоді ми не заперечуємо. Якщо потім ми будемо знову повертатись, тоді краще доопрацювати зараз і врегулювати нормальним порядком.

 

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Ні, у нас проблем не буде. Буде повністю забезпечено стовідсотково, тому що ми зробили аналіз, і це є реальна економія коштів.

 

ПАЦКАН В.В. Окей.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є ще питання?

Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні. Прошу.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Також хочу наголосити, що даний перерозподіл двічі розглядався на засіданні підкомітету, зокрема доповідала міністр соціальної політики. Повністю підтримаю Голову Рахункової палати. У нас виникало у всіх членів підкомітету питання до планування, тому що якщо ми говоримо про програму з реабілітації дітей з інвалідністю, то на сьогоднішній день використано 10%  від коштів, які були передбачені. Тому не зрозуміло, яким чином здійснюється у міністерстві планування, якщо за такий поточний період лише 10% було використано.

Звичайно, на сьогоднішній день, враховуючи, знову ж таки, сезон використати 90% від суми за три місяці це не є реальним. Але це вразило всіх членів підкомітету, тому що це абсолютно не співставні суми, і похибка, вибачте, в плануванні в 90%.. Тому ми дали зауваження таке і просили б більш ретельно підходити.

Також у нас були питання з приводу заходів із соціальної, трудової, професійної реабілітації осіб з інвалідністю. Але на останньому засіданні підкомітету міністром соціальної політики була надана вичерпна презентація, інформація про можливості розширення переліку послуг підприємств, які будуть брати участь у наданні тих послуг. Ми були абсолютно задоволені. Ну і, власне кажучи, потрібно дати шанс новій команді максимально забезпечити потреби людей з інвалідністю.

Тому на останньому засіданні підкомітету з врахуванням дуже великого побажання до більш коректного планування ми погодили дане рішення і рекомендуємо комітету даний перерозподіл відповідно до розпорядження уряду від 21 серпня за номером 692-р. Проект ухвали викладено у розданих вам матеріалах. Просимо підтримати.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите, я хотів би все-таки повернутися до запитань до представника Міністерства соціальної політики. У мене є до вас такого роду запитання. Ми розглядали це питання на підкомітеті. Я дякую голові підкомітету за правильні акценти, які були висловлені, але от дивіться. Да, безумовно, ми знаємо, що оці 82 мільйони, які ви перерозподіляєте, підуть на протези, які потрібно робити особам з інвалідністю, в тому числі учасникам бойових дій, які на сході захищають Україну. Це ми знаємо.

Але у мене от запитання наступного характеру. Зараз ми входимо в бюджетний процес. Ви, як і кожний головний розпорядник, подавали свої пропозиції до Міністерства фінансів стосовно потреб, які потрібно закладати на ті чи інші програми на наступний рік. От у мене до вас конкретне питання: а що ви по цих програмах заклали на наступний рік? Конкретно мене цікавить питання програм, які ми зараз скорочуємо по дітях з інвалідністю, по дитячому церебральному паралічу і так далі. Що ви закладали в новому бюджеті і як воно відрізняється від того бюджету, який є на 2019 рік? Бо у нас практика знаєте яка? Взяли цифри, перемалювали, щось там трошки підшаманили і подали на наступний бюджет. А потім приходять на бюджетний комітет і перерозподіл роблять в кінці року.

Тому у мене питання: чи ви врахували ці речі і чи на наступний рік ви вже заклали такий бюджет, щоб нам не довелося, бюджетному комітету, зараз до цього питання повертатись?    

Дякую.

 

НЕНЮЧЕНКО Н.В. В проекті бюджету на 2020 рік у нас сума буде така сама, як і в цьому році, але ми розширили категорію дітей, які будуть користуватися. У нас не тільки будуть діти-інваліди з ДЦП, а будуть діти-інваліди - всі категорії сюди відноситись. Це розширює категорії і буде повністю покриття 130 мільйонів. Це були здійснені розрахунки. І в назві бюджетної програми також внесені ці зміни і відображено.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 21 серпня за номером 692-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Колеги, хто за? Проти? Утримались? 1. Правильно? 1 - утримався. 29 - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Дякую.

Питання?

 

___________________. У мене є питання. Є пропозиція додатково включити до сьогоднішнього порядку денного декілька питань, законопроекти за реєстраційним номером 2039, їх у нас два. Це перший законопроект - 2039 - про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік". Та другий законопроект - 2039-1 - про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік".

Є пропозиція після розгляду всіх питань порядку денного зробити перерву, не закривати засідання комітету і провести підкомітет та винести на комітет, якщо буде на те потреба, це питання і розглянути додатково.

 

КРУЛЬКО І.І. Так може спочатку підкомітет проведемо, а потім на комітеті розглянемо?

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Зробимо перерву. Зберемо підкомітет.

 

___________________. Перерву. Проведемо підкомітет. І якщо буде на те…

Дякую. Будь ласка, прошу підтримати.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Ми взагалі плануємо від уряду подавати комплексні зміни в бюджет 2019 року протягом найближчих тижнів, для того щоб відкоригувати, по-перше, зміни в міністерствах, які відбулися, Верховною Радою зроблені. По-друге, ряд речей, щодо яких точно є нагальні перерозподіли всередині - щодо шахтарів і так далі. Може, нам варто ці речі розглядати в комплексі? Ну буде два закони про зміни до державного бюджету…

 

___________________.  Дивіться, є проблема термінового фінансування доріг по програмах, котрі є на сьогоднішній день, і перерозподілу. Тому якщо ви хочете, я можу вам показати матеріали у перерві.

 

МАРКАРОВА О.С. Ну Міністерство фінансів хотіло би подивитися такі закони. Але питання: через два-три тижні  максимум будуть комплексні зміни.

 

___________________. Але ви ж дали вже й висновки на перший і на другий законопроект. Тому ви не просто їх можете в перерві подивитися, а ви й пропустили їх через Мінфін.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу проголосувати за внесення до порядку денного.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Так, колеги, хто за? Проти? Утримались? 2 - утримались. 28 - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Добре. Третє питання.

Щодо представлення законопроекту про Державний бюджет на 2020 рік. Кабінетом Міністрів  своєчасно поданий такий        законопроект. Згідно з Регламентом Верховної Ради він має розглядатись у парламенті за спеціальною процедурою. Беручи до уваги регламентні вимоги, комітетом схвалено 6 вересня орієнтовний графік розгляду даного законопроекту. Графік було розповсюджено в парламенті та надіслано уряду, а також є у розданих вам матеріалах. Відповідно до графіка і розкладу пленарних засідань у п'ятницю 20 вересня у Верховній Раді відбудеться представлення проекту Державного бюджету. Слід звернути увагу, що Регламентом Верховної Ради не передбачено голосування за підсумками представлення законопроекту.

Сьогодні ми як профільний комітет маємо можливість попередньо заслухати презентацію такого документу та отримати відповіді від Міністерства фінансів на найбільш актуальні питання.

Пропонується розглянути дане питання в межах 45 хвилин, з них: для доповіді Міністру фінансів надати 10 хвилин, а решту часу використати на запитання та відповіді. Є заперечення? Немає.

Слово для доповіді надається Міністру фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановний голово, шановні члени комітетів! Дуже дякую за можливість сьогодні представити проект першого державного бюджету, який надає новий уряд, сформований новою Верховною Радою. Зрозуміло, що 29 серпня було сформовано новий Кабінет Міністрів і фактично за два тижні нові міністри і новий уряд повинні були не тільки повністю увійти в курс справ і займатися всіма поточними питаннями, а й фактично на фінальній стадії швидко підготувати, щоб до 15 вересня подати бюджет до першого читання до Верховної Ради. Чому так важливо було подати його саме вчасно, незважаючи на те, що досі ще не подана і не затверджена Програма дій уряду, і є ряд інших обмежень, які, безумовно, не дають можливості повністю опрацювати всі ті ініціативи, які ви зараз дуже активно розглядаєте, голосуєте, які будуть мати позитивний вплив на цифри 2020 року. Число 15 вересня  записане в Конституції. І, насправді, один з найголовніших пріоритетів в бюджетній політиці – це передбачуваність і повний розгляд бюджетної процедури. І дуже важливо, щоб бюджет подавався не тільки вчасно, а й з повним пакетом документів. Ви бачите, що, окрім самого тексту бюджету і додатків, ви отримали дуже багато аналітичних документів, в тому числі звіт про фіскальні ризики і ряд інших матеріалів, які допомагають оцінити більш широко ситуацію, в якій Україна знаходиться зараз, і що ми плануємо, що ми бюджетуємо на 2020 рік.

Також, окрім незатвердження програми уряду і нефіналізації, незатвердження її вами, є ще ряд обмежень, які вплинули на ті цифри, які ми тут бачимо. Я прошу вас відкрити презентацію, я буду йти по презентації, яку ми зараз вам роздали. Обмеження номер один – це основні макропоказники, які лягли в основу даного бюджету.

Макропрогноз. Насправді, бюджет будується відповідно до абсолютно чітких правил і формул на основі макроекономічного прогнозу, який також подається Міністерством економіки і затверджується  Кабінетом Міністрів. Цей макропрогноз, на якому побудований наш бюджет, наш проект бюджету до першого читання, який ми подали, базується на макроекономічному прогнозі, затвердженому в травні 2019 року. Бюджетний кодекс дає нам можливість між першим і другим читанням, Міністерству економіки, переглянути цей макропрогноз, і якщо Міністерство економіки відповідно до всіх методик буде бачити, що є підстави для перегляду консенсус-прогнозу, а на це впливають в тому числі й ті рішення, які Верховна Рада зараз приймає, в тому числі рішення по землі, в тому числі рішення по приватизації, концесіям – все, що зможе дати позитивний ефект на економічне зростання, і тоді, коли буде переглянутий цей прогноз, ми зможемо відповідно і цифри доходів в нашому бюджеті переглянути відповідно.

Зараз же для нас, для Міністерства фінансів, уряду і відповідно для бюджетного комітету макроекономічний затверджений прогноз  є даністю і ця даність виглядає таким чином, як на слайді № 2. Тобто у нас є ВВП номінальний, який запланований на 2020 рік – це 4,5 трильйона гривень. Економічне зростання поки що в макропрогнозі – 3,3 відсотка ВВП, це те економічне зростання, яке планується на 2020 рік станом на, ще раз нагадаю, травень 2019 року. І інфляція в розмірі 6 відсотків. Дуже багато й інших також цифр в макропрогнозі. Можна або подивитися тут, на слайді, головні з них, або на сайті Міністерства економіки подивитися розгорнутий макропрогноз, де видно всі дані, які плануються, - споживання, експорт, імпорт і так далі.

Відповідно до цього макропрогнозу ми склали прогноз нашої ресурсної частини на 2020 рік. І 2020 рік, що важливо сказати про ресурсну частину чи про доходи нашого бюджету, що вперше уряд не подає разом з бюджетом на 2020 рік так звані зміни в Податковий кодекс. Тобто цей бюджет, який ми вам подали, доходи цього бюджету базуються виключно на податковій системі, яка у нас є діючою на сьогоднішній день. Тобто 20 відсотків ПДВ, 18 відсотків податок на прибуток, 18 відсотків ПДФО з тим розподілом, який закладений і частково йде в місцеві бюджети, 1,5 відсотка військовий збір і відповідно всі інші (акцизний, екологічний податок), які на сьогоднішній день є дійсними.

Прошу також зауважити, що в цьому році, ну, в 2020 році, сто відсотків акцизу уже буде йти в дорожній фонд. В цьому році у нас туди перераховується тільки 75 відсотків. Відповідно у нас абсолютно весь акциз буде йти в спецфонд, який іде на фінансування доріг.

Ви знаєте, що ми обговорюємо (і є доручення Президента уряду) подати вам до 1 жовтня проекти законів щодо легалізації грального бізнесу, щодо легалізації бурштину і так далі. Ми ці законопроекти готуємо. Коли вони будуть готові, будуть вони подані. Якщо Верховна Рада їх активно опрацює і ухвалить до другого читання, це можуть бути додаткові надходження, які відповідно можуть бути спрямовані на додаткові видатки (вже як вирішать народні депутати), сподіваюсь, що в галузі, там, охорони здоров'я, освіти – якраз те, що нам треба поправити для того, щоб доходи від шкідливих речей, таких як гральний бізнес, все-таки йшли на якісь корисні й позитивні речі. Тому, ще раз, якщо вони будуть схвалені. На сьогоднішній день  бюджет побудований на базі чинній, і доходи складають 1 трильйон 79 мільярдів 500 мільйонів гривень - це та сума, яку ми плануємо перерозподіляти через бюджет.

 Якщо ви подивитесь на слайд 4 і слайд 5, дуже важливі для нас слайди,  незважаючи на те, що, з одного боку, ми повинні мати доходи, які ми перерозподіляємо через бюджет, взагалі наша націленість на те, щоб як частка до ВВП цей відсоток падав. Держава повинна ставати меншою і ми повинні менше вилучати коштів у бізнесу і менше перерозподіляти.

І проект таким чином, як він запланований, у нас є зниження і в державному бюджеті, і (слайд 5) це загальний фонд державного бюджету. Ми плануємо зменшити цю частку  у порівнянні з  2019 роком.

6 слайд дуже важливий. Це дефіцит. Фактично це головний критерій, який таргетує Міністерство фінансів. Ми починаючи з 2016 року вийшли на первинний профіцит, але загалом ми ще залишаємось дефіцитною країною. Тобто ми витрачаємо більше, ніж ми заробляємо в кожен конкретний рік.

Цей дефіцит ми постійно зменшуємо. Останні 5 років була дуже чітка задача, і ця задача, я сподіваюсь, залишається і ви всі її теж поділяєте: на наступні роки зменшувати дефіцит, щоб в якийсь момент, звичайно, це не можна буде зробити за наступні 3 роки, але ми повинні, і ми це обговоримо з вами, обговорюючи План дій уряду, вийти на профіцит. Це значить, що ми повинні жити за власними доходами. Тоді ми не будемо запозичувати все більше коштів для того, щоб профінансувати цей дефіцит.

Дефіцит на наступний рік заплановано нами в розмірі 2 відсотки, 2,09 відсотка, якщо вже зовсім точно, до ВВП. 95 мільярдів.

7 і 8 слайди присвячені державному і гарантованому державою боргу. Це насправді наша проблема. Після 2015 року, коли було проведено реструктуризацію, у нас було три роки вільних, коли нам не треба було погашати такі великі суми. І це дало можливість в тому числі й економіці почати розвиватися. Але починаючи з цього року у нас повернулись дуже великі виплати за боргом. Майже 30 відсотків видатків бюджету 2019 року йде на погашення та обслуговування боргів разом, і наступний рік насправді не легший.

Тому якщо ви подивитесь на спочатку цифри 8 слайду, 438 мільярдів 100 мільйонів гривень заплановано, що в наступному році підуть на погашення та обслуговування боргу. Звичайно, Міністерство фінансів  має стратегію по управлінню боргом, яка затверджена, є публічною, є на сайті, і кожен рік ми її оновлюємо. В ній написано, яким чином ми рухаємося для того, щоб зменшити і як борг до ВВП, і зменшити наші видатки на обслуговування. Зменшити це можна дуже просто, з одного боку, але  це вимагає дуже-дуже тяжкої роботи.

Ви знаєте, що нещодавно Fitch покращив наш рейтинг. Японське рейтингове агентство навіть покращило на дві позначки. Це довгий дуже процес, над яким ми б'ємося і будемо битися далі, для того щоб  запозичення наші зменшувалися і борг до ВВП зменшувався. Тому слайд номер 7 - це такий переможний слайд. Тобто ми в наступному році погашаємо і виплачуємо дуже багато, але на кінець року ми повинні вийти на цифру 54,1 відсоток. Це співвідношення державного та гарантованого боргу до нашого ВВП. Це взагалі дуже позитивна цифра, яку всі інвестори дуже позитивно будуть оцінювати.

Загалом вважається, що 60 відсотків боргу до ВВП - це вже стійка така ситуація в країні. Ми все-таки хочемо піти далі, ми хочемо зменшити борг набагато глибше цієї цифри. І якщо ви побачите, раніше в державному бюджеті завжди було доручення вжити заходів щодо приведення боргу до 60%. Вперше сьогодні нам не треба з бюджетом разом подавати план таких заходів, тому що ми вже в ситуації, коли ми зменшили борг менше 60%.

Слайд 9 і 10 – те, що хвилює в першу чергу, мабуть, громадян, соціум, що ми закладаємо в даний бюджет з точки зору мінімальної зарплати та посадових окладів першого тарифного розряду, який за собою тягне далі повністю всю сітку в освіті, в соціальній сфері і так далі. Там є більш детальні розрахунки по всім рокам, які є. Тобто в порівнянні з цим роком ми піднімаємо мінімальну заробітну плату на 550 гривень, тобто вона буде складати 4 тисячі 723 у порівнянні з 4 тисячі 183 в цьому році. І піднімаємо також посадовий оклад, перший тарифний розряд нашої сітки піднімаємо на 180 гривень. Це, звичайно, небагато, але дуже важливий меседж, який ми постійно повторюємо, і є дуже велике дослідження наших партнерів зі Світового банку, найголовніша наша проблема з точки зору зарплати – це низька продуктивність праці. Нам треба збільшувати продуктивність праці, тому що якщо ми будемо збільшувати мінімальну зарплату без зростання продуктивності, ми будемо вбивати наш бізнес. Для того, щоб продуктивність росла, дуже зрозуміло, що треба робити, я вам дякую за те, що ви робите це останній місяць дуже активно, треба покращувати ситуацію з верховенством права, треба робити всю можливу дерегуляцію для того, щоб бізнес і виробництво витрачали мінімум на отримання дозволів, "ходіння по мукам", а витрачали весь свій час на виробництво. Треба покращувати бізнес-клімат, щоб було більше інвестицій, кращі механізми, які за одну годину виробляють більше. Тому що відомо, що робітник в Україні в середньому виробляє, цю цифру вже багато хто говорив, стільки, скільки німецький робітник за 18 днів, ми таке виробляємо за рік. Тому, безумовно, ми хочемо і готові до розмови про підвищення заробітних плат, але це чітко повинно бути прив'язано до покращення умов інвестицій і продуктивності.

Слайд 10. В цьому бюджеті видатки на оплату праці та грошове забезпечення, це є бюджетна сфера, зростають на 24,7 мільярди, і загалом складуть 376, 9 мільярдів. Це довідкова цифра, для того щоб показати.

Далі трішки деталей по секторам. Слайд 11 – видатки на безпеку та оборону. Закон вимагає не менше 5% від ВВП на безпеку та оборону, в наступному році ми заклали 5,4. Це позиція Президента і позиція безпосередньо РНБО: повинно бути не менше ніж 5,4. Ми їх заклали.  Якщо ви подивитеся на розбивку, зразу хочу попередити, для того щоб не було якихось непорозумінь, якщо ви подивитеся на рознесені по 15 головним розпорядникам – це і Міністерство оборони, і СБУ, і МВС і так далі, ви побачите рознесені тільки цифри, які відповідають рівню 2019 року. У проекті бюджету з'явилася окрема стаття на суму 27 з невеличкою добавкою мільярдів, які будуть розподілені РНБО до другого читання. Відповідно до Бюджетного кодексу суми взагалі на безпеку і оборону розподіляє своїм рішенням Рада національної безпеки, і ми таким чином її тут відображаємо. Це рішення не було прийнято до подачі бюджету до першого читання, відповідно ми цю суму, яка буде розподілена, окремим рядком зазначили.

Я вже, мабуть, перебрала час. Я буквально телеграфним текстом по іншим сферам, і тоді буду рада відповісти на запитання.

Щодо охорони здоров'я. В охороні здоров'я, не зважаючи (ще раз) на мало часу, міністр і її команда переглянули повністю ті питання, які є, і у нас закладено на 2020 рік повністю запровадження тих частин реформи медицини, які зазначені в профільних законопроектах. Це і первинна медична допомога, і "екстренка", і амбулаторна, і пріоритетні послуги і стани, які повинні бути закладені також, і реімбурсація вартості лікарських засобів (програми, яка дуже гарно себе зарекомендувала, коли наші громадяни можуть отримати з відповідного списку безкоштовні ліки), також створення спроможної системи громадського здоров'я. Тому 108 мільярдів – разом цифра саме по державному бюджету, яка закладена в даному бюджеті.

Щодо освіти (слайд 13). По освіті у нас закладено також і підтримка нової української школи. Це і забезпечення засобами, і підвищення кваліфікації вчителів, і взагалі освітня субвенція, яку ми теж до другого читання будемо дивитися, переглядати, тому що зажди є…

На освітню субвенцію закладено 77,5 мільярда.

Щодо культури та інформаційної сфери. Ви знаєте, у нас ці сфери об'єднані зараз в одне міністерство, тому координація між ними буде більш ефективною, але хочу зазначити просто на декілька речей, які завжди хвилювали Верховну Раду і суспільство. Перше, Суспільне телебачення. Ми заклали повністю всю цифру, яка повинна бути для забезпечення нашого суспільного мовника – 2 мільярда гривень. Ми залишили і збільшили трохи суму на підтримку кінематографії – 1,3 мільярда. І також є 1,4 мільярда на підтримку різних національних театрів. Ще є ряд інших важливих програм, і насправді ті питання по культурі, які хвилювали, ми отримували запити, міністерство отримувало запити – вони всі відображені.

Дорожня інфраструктура. Як я вже казала, 100 відсотків акцизного фонду повністю іде в дорожній фонд, і в цьому році вперше ви не бачите окремих доріг, тому що дійсно повинна бути одна скоординована Програма дорожнього фонду. Дорожній фонд прийде, профільне міністерство з планом будівництва доріг, і вони будуть уже безпосередньо для того, щоб була гнучкість і для того, щоб не треба було, от як сьогодні виносяться зміни до Державного бюджету на 2019 рік, перекидати з однієї дороги на другу, це питання оперативного, швидкого, гнучкого реагування безпосередньо того, хто відповідає (розпорядник) за дороги.

Зараз ми плануємо, що це буде 69,7 мільярдів саме від акцизу. Ще раз, ця цифра може бути більшою, якщо економіка буде зростати, якщо ми з вами будемо ефективні в боротьбі зі зловживаннями податковими, митними. А за це ще раз дякую, за прийняття законопроекту про спільний режим транзиту. Дуже сподіваюся на вашу підтримку в другому читанні Закону про економічні авторизовані оператори. Це те, що нам дасть можливість припинити зловживання на митниці, і це теж відобразиться тут, тому що тоді ми отримаємо більше акцизів, тоді більше коштів піде на дороги.

Але я також хочу сказати, що зараз у нас от по спецфонду від міжнародних донорів стоїть 4,7 мільярда. Ця цифра потенційно може бути помножена набагато і збільшена дуже сильно. Чому? Наші партнери – й Європейський інвестиційний банк, і Європейський банк реконструкції і розвитку – готові виділяти суттєві ресурси на будівництво доріг і на інфраструктуру загалом. Всі попередні роки у нас завжди було від них відкрито грошей більше, ніж ми використовували. Ці кошти не дуже любили всі використовувати, тому що там жорсткий контроль, там європейська система закупівель і там практично неможливо зробити якісь махінації. Ми хочемо, щоб цих коштів якраз на інфраструктуру і дороги виділялось більше, наші партнери на це готові, і зараз над цим працює Міністр інфраструктури.

АПК. Зараз у нас в проекті бюджету стоїть 4,4 мільярди. Ця цифра стоїть на одну програму замість багатьох різних програм, особливо тих, по яким був від народних депутатів дуже великий негатив (да?) підтримки тих, хто, в принципі, міг би і ще багато кого підтримати, стоїть одна цифра 4,4 мільярда на здешевлення кредитів для малих фермерів, які захочуть купити землю або розвивати своє мале господарство.

Ми повернемося до вас з більшими деталями, коли будемо безпосередньо подавати до другого читання законопроект, тому що це може бути як в формі прямої простої підтримки відсотків, так і в формі створення фонду часткового гарантування кредитів, які, можливо, нам дадуть ще співфінансування наші міжнародні партнери, і тоді ця сума може бути суттєво збільшена.

Енергетична незалежність. В бюджеті є і фонд енергоефективності, і теплі кредити, і ті програми, які обговорюються.

Фонд регіонального розвитку. В бюджеті закладено 9,5 мільярда на Фонд регіонального розвитку. Кожен рік ми подаємо, Міністерство фінансів подає виключно цю субвенцію, яка вказана в Бюджетному кодексі. В Бюджетному кодексі немає інших субвенцій на розвиток, є тільки категорія "Інші", яка дозволяє виділяти. Раніше, як ви знаєте, з Фонду регіонального розвитку виділялася субвенція на соцеконом, виділялися інші субвенції в різні роки. Це питання до дискусії з вами. Ми пропонуємо обговорити, яким чином покращити критерії, і у нас є дуже чіткі зауваження від Рахункової палати по попереднім двом рокам і рекомендації Рахункової палати, як саме треба підходити до того, щоб ці кошти доходили туди, куди треба, щоб не було там якогось політичного впливу і щоб розподіл був прозорий і зрозумілий для всієї України. Тому зараз у нас одна цифра – 9,5мільярда в Фонд регіонального розвитку.

19-й просто до відома вам фонд щодо обсягу кредитів, які залучаються на реалізацію інвестпроектів. Це те, що ми плануємо зараз по вже обговореним і підписаним договорам від Світового банку, ЄБРР, ЄІБ, КФВ, а також прямі кредити від урядів іноземних держав, які у нас працюють таким чином, що ми їх залучаємо і через бюджет виділяємо на конкретні програми.

На закінчення хочу сказати, перше, що далі. Я розумію, що, з одного боку, є очікування від цього бюджету. Найчастіше питання, яке нам ставили після подачі бюджету, покажіть, де тут 5% зростання. Я сподіваюся, що в профільному комітеті ми всі розуміємо, що якраз перегляд макропрогнозу і наша з вами спільна робота зараз по ухваленню тих законопроектів, які ухвалюються, якщо воно дасть позитивний ефект на макропрогноз, і Міністерство економіки, і Національний банк, всі, хто прогнозують цифри, будуть бачити суттєвий вплив і змінять його, ми безпосередньо, звичайно, відразу переглянемо його і до другого читання це подамо.

Друге питання – це те, що всередині самих програм. Звичайно, до другого читання, по-перше, ми очікуємо на ваші пропозиції, і на те, що буде проголосовано і як бюджетні висновки, і як окремі пропозиції, ми очікуємо на дуже плідну і тяжку роботу наступні декілька тижнів, для того щоб і Міністерство фінансів, і безпосередньо головні розпорядники активно проговорили з вами кожну програму, KPI з цієї програми, чого вона досягає, чого вона не досягає, і де ми хочемо рефокусувати наші кошти, тому що доходів завжди не вистачає на все, що потрібно. В минулому році після отримання бюджетних пропозицій від депутатів комітет отримав насправді два бюджети додатково до того, що було подано. Але якраз в цьому і полягає мистецтво  і бюджетного комітету, і нас з вами разом, - для того, щоб той обмежений ресурс, який насправді в будь-якій країні обмежений, розподілити таким чином, щоб ми головні пріоритети Верховної Ради, Президента, уряду змогли закласти і забюджетувати.

І останнє. Мабуть, найважливіша реформа у бюджетній сфері – це запровадження трирічного планування, середньострокового бюджетування. В минулому році ми вперше повинні були подати бюджетну декларацію на 3 роки. Міністерство фінансів її підготувало, це абсолютно інший якісно документ. На жаль, уряд її не розглянув, потім втрутився в це політичний процес – зміна Верховної Ради і так далі. Наша з вами головна робота буде якраз над бюджетною декларацією на 3 роки, яку ми розпочнемо вже з січня наступного року, тому що саме вона покаже, куди ми йдемо наступні 3 роки і що ми бюджетуємо. Це фактично будуть вже наші бюджети на 3 роки.

Міністерство фінансів готове до плідної роботи. Ми готові представити бюджет на Верховній Раді. Сподіваюся, ми будемо мати на це згоду бюджетного комітету. І ми готові далі до 3 листопада активно доопрацьовувати, щоб до 3 листопада подати вже уточнений бюджет до другого читання з урахуванням ваших бюджетних висновків.

Дуже дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую, пані міністр.

Прошу, запитання. Прошу.

 

КІССЕ А.І. Уважаемая Оксана Сергеевна, я хочу, чтобы вы все-таки прояснили. Соцэконом, что интересует мажоритарщиков, насколько коллеги подсказывают, все входит в региональное развитие, дайте нам пояснение, чтобы была ясность, каким образом, почему сумма такая, а не больше? Можно конкретнее, пожалуйста? 

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, Бюджетний кодекс чітко встановлює цю одну субвенцію – Фонд регіонального розвитку – на розвиток територій. Це фактично головний ваш інструмент щодо провадження державної політики на території, коли ви визначаєте і кажете, що ось у нас є субвенція на регіональний розвиток. І Бюджетний кодекс також визначає її розмір – 1%, і це якраз ці 9,5 мільярди, які нами повністю закладено відповідно до Бюджетного кодексу. І саме так відбувалося кожний рік. Кожний бюджет, поданий останні 4 роки, він включав при подачі одну субвенцію, Фонд регіонального розвитку, в розмірі 1% в чіткій відповідності до Бюджетного кодексу.

Як ви пам'ятаєте, раніше між першим і другим читанням саме Верховна Рада виділяла з цієї субвенції, тобто зменшувала Фонд регіонального розвитку і за рахунок нього частину коштів перенаправляла на інші потреби, в тому числі на субвенцію по соцекономічному розвитку, яка в Бюджетному кодексі не зазначена конкретно, але вона як інша є можливість така у депутатів її виділяти.

Водночас, ви знаєте, було дуже багато критики і в тому числі ще раз від Рахункової палати, і від громадських організацій щодо того, що необхідно покращити критерії і так далі. Тому ми подаємо зараз Фонд регіонального розвитку, закликаємо просто в межах Фонду регіонального розвитку саме його передивитись критерії, якщо це необхідно, і мати одну стандартну субвенцію на регіональний розвиток з чіткими критеріями, з прозорим розподілом, який буде зрозумілий і Верховній Раді, і громадянам.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Дякую.

Прошу, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановна Оксано Сергіївно! Ви представили проект Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік" . У мене є кілька питань до вас, чотири. Вони є і загального характеру, і конкретно з приводу окремих  положень бюджету, який ви подали.

В загальному. Як от ви бачите взагалі роботу з бюджетом? Тому що наскільки я розумію, ті достатньо такі оптимістичні прогнози і заяви, які ми чули від нового Прем'єр-міністра стосовно темпів росту ВВП і амбітні такі плани, які ставляться, вони не вкладаються в ті цифри, які ми бачимо зараз в бюджеті. То в мене запитання такого характеру. Чи плануєте ви цей бюджет, щоб парламент приступив до його повноцінного розгляду і ви отримали від парламенту до уряду постанову про прийняття в першому читанні і відповідні доручення уряду? Чи ви плануєте цей бюджет все-таки відкликати на доопрацювання і подати разом з Програмою діяльності уряду вже той законопроект, який відповідатиме амбітним планам, які говорив Прем'єр-міністр, коли вступив на свою посаду, відповідно керувати виконавчою гілкою влади. Це в мене перше запитання.

Наступне. В статті 7 законопроекту про державний бюджет уряд сам собі ініціює доручення здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році прожиткового мінімуму до його реальної величини 4 тисячі 251 гривня. Ну тобто це така дивна формула, я щось перший раз зустрічаюся, коли уряд подає в два рази менше, більш як у два рази менше прожитковий мінімум, а це на все  впливає, і сам собі ж доручає збільшити більш як у два рази. Як планує уряд виконати повністю або частково цей соціальний стандарт, який називається прожитковий мінімум? Це буде до другого читання зроблено чи це просто звучить як гасло, яке не буде реалізоване на практиці?

Наступне. От у мене запитання  з приводу централізації на державному рівні такої субвенції, як виплата допомоги сім'ям з дітьми. Це на сьогоднішній день здійснюється місцевими бюджетами за рахунок відповідної субвенції, це 59 з половиною мільярдів гривень. Пропонується це зараз централізувати. Питання до уряду: чому ті кошти, які здійснювались як субвенція з місцевих бюджетів, планується забрати назад?       

Ще одне питання, яке стосується 28 мільярдів для РНБО, відповідна бюджетна програма, нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону. У проекті бюджету, який ви подали, відповідна програма звучить так, що статтею 26 визначено, що розподіл таких коштів між головними розпорядниками і бюджетними програмами здійснюється за рішенням РНБО. Це напряму суперечить Бюджетному кодексу, коли не в бюджеті передбачається розподіл відповідних коштів (28 мільярдів), а це буде здійснюватися за рішенням РНБО. Що з цим плануєте робити?

І останнє. Яке стосується якраз Державного фонду регіонального розвитку. Цей Державний фонд регіонального розвитку – це фактично одна з ключових субвенцій, які, відповідно до конкурсу, направляються для підтримки окремих територій і реалізації окремих проектів. У цьому році 7,7 мільярда було у Державному фонді регіонального розвитку і 4,8 мільярда було ще по одній програмі – кошти на соціально-економічний розвиток окремих територій. Всього на території – 12,5 мільярда у 2019 році.

На 2020 рік пропонується одна програма – 9,5 мільярда виключно на Державний фонд регіонального розвитку, таким чином скорочення 3 мільярди по коштам, які направлялися на території. Питання: чому скорочення?

І ще одне питання – а це ключове – чому в Бюджетному кодексі ви пропонуєте змінити взагалі логіку? На сьогоднішній день не менше 1 відсотка видаткової частини іде на фонд регіонального розвитку. Ви пропонуєте зараз не більше 1 відсотка. Тобто різниця очевидна. Зараз відсоток і більше можна давати, а якщо ми у Бюджетному кодексі міняємо все з ніг на голову, тоді не більше 1 відсотка. З чим пов'язано те, що ми вважаємо, що цю субвенцію, як Державний фонд регіонального розвитку, потрібно її привести до менше як 1 відсотка, а потім, можливо, і зовсім її забрати.

От такі питання. Вибачте, що багато питань, але бюджет - серйозний документ.

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую за запитання. Я по черзі буду відповідати.

Щодо безпосередньо планів, а скоріше, цілей наших, Прем'єр-міністром було чітко зазначено нашу мету – це прискорення економічного зростання і досягнення зростання економіки до 5 відсотків, до 7 відсотків у найближчі 5 років. Це дуже амбітні плани, але вони є реалістичними, якщо ми дійсно здійснимо ті кроки, які ви вже почали допомагати нам здійснювати. Тобто дійсно розкриття нашого потенціалу щодо, в першу чергу, концесій, приватизації, відкриття (скажемо так) настіж дверей для заходу сюди інвестицій і здійснення українських також інвестицій в інфраструктуру, це інвестиції, які дають потім мультиплікацію в інші сфери, які будуть прискорювати зростання. Від цього буде зростати безпосередньо і всі інші параметри. Тому досягнути цього абсолютно реалістично.

Але ми з вами сьогодні розглядаємо Державний бюджет тоді, коли ми його розглядаємо. І ви прекрасно знаєте, яким чином складається Державний бюджет. І у нас є макропрогноз, діючий з травня, і який (ми сподіваємося), що може бути переглянутий між першим і другим читанням. Ми не можемо бюджет будувати на цілях. Ціль у нас, наприклад, в тому числі побудувати правосуддя незалежне. І ми розуміємо, що ми до цього йдемо, але макропрогноз буде показувати, яким чином ми до цього будемо йти. Тому коли буде переглянутий макропрогноз, сподіваємося, що позитивні тренди на той момент і реакція ринку, і реакція економіки, і реакція інвесторів на ці законопроекти, які вже зараз приймаються, на ті дії, які робляться по дерегуляції, вони також знайдуть своє відображення в цифрах. І тоді ми зможемо з вами перенести це в бюджет.  

Але хочу нагадати, що бюджет завжди повинен бути консервативним. Нам завжди краще недооцінити зростання для цілей бюджету і потім отримати додаткове зростання, і Бюджетний кодекс нам чітко вказує, що якщо у нас зростання перевищить, якщо доходи будуть суттєво перевиконані, то ми зможемо переглянути. Це одна з підстав для перегляду бюджету, якщо у нас доходів більше, ми можемо перерозподілити.

Набагато ж гірша ситуація, якщо у нас буде побудований на більш оптимістичних прогнозах саме бюджет і потім у нас не вистачить на щось грошей. Тому завжди навіть у ситуаціях, якщо ви подивитесь на будь-який макропрогноз, він завжди більш консервативний. Якщо ви подивитесь на макропрогнози і на фактичні цифри попередніх років, то у нас фактичний ріст ВВП завжди, навіть в останні роки, трішечки обганяв макропрогноз.  Але завдяки тим діям рішучим і реформам, які будуть зроблені, ми впевнені, що це зростання може бути набагато більшим. Чи зможе це бути відображено в макропрогнозі між першим і другим читанням, давайте проведемо окрему дискусію, і нам Міністерство економіки це скаже, як тільки вони зроблять повністю всю цю оцінку.

Що стосується прожиткового мінімуму. Прем'єр-міністр дуже чітко сказав, чому з'явилась ця позиція Міністерства соціальної політики і всього уряду. Ми хочемо припинити, вірніше, почати називати речі своїми іменами. Ми всі з вами розуміємо, що справжній прожитковий мінімум повинен бути вищим. Ми також розуміємо, що до цього прожиткового мінімуму прив'язано дуже багато чого в бюджеті. І ми ще й розуміємо, що нам треба провести серйозну роботу, Міністерство соціальної політики зараз цим займається, щодо правильного розрахунку цього соціального мінімуму. Нам навіть суд забороняв, як ви знаєте, в минулому році проводити розрахунки прожиткового мінімуму і так далі.

Тому я пропоную, у нас буде на підкомітеті дискусія якраз по соціальних стандартах і так далі, ми запросимо на нього обов'язково Міністерство соціальної політики, яке розкаже  і  про те,  чому  саме  цифра  4 251 - це як наш орієнтир, те, що  ми бачимо ближче до прожиткового мінімуму, який повинен бути. На сьогоднішній момент встановили ми ті прожиткові мінімуми, які зараз передбачались, знову ж таки, виходячи з прогнозу на 2020 рік, але ми ставимо це як орієнтир в тому числі для наших громадян, що і ми, і Верховна Рада розуміє, що нам треба працювати над тим,  щоб прожитковий мінімум був чесно порахований і щоб він був чесно відображений. Тому це таке зобов'язання, яке фактично уряд в даному випадку сам на себе наклав і на  всіх нас разом для того, щоб ми опрацювали це. І Міністерство соціальної політики більш детально розкриє тут і план дій щодо приведення до другого читання, як би обговоримо всі ці питання разом.

Щодо РНБО. Ви теж абсолютно праві, що дуже чітко закладає Бюджетний кодекс, що Рада  національної безпеки отримує від нас загальний ліміт і після детального обговорення ми отримаємо рішення Ради національної безпеки, яка затверджує розподіл по конкретних розпорядниках. Ще раз, у нас більшість, ви знаєте, нових керівників, в тому числі там Міністерства оборони і так далі, які прийшли так само 29 серпня, і у нас зараз іде велика дискусія. Тому  було визначено чітко загальну суму, було визначено, скільки це має бути, що це має бути 5,4 відсотка від ВВП. Ми точно подивились, яким чином буде розподілена та сума, яка відповідає 2019 року, зважаючи на чисельність і так далі. Але у зв'язку з тим, що Рада національної безпеки не ухвалила рішення до подачі бюджету і воно буде ухвалено між першим і другим читанням, ми поклали це на окрему статтю, для того щоб ви бачили, яка сума загалом буде і що саме оця сума буде ще додатково перерозподілена, і ми виконаємо норму Бюджетного кодексу до другого читання. Отримавши його, переподамо вам повністю до другого читання уже розподілені всі 5,4 відсотка.

Щодо Державного фонду регіонального розвитку. Ну, давайте порівнювати все-таки. Ми подавали в минулому році, так само, як і в цьому році, 1% до ВВП. З цього 1% було рішенням Верховної Ради виділено кошти на соцеконом і безпосередньо фактично призупинена норма про 1% так, як це робиться. А потім між першим і другим читанням, коли були переглянуті доходи і будо видно, що є реалістичне збільшення по доходам на певну суму, ще 3 мільярди було додано до Фонду регіонального розвитку. Ось так от була отримана ця цифра. Але у нас Фонд регіонального розвитку – це 7,7 мільярда в цьому році. І це та цифра, яка розподілялась. Причому з неї 1 мільярд був по спецфонду і решта по загальному. І відповідно як би в наступному році ми подали чітко відповідно до Бюджетного кодексу норму в 9,5 мільярдів, що складає 1%.

Взагалі, якщо говорити про Фонд регіонального розвитку, ви ж бачите, як міняються наші бюджети з початку децентралізації. Ви бачите, що наповнення місцевих бюджетів від частини ПДФО (податку на прибуток) постійно зростає. Водночас ми не бачимо стрімкого зростання головних двох податків, які взагалі визначальні в будь-якій країні європейській, іншій для місцевих бюджетів, це податок на нерухомість і податок на землю. В будь-яких інших країнах… Наша реформа децентралізації базована, ми брали за основу, скажімо так, і дивились на ідеї польського досвіду, тому що країна і  по розміру, і по рівням досить схожа на нас. У Польщі зайняло 10 років впровадження повністю реформи децентралізації. Спочатку вона була запроваджена, спочатку були віддані саме центральні податки на місце, але потім місцевості почали активно залучати, приймати рішення по податку на нерухомість і податку на землю. Це насправді дуже важливо, тому що,ну, знову ж таки, децентралізація – це переніс вниз не тільки ресурсів, а й відповідальності. Це значить, що місцеві громади повинні приймати відповідальні рішення і встановлювати реалістичні ставки на нерухомість. Якщо якась громада хоче залучити інвесторів, вона повинна нуль встановлювати на виробництво. Але не може бути нуль ставка на все. Не можуть не встановлюватись.

Ми розуміємо, тут була певна ще проблема у тих, хто навіть хотів, тому що не всі місцеві громади мають доступ і нормально у нас не сформовані ще всі реєстри, для того щоб місцеві громади могли подивитись, чим вони володіють, як це правильно оцінити. І ми насправді зараз працюємо над тим, щоб дати доступ в тому числі до податкових баз, тому що місцеві громади навіть не можуть проконтролювати от ПДФО – частину, яку вони отримують.

У нас є такі приклади, коли мер каже: "Слухайте, ну я от бачу, у мене ось знаходиться підприємство, я бачу, що туди ходить 2 тисячі людей, працює там. А у мене ПДФО надходження взагалі немає. Чому так відбувається?" Ну, він не бачить просто. Він отримує свою частку як би. Тому ми зараз над цим працюємо, як надати більшу прозорість. Ви знаєте, що, я не знаю, якщо користувались вже, якщо ні, то запрошую користуватися, у нас відкриті повністю всі трансакції казначейства, всі проводки казначейства, сайт (spending.gov.ua) Міністерства фінансів, де ви можете подивитися повністю по всім громадам хто куди що витрачає. І так само openbudget.gov.ua – це відкритий бюджет, де всі бюджети виконання і складання теж можна подивитися, і місцеві бюджети в тому числі. Використовуйте це  для того, щоб подивитися дійсно що і як. Тому субвенція на розвиток регіональний не головний. Це наш центрального рівня інструмент для того, щоб точково сказати: в цьому році ми підтримуємо дитячі садочки, в тому ще щось. Але не може бути, ми не можемо підміняти собою місцеву громаду, тому все-таки… Це те, що стосується ФДРС.

Щодо саме дитячої субвенції. Значить, по цій субвенції, вона була у нас раніше субвенцією на всі ці допомоги, вона такою ж і залишається, але зміна відбулася назви, тому що Міністерство соціальної політки в цьому році планує також, так само як субсидію, розпочати її монетизацію. Тому це абсолютно правильний підхід для того, щоб можна було… Тому нічого не міняється, нічого не централізується, вона просто буде також запланована в іншій формі. Я думаю, що ми на рішеннях підкомітетів також зможемо надати, і Міністерство соціальної політики розкаже про те, як це буде зроблено більш ефективно.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Будь ласка, пане Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Ігор Молоток, Сумщина.

Шановні колеги, Юрію Юрійовичу, Оксано Сергіївно! Дуже приємно, що міністр особисто доповідає бюджет, це дає надію на те, що цей бюджет 2020 буде дійсно корисним для людей, і ті програми, які будуть запроваджені, будуть допомагати людям. Але це неможливо зробити без аналізу бюджету 2019. І, на жаль, проаналізувавши станом на 1 вересня бюджет, ми бачимо, що невикористані кошти, десь 55,2 мільярда, а деякі програми взагалі не працюють. Тобто ми повинні подивитися і врахувати це в бюджеті 2020.

Друге питання стосовно, дійсно погоджуюся з колегою Іваном Івановичем Крульком стосовно бюджету фонду регіонального розвитку. І ми бачимо, може, хтось вважає це політичним якимось гаслом, хтось критикує той попередній уряд, але я можу сказати, що деякі програми були дуже корисними і пішли на якість людей, і це ми бачимо щодо децентралізації, яка допомагала регіонам. І ми бачимо, що і фонд регіонального розвитку, і соціально-економічний розвиток дійсно стали корисними на територіях.

Хотів би, дійсно, зміна таких понять: у вас стала до 1 відсотку зараз, і не більше 1 відсотка, тобто тут потрібно подивитися по-іншому, взяти загальну суму програм, які були використані, і зробити її не менше, хоча б порівняно з цим роком. А як воно буде, давайте уже разом сядемо і до другого читання відпрацюємо чи будемо називати її соціально-економічним розвитком, чи фондом регіонального розвитку, це вже неважливо. Важливо те, що ця програма повинна дійти дійсно до вирішення тих проблем, які є на територіях.

Дякую.

 

МАРКАРОВА О.С. Я відповім на запитання.

Перша частина запитання, хочу за неї особливо подякувати. Взагалі будь-який бюджетний процес, наступний, повинен починатися з аналізу виконання попереднього року, причому аналізу не тільки верхньорівних питань, тому що якщо ми подивимося, наприклад, на наліз виконання бюджету, який у нас уже є зараз за 8 місяців 2019 року, у нас дуже чітко видно, що у нас не виконується з точки зору доходів, і що у нас  не виконується з точки зору видатків. Насправді ситуація з виконанням бюджету 2019 року знаходиться під контролем, однак, ми дуже чітко бачимо, які питання по надходженнях, по доходах у нас уже точно будуть невиконані.

Перше, це питання митних платежів, на які має вплив валютний курс. Тому що наші митні платежі ми закладаємо, використовуючи певний курс, курс в цьому році середній за 8 місяців, який є суттєво нижчим, чи якщо говорити з точки зору гривні, вищим – гривня сильніша, ніж та, яка закладена. Відповідно митні платежі, які у нас справляються в іноземній валюті по курсу в день, коли вони справляються, у нас менші, ніж те, що ми планували. Це перше питання.

Друге питання. У нас недоотримання, тому що змінилися правила, Верховна Рада після ухвалення бюджету проголосувала пільги для обладнання для сонячних станцій,  коли голосували про електрокари. І це у нас просто забрало з бюджету цього року близько 4,5 мільярдів гривень, тобто ті, які мали б бути, які знижка ця вивільнення від ПДВ з бюджету забрало цей ресурс.

Також третє питання. Це питання розмитнення газ і те, що на газ у цьому році дешевша ціна. Це, звичайно, дуже позитивно, тому що тарифи для наших громадян і ціна газу для промисловості є нижчою, але весь імпортний газ, який заходить, ми з нього отримуємо в тому числі платежі, і саме нижча світова ціна ринкова на газ справила… Тому є об'єктивні фактори, які вплинули на те, що у нас зменшені доходи.

А от щодо видатків, це взагалі найбільше важливе питання для того, щоб проаналізувати. У нас є такий інструмент, який ми тільки в цьому році розпочали, називається він "огляд видатків". Це взагалі дуже формалізований інструмент, який всі країни використовують для того, щоб провести його. Ми в цьому році, зараз прямо проводимо уже з новими міністрами його по 5-и міністерствам, по ряду програм і будемо раді поділитися з вами висновками з цих програм.

Коли ми беремо конкретну програму, наприклад, програма на реструктуризацію шахт, і дивимося: скільки коштів було виділено на цю програму у 2019 році, які показники ефективності, яка мета стояла в цій програмі, що повинно було бути зроблено? І потім дивимося: зроблено чи не зроблено і чому не зроблено. І це повинно стати підставою для того, щоб у наступному році виділяти на цю програму кошти чи ні, виділяти менше чи більше і робити висновки. Тому абсолютно з вами погоджуюся, що якраз на підкомітетах по видатках, коли ми будемо обговорювати цей проект бюджету, ми дуже детально пройдемося по всім видаткам, в тому числі будемо називати інформацію по 2019 року і навіть по попереднім рокам, як ці програми виконувалися.

І повертаючись до, одне запитання, пане Іване, на яке я не відповіла, чи ми вважаємо, що ви повинні нам його повернути чи розглядати. Ні, колеги, ми просимо вас розглядати цей проект бюджету разом з нами дуже активно. Чому? Це реалістичний, збалансований бюджет, базований на цьому макропрогнозі. Якщо ми його активно і детально зараз з вами розглянемо і отримаємо від вас бюджетні пропозиції і бюджетні висновки, які будуть відповідати вашому баченню цілей і так далі, перегляд макропрогнозу між першим і другим читанням, якщо він буде і дасть нам додаткові доходи, ми просто з вами дообговоримо, куди ці додаткові доходи можуть бути виділені. Але ж це не міняє по суті якби факту того, що ми з вами повинні провести всю цю роботу і обговорити ті видатки, які є зараз. Ми зможемо виділити більше на зарплати вчителям, ну, я думаю, нам всі будуть тільки аплодувати. Але це не значить, що ми не повинні переглянути те, що закладено зараз, - показники ефективності, кількість, якість і так далі. Ми готові до повної процедури розгляду і все Міністерство фінансів готове розглядати, тому що для нас, ми багато чим займаємося, звичайно, як Міністерство фінансів, але бюджет – це наша головна робота, і це той фокус, який зараз у Міністерства фінансів головний.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ПАЦКАН В.В. У мене готова презентація, у мене одне запитання, Оксана Сергіївна. Я розумію, що важка політична ситуація, тобто несвоєчасність дотримання термінів формування самого бюджету. Можливо, там, зараз цей бюджет, ви кажете, виходячи з тих слів, що ви зараз сказали, що він буде докорінно змінений, цей бюджет, це виходячи з ваших виступів, що є ряд статей, котрі потрібно буде відкоригувати.

У мене запитання лише одне: як нам так зробити, щоб до другого читання збалансувати, щоб не порушувати законодавство? Закон каже чітко одне, що до 1 жовтня депутати повинні внести правки до бюджету, до 20 жовтня бюджет повинен бути проголосований. Тобто іншого шляху, ви казали тільки, що бюджет може бути переформатований, змінений, іншого шляху нема і бути не може. Лише за правками депутатів до 1 жовтня.

Чи вбачаєте ви якийсь ще інший  формат, можливо? Я не знаю.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановний колего, я свято вірю в неухильне дотримання Бюджетного кодексу. І саме тому уряд вчасно подав бюджет повністю з усіма документами до нього 15 вересня. І саме тому я вважаю, що ми повинні далі рухатись дуже чітко по цій процедурі. До 1 жовтня народні депутати подадуть всі свої пропозиції, до 20 жовтня ми їх активно обговоримо і приймемо в першому читанні. Знову ж таки, голосування за бюджет в першому читанні відрізняється від голосування за інші законопроекти. Це голосування за бюджетні висновки. Ви фактично голосуєте за ваші висновки, які ви нам відправляєте. І потім до 3 листопада ми переглянемо їх.

Якраз Бюджетний кодекс і дозволяє нам при підготовці до другого читання не тільки врахувати чи не врахувати ваші висновки, а і вимагає від нас зробити ще раз оцінку макропрогнозу. І якщо ця оцінка макропрогнозу буде зроблена, і якщо макропрогноз буде інший, збільшений, то це якраз і дасть нам можливість до другого читання подати вам не тільки бюджет, змінений на ваші висновки, а і також наші пропозиції щодо врахування нового макропрогнозу.

Тому ще раз хочу повторити те, що я сказала. Ми зараз чітко йдемо по нормам Бюджетного кодексу і вчасно подаємо, і плануємо вчасно далі розглядати. І це можна зробити, не порушивши процедуру і водночас врахувати як повністю те, що бюджет по загальному процесу повинна зробити Верховна Рада і депутати, так і те, що може нам дати додатковий перегляд макропрогнозу.

 

ПАЦКАН В.В. Я зараз стану, напевно, можливо, це в перший раз, що Голова Рахункової палати стане на сторону розпорядників бюджетних коштів, але я зараз хочу підняти позицію. Розпорядники бюджетних коштів, нові міністри прийшли, вони ж не приймали участь у цьому бюджеті де-факто і де-юре. Вони працюють місяць. Так, їм важко, вони вникали. Я прекрасно вас розумію. Якщо завтра розпорядник бюджетних коштів, новостворене міністерство – Міністерство культури і спорту – скаже, що нам необхідно ось таку ще суму або нам необхідно ще це, як в такий спосіб діяти?

 

МАРКАРОВА О.С. Шановний пане Валерію, ви недооцінюєте нашу команду, яка прийшла, і наших головних розпорядників. За цей час з 29 числа, в наступний день після призначення всі головні розпорядники, всі міністри активно включилися в бюджетний процес. Всі цифри, які подані тут, обговорені і не раз з кожним з міністрів. Ми знаємо те, що міністри навіть в цьому бюджеті, ви вже бачите нові міністерства, ви вже бачите нові програми, деякі з них об'єднані – це теж результат роботи. Так, за 2-3 тижні неможливо докорінно щось змінити, особливо коли ти знаходишся в рамках макропрогнозу, тому що бюджет – це все ж таки формули і цифри, ми не можемо гасла сюди закласти, але і Міністерство освіти, і Міністерство охорони здоров'я, і Міністерство розвитку громад, і всі інші активно пропрацювали. Тому і ми, і всі головні розпорядники готові приходити і дискутувати саме ці цифри. А також кожен з них, працюючи зараз над Програмою діяльності уряду, розуміє, що саме хотілося б змінити, якщо доходи нам будуть це дозволяти.

 

ПАЦКАН В.В. В який спосіб? Ви кажете, що з усіма розпорядниками коштів ви це все проговорили, так? Зі всіма?

Я просто хочу, щоб на наступний рік таке явище, як перерозподіл коштів взагалі випало, щоб на бюджетний комітет ніхто не приходив і не казав, що нам треба з тієї статті бюджету перекинути гроші на ту статтю бюджету. Я дуже хочу, щоб цей бюджет був дійсно таким, щоб розпорядники коштів брали участь в його формуванні і захищали.

 

МАРКАРОВА О.С. … (Не чути)

 

ПАЦКАН В.В. Ну які? Суди брали участь, прокуратура брала участь?

 

МАРКАРОВА О.С. По-перше, ви ж не перший раз проходите бюджетний процес.

 

ПАЦКАН В.В. Ні, не перший.

 

МАРКАРОВА О.С. Були надіслані, всім доведені ліміти вже після призначення нових. Ми отримали підписані вже новими міністрами повністю всі подання. З деякими з них було проведено узгоджувальні наради не раз, не два і не три. Були ті, з якими узгоджувальні наради не треба було проводити, тому що подані ними запити відповідали доведеним лімітам. Але деякі, які не відповідали, у нас дуже серйозні були дискусії, і в тому числі проведення дискусії на рівні Кабміну.

Ще раз, ми знаємо ті зони, в яких нові розпорядники хотіли б виділити більше коштів чи створити нові програми, але це питання, яке може бути розглянуто між першим і другим читанням. І я впевнена, що це якраз та дискусія, яка буде вестися в парламентських комітетах, тому що зараз всі розпорядники працюють дуже активно зі своїми профільними комітетами. І, насправді, мені здається, що це прекрасно, якщо будуть бюджетні висновки комітету і потім бюджетного комітету та Верховної Ради співпадати з позицією міністра, бо це буде спільна робота, яку міністр напрацює зі своїм профільним комітетом. Тому ми всі розуміємо, в яких обмеженнях ми працюємо і в якій стислій ситуації, але я хочу сказати, що я можу, мабуть, похвалити кожного з колег-міністрів за титанічну роботу, яка була проведена для того, щоб в такі стислі терміни ми подали такий дуже збалансований і реалістичний бюджет.

 

ПАЦКАН В.В. Оксано Сергіївно, обов'язково подамо висновки Рахункової палати щодо бюджету.

 

МОЛОТОК І.Ф.  Є пропозиція. Оксано Сергіївно, ви не будете проти, якщо на  перерозподіл в бюджетний комітет будуть особисто міністри приходити і, скажемо так, робити той перерозподіл за півріччя?

 

МАРКАРОВА О.С. (Без мікрофону, не чути)

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Добре. Ще питання?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  Якщо дозволите. Дуже коротко.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Олексій, Одещина.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

Шановний голово комітету, в мене перше прохання. Ми тільки починаємо працювати. Я думаю, що дуже правильно буде поставити наступним чином, що коли мають питання депутати члени бюджетного комітету, вони мають бути першими. Тільки коли завершились питання депутатів членів комітету, можна переходити далі. Я з великою повагою ставлюся до пана Валерія Пацкана, це дійсно спеціаліст, але сьогодні він не член бюджетного комітету. Тому я думаю правильніше завершити з депутатами, а потім  переходити до всіх запрошених. Це буде правильно і з повагою. 

Значить, тепер мої питання, які я хотів би поставити пані Оксані, пані Міністру. Дякую вам за те, що ви тут, з нами, особисто представляєте. Це все є дуже правильно. Спочатку кілька коментарів.

Все одно історію з 5 відсотками і 3,3 зрозуміти неможливо. Прем'єр поставив завдання, Президент - разом, велика нарада, я так розумію, ви брали участь. Усі чули: 40 відсотків за 5 років.  перший рік - 5, в кінці кінців - 3,3. І кажемо: ну може будемо сподіватися. Ну може треба було ставити 5, а сподіватись на 6-7, я не знаю. Але якось це виглядає незрозуміло.

Друге. Що стосується доходів і що стосується митниці, наприклад, ви згадали. Там взагалі незрозуміла ситуація. Ми всі чули,  коли йшли вибори, що у нас шалена корупція на митниці - чи то 100 мільярдів, чи то 200 мільярдів не доходять. В кінці кінців вибори пройшли, є указ Президента про боротьбу з корупцією, є нове СБУ, все, і у нас митні надходження впали.  Тобто як це зрозуміти?  Чи то корупції і не було раніше, або корупція була, а зараз стала ще більшою? Тобто це треба якось зрозуміти, бо воно не дуже зрозуміло. І тільки курсом це пояснити, як на мене, не досить коректно.

А тепер мої питання щодо безпосередньо проекту бюджету. Перше питання. Ви не плануєте, ви не заклали підвищення мінімального прожиткового мінімуму ні для працездатних, ні для непрацездатних на перше півріччя. Фактично це означає, що в першому півріччі пенсії в Україні підніматись не будуть. Я правильно кажу? Якщо так, то чому? І як ви це поясните?

Друге питання. Уряд, до речі, за вашої участі,  я тут вітаю, що є певна сталість у такій сфері, як державні фінанси, це дуже важливо. В липні місяці минулий уряд прийняв рішення по тарифній сітці для освітян. Значить, виконання цього рішення взагалі не закладено в бюджет. Збільшення зарплат освітян закладено на рівні інфляції. Тобто фактично реального збільшення ні на одну гривню немає. А якщо взяти повністю видатки по освіті, то вони навіть менші ніж рівень інфляції пропонується збільшити. Чому так? Чому уряд не виконує власні рішення уряду? Бо це уряд України. Якщо ви вважаєте, що те рішення було неправильне, то тоді треба його відміняти, про тарифну сітку. Але воно діє, а ви на нього не закладаєте жодних грошей. Це зрозуміти неможливо. Це турбує дуже багатьох освітян, які сьогодні ставлять це питання, і воно дуже є важливим.

Я дякую вам. Питань насправді є набагато більше. Думаю, що можна в робочому  режимі буде ставити і надалі ці питання. Сподіваюсь, що ви будете відкриті для них і поза засіданням комітету, для того щоб була можливість спілкуватися. Але ці два питання  я хотів би, щоб ви прояснили зараз, бо вони є надзвичайно важливими.

Дякую.    

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.

Я спочатку, мабуть, відповім на запитання, а потім на ті коментарі, які ви сказали.

Що стосується безпосередньо підходів до заробітних плат і прожиткових, і тарифної сітки. В даному законопроекті, який поданий, для державних службовців фонд оплати праці збільшений загалом тільки на рівень інфляції, для освітян, медиків, тобто для бюджетної сфери загальний ФОП збільшений на інфляцію плюс 2%. І це насправді ті підходи, які ми використовували раніше, навіть менше було збільшення. Раніше ми збільшували тільки на інфляцію, іноді збільшували на інфляцію плюс 2, тобто це без додаткових доходів, це те, що можна було закласти як збільшення.

Що стосується постанови, яка була ухвалена, і до якої були заперечення у Міністерства фінансів досить суттєві, тому що в цій постанові, якщо ви подивитеся, є ряд заходів, які вказані, які треба було розробити до 1 вересня, подати, для того щоб вона була реалізована. Цих заходів, на жаль, розроблено взагалі не було і відповідно зараз новий Міністр освіти разом з нами працює над тим, яким чином реалізувати цю постанову, бо не можна з документу реалізувати тільки його частину. Водночас достойна оплата для вчителів – це пріоритет номер один. Над цим Міністерство освіти разом з нами постійно працює. Я думаю, що в нас ще є час до наступного року, ми вийдемо з цими питаннями.

Взагалі, якщо подивитися не тільки на освіту, а й на інші, чому ми говоримо, що цей бюджет – це бюджет ефективності? Тому що в багатьох сферах у нас не питання загальної суми, у нас питання того, наскільки ефективно вона витрачається всередині, чи немає всередині таких втрат, які, з одного боку, роблять таким чином, що у нас люди отримують мізерні зарплати, чи ми бачимо, що у нас не вистачає, щоб добудувати якусь конкретну дорогу, але коли ми дивимося як Міністерство фінансів на рівні великих цифр і порівнюємо, наприклад, з видатками такими ж в країнах OECD, то як відсоток до ВВП ми на деякі сектори витрачаємо більше, ніж ці країни. Тобто ми витрачаємо більше, а в результаті отримуємо менше, значить у нас є неефективність всередині. І ми про це говоримо не один рік. Я сподіваюся, що ми зможемо цю ефективність також знайти. Це якраз предмет дискусії з комітетом.

Ну і мінімальну зарплату ми підвищуємо на 550 гривень, як я і казала. Це навіть трішки випереджувальним темпом іде.

Що стосується двох коментарів. Коментар номер один, стосовно зростання, і доручення, рішення і планів уряду по зростанню. Ще раз, я починала з цього свою презентацію, ми будемо робити все для того, щоб зростати не менше 5% наступного року, а взагалі бажано 7% і більше. Для цього треба було 2 роки тому прийняти закон про приватизацію. Ми третій рік підряд ставимо в проект державного бюджету 17 мільярдів надходжень від приватизації. Ця приватизація третій рік підряд не стається. І третій рік підряд компанії типу Одеського припортового, Центренерго і все інше, вони не тільки не продаються і ми не отримуємо ефективного власника, вони ще є джерелом неефективностей: несплати податків та інших таких речей. Я думаю, що всі, хто знаходяться в бюджетному комітеті, це дуже добре знають: для того, щоб в економіці побачити ефект чогось, треба щось зробити позавчора. Тому те, що ми робимо зараз, воно, безумовно, дасть ефект, але ми не можемо макропрогноз просто своїм рішення взяти і змінити. Тому що макропрогноз повинен бути таким же реалістичним, на якому ми базуємо, як і наш бюджет, і доходи, це все повинно бути реалістичним. Тому макропрогноз робить не тільки уряд, макропрогноз робить також Національний банк, макропрогноз роблять також інституції економічного аналізу, макропрогноз свій робить МВФ, макропрогноз свій робить Світовий банк. Ми, звичайного, можемо, там, нафантазувати і просто сказати: економічний ріст вгору чи, там, інфляція сто і раз, два. Ну, насправді, макропрогноз базується на таких же формулах, які ми повинні врахувати, проаналізувати, захистити, і вони повинні відповідати.

Ще раз, я бачу, що ці глобальні питання і особливо відкриття ринку землі, якщо ми надамо дозвіл нашим фермерам і нашим власникам розпоряджатися своїм майном нарешті і інвестувати в це майно, використовувати його як заставу для того, щоб взяти кредит і купити новий трактор чи ще щось, це величезний поштовх буде для зростання ВВП, це величезний поштовх для росту продуктивності, це величезний поштовх до більших врожаїв, а значить, більшого експорту, а значить, більша валютна виручка, а значить, знову у нас зростає ВВП. Тому  є багато роботи, яку треба зробити, для того щоб ВВП почало рости.   

Тому я з великим задоволенням прийду з переглядом бюджету чи до другого читання, чи, якщо це будуть зміни до бюджету зі збільшеним макропрогнозом, на якому можуть бути більші доходи, або, ще раз, якщо будуть прийняті рішення про ту ж саму легалізацію азартних ігор, тому що ми, Міністерство фінансів, вже тричі подавали ці законопроекти: в 2015 році три різних законопроекти, в 2016 році один законопроект щодо різних типів легалізації. Останній з них мав дати близько 5 мільярдів для державного і місцевих бюджетів. Однак не знаходили вони своєї підтримки.

Щодо митниці і податкової. Ще раз, ну, я думаю, що питання в тому, що у нас є масове порушення митних правил, воно не викликає ні у кого сумніву. Ми знаємо, ми бачимо всі ці розслідування, ми час від часу самі в ДФС це ловили. Але насправді для того щоб побороти такі явища, як, там, контрабанда чи порушенням митних правил, чи заниження і так далі, треба було зробити цілий комплекс заходів. З одного боку, це створити новий орган і його перезапустити. І нам це вдалося тільки в цьому році, і ви знаєте, що у нас 64 дні навіть після того, як був проведений конкурс, який виграв Максим Нефьодов, 64 дні ми не могли між першим і другим туром, тобто він вийшов в фінал разом ще з двома, виграв по фіналу найкращі бали, але другий тур цього конкурсу неможливо було провести, тому що судом він був заблокований на 64 дні за позовом народного депутата. Нарешті, цей конкурс проведений. Зараз досі на нову митну службу не покладені виконання функцій. Якщо нова податкова служба вже розпочала виконувати функції, вже ДФС не виконує функції податкової, то нова митна служба тільки починаючи з жовтня це почне. І тут ще питання набору туди нових чесних людей.

Саме тому в цьому проекті бюджету є збільшена сума і на Державну податкову службу, і на Державну митну службу. Ми проговорили з усіма і в регіонах, для того, щоб зрозуміти, яка ж є сума. Тому що питання зрозуміле: на держаній службі не можуть бути там якісь суперзарплати, це не конкурент бізнесу, але ця зарплата повинна бути такою, щоб людина могла забезпечити хоча би свої такі звичайні щоденні потреби, да? Це перше питання.

Друге  питання – це більш системні речі. Це як боротися з цими явищами, тому що наша система запобігає ухилянням. І це, перше, спільний режим транзиту, який ви проголосували. Що дасть нам цей закон? Ми зараз вже готуємося до його імплементації. Ми повністю приєднуємось до європейської системи митниць. Це значить, що більше ніж з 25 країн, це зараз у нас буде активна робота в Міністерстві фінансів по втіленню цього, ми будемо отримувати митні накладні не від брокера, не від компанії, яка везе, а автоматично від митниці, з якої товар вийшов. Це значить, що в нас вже, між нами і польською митницею, між нами не будуть apple телефони перетворюватись на apple яблука, це значить, що в нас не буде високоякісні вбрання ставати вживаним товаром і так далі.

Тому оцей законопроект і разом з ним цей, що я прошу вас проголосувати в другому читанні, Закон про економічні оператори, це два законопроекти, які в нашому євроінтеграційному пакеті, ми 3 роки над ними вже працюємо, їх голосування і те, що ми почнемо їх реалізовувати, створить нам абсолютно інші законодавчі підстави для того, щоб разом з нашими європейськими партнерами поборотись з митницею.

І третє, що дуже важливо, те, що ми вчора обговорювали і позавчора,  були дискусії на комітетах, це питання встановлення розрахункових апаратів. В Німеччині, в Польщі, в інших країнах ви не побачите силової боротьби з порушенням митних правил на кордонах, між багатьма з цих країн немає кордонів, але в Німеччині неможливо продати товар, який завезений нелегально, практично неможливо. А в нас, на жаль,  якраз все це ми потім бачимо в конкретних магазинах, в яких продається техніка і так далі, ви отримаєте чек від ФОПа або навіть взагалі не отримаєте.

Тому ми вчора внесли певні зміни в ці закони про РРО, це 1053 і 1073.  Ми пішли назустріч бізнесу, ми піднімаємо ліміт для другої групи, ми зробили мінімальними штрафи на перший період запровадження, і ми запроваджуємо разом з тим, що ми говоримо, що через рік треба буде, тобто через півроку ризикові групи і через рік всі ФОПи другої і третьої групи, але новітні РРО, безкоштовні, програма, яка стоїть на сервері податкової служби, вона безкоштовна, канали безкоштовні, це вже не та монополія трьох компаній, які видають такі стандартні пристрої.

Тому це велика і довга робота. Якщо хтось скаже, що можна побороти виключно такі явища як контрабанда на кордоні - ні, це спільна робота. Ми ж знаємо, що, на жаль, деякі правоохоронні органи, вони не просто не запобігають цьому чи не боролись, вони в цьому брали участь. Ви, Олексію, з Одеси, ви дуже добре це знаєте. У нас в Одесі, наприклад, дуже багато товарів конфісковувалися за рішенням суду до того, як вони потрапляли на митне оформлення, вони конфісковувалися за рішенням судів і пропадали. Зараз це питання теж розслідується.

Тому питання яке? Ми розуміємо, що є деякі прикордонні території, в яких це стало головним панівним бізнесом – бігання через кордон з сигаретами чи ще з чимось. Це теж соціальне питання.

Тому в нас точно є план, він є на сайті Кабінету Міністрів вже 8 місяців, це план реформи ДФС, але також план саме створення нової митниці і створення нової податкової. Я думаю, що з задоволенням голова податкової і голова митної служби прийдуть на бюджетний комітет і розкажуть чим вони зараз займаються і які будуть результати в наступному році, кращі від цих результатів, які є зараз.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Пані Оксано, про пенсії, прожитковий мінімум…

 

МАРКАРОВА О.С. Я ж сказала, що всі підходи такі, як в минулому, такі, як в цьому році, такі підходи, які зараз. Ситуація не погіршена. Але в Пенсійному фонді також Міністерство соціальної політики зараз готує план в тому числі, ви ж знаєте, що у нас для того, щоб розібратися з багатьма соціальними питаннями, нам треба провести перепис. У нас перепис закладений тільки на 2020 рік, ми зараз проводимо підготовчу роботу до перепису, але нам з цими питаннями треба розібратися, тому що коли ми почали монетизацію в цьому році і субсидій, то ми побачили, що є питання, які вимагають дуже швидкого проведення перепису.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. При них була пенсія в цьому році підвищена, тому у мене було просте питання, пані Оксано: правильно я розумію, що на перше півріччя цього року підвищення пенсій в Україні не заплановано згідно цього проекту бюджету?

 

МАРКАРОВА О.С. Звичайно, буде за планом з 1 березня. Так само як і минулого року.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Буде індексація зроблена 1 березня?

 

МАРКАРОВА О.С. Звичайно.

Дивіться, у нас питання пенсійної реформи, яке було проголосоване, і в ньому дуже чітко закладені підходи, яким чином ми рухаємося. Але якщо ми говоримо про Пенсійний фонд, варто ще пам'ятати, наш Пенсійний фонд є глибоко збитковим. У нас трансферт, зверніть увагу, у Державному бюджеті на 2020 рік в порівнянні з 2019 роком ми закладаємо більший трансферт у Пенсійний фонд. Тобто ми дотуємо Пенсійний фонд на понад 160 мільярдів гривень – це в цьому році, а в наступному заплановано 176 мільярдів. Однак, я теж думаю, що це питання, яке вимагає окремої дискусії на підкомітеті, Міністр соціальної політики, і ми разом з нею готові прийти, поговорити і про Пенсійний фонд, і про безпосередньо збір ЄСВ, і тенденції, які там є, і як нам зробити так, щоб ми все-таки по результату через 7-8 років вийшли на беззбитковий Пенсійний фонд. Тому що питання збиткового Пенсійного фонду не дає нам можливості перейти до запровадження другого рівня пенсійної реформи, поки у нас збитковий Пенсійний фонд.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання є?

Прошу.

 

________________. Доброго дня, шановний пане головуючий, шановна Оксано Сергіївно, колеги народні депутати, присутні! У мене 2 питання. Перше питання, це є місцеві податки. В цьому бюджеті ви далі не передбачуєте компенсацію в медичній освітній субвенції на комунальні послуги, зарплата техпрацівникам, сьогодні це падає на місцеві бюджети тягарем, і фактично весь бюджет розвитку з'їдають комунальні послуги і зарплата (техпрацівникам – ви розумієте, про що я говорю). Тобто я вважаю, що сьогодні Міністерство фінансів повинно це доопрацювати, і ми повинні кошти, зароблені громадами вкладати в громади, а не просто ми їх на сьогоднішній день проїдаємо і протрачаємо. В бюджеті цього немає. Це було закладено в бюджеті 2017 року, ми говорили тоді, що це є тимчасова норма. На сьогоднішній день вона далі продовжується.

Друге. Бюджет АПК. 4,4 мільярда, ви говорите про те, що це компенсація ставки на купівлю землі. Купівля землі може бути державною, і держава може просто безвідсотково продати землю. Це раз.

Друге. Яку цифру ви брали за основу? 50 мільярдів. До якої прив'язки ви робили 1 гектар землі? Звідки ви знаєте, чи ця сума витратиться. В бюджеті 2019 року (це є найбільш прагматичний в сфері сільського господарства) була закладена норма - компенсаторна ставка ЄСВ для новостворених фермерських господарств. Так? Ми сьогодні, виходить, обдурили людей, яким ми сказали: "Легалізуйтесь.  А держава зі своєї сторони заплатить за вас податки". Ставка ЄСВ. Там є 800 мільйонів гривень – сума, закладена в бюджеті.

Друге. Ми сказали, що будуйте тваринницькі комплекси, елеватори, вкладайте гроші в економіку, тому що вони потім вертаються в бюджет з інших сфер. Сьогодні ви це забираєте, і люди, які інвестували сьогодні в розвиток галузі, ми знову їх обдурили. Так?

Третє, програма садів. Ви знаєте, що з 2015 року Україна почала експортувати яблука на всі ринки. Ми відкрили ринки завдяки державним програмам. Це є соціальна програма. Сьогодні ви повністю її скасовуєте. Так не можна. Ми почали легалізацію, а сьогодні ви кажете, що нам треба дати 4,4 мільярда на ринок землі. Необґрунтовано. Ми не знаємо, скільки люди  взагалі і чи будуть землю продавати. Так?

Ми можемо почати з державної землі, комунальної землі, але просто сьогодні зарубати всі програми, які були напрацьовані раніше… Так, були зловживання в 2017, 2018 роках, і ви знаєте, як ми з ними боролися. І нарешті цей бюджет 2019 року був збалансований. Ми дали людям шанс і сьогодні його забираємо. Я вважаю, що так поступати не можна. І цю цифру, яку ви дали, ви просто її не обґрунтовуєте.

Якщо ми говоримо, що в перший рік в Україні продадуть, образно, 1 мільйон гектарів по цінах, які там коливаються в наших сусідів, це буде близько, скажемо, 1 гектар – 25-30 тисяч гривень. Це сума буде 25 мільярдів. Що ми будемо компенсовувати, яку ставку? Ми повинні мати чіткий розрахунок і план. І це потрібно, наприклад, коли вже буде трьохрічне бюджетування, це буде необхідно для вас зробити. Ми повинні дати людям гарантію, що ми завтра їх знову не обманемо і не кинемо.

Ми знаємо, що сьогодні 30% фермерів є в тіні. І ця програма, яка була нами застосована по компенсації ставки ЄСВ на 10 років, виводила їх з тіні. Сьогодні ми знову це заганяємо. Ми сьогодні розуміємо, що ті кошти, які були на одне телятко, це людина залишалася тут, в Україні, не виїжджала і мала можливість утримувати це телятко. І ті кошти треба збільшувати кожен рік. А ми сьогодні прийдемо до того, що через 5-6 років Україна буде імпортувати сільськогосподарську продукцію. Так, країни Євросоюзу, зокрема я назву такі країни – Словаччина, Польща сьогодні експортують з Німеччини, з Голландії, тому що їм невигідно, щоб тут працювали люди, їм потрібно, щоб їхня економіка працювала.

Якщо ми сьогодні будуємо економіку для когось, для чиїхось ринків, то ми маємо це розуміти. Якщо ми працюємо дійсно для сільського господарства, ми повинні сказати, що країна, яка дає 17% ВВП державі (так?), галузь, яка дає 17%  ВВП, має підтримку.

І останнє. Ви сказали, податок на землю, який платять країни Європейського Союзу. Країни Європейського Союзу орієнтовно мають 500-600 євро дотацій на 1 гектар. У нас ця дотація – 0. І з таким підходом ми далі перетворимося на сировинний придаток глобально якоїсь країни. Тому що експорт, ми не стимулюємо переробку, ми просто стаємо країною, яка вивозить сировину і нічого не переробляє.

Дякую.

 

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, я думаю, що детально всі ці питання можна буде обговорити на підкомітеті, коли там буде Міністерство економіки та АПК. Цифра 4,4 є абсолютно обґрунтована, це на компенсацію ставки в другій половині 2020 року. І вся ця програма зараз є абсолютно готовою, продуманою. І я думаю, що будуть готові і представники міністерства, і наші фінансисти, які займаються цими програмами, прийти розказати.

Якщо говорити про поточні програми, то ми також надамо всю інформацію колегам для того, щоб ви побачили, як вибирались ті кошти, які закладались по фінансуванню АПК в цьому році, в минулому році. І по результатах року з них більше половини взагалі не використовувались. Тобто їх закладали, вони не використовувались, дуже добре використовувалась та частина, за яку більше всього всіх критикували, що пішли всі концентровано одній-двом-трьом компаніям, які, в принципі, ну є лістинговими компаніями і, мабуть, не знаю, наскільки потребували чи не потребували. Ви пам'ятаєте, ми тут дискутували теж, що треба було робити обмеження для того, щоб вони дійсно йшли маленьким фермерам, робити обмеження по максимальній сумі.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А вони йшли компаніям конкретним.

 

МАРКАРОВА О.С. Тому питання яке? По цьому параметру він абсолютно продискутований і обґрунтований. Я думаю, що профільне міністерство із задоволенням розкаже про ті концепції, які лежать в його основі. Ми зі своєї частини готові надати всю інформацію щодо того, як  використовувались ці програми, вірніше, яку частину кожен рік було перерозподілено в кінці на інші питання, тому що саме вони не використовувались.

Що стосується безпосередньо податків на землю, про які я говорила,  я не говорила про агроземлю, я говорила про те, що податки на землю і нерухомість - це повинні бути ключові податки для кожної місцевості, тому що це в тому числі там податки промислові, житлові, на житлову землю, на будь-яку іншу нерухомість, яка існує. Тоді кожна громада повинна вирішувати, які саме кошти їм потрібні.

Це коли ви говорите про освіту і медицину, ви ж пам'ятаєте, що коли ми передали спочатку ресурси і коли місцеві бюджети почали наповнюватись ресурсом, тоді ми передали їм на баланс і на обслуговування повністю шкільні заклади. Зарплати вчителям - це наша задача, ми встановлюємо як держава стандарти і ми виплачуємо зарплату вчителям. Те, що стосується комуналки і технічних працівників, це питання  місцевих органів влади. І воно так і було, ми в цьому бюджеті нічого не міняємо. І з іншого боку - це має сенс. Теж згадайте дискусії трьохрічної давності, коли це траплялось. Коли ми фінансуємо щось зверху, ці кошти тільки зростають, ефективність внизу ніколи не з'явиться. Ми не можемо з Києва побачити, хтось виключає вчасно світло чи ні, утеплює приміщення чи ні, яким чином ці приміщення використовуються.

У нас є окрема програма на енергоефективність. Я хочу сказати більше, що зараз ми почали пілотний проект щодо енергоефективності у вищих учбових закладах і в державних установах, тому що нам точно не завадить навести енергоефективність у всіх наших приміщеннях, особливо тих, які там історичні і в яких точно можна знайти. Але тут питання перше кращої комунікації всередині громади і аналізу. Тобто ми готові, ще раз я хочу сказати, у нас дуже багато питань по тому, що десь в якомусь там чи районі, чи в цьому десь є проблеми, не вистачає, я вас заохочую зв’язуватись з Міністерством фінансів, ми готові  по кожній конкретній громаді давати вам дуже детальну інформацію, які в них ставки, скільки податків вони збирають, куди вони їх витрачають. Частину з цього ви можете побачити прямо на сайті онлайн, от зайдіть і подивіться. Просто питання яке? Коли дійсно є питання в формулі, ми готові, ще раз, Польща 10 років міжбюджетні трансферти переглядала.

Ви зараз цим будете займатись в найближчі декілька місяців, нам треба завершити саму реформу децентралізації, створення районів, скільки цих буде районів, зменшено, яким чином, тобто це питання Міністерства розвитку громад і Верховної Ради, і після цього ми зможемо далі уточнювати міжбюджетні трансферти. Але ми всю інформацію вам готові надавати, щоб показати, бо дійсно в нас є дуже спроможні громади і дуже такі і райони, і міста, і області, де дуже активно здійснюється управління позитивно,  і є ті, де треба постійно з стабілізаційної дотації щось виділяти, постійно не вистачає грошей, але так само, як правило, ми бачимо, що це ті території, в яких ні податків не збирають, причому часто це бувають, наприклад, райони, в яких активно рубиться ліс, і ми це бачимо, що він рубиться, але це все іде в "сірій" зоні, а у громади не вистачає місцевих надходжень.

Тому готові по конкретному прикладу теж поговорити, якщо є запитання, а стосовно підтримки АПК чи розширювати це на щось чи ні, це якраз дискусія, яку треба, щоб всі провели, тому що у вас різні бачення щодо того, чи виділяти це на різні програми потрохи, чи сфокусувати це саме на підтримку реформи землі. Ми до цієї дискусії готові. Першу скрипку тут буде звичайно грати головний розпорядник – Міністерство економіки і АПК, але ми готові теж включатись в цю дискусію.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону, не чути)

 

МАРКАРОВА О.С. Звичайно, це ж найкраща підтримка. Інвентаризація  землі - це просто підготовка, але компенсація ставки і надання українським фермерам дешевих і довгих кредитів – це найкраща підтримка земельної реформи. Ми ж хочемо, коли буде відкритий ринок землі, для того, щоб український фермер, в першу чергу, міг купити те, що він хоче купити і для цього йому треба дати такий довгий і дешевий ресурс для того, щоб він міг конкурувати з підприємствами більшими, які зможуть це купити.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

____________________. Я дуже коротко. Що стосується планування, ми говоримо, що треба його здійснювати якісно. Скажіть, будь ласка, якщо ви маєте відповідь на це питання, якщо ні, то врахуйте, в нас закінчується договір транзиту з Російської Федерації в Європу газу. Це приблизно надходження біля 3 мільярдів доларів в бюджет. Як ви передбачали на 2020 рік, ви включали надходження з транзиту газу, як було в 2019, чи ви його не включали з врахуванням не знати, чи продовжиться транзит газу і потім знову треба буде робити зміни в зв’язку з тим, що ми не знали, яка буде ситуація?

Дякую.

 

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, стосовно самого транзиту газу я коментувати не буду, я думаю, якщо комітет це бажає від Міністерства енергетики отримати з цього питання інформацію, можна зробити закрите засідання і вони нас проінформують щодо того, де знаходимось ми в цьому питанні. А от що стосується бюджету, в бюджет не закладені і ніколи не закладаються, тому що надходження від транзиту приходять в компанію "Укртрансгаз". По-перше, це закладено частково в прогнозах різних податків, що стосується, скільки ми імпортуємо, експортуємо газу, перекачка і так далі. А головний наш показник – це дивіденди, які ми отримуємо від холдингу НАК "Нафтогаз". І це окрема стаття. У нас в бюджеті в доходах є два рядки: частина чистого прибутку від державних компаній і дивіденди. Ми ці цифри отримуємо від Міністерства економіки на основі тих результатів за цей рік, які фактично, ну ми зараз маємо 8 місяців, частина чистого прибутку, і дивіденди сплачуються за прибуток 2019 року. Тому ці цифри, які тут закладені, вони базуються вже на 8 місяцях виконання і є більш-менш реалістичними.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання?

 

__________________. Ще запитання, можливо, останнє.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

__________________. Оксана Сергеевна, очень, конечно, амбициозный бюджет, дай Бог, стране его исполнить, но есть и ряд сомнений, которые давайте мы вместе еще обсудим. Во-первых, по ВВП. Мы видим снижение экспорта продукции с 11 до 8%, снижение импорта, мы видим уменьшение населения,  мы видим уменьшение количества предприятий, которые работают на местах. Вопрос: с чего мы сформируем такой рост ВВП до 4%?

И один из вопросов, который вы подняли по местным бюджетам. Мы знаем, что самый формирующий налог для местных бюджетом – это ПДФО, так называемый подоходный налог. Вы поставили общую ставку для формирования этого налога с 12 тысяч гривен средней заработной платы по стране. С чего она сформировалась? Если для Киева, скажем, это понятно, но для территорий, для сельских населенных пунктов, для городов это нереальная сумма заработной платы, с чего будет формировать подоходный налог. То есть бюджеты местные однозначно уже исполнены не будут, исходя из нашего проекта бюджета страны. Рост зарплаты с 10 тысяч до 12 тысяч – это нереально поднять на местах. Поэтому, пожалуйста, проясните ситуацию, как вы планируете.

Спасибо.

 

МАРКАРОВА О.С. Як я казала, макропрогноз для нас є вхідними даними. Це дані, які ми отримуємо від Міністерства економіки, а вони в свою чергу базуються на попередніх висновках статистки. Тому дані за цей рік – це реальні дані Держкомстату, які ми вже маємо, - і середня зарплата, і споживання, і прибуток прибуткових підприємства і так далі. Тому можу сказати, що і дані макропрогнозу є досить реалістичними. Відповідно наші доходи пораховані з такими ж підходами, які є стандартні розрахунки по ПДФО. На підкомітеті по доходах ми будемо розкривати повністю кожний податок, яким чином він порахований, на яких припущеннях, які формули, які вводні. Я думаю, що там ми зможемо подискутувати. Я зі свого боку хочу завірити, що всі доходи, які тут зазначені, ми їх вважаємо абсолютно реалістичними і готові захищати кожен з них.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякуємо вам, Оксано Сергіївно, за змістовну презентацію і відповіді.

Слід наголосити, що після представлення законопроекту в парламенті розпочнеться його опрацювання народними депутатами та комітетами. Не пізніше 1 жовтня до нашого комітету мають бути подані пропозиції до законопроекту. Тому прошу всіх членів комітету дотримуватися такого строку.

Пропонується також направити звернення до комітетів та фракцій щодо формування і подання пропозицій до проекту бюджету на 2020 рік з дотриманням строків і вимог статті 156 Регламенту Верховної Ради.

Водночас звертаю увагу, що вам роздано узгоджений з головами підкомітетів графік розгляду. З 24 по 30 вересня у підкомітетах необхідно забезпечити проведення засідань згідно з таким графіком. А до Міністерства фінансів і  Рахункової палати прохання делегувати поважних представників. Прошу членів комітету залучатися до активної роботи підкомітетів. При цьому за пропозицією голови підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу  Лунченка Валерія Валерійовича уточнено дату проведення засідання щодо підкомітету в зазначеному графіку: не у вівторок  24 вересня, а в середу 25-го. Так? Добре.

Таким чином пропонується підтримати рішення комітету згідно з розданим проектом ухвали, а саме:

по-перше, доповідь щодо представленого законопроекту взяти до відома;

по-друге, головам підкомітетів забезпечити проведення засідань підкомітетів згідно з графіком розгляду у підкомітетах законопроекту за відповідними напрямами;

по-третє, звернутися до голів комітетів та фракцій і груп з проханням забезпечити дотримання вимог статті 156 Регламенту Верховної Ради при формуванні і поданні пропозицій до проекту бюджету на 2020 рік.

Прошу підтримати. Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, колеги, хто за? Проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Дякую.

Четверте питання. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2019 рік"  у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Для представлення Висновку Рахункової палати слово надається Голові Рахункової палати Пацкану Валерію Васильовичу.

 

ПАЦКАН В.В. Дякую.

Юрію Юрійовичу! Народні депутати! Оксано Сергіївно! Підкомітет з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати сьогодні розглянув Висновок Рахункової палати  про стан  виконання Закону "Про Державний бюджет на 2019 рік" у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Сьогодні Рахункова палата вже почала експертизу державного бюджету на 2020 рік. Я зупинюсь лише на трьох основних ключових показниках, які актуальні і будуть актуальними в наступному році. Ми обговорюємо завжди одну й ту ж саму проблему, це проблема планування. І я наведу зараз приклад. В січні-серпні цього року план надходжень до загального фонду державного бюджету не виконано на 46,2 мільярда гривень, або 4,8 відсотка зокрема. Доходи - на 30,8 мільярда, або 4,9 відсотка. Державні запозичення - на 17,7 мільярда, або на 5,3. Приватизація державного майна - на 6 цілих мільярдів, або на 94,3.

До речі, Оксано Сергіївно, ви тільки що звертались, обговорювали, ви забули один момент - приватизація. Його треба буде максимально активно проводити в цьому році. Ми знаємо, що там уже й система ProZorro запрацювала по приватизації, і сподіваємось, що надходження від приватизації будуть більші, ніж були в цьому році і в попередні роки теж.

 

МАРКАРОВА О.С. …запланували менше.

 

ПАЦКАН В.В. А ви запланували менше. Я прекрасно вас розумію, що ви запланували менше…

 

МАРКАРОВА О.С. …зважаючи на ваше доручення…

 

 ПАЦКАН В.В. Ви запланували менше для того, щоб потім отримати більше. Ми прекрасно розуміємо, чому так.

Багаторічні планування, вибачте, будь ласка, так скажу "зі стелі" надходжень від приватизації - вже майже хто тільки не чув лінивий, сподіваємось, що цього року приватизація все-таки буде на належному рівні. Я сподіваюсь, що система ProZorro щодо приватизації запрацює.

Зупинюсь ще на декількох аспектах. Проект Державного бюджету на 2020. Загальні витрати державного бюджету  на погашення і  обслуговування державного боргу передбачені в сумі 438 мільярдів гривень. Це 40,6 доходів державного бюджету.

Висока дохідність облігацій внутрішньої державної позики практично унеможливила кредитування, без якого немає, напевно, і чого і мріяти про прискорений розвиток економіки. Якісність планування видатків не краща до того, що вона була, як була. Що свідчить щорічне зростання рішень Кабінету Міністрів про перерозподіл бюджетних призначень, про які ми тут постійно говоримо. Ми про це зазначали не один раз і будемо постійно стояти на тому, що "перекидок" з частини однієї статті бюджету в іншу не повинно бути.

У висновку про стан виконання Закону "Про Державний бюджет на 2019 рік" в першому півріччі зазначено, що Кабінет Міністрів України в січні-червні цього року прийняв 29 рішень про перерозподіл затверджених у Законі "Про Державний бюджет"   на загальну суму 17,5 мільярдів гривень. Порівняно з відповідним періодом попереднього року кількість таких рішень збільшилась на чверть. Обсяг перерозподілених бюджетних коштів, призначень -  у 3, 2 рази. При цьому деякі такі "перекидки" Комітету з питань бюджету суб’єктам контролю відправлені на доопрацювання, що дуже тішить, що такий комітет бере активну участь і приймає правильні рішення.

Хочу привернути ще до двох аспектів, не буду займати ваш час. Перше – це бюджет Пенсійного фонду, який формально не є частиною державного бюджету, але ж наповнюється за рахунок видатків державного бюджету. Крім того, будь-які касові розриви фонду покриваються отриманими позиками з Єдиного казначейського рахунку, тобто майже на кінець року в нас завжди є розриви. Жоден Прем’єр-міністр, який був перед тим, не взяв на себе відповідальність щодо перезавантаження Пенсійного фонду. Дуже хотілось, щоб все-таки наступний рік був кращий і вийшов на перезавантаження Пенсійного фонду. Ті накопичення, ті борги, які за минулі періоди, вони постійно збільшуються за рахунок касових розривів від казначейства.

У січні Державна казначейська служба України надала 69 мільярдів позики з Єдиного казначейського рахунку на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду. Це як приклад. 69 мільярдів гривень позик з Єдиного казначейського рахунку на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду для виплати пенсій, допомоги, з яких не повернуто 6,7 мільярдів гривень.

Завершую, Юрію Юрійовичу. Остання проблема, яку потрібно вирішити, то це середньострокові позики, що надавались місцевим бюджетам впродовж 2009-2014 років з Єдиного казначейського рахунку, які становлять 9 мільярдів гривень.

Шановні народні депутати, урядовці, сподіваюсь, що надані у висновку Рахункової палати пропозиції будуть враховані як при виконанні цього бюджету в поточному році, так і в проекті бюджету на наступний рік. Дякую за увагу.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Прошу Міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну прокоментувати висновок Рахункової палати та проінформувати про поточний стан виконання державного бюджету.

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.

З багатьма висновками, безумовно, ми погоджуємось. Ми активно працюємо над тими питаннями, про які тільки що зазначив Голова Рахункової палати. Перше, це покращення якості планування. Це стосується і приватизації, і інших питань. Саме тому ми проходимо всі процедури, кожен раз плануючи Державний бюджет, ми отримуємо плани від кожного розпорядника, і в даному випадку від Фонду державного майна, але рік у рік, не зважаючи на те, що у нас є конкретні підприємства, які мали б бути приватизованими, не зважаючи на те,  що у нас був ухвалений у 2018 році прекрасний закон, який дозволив розв'язати деякі проблеми і правильно готувати підприємства, у нас дуже багато конкурсів, які було розпочато, було заблоковано судами, і тільки в серпні знову змогли повернутися до початку приватизації.

Що стосується виконання, я вже сьогодні зазначала про виконання  2019 року, тому не буду повторюватися про те, що виконання бюджету 2019 року – ми бачимо недовиконання по деяким статтям доходів, нам зрозуміли причини цього недовиконання, ми їх враховуємо. Більш того, ми скоріш за все найближчим часом будемо звертатися до Верховної Ради з точковими змінами до бюджету 2019 року, які будуть включати не тільки переформатування Кабінету Міністрів і зміну міністерств і програм, а і також деякі речі, які стосуються саме недовиконання.

Що стосується запозичень, недовиконання за запозиченнями, про яке ми чули, ну, тут скоріше нас треба за нього похвалити, тому що ми бачили, що ми швидко відреагували на те, що як тільки побачили, що в першому кварталі були не виконані по приватизації надходження і було зрозуміло, що вони не будуть виконані в перші 6 місяців, ми замістили цю приватизацію запозиченнями. Але ми також постійно моніторимо виконання по видаткам. Якщо ми бачимо, що у нас іде недовиконання по деяким видаткам, ми стараємося не запозичувати зайві кошти для того, щоб не переплачувати. Хоча водночас ми постійно, ну, бюджетний розпис – це таке, з одного боку, він затверджується на початку року, але ми потім для того, щоб оперативно реагувати, вносимо в нього зміни.

Що стосується вартості запозичень. Хочу прокоментувати. Вартість запозичень за державними  цінними паперами складається, зрозуміло, в першу чергу, залежать від облікової ставки Національного банку, тому ми вітаємо зменшення цієї ставки, але тут в даному випадку НБУ є незалежною інституцією, ми не впливаємо на рішення, яке приймають, але завжди радіємо, коли Національний банк схвалює зниження подальше ставки, тому що це значить, що буде знижуватися вартість запозичень для нас, це значить, що нам буде дешевше коштувати борг, який ми розміщаємо, і водночас це значить, що наші інструменти будуть не такими привабливими для банків, а для них стане більш привабливим все-таки кредитувати реальну економіку, тут ми повністю підтримуємо, що, з одного боку, у нас дефіцитний бюджет, і ми цей дефіцит покриваємо запозиченнями, ми повинні запозичувати, але ми хочемо, щоб ці запозичення були максимально дешевшими.

Тому на сьогоднішній день відповідно до не тільки Бюджетного кодексу, а і наших підходів до прозорості виконання бюджету, постійно є на сайті Міністерства фінансів, раз на місяць ми вивішуємо на сайті наш коментар щодо виконання за місяць, і відповідно, зараз уже є коментар за 8 місяців з чітким аналізом причин недовиконання, перевиконання, інформацію нашим крокам. Можна сказати, що зараз ситуація, незважаючи на те, що у нас є певне недовиконання, є повністю під контролем, і ми готові, пройшли вже піковий вересень по нашим виплатам і готові до закінчення року, але прийдемо ще до Верховної Ради з точковими змінами до бюджету на 2019 рік.

Дякуємо Рахунковій палаті за ретельне опрацювання, тому що ці звіти, вони якраз не тільки перевіряють нас, а й дають нам сторонній погляд на те, на що нам треба звернути увагу і де треба покращити наше планування.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Молотку Ігорю Федоровичу. Прошу.

 

МОЛОТОК І.Ф. Дякую, Юрію Юрійовичу. Дякую, Валерію Васильовичу, Оксано Сергіївно.

До Комітету з питань бюджету надійшов висновок Рахункової палати щодо виконання державного бюджету в першому півріччі 2019 року з пропозиціями щодо усунення виявлених недоліків. На підставі цього висновку та останніх звітних даних в комітеті підготовлено проект рішення, в якому приведена інформація про стан виконання державного бюджету на 2019 рік з табличними матеріалами, а також звернуто увагу на окремі проблемні питання поточного виконання бюджету. Цей проект рішення був надісланий Міністерству фінансів та Рахунковій палаті.

На підкомітеті сьогодні ми ретельно обговорили всі проблемні питання. І ми дійшли до висновку рекомендувати Комітету з питань бюджету ухвалити таке рішення: зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені в проекті ухвали, щодо врахування врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету в поточному році. Прохання підтримати цей проект рішення.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Чи є запитання до доповідачів? Немає. Добре.

Пропонується комітету підтримати рішення, підготовлене підкомітетом і роздане. Зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі. Надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені в проекті ухвали, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету в поточному році.

Прошу підтримати і голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті, крім законопроектів, що були озвучені заступником голови комітету Олександром Трухіним. Тому оголошую перерву для проведення головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною засідання підкомітету. І потім ми продовжимо нашу роботу. Про час вас буде проінформовано додатково.

 

Після перерви

 

…

ГОНЧАРЕНКО О.О. … і забрали гроші. Як на мене, це не є правильний підхід. Якщо приймається таке рішення, давайте дамо доручення, викличемо на наступне засідання представників "Укравтодору", нехай дадуть нам доповідь конкретно, скільки вже витрачено на дорогу Запоріжжя – Маріуполь, конкретно, скільки треба по тих, наприклад, що я зараз озвучив, ті дороги, по яких ми точно знаємо, по яких є тендери, по яких пройдені всі процедури, які зараз просто чекають на фінансування, це в Одеській області, там також живуть люди і там також дороги в катастрофічному стані. Вони ж не винні, що до них ще не доїхав Президент Зеленський. Але коли він поїде  в Тарутине чи в Балту, він це побачить і теж скаже, що їх треба зробити.

Тому давайте так зробимо, тоді це буде якесь прийнятне рішення. В інакшому випадку ми просто обираємо між одними громадянами України і іншими, що не є, на мою думку, правильним.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Слово надається заступнику Міністра фінансів України Шкуракову Василю Олександровичу. Прошу.

 

ШКУРАКОВ В.О. Дякую.

Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! Міністерство фінансів розглянуло два зазначених законопроекти. По першому законопроекту ми подали висновок щодо можливості його розгляду, і при цьому зазначили, що змін потребуватиме відповідний перелік робіт, який затверджується Кабінетом Міністрів. Це пов'язано з нормою статті 24 прим.2 Бюджетного кодексу.

По другому законопроекту ми не підтримуємо, оскільки там передбачається уточнення спрямування коштів на конкретну область. Вважаємо, що перерозподіл може здійснитися Кабінетом Міністрів за належними напрямками.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

В Рахункової палати немає? Є? Прошу.

 

__________________. Рахункова вважає, щодо цих законопроектів мають вирішувати депутати на свій розгляд. Ми детально не опрацьовували їх, тому позиція нейтральна.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Зарубанній Лесі Валентинівні. Прошу.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Відповідно до результатів розгляду голосування пропонується комітету ухвалити наступне рішення: за наслідками розгляду законопроектів №№ 2039 та 2039-1 рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроект з реєстраційним номером 2039 прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету, пов'язаних із належним оформленням законопроекту.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

________________. Юрий Юрьевич, я еще раз возвращаюсь к словам, которые сказал коллега Гончаренко, подчеркиваю и отвечаю, что есть дорога, которая начата, если недофинансировать, она просто будет уничтожена зимой. И сегодня сумма этой дороги – 159 миллионов гривен, это Т-1727. Отправляйте специальную комиссию: "Укравтодора", финансиста, КРУ, кого угодно, чтобы посмотрели как будут уничтожены те деньги, которые ранее были вложены.

Спасибо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Пропонується підтримати запропоноване головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною таке рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді. Голосуємо по проекту 2039.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Проти – 2. Хто утримався? Утримався – 1.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Рішення прийнято.

 

________________. Коментар. Хочу підтримати колег з Одеської області, якщо це в наших повноваженнях, зробити доручення  і викликати сюди "Автодор" і задати ті питання і винайти ті 159 мільйонів. Якщо ми можемо це зробити, я пропоную підтримати ініціативу колег і зробити це найближчим часом.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите, по вашому питанню хочу прокоментувати абсолютно слушно. Наступного тижня ми приступаємо до розгляду Державного бюджету. У нас на засідання нашого підкомітету і комітету будуть присутні всі головні розпорядники, в тому числі "Укравтодор". Я вважаю, що це проблема серйозна, коли навмисно закладають у деякі дороги збільшену суму для того, щоб потім їх можна було кудись там колись протягом року перекинути на інші. Це неправильний підхід. І нам потрібно якраз з "Укравтодором" на цю тему провести дуже серйозну розмову, більше того, я вважаю, що ми повинні здійснити комплексний аналіз виконання доріг по Україні. Є дороги, на які дотепер закладені кошти, а роботи не ведуться, там є економія, дороги не будуть зроблені до кінця року.

Тому я вважаю, що ми ще повинні як комітет, порушивши це питання перед "Укравтодором", здійснити відповідний перерозподіл на ті дороги, де є заборгованість, а роботи виконані, або ті дороги, які можуть бути реалізовані в цьому році. Ось це буде державницький підхід. Тому я би не хотів, щоб ми тут зараз списа ламали. Є, по-перше, дорога,  вже на цей момент здійснюється виконання робіт і є серйозна заборгованість, мова іде про дорогу Запоріжжя-Маріуполь. Давайте  підтримаємо тоді, так як ми на цьому комітеті в минулому скликанні підтримували дорогу Одеса-Рені,  і коли інші дороги, наприклад, мого рідного Закарпаття були залишковим принципом і не ремонтувались зовсім, на дорогу Одеса-Рені виділялись повністю кошти державним бюджетом, і ми тоді всі з розумінням ставились, бо вважали, що ця дорога є важливою з точки зору з’єднання з кордоном з Румунією і далі там з Європейським Союзом.

Тому, колеги, є таке рішення. В той же час пан Антон Кіссе підняв теж правильне питання по дорозі, яка теж реалізована, але не була закладена в бюджеті. Давайте подивимось. Я вважаю, що з тієї  економії, яка буде, ми можемо відповідний здійснити перерозподіл і задовольнити побажання тих депутатів, які на відповідних округах працюють, оскільки це буде відповідати реальному стану речей. Така моя пропозиція.

Дякую.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Поки є представник Мінфіну, скажіть, будь ласка, а немає в нас зараз резерву від перевиконання, скажемо, надходжень по акцизу. По моїй інформації в нас  близько 1,8  мільярда є зараз резервних коштів.

 

ШКУРАКОВ В.О. Воно зараз потребує уточнення, оскільки довідку ми беремо в казначействі по виконанню показника по спецфонду, бо надходжень там багато і сама сутність цього надходження полягає в тому, щоб зберігалось, якщо є перевиконання, то зберігалось саме по всім джерелам надходжень. Якщо по одному не надходить, то це є суттєві ризики, тобто це передбачено і в нормативних актах, і в наказах Міністерства фінансів це питання. Тобто окремо, щоб відповісти на ваше запитання, це треба окрему довідку брати зараз в казначействі.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. А ми би попросили вас як бюджетний комітет, щоб ви таку довідку нам підготували, щоб ми мали реальну картину. Добре? 

 

ШКУРАКОВ В.О. Якщо бюджетний комітет звернеться, я думаю, що тут немає проблем надати довідку.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Колеги, давайте тоді звернемось з такою пропозицією.              

 

КРУЛЬКО І.І. Валерію, в мене є конкретна пропозиція. Наступного тижня у нас робота в комітетах, ми будемо в комітеті засідати, якщо не буде заперечень, можемо зараз проголосувати рішення комітету, сформувати робочу групу з усіх членів комітету, хто бажає взяти участь, запросити Мінфін, Укравтодор і тих колег, які… Я пропоную, що в рамках загального бюджету на наступний рік, який ми будемо розглядати, прийняти рішення провести робочу групу і  вияснити питання з приводу акцизу, про що  Валерій Лунченко порушив питання, чи є там перевиконання, з приводу невиконаних нереалізованих доріг в цьому році, давайте ми запросимо Укравтодор на четвер, нехай вони на четвер підготуються і по цих питаннях, по яких ми приймаємо протокольні рішення.

Якщо немає заперечень, давайте таке рішення приймемо і в четвер ми проведемо робочу групу, щоб зараз ми завершили це питання. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Хто підтримує пропозицію Івана Івановича Крулька, прошу голосувати.    

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.      

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь.