Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань бюджету

13 лютого 2020 року

АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені. Зареєструвалось 17 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є.

Є пропозиції? Прошу, Анатолію Ігоровичу.

УРБАНСЬКИЙ А.І. До нас звернувся голова комітету Кальченко і просить теж розглянути питання про звільнення А.Ситника з посади Директора Національного антикорупційного бюро України на пропозицію народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, керуючись положенням частини першої, абзаців 1, 6 частини другої статті 6 та пункту 2 частини першої статті 13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

Прошу включити до порядку денного.

АРСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Пропонується для розгляду одне питання. Інформація Міністерства фінансів про стан виконання державного бюджету в січні 2020 року та вжиття заходів для належної реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Прошу підтримати запропонований проект порядку денного та пропозицію депутата Анатолія Урбанського. Голосуємо.

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Один не голосував, двоє утримались, 14 – за. Рішення прийнято.

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до розгляду питання порядку денного. Слово надається мМністру фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні.

Прошу.

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую. Скільки в мене є часу?

АРІСТОВ Ю.Ю. Скільки завгодно.

МАРКАРОВА О.С. І ми, для уточнення, працюємо в закритому режимі, відкритому?

(Загальна дискусія)

МАРКАРОВА О.С. Для того, щоб я просто розуміла, яким чином. "Пленки будут в любом случае". (Шум у залі) Просто питання, в якому режимі ми працюємо. Перепрошую за жарт на початку.

Шановні колеги, я дуже дякую комітету за те, що сьогодні запросили нас для того, щоб ми дійсно з нашими головним комітетом обговорили ситуацію, яка у нас є на сьогоднішній день. Ми могли би з вами поділитись не тільки оцінкою, яка є там публічною нашою, в тому числі січня місяця, 2019 року, а і в тому, які висновки ми з цього робимо, як ми рухаємось далі і які заходи вживаємо для того, щоб, скажімо так, забезпечити як макростабільність, так і підтримати економічне зростання, яке дуже залежить від того, чи буде в нас все в порядку з макростабільністю, з виконанням бюджету і так далі.

У ваших матеріалах є ряд документів, які ми для вас підготували.

Перше - це дуже коротко про попередні дані 2019 року. Вже дуже скоро ми подамо відповідно до Кодексу повністю звіт про виконання бюджету, він буде дуже детальний, ми з вами тут будемо дискутувати з Рахунковою палатою.

Але очевидно, що і 2019 рік, і ми з вами про це говорили на закінчення 2019 року, є системна зміна в макропоказниках, яка впливає на ряд показників виконання бюджету. Ми про це говорили, коли обговорювали зміни до бюджету 2019 року. І очевидно, що і нижча інфляція, і нижчий, вірніше, вищий курс гривні, нижчий курс і долара, і євро, які дуже сильно впливають в першу чергу, звичайно, на показники митниці. І ми бачимо також стабільний тренд з листопада місяця. Він раніше почався, але, на противагу минулим рокам, він не припинився, падіння ціни на газ, яка дуже теж сильно впливає не тільки на митні, а й на інші показники, і в тому числі лягає ціна електроенергії, ціна газу і так далі, ми бачимо спад промисловості, в якому теж це великий-великий фактор, - всі ці фактори, вони також опосередковано, а деякі прямо, впливають на показники бюджету.

Тому в 2019 році, ви пам'ятаєте, ми з вами закінчували рік досить, з одного боку, складно, однак був ряд факторів, які допомогли нам, вживаючи всіх заходів, завершити його в плановому режимі, незважаючи на невиконання по доходах, які склали близько 25 мільярдів наприкінці минулого року, все-таки і дотриматись дефіциту, навіть менший у нас склав дефіцит у минулому році, і виконати всі видатки. Тобто не було жодних видатків, ми провели детальний аналіз всіх видатків, які не було проведено по результату 2019 року, жодних з тих видатків, по яких були відкриті асигнування, проведені роботи, підписані акти, не було таких видатків.

Це ще раз повертає нас до питання планування, так, тому що якщо головні розпорядники запланували видатки і згадали про них тільки 18 грудня, коли ми тоді на 3 дні призупинили незахищені тільки видатки для пріоритетизації, то це говорить про те, що, очевидно, у нас деякі планування відбуваються "на помідори", а не тому, що дійсно це потрібно. Ми в цьому році це вже теж враховуємо.

І в 2020 році у нас досить така ретельна йде робота і по паспортах бюджетних програм, і по перерозподілах. Я думаю, що ви вже помітили, що ми набагато менше перерозподілів пропускаємо на Кабінеті Міністрів і набагато менше їх доходить до вас, тому що це якраз питання такої дисципліни.

Щодо січня місяця. В січні місяці ми бачимо, що ситуація з макро… Ще раз, ми з вами ухвалили бюджет в листопаді місяці на 2020 рік. І в грудні місяці вже затвердили помісячний розпис. Цей розпис за січень місяць, як ви знаєте, не виконаний, і ми про це дали оперативну інформацію у нас. У вас є така коротенька презентація "Виконання січня 2020 року", буквально там декілька сторінок. Зі мною тут і всі заступники, і керівник ДПС, керівник ДМС для того, щоб ми могли відповісти більш детально на запитання.

Але дуже коротко: бюджет в січні, прочитали, не виконаний на майже 14 мільярдів за доходами. З чого складається це невиконання? Якщо ви подивитеся на слайд номер 3, мабуть, він у вас номер 4, на якому написано про  доходи і відношення фактичних до запланованих саме по доходах, то ми бачимо, що у нас головні невиконання пов'язані в першу чергу якраз з тими макроекономічними показниками, які стосуються газу, ренти і курсу, і їх вплив на невиконання. Тобто рентна плата за користування надрами – і це серйозне питання, яке ми на Кабміні вже підняли. Тобто у нас три роки поспіль не виконується план видобутку. Три роки поспіль нам в бюджет, ще раз, ми ж з вами як би знаємо, в бюджетному комітеті ми приймаємо цифри, вони є для нас ввідними. Три роки тому…(Шум у залі) А? Ні, у нас якраз не виконаний план видобутку – ось в чому біда. Тобто податок залежить від того, скільки буде видобуватись. Кожен рік ми отримуємо дані як від Державної компанії "Укргазвидобування" в складі НАК "Нафтогазу", так і від профільного міністерства щодо загальних обсягів. І кожен рік він не виконується, і кожен рік в поясненнях щодо невиконання ми отримували – це тому, що в цьому році. А капітальні інвестиції в фінансовому плані на видобуток кожен рік збільшуються. Кожен раз в поясненнях було: "Це тому, що є певний цикл: 2-3 роки. Треба там забуритися. Розвідка і так далі". Ну, от уже закінчились повних три роки циклу, але у нас видобуток так і продовжує не зростати.

Зараз пояснення вже трошки інше: про те, що при такій ціні на газ немає сенсу прискорювати видобуток тим компаніям, які планували це робити. Але це питання, яке системно вимагає розв'язання.

Друге питання стосується безпосередньо імпорту. Наш бюджет, побудований на 20-й рік, побудований був на макро, в якому імпорт мав зростати приблизно на 13 відсотків. Так? 13 з хвостиком відсотків по року. В першому місяці ми бачимо, що імпорт практично не зріс. Він зріс дуже незначно.

Тобто не тільки питання курсу, звичайно, курсова різниця теж мала дуже великий вплив. Бюджет побудований на курсі 27, ми бачимо, що фактичний курс склав майже на 3 гривні менше в січні місяці. Це вплинуло, звичайно. Але тут, ну як, якщо це об'єктивний параметр, який стосується, скажімо, це той курс, який склався – от його різниця і це питання перегляду макро, то питання імпорту, того, що він не зростає, це також серйозне питання, яке треба обговорювати. І ми вже розпочали це обговорення з Міністерством економіки, тому що всі макропрогнози, і Національним банком, який вже є оновлений, МЕРТ буде оновлюватись з часом, вони всі говорять про зростання імпорту, більше чи менше – це друге питання, можливо, вони теж будуть переглядати. Але ми в першому місяці січні бачимо, що імпорт не зростає, вірніше, зростає буквально на 1 відсоток – незначно. І зараз уже є оперативні, коли ми дивимося на цифри 14-ти днів лютого, ми теж не бачимо стрімкого зростання саме імпорту.

Третє питання, по якому також ми бачимо  недовиконання, це акцизний податок. Воно, звичайно, в цей перший місяць, як би, і по тютюнових, і по акцизних. Тут ми трошки більше поговоримо, тому що тут якраз це питання, яке ми бачимо, що тими  заходами, які ми зараз активно проводимо. Вчора, ви знаєте, ми ухвалили на Кабміні запровадження електронної акцизної марки для алкоголю, зміна директора на "Укрспирті" і повна заміна людей, які цим питанням займаються в ДПС, дає свої теж результати. Ми бачимо останні три місяці постійно тенденцію до зростання.

Сергій, якщо буде необхідно, розкаже більш детально про наші дії, про підакцизні якраз групи. І з вчорашнього дня у нас новий в.о. по податковій міліції, так як Закон про БФР, на жаль, в грудні, навіть у січні Верховною Радою був відхилений, і ми не знаємо, як швидко і коли з'явиться новий Закон про БФР, коли він буде ухвалений. Очевидно, що наші з вами плани про те, що податкова міліція залишиться в минулому році, вони вже є нереалістичними. Тому з вчорашнього дня ми замінили в.о., тому що попередній голова, практично його головна задача була займатися ліквідацією ДФС після того, як звідти всі підуть у митну, у податкову і в БФР служби, але зараз очевидно, що нам певний час доведеться жити з податковою міліцією. Нам треба, щоб вона виконувала свою функцію, особливо щодо оптимізаторів, мінімізаторів різноманітних податкових порушень, а також особливим акцентом на підакцизну групу: тютюн, паливо і алкоголь; тому ми зараз будемо там робити деякі зміни, і це, до речі, єдиний перерозподіл, з яким ми як Міністерство фінансів до вас звернемося. Ми вчора на Кабінеті Міністрів це ухвалили, тому що у нас, як ви знаєте, на цей рік всі кошти було закладено на БФР, тому нам треба частину коштів повернути на ДФС для того, щоб можна було забезпечити цю діяльність, поки не буде питання по БФР якимось чином враховано.

Тому, ось якщо ви подивитеся на головні цифри невиконання по січню, то ще раз ми бачимо, що головний – це у нас практично не купівля акцизних марок у січні – акцизний податок, рента і ПДВ з ввезених на територію, це, мабуть, такий основний. У той же час ми бачимо, що по збору на доходи фізичних осіб було незначне невиконання – 235 мільйонів всього. Тобто ми бачимо, що по інших податках у нас є або незначне недовиконання, або по деяких навіть були перевиконання.

Тепер, крім цифр, загальний підсумок того, що, як ми дивимося на це недовиконання. Ну, по-перше, у січні всі видатки, які було заплановано і по яких відкрито програми, були, тобто це невиконання по доходах в січні не вплинуло на нормальне функціонування, видатки проводилися, були виконані.

Щодо ЄКР, ви знаєте, ми побачили, як тільки стало зрозуміло, що коронавірус – це трошки більше щось, ніж одні повідомлення з Китаю. Ми відразу під час того, як ми з Президентом були в Давосі, вийшли на ринок і розмістили 1 250 мільйонів євро, причому розмістили найдешевше за всю історію України. Буквально відразу, через день після цього той, хто слідкує за ринками, бачили – ринки суттєво погіршилися.

Очевидно, що в цьому році перший квартал, ми дивимося на тенденції, і поки у нас не буде перегляду по макропоказниках, ми навіть не в повній мірі розуміємо, яким чином вплинуть макропоказники, ми оцінюємо різні сценарії. У нас є. Але очевидно, що в першому кварталі нам треба буде забезпечити наявність на ЄКР коштів для того, щоб фінансувати, і можливо, більшу частину дефіциту якраз профінансувати в першій половині року – це теж нормальна ситуація. Знову ж таки, ми з вами, коли говорили, обговорювали Боргове агентство минулого року, боргову політику, деякі країни взагалі передфінансують весь свій дефіцит у перші місяці, навіть переплачуючи за ті місяці, коли їм не треба, для того щоб знати, що вони забезпечили фінансування.

Чи  бачимо ми невиконання січня як проблему? Безумовно. Більш того, нас хвилює не так невиконання січня, нас хвилюють тенденції, які ми бачимо, що вони незмінні. Як ви бачили, інфляція за січень місяць склала 3 відсотка. Це нижче того таргету, який для себе, коридору, ставив Національний банк. Тобто ті дії по інфляційному таргетуванні, які Національний банк вживає, ви пам'ятаєте, у нас тут були такі закриті. Я чому запитала: чи закрите чи відкрито у нас, бо були тут закриті дискусії, коли ми говорили, що ми вважаємо, що нам хотілось би, щоб ставка знижувалась Національного банку швидше, ми хотіли би, щоб Нацбанк активніше викуповував, таким чином гальмуючи укріплення гривні. Це, звичайно, така більш жорстка політика і впливає на інфляцію, але ми бачимо, що інфляція у нас не  просто повернулась в коридор, вона пішла нижче коридору.

