СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
11 грудня 2019 року
АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалися 22 народні депутати. На засіданні присутня більшість від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосувань щодо рішень комітету.
Шановні колеги, тепер щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Порядок денний у вас є. Чи є пропозиції?
Прошу.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, шановний голово, прошу включити до порядку денного також питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік відповідно до постанови Уряду від 11 грудня № 1006. А також питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік відповідно до розпорядження Уряду від 11 грудня № 1231-р.
АРІСТОВ Ю.Ю. Шановні колеги, прошу визначатися щодо запропонованого порядку денного із запропонованими заступником Крульком Іваном Івановичем пропозиціями. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Переходимо до розгляду питань порядку денного сьогоднішнього засідання.
Перше питання. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом. Доповідає заступник голови комітету Лопушанський Андрій Ярославович.
Будь ласка, Андрію Ярославовичу.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Шановний головуючий, шановні члени комітету, за наслідками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 36 законопроектів. З них пропонується визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, це 10; та такими, що впливають на показники бюджету, це 26 законопроектів. З них 18 мають безпосередній вплив, 8 мають опосередкований вплив.
Прошу підтримати.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача? Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Друге питання. Про погодження переліків об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції з Державного бюджету у Чернігівській області, згідно з листом Чернігівської обласної державної адміністрації.
Доповідає начальник управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації Тишина Андрій Олександрович. Будь ласка, Андрію Олександровичу.
ТИШИНА А.О. Доброго дня, шановні народні депутати! Вашій увазі наданий скоригований і остаточний на цей рік перелік об'єктів, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту, поточному ремонту та утриманню автомобільних доріг місцевого значення. Даний перелік висвітлює реальну картину роботи, проведеної у 2019 році, є певні переміщення коштів, які виникли внаслідок економії і проведення тендерних процедур.
Прошу підтримати та погодити даний перелік.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику директора департаменту "Укравтодору" Кондратенку Михайлу Юрійовичу.
КОНДРАТЕНКО М.Ю. Доброго дня, шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Державним агентством автомобільних доріг відпрацьовано і погоджено зазначений перелік по Чернігівській області. Просимо також погодити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Позиція незмінна: у перерозподілах звернути увагу на планування. Прошу це врахувати в подальшому плануванні.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу.
САЛАМАХА О.І. Всім доброго дня! Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити уточнений перелік об'єктів щодо автомобільних доріг у Чернігівській області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданої листом Чернігівською облдержадміністрацією 2 грудня 2019 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Переходимо до прийняття рішення.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
У Вінницькій області згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації.
Доповідає начальник управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації Бабій Олег Васильович.
БАБІЙ О.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати, Вінницька обласна державна адміністрація просить погодити уточнений перелік об'єктів, які фінансуються за рахунок субвенції на ремонт місцевих доріг. Вказані зміни дозволять забезпечити виготовлення проектно-кошторисних документацій для проведення ремонтних робіт у наступному році.
Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику директора департаменту "Укравтодору" Кондратенку Михайлу Юрійовичу.
КОНДРАТЕНКО М.Ю. Шановний Юрію Юрійовичу, відповідний перелік об'єктів опрацьовано та погоджено Державним агентством автомобільних доріг. Просимо також погодити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Позиція незмінна: якщо буде правильне планування, не буде перерозподілів.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу.
САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити уточнений перелік об'єктів щодо автомобільних доріг у Вінницькій області, що здійснюється за рахунок залишків субвенції станом на 1 січня 2019 року, поданої листом Вінницькою облдержадміністрацією 27 листопада 2019 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.
АРІСТОВ Ю.Ю. У Хмельницькій області, згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації.
Доповідає начальник управління регіонального розвитку та будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації Бригадир Віра Іванівна.
БРИГАДИР В.І. Доброго дня, шановні народні депутати! Хмельницька облдержадміністрація просить погодити перелік об'єктів на поточний рік в остаточній редакції. Виникла також економія коштів у зв'язку з закінченням робіт по об'єктам, яку ми спрямовуємо на експлуатаційне утримання. Прошу погодити.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику директора департаменту "Укравтодору" Кондратенку Михайлу Юрійовичу.
КОНДРАТЕНКО М.Ю. Шановний Юрію Юрійовичу, відповідний перелік об'єктів по Хмельницькій області також опрацьовано та погоджено Державним агентством автомобільних доріг. Просимо підтримати та погодити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. "Укравтодор" просимо взяти на контроль використання цих коштів і в подальшому скоригувати планування.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоревичу.
САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити уточнений перелік об'єктів щодо автомобільних доріг в Хмельницькій області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом облдержадміністрації 2 грудня 2019 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за.
БРИГАДИР В.І. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Рішення прийнято.
У Херсонській області згідно з листом Херсонської обласної держадміністрації.
Доповідає заступник голови Херсонської обласної держадміністрації Козир Сергій В'ячеславович.
КОЗИР С.В. Доброго дня, шановні народні депутати, пане головуючий! Херсонська обласна адміністрація просить погодити зміни в переліку ремонту доріг 2019 року. Зміни пов'язані з економією коштів при проведенні тендерних процедур. Прошу погодити зміни.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику директора департаменту "Укравтодору" Кондратенку Михайлу Юрійовичу.
КОНДРАТЕНКО М.Ю. Шановний Юрію Юрійовичу, відповідний перелік об'єктів по Херсонській області опрацьовано та погоджено "Укравтодором". Просимо також погодити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Просимо "Укравтодор" так само звернути увагу на використання цих коштів. Якщо є економія – це добре, але в подальшому звернути увагу на планування.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоревичу.
САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити уточнений перелік об'єктів щодо автомобільних доріг в Херсонській області, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом облдержадміністрації 5 грудня 2019 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Хто за?
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за.
КОЗИР С.В. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Рішення прийнято.
У Львівській області згідно з листом Львівської обласної держадміністрації.
Доповідає тимчасово виконуючий обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної держадміністрації Кокотайло Роман Олегович.
КОКОТАЙЛО Р.О. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! Просимо вас погодити зміни до переліку доріг, ремонт яких здійснюється за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на 2019 рік у Львівській області з метою ефективного використання коштів Державного дорожнього фонду. Економія виникла внаслідок проведення відкритої процедури закупівлі в системі ProZorro.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику директора департаменту "Укравтодору" Кондратенку Михайлу Юрійовичу.
КОНДРАТЕНКО М.Ю. Шановний Юрію Юрійовичу, відповідний перелік об’єктів по Львівській області опрацьований і погоджений "Укравтодором". Просимо також погодити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає.
Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Це добре, що є економія. Прошу потім промоніторити використання цих коштів за рахунок економії і в подальшому звернути увагу на планування.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу.
САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити уточнений перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Львівській області, що здійснений в 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом облдержадміністрації від 10 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Рішення прийнято.
У Івано-Франківській області (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації).
Доповідає директор Державного підприємства "Дороги Прикарпаття" Сазонов Андрій Віталійович.
САЗОНОВ А.В. Доброго дня, шановний голово, добрий день, шановні депутати. Івано-Франківською обласною державною адміністрацією підготовлений уточнюючий перелік та поданий на розгляд Комітету з питань бюджету Верховної Ради України. Просимо підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає.
Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Звернути увагу на планування в подальшому.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу.
САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити уточнений перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Івано-Франківській області, що здійснений в 2019 році за рахунок відповідної субвенції, поданий листом облдержадміністрації від 10 грудня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за.
САЗОНОВ А.В. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Третє питання. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам: перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Вищому антикорупційному суду (розпорядження Уряду № 988-р із змінами, внесеними розпорядженням Уряду № 1197-р).
Доповідає виконувач обов’язки голови Вищого антикорупційного суду Крук Євген Васильович.
КРУК Є.В. Доброго дня, шановні народні депутати, доброго дня, шановний головуючий. Просимо погодити перерозподіл бюджетних призначень з бюджетної програми….
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Включіть мікрофон, вас не чути.
КРУК Є.В. Я увімкнув. Так чутно?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чути.
КРУК Є.В. Ще раз доброго дня. Вищий антикорупційний суд просить погодити перерозподіл бюджетних коштів у сумі 7 мільйонів 300. Такий перерозподіл дасть можливість забезпечити суддів Вищого антикорупційного суду апеляційної палати службовим житлом, що буде виконанням передбачених Законом України гарантій про забезпечення службовим житлом. Виникла через економію коштів з оплати праці. Просимо погодити.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів? Немає.
Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. У вас було передбачено програмою в середньому 2 мільйони на придбання однієї квартири. Так?
КРУК Є.В. Так.
ПАЦКАН В.В. Зараз ви хочете, щоб був перерозподіл і в середньому буде більше 2,5 мільйонів на одну квартиру.
КРУК Є.В. Ні, з самого початку було 2,5.
ПАЦКАН В.В. З самого початку було 2 мільйона. У вас було передбачено за програмою 0851020 кошти в сумі 20,1 мільйонів. Це на 10 з 11 суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Будь ласка, я прошу вас про єдині підходи до придбання службового житла. Щоб потім судді антикорупційного суду не казали, що комусь краща квартира, а комусь гірша квартира.
КРУК Є.В. Ні, всі квартири, вони є в принципі рівними, відповідають житловим вимогам і відповідно вони в межах між 9 і 13 метрів квадратних. Тобто в нас немає претензій між суддями або конкуренції, що комусь краще або не краще. Воно обирається відповідно до житлових потреб кожного судді.
ПАЦКАН В.В. Я не заперечую. Рахункова палата не заперечує проти придбання квартир. Я просто прошу вас, щоб ви звернули увагу на єдині підходи щодо закупівлі квартир суддям антикорупційного суду, щоб потім не виникало питань, що комусь краще, а комусь гірше.
КРУК Є.В. Добре. Занотували.
КРУЛЬКО І.І. Якщо можна, я маю до вас питання.
КРУК Є.В. Прошу. Дякую.
КРУЛЬКО І.І. Питання наступного характеру. Скажіть, будь ласка, створений Вищий антикорупційний суд, за який я, до речі, голосував ще в минулому скликанні як народний депутат, відповідно ми здійснили, мені здається, безпрецедентні такі кроки, забезпечивши суддів Вищого антикорупційного суду заробітними платами, які співмірні із заробітними платами суддів відповідних судів в країнах Європейського Союзу. Тобто заробітна плата є достатньою, вона достатньо висока, в рази більша, ніж, наприклад, заробітна плата міністра будь-якого міністерства або Прем'єр-міністра України, або Президента, або народних депутатів. І якщо щодо народних депутатів питання стосовно забезпечення житлом вирішено таким способом, що народні депутати не забезпечуються житлом, так само, як і інші службовці, то тут норма стосовно суддів діє. Як ви дивитеся як виконуючий обов'язки Голови Вищого антикорупційного суду стосовно того, щоб один раз ми як держава, розуміючи важливість роботи суду і розуміючи ті величезні обов'язки і надії, які покладені на суддів Вищого антикорупційного суду, щоб було закуплено службове житло, яке судді використовують в той час, поки вони працюють на відповідній посаді, а після цього це службове житло далі залишається в розпорядженні держави? Тому що ми можемо, безумовно, йти таким шляхом, але тоді таким шляхом треба йти до всіх категорій державних службовців і повернути таку практику там, де ми її скасували. Тобто десь ми скасували, а десь практика залишилася. Яка ваша думка взагалі стосовно цього питання?
Дякую.
КРУК Є.В. Дякую за запитання.
Звертаю увагу, що з 38 суддів, які наразі працюють у Вищому антикорупційному суді, лише 2 судді з міста Києва, мають прописку і тут проживають, тобто решта суддів з усієї України – від Одеси до Львова, а також до Харкова – такий трикутник у нас, Луганськ в тому числі як переміщені особи. Те, що забезпечення службовим житлом – це гарантія саме Закону про Вищий антикорупційний суд. І звертаю увагу, що в законі так і прописано, що на час здійснення повноважень судді. І наступне речення чітко прописано: такі службові приміщення не підлягають приватизації. Тобто воно жодним чином не перейде судді у власність, якщо він закінчить здійснювати правосуддя, або піде у відставку, то квартири йому не залишать.
КРУЛЬКО І.І. А ви здійснюєте купівлю цього службового житла на вторинному ринку чи це нове житло?
КРУК Є.В. Вторинний ринок.
КРУЛЬКО І.І. Вторинний ринок. І ці квартири, вони будуть тільки на час виконання повноважень, правильно?
КРУК Є.В. У власності Вищого антикорупційного суду.
КРУЛЬКО І.І. Зрозуміло. Дякую.
КРУК Є.В. Це не суддям, ще раз звертаю увагу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Комітет з питань бюджету, розглядаючи перерозподіл видатків відповідно до розпорядження Уряду № 988-р, через відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування 27 листопада прийняв рішення направити його на доопрацювання. Урядом 4 грудня до вказаного розпорядження внесено зміни і рішенням за № 1197-р з врахуванням внесених змін належить здійснити лише перерозподіл за програмою щодо правосуддя апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і відповідно спрямувати додаткові видатки розвитку 7,9 мільйонів гривень на придбання житла трьом суддям апеляційної палати.
Слід нагадати, що відповідно до Закону про Вищий антикорупційний суд суддя забезпечується службовим житлом на час перебування на посаді, при цьому не допускаються виключення з числа службових та відчуження житлових приміщень, що надаються суддям.
Разом з тим, слід зауважити, що у 2019 році базовий розмір посадового окладу судді Вищого антикорупційного суду становить 96 тисяч 50 гривень, 40 прожиткових мінімумів із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, а з 1 січня 2020 року - 131 тисяча 375 гривень, відповідно 50 прожиткових мінімумів.
З огляду на вимоги Закону про Вищий антикорупційний суд за результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету погодити встановлений в розпорядженні уряду від 23 жовтня за № 988-р перерозподіл видатків державного бюджету із змінами відповідно до розпорядження Уряду від 4 грудня за № 1197-р. Проект ухвали викладено в розданих вам матеріалах. Прошу підтримати та проголосувати. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
КРУК Є.В. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Друге. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Уряду № 1189-р).
Доповідає заступник Міністра освіти і науки Даниленко Світлана Василівна.
ДАНИЛЕНКО С.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! Міністерство освіти просить погодити зазначений перерозподіл, оскільки цей перерозподіл необхідний для забезпечення проведення у 2019 році робіт з капітального ремонту та ремонту будівлі головного навчального корпусу університету імені Шевченка. Загальна вартість робіт складає 88,8 мільйони гривень. На сьогодні виконані ремонтно-реставраційні роботи уже південного фасаду. Також зроблена антикригова система та ремонт 50 відсотків покрівлі головного навчального корпусу. Також відремонтовано східний фасад будівлі, облаштована блискавкозахисна система і освітлення портику. Але, крім того, було виконано ще роботи по західному фасаду, по північному (частині) фасаду, 50 відсотків покрівлі корпусу на загальну суму 21,1 мільйона гривень. Але, на жаль, профінансувати видатки капітальні сьогодні не вистачає. У зв'язку з цим ми просимо зробити цей перерозподіл за рахунок економії фонду заробітної плати, яка виникла в університеті, за рахунок стипендіального фонду (це аспіранти і докторанти, зменшився набір) і також видатки споживання, які не були освоєні до кінця року. Тому просимо погодити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів? Немає.
Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.
ТРУХІН О.М. За поясненнями Міністерства освіти запропонований перерозподіл здійснюється з метою забезпечення проведення робіт з капітального ремонту та реставрації будівлі головного навчального корпусу. Слід звернути увагу, що у супровідних матеріалах не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань, а також пояснень щодо можливості освоєння таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду з дотриманням вимог законодавства про державні закупівлі.
За результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 4 грудня за номером 1189-р перерозподіл видатків державного бюджету. Проект ухвали роздано вам у робочих матеріалах. Прошу підтримати та проголосувати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались?
ДАНИЛЕНКО С.В. Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Уряду номер 1188-р).
Доповідає генеральний директор директорату Міністерства освіти та науки Чеберкус Дмитро Вікторович.
ЧЕБЕРКУС Д.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! … (без мікрофону) Зазначені видатки пропонується перерозподілити за рахунок економії, що виникла внаслідок курсової різниці по двох бюджетних програмах: це сплата внеску до європейської програми з досліджень та інновацій "Горизонт 2020", а також по сплаті внеску України до програми ЄС "Євроатом". Крім того, за програмою 1380 було передбачено 100 мільйонів гривень на базове фінансування науки в закладах вищої освіти, але воно мало б бути реалізовано за результатами державної атестації наукових напрямів в університетах. На жаль, через те, що ми не одержали достатньої кількості кандидатур іноземних експертів, ми не змогли провести об'єктивну атестацію, тому було прийнято і погоджено Національною радою з питань науки та технологій пропозицію доукомплектувати пул експертів іноземними фахівцями. Разом з тим, ми розуміємо, що ми не встигли провести таку атестацію і використати зазначені кошти.
Тому пропонується їх перерозподілити на програму 2201040 з метою створення і розвитку в університетах центрів колективного користування, це на розвиток дослідницької інфраструктури. Тобто ті гроші, які ми не використали в один спосіб, ми пропонуємо все ж таки залишити в системі вищої освіти і підтримати розвиток дослідницької бази. Це капітальні інвестиції.
Міністерством вже створено, підтримано пропозицію щодо створення 21 центру колективного користування на базі провідних університетів України. Практично по всіх регіонах провідні університети підтримані.
Що пропонується закупити в рамках таких видатків? Це дороге обладнання, дифрактометри, спектрографи, мікроскопи. Університети зі свого боку вкладають свої власні кошти у спецфонд, в обладнання приміщень, проведення ремонтів, а гроші, що передбачаються подати через міністерство, це саме на закупівлю дуже дорогого обладнання.
Оскільки вже ми маємо кінець року і грудень, Урядом було прийнято рішення також внесення змін до 117-ї постанови, яка дозволяє видатки, зокрема і на розвиток дослідницької інфраструктури контрактувати в поточному році, але виконання закриття контрактів проводити в наступному році. Тому виконання зазначених робіт не завершиться 31 грудня, у нас буде 6 місяців, в університеті, власне, 6 місяців на завершення виконання договорів постачання і встановлення такого обладнання, головне, щоб вони встигли ці контракти укласти цього року. Вони вже розпочали попередні тендерні процедури якраз цього тижня, і наступного тижня вони матимуть підстави укладати такі договори. Рішення щодо обрання таких центрів приймалося публічно і прозоро.
Дякую.
Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
Чи є зауваження і пропозиції в Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. А як ви уже почали тендерні процедури без погодження з бюджетним комітетом? Скажіть, на якій підставі ви почали вже тендерні процедури?
ЧЕБЕРКУС Д.В. Це не ми починаємо тендерну процедуру…
ПАЦКАН В.В. Тобто ви хочете купити дороге обладнання із перехідним періодом на наступний рік, завершити його закупку і монтування на наступний рік. Там сума досить суттєва.
ЛАБА М.М. 100 мільйонів.
ПАЦКАН В.В. 138,2.
ЧЕБЕРКУС Д.В. Жоден договір ще укладений.
Дякую за запитання. Жоден договір ще укладений, це тільки розпочаті процедури попередні. Всі університети – це великі організації, багато тендерів, але до прийняття офіційних рішень, до надання фінансів…
ПАЦКАН В.В. Ви самі собі суперечите.
ЧЕБЕРКУС Д.В. Ні, я не суперечу.
ПАЦКАН В.В. Ви тільки що проінформували бюджетний комітет і всіх присутніх, що ви вже розпочали всі процедури. Тобто у вас уже все готово, уже все "схвачено", зараз, давайте, бюджетний комітет погодить гроші і ми завтра всі гроші "роздерибанимо" або вкинемо на це… Я проти, Рахункова палата проти такого погодження.
ЛАБА М.М. Ще я хотів додати. Ми абсолютно не розуміємо, на які саме навчальні заклади будуть направлені ці предмети і матеріали закуплені, його в переліку також не існує. Тобто для розуміння: сьогодні… (Шум у залі) Ні. Конкретизований відсутній список. Ми знаємо, що є заборгованість по заробітним платам освітянам в деяких областях. І Президент звернув увагу... Я сьогодні питав і на підкомітеті. Ще немає повного розрахунку з педагогічними працівниками, в тому числі і вищих навчальних закладів, в університетах також.
Як в цій ситуації нам збалансувати ваше бажання - 138 на придбання і закрити питання захищених статей?
ЧЕБЕРКУС Д.В. Я, на жаль, не можу прокоментувати питання по зарплаті в університетах, я відповідаю за науковий блок. Можливо, мені допоможе Світлана Василівна.
КРУЛЬКО І.І. Світлано Василівно, рятуйте.
ДАНИЛЕНКО С.В. Заборгованості по навчальних закладах, по університетах, коледжах і тих, що підпорядковані Міністерству освіти, немає. Вони у нас повністю забезпечені зарплатою і повністю профінансовані вже за 12 місяців цього року. Якщо є заборгованість у освітян по місцевим бюджетам, то це викликано тільки тим, що це можуть бути дитячі садки, дошкільна освіта і ті, хто знаходиться на місцевих бюджетах.
ЛАБА М.М. Скажіть, будь ласка, ще забезпеченість протипожежними системами вищих навчальних закладів.
ДАНИЛЕНКО С.В. Ну, це питання дуже складне, особливо після цих подій в Одесі. В більшості, ну, до 2017 року взагалі у нас при ліцензуванні необхідно було мати всі довідки від пожежників, і вони надавалися навчальним закладам. Яким чином – теж питання. Але вони були. І там, де до нас зверталися, до міністерства, ми стараємося допомагати. Але в більшості випадків, коли заковується обладнання, воно йде по капітальних видатках, яких, на превеликий жаль, також у нас не вистачає для забезпечення.
ЛАБА М.М. Може, направити зараз ці кошти…
ДАНИЛЕНКО С.В. Там, де поточні, ми забезпечуємо.
ЛАБА М.М. Може, краще перерозподілити ті кошти і дати на безпеку?
ПАЦКАН В.В. Світлано Василівно, може, ви проінформуєте, на які це дослідження? Може, тут такі кардинальні дослідження і закупка такого обладнання, що воно вкрай необхідне для держави, тому що ми попереднього доповідача не зрозуміли. Це просто обладнання, яке необхідно купити?
ДАНИЛЕНКО С.В. Ну, чому постає питання цього обладнання? Тому що на сьогоднішній день по науці також капітальні видатки, як такі, не виділяються і не передбачалися особливо. Це дороговартісні якісь прибори для проведення досліджень. Ці центри колективного користування, вони забезпечують, що ми купуємо один дорогий прилад, а не на кожний навчальний заклад, і ним користуються всі.
Я би просила, щоб ви погодили цей перерозподіл, оскільки була проведена велика робота в тому, щоб дати можливість за перший квартал здійснити ці закупівлі.
ПАЦКАН В.В. Політична відповідь.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, Олексію.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, я хотів би підтримати цю пропозицію насправді Міністерства освіти і науки, бо реально ми розуміємо, що сьогодні наука - це є фактично головний квиток в майбутнє для будь-якої країни, і в Україні вона недофінансована критично, це ні для кого абсолютно не є секретом.
Що стосується того, на що, тут в переліку все є, наскільки я відкрив, по кожній позиції сума, цифра, що це таке, на що, де вона буде знаходитись, і географія знаходження тут широка, і різні регіони України, які будуть цим користуватись. Я думаю, що коли це вже пройшло всі процедури, то це треба підтримати. Це моя думка.
ЛАБА М.М. А чому не вистачало часу зробити це в першому півріччі, скажіть, будь ласка?
ДАНИЛЕНКО С.В. Тому що прийнято рішення щодо 100 мільйонів, які були передбачені на базове фінансування, що змінилась методика атестації навчальних закладів, і тому вони повинні були бути використані в другому півріччі. Змінилась методика і гроші залишились.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дивіться, ми з Юрієм Юрійовичем в понеділок були разом з Головою Верховної Ради у відрядженні в Житомирі, і голова обласної ради на запитання Дмитра Олександровича, звучало від Михайла Михайловича щодо пожежної безпеки, так голова обласної ради так і сказав, що фактично кожний другий навчальний заклад Житомирської області, а я думаю, що це не тільки проблема Житомирської області, не належним чином укомплектований пожежною безпекою. Тому я думаю, що давайте визначати пріоритети, і передусім життя і безпека дітей, я думаю, що це пріоритет. Краще ми спрямуємо на фоні трагедії в Одесі і на фоні, наприклад, навіть тієї інформації, яку ми з Юрієм Юрійовичем чули, коли доповідав голова обласної ради щодо цієї ситуації, краще ми на це кошти спрямуємо, чим неясно на що.
ДАНИЛЕНКО С.В. Знаєте, я би на 100 відсотків і навіть більше підтримала би вашу пропозицію, якби ми могли ці гроші туди перерозподілити. Але, на превеликий жаль, школи - це комунальна власність і за всі питання відповідає місцева влада, яка повинна їх фінансувати.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вищі навчальні заклади.
ДАНИЛЕНКО С.В. Якщо вищі навчальні заклади, також ми цим займаємось сьогодні.
І це капітальні видатки, яких, на жаль, нам також не вистачає. Але як би ми не хотіли, ми з вами не встигнемо переробити цю постанову, не встигнемо пройти всі ці міністерства і ще встигнути на погодження до вас. Тому ці гроші просто підуть в дохід бюджету.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Разрешите? Добрый день, уважаемые коллеги, я хотел бы сказать, что давайте мы посмотрим на этот вопрос, я полностью поддерживаю в том, что не успеют перераспределить эти деньги. Пожарная безопасность – это все очень правильно, но почему нельзя сделать в рамках местных бюджетов, потому что это образовательные заклады разного уровня? Некоторые належать коммунальной власності, некоторые належать профильным министерствам и так далее. Пускай губернаторы соберут глав районных администраций, пускай районные администрации, користуючись місцевим бюджетом, обласним бюджетом, зроблять проектно-кошторисну документацію, проведуть тендери. Это они могут сделать за счет местных бюджетов, когда эта вся будет полностью картина ясна и когда мы тогда выделим средства, которые не будут ждать всей этой бюрократической волокиты, а сразу пойдут на решение этих вопросов, тогда это будет выглядеть эффективно. А сейчас мы просто возьмем эти деньги и направим в то, что не успеют до конца года выполнить, и эти деньги просто вообще никак не будут использованы, этот финансовый ресурс.
ДАНИЛЕНКО С.В. І в освіту вони не потрапляють.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Я полностью поддерживаю, что пожаробезопасность во всех учреждениях научных, детских садах, школах – это большая проблема и это проблема не только Одесской области. Я думаю, что это проблема всего государства. Но давайте к этому подойдем системно и комплексно. То есть мы сначала должны знать, сколько стоит в каждой области этот аспект. Для этого у нас есть місцеве самоврядування, у нас есть областные администрации, районные администрации, мэры городов. Пускай они дадут это, мы тогда сядем, поймем, сколько в граммах "резать" и тогда это будет эффективно. А просто говорить: вот давайте мы дадим, - отрапортовали, какие мы молодцы, а дальше это ничего не пойдет на места. Вот что я хотел сказать.
ДАНИЛЕНКО С.В. Дякую.
ПУШКАРЕНКО А.М. Колего, я повністю з вами згоден, повністю підтримую. Але я так розумію, що ці кошти (ну, чи я правильно зрозумів, може, я неправильно зрозумів), вони перехідні, чи ви їх освоїте до кінця року?
ДАНИЛЕНКО С.В. Справа в тому, що відповідно до Постанови 117, внесені зміни туди, що ми на це обладнання можемо зараз стовідсотково зробити передоплату і протягом перших двох чи трьох місяців його отримати повинні.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую.
ДАНИЛЕНКО С.В. І за нього відзвітувати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
За поясненнями Міносвіти запропонований перерозподіл здійснюється з метою закупівлі наукового обладнання для центрів колективного користування науковим обладнанням. На вимогу підкомітету з питань видатків державного бюджету надано і додано до розданих вам матеріалів перелік обладнання, яке планується додатково закупити в 2019 році, та його вартість. А також відомості щодо створення таких центрів.
Разом з тим, у супровідних матеріалах відсутня інформація щодо можливості освоєння відповідних коштів до кінця поточного бюджетного періоду з дотриманням вимог законодавства про державні закупівлі.
Друге. Причин недоотримання у 2019 році закладами вищої освіти фінансової підтримки для виконання наукових досліджень за пріоритетними напрямами.
Третє. Розглядаючи це питання 9 грудня, у підкомітеті не визначились щодо рішення по ньому остаточного. За результатами опрацювання зазначеного питання з огляду на відсутність достатніх фінансово-економічних обґрунтувань пропонується рекомендувати комітету направити перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада № 1188-р, на доопрацювання. Прошу підтримати таке рішення комітету та проголосувати.
ДАНИЛЕНКО С.В. Вибачте. А в чому буде доопрацювання?
ТРУХІН О.М. Доопрацювання буде в наданні тієї інформації, котру я перелічив вам у рішенні, яке пропонується прийняти.
ДАНИЛЕНКО С.В. Ми надали ту інформацію, надали перелік обладнання, яке буде закуплено, і пояснення щодо…
ТРУХІН О.М. Перелік обладнання наданий, але якщо ви не почули, я вам можу в письмовому вигляді передати ті пункти, котрі були не закриті.
Дякую.
ДАНИЛЕНКО С.В. Ні, ви просто сказали про те, що вони не будуть використані в цьому році. Вони дійсно будуть використані, оскільки буде стовідсоткова передоплата, авансування, бо є зміна, у нас прийнята постанова, зміна до 117 постанови.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Є пропозиція голосувати за рішення комітету.
ДАНИЛЕНКО С.В. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Ставлю на голосування внесену заступником голови комітету Трухіним пропозицію перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Уряду, направити на доопрацювання. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утрималися? 1 – утримався. 21 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки. Розпорядження Уряду № 1105-р.
Доповідає перший заступник Міністра освіти і науки Полюхович Юрій Юрійович.
ПОЛЮХОВИЧ Ю.Ю. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! На цей рік урядом було виділено 262 мільйони гривень для Національного фонду досліджень. На жаль, з об'єктивних причин цей фонд не був запущений. Для чого він був взагалі створений? Для грантової підтримки наших українських вчених. Зважаючи на те, що вчені, які безпосередньо займаються організацією цього фонду, вони не завжди є управлінцями, і, на жаль, все-таки не було за цей рік зроблено. Ми як нове міністерство, нова команда дуже активно допомагаємо в тому, щоб цей фонд був запущений. І за неповні три місяці ми практично зробили те, що мало б було зроблено бути давно. Але ситуація така, що ці 262 мільйони були виділені, але, на жаль, шансів використати ці гроші в повному обсязі цього року немає. Тому нами було прийнято рішення, враховуючи, що це не додаткова потреба в грошах, а перерозподіл фактично вже виділених коштів і саме спрямованих на наукові дослідження або науку в цілому, виникла ідея підтримати наших вчених, які досліджують Світовий океан, Антарктична станція Вернадський зокрема, для придбання судна, яке було у використанні. Є унікальна пропозиція британців, які зараз купили нове судно, яке коштує 200 мільйонів доларів, а те, яким вони користувалися вже десятки років, підготовлене до того, щоб його продати. На цьому судні є унікальне обладнання, яке якраз пристосоване для океанічних досліджень. Тому, враховуючи цю ситуацію, така була ідея – підтримати наших науковців, враховуючи, що наступного року буде 200 років з моменту відкриття Антарктиди, де українці, як виявилося за нашими дослідженнями в архівах, брали безпосередню участь, оскільки і заступник Белінсгаузена Іван Завадовський родом з Полтавщини. Тобто українці мають повне право називатися першовідкривачами Антарктиди. Наступного року буде 200 років. І є шанс, на жаль, єдине українське судно, яке, можливо, за вашої підтримки вдасться придбати, на якому буде піднято український прапор. Тому що останнє судно, яке виконувало функції науково-дослідного судна, на жаль, було порізано на металобрухт у 2006 році. Тому така от унікальна ситуація склалася.
Ми намагалися донести це керівництву держави, всім центральним органам виконавчої влади, з усіма ми це все погодили, і дуже сподіваємося на вашу підтримку. Підкреслюю, мова саме йде не на виділення коштів додаткових, а саме на перерозподіл згаданого розпорядження Кабінету Міністрів України. Дуже сподіваємося на вашу підтримку.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Цікаво, а що, Міністерство фінансів погоджує, так? Так давайте завеземо ще сюди "євробляхи", давайте кораблі будемо завозити "євробляхами".
(Шум у залі)
ПАЦКАН В.В. Ясно.
Рахункова палата не підтримує таку позицію.
ПОЛЮХОВИЧ Ю.Ю. Пане Валерію, я зрозумів вашу позицію.
Дякую.
До речі, шановні народні депутати, тут присутній керівник Національного антарктичного центру Євген Дикий, боєць "Айдару", до речі.
ПАЦКАН В.В. Так дайте їм краще більшу премію, збільшіть їм видатки…
ПОЛЮХОВИЧ Ю.Ю. Якщо ви дозволите дати слово, з вашого дозволу, тоді, можливо…
АРІСТОВ Ю.Ю. Так.
ПОЛЮХОВИЧ Ю.Ю. Дуже вам дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Євгене Олександровичу.
ДИКИЙ Є.О. Високоповажні члени комітету, дуже дякую за можливість виступити і передати вам вітання з української станції "Академік Вернадський", де зараз почалося літо, від нашої команди, яка там зараз працює…
(Шум у залі)
ДИКИЙ Є.О. Це швидше істеричний сміх, бо я вже бачу, на що доведеться відповідати. Вибачте, але…
КРУЛЬКО І.І. Я хочу вам порадити 2 речі, якщо дозволите. Перша річ – говоріть на півтону тихіше, бо таке враження, що ви намагаєтеся до нас з Антарктиди докричатися. Це перше.
І друге. Ви ж не знаєте, яке рішення комітет прийме, тому я вам раджу не робити поспішних висновків, щоб не переконати членів комітету змінити рішення з позитивного на негативне.
ДИКИЙ Є.О. Я дуже вам дякую за обидві поради, з вдячністю їх приймаю.
Тут прозвучала репліка з приводу того, що дайте їм краще більші премії. Так от, повірте, ні. Повірте, що для науковця не все зводиться до питання зарплати. Для науковця, м'яко кажучи, не менш важливим є можливість виконувати свої дослідження. І сьогодні, в принципі, тут може відбутися історична подія, як свого часу в набагато більш голодні 90-і роки відбулася історична подія – отримання Україною станції "Фарадей" британської, яка тепер називається "Вернадський", і це на багато років вперед відкрило вікно можливостей для сотень українських науковців.
Наша станція – це об'єкт національний один, він обслуговує всі науково-дослідні інститути, університети країни, в яких є наукові проекти, пов'язані з дослідженнями в полярних регіонах.
Так само пропонується зараз доповнити цю нашу інфраструктуру, ще раз, одним на всю 40-мільйонну країну, але повноцінним океанським льодового класу науково-дослідним кораблем. Так само, як свого часу склалось достатньо унікальне вікно можливостей, яке дозволило Україні отримати станцію і в принципі закріпитись в Антарктиді, так само схоже унікальне вікно можливостей спостерігається на сьогодні.
Так, свого часу ми отримали станцію значною мірою тому, що у нас був науково-дослідний флот. Це була одна з ключових переваг, чому саме Україна тоді перемогла на тендері хто забере британську станцію "Фарадей". Але з того часу, на жаль, багато змінилося, останній корабель льодового класу дійсно був розпиляний на метал в 2006 році, і з того часу наша антарктична програма фактично втратила одну з двох рук, бо вона складалася з двох половин – це дослідження на станції "Вернадський" і дослідження у Південному океані. Тобто одну половину програми ми де-факто втратили. А крім того, для власної логістики станції ми тепер змушені, починаючи з 2002 року, кожного року фрахтувати іноземні судна, що, звичайно ж, означає, що ми змушені платити не лише за прямі витрати, але й за прибуток судновласників цих іноземних суден.
Звичайно, ніхто б не намагався навіть просити зараз кошти на новий корабель, тому що це дуже великі кошти. За оцінкою, наприклад, Миколаївського морського технічного університету побудова нового судна льодового класу тягнула б порядку 120 мільйонів доларів. Але, що називається, зірки встали. Велика Британія ввела до ладу новий, за нашими уявленнями, скажемо так, абсолютно космічний науково-дослідний корабель, і тому свій старий, який ще цілком придатний, знову ж таки, за даними Реєстру Ллойда, які далі були оцінені Миколаївським морським технічним університетом, судно придатне до вжитку ще впродовж 20 років, якщо кожні 5 років, звичайно ж, проходити докування. І сума, за яку це судно можна придбати, вкладається в ті кошти, які, увага, все одно були виділені саме на науку, але з об'єктивних причин не були використані Національним фондом досліджень.
Тому ми звертаємося з проханням підтримати таку можливість: на 40-мільйонну країну придбати один бувший у вжитку, але який ще дуже добре нам послужить, науково-дослідний корабель.
Дякую.
КРУЛЬКО І.І. Я маю до вас запитання, якщо дозволите. Скажіть, будь ласка, скільки країн у світі володіють взагалі можливістю досліджувати Світовий океан? Ми в переліку кількох країн знаходимося.
ДИКИЙ Є.О. Дякую за питання.
Якщо по антарктичним станціям відповісти дуже просто - рівно 30 країн налічує елітний клуб. З океанськими дослідженнями відповісти складніше, бо дивлячись, що рахувати. Якщо рахувати маленькі прибережні, то це багато країн, якщо брати саме відкритий океан…
КРУЛЬКО І.І. Такого класу.
ДИКИЙ Є.О. Такого класу? Всі кораблі Європейського Союзу, Північної Америки, Японія, Китай, Росія.
Я б сказав так, дослідження полярних регіонів, Світового океану і Космосу – це 3 маркери, які, власне, відрізняють країни першого світу від країн третього світу. І завдяки зокрема станції "Вернадський", ми, слава Богу, ще поки тримаємося серед країн першого світу.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
Скажіть, будь ласка, інше питання, з приводу стану цього судна. Я так розумію, що воно вже не є першої свіжості, але ви скажіть з точки зору науки, от ми зараз живемо в 21 столітті, а це судно 20 століття, далеко 20 століття, як воно кореспондується з точки зору можливостей здійснювати наукові дослідження?
ДИКИЙ Є.О. Дякую за питання.
Це судно кінця 20 століття, судно 1990 року побудови. Але це не означає, що все обладнання на ньому так само 1990 року. Воно якраз весь цей час оновлювалося і апґрейдувалося, тому що це судно в цей момент, коли ми зараз з вами говоримо, воно ще є флагманом британської антарктичної служби. Тобто це судно не із відстою, воно безпосередньо зараз працює. І там обладнання значною мірою новіше за саме судно. І скажу вам, що відмінність, наприклад, в побудові суден кінця 20 – початку 21 століття не настільки велика, наскільки велика ціна між старим судном, б/в і побудовою нового. Бо то різниця на порядок, а тут різниця…
Дуже важливо, що судно йде повністю укомплектоване, з усім обладнанням, тобто на нього не треба буде далі докуповувати, а можна, грубо кажучи, поміняли прапор – виходимо в море. Тобто це самостійний, можна сказати, плавучий морський інститут. Там передбачені і геологічні лабораторії, і біологічні, гідрохімічні, гідрофізичні і відповідний комплекс обладнання.
В принципі, якщо би комусь було цікаво, ми можемо скинути повний список обладнання. В міністерство ми його надавали, коли обґрунтовували.
ПАЦКАН В.В. Я вам дякую за патріотизм. Я зараз бачив, що ви навіть відмовились від премій і доплат, але для того, щоб лише купити вам необхідне судно.
ДИКИЙ Є.О. Так точно.
ПАЦКАН В.В. Я не знаю, як ви будете повертатися, правда, на станцію до своїх працівників, якими вони будуть на вас дивитися очима.
ДИКИЙ Є.О. Вони записали відеозвернення в підтримку того, наскільки нам треба саме придбання судна.
ПАЦКАН В.В. Ви мене майже переконали. Але я вас дуже прошу, от якщо ви хочете щось придбати, якщо ви хочете щось купити, будь ласка, звертайте увагу не на те, що уже скоро йому вийде термін, а звертайте увагу на те, що Україна наша має бути передовою, має бути флагманом в усіх процесах. І нехай ми краще трошки дорожче потратимо, але ми будемо завжди мати, от ваша експедиція буде мати новітнє гарне обладнання.
ДИКИЙ Є.О. Дякую за таку підтримку. Ну, хочу сказати, що побудова нового – 120 мільйонів і приблизно 5-6 років. А тут - ті кошти, які лишилися, не розподілені, і зараз. Ну, різниця дуже суттєва, на мою думку, але вирішувати вам.
Дякую.
КУЗБИТ Ю.М. А можна я вас ще запитаю. Дивіться, тут така історія. Ви кажете, що станцію "Фарадей" нам подарували, по суті, да? Може, ви би запитали, може, і судно подарують? Ви пробували говорити з ними про таке?
ДИКИЙ Є.О. Не повірите, запитували. Більше того, на такому рівні запитували… Минулого року було організовано доручення уряду, яке пішло на МЗС. Наше посольство в Британії пропрацювало питання і, на жаль, прислало відповідь, що судно трошки більш ліквідний товар, ніж станція, тому подарувати – ні, а продати по розумній ціні – так. Все це, до речі, листування МЗС і посольства нами докладалося до обґрунтування в Мінфін.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Уважаемый коллега, а вы знаете, если, допустим, мы не сможем сейчас выделить средства полностью на покупку этого парохода научно-исследовательского, но в рамках международного судоходства есть такая форма чартера, как бербоут-чартер. Вы можете поговорить с судовладельцем. Бербоут-чартер, дорогие коллеги, я объясню, что это такое. Это аренда с правом выкупа. То есть, по большому счету, мы уже станем своими собственниками. Бербоутная ставка, она становится меньше, чем тайм-чартерная. Все равно вы уменьшите свои расходы, и мы за год, за два сможем выкупить этот пароход. Если действительно он вам так нужен, то вы можете переговорить с вашими английскими партнерами и заключить этот бербоут-чартер.
Еще, само главное, что мы тут сразу получим: в рамках бербоут-чартера есть статья, там, одна из статей, которая дает возможность поднять флаг той страны, которая взяла в бербоут этот пароход. Поэтому все как бы плюсы налицо, мы сразу не выкидываем, ну, не выкидываем, не тратим полную сумму, мы получаем этот пароход в кредит, а вы им уже можете располагать, как собственным пароходом.
ДИКИЙ Є.О. Дуже дякую за запитання. Хочу одразу уточнити, що насправді ймовірність цього, на жаль, невелика з одної причини. Нас би ця схема цілком влаштувала, але британців навряд чи. Справа в тому, що британська антарктична служба не з доброго дива судно продає. Вони ще планували самі років 10 мінімум його використовувати. Але в них є свій Мінфін, доволі жорсткий. І коли їм ввели до ладу новий оцей, ну, по наших мірках космічний корабель, то їм було сказано цей корабель саме продати. Саме продати. Тому я дуже боюсь, що просто перехоплять, викуплять у звичайне комерційне використання.
УРБАНСЬКИЙ А.І. То есть большая очередь сейчас стоит других стран, которые хотят купить этот корабль?
ДИКИЙ Є.О. А хто ж нам зізнається, яка вона: велика чи невелика?
УРБАНСЬКИЙ А.І. Ну, пусть они походят по базару, поспрашивают, поторгуются.
ДИКИЙ Є.О. Але, в принципі, це можливо.
ТРУХІН О.М. Есть предложение: переходить к принятию решения.
ЦАБАЛЬ В.В. Доброго дня! Я дійсно підтримую те, що потрібно розвивати нашу науку, в тому числі нашу антарктичну станцію. Єдине, по цьому питанню у мене зразу виникає декілька думок.
По-перше, якщо я правильно зрозумів, що там сам, умовно, інвестиційний бізнес-кейс не зовсім працює. Якщо я розумію, там період окупності того корабля, враховуючи ті витрати, які ми зараз несемо і яких ми позбудемося, це, якщо я розумію правильно, більше 20 років, те що я почув.
Друге. Також не зрозуміло, що, ну, виходить дуже опортуністична ситуація, тобто без тендеру так з'явилося, от британці вирішили продати, так виходить, що коли якісь інші країни будуть хотіти там щось продати, що там дуже вигідно, то ми постійно будемо такого роду рішення приймати, ну, це не зовсім, мені здається, правильно.
І по-третє, такі рішення, такі взагалі великі інвестиційні проекти треба хоча б за півроку, за рік планувати. Більш правильно було б для нашого і Міністерства освіти і науки, і для станції "Академік Вернадський" продумати більш детально, яка стратегія розвитку має бути, які інвестиції потрібно зробити, може, на цю суму, може, навіть на більшу суму, і потім ці інвестиції погодити.
Просто чого я боюся? Що ми зараз виділимо ці кошти, а ці кошти могли б набагато ефективніше бути використані на інші речі, які можна було б на станції покращити для того, щоб наша наука, скажімо так, ще більше покращилася, ніж, умовно, від витрат на цей корабель.
ДИКИЙ Є.О. Можна відповісти? Дозволяєте?
Дуже дякую за ваше зауваження. Хочу почати з приводу окупності. Не забувайте, ми не в банку кредит беремо, наука в принципі не є окупною в прямому сенсі, вона окупається опосередковано через отримання нової інформації і відповідно наукового продукту. Том тут не зовсім… Скажімо так, якби ми з вами говорили про придбання цього судна для комерційного використання, я б з вами погодився, але наука є саме витратною статтею, а от витрати ми в даному разі робимо більш ефективними, оптимізуємо їх.
А що стосується того, що будемо хапати будь-що, що там десь б/в з'являтиметься – ні, ситуація не така. Справа в тому, що ринок взагалі такий невеликий, і науково-дослідних суден зазвичай позбавляються тоді, коли їх вже використали практично по повній, тобто коли їм 40-50 років. А тут саме виключно через введення до ладу нового, вони продають ще "живе" судно в нормальному стані. Таке не щодня трапляється. І ви знаєте, як там каже один відомий діяч: "Совпадение? Не думаю!" – оце саме те судно, яким було доставлено першу українську експедицію на станцію "Фарадей", з якого, власне, наші висаджувалися приймати майбутню станцію "Вернадський" у британців. Це дійсно збіг, але.
І на останок, все ж таки хотів би акцентувати, що, на превеликий жаль, ці кошти не є перехідними, вони не підуть на розвиток чи станції "Вернадський" чи іншого будь-якого напрямку науки, вони просто 31 грудня, ну, офіційно це називається повернуться в доходи Державного бюджету, а реально це називається згорять. Я прошу врахувати цей момент, що ми не просимо додаткового фінансування, а ми говоримо про, власне, перерозподіл в межах і тих дуже невеликих коштів, які загалом виділяються у нас на науку.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Романе.
ГРИЩУК Р.П. Шановні колеги, Грищук Роман, Комітет освіти, науки та інновацій.
Друзі, я минулого тижня був у Лондоні на Асамблеї парламентарів учасниць Договору про Антарктиду. Я представляв наш парламент. Ми – одна з 29 країн, яка має право голосу в асамблеї. Туреччина не має, у Туреччини є бажання свої антарктичні відкриття і зробити свою антарктичну станцію, у них цього немає, але вони дуже хочуть. І минулого року наша станція якраз приймала турецьку експедицію.
Я хочу сказати, що ми зараз говоримо не тільки про перерозподіл грошей, так, ми їх перерозподіляємо з Національного фонду досліджень. Давайте подумаємо трошки ще про дві речі: це про імідж держави, тому що те, що ми 60 років тому підписали, як СРСР, потім стали правонаступницею – це надзвичайно важлива іміджева історія. Надзвичайно важлива іміджева історія те, що британці подарували нам за 1 фунт – цей фунт до сих пір є на цій станції "Академік Вернадський". Надзвичайно важливо, що буде ходити під українським прапором, що ми відродимо в цьому році, на День Незалежності чи на День Конституції Президент України підніме прапор, відродить український науковий флот. Друзі, давайте про це подумаємо. Я бачу серед нас величезну кількість і науковців, половина виросла на фільмах Жака-Іва Кусто, давайте зробимо так, щоб у нас молоді науковці… Дехто не виріс на цих фільмах, дехто вже …
Друзі, я прошу від Комітету освіти, науки також підтримати перерозподіл грошей на покупку наукового судна.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голову комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
За поясненням Міністерства освіти запропонований перерозподіл здійснюється з метою придбання науково-дослідного судна для антарктичної станції "Академік Вернадський". Слід звернути увагу, що у супровідних матеріалах не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань, а також пояснень щодо придбання науково-дослідного судна та можливості освоєння таких коштів до кінця поточного бюджетного року з дотриманням вимог законодавства про державні закупівлі.
Колеги, не підготовлені нормативно-правові бази та матеріали для забезпечення діяльності Національного фонду досліджень. Крім того, за наслідками попереднього опрацювання зазначеного питання у підкомітеті 9 грудня Міносвіти було доручено додатково надати пояснення щодо фінансово-економічної доцільності придбання наукового судна, зокрема порівняльна таблиця витрат, пов'язаних з оплатою послуг фрахту іноземного судна та вартості придбання і утримування судна, морехідних і експлуатаційних характеристик судна, його технічного стану, строку експлуатації та придатності до проведення наукових досліджень.
Проте, відповідної інформації, підкреслюю, у повному обсязі міністерством не було надано.
Розглядаючи це питання 9 грудня у підкомітеті не визначилися щодо рішення по цьому питання.
За результатами опрацювання зазначеного питання з огляду на відсутність достатніх фінансово-економічних обґрунтувань пропонується рекомендувати комітету направити перерозподіл видатків з Державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 листопада за номером 1105-р на доопрацювання. Прошу підтримати таке рішення комітету.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? За – 11. Утрималися – 8. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів (розпорядження Уряду № 1190-р).
Доповідає заступник Міністра освіти і науки Даниленко Світлана Василівна.
ДАНИЛЕНКО С.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! Розпорядження Кабінету Міністрів № 1190-р має метою, прийняття цього акту є забезпечення, внесення змін до кодів та назв місцевих бюджетів по об'єкту, одному, в Полтавській області, а також Тернопільській і Чернівецькій областях. Тернопільська і Чернівецька – це виправлення помилок, які були при наданні даних з місць при підготовці 493-ї постанови, в яку вносяться зміни. А Полтавська область – загальноосвітня школа із підпорядкування району переходить в ОТГ. Тому це чисто технічні правки.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
Слово надається голові підкомітету Самаласі Оресту Ігоровичу.
САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладав усіх ступенів згідно з розпорядженням Уряду № 1190-р.
Прошу підтримати.
КРУЛЬКО І.І. У мене є запитання, якщо можна.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.
КРУЛЬКО І.І. Я хотів би у Міністерства освіти з'ясувати з приводу цієї програми. А наскільки ефективно вона взагалі використовується? Може, нам її скасувати треба? Тому що такі пропозиції від міністерства були, я пам'ятаю, коли бюджет на 2020 рік розглядався. Чи це все-таки добра програма? Просто щоб було розуміння у нас.
ДАНИЛЕНКО С.В. Програма-то добра, і вона йшла на засадах співфінансування з місцевими бюджетами. Але мушу сказати, що станом на 1.12 цього року із 150 мільйонів використано 67,9. Тобто на сьогоднішній день ще 82 мільйони не використані. Чи будуть вони використані до кінця року, поки що ми гарантувати, на жаль, не можемо.
КРУЛЬКО І.І. Тобто, іншими словами, українські навчальні заклади забезпечені в достатній кількості всім обладнанням спортивним, і такої потреби немає. Це я правильно розумію?
ДАНИЛЕНКО С.В. Справа в тому, що ці кошти, вони були… Ми контролюємо кожен місяць, ми розмовляємо, але вона була зроблена на умовах співфінансування. І багато хто, мабуть, того співфінансування такій мірі або не надав, і десь це повинні були контролювати і на місцях. Тому використана вона буде десь на половину, ця субвенція.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
ДАНИЛЕНКО С.В. Будь ласка.
(Загальна дискусія)
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.
ПАЦКАН В.В. Рахункова палата не проти цього перерозподілу. Але ми просимо так само ці процеси проконтролювати Міністерство освіти, будь ласка.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Хто за?
ЦАБАЛЬ В.В. Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Уряду № 1234-р).
Доповідає перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Колумбет Антон Сергійович.
КОЛУМБЕТ А.С. Доброго дня. Чи вже вечора? Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України" передбачено видатки бюджету в сумі 34 мільйони гривень, головним розпорядником яких є Мінветеранів.
За результатами оголошення про відбір пропозицій від органів місцевого самоврядування відібрано відповідні переліки заходів для здійснення їх фінансування у 2019 році в рамках бюджетної програми. Враховуючи це, прийняття даного акту необхідне для здійснення розподілу субвенції з державного бюджету в обсязі 12 мільйонів 668 тисяч 302 гривень.
Це дозволить нам придбати 32 квартири, один індивідуальний житловий будинок, що дозволить забезпечити тимчасовим житлом приблизно 150 внутрішньо переміщених осіб або 33 родини, а також обладнання і програмне забезпечення для двох ЦНАПів, це пропозиція Олександрівської селищної ОТГ та міста Костянтинівка Донецької області.
Прийняття розпорядження сприятиме підтримці регіонів, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України.
Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
МАКАЦАРІЯ С.М. Міністерство фінансів заперечень не має, але хотів би звернути увагу, що все рівно залишаються невикористаними 625 тисяч гривень, це є субвенція до кінця року. Це можна було б придбати ще 3 квартири хоча б.
САЛАМАХА О.І. А можете прокоментувати?
КОЛУМБЕТ А.С. Так, на жаль, за результатами відбору заявок органів місцевого самоврядування, які подались на цю субвенцію, це ж співфінансування 30 на 70, більше 600 тисяч гривень залишаться нерозподіленими. На жаль, ми не отримали все ж таки заявок від ОМСів на цю суму.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Рахункова палата не проти, але я вас дуже прошу, Антоне Сергійовичу, зверніть увагу на низьку виконавську дисципліну на низах, тому що ці кошти можна було ще переформатувати і за ці кошти - 600 тисяч - можна було ще в районах купити декілька квартир. Це можна було забезпечити житлом ще дві-три сім'ї. Низька виконавська дисципліна внизу потім приводить до того, що потрібно під кінець року робити перерозподіли. А вам як міністерству ми в допомогу можемо надати звіт Рахункової палати по тимчасово окупованих територіях, по міністерству, який для вас буде корисний потім, для вашої роботи у подальшому.
КОЛУМБЕТ А.С. Я щиро вам дякую. Ми знайомі з результатами цього звіту. Як ви розумієте, Міністерство тимчасово окупованих територій, яке було відповідно розпорядником даної програми, воно було реформовано шляхом приєднання до Мінветеранів. Ми отримали, власне, повноваження зайнятись цим питанням 4 місяці тому. Можливо, саме звіт Рахункової палати був однією з тих причин, чому були зроблені урядом відповідні і дисциплінарні, і кадрові рішення, і, так би мовити, тепер ми за це відповідаємо. Ну, ми зробимо все від нас залежне, щоб дисципліну цю витримувати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Юрійовичу.
САЛАМАХА О.Ю. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції на здійснення заходів щодо підтримки території, що зазнала негативного впливу внаслідок збройних конфліктів на сході України згідно з розпорядженням Уряду номер 1234-р. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Хто за?
ЦАБАЛЬ В.В. Проти? Утримались? Одноголосно – за.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Рішення прийнято.
Так, переходимо до питання "Різне". А, ще додаткові?
Так, додаткове питання: про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік відповідно до постанови Уряду від 11 грудня за номером 1006.
Доповідач - Музика Юрій Леонідович, голова комісії з проведення ліквідації Мінмолодьспорту, директор Департаменту економіки та фінансів Мінмолодьспорту.
МУЗИКА Ю.Л. Доброго вечора, шановний Юрій Юрійович, шановні депутати! На ваш розгляд виноситься пропозиція щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді і спорту за бюджетною програмою 3401070 "Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державної підтримки молодіжних та дитячих громадських організацій".
Метою здійснення перерозподілу в обсязі 1 мільйон 500 тисяч гривень є забезпечення діяльності новоствореної державної установи "Всеукраїнський молодіжний центр" обладнанням довгострокового використання, яке є першочерговим для забезпечення його роботи. Просимо підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Співдоповідач по цьому питанню Крулько Іван Іванович. Прошу.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
Шановні колеги, за наслідками розгляду відповідного питання на засіданні комітету пропонується прийняти наступне рішення: погодити встановлений Постановою Уряду від 11 грудня 2019 року за номером 1006 перерозподіл видатків державного бюджету.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Голосуємо. Хто за?
ЦАБАЛЬ В.В. Проти? Утримались? 2 - утримались. 18 – за. Рішення прийнято.
МУЗИКА Ю.Л. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік відповідно до розпорядження Уряду від 11 грудня за номером 1231-р.
Доповідач - Сушкевич Валерій Михайлович, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України.
СУШКЕВИЧ В.М. Добрий вечір, Юрію Юрійовичу! Шановні колеги! Вітаю вас. Ситуація така. За 2019 рік не всі результати, які були прогнозовані спортивні у наших українських паралімпійців, дефлімпійців, передбачали те, що торкається виплати стипендій і винагород. Відповідно тому, що не всі результати показані надвисокого рівня, є економія в тому, що торкається саме цих коштів в рамках бюджетної програми 3401110 "Розвиток спорту людей з інвалідністю і їх реабілітація". В рамках цієї ж програми пропонується передати із видатків споживання на видатки розвитку. На що розвиток?
Мова йде про те, що в Україні є, на жаль, єдина паралімпійська база, на якій готуються, це зимова паралімпійська база, Західний реабілітаційно-спортивний центр у Львівській області, на якій готуються наші паралімпійці, де проходять реабілітацію бійці, які отримали інвалідність, захищаючи Україну. І пропонується, щоб забезпечити оснащення, обладнання цієї бази і розбудову реабілітаційно-спортивної траси, щоб використати ці кошти для цієї нашої бази.
Можу вам сказати, якщо по статтях, то це закупка спеціального спортивного і реабілітаційного обладнання для того, щоб проводити реабілітацію воїнів АТО, закупка спеціального лижного обладнання для хлопців знову ж з АТО з ампутацією, з травмами хребта, для наших паралімпійців, які мають ураження відповідне і займаються зимовими видами спорту. Ну і все те, що торкається спеціального такого обладнання, як фільтрувальна станція, спеціальні реабілітаційні кімнати, транспорт для перевозки людей з інвалідністю, спеціальний транспорт для перевозки на території центру важких категорій людей з інвалідністю і так далі. Власне, щоб дооснастити і продовжити розвиток цієї бази.
Прошу вас підтримати, це те, що торкається соціально значимого напрямку. І частину цих коштів також передбачається з паралімпійських видатків, з паралімпійської економіки передати на розвиток нашої спортивної бази в Конча-Заспі, на обладнання тренажерами цієї бази і обладнання і проживання спортсменів-олімпійців.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Співдоповідач по цьому питанню Крулько Іван Іванович, перший заступник голови Комітету з питань бюджету.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! За наслідками розгляду відповідного питання на засіданні комітету пропонується такий проект ухвали. Погодити встановлений розпорядженням Уряду від 11 грудня 2019 року за номером 1231-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ні.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Немає у Рахункової палати, ми готові підтримати. Але прошу вас під особистий контроль, для того щоб ці кошти були ефективно використані і щоб потім не було порушення бюджетного законодавства в частині використання цих коштів.
СУШКЕВИЧ В.М. Особисто проконтролюю. Дякую.
ПАЦКАН В.В. От. Ви перед усім комітетом сказали.
ЛАБА М.М. Я хотів ще одне запитання задати. Забезпечення діяльності Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів "ІНВАСПОРТ". По даному об'єкту, бачу, давно покращення матеріально-технічної бази не відбувається. Там закладено нуль. Можливо, частково було б і їм допомогти?
СУШКЕВИЧ В.М. Ви знаєте, можу вам сказати, що поки що ви праві, що зарплата в "ІНВАСПОРТІ" менша, ніж, скажімо так, по олімпійським напрямкам, це правда. І поетапно Міністерство молоді і спорту піднімає цю заплату.
Але ці видатки, вони невеличкі, вони не вирішать проблеми. Але я прошу вас особисто разом зі мною, з колегами подумати над цією проблемою, в тому числі, мабуть, ви знаєте, на місцях. Бо на місцях особливо проблема існує.
Я вам дякую за увагу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до питань "Різне".
Для інформування слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
У підготовленому та розданому проекті листа Комітету з питань бюджету до Прем'єр-міністра звернуто увагу на ризики виконання окремих доходів державного бюджету при реалізації Закону "Про Державний бюджет 2020". Зокрема під час розгляду і прийняття у другому читанні та в цілому законопроекту 2144 щодо змін до Бюджетного кодексу Верховною Радою проголосовано та враховано пропозицію щодо зарахування до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування 13,44% акцизного податку з пального, хоча така пропозиція не врахована в показниках державного бюджету на 2020 рік. Оскільки такий податок мав би у повному обсязі зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету як джерело формування державного дорожнього фонду, в 2020 році ймовірно може бути недонадходження відповідних доходів до цього фонду. За експертною оцінкою - 7,7 мільярдів гривень.
Разом з тим, з огляду на зазначене перевиконання в цьому році загального обсягу доходів, які надходять до державного дорожнього фонду, та необхідність вжиття заходів щодо покращення адміністрування податків, включаючи детінізацію економіки, відповідні витрати доходів мають бути мінімізовані. Отже вбачається можливим виконання в 2020 році планових показників витрат державного дорожнього фонду.
Поряд з тим, за ініціативою уряду в державному бюджеті на 2020 рік передбачено планові показники нового платежу, а саме: плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації проведення азартних ігор в сумі 4,4 мільярди гривень та рентної плати за користування надрами для видобування бурштину в сумі півмільярда гривень. Проте на даний час Верховною Радою ще не прийнято урядові законопроекти, необхідні для законодавчого унормування справлення зазначеної плати за ліцензії та зазначеного збільшення надходжень вказаної рентної плати. Тому існує ризик надходження в 2020 році відповідних доходів у необхідному обсязі та виконанні бюджетних програм за рахунок зазначеної плати за ліцензії.
Враховуючи наведене, доцільно комітету проінформувати Прем'єр-міністра з таких питань та попросити його доручити уповноваженим центральним органам виконавчої влади вжити необхідних заходів щодо забезпечення виконання відповідних планових показників доходів державного бюджету на 2020 рік, включаючи спільні дії уряду і парламенту щодо законодавчого врегулювання порушених питань.
Таким чином, пропонується комітету схвалити направлення Прем'єр-міністру відповідного листа, проект якого роздано. Прошу підтримати та проголосувати.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Шановні колеги, прошу визначатися по даній пропозиції. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим.
Дякую всім за участь і бажаю успіхів.