Інфляція дуже сильно впливає у нас також на споживання. З одного боку це добре, тому що реальні доходи людей вищі, так? Але ще раз, якщо ми порівнюємо виконання до плану, а план запланований на макропоказниках, то це теж частина як би причини невиконання, яка там буде.

Щодо видатків ми інформацію вам дали, я думаю, що якщо будуть запитання по конкретиці, ми зупинимось.

Окремі законопроекти, які впливають на бюджет. Тут хочу почати з подяки нашому комітету і з проханням в цьому році бути ще більш активними, і я бачу, що нам, судячи з порядку денного і з тих висновків, які ми пишемо, оціночні, на законопроекти, нам треба буде більше ваша допомога. Тому що дуже багато законопроектів не просто не є збалансованими для бюджету, вони, на жаль, є дуже-дуже-дуже коштовними. Я абсолютно не кажу, що ці законопроекти не є правильними, так? І, на жаль, це в тому числі законопроекти і Партії "Слуга народу".

Але, підтримуючи суть законопроекту, нам завжди, і я тут просила би, щоб бюджетний комітет відігравав таку ще більш значиму роль в цьому році для того, щоб просто, коли законопроект запроваджує дуже правильні речі, дуже правильні соціальні питання адресує, щоб це не коштувало нам як там, наприклад, по законопроекту про реалізацію права на пенсію – 115 мільярдів, закон про правовий і соціальний захист військовослужбовців – 33 мільярди, про наукову і науково-технічну діяльність – 19 і так далі. Тобто це питання, які вже в цьому році, якщо будуть ухвалені законопроекти в такому варіанті, вони нам будуть мати серйозний негативний ефект на бюджет.

Також дохідні законопроекти, і тут ми координуємо дію з "сестринським" вашим комітетом по фінансах і податкових питаннях. Тому що дуже багато податкових законопроектів ми обговорювали, коли законопроект про… 1210. Ви знаєте, що  туди попала норма про підвищення лімітів для ФОПів, дуже позитивна річ для мікро- і малого бізнесу. А так вона нам буде коштувати близько 4 мільярдів. Точно так же і там ще ряд норм, які, вони позитивні, вони про бізнес, вони розвивають бізнес, але конкретно в 20-му році вони принесуть нам певні мінуси. Тому це питання, над яким ми хотіли би разом з вами дуже сильно сфокусуватись.

Ми підготували окрему презентацію по борговій  політиці і по наших досягненнях за 2019 рік. Дійсно, в цьому році і це, скажімо так, з одного боку це підтвердження такої великої довіри, яка відновилась, довіри до політичного лідерства в країні. Тому що і програма Президента, і Верховної Ради, і всі законопроекти, про які там три роки мріяли, а Верховна Рада їх уже затвердила - і по NCTS, і по спільному режиму і транзиту, і по всьому цьому, це все дає розуміння інвесторам, які інвестують, а це великі інвестиційні фонди, в цінні папери України. З іншого боку, велика робота, яка велася щодо забезпечення, що фіскальна і бюджетна політика є дисциплінованими, що навіть коли у нас недонадходження по доходах, ми просто не виходимо, не намагаємося запозичити, нехай дорого, багато, а все-таки стримуємо, дивимося, пріоритетизуємо видатки і забезпечуємо те, що країна все-таки зменшує свій дефіцит, а це дуже важливо, і так далі.

Тому там достатньо багато інформації по борговій політиці: конкретні цифри, конкретні графіки, як нам вдалося і подовжити терміни, і радикально знизити вартість запозичення і так далі.

Що ми плануємо робити в цьому році щодо виконання бюджету 2020? Перше. Ми очікуємо, активно працюємо зараз з Міністерством економіки щодо макропрогнозу. У нас є декілька варіантів уже макропрогнозів, у нас є макропрогноз Національного банку, є прогноз МВФ, є прогноз Світового банку. Бюджет ми будуємо, як ви пам'ятаєте, на тому прогнозі, який подає Міністерство економіки і затверджує Кабінет Міністрів. Ми зараз працюємо над робочими версіями, у нас є вже декілька сценаріїв, і, до речі, я думаю, що ми з задоволенням можемо створити робочу групу, наприклад, якщо будуть делегати від комітету, ця дискусія по макропрогнозу до його винесення на комітет, вона буде не відкритою, але я думаю, що було б добре, щоб комітет до неї долучився.

В залежності від цього  ми для себе вже зробили перші оцінки впливу цього нового макропрогнозу на показники бюджету повністю річні. Вони є як дуже песимістичні, там, де невиконання досить велике по всіх показниках, так і більш оптимістичні. Ми готуємо, вірніше, у нас є вже заходи, і ми обговорюємо їх усередині Кабінету Міністрів, щодо всіх практично сценаріїв, і ми бачимо, що по більшості насправді податків ми зможемо знайти компенсатори. Це не значить, що це компенсатори просто роботою ДПС і Державної митної служби, це досить така комплексна робота.

Перше, що стосується акцизів. Тут ми впевнені, що план на цей рік повинен бути виконаний. Всі заходи, які ми зараз робимо по всіх підакцизних групах, говорять нам про те, що завдяки детінізації і просто новій роботі і податкової, і митної, і головне – податкової міліції разом з усіма правоохоронцями, а ми вже скоординували групу, зробили групу і з СБУ, де це також їх стосується, і з Національною поліцією, там точно ми повинні просто заходами добитися того, щоб завдяки детінізації були виконані ці податки.

Що стосується податку на прибуток. Також ми бачимо, що відповідно до прогнозу макро, вони показують, що не повинен бути виконаний податок на прибуток підприємств, однак, ми з вами про це говорили, і з цього місяця уже розпочинається фінальна стадія, і результати будуть цієї роботи по трансфертному ціноутворенню, перевірки, які тривали майже рік, які вже закінчилися конкретними актами, ми теж бачимо, що все-таки в податку на прибуток точно, особливо це в основному стосується великих компаній, там точно є заходи, які ми спільно будемо робити, з чим працювати для того, щоб це виконали.

Щодо питань на митниці. Ми бачимо, що заходами ми можемо скоротити недовиконання, однак, ми не зможемо повністю компенсувати недовиконання, яке стосується обсягів імпорту, яке стосується курсу, і яке стосується ціни на енергоресурси, тому що, ще раз, безпосередньо розмитнення всіх енергоносіїв, там газ, це велика частина. Енергетична митниця – велика частина доходів, і тут ми ж точно не хочемо, щоб ціна на газ зростала, з одного боку, тому що це в тому числі, але це об'єктивна реальність, на яку треба буде зважати.

Ми розробили також ряд заходів по видатках. По-перше, завдяки, ще раз, нашій роботі по борговій політиці ми бачимо, що ми зможемо, так як минулого року у нас була суттєва економія по обслуговуванню боргу, 26 мільярдів, з яких частина – це через те, що курс був нижчий, і ми зекономили через курс, але 19 мільярдів з цих 26 – це виключно робота Міністерства фінансів, робота нас всіх разом з вами, коли ми змогли дуже стрімко знизити вартість запозичення. В цьому році ми також сподіваємося, що ми зможемо продовжити видовжувати борг, продовжити знижувати ставки. Тут зразу хочу сказати такий дисклеймер – це все можливо в сценарії, якщо ми в програмі МВФ. Це дуже важлива річ, ми з вами над нею працюємо, ми досягли staff level домовленостей, однак повністю програма розпочнеться і інвестори будуть впевнені, що програма є на 3 роки, тоді, коли ми вийдемо на раду директорів, коли програма буде затверджена.

 Є ряд заходів, щодо яких ми зараз працюємо з усіма міністерствами по видатках. Тобто зараз вони, ну, знову ж таки, ми розуміємо, що це нереалістично вимагати радикального скорочення видатків, ми дуже сподіваємося, що перший квартал нам вдасться закінчити таким чином, що він не буде вимагати секвестру, але нам у будь-якому випадку на основі перегляду макро доведеться робити перегляд бюджету. Нам його доведеться робити. І до цього перегляду нам треба буде підійти уже повністю з набором інструментів, які ми готуємо і по доходах, і по видатках, і по додаткових законодавчих ініціативах.

По законодавчих ініціативах, так як я сказала на початку, будемо просили вас допомагати нам не допустити як мінімум погіршення ситуації, прийняття законів, які мають негативний вплив на бюджет, на його доходи або збільшують видатки, які не були заплановані. Але також ми по тих законопроектах, які уже ухвалені, бачимо, що можуть бути додаткові ряд доходів, можливо, вони будуть наприкінці 2020 року, але також бачимо в цьому.

Загалом, якщо підсумувати. Ще раз, я не хочу говорити зараз, але готові показати наші всі розрахунки, можливо, в такому режимі робочої групи, тому що по різних сценаріях. Ми бачимо, що дуже серйозні є передумови невиконання тих показників, які закладені, тому що ми не бачимо, як курс – очевидно, що нереалістично, щоб він був 27. Тобто питання, як би…

Так само інфляція, споживання, ще ряд факторів, які є в макропрогнозі, а макропрогноз, як би, для нас буде базовою точкою для перегляду. З іншого боку ми бачимо, що якраз все, що ви нам ухвалили в 19-му році, все, що ми розгортаємо зараз і по спільному режиму транзиту на митниці, і по єдиних юридичних особах, сподіваюсь, що найближчим часом Президент 1210 підпише, тому ми…

Ні, по митній підписав Президент уже. А по податковій і юридичній особі єдиній. Це все, безумовно, дасть позитивний результат.

В чому небезпека? І чому всі ці питання займають час? Я розумію, що люди від нас вимагають "швидких змін вже вчора". І коли ми приймаємо будь-який законопроект, якщо подивитися карти під кожен з цих законопроектів, їх імплементація займає там десь 6 місяців, десь рік, десь півтора року. Тобто і повна реалізація будь-якого законопроекту, а особливо таких системних, які міняють систему, вона займає час.

Де ми можемо швидкі знайти ресурси? Це, безумовно, і підакцизна група і інші. А також ми зараз розробляємо, ми говорили дуже багато про проблемні активи в наших державних банках. Ви знаєте, що вони у нас більшість всі зарезервовані повністю – це значить, що держава уже докапіталізувала банки на цю суму. І ми зараз пропрацьовуємо з двома нашими великими банками - з "Ощад", з "Ексімом" і з наглядовими радами -механізм, при якому можна було би швидше. По-перше, ми від них вимагаємо до кінця березня нам надати повністю плани врегулювання по всіх цих проблемних активах, і від цього врегулювання ми повинні в тому числі ефект отримати в бюджет в цьому році.

Дуже важливо виконати приватизацію в цьому році, і це питання, яке дуже нагальне, ми його піднімаємо з початку січня місяця. Тому що заміщення приватизації в минулому році в повному обсязі теж вплинуло на те, що нам довелось ці кошти запозичувати, а це дорого. Тому перевиконання приватизації дасть нам можливість менше запозичувати.

Тому питання, ситуація досить складна і напружена, але ми вважаємо, що у нас вона на сьогоднішній день повністю під контролем. Зрозуміло, дуже багато заходів, які треба одночасно проводити всім. Це зрозуміло, ми працюємо над всіма цими заходами разом з Кабінетом Міністрів.

Якщо треба більш детально по якихось речах пройтись, ми готові відповісти на всі запитання чи більш детальну інформацію надати. І плюс нагадую, що у  нас, і ми такий графік вам теж всім роздали по бюджетному процесу, якщо не роздали, то зараз. А ось його роздають.

Це наша карта бюджетного процесу уже Бюджетної декларації і бюджету на наступний рік. Тому що насправді цей процес дуже сильно пов'язаний з макропрогнозом і з тими цифрами, і це питання не тільки наше з вами бюджетне і фінансове, це питання в тому числі і політичне. Тому що Бюджетна декларація – це фактично бюджет на три роки. І по ньому теж будуть дуже багато, треба дуже-дуже так відповідально. І я думаю, що тут нам треба буде, щоб інші комітети й інші колеги теж дуже відповідально підійшли до спільної роботи з бюджетним комітетом. Тому що фактично вперше Україна буде Бюджетну декларацію на три роки давати і там будуть всі "стелі" видатків на три роки. Тому дуже важливо, щоб ми з самого початку по макропрогнозу дуже активно відпрацювали.

Дякую.

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую, пані Міністр.

Прошу питання? Так.

ЛАБА М.М. Якщо можна.

Доброго дня! Ну, насправді, великий обсяг роботи макропоказників, процеси виконання, якими ви займаєтеся, і всі відповідні державні структури і недержавні фінансові групи, я скажу так, що вони на належному, напевно, рівні виконуються, тому що ми розуміємо, що деякі стабільні речі від них залежать для курсу держави в зовнішній політиці. Це справді так. Але скажу ще й таке, що ми десь, перебуваючи в округах, в областях, розуміємо більш приземлені деякі речі для наших громадян.

Тому в мене декілька питань такого плану. Одне з них – це зменшення видатків загального фонду Державного бюджету України за основними критеріями за січень 2020 року, це із соціального забезпечення. В принципі, ми розуміємо, що структурувалася програма, яка вивільнила з місцевих бюджетів 11 мільярдів, тобто зменшення трансфертів місцевих бюджетів на 11 мільярдів, а програма виконалася на 9, збільшилася по державі. Тобто від місцевих бюджетів, в принципі, 2 мільярди не додали в ту чи іншу сторону. Оце питання перше. Чому проводиться така грубо помітна політика навантаження місцевих бюджетів? Тобто від них багато функцій забирають, тобто функції додають, а бюджетного ресурсу немає.

Друге питання: чому вводяться в систему прямих відносин об'єднані територіальні громади досить повільно? Тобто не все зразу йде. Йде: реєструються, проходять вибори в місцевих об'єднаних громадах, а на прямі бюджетні відносини – через місяць, півтора, два. Вони не знають зараз, як рухатись на початку року.

Третє. Коли кошти ДФРР і соцеконому почнуть працювати на громади? Тобто це питання, коли Президент і Прем'єр кажуть: з 1 березня починається велике будівництво. А що ми будемо будувати в громадах, окрім доріг? Ми розуміємо, ДФРР зависли, соцеконом… Тобто питання, що вони будуть готові фінансуватися з 1 березня виникає так, що це буде, можливо, серпень, в жовтні не встигли - і Новий рік. Ну, щоб так не було.

Дякую.

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую. Давайте на частину запитань я відповім і частину – у нас тут є профільний заступник. Тут Геннадій?

ПЛІС Г.В. Так.

МАРКАРОВА О.С. Значить, стосовно безпосередньо місцевих бюджетів. Насправді, у нас в цьому році є деяка зміна щодо фінансування, особливо по вторинній медицині. Тому тут може здаватись, що менше грошей. Насправді, це не менше грошей, це перекласифікація, тому що у нас в бюджеті на 2020 рік на перший квартал закладено фінансування вторинки по-старому, так би мовити, а другий, третій, четвертий квартал - уже через НСЗУ. Тобто ті ж самі кошти. Тому тут насправді ми і функцію забираємо, і фінансування. Воно виглядає як нібито зменшення, але насправді це не зменшення, просто у нас вторинка іде в реформу з 1 квітня чи з 2 квітня (кажуть, з 1 квітня – негарно говорити). І по соціалці – те ж саме. По соціалці теж перекласифікація. Я думаю, що ми можемо надати як би цю інформацію, для того щоб теж ви могли пояснювати. Тому у місцевих бюджетів ніхто нічого не забирав.

Хочу вам сказати, що в першому місяці - січні вони знову зростали швидше, ніж державний бюджет. І по тих податках - і податок на прибуток, і ПДФО - по них якраз немає недовиконання. Там, якщо і є, так воно незначне. І по тих місцевих податках ті громади, які більш активно адмініструють і уже свої податки на землю і на нерухомість, плюс, як ви пам'ятаєте, наприкінці в нас з Дорожнього фонду частина акцизу все-таки пішла назад на місцеві бюджети. І ми поки що не бачимо. Тут питання, прохання до всіх мажоритарних депутатів проконтролювати, пам’ятаєте, казали, що вони підуть на дороги саме. Але ми поки що не бачимо цього.

Тепер стосовно конкретно питань, які по цьому. Перше – по ОТГ. Абсолютно поділяю ваше занепокоєння, більш того, ми другий Кабмін підряд вже виносимо це питання на розгляд Кабміну, і на минулому Кабміні Прем’єр дав доручення віце-прем’єр-міністру розвитку громад Шмигалю дуже швидко з цим розібратись, тому що на минулий Кабмін у нас винесли тільки 38 створення спроможних ОТГ, а насправді, ми з вами знаємо, їх повинно бути набагато більше.

Тому взагалі доручення звучало: протягом тижня повністю пройти всі документи, ми в Мінфіні їх опрацьовуємо дуже швидко, і нам же треба до того, як ми будемо вносити зміни в державний бюджет, бажано посадити всі нові ОТГ для того, щоб вони перейшли на прямі відносини.

Ми за цим питанням слідуємо, контролюємо. Прем’єр дав доручення. Я дуже сподіваюсь, що до наступного Кабміну, в середу, ми отримаємо новий пакет всіх документів по ОТГ, тому що ви ж знаєте, як би, процедуру: вибори, визнання спроможної, підготовка всіх документів. Тому наш колега також це розуміє. Очевидно, певні труднощі з тим, що він нещодавно тільки призначений, але це пріоритет № 1, ми за ним слідкуємо. Дякуємо, що ви теж піднімаєте це питання.

ДФРР і соцеконом - так само. Це програми, по яких, крім паспортів бюджетних програм, треба порядки використання коштів. Профільний віце-прем’єр на минулому Кабміні, тому що ми піднімали питання, ви знаєте, що 15 лютого в нас дата, до якої повинні всі паспорти бюджетних програм бути затверджені. На жаль, вони не всі затверджені, тому що не по всіх по них затверджені ті паспорти, які не вимагали порядків використання коштів, але якщо програма, або нова, або вона змінена, об’єднана, або передана іншому міністерству, по них треба затверджувати нові порядки використання коштів.

Ми перелік цих програм в грудні місяці, якщо не помиляюсь, 17 грудня, розіслали на всі міністерства з нагадуванням, що по цих порядках повністю треба подати нові порядки, затвердити. От вчора в нас Міністерство освіти перший чемпіон, який закінчив повністю всю роботу, і на Кабміні затверджено вже всі порядки, які стосуються освіти. По інших є доручення Прем’єр-міністра також до наступної середи навести там лад.

Я прошу комітет особливо по ДФРР і по соцеконому, тому що ми якраз і говорили, що тут треба обговорити це питання з усіма стейкхолдерами цього процесу, і наскільки я розумію, є вже проект, який заслав на всі міністерства на погодження, чи не заслав ще, Геннадію? По ДФРР і соцеконому є в нас?

ПЛІС Г.В.  (Без мікрофону) По соцеконому вже мала би надатись учора.. (Шум у залі) … а по ДФРР… ще не прийняли по ДФРР. 30 відсотків буде централізовано. Поки що діє стара редакція…

МАРКАРОВА О.С. Тому як тільки, ми зі свого боку, ще раз, Міністерство фінансів всі ці питання, розуміючи і чутливість питання, і його таку нагальність, тобто як тільки, але тут треба максимально зараз пришвидшити ухвалення і порядки використання коштів і паспортів, і тоді ці програми будуть повністю доступні. Ви абсолютно праві, що задача з березня місяця - велике будівництво. Тому особливий пріоритет – це всі програми, які стосуються "капіталки", доріг, опорні школи, відділення (як вони називаються?), лікарні інтенсивного лікування, приймальні відділення, куди "швидка" привозить людей. І в тому числі це стосується і на регіональному рівні.

Ми зі свого боку тут активно нагадуємо, намагаємося всіх колег дисциплінувати. Сподіваюсь, що на наступному тижні зможемо вже і комітету доповісти про те, що більшість документів підписано. Хочу, порівнюючи з минулим роком, в 19-му році у нас були деякі програми, по яких до кінця року ніяк паспорти не могли бути підписані. Тому це ще питання до… Це не стосувалося таких великих програм.

Але ми слідкуємо за цим. А з 15 лютого ми завжди ще й публічно вивішуємо як Міністерство фінансів стан затвердження бюджетних програм, так що цю інформацію теж будемо підганяти.

І те, що стосується ОТГ, ДФРР, соцеконом… Нібито на всі запитання відповіла, так? Дякую.

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу питання.

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Всім доброго дня! Микола Задорожній.

У мене питання стосується відносно ПДВ з імпорту. Аналізуючи певні дані за січень, звернув увагу на наступне, що ви задекларували, що недоотримання близько 8 мільярдів гривень або майже третину коштів. При цьому у фізичному обсязі зменшення рік до року було всього 3,6 відсотка, в валюті зменшено всього на 1 відсоток, і загалом різниця імпорту рік до року  в гривнях там близько півтора - 1,6 мільярда гривень.

По-перше, чому така різниця? По-друге, як пропозиція стосовно покращення ситуації, можливо, несуттєво по збору ПДВ з імпорту, розглянути законопроект під авторством Задорожного, Пуртової і ще декількох відносно того, щоб збільшити обсяги ввезення сировини для певної категорії економіки.

І, будь ласка, поясніть, чому така різниця між цифрами задекларованими. І друге, мабуть, питання більше до митниці і податкової. Під час роботи над законопроектом, аналізуючи питання, з трьох різних запитів прийшли  три різні цифри. Будь ласка, вам найближчими днями надійде від мене депутатський запит, будь ласка, посприяйте тому, щоб там були цифри максимально адекватні і реальні.

Дякую.

НЕФЬОДОВ М.Є. Доброго дня! Дякую за запитання.

Дивіться, справді у нас, як сказала Оксана Сергіївна, відбувається падіння фізичних обсягів. І я хочу окремо тут показати, і ми готові надіслати табличку детально по кодах, де вони відбуваються. Тому що це теж для нас важливе питання. Дійсно, ми могли б зробити припущення, що воно відбувається за рахунок того, що, наприклад, у нас там стає більше контрабанди, чи у нас якісь товарні групи пропадають просто з обсягу.

Так я хочу зараз показати, що всі основні групи, по яких здоровий глузд підказує і повідомлення з преси і від наших протоколів, що там є контрабанда: одяг, взуття, електроніка, фарма і так далі – вони всі в січні зростали. Я просто можу зачитати, наприклад,  одяг трикотажний - плюс 95 відсотків, одяг текстильний - плюс 147 відсотків, взуття – плюс 50 відсотків, електричні машини, обладнання, відеоапаратура – плюс 22 відсотки, фарма – плюс 19 відсотків і так далі. Що у нас падає, це сировинні товари, тому що вони в імпорті дуже-дуже великі. І, чесно кажучи, я готовий сприймати, там, певну критику, що, мабуть, і там є над чим працювати, але все-таки, коли ми кажемо, що, наприклад, у нас падіння, там, 60 відсотків по рудах чи 43 відсотки, там, сіль, сірка, землі, каміння, вапно, цемент – 12 відсотків, паливо, мінеральні, нафта, продукти перегонки, ну, завезти якимось чином в країну, там, сто тисяч тонн руди так, щоб це було непомітно, це досить важко.

Тому з точки зору фізичних обсягів у нас справді є певна ситуація, яка, напевно, має викликати занепокоєння і у Міністерства економіки в цілому. Це чи ознака, чи передумова, я не готовий сказати, але падіння промвиробництва, яке ми бачимо, і, звичайно, воно достатньо сильно, ну, як би, довгостроково буде мати вплив, тому що ми і можемо, і робимо багато для того, аби боротися з контрабандою. Наприклад, січень 2020 року до 2019 року – ми в 2,5 рази більше виявили порушень митних правил, набагато більше вилучень товарів і так далі. Але перекрити взуттям і одягом падіння руди і палива, якщо воно буде продовжуватися, ну, чесно кажучи, це завдання, яке не дуже реалістичне.

А другий фактор, який ви згадуєте, січень до січня, в січні були "євробляхи" і в лютому їх ефект буде ще більший. Для розуміння, в лютому фактор "євроблях" – 4 мільярди гривень. По січню це більше 3 мільярдів гривень і так далі. Тому коли ви порівнюєте динаміку, то бажано це як одноразовий ефект, який є, його просто виокремити. Тоді вся динаміка у нас стає зрозумілою.

Взагалі, для розуміння, митниця набагато швидше нарощує платежі, ніж змінюються вартісні показники оподаткованого імпорту. Наприклад, за вересень – січень (час роботи уряду) імпорт зріс на 170 мільйонів доларів, митні платежі зросли на 248. По першому з восьми бюджетних днях лютого ця тенденція, вона продовжується. На 1,3 відсотка, як сказала Оксана Сергіївна, зросли вартісні показники імпорту, на 6,8 відсотка зросли доходи від митниці.

Нам ще дуже багато, над чим працювати і, в тому числі, втілювати ті закони, які вами прийняті. Але в певному сенсі треба розуміти, що митниця тут як двигун. Двигун має працювати ефективніше, збирати більше з долару. Митна вартість несировинних товарів має зростати, має ставати менше, там, виключень по цьому. Це об'єктивні показники, які ми щомісяця оприлюднюємо на сайті, у Фейсбуці і так далі. Але в двигун треба заливати паливо. Якщо у нас не буде імпорту, у нас будуть проблеми в цьому плані. Це чиста механіка.

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ну, я хотів би звернути увагу, напевно, не тільки вас як митниці, а всього уряду і нас, депутатів, на те, моя особиста думка, що в імпорті нам потрібно нарощувати якраз імпорт сировини і тим самим сприяти виробленню додаткового валового продукту. Так? Тому прошу звернути увагу на такі моменти.

НЕФЬОДОВ М.Є. Миколо Миколайовичу, тут філософськи з вами повністю згодний. Я просто математично відповідаю на ваше перше питання.

І друге питання, стосовно статистики, воно теж для мене дуже болісне, тому що ми провели велику роботу з Національним банком і з Міністерством економіки, і Держстатом для того, аби вийти на спільні показники.

Як ви знаєте, в нас методики, в нас є 3 показники імпорту, кожен рахує власним чином, і вони досить суттєво між собою відрізняються. Вже по січню є перші результати і всі звіти оперативні, які вийшли, вони вийшли з крос-примітками один над одним і з поясненням різниці в методології. Ми рухаємось до того, аби ці цифри злились.

Я не можу вам, чесно скажу, пообіцяти, що це станеться вже в лютому, там, як би, вибачте, як би, ситуація дуже сильно запущена, але ми готові подивитись, якщо є якась різниця,  конкретний запит і показати, звідки вона може бути. А на кінець першої половини року в нас намічено оприлюднення публічних даних взагалі про роботу митниці, так званий "модуль бізнес аналітики", в 23.18 який уже підписаний Президентом, чекає оприлюднення. Там, власне, це передбачено, і більше того, вже  оголошений тендер на кошти донорів. Можливо, якщо в когось є знайомі "айтішники", нехай подаються, будемо дуже вдячні.

МАРКАРОВА О.С. Щодо запиту, ми як тільки отримаємо, ми узагальнимо цю інформацію, ще раз проаналізуємо, щоб у нас дійсно були, і дамо спільну позицію.

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу далі.

ТРУХІН О.М. Є питання до Міністра фінансів та до ДФС. У нас були певні ускладнення, про те, про що ви казали, за окремими платежами, котрі були в нас на кінець року, але також у нас  є листи від Асоціації,  вони були у 2018 році, в 2019 році від Укррудпрому, від інших організацій, котрі займаються експортом і сільськогосподарською продукцією. У нас за останній місяць звітного року, 2019, в нас було не виплачено ПДВ, відшкодування ПДВ крупним імпортерам, є перелік цих крупних імпортерів (в основній своїй масі це або металургійні підприємства, або підприємства аграрного сектору економіки, або експортери-трейдери). І сумарне навантаження, котре перейшло в нас на 2020 рік, 27 мільярдів гривень склало, а є нетипове падіння, помісячне відшкодування - у нас в грудні воно склало близько всього-на-всього 8 мільярдів гривень, але є і нетипове потім по січню, яке було у нас, 17 з копійками мільярдів.

Тому питання до вас і до Служби: як ви вбачаєте, чи нормально чи не нормально  - така затримка з відшкодуванням, з чим вона була зв’язана,  чи  вона відбувалось в ручному чи в автоматичному режимі, що ви хочете зробити, щоб такого не було? Тому що великі компанії, котрі інвестують в Україну, і ми з вами зараз маємо на меті поліпшення експорту, імпорту балансу і митних платежів, чи ви робите якісь заходи на сьогоднішній день? Тому що окремо, наприклад,  у нас у грудні були ще відшкодування по 2018 року по ПДВ, якщо подивитись по руху по казначейству. Тому який ваш коментар і чи враховували ви при формуванні держбюджету-2020 цю суму і де вона буде мати відображення?

Дякую.

МАРКАРОВА О.С. Давайте, мабуть, я розпочну, а потім Сергій дасть детальну більш інформацію. Перше. Безумовно, відшкодування ПДВ відбувається в автоматичному режимі.  Ми вважаємо, що це повинно бути не просто збережено, а дуже всіляко охороняємо, щоб автоматичний режим відшкодування зберігся, тому що ж всі пам’ятають, як це було більше трьох років тому, коли це було в ручному режимі, це завжди було пов’язано: а) з корупцією; б) з незрозумілими, як би, абсолютно підходами.

Ми всі пам’ятаємо, от  у нас дуже багато, коли говорили про невиконання в цьому році, згадували, там 2008-й, 2009 рік, показували, як, так тоді 20 мільярдів було не відшкодовано просто.

Тому питання яке? Безумовно, автоматичне відшкодування. Кожен рік в кінці року, у нас уже другий рік підряд в кінці року починаються негаразди з нашою 117-ю Постановою, яка стосується блокування. Тому що, ще раз, відшкодування повинно йти в автоматичному режимі, воно так і йде. В той же час є повністю задача у податкової служби перевіряти для того, щоб у нас схемний ПДВ не потрапляв в систему, для того щоб у нас не вимивалось. Ті речі, як правило, активізуються в кінці року, на жаль, і також в кінці року, як правило, у нас або судами блокується 117-а Постанова, і нам доводиться приймати нові редакції. В цьому році було не виключення.

Ми не можемо, на жаль, публічно коментувати по конкретних компаніях, однак якщо ви нам направите депутатський запит, ми на депутатський запит можемо по кожній компанії надати інформацію стосовно їх відшкодування, особливо якщо вони самі звернулися і вони не заперечують. Тому що не завжди теж і компанії, як би, розказують вам повну правду, коли вони розказують про те, чому у них відбулися якісь затримки. Але якщо вони звернулись і вони хочуть, ми із задоволенням можемо прозоро надати по кожній компанії повну інформацію, чи були затримки, чи не були. Якщо були якісь блокування, то з чим вони були пов'язані, чи були вони об'єктивні. Детально зараз…

ТРУХІН О.М. (Без мікрофону) Питання, чи враховано у вас до бюджету 2020, коли ви його готували, або чи будете ви враховувати в змінах до бюджету, про котрі ви казали?

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, ми в бюджеті враховуємо вже третій рік, ми перейшли на сальдо від ПДВ, тобто якщо раніше у нас в бюджеті було дві стрічки, у нас було…

ВЕРЛАНОВ С.О. Три.

МАРКАРОВА О.С.  …отримане ПДВ і відшкодування ПДВ, то зараз відшкодування ПДВ - як такої стрічки в бюджеті немає, тому що воно іде в автоматичному режимі. Відповідно у нас повинно бути виключно сальдо, яке ми отримаємо. Відповідно сальдо - розрахунок базується на, знову ж таки, макропрогнозі, скільки ми маємо отримати, і приблизна оцінка відшкодування, яке йде в автоматичному режимі.

Перед тим ще, як Сергій скаже більше детально, можу сказати одне: ми бачимо тренд на те, що у нас відшкодування ПДВ зростає, а збір ПДВ не зростає. І якраз, до речі, в тих напрямках, які ви сказали, по сільському господарству, і в тому числі деякі - металургія, ми бачимо, що, на жаль, при експорті там дуже багато ухилянь. Ну, наприклад, є культури, знову ж таки, ми готові про це провести дуже спеціалізовану розмову, є культури, які ми експортуємо, по статистиці, більше ніж вирощуємо, так? Тому тут якраз дуже багато роботи для податкової служби з точки зору - якраз це стосується збору ПДВ. Але відшкодування, безумовно, повинно йти і воно іде в автоматичному режимі.

Щодо конкретики, грудень – зараз, я прошу надати.

ВЕРЛАНОВ С.О. В 2019 році ми відшкодували приблизно на 21 відсоток більше ніж у 2018 році. І знову ж таки відшкодування в цілому по року було ритмічніше, ніж у 2018 році, і бізнес, в принципі, це теж підтверджує.

По статистиці. В Україні середній строк відшкодування ПДВ є меншим за 55 днів. За Угодою про асоціацію в 2019 році у нас мав бути показник – 68 днів. Він був 160-180 днів в 2015 році.

Стосовно "автомату". У нас є три варіанти розвитку подій. Перший – це відшкодування ПДВ за камеральною перевіркою, це 30 днів. Другий – за документальною перевіркою, ще плюс 30 днів, тобто 60. На 61-й день ми маємо віддати в силу закону, якщо за результатами документальної перевірки ці суми не були зняті і відповідно по них не йдуть вже поза автоматичні спори, просто звичайний податковий збір.

Чому в листопаді і грудні ми активізуємо цю другу опцію і подовжуємо на 60 днів? Тому що великі металурги і великі агропідприємства заявляють до відшкодування в місяць близько від 400 до 600 мільйонів гривень. І ми не можемо випускати ці суми без їх перевірки. Це фактично припадає, як правило, починається з жовтня, тому що відшкодування іде на місяць пізніше, починаючи з жовтня, з сезону, закінчуючи у грудні.

Коли ми цю роботу проводимо, робимо наше "домашнє завдання", ми у січні. Ми дійсно зайшли, Олександре Миколайовичу, в рік з мінус 27 – це баланс – мінус 27. І в січні місяці ми віддали 17,992, тому що ми пройшли документальні перевірки. За результатами документальних перевірок оцього валу, тобто приблизно 27 плюс 10, десь 37 мільярдів гривень ми упередили мільярд відшкодування, з яких тільки 200 мільйонів - платники пішли далі в суд. 800 вони зняли. Тому це, мені здається, було правильне рішення.

І на сьогоднішній день наш баланс, знову ж таки, ми набагато, хто працює з бізнесом, можете запитати, як ми почали перевіряти ПДВ, власне, в камеральний період, і у нас суми заявок, вони падають, що є першим трендом, по-перше – це є курс, по-друге – це є наша робота. І у нас заявка у січні була вже 12 мільярдів гривень, в минулому році була 14,6.

Залишок невідшкодованих сум, знову ж таки, я хочу підтримати Оксану Сергіївну. По бізнесу у нас була зустріч, один приклад яскравий: у нас була зустріч з MBI (?) десь 23-го чи 24 січня, на якій всі вже отримали ПДВ, все було добре. А один великий експортер-металург встав і почав говорити, що ДПС не повернуло ПДВ. Через дві хвилини розмови "оказалось", що не ДПС, а Казначейство. А ще через дві хвилини вони погодились, що "так, ви подали висновок у Казначейство вчора і Казначейство має 5 днів, щоб нам віддати гроші по закону".

Тому, в принципі, це у нас дуже часто такі з ними дискусії, такий "напівшантаж", який, в принципі, на нашу команду не діє. І тому ми робимо так, як це визначено чинним законодавством.

На сьогоднішній день баланс 22,5 мільярда. 11,9 - заявка у січні. 7 мільярдів у нас в перевірках. 2,1 мільярд - перехідна сума, вона буде відшкодована в лютому – це по яких 60 днів.  І 1,5 мільярда – це те, що у нас є в оскарженнях, заявки в попередніх періодах.

І на сьогоднішній день ми по ПДВ вже в лютому, ми в минулому році наздогнали ритмічність (?) ПДВ, ну тому що я фактично з січня місяця спостерігав за цим процесом в різних ролях, ми наздогнали динамічність і таку передбачуваність відшкодування ПДВ в жовтні місяці. В цьому році в лютому місяці ми вже бачимо чіткий баланс і ми бачимо, як виконання, ми навіть зараз говоримо по року і по ризиках річних, про які ми говорили в першій частині нашого засідання, і, власне, по сальдо ПДВ Державна податкова служба офіційними листами на Міністерство фінансів за моїм підписом, де є плюс очікування сальдо по року. У зв’язку з тим, що ми прийняли нову 117 Постанову в новій редакції, дуже щільно зайнялись судами і, знову ж таки, оновленням моєї команди юридичної, яка знаходиться в Державній податковій службі, дозволяє нам ефективніше захищати наші права. І, по-друге, це контрольно-перевірочна робота з відшкодуваннями, яка теж стала на порядок кращою.

Це мій особистий виклик. В минулому році він був супервиклик, в цьому році, напевно, трошки менший, але для того, щоб бізнес до нас з вами з цим питанням не приходив.

ТРУХІН О.М. Можна ще одне питання?

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

ТРУХІН О.М. Дякую.

Дивіться, у нас також, окрім ПДВ, було питання і воно дуже чітко вбачалось на кінець року – це нетипові платежі надходження щодо прибутку підприємств за грудень місяць. Так в нас плановий показник був 1,2. По факту в нас було 2,3. Чи вбачаєте ви, що то була частина переплат…

МАРКАРОВА О.С. Державних компаній чи приватних?

ТРУХІН О.М. І приватний сектор, і податок на прибуток, так, і державні компанії в тому числі. Якщо ви хочете в цифрах, то в нас до державного бюджету наперед було заплачено 50 мільярдів гривень, 27 мільярдів гривень це частина прибутку державних підприємств, зокрема НАК "Нафтогаз України", а підприємство зробило авансовий платіж податку на прибуток підприємств на 9 мільярдів гривень, з яких 5 мільярдів це державні підприємства заплатили аванс, інші - приватний сектор. Таких платежів не було, а 1,7 мільярда - приватні підприємства  та іноземні компанії. 1,7 мільярда гривень, я можу розрахунки надати.

Чи вбачаєте ви, що ці переплати ляжуть тягарем на 2020 рік, чи враховували ви цю тенденцію, коли планували політику по формуванню держбюджету, чи ви розумієте ви, чим ми також, окрім недозбору коштів, котрий ми з вами зараз маємо можливість обговорювати, чим ми будемо коригувати або перекривати  ці недобори, котрі вже прогнозовані?

МАРКАРОВА О.С. Дякую за запитання. Давайте я на три частини цього запитання. По приватних компаніях, переплатах, я дам Сергію питання, тому що я не можу тут сказати, чи хтось з них робив переплати чи ні.

Що стосується державних компаній. Державні компанії до бюджету повинні сплачувати всі платежі, які вони повинні сплачувати, плюс ще державі як акціонеру або частину чистого прибутку, або дивіденди в залежності від їх форми. В минулому році велика кількість компаній не виконала ці показники. Ці всі платежі повинні бути сплачені до 1 липня відповідно до законодавства, і вони всі сплачуються на основі прибутку попереднього року, 2018 року. Тобто прибуток 2018 року був всім відомий, сума до сплати була всім відома.

Мало того, що у нас був ряд рішень, які зменшували цей норматив для декого, хоча Міністерство фінансів завжди заперечувало, так до 1 липня, коли настало 1 липня, дуже велика кількість компаній просто не виконала свої зобов'язання за законодавством. Цих компаній було дуже багато, і починаючи з 1 липня Міністерство фінансів зверталось до Кабінету Міністрів постійно щодо необхідності виконання, тому що в минулому році 44 мільярди мало надійти від  ЧЧП і дивідендів. І деякі компанії просто злісно не виконували, деякі компанії розказували про об'єктивні труднощі, деякі компанії розказували про неіснуючі інвестиції там в основні фонди.

Продовжуючи, коли в листопаді місяці постало питання, було доручення Кабінету Міністрів в кінці листопада про те, що по всіх компаніях, де керівники не можуть забезпечити фактично нормальну сплату податків і функціонування компаній, поставили кадрові питання, тому в грудні не всі, тому що по деяких компаніях досі висить заборгованість, не всі, але дехто взявся терміново виконувати і сплачувати. Дехто їх сплатив як ЧЧП і дивіденди, дехто їх сплатив, як там, наприклад, по-моєму, аеропорт "Бориспіль" чи ще, ми готові надати довідку по всіх компаніях, як переплату там податку на прибуток. Це не переплата. Це насправді просто сплата того, що вони повинні були сплатити, просто відповідно коли компанії почали це виконувати там, особливо в другій половині грудня, по деяких з них вони просто не встигали вже провести, як би, і зміни - там фінансові плани чи ще щось. Хоча могли просто виконати свою задачу і заплатити це як дивіденди чи ЧЧП.

Ще раз, тому по державному сектору, якщо чесно, то я думаю, що якщо ми підіб'ємо сальдо всіх платежів 2019 року, ми все одно вийдемо на те, що у нас не виконали державні компанії свої зобов'язання в повній мірі перед державним бюджетом. До речі, ми надамо комітету детальну інформацію прямо по компаніях, для того щоб  у вас теж була ці інформація.

ТРУХІН О.М.  (Без мікрофону) …по зарплаті, чи є вона, чи немає… … не загальна, а по окремих компаніях.

МАРКАРОВА О.С. Ми дамо прямо по всіх компаніях конкретно з назвами, тому що якраз по державних… Але у нас реально 7 мільярдів в цілому бюджет не отримав від них от з того, що повинен був отримати. Тому ми покажемо, як би, яким чином. Тому в цьому році у нас ситуація така ж сама, ми станом на 1 лютого зібрали з усіх компаній, не всі, правда, виконали навіть цю норму, ті, хто здали. Ми зібрали інформацію по, знову ж таки, чистому прибутку за минулий рік, і зараз будемо готувати постанови щодо відсотку, який вони повинні будуть сплатити. Ця дискусія, в принципі, ну те, що ми кажемо всім компаніям, що дискусія про якісь там індивідуальні режими - ми теж дуже би хотіли зменшити частину виплати, щоб компанії розвивались. Але це дискусія, яку ми з вами провели і закінчили, коли ми схвалили бюджет на 2020 рік.

Тому відсоток до сплати по дивідендах і частині чистого прибутку буде таким, який необхідний, базуючись на результатах за 2019 рік, для того щоб виконати бюджет на 2020 рік.

Хочу сказати, що ми також, тому що у нас є ще одна функція у Міністерства фінансів - це аналіз і управління фіскальними ризиками. Коли ми аналізуємо фінансові плани, фінансовий стан компаній, дуже багато компаній дуже креативну політику використовують щодо резервування в грудні місяці, основна мета якої, на жаль, просто зменшити прибуток і відповідно зменшити платежі в бюджет до перерозподілу. Я думаю, що це також ми зараз хочемо деяку публічність в даному питанні запровадити - щодо фінансових планів, їх виконання, розгляду. Якщо буде тут зацікавлення комітетів, будемо дуже раді, особливо, це не стосується, ми не збираємось  там по всіх 3 тисячах 500 компаніях іти, тому що ми розуміємо, що більшість з них повинна бути або приватизована, або закрита, але те, що стосується 100 найбільш стратегічно  важливих підприємств великих, якраз вони формують 99 відсотків платежів, які ідуть в бюджет, по них це буде.

Тому ще раз, по державному сектору дамо всю інформацію. Ми бачимо недоплату, навіть якщо деякі компанії чомусь прийняли таке рішення в кінці зробити переплату по якомусь прибутку, то ми покажемо, як би, повністю, але це абсолютно не повинно вплинути на нашу точку зору і в нас є під це повністю інформація по кожній компанії на їх сплату нормальну їх платежів в 2020 році.

Щодо приватних компаній.

ВЕРЛАНОВ С.О. Я по приватному розкажу. Якщо ви бачили, ну ви ж бачили розпис, надходження по податку на прибуток, вони відбуваються чотири рази на рік, але розпис іде кожен місяць, просто маленькі цифри, потім велика. Тому що, в принципі, бізнес, у нас платників податку на прибуток активних близько 350 тисяч компаній в Україні, вони платять, коли вони хочуть, тому приблизно оцей 1 мільярд, 1,2 мільярда в місяць, коли не іде декларування, ми ставимо.

В грудні місяці, тут від зворотного, міжнародні компанії, зокрема банки міжнародні, їх не так багато, на жаль, але вони, навпаки, розформували резерви, тому що їм потрібна звітність така правильна, і міжнародні банки нам заплатили в грудні, Сітібанк, ""Райффайзен" і ще 2. 4 банки нам заплатили приблизно 270 мільйонів гривень, дійсно більше, але вони розпустили резерви і сказали, що вони заплатять.

Тому я думаю, що по приватному сектору в нас по грудню місяцю десь може до 500-600 мільйонів гривень є плюсом. Тому воно на 2020 рік не вплине, якщо ви побачите січень виконання, ми в січні податок на прибуток теж зробили при плані 1,2, ми зробили 2,1, тому що компанії вже, в мене багато компаній подало вже декларації річні по прибутку - 2,3, то вони заплатили та і все.

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, ще відповідаючи на запитання, колись раніше були практики "напрошування"  переплат по цьому. Я хочу сказати, що і від мене до ДПС дуже чітка ця, що ці ганебні практики, сподіваємось, що ми їх припинили ще в минулому році чи в позаминулому році. Однак, якщо на місцях, тому що ми ж розуміємо, не кожна з наших служб, які є, повністю реформовані далі. Якщо у вас є інформація десь на місцях, скажіть, нехай ці бізнесмени скаржаться, якщо такі факти є, але мені здається, такої задачі не стоїть, податок на прибуток, як я і казала, він якраз показує досить непоганий збір. І я хочу сказати, що якраз ті фактори макро, які негативно деякі впливають на виконання інших податків, вони опосередковано позитивно впливають на податок на прибуток. Чому? Коли в нас курс стає міцнішим гривні, а ми знаємо, що в нас досить велика кількість компаній закредитована у валютних кредитах була, відповідно ми бачимо ефект, наприклад, на податок на прибуток позитивний, тому що прибуток оцих компаній зростає, бо їх витрати на валютні кредити відповідно через курс стають меншими.

Друге питання, те, що казав Сергій, по банках. Ми бачимо, що прибутковість банківської системи зростає. Чому? Тому що вал проблемних кредитів, який був там 2015, 2016, 2017 рік, банки з цього, особливо приватні банки, досить швидко уже виходять, і якраз за оці 2-3 роки вони там десь списали, десь виграли в судах, десь продали, і це призводить до розформування резервів. І ми бачимо, що банківська система починає з'являтись… Якщо ми попередні багато років від банків саме податку на прибуток не бачили, тому що резерви були сформовані в такій кількості, що просто вони з'їдали фактично, то зараз ми бачимо, що дуже багато банків розформовують дійсно резерви внаслідок саме того, що проблемні речі зменшуються, і це призводить до сплати податку на прибуток.

ТРУХІН О.М. Дякую. Тоді коротеньку ремарку хотів би почути, якщо ми вже говоримо про платежі. Будь ласка, який коментар буде: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення? План у нас стоїть на січень по цій позиції 9.7. А фактично у нас пішло, тобто по балансу, у нас мінус 63,2. Тобто у нас була переплата, як я розумію, і пішло повернення цим контрагентам з ЄКР платежів, що склало сумарно мінус 654,8 відсотка від плану.

ВЕРЛАНОВ С.О. Це корисні копалини.

ТРУХІН О.М. Це корисні копалини, так. Рентна плата, так, за користування надрами та видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

ВЕРЛАНОВ С.О. По корисних копалинах я знаю цю ситуацію.

ТРУХІН О.М. Тобто мінус 653 відсотки від плану 2020 року.

ВЕРЛАНОВ С.О. Ну, це мінус…

ТРУХІН О.М. Умовний, так?

ВЕРЛАНОВ С.О. Ну так, це мінус 45 мільйонів гривень, що є результатом…

ТРУХІН О.М. Ні, мінус відхилення. Це балансова цифра, а відхилення – мінус 72,9 (теж немаленька цифра). Але в балансі з надходженнями воно склало мінус 63,2.

ВЕРЛАНОВ С.О. Ні, ну, правильно. Ми розбираємося з цією ситуацію. Там був виграний один великий суд, і ми по ЄКР – це ото, що ви казали, Олександре Миколайовичу, ПДВ 2018 року. Це ПДВ, яке віддається в останній день, по якому ми там маємо невелику до нього дотичність, там, 140 мільйонів, 150 мільйонів списується в останній день поточного місяця. По цьому була аналогічна ситуація. Ми тоді надамо більше інформації по цьому.

ТРУХІН О.М. Добре, дякую.

МАРКАРОВА О.С. Але загалом по ренті, якщо говорити, то ще раз: план 2020, на якому у нас три роки підряд базувались надходження по рентному податку, всі три роки не виконаний. Це питання, яке ми безумовно вже поставили, що, подаючи цифри макрові на обговорення, в тому числі до того ще, як ми підійдемо навіть до перегляду бюджету, ми в Міністерстві фінансів вимагаємо, щоб у питаннях по видобутку ми отримали оновлену інформацію, тому що це просто, як би от… Якщо ми дивимось, є речі, які ситуативні, наприклад, акциз. Ми розуміємо, з чого він складається, ми розуміємо заходи, які ми вживаємо по електронній акцизній марці, по більш активній і чесній роботі податкової служби разом з поліцією, ми розуміємо цей фактор, яким чином його нівелювати. То питання видобутку… Тобто ми прийняли і раніше, і вже ваша Верховна Рада, ваша каденція, прийняли дуже багато законопроектів, які стимулюють видобуток. Ми говорили про те, у нас раніше рента була 51 відсоток для звичайних цих глибин і 29 - стимулююча, і її було знижено фактично вдвічі для того, щоб стимулювати видобуток. Тобто у нас дуже багато і законодавчих ініціатив протягом останніх 4 років було прийнято, і План 2020 для того, щоб цей видобуток зростав. Ми ці всі плани по видобутку, які нам в макро закладали, називали, і ми бачимо системне невиконання по них. Тому це питання, яке треба просто реально подивитися і обговорити.

І так само акциз по електроенергії, наприклад, тому що, знову ж таки, з запуском нового ринку, якщо раніше у нас ДП "Енергоринок" сплачувало цей акциз повністю за все, то зараз сплачує кожен з виробників, а зелена енергетика, частина якої зростає, звільнена від цього акцизу. Відповідно, тобто, мені здається, що тут питання, можливо, це навіть питання для дискусії спільно двох комітетів: паливно-енергетичного і бюджетного, тому що, мені здається, це якраз такі системні речі, які не просто впливають: ми гарно збираємо, не гарно збираємо, щось треба адміністрування покращити – це питання системне, тому що дуже багато змін у паливно-енергетичному комплексі, які опосередковано впливають на бюджет, але вони не виправляться, тому що це зміни, які змінюють. як функціонує електричний ринок, видобуток газу і так далі.

ПАЦКАН В.В. Одну репліку. Там у нас є підтверджена, у вас, взагалі в державі є підтверджена на 1 січня 2018 року плата за ренту, якщо я не помиляюся, 15 мільярдів. Ми ж тоді знаходили, де те надходження у бюджет можна знайти. Давайте так само з цією ситуацією якось розберемося, тому що воно потім тягне за собою всі інші наслідки. Якщо треба, я можу цифру уточнити, але ми точно показували цю цифру, що станом на 1 січня 2018 року є заборгованість, підтверджена податковою, перед податковою за …. Там декілька компаній.

АРІСТОВ Ю.Ю. Далі питання.

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Анатолій Драбовський. Я до голови митної служби. Тиждень тому закінчився форум у Польщі, на якому я був присутній, і польські бізнесмени, ті, що проводять, торгують з Україною, жалілися на довгострокове проходження митної процедури, довгі черги. З їхнього боку я побачив електронну чергу, і вони, як панацея, кажуть, що саме це дасть можливість пришвидшити проходження. Я як економіст розумію, що прискорення обігу товарів вплине не тільки на доходність цих польських фірм, а і на доходність, нехай і опосередковано, і нашого бюджету. Що з цього приводу ви можете сказати?

НЕФЬОДОВ М.Є. Дякую вам за запитання.

Справді, кордон у нас дуже перенавантажений. На західному кордоні останній пункт пропуску, я навіть не можу згадати коли був побудований, точно більше 10 років тому, при тому, що і обсяг товарообігу зростає, і безвіз, і малий прикордонний рух – всі вносять туди свою складову.

Стратегічно цього року ми запланували реконструювати і добудувати 12 пунктів пропуску, з яких 11 якраз на західному кордоні, по 3-х з них там, звичайно, важка ситуація, це якраз польський кредит, але цих зобов'язань ми з себе не знімаємо.

Стосовно електронної черги. Ми вже 3 місяці працюємо з естонською компанією GoSwift, яка є оператором електронних черг у країнах Балтії, і має досвід у минулому і в пострадянських країнах, і ми дуже сподіваємося, що в квітні перший пілот буде запущений, і він буде запущений, ми сподіваємося, на Ужгород – Вишнє Нємецьке.

Друга можливість, яка є запустити пілот в подальшому, якщо перший буде  працювати нормально, це Ягодин, якраз на польському кордоні.  Тут треба зрозуміти, що електронна черга це не софт. У нас черги формуються задовго до пункту пропуску і відповідно вони вимагають перегляду інфраструктури роботи з місцевою владою, з "Автодором", як би, ми всю цю роботу проводимо. І саме тому обираємо  ті пункти, які найбільше до цього готові.

Один з досить таких моментів політичних, з яким ми напевно прийдемо до вас як до депутатів, це питання платності  цієї черги. Бо досвід всього світу показує, що черга має бути платна. Якщо вона безкоштовна, то її просто забивають. Якщо ви колись пробували записатися в ЦНАП, там теж є електронна черга, просто ви побачите, що всі квадратики, вони заповнені, бо сидить людина і просто собі наклікує і після цього потім знову-таки або їх продає або там їздять місцеві ці "бусики" якраз з контрабандою  вперед-назад.

Тому пілот ми будемо робити з вантажного транспорту, тому що за всіма опитуваннями вантажівки, ну для них є комерційний інтерес – вони готові за це платити, за те, що у них є гарантоване місце. І ми будемо звичайно додавати туди певний буфер безкоштовних місць. Але просто одразу попереджаємо, що довгостроково, коли ми захочемо поширити це на весь кордон, це питання треба буде однозначно урегулювати.

Дякую.

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Дякую.

АРІСТОВ Ю.Ю. Далі, так, прошу.

ПУРТОВА А.А. (Без мікрофону)   (Виступ російською мовою)  … данная тенденция, чего нам ждать в этом году? Хотелось бы услышать от вас, каким образом и что планируем делать с планированием? Это раз.

Второе, кто ответственное лицо в Минфине и с кого спрашивать, если в конце этого года, ноябрь-декабрь, мы опять будем заброшены "перерозподілами"? 

И третье, хотелось бы понять, сколько в прошлом году "перерозподілів не було погоджено" Минфином?

Спасибо.

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.

Надзвичайно важливі питання. І ми тут точно такі партнери і колеги комітету, тому що у нас спільне бачення.

Я би розділила всі перерозподіли на типи перерозподілів. Тому що у нас навіть була така крамольна колись думка в Мінфіні обговорити: просто заборонити перерозподіли. І ми подивились на кращі практики там тих країн, в яких вважається, що дисципліна бюджетна досить висока, так, там та сама Швеція, наприклад: все одно бюджетні перерозподіли існують.

Я думаю, що наша задача в бюджетних перерозподілах – це відокремити об'єктивні бюджетні перерозподіли, тому що якщо подивитися, ми самі для себе теж аналізували 19-ий рік, зміна Кабміну, зміна міністерств, об'єднання міністерств було причиною дуже великої кількості перерозподілів, але вони були абсолютно об'єктивні. Тому що для того, щоб від тих перерозподілів… І є об'єктні перерозподіли, які наслідок дій. Наприклад, там ще раз, ми прийдемо до вас з перерозподілом з БФР на ДФС, тому що, коли ми приймали бюджет в листопаді місяці, закон був уже ухвалений у першому читанні і було у всіх у нас чітке розуміння, що він ось-ось буде ухвалений, і тому нам з 1 січня треба БФР буде уже створювати, ми навіть сподівались. Цього не сталося. Відповідно це об'єктивна реальність, яка втручається в процес.

З іншого боку, є дуже багато необ'єктивних перерозподілів. Частина базується на тому, що дійсно було неправильне планування, свідоме або несвідоме, так? Несвідоме тому, що там не подивились, взяли минулий рік – зробили, як завжди, не зробили висновки навіть з попередніх же перерозподілів. Свідоме – це коли головний розпорядник розуміє, наприклад, що, подавши правильний перерозподіл, ми скажемо, що він не обґрунтував цю потребу. Тому дуже багато хто "розмазує" спеціально на різні програми, а потім каже: "Ой, у нас тут економія", - розуміючи, що ця економія буде. З цим точно треба боротись. І ми абсолютно настроєні в Міністерстві фінансів такого типу перерозподіли зараз не пропускати, якщо вони не несуть в собі небезпеку нездійснення якихось важливих соціальних програм і так далі. То ми, звичайно, будемо тут боротися за таку бюджетну ефективність.

Третій тип перерозподілів, він стосується, наприклад, коли об'єктивні макрофактори впливають. В минулому році ми не пропустили в кінці року дуже багато перерозподілів якого типу? Економія на енергоносіях, яка об'єктивна була, так? Тому що курс впав і тому що ціна на газ впала. І вона зараз також, те, що вона негативно впливає, але цей негативний вплив в тому числі повинен бути скомпенсований тим, що ця економія не буде витрачена. На жаль, теж дуже багато розпорядників вважають, що це підстава якби перекинути це знову там на скріпки чи ще на щось. Такі перерозподіли в більшій мірі ми теж будемо блокувати.

ПУРТОВА А.А. (Без мікрофону) (Репліка російською мовою) …….. за прошлый год какая цифра была, сколько ……….

МАРКАРОВА О.С. Ви знаєте, я не готова, на жаль, вам сказати, але ми точно до кінця дня повністю підготуємо таку інформацію, статистику і пришлемо. Але ми в даному випадку тут, в цьому році, дійсно будемо більш активно і суворо відстоювати позицію з нашими колегами в Кабміні, а також, ну, коли ці розпорядники не тільки ж міністерства, частина знову ж таки в залежності від того, чи будуть якісь зміни в структурі, ну, треба розуміти, що об'єктивні якщо будуть перерозподіли, ми з певними застереженнями, але, мабуть, будемо погоджуватись на них. Дуже будемо сподіватись, що їх буде мінімальна кількість.

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. По цій самій темі. Питання в тому: от бачення ваше як Міністра фінансів, відповідальність за невиконання бюджетів і їх… Ну, це більше стосується на місцях, там, обласні, місцеві бюджети, тому що мені задавав питання голова комісії бюджетної Сумської області, тому що реально на сьогоднішній день відповідальності за невиконання бюджету, ну, немає. Напевно, її потрібно було ввести. У вас є якісь напрацювання в цьому питанні?

Дякую.

МАРКАРОВА О.С. Дякую. Ви знаєте, як кажуть, у перемоги завжди багато учасників, а  поразка завжди сирота, як кажуть. Виконання бюджету – це ж комплексний дуже процес, який дійсно вимагає роботи всіх. І сказати, що хтось один в цьому там винен, чи в невиконанні, чи… Якщо, наприклад, просто макроекономічні фактори призводять до перевиконання, але всі все одно кажуть: це перевиконали тому, що ми правильно діяли.

Ми тут більше говоримо про інше. Мені здається, і ми це питання зараз піднімаємо, ви знаєте, що ми стосовно місцевих бюджетів, особливо на місцях, тому що дуже багато програм знаходяться внизу, дуже багато питань внизу. До 2012 року начальники фінансових управлінь були в системі Міністерства фінансів. Зараз вони повністю від нас відділені, але мені здається, що якраз тут питання не стільки у відповідальності, з одного боку, про відповідальність я зараз скажу, скільки, по-перше, в допомозі їм. Тому що ми працюємо зараз і з новими головами РДА, і з новими головами обласних адміністрацій і бачимо, що вони реально потребують такої методологічної підтримки. Тому ми тут в даному випадку хочемо в цьому році посилити нашу координаційну роль і проводити активну роботу з фінансовими управліннями на місцях, збирати їх, можливо, навіть тут для того, щоб вони були більше залучені в процес, особливо в складний рік.

Насправді якщо подивитись, вся історія України там була, ну плюс-мінус, це була історія девальвації, так? Тобто навіть фінансисти крупних, великих компаній, в яких це, вони в минулому році мало хто хеджувався на посилення гривні. Тому тут питання, як би, допомогти, з одного боку, з іншого боку, ми зараз дуже швидко реформуємо Державну аудиторську службу в Офіс фінансового контролю. І якраз її задача, в тому числі питання, які ми обговорюємо,  тому що, очевидно, головний орган аудиторський - це у нас Рахункова палата, і орган якраз і парламентського контролю в тому числі, але є ряд функцій, які якраз Офіс фінансового контролю не пересікаючись з Рахунковою палатою не просто може, а повинен виконувати, і ми на цих функціях сфокусуємося. Це і фінінспекції, які стосуються державних компаній, це моніторинг і перевірка безпосередньо закупівель, те, що законодавство саме покладає на Офіс фінансового, на державну аудиторську службу. Це робота, ми тут зараз шукаємо, як щодо висновків для правоохоронних органів, але, що дуже важливо, це саме робота з місцевими бюджетами, тому що, мені здається, з одного боку, Мінфін повинен надати максимальну методологічну зараз підтримку, а з іншого боку, ми повинні мати такий теж контроль щодо того, що відбувається з державними, з публічними фінансами на місцях. Тому що теж десь ми бачимо ось, ну воно не повинно бути: громадам, так, що пощастило, що управлінці розбираються, сумлінні, все добре, а не пощастило - то купуємо знову туї і ялинки замість того, щоб вкласти кошти в труби, які потім взимку можуть призвести до кращої ситуації  і більшої ефективності.

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Я можу тут прокоментувати. Якщо на рівні міністерств не всі можуть планувати, то на рівні районів, зокрема в мене в окрузі, там у більшості дуже печальна ситуація. Тому якщо міністерство надасть, скажемо так, технічну підтримку, я думаю, це піде на користь саме районів і ОТГ.

Дякую.

МАРКАРОВА О.С. Ми, я більше скажу, ми подивились, наприклад, як це відбувається, тому що в деяких країнах вибори відбуваються навіть частіше. І в деяких країнах багато дуже позицій в тому числі контролю за фінансами теж є виборними, тобто не факт, що на них обов'язково прийде там фінансист чи бюджетник. І в багатьох країнах є дуже такі, можна їх назвати там примітивними, так, але дуже такі там книжечки чи електронні, як би, от така "пам'ятка" для місцевого бюджетника. Ми зараз у себе хочемо якраз скласти таку річ для того, щоб можна було дуже швидко допомагати на місцях фінансистам, щоб вони реагували на ці виклики, особливо там в ОТГ, в першу, мабуть, чергу, але взагалі в цілому.

АРІСТОВ Ю.Ю. Далі питання

КУЗБИТ Ю.М. Доброго дня, Оксано Сергіївно. Кузбит Юрій.

Дивіться, таке питання, зараз по Міністерству соціальної політики станом на 1 лютого 20-го року є неоплачених фінансових зобов'язань розпорядників коштів державного бюджету  на суму 1,44 мільярда гривень. У нас там "рекордсмени" Львівська, Житомирська, Дніпропетровська області, там по 150, по 160 мільйонів. Тобто 75% невиконання при загальній сумі таких зобов'язань 1,84 мільярда гривень.

Ви можете це якось прокоментувати, з чим це пов'язано і чому така ситуація? Дякую.

МАРКАРОВА О.С. У вас є така інформація?

КУЗБИТ Ю.М. Ні… ми надамо потім інформацію узагальнену.

ДЖИГИР Ю.А.  (Без мікрофону)

МАРКАРОВА О.С. Так, у нас інформація на 1 лютого. І на 1 лютого…

ПУРТОВА А.А. (Без мікрофону)  (Виступ російською мовою)   … завалена вопросами: почему у нас нет выплаты за субсидиями? Я так понимаю, это есть в определенных областях. Знаю точно, Днепропетровская область обращалась и еще ряд других областей.

ТРУХІН О.М.  (Виступ російською мовою)  … можно попросить тогда, чтобы подготовили и нас ознакомили как коллег, и Министерство финансов.

КУЗБИТ Ю.М. Якщо у вас вже є інформація оновлена, то просто прокоментуйте.

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги, наша цифра 2,9 мільярда або 10,4% соціальне забезпечення мінус. Наша цифра, Рахункової палати, менше планом на січень, станом на сьогодні, на 1-е число. Ми можемо так само, бо є цифри… 2,9 мільярда… Я говорю, взагалі соціальне забезпечення. Я не говорю вам про розвиток.

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, що стосується субсидій, по субсидіях на січень цифра виплачена менша, але це не тому, що ми комусь недоплатили. Це тому що, знову ж таки, погода - споживання і так далі було менше. Тому у нас по січню повністю інформація, що всі, що стосується саме субсидій і цієї програми, вона повністю забезпечена, потреба повністю забезпечена.

Ми з задоволенням зараз перевіримо і ще надамо. Так. Вона нижча плану, але вона повністю забезпечена.

ПАЦКАН В.В. Одну секундочку. Оплата праці так само 1,6 мільярда або 10,6%. Ми говоримо зараз про виключно соціалку. Ми можемо роздробити вам цифри по датах…

КУЗБИТ Ю.М. Колеги, в любому випадку, Оксано Сергіївно, ми просимо звернути на це увагу, тому що Мінсоц, ви розумієте, яку він роль відіграє в житті нашої держави.

Дякую.

ТРУХІН О.М. І якщо до продовження питання мого колеги, до вас питання, Оксано Сергіївно. Як часто у нас на ЄКРі бувають такі дні або такі моменти, коли не хватає у нас грошей для покриття всіх видатків, котрі є? І як часто у нас державний бюджет використовує ті гроші, котрі не співпадають з надходженнями до державного бюджету, і залучає гроші місцевих бюджетів для виконання тих платежів, котрі дійсно є нагальними: сьогодні на сьогодні?

І скільки днів у році, ну так званий, давайте його назвемо, фінансовий розрив, котрий може бути на ЄКРі, він відбувається? І чим ви перекриваєте його? І буде друга частина питання щодо цього.

МАРКАРОВА О.С. Дякую. Дивіться, не буває таких днів, коли у нас на ЄКРі немає коштів, щоб заплатити те, що треба заплатити в цей день. Для цього ми якраз і робимо активне управління ліквідністю, яке ми започаткували для того, щоб повністю забезпечувати наші потреби. У нас це питання контролюється і моніториться щоденно декілька разів на день, і у нас є окремо сектор, який займається управлінням ліквідністю, який за цим слідкує.

Кошти, якими ми оперуємо, складаються з декількох категорій. Перше, це, безперечно, гривневий ЄКР. І друге, це наші валютні рахунки, які у нас є в Національному банку та в ряді державних банків. На цих рахунках у нас знаходиться валюта, в різних валютах ми її тримаємо, ми її заробляємо, якщо це надходження валютні, або запозичуємо, якщо це валютні запозичення. В різних валютах запозичуємо також в залежності від того, яка у нас буде потреба, і коли ми бачимо, що у нас недостатньо гривневих коштів у якийсь конкретний момент, ми або продаємо валюту – відповідно займаємося цим.

Щодо безпосередньо ЄКР. ЄКР – це спільний рахунок, на якому знаходяться рахунки всіх. І так, ці кошти використовуються разом. Можна сказати, що ми використовуємо кошти місцевих бюджетів, а можна сказати ще, що нам не повернуті величезні позики Пенсійним фондом, і тому Пенсійний фонд використовує кошти державного бюджету. А ще у нас є середньострокові позички місцевих бюджетів, не повернуті державному бюджету. Тому давайте розведемо: якщо ми говоримо про ЄКР безпосередньо, то я хочу запевнити, що ми активно ним управляємо, стараємося не продавати більше валюти, ніж потрібно, але якщо потрібно для гривневого фінансування, то ми це робимо, активно управляємо цим процесом.

Що стосується певних заборгованостей між державним бюджетом, вірніше, не заборгованостей, а взаємних боргів між державним і певними місцевими, державним і Пенсійним фондом, то це, безумовно, питання, яке ми моніторимо і піднімаємо, на жаль, всі рази, що ми піднімали питання про повернення середньострокових позичок місцевими бюджетами, закінчувалися гнівними листами від Асоціації міст і не вирішенням цього питання. Точно так же ми дуже хотіли б, і ми це питання ставимо дуже нагально – питання по Пенсійному фонду, тому що не тільки питання тут неповернення позичок нам, які досить довгий час, нас ще й турбує збільшення дефіциту Пенсійного фонду. Як ви бачите, третій рік підряд зі 140 мільярдів (в цьому році уже до 173) збільшується дотація від бюджету Пенсійному фонду. Хоча реформа, яка була проведена у 2017 році, розпочалася у 2018, передбачала стабілізацію дефіциту Пенсійного фонду на певній планці – 141 мільярд, і потім його спадання протягом 8 років і приведення до бездефіцитного Пенсійного фонду. На жаль, цього не відбувається, і це питання, яке точно треба вирішувати.

Тому, що стосується ЄКР. Ми зараз працюємо над взагалі більш комплексною реформою казначейського обслуговування. Ми тут трішки вже відстаємо від більшості європейських країн.

ТРУХІН О.М. Є до вас пропозиція насамперед. Разом з комітетом щоб Мінфін статтю 43 Бюджетного кодексу доопрацював. Якщо ви дасте згоду, щоб ми унормували можливості запозичень Державного бюджету з ЄКР і прописали всі ці нюанси. Давайте доопрацюємо.

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, ми з задоволенням опрацюємо, я особисто очолю цей процес, тому що ми зараз готуємо більш комплексні зміни для того, щоб обговорити з вами щодо саме реформи казначейського обслуговування. Мені здається, що в нас після того, як ухвалений вже Закон про державну службу, коли в нас є певні, ви знаєте, що ми зараз фактично скасували всі ці зарплатні проекти і так далі, в нас є дуже багато речей, які в нас у казначейському обслуговуванні поки що не працюють, які можуть бути дуже позитивними як для бюджету державного, так і місцевого, і якщо ми їх запустимо, ми зможемо дозволити більшу автономізацію, в тому числі про що там говорять, і закладів освіти, і місцевих бюджетів, і так далі. Тому ми радо готові опрацьовувати ці питання.

ТРУХІН О.М. Тому звертаюсь ще раз до голови комітету, я думаю, що то була би дуже слушна позиція - доопрацювати цю статтю.

ПАЦКАН В.В. Пенсійний фонд станом за січень місяць – 8,9 мільярда запозичено, з них станом на 01.02. не повернуто 3,7 мільярда. (Шум у залі) Я вже говорю за січень, те, що ми кожен місяць накопичуємо, беремо з ЄКР грошей і кожен місяць ми Пенсійний фонд збільшуємо, збільшуємо, збільшуємо. Так само давайте робити або якусь велику нараду, або ще щось. Треба ж думати, що робити з Пенсійним фондом, тому що ця "яма" буде постійно збільшуватись…

АРІСТОВ Ю.Ю. Є ще питання? Прошу.

ПУРТОВА А.А. (Виступ російською мовою) Оксана Сергеевна, у нас есть такая 20 статья Бюджетного кодекса, наша Библия, но по каким-то причинам она не совсем наполняется, я имею ввиду по утверждению написания паспортов. На 12 февраля у нас утверждено 59 паспортов, хотя ориентировочно должно было быть около 500. Вопросов два.

Первый вопрос. Что мы собираемся делать, каким образом заставлять распорядителя выполнять статью нашей Библии? И вопрос второй - о качестве написания. Если просмотреть многие паспорта, то привязка идет очень такая к цифрам: построить такое-то количество коек, сделать то, то, то, но о качестве и ради чего наша глобальная цель развития, как это даст для развития страны, в паспортах не видится. Хотелось бы обратить внимание на написание более качественного продукта с конкретным КРІ.

МАРКАРОВА О.С. Я просто хочу обійняти вас за це запитання. Насправді ми вже говорили: 15 лютого - останній день, коли всі паспорти повинні бути затверджені. Системно не виконується ця норма. Ми, починаючи з 16 лютого, будемо вивішувати цю інформацію для того, щоб громадськість знала, підганяла і так далі. Бачимо, що проблема, ще раз, от ми для себе аналізуючи, бачимо, що проблема, тому що ми ж підписання паспортів серйозно дерегулювали в минулому році, і якщо раніше це, тобто воно вже не вимагає там такої роботи і тому не можна сказати, що треба, що тут питання якихось бюрократичних проблем.

Друге питання, воно, мабуть, більш важливе, ніж терміни навіть. І з паспортами ще раз.  Ми бачимо, що затримка в основному це там, де порядки використання коштів. Тому це питання ми поставили дуже зараз і сподіваємось, що до наступного Кабміну, до середи, всі розпорядники прискоряться. Ми контролюємо, нагадуємо, зі свого боку теж прискорюємо.

Друге важливе питання – це питання якості, абсолютно. Хочу сказати, що прогрес в цих паспортах уже є, тобто за декілька років роботи, ітерацій ми вже не отримуємо взагалі паспорти, в яких в КРІ було написано, наприклад, виплатити зарплату чи там профінансувати відрядження, хоча, звичайно, ще дуже багато треба зробити роботи, щоб ми там побачили не просто кількість ліжок чи ще чогось, а щоб ми побачили ті показники, які в програмі дій уряду, ми вам принесли, а ви затвердили, щоб там були досягнення якісних показників. Це дуже велика робота.

І я не хочу тут обіцяти, ну тобто я могла б сказати: ми там будемо вимагати від усіх розпорядників це зробити, але ми так само це самі від себе, тому що ми як головний розпорядник також подаємо ряд паспортів по наших програмах. Це дуже велика системна робота, яка…

ПУРТОВА А.А. (Без мікрофону)  

МАРКАРОВА О.С. Мені здається, що так.

Але по якісних показниках, ще раз, це дуже велика робота.

ТРУХІН О.М. (Без мікрофону)  

МАРКАРОВА О.С. Не тільки. Точно.

Тому по якості показників, звичайно, це постійна робота в прогресі, тут будемо вдячні за ваш парламентський нагляд і включення також. Ми постійно вимагаємо, контролюємо, будемо сподіватися, що воно буде покращуватися, і ми в певний момент прийдемо до…

ПАЦКАН В.В. Одну секундочку, Оксано Сергіївно. Я ще до паспортів, перед тим повернусь до програми "Порядок використання коштів". От станом на 12.02.2020 не затверджено 86 порядків використання коштів. Це у відсотках я говорю. Тобто 86 відсотків порядків не затверджено. Це потім тягне за собою уже і всі інші наслідки.

МАРКАРОВА О.С. Так, але я нагадаю, що не по всіх. Це 86 від тих, які повинні були бути затверджені, але це не 86 від всіх бюджетних програм – просто щоб всі розуміли – апокаліпсиса немає, бо невелика тільки частина програм потребує затвердження порядків використання. По більшості з них порядки використання коштів попереднього року є дійсними, вони працюють, і міністерства самі спокійно підписують паспорти бюджетних програм, і до 15-го числа більшість із них буде підписана. Це питання по тих, які повинні бути затвердженими. І ще раз, особливо нас хвилює, що там дуже важливі такі питання, як той же ДФРР і так далі. Ми це питання підняли, сподіваюся, що до наступного Кабінету Міністрів ми побачимо великий прогрес.

ТРУХІН О.М. Тоді коротенька ремарка щодо порядку використання. Просто щоб і колеги розуміли, тому що це ситуація, з якою до нас дуже часто звертаються. Коли у нас пройшла зміна основного розпорядника по окремих субвенціях, ви розумієте, про які я кажу, і вони перейшли до іншого міністерства, затверджується інший порядок використання. І по окремих субвенціях, такі як субвенція соціально-економічного, наприклад, розвитку, той порядок, котрий ми чули, але ми не мали його офіційно в комітеті, і не володію на зараз інформацією або, може, хтось з ваших заступників, хто має честь, може бути на Кабінеті Міністрів, може прокоментувати чи було воно затверджено чи ні. Але там є відсутність участі, наприклад, комітету як такого в порядку розподілу цих коштів, і інші методи та підходи дуже схожі з методами та підходами розподілу як коштів ДФРР, тобто немає того підходу, котрий ми у своїй спільноті дуже жваво обговорювали, про рівність розподілу та якісь інші підходи. Там є механізми дуже схожі на ДФРР, де воно має вплив на кількість населення – 80 відсотків, 20 відсотків від фінансового та матеріально-технічного забезпечення регіонів інфраструктурою та таке інше.

Тому порядки, які, як ви кажете, затверджуються, і ми б з великим бажанням були б долучені, але дуже часто міністерства ці порядки прописують, затверджують у Міністерстві фінансів, потім голосують на Кабінеті Міністрів, але ми не долучені до цього процесу.

Дякую.

МАРКАРОВА О.С. Дякую. и передамо конкретно по цьому питанню віце-прем'єру Шмигалю.

ТРУХІН О.М. (Без мікрофону) І є питання, що ми не ознайомлені з тим, що насамперед  буде проходити, який це буде порядок, наскільки він змінюється, тому що є стала практика, але я розумію, що Шмигаль у своєму поданні у порядку використання відходить від тієї сталої практики, котра була.

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, ми передамо ще раз всім розпорядникам. І ми зазначали перед цим, що по багатьох безпосередньо порядках обов'язково провести дискусію з усіма стейкхолдерами, з усіма зацікавленими сторонами. Тому що особливо це стосується там соціальних програм і так далі, ті, в яких дуже багато, в тому числі, і парламент бере участь. І тому, ще раз, ми це передамо. Ми це зазначали також під протокол. Цей конкретний порядок, якщо я не помиляюсь, не затверджений, вчора він не був на засіданні в порядку денному, його не затверджували. Тому якраз, як би, до наступного Кабміну.

Ще раз, з нашого боку ми від всіх вимагаємо максимально швидко опрацьовувати ці порядки денні, і так вони засилаються головним розпорядником як будь-який акт Кабміну на Мінфін, Мін'юст. МЕРТ для його перегляду.

ТРУХІН О.М. І також по ДФРР, по механізмах ДФРР. Ви знаєте, що було дуже багато ініціатив, навіть заходили зміни до кодексу, котрі були ініційовані Кабінетом Міністрів. І вони зараз не були проголосовані, не пройшли розгляду в сесійній залі, зміни до Бюджетного кодексу. Але під них готувався і новий порядок. Це теж питання  до віце-прем'єр-міністра, котрого ви зазначали. Якщо опрацьовувати,  давайте опрацьовувати разом.

І, так, тоді питання до вас та до вашого профільного зама. Ми були на нараді, котру проводив, Василь, це до вас, інший комітет, наш "сестринський" комітет, як зазначив ваш керівник. І до вас задавались питання  щодо варантів, і ви обіцяли надати розрахунок по виплатах. Ви розумієте, про що я зараз питаю?

Я знаю від своїх колег, що ці розрахунки не були надані навіть по сей день. І які суми будуть виплат? Це по реструктуризації боргу, котрий був з "Франкліном", ну ви розумієте. А тому дуже… Ну не тільки з "Франкліном", так.

Тому хотілось би побачити розрахунки, на базі чого ви їх робили? Дійсно, який буде вплив - по роках, яка динаміка? Тому що і ми не маємо цих розрахунків, і колеги просили передати це питання. Тому що і вони чекають, і наш комітет хоче ознайомитися з ними.

Дякую.

ТІСТИК Р.Я. Якщо можна, теж повернемося до питання ДФРРу. Так особливо зверніть увагу на Львівщину, так, і передайте Шмигалю, тому що теж невідомо, за яким принципом там були розподілені кошти і як комісія працювала. Так що у нас на Львівщині є 12 округів, а отримало фактично тільки 2, і деякі там по 1-2 відсотки. Зверніть, будь ласка, на це увагу.

І питання особисто від мене і від колеги, який з поважних причин не міг бути присутнім, і так само від нашого нового очільника ОДА, на представленні якого ви були минулого тижня, на рахунок Дрогобича компенсації виплат будинку, який зруйнований був, мешканці чекають. Візьміть, будь ласка, це питання під свій особистий контроль.

Дякую.

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання? Прошу.

ГЕВКО В.Л. Оксано Сергіївно, ще одне таке питання, воно невелике, але дуже важливе для регіонів в плані виконання державного бюджету, саме що стосується видатків. Там зараз іде скорочення облдерж і райдержадміністрацій, іде суттєве зменшення штату, але показники самих в бюджеті не закладені кошти по наданню компенсації по невикористаних відпустках і так далі. Там зараз люди беруть відпустки, по 7, 10 років не ходили у відпустки, там виходять дуже величезні суми. Як міністерство на це буде реагувати? Яка ваша взагалі позиція і бачення цього?

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.

Мабуть, гикати буде мій колега віце-прем'єр-міністр, тому що я його так часто згадую. Значить, перше. Дивіться, стосовно скорочення РДА. Перше рішення було ухвалено до 1 липня 2019 року саме тому, що всі розуміли, що треба цей час для того, щоб і прийняти рішення, і виплатити в 2019 році всі відпускні і так далі. Це рішення відразу було доведено до всіх РДА з дорученнями саме розпочати процес з тим, що такі-то суми будуть у 2020 році. На жаль, дуже багато людей вирішили, що це просто прислали якісь незрозумілі рішення і взагалі не робили ніяких скорочень, не планували. В грудні ця редакція була уточнена, і вона була покращена, якщо говорити для РДА, тобто це скорочення стало меншим, яке вимагається.

Тому, чесно кажучи, ну, у нас є ряд адміністрацій, які абсолютно, починаючи з липня цим займалися, все виконали, і у них все в порядку. І є дуже багато хто, хто посилається тільки на рішення грудня і каже: як же у нас не заклали гроші? Тому зараз Прем'єр-міністр доручив віце-прем'єр-міністру це питання комплексно опрацювати, подивитися, по-перше, де проблема, по-друге, чому ці проблеми. Зрозуміло, що якщо, наприклад, це там не було виконано попереднім очільником, а новий очільник тільки прийшов у грудні…

ГЕВКО В.Л. Так у багатьох випадках так і є.

МАРКАРОВА О.С. Маємо те, що маємо. Тому зараз віце-прем'єр-міністр, я так розумію, буде у нього робоча група якраз з цього питання по опрацюванню всього питання для того, щоб вирішити, що можна зробити. Ще раз, ми в бюджеті заклали те, що абсолютно достатньо для того, якщо рішення приймалися б вчасно, і навіть я ж кажу, що у деяких воно - навіть десь якийсь "зазор" мав би бути, тому що грудневе рішення дозволило звільняти менше людей насправді. Але теж треба говорити, що є цілі території, де у нас уже 90 відсотків району покрито ОТГ, вони займаються всіма завданнями, є повноцінно сформована РДА, яка…

Тому складне питання. Віце-прем'єр-міністр буде це все, Міністерство фінансів долучене. Якщо вийдемо на якусь об'єктивну потребу, то будемо спільно думати, що з цим робити, хоча, ще раз, якщо говорити, то було б непогано витратити ці кошти на щось інше. Плюс, ми ж все-таки чекали, теж ми з вами говорили про те, що до кінця цього року мав б бути сформований повністю уже план завершення децентралізаційних процесів для того, щоб зрозуміти, куди ми рухаємося далі, тому що ми зараз говоримо про проблеми фінансування якихось РДА, а треба говорити взагалі, який план далі, тобто це…

ГЕВКО В.Л. То ми повинні розуміти, що цю проблему все рівно потрібно буде вирішувати. І це проблема, з якою стикнулися зараз якраз нові голові і ОДА, і РДА, які щойно були призначені, кошти, які дійсно потребують зараз для виплат цим людям, це досить суттєві. І нам вже треба думати, звідки ми їх будемо  залучати.

МАРКАРОВА О.С. Ми розуміємо, що проблема там є. Ми готові долучатись і ми точно будемо в цій групі у віце-прем’єра з Міністерства фінансів, для того, щоб з точки зору фінансової, але це те, що було одне з попередніх питань, яка відповідальність за невиконання бюджету. Тобто зрозуміло, що в нас кожен раз потім кожне питання, воно дуже чутливе і його якось треба вирішувати, але в той же час є люди, причини, рішення, які призвели до цієї ситуації. На це теж треба зважати і якісь приймати рішення.

АРІСТОВ Ю.Ю. Є ще питання? Добре.

Переходимо  до прийняття рішення. Пропонується комітету ухвалити таке рішення.

Зазначену інформацію, сьогодні почуту, взяти до відома.

Рекомендувати Кабінету Міністрів: по-перше, доручити Міністерству фінансів, Державній податковій службі, Державній митній службі вжити необхідних заходів щодо забезпечення виконання планових показників доходів державного бюджету на 2020 рік, в тому числі шляхом покращення стану справ з адміністрування податків і зборів, насамперед погашення податкового боргу, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, запобігання незаконного відшкодування ПДВ та відмивання коштів через офшорні зони.

Друге. Терміново подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2020 рік в частині відносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами на виконання пункту 9 Прикінцевих положень Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік".

Третє. Доручити головним розпорядникам терміново забезпечити затвердження, порядок і використання коштів з державного бюджету, включаючи порядки та умови надання субвенцій, паспортів бюджетних програм з метою своєчасного та ефективного здійснення витрат державного бюджету на 2020 рік.

Четверте. Здійснити розподіл між місцевими бюджетами трансфертів з державного бюджету, що не розподілені Законом "Про Державний бюджет на 2020 рік", доручивши відповідним міністерствам прискорити підготовку необхідних нормативно-правових актів.

Відповідно пропонується протокольно доручити заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу за участю секретаріату і членів комітету підготувати відповідний лист до Прем’єр-міністра України з урахуванням розгляду даного питання на сьогоднішньому засіданні комітету.

Прошу голосувати.

МАРКАРОВА О.С. Я перепрошую, якщо я б могла запропонувати до пункту № 2, там де подати термінові зміни до бюджету, тому що зміни до бюджету щодо спроможних громад це похідна функція від того, що треба зробити всі дії по визнанню їх спроможними. Тому, якщо б можна було сформулювати, що терміново вжити всіх заходів щодо завершення процесу там визнання спроможними і так далі, і так далі та  подання змін до бюджету, тому що ми не зможемо виконати це завдання і подати зміни до бюджету, якщо не будуть спочатку визнані всі ці ОТГ, пройдена вся процедура і вони не будуть готовими до цього.

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, слушне зауваження.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ Дозвольте, будь ласка.

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ Ця позиція є у самому пункті доручення. Там написано: "Забезпечивши за необхідності визнання таких громад спроможними". Тобто додаткового такого доручення не потрібно, в принципі. Тут у статті написано, що ви можете вносити зміни тільки за умови визнання спроможними таких громад.

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

МАРКАРОВА О.С. Колеги, я розумію, вибачте, може це моє бюрократичне. Просто якщо буде звучати це рішення так, як є, його розпишуть на Міністерство фінансів. Ми до вас прийдемо і розкажемо, що ми не подаємо, тому що, а його треба розписати на віце-прем’єра.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це доручення Кабінету Міністрів.

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, це Кабінету Міністрів.

Так, добре. Прошу голосувати.

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Один не голосував. Решта – за. Рішення прийнято.

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Додаткове питання про розгляд проекту Постанови № 3039 "Про звільнення Ситника з посади Директора Антикорупційного бюро", відповідно до статті 93-ї Регламенту Верховної Ради та статті 27-ї Бюджетного кодексу щодо його впливу на показники бюджету.

Цей проект лише надійшов до комітету, тому, користуючись нагодою в присутності Міністра фінансів, шановна Оксана Сергіївна, прошу висловити позицію міністерства щодо впливу такого проекту постанови на показники бюджету.

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, я думаю, що ми опрацьовуємо і вплив на бюджет даємо всіх абсолютно.

Єдине в даному випадку хочу сказати, що у нас в Кабінеті Міністрів наш віце-прем'єр з європейської інтеграції і європейські сторони, і наші міжнародні партнери зазначали про те, що антикорупційна реформа – це дуже важлива реформа, яка була частиною в тому числі і європейської інтеграції, і так далі. І всі вони зазначили, в тому числі і в публічних стейтментах, що звільнення голови НАБУ повинно відбуватися в чіткій відповідності до законодавства. І при цьому ще раз нам нагадали, що у нас в наших же (і в поточному меморандумі МВФ) є зобов'язання призначити, ну не уряду, а тих, хто за це відповідальний, аудиторів і відповідно…Ще раз, я не юрист, тому я тут не можу коментувати юридичну частину, але у нас точно є звернення і європейських партнерів, і інших і публічне про те, що звільнення повинно відбуватись виключно відповідно до вимог законодавства, які встановлені в профільному законодавстві.

Щодо впливу на бюджет ми ж готові отримати будь-яке законодавство  і його оцінити…

АРІСТОВ Ю.Ю. Маємо вплив, не маємо вплив чи опосередковано маємо вплив? Три питання. Згідно зі статті 27-ї Бюджетного кодексу.

(Загальна дискусія)

АРІСТОВ Ю.Ю. Ми розглядаємо це як постанову, кожну постанову. Так.

КРУЛЬКО І.І. Колеги, якщо можна? Я от, ну питання, мабуть, делікатне і пов'язане з посадою голови НАБУ, але я не вважаю, що воно… Кожен законопроект, який поданий в парламенті, надходить до бюджетного комітету і ми відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу даємо висновок: впливає на бюджет чи не впливає на бюджет.

Очевидно, що цей проект постанови не має впливу на бюджет жодного. Але як комітет, до якого надходять всі законопроекти, ми маємо дати свій висновок для того, щоб цей законопроект міг розглядатися в парламенті. Це і є законопроект. Щоб ця постанова могла розглядатися в парламенті. От, власне, все, що треба.

Тому, в принципі, тут безумовно, що прийняття цього рішення чи не прийняття має вплив на життя багатьох людей, а от на бюджет воно якраз ніякого впливу не має. От приблизно десь так.

АРІСТОВ Ю.Ю. Яка позиція ваша? Є чи нема? Може, буде скаржитися і якісь компенсації вимагати, то буде впливати.

МАРКАРОВА О.С. Ну, дивіться, це ж серйозне питання. Ну, давайте ми отримаємо і проаналізуємо. Тобто це чи впливає чи не впливає звільнення. Ще раз. Якщо звільнення абсолютно у відповідності до законодавства, я ж не юрист, я не можу оцінити це, але у нас є точно (про що я сказала) заперечення від міжнародних партнерів про виконання наших зобов'язань. Я не юрист, і я не можу оцінити, що впливає, що не впливає, в даному випадку, чи воно відбувається відповідно до законодавства чи ні. Це питання до Комітетів по Регламенту, антикорупційному, до юристів, які повинні опрацювати. Ми готові, коли ви надішлете, якщо треба порахувати потенційний вплив цього рішення на бюджет опосередкований чи ще якийсь, ми готові це опрацювати. Але ж я просто з голосу…

Тобто звільнення, якщо вони здійснені відповідно до процедури, вони не повинні впливати на бюджет, бо це питання… Якщо не порушена процедура, і якщо здійснюється у відповідності до вимог закону, то, звичайно, будь-які звільнення будь-кого не повинні впливати на бюджет.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Зараз іде якраз проходження по всіх процедурах для того, щоб не було потім порушень, наскільки я розумію.

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Переходимо до прийняття рішення.

Прошу підтримати і проголосувати за те, що проект Постанови № 3039 не буде мати впливи на показники бюджету.

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно - за.

Рішення прийнято.

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Щодо порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим.